НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИacademia.gov.ua/VISNYK_NAMU_8.doc · Web viewУ звітному році, з 2 до 10 квітня, на різних

Національній академії мистецтв України – 15 років

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

ВІСНИКНАЦІОНАЛЬНОЇ

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВУКРАЇНИ

Випуск восьмий

Київ 2012

ББК 71.4 (4УКР) я5В 38

Видається згідно з постановоюПрезидії Національної академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Матеріали підготували:В.М. Бабієнко, М.К. Васюк, Н.В. Владимирова, С.М. Волков, І.Б. Зубавіна,

Ю.О. Іванченко, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.І. Мовчан, О.В. Сіткарьова, Л.В. Смирна, Р.Є. Станкович-Спольська, Л.В. Утюжнікова,

П.В. Харченко

ISBN № 966-8259-20-3 Ó Національна академія мистецтв України, 2012

2

Зміст

Вступне слово.........................................................................................................Звітна доповідь Президії НАМ України ХVІ сесії Загальних зборів 1 березня 2012 року.................................................ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД...........................................................................................Відділення образотворчого мистецтва................................................................Відділення музичного мистецтва.........................................................................Відділення театрального мистецтва.....................................................................Відділення кіномистецтва.....................................................................................Відділення теорії та історії мистецтв...................................................................Відділення синтезу пластичних мистецтвта секція естетики і культурології........................................................................Інститут проблем сучасного мистецтва...............................................................Інститут культурології...........................................................................................Загальні збори НАМ України. Робота Президії..................................................Науково-інформаційний відділ.............................................................................Організаційно-методичний відділ........................................................................Відділ міжнародних наукових зв’язків................................................................Кадрова робота.......................................................................................................Фінансово-економічна діяльність НАМ України...............................................Відділ технічної експлуатації та матеріального забезпечення.............................................................................Основні творчі акції, здійснені НАМ України,та заходи, в яких брали участь члени НАМ України.........................................Основні наукові, науково-практичні, теоретичні конференції,в яких брали участь члени НАМ України...........................................................Основні наукові видання, авторами яких є члени НАМ України.....................

3

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД

ВІДДІЛЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Члени відділення впродовж звітного року здійснювали заплановані заходи як у сфері творчої та виставкової діяльності, так і в науково-теоретичному та педагогічному напрямках.

Основні зусилля членів відділення були спрямовані на виконання плану роботи на 2011 рік, Президії НАМ України, рішень Загальних зборів НАМ України.

На виконання заходів щодо відзначення 15-ї річниці від дня заснування НАМ України відділенням було організовано та урочисто відкрито виставку творів членів відділень образотворчого мистецтва та синтезу пластичних мистецтв. У зв’язку із заходами загальнодержавного рівня, пов’язаними з 150-річчям з дня смерті Т.Г. Шевченка, відділенням було проведено унікальну художню виставку творів академіка М.А. Стороженка «Мій Шевченко» в залі НАМ України.

Завдяки зусиллям членів відділення образотворчого мистецтва розширилась співпраця Академії з Міністерством культури України. Згідно з рішенням Колегії МКУ комісаром Українського павільйону в Венеції на Бієнале сучасного мистецтва було призначено академіка В.Д. Сидоренка. За оцінкою міжнародних та вітчизняних експертів, засобів масової інформації та шанувальників сучасного мистецтва з багатьох країн світу українська експозиція була визнана однією з кращих. Завдяки зусиллям академіка А.В. Чебикіна продовжено і розширено співпрацю в культурній сфері між Україною та КНР, підписано угоду з міжнародним центром творчості «Green Wave» («Зелена хвиля») м. Усі (КНР).

Участь у Венеціанській бієнале стала важливим кроком на шляху до презентації українського мистецтва на міжнародному рівні, відкривши додаткові можливості для його інтеграції в світовий мистецький діалог. Цього року на венеціанській платформі Україну презентувала одеситка Оксана Мась з мозаїчним панно під назвою «Post-vs-Pzoto-Renessans», на якому з українських писанок відтворено легендарний Агентський вівтар, створений братами Ван Ейк 1432 року. Подією для відділення, як і для всієї Академії, стало рішення Київської міської Ради про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Києва» академіку Чепелику В.А. за визначні особисті заслуги у соціально-економічному та культурному розвитку столиці України – міста Києва, активну громадську діяльність. Цю високу столичну відзнаку було засновано 11 років тому. За цей час звання Почесного громадянина Києва отримало 47 осіб – усі знакові постаті, з-поміж них Борис Патон, Микола Амосов, Сергій Шишко, Віталій Кличко, Андрій Шевченко.

4

Різносторонньою та широкою була участь членів відділення в найзначніших культурно-мистецьких заходах, які провадились в Україні та за її межами упродовж 2011 року.

Академік НАМ України А.В. Чебикін – Президент НАМ України та член відділення образотворчого мистецтва – успішно провадить роботу як член Громадської гуманітарної Ради при Президентові України, член Колегії Міністерства культури України, член Комітету у справах премії Івана Огієнка та член Громадської гуманітарної Ради Київської міської державної адміністрації. А.В. Чебикін брав активну участь у різносторонніх освітянських заходах, науково-педагогічній роботі, у розширенні та поглибленні міжнародних культурно-мистецьких контактів. Брав участь у творчих пленерах у Гайдусодослоо (Угорщина), «Баті-ліман-2011-осінь» (Україна), у творчій галузі в м. Усі (КНР) та інших. З нагоди 65-річчя від дня народження в залі Національної академії мистецтв України відбулась персональна виставка творів майстра, яка користувалась великим успіхом серед шанувальників образотворчості. За великий особистий внесок у розвиток національної культури А.В. Чебикіна було нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, він також обраний Почесним членом Академії художеств Узбекистану.

Академік НАМ України В.Д. Сидоренко упродовж 2011 року вів велику організаційну, культурологічну, наукову, виставкову та творчу роботу. Серед найвагомішого – комісар Українського павільйону в Венеції, голова ДЕК у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, голова Міжнародного дитячого конкурсу «Таланти ІІІ тисячоліття»«. Брав участь і виступив на VI конгресі інтелігенції країн СНД та провів майстер-клас для студентів та викладачів Харківської державної академії дизайну і мистецтв під час відзначення 90-річчя Харківської вищої художньої школи. Твори митця експонувались і видрукувані в каталогах престижних виставок, які провадились як в Україні, так і за кордоном (в Маямі та Чикаго у США; Парижі та Арлі у Франції; у Москві, а також у Києві). В.Д. Сидоренком як директором Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України були здійснені великі заходи щодо належного відзначення 10-річниці від дня заснування інституту.

Як академік-секретар відділення образотворчого мистецтва М.А. Стороженко вів активну організаційну роботу з виконання планів роботи Президії НАМ України та відділення, організації та кураторської виставкової діяльності членів відділення, зокрема академіків О.І. Губарева, Т.М. Голембієвської, члена-кореспондента В.Є. Перевальського.

Ним здійснено проведення виставки-акції на тему «Володар Бори-сфену» (балет академіка Є. Станковича), репрезентовані твори (ескізи сценографії, костюми, фрагменти оригіналів, проекти) здійснені молодими художниками О. Цугорко та О. Чебикіним.

Про творчість М.А. Стороженка було надруковано ряд цікавих публікацій у газетах, каталогах, альбомах та мистецьких збірниках.

5

Академік НАМ України В.А. Чепелик упродовж звітного року провадив значну творчо-організаційну роботу як Голова Національної спілки художників України, член колегії Міністерства культури України, член Громадської гуманітарної ради Київської міської державної адміністрації. В.А. Чепелик – активний організатор всеукраїнських художніх виставок до Дня художника, «Різдвяний салон», «В сім’ї вольній, новій», живописних пленерів у Седневі, Очакові та Гурзуфі, щорічного літературно-мистецького свята «Седнівська осінь». Ним було ініційовано, видано та презентовано в Москві фундаментальний альбом «Українське образотворче мистецтво». Вагомими творчими здобутками майстра в 2011 році стали:

створення пам’ятника народному артистові України Гнатові Юрі в ролі Швейка у м. Києві (в співавторстві з О. Чепеликом);

створення пам’ятника поетесі Любові Забашті в м. Прилуки (в співавторстві з О. Чепеликом).

Академік НАМ України В.В. Гурін упродовж 2011 року активно творчо працював, поєднуючи науково-творчу та педагогічну роботу. Був головою ДЕКу в Кримському художньому училищі ім. М. Самокиша, брав участь у засіданнях Ради областей Національної спілки художників України.

Серед престижних виставок, де експонувалися твори майстра, слід назвати:

«Kyiv “Fine Art +” у “Мистецькому арсеналі” (Київ); виставка «20 років Незалежності».Академік НАМ України А.В. Кущ у 2011 році створив пам’ятник

видатному державному, політичному і військовому діячеві, гетьману України Пилипу Орлику в м. Києві, який було відкрито до дня Конституції України, також брав участь в значимих всеукраїнських виставках. Про творчість митця було надруковано ряд цікавих публікацій.

Академік НАМ України В.В. Микита вів активну творчу та виставкову діяльність. З нагоди свого 80-річчя організував ретроспективну художню виставку в залах Закарпатського художнього музею ім. Й. Бокшая в м. Ужгороді, де експонував 120 творів. Його творчість в ювілейний рік мала широкий розголос у пресі – опубліковано близько 20 матеріалів, статей, есе та досліджень. В.В. Микита обраний Почесним громадянином м. Ужгорода, нагороджений премією ім. Т. Яблонської та премією академіка Антонія Годинки (Угорщина).

Академік НАМ України О.І. Губарев упродовж звітного року вів активну творчу роботу. З нагоди 85-річчя від дня народження митця в залі Національної академії мистецтв України в листопаді 2011 року експонувалась виставка творів О.І. Губарева, де були репрезентовані кращі роботи, виконані за 50 років творчої діяльності. Незмінною була участь О.І. Губарева у значимих всеукраїнських художніх виставках.

Член-кореспондент НАМ України В.Є. Перевальський зацікавив своїх шанувальників новою гранню свого таланту – він презентував у залі Національної академії мистецтв України виставку творів олійного живопису. Митець вів велику громадсько-творчу роботу як член журі премії Кабінету

6

Міністрів України імені Лесі Українки, член журі премій ім. М. Дерегуса та Катерини Білокур. В.Є. Перевальський брав активну участь у роботі виставкомів, оргкомітетів, продовжував викладацьку роботу як завідувач кафедри графічних мистецтв НАОМА.

Член-кореспондент НАМ України С.Г. Якутович здійснював творчу роботу в царині різних видів мистецтв: книжкова графіка, театральні та кінематографічні проекти. Створив 150 ілюстрацій до поеми Ліни Костенко «Берестечко». В 2011 році йому вручено престижну міжнародну премію М.В. Гоголя в Римі (Італія).

Член-кореспондент НАМ України В.І. Баринова надала змогу шанувальникам широко ознайомитися з її творчістю на персональній виставці, організованій Американсько-Українською діловою радою (USUBC) спільно з юридичною фірмою «Астерс» та видрукуваним з цієї нагоди каталогом.

В.І. Баринова здійснила поїздку до Китаю, де взяла участь у міжнародному художньому пленері «Ветерок мирного сентября» та провела майстер-клас в університеті міста Харбіна.

Велику творчу, громадську та педагогічну роботу впродовж 2011 р. провадили академіки НАМ України В.І. Рижих та Т.М. Голембієвська, яка з нагоди свого ювілею провела ретроспективну персональну виставку живописних творів у залі НАМ України, академік М.Є. Гуйда, члени-кореспонденти В.Г. Виродова-Готьє, яка за творчі та педагогічні здобутки нагороджена Золотою медаллю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Г.С. Васецький, О.І. Івахненко, П.М. Маков, О.І. Мельник.

Члени відділення брали активну участь у виконанні плану роботи відділення на 2011 рік, окремих доручень керівництва НАМ України, рішень Загальних зборів та Президії НАМ України та тісно співпрацювали з іншими відділеннями та підрозділами Академії.

7

ВІДДІЛЕННЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Відділення музичного мистецтва налічує у своєму складі 8 дійсних членів (академіків) Національної академії мистецтв України: А.Т. Авдієвський, Герой України (2003); М.М. Вантух, Герой України (2004); Д.М. Гнатюк, Герой України (2005); Л.М. Колодуб; Є.Г. Савчук, Герой України (2009); М.М. Скорик, Герой України (2008); Є.Ф. Станкович, Герой України (2009); М.І. Чембержі та 7 членів-кореспондентів: В.М. Апатський, І.-Я.Д. Гамкало, Л.В. Дичко, Ж.Ю. Колодуб, А.М. Кушніренко, І.М. Пилатюк, П.Я. Чуприна.

В.о. академіка-секретаря – М.І. Чембержі.Учений секретар відділення – Р.Є. Станкович-Спольська.Робота відділення музичного мистецтва у 2011 р. велася згідно з

планом Національної академії мистецтв Україні, який затверджено постановою Президії Академії від 23.12.2010 №12/43-09 та планом виконання постанови Загальних зборів Національної академії мистецтв України.

Протягом року було проведено 2 засідання бюро відділення та 2 засідання загальних зборів відділення.

Основні результати наукової та творчої діяльності

За звітний період відділенням було організовано та проведено 2 науково-практичні конференції:

Міжнародна науково-практична конференція «Композитор і сучасне виконавське мистецтво» (спільно з НСКУ, Будинок творчості композиторів «Ворзель», 10 квітня). Тему обрано не випадково, оскільки сучасний музичний простір формують саме композитори за допомогою виконавців. За матеріалами конференції згодом буде видано збірник – «Науковий вісник» під егідою Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського та Національної академії мистецтв України;

«Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1923–1941 роках», конференція друга, до 100-річчя Київської консерваторії – Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, спільно з НМАУ ім. П.І. Чайковського, кафедрою історії української музики та центром україністики НМАУ (24 жовтня).

Упродовж звітного періоду відбулись численні мистецькі заходи за участю відділення музичного мистецтва. Серед них варто виділити:

ХХІ Міжнародний фестиваль «Музичні прем’єри сезону», щорічне весняне свято музики, своєрідний мистецький форум, шанований як українськими слухачами, так і закордонними музикантами. Ініціатором цього мистецького заходу понад 20 років

8

поспіль виступає Київська організація Національної спілки композиторів України. У звітному році, з 2 до 10 квітня, на різних концертних сценах Києва відбулося 5 симфонічних, 4 хорові, 14 камерних концертів, а також міжнародна науково-практична конференція. У день відкриття фестивалю в Національній філармонії України прозвучала камерна і хорова музика відомих зарубіжних композиторів та сучасних українських майстрів: Дмитра Либіна (Білорусь), Франгіз Алізаде (Азербайджан), Відмантаса Бартуліса (Литва), академіка Левка Колодуба та інших. Серед «родзинок» фестивалю хочеться виокремити концерт камерного хору «Київ». Як зазначено в прес-релізі фестивалю, цю «імпрезу приурочено до 20-річчя цього чудового колективу і 50-річчя його художнього керівника Миколи Гобдича». Серед творів, що виконав цей славетний колектив, – Літургія № 2 «Пам’яті Патріарха Мстислава» члена-кореспондента НАМ України Лесі Дичко. Симфонічні концерти, як завжди, складали основний стрижень фестивалю. Серед них варто виділити вечір, присвячений гастролям Молодіжного оркестру «INFO-Львів», художнім керівником якого є академік М.М. Скорик. Урочистим закриттям (8 квітня, Національна філармонія) «епохальною вершиною фестивалю», стало виконання у первісному складі виконавців (Національний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки, очолюваний академіком Анатолієм Авдієвським) забороненої 1978 р. після генеральної репетиції фольк-опери академіка Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». Безумовно, відбулось багато концертів камерної музики та авторських мистецьких проектів, серед яких виступи переможців ІІ Київського міського конкурсу «Українські композитори – дітям» (куратор – член-кореспондент Ж.Ю. Колодуб, 10 квітня, зал НСКУ).

ХХІІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест» (художній керівник – почесний співголова НСКУ, академік Мирослав Скорик). Традиційно відбуваючись восени, цей фестиваль запропонував любителям сучасної музики 5 симфонічних, 4 хорові, 15 камерних концертів, електроакустичний проект «ЕМ-візія» та інші заходи. Виконавцями стали понад 25 провідних художніх колективів України та зарубіжжя. Прозвучало майже 180 творів 150-ти композиторів, серед яких 110 – митці національної культури. А іноземні гості «розгорнули» масштабну карту фестивалю, що охопила музичне мистецтво 16-ти держав: Австрія, Азербайджан, Аргентина, Білорусь, Данія, Естонія, Італія, Казахстан, Німеччина, Польща, Росія, Сербія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія. Численні камерні концерти, поряд із презентацією відновлених видань, стали видатними подіями мистецького свята музики. Так, працюючи спільно з організаторами фестивалю, відділення музичного мистецтва надзвичайно успішно провело в залі Академії

9

мистецтв три різножанрові за програмою концерти, присвячені Міжнародному дню музики:30 жовтня – «Музичний діалог: Київ–Санкт-Петербург». Концерт струнного квартету «Post Scriptum»;1 жовтня – хоровий концерт «Хуртовина айстр» силами Ансамблю солістів «Благовіст» та хору студентів КНУКМ (диригенти Т. Кумановська та Н. Кречко);2 жовтня – концерт електронної музики «EM-VISIA 2011-II». Прес-реліз цього незвичного за форматом перформенсу інформує: «EM-VISIA – міжнародний проект електроакустичної, експериментальної електронної музики та медіа-арту, що з 2005 р. проходить у Києві в рамках великих міжнародних проектів сучасного мистецтва (куратор – А. Загайкевич). Осіння EM-VISIA фокусує свою увагу на «людині, що грає» – виконавцеві, «перформері». Музиканти, що брали участь у виконанні електроакустичних творів – особливі. Перед ними стояла мета «почути» свій інструмент но-новому, віднайти в ньому ще не відомі барви та технічні можливості».

27 листопада відбувся Благодійний концерт «Вчитель та учень. Карл Черні – Ференц Ліст» з нагоди 200-річчя з дня народження Ф. Ліста – своєрідний пілотний проект творчої співпраці відділення з молодими виконавцями та відомими музикантами (лауреати міжнародних конкурсів, викладачі НМАУ, студенти музичної академії, учні КССМШ ім. М.В. Лисенка).

Насиченим унікальними проекціями до музичних культур світового загалу став цикл концертів, проведений відділенням спільно з Національним ансамблем солістів «Київська камерата»:15 березня – концерт із серії «Час камерати»; прозвучали твори композиторів епохи Бароко;21 та 26 березня – концерти камерної музики українських та зарубіжних композиторів; прозвучали твори академіків НАМ України Л. Колодуба, М. Скорика та Є. Станковича (концертний зал НСК України);29 квітня – концерт класичної музики «Музика Австрії» (концертний зал НСК України);6 травня – вечір вокальної музики (концертний зал НСК України);16 червня – концерт «Час камерати»; прозвучали твори А. Вівальді, В. Белліні, Ф. Шуберта, К. Сен-Санса, Ж. Бізе–Ф. Ваксмана (Київський Будинок вчених НАН України);27 жовтня – концерт класичної музики – твори віденських класиків (НСК України);13 грудня – концерт з творів С. Борткевича, Я. Сибеліуса, Й.С. Баха, А. Кореллі (Будинок актора).

Згідно з планом, члени відділення брали участь у підготовці й проведенні спільно з Національною спілкою композиторів України Міжнародного фестивалю української сучасної музики

10

«Контрасти 2011» (м. Львів) та заходів з нагоди Міжнародного Дня науки (майстер-класи, дні відкритих дверей у НМАУ ім. П.І. Чайковського та ЛНМА ім. М.В. Лисенка), Міжнародного конкурсу скрипалів у Львові та наукової конференції «Проблеми скрипкового мистецтва в Україні» в рамках цього конкурсу.

Демонстрацією професіоналізму та високої майстерності стали цьогорічні творчі заходи з нагоди професійного свята – Дня музики: проведення, спільно з ЛНМА ім. М.В. Лисенка, зібрання «Урочиста Академія» та святкового концерту у Львівській обласній філармонії ім. С. Людкевича, а також хоровий концерт у залі НАМ України.

Завдяки наполегливій спільній праці членів відділення відбулись масштабні мистецькі події, оновлювались уже розпочаті творчі проекти. Ці приклади лише частково відображають зусилля та успішну самореалізацію мистецької діяльності членів відділення.

Визначні події, всеукраїнські мистецькі акції членів відділення музичного мистецтва у 2011 р.:

під орудою А.Т. Авдієвського – генерального директора – художнього керівника – Національним заслуженим академічним українським народним хором України ім. Г.Г. Верьовки підготовлено та проведено понад 50 виступів до визначних урочистостей та ювілейних державних свят України;

Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П.П. Вірського (керівник М.М. Вантух) брав участь у всіх найважливіших мистецьких і культурно-політичних заходах, що відбувалися в Україні і за кордоном, – здійснено понад 85 концертів. Яскравим виступам уславленого колективу аплодували понад 100 тисяч вдячних глядачів;

Національна заслужена академічна капела «Думка» (керівник Є.Г. Савчук) здійснила ряд культурних заходів світового масштабу: концерт до дня народження Т. Шевченка – виконання симфонії-кантати «Кавказ» С. Людкевича; світова прем’єра твору Є.Ф. Станковича «Чорнобильська мати» (Національна опера України); гастролі до Франції, Німеччини, виконання «Реквієму» Дж. Верді спільно з паризьким симфонічним оркестром (Арена де Нім); виконання твору академіка Є.Ф. Станковича на сл. Д.В. Павличка Кадіш-Реквієм «Бабин Яр» спільно з симфонічним оркестром єрусалимської філармонії (Єрусалим, Ізраїль, до 70-річчя трагедії «Бабиного Яру») та ін.;

Державний заслужений академічний Буковинський ансамбль під орудою А.М. Кушніренка брав участь у багатьох мистецьких заходах, серед яких: концерт, присвячений «Дню злуки»; концерт до Міжнародного дня рідної мови; концерт, присвячений 197-й річниці з дня народження Т.Г. Шевченка; Концерт до Міжнародного дня захисту дітей тощо;

11

на сцені Національної опери України (генеральний директор П.Я. Чуприна) здійснено постановки: опери П.І. Чайковського «Іоланта»; опери П. Масканьї «Сільська честь» (диригент-постановник І.-Я.Д. Гамкало, опери Дж. Пуччіні «Богема» та балетів «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва і «Сильфіда» Х. Левенсхольда;

проведено ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. Мирослава Вантуха, де в концертних виступах продемонстрували свою майстерність 68 художніх колективів з України, Росії та Польщі (Львів).

академік Д.М. Гнатюк здійснив на сцені Оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського постановку опери «Травіата» Дж. Верді, прем’єра якої відбулася 15 жовтня 2011 р.;

у Всесвітній день музики 1 жовтня 2011 р. Європейська телерадіомовна спілка з центрального офісу в Женеві транслювала на 78 країн світу оперу Л.М. Колодуба «Поет» (присвячену Т.Г. Шевченкові) – спектакль Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка в запису Українського радіо;

концерти, присвячені ювілею Жанни та Левка Колодубів у Національній філармонії України, великому та малому залах НМАУ ім. П.І. Чайковського, а також Всеукраїнський фестиваль творчості «Колодуб-фест» у Чернігові, Кіровограді, Луганську, Білій Церкві;

у грудні в Національній опері України ім. Т.Г. Шевченка відбулася прем’єра новоствореного балету М.М. Скорика «Каприси» на авторські оркестрові транскрипції каприсів Н. Паганіні. Інші спектаклі академіка, а саме опера «Мойсей» та балет «Повернення Батерфляй», продовжують іти в національних оперних театрах Києва та Львова;

Державний академічний театр опери та балету Дніпропетровська здійснив світову прем’єру фольк-опери-балету «Колиска життя» Є.Ф. Станковича (26, 27 березня, Дніпропетровськ);

з успіхом проходять вистави балету М.І. Чембержі «Даніела» на сцені Національної опери України; виконується Сюїта для симфонічного та камерного оркестрів, твори для дітей;

у рамках ХХІ Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» відбулось виконання Літургії № 2 «Пам’яті Патріарха Мстислава» Л.В. Дичко в Свято-Михайлівському Золотоверхому Соборі муніципальним камерним хором «Хрещатик» (диригент П. Струць), а також у концерті духовної хорової музики в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври силами Народного художнього колективу «Радість» Дарницького дитячо-юнацького центру та Народного художнього колективу дівочого хору «Вогник» відбулася прем’єра твору «Благослови, душе моя, Господа».

12

Л.В. Дичко виступила з доповіддю про стан сучасної хорової музики України на засіданні Президії НАМ України; в залі Національної філармонії України відбулася світова прем’єра сюїти Л.В. Дичко «Французькі враження» для струнних та ударних у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (диригент В. Матюхін);

у концертній залі Львівської обласної філармонії ім. С. Людкевича відбувся авторський концерт з хорових творів А.М. Кушніренка. Твори майстра прозвучали у виконанні Галицького академічного камерного хору Львова під орудою художнього керівника і головного диригента, народного артиста України Василя Яциняка (19 грудня);

Камерний оркестр «Академія» (диригент І.М. Пилатюк) здійснив ряд успішних виступів в Україні та за кордоном: концерт у рамках головування України в Комітеті міністрів Ради Європи в Палаці музики Конгрес-хол (Страсбург, Франція); урочистий концерт до 20-ї річниці незалежності України у Львівському національному театрі опери і балету ім. С. Крушельницької; урочистий концерт з нагоди інавгурації Владики Греко-католицької церкви (Київ); концерт у рамках Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест 2011» у Національній філармонії України (прозвучали твори М.М. Скорика, М.І. Чембержі, Л.М. Колодуба та ін.).

Як відомо, музичне мистецтво має дивовижну силу емоційного впливу на внутрішній світ людини, її духовність, моральність. Історичний розвиток надав музиці особливого статусу – мистецтва, яке має силу духовного катарсису. А процес створення мистецьких творів – це унікальна та цілісна константа. Подаємо далеко не повний перелік новітніх різножанрових опусів членів відділення:

Л.М. Колодубом створено: сюїту для великого симфонічного оркестру з музики балету «Вічний вогонь»; редакцію та оркестрування симфонічної поеми «Великий каменяр», присвяченої пам’яті І. Франка (твір 1954 року); п’єси для домри та фортепіано; зроблено переклад для фортепіанного квінтету домр, остаточний варіант концерту для фагота в супроводі камерного оркестру тощо;

М.М. Скориком був написаний Восьмий концерт для скрипки з оркестром «Алюзії до Шопена», прем’єри якого відбулись у Національній філармонії України в Києві (квітень) та у Львівській обласній філармонії (вересень).

Є.Ф. Станковичем створено: Квазі-соната № 2 «Танці на квітах. Дюймовочка» для флейти і фортепіано; ораторія «Чорнобильська Мати» для мішаного хору і симфонічного оркестру на вірші І. Драча;

В.М. Апатський завершив роботу над монографією «Історія духового музично-виконавського мистецтва», книга II;

13

І.-Я.Д. Гамкало доклав зусиль до виходу друком ІІІ тому «Української музичної енциклопедії» (автор 23-х статей про відомих музикантів) та Х тому «Енциклопедії сучасної України» (автор 10 статей про музичних діячів); здійснив прем’єрну постановку опери «Сільська честь» П. Масканьї на сцені Національної опери України як диригент-постановник;

нові твори Л.В. Дичко: «Французькі враження» – сюїта для струнних і ударних інструментів, «Молитва» для великого симфонічного оркестру;

за цей період Ж.Ю. Колодуб створено: Концерт для скрипки у 3-х частинах для юних виконавців; «4 п’єси» для фортепіано; «Диво» – балет феєрія зі співом на вірші Зої Ружин; 6 пісень на вірші Зої Ружин;

А.М. Кушніренко видав авторський збірник обробок українських народних пісень «Співаночки мої любі»; здійснив музичне оформлення вокально-хореографічної сюїти «Буковинська Родина» для Буковинського ансамблю; підготував до друку навчальний посібник «Історія музичної культури і освіти Буковини»; зробив ряд записів музичного фольклору на Буковині.

Назавжди закарбовані в пам’яті імена видатних діячів, що пішли з життя. Так, цього року відбулися:

вечір пам’яті до 70-річчя від дня народження члена-кореспондента НАМ України Б.А. Которовича (1941–2009); виконавці – Національний камерний ансамбль «Київські солісти»; у програмі прозвучали твори, присвячені незабутньому майстру скрипкового мистецтва, зокрема Камерна симфонія № 7 Є.Ф. Станковича (5 листопада);

вшанування роковин смерті та покладання квітів на могилу видатного діяча української культури, засновника НАМ України, академіка-секретаря відділення О.С. Тимошенка (20 грудня).

Отримання високих державних нагород та почесних відзнак – найвищій вимір офіційного визнання таланту майстра. Для членів відділення – це стимулювання та можливість здійснення ще більш масштабних творчих планів та задумів:

за видатні творчі досягнення в галузі музичного мистецтва в.о. академіка-секретаря відділення, академіка М.І. Чембержі нагороджено Мистецькою премією ім. А. Веделя;

за багаторічну творчу, громадську та науково-педагогічну діяльність та у зв’язку з 90-річчям від дня народження почесний академік НАМ України М.П. Гринишин був нагороджений Золотою медаллю НАМ України;

за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва М.М. Скорик був нагороджений Відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України»;

14

Є.Ф. Станкович отримав мистецьку премію «Подія року» Міністерства культури України в галузі музичного мистецтва за балет «Володар Борисфену»; за видатні досягнення в галузі кіномистецтва отримав Диплом оргкомітету XIV Бердянського Міжнародного кінофестивалю «За вагомий внесок у світове кіномистецтво в галузі музики»;

А.М. Апатський за видатні творчі, наукові та педагогічні досягнення був нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня;

Ж.Ю. Колодуб – талановитий педагог та відомий громадський діяч – була нагороджена орденом НМАУ ім. П.І. Чайковського «За видатні досягнення у музичному мистецтві».

Основні результативні показники наукових досягнень, творчої та педагогічної діяльності

членів відділення

Академік НАМ України А.Т. Авдієвський протягом звітного періоду успішно поєднував роботу на відповідальних посадах керівника та науковця з багатогранною діяльністю громадського діяча. Здається, джерело творчої енергії митця невичерпне і дозволяє йому однаково відповідально працювати генеральним директором – художнім керівником Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г.Г. Верьовки, проректором-директором, завідувачем кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Інституту мистецтв НПУ ім. М.П. Драгоманова, головою Національної всеукраїнської музичної спілки, президентом Національного музичного комітету України ММР/ЮНЕСКО, а також головою наглядової ради, професором Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, членом колегії Міністерства культури України. Багато часу академік присвячує роботі у складі журі та оргкомітетів міжнародних та національних конкурсів. У 2011 р. А.Т. Авдієвський очолював роботу таких оргкомітетів:

1. Міжнародна хорова асамблея – 2011 Клубу хормейстерів дитячих та юнацьких колективів «Тоніка».

2. Всеукраїнський конкурс ім. Бориса Лятошинського (Київ).3. V Всеукраїнський конкурс хорових диригентів (Київ).4. ХІ Всеукраїнський конкурс юних композиторів-виконавців «Жива

музика» (Київ).5. Міжнародна академія гітарного мистецтва «Ліга» (Київ).6. Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної творчості «Червона

калина» (АР Крим, Алушта, Малий Маяк, ТОВ «Карабах»).7. Всеукраїнський фестиваль-конкурс аматорської творчості «Пісенні

візерунки» (смт Ворзель Київської обл.).8. Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Введенські піснеспіви»

(смт Ворзель Київської обл.).

15

9. Міжнародний мистецький проект «Нова музика в Україні» (концертна серія 2010–2011 рр.).

10.Міжнародний фестиваль «Через століття та країни. Літургійна музика світу» – концертні програми органної, камерної та вокально-хорової музики.

11.Всеукраїнський мистецький проект «Хорова асамблея» (Київ).12.Всеукраїнський фольклорно-етнографічний фестиваль-конкурс ім.

В. Верховинця «Золоті ключі» (смт Ворзель Київської області).13.Міжнародний фестиваль-конкурс гітарного мистецтва «ГітАс»

(Київ).14.Фестиваль камерної музики «Шоко-класика», присвячений

Міжнародному дню музики.15.Мистецький проект «Київський сезон С.С. Прокоф’єва»,

присвячений 120-річчю від дня народження композитора.16.Міжнародний конкурс вокальних ансамблів ім. Д. Бортнянського

(Київ).Академік також працював головою журі багатьох міжнародних та

національних конкурсів, серед яких варто згадати:1. VІІІ Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие

Будапешта – юность, вдохновение, талант» (Будапешт, Угорщина).2. V Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Горное созвездие –

стремление, фантазия, полет» (Попрад, Словаччина).3. ІV Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие Вены –

музыка, гармония, искусство» (Відень, Австрія).4. VІІІ Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие моря –

солнце, молодость, красота» (Одеса).5. Всеукраїнський конкурс ім. Бориса Лятошинського (Київ).Слід наголосити на тому, що найбільш відповідальною у творчій

діяльності А.Т. Авдієвського є все ж таки титанічна робота керманича відомого на весь світ Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г.Г. Верьовки. Протягом 2011 р. колективом хору підготовлено та проведено понад 50 виступів до визначних урочистостей та ювілейних державних свят України:

21 новорічна концертна вистава у ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (1–9 січня);

участь у проведенні культурно-мистецької акції з нагоди відзначення 92-ї річниці проголошення Акту злуки (День соборності України) в ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (22 січня);

виступ під час офіційного візиту в Україну Прем’єр-міністра Турецької Республіки Р.Т. Ердогана та пані Е. Ердоган (Київ, Будинок Городецького, 25 січня);

участь в святковому концерті з нагоди Міжнародного жіночого дня – 8 березня в Кабінеті Міністрів України (4 березня);

виступ під час урочистостей з нагоди 197-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка в Національному музеї Тараса

16

Шевченка та в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка (9 березня);

виступ групи колективу з нагоди проведення в Україні 4-ї сесії міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща (21 березня);

показовий концерт та майстер-клас у рамках програми Десятого Всеукраїнського юніорського конкурсу вокальної, диригентської та інструментально-виконавської майстерності в Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя (Ніжин, 23 березня);

участь у ХХІ Міжнародному фестивалі «Музичні прем’єри сезону» (Київ, 2–10 квітня);

участь колективу в підготовці та проведенні культурної програми в рамках 49-го засідання Економічної Ради СНД та міжнародного бізнес-форуму «Ялтинські ділові зустрічі» (Ялта, 14–16 квітня);

участь колективу в підготовці та проведенні вечора-реквієму з нагоди 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи в рамках зустрічі високого рівня «Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії» (Київ, Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка, 19 квітня);

концерт-реквієм «Чорнобиль – молодь буде пам’ятати» з нагоди 25 річниці Чорнобильської катастрофи (Національний Будинок органної та камерної музики України, 19 квітня);

концерт у ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (19 травня); участь у масовому театралізованому мітингу-концерті «Ту славну

весну не забути повік!» (9 травня); участь у святковому концерті, присвяченому 66-й річниці перемоги

у Великій Вітчизняній війні (ДП «Національний палац мистецтв «Україна», 5 травня);

участь в урочистому заході з нагоди 150-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка (Київ, парк Шевченка, 22 травня);

участь в урочистостях, присвячених 50-річчю заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка (Київ, Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, 9 червня);

культурна програма з нагоди проведення в Україні 37-ї Генеральної асамблеї ПАЧЕС (29 червня);

участь у культурно-мистецьких заходах під час державного візиту Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао в Україну (18–20 червня);

забезпечення музичного супроводу під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні за участю Президента України В.Ф. Януковича в рамках офіційного візиту в Україну Його

17

Королівської Величності, Короля Йорданії Абдалли ІІ (Київ, 22 червня);

забезпечення музичного супроводу під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні за участю Президента України В.Ф. Януковича в рамках офіційного візиту в Україну Президента Монголії Цахіагійна Елбегдоржа та пані Хажидсурен Болормаа (Київ, 29 червня);

забезпечення музичного супроводу під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні за участю Президента України В.Ф. Януковича в рамках офіційного візиту в Україну Президента Республіки Вірменія С. Саргасяна (Київ, 1 липня);

забезпечення музичного супроводу під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні за участю Президента України В.Ф. Януковича в рамках офіційного візиту в Україну Президента Республіки Кіпр Дімітріса Хрістофіаса та пані Елсі Хрістофіа (Київ, 4 липня);

участь у святковому концерті, присвяченому Дню незалежності України (Южноукраїнськ Миколаївської області, 20 серпня);

участь у святковому концерті з нагоди 20-ї річниці незалежності України (ДП «Національний палац мистецтв «Україна», 23 серпня);

участь колективу у мистецькому заході при проведенні виставки квітів (Київ, 27 серпня);

участь у V Всесвітньому форумі українців (Київ, 18 серпня); участь у концертній програмі з приводу проведення ХІ сесії Ради

керівників вищих органів фінансового контролю держав – учасниць СНД (Київ, 9 вересня);

святковий концерт, присвячений 170-річчю Михайла Драгоманова (Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка), в рамках Європейського форуму ректорів педагогічних університетів «Проблема підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття» (Київ, 15–17 вересня;

участь у мистецькому заході в рамках освітнього форуму (Київ, 22 вересня);

участь хору в урочистостях з нагоди відзначення 1000-річчя заснування Софійського Собору (Київ, 24 вересня);

участь у концертній програмі в рамках офіційного візиту в Україну Прем’єр-міністра Республіки Корея Кім Хван Сіка з дружиною (Київ, 29 вересня);

участь у концерті, присвяченому 207-й річниці утворення селища Цебрикове (8 жовтня);

участь колективу у відкритті Першого Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Україна – Свята Родина» (ДП «Національний палац мистецтв «Україна», 16 жовтня);

концерт у ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (20 жовтня);

18

участь в урочистому відкритті НСК «Олімпійський» (8 жовтня); забезпечення музичного супроводу під час церемонії вшанування

пам’яті жертв Голодоморів в Україні за участю Президента України В.Ф. Януковича в рамках офіційного візиту в Україну Президента Республіки Словенія Д. Тюрка (Київ, 11 жовтня);

участь у концертній програмі в рамках офіційного візиту в Україну Еміра Держави Катар шейха Хамада бін Халіфи Аль Тані (Київ, 19 жовтня);

участь у концертній програмі в рамках офіційного візиту в Україну Прем’єр-міністра Соціалістичної Республіки В’єтнам Нугєн Тан Зунга (Київ, 5 жовтня);

концертна програма «Пісня моя – моя Україно» (Москва, Російська Федерація, Московський міжнародний будинок музики, Світланівський зал, 21 листопада).

Наукова діяльність А.Т. Авдієвського не поступається за своєю інтенсивністю та насиченістю. Кафедри Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова під орудою академіка підтверджують свій високий науковий рівень результатами роботи в рамках загальноуніверситетського наукового напряму «Зміст, форми, методи та засоби фахової підготовки вчителя». Наукова новизна досліджень кафедр полягає у впровадженні компетентного підходу до системи організації змісту музичного навчання та в забезпеченні особисто орієнтованого підходу до методичної системи навчання музичних дисциплін.

У результаті проведеної наукової роботи за останній рік професорсько-викладацьким колективом Інституту мистецтв було видано біля 170-ти наукових праць, у тому числі 3 монографії, 2 підручники, 18 навчально-методичних посібників для вищої і середньої школи, 6 нотних збірок, 8 відео- та аудіокасет, понад 100 наукових статей у вітчизняних і зарубіжних наукових періодичних виданнях. За цей же час фахівці Інституту відрецензували 20 кандидатських та 5 докторських дисертацій за своїми спеціальностями.

Як професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського А.Т. Авдієвський є науковим керівником випускника асистентури-стажування кафедри хорового диригування 2011 р. та аспіранта ІІ курсу.

Академік НАМ України М.М. Вантух звітує потужними досягненнями як у творчій, так і в науковій сферах діяльності. Як керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П.П. Вірського М.М. Вантух приділяв велику увагу відтворенню та вдосконаленню творчої спадщини засновника ансамблю П.П. Вірського. Кращі твори митця будуть використані у святковому ювілейному концерті, присвяченому 75-річчю від дня заснування ансамблю (2012 р.). Відтак до цієї славної дати плануються ще й нові хореографічні постановки, серед яких «Буковинська сюїта» – багатопланове мистецьке дійство, справжнє випробування не тільки

19

організаційних, а й творчих, професійних якостей як усього колективу, так і керманичів ансамблю.

Отже, творчі здобутки ансамблю в минулому році – це участь у всіх найважливіших мистецьких і культурно-політичних заходах, що відбувалися в Україні й за кордоном. Слід виокремити деякі з них:

відзначення Дня соборності України; проведення 49-го засідання Економічної Ради СНД та

Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму «Ялтинські ділові зустрічі»;

святкування 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні; святкування 20-ї річниці незалежності України; участь у V Всесвітньому форумі українців; участь в урочистому відкритті НСК «Олімпійський»; участь у фінальному жеребкуванні групового етапу фінальної

частини чемпіонату УЄФА Євро–2012 тощо.Велику увагу керівництво ансамблю приділило підготовці концертної

програми для культурного обслуговування учасників і гостей чемпіонату Європи з футболу «Євро–2012», що відбудеться з 8 червня по 1 липня. Цикл концертів складатиметься з хореографічних постановок відомих вітчизняних хореографів, – свого роду історичний дискурс, що яскраво відображатиме унікальне та різнобарвне хореографічне мистецтво нашої держави і стане центральною частиною цього масштабного святкування.

Позитивним моментом стала гастрольно-концертна діяльність ансамблю у 2011 р., незважаючи на несприятливі фінансові умови та негаразди у світовій економіці. Національне хореографічне мистецтво було гідно представлене в міжнародному просторі, тисячі вдячних глядачів багатьох країн захоплено вітали талановитих майстрів українського танцю. Варто згадати виступи ансамблю з концертами у Республіці Білорусь (Мінськ) – у рамках Днів культури України; в Російській Федерації (Москва) – під час роботи національної експозиції України на Міждержавній виставці, присвяченій 20-річчю СНД; проведення урочистого концерту, присвяченого 20-й річниці незалежності України в Москві; Днів культури України в Республіці Македонія тощо.

Отже, за цей рік Національним заслуженим академічним ансамблем танцю України ім. П.П. Вірського здійснено понад 85 концертів. Яскравим виступам уславленого колективу аплодували понад 100 тисяч вдячних глядачів.

М.М. Вантух – професор, завідувач кафедр хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Як завідувач кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв академік перебуває в епіцентрі науково-дослідної, методичної, науково-організаційної та творчої роботи професорсько-викладацького складу кафедри. Його величезний досвід хореографа плідно поєднується з науковою базою видатного вченого. Так, М.М. Вантух є рецензентом робочої програми для

20

бакалаврів «Мистецтво балетмейстера», розробляє акредитаційну справу за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та «магістр», провадить майстер-класи та дні відкритих дверей, видає друком наукові розробки та дослідження.

Осередком креативного підходу до вирішення складних домінант навчального процесу стала очолювана Вантухом кафедра хореографії Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, що має потужний викладацький склад. Унікальність діяльності цієї кафедри полягає в тому, що, на відміну від інших вищих закладів освіти, робота кафедри спрямована на підготовку спеціалістів загальноосвітнього рівня, а саме викладачів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, центрів дитячої творчості та колективів різного напрямку творчої діяльності. У полі особливої уваги кафедри завжди залишається підготовка магістрів. Саме тому викладання всіх фахових дисциплін, таких як фаховий спецкурс, методика викладання дисциплін у вищій школі, та й керівництво магістерськими роботами виконується саме завідувачем кафедри. Професор М.М. Вантух також є головою державної екзаменаційної комісії зі спеціальності «Хореографія» кваліфікаційного рівня «магістр». М.М. Вантух спрямовує свої зусилля передусім на розвиток наукового напряму роботи викладачів та студентів. Результат науково-дослідної роботи, досягнутий спільними зусиллями членів кафедри, вражає – 2 монографії, 10 навчальних планів та ряд наукових статей. Важливими напрямами діяльності кафедри стали не тільки тісні творчі зв’язки з іншими навчальними закладами мистецького профілю, а й співпраця з багатьма хореографічними колективами Києва та Київської області, а саме з ансамблями народного танцю «Калина», «Квіти України», «Політ», ансамблем класичної хореографії «Ярославна», театром хореографічних мініатюр «Родзинки» та багатьма іншими. Безумовно, подією в житті членів кафедри стала організація концертів до Дня знань та святкування 175-річчя Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, які проходили в Національному палаці мистецтв «Україна». Так, за ініціативою М.М. Вантуха на засіданні кафедри було прийнято рішення створити хореографічний ансамбль, до складу якого мають увійти кращі студенти університету.

Як голова Національної хореографічної спілки України М.М. Вантух спрямовував основну діяльність на здійснення статутних завдань, а саме: сприяти збереженню та відродженню українського національного хореографічного мистецтва. За участю митця та відомих хореографів відбувся Всеукраїнський науково-методичний семінар «Збереження та розвиток народно-сценічного танцю України», в якому взяли участь близько 200 провідних спеціалістів. За підтримки Спілки було створено: Луганське навчально-виховне об’єднання «Барвінок», нові професійні колективи – Ансамбль української музики, пісню і танцю «Чайка» в Одесі та Великий слобожанський ансамбль пісні і танцю в Харкові. До Міжнародного дня танцю у квітні звітного року відбувся ІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. П.П. Вірського – найбільший державний культурно-

21

мистецький проект НХСУ та гала-концерт аматорських колективів. У заходах брали участь понад 600 колективів та 10,5 тисяч учасників. А за сприяння та ініціативи Львівського обласного осередку НХСУ в жовтні у Львові був проведений ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. Мирослава Вантуха – справжній мистецький калейдоскоп концертних виступів 68-ми художніх колективів з України, Росії та Польщі. Вінчав цю подію гала-концерт фестивалю у Львівському театрі опери та балету. Не залишаються поза увагою голови Спілки й регіональні осередки. Безумовно, підтримуючи численні мистецькі акції, що відбуваються на теренах усієї країни, академік М.М. Вантух сприяє збереженню національних традицій, збільшенню мережі хореографічних колективів та обласних осередків, пропагує здобутки та досягнення видатних національних майстрів хореографічного мистецтва.

Звіт академіка НАМ України Д.М. Гнатюка є яскравим свідченням активної творчої позиції. Мистецький феномен митця спирається на комплексне наукове дослідження художніх процесів, всебічне вивчення досвіду та створення принципово нового підходу до роботи театральних режисерів та співаків.

1. Як головний режисер Національної опери України здійснював загальне керівництво творчим процесом театру.

2. У Національній опері України багато часу приділяв підготовці молодих спеціалістів, виконавців оперних партій, створенню історично обґрунтованих оперних спектаклів.

3. В Оперній студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського працював та продовжує активно працювати зі студентами 3-го, 4-го та 5-го курсів над образами оперних героїв у спектаклях «Травіата», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Фауст», «Сивільський цирульник».

4. На сцені Оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського здійснив постановку опери «Травіата» Дж. Верді, прем’єра якої відбулася 15 жовтня, де виступали майбутні випускники вишу. Прем’єра пройшла з величезним успіхом при переповненому залі.

5. Здійснюючи постановку опери «Травіата», академік намагався ще раз перевірити результативність своєї творчої концепції щодо режисерської роботи над оперним спектаклем. В основі режисерського бачення лежить найдетальніше опрацювання та розкриття музичної драматургії оперного твору на сцені – сценічної драматургії. Користуючись партитурою до спектаклю, митець втілює цю драматургію та розкриває образи твору. Саме з партитури, вважає Д.М. Гнатюк, черпаються характеристики як окремих образів, так і подій, ситуацій. Кредо творчої роботи режисера полягає в дотриманні правди життя та досконалому втіленні образу в роботі оперного співака. Д.М. Гнатюк переконаний – в оперному мистецтві мають панувати класичні

22

канони і їх необхідно зберігати. На основі саме цих творчих засад створені всі оперні постановки видатного майстра, серед яких «Князь Ігор» Бородіна, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, «Тарас Бульба», «Енеїда» та «Зима й весна» Лисенка, «Аїда» та «Травіата» Верді, «Тихий Дон» Дзержинського, «Борис Годунов» та «Сорочинський ярмарок» Мусоргського, «Пікова дама» Чайковського, «Тоска» Пуччіні, «Севільський цирульник» Россіні, «Фауст» Гуно, «Війна та мир» Прокоф’єва, «Майська ніч» Римського-Корсакова та ін.

Протягом звітного періоду академік працював головою журі пісенних фестивалів «Зорепад талантів» та «Доля». Закономірно, що до вивчення феномену творчості митця постійно звертаються музикознавці та журналісти. Серед великої кількості цьогорічних публікацій варто згадати: статтю «Гнатюк Дмитро Михайлович» у книзі «Обличчя України. Імена. Портрети» (К., 2011) та статтю Н. Крижанівської в газеті «Демократична Україна» (від 8.04.2011) під поетичною назвою «Лицар української пісні».

Звіт про роботу в 2011 р. академіка НАМ України Л.М. Колодуба складається з кількох напрямків. Передусім це композиторська діяльність:

1. Створено сюїту для великого симфонічного оркестру з музики балету «Вічний вогонь».

2. Редакція та оркестрування симфонічної поеми «Великий каменяр», присвяченої пам’яті І.Франка (твір 1954 року).

3. Продовження роботи над симфонією № 13.4. Створено п’єси для домри та фортепіано, зроблено переклад для

фортепіанного квінтету домр Сюїти Миколи Коляди на основі обробок українських народних пісень.

5. Завершено остаточний варіант концерту для фагота в супроводі камерного оркестру, який було виконано на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест 2011». Соліст-фаготист В. Старко (Львів) презентував твір у супроводі львівського камерного оркестру «Академія» (художній керівник – академік НАМ України М. Скорик, диригував член-кореспондент НАМ України І. Пилатюк).

6. У Всесвітній день музики 1 жовтня 2011 р. Європейська телерадіомовна спілка з центрального офісу в Женеві транслювала на 78 країн світу оперу «Поет» (присвячену життю Т.Г. Шевченка) – спектакль Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка в запису Українського радіо.

Громадська та педагогічна діяльність академіка насичена різноплановими подіями, а саме:

1. Як професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського Л.М. Колодуб продовжував вести викладацьку роботу на кафедрі композиції.

2. Брав участь у роботі Загальних зборів НАМ України.

23

3. Протягом року працював на засіданнях вченої ради НМАУ ім. П.І. Чайковського.

4. Очолював Асоціацію діячів духової музики Національної всеукраїнської музичної спілки.

5. Член правління Національної спілки композиторів України.6. Провадив творчі зустрічі та майстер-класи в різних музичних

закладах освіти Києва та України (17.11.2011 відбулася творча зустріч у Київській дитячій академії мистецтв).

7. Працював членом журі різних фестивалів.8. Брав участь у підготовці й проведенні концертів, присвячених

ювілею Жанни та Левка Колодубів в Національній філармонії України, великому та малому залах НМАУ ім. П.І .Чайковського, а також Всеукраїнського фестивалю творчості «Колодуб-фест» у Чернігові, Кіровограді, Луганську, Білій Церкві. Відбулися концерти з творів академіка у виконанні студентів кафедри мідних духових інструментів НМАУ – проект проф. В. Посвалюка та кафедри дерев’яних духових інструментів – проект проф. Р. Вовка.

9. Активно виступав на радіо, ТБ з питань музичного мистецтва, культури.

Протягом звітного періоду академік НАМ України Є.Г. Савчук продовжував працювати секретарем НВМС, головою Київського обласного відділення НВМС, головою хорового товариства України ім. М. Леонтовича, завідувачем кафедри хорового диригування НМАУ, професором кафедри, керівником хору студентів кафедри; брав участь у роботі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка як член Комітету. Відтак основним вектором творчого натхнення академіка, спрямованого на концентрацію продуктивних здобутків найвідомішого хорового колективу України – капели «Думка», постають численні концертні виступи та прем’єрні виконання творів композиторів сучасності:

січень: підготовка, запис і концертне виконанян (прем’єра) програми «Барбівська коляда»; слова народні, опрацювання Г. Гаврилець (Київ, Національна філармонія України);

лютий: академік провадив майстер-класи з хором кафедри хорового диригування Московської консерваторії (15–22.02, Російська Федерація, Москва, Концертний зал ім. С. Рахманінова);

березень: концерт до Дня народження Т. Шевченка, виконання симфонії-кантати «Кавказ» С. Людкевича (09.03, Національна опера України); І. Стравінський, «Персефона» (22.03, Національна філармонія України);

квітень: К. Пендерецький «Страсті від Луки» (22.04, Польща, Варшава, Варшавська філармонія); відкриття Пасхального фестивалю (25.04, Київ, концерт); виконання твору академіка Є. Станковича «Чорнобильська мати», світова прем’єра (26.04, Національна опера України);

24

травень: спільний концерт капели «Думка» та хору НМАУ ім. П.І. Чайковського, в концерті прозвучали твори: «Три русских песни» С. Рахманінова, кантата «Іоанн Дамаскін» С. Танєєва (7.05, Велика зала НМАУ ім. П.І. Чайковського); концерт «На Україну повернусь» (28.05, Національна опера України); Є.Г. Савчук працював головою ДК на кафедрі хорового диригування Московської консерваторії ім. П.І. Чайковського (12–15.05, Російська Федерація, Москва); очолював проведення державних випускних іспитів на кафедрі хорового диригування НМАУ ім. П.І. Чайковського (24–30.05, Київ, НМАУ ім. П.І. Чайковського);

червень: концерт до 50-річчя Національної премії імені Т. Шевченка (05.06, Київ, Національна філармонія України);

липень: проведення вступних іспитів у НМАУ (10–13.07); серпень: Франція, Німеччина, виконання «Реквієму» Дж. Верді

спільно з паризьким симфонічним оркестром (06.08, Арена де Нім); Форум українців, концерт (19.08, Національний палац мистецтв «Україна»); концерт, присвячений Дню незалежності України (24.08, Київ, Михайлівська площа);

вересень: фестиваль у Білій Церкві, концерт (23.09, Органний зал); Концерт до 1000-ліття Софійського собору (24.09, Софійська площа); світова прем’єра твору «Скорботна Мати» українського композитора Івана Тараненка на вірші П. Тичини (24.09, Національна філармонія України);

жовтень: концерт до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, Д. Шостакович, симфонія № 13 «Бабин Яр», сл. Є. Євтушенка (03.10, Національна опера України); Ізраїль, Єрусалим – виконання твору академіка Є. Станковича на сл. Д. Павличка Кадіш-Реквієм «Бабин Яр» спільно з симфонічним оркестром єрусалимської філармонії (06.10, Єрусалим, до 70-річчя трагедії Бабиного Яру); виступ на відкритті Національного олімпійського стадіону (08.10, Київ); концерт хорової музики в Ніжині (27.10, Актовий зал університету); Є.Г. Савчук проводив вступні іспити до асистентури-стажування на кафедрі хорового диригування НМАУ ім. П.І. Чайковського (10–14.10);

листопад: конкурс хорових диригентів України, Є.Г. Савчук – автор ідеї, автор положення, голова журі; участь капели «Думка» та хору кафедри хорового диригування; забезпечення ілюстрацій та заключний концерт (02–06.11, Мала зала НМАУ ім. П.І. Чайковського та приміщення капели «Думка»); К. Шимановський, музика до балету «Гарнассі»: концерт (19.11, Національна філармонія України); відзначення пам’яті Голодомору: концерт, виконання «Панахиди за померлими з голоду» Є. Станковича, сл. Д. Павличка (26.11, Національна опера України);

грудень: концерт до річниці Референдуму (01.12, Національна опера України); виконання опери «Король Рогер» К. Шимановського в

25

концертній постановці за сприяння та організації Польського культурного центру в Києві, спільно з солістами Польщі, України та симфонічним оркестром Національної опери, диригент Міхал Клауза (15.12, Національна опера України); участь у різдвяному концерті (25.12, Національний палац мистецтв «Україна»).

Етапною подією для капели «Думка» цього року стало створення та видання аудіо-компактдиску «Барбівська коляда» відомого українського композитора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народної артистки України, голови Київської організації Національної спілки композиторів України Ганни Гаврилець.

Важливим напрямком діяльності Є.Г. Савчука є кропітка робота педагога та наставника молодих музикантів, реалізація бажання майстра поділитися своїм величезним мистецьким досвідом, якнайширше окреслити перспективи для молодих професіоналів. Академік постійно проводить майстер-класи та прес-конференції, дає інтерв’ю, рецензує наукові праці, посібники тощо.

Звіт академіка НАМ України М.М. Скорика за 2011 рік насичений непересічними мистецькими подіями та творчими досягненнями. Вміння поєднати композиторську та виконавську, науково-педагогічну діяльність із напруженою роботою художнього керівника Національної опери України завжди вирізняла могутній творчий заряд митця, який до останку віддає себе служінню мистецтву.

Творчий здобуток композитора: був написаний Восьмий концерт для скрипки з оркестром «Алюзії

до Шопена», прем’єри якого відбулись у квітні в Національній філармонії України в (Київ) та у вересні у Львівській обласній філармонії. Солістка – Катерина Фейєр (Польща), диригент – автор;

у грудні в Національній опері України ім. Т.Г. Шевченка відбулися дві прем’єри новоствореного балету «Каприси» на авторські оркестрові транскрипції каприсів Н. Паганіні, де митець виступив як диригент, співпостановник і співлібретист;

інші спектаклі академіка, а саме опера «Мойсей» та балет «Повернення Батерфляй», продовжують іти в національних оперних театрах Києва та Львова;

як диригент і піаніст провів ряд концертів у Києві, Львові, Тернополі; здійснив зарубіжні гастролі до Польщі, на фестиваль у м. Санок, січень; до США, фестиваль у м. Гантер, штат Нью Йорк, серпень; до Франції, фестиваль у м. Страсбург, жовтень, та ін.

Академік продовжував працювати завідувачем кафедри історії української музики та фольклористики в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського та завідувачем кафедри композиції у Львівській національній музичній академії ім. М.В. Лисенка. Як педагог композиції М.М. Скорик має перспективних студентів: Анна Швець, Андрій Фомін та Марія Ковальова в НМАУ ім. П.І. Чайковського, Сергій Корнієнко у ЛНМА ім. М.В. Лисенка. З квітня звітного року перейшов на четверть

26

ставки на посадах завідувача кафедр у зв’язку з призначенням художнім керівником Національного театру опери і балету України.

Обраний почесним головою Національної спілки композиторів України разом із Є.Ф. Станковичем.

Упродовж року академік приділяв багато уваги висвітленню проблем музичного мистецтва в численних інтерв’ю і виступах у закордонних та українських ЗМІ.

За видатні досягнення у сфері музичного мистецтва М.М. Скорик був нагороджений Відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України».

Звіт академіка НАМ України Є.Ф. Станковича – це яскрава мозаїка самобутньої моделі творчості митця. Творчий доробок академіка за звітний період:

Квазі-соната № 2 «Танці на квітах. Дюймовочка» для флейти і фортепіано;

Ораторія «Чорнобильська Мати» для мішаного хору і симфонічного оркестру на вірші І. Драча;

працює над створенням опери.Основні творчі події та концерти: 6 січня: Національний театр опери та балету України, балет «Ніч

перед Різдвом», диригент Алін Власенко. 10 лютого: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери

Дніпропетровська, балет «Ольга», диригент Юрій Пороховник. 21 лютого: Київська дитяча академія мистецтв України, авторський

концерт; виконавці: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Валерій Матюхін; Українська поема для скрипки та струнного оркестру, соло Богдана Півненко, «Гірська легенда» для скрипки і струнних інструментів, соло – А. Тучапець, «Opera Rustici», соло – Т. Ходакова, О. Бойко, Камерна симфонія № 10 (Dictum #2), соло – Д. Таванець.

24 лютого: Вінниця, Міжнародний фестиваль сучасної музики «Класика ХХ сторіччя», авторський концерт; Вінницька державна академічна філармонія, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Валерій Матюхін; Сюїта для струнного оркестру, Українська поема для скрипки та струнного оркестру, соло Б. Півненко, «Гірська легенда» для скрипки і струнних інструментів, соло А. Тучапець, «Opera Rustici», соло – Т. Ходакова, О. Бойко, Камерна симфонія № 10 (Dictum #2), соло – Д. Таванець.

25 лютого: Одеський філармонічній концертний зал, симфонічний оркестр Одеської філармонії, диригент Наталя Пономарчук, Концерт для скрипки і симфонічного оркестру.

11 березня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери та балету Дніпропетровська, балет «Княгиня Ольга», диригент Юрій Пороховник.

27

19 березня: Національний театр опери і балету України, балет «Володар Борисфену», диригент Олексій Баклан.

18 березня: концерт творчості Євгена Станковича, концертний зал Національної спілки композиторів України, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Валерій Матюхін; Сюїта для струнного оркестру, Українська поема для скрипки та струнного оркестру, соло – Б. Півненко, «Гірська легенда» для скрипки і струнних інструментів, соло – А. Тучапець, Andante Amoroso для гобоя і оркестру, соло – Б. Галасюк, «Opera Rustici», соло – Т. Ходакова, О. Бойко, Камерна симфонія № 10 (Dictum #2), соло – Д. Таванець, «Новела» для флейти, кларнету і камерного оркестру, соло – Б. Стельмашенко, В. Афлавітський, світова прем’єра Концерту для труби і камерного оркестру.

18 березня: Пітеа, Швеція, Pitea Percussion Repertoire Festival, Svitzer Session, Black Box Theatre, Rhythm Art Duo, Daniel Berg, Jacob Remington & Ensemble Evolution, виконання «Амазонки» для маримби соло.

26, 27 березня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери та балету Дніпропетровська, Світова прем’єра фольк-опери-балету «Колиска життя», диригент Ю. Пороховник.

31 березня: Міжнародний фестиваль камерної музики, Хмельницький, зал Хмельницької філармонії, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Валерій Матюхін, соло – Ніна Матвієнко, Колискова для сопрано і камерного оркестру.

2 квітня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська, світова прем’єра фольк-опери-балету «Колиска життя», диригент Ю. Пороховник.

3 квітня: XXI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Музичні прем’єри сезону», Київ, Національна філармонія України, Камерний хор «Київ», диригент Микола Гобдич, Концерт для хору «Господи, Владико наш».

4 квітня: XXI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Музичні прем’єри сезону», Київ, Національна філармонія України, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Валерій Матюхін, Камерна симфонія № 10 (Dictum#2), соло – Д. Таванець.

6 квітня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська, балет «Княгиня Ольга», диригент А. Пороховник.

8 квітня: XXI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Музичні прем’єри сезону», Київ, Національна філармонія України, Національний симфонічний оркестр України, диригент Володимир Сіренко, Національний академічний український хор ім. Григорія

28

http://www.steisner.se/aapubliklist.asp?meny=54&topp=0

http://ensemble-evolution.com/

http://www.jacobremington.com/jacobremington/home.html

http://www.jacobremington.com/jacobremington/home.html

http://www.steisner.se/e/aapubliklist.asp?meny=47&topp=0

Верьовки, диригент Анатолій Авдієвський, світова прем’єра (друга редакція) фольк-опери «Квіт папороті» в концертному виконанні.

8 квітня: Львів, Україна, Львівський національний оперний театр, гастрольний тур Національного театру опери і балету України у Львові, балет «Володар Борисфену», диригент Олексій Баклан.

13 квітня: Національна філармонія України, Національний симфонічний оркестр України, диригент Володимир Сіренко, соло на скрипці – В. Соколов (Німеччина), «Новела» для флейти, кларнета і оркестру, Концерт № 2 для скрипки і симфонічного оркестру.

15, 17 квітня: Internationales Gitarrenfestival Rust.e.V., Австрія, 15 – Kuiturzentrum Raiding, 17 – Seehof Rust, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент В. Жадько, «Колискова» для камерного оркестру.

26 квітня: до 25-й річниці Чорнобильської трагедії. Національний театр опери і балету України, симфонічний оркестр Національного театру опери і балету України, диригент Олексій Баклан, Національна академічна хорова капела «Думка», диригент Євген Савчук, світова прем’єра Ораторії «Чорнобильська Мати» для мішаного хору і симфонічного оркестру.

26 квітня: США, Нью Йорк, Ukrainian institute in USA, Тріо Griffon (Канада), до 25-й річниці Чорнобильської трагедії. Тріо «Музика рудого лісу».

30 квітня: Київ, концертний зал Києво-Печерської лаври, Камерний хор «Київ», диригент Микола Гобдич, Концерт для хору «Господи, Владико наш».

20 травня: Концерт-рапсодія для труби та оркестру. Великий зал НМАУ ім. П.І. Чайковського..

26 травня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська. Фольк-опера-балет «Колиска життя», диригент Ю. Пороховник.

31 травня: виконання Симфонії «Диптих», НМАУ ім. П.І. Чайковського. Студентський хор.

2 червня: виконання Симфонії «Larga», музичний фестиваль, Львів.

3 червня: Харків, зал Харківської державної філармонії, закриття концертного сезону 2011 р., Концерт № 2 для скрипки і симфонічного оркестру, соліст – В. Соколов (скрипка).

6 червня: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент В. Матюхін. Авторський концерт.

18 червня: Національний театр опери і балету України, балет «Володар Борисфену», диригент О. Баклан.

23 червня: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська. Фольк-опера-балет «Колиска життя», диригент Ю. Пороховник.

29

25 червня: Фонд сприяння розвитку мистецтв. Авторський концерт. Твори: «Українська поема», Соната для кларнета соло, «Гірська легенда», «Присвячення», «Прадавні танці Верховини», «Дует».

25 серпня: музичний діалог Україна–Данія, Christian Kirke, Strandgode 2, 1401 KBhK, до 20-ї річниці незалежності України, Київський фортепіанний дует Д. Таванця і О. Зайцевої, «Прадавні гірські танці Верховини» (для фортепіано в дві руки).

Серпень: Італія, Viggiano Flute Festival, Квазі-соната № 2 «Танці на квітах. Дюймовочка» для флейти і фортепіано. Х. Швітцер (флейта), Данія.

10 вересня: III Міжнародний кінофестиваль у Києві. Нова редакція фільму «Ізгой» (1991) режисера В. Савельєва – «Пам’ятай». Музика Є. Станковича.

18 вересня: авторський концерт з камерних творів. Ужгород. 19 вересня: авторський концерт з флейтових творів. Малий зал

НМАУ, студенти. 21 вересня: Київ, Культурно-освітній центр «Майстер-Клас», вул.

Лаврська, 16. «Ідилія» і «Соната серенад», Б. Стельмашенко (флейта) і M. Нечипоренко (фортепіано).

21 вересня: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент В. Матюхін. Великий зал НМАУ. Опера «Rustici».

21 вересня: Польща, Італія. Дмитро Ткаченко (скрипка). «Поема». 24 вересня: XXII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Київ

Музик Фест», Київ, Національна філармонія України, Національний симфонічний оркестр України, диригент В. Сіренко. Сюїта «Купало» з балету «Вікінги» для симфонічного оркестру.

26 вересня: XXII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Київ Музик Фест», Київ, Національна філармонія України, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент В. Матюхін, Камерна симфонія № 5 для баритона і оркестру. Пам’яті поета. Поезія О. Пушкіна. Соло – О. Бойка.

29 вересня: XXII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Київ Музик Фест», Київська дитяча академія мистецтв, концертний зал. Національний симфонічний оркестр Президента України, диригент – Уено Такасі (Японія). Симфонічна поема «Купало».

3 жовтня: Національний театр опери і балету України, Національний симфонічний оркестр України, диригент В. Сіренко, Національна академічна хорова капела «Думка», диригент Є. Савчук, Каддиш-Реквієм «Бабин Яр» для мішаного хору і симфонічного оркестру.

6 жовтня: Ізраїль, Єрусалим. Симфонічний оркестр Єрусалима, диригент В. Сіренко, Національна академічна хорова капела «Думка», диригент Є. Савчук, Каддиш-Реквієм «Бабин Яр» для мішаного хору і симфонічного оркестру.

30

6 жовтня: Національна філармонія України, Київський камерний оркестр, диригент А. Шароєв (Росія). «Opera Rustici», соло – O. Чубарєва, Р. Смоляр.

5 листопада: Національна філармонія України, Національний камерний оркестр «Київські солісти», диригент В. Сіренко, соло – Мирослава Которович. Камерна симфонія № 7 для скрипки та камерного оркестру.

26 листопада: Національний театр опери і балету України, Національний симфонічний оркестр України, диригент В. Сіренко, Національна академічна хорова капела «Думка», диригент Є. Савчук, «Панахида за померлими з голоду» для солістів, мішаного хору і симфонічного оркестру. Трансляція наживо Українським державним телебаченням (Перший канал) та радіокомпаніями України.

26 листопада: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська, фольк-опера-балет «Колиска життя», диригент Ю. Пороховник.

27 листопада: Дніпропетровськ, Державний академічний театр опери Дніпропетровська, балет «Княгиня Ольга», диригент Ю. Пороховник.

18 грудня: авторський концерт камерної музики, НМАУ.Записи творів композитора, здійснені у цьому році: Серпень: Державна радіокомпанія, Національний симфонічний

оркестр України, диригент В. Сіренко, Національний академічний український хор ім. Григорія Верьовки, диригент Анатолій Авдієвський, фольк-опера «Квіт папороті» (друга редакція).

6–7 квітня: Німеччина, оркестр Bamberger Sinfoniker, Радіокомпанія BR (Bayerischer Rundfunk), диригент П’єр-Домінік Понель. Symphony Larga.

Велика Британія, Лондон: презентація двох CD: «The Invisible World», «Соната серенад» Є. Станковича: Віссам Бустані (флейта) і О. Шрам (фортепіано) та «Mirror of Eternity»: Симфонія № 3 для флейти і камерного оркестру. Запис Віссама Бустані (флейта) і камерного оркестру, диригент В. Сіренко.

Робота в журі: 6.05 – член журі конкурсу молодих композиторів (Київська дитяча

академія мистецтв). 5–7.12 – голова журі ІІ Міжнародного конкурсу вокальних

ансамблів ім. Д. Бортнянського. Як професор та завідувач кафедри композиції НМАУ ім.

П.І. Чайковського Є.Ф. Станкович скеровує роботу кафедри, багато зусиль докладає в роботі з молодими музикантами, а саме: провів творчу зустріч та майстер-клас у Київській дитячій академії мистецтв (21 лютого, автор ідеї – академік М.І. Чембержі), майстер-класи зі студентами композиторського

31

факультету Вінницького державного музичного училища ім. М. Леонтовича (24 лютого) та багато інших зустрічей.

2 січня 2011 р. отримав мистецьку премію «Подія року» Міністерства культури України в галузі музичного мистецтва за балет «Володар Борисфену».

За видатні досягнення в галузі кіномистецтва отримав Диплом оргкомітету XIV Бердянського міжнародного кінофестивалю «За вагомий внесок в світове кіномистецтво в галузі музики» (14 жовтня, Бердянськ).

Протягом звітного періоду академік НАМ України М.І. Чембержі активно працював в.о. академіка-секретаря відділення музичного мистецтва. За його творчої ініціативи відбулося чимало мистецьких подій та зустрічей.

Наукові праці академіка – це ретельні дослідження питань професійної мистецької освіти, застосування інноваційних технологій, а також удосконалення системи професійної підготовки фахівців мистецьких закладів освіти. Слід виділити такі напрацювання академіка:

1. Сучасна освіта: «Гуманна педагогіка» чи «комфортне навчання»? // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції. – Суми, 2010. – С. 201–202.

2. Роздуми про дитяче телебачення [Електронний документ]. – Режим доступу: http://www.nrada.gov.ua/ua/1296810241/1296813988/1307366468.html

3. Толерантність у системі концептуальних засад вищого навчального закладу // Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін. – Суми, 2011. – С. 214–217.

4. Взаємодія вищих навчальних закладів як умова підготовки універсального фахівця в галузі мистецтва // Концептуальні проблеми розвитку української культури у світлі підготовки і проведення 2012 року як року культури та відродження музеїв в Україні. –К., 2011. – Т. 1. – С. 227–229.

5. Виставкова діяльність Київської дитячої академії мистецтв як чинник діалогу культур // Діалог культур: Дослідження, практики, виклики. – К., 2011.

6. Заснування асоціації інноваційних навчальних закладів як можливий чинник реформування освітнього простору України // Культурна політика у контексті полікультурного світу. – К., 2011.

7. Становлення системи професійної мистецької освіти в Україні: Історія і сучасність // Творчий розвиток особистості засобами мистецтва: Навч.-метод. посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2011. – С. 23–36.

8. Аранжування з використанням комп’ютерних музичних програм / Навч. посібник. – Львів, 2011. – 140 с. (у співавторстві з С. Карасем).

Неодмінною складовою діяльності М.І. Чембержі є участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях:

32

http://www.nrada.gov.ua/ua/1296810241/1296813988/1307366468.html

1. Міжнародна науково-практична конференція «Композитор і сучасне виконавське мистецтво». Київ, НАМ України, НСКУ, Фестиваль «Музичні прем’єри сезону», 10 квітня 2011 р.

2. Всеукраїнська відкрита науково-практична конференція «Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін». Сумський державний педагогічний університет, Український центр культурних досліджень, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – Суми, 7–9 квітня 2011 р.

3. Міжнародна науково-практична конференція «Діалог культур у контексті історії українсько-грецьких зв’язків». Київ, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 20 травня 2011 р. Доповідь на тему: «Проблеми оптимізації підготовки бакалаврів у мистецьких ВНЗ».

4. IХ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Концептуальні проблеми розвитку української культури у світлі підготовки і проведення 2012 року як року культури та відродження музеїв в Україні». Український центр культурних досліджень, Національна історична бібліотека України. Київ, 2–3 червня 2011 р.

5. ХІ Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам’яті професора О.П. Рудницької. Київ, Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, 8–9 червня 2011 р. Доповідь на тему: «Сучасні можливості підготовки універсального фахівця у галузі мистецтва». Участь у презентації нових наукових і методичних видань, зокрема: Чембержі М.І. Ранкові роздуми про вічне: Монографія. – К.: Автограф, 2010. – 160 с.

6. Науково-теоретична конференція «Засоби масової інформації як феномен культури і культура в засобах масової інформації». Київ, 10–11 червня 2011 р. Інститут культурології НАМ України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 3–5 жовтня 2011 р. Доповідь на тему «Інформаційне поле як чинник формування культури сучасного громадянського суспільства».

7. Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна політика у контексті полікультурного світу». Київ, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Український центр культурних досліджень, 29–30 вересня 2011 р.

8. Міжнародна науково-теоретична конференція «Діалог культур: Дослідження, практики, виклики». Київ, Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут культурології НАМ України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 3–5 жовтня 2011 р.

Насиченою та відповідальною є робота М.І. Чембержі у складі редакційних колегій періодичних наукових та науково-популярних видань: «Обдарована дитина», «Світло», «Початкова школа», «Вісник Державної

33

академії керівних кадрів культури і мистецтва», «Всесвітня література та культура у навчальних закладах України», «Мистецтвознавчі записки».

Парадоксально, але, здійснюючи керівництво музичним відділенням та очолюючи як ректор усі мистецькі процеси в Київській дитячій академії мистецтв, М.І. Чембержі активно працює в журі міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів, у складі численних комісій та комітетів:

1. Член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.2. Член Комітету з Державної премії України в галузі освіти.3. Член Колегії експертів Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення.4. Член комісії з вивчення результатів дослідження теми «Естетичні та

етичні засади особистісного розвитку педагога» в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (2008–2010).

5. Фахові творчі конкурси юних студентів Київської дитячої Академії мистецтв (голова журі). Квітень-грудень 2011 р.

Науково-публіцистична діяльність академіка М.І. Чембержі – це участь у радіо- та телепередачах, інтерв’ю в українській пресі, проведення майстер-класів, творчих зустрічей. Так, 9–11 грудня у Москві (Російська Федерація) відбулася творча зустріч та майстер-класи народного артиста України, ректора Київської дитячої академії мистецтв Михайла Чембержі з вихованцями та викладачами Недільної школи Національного культурного центру України в Росії.

Пріоритетним напрямком педагогічної роботи вченого завжди залишається підготовка наукових кадрів, консультування здобувачів наукових ступенів та асистентів-стажистів творчих закладів освіти, які працюють у КДАМ. Протягом року М.І. Чембержі здійснював наукове керівництво роботою асистентки-стажистки кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського В. Єфіменко.

Унікальним проектом у професійній праці академіка М.І. Чембержі залишається, безперечно, реалізація авторської концепції мистецької освіти у Київській дитячій академії мистецтв, на що спрямована потужна творчо-експериментальна діяльність митця.

З успіхом проходять вистави балету М.І. Чембержі «Даніела» на сцені Національної опери України; Сюїта з балету виконується симфонічними та камерними оркестрами, різними творчими колективами країни:

Камерний оркестр «Академія» (Львів, диригент І.М. Пилатюк) здійснив концерт у рамках Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест 2011» у Національній філармонії України. У програмі прозвучала Сюїта для камерного оркестру з балету «Даніела».

29 вересня – Київська дитяча академія мистецтв, Концертний зал. Національний симфонічний оркестр Президента України, диригент Уено Такасі (Японія). Виконано Сюїту для симфонічного оркестру.

34

Національний камерний оркестр «Київські солісти» (диригент Д. Логвин), Колонний зал Національної філармонії України. Виконання камерної версії Сюїти тощо.

Надзвичайно популярними залишаються твори М.І. Чембержі для дітей.

Звіт члена-кореспондента НАМ України В.М. Апатського завжди наповнений конкретними фактами дослідницьких відкриттів, що ґрунтуються на могутній науковій платформі. Уся творча діяльність члена-кореспондента – це об’єднання глибокого наукового пошуку, нерозривно пов’язаного з виконавською практикою видатного музиканта-інструменталіста. Результати його науково-дослідницької та творчої роботи красномовно свідчать про себе:

1. Завершив роботу над монографією «Історія духового музично-виконавського мистецтва», книга II.

2. Написав наукове дослідження про творчість видатного диригента сучасності К. Симеонова: «Великий интерпретатор русской классической музыки».

3. Написав статтю «Краткий очерк истории духового музыкально-исполнительского искусства».

4. Завершив роботу над статтею «Проблемы и перспективы современного искусства игры на духовых инструментах».

5. Написав статтю «Основы теории трости язычкового духового музыкального инструмента».

6. Дослідив творчість сучасного українського диригента А. Власенка у статті «Музыкант многогранной одаренности».

7. Працює над книгою «Актуальные вопросы духового исполнительства».

8. Брав участь та доповідав на тему «Воспоминания о К.А. Симеонове» на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний музичний театр: Проблеми інтерпретації оперної вистави».

9. Очолював роботу журі VII Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців «Класичний меридіан».

10.Працював головою журі Першого Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. В. Антонова.

Як професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського В. Апатський є науковим консультантом докторанта НМАУ А. Карпяка, який працює над докторською дисертацією на тему «Музично-художній світогляд та слухові уявлення флейтиста як передумова опанування виконавського мистецтва», та науковим консультантом професора НМАУ Р. Вовка, який працює над написанням докторської дисертації на тему «Українська кларнетова школа у контексті сучасного світового кларнетового виконавства». Видатними результатами викладацької праці талановитого педагога постають блискучі перемоги та досягнення його

35

студентів. Так, беручи участь у І Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців, учень В. Апатського, студент IV курсу НМАУ ім. П.І. Чайковського виборов I премію. Протягом звітного періоду студенти класу В. Апатського дали 4 концерти в залах НМАУ ім. П.І. Чайковського. Програми концертів складалися з фундаментальних творів світової музичної класики, кращих творів сучасних українських та зарубіжних композиторів.

Окрім цього, В.М. Апатський є членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук при НМАУ ім. П.І. Чайковського. Працює як член п’яти редколегій ВАКівського рівня та регулярно пише рецензії, відгуки на дисертаційні та науково-дослідні праці українських та зарубіжних авторів. Як музикант зі світовим ім’ям В. Апатський є членом Міжнародної професіональної асоціації «DOUBLE REED».

За видатні творчі, наукові та педагогічні досягнення митець був нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня» (липень 2011 р.).

Звіт члена-кореспондента НАМ України І.-Я.Д. Гамкала з науково-творчої роботи у 2011 р. становить невід’ємну частину музичного життя столиці. Наукова, творча, музично-просвітницька та музично-громадська діяльність митця наповнена дослідницьким азартом, креативним пошуком та вражаючими результатами.

Наукова робота:1. Реферат «Костянтин Симеонов у Київській опері: Методика роботи

та творчі здобутки» – виступ на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний музичний театр: Проблеми інтерпретації оперної вистави» в Національній музичній академії ім. П.І. Чайковського, присвяченій 100-річчю від дня народження видатного диригента (Київ, 24.02.2011).

2. Реферат «Творчість Тараса Шевченка в музиці» – виступ на міжвузівській конференції в Інституті філології Національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, 10.03.2011).

3. Стаття «Мої спогади про Станіслава Людкевича» у книзі «Спогади про Станіслава Людкевича» (упорядник С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 141–156).

4. «Проблеми архівізації спадщини композиторів і виконавців» – виступ на робочій зустрічі стосовно поповнення Національного архівного фонду документами особового походження, документами творчих спілок та інших громадських організацій, Центральний Державний архів-музей літератури і мистецтва України (31.05.2011).

5. Вихід друком ІІІ тому «Української музичної енциклопедії» – автор 23 статей про відомих музикантів (вересень 2011 р.).

6. Співголова журі ІІІ Всеукраїнського фестивалю диригентського мистецтва «Музична Таврія», Херсонський педагогічний університет (14–17.10.2011).

36

7. Вихід друком Х тому «Енциклопедії сучасної України» – член головної редакційної колегії, науковий консультант, автор 10 статей про музичних діячів (жовтень 2011р.).

8. «Спогади про Левка Ревуцького» – виголошено в музеї братів Ревуцьких у селі Іржавець Ічнянського району Чернігівської області (31.10.2011).

9. «50 років з поезією Івана Драча» – виступ на вечорі з нагоди 75-річчя поета в актовому залі Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (Київ, 08.11.2011).

10.Стаття «Орест Кураш зблизька (Спогад про друга)» (Молодь і ринок / Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка. – 2011. – № 10. – С. 58–62). Реферат для І Міжнародної науково-практичної конференції «Хорове мистецтво України та його подвижники» (Дрогобич, 18–19.11.2011).

11.Стаття «Невтомний пропагандист української опери (До 75-річчя від дня народження: Пам’яті І.В. Лацанича)» (Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії. – К., 2011. – Вип. 12–13).

12.Стаття «Нотатки про стан сучасного музичного виконавства в Україні» (Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії. – К., 2011. – Вип. 12–13).

13.Викладацька робота в Національній музичній Академії ім. П.І. Чайковського.

14.Формування концертних програм, музичні і вокальні консультації співаків та інших виконавців у Національній філармонії України.

15.Науковий консультант п’яти навчальних посібників з використанням сучасних цифрових технологій із серії «Електронні підручники в мистецькій освіті» (Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, 2005–2011).

Творча робота:1. Участь у монографічному концерті з творів М. Вербицького силами

професійних виконавців і колективів Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова в Національному будинку камерної і органної музики: Симфонія № 6 (перше виконання в Києві, 19.12.2010).

2. Прем’єра опери «Сільська честь» П. Масканьї на сцені Національної опери України (24.12.2011).

3. Диригування на сцені Національної опери України оперних вистав «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Царева Наречена» М. Римського-Корсакова, «Сільська честь» П. Масканьї, балету «Болеро» на музику М. Равеля.

4. Трансляція опери «Сільська честь» П. Масканьї на телеканалі Культура» (03.02.2011).

5. Трансляція опери «Князь Ігор» О. Бородіна на телеканалі «Культура» (25.04.2011).

37

6. Участь у VII Міжнародному фестивалі оперного мистецтва «Золота корона» (Донецьк, 28–30.10.2011).

7. Участь у ювілейному концерті професора Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка Корнеля Сятецького на сцені музично-драматичного театру (Дрогобич, 20.11.2011).

8. Трансляція фільму-опери «Спокута» за оперою М. Вериківського «Наймичка» на телеканалі «Культура» (27.11.2011).

9. Вступне слово (аналіз змісту та форми) перед виконанням фіналу IX симфонії Л. ван Бетховена на телеканалі «Культура» (27.11.2011).

Музично-просвітницька робота:1. «До історії сценічних інтерпретацій опери Тарас Бульба

М. Лисенка» – передача на радіоканалі «Культура» (20.12.2010).2. «Українське мистецтво в світовому просторі» – участь у передачі

Першого Національного телеканалу (28.04.2011).3. «Слово про артиста» – виступ на 60-річчі керівника квартету

саксофоністів Ю.В. Василевича на сцені Національної філармонії (15.05.2011).

4. «Феномен Анатолія Шекери» – вступне слово зі сцени Національної опери України перед відкриттям балетного фестивалю, присвяченому пам’яті балетмейстера.

5. «Євгенія Мірошниченко на сцені Київської опери» – вступне слово зі сцени Національної опери України перед концертом, присвяченим 80-річчю співачки (09.06.2011).

6. «Євгенія Мірошниченко в опері «Травіата» Дж. Верді» – вступне слово зі сцени Національної опери України перед виставою «Травіата» до 80-річчя співачки (12.06.2011).

7. «Заслужений артист України Ігор Борко» – виступ у Великій студії звукозапису Українського радіо на концерті-трансляції, присвяченому 50-річчю співака.

8. «Мої фондові записи вокально-симфонічних творів С. Людкевича та М. Кузана» – запис передачі на радіоканалі «Культура» (25.06.2011).

10.«Співак Микола Шопша» – передача на радіоканалі «Культура» (07.09.2011).

11.«Про диригентське мистецтво» – передача на телеканалі «Культура» з циклу «Зустрічі для Вас» (15.09.2011).

12.«Незабутній Костянтин Огнєвий» – вступне слово зі сцени Національної опери України перед виставою «Травіата» Дж. Верді, присвяченою 85-річчю співака (23.09.2011).

13.«Незабутня Євгенія Мірошниченко» – виступ зі сцени Донецького національного оперного театру перед виставою «Ріголетто» Дж. Верді до 80-річчя співачки (28.09.2011).

14.«Літописець Українського музичного театру» – виступ зі сцени Національної опери України перед балетною виставою «Весілля Фігаро» на музику В.А. Моцарта, присвяченою 75-річчю Юрія Станішевського.

38

Музично-громадська робота:1. Член журі з присудження Премії ім. М. Вериківського Національної

спілки композиторів України.2. Член ради Товариства «Україна–Світ» (музична секція).3. Голова наглядової ради Національної філармонії України.4. Почесний президент Товариства «Україна–Вірменія».5. Член Національної спілки театральних діячів.6. Член Національної всеукраїнської музичної спілки, член

координаційної ради.7. Член Національної спілки композиторів України.8. Член Європейської академії музичного театру.Творча діяльність члена-кореспондента НАМ України Л.В. Дичко за

звітний рік незмінно активна, піднесена та динамічна. Скарбницю музичного мистецтва поповнили її нові твори: «Французькі враження» – сюїта для струнних і ударних інструментів; «Молитва» – для великого симфонічного оркестру.

Протягом року композиторка працювала над монументальним твором «Джерело» у 6-ти фресках за картинами українських художників: А. Чебикіна, В. Гуріна, В. Кулеби, О. Дубовика, В. Прядки, М. Стороженка для солістів, хору та великого симфонічного оркестру.

Зацікавленість творчістю митця, популярність її музики серед музикантів і творчих колективів та частота виконання її творів вражає:

27.02.2011 – виконання І Літургії Л. Дичко (версії для мішаного хору) в луцькому Троїцькому соборі Львівським муніципальним камерним хором «Галичина» (диригент В. Яциняк).

20.03.2011 – відбувся авторський вечір композиторки в рамках Х Всеукраїнського юніорського конкурсу вокальної, диригентської та інструментально-виконавської майстерності в Ніжині (актовий зал нового корпусу Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, 20–24.03.2011).

21.03.2011 у залі Гоголівського корпусу університету – зустріч із музичною громадськістю Ніжина та показ документального фільму «Швейцарські фрески» про творчість Л. Дичко (режисер О. Бійма).

03.04.2011 – у рамках ХХІ Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» відбулось виконання Літургії № 2 «Пам’яті Патріарха Мстислава» в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі муніципальним камерним хором «Хрещатик» (диригент П. Струць).

Концерт духовної хорової музики в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври силами Народного художнього колективу «Радість» Дарницького дитячо-юнацького центру та Народного художнього колективу дівочого хору «Вогник». Зокрема відбулась і прем’єра твору «Благослови, душе моя Господа».

28.04.2011 – у рамках ІІІ Міжнародної пасхальної асамблеї у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври прозвучала ІІ Літургія у

39

виконанні муніципального камерного хору «Хрещатик» (диригент П. Струць).

24–29.05.2011 – у рамках концертів ХХХ Міжнародного фестивалю-конкурсу церковної музики «Фестиваль співучої душі» в Хайнувці (Польща) у виконанні молодіжного жіночого хору «Оріана» з Одеси прозвучав твір «Благослови, душе моя, Господа» з І Літургії.

01.06.2011 – на випускних екзаменах кафедри хорового диригування НМАУ ім. П.І. Чайковського силами студентського хору Академії прозвучала ІІІ частина хорової опери «Золотослов».

25.09.2011 – у рамках ХХІІ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест 2011» у Колонному залі імені М.В. Лисенка Національної філармонії України силами Академічного муніципального камерного хору «Хрещатик» та муніципального камерного хору «Київ» (диригенти П. Струць, М. Гобдич) відбувся концерт хорової музики під назвою «Парад хорових прем’єр». Серед виконаних творів прозвучали фрагменти ІІ дії хорової опери «Золотослов».

26.09.2011 – у залі Національної філармонії України відбулася світова прем’єра сюїти «Французькі враження» для струнних та ударних у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (диригент В. Матюхін).

Як громадський діяч Л.В. Дичко провадить численні зустрічі з професійними музикантами та аматорами, прислухається до їхніх проблем, допомагає їх вирішенню. Так, перебуваючи в селі Кваси Рахівського р-ну Івано-Франківської області (16–28.01.2011), Л.В. Дичко зустрілася із самодіяльним народним оркестром гуцульських народних інструментів квасівського сільського Будинку культури, а також з балетно-хоровим колективом «Лісоруб» смт Бички цього ж району. На зустрічі обговорили питання вступу цих колективів до лав НВМС та можливість їх виступу в Києві. Також Л.В. Дичко виступала на урочистому відкритті Міжнародної пасхальної асамблеї у Великому залі НМАУ ім. П.І. Чайковського (25.04), вела концерт духовної хорової музики (зведених хорів) «Антифони» у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври (30.04), організувала та виступала зі вступним словом на концерті духовної музики у Трьохсвятительській церкві (Київ), на вечорі пам’яті Е.О. Виноградової в клубі хормейстерів і композиторів України «Тоніка» в Малому залі НМАУ ім. П.І. Чайковського (19.11).

Важливою складовою діяльності Л. Дичко, без сумніву, можна назвати роботу членом та головою журі різноманітних конкурсів та фестивалів, її виступи на конференціях, роботу в оргкомітетах фестивалів та організацію і проведення концертів:

25–27.02 – голова журі Всеукраїнського конкурсу хорового мистецтва ім. Лесі Українки в Луцьку.

24–29.05 – член журі ХХХ Міжнародного фестивалю церковної музики «Фестиваль співучої душі» в Хайнувці (Польща).

40

16–20.09 – очолила журі ХVІІІ Міжнародного фестивалю-конкурсу хорового мистецтва «Південна Пальміра», в якому брали участь 16 колективів з України та Росії. Виступала з вітальним словом на відкритті та закритті фестивалю, провела зустріч з хормейстерами – гостями конкурсу щодо аналізу хорового процесу в Україні, й зокрема в Одесі.

Член журі Всеукраїнського конкурсу ім. Б. Лятошинського. Вітальні виступи: 22.03 – на врученні Премії ім. М. Лисенка в

Будинку-музеї М. Лисенка та 16.02 – на врученні Премії ім. Б. Лятошинського у квартирі-музеї Б.М. Лятошинського; 24.11 – на врученні Премії ім. В. Косенка у квартирі-музеї В. Косенка.

Як член оргкомітету ХХІ Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» спланувала і провела ряд концертів, серед яких:

Концерт «Пам’яті Патріарха Мстислава». Виконання Літургії № 2 Л. Дичко в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі муніципальним камерним хором «Хрещатик» (диригент П. Струць, (3.04).

Концерт сучасної духовної музики в церкві Св. Василя Великого силами хору Національної радіокомпанії України ім. П. Майбороди (9.04).

Концерт духовної хорової музики в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври силами Народного художнього колективу «Радість» Дарницького дитячо-юнацького центру та Народного художнього колективу дівочого хору «Вогник» (10.04).

З 16 по 18 червня 2011 р. була запрошена до Санкт-Петербурга (Росія) на Міжнародну прес-конференцію, присвячену І Міжнародному конкурсу композиторів «Роман Сладкопевец», Міжнародним фестивалем Академії православної музики за підтримки Міністерства культури Російської Федерації та з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Як член оргкомітету ХХІІ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест’2011», що відповідає за хорові концерти, Л.В. Дичко організувала та провела ряд авторських проектів на різних концертних майданчиках Києва, серед яких можна виділити:

Концерт хорової духовної музики «Псалми і молитви» з творів сучасних українських композиторів у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі силами хору Військово-музичного центру сухопутних військ Збройних Сил України (Чернігів, диригент М. Гончаренко, 25.09).

Хоровий концерт сучасної духовної музики «Пробудження» в церкві Св. Василя Великого силами Академічного хору ім. П.І. Майбороди, Камерного хору при Київському Свято-Покровському храмі Головного військового шпиталю України, Ансамблю «Alter ratio» (диригенти Ю. Ткач, О. Радько, О. Приходько, 1.10).

41

Хоровий концерт «Хуртовина айстр» у Концертному залі Національної академії мистецтв України силами Ансамблю солістів «Благовіст» та хору студентів КНУКіМ (диригенти Т. Кумановська та Н. Кречко, 1.10).

6.11 – виступ з вітальним словом на Міжнародному конкурсі молодих хормейстерів у Малому залі НМАУ ім. П.І. Чайковського.

27.04 – виступала з доповіддю про стан сучасної хорової музики України на засіданні Президії НАМ України. Також підготувала статтю на цю тему для публікації у збірнику НАМ України.

Як секретар НСКУ та член координаційної ради НВМС Л.В. Дичко опікується хоровою творчістю сучасних українських композиторів

Як професор та видатний знавець хорової справи Л.В. Дичко працювала головою державної комісії кафедри музичного мистецтва за спеціалізацією «хорове диригування (академічний хор)» у Національному університеті культури і мистецтв (2.06) та головою державної комісії з атестації студентів зі спеціалізації «хорове диригування (народний хор)» КНУКМ (3.06).

Звіт члена-кореспондента НАМ України Ж.Ю. Колодуб можна умовно розділити на три основні напрямки: творча, громадська та педагогічна діяльність.

Активною була творча робота композиторки. За цей період створено:1. Концерт для скрипки у 3-х частинах (для юних виконавців). 2. «4 п’єси» – для фортепіано.3. «Диво» – балет-феєрія зі співом на вірші Зої Ружин.4. 6 пісень на вірші Зої Ружин.Протягом року твори композиторки виконувались як у концертах, так і

в музичних школах, училищах та вищих закладах освіти України. До репертуару різних конкурсів систематично включаються композиції Ж. Колодуб як обов’язкові. Також твори члена-кореспондента звучали на звіті школи ім. С. Турчака (в Національній філармонії України), в концерті пам’яті І. Карабиця (малий зал НМАУ) – у виконанні американської піаністки Саєн Лі.

Громадська робота Ж.Ю. Колодуб уже багато років орієнтована на творчі взаємостосунки з юними музикантами:

1. Голова комісії НСКУ з виховання дітей та юнацтва.2. Член комісії з прийому до Національної спілки композиторів

України.3. Голова журі конкурсу ім. В. Подвали Управління культури Києва.4. Голова журі конкурсу «Нові імена» Київського відділення Фонду

культури України.6. Брала активну участь у підготовці й проведенні концертів,

присвячених ювілею подружжя Колодубів у Національній філармонії України, великому та малому залах НМАУ ім. П.І. Чайковського, а також Всеукраїнського фестивалю творчості «Колодуб-фест» у Чернігові, Кіровограді, Луганську, Білій Церкві.

42

7. За проектом Жанни та Оксани Колодуб та за підтримки Управління культури Києва вже третій рік поспіль проходить конкурс «Українські композитори дітям» (на базі Київської музичної школи № 8, директор Т. Івженко).

8. Працює з докторанткою Р. Сулім, яка пише дослідження про творчість Ж. Колодуб (науковий керівник М.Р. Черкашина).

9. Брала участь і провадила репетиції на щорічних міжнародних фестивалях сучасної музики «Київ Музик Фест» та «Музичні прем’єри сезону».

10.17.11.2011 відбулась творча зустріч композиторки з викладачами та студентами Київської дитячої академії мистецтв.

Викладацька робота Ж.Ю. Колодуб поділяється на три напрямки: робота на кафедрі загального та спеціалізованого фортепіано; робота як члена секції оркестрового факультету, де композиторка веде викладацьку та виховну роботу, а також організація циклу концертів «Твори українських композиторів – викладачів НМАУ» силами студентів класу професора Ж.Ю. Колодуб, присвячених 100-му ювілею Консерваторії, який буде святкуватися у 2013 р.

Як талановитий педагог та відомий громадський діяч, Ж.Ю. Колодуб була нагороджена орденом НМАУ ім. П.І. Чайковського «За видатні досягнення у музичному мистецтві» (29.04.2011).

У щорічному звіті члена-кореспондента НАМ України А.М. Кушніренка висвітлено його творчу, громадську, наукову та педагогічну діяльність. Протягом року було проведено потужну наукову та громадську роботу, здійснено ряд культурно-освітніх заходів, серед яких найважливішими постають:

1. Участь в організації і проведення заходів зі святкування 175-річчя з дня народження видатного діяча культури Буковини, композитора Сидора Воробкевича (доповідав про його музичну творчість, виступав і як диригент та художній керівник концерту на честь його ювілею). Концерт відбувся 5 травня.

2. Брав участь в організації і проведені Всеукраїнської наукової конференції на тему «Сидір Воробкевич і український літературно-мистецький процес ХІХ–ХХ століть», яка відбулася 13–14 жовтня в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, де виступав із доповіддю «Сидір Воробкевич – видатний діяч української музичної культури на Буковині», а також розробив орієнтовну тематику доповідей для учасників цієї конференції (секція «Сидір Воробкевич і музика»).

3. У Державному заслуженому академічному Буковинському ансамблі були підготовлені й здійснені концертні програми в рамках музичного лекторію Чернівецької філармонії: а) «Скарбниця народної творчості Буковини» – для учнів молодших класів; б) «Народні обряди Буковини» – для учнів старших класів.

43

4. Під орудою А.М. Кушніренка Державний заслужений академічний Буковинський ансамбль брав участь у багатьох мистецьких заходах, серед яких:

Концерт, присвячений «Дню злуки», – 21 січня; Концерт до Міжнародного дня рідної мови – 21 лютого; Концерт, присвячений 197-й річниці з дня народження

Т.Г. Шевченка, – 9 березня; Концерт до Міжнародного дня захисту дітей; А. Кушніренко брав участь у підготовці й виконанні ІХ Симфонії

Л. ван Бетховена хором Державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю, за участю камерного хору обласної Чернівецької філармонії та народного аматорського хору «Резонанс» Чернівецького національного університету, – як головний хормейстер фіналу (1 червня);

брав участь у концерті до Дня Конституції – 23 червня; разом з колективом ДЗА Буковинського ансамблю брав участь у

концерті до Дня незалежності України – 22 серпня у Чернівцях; у концерті, присвяченому 390-річчю Хотинської битви, в Хотині

виконувалась поема «Славен Хотин-град» та ряд оригінальних творів А.М. Кушніренка – 22 серпня;

концерт Буковинського ансамблю під орудою маестро на честь святкування «Буковинського віче» – 3 листопада;

концерт ДЗА Буковинського ансамблю для працівників сільського господарства – 16 листопада;

звітний концерт ДЗА Буковинського ансамблю з нагоди 50-річчя творчої діяльності та художнього керування ансамблем народного артиста України А.М. Кушніренка;

5. А.М. Кушніренко брав участь у святкуванні 25-річчя «Співочого поля» в Тернополі, на якому Буковинський ансамбль виступав зі спеціально підготовленою програмою. Під орудою автора була виконана його кантата «Молюсь за тебе, Україно» зведеним хором Тернопільщини та симфонічним оркестром Тернопільської філармонії – 20 серпня.

6. 20 серпня відбувся благодійний концерт Державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю та творча зустріч члена-кореспондента А.М. Кушніренка в його рідному селі Великі Загайці, де мешканці радо зустрічали гостей та високо пошанували своїм щирим захопленням справжню майстерність колективу та його незмінного керівника-односельця.

7. 19 грудня (на Св. Миколая) у концертній залі Львівської обласної філармонії ім. С. Людкевича як фінальний акорд на завершення 2011 р. відбувся авторський концерт із хорових творів народного артиста України, професора А.М. Кушніренка. Твори майстра прозвучали у виконанні Галицького академічного камерного хору

44

Львова під орудою художнього керівника і головного диригента, народного артиста України Василя Яциняка.

8. Видав авторський збірник обробок українських народних пісень «Співаночки мої любі» (видавництво «Рута» ЧНУ, листопад 2011 р.).

9. Здійснив музичне оформлення вокально-хореографічної сюїти «Буковинська Родина» для Буковинського ансамблю.

10.Підготовлено до друку навчальний посібник «Історія музичної культури і освіти Буковини» (видавництво «Рута» ЧНУ, грудень 2011 р.).

11.Здійснив ряд публікацій і надрукував ряд наукових статей, зокрема «За правду, поступ і волю» (Буковинське віче. – 2011. – 6 трав.), присвячена 175-річчю з дня народження Сидора Воробкевича.

12.Дав інтерв’ю для газети «Буковина» під назвою «Творчий розквіт Буковинського ансамблю» (ансамблю, який півстоліття працює під орудою Андрія Кушніренка).

13.Як професор Чернівецького національного університету здійснював керівництво магістерськими роботами, брав участь у розробці тематики дипломних та магістерських робіт.

14.Провадив семінари та консультації для керівників хорів, композиторів-початківців.

15.Зробив ряд записів музичного фольклору на Буковині.16.Працював рецензентом музичних збірників: «Пісні про козаччину»

(народні та авторські), упорядник О. Цигиник (Львів: Сполом); «Шануймося і будьмо» – вокально-хорові твори (авторський збірник М. Мафтуляка) (Снятин: Музичний видавничий дім В. Лазаренко, 2011).

17.Протягом звітного періоду виконував обов’язки голови Чернівецького обласного відділення Всеукраїнської музичної спілки.

18.Брав участь у роботі НСКУ, в роботі Національної академії мистецтв України як член-кореспондент відділення.

Упродовж звітного періоду наукові здобутки члена-кореспондента НАМ України І.М. Пилатюка окреслені своєрідним синтезуванням творчого та наукового начал. Так, потужний науковий потенціал митця реалізувався не тільки на ниві редакторської роботи, а й у розробці власних досліджень сучасного музичного мистецтва. Як головний редактор здійснював керівництво таких наукових видань та збірників:

1. Музикознавчі студії – 2011: Наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. – Львів: 2011. – Вип. 27. – 304 с.

2. Камерно-інструментальний ансамбль: Історія, теорія, практика: Наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Серія: Виконавське мистецтво. – Львів: Сполом, 2011. – Вип. 25. – 458 с.

45

3. Загальне та спеціалізоване фортепіано у мистецькому просторі України: Наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Серія: Виконавське мистецтво. – Львів: Сполом, 2010. – Вип. 26. – 354 с.

4. Етномузика / Наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. – Львів: 2011. – Вип. 24. – 160 с.

5. Українська музика: Журнал. – Львів: ТеРус. – № 1. – 192 с.6. Українська музика: Журнал. – Львів: ТеРус. – № 2. – 192 с.Здійснив ряд наукових напрацювань та публікації:1. Пилатюк І. Передмова до видання творів Ф. Шопена з фондів

бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка (до 1939 року). – Львів: ТеРус, 2011. – С. 3–6.

2. Вступна стаття // Українська музика. – Львів: ТеРус. – № 1. – С. 4–5.3. Передмова // Камерно-інструментальний ансамбль: Історія, теорія,

практика: Наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Серія: Виконавське мистецтво. – Львів: Сполом, 2011. – Вип. 25. – С. 3–5.

Протягом року був організатором та успішно провів ряд міжнародних та всеукраїнських конференцій, фестивалів та конкурсів:

1. Міжнародна наукова ювілейна конференція до 200-річчя Ференца Ліста (25–26 жовтня). Виступ на конференції та її організація.

2. Всеукраїнська науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: Історія, теорія, практика» (7 грудня). Виступ та організація конференції.

3. Фестиваль музики Ференца Ліста. 4. Фестиваль «Віртуози».5. Міжнародний фестиваль фортепіанної музики у м. Санок (Польща). 6. Міжнародний конкурс піаністів у Львові. Голова журі та голова

оргкомітету. Організація конкурсу. Як керманич одного з найпрестижніших музичних закладів освіти

країни, ректор І.М. Пилатюк приділяє велику увагу пропагуванню сучасного українського музичного мистецтва за кордоном, сприяє розширенню міжнародної наукової співпраці:

1. Проведення майстер-класів у Варшаві (Польща).2. Підписання угоди про творчу та наукову співпрацю ЛНМА ім.

М. Лисенка та Університету музики ім. Ф. Шопена у Варшаві. Творчий звіт І.М. Пилатюка – це розмаїття концертних програм та

широка географія гастролей: 01–07.02.2011. Інавгурація року Ф. Ліста. Музичний фестиваль

«Бескиди без кордонів» (Польща). 5 концертів симфонічного оркестру оперної студії ЛНМА ім. М.В.Лисенка під орудою І.М. Пилатюка.

16.05.2011. Міжнародний фестиваль «Віртуози». Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії. Камерний оркестр

46

«Віртуози». Соліст – лауреат міжнародних конкурсів О. Брусіловський. Диригент – І.М. Пилатюк.

22.08.2011. Урочистий концерт до 20-річниці незалежності України. Львівський національний театр опери і балету ім. С. Крушельницької. Камерний оркестр «Академія».

29.08. Урочистий концерт з нагоди інавгурації Владики Греко-католицької церкви (Київ). Камерний оркестр «Гармонія» Івано-Франківської філармонії. У програмі: Й. Гайдн, «Сім слів Христа на Хресті». Диригент – народний артист України І.М. Пилатюк.

27.09 2011. Міжнародний музичний фестиваль «Київ Музик Фест». Національна філармонія України. Камерний оркестр «Академія». Солісти – лауреати міжнародних конкурсів Н. Пилатюк, В. Заціха. У програмі – твори М. Скорика, М. Чемберджі, Л. Колодуба, В. Камінського, А. Пяцоли. Диригент – І.М. Пилатюк.

11.10.2011. Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії. Камерний оркестр «Віртуози». Соліст – лауреат міжнародних конкурсів, заслужена артистка України О. Рапіта. Диригент – народний артист України І.М. Пилатюк.

18.10.2011. Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії: Ф. Ліст Концерт для фортепіано з оркестром № 1; Ф. Ліст Концерт для фортепіано з оркестром № 2. Симфонічний оркестр оперної студії Академії. Соліст – лауреат міжнародних конкурсів, заслужена артистка України Е. Чуприк. Диригент – І.М. Пилатюк.

18.10.2011. Концерт у рамках головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи. Палац музики Конгрес-хол, Страсбург (Франція). Камерний оркестр «Академія». Диригент – І.М. Пилатюк.

15.11.2011. Івано-Франківська філармонія. Камерний оркестр «Гармонія». Соліст – лауреат міжнародних конкурсів Н. Пилатюк. Диригент – І.М. Пилатюк.

15–18.12.2011. Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії. 5 фортепіанних концертів Л. ван Бетховена. Диригент – І.М. Пилатюк.

23.12.2011. Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії. «Різдвяний музичний дарунок». Камерний оркестр «Академія». Диригент – І.М. Пилатюк.

За звітний період член-кореспондент НАМ України П.Я. Чуприна надзвичайно плідно працював як керманич найвідомішого театрального закладу нашої держави – Національної опери України. Як генеральний директор митець блискуче поєднує управління відповідальними організаційними моментами життєдіяльності театру з креативним процесом художнього розвитку цієї мистецької установи. А наукові дослідження П.Я. Чуприни, природно, пов’язані з сучасними проблемами театральної справи.

47

1. Розробив концепцію діяльності Національної опери України протягом сезону 2011–2012 рр. у контексті стратегічних напрямків роботи театру на період 2011–2016 рр.

2. Виступив із доповіддю з викладенням та обґрунтуванням головних тез цієї концепції на прес-конференції, присвяченій відкриттю театрального сезону 2011–2012 рр.

3. У співпраці з Італійським інститутом культури в Україні як генеральний директор Національної опери України забезпечив отримання гранту Європейського союзу (на конкурсній основі, що передбачає аналіз широкого спектру діяльності музичних театрів Європи).

4. З метою розкриття історії соціокультурного формування самоідентичності українського народу та культурного обміну між містами підготував та провів гастролі Національної опери України до Львова з виставами «Володар Борисфену» Є. Станковича та «Норма» В. Белліні (у 2011 р. вистава здобула Національну премію України імені Тараса Шевченка).

5. Спільно з Польським інститутом культури в Україні організував і провів брифінг та серію зустрічей, присвячених розробці концепції творчої співпраці щодо спільного проведення Україною та Польщею Євро – 2012 та головування Польщі в ЄС і України в Комітеті Міністрів Ради Європи.

6. За сприяння Міжнародної фундації С. Рахманінова розробив концепцію організації і провів у Києві в лютому 2011 р. фестиваль творів С. Рахманінова, присвячений 100-річчю від дня народження Костянтина Симеонова.

7. Як керівник творчого проекту очолив роботу зі здійснення на сцені Національної опери України постановок:

опери П. Чайковського «Іоланта» (диригент-постановник В. Кожухар, режисер-постановник М. Третяк, художник-постановник М. Левитська);

опери П. Масканьї «Сільська честь» (диригент-постановник І. Гамкало, режисер-постановник В. Бегма, хормейстер-постановник Л. Венедиктов);

спільно з Національною академічною капелою «Думка» під орудою Є. Савчука та за сприяння Польського інституту в Києві здійснив концертне виконання опери К. Шимановського «Король Рогер».

8. Організував та провів комплекс заходів з актуалізації художньо-естетичного рішення та втілення на сцені театру опери Дж. Пуччіні «Богема» та балетів «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва і «Сильфіда» Х. Левенсхольда.

9. Як науковий керівник проекту, автор передмови і двох завершальних розділів продовжив роботу над англійським варіантом монографії «Національна опера України», що готується до друку у видавництві «Музична Україна».

48

10.Спільно з Героєм України Мирославом Скориком – автором музики, художниками Наталею Кучерею та Марією Левитською, балетмейстером-постановником Віктором Литвиновим розробив концепцію постановки балету «Каприси», прем’єра якого відбулась у грудні 2011 р.

11.Продовжив роботу над дисертацією на присудження наукового ступеня доктора мистецтвознавства на тему «Національна класика на українській оперній сцені в контексті соціокультурних ситуацій ХХ століття (до проблеми музично-сценічної інтерпретації)».

12.Продовжив роботу над енциклопедією театру (протягом року написано близько 300 статей).

13.Розпочав активну роботу над працею «Хроніка найважливіших подій Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка».

14.Організував та провів серію прес-конференцій, присвячених виступам на сцені Національної опери України кращих симфонічних оркестрів, таких як симфонічний оркестр Маріїнського театру під орудою В. Гергієва, симфонічний оркестр Московської філармонії під орудою М. Симонова, Молодіжний симфонічний оркестру I’Culture orchestra, та концертам до 80-річчя від дня народження Ламари Чконія, до 70-річчя від дня народження Володимира Кожухаря, фестивалю Сергія Рахманінова та 100-річчю від дня народження Костянтина Симеонова, Московському Великодньому фестивалю, виступу у виставі «Шехеразада» соліста Королівського балету Великобританії І. Путрова, резонансним гастролям зірок світового балету.

15.Виступив з фундаментальними науково-теоретичними дослідженнями про діяльність Національної опери України протягом 2010–2011 рр. на телебаченні та радіо (фрагменти додаються).

На жаль, «загальмованими» залишилися проекти поновлення Міжнародного мистецького дитячо-юнацького конкурсу «Срібний Дзвін» на Закарпатті та проведення Міжнародного фестивалю української сучасної музики «Музичне сузір’я Закарпаття». Також з об’єктивних причин було перенесено на наступний рік проведення міжнародної конференції спільно з ЛНМА ім. М.В. Лисенка у Львові.

Протягом року членами відділення здійснювалась підготовка наукових матеріалів для їх публікації в наукових виданнях ІПСМ НАМ України: «Мистецтвознавство України», «Мистецькі обрії», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні». Відбувалось оновлення виставкових матеріалів та експозиції наукових видань, а також матеріалів про творчі досягнення членів відділення: презентація відео- та аудіоматеріалів, CD, нотних видань, наукових досліджень. Слід додати, що відділенням регулярно проводилось висунення кандидатів з подальшим затвердженням Президією НАМ України на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, Золотої та

49

Срібної медалей НАМ України, інших мистецьких премій, почесних звань і державних нагород України.

Робота відділення музичного мистецтва, наукова, творча та громадська діяльність членів відділення протягом звітного року отримувала позитивну оцінку на засіданнях бюро, на загальних зборах відділення, засіданнях Президії та на звітній сесії НАМ України.

50

ВІДДІЛЕННЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Всі заходи, заплановані у плані роботи відділення на 2011 рік, включаючи питання, винесені на засідання Президії НАМ України, виконані якісно і в повному обсязі поставлених завдань.

Робота відділення складалась також з індивідуального науково-творчого внеску кожного академіка і члена-кореспондента:

Академік НАМ України М.Ю. Рєзникович:1. Виступав на засіданнях сесії Загальних зборів та відділення

театрального мистецтва НАМ України з питань сучасних тенденцій розвитку вітчизняного та світового мистецтва (впродовж року).

2. Упорядкування та здійснення випуску збірників наукових праць НАМ України; підготовка відповідних історико-аналітичних матеріалів (упродовж року).

3. Участь у проведенні акторсько-режисерських майстер-класів, виступи з доповідями, інтерв’ю.

4. Виступи з лекціями, доповідями, надання інтерв’ю ЗМІ, участь у телевізійних та радіопрограмах з проблем сучасного театрального мистецтва (впродовж року).

5. Участь у випуску прем’єрних вистав поточного репертуару Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки: «Квартет» Р. Харвуда (прем’єра 20 квітня), «Прощальне танго» (прем’єра 20 жовтня), «Чужий серед чужих» (прем’єра 29 жовтня), «Міра за міру» В. Шекспіра (прем’єру заплановано на 2012 р.).

6. Режисер-постановник вистави «Жирна свиня» Н. Любата (прем’єра 10 листопада).

7. Художній керівник постановки «Чуть мерцает прозрачная сцена…» («Ювілей. Ювілей? Ювілей!») з нагоди 85-річчя від часу створення Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки (25 листопада).

8. Викладання майстерності актора та режисури, основ теорії та історії світового театру на акторських, режисерських і театрознавчих курсах, а також проведення відкритих уроків «Сучасний театральний тренінг» на паралельних акторських курсах у КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого та у Професійній студії молодих акторів при Театрі ім. Лесі Українки (впродовж року).

Список публікацій М.Ю. Рєзниковича та про М.Ю. Рєзниковича:1. Шестак А. Любовь по правилам и без // Бульвар Гордона. – 2011. –

№ 5.2. Лебединская Г. Михаил Резникович: Как на духу // Вечерние вести.

– 2011. – 9 февр.

51

3. Хинич М. Лаура и ее безумные мужчины: Интернет-издание. – 2011. – 1 апр.

4. Самольотова М. Два ювілеї Театру російської драми // Пенсійний кур’єр. – 2011. – 8 лип.

5. Францева Е. Счастье режиссера – быть понятым // Известия в Украине. – 2011. – 30 сент.

6. Олтаржевська Л. Ювілей. Ювілей? Ювілей! // Урядовий кур’єр. – 2011. – 14 жовт.

7. Олтаржевська Л. М. Рєзникович. Спробуємо не підсковзнутися на Шекспірі // Україна молода. – 2011. – 5 жовт.

8. Нежданов С. Михаил Резникович: Наш театр – дом, а не трамвайная остановка // 2000. – 2011. – 14 окт.

9. Нежданов С. Михаил Резникович: Отсутствие гастролей – беда власти // Город. – 2011. – 12 окт.

10.Францева Е. Из жизни планктона // Известия в Украине. – 2011. – 12 ноябр.

11.Рєзникович М. Освідчення через роки і відстані // Театрально-концертний Київ. – 2011. – № 11.

12.Макарова Э. Остров высокой культуры // Иные берега. – 2011. – № 3.

13.Олтаржевська Л. Коли суспільна думка сильніша за кохання // Україна молода. – 2011. – 15 листоп.

14.Хазан Л. Михаил Резникович. Сейчас приходится говорить об уходящей рассе настоящей интеллигенции // Бульвар Гордона. – 2011. – № 47.

Академік НАМ України А.Г. Новіков:1. Поставив дві вистави у Кримському академічному російському

драматичному театрі ім. М. Горького: «Собака на сіні» Лопе де Веги та «Дядя Ваня» Чехова.

2. У театрі поставлено вистави, які користуються попитом у глядачів: «Хочу зніматися в кіно» Саймона, «Чоловік і дружина» Фредро, «Бізнес по-італійськи» Е. де Філіппо, «Жахливі батьки» Кокто.

3. Проведено декаду кращих вистав за творами російської класики, присвячену 190-річчю театру.

4. Проведено ювілейний вечір, присвячений 190-річчю від часу заснування театру.

5. Проведено дві прес-конференції, присвячені відкриттю сезону і планам театру на майбутнє.

6. З нагоди 190-річчя театр нагороджений Золотою медаллю НАМ України.

Академік НАМ України Б.М. Козак:1. Зіграв ролі Президента фон Вальтера у виставі «Підступність і

кохання» Ф. Шіллера, Мини Мазайла у виставі «Мина Мазайло»

52

М. Куліша в Національному академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької.

2. Концертна діяльність: виступ з моновиставою «Посланіє…» за творами Т.Г. Шевченка

(Париж, Культурний центр Посольства України у Франції, 18 березня);

виступ у ролі Наратора в Ораторії «Бабин Яр» на музику Є. Станковича і слова Д. Павличка (Київ, Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка, 3 жовтня);

виступ у ролі Наратора в Ораторії «Бабин Яр» на музику Є. Станковича і слова Д. Павличка (Ізраїль, 6 жовтня);

виступ з моновиставою «Посланіє…» на Міжнародному театральному фестивалі «Коломийські представлення» (Коломия, 13 грудня).

3. Виступ «Перші постави творів В.Стефаника на українській сцені на міжнародній конференції до 140-річчя від дня народження Василя Стефаника. Івано-Франківськ. Травень 2011р.

4. Виступ «Олександр Загаров і театр імені Марії Заньковецької на науковій конференції до 350-річчя Львівського національного університету ім. І. Франка «Мова культури в просторі університету».

5. Брав участь у творчих зустрічах з учнями середніх шкіл м. Червонограда Львівської області на тему «Євангеліє від Тараса» (30 березня), з українською громадою у Франції (Париж, 19 березня).

6. Ініціатор видання: Станіславський К. Робота актора над собою: Щоденник учня: Факсимільне видання / Пер. Т. Ольховського; за ред. Ф. Гаєвського. – Львів: КТАМ, 2011. – Ч. 1, 2. – 670 с.

7. Статті: Козак Б. Шляхи становлення української театральної школи у

Львові (1864–1944) // Записки НТШ. – 2011. – Т. 263. Козак Б. Ростислав Пилипчук // Вісник НТШ. – 2011.8. Є дійсним членом НТШ, членом редакційної колегії Наукових

записок НТШ (театрознавча секція).9. Головний редактор театрознавчого журналу «Просценіум».10.Член комітету з Національної премії України імені Тараса

Шевченка.11.Очолював роботу державної кваліфікаційної комісії при Львівській

національній академії мистецтв (14–15 червня).12.Викладав майстерність актора на акторському відділенні кафедри

театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка, читав курс «Культура української мови у співі» на вокальному відділенні Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка.

53

Академік НАМ України Р.Я. Пилипчук:Статті: 1. Репертуар і сценічне мистецтво українського професіонального

театру в Галичині (60-ті роки XIX ст.) // Просценіум. – Львів, 2010. – Ч. 2, 3, 4.

2. М. Кропивницький і питання про початок українського професіонального театру // Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – К., 2011. – Вип. 8. – С. 174–198.

3. Українсько-польські театральні зв’язки (від найдавніших часів до початку ХХ ст.) // Лекції про театр: Польща – Культура – Україна. – Київ–Вроцлав, 2011. – С. 5–34 (польською мовою).

4. Український аматорський театр у Львові (1848–1850 рр.) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. – Т. 260: Праці театрознавчої комісії.

5. Один рік театрального життя Євгенії Шведівни (Підготування до друку щоденника і листів; співавтор Н. Козачук) // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. – Т. 260: Праці театрознавчої комісії.

6. Валеріан Дмитрович Ревуцький (До 100-річчя від дня народження і некролог) // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії / Національна академія мистецтв України. – К., 2010. – Вип. 13.

7. Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво на сторінках газет «Буковина» (1885–1910 рр.) та «Нова Буковина» (1912–1913 рр.) (Вступна стаття та бібліографія) // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. – Т. 259: Праці секції образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

8. Спогад про К.М. Демочка як дослідника театрального та музичного життя на Україні // Кузьма Демочко – журналіст, редактор, мистецтвознавець. – Чернівці: Букрек, 2011. – С. 229–253.

9. «Я належу до кола романтиків…» / Запитував Микола Славинський // Науковий світ. – 2011. – № 7. – С. 8–11.

10.Загаров Олександр Леонідович (с. 72–73), Заньковецька Марія Костянтинівна (с. 222–223), Затиркевич-Карпінська Ганна Петрівна (с. 358–359), Захарко Іван (с. 371), Зленко Григорій Дем’янович (с. 616–617) // Енциклопедія сучасної України. – К., 2010. – Т. 10.

11.Лопатинська Філомена Миколаївна (с. 184–185), Лопатинський Лев Васильович (с. 185), Мандичевський Євсевій (Евзебій) Васильович (с. 300–301) // Українська музична енциклопедія. – К., 2011. – Т. 3.

12.Миславський В. Альфред Федецький: Поет фотографії. – Х.: Видавничий дім «Фактор», 2010. – 218 с. // Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – К., 2011. – Вип. 9. – С. 307–315.

54

Науковий редактор:1. Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-

Карого. – К., 2011. – Вип. 8, 9.2. Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. –

Т. 260: Праці театрознавчої комісії.3. Клековкін О. Theatrika: Українські старожитності. – К., 2011.Нагороджений:1. Золота медаль НАМ України.2. Почесна грамота Міністерства культури України «За сумлінну

працю та високий професіоналізм».3. Диплом Українського видавничого консорціуму «За віддане

служіння Україні».

Академік НАМ України Ю.М. Мажуга:1. Участь у виставах Національного академічного театру російської

драми ім. Лесі Українки «Дерева помирають стоячи» та «На заході сонця».

2. Гастролі в Донецьку і Харкові з цими ж виставами.3. Прем’єра нової вистави «Квартет».4. Художній керівник другого курсу акторського факультету КНУ

театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.5. Під керівництвом Ю.М. Мажуги пройшла курс навчання в

асистентурі театрального факультету Л.Н. Семирозуменко.6. Періодичні зустрічі-інтерв’ю з київськими і московськими

журналістами.

Академік НАМ України Т.Є. Назарова: 1. Брала участь у виставах поточного репертуару Національного

академічного театру російської драми ім. Лесі Українки «Школа скандалу» Шерідана, «Тойбеле та її демон» Зінгера, «Пані міністерша» Нушича, «Любий брехун» Кілті, «Вовки та вівці», «Тепленьке місце» Островського, «Наполеон та корсиканка» Губача, «Як важливо бути серйозним» Уайльда, «Родинна вечеря» Камолетті, «Вишневий сад» А.Чехова.

2. Брала участь у складі творчого керівництва театру в перегляді самостійних робіт, представлених акторами Професійної студії молодого актора при театрі, з подальшим аналізом, обговоренням.

3. Брала участь у Міжнародному театральному фестивалі «Сцена людства» (Черкаси) з виставою «Наполеон та корсиканка».

4. Брала участь у гастролях театру в Харкові з виставою «Родинна вечеря» М. Камолетті.

5. На запрошення Я.П. Табачника брала участь у його авторській телевізійній програмі «Честь имею пригласить».

6. Брала участь у підготовці та проведенні святкового ювілейного вечора «Ювілей. Ювілей? Ювілей!».

55

7. Брала участь у зйомках шістнадцятисерійного фільму «Доярка з Хацапетівки – 3», де виконую роль Людмили Сергіївни.

8. Указом Президента України від 23 серпня 2011 р. № 845/2011 нагороджена Орденом «За заслуги» 1 ступеня.

9. Має відгуки у ЗМІ про свою творчу діяльність: Макарова Е. Остров высокой культуры // Иные берега. – 2011. –

№ 3. Францева О. Школа скандала // «Известия» в Украине. – 2011. –

22 берез. Францева О. Два лжеца от одного отца // «Известия» в Украине. –

2011. – 14 апр.10.Інтерв’ю для телебачення – каналу «Культура».

Академік НАМ України Б.С. Ступка:1. Здійснював художнє керівництво Національним академічним

драматичним театром ім. І.Франка, де були поставлені на великій сцені вистави «Фредерік Леметр» Е. Шмідта, «Романси. Ностальгія» О. Білозуба за мотивами п’єси М. Себастьяну «Безіменна зірка», «Гімн демократичної молоді» С. Жадана. У Театрі у фойє відбулася вистава «Голгофа» за Лесею Українкою.

2. Театр ім. І. Франка брав участь у 5-ти театральних фестивалях, де кожна вистава стала лауреатом у відповідних номінаціях.

3. Академіком було проведено чимало прес-конференцій з проблем сучасного театрального процесу. Відбулися виступи на радіо, телебачення, у пресі. Особливо плідними стали серпень–жовтень, коли інформаційним приводом стало 70-річчя Б.С. Ступки та 10-річчя його роботи на посаді художнього керівника театру. Практично всі видання, що існують в Україні, не лишилися байдужими до творчої діяльності академіка. Подібну увагу до своєї персони Б.С. Ступка оцінює передусім як привід до серйозної розмови про подальший розвиток української театральної культури.

4. 7 жовтня 2012 р. відбувся мій творчий вечір академіка «Концерт № 70 від Ступки».

Член-кореспондент НАМ України О.І. Безгін:Публікації:1. Фундаментальні дослідження за темою «Українська культура і світ.

Організаційні проблеми художньої культури». 3-й етап: «Європейські моделі культурного менеджменту та кадрового забезпечення мистецької сфери: Світовий досвід та можливості його застосування в Україні» (проводиться дослідницька робота).

2. Історичний та філософський аспект розвитку мистецької культури // Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – 2011. – Вип. 7.

56

3. Безгін Олексій, Корнієнко Владислав. Велич митця // Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – 2011. – Вип. 7.

4. Кіноосвіта: З минулого – в сучасне // Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – 2011. – Вип. 9.

5. Безгін О. Миленька Г. Граємо Шекспіра // Український театр. – 2011. – Вип. 1–3.

Наукові заходи:1. Наукова конференція «І.К. Карпенко-Карий – видатний діяч

українського театру» (НАМ України, вересень).2. Конференція НАМ України та Ради культури і мистецтв району

Оак-Парк (Чикаго, штат Іллінойс, США) за темою «Об’єднання громадян через мистецтво: Роль місцевих рад з питань культури і мистецтв. Посольство США. Відділ преси, освіти та культури» (травень).

3. Наукова конференція «А.П. Чехов і сучасний театральний процес». Вступне слово (кафедра театрознавства КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, листопад).

4. Наукова конференція «До 75-річчя від дня народження видатного режисера, оператора та сценариста Юрія Іллєнка». Вступне слово (кафедра організації театральної справи КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого (квітень).

5. Науково-практична конференція «До 35-річчя створення кафедри організації театральної справи». Вступне слово (кафедра кінознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, квітень).

6. Наукова конференція «Сучасний театральний процес: Проблеми і тенденції розвитку». Вступне слово (КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, лютий).

7. Наукова конференція «Організація театральної справи за кордоном». Вступне слово (кафедра організації театральної справи КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, листопад).

8. Наукова конференція для студентів та аспірантів «Сергій Бондарчук у мистецтві кіно» (кафедра кінознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, лютий).

9. Наукова конференція для студентів «Живопис на екрані мистецтва: Генетика взаємодії та сучасна практика» (кафедра суспільних наук КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, лютий).

10.Круглий стіл за темою «Актуальні проблеми сучасного театрального процесу» (кафедра театрознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, березень).

Творчі заходи:1. Світовий Консорціум ЮНЕСКО-GATS: міжнародний фестиваль

театральних шкіл, всесвітня конференція ректорів театральних шкіл (Пекін, Китай, вересень).

57

2. Міжнародний театральний фестиваль SZINT (Бекешчаба, Угорщина, травень).

3. Зустрічі з аташе з культури і мистецтва Посольств США, Франції, Аргентини, Мексики з питань співробітництва у сфері культури.

4. Перше засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у сфері культури (Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», листопад).

Провів Міжнародний відкритий фестиваль кіно-шкіл «Пролог» (Інститут екранних мистецтв КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, вересень).

Брав участь як член журі в Міжнародному фестивалі «Мельпомена Таврії» (Херсон, червень).

Взяв участь у III Всеукраїнському з’їзді працівників освіти в секції «Вища освіта і наукова робота» (Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України).

Нагороди:1. Подяка Прем’єр-міністра України.2. Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого 3-го

ступеня.3. Почесна відзнака «За активну громадську діяльність» Міністерства

України у справах сім’ї, молоді та спорту.4. Срібна медаль НАМ України.5. Диплом почесного професора Національної музичної академії

України ім. П.І. Чайковського.6. Знак «Відмінник столичної освіти» КМДА.7. Нагрудний знак «Знак пошани» КМДА.

Член-кореспондент НАМ України Ф.М. Стригун:1. Виконував обов’язки художнього керівника Національного

академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької. 2. Випустив виставу «Невольник» М. Кропивницького до 150-річчя від

дня народження Т.Г. Шевченка.3. Художній керівник вистав «Мина Мазайло» М. Куліша, «Останній

гречкосій» О. Огородника, «Блакитна троянда» Лесі Українки.4. Президент кінофестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат» у

Трускавці (листопад).5. Голова журі фестивалю «Тернопільські театральні вечори» (23–27

листопада).6. Участь у Всеукраїнському фестивалі за творами Лесі Українки у

Луцьку (жовтень).7. Виконував обов’язки голови Львівського відділення Спілки

театральних діячів України: проведено 2 засідання.8. Виконував обов’язки завідувача кафедри режисури Львівського

національного університету ім. І. Франка.9. Виконував обов’язки шеф-редактора двох випусків журналу

«Театральна бесіда».

58

10.Неодноразові виступи у ЗМІ з питань сучасного українського театру.

Член-кореспондент НАМ України О.З. Смолярова:1. Грала ролі у виставах поточного репертуару Національного

академічного театру російської драми ім. Лесі Українки: Софію Іванівну у «Різдвяних мареннях» Н. Птушкіної, Полі Адамс в «Останньому коханні» В. Мухар’ямова за мотивами оповідання І. Башевіса Зінгера.

2. Брала участь у проведенні урочистого вечора-концерту «Чуть мерцает прозрачная сцена…» з нагоди 85-річчя Театру ім. Лесі Українки.

3. Прем’єра на каналі УТ-1 документального фільму, присвяченого життю і творчості М.Ф. Романова. О.З. Смолярова брала безпосередню участь у створенні цього фільму, оскільки впродовж 9-ти років була партнеркою цього видатного артиста.

Член-кореспондент НАМ України М.С. Левитська:1. Художник-постановник вистав «Сто п’ята сторінка про кохання»

(сценічна композиція М. Рєзниковича), «Нахлібник» Тургенєва, «Любовне безумство» Реньяра в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки; опер «Іоланта» П. Чайковського, «Дон Карлос» Дж. Верді, поновлення «Сільської честі» П. Масканьї; вистави «Капріси» Паганіні–Скорика у Національній опері України ім. Т.Г. Шевченка.

2. Сценографія «Шумка» в Канадському ансамблі танцю.

Член-кореспондент НАМ України Л.М. Венедиктов:1. Підготовлені хори до прем’єр – опери Дж. Россіні «Попелюшка»,

опери С. Рахманінова «Алеко». Підготовлений хор до капітального поновлення опери П. Масканьї «Сільська честь». Підготовлена концертна програма до фестивалю С. Рахманінова, присвяченого 100-річчю від дня народження К. Симеонова. Всі вистави здійснені в Національній опері України ім.Т.Г. Шевченка.

2. Педагогічна робота в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського: прийняття до магістратури та аспірантури абітурієнтів класу Л.М. Венедиктова.

3. Публікації з питань музичного мистецтва в газетах «Культура», «Дзеркало тижня», «День», «Вісті», «Музичній газеті».

4. Публікації про Л.М. Венедиктова: Зінич Олена. Портрет Майстра у просторі життя і мистецтва //

Трибуна. – 2010. – № 1–2. Кипнис Ольга. Четыре фронта Льва Венедиктова // Камуфляж. –

2010. – Травень.

59

Член-кореспондент НАМ України Ю.В. Шевченко:1. Виконувався балет «Айболить і Бармалей».2. Сюїта для хору та симфонічного оркестру «Щедрик».

Член-кореспондент НАМ України Р.Г. Коломієць:1. Підготовлена до друку монографія «Традиції, канони і новації

українського театру. Книга друга».2. Підготовлена до друку книга «Коломийські театральні

неймовірності» (про Коломийський академічний театр ім. І. Озаркевича). – Коломия.

3. Підготовлена до друку монографія «Белгородские забавы. Подвижники и попутчики» (про Білгородський державний театр ляльок).

4. Написано половину монографії про Мукачівський російський драматичний театр.

5. Голова журі Міжнародного фестивалю «Коломийські представлення» (Коломия, грудень).

6. Голова журі Міжнародного театрального фестивалю «П’ятий театр» (Омськ, Російська Федерація).

7. Художнє керівництво режисерською майстернею у КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.

8. Участь у роботі Комісії з надання президентських стипендій молодим діячам мистецтва, Комісії з надання театрам статусу «академічний» Міністерства культури і туризму України.

9. Член наглядової ради Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

10.Участь у роботі громадської ради ВАК України.

60

ВІДДІЛЕННЯ КІНОМИСТЕЦТВА

Протягом 2011 р. робота відділення велась відповідно до плану, затвердженого Президією Національної академії мистецтв України (Постанова від 23.12.2010 № 12/43-09), та плану заходів на виконання рішень сесії Загальних зборів НАМ України (Постанова сесії Загальних зборів НАМ України від 31.03.2011 № 1/1-06.

Загальний чисельний склад відділення кіномистецтва становить 15 осіб (6 дійсних членів /академіків/: М.П. Мащенко – академік-секретар відділення, член бюро відділення; В.М. Кузнецов – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; Р.Г. Балаян, М.О. Бєліков, К.Г. Муратова, В.Л. Скуратівський та 9 членів-кореспондентів: Г.П. Чміль – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, В.С. Криштофович, В.З. Новак, В.П. Олендер, О.Б. Фіалко, Д.Я. Черкаський).

Учений секретар відділення – І.Б. Зубавіна (член бюро відділення).

Виконання заходів загального плану роботи відділення та особистих планів членів відділення обговорювалися на засіданнях бюро (6) та на загальних зборах відділення (2), а також у робочому порядку протягом року.

Робота відділення кіномистецтва у звітному році, як і завжди, спрямовувалась у трьох магістральних напрямах: творча практика фільмування, проведення наукових досліджень, організаційні заходи. На жаль, створення фільмів 2011 р. важко визнати пріоритетним напрямом, оскільки не всі члени відділення отримали постановки, а отже – можливість знімати кіно. Тому відомі кінематографісти з іменами, знаними у світі, знаходили альтернативні можливості творчої реалізації – писали книжки, статті, брали участь у роботі журі й селекційних комісій кінофестивалів, займались викладацькою та громадською діяльністю, проведенням творчо-організаційних заходів.

Протягом року на розгляд Президії Національної академії мистецтв України кіновідділенням було винесено наступні питання:

1. «Про співпрацю членів відділення кіномистецтва із ЗМІ» (Постанова Президії НАМ України від 28.12.2011 № 3/17-09) – було підготовлено узагальнений матеріал «Про співпрацю членів відділення кіномистецтва із засобами масової інформації, з аналізом проблем, що піднімалися членами відділення на сторінках періодичних видань, у виступах у пресі, на ТБ та радіо з творчих, наукових питань» (додається).

2. «Про результати проведення «круглого столу» та огляду робіт студентів кіношкіл України, присвячених проблемам оволодіння професією» – підготовлено довідку і зроблено відповідне повідомлення на засіданні Президії НАМ України, прийнято рішення ввести перегляди «свіжих» студентських робіт у щорічну практику (Постанова від 01.12.2011 № 8/55-09). Було вирішено

61

також сприяти оприлюдненню матеріалів представленої довідки в наступному числі періодичного видання НАМ України «Мистецькі обрії. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки».

3. «Про хід створення відеотеки екранних творів членів НАМ України» – було вирішено скопіювати для архіву НАМ України фільми, що вже є в наявності. Зобов’язати членів відділення подати протягом 2012 року свої фільми для формування відеотеки (Постанова Президії НАМ України від 28.12.2011 № 3/17-09).

4. «Про заходи з підготовки та проведення Загальних зборів НАМ України» (Постанова Президії НАМ України від 24.02.2011 № 8/10).

5. На виконання Розпорядження НАМ України від 23.11.2011 б./н. запроваджувалось забезпечення наповнення рубрики «Новини відділень» web-сайту НАМ України інформаційними матеріалами (текстовими, фотографічними тощо), що стосуються діяльності відділення, зокрема проведених круглих столів, майстер-класів, творчих акцій тощо.

6. Подано пропозиції щодо доповнень до етичного кодексу науковця.7. У межах заходів до Фестивалю науки та з нагоди 50-річчя

кінофакультету КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого проведено презентацію цієї кіношколи – показано нові студентські фільми з подальшим обговоренням продемонстрованих робіт за «круглим столом».

8. Показано програму нових студентських робіт співробітникам апарату Президії НАМ України.

9. Організовано й проведено майстер-клас Олександра Коваля для творчої молоді.

10.У Будинку кіно відбулися творчі звіти В.П. Олендера (10 грудня 2011 р.) та В.М. Кузнєцова (16 грудня 2011 р.). Підготовлено фотографії для стенда, присвяченого 80-річчю Владлена Кузнєцова.

11.Підготовлено матеріали для ілюстрованого буклету до 15-річчя Академії.

12.У листопаді 2011 р. на пропозицію відділення кіномистецтва було підготовлено комплект відповідних документів та звернення до Президії НАМ України з клопотанням про представлення дійсного члена (академіка) Кузнєцова Владлена Миколайовича до нагородження орденом «За заслуги» І ступеня (протокол загальних зборів відділення від 10.11.2011 № 2) за визначний особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, вагомі досягнення у професійній та громадській діяльності, багаторічну плідну працю.

13.Разом з відділенням музичного мистецтва було підготовлено аргументовану відповідь Голові наглядової ради Ніжинської міськрайонної Благодійної організації «Ніжен» М.П. Шкурку щодо доцільності встановлення пам’ятника Маркові Бернесу в м. Ніжині,

62

де він народився, а також фахової оцінки його діяльності в контексті національної української культури.

Щодо проблем, які порушували члени відділення кіномистецтва у ЗМІ, видається доцільним навести оглядову довідку (за матеріалами преси 2011 р.).

Як відомо, розвиток національної кінематографії є одним із найважливіших системних факторів розбудови єдиного загальнонаціонального інформаційного простору та формування духовних цінностей українського народу. Проте, зважаючи на обмежене фільмовиробництво, отже – невелику кількість фільмів, що вироблялися в Україні протягом 2011 р., члени відділення кіномистецтва знаходили альтернативні можливості для творчого самовиразу – писали книги, статті, були присутні у бутті соціуму через ЗМІ. Важко недооцінити впливовість на суспільну свідомість медіальних засобів масової інформації та комунікації (таких технічно оснащених «медіумів», тобто посередників, як телебачення, радіо та Інтернет). Не втрачає своїх позицій і періодична преса, оскільки в народі й досі живе генетично успадкована довіра до друкованого слова. Ось чому відомі режисери, актори, громадські діячі – отже, публічні люди, чия думка є значущою, впливовою, професійно вагомою, активно співпрацюють зі ЗМІ, використовуючи різноманітні засоби мас-медіа насамперед як трибуну, з якої можна звернутися до широкої аудиторії і бути почутим.

Микола Мащенко, Роман Балаян, Михайло Бєліков, Ганна Чміль, Олег Фіалко, Михайло Іллєнко періодично порушують гострі проблеми, спектр яких доволі широкий – від суто професійних питань до проблем загальнокультурного штибу, на сторінках газетно-журнальної періодики, на радіоканалах, у телевізійному ефірі та під час on-line дискусій в Інтернеті. Цього року то були газети: «Правда України», «Комсомольська правда», «День», «Сегодня», «Факты» «Известия», «Московский комсомолец», «Демократична Україна», «Українська газета», «Наша Дружківка», щотижневики «2000», «Дзеркало тижня», журнали «Doping», «Кіно-Театр» «Жіночий журнал», а також РІА «Новини», інші радіомережі й телевізійні канали. Микола Мащенко став героєм циклу телефільмів у циклі «Кіно і час», Роман Балаян, якому цього року виповнилось 70 років, неодноразово потрапляв у фокус телекамер, давав численні інтерв’ю, де мав можливість висловити своє світобачення, окреслити ціннісні орієнтири та поділитися з читачами-глядачами не тільки творчими планами і здобутками, а й власною «філософією буття». Олег Фіалко взяв участь у телепередачах на телеканалах «Інтер» («Свої люди»), «1+1», «ТСН», «1-й національний» («Телеакадемія»), «Культура» (Росія), «РТР» (Росія), на українських регіональних каналах (Донецьк, Запоріжжя, Севастополь, Тернопіль, Херсон). Ганна Чміль неодноразово брала участь в Інтернет-дискусіях у режимі on-line. І так практично кожен член відділення: Давид Черкаський розповів кореспондентові російського журналу «Лица» про перспективи сучасної анімації, Михайло Бєліков висловив занепокоєння екологічним станом нашої

63

планети. Глобальних проблем торкається і Микола Мащенко, який цього року, виступаючи на шпальтах газет, в інших засобах масової інформації та комунікації, зосередився на болючих питаннях реанімації самоповаги та самоусвідомлення нації, зокрема через увічнення народної пам’яті про села, винищені рукотворними морями. Про одне з таких зниклих під водою сіл – про село В’юнища, пов’язане з долею Тараса Шевченка, – йдеться в статті Миколи Павловича «Тарасова Атлантида» («Правда України», вересень 2011 р.). У своїх матеріалах Микола Мащенко також повертає в активний культурний обіг імена дещо призабуті. Бесіда Миколи Мащенка з зодчим Михайлом Сікорським, якому вдавалося за радянських часів зберігати храми, перетворюючи їх на музеї, оприлюднена на сторінках «Правди України» (жовтень 2011 р.).

Серед проблем, яких торкалися у публічних виступах члени відділення, є такі, що не втрачають своєї актуальності вже кілька років. Насамперед це: обвал кінопрокату, проблеми творчого плану – як-от звернення до архаїчної поетики, падіння професійного рівня режисури, драматургії та акторської майстерності. До цього слід додати значну зношеність матеріально-технічного комплексу, що взагалі ставить під сумнів здатність забезпечувати сучасний технологічний формат.

У ситуації декларованого переходу до кіноіндустрії та продюсерської системи набуває особливого значення зміцнення нормативно-правової бази, про що неодноразово писала й доповідала Ганна Чміль, укотре наголошуючи, що Україні, зокрема, потрібен закон, у якому було б закладено протекціонізм щодо національного кіно – від кіновиробництва до кінопоказу. Г.П. Чміль зазначила, що у Верховній Раді останнім часом зареєстровано сім законопроектів, які стосуються кінематографічної галузі: «Усі ці законопроекти мають на меті змінити розподіл сил на ринку українського кінопрокату: на сьогодні ситуація така, що в кінотеатрах протягом останнього року демонструвалося 200 фільмів зарубіжного виробництва і лише 10 – вітчизняного. А загалом через продаж на дискових носіях, чи то через телевізійну ротацію, чи то через той-таки кінопрокат – потрапило фактично 10000 закордонних фільмів. Ясно, що частка вітчизняного кіно просто мізерна. Тому фактично в усіх законопроектах, до створення яких ми долучилися, й пропонується вжити радикальних протекціоністських заходів» («Правда України»).

Під час дискусії, що відбулась у форматі on-line і була присвячена 20-річчю незалежності України (сайт «Українська правда», серпень 2011 р.), Г.П. Чміль серед іншого доповіла про результати незалежного опитування з приводу дублювання фільмів українською мовою. Виявилося, що понад 50 % опитуваних зазначили позитивний вплив такої практики на захист мовного контексту, на розвиток кіноінформованості молодіжної аудиторії.

Однією з базових тем виступів Г.П. Чміль у пресі слід визнати тему реорганізації Національного центру Олександра Довженка, де французькими фахівцями спільно з фахівцями центру було встановлено й змонтовано складне сучасне обладнання, здійснені випробувальні роботи, пов’язані з

64

обробкою кіноплівки – як чорно-білої, так і кольорової – та вихідних фільмових матеріалів.

Об’єктивна необхідність такої реорганізації зумовлена Законом № 1909-VI «Про внесення змін до закону «Про кінематографію» та інших законів щодо підтримки виробництва національних фільмів», у 5-й статті якого передбачено, що державне посвідчення на право розповсюдження й демонстрування на території України всіх видів фільмів на кіноплівці чи на відеоносіях видається лише за умови тиражування фільмокопій на території України. При цьому треба, щоб вартість послуги обробки кіноплівки, тиражування фільмокопії не перевищувала вартості цієї послуги в ближньому чи дальньому зарубіжжі.

І ще один аспект прийнятих змін до закону «Про кінематографію» неодноразово висвітлювався у статтях та виступах Ганни Чміль, а саме: «Прийняті зміни до закону «Про кінематографію» є революційними в питанні системи оподаткування як кіновиробників, так і тих, хто вкладає кошти в підтримку національного кіновиробника, у питаннях протекціонізму національному фільму – від кіновиробництва до кінопоказу.

Верховною Радою ратифіковано Європейську конвенцію про спільне кінематографічне виробництво. Це надасть широкі можливості для кооперування коштів різних країн і розширення ринків реалізації української кінопродукції.

Українці не перестали народжувати талановитих дітей. Частина з них уже в кіновузах демонструє дивовижну здатність відтворювати національну картину світу у своїх фільмах, які перемагають на світових кінофорумах» (цитовано за матеріалами сайту «Українська правда», грудень 2011 р.).

Будь-яку нагоду замовити слово за молодих колег використовує Роман Балаян, насамперед у плані підготовки професійних кадрів. Як повідомив режисер кореспондентові газети «День», ця ідея поглинає його з 1996 року. Втім, якщо раніше Роман Гургенович ратував за спрямування обдарованих студентів на стажування в зарубіжні кіношколи, то тепер концепція змінилась радикально – він пропонує запрошувати до вітчизняних кіношкіл на майстер-класи найбільш відомих режисерів світу: «…протягом року 12 майстрів. Наприклад Кустуриця, Коппола, Альмодовар та ін. …Хто видюжить, стане класним режисером, а не потягне, то отримавши таку школу, – все одно стане професіоналом… Це піклування про майбутнє» (газета «День», 15 квітня 2011 р.). «Держава має «викинути» гроші і, в основному, на старт молодих людей. Не знаю, як і з чим вони запустяться, просто є надія, що серед 20 дебютантів п’ятеро виявляться тими, хто має і вміє знімати кіно. Більше нічого не пропоную. Не встановлював би жорсткого контролю над молодими людьми, над їх сценаріями, оскільки потім скажуть, що не вдалося зняти гарного фільму, оскільки їх ламали. Коли з 20 дебютів п’ять вийдуть добрими, інші зрозуміють, що їм слід шукати себе у чомусь іншому. Для реанімації кіногалузі слід би зняти блокбастер. Проте хто б зміг зробити це в Україні?! Не знаю. Таке кіно необхідне, аби привабити інвесторів, котрі зрозуміють, що в кіно можна заробляти не тільки

65

на «откаті», а й зробивши справу. Для цього потрібний класний режисер. Хай навіть з Америки, яка різниця, була б близька нам українська тема. Це просунуло б кіно у бік серйозних інвестицій, адже продюсер, який користується державними грошима – це половина продюсера. А справжнє кіно в Європі, у світі, знімається із залученням сторонніх коштів. Інвестор має знати, навіщо дає гроші, вірити, що людина, якій він їх доручив, вміє робити кіно, і фільм не тільки поверне його гроші, але й принесе прибуток» (газета «День», 15 квітня 2011 р.).

Олег Фіалко теж торкається проблем молодої генерації в Україні. Його громадське занепокоєння пов’язане з долями безпритульних дітей, яких у нашій країні понад 20 тисяч. «У більшості з цих дітей панує культ сили, агресія, жорстокість. І все це на базисі генетичної образи на батьків, родичів, на весь світ. Сьогодні їм 10–15 років. Через певний час вони, згруповані у дикі зграї, почнуть домінувати, сповідуючи свої моральні принципи». Зупиняється О.Б. Фіалко на одному з сегментів цієї проблеми, мистецькому, а ще вужче – кінематографічно-телевізійному: «Колись, ще 20 років тому у планах (тоді ще державних) кіностудій квотувалось мінімум 2–3 фільми для дітей та юнацтва у загальному виробництві, тобто 15–20 %. І як не дивно, тоді вони знімались, їх демонстрували в кінотеатрах, на них водили дітей бабусі з дідусями, ходили шкільними класами, просто групами друзів. Тоді модно було наслідувати вчинки кіногероїв, з їх допомогою вибудовувати ідеал свого життя… Нині скрута матеріальна породжує скруту духовну, і діти стали заручниками цього процесу», – робить невтішний висновок режисер (за матеріалами оn-line конференції до Дня захисту дитини).

В інтерв’ю кореспондентові журналу «Кіно-Театр» О.Б. Фіалко зазначив, що цього року держава (принаймні та її частина, яка надає кошти) повернулася до кіновиробництва обличчям. Уперше за останні роки держава «на кіно» виокремила 111 млн. гривень. Крім того, було створено нову Експертну раду, організовано пітчинги (конкурси проектів), причому з усіх царин українського кінематографа.

Згідно із Законом України «Про кінематографію» дебютне, анімаційне, документальне та науково-популярне кіно держава фінансує в повному обсязі, а комерційно орієнтовані фільми – до 50 відсотків. Загалом Експертна рада розглянула понад 100 проектів і вирішила підтримати фінансово 37 з них (у тому числі – п’ять анімаційних фільмів). Кілька імен режисерів, які зніматимуть анімаційні картини: Степан Коваль, Ірина Смирнова, Ярослава Руденко-Шведова. Режисер наголошує, що його тішать здобутки молодих українських режисерів у Каннах – Ігоря Стрембіцького і Марини Вроди: «Навіть перебуваючи в ситуаціях, коли на підтримку й годі сподіватися, молоді кінематографісти доводять, чого вони варті. Це зайвий раз свідчить про те, що Україна мала й має таланти».

Вочевидь, з метою виявлення цих талантів й висування їхніх творів на суд міжнародних арбітрів високого рівня було створено Український оскарівський комітет. У 2011 р. Олег Фіалко очолив цей комітет, заснований

66

Асоціацією продюсерів України (АПУ), яка й узгодила його склад з Головним оскарівським комітетом, що дислокується в Лос-Анджелесі.

Олег Фіалко як голова Українського оскарівського комітету повідомив на сторінках фахового видання, що 2011 р. Асоціація продюсерів України офіційно запропонувала комітетові розглянути п’ять фільмів-учасників відбору на «Оскар»: «Аня, Волга, Рок-н-Ролл» режисера Костянтина Коновалова, «Дніпро» режисера Олександра Шапіро, альманах короткометражних фільмів «Мудаки. Арабески», «Люблю і крапка» режисера Валерія Ямбурского, «У суботу» режисера Олександра Міндадзе. Жодна з перерахованих картин не пройшла «крізь лещата» Українського оскарівського комітету. Такий результат режисер вважає цілком закономірним: «Оскар» – вершина визнання в кіно; вважаю, що вартого оскарівської уваги фільму в цьому переліку не було. До того ж, майже всі стрічки не відповідають вимогам Головного оскарівського комітету: як-от «картина повинна вийти в прокат у країні, від якої подано заявку на «Оскар», у період між 1 жовтня 2010 року і 30 вересня 2011 р. Прокат фільму має тривати не менше, ніж сім днів поспіль…». Про стан вітчизняного прокату ми вже знаємо…

А ось Михайло Іллєнко, попри всі негаразди у кіногалузі, впевнений у відродженні українського кіно, про що він сповістив інформаційній агенції RegioNews, розповідаючи про свою нову стрічку «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (одним словом) – фільм, над яким режисер працював чотири роки. Ця картина, заснована на реальній історії, отримала Гран-прі на цьогорічному Київському кінофестивалі (за результатами глядацького голосування). З цього приводу Михайло Іллєнко висловився оптимістично: «Обравши українську картину, наш глядач втамовує свій непомірний голод на рідне кіно, на українського героя…».

Те, що глядач залюбки дивиться вітчизняні фільми, яскраво демонструють переповнені зали Будинку кіно, як на прем’єрних, так і на ретроспективних показах. На жаль лише одиничні кінотеатри в Києві, насамперед кінотеатр «Жовтень», погоджуються працювати з українськими фільмами. Простіше закупити пакетом і крутити без будь-якої інтелектуально-інформаційної підготовки аудиторії другосортний американський екранний продукт. А українським фільмам залишається чекати свого часу «на полиці». Цього разу не з ідеологічних міркувань, а внаслідок дефіциту прокатних можливостей для українських фільмів в Україні. Тут особливої ваги набувають архіви, де фільми можуть дочекатися свого «зоряного часу». Адже добре кіно, як і добре вино, з часом лише покращується.

З огляду на усвідомлення цінності архівних матеріалів, у тому числі копій фільмів, створених членами відділення кіномистецтва, телепередач про них тощо, ведеться робота з комплектації колекції, до якої вже увійшло 19 копій (на різних носіях) фільмів членів відділення та 4 телепередачі про них (на 7 дисках).

67

Майстри екрану занепокоєні послабленням зв’язків кінематографічних поколінь. Тому тематично-смисловим акцентом роботи відділення у 2011 р. стала робота з кінематографічною молоддю. Протягом року влаштовувались майстер-класи знаних майстрів, перегляди фільмів молодої генерації фахівців, студентів кіношкіл із принциповим обговоренням тощо.

Про результати круглого столу та огляду робіт студентів кіношкіл України, присвячених проблемам оволодіння професією, було зроблено повідомлення на засіданні Президії Національної академії мистецтв України 1 грудня 2011 р.

Актуальність проблеми оволодіння професією у сфері екранних мистецтв наразі не викликає жодних сумнівів, адже вторгнення в наше життя потужних потоків аудіовізуальної інформації (від масової кіно-, теле-, відеопродукції до електронних мереж), бурхливий розвиток електронних технологій спричинили трансформацію культури, заміну одних ціннісних систем іншими, майже повний переворот свідомості і мислення молодої генерації.

Макромутації суспільства з необхідністю вплинули на інтелектуальний мікроклімат. При цьому саме аудіовізуальний/медійний апарат було поставлено в домінантну позицію.

На жаль, вітчизняний ігровий кінематограф рік у рік здає свої позиції, поступаючись місцем на екранах кінотеатрів іноземній (американській, російській, західноєвропейській) продукції, а пропозиції так званого «малого екрану» часом просто не витримують критики. Те, чим наповнені сьогодні програми каналів вітчизняного телебачення, найпопулярнішого і загальнодоступного виду засобів масової комунікації, – це слабкі за рівнем професійної підготовки передачі; проте саме з цієї мозаїки пропонованого екранного продукту глядачеві доводиться складати єдину, цілісну картину світу, уявлення про різноманіття форм буття людської культури. З іншого боку, медіа – посередник, «медіум», що великою мірою формує світоглядні орієнтири і стандарти мислення сучасної людини. Ось чому фаховій освіті у сфері екранних мистецтв та аудіовізуальної комунікації в наш час приділяється особливе значення. І не тільки в сенсі відповідності міжнародним стандартам професійної освіти, а й у суто прагматичному аспекті: «Як воно, бути кінематографістом-початківцем в Україні сьогодні?».

Почасти зазначені проблеми було висвітлено 12 травня 2011 р., коли відбувся перегляд екранних робіт студентів кіношкіл України з подальшим обговоренням за «круглим столом» основних проблем фахової освіти. Це був один з планових заходів, присвячених «молодому кіно» України, що цього року перебуває у фокусі уваги членів кіновідділення.

Цей освітньо-творчий захід мав на меті активізувати креативні процеси у сфері професійної освіти, а також оживити мистецьке спілкування студентів вітчизняних кіношкіл та інших творчих ВЗО під егідою досвідчених професіоналів – кінематографістів-метрів.

«Надзавданням» проекту можна вважати формування у молодих майстрів екрану «відчуття аудиторії», а у глядачів – звички до перегляду

68

вітчизняних фільмів, а також популяризацію вітчизняного «екранного продукту» і запуску в широкий культурний обіг нових імен.

Обговорення відбувалось у формі професійної дискусії навколо проблем сучасної екранної освіти. До «вільної трибуни» обговорень були запрошені представники різних творчих ВЗО, не тільки майбутні кінематографісти, а й художники, музиканти, журналісти тощо. Таке розширення кола учасників позбавило спілкування «герметичності», відкрило перспективи виходу дискусій на загальний рівень проблем фахової освіти. Учасники порушували й обговорювали актуальні питання «молодого» кіно, вади і переваги сучасних освітніх форм (від перспектив модернізації навчальних програм до можливостей міжвузівського обміну з метою активізації культурного діалогу).

Задля ініціювання предметної дискусії вечір розпочався з перегляду програми фільмів, запропонованих двома основними кіношколами України – Інститутом екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого та Інститутом кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв. Представлені були також творчі роботи студентів Харківської академії культури, яка наразі постачає професійні кадри у сферу сучасних медіа.

Під час перегляду програми вразила не тільки якість фільмів (документальних, анімаційних, ігрових), а й розмаїття представлених авторських шкіл: операторських – Вадима Іллєнка, Едуарда Тімліна, Богдана Вержбицького, Сергія Лисецького; режисерських – Олександра Коваля, Михайла Іллєнка, Бориса Савченка та ін.

Вочевидь, авторські школи майстрів та неповторна методика навчання кожного з них великою мірою зумовили своєрідність світосприйняття, а відтак особливості творчої палітри кожного з їхніх учнів.

Варто зазначити, що серед художніх керівників кафедри режисури телебачення КНУКіМ більшість – режисери колишнього «Київнаукфільму»: Р. Ширман, В. Хмельницький, І. Негреску, в недалекому минулому – Л. Удовенко, К. Крайній та ін. Можливо, саме тому така серйозна увага надається навчальним роботам просвітницького напряму (найбільш запитаним на комерційному ТБ!). В інституті створено багато фільмів-портретів (від Едварда Мунка і Фредеріка Шопена до Волта Діснея і Ади Роговцевої), фільми, присвячені психології, історії. Багато з цих робіт відзначено нагородами вітчизняних і міжнародних фестивалів. Нещодавно завершено стрічку режисера-оператора І. Зотікова про Віктора Некрасова (з використанням унікальних фонограм з архіву радіо «Свобода»), студентами майстерні В. Хмельницького знято фільм «Елем і Лариса» про Ларису Шепітько і Елема Клімова, в майстерні Р. Ширмана знято фільми-портрети – про художника Бориса Егиазаряна («Колір», реж. Олена Грасе), одного з керівників створення радянських бойових кораблів І. Вінника («Дядько Іван», реж. А. Шейко), відомого українського фотомайстра І. Костіна («Репортер», реж. П. Середа). Одне з навчальних завдань на кафедрі режисури – виготовлення (від задуму до реалізації) пізнавальної

69

телепрограми. Про увагу до цього виду екранної творчості говорить і те, що у 2011 р. вийшла книга завкафедри кіно-телережисури проф. Р. Ширмана «Розумне телебачення» – про мистецтво створення пізнавальних фільмів і телепрограм.

Програма фільмів студентів Інституту екранних мистецтв КНУТКіТБ вразила широким спектром художніх можливостей у різних видах кіно (анімація, ігрове кіно, документальне, телевізійне) і жанрово-стилістичним діапазоном робіт. Про цю програму могли скласти особисте враження наші колеги (фільми були показані апарату НАМ України в червні 2011 р.).

До програми увійшли анімаційні фільми студентів майстерні Євгена Сивоконя «Уві сні» (реж. Катерина Чепік), «Людина в халаті» (реж. Максим Миленко), «Всередині» (реж. Олена Потьомкіна), а також експериментальні, документальні, ігрові стрічки: «Лист» (реж. Яна Антонець, майстерня О. Коваля), «Отроцтво» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук) і «Перешкода» (реж. Максім Буйніцкі), обидва – майстерня М. Іллєнка; «Стрілочник» (реж. Сергій Сілява, майстерня Г. Шигаєвої); «Не страшно» (реж. Катерина Науменко) і артистично знятий на кіноплівку фільм «Ізольда» (реж. Катерина Кучер), ці два фільми – майстерні Б. Савченка; «Босяк» (реж. Анна Чиж, майстерня М. Павлова), «Сонет 132» (реж. Ірина Правило, майстерня В. Вітера; «Espresso» (реж. Олександр Улановський, майстерня В. Оселедчика), «Парад» (реж. Дар’я Дрюченко) і «Тризна» (реж. Пилип Сотниченко), обидва – з майстерні Юрія Терещенка.

Роботи студентів ХАК відрізнялися хронометражем – це практично повнометражні фільми, зняті цифровою камерою. Тематично дуже різні – від екранізацій літературної класики (Бредбері, інших авторів) до фіксації фольклорно-етнографічної своєрідності у фільмах про сільське буття.

Після програми показу відбулось обговорення фільмів та найбільш пекучих проблем фахової освіти. Проблем виявилося чимало. Як-от штучна детермінація навчального процесу через економічні причини, розвал кінофабрики з її павільйонами й облаштованими знімальними майданчиками. Внаслідок таких форсмажорних обставин студентам часом доводиться вести фільмування в інтер’єрах власної квартири. Як-от авторові фільму «Ізольда» Михайлові Федорову. А роботу «Помилка успадкування» знято на відео оператором Сергієм Стичінським у декораціях, власноручно збудованих на базі павільйону колишньої студії «Київнаукфільм».

У своїх виступах учасники круглого столу торкалися таких проблем, як система форм і методів навчання ремесла; рушійні сили, суперечності й логіка освітнього процесу; зміст фахової освіти як фундамент базової культури особистості.

Під час дискусії учасники обговорювали й доволі конкретні питання, як-от відсутність сучасних посібників, насамперед з таких спеціальностей, як освітлення, застарілість матеріально-технічної бази або нюанси стилістичного вирішення студентських робіт, доречність застосування тих чи інших засобів виразності, специфічних прийомів фільмування, використання

70

ширококутної оптики або ж рухомої камери, тобто фільмування без штативу – «з рук» тощо.

У промовах було відзначено одну з суттєвих особливостей вітчизняного екранного продукту – підвищений інтерес до витоків національного буття. Інтерес, часом викликаний не безкорисливим пошуком істини, етичною або ж історичною рефлексією, а прагненням до самоствердження через відданість певній соціальній стратегії. Фільм «Московський ґедзь» (майстерня Василя Вітера) – яскравий тому приклад. Для офіційної кінематографії початку 2000-х посилання на національне є одним з основних пунктів нової чинної ідеології, і це зрозуміло, оскільки кінематограф є сферою маніфестації, соціального декларування, інших вимірів обслуговування держзамовлення. Проте в роботах студентів така заангажованість сприймається як відверта кон’юнктура. Адже примара рентабельності менш тяжіє над учнівськими роботами, чи не тому саме студентські й дипломні роботи радо відбираються селекційними комісіями міжнародних кінофестивалів.

На жаль, один круглий стіл не передбачає розгляду великої кількості питань. За дужками обговорення залишились такі болючі проблеми, як професійне працевлаштування випускників кіношкіл, перспективи залишитися в горизонті професії за умов скорочення фінансової підтримки й відсутності політики протекціонізму з боку держави. Міжнародний освітній стандарт. Методи навчання. Сучасні моделі організації професійної освіти тощо.

Досвід проведення заходу показав, що такі скринінги і надалі можуть стати приводом для інтелектуальних «посиденьок» навколо «молодого кіно», циклу творчих тематичних зустрічей з переглядом робіт молодих представників різних кінематографічних професій – операторів, режисерів, акторів, аніматорів, звукорежисерів, художників кіно, продюсерів тощо.

Дайджести таких диспутів, найбільш цікаві або дискусійні думки й тези виступів варто було б друкувати на сторінках професійних видань, зокрема в наукових збірниках ІПСМ НАМ України.

Принагідно слід відзначити вагомий внесок періодичних наукових видань ІПСМ НАМ України, зокрема таких авторитетних збірників наукових праць, як «Мистецтвознавство України» та «Мистецьки обрії», де оприлюднюються результати досліджень провідних фахівців галузі. 2011 р. статті членів відділення з’являлися й на сторінках інших наукових видань, часописів, фахових журналів, як вітчизняних, так і зарубіжних.

Одним з пріоритетів у сфері творчо-організаційної практики відділення стала участь у V Фестивалі науки, який був традиційно приурочений до Дня науки. У межах цього спільного з НАН України заходу відбулися наступні науково-творчі події:

1. Показ робіт молодих кінематографістів з подальшим обговоренням у конференц-залі НАМ України (14.05.2011 о 12.00).

71

2. Зустріч майстрів кіномистецтва зі студентами творчих вищих закладів освіти на майстер-класах у Будинку кіно (спільно з НСКУ, 13.05.2011 о 18.00).

3. Проведення відкритих лекцій членів НАМ України на факультеті кіно і телебачення КНУТКіТБ (за адресою вул. Щорса, 18): 18.05.2011, 11.00–12.20 (член-кореспондент НАМ України,

професор О.С. Мусієнко); 20.05.2011, 13.00–14.20 (академік НАМ України, професор

В.Л. Скуратівський).До яскравих культурно-творчих подій року слід віднести роботу над

фільмом під робочою назвою «Вічне повернення» Кіри Муратової, практичне завершення фільмування картини «Про нього» В’ячеславом Криштофовичем, прем’єрний показ стрічки Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», вихід книги «Теорія невеликого вибуху» та запуск із новим проектом повнометражного анімаційного фільму «Нові пригоди капітана Врунгеля» Давида Черкаського тощо.

Протягом року члени відділення взяли участь у таких помітних кінематографічних подіях: участь у журі, селекційних комісіях, оргкомітетах міжнародних та вітчизняних кінофестивалів (27 разів), участь у конференціях та круглих столах (18). Ними видано 2 книги, створено 2 повнометражні ігрові фільми, написано понад 100 статей, газетних та журнальних публікацій. До науково-творчого доробку слід віднести й участь у роботі редколегій видань мистецького профілю та роботу в експертних радах, спеціалізованих комітетах, міжвідомчих комісіях, а також педагогічно-викладацьку діяльність (Г.П. Чміль, В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, В.З. Новак, О.Б. Фіалко викладають у вищих закладах освіти).

Важливе місце в науково-творчій діяльності відділення займає виконання спільних проектів з лабораторією екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України. У числі об’єднаних заходів – наукові конференції, семінари, видання збірників наукових праць «Мистецтвознавство України» і «Мистецькі обрії», колективних та одноосібних монографій. Залученість до цих фундаментальних проектів можна визначити як одну з домінант наукової роботи відділення.

Відповідно до індивідуальних планів члени кіновідділення брали активну участь у наповненні науковими матеріалами щорічних академічних видань «Мистецтвознавство України» та «Мистецькі обрії» (до відповідних розділів, присвячених виміру екранних мистецтв, подано статті М. Мащенка, Г. Чміль, В. Скуратівського, В. Олендера, М. Бєлікова та члена відділення історії та теорії мистецтв О. Мусієнко).

Варто відзначити активну участь членів відділення у підготовці й проведенні ХV звітної сесії Загальних зборів НАМ України (березень 2011 р.) та реалізації її рішень.

Зокрема, активізувалось поповнення web-сайту Академії новими інформаційними матеріалами, відомостями про творчі й наукові здобутки

72

членів відділення, забезпечення комплектації бази даних візуальними, ілюстративними та іншими файлами.

Окрім збору та впорядкування інформації про актуальні напрями розвитку галузі, науково-творчі здобутки членів відділення та резонанс, що має їх творчість на сторінках вітчизняної та міжнародної преси, а також про діяльність споріднених наукових установ, здійснювалось листування з членами Академії та представниками навчальних закладів.

Триває поповнення відеотеки, комплектація архіву (накопичення інформації про наукові конференції, симпозіуми, форуми; отримання фото-, відео, а також текстових матеріалів, пов’язаних із діяльністю членів відділення, їхніми науково-творчими здобутками).

Члени відділення подають поквартальні звіти на виконання п. 14 Наказу Міністерства фінансів від 29.12.2002 «Про паспорти бюджетних програм» з урахуванням внесених змін (Наказ Міністерства фінансів України від 17 січня 2007 р.).

Як і завжди, суттєве місце в роботі відділення посідає плідна науково-творча діяльність його членів, про що вони сповіщають у своїх річних звітах.

Академік НАМ України М.П. Мащенко:1. Підготував до видання книгу всього свого свідомого життя

«Незабутні» – 835 сторінок тексту, сотні фотографій друзів-побратимів кіномитця.

2. Записав останнє інтерв’ю з героєм України М.І. Сікорським – зодчим музейної галактики. Додав до звіту статтю пам’яті геніального зодчого «Михайло Сікорський: «Якби не музеї, то храми були б зруйновані, або перетворилися на руїни. Музей і храм! Храм і музей! Для мене ці образи невіддільні»« (Правда Украины. – 25.10.2011. – С. 14).

3. Написав і видрукував у двох номерах газети «Демократична Україна» матеріал «Тарасова Атлантида» (додав газети до звіту).

4. Готується до друку повість «Месник з 33-го» у видавництві «Дух і літера».

5. Знявся у чотирьохсерійному документальному телефільмі-сповіді «Кіно і час» (додав DVD-версію на 4-х дисках).

6. Нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня (указ Президента від 23 серпня 2011 р., № 845).

7. Лауреат Державної премії ім. Олександра Довженка (указ Президента № 908 від 10 вересня 2011 р.).

8. Написав кілька портретів до книги «Незабутні»: про М.І. Яковлєва, В.Д. Сидоренка, Е.М. Митницького, В.В. Артеменка (додав тексти до звіту) і багатьох інших.

9. Написав сценарій «Закохані» (додав до звіту).10.Кіновідділення ретельно виконувало завдання, що входили до плану

роботи. Особливу увагу приділяли роботі з молодими майстрами екрана. Тут доречно відзначити перемогу Марини Вроди на

73

Каннському кінофестивалі. За кінофільм «Крос» вона отримала вищу нагороду в номінації короткометражних фільмів – «Золоту пальмову гілку». Це видатна подія: за всі роки існування Каннського фестивалю діячі кіно Радянського союзу удостоїлися канського золота лише тричі. Дві нагороди належать Україні.

11.Хоча виробництво кінофільмів усіх жанрів на українських кіностудіях зведено мало не до нуля, члени кіновідділення працюють над теоретико-науковими творами, багато з яких заслуговують на серйозну увагу.

12.Члени кіновідділення брали участь у численних заходах.13.Щодо плану на 2012 рік назву лише найбільш масштабний захід,

пов’язаний знову ж таки з молодими майстрами екрана: готується спільне засідання представників НАМ України, КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, Академії педагогічних наук України, представників органів влади, преси. Академік М.П. Мащенко сподівається, що це буде корисна і своєчасна робота, спрямована на підтримку молодих кіномитців, яким випала водночас велика, почесна і дуже важка честь – ближчим часом визначати, яким буде український національний кінематограф.

14.Працює в Комітеті з нагородження Премією ім. Лесі Українки, що присуджується лише за твори для дітей і юнацтва.

15.Протягом року очолював роботу відділення кіномистецтва.До звіту академіка-секретаря М.П. Мащенка слід додати, що протягом

року відбулася серія творчих вечорів режисера (у Будинку кіно, у конференц-залі НАМ України тощо).

Академік НАМ України Р.Г. Балаян:1. Розпочав роботу над сценарієм нового художнього фільму.2. Узяв участь з фільмом «Райські птахи» у програмі «Закритий показ»

Олександра Гордона (Москва, Російська Федерація).3. Дипломний фільм «Злодій» був показаний у ретроспективі 16-го

Міжнародного фестивалю студентського кіно «Пролог», що цього року був присвячений 50-річчю кінофакультету КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.

4. Показ фільму «Ніч світла» у Парижі (14 квітня 2011 р.).5. Дав понад 20 інтерв’ю ЗМІ: газетам «Трибуна», «Демократична

Україна»; «Жіночому журналу» (в рубриці «Сузір’я» – матеріал «Весна патріарха»), журналу «Doping» («Роман Балаян: «Я завидую птицам»), «Московский комсомолец» («Роман Балаян: «Я сожалею, что нет дуэлей» /»Было бы сердце, печали найдуться»/), еженедельнику «Зеркало недели» («Полет нормальный»), газеті «День» («Роман Балаян: «Ніколи не міняю ходу»), газетам «Сьогодні», «Факти»; у російській газеті «Известия» надруковано статтю «Роман Балаян во сне и наяву», а у газеті «ТелеКритика» – матеріал «Элементарный везунчик» Роман Балаян», також слід

74

відзначити публікації на офіційному сайті «РИАНОВОСТИ» («Райская птица – Роман Балаян») і в «Українській газеті», інших виданнях.

6. Протягом року здійснював керівництво студією «Ілюзіон-фільм».

Академік НАМ України М.О. Бєліков:1. Працював над сценарієм фільму на екологічну тематику. Сюжет

картини вибудовується навколо болючої проблеми: світ стоїть на порозі екокризи. Це своєрідний «реквієм цивілізації». Співпрацював із зарубіжними кінематографістами, які підготували макет афіші до майбутнього фільму.

2. Давав інтерв’ю представникам ЗМІ щодо антропогенної кризи – процесів, спровокованих людиною, процесів, що не тільки тягнуть за собою зміни клімату на планеті, а й загрожують життю усього живого на Землі: землетруси, повені, цунамі.

Академік НАМ України К.Г. Муратова:1. Веде роботу над ігровим повнометражним фільмом під робочою

назвою «Вічне повернення».2. Дала низку інтерв’ю представникам найбільш авторитетних видань і

телеканалів України та представникам зарубіжної преси.3. Нагороджена орденом Ярослава Мудрого ІІІ ступеня та Відзнакою

Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (указ Президента від 19.08.2011, № 822).

Академік НАМ України В.М. Кузнєцов:1. Продовжував роботу над масштабними проектами, розпочатими

два-три роки тому: багатотомна книга «Україна. Третій шанс» (культурологія, філософія, політика, ідеологія еліти); книга мемуарів «Стрічка Мебіуса» (про парадоксальність життя як парадоксальність кіно і парадоксальність кіно як парадоксальність життя).

2. Підготував до видання науково-публіцистичну працю «Культура і політика».

4. Продовжував працювати над сценарієм документального фільму «Ксенофобія як фобія хворого суспільства», а також над сценарієм багатосерійного документального фільму «Образи безобразного кінематографа».

5. В організаційно-творчому плані працював на посадах заступника голови Національної спілки кінематографістів України, секретаря Правління НСКУ, приділяючи увагу важливим проблемам кадрової політики в діяльності НСКУ .

3. Працював заступником академіка-секретаря відділення кіномистецтва Національної академії мистецтв України.

75

4. Виконував обов’язки голови комісії з присудження Премії ім. Фелікса Соболєва.

Академік НАМ України В.Л. Скуратівський:1. Протягом звітного року продовжував викладацьку діяльність –

читав курс «Основи теорії кіно» у КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого (час і простір у рухомому зображенні, «внутрішня мова» як його основа тощо), готував посібник з цього предмета, рецензував дисертації та монографії, підготував цикл робіт з історії підрадянського українського та російського кіно (почасти вже видрукував їх).

2. Поряд із кінознавством працював у царині літературознавства, продовжував роботу над книгою «Із шевченківських етюдів» (деякі з них опублікував цього року).

3. Виступав з доповідями про творчість Павла Тичини (Національний музей літератури України), про творчість Лесі Українки (Музей видатних діячів української культури), Михайла Булгакова і Михайла Ломоносова (Київський міській університет ім. Бориса Грінченка), Віктора Некрасова (Будинок вчених НАН України).

4. Брав участь у кількох наукових конференціях (Інститут філософії ім. Г. Сковороди, Інститут психології).

5. Консультував знімальну групу документального фільму, присвяченого видатному вченому сучасності, академіку В’яч. Вс. Іванову, та інтерв’юерів іншого видатного вченого нашого часу, лінгвіста і політолога Ноама Хомського (США).

6. Неодноразово виступав на різних радіо- і телеканалах, зокрема у передачах, присвячених засновнику вітчизняної телережисери Віктору Кісіну, та вів цикл телепередач, присвячених національній історії і культурі, – серед іншого, у зв’язку зі злободенною проблемою авторитарних і взагалі неототалітарних тенденцій у них – на історичному тлі, у порівнянні з вельми схожими явищами у минулому Середньої Європи 1920–1930 років (КДРТК, «ТВі», радіо «Свобода» та ін.). Підготував на цю тему кільканадцять публікацій, почасти вже надрукованих (тижневик «Український тиждень», газети «День», «Експрес», «Столичные новости» та ін.).

7. Брав участь у завершенні музейного проекту для Кловського ліцею як член наглядової ради проекту.

8. Брав участь у дискусії на зустрічі представників національної інтелігенції України з главами українських церков (1 грудня 2011 р., Київ).

9. Брав участь як член журі в конкурсі кінопроектів «Шевченко», присвяченому 200-річчю поета.

10.Відрецензував низку кандидатських дисертацій (мистецтвознавчих, кінознавчих тощо).

11.Брав участь у науковій конференції до 15-річчя НАМ України.

76

12.Список друкованих праць додається.Статті в різних виданнях і наукове редагування:1. Із шевченкознавчих етюдів. І. Подражаніє сербському. ІІ. Архімед і

Галілей. – У кн.: Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 127–146.

2. Із нотаток довкола доробку Раїси Харитонової. – У кн.: Раїса Харитонова. – К.: Щек, 2011. – С. 193–202.

3. Вступительная статья. – В кн.: Н.С. Трубецкой о расизме // Єгупець. – К.: Дух і літера, 2011. – № 20. – 191–197.

4. Наша нетрадиційність // Філософська думка. – 2011. – № 2. – С. 37–39.

5. Контекст кіномонтажу // Ренесанс. – 2011. – № 3 (73). – С. 34–51.6. Лариса Брюховецька. Кіномистецтво: Навчальний посібник для

студентів вищих навчальних закладів. – К.: Логос. – 391 с. (науковий редактор).

7. Україна має вести безупинний діалог із великими культурами // День. – 2011. – 5 жовтня. – № 178. – С. 7.

8. Із нотаток про творчість Катерини Білокур // Катерина Білокур: Зб. наук. ст. – К.: Стилос, 2011. – С. 120–127.

9. «Йшла пісня сама за мною» (післямова до творчості Миколи Лукаша) // Наш Лукаш: У 2 кн. – К.: Видавничий дім Києво-Могилянська академія, 2011. – Кн. 2. – С. 331–334.

10.В переводе на украинский // Наш Лукаш: У 2 кн. – К.: Видавничий дім Києво-Могилянська академія, 2011. – Кн. 2. – С. 335–337.

11.Поэт и его палач (к биографии Дантеса) // Ренессанс. – 2011. – № 4 (74). – С. 55–63.

12.Часопис «Кіно-Театр»: Про кубанських козаків і «Кубанських козаків» // Кіно-Театр. –

2011. – № 2 (94). – С. 39–41. Нотатки довкола кількох нотаток // Кіно-Театр. – 2011. – № 3

(95). – С. 36–37. Комедія в трагедії історії // Там само. – С. 44–45. Ще один парадокс (про) актора. В режимі гіпотези // Там само . –

С. 48–49. Із нотаток довкола «Макара Нечая» // Кіно-Театр. – 2011. – № 4

(96). – С. 15–16. Екранна есхатологія – присмерки радянського кіно // Кіно-Театр.

– 2011. – № 4 (96). – С. 22–23. З нотаток довкола «Генеральної лінії» і «Землі» // Кіно-Театр. –

2011. – № 6 (38). – С. 27–28. «Надія» Забутий шедевр Андре Мальро // Кіно-Театр. – 2011. –

№ 5 (97). – С. 21–22. «Часом мені стає шкода, що я не став фахівцем з порцеляни» //

Там само. – С. 33–37. 13.Тижневик «Столичные новости»:

77

Нагие тайны (предшественники Джулиана Ассанжа) // Столичные новости. – 2011. – № 1. – 11–17.01. –С. 13.

Севастополь в море кризисов // Столичные новости. – 2011. – № 6. – 8–14.02. – С. 13.

Ветер перемен // Столичные новости. – 2011. – № 13. – 29.03–4.04. – С. 12.

Правда, которую никто не слышит (памяти Виктора Некрасова) // Столичные новости. – 2011. – № 18–19. – 11–16.05. – С. 13.

Пунцовое приключение (О знамени Победы) // Столичные новости. – 2011. – № 22. – 31.05–6.06. – С. 13.

Урок немецкого (немецкий отказ от развития ядерной энергетики) // Столичные новости. – 2011. – № 25. – 21–27.06. – С. 13.

По следам земляка (наследие Вышинского) // Столичные новости. – 2011. – № 27. – 9–17.01. – С. 13.

Война без пауз (столетняя война ХХ в.) // Столичные новости. – 2011. – № 34. – 6–12.09. – С. 13.

14.Публікації в часописі «Український тиждень»: Поєдинок із молохом (Гелій Снегірьов) // Український тиждень. –

1–7 вересня 2011. – № 36 (201). – С. 50–52, на сайті http://tuzden.ua/Culture/29829.

Мученик тієї доби (Ігор Савченко) // Український тиждень – 1–7 вересня 2011. – № 36 (201), на сайті http://tuzden.ua/Culture/29922.

Про що «забув» Міхалков (Російська біла еміграція) // Український тиждень. – 4–10 серпня 2011. – № 32 (197), на сайті http://tuzden.ua/History/28328.

Із «українознавчих» нотаток про Михаїла Булгакова // Український тиждень. – 26 травня – 1 червня 2011. – № 21 (186), на сайті http://tuzden.ua/Columns/50/23495.

Дилема 9 травня // Український тиждень. – 5–11 травня 2011. – № 18 (183). – С. 46, на сайті http://tuzden.ua/Columns/50/21982.

«Звучання українського буття» (Тарас Шевченко) // Український тиждень. – 11 березня 2011. – № 10 (175). – С. 46–47, на сайті http://tuzden.ua/Culture/18436.

«Українська Кассандра» (Леся Українка) // Український тиждень – 25 лютого 2011. – № 8 (173). – С. 48–49, на сайті http://tuzden.ua/Culture/17654.

«Прімінітєльно к подлости» (Національна премія України імені Тараса Шевченка) // Український тиждень. – 18 лютого 2011. – № 7 (172). – С. 52, на сайті http://tuzden.ua/Columns/50/17277.

«Зв’язкова поколінь» (Михайлина Кобилянська) // Український тиждень. – 14 січня 2011, № 2 (167). – С. 48, на сайті http://tuzden.ua/Culture/6581.

Останній утопіст (Олександр Довженко) // Український тиждень. – 28 жовтня 2011. – С. 44.

78

http://tuzden.ua/Culture/6581

http://tuzden.ua/Columns/50/17277





http://tuzden.ua/History/28328



Член-кореспондент НАМ України В.П. Олендер протягом 2011 р. брав активну участь у таких творчо-виробничих заходах:

1. Написав літературний сценарій фільму-трилогії «Костянтин Степанков. Спомини після життя», який має лягти в основу продовження однойменної документальної тетралогії.

2. Написав режисерський сценарій, режисерську розробку, відпрацював маркетингову стратегію, продюсерське бачення та синопсис для підготовки до подальшого виробництва цього фільму. Цей пакет документів було представлено на розгляд експертної ради Державної агенції з питань кінематографії і після проходження закритого конкурсу, а на другому етапі – пітчингу (публічного захисту проекту на експертній раді) майбутній фільм одержав підтримку. У грудні 2011 р. було відкрито державне фінансування і розпочалася робота над кінокартиною.

3. Під час підготовки до відзначення 70-річчя з часу заснування Київської студії науково-популярних фільмів (нині – Національна кінематека України) був заступником голови оргкомітету з проведення цілої низки заходів: було задумано і як результат створено на телеканалі «УТР»

(Всесвітнє телебачення України) щотижневий цикл передач – загалом 52 програми, присвячені 70-річчю студії. У рамках цих передач демонструвались найкращі фільми студії, і в кожній з цих програм брали участь відомі кінорежисери, сценаристи, оператори;

було ініційовано підписання угоди між Національною академією наук України і Національною кінематекою України про проведення низки спільних заходів щодо відзначення 70-річчя студії, у т.ч. організацію регулярних переглядів фільмів із «золотого фонду» колишнього «Київнаукфільму» в кінозалі Будинку вчених НАН України з обов’язковою участю авторів, режисерів та інших творчих працівників, а також, при нагоді, і героїв цих фільмів – видатних науковців і вчених.

4. Як автор створив разом з колегами величезну фотопанораму (28 м – довжина, 2,5 м – висота), на якій містяться фотографії понад 1000 співробітників студії, що працювали на ній протягом 70 років. Ця фотопанорама має кілька тематичних розділів: «Біля витоків» – про легендарних працівників студії, які, починаючи з 30-х і до кінця 50-х років ХХ ст., спромоглися перетворити невеликий цех технічної мультиплікації, що базувався на Кіностудії ім. О. Довженка, спочатку на самостійну студію «Київтехфільм», згодом на кіностудію «Київнаукфільм», творчий і виробничий склад якої на початку 60-х років був уже підготований до найвищих творчих досягнень і злетів. Другий тематичний розділ названо «Золота доба «Київнаукфільму». Третій розділ – «Працівники сучасної студії».

79

5. Брав безпосередню участь у підготовці та проведенні творчих заходів у Спілці кінематографістів України, присвячених життю і творчості видатних кінематографістів наукового кіно України – у тому числі Ф.М. Соболєва, М.В. Грачова, В.М. Кузнєцова та ін. При цьому, як правило, для кінофотофоноархіву України проводились фотосесії, а іноді й відеозйомка цих заходів. Також завдяки проведеним переговорам з російським каналом «Культура» було ухвалено рішення про демонстрацію кількох фільмів Ф. Соболєва – «Сім кроків за горизонт», «Чи думають тварини», «Я та інші».

6. Створив відеодовідник – фільмографію кінокартин, які створив як режисер і автор з 1973 по 2011 рр.

7. Брав активну участь у співпраці з телеканалами України: брав участь у програмах телеканалу УТР; на телевізійних каналах «Новий канал» і «УТР» десятки разів

демонструвалися фільми В.П. Олендера «Пасажири з минулого століття», «На незнайомому вокзалі», «Костянтин Степанков. Спомини після життя»; крім того, фільм «Пасажири з минулого століття» демонструвався на російському телеканалі «Культура».

8. Подав матеріал до ювілею кіностудії в академічний збірник наукових праць «Мистецтвознавство України».

9. Цього року В.П. Олендера нагороджено відзнакою Національної академії наук України «За сприяння розвитку науки».

Член-кореспондент НАМ України В.С. Криштофович:1. Протягом року працював над кінофільмом «Про нього» (Росія,

продюсер С. Жигунов).2. Член експертної ради при Міністерстві культури.3. Очолював роботу ради Будинку кіно. Робота у правлінні НСКУ.4. Протягом року дав низку інтерв’ю для різних ЗМІ.5. Здійснив збір та передачу матеріалів для поповнення web-сайту

НАМ України.

Член-кореспондент НАМ України О.І. Коваль:1. Протягом року як завідувач лабораторії екранних мистецтв ІПСМ

НАМ України очолював роботу цієї лабораторії.2. Продовжував викладацько-педагогічну діяльність як професор і

завідувач кафедри кінорежисури і кінодраматургії.3. Працював як художній керівник майстерні режисури

документального фільму Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Продовжував читати курс лекцій, вів практичні та індивідуальні заняття.

4. Здійснював наукове керівництво роботами 5-ти магістрантів та 2-х асистентів-стажистів.

80

5. Виступав на робочій науково-практичній конференції в КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого з проблем майбутнього кіноосвіти (вересень 2011 р.).

6. Згідно з планом роботи 2 листопада 2011 р. у Будинку кіно в рамках освітньо-творчого проекту «НСКУ – студентам київських кіновузів» відбувся майстер-клас Олександра Коваля.

7. Участь в організації і проведенні 16-го фестивалю студентського кіно «Пролог», присвяченого 50-річчю кінофакультету (28 листопада – 1 грудня 2011 р.). День творчого звіту кафедри кінорежисури та кінодраматургії – 29 листопада.

8. Виступ «Українське кіномайбутнє» на конференції до 15-річчя НАМ України у грудні 2011 р.

9. Продовжує роботу над монографією науково-методичного характеру «Особливості режисури документального кіно».

Член-кореспондент НАМ України В.Г. Іллєнко:1. Здійснював загальне керівництво кафедрою операторської

майстерності Інституту кіно і телебачення КНУКіМ.2. Займався викладацькою діяльністю, розробкою навчальних планів

та програм.3. Здійснював керівництво студентами 5-го курсу як куратор.

Член-кореспондент НАМ України М.Г. Іллєнко:1. Творча діяльність:

Завершив роботу над повнометражним ігровим фільмом «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (одним словом) як співавтор сценарію та режисер-постановник. Фільм отримав головний приз конкурсу повнометражних фільмів на ІІІ Київському міжнародному кінофестивалі.

Серед численних публікацій із цього приводу – матеріал у газеті «Комсомольська правда» під назвою «Михайло Іллєнко: «Я впевнений у відродженні українського кіно».

Займався організацією та проведенням чергового кіно-відеофестивалю вітчизняного виробника «Відкрита ніч». У червні 2011 р. відбувся 15-й дубль цього фестивалю, що проходив за новою схемою: синхронно проходили перегляди програми фільмів у Львові, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі.

Уже не вперше була організована трансляція конкурсної програми на телеканалі ICTV. Після цього колекція з 38-ми фільмів «Відкритої ночі» різних років побувала в Полтаві, Чернівцях, Сосницях, а також у Тбілісі (Грузія) і Вільнюсі (Литва). Перегляди проходили з подальшим обговоренням, яке виявилось дуже позитивним. До Вільнюсу возив також свій

81

фільм «7-й маршрут» та картину Ю.Г. Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу».

2. Викладацька, педагогічна діяльність: Робота зі студентами 5-го курсу (режисура художнього кіно) в

Інституті екранних мистецтв КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого як художнього керівника курсу.

7 студентів Інституту працювали на фільмі «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», отримавши практичний досвід роботи на знімальному майданчику.

У травні 2011 р. випускниця курсу М.Г. Іллєнка Марина Врода отримала головний приз у номінації короткометражних фільмів на Каннському кінофестивалі за свій фільм «Крос».

Член-кореспондент НАМ України В.З. Новак:1. Займався озвученням україномовного варіанту фільму «Кохати чи

вбити». На Другому Міжнародному кінофестивалі в Києві артист Юрій Степанов отримав приз за виконання головної чоловічої ролі в цьому фільмі.

2. Був членом журі Міжнародного фестивалю телевізійних і документальних фільмів «Корона Карпат» (Трускавець, Львів).

3. Нагороджений Відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (указ Президента від 1 грудня 2011 р. № 1093/291).

4. Був головою екзаменаційної комісії на випускних іспитах акторських і режисерських курсів.

Член-кореспондент НАМ України О.Б. Фіалко:1. Працював як заступник голови НСКУ.2. Член громадської ради Нацради з питань телебачення та

радіомовлення.3. Заступник голови і голова експертної ради Агентства України з

питань кіно.4. Президент Оскарівського комітету України.5. Брав участь у 8-х прес-конференціях (Фестиваль «Крок», ювілей

В. Конкіна, номінація на «Оскар» від України 2011 р.).6. Продовжував викладацько-педагогічну діяльність – викладав основи

кінорежисури в Інституті екранних мистецтв ім. І. Миколайчука (1-й та 3-й курси).

7. Науково-методична діяльність як завкафедри, професора вищеназваного інституту.

8. Голова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю «Крок».9. Участь у 8-х телепередачах: «Інтер» – «Свої люди», «1+1» – «ТСН»,

1-й національний – «Телеакадемія», також у передачах на каналі «Культура» (Росія), РТР (Росія), українських регіональних каналах: Донецьк, Запоріжжя, Севастополь, Тернопіль, Херсон.

82

10.Виступав з доповіддю на круглому столі, присвяченому «Дню захисту дитини» (організатори: Нацрада з питань телебачення та радіомовлення та Держадміністрація м. Києва).

11.Голова ВГО «Сінема».12.Отримав звання почесного громадянина м. Дружківка Донецької

області.13.Публікації в газетах «2000», «День», «Наша Дружківка», журнал

«Кіно-Театр».14.Завершено роботу над літературним сценарієм «Рєпка» (у

співавторстві з А. Акулевич) для подальшої роботи над кінопроектом.

15.Брав участь у роботі кіношколи для студентів країн СНД та Балтії.16.Був задіяний у проведенні дня міста Боярки, ювілеї кіностудії

«Наукфільм», днях вірменської культури в Україні, іспанського, російського, аргентинського кіно в Україні.

17.Очолював роботу Експертної місії з питань кінематографа та авторських прав в Україні.

18.Участь в акціях НСКУ для студентства творчих ВЗО України.

Член-кореспондент НАМ України Д.Я. Черкаський:1. Вийшла друком книга «Теорія невеликого вибуху».2. Завершено роботу над сценарієм повнометражного анімаційного

фільму «Нові пригоди капітана Врунгеля».3. У грудні розпочинається робота над 5-хвилинним анімаційним

фільмом «Пірати острову скарбів». Це – пілотна серія комікс-фільму для розміщення в Інтернеті. За успішного просування проект передбачається зробити 20-серійним.

4. Президент Міжнародного кінофестивалю «КРОК».5. Серед виступів на сторінках ЗМІ принциповим вважає інтерв’ю

щодо природи анімації та перспектив вітчизняної мультиплікації, яке дав кореспондентові російськомовної газети «Лица».

6. Загалом протягом звітного періоду виступав на сторінках періодичних видань і на ТБ понад 20 разів.

Член-кореспондент НАМ України Г.П. Чміль:1. Участь у дискусії, що була розгорнута на сайті «Українська правда»

у серпні 2011 р. до 20-річчя незалежності України. Диспут на тему «Що стимулювало розвиток української кіноіндустрії».

2. Симуляційна природа сучасності: фарс чи повільно діяча отрута свідомості? // Актуальні проблеми мистецької практики та мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії. – 2010. – Вип. 3 (12–13). – С. 254–262.

3. Подано статтю «Філософсько-антропологічні інтерпретації відносин «людина-екран» до збірника наукових праць НАМ України «Мистецтвознавство України».

83

4. Подано статтю «Мистецький авангард – зміна когнітивної установки у пошуках смислів» до збірника «Мистецькі обрії» («Актуальні проблеми мистецької практики та мистецтвознавчої науки»).

5. У верстці стаття «Граничні підстави пошуку духовності сучасною людиною» (Концепт культури: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: Зб. наук. праць Інституту культурології НАМ України, 1 друк. арк.).

6. У верстці стаття «Архетипіка кіно в екранному наративі» (Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології: Зб. наук. праць Інституту культурології НАМ України, 1 друк. арк.). Відповідальний редактор видання.

7. Екранний наратив як дисциплінарний дискурс влади: Тези до всеукраїнської конференції.

8. Трансформації діалогу у культурі постмодерну: Тези Міжнародної конференції «Діалог культур».

9. Є членом Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти, молоді та спорту України. За звітний період здійснила експертизу 12-ти дисертаційних робіт.

10.Член вченої ради Інституту філософії НАН України.11.Член редакційної колегії часопису «Кіно-Театр».

84

ВІДДІЛЕННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ

У 2011 р. робота відділення теорії та історії мистецтв здійснювалася відповідно до плану роботи Національної академії мистецтв України, затвердженого постановою Президії від 23.12.2010 (№ 12/43-09), та плану заходів з виконання постанови Загальних зборів НАМ України (постанова Президії НАМ України від 31.03.2011 № 1/1-06).

Загальний чисельний склад відділення теорії та історії мистецтв НАМ України нараховує 20 осіб. Із них 6 – академіки: І.Д. Безгін, О.К. Федорук, Л.С. Міляєва, М.О. Криволапов, Н.М. Корнієнко, Н.О. Герасимова-Персидська та 14 – члени-кореспонденти: В.А. Овсійчук, М.Р. Черкашина-Губаренко, О.В. Сокол, Т.В. Кара-Васильєва, А.К. Терещенко, В.В. Рубан, О.С. Мусієнко, М.М. Дьомін, В.М. Гайдабура, О.С. Зінькевич, Г.Г. Стельмащук, В.П. Бітаєв, С.Й. Грица, І.М. Юдкін.

Академік-секретар відділення – О.К. Федорук.Учений секретар відділення – Н.В. Владимирова.Аналізуючи виконання плану, яким відділення теорії та історії

мистецтв керувалося протягом 2011 р., передусім слід зазначити, що всі без винятку заходи та питання, включені до плану, були виконані, розглянуті й проаналізовані на засіданнях Президії НАМ України та отримали схвальне рішення і високу оцінку.

Аналіз виконання плану роботи відділення теорії та історії мистецтв у 2011 р. представлений у звіті за двома основними напрямками: творчо-організаційним та творчо-науковим, з визначенням відповідальних за виконання тієї чи іншої позиції плану та аналізом отриманих результатів.

Творчо-організаційні заходи

1. У лютому–березні 2011 р. члени відділення взяли участь у підготовці та проведенні Загальних зборів НАМ України.

2. Члени відділення та учений секретар взяли участь у підготовці матеріалів, що відбивають головні напрямки роботи відділення у 2011 р., до щорічного видання «Вісник НАМ України».

3. У травні 2011 р. до Дня науки була організована виставка наукових робіт членів відділення, що репрезентувала найвагоміші досягнення вітчизняного мистецтвознавства. Члени відділення також узяли активну участь у заходах, що супроводжували проведення Фестивалю Науки.

4. У червні 2011 р. на засіданні Президії НАМ України було заслухано питання, підготовлене членом-кореспондентом відділення Т.В. Кара-Васильєвою, – «Про стан декоративного мистецтва України: еволюція стилів, нове осмислення в контексті сучасного розвитку». Озвучені матеріали стали основою статті, що подана до наукового збірника НАМ України.

85

5. У грудні 2011 р. на засіданні Президії НАМ України оприлюднена інформація про підсумки проведення Фестивалю хорового мистецтва та науково-практичної конференції з нагоди 135-річчя засновника одеської хорової школи професора К.К. Пігрова. Інформація підготовлена ректором ОДМА ім. А. Нежданової, членом-кореспондентом відділення О.В. Соколом. Президія прийняла рішення надати підтримку Одеській консерваторії у питанні надання музичному освітньому закладу статусу національного.

6. За участю членів відділення сформований і виданий альманах «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики: Мистецькі обрії», випуск 2–3 (12–13), членами редакційної колегії якого виступають академіки відділення: І.Д. Безгін (заст. голови редколегії), О.К. Федорук, М.О. Криволапов, Л.С. Міляєва; член-кореспондент О.В. Сокол. За участю членів відділення вийшов збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (випуск 11). Члени редколегії: академіки О.К. Федорук (головний редактор), І.Д. Безгін, Л.С. Міляєва, М.О. Криволапов; члени-кореспонденти В.В. Рубан, В.М. Гайдабура, М.М. Дьомін. Відзначимо, що ця робота ведеться системно і планомірно.

Інші пункти виконання плану роботи відділення знаходять відображення в особистих звітах членів відділення і виявляють реалізацію питань під загальною назвою

Творчо-наукові заходи

Академіком-секретарем відділення О.К. Федоруком протягом 2011 р. здійснено публікацію низки мистецтвознавчих досліджень, розвідок, рецензій на науково-публіцистичні видання. Передусім відзначмо видання монографії «Кераміка Перейми» (К.: ІПСМ, Оранта, 2011. – 134 с.). Серед інших назвімо такі публікації науковця: «Национальный союз художников Украины как организующий фактор (у кн.: Изобразительное искусство Украины. – М.: Галарт, 2011. – С. 8–19); «Листя вдячної пам’яті» (рецензія на оформлення А. Чебикіним книги «Зів’яле листя» І. Франка // Літературна Україна. – 2011. – 17 лют. – С. 7); «Хмелюк – це школа з Монпарнасу» (Мистецтвознавство України / ІПСМ, НАМ України. – 2010. – Вип. 11. – С. 5–11); «Юрій Новосільський: іконність в усьому» (Музейний провулок. – 2011. – № 1. – С. 10–17); «Слово редактора. Пленери як мистецький дискурс», «Вивільнена енергія експресії, або формізм Мотики», «Йдемо на зустріч з її творчістю», «Олег Приходько – з Миколаєва» (Образотворче мистецтво. – 2010. – № 2/3. – С. 2–5; 78–81; 62; 122); «Переднє слово», «Наближення Коваленка до Екстер», «Той, хто творить у піднебесній» (Образотворче мистецтво. – К., 2010 – № 4; К., 2011. – № 1. – С. 2–3; 68–69; 78–80); «Маестро Чебикін. Творчість і школа» (Fine Art. – 2011. – № 2/14. – С. 38–43); «Жити будемо, хоть тіла не стане» (рецензія на книжку Л. Купчинської «Творчість Теофіла Копистинського». – Львів–Філадельфія,

86

2009 // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 3. – С. 154); «Творити і бути щасливим» (Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2. – С. 100–107); «Велич і масштабність Володимира Микити» (Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2. – С. 84–85); «Українець з Монпарнасу» (День. – 2011. – 7 черв. – № 158).

У 2011 р. О.К. Федорук виступив в Українському культурному центрі (Москва, Російська Федерація) з нагоди виходу альбому «70 років НСХУ» та на науково-теоретичній конференції «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» з доповіддю «Мистецтвознавча текстологія як чинник розвитку мистецтвознавчої науки» (НАМ України, 15 грудня).

О.К. Федорук є головним редактором та редактором-упорядником наукового вісника ІПСМ НАМ України «Художня культура. Актуальні проблеми», головним редактором збірника НАМ України «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики: Мистецькі обрії», головним редактором журналу «Образотворче мистецтво», членом редколегій журналів «Народна творчість та етнографія», «Пам’ятки України».

У 2011 р. О.К. Федорук виступав головою спеціалізованої ради із захисту дисертацій Львівської національної академії мистецтв, головою спеціалізованої ради НАОМА (спеціальність «образотворче мистецтво»), головою ДЕК у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, членом акредитаційної комісії Харківської академії дизайну та мистецтв, головою ДЕК на кафедрі графічного дизайну Київського університету культури. Науковець є членом комітету з присудження Премії ім. Івана Огієнка, членом атестаційної комісії колегії МОНмолодьспорту України.

Академік НАМ України І.Д. Безгін, згідно з обов’язками віце-президента НАМ України та планом роботи Президії НАМ України, виконував статутні та планові завдання. А також продовжував очолювати наукову тему «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки» в Інституті проблем сучасного мистецтва НАМ України.

Протягом 2011 р. І.Д. Безгін узяв участь у роботі таких наукових зібрань, конференцій, круглих столів: Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми теоретичного музикознавства» (НМАУ ім. П.І. Чайковського, 9 листопада); Х Міжнародна наукова конференція «Традиція і культура. Людина в пошуках істини» (Асоціація «Новий акрополь», за участю КНУ ім. Т.Г. Шевченка, КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, Інституту філософської освіти і науки, НПУ ім. М.П. Драгоманова та Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 10 листопада); дискусійний круглий стіл «Дослідження грузинського прориву: Управлінські висновки», організований Києво-Могилянською бізнес-школою та Посольством Грузії в Україні (11 листопада); науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» (доповідь «Забезпечення умов творчої діяльності театральних колективів. Можливості та пошук», НАМ України, 15 грудня).

87

І.Д. Безгін веде активну педагогічно-викладацьку роботу. У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого він є завідувачем кафедри організації театральної справи (за сумісництвом), викладачем, виступає науковим керівником трьох аспірантів, що працюють над дисертаціями на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства.

Протягом 2011 р. І.Д. Безгін працював як член редколегій таких видань: «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики: Мистецькі обрії», «Науковий вісник» Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого та член редколегій періодичних видань (журналів): «Український театр» (Київ), «Кіно-Театр» (Київ), «Аркадія» (Одеса), «Просценіум» (Львів).

І.Д. Безгін – заступник голови експертної ради Вищої атестаційної комісії (ВАК) України, член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського, член ради Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) України, член конкурсної комісії з питань присудження премій і призначення стипендій Верховної Ради України Комітету з питань освіти і науки ВР України, а також член вчених рад КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого та ІПСМ НАМ України, член журі Премії ім. Івана Франка в галузі журналістики та інформаційної діяльності.

Академік НАМ України М.О. Криволапов у 2011 підготував і видав монографію «Українське мистецтво ХХ століття в художній критиці» (К.: КИТ, 2011; 25 друк. арк.). Він також виступив автором і членом редакційної ради альбому про творчість художників Києва «На межі другого і третього тисячоліть», автором вступних статей і упорядником видань А. Халаменюка «Військово-історичний живопис» та «Сучасний живопис» (Чернівці, 2011).

Крім того, вийшли друком такі публікації М.О. Криволапова: «Розповідь про життєвий шлях М. Глущенка (Як художник у 1920 роках вчив малювати А. Гітлера)» (Факти. – 2011. – 21 верес.); «На захист реалістичного мистецтва» (Культура і сучасність. – К., Міленіум, 2011); «Композиція як важливий засіб образного розкриття сучасності та історії» (Зб. наук. праць «Проблема сучасності: мистецтво, педагогіка». – Луганськ, 2011. – Вип. 15); «Витоки формування та розвитку української критики» (Академія керівних кадрів. – К., 2011. – Вип. 3); «Тріумф і трагедія українських митців періоду «хрущовської весни» (Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. – К., 2011. – № 24).

М.О. Криволапов викладає на факультеті теорії та історії мистецтва НАОМА такі дисципліни: «Історія мистецтвознавства і художньої критики ХХ століття», «Основи редагування і рецензування», він також керує виробничою практикою, курсовими, дипломними роботами. Виступає науковим керівником дисертаційного дослідження, а також консультантом кафедри живопису і композиції Луганського інституту культури і мистецтва.

У 2011 р. М.О. Криволапов виступив головою журі Республіканського конкурсу художніх творів учнів молодших класів середніх та художніх шкіл,

88

головою науково-методичної комісії з питань мистецької освіти Міністерства культури і туризму України, брав участь у роботі спеціалізованої ради із захисту дисертацій у НАОМА та в роботі редколегії наукового збірника НАМ України «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії».

Академік НАМ України Л.С. Міляєва, працюючи за головними напрямами наукових досліджень, завершила і видала монографію «С. Подервянский. Творчество и судьба» (К., 2011; 40 друк. арк.). Нею також підготовлено до друку для наступного числа наукового збірника НАМ України «Мистецтвознавство України» статтю за архівними матеріалами «Листування К.О. Трутовського з письменниками і діячами культури» (2 друк. арк.). Протягом року Л.С. Міляєва написала також три внутрішні рецензії на наукові праці, керувала науковою роботою чотирьох аспірантів НАОМА, брала участь у роботі спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського та в НАОМА, а також у засіданнях наукової ради Мистецького Арсеналу. У грудні 2011 р. Л.С. Міляєва виступила на науково-теоретичній конференції «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» (НАМ України, 15 грудня).

Л.С. Міляєва є членом редколегій ряду науково-мистецьких видань: «Вісник Львівського університету», «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики: Мистецькі обрії» та ін. Як професор кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА Л.С. Міляєва активно продовжувала читання лекцій з історії українського та російського середньовічного мистецтва.

Академік НАМ України Н.О. Герасимова-Персидська у 2011 р. здійснила такі публікації: «Нові звучання – нові знаки: Сучасна музика в історичному ракурсі» (Часопис Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського: Науковий журнал. – 2010. – № 3 (8). – С. 39–46); «О новых смыслах в современной музыке» (Філософія спілкування: Філософія, психологія, соціальна комунікація: Науково-практичний журнал. – 2010. – № 3. – С. 172–177); «Звук и знак в музыкальном искусстве: исторический аспект» (Київське музикознавство: Музикознавство у діалозі. – Київ–Дюссельдорф, 2011. – Вип. 37. – С. 12–23); «Принцип порождения в партесном творчестве» (Актуальные проблемы изучения церковно-певческого искусства: Наука и практика (К 120-летию кончины Д.В.Разумовского): Материалы международной научной конференции. 12–16 мая 2009 года: Сб. статей. Серия: Гимнология. – М.: Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2011. – Вып. 6. – С. 465–479).

Н.О. Герасимова-Персидська виголосила низку доповідей на міжнародних на всеукраїнських конференціях: «Від архаїчної співогри до техніки сучасної композиції» (Міжнародна науково-практична конференція «Звук і знак», Київ, 21–23 квітня); «Звук и знак в музыкальном искусстве: исторический аспект» (Міжнародна Інтернет-конференція «Музыкальная наука на постсоветском пространстве», Російська академія музики ім.

89

Гнесіних, 15 січня – 15 травня); «Музика в період розколу Православної церкви» (Міжнародний симпозіум «Діалог музичних культур: Музика у суспільному середовищі європейських країн – історія та перспективи; музичне мистецтво та політика; музика і культура буденності», Київ, 27–30 вересня); «Про деякі особливості сучасної музики» (Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми теоретичного музикознавства: До 70-річчя з дня народження І.А. Котляревського», Київ, 9 листопада); «Відкриття нового світу музики» (Науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня).

У 2011 р. Н.О. Герасимова-Персидська виступила також куратором Міжнародної науково-практичної конференції «Звук і знак» (21–23 квітня, НМАУ ім. П.І. Чайковського).

Протягом року дослідниця продовжувала роботу над монографією «Музыка. Время. Пространство» (20 друк. арк.), виступила упорядником збірника наукових статей «Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського» (К., 2011. – Вип. 102; 12 друк. арк.) та редактором матеріалів «Часопису Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського» (К., 2010. – № 3 (8); 14 друк. арк.).

Н.О. Герасимова-Персидська – завідувач кафедри старовинної музики НМАУ ім. П.І. Чайковського – веде активну педагогічну роботу, скеровуючи наукові пошуки студентів та аспірантів кафедри.

Академік НАМ України Н.М. Корнієнко (заступник академіка-секретаря відділення) у 2011 р. здійснила низку публікацій. Серед них: «ІІІ Міжнародний фестиваль «Театр. Чехов. Ялта»: Інтерв’ю» (Кіно-Театр. – 2011. – Ч. 1 /93/); «Наукові детективи» польсько-українського проекту: Передмова» (Лекції про театр. Wyklady. Польща. Культура Україна. – Київ–Вроцлав, Kijow–Wroclaw, 2011 / Поль., укр. мовами; 0,3 авт. арк.); «Лесь Курбас: репетиція майбутнього. Фрагмент» (Лекції про театр. Wyklady. Польща. Культура Україна. – Київ–Вроцлав, Kijow–Wroclaw, 2011. – С. 35–55 / Поль., укр. мовами; 1,2 авт. арк.); «Новий напрям – синергетика художньої культури. Театрознавство доби пост- і потреба іншого» (Курбасівські читання. – К.: НЦТМ ім. Леся Курбаса, 2011; 1,1 авт. арк.); Інтерв’ю «Українська культура: 20 років Незалежності» (Україна молода. – 2011. – 30 серп. – № 151 (4158). – с. 3).

Крім того, науковцем написано три розділи нової монографії «Нелінійне театро(мистецтво)знавство: від Фауста до Протея. У переддень еволюційного стрибка» (назва робоча) та підготовлено до друку (на замовлення) такі тексти: «Современные постнеклассические| практики: Синергетический театр, Виртуальный Мир или Новый Миф?» (для наукового вісника Вітебського університету; 1,5 авт. арк.); «О необходимости нового научного направления» (для наукового проекту «Малевич»; автор – доктор мистецтвознавства, професор Т.В. Котович, Біларусь; 1 авт. арк.); «Театр: Синергетические рефлексии. Театроведение – иное мышление» (для наукового вісника «ART», Молдова, 1,1 авт. арк.).

90

У 2011 р. Н.М. Корнієнко виступила на конференціях, круглих столах, у рамках театральних проектів з такими доповідями: «До проблеми «нелінійного мистецтвознавства» (наукова конференція Інституту культурології НАМ України, 23 березня); «Актуальность инновационных форм – в науке и практике театра (Театральные резиденции и «нелинейное театроведение»)» (круглий стіл Конфедерації театральних спілок «Роль театра в развитии и укреплении сотрудничества стран СНГ и Балтии», Київ, Театр ім. Лесі Українки, 24 березня); перегляд 63-х вистав молодих українських режисерів, читка 15-ти п’єс молодих драматургів, аналіз робіт молодих сценографів для презентації робіт молодих театральних діячів країн Балтії, СНД і Грузії (Програма НСТД України, Центр Леся Курбаса+ДАХ, лютий–березень); «К проблеме Смотра молодых деятелей театра стран Балтии, СНГ, Грузии (молодые драматурги, режиссеры, сценографы, критики) и Международного театрального фестиваля на его базе в 2012 г.» (Кишинів, Конфедерація театральних спілок цих країн і Міжнародний чеховський фестиваль, 6–11 червня); «Сучасна актуальна драма і сучасний актуальний режисер» (конференція драматургів і режисерів під час проведення Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», Херсон, 22–29 травня); «Екологія культури: Програма «Лідер». Оптимістичний прогноз» (науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня).

Н.М. Корнієнко виступила також автором концепції і медіатором наукової конференції «Сучасна театральна критика: Фінал чи трансформація?» (переднє слово «До проблем генези театральної критики», НЦТМ ім. Леся Курбаса, 2 квітня).

Н.М. Корнієнко є головою редколегії наукового вісника «Курбасівські читання», членом редколегій таких профільних видань, як «Просценіум», «Аркадіа». Вона виступає науковим консультантом двох докторських досліджень, бере участь у багатьох спільних проектах з Латвією, Молдовою, Росією, Польщею, Азербайджаном.

Член-кореспондент НАМ України М.Р. Черкашина-Губаренко протягом звітного періоду здійснила низку мистецтвознавчих публікацій: «Режисер-постановник і автор-інтерпретатор у сучасному балетному театрі» (Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. – К., 2011. – Вип. 95. – С. 26–34); «Авторська режисура Піни Бауш» (Театр. – 2011. – № 1–3. – С. 44–47); «Итальянка в Алжире» Россини в Мюнхене» (Музыкальная жизнь. – 2011. – № 3. – С. 13); «Киевский юбилей эстонского композитора» (Музыкальная жизнь. – 2011. – № 4. – С. 71); «Оперный фестиваль в Мюнхене: Контрастные полюсы современной режиссуры» (Музыкальная жизнь. – 2011. – № 7. – С. 42–43); «В горы Тироля – за высокой музыкой» (Музыкальная жизнь. – 2011. – № 9. – С. 19–21); «Балетная «шекспириана» в баварской опере» (Танец в Украине и в мире. – 2011. – № 2. – С. 16–17); «Гумор і… патріотизм. Опера, що зробила Россіні знаменитим, майже через два століття так само потрібна глядачам. Цього разу – у Мюнхені» (День. – 2011. – 9 лют. – С. 7); «Киевские солисты:

91

Перезагрузка. Мысли, навеянные музыкой Стравинского» (День. – 2011. – 22 февр. – С. 2); «Нежность… Украинская моноопера Виталия Губаренко обрела новые «одежды» в… Москве» (День. – 2011. – 23 марта. – С. 7); «Гранд-концерт Арво Пярта: В национальной филармонии отметили юбилей великого эстонского композитора» (День. – 2011. – 29 марта. – С. 1, 8); «Бестиарий»: больше, чем премьера: На Слобожанщине возродилась лаборатория современной оперы» (День. – 2011. – 11 мая – С. 7); «В компании «домашних» богов: Одна из достопримечательностей, Мюнхен славится летним оперным фестивалем» (День. – 2011. – 15–16 июля. – С. 16); «Баварские этюды: Спектакль «Фиделио» стал открытием Мюнхенского оперного фестиваля и явился примером того, как классику можно сделать актуальной» (День. – 2011. – 27 июля. – С. 7); «Фестиваль для элиты – искусство для всех! Зальцбургский летний форум – самый масштабный и престижный европейский праздник серьезного искусства» (День. – 2011. – 31 авг. – С. 7).

Протягом року М.Р. Черкашина-Губаренко взяла участь у таких наукових конференціях, творчих зустрічах і презентаціях: Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний музичний театр. Проблеми інтерпретації оперної вистави», 23–25 лютого, доповідь «Оперний світ Джоаккіно Россіні на сучасній сцені: Від серйозного до комічного»; Всеукраїнська науково-практична конференція Українського товариства аналізу музики «Драматургічний потенціал музичного твору», 25–27 лютого, Київ, доповідь «Любов за межами життя та смерті (Ще раз про драматургічний потенціал моноопери Віталія Губаренко «Листи кохання»)»; творча зустріч із педагогами та студентами музичного факультету Сумського педагогічного університету ім. А. Макаренка, 1 квітня); виступ на відкритті меморіальної дошки з. а. України, актора, режисера, театрального педагога Романа Черкашина на будинку гімназії в місті Старокостянтинові, 27 травня); творчий вечір у Київському будинку вчених НАН України з презентацією нової книги Ірини Губаренко «Римський роман. Проза. Поэзия. Театр. Публицистика» (АКТА, 2011), 25 червня; науково-практична конференція «Визначні ювілейні дати 2011 р.: Ф. Ліст, Г. Малер, С. Прокоф’єв, Е. Хумпердінк» (організація і проведення конференції), доповідь «С. Прокоф’єв – від «Гидкого каченяти» до «Любові до трьох апельсинів», Київ, 27 серпня); творчий вечір у Харківському університеті мистецтв ім. І. Котляревського в рамках ХХ фестивалю «Харківські асамблеї» з презентацією нової книги Ірини Губаренко «Римський роман. Проза. Поэзия. Театр. Публицистика» (АКТА, 2011), 4 жовтня; Міжнародна наукова конференція «Современные аспекты методологии музыкознания и музыкальной критики», Санкт-Петербург (Російська Федерація), 10–12 листопада, доповідь «Оперы Джузеппе Верди на фестивале в Мюнхене и на родине Моцарта»; творча зустріч у рамках фестивалю «Музика – наш спільний дім» у Харківській спеціальній музичній школі-інтернаті, присвячена пам’яті Ірини Губаренко з презентацією її нової книги та виконанням музичних творів, 28 листопада.

92

М.Р. Черкашина-Губаренко – завідувачка кафедри історії зарубіжної музики НМАУ ім. П.І. Чайковського – продовжувала активну педагогічну роботу. Протягом року під її науковим керівництвом захищено три дисертаційні роботи у спеціалізованих радах Києва, Одеси і Харкова та три магістерські роботи композиторського і режисерського факультетів НМАУ ім. П.І. Чайковського. М.Р. Черкашина-Губаренко – голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій НМАУ ім. П.І. Чайковського, член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського, член редколегії «Часопису Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського», голова Київського вагнерівського товариства, голова журі конкурсу на кращий оперно-балетний твір ім. Михайла Вериківського.

Член-кореспондент НАМ України, заступник генерального директора з творчих питань Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка В.М. Гайдабура у 2011 р. здійснив видання монографії «А що тато робить в театрі?» (К.: Антиквар). До 90-річчя з дня народження актора діаспорних українських театрів в Австралії Антона Рибіцького науковець опублікував та підготував такі статті, що засвідчують його системну роботу над темою «Театр повоєнної української діаспори»: «Лицар «переміщеної музи» (Кіно-театр. – 2011. – № 6); «Віват, пане Антоне!» (Український театр. – 2011. – № 6); «Австралія: Артист Рибіцький та його партнери» (подано до журналу «Просценіум», перший номер за 2012 р.). З нагоди 70-річного ювілею видатного актора національного театру Богдана Ступки для україномовної преси української діаспори США, Канади та Австралії («Свобода», «Гомін України», «Вільна думка») В.М. Гайдабурою підготовлено та здійснено такі публікації: «Україна святкує ювілей Богдана Ступки», «Ювілей великого майстра», «Свято Героя України». Крім того, вийшов друком написаний В.М. Гайдабурою розділ «Сценічне мистецтво в Україні під час фашистсько-німецької окупації (1941–1944)» колективної монографії «Історія української культури ХХ – початку ХХІ століть» (К.: Наукова думка, 2011. – Т. 5., кн. 2. – С. 641–659).

Член-кореспондент НАМ України І.М. Юдкін упродовж звітного періоду здійснив такі публікації: «Джерела драматизму лірики Тараса Шевченка» (Студії мистецтвознавчі. – 2011. – Вип. 2. – С. 7–19; 1,2 авт. арк.); «Семантичний ритм лібрето музичної драми» (Студії мистецтвознавчі. – 2011. – 1. – С. 7–19; 1,2 авт. арк.; передруковано в: Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. – 2010. – Вип. 7. – С. 136–154); «Художні коди в морфології культури: Опис текстів і деривація сенсів» (Культурологічна думка. – 2011. – Вип. 3. – С. 8–17; 1 авт. арк.); «Дескрипторы идиоматики корпуса драматических текстов: Методика тэггированных списков» (Компьютерная лингвистика: Научное направление и учебная дисциплина. – Гомель: Гомельский университет им. Ф. Скорины, 2010. – Вып. 1. – С. 38–42; 0,5 авт. арк.; ISBN 978-985-439-506-7); «Кукла как проводница от младенчества к детству» (Детская литература и воспитание: Сб. трудов

93

Международной научной конференции. – Тверь, 13–15.05.2010. – Тверь: Изд. Тверского гос. университета, 2010. – С. 106–118; ISBN 978-5-7609-0641-0; 1 авт. арк.); «Пространство и время драмы как проблема свободы: «Маскарад» М.Ю. Лермонтова – «Цепи» А.И. Сумбатова-Южина» (Родная словесность в современном культурном и образовательном пространстве: Сб. трудов Международной научной конференции. Тверь, 2–3.11.2010. – Тверь: Изд. Тверского гос. университета, 2010. – Вып. 1 (7). – С. 150–160; 0,8 авт. арк.; ISBN 978-5-7609-0652-6); «Beyond Verses and Prose: Dramatic Origins of Free Verse (Поза віршем та прозою: драматичні витоки верлібру)» (Мова і культура. – 2010. – Вип. 13. – Т. 2 (138). – С. 68–75; 0,5 авт. арк.); «Юмор в австрийской драматургии как фактор ритмики сценической речи» (Мир романтизма. – Тверь: Научная книга, 2010. – Вып. 15 (39). – C. 76–85; ІSBN 978-5-904380-09-5; 0,8 авт. арк.); «Етимологічні методи та матеріали в культурологічних дослідженнях» (Славянский мир: Духовные традиции и словесность: Сб. материалов Международной научно-методической конференции. – Тамбов: Тамбовский гос. университет им. Г.Р. Державина, 2010. – С. 72–91; 1,2 авт. арк.; ISBN 978-5-89016-649-4); «Криза семирічного віку і ляльковий лабіринт» (Лялька як знак, образ, функція. – К.: Стилос, 2010. – С. 70–81; 0,8 авт. арк.; ISBN 978-966-193-065-9); «Идиоматика лирики и драмы в отношении к паремийному фонду фольклора» (6-я Международная конференция «Язык, культура, общество». Москва, Російська Федерація, 22–25 сентября 2011 г. – М.: РАН; Московский институт иностранных языков, 2011. – С. 257; 0,1 авт. арк.; ISSN 1562-1391); «Completive idioms in Japanese as the problem of semantic derivation (Доповнювальні ідіоми в японській мові як проблема семантичної деривації)» (15-ті сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 20–21 жовтня 2011 р. – К.: НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського, 2011. – С. 56–57 (0,2 авт. арк.).

Протягом року І.М. Юдкін брав участь у таких міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: Дні слов’янської писемності, НАН України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ, 25 травня, доповідь «Перифрастичні засоби слов’янської лірики»; 20-та Міжнародна конференція «Мова і культура», Київ, 21 червня, доповідь «Перифрастика і автодескрипція у ліриці»; «Цілісність національної культури у світлі загального морфологічного підходу», Інститут культурології НАМ України, Київ, 23 березня, доповідь «Гармонія формоутворення як методологічний принцип морфологічної проблематики інтеграції культури»; «Актуальні проблеми теоретичного музикознавства», Національна музична академія України, Київ, 9 листопада, доповідь «Проблема білатеральності музичного тексту в світлі теоретичної спадщини І.А. Котляревського»; 7-ма Міжнародна конференція «Слов’янська фразеологія в синхронії та діахронії», Гомель, 28–29 листопада, доповідь «Перифрастичні звороти як джерело ідіом драми та лірики»; 15-ті сходознавчі читання А. Кримського (див. перелік публікацій); 6-та Міжнародна конференція «Язык, культура, общество», Москва (Російська

94

Федерація), 22–25 вересня (див. перелік публікацій); науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня, доповідь «Корпоративна культура – корпусна лінгвістика – текстуальна модальність».

І.М. Юдкін – завідувач відділу театрознавства та культурології ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України – протягом звітного періоду очолював виконання планової теми «Теорія драматичного мистецтва в історії українського театру». Він є заступником голови спеціалізованої ради із захисту дисертацій, членом атестаційної комісії Інституту. У 2011 р. здійснював наукове керівництво трьома аспірантами та консультував трьох докторантів.

Член-кореспондент НАМ України М.М.Дьомін протягом 2011 р. активно працював над кількома творчими проектами. Серед них відзначмо генеральний план розвитку м. Києва (науковий керівник) та проект реконструкції територій та будівель, реставрації пам’яток архітектури в історичних кварталах Подолу.

У звітному році М.М. Дьомін здійснив такі публікації у фахових виданнях: «Возвращение модерна. Закономерность или мода?» (у співавт.); «Использование методологии системно-структурного анализа для исследования семантики объектов архитектуры (На примере стиля модерн)» (у співавт.); «Гідродинамічна модель як макропідхід для управління транспортним потоком» (у співавт.); передмова до видання «Забудова Києва доби класичного капіталізму»; «Профессор Левитан (К 75-летию со дня рождения)» (Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. зб. – К.: КНУБА, 2011. – № 40).

М.М. Дьомін узяв участь у роботі таких наукових конференцій і семінарів: наукові та науково-практичні конференції КНУБА, НАУ; круглий стіл «Большая Москва. Варианты развития» (за участю уряду Москви, Спілки архітекторів Росії, Міжнародної академії архітектури); науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня, доповідь «Трансформація архітектури Києва у контексті світової глобалізації».

Науковець продовжував працювати над розробкою системи класифікаторів предметної галузі містобудування і архітектури, виступив рецензентом 5-ти монографій і дисертацій.

М.М. Дьомін – завідувач кафедри міського будівництва Національного університету будівництва і архітектури, керівник творчої архітектурної майстерні «М. Дьомін», є науковим консультантом 5-ти докторських та науковим керівником 6-ти кандидатських дисертацій, головою спеціалізованої вченої ради Д 26.056.09 при Київському національному університеті будівництва і архітектури.

М.М. Дьомін – президент Спілки урбаністів України, віце-президент Української академії архітектури. Член Комітету з державних премій в галузі архітектури та Комітету з державних премій в галузі науки і техніки. Голова експертної комісії Міністерства культури і туризму України та член

95

архітектурно-містобудівної ради при Міністерстві регіонального розвитку України. Він також є членом науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури і туризму України та містобудівної ради при Головному архітекторі м. Києва.

М.М. Дьомін – дійсний член, член академічної ради Московського відділення Міжнародної академії архітектури; професор Міжнародної академії архітектури (Софія, Болгарія); дійсний член ІКОМОС; іноземний член російської Академії архітектури і будівельних наук; почесний член Російської академії мистецтв.

У 2011 р. М.М. Дьомін виступав головою редколегії науково-технічного збірника «Сучасні проблеми архітектури і містобудування», членом головної редколегії «Зводу пам’яток історії та культури» при Кабінеті Міністрів України, редколегії збірника наукових праць «Містобудування та територіальне планування» та збірника наукових праць ДІПРОМІСТО, КНУБА «Досвід та перспектива міст України», членом редколегії збірника наукових-технічних праць НАУ «Проблеми розвитку міського середовища».

У 2011 р. М.М. Дьомін отримав почесне звання «Народний архітектор України».

Член-кореспондент НАМ України В.А.Овсійчук у 2011 р. завершив написання монографічного дослідження про життя і творчість М. Мороза (рукопис, 150 с.). До наукового збірника Інституту народознавства написав розділ «Ікона, її минуле і сучасне». Протягом 2011 р. В.А. Овсійчук неодноразово залучався до відкриття художніх виставок, виступав на телебаченні.

В.А. Овсійчук – завідувач відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, веде активну викладацьку діяльність у Львівській національній академії мистецтв, читаючи такі курси лекцій: «Живопис», «Аналіз художнього твору», «Кольорознавство». Протягом року він керував трьома аспірантами, брав участь у роботі рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій та реставраційних рад Національного музею і Національної галереї мистецтв (Львів).

Член-кореспондент НАМ України О.В. Сокол – доктор мистецтвознавства, професор, ректор Одеської музичної академії ім. А.В. Нежданової, завідувач кафедри теорії музики та композиції ОДМА, протягом 2011 р. опублікував такі напрацювання: «Победы и перспективы: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти А.В. Неждановой» (Музыкальный вестник: Газ. Одесской гос. музыкальной академии им. А.В. Неждановой. – 2011. – № 19–20. – С. 2–5); «Одесская школа оперного искусства признана одной из лучших» (Музыкальный вестник Одесской государственной музыкальной академии им. А.В. Неждановой. – 2011. – № 19–20. – С. 6–8); «Мы готовы принять на учебу всех желающих» (Комсомольская правда». – 2011. – 10–16 июня. – С. 25); «Grand Fest длиною в ноябрь», «Интервью с Натальей Кучук» (Комсомольская правда. – 2011. – Ноябрь); вступна стаття (Наталья

96

Ломоносова. Петр Соломонович Столярский. Перевидання. – Одеса: Астропринт, 2011. – С. 5). До друку готується також наукова праця О.В. Сокола «Завершений переклад (з доповненнями) на українську мову авторської наукової праці О. Сокола «Виконавські ремарки, образ світу і музичний стиль» (12 друк. арк.).

У 2011 р. О.В. Сокол узяв участь в організації та проведенні таких конференцій: Міжнародна науково-творча конференція «Трансформація музичної освіти: Захід–Схід», Одеса, 15–16 травня, вступна доповідь, голова оргкомітету; Міжнародна науково-творча конференція «Одеська вокальна школа. Традиції, розвиток новацій», присвячена 105 річчю з дня народження проф., народного артиста України О.М. Благовидової, Одеса, голова оргкомітету; Всеукраїнська науково-творча конференція «Одеська хорова школа: традиції та новації», присвячена 135-річчю з дня народження К.К. Пігрова та 75-річчю кафедри хорового диригування, Одеса, голова оргкомітету.

О.В. Сокол виступив також організатором проведення в Одеській музичній академії, Одеській обласній філармонії, Одеському національному театрі опери та балету потрійного Grand Fest’у, присвяченого визначним датам корифеїв, творців видатних музично-педагогічних шкіл: О.М. Благовидової (150-річчя з дня народження) – школа академічного співу; К.К. Пігрова (135-річчя з дня народження) – школа хорового мистецтва; П.С. Столярського (140-річчя з дня народження) – скрипкова школа (разом з Одеською спеціальною музичною школою ім. проф. П.С. Столярського і під патронатом губернатора Одеської області Е.Л. Матвійчука).

У 2011 р. мистецтвознавець очолював журі конкурсу народних інструментальних ансамблів і вокалістів ОДМА ім. А.В. Нежданової, присвяченого Дню Перемоги, Одеського обласного конкурсу юних композиторів.

Продовжуючи активну викладацьку роботу, О.В. Сокол виступає головою спеціалізованої вченої ради Одеської музичної академії зі спеціальності 17.00.03 – «музичне мистецтво», головою Одеської організації Національної спілки композиторів України. Він є членом атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України та науково-технічної ради Одеської обласної ради, членом Ради гуманітарного розвитку Одеської області. О.В. Сокол – президент Одеського благодійного фонду ім. Еміля Гілельса, генеральний директор Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса та генеральний директор Міжнародного конкурсу вокалістів пам’яті Антоніни Нежданової.

Член-кореспондент НАМ України Т.В. Кара-Васильєва протягом 2011 р. здійснила низку наукових напрацювань. Відзначмо такі: розділ «Вишивка» (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. / ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ. – К., 2011. – Т. 4: Народне мистецтво і художні промисли ХХ ст. – С. 11–46); розділ «Килимарство» (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. / ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ. – К., 2011. – Т. 4: Народне мистецтво і художні промисли ХХ ст. – С. 71–91); розділ «Писанкарство» (у

97

співавт.) (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. / ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ. – К., 2011. – Т. 4: Народне мистецтво і художні промисли ХХ ст. – С. 293–298); розділ «Станкове малювання» (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. / ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ. – К., 2011. – Т. 4: Народне мистецтво і художні промисли ХХ ст. – С. 279–298; «Інспірації стилю модерн в українському декоративному мистецтві» (Українське мистецтвознавство: Матеріали, дослідження, рецензії. – К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2011. – Вип. 10. – С. 4–10); «Мистецтво монастирського шитва» (Історія українського мистецтва: У 5 т. – К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2011. – Т. 3. – С. 573–585); «Важлива складова вітчизняної художньої культури» (Рец. на кн.: Косів Р. Українські хоругви. – К.: Оранта, 2009. – 372 с.: іл. // Вісник ЛНАМ. – Львів, 2010. – Вип. 21. – С. 404–408); «Новітній погляд на розвиток сучасного мистецтва» (Рец. на кн.: Сидоренко В.Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть / ІПСМ АМУ. – К.: ВХ(студіо), 2008. – 188 с.: іл. // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії. – К.: ІПСМ НАМ України, 2010. – № 12–13. – С. 471–475); «Останні спадкоємці Запорізької Січі на Кубані» (у співавт.) (Кубань–Україна: Питання історико-культурної взаємодії. – Краснодар, 2011. – Вип. V. – С. 152–154); «Українські народні жіночі прикраси» (Рец. на кн.: Врочинська Г. Українські народні жіночі прикраси ХІХ – початку ХХ століть. – К.: Родовід, 2007. – 232 с.: іл. // Мистецтвознавство України: Зб. наук. праць. – Львів: ЛНАМ, ЛІГА-ТРЕС, 2011. – С. 407–409; «Українські хоругви» (Рец. на кн.: Косів Р. Українські хоругви. – К.: Оранта. 2009. – 372 с.: іл. // Мистецтвознавство України: Зб. наук. праць. – Львів, ЛНАМ, ЛІГА-ТРЕС, 2011. – С. 415–417); «Фантастичні квіти Ганни Собачко» (Жінка. – 2011. – № 4. – С. 20); «Блиск шовку, мінливість кольору» (Жінка. – 2011. – № 5. – С. 28); «Авангард в українській вишивці» (Жінка. – 2011. – № 8. – С. 16); «Супрематизм в українській вишивці» (Жінка. – 2011. – № 10. – С. 16).

У друці перебувають такі матеріали Т.В. Кари-Васильєвої: «Вишивка І пол. ХХ століття» (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. – К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2012. – Т. 5: Декоративне мистецтво ХХ століття); «Вишивка ІІ пол. ХХ століття» (Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. – К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2012. – Т. 5: Декоративне мистецтво ХХ століття); «Становлення дизайну в Україні» (Нариси з історії українського дизайну. – К.: ІПСМ НАМ України, КЖД «Софія», 2011).

У грудні 2011 р. Т.В. Кара-Васильєва виступила з доповіддю «Новий погляд на співпрацю художників авангарду і народних майстрів» на конференції з нагоди 15-річчя НАМ України та 10-ліття ІПСМ НАМ України «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації». За звітний період дослідниця також організувала виставку «Відроджені шедеври» в Національному культурному центрі України в Москві, Російська Федерація

98

(автор ідеї, куратор, побудова експозиції, прес-реліз) та здійснила друк «Бібліографічного покажчика» (К., 2011. – 146 с.).

У липні 2011 р. Т.В. Карі-Васильєвій присуджено вчене звання професора. Науковець була нагороджена Золотою медаллю НАМ України, Почесною відзнакою Українського фонду культури «За подвижництво в культурі», орденом Святої великомучениці Варвари Помісної Української Православної Церкви.

Т.В. Кара-Васильєва є членом спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, членом ради Львівської академії мистецтв, секретарем великої ради Національної спілки майстрів народного мистецтва України, членом Комітету з національної премії ім. Т. Шевченка; науковець активно працює в редколегіях таких спеціалізованих видань, як: «Народне мистецтво», «Українське мистецтво», «НТЕ», «АНТ», «МІСТ», «Студії мистецтвознавчі» та ін.

Член-кореспондент НАМ України О.С. Мусієнко у 2011 р. надрукувала такі наукові дослідження та статті: «Довженків «пейзаж душі» (Науковий вісник: Зб. наук. праць КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – Вип. 8); «Пейзаж в образній системі кінематографа Юрія Іллєнка» (Науковий вісник: Зб. наук. праць КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – Вип. 9); «Княжна Мери. Творческий выкидыш» (Науковий вісник: Зб. наук. праць КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – Вип. 8); «Декани» (Науковий вісник: Зб. наук. праць КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – Вип. 9).

У 2011 р. О.С. Мусієнко взяла участь у таких конференціях: науково-викладацька конференція, присвячена життю і творчості видатного режисера, оператора та сценариста Юрія Іллєнка (доповідь «Пейзаж в образній системі кінематографа Юрія Іллєнка», 16 травня); наукова конференція, присвячена творчості Івана Миколайчука.

О.С. Мусієнко – професор, завідувачка кафедри кінознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. Протягом року вона викладала історію зарубіжного кіно на кінознавчому відділенні Інституту театрального мистецтва та кафедрі кінознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, керувала аспірантами і здобувачами, опонувала на захисті кандидатської дисертації.

О.С. Мусієнко – член вченої ради КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, член художньої ради Інституту екранних мистецтв КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, виступає почесним президентом дитячого і юнацького кінотелефестивалю «Кришталеві джерела».

Член-кореспондент НАМ України В.В. Рубан протягом 2011 р. продовжувала працювати над монографічним виданням «Українське мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ століття. Національний варіант взаємодії тенденцій, напрямків, стилів». До нього написано розділ «Становлення регіональних мистецьких шкіл і ситуація прискореного розвитку» (5,5 друк. арк.).

99

У 2011 р. вийшли друком такі напрацювання В.В. Рубан: «Портретний живопис ХVІ–ХVІІІ ст.» (Історія українського мистецтва. – К., 2011. – Т. 3. – 23 друк. арк.); 7 статей до енциклопедичного видання «Allgemeines Rünsteer-lexikon» (Німеччина, Bd. 56. – München–Leipzig) – Т. Голембієвська, Є. Гончаренко, Т. Гончаренко, Ю. Гончаренко, Т. Горобець, А. Горонович, В. Горонович (1,4 друк. арк.).

Протягом року В.В. Рубан керувала та консультувала аспірантів, надавала наукові консультації співробітникам Мистецької галереї «Zorja» (штат Коннектикут, США), Чернігівського художнього музею, Дніпропетровського художнього музею, Музею-заповідника м. Острога, Чернігівського інституту культури, Полтавського краєзнавчого музею.

В.В. Рубан – член редколегії журналу «Пам’ятки України», член спеціалізованих рад із захисту дисертацій НАОМА та ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, член кваліфікаційної комісії Ніжинського педагогічного інституту.

Член-кореспондент НАМ України А.К. Терещенко протягом року написала 30 статей до 3-го тому Української Музичної Енциклопедії (УМЕ), готувала матеріали до 4-го тому УМЕ (написання статей, редагування, співпраця з авторами), працювала над розділами «Симфонічна музика» та «Кантати. Ораторії» до 3-го тому «Історії української музики» (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України та ЛНМА ім. М.В. Лисенка). У 2011 р. вийшли друком такі дослідження А.К. Терещенко: «Миті спілкування з великим композитором» (Спогади про Станіслава Людкевича. – Львів, 2011); «Спогади про вчителя» (Кос-Анатольський у спогадах сучасників. – Львів, 2011); «Життя, покладене на вівтар науки» (Мистецтвознавчі студії. – К., 2010).

А.К. Терещенко вела активну викладацьку роботу (професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва, КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого), виступала консультантом з питань підготовки кадрів вищої кваліфікації Львівської національної академії ім. М.В. Лисенка, керівником та науковим консультантом кандидатських і докторських дисертацій, опонентом на захисті 4-х кандидатських дисертацій.

А.К. Терещенко є членом спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (заступник голови ради з питань історії та теорії музичного мистецтва), Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, виступає членом редколегій та рецензентом наукових видань.

Доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМ України С.Й. Грица (Поріцька) у 2011 р. здійснила такі публікації: «Дума про удову і трьох синів» від Георгія Ткаченка і два інтерв’ю з ним» (Студії мистецтвознавчі. – 2011. – Ч. 1. – С. 117–141); «Листи Миколи Колесси з приводу видання спадщини його батька – Філарета Колесси» (Народна творчість та етнографія. – 2011. – № 1. – С. 119–141; 2011. – № 2. – С. 37–47); «…Її мистецький дух сильніший за обставини» (Музика. – 2011. – № 1–2. –

100

С. 20–23. Дослідницею також опубліковано 10 статей в Українській Музичній Енциклопедії (т. 3).

У 2011 р. С.Й. Грица (Поріцька) неодноразово виступала з науковими доповідями на засіданнях учених рад, конференціях, як-от: «Теоретичні засади наукового методу Ф.М. Колесси» (засідання вченої ради ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ); «Аналітичний метод Ф.М. Колесси і його продовження в сучасній парадигматиці» (Міжнародна конференція, присвячена 140-річчю від дня народження академіка Ф.М. Колесси; 19–22 жовтня, ЛНУ ім. І. Франка); «Роль транслітерації в рецепції і збереженні фольклору в мовноспорідненому середовищі» (науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня).

Протягом року С.Й. Грица (Поріцька) – заввідділу етномузикології ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України – неодноразово брала участь у роботі спеціалізованих вчених рад цієї установи та НМАУ ім. П.І. Чайковського із захисту докторських та кандидатських дисертацій, виступила опонентом на захисті докторської дисертації.

Член-кореспондент НАМ України, доктор мистецтвознавства О.С. Зінькевич протягом звітного періоду здійснила такі наукові публікації: «Шостакович как культурный герой эпохи» (Творческие стратегии в современной музыкальной науке: Материалы докладов Международной научно-практической конференции. К 75-летию Уральской государственной консерватории им. М.П. Мусоргского. – Екатеринбург: Уральская государственная консерватория, 2010. – С. 31–42); «Musical art in the socio-cultural structure of Kiev during the 1860s and 70s [Музичне мистецтво в соціокультурній структурі Києва (1860–70-ті рр.)]» (Music-Stadt. Traditionen und Perspectiven urbaner Musikkulturen. Band 1. – Leipzig: Gudrun Sdhröder Verlag, 2011. – S. 323–332); «Aspect of Liturgical Tradition in the Modern Genre-Creative Process in Ukraine [Прояви літургічної традиції в сучасному жанрово-творчому процесі України]» (Principles of Music Composing: Sacred Music. – Vilnius: Lietuvos musicos academija, 2010. – C. 41–45); «Аналітичний опис рукопису №№ 13 и 15 третьої картини «Пікової дами» П.І. Чайковського» (Світ музикознавства: Стратегії, дискурси, сюжети: Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. – К., 2011. – Вип. 98. – С. 340–372); «On the issue of connections among the arts [До питання про зв’язок між мистецтвами]» (Festschrift to Dorothea Baumann. – Zurich, 2011); переклад з англійської та підготовка до публікації статті: David Fanning, «Carl Nielsen and Theories of Symphonism» [Девід Феннінг, професор Манчестерського університету, Велика Британія. «Карл Нільсен та теорії симфонізму»] ( Світ музикознавства: Стратегії, дискурси, сюжети. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. – К., 2011. – Вип. 98. – С. 80–94). У пресі була опублікована стаття О.С. Зінькевич «Диригент Ігор Блажков: Симфонія однієї долі» (Дзеркало тижня. – 2011. – 5 листоп.).

У 2011 р. науковець узяла участь у таких міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: «Культурні парадигми музичного

101

мистецтва епохи соцреалізму (на прикладі української музики 1950–60-х рр.)» (Міжнародна конференція «Соцреализм: искусство или кич?» в рамках ХХ Міжнародного фестивалю мистецтв «От авангарда до наших дней», Санкт-Петербург, Російська Федерація, 13 березня); «Наступил иной эон»: современные реалии украинской музыки» (ХХ Міжнародні наукові читання пам’яті Л.С. Мухаринської «Музыкальная культура Беларуси на перекрестке эпох», Мінськ, Білорусь, Академія музики, 14 квітня); «Дразнить гусей» по-прокофьевски (симфонические дебюты В. Сильвестрова и Е. Станковича)» (Міжнародна конференція «С.С. Прокофьев в современном мире (К 120-летию со дня рождения)», Москва, Російська Федерація, консерваторія ім. П.І. Чайковського, Центральний музей музичної культури ім. М. Глинки, 29 квітня); «След» А. Островского в «Катерине Измайловой» Шостаковича (Міжнародний симпозіум «Север в традиционных культурах и профессиональных композиторских школах», спільний проект Петрозаводської консерваторії ім. І. Глазунова та Міжнародного музикознавчого товариства IMS, Петрозаводськ, Карелія, Російська Федерація, 4 вересня); «Глобалізаційні процеси в музиці: ретроспекція та перспективи» (науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», НАМ України, 15 грудня).

О.С. Зінькевич написала також рецензії на книгу С. Тишка, Г. Куколь «Странствия Глинки. Комментарий к Запискам. Часть III. Путешествие на Пиренеи, или Испанские арабески» (К., 2011. – 542 с.) та на книгу В. Самітова «Мислення музиканта-виконавця» (Луцьк, 2010. – 276 с.).

Протягом року О.С. Зінькевич була також активно задіяна в науково-організаційній роботі. Це, наприклад, ведення засідання ХІІІ Міжнародної конференції «Молоді музикознавці України» (Київ, Інститут ім. Р. Глієра, 2 лютого), ведення круглого столу «Нове в гуманітарних науках» (Київ, НМАУ ім. П.І. Чайковського, 3 березня), ведення пленарного засідання «Исследования музыкальных культур мира» на ХХ Міжнародних наукових читаннях пам’яті Л.С. Мухаринської (Мінськ, Білорусь, Академія музики, 14 квітня), ведення засідання «С.С. Прокофьєв и игра» на Міжнародній науковій конференції «С.С. Прокофьев в современном мире (К 120-летию со дня рождения)» (Москва, Російська Федерація, Центральний музей музичної культури ім. М. Глинки, 30 квітня).

О.С. Зінькевич – завідувач кафедри історії музики етносів України та музичної критики НМАУ ім. П.І. Чайковського, є членом спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 із захисту докторських дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук (НМАУ ім. П.І. Чайковського), спеціалізованої вченої ради К.64.871.01 (ХДУМ ім. І.П. Котляревського, Харків), членом вченої ради НМАУ ім. П.І. Чайковського. Мистецтвознавець також взяла участь у роботі оргкомітету та журі Всеукраїнської конференції «Молоді музикознавці України», є членом редколегії «Часопису Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського» та інших наукових видань НМАУ («Науковий вісник», «Київське музикознавство» та ін.).

102

На громадських засадах О.С. Зінькевич бере участь у роботі IMS (Міжнародного музикознавчого товариства), вона є членом правління Національної спілки композиторів України, неодноразово протягом року виступала з публічними лекціями під час мистецьких заходів та у ЗМІ: «Музичний постмодерн» (салон «Бехштейн», у рамках «Клубу високої музики», 26 березня); «Андрій Волконський та Ігор Блажков (концерт «Пам’яті князя Андрія Волконського», Колонний зал ім. М. Лисенка, 9 листопада); «До 75-річчя І. Блажкова» (Третя програма українського радіо, 24 вересня); «До 200-річчя Ф. Ліста. Ліст у Києві» (Радіо «Голос Києва», 22 жовтня); «Старий Київ» (Телеканал «Сіті», вересень; про організацію Київського відділення РМТ, відкриття музичного училища); «Старий Київ» (Телеканал «Сіті», 30 жовтня; до історії вулиці Городецького, Київської консерваторії).

У 2011 р. О.С. Зінькевич була нагороджена Золотою медаллю НАМ України. На її пошану вийшли два збірники: «Учні – вчителю. Олені Сергіївні Зінькевич присвячується» (Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського / Редактори-упорядники В.Я. Редя, Ю.І.Чекан. – К., 2011. – Вип. 97. – 212 с.) та «Світ музикознавства: Стратегії, дискурси, сюжети. Олені Сергіївні Зінькевич присвячується» (Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського / Редактор-упорядник О.Б. Соломонова. – К., 2011. – Вип. 98. – 496 с.); низка статей у періодичній пресі.

Член-кореспондент НАМ України, доктор мистецтвознавства В.А. Бітаєв протягом 2011 р. здійснив такі наукові публікації: «Філософія: Словник-довідник: Навчальний посібник» (К.: ДАКККіМ. – 480 с.; у співавт.), тези доповіді «Перспективи розвитку культурологічної науки в контексті діяльності інституцій державного стимулювання» (зб. матеріалів Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Засоби масової інформації як феномен культури й культура у засобах масової інформації»). Науковцем також прорецензовано декілька наукових монографій, циклів наукових праць, навчальних програм, дисертаційних досліджень.

У 2011 р. В.А. Бітаєв виступив на таких конференціях: Всеукраїнська науково-теоретична конференція, присвячена пам’яті А.Ф. Кречківського «Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін» (доповідь «Сучасне мистецтво та музично-педагогічна думка в Україні: Перспектива взаємодії», Суми, 7–9 квітня), Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Засоби масової інформації як феномен культури і культура у засобах масової інформації» (доповідь «Концептуальна спрямованість культурологічної проблематики в наукових виданнях НАКККіМ», Київ, 10–11 червня), VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики» (доповідь «Науково-дослідна робота Академії: Організація, перспективні тенденції розвитку», Київ, 17–19 травня), вітальне слово до учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Діалог культур у контексті історії українсько-грецьких зв’язків» (Київ, 20 травня), науково-теоретична конференція «Національна

103

культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» (доповідь «Мистецтво в контексті проблеми екології національної культури», Київ, 15 грудня).

Протягом 2011 р. В.А. Бітаєв виступав науковим консультантом і науковим керівником декількох здобувачів та аспірантів на здобуття наукового ступеню кандидата мистецтвознавства.

В.А. Бітаєв є членом спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій при Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, членом спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій в Інституті філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди, веде активну громадську діяльність. Він є членом Комісії з державних премій України в галузі науки і техніки, членом Національної комісії з суспільної моралі.

Член-кореспондент НАМ України, доктор мистецтвознавства Г.Г. Стельмащук протягом 2011 р. здійснила такі публікації: «Український Стрій: Навчальний посібник: Допущено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих і середніх навчальних закладів» (2-ге вид. – Львів: Видавництво «Апріорі», 2011. – 310 с.; у співавт. з М.С. Білан); розділ «Зміни в народному вбранні XX ст.» для п’ятитомного видання НАНУ «Історія декоративного мистецтва України» (К., 2011. – Т. 4: Народне мистецтво та художні промисли XX ст. – C. 93–100); «Українські художники в Римі» (Мистецтвознавство України: Зб. наук. праць. Спецвипуск (Упорядник Г.Г. Стельмащук / Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Львівська національна академія мистецтв. – Львів: Афіша, 2011. – С. 69–85); «Становлення художньої освіти у м. Києві в 30-х р. ХІХ початку ХХ ст.» (Rozwoj polskiej i ukrainskiej mysli pedagogicznej na przestrzeni ХІХ–ХХ wieky / Pod redakcja naukowa Anny Haratyk. – Wroclaw, 2011. – S. 179–186); «Кафедра історії і теорії мистецтва» (Ред. колегія А. Бокотей та ін. / Львівська національна академія мистецтв. – К., Вид. центр «Логос Україна». – 2011. – С. 116–119). Вона також виступила упорядником збірника наукових праць «Мистецтвознавство України» (Спецвипуск) (Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Львівська національна академія мистецтв. – Львів: Афіша, 2011. – 424 с.) та написала низку статей про художників, членів НСХУ для «Енциклопедії сучасної України».

У лютому–березні 2011 р. Г.Г. Стельмащук пройшла планове стажування в Національному музеї ім. А. Шептицького, а у квітні–травні – в Українському католицькому університеті в Римі на запрошення Релігійного товариства «Свята Софія для українців-католиків» у Римі. У бібліотеці УКУ опрацьовувала матеріали про художників, які працювали і сьогодні працюють у Римі. Підготувала до друку видання «Українські художники у світі: До історії українського мистецтва ХХ ст.» (130 імен).

Як завідувач кафедри історії і теорії мистецтв ЛНАМ України Г.Г. Стельмащук активно сприяла організації її науково-дослідної роботи, провадила підготовку кадрів вищої кваліфікації (написання експертних

104

висновків, відгуків на дисертації, читання лекцій, написання методичних розробок, навчальних програм). Під її науковим керівництвом за звітний період захищено дві кандидатські дисертації.

Г.Г. Стельмащук постійно виступає рецензентом науково-методичних видань, вона є членом редколегій багатьох наукових збірників: «Мистецтвознавство» (Спілка критиків та істориків мистецтва, Інститут народознавства НАН України, Львів), «Вісник ЛНАМ України», «Студії мистецтвознавчі» (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України), «Українське пам’яткознавство», «Народознавчі зошити» (Інститут народознавства НАН України), «Історія декоративного мистецтва України», «Історія української культури» (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України), журнал НСХУ «Образотворче мистецтво»; головним редактором і упорядником наукового збірника кафедри ІТМ «Мистецтвознавчий автограф», членом спеціалізованих вчених рад ЛНАМ України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського із захисту докторських і кандидатських дисертацій, а також членом експертної ради ВАК України, членом журі з присудження обласних премій у галузі культури Львівської обласної державної адміністрації.

У 2011 р. з нагоди 65-ліття Львівської національної академії мистецтв Г.Г. Стельмащук нагороджена нагрудним знаком «Петро Могила» Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України за розвиток вищої освіти України.

Реалізація плану заходів на виконання постановиЗагальних зборів НАМ України

від 31 березня 2011 р.

Відповідно до плану заходів на виконання постанови Загальних зборів НАМ України члени відділення теорії та історії мистецтв активно сприяли організаційно-методичному забезпеченню і підготовці матеріалів до фундаментальних наукових і прикладних досліджень, галузевих програм, спрямованих на збереження і розвиток національних традицій, сучасного мистецтва та інтеграцію його здобутків у світовий культурний простір. Члени відділення брали участь у підготовці та експертизі проектів законів України і підзаконних актів з питань культури, мистецтва, мистецтвознавчої науки і мистецької освіти.

Більшість членів відділення теорії та історії мистецтв протягом року брали активну участь у міжнародних наукових конференціях, симпозіумах, мистецьких проектах, сприяючи активізації наукового і культурного взаємообміну та інтеграції в європейський простір, збереженню і пропаганді здобутків національного мистецтва.

Члени відділення теорії та історії мистецтв постійно співпрацюють з національними творчими спілками, художніми колективами, провідними митцями України, залучаються до науково-мистецьких заходів Міністерства

105

освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства культури України, постійно підтримуючи творчо-наукові інноваційні проекти і дослідження.

Оприлюднюючи свої наукові праці в українських та зарубіжних фахових виданнях, члени відділення сприяють поширенню інформації про НАМ України, зміцненню авторитету Академії серед світової науково-творчої спільноти. Вони також активно залучаються до формування (організація матеріалів, написання статей, редагування) збірників наукових праць НАМ України. Усі новітні надходження членів відділення у вигляді монографій представлені на виставці науково-творчих видань НАМ України.

З метою активізації інтеграційних процесів національної культури в червні 2011 р. членом-кореспондентом відділення, доктором мистецтвознавства Т.В. Кара-Васильєвою (автор ідеї, куратор, побудова експозиції, прес-реліз) у Національному культурному центрі України (Москва, Російська Федерація) була організована і презентована виставка «Відроджені шедеври (Авангард і українська вишивка)», що набула широкого резонансу в ЗМІ.

15 грудня 2011 р. за ініціативи відділення теорії та історії мистецтв на базі НАМ України була проведена науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» (до 15-річчя заснування Національної академії мистецтв України та 10-річчя Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України). Під час цього заходу відбулося обговорення головних проблем та векторів розвитку практично всіх видів національного мистецтва: образотворчого, театрального, музичного, кіномистецтва, архітектури та дизайну, культурологічних аспектів. Мистецтвознавці-доповідачі, якими виступили переважно академіки, членами-кореспонденти, наукові співробітники НАМ України та її підлеглих інституцій: ІПСМ НАМ України та Інституту культурології, виявили потужний потенціал національної наукової думки, продемонстрували зацікавлення як історичними аспектами, так і тими непростими трансформаційними перетвореннями, що характеризують розвиток сучасного мистецтва та мистецтвознавства.

За звітній період відділення двічі збиралося загальними зборами та двічі проводилися засідання бюро відділення. На загальних зборах відділення, що відбулися у грудні 2011 р., проаналізовано діяльність роботи відділення теорії та історії мистецтв НАМ України за поточний рік та розглянуто основні пункти плану роботи на наступний 2012 рік.

Детальніше виробнича, викладацька та науково-видавнича діяльність членів відділення теорії та історії мистецтв НАМ України, їх громадська та науково-творча робота висвітлена в особистих звітах.

Звіт ученого секретаря відділення теорії та історії мистецтв НАМ України Н.В. Владимирової додається окремо.

106

ВІДДІЛЕННЯ СИНТЕЗУ ПЛАСТИЧНИХ МИСТЕЦТВТА СЕКЦІЯ ЕСТЕТИКИ І КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Упродовж року члени відділення вели активну наукову, творчу та педагогічну роботу з метою належного виконання рішень сесій Загальних зборів НАМ України, постанов Президії та плану роботи відділення на 2011 рік.

Члени відділення взяли активну участь у розробці плану заходів з підготовки та проведення звітної сесії Загальних зборів НАМ України.

Відділенням було ініційовано проведення виїзного засідання Президії НАМ України в Харкові на базі Харківської державної академії дизайну і мистецтв. У проведеному 4 листопада 2011 р. засіданні Президії президент НАМ України, академік А.В. Чебикін, який привітав присутніх з нагоди 90-річчя від дня започаткування вищої художньої освіти в Харкові, відзначив, що Харківській школі притаманні такі характерні ознаки, як цілісність, послідовність, спадкоємність, єдність наукової і практичної роботи, уміле формування емоційної сфери майбутнього митця. При розгляді основного питання порядку денного – «Творчі здобутки мистецьких шкіл України та подальші перспективи розвитку» – було підкреслено, що Харківська державна академія дизайну і мистецтв успішно співпрацює зі спорідненими навчальними мистецькими закладами України, особливо з Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури та Львівською національною академією мистецтв. Свідчення такої роботи стали спільні значимі акації «Мистецтво молодих», конкурси з академічного малюнка, скульптури і живопису, які провадяться в Харкові, Львові та Києві, регулярні студентські науково-практичні конференції.

Однак у підготовці фахівців окремих спеціальностей, особливо живопису, простежується певний застій. Мабуть, потрібно більше контактів, зустрічей, майстер-класів з провідними сучасними художниками, що об’єднуються навколо Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, який очолює віце-президент Академії, академік В.Д. Сидоренко. Але сьогодні, як ніколи, ми повинні усвідомити і вірити, що випускаємо у світ достойних молодих митців. Необхідно підтримувати талант, відділяти і захищати його від посередностей і кон’юктурників, а також некерованих процесів комерціалізації, які сприяють катастрофічному падінню смаків. Не секрет, що сучасне мистецтво вимагає визначення найважливіших тенденцій розвитку, аналізу і критичної оцінки всіх його суперечливих складових. Поки що у нас нема критичного підходу до сучасного мистецтва, у цьому має розібратись наша мистецтвознавча наука.

Сьогодення вимагає принципового переосмислення мистецьких подій, узагальнення професійного погляду на явища, що постали на початку нового тисячоліття. У виступах сучасників та членів Президії НАМ України А.В. Чебикіна, В.Д. Сидоренка, М.І. Яковлєва, О.К. Федорука, В.Я. Даниленка, В.М. Шейка та інших були порушені фундаментальні

107

проблеми. Якою буде освіта надалі? Треба активно використовувати методики і техніки навчання як традиційного, так і новітнього типу. Майбутній митець (як теоретик і практик) повинен бути готовим до вирішення нестандартних творчих завдань.

Було підтримано ініціативу академіка В.Д. Сидоренка щодо проведення на базі Інституту проблем сучасного мистецтва науково-практичної конференції із зазначених питань, залучивши до участі провідних науковців, митців з академій Києва, Харкова, Львова та інших зацікавлених інституцій, особливо Міністерства освіти, науки, сім’ї та молоді України і Міністерства культури України.

Цікавою подією в культурно-мистецькому житті України стало проведення в Києві VI форуму творчої та наукової інтелігенції країн СНД, в якій взяли участь члени відділення та віце-президенти НАМ України Ю.П. Богуцький і В.Д. Сидоренко. У своїх виступах вони підкреслили, що витоки сучасного мистецтва країн СНД базуються на творчих пошуках, які були особливо активними в 20-х роках минулого століття. Україна була в той час своєрідним експериментальним центром, за словами Валентини Маркаде, «колискою художньої революції». Це підтверджується творчістю таких видатних майстрів, як Радченко, Татлін, Архипенко, Бурлюк, Екстер, Єрмилов, Малевич та інші. Сучасне українське мистецтво збагатилося за рахунок повернення з небуття творів відомих талановитих митців, перш за все завдяки реабілітації та визнанню творчості нонконформістів і художників діаспори (О. Грищенка, В. Хмелика, М. Андрієнко-Нечитайло, Я. Гніздовського, М. Бутовича, С. Гординського). Було підкреслено, що Київ як одна з європейських столиць поступово стає центром вітчизняної культури та сучасного мистецтва і тому слід розробити ґрунтовний довгостроковий проект, спрямований на поглиблення моральних та культурологічних змін у суспільстві, тому що культурна ідентифікація домінує сьогодні в міжнародних відносинах, культурні співтовариства прийшли на зміну політичним блокам часів «холодної війни».

Членами відділення велась велика наукова, творча, громадська та педагогічна робота як з виконання загальних питань роботи відділення, так і індивідуальних планів роботи на 2011 рік.

Віце-президент НАМ України академік Ю.П. Богуцький упродовж 2011 року виконав велику наукову, громадську, організаційну та педагогічну роботу.

Ним здійснено керівництво темами фундаментальних досліджень Інституту культурології НАМ України «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні» і «Нова соціокультурна реальність в Україні: Методологія і наукова практика її дослідження»; наукове керівництво темами наукових досліджень Інституту культурології НАМ України (8 тем); редагування та реферативний аналіз наукових видань:

щорічник наукових праць ІК НАМ України «Культурологічна думка». – 2011. – Вип. 3 (20 друк. арк.);

108

щорічник наукових праць ІК НАМ України «Культурологічна думка» (спеціальний випуск). – 2011. – Вип. 4 (20 друк. арк.);

колективна монографія «Українська культура і світ: Організаційні проблеми художньої культури» (20 друк. арк.);

колективна монографія «Аспекти морфології культури України: Ґенеза та типологія» (15 друк. арк.);

збірник наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології» (18 друк. арк.);

збірник наукових праць «Концепт культури: Теоретико-методологічні та прикладні аспекти» (13 друк. арк.);

електронне видання «Золоті сторінки української культури». Т. 4: XX ст. Особистості» (10 умовн.-обл. арк.).

Організація та участь у проведенні наукових комунікативних заходів: участь з доповіддю на Всеукраїнській науково-

практичній конференції «Засоби масової інформації як феномен культури і культура у засобах масової інформації» (Київ);

участь з доповіддю на науковому круглому столі «Культурний шок постмодерну та українські реалії мистецького буття культури» (Київ);

участь з доповіддю на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Діалог культур: Дослідження, практики, виклики» (Київ);

організація роботи методологічних семінарів в Інституті культурології НАМ України («Культура в умовах інформаційного суспільства», «Знищена культурна спадщина України і проблеми її дослідження», «Культурологічні аспекти проблеми розвитку засобів масової інформації», «Новітні культурні практики: Тенденції до формування культури середнього рівня (на прикладі розвитку карвінгу в Україні)» тощо;

участь у роботі Асоціації культурологів України (протягом року);

участь у підготовці та проведенні V Всесвітнього форуму українців (міжнародний захід – Київ, серпень);

участь у підготовці та проведенні VI Форуму інтелігенції країн СНД (міжнародний захід – Київ, жовтень).

Видано: передмова до монографії В.М. Шейка «Культура

України в глобалізаційно-цивілізаційному вимірі (історико-методологічні аспекти)» (0,1 др. арк.);

передмова до монографії О.М. Оніщенко «Письменники як дослідники: потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн, А. Франс, І. Франко, С. Цвейг)» (0,1 др. арк);

109

передмова до колективної монографії «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» (0,1 др. арк.);

передмова до колективної монографії «Аспекти морфології культури України: ґенеза та типологія» (0,1 др. арк.);

передмова до збірника наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології» (0,1 др. арк.);

передмова до збірка наукових праць «Концепт культури: теоретико-методологічні та прикладні аспекти» (0,1 др. арк.).

Читав культурологічні курси: для студентів ДАКККіМ; для слухачів у Національній академії державного

управління при Президентові України.Академік, головний учений секретар НАМ України М.І. Яковлєв вів

організаційну, наукову, творчу і педагогічну діяльність, яка включає підготовку та проведення засідань Президії НАМ України, Загальних зборів НАМ України, науково-практичних конференцій та творчих зустрічей.

Підготовлено і проведено 10 засідань Президії Національної академії мистецтв України.

Проведені планові виїзні акції: виїзна Президія НАМ України (Харків, 4–5

листопада); Міжнародна науково-практична конференція

«Ерделівські читання» в Ужгороді, 11–12 травня. Безпосередня робота як члена відділення синтезу пластичних мистецтв:Брав участь у проведенні таких науково-практичних конференцій: 8-ї Всеукраїнської щорічної науково-практичної

конференції «Людина, суспільство, економіка: Актуальні проблеми та перспектива взаємодії», Полтава, 23–26 квітня.

«Львівській національній академії мистецтв – 65 років».

Як член президії ВАКу брав участь у роботі 5 засідань за графіком та в роботі спеціалізованої вченої ради Київського національного університету будівництва і архітектури (спеціальність 050101, 050103), спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 18.00.01 «Теорія, історія архітектури, реставрація пам’яток архітектури» (НАОМА).

М.І. Яковлєв, як голова Державної екзаменаційної комісії, провадив захист дипломних проектів випускників Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, дипломних проектів випускників Закарпатського державного художнього інституту ім. Ерделі та науково-творчих робіт в асистентурі-стажуванні НАОМА 29 жовтня 2011 року.

110

М.І. Яковлєвим ініційовано випуск актуального видання «Дизайн: Словник-довідник», де він виступив як науковий редактор, керівник теми і творчої групи.

Академік-секретар відділення А.А. Бокотей вів велику громадську, культурно-мистецьку та педагогічну діяльність. Він є членом представницької громадської гуманітарної Ради при Президентові України, головою Наглядової Ради Львівського будинку вчених, членом Наглядових Рад Національного музею ім. А. Шептицького та Закарпатського художнього інституту ім. А. Ерделі. Брав активну участь в найпрестижніших мистецьких проектах, виставках, пленерах і симпозіумах як в Україні, так і за її межами, продовжував роботу з налагодження мистецьких та культурологічних зв’язків між Україною та зарубіжними країнами.

Упродовж 2011 р. очолював низку регіональних і державних художніх комісій, журі, комісій з призначення премій у галузях культури і мистецтва.

Творча діяльність: створення серії художніх робіт (гутне скло) «Композиції» (10

творів); виставки творів художнього скла львівських митців у м. Ганчжоу

(КНР) 3 листопада 2011 р.Наукова робота. За звітний період опубліковано: «Подія неординарна з багатьох міркувань» //Мистецтвознавство

України: Зб. наук. праць. – Львів: Афіша, 2011. – С. 3. У дальшу дорогу // Мистецький ужинок: інформаційний щорічник. –

Львів: ЛНАМ, 2011. – С. 2. То english – speaking readers //Visnyk of Lviv National Academy of

Arts: Almanac. – Lviv: LNAA, 2011. – Р. 5-8. Шеф-редактор Всеукраїнського освітньо-мистецького часопису-

посібника «Арт-клас».Академік НАМ України В.М. Прядка у 2011 р. продовжив роботу як

художник-монументаліст в остаточному оздобленні Успенського собору Києво-Печерської лаври – серією монументальних портретів, присвячених Іванові Мазепі. Творча робота майстра поєднувалась з педагогічною діяльністю в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Академік НАМ України Л.М. Медвідь презентував у Національному художньому музеї України проект «Ремінісценції», разом – 17 творів, у яких його перцепції простору і часу, існування і небуття, людини і природи вражають високим мистецьким звучанням. У своїх есе «Про неминучість творчості» та «Привілеї таланту» Л.М. Медвідь наголошує на відповідальності художника за моральність і конструктивність творів.

Академік НАМ України Б.Г. Возницький вів важливу діяльність на посаді директора Львівської національної галереї мистецтв та її філіалів, випустив великий альбом про творчість українського скульптора 18 ст. Іоана Пінзеля (на японській та англійській мовах), взяв участь у роботі над телефільмом «Творчість скульптора Іоана Георга Пінзеля», створеним

111

групою японських кінематографістів. Продовжував роботи з реставрації та музеєфікації пам’ятки архітектури національного значення – Підгорецького замку 1640 р.

Член-кореспондент НАМ України В.М. Шейко був організатором трьох виставок художників-випускників Академії культури та творчого об’єднання художників «Буріме».

За його участі було підготовлено 28 концертних програм (симфонічного та народного оркестрів, хорових, хореографічних, вокально-інструментальних колективів). За їх участі відбулося 32 концерти в Україні та за кордоном.

Як Президент української асоціації культурологів брав участь у двох міжнародних конференціях з проблем культурології та засіданнях керівних органів Асоціації.

Був організатором та виступив з доповіддю на 8 міжнародних та регіональних конференціях, зокрема запланованих та проведених разом з НАМ України. Шейко В.М. брав участь у двох міжнародних конференціях та чотирьох круглих столах з питань культурології та соціальних комунікацій, у творчих зустрічах, виступав на радіо і телебаченні на теми культури та мистецтва, освіти (4 виступи).

За 2011 р. підготував і видав 26 праць, у тому числі 13 наукових статей, 1 підручник, 2 програми та науково-методичні матеріали з культурології, з історії української культури (10,2 др. арк.), декілька статей в газетах.

Член-кореспондент НАМ України М.Є. Станкевич підготував і опублікував теоретичну статтю про «Художні модуси» (обсягом 0,4 друк. арк.). У статті вперше запропоновано художній модус як альтернативу до хронографії мистецької спадщини. Концепція «неісторії» мистецтва базується на кодифікації творів згідно кількох рівнів: 1) система (кодекс); 2) модель; 3) типологічна структура художніх модусів.

Підготував статтю «Інкрустація» (обсягом 0,25 авт. арк.) до «Енциклопедії сучасної України».

Виступив на VII науковій сесії Спілки критиків та істориків мистецтва з доповіддю «Неісторія» мистецтва: Формулювання наукової проблеми» (Львів, 11.05.2011 р.).

Виступив на науковій конференції, присвяченій 135-річному ювілею Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, з доповіддю «Модуси мистецтва як альтернатива навчальної дисципліни «історія мистецтва» (Львів, 21.10.2011).

В Інституті мистецтв ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» очолював кафедру теорії та історії мистецтва, при ній діє аспірантура зі спеціальностей: «образотворче мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво» і «культурологія» (мистецтвознавство).

М.Є. Станкевич – голова спеціалізованої вченої ради К 20.051.08 з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальностями:

112

26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство), 17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво. У звітному році проведено захисти двох дисертацій.

Член-кореспондент НАМ України В.Я. Даниленко брав активну участь в організації мистецьких акцій:

Міжнародний форум «Дизайн-освіта 2011». Всеукраїнська дизайнерська виставка «Репліканти». Виставка «До дня кирилиці». Виставка творчих робіт викладачів та студентів вищих навчальних

закладів Харківщини. Фестиваль графічного дизайну «Корова». Фестиваль графічного дизайну «Три крапки». Міжнародний конкурс упаковки «Заводной апельсин».Здійснив доповіді та повідомлення на наукових конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція «Дизайнерська

освіта України у світовому контексті» (ХДАДМ, 12–13 квітня). Всеукраїнська науково-практична конференція «Матеріально-

художня культура: Проблеми теорії та практики» (ХДАДМ, 2–4 листопада).

Наукова електронна конференція «Теорія і практика матеріально-художньої культури» (ХДАДМ, 2 грудня).

В.Я. Даниленко підготував до друку збірник наукових праць «Дизайнерська дидактика: проблеми та перспективи» (у співавторстві з Турчиним В.В.) та взяв участь у виконанні держбюджетних наукових тем: «Традиційне мистецтво Сходу та Заходу в культурному просторі України від середньовіччя до сучасності» і «Формування і розвиток парадигми екологічного дизайну».

Член-кореспондент НАМ України О.А. Векленко вів велику організаційну діяльність:

Підготовлено та проведено виставку плакатів Йошитеру Асаі з колекції триєнале «4-й Блок» (30 плакатів), Муніципальна галерея «Лавра», Київ, 22.04. – 29.04.2011.

Організовано та проведено серію міжнародних плакатних акцій «25x25» до 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи (25 плакатів), НАМ України, Київ, 27.04. – 10.05.2011, Москва, 26.04. – 06.05. 2011, Красноярськ, Російська Федерація, 26.04. – 02.05.2011.

Підготовлено та проведено виставку екологічних плакатів колекції триєнале «4-й Блок» на фестивалі «Акумулятор» (30 плакатів), Харків, 20.08. – 23.08.2011.

О.А. Векленко виступав з доповідями та провадив майстер-класи з питань екологічної проблематики в багатьох містах України та Росії.

Взяв участь у значних всеукраїнських та зарубіжних виставках: Персональна виставка авторських плакатів «Чорнобиль у моєму

серці» в Національному музеї «Чорнобиль» (24 плакати), 10.12.2010–10.01.2011, Київ. Каталог.

113

Пересувна групова виставка плакатів у рамках міжнародного проекту «Чорнобильські експедиції» (2 плакати) – Фонд Гайнріха Бьолля, Берлін (Німеччина), березень; Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ, квітень; Eva Morat Institut, Фрайбург (Німеччина), вересень.

Персональна виставка авторських світлин (25), в рамках VI міжнародного форуму «Дизайн-освіта 2011», ХДАДМ, жовтень.

Виставка членів журі Першої всеукраїнської триєнале «Брама дизайну» (10 плакатів), НАМ України, листопад–грудень. Каталог.

Групова виставка театрального плаката (3 роботи), Галерея «Академія», Харків, грудень. Каталог.

Член-кореспондент НАМ України В.К. Шостя взяв участь у міжнародних проектах і акціях у США, Фінляндії, Росії, ряді міст України, де експонував плакати останніх років: «Час плине – проблеми залишаються», «Брама дизайну», «Журі. Всеукраїнська триєнале графічного дизайну» та інші. Вів велику творчо-організаційну роботу як голова ДЕКу Харківської державної академії дизайну і мистецтв, голова журі Всеукраїнського конкурсу плаката «Створюй, втілюй, здобувай», голова організаційного комітету і журі Всеукраїнської триєнале графічного дизайну «Брама дизайну».

В.К. Шостя активно виступав у засобах масової інформації, провадив майстер-класи та творчі зустрічі.

Член-кореспондент НАМ України О.Я. Боднар науково-творчу роботу в 2011 році виконував головним чином у межах планової діяльності за основним місцем роботи – у Львівській національній академії мистецтв. У реалізації індивідуальних планів та авторських програм О.Я. Боднаром підготовлені та опубліковані статті з міждисциплінарних досліджень симетрії та гармонії систем, результати досліджень були представлені на всеукраїнських на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях та семінарах у Львові, Москві та Загребі. Ним завершені роботи з реалізації проекту пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому та Св. отцеві Климентію Шептицькому, а також благоустрою території церкви та музею А. Шептицького в його родинному селі Прилбичі на Львівщині (автор скульптури –заслужений художник України Василь Гоголь).

Член-кореспондент НАМ України В.І. Пасівенко вів значну творчу роботу в галузі монументально-декоративного та станкового живопису. Автором було закінчено монументальний твір «Третій вселенський собор в Ефесі» та пейзажний мотив в Успенському Соборі Києво-Печерської лаври. В.І. Пасівенко експонував свої твори на престижних всеукраїнських виставках, репродукції його творів опубліковані в таких фундаментальних виданнях, як «Художники України» та «Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 рр. (живопис, графіка, скульптура)».

Член-кореспондент НАМ України Л.П. Скорик упродовж 2011 року активно здійснювала як творчу, так і громадську, педагогічну та науково-теоретичну роботу. Завершено проект комплексу меморіалу «Биковнянські

114

могили». Л.П. Скорик брала активну участь в роботі Громадської гуманітарної Ради при Президентові України.

Нові творчі здобутки в різних галузях пластичних мистецтв в 2011 році мали академік І.П. Шпара, члени-кореспонденти А.В. Гайдамака, С.В. Бабушкін, В.М. Бондаренко, В.І. Лесняк, О.М. Міщенко. Вони вели значну наукову, творчу та педагогічну роботу, брали участь в проведенні значимих культурно-мистецьких акцій. Було ініційовано та проведено в залі НАМ України виставки плаката «25х25» до 25-річчя Чорнобильської трагедії», виставки творів членів журі Всеукраїнського триєнале графічного дизайну «Брама дизайну» та виставки творів членів відділення синтезу пластичних мистецтв та відділення образотворчого мистецтва з нагоди 15-річчя від дня створення НАМ України.

Значимою була педагогічна робота членів відділення А.А Бокотея, І.П. Шпари, Л.М. Медвідя, В.М. Прядки, М.І. Яковлєва, Л.П. Скорик, В.Я. Даниленка, В.І. Лесняка, В.М. Шейка, М.Є. Станкевича, В.К. Шості в стінах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Львівської національної академії мистецтв, Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Харківської державної академії культури, Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Члени відділення свою роботу в 2011 році спрямовували на виконання рішень сесії Загальних зборів НАМ України, постанов Президії НАМ України, плану роботи відділення та вели плідну співпрацю з Інститутом проблем сучасного мистецтва та Культурології НАМ України з усіх питань, що входять до їх компетенції.

115

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

Інститут здійснював роботу відповідно до плану фундаментальних досліджень на 2011 рік, затвердженого постановою Президії НАМ України від 23.12.2010 № 12/46-09 із внесеними змінами, що затверджені постановою Президії НАМ України від 28.12.2011 № 9/58-09 «Про тематичний план фундаментальних наукових досліджень ІПСМ НАМ України на 2011 р.».

Співробітники Інституту протягом звітного періоду здійснювали заплановану роботу та в основному її виконали. Хід виконання наукових програм обговорювався на засіданнях Вченої ради, створеної відповідно до наказу директора від 05.11.2002 № 41-р та затвердженої Президією НАМ України, зі змінами згідно з наказом від 22.11.2010 № 17-р. Певна увага в роботі Інституту приділялася, зокрема, вирішенню організаційних питань.

Організаційно-господарська робота

Кошти, заплановані в кошторисі на 2011 рік на оплату комунальних послуг, зв’язку, утримання автотранспорту, господарчі та канцелярські потреби, використано повністю.

За результатами весняного та осіннього оглядів будівлі Інституту був складений план необхідних робіт із поточного ремонту будівлі у 2012 р. Упродовж усього року господарський відділ (завідувач Н. Чубенко) здійснював технічне забезпечення проведення в Інституті наукових конференцій, семінарів, наукового та науково-художнього обговорення творів сучасних митців із репрезентацією візуальних матеріалів. Згідно з договорами впродовж року здійснювалися планово-попереджувальні роботи та огляд систем кондиціювання, вентиляції, пожежної та охоронної сигналізації.

Слід підкреслити, що у зв’язку з недостатнім фінансуванням закупка необхідного обладнання, меблів, діяльність у сфері закупівлі товарів і послуг, а також заплановані на 2011 рік заходи з поточного ремонту будівлі не проводилися. Уперше, починаючи з 2002 р., поліграфічне відтворення наукових збірників і монографічних праць співробітників Інституту не здійснювалося. Ознайомитися з їх відредагованими рукописами можна лише в електронній версії, що зберігається в архіві Інституту.

Печерською райдержадміністрацією 13.05.2011 була зареєстрована нова редакція Статуту Інституту, затверджена постановою НАМ України від 10.05.2005 № 5/20-09 (у редакції постанови НАМ України від 11.11.2010 № 10/38-09).

Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської райдержадміністрації 5.12.2011 (№ 439) зареєстрований Колективний договір Інституту між адміністрацією та трудовим колективом на 2012–2013 рр., що був схвалений на загальних зборах трудового колективу від 15.11.2011 (протокол № 2), а також 22.12.2011 (№ 474) – Додаток до Колективного

116

договору, схвалений на загальних зборах трудового колективу від 16.12.2011 (протокол № 3).

Відповідно до договору від 10.08.2011 № Ф38/370-2011 між Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України та Інститутом співробітники виконували дослідження та розробки на тему: «Наукові дослідження стосовно популяризації здобутків українських учених та їх репрезентація засобами кіномистецтва» (проект Ф38/12). У рамках цього проекту виконаний перший етап «Розроблення концепції популяризації найбільш визначних здобутків українських науковців у галузі технічного і природничого знання за допомогою сучасних засобів документального кіно» (серпень–листопад).

Разом з ТК «Культура» протягом року в Інституті було створено документальні телефільми: «Художник Георгій Фенерлі» (15 хв.), «Колективні сновидіння» (15 хв.), «Десятилітній ювілей Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України» (15 хв., автор і ведуча О. Попова), які неодноразово транслювалися по ТК «Культура». У створенні фільмів брали участь співробітники ІПСМ Г. Вишеславський, О. Роготченко, О. Козловська, О. Сидор-Гібелинда, А. Сидоренко, В. Сидоренко, Ю. Щербак, І. Яцик.

До десятилітнього ювілею Інституту, якій відзначався 13.12.2011, постановою Президії НАМ України від 1.12.2011 № 8/56-09 Інститут був нагороджений Срібною медаллю НАМ України. За значні творчі та наукові досягнення Срібними медалями НАМ України були нагороджені Н. Єрмакова, О. Клековкін, А. Пучков.

Відповідно до наказу НАМ України від 9.12.2012 № 46/10 Почесними дипломами Академії були відзначені співробітники Інституту В. Гаптар, Н. Кондель-Пермінова, М. Лабінський, О. Роготченко, І. Савчук, О. Сіткарьова, Т. Сингаєвська, О. Червінський, О. Чепелик, З. Шевченко, М. Шкепу, Ю. Щербак, М. Юр.

Постановою колегії Мінкультури України від 28.11.2012 № 36/11-г за вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 10-річчя від дня заснування Інституту Почесними відзнаками нагороджені «За багаторічну плідну працю в галузі культури» О. Авраменко, О. Берендєєв, О. Босенко, П. Махно, Почесними відзнаками «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» нагороджені Н. Булавіна, Г. Веселовська, М. Гринишина, О. Ременяка. Постановою колегії Мінкультури та Центрального комітету профспілки працівників культури від 23.11.2011 № 34/11-г Почесною грамотою нагороджено С. Васильєва. Нагрудним знаком «Знак Пошани» Київського міського голови відзначений А. Пучков, Подяки Київського міського голови отримали О. Грицаєнко, Л. Дрофань та О. Сидор-Гібелинда. Низку співробітників було відзначено Почесними дипломами Інституту.

117

Наукова діяльність

Пріоритетним у плані робіт Інституту в 2011 р. було дослідження питань і проблем, пов’язаних із розвитком різних видів сучасного мистецтва, нових мистецьких технологій і матеріалів, сучасних проблем дослідження, охорони та реставрації культурної спадщини. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення обсягів базового фінансування фундаментальних наукових досліджень за рахунок коштів державного бюджету» від 01.03.1999 № 304 Інститут зареєстрував теми наукових досліджень в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ). Виконання наукових тем було розподілено між відповідними відділами і лабораторіями з метою залучення до роботи провідних науковців та більш ефективного використання кадрового потенціалу Інституту. Діяльність Інституту здійснювалася за принципом створення науково-творчих колективів, які складаються з провідних учених у галузі мистецтвознавства, культурології, архітектурознавства, естетики та філософії. Створені в такий спосіб наукові колективи спрямували зусилля на здійснення фундаментальних досліджень за різними напрямами гуманітарної науки, зокрема:

Відділ науково-творчих досліджень, інформації та аналізу (завідувач відділу Г. Веселовська). До кола наукових зацікавлень співробітників відділу належать переважно фундаментальні проблеми сучасного мистецтвознавства, зокрема теоретичні аспекти функціонування культурного-мистецьких процесів у соціумі та питання методології дослідження мистецтва. Опрацьовувати ці важливі наукові питання співробітникам підрозділу дозволяє їхній високий фаховий потенціал: у відділі два доктори та п’ять кандидатів наук, які, крім наукових ступенів, мають учені звання професорів, доцентів, старших наукових співробітників. Фундаментальний характер більшості досліджень зумовив те, що співробітники відділу віддають перевагу жанрам наукової монографії та розвідки. Так, 2011 р. професор О. Клековкін за позабюджетні кошти підготував і видав три праці інформаційно-довідкового характеру: «Theatrica: Морфологія. Лексикон», «Theatrica: Українські старожитності: XVI – початок ХХ ст.: Матеріали до словника», «Theatrica/Histrionia: Лексикон» та збірник науково-публіцистичних статей «Хвала Герострату! Панегирики, эпитафии, а также прочие творения о славных деяниях великих мужей, и не только». Окремо слід вказати на особливі якості вчених-архівістів, притаманні співробітникам відділу (О. Кашуба-Вольвач, Н. Кондель-Пермінова, О. Сторчай), дослідникам, які працюють із джерельною базою, вивчають історичну складову сучасних мистецьких процесів. Мистецтвознавчі студії співробітників відділу, оприлюднені на сторінках численних наукових видань, висвітлюють забуті й маловідомі постаті української культури, заповнюють лакуни українського архітектурознавства, відзначаються неординарною фаховою прискіпливістю та глибиною опанування

118

проблематики. Зосередженість на проблематиці й тематиці вітчизняних культурних процесів не обмежує науковців відділу в активній інтеграції у загальноєвропейський мистецтвознавчий струм. Участь у міжнародних конференціях та проектах, серед яких співпраця О. Кашуби-Вольвач з музеєм у Нижньому Тагілі (Російська Федерація), доводять, що доробок українських учених є цікавим і корисним широкому зарубіжному науковому загалу. Крім того, наукові роботи співробітників відділу друкувалися англійською, польською, російською та іншими мовами. Постійна участь у численних наукових та мистецьких заходах, як-от конференції (Всеукраїнська науково-творча конференція «Актуальність ідейно-естетичних взаємозв’язків у культурному та мистецькому просторах ХХ – початку ХХІ століття»; «Мистецтво сучасності: Конфігурація форм і смислів» та ін.), фестивалі (Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» та ін.), не лише вказує на високий науково-творчий потенціал співробітників відділу, а й свідчить про них як про відомих у науці особистостей, запитуваних учених-мистецтвознавців, чиї знання є впливовими і дієвими в сучасному культурному середовищі.

Відділ театру та музичної культури (завідувач відділу М. Гринишина). Відділ здійснював насамперед фундаментальні наукові дослідження, скеровані на вивчення новітньої історії мистецтва сцени та музики. Результати цих студій відображені, зокрема, в колективній монографії «Театральне мистецтво України ХХ ст.: Антологія вистав», створення якої відбувалося упродовж 2010–2011 рр. Інший напрям роботи відділу пов’язаний із сучасною проблематикою театрального та музичного мистецтва, з фаховим аналізом та теоретичним обґрунтуванням поточного мистецького процесу, з осмисленням нових художніх форм, жанрів і технологій. Професійний доробок співробітників відділу із зазначених питань оприлюднений у наукових статтях, які передані до друку до періодичних видань ІПСМ, а також надруковані у виданнях інших наукових та освітніх інституцій. Практичне значення здійснених досліджень передусім полягає в застосуванні їхніх підсумків при викладанні провідних фахових дисциплін у вишах. Окрім того, науковці відділу постійно заангажовані біжучим театральним та музичним процесами як представники критичного цеху, учасники обговорень вистав, круглих столів з актуальних питань художнього сьогодення, члени і голови журі всеукраїнських та міжнародних театральних і музичних фестивалів. Ця їхня робота, а також популярність фундаментальних праць багаторазово доводили актуальність проблематики, широку контекстуальність і суспільну вагу планових тем відділу. До досягнень відділу слід віднести монографію доцента Н. Єрмакової «Березільська сценічна культура: Історія, досвід» (рукопис).

Відділ кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів (завідувач відділу Н. Булавіна, з 01.10.2011 – Л. Дрофань). Напрям досліджень відділу ґрунтується на об’єктивних потребах культурно-мистецького сучасного процесу, а саме – на глибокому аналізі й комплексному осмисленні національного та світового мистецького буття на зламі століть.

119

Мистецтвознавчий доробок співробітників відділу за 2011 р. складається з певної кількості наукових праць, присвячених складним теоретико-практичним питанням візуального мистецтва в контексті модерністських, постмодерністських і пост-постмодерністських культурно-мистецьких практик, а також досліджень, що стосуються синтезу різних видів мистецтв. Не зайвим буде наголосити, що наукові інтереси спеціалістів відділу не оминають надскладних для аналітичного препарування арт-подій і фактів, що відбуваються у форматі «тут і зараз». Ефективність такого моніторингу й синхронність аналізу новітніх структур і форм робить ці рефлексії надзвичайно важливими для розуміння майбутніх перспектив сучасного мистецтва України в системі глобалізованого світового арт-простору. Важливим внеском співробітників відділу в 2011 р. є монографія М. Протас «Українські скульптурні пленери» (рукопис). Як випливає з назви відділу, діяльність співробітників не обмежується фундаментальними розробками і – відповідно до специфіки Інституту – поєднується з практичним досвідом, що реалізується через організацію та впровадження різноманітних виставкових моделей, експозиційних форм, кураторських проектів, що створюють потужне інформаційне поле, окреслюють художній контекст, який уможливлює ознайомлення як фахівців, так і широкого загалу з актуальними явищами візуального мистецтва та культури України. Активізація наукових досліджень і формування цілісного інформаційно-культурного сьогодення України неможливі без залучення вітчизняних теоретиків і практиків до світового формату мистецької комунікації. Тому однією з важливих засад діяльності відділу є налагодження контактів із науковцями та художниками різних споріднених міжнародних інституцій, обмін досвідом, підвищення рівня компетентності українських спеціалістів завдяки відвідуванню найважливіших світових арт-форумів, конференцій тощо.

Лабораторія візуальних практик (завідувач лабораторії О. Авраменко). Коло проблем, яким займаються співробітники лабораторії, неподільно пов’язане зі створенням у річищі художнього життя країни й інтеграції його в міжнародний простір прецедентів практичного характеру. Йдеться про створення концепцій та втілення їх у життя у вигляді різноманітних художніх проектів – персональних або групових виставок; пошукових творчих живописних і скульптурних пленерів; організації та проведення конференцій і професійного аналізу цих процесів та їхніх творчих результатів. Науковці лабораторії протягом року активно не лише розхитували і руйнували застарілі стереотипи, а й створювали нові зв’язки, напрямки дії, будували відповідні й співмірні сучасним культурним та художнім творчим процесам, що відбуваються у світі, ситуації, явища та художні продукти. Діяльність співробітників лабораторії активно легітимізувала прогресивний досвід сучасного експериментального мистецтва, наповнюючи культурну дійсність України новими пошуками та моделями функціонування сучасного мистецтва. Вони практично налагоджували стосунки та співпрацю з міжнародним «креативним ресурсом», набували й поширювали серед колег досвід участі у глобальній

120

арт-системі. Лабораторія виконувала роботу зі створення експериментально-пошукових теоретичних моделей розвитку мистецтва, враховуючи комплекс розгалуженої мережі мистецьких напрямів, приділяючи належну увагу дослідженню найбільш оптимальної на теперішній час синтетичної моделі тлумачення мистецького життя, організації міждисциплінарних науково-теоретичних проектів (виставок, конференцій, акцій), що налагоджують необхідні контакти, працюючи на майбутнє теорії та практики наук про мистецтво, формують нові методологічні критерії оцінок. У доробку співробітників, окрім періодичних публікацій у наукових збірниках та науково-популярній мистецькій періодиці, – фундаментальні студії завідувача лабораторії О. Авраменко: «Терези долі Віктора Зарецького» та «Макс Вітик: Дванадцять обручів, або Роки, розчахнені живопису». Таким чином, лабораторія збирає і систематизує інформацію з новітніх світових розробок і досліджень у сфері актуального мистецтва, аналізує їх результати. В активі лабораторії – проведення художніх виставок, пленерів, майстер-класів, конференцій з питань фундаментальних досліджень у галузі сучасного мистецтва, участь у міжнародних арт-форумах.

Лабораторія мистецтва новітніх технологій (завідувач лабораторії О. Ременяка). Протягом року лабораторія здійснювала наукові студії в напрямі вивчення художніх можливостей новітніх технологій (комп’ютерне мистецтво, інтернет-технології, відео-арт, паблік-арт, арт-перформенс тощо) у створенні нових візуальних і віртуальних форм образотворчого мистецтва, а також культурологічних і мистецтвознавчих рефлексій щодо цих форм. У коло наукових інтересів співробітників лабораторії входить увесь спектр проблем, пов’язаних із втіленням у сучасному мистецтві нових матеріалів, засобів і технологій. Результати студій співробітників лабораторії віддзеркалюють процес і результат «польових» досліджень. Практичне спрямування цих студій, а також їх теоретичне та історико-культурне осмислення доводять, що отримані результати не лише закладають теоретичні підвалини для низки ультрасучасних напрямів українського контемпорарного мистецтва, пов’язаних із втіленням нових мистецьких технік і технологій, а й належним чином входять у контекст осмислення світового мистецтва новітніх технологій і місця серед них творів українських митців. Не в останню чергу саме рефлексією місця українського сучасного мистецтва в загальносвітовому мистецтві обґрунтовується і підтверджується необхідність подальших студій зі створення і розвитку нетрадиційних форм візуального мистецтва, спрямованих на спостереження й утвердження у мистецтві людського виміру. Для самого ж мистецтва як форми суспільної свідомості така рефлексія виступає теоретичним визначенням співвідношення міри художнього й олюдненого збігу жанрового пошуку та фахової майстерності виконання. Наукові та практичні студії, виконані співробітниками лабораторії, дозволяють вважати, що теоретичне осмислення артефактів сучасного мистецтва крокує поряд зі створенням цих артефактів і допомагає суспільству в більш вірному сприйнятті творів сучасного мистецтва, змінюють ракурси бачення мистецтва як форми

121

суспільної свідомості й до певної міри зміщують процес руху самого мистецтва з практичної площини в ідеологічну (у платонівському розумінні), тобто надають йому людинознавчого виміру.

Лабораторія культурних стратегій, ініціатив та технологій (завідувач лабораторії С. Васильєв). Лабораторія з’явилася у структурі ІПСМ 2008 року. При її створенні гадалося, що цей підрозділ виконуватиме не зовсім притаманні академічній установі завдання, практично руйнуючи стіну між теоретичною наукою та соціальною дією. Оскільки статусу артефакту в сучасну епоху набуває безпосередній художній жест митця, одним із чільних завдань лабораторії бачилася навіть не сама фіксація та вивчення, а провокація такого жесту, вчинку, дії. Зрозуміло, мета ця згодом відкоригувалася, але не була остаточно анігільована. Зокрема, співробітники лабораторії протягом 2011 р. постійно брали участь у розробці сценаріїв різноманітних публічних акцій та мистецьких подій, скажімо, створенні концепцій театральних фестивалів, формуванні програм мистецьких форумів (зокрема «GogolФест»), здійсненні кураторських проектів та плануванні нових способів репрезентації художніх творів у виставковому просторі (цю тему, зокрема, опрацьовував В. Сахарук). Власне практичні методи впливу митця на суспільство випробовувала, беручи найактивнішу участь в акціях ініціативних груп, що опікуються проблемами збереження історико-культурного обличчя Києва, Н. Мусієнко. Цей досвід співробітниці лабораторії став у пригоді при написанні низки статей, присвячених паблік-арту. Явище нонконформізму в мистецтві, прямо пов’язане з виходом художника у публічний, соціальний простір, досліджувала й Л. Смирна, вивчаючи творчість генерації шістдесятників, і В. Сахарук, упорядковуючи архів художника Федора Тетянича. Вплив митця на суспільство аналізується і в монографіях, що над ними працюють співробітники лабораторії, зокрема у дослідженнях, присвячених масовій культурі. Безперечно, в майбутньому хотілося б не обмежувати діяльність лабораторії винятково науковими студіями, а все-таки знайти форми дієвішої участі в суспільних процесах, які сьогодні здебільшого полягають у консультаціях та допомозі в роботі над концепціями тих чи інших акцій та документів. Тобто треба не лише осмислювати мистецькій процес, що співробітники лабораторії роблять у наукових та публіцистичних статтях, а й творити його.

Лабораторія естетики і культурології (завідувач лабораторії О. Босенко). Майбутність мистецтва відчуває категоричний імператив того, «що має бути», і перебуває у прагненні як такому. Сучасна естетика здебільшого переймається забавками, встановлюючи неіснуючі демаркації, створюючи рекреації, резервації і оточуючи їх парканами, на яких пише сумнівні висновки зі спостережень за гіпотетичним сучасним мистецтвом. Іншими словами, якщо мистецтво здійснює свою експансію на весь універсум, то естетика лишає за собою право вважати будь-яку дію, будь-який жест суто естетичним. Звідси безліч проблем, бо проблемою стає все, що потрапляє в поле зору як естетики, так і культурології, яка давно вже досліджує не феномени культури, а відсутність її. Лабораторія упродовж

122

року здійснювала наукові дослідження фундаментальних проблем трансцендентальної естетики і сучасних питань культурології, насамперед вивчення взаємодії часу і простору, випадкової свободи мистецтва та деяких трансгресій і транскреацій співвідношення сучасних, традиційних і контемпорарних тенденцій у світових процесах сьогодення. Було сформульовано гіпотетичні завдання у спробах не тільки аналізу наявного стану мистецтва, і передовсім естетики (що перебуває на роздоріжжі й у тимчасовій розгубленості, оскільки її традиційний предмет остаточно загубився в архаїчних вимірах класики), а й поставлено питання щодо буття мистецтва в його своєрідній формі. Вочевидь, мистецтво, яке «вийшло з берегів» і більше не може задовольнятися простими коментарями, стало способом буття, яке безперервно змінюється, вируючи у постійному становленні. Ідея абсолютної краси більше не є актуальною, і без-образне нікого «не лякає». Звичні наукові методи й методики в шалених темпах не спрацьовують, вони безнадійно заблукали в нескінченному вирі мерехтливих форм і новацій. Будь-яка спроба евристично спрогнозувати подальший розвиток наштовхується на опір реального буття сучасного мистецтва. Тому сучасна гуманітарна наука, якщо вона прагне відповідати своїм суспільним завданням, змушена вдаватися до відчайдушної провокації, яка ставить сучасне мистецтво в опозицію до нього ж і здійснює «руйнівні» спустошення, вдаючи, буцімто миттєвість і є її кінцевою метою. Сучасна естетика «бавиться» непередбачуваністю і неупередженістю, навпомацки коментуючи ті форми свободи, які випадково потрапляють у поле її «зору». Деякі перші висновки та гіпотези віддзеркалені в численних публікаціях співробітників лабораторії (з ними можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту). Оскільки робота велася й ведеться в декількох напрямах (естетика, живопис, відео-арт, медіа-мистецтво, мас-медіа, теорія комунікацій і т. ін., музика), що, звісно, не претендує на всебічний і вичерпний аналіз, але має неабиякі перспективи, – говорити про остаточні теорії зарано, тим більше що мета досліджень в її оригінальному трактуванні лише щойно сформульована. Співробітники лабораторії не займаються археологією, реставрацією та реанімацією минулих форм, не «приймають пологи» в сучасного мистецтва, не виконують обов’язків товарознавця, оцінюючи досягнення в галузі об’єктивного духу в твердій валюті, хоча б згідно з логікою. Не систематика та класифікація є метою: у кращих традиціях трансцендентальної естетики вирішується проблема виникнення і розвитку почуттів у просторі і часі, аналогів яким не існує (і почуттям, і просторові, й часові). До того ж, естетика постійно зваблюється хибною ідеєю перетворитися в дещо на кшталт телеології як сучасного мистецтва, так і розвитку взагалі, чи навіть на постмодернову теологію, де сама вона з мовчазної згоди мистецтва буде абсолютною метою. Це спроба передбачити неможливе (а справжні почуття завжди неможливі), де «що» дещо відрізняється від самоутворення у безумовному в іманентному розвитку невимушеного. Тобто питання полягає в тому, чи можуть почуття взагалі

123

розвиватися, чи вони, як прафеномени абсолютної Краси, навіть виникають у повній мірі безмірного, у безмірному обсязі нескінченного.

Лабораторія екранних мистецтв (завідувач лабораторії О. Коваль). Лабораторія упродовж року здійснювала роботу водночас у двох напрямах: у вимірі науково-теоретичних досліджень та у сфері художньої практики, де проходили апробацію базові моделі, запропоновані теоретиками, випробовувались можливості інноваційних екранних технологій, перспективи візуальних та віртуальних арт-проекцій різних форм духовної, естетичної, ідеологічної, соціокультурної активності людини. Основні напрями наукової діяльності лабораторії пов’язані з історією і теорією мистецтва екрана, філософією і психологією кінообразу, семіотикою та антропософією екранної культури на перетині з колом наукових рефлексій візуальних інтерпретацій сучасних соціокультурних явищ. При визначенні обширів науково-дослідної діяльності лабораторія орієнтувалась на комплексне вивчення специфіки екранної культури: її генези, еволюції, структури, складових частин і елементів, функцій; на дослідження мистецтва екрана як семіотичної системи, як складної багаторівневої інформаційної структури, що її можна розглядати як глобального посередника між суб’єктами комунікації. Таке вивчення «екранної культури» як гетерогенного середовища, здатного до породження інформаційного продукту та художніх образів, насамперед спрямовується на виявлення й опрацювання структурних і функціональних законів, принципів організації та динамічного існування цієї системи. При цьому екран розглядається не просто як дзеркальна площина, що відтворює процеси й феномени життєвої реальності, а як складна мембрана між світами, мембрана з двобічним проникненням. Сучасна наукова думка схильна розглядати можливість взаємовпливів між фізичною та екранною реальністю, визначаючи сучасне суспільство як «суспільство екрана» на противагу запровадженому Гі Дебором поняттю «суспільство спектаклю». Така симптоматична трансформація акцентів, що апофатично наголошує латентний зв’язок кіно і театру, своєрідно проявилась у поєднанні сил представників кінознавчої та театрознавчої наукової думки на теренах лабораторії, співпрацівники якої вивчають також певний спектр проблем театру: від перлин репертуарного «антикваріату» до перспектив театральної режисури. Базовими темами наукових розвідок співробітників були такі міждисциплінарні студії, як організація екранного часопростору та засобів художнього моделювання екранних структур, вивчення наявних тенденцій у сучасному світовому кінопроцесі, зокрема співіснування й трансдифузії традиційних та авангардних засобів художньої виразності, особливостей жанрово-тематичного діапазону актуальних мистецьких практик тощо (доцент І. Зубавіна). Результати наукових студій регулярно оприлюднювалися на сторінках авторитетних фахових і науково-популярних видань, а також у виступах співробітників лабораторії на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях, під час майстер-класів, круглих столів у межах фестивалів, конкурсів, літніх шкіл, кіноаналітичних семінарів.

124

Лабораторія архітектури і дизайну (завідувач лабораторії Н. Кондель-Пермінова). Лабораторія архітектури і дизайну – наймолодший науковий підрозділ ІПСМ, створений 2010 року. Архітектура та дизайн сьогодні – актуальні й соціально важливі сфери діяльності, які, по-перше, відмінні між собою і, по-друге, мають багато спільного. Взаємозалежність архітектури та дизайну є характеристикою нашу часу: «практики», вживаючи начебто спільні категорії та поняття, взагалі відмовляються проводити межу між архітектурою і дизайном, вважаючи це безглуздою справою. У професійній діяльності архітекторів і дизайнерів дедалі більше й більше віддзеркалюються глобальні проблеми, що стоять перед людством. Розуміння екологічної, економічної та інших форм взаємозалежності всіх членів світового співтовариства впливає на докорінну зміну уявлень у суспільній свідомості. Бачення нових обріїв розвитку, вихід на принципово нові поля архітектурно-дизайнерських практик можливі лише шляхом усвідомлення професійних засад діяльності архітектора та дизайнера й виявлення «точок зростання» кожної. Архітектура є формою суспільного буття, особливою картиною побудови світу в його функціональних і морфологічних структурах. Крім того, архітектура співорганізує низку діяльностей, що формують суспільне буття: формування середовища, містобудування тощо. Дизайн як професійна діяльність на пострадянському просторі став зростати надзвичайно швидко – на очах одного покоління. За радянської доби ми мали «технічну естетику», «художнє конструювання», спрямовані на покращення естетичного вигляду промислових виробів, яким, до речі, приділялася вельми скромна увага. Цим трансформаціям значно сприяв процес формування нових груп замовників як результат соціальної стратифікації пострадянського суспільства. Виникла низка нових типів замовлень, на які швидко відреагували митці, архітектори, інженери тощо: з кожним днем усе більше й більше фахівців різних галузей називають себе дизайнерами. На сьогодні дизайн існує як розмаїття підходів та точок зору щодо нього: від власне діяльності художників у промисловості та продуктів їх роботи (речі та системи речей) до максимально широких трактувань, що виходять далеко за межі діяльності митців щодо вирішення завдань промислового виробництва. Дизайн охопив завдання формування життєвого середовища, таким чином увійшов у традиційний простір архітектури й, упритул до останньої, торує в ньому власний шлях. Трансформація політичних, економічних, соціальних структур українського суспільства актуалізує питання щодо місця та ролі архітектури і дизайну в подальшому розвитку країни, і суспільні вимоги до них на сьогодні мають конкретні риси. По-перше, це вимоги створення повноцінного просторового середовища для життя, по-друге – збереження культурної спадщини, традицій й пріоритетність природної складової у проектних рішеннях. За цими напрямами архітектура та дизайн ідуть сьогодні пліч-опліч, тому нагальним постає питання пошуку шляхів і засобів зняття жорстких предметних рамок, що структурують професійні знання й суттєво знижують можливості взаємодії й результативної співпраці архітекторів та дизайнерів. Діяльність

125

лабораторії охоплює декілька дослідницьких підходів щодо аналізу і виокремлення проблем розвитку архітектурної та дизайнерської професій. Історичний шлях розвитку архітектури та дизайну в Україні досліджується в контексті розвитку світової культури. Історичні знання мають стати підґрунтям різних сторін буття професії: у методичному забезпеченні професійної практики, в системі фахової освіти, в теоретичному аналізі, при побудові онтологій архітектури та дизайну. Студіювання основних ліній генезису, що конституюють специфіку професій, відбувається на засадах структурно-функціонального аналізу механізму архітектурного і дизайнерського «виробництва» та онтологічного розгляду існування архітектури і дизайну в культурі. Крім того, оскільки йдеться про забезпечення знаннями розробок, спрямованих на формування взаємозв’язків між архітектурою та дизайном, особлива увага приділяється аналізу форм мислення та організації цих діяльностей. У цілому діяльність лабораторії спрямована на аналіз і формування засад системи знань, здатної забезпечити вирішення питань щодо співорганізації складових архітектурної та дизайнерської діяльностей у цілісну систему в контексті сучасних запитів суспільного розвитку. Архітектура і дизайн принципово розглядаються не як замкнені системи з чіткими межами, а як відкриті утворення, що перебувають у процесі постійного формування та розвитку.

Експериментальна лабораторія з дослідним виконанням проблемних програм (завідувач лабораторії О. Берендєєв) продовжувала розробку методик застосування інструментарію інформаційного менеджменту в культурі та мистецтві, систематизувала і структурувала інформацію всіх форматів з проблем сучасного мистецтва, постійно оновлювала інформацію на офіційному сайті Інституту. Співробітник лабораторії, провідний інженер Г. Кисіль продовжував роботу над удосконаленням системи STDCam для здійснення відеозйомки. І. Несміянова брала участь у низці конференцій стосовно популяризації наукових видань і сайту Інституту серед бібліотечних працівників.

Редакційно-видавничий (завідувач Ю. Щербак) та художньо-технічний (завідувач О. Червінський) відділи протягом року здійснювали тематичну комплектацію та підготовку до друку (літературне і художньо-технічне редагування, коректура, верстання) рукописів збірників наукових праць, колективних та індивідуальних монографій, запланованих Інститутом до друку, а також видань, що вийшли друком за позабюджетні кошти, зокрема каталогів: «20 років присутності/Contemporary Ukrainian Artists», «Колективні сновидіння», «Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України: Перше десятиліття» та ін.

Вчена рада ІПСМ протягом 2011 р. на дев’яти засіданнях розглядала питання поточної наукової діяльності Інституту, затверджувала до друку наукові видання, розглядала та затверджувала теми дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів (О. Оленєв, Е. Загурська, Г. Кабка), присвоювала науковим співробітникам ІПСМ вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія

126

культури. Вчене звання старшого наукового співробітника було присвоєно співробітникам ІПСМ М. Гринишиній, Л. Дрофань, О. Кашубі-Вольвач, І. Савчуку, М. Юр. Рішення Вченої ради ІПСМ щодо присвоєння вченого звання були затверджені Атестаційною колегією МОНмолодьспорту України.

Аспірантура. Відповідно до наказу МОНмолодьспорту від 5.07.2010 № 668 в ІПСМ було відкрито аспірантуру з відривом від виробництва зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство). На підставі пп. 39, 40 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, постанови президії НАМ України «Про виконання ІПСМ НАМ України в 2011 р. державного замовлення щодо підготовки 5 аспірантів зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство)» від 13.01.2011 № 6/48-09 наказом директора ІПСМ від 31.10.2011 № 38-о до очної аспірантури було зараховано п’ять осіб (Є. Бєльська, О. Велимчаниця, К. Гончар, Д. Гончаренко, О. Оленєв), які успішно склали вступні іспити зі спеціальності, філософії та іноземної мови. Науковими керівниками аспірантів призначено Г. Веселовську (О. Велимчаниця), А. Пучкова (Є. Бєльська, Д. Гончаренко, О. Оленєв), М. Юр (К. Гончар).

1. Загальна кількість працівників Інституту згідно зі штатним розписом – 95; фактична – 86 працівників. За 2011 р. прийняті на роботу 2 науковці, в тому числі на постійну роботу – 2. Звільнено – 8 чоловік.

В Інституті працюють: академіки НАМ України – 5 чол.; члени-кореспонденти НАМ України – 3 чол.; лауреати державних премій – 3 чол.; почесні звання «Народний художник України», «Народний артист України» мають 3 чол.; «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений діяч науки і техніки України», «Заслужений працівник освіти України» – 9 чол. Науковий ступінь доктора наук мають 7 чол.; кандидата наук – 26 чол. Вчене звання професора мають 9 чол.; доцента – 5 чол.; старшого наукового співробітника – 15 чол.

2. Обсяги видатків: план – 4455600 грн., у тому числі:

поточні видатки – 4455600 грн.;капітальні – 0 грн.;

виділено – 4455600 грн., у тому числі:поточні видатки – 4455600 грн.;капітальні – 0 грн.;

касові видатки – 4455342,76 грн., у тому числі:поточні видатки – 4455342,76 грн.;капітальні – 0 грн.;

відсоток виконання – 100 %.3. Кількість тем наукових досліджень – 12, у тому числі:а) Мистецтвознавство України. Держ. реєстр. № 0108U006563. Берлінський кінофестиваль ‘2011. М. Кондратьєва. Експресіонізм на екрані: від кінематографічного антикваріату до

сучасної ексцентрики. І. Зубавіна.

127

Життя як воно є: Онтологія екранного простору. М. Кондратьєва. Звичайний Тарантіно. М. Кондратьєва. Історія розвитку радянського та пострадянського ювелірного

українського мистецтва. О. Роготченко. Королева. М. Кондратьєва. Мистецтво сучасного дитинства. М. Кондратьєва. Не кохання – не зітхання. М. Кондратьєва. Практика мистецтвознавчих екскурсій в Київському археологічному

інституті 1920-х. О. Сторчай. РЕДКАТ / CalArts та Мистецько-науковий центр / UCLA –

iновацiйні арт-одиниці. О. Чепелик. Світ Ларса фон Трієра. М. Кондратьєва. Серіал, що «жити й будувати» нам допомагає. М. Кондратьєва. Стратегія сучасної документалістики. М. Кондратьєва. Текст, інтеркультурна комунікація та новітні технології. О. Чепелик. Транзитивні явища сучасного культурного процесу: прямуємо у

хмари. А. Карнак. Феномен мультидисциплінарних фестивалів. О. Чепелик. Філософські концепції художнього простору мистецтва другої

половини XX століття. М. Юр. Сучасний художник і сучасне суспільство, відповідальна творчість,

художник і влада (В. Сидоренко).б) Сучасне мистецтво. Держ. реєстр. № 0108U004903. 54-та Венеційська бієнале: Особливий погляд. О. Чепелик. Енвайронментальний простір художніх пленерів: Досвід проектів

XXI століття, проведених під егідою ІПСМ НАМ України з акцентом на пленері «Вітер». О. Авраменко.

Мізансцена. М. Кондратьєва Музично-драматичний театр в Україні: вчора, сьогодні, завтра.

А. Липківська. Мультимедійний проект «Генезис». О. Чепелик. Об’єкт у просторі мистецтва. О. Ременяка. Пірати Карибського моря. М. Кондратьєва. Практики соціальної скульптури – актуальні тенденції сучасного

мистецтва. О. Чепелик. Принципи кіномонтажу у призмі сучасності. М. Кондратьєва. Проблемы знака в ландшафтной скульптуре ХХІ ст. М. Протас. Слово про музику. О. Босенко. Творчість Оксани Мась – новий мистецький напрям. О. Роготченко. Тексти Жана Кокто в європейському музичному театрі першої

половини ХХ ст. М. Гринишина. Українська сучасна музика початку ХХІ ст.: Самоідентифікація

маргінесу. А. Карнак. Соціальні аспекти сучасних мистецьких практик. Н. Булавіна.

128

в) Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. Держ. реєстр. № 0108U002550.

«CANactions»: Інноваційний формат нової генерації архітекторів України. Н. Кондель-Пермінова.

Public Art: Співвідношення форм і смислів, або Розглядаючи сучасне візуальне мистецтво в урбаністичних просторах. О. Чепелик.

Аспекты генезиса скульптурных симпозиумов Европы и Украины. М. Протас.

Концепція духовного і культурного відродження Полтави. Н. Кондель-Пермінова.

Листи Михайла Коцюбинського крізь час і простір (фантазія на тему літератури, архітектури, історії). Л. Дрофань.

Нотатки до студій про жінок в образотворчому мистецтві України: ретроспективний погляд. О. Ременяка.

Щодо діалогу про перспективи мистецько-соціальної реконструкції. О.Чепелик.

г) Художня культура. Актуальні проблеми. Держ. реєстр. № 0108U007367.

Нотатки до студій про жінок в образотворчому мистецтві України: Ретроспективний погляд О. Ременяка.

Розглядаючи практики соціальної скульптури та естетику взаємодії . О. Чепелик.

Саша Прахова: «Femina. Lex fati». О. Ременяка. Тендітна жінка, яка тримала Всесвіт: Ярослава Музика. Л. Дрофань. Теория стиля в зеркале пленеров. М. Протас.д) Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої

науки (Мистецькі обрії). Держ. реєстр. № 0108U005910. «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Е. Олбі у пострадянському

антитеатрі. М. Гринишина. Давид Бурлюк: Фактура живопису. О. Кашуба-Вольвач. Збирання матеріалів та наукове опрацювання текстів до теми

«Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (Мистецькі обрії)». І. Безгін.

Марко Кропивницький: Лексика театру. О. Клековкін Функціонування базових архетипів у процесі драматургічного та

сценічного життя «мандрівних сюжетів» (На прикладі легенди про Марусю Чурай). Е. Загурська.

е) Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. Держ. реєстр. № 0107U012131.

Інноваційні ініціативи в рамках освітніх інституцій. О. Чепелик. Немузыкальное приношение. Музыкальный момент. О. Босенко. Парадигма змін у мистецькому освітньому процесі. О. Чепелик.ж) Мистецтво України 30–80-х років ХХ століття. Держ. реєстр.

№ 0108U007075. Мистецтво, історія, сучасність, теорія (МІСТ):

129

http://www.mari.kiev.ua./PDF_2011/Hud-Kultura_7-2010/165-176.pdf

Інтервенціоністське мистецтво: Художник як медіатор суспільного діалогу. О. Чепелик.

Колір і рима в оркестрації Давида Бурлюка. Л. Дрофань. Макс Вітик: Наївний професіоналізм чи професійний наїв?

О. Авраменко. Світоглядні універсалії 56-го Міжнародного фестивалю

короткометражного фільму в Оберхаузені. О. Чепелик. Трансформація форм архітектурного фаху протягом ХХ століття.

Н. Кондель-Пермінова. Феномен розвитку української дрібної пластики. Ч. 1: Ювелірне

мистецтво 1930–1990-х. О. Роготченко. Феномен розвитку української дрібної пластики. Ч. 2: Ковальське

мистецтво 1960–2000-х. О. Роготченко.і) Архітектура від античності до нового часу. Держ. реєстр.

№ 0106U005730. рукопис монографії «Архитектоника архитектурной книги: Иван

Рерберг и добротная типографика». А. Пучков. рукопис монографії «Формування архітектурного ансамблю Києво-

Печерської лаври XVII–ХХ ст.» О. Сіткарьова.к) Створення електронної бази архівних даних (живопис,

архітектура, кіно, театр, музика). Держ. реєстр. № 0106U005732. Заснування Української академії мистецтв: Хронологія та

документи. О. Кашуба-Вольвач. Мистецьке життя 1910–1920-х в Україні (опрацювання фондів та

пошук документів). О. Кашуба-Вольвач. Опрацювання архівної та мистецької спадщини художника Віктора

Зарецького у приватних колекціях України та Франції. Виявлення, комплектація та перенесення на електронні носії візуальних матеріалів. Підготовка колекції фотографій та репродукцій з 600 одиниць. О. Авраменко.

Остаточне редагування та підготовка електронної версії енциклопедичного довідника «Драматичний театр України» (літери А–К). М. Лабінський.

Реорганізації Київського художнього інституту 1924–1930 рр. (виявлення, фіксація та опрацювання документів). О. Кашуба-Вольвач.

Урок фортеху. Спроба наукової реконструкції (пошук відповідних архівних джерел). О. Кашуба-Вольвач.

л) Експериментальні дослідження в галузі візуальних практик та новітніх мистецьких технологій. Держ. реєстр. № 0106U005733.

З метою використання у візуальному мистецтві виконувалася робота з визначення оптимального складу та синтезу фарбника для художнього фарбування полістирола (разом з Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАН України). В. Сидоренко.

130

З метою використання у візуальному мистецтві проводилися практичні досліди та детальне вивчення нових цифрових технологій, що вже є в наявності в Україні. Протягом року були вивчені програми для лінійного монтажу «Avid», «Adobe Premiere», «Canopus», формат DVD та інші цифрові технології. М. Кондратьєва.

До проблеми розробки і використання новітніх мистецьких технологій у сучасній художній практиці: Попередні нотатки. В. Сидоренко.

м) Мистецький рух України XX – початок XXI століття. Держ. реєстр. № 0108U007366.

Public-art і битва за Київ: Мистецтво – місто – суспільство. О. Сидор-Гібелинда.

Альманах «Арт-Курсив»: Бренди iновацiйних арт-центрів у рамках освітніх інституцій:

REDCAT/CalArts i ArtSci Center / UCLA». О. Чепелик. Збирання матеріалів та опрацювання текстів до теми «Нариси з

історії дизайну в Україні ХХ століття». М. Яковлєв. Збирання матеріалів та опрацювання текстів до теми «Нариси з

історії архітектури в Україні ХХ століття». О. Сіткарьова, Н. Кондель-Пермінова, А. Пучков.

Інші 35: Доповнення до «Термінології сучасного мистецтва». О. Сидор-Гібелинда.

Київ’2011: Огляд нових проектів сучасного мистецтва. І. Яцик. Мультидисциплінарні фестивалі «ГогольФест» та «Сараєвська

Зима»: Порівняльний аналіз. О. Чепелик. Наступні 25: Доповнення до «Термінології сучасного мистецтва».

О. Сидор-Гібелинда. Побутово-естетичні категорії початку ХХІ ст. в їх конспективному

контексті. О. Сидор-Гібелинда.н) Система термінів і понять сучасного театру. Держ. реєстр.

№ 0108U007697. Збирання матеріалів та виконання другої редакції рукопису

словника термінів і понять сучасного театру. О. Клековкін.4. Кількість наукових семінарів, конференцій, у яких взяли участь

співробітники Інституту, – 28: IV Форум творчої та наукової інтелігенції держав-учасниць СНД,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 21–22 жовтня. Доповідь: «Современный художник и современное общество, ответственное творчество, художник и власть» (В. Сидоренко).

XVIII Міжнародна конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація», Луцьк, 28–30 жовтня. Доповідь: «Нові факти з історії Богородиці Холмської» (О. Ременяка).

131

Всеукраїнська наукова конференція «Федір Ернст і пам’яткоохоронна справа в Україні: До 120-річчя від дня народження», Київ, 24–26 листопада. Доповідь: «Пам’яткоохоронна діяльність київських мистецтвознавців упродовж 1917–1920 рр.» (О. Сторчай).

Конференція «Сучасний музичний театр: проблеми інтерпретації оперної вистави», Київ, 23–25 лютого, Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. Доповідь ««Перший» Шостакович в Україні. До історії постав балету «Золота доба» в Одесі та Києві» (Г. Веселовська).

Конференція «Сучасні художньо-мистецькі та етнокультурні процеси поліетнічного середовища України: З нагоди 90-річчя заснування ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України», Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Київ, 8–9 грудня. Доповідь: «Роздуми Олександра Стіліануді про натуралізм у живописі» (О. Сторчай); «Сценографічна драматургія Федора Нірода: Стилістичні пошуки у часовому контексті» (О. Ковальчук); «До історії заснування Української академії мистецтва» (О. Кашуба-Вольвач).

Конференція Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, Полтава, 12 травня. Доповідь «Архітектура України в умовах сучасної кризи» (Н. Кондель-Пермінова).

Круглий стіл «Роль урбаністичних концепцій у розвитку малих міст і міських поселень», Архітектурний клуб Київської організації Національної спілки архітекторів України, Центр соціокультурного проектування МТПЛ, Київ, 11 листопада. Доповідь «Малі міста України як простори нагальної поліпрофесійної співпраці» (Н. Кондель-Пермінова).

Міжнародна конференція «Works, Artists, Audiences: Art in Contemporary Cultural Systems», Інститут етнології та культурної антропології, Познань (Польща), 24–25 березня. Доповідь «Гра з історією у сучасному українському мистецтві» (Г. Скляренко).

Міжнародна конференція «Стратегії урбаністичного розвитку Києва», Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Київ, 10 листопада. Доповідь (Н. Кондель-Пермінова).

Міжнародна мистецтвознавча конференція «Мистецтво і реальність», Санкт-Петербург (Російська Федерація), 25–27 листопада. Доповідь (О. Авраменко).

Міжнародна науково-практична конференція «Бойчуківські читання», Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, Київ, 3 листопада. Доповіді: «Василь Овчинніков: Роки навчання у майстерні Михайла Бойчука» (О. Кашуба-Вольвач); «Родовід Оксани Павленко: Матеріали до біографії» (О. Сторчай); «Українське мистецтво XX

132

століття: Загальні проблеми і регіональний контекст» (Г. Скляренко); «Проблеми національного відродження в українському мистецтві XX століття» (Г.Скляренко).

Міжнародна науково-практична конференція «Діалог культур: дослідження, практики, виклики» Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Міністерства культури України, Інститут культурології НАМ України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 3–5 жовтня. Доповіді: «Термінологія мистецтва: Трансформації у діалозі культури» (О. Клековкін); «Проблемы знака в «спонтанной культуре» современного ландшафтного дизайна» (М. Протас); «Культурний феномен «родинної Європи» в есеїстиці Чеслава Мілоша» (Л. Дрофань); «Російський театр в Україні як чинник формування мультикультурного мистецького простору: Контроверсійний погляд на питання» (М. Гринишина); «Транзитивні явища сучасного культурного процесу та проблеми мультикультуралізму» (А. Карнак); «Доместикація чи провокація: нові простори сучасного мистецтва» (М. Юр).

Міжнародний науковий семінар, присвячений 130-річчю з дня народження архітектора та громадсько-політичного діяча С.П. Тимошенка (1881–1950), Рівне, 3 червня. Доповідь «Петербурзький інститут цивільних інженерів ХІХ ст. – школа підготовки фахівців нового типу» (Н. Кондель-Пермінова).

Міжнародний Форум «Декоративно-прикладне і народне мистецтво Росії та країн СНД в сучасних реаліях культури і ринку», Російська академія мистецтв, Москва (Російська Федерація), 28 листопада. Доповідь за підтримки Асоціації Фулбрайтерів України «Дизайн городской среды на фоне глобализации культуры: на примере Международного фестиваля социальной скульптуры» (О. Чепелик).

Міжнародні волошинські читання, Коктебель, Будинок-музей М.О. Волошина, 25–28 травня. Доповідь: «Художник Будинку поета: Творчість Сергія Пустовойта» (Г. Скляренко).

Наукова конференція «Четверті читання пам’яті М.Ф. Біляшівського». Національний художній музей України, Київ, 27–28 жовтня. Доповіді: «Школа сценографії Д. Лідера в Україні: Формування особистості» (О. Ковальчук); «Художня студія Івана Федоровича Селезньова» (О. Сторчай); «Роль мистецького експерименту у становленні української професійної художньої школи» (М. Юр).

Наукова конференція «Візуальність у контексті візуальних практик», Черкаський обласний художній музей, Черкаси, 13–14 жовтня. Доповідь «Формування нової художньої лексики в українському візуальному мистецтві 1991–2011 pp.» (М. Юр).

133

Наукова конференція «Графічний дизайн другої половини XX – початку XXI ст.», Київ, 19 квітня. Доповідь «Сучасний графічний дизайн з елементами українського народного мистецтва» (М. Юр).

Наукова конференція «Думаючи гендерно» у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, США, 11 лютого. Доповідь: «GENESIS Project as a Model of Gender Study Research» («Проект «ГЕНЕЗИС» як модель гендерного дослідження») (О. Чепелик).

Наукова конференція «Сучасна театральна критика: фінал чи трансформація?», Львів, квітень. Доповідь: «Проблеми сучасної театральної критики» (А. Липківська).

Наукова конференція в рамках VI Ташкентської Міжнародної бієнале в Києві «Кінець або трансформація мультикультури», Київ, 23 вересня (О. Чепелик).

Наукова конференція в рамках VI Ташкентської Міжнародної бієнале в Узбекистані «Кінець або трансформація мультикультури», Київ, 23 вересня. Участь у панель-дискусії на тему: «Кінець або трансформація мультикультури. Територія Бієнале». (О. Чепелик).

Науково-практичний семінар «Історія і перспективи розвитку живописної школи НАОМА», Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, вересень. Виступ (М. Юр).

Науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації», присвячена 15-річчю заснування НАМ України та 10-річчю ІПСМ НАМ України, Київ, 15 грудня. Доповіді: «Архітектура та дизайн: Обопільні проблеми творення життєвого середовища в Україні» (Н. Кондель-Пермінова); «Самооборона театру (Історичний досвід)» (О. Клековкін); «Комунікативні парадокси в художній культурі постіндустріального суспільства» (Г. Веселовська); «Мультинаціональний культурний діалог у театрі у контексті суспільної глобалізації» (М. Гринишина); «Театр в Україні та виклики доби глобалізації» (А. Липківська); «Жаргон автентичності» Теодора Адорно у полі міжнародних скульптурних симпозіумів» (М. Протас); «Художній експеримент як інтенція сучасного живопису України» (М. Юр); «Українське кіномайбутнє» (О. Коваль).

Проект Підляського музею в Білостоці (Польща) «Музейна Академія», Білосток, 6 грудня. Лекція: «Польські художники у Києві» (О. Ременяка).

Робоча науково-практична конференція в КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого з проблем майбутнього кіноосвіти, Київ, вересень. Виступ (О. Коваль).

Семінар «Стратегії ефективного управління з метою збереження архітектури стиля авангард і містобудівної спадщини» у рамках міжнародного проекту «RKM_Save Urban Heritage» (Італія, Україна, Росія), Київ, 19 травня (Н. Кондель-Пермінова).

134

Третя Міжнародна науково-практична конференція «Марксизм і сучасність: Радянська філософія – вчора, сьогодні, завтра», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 15 грудня. Доповідь: «Советская философия и как с ней бороться» (О. Босенко).

Четверта Всеукраїнська конференція «Сучасна архітектурна освіта: Прогностика в архітектурі: Архітектура майбутнього», Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 10–11 листопада. Доповідь «Іронія часу і сучасності» (О. Босенко); «Сучасний досвід дизайну архітектурного середовища виставкових комплексів: Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва, в тому числі мистецтва довкілля (Land-Art)» (О. Ольховська).

5. Кількість публікацій у наукових виданнях – 57: Босенко А. Немузыкальное приношение // Вісник Національного

технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: Філософія. Психологія. Педагогіка. – К., 2011. – № 2 (32).

Босенко А. Советская философия и как с ней бороться // Марксизм та сучасність: Радянська філософія – вчора, сьогодні, завтра: Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (15 грудня 2011 р., Київ). – К., 2011.

Булавіна Н. Соціальні аспекти сучасних мистецьких практик // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук праць. – К., 2011. – Вип. ХХVІ.

Веселовська Г. Валіза з пігулками, або Театр випробувань // Курбасівські читання. – 2011. – Вип. 6. – Ч. 2.

Веселовська Г. До основ парамузикознавства [Рец. на: Сюта Б. Основи парамузикознавства. – К., 2010] // Студії мистецтвознавчі. – 2011. – № 2.

Веселовська Г. Дорожня карта для театральної Європи (Нітра-фест) // Кіно-Театр. – 2011. – № 1.

Веселовська Г. Острови Віталія Малахова // Курбасівські читання. – 2011. – Вип. 6. – Ч. 1.

Веселовська Г. Парадокс актора // Кіно-Театр. – 2011. – № 5. Веселовська Г. Самотній самурай на дорозі квітів // Український

театр. – 2011. – № 4/5. Веселовська Г. Як у магічному кристалі // Образотворче мистецтво.

– 2011. – № 3. Єрмакова Н. Режисерські спроби Г. Юри у Молодому театрі //

Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. – Львів, 2011. – Т. CCXLVI

Кашуба-Вольвач О. Альбом О. Богомазова «Виставка «Кільце» (Подготовка ілюстративного матеріалу та його атрибуція) // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Кашуба-Вольвач О. Методика опрацювання джерельних матеріалів з образотворчого мистецтва і архітектури України // Українська

135

академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2011. – Вип. 18.

Кашуба-Вольвач О. Павло Голуб’ятников. 1925–1930 рр.: викладання у Київському художньому інституті // Образотворче мистецтво – 2011. – № 1.

Кашуба-Вольвач О. Павло Голуб’ятников. 1925–1930 рр.: викладання у Київському художньому інституті (продовження) // Образотворче мистецтво – 2011. – № 2.

Клековкін О. Післямова // Пучков А. Адольф Сонни, киевлянин: К истории классической филологии в Императорском университете св. Владимира. – К., 2011.

Ковальчук О. Євген Лисик // Українська музична енциклопедія. – К., 2011. – Т. 3.

Ковальчук О. Сценічна гра у категоріях вічності: Філософський театр Д. Лідера // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 3.

Кондель-Перминова Н. «Зеленые» зоны Киева: Восстановление после градостроительного мародерства // Стратегії урбаністичного майбутнього Києва: Зб. громадських дискусій, статей, інтерв’ю та проектів / Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. – К., 2011.

Кондель-Перминова Н. Архитектура новой формы города // Стратегії урбаністичного майбутнього Києва: Зб. громадських дискусій, статей, інтерв’ю та проектів / Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. – К., 2011.

Кондель-Перминова Н. Стратегия развития Киева до 2025 года и Генплан // Стратегії урбаністичного майбутнього Києва: Зб. громадських дискусій, статей, інтерв’ю та проектів / Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. – К., 2011.

Кондель-Пермінова Н. Архітектура України в умовах сучасної кризи // Тези 63-ї наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів: ПолтНТУ (Полтава, 10–19 травня 2011 р.) – Полтава, 2011. – Т. 1.

Кондель-Пермінова Н. До питання опрацювання теми «Барська земля Поділля: Європейська спадщина та перспективи сталого розвитку» // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. пр. / За заг. ред. П.С. Григорчука. – Вінниця, 2011. – Вип. 19.

Криволапов М. Вступна стаття, упорядкування // Андрій Халаменюк. Військово-історичний живопис. – Чернівці, 2011.

Криволапов М. Витоки формування та розвитку української критики // Вісник Київської національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2011. – Вип. 3.

Криволапов М. Композиція як важливий засіб образного розкриття сучасності та історії // Проблеми сучасності: мистецтво, педагогіка.

136

Зб. наук. праць. – Луганськ, 2011. – Вип. 15. Криволапов М. На захист реалістичного мистецтва // Культура і

сучасність: Академія керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2011.

Криволапов М. Тріумф і трагедія українських митців періоду «хрущовської весни» // Вісник Київської національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Сер. «Мистецтвознавство». – К., 2011. – № 24.

Ольховская Е. Роль рекламы в дизайне архитектурной среды // Містобудування та територіальне планування: Зб. наук. пр. – К., 2011. – Вип. 27.

Протас М. Скульптурний градус Харкова // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 3.

Пучков А., Файда О., Чібалашвілі А. Кекелідзе Корнелій Самсонович // Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: Біобібліограф. покажчик / Ін-т сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – К., 2011.

Пучков А. Графічне слово у пост-гутенбергівській мовчанці [Рец.: Мітченко В. Естетика українського рукописного шрифту / За наук. ред. М. Яковлєва; Слово про авт. О. Федорука. – К., 2007.] // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2011. – Вип. 18.

Пучков А. Мистецтвознавча особистість і доля її спадщини: До 150-річчя від дня народження Григорія Павлуцького // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2011. – Вип. 18.

Ременяка О. Євген Гончаров: In memoriam // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Ременяка О. Саша Прахова: In memoriam // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Ременяка О. Włochy w zyciu і twórczosci artystów ukraińskich konca XIX wieku (Італія в житті і творчості українських художників ХІХ ст.) / L’Italia nella vita e nell’opera delgi artisti ucraini alla fine dell’800 // Iter Italicum. Sztuka i historia / Arte e Storia. Red. Małgorzata Wrześniak. – Wydawnictwo Uniwersytetu Kardynała Stefana Wyszyńskiego. Warszawa, 2011. – (Польськ. та італ. мовами).

Сидор-Гібелинда О. Гіркий хліб екзилю // Образотворче мистецтво. – 2010. – № 1.

Сидор-Гібелинда О. Над прірвою: поза життям і житом // Образотворче мистецтво – 2010. – № 1.

Скляренко Г. Загадки Катерини Білокур // Катерина Білокур. Філософія мовчазного бунту. Наукові статті, есеї, культурологічні праці до 100-річчя і 110-річчя Катерини Білокур. – К., 2011.

137

Сторчай О. Матеріали до творчої біографії Кіріака Костанді: Борис Егіз. Спогади про Костанді (Передмова і підготовка тексту О. Сторчай) // Студії мистецтвознавчі. – 2011. – № 2.

Федорук О. Национальный союз художников Украины как организующий фактор // Изобразительное искусство Украины. – М., 2011.

Федорук О. «Жити будемо, хоть тіла нестане» [Рец. на: Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського. – Львів–Філадельфія, 2009] // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 3.

Федорук О. Велич і масштабність Володимира Микити // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Федорук О. Наближення Коваленка до Екстер // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 1.

Федорук О. Слово редактора // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Федорук О. Слово редактора // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 3.

Федорук О. Творити і бути щасливим // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 2.

Федорук О. Той, хто творить у піднебесній // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 1.

Чепелик О. GENESIS Project as a Model of Gender Study Research // Women and Stem, CWS Update, LA: UCLA, March 2011.

Чепелик О. Дизайн міського середовища на тлі глобалізації культури: на прикладі Міжнародного фестивалю соціальної скульптури // Декоративное искусство. – М., 2011. – № 6.

Чібалашвілі А. Особливості втілення художнього синтезу в українській камерній музиці кінця ХХ – почату ХХІ століття // Кроскультурність у сучасному світі: Матеріали Міжнар. наук.-теор. конф. – К., 2011.

Чібалашвілі А. Фестивалі сучасної музики в Україні та їх вплив на явище художнього синтезу в творчості сучасних українських композиторів // Культура і сучасність. – 2011. – № 2.

Шкепу М. Культурное самоопределение времени и пространства истории // Архітектоніка суспільного часу. – К., 2011.

Шкепу М. Подавление и овладение временем // Архітектоніка суспільного часу. – К., 2011.

Шкепу М. Самоопосредствования форм Логоса в диахронике культуры // Архітектоніка суспільного часу. – К., 2011.

Шкепу М. Трансформации общественного времени в становлении видов искусства // Архітектоніка суспільного часу. – К., 2011.

Шкепу М. Феноменология общественного времени // Архітектоніка суспільного часу. – К., 2011.

Юр М. Естетико-культурологічні особливості художнього простору в живопису імпресіонізму // Імпресіонізм і Україна: Треті читання

138

пам’яті М.Ф. Біляшівського: Матеріали наук. конф.: Зб. статей. – К., 2011.

Яцик І. Інтерв’ю з Оксаною Чепелик // Образотворче мистецтво. – 2011. – № 4.

6. Кількість видань збірників наукових праць, монографій – 26: Авраменко О. Макс Вітик: Дванадцять обручів, або Роки, розчахнені

живопису. – К., 2011. Авраменко О. Терези долі Віктора Зарецького: Творчий шлях митця

крізь призму процесів трансформації художнього життя в Україні 50–80-х років XX століття. – К., 2011.

Бурлака В. Історія Образу. Мистецтво 2000-х: Збірка мистецтвознавчих статей. – К., 2011.

Веселовська Г. Національний театр імені Івана Франка: Сезони 2000–2011 рр. (рукопис).

Гринишина М. Українська театральна культура початку ХХ ст. Реалізм. Дискурс (рукопис).

Єрмакова Н. Березільська сценічна культура: історія, досвід (рукопис).

Збірник наукових праць «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (Мистецькі обрії)» (рукопис).

Збірник наукових праць «Мистецтво, історія, сучасність, теорія (МІСТ)» (рукопис).

Збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (рукопис). Збірник наукових праць «Сучасне мистецтво» (рукопис). Збірник наукових праць «Сучасні проблеми дослідження реставрації

та збереження культурної спадщини» (рукопис). Збірник наукових праць «Сучасні проблеми художньої освіти в

Україні» (рукопис). Збірник наукових праць «Художня культура. Актуальні питання»

(рукопис). Клековкін О. THEATRICA / HISTRIONIA: Лексикон. – К., 2011. Клековкін О. THEATRICA: Морфологія. Лексикон. – К., 2011. Клековкін О. THEATRICA: Українські старожитності: Матеріали до

словника. – К., 2011. Клековкін О. Хвала Герострату! Панегирики, эпитафии, а также

прочие творения о славных деяниях великих мужей, и не только. – К., 2011.

Ковальчук О. Пошуки пластики сценографічного простору: Давид Боровський, Данило Лідер (рукопис).

Криволапов М. На межі другого і третього тисячоліть (Творчість художників Києва). – К., 2011.

Криволапов М. Українське мистецтво XX століття в художній критиці. – К., 2011.

Липківська А. Драматичний театр України новітньої доби кінець (ХХ – початок ХХІ ст.): Довідково-аналітичні матеріали до

139

колективних монографій «Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст.» та «Театральне мистецтво України ХХ століття: Антологія вистав». – К., 2011.

Протас М. Скульптурні симпозіуми України (рукопис). Пучков А. Адольф Сонни, киевлянин: К истории классической

филологии в Императорском университете св. Владимира. – К., 2011.

Пучков А. Архитектоника архитектурной книги: Иван Рерберг и добротная типографика (рукопис).

Савчук І. Камерна музика 1920-х в Україні: Спроба філософського осмислення (рукопис).

Сіткарьова О. Формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври XVII–XX ст. (рукопис).

Федорук О. Кераміка Аки Перейми. – К., 2011.7. Кількість наукових та мистецьких заходів, які проводив та в

яких брав участь Інститут, – 72: Авраменко О. Арт-Київ’2011. Мистецький Арсенал. Організація та

презентація персональної виставки живопису Віктора Зарецького. Київ, 8–18 грудня.

Авраменко О. Арт-Київ’2011. Мистецький Арсенал. Презентація авторської монографії «Терези долі Віктора Зарецького». Київ, 9 грудня.

Аккаш О. Підготовка та переклад англійською анотацій до статей співробітників ІПСМ у наукових виданнях; переклад текстів ювілейного каталогу до 10-річчя Інституту.

Булавіна Н. Організація українського національного проекту на Венеційській бієнале’2011, помічник комісара.

Бурлака В. «Моменти тиші» (М. Кадан, С. Рябченко, М. Рідний, С. Попов, М. Павленко, Л. Хоменко, І. Пруненко), Інститут проблем сучасного мистецтва.

Бурлака В. APL 315. Сумовите гівно. Галерея на Інститутській, Київ. Бурлака В. Арт-Київ’2011. Мистецький Арсенал. Презентація

живописного проекту Галереї на Інститутській. Київ, листопад. Бурлака В. Арт-Київ’2011. Мистецький Арсенал. Презентація

художнього проекту «Жара». Київ, листопад. Бурлака В. Жанна Кадирова. Неявні форми. Мала Галерея

Мистецького Арсеналу, Київ. Бурлака В. Ілля Пруненко. Кінофайли. Галерея на Інститутській,

Київ. Бурлака В. Нікіта Кадан. Несезон. Мала Галерея Мистецького

Арсеналу, Київ. Бурлака В. Ольга Глумчер. «Про своє, про людське…». Галерея на

Інститутській, Київ. Веселовська Г. 31-ші Варшавські театральні зустрічі. Познань,

Варшава (Польща), квітень.

140

Веселовська Г. Фестиваль «Прем’єри сезону». Івано-Франківськ, травень.

Веселовська Г. Фестиваль «Театральна Нітра». Словаччина, вересень.

Веселовська Г. Фестиваль «Театральний Донбас». Луганськ, Донецьк, квітень.

Дрофань Л. Виступи в радіопередачах «Скарби літературних архівів», розповідь про життя і творчість Олени Пчілки, про десятиліття ІПСМ (10 жовтня, 17 жовтня, 14 грудня, І канал НРКУ).

Загурська Е. Член експертної групи Всеукраїнського фестивалю, присвяченого 140-річчю з дня народження Лесі Українки та 100-річчю написання драми-феєрії «Лісова пісня». Луцьк.

Загурська Е. Член журі Фестивалю «Театральний Донбас’2011», квітень.

Зубавіна І. Брала участь у роботі Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі – виступала проти введення цензури як важеля несвободи, що входить у протиріччя з Конституцією України, з вільним духом творчості, оскільки поправка, внесена до ст. 51 УК України, цілком може стати засобом вихолощування (кастрації) історії культури і сучасного мистецтва зокрема.

Зубавіна І. Підготовка, проведення заходів НАМ України в рамках V Фестивалю науки; організувала показ програми фільмів студентів Інституту екранних мистецтв КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого для членів апарату Національної академії мистецтв України. Інформаційним приводом до показу став ювілей кінофакультету – 50 років.

Зубавіна І. Як секретар правління Національної спілки кінематографістів України і куратор секції професійної освіти займалась підготовкою і проведенням творчих акцій НСКУ, адресованих студентам кіношкіл. У циклі «Для творчої молоді» проведено майстер-класи кіномитців – члена-кореспондента НАМ України Олександра Коваля (2 листопада), режисера, художника Сергія Маслобойщикова (25 лютого), кінорежисера Володимира Тихого та творчого колективу проекту «Мудаки. Арабески» (15 квітня), а також організовано й проведено майстер-класи з представниками різних кінематографічних професій (оператори, аніматори, продюсери тощо). Була модератором показу програми короткометражних фільмів студентів кіношкіл України з наступним обговоренням «за гамбурзьким рахунком» за участю авторів переглянутих екранних творів (12 травня). Огляд свіжих робіт студентів Інституту екранних мистецтв КНУТКіТБ у Будинку кіно було присвячено 50-річчю кінофакультету.

Кондратьєва М. написала кіносценарій повнометражного документального фільму «Ательє». Цей проект було презентовано

141

на Драгон-Форумі, який провадила Польська Академія Документа в Києві 4–8 жовтня. Проект отримав нагороду Форуму та був рекомендований Мінкультури України як потенційно цікавий та прибутковий. Стрічка запланована до виробництва в наступному році на базі студії «Укркінохроніка» та за участю Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.

Кондратьєва М. протягом року написала три сценарії телесеріалів. Провадила науково-теоретичну роботу з реалізації цих проектів продюсерами (російська компанія Сінемагруп, Москва, Російська Федерація).

Кондратьєва М. протягом серпня–жовтня знімалась в одній із головних ролей у фільмі «Лист чекання» (телеканал ОРТ, реж. Андрій Єрмолаєв, Михайло Марков, продюсер Костянтин Ернст).

Липківська А. Виступ на круглому столі, присвяченому проблемам сучасної драматургії, в рамках Драматургічної лабораторії «Тиждень актуальної української п’єси». Київ, травень.

Липківська А. Учасник обговорення вистав ІІІ Відкритого фестивалю театрів для дітей та юнацтва «ТЮГ’2011». Донецьк, вересень.

Липківська А. Член журі Фестивалю «Театральний Донбас’2011», Донецьк, квітень.

Проект «Колективні сновидіння» в рамках IV Всеукраїнської виставки молодих художників «Новітні спрямування»: живопис, об’єкти, інсталяції, медia, street-art (експозиційне приміщення ІПСМ, 21–30 червня). Ірина Яцик: організація та планування проекту; кастинг художників; побудова експозиції; збір матеріалу для друкованого каталогу. Андрій Сидоренко: організація виставки, куратор, автор концепції та текстів до каталогу, учасник («Синій птах», 2011, полотно, акрил; «Космос», 2011, полотно, акрил).

Протас М. Участь та обговорення мистецького проекту Художнього музею м. Херсона, де презентувалась експозиція станкової скульптури Ю. Степаняна, Херсон, листопад.

Протас М. Розробка програми та умов проведення Міжнародного скульптурного симпозіуму в місті-курорті Гола Пристань Херсонської обл. (спільно з мером міста А. Негра та майбутнім складом учасників від України), що намічено провести у травні 2012 р. Херсон, листопад.

Ременяка О. Участь у Днях мистецтва перформенс: збір матеріалу для статті, участь в обговоренні під час круглого столу. Львів, серпень–вересень.

Роготченко О. Виступ на Всесвітньому конгресі кураторів національних експозицій Венеційської бієнале. Венеція, травень.

Роготченко О. Виступ на круглому столі Спілки майстрів ковальського мистецтва за матеріалами публікації «Орнаментальне ковальство України». Київ, червень.

142

Роготченко О. Виступ на круглому столі про Венеційську бієнале як явище світової культури. Київ, березень.

Роготченко О. Куратор виставки ковальського мистецтва в Арт-центрі М17. Київ, лютий.

Роготченко О. Куратор Всеукраїнської виставки фотографії «Світ сьогодні». Київ, серпень.

Роготченко О. Куратор національного українського проекту на 54-й Венеційській бієнале. Провідна організація – ІПСМ НАМ України, комісар – Віктор Сидоренко, художник – Оксана Мась.

Роготченко О. Організація круглого столу за участю заступника міністра культури України, співкуратора проекту Боніто Оліви, представників ЗМІ, журналістів, мистецтвознавців світу. Венеція (Італія), травень.

Сидор-Гібелинда О. Виступ у прямому ефірі на радіо «Ера» з бесідою про Венеційську бієнале. Київ, 29 липня.

Сидор-Гібелинда О. Виступи на відкритті виставок: Б. Єгіазаряна, Ю. Лазаревської. Київ, Музей декоративно-ужиткового мистецтва, березень.

Сидор-Гібелинда О. Експертна робота над підготовкою ювілейної виставки в ІПСМ. Текст до каталогу виставки, листопад.

Сидор-Гібелинда О. Інтерв’ю телеканалу «City» з нагоди відкриття виставки П. Антипа в галереї «Триптих». Київ, липень.

Сидор-Гібелинда О. Виступ на презентації книги про Катерину Білокур. Київ, листопад.

Сидор-Гібелинда О. Інтерв’ю для телебачення з виставки Б. Єгіазаряна в галереї «Далі». Київ, листопад.

Сидоренко А. Участь у виставці «Космічна одіссея’2011», Мистецький арсенал. Київ, квітень.

Сидоренко В. Арт-Київ’2011. Мистецький Арсенал. Презентація художнього проекту. Київ, листопад.

Сидоренко В. Арт-Москва’2011. Презентація художнього проекту. Москва (Російська Федерація), вересень.

Сидоренко В. Модератор на засіданні секції «Класичне і сучасне мистецтво» на IV Форумі творчої та наукової інтелігенції держав-учасниць СНД, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, жовтень.

Сидоренко В. Виставка у Галереї Альбера Бенаму, Париж (Франція), березень.

Сидоренко В. Комісар українського національного проекту на Міжнародній виставці 54-та Венеційська бієнале.

Сидоренко В. Участь у Міжнародному фотофестивалі. Арль (Франція), квітень.

Сидоренко В. «Сучасне мистецтво України» в Аукціонному домі «Філліпс», Лондон, вересень.

143

Сидоренко В. Персональна виставка на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка в НАМ України. Київ, січень–лютий.

Сидоренко В. Персональна експозиція на Арт-ярмарку «Фіак», Париж (Франція), жовтень.

Сидоренко В. Скульптурний салон’2011. Мистецький Арсенал. Презентація художнього проекту. Київ, лютий

Сидоренко В. Участь в експозиції Міжнародної виставки «Космічна Одісея». Мистецький Арсенал. Київ, квітень.

Скляренко Г. Куратор виставки «Прогулянки містом» художниці Алли Преображенської. Одеса, Центр сучасного мистецтва О. Коробчинського, травень.

Скляренко Г. Участь у круглому столі «Дискусії про дискусії». Київ, НХМУ, червень.

Федорук О. Виступ в Українському культурному центрі з нагоди виходу альбому «70 років НСХУ». Москва (Російська Федерація), лютий.

Чепелик О. Лекція «Поєднуючи територію експериментального кінематографа і медіа-мистецтва» на відділенні кіно та нових медіа Хантер-коледжу. Нью-Йорк (США), 17 березня.

Чепелик О. Показ фільму «Реальний майстер-клас». Музей Юрської технології. Лос-Анджелес (США), 11 січня.

Чепелик О. Представлення проекту «Генезис» в UCLA Брод Арт-Центрі. Лос-Анджелес (США), 11–30 березня.

Чепелик О. Науково-мистецький центр Art / Sci Center представив авторську виставку «Пост-Генезис» у галереї CNSI. Лос-Анджелес (США), 10–20 лютого.

Чепелик О. Проект «Генезис» представляв Україну за підтримки Програми «і3» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» на VI Ташкентській Міжнародній бієнале, що проходила у рамках Арт Week’2011 за підтримки Фонду «Форум культури та мистецтв Узбекистану». Удостоєний відзнаки за «оригінальне використання новітніх технологій». 23–29 жовтня.

Чепелик О. прочитала лекцію «Взаємодія архітектурних просторів, сучасного мистецтва та новітніх технологій» в IARTA (Ініціатива для поглиблених досліджень у сфері технології та мистецтв) Університету Північного Техасу (UNT), Дентон (Техас, США). 19 квітня.

Чепелик О. прочитала лекцію «Вільні виміри: співіснування мистецьких модальностей» у Департаменті мистецтва та дизайну Техаського державного університету, Сан-Маркос (Техас, США). 21 квітня.

Чепелик О. прочитала лекцію «Проект «Генезис» як модель гендерного дослідження» у Фаулер Музеї, Лос-Анджелес (США), 10 лютого.

144

Чепелик О. Ювілейна виставка «Генезис_2» / «Genesis_2» у Музеї сучасного мистецтва України на вул. Глибочицькій. Київ, жовтень–листопад.

Чібалашвілі А. Концерт ансамблю «SENZA SFORZANDO» у рамках ХІІ Міжнародного форуму «Музика молодих». Було виконано авторський твір «Віддалення» для камерного ансамблю. Київ, 16 травня.

Чібалашвілі А. Концерт студентів та випускників Є. Станковича в Музеї В. Косенка. Було виконано авторські твори: «Без зайвих слів» для фортепіано, «3 питання у вічність» для віолончелі та фортепіано. Київ, 30 січня.

Яцик І. Робота у складі творчої групи з підготовки виставки з нагоди 10-річчя ІПСМ (експозиційне приміщення ІПСМ): організація та планування проекту, розробка концепції, відбір художників, побудова експозиції, написання супровідного тексту. Київ, листопад.

8. Наукове керівництво дисертаційними дослідженнями, опонування та рецензування дисертацій, дипломних робіт, відгуки, експертні оцінки, рецензії наукових робіт (авторефератів дисертацій) і мистецьких проектів:

Веселовська Г. Наукове керівництво кандидатською дисертацією аспіранта ІПСМ О. Велимчаниці.

Веселовська Г. Рецензування дисертації І. Зубавіної «Художнє моделювання часопростору в кінематографі» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури.

Веселовська Г. Рецензування дисертації А. Пучкова «Поетика античної архітектури» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури.

Веселовська Г. Рецензування магістерської роботи І. Танцюри «Шляхи розвитку сучасного експериментального театру: ритуал і медіа. Культурологічний аспект аналізу».

Веселовська Г. Рецензування монографії О. Клековкіна «Theatrica: Морфологія. Лексикон».

Веселовська Г. Рецензування наукової праці Б. Сюти «Основи парамузикознавства».

Веселовська Г. Рецензування наукової праці М. Черкашиної-Губаренко «Оперный театр в пространстве меняющегося мира: Страницы оперной истории в картинках и лицах».

Дрофань Л. Редагування текстів: дисертації М. Мимрика «Саксофон в українській камерній музиці кінця ХХ – початку ХХІ століття: Композиторська творчість і виконавська практика» (науковий керівник І. Савчук); вступу, текстів до каталогу «Колективна

145

пам’ять»; переклад і редагування статей В. Бурлаки «Диктатура спостерігача» і О. Соловйова «Неокласика і мультимедіа».

Зубавіна І. Написала зовнішні рецензії на дві магістерські роботи випускниць КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого.

Зубавіна І. Написала творчу рекомендацію Мирославі Лашкевич для навчання за Euroculture programme у магістратурі Erasmus Mundus.

Зубавіна І. Наукове керівництво дисертаційними дослідженнями трьох аспірантів – Л. Новікової (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського), Н. Черкасової (ХДАК), Л. Партологи (КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого) – на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

Зубавіна І. Наукове керівництво дипломним проектом на отримання кваліфікації магістра.

Зубавіна І. Продовження викладацької та педагогічної діяльності (читання курсу «Історія зарубіжного кіно» у КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого).

Зубавіна І. Відгук на автореферат дисертації Л. Кульчинської «Жанрові механізми смислоутворення в артхаузному та мейнстрімовому кіно», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.04 – кіномистецтво, телебачення.

Зубавіна І. Рецензування планової науково-дослідної роботи відділу кіно і телебачення ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України «Стратегії досліджування екранних медіа».

Кашуба-Вольвач О. Наукове редагування монографії М. Мудрак «Нова ґенерація» і мистецький модернізм в Україні»; укладання бібліографічно-довідкового апарату.

Коваль О. Протягом року як завідувач лабораторії екранних мистецтв ІПСМ очолював роботу цієї лабораторії; продовжував викладацько-педагогічну діяльність як професор і завідувач кафедри кінорежисури і кінодраматургії КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого; працював як художній керівник майстерні режисури документального фільму Інституту екранних мистецтв КНУТКіТБ; продовжував читати курс лекцій, вів практичні та індивідуальні заняття. Здійснював наукове керівництво роботами 5-ти магістрантів та 2-х асистентів-стажистів.

Коваль О. У Будинку Кіно в рамках освітньо-творчого проекту «НСКУ – студентам київських кіновузів» відбувся майстер-клас Олександра Коваля, 2 листопада.

Коваль О. Участь в організації і проведенні 16-го фестивалю студентського кіно «Пролог», присвяченого 50-річчю кінофакультету (28 листопада – 1 грудня).

Кондель-Пермінова Н. Опрацювання другої редакції аналітичної статті до колективної монографії «Архітектура України».

146

Криволапов М. Викладання теоретичних дисциплін «Історія мистецтвознавства і художньої критики XX століття», «Основи редагування і рецензування» на факультеті теорії та історії мистецтва в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Криволапов М. Керівництво курсовими і дипломними роботами студентів факультету теорії та історії мистецтва НАОМА; керівництво виробничою практикою з курсу «Редакційна та видавнича діяльність».

Криволапов М. Науковий керівник дисертаційної роботи «Український класичний авангард першої половини XX століття» (дисертант О. Карпенко).

Криволапов М. Професор-консультант кафедри живопису і композиції Луганського інституту культури і мистецтва.

Липківська А., Загурська Е. Члени експертної групи театральної премії «Київська пектораль».

Ольховська О. Рецензії на магістерські роботи студентів факультету архітектури Національного авіаційного університету: Л. Похваленко, «Рекреаційні території в межах впливу великих міст»; Хамід Шаріатур, «Архітектурно-розпланувальна організація житла з урахуванням національних традицій Ірану».

Протас М. Керівництво аспірантськими семінарами ІПСМ НАМ України з проблем полілогічних досліджень «Мистецтво, культурологія та філософія у часово-просторових трансформаціях». Розробка програми дискусій на 2011–2012 рр. з низки дисциплінарних питань, у т. ч.: «Проблема асимболії культурно-мистецьких проектів сучасності», «Дихотомія символ–знак у часових аспектах до-письмової та письмової культур», «Жаргон автентичності» Теодора Адорно у досвіді міжнародних мистецьких пленерів» (за участю кураторів інших відділів ІПСМ та кандидата філософських наук С. Степанищева).

Протас М. Створення офіційного сайту скульптора Володимира Протаса з науково-аналітичною анотацією: www.protas.kiev.ua.

Пучков А. Відгук на автореферат дисертації Є. Водзинського «Принципи та методи охорони видового розкриття пам’яток архітектури у краєвиді історичних міст (1970-і – 1990-і рр.)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури.

Пучков А. Відгук на автореферат дисертації І. Ревського «Методичні основи регенерації та реконструкції класицистичних площ (на прикладі міст Центральної та Південної України)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури.

Пучков А. Відгук на автореферат дисертації О. Сердюк «Історичні

147

особливості формування житла Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та сучасні засади його охорони», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 26.00.05 – музеєзнавство, пам’яткознавство.

Пучков А. Відгук на автореферат дисертації Я. Ракочого «Розвиток тоталітаризму в архітектурі Львова ХХ ст.», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Пучков А. Відгук на роман Ельги Міри «Шкаралупа» (Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011).

Пучков А. Відгук на творчу діяльність заслуженого художника України О. Бражнік на предмет присвоєння вченого звання доцента кафедри рисунка і живопису.

Пучков А. Наукове керівництво кандидатськими дисертаціями аспірантів першого року навчання в ІПСМ Є. Бєльської, Д. Гончаренка, О. Оленєва.

Пучков А. Рекомендація І. Кулінського на здобуття гранту на влаштування в ІПСМ періодичних літературних читань «Ми народилися сьогодні», подана до Благодійного Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».

Пучков А. Рекомендація І. Кулінського на здобуття Літературної премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського (Польський інститут у Києві).

Пучков А. Рецензія на рукопис статей з естетики і поетики, запланованих для 2-го тому «Європейського словника філософій» (видавництво «Дух і Літера»; разом з О. Босенком).

Ременяка О. Рецензування дисертації В. Артюха «Моделі темпоральності в наративах В. Беньяміна і А. Рігля» на здобуття наукового ступеня кандидата культурології.

Савчук І. Наукове керівництво кандидатською дисертацією здобувача Г. Кабки.

Сидоренко В. Наукове керівництво дисертацією І. Павельчук «Художні моделі реактивації абстрактного живопису в Україні (1980–2010 рр.)» на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства (захист у ХДАДМ).

Сторчай О. Рецензія на дипломну роботу О. Чернецької «Провінція в творах російських художників кінця XIX – початку XX століття із зібрання Київського національного музею російського мистецтва».

Сторчай О. Рецензія на творчість Віри Томашевської на предмет висунення її кандидатури на здобуття Премії ім. Катерини Білокур.

Юр М. Відгук на автореферат дисертації Т. Божко «Методичні основи удосконалення проектування продукції графічного дизайну», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 10.00.07 – дизайн.

148

Юр М. Написано відгук на магістерські роботи випускників кафедри живопису НАОМА: О. Свіжак, «Відлуння літ минулих»; С. Скрипіцин, «Микитинська січ»; Е. Адріанова, «Благовіщення»; М. Кучура, «Мойсей» (Митрополит Андрій Шептицький); Лю Янфань, «Свято».

Юр М. Наукове керівництво кандидатською дисертацією аспіранта ІПСМ К. Гончар.

Громадські обов’язки: Веселовська Г. Член Комітету з Національної премії України імені

Тараса Шевченка. Клековкін О. Член експертної ради з мистецтвознавства і

культурології Департаменту атестації кадрів МОНмолодьспорту України.

Клековкін О. Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України.

Криволапов М. Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій у НАОМА.

Криволапов М. Голова журі Республіканського конкурсу художніх творів учнів молодших класів середніх та художніх шкіл.

Криволапов М. Голова науково-методичної комісії з питань мистецької освіти Мінкультури України.

Сидоренко В. Голова ДЕК у НАОМА. Федорук О. Голова ДЕК на кафедрі графічного дизайну КНУКіМ. Федорук О. Голова ДЕК у Косівському інституті прикладного та

декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

Федорук О. Голова ДЕК у ЛНАМ. Федорук О. Голова спеціалізованої вченої ради із захисту

кандидатських дисертацій у НАОМА. Федорук О. Член акредитаційної комісії ХДАДМ. Федорук О. Член атестаційної колегії МОНмолодьспорту України. Федорук О. Член Комітету із присудження Премії ім. Івана Огієнка. Яковлєв М. Член Атестаційної колегії МОНмолодьспорту України. Яковлєв М. Член спеціалізованої вченої ради із захисту

кандидатських дисертацій у НАОМА.9. Статті у мистецьких виданнях та каталогах різних мистецьких

проектів, фестивалів тощо: Авраменко О. Енвайронментальний простір пленерних експозицій

(Досвід XXI століття) // Fine Art. – 2011. – № 1/13. Авраменко О. Шекспірівські колізії в картинах Ігоря Губського //

Fine Art. – 2011. – № 1/13. Босенко А. К музыке: Немузыкальное приношение //

Kreschatik/Перекресток: International Literary Magazine. – К., 2011. – № 54.

149

Бурлака В. APL 315. Сумовите гівно. – Сайт Галереї на Інститутській, Київ.

Бурлака В. Жанна Кадирова. Неявні форми. – Сайт Малої Галереї Мистецького Арсеналу, Київ.

Бурлака В. Нікіта Кадан. Несезон. – Сайт Малої Галереї Мистецького Арсеналу, Київ.

Бурлака В. Ольга Глумчер. «Про своє, про людське…». – Сайт Галереї на Інститутській, Київ.

Гринишина М. «Синтетичний» театр футуризму // Аркадіа. – 2011. –– № 1.

Дрофань Л. Анатолій Дрофань: письменник, батько, громадянин // Трудова слава (м. Ічня). – 2011. – 19 листоп; 26 листоп.; 3 груд.

Загорська Е. Чи досить «в серці мати те, що не вмирає»? // Дніпро. – 2011. – № 11.

Зубавіна Е. Вийшли друком такі публікації про Міжнародний берлінський кінофестиваль «Берлінале’61»: «Берлинале»: пропажа «Ходорковского» и пустое кресло жюри // Сегодня. – 2011. – № 34. – 14 февр. (www.segodnya.ua/news/14222382.html); Наш фильм на «Берлинале»: «Много водки и старая тема» // Сегодня. – 2011. – № 36. – 16 февр. (www.segodnya.ua/news/14223262.html); Берлинале 2011: рейтинг // Сегодня. – 2011. – № 39. – 19 февр. (www.segodnya.ua/allnews/s5/p2.html); Берлинале: в фаворе – мусульмане // Сегодня. – 2011. – № 40. – 21 февр. (www.segodnya.ua/allnews/s5/p2.html); «Берлинале» – 2011: особенности охоты на Берлинских Медведей // Информационный вестник Национального союза кинематографистов Украины. – 2011. – № 4 (апрель).

Кондель-Пермінова Н. Міжнародна конференція «Стратегії урбаністичного розвитку Києва»: Результати першого року реалізації урбаністичного проекту Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні // Стратегії урбаністичного розвитку Києва. – К., 2011.

Криволапов М. Вступна стаття // Андрій Халаменюк. Сучасний живопис. – Чернівці, 2011.

Криволапов М. Розповідь про життєвий шлях М. Глущенка (Як художник у 1920 роках вчив малювати А. Гітлера) // Факти. – 2011. – 21 верес.

Липківська А. Де беруться сюжети? // Дніпро. –– 2011. –– № 12. Липківська А. Драматургія і сцена: симбіоз чи прірва? // Дніпро. –

2011. – № 9. Липківська А. Про театр без драми, цейтнот та драматурга-

деміурга // Дніпро. – 2011. – № 10. Протас М. Концептуальне обґрунтування ландшафтної скульптури

«Нереїда. Хвилі Часу» В. Протаса // Осінь. Натхнення. Пенза. 2011: Каталог Міжнародного скульптурного симпозіуму. – Пенза, 2011.

150

Ременяка О. П’ятий міжнародний арт-ярмарок «ART-KYIVcontemporary ‘2011» // Галерея. – 2011. – № 1/2(41/42).

Ременяка О. Перфоменс у Львові // Галерея. – 2011. – № 3 (43). Ременяка О. Володимир Кауфман: Мені мало формату полотна //

Fine Art. – 2011. – № 1/13. Роготченко О. Вступна стаття // Рукотворний світ’2. – К., 2011. Роготченко О. Вступна стаття до каталогу українського проекту

«Пост вертус прото Ренесанс» // Друге відродження. – К., 2011. Роготченко О. Український слід у Венеційському бієнале // Fine Art.

– 2011. – № 2/14. Сидор-Гібелинда О. «Папа, по-дари…» (образ ляльки в культурі ХХ

ст.) // Антиквар. – 2011. – № 5. Сидор-Гібелинда О. Ехо: Еко… Ех, та що там // Fine Art. – 2011. –

№ 1/3. Сидор-Гібелинда О. Великолепный // Антиквар. – 2011. – № 10. Сидор-Гібелинда О. Венеційські арабески // Українська культура. –

2011. – № 1/2. Сидор-Гібелинда О. Вещие – с Олеговской // Звонок (про арт-гурт

українських митців). – К., 2011. Сидор-Гібелинда О. Передвижная лавка древностей (про антикваріат

Болгарії) // Антиквар. – 2011. – № 1/2. Сидор-Гібелинда О. Висліди стомленостей (Творчість Валері

Шкарупи) // Артанія. – 2011. – № 2 (23). Сидор-Гібелинда О. Висліди стомленостей // Валерій Шкарупа.

Малярство. – К., 2011. Сидор-Гібелинда О. Двоє в місті // New Band: Вудон Баклицький та

Микола Трегуб: Каталог виставки. – К., 2011. Сидор-Гібелинда О. Другие берега: Ольга Кравченко (нарис

творчості художниці) // Антиквар. – 2011. – № 5. Сидор-Гібелинда О. Кохання/Зітхання: Бієнале як лабіринт // Fine

Art. – 2011. – № 2/4. Сидор-Гібелинда О. Кружляння довкола сміттярки (Треш в

українській культурі) // Галерея. – 2011. – № 1/2. Сидор-Гібелинда О. Наш своевременник Александр Аксинин //

Антиквар. – 2011. – № 9. Сидор-Гібелинда О. Попелюшка без принца // Катерина Білокур:

Філософія мовчазного опору. – К., 2011. Сидор-Гібелинда О. Творчість І. Голікова, О. Отрощенко,

В. Ігнатова, І. Григор’єва // Українська альтернатива ХХ: Аукціон 19.11.2011. – К., 2011.

Сидор-Гібелинда О. Українська Венеція: Рік 2011 // Слово просвіти. – 2011. – № 4 (27).

Сидор-Гібелинда О. Харе Рама // Антиквар. – 2011. – № 4. Сидор-Гібелинда О. Чем пахнут ремесла // Антиквар. – 2011. –

№ 7/8.

151

Сидор-Гібелинда О. Чотири панни із Дрездена // Fine Art. – 2011. – № 2/4.

Скляренко Г. «Я поспішаю…» // Fine Art. – 2011. – № 1 (13). Скляренко Г. «Ігри з історією» – шлях до актуальності // AZ-ART. –

Львів, 2011. – № 3. Скляренко Г. «На кордоні наших надій…»: Пам’яті Валентина

Раєвського // Fine Art. – 2011. – № 1 (13). Скляренко Г. «У котлах, що холонули». Про одеський концептуалізм

1980-х– початку 1990-х років // Fine Art. – 2011. – № 2 (14). Скляренко Г. На границе наших надежд // Декоративное искусство. –

М., 2011. – № 3. Скляренко Г. Світ людської неповторності: Художниця Юлія

Лазаревські // Fine Art. – 2011. – № 1 (13). Скляренко Г. Тиждень сучасного мистецтва у Львові: спроба третя //

Образотворче мистецтво. – 2011. – № 1. Скляренко Г. Пейзажі Віктора Бабенцова: Життя через живопис //

Віктор Бабенцов: Альбом. – К., 2011. Федорук О. Демцю – завжди Демцю: Capre diem. – К., 2011. Федорук О. Листя вдячної пам’яті [Рец. на оформлення

А. Чебикіним книги «Зів’яле листя» І. Франка] // Літературна Україна. – 2011. – 17 лют.

Федорук О. Маестро Чебикін. Творчість і школа // Fine Art. – 2011. – № 2/14.

Федорук О. Українець з Монпарнасу // День. – 2011. – 7 червн. Федорук О. Юрій Новосільський: Іконність в усьому // Музейний

провулок. – 2011. – № 1. Чепелик О. Генезис_2 // ГЕНЕЗИС_2: Каталог. – К., 2011. Юр М. «Кроскультурні традиції у творчості Олександра

Дубовика» // Музейний провулок. – 2011. – № 15. Юр М. Олександр Дубовик – художник реформаток // Мистець. –

2011. – № 24. Яцик І. «Колективні сновидіння»: Вступна стаття // Колективні

сновидіння: Каталог виставки. – К., 2011. Яцик І. Всеукраїнська виставка «Новітні спрямування», проект

«Колективні сновидіння»: Від ідеї до реалізації // Українське мистецтво. – 2011. – № 2.

10. Гранти та стажування: Авраменко О. Грант на поїздку для участі в Міжнародній

мистецтвознавчій конференції «Мистецтво і реальність», Санкт-Петербург (Російська Федерація), 25–27 листопада. Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

Веселовська Г. Професійна подорож на фестиваль «Театральна Нітра», вересень. Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

152

Мусієнко Н. Стажування та наукові дослідження за Програмою Фулбрайта в Інституті Кеннана у Вашингтоні (США), 01.09.2011–29.02.2012.

Чепелик О. Стажування та наукові дослідження за Програмою Фулбрайта в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (США), 06.10.2010–27.06.2011.

11. Матеріали, що готуються до друку: Криволапов М. Видатний митець і педагог В. Шаталін (перша

редакція рукопису монографії, 10 авт. арк.). Криволапов М. Збірник статей про творчість Тараса Шевченка –

художника (перша редакція рукопису, 10 авт. арк.). Криволапов М. Спілка художників України як видатна складова

художньої культури України (перша редакція рукопису). Протас М. Українські скульптурні пленери: стилістико-

парадигмальна еволюція (опрацювання індивідуальної монографії, підготовка ілюстративного ряду, 24 авт. арк.).

Пучков А. Культура антикварных несходств: Силуэты. Профили. Личины (перша редакція рукопису збірника історіографічних студій, 15 авт. арк.).

12. Дебіторська заборгованість станом 01.01.2011 – відсутня. Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2011 – відсутня.

153

ІНСТИТУТУ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Результати наукової діяльності

Фундаментальні наукові дослідження здійснювалися відповідно до Постанови Президії НАМ України від 23 грудня 2009 р. № 10/56-09 за 8 темами, зареєстрованими в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації:

Формування художньої культури в Україні: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи;

Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні; Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і

наукова практика її дослідження; Українська національна культура як цілісність: регулювання її

регіональних відмінностей; Культура України: історико-культурологічні виміри; Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої

культури; Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України:

методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти;

Категоріальний та методологічний апарат культурної антропології як знаряддя дослідження культурного розвитку.

Виконання зазначених тем було розподілено за відповідними відділами Інституту з метою залучення до роботи найбільш відомих науковців України та використання кадрового потенціалу наукової установи провідних вчених у галузі культурології, мистецтвознавства, соціології культури та філософії культури.

Відділ науково-творчих досліджень з теорії та історії культури (зав. відділом – кандидат філософських наук Коваль А.Д.) здійснював координацію досліджень за темами: «Формування художньої культури України: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи», «Культура України: історико-культурологічні виміри» та «Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України: методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти».

Виконання теми «Формування художньої культури в Україні: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи» здійснювалося Юдкіним І.М., доктором мистецтвознавства, член-кореспондентом НАМ України (науковий керівник) та Безклубенком С.Д., доктором філософських наук, провідним науковим співробітником Інституту культурології НАМ України (відповідальний виконавець).

Фундаментальну тему «Культура України: історико-культурологічні виміри» розробляли Шейко В.М., доктор історичних наук, член-кореспондент НАМ України, провідний науковий співробітник Інституту культурології НАМ України (науковий керівник); відповідальний виконавець

154

– Гаєвська Т.І., кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник відділу науково-творчих досліджень з теорії та історії культури Інституту культурології НАМ України.

Виконання теми «Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України: методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти» здійснювалося Юдкіним І.М., доктором мистецтвознавства, член-кореспондентом НАМ України (науковий керівник) та Волковим С.М., кандидатом мистецтвознавства, вченим секретарем Інституту культурології (відповідальний виконавець).

Співробітниками відділу в різних виданнях було здійснено 13 наукових публікацій загальним обсягом 7,5 авторських аркушів. Підготовлено до друку і видано: монографію «Аспекти морфології культури України: ґенеза та типологія» обсягом 15 друк. арк.,. автори Юдкін І.М., Безклубенко С.Д., Берегова О.М., Причепій Є.М., Волков С.М.; монографію Шейко В.М. «Культура України в глобалізаційно-цивілізаційному вимірі (історико-методологічні аспекти)» (36 арк.), працівники відділу підготували доповіді, які були оприлюднені перед учасниками 12 наукових конференцій.

Працівниками відділу здійснювалася робота з підготовки наукових видань монографій «Вступ до культурології» (Безклубенко С.Д.) та «Музична культура України: історія, напрямки, стилі» (Берегова О.М.).

Відділ світової культури і міжнародних культурних зв’язків (зав. Відділом Троєльнікова Л.О., доктор мистецтвознавства) здійснював координаційну діяльність у розробці тем «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології, академік НАМ України; відповідальний виконавець – Іваненкова С.І., кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту) та «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології, академік НАМ України; відповідальний виконавець – Оніщенко О.І., доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту культурології ).

За результатами досліджень працівників відділу здійснено 15 наукових публікацій. У рамках координаційної діяльності відділу видано монографію Оніщенко О. І. «Письменники як дослідники: потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн, А. Франс, І. Франко, С. Цвейг)» (15 арк.), електронне видання «Золоті сторінки української культури. Том 4» (авт. Іваненкова С.І.). Співробітниками за темою досліджень підготовлено тематичну збірку «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» «Концепт культури: теоретико-методологічні та праксеологічні аспекти рішення» (15 арк.). Співробітники відділу підготували доповіді, що були оприлюднені перед учасниками 16 наукових конференцій.

Відділ етнокультурології та культурної антропології (зав. відділом – Головко Б.А., доктор філософії) в рамках фундаментальної теми

155

«Категоріальний та методологічний апарат культурної антропології як знаряддя дослідження культурного розвитку» підготовлено збірку наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології» (за ред. Б.А. Головка, обсягом 15 арк.), здійснювалося редагування монографії Левчук Я.М. «Традиційна українська дитяча субкультура у висвітленні когнітивної культурології» обсягом близько 13 арк.

У контексті наукових досліджень співробітники відділу взяли участь у роботі 6 наукових конференцій та круглих столах.

Науковцями відділу підготовлено 16 публікацій у різних наукових виданнях загальним обсягом 11,5 арк.

Відділ соціологічних досліджень та аналізу проблем української культури (зав. відділом Щербина В.М., доктор соціології) в рамках фундаментальної теми «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей» підготовлено збірник наукових праць «Українська культура: єдність у різноманітності».

У контексті теми досліджень працівники відділу взяли участь у роботі у 8 наукових конференцій та семінарах, де оприлюднили 10 доповідей. Здійснено 13 публікацій загальним обсягом 7 авт. арк. Працівники відділу Безгін О.І., кандидат мистецтвознавства, член-кореспондент НАМ України, провідний науковий співробітник відділу (науковий керівник), Кочарян І. C., кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу (відповідальний виконавець) та Успенська О. Ю., науковий співробітник відділу, заслужений діяч мистецтв України (відповідальний виконавець) здійснювали дослідження в рамках теми «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури».

Відділом проведено емпіричне дослідження культурних практик населення України шляхом опитування 2009 респондентів за репрезентованою вибіркою дорослого населення. Статистична похибка не перевищує 2,2 %. Проведено інноваційне соціологічне дослідження «Зоопарк: позиція в культурній інфраструктурі курортного міста».

Відділ музеєзнавства та пам’яткознавства (зав. відділом кандидат архітектури, доцент Оляніна С. В.) в рамках виконання теми фундаментальних досліджень «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» велася робота над монографією «Архітектурна спадщина України: охорона та реставрація. Культурологічний аспект» (автор Прибєга Л.В.), монографією «Верхній Київ: історична топографія художніх візій та політичних концепцій» (Коренюк Ю.О., Оляніна С.В.).

Підготовлено до друку рукопис колективної монографії «Стратегія управління вищим навчальним закладом в сучасних умовах» (Кочарян І.С. у співавторстві), збірку наукових праць «Українська художня культура: пам’яткоохоронні проблеми» (автори Оляніна С.В., Прибєга Л.В., Коренюк Ю.О. та ін.) 11 арк.

Працівники відділу взяли участь в роботі 6 наукових конференцій, для участі в яких підготували 7 доповідей. Результати своїх наукових досліджень

156

крім колективної монографії оприлюднили у 5 наукових публікаціях загальним обсягом 3,2 арк.

Діяльність лабораторії культурних практик (зав. лабораторії – Шалінський І.П.) спрямована на впровадження наукових досліджень з питань розвитку духовного потенціалу суспільства, аналізу культурного різноманіття в сучасних суспільствах. Співробітники лабораторії брали участь у підготовці до видання монографій, в роботі 5 наукових конференцій та круглих столів, підготували 4 наукові статті, здійснювали підготовку до публікації монографій, наукових збірників, другого випуску щорічника наукових праць Інституту «Культурологічна думка»; здійснювали організаційне та інформаційне забезпечення презентаційних заходів Інституту: розробку запрошень й буклетів до презентації Інституту культурології НАМ України.

Видавнича діяльність. Протягом 2011 року результати досліджень Інституту оприлюднено в 57 наукових публікаціях та монографічних і окремих виданнях:

1. Оніщенко О.І. «Письменники як дослідники: потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн, А. Франс, І. Франко, С. Цвейг)»;

2. Шейко В.М. «Культура України в глобалізаційно-цивілізаційному вимірі (історико-методологічні аспекти);

3. Юдкін І.М., Безклубенко С.Д., Берегова О.М., Причепій Є.М., Волков С.М. Колективна монографія «Аспекти морфології культури України: генеза та типологія»;

4. Збірник наукових праць «Концепт культури: теоретико-методологічні та праксеологічні аспекти рішення», науковий редактор Богуцький Ю.П.;

5. Оляніна С.В., Прибега Л.В., Коренюк Ю.О. та ін. «Українська художня культура: пам’яткоохоронні проблеми»;

6. Щорічник наукових праць «Культурологічна думка» № 3,4, 2011. Гол. ред. колегії Богуцький Ю.П.;

7. Електронне видання «Золоті сторінки української культури. – Том 4.: ХХ століття. Особистості. Відповідальна за видання Іваненкова С.І.;

8. Щербина В.М. «Культура у системі гуманітарного знання: пропедевтичний курс». Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів;

9. Шейко В.М. Історія культури Слобідської України. Навчальний посібник. – Х. : ХДАК, 2011. – 182 с.;

10. Оніщенко О.І. Кінематограф України // Художня культура: підручник для 10 кл. загалоноосвітніх навчальних закладів. Профрівень / У співавторстві. – К.: видавничий дім «Освіта», 2011;

11. Волков С.М. «Українська фортепіанна мініатюра ХХ ст.», навчальний посібник;

12. Збірник наукових праць. «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології». Упор. Головко Б.А., Чміль Г.П.

157

а) за темою «Формування художньої культури України: історія, соціологія, естетика, семіотика – проблеми, перспективи» надруковано 11 наукових статей:

в тому числі статті:Коваль А.Д. Вплив релігійного чинника на розвиток українського

мистецтва після проголошення незалежності України. (0,5 арк.) – Збірник наукових праць Інституту культурології НАМ України: «Концепт культури: теоретико-методологічні та прикладні аспекти».

Коваль А.Д. Практики діяльності релігійних конфесій у розвитку регіональних культурних середовищ сучасної України. (1 др. арк.) Збірник наукових праць Інституту культурології НАМ України «Національна культура: єдність у різноманітності» (22 арк.).

Коваль А.Д. Засоби масової інформації як важливий компонент формування культури українського народу. К.: Видавництво НАКККІМ, 2011.

Гаєвська Т.І. Стародавні звичаї у контексті історії // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: наук. зап. Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 17.

Причепій Є.М. Символ дерева в первісній культурі та орнаментах. – Культурологічна думка.

Юдкін І.М. Джерела драматизму лірики Тараса Шевченка // Студії мистецтвознавчі, 2011, 2 с. 7-19.

Юдкін І.М. Семантичний ритм лібрето музичної драми // Студії мистецтвознавчі, 2011, 1, с. 7-19 // Передруковано в Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, 2010, Вип. 7.

Юдкін І.М. Художні коди в морфології культури: опис текстів і деривація сенсів // Культурологічна думка, 2011, 3, с. 8-17 (1 арк.).

Юдкін І.М. Идиоматика лирики и драмы в отношении к паремийному фонду фольклора // 6-я международная конференция «Язык, культура, общество». Москва, 22-25 сентября 2011 г. М., 2011 – (РАН. Московский институт иностранных языков) – С. 257 (0,1 арк.).

Юдкін І.М. Completive idioms in Japanese as the problem of semantic derivation (Доповнювальні ідіоми в Японській мові як проблема семантичної деривації) / 15-ті сходознавчі читання А.Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Київ, 20-21 жовтня 2011 р. К., 2011 – (НАН України. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського).

Безклубенко С.Д. Творче обличчя сучасного українського телебачення (Вісник КНУКіМ «Мистецтвознавство»).

б) за темою «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» надруковано 17 наукових публікацій:

в тому числі статті:Безгін О.І. Мистецькі освітні заклади. Історичний дискурс і структурні

зміни // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. – Вип. 10.

158

Безгін О.І. Становлення мистецьких закладів освіти в Україні: історичний нарис // Культурологічна думка. № 3. – Київ, Інститут культурології НАМ України, 2011.

Кочарян І.С. Особливості фінансування культурно-мистецьких закладів України: можливості залучення коштів // Культурологічна думка. № 3. – Київ, Інститут культурології НАМ України, 2011.

Оляніна С.В. Кругла скульптура в контексті організації пластичного образу іконостасу доби бароко // Культурологічна думка. № 3. – Київ, Інститут культурології НАМ України, 2011.

Оляніна С.В. Іконостас Вознесенської церкви у Березні // Могилянські читання 2010 року: Зб. наук. пр.: Проблеми збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи. – К.: НКПІКЗ, 2011.

Оляніна С.В. Втрачені барокові іконостаси ХVII – XVIII ст. в архівних матеріалах Києва // Культурологічна думка. № 4. – Київ, Інститут культурології НАМ України, 2011.

Оляніна С.В. Іконостаси А. Меленського в комплексі київської церкви Миколи Доброго // Пам’ятки України: історія та культура.

Оляніна С.В. Архівні матеріали про втрачені частини іконостаса Всіхсвятської церкви Києво-Печерської лаври // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 7.

Оляніна С.В. Невідомі зображення ікон із соборів Києва (за матеріалами групи «Негативи» Національного заповідника «Софія Київська») // Могилянські читання 2011 року: Зб. наук. пр.

Оляніна С.В. Іконостас Благовіщенської церкви Михайлівського собору Видубицького монастиря за архівними світлинами: питання датування // Могилянські читання 2011 року: Зб. наук. праць.

Оляніна С.В. Храмові ансамблі Верхнього Києва в контексті архітектурного середовища 1930-х років: проблема припинення інформаційного обміну.

Коренюк Ю.О. Демонтаж мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору (за архівними матеріалами) // Могилянські читання 2010 року: Зб. наук. пр.: Проблеми збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи. – К.: НКПІКЗ, 2011.

Коренюк Ю.О. Збережені та втрачені фрагменти фресок ХІІ ст. західної частини інтер’єру Успенського собору Єлицького монастиря у Чернігові (за архівними матеріалами) // Могилянські читання 2010 року: Зб. наук. пр.: Проблеми збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи. – К.: НКПІКЗ, 2011.

Коренюк Ю.О. Остерська Божниця: історія реставрації фресок // Пам’ятки України: історія та культура.

Коренюк Ю.О. Діяльність М. Макаренка по дослідженню давньо-руського монументального живопису // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 7.

159

Олійник О.С. Роль охорони культурної спадщини у культурній політиці країни: європейський досвід і українська практика // Культурологічна думка. № 4. – Київ, Інститут культурології НАМ України, 2010.

Прибєга Л.В. Архітектурні обміри, як метод дослідження пам’яток / Українська акдемія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. – Вип. 18. – К.: УАМ, 2011.

Прибєга Л.В. Правова охорона культурної спадщини / Збірник центру пам’яткознавства НАН України.

в) за темою «Культура України: історико-культурологічні виміри» надруковано 15 наукових публікацій:

в тому числі статті:Гаєвська Т.І. Передумови виникнення і становлення обрядів – у збірці:

Актуальні питання культурології: альм. наук. т-ва «Афіна» каф. культурології РДГУ: [Зб. наук. праць]. Вип. 11./ РДГУ; РДОБ; [упоряд. Виткалов В. Г., Ярощук В. П.]. – Рівне: О. Зень, 2011.

Шейко В.М. Еволюція літературно-художніх напрямів в Україні (XVII ― початок ХХІ ст.): історико-культурологічний вимір // Культура України: зб. наук. пр. Вип. 32 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Генеза та еволюція діалогу культур у цивілізаційному глобалізаційному світі // Культура України: зб. наук. пр. Вип. 33 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Харківська державна академія культури на шляху реформування: стан та перспективи / (2009/2010–2010/2011 навч. рр.) // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. Вип. 32 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Спочатку було духовне. (Василь Шейко : культура вимагає поваги та допомоги) // Культурологічні аспекти компаративістики й діалог культур: стан та перспективи // Газета “Главное”. – 2011. ― № 15 (199) – 16 квітня.

Шейко В.М. Соціокультурологічні аспекти України в роки незалежності // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. – Вип. 33. – Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Еволюція культурологічно-філософських основ компаративістики в процесах міжкультурних зв’язків народів світу // Культурологічна думка: щорічник наукових праць. ― К.: Інститут культурології НАМ України. – 2011. – №3 (2).

Шейко В.М. Підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Харківській державній академії культури // Вісник книжкової палати: наук.-практич. журнал. ― К., 2011. ― № 6.

Шейко В.М. Історико-культурологічні аспекти еволюції літературно-художніх об’єднань України (30-80-і рр.. ХХ ст) // Культура України: зб. наук. пр. Вип. 34 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Ідентифікація наукових шкіл культурологічно-мистецького та бібліотечно-інформаційного профілю: постановка проблеми // Вісник Кн. палати. – К., 2011. – № 8.

160

Шейко В.М. Ідентифікація наукових шкіл культурологічно-мистецького та бібліотечно-інформаційного профілю: постановка проблеми // Вісник книжкової палати: наук.-практич. журнал. – К., 2011. – № 9 (182).

Шейко В.М. Міжнародний культурно-комунікативний обмін: формування правового поля та дефініцій // Культура України: зб. наук. пр. Вип. 35 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Наукові школи культурно-мистецького та бібліотечно-інформаційного профілів: ознаки ідентифікації // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. Вип. 34 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Харківська бібліотечна наукова школа: історико-генетичний вимір // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. Вип. 34 / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2011.

Шейко В.М. Культурологічні складові сучасних освітніх процесів // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матеріали міжнародної наукової конференції, Харків, 8–9 грудня 2011 р. / Харківська держ. академія культури. – Х.: ХДАК, 2011.

г) за темою «Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні» надруковано 10 наукових публікацій:

в тому числі статті:Богуцький Ю.П. Вступне слово / Ю.П. Богуцький // Концепт культури:

теоретико-методологічні та прикладні аспекти. –К.: ІК НАМ України, 2011.Богуцький Ю.П. Вступне слово / Ю.П. Богуцький // Методологічні

проблеми культурної антропології та етнокультурології/ Б.А. Головко, С.Д. Безклубенко та ін.: Збірн наук праць / Наук ред. Головко Б.А., відп. ред. Чміль Г.П. – К.: ІК НАМ України, 2011.

Троєльнікова Л.О. Соціально-культурні основи художнього простору в культурологічній парадигмі дослідження / Л.О. Троєльнікова // Культурологічна думка. – К.: ІК НАМ України. – Вип. 3.

Оніщенко О.М. Персоналія Тараса Шевченка у пантографічній дилогії С. Балея / О. І. Оніщенко // Концепт культури: теоретико-методологічні та прикладні аспекти. – К.: ІК НАМ України, 2011.

Оніщенко О.М. І. Кант: естетичні прогнозування // Матеріали міжнар. наук. конф. «Традиція і культура. Людина в пошуках істини». – К., 2011.

Оніщенко О.М. Культур-філософські погляди Т. Манна в контексті антропологічного дискурсу // Культура в сучасних трансформаційних процесів: колективна монографія. / Під ред. М. М. Бровко. – Ніжин: ТОВ вид. «Аспект-Поліграф», 2011.

Причепій Є.М. Сакральні числа на артефактах Трипілля та орнаментах рушників Поділля. – Культурологічна думка № 3, 2011 р.

Чміль Г.П. Симуляційна природа сучасності: фарс чи повільно діюча отрута свідомості? / Г.П. Чміль // Актуальні проблеми мистецької практики та мистецтвознавчої науки. Вип. 3, №12–13, «Мистецькі обрії».

161

Чміль Г.П. Філософсько-антропологічні інтерпретації відносин «людина–екран» / Г.П. Чміль // Збірн. наук праць НАМ України «Мистецтвознавство України», № 12.

Чміль Г.П. Мистецький авангард – зміна когнітивної установки у пошуках смислів / Г.П. Чміль // «Мистецькі обрії», № 12.

д) за темою «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» надруковано 5 наукових публікацій:

в тому числі статті:Богуцький Ю.П. Розвиток діалогу культур як складова культурної

політики. – Матеріали науково-практичної конференції «Діалог культур: дослідження, практики, виклики» (3-5 жовтня 2011). – К.: НАКККіМ.

Чміль Г.П. Граничні підстави пошуку духовності сучасною людиною // Теоретико-методологічні та прикладні аспекти. Зб. наук. праць ІК НАМ України. – 2011.

Чміль Г.П. Екранний наратив як дисциплінарний дискурс влади // Тези всеукраїнської конференції.

Чміль Г.П. Трансформації діалогу у культурі постмодерну // Тези Міжнародної конференції «Діалог культур: дослідження, практики, виклики».

Троєльнікова Л.О. Концептуально-методологічні та прикладні основи гуманітарної політики та управління в Україні / Л. О. Троєльнікова // Концепт культури: теоретико-методологічні та прикладні аспекти. – К.: ІК НАМ України, 2011.

е) за темою «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей» надруковано 14 наукових публікацій:

в тому числі статті:Щербина В.М. Перспектива соціологічного аналізу образів

інформаційного суспільства // Соціальні технології: актуальні проблеми терії та практики: збірник наукових праць / за ред. О. Л. Скідіна. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – Вип. 50.

Щербина В.М. Культура та індивідуальний час буття // Культурологічна думка. Щорічник Інституту культурології Академії мистецтв України. №3, 2011., К.: «Гранмна».

Щербина В.М. Багатомірне суспільство: проблеми діалогу культур // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: Зб. Наук. Праць. – Київ: ІВЦ «Політехніка», 2011. – №1(9).

Щербина В.М. Концепти організаційної культури підприємства: соціологічна складова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: Зб. Наук. Праць. – Київ: ІВЦ «Політехніка», 2011. – №2(10).

Щербина В.М. Кіберкомунікативний континуум як антропологічний чинник // Вісник Маріупольского державного університету. Серія: Філософія,

162

культурологія, соціологія / За заг. ред. д. політ. н., проф. К. В. Балабанова – Маріуполь, Видавництво МДУ, 2011. – Вип. 1.

Щербина В.М. Діалог культур: комунікативний аспект // Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку / Упорядники: В. І. Жуков, М. П. Лукашевич, О. Ю. Вілкова; за заг. ред. М. П. Лукашевича – К.: ІПК ДСЗУ, 2011.

Щербина В.М. Евристичний потенціал концепту «інформаційне суспільство» у теоретичній соціології // Ринок праці та зайнятість населення. – Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2010 № 4.

Щербина В.М. Діалог культур: комунікативний аспект // Соціологічні дослідження // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту. ім. В. Даля, 2011 № 11.

Наумова М. Воображаемое означающее современных медиа // «Социология: теория, методы, маркетинг». Научно-теоретический журнал.

Наумова М. Нові медіа та традиційні ЗМК: моделі співіснування // Вісник НТУУ «КПІ». Серія «Політологія. Соціологія. Право».

Наумова М. «Старі медіа» в добу цифрової революції: медіаканібалізм чи співіснування форматів // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики Міжвузівський збірник наукових праць, – 2011. – Вип. 49.

Наумова М. Розуміючи медіа // Вісник Приазовського державного технічного університету. – Маріуполь. – 2011.

Наумова М. Нові медіа та традиційні ЗМК в комунікаційному просторі української культури // Національна культура: єдність у різноманітності. Збірка наукових праць. – К.: Ін-т культурології НАМ України. – 2010.

ж) за темою «Категоріальний та методологічний апарат культурної антропології як знаряддя дослідження культурного розвитку» надруковано 11 наукових публікацій:

в тому числі статті:Чміль Г.П. Архитипіка кіно в екранному наративі // Методологічні

проблеми культурної антропології та етнокультурології. – Зб. наук. праць ІК НАМ України. – 2011.

Троєльнікова Л.О. Традиції, обряди, ритуали як формуючі компоненти художнього простору України / Л. О. Троєльнікова // Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології / Б. А. Головко, С. Д. Безклубенко та ін.: Зб. наук. праць / Наук. ред. Головко Б. А., відп. ред. Чміль Г. П. – К.: ІК НАМ України, 2011.

Головко Б.А. Правова культура // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. Спецвипуск. – К., 2011.

Головко Б.А. Методологічні засади культурної антропології // Збірник наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології». – К., 2011.

163

Головко Б.А. Філософська антропологія // Збірник наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології». – К., 2011.

Головко Б.А. Культура українського села в період соціальних трансформацій // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Діалог культур: дослідження, практики, виклики». – К., 2011.

Левчук Я.М. Методологічні проблеми дослідження когнітивних функцій та імпліцитних можливостей формування світогляду засобами традиційної дитячої субкультури // Збірник наукових праць «Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології». – К., 2011.

Левчук Я.М. До проблеми формування світогляду засобами дитячого фольклору // Культурологічна думка. № 3, 2011.

Левчук Я.М. Традиційні забавлянки для найменших: прелюдія музичної творчості // Музичний керівник. № 6, 2011.

Левчук Я.М. Роль ЗМІ в удосконаленні процесів взаємодії мистецьких кіл // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Засоби масової інформації як феномен культури і культура у засобах масової інформації». – К., 2011.

Левчук Я.М. Отець Марко Грушевський – перший український дослідник традиційної дитячої субкультури // Матеріали Міжнародної наукова-практичної конференції «Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво» (Апологет. Богословський збірник Львівської Духовної Академії УПЦ КП). – №29 – Львів, 2011.

з) за темою «Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України: методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти» надруковано 13 наукових публікацій:

в тому числі статті:Волков С.М. Модуси інституалізації української культури: культурно-

освітні практики 40-х років ХХ століття. – Культурологічна думка №3, 2011.Волков С.М. Парадигмальні трансформації української культурології

ХХІ ст. // Матеріали науково-практичної конференції «Діалог культур: дослідження, практики, виклики» (3-5 жовтня 2011). – К.: НАКККіМ.

Волков С.М. Формування художньої культури України: особливості регулятивних методів культури і освіти 30-х років ХХ ст. // Культура України. Зб. наук. праць. Вип. 33. – Х: ХДАК, 2011.

Волков С.М. Персоніфікація розвитку освітніх мистецьких інституцій України // Колективна монографія «Аспекти морфології культури України: генеза та типологія». К.: ІК НАМ України. – 2011.

Волков С.М. Інституалізація мистецьких практик у культурі України 50-тих років ХХ століття // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: [Зб. наук. праць; вип. ХХVІ]. – К.: Міленіум, 2011.

Волков С.М. Мистецька освіта в реаліях соціокультурних процесів 60-х років // Культура України. Зб. наук. праць. Вип. 33. – Х: ХДАК, 2011.

Юдкін І.М. Дескрипторы идиоматики корпуса драматических текстов: методика тэггированных списков // Компьютерная лингвистика: научное

164

направление и учебная дисциплина. Вып. 1. Гомель: Гомельский университет им. Ф. Скорины, 2010 – С. 38–42 (0,5 арк.).

Юдкін І.М. Кукла как проводница от младенчества к детству // Детская литература и воспитание. Сб. трудов международной научной конференции. Тверь, 13-15.05.2010. Тверь: Изд. Тверского гос. университета, 2010 – С. 106–118 (1 арк.).

Юдкін І.М. Пространство и время драмы как проблема свободы: «Маскарад» М. Ю. Лермонтова – «Цепи» А. И. Сумбатова-Южина // Родная словесность в современном культурном и образовательном пространстве. Вып. 1 (7). Сб. трудов международной научной конференции. Тверь, 2–3.11.2010. Тверь: Изд. Тверского гос. университета, 2010 – С. 150–160 (0,8 арк.).

Юдкін І.М. Beyond Verses and Prose: Dramatic Origins of Free Verse (Поза віршем та прозою: драматичні витоки верлібру) // Мова і культура, 2010, Вип. 13, Т. 2 (138) – С. 68–75 (0,5 арк.).

Юдкін І.М. Юмор в австрийской драматургии как фактор ритмики сценической речи // Мир романтизма. Вып. 15 (39). – Тверь: Научная книга, 2010. – C. 76–85 (0,8 арк.).

Юдкін І.М. Етимологічні методи та матеріали в культурологічних дослідженнях // Славянский мир: духовные традиции и словесность. Сборник материалов международной научно-методической конференции. Тамбов, 2010 – (Тамбовский гос. университет им. Г.Р. Державина) – С. 72–91 (1,2 арк.).

Юдкін І.М. Криза семирічного віку і ляльковий лабіринт / Лялька як знак, образ, функція. К.: Стилос, 2010 – С. 70–81 (0,8 арк.).

Наукові конференції та круглі столи, в яких брали участь наукові працівники Інституту:

Наукові круглі столи (7), зокрема: «Втрачені пам’ятки історії і культури», Київ, 16 березня 2011 р.

(Коваль А.Д.); Науковий круглий стіл «Цілісність національної культури у світлі

загального морфологічного підходу», Київ, 23 березня 2011 р. (Безклубенко С.Д., Юдкін І.М., Гаєвська Т.І., Богуцький Ю.П., Троєльнікова Л.О., Коваль А.Д.);

Науковий круглий стіл: «Знищена культурна спадщина України: проблеми дослідження», Київ, 16 березня 2011 р. (Оляніна С.В., Прибєга Л.В., Коренюк Ю.О., Олійник О.С.);

Науковий круглий стіл «Культурна політика та міжкультурна комунікація в контексті полікультурного світу», Київ, 11 жовтня 2011 р. (Щербина В.М., Волков С.М., Троєльнікова Л.О., Чміль Г.П., Коваль А.Д., Оляніна С.В., Головко Б.А.).

Науковий круглий стіл «Культурний шок постмодерну та українські реалії мистецького буття культури», Київ, 28 травня 2011 р. (Щербина В.М., Волков С.М., Богуцький Ю.П., Троєльнікова Л.О., Левчук Я.М., Головко Б.А.).

165

Наукові конференції (35), зокрема: Всеукраїнська науково-практична конференція «Дослідження

молодих вчених в контексті розвитку сучасної науки» квітень 2011 р. (Гаєвська Т.І.);

8 Всеукраїнська науково-практична конференція: «Сучасна соціологічна теорія та пострадянські трансформації» 21–22 квітня 2011 р. (Щербина В.М.);

ХVІ Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання», Харків,. 3–4 листопада 2011 р. (Щербина В.М.);

Наукова конференція «Философия – философия культури – культурология: новые водоразделы и перспективы взаимодействия», Москва, 27 березня 2011 р. (Щербина В.М.);

Міжнародна наукова конференція: «Культура устойчивого развития», Баку, 11–12 серпня 2011 р. (Щербина В. М.);

«Дні слов’янської писемності (НАН України Національна бібліотека України ім. В. Вернадського)», Київ, 25 травня 2011 р. (Юдкін І. М.);

Всеукраїнська науково-теоретична конференція: «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність», Київ, 20 травня 2011 р. (Левчук Я.М., Головко Б.А.);

П’яті всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській, Київ, 12–14 травня 2011 р. (Левчук Я.М.);

ІІІ Всеукраїнські зарембівські наукові читання «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції», Київ, 23 травня 2011 р. (Олійник О.С.);

Всеукраїнська науково-теоретична конференція: «Засоби масової інформації як феномен культури і культура в засобах масової інформації» 10–11 червня 2011 р. (Богуцький Ю.П., Коваль А.Д., Берегова О.М., Гаєвська Т.І., Волков С.М., Сливка Г.Р., Головко Б.А., Левчук Я.М., Оляніна С.В., Троєльнікова Л.О., Щербина В.М., Юдкін І.М.);

20 Міжнародна конференція «Мова і культура», Київ, 21 червня 2011 р. (Юдкін І.М.);

6-та Міжнародна конференція «Язык, культура, общество», Москва, 22–25 вересня 2011 р. (Юдкін І.М.);

Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна політика у контексті полікультурного світу», Київ, 29-30 вересня 2011 р. (Троєльнікова Л.О., Сливка Г.Р.);

Міжнародна наукова конференція «Наука про культуру: культурологія, культурознавство, культурфілософія», 30 жовтня 2011 р. (Коваль А.Д.);

Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми теоретичного музикознавства», Київ, 11 листопада 2011 р. (Юдкін І.М.);

166

Сьома міжнародна конференція «Слов’янська фразеологія в синхронії та діахронії», Гомель, 28–29 листопада 2011 р. (Юдкін І.М.);

«Традиція і культура. Людина в пошуках істин», Київ, грудень 2011 р. (Оніщенко О.І.);

Науково-практична конференція «Українська культура: стан, проблеми функціонування у світовому просторі», 10–11 листопада 2011 р., (Гаєвська Т.І.);

Всеукраїнська науково-теоретична конференція: «Діалог культур: дослідження, практики, виклики», Київ, 3–5 жовтня 2011 р. (Богуцький Ю.П., Коваль А.Д., Берегова О. М., Головко Б.А., Левчук Я.М., Волков С.М., Троєльнікова Л.О., Причепій Є.М., Щербина В.М., Юдкін І.М.);

Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Національна культура: проблеми екології в епоху глобалізма», Київ, 15 грудня 2011 р. (Богуцький Ю.П., Коваль А.Д., Берегова О.М., Чміль Г.П., Волков С.М., Троєльнікова Л.О., Щербина В.М.).

За результатами досліджень підготовлено до друку 7 наукових видань: збірку «Становлення культурології у міжнародному академічному

дискурсі» (20 арк.). Науковий редактор академік НАМ України Ю.П. Богуцький, упорядник доктор соціології В.М. Щербина;

збірник наукових праць «Національна культура: єдність у різноманітності» (10 арк.). Авторами статей є Троєльнікова Л.О. доктор мистецтвознавства, Щербина В.М., доктор соціології, Головко Б. А., доктор філософських наук, Наумова М.Ю., кандидат соціології та ін;

«Антропологія: енциклопедичний словник» І ч. обсягом близько (15 арк.), науковий редактор – доктор філософії Б.А. Головко.

Монографії: «Верхній Київ: історична топографія художніх візій та політичних

концепцій» (Коренюк Ю.О., Оляніна С.В.); «Традиційна українська дитяча субкультура у висвітленні

когнітивної культурології» (Левчук Я.М.); «Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ–ХХІ ст.»

(Берегова О.М.); щорічник наукових праць Інституту культурології «Культурологічна

думка». Вип. 5. Головний редактор Ю.П. Богуцький (40 арк.).Протягом 2011 р. наукові працівники інституту брали участь в роботі

вчених рад вищих навчальних закладів і рад по захисту наукових дисертацій в галузях мистецтва, культури тощо.

Щербина В.М. (доктор соціології) – вченої ради із захисту наукових дисертацій факультету психології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, член вченої ради із захисту наукових дисертацій з соціології Класичного приватного університету (Запоріжжя) – брав участь у 24 засіданнях вчених рад із захисту докторських та кандидатських

167

дисертацій, підготував 8 відгуків на автореферати наукових дисертацій, виступив науковим опонентом під час захисту 1 докторської та 3 кандидатських дисертацій, здійснював керівництво підготовкою 2 аспірантів;

Безклубенко С.Д. (доктор філософських наук) – заступник голови спеціалізованої вченої ради у Київському національному університеті культури і мистецтв;

Берегова О.М. (доктор мистецтвознавства) здійснювала наукове керівництво кандидатськими дисертаціями 6 аспірантів і пошукувачів НМАУ ім. П. І. Чайковського, виступила науковим опонентом під час захисту 1 докторської та 2 кандидатських дисертацій;

Головко Б.А. (доктор філософських наук) – член спеціалізованої вченої ради факультету психології КНУ ім. Тараса Шевченка;

Чміль Г.П. (доктор філософських наук) – член спеціалізованої вченої ради при Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України;

Богуцький Ю.П. (академік НАМ України, кандидат філософських наук) участь у підготовці, розробці Проектів Законів України, зокрема, «Про матеріальну спадщину України».

Зведені цифрові показники діяльності відділів за звітний 2011 рік

№ п/п

Назва відділу Кіль-кість НДР

(фунд. НДР)

Публікації Подано новов-ведень

Моно-графії

Посіб-ники

Статті Тези Метод. реком.

Інфор-мац. листи

1. Відділ музеєзнавства та пам’яткознавства 1 – – 5 4 – – –

2. Відділ науково-творчих досліджень з теорії та історії культури

3 1 1 7 4 – ––

3. Відділ етнокультурології та культурної антропології

1 2 – 16 4 – – –

4. Відділ соціологічних досліджень та аналізу проблем української культури

1 – 1 13 2 – – –

5. Відділ світової культури та міжнародних культурних зв’язків.

2 1 – 7 2 – – –

168

169

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАМ УКРАЇНИ. РОБОТА ПРЕЗИДІЇ

31 березня 2011 р. відбулися Загальні збори Національної академії мистецтв. На порядку денному: звітна доповідь президента Академії «Про діяльність Національної академії мистецтв України у 2010 році», обговорення звітної доповіді, прийняття постанови Загальних зборів НАМ України «Про діяльність Національної академії мистецтв України у 2010 році та завдання на 2011 рік», вибори іноземного члена НАМ України.

У роботі Загальних зборів узяли участь начальник головного управління культури КМДА С.І. Зоріна, віце-президент Національної академії правових наук В.П. Тихий, головний учений секретар Національної академії педагогічних наук М.І. Бурда, почесні академіки та іноземні члени Академії, працівники Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології НАМ України, представники ЗМІ.

Президент НАМ України академік А.В. Чебикін доповів про діяльність Президії, відділень Академії, Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології за звітний період.

В обговоренні звітної доповіді взяли участь віце-президенти Ю.П. Богуцький та В.Д. Сидоренко, академіки-секретарі відділення образотворчого мистецтва М.А. Стороженко, відділення кіномистецтва М.П. Мащенко, відділення теорії та історії мистецтв О.К. Федорук, в.о. академіка-секретаря відділення музичного мистецтва М.І. Чембержі, академік А.Г. Новіков, члени-кореспонденти А.І. Мельник та В.М. Шейко.

У виступах обговорювалися питання розвитку сучасної художньої культури і мистецтва, науки і освіти:

Закон про культуру України; Закон про вищу освіту; розробка Національної цільової програми розвитку культури; питання Болонського процесу; система розповсюдження наукових видань Академії; співпраця з профільними міністерствами, академічними установами; стан українського кінематографа; вплив культури на формування української нації; розширення міжнародних зв’язків; діяльність національних спілок; збереження закладів культури і мистецтва.Під час обговорення доповіді виступаючими запропоновано визнати

роботу Академії за звітний період задовільною.Пропозиції виступаючих були внесені до Постанови «Про діяльність

Національної академії мистецтв України у 2010 році та завдання на 2011 рік», прийнятої Загальними зборами.

Іноземним членом НАМ України було обрано видатного польського вченого, провідного наукового співробітника Інституту мистецтв Польської АН, доктора мистецтвознавства, професора Єжи Ковальчика.

170

За видатні наукові та творчі досягнення в галузі художньої культури було відзначено Золотою медаллю НАМ України:

Губарева Олександра Івановича – художника-графіка, народного художника України;

Зінькевич Олену Сергіївну – доктора мистецтвознавства, професора;Колодуб Жанну Юхимівну – народну артистку України, професора;Сіткарьову Ольгу Всеволодівну – ученого секретаря Інституту проблем

сучасного мистецтва, кандидата архітектури.За значні наукові та творчі досягнення в галузі художньої культури

Срібною медаллю НАМ України нагороджено:Бітаєва Валерія Анатолійовича – культуролога, заслуженого діяча

мистецтв України, доктора філософських наук, професора;Гайдамаку Анатолія Васильовича – народного художника України,

лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка;Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В.Ю. Шкрібляка,

м. Вижниця Чернівецької обл. (медаль отримав директор Коледжу Козубовський Дмитро Онуфрійович).

* * *У 2011 р. проведено дев’ять засідань Президії Національної академії

мистецтв України, в тому числі одне виїзне у м. Харкові, на яких розглянуто 77 питань. Прийнято 63 постанови Президії.

У звітний період Президією Академії розглядались питання наукової, творчої, освітньої, видавничої, організаційної, фінансово-економічної діяльності, кадрової роботи, серед них:

план роботи Національної академії мистецтв України на 2012 рік; тематичні плани фундаментальних наукових досліджень Інституту

культурології та Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України;

стан сучасного хорового мистецтва України; стан декоративного мистецтва України: еволюція стилів, нове

осмислення в контексті сучасного розвитку; результати проведення круглого столу та огляду робіт студентів

кіношкіл України, присвячених проблемам оволодіння професією; концепція і хід підготовки акції «Мистецтво молодих – 2011»,

присвяченої театральному мистецтву; заходи щодо відзначення 15-річчя від дня заснування Національної

академії мистецтв України; нові умови оплати праці працівників Президії та підвідомчих

установ Академії (відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1212, від 30 березня 2011 р. № 310, від 11 травня 2011 р. № 524, від 30 серпня 2002 р. № 1298 (зі змінами).

Президія приділяла увагу питанням співпраці із зарубіжними науковими установами, іншими організаціями. Зокрема, були заслухані

171

доповіді «Про науково-творчі зв’язки НАМ України з акредитованими в Україні організаціями культури і науки та закордонними науково-творчими установами», «Висвітлення матеріалів про співпрацю членів відділення кіномистецтва із ЗМІ: Аналіз проблем, що піднімалися на сторінках періодичних видань з творчих, наукових питань. Про хід створення відеотеки екранних творів членів НАМУ» тощо. Трималися на контролі питання підготовки наукових кадрів, виконання Інститутом проблем сучасного мистецтва НАМ України державного замовлення щодо підготовки аспірантів. Проведено атестацію Інституту культурології НАМ України, затверджено зміни складу Вченої ради Інституту культурології НАМ України.

Рекомендовано кандидатури на присвоєння Національної премії України імені Тараса Шевченка. Розглядалися клопотання про відзначення урядовими нагородами та медалями Національної академії мистецтв. Президією прийнято 14 постанов про нагородження Золотою і Срібною медалями НАМ України членів Академії, відомих діячів науки і мистецтва, громадських діячів країни, співробітників підвідомчих установ, закладів культури і мистецтва.

Значна увага приділялась питанням фінансово-економічної діяльності Академії. Затверджено Положення про порядок планування і контролю виконання наукових досліджень у НАМ України, Положення про використання фонду оплати праці апарату Президії НАМ. Ухвалено шість постанов щодо нових умов оплати праці працівників Президії та підвідомчих установ Академії. Затверджено нову структуру Президії НАМ України. Розглянуто структури підвідомчих установ, перспективні та тематичні плани фундаментальних наукових досліджень.

У листопаді на базі Харківської державної академії дизайну і мистецтв проведено виїзне засідання Президії НАМ України. Розглядалось питання про творчі здобутки мистецьких шкіл України та подальші перспективи розвитку. За підсумками засідання заплановано на 2012 рік на базі Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України велику науково-практичну конференцію з питань ефективності та цілісності системи підготовки кадрів в умовах сучасної інноваційної моделі мистецької освіти.

172

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ

Свою роботу у складі науково-організаційного управління Академії науково-інформаційний відділ розпочав у лютому 2008 року. З дня свого створення і дотепер відділ працює у такому складі: начальник відділу – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Харченко Поліна Вагифівна, наукові співробітники відділу – Савченко Людмила Іванівна, Яроменок Едуард Юрійович.

Упродовж звітного періоду співробітники відділу здійснювали роботу згідно посадових обов’язків, виконували рішення Президії НАМ України та доручення керівництва Академії.

Зокрема, діяльність науково-інформаційного відділу була спрямована на три основні напрямки: 1) співпрацю із засобами масової інформації з метою інформаційного супроводження наукових і мистецьких акцій, що їх провадить Президія НАМ України та популяризації результатів творчої і наукової діяльності Академії, а також збір матеріалів засобів масової інформації, в яких висвітлюються заходи Академії; 2) забезпечення роботи WEB-сайту НАМ України (www.academia.gov.ua); внесення відповідних змін та доповнень, оновлення змісту WEB-сайту, його технічне редагування; 3) забезпечення роботи і поповнення наукового архіву Президії НАМ України, зокрема приймання від структурних підрозділів Академії матеріалів, наукових, мистецьких друкованих видань, відеоматеріалів та інших документів про наукову і творчу діяльність Академії.

Також відділ відповідав за складання та затвердження зведеної номенклатури справ Президії, брав участь у здійсненні планової роботи із забезпечення діяльності НАМ України, а саме у підготовці плану роботи Академії на 2012 рік, співробітники відділу надавали науково-інформаційну допомогу у підготовці звітів і планів Президії НАМ України, відділень Академії та підготовці звітів про виконання бюджетних програм, методичну допомогу структурним підрозділам щодо підготовки справ для передання їх до Наукового архіву Президії Академії, забезпечували розміщення інформації про виконання бюджету НАМ України в засобах масової інформації тощо.

У разі потреби здійснювалося забезпечення візуальними матеріалами видань «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії», «Вісник Національної академії мистецтв України», інших видань науково-дослідних інститутів мистецького профілю, що віднесені до відання Академії – Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології НАМ України. За необхідності відділ надавав технічну допомогу іншим структурним підрозділам Академії з комп’ютерної обробки наукової та творчої інформації апарату Президії.

Протягом звітного року працівники відділу брали участь в організації і проведенні дванадцяти заходів, творчих мистецьких акцій відділень Академії: здійснювали допомогу в організації експозицій, забезпечували

173

http://www.academia.gov.ua/

інформаційне супроводження, готували прес-релізи та анонси, співпрацювали із засобами масової інформації, що сприяло популяризації здобутків академіків та членів-кореспондентів Академії в Україні та за її межами.

Так, висвітлення творчих та наукових заходів Національної академії мистецтв України здійснювали теле- та радіоканали: Державна телерадіокомпанія «Культура», Київська державна регіональна телерадіокомпанія, Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення», телевізійні канали «Тоніс», «Gamma», «24-й канал»; Національна радіокомпанія України; інформаційні агенції «Укрінформ», «Українські новини», УНІАН; журнал Верховної Ради України «Віче», журнали «Образотворче мистецтво», «Антиквар»; газети «День», «Україна молода», «Урядовий кур’єр», «Літературна Україна», «Слово просвіти», «Київська правда», «Комерсантъ. Украина « та ін.

Також заходам, проведеним у приміщенні Президії Академії, присвятили свої сторінки ЗМІ, що працюють в електронному форматі, розповсюджуючи інформаційні матеріали у мережі Інтернет, зокрема Інтернет-сайт «Обозреватель», Інтернет-журнал «Україна. doc», Інтернет-видання «UA-Reporter.com», інформаційний WEB-ресурс UNN – «Українські національні новини», сайт-газета «Культура», а також www.kiev-pravda.info, www.uaculture.info, http://uadoc.ucoc.com та ін.

У звітному періоді працівниками відділу здійснено співпрацю з керівниками відділів Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо висвітлення Загальних зборів НАМ України (31 березня 2011 року), що було втілено в життя представниками ДТРК «Культура», ДТРК «Всесвітня служба «УТР» та ін. Фото- і відеорепортаж про хід роботи Загальних зборів було розміщено на WEB-сайті Академії.

Упродовж року відділ опікувався формуванням електронної бази даних, однією з важливих складових якої є фоторепортажі та відеоматеріали про заходи, які були організовані Академією та науково-дослідними інститутами, що віднесені до відання Академії (загалом, станом на сьогодні, в базі даних зберігається більше восьми тисяч файлів). У 2011 році, в результаті роботи співробітників відділу над цим завданням, електронна база даних була поповнена 3 223-ма файлами, загальний об’єм яких нараховує 7,05 ГБ.

Ці матеріали відобразили хід роботи Загальних зборів НАМ України (31 березня 2011 р.), а також відкриття персональних виставок творів дійсного члена (академіка) НАМ України, народного художника України В.Д. Сидоренка (25 січня 2011 р.); дійсного члена (академіка) НАМ України, народного художника України М.А. Стороженка (1 березня 2011 р.); виставки творів закарпатського живописця, народного художника України Золтана Мички (22 березня 2011 р.), дійсного члена (академіка) НАМ України, народного художника України А.В. Чебикіна (14 квітня 2011 р.), творів живопису члена-кореспондента НАМ України, народного художника України В.Є. Перевальського (8 червня 2011 р.), дійсного члена (академіка)

174

http://uadoc.ucoc.com/

http://www.uaculture.info/

http://www.kiev-pravda.info/

НАМ України, народного художника України О.І. Губарева (11 жовтня 2011 р.), дійсного члена (академіка) НАМ України, народного художника України Т.М. Голембієвської (22 листопада 2011 р.).

Також до електронної бази даних долучені матеріали про заходи, проведені у виставковій залі Академії: виставку «Дніпро… Мить і вічність» (17 березня 2011 р.); Міжнародну плакатну акцію 25-ти видатних дизайнерів світу – до 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи «25х25» (27 квітня 2011 р.); виставку Польського Інституту у Києві спільно з Національною академією мистецтв України «Польська школа плаката та її послідовники» (11 травня 2011 р.); виставку фотографій Нью-Йорку до 10-ї річниці трагічних подій, що сталися у Сполучених Штатах 11 вересня 2001 року «Десяті роковини 9/11» (12 вересня 2011 р.); творчу акцію відділень образотворчого і музичного мистецтва НАМ України «Володар Борисфену» (1 листопада 2011 р.); виставку творів членів журі Всеукраїнського триєнале графічного дизайну «Брама дизайну» (29 листопада 2011 р.); виставку творів членів відділення образотворчого мистецтва і синтезу пластичних мистецтв з нагоди 15-річчя від дня заснування Академії (14 грудня 2011 р.) та науково-теоретичну конференцію «Національна культура: проблеми екології в епоху глобалізації», що відбулася на базі НАМ України з нагоди 15-річчя НАМ України та 10-річчя ІПСМ НАМ України.

Окрім того, на сьогоднішній день в інформаційну базу даних Академії внесено газетні публікації, відео і фоторепортажі, які висвітлюють зустрічі керівництва Академії з представниками посольств та культурних центрів ряду зарубіжних країн, що відбулися 2011 року: Республіки Польща (28 січня 2011 р.), Французької Республіки (18 квітня 2011 р.), Сполучених Штатів Америки (Skype-конференція, яка відбулася 21 квітня 2011 р.), Ісламської Республіки Іран (12 травня 2011 р.), Республіки Узбекистан (26 травня 2011 р.), Республіки Італія (28 жовтня 2011 р.).

Також фотофіксацію і збереження в базі даних Академії здобули: зустріч з діячами театрального мистецтва країн СНД (24 березня 2011 р.), конференція Інституту культурології НАМ України (10 червня 2011 р.), вручення державних нагород членам Академії у залі Національної Філармонії України, інші урочисті події, творчі та наукові заходи.

Упродовж усього звітного періоду відділом систематично здійснювалася робота з інформаційного забезпечення, зокрема відбору, коригуванню, відповідній технічній підготовці й редагуванню з метою внесення змін та доповнень до змісту WEB-сайту НАМ України (фото-, відео- та текстових матеріалів). Активно провадився моніторинг програм для обробки інформації та її розміщення на WEB-сайті.

Слід відмітити, що інформація про перебіг наукових та творчих подій в Академії, зокрема фоторепортажі, прес-релізи, анонси тощо, розміщуються науково-інформаційним відділом на WEB-сайті Академії, зокрема у змісті рубрик «Новини» та «Новини відділень». Також оновлюються персональні сторінки членів відділень Академії.

175

Станом на 1 січня 2012 року WEB-сайт НАМ України має 14 000 відвідувань і привернув увагу громадян з 57 країн світу, серед яких Росія, Сполучені Штати Америки, Польща, Китай, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія, Греція, Чорногорія, Швейцарія, Канада, Австралія, Бразилія та багато інших.

Значну увагу відділ приділяє такій ланці своєї діяльності, як організація роботи і поповнення наукового архіву Президії НАМ України. На сьогоднішній день до Наукового архіву від інших структурних підрозділів Академії прийнято, опрацьовано, скомплектовано і систематизовано для подальшого постійного зберігання понад 140 томів справ

У 2011 році від структурних підрозділів Академії, а також Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології НАМ України приймалися, каталогізувалися та впорядковувалися для зберігання монографії, збірники, художні альбоми, партитури музичних творів тощо, авторами яких є члени Академії, відомі вітчизняні й зарубіжні теоретики та практики мистецтва. Активно продовжувалася систематизація та введення цієї інформації до бази даних наукового архіву Президії Академії. Продовжено перелік наукової літератури, що зберігається в Науковому архіві у друкованому вигляді. Відмітимо, що за минулий рік відділенням теорії та історії мистецтв НАМ України здано 5 примірників наукової літератури, Інститутом проблем сучасного мистецтва – 16 примірників, Інститутом культурології – 12 примірників. 4 примірники – надійшли від інших структурних підрозділів Академії.

Важливою складовою роботи Наукового архіву є збереження творчого доробку членів НАМ України на інформаційних носіях, переданих структурними підрозділами та інститутами Академії. Тому працівники відділу опікуються поповненням їх кількості та дбають про зберігання цього цінного історичного матеріалу. Звітного року до Наукового архіву було включено CD та DVD диски про творчий доробок дійсних членів (академіків) НАМ України А.А. Бокотея, О.І. Губарева, А.В. Куща, М.П. Мащенка, Є.Ф. Станковича, членів-кореспондентів НАМ України О.М. Міщенка, С.Г. Якутовича, іноземного члена НАМ України А.П. Соломухи та ін.

Також у полі постійної уваги відділу знаходиться питання збору інформаційних видань (газетних, журнальних публікацій, електронних видань) зі статтями представників ЗМІ, де висвітленні заходи, що їх провадять Президія та відділення Академії (за 2004 – 2011 роки). Метою цієї роботи є поповнення Наукового архіву та електронної бази даних НАМ України: упродовж 2011 року було зібрано 15 дисків, що містять сюжети про відкриття творчих та наукових акцій звітного року та 17 статей, розміщених у друкованих ЗМІ.

За минулий рік до Наукового архіву від структурних підрозділів Академії на постійне зберігання було прийнято п’ятдесят шість томів справ:

відділом кадрів було передано для зберігання 41 особову справу звільнених працівників Академії за період 1997–2010 роки та 15 томів, що висвітлюють вибори 1997 року. Окрім того, були надані

176

38 фото С. Параджанова, зроблених під час зйомок фільму «Тіні забутих предків» для сканування та запису на CD-диск;

від протокольного та загального відділу було отримано 19 томів справ листування з вищими органами влади, підвідомчими установами, членами НАМ України тощо за період 1997–2002 рр.;

господарський відділ передав на зберігання 6 томів справ за 1997–2004 рр., що підлягають постійному зберіганню в НАМ України;

відділеннями образотворчого мистецтва та синтезу пластичних мистецтв було передано 4 каталоги робіт членів відділень та 5 каталогів про проведення виставок членів відділень. На зберігання передано матеріали преси, що висвітлюють творчість дійсних членів (академіків) НАМ України О.І. Губарева (за період 1955–2001 рр.) та М.А. Стороженка (за період 1997–2004 рр.).

Усі передані справи були опрацьовані згідно чинних законодавчих вимог: на кожну справу підготовлені передавальні описи, внутрішні описи та титули тощо. Прийняті справи зберігаються у відповідних умовах.

Також 2011 року до Наукового архіву на постійне зберігання надійшли фотопортрети видатних діячів культури і мистецтва у кількості 72 примірників, що були передані у дар Академії фотохудожником Л.О. Левітом. Науково-інформаційним відділом НАМ України була здійснена робота з підготовки й організації передання вищезазначених фоторобіт до наукового архіву Академії.

У Науковому архіві кожного року доповнюється добірка документів про проведення НАМ України наукових, мистецьких акцій (програми, буклети, афіші, програмки, запрошення тощо) та ілюстрованих матеріалів за поданням відділень, з них 7 томів з матеріалами мистецький акцій «Мистецтво молодих».

Складено та подано на затвердження зведену номенклатуру справ Президії НАМ України на 2012 рік.

З метою якісного виконання завдань, покладених на відділ, упродовж року його співробітники дбали про підвищення рівня своєї професійної підготовки, зокрема здійснювалася співпраця з архівними підрозділами Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України та іншими установами та організаціями з питань науково-інформаційної діяльності.

У 2011 році відділ продовжував підтримувати зв’язки з архівними підрозділами Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, Академії медичних наук України. Неодноразово провадились консультації з відділом формування НАФ Національного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Співробітниками відділу здійснювалася творча і наукова діяльність, були опубліковані наукові статті у фахових наукових виданнях, проведена робота з написання рецензій, відгуків, опонування на захисті дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

177

Окрім того, відділ долучився до підготовки документів на запити міністерств і відомств України, здійснював пошук інформації та готував інформаційно-аналітичні довідки з проблем культури, мистецтва, впорядковував та систематизував матеріали про результати творчої і наукової діяльності членів Академії, розміщені в інформаційних мережах України і світу.

178

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Протягом звітного 2011 р. організаційно-методичний відділ апарату Президії цілеспрямовано виконував постанови Президії, що випливають із Концепції державної політики в галузі культури, поточні рішення Президії НАМ України та накази й доручення керівництва Академії. Крім того, відділ здійснював організаційно-методичне забезпечення наукових тем і сприяв науковцям НАМ України у створенні фундаментальних та наукових досліджень з проблем художньої творчості та мистецтвознавчої науки. Співробітники відділу готували листи, аналітичні записки та інші документи на запити міністерств і відомств України, матеріали спільних проектів НАМ України та інших науково-творчих установ у галузі мистецтвознавства, брали участь у розробці «Бюджетного запиту НАМ України» на 2012 рік та «Паспорту бюджетної програми НАМ України» на 2012 рік за темами: «Фундаментальні дослідження у сфері мистецтвознавства» та «Науково-організаційна діяльність Президії НАМ України». Обов’язковою була участь відділу в проведенні художніх виставок, науково-практичних конференцій, різноманітних заходів Академії, зокрема засідань Президії НАМ України. Науковці відділу брали участь в організації текстів, роботі з авторами та випуску в світ матеріалів наукових тем «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії» (випуск 11–12), «Мистецтвознавство України» (випуски 11, 12) та «Вісника Національної академії мистецтв України» (випуск 7). Протягом року працівники відділу підтримували творчі та наукові контакти з авторами наукових тем, разом з ними опрацьовували наукові статті для забезпечення портфеля наукових тем. Водночас протягом року співробітники відділу виконували самостійну творчу та наукову роботу, публікувалися в наукових збірниках, виступали в ЗМІ з метою інформаційного забезпечення акцій НАМ України та оприлюднення як власних творчих напрацювань, так і творчості членів НАМ України.

Звіт про виконання службових обов’язків,наукову і творчу роботу співробітників відділу

Начальник відділу Ю.О. Іванченко:І. Виконання службових обов’язків:1. Підготовка до друку планів і звітів про роботу НАМ України для

«Вісника Національної академії мистецтв України».2. Виконання завдання Президії з організації сесії Загальних зборів

НАМ України – написання резолюції.3. Робота з науковцями та організаційно-методичне забезпечення тем

«Мистецтвознавство України» (випуск 11, 31 арк.; випуск 12, 28 арк.), «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої

179

науки: Мистецькі обрії» (випуск 12–13, 10 арк.), «Вісник Академії мистецтв України» (випуск 7, 3 арк.).

4. Участь в організації творчих заходів Академії, зокрема конференцій та виставок творів художників у приміщенні Академії – забезпечення експлікацій.

5. Готував листи, аналітичні записки та інші документи на запити міністерств і відомств України, документи проектів заходів НАМ України в галузі мистецтвознавства. Брав участь у розробці «Бюджетного запиту НАМ України» на 2012 рік та «Паспорту бюджетної програми НАМ України» на 2012 рік за темами «Фундаментальні дослідження у сфері мистецтвознавства» та «Науково-організаційна діяльність Президії НАМ України»; виконував окремі доручення керівництва НАМ України.

6. Вичитування перед підписанням до друку словника з дизайну (2,5 арк.).

7. Опрацювання матеріалів збірника наукових статей з дизайну (5 арк.).

ІІ. Науково-творча робота: 1. Стаття «Подвижник української культури» (про життя, творчу й

наукову діяльність Олекси Воропая; газета «Слово просвіти», 0,5 арк.).

2. Написання тексту та упорядкування ілюстрацій і коментарів до книги «Згадай мене брате: Тарас Шевченко у контексті свого часу» (видавництво «Грамота», 30 арк.).

3. Книга «Київський Атеней: Київ як літературно-мистецький осередок ХVІІ–ХVІІІ століть» (у співавторстві з В.О. Шевчуком; видавництво «Грамота», 15 арк.).

4. Написання тексту, передмови, упорядкування ілюстрацій та коментарів до них для книги «З єврейської старовини в Україні» (видавництво «Грамота», 25 арк.).

5. Стаття «Українське мистецтво кінця ХVІІ–ХVІІІ століття: Доба гетьмана Івана Мазепи» для збірника «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії» (випуск 12–13, 0,5 арк.).

6. Стаття «Богом покликаний будівничий» (Петро Могила та українська культура) для збірника «Мистецтвознавство України» (випуск 11, 0,5 арк.).

7. Стаття про виставку творів академіка НАМ України Миколи Стороженка «Ковчег у храмі – то Кобзар» (газета «Слово просвіти», 0,4 арк.).

ІІІ. Громадська робота:1. Участь у заходах секції мистецтвознавства Національної спілки

художників України та Національної спілки журналістів України.2. Участь у роботі профспілкової організації НАМ України.

180

Заступник начальника відділу О.І. Ваврик:І. Виконання службових обов’язків:1. Підготовка аналітичної записки НАМ України для Міністерства

освіти і науки про «Основні результати виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних і конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету в 2010 році».

2. Підготовка звітів для Міністерства фінансів про результативні показники, що характеризують виконання паспортів бюджетної програми НАМ України у 2011 р., та їхнє планування на 2012 рік.

3. Надання організаційно-методичної допомоги ученим секретарям відділень Академії, зокрема при підготовці планів наукових і творчих робіт.

4. Робота з науковцями, опрацювання наукових матеріалів, підготовка до друку збірника наукових праць НАМ України «Мистецтвознавство України» (випуск 11; 8 арк.).

5. Робота з організації та методичного забезпечення теми «Мистецтвознавство України» (випуск 12; 8 арк.).

6. Опрацювання наукових матеріалів, підготовка до друку збірника наукових праць НАМ України «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії» (випуск 12–13; 10 арк.).

7. Систематизація й опрацювання матеріалів «Вісника Національної академії мистецтв України» (випуск 7; 1,7 арк.). Вичитування верстки «Вісника НАМ України», підготовка видання до випуску в світ.

8. Опрацювання матеріалів збірника наукових праць із дизайну (5 арк.).

9. Вичитування верстки словника-довідника «Дизайн» перед підписанням до друку (5,5 арк.).

ІІ. Науково-творча робота: 1. Відгук на дисертацію Вікторії Чуркіної «Трансформація кобзарсько-

лірницької традиції на Слобідській Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.».

2. Відгук на дисертацію Світлани Вишневської «Еволюція феномену співу в бандурній виконавській традиції».

3. Відгук на автореферат дисертації Ірини Новосядлої «Сучасні тенденції формування українського фортепіанного репертуару для дітей (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)».

4. Участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Композитор і сучасне виконавське мистецтво» (Ворзель, 10 квітня) у рамках ХХІ Міжнародного фестивалю сучасної музики «Музичні прем’єри сезону».

Науковий співробітник О.Г. Бросаліна:

181

І. Виконання службових обов’язків:1. Надання організаційно-методичної допомоги ученим секретарям

відділень Академії, зокрема при підготовці планів наукових і творчих робіт.

2. Робота з науковцями, опрацювання наукових матеріалів, підготовка до друку збірника наукових праць НАМ України «Мистецтвознавство України» (випуск 11, 8 арк.).

3. Робота з організації та методичного забезпечення теми «Мистецтвознавство України» (випуск 12, 8 арк.).

4. Опрацювання наукових матеріалів, підготовка до друку збірника наукових праць НАМ України «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії» (випуск 12–13, 10 арк.).

5. Систематизація й опрацювання матеріалів «Вісника Національної академії мистецтв України» (випуск 7, 1,7 арк.). Вичитування верстки «Вісника НАМ України», підготовка видання до випуску в світ.

6. Опрацювання матеріалів збірника наукових праць із дизайну (5 арк.).

7. Вичитування верстки словника-довідника «Дизайн» перед підписанням до друку (5,5 арк.).

8. Виготовлення експлікацій для персональної художньої виставки академіка НАМ України О.І. Губарева (60 шт.).

ІІ. Науково-творча робота:1. Участь у конференціях:

Віршознавчі читання (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 31 травня). Доповідь «Два випадки «закріпленого» варіанту 3-іктового дольника в поезії Михайла Ореста і їхні російські першоджерела»;

Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні проблеми сучасного віршознавства», присвячена ювілеєві доктора філологічних наук, професора Наталії Василівни Костенко (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 15–16 вересня). Доповідь «Сонет і ренесансний двочастинний танець: структурна аналогія».

2. Наукові статті: Поезія Михайла Ореста в російських перекладах Сергія

Шоргіна // Хист і глузд: Теорія і практика перекладу. – Харків: Акта, 2011. – С. 191–197.

«Криштальський» голос Олени Криштальської: Презентація двох нових книжок перекладачки // Літературна Україна. – 2011. – 27 січ. – С. 11.

Апостроф, який не розділяє, а об’єднує: У гостях у Харківського українського клубу // Літературна Україна. – 2011. – 25 серп. – С. 1, 5.

182

3. Художній переклад: Толкін Дж.Р.Р. Гобіт, або Туди і звідти / Ілюстрував Алан Лі /

Пер. з англ. / Вид. 2-ге, нова редакція. – Львів: Астролябія, 2011. – 304 с.

Вільям Блейк / Пер. з англ. // Femina: Антология авангарда, психоанализа, психотерапии, психологии / Сост. Е. Смольницкая. – Симферополь, 2011. – С. 35–43.

ІІІ. Громадська робота:1. Участь у заходах Національної спілки письменників України,

Асоціації українських письменників.

Молодший науковий співробітник Т.В. Коляда:І. Виконання службових обов’язків:1. Збирання наукових матеріалів, їх обробка, підготовка до друку

текстів статей збірника наукових праць НАМ України «Мистецтвознавство України» (випуск 11, 8 арк.).

2. Опрацювання матеріалів «Вісника Національної академії мистецтв України» (випуск 7, 1,7 арк.).

3. Вичитування матеріалів верстки і підготовка до друку «Вісника НАМ України» (1,7 арк.).

4. Вичитування матеріалів словника-довідника «Дизайн» перед підписанням його до друку (5 арк.).

5. Опрацювання матеріалів наукової теми «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії» (№ 12–13, 10 арк.).

6. Опрацювання матеріалів для збірника наукових праць з дизайну (5 арк.).

7. Участь у підготовці персональної виставки творів академіка НАМ України О.І. Губарева. Виготовлення експлікацій (20 шт.).

8. Виконання протягом року доручень керівництва апарату Президії НАМ України.

9. Робота з науковцями з метою організації матеріалів для наукової теми «Мистецтвознавство України» (випуск 12, 8 арк.).

183

ВІДДІЛ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Упродовж 2011 р. відділ міжнародних наукових зв’язків НАМ України здійснював науково-творчу співпрацю з акредитованими в Україні іноземними організаціями культури і науки та закордонними науково-творчими установами, в рамках якої було проведено ряд зустрічей з дипломатичними представництвами іноземних держав, спільних міжнародних акцій та проектів, а також підписано договори про подальшу науково-творчу співпрацю.

За результатами двостороннього співробітництва між НАМ України та відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні було реалізовані такі спільні проекти:

21.04.2011 проведено скайп-конференцію «Організаційний процес мистецького життя та реалізація культурних проектів: Американський досвід». До участі в ній були залучені виконавчий директор Ради культури і мистецтв району Оак-Парк Камілла Уїлсон Вайт (Чикаго, штат Іллінойс, США), почесний голова департаменту мистецтв, розваг і ЗМІ Колумбія-коледж (Чикаго), член правління ОРАС, член громадської комісії з питань культури і мистецтва району Оак-Парк проф. Дж. Деніс Річ та науковий співробітник, докторант у галузі державного управління Університету штату Іллінойс у Чикаго Ганна Бернадська. Були обговорені питання системи підтримки мистецтва в США та діяльності установ культури і мистецтв.

З 12 по 19 вересня 2011 р. у приміщенні НАМ України відбувся вечір пам’яті жертв терактів у Нью-Йорку та відкриття виставки фотографій видів Нью-Йорка. У церемонії відкриття взяли участь Посол США Дж. Теффт, політики В. Литвин, А. Яценюк, представники посольств іноземних держав в Україні, які постраждали під час терактів у США.

У рамках двостороннього співробітництва з Польським інститутом у Києві відділом були реалізовані такі проекти:

11.05.2011 – відкриття виставки «Польська школа плаката та її послідовники». До експозиції включено 33 оригінальні плакати на теми кіно, театру, загальної культури, що були створені у 1968–2007 рр. Автори – видатні майстри польського плаката Р. Цеслевич, Я. Лєніца, Я. Млодоженєц, А. Понґовський, С. Ейдригевичус, Г. Томашевський, В. Свєжи, Ф. Старовєйський, В. Вакульський, В. Садовський. Спільно з польською стороною відділ займався організацією експозиції, підготував прес-реліз та експлікацію експонатів.

З 02.03.2011 спільно з Інститутом театру у Варшаві, Інститутом книги у Кракові, видавництвом «Народний центр культури» у Варшаві (NCK), Польським інститутом у Києві триває реалізація проекту перекладу та видання польської колективної монографії

184

«Od przemyslow kultury do kreatywnej gospodarki» (ред. Анджей Гвуздь, 2010). Відділ звернувся до директора Інституту театру у Варшаві Мацея Новака, який надіслав вибрані видання, що висвітлюють польський досвід організації, економіки та соціології мистецької справи. Внаслідок тривалих переговорів з польською стороною відділ отримав офіційний дозвіл польського видавництва NCK щодо безкоштовного надання НАМ України ліцензії на переклад книги в Україні.

З Польським інститутом у Києві досягнуто домовленості про спільні мистецькі та наукові проекти у 2012 р. Розроблено відповідні плани.

Серед інших проектів, здійснених у співпраці НАМ України з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні, слід відзначити інтерв’ю віце-президента НАМ України І.Д. Безгіна для іранського документального фільму, присвяченого проблемам освіти в Україні (12.05.2011).

У ході співпраці відділу міжнародних наукових зв’язків з Італійським інститутом культури в Києві 28.11.2011 було проведено зустріч віце-президента І.Д. Безгіна з визнаним у мистецькому світі італійським фотохудожником Лукою Бракалі, в результаті якої було встановлено домовленість про проведення виставки його робіт в Академії упродовж 2012 р.

У співпраці з Університетом Констанци в Румунії та румунським національним секретаріатом Мережі університетів Причорномор’я, за підтримки Фонду «Musae» відділ здійснив підготовку участі представників київських мистецьких вузів (НАОМА і НМАУ ім. П.І. Чайковського) у I Міжнародному фестивалі синкретичних мистецтв «Олімп» (29.08–11.09.2011). У ході підготовки до участі в акції відділ здійснював переклади надісланих умов участі у фестивалі, листування з організаторами фестивалю, співпрацював з керівництвом вишів щодо визначення учасників, з Посольством Румунії в Україні щодо підготовки документів на отримання візи учасникам.

Спільно з ІПСМ відділ здійснював офіційне листування з галереєю Editions Patou (Париж, Франція) щодо організації французько-української виставки сучасного мистецтва та презентації мистецького видання, присвяченого творчості українських художників. Урочисте відкриття виставки заплановано на 11 жовтня 2011 року в Інституті проблем сучасного мистецтва.

Упродовж року відділом велися активні переговори з Хорватською академією наук і мистецтв щодо підписання Угоди про співробітництво в рамках двосторонньої співпраці обох держав. Через складні економічні обставини хорватська сторона в особі президента академії М. Могуша відклала підписання Угоди на невизначений термін, що було зазначено в офіційному листі.

Результатом офіційних домовленостей з Академією мистецтв Узбекистану стало підписання Угоди про співробітництво між Національною академією мистецтв України та Академією мистецтв Узбекистану. Відділ

185

працював над підготовкою офіційного візиту, здійснював ділове листування та підготував текст Угоди.

Відділ також співпрацював з консульством України в Китайській Народній Республіці та Міністерством закордонних справ КНР з метою підготовки візиту представників організаційного комітету китайської мистецької організації «Подорож в ім’я миру» в Україну та зустрічі з керівництвом НАМ України.

Відділ активізував співпрацю з науково-дослідними інститутами НАМ України щодо реалізації спільних міжнародних проектів у 2012 р.

Упродовж року співробітники відділу здійснювали переклади, зокрема переклади анотацій статей до наукових збірників, ділових листів, інформаційних матеріалів про наукові конференції для веб-сайту НАМ України.

Відділ постійно здійснював редакцію англійської версії веб-сайту відповідно до змін в основних інформаційних матеріалах українською мовою.

Щоквартально відділ оновлював інформацію в розділі «Міжнародні конгреси, конференції, проекти, гранти – 2011» на сторінці сайту НАМ України «Новини».

186

КАДРОВА РОБОТА

У звітному 2011 році робота відділу кадрів, керуючись Статутом НАМ України та Положенням «Про відділ кадрів НАМ України», традиційно скеровувалась у двох напрямках: постійна діяльність з ведення особових справ дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів – збирання, систематизація та узагальнення матеріалів про науковий і творчий доробок членів Академії, їх виставкову діяльність, участь у міжнародних конференціях і проектах; відстежувалися відгуки в пресі про діяльність науково-творчого складу Академії, а також інформація про важливі події їхнього професійного життя, наукові та творчі досягнення (державні нагороди, премії, почесні та вчені звання тощо).

Другою важливою ланкою діяльності відділу кадрів було забезпечення і організація кадрової роботи в апараті Президії Академії – здійснювалося комплектування підрозділів Академії необхідною кількістю працівників за фаховою ознакою. Діяльність відділу кадрів була також зосереджена на питаннях підготовки проектів постанов, наказів, нагородних документів, контрактів, трудових договорів та інших матеріалів для розгляду їх керівництвом та Президією Академії.

Безпосередньо в штаті Академії працюють 11 дійсних членів (академіків) та 7 членів-кореспондентів.

В апараті Президії Академії на наукових посадах працюють 4 доктори наук і 11 кандидатів наук.

Загальний чисельний склад членів Національної академії мистецтв України у відповідності до Указу Президента України від 21 квітня 2004 року № 463/2004 «Про чисельність членів Академії мистецтв України» становить 49 дійсних членів (академіків) і 68 членів-кореспондентів.

Сьогодні науково-творчий склад НАМ України нараховує: 44 дійсних членів (академіків) та 59 членів-кореспондентів, іноземних членів академії – 10, почесних академіків – 11.

Зокрема дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів за відділеннями:

образотворчого мистецтва: 11 дійсних членів (академіків) і 8 членів-кореспондентів; /існує 5 вакансій, у т.ч. 3 вакансії дійсного члена (академіка) та 2 вакансії членів-кореспондентів/;

музичного мистецтва: 8 дійсних членів (академіків) і 7 членів-кореспондентів; /існує 4 вакансії, у т. ч. 1 вакансія дійсного члена (академіка) та 3 вакансії членів-кореспондентів/;

театрального мистецтва: 7 дійсних членів (академіків) і 7 членів-кореспондентів; /існує 3 вакансії членів-кореспондентів/;

кіномистецтва: 6 дійсних членів (академіків) і 9 членів-кореспондентів; /існує 2 вакансії, у т. ч. 1 вакансія дійсного члена (академіка) та 1 вакансія члена-кореспондента/;

187

синтезу пластичних мистецтв: 4 дійсних членів (академіків) і 11 членів-кореспондентів; /вакансії відсутні/;

по секції естетики та культурології відділення синтезу пластичних мистецтв: 2 дійсних члена (академіка) і 3 члена-кореспондента; /вакансії відсутні/;

відділення теорії та історії мистецтв: 6 дійсних членів (академіків) і 14 членів-кореспондентів; /вакансії відсутні/;

Для наочнішого сприйняття поданих вище відомостей останні подаються за таблицею:

Відділення Наявний склад Вакансіїакадеміки члени-коресп. академіки члени-коресп.

образотворчого мистецтва

11 8 3 2

музичного мистецтва 8 7 1 3театральногомистецтва 7 7 0 3

кіномистецтва 6

9

1

1

синтезу пластичнихмистецтв

4 11 0 0

секція естетики такультурології

2 3 0 0

теорії та історії мистецтв

6

14

0

0

Всього: 44 59 5 9

За територіальною ознакою: із 44 академіків – 37 киян (84,1 %) та 7 іногородніх (15,9 %); із 59 членів-кореспондентів – 43 кияни (72,9 %) та 16 іногородніх (27,1 %).

Із 44 академіків – 6 жінок (13,6 %), 38 чоловіків (86,4%) із 59 членів-кореспондентів – 16 жінок (27,1 % ), 43 чоловіка (72,9%).

Віковий ценз членів Академії:Члени НАМ України Всього

До 50років

Від 50до 60 років

Від 60до 70 років

Від 70До 80 років

Понад80 років

Дійсні члени(академіки) 44 – 4 12 20 8Члени-кореспонденти 59 – 10 20 22 7

Разом 103 – 14 32 42 15

188

Науково-творчий склад Академії протягом 2011 року зазнав великої втрати: пішли з життя Барсегян Олександр Сергійович – член-кореспондент відділення театрального мистецтва, народний артист України та Ігнащенко Анатолій Федорович – почесний академік Академії, народний художник України. Таким чином, станом на 31 грудня 2011 року кількість незабутніх членів НАМ України, які пішли з життя, сягнула цифри 40.

Серед членів Національної академії мистецтв України станом на 31 грудня 2011 року: 28 – докторів наук, 11 – кандидатів наук; 62 – професори, 9 – доцентів; 12 – Героїв України, 1 – Герой Соціалістичної праці, 36 – лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка; 2 – лауреати Національної премії України в галузі науки і техніки; 2 – лауреати Державної премії України в галузі архітектури; 5 – лауреатів Державної премії України імені Олександра Довженка; 25 – народних художників України, 1 – заслужений художник України; 35 – народних артистів України, 5 – народних артистів СРСР; 1 – народний архітектор України, 2 – заслужені архітектори України; удостоєних почесних звань: заслужений діяч мистецтв України – 26, заслужений працівник культури України – 2, заслужений діяч науки і техніки України – 2, почесний громадянин міста Києва – 4, почесний громадянин міста Чернівці – 1, почесний громадянин Автономної Республіки Крим – 1, почесний громадянин міст Вінніпега та Брандона (Канада) – 2, почесний громадянин міст Софія, Вершець, Лом – 1.

Члени НАМ України нагороджені орденами: князя Ярослава Мудрого (24), княгині Ольги (6), «Знак Пошани» (12), «За мужність» (1).»За заслуги» (54).

Слід зауважити, що 17 членів Академії є повними кавалерами ордена «За заслуги», тобто нагороджені орденами I, II, III ступеня: Безгін І.Д., Богуцький Ю.П., Вантух М.М., Козак Б.М., Мащенко М.П., Муравський П.І., Назарова Т.Є., Новіков А.Г., Рєзникович М.І., Савчук Є.Г., Семиноженко В.П., Стригун Ф.М., Ступка Б.С., Чебикін А.В., Чепелик В.А., Чуприна П.Я., Шейко В.М.

Переважна більшість членів НАМ України є лауреатами різних мистецьких премій, фестивалів та конкурсів.

Протягом 2011 року члени Академії були удостоєні таких державних нагород: дійсному члену (академіку) відділення театрального мистецтва Ступці Б.С. присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави; орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня нагороджено академіка відділення театрального мистецтва М.І. Рєзниковича; орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня нагороджено академіків відділення образотворчого мистецтва А.В. Чебикіна та В.А. Чепелика та академіка відділення теорії та історії мистецтв І.Д. Безгіна; нагороджено: орденом «За заслуги» I ступеня академіка відділення театрального мистецтва Т.Є. Назарову та академіка відділення кіномистецтва М.П. Мащенка; орденом «За заслуги» II ступеня – члена-корепондента відділення музичного мистецтва В.М. Апатського; орденом «За заслуги» III ступеня члена-кореспондента відділення теорії та історії мистецтв В.А. Бітаєва; академіку відділення

189

кіномистецтва Мащенку М.П. присуджена Державна премія України імені Олександра Довженка; академіка відділення театрального мистецтва Б.С. Ступку нагороджено орденом «Пошани» (Росія); академіка відділення теорії та історії мистецтв І.Д. Безгіна нагороджено «Орденом Честі» (Грузія); академіку відділення музичного мистецтва М.І. Чембержі присуджена мистецька премія імені Артемія Веделя; Відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України» нагороджені такі академіки та члени-кореспонденти НАМ України: Возницький Б.Г., Козак Б.М., Муратова К.Г., Новак В.З., Овсійчук В.А., Скорик М.М., Стригун Ф.М.

У 2011 році академіку відділення образотворчого мистецтва В.А. Чепелику присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва»; академіку відділення образотворчого мистецтва М.А. Стороженку рішенням Вченої Ради Національного інституту мистецтв та дизайну ім. К. Бехзода (Узбекистан) присвоєно звання «Почесний професор», академікам відділення образотворчого мистецтва Сидоренку В.Д. та Чебикіну А.В. присвоєні почесні звання зарубіжних членів Академії мистецтв Узбекистану, крім цього президентом Російської академії художеств Церетелі З.К. академіку Чебикіну А.В. вручено диплом «Зарубіжний почесний член Російської академії художеств».

Рішенням Президії Академії, згідно її постанов, у 2011 році присуджені нагороди НАМ України:

Золотою медаллю Національної Академії мистецтв України за видатні наукові і творчі досягнення в галузі художньої культури, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва нагороджені: Бережний Микола Федорович – народний художник України (м.

Миколаїв).Врода Марина – режисер короткометражного фільму «Крос», який

отримав Золоту пальмову гілку Канського кінофестивалю.Гринишин Михайло Петрович – народний артист України, професор

Київського національного університету культури і мистецтв.Кара–Васильєва Тетяна Валеріївна – доктор мистецтвознавства,

заслужений діяч мистецтв України.Мажуга Юрій Миколайович – народний артист України, професор,

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.Мартинюк Святослав Леонтійович – директор Косівського інституту

прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

Пилипчук Ростислав Ярославович – кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України.

Рєзникович Михайло Юрійович – народний артист України, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Рушковський Микола Миколайович – народний артист України, професор.

190

Соколюк Людмила Данилівна – доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри теорії та історії Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Срібною медаллю Національної Академії мистецтв України за значні наукові та творчі досягнення в галузі художньої культури, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва нагороджені:Бойчук Олександр Васильович – кандидат мистецтвознавства,

професор, завідувач кафедри дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Єрмакова Наталія Петрівна – кандидат мистецтвознавства, доцент, головний науковий співробітник відділу проблем театру та музичної культури ІПСМ НАМ України.

Звір Олександр Михайлович – професор, завідувач кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Клековкін Олександр Юрійович – доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, головний науковий співробітник відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу ІПСМ НАМ України.

Михайлюк Микола Якович – професор, завідувач кафедри культури і перший проректор НАОМА.

Небесник Іван Іванович – професор, заслужений працівник освіти України, ректор Закарпатського художнього інституту.

Откович Василь Петрович – директор Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша.

Приходько Олег Костянтинович – заслужений діяч мистецтв України, голова Миколаївської обласної організації НСХУ.

Пучков Андрій Олександрович – кандидат архітектури, доцент, заступник директора з наукової роботи ІПСМ НАМ України.

Чхеїдзе Вахтанг Арчілович – доцент КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого за наслідками акції «Мистецтво молодих – 2011» у галузі театрального мистецтва.

Шевченко Володимир Якович – доцент, декан факультету «Образотворче мистецтво» Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Шевченко Євген Ігорович – мистецтвознавець, майстер декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв України.

Шимчук Микола Олегович – професор кафедри монументального живопису Львівської національної академії мистецтв.

Яців Роман Миронович – професор, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв.

Державна телерадіокомпанія «Культура».Закарпатський художній інститут (м. Ужгород).Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (м. Київ).

191

Почесним дипломом Національної Академії мистецтв України за вагомий внесок у розвиток, пропаганду та дбайливе збереження національної культури нагороджені:Бойко Тамара Антонівна – старший редактор редакції «Мистецьких

програм» Державної телерадіокомпанії « Культура «.Вяткін Олександр Васильович – заслужений діяч мистецтв України,

професор кафедри рисунка Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Ганоцький Василь Леонтійович – народний художник України, професор, завідувач кафедри живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Гаптар Володимир Максимович – науковий співробітник лабораторії мистецтва новітніх технологій ІПСМ НАМ України.

Гурбанов Сейфат Алієвич – народний художник України, доцент кафедри скульптури Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Гурман Василь Михайлович – професор кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Гусакова Ніна Миколаївна – професор Київського національного університету культури і мистецтв за наслідками акції «Мистецтво молодих – 2011» у галузі театрального мистецтва.

Ісакова Юлія Дмитрівна – журналістка, завідувач редакції «Інформаційних програм» Державної телерадіокомпанії «Культура».

Каліш Анатолій Йосипович – декан факультету декоративно-прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

Кіяк Марина Юріївна – перший проректор Закарпатського художнього інституту.

Кодакова Людмила Володимирівна – начальник протокольного та загального відділу НАМ України.

Кондель-Пермінова Наталія Миколаївна – старший науковий співробітник відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу ІПСМ НАМ України.

Кузьменко Анатолій Федорович – професор кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Лабінський Микола Гнатович – молодший науковий співробітник лабораторії візуальних практик ІПСМ НАМ України.

Литвиненко Тетяна Йосипівна – професор, художній керівник акторського курсу театрального відділення Львівського національного університету імені Івана Франка за наслідками акції «Мистецтво молодих – 2011» у галузі театрального мистецтва.

Мазицька Жанна Анатоліївна – заслужений журналіст України, генеральний директор Державної телерадіокомпанії « Культура «.

Мельничук Юрій Миколайович – старший викладач Рівненського державного гуманітарного університету за наслідками акції «Мистецтво молодих – 2011» у галузі театрального мистецтва.

192

Могилат Микола Анатолійович – викладач Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша.

Погорельчук Володимир Анатолійович – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Приймич Михайло Васильович – проректор з наукової роботи Закарпатського художнього інституту.

Роготченко Олексій Олексійович – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу ІПСМ НАМ України.

Роюк-Багренівська Оксана Зиновіївна – викладач Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша.

Савчук Ігор Борисович – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник лабораторії проблем естетики і культурології ІПСМ НАМ України.

Сингаєвська Тетяна Володимирівна – головний бухгалтер ІПСМ НАМ України.

Сливка Ігор Ілліч – завідувач заочного відділення Закарпатського художнього інституту.

Скакандій Василь Юліанович – народний художник України, професор.

Сопко-Довгош Одарка Іванівна – завідувач кафедри Закарпатського художнього інституту.

Стеф’юк Ігор Володимирович – доцент кафедри художнього дерева Львівської національної академії мистецтв.

Студицький Ростислав Олегович – доцент, декан факультету дизайну Львівської національної академії мистецтв.

Цуняк Зіновій Антонович – помічник ректора Закарпатського художнього інституту.

Чепелик Оксана Вікторівна – провідний науковий співробітник лабораторії мистецтва новітніх технологій ІПСМ НАМ України.

Червінський Олександр Сергійович – завідувач художньо-технічного відділу ІПСМ НАМ України.

Шевченко Зінаїда Аврамівна – молодший науковий співробітник лабораторії архітектури та дизайну ІПСМ НАМ України.

Шкепа Марія Олексіївна – доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник відділу проблем театру та музичної культури ІПСМ НАМ України.

Шмагало Ростислав Тарасович – доктор мистецтвознавства, професор, декан факультету історії та теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв.

Щербак Юрій Васильович – завідувач редакційно-видавничого відділу ІПСМ НАМ України.

Юзьків Ярослав Богданович – викладач Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша.

193

Юр Марина Володимирівна – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник лабораторії архітектури та дизайну ІПСМ НАМ України.

Янко Тарас Олексійович – професор, декан факультету образотворчого мистецтва і реставрації Львівської національної академії мистецтв.

Янковський Олег Йосипович – приват-доцент кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – за наслідками акції «Мистецтво молодих – 2011» у галузі театрального мистецтва.

Відділом кадрів здійснювалась робота з підготовки необхідних документів і матеріалів щодо представлення до нагородження державними нагородами дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, інших видатних діячів культури, співробітників Академії та співробітників підвідомчих установ, митців України: Бітаєва В.А., Мащенка М.П., Кодакової Л.В., Кара-Васильєвої Т.В., Кузнєцова В.М., Чебикіна А.В., Чембержі М.І.

У липні 2011 року відбулися зміни у структурі апарату Президії НАМ України. З метою удосконалення роботи в апараті Президії із забезпечення технічної експлуатації, безперервної нормативно визначеної роботи електронного та комп’ютерного обладнання Академії, здійснення тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, матеріально-технічного і соціально-побутового обслуговування Академії господарський відділ було реорганізовано й створено на його базі відділ технічної експлуатації та матеріально-технічного забезпечення. Відділ очолив начальник відділу у відповідності до кваліфікаційних вимог, співробітник з повною вищою технічною освітою, з необхідним досвідом управлінської роботи.

У своїй практичній діяльності відділ кадрів постійно сприяє організації роботи щодо забезпечення підвищення кваліфікаційного і наукового рівня співробітників апарату Президії НАМ України, установ і організацій, що віднесені до відання Академії. Зокрема, головний спеціаліст фінансово-економічного відділу Волкова Олена Анатоліївна підвищила вищу фахову освіту зі спеціальності «Фінанси» та здобула у грудні 2011 року кваліфікацію магістра з фінансів.

На підставі звітів дійсних членів (академіків) та членів кореспондентів за проведену ними роботу у 2010 році, їх наукового і творчого доробку та здобутків, відділом кадрів була доповнена інформація в особові справи членів НАМ України. Працівники відділу кадрів постійно вносили додаткову, оновлену інформацію та зміни в комп’ютерну програму «Академія мистецтв України», у якій представлено біографічні довідки про членів Академії нинішнього складу, їх науковий і творчий доробок, виставкову діяльність, участь у міжнародних конференціях і проектах тощо; у межах своєї компетенції протягом року відділом постійно надавались

194

інформаційні матеріали відповідним підрозділам апарату Президії Академії для внесення змін і доповнень до змісту Web-сайту Національної Академії мистецтв України.

Відповідно до плану видання наукових збірників Академії, відділом кадрів протягом року надавались необхідні інформаційні матеріали до наукового збірника Академії «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки «Мистецькі обрії» та «Вісника Академії мистецтв України». Здійснювалась робота з підготовки матеріалів і фото для видання ювілейного каталогу Академії, надавалась інформаційна допомога іншим структурним підрозділам апарату Президії з цього питання. З метою популяризації кращих надбань і досягнень дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів відділом протягом звітного року продовжувалася співпраця з видавництвами. Про наукові і творчі здобутки членів Академії подано інформаційні матеріали та фото до різних науково-видавничих установ, зокрема таких, як: К.І.С. – «Хто є хто в Україні» (щорічне видання), Національна електронна енциклопедія «НАЦІЯ.UA», Генеральна дирекція МАРТІС «Золота Фортуна», редакції журналів «Віче» Верховної Ради України, «MUZA.UA ПИВОВАРА», «Кіно-Театр», «Народне мистецтво» Національної спілки майстрів народного мистецтва та «Образотворче мистецтво» Національної спілки художників України; Східно-Український біографічний інститут у м. Харкові; «Енциклопедія сучасної України»; до наукового збірника «Українська Академія мистецтва» (НАОМА); а також надавалася інформація про членів Академії мистецтвознавцям для наукових статей, каталогів і монографій.

У 2011 році до наукового архіву НАМ України було передано на постійне зберігання особові справи незабутніх дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та почесних академіків; фото-матеріли членів Академії, каталоги, слайди творчих робіт митців, матеріали з виборів членів НАМ України (1997, 2000 рр.) тощо. Діяльність відділу кадрів була також зосереджена на питаннях підготовки проектів постанов Президії, наказів та інших матеріалів на розгляд керівництва та Президії Академії, надавалася методична та юридична допомога працівникам відділів кадрів Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології Національної академії мистецтв України. Протягом року було підготовлено і направлено до Пенсійного фонду України у місті Києві пенсійні документи і матеріали для призначення та перерахування пенсій співробітникам апарату Президії Іванченку Ю.О., Зубавіній І.Б., Кодаковій Л.В., Сингаєвській Г.С. та Яроменку Е.Ю. Працівниками відділу згідно з вимогами складалися та подавалися статистичні звіти відповідним установам і організаціям, вирішувалися інші поточні питання у відповідності до Статуту НАМ України та положення «Про відділ кадрів НАМ України».

У своїй практичній діяльності протягом 2011 року відділ кадрів постійно співпрацював з дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами НАМ України, НАН України, галузевими академіями наук,

195

творчими Спілками, структурними підрозділами апарату Президії Академії, установами і організаціями з питань, що стосуються його компетенції.

196

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАМ УКРАЇНИ

Інформація про виконання Державного бюджету України за бюджетними програмами та показниками

Національною академією мистецтв України у 2011 році

Головною метою діяльності Національної академії мистецтв України є: науково-організаційне забезпечення творчої праці та наукових досліджень у галузі культури і мистецтва, відродження національних традицій, вивчення світових тенденцій і досягнень у розвитку культури і мистецтв з метою їх ефективного використання в національній культурі та мистецтвознавчій науці, зміцнення культурного співробітництва з митцями світу.

Основними завданнями Академії є: забезпечення розвитку всіх галузей мистецтва відповідно до пріоритетів та

національних особливостей; розробка і реалізація національних науково-творчих програм з усіх галузей

мистецтва; сприяння розвитку міжнародного співробітництва в усіх видах та жанрах

вітчизняного мистецтва; удосконалення системи підготовки мистецьких науково-творчих кадрів; сприяння інтеграції сучасних засобів у процеси дослідження, збереження і

відтворення національної культурно-мистецької спадщини; проведення наукових конференцій у рамках акції «Мистецтво молодих»,

виставок, круглих столів, творчих столів, творчих дискусій та інших заходів, спрямованих на розвиток національного мистецтва й мистецтвознавства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (зі змінами) Національній академії мистецтв України були затверджені видатки за загальним фондом у сумі 17485,6 тис. грн., у т.ч. за програмами:

6571020 «Наукова і організаційна діяльність Президії Національної академії мистецтв України» – 10563,4 тис. грн.;

6571030 «Фундаментальні дослідження та підготовка наукових кадрів у сфері мистецтвознавства» – 6922,2 тис. грн.

У 2011 році загальні касові видатки по Академії – 17172,5 тис. грн., у т.ч. за програмами: 6571020 – 10254,5 тис. грн.; 6571030 – 6918,0 тис. грн.

Інформація про використання коштів Державного бюджету України у 2011 р. в розрізі бюджетних програм та результативні показники, які характеризують виконання бюджетних програм у сфері науки, динаміка обсягів державного фінансування наведені в таблицях.

КПКВК 6571020 «Наукова і організаційна діяльність Президії Академії мистецтв України»

1. Інформація про використання коштів Державного бюджету України у 2011 році

6570000 Національна академія мистецтв України

ПОКАЗНИКИ Загальний фонд (тис. грн.)

КЕКВ Затверджено Фактично197

на 2011 рік використано

з урахуванням

змін 1 2 3 4

Надходження - усього х 10563,4 10254,5

Надходження коштів із загального фонду бюджету х 10563,4 10254,5

Надходження коштів із спеціального фонду бюджету х х х

ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ – усього х 10563,4 10254,5

ПОТОЧНІ ВИДАТКИ 1000 10543,4 10234,5

Оплата праці працівників бюджетних установ 1110 3729,6 3729,6

Заробітна плата 1111 3729,6 3729,6

Нарахування на заробітну плату 1120 1333,8 1268,9Придбання товарів і послуг 1130 504,0 493,0

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування

1131 151,3 146,3

Оплата послуг (крім комунальних) 1134 351,2 346,6

Інші видатки 1135 1,5 0,08

Видатки на відрядження 1140 5,0 4,3

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 393,6 172,9

Оплата теплопостачання 1161 202,2 82,9

Оплата водопостачання і водовідведення 1162 22,6 1,4

Оплата електроенергії 1163 117,1 40,0

Оплата інших комунальних послуг 1165 51,7 48,6

Поточні трансферти населенню 1340 4577,4 4565,8

Виплата пенсій і допомоги 1341 4577,4 4565,8

КАПІТАЛЬНІ ВИДАТКИ 2000 20,0 20,0

2. Результативні показники, які характеризують виконання бюджетної програми:

Показники Одиницявиміру

Загальний фондЗатверджено Виконано

1. ЗатратКількість установ од. 1 1

Кількість штатних одиниць од. 50 50

Кількість дійсних членів (академіків)

од. 49 49

Кількість членів-кореспондентів

2. Продукту

од. 68 68

Кількість проведених наукових семінарів і конференцій, де беруть участь члени НАМ

од. 79 88

Кількість наукових публікацій од. 444 441

Створення творів у різних жанрах од. 876 886

198

і видах мистецтва

Рецензування наукових і художніх творів

од. 353 355

Кількість спеціалізованих вчених рад, художніх рад, редколегій, де беруть участь члени НАМ

од. 255 258

Кількість селекційних комісій, журі, виставок, де беруть участь члени НАМ

од. 213 216

Кількість довідкових видань од. 1 1

3. Ефективності

Середні витрати на 1 працівника апарату Національної академії мистецтв України

тис. грн. 119,7 113,8

Середньомісячні витрати на довічну виплату одному дійсному члену (академіку)

грн. 4601 4601

Середньомісячні витрати на довічну виплату одному члену-кореспонденту

грн. 3060 3060

4. Якості

Забезпечення виконання плану наукових робіт підвідомчими установами

відс. 100 100

6571030 « КПКВК Фундаментальні дослідження у сфері»мистецтвознавства

1. Інформація про використання коштів Державного бюджету України у 2011 році

ПОКАЗНИКИ

Загальний фонд (тис. грн.)КЕКВ Затверджено

на 2011 рікз урахуванням

змін

Фактичновикористано

1 2 3 4

Надходження - усього х 6922,2 6918,0

Надходження коштів із загального фонду бюджету х 6922,2 6918,0

Надходження коштів із спеціального фонду бюджету х х х

ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ - усього х 6922,2 6918,0

199

ПОТОЧНІ ВИДАТКИ 1000 6922,2 6918,0Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку з реалізації державних (регіональних) програм

1171 6922,2 6918,0

КАПІТАЛЬНІ ВИДАТКИ 2000 0 0

2. Результативні показники, які характеризують виконання бюджетної програми:

Показники Одиниця Загальний фондвиміру Затверджено Виконано

1. ЗатратКількість установ од. 2 2

Кількість штатних працівників, залучених до виконання наукових досліджень і розробок

Витрати на навчання аспірантів з відривом від виробництва

2. Продукту

од.

тис. грн.

140

34,7

140

34,7

Кількість тем фундаментальних досліджень од. 20 20

Кількість наукових семінарів і конференцій од. 25 40

Кількість публікацій у наукових виданнях од. 79 90

Кількість опублікованих наукових праць і монографій од. 23 34

Кількість тем за пріоритетними напрямками од. 20 20

Середньорічна кількість аспірантів, які навчаються з відривом від виробництва

Прийом аспірантів з відривом від виробництва

3. Ефективності

чол.

чол.

0,8

5

0,8

5

Середній обсяг витрат на одну науково-дослідну роботу

Середня вартість навчання одного аспіранта з відривом від виробництва

4. Якості

тис. грн.

грн.

344,4

41807

344,2

41807

Відсоток фундаментальних пріоритетних досліджень відс. 100 100

200

3. Динаміка обсягів державногофінансування наукової діяльності(КПКВК – 6571020, 6571030)

Національна академія мистецтв України(назва головного розпорядника бюджетних коштів)

(тис. грн.)

Код

ряд

ка

2010 2011Найменування показника План Факт План Факт

всьо

го у т.ч.

всьо

го у т.ч.

всьо

го у т.ч.

всьо

го у т.ч.

загальний

фондспец.фонд

загальний фонд

спец.фонд


спец. фонд


спец. фонд

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Обсяги фінансування наукових та 17849,7 17849,7 17098,9 17098,9 17485,6 17485,6 17172,5 17172,5науково-технічних робіт за рахунок 201

державного бюджету – всього у тому числі: фундаментальні дослідження 202 7260,7 7260,7 7166,8 7166,8 6887,5 6887,5 6883,3 3883,3підготовка наукових кадрів 203 34,7 34,7 34,7 34,7прикладні дослідження і розробки 204

державні науково-технічні програми і 205наукові частини державних цільових

програмрозробка найважливіших новітніх технологій 206

програми і проекти у сфері 207міжнародного наукового і науково-

технічного співробітництва

фінансова підтримка інфраструктури та матеріально-технічної бази наукової 208

діяльності

201

інші 209 10589,0 10589,0 9932,1 9932,1 10563,4 10563,4 10254,5 10254,5

202

ВІДДІЛ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

У 2011 р. господарський відділ НАМ України було реорганізовано і створено відділ технічної експлуатації та матеріального забезпечення. Свою роботу відділ здійснював відповідно до Статуту Національної академії мистецтв України, постанов Президії НАМ України, рішень Загальних зборів та Положення про відділ. Робота відділу була організована з урахуванням скорочення фінансування за всіма статтями з різних видів господарської діяльності.

Начальник відділу – М.К. Васюк, заступник начальника відділу – І.М. Ліщинська, головний спеціаліст – О.І. Мовчан, спеціаліст I категорії – К.П. Мірошниченко, спеціаліст I категорії – В.М. Строкічев, завідуюча господарством – Г.П. Шутько, водії I класу – М.Г. Шутько, П.М. Ліщинський, прибиральниця – Т.А. Бурлака, двірник-сантехнік – В.В. Тищенко, електрик – А.М. Горбачов. Було докладено багато зусиль для зміцнення кадрів відділу, розстановки їх за напрямками діяльності та чіткого спрямування їх на виконання своїх посадових обов’язків.

Упродовж 2011 р. відділ загалом виконав необхідні закупівлі матеріальних цінностей для забезпечення діяльності НАМ України. Відділ технічної експлуатації та матеріального забезпечення повністю задовольнив потреби в паливно-мастильних, канцелярських, господарських матеріалах та необхідних засобах для виконання плану роботи Академії, затвердженого Президією Академії на 2011 рік.

Колективом працівників відділу технічної експлуатації та матеріального забезпечення дотримані необхідні санітарно-побутові умови праці колективу Академії. З цією метою здійснювалися визначені інструкціями заходи щодо ефективної протипожежної та охоронної безпеки в приміщенні, проводився постійний плановий контроль, інструктаж і навчання персоналу та перевірка засобів безпеки.

Пройдено планову перевірку Управління з організації пожежно-профілактичної діяльності в державних установах ГУ МНС України в м. Києві, яка провадилася з метою запобігання пожежному стану будівель, споруд, приміщень і території Академії та дотримання виконання встановлених законодавством норм, стандартів, правил і вимог пожежної безпеки. Перевірено пожежні крани, рукави, водопостачання в них, правильність оформлення та встановлення плану евакуації будівлі.

Спеціалістами відділу провадилась необхідна робота з обліку матеріальних цінностей та розподілу їх між співробітниками Президії НАМ України згідно з їхніми заявами. Проведено інвентаризацію матеріальних цінностей з метою їх надійного збереження.

Інженерна служба відділу належним чином опікувалась освітленням, теплом, водопостачанням, каналізацією, телефонним зв’язком, автомобільним транспортом НАМ України. Автотранспорт Академії

своєчасно проходив техогляд, страхування, техобслуговування, що забезпечило його безаварійну експлуатацію протягом багатьох років.

Згідно з планом роботи протягом звітного року було проведено косметичний ремонт фасаду, здійснено обстеження, налаштування та регулювання опалення, водопостачання та електропостачання, перевірено справність електромережі, освітлення робочих місць, забезпечено підсвітку художніх виставок. Своєчасно виявлено несправність засувок на пожежних помпах та проведено ремонтну роботу.

За звітний період відділом забезпечено проведення сесії Загальних зборів, конференцій, виставок картин та скульптур членів Академії, творчих зустрічей та інших акцій.

На 2012 р. заплановано ефективну роботу відділу, спрямовану на поліпшення умов праці співробітників, закупівлю необхідних товарів та послуг згідно з виділеними коштами.

204

Основні творчі акції, здійснені НАМ України,та заходи, в яких брали участь члени НАМ України

1. Акція «Мистецтво молодих – 2011», присвячена театральному мистецтву (Київ).

2. I Міжнародний фестиваль синкретичних мистецтв «Олімп» (29 серпня – 11 вересня).

3. ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. Мирослава Вантуха (Львів).

4. ІІ Міжнародний конкурс вокальних ансамблів ім. Д. Бортнянського.

5. ІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. П.П. Вірського (під егідою НХСУ).

6. ІV Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие Вены – музыка, гармония, искусство» (Відень, Австрія).

7. V Всеукраїнський конкурс хорових диригентів (Київ).8. V Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Горное созвездие –

стремление, фантазия, полет» (Попрад, Словаччина).9. V Фестиваль науки, приурочений до Дня науки (травень).10. VII Всеукраїнський конкурс молодих виконавців «Класичний

меридіан».11. VІІІ Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие

Будапешта – юность, вдохновение, талант» (Будапешт, Угорщина).12. VІІІ Міжнародний дитячий фестиваль-конкурс «Созвездие моря –

солнце, молодость, красота» (Одеса).13. ХІ Всеукраїнський конкурс юних композиторів-виконавців «Жива

музика» (Київ).14. 16-й Міжнародний фестиваль студентського кіно «Пролог»,

присвячений 50-річчю кінофакультету КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.

15. ХХ фестиваль «Харківські асамблеї».16. XXI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Музичні прем’єри

сезону» (Київ, Національна філармонія України).17. ХХІІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест» (Київ).18. Благодійний концерт «Вчитель та учень. Карл Черні – Ференц

Ліст» з нагоди 200-річчя з дня народження Ф. Ліста (Київ, НАМ України, 27 листопада).

19. Вечір пам’яті жертв терактів у Нью-Йорку та відкриття виставки фотографій видів Нью-Йорка (Київ, виставкова зала НАМ України, 12–19 вересня).

20. Виставка-акція, присвячена балету академіка НАМ України Є. Станковича «Володар Борисфену»: репрезентовано ескізи сценографії, костюми, фрагменти оригіналів, проекти, здійснені

205

молодими художниками О. Цугорко та О. Чебикіним (Київ, виставкова зала НАМ України).

21. Виставка «Відроджені шедеври (Авангард і українська вишивка)» (автор ідеї, куратор, побудова експозиції, прес-реліз – член-кореспондент НАМ України Т.В. Кара-Васильєва; Москва, Російська Федерація, Національний культурний центр України, червень).

22. Виставка «До дня кирилиці».23. Виставка плаката «25х25» до 25-річчя Чорнобильської трагедії»

(Київ, виставкова зала НАМ України).24. Виставка «Польська школа плаката та її послідовники» (Київ,

виставкова зала НАМ України, травень).25. Виставка творів академіка НАМ України О.І. Губарева (Київ,

виставкова зала НАМ України, листопад).26. Виставка творів олійного живопису члена-кореспондента НАМ

України В.Є. Перевальського (Київ, виставкова зала НАМ України).

27. Виставка творів художнього скла львівських митців (Ханчжоу, (КНР, 3 листопада).

28. Виставка творів членів журі Всеукраїнського триєнале графічного дизайну «Брама дизайну» (Київ, виставкова зала НАМ України, листопад–грудень).

29. Виставка творів членів відділень образотворчого мистецтва та синтезу пластичних мистецтв НАМ України на відзначення 15-ї річниці від дня заснування Академії (Київ, виставкова зала НАМ України).

30. Всеукраїнська дизайнерська виставка «Репліканти».31. Всеукраїнський конкурс ім. Бориса Лятошинського (Київ).32. Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва ім. Лесі Українки

(Луцьк).33. Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Введенські

піснеспіви» (смт Ворзель Київської обл.).34. Всеукраїнський фестиваль за творами Лесі Українки (Луцьк,

жовтень).35. Всеукраїнський фестиваль творчості «Колодуб-фест» (Чернігів,

Кіровоград, Луганськ, Біла Церква).36. Всеукраїнський фестиваль-конкурс аматорської творчості «Пісенні

візерунки» (смт Ворзель Київської обл.).37. Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної творчості «Червона

калина» (АР Крим, Алушта, Малий Маяк, ТОВ «Карабах»).38. Всеукраїнський фольклорно-етнографічний фестиваль-конкурс ім.

В. Верховинця «Золоті ключі» (смт Ворзель Київської області).39. Групова виставка театрального плаката (Харків, галерея

«Академія», грудень).40. Дитячий і юнацький кінотелефестиваль «Кришталеві джерела».

206

41. Другий Міжнародний кінофестиваль (Київ).42. Кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат» (Трускавець,

листопад).43. Концерт електронної музики «EM-VISIA 2011-II», присвячений

Міжнародному дню музики (Київ, НАМ України, 2 жовтня).44. Концерт струнного квартету «Post Scriptum» «Музичний діалог:

Київ–Санкт-Петербург», присвячений Міжнародному дню музики (Київ, НАМ України, 30 жовтня).

45. Мистецький проект «Київський сезон С.С. Прокоф’єва», присвячений 120-річчю від дня народження композитора.

46. Міжнародна академія гітарного мистецтва «Ліга» (Київ).47. Міжнародний кінофестиваль «Крок» (Київ).48. Міжнародний конкурс вокальних ансамблів ім. Д. Бортнянського

(Київ).49. Міжнародний конкурс піаністів (Львів).50. Міжнародний конкурс скрипалів (Львів).51. Міжнародний конкурс упаковки «Заводной апельсин».52. Міжнародний мистецький проект Клубу хормейстерів дитячих та

юнацьких колективів «Тоніка» «Хорова асамблея – 2011».53. Міжнародний мистецький проект «Нова музика в Україні»

(концертна серія 2010–2011 рр.).54. Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»

(Херсон, 22–29 травня).55. Міжнародний театральний фестиваль «Сцена людства» (Черкаси).56. Міжнародний фестиваль «Віртуози» (концертний зал ім.

С. Людкевича Львівської обласної філармонії, 16 травня).57. Міжнародний фестиваль «Через століття та країни. Літургійна

музика світу» – концертні програми органної, камерної та вокально-хорової музики.

58. Міжнародний фестиваль української сучасної музики «Контрасти 2011» (Львів).

59. Міжнародний фестиваль фортепіанної музики (Санок, Польща).60. Міжнародний фестиваль-конкурс гітарного мистецтва «ГітАс»

(Київ).61. Міжнародний чеховський фестиваль (6–11 червня).62. Музичний фестиваль «Бескиди без кордонів» (Польща, 1–7

лютого).63. Пересувна групова виставка плакатів у рамках міжнародного

проекту «Чорнобильські експедиції» (Німеччина, Фонд Гайнріха Бьолля, Берлін, березень; Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва, квітень; Фрайбург, Німеччина, Eva Morat Institut, вересень).

64. Персональна виставка авторських плакатів члена-кореспондента НАМ України О.А. Векленка «Чорнобиль у моєму серці» (Київ,

207

Національний музей «Чорнобиль», 10 грудня 2010 р. – 10 січня 2011 р.).

65. Персональна виставка авторських світлин члена-кореспондента НАМ України О.А. Векленка (в рамках VI міжнародного форуму «Дизайн-освіта 2011», Харків, ХДАДМ, жовтень).

66. Персональна виставка члена-кореспондента НАМ України В.І. Баринової, організована Американсько-Українською діловою радою (USUBC).

67. Пісенний фестиваль «Доля».68. Пісенний фестиваль «Зорепад талантів».69. Прем’єра новоствореного балету М.М. Скорика «Каприси» на

авторські оркестрові транскрипції каприсів Н. Паганіні (Київ, Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка, грудень).

70. Ретроспективна персональна виставка живописних творів академіка НАМ України Т.М. Голембієвської (Київ, виставкова зала НАМ України).

71. Ретроспективна художня виставка академіка НАМ України В.В. Микити з нагоди 80-річчя митця (Ужгород, Закарпатський художній музей ім. Й. Бокшая).

72. Світова прем’єра сюїти Л.В. Дичко «Французькі враження» для струнних та ударних у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (Національна філармонія України).

73. Світова прем’єра фольк-опери-балету «Колиска життя» Є.Ф. Станковича (Державний академічний театр опери та балету Дніпропетровська, 26, 27 березня).

74. Фестиваль графічного дизайну «Корова».75. Фестиваль графічного дизайну «Три крапки».76. Фестиваль камерної музики «Шоко-класика», присвячений

Міжнародному Дню музики.77. Фестиваль «Музика – наш спільний дім» (Харків).78. Фестиваль музики Ференца Ліста.79. Фестиваль «Тернопільські театральні вечори» (23–27 листопада).80. Фестиваль творів С. Рахманінова, присвячений 100-річчю від дня

народження Костянтина Симеонова (лютий).81. Хоровий концерт Ансамблю солістів «Благовіст» та хору студентів

КНУКМ «Хуртовина айстр», присвячений Міжнародному дню музики (Київ, НАМ України, 1 жовтня).

82. Художня виставка творів академіка НАМ України М.А. Стороженка «Мій Шевченко» до 150-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка (Київ, виставкова зала НАМ України).

83. Цикл концертів, проведений відділенням музичного мистецтва НАМ України спільно з Національним ансамблем солістів «Київська камерата» (Київ, концертний зал НСК України, Київський Будинок вчених НАН України, Будинок актора).

208

84. Grand Fest, присвячений визначним датам корифеїв, творців видатних музично-педагогічних шкіл: О.М. Благовидової (150-річчя з дня народження), К.К. Пігрова (135-річчя з дня народження), П.С. Столярського (140-річчя з дня народження) (Одеська музична академія ім. А.В. Нежданової, Одеська обласна філармонія, Одеський національний театр опери та балету разом з Одеською спеціальною музичною школою ім. проф. П.С. Столярського і під патронатом губернатора Одеської області Е.Л. Матвійчука).

209

Основні наукові, науково-практичні, теоретичні конференції,в яких брали участь члени НАМ України

1. 6-та Міжнародна конференція «Язык, культура, общество» (Російська Федерація, Московський інститут іноземних мов, 22–25 вересня).

2. 8-ма Всеукраїнська щорічна науково-практична конференція «Людина, суспільство, економіка: Актуальні проблеми та перспектива взаємодії» (Полтава, 23–26 квітня).

3. VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 17–19 травня).

4. IХ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Концептуальні проблеми розвитку української культури у світлі підготовки і проведення 2012 року як року культури та відродження музеїв в Україні» (Київ, Український центр культурних досліджень, Національна історична бібліотека України, 2–3 червня).

5. Х Міжнародна наукова конференція «Традиція і культура. Людина в пошуках істини» (Асоціація «Новий акрополь», за участю КНУ ім. Т.Г. Шевченка, КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, Інституту філософської освіти і науки, НПУ ім. М.П. Драгоманова та Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 10 листопада).

6. ХІ Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам’яті професора О.П. Рудницької (Київ, Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, 8–9 червня).

7. ХІІІ Міжнародна конференція «Молоді музикознавці України» (Київ, Інститут ім. Р. Глієра, 2 лютого).

8. 20-та Міжнародна конференція «Мова і культура» (Київ, 21 червня).

9. «Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1923–1941 роках», конференція друга (до 100-річчя Київської консерваторії – Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, спільно з НМАУ ім. П.І. Чайковського, кафедрою історії української музики та центром україністики НМАУ, 24 жовтня).

10. Всеукраїнська відкрита науково-практична конференція «Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін», присвячена пам’яті А.Ф. Кречківського (Суми, Сумський державний педагогічний університет, Український центр культурних досліджень, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 7–9 квітня).

210

11. Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми теоретичного музикознавства: До 70-річчя з дня народження І.А. Котляревського» (Київ, НМАУ ім. П.І. Чайковського, 9 листопада).

12. Всеукраїнська науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: Історія, теорія, практика» (7 грудня).

13. Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна політика у контексті полікультурного світу» (Київ, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Український центр культурних досліджень, 29–30 вересня).

14. Всеукраїнська науково-практична конференція Українського товариства аналізу музики «Драматургічний потенціал музичного твору» (25–27 лютого).

15. Всеукраїнська науково-творча конференція «Актуальність ідейно-естетичних взаємозв’язків у культурному та мистецькому просторах ХХ – початку ХХІ століття».

16. Всеукраїнська науково-практична конференція «Дизайнерська освіта України у світовому контексті» (Харків, ХДАДМ, 12–13 квітня).

17. Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Засоби масової інформації як феномен культури і культура у засобах масової інформації» (Київ, 10–11 червня).

18. Всеукраїнська науково-практична конференція «Матеріально-художня культура: Проблеми теорії та практики» (Харків, ХДАДМ, 2–4 листопада).

19. Всеукраїнський науково-методичний семінар «Збереження та розвиток народно-сценічного танцю України».

20. Дискусійний круглий стіл «Дослідження грузинського прориву: Управлінські висновки», організований Києво-Могилянською бізнес-школою та Посольством Грузії в Україні (11 листопада).

21. Круглий стіл «Нове в гуманітарних науках» (Київ, НМАУ ім. П.І. Чайковського, 3 березня).

22. Круглий стіл Конфедерації театральних спілок «Роль театра в развитии и укреплении сотрудничества стран СНГ и Балтии» (Київ, Театр ім. Лесі Українки, 24 березня).

23. Методологічні семінари в Інституті культурології НАМ України: «Культура в умовах інформаційного суспільства», «Знищена культурна спадщина України і проблеми її дослідження», «Культурологічні аспекти проблеми розвитку засобів масової інформації», «Новітні культурні практики: Тенденції до формування культури середнього рівня (на прикладі розвитку карвінгу в Україні)».

24. Міжнародна Інтернет-конференція «Музыкальная наука на постсоветском пространстве» (Російська академія музики ім. Гнесіних, Москва, Російська Федерація, 15 січня – 15 травня).

211

25. Міжнародна конференція, присвячена 140-річчю від дня народження академіка Ф.М. Колесси (Львів, ЛНУ ім. І. Франка, 19–22 жовтня).

26. Міжнародна наукова конференція «15-ті сходознавчі читання А. Кримського» (Київ, Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського, 20–21 жовтня).

27. Міжнародна наукова конференція «Современные аспекты методологии музыкознания и музыкальной критики» (Санкт-Петербург, Російська Федерація, 10–12 листопада).

28. Міжнародна наукова ювілейна конференція до 200-річчя Ференца Ліста (25–26 жовтня).

29. Міжнародна науково-практична конференція «Діалог культур у контексті історії українсько-грецьких зв’язків» (Київ, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 20 травня).

30. Міжнародна науково-практична конференція «Ерделівські читання» (Ужгород, 11–12 травня).

31. Міжнародна науково-практична конференція «Звук і знак» (Київ, 21–23 квітня).

32. Міжнародна науково-практична конференція «Композитор і сучасне виконавське мистецтво» (в рамках Фестивалю «Музичні прем’єри сезону», спільно з НСКУ, Будинок творчості композиторів «Ворзель», 10 квітня).

33. Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний музичний театр: Проблеми інтерпретації оперної вистави» (Київ, НМАУ ім. П.І. Чайковського, 23–25 лютого).

34. Міжнародна науково-творча конференція «Одеська вокальна школа. Традиції, розвиток новацій», присвячена 105 річчю з дня народження проф., народного артиста України О.М. Благовидової (Одеса).

35. Міжнародна науково-теоретична конференція «Діалог культур: Дослідження, практики, виклики» (Київ, Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут культурології НАМ України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 3–5 жовтня).

36. Міжнародний симпозіум «Діалог музичних культур: Музика у суспільному середовищі європейських країн – історія та перспективи; музичне мистецтво та політика; музика і культура буденності» (Київ, 27–30 вересня).

37. Міжнародний форум «Дизайн-освіта 2011».38. Наукова електронна конференція «Теорія і практика матеріально-

художньої культури» (Харків, ХДАДМ, 2 грудня).39. Наукова конференція «Мистецтво сучасності: Конфігурація форм і

смислів».40. Наукова конференція «Проблеми скрипкового мистецтва в

Україні» (в рамках Міжнародного конкурсу скрипалів, Львів).

212

41. Наукова конференція «Сучасна театральна критика: Фінал чи трансформація?» (Київ, НЦТМ ім. Леся Курбаса, 2 квітня).

42. Наукова конференція «Цілісність національної культури у світлі загального морфологічного підходу» (Київ, Інститут культурології НАМ України, 23 березня).

43. Наукова конференція до 350-річчя Львівського національного університету ім. І. Франка «Мова культури в просторі університету».

44. Наукова конференція Інституту культурології НАМ України (23 березня).

45. Наукова конференція, присвячена 135-річному ювілею Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша (Львів, 21 жовтня).

46. Науково-викладацька конференція, присвячена життю і творчості видатного режисера, оператора та сценариста Юрія Іллєнка (16 травня).

47. Науково-практична конференція з нагоди 135-річчя засновника одеської хорової школи професора К.К. Пігрова (Одеса).

48. Науково-практична конференція «Львівській національній академії мистецтв – 65 років».

49. Науково-практична конференція «Визначні ювілейні дати 2011 р.: Ф. Ліст, Г. Малер, С. Прокоф’єв, Е. Хумпердінк» (Київ, 27 серпня).

50. Науково-теоретична конференція «Засоби масової інформації як феномен культури і культура в засобах масової інформації» (Київ, Інститут культурології НАМ України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 10–11 червня).

51. Науково-теоретична конференція «Національна культура: Проблеми екології в епоху глобалізації» (Київ, НАМ України, 15 грудня).

52. Скайп-конференція «Організаційний процес мистецького життя та реалізація культурних проектів: Американський досвід» (21 квітня).

213

Основні наукові видання, авторами яких є члени НАМ України(2011 рік)

1. Збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (вип. 11).2. Збірник наукових праць «Актуальні проблеми мистецької

практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії» (вип. 12–13).3. Збірник наукових праць «Культурологічна думка» (вип. 3, 4).4. Гайдабура В.М. А що тато робить в театрі? – К.: Антиквар, 2011.5. Криволапов М.О. Українське мистецтво ХХ століття в художній

критиці. – К.: КИТ, 2011. – 25 друк. арк.6. Кушніренко А.М. Співаночки мої любі: Для ансамблю в супроводі

фп.; сл. народні / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Видавництво ЧНУ «Рута», 2011.

7. Міляєва Л.С. С. Подервянский. Творчество и судьба. – К., 2011. – 40 друк. арк.

8. Федорук О.К. Кераміка Перейми. – К.: ІПСМ, Оранта, 2011. – 134 с.

9. Черкаський Д.Я. Теорія невеликого вибуху. – Х.: Фоліо.

214

ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ В ТЕКСТІ

ISBN – міжнародний стандартний номер книгиАІСА – Міжнародна асоціація критиківАПН – Академія педагогічних наукАР Крим – Автономна Республіка КримВАК – Вища атестаційна комісія УкраїниВЗО – вищий заклад освітиНВМС – Національна всеукраїнська музична спілкаВСМДУ – Всеукраїнська спілка музичних діячів УкраїниДЕК – Державна екзаменаційна комісіяДМШ – дитяча музична школаДЧХК – Державна чоловіча хорова капела ім. Л. РевуцькогоЗМІ – засоби масової інформаціїІКОМОS – Міжнародна рада з питань пам’яток і пам’ятних місцьІМФЕ – Інститут мистецтвознавства, фольклору і етнографії НАН України ім. М.Т. РильськогоІПСМ – Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ УкраїниКДАМ – Київська дитяча академія мистецтвКДРТК – Київська державна радіо-телекомпаніяДМУНДМ – Державний музей українського народного декоративного мистецтваКНУБА – Київський національний університет будівництва і архітектуриКНУКіМ – Київський національний університет культури і мистецтваКНУТКіТБ – Київський національний університет театру, кіно і телебаченням ім. І.К. Карпенка-КарогоКОНСКУ – Київська організація Національної спілки композиторів УкраїниЛМНА – Львівська музична національна академія ім. М.В. ЛисенкаЛНАМ України – Львівська національна академія мистецтвЛНУ – Львівський національний університет ім. І. ФранкаМДЦ «Артек» – Міжнародний дитячий центр «Артек»НАКККіМ – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва.НАМ України – Національна академія мистецтв УкраїниНАНУ – Національна академія наук УкраїниНАОМА – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектуриНАПНУ – Національна академія педагогічних наук України.НАС – Національний ансамбль співаків «Київська камерата»НМАУ – Національна музична академія України ім. П.І. ЧайковськогоНПУ – Національний педагогічний університет ім. М. ДрагомановаНСКУ – Національна спілка композиторів УкраїниНСТДУ – Національна спілка театральних діячів УкраїниНСХУ – Національна спілка художників УкраїниНТУУ «КПІ» – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»НТШ – Наукове товариство ім. ШевченкаНФУ – Національна філармонія УкраїниНХСУ – Національна хореографічна спілка УкраїниНЦТМ – Національний центр театрального мистецтва ім. Леся КурбасаОДМА – Одеська державна музична академія ім. А.В. НеждановоїСНД – Співдружність Незалежних ДержавУкрІНТЕІ – Український інститут науково-технічної та економічної інформаціїХДАК – Харківська державна академія культури

215

ББК 71.4 (4УКР) я5

Науково-інформаційне видання

ВІСНИКНАЦІОНАЛЬНОЇ

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВУКРАЇНИ

Випуск восьмий

Редактори Ю.О. Іванченко,О.Г. Бросаліна, О.І. Ваврик, Т.В. КолядаКомп’ютерна верстка І.П. Шалінського

Підписано до друкуФормат 84х108/32

Папір офсетний. Гарнітура PeterburgТираж 120 прим.Умов.-друк. арк.

Облік.-видав. арк.

216

Documents

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИacademia.gov.ua/VISNYK_NAMU_8.doc · Web viewУ звітному році, з 2 до 10 квітня, на різних