Дорогою до Стрийського паркуАвтор маршруту: Lviv TIC - 25 лютого 2019 року

Окрасою Львова є парки. Одним з найкрасивіших є Стрийський парк, розташований у місцевості Софіївка на схилах Львівського плато. У 1894 р. тут було проведено Крайову виставку — найбільший ярмарок в історії Королівства Галичини і Володимирії. Для цього було збудовано численні виставкові павільйони, частина з яких збереглася й до сьогодні. Саме тоді у Львові відкрили електричний трамвай і підвели колію до Стрийського парку. 

Пропонуємо Вам здійснити прогулянку від пам'ятника королю Данилу до Стрийського парку по маршруту, складеному командою Центру туристичної інформації м. Львова. 

A. Площа Галицькапл. Галицька

GPS: 49.839284, 24.032123

Ми розпочинаємо нашу мандрівку з площі Галицької, яка утворилась перед Галицькою брамою ще у XIII ст. Звідси розходились шляхи на Галич, Глиняни й до карпатських перевалів та соляних копалень. Перед брамою була незабудована територія, при якій починалась облога ремісників та гостинних домів, яку називали «Під Сторожею». У сучасному вигляді площа утворилася наприкінці XVIII ст., коли розібрали

міські середньовічні фортифікації.

B. Пам'ятник королю Данилупл. Галицька

GPS: 49.839447, 24.032622

Колись на площі був Галицький базар, який у 1892 р. перенесли на територію саду перед колишнім палацом Бєльських і Коморовських, який розташований на пл. Галицькій, 10. Зараз тут стоїть пам'ятник королю Данилу, засновнику міста Львова, який народився у 1201 р. Він був сином князя Романа Мстиславовича із галицького роду Рюриковичів. Будучи князем у Галичі, він був змушений боротись із монголо-татарами, із західними сусідами та припиняти внутрішні суперечки. Окрім цього, він будував міста та сприяв

розвитку ремесел. У 1254 р. Данило Галицький отримав від папської курії королівський титул. Пам'ятник був зведений в 2001 р. на честь 800-річчя з дня народження Данила Галицького.

C. Вулиця Князя Романавул. Князя Романа

GPS: 49.838720, 24.032481

Навпроти пам’ятника починається вулиця Князя Романа, назви якої змінювались неодноразово. У XVI ст. вулиця називалась гончарською, бо тут, біля берегів річки Полтви, мали свої майстерні гончарі. У XVIII ст. з'являється ще одна назва — вулиця Галицького передмістя, оскільки вона була тоді головною артерією цього передмістя. У 1871 р. магістрат приєднав цю вулицю до вулиці Галицької. У 1940 р. радянська влада перейменувала вулицю

на згадку про більшовицького діяча Якова Свердлова, а за гітлерівської окупації у 1941-1944 рр. вулиця називалася на честь німецьких збройних сил — Вермахтштрассе. У 1944 р. новим радянським патроном вулиці став генерал армії Ніколай Ватутін. У 1992 р. вулиця отримала нову назву — Князя Романа, на честь волинського князя Романа Мстиславовича, який 1199 р. приєднав до своїх володінь Галичину, й на думку деяких дослідників, створив на території сучасного Львова перший укріплений замок та осередок міського життя.

D. Будинок Львівського державного обласного радіовул. Князя Романа, 6

GPS: 49.838724, 24.032288

На протилежній стороні розташована будівля № 6, яка була споруджена у 1912 р. Рік побудови викарбуваний над барельєфами левів, що знаходиться над потрійним порталом перед входом до неї. Кам'яниця збудована у стилістиці німецького модерну (юґендштіль) за проектом архітекторів Адольфа Піллера та Романа Вольпеля на місці трьох розібраних будинків для відомих львівських купців Кароля Чуджака і Людвіґа Штадтмюллера. Автором згаданих левів, а також похилених лицарів-атлантів, що спираються на мечі, був львівський скульптор Станіслав Рихард Пліхаль. Спочатку кам'яниця призначалася для житлових потреб,

однак уже в 1920-х її пристосували для банку «Польської землі». А 1929 р. тут влаштували львівську студію «Польського радіо», що прославилося «Веселою львівською хвилею». Радіоцентр працює тут донині. Тепер це Львівське державне обласне радіо.

E. Будинок радіо «Незалежність»вул. Князя Романа, 12-14

GPS: 49.838462, 24.032493

Сусідня чотирьохповерхова будівля колишнього готелю «Австрія» споруджена на місці двох кам'яниць у стилі необароко за проектом архітектора Августа Богохвальського. У 1920-х у будинку була майстерня Союзу мисткинь (Związek Artystek). Зараз тут розташоване радіо «Незалежність» (106,7 ГМ).

F. Палац Справедливостівул. Князя Романа, 1-3

GPS: 49.838375, 24.032715

По ліву сторону на початку вулиці знаходиться Палац Справедливості — адміністративна будівля кінця XIX ст. у стилі віденського неоренесансу. Будинок споруджений за проектом Ф. Сковрона у 1891-1895 рр. для Вищого суду Галичини. На стіні головного фасаду — частково збережена кам’яна група «Справедливість» авторства відомого скульптора Леонардо Марконі. У вестибюлі збереглося велике дзеркало кінця XIX ст. і два алебастрові леви роботи скульптора, автора пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові, Антоні

Попеля. В інтер’єрі будинку міститься інша скульптура Попеля — статуя Юстиції (1896 р.). Свого часу, у залах Палацу Справедливості відбулося багато гучних судових процесів. Раніше на цьому місці у приміщенні колишнього Костелу Святого Леонарда і монастиря кармелітів взутих до 1889 р. містилася в’язниця. Тут у 1877-1878 рр. відбував покарання Іван Франко, про що свідчить меморіальна таблиця на фасаді будівлі. Зараз у будівлі знаходяться навчальні корпуси університету «Львівська Політехніка».

G. Готель «Швейцарський»вул. Князя Романа, 20

GPS: 49.838194, 24.032648

У відреставрованому 2006 р. будинку розташований готель «Швейцарський». До Другої світової війни тут був готель «Саксонський». По цій же стороні кам'яниця № 24 є найстарішим будинком, що дожив до наших днів. Збудований він у 1829-1830 рр. у стилі пізнього класицизму. Фасад будинку прикрашає довгий балкон із металевим поруччям та пілястрами корінфського ордеру. Окраса будинку — ампірні рельєфи, автором яких вважають скульптора Йоганна Баптиста Шімзера. Три центральні вікна другого поверху завершені напівкруглими сандриками, в яких розташовано рельєфи з зображеннями путті (маленькі крилаті хлопчики). Під бічними вікнами цього ж поверху розміщено рельєфи із зображеннями крилатих путті з лірами, що сидять верхи на левах.

H. Місце, де була церква Богоявлення ГосподньогоПеререстя вулиць Князя Романа та Герцена

GPS: 49.836119, 24.034813

На перетині нинішніх вулиць Князя Романа та Герцена знаходилась церква Богоявлення Господнього. Перша документальна згадка про церкву походить із 1386 р. З 1546 р. при храмі існувала найстаріша у Львові церковна школа. 1711 р. була збудована нова будівля, а попередня знищена військовими діями). 1800 р. школу закрили і продали разом із ґрунтами. Під час будівельних робіт у 1875-1926 рр. віднайдено залишки церковного цвинтаря і козацьких поховань з часів облоги Львова 1648 р.

I. Вулиця Івана Франкавул. Івана Франка

GPS: 49.835672, 24.034998

Ми повертаємо праворуч на вулицю Івана Франка, яка у 1950 р. утворилась з чотирьох окремих вулиць і однієї площі та має довжину три кілометри. Її назвали на честь українського письменника, поета, громадського і політичного діяча.

J. Перукарсько-косметичний комплекс «Чародійка»вул. Івана Франка, 23А

GPS: 49.835445, 24.036891

Чотириповерхова будівля перукарсько-косметичного комплексу «Чародійка» на вулиці Івана Франка, 23а збудована у 1970-х, закриває подвір’я, на якому колись розташовувався кінотеатр під відкритим небом «Літній-2».

K. Обласний військовий комісаріатвул. Івана Франка, 25

GPS: 49.835146, 24.034994

Рухаючись по цій стороні Ви звернете увагу на будівлю під № 25. Витвір неокласицизму кінця XIX ст., у якому зараз перебуває обласний військовий комісаріат.

L. Будинок штабу з’єднання військово-повітряних силвул. Івана Франка, 28

GPS: 49.834418, 24.034203

На протилежній стороні знаходиться кам'яниця під № 28, у якій жив архітектор Едмунд Жихович. Два поверхи цього будинку займав приватний дівочий ліцей імені Адама Міцкевича. Поруч — бічний фасад колишньої Цісарсько-королівської фінансової прокураторії, спорудженої у 1912-1914 рр. Зараз у цій будівлі перебуває штаб з’єднання військово-повітряних сил. У 1887-1893 рр. за цією адресою жив Іван Франко.

M. Будівля у необароковому стилівул. Івана Франка, 43

GPS: 49.832999, 24.033928

Пройшовши далі, Ви побачите будівлю під № 43 у необароковому стилі, що знаходиться на протилежній стороні.

N. Будинки у стилі раціональної сецесіївул. Івана Франка, 46-52

GPS: 49.832340, 24.033548

По цій стороні знаходяться будинки № 46, 48, 50, 52, які утворюють подвір’я, збудоване у 1910-1912 рр. у стилі раціональної сецесії за проектом Александра Вартеросевича-Слонєвського. У цьому блоці з чотирьох будівель дещо вирізняється дім № 50, оздоблений елементами мавританської готики та двома рельєфами драконів роботи Івана Севери. Раніше через сходи з фігурою Божої Матері, якими закінчується дворик, можна було перейти на вулицю Кирила і Мефодія У домі № 46 мешкали відомі історики Освальд Бальцер та Богдан Януш, а також професор Львівської політехніки Ігнацій Мосцицький, який у 1926-1939 рр. був президентом Польщі.

O. Монастирський комплекс оо. Редемптористіввул. Івана Франка, 56

GPS: 49.831602, 24.033157

Монастирський комплекс оо. Редемптористів з церквою Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці спорудженою у 1882-1884 рр. в неороманському стилі для сестер Василіянок. Хоча ця невелика церква не була парафіяльною, до неї приходили на Службу Божу греко-католики з усієї Стрийської дільниці.

P. Сецесійна кам'яницявул. Івана Франка, 69-71

GPS: 49.830470, 24.032172

Сецесійна кам'яниця № 71 збудована у 1911 р. і оздоблена скульптором у стилі близькому до маньєризму. Разом із будинком № 69 вона творить єдиний сецесійний ансамбль.

Q. Вілла Зиґмунта Дронґовськоговул. Івана Франка, 73

GPS: 49.830224, 24.031972

Поруч знаходиться вілла Зиґмунта Дронґовського, збудована у 1888 р. у модному для тодішніх палаців стилі неоренесансну. Зараз тут розмістився ресторан та готель «У бюргера».

R. Кам'яниця в стилі історизмувул. Івана Франка, 98

GPS: 49.828375, 24.033391

Триповерхова кам'яниця № 98 збудована у 1893 р. за проектом Якуба Баллабана будівничим Вінцентом Кузневичем у поєднанні неоготичного та неороманського стилів, з декоративними керамічними плитками та шпильчастими малими вежами на карнизі. Власником будинку був фабрикант кахлів Берл Нойвонер.

S. Необарокова кам'яницявул. Івана Франка, 104

GPS: 49.827884, 24.033682

Триповерхова чиншова кам'яниця № 104, декорована у необароковому стилі. Над входом встановлено погруддя Адама Міцкевича роботи Леонарда Марконі.

T. Пам’ятник Івану Трушувул. Івана Франка, 108

GPS: 49.827434, 24.033696

Зліва, на роздоріжжі, Ви можете побачити пам’ятник Івану Трушу, одному з визначних українських мистців-імпресіоністів, встановленому у 1996 р. Своєю творчістю він розпочав відродження галицького малярства. З 1898 р. митець проживав у Львові, де і брав активну участь у громадському житті, зблизився з Іваном Франком, і співпрацював з Науковим Товариством ім. Шевченка, для якого виконував різні мистецькі роботи, зокрема, портрети.

U. Вулиця Парковавул. Паркова

GPS: 49.827363, 24.033161

Повернувши направо, Ви опиняєтесь на вулиці Парковій, яка забудована наприкінці XIX — поч. XX ст. переважно житловими будинками у різних напрямках історизму та модерну. 1952 року кінцеву частину вулиці відділено від Стрийського парку невеликою аркадою іонічного ордера, авторства Генріха Швецького-Вінецького. Вілли № 5, 7, 9, збудовані у 1904 р. за проектами Наполеона Лущкевича. Житлові будинки № 6, 8, 10, 12, зведені за проектами архітектора Карела Боубліка у 1898-1899 рр. Житловий будинок № 14 у стилі модерн збудований у 1910 р. фірмою Івана Левинського за проектом Владислава Дердацького і Вітольда Мінкевича. Над входом розміщено рельєф із зображенням гладіатора скульптора Зигмунта

Курчинського. У цьому будинку проживали скульпторка Люна Дрекслер, архітектор Вітольд Долинський, а також історик літератури і етнограф Генрик Бігелайзен.

V. Генеральне консульство Республіки Польщавул. Івана Франка, 108

GPS: 49.826975, 24.033492

Під № 108 розміщені нові корпуси Генерального консульства Республіки Польща.

W. Стрийський паркСтрийський парк, Львів

GPS: 49.820369, 24.027519

І ось Ви опиняєтесь при вході до Стрийського парку, який є одиним із найстаріших та найгарніших парків Львова. Парк займає понад 52 гектари. Основою планування паркової території є глибока долина, якою протікав струмок Сорока, ліва притока Полтви. Тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку. У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, липова

алея. Тут ростуть червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок. Неподалік від головних воріт розташований ставок з лебедями. У парку є також спортивні корпуси Львівської політехніки, головний корпус Української академії мистецтв, кінотеатр «Львів», три ресторани. Також у парку є дитяча залізниця, яка розташована на верхній терасі.

© UnexploredCity 2020. All rights reserved.