Embed Size (px)
Citation preview
Н.С. Харькова
І С ТО Р І Я У К РА Ї Н И
Повний курс у 49 таблицяхПідготовка до ЗНО
ÒÅÐÍÎÏІËÜÁÎÃÄÀÍ
УДК 74.266.3ББК 63.3я72 Х20
Харькова Н.C. Х20 Історія України : повний курс у 49 табл. : підготовка до ЗНО / Н. Харькова. —
Тернопіль : На вчальна книга — Бог дан, 2016. — 56 с.
ISBN 978-966-10-4605-3
У посібнику подано 49 таблиць, які в короткій формі висвітлюють весь шкільний курс історії України. Книга стане незамінною для підготовки до ЗНО.
Для учнів, абітурієнтів, учителів, всіх, хто цікавиться історією України.
УДК 74.266.3ББК 63.3я72
© Харькова Н.С., 2016© Навчальна книга – Богдан, 2016
ISBN 978-966-10-4605-3
Îõîðîíÿºòüñÿ çàêîíîì ïðî àâòîðñüêå ïðàâî. Æîäíà ÷àñòèíà äàíîãî âèäàííÿ íå ìîæå áóòè âіäòâîðåíà
â áóäü-ÿêîìó âèãëÿäі áåç äîçâîëó àâòîðà ÷è âèäàâöÿ.
Від аВтора
Сьогодні освіта в Україні перетворює знання в найважливішу складову успіху завдя-ки зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО). Той, хто добре підготувався до цього соціального фільтру, може отримати можливість продовжити своє навчання в найпрестиж-ніших вишах країни.
Однак для цього необхідно гарненько простудіювати шкільні підручники за кілька класів. Але ж як серед усього розмаїття авторських навчальних посібників вибрати саме ті, що потрібно? Те, що є вибір — це добре. Проте такі книги часом суб’єктивні. Скажі-мо, для 10 класу рекомендовано для навчання 7 підручників — і кожен автор по-своєму викладає матеріал, розставляє свої акценти. Звичайно, висвітлені проблеми з різних сто-рін дають повнішу історичну картину. Та для цього потрібно опрацювати весь цей стос книг! І навіть тоді цінні факти, які варто знати для успішного складання ЗНО, не завжди знайдеш.
Саме для того, щоб вільно оперувати всією необхідною інформацією для успішного розв’язання тестів, було й створено цей посібник.
Інформацію тут викладено у вигляді таблиць. Адже відомо, що знання фактів ще не дає розуміння: їх треба ввести в систему, необхідно побачити діалектичний зв’язок, логіку, зрештою. Тільки тоді матеріал буде набагато краще сприйматися і засвоюватися. Найважливіша риса нашого видання — системність.
Не менш важливі моменти — цілісність і наочність. Кожній темі відведено невеликий обсяг — лише 1-2 сторінки. Кольорами виділено основні думки. Наприклад, червоним підкреслено підрозділи, на які розбито тему, синім — потрібну інформацію підрозділу. Це — барвисті покажчики для індуктивного методу. Від більш загального до конкретного: в даному випадку індукція — це найкраще, що могла придумати людська думка.
Наше видання відповідає вимогам шкільної програми з історії Міністерства освіти і науки України, у ньому можна знайти відповіді практично на всі запитання ЗНО, оскіль-ки автор опрацював дуже багато шкільних підручників. Крім того, факти звірено з авто-ритетними довідковими виданнями.
Дані таблиць знадобляться як випускникам шкіл, так і вчителям, наприклад, на під-сумкових уроках, для закріплення, систематизації та повторення матеріалу. Видання буде корисним і при самоосвіті, а також усім, хто любить історію нашої Батьківщини.
При
влас
нюва
льне
госп
одар
ство
П
алео
літ
Від
твор
юва
льне
госп
одар
ство
Ранн
ійС
еред
ній
Піз
ній
Мез
оліт
Нео
літ
Енео
літ
Доб
а бр
онзи
Залі
зний
вік
1 м
лн.
150
тис.
35 т
ис.
11-1
0 ти
с.7
тис.
4 ти
с.3
тис.
2 ти
с.1
тис.
н.е.
- Арх
антр
оп
(Піт
екан
троп
)1. Людина на території
України 1 млн
р. том
у2. Людське стадо
3. Збиральництво і
полю
вання на дрібних
тварин.
4. Перше кам’яне
знаряддя праці —
ручне рубило.
5. Стоянки
- Королеве (Закарпаття)
- Амвросіївка (Д
онбас)
- Лука Врублівецька
стадо
- Неа
ндер
тале
ць
(Пал
еоан
троп
)1. Найбільше похолодан-
ня (зледеніння)
2. Людині допом
огло
вижити:
- одяг
- вогонь
- ж
итло
- полювання
на
ма-
монтів, диких
коней,
зубрів, бізонів
3. Гостроконечники,
скребла
- Антонівка (Д
онбас)
- Молодове на Дністрі
- печера Киїк-Коба (Крим)
льодовик
- Кро
ман
ьйон
ець
(Нео
антр
оп)
1. H
omo
sapi
ens
2. Родова гром
ада:
- рід
- м
атріархат
3. Релігія:
- тотем
ізм
- анімізм
- ф
етиш
изм
- м
агія
4. Мистецтво
5. Добування вогню
6. Різці, нож
і, сокири;
знаряддя з кістки
і рогу: голки, шила.
- Мізинська (Ч
ернігів-
щина)
- Кирилівська (К
иїв)
- Меж
иріч (Ч
еркащина)
Роз
тану
в ль
одов
ик
1. Сучасні природні умови
2. Рослинна їжа
3. Рибальство (гарпун)
4. Плоти, човни
5. Лук і стріли —
1-й ме-
ханічний пристрій
6. Одомаш
нення собаки
7. Мікр
оліти і м
егаліти
8. Лиж
і взимку
9. Формується
плем
інна організація
10. Залюднення всієї
території України
- Мурзак-Коба (К
рим)
Нео
літи
чна
рев
олю
ція
1. Перехід від
привлас-
нюючого до відтворю
-ючого го
сподарства
2. Зем
леробство
3. Скотарство
4. Керам
ічні вироби
5. Прядіння і ткацтво
6. Назем
ні будівлі
7. Ш
ліфування, пиляння,
свердління кам
еню
8. Осілий спосіб життя
- Кам
’яна Могила
(Запоріжжя)
Буг
о-Д
ніст
ровс
ька
ку
льту
ра
- мотичне зем
леробство
мід
ь
к
рем
інь
Трип
ільс
ька
куль
тура
1. Рільне (орне)
землеробство
2. Тяглова сила бика
2. Садівництво
3. Скотарство
4. Культура
мальованої
кераміки
5. Протоміста
6. Родові відносини
7. Богиня родю
чості
- с. М
айданецьке
(Черкаська обл.)
- с. Трипілля (Київщ
ина)
Сер
еднь
осто
гівсь
каку
льту
расеред. ІV
— серед. ІІІ
тис. до н.е.
- скотарі
- одомаш
нення коня
1-й
спл
ав (б
ронз
а):
спл
ав м
іді і
оло
ва1. Розселення
індоєвропейців
2. 1-й суспільний поділ
праці —
2 світи:
зем
леро
би л
ісос
тепу
:- культура шнурової кера-
міки
. Її носії були пред-
ками герм
анців, балтів,
слов’ян.
- ком
арівська культура
- білогрудівська кул-ра
ско
тарі
сте
пу:
- ямна культура
- катаком
бна культура
- зрубна культура
3. Колісний транспорт
4. Патріархат
5. З роду виділяється
парна сім’я.
6. Сою
зи племен
Розк
лад
перв
існо
го с
ус-в
а1. Різке зростання
продуктивності праці
2. С
усід
ська
общ
ина
Зростання соціальної не-
рівності
3. Світ кочовиків
- кіммерійці кочівники
- скіф
и скотарі
- сармати іраном
овні
4. Другий суспільний поділ
праці: ремесло відокре
-милося від землероб-
ства
ЗАЛІЗН
ИЙ ВІК
ВЕЛИ
КЕ ПЕРЕСЕЛЕ
ННЯ НАРО
ДІВ
Ч
орно
лісь
ка к
ул-р
аІХ
-VІІ
ст. д
о н.
е.С
кіф
и
Ора
чі
Зем
леро
би
Зару
бине
цька
кул
ьтур
акі
н. ІІ
І ст.
до н
.е. –
ІІ с
т. н.
е.Ч
ерня
хівс
ька
куль
тура
кін.
ІІ –
V с
т.4
Вел
ике
розс
елен
ня с
лов’
янVI
– V
II ст
.
Кім
мер
ійці
ІХ –
VII с
т. до
н.е
.- 1-ші за писемними дж
ерелам
и- м
огутній союз плем
ен- війни, скотарство, рем
есла
- кобилодойці (конярство)
Скі
фи
VII-I
II ст
.до
н.е
Скотарі – степ від Дону до Дунаю
Царські скіфи – Крим
і Приазов’я
- VI ст. до н.е. війна з персами (Дарій І)
- Вел
ика
Скі
фія (V
I – IV
ст. до н.е.);
Цар А
тей ІV ст.д
о н.е. (м
онети)
Мал
а С
кіф
іяІІІ
– ІІ
ст.
до н
.е.
- Ниж
нє Подніпров’я,
Степовий Крим
- м. Н
еаполь
- Цар Скіл
ур
Сар
мат
иІІІ
ст.
до н
.е. –
ІІІ с
т. н.
е.- степи від Дону до Дністра
- алани, роксолани, язиги, аорси
- скотарство, війни, рем
есла
- переж
итки матріархату
- важ
коозброєна кіннота —
катафрактарії
Готи
ІІІ –
ІV с
т.- германці
- узбереж
жя Чорного
і Азовського морів
- Гер
ман
арік ?-375р.
2 V ст.: остготи – Італія
вестготи – Іспанія
1 Гу
ниIV
– V
ст.
- тюркські
плем
ена
Між Доном
і Карпатами
- V ст.
Атт
іла
20 р. панує
над Європою
. Після його
смерті держ
ава
занепадає
3 А
вари
(обр
и)VI
– V
II ст
.- А
варський каганат
в басейні середньої
течії Д
унаю
- Дулібських жінок
запрягали у віз
- Залізний меч-акін
ак, лук і стріли, довгий спис
- Кургани: С
олоха, Товста Могила, Чортомлик
Грец
ькі м
іста
-дер
жав
и — Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей
Рим
ськи
й пе
ріод
грец
ьких
пол
ісів
–
після поразки Мітрідата VI Є
впатора (132–63 рр. до н.е.)
Потрапили під
владу
Віз
анті
ї:Пантікапей, Херсонес
СТА
РОД
АВ
НЯ
ІСТО
РІЯ
УКР
АЇН
И
9 с
т.
8 с
т.
7
ст.
6 ст
.
5
ст.
4 с
т.
3
ст.
2 с
т.
1
ст.
Р.Х
.
1
ст.
2 с
т.
3
ст.
4 с
т.
5
ст.
6 с
т.
7
ст.
н.е.
107
р.48
0 р.
Бос
порс
ьке
царс
твопо
встання Савмака
1
© Ви
давництво «Н
авчальна кн
ига – Бо
гдан»
www.
bohd
an-b
ooks
.com
offic
e@bo
hdan
-boo
ks.co
mІС
ТОРІ
Я УК
РАЇН
И По
вний ку
рс у 49 та
блицях. П
ідготовка до ЗН
О46008, м.Тернопіл
ь, а/с 5
29, «Книга пошт
ою»
(066) 727-17-62; m
m
2
Де?- Назва походить від стоянки біля с. Трипілля під Києвом, відкритої в 1893 р. археологом В. Хвойкою.
- Лісостепова смуга від Румунського Прикарпат-тя до Середнього Подніпров’я і до Північного Причорномор’я.
Заняття:Перелогове рільництво:- мотика, рало, серпи, зернотертки;- сіяли ячмінь, просо, пшеницю, горохТваринництво. Садівництво.Гончарство (культура мальованої кераміки).Вироби з міді. Прядіння і ткацтво.
Середньостогівська культурасер. IV — сер. ІІІ тис. до н.е.
- Степове Придніпров’я, Приазов’я, у басейні Сіверського Дінця і в Нижн. Подонні.
- Назва від урочища Середній Стіг (м. Запоріжжя).- Основа господарства — скотарство.- Знали і рільництво, одомашнення коня.
Історична доля- проіснувала ≈ 1,5 тис. років.- не навчилися відновлювати родючість землі.- навала кочівників.
Суспільний устрійРодові відносини:жили сім’ями, що об’єднувалися в громади, а пізніше — у племена.Трипільську громаду очолював вождь.
Релігія і культура- культ предків- с/г свята, ритуальні будинки- богиня родючості Велика матір
Поселення та житло- селища — від 10 до 100 жител. Протоміста.- Тальянки (Черкаська обл.) — 450 га, 2800 будівель, 14 тис. осіб.- одно- / двоповерхові будівлі обмащувались глиною.- піч, лежанка, сімейний вівтар.
- степи від Дону до Дністра, Північний Крим, Керченський і Таманський півострів.
- Іраномовний народ- 1-й народ на наших землях, чия назва нам відома за писемними джерелами ассирійців та греків (Гомер «Одіссея», Геродот «Історія»).
- Виплавляли залізо (криця, ковальство).- 1-ші кочівники, скотарі (молокоїди).- Осідлали коня (кобилодойці)- Війни: далекобійний лук, залізні мечі.- Мисливство, ремесла.
Чорноліська культураІХ – VII ст. до н.е.
- лісостеп, городища на мисах річок.- осілі землероби: пшениця, ячмінь, просо, жито. Розводили кіз, овець, коней, свиней.
- На межі зі степом створена лінія з 12-ти укріплених городищ для захисту від нападу кіммерійців.
У VII ст. до н.е. витіснені скіфами - розклад первісного суспільства;- патріархальні роди;- могутній союз племен.- прикладне мистецтво;
- впускні поховання в курганах попередніх епох;
- статуї над похованнями.
Нескінченно мандрували степом або верхи на конях, або в кибитках, запряжених волами.
- Степи від Дунаю до Дону і територія на північ аж до Прип’яті.
4-а книга «Історії» Геродота (V ст. до н.е.)- царські скіфи (Крим, Приазов’я);- скіфи-орачі (на захід від Дніпра);- скіфи-землероби (Лівобережжя);- скіфи-кочівники (причорноморські степи).
Кочове скотарство (конярство).Землеробство і тваринництво.Ремесла: ковальство, гончарство, ткацтво.Торгівля з грецькими полісами, продавали зерно, худобу, рабів.В VI ст. до н.е. — скіфсько-перські війниГрабіжницькі походи на Близький Схід. Легкоозброєна кінота.
Ранньодержавне утворення Велика Скіфія:V–ІV ст. до н.е. — розквіт держави.Округи — номи, рада скіфів.IV ст. до н.е. — цар Атей: карбував власну монету, активна загарбницька політика.Панівне становище — царські скіфи (данина, політична влада).
Мала Скіфія: (ІІІ – ІІ ст. до н. е.)Перша — у Нижньому Подніпров’ї, Нижньому Подунав’ї та Північному Криму.Друга — у степовому та Передгірному Криму зі столицею Неаполь Скіфський.
- Висихання степів, збідніння трав’яного покриву внаслідок тривалого витолочування стадами худоби.
- Занепад господарського життя лісостепу через жорстоке використання його ресурсів.
- Витіснені сарматами в ІІІ ст. до н.е.
Жорстокі звичаї, обряд поховання царя.Політеїзм: 7 богів (Арес — бог війни).Кургани: Товста Могила — пектораль, Солоха — гребінь, Чортомлик, Гайманова Могила.Звіриний стиль в мистецтві.
- кибитки: критий візок або легке переносне житло у кочових народів.
- селища-городища.
- Походили з Приуральсько-Поволзьких степів.- Степ від Дністра до Дону.- Саоромант — підперезаний мечем.
- Кочове скотарство, полювання.- Ювелірне ремісництво, ковальство, гончарство.- Війни (напади на римські провінції).
Зарубинецька культураІІІ ст. до н.е. — ІІ ст. н.е.
Венеди — праслов’яни.- Терени України і Білорусі.- Орне землеробство, присадибне скотарство, гончарство, металообробне ремісництво.
- витіснені за Дон готами у 1-й пол. ІІІ ст.- остаточно розбиті гунами. - кибитки
- Невеликі кургани і катакомби під курганами: курган Соколова Могила на Миколаївщині.
- Коштовне каміння і кольорова емаль.- Культ коня, вогню і сонцю.
- Слабопов’язаний союз племен: алани, язиги, роксолани, аорси, сіраки.
- Родоплемінний устрій із значними пережитками матріархату.
Трипільська культураIV – III тис. до н.е.
КіммерійціІХ – VII ст. до н.е.
СкіфиVІІ – ІІІ ст. до н.е.
СарматиІІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е.
ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА. СВІТ КОЧІВНИКІВ У РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК
3
1-ше еллінське поселення — Борисфенідав др. пол. VІІ ст. до н.е. на р. Березань.Тіра — сучасний Білгород-Дністровський,Ольвія — поблизу Миколаєва,Херсонес — Севастополь (збереглася присяга),Керкінітіда — Євпаторія,Пантікапей — Керч, Феодосія.
ЗаняттяЗемлеробство: пшениця, ячмінь, просо, городина. Виноробство, садівництво, тваринництво, риболовля, соледобування.Ремесла: металообробне, ткацьке, гончарне, склоробне, ювелірне.Торгівля зі скіфами і з Грецією.Власна монета із зображенням орла або дельфіна.
Політичний устрійПоліс — це місто-держава:поліс = місто + хора (с/г округа).1) Рабовласницька республіка.
В управлінні брали участь усі вільні громадяни. Аристократична як Ольвія або демократична як Херсонес. Правитель полісу — архонт, воєначальник — стратег.
2) Монархія. Боспорське царство (480 р. до н.е. — ІV ст.). Виникло в результаті об’єднання 20 грецьких міст на Керченському і Таманському півостровах. Столиця Пантікапей. Знищений гунами.
Причини міграції:Аграрна (головна) — соціально-економічна.Сировинна: шукали зерно, метали, будів. ліс.Торговельна. Демографічна.Суспільно-політична. Воєнно-стратегічна.
Поселення та житлоУкріплена частина міста — акрополь.Торгова площа, центр міста — агора.Будинки з каменю покриті черепицею, мають вну-
трішні дворики. Віконечка виходили на подвір’я.Вивідна каналізація, водогін.
Особливості грецької колонізації:- відзначалася мирним характером;- мала аграрний характер;- незалежність відносно метрополії;- поєднання стихійного і планового характеру.
Релігія і культураНаука: філософія, риторика (Платон, Сократ, Аристотель, Демосфен).Гомер: «Іліада» та «Одіссея».Театр: Есхіл, Софокл, Еврипід.Скульптура. Архітектура. Олімпійські ігри.Античні боги: Зевс (Юпітер); Афродіта (Венера); Артеміда; Аполлон — Сотер (рятівник) або Дельфіній (покровитель мореплавства).
Історична доляІз серед. ІІІ ст. античну цивілізацію охопилазагальна криза; посилення натиску варварів:ІІІ ст. — готи; ІV ст. — гуни.
Слов’яни є автохтонним (місцевим) населенням. Прабатьківщина між річками Вісла і Дніпро.
Перші писемні згадки у І–ІІ ст. до н.е.Римські історики: Пліній Старший, Тацит описували венедів, які мешкали на схід од Вісли — Зарубинецька культура.VІ ст. — візантійський історик Прокопій Кесарійський і готський історик Йордан описували праслов’ян Черня-хівської культури.
Черняхівська культура ІІІ–V ст.Венети, анти і склавини. Включає слов’янські, готські, фракійські та сарматські елементи.Землі між Прип’яттю і Десною на півночі таЧорним морем і Дунаєм на півдні.
Землеробство: підсічне або перелогове.Присадибне тваринництво.Ремесло: залізовидобування, металообробка, ліпна кераміка.Торгівля внутрішня і зовнішня (переважно з Візантією).Промисли: полювання, рибальство,бортництво (добування меду в диких бджіл).
Суспільний устрій: родова і сусідська община, плем’я, союзи племен (VІ ст.).Політичний устрій: воєнна демократія.Віче — племінні збори, в яких могли брати участь як заможні, так і незаможні чоловіки.Ранньодержавні утворення.«Вільні, не дають поневолити себе, дуже витривалі, гостинні» (Маврикій Стратег)
Поселення на близькій відстані одне від одного на південних схилах річок. Менші з поселень скупчувалися навколо більших, своєрідних племінних центрів, які були й ремісничими осередками і згодом ставали укріпленими городищами.
Житла слов’ян були заглиблені в землю, стіни дерев’яні або плетені з хмизу й обмазані товстим шаром глини. Будували підвальні ями для зберігання продуктів харчування.У кожній хаті була піч, складена з каміння і глини в кутку оселі.Дахи будинків зазвичай двосхилі, покриті деревом, очеретом або соломою.
Велике розселення слов’ян (V–VІІ ст.)Західніпредки:поляків,чехів,словаків
Південнісерби,хорвати,словени,боснійці
Східніпредки:українців,білорусів,росіян
Релігія і культураЯзичництво — обожнення явищ природи.Капища — язичницькі культові споруди.Ідоли — кам’яні фігури богів, яким поклонялися.Культ роду (предків). Численні обрядові свята, пов’язані зі зміною пір року.
«Живуть над луком Чорного моря від Дні-стра до Дніпра» (Йордан)Лісостеп між Сіверським Дінцем і Нижнім Дунаєм.М. Грушевський вважав антів предками українського народу.«Високі на зріст, надзвичайно сильні» (Прокопій Кесарійський)
Орне рільництво, двопілля.Чорна металургія — видобуваннязаліза, металообробне ремесло;гончарство, ткацтво; скотарство; війни.
Могутня група східнослов’янських племен.«Не управляються однією людиною, а здавна живуть у народовладді» (Прокопій Кесарійський).
Антський військово-політичний союз.Царі — Бож, Ардагаст, Мусолій.
Готи у ІІІ ст. остаточно утвердилися в Причорноморських степах. 375 р. — анти виграли війну, але потім готи помстились цареві Божу — розіп’яли його і 70 старійшин.Гуни: анти були і як союзники, і як підлеглі, спільно ходили в Подунав’я і на Балкани.VІ ст. — на Візантію анти здійснювали самостійні походи.Авари: анти разом з Візантією в 601 р. виступили проти аварів.
Від V ст. почали переселятися на південь, на Балканський півострів.
Держава антів загинула під натиском аварів. Після 602 р. назва антів зникла з писемних джерел.
Іраномовне слово «анти» означає «крайні», «окраїнні». Ним степові скіфо-сарматські племе-на називали порубіжне зі Степом місцеве хлібо-робське населення.
Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я
VІІ – VІ ст. до н.е. — ІV ст. н.е.
Слов’яни із І тис. н.е.Предки 15 сучасних європейських народів
Анти ІІ–VII ст.Пеньківська культура
АНТИЧНІ МІСТА-КОЛОНІЇ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї ТА КРИМУ. ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ
© Видавництво «Навчальна книга – Богдан»www.bohdan-books.com [email protected]
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Повний курс у 49 таблицях. Підготовка до ЗНО
46008, м.Тернопіль, а/с 529, «Книга поштою»(066) 727-17-62; [email protected]
4
7 племінних об’єднань,що мешкали на території сучасної України:Поляни — Середнє Подніпров’я;Деревляни — між ріками Случ і Дніпро, Прип’ять і Тетерів;Сіверяни — у басейні Десни, Сейму, Сули;Волиняни (дуліби, бужани) у басейні р. Західний Буг і р. Горинь;Хорвати — регіон Карпат та Прикарпаття;Уличі — Південно-Бузький регіон;Тиверці — у межиріччі Прута і Дністра.
Племінні княжіння Верховним органом племінного самоврядування було віче — народні збори до-рослого чоловічого населення. Вищий виконавчий орган — князівська влада, яка перетворилася з виборної на спадкову.Навколо князя гуртувалася дружина — постійна організація професійних воїнів. Укріплені племінні центри — городища перетворилися на міста Київ, Чер-нігів, Галич.
Додержавні об’єднання:VІІ ст. — Дулібський союз.Племінним центром було Зимнівськегородище (неподалік Володимира на Волині).VІІ–VІІІ ст. — Полянський союз. VІІІ–ІХ ст.Куявія — Київське князівство Аскольда;Славія — князівство Рюрика і Олега (Новгородська
земля).
Теорії виникнення Київської держави:Норманська (варязька): ґрунтується на інфор-мації про запрошення варягів Рюрика, Трувора та Синеуса в землі словенів, кривичів і весі для управління ними.Слов’янська (автохтонна): східнослов’янські племена впродовж VII — VIII ст. самостійно пройшли тривалий шлях державотворення, заклали й розбудували столицю своєї дер-жави, мали власну князівську династію Киє-вичів, активно налагоджували відносини із сусідніми державами.Компромісна (слов’яно-варязька).
СусідиБолгари. Після того, як авари залишили Причорномор’я, там поселилися тюркомовні болгари.VІІ ст. — Велика Болгарія — Північне Причорномор’я і Приазов’я;VІІІ ст. — під тиском хозарів частина болгар переселилися на Балкани, де були асимільовані слов’янами — у 679 р. утворилось Болгарське царство, а ще частина переселилась на Волгу — Волзька Булгарія (сучасний Татарстан).VII ст. між Доном і Волгою — Хозарський каганат — об’єднання тюркомовних племен.VІІІ ст. — хозари запанували в Причорноморських степах. Свою владу вони поширювали й на слов’янські племе-на. Поляни, сіверяни, в’ятичі платили їм данину.Візантія — головний торговельний партнер. Торговельний шлях «із варяг у греки».Нормани або вікінги (варяги) — войовничі народи, які жили в Скандинавії. Словени, кривичі, чудь, меря платили їм данину. Варяги на Русь прибували як купці або наймані військові дружини, їх тут було не багато, і вони швидко асимілювалися.
Аскольд і Дір —нащадки Кия чи варяги?Дір: співправитель, воєвода чи князював раніше?
Візантійські хроністи називали«прегордим каганом скіфським»
Владу Києва, крім полян, визнали племена дерев-лян, частина сіверян і дреговичів.
860 р. — морський похід проти Візантії.Семиденна облога Константинополя русичами.Підписавши договір, Візантія фактично визнала Русь як державу.
882 р. — «І прибули Олег та Ігор до гір київських». «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. А се – син Рюриків. І вбили вони Аскольда і Діра…»
Охрестився і 1-а спроба охрестити Русь.
Рюрик — запрошений в Новгород ва-рязький князь; об’єднав північні схід-нослов’янські племена довкола Нов-города.Олег — родич Рюрика чи його воєвода.
882 р. — утворення РусіІ сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег:«Хай буде се мати городом руським» (Київ)Об’єднання Північної та Південної Русі стало ос-новою виникнення загальноруської держави.
Київська державаОлег став правити державою від імені малолітнього Ігоря.Русь — федерація племен, але зміцнюється влада київського князя. Підвладна знать переходить у васальну залежність від свого сюзерена.Діє усне, звичаєве право – «Закон Руський». Полюддя — збір данини.Данина — це продукти і мисливська здобич.Верв — сусідсько-територіальна община.
Соціальна піраміда:1) Феодальна драбина:
Великий князь Київський,удільні князі,бояри — «воїн», «вельможа»,князівські дружинники.
2) Волхви, відуни — служителі язичницького культу.
3) Міщани — жителі міст.4) Селяни:
вільні — смерди ізалежні — рядовичі (за договором),закупи потрапили в залежність за позику,холопи, челядь — у повній власності феодала.
Два походи проти Візантії:907 р.
Кораблі на колесах. Щит на воро-тах Константинополя.Вигідний договір.Сплата кожному руському воїну по 12 гривень. Щорічна данина Русі. Право руських купців на безмитну торгівлю.
911 р.Уточнені умови договору 907 р. Взаємна допомога між держа-вами. Безкоштовне проживан-ня і повне забезпечення русь-ких купців упродовж 6 місяців в Константинополі.
Походи на Каспійське узбережжя й Кавказ.Смерть від укусу змії. «Від коня свого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш…».
Син князя РюрикаПосилення центральної влади.
914 р. — вийшли з покори деревляни, приборкав і наклав на них більшу данину.
Боровся з уличами.915 р. — відбив наскоки печенігів.
945 р. — повстання деревлянІгор організував додаткове збирання данини з деревлян. «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його». Деревляни вбили Ігоря.Язичник, але доброзичливе ставлення до християнства (церква Святого Іллі).
Два походи проти Візантії
943 р. — похід до Каспійсько-го моря та Закавказзя. Повер-нувся з великою здобиччю.
941 р.Невдалий. Наразились на грецький вогонь візантійців: «через труби пускали вогонь на руські судна».
944 р.Договір без бою.На пергаменті у двох примірниках.Русь платила мито, надавала допомогу Візантії.
Східні слов’яни
Аскольд (?–882)
Олег (882–912)
Ігор (912–945)
ВИНИКНЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
5
ПомстаПерше посольство з човном в яму,друге — в лазні спалила.Ціле літо облога м. Іскоростень:«Дайте мені од двора по 3 голуби і 3 горобці».
Вперше ліквідувала місцеве княжіння.Скасувала правління деревлянського князя Мала. Деревлянську землю підпорядкувала безпосередньо Києву.
РеформиУпорядкування податкової системи.Устави, уроки, оброки — це розміри і види данини, норми податків і повинностей.Погости, становища — місце збору данини, осередки князівської влади на місцях.Ловища — визначила багаті хутровим звіром території, де встановила знаки князівської влади — знамення.
Дружина ІгоряРегент (Святослав малолітній)
ОхрестиласяВстановлювала хрести.«Вона була передвісницею християн-ській землі, як вранішня зоря перед сон-цем».Свята, Рівноапостольна.
Дипломатія957 р.
ВізантіяВізит Ольги до Царгорода Імператор Константин Багрянородний
959 р.Німеччина
Посли до Оттона І Місія єпископа Адальберта 961р.
Князь-воїнОстанній вікінг. Хоробрий. Завойовник.Александр Македонський нашої епохи.«Чистий запорожець на київському столі» (М. Грушевський).«Іду на ви», ходив «яко пардус» (Нестор).
Походи на Схід (964–966 рр.)Похід на Оку і Волгу — в’ятичі; Волзька Булгарія.Розгромив Хозарський каганат: Біла Вежа, Ітіль.Уздовж Каспійського моря і Кавказу (яси, касоги).Сприятливі умови купцям для торгівлі.
Адміністративна реформаМета: зосередити всю владу на місцях в руках єдиної династії.Ярополк на київському престолі.Олег — у Деревлянській землі.Володимир (позашлюбний) — в Новгороді.
Печеніги968 р. — печеніги оточили Київ.«Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив…». Святос-лав помчав у Київ «і прогнав печенігів у поле».972 р. — хан Куря біля Дніпровських по-рогів атакував русичів і всіх перебив.Чаша з голови князя: «Чужих бажаючи, свою погубив».
Балканські походи967–968 рр.
968 р. підкорив уличів і тиверців.Союз з Візантією (Никифор Фока).Святослав «подужав болгар, взявши 80 городів по Дунаю, і сів, князюючи там, у городі Переяс-лавці, беручи данину».
969–971 рр.Новий імператор Іоанн Цимісхій.Війна з Візантією. Перша в житті поразка — під Аркаді-ополем. Повернувся до Доростолу — три місяці в облозі: «Не посоромимо землі Руської».«Мертві сорому не знають». Угода з імператором.
Боротьба за владу:Ярополк на Овруч — Олег загинув.Ярополк захопив Новгород, Володимир втік.Володимир з варягами захопив Київ.Ярополк загинув від варязького меча.Володимир «став княжити у Києві один».
Завершив формування території Київської Русі Прилучив до Києва всі східнослов’янські племе-на: землі волинян і хорватів: Перемишль, Червень, Белз, Теребовля. Закарпаття, в’ятичі, радимичі, ятвяги, тиверці, уличі, Тмутараканське князівство.
РеформиМета: консолідація руських земель.
1. Адміністративна: позбавив влади місцеву племінну знать, замінив її посадниками. Створив 8 округів. Замі-нив родоплемінний поділ на територіальний;
2. Військова: ліквідовано «племінні» військові об’єднан-ня і утворювалося військо на основі розданих земель-них володінь;
3. Судова: розмежовано княжий і церковний суд. Усний кодекс правових норм «Устав земляний»;
4. Фінансова: почав карбувати власні гроші: златники і срібники;
5. Було запроваджено державну символіку. Герб Воло-димира — тризуб;
6. Градобудівна: муроване будівництво. Розбудова Киє-ва: дитинець (10 га) — «град Володимира»;
7. Оборонна: будував захисні вали — змієві, щоб ко-чівники не перетворили південноруські землі на свої випасні угіддя.
8. 980 р. Спроба реформувати язичництво.Володимирове шестибожжя — єдиний пантеон язичницьких богів. Перун (бог блискавки і грому) — верховний бог,Хорс бог сонця,Даждьбог бог сонця, лісів, світла, садів і добра,Стрибог бог вітрів,Симаргл бог вогню,Мокош богиня родючості, рукоділля, мистецтва і води.
Зовнішня політика:Боротьба з печенігами:Кирило Кожум’яка (Переяслав),Ілля Муромець, облога Білгорода.Зміцнив міжнародний авторитет Русі:дипломатичні відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Німеччиною, Болгарією.Започаткував «шлюбну дипломатію» руських князів.
Запровадження християнства як державної релігії — 988р.Для посилення єдиної держави і створення єдиного світогляду.- Вибір віри — посли для «випробування віри».- Охрестився в Корсуні (Херсонесі).- Поскидали кумирів (ідолів).- Зводили нові церкви: Святого Василя,- 996 р. церква Богородиці — Десятинна (мармурова, кам’яна).Тісніше згуртування навколо Києва різноплемінних територій. Міжнародне визнання Русі. Бурхливий розвиток культури.
- 989 р. — перша школа для дітей знаті.
Ольга(945–964)
Святослав(964–972)
Володимир(980–1015)
КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЧАСІВ КНЯЗЮВАННЯ ОЛЬГИ, СВЯТОСЛАВА ТА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
© Видавництво «Навчальна книга – Богдан»www.bohdan-books.com [email protected]
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Повний курс у 49 таблицях. Підготовка до ЗНО
46008, м.Тернопіль, а/с 529, «Книга поштою»(066) 727-17-62; [email protected]
