1

Войтюк Ирина Миколаївна,

учитель хімії Миколаївського ліцею "Педагог"

Створення умов для розвитку мотивації до навчання учнів

8, 9-х класів 12 річної школи на уроках хімії

Уміння школярів навчатися є виміром потенціалу середньої освіти

країни, а умовою його формування є достатня мотивація учнів. Навколишній

світ змінюється швидше, ніж наші школи, тож користь від щоденного

старанного навчання для деяких учнів не є очевидною. Як організувати

навчальну діяльність кожного учня, щоб вона була посильною для нього,

бажаною, не викликала фізичного та психічного перевантаження? Сучасна

шкільна освіта ще недостатньо адаптована до майбутніх потреб учнів, тому

зусилля вчителя сьогодні повинні бути направлені на розвиток у дитини

прагнення до життєтворчості, інтересу до самопізнання і самовизначення.

Питанню мотивації присвятили свою увагу вітчизняні та зарубіжні педагоги

та психологи (Л. І. Божович, В.Г. Асєєв, А. К. Маркова, О.М. Леонтьєв,

І.А.Гурняк, Овчарова Р.В, Д. Аткінсон, Дж. Брофі та інші).

У дослідженні В.А.Якуніна та Н.І.Мешкова виявлена закономірність -

що не завжди рівень інтелекту визначає успішність з предмету. «Сильні» та

«слабкі» учні відрізнялися за мотивацією навчальної діяльності. Данні

дослідження доводять що висока позитивна мотивація стає компенсаторним

фактором у випадку недостатньо високих спеціальних здібностей, але ніякий

високий рівень інтелекту не компенсує низьку мотивацію. Інші автори

підкреслюють, що результат діяльності, крім мотивації, залежить ще і від

інших чинників (умови діяльності, здібності тощо), у той же час саме

мотивація навчальної діяльності та пізнавальний інтерес, як узагальнений

інтегративний показник мотиваційної сфери, виступають одними з

найбільших вагомих стимулів отримання знань, успішного оволодіння

навчальним матеріалом, його ґрунтовного засвоєння, творчого відношення

до навчання. Особливості хімії як навчального предмета полягають у тому,

що з одного боку це фундаментальна наука про природу, яка має великі

2

розвивальні та пізнавальні можливості, а з іншого-за даними психологічних

досліджень (ТІМSS) учні вважають хімію найскладнішим предметом

шкільного курсу, нецікавим, мало пов’язаним з їх подальшим життям.

Починаючи вивчати хімію з 7 класу, діти поступово втрачають до неї інтерес.

Так, за результатами психологічного тестування «Карта інтересів», учні 8

класу, що вступили до нашого ліцею не віднесли хімію до цікавих їм

предметів (всі 35 учнів!). Аналізуючи проблему, я обрала тему основна ідея

якої - забезпечення активної позиції учнів у навчанні хімії шляхом

використання новітніх форм і методів для розвитку навчальної мотивації. У

ході розгляду проблеми підвищення мотивації визначається як мета

діяльності, а пізнавальна активність учнів на уроці - як найвагоміший засіб її

вирішення. Спираючись на наукові дослідження, я окреслила таку

послідовність прояву мотивації:

внутрішня мотивація пізнавальний інтерес позитивне ставлення

до предмету

У психології мотив розглядається як спонукання до дії потребою.

Мотивація – сукупність взаємопов’язаних мотивів, які визначають

спрямованість поведінки, впливають на емоції, прагнення переживання та

установки (поділяється на внутрішню та зовнішню).

Виділяють такі групи мотивів:

v пізнавальні (інтерес до нових знань);

v соціальні (існування у колективі);

v комунікативні (спілкування у колективі);

v мотиви відповідальності та тиску;

v мотиви перспективи (майбутня професійна діяльність).

Процес навчання є особливим видом діяльності і має такі складові:

Процес навчання

Цілі навчання Мотиви навчання Зміст навчання

Цілі навчання трансформуються у педагогічні задачі:

v інформаційну (що будемо вчити?);

3

v мотиваційну (навіщо це вчити?);

v операційну (як будемо вчити?);

v комунікативну (з ким будемо вчити?).

Якщо задача сприймається учнем – вона виступає мотивом навчання.

Важливо, щоб задача уроку перетиналася з сферою особистого досвіду учня,

та сферою інтересів учня.

У роботі враховані результати діагностики практичного психолога

(розробка позакласного заходу). Провідними мотивами навчальної діяльності

учнів 8-9 класів є навчально-пізнавальні мотиви, широкі пізнавальні мотиви,

мотиви соціальної співпраці, мотиви самоосвіти. Отже, учні даної вікової

категорії налаштовані на отримання нових знань (які мають бути значущими

для них), прагнуть до сумісної роботи в колективі (реалізуючи дуже важливе

для підлітків міжособистісне спілкування), підготовлені до самостійного

здобування знань.

Тому я використовую такі принципи щодо формування мотивації:

v апелювання до життєвого досвіду учнів;

v створення проблемної ситуації, або розв’язання парадоксів;

v створення ситуації успіху;

v доброзичливий настрій уроку;

v включення учнів в колективні форми діяльності;

v залучення учнів до оцінювання.

На формування позитивної мотивації націлені такі мої прийоми:

v Починаю урок з створення робочої атмосфери: на дошці опорні

схеми, малюнки із знаками запитання, кросворди (урок №1, 4, додаток 2)

v використовую різні форми перевірки домашнього завдання

:самоперевірка, взаємоперевірка, хімічні диктанти («Про що йде мова?», «Так

чи ні?», «продовж фразу» ( урок № 3);

v разом із учнями визначаємо мету ( що будемо вивчати? навіщо? З

чим в учнів асоціюється дана тема?), проводжу вправу «Що прийшло на

думку?»;

4

v обов’язково підкреслюю зв'язок знань з повсякденним життям,

практичну спрямованість навчання;

v готую та залучаю учнів до пошуку цікавого матеріалу,

використовую незвичайні форми його викладання :комп’ютерні програми,

відеоматеріали, презентації.(учнівська презентація-диск);

v створюю проблемно-пошукові ситуації (уроки № 1, 2);

v на етапі вивчення нового матеріалу організовую роботу в групах:

робота з книгою: (отримали завдання розподілили обов’язки підготували

відповідь виступили перед класом оцінили свою роботу);

v на етапі відпрацювання навичок використовую прийом «аркуш по

колу» (гетерогенні групи, сильні учні допомагають слабким, умова-

працюють всі по колу, є можливість допомоги, консультування всередині

групи, різні групи-конкуренти, результат залежить від внеску кожного),

оцінка визначається місцем, яке посіла група по кількості правильно

виконаних завдань, можна завершити роботу в групах вправою-рефлексією

«Наш корабель» (додаток 2);

v створюю динамічні дослідницькі групи, які готують демонстраційні

досліди, що доповнюють стандартні (наприклад: дія на індикатори

лимонної, яблучної, молочної, щавлевої кислот);

v на етапі закріплення та корекції використовую вправи «Я-

редактор» (знайти помилки), «третій-зайвий», диктант «так чи ні?»

(додаток 1);

v при підведенні підсумків уроку надаю можливість оцінити свою

роботу (за певними критеріями), обговорення результатів уроку, постановка

наступних задач:(що нового дізнались на уроці? Де можна використати

знання теми? Які питання ще не вирішені? Що сподобалося, не сподобалося

на уроці? Пропоную завершити роботу заповненням таблиці:

Опорні знання (знаємо) Нові поняття (вивчаємо) Дізналися на уроці

(результат)

5

v пропоную творчі домашні завдання: скласти кросворд,

нестандартну задачу, вікторину, казку, використовуючи поняття теми.

Працюючи над своєю проблемною темою, я дійшла до таких

висновків: найважливішими факторами, які впливають на формування

внутрішньої мотивації до навчання виступають:

v створення умов для прояву учнями активності, самостійності,

ініціативи;

v достатня різноманітність та посильна складність завдань у тому

числі проблемного і творчого характеру;

v задоволення від процесу діяльності, усвідомлення особистісної та

суспільної значимості її результатів.

Практично це буде реалізуватися, якщо:

v намагатися не нав’язувати навчальної мети зверху, визначати її

разом з учнями;

v використовувати момент зацікавлення, проблемні питання;

v активізувати самостійне мислення;

v використовувати ТЗН, комп’ютер;

v підбирати завдання з елементами новизни та непередбачуваності,

що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.

Використовуючи саме такий підхід, реалізуючи його через урок та

позакласні заходи, я отримала певні позитивні результати: на протязі

останніх 5 років 8 моїх учнів стали переможцями ІІ етапу Всеукраїнських

предметних олімпіад з хімії, 1 учень посів перше командне місце у міському

етапі турніру юних хіміків. Щорічно учні ліцею вступають до навчальних

закладів, де хімія є профільним предметом. Зрозуміло, що не всі проблеми

вирішено, але я постійно нагадую собі та учням слова Г.Маррі «Той, що

прагне, зробить більше , ніж той , хто може!»

6

Урок №1

Тема уроку: Електроліти та неелектроліти.

Мета уроку: Закріпити знання про типи хімічного зв’язку, формувати

уявлення про класифікацію речовин за здатністю проводити електричний

струм у розчинах та розплавах, розвивати вміння встановлювати причинно-

наслідкові зв’язки, виховувати обережність під час роботи з побутовими

електроприладами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: прилад для дослідження електропровідності, сода,

дистильована вода, програмно-методичне забезпечення «Хімія 9 кл.»,

відеофрагмент «Електроліти та неелектроліти», таблиця «Типи хімічного

зв’язку», підручники О.Г.Ярошенко, Н.М.Буринська.

Етапи уроку:

I. Організаційний

Підготовка необхідного на уроці (підручник, зошит, письмові прилади.)

II. Етап перевірки домашнього завдання, корекція раніше засвоєних

знань, підкреслення попередніх досягнень.

III. Оголошення теми уроку, мотивація із залученням учнів:

Визначення разом із учнями мети уроку:

Що будемо вивчати?

Яку характеристику розчинів розглянемо? Практична спрямованість: Чи

необхідні знання з даної теми у житті?

Вправа «що спадає на думку»? (асоціації з темою уроку)

Очікуваний результат у вигляді таблиці: На при кінці уроку підсумуємо

його результат:

v опорні знання (знаємо);

v нові поняття (вивчаємо);

v дізналися на уроці (результат);

7

v типи зв’язку,класи речовин;

v електроліти та неелектроліти.

IV.Пояснення нового матеріал: а) актуалізація опорних знань;

ТИПИ ЗВЯЗКУ

неметали метали+неметали

ковалентний йонний

а) неполярний, Сl2 NaCl

б) полярий, Н2

СКЛАДНІ РЕЧОВИНИ

оксиди кислоти основи солі

Знання про будову речовини допоможуть зрозуміти їх поведінку у

розчинах та розплавах.

б) робота з підручниками:

Які вчені досліджували електропровідність? Схема приладу для

дослідження.

Речовина

Результат дослідження електропровідності

1. дистильована вода

2. суха сіль NaCl

3. розчин солі

Відповідають на питання,заповнюють таблицю.

в) дослідження електропровідності деяких речовин (питна сода,

дистильована вода, розчин соди)- виконує дослідницька група;

8

г) перевірка виконання завдання: відповіді з зошитів, дослідницька група

демонструє свою роботу;

д) відеофрагмент «Електроліти та неелектроліти».

V. Закріплення та корекція знань:

а) Вибрати із формул електроліти: 2 учні біля дошки

K2O; K2SO4; KOH; H2SO4; K; SO3; H2S; CaCO3; Ca(OH)2; CaO; P2O5; HCl

б) Самоперевірка, корекція;

в) Заповнити опорну схему.

Речовини

----------------------------- ----------------------------

___________ ____________ ___________ зв'язок____ ____________ зв’язок ___________

у розчині, або у розчині, або розплаві__________ розплаві____________

VI. Підсумки уроку, мотивація завершення:

Заповнення колонки « дізналися на уроці», самооцінка своєї роботи.

Оголошення домашнього завдання:

П.9, №2-середній рівень.

№2, 3-достатній рівень.

№2, 3, 5, 6- високий рівень.

Повідомлення: «електроліти у живих організмах», «електроліти у

техніці».

класи

9

Урок №2

Тема уроку: Електролітична дисоціація.

Мета уроку: Закріпити знання про розподіл речовин на електроліти та

неелектроліти, формувати уявлення про механізм електролітичної дисоціації,

розкрити зв'язок між будовою речовини та здатністю дисоціювати, розвивати

уміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки, виховувати комунікативні

якості.

Обладнання: таблиця «Механізм електролітичної дисоціації»,

програмно-методичне забезпечення «Хімія 9 кл.», відео фрагмент «Механізм

електролітичної дисоціації»,прилад для дослідження електропровідності,

чашка для випаровування, розчин солі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Етапи уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

На попередньому уроці ми вивчали класифікацію речовин за певними

критеріями:

Перевірка домашнього завдання (питання з підручника).

Виступ учнів з повідомленнями: «електроліти у живих організмах»,

«електроліти у техніці».

ІІІ. Закріплення умінь розподіляти речовини на електроліти та

неелектроліти.

Завдання із збірника Ярошенко О.Г стор.11 №2-4 В1, №5-7

В2,*завдання на картках (за бажанням)

Два учня працюють біля дошки.

Самоперевірка, виправлення помилок.

IV. Нова тема.

10

1) Мета уроку (Учні визначають мету уроку: Яка мета уроку?

Навіщо вивчаємо тему?

З чим пов’язана тема?

Що очікуєте від уроку?

2) Самостійна робота з книгою (клас поділяється на 3 групи - ряди)

1 група – Що таке електролітична дисоціація? Хто досліджував це

явище?

2 група – Що відбувається з іонними сполуками у розчинах?

3 група – Що відбувається з речовинами ковалентного полярного зв’язку

у розчинах (робота з підручником та додатковою літературою).

3) – виступ груп, оформлення конспекту.

4) Перегляд відео фрагменту, фрагмент комп’ютерної програми (роботи

С.Ареніуса), анімаційне зображення процесу дисоціації.

Оформлення опорного конспекту (самостійно)

Дисоціація – це________________________________________________

Стадії дисоціації: 1)- схема процесу:

2)-

3)-

.

5) Вправа «Мозковий штурм»: Які є причини та наслідки

електролітичної дисоціації? Приймаються варіанти відповідей, голосуванням

обираємо правильніший.

V) Закріплення:

Проблемні питання-на вибір:

–Уявіть собі процес плавлення кухонної солі. Які процеси відбуваються

під час плавлення електроліту? Що буде з електропровідністю?

– Розчин кухонної солі випаровують. Які процеси відбуваються під час

випаровування води із розчину? Що буде із електропровідністю?

Обговорення відповідей, схематичне зображення процесів.

Демонстраційний дослід:

11

(випаровування розчину солі)

VI) Підсумки уроку:

v Що нового дізналися?

v Чому необхідні знання про дисоціацію речовин?

v Де їх можна застосувати?

Самооцінювання:

- етап перевірка домашнє завдання – 3б

- етап роботи в групах – 3б

- етап проблемних питань – 3б

- етап розподілення на електроліти та неелектроліти – 3б

Критерії оцінювання – без помилок – 3б

- більшість вірно (більше половини) – 2б

- багато помилок – 1б

- не виконав – 0 б

VIІ. Домашнє завдання. П.9 №1, 4. Приклади електролітів: В1- з

елементами 2 періоду, В2- з елементами 3 періоду. Творче завдання: якими

доступними вам засобами можна відтворити, зобразити явище

електролітичної дисоціації?

12

Урок №3

Тема уроку: Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації.

Мета уроку: Вдосконалювати уміння складати рівняння дисоціації

кислот, основ, солей, закріпити знання про механізм електролітичної

дисоціації, формувати уявлення про ступінь дисоціації та класифікацію

електролітів на сильні та слабкі, розвивати уміння працювати з підручником,

виховувати взаємодопомогу, комунікативні якості.

Обладнання: Таблиця «Стадії дисоціації», збірник завдань

О.Г.Ярошенко.

Тип уроку: комбінований.

Етапи уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання – взаємоперевірка з дошки.

Диктант: продовж фразу: (учень за дошкою)

1) електролітами називають …

2) дисоціація – це …

3) аніон – це …

4) розчин солі проводить струм, тому, що …

5) кислоти під час дисоціації утворюють …

6) основи – це електроліти, які …

7) позитивно заряджені іони – це …

8) до електролітів відносяться …

9)* Чому автора теорії електролітичної дисоціації С.Арреніуса

критикували за твердження, що під час розчинення натрій хлориду у розчині

з’являється натрій та хлор, адже характерна реакції між активним натрієм та

водою не відбувається?

Самоперевірка з дошки, пояснення відповідей.

13

ІІІ. Робота в групах «аркуш по колу» (гетерогенних).

Ми повторили основні поняття теми. Спробуємо застосувати знання на

практиці. Завдання: вибрати формули електролітів, скласти рівняння їх

дисоціації, робота в групах (10 хвилин) кожний в групі виконує 2 приклади,

передає аркуш по колу, сильні консультують слабких.

Оцінюється група за кількістю правильних прикладів: І місце – до 11б

ІІ місце – до 9б

ІІІ місце - до 6б

ІV місце – до 4б

ІІІ. Нова тема.

Мета уроку? (Що будемо вивчати? Яку характеристику електролітів

розглянемо? Навіщо?)

Робота з підручником (15 хв.)

1. Що показує ступінь дисоціації?

2. Формула для знаходження її складові.

3. Чим визначається сила електроліту?

4. Приклади сильних і слабких електролітів.

5. Яке практичне значення має сила електроліту?

6. Розв’яжи задачі з нової теми:

а) із кожних 400 молекул електроліту на іони розпадається 80. Знайти

ступінь дисоціації.

б) Оцтова кислота має ступінь дисоціації 1,4%. Скільки молекул кожних

2000 розпадається на йони?

в) Із 1 млрд молекул на йони розпадається 1. Знайти ступінь дисоціації

води. Які практичні докази доводять Ваш розрахунок ?

ІV. Перевірка відповідей (усно), задачі – на дошці, самоперевірка,

корекція.

V. Підсумки уроку: Які нові поняття узнали? Де можна застосувати

знання з даної теми? Уявіть таку ситуацію: Випускник школи, що не вважав

хімію необхідним предметом, працюючи у авто майстерні запропонував

14

замінити сульфатну кислоту для акумулятору оцтовою кислотою.

Прокоментуйте ситуацію.

VІ. Домашнє завдання:П.10 №4, 5*, придумати 2 задачі з теми.

Урок №4Практична робота

Тема: Розв’язування експериментальних задач.

Мета: формувати уміння експериментально встановлювати якісний

склад речовини, закріпити знання про умови проходження реакцій йонного

обміну, вдосконалювати уміння практично проводити реакції, розвивати

уміння вести спостереження,робити узагальнюючи висновки, виховувати

культуру праці, раціональної ії організації.

Тип уроку: урок-практикум.

Обладнання та реактиви: таблиця «якісні реакції» (підручник 11 кл

Буринська Н.), штативи з пробірками, спиртівки, мідні дротинки, кристалічні

речовини: натрій карбонат, магній сульфат, кальцій хлорид, вода, розчини

:хлоридна кислота, натрій гідроксид, барій хлорид, аргентум нітрат, калій

карбонат, силікатний клей, вапняний накип ,шкаралупа яйця.

Етапи роботи:

I. Організаційний.

II. Оголошення теми уроку, мотивація - Яка мета роботи? Що означає

поняття «Експериментальна задача»? Чи важливо уміти розв’язувати такі

задачі?

III. Завдання: За допомогою якісних реакцій встановити склад речовин:

натрій карбонату, магній сульфату, кальцій хлориду,*експериментально

доведіть наявність натрій силікату у силікатному клеї, доведіть, що

шкаралупа яйця та накип з чайнику містять кальцій карбонат.

З поняттям якісної реакції ви ознайомились у 8 класі. Яка є якісна

реакція на хлоридну кислоту? Для чого вона необхідна? Повідомлення учня

про аналітичну хімію та застосування якісних реакцій у різних галузях.

IV. Інструктаж з техніки безпеки.

15

V. Практична частина:

а) ознайомлення з таблицею якісних реакцій;

б) виконання дослідів, оформлення звіту:

Речовина Йон Формула Реактив Спостереження №пробірки

Натрій карбонат

Магній сульфат

Кальцій хлорид

в)складання рівнянь( молекулярних, повних та скорочених йонних)

г)виконання завдання *

№ Етапдослідження

Спостереження Рівняння реакції

д)Висновок

VI.Підсумки уроку:

Вправа-рефлексія «Наш корабель»

Корабель-це ваша модель виконання завдання,

Вітрильник-це ідея, що рухала корабель,

Хвилі-це проблеми, які заважали на шляху,

16

Сонце-це те позитивне, що вело корабель уперед,

Земля-це результат, якого досягли.

VI. Домашнє завдання: стор. 67 №3, 4-достатній рівень, №5, 6-високий

рівень.

Урок№ 5Тема уроку : Повторення та узагальнення теми: «Розчини».

«Ми будуємо будинок»

Мета: систематизувати знання з теми, вдосконалювати уміння складати

рівняння дисоціації, рівняння йонного обміну, розв’язування задач.

Виховна мета: Виховати лідерські якості, взаємодопомогу.

Розвивальна мета: Розвивати уміння робити висновки. аналізувати.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, урок-гра.

Обладнання:картки-інструкції,розчини електролітів: MgSO4, KOH,

BaCI2, Na2SO4, HCI, NaOH, HNO3., пробірки.

Хід уроку:

I. Організаційний момент (зошити, підручник, таблиця, олівці, картки-

інструкції)

II. Тема уроку, мотивація. (Мета уроку? Що очікуємо від уроку?)

Вступне слово: Всі ми на протязі життя щось будуємо-відносини з іншими,

особисте життя, своє житло, своє майбутнє. Навчаючись в школі ви будуєте

особливий будинок-будинок знань, який необхідний для подальшого життя,

в якому вам затишно та зручно. Спробуємо і ми сьогодні побудувати будинок

знань з теми «Розчини».

Кожний етап роботи оцінюється, найстаранніший «будівельник» буде

премійований! (звільнення від тематичної атестації)

1 етап: Підготовка буд майданчика - прибирання всього зайвого.

Перевірка домашнього завдання, виправлення помилок. (з дошки)

2 етап: ”Фундамент”- теоретичні знання.

Повторення теорії, заповнення логічної схеми, кросворди (за варіантами)

17

3 етап: ”Стіни”- складання рівнянь дисоціації та іонного обміну.

4 етап: ”Дах”- розв’язуваання задач.

5 етап: ”Вікна”- творчі завдання (казка)

Схема заповнюється на дошці під час повторення теорії:

сильні слабкі ступінь дисоціації

Розчин електроліт дисоціація

Масова р. йонного обмінучастка якщо ….. неелектроліт

Картки – інструкції (на столах учнів)

1.Теорія:

1. Що таке розчин?

2. Компоненти розчину.

3. Який розчин є насиченим?

4. Що показує масова частка розчиненої речовини?

5. Формула для розрахунку масової частки.

6. Які речовини називаються електролітами?

7. Класи електролітів.

8. Що таке неелектроліти? Класи неелектролітів.

9. Що таке дисоціація?

10. Що показує ступінь дисоціації? Формула для розрахунку.

11. Стадії дисоціації.

12. Чим визначається сила електроліту?

18

13. Що таке реакція іонного обміну?

14. Умови проходження таких реакцій.

2.Перевір свої знання - кросворд

В 1 В 2

1. Речовина, розчин якої проводить струм 1. Розпад електроліту на йони

2. Буква, що позначає ступінь дисоціації 2. масова….розчиненої речовини

3. Направлений рух заряджених частинок 3. Те, що руйнують молекули води

4. Молекула води є… 4. Назва йону

5. Назва йону 5.Клас електролітів

Правильність перевіряється усно.

3. Вибрати формулу електролітів, записати рівняння їх дисоціації

H2S, AI2O3, AgCI, AgNO3, H2SiO3, SO3, H3PO4, ZnSO4, BaCI2, CI2,

MgCI2, H2O, BaSO4 Na2SiO3, Zn (OH)2

Самоперевірка з дошки

4. Реакції йонного обміну (повне та скорочене йонне рівняння)

Демонстраційний дослід:

а)MgSO4 + KOH а) BaCI2 + Na2SO4

б)KOH + HCI б)NaOH + HNO3

Учні, які правильно склали рівняння - консультанти, допомагають

іншим, позначають правильні рівняння.

5. Розв’язування задач:

Розв’язують самостійно, називають відповіді.

а) Яка маса цукру у 150 г розчину,

масова частка якого 20% .

б) Ступінь дисоціації електроліту

20%. Скільки молекул

а) у 350 води розчинили 50 солі.

Знайти масову частку речовини.

б) Із кожних 250 молекул електролiту

на йони розпалися 50. Знайти ступінь

дисоціації.

19

із кожних 800 розпалися на йони?

в) Дано: в) Дано

m розч= 250г n = 40

w= 5% N = 160

m реч -? L-?

6. Казка: Були у бабусі дуже гарні гуси: білі та сірі. Зграя була

незвичайна-сірі, поруч білі, знову білі та сірі. Раділа старенька, але недовго.

Якось повела вона їх пастися до річки, а тут звідкіля тільки взялися - вовки!

Підібралися вони одним боком до білих гусей, іншим-до сірих! Так і

розтащили всю зграю. Плаче бабуся, але нічого вже не вдієш!

Питання-кого нагадують персонажі казки: зграя, білі та сірі гуси, вовки?

ІІІ. Підсумки уроку, визначення найвищого результату, інші отримують

оцінки пропорційно.

ІV. Домашнє завдання: повторити П.7-12, завдання для підготовки до

контролю-стор 74-76, середній рівень-№1-6, достатній рівень-№8-16,

високий рівень-№17-21.

20

Конкурс знавців природничих наук

Для 8, 9 – х класів.

Мета: Формувати свідоме ставлення до вивчення природничих наук,

підвищувати інтерес до них, виховувати взаємодопомогу, розвивати

комунікативну компетентність.

Обладнання: картки з кросвордами, періодична система елементів

Д.І.Менделєєва.

Етапи проведення конкурсу

1. Організаційний: команди займають свої місця.

2. Вступ, мотивація: У рамках тижня природничих наук проводиться

змагання між командами 8-9 класів. Чому саме природничим наукам ми

присвячуємо свою увагу? Які науки і чому є природничими? Чому з кожним

роком саме природничим наукам приділяється все більше уваги?

Звучать вірші присвячені даній темі.

О вы, счастливые науки!

Прилежно простирайте руки

И взор до самых дальних мест.

Пройдите землю и пучину

И степи и глубокий лес

Везде исследуйте всечасно

Что есть велико и прекрасно,

Чего еще не видел свет…

М.В.Ломоносов.

3. Наступний крок - проведення Бліц – турніру

(за кожну правильну відповідь-1бал)

21

8 класи:

1) Процес, зворотній плавленню (кристалізація).

2) Найлегший газ на Землі (водень).

3) Назва сукупності рослин на Землі (флора).

4) В яких частинах України можливі землетруси (Крим, Карпати)?

5) Одиниці вимірювання швидкості в системі СІ (м/с).

6) Відрізок, що з’єднує початкове та кінцеве положення тіла

(переміщення).

7) Для якої раси характерний вузький проріз ока (монголоїдної)?

8) Назва групи хімічних елементів, що мають завершений зовнішній

рівень (інертні).

9) Чому дорівнює робота сили тяжіння під час падіння (mgh).

10) Назва р. Дніпро в стародавні часи (Борисфен).

11) Назва сосудів, по яким рухається кров від серця (артерії).

12) Прилад для вимірювання сили струму (Амперметр).

9 класи:

1) Енергія тіла, що знаходиться у стані спокою, але може рухатись

(потенційна).

2) Максимальна кількість електронів на зовнішньому рівні атома

(8).

3) Назва обласного центра, пов’язана з рельєфом (Рівне).

4) Кількість АЕС на території України (4).

5) Найбільша ягода (кавун).

6) Величина, що викликає зміну стану руху (сила).

7) Які органічні речовини розщеплюються ферментами слини

(вуглеводи).

8) Назва сукупності тварин на Землі (фауна).

9) В якій країні знаходиться найбільша українська діаспора (США,

Росія).

10) Прізвище вченого, який відкрив закон збереження маси

(Ломоносов).

22

11) Назва сучасного виду людини (Homo sapiens).

12) Найпростіша органічна сполука(метан).

4. Питання на роздуми:

(Команди обговорюють питання,по черзі дають свою відповідь

,максимальна оцінка-3б)

1. Дві чаші терезів знаходяться у рівновазі. Вони накриті скляними

ковпаками. Під одним сидить муха. Що буде з терезами, якщо муха злетить?

(вона відштовхне повітря, яке опустить чашу терезів)

2. Новорічна ялинка прикрашена гірляндою. Електричні лампи

з’єднані послідовно. Одна лампа перегоріла і її видалили, з’єднавши

ланцюжок. Чи змінилося освітлення ялинки? (збільшилося, опір зменшився

при тій самій напрузі)

3. Є похила площина. З неї одночасно спущено кулю, куб та

циліндр. Який предмет скотиться швидше? (куб, куля та циліндр витрачає

енергію на обертання)

4. Скільки ніжок повинно бути у стола, щоб він був у абсолютно

стійкому стані? (3, через них обов’язково проходить площина)

5. Запропонуйте як розпізнати речовини: соду, сіль, крейду, цукор –

не куштуючи їх на смак? (розчиненням у воді, дією оцту, нагріваючи)

6. Під час морської подорожі скінчилися запаси води. Як її

поповнити? (випаровуючи морську воду з подальшою конденсацією)

7. Людина йде за компасом чітко на північ. В яку точку земної кулі

вона має прийти? (північний магнітний полюс)

Питання для вболівальників - (під час обговорення командами

питань)

1. В якій ємності швидше закипить вода – в гладкій чи шершавій?(у

шершавій)

2. Як буде по латині «шар»?(глобус)

3. Чому вода в океані солона?(солі із надр Землі)

23

4. Що буде з червоною шовковою хусткою, якщо її на три хвилини

опустити в море? (стане мокрою)

5. Який годинник показує вірно час тільки двічі на добу? (той, що

не працює)

6. У колеса 10 спиць. Скільки проміжків між ними? (10) (правильні

відповіді вболівальників зараховуються їх команді).

5. Кросворд (команди отримують кросворди, завдання на швидкість та

правильність-4 бали)

1. Елемент з родини лантаноїдів.

2. Найпоширеніший метал на Землі.

3. Прізвище вченого, який відкрив періодичний закон.

4. Інертний газ.

5. Атоми хімічного елемента, що мають однакову кількість

протонів, але різну кількість нейтронів.

6. Елементарна частинка ядра атома хімічного елемента.

7. Елемент 8 групи.

8. Лужний метал.

5

2 3 6

Е

1

л е к

4

т р о

7

н

8

24

6. Творчий конкурс: Придумати вірш-рекламу природничої науки

(хімії, фізики, біології, географії) - оцінюється в 5 балів.

7. Підведення підсумків, нагородження переможців.

25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асеев, В.Г. Мотивация поведения и формирования личности

[Текст]/В.Г.Асеев. – М., 1976.

2. Герберт, Д. Организационная психология [Текст]/Д.Герберт. – Х.:

Гуманит. центр, 2006.

3. Занюк, С.С. Психологія мотивації [Текст]: навчальний

посібник/С.С.Занюк. – К.: Либідь, 2002.

4. Эльконин, Д.Б. Психологические вопросы формирования учебной

деятельбности [Текст]/Д.Б.Эльконин. – М., 1971.

5. Клименко, Л.О. Зміст природничої освіти – модель соціального

замовлення школі [Текст]/ Л.О.Клименко//Вересень. – 2002. - №4 (22).

6. Лукьянова, М.И. Учебная деятельность школьников, сущность и

возможности формирования [Текст]/М.И.Лукьянова.- Ульяновск:

ИПКПРО, 1998.

7. Маркова, А.К. Формирование мотивации учения [Текст]/А.К.Маркова,

Т.А.Матис. – М., 1990.

8. Методичні рекомендації «Вивчення хімії за оновленим змістом освіти 9

клас». – Миколаїв: МОІППО, кафедра природничих дисциплін.

9. Моніторинг якості освіти [Текст]/ За ред. О.І.Локшиної. – К.: К.І.С.,

2004.

10.Освітні технології [Текст]: навчально-методичний

посібник/О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська; За заг. ред.

О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

26

11.Поташник, М.М. Требования к современному уроку [Текст]:

методическое пособие/М.М.Поташник.-М.: Центр педагогического

образования, 2008.

ДОДАТОК 1

Практичним психологом ліцею Склярук О. В. проведено діагностику

«Мотиви навчальної діяльності», метою якої є визначення провідних мотивів

навчальної діяльності ліцеїстів.

Клас

учнів

8

29

9а

25

9б

20

Мотиви (тиску)

відповідальності і обов’язку

МОВ

3 2 0

Мотиви позиційні

ПМ

4 6 2

Мотиви соціальної

співпраці

МСС

6 9 5

Навчально-пізнавальні

мотиви

МНП

14 10 10

Широкі пізнавальні мотиви

МШП

12 5 4

Мотиви самоосвіти 16 3 1

27

МСО

ДОДАТОК 2

Тема: «Хімічні реакції»

9 клас.

Диктант: Так чи ні?

1) Реакція сполучення-коли із декількох речовин утворюється одна

складна;

2) Під час розкладу із складної речовини утворюється декілька простих;

3) Реакція обміну відбувається між простими та складними речовинами;

4) Реакція між металом та кислотою відноситься до заміщення;

5) Стан рівноваги –це коли швидкість прямої та зворотної реакції рівні;

6) Окиснення простої речовини - це приклад реакції сполучення;

7) Будь яка реакція може бути оборотною;

8) Реакція нейтралізації відноситься до обміну;

9) Реакція може мати декілька напрямків;

10) Якщо під час реакції енергія виділяється-то це ендотермічна реакція;

11) Реакції, що відбуваються із зміною ступенів окиснення відносять до

окисно-відновних.

Вправа «3-й зайвий» - у кожному рядку та стовпчику є зайва

формула,знайдіть її та поясніть чому вона зайва.(тема «електроліти та

неелектроліти»

H2SO4 P2O5 KNO3

H2O H2SiO3 NaCl

KOH CuSO4 O2

28

Вправа «Я редактор»: Виправте помилки - У 250 г води розчинили 50 г

солі. Яка масова частка розчину?

Розв’язання:Дано: w=50:250=0,2 (20%)реч=50грозч=250гw-?

Помилки: Масова частка розчиненої речовини,а не розчину, в дано нема

позначення маси, замість маси води вказана масса розчину. Правильне

рішення: w=50:300 =0,166 (17%)

ДОДАТОК 3

Вправа-рефлексія «Наш корабель»

Корабель-це ваша модель виконання завдання,

Вітрильник-це ідея, що рухала корабель,

Хвилі-це проблеми, які заважали на шляху,

Сонце-це те позитивне, що вело корабель уперед,

Земля-це результат, якого досягли.

Опорний малюнок «Кислотні оксиди - кислотні дощі»:

+? =

СО2

SO2

NO2

?

29