УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

В ІС Т І З М ІС Ц Ь

ІІПТЇГПОіа Еканом'чнл ПНШигІлі моральна«Навчити кожного свідомо

дот римуват и вимог б езп е­ки» — такий девіз керівника Роївського елеватора, що в До­нецькій області, А. ДЗИЗИ.

Понад десять років на цьо­му підприємстві не було жод­ного нещасного випадку.

За результатами обласного огляду-конкурсу з охорони праці в 2000 р. колективу при­суджено перше місце.

дження А. Коваленко не є гучною, відірваною від реалій ф разою, а чітким та неухильним керівництвом до дії.

— Вирішуючи будь-які складні виробничо-економічні питання чи займаючись щоденними поточними справами,— говорить голова Хар­ківської обласної ради профспілки працівників харчової та перероб­ної промисловості М. Ш ацький,— Алла Арестівна завжди розглядає це з точки зору підвищення рівня соціального захисту своїх підлеглих.

Комерційному успіху харківської «бісквітки» сприяло як оновлення технологічних процесів, що й стало гарантією високої якості продукції, так і сформована на АТЗТ «Харків­ська б ісквітна ф абрика» ш ирока дистриб'юторська мережа.

Та й працюючі на колись «ле­жачому» підприємстві («кондитер- ці»), перейшовш и під турботливу опіку А. Коваленко, жодного дня не відчували себе «прийомними дітьми». Належні умови праці, вже звичні на харківській «бісквітці», стали такими ж й на «кондитерці». М атеріальна база обох підпри­ємств, постійно розш ирю ю чись, сприяє підвищенню загальної куль­тури виробництва, а отже, до міні­муму зводяться можливості отри­мання виробничих травм та проф­захворювань.

Зрозуміло, не забувають тут і про відпочинок своїх працівників. На базах відпочинку «Дружба», «Міжводне» щ ороку відпочиває кілька сотень людей, а у дитячому оздоровочому таборі — діти пра­цівників фабрики.

Закінчуючи цей матеріал, мені хочеться побажати у ці світлі вес­няні дні великому колективу харків­ських кондитерів, особисто Аллі Арестівні Коваленко подальшого процвітання та добробуту. Нехай ваша плідна праця, любі жінки, і надалі приносить користь і славу нашій рідній Україні.

В. КОБЕЦЬ,наш власкор

На знімках:лінія виробництва печива;

місильниця Н. Ширинг (зліва) та рецептурниця Л. Градик біля пульта управління лінії

виробництва крекера; лінія з виробництва

вафельних листів.Фото автора

Фото А. Коваленко надано рекламним

агентством «ірис»

*іто 2000 р. на Донбасі вида­лося екстремальним для сіль­ських трудівників, а особливо

для хліборобів. Природні умови не дали змоги виростити повноцінний урожай зернових, а отже, й заклас­ти на зберігання особливо чого не було. А це ж не перше таке літо...

Донецькі заготівельники та пе­реробники зерна чітко уявляють, що в таких умовах майбутнє їхніх підприємств не тільки у створенні

власної сировинної бази, але і в грамотній організації всіх виробни­чих процесів, створенні безпечних

умов праці.Роївський елеватор — дочірнє

підприємство ДАК «Хліб України». З перших же днів на посаді директо­ра елеватора А. Дзиза визначив пріоритетними для себе дві служ­би — технічну та охорони праці. І це, каже він, не його відкриття, а веління життя, тим більше, що зако­нодавством передбачено підпоряд­кування служби охорони праці без­посередньо керівникові підприєм­ства. Тільки так, усвідомлюючи не­розривний взаємозв'язок цих служб, можна забезпечити підприємству благополучне майбутнє.

У ниніш ній тяжкий час кер ів ­ництво елеватора приділяє багато уваги м о д ерн ізац ії за ста р іл о го обладнання. Кошти спрямовують­ся в основному на удосконалення технології приймання, сушіння, за ­вантаження, вивантаження та кон­тролю за реж им ом зб ер ігання

зерна.Невдовзі планують освоїти ви­

робництво соняшникової олії і від­крити лінію з виробництва м акаро­нів. У 2000 р. підприємство укла­ло договір з фермерським госпо­дарством «Райдуга» на спільний оброб іток 1500 га землі. При цьо­му для керівника Роївського елева­тора та п ідпорядкованої йому служби охорони праці пріоритет­ним є створення безпечних та здо­рових умов на кожній виробничій ділянці, на кожному робочому міс­ці. Маш ини та механізми приведе­но у відповідність до вимог норма­тивних актів про охорону праці, за­вершено атестацію робочих місць за умовами праці. П онад десять років на підприємстві не було не­щасних випадків. Все це результат розробленої і діючої вже багато років на підприємстві С УО П , якою

2* О ХО РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 1 1

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

передбачено і відповідальність за порушення нормативних вимог з охорони праці та техніки безпеки, і матеріальне та моральне стиму­лювання за безавар ійну роботу, зниження травматизму та захворю ­ваності.

В ідповідно до вимог С У О П у

функціональні обов'язки усіх поса­

дових осіб внесено вирішення пи­

тань з охорони праці в межах їх

компетенції. С УО П дає можливість

о б ’єктивно визначати стан охоро ­

ни праці у кожному структурному

підрозділі, а на ключові посади

призначено відповідальних і

тямущих працівників, які можуть не

тільки спитати з підлеглих, але й

самі готові нести відповідальність

за стан д о р уч е н о ї їм справи.

С воєчасно проводиться навчання

та інструктаж з питань охорони

праці.Велику допомогу інженерові з

охорони праці Л. Яковлевій, яка

працює на цій посаді вже 25 років,

надають уповноважені трудових

колективів з питань охорони праці

кож ного структурного підрозділу.

Усі вони стежать за трудовою та

виробничою дисципліною в колек­

тивах, активно сприяють підвищен­

ню рівня культури виробництва, до­

помагаю ть у навчанні роб ітників

безпечних методів праці, постій­

но контролюють додержання пра­

вил охорони праці. А головне в

їхній роботі — привчити кож ного

р о б ітн и ка св ідомо додерж увати

вимог б езпеки . У повноваж ен і

щодня перевіряють підрозділи під­

приємства і готують необхідну ін­

ф ормацію до щоденних нарад у

директора.

Кожна така нарада починаєть­

ся з доповіді інженера з охорони

праці. Потім заслуховують керівни­

ків структурних підрозділів, особли­

во тих, у яких були порушення ви­

мог безпеки. За підсумками нара­

ди служба охорони праці підпри­

ємства планує свій подальший роз­

порядок дня.

Директор вважає, що сьогодні вигідніше вкладати кошти в поліп­

шення умов праці, проф ілактику

виробничого травматизму, ніж по­

тім компенсувати витрати на від­

новлення здоров'я працівників, які

отримали травму на виробництві. І

справа тут не тільки в грошах, але

й у тому, що здоров'я працівника

для директора — категорія м о ­

ральна.Багато уваги на підприємстві

приділяється не тільки створенню

належних умов праці, але й сані­

тарно-побутовом у забезпеченню

та медичному обслуговуванню тру­дящих. Усі працівники підприємства

повністю забезпечені засобами ін­

дивідуального захисту, санітарно- побутовими приміщеннями. На під­

приємстві функціонують стоматоло­

гічний та фізіотерапевтичний каб і­нети, у визначені дні тижня прийма­

ють терапевт та гінеколог високої

кваліфікації, є своя їдальня, пекар­

ня. Влітку за символічну плату усі

бажаючі працівники елеватора ма­

ють можливість відпочити на Азов­

ському морі на базі відпочинку під­приємства «Горіховий гай», розта­

шованій у приморському смт Ур-

зуф.Здатність керівника та всіх пра­

цівників Роївського елеватора ус­

пішно розв'язувати питання безпе­

ки та гігієни праці була високо оці­

нена обласною комісією з прове­дення у 2000 р. огляду-конкурсу з

охорони праці — колективу спра­

ведливо було присуджено перше

місце.

В . С Т А Р У Ш К О , заступник на­

чальника Головного управління праці та соціальної політики Донецької об­ласної державної адміністрації

Йо 1 жовтня 2000 р. у системі ВАТ «Укртелеком» діяло кілька положень з питань управління охороною праці, розроблених від­

повідно до типових положень, за­тверджених Держнаглядохоронпра- ці. Проте, з одного з боку, вони мало враховували специфіку галу­зі зв'язку, а з другого — розробля­лися у різний час, різними розроб ­никами і під різні умови господа­рювання. Щ о б усунути недоліки та розходження у цих положеннях, ке­рівництво «Укртелекому» прийняло рішення згідно з Галузевою про­грамою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого сере­довища Державного комітету зв'яз­ку та інф орматизації України на 1997—2000 рр. залучити до роз­робки цих документів науково-ви­робниче підприємство «Протек».

Було створено групу найквалі- ф ікованіш их спеціалістів служби охорони праці ВАТ «Укртелеком» для розробки технічного завдання. Н оворозроблена система управ­ління охороною праці у ВАТ «Укр­телеком» погоджена у встановле­ному порядку з Комітетом по наг­ляду за охороною праці і введена в дію з 1 жовтня 2000 р. Вона включає:

СУОП-ОО-ОО. Положення про систему управління охороною пра­ці у ВАТ «Укртелеком»; СУОП-ОІ-ОО. Положення про навчання з питань охорони праці працівників ВАТ «Укртелеком»; С УО П -02-00. Поло­ження про розподіл обов'язків з пи­тань охорони праці у ВАТ «Укртеле­ком»; СУОП-ОЗ-ОО. Положення про орган ізац ію та проведення оперативного контролю за станом охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; СУО П-04-00. Положення про поря­док оцінки стану охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; С УО П -05-00. Положення про стимулювання ро ­боти з охорони праці у ВАТ «Укр­телеком»; С УО П -06-00. Положен­ня про порядок видачі та вилучен­ня талонів попереджень за пору­шення вимог норм ативних актів про посад ов і о б о в 'я зки з о х о ­рони п р а ц і у ВАТ « У кр т е л е -

12 ОХО РО Н А ПРАЦІ 3/2001

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ

_______________________________________________ А КТУ А Л Ь Н А ТЕМА

У СИСТЕМІ ВАТ «УКРТЕЛЕКОМ»ко м » ; С У О П -0 7 -0 0 . Положення про ка б ін е т о х о р о н и прац і у ВАТ «Укртелеком»; С У О П -08-00 . Положення про відділ охорони праці; С У О П -09-00 . Положення про службу охорони праці ВАТ «Укртелеком».

Такий комплексний підхід до розроб ки основоположних доку­ментів унеможливив усі різночитан­ня та нестикування, які існували ра­ніше, спростив і зробив прозор і­шою методику проведення контро­лю за станом охорони праці, її кількісну оцінку та економічне сти­мулювання.

Головною метою впровадження та підтримання вимог Положення про систему управління охороною праці є підвищення ефективності роботи з охорони праці та знижен­ня рівня виробничого травматизму в акціонерному товаристві з ураху­ванням накопиченого позитивного досвіду.

Кожне з положень супроводжу­ється додатком, який полегшує і спрощує його впровадження. Так, С У О П -01-00 має кілька додатків: форма протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охоро­ни праці та електробезпеки; фор­ма посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці; ти­пова форма контрольного листка проходження навчання з питань охорони праці при прийманні на роботу; перелік роб іт з підвище­ною небезпекою ; перелік посад, професій працівників, які проходять певні форми інструктажів та нав­чання з питань охорони праці; пе­релік робіт, що потребують профе­сійного добору; типові тематичні плани та програми навчання з пи­тань охорони праці; приблизний перелік професій і посад працівни­ків, які звільняються від первинного, повторного та позапланових інс­труктажів; перелік питань вступно­го інструктажу для працівників; форма журналу реєстрації вступно­го інструктажу з питань охорони праці; форма журналу реєстрації інструктажів з питань охорони пра­ці. СУОП-ОЗ-ОО містить у додатку

форму журналу оперативного кон­тролю за станом охорони праці. С УО П -04-00 у своєму додатку дає методику розрахунку коефіцієнта рівня охорони праці в структурних підрозділах. С УО П -06-00 має два додатки: талон попереджень за по­рушення вимог нормативних актів і посадових обов'язків з охорони праці та журнал обл іку виданих та вилучених талонів. У додатку С У О П -0 7 -0 0 наведено перел ік оргтехніки для обладнання кабіне­ту охорони праці. С У О П -08-00 у додатку наводить структуру цього відділу. С УО П -09-00 — у додатку наводиться структура цієї служби, її завдання та функції.

Така побудова С УО П дає мож­ливість однотипно вести у всіх структурних підрозділах діловод­ство з охорони праці, що дуже важливо, враховуючи велику за ­вантаженість працівників служби і те, що вони постійно підлягають різним перевіркам.

Відповідно до наказу по ВАТ «Укртелеком» про введення в дію Положення про систему управління охороною праці в усіх філіалах та структурних підрозділах орган ізо ­вано його вивчення керівним скла­дом та працівниками з наступною перевіркою знань.

Відзначаючи в цілому позитивно розробку комплексу стандартів з управління охороною праці, хоті­лось би зауважити, що цей ком­плекс необхідно доповнити в про­цесі подальшої роботи над удоско­наленням системи наступними стандартами:

організація та проведення днів охорони праці як однієї з форм пропаганди та контролю;

порядок планування заходів з охорони праці на всіх рівнях ВАТ «Укртелеком»;

методика проведення цільових перевірок з охорони праці з боку працівників служби охорони праці.

Звичайно ж, розроб кою лише стандартів робота з управління охороною праці обмежитися аж ні­як не може. Потрібен ще цілий ряд допоміжних матеріалів, які б полег­

шили роботу виконавців безпосе­редньо на місцях. І, в першу чергу, це міг би бути довідник кишенько­вого формату для керівника цеху, ділянки з конкретним переліком йо­го обов'язків, посиланнями на нор­мативні документи, формами жур­налів, звітів, бланків, які мають бу­ти на даній дільниці відповідно до характеру робіт, які там виконують­ся. Це щось на зразок «букваря космонавта», за яким він контро­лює себе, послідовно проводячи всі операц ії з управління космічним апаратом. Такий «буквар» або до­відник значно полегшив би роботу керівника середньої ланки, котрий повністю відповідає згідно з зако ­ном за стан охорони праці на сво­їй ділянці, а помічника з цього пи­тання за штатом не передбачено. Довідник давав би можливість, з одного боку, здійснювати сам о­контроль, а з другого — бути дока­зовим документом у разі будь-якої перевірки чи проведення оператив­ного контролю.

Існує також нагальна необхід­ність створення та постійного онов­лення комп'ютерної бази даних з усіх діючих нормативних документів про охорону праці з прив'язкою його до конкретної галузі, у дано­му разі до електрозв'язку. Ця база даних повинна бути доступною як через корпоративну мережу (елект­ронна пошта), так і через Інтернет. Кожна регіональна служба охоро­ни праці в системі ВАТ «Укртеле­ком» уже забезпечена комп'ютером. На черзі забезпечення комп'юте­рами працівників служби охорони праці Структурних підрозділів. Для них і треба готувати згадану вище базу.

Впровадження у життя перших десяти стандартів управління охо­роною праці в системі ВАТ «Укр­телеком» є тільки першим кроком у створенні стрункої комплексної системи управління охо р о н о ю праці в системі телеком унікац ій країни.

І . Д Р А М А Ш К О , інженер (Запо­різька дирекція ВАТ «Укртелеком»)

О Х О РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 1 3

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

ТА ПРО ЛЮДИНУНамір побувати на підприємстві, продук­

цію якого так апетитно рекламує телеба­чення, визрівав давно. Начебто й недалеко від Луцька до Торчина — і двох десятків кіло­метрів не набереться, однак обставини не давали можливості здійснити цей задум. Тому дуже зрадів, коли склалися сприятливі умови для відвідання добре відомого в Украї­ні та за її межами виробництва, спілкування з тими, хто своєю працею прославив волин­ське містечко Торчин.

— Тамара Федорівна Кваша, заступник голови правління з питань охорони праці ВАТ «Волиньхол- динг»,— були перші слова миловид­ної жінки, якій мимоволі довелося бу­ти впродовж усього дня моїм екскур­соводом по виробничій базі. Саме так значиться в ділових документах виробництво, яке за своїм технічним оснащенням і культурою вже зараз може сміливо конкурувати з анало­гічними підприємствами не лише Во­лині, а й України. Виробнича база є структурним підрозділом ВАТ «Во- линьхолдинг», знаного як лідер вітчиз­няного ринку соусів та приправ під загальновідомою торговою маркою «Торчин Продукт».

Коли у 1994 р. у Торчині взялися за випуск безалкогольних напоїв у ПЕТ-упаковці, багатьом з місцевого населення і не уявлялося, що невдов­зі це нехитре виробництво тран­сформується у потужні і сучасні тех­нології з виготовлення майонезу, кет­чупу, гірчиці. Відбулися і суттєві зміни в їх подальшому житті, зумовлені по­явою саме цього підприємства. Взяти, приміром, газифікацію селища, що для його жителів принципово міняє весь уклад домашнього господарю­

вання. Та найбільш значним для ба­гатьох жителів Торчина і навколишніх сіл стало набуття ними статусу чле­на трудового колективу перспектив­ного підприємства. Вчасно і сповна виплачується заробітна плата. До людей прийшло усвідомлення, що сумлінна робота, пріоритет колек­тивних інтересів над одномоментною дріб'язковою користю є визначаль­ними чинниками утвердження й еко­номічного благополуччя підпри­ємства, а, отже, і кожного з працю­ючих на ньому.

Про виробничу та соціальну кон­цепцію цього доволі молодого трудо­вого колективу ВАТ, яким довірено керувати А. Новаку, складається вра­ження одразу ж за прохідною вироб­ничої бази. Впадає в очі, насампе­ред, чистота і охайність території, по бетонному покриттю якої перемі­щуються невтомні електрокари. Ван­тажні автомобілі очікують на наван­таження на спеціально відведених для цього місцях. Водії транзитного автотранспорту мають змогу тут же скористатися санітарно-побутовими приміщеннями. Нічого зайвого, аби- як нагромадженого, бездоглядного.

Про те, що такий порядок не для гостей, а умоти­вована повсяк­денність, почи­наєш розуміти вже в кабінеті охорони праці, куди запроси­ла Т. Кваша. Як було видно з оформлення кім­нати та розта­шування столів, тут проводило­ся навчання. Та­мара Федорівна зауважила: «Та­кому оформлен­ню ми завдячує­

мо і журналу «Охорона праці». Ці стенди виготовило львівське підпри­ємство «Екотранс», про яке дізнали­ся з реклами на сторінках видання. Усім іншим, від меблів до необхідної методично-навчальної літератури, завдячуємо моєму попереднику, зас­тупнику директора з питань охорони праці В. Кваші. Коли у 1996 р. під­приємство отримало дозвіл теруп- равління Держнаглядохоронпраці по Волинській області на початок робо­ти, Віктор Григорович почав розроб­ляти положення, інструкції, необхідні у повсякденній роботі нормативні до­кументи. Він взяв під опіку регулярне навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб, спеці­алістів, а також працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпе­кою. Без зволікання було запрова­джено сертифікацію та планове об­стеження усього технологічного ус­таткування».

Такою ж відповідальністю про створення належних і безпечних умов праці у ВАТ «Волиньхолдинг» пройня­лася і його дружина, яка у 1997 р. пішла шляхом свого чоловіка-настав- ника. Реальний стан справ і здобут­ки Тамари Федорівни засвідчують, що така подружня спадкоємність сповна себе виправдала. Приміром, ще у 1998 р. у ВАТ «Волиньхолдинг» пройшла атестація робочих місць за умовами праці, і наказом по підпри­ємству встановлено пільги та компен­сації працюючим, зайнятим на робо­тах з важкими та шкідливими умова­ми праці. Всі спеціалісти, відповідаль­ні за експлуатацію і технічний стан об'єктів підвищеної небезпеки, і без­посередні виконавці робіт з підвище­ною небезпекою пройшли навчання в учбово-курсовому комбінаті управ­ління житлово-комунального госпо­дарства Волинської облдержадмініст­рації. Тамара Федорівна домоглася, щоб штат працівників виробничої

14 О ХО РО Н А ПРАЦІ 3/2001

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ

бази з 2000 р. був доповнений спе­ціалістом з питань охорони праці. На цю посаду було призначено Б. Лав- ренюка. Тепер, крім повсякденних обов’язків, на нього покладена відпо­відальність і за реалізацію заходів, що передбачені наказом по ВАТ «Волиньхолдинг» «Про забезпечення функціонування системи управління охороною праці та пожежною без­пекою виробничої бази». Проявлю- вані ініціатива і активність підопічно­го, на переконання Т. Кваші, дадуть сподівані результати.

Для поліпшення умов праці на підприємстві щорічно виділяються значні кошти. Тільки у 2000 р. витра­ти на встановлення та реконструкцію вентиляції у цехах, протипожежної та охоронної сигналізації, покращання освітленості робочих місць і терито­рії, спорудження санітарно-побуто­вого блоку, придбання у достатній кількості лікарських препаратів та пе­рев'язних матеріалів становили близько 70 тис. грн. Сюди також вхо­дить повне забезпечення працюючих спецодягом, 313, миючими засобами тощо.

Зроблене лише протягом одного року, безперечно, радує, бо кошти і час не змарновані. Та все ж у Т. Ква­ші є власна думка про те, якими кри­теріями потрібно оцінювати стан ро­бочих місць, підприємства в цілому, роботу колег і власну. Адже цього вимагає бажання трудового колекти­ву випускати продукцію, конкурен­тоспроможну не тільки на вітчизняно­му, а й зарубіжному ринках. Крім то­го, з суто особистого, жіночого солі­дарного бачення і розуміння вважає, що саме на виробничій базі, де тру­диться до 70% дівчат, матерів і навіть бабусь, повинно бути ще краще, щоб на виробництві вони відпочива­ли душею, повсякчас усвідомлювали власну значимість і потрібність колек­тивному організму.

Турбота, не декларативна, а іс­тинна, проявляється найбільшою мі­рою на місцях повсякденного пере­бування працівників, якими є вироб­ничі цехи. Чистота і охайність в одно­му з них, де виготовляється і фасуєть­ся емульсійна продукція,— кетчупи, справляли неабияке враження. Одні працівниці не відходили від конвеєра, а інші, переважно молодші, склада­ли продукцію у ящики, що на візоч­ках доставлялися до складу. Весь тех­нологічний процес уподібнювався до прецизійно налагодженого механіз­му, в якому роль людини зведена до створення і підтримки зручного до своїх фізичних можливостей ритму праці. Особливості приготування го­тової продукції пояснював начальник дільниці В. Шуст. Захоплення викли­

кав бездоганний стан кімнат відпо­чинку та особистої гігієни. На інших дільницях господарювали монтажни­ки — налагоджувалася ще одна ви­робнича лінія, що дасть змогу збіль­шити обсяг випуску харчової продук­ції, яка має попит у споживачів.

Лабораторія з контролю вироб­ництва справляла враження спеціалі­зованої продовольчої крамниці. Про­дукція у різнобарвних упаковках кра­сувалася на пристінних стелажах. Ли­ше розмаїття реторт, колб, іншого хі­мічного посуду на столі посеред кімнати не викликали сумнівів, де знаходишся. Очолює малочисельний колектив лабораторії, де визначаєть­ся придатність та споживча якість усього, що надходить на підприємст­во у вигляді си­ровини та ви­ходить у вигля­ді готової про­дукції, О. Щер- бакан, фахівець високої квалі­фікації. У квітні 2000 р. Ольга М и к о л а їв н а виграла тендер конкурсної те­ми «Виробни­чий контроль якості» Мініс­терства торгів­лі США, спрямованої на підтримку малих і середніх підприємств України. А це дало їй можливість стажуватися протягом місяця за океаном з тим, щоб після повернення до рідного підприємства застосовувати набуті знання у повсякденній праці. А щоО. Щ ербакан та очолювана нею лабораторія справляються успішно з таким завданням, засвідчує та ж кон­курентоспроможність продукції.

Медсестра В. Воїна, для якої гос­ті, що навідалися до медпункту бази, були цілковитою несподіванкою, роз­повідає:

— Під моєю опікою на базі 450 осіб. Це в основному жінки. Як мед­працівник вважаю, що умови праці тут на належному рівні. Для надання невідкладної медичної допомоги, а також лікування диспансерних хво­рих є достатньо медикаментів. На підприємстві стали обов'язковими на­передодні можливих епідемій профі­лактичні щеплення. У медпункті та в аптечках на виробничих дільницях завжди є бинт, вата, інші перев’язні матеріали, необхідні антисептичні за­соби.

П О В ІД О М Л Я Ю Т Ь В Л А С К О Р И

Найчастіше Валентині Іванівні до­водиться мати справу з гіпертонічни­ми недугами. Зумовлюють їх, звичай­но, не виробничі фактори. І все ж са­мопочуття таких диспансерних хво­рих на особливому контролі, медсе­стра регулярно їх консультує, як поводитись при погіршенні самопо­чуття, які в такому разі вживати ліки. Коли вважає за необхідне, організо­вує прийом у кардіолога місцевої лі­карні, а за потреби звертається за консультаціями до інших лікарів вузь­кого профілю.

Щ о виніс я для себе після відвідин виробничої бази ВАТ «Волиньхол­динг»? Насамперед те, що створен­

ня безпечних і комфортних умов пра­ці для усього колективу є пріоритет­ною засадою, на якій грунтується економічна стабільність підприєм­ства. Визначальними заходами, до яких вдаються усі причетні до цього служби, є ті, що мають профілактич­не спрямування. Турбота про здо­ров'я, не декларативна, а реальна, у її всебічних проявах, як відомо, ску­повується сторицею. І провідна роль у здійсненні цього завдання відведе­на Тамарі Кваші. Своєю неспокій­ною працею вона забезпечує спо­кій, радість від життя тим, турботу про кого вона вважає справою пер­шорядною.

с. П О П О В И Ч ,наш власкор

Н а знімках:у цеху фасування готової

продукції; колектив лабораторії

з контролю виробництва (крайня зліва — О. Щербакан).

Ф ото автора

О ХО РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 15

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

Як неодноразово відзнача­лося на засіданнях Націо­

нальної ради з питань без­печної життєдіяльності

населення, стан безпеки праці в країні залишається

незадовільним, а рівень травматизму — високим.

Своїми роздумами про при­чини та шляхи виходу з

такого становища з влас­ним кореспондентом ж ур­налу К. ЦВІГУН ділиться

один з наших постійних авторів — завідувач кабіне­

ту охорони праці Іллічів- ського морського торговель­ного порту А. РОМАНЧУК.

Можливо, це повністю й не стосується наш ого підпри­ємства, але змушує замисли­

тися: як добитися стійкого знижен­ня травматизму? Повинен зразу ж сказати, що найкоротш ого шляху та простих рішень проблем охоро­ни праці не існує. Якщо хтось вва­жає, що поліпшення стану охорони праці можна досягти тільки поліп­шенням організації чи посиленням нагляду, або шляхом ж орсткого дисциплінарного пресингу, то він глибоко помиляється. Проблеми охорони праці комплексні, і вирі­шуватися вони повинні комплексно.

Іллічівський порт, як відомо, під­приємство далеко не з останніх у виріш енні економ ічних, техніко- технологічних та соціальних зав ­дань. У порту завжди приділялася якнайсерйозніш а увага питанням охорони праці, склалися свої підхо­ди та традиції. Навіть у період, ко­ли стався злам усталеної вертикалі державного управління охороною праці, в порту продовжувала функ­ціонувати система управління охо­роною праці. Здавалось би, є всі передумови, щоб ситуація була достатньо стабільною, передбачу­ваною, нарешті, а найголовніше — повинен був знизитися рівень трав­матизму. Принаймні перестануть гинути люди. Проте нещасні випад­ки в порту скоюються, в тому числі й зі смертельними наслідками, хоча позитивна тенденція зниження рів­

ПРО РЕЗЕРВИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ТРАВМАТИЗМУня травматизму за останнє де­сятиріччя явно намітилася. П о­ліпшилися по­казники травма­тизму і тор ік.Якщо в 1999 р. коефіцієнт частоти становив 6,5, то на кінець 2000 р. він зменшився до 2,62. Знизилася й тяжкість травм.

Але в чому ж причини нещасних випадків?

Д о числа о б ’єктивних причин належить наявність на робочих міс­цях небезпечних та шкідливих ви­робничих факторів, фізична і мо­ральна спрацьованість техніки, не­відповідність умов праці норматив­ним вимогам, недодержання трудо­вої та технологічної дисципліни, порушення норм і правил безпеки, незадовільна орган ізац ія вироб ­ництва тощо, а до суб'єктивних — психологічні та особистісні особли­вості працівників. Все це створює передумови травмування і нале­жить, я б сказав, до локальних при­чин, бо виникає запитання: чому порушується дисципліна, чому не­задовільно організовується трудова діяльність?

Здається абсурдним, коли всу­переч здоровому глузду людина діє з порушенням правил безпеки, на­ражаючи себе й оточуючих на не­безпеку бути травмованими, знаю ­чи, що порушує, знаючи, чим це може скінчитися, а проте... Причи­на всього цього криється в нашій свідомості, якщо хочете, ідеології, у ставленні до питань забезпечення власної безпеки та безпеки оточу­ючих людей.

Спеціалісти вважають: скільки б ми не поліпшували умови праці, як би не збільшували витрати на охо­рону праці, кількість та жорсткість покарань за порушення правил безпеки, без зміни свідомості на всіх рівнях управління ми не доб'ємося зниження травматизму, хоча повністю відмовитися від прак­

тики застосування д и с ц и п л ін а р н и х стягнень було б неправильно. Не­обхідно, щоб ко­жен усвідомив

потребу в самокон­тролі та самопрофілактиці травма­тизму, в критичному аналізі своїх особистісних особливостей.

Саме тому всі наш і зусилля, форми навчання, пропаганди, ак­тивного психологічного впливу ма­ють бути спрямовані на людину, на руйнування фальшивих стереотипів мислення та поведінки, на форму­вання в трудових колективах та у кожного позитивної ідеології, ідео­логії законослухняності та твор­чості.

У листопаді 2000 р. я брав участь у роботі м іжнародного кон­гресу з охорони праці в М оскві. Практично в усіх виступах звучало занепокоєння станом безпеки, гігі­єни та охорони праці і виробничо­го середовища. Цікавість викликала доповідь німецького спеціаліста — керівника Центру техніки безпеки Ради професійних товариств фе­деральних земель Рейну та Вестфа- лії пана Ф . Нойтеля, який ознайо­мив присутніх з принципово новим підходом до навчання з питань без­пеки праці. Як він підкреслив, по­милка традиційного підходу до на­вчання полягає в тому, що усвідом­лення необхідності додержання за­ходів безпеки ми намагаємося при­щепити дорослим людям, людям із цілком сформованими поглядами, певним мисленням. Саме тому ми не досягаємо потрібної нам мети... Він навів німецьке прислів'я: «Чого не вивчив маленький Гансик, того ніколи не навчиться дорослий Ганс».

Тому новий підхід передбачає навчання дітей з питань безпеки, яке необхідно починати з дитячого садка. Ф . Нойтель розповів про експериментальне навчання з без­печної життєдіяльності у 10 дитячих

с ЧОГО н е в и в ч и вм а л е н ь к и и ^ н а ­

вчиться д о р о с л и й Г а н с »

16 О Х О РО Н А ПРАЦІ 3/2001

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ

садках різних європейських дер­жав. Якщо спочатку діти не могли нічого відповісти на поставлені за­питання, то в кінці навчання вони вже цілком могли в них орієнтува­тися. Більше того, прийшовши до­дому, вони починали на цю тему дискусію з батьками, ставили їм за ­питання на зразок: «Тату, а чому ти не береш на роботу каску?». Так що ідея полягає в тому, щоб, при­щеплюючи дітям навички додер­жання правил безпеки, вийти на сім’ю, а через сім'ю — на вироб­ництво. А це вже певна гарантія зниження рівня травматизму у май­бутньому. Якщо ми сформуємо в людини відповідне мислення, зако ­нослухняність, відповідальне став­лення до безпеки життєдіяльності всіх і кожного зокрема, ми зможе­мо досягти позитивних результатів, тобто такого становища, коли до­держання вимог правил безпеки буде норм ою поведінки, коли це буде престижно, і такий працівник всебічно заохочуватиметься як м о­рально, так і матеріально. Тоді кожний, незалежно від того, яку по­саду обіймає, виконуватиме свої трудові обов'язки відповідно до вста­новлених правил, а отже, безпечно.

Не секрет, що стан охорони праці залежить від багатьох факто­рів. Оновлення техніки, удоскона­лення технології виконання робіт, поліпшення умов праці, доведення їх до нормативних вимог, навчання, поповнення норм ативної бази, придбання засобів захисту, засто­сування нових інформаційних тех­нологій — все це вимагає коштів. Не вкладаючи фінансів в охорону праці, важко і навіть неможливо домогтися позитивних зрушень. Ф і­нансування усіх цільових заходів, спрямованих на доведення умов праці до нормативних вимог, на зниження виробничого ризику — також необхідна умова створення передумов для підвищення рівня безпеки та зменшення кількості не­щасних випадків.

Тепер про роль спеціаліста в ор­ганізації роботи з охорони праці в підрозділах і в порту загалом, у здій­сненні нагляду за безпечним вико­нанням робіт, вирішенні інших питань, які є складовими охорони праці.

Сьогодні в службах охорони праці працюють інженери, які не мають спеціальної фахової освіти в галузі охорони праці, а в основно­му лише практичний досвід. Але од­ного практичного досвіду явно не­достатньо. П роте так склалося і, очевидно, так і буде найближчим часом. Практики діють в основно­му старими методами, тоді як проб­леми охорони праці вимагають но­вих підходів та нової ідеології, яка б базувалася на соціально-еконо­мічних методах впливу, аналізі та прогнозуванні ступеня виробничого ризику, на м іжнародній практиці. Безумовно, нові завдання та підхо­ди зможуть реалізувати тільки спе­ціалісти, які мають відповідну підго­товку, володіють відповідними знан­нями, більш досконалими формами та методами роботи. Всіма цими методами повинні володіти не тіль­ки спеціалісти з охорони праці, але й керівники підрозділів, орган ізато­ри виробництв. Тільки наглядацтвом (спеціально вживаю такий термін), як це розуміє і робить дехто, проб­лем охорони праці не вирішити. А тому в охороні праці повинні пра­цювати, як і в будь-якій іншій сфері, не випадкові люди, а професіонали.

На мою думку, це завдання можна було б вирішити через Одеську державну морську акаде­мію. Для цього з числа нинішніх чи майбутніх студентів треба визначи­ти чисельність осіб, які спеціалізу­ватимуться в галузі охорони праці, тобто виконуватимуть курсові та дипломні роб оти , проходити ви­робничу практику за тем атикою охорони праці з гарантією пра ­цевлаштування після закінчення вузу у службі охорони праці порту.

А поки що необхідно навчати вже працю ю чих спеціалістів. Це навчання необхідно організовувати за такими напрямами: соціально- психологічні методи профілактики травматизму, аналіз обставин та причин нещасних випадків, ризик- аналіз, як метод управління охоро­ною праці тощо.

Під час розслідування нещасних випадків, аналізу їх причин та виз-

АКТУА Л Ь Н А ТЕМА

начення винуватців у нас випадає з поля зору ще один важливий фак­тор — роль бригадирів і ланкових в організації технологічних проце­сів, контролі за виконанням робіт безпосередньо на робочих місцях, їх відповідальність за порушення норм безпеки членами бригади, нещасні випадки та аварії. Як пра­вило, вся відповідальність поклада­ється на потерпілого та організато­ра робіт. Але пробачте, де ж бри­гадир, ланковий? Адже бригадири та ланкові — це перші особи, які зобов'язані забезпечити безпечне виконання роб іт і повинні нести повну відповідальність за стан ви­робничої дисципліни, в тому числі й за безпеку праці. Існуюче поло­ження про бригаду багато в чому не відповідає сучасним вимогам, про які я говорив, тому його необ­хідно кваліфіковано доопрацювати.

Крім того, я хотів би висловити пропозицію , втілення якої, на мій погляд, дало б можливість істотно підвищити рівень знань з охорони праці тих осіб, яких призначають на керівні посади у підрозділах і від яких в основному залежить орган і­зація безпечного виконання робіт на місцях. О соба , призначена на керівну посаду, повинна пройти не просто навчання з питань охорони праці, але й стажування за відпо­відною програмою у відділі охоро­ни праці, де матиме можливість до­сить детально ознайомитися з нор­мативними документами, із загаль­ною організацією охорони праці і відчути атмосферу, супутню охоро­ні праці. Можливо, тоді буде й ін­ше ставлення до інженерів відділу, до того, що і як вони роблять, до того, як будувати свою роботу з охорони праці надалі. Думаю, що це не вимагає великих витрат, які в кінцевому підсумку окупляться.

Від того, наскільки ми зуміємо справитися з вирішенням усіх цих завдань, залежить не тільки життя і здоров'я людей, але й імідж порту, що дасть можливість підвищити до­віру до нього партнерів, акціоне­рів, державних органів, що, в свою чергу, створить порту стабільне становище на ринку.

3. Зам. № 0166103 О Х О РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 17