ВСП «Мелітопольський коледж ТДАТУ»

Заснована 30 жовтня 2000 року

№ 6, 1 лютого 2013 року

День Соборності та Свободи України —

свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День со-борності відзначається з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Україн-ської Народної Республіки і Західноукраїнської Народ-ної Республіки для утворення єдиної (соборної) украї-нської держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99

««ТТееммаа ннооммеерруу»»

Свята й обряди українського народу – складний фольклорний комплекс, в якому поєднуються раціональний досвід і релігійно-магічні вірування, високо-естетичні традиції та пережиткові звичаї. Календар українського селянина XIX – початку XX ст. являв собою своєрідну енциклопедію народної мудрості, не-писаний розпорядок життя хлібороба. До складу річного аграрного кола входи-ли зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї. Обов'язковими компо-нентами календарних свят українців були обрядовий стіл, господарська і сі-мейна магія, вшанування предків, передбачення майбутнього, ритуальні обходи і поздоровлення, рядження і маскування, драматичні сценки, розваги, спортив-ні змагання тощо. Свята супроводжувались виконанням календарно-обрядових пісень, приурочених до кожної пори року. Завдання календарної обрядовості відповідали корінним прагненням хлібороба: забезпечити добробут і щастя ро-дини, щасливий шлюб для молоді, високий урожай та плодючість худоби, від-вести всіляке зло, передбачити майбутнє і вплинути на нього. Довгі століття

через свята і обряди старші покоління передавали молодим свою любов до праці, волелюбність, гостинність, життєрадісність. Свята задовольняли духовні й естетичні потреби народу, в них проявлялися його почуття, таланти, здібності. Але те, що у Введенні чи наступних святах зимового циклу виражено лиш у зародку, най-повніше розкривається в обрядових дійствах, пов'язаних з Різдвяними святами. Недаремно в Україні їх відзначали надзвичайно урочисто. Одним із перших свят різдвяного циклу є СВЯТ-ВЕЧІР (багата кутя, вілія, коляда) – вечір 6 січня. З ним було пов'язано багато звичаїв і обрядів. 6 січня нічого не їли до вечора, поки не з'являлася перша зоря на небі (вірили, цю саме в цей час народився Ісус Христос). Підготовка до святкової вечері носила урочистий характер і розгорталася як справжній ритуал. За уявлення-ми, всі предмети, які мали відношення до обрядового столу, набували чудодійної сили.

На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили го-рщики з кутею та узваром. Подекуди їх покривали обрядовим хлі-бом – книшем. При цьому господиня наслідувала квоктання курей – це мало забезпечити їх високу несучість наступного року. Якщо в господарстві були бджоли, то господар, одягнувши шапку й ру-кавиці, ніс кутю, імітуючи їхнє гудіння. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп із жита, пшениці або вівса (дідух, колідник, коляду). Іноді в нього встромляли косу, серп, граблі, що символі-зувало успішну працю в наступному аграрному сезоні. Сама тра-пеза проходила з додержанням певних правил і нагадувала розго-рнуте обрядове дійство. Обов'язково запалювали воскову свічу. Господар курив ладаном у хаті й читав молитву, щоб відвернути злі сили.

На Свят-вечір було прийнято вшановувати померлих і живих родичів. Для перших залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалося за гріх). До живих посилали дітей зі святковими стравами. Прийма-ючи їх, господарі дякували і теж передавали такі самі страви зі свого столу. Це символізувало спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щедрість. Дітей, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцями. А вже з 7 січня починалося колядування. Колядування – це давній звичай різдвяних обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок, вінчувань). Група колядників заходила на подвір'я кожної хати, славила господарів, бажала їм здоров'я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея "першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю. Гуртувалися колядники за територіаль-ним принципом – по окремих вулицях або кутках. Обов'язково обирали серед себе старшого (отамана, бере-зу) та міхоношу, який носив зібрані продукти. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи. У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи із різдвяною зіркою, на Західній – із ляльковим або живим вертепом. Далі різдвяний цикл продовжував Щедрий вечір, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Напри-клад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього. Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів.

Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо. Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. Так, на Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які дернові бу-дуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучеч-ки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культу-ра, на яку впав іній. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб. Спе-цифічними складовими традиційною українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками ("Маланка", "Коза") та ін. Деякі з них широко побуту-ють й донині.

Завершував різдвяний цикл – свято Хрещення (Водохреща, Йордан) - народний варіант християнського свята Богоявлення. Відзначалося 19 січня Xрещення увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою.

Куцах В.В., викладач спец.дисциплін

««ККррууппнниимм ппллаанноомм»»

2 1 лютого 2013 р

У роки суворої цензури він зачіпав цілу низку заборонених тем, чому і сам бага-то в чому був під забороною, — в радянськічаси його записи розповсюджувалися

майже виключно на магнітоальбомах, заборонялися зйомки у низці фільмів, виїхати за кордон стало можливим тільки завдяки активним діям дружини — французької

актриси Марини Владі.

У 1960 році, він працює в Московському драматичному театрі імені О. С. Пушкіна і декілька місяців — в Московському театрі мініатюр. Тоді ж починає зніматися в кіно («Однолітки»(1959), «Кар'єра Діми Горіна»(1961)). У 1960—

1961 роках з'являються і перші пісні. Першою піснею вважають «Татуировка», хо-ча сам автор говорив, що пісня «49 дней» написана раніше.

Ранні пісні мали кримінальний характер і підписані псевдонімом Сергій Кулєшов. У 1964 році Висоцький вступає до Московського театру драми і комедії на Таганці, де працює

до 1980 року. За словами самого Висоцького, цей театр, на відміну від попередніх, став для нього «своїм театром». У 1967 році з виходом фільму «Вертикаль» Висоцький ураз стає відомим. Фільм відбувся, на ду-

мку багатьох, завдяки його пісням. Попередні роботи актора в кіно не викликали такої уваги глядачів. «Ве-ртикаль» можна вважати початком популярності Володимира як кіноактора. Режисер фільму Станіслав Гово-рухін згадував: «…Актори деякий час повинні були пожити в наметах. …Альпіністи вважали його сво-їм. Вірили, що він досвідчений підкорювач вершин. А він побачив гори вперше за два місяці до того, як на-писав пісні про гори, що стали такими популярними».

У 1968 році виходить перша гнучка платівка В.Висоцького з піс-нями з кінофільму «Вертикаль» (1967), а в 1973—1976 роках він за-писує за кордоном ще чотири авторські диски. Прийшли 70-і роки, робіт в кіно стало менше, але стало більше у фільмах пісень Висоць-кого, або пісень на його вірші. Чиновники Держкіно не давали згоди на участь Висоцького у фільмах, всіляко перешкоджали цьому

29 листопада 1971 року — прем'єра «Гамлета» в Театрі на Таганці, головну роль в якому виконав Висоцький. Ця роль пізніше вважалася «візитною карткою» актора. Заради цієї ролі актор неоднора-зово відмовлявся від алкоголю. Примусити кинути пити Висоцького не могла навіть Марина Владі,

яку він кохав до безтями. І лише можливість грати головну роль в «Гамлеті» стримувала Висоцького.

16 квітня 1980 року відбулася остання зйомка концерту Висоцького в Ленінградському БДТ. Фрагмент цієї зйомки увійшов до передачі В. Виноградова «Я возвращаю ваш портрет». 22 червня 1980 року відбувся один з останніх концертів Висоцького (в Калінінграді), на якому йому стало погано.

Помер артист 25 липня 1980 року о 4:10 ранку у своїй квартирі на Малій Грузинській, 28. Висоцький не впорався із власним ритмом жит-тя, не витримало серце.

28 липня 1980 року Висоцького ховала, здавалося, вся Москва, хоча офіційного повідомлення про смерть не було — в цей час проходила московська Олімпіада. Тільки над віконцем театральної каси було вивішене скромне оголошення: «Помер актор Володимир Висоцький».

У 1981 році була опублікована перша велика збірка творів Висоцького, «Нерв», тоді ж вийшла пе-рша повноцінна радянська платівка. У 1986 році Висоцькому було посмертно присвоєне звання заслуженого артиста РРФСР, а в 1987 за створення образу Жеглова в фільмі «Місце зустрічі змінити не можна»— присуджена Державна премія СРСР. У 1989 році Рада Міністрів СРСР підтримала про-позицію Радянського фонду культури про створення музею Володимира Висоцького в Москві.

Популярність Висоцького була й залишається донині феноменальною. Це обумовлюється людсь-кою чарівністю і масштабністю особистості, поетичним даром, унікальністю виконавської майстерно-сті, граничною щирістю, волелюбністю, енергетикою виконання пісень і ролей, точністю розкриття пісенних тем і втілення образів

Матвієнко А. М., викладач спец.дисциплін

3 1 лютого 2013 р

Творчий шлях

ОБЕРЕЖНО: ОЖЕЛЕДИЦЯ!

Ось і зима, яка відома своїми витівками та примхами. І хоча «у природи немає поганої погоди», як співається у відомій пісні,все ж зима таїть у собі певну небезпеку. Це, перш за все — ожеледиця, яка за останні роки все відчутніше докучає пішоходам. Ожеледиця характерна сумною статистикою травмувань, втратою працезда-тності, вона несе також проблеми морально-фізичного та соціально-економічного характеру.

Отож будьте обережні, виходячи з дому в період ожеледиці. Допоможуть вам у цьому відомі прості засоби: Перед виходом з будинку змайструйте на підошви та підбори вашого взуття «льодоступи»:

- прикріпіть на підбор шматок поролону (за розмірами) або лейкопласти-ру;

- наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву та підбор (хрест-навхрест або сходинкою) і перед виходом натріть піском;

- натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще — прикрі-піть його на підошву;

- намажте на підошву клей типу «Момент» та поставте взуття на пісок, пі-сля цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів.

Як можна зменшити ризик травм: - Під час ходіння в такі дні будьте готові про всяк випадок впасти. Ходіть, не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки не повинні бути зайняті. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте з дому не поспішаючи. При порушенні рівноваги швидко присядьте — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах. У момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, торкнувшись землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертан-ні. - Не тримайте руки в кишенях — це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш тяжких травм, особливо переломів. - Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. - Не прогулюйтеся біля самого краю проїжджої частини. Це небезпечно завжди, а за слизоти — особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, автомобіль же — виїхати на тротуар. - Не перебігайте проїжджу частину. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях авто, і падіння перед автомобілем, що рухається, призводить, як мінімум, до каліцтва, а, можливо. й до заги-белі. - Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. Відтак травми, частіше за все, тяжчі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Просто нетверезі люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей. - Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, на тілі утворилися пух-лини — терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками. Управління автомобілем в умовах ожеледиці та снігового нака-ту: На слизькій дорозі не гальмуйте різко, це не тільки марно, але й небезпечно. Різке гальмування призводить до блокування коліс і збі-льшення гальмівного шляху, а найчастіше до втрати керованості. Не робіть різких рухів кермом. При русі на мостах та естакадах будьте особливо уважні. Крижа-ний шар на цих ділянках дороги з'являється раніше, ніж всюди, а зникає пізніше. У цих зонах уникайте різких рухів кермом, газом, гальмами. На слизькій дорозі краще уникати різких маневрувань і обгонів. При русі на підйом, вибирайте таку передачу, щоб не дово-дилося переключатися до повного завершення підйому. Під час спуску не натискайте на педаль зчеплення, при керуванні авто на швидкості плавно гальмуйте. Не забувайте про пішоходів. Люди, що переходять дорогу, можуть посковзнутися і впасти. Тому намагайте-ся не налякати пішохода різкими звуковими і світловими сигналами. Наближаючись до пішохідних переходів та місць розташування дитячих установ знижуйте швидкість до мінімуму.

Найдиш Я.В., викладач з БЖД

4 1 лютого 2013 р

««ССппооррттииввннее жжииттттяя»»

Здоровье всему голова В воздухе мысль летала

Но это коллеги только слова Если движения мало

У нас змагаються не тільки студенти, змагаються і викладачі. Традиційна спартакіада коледжу серед викладачів проводиться щорічно між збірними командами циклових комісій з п’яти видів спорту: стрільба кульова, настільний теніс, шашки, баскетбол і дартц. Починаємо змагатись з другого семестру, з січня. Традиційний початок спартакіади – це стрільба кульова. 30-31.01.2013р. високе звання кращої буде відстоювати ЦК «Математичної, природничо-наукової підготов-ки» голова ЦК Найдиш Яна Володимирівна. Рух – це життя! Усмішка – це здоров’я! Так давайте рухатись, посміхатись, змагатись!

На старт! Увага! Починаємо! Мохарев Б.М, керівник фізвиховання

Мелітопольська Скеля у Скандинавії Мелітопольська команда з флорболу Скеля побувала в Скан-динавії, де провела останні дні 2012 року на "Storvreta Cup 2012"! 27-29 грудня в шведській Уппсалі проходив найбі-льший в світі флорбольній турнір "Storvreta Cup 2012". Тур-нір проходив в 20й, ювілейний раз і зібрав більше 600 ко-манд з 7 країн світу. Україну і Мелітополь зокрема на святі флорбола представляли 2 команди клубу Скеля: хлопці 94-95г.р.(U-18) і 96-97г.р (U-16). Напередодні турніру мелітопо-льці провели 2 тренувальних товариських матчі з командою

Rosersbergs IK (досить сильна команда виступаюча в третьому по рангу дивізіоні Шведського чемпіонату). Не дивлячись на всі програні матчі, для мелітопольського клубу це був досвід виступу на найвищому світовому рівні. Варто відзначити, що розрив в класі між нашими командами і скандинавськими все ще величезний, але з кожним роком зменшується. Звичайно ж сам факт чергового виїзду за рубіж підвищує репутацію клубу і спор-тивного іміджу нашого міста Мелітополя в цілому! Хлопцям також пощастило побувати на матчі шведської суперліги AIK IBF - Storvreta IBK і познайомитися із зірками світового флорболу найвищої величини, знайти десятки нових друзів у Швеції, пограти в суперсучасних залах і на кращих флорбольних аренах світу, і все це справило на юних спортсменів величезне враження! Були прове-дені екскурсії по різдвяному Стокгольму і Уппсалі, по пам'яткам Риги. Море емоцій принесла зустріч Нового року в центрі при-крашеного вогнями старого Львова, яка надовго залишиться в пам'яті юних мелітопольців. Була також досягнута попередня до-мовленість про візит команди дівчат "Storvreta IBK" до України, швидше за все зустрічатимемо шведських гостей на Літньому кубку Скелі в серпні. Тепер загартовані в боях дитячо-юнацькі команди Скелі на практиці продемонструють придбаний досвід і уроки зарубіжних протистоянь, що витягують, вже на рідній землі в Мелітополі, де 18-20 січня, пройде традиційний всеукраїн-ський турнір "Зимовий кубок Скелі 2013", матчі якого прийме спортивна арена ДЮСШ №3. Також Мелітопо-лю випала честь прийняти матчі Чемпіонату України серед команд Першої ліги, які також відбудуться парале-льно із Зимовим кубком в Мелітополі 18-20 січня. Членами команди є студенти нашого коледжу Зяблов Де-нис, 112 гр., Бондаренко Єгор, 211 гр., Лисенко Геннадій, 223 гр.

Українські команди в черговий раз відправляться впокорювати Європу і цього разу до холодної Швеції поїдуть 5 команд, які делегувала флор-больна Україна на престижний міжнародний турнір. По 2 команди вийдуть під прапором львівського Лемберга і мелітопольської Скелі, компанію їм також складе новороздольський Скіф.

Зяблов Денис, студент 112 групи

5 1 лютого 2013 р

В Татьянин день, студентов день Хотим вам счастья пожелать Научных взлетов и побед Учиться на четыре-пять Хотим еще вам пожелать Веселым ,светлым, честным быть Хвостов-долгов не оставлять На пары все, друг мой, ходить Невзгод и горестей не знать В душе не держать зла Любовь в сердце своем хранить И что б стипендия росла.

ЦК математичної, природничо-наукової підготовки

У січні святкували свій день народження: Андрющенко Н.В., Долищинська А.А., Жукова Н.М., Булгакова Л.С., Кидалов Ю.В., Томилина Л.А., Чуксін В.П., Смирнова С.Н.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 72312, м. Мелітополь, Запорізька область, пр. Б. Хмельницького, 44,

Телефон 42-20-00. Комп’ютерна верстка: В. В. КУЦАХ. Формат А4. Редактор С. А. ТІГА. Відповідальна за випуск Я. В. НАЙДИШ

6 1 лютого 2013 р