м. Львів, вул. Університетська, 1. Свєнціцького · Фонетика чеської мови. Голосні 2. Фонетика чеської

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (чеська)»

2019/2020 навчального року

Назва курсу Сучасна слов’янська мова (чеська)

Адреса викладання

курсу

Львівський національний університет ім. Івана Франка м. Львів, вул. Університетська, 1.

Факультет та

кафедра, за якою

закріплена дисципліна

Філологічний факультет Кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона

Свєнціцького

Галузь знань,

шифр та назва спеціальності

Галузь знань 03 Гуманітарні науки. Спеціальність 035 Філологія.

Спеціалізація 035.01 українська мова та література

Викладачі курсу доц. Моторний, О.А.

Контактна

інформація викладачів

[email protected]

Консультації по

курсу відбуваються

П’ятниця (16.40)

Сторінка курсу https://philology.lnu.edu.ua/course/suchasna-slovianska-mova

Інформація про

курс

Курс «Сучасна слов’янська мова» (чеська) – вибіркова дисципліна з

циклу професійної і практичної підготовки для студентів-україністів

3 року навчання

Коротка анотація

курсу

Основним завданням курсу «Сучасна слов’янська мова (чеська)» – ознайомити студентів з основними елементами фонетичного,

лексичного та граматичного рівнів чеської мови, засвоєння цих

знань для уміння володіти ними на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

володіти основними елементами фонетичного, лексичного та

граматичного рівнів чеської мови і вміти застосовувати свої знання з фонетики, лексики та граматики чеської мови на практиці.

Мета та цілі курсу Метою викладання навчальної дисципліни “Сучасна слов’янська

мова (чеська)” є ґрунтовне оволодіння знаннями з практичного курсу слов’янської мови (чеської).

Література для

вивчення

дисципліни

1. Даниленко Л.І. Чеська мова. Київ: «Довіра». – 2006.

2. Гасіл Ї., Лобур Н., Паламарчук О. Чеська мова для українців.

Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – 2011.

3. Holá L., Bořilová P. Čeština expres. Úroveň A1/1. (Učebnice). ‒

Praha, 2011.

4. Holá L., Bořilová P. Čeština expres. Úroveň A1/2. (Učebnice). ‒ Praha, 2011.

5. Holá L., Bořilová P. Čeština expres. Úroveň A2/1. (Učebnice). ‒

Praha, 2014

6. Antonenko O., Hasilová H., Hasil J., Lobur N., Palamarčuk O. Kultura českého národa – tradice a současnost. Učební příručka. – Lvov, 2010.

Тривалість курсу Один семестр (6)

Обсяг курсу Загальний обсяг – 120 год, з них – 96 практичні, 24 годин самостійної роботи. Кількість кредитів ЄКТС – 4.

Очікувані

результати

навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

основи фонетичного, лексичного та граматичного курсів чеської

мови;

mailto:[email protected]

https://philology.lnu.edu.ua/course/suchasna-slovianska-mova

вміти:

застосовувати свої знання з фонетики, лексики та граматики чеської

мови на практиці;

організовувати процес навчання й самоосвіти;

використовувати іноземну мову для забезпечення ефективної

міжкультурної комунікації.

Ключові слова Слов’янські мови, західнослов’янські мови, чеська мова, сталий наголос, побічний наголос, система голосних звуків, система

приголосних звуків, довгі та короткі голосні звуки, дифтонги,

складотворчі плавні приголосні звуки; система відмінків, граматичні

категорії, типи відмінювання, минулий час

Формат курсу Очний

Теми *СХЕМА КУРСУ

Підсумковий

контроль, форма

Залік (6 семестр)

Пререквізити Сучасна українська літературна мова

Навчальні методи

та техніки, які

будуть

використовуватися

під час викладання

курсу

Пояснення, бесіда, демонстрація, практична робота, вправи,

проблемний виклад, частково-пошуковий метод

Необхідне

обладнання

медіапроектор, дошка

Критерії

оцінювання

(окремо для

кожного виду

навчальної

діяльності)

Оцінювання проводиться за 100-бальною шкалою. Бали

нараховуються за такою системою:

усне опитування за темами практичних занять – від 1 до 5 балів;

письмове опитування у тестовій формі (модульний контроль), що

стосується усіх тем практичних занять, а також тем, винесених для

самостійного опрацювання студентами від 1 до 10 балів (по 10 балів

за кожний змістовий модуль).

Питання до іспиту 1. Фонетика чеської мови. Голосні

2. Фонетика чеської мови. Приголосні

3. Правила чеської вимови

4. Чеська орфографія

5. Чеська граматика. Іменник

6. Типи відмінювання іменника

7. Три роди іменника, тверді та м’які іменники

8. Прикметники. Тверді та м’які прикметники

9. Присвійні прикметники

10. Дієвідмінювання у чеській мові

11. Типи та класи дієслів

12. Часи дієслів

13. Минулий час та його утворення

14. Майбутній час

15. Способи дієслова

16. Умовний спосіб

17. Наказовий спосіб

18. Розмовна тема «Сім’я»

19. Розмовна тема «Квартира, помешкання, будинок»

20. Розмовна тема «Університет»

Опитування Анкету-оцінку з метою оцінювання якості курсу буде надано по завершенню курсу.

Теми.

Схема курсу

Тиж. / дата /

год.-

Тема, план, короткі тези Форма

діяльності

(заняття)

Література. Завдання, год Термін

виконання

Тиждень 24 6 год

Тема 1. Чеська мова в колі інших слов’янських мов.

Чеський алфавіт. Звукова

система чеської мови.

практичне Даниленко Л.І. Чеська мова. Київ: «Довіра».

– 2006.Гасіл Ї., Лобур

Н., Паламарчук О.

Чеська мова для

українців. Львів:

Видавничий центр

ЛНУ імені Івана

Франка. – 2011.

Порівняння фонетичної системи

чеської та

української мов

Протягом семестру

(звітного

періоду)


Тема 2. Голосні звуки

чеської мови. Довгі та

короткі голосні. Наголос.

Дифтонги au, eu, ou.

практичне Даниленко Л.І. Чеська

мова. Київ: «Довіра».








Порівняння

наголосів у чеській

та українській

мовах. Голосні

звуки у чеській та

українській мовах:

спільне та відмінне.

Протягом

семестру

(звітного

періоду)


Тема 3. Приголосні звуки:

дзвінкі і глухі, тверді і

м’які. Відмінювання

дієслова být у

теперішньому часі.










Порівняння

дзвінких та глухих,

твердих та м’яких

звуків у чеській та

українській мовах.

Протягом

семестру

(звітного

періоду)


Тема 4. Вимова

приголосних [l], [h], [g];

[ž], [š], [č]. Теперішній час

дієслів jít, jet.










Дієвідмінювання

дієслів být, jít, jet у

теперішньому часі

Протягом

семестру

(звітного

періоду)


Тема 5. Складотворні

приголосні [r], [l].

Приголосний [ř].

Теперішній час дієслів žít, šít, číst.




Н., Паламарчук О. Чеська мова для






дієслів žít, šít, číst у

теперішньому часі

Протягом

семестру

(звітного періоду)


Тема 6. Вимова груп приголосних. Основний і

побічний наголоси.

Чергування голосних.









Чергування голосних у чеській

та українській

мовах: порівняння


(звітного

періоду)


Тема 7. Чергування приголосних і груп

приголосних. Рід, число і

відмінок іменників.









Чергування приголосних у

чеській та


порівняння


(звітного

періоду)


Тема 8. Відмінювання іменників жіночого роду

твердої групи (тип žena).

Прийменники v, na.

Сполучники.









Відмінювання іменників жіночого

роду твердої групи у

чеській та




(звітного

періоду)


Тема 9 Теперішній час дієслів (типи kupovat, krýt). Текст (Rodina)









Дієвідмінювання дієслів типу kupovat,

krýt в теперішньому

часі. Переказ тексту

Rodina

Протягом семестру (звітного

періоду)


Тема 10. Теперішній час дієслів (типи dělat,

tisknout, začit). Текст (Můj

pokoj).



Н., Паламарчук О. Чеська мова для





Дієвідмінювання дієслів типів dělat,

tisknout. Переказ

тексту Můj pokoj


(звітного

періоду)


Тема 11. Відмінювання прикметників жіночого

роду твердої групи і

присвійних займенників

moje/má, tvoje/tvá,

svoje/svá. Прийменники

blízko, u, vedle, do, nad,

pod, naproti.







ЛНУ імені Івана Франка. – 2011.

Особливості відмінювання

прикметників у

чеській та




(звітного

періоду)


Тема 12. Відмінювання іменників чоловічого роду

твердої групи неістоти (тип

hrad). Текст (Dům a

domácnost).









Відповідно до програми


(звітного

періоду)


Тема 13. Теперішній час дієслів (типи nést, brát,

psát). Кількісні і порядкові

числівники від 1 до 10.









Особливості відмінювання

іменників

чоловічого роду

твердої групи у

чеській та

українській мовах: порівняння. Переказ

тексту Dům a domácnost


(звітного

періоду)


Тема 14. Теперішній час

дієслів (типи prosit, umět,

sázet). Модальні дієслова у

теперішньому і

майбутньому часах. Текст

(Škola).










Особливості

застосування

модальних дієслів у

чеській та


порівняння. Переказ

тексту Škola

Протягом

семестру

(звітного

періоду)


Тема 15. Кількісні числівники від 10 до 20. Узгодження кількісних

числівників з іменниками.









Узгодження кількісних

числівників з

іменниками у чеській та


порівняння.

Протягом семестру (звітного

періоду)


Тема 16. Відмінювання іменників чоловічого роду

твердої групи істоти (тип

pán). Текст (Univerzita).









Переказ тексту Univerzita.


дієслів типу prosit,

umět, sázet


(звітного

періоду)

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (словенська)»

2019/2020 навчальних років

Назва курсу Сучасна слов’янська мова (словенська)


курсу

Львівський національний університет ім. Івана Франка

м. Львів, вул. Університетська, 1.



закріплена

дисципліна

Кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона



шифр та назва

спеціальності

Галузь знань 01 Освіта. Спеціальність 014 Середня освіта.

Спеціалізація Українська мова та література

Викладачі курсу асист. Лубей П.

Контактна

інформація

викладачів

[email protected]



Згідно з розкладом



курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (словенська)»

рекомендована для студентів третього року навчання, що

навчаються за спеціалізацією Українська мова та література за

програмою підготовки бакалавра і входить до вибіркових

дисциплін циклу професійної і практичної підготовки.


курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (словенська)» призначений для

студентів-україністів. Окрім вивчення сучасної словенської мови

на базовому рівні, програма курсу передбачає ознайомлення з

особливостями мов слов’янської групи, зокрема мов

південнослов’янської гілки, короткий вступ в історію мови,

знайомство із культурними та природними пам’ятками Словенії,

традиціями, літературно-мистецькою сценою, особливостями

політично-суспільного життя країни.

Вивчення другої слов’янської мови у порівняльному аспекті з

українською мовою формує необхідні навички у майбутніх

філологів-славістів.

Мета та цілі курсу Мета курсу – ознайомити фахівців-філологів із особливостями

словенської мови. Практичні цілі курсу:

подати студентам відомості про Республіку Словенію, ознайомити

з базовим лексичним складом словенської мови, особливостями

морфологічної та синтаксичної структури словенської мови, а

також забезпечити засвоєння правил літературної вимови.

Виробити уміння спілкуватися з носіями мови на побутовому рівні

та сформувати навички роботи з текстами початкового рівня

складності;


вивчення


Основна

1. Pirih Svetina N., Ponikvar A. A, B, C — 1, 2, 3, gremo: učbenik za

začetnike na kratkih tečajih slovenščine kot drugega ali tujega jezika.

Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik pri Oddelku za

slovenistiko Filozofske fakultete, 2005.

2. Jug-Kranjec H. Slovenščina za tujce: učbenik za začetne in prve


nadaljevalne tečaje slovenskega jezika. Ljubljana: Seminar slovenskega

jezika, literature in kulture pri Oddelku za slovanske jezike in

književnosti Filozofske fakultete, 1999.

3. Markovič, Halužan V., Pezdirc Bartol M., Škapin D., Vuga G. S

slovenščino nimam težav (A2-B1). Učbenik za kratke tečaje

slovenščine; nadaljevalna stopnja. Center za slovenščino kot drugi/tuji

jezik, 2010.

4. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni zvezek za učene

slovenščine / Nataša Pirih. – Ljubljana, 2003.

5. Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj slovenščine kot

drugega/tujega jezika. / Andreja Markovič et al. – Ljubljana, 2002.

Додаткова

6. Toporišič, Jože: Slovenska slovnica. Maribor: Obzorja, 2004.

7. Slovenski pravopis. Ljubljana: ZRC SAZU, Založba ZRC, 2007.

8. Кишенькова словенська/Žepna slovenščina. / Tjaša Alič in dr. –

Ljubljana, 2014

Інтернет-ресурси

http://centerslo.si/knjige/ucbeniki-in-prirocniki/e-gradiva/

http://fran.si/

http://besana.amebis.si/


Обсяг курсу Загальний обсяг 120 годин, у т. ч. 96 годин практичних занять, 24

години самостійної роботи, 4 кредити ЕCТS упродовж 6 семестру.

Очікувані


навчання

Студент повинен

знати:

- базову лексику словенської мови, норми літературної вимови й

основні граматичні правила, щоб змогти спілкуватися із носіями

мови на побутовому рівні усно й письмово;

- факти, пов’язані із географією, історією, культурою, літературою

Словенії

- мати загальне уявлення про особливості морфологічної та

синтаксичної структури

вміти:

- володіти усними та письмовими формами висловлення

сучасної словенської мови, вести бесіду з її носіями на базовому

рівні, читати, розуміти, сприймати на слух тексти початкового

рівня складності

- працювати із письмовими й усними текстами початкового рівня

складності, формулювати запитання, давати відповіді на них;

- ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну

інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та

електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її,

впорядковувати, класифікувати й систематизувати;

- організовувати процес свого навчання й самоосвіти.

Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, словенська мова






Пререквізити Сучасна українська мова, вступ до мовознавства, старослов’янська

мова



При викладанні дисципліни «Сучасна слов'янська мова»

застосовуються бесіда, демонстрація, ілюстрація, перегляд відео,


http://fran.si/


будуть



курсу

прослуховування аудіо записів, читання тексту, виконання вправ,

вивчення текстів напам’ять.

Необхідне


Обладнання для прослуховування аудіозавдань, демонстрації

відеозаписів

Критерії







нараховуються так:

- практичні: максимальна кількість балів 64;

- модульний контроль: максимальна кількість балів 36;

Питання на

модульний

контроль

Slovnične vsebine:

glagol biti

samostalnik in pridevnik v imenovalniku

spreganje polnopomenskih glagolov

števnik

vprašalnice

veznik

svojilni zaimek

tožilnik v vseh številih

rodilnik v vseh številih

dajalnik v ednini

mestnih v ednini

orodnik v ednini

osebni zaimek v rodilniku in tožilniku

preteklik

prihodnjik

tvorjenje povedi

Besedišče in sporazumevalni vzorci:

spoznavanje

opis osebe

družina in prijatelji

kavarna, trgovina

oblačila, vreme

moj vsakdanjik

zastavljanje vprašanj

ura in datum

prosti čas

poklici, služba

stanovanje, gospodinjska opravila

življenjski načrti

Опитування Анкету-оцінку з метою оцінювання якості курсу буде надано по

завершенню курсу.

СХЕМА КУРСУ

Тиж.

/

дата

/

год.-

Тема, план, короткі тези Форм

а

діяльн

ості

(занят

тя)

Література Завдання, год

Термін

виконан

ня

МОДУЛЬ 1

24 т.

6

год.

Slovenska abeceda. Dober dan. Pozdravljanje,

predstavljanje.

Glagol biti. Samostalnik v imenovalniku.

Spreganje glagolov razumeti. Predstaviti, ponoviti

govoriti.

Slovenija. Razni napisi v okolju. Zemljepisni podatki.

пр. 1. Pirih Svetina N., Ponikvar A. A, B, C — 1, 2, 3,

gremo: učbenik za začetnike na kratkih tečajih

slovenščine kot drugega ali tujega jezika. Ljubljana:

Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik pri Oddelku

za slovenistiko Filozofske fakultete, 2005.

2. Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj

slovenščine kot drugega/tujega jezika. / Andreja

Markovič et al. – Ljubljana, 2002.

Slovenska

abeceda.

Predstavljanje

.

Sporazumeval

ni vzorci.

Vaje., 1,5 год.

Самості

йна

підгото

вка

передба

чена

для

кожног

о

заняття

25 т.

6

год.

Številke. Telefoniranje.

Glavni števniki.

Kaj je to? Kdo je eto? Poimenovanje predmetov in oseb

okoli sebe.

Število: ednina, dvojina, množina.

Zastavljanje všrašanj.

Spreganje glagolov govoriti, razumeti,

пр. 1. Jug-Kranjec H. Slovenščina za tujce: učbenik za

začetne in prve nadaljevalne tečaje slovenskega

jezika. Ljubljana: Seminar slovenskega jezika,

literature in kulture pri Oddelku za slovanske jezike

in književnosti Filozofske fakultete, 1999.




Številke,

Sporazumeval

ni vzorci.

Vaje., 1,5 год

26 т.

6

год.

V kavarni. Naročanje v kavarni.

Pridevniki v imemonavalniku. Ujemanje samostalnika in

pridevnika.

Spreganje glagolov piti, jesti

Otrokom in živali prijazne slovenske gostilne.

пр. 1. Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj



2. Markovič, Halužan V., Pezdirc Bartol M., Škapin

D., Vuga G. S slovenščino nimam težav (A2-B1).

Naročanje v

kavarni,

restavraciji.

Sporazumeval

ni vzorci.

Učbenik za kratke tečaje slovenščine; nadaljevalna

stopnja. Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik,

2010.

3. Кишенькова словенська/Žepna slovenščina. /

Tjaša Alič in dr. – Ljubljana, 2014.

Slovnične

vaje., 1,5 год

27 т.

6

год.

Dober tek. Izrazi za hrano. Opis vsakdanjih dejavnosti.

4 sklon (tožilnik) samostalnika in pridevnika. Glagolske

končnice. Nekaj glagolov, ki se vežejo s 4. sklonom.









Vsakdanje

dejavnosti.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

28 т.

6

год.

Oblačila. Izrazi za oblačila. Slovenska moda in stil.

1. in 4. sklon samostalnika in pridevnika. Raba 4. sklona

Razumevanje vremenske napovedi. Poimenovanja

slovenskih krajev.


gremo: učbenik za začetnike na k ratkih tečajih









Oblačila.

Vremenska

napoved.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

29 т.

6

год.

Ljudje. Opisovanje ljudi, poimenovanje delov telesa.

Zaimki 1. in 4. sklon. Preteklik, besedni red.

Države in prebivalci. Predstavljanje oseb.

2. sklon (rodilnik). Raba 2. sklona










2010.

Opisovanje

osebe.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

30 т.

6

год.

Kdaj? Časovni izrazi (ura, dnevi v tednu).

Glagol vedeti.

Vse najboljše. Vošila. Slovenski prazniki.

Prihodnjik: biti. Prihodnjik, besedni red.






Časovni

izrazi.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

31 т.

6

год.

Na tržnici. Izrazi za nakupovanje. Količinski izrazi. Raba 1. in 2. sklona pri izražanju količine. Opis mesta.




Nalupovanje.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

32 т.

6

год.

Kuhamo, kupujemo. Izrazi za nakupovanje in pripravljanje hrane.

1. in 2. sklon samostalnika in pridevnika. Zaimki 2. sklon.

Slovenske jedi.











Hrana in jedi

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

33 т.

6

год.

Kje je kaj? Izražanje prostorskih razmerij. 5. sklon samostalnika in pridevnika.

пр. 1. Markovič, Halužan V., Pezdirc Bartol M., Škapin




2010.




Prostor.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

34 т.

6

год.

Prostor in smer. Kam lahko potujemo v Sloveniji.

Modalni glagoli.

Promet. Izrazi za potovanje.

6. sklon samostalnika in pridevnika.





Potovanja.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

Turistične ponudbe za odmori in rekreacijo v Sloveniji.

Pogojnik


2. Jug-Kranjec H. Slovenščina za tujce: učbenik za










vaje., 1,5 год

35 т.

6

год.

Kaj ste po poklicu. Kako se lahko naročimo pri frizerju.

Zdravniku.


Zaimki 3. sklon. Raba 3. sklona









Poklici.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

36 т.

6

год.

Opravki. Kako organiziramo vsakodnevne opravke. Zaimki, 5. in 6. sklon. Zaimki, 2, 3, 4 sklon (naglasne oblike)

пр. 1 Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj



Gremo po

opravkih

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

37 т.

6

год.

Moje novo stanovanje. Poimenovanje predmetov

pohištva. Opis prostora. Slovenski način življenja.









Stanovanje

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

38 т.

6 год

Športnik sem, Rad tečem, smučam. Slovenci in šport.

Konstrukcije rad+glagol.

пр. 1.Pirih Svetina N., Ponikvar A. A, B, C — 1, 2, 3,





2. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni

zvezek za učene slovenščine / Nataša Pirih. –

Ljubljana, 2003.

Šport

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

39 т.

6

год.

Sodobna vzgoja. Sistem šolanja v Sloveniji. Raba naj, če, da. Slovenija v Europski uniji. Ponavljanje gradiva, pripravljanje za kolokvij.

пр. 1. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni


Ljubljana, 2003.



Šola in

šolanje.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (словенська)»


Назва курсу Сучасна слов’янська мова (словенська)


курсу














Викладачі курсу доц. Хороз Н.С.

Контактна



[email protected]






курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (словенська)»






курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (словенська)» призначений для

студентів-україністів. Окрім вивчення сучасної словенської мови




знайомство із культурними та природними пам’ятками Словенії,







словенської мови. Практичні цілі курсу:

подати студентам відомості про Республіку Словенію, ознайомити

з базовим лексичним складом словенської мови, особливостями

морфологічної та синтаксичної структури словенської мови, а






вивчення


Основна

1. Pirih Svetina N., Ponikvar A. A, B, C — 1, 2, 3, gremo: učbenik za

začetnike na kratkih tečajih slovenščine kot drugega ali tujega jezika.

Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik pri Oddelku za

slovenistiko Filozofske fakultete, 2005.

2. Jug-Kranjec H. Slovenščina za tujce: učbenik za začetne in prve

nadaljevalne tečaje slovenskega jezika. Ljubljana: Seminar slovenskega



jezika, literature in kulture pri Oddelku za slovanske jezike in

književnosti Filozofske fakultete, 1999.

3. Markovič, Halužan V., Pezdirc Bartol M., Škapin D., Vuga G. S

slovenščino nimam težav (A2-B1). Učbenik za kratke tečaje

slovenščine; nadaljevalna stopnja. Center za slovenščino kot drugi/tuji

jezik, 2010.

4. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni zvezek za učene

slovenščine / Nataša Pirih. – Ljubljana, 2003.

5. Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj slovenščine kot

drugega/tujega jezika. / Andreja Markovič et al. – Ljubljana, 2002.

6. Čuk M., Mihelič M. in. dr. Odkrivajmo slovenščino. – Ljubljana:

Filozofska fakulteta v Ljubljani, 1996. – 158 s.

Додаткова

6. Toporišič, Jože: Slovenska slovnica. Maribor: Obzorja, 2004.

7. Slovenski pravopis. Ljubljana: ZRC SAZU, Založba ZRC, 2007.

8. Кишенькова словенська/Žepna slovenščina. / Tjaša Alič in dr. –

Ljubljana, 2014



http://fran.si/





Очікувані


навчання


знати:

- базову лексику словенської мови, норми літературної вимови й




Словенії



вміти:

- володіти усними та письмовими формами висловлення

сучасної словенської мови, вести бесіду з її носіями на базовому

рівні, читати, розуміти, сприймати на слух тексти початкового

рівня складності








Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, словенська мова







мова

Навчальні методи При викладанні дисципліни «Сучасна слов'янська мова»


http://fran.si/



будуть



курсу




Необхідне




Критерії










Питання на

модульний

контроль

Slovnične vsebine:

glagol biti

samostalnik in pridevnik v imenovalniku

spreganje polnopomenskih glagolov

števnik

vprašalnice

veznik

svojilni zaimek

tožilnik v vseh številih

rodilnik v vseh številih

dajalnik v ednini

mestnih v ednini

orodnik v ednini

osebni zaimek v rodilniku in tožilniku

preteklik

prihodnjik

tvorjenje povedi

Besedišče in sporazumevalni vzorci:

spoznavanje

opis osebe

družina in prijatelji

kavarna, trgovina

oblačila, vreme

moj vsakdanjik

zastavljanje vprašanj

ura in datum

prosti čas

poklici, služba

stanovanje, gospodinjska opravila

življenjski načrti




Тиж.

/

дата

/

год.-


а

діяльн

ості

(занят

тя)


Термін

виконан

ня

МОДУЛЬ 1

1 т.

6

год.

Slovenska abeceda. Dober dan. Pozdravljanje,

predstavljanje.

Glagol biti. Samostalnik v imenovalniku.

Spreganje glagolov razumeti. Predstaviti, ponoviti

govoriti.

Slovenija. Razni napisi v okolju. Zemljepisni podatki.









Slovenska

abeceda.

Predstavljanje

.

Sporazumeval

ni vzorci.

Vaje., 1,5 год.

Самості

йна

підготов

ка

передбач

ена для

кожного

заняття

2 т.

6

год.

Številke. Telefoniranje.

Glavni števniki.

Kaj je to? Kdo je eto? Poimenovanje predmetov in oseb

okoli sebe.

Število: ednina, dvojina, množina.

Zastavljanje všrašanj.

Spreganje glagolov govoriti, razumeti,









3. Čuk M., Mihelič M. in. dr. Odkrivajmo

slovenščino. – Ljubljana: Filozofska fakulteta v

Ljubljani, 1996. – 158 s.

Številke,

Sporazumeval

ni vzorci.

Vaje., 1,5 год

3 т.

6

год.

V kavarni. Naročanje v kavarni.

Pridevniki v imemonavalniku. Ujemanje samostalnika in

pridevnika.

Spreganje glagolov piti, jesti





Naročanje v

kavarni,

restavraciji.

Sporazumeval

Otrokom in živali prijazne slovenske gostilne.




2010.



ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

4 т.

6

год.

Dober tek. Izrazi za hrano. Opis vsakdanjih dejavnosti.

4 sklon (tožilnik) samostalnika in pridevnika. Glagolske

končnice. Nekaj glagolov, ki se vežejo s 4. sklonom.









Vsakdanje

dejavnosti.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

5 т.

6

год.

Oblačila. Izrazi za oblačila. Slovenska moda in stil.

1. in 4. sklon samostalnika in pridevnika. Raba 4. sklona

Razumevanje vremenske napovedi.


gremo: učbenik za začetnike na k ratkih tečajih












Oblačila.

Vremenska

napoved.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

6 т.

6

год.

Kuhamo, kupujemo. Izrazi za nakupovanje in

pripravljanje hrane. 1. in 2. sklon samostalnika in

pridevnika. Zaimki 4. sklon.

Slovenske jedi.








Hrana in jedi

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год







7 т.

6

год.

Ljudje. Opisovanje ljudi, poimenovanje delov telesa.

Zaimki 1. in 2. sklon. Preteklik, besedni red.

Države in prebivalci. Predstavljanje oseb.

2. sklon (rodilnik). Raba 2. sklona










2010.




Opisovanje

osebe.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

8 т.

6

год.

Na tržnici. Izrazi za nakupovanje. Količinski izrazi.

Raba 1. in 2. sklona pri izražanju količine.

Opis mesta.







Nalupovanje.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

9 т.

6

год.

Kdaj? Časovni izrazi (ura, dnevi v tednu).

Glagol vedeti.

Vse najboljše. Voščila. Slovenski prazniki.

Prihodnjik: biti. Prihodnjik, besedni red.






Časovni

izrazi.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

10 т.

6

Kje je kaj? Izražanje prostorskih razmerij.


пр. 1. Markovič, Halužan V., Pezdirc Bartol M., Škapin


Prostor.

Sporazumeval

год. Učbenik za kratke tečaje slovenščine; nadaljevalna


2010.




ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

11 т.

6

год.

Prostor in smer. Kam lahko potujemo v Sloveniji.

Modalni glagoli.

Promet. Izrazi za potovanje.


Turistične ponudbe za odmori in rekreacijo v Sloveniji.

Pogojnik






2. Jug-Kranjec H. Slovenščina za tujce: učbenik za










Potovanja.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

12 т.

6

год.

Kaj ste po poklicu. Kako se lahko naročimo pri frizerju.

Zdravniku.


Zaimki 3. sklon. Raba 3. sklona









Poklici.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

13 т.

6

год.

Opravki. Kako organiziramo vsakodnevne opravke.

Zaimki, 5. in 6. sklon.

Zaimki, 2, 3, 4 sklon (naglasne oblike)

пр. 1 Slovenska beseda v živo: učbenik za začetni tečaj



Gremo po

opravkih

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

14 т.

6

год.

Moje novo stanovanje. Poimenovanje predmetov

pohištva. Opis prostora. Slovenski način življenja.









Stanovanje

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

15 т.

6 год

Športnik sem, Rad tečem, smučam. Slovenci in šport.

Konstrukcije rad+glagol.

пр. 1.Pirih Svetina N., Ponikvar A. A, B, C — 1, 2, 3,





2. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni


Ljubljana, 2003.

Šport

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

16 т.

6

год.

Sodobna vzgoja. Sistem šolanja v Sloveniji.

Raba naj, če, da.

Slovenija v Europski uniji.

Ponavljanje gradiva, pripravljanje za kolokvij.

пр. 1. Pirih N. Slovenščina na koncu jezika: delovni


Ljubljana, 2003.



Šola in

šolanje.

Sporazumeval

ni vzorci.

Slovnične

vaje., 1,5 год

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (сербська)»


Назва курсу Сучасна слов’янська мова (сербська)


курсу














Викладачі курсу доц. Василишин М.Б.

Контактна



[email protected]

[email protected]




Сторінка курсу


курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (сербська)»

рекомендована для студентів третього року навчання, які





курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (сербська)» призначений для

студентів-україністів. Окрім вивчення сучасної сербської мови на

базовому рівні, програма курсу передбачає ознайомлення з



знайомство із культурними та природними пам’ятками Сербії,







сербської мови. Практичні цілі курсу:

подати студентам відомості про Сербію, ознайомити з базовим

лексичним складом сербської мови, особливостями морфологічної

та синтаксичної структури сербської мови, а також забезпечити

засвоєння правил літературної вимови. Виробити уміння

спілкуватися з носіями мови на побутовому рівні та сформувати

навички роботи з текстами початкового рівня складності;


вивчення


Основна

1. Бабић В. Моj први сликовни речник српског jезика. – Креативни

центар, 80 с.

2. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски. Нови Сад: Дневник,

2006. 166с.

3. Зенчук В.Н., Йоканович-Михайлова Е., Киршова М.П., и др..

Ученик сербохорватского языка. Москва, 1988.

4. Јокановић Михајлов Ј., Ломпар В. Говоримо српски. Београд:



Међународни славистички центар, 2004.

5. Толстой И.И. Сербскохорватско-русский словарь. М., 1982. - 735

с.

6. Ćosić P. Srpski za strance – testovi, vežbanja, igre. – Kornet, 2011. -

155 c. Інтернет-ресурси

http://www.prelepapoezija/com/strasan-lav/

http://www.loecsen.com/sr




Очікувані


навчання


знати:

- базову лексику сербської мови, норми літературної вимови й




Сербії



вміти:

- володіти усними та письмовими формами висловлення сучасної

сербської мови, вести бесіду з її носіями на базовому рівні, читати,

розуміти, сприймати на слух тексти початкового рівня складності








Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, сербська мова







мова



будуть



курсу

При викладанні дисципліни «Сучасна сербська мова»

застосовуються демонстрація, ілюстрація, бесіда, перегляд відео,



Необхідне




Критерії










Питання на Граматичні теми:

http://www.prelepapoezija/com/strasan-lav/

http://www.loecsen.com/sr

модульний

контроль Дієслово бити

Відмінювання дієслів

Зворотні дієслова

Числівники

Займенники

Відмінювання іменників чоловічого роду із закінченням на

приголосний

Відмінювання іменників середнього роду

Дієслова на –ивати, -овати.

Конструкція «да+теперішній час».

Прийменники

Відмінювання іменників жіночого роду

Лексика та розмовні теми:

Знайомство, вступна лексика

Розмовна тема «Моjа породица»

Назви країн. Національності

Розмовна тема «Моjа кућа (Моj стан)»

Розмовна тема «У студентском граду»

Тема «Одећа. Обућа. Боје».

Тема «Спољашност. Лице, Тело»

Тема «Храна. Јела. Кухиња»

Розмовна тема «Моj радни дан»

Тема «Путовање у Србију»




Тиж.

/

дата

/

год.-


а

діяльн

ості

(занят

тя)


Термін

виконан

ня

МОДУЛЬ 1

24 т.

8

год.

Знайомство зі Сербією. Сербська мова в колі інших

словʼянських мов. Короткий вступ в історію мови,

знайомство із культурними та природними

пам’ятками Сербії, традиціями, літературно-

мистецькою сценою, особливостями політично-

суспільного життя країни. Сербський алфавіт

(килилиця, латиниця), фонетичні особливості звуків.

Типи наголосу в сербській мові. Мовний етикет:

привітання, знайомства.

пр. 1. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски.

Нови Сад: Дневник, 2006. 166с.

2. Зенчук В.Н., Йоканович-Михайлова Е.,

Киршова М.П., и др.. Ученик сербохорватского

языка. Москва, 1988.

3. Јокановић Михајлов Ј., Ломпар В. Говоримо

српски. Београд: Међународни славистички

центар, 2004.

Сербський

алфавіт.

Основи

мовного

етикету.

Вправи

1,5 год.

Самості

йна

підготов

ка

передбач

ена для

кожного

заняття

25 т.

4

год.

Форми дієслова бити, енклітики. Дієслова имати,

немати.

Вступна лексика: дні тижня, місяці, пори року.

Числівники. Особові займенники.








центар, 2004.

Вступна

лексика.

Числівники,

особові

займенники.

Вправи.

1,5 год

26 т.

8

год.

Тема «Моjа породица». Дати. Професії. Мовний

етикет. Погода

Дієслова руху.

пр. 1. Бабић В. Моj први сликовни речник српског

jезика. – Креативни центар, 80 с.

2. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски.



Написати

текст «Моjа

породица».

Тематичний

лексикон.





центар, 2004.

Вправи.

1,5 год

27 т.

4

год.

Назви країн. Національності. Міста. Мовний етикет.

Дієслова а-дієвідміни.










центар, 2004.


лексикон.

Вправи.

1,5 год

28 т.

8

год.

Мовний етикет: прохання, вибачення, привітання.

Вказівні та присвійні займенники. Розповідь на тему

«Моjа породица». Дієслова і-дієвідміни, дієслова е-

дієвідміни.








центар, 2004.


лексикон.

Розповідь на

тему «Моjа

породица».

1,5 год

29 т.

4

год.

Відмінювання іменників чоловічого роду із

закінченням на приголосний у словосполученні з

прикметником і займенником








центар, 2004. slovenščino. – Ljubljana: Filozofska

fakulteta v Ljubljani, 1996. – 158 s.

Граматичні

правила.

Вправи

1,5 год

30 т.

8

Тема «Моjа кућа (Моj стан)». Зворотні дієслова.

Прийменники у, на.




лексикон.

год. 2. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски.







центар, 2004.

Вправи

1,5 год

31 т.

4

год.

Тема «У студентском граду» пр. 1. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски.







центар, 2004.


лексикон.

Вправи.

1,5 год

32 т.

8

год.

Деякі зауваження до відмінювання іменників

чоловічого роду із закінченням на приголосний. Вірш

Душана Радовича «Сташний лев» («Страшан лав»).

Тема «Одећа. Обућа. Боје».










центар, 2004.


правила.

Вивчення

напамʼять

вірша.


лексикон.

1,5 год

33 т.

4

год.

Тема «Спољашност. Лице, Тело» пр. 1. Бабић В. Моj први сликовни речник српског









лексикон.

Вправи

1,5 год


центар, 2004.

34 т.

8

год.

Відмінювання іменників середнього роду.

Переклад, ігри, вікторини для закріплення

пройденого матеріалу.










центар, 2004.

5. Толстой И.И. Сербскохорватско-русский

словарь. М., 1982. - 735 с.

6. Ćosić P. Srpski za strance – testovi, vežbanja, igre.

– Kornet, 2011. - 155 c.


правила.

Вправи

1,5 год

35 т.

4

год.

Дієслова на –ивати, -овати. Конструкція

«да+теперішній час». Прийменники поред, код,

близу, краj, дуж, око, до, а також из, с (са), од.




Киршова М.П., и др.. Учебник сербохорватского




центар, 2004.


правила.

Вправи

1,5 год

36 т.

8

год.

Тема «Храна. Јела. Кухиња» Національні страви

Сербії. У магазині. У кавʼярні.






Киршова М.П., и др.. Учебник сербохорватского




центар, 2004.


лексикон.

Діалоги.

1,5 год

37 т.

4

год.

Відмінювання іменників жіночого роду. пр. 1. Бјелаковић И., Војновић Ј. Научимо српски.







центар, 2004.


правила.

Вправи

1,5 год

38 т.

8 год

Тема «Моj радни дан»










центар, 2004.


лексикон.

Скласти

текст на тему

«Моj радни

дан»

1,5 год

39 т.

4

год.

Тема «Путовање у Србију» пр. 1. Бабић В. Моj први сликовни речник српског









центар, 2004.


лексикон.

Діалоги

1,5 год

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (болгарська)»


Назва курсу Сучасна слов’янська мова (болгарська)


курсу












Галузь знань 01 Освіта / Педагогіка Спеціальність 014 Середня

освіта. Спеціалізація Українська мова і література

Викладачі курсу асист. Сорока О. Б.

Контактна



[email protected]

[email protected]






курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (болгарська)»


навчаються за спеціалізацією Українська мова і література за




курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (болгарська)» призначений для

студентів-україністів. Програмою курсу передбачено: вивчення

сучасної болгарської мови на базовому рівні, ознайомлення з

особливостями болгарської мови, подачу короткої інформації про

історію мови, а також інформації про історію держави, її фольклор,

музику, мистецтво, традиції, культурні та природні пам’ятки

Болгарії, сучасний розвиток країни.



фахівців-філологів.

Мета та цілі курсу Мета курсу – ознайомити студентів-філологів із особливостями

болгарської мови.

Практичні цілі курсу:

- подати студентам інформацію про болгарську мову;

- ознайомити з базовим лексичним складом болгарської мови,

особливостями фонетичної, морфологічної та синтаксичної

структури болгарської мови, елементами фразеології;

- виробити навички спілкування з носіями мови на побутовому

рівні, перекладу текстів початкового рівня складності та

сформувати уміння працювати з текстами.


вивчення


1. Гарибова Н., Дачева Г., Тишева Й., Хаджиева Е. А, Б, В, Г, Общ

курс по български език за чужденци. – София: Изд. К. Охридски,

2011. – 311с.

2. Иванова Е., Шанова З., Димитрова Д. Български език. Курс за

начинаещи. – СПб: КАРО, 2011. – 368с.

3. Колева-Златева Ж., Емилианова Б. Аз говоря български.

Български език за чужденци. – ВТ: Фабер, 2004. – 156с.




4. Колесник В. О. Кратък българско-украински разговорник. –

Одеса: Маяк, 1994. – 88с.

5. Крейчова Е., Сталянова Н., Сорока О. Кратък тематичен речник

на българския, чешкия, полския и украинския език. София,

Парадигма, 2016. – София: Парадигма, 2016. – 154с.

6. Потапенко К.К. Українсько-болгарський словник. – К. : Либідь,

2001. – 286с.

7. Потапенко К.К. Українсько-болгарський словник. Украинско-

български речник. – Київ: Новий друк, 2002. – 320с.

8. Потапенко-Калоянова К.К. Болгарсько-український

словник. Българско-украински речник. Київ: ДієСлово, 2004. –

238с.

9. Потапенко-Калоянова К.К. Українсько-болгарський

фразеологічний словник. Украинско-български фразеологичен

речник. / уклад. Катерина Потапенко-Калоянова. Київ: СМИЛ,

2011. – 374с.

10. Сокіл, Б.М., Сорока, О.Б. Українсько-болгарський розмовник і

словник. Скажи це болгарською! Украинско-български разговорник

и речник. Кажи го на български! Тернопіль: Мандрівець, 2011. –

252с.

11. Сорока О.Б., Сокіл Б.М., Албул О.А. Украинско-български

разговорник. Фрази. Думи. Коментари. Українсько-болгарський

розмовник. Фрази. Слова. Коментарі. – Ужгород: ІВА, 2015. – 220с.

12. Стоянов, І. А. Чмир, О. Р. Болгарсько-український словник.

Българско-украински речник. Київ: Наукова думка, 1988. – 780с.

13. Таранюк В., Капенко В. Українсько-болгарський тематичний

словник. Украинско-български-тематичен речник. За ред. Стоянова

І.А. – Київ: Видавець Карпенков В. М., 2008. – 272с.

14. Терлак, З.М., Ярмолюк, М.О., Панько, Т. І. Українсько-

болгарський розмовник. Львів, Світ, 1994, 134.

15. Украинско-български речник. (онлайн) //

http://bg.glosbe.com/uk/bg/




Очікувані


навчання


знати:

- володіти базовою лексикою болгарської мови та нормами

літературної вимови й основні граматичні правила, щоб могти

спілкуватися із носіями болгарської мови на побутовому рівні усно

та письмово;

- знати факти, пов’язані з історією, географією, культурою,

мистецтвом, музикою, літературою Болгарії, відомими

особистостями.



вміти:

- висловлюватись болгарською мовою усно та письмово,

вести бесіду з її носіями на базовому рівні, читати, розуміти,

сприймати на слух тексти початкового рівня складності;


складності, формулювати запитання, давати відповіді на них,

перекладати та переказувати тексти;







Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, болгарська мова







мова



будуть



курсу

При викладанні дисципліни «Сучасна слов’янська мова»


прослуховування аудіо записів, виконання пісень, читання тексту,

виконання вправ, вивчення текстів напам’ять.

Необхідне




Критерії










Питання на

модульний

контроль

Граматика:

глагол съм;

сегашно време, глаголи от I, II и III спрежение;

да-конструкции;

условно наклонение;

желателни конструкции;

глаголи за движение;

бъдеще време;

минали времена;

повелително наклонение;

свършен и несвършен вид на глагола;

съществително име: род;

съществително име: число, бройна форма;

съществително име: членна морфема;

членна морфема;

прилагателно име;

числително име: бройни и редни, мъжко-лична форма;

лични местоимения: винителен и дателен падеж;

показателни местоимения;

притежателни местоимения;

предлози;

Лексика и комуникационни модели:

запознанство;

разказ за себе си;

аз и приятелите ми;

в аудиторията;

в университета;

моят град;

моята страна;

моите делници и празници;

модерно облекло;

таланти и хобита;

моят апартамент;

как уча български език;

полезни съвети;

планове за бъдеще;

нашето семейство;

обичам да готвя;


на лекар;

това е портрет на дядо ми;

официални празници на Украйна и България;




Тиж.

/

дата

/

год.-


а

діяльн

ості

(занят

тя)


Термін

виконан

ня

МОДУЛЬ 1

24 т.

6

год.

Българска азбука. Букви и звукове. Произношение на

гласните. Произношение на съгласните. Ударение.

Лични местоимения и глагол съм. Важни времеви

показатели. Конструкция: Какво е това? Предлози

с/със, в/във.

България и нейните забележителности. Историческа

справка. Календар. Дните на седмицата. Месеците на

годината. Годишните времена. Поздрави. Формули

на запознанство. Изразяване на съгласие и

несъгласие. Благодарност и покана.

пр. 1. Гарибова Н., Дачева Г., Тишева Й., Хаджиева

Е. А, Б, В, Г, Общ курс по български език за

чужденци. – София: Изд. К. Охридски, 2011. –

311с.

2. Иванова Е., Шанова З., Димитрова Д.

Български език. Курс за начинаещи. – СПб:

КАРО, 2011. – 368с.

3. Крейчова Е., Сталянова Н., Сорока О. Кратък

тематичен речник на българския, чешкия,

полския и украинския език. София, Парадигма,

2016. – София: Парадигма, 2016. – 154с.

4. Сокіл, Б.М., Сорока, О.Б. Українсько-

болгарський розмовник і словник. Скажи це

болгарською! Украинско-български разговорник

и речник. Кажи го на български! Тернопіль:

Мандрівець, 2011. – 252с.

5. Сорока О.Б., Сокіл Б.М., Албул О.А.

Украинско-български разговорник. Фрази. Думи.

Коментари. Українсько-болгарський розмовник.

Фрази. Слова. Коментарі. – Ужгород: ІВА,

2015. – 220с.

Скоропоговор

ки.

Представяне.

Комуникацио

нни модели.

Граматически

упражнения.

1,5 ч.

Самості

йна

підгото

вка

передба

чена

для

кожног

о

заняття

25 т.

6

год.

Въпроси. Въпросителни изречения. Въпросителни

думи. Частицата ли? Разликата между: Кой и Какъв?

Кой си? Какъв си по професия и по народност?

Професии. Специалности. Държави. Националности.

Езици.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.

Представяне

на приятел от

чужбина.





1,5 ч.

26 т.

6

год.

Глагол имам/нямам. Безлична форма на глагола

има/няма. Тук/там. Трето (А) спрежение на глагола.

Възвратни глаголи. Частици се и си. Някои предлози:

на, за, в, до. Наречия за време.

Университет и аудитория. Какво имаме там?

България и Украйна. Какво има там/тук? Моят ден.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.







Нашата

аудитория.





1,5 ч.








2015. – 220с.

27 т.

6

год.

Показателни местоимения за близост и отдалеченост.

Род на съществителни имена. Род и число на

прилагателни имена. Причастия.

Мода и облекло. Цветове.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.

Аз се обличам

модерно.






1,5 ч.

28 т.

6

год.

Глаголи от І (Е) и ІІ (И) спрежение.

Моят работен ден. Училище. Университет. Работа.

Уроци по скайп. Работа във виртуално пространство.




311с.


Моят работен

ден.





КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.


1,5 ч.

29 т.

6

год.

Системата на артиклите в българския език.

Членуването на съществителните имена. Членните

морфеми от мъжки, женски и среден род. Мъжки

род: пълна и кратка членна морфема. Общи правила.

Правила, продиктувани от традиция. Членуване на

прилагателни имена.

Моят град. Моят дом. Моя страна – България.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.












Моят град.





1,5 ч.



2015. – 220с.

30 т.

6

год.

Числителни бройни и редни. Предлози. Глаголи за

движение: значение и употреба.

Време. Колко е часът? В колко часа́? Колко ча́са?

Делници и празници.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с..

В колко часа́?

Колко ча́са?



1,5 ч.

31 т.

6

год.

Да-конструкцията. Инфинитив. Свършен и несвършен вид на глагола.

Умения и навици. Хоби. Таланти.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.




Талантливи

приятели.





1,5 ч.











2015. – 220с..

32 т.

6

год.

Модални глаголи. Безлична форма на глагола. Пасивни конструкции. Минало свършено време на глаголи от трето спрежение.

Чужди езици и защо да ги учим? Как трябва да се учи чужд език? Телефонен разговор.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.

Как учите

български

език?





1,5 ч.

33 т.

6

Множествено число на съществителни имена от

мъжки, женски, среден род. Бройна форма. Мъжко-



Моят

апартамент.

год.

лична форма. Членна форма на съществителни и

прилагателни имена в множествен число.

В пощата. Нова поща. Пращане на колети. Пращате

ли поздравителни картички за Великден?

Моят апартамент. Хотелска стая.


311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.





1,5 ч.

34 т.

6

год.

Повелително наклонение. Образуване. Форми.

Начини на изразяване на подбуда, съвет,

предпазване, забрана.

Полезни съвети и препоръки. Вземете съдбата си в

своите ръце!




311с.



КАРО, 2011. – 368с.









Полезни

съвети.





1,5 ч.






2015. – 220с.

35 т.

6

год.

Падежни форми на лични местоимения. Винителен

падеж. Дателен падеж. Място на кратките

местоимения в изречението.

Здраве. На лекар. В аптеката. В болницата.

Външност.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.

Моят приятел

отива на

лекар.





1,5 ч.

36 т.

6

год.

Бъдеще време. Степенуване на прилагателни. Прогноза за времето. Предсказания за бъдещето.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.

Планове за

бъдеще.





1,5 ч.














2015. – 220с..

37 т.

6

год.

Притежателни местоимения. Желателни

конструкции.

Роднинските връзки. Готвим заедно. В ресторанта.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














Нашето

семейство

често се

събира на

маса и готви

заедно.





1,5 ч.

2015. – 220с.

38 т.

6 год

Минало свършено време. Минало несвършено време.

Минало неопределено време. Л-причастие. Условно

наклонение.

Вчерашният ден. Спомени. Разходка из София.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.

Миналата

година бях в…





1,5 ч.

39 т.

6

год.

Преизказно наклонение. Числителни редни. Дати. От историята на България.




311с.


Официални

празници в

Украйна и

България.



КАРО, 2011. – 368с.














2015. – 220с.




1,5 ч.

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (болгарська)»


Назва курсу Сучасна слов’янська мова (болгарська)


курсу









Напрям

підготовки, галузь

знань, шифр та

назва спеціальності

Галузь знань 03 Гуманітарні науки Спеціальність 035 Філологія

Спеціалізація 035.01 Українська мова та література

Викладачі курсу асист. Сорока О. Б.

Контактна



[email protected]

[email protected]






курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (болгарська)»






курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (болгарська)» призначений для

студентів-україністів. Програмою курсу передбачено: вивчення

сучасної болгарської мови на базовому рівні, ознайомлення з

особливостями болгарської мови, подачу короткої інформації про

історію мови, а також інформації про історію держави, її фольклор,

музику, мистецтво, традиції, культурні та природні пам’ятки

Болгарії, сучасний розвиток країни.



фахівців-філологів.

Мета та цілі курсу Мета курсу – ознайомити студентів-філологів із особливостями

болгарської мови.

Практичні цілі курсу:

- подати студентам інформацію про болгарську мову;

- ознайомити з базовим лексичним складом болгарської мови,

особливостями фонетичної, морфологічної та синтаксичної

структури болгарської мови, елементами фразеології;

- виробити навички спілкування з носіями мови на побутовому

рівні, перекладу текстів початкового рівня складності та

сформувати уміння працювати з текстами.


вивчення


1. Гарибова Н., Дачева Г., Тишева Й., Хаджиева Е. А, Б, В, Г, Общ

курс по български език за чужденци. – София: Изд. К. Охридски,

2011. – 311с.

2. Иванова Е., Шанова З., Димитрова Д. Български език. Курс за

начинаещи. – СПб: КАРО, 2011. – 368с.

3. Колева-Златева Ж., Емилианова Б. Аз говоря български.




Български език за чужденци. – ВТ: Фабер, 2004. – 156с.

4. Колесник В. О. Кратък българско-украински разговорник. –

Одеса: Маяк, 1994. – 88с.

5. Крейчова Е., Сталянова Н., Сорока О. Кратък тематичен речник

на българския, чешкия, полския и украинския език. София,

Парадигма, 2016. – София: Парадигма, 2016. – 154с.

6. Потапенко К.К. Українсько-болгарський словник. – К. : Либідь,

2001. – 286с.

7. Потапенко К.К. Українсько-болгарський словник. Украинско-

български речник. – Київ: Новий друк, 2002. – 320с.

8. Потапенко-Калоянова К.К. Болгарсько-український

словник. Българско-украински речник. Київ: ДієСлово, 2004. –

238с.

9. Потапенко-Калоянова К.К. Українсько-болгарський

фразеологічний словник. Украинско-български фразеологичен

речник. / уклад. Катерина Потапенко-Калоянова. Київ: СМИЛ,

2011. – 374с.

10. Сокіл, Б.М., Сорока, О.Б. Українсько-болгарський розмовник і

словник. Скажи це болгарською! Украинско-български разговорник

и речник. Кажи го на български! Тернопіль: Мандрівець, 2011. –

252с.

11. Сорока О.Б., Сокіл Б.М., Албул О.А. Украинско-български

разговорник. Фрази. Думи. Коментари. Українсько-болгарський

розмовник. Фрази. Слова. Коментарі. – Ужгород: ІВА, 2015. – 220с.

12. Стоянов, І. А. Чмир, О. Р. Болгарсько-український словник.

Българско-украински речник. Київ: Наукова думка, 1988. – 780с.

13. Таранюк В., Капенко В. Українсько-болгарський тематичний

словник. Украинско-български-тематичен речник. За ред. Стоянова

І.А. – Київ: Видавець Карпенков В. М., 2008. – 272с.

14. Терлак, З.М., Ярмолюк, М.О., Панько, Т. І. Українсько-

болгарський розмовник. Львів, Світ, 1994, 134.

15. Украинско-български речник. (онлайн) //





Очікувані


навчання


знати:

- володіти базовою лексикою болгарської мови та нормами

літературної вимови й основні граматичні правила, щоб могти

спілкуватися із носіями болгарської мови на побутовому рівні усно

та письмово;

- знати факти, пов’язані із історією, географією, культурою,

мистецтвом, музикою, літературою Болгарії, відомими

особистостями.



вміти:

- висловлюватись болгарською мовою усно та письмово, вести

бесіду з її носіями на базовому рівні, читати, розуміти, сприймати

на слух тексти початкового рівня складності


складності, формулювати запитання, давати відповіді на них,

перекладати та переказувати тексти;







Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, болгарська мова







мова



будуть



курсу



прослуховування аудіо записів, виконання пісень, читання тексту,

виконання вправ, вивчення текстів напам’ять.

Необхідне




Критерії










Питання на

модульний

контроль

Граматика:

глагол съм;

сегашно време, глаголи от I, II и III спрежение;

да-конструкции;

условно наклонение;

желателни конструкции;

глаголи за движение;

бъдеще време;

минали времена;

повелително наклонение;

свършен и несвършен вид на глагола;

съществително име: род;

съществително име: число, бройна форма;

съществително име: членна морфема;

членна морфема;

прилагателно име;

числително име: бройни и редни, мъжко-лична форма;

лични местоимения: винителен и дателен падеж;

показателни местоимения;

притежателни местоимения;

предлози;

Лексика и комуникационни модели:

запознанство;

разказ за себе си;

аз и приятелите ми;

в аудиторията;

в университета;

моят град;

моята страна;

моите делници и празници;

модерно облекло;

таланти и хобита;

моят апартамент;

как уча български език;


планове за бъдеще;

нашето семейство;

обичам да готвя;


на лекар;

това е портрет на дядо ми;

официални празници на Украйна и България;




Тиж.

/

дата

/

год.-


а

діяльн

ості

(занят

тя)


Термін

виконан

ня

МОДУЛЬ 1

24 т.

6

год.

Българска азбука. Букви и звукове. Произношение на

гласните. Произношение на съгласните. Ударение.

Лични местоимения и глагол съм. Важни времеви

показатели. Конструкция: Какво е това? Предлози

с/със, в/във.

България и нейните забележителности. Историческа

справка. Календар. Дните на седмицата. Месеците на

годината. Годишните времена. Поздрави. Формули

на запознанство. Изразяване на съгласие и

несъгласие. Благодарност и покана.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.











Украинско-български разговорник. Фрази.

Думи. Коментари. Українсько-болгарський

розмовник. Фрази. Слова. Коментарі. –

Ужгород: ІВА, 2015. – 220с.

Скоропоговор

ки.






1,5 ч.

Самості

йна

підгото

вка

передба

чена

для

кожног

о

заняття

25 т.

6

год.

Въпроси. Въпросителни изречения. Въпросителни

думи. Частицата ли? Разликата между: Кой и Какъв?

Кой си? Какъв си по професия и по народност?

Професии. Специалности. Държави. Националности.

Езици.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.















Представяне

на приятел от

чужбина.





1,5 ч.

26 т.

6

год.

Глагол имам/нямам. Безлична форма на глагола

има/няма. Тук/там. Трето (А) спрежение на глагола.

Възвратни глаголи. Частици се и си. Някои предлози:

на, за, в, до. Наречия за време.

Университет и аудитория. Какво имаме там?

България и Украйна. Какво има там/тук? Моят ден.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.







Нашата

аудитория.





1,5 ч.









27 т.

6

год.

Показателни местоимения за близост и отдалеченост.

Род на съществителни имена. Род и число на

прилагателни имена. Причастия.

Мода и облекло. Цветове.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.















Аз се обличам

модерно.






1,5 ч.

28 т.

6

год.

Глаголи от І (Е) и ІІ (И) спрежение.




311с.


Моят работен

ден.




Моят работен ден. Училище. Университет. Работа.

Уроци по скайп. Работа във виртуално пространство.


КАРО, 2011. – 368с.
















1,5 ч.

29 т.

6

год.

Системата на артиклите в българския език.

Членуването на съществителните имена. Членните

морфеми от мъжки, женски и среден род. Мъжки

род: пълна и кратка членна морфема. Общи правила.

Правила, продиктувани от традиция. Членуване на

прилагателни имена.

Моят град. Моят дом. Моя страна – България.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.












Моят град.





1,5 ч.




30 т.

6

год.

Числителни бройни и редни. Предлози. Глаголи за

движение: значение и употреба.

Време. Колко е часът? В колко часа́? Колко ча́са?

Делници и празници.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














Ужгород: ІВА, 2015. – 220с..

В колко часа́?

Колко ча́са?



1,5 ч.

31 т.

6

год.

Да-конструкцията. Инфинитив. Свършен и несвършен вид на глагола.

Умения и навици. Хоби. Таланти.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.




Талантливи

приятели.





1,5 ч.











Ужгород: ІВА, 2015. – 220с..

32 т.

6

год.

Модални глаголи. Безлична форма на глагола. Пасивни конструкции. Минало свършено време на глаголи от трето спрежение.

Чужди езици и защо да ги учим? Как трябва да се учи чужд език? Телефонен разговор.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.















Как учите

български

език?





1,5 ч.

33 т.

6

Множествено число на съществителни имена от

мъжки, женски, среден род. Бройна форма. Мъжко-



Моят

апартамент.

год.

лична форма. Членна форма на съществителни и

прилагателни имена в множествен число.

В пощата. Нова поща. Пращане на колети. Пращате

ли поздравителни картички за Великден?

Моят апартамент. Хотелска стая.


311с.



КАРО, 2011. – 368с.



















1,5 ч.

34 т.

6

год.

Повелително наклонение. Образуване. Форми.

Начини на изразяване на подбуда, съвет,

предпазване, забрана.

Полезни съвети и препоръки. Вземете съдбата си в

своите ръце!




311с.



КАРО, 2011. – 368с.









Полезни

съвети.





1,5 ч.







35 т.

6

год.

Падежни форми на лични местоимения. Винителен

падеж. Дателен падеж. Място на кратките

местоимения в изречението.

Здраве. На лекар. В аптеката. В болницата.

Външност.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.















Моят приятел

отива на

лекар.





1,5 ч.

36 т.

6

год.

Бъдеще време. Степенуване на прилагателни. Прогноза за времето. Предсказания за бъдещето.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.

Планове за

бъдеще.





1,5 ч.














Ужгород: ІВА, 2015. – 220с..

37 т.

6

год.

Притежателни местоимения. Желателни

конструкции.

Роднинските връзки. Готвим заедно. В ресторанта.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.














Нашето

семейство

често се

събира на

маса и готви

заедно.





1,5 ч.


38 т.

6 год

Минало свършено време. Минало несвършено време.

Минало неопределено време. Л-причастие. Условно

наклонение.

Вчерашният ден. Спомени. Разходка из София.




311с.



КАРО, 2011. – 368с.















Миналата

година бях в…





1,5 ч.

39 т.

6

год.

Преизказно наклонение. Числителни редни. Дати. От историята на България.




311с.


Официални

празници в

Украйна и

България.



КАРО, 2011. – 368с.


















1,5 ч.

Силабус курсу «Сучасна слов’янська мова (хорватська)»


Назва курсу Сучасна слов’янська мова (хорватська)


курсу












Галузь знань 03 Гуманітарні науки. Спеціальність 035 Філологія.

Викладачі курсу асист. Климець М.Ю.

Контактна



[email protected]






курс

Навчальна дисципліна «Сучасна слов’янська мова (хорватська)»






курсу Курс «Сучасна слов’янська мова (хорватська)» призначений для

студентів-україністів. Окрім вивчення сучасної хорватської мови




знайомство із культурними та природними пам’ятками Хорватії,







хорватської мови. Практичні цілі курсу:

подати студентам відомості про Республіку Хорватію, ознайомити

з базовим лексичним складом хорватської мови, особливостями

морфологічної та синтаксичної структури хорватської мови, а






вивчення


Основна

1. Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: Зб. вправ. – Львів,

ЛНУ ім. Ів.Франка, 2007.– 127 с.

2. Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: підр. – Львів, ЛНУ

ім. Ів.Франка, 2007. – 312 с.

3. Збірник вправ із хорватської мови (Дієслово): навчальний

посібник / Н.С.Хороз, М.Ю.Климець, М.Б.Василишин. – Львів:


ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 156 с.

4. Українсько-хорватський тематичний словник / Людмила

Васильєва, Ольга Ткачук, Богдан Сокіл. – Львів : ЛНУ імені

Івана Франка, 2016. – 354 с.;

5. Barešić J. Dobro došli 1: udžbenik i rječnik. – Zagreb: Škola za

strane jezike, 1993. – 320 s.

6. Čilaš-Mikulić M., Gulešić Machata M. i dr. Hrvatski za početnike 1:

udžbenik i rječnik. Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada, 2006. –

356 s.

7. Čilaš-Mikulić M., Gulešić Machata M. i dr. Hrvatski za početnike 1:

vježbenica i gramatički pregled. – Zagreb: Hrvatska sveučilišna

naklada, 2009.– 135 s.

Додаткова

1. Badurina L., Marković I. I dr. Hrvatski pravopis. – Zagreb: Matica

hrvatska, 2007. – 662 s.

2. Barac-Kostrenčić V. Let’s learn Croatian. Zagreb. – Centar za učenje

stranik jezika, 1982. – 278 s.

3. Barić E., Lončarić M. i dr. Hrvatska gramatika. – Zagreb: Školska

knjiga, 1995. – 684 s.


http://hjp.znanje.hr/




Очікувані


навчання


знати:

- базову лексику хорватської мови, норми літературної вимови й

основні граматичні (морфологічні й синтаксичні) правила, щоб

змогти спілкуватися із носіями мови на побутовому рівні усно й

письмово;


Хорватії

вміти:

- усно та письмово висловлюватися хорватською мовою на

базовому рівні, розуміти усні й письмові тексти початкового рівня

складності






Ключові слова Слов’янські мови, південнослов’янські мови, хорватська мова







мова



будуть




http://hjp.znanje.hr/



курсу


Необхідне




Критерії










Питання на

модульний

контроль

Gramatički sadržaji

glagol biti

imenica i pridjev

konjugacija glagola –a tipa, i-tipa, tipa ići

glavni brojevi

posvojni pridjevi

Akuzativ

Genitiv

Dativ

Lokativ

Instrumental

Futur I

Sastavljanje rečenica – potvrdnih, upitnih, niječnih

Leksik i konverzacijske situacije:

upoznavanje

opis osobe

obitelj i prijatelji

odjeća, vrijeme

grad, arhitektura, opis prostora

sat i datum

zanimanje, posao

kuća, stan

životni planovi




Тиж.

/

дата

/

год.-

Тема, план, короткі тези Фор

ма

діял

ьнос

ті

(зан

яття

)


Самостійна

підготовка

передбачена для

кожного заняття

МОДУЛЬ 1

24 т.

6

год.

Opći podatci o Republici Hrvatskoj. Hrvatski jezik i

drugi slavenski jezici. Hrvatska abeceda. Fonetski sustav

hrvatskoga jezika – sustav samoglasnika. Hrvatski

naglasak. Situacije pozdravljanja, upoznavanja,

predstavljanja.

пр. Barešić J. Dobro došli 1: udžbenik i rječnik. – Zagreb:

Škola za strane jezike, 1993. – 320 s.

Čilaš-Mikulić M., Gulešić Machata M. i dr. Hrvatski za

početnike 1: udžbenik i rječnik. Zagreb: Hrvatska

sveučilišna naklada, 2006. – 356 s.


početnike 1: vježbenica i gramatički pregled. – Zagreb:

Hrvatska sveučilišna naklada, 2009.– 135 s.

Hrvatska abeceda.

Situacije pozdravljanja,

upoznavanja,

predstavljanja. 1,5 год.

25 т.

6

год.

Rečenični naglasak. Izgovor samoglasnika –і. Sustav

suglasnika. Suglasnik -r. Glagol biti u Prezentu. Osobne

zamjenice. Hrvatske regije.

пр. Čilaš-Mikulić M., Gulešić Machata M. i dr. Hrvatski za






Glagol biti u Prezentu.

Osobne zamjenice. 1,5

год.

26 т.

6

год.

Jednina i množina imenica. Zemlje i nacionalnosti.

Postavljanje pitanja. Genitiv imenica. Glavni brojevi 1-

20.







Jednina i množina

imenica. Postavljanje

pitanja. Genitiv

imenica. 1,5 год.



27 т.

6

год.

Jednina i množina pridjeva. Glagol imati u Prezentu.

Akuzativ imenica i pridjeva. Posvojni pridjevi. Moja

obitelj. Akuzativ osobnih zamjenica.






Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: Зб.

вправ. – Львів, ЛНУ ім. Ів.Франка, 2007.– 127 с.

Jednina i množina

pridjeva. Glagol imati u

Prezentu. Akuzativ

imenica i pridjeva.

Posvojni pridjevi. 1,5

год.

28 т.

6

год.

Glavni brojevi 20-100. Životinje – naši ljubimci.

Modalni glagoli. Zagreb i zagrebački parkovi. Lokativ

imenica.




Glavni brojevi 1-100.

Lokativ imenica.1,5

год.

29 т.

6

год.

Genitiv pridjeva. Imenice muškoga roda s proširenom

osnovom u množini. Karakteristike stvari i ljudi. Lokativ

pridjeva. Po čemu su znane određene zemlje?









Genitiv pridjeva.

Imenice muškoga roda

s proširenom osnovom

u množini. 1,5 год.

30 т.

6

год.

Glagoli kretanja tipa ići. Instrumental imenica i pridjeva.

Boje. Hrvatske poslovice s nazivom boja.






Instrumental imenica i

pridjeva. 1,5 год.

31 т.

6

год.

Planiranje dana. Koliko je sati? Dani u tjednu. Radni

tjedan. Ulomak iz hrvatske povijesti – zagrebački top.







Lokativ imenica i

pridjeva. 1,5 год.

32 т.

6

год.

Dativ. Glagoli –i tipa. Planiranje vikenda. Moj stan, moja

kuća. Dolazak gostiju. Doček gostiju – različite tradicije

u kulturi.









Dativ. Glagoli –i tipa.

1,5 год.

33 т.

6

год.

Grad, promet. Orijentacija u prostoru. Način odijevanja.

Hrvatske narodne nošnje. Deklinacija pridjeva.

пр. Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: Зб.


Deklinacija pridjeva.

1,5 год.

34 т.

6

год.

Genitiv jednine i množine imenica, pridjeva i ličnih

zamjenica. Čovjek. Vanjski izgled. Neke zanimljivosti o

Hrvatskoj. Futur I.







Genitiv jednine i

množine imenica,

pridjeva i ličnih

zamjenica. 1,5 год.

35 т.

6

год.

Mjeseci i dani u tjednu. Radni tjedan i odmor. Turistička

ponuda u Hrvatskoj. Vremenska prognoza.





Futur I. 1,5 год.

36 т.

6

Godišnja doba, mjeseci. Vježbanje deklinacija imenica i

pridjeva. Vremenska prognoza.



Vježbanje deklinacija

imenica i pridjeva. 1,5

год. Čilaš-Mikulić M., Gulešić Machata M. i dr. Hrvatski za





год.

37 т.

6

год.

Na tržnici. Glagoli vezani za temu pripremanja hrane.

Hrvatski specijaliteti.





Vježbanje glagola. 1,5

год.

38 т.

6 год

Sport i rekreacija. Hrvatska i sport. Poznati sportaši. пр. Barešić J. Dobro došli 1: udžbenik i rječnik. – Zagreb:








Poznati hrvatski

sportaši. 1,5 год.

39 т.

6

год.

Suvremena Hrvatska. Hrvatska u Europskoj Uniji.

Perspektive studija i rada u Hrvatskoj.

пр. Hrvatska na prvi pogled. /ur.Sandra Lucija Udier. –

Zagreb: Tiskara Zelina, 2017. – 369 s.

Ukrajinski prijevodi iz

hrvatske književnosti.

1,5 год.

Documents

м. Львів, вул. Університетська, 1. Свєнціцького · Фонетика чеської мови. Голосні 2. Фонетика чеської