Конституційно-правовий статус політичної партії.

ВИКОНАВ СТУДЕНТ ГРУПИ ФФІ-51М ГНАТЮК ВОЛОДИМИР

Правовий статус політичної партії є

важливою складовою правового інституту

політичних партій. Досі проблема недостатньо

вивчена в науковій літературі.

В. Кафарський розуміє під ним поняття

"правосуб'єктність партії".

Т. Бекназар-Юзбашев стверджує, що

"конкретне правове визначення політичної

партії в законодавстві ... представляє собою

безпосереднє оформлення статусу

партій у законі", тобто ототожнює статус і

визначення політичної партії

Правовий статус політичної партії

В. Лапаєва широко використовує

термін "статус" стосовно партій та інших суб'єктів без більш-менш точної конкретизації його

змісту.

Д. Лук'янов вживає термін

"статус політичних партій", але теж не зазначає про

його зміст.

В. Чиркін говорить не про правовий статус, а про правове

становище політичних партій, яке "звичайно визначається

конституцією і законами про політичні партії".

С. Заславський розрізняє "правову конструкцію політичної партії", під

якою розуміє поєднання "комплексної функціональної

дефініції політичної партії", що доповнена "низкою структурних

ознак - вимог, яким повинна відповідати партія".

Таким чином, зміст поняття "правовий статус" політичної партії не

очевидний. Конституційно-правовий статус, при цьому, визначається у

зв'язку з участю партій у формуванні та діяльності органів влади, цілями та

характером діяльності політичних партій, спрямованої на участь у державно-владних відносинах,

насамперед через участь у виборах.

Конституційно-правова сфера не вичерпує усіх аспектів стосовно політичної партії. Хоча, ми не можемо твердити про всеукраїнський, місцевий та міжнародний статуси щодо політичних партій. (ст. 9 Закону України "Про об'єднання громадян").

•статусу "цивільно-правового"

•статусу "Неприбуткових організацій".

Через інші правові

норми того ж закону політична

партія набуває таких

статусів, а саме :

В. Розвадовський вважає, що у структурі

конституційно-правового статусу будь-якого

суб'єкта можна виділити 4 елемента

• "місце і роль у державі, соціально-політична роль і призначення“

• загальна правоздатність як підстава для включення того чи іншого суб'єкта до конституційно-правових відносин

• права та обов'язки (або компетенція та відповідальність)

• гарантії стійкості та реальності правового статусу суб'єкта.

І. Темех до структури цього статусу відносить такі

компоненти :

принципи створення та діяльності ;

правосуб'єктність функції права та

обов'язки гарантії

діяльності.

Загалом компромісним науковим варіантом визначення конституційно-правового статусу можна вважати таке як закріплене через норми конституції, законів та інших нормативно-правових актів політичне та соціальне призначення партій, основи становища в суспільстві та державі, права та обов'язки, організаційні, структурні та матеріально-фінансові можливості їх реалізації, гарантії й обмеження існування і діяльності. (С. Авак'ян)

Узагальнюючи розуміння поняття "правовий статус політичної партії",

визначимо такі елементи : • дефініція поняття "політична партія" ;• сукупність нормативно-правових

документів, що регулюють її діяльність та правовідносини

• дієздатність політичної партії • система обов'язків • система гарантій • відповідальність політичної партії.

Науковці зазначають про державо-центриську тенденцію політичних партій, тобто таку, яка залучає їх у політичний

механізм держави. Відповідно до цього конституційно-правовий статус стає основним (постійним) правовим статусом.

Варто зауважити, що політична партія володіє галузевим (неосновний) правовим

статусом. (Так, політична партія може набувати та втрачати статус суб'єкта виборчого процесу). Серед галузевих

правових статусів можна виокремити - адміністративно-правовий, що

актуалізується між учасниками відносин у сфері державного управління.

О. Зайчук та Н. Оніщенко вказують,

що відносини партій і держави "...

опосередковуються нормами права,

набуваючи залежно від цього різного

характеру (державно-

правового, цивільно-правового,

адміністративно-правового тощо)."

Таким чином, політична партія як учасник цивільного обігу має

виключну цивільну правоздатність, а не загальну.

Така особливість цивільно-правового статусу політичної

партії порівняно з іншими юридичними особами.

З іншого боку, політичні партії володіють широким обсягом

конституційної правоздатності, проте вони не є юридичними

особами за своєю природою, а набувають цього статусу.

Конституційно-правовий статус політичних партій безпосередньо виділяється через ті функції, які виконують ці громадські об'єднання. У науковій літературі нема єдиної думки стосовно їх класифікації.

П. Дункан виділяє такі :

формування і вираження інтересів у

суспільстві ;

структурування виборчої

конкуренції

пропонування структур для забезпечення ефективної

змінної влади.

Ю. Юдін описує такі

групи : політичні ; ідеологічні виховні.

К. Войтащик перелічує

14 функцій.

Загалом функції політичних партій можна звести до трьох сфер, де вони функціонують, а саме : • державна влада ; • громадянське суспільство ; • партія як власне організація.

До вищеназваних трьох напрямів варто додати ще матеріально-

фінансове забезпечення діяльності політичної партії. В. Чиркін зазначає, що "... якщо говорити про участь ...

громадських об'єднань у цивільному обігу, то такі цивільно-правові операції - частковий, побічний,

мізерний продукт їх діяльності".

Отже, правове регулювання діяльності об'єднань громадян має комплексний

характер і здійснюється нормами різних галузей права (конституційного,

цивільного, адміністративного), однак пріоритетними серед них є

конституційно-правові норми.

Дякую за увагу!