Неофіційний переклад

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ СУСІДСТВА ТА ПАРТНЕРСТВА

Україна

Стратегія ЄС щодо Українина період 2007 – 2013 рр.

ЗМІСТ:

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ......................................................................................3

1.Цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною............................................................3

1.1.Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС.................................................................................31.2.Стратегічні цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною........................................................4

2.Огляд політичних планів України.......................................................................5

2.1.Загальні аспекти....................................................................................................................52.2.Внутрішня політика..............................................................................................................52.3.Зовнішня політика................................................................................................................6

3.Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації....................................6

3.1.Аналіз політичної ситуації..................................................................................................63.2.Аналіз економічної ситуації та торговельної структури...................................................83.3.Аналіз соціальних подій......................................................................................................93.4.Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища.......................................10

4.Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС................................................10

4.1.Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років................................................104.2.Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування.....................................................................................................................................................124.3.Узгодженість та координація з іншими донорами...........................................................134.4.Узгодженість політики співробітництва ЄК з іншими головними політичними напрямками ЄС (“policy mix ”)................................................................................................14

5.Стратегія реагування з боку ЄК .......................................................................14

5.1.Головна мета.......................................................................................................................145.2.Пріоритетні напрямки допомоги ЄК................................................................................145.3.Інструменти і засоби..........................................................................................................17

Додаток 1. Перелік абревіатур і скорочень.........................................................22

Додаток 2. Україна на перший погляд ................................................................23

Додаток 3. Україна – розріз країни в сфері довкілля.........................................25

Додаток 4. Пріоритети інших донорів, зокрема країн-членів ЄС.....................29

Додаток 5. Пропозиції щодо „комбінації політичних заходів” („policy mix ”) в

контексті Стратегії ЄС щодо України..................................................................32

2

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯЦя стратегія ЄС щодо України (CSP) охоплює період 2007-2013 рр. Допомога Україні на протязі цього періоду, головним чином, буде забезпечуватись згідно з новим Європейським інструментом сусідства та партнерства (ЄІСП - ENPI), який був створений для сприяння зростанню добробуту та розвитку добросусідських зв’язків між Європейським Союзом та країнами-партнерами, що охоплені Європейською політикою добросусідства (ЄПС - ENP)1.

Після подій, які призвели до “помаранчевої революції” наприкінці 2004 року, Україна неухильно слідує наміченому курсу амбіційних реформ, метою яких є міцне укорінення демократії та ринкової економіки в країні, а також наближення України до ЄС.

Головною метою співпраці між Україною та ЄС на цій стадії є встановлення більш близьких стосунків, які йдуть далі рівня минулого співробітництва, а саме до поступової економічної інтеграції та поглибленої політичної співпраці, включаючи питання зовнішньої та безпекової політики.

Допомога ЄК, протягом періоду, який охоплюється цією стратегією, буде спрямована на підтримку амбіційного українського порядку денного реформ на основі політичних цілей, визначених в Угоді про Партнерство та Співробітництво (УПС), що набула чинності в квітні 1998 року, та в Плані Дій Україна-ЄС. підписаному в лютому 2005 року.

Національна Індикативна Програма на 2007-2010 роки реалізує зазначене через підтримку трьох пріоритетних сфер:

i. демократичний розвиток та добре управління;ii. регуляторна реформа та розбудова адміністративної спроможності;

iii. розвиток інфраструктури, зокрема в секторах транспорту, енергетики та довкілля, в тісній співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Ця нова Стратегія ЄС щодо України була розроблена в тісних консультаціях з українськими установами та повністю відображає державні пріоритети. Під час написання були проведені консультації з країнами-членами, іншими донорами та організаціями громадянського суспільства.

1.Цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною

1.1.Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС

ЄС просуває свої цінності та інтереси, діючи як учасник глобальних економічних та політичних процесів, застосовуючи різноманітні інструменти: від Спільної Зовнішньої Політики та Політики Безпеки (СFSP), допомоги та торгівлі до зовнішнього виміру внутрішніх політик ЄС.

Зокрема ЄС докладає зусиль для сприяння процвітанню, єдності, безпеці та сталому розвитку в усьому світі.

Вкрай важливим для ЄС є визначення правильної “комбінація політичних заходів” (“policy mix”). Це означає, що в світлі стратегічних цілей ЄС, визначених у сфері зовнішніх відносин, у відносинах з Україною між усіма наявними інструментами має забезпечуватись політична узгодженість.

1 Регламент (ЄК) № 1638/2006 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 24 жовтня 2006 року.3

1.2.Стратегічні цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною

Специфічні для країни, регіональні та глобальні стратегічні цілі разом формують підхід ЄС/ЄК щодо співробітництва з Україною:

Взаємовигідне партнерство, що сприяє змінам в Україні

Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності 1 квітня (помилка: УПС набула чинності 1 березня1998 р. – прим. перекладача) 1998 року, Україна та ЄС прийняли на себе зобов’язання започаткувати партнерство, що забезпечує тісні політичні та взаємовигідні торговельні та інвестиційні відносини, разом з економічним, соціальним, фінансовим, цивільним науковим, технологічним та культурним співробітництвом. Партнерство, зокрема, спрямоване на сприяння переходу України до розвинутої демократії та ринкової економіки.

Впровадження Європейської Політики Сусідства (ЄПС) та Плану дій Україна-ЄС

Метою Європейської Політики Сусідства, що була запроваджена в контексті розширення ЄС в 2004 році, є розповсюдити стабільність, безпеку та процвітання, які існують в ЄС, на країни-сусіди, включаючи Україну, в іншій спосіб, ніж пряме членство в ЄС. Європейську Політику Сусідства розроблено з метою запобігання виникненню нового розподілу в Європі, запропонувавши сусіднім країнам більш тісне політичне, економічне та культурне співробітництво, а також співробітництво у сфері безпеки. Вона також містить посилання на одну зі стратегічних цілей ЄС, викладених у Європейській Стратегії Безпеки в грудні 2003 року, а саме підтримка безпеки у сусідніх країнах ЄС. Країни-партнери Європейської Політики Сусідства очікують більш тісного співробітництва з ЄС, можливості приймати участь у програмах ЄС та забезпечення долі на внутрішньому ринку ЄС, що означає надання потужної підтримки їх власних політичним та економічним реформам. У випадку з Україною, конкретні цілі були викладені в Плані дій Україна-ЄС, що був схвалений обома сторонами у лютому 2005 року. Європейська Комісія в листопаді 2006 року здійснила середньострокову оцінку щодо впровадження Плану Дій.

Проблеми в сфері безпеки

У Європейській Стратегії Безпеки від 12 грудня 2003 року ЄС визнано як Союз 25 країн з населенням понад 450 млн. громадян, який виробляє четверту частину світового валового внутрішнього продукту (ВВП), і, безперечно, є глобальним гравцем.

Одним з ключових політичних висновків Європейської Стратегії Безпеки є те, що з боку ЄС потрібно „сприяти колу добре керованих країн на сході Європейського Союзу та на кордонах країн Середземномор’я, з якими ми могли б налагоджувати тісні й партнерські відносини”. Крім цього, в Стратегії чітко визнається важливість підтримки міжнародного порядку, що заснований на ефективних принципах багатосторонніх відносин.

Україна та ЄС схвалили План дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ (ПД ЄС ЮВС – EU JHA AP) у грудні 2001 року, в якому всебічно викладено проблеми у сфері безпеки, що потребують вирішення, і, який інтегровано до Плану дій ЄПС2.

2 План дій у сфері юстиції та внутрішніх справ знаходиться в процесі оновлення.4

Цілі політики розвитку

Домінуючою рушійною метою політики розвитку ЄС є зменшення бідності, а супровідні цілі – це підтримка належного управління та забезпечення поваги до прав людини3. У той же час наголошується на необхідності диференційованого підходу в залежності від контекстів та потреб.

У списку країн - отримувачів допомоги, що підготовлений Комітетом підтримки розвитку (Development Assistance Committee) Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР - OECD), Україна класифікується як країна з перехідною економікою. З ВНД (GNI), що складає 1260 американських доларів на душу населення (2004 рік, метод Атласа)4, Україна, підпадаючи під категорію країн з прибутками нижче середнього рівня, нещодавно (в грудні 2005 року) була включена в новий єдиний реєстр реципієнтів в рамках Офіційної Підтримки Розвитку (Official Development Assistance – ODA).

2.Огляд політичних планів України

2.1.Загальні аспекти

Після подій, які призвели до “помаранчевої революції” наприкінці 2004 року, Україна під керівництвом Президента В. Ющенка неухильно слідує наміченому курсу амбіційних реформ, метою яких є укорінення демократії та ринкової економіки в країні.

Діюче українське керівництво чітко заявило про зобов’язання використовувати План дій Україна-ЄС, що був схвалений обома сторонами 21 лютого 2005 року, як ключовий інструмент для досягнення цілей реформи. На цій основі сьогоднішні політичні цілі України можна підсумувати як наступні:

2.2.Внутрішня політика

Консолідація демократії, захисту прав людини та основних свобод: Україна взяла на себе зобов’язання зміцнювати стабільність та підвищувати ефективність інституцій, що гарантують демократію, захист прав людини та основних свобод, як основу для ще більш загальної консолідації верховенства права.

Зміцнення судової гілки влади: Уряд заявив про свій намір і надалі здійснювати реформи у судовій та правовій сферах з метою гарантування незалежності судової влади та посилення її адміністративної спроможності, а також для забезпечення неупередженості та ефективності прокуратури.

Ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією: Уряд наголосив, що боротьба з корупцією є головним пріоритетом. Програма закликає до широких економічних та соціальних реформ та до створення конкурентоспроможного ринкового клімату.

Реформування державного сектору: Уряд заявив про свій намір всебічно сприяти реформі державного сектору, включаючи адміністративну реформу, а також регуляторні реформи, необхідні для покращення державного управління.

Покращання інвестиційного клімату: Активне спрямування зусиль на вирішення широкого кола питань, що впливають на інвестиційний клімат, з огляду на необхідність

3 Ключові принципи політики розвитку ЄС викладені в “Європейській єдиній позиції щодо розвитку” – “The European Consensus On Development”(див. http://europa.eu.int/comm/development/body/development_policy_statement/index_en.htm).4 Слід звернути увагу на те, що враховуючи паритет купівельної спроможності, ВНД становить 6250 американських доларів на душу населення станом на 2004 рік. Також слід звернути увагу на те, що ці цифри не враховують неофіційну (тіньову) економіку, яка відіграє важливу роль в Україні.

5

посилення довіри з боку інвесторів, є ключовим компонентом підходу Уряду для подальшого економічного розвитку. Цілі включають в себе покращання прозорості, передбачуваності та спрощення нормативно-правової (регуляторної) бази.

Надання соціальних послуг: Уряд зобов’язався продовжити впровадження заходів, спрямованих на зменшення бідності, а також покращання соціальних послуг та доступу до сфери охорони здоров’я, особливо, що стосується інфекційних захворювань.

2.3.Зовнішня політика

Інтеграція до ЄС: Це один з зовнішніх політичних пріоритетів Уряду. Угода про Партнерство та Співробітництво (УПС) між Україною та ЄС закінчує свою перше десятиріччя в 2008 році. Відбувається підготовка стосовно початку переговорів щодо заміни УПС на посилену угоду, в якій зона вільної торгівлі є центральним елементом. Тим часом Україна повністю використовує можливості Плану дій Україна - ЄС, щоб наблизитись до ЄС.

Вступ до НАТО: Керівництво України зобов’язалося вступити до НАТО. Теперішній Уряд пов'язав вступ до НАТО з позитивним результатом референдуму. Ураховуючи те, що дуже поширеним серед населення є опір членству в НАТО, це, як мінімум, затримає процес. В 2005 році було розпочато “поглиблений діалог Україна - НАТО”.

Співпраця з Росією: Україна визнає, що добрі двохсторонні відносини з Росією важливі для України, і Росія є ключовим сусідом з великим політичним, економічним та соціальним інтересами в Україні. Розвиток подій, пов'язаний з газовою угодою між Україною та Росією наприкінці 2005 – початку 2006 років, виявив значну взаємозалежність між двома країнами, так само, як і важливість їх стосунків для ЄС.

Регіональна роль: Україна взяла чітке зобов’язання відігравати конструктивну роль у розширеному регіоні, що включає сприяння врегулюванню Придністровського конфлікту у Молдові та посилення співробітництва в рамках ГУАМ5.

Сприяння торгівлі: Питання торговельної політики були поставлені в центр економічної стратегії Уряду. Швидке завершення процесу вступу до СОТ є вищим пріоритетом Уряду. По завершенні процесу вступу до СОТ, Уряд також передбачає невідкладно розпочати переговори щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ), як частини посиленої угоди з ЄС.

3.Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації.

3.1.Аналіз політичної ситуації

Загальні аспекти

На політичну ситуацію та безпеку в Україні впливає її географічне розташування між Польщею, Румунією та Молдовою на заході, Білоруссю на півночі та Росією на сході. Вплив Росії у політичній, економічній та культурній сферах залишається сильним після отримання незалежності країни у 1991 р. з розпадом Радянського Союзу. Російський вплив є особливо помітним у східних регіонах, де проживає більшість російської меншини, що складає 20% населення України.

Помаранчева революція проторувала шлях значному укріпленню стосунків між ЄС та Україною, та спрямувала українську зовнішню політику на “євро-інтеграційний” курс.

5 ГУАМ є регіональною організацією, що включає Грузію, Україну, Азербайджан та Молдову.6

Новий Уряд, очолюваний Прем’єр-міністром Януковичем, дотримується “євро-прагматичного” підходу, який розглядає вступ до ЄС не як негайну, а як довгострокову ціль.

Внутрішня ситуація

26 березня 2006 року Україна стала свідком перших справді вільних та чесних парламентських виборів в свої історії, що стали початком відліку демократичного розвитку в країні. За виборами послідкував складний період політичної нестабільності. Президент Ющенко погодився з кандидатурою свого конкурента на президентських виборах 2004 року та колишнього Прем’єр-міністра (2002-2004 рр.) за часів президентства Леоніда Кучми, Віктора Януковича, який був призначений Прем’єр-міністром на початку серпня 2006 року. Спроба створення, на протязі літа-осені 2006 року, уряду національної єдності шляхом примирення Партії Регіонів Віктора Януковича та блоку “Наша Україна” не мала успіху.

Проблеми, з якими зіткнувся новий уряд, виявилися суттєвими, і перші місяці роботи показали, що складне “співіснування” Президента та нового Прем’єр-міністра створило значне напруження. Крім того, країна зіткнулась з рядом коротко- та середньострокових структурних проблем, в тому числі в сферах економічних та адміністративних реформ, відокремлення приватних інтересів від політичних, а також з проблемами, що пов’язані з міграцією.

Зовнішня ситуація

Позитивний розвиток, який розпочався після помаранчевої революції помітно змінив міжнародний імідж України, зокрема покращились стосунки з ЄС та США. Уряд зобов’язався сприяти інтеграції до європейських структур. Президент Ющенко і Прем’єр-міністр Янукович підкреслили, що європейський вибір України є незворотнім, і що зовнішньополітичний курс України і надалі буде спрямований на впровадження Плану Дій Україна-ЄС.

Водночас, уряд дотримується своєї стратегічної політичної мети щодо вступу до ЄС, яка має широку підтримку серед населення. З меншим ентузіазмом уряд продовжує співпрацю з НАТО, відклавши можливе членство в НАТО на майбутнє, оскільки воно залежне від результатів рішення населення на референдумі.

Після помаранчевої революції стосунки з Росією були складними і досягли критичної точки в дебатах щодо вартості газу наприкінці 2005/початку 2006 року. Прем’єр-міністр Янукович здійснив свій перший закордонний візит до Росії. Під час свого візиту пан Янукович брав участь в неофіційному саміті Євразійської Економічної Спільноти (EurAsEC). Домовленість правлячої коаліції стосовно винесення питання щодо членства України в НАТО на референдум схоже на усунення джерела протистояння з Росією на сьогоднішній час. До нерозв’язаних суперечок відносяться питання щодо демаркації кордонів та перебування Російського Чорноморського флоту у місті Севастополі. Стосовно останнього, позиція України є наступною: не продовжувати двосторонню угоду після закінчення її дії в 2017 році та вимагати сплати за перебування/оренду української інфраструктури Російським Чорноморським флотом за ринковими цінами.

Стосовно Придністровського конфлікту, український Уряд, разом з ЄС та іншими партнерами, відігравав ключову роль, намагаючись допомогти прискорити вирішення Придністровського конфлікту. Українська підтримка Місії Європейського Союзу з надання прикордонної допомоги (EUBAM), що зараз розгорнута на українському кордоні з

7

Молдовою, а також нового митного режиму з Молдовою, який заохочує придністровські компанії реєструватись в Молдові, була ключовим елементом цих зусиль. Новий український Уряд підтвердив свої зобов’язання щодо EUBAM та митного режиму.

Зовнішня ситуація в Україні буде продовжувати залежати від внутрішніх подій. Так як Україна робить реальний прогрес у проведенні внутрішніх реформ і прийнятті європейських стандартів, стосунки між ЄС та Україною будуть все більше поглиблюватися та посилюватись.

Перспективи

Помаранчева революція створила унікальну можливість для України реалізувати її європейські устремління та перетворитися на сучасну демократичну країну. Вільні та чесні парламентські вибори в березні 2006 року були іншим важливим кроком. Існують великі сподівання щодо нового уряду як в Україні, так і закордоном. Аби ці наміри втілилися, необхідна важка праця, досягнення консенсусу та стале впровадження реформ, зокрема за участю ЄС та інших донорів.

3.2.Аналіз економічної ситуації та торговельної структури

Після отримання незалежності в економіці України відбувся значний спад: у 1999 році реальний ВВП становив лише близько 41% від рівня 1990 року. Економічний приріст почав відновлюватися у 2000 році завдяки як сприятливим внутрішнім умовам, так і деяким змінам на краще в проведенні політики Уряду. У 2004 році він досяг 61% у порівнянні з 1990 роком після того, як у 2003 році реальний приріст ВВП становив 9,6%, а у 2004 році – 13%. У той же час відношення державного боргу до ВВП знизилося з більш ніж 50% у 1998-99 роках до майже 25% у 2004 році.

В 2005 році негативні зміни в торговельних умовах (імпортна ціна на енергоресурси зросла, у той час як світові ринкові ціни на експорт української сталі зазнали падіння) разом із повільним інвестуванням в умовах невизначеної політики призвели до складного становища. Ріст реального ВВП різко зменшився до 2,6% проти 12,1% в 2004 році. Проте у 2006 році економічна ситуація покращується. Падіння росту ВВП, яке сталося в 2005 році, було стримано і прогноз на 2006 рік передбачає ріст на рівні 5%.

Інвестиційний клімат залишається непередбачуваним, часто з незрозумілими законами і правилами та нечітким і довільним їх запровадженням. В 2005 році Україна залучала великі прямі іноземні інвестиції в фінансовий сектор та сталеливарну промисловість. В результаті цих інвестиційних рішень, прямі іноземні інвестиції досягли рекордної позначки 7,3 млрд. американських доларів у 2005 році. В першому семестрі 2006 року прямі іноземні інвестиції складали 1,7 млрд. американських доларів. За відсутністю суттєвого покращення інвестиційного клімату, цей стрімкий ріст потоку прямих іноземних інвестицій може виявитись одноразовим явищем. Наприклад, здійснення стратегічних заходів необхідне в таких сферах, як боротьба проти корупції, розробка більш прозорої концепції подальшої приватизації, яка повністю відповідає верховенству права, прийняття законодавства стосовно акціонерних товариств, врегулювання невідповідностей між цивільним та господарським кодексами та судовими системами, загальне поліпшення прозорості та передбачуваності систем ліцензування та інспектування і подальшого зменшення навантаження, яке вони спричиняють.

В той час як загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною виріс за останні роки, ріст імпорту значно перевищив ріст експорту. В 2005 році сальдо торговельного балансу товарами стало від’ємним (-1,1 млрд. американських доларів) і надлишок поточного

8

рахунку звузився з 10,5% у 2004 році до 3% ВВП у 2005 році. Експорт товарів виріс на 5% (41% у 2004 році), а імпорт на 25% (26% у 2004 році). Стосовно участі України в багатосторонній торговельній угоді, то за останні два роки Уряд України зобов’язався прискорити вступ до СОТ, що зможе дозволити Україні вступити до цієї організації протягом 2006 року або на початку 2007 року.

На саміті Україна-ЄС 1 грудня 2005 року у Києві був підписаний Меморандум про взаєморозуміння в сфері енергетики. Ним визначається спільна стратегію щодо прогресивної інтеграції українського енергоринку до енергетичного ринку ЄС. Він складається з дорожніх мап, якими охоплюються чотири конкретні сфери:

Ядерна безпека;

Інтеграція енергетичного та газового ринків;

Посилення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводів;

Поліпшення ефективності, безпеки та екологічних стандартів в вугільній сфері.

Він також передбачає розробку дорожньої карти з питань підвищення енергоефективності, використання відновлювальних джерел енергопостачання та заходів, спрямованих на вирішення проблем кліматичних змін. Питання управління попитом на енергоресурси стало ключовим пріоритетом для України після подій на початку 2006 року. В рамках кожної з чотирьох дорожніх карт були засновані спільні групи з впровадження, які складаються як з представників українських установ, так і з представників Європейської Комісії, в тому числі і для розробки дорожньої карти в сфері ефективності та відновлюваності енергетики.

3.3.Аналіз соціальних подій

За даними Доповіді з Розвитку Людини за 2005 рік Україна стоїть на 78–му місці, з Індексом Людського Розвитку (HDI), який дорівнює 0.766. Таким чином, випереджає всі інші країни, що отримують підтримку в рамках Європейської Політики Сусідства, крім Ізраїлю.

Злиденність в Україні доволі низька, проте частина населення, що живе за межею бідності, яка приблизно становить 455 американських доларів на рік (2 423 грн. відповідно до обмінного курсу на 2002 рік), становила 25.6% у 2002 році з концентрацією в маленьких містах, сільських регіонах та припадала на сім’ї з маленькими дітьми. Завдяки потужному економічному зростанню і збільшенню Урядом витрат на підвищення мінімальної заробітної плати та пенсії рівень бідності знизився за останні роки і на сьогодні, за оцінками, складає біля 20% населення. Однак, цьому позитивному розвитку не відповідає значний ріст офіційної зайнятості і тіньова економіка продовжує відігравати головну роль як соціальний буфер. Рівень різниці в доходах є низьким за міжнародними стандартами (коефіцієнт Джині дорівнює 0.3). Через складну економічну ситуацію значним стимулом залишається пошук роботи за кордоном. Торгівля людьми для сексуальних потреб, особливо в Західну Європу, продовжує охоплювати значну кількість жінок та дітей, які стають її жертвами.

Населення України зменшилося з 51.6 млн. у 1991 році до 48.0 млн. у 2004 році, що відображає значний ріст рівня смертності, особливо серед чоловіків, гострий спад народжуваності і значний загальний потік міграції з України. Зростання захворювань, пов’язаних із залежністю від тютюну та вживання алкоголю, разом з новою хвилею інфекційних хвороб, таких як туберкульоз, дифтерія та холера, є надзвичайно важливим фактором підвищеної смертності чоловіків. Рівень хворих на ВІЧ/СНІД суттєво піднявся і досяг 1% серед дорослого населення, що є найвищим у Європі. Захворюваність на інші хвороби, що передаються статевим шляхом, такі як сифіліс, також різко зросла.

9

Материнська смертність після спаду у 1992 р. залишається в 5 разів більшою, ніж в середньому в ЄС. Україна продовжує потерпати від соціальних наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року з значною кількістю людей, які стали непрацездатними в результаті аварії. Доступ до основних засобів отримання допомоги по охороні здоров’я залишається проблемою, особливо для бідної частини населення.

В той час, як Україна відзначається добрими показниками у сфері грамотності та освіти, де рівень грамотності дорослих складає 99.6 % (станом на 2002 рік), а доля тих, хто отримує загальну початкову освіту складає 84% (станом на 2002 рік), освітній сектор країни потерпає від збільшення нерівних можливостей доступу, зниженої якості та низької ефективності використання ресурсів.

3.4.Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища6

Україна зустрілась зі значними проблемами, які стосуються захисту навколишнього середовища. Забруднення повітря стає соціальною проблемою та проблемою з охорони здоров’я. Якість води уражена забрудненням та існуючою каналізаційною системою, яка разом із системою догляду за її інфраструктурою, потребують вдосконалення та спорудження нових потужностей. Управління відходами є важливою проблемою, яка включає запобігання, збір, догляд, переробку та кінцеву утилізацію. Що стосується охорони природи, важливими питаннями є легальна і нелегальна вирубка лісу. На Україну також впливають транскордонні та глобальні екологічні проблеми, такі як використання та захист спільних вод і кліматичні зміни. Національна стратегія України щодо захисту навколишнього середовища охоплює період з 1998 по 2008 роки та є основою для розвитку секторальних програм з низки екологічних проблем. Рамкове законодавство в сфері охорони навколишнього середовища розроблено для багатьох сфер, але все ще потребує подальшого розвитку. Нормативні акти щодо впровадження (законодавства в сфері довкілля – прим. перекладача) ще не повністю розроблені та готові до застосування. Україна зіштовхнулась з труднощами у впровадженні та примусовому виконанні законодавства з охорони навколишнього середовища через нестачу адміністративних можливостей та ресурсів, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

4.Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС

4.1.Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років

ЄС є одним із найбільших донорів України. Починаючи з 1991 року, допомога, що надавалась тільки Європейською Спільнотою складає більше, ніж 2,4 млрд. євро. Ця допомога включає підтримку за програмою ТАСІС (включно з національною, регіональною програмами, програмою прикордонного співробітництва та програмою з ядерної безпеки), а також макрофінансову підтримку, підтримку в рамках тематичних бюджетних ліній, таких як Європейська Ініціатива для Демократії та Прав Людини (EIDHR) і гуманітарна допомога, що надається в рамках програми ECHO7.

У рамках Стратегії ЄС щодо України у 2002-2006 рр. підтримка концентрувалась на трьох пріоритетних сферах: 1) підтримка інституційної, правової та адміністративної реформ; 2) підтримка приватного сектору та допомога економічного розвитку; 3) допомога у вирішенні соціальних наслідків перехідного періоду. За перші чотири роки, що охоплює 6 Більш детальний опис ситуації в сфері охорони навколишнього середовища в Україні може бути знайдений в документі - Розріз країни в сфері довкілля (CEP - Country Environment Profile), який доданий до цієї Стратегії ЄС щодо України (додаток 3).7 Див. додаток 6 - детальний розподіл ресурсів допомоги Україні з боку ЄС протягом 1991-2006 років.

10

Стратегія (2002-2005 роки), 43% наявних ресурсів були виділені на першу пріоритетну сферу, 28% на – другу і 13% – на третю. 16% ресурсів, які залишилися, пішли на „Програми малих проектів” (“Small Project Programmes”), у тому числі підтримку громадянської суспільства („Програму партнерства з інституційної розбудови” (IBPP)), програми „Митниця”, „Статистика” і ТЕМПУС.

Регіональне співробітництво охоплювало, в основному, питання, що відносяться до поглибленого міждержавного співробітництва у сфері транспорту, енергетики і сталого управління природними ресурсами, яке, головним чином, зосереджувалось на водних ресурсах. Україна прийняла активну участь у роботі Групи Високого Рівня щодо продовження головних Транс’європейських транспортних коридорів до сусідніх країн та регіонів, а також у Конференції Міністрів транспорту та енергетики країн ЄС – Чорноморсько–Каспійського басейну, що відбулась в Баку 14 листопада 2004 року, та в наступних засіданнях робочих груп. У сфері юстиції та внутрішніх справ пріоритети включали питання подальшого спільного управління кордонами, боротьбу з організованою злочинністю, міжнародним тероризмом та покращення управління з питань міграції та біженців.

Прикордонне співробітництво зосереджувалось на економічному та соціальному розвитку прикордонних областей, ефективному управлінні кордонами та на міжлюдських контактах. Цими питаннями опікувалася підпрограма Малих проектів в рамках Програми прикордонного співробітництва, яка в подальшому трансформувалася в Програми Добросусідства (Neighbourhood Programmes (NPs)). Україна є учасницею чотирьох Програм Добросусідства, а саме: Україна – Польща – Білорусь, Україна – Словаччина – Угорщина, Україна – Румунія та CADSES (Central European Adriatic Danubian South-Eastern European Space –Центральноєвропейський Адріатичний Дунайський та Південно-східний Європейський Простір). Вже було опубліковано декілька запрошень на подання пропозицій, відібрані проекти та укладені контракти в рамках програм Україна – Словаччина – Угорщина та Україна – Польща – Білорусь. Щодо програми CADSES, то в середині 2006 року стартувало перше запрошення на подання пропозицій та відбувся відбір проектів. Двостороння програма з Румунією все ще на стадії планування, при цьому перше запрошення на подання пропозицій очікується в грудні 2006 року.

ЄК також надає допомогу Україні щодо виконання її зобов’язань згідно Оттавського Договору (Конвенція про заборону використання протипіхотних мін – прим. перекладача), ціллю якого є знищення майже 6,7 мільйонів протипіхотних мін, які накопичені в Україні.

В сфері ядерної безпеки, з початку 90-х років ЄК надавав інтенсивну підтримку Енергоатому – оператору атомних електростанцій (АЕС) в Україні з метою їх вдосконалення/модернізації у відповідності з стандартами ядерної безпеки, що визнані на міжнародному рівні. Євратом/ЄБРР надали позики Україні для „Програми модернізації” 2-го блоку Хмельницької АЕС та 4-го блоку Рівненської АЕС (Х2/Р4).

ЄК також надавала технічну допомогу Державному комітету ядерного регулювання України. Крім того, ЄК є найбільшим донором проектів по впорядкуванню проммайданчика Чорнобильської АЕС, що здійснювалося або шляхом прямого фінансування, або через фонди, які управляються ЄБРР, такі як Рахунок ядерної безпеки (Nuclear Safety Account) та Чорнобильський фонд „Укриття” (Chernobyl Shelter Fund). Останній був заснований у 1997 році з тим, щоб реалізовувати План здійснення заходів (Shelter Implementation Plan) з перетворення об’єкта „Укриття” (пошкодженого 4-го блоку Чорнобильської АЕС) на екологічно безпечну систему. Загальна вартість проектів у рамках цього фонду перевищує 1 млрд. американських доларів. Програма ядерної безпеки ТАСІС також фінансувала декілька інших проектів на проммайданчику Чорнобильської АЕС, таких як Промисловий комплекс з управління твердими ядерними відходами (Industrial Complex for Solid Radwaste Management, ICSRM).

11

Беручи до уваги роботу, що здійснюється, Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в сфері енергетики, підписаний на саміті Україна-ЄС в грудні 2005 року, включав домовленість щодо проведення оцінки безпеки українських атомних електростанцій до кінця 2006 року. Ця загальна оцінка перевірить відповідність міжнародним вимогам та стандартам з ядерної безпеки і визначить потребу в додаткових заходах, включаючи фінансові аспекти.

ЄК також робить щорічний внесок в Науково-технологічний Центр України (НТЦУ - STCU), який є міжурядовою організацією, заснованою кількома країнами-донорами, які є прибічниками нерозповсюдження технологій та знань, пов’язаних із зброєю масового знищення. З 1994 р. НТЦУ підтримало близько 845 проектів та 12 500 вчених.

4.2.Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування.

Європейська Комісія нещодавно завершила повну оцінку діяльності програми ТАСІС8. Оцінка Стратегії ЄС щодо України була завершена у 2003 році. Її основні рекомендації було включено до чинної Національної Індикативної програми 2004-2006 років, однак вони так само залишаються актуальними і для нового програмного циклу.

Вищезазначена оцінка визначає, що, в цілому, відповідність підтримки за програмою ТАСІС була високою та відповідала потребам. Однак, особливо протягом перших років, управління програмою, в основному, здійснювалось із застосуванням підходу „зверху-вниз” (“top-down” approach). Це, частково, було наслідком необхідності інституційної розбудови у країнах з перехідною економікою і, частково, через недостатнє відчуття причетності зі сторони державних установ. У конкретному випадку з Україною ця проблема здавалася менш серйозною, ніж в інших країнах, де реалізувалася програма ТАСІС. Більш того, Національні Індикативні програми характеризувались тенденцією до надмірної деталізації, яка обмежувала можливості адаптації проектів на стадії визначення, з тим, щоб вони гнучко відповідали потребам, які виникають.

ЄК сфокусується протягом цього нового програмного циклу скоріш на визначенні стратегічних пріоритетів та цілей, ніж на конкретних заходах або механізмах надання допомоги. Державні установи були залучені до процесу з самого початку та показали високий рівень зобов’язань та причетності, як результат чіткої політичної структурованості, що забезпечується ЄПС та Планом дій Україна-ЄС.

В оцінці програми ТАСІС зазначено, що вона характеризується великою кількістю „окремих та непов’язаних між собою” проектів технічної допомоги, особливо в сфері інституційної та адміністративної реформи. Часто це дозволяє досягти гарного результату на рівні проекту9, але має обмежений вплив на секторальному рівні та рівні державної політики через брак цілісності та послідовного довгострокового секторального планування. Подібний висновок був отриманий при оцінці стратегії країни в 2003 році, а також він випливає з тематичної оцінки в сфері доброго управління (good governance), де Україна була однією з країн, яку аналізували більш детально.

У контексті ключових пріоритетних сфер, що охоплювались підтримкою програми ТАСІС протягом попереднього періоду, експерти, що проводили оцінку, виділяють проекти у сфері юстиції та внутрішніх справ, як такі, що добре координувалися, та моніторинг яких здійснювався на засадах бальної системи в сфері ЮВС. На відміну від цього, у секторі

8 Повна доповідь щодо оцінки Програми ТАСІС доступна за наступною адресою: http://ec.europa.eu/comm/europeaid/evaluation/document_index/2006/728_docs.htm 9 Це підтверджено детальним аналізом моніторингових звітів проектів для України за період 2002-2005 років, які показують, що по шкалі 1-4, загальна оцінка є 2,8 дещо вищою за середній показник, який становить 2,5.

12

охорони здоров’я через затримку у виконанні пілотних проектів і сумнівні зобов’язання щодо політики у цій конкретній галузі спостерігаються проблеми щодо впливу проектів та життєздатністю їх результатів. У сфері економічного розвитку діяльність Комісії є найбільш успішною, коли вона спрямовується на розв’язання проблем, пов’язаних зі створенням сприятливого регуляторного середовища для бізнесу та інвестицій. Ця оцінка також підтверджується нещодавньою (жовтень 2005 року) Оцінкою підтримки розвитку приватного сектору в третіх країнах з боку ЄК, яка зробила висновок, що “… ЄК має найвищі порівняльні переваги у макро- та інституційному втручанні і найнижчі у втручанні у фінансові ринки”. Громадянське суспільство та місцева ініціативна - частина Програми партнерства з інституційної розбудови (IBPP), вважаються успішними, в тому числі і через те, що є більш гнучкими, ніж великі проекти.

Зазначені вище відомості щодо конкретних секторів повністю беруться до уваги під час визначення майбутніх пріоритетних сфер допомоги Україні з боку ЄК. Питання, пов’язані зі сферою юстиції та внутрішніх справ та регуляторною реформою, є важливою частиною Плану дій Україна-ЄС та залишаться ключовими сферами підтримки з боку ЄК в майбутньому. В сфері доброго управління, а також в сферах правової та адміністративної реформи майбутня допомога будуватиметься на значній роботі, виконаній до теперішнього часу, але буде націлюватися на збільшення впливу шляхом проектування майбутнього втручання у більш досконалий та гармонічний спосіб.

4.3.Узгодженість та координація з іншими донорами

Хоча деякі донори, у тому числі країни-члени Європейського Союзу, зменшують масштаби своєї діяльності в Україні, велика кількість донорських організацій продовжує свою активність в країні.

Головними з них, крім ЄК, є Світовий Банк, ЄБРР та Програма розвитку ООН (ПРООН), США та Канада, та країни ЄС – Німеччина, Швеція, Об’єднане Королівство, Данія, Польща та Словацька Республіка. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) також почав свою діяльність в Україні.

Діяльність донорів фокусується на проблемах, пов’язаних з управлінням, реформуванням економіки та розвитком, а також соціальною реформою та захистом. Зокрема, Світовий Банк та ЄБРР також діють у сфері розвитку інфраструктури10.

Зараз ЄК, в тій чи іншій мірі, активна у всіх вищезазначених сферах. Згідно цієї нової стратегії, допомога ЄК і надалі інтенсивно фокусуватиметься на проблемах, пов’язаних з управлінням, та регуляторних аспектах економічної реформи. Підтримка розвитку інфраструктури буде підсилена за рахунок тісної співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими фінансовими організаціями. В сфері соціальної реформи допомога ЄК спрямовуватиметься на структурні зміни в соціальних секторах та їх наближення до стандартів ЄС. Як головний донор Світового фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, ЄК продовжуватиме підтримку боротьби з ВІЧ/СНІДом в Україні.

Нещодавно Україна зробила крок уперед в зміцненні координації донорів з боку уряду, та створила секторальні робочі групи, до складу яких входять представники як урядових структур, так і донорів. Делегація ЄК в Києві проводить регулярні координаційні зустрічі з іншими донорами, зокрема щодо цієї майбутньої стратегії. Крім того, підтримуються часті неформальні контакти, особливо щодо питань, пов’язаних з окремими секторами.

Такі координаційні зусилля потрібно і надалі підсилювати в період, що охоплюється цією стратегією, оскільки ЄК – inter alia (між іншим) в контексті зобов’язань, зроблених у Парижі в березні 2005 року стосовно ефективної та гармонізованої допомоги – неухильно спрямовуватиме надання сприяння на засадах секторального програмного підходу, 10 Більш детальний аналіз донорської діяльності наведений в додатку 4.

13

включаючи спільні фонди та бюджетну підтримку, там, де це доцільно.

4.4.Узгодженість політики співробітництва ЄК з іншими головними політичними напрямками ЄС (“policy mix ”)

Відносини з Україною знаходяться під впливом певної кількості інших політик Співтовариства, саме тому таким важливим є вибір правильної „комбінації політичних заходів”. Особливо це стосується сфери зовнішньої політики та політики безпеки, прикордонного менеджменту і міграції, торгівлі, енергетики, транспорту і захисту навколишнього середовища. Питання, які відносяться до інформаційних та комунікаційних технологій теж є дуже важливими. Детальне обговорення пропозицій щодо „комбінації політичних заходів” можна знайти у додатку 5.

5.Стратегія реагування з боку ЄК

5.1.Головна мета

Головною метою співробітництва між Україною та ЄС на цьому етапі є розвиток більш тісних стосунків, які не обмежуються попереднім рівнем співпраці, а йдуть до поетапної економічної інтеграції та поглибленого політичного співробітництва, у тому числі в сфері зовнішньої політики та політики безпеки.

Ціллю допомоги з боку ЄК протягом періоду, що охоплюється цією стратегією, є надання підтримки українським амбіційним реформам, що стоять на порядку денному, з метою укорінення демократії та ринкової економіки в країні та наближення України до ЄС. Як найбільший донор України, ЄС має необхідні засоби, щоб зробити суттєвий внесок в процес реформування. Крім того, більшість донорів усвідомлюють особливу роль ЄС завдяки європейським прагненням України та спрямовують свою діяльність на виконання стратегічних цілей, визначених Планом Дій Україна-ЄС.

5.2.Пріоритетні напрямки допомоги ЄК

Пріоритетні напрямки допомоги ЄК, головним чином, визначені на основі стратегічних цілей, встановлених спільно узгодженим Планом Дій Україна-ЄС, та для цілей цього Стратегічного документу представлені в шостому розділі Плану Дій.

Ці пріоритети надання допомоги стосуватимуться усіх інструментів та програм, які будуть, чи можуть бути в розпорядженні України.

Політичний діалог та реформи

Надання допомоги з боку ЄК у цій сфері буде спрямовано на зміцнення демократії та доброго управління, верховенства права, прав людини та основних свобод. Також охоплюватиметься проблема боротьби зі злочинністю та корупцією, сприяння розвитку громадянського суспільства, включаючи соціальну та економічну сфери.

У сфері посиленого співробітництва у зовнішній політиці та політиці безпеки особлива увага буде приділятися питанням, пов’язаним з нерозповсюдженням зброї масового знищення (Weapons of Mass Destruction (WMD)) та роззброєння, у тому числі, питанням, які стосуються звичайних видів зброї, а також запобіганню конфліктам та врегулюванню кризових ситуацій, особливо з врахуванням регіональної ролі України у вирішенні Придністровського конфлікту у Молдові.

14

Реформування і розвиток економіки та соціальної сфери

Буде надано підтримку для сприяння подальшому прогресу у створенні повністю функціонуючої ринкової економіки. Це тягне за собою подальше просування в поступовому наближенні до законодавчої та нормативної бази ЄС та її ефективного впровадження, а також покращення інвестиційного клімату шляхом забезпечення прозорості, передбачуваності та спрощення процедур. До того ж, допомога буде надана з ціллю зміцнення соціальної реформи та підтримки зближення з соціальними стандартами ЄС, таким чином сприяючи зменшенню бідності та поліпшенню ситуації із зайнятістю в Україні. Зменшення регіональних диспропорцій та розвиток місцевих спроможностей є також важливими питаннями в тому, що стосується сприяння сталому розвитку та спрямування його в усі відповідні секторальні політики.

Торговельні, ринкові та регуляторні реформи

Допомога з боку ЄК буде запропонована з тим, щоб підтримати процес реалізації ринкових та регуляторних реформ, в той же час маючи на увазі проблеми, з якими зіткнеться Україна з огляду на створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що передбачається, як тільки буде завершений процес вступу до СОТ.

Це охоплюватиме широкий ряд сфер, у тому числі митне законодавство та процедури, технічне регулювання, стандарти та оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні питання (SPS), законодавство щодо заснування компаній і корпоративне право, фінансові послуги та ринки, оподаткування, конкурентна політика та політика захисту споживачів, розвиток законодавчих та адміністративних засад щодо малого та середнього бізнесу, права інтелектуальної та промислової власності, державні закупівлі та статистика.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки

План Дій Україна-ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ від 10 грудня 2001 року визначає широкі напрямки співробітництва з Україною у сфері юстиції, свободи та безпеки (JFS). У цьому контексті допомога ЄК буде концентруватися на наступному: 1) міграція та притулки; 2) прикордонний менеджмент, включаючи питання, що пов’язані з реадмісією; 3) організована злочинність і тероризм; 4) судова влада і верховенство права. Допомога ЄК повинна сприяти інституційній реформі та розбудові спроможностей, в тому, що стосується підтримки фундаментального вдосконалення судової системи, заходів, пов’язаних з службою охорони кордону та системою притулків для біженців, які повністю відповідають європейським стандартам, а також посилення боротьби проти відмивання грошей.

Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство і навколишнє середовище

Посилення адміністративної спроможності для формулювання і реалізації секторальних стратегій та політик, наближаючись до відповідних політик та законодавства ЄС, є головним пріоритетом у сферах транспорту, енергетики, інформаційного суспільства та навколишнього середовища.

В енергетичному секторі допомога буде надаватись для підтримки впровадження Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва у енергетичній сфері, який був підписаний на саміті Україна-ЄС 1 грудня 2005 року. Цей Меморандум визначає чотири конкретні сфери дій11.

11 Чотири конкретні сфери дій, які визначені Меморандумом про взаєморозуміння: 1) ядерна безпека діючих 15

Також надаватиметься підтримка у підвищенні енергоефективності та у здійсненні заходів по розв’язанню проблем зміни клімату, а також забезпеченню новими або відновлювальними джерелами енергії.

У сфері транспорту допомога приділятиметься покращенню ефективності, охороні та безпеці транспортних операцій і розвитку інтермодальних перевезень12. Особливо це стосується дорожньої та авіаційної (де продовжується робота по створенню спільного авіаційного простору з метою інтеграції України до європейських авіаційних структур), так само як морської та наземної навігаційної безпеки разом з морською та авіаційною охороною, де також треба передбачити заходи з тренінгу. Інша сфера допомоги повинна стосуватися залізничного сектору, де треба вжити заходів щодо забезпечення функціональної сумісності українських залізничних систем з мережею ЄС. Також має бути підтримана підготовка для інвестування в відібрані основні транснаціональні вісі та подальша оцінка інфраструктурних проектів. Така підтримка розвитку інфраструктури буде надаватися за умови повної узгодженості з відповідними вимогами acquis (законодавства) ЄС. Нарешті, допомога, яка включає навчання та дослідницьку діяльність, повинна бути доступною, щоб допомогти Україні отримати користь від систем супутникової навігації ГАЛІЛЕО та EGNOS (European Geostationary Navigation Overlay Services, Європейська служба геостаціонарного навігаційного покриття) для полегшення внутрішніх та транскордонних транспортних потоків та стеження за перевезеннями вантажів без значних інвестицій в наземну інфраструктуру.

У сфері навколишнього середовища особлива увага буде приділена підтримці виконання багатосторонніх угод щодо довкілля, особливо Рамковій Конвенції ООН щодо змін клімату та її Кіотському Протоколу, а також Конвенціям Європейської Економічної комісії ООН. Також передбачені заходи щодо поліпшення якості води, зокрема такі, що викладені у відповідній частині Водної Ініціативи ЄС. Наступними пріоритетними сферами є управління відходами, запобігання промисловим ризикам та захист природи.

Що стосується інформаційного суспільства, підтримка буде надаватися не тільки на вищезгадану розробку системи прийняття рішень щодо політики (мається на увазі, політики в сфері інформаційного суспільства, тобто стратегії галузі – прим. перекладача), розбудову спроможностей та на регуляторні аспекти, включаючи створення регулятора, але і на сприяння використанню бізнесом, адміністративними службами та громадянами нових технологій інформаційного суспільства та інтерактивних служб.

Міжлюдські контакти

Підтримка реформ і вдосконалення системи освіти з огляду на сприяння зближенню зі стандартами та практикою ЄС буде важливою для посилення демократичного розвитку, соціальної стабільності та економічної конкурентоспроможності. Це включатиме більш активну участь у таких програмах як Темпус (Tempus) і “Молодь у дії”, розширення можливостей участі українських громадян у програмах обміну, таких як Эразмус Мундус (Erasmus Mundus) та дослідження можливостей щодо співпраці у рамках програм ЄС у сфері культури. Ратифікація Україною Конвенції ЮНЕСКО щодо захисту та сприяння різноманіттю форм культурного самовираження, яка була прийнята в жовтні 2005 року, буде важливим елементом в розвитку культурної співпраці з Україною, оскільки цей документ

АЕС в Україні; 2) інтеграція ринків електроенергії та газу; 3) посилення безпеки постачання енергетичних ресурсів та транзиту вуглеводів; 4) підвищення ефективності, безпеки та природоохоронних стандартів у вугільному секторі.12 Це відповідає рекомендаціям Групи Високого Рівня щодо продовження транс’європейських транспортних осей до сусідніх країн та регіонів та у відповідності до пріоритетів, визначених в рамках роботи робочих груп, створених за результатами Бакинської конференції міністрів транспорту, що відбулася в листопаді 2004 року.

16

буде основою такого співробітництва.

Підтримка наукової та технологічної співпраці також буде важливою з огляду на сприяння стійкому та неупередженому розвитку України, включаючи більш повну участь в дослідницькій діяльності, такій як Сьома Рамкова програма, в спільних наукових проектах, в міжнародній програмі обміну науковцями „Марі Кюрі” та практичне навчання в семи інститутах Об’єднаного дослідницького центру Генерального Директорату ЄК (DG JRC).

5.3.Інструменти і засоби

З 2007 року допомога ЄК буде надаватися з застосуванням нового набору інструментів. В той час, як Європейський Інструмент Сусідства та Партнерства (ЄІСП), включаючи не тільки його національну, але також транснаціональну/регіональну, прикордонну та тематичну складові, буде головним новим механізмом у наданні допомоги Україні, певні заходи, зокрема, спрямовані на запобігання конфліктам та врегулювання кризових ситуацій, можуть також бути підтримані в рамках майбутнього Інструменту Стабільності. Окрім того, сектор ядерної безпеки буде охоплений призначеним для цього Інструментом з ядерної безпеки.

Запровадження цих нових інструментів зовнішньої допомоги значною мірою підвищить рівень гнучкості. Технічна допомога більше не буде домінуючим інструментом реалізації програм зовнішньої допомоги Єврокомісії в Україні.

Як зазначено Планом Дій Україна-ЄС, нові інструменти співпраці такі, як Twinning або TAIEX будуть відігравати важливу роль у досягненні пріоритетів Плану Дій. Ці інструменти, разом з іншими видами підтримки (фінансування інфраструктури та обладнання, спільні фонди та бюджетна підтримка – особливо у контексті секторального підходу), будуть доступними і будуть використані там, де це буде доцільним.

Субсидування процентних ставок та інші шляхи поєднання грантів та позичок можуть стати засобом заохочення інвестицій з боку міжнародних фінансових організацій в сферах навколишнього середовища, енергетики та транспорту. Кожного разу, коли розглядатимуться субсидії на процентні ставки, їх доцільність буде оцінюватися на разовій основі та увага має приділятися тому, щоб уникнути істотного спотворення ринку. Стосовно навколишнього середовища, то відповідні сектори включають управління водними ресурсами, управління відходами та промислове забруднення. Щодо енергетики, до можливих сфер входять відновлювані енергетичні ресурси та енергоефективність. Інвестиції в енергетичну інфраструктуру/мережу, в принципі, повинні бути комерційними операціями, які забезпечують повернення вкладених фінансів. Хоча у виключних випадках, там де існують конкретні інтереси ЄС (особливо, безпека постачання енергії) і з’являються складнощі із започаткуванням проекту, цільова субсидія на процентну ставку або інші шляхи поєднання грантів та позичок також можуть бути розглянуті для кожного з інвестиційних проектів. Що стосується транспорту, субсидування процентних ставок або інше поєднання схем фокусуватиметься на каталізі фондів для критичної інфраструктури стратегічної важливості, як-то, прикордонні заходи на пріоритетних (транспортних) осях або фінансування недостатніх ланок, необхідних для їх завершення.

Twinning і TAIEX будуть поступово реалізовуватися вже у рамках дій існуючої програми ТАСІС для України, зокрема, для підтримки національних органів в підготовці послідовних секторальних стратегій. У разі необхідності, Україні буде надано підтримку щодо участі у програмах, агентствах і мережах Спільноти, тоді, коли вони будуть відкриті для країни. Більш чіткі рамки, що передбачені Планом Дій, будуть сприяти забезпеченню послідовності допомоги з боку ЄС у конкретних секторах.

Питання, які є комплексними і мають відношення до багатьох сфер, такі як права людини, гендерні питання та захист навколишнього середовища будуть максимально,

17

наскільки це можливо, враховуватися при проектуванні усіх програм та проектів. Попередні розділи Стратегії ЄС щодо України забезпечують більш детальну аналітичну інформацію стосовно цих питань.

Виділення ресурсів в рамках національного компонента Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства щодо України

Допомога, яка надаватиметься Україні в рамках національного пакету ЄІСП буде фокусуватися на наступних трьох пріоритетних сферах, що були обрані на основі спільних політичних цілей України та ЄС, а також з урахуванням відносних переваг ЄК, як донора, який базується на уроках, отриманих з досвіду надання попередньої допомоги, та на принципі компліментарності з іншими донорами13:

Пріоритетна сфера співробітництва 1. Підтримка демократичного розвитку та

належного державного (доброго) управління.

Під-пріоритет 1: Адміністративна реформа (державного сектора) та управління державними фінансами.Під-пріоритет 2: Верховенство права та судова реформа.Під-пріоритет 3: Права людини, розвиток громадянського суспільства та місцевого самоврядування.Під-пріоритет 4: Освіта, наука та міжлюдські контакти/проведення обмінів.

Пріоритетна сфера співробітництва 2: Підтримка регуляторних реформ та розбудова

адміністративної спроможності.

Під-пріоритет 1: Сприяння спільній торгівлі, покращення інвестиційного клімату та зміцнення соціальної реформи.Під-пріоритет 2: Секторальні (галузеві) регуляторні аспекти.

Пріоритетна сфера співробітництва 3: Підтримка розвитку інфраструктури.

Під-пріоритет 1: Енергетика (неядерна)Під-пріоритет 2: ТранспортПід-пріоритет 3: Навколишнє середовищеПід-пріоритет 4: Прикордонний менеджмент (управління кордонами) та міграція, включаючи питання, що пов’язані з реадмісією.

Східна транснаціональна/регіональна програма Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства14

Регіональна складова Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства сприятиме досягненню цілей, що окреслені в цій стратегії, шляхом охоплення обмеженої кількості пріоритетів, що є актуальними для України, але з дійсно регіональним виміром, як у плані спільного впровадження, так і в плані регіонального впливу.

13 Допомога, забезпечена першими двома пріоритетними сферами, звертатиметься до питань, пов’язаних з усіма шістьма напрямками Плану Дій Україна-ЄС. “Розвиток інфраструктури” головним чином пов'язаний з розділами 4 і 5 Плану Дій (“Юстиція, свобода та безпека”, так само як і “Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство і навколишнє середовище”). Стосовно чотирьох років, охоплених цією стратегією, подальші подробиці будуть надані в Національній Індикативній Програмі на 2007-2010 роки.14 Подробиці стосовно Східної регіональної програми ЄІСП викладені в окремих програмних документах.

18

На секторальному рівні, це особливо стосується транспорту (розвиток транснаціональних транспортних зв’язків у відповідності з рекомендаціями Групи Високого Рівня і Бакинської конференції міністрів транспорту, що відбулася 14 листопада 2004 року, а також створених в її рамках робочих груп), енергетики (що охоплює всі регіональні елементи в цій галузі, в контексті реалізації рішень Конференції міністрів енергетики, що відбулася в Баку 13 листопада 2004 року, зокрема ті, що стосуються гармонізації ринків електроенергії, транзиту нафти та газу, електрики, енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, а також сприяння інвестиціям в енергетичні проекти, які представляють спільний інтерес) і навколишнього середовища (з акцентом, inter alia (поміж іншого), на регіональний вимір Водної Ініціативи ЄС та регіональні аспекти захисту та екологічно раціонального управлінням лісовими ресурсами, на регіональну співпрацю стосовно регіональних морів, та на відповідність багатостороннім угодам).

Крім того, певні аспекти управління кордонами (прикордонного менеджменту) та міграцією, боротьби проти міжнародної організованої злочинності, та в митній сфері також можуть вирішуватись більш ефективно на регіональному рівні, коли дії на регіональному рівні доповнюватимуть діяльність на національному рівні. Це може включати дії, що охоплюють митну сферу і управління кордонами, боротьбу з міжнародною організованою злочинністю, управління в сфері міграції та облаштування біженців.

Також будуть можливості для діяльності на регіональному рівні щодо співпраці в сфері малого та середнього бізнесу та співробітництва в сфері громадянського суспільства. Нарешті, буде доступною допомога, пов’язана із знищенням протипіхотних мін, вибухівки, яка залишилась після війни, та дрібнокаліберної та легкої зброї.

Східна регіональна програма Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства також повинна заохочувати розвиток ініціатив з регіональної співпраці (таких як ГУАМ або BSEC (Чорноморське економічне співробітництво)), розглядаючи можливість надання фінансової допомоги окремим проектам у відповідності з пріоритетами програми.

Програма Загальноєвропейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ENPI-wide Programme)15

Програма Загальноєвропейського Інструменту Сусідства та Партнерства включатиме ті види діяльності, які з причин послідовності, оглядовості та ефективності адміністрування, є такими, що однаково дуже добре впроваджуються в усіх сусідніх країн. Наприклад, TAIEX, TEMPUS та нова програма щодо надання стипендій (Scholarship Programme).

Прикордонне співробітництво в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ENPI CBC)16

Як викладено у Повідомленнях Єврокомісії17 та Стратегії ENPI CBC на 2007-2013 роки, в рамках цих програм передбачатиметься досягнення чотирьох загальних цілей: 1) сприяння економічному та соціальному розвитку на прикордонних територіях; 2) співпраця у вирішенні спільних проблем у таких сферах, як довкілля, охорона здоров’я, запобігання та боротьба з організованою злочинністю; 3) забезпечення ефективних та безпечних

15 Подробиці стосовно Загальноєвропейського Інструменту Сусідства та Партнерства викладені в окремих програмних документах.16 Подробиці стосовно Програми прикордонного співробітництва в рамках ЄІСП викладені в окремих програмних документах.17 Зокрема дивись COM(2003) 393 final від 1 липня 2003 року (“Прокладаючи шлях для нового Інструменту -сусідства”).

19

кордонів; 4) підтримка міжлюдських контактів на місцевому рівні.

Конкретні цілі та питання, на яких слід зосереджуватись у рамках кожної програми, будуть встановлені, виходячи з місцевих перспектив, партнерами програми ENPI CBC, які відображають свої місцеві пріоритети. Управління програмами також буде спільною відповідальністю місцевих партнерів програми.

Програми надаватимуть можливість підтримувати цілий ряд проектів від маломасштабних ініціатив на місцевому рівні з залученням регіональних адміністрацій та неурядових організацій/організацій громадянського суспільства до широкомасштабних проектів, які залучатимуть велику кількість партнерів на регіональному та субрегіональному рівнях. Програма ENPI CBC також робитиме можливим інвестування в контексті прикордонного співробітництва.

Україна буде залучена до чотирьох програм ENPI CBC: три прикордонні програми (1: Україна, Польща, Білорусь; 2: Україна, Угорщина, Словаччина, Румунія та 3: Україна, Румунія, Молдова) та багатостороння програма „Чорне море”.

Інструмент сприяння демократії та правам людини (Європейська ініціатива в сфері укріплення демократії та прав людини, EIDHR II)

Окремий інструмент і надалі буде доступний для сприяння демократії та правам людини у всьому світі. Як і в минулому, Україна матиме користь від допомоги з боку цього інструменту, головним чином через розширене Запрошення на подання пропозицій (Call for Proposals), яке залучає декілька країн або регіонів. Подробиці будуть розроблені як частина окремого програмного процесу. Повна компліментарність з допомогою, що надаватиметься в рамках національного пакету ЄІСП, буде забезпечуватися.

Тематичні програми18

Набір з п’яти тематичних програм буде доступним з 2007 року19. Виходячи з цього, програма „Міграція і притулок” (колишня програма Еней) буде особливо важливою для України. Іншими потенційно важливими для України тематичними програми є „Людський та соціальний розвиток – Інвестиції в людей” та “Навколишнє середовище та екологічно раціональне управління природними ресурсами, включаючи енергетику”. Оскільки усі вищезгадані сфери також розглядаються в національному, регіональному пакетах або в контексті прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства, додаткова тематична діяльність буде розпочата лише тоді, коли вона чітко забезпечуватиме додану вартість.

Інструмент Ядерної Безпеки20

Після 2006 року допомога з боку ЄК у сфері ядерної безпеки буде надана в рамках нового інструменту. Очікується, що підтримка і надалі надаватиметься для покращення безпеки атомних станцій, Органу ядерного регулювання, для покращення управління ядерними відходами і на реалізацію проектів по відновленню проммайданчика Чорнобильської АЕС.18 Розподіл фінансових ресурсів ЄІСП між кожною тематичною програмою, буде визначатися на підставі єдиного програмного документу. Повна компліментарність буде забезпечуватися з діями в рамках національного, регіонального компонентів та компонента прикордонного співробітництва. 19 До них належать: 1) „Міграція і притулок”; 2) „Людський та соціальний розвиток”; 3) “Недержавні діячі та місцеві установи в розвитку”; 4) “Навколишнє середовище та екологічно раціональне управління природними ресурсами, включаючи енергетику”; 5) “Безпека харчових продуктів”.20 Стосовно Інструменту Ядерної Безпеки буде окремий програмний документ.

20

Інструмент Стабільності

Головна мета Інструменту Стабільності – надати ефективну, своєчасну, гнучку та інтегровану відповідь на кризові ситуації, виявленню кризових ситуацій або тривалу політичну нестабільність.

У випадку з Україною це є особливо важливим у зв’язку із Придністровським конфліктом, який продовжує ставити під сумнів територіальну цілісність Молдови, а також безпеку України. Україна докладає нових зусиль з тим, щоб допомогти Молдові врегулювати цей конфлікт. У рамках Інструменту Стабільності може бути надана подальша підтримка таких зусиль.

Однаково важливими для України можуть виявитися заходи, спрямовані на цивільне населення, що стосуються протипіхотних мін, артилерійських снарядів, які ще не вибухнули, та інших вибухових пристроїв. Такі заходи, у разі необхідності, можуть застосовуватись як в рамках Інструменту Стабільності, так і в рамках національного та регіонального пакетів ЄІСП.

Майбутній внесок з боку ЄК в Українській науково-технологічний центр (УНТЦ), скоріше за все, також буде надаватись у рамках Інструменту Стабільності.

21

Додаток 1. Перелік абревіатур і скорочень

AP Action Plan (also: EU-Ukraine Action Plan) План Дій (також План Дій Україна-ЄС)CADSES Central European Adriatic Danubian South-Eastern European Space

(Центральноєвропейський Адріатичний Дунайський та Південно-східний Європейський Простір)

CBC Cross-Border Cooperation (Прикордонне співробітництво)CEP Country Environment Profile (Розріз країни в сфері довкілля)CFSP Common Foreign and Security Policy (Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки)CSP Country Strategy Paper (Стратегія ЄС щодо України)DAC Development Assistance Committee (Комітет підтримки розвитку)FTA Free Trade Agreement (Угода про вільну торгівлю)GUAM Georgia, Ukraine, Azerbaijan and Moldova (regional organisation) (ГУАМ є регіональною

організацією, що включає Грузію, Україну, Азербайджан та Молдову)EIB European Investment Bank (Європейський Інвестиційний Банк)EBRD European Bank for Reconstruction and Development (Європейський Банк Розвитку та

Реконструкції)ECHO European Commission Humanitarian Aid Office (Офіс гуманітарної допомоги

Європейської Комісії)EIDHR European Initiative for Democracy and Human Rights (Європейська Ініціатива для

Демократії та Прав Людини)ENP European Neighbourhood Policy (Європейська Політика Добросусідства)ENPI European Neighbourhood and Partnership Instrument (Європейський Інструмент Сусідства

і Партнерства)FDI Foreign Direct Investment (Прямі іноземні інвестиції)FTA Free Trade Area (Зона вільної торгівлі)GDP Gross Domestic Product (Валовий внутрішній продукт - ВВП)GNI Gross National Income (Валовий національний дохід - ВНД)HDI Human Development Index (Індекс Людського Розвитку)IBPP Institution Building Partnership Programme (Програма партнерства з інституційної

розбудови)IFIs International Financial Institutions (Міжнародні фінансові організації)JHA Justice and Home Affairs (Сфера юстиції та внутрішніх справ)JFS Justice, Freedom and Security (Сфера юстиції, свободи та безпеки)MoU Memorandum of Understanding (Меморандум про взаєморозуміння)NGO Non-Governmental Organisation (Неурядова організація)NIP National Indicative Programme (Національна індикативна програма)NPP Neighbourhood and Partnership Programme (Програма Сусідства і Партнерства)ODA Official Development Assistance (Офіційна Підтримка Розвитку)OECD Organisation for Economic Cooperation and Development (Організація Економічного

Співробітництва та Розвитку)PCA Partnership and Cooperation Agreement (Угода про Партнерство та Співробітництво)RIP Regional Indicative Programme (Регіональна індикативна програма)RSP Regional Strategy Paper (Документ щодо регіональної стратегії)STCU Science and Technology Centre in Ukraine (Український науково-технологічний центр)SWAP Sector-Wide Approach (Секторальний підхід)TAIEX Technical Assistance Information Exchange Unit (Бюро технічної допомоги та обміну

інформацією)UAH Ukrainian Hryvnia (national currency) (національна валюта України – гривня)UNECE United Nations Economic Commission for Europe (Європейська економічна Комісія ООН)UNDP United Nations Development Programme (Програма розвитку ООН)WTO World Trade Organisation (Світова Організація Торгівлі)

22

Додаток 2. Україна на перший погляд

Загальна площа Кількість населення Щільність населення579,350 кв. км 47,1 мільйонів (2005 рік) 83 осіб/кв. км

Кількість населення в столиці Києві: 2 611 000 в 2001 році порівняно з 2 595 000 в 1989 році

Щорічна зміна населення (% в рік)2000: -0.8 2001: -0.8 2002: -0.8 2003: -0.7 2004: -0.7 2005: -0.7

Джерела : Світові індикатори розвитку 2006 рік, Світовий Банк, округ Вашингтон, квітень 2006 рокуДержавний комітет статистики України

23

Економічні показники

2000 2001 2002 2003 2004 2005Ріст ВВП на душу населення (річний %)

6 9 5 9 12 3

ВВП (паритет купівельної спроможності) на душу населення в американських доларах

4076,468 4601,881 4924,931 5312,395 5663,513 6045,464

ВВП на душу населення, реальна вартість (в американських доларах)

632,447 776,904 874,854 1028,286 1182,850 1291,398

ВНД на душу населення, метод Атласа (в американських доларах)

690 720 780 970 1,260 1,520

Експорт товарів та послуг (% від ВВП)

62 55 55 58 61 54

Імпорт товарів та послуг (% від ВВП)

58 54 51 55 54 53

Інфляція у % індексу споживчих цін

28 12 1 5 9 13,5

Сплата державного боргу (% від експорту товарів та послуг)

10 7 5 6 6

Надлишок/дефіцит грошових коштів (% ВВП)

-1 -1 0 0 -3

Джерела : Світові індикатори розвитку 2006 рік, Світовий Банк, округ Вашингтон, квітень 2006 рокуБаза даних Світового економічного огляду Міжнародного валютного фонду (IMF World Economic Outlook Database)

Служба Міжнародної Фінансової Статистики Міжнародного валютного фонду

Вибіркові соціальні показники2000 2001 2002 2003 2004

Рівень грамотності дорослого населення в віковій групі старше 15 років, %

99,6 99,6 99,6 - 99,4

Доля тих, хто навчається в початковій школі (загальний %) 81 82 84 - -Доля тих, хто навчається в середній школі (загальний %) 89 84 85 - -Середня тривалість життя 68 68 68 68,2Доля дітей віком до 5 років, які мають дефіцит ваги тіла (%) 3 3 3 3,2Рівень смертності серед дітей віком до 5 років (на 1000 дітей, що народились живими)

21 20 20 20 18

Рівень материнської смертності (на 100 000 дітей, що народились живими)

35 25 18 22 13

Доля імунізованих однорічних дітей (проти корі, %) - 99 99 99 99Доля імунізованих однорічних дітей (проти туберкульозу, %) - 99 98 98 -Доля пологів, прийнятих підготовленим персоналом (%) 99 99 100 100 100Домогосподарства, які мають доступ до очищених джерел води (%)

- - 98 - -

Повідомлення про нові випадки захворювання на ВІЛ 6,216 7,009 8,761 10,013 12,494Рівень безробіття (за визначенням Міжнародної організації праці)

11,7 11,1 10,1 8,7 -

Джерела : Світові індикатори розвитку 2006 рік, Світовий Банк, округ Вашингтон, квітень 2006 рокуЗвіт Світового Банку щодо соціально-економічного впливу ВІЛ/СНІД в Україні, травень 2006 рокуЗвіти щодо людського розвитку Програми розвитку ООН“Звіт про розвиток країни” (щодо України) Програми ООН з ВІЛ/СНІДу, 2006 рік

24

Додаток 3. Україна – розріз країни в сфері довкілля

1)Стан навколишнього середовища

Ключові проблеми навколишнього середовища в Україні пов’язані з якістю повітря, якістю води, управлянням відходами, захистом природи та радіаційним забрудненням в північно-західній частині країни.

Забруднення повітря стає соціальною проблемою та проблемою з охорони здоров’я. Стосовно якості води, Дніпро, який забезпечує три чверті України питною водою, є дуже забрудненим. Крим потерпає від скорочення постачання води. Необхідно посилити міжнародну співпрацю, спрямовану на вирішення проблем довкілля в Азовському та Чорноморському регіонах. Існуюча каналізаційна система разом із системою догляду за її інфраструктурою, потребують вдосконалення та спорудження нових потужностей. Управління відходами є важливою проблемою, яка включає запобігання, збір, догляд, переробку та кінцеву утилізацію. Була породжена велика кількість небезпечних відходів, особливо відходів гірничої промисловості. Промислове забруднення є проблемою, з огляду на історичні джерела забруднення та неефективне використання ресурсів, так само як викиди у повітря, воду та відходи, спричинені промисловим обладнанням. Що стосується охорони природи, легальна і нелегальна вирубка лісу створює підвищення економічних витрат та витрат, пов’язаних з охороною здоров’я.

Існуючі транскордонні екологічні проблеми включають використання та захист спільних вод – особливо ріки Дунай та Чорного моря. Дунай є дуже використовуваним джерелом. Він підтримує постачання питної води, зрощення, промисловість, рибальство, туризм, вироблення електроенергії та судноплавство. Часто він є місцем зливу каналізаційних вод. Складні проблеми, пов’язані з якістю та кількістю води були вирішені, але біологічна різноманітність в регіоні зменшується. Чорне море є предметом схожих проблем, найбільш серйозними з яких є витік каналізаційних вод, забруднення нафтопродуктами прибережних територій та втрата біологічного різноманіття, включаючи запаси риби.

Що стосується глобальних екологічних проблем, Україна виказала палкий інтерес до зміни клімату, особливо до можливості використання гнучких механізмів згідно з Кіотським протоколом, який Україна ратифікувала в квітні 2004 року. Україна взяла на себе жорсткі зобов’язання щодо замороження до 2008-2012 років власного рівня викидів парникових газів, визначивши контрольним рівень 1990 року, таким чином дотримуючись важливих умов Кіотського протоколу.

2)Політика щодо захисту довкілля

В 1998 році Україна розробила Національну стратегію щодо захисту навколишнього середовища, яка охоплює період з 1998 по 2008 рік. В 2003 році до неї були внесені поправки і вона стала основою розвитку секторальних програм з ключових проблем навколишнього середовища, до яких відносяться - безпека довкілля (включно з ядерною енергетикою), питна вода і спорудження та реконструкція систем водозабезпечення, запобігання забрудненню Чорного моря, екологічно раціональне управління природними ресурсами, екологічні технології, а також захист біологічного та ландшафтного різноманіття. Ця Стратегія зараз переглядається.

25

3)Законодавство з охорони навколишнього середовища та його використання

В 1991 році Україна прийняла рамковий закон щодо захисту навколишнього середовища. З цього часу Україна прийняла декілька законодавчих актів з метою досягнення відповідності з acquis ЄС.

Що стосується горизонтальних проблем, то українське законодавство містить положення щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, але вони не завжди використовуються та впроваджуються. Відносно доступу до інформації та участі громадськості, Україна намагалась включити положення Оргузької Конвенції до свого національного законодавства.

Щодо якості повітря, то існує рамкове законодавство, але процедури моніторингу, а також обладнання потребують вдосконалення. В сфері управління відходами, зараз розглядається прийняття нового закону, який стосується відходів. Також відсутній механізм застосування. В подальшому потрібна розробка механізмів щодо впровадження, щоб вирішувати проблеми якості води, оскільки в деяких регіонах якість води вимагає значного покращення. В сфері захисту природи, було прийнято закон щодо створення екологічних мереж. Законодавство стосовно єдиних промислових дозволів знаходиться в процесі розгляду.

В процесі розгляду знаходяться проект закону, метою якого є узагальнене (і обов’язкове - прим. перекладача) включення питань щодо навколишнього середовища (врахування впливу на довкілля - прим. перекладача) при розробках усіх секторальних політик (стратегій - прим. перекладача) .

Взагалі, законодавство, що стосується охорони навколишнього середовища, розроблено для багатьох сфер, але все ще потребує подальшого розвитку. Нормативні акти щодо впровадження (законодавства в сфері довкілля – прим. перекладача) ще не повністю розроблені та не застосовуються. Україна зіштовхнулась з труднощами у впровадженні та примусовому виконанні законодавства з охорони навколишнього середовища через нестачу адміністративних можливостей та фінансових ресурсів, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

4)Адміністративна спроможність

У вересні 2003 року Міністерство екології та природних ресурсів України було розділено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Державний комітет природних ресурсів. Міністерство піклується про охорону довкілля, а Державний комітет про раціональне використання природних ресурсів. У 2005 році Державний комітет природних ресурсів було ліквідовано, а його персонал та обов’язки були передані Міністерству охорони навколишнього природного середовища. Інші міністерства, такі як Міністерство охорони здоров'я України, також відповідають за питання, пов’язані з навколишнім середовищем.

Міністерство екології та природних ресурсів України має регіональні представництва, так звані, – Державні департаменти з охорони навколишнього середовища. В 2001 році Уряд заснував міжвідомчу комісію з моніторингу навколишнього середовища.

З метою покращення стратегічного планування, використання та впровадження законодавства з охорони навколишнього середовища необхідне вирішення головної проблеми, з якою зіткнулася Україна, а саме - посилення адміністративної спроможності на національному, регіональному та місцевому рівнях, включаючи координацію між

26

відповідними установами.

5)Участь в регіональних та міжнародних процесах

Україна ратифікувала важливі міжнародні та регіоналі конвенції (разом із Конвенцією Еспоо та Бернською Конвенцією), в підписанні яких вона брала участь, окрім Стокгольмської Конвенції про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) та наступних протоколів до Конвенції Європейської економічної комісії ООН щодо трансграничного забруднення повітря на великі відстані: Протокол щодо стійких органічних забруднювачів, Протокол щодо важких металів, Протокол щодо подальшого зменшення викидів сірки, Протокол стосовно контролю викидів летучих органічних речовин або їх транскордонних витоків.

Україна є членом Дунайсько-Чорноморської Спеціальна Групи Європейської Комісії (Danube-Black Sea (DABLAS) Task Force), яка забезпечує базу для співпраці між міжнародними фінансовими організаціями, донорами та бенефіціарами у питаннях, що пов’язаної з захистом води та водними проблемами, які стосуються Дунаю та Чорного моря. Головною ціллю є заохочення стратегічного підходу до використання фінансування, а також забезпечення координації між всіма фінансовими інструментами, які діють в цьому регіоні. Україна також є членом Міжнародної Комісії з захисту ріки Дунай (International Commission for the Protection of the Danube River (ICPDR)), яка визначає, яку роботу необхідно провести для впровадження Водної Рамкової Директиви ЄС з метою дотримання води в гарних екологічних та хімічних умовах у всьому басейні.

Україна також приймає участь в процесі “Довкілля для Європи”, який є багатосторонньою структурою, створеною в 1989 році для нагляду за процесом підвищення освіченості в сфері навколишнього середовища в країнах Центральної та Східної Європи, які вийшли із старих режимів та наближаються до Європейського Союзу. Відповідальність за головну діяльністю в рамках цього процесу взяла на себе Спеціальна група, яку спільно очолюють представник Європейської Комісії та міністр з питань навколишнього середовища країн СНД.

Україна бере участь в східноєвропейському, кавказькому та центральноазійському регіональних компонентах Водної Ініціативи ЄС, про що було проголошено у 2002 році на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку. Цілями Ініціативи є забезпечення кращого управління водними ресурсами та координації між зацікавленими сторонами.

Перша зустріч Робочої Групи Україна-ЄС з питань зміни клімату відбулась в 2002 році, друга була проведена в липні 2005 року.

Проводиться робота по заснуванню Регіонального екологічного центру (Regional Environmental Centre (REC)), який повинен допомогти звернути увагу на проблеми довкілля в Україні та сусідніх країнах шляхом заохочення до співпраці різні зацікавлені сторони на національному та місцевому рівнях, зокрема неурядові організації, урядові органи, місцеві громади та бізнес. Метою Регіонального екологічного центру буде також сприяння участі громадськості в процесі прийняття рішень, пов’язаних з довкіллям.

6)Ключові сфери навколишнього середовища, які потребують дій

Україна зустрілась зі значними проблемами забезпечення захисту навколишнього середовища. Ключові сфери включають якість повітря, якість води, управляння відходами, захист природи та радіаційне забруднення в північно-західній частині країни.

27

Що стосується питань зміни клімату, Україна потребує дотримання відповідних положень Кіотського Протоколу щодо Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Україна має значні можливості використання гнучких механізмів в рамках цього Протоколу.

Інституційна та адміністративна спроможності потребують посилення, особливо, що стосується стратегічного планування, використання та впровадження. Повністю діючий Регіональний екологічний центр зможе допомогти сприяти освіченості в сфері довкілля та його захисту шляхом проведення дискусії щодо організації співробітництва між Урядом, громадянським суспільством/неурядовими організаціями та приватним сектором.

Ключові сфери навколишнього середовища, які потребують дій визначені в відповідній частині Плану Дій Україна-ЄС Європейської Політики Добросусідства. Він визначає перелік пріоритетів для здійснення заходів, які стосуються управління в екологічній сфері, проблем, пов’язаних із конкретною діяльністю, так само як і міжнародної та регіональної співпраці з питань довкілля. Прогрес в напрямку впровадження Плану Дій також буде сприяти досягненню цілей Угоди про Партнерство та Співробітництво.

28

Додаток 4. Пріоритети інших донорів, зокрема країн-членів ЄС

Країни-члени ЄС та ЄІБ

З країн-членів ЄС-27 Швеція, Об’єднане Королівство, Данія, Німеччина, Нідерланди, Словацька Республіка та Польща забезпечують допомогу Україні.

Швеція (Шведське агентство з міжнародного розвитку, SIDA) нещодавно прийняла свою нову стратегію допомоги Україні, яка охоплює період з 2005 по 2008 рік. Фінансування протягом цього періоду подвоюється з приблизно 9 мільйонів євро до 13-17 мільйонів євро за рік до кінця періоду, який охоплюється цією стратегією. Двостороння допомога Швеції буде спрямована на посилення демократії, економічну та соціальну реформи та на охорону довкілля. Участь у великих, секторальних програмах за залученням багатьох донорів заохочується цією новою стратегією.

Зараз Об’єднане Королівство (Департамент Міжнародного Розвитку, DFID), як на регіональному, так і на національному рівнях, надає допомогу (приблизно 6,5 мільйонів фунтів стерлінгів на рік) в ряді сфер, як-то: соціальний захист, економічний розвиток та відновлення, залучення громад та громадянського суспільства, ВІЛ/СНІД та державна адміністративна реформа. Департамент Міжнародного Розвитку робить перегляд своєї програми з розвитку в Україні та буде проводити ревізію її спрямування та рівня зобов’язань на період з 2006 по 2008 роки.

Данія забезпечує двосторонню допомогу Україні за допомогою призначених цільових програм. Протягом 2004-2007 років, приблизно 5,3 мільйони євро були розподілені в Україні поміж секторами: вільні та незалежні ЗМІ, боротьба з торгівлею людьми та зміцнення громадянського суспільства. Очікується, що допомога Україні зросте протягом наступних років, щоб підтримати процес реформування шляхом забезпечення співпраці між урядовими установами і неурядовими організаціями. На стадії підготовки знаходиться проект підтримки реформ державного сектора в Україні.

Німеччина розробила інтенсивне двостороннє співробітництво з Україною, ще починаючи з 90-х років, з метою допомоги в зміцненні демократії, верховенства права та в проведенні ринковоорієнтовних економічних реформ. З 1993 року по 2004 рік, Федеральний Уряд надав Україні допомоги, яка складає приблизно 115 мільйонів євро в рамках своєї програми “Трансформ” (TRANSFORM programme). Бюджет на 2005/2006 роки становить 48 мільйонів євро. Пріоритетними сферами є енергетика (виробництво та передача) та розвиток малого та середнього бізнесу. Крім того, технічна допомога надана для підтримки адміністративних реформ та запобіганню ВІЛ/СНІД.

Нідерланди забезпечують допомогу Україні в рамках програми “Матра” (MATRA programme), розробленої для сприяння суспільним перетворенням в Центральній та Східній Європі. (“Матра” – голландська абревіатура фрази “соціальні перетворення”.) Програмою “Матра” охоплюються найважливіші сфери в Україні – охорона здоров’я, навколишнє середовище, права людини/меншин та ЗМІ. З 1994 року Україні було надано більш ніж 16 мільйонів євро.

Допомога Україні з боку Словацької Республіки, починаючи з 2004 року мала на меті розбудову спроможностей громадянського суспільства та “мозкових центрів” (think-tanks), включаючи східні регіони країни, а також забезпечення незалежності ЗМІ. Допомога також була надана для підтримки перетворення структур місцевого самоврядування та для

29

моніторингу виборчого процесу. Мікрогранти (загалом 1 мільйон словацьких крон, з порогом в 200 тис. словацьких крон на один гранд) забезпечувались через дипломатичну місію в Києві. Надання допомоги Україні Словацькою Республікою головним чином визначається “Пропозицією щодо допомоги Україні з боку Словаччини у виконанні цілей Плану дій Україна-ЄС”, яка була схвалена урядом Словацької Республіки в жовтні 2005 року та яка базується на пріоритетах Плану Дій Україна-ЄС.

Польща надає допомогу Україні у розмірі приблизно 3-4 мільйони євро на рік, зокрема в наступних сферах: державна адміністративна реформа, підтримка місцевим органам влади та підтримка економічних реформ.

Зараз Україна також має право на отримання кредитів Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ) з пакету ЄІБ для Росії, України, Молдови та Білорусі на 2005/2006 рік. Після ратифікації Рамкової Угоди з ЄІБ в лютому 2006 року, була розпочата робота щодо формування життєздатного кредитного портфелю. Проекти фокусуватимуться на державних інфраструктурах в таких сферах, як транспорт, енергетика, навколишнє середовище та телекомунікації. Зараз ведуться переговори з ЄС щодо нового мандату ЄІБ на період з 2007 по 2013 роки.

Інші донори, включаючи міжнародні фінансові організації

В червні 2005 року була затверджена нова Стратегія ЄБРР щодо України. ЄБРР спрямовуватиме свою діяльність на покращення бізнес-клімату та конкурентоспроможності приватного сектора, на зміцнення спроможності фінансового сектора, на підтримку реструктуризації та модернізації транспортної, енергетичної, муніципальної та екологічної інфраструктури України,

Світовий Банк діє на основі його Стратегії допомоги країні (Country Assistance Strategy (CAS)) на 2004-2007 роки, яка переслідує сім довгострокових цілей, включаючи досягнення макроекономічної та фінансової стабільності, зменшення бідності, людський розвиток та сталий екологічний розвиток. Поточний звіт щодо Стратегії допомоги країні було опубліковано в травні 2005 року.

Програма розвитку ООН зараз готує свій План дій ПРООН в Україні на 2006-2010 роки. Скоріш за все, основні сфери його дії включатимуть демократичне управління та доступ до правосуддя, добробут, безпека людини, енергетика та довкілля в умовах сталого розвитку. Сьогоднішня діяльність ПРООН зосереджуються на трьох напрямках, пов’язаних з добробутом, управлінням і навколишнім середовищем. ПРООН також впроваджує Програму розвитку громад в Криму та Чорнобильському регіоні.

Україна була найбільшим одержувачем технічної допомоги США, яка з часу отримання Україною незалежності нараховує більш ніж 3,3 мільярди американських доларів. Загальна допомога США, запланована на 2005 рік, складає більше 111 мільйонів американських доларів, з яких приблизно 79 мільйонів будуть надані через “Акт підтримки свободи” (“Freedom support act” – FSA). Допомога США зосереджується на підтримці ринкових економічних реформ і на зміцненні демократичного управління, верховенства права і громадянського суспільства. Технічна допомога також була направлена на посилення регіональної безпеки та цілі нерозповсюдження. Для України відтепер відкрита Рамкова програми корпорації “Виклики тисячоліття” (Threshold Programme of the Millennium Challenge Corporation, MCC), діяльність якої зосередиться на антикорупційних заходах. Повноцінна допомога в рамках програми “Виклики

30

тисячоліття”, ймовірно, стане доступною в 2007 році.

Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією є головним учасником в боротьбі з ВІЛ/СНІД в Україні. EC є головним вкладником Глобального фонду, який здійснив фінансування другої фази його діяльності в Україні на загальну суму 67 192 109 американських доларів.

Україна є єдиною пріоритетної країною для надання допомоги з боку Канади в Східній Європі. Щорічне фінансування складає приблизно 15 мільйонів доларів і спрямоване на добре управління та громадянське суспільство, реформування державної служби, розвиток малого і середнього бізнесу та сільське господарство.

Україні надають допомогу також Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ - OSCE), Японія та Швейцарія.

31

Додаток 5. Пропозиції щодо „комбінації політичних заходів” („policy mix ”) в контексті Стратегії ЄС щодо

України

В контексті сфери зовнішньої політики та політики безпеки (Common Foreign and Security Policy (CFSP)) Україна все більше стає важливим партнером для Європейського Союзу. Прикладом цього є цілий ряд випадків, коли уряд України приєднався до Спільних Декларацій ЄС з проблем зовнішньої політики. Україна та ЄС також співпрацюють стосовно проблем запобігання та розв’язання конфліктів, як у випадку з Придністровським конфліктом у Молдові.

Щодо звичайних видів зброї, то Україна успадкувала з часів Радянського Союзу запас озброєнь, який оцінюється в 6 мільйонів протипіхотних мін (anti-personnel landmines (APL)), 7 мільйонів вогнепальної і дрібнокаліберної зброї (small arms and light weapons (SALW)) та 2 мільйони тон боєприпасів, які залишились з часів Другої Світової війни. Україна звернулася за допомогою до ЄС та міжнародних організацій (Канади (як країни, учасниці міжнародних організацій – прим. перекладача), НАТО та ОБСЄ), у зв’язку з ліквідацією протипіхотних мінами, вогнепальної і дрібнокаліберної зброї та запасів боєприпасів. Український уряд зв’язав ратифікацію Оттавської Конвенції (Договір про заборону мін, mine-ban treaty) як засіб отримання міжнародної фінансової допомоги.

Тісною є співпраця з Україною у сфері юстиції, свободи та безпеки. Підтримка фундаментальної перебудови судової системи, заходів, пов’язаних з управлінням кордонами, посилення співпраці та спроможностей у боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, створення системи притулків для біженців, які повністю відповідають європейським стандартам, є ключовими проблемами в цьому секторі. Угода щодо спрощення візового режиму та реадмісії були парафовані на саміті Україна-ЄС в Гельсінкі у жовтні 2006 року. Планується проведення переговорів щодо укладання угоди з Європейським Бюро судової співпраці (Євроюст - Eurojust).

Стосовно міграційної ситуації, то Україна виступає як джерелом, так і транзитною країною для нелегальних мігрантів в ЄС. Проте, необхідно зазначити, що значна кількість мігрантів з СНД в’їжджає до ЄС вперше на законних підставах, вони не набувають статусу нелегальних мігрантів до тих пір, поки не закінчується термін дії їх віз. Мігранти прибувають до України не тільки з сусідніх країн, таких як, наприклад Росія, Молдова та Білорусь, але й з азіатських країн, як наприклад Китай, Пакистан і В'єтнам. Оцінки щодо загальної кількості нелегальних мігрантів коливаються в широких межах; згідно оцінці Організації Об'єднаних Націй їх кількість може бути біля 6 мільйонів людей. Україна намагається вирішити питання за допомогою підтримки ЄК в межах програми Tacis. Наступна допомога ЄК буде доступною в рамках нового Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства.

В сфері політики розвитку Україна прийняла зобов’язання щодо боротьби з бідністю у відповідності з Цілями Розвитку Тисячоліття (Millennium Development Goals) і ці зусилля підтримуються допомогою з боку ЄК.

Щодо сприяння торгівлі, ЄС дуже голосно підтримує амбіції України щодо найскорішого вступу до СОТ. Двосторонні переговори щодо СОТ з ЄС вже завершені. ЄС також прийняв на себе зобов’язання щодо початку переговорів стосовно створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) одразу після вступу України до СОТ. За останні роки технічна допомога в питаннях торгівлі, inter alia в сфері митних процедур і законодавства, була важливим компонентом допомоги ЄК Україні, і це буде продовжуватись в рамках цієї стратегії.

Стосовно енергетичної політики, Україна є головним стратегічним партнером ЄС з точки зору безпеки та диверсифікації енергопостачання. Україна – ключова транзитна країна щодо нафто та газопостачання, біля 40% імпорту природного газу ЄС проходить через

32

українські мережі. Таким чином, Україна і ЄС значно просувають вперед співробітництво в сфері енергетики, про що свідчить “Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у енергетичній сфері між Україною та ЄС”, який був підписаний на саміті Україна-ЄС 1 грудня 2005 року. Співпраця, пов'язана з енергетикою, буде ключовим компонентом стратегії ЄК щодо допомоги Україні не тільки в рамках регіонального, але і в рамках національного фінансування для України.

У випадку з транспортом, Україна разом з іншими східноєвропейськими країнами була в великій мірі залучена до роботи Групи високо рівня щодо продовження мережі Транс’європейських транспортних коридорів (TEN-T). ЄК має стратегічний інтерес щодо сприяння продовженню Транс’європейської мережі транспортних коридорів в східному напрямку та буде і надалі забезпечувати цю підтримку в тісній співпраці з ЄІБ та ЄБРР. Така підтримка буде предметом повної відповідності вимогам acquis (законодавства) ЄС. ЄК також зацікавлена в подальшому розвитку співробітництва, щоб гарантувати ефективність транспортних систем, їх здатність до взаємодії, безпечність та надійність. Особливий інтерес представляє встановлення ближчих відносин в авіаційному секторі.

Що стосується захисту навколишнього середовища, глобальні та транскордонні екологічні загрози, як зміна клімату, впливають на Україну так само, як на ЄС. Обидві сторони зобов’язалися впроваджувати Кіотський Протокол та Рамкову Конвенцію ООН з питань зміни клімату. Україна має потенціал для того, щоб стати важливим ринком для реалізації проектів із скорочення емісії парникових газів в рамках Кіотського протоколу. ЄК зараз забезпечує підтримку в цій області на регіональному рівні і передбачає наступні заходи в рамках майбутніх програмам допомоги. Україна також може стати головним постачальником відновлювальних джерел енергії (біологічне паливо). Крім того, Україна – важливий партнер для ЄС в рамках Водної Ініціативи ЄС для того, щоб спільно вирішувати проблеми управління і екологічного захисту спільних вод, таких як Дунай і Чорне Море. В цій сфері також передбачається подальша підтримка поточній діяльності.

Розвиток інформаційного суспільства має особливе значення для зростання сучасної економіки і вирішення проблем зайнятості. ЄС має інтерес в підтримці України в її зусиллях капіталізації на базі інформаційного суспільства через виконання програми Електронна Україна (e-Ukraine). Для підтримки цієї діяльності необхідно взяти до уваги результати Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (World Summits on the Information Society (WSIS)) 2003 і 2005 років.

33

Додаток 6. Допомога Україні з боку ЄК, за період 1991-2006 роки (в мільйонах євро)*

1991-1998

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Загалом

Національна програма ТАСІС

407** 38.6 48 43 47 50 70 88 100 891.6

Ядерна безпека -ТАСІС (включає Чорнобильський фонд “Укриття” та План Дій Великої Сімки щодо України)***

304.3 50.3 3.5 69.4 44 46.6 34.3 28.4 40.3 621.1

Прикордонне співробітництво -ТАСІС****

5.2 1 5.5 0.5 3 3 18 4 40.2

Регіональна програма -ТАСІС****

3.7 6 9.1 10.5 6 6 8.7 tbc 50.0

Паливний дефіцит - - 25 20 20 - - - - 65Офіс гуманітарної допомоги Європейської Комісії, ECHO (гуманітарна допомога)

12 6.3 1.3 0.9 0 - - - - 20.5

Макрофінансова допомога(позика)

565 - - - 110 - - - - 675

Права людини (Європейська Ініціатива Демократії та Прав Людини, EIDHR)

0.2 - 1.3 0.6 0.6 0.5 1.8 0.95 5.95

Міграція (Еней) - - - - - 1.3 - 1.5 tbc 2.8Протипіхотні міни - - - - - - 7.0 - - 7.0Внески до УНТЦ 3 4.5 4 4 4 4 5.5 5 34.0Загалом 1288.3 107.3 89.3 153.2 236.6 111.5 124.8 151.9 150.3 2413.2

* Показники на 2006 рік є індикативними і доступні не по кожному пункту.** Джерелом усіх кількісних показників допомоги за 1991-1998 (головним чином ТАСІС) роки є AIDCO A/1.*** Включає як національні проекти, так і оцінену частку в регіональних проектах країн, розподіл фінансування Чорнобильських проектів в рамках 2005 та 2006 років все ще є предметом можливих модифікацій.**** Доля України в прикордонній та регіональній програмах оцінювалася на пропорційній основі.

Прим. перекладача: tbc – to be considered (підлягає обговоренню або розгляду)

34