1

У цю наукову установу в березні 1845 року в званні некласного художника був затверджений Т.Г. Шевченко. Він цілком задовольняв Комісію як співробітник для замалювання історичних, археологічних, архітектурних та інших пам'яток, записів легенд і переказів.

Завдання Київської Археографічної комісії

21 вересня Шевченко одержав від київського

генерал-губернатора розпорядження відбути в

різні міста Київської, Подільської та Волинської

губерній зібрати там народні перекази, легенди і

записати їх «в том виде, в каком они есть».

Також потрібно було зібрати

відомості про кургани, урочища,

монументальні пам'ятники та

старовинні будівлі і створити їх

ескізи з детальним описом.

Крім того необхідно було відвідати

Почаївську Лавру, зобразити її

«а) общий наружный вид,

б)внутренность храма, в) вид на

окрестность и террасы»

Одержавши необхідні

документи, Тарас Шевченко вирушає у волинський «Богом благословенний край і прекрасне Поділля»

Маршрут його лежав по так званому Великому

польському трактові з Києва на Поділля через Віту-

Поштову, Васильків, Гребінки, Білу Церкву, Сквиру,

Липовець, Брацлав, Серби, Могилів-Подільський,

Курилівці, Нову Ушицю, Соснівку, Рахнівку до

Кам'янця–Подільського.

• «Нужно было мне съездить в Каменец -

Подольский, и я Трохима взял с собой, а чтобы

занять его чем-нибудь в дороге, я дал ему

чистую тетрадку и велел записывать всё, что

случится во время дороги, начиная с названия

почтовых станций, сел, городов и рек»,- пише

Кобзар у повісті «Прогулка с удовольствием и не

без морали»

Їдучи до Кам'янця -Їдучи до Кам'янця -Подільського, десь Подільського, десь поблизу Могилева-поблизу Могилева-Подільського , по дорозі Подільського , по дорозі до Нової Ушиці, до Нової Ушиці, Шевченко побачив Шевченко побачив Дністер з його Дністер з його скелястими берегами, скелястими берегами, про який згадує на про який згадує на заслснні в поезії «Меж заслснні в поезії «Меж скалами неначе злодій»:скалами неначе злодій»:

Меж скалами неначе Меж скалами неначе злодій,злодій,

Понад Дністром іде вночі Понад Дністром іде вночі

Козак і дивиться, йдучи, Козак і дивиться, йдучи,

На каламутну темну На каламутну темну воду. воду.

У Кам'янці - Подільському Шевченко не лише знайомився з його численними середньовічними архітектурними спорудами, а й збирав перекази і пісні про Устима Кармалюка.

• Тричі з 1814 по 1823 роки Кармалюк був

ув'язнений в кам’янецькій фортеці. Поранений в

ногу під час сутички з вартою при намаганні

втекти, Кармалюк всю осінь 1823 року просидів

прикутий до кам'яного стовпа в одиночному

казематі Папської вежі, яка згодом стала

називатися Кармалюковою

Учитель географії Камянець – Подільської чоловічої гімназії Петро Чуйкевич записав до альбома Тараса Шевченка три народні пісні.

Під останньою піснею рукою Т.Шевченка зазначено «Кам'янець, 1846 літа 3 октября. Од Петра Чуйкевича»

Ця зустріч з Чуйкевичем є, доказом перебування Шевченка

у місті над Смотричем.

• Про поїздку Т.Шевченка на Поділля та Волинь

восени збереглися документи Київської

Археографічної комісії (Временная комиссия для разбора древних актов), яка діяла при генерал-губернаторі

Бібікові Д.Г.

У Кам'янці –Подільському, як свідчать документи Комісії, Шевченко був з 2 по 7 жовтня 1846 року.

Наступним пунктом подорожі Шевченка на Поділля і Волинь був Почаїв. Проте, щодо маршруту цієї подорожі є різні гіпотези.

Т.Г.Шевченко широко й різнопланово використав у творах враження волинсько-подільської мандрівки 1846 року.

Розповів про перебування

Шевченка у місті Кам'янці -

Подільському хмельницький

письменник Микола Магера