ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ТИПІВДІТЕЙ «ГРУПИ РИЗИКУ»

•І. ТРУДНОЩІ У НАВЧАННІ

•ІІ. ПРОБЛЕМИ В ПОВЕДІНЦІ

•ІІІ. ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ

ТРУДНОЩІ У НАВЧАННІХарактеристика труднощів Рекомендації вчителям

1. Повільний темп розумових операцій. Діти повільно залучаються до роботи, не встигають виконувати класні завдання, не одразу розуміють пояснення вчителя, повільно пишуть і читають.

Причиною, як правило, є своєрідність типу нервової діяльності (інертність нервових процесів)

Таких дітей не можна квапити, підганяти на уроці, примушувати працювати «за часом», адже будь-який поспіх і умови обмеження часу тільки загальмують роботу і спричинять негативні емоції. Краще повторити дитині те, що вона не встигла почути; намагатися говорити повільніше; повідомляти на початку уроку план роботи і пропонувати завдання, розраховані на нижчий темп виконання, надаючи час на підготовку до відповіді: не ставити в ситуацію необхідності швидкого переключення з одного виду діяльності на інший

2. Погано встигають з усіх предметів через труднощі в запам'ятовуванні, узагальненні навчального матеріалу, оперуванні поняттями, недостатнім словниковим запасом, несформованістю навчальних навичок.

Причиною може бути педагогічна занедбаність: недоліки виховання, а не низький інтелектуальний потенціал

Необхідні додаткові заняття з розвитку мовлення, пам'яті, уваги, мислення, загальнонавчальних навичок. Бажані індивідуальні завдання зниженого рівня труднощів. Варто схвалювати прагнення дитини досягти успіху, відзначати навіть невеликий успіх. Дуже важливо переконати батьків займатися розвитком дитини, рекомендувати вправи та ігри. У деяких випадках цілеспрямована розвивальна робота дає змогу подолати педагогічну занедбаність і досягти високих навчальних результатів

3. Невисокий інтелектуальний потенціал (навчання дається важко, не засвоюють програмний матеріал, не завжди розуміють і погано запам'ятовують пояснення вчителя).

Причина може полягати в астенії, затримці психічного розвитку, органічних порушеннях центральної нервової системи

Вимоги до таких дітей потрібно знизити, адже вони страждають через слабку пам'ять, низький рівень логічного мислення. Для запобігання втрати мотивації до навчання і відхилень у поведінці варто пропонувати посильні індивідуальні завдання, відзначати навіть маленькі успіхи. В окремих випадках педагогу необхідно направити батьків на психолого-медико-педагогічну комісію, на консультацію до психолога, дитячого психоневролога або психіатра

4. Труднощі тільки в письмі і читанні. (Поганий почерк, постійні пропуски літер і недописування закінчень слів, заміна одних складів на інші, співзвучні їм).

Причина - недорозвинення мовлення

Насамперед необхідна допомога логопеда. Труднощі не пов'язані з лінощами або непосидючістю дитини, тому постійні зауваження та заклики до старанності ні до чого не приведуть. Щоб уникнути формування стійкої відрази до навчання, не слід акцентувати увагу на неуспіхах. Краще похвалити такого учня за те, що йому вдалося виконати

5. Труднощі в навчанні і поведінці, пов'язані з емоційними порушеннями. Підвищена тривожність, замкненість, боязкість, нерішучість, сором'язливість, розлади нервової системи

Необхідне доброзичливе ставлення, підтримка, підбадьорення в ситуаціях, що викликають сильну тривогу і хвилювання (при відповідях біля дошки, контрольних роботах, диктантах). Таких дітей краще не викликати відповідати перед усім класом, особливо на початку навчального року

ПРОБЛЕМИ У ПОВЕДІНЦІ6. Гіперактивність, підвищена

схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги, імпульсивність.

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти не в змозі тривалий час бути зосередженими, уважними, посидючими. Головне в роботі з ними — терпіння і наполегливість. Треба розвивати вміння доводить справу до кінця, діяти цілеспрямовано й планомірно, давати невеликі завдання і здійснювати покроковий контроль виконання. Заохочувати бажану поведінку, спираючись на прагнення п'ятикласників «бути вольовою людиною». Рекомендувати батькам зайняти дитину спортом, відвідувати гуртки (моделювання, конструювання)

7. Труднощі в контактах (погані взаємини з однолітками або відсутність друзів у класі)

Завдання учителя в роботі з «відторгнутими» дітьми — допомогти їм почуватися потрібними і бажаними в класі. Необхідно звернути увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що їм вдається. На позакласних заходах давати можливість виявити себе з кращого боку

8. Агресивність, запальність, дратівливість

У спілкуванні з цими дітьми потрібно виявляти максимальну стриманість і терпимість, адже вони самі страждають від своєї упертості, гнівливості й дратівливості. Необхідно дати зрозуміти, що дорослий — їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Педагог, знаючи інтереси і схильності агресивної дитини, зможе спрямувати його активність у конструктивне русло, тактовно і послідовно навчаючи дитину самоконтролю й стриманості

ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ

9. Підвищена тривожність, плаксивість, вразливість, схильність хвилюватися і переживати з будь-якого приводу (ризик розвитку невротичних розладів)

Такі діти часто є хорошими учнями, але навчальні успіхи для них набувають надто великого значення (часто цьому сприяють установки батьків). Вчителю в цьому випадку не слід акцентувати увагу на оцінках. Перед хвилюючими подіями, контрольними треба знімати тривожність, навіювати впевненість в успіху, частіше заохочувати, схвалювати і відзначати переваги

10. Боязкість, нерішучість, замкнутість, «нелюдимість»

Учителеві варто залучати таких дітей до позакласної роботи, проводити групові заходи, щоб вони більше спілкувалися, долати свою боязкість, нерішучість. Давати певні громадські доручення. Частіше звертати увагу однокласників на переваги такого учня, підвищуючи його самооцінку і створюючи ситуацію успіху

Первинний дефект (є наслідком недорозвинення чи

ушкоджень мозку)Часткові та загальні порушення ЦНС;Невідповідність рівня розвитку віковій нормі (недорозвинення, затримка, асинхронії розвитку, явища ретардації, регресу та акселерації, порушення міжфункціональних зв’язків)Це робота невропатолога, психіатра.

СТРУКТУРА ПЕРВИННОГО І ВТОРИННОГО ДЕФЕКТІВ

Вторинний дефект (виникає в ході розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку в тому випадку, якщо соціальне оточення не компенсує цих порушень)

Механізм виникнення вторинних дефектів:- вторинного недозрозвинення зазнають функції. Які

безпосередньо пов’язані з ушкодженням (мова у глухих тощо);

- вторинне недорозвинення характерне і для тих функцій, які під час ушкодження були в сензитивному періоді розвитку (наприклад, у дошкільному віці це моторика);

- найважливішим фактором виникнення вторинного недорозвинення є соціальна депривація.

ВТОРИННЕ НЕДОРОЗВИНЕННЯ ЧАСТІШЕ СПРЯМОВАНЕ ВІД ЕЛЕМЕНТАРНИХ ФУНКЦІЙ ДО

СКЛАДНІШИХ.(Наприклад, недорозвинення функцій сприймання і

пам’яті веде до затримки в розвитку інтелекту.)

ЧАСТКОВІ – це, насамперед, порушення в діяльності аналізаторів (зору, слуху, чутливості тощо). Можливі локальні ураження кори головного мозку внаслідок черепно-мозкових травм (ліво- або право- скроневі, потиличні, передньотім’яні та ін.)

ЗАГАЛЬНІ – пов’язані з діяльністю регуляторних систем (зниження розумової працездатності, посилення чи послаблення харчового рефлексу, безпричинні спалахи гніву, туги, тривоги тощо)

ЧАСТКОВИЙ І ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОРУШЕНЬ

ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Порушення міжфункціональної взаємодії

Явища тимчасової незалежності функцій (спостерігаються до 2 років) (на ранньому етапі становлення мови можливий незалежний розвиток фонетичної та смислової функції, що швидко проходить)

Асоціативні зв’язки – підвищена інертність, стереотипність, мислення, ригідність, можлива фіксація страхів, почуття гніву тощо)

Ієрархічні зв’язки – характерні для більш старшого віку в процесі предметної діяльності і спілкування.

ЦЕ ВИПАДКИ, ЯКІ ТРАПЛЯЮТЬСЯ У НОРМІ

В разі порушення психічного розвитку виникає явище асинхронії розвитку

(ЗАДАЧІ 1,2,3,4)

Асинхронія розвитку проявляється як:

РЕТАРДАЦІЯ – незавершеність окремих періодів розвитку, збереження більш ранніх форм (у випадках олігофренії, ЗПР, недоровиненість мови, інфантилізм)

ЯВИЩЕ ПАТОЛОГІЧНОЇ АКСЕЛЕРАЦІЇ окремих функцій (ранній статевий потяг)

ПОЄДНАННЯ РЕТАРДАЦІЇ ТА АКСЕЛЕРАЦІЇ (ранній дитячий аутизм, психопатії)

Психодіагностичне обстеження

1) Виявити симптоми первинні чи вторинні;

2) Діагностувати порушення психічної діяльності:

- Розумова працездатність- Вивчення уваги- Дослідження пам’яті- Дослідження процесів сприймання:

зорове, фонематичне т.д.- Вивчення інтелекту- Особливості мовлення- Емоційні прояви- Особистісні характеристики3) Нейропсихологічне обстеження

Психологічне обстеження дітей 4 років може включати наступне:1. Бесіда з відповідями на прості питання: скільки тобі років? де ти живеш? яка зараз пора року? у яку групу дитячого саду ти ходиш?2. Встановлення латералізації функцій.3. Дослідження розумової працездатності і уваги (коректурна проба).4. Проба на реципрокну координацію при зв'язаному її виконанні.5. Простий варіант проби на динамічний праксис (2 серії по 2 рухи).6. Проба на праксис пози пальців.7. Прості проби на оральний праксис.8. Малюнок з простих фігур: коло, квадрат, трикутник (копіювання).9. Впізнавання реальних, перекреслених і накладених зображень.10. Впізнавання (з'єднання лініями) просторово орієнтованих простих фігур (модифікований тест Бентона).11. Розуміння простих логіко-граматичних конструкцій.12. Відтворення зміцнених мовних рядів (рахунок до 10 в прямому порядку).13. Оцінка простих ритмічних структур, що пред'являються в повільному темпі.14. Назва реальних зображень.15. Показ реальних зображень за словом-найменуванням.16. Запам'ятовування однієї серії з 3 реальних зображень і вибір їх з дистракторів.17. Запам'ятовування серії з 7 слів.18. Запам'ятовування серії з 2 рухів і перенесення програми на іншу руку.19. Складання розповіді по картинці і серії заздалегідь розкладених картинок.20. Переказ тексту за питаннями.21. Прості проби на виключення понять (четвертий зайвий).22. Розуміння простих логіко-граматичних відносин.

До 5 років стає можливим повне нейропсихологічне обстеження, включаюче наступне:1.Бесіда з відповідями на питання: прізвище, ім'я, імена батьків? скільки тобі років? де ти живеш? яка зараз пора року? у яку групу дитячого садка ти ходиш?2.Проби на латералізацію функцій.3.Дослідження розумової працездатності і уваги (коректурна проба).4.Проба на реципрокну координацію.5.Проби на динамічний праксис (2 серії по 3 рухи і графічна проба).6.Проби на праксис пози пальців.7.Прості проби на оральний праксис.8.Копіювання 4 простих фігур: коло, квадрат, ромб і трикутник і трьох фігур з тесту Денманна.9.Впізнавання перекреслених і накладених реальних зображень.10.Впізнавання (з'єднання лініями) просторово орієнтованих простих фігур (модифікований тест Бентона).11.Оцінка і відтворення по інструкції простих ритмічних структур.12.Ідентифікація емоційного стану (вибір картинки з аналогічною емоцією).13.Відтворення мовних рядів (порядковий рахунок до 10) в прямому, і в зворотному порядку.14.Назва реальних зображень, зокрема низькочастотних слів.15.Показ пар реальних зображень за словом-найменуванням.16.Розуміння логіко-граматичних відношень.17.Запам'ятовування 2 серій з 3 реальних зображень і вибір їх з дістракторів.18.Запам'ятовування серії з 7 слів.19.Складання розповіді по картинці і серії сюжетних картинок.20.Переказ тексту з опорою на питання.21.Проба на виключення понять (четвертий зайвий).22.Проба на розуміння аналогій.

ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ – це уповільнення темпів розвитку, яке виражається у недостатності

загального запасу знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів тощо (Задачі 5,6,7,8)

Діагностується за допомогою методик Біне, Векслера на IQ при вступі у школу

ТИПИ ЗАТРИМКИ:- ГАРМОНІЙНИЙ ПСИХОФІЗИЧНИЙ ІНФАНТИЛІЗМ – ЗПР

конституціонального походження (зачіпає і психіку і фізичний розвиток: відставання у рості, вазі, ігрова діяльність т.д.)

- ОРГАНІЧНИЙ ІНФАНТИЛІЗМ – виникає внаслідок перенесений у дитинстві органічних ушкоджень (травм, інфекцій)

- ЦЕРЕБРАЛЬНО-ОРГАНІЧНА ЗАТРИМКА – зачіпає пізнавальну активність

- СОМАТОГЕННА ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ – зустрічається при частих соматичних захворюваннях і дитина повертається до ранніх форм поведінки, втрачає здобуті навичка

- ПЕДАГОГІЧНА ТА МІКРОСОЦІАЛЬНА ЗАНЕДБАНІСТЬ – внаслідок несприятливих обставин виховання цей тип ЗПР формується і у дітей з здоровою нервовою системою.

РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (олігофренія)

Стан загального недорозвинення психіки в результаті спадкової зумовленості або внутрішньоутробного ураження головного мозку.

Залежно від тяжкості порушення виділяють ступені олігофренії:

- Ідіотія- Імбецильність- Дебільність

Назва блоку

Зміст блоку

Психокорекційні завдання

Форми ЗПР

Мотиваційний

Невміння дитини виділити, усвідомити і прийняти мету дії

Формування пізнавальних мотивів:-створити проблемні навчальні ситуації;-стимулювати активність дитини на занятті;-звернути увагу на тип сімейного виховання.

Прийоми:-створення ігрових навчальних ситуацій;-дидактичні і розвивальні ігри

Психофізичний інфантилізм. Психогенні форми ЗПР

НАПРЯМИ Й ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДІТЕЙ З

РІЗНИМИ ФОРМАМИ ЗПР

Назва

блоку

Зміст блоку

Психокорекційні завдання

Форми ЗПР

Блок регуляції

Невміння планувати свою діяльність у часі і за змістом

Навчити дитину планувати діяльність у часі. Попередньо організувати орієнтування в завданнях. Попередньо проаналізувати з дитиною способи діяльності.Прийоми:- навчання дітей продуктивних видів діяльності (конструювання, малювання, ліплення, моделювання)

Соматогенна форма ЗПРОрганічний інфантилізм ЗПР церебрально-органічного генезису

Назва

блоку

Зміст блоку

Психокорекційні завдання

Форми ЗПР

Блок самоконтролю

Невміння дитини контролювати свої дії і вносити необхідні корективи під час їхнього виконання

Навчити контролю за результатами.Навчити контролю за способом діяльності.Прийоми:-дидактичні ігри і вправи на увагу, пам’ять, спостережливість;-навчання конструювання і малювання за моделями

ЗПР церебрально-органічного генезисуСоматогенна форма ЗПРПсихогенна форма ЗПР

Органічні синдромі і розлади (ушкоджений психічний розвиток дитини з органічними ураженнями центральної

нервової системи) (Задачі 9,10,11,12)

МІНІМАЛЬНА МОЗКОВА ДИСФУНКЦІЯ – незначне порушення функцій головного мозку та біологічно зумовлена недостатність функцій нервової системи

МІЖПІВКУЛЬОВА ДИСФУНКЦІЯ – порушення розвитку однієї з півкуль головного мозку або недостатність взаємодії між ними, що призводить до таких явищ як:

- АЛАЛІЯ (відсутність або недорозвиненість мовлення: моторна (утруднена вимова окремих звуків, їх злиття) або сенсорна (порушення розуміння мови);

- ДИСЛЕКСІЯ – часткове специфічне порушення засвоєння процесу читання;

- ДИСГРАФІЯ – процесу писання;- ДИСКАЛЬКУЛЯЦІЯ – процесу лічби.

ДО ПЕРЕЛІКУ УРАЖЕНОГО ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ВКЛЮЧАЮТЬ:

ЕПІЛЕПСІЯ – хронічне нервово-психічне захворювання, що характеризується судомними розладами та специфічними психічними відхиленнями

АУТИЧНІ РОЗЛАДИ – викривлений психічний розвиток, асинхронний (виділяють 4 групи, І-ша – найскладніша)

Залежність дисгармонійного розвитку від порушень емоційної регуляції

(неврози і психопатії)

При психопатіях відбувається посилення або послаблення функціонування одного з рівнів

базальної системи емоційної регуляції.Базальна система емоційної регуляції визначає й інтенсивність й спрямованість підсвідомої оцінки впливу навколишнього середовища:

наскільки який-небудь подразник сприймається, як сильний чи

слабкий,приємний чи неприємний, викликає прагнення до уникнення або

наближення чи агресію

Надалі,залежно від базального

емоційного тонусу відбувається побудова мотиваційних структур

особистості та вольової регуляції, яка забезпечує

можливості реалізації мотиву, досягнення мети.

Базальні рівні емоційної регуляції(В.Лебединський, О.Нікольська, Є.Баєнська, М.Лібініч)

Перший рівень (польової реактивності) – пов’язаний з попередньою оцінкою можливості контакту з об’єктом

зовнішнього середовища

Другий рівень (стереотипів) – регулює процес задоволення тілесних потреб:

Завдання – відпрацювання емоційних стереотипів сенсорного контакту зі світом.

Оцінка якості враження: відповідність-невідповідність потребам організму.

Емоційно забарвлюються відчуття всіх модальностей: смакові, зорові, нюхові т.д.

Затримка виконання бажання викликає різке незадоволення.

Третій рівень (експансії) – забезпечує активну адаптацію до нестабільної ситуації.

Визначаються не тільки об’єкти бажання, а й перешкоди.

Для цього рівня характерні стенічні та астенічні переживання

Четвертий рівень (емоційного контролю) відповідає за організацію емоційної взаємодії

з іншими людьми

- Деякі форми психопатій залежать і від

динамічних характеристик вищої нервової діяльності: сили-слабкості, рухливості-ригідності, темпу психічних процесів

- Конституціональні психопатії: шизоїдна, епілептоїдна, циклоїдна, психастенічна, істероїдна.

Дисгармонійний розвиток(психопатії, неврози)

Схема Б.Шостаковича (задачі 13,14,15,16)

Методи інтегральної оцінки особистості дитини в контексті соціальної ситуації її розвитку

• ТЕСТ «Дім, дерево, людина»• Тест «Неіснуюча тварина»• Тест Люшера• Метод Роршаха• Тематичний аперцептивний тест (ТАТ)• Метод каузометрії• Тест «Кінетичний малюнок»• Кольоровий тест відносин (КТВ)• Методика Р.Жіля• Методика діагностики міжособистісних

стосунків Т.Лірі• Методика «Сходинки самооцінок»

Методи дослідження структурних компонентів

особистості

• Методика непрямого вимірювання системи самооцінок (НВСС)

• Мотиваційний тест Хекхаузена• Опитувальник для

дослідження акцентуйованих рис особистості

• Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО)

• Методика Спілберга

Істероїдний невроз: страхи та емоційні реакції: слізливість, дратівливість, істеричне блювання, істеричний параліч, спазм при писанні (часто у присутності інших)

Фобічний невроз (супроводжується ритуалами)

Нав’язливі стани: рухи, лічба, дії,думки

Молодший шкільний вік

- Підліткові:

- нервова анорексія, дисморфоманія, тривожно-фобічні розлади (соціофобії);

- розлади потягів: ситуативно зумовлені втечі, потяг до підпалів, алкоголізм, сексуальні перверзії.

- Характерні і для дорослих: неврастенія, істеричний та обсесивно-фобічний невроз, заїкання.

Підлітковий вік (12 % неврозів) (задачі 17,18,19,20)

- Педагогічна занедбаність як наслідок виховання

(гіпопротекція, потуральна гіперпротекція т.д.);- Опірність педагогічним впливам зумовлена

граничним порушенням або відхиленням в психічній діяльності;

- Опір впливу вчителів чи батьків – оманлива чи ситуативна важковиховуваність (невмілий виховний вплив);

- Власне важковиховуваність (виникнення стійких особистісних утворень)

- Крайні форми соціальної дезадаптації: адиктивна та кримінальна поведінка.

Соціально-дезадаптована поведінка