Кіровоградські» <«««• <Л*і»текл ім. Н- «• Крупен»!

ЇНИ. №_

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!

Г • -л. • г • 1

ОРГАН КІРОШ

їч

ЗШ'ШАтМЛЕНІНСЬКИЙЗАЛІК

ГО ОБКОМУ АКСМУ

Виходитьз 5 грудня 1939 р.

Н? 7 {2891).

ПЕРША КОЛОНКА

К р © К у Й ?ЄфІЧКО

’Мц'ІІ?Радянський народ почав трудовий літопис оди­

надцятої п’ятирічки. ОбгоЕсрюючи проект ЦК КПБС до XXVI з'їзду партії ’ «'Основні напрями економічного ? соціального розвитку СРСР на 1981—1985 роки і на період до 1990 року», мо­лодь області бере зустрічні плани забезпечення дальшого нарощування економічного потенціалу країни. Адже, як говориться в проекті, великі завдання в одинадцятій п'ятирічці стоять перед Ленінськи/л комсомолом, усісю радянською мо-

ГРЕСИБНОГО У ВИРОБНИЦТВО».

лоддю. «НА ЗАВОДІ, БУДОВІ 1 В ПОЛІ, У СФЕРІНАУКИ 1 КУЛЬТУРИ, ОСВІТИ 1 ОХОРОНИ здо-РОВ'Я, НА ВСІХ ДІЛЯНКАХ КОМУНІСТИЧНОГОБУДІВНИЦТВА КОМСОМОЛ ПОКЛИКАНИЙ ОЧО-ЛИТИ МОЛОДЬ У БОРОТЬБІ ЗА ВИКОНАННЯ 1ПЕРЕВИКОНАННЯ ПЛАНОВИХ ЗАВДАНЬ, ВИХО-БУВАТИ У НЕЇ РАДЯНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ, ПО-ЧУТТЯ ЛЮБОВІ ДО СОЦІАЛІСТИЧНОЇ БАТЬКІВ-ЩИНИ, ПРАГНЕННЯ ДО ОВОЛОДІННЯ ЗНАННЯ-МИ, ДОСЯГНЕННЯМИ НАУКИ, ТЕХНІКИ 1 КУЛЬ-ТУРИ, ВПРОВАДЖЕННЯ ВСЬОГО НОВОГО 1 ПРО-

Ці слова — бойола програма дій для кожного юнака і дівчини. І нині, глибоко вдумуючись у ці слова, ще й ще раз розмірковуючи над Основни­ми напрямами, молодь Кіровоградщини з пер­ших днів одинадцятої п’ятирічки щодень вносить свій вклад у всенародну трудову вахту «XXVI з'їздові КПРС — 26 ударних тижнів!», успішно бореться за право вписати свій рядок у рапорт Ленінського комсомолу «Заповітам Леніна вірні!»

’ XXVI з'їздові КПРС.Конкретним дороговказом, ясним орієнтиром

для комсомольських організацій стануть висновки і рішення XX обласної партійної конференції, яка щойно завершила свою роботу. У ці дні комі­тетам комсомолу слід забезпечити глибоке і все­бічне вивчення матеріалів конференції у трудо­вих молодіжних колективах, допомогти їм глиб­ше з’ясувати завдання свого підприсмстєа, кол­госпу, радгоспу, бригади, учнівського, студент­ського колективу, визначити свою пенні величних планів області п’ятирічку.

Виконати ці плани допоможе змагання. Головно тут —рівняння на передовиків, праця без відстаючих. Комітети комсомолу повин­ні забезпечити впровадження у життя всього но­вого і прогресивного, використовуючи для цього усі можливі засоби, через які і розповсюджуєть­ся досвід правофлангових, — заняття у системі комсомольської політичної та економічної освіти, шнопи передоєого досвіду, наставництво...

Дальшому розвиткові соціалістичного змагання сприятиме організоване підбиття підсумків огля­ду роботи комсомольських організацій по вико­нанню рішень XXV з’їзду КПРС, а також громад­сько-політична атестація учасників Ленінського заліку «Рішення ХХУ з’їзду КПРС — у життя!», яка розпочалася цими днями. Діловий, глибокий і всебічний підхід до цієї справи допоможе юна­кам і дівчатам у розробці особистих комплексних планів на 1981 рік, дасть їм змогу детально про- вналізувати зроблене І накреслити нові горизонти трудової і громадської діяльності.

„.МИ ВСТУПИЛИ У НОВИЙ РІК — РІК XXVI З’ЇЗДУ КПРС, ПЕРШИЙ РІК ОДИНАДЦЯТОЇ П Я-

роль у здімс- на одинадцяту

соціалістичне

ТИРІЧКИ. МИ МАЄМО УСЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯУПЕВНЕНОГО ПОСТУПУ НА ШЛЯХУ КОМУНІС­ТИЧНОГО ТВОРЕННЯ. ТОЖ КРОКУЙ, П’ЯТИРІЧКО! НАТХНЕННО, УДАРНО, З МОЛОДЕЧИМ запа­лом!и

ПРЕДСТАБЛЯЄМО ДЕЛЕГАїАXXVI З’ЇЗДУ КПРС

Відразу ж після закінчення школи прийшла Галина Стрельченко на Кіровоградський завод радіоеиро.Ьів. Починала з учня елкхаря-енладальника. Нині вона — бригадир комплексної бригади.

Тричі минулого року — в березні, серпні та вересні — колектив, очолюваний комуністкою Г. І Стрельченко, ^Х-?ДпВ пеРеможЦ{,м У соціалістичному змаганні по цеху ге з. Пс-ударному трудиться бригада й на фініші перед- з їздівської Еахти. А нещодавно комуністи області обрл-

н?ГадИра слюсаР*в-снлаДалькиків делегатом партій­ного форуму.НІсНт«а’г"і. с¥рУЕлЙЕГНКОХХ'" ’’ІЗДУ НПРС "°"°М "“У’

СОЦІАЛІСТИЧНІЗОБОВ’ЯЗАННЯКАр\кОМ^пЕий?ттМОЛОД1ЖІІОЇ БРИГАДИ ТО rvulfa СКЛАДАННЯ СІВАЛОК^ARn'nv п^пІА?ЯКЛЛДЛЛЬНОГО ДЕХУ № 1 phu?ctw * ЗІРКА» НА 1931 РІК (КЕ-

ЕАСИЛЬ ЛЕВЧЕНКО. 1РУПКОМСОРГ ОЛЕКСАНДР БЕРКУТОВ)У минулому, 1980 ро­ці, останньому році деся­тої п’ятирічки, наша ком­сомольсько - молодіжна бригада регулярно вико­пувала планові завдання на 180 — 190 процентів. З першого пред’явлення зда­вала 92.5 процента вироб­люваної продукції. Кожен член колективу активно боровся за підвищення своєї професійної май­стерності. Йшов постій­ний пошук прихованих ре­зервів.Зустрічаючи XXVI з’їзд КПРС. прагнучи успішно викопати поставлені пар­тією завдання по всебіч­ному підвищенню ефек-' нишості 1 якості роботи, у відповідь на рішенняу відповідь на жовтневого (1980 р.) Пле­нуму ЦК КПРС ми зобо­в’язуємось у 3981 році:*— добитися зростання п родуктивності праці ви­ніс планової на 16 процен­тів;— з першого пред’яв­лення здавати 95 процен­тів вироблюваної продук­ції;

— брати активну участь у поході за еко­номію та бережливість. Зекономити різального ін­струменту иа суму 20 карбованців;—на кожному робочому місці боротися за звання «Краще робоче місце що­до культури виробницт­ва»;— навчити спеціальнос­ті токаря одного молодого робітника;— всім членам бригади навчатися в гуртку комсо­мольської полі госвіти;— брати активну участь у громадському житті цеху;— боротися за звання «Колектив комуністичної праці».Викликаємо на змаган­ня комсомольсько-моло­діжну бригаду верстатни­ків М. Мнронч'енка (гр.уп- комсорг М. Сарчин).Соціалістичні зобов’я­

зання обговорено і прийнято на загглини« зборах бригади.

ІІ

'Z/ А КІЛЬКА днів у гру- ** пах комсомольської організації Ново/лирго- родської районної спо­живчої спілки почнеться громадсько-політично ате­стація учасників Ленінсь­кого заліку «Рішення XXV з'їзду КПРС — у життя!» Кожен комсомолець від­звітує, яких успіхів досчг за минулий рік, за минулу п’ятирічку, як зріс за цей час фізично, духовно, ідейно, творчо, наскільки активнішою стала його життєва позиція, наскільки сам наблизився до .ідеалу молодого будівника кому­нізму.

Практика минулих атес­тацій показує, ще комсо­мольці готуються до неї по-сссгблиЕСму, заздале­гідь настроюють себе до серйозної розмови—чи за­служив ти своїми справа­ми, вчинками того, щоб твої товариші одностайно під час атестації на ком­сомольських зборах про­голосували «за»? Розмо­ви щирої, відЕертсї.

Проект ЦК КПРС до XXVI з’їзду партії «Основ­ні напрями економічного і соціального розвитку СРСР на 1981—1985 реки і на період до 1990 року» передбачає дальший роз­виток торгівлі, ставить пе­ред нею важливі завдан­ня. Тому, атестсвуючи то- го чи іншого члена ЕЛКСМ, ми повинні оціню­вати його досягнення і з позиції завтрашнього дня. Що ти зробив за минулу п’ятирічку, з чим зустрі­чаєш наступний з’їзд пар­тії? На це запитання пови­нен дати вичерпну відпо­відь кожен Ще с такі ор­ганізації, де атестують тільки групи комсомоль­ців або тільки найактивні­ших, кому є про що звіту­вати. Це там, де до заліку підходять формально, де абияк складали с-Осбисті комплексні плани.ПІД УСПІХІВ кожне-о

залежить наш спіль­ний результат. Це добре розуміють продавці рай­онного уніеермагу, гастро­ному, якщо судити з їхніх виробничих показників. В особистих

•планах Надії ни Сущенко, гили, Ларисиінших у графі про виконання» тичного' зобов'язанняможна впевнене ставити: виконано. Дівчата дебяе попрацювали в останньо­му році десятої п’ятиріч­ки, значно перевиконав­ши план товарообороту. Вони підвищують свою професійну майстерність. Зразково обслуговувати населення — основне зав­дання, якого вимагає фах продавця. Про це ми не раз говорили на'комсо­мольських зборах, ще час­тіше — на виробничих на­радах. А нещодавно дів­чата запропонували про­вести конкурс професій­ної майстерності «Нумо,

номг.лєкснис Патоки, Оле-

Тетяни Кип- ІваноЕОЇ та

«Відмі гка соціаліс-

КУБОК «МК»»

дівчата!». Досвіду прове­дення подібного конкурсу ми не маємо, та це не зу­пиняє /хайбутніх учасниць. Захід плануємо ми, а кан­дидатів для участі в кон­курсі виявить гром.едсьно- полііична атестація. Право заслужать найкращі, най- дсстойніші

Готсві звітувати комсо­мольці райспсжиЕспілчи за. другим пунктом ссрби- стого комплексного пла­ну: постійно вивчати тео­рію маркси.тму-лєнінізАу. Три рази на місяць про­водить заняття в гуртку комсомольського пспіт- невчгння «Основи право­вих знань» заступник ди­ректора контори райспо- живспілки М. В. Панасен­ко. Цією фермою навчан­ня у нас охоплено прак­тично всіх комсомольців. Заняття проходять при ви­сокій активності, цікаве.Е5 ЕЛИКУ увагу з часу сс- ** танньої громадсько- політичної атестат© приді­ляв комітет немсомгілу куЛЬГурНО-М8СО5ІЙ роботі. Нєеєду показсеий прик­лад: раніше у нас була хо­роша художня самодіяль­ність, але з часом...чини,

При­ніс призвели до

цього: відсутність керівни­ка, байдужість НОМІГЄту комсомолу, сезпореще- ність комсомольців на різних ділянках роботи (гастроном укіьєрмаг, за­готконтора, базе -.ентера райспожиЕспілки). Нсес- СТЕСрЄНОМу у вєоесні ко­мітетові комсомолу було над чим поміркувати. Ви­рішили серйозно ВЗЯТИСЯ за відродження тудожньрї самодіяльності І ось уже перші репетиції провів хор Знайшлися свої соліс­ти, активні учасники К. Кі- торага, К Козунск В. Сте­паненко, Т. Кивгиле. А пе­ред Новорічним сБятгм. хор і читці (В. Кочерга і Т Артюшенко) захищали честь наше? організації на районному огляді худож­ньої самодіяльності, що присвячувався XXVI з'їз­дові КПГС.

Не е останню і-ергу дба­ли ми і про спортивну ро­боту. Скажу хоча б те що волейбольна команда на­ших дівчат здобуг.е перше місце в області серед ко­лективів споживчої коопе­рації.□ А КІЛЬКА днів — гро- ** мадсько - політична атестація. Атестаційні ко­місії допомагали комсо­мольцям складати комп­лексні плани, кент^олнз- Егии виконання зобсЕ я- зань, а незабаром заслу­хають результати. Оста­точне рішення ухвалить збори. Наші комсомоль­ці готові звітувати Ко­мітет ЛИС МУ прагне до серйозної рсзмсЕи. Вона допоможе ВИЯВИТИ пєзні недоліки е роботі, підка­же шляхи їх подолання.

О. пекінський; комітету

Ноеомир- райспе-

секретар комсомолу городської

4 ЖКЕЄПІПКИ.мав глн

АНОНС

J11 березня микає 50 ро­

ків з дня встановлення Все­союзного фізкультурного комплексу «Готовий до Тіра­ні та оборони СРСР* (ГПО) Цьому ювілею «Мо­лодий комунар» присвячує обласний огляд-конкурс ко­лективів фізкультури. По­квартально кращому колен- тнвобі. який доб'ється най­вищих результатів у вирн- вадженні комплексу ГПО, вручатиметься перехідний кубок «МК». вкі

(Див. 4-у стор). ■П

2 стор ^Молодий KoaiyB&pf/ IS 1981 poxy

«Забезпечити дальше зростання виробництва про. дукції тваринництва, підвищення продуктивності ху­доби і птиці. Довести середньорічне виробництво яєць не менш як до 72 млрд. штук...»

(З проекту ЦК КПРС до XXVI з’їзду партії).

І ітштш-Залюблені у працю 3 ПОШТИ «МК»

ЗРОСТШЯЗА РЯДКОМ ПРОЕКТУ ЦК КПРС

Олександр Лавренчук лише півтора року пра­цює в колгоспі «Друж­ба», та вже встиг заре­комендувати себе робо­тящим, винахідливим, навіть упертим, якщо це стосується важливої справи, в якій товариші засумнівалися. Ніхто, наприклад, не вірив у те, що Сашко подовжить життя ще на якийсь рік давно списаному й непо­трібному СК-4. Лавреи-

чук довів. Довгенько, правда, морочився з ком­байном, зате змусив пра­цювати «ветерана», не одну тонну кормів для ферми заготовив ним.

Минулого року запро­понували хлопцеві «Ко­лос». Комбайн сучасний, потужний, але він теж чимало попрацював у колгоспі. В загінку Олександр готував мого разом з братом, дев’яги-

класником Юрієм. Добре підготували, бо не посту­пилися комсомольці в гарячу пору й перед дос­відченими хліборобами.

Почати роботу з нуля і досягти справжнього успіху — ця риса від­значає хліборобську вда­чу О. Лавренчука. її пе­реймає молода Олек- сандрова дружина Світ­лана. Недавно вона на­брала групу корів аби з

часом виростити з нпх високоудійних.

Такі вони, молоді Лавоенчуки. Залюблені у свою роботу, одержи­мі конкретними справа­ми.

Нещодавно Олександр і Світлана написали зая­ви для вступу кандида­тами в члени КПРС. Ко­муністи другого Відділка колгоспу одностайно про­голосували «за». Моло­дим колгоспникам ві­рять, їм довіряють.

Г. ШАЛАПКО.Вільшанський район.

Нещодавно бюро обкому Компартії України, викон­ком обласної Ради народних депутатів, президія об­ласної ради профспілок та бюро обкому ЛКСМ Украї­ни прийняли постанову про заходи по виконанню по­станови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ЗЦРП.С і ЦК ЗЛКСМ «Про розгортання Всесоюзного соціалістично­го змагання працівників тваринництва за успішне проведення зимівлі худоби, збільшення виробництва і закупок продуктів тваринництва в зимовий період 1930 — 1981 року» і відповідної постанови ЦК Компар. тії України, Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради і ЦК ЛКСМ України. Схвалено соціалістичні зобов’язання, взяті колективами ордена Трудового ЧерЕоного Пра­пора колгоспу «Зоря комунізму» Новоархангельсьного району, колгоспів імені Леніна Знам’янсьного району та «Шляхом Леніна» Онуфріївського району, радгоспу 2-го імені ПетроЕського цунрономбінату Олександрів, ського району та Маловиснівської міжгосподарської лтахофабрини на 1980 — 1981 рік.

Про те, з яними. здобутками йде назустріч XXVI з'їздові КПРС колектив Маловиснівської міжгосподар­ської птахофабрики, які плани у птахівників на най. ближче майбутнє, розповідає секретар партійної ор­ганізації підприємства Ольга Іванівна ВОВК.

Х&7 СВОЇЙ промові на Г жовтневому (1980 р.) Пленумі ЦК КПРС товариш Л. І. Брежнєв виділив проб­лему постачання населенню продовольства як одну з головних в одинадцятій п’я­тирічці. А з проекті «Основ­них напрямів еконсмічного і соціального розвитку СРСР на 1980—1981 роки і на період до 1990 року» сказано: «Збільшити за п’я­тирічку середньорічне ви­робництво сільськогоспо­дарської продукції на 12 — 14 процентів і продуктив­ність праці в громадському іосподарстві — на 22—24 проценти».

Висуваючи ці завдання, партія ставить перед пра­цівниками сільського госпо­дарства вимогу повніше ви­користовувати резерви на кожному робочому місці, поліпшувати організацію праці, ясно бачити перспек­тиву.

З перспективою трудить­ся й колектив Маловисківсь- кої міжгосподарської пта­хофабрики, маючи добрий досвід. П'ятирічне завдання птахівники виконали за три роки і одинадцять місяців, державі продали 72,6 міль­йона яєць при плані 49,6 мільйона штук. Ось резуль­тати роботи в минулому ро­ці: ми виробили 18 мільйо­нів яєць при плані 15,5 Мільйона, продали державі 17 мільйоніз яєць, з них .12,5 мільйона — першої ка­тегорії, продали державі .1734 центнери м’яса при плані 1200 центнерів./ Отите, здобутки маємо досить вагомі, і з них частка Праці молодих трудівників, р їх на підприємстві багато: майже половина колективу

молодь. Врівень зі стар­шими в майстерності стали Слюсарі-оператори Анато­лій Неруш та Микола Доро- гань, . пташниця-оператор Ольга Сорока, оператор по Догляду за курчатами Ва­лентина Кравченко...; Незабаром комуністи пта­хофабрики прийматимуть у ?' лени КПРС шоферів Сер­ія Кравченка і Володимира

Іхоцула, лаборантку Надію берегову. Закінчується їхній кандидатський стаж, і, тре­ба сказати, пройшли вони його відмінно, відзначивши Ще один рік у своїй біогра­фії ударним трудом.

Міжгосподарська птахо­фабрика — сучасне підпри­ємство з високим рівнем ^леханізації. За останні роки ми звели в дію нові потуж­ності, збудували нові при­міщення, практикуємо в ос- йоаному кліткова утриман­ня птиці. Разом з цим про­водили заняття з школі під­

вищення кваліфікації. Нині майже всі пташниці мають перший і другий класи.

На зимовий період 1980— 1981 року колектив птахо­фабрики взяв підвищені со­ціалістичні зобов’язання. Плануємо виробити 13 мільйонів і предати держа­ві 11,7 мільйона яєць— на 1,5 процента більше проти зимового періоду 1979— 1980 рр., знизити собівар­тість однієї тисячі яєць на 1 процент проти плану, за­трату кормів на їх вироб­ництво — на 0,3 процента, одержати від курки-несуч- ки 146 яєць — на 10 штук більше порівняно з поперед­ньою зимівлею, продати першою категорією 95 про­центів продукції. До дня відкриття XXVI з'їзду КПРС птахівники зобов’яза­лися виробити 2,5 мільйона яєць при плані 2 мільйоништук.« КІ Ж РЕЗЕРВИ підключи-

мо, щоб слова не розі­йшлися з ділом, з конкрет­ними результатами? Нам по­трібно завершити рекон­струкцію приміщення для утримання птиці, збудувати два акліматизатори для мо­лодняка. Ще не повністю ми перейшли на кліткове утримання птиці, отже, бу­дівництво НОВИХ приміщена — справа першочергова.

Продуктивність праці, як еідомо, залежить від якості кормів. А корми птахофаб­рика одержує з колгоспів району, з міжколгоспного комбікормового заводу. На жаль, трапляється, що нагл виділяють недоброякісний комбікорм, бідні на протеїн корми. Тому-то знижується продуктивність птиці. Керів­ники господарств повинні зрозуміти, що ми робимо одну спільну справу.

Наше підприємство знахо­диться за межами Малої Виски, а працівників досгаз- ляє на роботу старенький автобус, який нерідко лама­ється. І це не дрібниця. Труднощі з транспортом вплизають на ритмічність роботи колективу.

Проблеми, як бачимо, є, і їх треба розв’язувати негай­но. Розв’язання деяких із них розраховане на пер­спективу, деякі питання ми вже вирішуємо в робочому порядку. Не обійдеться без труднощів. Але колектив птахофабрики впевнений у головному — зобов’язання, взяті на честь XXVI з’їзду КПРС буде виконано.

О. ВОВК, секретар партійної ор­ганізації Маловисківсь- кої міжгосподарської птахофабрики.

ПРИЗ «молодого КОМУНАРА»

! Ударний ритм місячникаГірничий робітник очис­

ного вибою шахти «Вербо- лозівська» Микола РІЗ- НИЧЕНКО.

Мій трудвливаєтьсяв труд моєї шахти

Перефразувавши відомі рядки поета, гірники мо­жуть сказати про себе так: «Мін труд вливаєть­ся в труд моєї шахти». А ми, кожен із членів комсо- мольсько-молодіжпого ко­лективу, впевнені, що без конкретного внеску окре­мих робітників не може бути спільного успіху.

Нашу бригаду гірничих робітників очисного вибою було створено зовсім не­давно, в грудні минулого року. Тож, звісно, слава ще не встигла до нас заві­тати. Але ми мріємо про трудові рекорди, про над­планові тонші вугілля, які даються не так просто. Прагнуть до цього всі, по­чинаючи з бригадира В. І. Орловського. І одним із щаблів зростання колек­тиву, безумовно, стане мі­сячник підвищеної прбдук- тпвності праці на кожному робочому місці, початий з ініціативи бригадирів кра­щих комсомольсько-моло­діжних колективів країни.

Саме так: на кожному робочому місці. Я, наприк­лад, прекрасно розумію, що від мене особисто ба­гато в чому залежить без­перебійна робота конвейє­ра. Зайвий перекур — це втрачені хвилини, а в пе­рекладі па мову продукції, такої необхідної для на­родного господарства кра­їни, — тонни недобраного вугілля. І кожен з моїх то­варишів по бригаді добре усвідомлює, що саме віїг може зробити все, аби конвейєра не завалювало, аби він працював чітко, ритмічно. А тому головне завдання полягає в підви­

Триває місячник найви­щої продуктивності праці на кожному робочому місці, в який активно включилися комсомольсько - молодіжні колективи, молоді шахтарі виробничого об’єднання «Олександріявугілля». За приз «Молодого комунара» «Кращому комсомольсько- молодіжному колективові шахтарів Кіровоградщиии за підсумками місячника найвищої продуктивності праці, присвяченого XXVI з’їздові КПРС» змагаються чотири ланки та одна брига­да об’єднання.

Слово — учасникам пе- редз’їздівського соціалістич­ного змагання, які постави­ли собі за мету дати в ці дні якомога більше надплано­вих тонн вугілля, пройти якомога більше додаткових метрів гірничих виробок, якомога ефективніше орга­нізувати трудове суперницт­во.

щенні коефіцієнта трудо­вої участі кожного з більш як шістдесяти членів бригади.

Лава у нас піші хороша, суха. Тож є всі можливос­ті виконати передз’їздівсь- ке зобов’язання — під час місячника видати на-гора 1000 топи надпланового вугілля.

--------- ПАМ’ЯТАЙ: ----------Від продуктивності

праці на кожному робо, чому місці, від кожного молодого шахтаря зале­жать результати роботи ланки, зміни, шахти, роз­різу.

Керівник комсомольсь­ко-молодіжної зміни ви­добувної дільниці № 1 шахти «Світлопільська» В. Я. ШЕСТОПАЛ:

Залежить від кожного

На честь XXVI з'їзду І\ПРС наш комсомольсь­ко-молодіжний колектив зобов’язався до 23 люто­го видобути понад план 4 тисячі тонн вугілля. Це зобов’язання ніші ми ус­пішно викопуємо,- набли­жаємось до наміченого ру­бежу.

Солідним стимулом став для пас місячник найви­щої продуктивності праці на кожному робочому міс­ці. Колектив дав слово в ході цього місячника вида-

На знімнах: молодий гірничим майстер вугле­розрізу «Морозівсьний» Сергій САВКОВ (ліворуч) та електрослюсар Віктор КОЗИР. За підсумками третьо. го кварталу 1980 року Віктора визнано одним із кра­щих молодих робітників; іде видобуток вугілля.

Фото В. ГРИБА.

ти на-гора 600 тонн вугіл­ля понад план. Це — два .змінних завдання.

Хочу сказати про такий резерв підвищення продук­тивності праці, як чітка взаємодія всіх працюючих у лаві. Ось тільки один приклад. У ланці гірничих робітників очисного вибою працює електрослюсар. Від нього залежить безпе­ребійна робота шахтного устаткування, тобто про­дуктивність праці тих ро­бітників, які працюють на ньому. І таких взаємо­зв’язків у колективі не пе­релічити. Отож завдання досвідчених Вадпма До­датка, Сергія Луканова, групкомсорга Миколи Ска­лозуба та інших — поліп­шувати ці взаємозв’язки, передавати досвід моло­дим. І воші з ним відмінно справляються.

----------- ПАМ’ЯТАЙ: —-------Чітко налагоджена ор­

ганізація праці, бездоган­нії взаємодія всіх, хто бере участь у виробничо­му процесі, — шлях до високої продуктивності праці.

Секретар комітету ком­сомолу виробничого об’єд­нання «Олексаидріявугі і- ля» Анатолій РОЖЕНКО:

Змаганню— гласність

Перед початком місячни­ка було проведено розшн-

рене засідання комітету комсомолу об’єднання з участю керівників вугіль­них підприємств. Учасники засідання обговорили пи­тання організації ефектив­ного змагання серед моло­дих шахтарів за надплано­вий видобуток вугілля.

Одна з найперших ви­мог — забезпечення чіткої організації праці, що дасть змогу сповна використати резерви па робочих місцях. І, звичайно, без гласності, без широкого висвітленая результатів праці кожного КМК не може бути ефек­тивності змагання. Тому на повну силу «працюю; засоби гласності. Опер тивність підбиття підсу ків за зміну, тиждень ss безпечується випусками «блискавок».

І, нарешті, про стимули. Переможці місячника здо­будуть право підписати Рапорт комсомолу XX \ І З ЇЗДОВІ КПРС, ЇХ буде НЗ" городжено грамотами об­кому і міськкому ЛКСМ X країни, а кращим комсо­мольсько-молоді жішїі ко­лектив —. грошовою Пре­мією.

ПАМ’ЯТАЙ:----------ЯнЩ° кожен коисо-

л?и^СЬКО-мол°Аіжннй но- шзхтЛ КоЖ£їН молодий ІтД? ар вчасно знатиме с^гс^рез^льтати роботи

то змагання і _?пРааД» ефентивниг3 тати Ь Кон«Р®тні ре-"ь

-------—- 15 січня 1981 року ззЛЯолодий коалуягар<г -_ ____ — ... — .... ..... З схаор.

Немає в нашій країні такого театру, який не звертався б до класичної

спадщини російського драматурга О. Острівського. Вистави за його п’єса­ми з успіхом ідуть не тільки в театрах Радянського Союзу, а й за кордоном. Одна з популярних п’єс О. Островсько- ю — «Свої люди — поквитаємось». Нещодавно до неї звернувся обласний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького. Постановку здійснив режисер Г. Терентьев.ЙЭ ИСіАВА сприймається з цікавістю ** завдяки незвичному сюжету і р,зду акторських удач, серед яких слід, на мій погляд, відзначити роботи А. Кося- ченка, Б. Ткаченка, В. Хобти, О. Коби- лянської, засл. арт. УРСР С. Мартинової.

Але мені хочеться звернути увагу на жанр вистави, який виражає ставлення режисера до героїв, до подій, що відбу­ваються на сцені. Саме це ставлення .до змісту п’єси, а пізніше — вистази й зна­ходить втілення в жанрі, що його визна­чає для себе (а отже, й для глядачів) режисер-посгановник. Жанр вистави зу­мовлює також і відбір образотворчих засобіз, з допомогою яких режисер та актори-виконавці створюють образи героїв, передають їхній внутрішній світ.

Тож звернемось до афіші вистави. «Сатирична комедія» — твердить ре­жисер. Що ж, він має рацію, бо сьогод­нішнє трактування матеріалу п’єси об єктивно змушує сприймати сатирично і боротьбу, яку ведуть герої, і головний конфлікт п’єси.

Сатиричний характер комедії пеоед- бачає розвиток сюжету і виникнення конфлікту між героями внаслідок зітк­

нення їхніх характерів. Тобто сатирична комедія — це комедія характерів. Ана­ліз п'єси показує, що головним її кон­фліктом є боротьба героїв за особисте збагачення будь-якими засобами, а си­лою, яка рухає сюжет, — змагання шах­раїв за володіння матеріальними блага­ми. Боротьба ця закінчується перемо­гою найбільш витонченого шахрая Лаза­ря Подхалюзіна (арт. А. Косяченко). У п’єсі досить важко назвати когось із ге­

------------------- -------- ------------------------ ТЕАТР------------------------------------------------------

«МИЛЕНЬКИЙ» БОЛИШроїв позитивним. Це ще раз указує на її сатиричний характер.

ПРОБУЄМО простежити, як же Г. Те- рентьєв зитримує сатиричний жанр, як

будуються взаємовідносини героїз, що сприяє виникненню конфліктів між ни­ми. Подивимось на дії, що відбуваються на сцені, через призму жанру. Зверне­мось передусім до трактування образу Самсона Силича Большова (засл, арт, УРСР І. Кразцов), купця, який прагне збагатитися за рахунок кредиторів. Для цього він оголошує себе банкротом (до речі, зміст махінації Большоза із-за скорочення тексту п'єси не до кінця зрозумілий).

У трактузанні Г. Терентьева Большоз — далеко не хазяїн у своєму будинку, мізансцени в кімнаті Самсона Силича будуються так, що наш герой перебуззє

постійно десь на периферії подій. Роз­кішний же стілець у центрі кімнати (майже трон') «обгиджує» будь-хто, але не хазяїн цієї кімнати. Тим самим режи­сер підкреслює, що Большов із самого початку не с ані хазяїном дому, ані го­ловною пружиною «хитрої механіки» з банкротством. Тому у фіналі вистави ми бачимо не шахрая, якого покарано за підступність і злодійство, а нещасну «Мсленьку» людину, яку одуриз віро­

ломний прикажчик за допомогою не­вдячної доньки Большоза. А це вже, зрозуміло,- нахил у бік мелодрами. При цьому губиться важлива, я б навіть ска­зав, принципова деталь — на Большоза обрушується та сила, яку зін сам ста­ранно зипестив. А. саме в цьому — ідея таору О. Острозського.47 ВИСТАВІ на перший план виступає * постать Псдхалюзіна, який зумів одурити людей, котрі його оточують, і цим досяг езоєї мети — розбагатів. Об­рази інших героїв створено так, що особливих негативних почуттів до них не зиникає. Гарненька Липсчка, заклопота­ний добробутом сім’ї Ризположенський, слухняний Тишка, заморочена Аграфена Кіндратівна, услужлива Устина Наумівна — всі вони стають, жертвами підступнос­ті Подхалюзіна. Тобто у виставі майже

не виявлено тієї загальної якості, яка притаманна всім героям п'єси О. Ост- рсвського, — прагненню будь-якими за­собами озол9діти чужим багатством.

Замість того, щоб виривати, як це змальовано у п’єсі, з рук одне в одного смачний пиріг з привабливою назвою «багатство», герої вистази, одурені Под- халюзіним, самі ж садить його до столу з пирогом, а згодом жалкують, що їм зосталися одні лише крихти.

Відхід від жанру цілком природно приводить до підміни головного кон­флікту. Він у вистазі замикається на взаємовідносинах Большова з Подхалю- зіним, а ие, в свою -«ергу, збіднює соці­альну й філософську спрямованість вис­тави. Все, що діється на сцені, сприй­мається як. щось поодиноке, приватне.

До недоліків вкстази, я вважаю, слід віднести й те, що в окремих випадках персонажі ілюструють свої думки від­повідними жестами. Так, наприклад, як­що Липа каже «підібгавши ніжки си­дять», то сідає на стілець і підбирає під себе ноги; Большоз при словах «рило, як рило» поплескує долонею по облич­чю Подхалюзіна тощо.

Колись видатний’український режисер Мар’ян Крушельницький писаз, що вис­тава повинна мати цінність у трьох пло­щинах: сюжетно-побутовій, тематично- психологічній та ідейно-образній. На жаль, «Свої люди — поквитаємось» на кіровоградській сцені цінна лише в пер­шій, сюжетно-побутовій.

В. МУРАЗИЦЬКИИ.

• 6Э

З БЛОКНОТА РЕПОРТЕРА

ШКОЛАПустотливі витівки героїз

відомого. роману Марка ЇГвена незабаром постануть Яа кіноекрані. Майстри Одеської кіностудії присту­пили до роботи над кольо­ровою художньою стрічкою «Пригоди Тома Сойєра і ІГекпьберрі Фінна». Новий <е)йльм за зласним сценарі­єм створює режисер Ста- ініслав Гсворухін — автор багатьох популярних кар- їин, у тому числі широко відомої екранізації роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».

— Дитячі книги Марка Твена належать до числа тих, що їх найбільше чи­тають і люблять підлітки всього світу, — говорить режисер-постановник. — Тому ми вирішили в кіно­стрічці точно додержува­тись тзорчого задуму і ду­ку книги класика американ­ської літератури. Хоча ро­ман розпозідає про Амери­ку середини минулого СТО­ЛІТТЯ, він не застарів і сьо­годні. Том і Гек, які жили на світі майже півтораста 'років тому, з легкістю зна­ходять спільну мову з ни­нішніми дітьми.

Знімальна група стурбо- зана тепер пошуками вико­навців центральних ролей, тих, хто має з місті на бе­резі Міссісіпі (з її «ролі» виступить Дніпро) здійснити багато гідних подиву і смі­ливих вчинків.

— А поки що пошта То­ма Сойєра і його друзів уже перевищила сто тисяч листів, — зазначає С. Гово- рухін. — Стільки ж дитячих послань з проханнями, по­радами, зауваженнями і на­віть вказівками, де, як і на­віщо знімати, одержали ми з часу публікації в газетах оголошення про початок роботи над картиною. Мо­сква, Ленінград, Мінськ, Су­хумі... Не перелічити всіх міст, куди вирушили, орієн­туючись на ці листи, члени нашої групи. Сподіваємось, іцо в цих експедиціях ми неодмінно знайдемо хлоп­чиків, про яких скажемо: так, це наші герої!

Ю. ШВАРЦМАН, кор. РАТАУ.

СІ КОСЬ, прогулюючись Володнмирською гір­

кою в Києві, я звернув ува­гу на тс, що на деревах висять для птахів. Перехожі під­ходили до крихти хліба, одна бабуся пташок прямо Верткі синички оточили її, сідали на пле­чі.

У багатьох парках і лі­сопарках Москви теж до­водилось бачити подібні картинки. Синички та біл­ки брали корм прямо з рук. А годівниці різнома­нітних конструкцій аку­ратно прив’язані до дерев. У вихідні біля годівниць збираються люди і милу­ються, як наші пернаті друзі щебечуть. Добрі ус­мішки квітнуть на облич­чях і малюків, і дорослих.

Великих успіхів добила­ся москвичі в охороні при­роди. Дикі качки будують гнізда в багатомільйонно­му місті і не відлітають на зиму. Тепер їх у столи­ці не менше трьох тисяч. Почали гніздуватись і не відлітати на зиму дубоно­си. Була пагода милува­тися красенем лебедем, що літав над містом. По­тім я дізнався, що лебеді живуть в одному з парків Москви.

1СТАЄ сумно, коли до­відуєшся про те, що

кілька років тому у Висо­ких Байраках підстрели­ли чорногуза, а в Аджамці вбили лебедя. Така ж тра­гедія сталась і в Долпнсь- ко.му районі.

Одного разу пізно ввече­рі, повертаючись із това- ріппем з роботи, ми стали свідками полювання групи підлітків горлиць,

багатьох годівниці

них, клали насіння. А

годувала з долонь, зграйкою

на кільчастих що ночували в

парку імені В. І. Леніна

ДОБРОТИоблаСного центру. Пройти повз цю подію не можна було, довелося хлопчаків просто розігнати.

— Нащо це робити? — сказав раптом товариш. — Чи голубів мало в місті?

Це запитання мене при­голомшило. Хіба людина ие розуміє, що гід того, як ми виховуємо дітей, за­лежатиме, яким завтра стане каїне суспільство? Краще б хлопці їх погоду­вали. Годівля взимку тва­рин, птахів — чудова шко­ла виховання нашої молоді.

доброти уБона, ця

Я

школа, виховує господар­ське ставлення підлітків до природи нашого краю. Топ, хто з малих років навчився завойовувати до­вір’я диких тварин, хто добився того, що птахи беруть корм з долоні, том ніколи не стане браконьє­ром чи хуліганом.

Улітку минулого року біля села Опнкієвого Ма- ловчсківського району до нас підійшов журавель. Він узяв пригощений пря­мо з рук. Скільком людям цей птах подарував щас­ливі хвилини спілкуванняливі хвилини

з сс'бою, зміцнив світле по­чуття добра в ця.х!

ДОГЛЯД затваринами,

—. одна з лайок тісного спілкування з живою при­родою нашого краю, тако­го потрібного міським жи­телям і якого їм так часто не вистачає. Крім естетич­ного задоволення, яке во­но дає, цс приносить вели­ку користь звірам і пта­хам. А багато тварин і пернатих — це паші добрі сусіди, чудові співаки, щирі й корисні друзі. Звичайні горобці — і ті знищують насіння бур’я­нів, а влітку — чимало шкідників.

На молодій липі біля лабораторного корпусу Кі-

їхніх сер-

дикими птахами

ровоградськогс проектно- конструкторського інсти­туту грунтообробних і по­сівних машин я побачив простеньку годівницю і зграйку птахів коло неї. Радісно й легко стало па серці. Годівниці... Як мало часу і праці воііи забира­ють і як багато дають за­доволення! Після обіду за­лишились крихти хліба, їх змітають зі столу і ви­кидають у сміття. А чому б їх не кинути птахам? Хіба важко закріпити на балконі хоча б банку з-пі.і консервів? Чи ми не радіє­мо пернатим гостям? А хіба це добре, що в пар­ках Кіровограда немає бі­лок?

Не слід забувати, що в люті морози, коли земля вкрита снігом, нашим пер­натим друзям живеться дуже важко. Виготовлен­ня годівниць — справа зовсім проста. Своє ваго­ме слово тут повинні ска­зати комсомольці підпри­ємств, шкіл. Якби в Кіро­вограді, та й в усій облас­ті, з раннього дитинства почали дбати про птахів, випадків вафларського знищення пернатих не бу­ло б зовсім.

Хочеться бачити горді пари лебедів па річці Ін­гулі, па інших водоймах області. В садах і парках, у зонах відпочинку — до­вірливих птахів та білок, які беруть корм прямо з рук, сідають на теплі люд­ські долоні. Хочеться ба­чити в нашій молоді справжніх господарів сво­єї країни, її природних ба­гатств.

М. НОЖНОВ, член Українського то­вариства охорони при­роди-

Фото автора та О. ИЛИМО- ВА.

4 стор

СПОРТПокликалиСнігуронькаі Рекорд

А КАНІКУЛЯРНІТУРНІРИ ШКОЛЯРІВ

IS , сі’їилзс року

І! hs ИДсильні ш еі

КУБОК «Ж»

На спортивних базах об­ласного центру під час зи­мових шкільних канікул що­дня відбувалися спортивні змагання. Пройшли хокейні турніри в усіх нах міста. Юні взяли участь зустрічах зі

мікрорано- спортсмени у маткових школярами

м. Олександрії, м. Котовська, що на Одещині, а в Полтаві вони побували на Всесоюз­ному зборі юних плавців.

Понад 320 вихованців ДіЮСШ обласного спорткомі- тету зібралися на карнавал. Головні господарі цьогоспортивного свята-казни — Рекорд, Хвилинка, Секунда. Королева спорту — легка атлетика. Дівчатка з відді. лення гімнастики під керів­ництвом своєї наставниці Т. Радченко здійснили хо­реографічну постановкуказни «Буратіно», де відзна­чилися кращі спортсмени школи Наталя Азімова, Люд­мила Бутенно, Онсана Граж­дан, Світлана Осадча. Люд­мила , Іванова. Дід Мороз вручив призи кращим спортсменам відділення лег­кої атлетики. Потім Нептун запросив хлопчиків і дівча­ток, що тренувалися у пла­вальному басейні, і най­більш спритним дарував су­веніри «з моря та онеану».

А Кіровоградське бюро по туризму та екскурсіях зі­брало на турбазі «Лісова пісня» понад 150 нращмх юних спортсменів-туристів. Тут проведено «Старти на­дій», «Веселі старти» та олімпійську вікторину, учні здійснили лижну прогулян, иу лісовими стежками.

За традицією комсомоль­ські активісти запросили своїх башкирсьних друзів провести в Кіроєсграді зи­кові нанінули. Крім екскур­сій по місту, зустрічей на нарнаеалах, гості взяли участь у товариських мат­чевих зустрічах з юними спортсменами обласного центру.

Пощастило дітям робітни- • і-. в Ганворонсьного підвід- ділка Одеської залізниці. Пів­денний Буг тут тоді ще не був унритий кригою. І на водно-спортивній базі олім­пійського резерву ДСТ «Ло­комотив», що розмістилася під соснами гаєм, фізкуль­турні активісти влаштували показові заїзди байдарок, нннів. А потім на базі відпо. чинну зібралися юні спорт­смени Колоса» і «Локомоти­ва». Тривали змагання із зи­мового багатоборства ГПО «Старти надій». Переможців і переможених не було, на­городи отримали всі — ко­жен подарував собі бадьо­рість

БЕРЕЗНЯ 1931 року Всесоюзна рада

фізичної культури при ЦВК СРСР затвердила пер­ший ступінь комплексу «Готовий до праці та обо­рони СРСР». До нього бу­ло включено випробуван­ня з 15 видів вправ — бі­гу, стрибків, метання гра­нати, лижного спорту^п.па- вення та ін. і 6 вимог, що включають знання основ радянського фізкультурно­го руху, військової спра­ви, самоконтролю, при­йомів першої медичної допомоги, санітарних ви­мог, участь в ударній

впра- гро-ці на виробництві і

мадській роботі.7 грудня 1932

ЕРФК запровадила ніший ступінь ' комплексу. Для того, щоб оволодіти нормативами, потрібна бу­ла цілеспрямована, систе­матична і всебічна під'о- тевка молоді.

Останньою, завершаль­ною частиною комплексу ГПО був ступінь «Будь го­товий до праці та оборо­ни» (БГПО). Запровадже­ний з 15 червня 1934 року він був розрахований на школярів і складався з 16 нормативів спортивно-тех­нічного характеру, військової і підготовки.

1939 року, у затвердженням черговою ної Ради СРСР про загальний обов’язок» і оборони країни, комплекс ГПО зазнав значних змін у структурі і е нормати- Ебх, але ідейна, виховна суть — готувати підроста­юче покоління до високо­продуктивної праці і за­хисту Батьківщини — за­лишилась Внесені сприяли ськово-патріотичної робо­ти, бурхливому ЕІ фізичної спорту в СРСР.

З 1 березня запроваджено союзний комплекс. Це —важливий етап у розвитку радянсь­кої системи фізичного ви­ховання, він сприяв вадженню фізичної тури в повсякденне радянських людей, рив необхідні можливості для всесторонньої фізич­ної підготовки населення до праці та оборони Бать­ківщини.О А ВІДЗНАКУ 50-річчя

ГПО редакція облас­ної газети «Молодий кому­нар» починає обласний ог- ляд-конкурс колективів

року склад-

вимогсанітарної

зв’язку із IV поза-

сесісю Верхов- «Закоі’.у

військовий вимогами

незмінено-о. в нього зміни активізації вій-

розвитко- культури і

1972 року новий Все-

фізкультурний

виро­ку ль- життя стео-

Усім, усім, усім! Починаємо огляд роботи колекти­вів фізкультури по впровадженню фізкультурного комплексу, присвячений 50-річчю ГПО. На перевірці — вікові групи «Сміливі й спритні», «Спортивна змі­на», «Сипа і мужність», «Фізична досконалість».

ЦЕ ЗДОРОВОЇ

ба-

гпо —

впровадженню фізкультурного

теж допомо-

Володимир області з

пропозиції, за-

дляПо-

готовпц

Світловодського заво- металів чемпіонГПО:

В. Л. ЗВЕРЖХОВСЬКИЙ, вете­ран спорту Кіровоградщііни:

«Понад шістдесят ліг я причет­ний до цього прекрасного дива — спорту. Й понині почуваю себе мо­лодим. Бо ГПО, бо спорт — це молодість на довгі роки життя».

Робітник ду чистих КОВЯЗІН, гатоборства

«Заняття в групі мене найкращий відпочинок, вертаюся зі стадіону відпрацювати ще одну робочу змі­ну».

Учень Кіровоградської СНІ № 19 Олег ЛОПАТНІ, чемпіон області з багатоборства ГПО: ■

«По-доброму заздрю прославле­ному радянському олімпійцю Вік­торові Санєеву. А» от сп^тл ііом країни з бЦгатобоЬіггн мені здається, • ІЩе! ражч' менш почесно).прекрасним бігуном, метальником, стрільцем, плавцем, стрибуном.

II чемиіо- *гна ГПО,

че (і не Це ж треба бути

фізкультури. Його метою є виявлення та узагальнен­ня роботи кращих колек­тивів по нового комплексу.

Встановлюється перехід­ний кубок «Молодого ко­мунара», його вручати­муть переможцю поквар­тально. Кращі колективи визначатимуться за мате­ріалами спеціальної огля­дової комісії, що створю­ється при редакції, міськ­комів і райкомів комсомо­лу, спорткомітетів, район­них рад спортивних това­риств.

Огляд-коккурс прово­диться за такими напря­мами:

— пропаганда нормати­вів і еимсг комплексу ГПО;

— складання нормати-

пів комплексу: масовість, майстерність, якісний по­казник у підготовці знач­ківців ГПО;

— організація і прове­дення змагань з багато­борства ГПО, участь бага- тоборців у районних, об­ласних змаганнях;

— робота з молоддю допризовного віку: почат­кова військова підготовка, складання заліку з фізич­ної та військово-технічної підготовки;

— участь комсомольців і молоді в будівництві но­вих та експлуатації наяв­них спортивних баз.

У ході огляду-кенкурсу ми постійно публікуваїи- мемо матеріали про робо­ту колективів фізкульту­ри по впровадженню ком­плексу ГПО, розповідати­мемо пре кращих багато-

борців, подаватимемо ре­портажі з турнірів на міс­цях.

Запрошуємо до участі в огляді-конкурсі ветера­нів спорту, кращих спорт­сменів сбласті. Хай вони поділяться своїми думка­ми щодо вдосконалення спортивно-масової роботи в колективах, розкажуть про історію рг.роваджен- ня комплексу ГПО на всіх його етапах. Ми чекаємо листів від усіх наших чи­тачів: їхні уваження, відгуки на наші публікації, жуть об’єктивно оцінити діяльність рад колективів фізкультури, комітетів комсомолу в напрямі дальшого вдосконалення фізичного виховання юна­ків і дівчат. Найбільш ці­

каві й змістовні листи ми надрукуємо на сторінках нашої газети.

Отже, огляд-коннурс почався. Кубок «Молсдсго ко/лунара» чекає сміливих і спритних, сильних і /муж­ніх. І нехай кожен із знач­ківців ГПО візьме для се­бе девіз олімпійців «Швидше, вище, сильні­ше!» — щоб стати чемпіо­ном з багато,борстЕа ГПО у своєму класі, у своїй бригаді, школі, в иолгоспі, в технікумі, інституті, на підприємстві, на район­них, міських . ,та обласних змаганнях.

Першого переможця ми назвемо в перших числах квітня.

Отож — НА СТАРТ! І щасливих фінішів, зз яки­ми будуть нові старти!

Чи сама машина ходить?---------------------- ПЕРЕД СТАРТОМ-------------------------

Юні спортсмени Нірсвоградщини напередодні серйоз­ного іспиту: починаються старти III обласних, а за ними — республіканських та всесоюзних молодіжних спор­тивних ігор. Результати участі в них матимуть не тіль­ки престижне, а й, так би моеити, матеріальне значен­ня. Бо 50 процентів очок, завойованих на спортивних-іг­рах молоді, потім увійдуть у здобуток нашої збірної, що представлятиме область на VIII Спартакіаді Унраіни.

Згадаймо: у перших спортивних іграх Кіровоградщина була четвертою серед команд областей своєї групи (всьо­го їх дев’ять), на Других іграх скотилася на шосте місце. Аналогічне скочування вниз, як відомо, трапилось _і на VII Спартакіаді республіки, де наша збірна стала найгір­шою в республіці.

Ось яка думка з цього приводу заступница голови пре­зидії спортклубу «Зірка» О. А. ГАХА.

Ц Н ВРАХОВАНО ці гіркі* уроки минулою?Звичайно, дещо зроблено.

Кіровоградський міський єпорткомітет завчасно почав проводити міські спартакіа­ди за програмою Третіх мо­лодіжних спортивних ігор, на черзі — обласні змаган­ня (вони почнуться напри­кінці січня),. укомплектова­но збірні команди обласгі для участі в республікансь­ких.

У цих рамках певну ро­боту викопав і спортивний клуб «Зірка». Ми делегуємо кандидатами до складу збірної «Авангарду» і об­ласті 35 спортсменів. Для одного колективу фізкуль­тури, яким є спортклуб

< Зірка», цс не так уже й мало. Інша річ, яку воші засвідчать «кондицію». Ад­же умови республіканських ігор жорсткі: не потрапиш у число 16 паГіснльпіших — очок не матимеш.

Надіємось ми па легкоат­летів — вихованців тренерів В. К. Іванця та Л. А. Савеа- го. Високі результати (на рівні кандидатів у майстри та близько до цього) пока­зують учні: машніюбудівнб-

го технікуму — Василь Ши­ло, середньої школи № 5— Олена Ковальова, будівель­ного технікуму — Нав.іо Армашов.

Ще більшу заявку на ус­піх роблять велосипедисти, яких готує О. І. Заворотній. І небезпідставно. Бо вперше аж чотирьох наших гонщи­ків включено до складу збірної України. Це — май­стри спорту Віктор Тарасеіі- но і Валентина Луценко, юнаки кандидати в майстри Федір Яроіцук і Валерій Мовчанов.

Поки що ми нічого певно­го не можемо сказати про наших важкоатлетів, борців класичного стилю, ігронп- ків, котрих рекомендуємо

до складу збірної. Час по­каже, чи зможуть вони ♦ вписатися» в неї. В усяко­му разі, всі воші проходили і проходять навчально-тре­нувальні збори, забезпечені спортивною формою, інвен­тарем, кваліфікованими тре­нерами. Всі. За винятком велосипедистів, па яких ми покладаємо найбільшу н$- дію. Бо вже не один рік ідуть розмови про те, що ве­логонщики області позбав­лені найважливішого засобу — автомашини супроводу або «технічки», без якої не­можливо проводити квалі­фіковані тренування і ре­зультативні змагання. Пи­тання так і висить у повітрі хоч його можна було давно розв’язати, якби за справу єерепозио взявся обласний сиорткомітет. За на жа ю ть цьому й вузьковідомчі інте­реси.

СТАРТИВ СІЧНІ

СІЧНЯ — першість УРСР серед юнаків з бо­ротьби дзю-до (Харків).

14 — 19 _ чемпіонат УРСР з гандболу — команди тре­тьої групи (Світлоеодсьн).'

16 — 19 — перший тур ро- зиграшу Кубка УРСР з кла­сичної боротьби (Дніпропет­ровськ).

23~25 — чемпіонат рес­публіки з боротьби дзю до (Донецьк).

31 січня — 1 ЛЮТОГО —Нперший тур республіканські них заочних’ Юнацьних зма­гань з легкої атлетики (НІ- ровоград).

РедакторМ. УСПАЛЕНКО.

«Молодой коммунар» — орган Кировоградского областного комитета ЛКСМ Украины.

На украинском языке.

БК 06019.

Газета виходитьУ вівторок, четвер І суботу.

316050, МСП

м. Кіровоград,

єул. Лунгчарськсго, 36.

ТЕЛЕФОНИ: відділ листів і масової роботи, відділ пропаганди — 2-45-36; відповідальний секретар, відділ учнів­ської молоді — 2-46 07; відділ комсо­мольського життя, відділ військово- патріотичного виховання та спорту — 2-45-35; фотолабораторія — 2-56 65; нічна редакція — 3-03.53.

Обсяг 0.5 друк, ари Індекс 61107. Зпм. № 24.

Друкарня імені Г. М. Дкмитрова

видавництва ^Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому

Компартії України м. Кіровоград, дул, Гпінки, 1-

______________ Тяраш 54000.