НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

Никоненко Олена Вікторівна

УДК 316.614-057.87( 043.3 )

ДИСЕРТАЦІЯ

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОНЕТАРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної

роботи

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,

результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

____________________О.В. Никоненко

(підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий керівник: Зубіашвілі Ірина Костянтинівна,

кандидат психологічних наук

Київ - 2018

2

Никоненко О.В. Психологічні особливості монетарної соціалізації

студентської молоді. – кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за

спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи.

– Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2018.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми монетарної соціалізації

студентської молоді. Теоретично обґрунтовано такі положення: монетарна

соціалізація має своїм підґрунтям вивчення ролі грошей в соціумі в рамках

філософських, соціологічних, економічних та психологічних досліджень.

Монетарна соціалізація є монетарним аспектом економічної

соціалізації, який відображає процес формування монетарних уявлень та

економічних знань в сфері монетарних відносин, індивідуальних стратегій

монетарної поведінки, вироблення емоційного ставлення до явищ монетарної

реальності, засвоєння моральнісних уявлень про гроші, моральнісних норм;

психолого-економічний розвитку особистості, що полягає не лише в

адаптації до існуючих соціально-економічних умов, а включає можливість

використання інтеріоризованих монетарних цінностей для реалізації власних

цілей та прагнень в монетарній сфері суспільства.

Обгрунтовано, що гроші є провідним засобом монетарної соціалізції

особистості на всіх вікових етапах її розвитку.

Визначено зміст, структуру монетарної соціалізації особистості.

Показано, що стадії монетарної соціалізації співвідносяться з віковими

етапами онтогенезу, основною детермінантою переходу з однієї стадії на

іншу є зміна соціальної ситуації розвитку, у зв’язку з чим змінюються

соціальні вимоги до представників юнацького віку, основною з яких набуття

професійних знань. З огляду на це положення, суттєвою детермінантою, що

впливає на процес входження особистості в систему монетарних відносин в

юнацькому віці є напрям професійної підготовки.

Виокремлено групи чинників, які впливають на процес монетарної

соціалізації студентської молоді. Об’єктивні чинники : соціально-економічні

3

умови життя студентів; соціокультурний чинник, сімейний чинник (рівень

освіти батьків, рівень доходів батьків); адміністративно-теріторіальний

чинник, навчання у навчальному закладі; засоби масової інформації.

Суб’єтивні чинники : стать, вік, індивідуально-психологічні особливості,

ставлення до грошей, напрям професійної підготовки.

Результатом монетарної соціалізації визначається економіко-

психологічна адаптація, як основний етап формування монетарної культури

особистості. Під цим розуміється не просто поведінкове «пристосування», а

активний внутрішньомотивований процес соціалізації, який означає

можливість використання індивідом інтеріоризованих соціальних (зокрема, й

монетарних) цінностей в певних соціально-економічних ситуаціях для

реалізації своїх цілей і прагнень.

Визначено роль впливу напряму професійної підготовки на економіко-

психологічну адаптацію студентської молоді, що дозволяє реалізовувати цілі

та прагнення в монетарній сфері за допомогою застосування професійних

знань

Обґрунтовано структурно-функціональну модель монетарної

соціалізації студентської молоді як теоретичний інструмент для вивчення

специфіки монетарної соцалізації на етапі юнацтва. Визначено, що

конфігурація компонентів монетарної соціалізації (когнітивного,

афективного, поведінкового та моральнісного) детермінується впливом

соціально-економічного, демографічного, статевого, професійного та

адміністративно-територіального чинників.

Базуючись на системному підході дослідження, монетарну соціалізацію

особистості розглянуто як взаємодію і взаємозв’язок визначених нами

компонентів, узгодженість яких зумовлює ефективність процесу монетарної

соціалізації.

Обгрунтовано доцільність введення в систему монетарної соціалізації

моральнісного компоненту, який характеризується потужним впливом на всі

інші компоненти й відповідає за гнучкість когнітивної сфери в пізнанні

4

законів функціонування грошей в суспільстві, визначає позитивну чи

негативну емоційну оцінку грошей особистістю, суттєвим чином регулює

монетарну поведінку і забезпечує цілісність системи монетарної соціалізації

особистості. Теоретично обґрунтовано методичний інструментарій та логіку

організації емпіричного дослідження психологічних особливостей

студентської молоді. Науково-дослідницька робота проводилась упродовж

2011–2018 років. Вона проходила в декілька етапів.

На першому етапі (2011 – 2012рр.) було проаналізовано теоретичні

джерела з проблеми; визначено теоретико-методологічні підходи до

досліджуваної проблеми, обґрунтовано структурно-функціональну модель

монетарної соціалізації студентської молоді.

На другому етапі (2013–2014рр.) визначено вибірку дослідження,

конкретизовано методи та загальну стратегію дослідження.

На третьому етапі (2015–2016рр.) проведено емпіричне дослідження,

яке дало змогу виявити особливості монетарної соціалізації та їх зв’язок з

рівнем економічної соціалізації студентської молоді.

На четвертому етапі (2017рр.) було визначено психологічні умови

формування монетарної соціалізованості та запроваджено програму

соціально-психологічного тренінгу для оптимізації процесу монетарної

соціалізації студентської молоді. У загальну вибірку ввійшли 256

студентів вищих навчальних закладів, з яких – 136 дівчат і 120 юнаків. З

метою дослідження динаміки процесу монетарної соціалізації вибірка була

сформована зі студентів І-го курсу навчання (93 досліджуваних), ІІІ-го курсу

(72 досліджуваних) та V-го курсу (91 досліджуваний). Дослідження

проводилось в університетах м. Києва та м. Чернігова (Україна), а також в

Лодзинському політехнічному університеті (м. Лодзь, Польща)

Виходячи з обґрунтованої нами структурно-функціональної моделі

монетарної соціалізації студентської молоді було здійснено емпіричне

дослідження її психологічних особливостей та структурних компонентів,

з’ясовано їх конфігурацію. До компонентів монетарної соціалізації

5

належать афективний («Грошова тривога»), конативний («Витрачання»,

«Економність»), когнітивний («Гроші – влада»), моральнісний («Гроші –

зло», «Гроші – сенс життя» ) структурні компоненти.

З’ясовано змістовні змістовні характеристики структурних компонентів

монетарної соціалізації різних груп порівняння студентів. Виявлено суттєві

відмінності в залежності від демографічного розподілу, соціально-

економічних умов проживання та напряму професійної підготовки

представників студентської молоді.

Особливістю змісту когнітивного компоненту студентів Польщі є

відсутність деструктивних уявлень про гроші, лише 3% схильні

переоцінювати та недооцінювати функції грошей, що сприяє їх швидкій та

вдалій адаптації в сфері монетарних відносин; студенти з мегаполісу

наділяють гроші більшою цінністю, ніж студенти невеликого міста.

Когнітивний компонент монетарної соціалізації студентів гуманітарних

спеціальностей характеризує наявність різнопланових та протилежних

монетарних уявлень, на відмінну від студентів економічних спеціальностей,

монетарні уявлення яких є більш конструктивними, що обумовлюється більш

високим рівнем економічних знань.

З’ясовано, що змістовими особливостями афективного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді є переважно негативні оцінки

монетарної політики в країні. Констатовано, що для студентів характерна

культура емоційно-негативного реагування на реальність монетарних

відносин, яка має свою специфіку за адміністративно-територіальною,

статевою та професійною ознаками.

Конативний компонент монетарної соціалізації студентів

характерізується нерівномірним розвитком стратегій монетарної поведінки

(накопичення, витрачання, інвестиції, позичання) у різних груп студентів:

польська студентська молодь більшою мірою орієнтована на витрачання

коштів (20% досліджуваних, t = 2,06, p ≤ 0,05), ніж українська (10%

досліджуваних); студентська молодь у невеликих містах є носієм

6

традиційних форм поводження з грошима – стратегія «накопичення»

характерна для 46 % молоді з невеликих міст й лише для 24% – зі столиці (t

= 2,10, p ≤ 0,05). Натомість молоді люди у великих містах більш схильні до

інноваційних стратегій монетарної поведінки, таких як інвестування (27%

досліджуваних зі столиці й відповідно 16% – з невеликіх міст ( t = 1,99, p ≤

0,05; дещо вищі показники за стратегією витрачання мають студенти

психологічної (29% досліджуваних, t = 2,14, p ≤ 0,05) та юридичної

спеціальностей (25% досліджуваних, t = 2,09, p ≤ 0,05).

Моральнісний компонент студентів в залежності від соціально-

економічних умов проживання має свої відмінності. Для студентів з

західноєвропейських країн властива моральнісно-позитивна оцінка грошей,

натомість для студентської молоді з України – моральнісно-негативна оцінка;

в межах України студенти з мегаполісу схильні до невизначеності в

моральнісній оцінці грошей, яка перебуває на початковій стадії свого

формування й моральна зрілість в монетарній сфері настає у них пізніше за їх

однолітків з невеликих міст.

Вивчення конфігурації компонентів монетарної соціалізації української

студентської молоді дало змогу встановити домінування моральнісного

компоненту (при підпорядкуванні емоційного, конативного та когнітивного

компонентів) в структурі монетарної соціалізації (F1 «Гроші – сенс життя»),

що означає актуальність для українських студентів моральнісного

переосмислення функцій грошей, їх значимості в житті. В структурі

монетарної соціалізації студентів з Польщі переважає конативний

(поведінковий) компонент (F1«Економність»), що пов’язано з особливостями

соціально-економічних умов країни.

Емпірично підтверджено положення про те, що зі зменшенням

представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі

монетарної соціалізації, формування ефективних економічних вмінь та

навичок в ході навчання, набуття досвіду оперування грошима та позитивної

7

моральнісної оцінки грошей відбувається зростання рівня монетарної

соціалізації студентів.

Здійснено дослідження взаємозв’язку рівнів соціальної адаптивності та

компонентів монетарної соціалізації студентської молоді. На основі

кореляційного аналізу сформульовано типи монетарної соціалізації

студентів: консервативний, рефлексивний, інноваційний.

Доведено, що типам монетарної соціалізації студентів, а саме,

консервативному, рефлексивному, інноваційному відповідають різні рівні

економіко-психологічної адаптації студентів й монетарна соціалізація

більшості студентів відбувається на середньому рівні.

Обґрунтовано заходи цілеспрямованого впливу на монетарну

соціалізацію студентської молоді з метою оптимізації цього процесу.

Зокрема, розроблено програму спеціалізованого соціально-психологічного

тренінгу, спрямованого на формування тих економічно-психологічних якостей

студентів (нестереотипне мислення, продуктивність діяльності в ситуаціях

невизначеності, здатність до рефлексії), які відповідають високому рівню та

інноваційному типу монетарної соціалізації особистості. Структуру тренінгу

було побудовано з урахуванням висновків, отриманих у результаті основного

емпіричного дослідження, яке показало, що в змістовних характеристиках

компонентів монетарної соціалізації існують відмінності, пов’язані з її

рівнем.

Формувальний етап дослідження передбачав використання

квазіекспериментального плану з експериментальною (22 особи) та

контрольною (20 осіб) групами. Усі студенти, що входили до цих груп,

мали схожі соціально-професійні та гендерні характеристики. В

експериментальній групі підготовка мала системний, цілісний характер

відповідно розробленого автором тренінгу, спрямованого на оптимізацію

процесу монетарної соціалізації студентської молоді. Для студентів, які

увійшли до контрольної групи, не проводилась спеціальна психологічна

підготовка для підвищення рівня монетарної соціалізації.

8

Психологічні характеристики для другого психодіагностичного зрізу в

досліджуваних контрольної та експериментальної груп вимірювалися за

допомогою методики «Дослідження монетарних уявлень та поведінки»

(А. Фернема, в модифікації А. Капустіна)

На етапі тренінгової роботи був застосований спеціалізований

соціально-психологічний «Тренінг монетарної соціалізації», який дозволяє

виявити неусвідомлювані уявлення, емоції та стратегії поведінки в сфері

монетарних відносин, оцінити їх наслідки. «Тренінг монетарної соціалізації»

був розділений нами на три блоки занять. Так, інформаційний блок тренінгу

складається з двох занять й має на меті познайомити студентів з темою

грошей, висвітлити особливості монетарних відносин у сучасному світі.

Діагностичний блок містить чотири заняття, які спрямовані на формування

навичок аналізу у студентів власних монетарних уявлень, емоцій щодо

грошей, монетарної поведінки. Розвивальний блок складається з чотирьох

занять, які сприяють виробленню більш продуктивних монетарних уявлень

та стратегій монетарної поведінки у молодих людей.

Варто відмітити, що «Тренінг монетарної соціалізації» сприяє розвитку

креативності в сфері монетарних відносин. У діагностичному та

розвивальному блоках тренінгу була використана психологічна гра з

метафоричними асоціативними картами «24 формули грошей». Основною

технікою роботи з МАК є «Асоціація з проблемою», що дозволяє

співвіднести проблему в монетарній сфері, монетарні уявлення та стратегії

монетарної поведінки учасників в монетарній сфері із зображенням карти та

словесною метафорою, що вказана на ній. В свою чергу ця техніка запускає

механізм вільних асоціацій у учасників тренінгу, спонукає до пошуку

способів розв’язання проблеми й може спричинити інсайт та переосмислення

своїх монетарних відносин.

На заключному етапі дослідження вирішувалося завдання перевірки

ефективності спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу монетарної

соціалізації.

9

Перспектива подальшої наукової роботи полягає у вивченні

психологічних особливостей монетарної соціалізації, змістових

характеристик її компонентів та рівнів на всіх вікових етапах, а не лише на

етапі юності.

Ключові слова: економічна соціалізація, монетарна соціалізація, гроші,

соціально-психологічні чинники, студентська молодь, типи соціалізації,

адаптація.

ABSTRACT

Nikonenko O. Psychological features of monetary socialization of student youth. –

is Manuscript.

Dissertation to gain Candidate degree of psychological sciences by

speciality 19.00.05 – social psychology; psychology of social work G.S.Kostiuk

Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv,

2018.

The research is devoted to the research of the problem of monetary

socialization of student youth. The following provisions are theoretically

substantiated: Monetary socialization has its basis for studying the role of money

in society within the framework of philosophical, sociological, economic and

psychological research.

Monetary socialization is a monetary aspect of economic socialization,

which reflects the process of formation of monetary representations and economic

knowledge in the field of monetary relations, individual strategies of monetary

behavior, the development of emotional attitude to the phenomena of monetary

reality, the assimilation of moral ideas about money, moral norms; the psycho-

economic development of the individual, which consists not only in the adaptation

to existing socio-economic conditions, but also includes the possibility of using

internalized monetary values for the realization of their own goals and aspirations

in the monetary sphere of society.

10

It is substantiated that money is the leading means of monetary

socialization of personality at all age stages of its development.

The structure of monetary personal socialization is determined. It is shown

that the stages of monetary socialization correlate with the age stages of

ontogenesis, the main determinant of the transition from one stage to another is the

change in the social situation of development, in connection with which the social

requirements for the representatives of the youth age, the main of which is the

acquisition of professional knowledge. Given this provision, an essential

determinant that influences the process of entering the person into the system of

monetary relations in adolescence is the direction of professional training.

The groups of factors influencing the process of monetary socialization of

student youth are singled out. Objective factors: socio-economic living conditions

of students; Socio-cultural factor, family factor (level of education of parents,

income level of parents); administrative territorial factor, studying in an

educational institution; mass-media. Subjective factors: gender, age, individual

psychological peculiarities, attitude to money, direction of professional training.

The result of monetary socialization is determined by the economic-

psychological adaptation, as the main stage in the formation of the monetary

culture of the individual. This is understood not just behavioral "adaptation", but

an active internalized process of socialization, which means the possibility of using

the individual of internalized social (in particular, monetary and monetary) values

in certain socio-economic situations for the realization of their goals and

aspirations.

The role of influence of the direction of professional preparation on the

economic-psychological adaptation of student youth is determined, which allows

to realize goals and aspirations in the monetary sphere through the use of

professional knowledge.

The structural-functional model of monetary socialization of student youth

is substantiated as a theoretical tool for studying the specifics of monetary

socialization at the stage of youth. It has been determined that the configuration of

11

components of monetary socialization (cognitive, affective, behavioral and moral)

is determined by the influence of socio-economic, demographic, sexual,

professional and administrative-territorial factors.

The monetary personalization of socialization is considered as the

interaction and interconnection of the components identified by us, the coherence

of which determines the efficiency of the process of monetary socialization Based

on the systematic approach of the study,.

The expediency of introduction into the system of monetary socialization

of the moral component, which is characterized by a powerful influence on all

other components and is responsible for the flexibility of the cognitive sphere in

the knowledge of the laws of the functioning of money in society, determines the

positive or negative emotional assessment of money personality, substantially

regulates monetary behavior and provides the integrity of the system monetary

personal socialization.

The methodical tools and logic of organization of empirical research of

psychological peculiarities of student youth are theoretically substantiated. The

research work was carried out during 2011-2018. It took place in several stages.

The theoretical sources on the problem were analyzed; The theoretical and

methodological approaches to the problem under study are determined, the

structural-functional model of monetary socialization of student youth is

substantiated in the first stage (2011 - 2012).

The sample of research was determined, methods and a general strategy of

research were specified in the second stage (2013-2014),.

The empirical study was carried out, which made it possible to identify the

features of monetary socialization and their relationship with the level of economic

socialization of student youth іn the third stage (2015-2016).

Тhe fourth stage (2017) identified the psychological conditions for the

formation of monetary socialization and introduced a program of socio-

psychological training to optimize the process of monetary student socialization.

The total sample includes 256 students of higher educational institutions, of which

12

136 girls and 120 boys. In order to study the dynamics of the process of monetary

socialization, the sample was In order to study the dynamics of the process of

monetary socialization, the sample was formed from students of the first year of

study (93 ), III-year (72) and V-th course (91). The research was conducted at the

universities of Kyiv and Chernihiv (Ukraine), as well as at the Lodz Polytechnic

University (Lodz, Poland).

The study of the cognitive component of monetary socialization was

carried out using the method of "Scale of Monetary Representations"

(K. Yamauchi, D. Templer in the modification of A.Tatark), "Questionnaire for

Economic Awareness" (A. Zhuravlev, A. Kupreichenko).

To study the affective component of monetary socialization, the projective

method "Unfinished sentences" (modification by M. Semenov), the method "The

level of the ratio of value and accessibility" (modified by O. Fantalova) was used.

Investigation of the condom (behavioral) component of monetary

socialization was carried out with the help of the "Methodology for the Study of

Economic Consciousness" (A. Zhuravlev).

The study of the moral component involved the use of the questionnaire

"Moral valuation of money" (O. Gorbacheva and A. Kupreichenko).

Definition of the configuration of monetary socialization was carried out

with the help of "Methodology for the study of monetary representations and

behavior" (A. Fernem, in the modification of A. Kapustin).

The study of the level of social adaptability was necessary because the

final result of the process of monetary socialization is social adaptation to the

financial sphere of society. This research was carried out with the help of

"Methods of research of social adaptability" (O. Posipanova).

Proceeding from our structural and functional model of monetary socialization

of student youth, an empirical study of the psychological peculiarities of its

structural components was made and their configuration was clarified.

Components of monetary socialization include affective ("Money anxiety"),

13

connative ("Spending", "Economy"), cognitive ("Money - Power"), moral ("Money

- Evil", "Money - the meaning of life") structural components .

The content-specific characteristics of structural components of monetary

socialization of different groups of student comparison are found out. Significant

differences were detected, depending on demographic distribution, socio-economic

conditions of living and the direction of professional training of students.

The peculiarity of the content of the cognitive component of Polish

students is the lack of destructive ideas about money; only 3% are inclined to

overestimate and underestimate the functions of money, which promotes their

rapid and successful adaptation in the field of monetary relations; students from the

metropolis give money more value than students in a small city. The cognitive

component of the monetary socialization of students of humanities is characterized

by the presence of diverse and opposite monetary representations, different from

students of economic specialties, whose monetary representations are more

constructive, which is conditioned by a higher level of economic knowledge;

It is revealed that the content features of the affective component of the

monetary socialization of student youth are mainly negative assessments of

monetary policy in the country. It was stated that students are characterized by a

culture of emotional and negative reaction to the reality of monetary relations.

The constitutional component of the students' monetary socialization is

characterized by uneven development of monetary behavior strategies

(accumulation, spending, investment, borrowing) in different groups of students:

Polish student youth is more focused on spending money (20% of respondents, t =

2.06, p ≤ 0, 05), rather than Ukrainian (10% of subjects); Student youth in

provincial cities is the bearer of traditional forms of money handling - the strategy

of "accumulation" is characteristic of 46% of youth from the province and only for

24% of the capital (t = 2,10, p ≤ 0,05). Instead, young people in metropolises are

more inclined to innovative strategies for monetary behavior such as investing

(27% of respondents in the capital and 16% in the province respectively) (t = 1.99,

p ≤ 0.05; students with psychological (29% of respondents, t = 2.14, p ≤ 0.05) and

14

legal specialty (25% of respondents t = 2.09, p ≤ 0.05); the moral component of

students, depending on socio-economic conditions of residence, has its own For

students from Western European countries, there is a morally positive eye the

money for student youth from Ukraine is a moral-negative assessment; within

Ukraine, students from the metropolis are inclined to uncertainty in the moral

assessment of money; therefore, they are in the initial stage of their formation and

the moral maturity in the monetary sphere comes to them later than their peers

from provinces

The study of the configuration of the components of the monetary

socialization of Ukrainian student youth has made it possible to establish the

dominance of the moral component (subordination to them of emotional, condom

and cognitive components) in the structure of the monetary socialization of

Ukrainian students (F1 "Money is the meaning of life"), which means the

relevance for Ukrainian students of moral reconsideration of the functions of

money, their significance in life. In the structure of monetary socialization students

from Poland prevails in the condom (behavioral) component (F1 "Economics"),

which is due to the peculiarities of socio-economic conditions of countries.

Empirically confirmed the position that with the decrease in the

representation of affective components with negative valence in the structure of

monetary socialization, the formation of effective economic skills and skills during

the training, gaining experience in operating money and positive moral assessment

of money, there is an increase in the level of students' monetary socialization.

The study of the relationship between the levels of social adaptability and

the components of student social student monetary union has been studied. On the

basis of the correlation analysis, the types of students' monetary socialization are

formulated: conservative, reflexive, innovative.

It has been proved that the levels of students' monetary socialization,

namely, conservative, reflexive, innovative correspond to the levels of economic

and psychological adaptation of students and the monetary socialization of most

students occurs at an average level.

15

The measures for purposeful formation of monetary competence as a

means of optimization of the process of monetary socialization of student youth are

substantiated. In particular, a program of a specialized social-psychological

training aimed at forming those students' economic and psychological qualities

(non stereotyped thinking, performance in situations of uncertainty, ability to

reflect) is developed, which correspond to the high level and innovative type of

monetary socialization of the individual. The structure of the training was built on

the basis of the conclusions drawn from the main empirical study, which showed

that in the content characteristics of components of monetary socialization, there

are differences associated with the level of monetary socialization. Therefore, at

the beginning of the implementation of the experimental part of the study, we

determined the qualitative and quantitative composition of the sample population

from the number of subjects in which the average level of monetary socialization,

which belongs to the reflexive type of monetary socialization, was found, since it

is the leading one on the results of the study. The test group was composed of

students who found a high level of monetary socialization that corresponds to its

innovative type.

The formative stage of the study envisaged the use of a quasi-experimental

plan with experimental and control groups, whose participants were characterized

by approximately identical demographic (age), territorial and administrative

features. Independent variable of the experiment was the specialized social-

psychological training of monetary socialization with the use of innovative

technology - metaphorical associative maps (MAC) "24 formulas of money".

The dependent variable of the experiment was the degree of increase in the

level of monetary socialization.

The formative stage of the study envisaged the use of a quasi-experimental

plan with experimental (22 persons) and control (20 persons) groups. All students

in these groups had similar socio-occupational and gender characteristics. In the

experimental group, the training had a systematic, holistic character in accordance

with the training developed by the author, aimed at optimizing the process of

16

monetary socialization of student youth. For students who entered the control

group, no special psychological training was conducted to raise the level of

monetary socialization.

At the stage of the training work, a specialized social-psychological

training of monetary socialization was used", which allows to identify unconscious

ideas, emotions and strategies of behavior in the field of monetary relations, to

evaluate their consequences. The training of monetary socialization was divided

into three blocks of lessons. Thus, the information block of the training consists of

two lessons and aims to introduce students to the topic of money, to highlight the

peculiarities of monetary relations in the modern world. The diagnostic unit

contains four classes aimed at developing the skills of analysis of students' own

monetary representations, emotions regarding money, monetary behavior. The

development block consists of four classes that contribute to the development of

more productive monetary representations and strategies of monetary behavior in

young people.

It is worth noting that the training of monetary socialization promotes the

development of creativity in the field of monetary relations. In the diagnostic and

development blocks of the training, a psychological game with metaphorical

associative cards "24 formulas of money" was used. The main technique of work

with IAC is the "Association with the problem", which allows correlating the

problem in the monetary sphere, monetary representations and strategies of

monetary behavior of participants in the monetary sphere, depicting the map and

the verbal metaphor specified on it. In turn, this technique launches the mechanism

of free association in the participants of the training, prompts the search for

solutions to the problem and can cause the insight and rethinking their monetary

relations.

At the final stage of the study, we solved the task of checking the

effectiveness of a specialized socio-psychological training of monetary

socialization

17

The prospect of further scientific work is to study the psychological

characteristics of the monetary socialization, the content characteristics of its

components and levels at all stages of the age, and not only at the stage of youth.

Key words: economic socialization, monetary socialization, money, socio-

psychological factors, student youth, types of socialization, adaptation.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку,

затвердженого МОН України :

1. Никоненко О. В. Монетарна соціалізації: теоретичний аспект /

О. В. Никоненко // Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка

НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології»: / За ред.

С. Д. Максименка – К., 2012. – Т. ХІV, ч. 2. – С. 276-283.

2. Никоненко О. В. Монетарна соціалізація як соціально-

психологічний феномен / О. В. Никоненко// Зб. наук. праць Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Актуальні проблеми

психології» / За ред. С. Д. Максименка. – Кіровоград : Імекс –ЛТД, 2013. –

Соціальна психологія. – Вип. 6. – Книга ІІ. – Т. ХІ. – С. 146 -154.

3. Никоненко О. В. Структурно-функціональна модель монетарної

соціалізації/ О. В. Никоненко// Зб. наук. праць Інституту психології імені

Г.С. Костюка НАПН України «Актуальні проблеми психології» / За ред.

С. Д. Максименка. – Вип. 10. – К : Фенікс, 2014. – Т. 11 – С. 145-157.

4. Никоненко О. В. Психологічні особливості монетарної соціалізації

майбутніх фахівців / О. В. Никоненко// Вісник післядипломної освіти : зб.

наук. пр.: у 2 ч. / Ун-т менеджменту освіти НАПН України редкол.: О. Л.

Ануфрієва [та ін]. – К., 2005. – Вип. 9 (22) / голов. ред. Олійник. – К :

Атопол, 2013. – Ч. 2. – С. 239-247.

5. Никоненко О. В. Дослідження когнітивного компоненту монетарної

соціалізації студентської молоді [Електронний ресурс] / О. В. Никоненко//

18

Зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України

«Психологічний часопис»: / За ред. С. Д. Максименка. – № 1(5) – К., 2017. –

С. 88. Режим доступу дожурн:

http://apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/143/103 – Назва з

екрану

б) статті у збірниках, включених до міжнародних наукометричних баз:

7. Никоненко О. В. Типи монетарної соціалізації студентської молоді /

О. В. Никоненко// Актуальні наукові дослідження в сучасному світі: Зб.

наук. праць / За ред. В. П. Коцур. – Переяслав-Хмельницький, 2018. – Вип.

2(34), ч.5 – С. 99-104.

6. Никоненко О. В. Дослідження моральнісного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді / О. В. Никоненко //

Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. жур. / За ред. С. Д.

Максименка, Л. М. Карамушки. – № 4(11) – К., 2017. – С. 70-78.

в) статті у збірниках матеріалів наукових конференцій:

8. Никоненко О. В. Теоретичні основи вивчення монетарної

соціалізації/ О. В. Никоненко // Матеріали VІ міжвузівської наук.-практ.

конф. «Соціально-економічні та психологічні проблеми: історія та

сучасність» ( 26-27 квітня 2012 р.) / за ред.: А. В. Шморгун, П. В.

Ямполець. – Чернігів : ЧФ РІС КСУ, 2012. – С. 37- 43.

9. Никоненко О. В. Дослідження афективного компоненту монетарної

соціалізації студентської молоді / О. В. Никоненко // Матеріали IV міжн.

наук.-практ. конф. «Суспільні дослідження у 21 сторіччі» (Краматорськ, 25

березня 2017р.). – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. – С. 105-109.

10. Nykonenko O.V. Psychological features of the monetary socialization

of student youth / Proceedings of V International scientific conference «Science

of the third millennium» ( 29 квітня 2017р.). – Morrisville, Lulu Press., 2017. –

Р. 193-197.

19

ЗМІСТ

ВСТУП ..............................................................................................................4

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні засади дослідження психологічних особливостей

монетарної соціалізації студентської молоді

1.1. Теоретичні передумови вивчення феномену монетарної

соціалізації...........................................................................................................9

1.2. Монетарна соціалізація як проблема психологічної науки....................21

1.3. Соціально-психологічна сутність монетарної соціалізації студентської

молоді………………………………………………..........................................44

Висновки до першого розділу..........................................................................70

РОЗДІЛ 2

Дослідження психологічних особливостей монетарної соціалізації

студентської молоді

2.1.Методичне забезпечення та організація емпіричного дослідження..... 72

2.2. Соціально-психологічні особливості структури монетарної соціалізації

студентської молоді..........................................................................................84

2.2.1. Аналіз дослідження когнітивного компоненту монетарної соціалізації

студентів.............................................................................................................84

2.2.2. Дослідження особливостей афективного компоненту монетарної

соціалізації студентської молоді.....................................................................100

2.2.3. Особливості конативного компоненту монетарної соціалізації

студентів..............................................................................................………..114

2.2.4. Виявлення особливостей моральнісного компоненту студентської

молоді…………………………………………………………………………125

2.3 Визначення конфігурації монетарної соціалізації студентської

молоді…………………………………………………………………………139

Висновки до другого розділу..........................................................................152

РОЗДІЛ 3

Соціально-психологічні засоби оптимізації процесу монетарної соціалізації

студентської молоді

3.1. Рівні та типи монетарної соціалізації студентів.....................................155

20

3.2. Соціально-психологічні засоби оптимізації монетарної соціалізації

студентів за інноваційним типом..…………………………………………164

Висновки до третього розділу.........................................................................171

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................178

ДОДАТКИ........................................................................................................204

21

ВСТУП

Актуальність дослідження. Трансформація соціально-економічних

відносин сучасного українського суспільства, перехід до ринкової системи

ведення господарства, зміна системи монетарних уявлень, орієнтацій,

менталітету визначають необхідність вивчення феномену монетарної

соціалізації як монетарного аспекту економічної соціалізації особистості. За

десятки років перехідного періоду відбулося становлення нового покоління,

представники якого зростали в умовах постійної фінансово-економічної

кризи, у зв’язку з цим проблема економічної соціалізації молодих людей

взагалі та становлення особистості як суб’єкта монетарних відносин,

зокрема, набуває особливої актуальності як у теоретичному, так і

практичному аспектах.

Складні та неоднозначні перетворення в нашому суспільстві

пов’язані, перш за все, з економікою, монетарною політикою країни, що

викликає необхідність підготовки економічно компетентних випускників

вищої школи, здатних самостійно та відповідально вирішувати питання,

пов’язані з грошима. Раціональні монетарні уявлення універсальні та

застосовуються у всіх сферах життєдіяльності, а в умовах переорієнтації

української економіки на ринкові цінності молода людина без адекватної

фінансово-економічної орієнтації, без уміння ефективного оперування

грошима не може вважатися підготовленою до життя та праці. Тому цілком

виправданим видається той особливий інтерес до проблеми монетарної

соціалізації особистості, який спостерігається останніми роками на

сторінках філософської, соціологічної, педагогічної та психологічної

літератури.

У працях українських та зарубіжних дослідників висвітлюються

багато аспектів, що мають велике значення для дисертаційного

дослідження. Зокрема, для визначення теоретико-методологічної бази

дослідження монетарної соціалізації важливими є теорії грошей у класичній

та сучасній соціології (Г. Зіммель, М. Вебер, В. Зомбарт, Т. Веблен,

22

Т. Парсонс, Н. Луман, Ю. Хабермас); соціально-психологічні дослідження,

присвячені вивченню грошей як чинника економічної соціалізації (Г.

Авер’янова, І. Андреєва, К. Девіс, О. Дейнека, І. Зубіашвілі, Р.

Тейлор), особливостям ставлення особистості до грошей на різних вікових

етапах (С. Абрамова, С. Буреніна, Л. Карамушка, О. Козлова, М. Семенов,

А. Стросс, Б. Стейсі, Г. Фенько, О. Ходакевич).

Розвиток економічного мислення особистості в процесі засвоєння

монетарних уявлень досліджували К. Данзігер, Р. Саттон, А. Фернам, Г.

Ферт. Впливу соціально - демографічних чинників на формування

монетарних уявлень присвячені наукові праці Л. Магрудера, Г. Маршалла,

М. Сігала, А. Фернама, Д. Швальба. Методи вимірювання монетарних

настановлень розробили В. Байлі, П. Вернімонт, Х. Голдберг, В. Лім, О.

Меллан, Т. Мітчелл, Т. Танг, Д. Темплер, А. Фернам, С. Фітцпатрік, Н.

Форман.

Однак, проблема монетарної соціалізації студентської молоді в умовах

становлення ринкової економіки ще не знайшла достатнього відображення в

соціально-психологічній літературі.

Отже, соціальна значущість указаної проблеми та її недостатня

наукова розробленість, об'єктивна потреба суспільства в економічно

компетентних фахівцях, готових успішно працювати не лише в сфері

економіки, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження:

«Психологічні особливості монетарної соціалізації студентської молоді».

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами.

Дисертаційне дослідження пов'язане з тематикою лабораторії організаційної

та соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН

України «Соціально - психологічні засади становлення суб’єкта економічної

соціалізації» (реєстраційний номер 0107U012277, 2007 – 2011 рр.),

«Соціально-психологічне забезпечення економічної соціалізації молоді»

( реєстраційний номер 0116U004808, 2016 – 2018рр.). Тема дисертації

затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології імені

23

Г.С.Костюка НАПН України (протокол №2 від 23.02. 2012 р.) і узгоджена

Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки

та психології в Україні (протокол № 4 від 10.05. 2012 р.).

Об'єкт дослідження: процес монетарної соціалізації особистості.

Предмет дослідження: психологічні особливості монетарної

соціалізації студентської молоді.

Мета дослідження: визначити основні чинники монетарної

соціалізації студентської молоді.

В ході дослідження висунуті наступні припущення:

1. На рівень монетарної соціалізації студентської молоді впливають

соціально-економічні, демографічні, статеві, професійні та адміністративно-

територіальні чинники.

2. До психологічних умов підвищення рівня монетарної соціалізації

студентської молоді належить упровадження в навчальний процес

спеціальної тренінгової програми, яка сприяє оптимізації процесу

монетарної соціалізації.

Завдання дослідження:

1 Обґрунтувати структурно-функціональну модель монетарної

соціалізації студентської молоді.

2. Проаналізувати змістовні особливості, конфігурацію структурних

компонентів, визначити рівень та тип монетарної соціалізації студентської

молоді.

3. Здійснити порівняльний аналіз особливостей монетарної

соціалізації особистості студентів у зв'язку із соціально-економічними,

демографічними, статевими, професійними та адміністративно-

територіальними чинниками.

4. Розробити та апробувати спеціалізований соціально-

психологічний тренінг монетарної соціалізації студентської молоді.

Теоретико-методологічною основою дослідження є роботи

вітчизняних і зарубіжних психологів, у яких досліджуються системний

24

підхід до аналізу психологічних явищ (Б. Ананьєв, О. Леонтьєв, Б. Ломов,

С. Максименко); принцип гуманізму в аналізі феномену особистості

(Г. Балл, О. Бондарчук, М. Боришевський, А. Маслоу, В. Моляко,

К. Роджерс); культурно - діяльнісна концепція соціалізації особистості (В.

Москаленко, В. Циба, В. Шинкарук); основні концепції соціалізації

особистості (Б. Ананьєв, Г. Андрєєва, М. Корнєв, В. Москаленко, О.

Мудрік, М. Пірен, Т. Шибутані); концепція соціальних репрезентацій С.

Московічі та його послідовників (Ж.-К. Абрік, Д. Жоделе, Р. Фарр, Г.

Ягода); дослідження проблеми формування економічної свідомості

особистості (В. Автономов, А. Бояринцева, Н. Дембицька, А. Журавльов,

І. Зубіашвілі, Л. Карамушка, О. Лавренко, Г. Ложкін, Т. Мельничук,

В. Москаленко, А. Фернам, Ю. Швалб, О. Щедріна). Особливе значення для

вивчення феномену монетарної соціалізації мали дослідження монетарної

культури (С. Абрамова, І. Зубіашвілі, Д. Литвиненко, М. Шкребець) та

процесу економічної соціалізації студентської молоді як процесу

формування економічної культури особистості (Н. Боєнко, Т. Заславська, Н.

Кавкаєва, О. Міщенко, В. Москаленко, В. Радаєв, Ю. Швалб). Теоретико-

методологічною основою соціально-психологічного тренінгу монетарної

соціалізації стали підходи, розроблені Л. Карамушкою, Л. Бардієр, І.

Вачковим, Ж. Зав’яловою, Т. Зінкевич-Євстігнєєвою.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та розв’язання завдань

дослідження були застосовані теоретичні методи: аналіз, синтез,

теоретичне моделювання, узагальнення; емпіричні: «Методика дослідження

монетарних уявлень та поведінки (А. Фернема, в модифікації А. Капустіна),

«Незакінчені речення» (модифікація М. Семенова), «Шкала монетарних

уявлень» (К. Ямаучі і Д. Темплера, модифікація О. Татарка), «Методика

дослідження економічної свідомості» (А. Журавльова), «Анкета економічної

поінформованості» (А. Журавльова, А. Купрейченко), методика «Рівень

співвідношення «цінності» і «доступності» (О. Фанталової), «Методика

виміру соціальної адаптивності» (О. Посипанова); статистичні:

25

порівняння середніх значень, критерій порівняння парних вибірок (t-

Стьюдента), методи факторного, дисперсійного, кореляційного аналізу з

наступною якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Статистична обробка емпіричних даних та графічна презентація

результатів здійснювались за допомогою пакету статистичних програм SPSS

(версія 21.0).

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2011 –

2018 років серед студентів різних курсів ряду вищих навчальних закладів :

Чернігівської філії Рівненського інституту слов’янознавства, Чернігівського

національного технологічного університету, Міжрегіональної академії

управління персоналом (м. Київ) та Лодзинського політехнічного

університету (м. Лодзь, Польща). У дослідженні взяли участь 256 студентів,

які навчаються у зазначених закладах.

Надійність та вірогідність результатів дослідження

забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних

положень; використанням методів, адекватних меті і завданням

дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних;

застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних

програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше: цілісно досліджується феномен монетарної соціалізації

студентської молоді, виокремлено та проаналізовано чинники монетарної

соціалізації студентської молоді; апробовано структурно-функціональну

модель монетарної соціалізації студентської молоді; доведено залежність

змісту структурних компонентів монетарної соціалізації студентської

молоді від соціально-економічних, демографічних, статевих, професійних та

адміністративно-територіальних чинників; здійснено порівняльний аналіз

психологічних особливостей монетарної соціалізації студентської молоді

України та Польщі; встановлено рівні та типи монетарної соціалізації

студентської молоді в залежності від конфігурації та змістовного

26

наповнення її компонентів; розроблено спеціалізований соціально-

психологічний тренінг монетарної соціалізації студентської молоді, що

спрямований на оптимізацію інноваційного типу монетарної соціалізації;

уточнено сутність поняття «монетарна соціалізація»; поглиблено та

розширено уявлення про зміст, структуру та особливості монетарної

соціалізації студентської молоді; подальшого розвитку набуло положення

про суттєвий вплив напряму професійної підготовки та навчання у закладах

вищої освіти на процес монетарної соціалізації студентської молоді.

Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні та

поглибленні монетарного аспекту теорії економічної соціалізації,

теоретичному обґрунтуванні детермінуючої функції монетарних уявлень в

процесі монетарної соціалізації особистості; розробці структурно-

функціональної моделі монетарної соціалізації сучасної студентської молоді

як інструменту для вивчення психологічних особливостей структури

монетарної соціалізації студентської молоді.

Практичне значення отриманих результатів полягає у виявленні

специфіки монетарної соціалізації студентів як одного із значущих засобів

соціально-психологічного супроводу ефективної адаптації студентської

молоді до умов ринкової економіки; використанні виявлених у ході

дослідження особливостей монетарної соціалізації в роботі з молоддю

(психологічне консультування, проведення тренінгів, семінарів); створенні

програми соціально-психологічного тренінгу з метою підвищення рівня

монетарної соціалізації молоді та впровадження її на практиці; окрім того,

матеріали дослідження можуть бути використані викладачами закладів

вищої освіти у процесі викладання навчальних курсів «Економічна

психологія», «Соціальна психологія» та ін.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось в

навчально-виховній діяльності Чернігівського педагогічного університету –

природничо-математичного факультету (довідка №10 від 21.02.2018 року)

та психолого-педагогічного факультету (довідка №14 від 13.03.2018 року);

27

Чернігівської філії Рівненського інституту слов’янознавства (довідка № 67

від 31.05.2013 року); Чернігівського інституту імені Героїв Крут (довідка

№12/18з від 13.03.2018 року).

Апробація результатів дослідження. Головні положення та

результати дослідження дисертації були оприлюднені: на Міжнародній

науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах

системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2012-2018);

Шостій міжвузівській науково-практичній конференції «Соціально-

економічні та психологічні проблеми: історія та сучасність» (Чернігів,

2012); Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-

педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації

особистості в умовах трансформації освіти» (Київ, 2012); Сьомій

міжвузівській науково-практичній конференції «Соціально-економічні та

психологічні проблеми: історія та сучасність» (Чернігів, 2013); Міжнародній

науково-практичній конференцій «Досвід України та країн Європейського

союзу у вирішенні актуальних проблем психології в сучасних соціально-

політичних умовах» (Київ, 2015); Четвертій Міжнародній науково-

практичній конференції «Суспільні дослідження у 21 сторіччі (Краматорськ,

2017); П’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Суспільні

дослідження у 21 сторіччі» (Морісвіль, США, 2017); доповідались на

засіданнях лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту

психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 10 статтях, 5 з яких

надруковано у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого

МОН України, 5 – у матеріалах виступів на наукових конференціях, 2 – у

виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази (Indeks

Copernicus, Польща).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,

трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний

обсяг дисертації становить 327 сторінок. Основний обсяг дисертації складає

28

186 сторінок. Робота містить 23 рисунки на 7 сторінках, 22 таблиці на 11

сторінках. Список використаних джерел нараховує 275 найменувань (29

джерел іноземною мовою). Список джерел та додатки займають 114

сторінок.

29

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОЛОГІЧН ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОНЕТАРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У першому розділі висвітлено теоретичні передумови вивчення

феномену монетарної соціалізації, розкрито її соціально-психологічну

сутність. Визначено основні поняття дослідження, обгрунтовується

структурно-функціональна модель монетарної соціалізації студентської

молоді, як інструмент вивчення психологічних особливостей цього процесу

на етапі юнацтва.

1.1. Теоретичні передумови вивчення феномену монетарної

соціалізації

Проблема монетарної соціалізації особистості має своїм підґрунтям

вивчення ролі грошей в соціумі в рамках філософських, соціологічних,

економічних та психологічних досліджень. Порівняно нове поняття

«монетарна соціалізація» вперше було запроваджено російським

дослідником М. Семеновим лише в 2003 році і розглядається як процес

формування у особистості знань про гроші, навичок монетарної поведінки,

цілісне відображення в свідомості людини монетарних відносин. Монетарна

соціалізація як монетарний аспект соціалізації передбачає, що через

посередництво грошей відбувається ознайомлення людини зі всіма іншими

соціально-економічними явищами та інститутами [193].

Перші спроби теоретично осмислити сутність грошей, їх вплив не

лише на соціально-економічну сферу суспільства, а й на психологічну сферу

окремого індивіда були зроблені античними мислителями – Ксенофонтом,

30

Платоном, а також Аристотелем. Починаючи з Аристотеля, економіку

ставили в один ряд з етикою і політикою як дисципліну практичної

філософії, представники якої підкреслювали, що гроші самим характером

свого виникнення є продуктом соціального розвитку, що вони мають

соціальну природу. Аристотель висловив думку про існування інтегративної

функції грошей в суспільстві, що сприяє згуртуванню суб’єктів соціальної

взаємодії на основі дотримання ними загальноприйнятих правил та норм

фінансової поведінки [115].

Мислителі стародавнього світу та середньовіччя (Ксенофонт, Платон,

Хома Аквінський) мали переважно моралістичні погляди на роль грошей в

розвитку суспільства і доводили їх соціалізуючий вплив на людину [ 112 ].

У наступні епохи мислителі більш глибоко проникли в суть грошей,

підкреслюючи психологізм даного явища. Так Д. Юм вважав гроші формою

задоволення потреб, перш за все, психологічних та соціальних і лише потім

матеріальних. Філософ одним із перших описав вплив грошей на емоційні

переживання людини, які абсолютно соціально детерміновані, оскільки в

суспільстві розповсюджені стереотипи щодо реагування на бідність та

багатство [222;112].

Конструктивний аналіз соціальної сутності грошей дається в роботах

представників німецької класичної філософії. Г. Гегель стверджував, що

гроші відіграють особливу роль у суспільстві, у якому усе виробляється для

обміну. На думку філософа, гроші не можуть бути досліджені як звичайний

товар, тому що вони – товар загальний. Із суспільної ролі грошей, що

забезпечують зв'язок речей як товарів і визначальний соціальний статус

товаровласників, випливає влада над людьми. Тому гроші, виростаючи з

товарного світу, перетворюються в пануючу відчужену форму [ 42 ].

Магічну владу грошей Г. Гегель пов'язував з системою спільності і

взаємної залежності. Звідси реально випливає складна і суперечлива

проблема соціальної сутності грошей, їх функцій у системі суспільних

відносин і соціальної взаємодії. Г. Гегель одним із перших помічає духовну

кризу суспільства, домінування матеріальних цінностей над духовними [43].

31

К. Маркс, Ф. Енгельс доводили, що особливістю сучасної культури є

надмірний грошовий фетишизм. У грошах матеріалізується вічна мрія

людини за допомогою символу, талісману мати владу над світом і власною

долею [134].

Г. Зіммель, підтримуючи погляди К. Маркса і Ф. Енгельса на соціальне

буття, все ж вбачав інші шляхи виходу з існуючих проблем суспільства. В

роботі «Філософія грошей», яка є одним з класичних зразків соціально-

психологічного дослідження грошових відносин, класик німецької соціології

аналізує декілька проблем – це проблеми цінностей, обміну, грошей та

грошової культури. Розмірковуючи про сутність грошей, автор стверджує,

що вони є феноменом культури й тісно пов’язані з нею і, як одне з творінь

культури, з плином часу стали наймогутнішою силою її перетворення. В

грошах об'єднаються зусилля і думки мільйонів людей, тому вони є носієм

інформації. Автор наголошує на існуванні комунікативної та інтегруючої

функції грошей. Гроші скріплюють різнорідні елементи соціуму, конкуруючи

в цьому відношенні з ідеологією, релігією, етикою. Введення всесвітньої

валюти сильно послабило б суверенітет окремих держав [ 83 ].

Керуючись поглядами Г. Зіммеля можна зробити висновок, що

чинниками монетарної соціалізації є, перш за все, різноманітні культурні

норми, традиції суспільства, в якому живе людина. Всі ці норми засвоюються

людиною в конкретних соціальних групах. Культура, освіта дуже сильно

впливають на розуміння індивідом функцій та призначення грошей. Феномен

грошей тісно пов’язаний з інтелектом людини, адже грошовий обіг будується

на законах логіки, а принципи функціонування фінансової системи можна

використовувати знаючи економічні закономірності. Тому суттєвим

чинником монетарної соціалізації є освіта, залучення до економічних знань.

З точки зору Г. Зіммеля, незважаючи на те, що феномен грошей

розуміється людиною на інтелектуальному раціональному рівні, часто гроші

збурюють ірраціональні емоції та почуття: нестримну жадобу, бажання

збагачення, вороже ставлення. Г. Зіммель стверджує, що саме гроші

32

обумовлюють міць, складність сучасного життя, його зростаючу системність

і разом з тим хаотичність. Руйнуються емоційно-вольові зв'язки між людьми,

розростаються відчужені форми взаємин. Гроші можуть дати простір

будь-якому таланту, звільнити від будь-яких залежностей. Але одночасно

вони вибивають грунт з-під ніг. Воля купується шляхом душевного і

духовного спустошення, втрати батьківщини, спорідненості, любові.

На думку Г. Зіммеля, в свідомості індивіда гроші асоціюються зі

свободою можливостей для реалізації, свободою вибору соціального

середовища. Гроші звільняють індивіда від опіки сім'ї, громади, церкви,

корпорації. У них людина знаходить здійснення великого ідеалу – особистої

свободи. Це відбувається, по-перше, шляхом концентрації в одних руках

грошової маси. По-друге, шляхом звільнення людини від повинностей і

обов'язків перед паном, від якого можна «відкупитися». По-третє, шляхом

отримання пільг і привілеїв за допомогою хабарів. В четверте, шляхом

збільшення маси «послуг», одержуваних від інших осіб, при збереженні

особистої незалежності від них. В п'яте, шляхом розширення кола

спілкування. Таким чином, гроші трансформують суспільство та культуру,

руйнують родинні відносини, вони є інструментом модернізації традиційних

суспільств і одночасно знищення малих культур [84 ].

Автор стверджує, що гроші як елемент культури та духовності має

провідний вплив на духовну сферу людини. На жаль, в наш час цей вплив

руйнівний – матеріалізм витісняє духовні цінності: мораль, честь, гідність.

На відміну від К. Маркса, Г. Зіммель вбачав вихід з даного положення речей

не у знищенні грошей та приватної власності, а зміні ставлення людини до

них та відмові від ілюзій. Гроші є лише засобом реалізації людських потреб

як матеріальних так і духовних, а не самоціллю. Тому монетарна соціалізація

невід’ємна від морального виховання індивіда, який без усвідомлення

істинних духовних цінностей не має розуміння істинного призначення

грошей [83].

33

З точки зору М. Вебера, моральне виховання та формування

конструктивних монетарних норм у індивіда може забезпечити залучення до

релігії, за умови, якщо релігія не буде заперечувати природну потребу

людини в матеріальних благах. Отже, у своїй праці «Протестантська етика та

дух капіталізму» М. Вебер стверджує, що провідний вплив на монетарну

соціалізацію людини має релігія. Оскільки релігія є вищим проявом

культури, тому вона і є визначальним чинником у створенні усіх соціальних

систем, зокрема, економічної. За словами М. Вебера, саме протестантська

аскеза додала економіці психологічного імпульсу через ставлення до своєї

праці як до покликання, легалізувала експлуатацію специфічної схильності

до праці, оголосивши покликанням також і прагнення підприємця до

збагачення [ 33 ].

Отже, М. Вебер виправдовує прагнення людини до матеріальних благ

та збагачення, оскільки воно закладено в природі людини, але лише за умов

дотримання релігійної моралі та соціальної справедливості в суспільстві, де

кожен його член рівний в правах та обов’язках. Гроші стають провідним

мотивом до праці у людини, чим якісніше вона виконує свою роботу, тим

більше отримує матеріальних благ. Саме у праці виявляється протестантська

аскеза, тому цей підхід був названий М. Вебером «раціоналізмом» на відміну

від ірраціональної аскези в католицизмі, що полягає у відмові від усього

матеріального. Отже, М. Вебер доводить, що засвоєння індивідом

монетарних норм та знань про гроші, формування монетарної поведінки

відбувається через засвоєння традиційних релігійних норм даного

суспільства [33].

З інших позицій розглядає гроші П. Сорокін. У своїй праці «Система

соціології» він аналізує елементи соціальної взаємодії і визначає гроші як

символ-провідник, який у вигляді монет або кредитних чеків безперервно

обертаються в світі людей. На думку П. Сорокіна, в силу того, що гроші є

мірою усіх речей, вони можуть спонукати до самих різних вчинків не тільки

в економічної сфері, але і за її межами. Людина, яка володіє грошима, може

34

використовувати їх в якості провідників не тільки кращих та найвищих

переживань, але і як провідників найнижчих намірів. Отже, гроші, з точки

зору П. Сорокіна, в силу їх особливої природи є предметним провідником

для передачі економічних стимулів, соціальних акцій та численних

психічних переживань і виступають посередником символічних взаємодій

[206].

Філософія і соціологія грошей зробили об'єктивно можливим і

необхідним соціально-психологічне дослідження феномену монетарної

соціалізації, предметом вивчення якої є психологічне сприйняття грошей

людьми, суспільством, державою, зв'язок грошей з цілями, мотивами,

інтересами, що виявляються в самих різних формах економічної діяльності.

Важливою передумовою вивчення феномену монетарної соціалізації є теорія

соціальних уявлень французького соціолога С. Московічі. Дослідник

розкриває суть соціальних уявлень через їх функції. Перша функція –

інструмент пізнання. Оскільки соціальні уявлення за своєю природою

більш трансформаційні, ніж інформаційні, вони здійснюють перехід

опису явища в його пояснення. У сумісній статті С. Московічі і М.Хьюстон

акцентують увагу на тому, що пізнання буденної свідомості

пояснювальне, і цим воно відрізняється від описового пізнання

науки. Друга функція соціальних уявлень – адаптаційна. Призначення її

полягає в тому, щоб адаптувати соціальні факти, що відбуваються, явища

політичного життя, наукові відкриття та концепції до вже сформованих

поглядів, думок і оцінок й були засвоєні в минулому [146].

Третя функція соціальних уявлень – функція регуляції поведінки.

Її зміст можна розкрити на прикладі соціальної взаємодії. Спостерігаючи

за поведінкою іншої людини, суб’єкт реагує як представник соціальних

груп. Це означає, що ми шукаємо пояснення поведінки не лише в

особистості, індивідуальності і в обставинах, але і в тих соціальних

категоріях, до яких належать люди [148]. Спираючись на концепцію

С. Московічі, можна стверджувати, що монетарні уявлення складають

35

основу когнітивного компоненту монетарної соціалізації й забезпечують

пізнання грошей, пояснення їх функціональної ролі та інтеграцію

набутого досвіду в сфері монетарних відносин. Монетарні уявлення

регулюють не лише конкретні економічні операції пов’язані з грошима, а

й соціальну взаємодію загалом. Так належність до певного матеріального

статусу змушує суб’єкта діяти в суспільстві певним чином, а інших

суб’єктів пояснювати його реальну поведінку, керуючись соціальними

уявленнями про матеріально забезпечені або матеріально незабезпечені

категорії населення.

Послідовниками французької соціологічної школи (Д. Жодоле,

Ж. Кодол) також були визначені основні механізми виникнення

соціальних уявлень, а саме об’єктивування та закріплення. Перший

механізм відповідає за перетворення абстрактних понять в конкретні

символи явищ соціальної дійсності. Це перетворення має творчий

характер, адже поєднання з уже набутими уявленнями привносить

новизну в існуючі наукові теорії. Закріплення певного соціального

уявлення в свідомості індивіда або у суспільній свідомості

обумовлюється його істинністю, критерієм якої є практичний досвід та

його здатністю впливати на поведінку індивіда або членів суспільства

[207]. На думку багатьох дослідників [192;74;79;100;47;40] , в галузі

психології грошей монетарні уявлення визначають особливості

індивідуальних стратегій монетарної поведінки й є джерелом емоційних

переживань (наприклад, уявлення про те, що гроші є джерелом благ

призводить до переживання радості у зв’язку з володінням ними). Отже,

монетарні уявлення впливають на всю систему монетарної соціалізації,

обумовлюючи формування емоційного та поведінкового компонента.

Фактично, монетарні уявлення є системоутворюючою властивістю

монетарної соціалізації. Це положення визначає головну лінію нашого

дослідження, що полягає у визначенні особливостей монетарних уявлень

студентів.

36

Іншою важливою науковою передумовою вивчення монетарної

соціалізації є виникнення в психології на початку 20-го сторіччя низки

наукових теорій, які досліджували проблеми розвитку особистості та її

соціалізації. Серед них психоаналіз, біхевіоризм, когнітивна та гуманістична

психологія. Ідейні положення цих течій лягли в основу вивчення феномену

монетарної соціалізації.

Засновник психоаналізу, З. Фройд, в своїй теорії розглядає біологічні

чинники формування особистості. На його думку, рушійними силами

розвитку є інстинкт самозбереження, що виявляється в сексуальному потягу

та інстинкт руйнування, що проявляється в агресивних спонуках. Всі інші

форми поведінки є вторинними, похідними від сексуальності та агресії.

Отже, потреба в грошах є однією з форм прояву інстинкту самозбереження,

адже гроші забезпечують виживання індивіда в сучасному світі. Формування

рис особистості відбувається в ранньому дитинстві в переважно

неусвідомленому періоді життя, в час, коли дія культури та соціуму на

свідомість мінімальні й первинні потяги реалізуються вільно та природно

[224]. З. Фрейд у своїй праці «Психопатология буденного життя» послідовно

описує п’ять стадій психосексуального розвитку й висловлює думку про те,

що такі риси особистості як скнарість або марнотратство виникають на

анальній стадії розвитку. Отже, З. Фройд одним із перших розглядає

особливості формування монетарної поведінки, що є складовою

монетарної соціалізації [225].

У роботі «Характер і анальна еротика» З. Фройд вперше звернув

увагу на те, що ставлення дорослої людини до грошей може визначатися

особливостями його дитячої сексуальності [226]. Автор стверджує, що

щастя – відстрочена реалізація інфантильного бажання. От чому

багатство приносить так мало щастя: гроші не можуть бути бажанням

немовляти. З. Фройд виокремлює три основні риси характеру людей,

фіксованих на анальній стадії: акуратність, скнарість і упертість, які він

37

пов'язує також з охайністю, надійністю, сумлінністю, запальністю і

мстивістю.

Згідно психоаналітичної теорії, всі діти відчувають задоволення при

дефекації. У віці близько двох років батьки починають привчати дітей до

горщика. Привчання до горщика співпадає за часом з тією стадією

розвитку дитини, коли вона бореться за автономію і незалежність. Часто

привчання до горщика стає джерелом конфлікту між дитиною і батьками.

Цей конфлікт може посилитися через непослідовну поведінку батьків, які,

з одного боку, цінують фекалії як подарунок дитини, а з іншою –

вважають їх брудними, не торкаються до них і прагнуть скоріше викинути.

При цьому діти, яких постійно хвалили за успішне спорожнення шлунку,

розглядаючи це як подарунок батькам, зростаючи, із задоволенням роблять

подарунки і витрачають гроші. Ті ж, хто відмовлявся це зробити, згодом

будуть схильні до накопичення грошей та скнарості. Отже, психоаналітична

теорія напряму зв'язує травматичний досвід привчання до горщика з

подальшим типом компенсаторної поведінки. Те, як скнара притримує гроші,

розглядається як віддзеркалення дитячої відмови від дефекації на вимогу

батьків. Марнотрат же, навпаки, нагадує дитину, прагнучу до схвалення

батьками його «подарунків». Деякі люди вважають витрати умовою

отримання любові і схвалення, і тому схильні витрачати гроші, коли

відчувають себе самотньо, тривожно або потребують любові [226; 218].

Отже, в працях З. Фройда містяться концептуальні основи патології

монетарної соціалізації особистості.

А. Адлер, на відміну від З. Фройда, вважав основним потягом людини

й рушійною силою її розвитку прагнення до влади. Відповідно, бажання

володіння грошима є однією з форм утвердження особистої влади та

переваги над іншими. А. Адлер як і З. Фройд намагався визначити

детермінанти монетарної поведінки. Так, на його думку, заощадливість є

проявом прагнення до переваги, щедрість, навпаки, прояв соціального

інтересу, що включає альтруїстичну поведінку. А. Адлер доводив, що

38

соціалізація особистості є невід’ємною складовою розвитку особистості.

Головним агентом соціалізації є сім’я, зокрема, особливості сімейного

виховання. Згідно з вченням А. Адлера, можна зробити висновок, що

монетарна соціалізація відбувається через передачу сімейних традицій

поводження з грошима. Суттєвим фактором є також порядок народження

дитини. Так, старша дитини в сім’ї має більший доступ до грошей, тому її

монетарна соціалізації проходить швидше. Найменша дитина в сім’ї,

навпаки, часто доношує речі старших дітей, в меншій мірі розпоряджається

грошима, оскільки за неї це роблять старші, тому частіше у неї

розвивається «грошовий інфантилізм» [8].

Е. Фромм був прихильником теорії психоаналізу, але окрім

біологічних чинників в розвитку особистості він виокремлює історичні та

економічні чинники. Бурхливий розвиток економіки, на думку Е.

Фромма, призводить до зміни розуміння людиною власного буття,

провідною моделлю поведінки людини стає споживання, а основною

потребою – потреба в матеріальних благах та грошах. В праці «Людина

для себе» Е. Фромм одним із перших класифікує грошові типи та моделі

монетарної поведінки, пов’язуючи їх з особливостями конкретних

суспільств та культур [228].

Так, у європейській культурі XVIII – XIX сторіччя переважала

«продуктивна» модель поведінки, яка вимагала від людини чесності,

працелюбності, високої майстерності. Панувало уявлення про успіх як

автоматичному результаті чесності в бізнесі. Одночасно спостерігались

інші стилі поведінки: «користолюбний», в якому наголос робився на

особистому накопиченні та прагненні до максимального споживчого

комфорту; «експлуататорський» тип оголошував право сили, його

головна мета – придбати дешевше, а продати дорожче.

У ХХ сторіччі з’являється нова модель – «ринкова». В ній

переважає вміння «продати» свою особистість – вміння подати себе,

привернути до себе увагу. Однією з основних рис західного економізму є

39

розповсюдження правил та законів торгівельних угод на відносини

людей. Створюється тип поведінки за принципом купівлі-продажу, де

важливим є вигода, комерційний розрахунок. «Ринкова орієнтація» у

відносинах людей є проявом відчуження в капіталістичних суспільствах,

коли індивідуальні якості, прагнення, почуття людей перетворюються в

функції економіки, в своєрідні товари. Людські якості виражаються в їх

абстрактній (грошово-вартісній) формі, нібито вони є грошовими

вкладами.

«Рецептивна» модель передбачає, з одного боку, задоволення тім

прибутком, який дають людині компетентні та активні люди, з другого –

віру у можливість «швидких» грошей, готовність некритично сприймати

будь-які форми збагачення, яки розвиваються при активному сприянні

реклами [2;228].

Розглядаючи сучасні типи монетарної поведінки, можна, наприклад,

виокремити стиль, який сформувався в суспільстві, заснований на етиці

«послуги», замінивший етику «особистості-товару» [229].

Аналіз розглянутих моделей дозволяє стверджувати, що ціннісні

орієнтації як чинник монетарної соціалізації мають домінуючий вплив на

розвиток особистості в цілому.

Для вивчення монетарної соціалізації є цінним розуміння поведінки

представниками біхевіоризму, які на відміну від представників психоаналізу

стверджують, що природу людини та соціальних явищ можна пізнати через

поведінку індивіда.

Так, Ф. Б. Скіннер довів, що поведінка визначається підкріпленням.

Цей термін прийшов в біхевіоризм з робіт І. Павлова і позначає об'єкти або

умови, які задовольняють ті або інші потреби організму і сприяють

закріпленню попередньої поведінки.

Вивчаючи можливості научіння і контролю за поведінкою людини,

Ф. Б. Скіннер звертав особливу увагу на різні типи підкріплення та

порівнював їх ефективність. З позиції здатності задовольняти біологічні

40

потреби організму, він виділяв два види підкріплення – первинне і вторинне.

Первинне підкріплення – це будь-яка подія або об'єкт, які самі по собі здатні

задовольняти потреби організму. Його ціннісне значення абсолютне і не

залежить від навчання. Вторинне (умовне) підкріплення – це подія або

об'єкт, які набули здатності підкріплювати поведінку організму в результаті

тісної асоціації з первинним підкріпленням [197].

У житті сучасної людини умовне підкріплення є основним видом

підкріплення при научінні соціальній поведінці і контролю за ним.

Найяскравіший приклад такого умовного підкріплення – це гроші. Самі по

собі гроші не можуть задовольнити жодну біологічну потребу; але,

асоціюючись з тим, що на них можна придбати (їжу, фізичний комфорт),

вони стають значною силою, що підкріплюють поведінку. Гроші

асоціюються більш ніж з одним первинним підкріпленням, тому вони є

генералізованим умовним підкріпленням.

Отже, гроші як унікальний соціально-економічний феномен дедалі

більше починають впливати на психічний розвиток, тому все більш

актуальним стає вивчення процесу монетарної соціалізації як окремого

соціального явища.

Наступним витком у розвитку біхевіоризму стала соціально-когнітивна

теорія А. Бандури. Центральним поняттям теорії було вікарне научіння –

здатність людини навчатися на прикладі інших індивідів, аналізуючи

наслідки їх поведінки. Отже, А. Бандура надає провідну роль мисленню в

научінні людини. Автор теорії стверджує, що імітація поведінки відбувається

лише на прикладі значущих людей для особистості ( членів сім’ї, популярних

людей в суспільстві ). Очевидно, що монетарна поведінка засвоюється також

шляхом наслідування поведінки близького соціального оточення. Отже,

можна зробити висновок, що основними механізмами монетарної соціалізації

особистості є імітація та наслідування [16].

У зв’язку з темою нашого дослідження важливим є акцентування

уваги на наукових поглядах Ж. Піаже, найважливішою ідеєю якого є

41

твердження, що джерелом формуючогося мислення особистості є її

соціалізація. Згідно психологічної теорії Ж. Піаже, людина у своєму

інтелектуальному розвитку проходить три великих періода: «сенсомоторний

інтелект» (від народження до 2 років), «репрезантативний інтелект і

конкретні операції» (з 2 до 12 років), «репрезантативний інтелект і формальні

операції (з 12 до 15 років) [174].

Роботи, які виконані послідовниками психологічної теорії розвитку

Ж. Піаже розрізняються віковим діапазоном досліджуваних, глибиною

аналізу, кількістю досліджуваних понять, але основний висновок такого роду

робіт полягає в тому, що рівень економічної компетентності особистості є

наслідком розвитку інтелекту і залежить від включення в економічне життя

[174].

Намагання осмислити сутність монетарної соціалізації можуть

виявитись марними поза розглядом наукового доробку економістів з проблем

розвитку людини економічної. Саме економісти підготували підґрунтя для

пошуку психологічних механізмів монетарної поведінки.

Так, А. Сміт, засновник економіки як самостійної науки, створив

основи для розвитку теорії монетарної соціалізації індивіда, розробивши

уявлення про «економічну людину» як егоїстичну, раціональну, схильну до

обміну [202]. А. Сміт передбачив, що принцип обміну стане однією з

найглибших психічних потреб сучасної особистості, яка стала об’єктом

вивчення Е. Фромма.

Для А. Маршалла об’єктивним вимірювачем схильностей людини є

гроші, які дозволяють виміряти силу спонукальних стимулів до дій. Велику

увагу А. Маршалл приділяв мотивації споживача. Крім того, він займався

проблемою вибору між різними видами споживання, накопиченням та

іншими психологізованими проблемами економіки [ 259 ].

Сучасні уявлення про макроекономічний вимір монетарної соціалізації

розроблені в працях американських економістів. Дж. Кейнс значну роль в

економічному розвитку віддає підприємливості. Гроші при цьому

42

виступають як вирішальний чинник мотивації економічної дії. Розглядаючи

гроші як інструмент досягнення економічних цілей, монетаризм не

поглиблюється в їхню теоретичну суть, однак його аналіз впливу грошей на

соціальну поведінку людей дає можливість краще зрозуміти їхнє

універсальне значення в житті суспільства [ 99 ].

Отже, ми розглянули теоретичні основи вивчення особливостей

монетарної соціалізації особистості. З проведеного аналізу випливає, що ми

маємо справу з розмаїтістю підходів, що відбивають властивості монетарної

соціалізації як соціально-психологічного феномену.

1.2. Монетарна соціалізація як проблема психологічної науки

Соціалізація є однією з провідних проблем соціальної психології. А в

умовах переходу сучасного українського суспільства до ринкових

економічних відносин ця проблема переломлюється в не менш актуальну

проблему монетарної соціалізації, розуміння якої неможливе без уточнення

поняття «соціалізація».

Автором поняття «соціалізація» прийнято вважати американського

соціолога Ф. Г. Гіддінгса, який визначив сутність цього процесу як розвиток

соціальної природи і характеру індивіда, як підготовку людського матеріалу

до соціального життя [ 45 ].

Проте як наукове поняття «соціалізація» почало активно працювати в

західній філософській та психологічній літературі лише в кінці 50-х років

ХХ сторіччя. У вітчизняній науці до 80-х років минулого сторіччя поняття

«соціалізація» використовувалось виключно в контексті критики західних

ідеологів. Нині цим поняттям активно оперують фахівці в галузі філософії,

соціології, соціальної психології, педагогіки та інших наук [166; 237].

Соціалізація – (від латинського socialis – суспільний) в широкому

понятті передбачає свідоме засвоєння індивідом форм і засобів соціального

життя, засобів взаємодії з матеріальною та духовною культурою, адаптацію

43

до соціуму, створення власного соціального досвіду, ціннісних орієнтацій,

свого стилю життя, що дозволяє йому функціонувати в якості повноважного

члену суспільства. Цей процес включає як цілеспрямований вплив на

особистість, так і стихійні спонтанні процеси, що впливають на її

формування [ 208 ].

Незважаючи на те, що дослідження соціалізації відбувається вже понад

сторіччя, вивчення явища економічної соціалізації розпочалося порівняно

нещодавно. Теоретичний аналіз соціалізації як системи обумовило

визначення економічної соціалізації в якості самостійного структурного

компоненту загальної соціалізації, якості та властивості якої

екстраполюються в економічну сферу.

Економічна соціалізація розуміється як складний та багатоаспектний

процес входження індивіда в економічну сферу суспільства, формування у

нього економічного мислення, процес інтеріоризації економічної реальності,

що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань,

формування економічних уявлень, знання економічних категорій, засвоєння і

реалізацію економічної поведінки [144].

Монетарним аспектом економічної соціалізації є монетарна

соціалізація. Поняття «монетарна соціалізація» є більш конкретним у

порівнянні з поняттям «економічна соціалізація». Монетарну соціалізацію

можна трактувати як складний процес входження людини в монетарну сферу

суспільства, в результаті якого людина, формуючи відповідні соціально-

психологічні властивості стає повноправним суб’єктом монетарних відносин.

Найважливішим засобом цього аспекту соціалізації особистості на всіх

вікових етапах її розвитку є гроші. Через гроші людина пов’язана з іншими

людьми в єдину економічну реальність. Через посередництво грошей

відбувається ознайомлення людини зі всіма іншими соціально-економічними

явищами та інститутами [145].

Отже, доцільно розглядати монетарну соціалізацію як складову

економічної соціалізації. Монетарна соціалізація – це процес формування у

44

особистості знань про гроші, навичок монетарної поведінки, цілісне

відображення в свідомості людини монетарних відносин і по суті є ядром

економічної соціалізації.

Поняття «фінансова соціалізація» є близьким до поняття монетарної

соціалізації, яке використовується у вітчизняних та російських соціально-

психологічних дослідженнях. Однак, у західних працях воно передбачає не

лише отримання, витрати та управління грошима, але й питання підтримки та

покращення стандартів життя, фінансового становища людини [244; 255 ].

Згідно з традиціями соціальної психології, монетарна соціалізація

розглядається нами як двосторонній процес, який включає не лише

засвоєння, але і активне відтворення індивідом монетарних відносин

[144;149;239]. В цьому випадку людина є не лише об’єктом, але і суб’єктом

монетарної соціалізації. Як суб’єкт монетарної соціалізації людина не просто

засвоює норми і монетарні цінності суспільства, але і розвивається та

самореалізується в ньому.

Монетарна соціалізація – це процес, який детермінується конкретними

соціально-економічними умовами, його не можна вважати завершеним на

якомусь етапі життєдіяльності людини, оскільки він охоплює все життя

людини.

Метою монетарної соціалізації є вироблення адекватних і гармонійних

уявлень про соціально-психологічну сутність грошей, кредитно-грошову

політику держави, розвиток навичок монетарної поведінки.

Розуміння процесу монетарної соціалізації передбачає розрізнення

таких понять як «монетарна соціалізація» і «монетарна соціалізованість»,

остання є відповідністю людини соціально-економічним вимогам, які

пред’являються до даного вікового етапу, як наявність особистісних і

соціально-психологічних передумов, які забезпечують нормативну

монетарну поведінку. Отже, підкреслюється швидше не процесуальна, а

результативна сторона соціалізації як розвитку [142].

45

«Монетарна соціалізація» порівняно з поняттям «монетарна

соціалізованість» є більш широким поняттям, яке включає в себе, окрім

економічної соціалізованості, готовність переходу в нові ситуації соціально-

економічного розвитку. З урахуванням сказаного монетарну соціалізацію та

монетарну соціалізованість доцільно співвідносити як процес та його

результат в кожен конкретний момент економічного розвитку

особистості [142].

Отже, монетарна соціалізація – це безперервний динамічний процес

економіко-психологічного розвитку особистості, який відбувається як

активний внутрішньомотивований процес прийняття особистістю умов її

існування в певних соціально-економічних ситуаціях, можливість

використання інтеріоризованих монетарних цінностей суспільства.

Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок, що в

психологічній науці розроблені окреми аспекти соціалізації молоді, але

монетарна соціалізація є недостатньо вивченою, особливо враховуючи

сучасні умови, які характерізуються високим ступенем ризику та

невизначеності [93].

Теоретичний аналіз проблеми соціалізації свідчить, що характеристика

монетарного аспекту цього поняття виражається різноманітними підходами

та різними рівнями дефініції [45].

1. Соціологічний підхід. Монетарна соціалізація розглядається як

трансляція економічної культури від покоління до покоління, як загальний

механізм соціального наслідування, який охоплює і стихійний вплив

середовища, і організований – виховання, освіту.

2. Факторно-інституціональний підхід. Монетарна соціалізація

визначається як сукупність, неузгодженість і деяка автономність, а не

жорстка ієрархічна система дії факторів, інститутів та агентів соціалізації.

3. Інтеракціоністський підхід. Монетарна соціалізація в якості важливої

детермінанти передбачає міжособистісну взаємодію, спілкування, без якої

46

неможливо становлення особистості та сприйняття економічної картини

світу.

4. Інтеріоризований підхід. Монетарна соціалізація являє собою

засвоєння особистістю норм, цінностей, установок, стереотипів, які

вироблені суспільством, в результаті чого у неї складається система

внутрішніх регуляторів, форм економічної поведінки.

5. Інтраіндивідуальний підхід. Монетарна соціалізація не вичерпується

адаптацією до соціального середовища, а є творчою самореалізацією

особистості, перетворенням себе, будується як діяльнісна модель

індивідуалізації[45].

Ці підходи розрізняються характеристиками механізму перетворення

соціального у психічне і відповідного йому суб’єкта монетарної соціалізації.

Для більш чіткого розуміння сутності монетарної соціалізації особистості

доцільно уточнити ще декілька понять. Хоча поняття «економічне

формування особистості» і «економічне виховання» тісно взаємопов’язані з

поняттям «монетарна соціалізація», їх необхідно розрізняти між собою[140].

Так, економічне виховання в галузі поводження з грошима розуміється

як організована педагогічна діяльність, спрямована на формування

економічної та монетарної культури зокрема [149]. В цьому руслі слід

зазначити, що процес монетарної соціалізації відбувається не лише

цілеспрямовано в рамках педагогічних дій, економічної освіти, а й стихійно

через ЗМІ, інформаційно-комп’ютерні технології (ІКТ), рекламу, спілкування

з однолітками. Отже, виховання є одним з шляхів монетарної соціалізації

[176; 137].

Економічне формування особистості втілюється у становленні

особистості як суб’єкта економічної діяльності та окреслює процеси

економічного самовизначення [230]. Виходячи з цього, можна зробити

висновок, що економічне формування особистості є кінцевим результатом

монетарної соціалізації й не описує її процесу.

47

Від поняття «монетарна соціалізація» потрібно відрізняти також поняття

«монетарна ресоціалізація», яке необхідно для розуміння безперервності

соціально-економічного розвитку особистості. Монетарна ресоціалізація – це

вторинне входження особистості в монетарні відносини, обумовлені змінами

соціально-економічних умов.

Монетарна ресоціалізація може мати місце і тоді, коли мова йде про

процес формування в особистості здатності орієнтуватися і діяти в

невизначених ситуаціях, пов’язаних з грошима. Такі ситуації виникають в

умовах швидких змін сучасного суспільства і вимагають від особистості

готовності до переходу в нові ситуації соціально-економічного розвитку, що

є дуже важливим в умовах трансформації суспільства [110].

Відповідно до класифікації О. Козлової [103] можна виокремити

проблеми монетарної соціалізації в період трансформації суспільства.

1. Методологічна проблема. Полягає у необхідності одночасного

засвоєння зовнішніх економічних норм та ролей, стереотипів щодо феномену

грошей в суспільстві та формування індивідуальних стилів монетарної

поведінки.

2. Етична проблема. Економічні цінності ринкових відносин відповідають

західній етиці протестантизму, тоді як слов’янська

етика має православне коріння. Ментальність вітчизняної культури має

орієнтацію на духовні потреби, заохочує до відмови від матеріальних благ,

що суттєво впливає на ставлення до таких економічних категорій як

багатство та гроші.

3. Трансформаційна проблема. Виражається в тому, що система

цінностей радянського способу життя, правил і норм поведінки, традицій та

звичаїв господарювання ще залишається дієвою і вступає в протиріччя з

новими реальними соціально-економічними умовами.

4. Дидактична проблема. Виникає в системі освіти у зв’язку з

необхідністю впровадження цілісної програми економічного виховання. Ця

проблема виражається у виді системи питань: кого, чому, коли і як вчити? Ці

48

питання тісно взаємозалежні між собою. Відповідаючи на питання «кого»?,

необхідно також припускати питання і «коли»?, з якого віку необхідно

цілеспрямовано давати економічну інформацію – з дошкільного, молодшого

шкільного, підліткового або юнацького віку, а також чому вчити на кожному

віковому етапі. У питанні «чому»? теж можна виділити три рівні – загальний,

поведінковий і професійний.

5. Діагностична проблема. Передбачає комплекс заходів для створення

валідних методик для дослідження монетарної соціалізації[103].

На наш погляд, окрім вищезгаданих існує ще й особистісна проблема,

оскільки монетарна соціалізація ускладнюється внутрішнім конфліктом

громадян на фоні недовіри до влади, що здійснює економічні реформи. У

своїй монографії А. Авер’янова, В. Москаленко і Н. Дембицька звернули

увагу на те, що суперечливість цих перехідних умов породжує суперечливий,

перехідний тип особистості, у якого, з одного боку, домінують нові ринкові

інтереси, цінності, прагнення, а з другого – він підсвідомо керується архетипами

старого суспільства, які заважають адаптуватися до умов сьогодення. Так, з

одного боку, молодь загалом позитивно ставиться до проведення економічних

реформ, більшість з них їх схвалює. В той же час, високий рівень орієнтації на

ринкову економіку не співпадає з їх ставленням до того, як проводяться

економічні реформи в Україні – відбувається розрив між вимогами-умовами і

поглядами-настановами. Таким чином, молоді люди в нашій країні стикаються з

проблемою зміни системи монетарних уявлень в умовах реформації української

економіки [6].

Нові економічні умови надають більшу свободу економічного вибору, але

значно знижують соціальну захищеність представників молодого покоління. Ще

однією характеристикою сучасних умов є відсутність у сучасного суспільства

чітких орієнтирів власного розвиту, зокрема, розвитку молоді, що обумовлює

особливі труднощі монетарної соціалізації сучасної молоді [79].

Узагальнюючи дані зарубіжних і вітчизняних авторів

(Н. Андрєєнкової, А. Мудрика, Н. Смелзера, Дж. К. Коулмена,

49

У. Бронфенбреннера, Т. Парсонса та ін.), можна виокремити такі групи

способів монетарної соціалізації [111;150; 201; 237 ].

1. Традиційний – через родину, найближче оточення. Цей спосіб

характерний, як правило, для ранніх етапів соціалізації.

2. Інституціональний – через інститути суспільства (дитячий садок,

школа, засоби масової інформації тощо). У процесі взаємодії людини з

різними інститутами монетарна соціалізація відбувається на базі

наростаючого накопичення відповідних знань і досвіду, соціально схваленої

поведінки.

3. Міжособистісний. Цей спосіб діє в процесі спілкування людини із

суб'єктивно значимими для неї особами. Цей спосіб реалізується, на думку

Н. Смелзера, через таки механізми як імітація й ідентифікація. Імітація, з

погляду соціалізації, розуміється, як усвідомлене прагнення дитини

копіювати визначену модель поведінки. Ідентифікація ж розуміється як

спосіб засвоєння дітьми батьківської поведінки, установок і цінностей як

своїх власних. Ці механізми характерні для ранніх стадій соціалізації [201].

4. Рефлексивний спосіб, що розуміється як внутрішній діалог, у якому

людина розглядає, оцінює, приймає або відкидає ті або інші цінності,

включаючи і свою поведінку як результат перетворення суспільних відносин.

Він реалізується через (виокремлені Н. Смелзером) такі механізми як почуття

сорому і провини, і є негативними механізмами, оскільки забороняють

визначену поведінку або придушують її. Вони багато в чому збігаються, але

розрізняються в причинно-наслідковому зв'язку [201].

5. Стилізований спосіб діє в рамках визначеної субкультури.

Субкультуру прийнято розглядати як комплекс морально-психологічних рис

і поведінкових проявів, типових для людей певного віку, професійного або

культурного шару, що в цілому створює певний стиль життя. Вплив

субкультури на соціалізацію обумовлюється групою колег чи однолітків, що

є її носіями. У цьому зв'язку стають актуальними питання про вплив на

монетарну соціалізацію класових, расових, етнічних та культурних

50

відмінностей [111].

Кожен спосіб має свій психологічний механізм реалізації. В контексті

нашого дослідження для розуміння сутності монетарної соціалізації

необхідно їх описати. Оскільки монетарна соціалізація є монетарним

аспектом економічної соціалізації [182; 234], то дані досліджень в її галузі

можна екстраполювати й у вивчення досліджуваного нами феномену та

визначити традиційні механізми монетарної соціалізації [102]:

1. Інструментальне научіння розглядається як поведінка, що

заохочується винагородою, й стає більш вірогідною, ніж поведінка, що

приносить покарання.

2. Наслідування розуміється як відтворення одним суб'єктом

монетарної поведінки іншого суб'єкта і є одним з шляхів засвоєння

суспільного досвіду. Особливо велике значення має на ранніх етапах

онтогенезу. Цей механізм монетарної соціалізації є первинним й виникає в

сімейному вихованні.

3. Ідентифікація – механізм, що дозволяє особистості засвоювати

стереотипи монетарної поведінки інших людей, особливо в тому випадку,

якщо вони наділені владою або виявляють до неї позитивне ставлення.

4. Соціальне порівняння — цей механізм формує оцінку соціальної

ситуації, яка є підставою для прийняття рішення, орієнтиром соціальної

поведінки. Найважливішу роль він відіграє в споживанні, накопиченні

грошових коштів та в оцінці власного матеріального становища та виникає

на етапі юності.

5. Змагання – взаємне стимулювання економічної активності в процесі

спільної діяльності. Проявляється в способах поводження з грошима та в

ставленні особистості до матеріального благополуччя і розміру винагороди

за працю.

6. Каузальна атрибуція – механізм соціального сприйняття, що

виражається в причинній інтерпретації вчинків і почуттів іншої людини.

51

Виокремлюються три види схем звичного пояснення: особистісна,

обставинна і стимульна атрибуція.

Дослідники [79; 93; 138] зазначають, що в період трансформації

суспільства в результаті гострої боротьби принципово різних світоглядів, в

силу внутрішніх закономірностей розвитку суспільної психології змінюються

механізми монетарної соціалізації молоді – переважають саме ті з них, які

основані на аналізі власного досвіду економічної діяльності та досвіду інших

людей – економічно успішних однолітків або відомих ділових людей.

Спираючись на дослідження О. Вяткина, який підкреслює, що

трансформації сучасного суспільства знижують ефективність традиційних

механізмів соціалізації та детермінують нові психологічні механізми, визначимо

сучасні механізми монетарної соціалізації [39]:

1. Економічна спрямованість особистості – є провідним механізмом

монетарної соціалізації, який забезпечує смислоутворення економічних

інтересів, цілей, суб’єктивних відносин, а також динамічні тенденції

економічної мотивації і економічну орієнтацію особистоті в умовах

трансформації суспільства.

2. Особистісно-економічне конструювання соціальності і економічних

ролей є найефективнішим механізмом монетарної соціалізації. Механізм

конструювання економічної ролі реалізується включенням особистістного

конструкту в її психологічну структуру.

3. Суб’єктивна економічна раціональність – як новий механізм

монетарної соціалізації особистості передбачає здатність суб’єкта сприймати

та оцінювати ситуацію, приймати рішення, орієнтуючись на очікувану

корисність, що є ознакою раціональної монетарної поведінки[39].

Аналізуючи сучасні дослідження в галузі психології грошей можна

стверджувати, що доцільно розглядати монетарну соціалізацію як «первинну

економічну соціалізацію», основу якої складає процес входження індивіда в

світ грошей [183].

52

Суспільна практика свідчить, що гроші є важливим регулюючим і

детермінуючим механізмом процесу монетарної соціалізації людини. У

формі засобу оплати праці вони завжди значною мірою визначали соціальний

статус людини та її можливості. Рівень доходів і якість життя, зумовлені

соціально-стратифікаційною функцією грошей, регулюють соціальні та

міжособистісні відносини між людьми, зумовлюють вибір особистістю

моделі монетарної поведінки [86].

На роль грошей в розумінні монетарних відносин вказувало багато

авторів (С. Абрамова, Г. Авер’янова, Автономов, С. Буреніна, Ж. Зав’ялова,

О. Козлова, М.Семенов, А. Фенько та ін.) й зазначали, що гроші є не лише

універсальним еквівалентом власності, а й окремим соціальним інститутом,

через який здійснюється процес соціалізації [2; 3; 7; 27; 81; 102; 192; 219].

Гроші виконують не лише економічні, але і різні соціально-психологічні

функції, чотири з них дослідники вважають найважливішими: забезпечення

соціальної взаємодії людей; соціалізацію, розвиток та самореалізацію

особистості; порівняння та оцінку місця індивіда в соціальній структурі;

основній засіб задоволення потреб та досягнення цілей [2].

У контексті нашого дослідження необхідно підкресліти, що гроші як

інструмент монетарної соціалізації виконують функцію засобу залучення

молоді до соціально-економічного простору ринкової економіки. На

юнацькій стадії монетарної соціалізації з’являються нові власні джерела

отримання грошей – заняття бізнесом, надання різних невеликих послуг,

перший досвід професійної праці, що є показником зміни соціально-

економічного простору, в якому відбувається фінансово-економічна

діяльність молоді [96].

Зазначимо, що монетарна соціалізація розглядається нами в межах

єдиного процесу соціалізації особистості і визначається як процес засвоєння

нею монетарних цінностей суспільства в результаті фінансово-економічної

життєдіяльності.

53

Слід зазначити, що гроші, як монетарна цінність є специфічною

цінністю в тому сенсі, як зауважує В. Гьосле, що їх смислове наповнення не

має власного змісту поза змістом тих конкретних благ, представником яких

вони виступають (точніше здобуття ними такого власного змісту за певних

обставин має місце, але виникає як певна аномалія, як те, що називається

фетишизацією грошей). Проте власна значущість грошей розкривається в

іншому ракурсі – в їх ролі універсального еквіваленту будь-якої цінності,

який слугує для зв’язку людини з будь-якими благами її життєвого світу, в

такому сенсі вони постають у ролі специфічної соціальної субстанції всіх

речей. Поняття цінності є також ланкою, що дозволяє встановити

взаємозв’язок між економічним та соціально-психологічним баченням

соціуму [198].

Життєва практика, а тепер вже і теоретичне тлумачення показують, що

цінність грошей у свідомості (і підсвідомості) людини не являють собою

константу. Вивчення людського суспільства, його економічної поведінки в

грошовій сфері виявляють кілька цікавих аспектів. Цікаво, наприклад, що

суб'єктивне відчуття грошових знаків багато в чому визначається тим, як

рано дана особистість стала заробляти і самостійно витрачати гроші; ранній

заробіток підвищує протягом усього життя повагу стосовно них [198].

Гроші асоціюються з вищими цінностями, в тому числі моральними.

Саме вони безпосередньо впливають на формування моральної структури

особистості, її життєдіяльності. Принципово важливим для нашого

дослідження є вивчення монетарної соціалізації студентської молоді з

врахуванням морального аспекту. Цей напрям представляється нам

актуальним і перспективним в розробці проблем соціалізації

особистості [199].

Особливу увагу ми приділяємо грошам як засобу соціалізації в нашій

роботі, оскільки юнацький вік виокремлюється важливими для монетарної

соціалізації умовами: зростанням самостійності та відповідальності

особистості на тлі розширення діапазону економічних ролей; автономізацією

54

власного світогляду; розвитком економічної свідомості, пов'язаної із

самоаналізом, що стає елементом економічного самовизначення [200].

Альтернативи, які перед молодою людиною розкриває її становище

власника грошей, – це можливості споживання, або накопичення, або

інвестування грошей, якими вона розпоряджається. Кожен із варіантів

відкриває свій широкий спектр вибору різних моделей монетарної поведінки,

які детермінуються об’єктивними функціями грошей та забезпечують

можливість задоволення різних потреб [4].

Найбільш принциповим для людини є рішення, що стосується

співвідношення між різними варіантами: споживанням, накопиченням,

інвестуванням. Безумовно, першу й провідну роль у цьому виборі відіграють

макро - і мікроекономічні умови, особиста економічна ситуація, однак на

монетарну поведінку значною мірою впливають і сприйняття та

інтерпретація людиною соціоекономічного середовища, її очікування,

атитюди, ціннісні орієнтації, які органічно входять у структуру світоглядної

позиції особи. Виходячи зі своїх світоглядних настановлень, людина приймає

конкретні рішення щодо того, чи витрачати свої гроші, як багато витрачати і

на що саме, чи буде вона їх інвестувати і в які конкретні справи, чи буде вона

робити позички, братиме кредити тощо. Аналіз монетарної поведінки є

засобом вивчення таких масових явищ, як інфляційні очікування населення,

товарна паніка, які повинні враховуватися при формування економічної

політики держави, особливо в сучасних нестабільних умовах [198].

Отже, монетарні аспекти соціалізації визначаються, в першу чергу,

культурою суспільства, її монетарними цінностями, моделями монетарної

поведінки, що засвоюються індивідом в процесі фінансово-економічної

діяльності.

Дослідження зарубіжних психологів (С. Цвєткова і

Ж. Жиліної) дозволяють стверджувати, що існуючий рівень розвитку

суспільства обумовлює необхідність монетарної соціалізації особистості,

починаючи з дошкільного віку, коли закладаються засади соціокультурного

55

ставлення до предметів і явищ оточуючого світу та формуються соціально-

перспективні моделі монетарної поведінки: споживчої, заощаджувальної,

інвестиційної [232].

Згідно з дослідженням О. Козлової, формування монетарних уявлень

починається з трьох років. Саме в цьому віці діти набираються економічного

досвіду через виокремлення грошей як особливих знако-символів у

монетарних відносинах людей [103].

На процес монетарної соціалізації впливають сімейні цінності та

настановлення; загальна соціально-економічна ситуація життя дитини;

система розподілу, яка прийнята в суспільстві (соціалістична або ринкова);

власний досвід економічної діяльності (кишенькові гроші, власний заробіток,

досвід купівлі-продажу тощо) [217].

У західній психології більшість праць з проблематики монетарної

соціалізації виконано в межах теорії стадійного розвитку особистості

Ж. Піаже. В цих дослідженнях здійснювалися спроби виявлення та опису

стадій або етапів, що проходить дитина в процесі надбання економічних

знань і уявлень, завдяки яким вона включається в економічній простір.

Основний висновок цих робіт полягає в тому, що розвиток економічної

компетентності особистості залежить від досвіду використання грошей і

включеності в економічне життя [174].

Інший напрям дослідження в сфері монетарної соціалізації був

присвячений впливу соціально-психологічних чинників на її процес. Можна

виокремити декілька груп таких чинників. По-перше, це вік, оскільки як

зазначають А. Фернам і П. Томас, швидке засвоєння монетарних уявлень, а

отже і входження індивіда в монетарні відносини суспільства залежить, перш

за все, від кількості кишенькових грошей, що видають дитині батьки. З

досвідом поводження з грошима та набуттям уявлень про них у дітей

формуються відповідні моделі монетарної поведінки. Доведено, що старше

дитина, то більше вона стурбована накопиченням грошей для здійснення

цільових витрат в майбутньому [ 255 ].

56

Наступний чинник, що впливає на процес монетарної соціалізації –

класова приналежність батьків. Г. Маршал і Л. Магрудер встановили

залежність між класовою приналежністю батьків та кількістю кишенькових

грошей, що надається дитині. Діти з середнього класу одержують на дрібні

витрати майже удвічі менше, ніж діти з робочих сімей, але натомість в удвічі

більше відкладають кошти, 52 % дітей робітників завжди повністю

витрачають свої кишенькові гроші протягом тижня [ 263].

Проте А. Фернам зробив припущення, що представники робітничих

сімей суттєво випереджають в плані монетарної соціалізації представників

середнього класу, оскільки раніше закінчують школу і починають заробляти

гроші, а отже, можуть швидше скласти адекватну картину монетарних

відносин [ 251].

Низка дослідників вивчали вплив етнокультурних чинників на процес

монетарної соціалізації. М. Сігал і Д. Швальб порівнювали уявлення

австралійських і японських підлітків про справедливість розподілу заробітної

платні. Разом з безліччю інших культурних відмінностей результати цього

дослідження підтвердили припущення авторів, а саме: японці вважають, що

тим, у кого сім'я численніша, а також менш здібним працівникам потрібно

виплачувати більше грошей; австралійці ж вважають, що винагорода за

роботу повинна відповідати витраченим на неї зусиллям, а також здібностям

працівника [ 269 ]. Ця відмінність може бути пояснена тим, що австралійська

культура як і більшість західних культур відноситься до індивідуалістичних

культур на відмінну від японської, для якої характерні ідеї колективізму. Для

представників індивідуалістичних культур властива орієнтація на

індивідуальні інтереси та досягнення власної мети, в колективістській

культурі виражена тенденція орієнтуватися на групову мету. Отже,

дослідження М. Сігала та Д. Швальба показують чіткий зв’язок між

монетарною та етнокультурною соціалізацією [269].

Незалежно від культури, дослідники підкреслюють дуже високий

вплив статеворольових стереотипів на процес монетарної соціалізації

57

особистості. Так, дочкам будь-якого віку батьки видають на кишенькові

витрати грошей менше, ніж синам. Більш того, якщо юнак дуже швидко

витратить свої гроші, то йому батьки швидше відшкодують цю суму, ніж

дівчині [269].

Цей факт суттєво впливає на темпи монетарної соціалізації серед дітей

різної статі. Так, А. Фернам і А. Клеа виявили, що юнаки дещо краще

розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші для видачі

зарплати або дарування. У юнаків сильніше виявляється тенденція вважати,

що здібна людина повинна одержувати за свою роботу більше грошей.

Юнаки також більш схильні до накопичення грошей з метою купити певну

річ [254]. Варто відмітити, що це дослідження здійснювалося авторами

наприкінці 80-тих років минулого сторіччя. За останні 20 років в усіх

європейських державах широко розповсюдилась політика гендерної рівності,

що могло мінімізувати вплив статеворольових стереотипів на процес

монетарної соціалізації особистості.

Вітчизняні та зарубіжні дослідники встановили значимий

кореляційний зв’язок рівня інтелектуального розвитку і рівня

сформованості монетарних уявлень. До значущих чинників віднесено

також освітній рівень батьків і соціально-економічний статус родини.

Вчені підкреслюють важливість сімейного чинника в процесі монетарної

соціалізації. На їх думку, крім соціально-економічного статусу важливу

роль у ході монетарної соціалізації відіграє психологічна структура сім’ї,

зокрема, такі її підсистеми як виховна, господарська і економічна. На

думку А. Бояринцевої [26], саме через ці підсистеми дитина включається в

реальну взаємодію з дорослими. Так, доручення турботи про молодшого

брата розглядається автором як включення дитини у виховну підсистему,

участь у прибиранні квартири – у господарську, надання кишенькових

грошей може бути розглянуте як включення в економічну підсистему [26].

Дослідження також показало, що до закінчення молодшого шкільного

віку роль цих чинників змінюється. Істотну роль починають відігравати такі

58

соціальні інститути, як ЗМІ і школа [257]. Система поглядів на гроші може

змінюватися з віком та зі ступенем набуття життєвого досвіду ( табл.1.1) .

Таблиця 1.1

Зміна системи поглядів на гроші з віком [247;249]

Вік Уявлення про сутність, функції, роль грошей

4-6 Засіб придбання речей

6-8 Плата за виконану роботу і послуги. Засіб винагороди,

дарування, допомоги.

8-10 Джерело багатства і задоволення, причина бідності,

предмет прагнень, бажання, пошуку, цінність.

10-12 Універсальний засіб обміну, національна й іноземна

валюта.

Мета і мотив діяльності, виразник інтересів.

12-14

Засіб поліпшення життя; вимірник цінності, корисності,

якості речей, благ; джерело можливостей, предмет

загальних прагнень, вид допомоги і запозичення.

14-16 Всесильний засіб, предмет прагнення; доходи від

підприємницької діяльності; прояв батьківського ставлення

до дітей; втілення життєвої удачі; джерело радощі і смутку.

Засіб стимулювання, підвищення зацікавленості, підкупу.

16-18 Інструмент економічних відносин, причина залежності

одних людей від інших, спосіб впливу в соціальних групах і

суспільстві.

Старше 18 Досить зріле уявлення, властиве дорослим.

Коли індивід поступово пізнає, що далеко не всі блага і стимули в житті

зв'язані з оплатою (наприклад, симпатія, любов, самореалізація особистості),

59

його інтерес до грошей відносно скорочується. Схожий процес

спостерігається у випадку підвищення рівня добробуту людини, про що

свідчать результати багатьох досліджень [ 250 ].

Відмінності в монетарних уявленнях серед різних вікових груп були

встановлені С. Абрамовою, що вивчала формування економічної свідомості в

нових соціально-економічних умовах. Як зазначає автор, у економічній

свідомості і поведінці підлітків криза суспільства відобразилася в найбільшій

мірі, оскільки він припав на період їх активної соціалізації. 39% з них ставлять

щастя в пряму залежність від кількості грошей. При цьому багато хто з них

бачить шлях до фінансового успіху через підвищення свого освітнього і

культурного статусу [2].

Доросле ж покоління вбачає в грошах засіб позбавлення від багатьох

повсякденних проблем, що дає упевненість і незалежність. Автор відзначає

високу стійкість економічних стереотипів у людей цього покоління і небажання

що-небудь змінювати в своїх звичках. Не дивлячись на фінансові складнощі,

лише 36% респондентів ведуть облік доходів і витрат сім'ї; більшість ніколи не

читала літератури з правил ведення сімейного бюджету. Представники зрілого

віку проходять активний етап ресоціалізації та входження в нову економічну

реальність. Гроші для цього покоління стали мірою незалежності [2].

Нарешті, у представників старшого покоління гроші асоціюються з

можливістю тихо і спокійно дожити своє життя, допомагаючи іншим. Це єдина

група, в якій присутні негативні вислови про гроші. Вони стурбовані швидше не

матеріальним становищем, а неможливістю допомагати близьким, і тим, що

гроші спотворюють відносини між людьми. Це покоління, представники якого не

можуть або не хочуть проходити ресоціалізацію і в більшій мірі є носіями

радянського менталітету [2].

Особливості прояву соціальної цінності грошей залежать не лише від

історично сформованого національного менталітету (що визначає різницю

між західною, слов’янською і східною культурою), але й від соціальних

характеристик її конкретних носіїв, у тому числі віку людини, її

60

приналежності до певного покоління. Сучасне українське суспільство

виступає простором взаємодії чотирьох поколінь із приводу формування

системи цінностей. Цінності попереднього періоду зштовхнулися з

цінностями перехідного періоду, що модернізують, що привело як до кризи

внутрішнього, духовного світу на рівні окремої особистості, так і

трансформації ціннісної підсистеми всього суспільства [140].

Монетарні уявлення та їх вплив на грошову психологію змінюється і

після 18-літнього віку (що підкреслює безперевність процесу монетарної

соціалізації), але ці зміни пов'язані не лише з повсякденним життям, але і з

досить загальними соціально-економічними проблемами. Провідна роль

належить тут реальній включеності в ті сфери діяльності, у яких відбувається

засвоєння монетарних цінностей суспільства і досвіду монетарної поведінки

[104]. Отже, гроші є значним засобом формування особистісних якостей, які

уможливлюють входження людини в світ економіки. Як же відмічалось, цей

процес починається ще у дитинстві.

Інший напрям досліджень процесу монетарної соціалізації в

психологічній науці пов’язаний з вивченням особливостей ставлення до

грошей особистості на різних вікових етапах.

Ставлення до грошей – це окреме ставлення, яке окреслює певну, перш

за все, економіко-психологічну сферу цієї системи. Без знання особливостей

сприйняття грошей і ставлення до них з боку їх суб’єктів неможливо

зрозуміти сутність процесу монетарної соціалізації особистості.

М. Семенов визначає ставлення до грошей як компонент цілісної

системи ставлень особистості, який відображає її індивідуальний,

суб'єктивно-оцінюючий, вибірковий підхід до грошей як до об'єкту дійсності,

і який являє собою інтеріорізований досвід поведінки з грошима та взаємодії

з іншими людьми з причин грошей в специфічній соціокультурній ситуації

[193].

У працях О. Дейнеки ставлення до грошей розуміється як усвідомлене

та суб'єктивно-вибіркове уявлення про гроші, що виявляється в грошовій

61

поведінці й має пізнавальний, емоційний і мотиваційно-вольовий компонент

[59].

А. Журавльов і А. Купрейченко визначають ставлення особистості до

грошей як компонент економічної свідомості. В своїх дослідженнях вони

вивчали наступні аспекти ставлення до грошей: значущість грошей для

особистості, тобто ціннісний компонент; емоційний компонент ставлення до

грошей; мотиваційний компонент (сила, інтенсивність бажання особистості

мати гроші), риси особистості, що виявляються в монетарній поведінці

(скнарість – щедрість); поведінковий компонент, що проявляється в моделях

монетарної поведінки (накопичення, витрачання, створення депозитів);

соціальні уявлення особистості про роль грошей в індивідуальному і

суспільному житті; соціальні уявлення особистості про функцію грошей в

своєму житті (суб'єктивна оцінка вираженості життєвих цілей особистості, на

досягнення яких використовуються гроші) [74].

На думку І. Зубіашвілі, психологічне ставлення до грошей – це

емоційно забарвлені уявлення та оцінки об’єктів, явищ та подій, пов’язаних з

монетарним регулюванням життя суспільства, групи або особистості [87].

Суб’єктами ставлення до грошей можуть бути як особистість, так і

соціальна спільнота (індивідуальний або груповий суб’єкти), в залежності від

цього виокремлюються наступні основні види психологічного ставлення до

грошей: ставлення особистості, ставлення групи. Об’єктами монетарного

ставлення є зовнішні умови монетарної діяльності, представники різних

соціальних груп, з якими вони пов’язані партнерськими або іншими формами

взаємодії, характеристики монетарної діяльності її суб’єктів. Ставлення

характеризуються валентністю, яка показує, чи є ставлення позитивним,

негативним або нейтральним. В структурі психологічного ставлення

суб’єктів монетарної діяльності, згідно з традицією соціальної психології,

автор пропонує виокремити когнітивний (монетарні уявлення, цінності),

афективний (оцінки грошей) та конативний компоненти (грошові мотиви,

норми поведінки, тенденції до дій) [86].

62

Здійснюючи порівняльний аналіз ставлення до грошей серед

представників різних вікових груп С. Абрамова вивчала його ціннісний

компонент і виявила, що найбільшу цінність гроші мають для підлітків [2].

С. Буреніна, досліджуючи взаємозв’язок між ціннісними орієнтаціями та

процесами соціалізації, довела, що в підлітковому віці, гроші стають

еквівалентом як матеріальних так і духовних цінностей [27].

Дослідження особливостей ставлення студентів до грошей показали,

що для сучасної молоді гроші є вагомим чинником у порівнянні людей,

володіння грошима зумовлює різну поведінку, яка повязана із

самоствердженням особистості. Молодь часто розцінює гроші як єдиний

засіб для закріплення свого статусу в суспільстві або сприйняття самого себе,

змінення образу «Я». Вступаючи в економічне життя, молодь часом не має

необхідних знань і навичок, що може створити серйозні проблеми. Тому в

такій ситуації важливою є ефективна економічна освіта, яка формує у молоді

адекватну психологічну реакцію на економічні явища, особливо в умовах

кризових ситуацій, а від цього залежить успішне майбутнє окремої

особистості, країний світу в цілому [96].

Отже, у вітчизняній психології актуальною є проблема дослідження

набуття монетарних уявлень, монетарних настановлень та формування

цілісного ставлення до грошей в період трансформації економічного

середовища. Оскільки монетарна соціалізація є монетарним аспектом

економічної соціалізації, теоретичні основи вивчення цього феномену

розроблені в дослідженнях, присвячених проблемі саме входження

особистості в фінансово-економічну сферу суспільства. Осягнення людиною

соціально-економічних явищ, важливих економічних зв’язків відбувається

через розуміння ролі та функції грошей в економіці, тому монетарна

соціалізація як набуття особистістю знань про гроші, засвоєння відповідних

моделей монетарної поведінки є невід’ємною складовою економічної

соціалізації.

63

У західній психології вчені переважно зосередили увагу на проблемах

розробки стадій розвитку монетарних уявлень у дітей та чинникам, що

вливають на цей процес, серед яких – класова приналежність, етнокультурні

особливості. Цей інтерес закономірний, оскільки для західного суспільства

характерне фінансове розшарування та поєднання багатьох культур.

Вивчення особливостей монетарної соціалізації представників різних класів

та етнічних спільнот є досить актуальним.

Натомість у вітчизняній психології більшість робіт присвячено

особливостям монетарної соціалізації в умовах трансформації соціально-

економічного середовища, що нині відбувається в нашому суспільстві.

Отже, на початкових стадіях монетарної соціалізації відбувається ранній

досвід поводження в рамках таких дій як купівля товарів або накопичення

грошей з певною метою, що дозволяє сформувати уривчасті знання про

призначення грошей та грошового обігу.

На думку вчених, цілісне уявлення про фінансову систему з’являється

лише в підлітковому віці, що може бути пояснено розвитком абстрактно-

логічного мислення [257].

Очевидним є те, що стадії монетарної соціалізації поєднуються віковими

етапами розвитку особистості. Цей факт підтверджується дослідженнями

О. Козлової, В. Полякова, І. Сасової, А. Шпак [176; 238; 103]. О. Козлова

пов’язує етапи соціалізації з економічним вихованням. На думку автора,

безперервний процес економічної освіти розділяється на 6 стадій – від

емоційно-образного сприйняття грошей та економічних явищ в дошкільному

віці до остаточної економічної та монетарної компетентності в ході здобуття

обраної професії на етапі юності. Дослідниця робить припущення про

суттєвий вплив характеру професійної освіти на монетарну соціалізацію.

Разом і з тим включення в трудову діяльність та отримання грошового

доходу формують умови для переходу на новий її етап [103; 192].

Підсумовуючи вищесказане, варто відмітити, що питання про стадії

монетарної соціалізації потребує додаткового вивчення збоку науковців.

64

Розгляд сутності монетарної соціалізації передбачає визначення

кінцевого результату цього процесу. Керуючись його логікою розвитку,

можна стверджувати, що входження в систему монетарних відносин

завершується соціально-психологічною адаптацією до умов у фінансово-

економічній сфері суспільства, що є основним етапом формування

монетарної культури особистості.

У сучасних підходах до адаптації можна відмітити рух від заснованого

на етимології цього слова тавтологічного визначення, як пристосування

організму до середовища або особистості до соціуму, до більш узагальненого

розуміння. Наприклад, А. Георгієвський вважає, що адаптація є особливою

формою відображення системами впливу зовнішнього та внутрішнього

середовища, яка полягає в тенденції до установлення з ними динамічної

рівноваги [44].

Інші визначення дозволяють зробити висновок, що адаптація є близьким

до самовизначення поняттям. Та все ж низка авторів дотримується тієї

позиції, що не слід занадто широко тлумачити поняття адаптації. Так,

А. Реаном, А. Кудашевим та А. Барановим вона розуміється як процес та

результат внутрішніх змін, зовнішнього активного пристосування і

самозміни індивіда до нових умов існування [187]. О. Зотова, І. Кряжева,

Л. Ключевський розуміють соціально-психологічну адаптацію як залученість

особистості до взаємодії з середовищем, як процес вирішення протилежних

тенденцій – злиття з соціумом, з одного боку, та самовизначення, виділення

власної індивідуальності, з іншого [57].

Процесу соціальної адаптації до мінливих економічних умов

присвячено багато дослілджень в соціальній та економічній психології.

Згідно А. Готліб [44], кінцевою метою адаптивної поведінки є досягнення

певного матеріального становища, що забезпечить задоволення фізіологічних

та соціальних потреб. Знаковим вираженням матеріального становища людей

є гроші, що дають змогу жити, задовольняти широке коло потреб,

65

виступають засобом самоствердження, забезпечують певний суспільний

статус.

На думку дослідників, ставлення до грошей впливає на особливості

соціальної адаптивності, що є в сучасній ситуації найбільш актуальною для

більшості людей, тому що дозволяє благополучно відчувати себе в соціумі,

мікросередовищі, відчувати підтримку і повагу оточуючих [ 186;37;55].

Аналіз наукових праць О. Дейнеки дає змогу розглянути сутність

монетарної соціалізації в перехідний період розвитку суспільства як

економіко-психологічну адаптацію [58]. Під цим розуміється адаптація

суб’єкта монетарних відносин до фінансово-економічних умов, які

змінюються, проявляються у бідності або матеріальному статку, тобто в

соціально-економічному статусі і якості життя людини, в її очікуваннях та

ставленнях до економічних реформ, ринку, грошей; вона пов’язана з

системою цінностей, економічними мотивами, економічними нормами та

інтересами.

Отже, на основі багатьох досліджень [60; 56; 90] можна зробити

висновок, що результатом монетарної соціалізації є соціально-психологічна

адаптація. Швидкі соціально-економічні і політичні зміни, що відбуваються

в суспільстві, ведуть до змін стереотипів поведінки. У цій ситуації виникає

необхідність адаптації до нової соціальної реальності для більшої частини

населення нашої країни. Особливого значення набуває психологічна,

внутрішня адаптація особистості як умова адаптації зовнішньої, соціальної.

Ступінь адаптації до ринку, варіанти монетарної поведінки відрізняються

залежно від віку, статі, приналежності до соціальної верстви і професійної

спільності, від особових якостей суб'єкта та ін. [87].

Отже, на основі теоретичного аналізу концепцій соціалізації можна

визначити монетарний аспект цього феномену, а саме, монетарну

соціалізацію особистості як процес, що відбувається як безперервне

встановлення відповідності між рівнем і особливостями структури

66

внутрішньої мотиваційно-потребової системи і відповідними їй

об’єктивними обставинами, нормативно-ціннісною системою суспільства.

У такому ракурсі, з урахуванням впливу зовнішнього ціннісного

середовища на економічну свідомість особистості ми можемо розглядати

процес монетарної соціалізації як психолого-економічну адаптацію до умов

мінливого ціннісного середовища. Психолого-економічна адаптація – це не

просто поведінкове «пристосування», а активний внутрішньомотивований

процес соціалізації, який означає можливість використання індивідом

інтеріоризованих соціальних (зокрема, й монетарних) цінностей в певних

соціально-економічних ситуаціях для реалізації своїх цілей і прагнень

Отже, соціальна адаптація і монетарна соціалізація – це сторони єдиного

процесу життєдіяльності людини, в якому безперервно і циклічно

встановлюється відповідність між об’єктивними обставинами і її потребами

та можливостями. Така точка зору дозволяє визначити рівень соціалізації

особистості її соціальною адаптованістю [ 89;143].

Аналіз соціально-психологічних досліджень (О. Дейнека, Л. Корель,

В. Крамнік, Л. Юрьєв) показує, що діти і підлітки, представники юнацтва

найлегше адаптуються до умов суспільної кризи, у тому числі і економічної,

оскільки це покоління виросло в перехідний період. Поява нових ідеалів у

суспільстві (наприклад, фінансова успішність) обумовлює швидкі зміни в

системі їх цінностей. Вони прагматичні, самостійні і орієнтовані на успіх

[57; 60].

Представники старшого покоління проходять активний етап

ресоціалізації. Проблеми виникають у зв’язку з тим, що цей процес

відбувається в умовах суперечливості, спонтанності процесів соціально-

економічних перетворень, а також у необхідності подолання радянських

традицій [54].

Згідно дослідженням О. Дейнеки [54], більшості людей старшого

покоління притаманна вимушена адаптація до ринкових умов.

Г. Дилігенський [63] описує три типи їх адаптивних реакцій. Особистість, яка

67

має схильність до реакцій першого типу, демонструє низький рівень

адаптації, її психологічними характеристиками є пасивність, терпіння,

тривожність. Особистості, яким притаманні реакції другого типу,

відрізняються активною практичною адаптацією, яка має прояв у прагненні

до заробітків, покращення свого рівня життя, але разом з тим їм притаманне

відчуття ненадійності свого існування. Особистості, реакції яких відносяться

до третього типу, орієнтовані на максимальний економічний та соціальний

успіх, такі реакції характерні для підприємців, політиків, журналістів та

інших активних категорій населення.

Отже, з огляду на розглянуті нами концепції монетарної соціалізації

можна стверджувати про складність цього феномену. В загальному вигляді

монетарна соціалізація позначається як входження людини в систему

монетарних відносин. Це явище полягає в соціально-психологічній адаптації

до існуючих соціально-економічних умов та індивідуалізації – набутті

системи монетарних цінностей, норм та моделей монетарної поведінки.

1.3. Соціально-психологічна сутність монетарної соціалізації

студентської молоді

Теоретичний аналізу наукових праць в галузі досліджень соціалізації на

етапі юнацтва дає змогу визначити особливості монетарної соціалізації

студентської молоді [ 67; 75; 79; 90; 93; 96;104; 235].

По-перше, монетарну соціалізацію студентської молоді ми будемо

розглядати як процес формування монетарних уявлень, засвоєння

економічних знань в сфері монетарних відносин.

По-друге, монетарна соціалізація – це процес освоєння молодою

людиною основних моделей монетарної поведінки, в результаті чого

формується власна, індивідуальна стратегія монетарної поведінки, в процесі

68

якої реалізуються її економічні інтереси, ціннісні орієнтації, потреби в сфері

монетарних відносин.

По-третє, монетарна соціалізація студентів передбачає вироблення у них

емоційного ставлення до явищ монетарної сфери суспільства.

По-четверте, процес монетарної соціалізації є процесом формування у

молодого покоління моральнісних уявлень про гроші та моральних норм, що

регулюють їх монетарні відносини[235].

По-п’яте, монетарна соціалізації – це адаптація молоді до мінливих

суспільних умов, що впливають на сферу монетарних відносин [235].

Аналіз монетарної соціалізації студентської молоді передбачає

визначення суттєвих психологічних характеристик, які властиві цієї вікової

категорії.

Студентство співвдноситься з етапами розвитку дорослої людини,

являючи собою перехідну фазу від дозрівання до зрілості і визначається як

пізня юність або рання дорослість (18-25 років). Перехід до юності

пов'язаний з розширенням діапазону фактично доступних людині або

нормативно обов’язкових соціальних ролей, в тому числі й економічних, з

розширенням сфери життєдіяльності [ 212 ].

У соціальному плані юнакам властиві усвідомлення себе як елементу

соціальної спільноти (соціальної групи, нації тощо), вибір свого майбутнього

соціального стану і способів його досягнення; розширюється коло

особистісно значущих соціальних відносин [185].

Дослідники розглядають студентство як особливу соціальну категорію,

основними характеристиками якої є високий освітній рівень, висока

пізнавальна мотивація, найвища соціальна активність, досить гармонійне

поєднання інтелектуальної та соціальної зрілості [95;96].

Стосовно монетарної соціалізації студентів, то зазначимо, що цей

процес є важливим напрямом професійного та особистісного розвитку

студентської молоді. З періодом студентства пов'язаний початок економічної

69

активності, під якою науковці розуміють включення людини у самостійну

виробничу діяльність, початок трудової біографії [212;142].

Монетарна соціалізація студентської молоді має свої особливості. На

етапі навчання у вишому навчальному закладі студент оцінює свої

професійні можливості, формує уявлення про власний бюджет, знаймиться з

банковою системою тощо. На думку соціологів, саме в цей період (переходу

до дорослого життя) молода людина починає брати на себе максимальну

відповідальність в різних галузях особистого та суспільного життя [93].

Студенська молодь стикаєтьс з такими проблемами як досягнення

економічної незалежності, особливості зберігаючої та споживацької

поведінки, професійна орієнтація на вибір кар’єри, формування ціннісних

орієнтацій в монетарній сфері, зміна самосвідомості [39].

Соціалізуючим середовишем на цьому етапі є, передусім, вищий

навчальний заклад, як частина соціальної системи, тому що на етапі

отримання професійної освіти студенти починають освоювати деякі

економічні ролі (виробника, споживача, налогоплатника тощо) та готуватися

до фінансово-економічної діяльності через навчально-професійну діяльність

[235].

Нагадаємо, що монетарна соціалізація являє собою складний,

багатоаспектний процес входження людини в монетарну сферу суспільства, в

результаті якого людина, формуючи відповідні соціальні властивості, стає

повноправним суб’єктом монетарних відносин [142].

Теоретичний аналіз досліджень, присвячених проблемі соціалізації,

дозволяє визначити нові тенденції, що супроводжують процес монетарної

соціалізації студентської молоді в умовах трансформації українського

суспільства : різка зміна укладу життя, коли старше покоління стає

нездатним забезпечити приємництво в передачі соціального досвіду; вплив

соціально-економічних чинників на формування ціннісних орієнтацій молоді

та її життєвих настановлень (соціальне розшарування населення, зміна

структури зайнятості, низький рівень оплати праці, недоступність житла,

70

падіння престижу чесній праці тощо); зростання ролі віртуального простору

в конструюванні свідомості та поведінкової практиці молоді

[171;235;21;274].

Розуміння сутності процесу соціалізації студентів, виявлення чинників,

що сприяють монетарної соціалізації дозволяє прогнозувати можливі зміни в

соціокультурному середовищі, проектувати психолого-педагогічну

взаємодію, здійснювати соціально-психологічне забезпечення процесу

монетарної соціалізації студентів.

У науковій літературі поняття «чинник» включає всі види соціального

впливу [127;142]. В сучасних дослідженнях доводиться, що чинники

соціалізації – це середовище, що розвивається і яке не є спонтанним,

випадковим [237]. Чинники, що суттєво спливають на монетарну

соціалізацію можуть бути класифіковані за різними ознаками. Чинники

соціалізації, які складають фон для будь-якої діяльності, можуть бути

загальними або різними для кожної окремої людини, їх можна розглядати в

різних сполученнях, оскільки вони оказують вплив на усі елементи процесу

соціалізації та безпосередньо на його характер. О. Мудрік підкреслює, що

соціалізація людини протікає у взаємодії з великою кількістю умов, більш

або менш активно впливаючих на її розвиток [150].

На основі досліджень В. Мухіної, О. Руднєвої, М. Яницького,

Н. Кавкаєвої та інших авторів ми розподілямо чиннки монетарної соціалізації

студентської молоді на об’єктивні та суб’єктивні [ 152; 93; 208].

Стосовно чинників об’єктивних, то до них слід віднести соціально-

економічні умови життя студентів; соціокультурний чинник, сімейний

чинник (рівень освіти батьків, рівень доходів батьків); адміністративно-

теріторіальний чинник, навчання у навчальному закладі; засоби масової

інформації.

До соціально-економічного чинника монетарної соціалізації входить тип

економіки та виробничих выдносин притаманний певному суспільству, який,

71

на думку Н. Зарубіної, впливає на формування монетарних уявлень

особистості [82].

У період становлення економіки монетарна соціалізація молоді

відбувається на фоні гострої боротьби принципово різних суспільних

світоглядів, в результаті чого змінюються механізми соціалізації молоді –

переважають саме ті з них, які засновані на аналізі власного досвіду

економічної діяльності та досвіду інших людей – економічно успішних

однолітків або відомих ділових людей [24]. Слід зазначити, що нові

економічні умови надають більшу свободу економічного вибору, істотно

знижують соціальну захищеність представників молодого покоління.

Дослідження впливу соціокультурного чинника на процес монетарної

соціалізації досить широко представлено у науковій літературі. Так,

Н. Горін, Л. Горичева, Т. Архіпова, Л. Вербицька зазначають, що для

монетарних уявлень та монетарної поведінки представників західної

культури характерні такі риси як раціоналізм та індивідуалізм [48;15;49;138].

На сучасному етапі розвитку пострадянських країн все більший вплив на

монетарну поведінку людей чинять елементи ринкового економічної

культури, іманентні Заходу: відчуття господаря, особиста господарська

самостійність, ініціатива, прагматизм, гнучкість, адаптивність,

заповзятливість, готовність діяти в умовах конкуренції [48].

Монетарна поведінка та монетарні уявлення людини в

східнослов’янських країнах відрізняються від подібних феноменів психіки

західної людини. Раціоналізм монетарної поведінки в західноєвропейському

варіанті тотожний прагненню до отримання вигоди не в результаті

випадкового акту, а в результаті постійного зіставлення доходу і витрат, що

виступає нормою поведінки. На пострадянському просторі в силу соціально-

історичних особливостей розвитку раціоналізм в західноєвропейському

варіанті виникнути не міг. Компоненти монетарної соціалізації мають

ірраціональний характер й економічна вигода іноді не є істотною для

слов’янської людини через вплив суб'єктивного сприйняття оточуючих й

72

причетності до колективному духу [48;15;49;138]. Ще однією

характеристикою сучасних умов є відсутність у сучасного українського

суспільства чітких орієнтирів власного розвитку і, зокрема, розвитку молоді.

Тому багато дослідників відзначають особливі труднощі монетарної

соціалізації в контексті соціальної ситуації розвитку молоді (наявністю

різних типів освітніх установ) [132].

До об’єктивних чиників монетарної соціалізації студентської молоді

належить також адміністративно-теріторіальний чинник, який широко був

досліджений в роботах Т. Дробишева, Т. Емельянова, О. Кітова,

І. Осипенко, В. Познякова, В. Хащенко, які виявлили відмінності в

монетарних уявленнях та поведінці молоді з великих та невеликих міст, що

обумовлюється умовами проживання в певному регіоні [67;69;100;231].

Засоби масової інформації (ЗМІ) є впливовим інститутом монетарної

соціалізації студентської молоді і разом з інформаційно-комп'ютерними

технологіями (ІКТ) є активним і значимим чинником впливу на поведінку і

погляди саме молоді. Дослідження вчених показали, що нині для більшої

частини студентів найбільш значущими джерелами інформації про світ стали

засоби масової інформації та комунікації. ЗМІ часто складають серйозну

конкуренцію психолого-педагогічному процесу освітніх закладів, тому в

суспільстві постійно йде боротьба за можливість використовувати їх в різних

цілях, в тому числі з метою соціалізації. Батьки (сімейний чинник) як

джерело економічної інформації значно поступаються телебаченню (можна

припустити, що і самі батьки схильні до серйозного впливу ЗМІ) [268].

До об’єктивних чинників монетарної соціалізації належать також сім’я

та навчальні заклади. Передача економічних цінностей, настанов, моделей

монетарної поведінки здійснюється за допомогою впливу на окрему

особистість мікрочинників соціалізації, перш все сім'ї.

Дослідники пояснюють високий рівень довіри збоку студентів своїм

батькам тим, що незалежно від економічної ситуації в державі, сім'я була, є і

залишається головним інститутом соціалізації, виховання, орієнтиром у

73

визначенні життєвого шляху молодою людиною. Крім того, дослідження

показали, що у своєму матеріальному забезпеченні представники юнацтва та

молоді в нашій країні більшою мірою орієнтовані на допомогу родичів [72].

Ідентифікація індивідом себе з батьками відбувається через прийняття

зразків норм, цінностей, правил поведінки [150;152]. Сім’я, монетарні

відносини в сім’ї здійснюють соціалізуючий вплив на особистість:

формують монетарні уявлення, що базуються на повсякденному досвіді й

впливають на монетарну поведінку людини [155; 67]. Рівень освіти батьків і

матеріальне становище сім'ї визначає ступінь оптимізму в оцінці молодими

людьми перспектив на майбутнє: можливостей отримати гарну освіту, знайти

підходящу роботу, зайнятися підприємницькою діяльністю, добре заробляти.

Багато дослідників (В. Поляков, Н. Радина, Т. Фоломєєва,), зазначають, що,

незважаючи на первинний вплив батьківської сім'ї на соціалізацію молоді,

моделі поведінки старшого покоління вже не можна розглядати як успішні та

адекватні сучасній економічній ситуації в сфері монетарних

відносин [176;183;223].

Навчальні заклади (коледж, ЗВО), як найважливіший інститут та чинник

соціалізації розглядали О. Мудрик, К. Данзігер, Р. Саттон, М. Сігал

А. Страус, А. Фенем, Г. Ферт та ін. [150; 250; 254; 247; 269; 272]. В ході

засвоєння економічних знань встановлюються універсальні стадії входження

молодої людини в монетарну сферу суспільства, формування когнітивного

компоненту монетарної соціалізації. Завдяки навчанню у виші, набуттю

економічних знань та навичок відбувається перехід монетарнах уявлень

студентів з побутового рівня до рівня наукового пізнання. Істотний

соціалізуючий вплив також мають неформальне середовище вищого

навчального закладу правила студентського життя, спілкування з

однолітками, авторитет викладача, реакція викладачів на вчинки молодих

людей забезпечує відносно «контрольований» процес монетарної соціалізації

молоді.

74

До суб’єтивних чинників монетарної соціалізації студентів належать

стать, вік, індивідуально-психологічні особливості, ставлення до грошей,

напрям професійної підготовки.

Соціалізуючий вплив соціально-демографічного чинника на процес

монетарної соціалізації (статі та віку) досліджували К. Данзігер, Р. Саттон,

А. Страус, А. Фенем, А. Журавльов, А. Купрейченко, Л. Карамушка,

О. Ходакевич [254;247;270;272;79;96]. Так, з віком найбільшої зміни набуває

когнітивний та поведінковий компонент монетарної соціалізації, що

пов’язано з поступовим засвоєнням економічних знань, вмінь та навичок в

сфері монетарних відносин. Як зазначають Л. Карамушка і О. Ходакевич, в

юнацькому віці відбувається поступове переосмислення цінності грошей. У

віці 22-23 роки студенти більшою мірою вбачають у грошах засіб

саморозвитку й реалізують за допомогою них власні духовні потреби [96].

Юнацький вік є критичним у розвитку ідентичності в різних суспільних

сферах та моральному розвитку особистості. Тому, очевидно, що в цьому віці

відбувається бурхливий розвиток моральнісного компоненту монетарної

соціалізації.

Статеві відмінності в монетарних уявленнях та поведінці

неодноразово становились об’єктом психологічних досліджень [220; 261;

79;1 08]. Так, К. Рубінштейн виявив, що чоловіки більш впевнені у собі при

рішенні фінансових питань схильні до більш раціональних грошових

операцій, ніж жінки. Вони більш оптимістичні в оцінках свого майбутнього

фінансового становища [266;267]. А. Журавльов і А. Купрейченко

встановили, що у жінок проліковується більш емоційне ставлення до грошей,

а ніж у чоловіків [ 79 ].

Отже, можна стверджувати, що у жінок більш розвинений емоційний

компонент монетарної соціалізації, а чоловіків поведінковий.

До індивідуально-психологічних чинників монетарної соціалізації

належать характерологічні особливості. Особливо яскраво вплив цього

фактору проявляється в юнацькому віці, що є періодом активного

75

становлення особистості через набуття особистісної ідентичності (соціально-

економічної, вікової, статеворольової). Кінцевим результатом юнацького

вікового періоду є досягнення особистісної зрілості (соціально-рольової,

емоційної, світоглядної), в тому числі зрілості монетарних уявлень [109].

В. Єнін пов’язує монетарні уявлення з акцентуаціями характеру та

стверджує, що загалом на етапі юності монетарні уявлення пов’язані з

потребою юнаків у самовизначенні, а ніж з потребою у матеріальному

забезпеченні:

- для циклоїдного типу характерна дифузна і розмитість уявлень про

гроші та свою роль в соціально-економічній ієрархії, що вказує на

уникнення домагань на роль соціального лідера.

- для представників істероїдного типа характерні слабо

диференційовані уявлення про економічні відносини. У структурі уявлень

гроші виступають як самодостатня цінність, що забезпечує відчуття

захищеності і привілейоване положення серед однолітків;

- для шизоїдного типа притаманне поверхневе ставлення до

матеріально-речовинної сфери, небажання брати на себе відповідальність за

досягнення певного матеріального комфорту, що, з другого боку, не заважає

їм у фінансово-економічній сфері реалізувати природжену раціональність,

прагматичність і обачність.

- специфіка уявлень про гроші у юнаків з епілептоїдним типом

характеризується вираженим прагненням до досягнення матеріального

благополуччя, честолюбством, меркантилізмом. Гроші служать для них

одним із засобів досягнення влади. Для них характерна обережність відносно

способів досягнення матеріальних цінностей з заперечення образу «Я»

батьків як об'єктів первинної економічної соціалізації [71].

Психологічні особливості ставлення до грошей студентів є значимим

суб’єктивним чинником їх монетарної соціалізації. Згідно дослідження

Л. Карамушки і О. Ходакевич, у старшому юнацькому віці відбувається зміна

ставлення ставлення до грошей в порівнянні з ранньою юністю й в оцінці

76

грошей та способах використання з’являються альтруїстичні тенденції. Отже,

для старшого юнацького віку характерний розвиток когнітивного та

моральнісного компоненту монетарної соціалізації [96].

Напрям професійної підготовки є суттєвим чинником монетарної

соціалізації студентської молоді. Проведений В. Гавриленко теоретичний

аналіз підходів до дослідження дозволив виокремити низку нормативних

криз, через які в тій чи іншій мірі проходять студенти: криза очікувань; криза

самовизначення; криза працевлаштування, які є істотим чинником їх

монетарної соціалізації [40].

Нерідко до кінця першого, а особливо часто на другому або третьому

(залежно від типу навчального закладу) році навчання, у студентів може

змінитися ставлення до процесу оволодіння професією. Це так званий

негативний синдром 2 -го - 3-го року профпідготовки. Вони розчаровуються

у своєму професійному виборі, а іноді навіть замислюються про зміну

навчального закладу та спеціальності. Процес оволодіння професією і такого

роду роздуми про неї являють собою зміни сенсу, трансформації ставлення

студентів до процесу професіоналізації, які можуть призвести, а нерідко

(особливо у швидко мінливих, нестабільних умовах ) реально призводять до

перебудови всієї смислової сфери особистості та проявляють себе в розпаді

майбутнього професійного «Я», у втраті сенсу власного буття [ 212 ].

Процес монетарної соціалізації першокурсників проходить переважно в

сім'ї, школі, групі однолітків під впливом соціальних умов життя, виховання

і освіти, а також значущих для особистості явищ культури, включаючи

масову. Задатки, життєвий досвід, уподобання особистості, вплив

конкретного соціально-психологічного простору визначили вибір

професії [79].

Сам вибір накладає відбиток на уявлення про необхідні для успішної

професійної діяльності якостях й способах їх формування, про перспективи

даної діяльності, її цілі і шляхи їх досягнення. Багато в чому саме це

обумовлює відмінності в монетарній соціалізації студентів різних

77

факультетів. Зокрема, в дослідженні А. Журавльова велика значущість для

майбутніх економістів (порівняно з медиками та інженерами-енергетиками)

матеріальних благ, що роглядається ними як ресурс і мета професійної

діяльності, а також велика їх обізнаність про способи і правила успішної

ділової активності [77; 79].

Підтвердженням того, що відмінності у свідомості першокурсників та

студентів третього курсу багато в чому визначаються особливостями їх

ціннісних орієнтацій, є результати дослідження Н. Журавльової. За її даними,

у групі молоді до 18 років й 18-25 років існує досить багато спільного в

структурі цінностей. Однак в порівнянні з більш старшими молодими

людьми, у групі до 18 років частіше зустрічається тип ціннісних орієнтацій,

направлений на досягнення матеріальних благ. Однак для цього типу

характерна схильність занижувати свої можливості і недооцінювати себе,

поряд з високим ступенем незалежності і винахідливості [77].

Як показали результати багатьох досліджень, до закінчення періоду

навчання у закладі вищої освіти свідомість молодих людей знову в значній

мірі змінюється в процесі соціалізації. Цілі та цінності цього етапу більшою

мірою визначаються уявленнями особистості про правила корпоративного і

професійного співтовариства, в яке їй належить вступити, а також найбільш

актуальними цілями даного етапу життя. Такими цілями є, передусім,

матеріальне самозабезпечення й створення власної сім'ї [79;135;151].

Вищеописані положення про монетарну соціалізацію студентської

молоді дають нам підстави для виокремлення її компонентів та побудови

моделі цього феномену.

Методологічною основою для побудови моделі монетарної соціалізації

студентської молоді в нашому дослідженні стали загальнонаукові підходи,

одним з яких є функціональний підхід, згідно якого об'єктом моделювання

виступає функціональна структура досліджуваного процесу, що включає в

себе статичні і динамічні властивості об'єкта дослідження, які забезпечують

підтримку певної якості цього процесу і складових його елементів у взаємодії

78

одного з одним. Відмінною особливістю функціональної моделі є її

орієнтація на функціональну повноту і рольову організацію елементів, які

входять в неї [190]. Методологічні принципи функціонального підходу

дозволяють схематично і в простому вигляді відтворити структурні

компоненти монетарної соціалізації та їх властивості при складному

характері даного явища та передбачати ймовірні зміни властивостей процесу

монетарної соціалізації з урахуванням дії зовнішніх чинників.

Іншим методологічним підходом, на якому ґрунтується модель

монетарної соціалізації студентської молоді, є системний підхід, розробники

якого стверджують, що будь-яке психічне явище необхідно розглядати у

багатовимірності та ієрархічності його структурних елементів, що складають

цілісну систему та у генезисі даної системи [120; 34; 41]. Базуючись на

методологічних засадах системного підходу структурно-функціональна

модель монетарної соціалізації буде мати вигляд багатокомпонентної

системи, функціювання якої підпорядковане таким принципам.

1. Принцип цілісності системи. Н. Бєлєместрова наголошує, що всі

елементи системи взаємопов’язані. При патології одній з підсистем система

набуває в цілому деструктивного характеру [18].

2. Принцип функціональної детермінованості системи та її підсистем.

Будова системи обумовлена характером своїх функцій. Як стверджує М.

Роговін, цей принцип є головним для функціонального підходу, тобто

системний підхід включає функціональний [189].

3. Генетичний принцип вказує на необхідність вивчати соціально-

психологічні феномени в розвитку, враховувати динамічні характеристики

явища монетарної соціалізації при побудові її моделі [127; 38; 190].

4. Принцип структурно-рівневої організації системи припускає, що

будь-яка відносно складна система має декілька рівнів організації, у кожного

з яких – своя будова і механізми [18].

79

5. Принцип відкритості системи. Система знаходиться в інформаційній

і енергетичній взаємодії з середовищем, а її підсистеми розвиваються під

дією факторів зовнішнього середовища [189].

Згідно традиціям соціальної психології, монетарну соціалізацію можна

розглядати як взаємодію когнітивного, афективного та конативного

компонентів. Враховуючи дані багатьох досліджень [79;47;188], на наш

погляд, доцільно введення в структуру монетарної соціалізації студентської

молоді моральнісного компоненту. Цей компонент характеризується

потужним впливом на всі інші компоненти й відповідає за гнучкість

когнітивної сфери в пізнанні законів функціонування монетарної сфери

суспільства, визначає позитивну чи негативну емоційну оцінку грошей

особистістю [193], суттєвим чином регулює монетарну поведінку [78].

Отже, моральнісний компонент забезпечує цілісність системи

монетарної соціалізації, взаємопов’язує її елементи. Моральний аспект

монетарної соціалізації був розглянутий в працях А. Купрейченко,

А. Журавльова, С. Цветков, Ж. Жиліна, які стверджували про здатність

свідомості людини надавати грошам символічного змісту та розглядати через

моральні категорії добра та зла [77; 79; 232].

Отже, входження людини в систему монетарних відносин відбувається

не лише шляхом засвоєння економічних знань стосовно грошей та стратегій

монетарної поведінки, що обумовлено індивідуальним досвідом грошових

операцій, а й шляхом засвоєння моральнісних уявлень відносно грошей, що

обумовлено суспільним культурним досвідом багатьох поколінь [235].

Формування моральнісного компоненту монетарної соціалізації

розпочинається із залученням дитини до культури певної етнічної спільноти,

однією із форм існування якої є моральні норми по відношенню до явищ

дійсності, в тому числі і до грошей. Але сенситивним періодом у розвитку

моральнісного компоненту, на думку багатьох психологів, є юнацький вік

[109]. В юнацький віковий період досить напружено відбувається

формування моральної свідомості, здійснюється вироблення ціннісних

80

орієнтацій та ідеалів в усіх сферах суспільних відносин не виключенням є й

монетарні відносини [24;51;152;211;113]. Саме тому в руслі нашого

дослідження є необхідним розгляд моральнісного компоненту як окремого

компоненту монетарної соціалізації. Отже, розглянемо структурно-

функціональну модель монетарної соціалізації студентської молоді та

опишемо її структурні компоненти (рис . 1.1)

Рис 1.1. Структурно-функціональна модель монетарної соціалізації

студентської молоді

Когнітивний компонент монетарної соціалізації становлять

повсякденні та наукові уявлення особистості про фінансову систему та про

Монетарна соціалізація

студентів

Когнітивний компонент:

уявлення та знання про

гроші

Емоційний компонент:

емоції, щодо грошей

Поведінковий компонент:

монетарні норми, моделі монетарної поведінки та сформовані на їх основі індивідуальні стратегії монетарної поведінки

Моральнісний компонент:

моральнісні уявлення про гроші, уявлення про моральні норми, що регулюють монетарні відносини, моральнісна

оцінка грошей

Економіко-психологічна адаптація

в сфері монетарних відносин

Процесуальний вимір монетарної соціалізації: зміна соціальної ситуації розвитку на її стадіях

Статичний

вимір монетарної

соціалізації

Соціокультурне

середовище

Соціально-

економічні умови

Освітнє

середовище

Соціальні умови життя молоді

Сімейне

середовище

81

своє місце в системі монетарних відносин. Про якісні характеристики

уявлень можна судити за тією або іншою мірою їх узагальненості чи

систематизованості, цілісності, комплексності чи фрагментарності. Цей

компонент включає в себе загальні економічні знання про гроші та систему

переконань особистості [153]. Знання – це система уявлень про певне явище

дійсності, що наділені структурованістю, зв’язністю, активністю [208].

Вищою формою організації знання є наукова теорія. Отже, економічні знання

щодо грошей базуються на наукових концепціях економічної теорії та теорії

економічної психології, але мають описовий характер [110]. Більш

універсальною формою пізнання явищ економічної реальності, пов’язаних з

грошима, є монетарні уявлення, що виникають в результаті переробки

наукової теорії, втіленні її в практичному досвіді і є продуктом буденної

свідомості [66].

О. Дейнека зазаначає, що монетарні уявлення є результатом

специфічної пізнавальної активності та економічної діяльності та існують

у вигляді ментальних утворень, що відображають монетарні відносини ,

тобто, монетарні соціальні уявлення це – когнітивний результат, залишок

існуючих монетарних відносин. Отже, монетарні уявлення забезпечують

входження людини в систему монетарних відносин і є засобом

монетарної соціалізації [55].

Особливістю монетарних уявлень в порівнянні з іншими

соціальними уявленнями є їх надзвичайна емоційна насиченість, уявлення

про гроші пов'язані з етичними категоріями, а також з етично суперечливим

ставленням до грошей (гроші як показник добра або зла) [47;78].

А. Капустін, вивчаючи ставлення різних соціальних груп до грошей,

з'ясував, що люди з різним рівнем особистісної зрілості мають

диференційовані уявлення про гроші, які залежать від сили монетарних

потреб і ступеня їх задоволення [94]. Г. Беліцька вважає, що зміст

монетарних уявлень залежить від уявлень індивіда про своє матеріальне

благополуччя, від суб’єктивного переживання через свій матеріальний статус

82

в суспільстві [19]. На думку М. Єфремевої, зміст монетарних уявлень

відображає імпліцитні (духовні) процеси суб'єктів, їх ціннісні орієнтації в

системі життєвих цілей, а також ті зміни, що відбуваються в суспільстві [72].

Монетарні уявлення в юнацькому віці характеризуються

індиферентністю, невизначеністю, орієнтацією на соціальну цінність грошей.

Величезна роль взаємозв’зку монетарних уявлень з ціннісно-смисловою

сферою в юнацькому періоді. Фактично задачею монетарної соціалізації на

етапі юності є визначення місця грошей в системі цінностей [26;176;215].

Зв’язок монетарних уявлень ціннісними орієнтаціями юнаків

досліджували Т. Фоломєєва, М. Єфремова, М. Семенов. За даними їх

досліджень, гроші в уявленні представників юнацького віку є засобом

особистісного самовираження, досягнення влади або свободи і майже не

асоціюється з відповідальністю [223;72;194 ]. М. Єфремова припускає, що це

пов’язано з відсутністю досвіду у студентів у зароблянні грошей, через що

ця вікова група прагне володіти грошима, але не нести за них

відповідальність [72].

Отже, одним із чинників формування монетарних уявлень й

монетарної соціалізації в юнацькому періоді є трудовий досвід, перші спроби

заробітку грошей [72]. Більшість вітчизняних дослідників виявили також

домінування матеріальних цінностей над духовними у студентів, що

пов’язується з кризовими соціально-економічними перетвореннями у

суспільстві [194 ].

Суттєвим чином на етапі юності проявляються статеві відмінності в

монетарних уявленнях, адже цей віковий період є критичним в розвитку

статеворольової ідентичності. Юнакам властива тенденція надавати грошам

підвищену цінність. Досягнення фінансового успіху, багатства поєднано з

образом справжнього чоловіка в юнацькому віці. Вони компетентніші в

поводженні з грошима і більш схильні до ризику при їх придбанні. Хлопці

більш довірливі і самовпевнені у фінансових відносинах, рідше, ніж дівчата

83

переживають почуття безпорадності, заздрості і сорому з приводу нестачі

грошей [123].

Дівчата більш фрустровані по відношенню до грошей, ніж юнаки. Для

дівчат характерний акцент на особистих зусиллях і здібностях відносно

матеріального благополуччя [123].

Значний вплив на когнітивний компонент монетарної соціалізації

здійснює чинник напряму професійної підготовки студентської молоді.

Професійна освіта обумовлює неоднорідний доступ до економічних знань,

передбачає різний рівень практичної підготовки в фінансовій діяльності.

Досліджуючи вплив фактору професіоналізації на формування монетарних

уявлень у студентів, А. Купрейченко і А. Журавльов встановили, що для

студентів з економічних спеціальностей значимість грошей набагато вища

ніж у студентів лікарського та інженерного факультету. Аналізуючи

монетарні уявлення у студентів в динаміці професіоналізації, автори

визначили, що на третьому курсі у студентської молоді значимість грошей

знижується, але до кінця п’ятилітнього періоду навчання у вузі гроші в

свідомості студентів набувають більш позитивного змісту[79].

Афективний компонент монетартнної соціалізації являє собою

почуття та переживання людини щодо такого явища економічної дійсності як

гроші. Емоції та переживання щодо грошей тісно пов’язано з реалізацією

монетарних потреб. Цей термін був введений М. Семеновим, оскільки

потреба в грошах є не лише матеріальною потребою, а й соціальною чи

духовною. Тобто, гроші є засобом вирішення різноманітних проблем, і ці

проблеми можуть мати як соціальний, так і духовний характер. Оскільки

існує поняття «монетарні потреби», то ці потреби можуть бути задоволеними

або ні. Звідси і виникає поняття «монетарної задоволеності» («задоволеності

в грошах»). Зазвичай в монетарну задоволеність вкладають зміст поняття

забезпеченості грошима [194].

Базуючись на визначенні поняття «задоволеність», яке зробив

Є. Ільїн, М. Семенов визначив поняття монетарної задоволеності. Монетарна

84

задоволеність – виявлення позитивного ставлення до матеріального достатку

як фактору життя, матеріальних умов життя в результаті неодноразового

переживання задоволення і гарантованого, з точки зору суб'єкта, отримання

цього задоволення і надалі. На його думку, монетарна задоволеність

залежить від сили матеріальних потреб та співвідношення бажаного та

дійсного матеріального достатку [194; 92].

Окрім відчуття задоволеності від грошей є цілий спектр монетарних

емоцій. Класифікацію емоційних реакцій стосовно грошей запропонувала

О. Анкудинова [ 203 ]:

- емоції та почуття задоволення від отримання грошей як

результату праці ( праксичні емоції);

- емоції пізнання економічних законів та явищ економічної

дійсності, пов’язаний з грошима ( гностичні емоції);

- емоції, що виникають в результаті суспільного визнання через

володіння грошима ( глоричні емоції);

- емоції, що виникають в результаті подолання небезпеки та при

ризикованих грошових операціях (пугнічні емоції);

- емоції, що виникають від отримання прибутку або витрачання

грошей на задоволення матеріальних та соціальних потреб( гедоністичні

емоції );

- емоції, що виникають на основі грошової допомоги іншим (

альтруїстичні емоції).

Отже, монетарні емоції не є самостійним явищем, а багато в чому

залежать від монетарних уявлень особистості та притаманних їй стратегій

монетарної поведінки [11]. О. Дейнека підкреслювала, що емоції, пов’язані з

грошима, є важливою детермінантою економічної активності особистості в

сфері монетарних відносин в юнацькому віці. У вибірці студентів

найінтенсивніше проявляються гедоністичні та альтруїстичні емоційні

переживання [54].

85

М. Семенов розробив такі типи емоційного реагування по відношенню

до грошей: «грошове занепокоєння» – відчуття страху та хвилювання у

зв’язку з грошима; «грошове заперечення» – негативні емоції по відношенню

до грошей (гнів, злість); «грошова розслабленість» – нейтральне емоційне

реагування; «грошова розрядка»– відчуття напруження через гроші та радість

й розслаблення через їх витрачання [194].

Досліджуючи представників раннього юнацького віку, автор встановив

наявність у них або нейтрального емоційного реагування щодо грошей або

занепокоєнням у зв’язку з ними, що пов’язав з наявним матеріальним

статусом молодих людей.

На сучасному етапі розвитку психологічної науки існує невелика

кількість досліджень особливостей емоційного компоненту монетарної

соціалізації в юнацькому віці. Спираючись на існуючі дослідження, можна

стверджувати, що емоційні переживання стосовно грошей наділені такими

характеристиками як полярність та глибинність. Перша особливість впливає

на суперечливий характер емоційного переживання, на швидкий перехід від

радості стосовно грошей до відчуття занепокоєння через них. Ця особливість

емоційного компоненту монетарної соціалізації може бути пояснена

формування системи цінностей юнака. Глибина емоційних реакцій стосовно

грошей пояснюється юнацьким максималізмом, що проявляється у

подібному ставленні до всіх явищ дійсності [196].

Варто відмітити, що з досягненням особистісної зрілості в пізній

юності формується позитивне емоційне ставлення до грошей [79; 151;155; 62;

175].

На переживання щодо грошей впливають також різновиди монетарної

поведінки, які відносяться до конативного компоненту монетарної

соціалізації. Монетарна поведінка – це модифікація соціально-економічної

поведінки, що визначає особливості поводження з грошовими ресурсами

суб’єкта монетарних відносин [9].

86

Монетарна поведінка, з одного боку, обумовлена механізмом самої

монетарної сфери, з другого боку, детермінована індивідуально-

психологічними характеристиками особистості. Виходячи їх цього, можливе

виокремлення таких підходів в дослідженні монетарної поведінки:

утилітарного, адаптаційного, динамічного [204].

Утилітарний або ціннісний підхід робить упір на актуалізацію потреб

особистості та їх задоволення. Монетарну поведінку людини можна розуміти

як процес цілеспрямованої активності, що детермынується значущими

монетарними потребами. Як основний грошовий інтерес людини виступає

інтерес поліпшення свого матеріального становища. Основні потреби

виражаються в отриманні доходів, що забезпечують гідний рівень життя. В

основі монетарних інтересів і потреб лежать інтеріоризовані зразки

матеріального добробуту суспільства, а також уявлення людей про

справедливість і рівність, значення грошей в житті людини [204].

Монетарна поведінка є певним процесом дій, вчинків, що

здійснюються суб’єктами монетарних відносин. У динамічному аспекті

монетарна поведінка є діяльністю, що безпреривного отримання грошових

доходів, їх використовування і накопичення, включаючи процеси прийняття

рішень [52; 204].

Суб’єкти монетарних відносин діють в конкретних соціально-

економічних умовах. Виникає необхідність їх пристосування до сучасних

умов. У цьому контексті монетарна поведінка виступає як адаптаційний

процес [35].

Спираючись на уявлення А. Журавльова і А. Купрейченко про

регулятори економічної поведінки, в якості соціально-психологічних

регуляторів монетарної поведінки можна виокремити такі утворення:

монетарні цінності, монетарні мотиви, монетарні домагання особистості,

монетарні норми [75; 79]. Отже, ці феномени включені в структуру

поведінкового компоненту монетарної соціалізації. Суттєвим чином на

монетарну поведінку впливають монетарні уявлення, що входять в

87

когнітивний компонент монетарної соціалізації та пов’язані з грошима емоції

та почуття (емоційний компонент) [76].

Вивчаючи феномени поведінкового компоненту монетарної

соціалізації дослідники [36; 62; 68] встановили, що внутрішніми спонуками

до здійснення операцій з грошима є монетарні мотиви, які визначають тип

монетарної поведінки особистості. Основними монетарними мотивами є

мотив економії, мотив фінансової безпеки, мотив збагачення. Соціальним

регулятором монетарної поведінки є монетарні норми – різновид

економічних норм. Монетарні норми обумовлені економічними функціями

грошей й до них відносяться: норми обміну, норми збереження, норми

накопичення, норми розподілу грошових коштів. Психологічними

регуляторами монетарної поведінки є монетарний інтерес, що визначає

напрям, за яким реалізується мотив та монетарні домагання – визначають

ступінь економічної активності в сфері монетарних відносин [68].

У рамках теорії монетарної поведінки потрібно розрізняти поняття

«модель монетарної поведінки» та «стратегії монетарної поведінки». Модель

монетарної поведінки розуміється як загальноприйнятий в суспільстві спосіб

поводження з грошовими ресурсами [36]. Стратегії монетарної поведінки –

це індивідуальні поведінкові схеми, що з одного боку обумовлені досвідом

особистості в сфері монетарних відносин, особистісними якостями,

цінностями, а з іншого боку формуються в рамках заданих соціальних

стереотипів поведінки [13].

Аналізуючи структуру та функції монетарної поведінки, дослідники в

галузі економічної психології виокремлюють основні мотиви витрат грошей

та відповідні їм моделі монетарної поведінки [36; 13; 9; 62; 175].

Раціональна модель базується на суворому розрахунку доходів та

витрат, незалежно від того, які цілі переслідуються: споживання,

інвестування. В. Верховін відмічає, що в даній моделі, величина витрачених

ліквідних коштів співвідносить з користю від цих витрат та відповідає

величині зусиль, необхідних для отримання прибутку.

88

Традиційна модель відтворює стереотипи та соціальні звички

поводження з грошима. Характерна для масових користувачів грошей, які

реалізують операції отримання доходу, купівлі-продажу, витрат, накопичень,

примітивного балансного обліку. Структуру мотивації цієї моделі

монетарного поведінки можуть становити раціональні, об'єктивні та

ірраціональні елементи в різних їх поєднаннях. Традиційні моделі поведінки

бувають моментальні та пролонговані. Моментальні моделі дозволяють в разі

необхідності обмінювати грошові кошти на блага та послуги різного

призначення. Пролонговані моделі припускають цільове резервування

грошей на більш менш тривалий термін для придбання благ [122].

Альтруїстичні моделі засновані на витратах та передачі ліквідних

засобів з метою надання допомоги суб'єктам, які потребують економічної або

соціальної підтримки. В основі мотивації та поведінки цього типу лежать: 1)

співпереживання, що стимулюють нехтувати прагматичними та

утилітарними інтересами; 2) моральні настановлення; 3) релігійні приписи,

спрямовані на стримування егоїстичних мотивів; 4) очікування збоку

соціального оточення; 5) почуття провини перед незаможними [36].

Афектно-ірраціональні моделі проявляється в абсолютизації функції

грошей й можуть з’являтися як наслідок масового психозу і групових

афектів. Одним з різновидів такої поведінка є інфляційна поведінка.

Основними мотивами інфляційної поведінки виступають – страх знецінення

своїх доходів і грошових накопичень, страх втрати частини матеріального

багатства (інфялтофобія) [204]. Отже, поява афективно-ірраціональних типів

монетарної поведінки залежить від особливостей емоційного та когнітивного

компонентів монетарної соціалізації.

Підставою для вищеокресленої типології монетарної поведінки є

способи витрачання грошей. О. Кітов класифікує монетарну поведінку в

залежності від способів отримання грошей: заробітна плата – отримання

грошей як результату праці; підприємницький прибуток; позичання; виграш;

кримінальна монетарна поведінка [100].

89

У рамках моделей монетарної поведінки розвиваються індивідуальні

стратегії поводження з грошовими ресурсами: накопичення, страхування

(створення певного грошового резерву), інвестування, позиково-боргова

стратегія [13]. Узагальнюючи ці стратегії, Д. Стребніков, В. Тапіліна і

Т. Богомолова запропонували типи монетарної поведінки: накопичувальний

(основний мотив – фінансова стабільність); позиковий (розвинений мотив –

підвищення матеріального добробуту за рахунок кредитів та інвестування);

пасивний (домінуючий мотив – споживання, використання грошей

одновимірне, на побутові потреби) [213]. Найбільшу увагу збоку дослідників

набуло питання накопичувальної поведінки та її детермінант [122].

Стратегії монетарної поведінки в умовах соціально-економічних змін

на пострадянському просторі досліджували І. Задорін, О. Кузьміна,

І. Гребанова й встановили, що представники молоді, включаючи студентів,

використовують змішані стратегії та схильні інвестувати гроші. Більше того

молоді люди прагнуть вкладати кошти не лише в банківські установи під

процент, але і у власний розвиток (отримання освіти, навчання за кордом,

відкриття власної справи) [171].

Отже, поведінковий компонент монетарної соціалізації на етапі

юнацтва відрізняється гнучкістю, здатністю переключатися від однієї

стратегії монетарної поведінки до іншої, що обумовлено гнучкістю

психічних процесів та особливостями умов життя (відсутність стабільного

заробітку, фінансова залежність від батьків). Ключовою детермінантою

монетарної поведінки в юнацькому віці є ціннісна орієнтація на

саморозвиток та самореалізацію [192].

Згідно іншого дослідження [132], з віком монетарна поведінка молодої

людини стає більш раціональною. В 22 – 23 роки відбувається перехід від

пасивних форм монетарної поведінки до активних (грошові операції з

депозитами, вкладання грошей у власний бізнес). Особливістю монетарної

соціалізації в період юності (17 – 21 рік) є виникнення психоемоційного

комплексу – блокування активності в сфері монетарних відносин реакціями

90

страху, тривоги, сорому. Ці емоційні реакції частково спричинені низьким

ступенем задоволеності потреби в соціальній та економічній безпеці у

студентів, пов’язані з невпевненістю у майбутньому матеріальному

забезпеченні в кризових умовах української економіки [170]. Таким чином

посилюється роль емоційного компоненту монетарної соціалізації.

На поведінковий компонент монетарної соціалізації студентської

молоді впливає чинник напряму професійної підготовки. Так, стратегії

монетарної поведінки у студентів-психологів характеризуються

авантюризмом та схильністю до ризику, студентам економічної спеціальності

властива раціональна монетарна поведінка, студенти факультету

інформатики та радіоелектроніки проявляють пасивні стратегії монетарної

поведінки. На думку А. Максименка, ця розбіжність обумовлена

затребуваністю спеціальностей та планами щодо майбутніх матеріальних

статків [124].

Одним із чинників, що впливає на всі компоненти системи монетарної

соціалізації, є моральнісні уявлення про гроші. Цей факт зумовив

виокремлення моральнісного компоненту в її системі. Основи розуміння

значимості моральних факторів в функціонуванні монетарної сфери

життєдіяльності людини і суспільства закладені в класичних роботах

С. Булгакова, М. Вебера, І. Ільїна, А. Сміта, Е. Фрома [33; 202; 228].

Морально-психологічну детермінацію монетарної поведінки та монетарних

уявлень вивчали А. Журавльов, А. Купрейченко, Е. Горбочьова, М. Редькіна,

О. Лавренко [78; 47; 188; 113; 114], морально-психологічний характер

ставлення до грошей – М. Семенов [192], взаємозв’язок ціннісних орієнтації з

типами монетарної поведінки – C. Джанер’ян, А. Письменкова [62]. Окремим

напрямом у цієї проблематиці є дослідження морально-психологічних

детермінант кримінальної монетарної поведінки [205]. Отже, ці дослідження

складають основу вивчення моральнісного аспекту монетарної соціалізації

студентської молоді.

91

На нашу думку, моральнісний компонент монетарної соціалізації

проявляється у формуванні моральнісних уявлень про гроші та засвоєнні

моральних норм, що регулюють монетарну діяльність суб’єктів в суспільстві.

На відміну від моральної норми, що є зовнішнім соціальним зразком

поведінки, елементом суспільної моралі, моральнісні уявлення відображають

розуміння людиною моральних норм, смислове значення, яке приписує

людина моральним нормам. Моральнісні уявлення проявляються також в

розумінні явищ навколишньої дійсності через призму моралі. Так, гроші в

свідомості людей часто асоціюються з вищими цінностями в тому числі з

моральними, а їх розуміння відбувається в контексті моральних категорій:

добро, зло, свобода, любов [79; 249; 265; 219; 58].

У рамках нашого дослідження потрібно уточнити поняття «мораль»,

що є особливою формою суспільної свідомості, засіб регуляції поведінки

людини в соціумі та «моральність», що є більш вузьким поняттям та

позначає внутрішні якості людини, які спрямовують її діяльність у

відповідності з моральними нормами.

Очевидно, що формування моральнісних уявлення людини про гроші

відбувається в рамках формування її моральності, адже сприйняття

моральних норм на різних етапах онтогенезу різне. На думку Л. Колберга,

після 18 років уявлення про мораль відповідають загальнолюдським,

універсальним принципам, відбувається свідоме виконання моральних норм.

Очевидно, що на даному етапі моральнісні уявлення про гроші інтегруються

в цілісну систему [113].

Отже, юнацький вік є завершальним етапом в формуванні

моральнісних уявлень про гроші, але, очевидно, що ці уявлення можуть

змінюватися протягом життя під впливом різних факторів: досвіду

монетарної діяльності, у зв’язку зі зміною соціально-економічних умов [109].

Окрім формування моральнісних уявлень про гроші в ході монетарної

соціалізації засвоюються моральні норми, що регулюють сферу монетарних

92

відносин. Ці норми пов’язані з нормами соціальної справедливості та в

основному стосуються сфери розподілу грошових ресурсів.

О. Гулєвіч виокремила такі моральні норми грошової винагороди в

суспільстві: норма неупередженості, згідно якої найбільше грошей повинна

отримувати людина, яка прикладає більше зусиль; норма розподілу грошей

за здібностями людей;норма розподілу грошових ресурсів у з позитивними

якостями людей, справедливим вважається більша винагорода гарної

людини; норма розподілу грошей за потребами; норма рівності,

справедливим вважається розподіл грошей в суспільстві порівну [52].

На думку багатьох дослідників [254; 256; 264; 274; 246], надання

переваги окремим моральним нормам стосовно грошей залежить від

етнокультурного чинника. Так, для представників ієрархічних, маскулінних,

індивідуалістичних культур характерні норми неупередженості та норми

розподілу грошових ресурсів за здібностями. В той же час представники

егалітарних, фемінних, колективістських етнічних спільнот поділяють норми

розподілу грошей за потребами та порівну між усіма членами суспільства.

Моральнісні уявлення про гроші також обумовлюються

етнокультурними особливостями. У країнах з індивідуалістичною

культурою, в основі якої лежить протестантська трудова етика, багатство є

показником індивідуальних досягнень і богообраності. У колективістських

культурах значущість грошей для особистості значно нижче, оскільки

реальна їх цінність визначається здатністю забезпечити благополуччя і

процвітання всієї спільноти [47;78].

Суттєвою детермінантою моральнісних уявлень щодо грошей є

цінності особистості та її монетарні уявлення. Згідно дослідження

А. Купрейченко, протиріччя в системи цінностей та існуючих соціальних

монетарних уявлень можуть призвести до виникнення суперечливих

моральнісних уявлень особистості стосовно грошей. Гроші можуть

розглядатися одночасно як моральне зло і як універсальний носій благ. На

думку автора, конфлікт моральнісних уявлень притаманний громадянам

93

пострадянський держав в умовах переходу до ринкової економіки. Причина

цього конфлікту полягає в протиріччі західних культурних тенденцій

сприйняття грошей та етичних традицій православ’я й соціалістичних

уявлень про розподіл матеріальних благ, що вкоренилися в свідомості

громадян [78].

Більшість дослідників наголошують на низькому рівні моральності

сучасної молоді у здійсненні монетарної діяльності. Дослідження

М. Редькіної показало, що в ситуації морально-економічного вибору, молоді

люди поступаються моральними нормами заради грошової вигоди [188]. Це

положення значним чином обумовлює актуальність дослідження

моральнісного аспекту монетарної соціалізації.

Оскільки гроші виконують окрім економічних також соціально-

психологічні функції, до яких належить і моральна, зміст монетарних

уявлень визначається також рівнем моральності особистості [113]. Отже,

стає важливим дослідження системи ціннісних орієнтацій, моральної сфери

людини як комплексу внутрішніх якостей, що виступають своєрідним

фільтром в засвоєнні монетарних соціальних уявлень. Домінуючою цінністю

в юнацькому віці є визнання збоку оточуючих, що обумовлена потребою у

самовизначенні та досягненні групової ідентичності. В юнацькому віці гроші

розглядаються як засіб самовираження та як ознака приналежності до певної

соціальної групи [86]. Юнацький вік є критичним періодом в розвитку

моральності, оскільки здійснюється свідомий вибір способу самореалізації

через досягнення матеріальних благ або ж через розвиток духовних якостей

[109].

Згідно системного підходу, явище монетарної соціалізації є

багатовимірним [141]. Якщо статичний вимір монетарної соціалізації

окреслює її характеристики на кожній конкретній стадії, то до

процесуального виміру можна віднести різноманітні детермінанти, що

забезпечують перехід з однієї стадії на іншу та впливають на процес

проходження даних стадій. Аналіз зарубіжних та вітчизняних праць з

94

проблеми монетарної соціалізації вказує на двосторонній характер її

детермінації [59; 218; 221]. З одного боку, на процес монетарної соціалізації

впливає соціокультурне середовище зі специфічним набором монетарних

цінностей, з іншого боку, величезну роль відіграє потребова система

індивіда, що визначає ступінь значимості грошей на кожному з вікових

етапів розвитку [79; 101; 263; 260; 261; 75].

Оскільки стадії монетарної соціалізації співвідносяться з віковими

етапами онтогенезу, то основною детермінантою переходу з однієї стадії на

іншу є зміна соціальної ситуації розвитку [106]. Юнацький вік – етап

професійного становлення, активного включення в широкий спектр

соціальних груп, що супроводжується формуванням ідентичності юнака. У

зв’язку з цим змінюються соціальні вимоги до представників юнацького віку,

основною з яких є вибір професії, її отримання та початок трудової

діяльності [109;113].

Спираючись на принцип розвитку в системному підході, варто

зазначити, що процес монетарної соціалізації не закінчується на якомусь

конкретному етапі онтогенезу. Разом з тим, всі наступні зміни в

характеристиках компонентів монетарної соціалізації будуть базуватися на

попередніх системних особливостях [37;18;145]. Отже, специфіка динаміки

монетарної соціалізації на етапі юнацтва визначається здатністю

спрямовувати свій потенціал на досягнення конкретних життєвих цілей, на

рішення конкретних задач, а також задоволеністю результатами та змістом

економічної діяльності в монетарній сфері.

Теоретико-методологічні підходи до розуміння соціально-

психологічної сутності, структурно-функціональної моделі, чинників

монетарної соціалізації студентів покладено в основу розробки програми

емпіричного дослідження особливостей монетарної соціалізації студентської

молоді, чому і присвячено наступний розділ дисертаційної роботи.

95

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

1. Теоретично обґрунтовано такі положення: монетарна соціалізація

має своїм підґрунтям вивчення ролі грошей в соціумі в рамках філософських,

соціологічних, економічних та психологічних досліджень.

Поняття «монетарна соціалізація» є більш конкретним у порівнянні з

поняттям «економічна соціалізація». Монетарну соціалізацію доцільно

розглядати як складову економічної соціалізації, оскільки в сфері економіки

і пов’язаних з нею монетарних відносин працює вся економічна соціалізація,

всі її елементи.

Монетарна соціалізація як монетарний аспект економічної соціалізації

– це безперервний динамічний процес формування монетарних уявлень

емоційного та моральнісного ставлення до грошей, стратегій монетарної

поведінки, психолого-економічного розвитку особистості, що полягає не

лише в адаптації до існуючих соціально-економічних умов, а включає

можливість використання інтеріоризованих монетарних цінностей для

реалізації власних цілей та прагнень в монетарній сфері.

Обгрунтовано, що гроші є провідним засобом монетарної соціалізції

особистості на всіх вікових етапах її розвитку.

2. Визначено зміст, структуру монетарної соціалізації особистості.

Показано, що стадії монетарної соціалізації співвідносяться з віковими

етапами онтогенезу, основною детермінантою переходу з однієї стадії на

іншу є зміна соціальної ситуації розвитку, у зв’язку з чим змінюються

соціальні вимоги до представників юнацького віку, основною з яких є вибір

професії. З огляду на це положення, суттєвою детермінантою, що впливає на

процес входження особистості в систему монетарних відносин в юнацькому

віці є професіоналізація.

3. Виокремлено групи чинників, які впливають на процес монетарної

соціалізації студентської молоді. Об’єктивні чинники : соціально-економічні

умови життя студентів; соціокультурний чинник, сімейний чинник (рівень

96

освіти батьків, рівень доходів батьків); адміністративно-теріторіальний

чинник, навчання у навчальному закладі; засоби масової інформації.

Суб’єтивні чинники: стать, вік, індивідуально-психологічні особливості,

ставлення до грошей, напрям професійної підготовки.

4. Сутність монетарної соціалізації студентів в умовах трансформації

суспільства в роботі визначається як економіко-психологічна адаптація. Під

цим розуміється не просто поведінкове «пристосування», а активний

внутрішньомотивований процес соціалізації, який означає можливість

використання індивідом інтеріоризованих соціальних (зокрема, й

монетарних) цінностей в певних соціально-економічних ситуаціях для

реалізації своїх цілей і прагнень.

Визначено роль впливу напряму професійної підготовки на економіко-

психологічну адаптацію студентської молоді, що є завершальним етапом

монетарної соціалізації та дозволяє реалізовувати цілі та прагнення в

монетарній сфері за допомогою застосування професійних знань

5. Обґрунтовано структурно-функціональну модель монетарної

соціалізації студентської молоді як теоретичний інструмент для вивчення

специфіки монетарної соцалізації на етапі юнацтва. Визначено, що

конфігурація компонентів монетарної соціалізації (когнітивного,

афективного, поведінкового та моральнісного) детермінується

взаємовпливом об’єктивних та суб’єктивних чинників.

Базуючись на системному підході дослідження, монетарну

соціалізацію особистості розглянуто як взаємодію і взаємозв’язок визначених

нами компонентів, узгодженість яких зумовлює ефективність процесу

монетарної соціалізації.

Обгрунтовано доцільність введення в систему монетарної соціалізації

моральнісного компоненту, який характеризується потужним впливом на всі

інші компоненти й відповідає за гнучкість когнітивної сфери в пізнанні

законів функціонування грошей в суспільстві, визначає позитивну чи

негативну емоційну оцінку грошей особистістю, суттєвим чином регулює

97

монетарну поведінку і забезпечує цілісність системи монетарної соціалізації

особистості.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях

[156;157;158;159].

98

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

МОНЕТАРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У другому розділі розкрито методику та організацію емпіричного

етапу дослідження, обґрунтовано вибір психометричних процедур,

адекватних меті і завданням дослідження, дано характеристику вибірки.

Викладено основні результати емпіричного дослідження, проведено аналіз

кількісних і якісних особливостей монетарної соціалізації. Виявлено типи

монетарної соціалізації студентської молоді.

Напрями емпіричного дослідження монетарної соціалізації

студентської молоді були визначені нами відповідно до запропонованої у

першому розділі структурно-функціональної моделі цього феномену.

2.1. Методичне забезпечення та організація емпіричного

дослідження

Виявити соціально-психологічні особливості монетарної

соціалізації студентської молоді ми передбачали, організувавши дослідження

за такою логікою:

1. З’ясувати особливості когнітивного, конативного, афективного та

моральнісного компонентів монетарної соціалізації студентської молоді.

2. Визначити домінуючий компонент та на цій основі типи

соціалізованості студентської молоді.

3. Визначити особливості монетарної соціалізації у зв’язку з

адміністративно-територіальною, соціокультурною, професійною, віковою та

статевою належністю студентів.

4. Розробити соціально-психологічні заходи з метою оптимізації

процесу монетарної соціалізації студентської молоді.

99

Науково-дослідницька робота проводилась упродовж 2011–2018

років та проходила в декілька етапів.

На першому етапі (2011 – 2012рр.) було проаналізовано теоретичні

джерела з проблеми; визначено теоретико-методологічні підходи до

досліджуваної проблеми, обґрунтовано структурно-функціональну модель

монетарної соціалізації студентської молоді.

На другому етапі (2013–2014рр.) визначено вибірку дослідження,

конкретизовано методи та загальну стратегію дослідження.

На третьому етапі (2015–2016рр.) проведено емпіричне дослідження,

яке дало змогу виявити особливості монетарної соціалізації та їх зв’язок з

рівнем економічної соціалізації студентської молоді.

На четвертому етапі (2017-2018рр.) було визначено психологічні

умови формування монетарної соціалізованості та запроваджено програму

соціально-психологічного тренінгу для оптимізації процесу монетарної

соціалізації студентської молоді. За допомогою формувального експерименту

перевірено її ефективність.

У загальну вибірку ввійшли 256 студентів вищих навчальних

закладів, з яких – 136 дівчат і 120 юнаків. З метою дослідження динаміки

процесу монетарної соціалізації вибірка була сформована зі студентів І-го

курсу навчання ( 93 досліджуваних ), ІІІ-го курсу ( 72 досліджуваних) та V-го

курсу (91 досліджуваний). Дослідження проводилось в університетах м.

Києва та м. Чернігова (Україна), а також в Лодзинському політехнічному

університеті (м. Лодзь, Польща)

Отже, вибірка досліджуваних складалася з представників студентства

(у віці 3 17 до 23 років) різних вищих навчальних закладів. З метою

виявлення суттєвих детермінант монетарної соціалізації нами були обрані

такі категорії порівняння студентів: за статевою приналежністю (120 юнаків,

136 дівчат), за напрямом професійної підготовки (30 студентів-психологів,

106 студентів-фінансистів, 20 студентів-менеджерів, 26 студентів юридичної

спеціальності, 19 студентів за напрямом підготовки «соціальний працівник»,

100

55 студентів архітектурної спеціальності); за адміністративно-

територіальною ознакою ( 156 студентів з провінційних міст, 100 студентів

мегаполісів; студенти України – 201 особа, студенти Польщі – 55 осіб).

Вибірка складається з представників юнацького віку, оскільки зогляду на

теоретичний аналіз проблеми монетарної соціалізації, саме в цьому віці

відбувається активна зміна усіх її компонентів й динамічний розвиток

моральнісного компоненту.

Особливий інтерес для нашого дослідження представляє порівняння

респондентів за соціокультурним фактором в міжнаціональному масштабі

між двома країнами – Україною, що належить до східнослов’янської

економічної культури та Польщею, що є носієм західного типу культури.

Для більш точної інтерпретації даних дослідження динамічного аспекту

монетарної соціалізації потрібно враховувати психологічні особливості

юнацького віку, а саме студентської молоді, які включені в довготривалий

процес професійного становлення. Ці особливості будуть розглянуті нижче.

Для здійснення емпіричного дослідження нами було розроблено

програму, яка включає низку методик (Додаток А).

Дослідження когнітивного компоненту монетарної соціалізації,

здійснювалось за допомогою методики «Шкала монетарних уявлень»

(К. Ямаучі, Д. Темплера в модифікації А.Татарка), «Анкети економічної

поінформованості» (А. Журавльова, А. Купрейченко).

Для дослідження афективного компоненту монетарної соціалізації

використовувалися : проективна методика «Незавершені речення»

(модифікація М. Семенова), методика «Рівень співвідношення цінності та

доступності» (модифікація О. Фанталової) .

Дослідження конативного (поведінкового) компоненту монетарної

соціалізації здійснювалось за допомогою «Методики дослідження

економічної свідомості» (А. Журавльова) (питання №9, №33).

Дослідження моральнісного компоненту передбачало

використовування опитувальника «Моральнісна оцінка грошей»

(О. Горбачової та А. Купрейченко).

101

Визначення конфігурації монетарної соціалізації здійснювалось за

допомогою «Методики вивчення монетарних уявлень та поведінки»

(А. Фернема, в модифікації А. Капустіна).

Дослідження рівня соціальної адаптативності було необхідним

оскільки кінцевим результатом процесу монетарної соціалізації є

соціальна адаптації до фінансової сфери суспільства. Це дослідження

здійснювалася за допомогою «Методики дослідження соціальної

адаптивності» (О. Посипанова).

Нижче наведено обґрунтування кожної з методик, сформульовані їх

цілі та описані особливості використання у дослідженні.

Методика дослідження соціальної адаптивності

(О. Посипанова) [178] використовувалась для виявлення рівня адаптивної

поведінки досліджуваних як однієї з базових рис особистості, що відповідає

за якість та успішність процесу соціальної адаптації.

У нашому дослідженні ми будемо застосовувати виокремлену автором

особливу інтегральну властивість особистості, яку, використовуючи термін

М. Снайдера, автор позначає як «соціальну адаптивність» (підкреслюючи

його соціально-психологічну природу). Ця властивість розглядається як

основна внутрішня умова успішної соціальної адаптації.

У складі цього комплексу О. Посипанов виокремлює таки властивості:

«адаптивність-конформність», «адаптивність – лабільність» і «адаптивність –

креативність», які забезпечують три різних способи організації соціальної

взаємодії. Сукупність трьох виокремоених властивостей автор пропонує

позначати терміном «загальна соціальна адаптивність» особистості або

просто «адаптивність».

Методика О. Посипанова є опитувальником, що включає 25 пунктів,

розташованих в рангомізованому порядку. Виокремлюються три субшкали:

субшкала конформності (Кн), лабільності (Лб), креативності (Кр).

Субшкала «конформність» включає такі твердження як «Мені важко

слідувати поведінці інших» («ключ» – «невірно»), «Коли я не знаю точно,

як поводитися в якій-небудь компанії, я дивлюся на поведінку інших»

102

(«ключ» – «вірно»). Передбачається, що людина, яка може освоїти форми

поведінки, прийняті в суспільстві, і використовувати їх при взаємодії в цій

групі, має необхідний рівень конформності.

Субшкала «лабільність» включає такі твердження як «Моя поведінка

зазвичай відображає мої дійсні відчуття, погляди і наміри» («ключ»-

«невірно»), «У різних ситуаціях я часто поводжуся по-різному» («ключ» –

«вірно»). Адаптивність-лабільність опосередковує вплив ситуації на

поведінку людини. Чим вона вища, тим сильніше позначається вплив

ситуації.

Субшкала «креативність» включає твердження типу: «Щоб не

потрапити впросак, я зазвичай відстоюю ті ідеї, в яких сам упевнений»

(«ключ» – «невірно»), «Мене вважають веселуном, «душею» компанії»

(«ключ» – «вірно»). Для здійснення соціальної взаємодії в нестандартних і

буденних ситуаціях, з погляду О. Посипанова, людина повинна володіти

розвиненою адаптивністю-креативністю.

Автор відзначає, що надійніші результати дає письмовий варіант, хоча

статистичні характеристики по вибірці практично не змінюються при зміні

способу пред’явлення. Автор також відзначає високу валідність і надійність

методики.

Обробка результатів. Відповіді респондентів систематизувалися за

допомогою «ключа». За кожною субшкалою окремо підраховувалися бали і

сума за всіма трьома субшкалами (загальна адаптивність). Ці результати

порівнювалися з нормами, що дало змогу оцінити рівень розвитку

відповідних властивостей.

Мінімально можлива кількість балів – 0, максимально можлива – 8.

Таким чином, за кожною із субшкал досліджуваний отримує оцінку від 0 до 8

(дев'ятибальна шкала). «Ключ» включає за кожною шкалою 4 позитивних і 4

негативних відповіді.

Методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності»

(модифікація О. Фанталової) [216]. Вибір цієї методики зумовлений тим,

103

що вона дозволяє визначити суб’єктивну ієрархію цінностей, а також

ступенів «внутрішньоособистісної дисоціації» (рівень неузгодженості між

значущістю тих або інших цінностей і їх доступністю).

Метою методики є вимірювання цінності грошей і потреби в грошах у

порівнянні з іншими цінностями і потребами. Основою методики є

гіпотетичне припущення автора про те, що однією з істотних детермінант

мотиваційної сфери особистості є співвідношення між двома площинами

«свідомості», а саме: між площиною, що вміщає в себе усвідомлення

провідних життєвих цінностей, особистісних смислів, далеких життєвих

цілей, і площиною всього, що є безпосередньо доступним, пов'язаним із

здійсненням конкретних, легко досяжних цілей, що знаходяться в «осяжному

психологічному полі», в «зоні легкої досяжності». Стосовно до конкретної

життєвої сфері або локальної проблеми співвідношення цих двох площин за

своїм характером аналогічно співвідношенню таких психологічних

параметрів, як «Цінність» (Ц) і «Доступність» (Д). Автор зазначає, що

«Цінність» і «Доступність» не є полярними характеристиками мотиваційно-

особистісної сфери. Спонукальна сила різних мотивів і виникнення

внутрішніх конфліктів у певних життєвих сферах багато в чому

залежатимуть від характеру взаємозв'язку Ц і Д.

Ця методика використовувалася в нашому дослідженні в модифікації

М.Семенова, зокрема, в двох варіантах:

1) вимір цінності грошей у порівнянні з іншими цінностями;

2) вимір потреби і ступеня її задоволення в грошах у порівнянні з

іншими потребами.

Для порівняння грошей з іншими цінностями і потребами

М. Семеновим (табл. 2.1) були запропоновані 10 понять, об'єднаних у 5 груп

згідно з ієрархією потреб, визначених А. Маслоу [136].

Оцінка цінності та доступності за кожним показником здійснювалася за

допомогою 10-бальною прямий уніполярної шкали. Основними

104

психометричними характеристиками методики з'явилися показники

«Цінність» і «Цінність – Доступність» («Ц – Д»).

Показник цінності («Ц») грошей у порівнянні з іншими десятьма

цінностями відображає важливість, значимість грошей в системі інших

цінностей. «Ц – Д» відображає ступінь незадоволеності поточної життєвої

ситуацією щодо даної потреби , внутрішньої конфліктності, заблокованості

потреби при великому розходженні «Ц – Д» або свдчить про задоволення

потреби при незначній відмінності в оцінках «Ц» і «Д». Крім того, комплекс

усіх оцінок «Ц – Д» свідчить про рівень самореалізації, внутрішньої

ідентичності, інтегрованості, гармонії людини.

Обробка результатів. Статистична обробка даних припускає

обчислення середнього балу прямої оцінки цінності та доступності та

співвідношення між цими величинами.

Методика «Незавершені речення» (модифікація М. Семенова) [193]

створена за аналогією до методики «Завершення речень» або «Незакінчені

речення» (в англійському оригіналі – «Sentence – Completion Techniques» ),

що належать до групи проективних методик дослідження особистості.

Перевагою методики є гнучкість, можливість пристосування до

різноманітних дослідницьких завдань. За оцінкою зарубіжних фахівців

валідність і надійність цих методик досить висока [56]. Методика широко

використовується для вивчення соціальних настановлень [72]. Вже є досвід

застосування цієї методики для дослідження монетарних настановлень у

вітчизняній психології [117]. Метою цієї методики є виявлення

настановлень та глибинних емоційних реакцій на різного роду ситуації,

пов’язані з грошима.

Процедура опитування. Досліджуваним надається бланк з інструкцією, в

якій пропонується продовжити незакінчене речення тією думкою, яка першою

прийде в голову. Наприклад, незакінчене речення «гроші для мене – це...»

припускає виявлення загального соціального настановлення щодо грошей,

розуміння респондентами природи, суті грошей.

105

Обробка даних. Проводиться контент-аналіз речень. Відповіді

опитуваних класифікуюються та підраховуються процентний розподіл різного

типу реакцій на стимульне речення: 1) за допомогою незакінченого речення

«гроші для мене – це…» фіксуються загальні монетарні настановлення та їх

загальну емоційну оцінку; 2 ) за допомогою незакінченого речення «коли у

мене багато грошей» фіксуються емоційні реакції на ситуацію надлишку

грошей; 3) за допомогою незакінченого речення «відсутність грошей для мене

це …» фіксуються емоційні реакції на ситуацію нестачі грошей; 4) за

допомогою незакінченого речення «через гроші я не можу» фіксуються

емоційні реакції на незадоволені бажання, пов'язані з грошима; 5) за

допомогою незакінченого речення «відсутність грошей не дозволяє мені»

фіксуються емоційні реакції на гроші як причину невдач; 6) за допомогою

незакінченого речення «завдяки грошам я» фіксуються емоційні реакції на

досягнення, пов'язані з грошима. Гроші пов'язуються з певним досягненнями в

житті або наслідками в житті. Людина розглядає гроші як засіб досягнення

поставлених цілей, як суттєвий фактор, що визначає можливості досягнення

бажаного або є причиною чогось. Ці досягнення можуть бути орієнтовані на

себе або на інших, припускати конкретні покупки або мати гранично

абстрактні обриси, орієнтовані на досягнення чогось більшого чи на

підтримання існуючого рівня.

Методика дослідження монетарних уявлень та поведінки

(А. Фернама, модифікація А. Капустіна) [94] містить 70 тверджень, ступінь

згоди з якими слід вказати за семибальною шкалою. А. Фернам застосував цю

методику з метою дослідження детермінант монетарних уявлень та монетарної

поведінки. Після проведення дослідження на основі факторного аналізу даних

було виділено шість типів грошових настановлень: 1) обсесія;

2) влада / витрати; 3) збереження, 4) безпека / консервативність; 5)

недостатність; 6) зусилля / здібності; [221]. Статистична перевірка показала

високу надійність цього інструментарію.

106

Існує велика кількість модифікацій цієї методики у вітчизняній

психології, один з варіантів належить А. Капустіну. Автор адаптував та

апробував опитувальник, що включав 70 питань та 7 шкал з високим та

низьким полюсом. Твердження опитувальника були співвіднесені до 7 шкал

відповідно.

Обробка результатів. Оскільки основою для обробки результатів

дослідження за методикою А. Фернама (модифікація А. Капустіна) є

факторний аналіз, то ми також використовували цей метод в нашій роботі.

Методика дослідження економічної свідомості (А. Журавльова).

Виходячи з розповсюдженої наукової точки зору, поняття економічна

свідомість та монетарна соціалізація є суміжними. Фактично процес

монетарної соціалізації полягає у формуванні економічної свідомості в сфері

монетарних відносин [79].

Структура економічної свідомості та монетарної соціалізації мають

спільні компоненти, а саме включають монетарні уявлення та форми

монетарної поведінки. В дослідженні монетарної соціалізації доцільним є

використання методичного інструментарію з вивчення економічної

свідомості. Однією з найвідоміших методик в цієї є програма дослідження

економічної свідомості (А. Журавльова). Програма має вигляд

стандартизованого інтерв'ю, що включає 8 блоків – параметрів і показників

економічного свідомості.

У нашому дослідженні ми використали четвертий блок програми, що

вивчає ставлення особистості до грошей, а саме такі параметри.

1. Мотиваційний параметр ставлення особистості до грошей : уявлення

про шляхи використання грошей, виявляє монетарні потреби особистості

(питання №9).

2. Конативний компонент ставлення особистості до грошей : оцінка

попарним порівнянням суб'єктивної значущості того чи іншого дії з грошима

(отримувати, витрачати накопичувати, віддавати в ріст, просто мати на

107

руках), тобто найбільш бажаних особистістю операцій з грошима (питання

№32).

Отже, метою застосування цієї методики в нашому дослідженні було

виявлення домінуючих монетарних уявлень, провідних емоційних реакцій

щодо грошей, моральнісних уявлень про гроші, стратегій монетарної

поведінки та її мотивів.

Процедура опитування. Респондентам пропонувалася серія завдань. В

першому завданні потрібно було обрати 3 варіанти зі списку, які найбільш

відповідають поведінці досліджуваного з грошима. Друге завдання у вигляді

вільного асоціативного тесту передбачало написання 4–5 слів-асоціацій на

стимульне слово «гроші».

Обробка результатів. В залежності завдання передбачала застосування

контент-аналізу, підрахунку середнього балу за відповідями та встановлення

процентного співвідношення респондентами.

У ході дослідження нами було використано «Анкету економічної

поінформованості» (А. Журавльова, А. Купрейченко, в авторській

модифікації) [79], метою якої було встановлення рівня розвитку

економічних знань студентів в монетарній сфері. Модифікація анкети

полягала в розширенні кількості запитань та стандартизації анкети. В анкету

включались не лише питання стосовно значимості та шляхів засвоєння

економічних знань, а й питання стосовно поінформованості, обізнаності

студентів щодо явищ та процесів в фінансовій сфері суспільства. Аналіз

результатів за цими питаннями дозволяє підтвердити коректність розподілу

вибірки на дві групи порівняння (студентів, що здобувають економічну

освіту, й тих, що навчаються на гуманітарних спеціальностях) та віднайти

якісні відмінності в їх монетарній соціалізації.

Анкета складається з двох частин. Перша група питань має на меті

виявити індивідуальний смисл, які вкладають студенти в економічні знання

та визначити, які соціальні інститути впливають на їх формування й

передбачє варіанти відповідей з подальшим їх якісним аналізом.

108

Друга група питань має на меті перевірку актуального рівня економічних

знань студентів. Було обрано 7 економічних понять («інфляція», «дефолт»,

«інвестиції» тощо), яким респонденти повинні були дати визначення в

довільній формі. Ця група питань передбачала кількісний аналіз – за кожне

питання нараховувалася певна кількість балів в залежності від ступеня

точності визначення поняття.

Отже, анкета включала 10 питань (3 загальних питання й 7

економічних). Стандартизація опитувальника проводилася з метою

приведення до єдиних нормативів оцінок, у яких визначатиметься рівень

економічної поінформованості опитуваних студентів, тобто з метою

отримати можливість співставляти результати, отримані за анкетою в різних

групах порівняння. В пілотажному дослідженні взяло участь по 50 студентів

економічних та гуманітарних спеціальностей, серед яких 46% становили

дівчата, 54% – хлопці.

Процедура проведення. Студентам пропонувалося у твердженнях (з

першого по третє) обвести той варіант відповіді, яка, на їх думку, буде

найбільш правильною та дати відповідь у довільній формі на запитання (з

четвертого по десяте).

Обробка результатів. В першій частині анкети підраховувалося

відсоткове співвідношення студентів, які надавали перевагу тому або іншому

варіанту (1–3 питання) В другій частині обчислювався загальний рівень

економічних знань в монетарній сфері шляхом нарахування балів за

відповідь. 2 бали нараховувалося за вірну розширену відповідь на запитання;

1 бал – за вірну, але схематичну відповідь; 0 бал –невірна відповідь.

Максимальна оцінка становить 14 балів. Вираховувався середній бал за усією

вибіркою, який було прийнято за точку відрахунку шкали. Середній показник

у вибірці становив 7,5 балів. При нормальному розподілу ознак проводилась

процедура нормування, функцією якого є z-показник через посередництво

середньоквадратичного відхилення, яке становило 2,1. Це означає, що

відхилення вліво і вправо від центру шкали на показник, більший чи менший

109

за стандартне відхилення свідчить про високий чи низький рівень прояву

економічної поінформованості.

Отже, ліворуч і праворуч від медіани (7,5 балів) розташовуються

наступні бали: 5,4 бали і нижче – низький рівень; 5,5 – 9,6 балів – середній

рівень; 7 – 14 балів – високий рівень.

Методика «Шкала монетарних атитюдів» (в оригіналі «Money

attitudes scale») [273;275] була розроблена К. Ямаучі і Д. Темплер в 1982

році з метою вивчення монетарних настановлень та складалася з 29

тверджень, що стосувались когнітивного та емоційного компоненту

ставлення до грошей. К. Ямаучі і Д. Темплер при психометричній перевірці

опитувальника виокремили сім факторів: 1) влада грошей; 2) престиж

грошей; 3) збереження грошей протягом певного часу; 4) недовіра й сумніви

в зв'язку з грошима 5) якість життя завдяки грошам; 6) тривога з приводу

грошей. Результати досліджень, опубліковані в психологічній і

психоаналітичної літературі, дозволили К. Ямаучі і Д. Темплеру [275]

виокремити три базових параметри монетарних настановлень: влада, безпека

і накопичення.

Ця методика була адаптована О. Татарко в 2012 році та застосована з

метою дослідження когнітивної складової ставлення до грошей – монетарних

уявлень[214].

Процедура проведення. Студентам пропонувалося оцінити 29

тверджень за 7-ми бальною шкалою ( 1 – абсолютно не згоден, 7 – повністю

не згоден ).

Обробка результатів. Оскільки ця методика як оригіналі так і в

модифікації оброблялася за допомогою факторного аналізу, тому і в нашому

дослідженні був застосований цей метод.

Опитувальник «Моральнісна оцінка грошей» (О. Горбачової та

А. Купрейченко) [79] створений авторами з метою дослідження

моральнісних уявлень про гроші. Для створення методики був використаний

асоціативний метод та метод семантичного диференціалу, який був

110

розроблений в 50-х роках американськими вченими під керівництвом Ч.

Осгуда і дозволяє вивчити не лише зміст слів, але також і їх емоційне

забарвлення й структуру мислення людини (або групи людей).

У результаті дослідження О. Горбачова і А. Купрейченко виокремили

найбільш суттєві категорії асоціацій з поняттям «гроші». До них належать

таки поняття: досягнення – наявність гроші сприймаються в суспільстві як

ознака успіху; свобода, незалежність – дозволяють звільнитися від

умовностей; влада – поняття «гроші» пов’язуються з поняттям соціальний

статус та престиж; моральність – пов’язуються моральними поняттями добра

та зла; стимулювання – гроші як мотивація до діяльності; задоволення

базових потреб – в сучасному суспільстві майже неможливо задовольнити

потреби в їжі, одязі, житлі без грошей; гедонізм – гроші асоціюються із

задоволенням від життя; накопичення – одна із основних форм поведінки з

грошима. Згідно даної класифікації були підібрані 25 понять, які

досліджувані повинні співвідносити з поняттям «гроші».

Процедура опитування. Згідно інструкції студентам потрібно було

оцінити 25 слів-асоціацій з поняттям «гроші» за 7-ми бальною шкалою.

Обробка результатів. Ця методика пройшла процедуру апробації та

стандартизації. Було виділено шість типів моральнісної оцінки

грошей:1)моральнісно-позитивна оцінка грошей, що характеризується

зв’язком поняття «гроші» з поняттями «добро», «свобода» ( максимальний

бал – 35); 2)моральнісно-негативна оцінка грошей (максимальний бал – 28);

3)моральнісно-суперечлива оцінка грошей, для якої характерне негативне з

вираженими суперечностями ставлення до грошей ( максимальний бал – 35);

4)моральнісно-конфліктна оцінка грошей (максимальний бал – 42);

5)моральнісно-невизначена оцінка грошей (максимальний бал – 18);

6)моральнісно-індеферентна оцінка грошей (максимальний бал – 35);

7)моральнісно-нігілістична оцінка грошей (максимальний бал – 28).

Отже, на підставі викладеної програми дослідження в наступному пункті

дисертаційної роботи нами будуть проаналізовані психологічні особливості

111

компонентів монетарної соціалізації та визначено специфіку її динаміки на

етапі юності.

2.2. Соціально-психологічні особливості структури монетарної

соціалізації студентської молоді

У цьому підрозділі представлено результати дослідження компонентів та

конфігурації компонентів монетарної соціалізації студентської молоді. Згідно

представленої структурно-функціональної моделі монетарної соціалізації,

дослідження цього феномену здійснювалося в два етапи. На першому етапі

було виявлено статичний вимір монетарної соціалізації, дослідження якого

полягає в аналізі змістових характеристик компонентів монетарної

соціалізації. На другому етапі було проаналізовано процесуальний вимір й

визначено загальну динаміку монетарної соціалізації студентської молоді

різних вікових груп на різних етапах професійної підготовки.

2.2.1. Аналіз когнітивного компоненту монетарної соціалізації студентів

З метою виявлення особливостей когнітивного компоненту монетарної

соціалізації студентів було проаналізовано результати застосування за

методикою «Шкала монетарних уявлень» (К. Ямаучі і Д. Темплера, в

модифікації О. Татарко). В результаті факторного аналізу отриманих даних

(Додаток Б ) було встановлено шість провідних факторів, що характеризують

монетарні уявлення студентської молоді.

Найвагомішим є фактор, що відповідає типу монетарних уявлень

«Гроші – безпека» (F1), та пояснює 29% дисперсії. Він містить 8

тверджень, серед яких найбільше факторне навантаження мають такі: «Від

кількості грошей, що має людина залежить її безпека та захищеність» ( 0,76 );

«Я впевнений(на), що планування власного бюджету може захисти від

112

фінансових труднощів» (0,7); «Я відчуваю себе більш впевненим(ною) в

майбутньому, якщо в мене є грошові збереження» (0,69 ).

Отже, тип монетарних уявлень «Гроші – безпека» характеризується

прагненням до збереження грошових коштів з метою створення матеріальної

бази, що дасть змогу захисту від різного роду ризиків – соціальних,

економічних. Властива фіксація на потребі в безпеці та прагненні

контролювати соціальне середовище, життєві обставини. В уявленні індивіда

гроші наділяються здатністю позбавити від негативних, травмуючих

переживань. Часто цей тип уявлень позбавляє креативності в прийнятті

економічних рішень, оскільки накопичення грошей в уявленні індивіда є

єдиним прийнятним способом поводження з грошима.

Другий фактор, що описує 17% дисперсії отримав назву «Гроші –

задоволення матеріальних потреб». До нього ввійшли такі твердження:

«Гроші забезпечують існування людини, але не роблять її життя змістовним

та щасливим» (0,64); «Я повністю згоден (на) з висловом «Гроші існують для

того, щоб їх витрачати» (0,59); «Я займаюся благодійністю або хотів би нею

займатися» (0,55); «Я вважаю, що моє фінансове становище краще, ніж у

інших» (0,5).

Отже, тип монетарних уявлень «Гроші – задоволення матеріальних

потреб» відзначається витрачанням грошей для придбання матеріальних

речей та створення власного комфорту. Гроші в свідомості індивіда

пов’язуються з матеріальними потребами й зовсім не асоціюються з

соціальними потребами. Під впливом цього типу монетарних уявлень може

виникати альтруїстична стратегія монетарної поведінки (благодійність,

задоволення потреб інших людей власними коштами) на фоні гарного

фінансового становища. Як правило, цей тип уявлень розвивається у

матеріально забезпечених респондентів.

Третій фактов відповідає типу монетарних уявлень «Гроші – влада» (

14% дисперсії). Характеризується такими твердженнями: «Я вважаю, що

113

більше людина має грошей, то більше вона успішна»( 0,6); «Я поважаю

людей, які мають більше грошей, ніж я» (0,59).

Отже, типу монетарних уявлень «Гроші – влада» властива надмірна

фіксація на потребі в самоповазі та поваги збоку оточуючих в створенні

власного іміджу за рахунок грошей. Притаманне вкладання коштів у в

саморозвиток, освіту, а згодом – депозити, банківські активи, бізнес-проекти

для збільшення грошового капіталу задля підвищення власного соціального

статусу.

Четвертий фактор – «Гіперцінність грошей» (12% від загальної

дисперсії). Найбільше факторне навантаження отримали такі висловлювання:

«Гроші – головна мета мого життя» (0,62); «Я вважаю, що за гроші можна

купити дружбу та прихильність інших людей» (0,58); «Я вважаю, гроші

здатні вирішити всі мої проблеми» (0,53).

Тип монетарних явлень «Гіперцінність грошей» характеризується

переоцінкою функцій грошей. Гроші наділяються провідною цінністю. В

уявленні індивіда задоволення соціальних потреб можливе тільки за

наявності коштів. Очевидно, що ці монетарні уявлення розвиваються на фоні

гострої недостатності матеріальних ресурсів. Відсутність коштів може

штовхнути індивіда з цим типом монетарних уявлень на ризиковані операції

з грошима заради збагачення.

Наступний фактор відповідає типу монетарних уявлень «Гроші –

емоційне благополуччя» (6% від загальної дисперсії). Найвагоміше

факторне навантаження отримали такі твердження: «Гроші роблять моє

життя щасливим й сповненим радості» (0,72); «Я вважаю, що потрібно багато

працювати заради матеріального благополуччя» (0,7); «Мій емоційний стан

залежить від моїх фінансових справ» (0,68).

Отже, особливістю типу «Гроші – емоційне благополуччя» є те, що вони

наділяться здатністю принести щастя. В свідомості індивіда гроші

асоціюються з емоційними переживаннями радості. Відсутність грошей,

навпаки, викликає підвищену тривогу та занепокоєння. Витрачання грошей

114

розглядається як спосіб позбавлення від надмірної емоційної напруги,

тривожності, депресивних переживань. Понаднормова праця заради

заробітку, трудоголізм є поширеною практикою серед представників цього

типу. Адже посилена праця так само, як і витрачання коштів є способами

зменшення емоційної напруги.

Останній шостий фактор отримав назву «Гіперзнецінювання грошей».

У нього увійшли наступні твердження: «Я зневажаю гроші і тих, хто їх має»

(0,7); «Я переконаний (на), що усі біди в світі трапляються через гроші»

(0,64). «Гроші мене мало цікавлять» (0,61); «Іноді мені не вистає грошей на

необхідне, але я не переймаюся через це» (0,59).

Отже, для типу монетарних уявлень «Гіперзнецінювання грошей»

характерним є заперечення індивідом багатьох соціальних функцій та

матеріальних функцій грошей що, очевидно, пов’язано з низьким рівнем

домагань в матеріальній сфері. Наявний негативізм в уявленнях про гроші.

Гроші можуть асоціюватися з моральною категорією зла.

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера в модифікації

О. Татарка дозволив нам виявити домінуючі типи монетарних уявлень серед

студентської молоді в Україні (рис. 2.3).

33%

12%

15%

6%

10%5%

Гроші-безпека

Гроші-задоволення

матеріальних потреб

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперзнецінювання грошей

Рис. 2.1. Співвідношення типів монетарних уявлень серед українських

студентів (у % дисперсія)

115

Як видно з рис. 2.3, найбільш розповсюдженими монетарними

уявленнями серед українських студентів є «Гроші – безпека» (33% дисперсії)

та «Гроші-влада» (15% дисперсії). Отже, у вибірці українських студентів тип

монетарних уявлень «Гроші – влада» є другим фактором ( F2). Досить

поширені серед молоді уявлення про те, що «Гроші – джерело емоційного

благополуччя» (12%) – третій фактор (F3) та «Гроші – засіб задоволення

матеріальних потреб» (10% дисперсії) – четвертий фактор (F4). Натомість,

представники студентської молоді України не схильні переоцінювати (F5)

або абсолютно знецінювати функції грошей (F6) – 6% та 5% відповідно.

Отже, сучасні молоді люди в нашій країні вже у віці 18 –21 рік схильні

економно розпоряджатися грошима, створювати грошові запаси, щоб

убезпечити себе від економічних ризиків. Накопичення грошей, створення

власного капіталу є наслідком уявлення про те, що гроші є засобом захисту

від життєвих тривог та невдач, засобом досягнення комфорту та стабільності

у житті. Відбувається суттєва зміна монетарних уявлень серед юнацької

вікової категорії в порівнянні з кінцем 90-х років. Так, згідно дослідження

А. Капустіна, економічність в уявленнях про гроші, схильність відкладати на

«чорний день» була поширена серед людей пенсійного віку (50-60 років), а

для молоді до 25 років зовсім не характерна [94].

Ця відмінність в уявленнях про гроші представників юнацького віку

різних років, на нашу думку, пояснюється затяжною економічною кризою в

нашій країні. Становлення особистості сучасних молодих людей, соціалізація

їх в сфері монетарних відносин відбувалося під впливом постійних

соціальних змін та економічних потрясінь, які ними викликані, що натомість

призвело до надмірного прагнення безпеки, особливо в фінансовому плані.

Іншим розповсюдженим типом монетарних уявлень серед студентської

молоді є «гроші – влада». Гроші в свідомості молодої людини асоціюються з

повагою збоку оточуючих, соціальним успіхом. Ця особливість, на нашу

думку, пов’язана з етнокультурним та соціальним чинником. Оскільки

протягом останніх 20-ти років в Україні монетарна еліта є політичною,

116

володарі грошового капіталу мають привілейовані права в суспільстві,

здебільшого обіймають посади в усіх гілках влади. Дані соціальні умови

призводять до поширення в суспільстві уявлення про те, що лише через

гроші можна досягти поваги, користуватися соціальними привілеями.

На підставі порівняння результатів дослідження студентської молоді

України та Польщі можна стверджувати про деякі відмінності в

когнітивному компоненті їх монетарної соціалізації (рис. 2.4). Найбільш

поширеними серед студентів з Польщі є такі монетарні уявлення – «Гроші –

матеріальні потреби» (32% вибірки від загальної дисперсії), що відповідає

першому фактору (F1), «Гроші – влада» (22% дисперсії) – другий фактор у

виборці студентів Польщі (F2); «Гроші – безпека» ( 20% дисперсії), що є

третім фактором (F3).

2% 3%

33%

6%

20%

22%

32%

3% 5%

10%

15%12%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

Гроші-безпека

Гроші-матеріальні потреби

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне благополуччя

Гіперзнецінення грошей

Студети ЄС

Студети України

Рис 2.2. Особливості прояву типів монетарних уявлень студентів України

та Польщі ( в % дисперсія)

На нашу думку, ці особливості детерміновані умовами, що склалися в

країнах ЄС з розвиненою ринковою економікою. Студенти з країн Євросоюзу

меншою мірою схильні економити кошти, в своїх уявленнях більше

орієнтуються на витрачання грошей, на задоволення матеріальних та

соціальних потреб. Дані факторного аналізу свідчать, що в свідомості

європейських студентів поняття «гроші» меншою мірою, ніж в українських

студентів пов’язане з поняттям «безпека» (33% та 20% відповідно), що

117

можна пояснити стабільністю економіки країн Євросоюзу та високим рівнем

матеріального забезпечення студентської молоді. Також менше прагнення до

збереження грошей студентів-європейців в порівнянні зі студентами-

українцями пов’язано з тим, що соціальна зрілість в Україні настає набагато

раніше за країни ЄС (раніше з’являється перша стабільна робота, раніше

одружуються). Тому можна підсумувати, що студенти з України більш

відповідальні в фінансовому плані.

Натомість у студентів з Польщі більшою мірою виражений тип

монетарних уявлень «Гроші – влада» Відповідно у польських студентів

більш виражене уявлення про те, що гроші потрібно вкладати у власний

саморозвиток, а згодом й примножувати за рахунок інвестицій. Отже, вони є

більш активними за студентів з України в плані зміни власного фінансового

становища.

Студенти з Польщі менш схильні, ніж студенти-українці, пов’язувати

гроші з емоційним благополуччям (фактор «Гроші – емоційне благополуччя»

3% й 10% від загальної дисперсії відповідно). Отже, вони в меншому ступені

схильні розглядати явища монетарної сфери через призму власних емоційних

переживань. Ця особливість пояснює й те, що витрати коштів студентів-

європейців носять скоріше раціональний характер, а ніж емоційний.

Дослідження розподілу даних за показником статі дозволило виявити

істотні відмінності в монетарних уявленнях в студентському середовищі

серед юнаків та дівчат. Згідно даних факторного аналізу, найбільш вагомим у

вибірках юнаків та дівчат виявився фактор «Гроші – безпека» (F1). Але у

вибірці студентів-юнаків цей фактор є більш вираженим (31 % дисперсії), а

ніж у дівчат (25% дисперсії). Отже, юнаки вже у віці 18-21 років більш

прагнуть до матеріальної захищеності за рахунок економії коштів. У вибірці

студентів-дівчат третім фактором став тип монетарних уявлень «Гроші –

задоволення матеріальних потреб» (F3) й охоплює 15% дисперсії.

Натомість у вибірці юнаків цей тип монетарних уявлень – лише п’ятий (F5 –

7% дисперсії). Дані факторного аналізу представлені на рис. 2.5.

118

31%

7%

20%

12%

4%

9%

25%

15%

10%7%

17%

6%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

Гроші-безпека

Гроші-матеріальні потреби

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне благополуччя

Гіперзнецінювання грош

ей

Юнаки

Дівчата

Рис.2.3. Відмінності в монетарних уявленнях студентів за статевою ознакою

( у % дисперсія )

Отже, для респондентів жіночої статті більш притаманне нейтральне

ставлення до грошей, уявлення про, те що гроші є джерелом задоволення

лише матеріальних потреб й вони більше орієнтовані на витрачання коштів.

Отже, результати нашого дослідження свідчать про те, що у юнаків більш

виражена здатність до фінансового самоконтролю ніж у дівчат. Ця здатність

у представників чоловічої статті добре узгоджується з очікуваної від них у

майбутньому відповідальністю в монетарній сфері, традиційною роллю

чоловіка в сім'ї як головного годувальника.

Як видно з рис 2.5, для юнаків більш характерно сприймання грошей як

джерела влади, ніж для дівчат тієї ж вікової категорії, що свідчить про більш

виражене прагнення до поваги та високого соціального статусу через

володіння грошима у представників чоловічої статті ніж у жіночої.

Виявлені відмінності пояснюються домінуючою роллю чоловіків в

українському суспільстві. Згідно сучасних соціологічних досліджень,

чоловіки більш матеріально забезпечені ніж жінки, заробляють більшу

кількість грошей, обіймають більшу кількість керівних посад [13]. В

українському соціумі зберігається гендерний стереотип залежності жінки від

119

чоловіка в матеріальному плані, підлеглого її становища в суспільстві та

сім’ї. Тому дівчата менше занепокоєні питанням влади та авторитету в

соціальному середовищі та способами їх отримання, в тому числі і через

високе матеріальне становище.

Натомість, респонденти жіночої статі більш схильні пов’язувати поняття

«гроші» з власним емоційним благополуччям» – фактор (F2) у вибірці

дівчат (17% дисперсії), в порівнянні з респондентами чоловічої статі, у яких

цей фактор на шостому місці. Окреслена вище особливість пояснюється

соціально-біологічними характеристиками жінок та чоловіків, які наклали

відбиток на монетарні уявлення. Так, жінки більш схильні сприймати об’єкти

зовнішнього світу через власні емоційні переживання. Не дивно, що жінкам

більш властиве уявлення, що гроші є джерелом щастя та задоволення, а їх

витрачання здатне позбавити від депресії. За даними наукових досліджень

для жінок властива спонтанність в поведінці з грошима, а витрачання

грошей, придбання речей, зумовлено ситуативним емоційним станом.

Натомість чоловіки здатні до більш логічних та послідовних дій з грошима.

Жінки більш схильні до компульсивних стратегій фінансової поведінки,

сприймають придбання речей, шопінг як спосіб самозаспокоєння та

своєрідної психотерапії. Часто зменшення ж тривоги, стресових переживань

та фрустрації у жінок відбувається за рахунок витрачання грошей[13]. На

нашу думку, цей феномен пояснюється почуттям власної неповноцінності

жінки у зв’язку з пригніченим становищем в нашому суспільстві. Натомість

юнакам властивий тип монетарних уявлень «Гіперцінність грошей» – (F3) у

вибірці студентів (12% дисперсії). У вибірці студенток «Гіперцінність

грошей» посідає місце лише п’ятого фактору (F5) й охоплює 7% вибірки. Ця

особливість свідчить про більшу важливу роль грошей в житті юнаків, що

може призвести до ризикованих фінансових операцій заради збагачення.

Розподіл даних відсоткового співвідношення типів монетарних уявлень за

демографічним показником має такий вигляд ( рис.2.6).

120

33%

13%

15%

4%

20%

4%

21%

18%

14%

7%

11%

12%

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

Гроші-безпека

Гроші-матеріальні

потреби

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперзнецінення

грошей

Провінційне місто

Мегаполіс

Рис 2.4. Порівняльна характеристика типів монетарних уявлень студентської

молоді за територіально-адміністративним фактором (у% дисперсія)

Отже, у студентів зі столичного мегаполісу більш виражений тип

монетарних уявлень «Гроші – безпека», ніж у студентів з невеликого міста

(33% дисперсії та 21% дисперсії відповідно) Цей тип монетарних уявлень

посідає місце першого фактора (F1) в обох вибірках. Отже, студенти зі

столичного мегаполісу більш прагнуть до матеріальної захищеності,

убезпечити себе від фінансових труднощів за рахунок економії та

накопичення коштів. Ця особливість пов’язана з тим, що вони вже з 2-3

курсу, а іноді з 1-го починають підробляти, займаються додатковою

діяльністю, що приносить дохід. Отже, представники студентської молоді зі

столиці є більш відповідальними в фінансовому плані в порівнянні зі

студентами з невеликих міст, які часто існують за рахунок грошей батьків. За

даними дослідників [67;107], прагнення до успіху та демонстрації високого

соціального статусу у студентів зі столиці вище ніж у студентів з регіонів.

Можна припустити, що студенти з м. Києва економлять кошти для

придбання дорогих, брендових речей, що в нашому суспільстві є атрибутами

успішної людини.

Другим фактором ( F2 ) у вибірці студентів зі столиці є тип монетарних

уявлень «Гроші – емоційне благополуччя» – 20%дисперсії. Натомість у

вибірці студентів з провінції цей тип монетарних уявлень отримав місце

лише п’ятого фактору ( F5 ) – 11% дисперсії. По-перше, ця відмінність, на

121

нашу думку, пояснюються нерівномірними економічними та соціальними

умовами, в яких перебувають жителі столиці та провінції. По-друге, значне

поширення серед студентів з мегаполісу уявлення про те, що «гроші – засіб

досягнення емоційного благополуччя» призводить до спонтанного

витрачання грошей на велику кількість покупок. В такий спосіб молоді люди

можуть презентувати себе як успішну людину в групі однолітків-студентів.

Також за даними досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених, жителі

багатомільйонних міст відчувають більшу кількість стресів, для них

характерний розвиток емоційного відчуження від оточуючих в порівнянні з

жителями невеликих містечок. Отже, витрачання грошей, придбання великої

кількості товарів та послуг є своєрідною компенсацією почуття самотності у

великому місті у студентів зі столиці, за рахунок чого ними досягається

емоційне благополуччя.

Більш поширене серед досліджуваних з невеликих міст є уявлення про

те, що «Гроші – задоволення матеріальних потреб» (18% дисперсії, другий

фактор (F2) у вибірці респондентів з провінції. Цей тип монетарний уявлень

серед студентів мегаполісу посідає лише місце четвертого фактору (F4) та

отримав 13% дисперсії у їх вибірці.

Отже, для студентської молоді з невеликих міст більш характерні

нейтральні уявлення про гроші, що є лише засобом задоволення

матеріальних потреб. Це свідчить про меншу залежність від матеріальних

ресурсів та меншу схильність до фрустрації у зв’язку з відсутністю грошей.

Цей феномен пояснюється загальним рівнем бідності верств населення в

провінції, на відміну від столиці, де розшарування населення за матеріальним

чинником більш виражене, існує середній та вищий клас. За даними

Державної служби статистики, за 2016-2017 рік рівень зарплат в столичному

регіоні вищий в 1,7 рази ніж в регіонах, більш розвинена інфраструктура та

торгівельно - розважальна сфера, рівень зайнятості населення вищий на 15%

ніж в регіональних містах. Ця розбіжність в соціально-економічних

122

показниках не може не впливати на когнітивну сферу студентської молоді та

їх монетарні уявлення.

Відмінностями в соціально-економічних умовах можна пояснити й те,

що когнітивній сфері студентської молоді з невеликих міст більшою мірою

проявляється гіперзнецінення функцій грошей в суспільстві та їх ролі в житті

Так, тип монетарних уявлень «Гіперзнецінювання грошей» є третім

фактором у вибірці студенців з невеликих міст (12% дисперсії) та лише

шостим фактором у вибірці студентів зі столиці (4% дисперсії ). Найбільше

факторне навантаження у вибірці студентів з невеликих міст отримало

висловлювання: «Я вважаю, що всі біди у світі трапляються через гроші»

(0,78). Тому можна стверджувати, що студенти з провінції більш схильні

пов’язувати поняття «гроші» з моральними поняттями «зло», що, на нашу

думку, свідчить про підсвідоме почуття соціальної несправедливості, у

зв’язку з високим рівнем бідності в регіонах, нерівномірним розподілом

матеріальних ресурсів в Україні загалом.

Важливим для нашого дослідження є аналіз результатів за фактором

професіоналізації, оскільки цей фактор суттєво впливає на монетарну

соціалізацію студентської молоді, що видно з табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Співвідношення типів монетарних уявлень студентів різних

спеціальностей (у % дисперсія)

Менеджери Фінансисти Психологи Юристи

Гроші – безпека 24% ( F2) 35% ( F1) 25% ( F1) 38% (F1)

Гроші – матеріальні

потреби

6% (F5)

24% (F2)

15% ( F3)

13% (F3)

Гроші – влада 30% ( F1) 12% (F3) 7% (F5) 10% (F4)

Гіперцінність

грошей

5% (F6)

6% (F5)

2% (F6)

22% (F2)

123

Продовження таблиці 2.1

Гроші – емоційне

благополуччя

12% ( F3)

8% ( F4)

11% (F4)

5% (F5)

Гіперзнецінення

грошей

7% ( F4)

4% (F6)

23% ( F2)

2% (F6)

Студенти спеціальності «менеджмент» більше за інших пов’язують

поняття «гроші» з поняттям «влада» (перший фактор вибірці, 30% від

загальної дисперсії), «безпека» (другий фактор у вибірці, 24% від загальної

дисперсії) Очевидно, що ці особливості формуються під впливом

професійних знань. Основні дисципліни, які вивчаються в ході отримання

цієї спеціальності – економічні та управління персоналом. В ході отримання

економічних та управлінських знань формуються у студентів такі ділові

якості як організованість, лідерство, відповідальність в тому числі й в сфері

фінансів, розвивається вміння накопичувати та примножувати гроші за

рахунок інвестицій.

Особливістю студентів-менеджерів є також прагнення до високого

соціального статусу, досягнення якого вони пов’язують з високим

матеріальним статусом, що впливає на їх монетарну соціалізацію.

Монетарна соціалізації студентів-фінансистів також має свої

особливості. Внаслідок отримання фінансових та економічних знань

виникають вміння та навички планувати свій бюджет, економно поводитися з

власними фінансами. Домінуючим уявленням серед студентів спеціальності

«фінанси та кредит» і «облік та аудит» є уявлення «Гроші – безпека»

(перший фактор, що охоплює 35% від загальної дисперсії). Розповсюдженим

також є уявлення про те, що гроші потрібно витрачати задля задоволення

матеріальних потреб (другий фактор «Гроші – матеріальні потреби», 24 %

від загальної дисперсії). Отже, для студентів-фінансистів характерне

124

економне накопичення коштів для подальшого доцільного, економічно

обґрунтованого їх витрачання на власні потреби.

Когнітивний компонент монетарної соціалізації студентів-психологів

характеризується наявність різнопланових та протилежних монетарних

уявлень, таких як «Гроші – безпека» (перший фактор, 25% дисперсії ),

«Гіперзнецінення грошей» другий фактор, 23% дисперсії ), «Гроші –

матеріальні потреби» ( третій фактор, 15% дисперсії).

Отже, існує невизначеність в уявленнях про гроші студентів

психологічної спеціальності. Цю відмінність в порівнянні зі студентами

іншої професійної спрямованості можна пояснити перевагою гуманітарних,

філософських та психологічних дисциплін в навчанні майбутніх психологів.

Монетарна соціалізація цієї категорії студентської молоді відбувається не під

впливом навчального процесу, а під впливом соціальних, батьківських

стереотипів про гроші. Особливістю монетарних уявлень цієї категорії

студентів є поширення знецінення функцій грошей. Частково даний феномен

можна пояснити філософсько-споглядальними уявленнями про матеріальні

речі, які виникають у студентів внаслідок вивчення психологічних

дисциплін. Проте знецінення грошей можна пояснити й невпевненістю

студентів-психологів у власному майбутньому в плані матеріального

забезпечення, оскільки професія психолога одна з найнижче оплачуваних в

Україні. З огляду на все вищесказане, необхідним є створення програми

корекції монетарних уявлень та поведінки в осередку саме студентів-

психологів та інших гуманітарних спеціальностей загалом.

У порівнянні з майбутніми психологами, майбутні правоохоронці та

юристи схильні переоцінювати функції грошей в суспільстві та роль їх у

власному житті (F2, 22% дисперсії). Як і в інших категоріях студентів, в їх

осередку також поширене уявлення (F1, 38% дисперсії) проте, що до грошей

потрібно ставитися економно, зберігати їх та створювати фінансові запаси.

Поряд з цим наявна найнижча вираженість уявлення про примноження,

інвестування власного капіталу (F4, 10% дисперсії). На нашу думку, ця

125

особливість пов’язана з професійними очікуваннями юристів-

правоохоронців. Адже їх майбутня діяльність не буде пов’язана з бізнесом,

створенням власної справи задля отримання прибутків, тому відкладання

грошей з зарплати в їх уявленні найліпша модель монетарної поведінки.

Розповсюдження переоцінки потреби в грошах й знецінювання соціальних

потреб серед майбутніх правоохоронців можна пояснити особливістю

закладу, де вони навчаються. Оскільки заклад є закритим, студенти живуть і

навчаються в одному середовищі, спілкування за межами закладу обмежене

(з рідними й друзями тільки у відпустку). Багато студентів з

малозабезпечених сімей, існують за рахунок стипендії, зайнятися додатковою

діяльністю з метою підзаробітку немає змоги, оскільки заклад суворо

дисциплінарний. На нашу думку, поширення переконань в абсолютній

цінності грошей серед студентів цієї спеціальності може призвести до

виникнення аморальних способів їх заробляння шляхом корупції на

майбутніх посадах правоохоронців. Відмінності в типах монетарних уявлень

студентів різних курсів представлено на рис. 2.15.

17%

25%

40%

15%

27%

16%

23%

10%

21%

6%

12%

3%

28%

8%10%

2%

10%

2%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

Гроші-безпека

Гроші- матеріальні потреби

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне благополуччя

Гіперзнецінювання грошей

1 курс 2 курс 3 курс

Рис. 2.5. Процентне співвідношення типів монетарних уявлень студентів

різних курсів навчання

Отже, згідно представлених даних, відбувається зростання поширеності

типу монетарних уявлень «Гроші – безпека» до останнього курсу навчання

126

( І курс – 17% дисперсії; ІІІ курс – 25% дисперсії; V курс – 40% ), тому що з

віком та набуттям знань в галузі економіки студенти більш прагнуть

убезпечити себе від матеріальних для труднощів за допомогою збереження

коштів. За результатами дослідження, майже половина студентів п’ятого

курсу впевнені, що створення грошових запасів – запорука їх матеріального

благополуччя та фінансового успіху. Відбувається посилення прагнення

планувати свій бюджет, контролювати доходи та витрати, що є прогресивним

кроком в порівнянні зі студентами першого та третього курсів.

Натомість монетарні уявлення студентів першого курсу (етап ранньої

юності носять емоційний характер. Так, в порівнянні зі студентами інших

курсів вони більший процент за типом «Гроші – емоційне благополуччя» (І

курс – 28% дисперсії; ІІІ курс – 8% дисперсії; V курс – 10% ). Таким чином

першокурсники в більшій мірі асоціюють гроші зі щастям та насолодою,

тому що система уявлень та знань про гроші у цієї групи студентів

формується під впливом їх емоційних потреб та настроїв.

Тип монетарних уявлень «Гроші – матеріальні потреби» найбільш

переважає серед студентів третього курсу ( І курс – 15% дисперсії; ІІІ курс –

27% дисперсії; V курс – 16% ). Саме ця група студентів більшою мірою

наділяє гроші матеріальними функціями, ніж соціальними. Цим можна

пояснити й більш низький відсоток за типом монетарних уявлень «Гроші –

влада» серед студентів третього курсу ( І курс – 23% дисперсії; ІІІ курс – 10%

дисперсії; V курс – 21% ). Разом з тим студенти третього курсу більш схильні

переоцінювати функції грошей (тип монетарних уявлень «Гіперцінність

грошей»: І курс – 6% дисперсії; ІІІ курс – 10% дисперсії; V курс – 3% ) та

недооцінювати їх ( тип монетарних уявлень «Гіперцінність грошей» : І курс

– 2% дисперсії; ІІІ курс – 10% дисперсії; V курс – 2% ). Отже, третій рік

навчання у виші є критичним у формуванні монетарних уявлень й

позначається істотною зміною їх структури в порівнянні із структурою

студентів першого курсу. Відбувається своєрідне самовизначення

127

третьокурсників щодо своїх уявлень про гроші та свого місця в монетарній

сфері суспільства.

Отже, протягом навчання у виші відбуваються суттєві зміни у

когнітивному компоненті монетарної соціалізації студентів. На початку

навчання студенти більш схильні приписувати грошам емоційну функцію й

до його закінчення відбувається поступовий перехід до розуміння їх

соціальної, економічної та захисної функції. Натомість на третьому році

навчання у закладі вищої освіти відбувається криза у формуванні монетарних

уявлень й, на нашу думку, може характеризуватися появою дезорієнтації в

сфері монетарних відносин.

З дослідження особливостей монетарних уявлень студентів різної

професійної спрямованості неодмінно випливає припущення про суттєву

роль економічних знань на процес їх монетарної соціалізації. Тому в нашому

дослідженні ми поставили за мету виявлення рівня економічної

поінформованості в сфері монетарних відносин за допомогою Анкети

(А. Журавльова, А. Купрейченко) та встановлення його взаємозв’язку з

типами монетарних уявлень. Порівняльний аналіз ступеню економічної

поінформованості студентської молоді дає змогу виявити особливості

когнітивного компоненту їх монетарної соціалізації (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Рівень економічної поінформованості в сфері монетарних відносин

студентської молоді

Категорії студентів Середнє арифметичне

в балах

Рівень економічної

поінформованості

Юнаки

6.0 вище середнього

Дівчата 5.6 вище середнього

Провінційні студенти 5.1 вище середнього

Столичні студенти 7.3 Високий

128

Продовження таблиці 2.2

Студенти України 6.2 вище середнього

Студенти ЕС 5.6 вище середнього

Менеджери 6.8 вище середнього

Фінансисти 6.2 вище середнього

Психологи 4.2 Середній

Юристи 4.8 Середній

Отже, згідно результатів дослідження найбільш економічно освіченні

саме студенти з мегаполісу. Саме багатомільйонних містах створюються

вигідні умови для кар’єрного зростання майбутніх професіоналів, більш

висока конкуренція в здобутті бажаних посад. Тому і зацікавленість в

економічних знаннях у студентів зі столиці вище, оскільки високий їх рівень

дозволяє підвищити конкурентоздатність.

У порівняні з іншими групами студентів, найнижчий рівень економічної

поінформованості виявився саме у студентів гуманітарних професій

(психологи та юристи-правоохоронці), що може суттєво знизити їх

адаптаційні можливості в сучасних соціально-економічних умовах. У кінці

90-тих та початку 2000-них в системі освіти був взятий курс на гуманізацію

освіти, тобто запровадження обов’язкового вивчення гуманітарних

дисциплін (психологія, соціологія) в процесі здобуття будь-якої

спеціальності. В сучасних соціально-економічних умовах потрібна також

«економізація освіти», що передбачає не лише вивчення економічних

дисциплін, але забезпечення безперервності економічної освіти з

дошкільного навчального закладу до вищого.

Суттєвий вплив чинника напряму професійної підготовки

підтверджується наявністю кореляційного зв’язку між рівнем економічної

поінформованості та типами монетарних уявлень. Згідно кореляційного

аналізу, високі показники економічної поінформованості достатньою мірою

пов’язані з такими різновидами монетарних уявлень та поведінки – «Гроші –

129

безпека» ( r = 0,71 при рівні значущості p ≤ 0,05); «Гроші – влада» (r = 0,69

при рівні значущості p ≤ 0,05). В свою чергу, низький рівень економічної

поінформованості пов’язаний з такими деструктивними типами монетарних

уявлень як «Гіперзнецінення грошей» (r =0,65, р ≤0,01) та «Гіперцінність

грошей» (r =0,76, р ≤ 0,05). Отже, набуті економічні знання не лише

систематизують наявні монетарні уявлення студентів, але сприяють появі

нових більш конструктивних монетарних уявлень, що забезпечують

ефективність діяльності в монетарній сфері.

Аналізуючи результати дослідження за анкетою економічної

поінформованості А. Журавльова, А. Купрейченко), а саме, відповіді

студентів на запитання «Який соціальний інститут впливає на формування

монетарних уявлень» була виявлена домінуюча роль навчального закладу в

розвитку когнітивного компоненту монетарної соціалізації. Так, 56%

студентів вважають, що саме теоретико-практичні знання, які надаються в

навчальному закладі впливають на формування монетарних уявлень.

Політичні п-тії; 4%

Родина,друзі; 25%

Учбовий заклад;

56%ЗМІ; 15%

Рис 2.7. Розподіл відповідей студентської молоді на запитання « Який

соціальний інститут має найбільший вплив на формування монетарних

уявлень» (у %)

Основною вимогою сучасного суспільстві, що розвивається, є

інноваційно освіченні, підприємливі люди, які можуть самостійно приймати

рішення в ситуації вибору, здатні до співробітництва, відрізняються

мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють почуттям

130

відповідальності за долю країни і подальше її процвітання. Невід’ємною

частиною сучасної освіти є його економічна складова, представлена

економічними знаннями в сфері монетарних відносин та навичками

продуктивної монетарної поведінки, які в сукупності формують монетарну

культуру людини. Безліч провалів економічних реформ в нашій країні

пов’язані з непідготовленістю значної частини населення до переходу до

ринкових умов, незнанням елементарних економічних понять і законів

соціального життя. Зазначимо, що саме освітні заклади можуть забезпечити

успішну монетарну соціалізацію студентської молоді шляхом надання

ґрунтовної економічної освіти.

Отже, у цьому пункті нашого дисертаційного дослідження були розкриті

особливості когнітивного компоненту монетарної соціалізації, складовими

якого є монетарні уявлення та економічних знання в сфері монетарних

відносин. В наступному пункті нами буде проаналізований не менш

важливий емоційний компонент монетарної соціалізації студентів.

2.2.2 Дослідження особливостей афективного компоненту монетарної

соціалізації студентської молоді

З метою виявлення особливостей емоційної оцінки грошей у

представників студентської молоді були проаналізовані дані за проективною

методикою «Незавершені речення» (модифікація М. Семенова). Шляхом

контент-аналізу неусвідомлюваних емоційних реакцій щодо грошей за цією

методикою були визначені провідні групи емоції, які характерні для

студентської молоді.

Отже, дослідження особливостей афективного компоненту монетарної

соціалізації за статевою приналежністю має такі результати ( рис. 3.6 ).

131

7%3%

13%

30%

20%

40%

9%5%

6%

20%

45%

2%

0%

5%

10%15%

20%

25%

30%35%

40%

45%

Акизитивні

ГедоністичніПугнічні

Глоричні

Альтруїстичні

Нейтральні

Юнаки Дівчата

Рис.2.6. Процентне співвідношення типів емоційних реакцій щодо грошей у

студентів різної статі

Так, 45% юнаків виявляють нейтральне емоційне ставлення до грошей,

всупереч дівчатам, серед яких лише 2% відсотки реагують на гроші

нейтрально (t = 1,98, p ≤ 0,05). Ця особливість пояснюється гендерними

особливостями емоційної сфери чоловіків та жінок, оскільки останні більш

схильні до емоційного сприйняття об’єктів та явищ зовнішнього світу, в тому

числі монетарних відносин. Чоловіки ж натомість не пов’язують поняття

«гроші» з емоційними переживаннями, більш описують це явище в ході

мисленневої діяльності та з огляду на власні логічні висновки.

На відміну від юнаків, для дівчат більш характерне переживання

страху, тривоги, роздратування щодо грошей, їх відсутності (пугнічні

емоційні реакції – 40% респондентів жіночої статі й 20% – чоловічої, t = 2,34

p ≤ 0,05). Це свідчить про наявність невпевненості у дівчат-студенток у

власному матеріальному становищі та способах здобуття грошей. На думку

багатьох дослідників [25; 26], саме в юнацькому віці у представниць жіночої

статі суттєво зростає тривожність стосовно власного майбутнього,

стурбованість неможливістю поєднувати майбутню сім’ю та роботу. Отже,

вже у юнацькому віці дівчата переймаються вибором між гарною роботою,

кар’єрним зростанням як джерелом високого доходу та створенням сім’ї,

народженням дітей й відповідно фінансовою залежністю від чоловіка. Отже,

132

тема грошей стає для дівчат в цьому віці емоційно значимою, викликає

острах та тривожні переживання.

Вплив матеріального становища на емоційне благополуччя жінок

підтверджується також даними процентного співвідношення гедоністичного

типу емоційних реакцій. Так, 30% дівчат відчуває насолоду та радість у

зв’язку з наявністю грошей, натомість серед юнаків цей процент менший –

всього 13%. (t = 2,73, p ≤ 0,01).

Респонденти жіночої статі також більшою мірою виявляють

альтруїстичні емоційні реакції в монетарній сфері (20% дівчат і 6% юнаків, t

= 2,51, p ≤ 0,05). Ці особливості насамперед пов’язані з більшим розвитком

емпатії у жінок. Здатність відчувати задоволення та радість від матеріальної

допомоги близьким та благодійності загалом також свідчить про більш раннє

моральне дозрівання дівчат юнацького віку в порівнянні з юнаками.

Вплив етнокультурних та соціально-економічних чинників

підтверджується даними дослідження (рис. 3.7).

5%3%

20%7%

38%15%14%

43%

10%2%

13%

30%

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40% 45%

Акизитивні

Гедоністичні

Пугнічні

Глоричні

Альтруїстичні

Нейтральні

Украінські студенти Студенти ЄС

Рис. 2.7. Особливості афективного компоненту монетарної соціалізації

студентів України та Польщі

Як видно з рис. 3.7, найбільше для студентів з Польщі характерні глоричні

емоції (43% респондентів) та нейтральні емоційні реакції щодо грошей (30%

респондентів). Натомість для українських студентів ці типи емоційного

реагування майже не притаманні – 14% та 13% респондентів відповідно (t =

133

2,13 p ≤ 0,05). Поряд з цим для студентів з України більш властиві( t = 1,99, p

≤ 0,05) пугнічні емоції щодо грошей (38% опитаних) та гедоністичні емоційні

реакції ( 20% досліджуваних).

Отже, представники європейської студентської молоді більш схильні

відчувати гордість та власну перевагу у зв’язку з володінням грошима, тоді

як українці – радість та піднесення. З іншого боку, студентам з ЄС властиве

роздратування у зв’язку з відсутністю грошей, що стимулює їх до діяльності

та пошуку способів їх заробітку. Навпаки, українські студенти в ситуації

відсутності грошей відчувають негативні емоційні переживання, що

блокують діяльність ( страх, тривога) або призводять до помилок в діяльності

(гнів). Вищеописані відмінності детерміновані в основному соціально-

економічними умовами, що склалися в розвинутому суспільстві з високим

рівнем соціального захисту населення й де відсутня гостра потреба в грошах.

Цим можна пояснити нейтральне емоційне ставлення до грошей третини

європейських студентів. Разом з тим неможливо виключати вплив

етнокультурного чинника. Так, за даними досліджень етнопсихологів,

українці більш емоційні в порівняні з північно-західними народами ( поляки,

німці, чехи), яким притаманні раціонально-вольові риси [40]. Емоційне

сприйняття світу українцями стосується й монетарної сфери. Специфічна

емоційна чутливість властива українцям дозволяє відчувати весь спектр

негативних та позитивних емоцій до грошей. Неможливо не відмітити

відмінність у прояві альтруїстичних емоцій щодо грошей у студентів з

України ( 10% респондентів) та Польщі ( всього 2% респондентів, t = 2,8, p ≤

0,01). Ці відмінності спричинені насамперед поширенням індивідуальної

благочинності в українському суспільстві, тоді як в західноєвропейському

суспільстві існують державні фонди захисту населення відрахування, в які

здійснюють громадяни Польщі.

На теренах України також є відмінності в емоційному компоненті

монетарної соціалізації студентів різних міст ( рис. 3.8 ).

134

5% 7%

27%

12%

30%

47%

4%

26%

13%

3%

21%

5%

0%5%10%15%20%25%30%35%40%45%50%

Акизитивні

Гедоністичні

Пугнічні

Глоричні

Альтруїстичні

Нейтральні

Провінційне місто Мегаполіс

Рис. 2.8. Процентне співвідношення типів емоційних реакцій щодо грошей у

студентів різних міст

Згідно рис. 2.8, у студентів м. Києва більш виражені пугнічні емоційні

реакції щодо грошей – 47% опитаних; глоричні – 26% (t = 2,25, p ≤ 0,05). В

порівнянні з ними, у студентів, що живуть у невеликих містах, відсоток за

цими типами емоційних реакцій значно менший – 30% пугнічні емоції й

всього 4% – глоричні ( t = 2,55, p ≤ 0,05 ). Натомість серед студентів з

невеликих міст поширені гедоністичні емоції щодо грошей (27%

респондентів, всупереч 12% студентів зі столиці, t = 1,98, p ≤ 0,05),

нейтральні емоції ( 26% досліджуваний з невеликих міст й всього 5% зі

столиці, t = 2,18, p ≤ 0,05). Водночас рівень вираженості альтруїстичних

емоційних реакцій у студентів з невеликих міст вищий – 13% респондентів,

тоді як всього для 3% студентської молоді з мегаполісу характерний цей тип

(t = 2,21, p ≤ 0,05).

Неможливо не відмітити високий ступінь прояву негативних емоцій з

приводу фінансового забезпечення населення України, але все ж таки рівень

тривоги щодо грошей серед студентської молоді в столиці вищий. Це

насамперед пов’язано з більш високим рівнем домагань в фінансовій сфері

студентів з мегаполісу й більшу значимість матеріального становища для

них. Отже, для цієї категорії досліджуваних характерні більш зрілі емоційні

135

переживання щодо грошей. Натомість студенти з невеликих міст схильні до

«емоційного інфантилізму», що проявляється у відчутті радості або

абсолютній байдужості по відношенню до грошей й характерно для

підліткового та раннього юнацького віку. Ця відмінність, на нашу думку,

пояснюється тим, що студенти з невеликих міст більш пізніше за однолітків

зі столиці стають повноцінними суб’єктами монетарних відносин.

Більш високий рівень альтруїстичних емоцій щодо грошей студентської

молоді з невеликого міста пов’язаний більш високим ступенем прояву

альтруїзму населення подібних міст в порівнянні з населенням мегаполісів.

Так, дослідники вважають, що рівень альтруїзм пропорційний кількості

населення, найбільший він в невеличких селах й де мешканці тісно знайомі

один з одним. за якою були встановлені типи емоційних реакцій стосовно

грошей (рис. 2.16).

4%6%

14%

38%

10%

7%

26% 13%

37%

16%

14% 19%

5%

15%

6%

11%

42%

17%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

45%

Аки

зитивні

Гедоністи

чні

Пугнічн

і

Глоричні

Альтруїстичні

Нейтрал

ьні

1 курс 3 курс 5 курс

Рис. 2.9. Особливості емоційного компоненту монетарної соціалізації

студентів різних курсів навчання

З рис. 2.16 видно, що під кінець навчання у виші зростає

розповсюдженість акизитивних емоційних реакцій, що полягають у

задоволенні від накопичення грошей ( І курс – 4%, ІІІ курс – 6%, V курс –

14%, t = 2,59, р ≤ 0,01). Очевидно, що поява цих емоційних реакцій

пов’язано зі змінами у когнітивній сфері наприкінці навчання, оскільки

136

найпоширенішим типом монетарних уявлень у студентів п’ятого курсу є

«Гроші – безпека». З іншого боку, найбільш розповсюдженими емоційними

реакціями серед студентів останнього курсу є пугнічні емоційні реакції, до

яких належать страх у зв’язку з грошима, «грошова тривога» ( І курс – 26%,

ІІІ курс – 13%, V курс – 37%, t = 2,77, р ≤ 0,05). Можна припустити, що саме

страх та тривога через відсутність грошей або матеріальні невдачі пов’язані з

уявленням представників старшого юнацького віку про те, що потрібно

створювати грошові запаси задля досягнення фінансової безпеки. Натомість,

у першокурсників найбільш виражені гедоністичні емоційні реакції, а саме

переживання радості та насолоди у зв’язку з грошима (І курс – 38%, ІІІ

курс – 10%, V курс – 7%, t = 2,77, р ≤ 0,001). Отже, гроші для них є

важливими для підтримки емоційного благополуччя. Більш емоційно

нейтральними по відношенню до грошей в порівнянні зі студентами інших

курсів є студенти третього курсу (І курс – 11%, ІІІ курс – 42%, V курс –

17%, t = 2,77, р ≤ 0,01). Це можна пояснити тим, що саме у віці 20 – 21 року

приходить розуміння того, що гроші не є абсолютним щастям у житті.

Байдужість до грошей пояснюється також безтурботністю існування в цьому

віці, на відміну від студентів останнього курсу навчання, які починають

перейматися своїм фінансовим становищем та майбутнім заробітком.

Загалом, динаміка емоційного компоненту монетарної соціалізації

студентської молоді полягає у зміні емоційних реакцій від радісних

переживань у зв’язку з грошима на початку навчання до відчуття тривоги в

монетарній сфері при його завершенні. Очевидно це пов’язано зі зростанням

відповідальності студентів п’ятого курсу в сфері монетарних відносин.

Наступним етапом у вивченні емоційного компоненту монетарної

соціалізації є дослідження типів емоційних реакцій щодо грошей студентів

різних спеціальностей (табл. 2.4).

137

Таблиця 2.4

Процентне співвідношення типів емоційних реакцій щодо грошей

студентів різних спеціальностей

Емоційні реакції

щодо грошей Менеджери Фінансисти Психологи Юристи

Акизитивні 3% 20% 15% 7%

Гедоністичні 33% 25% 16% 13%

Пугнічні 9% 32% 21% 48%

Глоричні 2% 5% 23% 12%

Альтруїстичні 17% 12% 5% 10%

Нейтральні 35% 6% 20% 10%

Всього 100% 100% 100% 100%

Отже, акизитивні емоційні реакції майже не розповсюджені серед

студентської молоді. Разом з тим найбільш характерні для майбутніх

фінансистів ( 20% досліджуваних, t = 2,73, p ≤ 0,01 ), що свідчить про стійку

орієнтацію у них до економії коштів та виражене відчуття задоволення від

процесу їх накопичення. Наявність цієї особливості дозволяє припустити, що

обираючи професію фінансиста, молоді люди керуються позитивними

емоціями щодо грошей та цікавляться монетарною сферою задовго до свого

професійного вибору.

До гедоністичних емоційних реакцій найбільш схильні студенти-

менеджери (33% опитаних, t = 2,27, p ≤ 0,05) та студенти фінансового

факультету (25% t = 2,16, p ≤ 0,05), що свідчить про високий рівень

залежності від грошових ресурсів у представників цих спеціальностей,

оскільки гроші для них є джерелом радості та насолоди. З іншого боку,

відчуття радості призводить до емоційного розслаблення та позбавляє

стимулу до діяльності. Наявність розслаблення по відношенню до грошей у

студентів-менеджерів підтверджується також відсутністю пугнічних

емоційних реакцій (ці емоції наявні лише у 9% досліджуваних).

138

Тривога та страх по відношенню до грошей характерні для студентів

майже всіх спеціальностей ( фінансисти – 32%; психологи – 21%; юристи –

48%), що свідчить про високий рівень емоційної напруги в монетарній сфері.

Ці результати можна пояснити наявністю невпевненості у своєму

фінансовому становищі та відсутності спланованих дій для його покращення.

В попередньому пункті нашої дисертаційної роботи ми досліджували

монетарні уявлення студентської молоді як складову когнітивного

компоненту їх монетарної соціалізації. Оскільки було встановлено, що

домінуючим типом монетарних уявлень є накопичувальний тип, то можна

припустити, що подібні уявлення формуються під впливом емоцій тривоги та

страху з приводу грошей.

Глоричні емоційні реакції майже не виражені у студентської молоді,

тільки 23% студентів психологічної спеціальності демонструють їх. Загалом

для студентів психологів характерні різнопланові емоційні реакції щодо

грошей. Тому можна стверджувати, що емоційне ставлення до грошей

студентів цієї спеціальності детерміноване їх особистісним досвідом а ніж

чинником професіоналізації.

Нейтральні емоційні реакції найбільш характерні для студентів-

менеджерів (35 % респондентів t = 2,63, p ≤ 0,05), що свідчить відсутність

хвилювань в сфері монетарних відносин. Загалом, більш позитивні та

продуктивні емоції щодо грошей поширені серед студентів спеціальності

«Менеджмент» та «Фінанси», а найбільш негативні – серед студентів-

правоохонців. Для студентів ж психологічної спеціальності характерна

невизначеність в емоційному реагуванні щодо грошей. Отже, професійна

спрямованість, посилене вивчення економічної теорії та застосування у

навчанні економічної практики позитивно впливає на емоційний компонент

монетарної соціалізації студентської молоді.

Методика О. Фанталової передбачає емоційну оцінку важливості для

студентів таких ціннісних орієнтацій: гарне харчування; відчуття фізичної

безпеки; гарна родина; самоповага; бути залученим до справи; достатня

139

кількість грошей; гарні умови життя; впевненість у майбутньому; підтримка

інших; визнання навколишніх; знайти своє місце в житті.

Отже, ціннісні орієнтації створюють мотивацію для діяльності в сфері

монетарних відносин, оскільки досягнення цих цінностей асоціюється в

свідомості суб’єктів з грошима та матеріальним становищем. Загалом у

вибірці українських студентів гроші як цінність займають в середньому 5-те

місце, серед європейських студентів – 8-ме місце. Ці дані підтверджуються

дослідженнями інших авторів. Оскільки цінність грошей зростає з віком й

максимальної своєї цінності, окремого індивіда вони досягають у віці 35 – 45

років. Отже, у віці 18 – 21 років гроші мають досить низьку цінність в

порівнянні з іншими цінностями, особливо в для економічно розвинених

країнах, де матеріальні блага доступніші.

Вивчення особливостей монетарної соціалізації студентів дає змогу

встановити відмінності ціннісних орієнтаціях студентів різних статей, які

відображені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Відмінності в ціннісних орієнтаціях студентської молоді за статевою

ознакою (середнє арифметичне рангове місце цінностей)

Ціннісні

орієнтації

Їжа

Без

пек

а

Ро

ди

на

Сам

оп

оваг

а

Ро

бота

Грош

і

Ком

форт

Вп

евн

еніс

ть

в

май

бутн

ьом

у

Під

три

мка

ото

чу

юч

их

У

спіх

Сам

ореа

ліз

ація

Юнаки 8.7 5.5 4.2 3.4 1.6* 6.2 7.7 4.4 3.5 2.4** 8.4

Дівчата 8.8 5.3 1.5* 3.9 4.9 6.6 3.2* 4.6 3.8 7.0 4.3*

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Цікавим є той факт, що більшість студентів поставили гроші як базову

цінність в середньому на 6 місце. Отже, дані дослідження ціннісних

орієнтацій представників різних статей відповідають дослідженням інших

авторів. Для дівчат юнацького віку більш важливі родина ( 1.5 дівчата й 4.2

140

хлопці t = 1,98, p ≤ 0,05), комфорт ( 3.2 дівчата й 7.7 хлопці t = 2,45, p ≤ 0,05)

та самореалізації ( 4.3 дівчата й 8.4 хлопці t = 2,19, p ≤ 0,05). Для юнаків на

цьому віковому етапі важливі: робота ( 1.6 хлопці й 4.9 дівчата t = 2,52, p ≤

0,05) та успіх ( 2.4 хлопці й 7.0 дівчата, t = 2,75, p ≤ 0,01). Таким чином

орієнтація на сім’ю у дівчат й на професійну сферу у юнаків зумовлюється

перш за все гендерними стереотипами, оскільки жінка традиційно є

«берегинею домашнього вогнища», а чоловік – «годівником». Отже, у

студентів різних статей буде відрізнятися мотивація монетарної поведінки –

дівчата більш орієнтуються на витрачання коштів заради родини, а хлопці –

на їх примноження за рахунок професійної діяльності.

Більше прагнення студентів чоловічої статі до успіху, а студентів

жіночої – до самореалізації, можна пояснити більш раннім дозріванням

дівчат в порівнянні з юнаками. Так, юнаки в цьому віці більш націлені на

зовнішні атрибути в оцінці своїх досягнення (нагороди, премії, визнання

оточуючих). Тоді як молоді дівчата керуються внутрішніми атрибутами

досягнень (реалізація власних талантів та здібностей).

Порівнюючи ціннісні орієнтації студентів Євросоюзу та України ( табл.

2.6) було встановлено, що більше студенти європейських країн, ніж українці

націлені на роботу (1.7 й 5.5 відповідно t = 2,17, p ≤ 0,05) та самореалізацію

(2.6 й 6.5 відповідно t = 2,33, p ≤ 0,05). Натомість для українських студентів

більш важливі безпека ( 2.4 й 7.8 відповідно, t = 2,77, p ≤ 0,01 ), родина ( 1.9

українці та 4.6 європейці, t = 2,07, p ≤ 0,05), впевненість у майбутньому ( 3.8

українці та 7.8 європейці t = 1,98, p ≤ 0,05), гроші ( 8.1 українці та 4.5

європейці, t = 2,07, p ≤ 0,05).

141

Таблиця 2.6

Особливості ціннісних орієнтацій студентів Польщі та України

(середнє арифметичне рангове місце цінностей)

Ціннісні

орієнтації

Їжа

Без

пек

а**

Ро

ди

на*

Сам

оп

оваг

а

Ро

бо

та*

Гр

ош

і*

Ко

мф

ор

т

Вп

евн

еніс

ть

в

май

бу

тньо

му

*

Під

три

мка

ото

чу

юч

их

Усп

іх

Сам

ор

еаліз

ація

*

Польща 9.3 2.4 4.6 3.1 5.5 8.1 6.2 7.8 5.8 4.9 2.6

Україна 8.7 7.8 1.9 3.2 1.7 4.5 6.3 3.8 4.8 4.5 6.5

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Отже, європейські студенти більш раніше набувають професійних амбіцій

та прагнення до незалежності, ніж українці, які в свою чергу прив’язані до

родини та залежні від думки оточуючих. З іншого боку, відданість українців

сім’ї, зумовлена їх етнопсихологічними та культурними особливостями.

Адже в українській культурі родина посідає центральне місце, а в часи

відсутності державності, була більш суспільно значимою, ніж держава.

Згідно даних дослідження, виявляється більш виражене прагнення

українських студентів до грошей та матеріального збагачення. Поява таких

цінностей закономірна в умовах затяжної кризи. Поряд з тісним зв’язком

українців з родиною, матеріальні цінності спричинюють надмірне їх

прагнення до матеріального процвітання власної родини, яке розглядається

більш важливим ніж загальносуспільне загальнодержавне процвітання.

Натомість ціннісні орієнтації європейських студентів призводять до

індивідуалізму в їх монетарній поведінці, а матеріальне становище

розглядається в прямій залежності від реалізації власних здібностей.

Більш виражене орієнтація студентів з України на впевненість у

майбутньому, на наш погляд, детермінується сучасними соціально-

політичними процесами. В Україні ж соціально-політична нестабільність,

142

конфлікт на сході країни породжує відчуття розчарування та тотальну

невпевненість у майбутньому в свідомості сучасних молодих людей.

Дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді на рівні

мегаполісу та невеликого міста має такі результати (табл. 2.7) Для студентів

столичного мегаполісу більш важливими, ніж для студентів невеликого

міста є безпека (4.2 та 8.0 відповідно, t = 1,98, p ≤ 0,05), робота (1.8 та 5.7

відповідно, t = 2,17, p ≤ 0,05) й впевненість у майбутньому (3.2 й 7.2

відповідно, t = 2,64, p ≤ 0,01).

Таблиця 2.7

Порівняння ціннісних орієнтацій студентів мегаполісу та провінційного міста

(середнє арифметичне рангове місце цінностей)

Ціннісні

орієнтації

Їжа

Без

пек

а*

Род

ин

а*

Сам

оп

оваг

а

Роб

ота

*

Грош

і

Ком

форт

Вп

евн

еніс

ть

в

май

бутн

ьом

у**

Під

три

мка*

*

**оту

чую

чи

х

Усп

іх

Сам

ореа

ліз

ація

Столиця 8.9 4.2 5.6 3.6 1.8 5.7 9.4 3.2 8.3 6.1 2.4

Провінція 8.6 8.0 1.7 3.1 5.7 5.4 9.2 7.2 3.5 6.0 2.2

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Отже, студенти зі столиці більшою мірою прагнуть незалежності від

батьків, в тому числі й фінансової, за рахунок професійної самореалізації.

Водночас їм раніше доводиться стикатися з труднощами та розчаруванням, а

ніж їх одноліткам з провінції. Оскільки ситуація в столиці є більш

криміногенною, то молоді люди більше переймаються власною безпекою.

Про залежність від батьків та сім’ї та думки соціального середовища у

студентів з невеликих міст свідчить наявність високого рівня розвитку таких

цінностей як родина ( 1.7, t = 2,14, p ≤ 0,05) та підтримка оточуючих( 3.5, t =

2,70, p ≤ 0,01).

Для встановлення домінуючих ціннісних орієнтацій студентів різних

спеціальностей були проаналізовані результати за методикою О. Фанталової

143

(табл. 2.8). Високий рівень розвитку ціннісної орієнтації відповідає 2-ом

балам й вище. Отже, студентам всіх спеціальностей характерні такі цінності

як родина та комфорт.

Таблиця 2.8

Відмінності в ціннісних орієнтаціях студентів різних спеціальностей

(середнє арифметичне рангове місце цінностей)

Ціннісні

орієнтації

Їжа

Без

пек

а

Ро

ди

на

Сам

оп

оваг

а

Ро

бо

та

Гр

ош

і*

Ко

мф

ор

т

Вп

евн

еніс

ть

в

май

бу

тньо

му

**

Під

три

мка

Усп

іх*

Сам

ор

еаліз

ація

*

Фінансисти 8.5 8.1 1.6 1.3 3.6 8.3 1.2 3.8 4.0 4.7 1.7

Менеджери 9.1 8.2 2.0 2.4 2.1 7.8 1.4 7.7 7.8 2.3 4.8

Психологи 8.7 8.3 1.8 2.6 5.0 4.2 1.5 4.6 8.2 4.4 6.7

Юристи 9.0 7.9 1.7 1.9 2.7 4.4 2.0 3.5 4.1 2.2 6.9

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Для фінансистів також важливі підтримка оточуючих ( 4.0, t = 2,68, p ≤

0,01) й самореалізація (1.7, t = 2,23, p ≤ 0,05). Напевне, що студенти цієї

спеціальності розуміють самореалізацію як віднаходження свого місця в

колективі, своєї ролі в системі соціальних зв’язків. Очевидно, що на появу

таких цінностей впливає напрям професійної підготовки, оскільки

фінансисти налаштовані на роботу в колективі у великих компаніях в якості

підлеглого й нестабільний заробіток.

Натомість студенти - менеджери більше орієнтуються на власний успіх

(2.3, t = 2,26, p ≤ 0,05), оскільки планують обіймати керівні посади. Вони

меншою мірою, ніж студенти інших спеціальностей потребують впевненості

в майбутньому ( 7.7, t = 2,15, p ≤ 0,05) та не схильні шукати підтримки інших

(7.8). А, отже, вони здатні проявляти незалежність в різних сферах життя, в

тому числі й в монетарній сфері та здатні на ризик у поводженні з грошима.

144

Для студентів психологічної спеціальності більше за інші групи студентів

важливі гроші ( 4.2, t = 2,05, p ≤ 0,05), гарне фінансове становище. А, отже,

вони занепокоєні перспективою власного матеріального забезпечення.

Більшість майбутніх психологів не впевнені, що вони зможуть знайти

високооплачувану роботу за спеціальністю по закінченню вузу.

Гроші також дуже важливі для майбутніх юристів (4.4) поряд з

підтримкою інших (4.1) та успіхом у житті (2.2), що свідчить про їх

амбіційність та цілеспрямованість у здобутті гідного матеріального

становища. Але скоріше за все заради матеріального становища вони навряд

чи знехтують інтересами інших людей, адже для них важлива суспільна

думка.

Методика О. Фанталової дозволяє також виявити емоційну оцінку

доступності основних потреб, результати дослідження якої серед різних

груп студентів представлені в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Відмінності в емоційній оцінці доступності основних потреб в різних групах

студентів (середнє арифметичне рангове місце доступності потреби)

Потреби

Їжа

Без

пек

а

Ро

ди

на

Сам

оп

оваг

а

Ро

бота

**

Грош

і*

Ком

форт

Вп

евн

еніс

ть

в

май

бутн

ьом

у

Під

три

мка

ото

чу

юч

их

Усп

іх

Сам

ореа

ліз

ація

Юнаки 1.7 2.5 2.2 3.5 2.6 7.9 4.5 4.4 3.7 7.2 8.3

Дівчата 1.8 2.3 4.5 3.8 6.9 7.5 4.1 4.6 3.6 7.5 8.4

Польща 1.3 2.4 1.6 2.1 1.5 3.4 6.3 7.8 3.8 7.7 8.6

Україна 1.7 1.8 2.9 3.7 5.7 8.2 7.3 3.8 4.6 7.9 8.5

Фінансист 1.5 2.1 1.6 3.3 4.6 7.5 5.2 3.8 4.2 8.7 8.4

145

Продовження таблиці 2.9

Менеджер 1.1 2.2 2.0 3.4 3.1 8.4 5.6 7.7 3.8 8.3 7.8

Психологи 1.7 2.3 1.8 3.6 5.0 9.7 5.2 4.6 4.1 7.3 7.5

Юристи 1.8 1.9 1.7 2.9 3.7 8.2 6.0 3.5 4.7 8.1 7.3

Столиця 8.9 5.2 3.6 3.9 2.8 8.6 6.2 3.2 5.3 7.2 7.6

Провінція 8.6 2.0 1.8 3.0 6.8 9.3 7.2 7.2 5.5 6.9 7.7

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Отже, наймеш доступною для більшості груп студентів видається

реалізація потреби в грошах, окрім студентів з Польщі (3.4, t = 2,13, p ≤ 0,05)

та потреб в успіху та самореалізації. Існують відмінності в емоційній оцінці

доступності в реалізації потреби в роботі. Так, робота є більш доступною для

європейських студентів,ніж для українських (1.5 та 5.7 відповідно, t = 2,75, p

≤ 0,01), що пов’язано з більш розвиненим ринком праці в країнах ЄС. Також

робота є більш доступною для студентів зі столиці, ніж для студентів з

невеликих міст ( 2.8 та 6.8 відповідно, t = 2,15, p ≤ 0,05).

Методика О. Фанталової дозволяє також оцінити ступінь задоволеності

потреб. Оскільки для вивчення афективного компоненту монетарної

соціалізації важливим є аналіз задоволеності потреби в грошах, нами були

виявлені саме такі показники (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Відмінності в ступені задоволеності потреби в грошах серед різних групах

студентів (показник співвідношення цінності та доступності)

Різні групи студентів Ступінь задоволеності в потреби в

грошах

Юнаки -1,7

Дівчата -1,1

Польща 4,7

Україна -4,1

Фінансисти 0,7

146

Продовження таблиці 2.10

Менеджери -0,6

Психологи -5,5

Юристи -3,8

Столиця -2,9

Провінція -3,9

Отже, якщо показник більше 4 балів (доступність більше цінності), у

респондентів спостерігається стан емоційного спустошення, втрата інтересу

до грошей. Згідно табл. 2.10, цей стан виявляється у студентів з Польщі

(показник 4,7) й очевидно детермінується надлишком матеріальних благ в

економічно розвинених країнах. Для українських студентів, навпаки,

характерне емоційне переживання конфлікту у зв’язку з відсутністю

матеріальних ресурсів (цінність більше ніж доступність, показник -4,1).

Більше того, показник незадоволеності потреби в грошах в провінції вище

ніж в столиці -3,9), а, отже, більш виражене відчуття емоційної напруги в

сфері монетарних відносин. Стан конфлікту також характерний й для

студентів гуманітарних професій (психологи – -5,5, юристи – - 3,8 ). Тому

можна стверджувати, що афективний компонент монетарної соціалізації

студентів-економістів та студентів-менеджерів сформований більш вдало,

оскільки у них відсутні деструктивні емоційні переживання щодо грошей.

Метою нашого дослідження є також виявлення відмінностей в

конативному компоненті монетарної соціалізації студентської молоді, які

будуть описані в наступному пункті.

147

2.2.3. Особливості конативного компоненту монетарної соціалізації

студентів

У ході дослідження конативного компоненту монетарної соціалізації

студентської молоді було визначено особливості монетарної поведінки

студентів шляхом опитування за методикою А. Журавльова («Анкета

дослідження економічної свідомості»). Ця методика дозволила визначити

мотиви використання грошей, монетарної поведінки та порівняти їх

розповсюдження в різних групах студентів (табл. 2.11 ).

Таблиця 2.11

Процентне співвідношення мотивів монетарної поведінки в різних групах

порівняння студентів

Способи

використання

грошей

Стать Соціально-економічні умови

життя

Ю Д Укр Польща Київ Провінція

Створення депозиту 35%* 20% 29% 78%** 38%* 21%

Вкладання в

нерухомість 45% 63%* 54% 69% 60% 64%

Розширення бізнесу 41%* 25% 33% 58%* 42%* 23%

Покупка

валюти,золота, речей 15% 36%* 26%* 5% 32% 37%

Пожертвування 22%* 10% 20%* 8% 23%** 9%

Допомога близьким 11% 25%* 24%* 6% 10% 35%**

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

Отже, гендерні відмінності в монетарній поведінці проявляються у

більшій схильності дівчат-студенток вкладати гроші в нерухомість (63%

опитаних, t = 2,18, p ≤ 0,05 ) та до придбання цінних речей, золота та валюти

( 36% респондентів, t = 2,05, p ≤ 0,05). Натомість, юнаки більш ніж дівчата

схильні створювати депозити в банках ( 35% досліджуваних, t = 2,31, p ≤

148

0,05), розширювати власний бізнес та владати гроші в прибуткові

підприємства ( 41% респондентів, t = 2,13, p ≤ 0,05). Ці особливості можна

пояснити більш вираженою тривожністю в монетарній сфері у жінок,

внаслідок чого виникає стратегія страхування в поводженні з грошима, що

полягає у створенні матеріальної бази у вигляді нерухомого майна та

валютних збережень. З іншого боку, чоловіку більш схильні до ризикованих

дій у сфері фінансів та примноження власного капіталу за рахунок

інвестицій.

Існує відмінність у прояві благодійності між дівчатами та юнаками. Так,

юнаки більш схильні до пожертвувань ( 22% юнаків і 10% дівчат, t = 2,16, p ≤

0,05), а дівчата – до допомоги близьким людям ( 25% дівчат і 11% юнаків, t =

2,24, p ≤ 0,05), що пояснюється важливістю соціально значимої діяльності

для чоловіків, тоді як для жінок більш значимі родинні зв’язки.

Суттєво відрізняються розповсюдження мотивів використання грошей й

серед українців в порівнянні з громадянами Польщі. Так, серед студентів з

Польщі найбільш поширені створення депозитів (78% опитаних t = 2,83, p ≤

0,01), тоді як всього 29% українців віддають перевагу цьому способу

використання грошей, що, на нашу думку, з різним ступенем довіри до

банківської системи в країнах Євросоюзу та в нашій країні. Також

розповсюдженими серед студентів з Польщі є розширення бізнесу (58%

респондентів з Польщі й 33% – з України ,t = 2,04, p ≤ 0,05), що свідчить

більшу їх в порівнянні з українцями активність в монетарній сфері в плані

примноження власних статків. Натомість серед українців досить

популярним способом вкладання грошей вкладання грошей ( 26%

досліджуваних, t = 2,17, p ≤ 0,05) залишається покупка золота, валюти,

цінних речей, що було типовою стратегією монетарної поведінки для

Радянського Союзу. Отже, відбувається наслідування моделей монетарної

поведінки від батьків вже молодим поколінням українців. Культурними

відмінностями можна пояснити й більше поширення альтруїстичних форм

використання грошей українцями в порівнянні з громадянами ЄС. Українські

149

студенти більш схильні жертвувати грошей та допомагати близьким

матеріально (20% й 24% досліджуваних з України й 8% й 6% респондентів з

Польщі, t = 2,45, p ≤ 0,05), що заохочується перш за все українською

культурою.

Соціально-економічні умови життя детермінують також відмінності в

монетарній поведінці також у студентів з мегаполісу та невеликих міст. Так,

студенти з багатомільйонних міст більш схильні до створення депозитів

(38% респондентів, t = 1,99, p ≤ 0,05 ) та до розширення власного бізнесу

(42% опитаних, t = 2,06, p ≤ 0,05), що свідчить засвоєння молоддю моделей

монетарної поведінки характерних для західноєвропейського суспільства.

Водночас молоді люди з невеличких міст більшою мірою є носіями моделей

монетарної поведінки, сформованих в радянських соціально-економічних

умовах.

Відрізняються також представники студентської молоді з мегаполісу та

невеликих міст й за формами фінансової благодійності. Так, студенти зі

столиці більш орієнтовані на соціальну благодійність (пожертвування

здійснюють 23% студентів з мегаполісу та 9% студентів з невеликих міст, t =

2,68, p ≤ 0,01). Оскільки в невеликих містах родинні зв’язки міцніше, тому й

розповсюдження фінансової підтримки сім’ї більш характерне для студентів

з цих міст (35% провінційної студентської молоді й всього 10% молоді зі

столиці, t = 2,73, p ≤ 0,01).

Мотиви монетарної поведінки також в деякій мірі обумовлюються

професіоналізацією студентів.

Отже, найбільш орієнтовані на створення депозитів в банках саме

студенти економічних спеціальностей (44% студенти-менеджери, t = 2,11, p ≤

0,05 та 51% студенти-фінансисти t = 2,25, p ≤ 0,05), що зумовлено здобуттям

знань з економічної теорії та особливо досвідом професійної практики в

банках, що проходять студенти фінансового факультету. Більш виражене

прагнення до примноження прибутків за рахунок розширення бізнесу мають

студенти-менеджери ( 68%, t = 2,28, p ≤ 0,05), яке, в свою чергу,

150

детермінується більшим прагненням до успіху й активною життєвою

позицією.

Альтруїстичні моделі монетарної поведінки більшою мірою

демонструють студенти психологічної спеціальності (25% респондентів

орієнтовані на здійснення пожертвувань, t = 2,68, p ≤ 0,01). Ця особливість

пояснюється більшим заохоченням студентів-психологів до просоціальної

поведінки під час навчання(табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Мотиви монетарної поведінки в % серед студентів різних спеціальностей

Мотиви

монетарної

поведінки

Менеджери Фінансисти Психологи Юристи

Створення

депозиту 44%* 51%* 26% 24%

Вкладання в

нерухомість 46% 55% 62% 69%

Розширення

бізнесу 68%* 37% 33% 35%

Покупка

валюти,золота,

речей подорожі

35% 29% 40% 31%

Пожертвування 12% 8% 25%** 9%

Допомога

близьким 20% 12% 15% 10%

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

З метою виявлення провідних стратегій монетарної поведінки

студентської молоді була застосована «Методика дослідження економічної

свідомості» (А. Журавльова) (завдання №9, №32). Саме ці завдання

дозволяють оцінити монетарну поведінку індивіда та виявити її стратегії, що

151

відповідають загальноприйнятій типології. Згідно загальної типології

стратегій монетарної поведінки в соціології та психології, було виокремлено

різновиди стратегій [76]:

Стратегія витрачання полягає витратах грошей на поточні потреби

як повсякденного характеру (купівля продуктів харчування, одягу тощо), так

і витрати, пов'язані з придбанням предметів тривалого користування; витрати

соціального призначення (подарунки, внески, благодійність тощо); витрати,

пов'язані з реалізацією життєвих стратегій і планів (оплата освіти,

саморозвиток), з лікуванням та підтриманням здоров'я, з розвагами тощо.

Позиково-боргова стратегія – у отриманні кредитів (споживчих та

цільових, наприклад, на освіту) та у придбанні грошей в борг на власні

потреби.

Накопичувальна стратегія – збереження грошей з певними цілями,

наприклад для майбутнього споживання, здійснення в майбутньому великих

покупок, реалізації життєвих планів (на освіту дітей) тощо. В умовах

недовіри до грошей заощадження можуть здійснюватися в натуральних

формах скарбів (коштовності), тих предметів, які розглядаються як «вічних

цінностей» – антикваріату, творів мистецтва, нерухомості тощо. Різновидом

накопичувальної стратегії є страхова стратегія, що передбачає відкладання

грошей не для майбутнього споживання, а «на чорний день», «про всяк

випадок». Сюди ж можна віднести й придбання різноманітних страховок.

Інвестиційна стратегія, яка передбачає раціональне вкладення коштів

у господарську діяльність з метою подальшого отримання прибутку.

Відмінності в прояві стратегій монетарної поведінки за статевою

ознакою мають такий вигляд. Отже, представники чоловічої статі більшою

мірою схильні до економії коштів, їх збереження (42% досліджуваних), ніж

жінки ( 32% опитаних). Ця відмінність пов’язана з більш раціональним

підходом чоловіків до планування бюджету, витрат, тому їх краще вдається

відкладати кошти, а ніж жінкам. Марнотратність у використанні грошей

жіночої частини студентської молоді підтверджується й даними стратегії

152

«витрачання» – 28 % респондентів жіночої статі віддають їй перевагу( рис

2.9).

42%

32%

23% 24%

10%

28%

25%

16%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

45%

Накопичувальна Інвестеційна Витрачання Позиково-

боргова

Стратегії монетарної поведінки

Юнаки Дівчата

Рис. 2.10. Статеві відмінності в прояві стратегій монетарної поведінки

студентської молоді

На відміну від жінок – лише для 10% респондентів чоловічої статі ( t =

2,35, p ≤ 0,05) характерна стратегія монетарної поведінки «витрачання». На

думку спеціалістів з економічної психології, жінки більш активні споживачі,

ніж чоловіки. Саме жінки споживають найбільший об’єм постійного попиту

та побутових послуг. Так, 85% споживацьких витрат складають витрати

жінок [149]. Ця особливість пояснюється більшою емоційністю жінок, для

більшості з яких шопінг є засобом самозаспокоєння.

Інвестиційна стратегія монетарної поведінки в однаковій мірі розвинута

у юнаків та дівчат (23% і 24% респондентів відповідно). Отже, як чоловіки,

так і жінки зацікавлені в примножені власних матеріальних ресурсів. Отже,

відбувається зміщення гендерних стереотипів та поступова їх зміна й жінки

стають все більш активними в усіх сферах соціального життя, в тому числі й

в монетарній сфері.

Щодо позиково-боргової стратегії, то в цьому випадку до більш

ризикованих операцій з грошима схильні юнаки ( 25% досліджуваних юнаків

і лише 16% дівчат, t = 1,98, p ≤ 0,05 ). Натомість жінки в сфері монетарних

відносин виявляють характерну для цієї статі обережність та поміркованість.

Ця особливість монетарної поведінки чоловіки пояснюється ще й тим

153

фактом, що вони частіше здійснюють значні покупки (автомобілі,

нерухомість) й є більшою мірою споживачами кредитних послуг, ніж жінки.

У ході дослідження поведінкового компоненту монетарної соціалізації

студентської молоді нами були встановлені відмінності в стратегіях

монетарної соціалізації студентів Польщі та України (рис. 2.10).

56%

25%

16%

29%

10%

20% 18%26%

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

Накопичувальна Інвестеційна Витрачання Позиково-

боргова

Стратегії монетарної поведінки

Ст-ти України Ст-ти ЄС

Рис. 2.11 Процентне співвідношення вираженості стратегій монетарної

поведінки студентів Польщі та України

Згідно рис 2.10, українські студенти більш схильні до традиційних форм

поводження з грошима, що полягає у збереженні коштів, створенні пасивів

(накопичення – 56% українці й 25% громадяни Польщі, t = 2,32, p ≤ 0,05).

Натомість студенти з Польщі більш схильні до ринкових різновидів

монетарної поведінки, що передбачає створення фінансових активів –

стратегія інвестування характерна для 29% студентів з ЄС й для 16 %

студентів з України ( t = 2,01, p ≤ 0,05). Ця особливість європейських

студентів детермінується перш за все соціально-економічними умовами

розвинутої ринкової економіки. Ринкова ж економіка характеризується

високим ступенем конкуренції між суб’єктами монетарної системи та

високим ступенем стабільності цієї системи, що основним підгрунттям для

оптимізації інвестування фінансів в суспільстві, особливо в середовищі

молодих людей. Водночас українська молодь під впливом затяжної

154

економічної кризи більш схильна до консервативних, перевірених часом

стратегій поводження грошима (накопичення та страхування), які

ґрунтуються на прагненні особистої фінансової безпеки.

Загалом, західноєвропейська студентська молодь більшою мірою

орієнтована на витрачання коштів (20% респондентів, t = 2,06, p ≤ 0,05), ніж

українська (10% досліджуваних). Високий рівень витрат характерний для

«суспільства споживання», до якого відноситься західноєвропейське

суспільство. Цей термін був введений психологом Е. Фроммом [228] і

позначає суспільство, що виникає в результаті розвитку капіталізму й

супроводжується бурхливим економічним і технічним розвитком.

Відбуваються такі соціальні зміни, як зростання доходів; зниження

тривалості робочого дня і збільшення вільного часу; розмивання класової

структури; індивідуалізація споживання. Отже, споживання стає життєво

необхідною потребою людини, невід’ємною передумовою існування сучасної

людини. Варто відмітити, що українське суспільство знаходиться на етапі

формування «суспільства споживання». Позиково-боргова стратегія має

більший прояв серед європейських студентів (26% від загальної кількості

досліджуваних) в порівнянні з українськими студентами (18%

досліджуваних). Ця особливість вочевидь пов’язана з рівнем матеріального

забезпечення й підтверджується дослідженнями інших авторів, оскільки

люди з високим рівнем доходу більш схильні до грошових позик. Водночас

люди з низьким доходом до категорії яких відносяться українські студенти

негативно ставляться до боргів, які асоціюються у них крайнім ступенем

зубожіння.

Відмінності в стратегіях монетарної поведінки представників

студентської молоді м.Києва та м.Чернігова були встановлені в ході

дослідження й мають наступний вигляд ( рис. 2.11).

155

24%

46%

27%

16%

21%

25%

28%

13%

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Накопичувальна

Інвестеційна

Витрачання

Позиково-боргова

Стратегії

монетарної

поведінки

Ст-ти мегаполісу Ст-ти провінційного міста

Рис. 2.12. Відмінності в стратегіях монетарної поведінки студентів

мегаполісу та провінційного міста

Отже, студентська молодь у невеликих містах є носієм традиційних форм

поводження з грошима – стратегія «накопичення» характерна для 46 %

молоді з провінції й тільки для 24% – зі столиці (t = 2,10, p ≤ 0,05). Натомість

молоді люди в мегаполісах більш схильні до інноваційних стратегій

монетарної поведінки, таких як інвестування ( 27% респондентів зі столиці й

відповідно 16% – з провінції ( t = 1,99, p ≤ 0,05 ). Такі відмінності у формах

використання грошей пояснюються соціально-економічними умовами життя

мегаполісу та невеликого міста, оскільки молодь у багатомільйонних містах

відзначається більшою мобільністю, гнучкістю поведінки та пристосованістю

до вимог сучасності. Отже, в середовищі студентської молоді з мегаполісу

краще засвоюються новітні стратегії поводження з грошима, що

відповідають ринковій економіці. Водночас молоді люди в невеликих містах

опираються на досвід попередніх поколінь та збереження традицій,

керуючись наслідуванням батьківських стратегій монетарної поведінки.

Молодь в невеликих містах та в столиці в однаковій мірі віддає перевагу

витрачанню грошей (25% та 21% опитаних відповідно). Це загалом пов’язано

з однаково сформованою культурою споживання, що налаштовує сучасну

людину незалежно від місця свого проживання та соціально-економічних

156

умов бути активним споживачем постійно зростаючої кількості товарів та

послуг.

Разюча відмінність існує також у прояві позиково-боргової стратегії,

оскільки столична молодь більш схильна брати гроші в борг (28%

досліджуваних, t = 2,21, p ≤ 0,05), ніж молодь у провінції (13%

досліджуваних). Ця особливість обумовлюється, перш за все, більшим

розвитком малого бізнесу в столиці. Потребуючи початкового капіталу,

столична молодь більш охоче бере позики. Також молоді люди, що живуть в

мегаполісі більш схильні брати кредити з метою придбання брендових,

статусних речей. Стратегії монетарної поведінки вивчалися за «Методикою

дослідження економічної свідомості» (А. Журавльова), особливості їх прояву

на різник етапаї навчання представлено на рис. 2.17.

15%

26%

33%

17%

22%

37%45%

32%

16%23% 20%

14%

0%

10%

20%

30%

40%

50%

Накопичувальна Інвестеційна Витрачання Позиково-боргова

Стратегії монетарної поведінки

1 курс 3 курс 5 курс

Рис.2.13. Процентне співвідношення стратегій монетарної поведінки

студентів різних курсів навчання

Отже, з віком та набуттям професійної та економічної компетентності

під час навчання у закладі вищої освіти у студентів п’ятого курсу зростає

перевага накопичувальної та інвестиційної стратегії монетарної поведінки.

Так, у лише 15 % студентів першого курсу віддають перевагу

накопичувальній стратегії, на третьому курсі – вже 26 % й на п’ятому курсі

ця стратегія характерна для 33% студентів (t = 2,11, р ≤ 0,01, різниця значима

157

між студентами І та V курсу). Але найбільше до закінчення навчання зростає

поширеність інвестиційної стратегії монетарної поведінки – лише 17 %

студентів І курсу віддають їй перевагу, 22% студентів ІІІ курсу й 37 %

студентів V курсу (t = 2,02, р ≤ 0,01, різниця значима між студентами І та V

курсу). Показовим є те, що найбільш розповсюдженою стратегією

монетарної поведінки серед студентів І першого курсу навчання є стратегія

витрачання – 45 % респондентів, перевага якої поступово зменшується на

подальших курсах. Так, стратегії витрачання характерна для 32 % студентів

ІІІ курсу й лише 16 % студентів V курсу ( t = 3,01, р ≤ 0,01 різниця значима

між студентами І та V курсу).

Отже, можна зробити висновок, що представники старшого юнацького

віку вважають більш ефективними стратегії монетарної поведінки, що

сприяють примноженню грошового капіталу. Очевидно, поява цієї

особливості монетарної поведінки пов’язана з набуттям економічних знань,

професіоналізацією студентів та більшим досвідом у сфері монетарних

відносин.

Чинник напряму професійної підготовки також має суттєвий вплив на

стратегії монетарної поведінки, що відображено в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Процентне співвідношення стратегій монетарної поведінки студентів різних

спеціальностей

Стратегії

монетарної

поведінки

Фінансисти Менеджери Психологи Юристи

Накопичувальна 54%** 15% 28% 52%*

Інвестиційна 29% 52% 25% 13%

Витрачання 14% 13% 29%* 25%*

Позиково-

боргова 17% 20% 18% 10%*

* p ≤ 0,05; ** p ≤ 0,01.

158

Отже, накопичувальна стратегія монетарної поведінки найбільш

характерна для студентів-юристів ( 52% респондентів, t = 2,13, p ≤ 0,05 ) та

студентів-фінансистів (54% респондентів t = 2,74, p ≤ 0,01). Вибір цієї

стратегії, насамперед, пов’язаний з професійними очікуваннями студентів,

адже вони планують працювати на державних посадах, приватних великих

компаніях, банках з фіксованим доходом. Отже, накопичення коштів

розглядається студентами цих спеціальностей як єдиний спосіб їх

примноження.

Натомість студенти - менеджери більшою мірою, ніж студенти інших

спеціальностей (52% досліджуваних, t = 2,02, p ≤ 0,05) схильні примножувати

власні статки за рахунок інвестицій. Професійні очікування мають місце й в

цьому випадку, оскільки майбутні менеджери планують займатися

підприємницькою діяльністю, а майбутні психологи налаштовані на фріланс.

Дещо вищі показники за стратегією витрачання мають студенти

психологічної (29% респондентів, t = 2,14, p ≤ 0,05) та юридичної

спеціальності ( 25% респондентів t = 2,09, p ≤ 0,05). Ця особливість, на нашу

думку, пояснюється відсутністю поглибленого вивчення економічних

дисциплін та економічної практики, тому студенти цих спеціальностей в

більшій мірі властиве нераціональне витрачання грошей. Загалом, студенти

психологічної спеціальності не мають виражених стратегій монетарної

поведінки, тому навчання у виші має слабкий вплив на процес їх монетарної

соціалізації. А, отже, необхідне запровадження заходів корекції з метою

поліпшення адаптації у сфері монетарних відносин студентів гуманітарних

професій.

Найменше схильні до позиково-боргової стратегії поводження з

грошима майбутні юристи (10% опитаних, t = 1.98, p ≤ 0,05). Саме знання з

юриспруденції та юридичних наслідків боргів сприяє намаганню студентів

цієї спеціальності уникнути позик та кредитів.

У ході дослідження за допомогою методики О. Фанталової були

встановлені особливості емоційної оцінки провідних ціннісних орієнтацій,

159

що входять до афективного компоненту монетарної соціалізації студентської

молоді. На думку дослідників, саме ціннісні орієнтації суттєвим чином

детермінують поведінку індивіда [39; 62; 75]. Тому в нашому дослідженні ми

поставили за мету проаналізувати особливості впливу ціннісних орієнтацій

студентської молоді на їх монетарну поведінку.

Взаємозв’язок ціннісних орієнтацій студентської молоді та стратегій їх

монетарної поведінки був підтверджений в ході кореляційного аналізу

(Додаток Д). Так, накопичувальна стратегія монетарної поведінки пов’язана з

такими ціннісними орієнтаціями як «безпека» ( r = 0,82 при рівні значущості

p ≤ 0,05) та «впевненість у майбутньому» ( r = 0,87 при рівні значущості p ≤

0,01). З огляду на більшу значимість кореляції між накопиченням та

впевненістю індивіда у майбутньому, можна припусти, що саме ця цінність є

домінуючим мотивом у збереженні грошей. Натомість інвестиційна стратегія

монетарної поведінки пов’язана з такими ціннісними орієнтаціями як

«залученість до справи, гідна робота» ( r = 0,69 при рівні значущості p ≤

0,05) та «самореалізація» ( r = 0,81 при рівні значущості p ≤ 0,01). Отже, саме

прагнення розвиватися в професійній сфері та реалізувати свої унікальні

здібності є стимулом для примноження грошей попри ризик втрати коштів.

Стратегія монетарної поведінки «витрачання» має середній ступінь

взаємозв’язку з такою ціннісною орієнтацією як «родина» ( r = 0,64 при

рівні значущості p ≤ 0,05). Отже, можна припустити, що потреба в тісних

емоційних зв’язках впливає на більшу готовність індивіда витрачати кошти в

основному на своїх близьких. Позиково-боргова стратегія монетарної

поведінки найбільше пов’язана з такими цінностями як «успіх у житті» ( r =

0,80 при рівні значущості p ≤ 0,01) та «гроші» ( r = 0,74 при рівні значущості

p ≤ 0,05). Отже, на основі даних кореляції можна стверджувати, що мотивом

для отримання грошових позик є прагнення виглядати в очах оточуючих

більш успішним в матеріальному плані й забезпечити собі гідне життя.

Вищеописані особливості монетарної поведінки студентської молоді

окреслюють конативний компонент їх монетарної поведінки. Загалом,

160

найбільш студентська молодь в монетарній поведінці орієнтується на

стратегію накопичення грошових коштів. Натомість, у студентів з Польщі на

високому рівні розвинена стратегія монетарної поведінки інвестування, що є

наслідком впливу розвиненої ринкової економіки.

Наступний пункт нашого дисертаційного дослідження буде

присвячений вивченню моральнісного компоненту монетарної соціалізації

студентської молоді.

2.1.4. Виявлення особливостей моральнісного компоненту монетарної

соціалізації студентської молоді

Дослідження моральнісного компоненту монетарної соціалізації

студентської молоді передбачало визначення не лише валентності моральних

уявлень студентів про гроші, а їх конкретного змісту. З цією метою була

застосована методика О. Горбачової та А. Купрейченко «Моральнісна

оцінка грошей» [79]. Очевидно, що оцінювання грошей відбувається на

когнітивному та емоційному рівні. Тому до моральнісного компоненту

монетарної соціалізації входять моральнісні монетарні уявлення та емоційні

переживання, що виникають у зв’язку з ними.

Порівняльний аналіз результатів дослідження типів моральній оцінки

грошей студентів різних статей відображено на рис. 3.12. Представникам

чоловічої статі студентської молоді властива моральнісно-невизначена

оцінка грошей, ніж представникам жіночої статі тієї ж вікової групи ( 20% й

9% респондентів відповідно t = 2,81, p ≤ 0,01 ), що пов’язано з незрілістю

моральної сфери юнаків в порівнянні з дівчатами. Так, дівчата вже в

ранньому юнацькому віці проявляють більшу відповідальність у дотриманні

правил та законів та орієнтуються на схвалення оточуючих. У юнаків

моральний розвиток відбувається через засвоєння індивідуального досвіду,

що потребує більше часу. Чоловіки володіють більшою свободою у

визначенні своїх моральних уявлень, у тому числі про гроші, тоді як жінки в

161

своїх уявленнях керуються соціально прийнятним моральним світоглядом.

Більш виражена моральна маргінальність юнаків в порівнянні з дівчатами

пояснюється меншим розвитком емпатії та альтруїзму. Чоловіки меншою

мірою співвідносять об’єкти зовнішнього світу з емоційними та моральними

поняттями.

Водночас у респондентів жіночої статі виражена моральнісно-

суперечлива оцінка грошей ( 24% опитаних t = 2,58, p ≤ 0,05 ), на відміну від

юнаків, у яких цей тип розвинутий лише у 11% опитаних. Тобто вони більш

схильні асоціювати поняття «гроші» з «розвагами», «комфортом» й, перш за

все, вбачають в них задоволення своїх емоційних потреб.

17%

5%

9%

20%

24%

11%

26%28%

6%

16%

12%

15%

6% 5%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

Моральнісно-позитивна

Моральнісно-невизначена

Моральнісно-суперечлива

Моральнісно-конфліктна

Моральнісно-негативна

Моральнісно-індиферентна

Моральнісно-нігілістична

Моральнісна оцінка грошей

Дівчата Юнаки

Рис. 2.14. Відмінності в прояві типів моральної оцінки грошей студентської

молоді за статевою ознакою

Цікавим є той факт, що майже третина юнаків та дівчат (28% та 26%

відповідно) мають моральнісно-конфліктні уявлення про гроші, джерелом

яких є внутрішньоособистісний конфлікт. З одного боку, сучасні молоді

люди вважають «гроші» позитивним явищем й прагнуть володіти ними, з

іншого боку, вважать їх злом та заперечують їх соціальні функції. Як

зазначає А. Купрейченко, подібний стан викликає гострі негативні

162

переживання та тривогу щодо грошей [79]. Наявність моральнісно-

конфліктих уявлень у віці 18 – 21 року можна пояснити появою нового

досвіду та нових обов’язків в сфері монетарних відносин (перші заробітки,

планування витрат тощо). Цей досвід може мати як позитивний, так і

негативний характер, спричинювати невпевненість в фінансовій сфері, що в

свою чергу веде до появи внутрішнього конфлікту. Отже, юнацький вік є

критичним у формуванні моральнісних уявлень про гроші, відбувається

переосмислення функцій грошей в суспільстві та їх ролі в індивідуальному

житті.

Загалом за чинником статі було виявлено такі відмінності. Дівчатам (13%

досліджуваних) більшою мірою, ніж юнакам (5% досліджуваних, t = 2,75, p ≤

0,01) властиві позитивні уявлення про гроші. Вони переважно асоціюють

гроші з «добром» та «свободою». Натомість у юнаків більш розповсюджений

тип «Моральнісно-негативна оцінка грошей» – 16% юнаків й 6% дівчат t =

2,43, p ≤ 0,05). Тобто вони більшою мірою асоціюють гроші зі злом, брехнею

та конфліктами в суспільстві. Протилежні моральні уявлення про гроші

представників різних статей в юнацькому віці можна пояснити особливістю

їх морального розвитку. Так на думку дослідників, дівчатам властиві

уявлення, що розмір заробітку залежить від зусиль, які вкладаються в роботу

та від індивідуальних здібностей. Натомість юнаки не виключають заробіток

грошей хитрістю, шляхом несплати податків, відчуваючи при цьому тривогу

та провину [12; 220]. Негативні неусвідомлювані емоції, розповсюдження

аморальних способів заробляння грошей у суспільстві разом з прагненням

швидко розбагатіти, призводить до формування негативних моральних

уявлень у юнаків. На думку А. Купрейченко, негативізм в моральних

уявленнях про гроші у юнаків пов’язаний з особливостями статеворольової

соціалізації [78]. Так, в сучасних економічних умовах чоловіки мають більш

складні соціально-адаптативні задачі, ніж жінки. Радянський ідеал

рівноправ’я статей змінюються патріархальною моделлю. Сучасні молоді

дівчата значню мірою в матеріальному забезпеченні покладаються на

163

чоловіків. Більша частина доходів жінок витрачається ними на задоволення

власних потреб, що впливає на більш позитивні моральні уявлення про

гроші.

У ході дослідження були встановлені відмінності в моральнісній оцінці

грошей студентів України та Польщі, які відображені на рис. 2.13.

11%

33%

14%

7%

17%

25%

38%

20%

12%

5% 5%8%

3%

2%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

Моральнісно-позитивна

Моральнісно-невизначена

Моральнісно-суперечлива

Моральнісно-конфліктна

Моральнісно-негативна

Моральнісно-індиферентна

Моральнісно-нігілістична

Моральнісна оцінка грошей

Ст-ти України Ст-ти ЄС

Рис 2.15. Процентне співвідношення типів моральнісної оцінки грошей

студентів України та Польщі

Значимими за t-критерієм Стьюдента є відмінності в моральнісно-

позитивній оцінці грошей. Так, 33% студентів з Польщі мають позитивні

моральнісні уявлення про гроші. Натомість лише 11% студентів-українців (t

= 3,02, p ≤ 0,001) пов’язують гроші з такими моральними поняттями як

«добро», «справедливість», «відповідальність». Студенти з нашої країни

також більш схильні до моральнісно-негативної оцінки грошей (12%

респондентів з України й 5% респондентів з Польщі, t = 2,26, p ≤ 0,05).

Ці відмінності можна пояснити соціокультурними й навіть релігійними

особливостями західноєвропейського та східноєвропейського суспільств, у

соціальному просторі яких сформувалися протилежні погляди на матеріальні

164

блага. Так, в західноєвропейському суспільстві заохочується матеріальне

збагачення, а заробляння грошей чесною працею є богоприйнятною справою.

Натомість в традиційній православній культурі поширені уявлення про гроші

як про «корінь зла», гроші асоціюються з духовним падінням людини.

Уявлення про гроші як джерело соціальної несправедливості закріпилося в

радянські часи. Відмова від користування грошима мала стати запорукою

створення безкласового суспільства.

Отже, негативні моральнісні уявлення про гроші в нашій країні

розвивалися протягом багатьох поколінь й характерні для сучасної молоді.

Також в порівнянні із західноєвропейськими країнами, для студентської

молоді в Україні більш характерні моральнісно-невизначені уявлення ( 14%

респондентів з України та 7% з Польщі, t = 2,18, p ≤ 0,05) та моральнісно-

конфліктні уявлення ( 38% респондентів з України та 20% з ЄС, t = 2,03, p ≤

0,05). Ці особливості можна пояснити зміною соціально-економічних

орієнтирів в нашому суспільстві, інтеграцією в західноєвропейський

культурний простір. Реакцією на зміни у сучасної української молоді є

виникнення гострих моральних протиріч в уявленнях про гроші або

моральної маргінальності, пасивного прийняття домінуючих в суспільстві

монетарних моральнісних уявлень.

Відмінності в моральнісній оцінці грошей також були встановлені між

студентами мегаполісу та невеликого міста (рис 2.16).

4%8%

16%20%

24%12% 19%

41%8%

6%25%

10%4%

3%

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Моральнісно-позитивна

Моральнісно-невизначена

Моральнісно-суперечлива

Моральнісно-конфліктна

Моральнісно-негативна

Моральнісно-індиферентна

Моральнісно-нігілістична

Мор

альн

існа

оці

нка

грош

ей

Ст-ти провінції

Ст-ти мегаполісу

Рис 2.16. Відмінності в моральнісній оцінці грошей студентів мегаполісу

та провінції ( в %)

165

Отже, значимими виявилися відмінності в таких типах моральнісної

оцінки грошей: моральнісно-конфліктні уявлення (41% респондентів з

невеликого міста та 19% – зі столичного мегаполісу, t = 2,07, p ≤ 0,01);

моральнісно-індиферентні уявлення ( 25% студентів зі столиці й лише 10% –

з невеликого міста, t = 2,33, p ≤ 0,05); моральнісно-суперечливі уявлення (24%

респондентів з мегаполісу й 12% – з невеликого міста, t = 2,01, p ≤ 0,01).

Отже, у студентів з невеликих міст проявляється в уявленнях про гроші

моральний конфлікт, що полягає в амбівалентних асоціаціях з «добром» та

«злом», «справедливістю» та «несправедливістю». Очевидно, що подібні

моральні протиріччя щодо грошей викликають стан когнітивного дисонансу

й більш виражене відчуття тривоги в монетарній сфері у студентів з

невеликих міст у порівняні зі студентами зі столиці. Отже, становлення у

студентської молоді з невеликих міст моральнісних монетарних уявлень

відбувається більш гостро й проблематично, що пов’язано з

внутрішньоособистісним конфліктом. Відомо, що розвиток соціальної

взаємодії в юнацькому віці, в тому числі монетарних відносин, проходить

через різного роду конфлікти. Це стосується й розвитку морального аспекту

монетарних відносин. Отже, моральнісний компонент монетарної соціалізації

перебуває на стадії бурхливого розвитку. Завершенням процесу його

формування стане вирішення проблеми моральнісного визначення грошей.

У той же час розвиток моральнісних уявлень студентів зі столиці має свої

особливості. Так, вони більш схильні асоціювати поняття «гроші» з

задоволенням та розвагами й не пов’язують їх з моральними категоріями.

Отже, порівнюючи дві вибірки студентів, можна зробити висновок, що

моральнісний компонент монетарної соціалізації студентів зі столиці

перебуває на початковій стадії свого формування й моральна зрілість в

монетарній сфері настає у них пізніше за їх однолітків з невеликих міст. Для

встановлення зміни типів моральнісної оцінки грошей на різних етапах

навчання у виші нами була застосована методика А. Купрейченко, результати

за якою відображені на рис. 2.17.

166

15%

6%

33%

26%

13%

11%

12%

24%

8%

8%

31%

7%

26%

16%

20%

8%

7%

19%

5%

3%2%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

Мора

льн

існо-по

зитивн

а

Мора

льн

існо-н

евизна

чена

Мора

льн

існо-супе

речл

ива

Мора

льн

існо-ко

нф

ліктна

Мора

льн

існо-н

егативн

а

Мора

льн

існо-інд

еф

ере

нтн

а

Мора

льн

існо-н

ігілістичн

а

Моральнісна оцінка грошей

1 курс

3 курс

5 курс

Рис. 2.17. Типи моральнісної оцінки грошей на різних етапах навчання

студентів

Отже, на першому курсі навчання студенти більш схильні до

невизначеності в моральнісній оцінці грошей (моральнісно-невизначена

оцінка – І курс – 26%, ІІІ курс – 13%, V курс – 11%, t = 2,05, р ≤ 0,05). Отже,

молоді люди в цьому віці або ж починають піддавати сумніву суспільні,

частіше батьківські стереотипи про моральнісну суть грошей або ж

продовжують керуватися ними.

На третьому році навчання ситуація разюче змінюються, оскільки

студентам на цьому етапі більш характерна моральнісно-конфліктна оцінка

грошей ( І курс – 8%, ІІІ курс – 31%, V курс – 7%, t = 3,55, р ≤ 0,01) та

моральнісно-суперечлива оцінка ( І курс – 12%, ІІІ курс – 24%, V курс – 8%,

t = 2,21, р ≤ 0,01). Отже, на цьому віковому етапі перед молодими людьми

постає моральний вибір співвіднести поняття «гроші» з моральною

категорією «добра» чи «зла». Вік 20-21 року є завершальним етапом

формування особистості людини, формування її світогляду, коли людина

167

набуває самостійності та незалежності від соціального середовища. Не дивно,

що і сфері монетарних відносин, молоді люди прагнуть власного

моральнісного осягнення функцій грошей.

Очевидно, що це пізнання моральнісної функції грошей, подолання

моральнісного конфлікту щодо їх суті має позитивні наслідки. Оскільки на

п’ятому курсі навчання суттєво зростає кількість студентів, що позитивно

оцінюють гроші в моральнісному плані (моральнісно-позитивна оцінка

грошей І курс – 15%, ІІІ курс – 6%, V курс – 33%, t = 2,15, р ≤ 0,01). Не

зважаючи на це, число студентів, що мають моральнісно-негативну оцінку

грошей залишається незмінним ( І курс – 26%, ІІІ курс – 16%, V курс – 20%,

відсутня значима різниця). Можно зробити висновок про глибоку

вкоріненість негативних моральнісних стереотипів по відношенню до грошей

Ми вважаємо, що у віці 22-23 років формування моральнісного

компоненту монетарної соціалізації не завершується. Це підтверджується

даними дослідження, оскільки п’ята частина студентів останнього курсу

навчання мають моральнісно-індиферентну оцінку грошей (І курс – 8%, ІІІ

курс – 7%, V курс – 19%, t = 2,43, р ≤ 0,05). На думку А. Купрейченко,

індиферентність в моральнісній оцінці свідчить про латентний моральнісній

конфлікт щодо грошей.

Вплив чинника професіоналізації на моральнісний компонент

монетарної соціалізації візуально відображено на рис. 2.14. Отже, майже

чверть студентів усіх спеціальностей мають моральнісно-невизначену оцінку

грошей, що пояснюється особливостями юнацького віку, для якого

характерна маргінальність в багатьох сферах соціальних взаємин.

Загалом, моральнісний компонент монетарної соціалізації має свої

відмінності за чинником професіоналізації. Так, студенти-фінансисти більш

схильні до моральнісно-конфліктної оцінки грошей ( 26% респондентів, t =

2,02, p ≤ 0,05). Отже, гроші викликають у них відчуття тривоги та

занепокоєння, а їх моральнісне самовизначення відбувається через

168

розв’язання когнітивного дисонансу. Можна зробити висновок про

важливість грошей в житті студентів цієї спеціальності( рис.2.18.)

17%

23%

30%

3%5%

30%

18%

10%

15%

2%

26%25%

5%

14%

7% 8%

15%

5%

32%

15%12%13%

18%19%

4%7%

11%11%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

Моральнісно-позитивна

Моральнісно-невизначена

Моральнісно-суперечлива

Моральнісно-конфліктна

Моральнісно-негативна

Моральнісно-індиферентна

Моральнісно-нігілістична

Моральнісна оцінка грошей

Фінансисти Менеджери Психологи Юристи

Рис. 2.18. Процентне співвідношення типів моральнісної оцінки грошей

студентів різних спеціальностей

У студентів психологічної спеціальності гроші асоціюються з

задоволенням власних бажанням й є втіленням гедоністичного способу

життя. Вони більш схильні вважати їх злом ( моральнісно-суперечлива

оцінка грошей – 32 % респондентів, t = 2,56, p ≤ 0,01). На думку дослідників,

подібне оцінювання грошей характерне для підліткового віку [1;79]. Отже,

моральнісний компонент монетарної соціалізації студентів-психологів

потребує розвитку. Можливо це пов’язано з тим, що вони меншою мірою

стикаються з системою монетарних відносин в ході своєї професіоналізації.

Особливості моральнісного компоненту студентів-менеджерів

полягають в наявності моральнісно-індиферентних поглядів на гроші (30%

респондентів, t = 2,16, p ≤ 0,05). Вони пов’язують поняття «гроші» з рівнем

здоров’я та самореалізації і й зовсім не пов’язують з моральним поняттями.

На нашу думку, подібна індиферентність в оцінюванні грошей є своєрідним

169

способом захисту від негативних емоційних переживань щодо грошей. Ми не

виклюємо існування у студентів-менеджерів прихованого моральнісного

конфлікту щодо грошей.

Найбільш визначені в своїх моральнісних поглядах на гроші студенти-

юристи. Вони більшою мірою за студентів інших спеціальностей оцінюють

гроші негативно в моральнісному аспекті (30%, t = 2,23, p ≤ 0,05). На нашу

думку, це пов’язано з їх професіоналізацією, вивченням правових дисциплін.

Як відомо, найбільш розповсюдженим мотивом здійснення злочинів є

грошова вигода. Не дивно, що уявлення та емоційні переживання щодо

грошей студентів юридичної спеціальності мають негативний характер.

Отже, ми описали моральнісний компонент монетарної соціалізації

студентської молоді.

Загалом, нами був розглянутий статичний вимір компонентів монетарної

соціалізації. На разі ми переходимо до розгляду динамічного виміру її

компонентів.

2.4. Визначення конфігурації монетарної соціалізації студентської

молоді

Згідно структурно-функціональної моделі монетарної соціалізації нами

були визначені змістові характеристики її компонентів: когнітивного,

емоційного, поведінкового та моральнісного. Керуючись принципом

системності, в ході нашого дослідження постала необхідність визначення

взаємозв’язку цих компонентів та їх суб’єктивної значимості для студентів в

залежності від їх статі, соціально-економічних умов життя та

професіоналізації. Отже, взаємодія ендочинників та екзочинників детермінує

конфігурацію монетарної соціалізації студентської молоді.

170

Конфігурація монетарної соціалізації студентської молоді вивчалася

нами за «Методикою дослідження монетарних уявлень та поведінки»

(А. Фернема, в модифікації А. Капустіна), яка дозволяє визначати

особливості всіх компонентів монетарної соціалізації: когнітивного,

емоційного, поведінкового та моральнісного. Досліджуючи динаміку

монетарної соціалізації ми встановили, що всі компоненти монетарної

соціалізації зазнають суттєвих змін, що пов’язано з віковим розвитком та

набуттям професіоналізації студентською молоддю. Тому доцільно вивчати

конфігурацію монетарної соціалізації студентів п’ятого курсу, що

перебувають на завершальному етапі професійної підготовки.

Факторний аналіз за методикою А. Фернема дозволив встановити п’ять

провідних факторів, що відповідають компонентам монетарної соціалізації

(табл. 2.14)

Таблиця 2.14

Найбільш вагомі фактори за всією вибіркою ( загальна дисперсія)

Провідні фактори

% від

загальної

дисперсії

Висловлювання з найбільшим

факторним навантаженням

F1 Економність 20% Я розкладаю гроші в гаманці акуратно в

залежності від їх вартості (0,75); Я

контролюю свої доходи та витрати

( 0,70); Я планую великі покупки та

регулярно відкладаю гроші на них

( 0,66).

F2 Гроші – сенс життя

17%

Заради грошей я здатний на все навіть

порушити закон (0,86); Я часто

використовую гроші як знаряддя, щоб

позбутися ворогів (0,84); Гроші –

головне в житті ( 0,71);

171

Продовження таблиці 2.14

F3 Грошова тривога

14%

Мої фінансові справи викликають у

мене занепокоєння (0,83); Я відчуваю

себе гірше, ніж ті у кого багато грошей,

хоча знаю, що вони не заслуговують на

них (0,8); Питання про особисті фінанси

викликають у мене тривогу та

роздратування (0,76); Я постійно

переймаюся через своє фінансове

положення (0,74);

F4 Витрачання

11%

Для мене задоволення витрачати гроші

( 0,87); Я легко витрачаю гроші (0,83); Я

можу витратити велику суму грошей на

відпочинок ( 0,66)

F5 Гроші – влада 9% Я часто думаю, щоб я зробив якщо б у

мене була велика сума грошей (0,81);

Гроші можуть дати людині значну владу

( 0,78); Я поважаю гроші (0,68); Гроші

можуть дати людині відчуття переваги

над іншими ( 0,57).

Отже, перший фактор ( F1) – «Економність», містить 19 тверджень й

пояснює 20% дисперсії. До його складу входять в основному твердження,

що стосуються монетарної поведінки індивіда, яка полягає в економному

користуванні коштами, плануванні власного бюджету, контролю за доходами

та витратами. Отже, перший фактор описує поведінковий компонент

монетарної соціалізації, який домінує над іншими компонентами. Отже, на

завершальному етапі професіоналізації у закладі вищої освіти молоді люди

172

здатні розумно розпоряджатися власними фінансами й набувають

відповідальності в сфері монетарних відносин. Ці особливості монетарної

поведінки можна пояснити як визріванням функцій самоконтролю у

молодих людей, так і збагаченням досвідом монетарних відносин.

Другим вагомим фактором виявився фактор «Гроші – сенс життя» , що

містить 16 тверджень й пояснює 17 % дисперсії. Найбільше навантаження

отримали висловлювання, що описують гроші як домінуючу цінність та

головну мету в житті. Гроші в цьому випадку асоціюються з таким

моральним поняттям як свобода. Тому на нашу думку цей фактор відповідає

моральнісному компоненту студентської молоді. На жаль, його зміст

свідчить про домінування матеріальних цінностей над духовними у сучасної

молоді, що виникає на тлі глибокої економічної та політичної кризи в нашій

країні. Розповсюдженість цього фактора свідчить й про низький моральний

рівень студентської молоді, оскільки найбільше факторне навантаження

(0,86) отримало твердження «Заради грошей я здатний на все, навіть

порушити закон». Варто відмітити, що юнацький вік не є завершальним

етапом морального розвитку індивіда й на наступних стадіях вікового

розвитку буде відбуватися моральнісне переосмислення цінності грошей.

Третій фактор – «Грошова тривога» складається з 9-ти тверджень й

пояснює 14 % дисперсії. Цей фактор описує емоційні реакції по відношенню

до грошей, що полягають у відчутті занепокоєння, тривоги та роздратування

у сфері монетарних відносин. Очевидно, що ці емоції представників

студентства виникають внаслідок фінансових невдач, невиправданих

очікувань в матеріальній сфері.

Четвертий фактор – «Витрачання» містить 7 тверджень й пояснює 11 %

дисперсії. Цей фактор стосується також поведінкового компоненту

монетарної соціалізації. Визначальним є той факт, що в старшому юнацькому

віці економічне користування грошима переважає над їх нецільовим

витрачанням. Отже, наприкінці навчання студенти в своїй монетарній

173

поведінці керуються довгостроковими планами, а не спонтанними

бажаннями.

П’ятий, останній фактор – «Гроші – влада» також містить 7 тверджень,

пояснює 9 % дисперсії й полягає в монетарних уявленнях індивіда, що гроші

можуть надати владу в суспільстві, перевагу над іншими. Отже, цей фактор

описує когнітивний компонент монетарної соціалізації студентської молоді.

Отже, серед загальної вибірки студентів переважають поведінковий та

моральнісний компонент монетарної соціалізації. Цікавим для нашого

дослідження є визначення конфігурації монетарної соціалізації студентів в

залежності соціально-економічних умов життя та їх професіоналізації.

Порівняння конфігурацій структурних компонентів студентів України

та студентів з Польщі має такі результати ( рис. 2.19).

Студенти України

10%

12%

13%

16%

21%

0% 5% 10% 15% 20% 25%

F5 Гроші-влада

F4 Витрачання

F3Грошова

тривога

F2Економність

F1 Гроші-сенс

життя

Студенти ЄС

5%

8%

17%

20%

33%

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

F5 Гроші-сенс

життя

F4 Грошова

тривога

F3 Гроші-влада

F2 Витрачання

F1 Економність

Рис 2.19. Найбільш вагомі фактори компонентів монетарної соціалізації

студентів України та Польщі ( дисперсія)

Отже, найбільш вагомим фактором серед українських студентів

виявився фактор «Гроші – сенс життя» (21 % від загальної дисперсії).

Натомість, у студентів з Польщі цей фактор є лише п’ятим ( 5% від загальної

дисперсії). Це свідчить, що цінність грошей в української молоді значно

вища ніж у європейської, що напевно, пов’язано з низьким рівнем

матеріального забезпечення населення в Україні. Більше того, українські

студенти раніше за своїх європейських однолітків починають перейматися

174

пошуком постійного доходу, оскільки матеріальна підтримка студентів від

держави в Україні набагато менша, ніж в країнах ЄС. Отже, виникають

передумови для більш раннього осмислення моральнісного аспекту грошей

та монетарних відносин у молодих людей в Україні. Розвитку моральнісного

компоненту монетарної соціалізації також сприяє слов’янська етнокультурна,

для якої характерне віднесення поняття «гроші» до моральних категорій

«добро», «зло», «свобода».

Фактор «Економність» посідає перше місце у вибірці європейських

студентів ( F1, 33% дисперсії) й друге місце у вибірці українських студентів

(F2, 16% дисперсії). Отже, серед них поширене економне використання

матеріальних ресурсів, але все ж ця особливість монетарної поведінки більше

характерна для студентів з країн ЄС.

Натомість фактор «Витрачання» посідає друге місце у вибірці

європейських студентів (F2, 20% дисперсії) та лише четверте місце у вибірці

студентів з України (F2, 12% дисперсії). На думку деяких дослідників, така

особливість монетарної поведінки як витрачання грошей на задоволення

власних спонтанних бажань більше характерне для підліткового віку [219].

Отже, монетарна поведінка української студентської молоді є більш зрілою

та виваженою в порівнянні з їх однолітками з Польщі.

Фактор «Грошова тривога» є третім фактором серед респондентів з

України (F3, 13% дисперсії) й четвертим фактором – з Польщі (F4, 8%

дисперсії). Отже, для студентів-українців більш характерне занепокоєння з

приводу власного фінансового становища, а, отже, й більш емоційне

ставлення до грошей.

Фактор «Гроші – влада» є третім фактором серед студентів-європейців

(F3, 17% дисперсії) й лише п’ятим – серед студентів-українців (F5, 10%

дисперсії). Тому переконання, що гроші здатні наділити більшою перевагою

над іншими характерне більше для європейської молоді.

Отже, з огляду на результати дослідження можна зробити висновок, що

у європейських студентів домінує поведінковий компонент монетарної

175

соціалізації, що характеризується ощадливою монетарною поведінкою.

Натомість в українських студентів розвинений моральнісний компонент, що

проявляється в уявленні про значимість грошей в їх житті та уособлення їх з

моральними категоріями.

Факторний аналіз за статевою ознакою має такі результати ( рис. 2.20).

Отже, серед юнаків першим фактором виявися фактор «Економність» (F1,

23% дисперсії), другим – «Витрачання» (F2, 17% дисперсії). На третьому

місці серед респондентів чоловічої статі з’являється відмінний від загальної

вибірки фактор «Страхування» (F3, 12% дисперсії). До складу цього фактору

входять такі твердження з найбільшим факторним навантаженням як: «Я

відкладаю гроші на «чорний день» 0,77); «Я відкладаю гроші, купуючи

менше речей» ( 0,7); «Я пишаюся своєю здатністю зберігати гроші» (0,63).

Юнаки

7%

10%

12%

17%

23%

0% 5% 10% 15% 20% 25%

F5 Грошова

тривога

F4 Гроші-зло

F3 Страхування

F2 Витрачання

F1 Економність

Дівчата

9%

10%

12%

19%

20%

0% 5% 10% 15% 20% 25%

F5 Гроші-влада

F4 Грошова тривога

F3 Витрачання

F2 Гроші-сенс життя

F1 Моральнісний конфлікт

Рис. 2.20. Найбільш вагомі фактори компонентів монетарної соціалізації

студентів за ознакою статі ( дисперсія )

Очевидно, що страхування є крайньою формою накопичувальної

монетарної поведінки й полягає в фіксації особистості на збереженні коштів,

мінімізації витрат й навіть відмові від найнеобхідніших речей з метою

економії фінансів. Ці особливості монетарної поведінки детерміновані як

внутрішніми чинниками (наявністю таких рис особистості як жадібність,

песимізм) так і зовнішніми – бідністю, матеріальним неблагополуччям сім’ї.

Четверте місце серед юнаків займає також відмінний від загальної

вибірки фактор «Гроші – зло», що пояснює 10% дисперсії та описує

моральнісний компонент монетарної соціалізації. Цей фактор містить такі

176

твердження, що дістали найбільше факторне навантаження: «Гроші – корінь

усього зла» (0,89); «Я зневажаю гроші та людей в яких вони є» (0,88); «Я не

можу контролювати та змінити своє фінансове положення» (0,75). Отже,

негативна моральнісна оцінка грошей виникає на тлі гострої нестачі фінансів,

що призводить до появи думок про соціальну несправедливість в сфері

розподілу матеріальних ресурсів в суспільстві.

П’ятим фактором у юнаків виявився фактор «Грошова тривога», що

пояснює 7 % дисперсії у їх вибірці та характеризує емоційний компонент їх

монетарної соціалізації.

Для вибірки дівчат також характерна поява нових відмінних від

загальної вибірки факторів. Так, перший фактор дістав назву «Моральнісний

конфлікт», який охоплює 20% дисперсії й має в своєму складі діаметрально

протилежні висловлювання, що стосуються моральнісної оцінки грошей.

Найбільше факторне навантаження отримали такі твердження: «Заради

грошей я здатний на все навіть порушити закон» (0,86); «Я зневажаю гроші

та людей в яких вони є» (0,81); «Гроші – корінь зла» (0,63). Отже, для

більшості дівчат старшого юнацького віку характерне переосмислення

моральнісної суті грошей, кінцевим результатом якого очевидно буде

віднесення грошей до моральних категорій «добра» або «зла». Отже, дівчата

раніше починають замислюватися над позитивний моральнісним аспектом

грошей, ніж хлопці того ж віку. Взагалі, виявляється домінування

моральнісного компоненту монетарної соціалізації саме у респондентів

жіночої статті, що пов’язано з більш раннім моральним розвитком дівчат.

З іншого боку, у багатьох дівчат цінність грошей виявляється вищої за

інші цінності (F2 «Гроші – сенс життя» пояснює 20% дисперсії). Це можна

пояснити тим, що в цьому віці молоді жінки заклопотані пошуком

високооплачуваної роботи, кар’єрним зростанням.

Третім фактором у вибірці дівчат-студенток є фактор «Витрачання» (F3,

12% дисперсії), четвертим – «Грошова тривога» ( F4, 10% дисперсії), п’ятим

– «Гроші – влада». Було визначено, що вибірці студенток відсутній фактор

177

«Економність». Отже, для дівчат старшого юнацького віку на відміну від

юнаків, зовсім не характерна ощадлива монетарна поведінка, що на думку, як

і багатьох авторів, пояснюється відсутністю економічної компетентності в

сфері монетарних відносин.

Отже, у респондентів чоловічої статі розвинений поведінковий

компонент монетарної соціалізації, а у жіночої – моральнісний.

Для нашого дослідження цікавим є також порівняння конфігурацій

компонентів монетарної соціалізації студентів мегаполісу та невеликого

міста, результати якого представлено на рис. 2.21.

Провінційне місто

8%

11%

14%

18%

19%

0% 5% 10% 15% 20%

F5 Гроші-влада

F4 Страхування

F3 Грошова

тривога

F2 Гроші-зло

F1 Гроші-сенс

життя

Мегаполіс

11%

13%

13%

15%

19%

0% 5% 10% 15% 20%

F5 Гроші-влада

F4 Гроші-сенс

життя

F3 Грошова

тривога

F2 Витрачання

F1 Економність

Рис. 2.21. Найбільш вагомі фактори компонентів монетарної соціалізації

за територіально-адміністративною ознакою ( дисперсія )

Отже, найбільш вагомим фактором серед студентів зі столиці виявився

фактор «Економність» ( F1, 19% дисперсії). Другим фактор є «Витрачання»

( F2, 15% дисперсії), третім – «Грошова тривога» ( F3, 13% дисперсії),

четвертим – «Гроші – сенс життя» ( F4, 13% дисперсії) й п’ятим є фактор

«Гроші – влада» ( F5, 11% дисперсії ). Отже, більшість студентів з м. Києва

діляться на дві майже рівноцінні групи. До першої відносять молоді люди,

що ощадливо використовують власні фінанси, до другої – ті, що

безконтрольно витрачають кошти. Можливо це пов’язано з їх приналежністю

до прошарків з різним рівнем доходу – менш забезпечені, що вимушені

економити кошти та більш забезпечених, у яких такої потреби немає. Так чи

інакше молоді люди, що проживають в мегаполісі зосереджені на оперуванні

178

грошима. Хоча у досить великого проценту респондентів зі столичного

мегаполісу виражена грошова тривога, відчуття невпевненості в сфері

монетарних відносин.

Перший фактор монетарної соціалізації студентської молоді з регіонів –

«Гроші – сенс життя» (F1, 19% дисперсії), що свідчить про надзвичайну

значимість грошей для багатьох студентів, що проживають в провінції.

Другий фактор – «Гроші – зло» (F2, 18% дисперсії) свідчить про

розповсюдженість вкрай негативної моральнісної оцінки грошей серед них.

Для цього фактору також характерним є низький рівень матеріального

забезпечення й небажання покращувати своє фінансове становище. Це

дозволяє зробити висновок, що жителі невеликого міста демонструють

меншу активність в сфері монетарних відносин, ніж жителі столиці. З огляду

на це, поширене серед студентів з невеликих міст порівняння грошей з

моральною категорією «зла» є своєрідним психологічним захистом від

матеріальних труднощів та власної неспроможності змінити цю ситуацію.

Фактично, порівнюючи гроші зі злом, студенти-провінціали позбавляють

себе необхідності робити зусилля для їх примноження.

Іншою поширеною особливістю студентів з невеликих міст є грошова

тривога (F3), «Грошова тривога» пояснює 14% дисперсії). Отже, негативні

емоційні реакції щодо грошей домінують над монетарної поведінкою у цієї

групи студентів. Третім фактором монетарної соціалізації студентів з

провінції виявився фактор «Страхування» (F4, 11% дисперсії). Отже, на

відміну від студентів з мегаполісу, які ощадливо витрачають гроші, їх

однолітки з провінції намагаються знизити витрати до нуля. На нашу думку,

ці особливості їх монетарної поведінки детерміновані матеріальним

зубожінням регіонів в порівнянні зі столицею. Четвертим у вибірці

студентів з невеликих міст є фактор «Гроші – влада» ( F5, 8% дисперсії). У

студентів з невеликих міст відсутній фактор «Витрачання», що підтверджує

попередні висновки, про те, що жителі провінції набагато менше схильні

витрачати кошти, ніж жителі столиці.

179

Отже, порівнюючи конфігурацію монетарної соціалізації за

демографічною ознакою, можна дійти висновку, що у молодих людей, що

проживають в мегаполісах, більш домінує її поведінковий компонент, а у

жителів невеликих міст – моральнісний та емоційний компоненти.

Аналіз конфігурації монетарної соціалізації студентів різних

спеціальностей має такі результати (рис. 2.22).

Фінансисти

11%

13%

13%

15%

19%

0% 5% 10% 15% 20%

F5 Гроші-сенс

життя

F4 Страхування

F3 Гроші-влада

F2 Витрачання

F1 Економність

Менеджери

9%

11%

14%

15%

18%

0% 5% 10% 15% 20%

F5 Витрачання

F4

Страхування

F3Гроші-сенс

життя

F2 Грошова

тривога

F1 Гроші-

самореалізація

Правоохоронці

7%

9%

11%

16%

23%

0% 5% 10% 15% 20% 25%

F5 Гроші-сенс

грошей

F4 Страхування

F3 Грошова

тривога

F2 Витрачання

F1 Економність

Психологи

10%

11%

14%

18%

21%

0% 5% 10% 15% 20% 25%

F5 Гроші-влада

F4 Витрачання

F3 Грошова

компульсія

F2 Гроші-зло

F1 Гроші-

самореалізація

Рис. 2.22. Вагомі фактори монетарної соціалізації в залежності від напряму

професійної підготовки студентів ( дисперсія )

У студентів-фінансистів першим виявився фактор «Економність» (F1,

19% дисперсії), другим – фактор «Витрачання» ( F2, 15% дисперсії), третім –

фактор «Гроші – влада» (F3, 13% дисперсії), четвертим – фактор

«Страхування» ( F4, 13% дисперсії), п’ятим «Гроші – сенс життя» ( F5, 11%

180

дисперсії). Отже, у вибірці студентів-фінансистів не виявилося фактору

«Грошова тривога» на відміну від студентів інших спеціальностей, що

свідчить про більшу їх впевненість та спокій у вирішенні фінансових питань.

Також більшості студентів цієї спеціальності властива ощадлива монетарна

поведінка. Ці особливості, без сумнівно, пов’язані з великою кількістю

економічних дисциплін, що сприяють формуванню фінансової грамотності.

У студенців юридичної спеціальності майже ідентична зі студентами-

фінансистами конфігурація факторів монетарної соціалізація. Але третім у

них виявися фактор «Грошова тривога» (F3 пояснює 11% дисперсії), що

свідчить про більш виражене емоційне ставлення до грошей, яке

проявляється в негативних переживаннях.

У вибірці студентів-менеджерів на першому місці з’являється новий

фактор, відмінний від загальної вибірки – фактор «Гроші – самореалізація».

До цього фактору входять 17 тверджень, серед яких найбільше навантаження

отримали твердження «Я вважаю, що дохід людини залежить від її

здібностей (0,82); «Заробіток людини визначається її здібностями» (0,77).

Отже, ця категорія студентів орієнтована на заробляння грошей, що дає

змогу їм самоактуалізуватися. Поява цих монетарних уявлень пов’язана з

професійними очікуваннями студентів спеціальності «Менеджмент»,

оскільки більшість з них орієнтована на високий дохід в майбутній

професійній діяльності. Хоча серед студентів-менеджерів є ті, що відчувають

тривогу стосовно грошей, невпевнені в своєму майбутньому фінансовому

становищі й ті, що ставлять гроші вище інших цінностей (F2 «Грошова

тривога» пояснює 15% дисперсії, F3 «Гроші – сенс життя» пояснює 14%

дисперсії). Варто відмітити, що студенти-менеджери найменше за інших

схильні безконтрольно витрачати гроші (F5 «Витрачання» пояснює 9%

дисперсії), а, отже, цінують зароблені ними гроші.

Найбільш суперечливі результати в сфері монетарних відносин

виявилися у студентів-психологів (F1 «Гроші – самореалізація», що пояснює

21% дисперсії, F2 «Гроші – зло» , що пояснює 18% дисперсії, F3 «Грошова

181

компульсія», що пояснює 14% дисперсії, F4 «Витрачання» , що пояснює 11%

дисперсії, F5 «Гроші – влада» охоплює 10 % дисперсії. Отже, більшість

студентів психологічної спеціальності вважають гроші або можливістю

реалізувати свої здібності та таланти або абсолютним злом, що свідчить про

розповсюдженість зовсім протилежних монетарних уявлень серед них.

конфігурації монетарної соціалізації також з’являється новий фактор,

який відповідає за її емоційний компонент – «Грошова компульсія».

Найбільш вагоме навантаження отримали такі твердження : «Навіть якщо у

мене багато грошей я відчуваю провину витрачаючи їх» (0,93); «Інколи я

купую речі, щоб здивувати свої знайомих» (0,84). Отже, цей фактор окреслює

особливості, що полягають в домінуванні емоцій над монетарною

поведінкою, коли відчуття провине або емоційне пригнічення провокує

спонтанне витрачання грошей з метою поліпшення свого емоційного стану.

Особливістю монетарної соціалізації студентів-психологів є те, що для них

не є властивою ощадлива монетарна поведінка, що пов’язано з браком

економічних знань та навиків.

Отже, для студентів психологічної спеціальності характерне

домінування когнітивного та моральнісного компоненту монетарної

соціалізації, для студентів-фінансистів та юристів – поведінкового

компоненту, а для студентів-менеджерів – когнітивного компоненту.

Отже, нами було визначено конфігурацію монетарної соціалізації

студентів різних груп порівняння. Наступний розділ дисертаційної роботи

буде присвячений вивченню рівнів та типів монетарної соціалізації та

формулюванню рекомендацій щодо оптимізації цього процесу.

182

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

1. Теоретично обґрунтовано методичний інструментарій та логіку

організації емпіричного дослідження особливостей монетарної соціалізації

студентської молоді.

Зокрема, до програми дослідження включено такі методики: «Шкала

монетарних уявлень» (К. Ямаучі і Д. Темплера, в модифікації О.Татарко),

«Методика дослідження економічної свідомості» (А. Журавльова), «Анкета

економічної поінформованості» (А. Журавльова, А. Купрейченко),

«Методика дослідження соціальної адаптивності» (О. Посипанова), методика

«Незавершені речення» (в модифікації М. Семенова), методика «Рівень

співвідношення цінності та доступності» (в модифікації О. Фанталової),

опитувальник «Моральнісна оцінка грошей» (О. Горбачової та

А. Купрейченко), «Методика вивчення монетарних уявлень та поведінки»

(А. Фернема, в модифікації А. Капустіна).

2. Виходячи з обґрунтованої нами структурно-функціональної моделі

монетарної соціалізації студентської молоді здійснено емпіричне

дослідження психологічних особливостей цього феномену. Зокрема,

з’ясовано конфігурацію монетарної соціалізації студентської молоді, яку

утворюють переважно афективний («Грошова тривога»), конативний

(«Витрачання», «Економність»), когнітивний («Гроші – влада»),

моральнісний («Гроші – зло», «Гроші – сенс життя» ) структурні компоненти.

3. Емпірично підтверджено положення про те, що гармонізація

структури монетарної соціалізації є механізмом, що зумовлює зростання

рівня економіко-психологічної адаптації особистості студента. Зокрема,

показано наступне:

а) з’ясовані змістовні характеристики структурних компонентів

монетарної соціалізації різних груп порівняння студентів. Виявлено суттєві

відмінності в залежності від статі, соціально-економічних умов проживання

та напряму професійної підготовки представників студентської молоді;

183

б) встановлено домінування моральнісного компоненту

(підпорядкування їм емоційного, конативного та когнітивного компонентів) в

структурі монетарної соціалізації українських студентів (F1 «Гроші – сенс

життя»). В структурі монетарної соціалізації студентів з Польщі переважає

конативний (поведінковий) компонент (F1«Економність», 33% дисперсії), що

пов’язано з особливостями соціально-економічних умов країн;

в) особливістю змісту когнітивного компоненту студентів Польщі є

відсутність деструктивних уявлень про гроші, лише 3 % схильні

переоцінювати та недооцінювати функції гроші, що сприяє їх швидкій та

вдалій адаптації в сфері монетарних відносин;

- студенти з мегаполісу наділяють гроші більшою цінністю, ніж

студенти невеликого міста ;

- когнітивний компонент монетарної соціалізації студентів

гуманітарних спеціальностей характеризується наявність різнопланових та

протилежних монетарних уявлень, на відмінну від студентів економічних

спеціальностей, монетарні уявлення яких більш конструктивні, що

обумовлюється більш високим рівнем економічних знань;

г) з’ясовано, що змістовими особливостями афективного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді є переважно негативні оцінки

монетарної політики в країні. Констатовано, що для студентів характерна

культура емоційно-негативного реагування на реальність монетарних

відносин, яка має свою специфіку за адміністративно-територіальною,

статевою та професійною ознаками;

д) конативний компонент монетарної соціалізації студентів

характерізується нерівномірним розвитком стратегій монетарної поведінки

(накопичення, витрачання, інвестиції, позичання) у різних груп порівняння

студентів :

- польська студентська молодь в більшому ступені орієнтована на

витрачання коштів ( 20% респондентів, t = 2,06, p ≤ 0,05), ніж українська

(10% досліджуваних);

184

- студентська молодь в невеликих містах є носієм традиційних форм

поводження з грошима – стратегія «накопичення» характерна для 46 %

молоді з провінції й лише для 24% – зі столиці (t = 2,10, p ≤ 0,05). Натомість

молоді люди в мегаполісах більш схильні до інноваційних стратегій

монетарної поведінки таких як інвестування ( 27% респондентів зі столиці й

відповідно 16% – з провінції ( t = 1,99, p ≤ 0,05;

- дещо вищі показники за стратегією витрачання мають студенти

психологічної (29% респондентів, t = 2,14, p ≤ 0,05) та юридичної

спеціальностей (25% респондентів t = 2,09, p ≤ 0,05), що пояснюється

відсутністю поглибленого вивчення економічних дисциплін та економічної

практики, тому студентам цих спеціальностей властиве нераціональне

витрачання грошей;

є) моральнісний компонент студентів в залежності від соціально-

економічних умов проживання має свої відмінності. Так, для студентів з

західноєвропейських країн властива моральнісно-позитивна оцінка грошей,

натомість для студентської молоді з України – моральнісно-негативна оцінка;

- в межах України студенти з мегаполісу схильні до невизначеності в

моральнісній оцінці грошей, тому перебуває на початковій стадії свого

формування й моральна зрілість в монетарній сфері настає у них пізніше за їх

однолітків з невеликих міст.

4. Дослідження динаміки монетарної соціалізації студентів дозволило

емпірично обґрунтувати положення про провідну роль напряму їх

професійної підготовки в детермінації цього процесу.

Основні наукові результати розділу опубліковано в працях

[160;161;164;165]

185

РОЗДІЛ 3

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ

МОНЕТАРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У третьому розділі представлено результати дослідження типів та

рівнів монетарної соціалізації студентської молоді. Визначаються основні

соціально-психологічні умови оптимізації монетарної соціалізації студентів,

аналізуються засоби цілеспрямованого впливу на молодь. Представлено

розроблений нами соціально-психологічний тренінг монетарної соціалізації

як чинник оптимізації процесу соціалізації.

3.1. Рівні та типи монетарної соціалізації студентів

Проблема вивчення рівня монетарної соціалізації особистості полягає в

аналізі процесу її соціальної адаптації, результатом якого є формування

соціальної адаптивності. В нашому дослідженні ми застосовували «Методику

вимірювання соціальної адаптивності особистості» (О. Посипанова), метою

якої є визначення іі рівня, що в свою чергу дає уявлення особливості

соціалізованості особистості. На думку автора методики, соціальна

адаптивність – це комплексна властивість особистості, що забезпечує

організацію її соціальної взаємодії [178]. О. Посипанов відзначає, що

формування компонентів соціальної адаптивності має певну послідовність.

Так, першою високих показників досягає «конформність» (після 14 років),

потім «лабільність» (після 18 років) й нарешті «креативність» (після 24 років)

[178]. Отже, розвиток цих трьох компонентів соціальної адаптивності

визначає рівень соціалізації індивіда, в тому числі й його монетарної

соціалізації. Отже, дослідження соціальної адаптивності студентів має такі

результати ( табл. 3.1).

186

Таблиця 3.1

Співвідношення рівнів соціальної адаптованості студентської молоді

( в %)

Групи порівняння

студентів

Рівні

адаптивності

Компоненти соціальної адаптивності

Конформність Лабільність Креативність

Ни

зьки

й

Сер

едн

ій

Ви

соки

й

Ни

зьки

й

Сер

едн

ій

Ви

соки

й

Ни

зьки

й

Сер

едн

ій

Ви

соки

й

За всією

вибіркою

30,8

%

52,7

%

15,5

%

13,5

%

55,5

%

31

%

25,2

%

44,4

%

30,4

%

Україна 35

%

47

%

18

%

15

%

49,4

%

35,6

%

29

%

56,5

%

14,5

%

Польща 28,5

%

58,5

%

13

%

9,8

%

72,3

%

17,9

%

21,2

%

32,1

%

36,6

%

Мегаполіс 45,4

%

44,6

%

10

%

12,5

%

52,7

%

34,7

%

23,6

%

57,4

%

22

%

Провінція 24,6

%

49,4

%

26

%

17,5

%

46

%

36,5

%

34,4

%

55,6

%

7

%

Фінансисти 35,4

%

53,7

%

10,9

%

27,3

%

45,6

%

27,1

%

15,6

%

45,4

%

29

%

Менеджери 44,6

%

46,2

%

9,2

%

15,7

%

50,6

%

33,7

%

14

%

44,1

%

41,9

%

Юристи 26,3

%

58,1

%

15,6

%

9,6

%

55,2

%

35,2

%

19,5

%

44,3

%

25,4

%

Психологи 15,8

%

60,4

%

23,8

%

14,8

%

58,9

%

26,3

%

35,3

%

58,5

%

23,2

%

Оскільки креативність є високим ступенем розвитку соціальної

адаптивності, то можна зробити висновок, що студенти з Польщі більш

187

адаптовані в сфері монетарних відносин в порівнянні зі студентами з

України, а студенти зі столиці більш адаптовані в порівнянні зі студентами із

невеликих міст. Більш високий рівень креативності також виявлений у

студентів - менеджерів в порівнянні зі студентами іншої професійної

спрямованості. Методика О. Посипанова також дає змогу виявити провідні

стратегії соціальної адаптивності (які він визначає як «профілі») студентської

молоді. Досліджуючи профілі соціальної адаптивності студентської молоді

ми отримали такі результати ( рис. 3.1).

Профілі адаптивності

43%28%21%36%28%

38%35%37%

36%37%

18%

35%37%27%

32%

1%2%5%1%3%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

Заг.вибірка

Україна

ЄС Магаполіс

Провінція

Максимальна адаптивність

Креативність

Лабільність

Комформність

Профілі адаптивності

31%40%23%36%

39%37%40%39%

28%22%

35%24%

2%1%2%1%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

Фінансисти Менеджери Юристи Психологи

Максимальна адаптивність

Креативність

Лабільність

Комформність

Рис 3.1. Процентне співвідношення профілів соціальної адаптивності в

різних групах порівняння студентів

Отже, згідно результатів загальної вибірки, немає студентів, які мали б

профіль найменшої соціальної адаптивності, що співпадає з результатами

188

дослідження О. Посипанова, який виявив поширеність цього профілю серед

респондентів пенсійного віку. 28% респондентів мають профіль високої

конформності. При цьому конформність більш виражена в українських

студентів в порівнянні з європейськими (36% – студенти України й 21% –

студенти Польщі). У жителів невеликих міст також більшою мірою

виражена конформність в порівнянні з жителями великого міста (43% –

студенти з невеликих міст й 28% – столичні студенти). Аналіз вираженості

профілю високої лабільності не виявив відмінності в групах порівняння

студентів. Цей профіль притаманний 37 % студентів з коливанням у 2 %.

Профіль високої креативності притаманний 32% респондентам загальної

вибірки студентів. Найнижчий показник за цим профілем в порівнянні з

іншими був виявлений у студентів з невеликих міст (18% респондентів).

Отже, можна зробити висновок, що більшості студентів притаманний

середній рівень соціальної адаптивності, що полягає в розвинутій здатності

змінювати рішення соціальної задачі в залежності від ситуації. Але все ж

умови високорозвинутої економіки та економічно благополучних регіонів

сприяють формуванню нестандартного підходу у вирішенні соціальних

задач, а, отже, більш високій адаптивності.

Порівнюючи результати вибірок студентів за чинником

професіоналізації можна дійти висновку, що суттєвих відмінностей у прояві

профілів соціальної адаптивності майже не виявлено. Лише у студентів -

менеджерів спостерігається досить низький показник за профілем високої

конформності (23% респондентів) та зависокі за профілем високої

креативності (35% респондентів). Очевидно, що формування здатності

приймати нестандартні рішення в ситуації соціальної взаємодії є вимогою

професії менеджера, що покликаний організовувати діяльність групи.

Кореляційний аналіз дозволив виявити взаємозв’язок між факторами

компонентів монетарної соціалізації та профілями соціальної адаптивності

(додаток В). Так, в загальній вибірці фактор «Економність» корелює з

профілем «Лабільність» (r = 0,68, p≤ 0,01) , фактор «Гроші – сенс життя» має

189

пряму кореляцію з профілем «Конформність» (r = 0,61, p≤ 0,05) та профілем

«Лабільність» (r = 0,60, p≤ 0,05). Отже, для більшості студентів гроші мають

величезне значення в житті й вони схильні поводитися з ними ощадливо

(65% респондентів мають профілі лабільності та конформності). Фактор

«Грошова тривога» пов’язаний з профілем «Конформність» (r = 0,65, p≤

0,05). Очевидно, що занепокоєння з приводу грошей є типовою конформною

реакцією, оскільки для людей з цим профілем адаптивності важлива

стабільність в житті, в тому числі стабільність фінансового становища.

Фактор «Грошова тривога» має обернений кореляційний зв’язок з профілем

«Креативність» (r = - 0,71, p≤ 0,05). Отже, у респондентів з високим

ступенем адаптивності (32% студентів) відсутня тривога в сфері монетарних

відносин. Профіль «Креативність» також має обернений зв’язок з фактором

«Гроші – влада» (r = 0,78, p≤ 0,05), що свідчить про заперечення

респондентами з високим ступенем адаптивності влади грошей в суспільстві.

Фактор «Витрачання» пов’язаний з профілем «Лабільність» (r = 0,70, p≤

0,05).

У вибірці студентів з м. Києва фактор «Економність» корелює з

профілем лабільності (r = 0,72, p≤ 0,05). Фактор «Грошова тривога» має

прямий зв’язок з профілем конформності ( r = 0,74, p≤ 0,01) та обернений з

профілем креативності ( r = - 0,66, p≤ 0,05 ). Фактор «Гроші – сенс життя»

пов’язаний з профілем лабільності ( r = 0,85, p≤ 0,01), в той же час фактор

«Гроші – влада» – з профілем конформності ( r = 0,69, p≤ 0,05 ). Оскільки

респонденти з профілем конформності схильні підкорятися стандартам

референтної групи, то можна зробити висновок, що уособлення грошей з

владою є досить поширеним монетарним уявленням для жителів мегаполісу.

Для порівняння, у вибірці провінційних студентів фактор «Гроші – сенс

життя» також пов’язаний з профілем лабільності (r = 0,75, p≤ 0,05). Фактор

«Гроші – зло» має пряму кореляцію з профілем конформності (r = 0,67, p ≤

0,01) та обернений зв’язок з профілем креативності ( r = 0,78, p≤ 0,05). Отже,

негативна моральнісна оцінка грошей не сприяє успішній соціальній

190

адаптації індивіда й стає перепоною пристосуванню в кризових соціальних

ситуаціях. Фактор «Грошова тривога» має пряму кореляцію з профілем

конформності ( r = 0,66, p≤ 0,05) та обернену з профілем креативності ( r =

0,70, p≤ 0,05). Фактор «Страхування» пов’язаний з профілем конформності (r

= 0,78, p≤ 0,05). На думку багатьох авторів, страхування як стратегія

монетарної поведінки більше характерна для людей у віці 45–55 років[94].

Напевно, що молоді люди з невеликих міст з високим ступенем адаптивності-

конформності переймають цю стратегію у батьків. Фактор «Гроші – влада»

має обернений зв’язок з профілем креативності ( r = - 0,76, p≤ 0,05 ), що

свідчить про те, що більша частина провінційних студентів (82%

респондентів мають профілі конформності та лабільності) прагнуть за

допомогою грошей досягти переваги в суспільстві.

Кореляції факторів монетарної соціалізації та профілів адаптивності у

вибірці студентів в залежності від їх професійної спрямованості ідентичні

кореляціям у загальній вибірці та за демографічною ознакою. У вибірці

студентів-фінансистів фактор «Економність» корелює з профілем лабільності

( r = 0,67, p≤ 0,05) та креативності ( r = 0,72, p≤ 0,05), фактор «Витрачання»

– з профілем лабільності ( r = 0,80, p≤ 0,05), «Гроші – влада» – з профілем

конформності ( r = 0,69, p≤ 0,01), «Гроші – сенс життя» – з профілем

лабільності ( r = 0,77, p≤ 0,01). У вибірці студентів юристів «Економність»

корелює з профілем лабільності ( r = 0,81, p≤ 0,01) та креативності ( r = 0,78,

p≤ 0,05), фактор «Витрачання» – з профілем лабільності ( r = 0,77, p≤ 0,01),

«Грошова тривога» – з профілем конформності ( r = 0,74, p≤ 0,05), «Гроші –

сенс життя» – з профілем лабільності ( r = 0,72, p≤ 0,05). Проте у вибірці

студентів менеджерів фактор «Гроші – самореалізація» має прямий зв’язок з

профілем креативності (r = 0,79, p≤ 0,01) та обернений з профілем

лабільності ( r = - 0,76, p≤ 0,05 ).

Отже, цей специфічний комплекс монетарних уявлень у студентів-

менеджерів підвищує їх адаптаційні можливості (35% студентів цієї

спеціальності належать до профілю креативності). Натомість у студентів -

191

психологів наявна пряма кореляція фактору «Гроші – зло» з профілем

конформності ( r = 0,76, p≤ 0,01) та обернена – з профілем креативності ( r =

0,68, p≤ 0,05). Фактор «Грошова компульсія» корелює з профілем

конформності ( r = 0,70, p≤ 0,01 ) та профілем лабільності( r = 0,81, p≤

0,05). Отже, студенти - психологи схильні пов’язувати власне емоційне

благополуччя з грошима, що суттєво знижує їх адаптаційні можливості.

Узагальнення кореляційних зв’язків візуально представлено на рис. 3.2.

Рис.3.2. Загальна схема кореляцій факторів монетарної соціалізації та

профілів адаптивності в усіх групах порівняння студентів

Підсумовуючи вищеописані результати, можна дійти результату, що

фактор «Економність» має стійкий зв’язок з профілем лабільності та

профілем креативності. Отже, прагнення до заощадження коштів та

економного їх використання є запорукою більш успішної адаптації в сфері

монетарних відносин. Цей фактор («Економність») не виявлений у вибірці

провінційних студентів, що може свідчити про більш низький їх

адаптаційний потенціал. Фактор «Гроші – сенс життя» має виражену

кореляцію з профілем лабільності. Цей фактор у вибірці є першим, тому

Профіль креативності

Профіль

лабільності

Профіль конформності

Фактор ‘‘Економність’’

Фактор

‘‘Витрачання’’

Фактор ‘‘Грошова

компульсія’’

Фактор ‘‘ Гроші-сенс життя ’’

Фактор ‘‘Гроші-

влада ’’

Фактор ‘‘Грошова

тривога ’’

Фактор ‘‘Страхування’

’’

Фактор ‘‘Гроші-самореалізація’’

Фактор ‘‘Гроші-зло’’

Прямий зв’язок

Обернений зв’язок

192

можна описати їх ступінь адаптації в сфері монетарних відносин як середній.

Фактор «Грошова тривога» в усіх групах порівняння студентів має пряму

кореляцію з профілем конформності та обернену – з профілем креативності.

Отже, відсутність тривоги щодо грошей забезпечує більш вдалу соціальну

адаптацію індивіда в сфері монетарних відносин, в тому числі й в ситуації

кризи. У вибірці студентів-фінансистів не виявлено цього фактору, а, отже,

вони не схильні переживати негативні емоції щодо грошей, їм характерне

більш раціональне ставлення до них, що буде позитивно впливати на

адаптаційні можливості цієї групи студентів. Фактор «Гроші – зло», що

виявляється у вибірці студентів з невеликих міст, має прямий зв’язок з

профілем конформності та обернений з профілем креативності. Тобто, що

більше респонденти соціально адаптовані, то менше вони вважають гроші

злом. Так, у вибірці студентів-менеджерів фактор «Гроші – самореалізація»

пов’язаний з профілем креативності. Оскільки самореалізація є вищою

духовною потребою індивіда, то можна зробити висновок, що респонденти, у

яких виявлений цей фактор, більш схильні асоціювати гроші з моральнісною

категорією «добра». Отже, високий ступінь пристосування індивіда в

кризових ситуаціях в сфері монетарних відносин напряму залежить від

позитивної моральнісної оцінки грошей.

На основі кореляційного аналізу факторів монетарної соціалізації та

профілів соціальної адаптивності були сформульовані типи монетарної

соціалізації студентської молоді. Підставою для типології стали змістовні

характеристики монетарних уявлень та стратегій монетарної поведінки

студендів студентів у зв’язку з їх рівнями соціальної адаптивності.

Консервативний тип. До нього належать студенти з традиційними

монетарними уявленнями та стратегіями монетарної поведінки, які вони

переймають у членів своєї родини та найближчого соціального оточення. Це

переважно студенти з невеликих міст та студенти гуманітарних

спеціальностей. Так, молоді люди, яким властивий цей тип, асоціюють гроші

з владою й вважають, що вони здатні надать перевагу людині в суспільстві. З

193

іншого боку, асоціюють гроші зі злом, що характерно для традиційної

православної культури. Від старшого покоління ця група студентів переймає

стратегію монетарної поведінки, що полягає у відкладанні грошей на

«чорний день». В емоційному плані для них характерна тривога стосовно

грошей, що пов’язано з низькими адаптаційними можливостями в кризових

ситуаціях.

Рефлексивний тип (від англ. «reflection» – відображення.) Монетарні

уявлення та стратегії монетарної поведінки студентів цього типу

формуються в залежності від соціальної ситуації, шляхом відображення

актуальної соціальної дійсності. До цього типу належить переважна

більшість студентської молоді в незалежності від демографічного чинника та

чинника професіоналізації. Цієї групі студентів властива надвисока

значимість грошей в їх житті, оскільки соціальною ситуацією розвитку для

більшості студентів останнього курсу є перехід до трудової діяльності,

власне матеріальне забезпечення й досягнення матеріальної незалежності від

батьків. Домінуючими стратегіями монетарної поведінки для студентів цього

типу є ощадлива поведінка, очевидно характерна студентської молоді, які

вже мають досвід заробляння грошей й цінують гроші та витрачання коштів,

що характерне для студентів, що переважно живуть за рахунок батьків.

Інноваційний тип властивий студентам, які заперечують традиційні

монетарні уявлення й прагнуть створювати новітні стандарти уявлень та

поведінки, особливо в умовах кризи. До цього типу належать в основному

студенти економічних спеціальностей, які проживають у великих містах.

Представники цього типу не пов’язують гроші з владою та моральнісною

категорією «зла», меншою мірою для них характерна тривога стосовно

грошей. Натомість властиві асоціації грошей із самореалізацією та розвитком

власних здібностей. Отже, студентська молодь цього типу втілює ідеали

інформаційного суспільства, де елітою в тому числі й монетарною є не люди

влади, а «творці технологій».

194

У проблемі дослідження монетарної соціалізації студентів важлива

роль відводиться формуванню типів монетарної соціалізації. Наше

дослідження виявило перевагу рефлексивного типу. Люди такого типу чітко

визначають мету, наполегливі у її досягненні, результати їх діяльності

затребувані суспільством. Їх головні якості: нестандартне мислення, відмова

від стереотипів; готовність йти на ризик; швидкість прийняття рішень,

гнучкість мислення, пошук свіжих рішень; схильність до самоудосконалення.

Аналіз взаємозв’язку факторів монетарної соціалізації студентської

молоді з соціальною адаптацією дозволив зробити висновок про необхідність

формування інноваційного типу особистості та створення програми

тренінгових занять для формування цього типу.

3.3. Соціально-психологічні засоби оптимізації соціалізації

студентів за інноваційним типом

Серед розмаїття методів соціально-психологічної роботи з молоддю

найбільша ефективність притаманна саме груповим методам, а саме

тренінговій роботі. Саме тренінг як активний метод соціально-

психологічного навчання передбачає засвоєння специфічних знань, вмінь та

навичок, корекцію уявлень, емоційних реакцій та стратегій поведінки його

учасників шляхом інтеріоризації особливостей соціального середовища, що

створюється психологом-тренером [32]. Розробка тренінгу передбачає

дотримання певних принципів, які реалізується за допомогою низки

методичних засобів. Окрім організаційних принципів (етичні принципи,

принцип конфіденційності, принцип «суб’єкт-суб’єктного спілкування»,

просторово-часові особливості) при побудові тренінгу реалізуються

принципи, що відповідають за зміну соціально-психологічних характеристик

його учасників та визначають результат тренінгу. До таких принципів

належать принципи системної детермінації, активності усіх його учасників,

195

дослідницької та творчої позиції кожного учасника тренінгу та принцип

об’єктивації їх поведінки. Кожен з цих принципів реалізується певними

методичними засобами, які дозволяють формувати середовище, в якому

можливі цілеспрямовані зміни уявлень та поведінки суб’єктів [53].

Методичні засоби тренінгу призначені для словесної та несловесної

передачі інформації, створення насиченого інформаційного середовища,

регулювання рівня задоволення потреб, залучення в певним чином

організовану діяльність (рис. 3.3).

Рис 3.3. Принципи та методичні засоби тренінгу оптимізації процесу

монетарної соціалізації студентської молоді

На нашу думку, для оптимізації процесу монетарної соціалізації

студентів важливим є принцип об’єктивації поведінки учасників тренінгу,

який можна реалізувати шляхом застосування метафоричних асоціативних

карт (МАК). Ми вирішили застосувати саме цей психологічний інструмент,

оскільки метафоричні асоціативні карти дозволяють виявити

Принцип системної

детермінації

Принцип

активності

Принцип творчої

позиції

Принципи об’єктивації

поведінки

Засвоєння більш ефективних монетарних

уявлень та стратегій монетарної поведінки шляхом інтеріоризації

здобутого досвіду під

час тренінгу

Закріплення суб’єкт-суб’єктної взаємодії в сфері монетарних

відносин

Розвиток творчого підходу та креативності при побудові монетарних відносин

Усвідомлення учасниками тренінгу

власних монетарних уявлень та стратегій монетарної поведінки

з подальшою їх зміною на більш ефективні

Принципи тренінгу

Створення

локального групового середовища,

що відтворює реальну систему

монетарних відносин

Рольові та

ділові ігри, групові обговорення

та дискусії, інформаційні виступи,

рефлексія

Творчі

завдання, візуалізація, ‘‘мозковий

штурм’’ , медитативні

техніки

Мето

ди

чн

і засо

би

Проективні методики, асоціативні та метафоричні

техніки

Результати тренінгу

196

неусвідомлювані уявлення, емоції та стратегії поведінки в сфері соціальних

відносин, оцінити їх наслідки [ 85]. Метафоричні асоціативні карти мають не

лише діагностичну мету, а й розвивальну, оскільки спонукають індивіда до

пошуку нових, більш ефективних способів взаємодії в сфері соціальних

відносин. При розробці тренінгу ми використали карти «24 формули грошей»

Т. Зінкевич-Євстєгнєєвої [85]. Автор розробила психологічну гру, що містить

24 картки з метафорами, що стосуються сфери монетарних відносин та

відображають різні типи монетарних уявлень та монетарної поведінки

індивіда [85].

У виборі саме такого підходу до організації тренінгу монетарної

соціалізації ми спираємося на ідею Г. Бадрієр [17] про те, що старт кожного

соціалізуючого впливу слід співвідносити з основним видом діяльності юнаків,

якою є пізнавальна діяльність. Тобто у фокусі уваги нашого тренінгу з юними

людьми знаходиться, в першу чергу, когнітивна складова монетарної соціалізації,

з якою органічно пов’язуються й інші — афективна, конативна та моральнісна.

Отже, методично ми вибудовуємо практичну роботу в сфері формування і

розвитку економіко-психологічних якостей щодо включення у взаємини,

опосередковані грішми, з опорою на технології, які ми кваліфікуємо як фокусно-

орієнтовані, тобто такі, що залежать від специфіки основного виду діяльності

учасників тренінгу. Фокусується робота групи на тому чи іншому з чотирьох

аспектів модельованих у тренінгові монетарних відносин. Залежно від задач

роботи, вона починається з найактуальнішого фокусу, який на цей момент має

стати чинником, що організовує всю систему соціалізації – системоутворюючим

чинником. Але паралельно відслідковується і опрацьовується кожен з інших

фокусів як такі, що перебувають у взаємозалежних зв’язках з першим і між

собою.

Тренінг монетарної соціалізації – спеціалізований, тому ми не ставили

ціллю навчити учасників іншим важливим навичкам (наприклад,

комунікативним) (Додаток В). Кінцевою метою пропонованого тренінгу є

розвиток навичок демонструвати (звісно, на основі усвідомлення) свою

197

позицію як суб’єкта економічної ситуації, що передбачає засвоєння знань про

гроші, формування ефективних умінь та навичок оперування грошима,

позитивного емоційного та особистісного ставлення до сфери монетарних

відносин та позитивної моральнісної оцінки грошей.

Звісно, ми розуміємо, що участь студента в нашому тренінгу не

вирішує всіх його проблем, пов’язаних з монетарною соціалізацією. Тому

вважаємо можливим створення цілісної технології економічної соціалізації.

Тренінг монетарної соціалізації буде лише частиною цієї технології. Окрім

тренінгу для студентів, ми бачимо необхідність створення спеціальної

програми тренінгу для батьків та програми тренінгу для викладачив.

Головна цільова група для цього тренінгу – студенти. Але багато

вправ, які тут описані, можна використовувати при створенні спеціальних

тренінгових програм для батьків та викладачив.

Мета тренінгу. Програма тренінгу спрямована на формування і розвиток,

в першу чергу, складових соціального пізнання юнаком закономірностей

функціонування монетарної сфери суспільства, а також можливостей,

механізмів, способів та засобів включення себе в цю сферу в якості суб’єкта.

Це означає, що в основу тренованих умінь та навичок буде покладено

когнітивний компонент соціалізації. Предметом розвитку буде, в першу чергу,

уміння розуміти сутність явищ, аналізувати їх причини і наслідки, інтелектуальна

рефлексія, навички аргументації своєї економічної позиції і розуміння чужої,

уміння слухати і чути, домовлятися – тобто когнітивний пласт організації

економіко-психологічного простору інтерсуб’єктивної взаємодії.

Поряд з цим, паралельно, у взаємозв’язку з названими, відбуватиметься

формування навичок і стратегій монетарної поведінки (конативний пласт) та

рефлексія емоційних станів, що переживаються на тренінгові (афективний пласт)

особистістю як суб’єктом монетарних відносин. Тренінг монетарної соціалізації

був розділений нами на три блоки занять, що мають логічну послідовність

та включають в себе цілі та завдання різної спрямованості. Так,

інформаційний блок тренінгу складається з двох занять й має на меті

198

познайомити студентів з темою грошей, висвітлити особливості монетарних

відносин у сучасному світі. Діагностичний блок містить чотири заняття, які

спрямовані на формування навичок аналізу у студентів власних монетарних

уявлень, емоцій щодо грошей, монетарної поведінки.

Розвивальний блок складається з чотирьох занять, які сприяють

виробленню більш продуктивних монетарних уявлень та стратегій

монетарної поведінки у молодих людей. Варто відмітити, що тренінг

монетарної соціалізації сприяє розвитку креативності в сфері монетарних

відносин (рис.3.4).

Рис. 3.4. Структура тренінгу монетарної соціалізації студентської молоді

У діагностичному та розвивальному блоках тренінгу ми використали

психологічну гру з метафоричними асоціативними картами «24 формули

грошей». Групова робота з цим психологічним інструментарієм починається

з процедури знайомства з картами учасників тренінгу. Існує велика кількість

технік ознайомлення матеріалом метафоричних асоціативних карт. Серед

них: «Візитівка», коли учасники обирають самі собі карту, яка їм

сподобалась та на їх думку описує їх особистість, після чого слідує

колективне обговорення; «Зум» – уявне приближення та віддалення

зображень на карті; «Розмальовування» – участників проясть уявити карту

Інформаційний

блок

Діагностичний блок

Розвивальний блок

Мета: сформувати уявлення у студентської молоді про особливості монетарних відносин у сучасному світі. Актуалізувати знання про гроші та їх функції

Мета: виявити актуальні монетарні уявлення, емоційні переживання з приводу грошей та стратегії монетарної поведінки у представників студентської молоді. Спонукати їх до самоаналізу монетарних відносин

Мета: сприяти формуванню більш ефективних монетарних уявлень, стратегій монетарної поведінки та продуктивної взаємодії з грошима.

199

чорно-білою та розфарбувати в кольои, які подобаються. Аналізується

символіка кольорів. В якості техніки ознайомлення з МАК було обрано

техніку «Режисура», що полягала у виборі учасниками тренінгу карти, що їм

подобається, аналізі особливостей карти (зображення, кольорової гамми) та в

колективному створенні історії за допомогою карт. Так, один учасник

починає оповідь історії, інший продовжує й так далі ( рис.3.2).

Основною технікою роботи з МАК є «Асоціація з проблемою», що

дозволяє співвіднести проблему в монетарній сфері, монетарні уявлення та

стратегії монетарної поведінки учасників в монетарній сфері з зображенням

карти та словесною метафорою, що вказана на ній. В свою чергу ця техніка

запускає механізм вільних асоціацій у учасників тренінгу, спонукає до

пошуку способів розв’язання проблеми й може спричинити інсайт й

переосмислення своїх монетарних відносин.

Отже, протягом чотирьох занять тренінгу його учасникам пропонується

обрати одну закриту карту та відповісти за допомогою неї на такі питання: 1)

Як я ставлюся до грошей? 2) Яка актуальна проблема існує в мене в

монетарній сфері? 3) Які уявлення, стереотипи, стратегії поведінки

заважають мені ефективно взаємодіяти з грошима? 4) Які монетарні уявлення

та стратегії монетарної поведінки я повинен(а) виробити, щоб ефективно

взаємодіяти з грошима? Отримуючи карту, кожен з учасників по черзі вивчає

її образи, характеристики, провідну метафору та висловлює свої думки з

цього приводу.

Отже, інноваційна технологія (асоціативні метафоричні карти) дозволяє

виявити неусвідомлювані уявлення, емоції та стратегії поведінки в сфері

монетарних відносин, оцінити їх наслідки.

У результаті тренінгу в учасників з’являється усвідомлення певних

важливих закономірностей та правил, відбувається переоцінка свого досвіду,

способів поведінки, формуються нові настановлення, що приводить до нових

дій, нових алгоритмів та нової поведінки в сфері монетарних відносин. При

створенні тренінгу нами був використаний технологічний підхід, який був

200

розроблений у лабораторії організаційної психології Інституту психології

імені Г.С. Костюка НАПН України Л. Карамушкою і полягає у врахуванні

основних проблем, які існують у закладах вищої освіти.

Після завершення тренінгової роботи зі студентами було проведено

опитування за анкетою оціки ефективності тренінгу (додаток Д). За

результатами опитування більшість студентів (73%) позитивно оцінюють

здобуті знання та навички та відзначають суттєві зміни в монетарних

уявленнях та поведінці, які відбулись після завершення тренінгу. Структуру

тренінгу було побудовано з урахуванням висновків, отриманих у результаті

основного емпіричного дослідження, яке показало, що в змістовних

характеристиках компонентів монетарної соціалізації існують відмінності,

пов’язані з рівнем монетарної соціалізації. Тому на початку реалізації

експериментальної частини дослідження нами було визначено якісний і

кількісний склад вибіркової сукупності з числа досліджуваних, у яких було

виявлено середній рівень монетарної соціалізації, що належить до

рефлексивного типу монетарної соціалізації, оскільки він є провідним за

результатами дослідження. Контрольну групу випробуваних склали

студенти, які мають подібні результати дослідження до студентів

експериментальної групи ( середній рівень монетарної соціалізації, що

віповідає її рефлексивному типу ). Відповідно до завдань дослідження було

визначено мету та завдання формувального експерименту.

Мета формувального експерименту: розробити та апробувати

програму для підвищення рівня монетарної соціалізації студентської молоді.

Гіпотеза формувального експерименту полягала в тому, що основними

психологічними умовами формування висого рівня монетарної соціалізації є:

а) оволодіння знаннями про сутність грошей; б) оволодіння методами

діагностики неусвідомлюваних уявлень та емоційного ставлення до грошей;

в) оволодіння студентами уміннями та навичками конструктивної поведінки

з грошима.

Відповідно до мети формувального експерименту були визначені такі

201

його завдання: 1) розробити зміст та структуру спеціалізованого соціально-

психологічного тренінгу монетарної соціалізації студентів; 2) здійснити

експериментальну апробацію тренінгу. Для перевірки гіпотези і поставлених

завдань використовувались такі методи: теоретичні, емпіричні, методи

математичної статистики.

Формувальний етап дослідження передбачав використання

квазіекспериментального плану з експериментальною та контрольною

групами, учасники яких характеризувалися приблизно однаковими

демографічними (вік), територіально-адміністративними ознаками.

Незалежною змінною експерименту виступав спеціалізований соціально-

психологічного тренінг монетарної соціалізації із застосуванням інноваційної

технології – метафоричні асоціативні карти (МАК) «24 формули грошей».

Залежною змінною експерименту був ступінь підвищення рівня

монетарної соціалізації.

У підсумку загальну вибірку досліджуваних на формувальному етапі

дослідження склало 42 особи. Експериментальна група налічувала 22, а

контрольна – 20 студентів.

Психологічні характеристики для другого психодіагностичного зрізу в

досліджуваних контрольної та експериментальної вибірок вимірювалися за

допомогою методики «Дослідження монетарних уявлень та поведінки»

(А. Фернема, в модифікації А. Капустіна)

На заключному етапі дослідження нами вирішувалося завдання

перевірки ефективності спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу

монетарної соціалізації. В контрольній групі досліджуваних майже не відбулися

зміни в змістових характеристиках компонентів монетарної соціалізації та їх

конфігурації. Натомість в експериментальній групі під впливом тренінгової

роботи відбулися зміни в поведінковому компоненті монетарної соціалізації

(табл. 3.3).

202

Таблиця 3.3

Порівняльний аналіз зміни змістовних характеристик компонентів

монетарної соціалізації студентської молоді

Експериментальна група Контрольна група

Фактори, дисперсія ( у % ) Фактори, дисперсія ( у %)

До

формувального

експерименту

Після

формувального

експерименту

До

формувального

експерименту

Після

формувального

експерименту

F1

Гроші-сенс

життя

21

%

F1

Економність

23

%

F1

Гроші-сенс

життя

31

%

F1

Гроші-сенс

життя

20

%

F2

Економність

19

%

F2

Гроші -

самореалізація

17

%

F2

Економність

22

%

F2

Економність

19

%

F3

Грошова

тривога

16

%

F3

Гроші-сенс

життя

13

%

F3

Грошова-

тривога

15

%

F3

Грошова-

тривога

12

%

F4

Витрачання

грошей

12

%

F4

Гроші-влада

10

%

F4

Витрачання

грошей

8

%

F4

Витрачання

грошей

10

%

F5

Гроші-влада

7

%

F5

Грошова

тривога

6

%

F5

Гроші-влада

5

%

F5

Гроші-влада

9

%

Студенти більшою мірою (фактор «Економність» посідає друге місце до

експерименту та перше місце після) почали використовувати

накопичувальну стратегію монетарної поведінки (фактор «Економність»

посідає четверте місце до експерименту та перше місце після

Меншою мірою почали віддавати перевагу витрачанню коштів

(фактор «Витрачання грошей» посідає 4 місце до експерименту й не був

виявлений після тренінгу. Також відбулися зміни в когнітивному

203

компоненті монетарної соціалізації.

Після проведення тренінгу студенти більшою мірою пов’язують гроші

з самореалізацією, ніж з владою (F2 «Гроші-самореалізація», 17% дисперсії

після завершення експерименту).

Отже, виходячи з того, що високому рівню та інноваційному типу

монетарної соціалізації відповідають фактори «Гроші – самореалізація» і

«Економність», можна констатувати підвищення рівня монетарної

соціалізації у студентів експериментальної групи внаслідок застосування

тренінгу, що свідчить про його ефективність.

204

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

1. Висвітлено результати емпіричного дослідження рівнів монетарної

соціалізації студентської молоді. Визначено поняття соціальної адаптивності

як результату монетарної соціалізації. Вивчені особливості прояву

компонентів соціальної адаптивності: конформності, лабільності та

креативності, що визначають рівні монетарної соціалізації. Оскільки

креативність є високим ступенем розвитку соціальної адаптивності, то можна

зробити висновок, що студенти з Польщі більш адаптовані в сфері

монетарних відносин в порівнянні зі студентами з України, а студенти зі

столиці більш адаптовані в порівнянні з провінційними студентами. Більш

високий рівень креативності також виявлений у студентів менеджерів в

порівнянні зі студентами іншої професійної спрямованості.

2. Здійснено дослідження взаємозв’язку рівнів соціальної адаптивності

та компонентів монетарної соціалізації студентської молоді.

На основі цього кореляційного аналізу сформульовано типи монетарної

соціалізації студентів: консервативний, рефлексивний, інноваційний.

3. Виявлено суттєві відмінності в рівнях монетарної соціалізації

студентів за соціально-економічним, територіально-адміністративним

чинниками та чинником напряму професійної підготовки: студенти з Польщі

мають більш високий рівень соціальної адаптивності в порівнянні зі

студентами з України, а межах нашої країни студенти зі столиці більш

адаптовані в сфері монетарних відносин, ніж їх однолітки з провінції.

Водночас студенти економічних спеціальностей мають більш високий рівень

соціально-психологічної адаптованості в порівнянні зі студентами

гуманітарних спеціальностей.

4. Емпірично доведено, що для високого рівня соціально-психологічної

адаптивності характерна наявність конструктивноі стратегії монетарної

поведінки (ощадлива монетарна поведінка) та відсутність негативних

емоційних реакцій щодо грошей і негативної моральнісної оцінки грошей.

205

Фактор «Грошова тривога» в усіх групах порівняння студентів має пряму

кореляцію з профілем конформності та обернену – з профілем креативності.

Емпірично доведено гіпотеза про те, що на рівень монетарної

соціалізації впливають соціально-економічні, демографічні, статеві,

професійні та адміністративно-територіальні чинники.

3. З урахування рівнів та типів монетарної соціалізації було розроблено

програму спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу монетарної

компетентності студентської молоді із застосуванням інноваційної технології

– метафоричні асоціативні карти «24 формули грошей» (Т. Зінкевич-

Євстєгнєєвої), яка дозволяє виявити неусвідомлювані уявлення, емоції та

стратегії поведінки в сфері соціальних відносин, оцінити їх наслідки.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях [162]

206

ВИСНОВКИ

В результаті теоретико-емпіричного дослідження монетарної

соціалізації студентської молоді, доведено, що її специфіка визначається

змістом та конфігурацією її структурних компонентів, яка зумовлює

диференціацію у рівнях монетарної соціалізації студентів. Зокрема,

здійснено наступне:

1. Теоретично обґрунтовано такі положення: монетарна соціалізація

має своїм підґрунтям вивчення ролі грошей в соціумі в рамках філософських,

соціологічних, економічних та психологічних досліджень.

Монетарна соціалізація є монетарним аспектом економічної

соціалізації, який відображає процес формування монетарних уявлень та

економічних знань в сфері монетарних відносин, індивідуальних стратегій

монетарної поведінки, вироблення емоційного ставлення до явищ монетарної

реальності, засвоєння моральнісних уявлень про гроші, моральнісних норм;

психолого-економічний розвитку особистості, що полягає не лише в

адаптації до існуючих соціально-економічних умов, а включає можливість

використання інтеріоризованих монетарних цінностей для реалізації власних

цілей та прагнень в монетарній сфері суспільства.

Обгрунтовано, що гроші є провідним засобом монетарної соціалізції

особистості на всіх вікових етапах її розвитку.

2. Визначено зміст, структуру монетарної соціалізації особистості.

Показано, що стадії монетарної соціалізації співвідносяться з віковими

етапами онтогенезу, основною детермінантою переходу з однієї стадії на

іншу є зміна соціальної ситуації розвитку, у зв’язку з чим змінюються

соціальні вимоги до представників юнацького віку, основною з яких набуття

професійних знань. З огляду на це положення, суттєвою детермінантою, що

впливає на процес входження особистості в систему монетарних відносин в

юнацькому віці є напрям професійної підготовки.

3. Виокремлено групи чинників, які впливають на процес монетарної

соціалізації студентської молоді. Об’єктивні чинники : соціально-економічні

207

умови життя студентів; соціокультурний чинник, сімейний чинник (рівень

освіти батьків, рівень доходів батьків); адміністративно-теріторіальний

чинник, навчання у навчальному закладі; засоби масової інформації.

Суб’єтивні чинники : стать, вік, індивідуально-психологічні особливості,

ставлення до грошей, напрям професійної підготовки.

4. Результатом монетарної соціалізації визначається економіко-

психологічна адаптація, як основний етап формування монетарної культури

особистості. Під цим розуміється не просто поведінкове «пристосування», а

активний внутрішньомотивований процес соціалізації, який означає

можливість використання індивідом інтеріоризованих соціальних (зокрема, й

монетарних) цінностей в певних соціально-економічних ситуаціях для

реалізації своїх цілей і прагнень.

Визначено роль впливу напряму професійної підготровки на

економіко-психологічну адаптацію студентської молоді, що дозволяє

реалізовувати цілі та прагнення в монетарній сфері за допомогою

застосування професійних знань

5. Обґрунтовано структурно-функціональну модель монетарної

соціалізації студентської молоді як теоретичний інструмент для вивчення

специфіки монетарної соцалізації на етапі юнацтва. Визначено, що

конфігурація компонентів монетарної соціалізації (когнітивного,

афективного, поведінкового та моральнісного) детермінується впливом

соціально-економічного, демографічного, статевого, професійного та

адміністративно-територіального чинників.

Базуючись на системному підході дослідження, монетарну соціалізацію

особистості розглянуто як взаємодію і взаємозв’язок визначених нами

компонентів, узгодженість яких зумовлює ефективність процесу монетарної

соціалізації.

Обгрунтовано доцільність введення в систему монетарної соціалізації

моральнісного компоненту, який характеризується потужним впливом на всі

інші компоненти й відповідає за гнучкість когнітивної сфери в пізнанні

208

законів функціонування грошей в суспільстві, визначає позитивну чи

негативну емоційну оцінку грошей особистістю, суттєвим чином регулює

монетарну поведінку і забезпечує цілісність системи монетарної соціалізації

особистості.

6. Виходячи з обґрунтованої нами структурно-функціональної моделі

монетарної соціалізації студентської молоді було здійснено емпіричне

дослідження психологічних особливостей її структурних компонентів та

з’ясована їх конфігурація. До компонентів монетарної соціалізації належать

афективний («Грошова тривога»), конативний («Витрачання»,

«Економність»), когнітивний («Гроші – влада»), моральнісний ( «Гроші –

зло», «Гроші – сенс життя» ) структурні компоненти.

7. З’ясовано змістовні змістовні характеристики структурних

компонентів монетарної соціалізації різних груп порівняння студентів.

Виявлено суттєві відмінності в залежності від демографічного розподілу,

соціально-економічних умов проживання та напряму професійної підготовки

представників студентської молоді:

- особливістю змісту когнітивного компоненту студентів Польщі є

відсутність деструктивних уявлень про гроші, лише 3 % схильні

переоцінювати та недооцінювати функції гроші, що сприяє їх швидкій та

вдалій адаптації в сфері монетарних відносин; студенти з мегаполісу

наділяють гроші більшою цінністю, ніж студенти невеликого міста;

- когнітивний компонент монетарної соціалізації студентів гуманітарних

спеціальностей характеризується наявність різнопланових та протилежних

монетарних уявлень, на відмінну від студентів економічних спеціальностей,

монетарні уявлення яких більш конструктивні, що обумовлюється більш

високим рівнем економічних знань;

- з’ясовано, що змістовими особливостями афективного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді є переважно негативні оцінки

монетарної політики в країні. Констатовано, що для студентів характерна

культура емоційно-негативного реагування на реальність монетарних

209

відносин, яка має свою специфіку за адміністративно-територіальною,

статевою та професійною ознаками;

- конативний компонент монетарної соціалізації студентів

характерізується нерівномірним розвитком стратегій монетарної поведінки

(накопичення, витрачання, інвестиції, позичання) у різних груп порівняння

студентів :

- польська студентська молодь в більшому ступені орієнтована на

витрачання коштів (20% респондентів, t = 2,06, p ≤ 0,05), а ніж українська

(10% досліджуваних);

- студентська молодь в провінційних містах є носієм традиційних

форм поводження з грошима – стратегія «накопичення» характерна для 46

% молоді з провінції й лише для 24% – зі столиці (t = 2,10, p ≤ 0,05).

Натомість молоді люди в мегаполісах більш схильні до інноваційних

стратегій монетарної поведінки таких як інвестування ( 27% респондентів зі

столиці й відповідно 16% – з провінції ( t = 1,99, p ≤ 0,05;

- дещо вищі показники за стратегією витрачання мають студенти

психологічної (29% респондентів, t = 2,14, p ≤ 0,05) та юридичної

спеціальності ( 25% респондентів t = 2,09, p ≤ 0,05);

- моральнісний компонент студентів в залежності від соціально-

економічних умов проживання має свої відмінності. Для студентів з

західноєвропейських країн властива моральнісно-позитивна оцінка грошей,

натомість для студентської молоді з України – моральнісно-негативна оцінка;

- в межах України студенти з мегаполісу схильні до невизначеності в

моральнісній оцінці грошей, тому перебуває на початковій стадії свого

формування й моральна зрілість в монетарній сфері настає у них пізніше за їх

однолітків з провінції.

8. Вивчення конфігурації компонентів монетарної соціалізації

української студентської молоді дало змогу встановити домінування

моральнісного компоненту (підпорядкування їм емоційного, конативного та

когнітивного компонентів) в структурі монетарної соціалізації українських

210

студентів (F1 «Гроші – сенс життя»), що означає актуальність для

українських студентів моральнісного переосмислення функцій грошей, їх

значимості в житті. В структурі монетарної соціалізації студентів з Польщі

переважає конативний (поведінковий) компонент (F1«Економність»), що

пов’язано з особливостями соціально-економічних умов країн.

9. Емпірично підтверджено положення про те, що зі зменшенням

представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі

монетарної соціалізації, формування ефективних економічних вмінь та

навичок в ході навчання, набуття досвіду оперування грошима та позитивної

моральнісної оцінки грошей відбувається зростання рівня монетарної

соціалізації студентів.

10. Здійснено дослідження взаємозв’язку рівнів соціальної адаптивності та

компонентів монетарної соціалізації студентської молоді. На основі

кореляційного аналізу сформульовано типи монетарної соціалізації

студентів: консервативний, рефлексивний, інноваційний.

11. Доведено, що типам монетарної соціалізації студентів, а саме,

консервативному, рефлексивному, інноваційному відповідають рівні

економіко-психологічної адаптації студентів й монетарна соціалізації

більшості студентів відбувається на середньому рівні.

12. Обґрунтовано заходи з цілеспрямованого формування монетарної

компетентності як засобу оптимізації процесу монетарної соціалізації

студентської молоді. Зокрема, розроблено програму спеціалізованого

соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування

інноваційного типу монетарної соціалізації особистості.

Подальшу наукову розробку представленої проблеми автор вбачає у

вивченні психологічних особливостей, змістових характеристик її

компонентів та рівнів на всіх вікових етапах, а не лише на етапі юності.

211

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова С. Б. Деньги как социальная ценность / С. Б. Абрамова //

Социологические исследования. – 2000. – №7. – С. 37 - 41.

2. Абрамова С. Б. Деньги в социальном взаимодействии : опыт

теоретического и эмпирического исследования : дис. ... канд. социол.

наук: 22.00.06 /Софья Борисовна Абрамова – Екатеринбург, 2001.–

150 с.

3. Авер’янова Г. М. «Кишенькові гроші» як фактор економічної

соціалізації / Г. М. Авер’янова // Психологія : зб. наук. праць. – К. :

НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. – Вип. 18. – С. 87 - 96.

4. Авер’янова Г. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах

трансформації українського суспільства / Г. Авер’янова, В. Москаленко

// Соціально-психологічний вимір демократичних претворень в Україні

/ за ред. С. Д. Максименка, В. Т. Циби, Ю. Ж. Шайгородського [та ін.] –

К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. – С. 296 -318.

5. Авер’янова Г. М. Теоретико - методологічні проблеми соціалізації

особистості / Г. М. Авер’янова, В. В. Москаленко // Психологія: зб.

наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – Вип. 17, 2002. –

С. 3 -7.

6. Авер’янова Г. М. Особливості соціалізації молоді в умовах

трансформації суспільства : монограф. / Г. М. Авер’янова,

Н. М. Дембицька, В. В. Москаленко – Київ: «ППП», 2005. – 307 с.

7. Автономов B. C. Модель человека в экономической науке :

автореферат дис. доктора экономических наук : «економічна теорія та

історія економічної думки» /В. С. Автономов. – Москва, 1995. – 32 с.

8. Адлер А. Понять природу человека./ А.Адлер. – СПб.: Академический

проект, 2000. – 254 с.

9. Алёшина И. В. Поведение потребителей: Учеб. пособие для вузов./

И.В.Алёшина – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 384 с.

212

10. Андреева Г. М. Социальная психология: [учебн. для высш. уч. завед.] /

Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 365с.

11. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. –

М.: Аспект Пресс, 2005. – 303с.

12. Андреева Г. М. Конструирование образа социального мира в условиях

социальной нестабильности / Г. М. Андреева. – СПб : Изд-во «Питер»,

2000. – С. 315-336. – (Социальная психология в трудах отечественных

психологов).

13. Аникаева Е.А. Социальные установки в отношении денег как фактор

финансового поведения населения : диссертация ... кандидата

социологических наук : 22.00.03 / Е. А. Аникаева; [Место защиты: Гос.

ун-т - Высш. шк. экономики]. – Москва, 2008. – 170 с.

14. Ареф’ева Т. А. Дети и деньги / Т. А. Арефьева – СПб : Речь, 2006. –

246 с.

15. Архипова Т.А. Экономическое поведение в переходной экономики

России/ Т.А. Архипова // Вопросы социологии, 1999. –№ 7.–

С.105-122.

16. Бандура А. Теория социального научения/ Альберт Бандура. – СПб :

Питер, 2000. – 320 с.

17. Бардиер Л. Г. Когнитивно-ориентированный тренинг толерантности /

Л.Г.Бардиер // 18 программ тренингов: Руководство для

профессионалов / под науч. ред. В. А. Чикер. – Спб.: 2007. –

С.176 - 192.

18. Беломестнова Н. В. Системный подход в психологии/ Н.В.

Белеместрова//Вестник Оренбургского государственного университета.

– 2005. – №10 – С.104-116.

19. Белицкая Г. Э. Особенности отношения к деньгам: деньги как

предмет личностного осмысления / Г. Э. Белицкая // Ежегодник

Российского психологического общества по материалам 3-го

213

Всероссийского съезда психологов ( С.- Петербург, 25 – 28 июня 2003

года ) в 8 т. – СПб.: Изд-во С.- Петерб. Ун-та, 2003. – Т.1.– С. 120 - 123.

20. Білоконь І. В. Економічні настановлення як складова економічної

соціалізації особистості / І. В. Білоконь // Актуальні проблеми

психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН

України/ за ред. С. Д. Максименка. – К. : «Логос», 2007.– Т. 7, вип. 12.

– С. 15 - 19.

21. Бобрышева Т. В. Социальные представления как объект

психологического исследования: дис.... канд.. психол. наук: 19.00.05 /

Татьяна Вениаминовна Бобрышева. – М., 1996. – 133с.

22. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте:

психол. исследование / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 968. –

468с.

23. Большая энциклопедия психологических тестов [ред.-сост.

А. Карелин ]. – М. Изд-во Эксмо, 2006. – 416 с.

24. Борисова Л. Г. Подросток в бизнесе: социализация или девиация /

Л. Г. Борисова // Социологические исследовния. – 2001. – №9. –

С. 68 - 77.

25. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності особистості учнів у

виховному процесі: навч.- метод. посіб. / М. Й. Боришевський. – К.:

ІЗИН, 1998. – 192 с.

26. Бояринцева А. В. Психологические проблемы экономической

социализации / А. В. Бояринцева // Педагогика, 994. – №4. – С. 15 - 16.

27. Бункина М. К. Монетаризм. / М. К. Бункина. – М.: Дело и Сервис. –

2002. – 118 с.

28. Бункина М. К. Экономика и психология. На перекрестке наук: уч.

пособ. / М. К. Бункина, В. А. Семенов. – М. : 1998. – 263 с.

29. Бункина М. К. Экономический человек: в помощь изучающему

экономику, психологию, менеджмент: уч. пос. / М. К. Бункина,

В. А. Семенов. – М.: Дело, 2000. – 176 с.

214

30. Буренина С. Ю. Влияние денег на процессы социализации

современных подростков: дис....канд. пед. наук: 13.00.01 «Общая

педагогика» / С.Ю. Буренина – СПб, 2000. – 160 с.

31. Васильчук Ю. А. Социальные функции денег / Ю. А. Васильчук //

Мировая экономика и международные отношения, 995. – №2. –

С. 5 - 22.

32. Вачков И. В. Окна в мир тренинга. Методологические основы

субъектного подхода к групповой работе / И. В. Вачков, С. Д. Дерябо. –

СПб.: Речь, 2000. – 272 с.

33. Вебер М. Протенстантксая этика и дух капитализма / М. Вебер; [пер.

с нем. М. И. Левина, П. П. Гайденко, А. Ф. Филиппова]. – Избранные

произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 804 с.

34. Веккер Л. М. Психика и реальность: единая теория психических

процессов/ Л. М. Веккер – М.: Смысл, 1998. – 685с.

35. Верховин В. И. Экономическая психология: [уч. пос.] /

В. И. Верховин. – М., 1998. – 728с.

36. Верховин В. И. Структура и функции монетарного поведения /

В. И. Верховин // Социологические исследования. – 1993. – №10. – С.

67-73.

37. Весна Е. Б. Психологические закономерности и механизмы процесса

социализации – индивидуализации в онтогенезе: автореф. дис. на

соискание науч. степени докт. психол. наук: спец. 19.00.05 «соц. псих.»

/ Е. Б. Весна. М., 1998. – 29 с.

38. Выготский Л. С. Развитие высших психологических функцій /

Л. С. Выготский. – Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 499 с.

39. Вяткин, А. П. Психология экономической социализации личности в

условиях изменяющегося общества : автореферат дис. ... доктора

психологических наук : 19.00.05 / А.П.Вяткин; [Место защиты: Рос.

гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена]. – Санкт-Петербург, 2011. – 45 с.

215

40. Гальчинський А. C. Теорія грошей: навч. посіб. [для студ. вищ. навч.

закл.] / А. С. Гальчинський. – К. : Видавництво Соломії Павличко

«Основи», 2001. – 411с.

41. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. / В.А. Ганзен. – Л.:

ЛГУ, 1984. – 176с.

42. Гегель Г. В. Ф. Работы разних лет / Г. В. Ф. Гегель; [пер. с нем.

Б. Г. Столпнер, М. И. Левина]. –Т. 1. – М.: Знание, 1971. – 609 с.

43. Гегель Г. В. Ф. Феноменология Духа. Философия истории. / Г. В. Ф.

Гегель — М.: Эксмо, 2007. — 880 с.

44. Георгивский. А. Б. Єволюция адаптации (историко-методическое

исследование. / А. Б. Георгивский – Л. : Наука, 1989. – С.27.

45. Голованова Н. Ф. Социализация и воспитание ребенка: уч. пособ./

Н. Ф. Голованова.– СПб.: Речь, 2004 – 272 с.

46. Горбатов Д. С. Практикум по психологическому исследованию: уч.

пос. / Д. С. Горбатов. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М»,

2003. – 272 с.

47. Горбачева Е. И. Отношения личности к деньгам: нравственные

противоречия в оценках и ассоциациях/ Е. И. Горбачева //

Психологический журнал – №4. – 2006. – С.26-37.

48. Горин Н. О. Особенности психологического склада жителей России/

Н. О. Горин // Вопросы экономики, 1996. – № 9 – С.46-54.

49. Горичева Л. М. Экономические проблемы и национальное

самосознание / Л.М.Горичева // Вопросы экономики, 1993. – № 8. –

С.43-54.

50. Готлиб А. С. Адаптация россиян к новым экономическим условиям:

масштабы, динамика, факторы успешности / А. С. Готлиб // Проблемы

экономической психологии / отв. ред. А. Л. Журавлев,

А. Б. Купрейченко. – М.: Изд-во ИП РАН, 2004. – Т. 1. – С.460 - 480.

216

51. Гринюк Ж. Экономическое мышление. Социально – психологические

аспекты развития / Ж. Гринюк // Психологический журнал. – 2000. –

№3, т. 16. – С. 7 - 17.

52. Гулевич О.А. Влияние восприятия справедливости действий человека

на представление о нем и причинах его монетарного поведения

/Вопросы психологии. – 2009. – № 1. – С. 58 - 67.

53. Данчева О. В. Практична психологія в економіці та бізнесі /

О. В. Данчева, Ю. М. Швалб. – Київ.: Лібра, 1998. – 270 с.

54. Дейнека О. С. Динамика макроэкономических компонентов образа

денег в обыденном сознании / О. С. Дейнека // Психологический

журнал. – 2002. – № 2, т. 23. – С. 36 - 46.

55. Дейнека О. С. Символизация денег: опыт эмпирического исследования

/ О. С. Дейнека // Проблемы экономической психологии. – Т. 1. /

отв.ред. А. Л. Журавлёв, А. Б. Купрейченко. – М.: Изд-во «Институт

психологии РАН», 2004. – С. 207 - 240.

56. Дейнека О. С. Экономическая психология: социально-политические

проблемы / О. С. Дейнека. – СПб : Питер, 1999. – 240 с.

57. Дейнека О. С. Экономическая психология : [уч. пос.] /

О. С. Дейнека. – Спб : Питер, изд. С.Петерб. ун-та, 2000. – 160 с.

58. Дейнека О. С. Экономическая психология в российской политике

переходного периода: дис.…доктора психол. наук: 19.00.12 / Ольга

Сергеевна Дейнека. – Спб, 1999. – 266 с.

59. Дейнека О. С. Динамика отношения российских предпринимателей к

деньгам / О. С. Дейнека // Материалы 3-го Всероссийского съезда

психологов. – СПб., 2003. –Т.3. – С. 38 - 40.

60. Дембицька Н. М. Соціально-психологічні проблеми економічної

соціалізації української молоді / Н. М. Дембицька // Соціальна

психологія. – 2008. – № 2 (28). – С. 49 - 59.

217

61. Дембицька Н. М. Соціально-психологічні проблеми економічної

соціалізації української молоді / Н. М. Дембицька //Соціальна

психологія. – 2008. – № 3 (29). – С. 53 - 67.

62. Джанерьян С. Т. Конфликт ценностно-смисловых отношений

личности к деньгам и монетарное поведение /С. Т. Джанерьян,

А. А. Письменова // Актуальные вопросы теории и практики

психологии отношений: материалы всерос. науч.-практ. конф:науч. ред.

С. А. Минюрова, С. В. Духновский. – Екатеринбург: Урал. гос. пед.

ун-т, 2010. – С. 69-73.

63. Дилигенский Г. Г. Монетарные теории/ Г. Г. Дилигенский // Власть,

общество, личность / под общ. ред. Т. И. Заславской. – М.: Моск. высш.

шк. соц. и экон. наук, 2000. – С. 417 - 429.

64. Диттмар Х. Экономические представления подростков / Х. Дитмар //

Иностранная психология – 1997. – №9. – С. 25 - 36.

65. Долин А. Д. Экономическая психология : [уч. пос.] / А. В. Долин. –

М.: Экоперспектива, 1998. – 263 с.

66. Донцов А. И. Концепция социальных представлений в современной

французской психологии / А. И. Донцов, Т. П. Емельянова. – М., 1987

– 128 с.

67. Дробышева Т. В. Исследование раннего экономического образования

как фактора экономической социализации (на примере ценностных

ориентаций) / Т. В. Дробышева, А. Л. Журавлев // Проблемы

экономической психологии; под ред. А. Л. Журавлева,

А. Б. Купрейченко. –М.: Изд-во «ИП РАН», 2004. – Т.1. – С.412 - 444.

68. Дружинин В. Н. Психология. Учебник для гуманитарных вузов. /

В. Н. Дружинин. – Москва : Питер, 2009. – 652 с.

69. Емельянова Т. П. Конструирование социальных представлений в

условиях трансформации российского общества / Т. П. Емельянова. –

М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2006. – 400 с.

218

70. Економічний словник-довідник : [ред. – упоряд. С. В. Мочерний]. –

К. : Феміна, 1995. – 368 с.

71. Енин В. В. Влияние конституционально-психотипологических

особенностей личности на восприятие денег в юношеском возрасте/

В.В.Енин: Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 : Ставрополь, 2004 –

135c.

72. Ефремова М.В. Особенности економических установок и

представлений у московских студентов/ М. В. Ефремова:

дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 : М, 2012 – 196c.

73. Єфременко Т. В. Фінансова поведінка населення України /

Т. В. Єфременко // Соціологія: теорія, методи. – 2002. – №2. –

С. 165 - 175.

74. Журавлев А. Л. Об актуальности исследований в области

экономической психологии в России /А. Л. Журавлев,

А. Б. Купрейченко // Проблемы экономической психологии. – М.: Изд-

во «ИП РАН», 2002. – Т. 2. – С.122 - 144.

75. Журавлев А. Л. Отношение личности к деньгам как фактор ее

ориентаций на культурные ценности: программа исследования /

А. Л. Журавлев // Современная психология: Состояние и перспективы

исследования. – М.: Изд-во «Ин-т психологии РАН», 2002, ч.5. –

С. 42 - 63.

76. Журавлев А. Л. Динамика экономического сознания российских

предпринимателей в 90-е годы ХХ века /А. Л. Журавлев,

Н. А. Журавлева // Современные проблемы психологии управления;

под ред. Т. П. Емельяновой [и др.]. – М.: Изд-во ИП РАН, 2002. –

С. 122 -144.

77. Журавлев А. Л. Динамика ориентаций на экономические ценности

представителей различных социальных групп в условиях

экономических изменений / А. Л. Журавлев, Н. А. Журавлева //

219

Проблемы экономической психологии; под ред. А. Л. Журавлева,

А. Б. Купрейченко. – М.: Изд-во ИП РАН, 2005. – Т.2. – С. 401 - 432.

78. Журавлев А. Л. Нравственно-психологическая регуляция

экономической активности / А. Л. Журавлев, А. Б. Купрейченко. – Изд-

во «Институт психологии РАН», 2003. – 430 с.

79. Журавлев А. Л. Экономическое самоопределение: Теория и

эмпирическое исследование. / А. Л. Журавлев, А. Б. Купрейченко – М:

Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. – 480с.

80. Завьялова Ж. В. Энергия бизнес-тренинга. Путеводитель по разминкам

/ Ж. В. Завьялова, Е. О. Фарба, М. Н. Авдюнина. – СПб.: Речь, 2006. –

160 с.

81. Завьялова Ж. В. Метафорическая деловая игра / Ж. В. Завьялова. –

СПб.: Речь, 2007. – 136 с.

82. Зарубина Н.Н. Трансформации рациональности в

глобализирующемся мире: влияние денег/ Н. Н. Зарубіна //

Социологические исследования, 2009. –№ 4. –С. 38-48.

83. Зиммель Г. Философия денег. Теория общества / Г. Зиммель; [пер.

Н. Н. Вокач]. – М., 1999. – 416 с.

84. Зиммель Г. Конфликт современной культуры / Г. Зиммель : [пер с

нем.]. – Избранное. – Т.1. – М., 1996. – 607с.

85. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Игры в сказкотерапии/ Т. Д. Зинкевич-

Євстегнеева – СПб.: Речь, 2006. – 147с.

86. Зубіашвілі І. К. Гроші як фактор економічної соціалізації /

І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб.

наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за

ред. С. Д. Максименка – К. : «ГНОЗІС», 2007. –Т. ІХ, ч.2. – С. 110 - 119.

87. Зубіашвілі І. К. Дослідження особливостей ставлення старшокласників

до грошей / І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної

психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН

220

України / за ред. С. Д. Максименка – К. : Міленіум, 2008. – Т. Х, ч.1. –

С.192 - 204.

88. Зубіашвілі І. К. Моральнісний аспект монетарної соціалізації/ І.К.

Зубіашвілі, О.В. Никоненко // Матеріали VІІ міжвузівської конференції

науково-практичної конференції «Соціально-економічні та

психологічні проблеми: історія та сучасність» / За ред. А. В. Шморгун,

П. В. Ямполець. – Чернігів:ЧФ РІС КСУ, 2013. – С. 45-51.

89. Зубіашвілі І. К. Соціально-психологічна сутність грошей /

І. К. Зубіашвілі // Соціальна психологія. – К.– 2008.– №1 (27). –

С.128 - 141.

90. Зубіашвілі І. К. Ставлення до грошей як чинник економічної

соціалізації учнівської молоді / В. В. Москаленко, І. В. Білоконь,

Н. М. Дембицька [та ін.] // Економічна соціалізація: соціально-

психологічний аспект: монографія / заг ред. В. В. Москаленко. – К. :

Український центр політичного менеджменту, 2008. – С. 182-229. – (Б-

ка журн. «Соціальна психологія»).

91. Зубіашвілі І. К. Феномен економічних уявлень з точки зору концепції

соціальних репрезентацій / І. К.Зубіашвілі // Проблеми загальної та

педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім.

Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка – К. :

«ГНОЗІС», 2006. – Вип. 2, т.VIII. – С. 126 -132.

92. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб; Изд-во

«Питер», 2000. – 512 с.

93. Кавкаева Н. В. Педагогическое обеспечение экономической

социализации студенческой молодёжи/ Н. В.Кавкаева : диссертация ...

кандидата педагогических наук : 13.00.08; Кемерово, 2010. – 221 с.

94. Капустин А. А. Отношение различных социальных групп к деньгам

(На основе комплексного социально-психологического исследования) /

А. А. Капустин: Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 : Ярославль, 2001 .

– 163 c.

221

95. Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту : навч. посібник

/ Карамушка Л. М. – К. : Либідь, 2004. – 424 с.

96. Карамушка Л. М. Психологічні особливості ставлення студентської

молоді до грошей: монограф. / Л. М. Карамушка, О. Г Ходакевич –

Київ : КНЕУ, 2017. – 200с.

97. Карамушка Л. М. Ставлення до грошей: вітчизняний та зарубіжний

досвід досліджень / Л. М. Карамушка, О. Г. Ходакевич // Актуальні

проблеми психології. Т. 1: Соціальна психологія. Психологія

управління. Організаційна психологія : зб. Наук. праць Інституту

психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка,

Л. М. Карамушки. – К. : Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН

України, 2006. – Ч. 17. – С. 81-85.

98. Карамушка Л. М. Тренінг «Психологічні особливості ставлення

студентів до грошей» / Л. М. Карамушка, О. Г. Ходакевич // Актуальні

проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна

психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць Інституту психології

імені Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка,

Л. М. Карамушки. – К. - Алчевськ : ЛАДО, 2013. – Т. 1. – Вип. 37. –

С. 99-104.

99. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег/Дж. Кейнс; [пер.

с англ. Н. Н. Любимова ]. – М.: Прогресс, 1978. – 494 с.

100. Китов А. И. Экономическая психология: учебн. [для студ. высш.

уч. завед.] / А. И. Китов. – М.: Экономика, 1987. – 302 с.

101. Кирюхина М. В. Особенности социально-психологического

отношения российского населения к собствености: дисс. ... канд.

психол. наук: 19.00.05 / М. В. Кирюхина. – М.,1999. – 170 с.

102. Козлова Е. В. Психологические основы экономической

социализации: уч. пос. / Е. В. Козлова. – Великий Новгород: НовГУ

ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 160 с.

222

103. Козлова Е. В. Психологические особенности социализации на

разных этапах детства: дис.…канд. психол. наук: 19.00.07 / Елена

Валерьевна Козлова. – М., 1998. – 150 с.

104. Козлова Е. В. Психологические особенности экономической

социализации молодежи в современных условиях / Е. В. Козлова //

Социология: Рефер. Журнал – М. ИНИОН РАН – 2000. – №6. – С. 193

- 211.

105. Комаровська В. Л. Економічний інтерес та економічне мислення

як структурні компоненти економічної свідомості суб'єктів соціального

простору / В. Л. Комаровська // Актуальні проблеми психології. –Т. I. :

Соціальна психологія. Оргацізаційна психологія. Економічна

психологія: 3б. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН

України / [за ред. Максименка С. Д., Карамушки Л. М.]. – К. :

Міленіум, 2004. – № 13. – С. 153 - 155.

106. Комаровська В. Л. Ставлення до грошей як структурний

компонент індивідуальної економічної свідомості / В. Л. Комаровська

// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН

України / за ред. Максименка С. Д. – К., 2005.– Вип. 3, т. VIІ. – С. 164 -

170.

107. Комплекс активних методів та форм психологічної підготовки

підприємців до підвищення ефективності підприємницької діяльності //

Актуальні проблеми психології. Том I. : Соціальна психологія.

Організаційна психологія. Економічна психологія : 3б. наук. пр.

інституту психологи ім. Г. С. Костюка АПН України / [За ред.

Максименка С. Д., Карамушки Л. М.]. – К.: Міленіум, 2005.– Ч. 14.– С.

3 - 10.

108. Кон И. С. Психология половых различий / И. С. Кон // Вопросы

психологии. – 1981. – № 2. – С. 47-57.

109. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. – М.:

Просвещение, 1989. – 124 с.

223

110. Короткина О. Д. Отношение к деньгам как компонент

экономического сознания различных социальных групп /

О. Д. Короткина // Проблемы экономической психологии; под ред. А.

Л. Журавлева, А. Б. Купрейченко. – М.: Изд-во ИП РАН, 2004. – Т.1. –

С.242 - 260.

111. Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Г. С. Костюк. –

М., 1988. – 479 с.

112. Кремень В.О. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції:Підручник./

В.О. Кремень — К. : Книга, 2005. — 525с.

113. Лавренко О.В. Моральна регуляція економічної поведінки

особистості / О.В. Лавренко // Проблеми соціальної роботи: філософія,

психологія, соціологія: збірник / Черніг. держ. технол. ун-т. – Чернігів:

Черніг. держ. технол. ун-т., 2013. – № 1 (2) – С. 111-117.

114. Лавренко О. В. Концептуальні засади дослідження ролі

морального фактора в економічній культурі особистості /

О. В. Лавренко // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. –Т. 11. – Вип.

9. – К.: Фенікс, 2014. – С. 470-483.

115. Лебедев А. В. Фрагменты ранних греческих философов/

А. В. Лебедев – М.: Наука. – 1989. – 576 с.

116. Ложкін Г. В. Економічна психологія: навч. посіб. – [2-ге вид-ня] /

Г. В. Ложкін, В. В. Спасєнников.– К.: ВД «Професіонал», 2006.– 400 с.

117. Ложкін Г. В. Особливості та структура економічної

самосвідомості / Г. В. Ложкін, В. Л. Комаровська, Є. Г. Староконь // зб.

наук. праць «Психологічний ресурс простору вищої освіти». – К. : ІВЦ

Видавництво «Політехніка», 2004. – Вип. 1. – С. 93 - 99.

118. Ложкін Г. В. Формування економічної свідомості молоді /

Г. В. Ложкін, В. Л. Комаровська // зб. наук. праць «Наукові записки». –

Вінниця.: Видавництво «Діло», 2005. – Вип. 14. – С. 35 - 37.

224

119. Ломов Б. Ф. Методологические и торетические проблемы

психологии / Б. Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444 с.

120. Лукач Д. Молодой Гегель и проблема капиталистическо

производства / Д. Лукач. – М., 1987. – 614с.

121. Лунт П. Экономическая социализация / П. Лунт // Иностранная

психология. – 1997. – №9. – С. 8 - 16.

122. Мазараки А. А. – Философия денег : монограф. / А. А. Мазараки,

В. В. Ильин. – К.: Киев. нац. торг.- эконом. ун-т, 2004. –719 с.

123. Максименко А. А. Монетарные стратегии экономического

поведения/ А. А. Максименко // Объединенный научный журнал. –

2003. – № 23 (81). – С. 34-39.

124. Максименко С. Д. Економічна психологія і практика

господарювання / С. Д. Максименко // Політика і час. – 1992.– №3. –

С.74 - 94.

125. Максименко С. Д. Особистість у вирії економіки /

С. Д. Максименко // Соціальна психологія. – 2004. – №4 (6). –

С. 184 - 186.

126. Максименко С. Д. Генезис существования личности /

С. Д. Максименко. – К. : Изд-во ООО «КММ», 2006. – 240 с.

127. Максименко С. Д. Про предмет економіческої психології та її

місце в системі підготовки фахівців України / С. Д. Максименко,

Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер // Актуальні проблеми психології.

Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна

психологія. – К.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України,

2003.– Ч. ІІ. – С.3 - 8.

128. Максименко С. Д. Економічна психологія: навчальна програма

та комплекс діагностичних методик для підготовки економістів,

менеджерів та практичних психологів / С. Д. Максименко,

Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер. – К.: Міленіум, 2004. – 36 с.

225

129. Малахов С. В. Деньги и экономическая психология /

С. В. Малахов // Деньги и кредит. –1992. – №1. – С.38 - 41.

130. Малахов С.В. «Экономический человек» и рациональность

экономической деятельности: Обзор зарубежных исследо- ваний //

Психолгич. журн.– 1990.– №6. – С.45 - 56.

131. Маленко В.В. Соціально-психологічні механізми фінансової

поведінки молоді. : Дис... канд. наук: 19.00.05 – соціальна психологія;

психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної

психології АПН України, Київ, 2008. – 233с.

132. Маршалл А. Приниципы экономической науки / А. Маршалл. –

В 2т. – М., 1993. – 256 с.

133. Маркс К. Экономические рукописи 1857–1859 годов / К. Маркс,

Ф. Энгельс; [пер. с нем. С. А. Алексеева]. – Соч. 2-е изд.–Т.1.–

М.,1955.–559с.

134. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. –

М.,1996. – 308с.

135. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу; [ пер. с англ.

А. М. Татлыбаева]. – СПб : ЕВРАЗИЯ, 1999. – 412 с.

136. Машков В. Н. Психологическая экономика: уч. пос. /

В. И. Машков. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.– 188 с.

137. Молодежь в условиях социально-экономических реформ /

Материалы международной научно-практической конференции /

Редкол.: Вербицкая Л.А. и др. – Вып. 1-2. – Спб:ГУ, 1995. .– 203с.

138. Москаленко В. В. Культурно-діяльнісна концепція соціалізації

особистості (методологічний аспект) / В. В. Москаленко // Актуальні

проблеми психології. Наукові записки Інституту психології ім.

Г. С. Костюка АПН України. – К., 1999. – Вип. 19. – С 153 - 161.

139. Москаленко В. Економічна культура особистості як чинник її

соціальної адаптації / В. Москаленко, О. Міщенко // Соціальна

психологія. – К. – 2007. – № 5 (25). – С. 57-73.

226

140. Москаленко В. Економічна соціалізація особистості:

концептуальна модель / В. Москаленко // Соціальна психологія. – 2006.

– №3 (17). – С. 3 - 16.

141. Москаленко В. В. Соціальна психологія: підруч. [для студ. вищ.

навч. закл.] / В. В. Москаленко. – К. : Центр навч. літератури, 2005. –

624 с.

142. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній

психології / В. Москаленко // Соціальна психологія. – 2004. – №2(4). –

С.18.

143. Москаленко В. Особливості соціально-психологічних чинників

економічної культури особистості / В. Москаленко // Соціальна

психологія. – 2006. – №5 (19). – С. 26 - 39.

144. Москаленко В. Методологічні засади дослідження економічної

соціалізації особистості / В. В. Москаленко // Проблеми загальної та

педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології

ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка – К., 2006.–

Т. 8.– Вип. 1.– С.250 -257.

145. Московичи С. Социальные представления: исторический вигляд

/С. Московичи // Психологический журнал. – 1995 – №2, т.16. –

С.3 - 14.

146. Московичи С. Машина, творящая богов / С. Московичи; [пер. с

фр. Т. П. Емельяновой, Г. Г. Дилигенского]. – М.: «Центр психологии и

психотерапии», 1998. – 560 с.

147. Московичи С. Общество и теория социальной психологии //

Современная зарубежная социальная психология. Тексты / под ред.

Г. М. Андреевой [и др.] – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1984. –

С.208 - 228.

148. Мощенко А. В. Основы экономической психологии: учебн. [для

студ. высш. уч. завед.] / А. В. Мощенко, И. В. Костина. – М.: Совр.

гуманитар. ун-т, 2000. – 102 с.

227

149. Мудрик А. В. Социализация и «смутное время» / А. В. Мудрик. –

М., 1991. – 78 с.

150. Муравьева, П. А. Отношение личности к деньгам в контексте

реализации экономических ролей: монограф. / П. А. Муравьева. –

Иркутск : Изд-во БГУЭП, 2009. – 234 с.

151. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития,

детство, отрочество: Учебник./ В.С. Мухина. – М.: Академия, 2010. –

452 с.

152. Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев. – М.:

Издательство Московского психолого-социального института;

Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2003. – 356 с.

153. Мясищев В. Н. Личность и неврозы / В. Н. Мясищев. – Л.: Изд-во

Ленинградского ун-та, 1960. – 426 с.

154. Николенко Ю. С. Категориальная структура и содержание образа

денег у студентов Дальневосточного региона : дис. ... канд. психол.

наук : 19.00.01./Ю.С.Николенко - Владивосток, 2007. – 170с.

155. Никоненко О. В. Монетарна соціалізації: теоретичний аспект /

О. В. Никоненко // Збірник наук. праць Інституту психології імені Г.С.

Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної

психології»: / За ред. С. Д. Максименка – К., 2012. – Т. ХІV, ч. 2. – С.

276-283.

156. Никоненко О. В. Монетарна соціалізація як соціально-

психологічний феномен / О. В. Никоненко// Збірник наук. праць

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Актуальні

проблеми психології» / За ред. С. Д. Максименка. – Кіровоград : Імекс

–ЛТД, 2013. – Соціальна психологія. – вип. 6. – Книга ІІ. – Т. ХІ. – С.

146 -154.

157. Никоненко О. В. Структурно-функціональна модель монетарної

соціалізації/ О. В. Никоненко// Збірник наук. праць Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Актуальні проблеми

228

психології» / За ред. С. Д. Максименка. – вип. 10. – К : Фенікс, 2014. –

Т. 11 – С. 145-157.

158. Никоненко О. В. Психологічні особливості монетарної

соціалізації майбутніх фахівців / О. В. Никоненко// Вісник

післядипломної освіти : зб. наук. пр. : у 2 ч. / Ун-т менеджменту

освіти НАПН України редкол.: О. Л. Ануфрієва [та ін]. – К., 2005. –

Вип. 9 (22) / голов. ред. Олійник. – К : Атопол, 2013. – Ч. 2. – С. 239-

247.

159. Никоненко О. В. Дослідження когнітивного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді [Електронний ресурс] /

О. В. Никоненко// Збірник наук. праць Інституту психології імені Г. С.

Костюка НАПН України «Психологічний часопис»: / За ред. С. Д.

Максименка. – № 1(5) – К., 2017. – С. 88. Режим доступу

дожурн.http://apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/143/103 –

Назва з екрану

160. Никоненко О. В. Типи монетарної соціалізації студентської

молоді / О. В. Никоненко// Актуальні наукові дослідження в сучасному

світі: Зб. наук. праць / За ред. В. П. Коцур. – Переяслав-Хмельницький,

2018. – Вип. 2(34), ч.5 – С. 99-104.

161. Никоненко О. В. Дослідження моральнісного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді / О. В. Никоненко //

Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. жур. / За ред.

С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – № 4(11) – К., 2017. – С. 70-78.

162. Никоненко О. В. Теоретичні основи вивчення монетарної

соціалізації/ О. В. Никоненко // Матеріали VІ міжвузівської наук.-

практ. конф. «Соціально-економічні та психологічні проблеми: історія

та сучасність» ( 26-27 квітня 2012 р.) / За ред. А. В. Шморгун, П. В.

Ямполець. – Чернігів : ЧФ РІС КСУ, 2012. – С. 37- 43.

163. Никоненко О. В. Дослідження афективного компоненту

монетарної соціалізації студентської молоді / О. В. Никоненко //

229

Матеріали IV міжн. наук.-практ. конф. «Суспільні дослідження у 21

сторіччі»( Краматорськ, 25 березня 2017р.). – Вінниця : ТОВ «Нілан-

ЛТД», 2017. – С. 105-109.

164. Никоненко О. В. Моральнісний аспект монетарної соціалізації /

О. В. Никоненко, І. К. Зубіашвілі / Матеріали VІІ міжвузівської наук.-

практ. конф. «Соціально-економічні та психологічні проблеми: історія

та сучасність» / За ред. А. В. Шморгун, П. В. Ямполець. – Чернігів :ЧФ

РІС КСУ, 2013. – С. 45-51. ( Внесок дисертанта полягає в аналізі

моральнісного компоненту монетарної соціалізації ).

165. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : посіб. / Л. Е. Орбан-

Лембрик – К. : Академвидав, 2003. – 448 с.

166. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории /

Б. Д. Парыгин. – М., «Мысль», 1971. – 348 с.

167. Паршак О. І. До питання про психологію грошей / О. І. Паршак //

Психологія у ХХІ столітті : перспективи розвитку: матеріали VІ

Костюківських читань (28–29 січня 2003 року). – Т.2. – К. : Міленіум

2003. – 404с.

168. Пеньков Е. М. Социальные нормы: управление, воспитание,

поведение / Е. М. Пеньков. – М., «Высшая школа», 1990. – 174 с.

169. Петровська Т. В. Соціально-психологічні фактори економічної

поведінки / Т. В. Петровська // Соціальна психологія.– 2004.–№ 4.– С.

23 -27.

170. Петровська Т. В. Економіко-психологічна адаптація і стиль життя

/ Т. В. Петровська // Соціальна психологія.– 2004.– № 6(8).– С. 86 - 93.

171. Петровський А. В. Личность. Деятельность. Коллектив /

А. В. Петровский. – М., 1982. – 255 с.

172. Перл Дж. Дети и деньги. Уроки финансового благополучия /

Дж. Перл; [пер. з англ. А. Логвинского]. – М.: «Олимп-Бизнес», 2003.–

288 с.

230

173. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка / Ж. Пиаже/ Сост., нов. ред.

пер. с фр., коммент. В. А. Лукова. – СПб.: Педагогика-Пресс, 1999. –

527 с.

174. Письменова, А. А. Особенности монетарного поведения

субъектов в связи с конфликтностью их ценностно-смысловых

отношений к деньгам : дисс ... кандидата психол. наук : 19.00.01 /

А.А.Письменова:Ростов-на-Дону, 2011. – 315 с.

175. Поляков В. А. Непрерывное экономическое образование

молодежи./ В. А. Поляков И. А. Сасова // Педагогика, 1994. –

№ 4. – С. 19 - 26.

176. Попов В. Д. Психология экономики / В. Д. Попов //

Психологический журнал. – 1986. – Т.7. – №5. – С.3 - 12.

177. Посыпанов О. Г. Методика измерения социальной адаптивности

личности / О. Г. Посыпанов // Современная психология: состояние и

перспективы исследования. – М: ИП РАН, 2002. – Ч.2. – С. 93 - 112.

178. Практическая психология для экономистов и менеджеров: [уч.

пос. для студ. вузов / науч. ред. М. К. Тутушкина]. – СПб.: Изд-во

«Дидактика Плюс», 2002. – 365 с.

179. Психологія особистості: словник-довідник / [авт.-уклад.

П. П. Горностай, Т. М. Титаренко] – К.: Рута, 2001. – 320 с.

180. Пузиков В. Г. Технология ведения тренинга / В. Г. Пузиков. –

СПб.: Изд-во «Речь», 2005. – 224с.

181. Радина Н.К. Экономическая социализация воспитанников

учреждений для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения

родителей/ Н.К.Радина // Психологическая наука – образованию. 2006.

– №4. – С. 98 - 106.

182. Радина Н. К «Социальное значение денег», или новые социально-

психологические стратегии изучения «монетарной компетентности»/

Н. К. Радина, Е. С.Рабухина // Материалы 2-ой Всеросс. конф.

231

«Психология индивидуальности» (12-14 ноября 2008 г.), М.:

Издательский дом ГУ ВШЭ, 2008. – С. 404- 419.

183. Райзберг Б. А. Психологическая экономика: уч. пос. /

Б. А. Райзберг. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 184 с.

184. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста: уч.

пос. / Ф. Райс. – Спб, 2000. – 424 с.

185. Реан А. А. Социальная адаптация личности и проблемы ее

комплексного изучения / А. А. Реан. Психология изучения личности:

уч. пос. – СПб., 1999. – С. 273 - 287.

186. Реан А. А. Психология адаптации личности: Учебн. издание/

А. А. Реан, А. Р .Кудашев, А. А. Баранов. – Спб.: Медицинская пресса,

2002. – 352с.

187. Редькина М. В. Деловое поведение российской молодежи:

политико-психологический аспект: Автореф. дис… канд. психол. наук /

М. В. Редькина – СПб., 2003. – 20с.

188. Роговин М. С. Структурно-уровневые теории в психологии:

Методологические основы / М. С. Роговин – Ярославль: ЯрГУ, 1977.

79с.

189. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн.

– М.: Педагогіка. –1998. – В 2 т. – 989 с.

190. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения

личности / под ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, 1979. – 264 с.

191. Семенов М. Ю. Ценность денег в разные возрастные периоды

/М. Ю. Семенов, Ю. В. Мацнев // Молодежь и ценности современного

общества: Материалы Всеросс. науч.-практ. конф. 28-29 апреля 2005 г.,

Омск / ред. В. И. Разумов, Омск: типография «Ютон», 2005. – 376 с.

192. Семенов М. Ю. Особенности отношения к деньгам людей с

разным уровнем личностной зрелости : дис. ... канд. психол. наук:

19.00.05 / Михаил Юрьевич Семенов. – Ярославль, 2004. – 169 с.

232

193. Семенов М. Ю. Типология материально удовлетворенных и

материально неудовлетворенных людей / М. Ю. Семенов // Омский

научный вестник. – 2002. – Вып. 15. – С. 142-145.

194. Сидоренко Е. Методы математической обработки в психологии /

Е. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2006. – 350 с.

195. Силласте Г. Г. Экономическая социология: учебн. [для студ.

высш. уч. завед.] / Г. Г. Силласте. – М:. Гардарики, 2005. – 176 с.

196. Скинер Б. Ф. Оперантное поведедение/ Б. Ф. Скинер // История

зарубежной психологи: тексты. – 1986. – №5. – С.55 – 67.

197. Скринник З. Е. Гроші у вимірах комунікативних практик:

соціокультурний аспект: монографія / З. Е. Скринник. – Львів: ЛБІ

НБУ, 2006. – 335 с.

198. Скринник З. Е. У грошей своя філософія / З. Е. Скринник //

Вісник Національного банку Украіни. – 2005. – №10. – С.44 - 47.

199. Скринник З. Е. Гроші в контекстах соціальної комунікації /

З. Е. Скринник // Наукові записки Тернопільського національного

педагогічного університету. – 2005. – №13. – С.80 - 85.

200. Смелзер Н. Социология / Н.Смелзер: [науч. ред. изд. на рус. яз. и

англ.. предисл. В. А. Ядов]. – М. : Феникс, 1994. – 687 с.

201. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства /

А. Смит. – М.: Наука, 1962. – 333с.

202. Соколинский В. Д. Экономическая психология: лекция 3.

Денежные эмоции / В. Д. Соколинский // РЭЖ. – 1997. – № 8. – С. 100

-107.

203. Соколинский В. Экономическая психология: лекция 4.

Психология доходов и сбережений / В. Соколинский // РЭЖ. – 1997.

– №11, 12. – С. 101 - 110.

204. Соловьева Ю. А Криминальное манипулирование поведением

потребителя на примере мошенничества/ Н. В. Дворянчиков,

233

Ю. А. Соловьева//Психологическая наука и образование. – № 3. – 2010.

– С.23 – 34.

205. Сорокин П. А. Система социологии / За ред. В. В. Сапова. – М.:

Астрель, 2008. – 566с.

206. Социальная психология / под ред. С.Московичи. – [7-е изд.]. –

СПб.: Питер, 2007. – 592 с. – (Серия «Мастера психологии»).

207. Социализация: краткий психологический словарь [ред.- сост.

А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский]. – М.:Политиздат, 1985. – 332 с.

208. Спасенников В. В. Экономическая психология: уч. пос. /

В. В. Спасенников. – М.: Экономика, 2003. – 381 с.

209. Статт Д. П. Психология потребителя / Д. П. Статт. – СПб.: Питер,

2003. – 446 с.

210. Столин В. В. Самосознание личности. / В.В. Столин – М.: МГУ,

1983. – 376 с.

211. Тарасова И. А. Формирование экономической культуры в

условиях профессиональной подготовки студентов в вузе : дисс ...

канд…пед… наук : 13.00.01, 13.00.08 / И. А. Тарасова – Волгоград,

2008. – 194 с.

212. Тапилина В. С. Кто на что тратит... Финансовое поведение

российских домохозяйств/ В. С. Тапилина,Т. Ю. Богомолова // ЭКО. –

1998. – №10. – С. 119-128.

213. Татарко А. Н. Социальный капитал как объект психологического

исследования / А. Н. Татарко. – М. : Изд-во Макс-пресс, 2011. – 174 с.

214. Ткаченко В. А. Перехідна економіка: закономірності, соціально -

економічні чинники та концептуальні підходи / В. А. Ткаченко //

Вісник Академії економічних наук України. – 2003. – №1. – С.72 -78.

215. Фанталова Е. Б. Об одном методическом подходе к исследованию

мотивации и внутренних конфликтов / Е. Б. Фанталова //

Психологический журнал. – 1992. – Т.13. – №1. – С. 107-117.

234

216. Фенько А. Б. Дети и деньги: отношения москвичей к деньгам /

А. Б. Фенько // Психологический журнал. – 2004. – №2. – Т.25. –

С.34 - 42.

217. Фенько А. Б. Проблема денег в зарубежных психологических

исследованиях / А. Б. Фенько // Психологический журнал. – 2000. –

№1. – С.50 - 62.

218. Фенько А. Б. Люди и деньги : очерки психологии потребления /

А. Б. Фенько. – М. : Независимая фирма «Класс», 2005. – 416 с. –

(Библиотека психологии и психотерапии).

219. Фенько А. Б. Гендерные различия в отношении россиян к

деньгам /А. Б. Фенько // Проблемы экономической психологии; под

ред. А. Л. Журавлева, А. Б. Купрейченко. – М. : «Ин-т психологии

РАН», 2004. – Т.1. – С. 261-279.

220. Фернам А. Деньги. Психология денег и финансового поведения /

А. Фернам, М. Аргайл; [пер. с англ. А. Можаева и др.]. – Спб.: прайм-

ЕВРОЗНАК, 2005. – 352 с.

221. Філософія: Навч. посіб. / За ред. Надольного І. Ф. – 3-е вид., стер.

– К.: Вікар, 2002. – 516 с.

222. Фоломеева Т. В. Экономические ценности в структуре

социальных представлений о благополучии разных возрастных групп /

Т. В. Фоломеева // Проблемы экономической психологии: статьи. – М.:

Изд-во ИП РАН, 2005. – Т.2. – С.433 - 475.

223. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд. – М.:

Наука, 2009. – 456c.

224. Фрейд З. Психопатология обыденной жизни / З. Фрейд. -

Москва: СПб. [и др.] : Питер, 2008. - 192 c.

225. Фрейд. З. Собрание сочинений в 26 томах. Том 1. Исследования

истерии / З. Фрейд , Й. Брейер. - М.: Восточно-европейский институт

психоанализа, 2005. – 464 c.

235

226. Фридман М. Основы монетаризма./ М. Фридман. – М.: ТЕИС,

2002. – 612с.

227. Фромм Э. Бегство от свободы. – [2-е изд.] / Фромм Э.; [пер. с

англ. Г. Ф. Швейник]. – М.: Республика, 1995. – 253с. – (Библиотека

зарубежной психологии).

228. Хараш. А. У. Человек рынка./ А.У.Хараш // Общественние науки

и современность. – 1992. – №5. – С.28-38.

229. Хащенко В. А. Ценностные ориентации различных социальных

групп в условиях разных форм собственности // Социальная

психология экономического поведения: статьи / В. А. Хащенко. – М.:

Наука, 1999. – С. 56 - 67.

230. Хащенко В. А. Социально-психологические детерминанты

экономической идентичности личности / В. А. Хащенко // Проблемы

экономической психологии. – Т. 2. / [отв. ред. А. Л. Журавлёв,

А. Б. Купрейченко]. – М. : Изд-во ИП РАН, 2005. – С. 513 - 556.

231. Цветков С. А. Анализ модели сберегающе-инвестиционного

поведения у детей старшого дошкольного возраста / C. А. Цветков,

Ж. А. Жилина // Актуальные проблемы экономической теории и

практики. Материалы межвузовской конференции. Владимир: ВГПУ,

2002. – С.36 -38.

232. Циба В. Т. Соціологія особистості: системний підхід: [навч.

посіб.] / В. Т. Циба. – К. : МАУП, 2000. – 152 с.

233. Чесноускене Д.С. Формирование элементарных математических

представлений у старших дошкольников при ознакомлении с мерами

стоимости: дис…канд.пед. наук : 19.00.07/ Д.С. Чесноускене. – М.,

1985. – 200 с.

234. Шайдуллина Р. М. Педагогическое проетирование системы

экономической социализации будущих инженеров на этапе вузовского

обучения: диссертация ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 /

Р. М. Шайдуллина – Уфа, 2014. – 228 с.

236

235. Шевченко М. Ф. Как стать успешным? Программа занятий для

старшеклассников / М. Ф. Шевченко. – СПб.: Речь, 2007. – 208 с.

236. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани; [ пер. с

англ. В. Б. Ольшанского]. – М., 1969. – 536 с.

237. Шпак А. Т. Организация экономического образования и

воспитания учащихся / А. Т. Шпак. – К.: Рад. школа, 1987. – 128 с.

238. Щедрина Е. В. Исследования экономических представлений у

детей / Е. В. Щедрина // Вопросы психологии. – 1991. – №2. –

С. 157 - 164.

239. Экономическая психология: [уч. пос./под ред. И. В. Андреевой]. –

СПб.: Питер, 2000. – 512 с.

240. Энджел Д. Поведение потребителей / Д. Энджел, Р. Блэкуэм,

Д. Миниард; [пер. с англ. Т. Принцевой]. – Спб.: Питер Ком, 1999. –

768 с.

241. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э. Эриксон. – М. :

Флинта, 2006. – 342 с.

242. Ядов В. А. О диспозиционной регуляции социального поведения /

В. А. Ядов // Методологические проблемы социальной психологи. – М.,

1975. – С.89-105.

243. Ядов В. А. Социологические исследования: методология,

программа, методы / В. А. Ядов. – Наука, 1987. – 245 с.

244. Ядов В. А. Соотношение ценностных ориентаций и реального

поведения личности в сфере труда и досуга / В. А. Ядов – М., 1970. – 97

с.

245. Якименко С. А. Макаренко про колектив та його вплив на

виховання особистості /С. Якименко // Витоки педагогічної

майстерності. 2013. – №11. – С. 352-355.

246. Berti A. The development of economic notions: Single sequence of

separate acquisitions / А. Berti, А. Bombi A, R. de Beni // J. Of Economic

sychol. – 1986. – 7. – P. 415-– 424.

237

247. Burris V. Stages in the development of economic concepts / V. Burris

// Hum. Relat. 1983. – 9. – P. 791 – 812.

248. Carson A. That’s not Fair Similarities and differences in distributive

justice reasoning between American and Filipino children/ A.Carson //

journal of Cross-Cultural Psychology. – 2008 – 39 – P.493-514.

249. Clayton S. Justice and identify: changing perspectives on what is fair//

Personality and social Psychology Review. – 2003. – 7. – P. 298-310.

250. Danziger K. Children’s earliest conception of economic

relationships / К. Danziger // J. Of Soc. Psychol. – 1958. – 47. – P. 231 –

240.

251. Davies E. Student attitudes to student debt / Е. Davies // Journal of

Economic Psychology / 1999. –Vol. 160. – P. 663 – 679.

252. Furnham A. Children’s understanding of the economic world /

А. Furnham // Australian J. of Education. – 1986. –30. –N 3. – P. 219 -

240.

253. Furnham A. The perception of poverty among adolescents / А.

Furnham // J. Of Adolescence. – 1982. –5. – P. 135 - 142.

254. Furnham A. School children's perception of economic justice: А cross

- cultural comparison / А. Furnham // J. of Economic Psychol. – 1987. –

8. – P. 457 - 467.

255. Furnham A. Adolescent's socio-political attitudes: A study of sex

and national differences / А. Furnham // Political Psychol. – 1985. – 6. –

Р. 621 - 636.

256. Furnham A. Just world beliefs in an unjust society: A cross- cultural

comparison / А. Furnham // Europ. J. of Spc. Psychol. – 1985. – 15. – Р.

363 - 366.

257. Furnham A. School children's conceptions of еconomies: Prices,

wages, investments and strikes / А. Furnham, А. Cleare // J. Of Economic

Psychol. – 1988. – 9. – P. 467- 479.

238

258. Furnham A. Children's views regarding possessions and their theft /

А. Furnham, S. Jones // J. of Moral Education. – 1987. – 16. –N 1. – Р. 18 -

30.

259. Furnham A. Adult's perceptions of the economic socialization of

children / А. Furnham, Р. Thomas // J. of Adolescence. – 1984. –7. – P.

217- 231.

260. Jahoda G. The construction of economic reality by some

Glaswegian children / G. Jahoda // Europ. J. of Soc. Psychol. – 1979. – 9.

– P. 115 - 127.

261. Jahoda G. The development of thinking about economic

institutions: The bank / G. Jahoda // Cahiers de Psychologie Cognitive. –

1981. – 1. – P. 55 - 78.

262. Kirzner I. Competition and Entrepreneurship. Chicago: University of

Chicago Press, 1973. – 246 p.

263. Marshall H. Relations between parent money education practices and

children's knowledge and use of money /Н. Marshall, L. Magruder // Child

Devel. – 1960. – 31. – P. 253 - 284.

264. Murphy-Berman V. Cross-cultural differences in perceptions of

distributive justice. / V. Murphy-Berman J. Berman // Journal of Cross-

Cultural psychology. – 2002 – 33 – P. 157-170.

265. Nykonenko O.V. Psychological features of the monetary socialization

of student youth / Proceedings of V International scientific conference

«Science of the third millennium». – Morrisville, Lulu Press., 2017. – Р.

193-197.

266. Rubenstein C. Money and self-esteem, rilation ships, secrecy,

envy, satisfaction / С. Rubenstein // Psychology Today. – 1981. – No. 15.

(15). – P. 29 – 44.

267. Rubinstein С. Survey report on money / С. Rubinstein // Psychology

today, 1981. – Vol. 5. – P. 24 - 44.

239

268. Sevan G. The development of reasoning about economic events /

G.Sevan, S. Weckstrom // J. Econ. Psycol. – 1989. N 10. – P. 495 – 514.

269. Siegal M. Economic justice in adolescence: An Australian - Japanese

comparison /М. Siegal, В. Shwalb // J. of Economic Psychol. – 1985. – 6. –

P. 313 - 326.

270. Sutton R. Behaivour in the attainment of economic concepts / R. Sutton

// Of Psychol. – 1962. –53. – P. 37 - 46. Stacey B. G. Economic

socialization in the pre-adult years / B. G. Stacey // British Journal of Social

Psychology. – 1982. – 21 (2). – P. 159-173.

271. Start your social enterprise. Published by Social Enterprise UK March

2012. – 25 p.

272. Strauss A. The development and transformation of monetary meaning in

the child / Strauss A. // American Sociological Review 53, 1952/ – р. 275-2

273. Tang T. The development of short money ethic scale / Т. Tang //

Personality and Individual Differences. – 1997. – N 19. – P. 807 - 816.

274. Throsby D. Economic and culture / Throsby D. – Cambridge: Cambridge

University Press. – 2001. – 196 p.

275. Yamauchi K. The development of a money attitude scale/

K. Yamauchi D.Templer // Journal of personality Assesment. – 1982. – 46. –

P. 522-528.

240

ДОДАТКИ

241

Додаток А

Ви берете участь в психологічному дослідженні просимо вказати:

Стать Місце навчання Курс Спеціальність

та щиро відповісти на наступні запитання, слідуючи інструкціям

Блок №1

Інструкция: висловіть ступінь згоди з твердженням за шкалою

Згоден = 7 6 5 4 3 2 1 = Не згоден

(обведіть відповідну цифру справа від твердження ).

1. Я часто купую непотрібні речі, тому що вони продаються за зниженими цінам. 7 6

5 4 3 2 1

2. Я ціную гроші пон задоволення. 7 6 5 4 3 2 1

3. Я іноді купую речі, які мені не потрібні, щоб здивувати близьких людей, у яких

цих речей немає.7 6 5 4 3 2 1

4. Навіть, якщо у мене багато грошей, я часто відчуваю провину, витрачаючи гроші

на необхідні речі.7 6 5 4 3 2 1

5. Я купую речі випадково.7 6 5 4 3 2 1

6. Я відчуваю себе більш вільним, якщо у мене є гроші.7 6 5 4 3 2 1

7. Я часто кажу: «Я не можу собі це дозволити», незалежно від того, можу чи ні.7 6 5

4 3 2 1

8. Я завжди точно знаю, скільки грошей у мене в гаманці або в кишені.7 6 5 4 3 2 1

9. Я часто відчуваю труднощі, приймаючи рішення про витрату грошей, незалежно

від їх суми.7 6 5 4 3 2 1

10. Я змушений торгуватися, купуючи будь-який товар. 7 6 5 4 3 2 1

11. Я витрачаю гроші спокійно. 7 6 5 4 3 2 1

12. Я можу витратити велику суму грошей на відпочинок.7 6 5 4 3 2 1

13. Я віддаю перевагу витратам готівки, а не користуванню кредитною карткою.7 6 5

4 3 2 1

14. Гроші – корінь всього зла.7 6 5 4 3 2 1

242

15. Якщо у мене залишаються гроші наприкінці місяця (тижні), я відчуваю себе

незатишно, поки не витрачу їх.7 6 5 4 3 2 1

16. Я іноді купую дружбу, буваючи щедрим з тими, кому хочу сподобатися.7 6 5 4 3

2 1

17. Я відчуваю себе гірше тих, у кого більше грошей, ніж у мене, хоча знаю, що вони

отримали їх незаслужено.7 6 5 4 3 2 1

18. Я часто використовую гроші як зброю контролю і залякування тих, хто мені

заважає.7 6 5 4 3 2 1

19. Я іноді відчуваю себе краще за тих, хто має менше грошей, незважаючи на їх

здатності і переконання.7 6 5 4 3 2 1

20. Я твердо переконаний, що гроші можуть вирішити всі мої проблеми.7 6 5 4 3 2 1

21. Питання про особисті фінанси викликають у мене тривогу і роздратування.7 6 5 4

3 2 1

22. Ціна для мене найголовніше при здійсненні будь-якої покупки.7 6 5 4 3 2 1

23. Я впевнений, що питання про заробітну плату є нечемним.7 6 5 4 3 2 1

24. Я відчуваю себе обдуреним, якщо плачу за щось трохи більше, ніж інші.7 6 5 4 3

2 1

25. Я зневажаю гроші і тих, хто ними володіє 7 6 5 4 3 2 1.

26. Я відкладаю гроші на «чорний день» .7 6 5 4 3 2 1

27. Зазвичай мені не вистачає грошей.7 6 5 4 3 2 1

28. Я думаю, що гроші-це єдина річ, на яку я можу покластися.7 6 5 4 3 2 1

29. Для мене задоволення витрачати гроші.7 6 5 4 3 2 1

30. Я можу купити речі в будь-якому магазнині.7 6 5 4 3 2 1

31. Я поважаю гроші.7 6 5 4 3 2 1

32. Я можу ризикнути великою сумою грошей, заради ще більшого виграшу.7 6 5 4 3

2 1

33. Я вважаю, що заробіток людини залежить від її здібностей та зусиль.7 6 5 4 3 2 1

34. Я вважаю розумним приховувати фінансові питання від рідних і друзей.7 6 5 4 3

2 1

35. Я часто даю великі чайові офіціантам, які мені подобаються.7 6 5 4 3 2 1

243

36. Я переконаний, що час не витрачений на заробляння грошей-це втрачений час.7 6

5 4 3 2 1

37. Я пишаюся своєю здатністю накопичувати гроші.7 6 5 4 3 2 1

38. Я часто витрачаю гроші на себе, коли перебуваю в депрессіі.7 6 5 4 3 2 1

39.Я постійно турбуюся про своє фінансове становище.7 6 5 4 3 2 1

40. Я завжди перераховую решту.7 6 5 4 3 2 1

41. Я не люблю давати гроші в борг. 7 6 5 4 3 2 1

42.Я перебуваю в найкращому фінансовому становищі, ніж думають більшість моїх

друзів.7 6 5 4 3 2 1

43. Я б зробив все від мене залежне, в рамках закону, заради грошей, щоб їх стало

достатньо.7 6 5 4 3 2 1

44. Я байдужий до грошей.7 6 5 4 3 2 1

45. Я пишаюся своїм фінансовим становищем.7 6 5 4 3 2 1

46. Я перебуваю в гіршому фінансовому становищі, ніж думають більшість моїх

друзів. 7 6 5 4 3 2 1

47. Головне в житті – це гроші.7 6 5 4 3 2 1

48. Я люблю рахувати гроші.7 6 5 4 3 2 1

49. Конфлікти через гроші – поширене явище в моїй родині.7 6 5 4 3 2 1

50. Доходи людини визначаються її здібностями.7 6 5 4 3 2 1

51. Гроші можуть дати людині значну владу.7 6 5 4 3 2 1

52. Думаю, що мої друзі більш забезпечені.7 6 5 4 3 2 1

53. Я планую свої великі покупки і регулярно відкладаю гроші на них.7 6 5 4 3 2 1

54. Я не можу контролювати і змінити своє фінансове положенння.7 6 5 4 3 2 1

55. Я думаю про гроші більше, ніж інші.7 6 5 4 3 2 1

56. Мої фінанси викликають у мене занепокоєння.7 6 5 4 3 2 1

57. Я часто думаю про те, що б я зробив, якби в мене велика сума грошей.7 6 5 4 3 2

1

58. Я рідко подаю милостиню.7 6 5 4 3 2 1

59. Я пишаюся своєю здатністю зберігати гроші.7 6 5 4 3 2 1

60. Майже всі свої гроші я витрачаю на харчування.7 6 5 4 3 2 1

244

61. Я не люблю брати гроші в борг.7 6 5 4 3 2 1

62. Я економлю, купуючи продукти на оптових ринках.7 6 5 4 3 2 1

63. Я граю в грошові лотереї.7 6 5 4 3 2 1

64. Я контролюю свої витрати і доходи.7 6 5 4 3 2 1

65. Я змушений брати гроші в борг.7 6 5 4 3 2 1

66. Я розкладаю гроші в гаманці акуратно за вартістю.7 6 5 4 3 2 1

67. Я легко витрачаю гроші.7 6 5 4 3 2 1

68. Я можу робити пожертву.7 6 5 4 3 2 1

69. У нашій країні про людину судять за кількістю грошей, які вона має.7 6 5 4 3 2 1

70. Я ставлюся до грошей так, як і мої батьки.7 6 5 4 3 2 1

Блок№2

Інструкція. «Вам пропонується 25 тверджень, що стосуються Вашої

поведінки. Для кожного твердження Вам необхідно вирішити, згодні Ви з ним чи ні,

і відзначити знаком «+» у колонці «Вірно» або «Невірно». Давайте відповідь, яка

першою спадає на думку, яка особисто Вам ближча і відповідає Вашим поглядам. Не

намагайтеся зробити своїми відповідями «гарне враження». Будь-який варіант

відповіді буде вірним, якщо Ви відповісте щиро.

Твердження Вірно Невірно

1.Мені важко наслідувати поведінку інших.

2.Моя поведінка звичайно відбиває мої щирі почуття,

погляди і наміри.

3.Щоб не опинитися у невигідному становищі, я звичайно

відстоюю тільки ті ідеї, у яких я сам впевнений.

4. На ділових зустрічах і вечірках я, як правило, намагаюся

робити або говорити ті речі, які б сподобалися іншим.

5. Я можу без підготовки (експромтом) виступати навіть

на теми, про які я не маю уявлення.

245

6. Я думаю, що необхідно робити на людей те враження,

яке вони хотіли б.

7. Мене вважають веселуном, «душею» компанії.

8. Коли я не знаю точно, як поводитися в якій-небудь

обстановці, я дивлюся на поведінку інших.

9. Я всім і завжди говорю тільки правду, якою б

неприємною вона не була.

10. Я звичайно маю потребу в порадах друзів, щоб

вибрати фільми, книги або знайомих.

11. Я іноді демонструю іншим, що маю більш глибокі

емоції, ніж насправді.

12. Я більше сміюся, коли дивлюся комедії разом з

іншими, ніж коли знаходжуся один.

13.У компанії я рідко буваю в центрі уваги.

14. Для того, щоб продовжити гарні відносини, я прагну

стати таким, яким мене очікують побачити люди.

15. У різних ситуаціях, з різними людьми я часто

поводжуся по-різному.

16. Я не завжди прагну подобатися іншим.

17. На питання про самопочуття я звичайно відповідаю,

що все нормально.

18. Я не завжди та людина, якою мене хочуть бачити інші.

19. Я ніколи не змінюю своєї думки для того, щоб

догодити кому-небудь або завоювати прихильність.

20. Я ніколи не досягав успіху у таких заняттях, як

розгадка шаради або імпровізовані вистави.

21. Мені дуже неприємно змінювати свою поведінку,

пристосовуючи її до різних компаній і груп.

22. На вечірках, у компаніях я надаю право іншим

246

розповідати різні історії і жарти.

23. Я звичайно почуваю себе в компаніях затишно і можу

розкрити усі свої можливості.

24. Заради важливих цілей я можу брехати, не червоніючи

(якщо знаю, що мене не викриють).

25.Я можу зробити вид, що ставлюся до людей

дружелюбно, хоча насправді вони мені не подобаються.

Блок №3

Інструкція. «Перед Вами перша частина речення. Закінчіть речення на свій розсуд».

1. Гроші для мене – це...

2.Через гроші я не можу...

3. Завдяки грошам я ...

4. Відсутність грошей не дозволяє мені...

5. Коли в мене багато грошей...

6. Відсутність грошей для мене – це…

Блок №4

Інструкція : «Використовуйте «Бланк А».

На бланку представлений перелік різних потреб людини.

Оцініть кожну з них за 10-бальною шкалою, наскільки для Вас кожна з них у даний

час важлива, необхідна, цінна.

Припустимо, Ви оцінили «Гарне харчування» = 10 балів. Останнє означає, що

наявності гарного харчування Ви відводите максимум важливості, максимум

значення.

Зачитуйте потреби. У «Бланку А» у графі «Ц – цінність», вказуйте число від 1 до 10.

247

А тепер на тому ж бланку оцініть, наскільки для Вас кожна з них доступна,

наскільки досить того, що маєте (Д).

Приклад: допустимо, Ви оцінили «Гарне харчування» = 2 бали. Останнє означає, що

гарне харчування для Вас малодоступне, важко досяжне. (Д=2).

Зачитуйте потреби. У «Бланку А» у графі «Д – доступність» вказуйте число від 1 до

10.

Бланк А.

Ц Д Примітка

1.Гарне харчування

2. Відчуття фізичної безпеки

3.Гарна родина

4. Самоповага

5. Бути залученим до справи.

6. Достатня кількість грошей

7. Гарні умови життя

8. Впевненість у майбутньому

9. Розуміння і підтримка інших

людей

10. Визнання навколишніх.

11. Знайти місце в житті.

Блок№5

Оцініть, будь ласка, наскільки в Ваших уявленнях поняття «гроші» пов'язане

з якостями, що вказані нижче. Для цього обведіть на шкалі цифру, що

відповідає вашій думці, де 1 – ступінь зв'язку найнижча, 7 – ступінь зв'язку

найвища.

248

Поняття Ступінь зв’язку з поняттям «гроші»

Найни

жча

Середня Найвища

Правдивість 1 2 3 4 5 6 7

Безпринципність 1 2 3 4 5 6 7

Любов 1 2 3 4 5 6 7

Відповідальність 1 2 3 4 5 6 7

Досягнення 1 2 3 4 5 6 7

Нетерпимість 1 2 3 4 5 6 7

Справедливість 1 2 3 4 5 6 7

Свобода 1 2 3 4 5 6 7

Засіб

существования

1 2 3 4 5 6 7

Здоров’я 1 2 3 4 5 6 7

Терпимість 1 2 3 4 5 6 7

Несправедливість 1 2 3 4 5 6 7

Залежність 1 2 3 4 5 6 7

Принципіальність 1 2 3 4 5 6 7

Комфорт 1 2 3 4 5 6 7

Розваги 1 2 3 4 5 6 7

Безвідповідальніст

ь

1 2 3 4 5 6 7

Інформація 1 2 3 4 5 6 7

Цинізм 1 2 3 4 5 6 7

Влада 1 2 3 4 5 6 7

Конфлікт 1 2 3 4 5 6

6 7

Сила 1 2 3 4 5 6 7

Безпека 1 2 3 4 5 6 7

Брехня 1 2 3 4 5 6 7

Розвиток 1 2 3 4 5 6 7

249

Блок № 6

Дайте відповіді на запитання

1. Що Ви вважаєте економічними знаннями? Відмітьте

одне твердження, яке в першу чергу можна вважати

знанням (найкращий варіант)

1. Володіння економічною теорією.

2. Вміння орієнтуватися в суспільно-економічних

явищах на практиці

3. Вміння розпоряджатися власним заробітком 4. Інше(напишіть відповідь в колонці для відповідей) 5. Важко відповісти.

2. Чи вважаєте Ви за необхідне для себе володіти

економічними знаннями:

1. Так 2. Ні

3. Який соціальний інститут має найбільший вплив на

формування Ваших економічних поглядів:

1. Сім'я

2. Учбовий заклад (школа, ЗВО)

3. Церква

4. ЗМІ (преса, радіо, телебачення)

5. Друзі

6. Громадські організації

7. Політичні партії 8. Інше

Відповіді на наступні запитання напишіть коротко в довільній формі в

колонці для відповідей, не розмірковуючи довго.

4. Що таке інфляція?

5. Що таке дефолт?

250

6. Що таке МВФ?

7. Що таке інвестиції?

Блок № 7

Інструкція. Вам пропонується відповісти на низку питань. Намагайтеся висловити

свою думку як можна точніше. Форма відповідей на питання дається

безпосередньо анкеті. Відзначте, будь ласка, той варіант відповіді, який, на Ваш

погляд, найбільш відповідає Вашому стану. Ми розраховуємо на Ваші щирі і

докладні відповіді.

1. При наявності великих коштів які напрями їхнього використання Ви б обрали (не

більше 3-х варіантів):

- відкриття рахунку в банку на вигідних умовах

- придбання цінних паперів банків, підприємств, фірм і т.п.

- придбання нерухомості (квартири, будинку, гаража й т.п.)

- придбання дорогого одягу, меблі, машини й т.п., подорожі

- розширення власного бізнесу

- покупка золота, коштовностей, твердої валюти

- допомогти близьким людям

- направити на суспільні потреби, пожертвування

- інше (укажіть)

2. Які асоціації (слова, образи, ситуації, предмети, якості й т.п.) зараз приходять

Вам на думку, коли Ви чуєте слово «гроші»? Запишіть, будь ласка. 4-5 асоціацій у

тому порядку, як вони у Вас зараз виникли, зовсім не замислюючись про їхню

логічність.

251

3. Задумайтесь, будь ласка, над тим, що Вам найбільше подобається робити із

грошима : Просимо Вас зробити оцінку попарно, порівнюючи один з одним

перераховані дії із грошима. У кожній з 10-ти пар необхідно поставити знак «+»

поруч із тим, що Вам подобається робити більше. Отже, Вам більше подобається:

- витрачати гроші (купувати) або — накопичувати (відкладати) їх

- витрачати гроші (купувати) або – давати гроші в ріст (під %)

- витрачати гроші (купувати) або — одержувати гроші

- витрачати гроші (купувати) або – мати на руках (у гаманці)

- накопичувати (відкладати) гроші або – давати гроші в ріст (під %)

- накопичувати (відкладати) гроші або – одержувати гроші

- накопичувати (відкладати) гроші або – мати на руках (у гаманці)

- давати гроші в ріст (під %) або – одержувати гроші

- давати гроші в ріст (під %) або – мати на руках (у гаманці)

- одержувати гроші або – мати на руках (у гаманці)

Блок № 8

Інструкція: оцініть висловлювання від 1 до 7, за принципом 1 – абсолютно

не згоден, 7 – повністю згоден.

1. Я вважаю, що чим більше людина має грошей, ти більше вона успішна

2. Я вважаю, що необхідно заощаджувати гроші «на чорний день», щоб уникнути

життєвих негараздів.

3. Я зневажаю гроші і тих, хто їх має.

4. Заради прибутку я здатен( на) ризикнути всіма грошима, що маю

5. Я поважаю людей, які мають більше грошей, ніж я

6 Я вважаю, що витрачання коштів на придбання речей позбавляє від пригніченого

настрою.

252

7. Я повністю згоден( на) з висловом «Гроші існують для того, щоб їх витрачати»

8. Мій емоційний стан залежить від моїх фінансових справ.

9. Я вважаю, що відкладати гроші на старість марна справа.

10. Гроші – головна мета мого життя.

11. Я переконаний (на), що необхідно слідкувати за своїми прибутками та

витратами

12. Гроші мене мало цікавлять

13. Я вважаю, що моє фінансове становище гірше, ніж у інших.

14. Я переконаний ( на), що усі біди в світі трапляються через гроші.

15. Я вважаю, що гроші дозволяють впливати на інших людей й змушувати їх

робити те, що потрібно тобі.

16. Гроші роблять моє життя щасливим й сповненим радості.

17. Я не переймаюся своїм фінансовим становищем.

18. Я відчуваю себе більш впевненим(ною) в майбутньому, якщо в мене є грошові

збереження

19. Я вважаю, що матеріальне благополуччя людини залежить від її здібностей та

зусиль.

20. Я впевнений (на), що планування власного бюджету може захисти від

фінансових труднощів.

21. Я вважаю, що моє фінансове становище краще, ніж у інших.

22. Думка оточуючих про людину не залежить від кількості грошей, що вона має.

23. Гроші викликають у мене тривогу та занепокоєння.

24. Гроші забезпечують існування людини, але не роблять її життя змістовним та

щасливим.

25. Я вважаю, що за гроші можна купити дружбу та прихильність інших людей.

26. Іноді мені не вистає грошей на необхідне, але я не переймаюся через це.

27. Я вважаю, що необхідно багато працювати заради матеріального благополуччя.

28. Від кількості грошей, що має людина залежить її безпека та захищеність.

29. Я вважаю, гроші здатні вирішити всі мої проблеми.

253

Додаток Б

Факторний аналіз за методикою А. Фернем в модифікації А.Капустіна

Факторний аналіз за всією вибіркою Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний %

загальні % дисперсії

Комулятивний %

1 12,734 20,191 20,191 10,616 15,165 15,165

2 10,308 16,726 36,917 10,577 15,110 30,275

3 9,653 13,791 46,707 9,813 14,019 44,295

4 7,774 11,105 57,813 9,014 12,877 57,172

5 6,389 9,127 66,939 6,837 9,767 66,939

6 5,996 8,566 75,505

7 5,085 7,265 82,770

8 4,746 6,780 89,550

9 4,002 5,717 95,267

10 3,313 4,733 100,000

11 5,270E-15 7,528E-15 100,000

12 4,370E-15 6,243E-15 100,000

13 1,950E-15 2,786E-15 100,000

14 1,602E-15 2,288E-15 100,000

15 1,447E-15 2,066E-15 100,000

16 1,156E-15 1,651E-15 100,000

17 9,034E-16 1,291E-15 100,000

18 8,200E-16 1,171E-15 100,000

19 7,942E-16 1,135E-15 100,000

20 5,816E-16 8,309E-16 100,000

21 5,444E-16 7,777E-16 100,000

22 4,811E-16 6,873E-16 100,000

23 4,314E-16 6,162E-16 100,000

24 4,194E-16 5,991E-16 100,000

25 4,000E-16 5,714E-16 100,000

26 3,761E-16 5,372E-16 100,000

27 3,303E-16 4,719E-16 100,000

28 3,005E-16 4,292E-16 100,000

29 2,833E-16 4,047E-16 100,000

30 2,719E-16 3,885E-16 100,000

31 2,195E-16 3,136E-16 100,000

32 1,991E-16 2,844E-16 100,000

33 1,739E-16 2,485E-16 100,000

34 1,673E-16 2,391E-16 100,000

35 1,350E-16 1,929E-16 100,000

36 1,006E-16 1,438E-16 100,000

37 7,834E-17 1,119E-16 100,000

38 6,358E-17 9,084E-17 100,000

39 4,688E-17 6,697E-17 100,000

40 2,073E-17 2,962E-17 100,000

41 -1,404E-17 -2,006E-17

100,000

42 -2,337E-17 -3,338E-17

100,000

43 -8,559E-17 -1,223E-16

100,000

44 -9,044E-17 -1,292E-16

100,000

254

45 -1,096E-16 -1,566E-16

100,000

46 -1,284E-16 -1,834E-16

100,000

47 -1,357E-16 -1,939E-16

100,000

48 -1,655E-16 -2,365E-16

100,000

49 -1,944E-16 -2,777E-16

100,000

50 -2,348E-16 -3,354E-16

100,000

51 -2,535E-16 -3,621E-16

100,000

52 -2,805E-16 -4,007E-16

100,000

53 -3,090E-16 -4,414E-16

100,000

54 -3,238E-16 -4,625E-16

100,000

55 -3,425E-16 -4,892E-16

100,000

56 -3,844E-16 -5,492E-16

100,000

57 -4,263E-16 -6,090E-16

100,000

58 -4,282E-16 -6,118E-16

100,000

59 -4,508E-16 -6,440E-16

100,000

60 -5,259E-16 -7,513E-16

100,000

61 -5,978E-16 -8,540E-16

100,000

62 -6,438E-16 -9,197E-16

100,000

63 -7,243E-16 -1,035E-15

100,000

64 -1,140E-15 -1,628E-15

100,000

65 -1,385E-15 -1,979E-15

100,000

66 -1,864E-15 -2,663E-15

100,000

67 -1,899E-15 -2,712E-15

100,000

68 -2,263E-15 -3,232E-15

100,000

69 -2,971E-15 -4,245E-15

100,000

70 -6,644E-15 -9,491E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

255

Фактори

Економність Гроші-сенс життя

Грошова тривога

Витрачання Гроші-

влада VAR00012 -,900

VAR00043 ,895

VAR00005 -,842

VAR00065 -,822

VAR00001 -,807

VAR00066 ,745

VAR00048 ,736

VAR00060 ,721

VAR00042 ,712

VAR00036 ,709

VAR00064 ,696

VAR00011 -,691 -,513

VAR00050 ,685

VAR00015 -,663

VAR00053 ,660

VAR00024 ,587 ,510

VAR00021 ,584

VAR00043 -,561 ,518

VAR00005 ,541

VAR00026

VAR00014

VAR00028 ,864

VAR00018 ,835

VAR00040 ,778

VAR00030 -,729

VAR00023 -,710

VAR00047 ,707

VAR00002 ,699

VAR00031 -,696

VAR00055 ,672

VAR00006 ,632

VAR00035 ,627

VAR00049 ,584

VAR00019 ,562

VAR00004 -,560

VAR00061 ,544

VAR00020 ,525

VAR00025

VAR00056 ,831

VAR00017 ,803

VAR00021 ,756

VAR00039 ,738

VAR00013 -,710

VAR00045 -,700

VAR00032 ,612

VAR00069 -,575

VAR00034 ,534

VAR00068

VAR00029 ,869

VAR00041 ,845

VAR00067 ,825

VAR00009 -,699

VAR00044 ,675

256

VAR00038 -,669

VAR00012 ,665

VAR00070

VAR00054

VAR00033

VAR00052

VAR00057 ,809

VAR00051 ,779

VAR00031 ,766

VAR00066 ,680

VAR00049 ,645

VAR00058 ,565

VAR00061 -,509

VAR00008

VAR00046

VAR00007

VAR00050

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 18 iterations.

Факторний аналіз (Україна )

Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів

Компоненти загальні % дисперсії

Кумулятивний %

загальні % дисперсії

Кумулятивний %

1 15,029 21,470 21,470 13,577 19,396 19,396

2 10,996 15,709 37,179 10,616 15,166 34,562

3 8,869 12,669 49,848 9,570 13,672 48,234

4 8,528 12,183 62,031 8,858 12,654 60,888

5 6,704 9,577 71,608 7,504 10,720 71,608

6 5,651 8,073 79,681

7 4,921 7,029 86,711

8 3,904 5,577 92,288

9 2,800 3,999 96,287

10 2,599 3,713 100,000

11 6,778E-15 9,683E-15 100,000

12 4,567E-15 6,524E-15 100,000

13 2,892E-15 4,132E-15 100,000

14 1,937E-15 2,767E-15 100,000

15 1,783E-15 2,547E-15 100,000

16 1,412E-15 2,018E-15 100,000

17 1,077E-15 1,538E-15 100,000

18 1,037E-15 1,481E-15 100,000

19 7,916E-16 1,131E-15 100,000

20 7,648E-16 1,093E-15 100,000

21 6,577E-16 9,395E-16 100,000

22 6,307E-16 9,010E-16 100,000

23 5,497E-16 7,853E-16 100,000

24 4,950E-16 7,071E-16 100,000

25 4,120E-16 5,886E-16 100,000

26 4,076E-16 5,823E-16 100,000

27 3,599E-16 5,141E-16 100,000

28 3,359E-16 4,799E-16 100,000

29 3,235E-16 4,621E-16 100,000

30 2,883E-16 4,119E-16 100,000

31 2,755E-16 3,936E-16 100,000

32 2,530E-16 3,615E-16 100,000

257

33 2,100E-16 3,000E-16 100,000

34 1,739E-16 2,485E-16 100,000

35 1,556E-16 2,222E-16 100,000

36 1,252E-16 1,789E-16 100,000

37 8,902E-17 1,272E-16 100,000

38 8,501E-17 1,214E-16 100,000

39 5,761E-17 8,229E-17 100,000

40 1,253E-17 1,791E-17 100,000

41 3,519E-18 5,027E-18 100,000

42 -9,796E-18

-1,399E-17

100,000

43 -6,053E-17

-8,647E-17

100,000

44 -8,690E-17

-1,241E-16

100,000

45 -1,027E-16

-1,467E-16

100,000

46 -1,185E-16

-1,693E-16

100,000

47 -1,196E-16

-1,709E-16

100,000

48 -1,805E-16

-2,579E-16

100,000

49 -1,997E-16

-2,852E-16

100,000

50 -2,297E-16

-3,282E-16

100,000

51 -2,494E-16

-3,563E-16

100,000

52 -2,730E-16

-3,900E-16

100,000

53 -3,031E-16

-4,330E-16

100,000

54 -3,236E-16

-4,623E-16

100,000

55 -3,345E-16

-4,779E-16

100,000

56 -3,480E-16

-4,972E-16

100,000

57 -3,830E-16

-5,471E-16

100,000

58 -4,141E-16

-5,915E-16

100,000

59 -4,839E-16

-6,914E-16

100,000

60 -5,544E-16

-7,920E-16

100,000

61 -5,792E-16

-8,275E-16

100,000

62 -7,061E-16

-1,009E-15

100,000

63 -8,434E-16

-1,205E-15

100,000

64 -9,793E-16

-1,399E-15

100,000

65 -1,066E-15

-1,523E-15

100,000

66 -1,185E-15

-1,692E-15

100,000

67 -1,552E-15

-2,217E-15

100,000

258

68 -1,881E-15

-2,687E-15

100,000

69 -2,479E-15

-3,541E-15

100,000

70 -2,703E-15

-3,861E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матрицякомпонентів

Фактори

Гроші-сенс

життя

Економність

Грошова тривога

Витрачання

Гроші-влада

VAR00028 ,911

VAR00018 ,890

VAR00040 ,845

VAR00030 ,818

VAR00023 ,807

VAR00047 ,742

VAR00002 ,730

VAR00031 ,721

VAR00055 ,712

VAR00006 ,706

VAR00035 ,693

VAR00049 ,688

VAR00019 ,682

VAR00004 -,660

VAR00061 -,657

VAR00020 ,584

VAR00027 ,581

VAR00058 -,558

VAR00062 ,538

VAR00026

VAR00014

VAR00021 -,861

VAR00043 ,832

VAR00005 -,775

VAR00065 -,726

VAR00001 -,707

VAR00066 ,704

VAR00048 ,696

VAR00060 -,693

VAR00042 ,669

VAR00036 -,629

VAR00064 ,624

VAR00011 ,581

VAR00051 ,559

VAR00015 -,557

VAR00053 ,541

VAR00024 ,522

VAR00025

VAR00056 ,828

VAR00017 ,800

VAR00010 ,753

VAR00039 ,735

VAR00013 -,707

VAR00045 -,697

VAR00032 ,609

259

VAR00069 -,572

VAR00034 ,531

VAR00068

VAR00029 ,869

VAR00041 ,845

VAR00067 ,825

VAR00009 -,699

VAR00044 -,675

VAR00038 ,669

VAR00022 -,665

VAR00070

VAR00054

VAR00033

VAR00052

VAR00057 ,806

VAR00051 ,776

VAR00031 ,760

VAR00066 ,674

VAR00049 ,639

VAR00058 ,599

VAR00061 -,503

VAR00038

VAR00069

VAR00057

VAR00050

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 15 iterations.

Факторний аналіз ( юнаки ) Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Кумулятивний%

загальні % дисперсії

Кумулятивний %

1 16,351 23,358 23,358 16,351 23,358 23,358

2 11,841 16,916 40,274 11,841 16,916 40,274

3 8,509 12,155 52,429 8,509 12,155 52,429

4 6,874 9,820 62,249 6,874 9,820 62,249

5 5,354 7,649 69,898 5,354 7,649 69,898

6 4,728 6,754 76,652 4,728 6,754 76,652

7 4,182 5,975 82,627 4,182 5,975 82,627

8 3,934 5,621 88,247 3,934 5,621 88,247

9 3,339 4,770 93,017 3,339 4,770 93,017

10 2,788 3,983 97,000 2,788 3,983 97,000

11 2,100 3,000 100,000 2,100 3,000 100,000

12 3,749E-15 5,355E-15 100,000

13 2,153E-15 3,075E-15 100,000

14 1,713E-15 2,447E-15 100,000

15 1,544E-15 2,205E-15 100,000

16 1,303E-15 1,861E-15 100,000

17 1,126E-15 1,609E-15 100,000

18 7,982E-16 1,140E-15 100,000

19 6,999E-16 9,999E-16 100,000

20 6,578E-16 9,397E-16 100,000

21 5,873E-16 8,390E-16 100,000

22 5,768E-16 8,240E-16 100,000

23 5,425E-16 7,749E-16 100,000

260

24 4,856E-16 6,938E-16 100,000

25 4,647E-16 6,639E-16 100,000

26 4,530E-16 6,471E-16 100,000

27 3,566E-16 5,094E-16 100,000

28 3,353E-16 4,790E-16 100,000

29 3,248E-16 4,640E-16 100,000

30 2,846E-16 4,065E-16 100,000

31 2,785E-16 3,979E-16 100,000

32 2,350E-16 3,357E-16 100,000

33 2,114E-16 3,019E-16 100,000

34 1,907E-16 2,725E-16 100,000

35 1,681E-16 2,402E-16 100,000

36 1,344E-16 1,921E-16 100,000

37 9,311E-17 1,330E-16 100,000

38 7,136E-17 1,019E-16 100,000

39 4,180E-17 5,972E-17 100,000

40 3,258E-17 4,654E-17 100,000

41 -2,737E-17

-3,909E-17

100,000

42 -4,858E-17

-6,940E-17

100,000

43 -6,822E-17

-9,746E-17

100,000

44 -9,932E-17

-1,419E-16

100,000

45 -1,325E-16

-1,893E-16

100,000

46 -1,448E-16

-2,069E-16

100,000

47 -1,823E-16

-2,604E-16

100,000

48 -2,215E-16

-3,164E-16

100,000

49 -2,277E-16

-3,253E-16

100,000

50 -2,514E-16

-3,591E-16

100,000

51 -3,055E-16

-4,364E-16

100,000

52 -3,131E-16

-4,472E-16

100,000

53 -3,238E-16

-4,626E-16

100,000

54 -3,601E-16

-5,144E-16

100,000

55 -3,977E-16

-5,682E-16

100,000

56 -4,455E-16

-6,364E-16

100,000

57 -4,669E-16

-6,669E-16

100,000

58 -5,097E-16

-7,282E-16

100,000

59 -5,662E-16

-8,088E-16

100,000

60 -5,997E-16

-8,567E-16

100,000

61 -6,375E-16

-9,108E-16

100,000

62 -6,655E- -9,507E- 100,000

261

16 16

63 -8,782E-16

-1,255E-15

100,000

64 -1,147E-15

-1,638E-15

100,000

65 -1,321E-15

-1,887E-15

100,000

66 -1,396E-15

-1,994E-15

100,000

67 -1,710E-15

-2,443E-15

100,000

68 -1,831E-15

-2,615E-15

100,000

69 -2,644E-15

-3,777E-15

100,000

70 -3,566E-15

-5,094E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Економність Витрачання Страхування Гроші-зло

Грошова тривога

VAR00041 ,840

VAR00022 ,790

VAR00009 ,789

VAR00002 ,782

VAR00048 ,771

VAR00014 -,757 ,891

VAR00031 ,725 -,613

VAR00040 ,709

VAR00010 ,704 ,507

VAR00043 ,699

VAR00028 ,687

VAR00066 ,615

VAR00020

VAR00056

VAR00049

VAR00058

VAR00011

VAR00039 ,755

VAR00059

VAR00004

VAR00044

VAR00055

VAR00057

VAR00038 ,885

VAR00067 ,852

VAR00068 ,849

VAR00016 ,841

VAR00035 ,815

VAR00012 ,810

VAR00015 ,757

VAR00046 ,665

VAR00029 ,634

VAR00064 -,581

262

VAR00025 -,513 ,883

VAR00005 ,558

VAR00027

VAR00026 ,765

VAR00033 ,756

VAR00050 ,756

VAR00052 ,586 ,715

VAR00034 ,700

VAR00062 ,696

VAR00069 ,696

VAR00053 ,513 ,630

VAR00037 ,602

VAR00001 ,602

VAR00036 ,571

VAR00047

VAR00023 ,870

VAR00024 -,829

VAR00054 ,750

VAR00070 ,742

VAR00007 ,721

VAR00017 -,714

VAR00008 ,513 ,618

VAR00019 -,603

VAR00051 -,594

VAR00065 ,577 ,542

VAR00060 ,505 ,512

VAR00032

VAR00006

VAR00021 ,833

VAR00017 ,704

VAR00003 ,661

VAR00042 ,612

VAR00030 ,519 ,570

VAR00013 -,527

VAR00018 ,511

VAR00045

VAR00061

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 12 iterations.

Факторний аналіз (Дівчата ) Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний %

загальні % дисперсії

Комулятивний %

1 13,773 19,676 19,676 12,364 17,663 17,663

2 13,266 18,951 38,627 10,176 14,538 32,200

3 8,444 12,063 50,690 9,825 14,036 46,236

4 7,150 10,215 60,904 8,657 12,368 58,604

5 6,204 8,863 69,767 7,814 11,163 69,767

6 5,566 7,951 77,719

7 4,305 6,149 83,868

8 3,826 5,466 89,334

9 3,490 4,986 94,320

263

10 2,158 3,082 97,402

11 1,818 2,598 100,000

12 4,226E-15 6,038E-15 100,000

13 3,217E-15 4,596E-15 100,000

14 2,522E-15 3,604E-15 100,000

15 2,204E-15 3,149E-15 100,000

16 1,932E-15 2,760E-15 100,000

17 1,341E-15 1,916E-15 100,000

18 1,250E-15 1,786E-15 100,000

19 1,179E-15 1,684E-15 100,000

20 9,554E-16 1,365E-15 100,000

21 8,420E-16 1,203E-15 100,000

22 6,413E-16 9,161E-16 100,000

23 6,055E-16 8,650E-16 100,000

24 5,411E-16 7,730E-16 100,000

25 4,760E-16 6,800E-16 100,000

26 4,697E-16 6,711E-16 100,000

27 4,125E-16 5,893E-16 100,000

28 3,708E-16 5,297E-16 100,000

29 3,200E-16 4,572E-16 100,000

30 2,909E-16 4,156E-16 100,000

31 2,636E-16 3,766E-16 100,000

32 2,381E-16 3,402E-16 100,000

33 2,177E-16 3,110E-16 100,000

34 1,794E-16 2,563E-16 100,000

35 1,500E-16 2,142E-16 100,000

36 1,446E-16 2,066E-16 100,000

37 1,247E-16 1,781E-16 100,000

38 7,852E-17 1,122E-16 100,000

39 3,388E-17 4,840E-17 100,000

40 2,017E-17 2,881E-17 100,000

41 -2,586E-17

-3,694E-17

100,000

42 -2,875E-17

-4,107E-17

100,000

43 -3,772E-17

-5,388E-17

100,000

44 -8,300E-17

-1,186E-16

100,000

45 -1,191E-16

-1,701E-16

100,000

46 -1,618E-16

-2,312E-16

100,000

47 -1,715E-16

-2,450E-16

100,000

48 -2,204E-16

-3,148E-16

100,000

49 -2,485E-16

-3,550E-16

100,000

50 -2,566E-16

-3,665E-16

100,000

51 -2,651E-16

-3,787E-16

100,000

52 -2,979E-16

-4,255E-16

100,000

53 -3,366E-16

-4,809E-16

100,000

54 -3,632E-16

-5,189E-16

100,000

55 -3,910E- -5,586E- 100,000

264

16 16

56 -4,321E-16

-6,173E-16

100,000

57 -4,625E-16

-6,607E-16

100,000

58 -5,039E-16

-7,199E-16

100,000

59 -5,315E-16

-7,593E-16

100,000

60 -6,075E-16

-8,678E-16

100,000

61 -6,391E-16

-9,130E-16

100,000

62 -6,611E-16

-9,445E-16

100,000

63 -6,988E-16

-9,984E-16

100,000

64 -9,833E-16

-1,405E-15

100,000

65 -1,081E-15

-1,545E-15

100,000

66 -1,163E-15

-1,661E-15

100,000

67 -1,313E-15

-1,876E-15

100,000

68 -1,826E-15

-2,609E-15

100,000

69 -2,164E-15

-3,091E-15

100,000

70 -2,920E-15

-4,171E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Моральнісний конфлікт

Гроші-сенс життя

Витрачання Грошова тривога

Гроші-влада

VAR00028 ,859

VAR00029 ,858

VAR00025 ,808

VAR00045 ,799

VAR00011 ,762

VAR00015 ,759

VAR00040 ,739

VAR00007 -,715

VAR00068 ,693

VAR00067 ,692

VAR00022 ,661

VAR00054 ,659

VAR00031 ,631

VAR00014 ,630

VAR00023 ,621

VAR00027 -,614

VAR00020 ,561

VAR00002 ,869

VAR00047 ,830

VAR00059 ,815

265

VAR00036 ,782

VAR00018 ,739

VAR00056 -,621

VAR00042 ,617 ,597

VAR00030 ,605 ,545

VAR00052 ,597

VAR00060 ,591 ,571

VAR00064 ,579 ,565

VAR00055 ,516

VAR00041 ,508

VAR00062

VAR00046

VAR00010

VAR00026 -,848

VAR00033 ,797

VAR00050 ,764

VAR00052 ,724

VAR00034 ,723

VAR00062 ,711

VAR00069 ,686

VAR00053 ,654

VAR00037 ,538 ,627

VAR00001 ,545 ,622

VAR00036 ,605

VAR00020 -,590

VAR00003 -,545

VAR00070 ,525 -,507

VAR00004

VAR00021 ,850

VAR00017 ,831

VAR00019 ,820

VAR00001 ,798

VAR00016 -,502 ,727

VAR00006 ,649

VAR00043 ,640

VAR00065 -,538 ,601

VAR00005 ,582

VAR00050 ,558

VAR00039 ,553

VAR00024

VAR00057 ,841

VAR00051 ,809

VAR00008 ,745

VAR00066 ,717

VAR00049 ,717

VAR00058 ,677

VAR00061 ,567

VAR00038 -,552

VAR00069

VAR00034

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 7 iterations.

Факторний аналіз (Чернігів ) Загальна пояснена дисперсія

266

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 13,574 19,392 19,392 12,008 17,154 17,154

2 12,487 17,839 37,231 11,060 15,801 32,955

3 10,086 14,409 51,640 9,297 13,282 46,237

4 7,967 11,382 63,022 8,913 12,733 58,970

5 5,870 8,386 71,408 8,707 12,438 71,408

6 4,642 6,632 78,040

7 4,395 6,278 84,318

8 3,781 5,401 89,719

9 3,109 4,441 94,160

10 2,233 3,190 97,351

11 1,854 2,649 100,000

12 5,005E-15 7,150E-15 100,000

13 2,000E-15 2,857E-15 100,000

14 1,968E-15 2,811E-15 100,000

15 1,558E-15 2,226E-15 100,000

16 1,420E-15 2,029E-15 100,000

17 1,209E-15 1,728E-15 100,000

18 1,011E-15 1,445E-15 100,000

19 9,007E-16 1,287E-15 100,000

20 7,912E-16 1,130E-15 100,000

21 6,410E-16 9,157E-16 100,000

22 5,130E-16 7,329E-16 100,000

23 4,851E-16 6,930E-16 100,000

24 4,433E-16 6,332E-16 100,000

25 3,936E-16 5,623E-16 100,000

26 3,778E-16 5,397E-16 100,000

27 3,417E-16 4,882E-16 100,000

28 3,299E-16 4,712E-16 100,000

29 2,717E-16 3,881E-16 100,000

30 2,451E-16 3,502E-16 100,000

31 2,121E-16 3,030E-16 100,000

32 1,976E-16 2,822E-16 100,000

33 1,428E-16 2,040E-16 100,000

34 1,293E-16 1,847E-16 100,000

35 1,197E-16 1,709E-16 100,000

36 9,915E-17 1,416E-16 100,000

37 7,577E-17 1,082E-16 100,000

38 5,479E-17 7,827E-17 100,000

39 3,627E-17 5,181E-17 100,000

40 7,337E-18 1,048E-17 100,000

41 -7,109E-20

-1,016E-19

100,000

42 -3,372E-17

-4,817E-17

100,000

43 -6,217E-17

-8,881E-17

100,000

44 -6,996E-17

-9,995E-17

100,000

45 -8,788E-17

-1,255E-16

100,000

46 -1,444E-16

-2,062E-16

100,000

47 -1,598E-16

-2,283E-16

100,000

48 -1,933E- -2,761E- 100,000

267

16 16

49 -2,085E-16

-2,978E-16

100,000

50 -2,402E-16

-3,432E-16

100,000

51 -2,824E-16

-4,035E-16

100,000

52 -3,054E-16

-4,363E-16

100,000

53 -3,095E-16

-4,421E-16

100,000

54 -3,445E-16

-4,922E-16

100,000

55 -3,757E-16

-5,367E-16

100,000

56 -4,406E-16

-6,294E-16

100,000

57 -4,612E-16

-6,589E-16

100,000

58 -5,280E-16

-7,543E-16

100,000

59 -5,758E-16

-8,226E-16

100,000

60 -6,110E-16

-8,729E-16

100,000

61 -6,784E-16

-9,692E-16

100,000

62 -8,804E-16

-1,258E-15

100,000

63 -9,169E-16

-1,310E-15

100,000

64 -9,690E-16

-1,384E-15

100,000

65 -1,261E-15

-1,801E-15

100,000

66 -1,656E-15

-2,366E-15

100,000

67 -1,780E-15

-2,543E-15

100,000

68 -2,132E-15

-3,046E-15

100,000

69 -2,818E-15

-4,025E-15

100,000

70 -3,111E-15

-4,444E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-сенс

життя

Гроші-зло

Грошова тривога Страхування Гроші-влада

VAR00014 ,804

VAR00025 ,797

VAR00054 ,790

VAR00070 ,781

VAR00007 ,754

VAR00017 ,747

268

VAR00008 ,728

VAR00019 ,723

VAR00051 ,717

VAR00065 ,716

VAR00060 -,693

VAR00023 ,673

VAR00024 ,664

VAR00054 ,643

VAR00070 -,629 ,584

VAR00021 ,824

VAR00017 ,814

VAR00019 ,779

VAR00001 ,774

VAR00016 ,763

VAR00006 ,749

VAR00043 ,746

VAR00065 ,736

VAR00005 ,711

VAR00050 ,702

VAR00039 ,660

VAR00024 -,648

VAR00004 ,635 ,509

VAR00053 ,628

VAR00070 ,587 -,573

VAR00033 ,538

VAR00004 -,510

VAR00018 ,508

VAR00057 ,904

VAR00066 ,783

VAR00008 ,777

VAR00031 ,730

VAR00008 ,711

VAR00005 -,613

VAR00069 ,609

VAR00038 ,561 -,601

VAR00027 -,551 -,596

VAR00058 ,555

VAR00003 -,554

VAR00064 ,542

VAR00049 ,522

VAR00051 ,900

VAR00055 ,858

VAR00008 ,817

VAR00066 ,746

VAR00049 ,705

VAR00058 ,666

VAR00061 ,607 -,631

VAR00039 ,622

VAR00043 ,505

VAR00061

VAR00052

VAR00038 ,850

VAR00067 ,734

VAR00068 ,713

VAR00016 -,620 ,701

VAR00035 ,698

VAR00012 ,666

VAR00015 ,662

VAR00046 ,620

269

VAR00029 -,528 ,602

VAR00064 ,503 ,600

VAR00038 ,597

VAR00022 ,541

VAR00046

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 9 iterations.

Факторний аналіз (Київ ) Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний %

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 13,118 18,740 18,740 12,188 17,411 17,411

2 10,729 15,327 34,068 10,227 14,611 32,021

3 9,347 13,352 47,420 9,587 13,696 45,718

4 8,828 12,611 60,031 9,061 12,945 58,662

5 7,866 11,238 71,269 8,824 12,606 71,269

6 5,377 7,682 78,950

7 4,924 7,034 85,985

8 4,326 6,179 92,164

9 3,384 4,834 96,998

10 2,101 3,002 100,000

11 6,461E-15 9,231E-15 100,000

12 3,083E-15 4,404E-15 100,000

13 2,633E-15 3,762E-15 100,000

14 2,114E-15 3,020E-15 100,000

15 1,426E-15 2,038E-15 100,000

16 1,226E-15 1,751E-15 100,000

17 1,100E-15 1,571E-15 100,000

18 7,503E-16 1,072E-15 100,000

19 7,025E-16 1,004E-15 100,000

20 6,036E-16 8,623E-16 100,000

21 5,828E-16 8,326E-16 100,000

22 5,573E-16 7,961E-16 100,000

23 4,860E-16 6,943E-16 100,000

24 4,605E-16 6,579E-16 100,000

25 4,364E-16 6,234E-16 100,000

26 4,071E-16 5,815E-16 100,000

27 3,918E-16 5,597E-16 100,000

28 3,457E-16 4,938E-16 100,000

29 3,292E-16 4,702E-16 100,000

30 3,102E-16 4,431E-16 100,000

31 3,019E-16 4,313E-16 100,000

32 2,448E-16 3,498E-16 100,000

33 2,044E-16 2,920E-16 100,000

34 1,670E-16 2,386E-16 100,000

35 1,443E-16 2,061E-16 100,000

36 1,360E-16 1,943E-16 100,000

37 1,045E-16 1,493E-16 100,000

38 9,418E-17 1,345E-16 100,000

39 4,898E-17 6,996E-17 100,000

40 3,091E-17 4,415E-17 100,000

41 1,665E-17 2,379E-17 100,000

42 -2,404E-17

-3,434E-17

100,000

270

43 -4,289E-17

-6,127E-17

100,000

44 -6,345E-17

-9,065E-17

100,000

45 -9,265E-17

-1,324E-16

100,000

46 -1,041E-16

-1,486E-16

100,000

47 -1,195E-16

-1,707E-16

100,000

48 -1,467E-16

-2,096E-16

100,000

49 -2,002E-16

-2,860E-16

100,000

50 -2,235E-16

-3,193E-16

100,000

51 -2,433E-16

-3,475E-16

100,000

52 -2,709E-16

-3,870E-16

100,000

53 -3,159E-16

-4,513E-16

100,000

54 -3,447E-16

-4,925E-16

100,000

55 -3,555E-16

-5,078E-16

100,000

56 -3,768E-16

-5,383E-16

100,000

57 -4,056E-16

-5,794E-16

100,000

58 -4,742E-16

-6,774E-16

100,000

59 -4,923E-16

-7,032E-16

100,000

60 -5,249E-16

-7,499E-16

100,000

61 -5,846E-16

-8,351E-16

100,000

62 -6,814E-16

-9,734E-16

100,000

63 -8,024E-16

-1,146E-15

100,000

64 -9,264E-16

-1,323E-15

100,000

65 -1,026E-15

-1,465E-15

100,000

66 -1,237E-15

-1,767E-15

100,000

67 -1,644E-15

-2,349E-15

100,000

68 -1,865E-15

-2,665E-15

100,000

69 -2,052E-15

-2,932E-15

100,000

70 -4,068E-15

-5,811E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

271

Обернена матриця компонентів

Фактори

Економність Витрачання Грошова тривога

Гроші-сенс життя

Гроші-влада

VAR00022 ,950

VAR00068 ,916

VAR00009 ,854

VAR00028 ,828

VAR00030 ,795

VAR00040 ,749

VAR00018 ,724

VAR00041 ,723

VAR00002 ,710 ,513

VAR00036 ,628

VAR00042 ,600

VAR00003 ,588

VAR00070 ,577 -,529

VAR00004 ,533

VAR00046 ,528 ,520

VAR00045 ,519

VAR00024

VAR00029 ,846

VAR00019 ,810

VAR00001 ,802

VAR00023 -,791

VAR00049 ,670

VAR00044 -,655

VAR00053 -,650

VAR00021 -,639

VAR00014 -,634

VAR00025 -,624

VAR00059 -,565

VAR00058 ,564 ,563

VAR00060 -,512

VAR00020

VAR00056 ,799

VAR00051 ,784

VAR00027 ,781

VAR00015 ,759

VAR00033 ,751

VAR00016 ,709

VAR00052 ,550 ,686

VAR00047 ,518 -,655

VAR00039 ,616

VAR00017 ,560 ,610

VAR00031 -,558

VAR00057 ,514 ,556

VAR00011 -,838

VAR00008 ,814

VAR00037 ,779

VAR00048 ,526 ,740

VAR00066 ,738

VAR00005 ,691

VAR00034 ,516 -,600

VAR00026 ,580

272

VAR00032 ,512 ,560

VAR00007 ,555

VAR00012 ,528

VAR00038 -,520

VAR00035

VAR00051 ,882

VAR00055 ,734

VAR00008 ,700

VAR00066 ,691

VAR00049 -,664

VAR00058 -,650

VAR00061 ,636

VAR00039 -,615

VAR00043 -,600 ,610

VAR00061 ,559 -,585

VAR00065 ,574

VAR00067 ,532

VAR00013

VAR00069

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 13 iterations.

Факторний аналіз (Правоохонці) Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 13,118 18,740 18,740 12,188 17,411 17,411

2 10,729 15,327 34,068 10,227 14,611 32,021

3 9,347 13,352 47,420 9,587 13,696 45,718

4 8,828 12,611 60,031 9,061 12,945 58,662

5 7,866 11,238 71,269 8,824 12,606 71,269

6 5,377 7,682 78,950

7 4,924 7,034 85,985

8 4,326 6,179 92,164

9 3,384 4,834 96,998

10 2,101 3,002 100,000

11 6,461E-15 9,231E-15 100,000

12 3,083E-15 4,404E-15 100,000

13 2,633E-15 3,762E-15 100,000

14 2,114E-15 3,020E-15 100,000

15 1,426E-15 2,038E-15 100,000

16 1,226E-15 1,751E-15 100,000

17 1,100E-15 1,571E-15 100,000

18 7,503E-16 1,072E-15 100,000

19 7,025E-16 1,004E-15 100,000

20 6,036E-16 8,623E-16 100,000

21 5,828E-16 8,326E-16 100,000

22 5,573E-16 7,961E-16 100,000

23 4,860E-16 6,943E-16 100,000

24 4,605E-16 6,579E-16 100,000

25 4,364E-16 6,234E-16 100,000

26 4,071E-16 5,815E-16 100,000

27 3,918E-16 5,597E-16 100,000

273

28 3,457E-16 4,938E-16 100,000

29 3,292E-16 4,702E-16 100,000

30 3,102E-16 4,431E-16 100,000

31 3,019E-16 4,313E-16 100,000

32 2,448E-16 3,498E-16 100,000

33 2,044E-16 2,920E-16 100,000

34 1,670E-16 2,386E-16 100,000

35 1,443E-16 2,061E-16 100,000

36 1,360E-16 1,943E-16 100,000

37 1,045E-16 1,493E-16 100,000

38 9,418E-17 1,345E-16 100,000

39 4,898E-17 6,996E-17 100,000

40 3,091E-17 4,415E-17 100,000

41 1,665E-17 2,379E-17 100,000

42 -2,404E-17

-3,434E-17

100,000

43 -4,289E-17

-6,127E-17

100,000

44 -6,345E-17

-9,065E-17

100,000

45 -9,265E-17

-1,324E-16

100,000

46 -1,041E-16

-1,486E-16

100,000

47 -1,195E-16

-1,707E-16

100,000

48 -1,467E-16

-2,096E-16

100,000

49 -2,002E-16

-2,860E-16

100,000

50 -2,235E-16

-3,193E-16

100,000

51 -2,433E-16

-3,475E-16

100,000

52 -2,709E-16

-3,870E-16

100,000

53 -3,159E-16

-4,513E-16

100,000

54 -3,447E-16

-4,925E-16

100,000

55 -3,555E-16

-5,078E-16

100,000

56 -3,768E-16

-5,383E-16

100,000

57 -4,056E-16

-5,794E-16

100,000

58 -4,742E-16

-6,774E-16

100,000

59 -4,923E-16

-7,032E-16

100,000

60 -5,249E-16

-7,499E-16

100,000

61 -5,846E-16

-8,351E-16

100,000

62 -6,814E-16

-9,734E-16

100,000

63 -8,024E-16

-1,146E-15

100,000

64 -9,264E-16

-1,323E-15

100,000

274

65 -1,026E-15

-1,465E-15

100,000

66 -1,237E-15

-1,767E-15

100,000

67 -1,644E-15

-2,349E-15

100,000

68 -1,865E-15

-2,665E-15

100,000

69 -2,052E-15

-2,932E-15

100,000

70 -4,068E-15

-5,811E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матриця компонентів

Фактори

Економність Витрачання

Грошова тривога

Страхування

Гроші-сенс життя

VAR00022 ,950

VAR00068 ,916

VAR00009 ,854

VAR00028 ,828

VAR00030 ,795

VAR00040 ,749

VAR00018 ,724

VAR00041 ,723

VAR00002 ,710 ,513

VAR00036 ,628

VAR00042 ,600

VAR00003 ,588

VAR00070 ,577 -,529

VAR00004 ,533

VAR00046 ,528 ,520

VAR00045 ,519

VAR00024

VAR00029 ,846

VAR00019 ,810

VAR00001 ,802

VAR00023 -,791

VAR00049 ,670

VAR00044 -,655

VAR00053 -,650

VAR00021 -,639

VAR00014 -,634

VAR00025 -,624

VAR00059 -,565

VAR00058 ,564 ,563

VAR00060 -,512

VAR00020

VAR00056 ,799

VAR00051 ,784

VAR00027 ,781

VAR00015 ,759

VAR00033 ,751

VAR00016 ,709

VAR00052 ,550 ,686

275

VAR00047 ,518 -,655

VAR00039 ,616

VAR00017 ,560 ,610

VAR00031 -,558

VAR00057 ,514 ,556

VAR00011 -,838

VAR00008 ,814

VAR00037 ,779

VAR00048 ,526 ,740

VAR00066 ,738

VAR00005 ,691

VAR00034 ,516 -,600

VAR00026 ,580

VAR00032 ,512 ,560

VAR00007 ,555

VAR00012 ,528

VAR00038 -,520

VAR00035

VAR00021 ,882

VAR00043 -,734

VAR00005 ,700

VAR00065 ,691

VAR00001 -,664

VAR00066 -,650

VAR00048 ,636

VAR00060 -,615

VAR00042 -,600 ,610

VAR00036 ,559 -,585

VAR00064 ,574

VAR00011 ,532

VAR00051

VAR00069

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 13 iterations.

Факторний аналіз (Фінансисти )

Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 13,118 18,740 18,740 12,188 17,411 17,411

2 10,729 15,327 34,068 10,227 14,611 32,021

3 9,347 13,352 47,420 9,587 13,696 45,718

4 8,828 12,611 60,031 9,061 12,945 58,662

5 7,866 11,238 71,269 8,824 12,606 71,269

6 5,377 7,682 78,950

7 4,924 7,034 85,985

8 4,326 6,179 92,164

9 3,384 4,834 96,998

10 2,101 3,002 100,000

11 6,461E-15 9,231E-15 100,000

12 3,083E-15 4,404E-15 100,000

13 2,633E-15 3,762E-15 100,000

14 2,114E-15 3,020E-15 100,000

15 1,426E-15 2,038E-15 100,000

16 1,226E-15 1,751E-15 100,000

17 1,100E-15 1,571E-15 100,000

18 7,503E-16 1,072E-15 100,000

276

19 7,025E-16 1,004E-15 100,000

20 6,036E-16 8,623E-16 100,000

21 5,828E-16 8,326E-16 100,000

22 5,573E-16 7,961E-16 100,000

23 4,860E-16 6,943E-16 100,000

24 4,605E-16 6,579E-16 100,000

25 4,364E-16 6,234E-16 100,000

26 4,071E-16 5,815E-16 100,000

27 3,918E-16 5,597E-16 100,000

28 3,457E-16 4,938E-16 100,000

29 3,292E-16 4,702E-16 100,000

30 3,102E-16 4,431E-16 100,000

31 3,019E-16 4,313E-16 100,000

32 2,448E-16 3,498E-16 100,000

33 2,044E-16 2,920E-16 100,000

34 1,670E-16 2,386E-16 100,000

35 1,443E-16 2,061E-16 100,000

36 1,360E-16 1,943E-16 100,000

37 1,045E-16 1,493E-16 100,000

38 9,418E-17 1,345E-16 100,000

39 4,898E-17 6,996E-17 100,000

40 3,091E-17 4,415E-17 100,000

41 1,665E-17 2,379E-17 100,000

42 -2,404E-17

-3,434E-17

100,000

43 -4,289E-17

-6,127E-17

100,000

44 -6,345E-17

-9,065E-17

100,000

45 -9,265E-17

-1,324E-16

100,000

46 -1,041E-16

-1,486E-16

100,000

47 -1,195E-16

-1,707E-16

100,000

48 -1,467E-16

-2,096E-16

100,000

49 -2,002E-16

-2,860E-16

100,000

50 -2,235E-16

-3,193E-16

100,000

51 -2,433E-16

-3,475E-16

100,000

52 -2,709E-16

-3,870E-16

100,000

53 -3,159E-16

-4,513E-16

100,000

54 -3,447E-16

-4,925E-16

100,000

55 -3,555E-16

-5,078E-16

100,000

56 -3,768E-16

-5,383E-16

100,000

57 -4,056E-16

-5,794E-16

100,000

58 -4,742E-16

-6,774E-16

100,000

59 -4,923E-16

-7,032E-16

100,000

60 -5,249E- -7,499E- 100,000

277

16 16

61 -5,846E-16

-8,351E-16

100,000

62 -6,814E-16

-9,734E-16

100,000

63 -8,024E-16

-1,146E-15

100,000

64 -9,264E-16

-1,323E-15

100,000

65 -1,026E-15

-1,465E-15

100,000

66 -1,237E-15

-1,767E-15

100,000

67 -1,644E-15

-2,349E-15

100,000

68 -1,865E-15

-2,665E-15

100,000

69 -2,052E-15

-2,932E-15

100,000

70 -4,068E-15

-5,811E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Економність Витрачання

Гроші-влада

Страхування Гроші-сенс

життя

VAR00022 ,950

VAR00068 ,916

VAR00009 ,854

VAR00028 ,828

VAR00030 ,795

VAR00040 ,749

VAR00018 ,724

VAR00041 ,723

VAR00002 ,710 ,513

VAR00036 ,628

VAR00042 ,600

VAR00003 ,588

VAR00070 ,577 -,529

VAR00004 ,533

VAR00046 ,528 ,520

VAR00045 ,519

VAR00024

VAR00029 ,846

VAR00019 ,810

VAR00001 ,802

VAR00023 -,791

VAR00049 ,670

VAR00044 -,655

VAR00053 -,650

VAR00021 -,639

VAR00014 -,634

VAR00025 -,624

VAR00059 -,565

VAR00058 ,564 ,563

278

VAR00060 -,512

VAR00020

VAR00056 ,799

VAR00051 ,784

VAR00027 ,781

VAR00015 ,759

VAR00033 ,751

VAR00016 ,709

VAR00052 ,550 ,686

VAR00047 ,518 -,655

VAR00039 ,616

VAR00017 ,560 ,610

VAR00031 -,558

VAR00057 ,514 ,556

VAR00011 -,838

VAR00008 ,814

VAR00037 ,779

VAR00048 ,526 ,740

VAR00066 ,738

VAR00005 ,691

VAR00034 ,516 -,600

VAR00026 ,580

VAR00032 ,512 ,560

VAR00007 ,555

VAR00012 ,528

VAR00038 -,520

VAR00035

VAR00010 ,882

VAR00043 -,734

VAR00063 ,700

VAR00054 ,691

VAR00050 -,664

VAR00006 -,650

VAR00055 ,636

VAR00064 -,615

VAR00062 -,600 ,610

VAR00061 ,559 -,585

VAR00065 ,574

VAR00067 ,532

VAR00013

VAR00069

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 13 iterations.

Факторний аналіз (Менеджери )

Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 13,118 18,740 18,740 12,188 17,411 17,411

2 10,729 15,327 34,068 10,227 14,611 32,021

3 9,347 13,352 47,420 9,587 13,696 45,718

4 8,828 12,611 60,031 9,061 12,945 58,662

5 7,866 11,238 71,269 8,824 12,606 71,269

6 5,377 7,682 78,950

7 4,924 7,034 85,985

8 4,326 6,179 92,164

279

9 3,384 4,834 96,998

10 2,101 3,002 100,000

11 6,461E-15 9,231E-15 100,000

12 3,083E-15 4,404E-15 100,000

13 2,633E-15 3,762E-15 100,000

14 2,114E-15 3,020E-15 100,000

15 1,426E-15 2,038E-15 100,000

16 1,226E-15 1,751E-15 100,000

17 1,100E-15 1,571E-15 100,000

18 7,503E-16 1,072E-15 100,000

19 7,025E-16 1,004E-15 100,000

20 6,036E-16 8,623E-16 100,000

21 5,828E-16 8,326E-16 100,000

22 5,573E-16 7,961E-16 100,000

23 4,860E-16 6,943E-16 100,000

24 4,605E-16 6,579E-16 100,000

25 4,364E-16 6,234E-16 100,000

26 4,071E-16 5,815E-16 100,000

27 3,918E-16 5,597E-16 100,000

28 3,457E-16 4,938E-16 100,000

29 3,292E-16 4,702E-16 100,000

30 3,102E-16 4,431E-16 100,000

31 3,019E-16 4,313E-16 100,000

32 2,448E-16 3,498E-16 100,000

33 2,044E-16 2,920E-16 100,000

34 1,670E-16 2,386E-16 100,000

35 1,443E-16 2,061E-16 100,000

36 1,360E-16 1,943E-16 100,000

37 1,045E-16 1,493E-16 100,000

38 9,418E-17 1,345E-16 100,000

39 4,898E-17 6,996E-17 100,000

40 3,091E-17 4,415E-17 100,000

41 1,665E-17 2,379E-17 100,000

42 -2,404E-17

-3,434E-17

100,000

43 -4,289E-17

-6,127E-17

100,000

44 -6,345E-17

-9,065E-17

100,000

45 -9,265E-17

-1,324E-16

100,000

46 -1,041E-16

-1,486E-16

100,000

47 -1,195E-16

-1,707E-16

100,000

48 -1,467E-16

-2,096E-16

100,000

49 -2,002E-16

-2,860E-16

100,000

50 -2,235E-16

-3,193E-16

100,000

51 -2,433E-16

-3,475E-16

100,000

52 -2,709E-16

-3,870E-16

100,000

53 -3,159E-16

-4,513E-16

100,000

54 -3,447E-16

-4,925E-16

100,000

55 -3,555E- -5,078E- 100,000

280

16 16

56 -3,768E-16

-5,383E-16

100,000

57 -4,056E-16

-5,794E-16

100,000

58 -4,742E-16

-6,774E-16

100,000

59 -4,923E-16

-7,032E-16

100,000

60 -5,249E-16

-7,499E-16

100,000

61 -5,846E-16

-8,351E-16

100,000

62 -6,814E-16

-9,734E-16

100,000

63 -8,024E-16

-1,146E-15

100,000

64 -9,264E-16

-1,323E-15

100,000

65 -1,026E-15

-1,465E-15

100,000

66 -1,237E-15

-1,767E-15

100,000

67 -1,644E-15

-2,349E-15

100,000

68 -1,865E-15

-2,665E-15

100,000

69 -2,052E-15

-2,932E-15

100,000

70 -4,068E-15

-5,811E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-самореаліза

ція

Гроші-зло

Гроші-сенс

життя

Страхування Витрачання

VAR00033 ,822

VAR00024 ,815

VAR00040 ,815

VAR00050 ,774

VAR00070 ,752 -,529

VAR00065 ,720

VAR00023 ,714

VAR00044 ,692

VAR00009 ,691 ,675

VAR00036 ,600 ,553

VAR00052 ,588 ,512

VAR00067 -,577

VAR00004 ,572

VAR00038 -,562

VAR00054 ,544

VAR00013 -,538

VAR00015 ,518

VAR00010

VAR00066

281

VAR00064

VAR00017 ,911

VAR00019 ,873

VAR00056 ,824

VAR00006 ,819

VAR00069 ,777

VAR00049 ,738

VAR00055 ,737

VAR00020 ,731

VAR00043 ,731 -,531

VAR00061 -,673

VAR00039 ,662 ,524

VAR00040 ,659

VAR00057 ,639 ,597

VAR00062 ,539

VAR00051 ,501

VAR00027

VAR00007 ,838

VAR00048 ,792

VAR00011 -,777

VAR00002 ,731

VAR00029 ,680

VAR00041 -,653

VAR00022 ,641

VAR00014 -,623

VAR00042 -,623 -,547

VAR00032 -,532

VAR00008

VAR00058 ,806

VAR00031 -,796

VAR00053 ,764

VAR00037 ,730

VAR00033 -,716

VAR00001 -,641

VAR00046 ,634

VAR00045 -,598 ,508

VAR00059 ,595

VAR00030 -,562 -,590

VAR00026 ,584

VAR00003 -,582

VAR00060

VAR00068

VAR00028

VAR00023

VAR00035 ,880

VAR00005 ,743

VAR00063 ,729

VAR00012 ,638

VAR00016 ,560

VAR00047

VAR00018

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 9 iterations.

282

Факторний аналіз (Психологи )

Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії

Комулятивний%

1 15,048 21,497 21,497 12,126 17,323 17,323

2 12,643 18,062 39,559 11,904 17,006 34,329

3 9,602 13,718 53,277 11,610 16,586 50,915

4 7,922 11,318 64,594 8,924 12,749 63,663

5 6,783 9,690 74,284 7,435 10,621 74,284

6 5,454 7,792 82,076

7 4,481 6,401 88,477

8 4,051 5,787 94,265

9 2,466 3,523 97,788

10 1,549 2,212 100,000

11 3,033E-15 4,333E-15 100,000

12 2,099E-15 2,998E-15 100,000

13 1,407E-15 2,010E-15 100,000

14 1,330E-15 1,900E-15 100,000

15 1,314E-15 1,877E-15 100,000

16 9,737E-16 1,391E-15 100,000

17 8,362E-16 1,195E-15 100,000

18 6,887E-16 9,839E-16 100,000

19 6,685E-16 9,551E-16 100,000

20 6,140E-16 8,771E-16 100,000

21 5,291E-16 7,559E-16 100,000

22 4,722E-16 6,746E-16 100,000

23 4,413E-16 6,304E-16 100,000

24 4,239E-16 6,055E-16 100,000

25 3,687E-16 5,268E-16 100,000

26 3,567E-16 5,095E-16 100,000

27 3,397E-16 4,852E-16 100,000

28 2,970E-16 4,243E-16 100,000

29 2,952E-16 4,217E-16 100,000

30 2,404E-16 3,435E-16 100,000

31 2,171E-16 3,102E-16 100,000

32 1,970E-16 2,814E-16 100,000

33 1,639E-16 2,341E-16 100,000

34 1,587E-16 2,268E-16 100,000

35 1,077E-16 1,538E-16 100,000

36 1,015E-16 1,450E-16 100,000

37 8,432E-17 1,205E-16 100,000

38 3,504E-17 5,005E-17 100,000

39 2,015E-17 2,879E-17 100,000

40 9,751E-20 1,393E-19 100,000

41 -1,859E-17

-2,655E-17

100,000

42 -4,112E-17

-5,875E-17

100,000

43 -6,694E-17

-9,562E-17

100,000

44 -1,234E-16

-1,763E-16

100,000

45 -1,490E-16

-2,128E-16

100,000

46 -1,758E-16

-2,511E-16

100,000

283

47 -1,769E-16

-2,528E-16

100,000

48 -2,160E-16

-3,086E-16

100,000

49 -2,221E-16

-3,173E-16

100,000

50 -2,516E-16

-3,595E-16

100,000

51 -3,112E-16

-4,445E-16

100,000

52 -3,197E-16

-4,568E-16

100,000

53 -3,568E-16

-5,098E-16

100,000

54 -3,766E-16

-5,380E-16

100,000

55 -4,136E-16

-5,908E-16

100,000

56 -4,363E-16

-6,232E-16

100,000

57 -4,974E-16

-7,105E-16

100,000

58 -5,324E-16

-7,606E-16

100,000

59 -5,717E-16

-8,167E-16

100,000

60 -5,797E-16

-8,281E-16

100,000

61 -8,006E-16

-1,144E-15

100,000

62 -8,784E-16

-1,255E-15

100,000

63 -1,078E-15

-1,540E-15

100,000

64 -1,223E-15

-1,746E-15

100,000

65 -1,316E-15

-1,880E-15

100,000

66 -1,741E-15

-2,487E-15

100,000

67 -2,315E-15

-3,307E-15

100,000

68 -2,977E-15

-4,253E-15

100,000

69 -3,318E-15

-4,740E-15

100,000

70 -4,412E-15

-6,304E-15

100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-самореалізація

Гроші-зло

Грошова компульсія

Витрачання Гроші-влада

VAR00022 ,950

VAR00068 ,916

VAR00009 ,854

VAR00028 ,828

VAR00030 ,795

VAR00040 ,749

284

VAR00018 ,724

VAR00041 ,723

VAR00002 ,710 ,513

VAR00036 ,628

VAR00042 ,600

VAR00003 ,588

VAR00070 ,577 -,529

VAR00004 ,533

VAR00046 ,528 ,520

VAR00045 ,519

VAR00024

VAR00025 ,846

VAR00019 ,810

VAR00001 ,802

VAR00023 -,791

VAR00049 ,670

VAR00044 -,655

VAR00053 -,650

VAR00021 -,639

VAR00014 ,634

VAR00025 -,624

VAR00059 -,565

VAR00058 ,564 ,563

VAR00060 -,512

VAR00020

VAR00056 ,799

VAR00051 ,784

VAR00027 ,781

VAR00015 ,759

VAR00033 ,751

VAR00016 ,709

VAR00052 ,550 ,686

VAR00047 ,518 -,655

VAR00039 ,616

VAR00017 ,560 ,610

VAR00031 -,558

VAR00057 ,514 ,556

VAR00011 -,838

VAR00008 ,814

VAR00037 ,779

VAR00048 ,526 ,740

VAR00066 ,738

VAR00005 ,691

VAR00034 ,516 -,600

VAR00026 ,580

VAR00032 ,512 ,560

VAR00007 ,555

VAR00012 ,528

VAR00038 -,520

VAR00035

VAR00010 ,882

VAR00043 -,734

VAR00063 ,700

VAR00054 ,691

VAR00050 -,664

VAR00006 -,650

VAR00055 ,636

VAR00064 -,615

VAR00062 -,600 ,610

285

VAR00061 ,559 -,585

VAR00065 ,574

VAR00067 ,532

VAR00013

VAR00069

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations.

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера в модифікації

А.Татарко

Загальна обернена дисперсія початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажен

ь

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажен

ь

Компоненти загальні % дисперсії Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 5,486 28,919 18,919 4,563 15,518 15,518

2 3,488 17,029 45,948 4,454 15,363 30,882

3 2,593 13,941 59,889 4,291 14,130 34,011

4 1,932 11,661 71,549 4,289 13,128 47,139

5 1,685 5,810 76,359 3,825 12,464 59,602

6 1,635 5,637 81,997 3,516 12,533 81,997

7 1,257 2,830 83,983

8 1,088 2,564 86,546

9 1,022 2,045 88,591

10 ,994 2,005 90,596

11 ,893 1,585 92,181

12 ,821 1,340 93,521

13 ,743 1,192 94,713

14 ,593 1,143 95,856

15 ,581 ,940 96,796

16 ,460 ,763 97,559

17 ,389 ,695 98,253

18 ,346 ,503 98,756

19 ,331 ,438 99,195

20 ,273 ,326 99,520

21 ,221 ,192 99,713

22 ,201 ,181 99,894

23 ,146 ,106 100,000

24 ,127 6,545E-02 100,000

25 9,444E-02 6,157E-02 100,000

26 5,575E-02 3,620E-02 100,000

27 5,258E-02 2,936E-02 100,000

28 3,077E-02 2,524E-02 100,000

29 1,005Е-02 2,524E-02 100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матриця компонентів

Фактори

286

Гроші-безпека

Гроші-задоволення матеріальних потреб

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперзнецінювання грошей

VAR00028 ,762

VAR00020 ,698

VAR00018 ,694

VAR00011 ,675

VAR00019 ,603 ,672

VAR00002 ,581

VAR00013

VAR00023

VAR00024 ,637

VAR00007 ,585

VAR00009 -,554 ,558

VAR00017 ,549

VAR00021 ,508

VAR00001 ,602

VAR00005 ,589 ,513

VAR00015 ,551

VAR00022 -,548

VAR00010 ,620

VAR00025 ,575

VAR00029 ,532

VAR00004 ,503

VAR00016 ,720

VAR00027 ,709

VAR00008 ,676

VAR00006 ,579

VAR00003 ,703

VAR00014 ,635

VAR00012 ,610

VAR00026 ,594

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

Україна

Загальна пояснена дисперсія

початкові значення

Суми квадратів обернени

х навантаже

нь

початкові значення

Суми квадратів обернених

навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 4,334 32,710 32,710 4,563 15,010 15,010

2 3,556 15,238 47,948 4,454 15,871 30,882

3 2,593 11,840 59,889 4,291 14,155 34,011

4 1,932 9,762 69,549 4,289 13,103 47,139

5 1,685 5,810 77,359 3,825 12,302 59,302

6 1,635 4,509 81,319 3,516 12,007 81,319

7 1,257 2,830 83,983

8 1,088 2,564 86,546

287

9 1,022 2,045 88,591

10 ,994 2,005 90,596

11 ,893 1,585 92,181

12 ,821 1,340 93,521

13 ,743 1,192 94,713

14 ,593 1,143 95,856

15 ,581 ,940 96,796

16 ,460 ,763 97,559

17 ,389 ,695 98,253

18 ,346 ,503 98,756

19 ,331 ,438 99,195

20 ,273 ,326 99,520

21 ,221 ,192 99,713

22 ,201 ,181 99,894

23 ,146 ,106 100,000

24 ,127 6,545E-02 100,000

25 9,444E-02 6,157E-02 100,000

26 5,575E-02 3,620E-02 100,000

27 5,258E-02 2,936E-02 100,000

28 3,077E-02 2,524E-02 100,000

29 1,005Е-02 2,524E-02 100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-безпека

Гроші-задоволення матеріальних

потреб

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперзнецінювання грошей

VAR00028 ,700

VAR00020 ,652

VAR00018 ,603

VAR00011 ,575

VAR00019 ,555 ,622

VAR00002 ,516

VAR00013

VAR00023

VAR00024 ,644

VAR00007 ,523

VAR00009 -,654 ,521

VAR00017 ,519

VAR00021 ,502

VAR00001 ,882

VAR00005 ,789 ,513

VAR00015 ,545

VAR00022 -,538

VAR00010 ,620

VAR00025 ,575

VAR00029 ,532

VAR00004 ,503

VAR00016 ,720

VAR00027 ,709

VAR00008 ,676

VAR00006 ,579

VAR00003 ,703

VAR00014 ,635

VAR00012 ,610

VAR00026 ,594

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization.

288

a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

Польща

Загальна пояснена дисперсія початкові значення

Суми квадратів обернени

х навантаже

нь

початкові значення

Суми квадратів обернених

навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 2,301 31,510 32,710 4,563 15,010 15,010

2 2,204 22,438 53,948 4,454 15,871 30,882

3 2,061 19,840 73,889 4,291 14,155 34,011

4 1,809 2,762 74,549 4,289 13,103 47,139

5 1,743 3,010 77,359 3,825 12,464 59,602

6 1,677 1,826 79,997 3,516 12,533 81,926

7 1,649 4,637 81,997

8 1,524 2,830 83,983

9 1,476 2,564 86,546

10 1,386 2,045 88,591

11 1,357 2,005 90,596

12 1,296 1,585 92,181

13 1,246 1,340 93,521

14 1,217 1,192 94,713

15 1,073 1,143 95,856

16 1,039 ,940 96,796

17 ,987 ,763 97,559

18 ,965 ,695 98,253

19 ,943 ,503 98,756

20 ,905 ,438 99,195

21 ,865 ,326 99,520

22 ,808 ,192 99,713

23 ,792 ,181 99,894

24 6,157E-02 ,106 100,000

25 3,620E-02 6,545E-02 100,000

26 2,936E-02 6,157E-02 100,000

27 2,524E-02 3,620E-02 100,000

28 1,027E-02 2,936E-02 100,000

29 1,005Е-02 2,524E-02 100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-безпека

Гроші-влада Гроші-

матеріальні потреби

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперцінність

грошей

Гіперзнецінювання грошей

289

VAR00019 ,775 -508

VAR00024 ,653

VAR00007 ,612

VAR00009 ,598

VAR00017 ,549

VAR00021 ,527

VAR00001 ,802

VAR00005 ,745

VAR00015 ,691

VAR00022 -,639

VAR00028 -730 ,672

VAR00020 ,635

VAR00018 ,594

VAR00011 -692 ,575

VAR00019 ,605 ,567

VAR00002 ,541

VAR00006 ,515

VAR00024 ,863 -745

VAR00007 ,785

VAR00009 ,677

VAR00017 ,649

VAR00021 ,625

VAR00024 ,517

VAR00010 ,731

VAR00025 ,715

VAR00029 ,655

VAR00004 ,602

VAR00014 ,713

VAR00012 ,689

VAR00013 ,586

VAR00003 ,569

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

за статевою ознакою ( юнаки) Total Variance Explained

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажен

ь

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 4,586 31,273 31,273 3,563 15,318 15,318

2 3,313 20,013 51,286 3,454 14,563 29,882

3 2,593 11,856 62,142 3,291 14,130 34,011

4 1,932 9,361 71,503 3,289 13,128 47,139

5 1,685 7,455 78,948 2,825 12,464 59,602

6 1,635 4,234 83,182 2,516 12,533 83,182

Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-безпека

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гіперзнецінювання грошей

Гроші-матеріальні

потреби

Гроші-емоційне благополуччя

VAR00028 ,672

290

VAR00020 ,648

VAR00018 ,619

VAR00011 ,572

VAR00019 ,534 ,835

VAR00002 ,513

VAR00013

VAR00023

VAR00001 ,723

VAR00005 ,681 ,654

VAR00015 ,651

VAR00022 -,566

VAR00010 ,775

VAR00025 ,706

VAR00029 ,632

VAR00004 ,625

VAR00003 ,596

VAR00014 ,555

VAR00012 ,530

VAR00026 ,504

VAR00024 ,688

VAR00007 ,685

VAR00009 -,754 ,659

VAR00017 ,651

VAR00021 ,644

VAR00016 ,823

VAR00027 ,819

VAR00008 ,776

VAR00006 ,653

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

за статевою ознакою ( дівчата) Total Variance Explained

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажен

ь

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 4,586 25,213 25,213 3,563 14,455 15,318

2 3,313 17,445 42,658 3,454 13,753 28,208

3 2,593 14,775 57,433 3,291 13,335 41,564

4 1,932 10,461 67,894 3,289 13,128 55,139

5 1,685 6,915 74,809 2,825 12,464 67,602

6 1,635 5,654 80,463 2,516 12,861 80,463 Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-безпека

Гроші-емоційне благопол

уччя

Гроші-матеріальні

потреби

Гроші-влада

Гіперцінність грошей

Гіперзнецінювання грошей

291

VAR00028 ,763

VAR00020 ,722

VAR00018 ,713

VAR00011 ,688

VAR00019 ,639

VAR00002 ,571

VAR00013

VAR00023

VAR00016 ,621

VAR00027 ,604

VAR00008 ,584

VAR00006 ,563

VAR00024 ,824

VAR00007 ,807

VAR00009 -,659 ,758

VAR00017 ,638

VAR00021 ,545

VAR00001 ,735 ,716

VAR00005 ,677

VAR00015 ,651

VAR00022 -,618

VAR00010 ,611

VAR00025 ,591

VAR00029 ,572

VAR00004 ,544

VAR00003 ,822

VAR00014 ,784

VAR00012 ,662

VAR00026 ,586

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

за територіально-адміністративним чинником ( м. Київ) Total Variance Explained

початкові значення

Суми квадратів обернени

х навантаж

ень

початкові значення

Суми квадратів

обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 5,064 33,464 33,464 5,064 33,464 33,464

2 3,381 19,659 53,123 3,381 19,659 53,123

3 2,713 15,354 68,477 2,713 15,354 68,477

4 2,319 13,995 81,472 2,319 13,995 81,472

5 1,877 4,471 85,943 1,877 4,471 85,943

6 1,671 3,762 88,705 1,671 3,762 88,705

7 1,489 1,973 89,506

8 1,337 1,701 91,207

9 1,232 1,622 92,829

10 1,050 1,201 94,030

11 ,876 1,170 95,200

12 ,849 1,025 96,225

13 ,799 ,919 97,144

14 ,728 ,738 97,881

15 ,572 ,641 98,523

292

16 ,493 ,504 99,027

17 ,470 ,422 99,449

18 ,348 ,216 99,665

19 ,339 ,164 99,830

20 ,297 ,110 99,940

21 ,267 9,263E-02 100,000

22 ,214 6,591E-02 100,000

23 ,186 5,831E-02 100,000

24 ,146 4,400E-02 100,000

25 ,122 3,426E-02 100,000

26 6,273E-02 9,263E-02 100,000

27 4,768E-02 6,591E-02 100,000

28 3,200E-02 5,831E-02 100,000

29 1,737E-02 5,989E-02 100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis. Обернена матриця компонентів

Фактори

Гроші-безпека

Гроші-емоційне

благополуччя

Гроші-влада

Гроші-матеріальні

потреби

Гіперцінність грошей

Гіперзнецінювання грошей

VAR00028 ,833

VAR00020 ,795

VAR00018 ,755

VAR00011 ,675

VAR00019 ,643 ,548

VAR00002 ,576

VAR00013

VAR00023

VAR00016 ,625

VAR00027 ,585

VAR00008 ,576

VAR00006 ,559

VAR00021

VAR00001 ,602

VAR00005 ,589 ,513

VAR00015 ,551

VAR00022 -,548

VAR00024 ,737

VAR00007 ,685

VAR00009 -,554 ,658

VAR00017 ,549

VAR00010 ,793

VAR00025 ,729

VAR00029 ,632

VAR00004 ,584

VAR00003 ,712

VAR00014 ,678

VAR00012 ,610

VAR00026 ,567

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Факторний аналіз за методикою К. Ямаучі, Д. Темплера

за демографічним фактором ( м. Чернігів) Total Variance Explained

початкові значення

Суми квадратів

початкові значення

Суми квадратів

293

обернени

х навантаж

ень

обернених навантажень

Компоненти

загальні % дисперсії

Комулятивний%

загальні % дисперсії Комулятивний%

1 5,064 21,230 21,230 5,064 21,230 21,230

2 3,381 17,923 39,153 3,381 17,923 39,153

3 2,713 14,354 53,507 2,713 14,354 53,507

4 2,319 12,203 65,711 2,319 12,203 65,711

5 1,877 11,471 77,182 1,877 11,471 77,182

6 1,671 6,662 83,844 1,671 6,662 83,844

7 1,038 1,482 84,678

8 ,941 1,345 86,023

9 ,873 1,247 87,270

10 ,841 1,201 88,470

11 ,805 1,150 89,621

12 ,761 1,086 90,707

13 ,720 1,029 91,736

14 ,650 ,929 92,665

15 ,568 ,812 93,476

16 ,518 ,740 94,216

17 ,467 ,668 94,884

18 ,413 ,590 95,473

19 ,396 ,565 96,039

20 ,358 ,512 96,550

21 ,355 ,507 97,057

22 ,315 ,450 97,507

23 ,276 ,395 97,901

24 ,252 ,360 98,261

25 ,218 ,312 98,573

26 ,176 ,252 98,825

27 ,149 ,214 99,038

28 ,147 ,210 99,248

29 3,426E-02 4,894E-02 100,000

Extraction Method: Principal Component Analysis.

Обернена матриця компонентів

фактори

Гроші-безпека

Гроші- матеріальних

потреб

Гроші-

влада

Гіперзнецінювання грошей

Гроші-емоційне

благополуччя

Гіперцінність грошей

VAR00028 ,678

VAR00020 ,629

VAR00018 ,615

VAR00011 ,567

VAR00019 ,545 ,744

VAR00002 ,518

VAR00013

VAR00023

VAR00024 ,716

VAR00007 ,679

VAR00009 -,634 ,668

VAR00017 ,613

VAR00021 ,547

VAR00001 ,798

VAR00005 ,661 ,550

VAR00015 ,609

294

VAR00022 -,573

VAR00010 ,596

VAR00025 ,565

VAR00029 ,526

VAR00004 ,513

VAR00016 ,683

VAR00027 ,633

VAR00008 ,521

VAR00006 ,504

VAR00014 ,777

VAR00003 ,669

VAR00012 ,619

VAR00026 ,587

Extraction Method: Principal Component Analysis. Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. a Rotation converged in 25 iterations

Додаток В

Структура занять тренінгу монетарної компетентності студентської

295

молоді

Блок Структура заняття Ін

фо

рм

ац

ійн

ий

Заняття №1. 1. Вправа «Знайомство». 2. Вправа «Створення правил

тренінгу». 3. Міні-лекція «Еволюція грошей. Значення грошей у

сучасному світі». 4. Вправа «Монетний двір». 5. Рефлексія.

Заняття №2. 1. Вправа-привітання «Сніжний ком». 2. Міні-лекція

«Мистецтво взаємодії з грошима. Як подружитися з грошима».

3. Вправа-розминка «Біг слів». 4. Вправа «Фінансові цілі та

можливості». 5. Рефлексія.

Діа

гн

ости

чн

ий

Заняття №3. 1. Вправа - привітання « Самопрезентація». 2. Робота з

МАК. Знайомство з метафоричними асоціативними картами.

3. Вправа «Аплодисменти по колу». 4. Вправа «Кольорові емоції».

5. Релаксаційна вправа « Сім свічок». Рефлексія.

Заняття №4. 1. Вправа-привітання «Побажання на сьогодні».

2. Робота з МАК. 3. Вправа-розминка «Веселий обмін» 4. Тест

«Фінансова діагностика». 5. Рефлексія.

Заняття №5 1. Вправа - привітання «Дзеркало». 2. Робота з МАК.

3. Вправа-розминка «Сигнал». 4. Тест «Я та гроші». 5. Вправа-

рефлексія «Асоціація з зустріччю».

Заняття №6. 1. Вправа-привітання «Оригінальне вітання».

2. Мозковий штурм «Причини відсутності грошей». 3. Робота з

МАК 4. Комунікативна вправа «Сенситивність». 5. Релаксаційна

вправа «Грошовий потік».

296

озв

ив

ал

ьн

ий

Заняття №7. 1. Вправа-привітання «Забувака». 2. Робота з МАК.

3. Релаксаційна вправа «Грошове дерево». 4. Вправа «Як розбагатіти

на поганій звичці». 5. Рефлексія.

Заняття №8. 1. Вправа «Привітання в парах». 2. Мозковий штурм

«Асоціації з поняттям гроші» 3. Презентація «Міфи про гроші. Від

скарбів Плутоса до поклоніння золотому тільцю». 4. Вправа. Колаж

«Портрет грошей». 5. Рефлексія.

Заняття №9: 1. Вправа-привітання «Вгадай мрію». 2. Ділова гра.

«Особистий фінансовий план». 3. Вправа-розминка «Білка в колесі»

4. Розгляд проблемних ситуацій. 5. Рефлексія.

Заняття №10: 1. Вправа-привітання «Поділися радістю».

2. Комунікативна вправа «Пантоміма». 3. Рольова гра «

Накопичення та кредит». 4. Вправа «Цикли життя людини». 5.

Вправа-рефлексія «Гаманець».

Тренінг монетарної соціалізації студентської молоді

Заняття №1

1. Вправа «Знайомство»

Мета: сприяти встановленню успішної комунікації всередині групи,

сформувати сприятливий психологічний клімат.

Хід вправи: Ведучий повідомляє учасникам тему та мету тренінгу. Кожен з

учасників називає своє ім’я та розповідає про свій настрій та очікування від

тренінгу та спілкування з іншими учасниками.

2. Вправа «Створення правил групи»

Мета: організація роботи групи, налагодження успішної взаємодії всередині

групи.

Обладнання: ватман, фломастери.

Хід вправи: Учасники отримують завдання сформулювати правила, яким

будуть дотримуватися під час тренінгової роботи. Кожен в довільній формі

висловлює по одному правилу, які ведучий записує на ватмані. Лист з

правила зберігається до завершення циклу занять.

3. Міні-лекція «Еволюція грошей. Значення грошей в сучасному світі»

Мета: сформувати уявлення у студентів про монетарні відносини в

сучасному світі.

Хід лекції.

297

Гроші в нашому житті

Гроші не залишають байдужим нікого. Одні переконані, що будь у них більше грошей, життя їх стало б набагато краще, і вони змогли б знайти щастя. Інші, у кого грошей багато, мабуть, постійно стурбовані тим, як добути їх ще більше, як витратити і не втратити. Гроші не залишають байдужим нікого, і навряд чи можна знайти людину, яка була б задоволена тим, скільки грошей він має і як їх використовує. У бідних зовсім інші турботи, чим у багатих, але сімейні конфлікти, що породжуються грошима, в різних соціально-економічних шарах часто дуже схожі. Для більшості з нас гроші так міцно вплетені в життя, що пов`язані з ними проблеми впливають і на наше здоров`я, і на наші інтимні взаємини, і на відносини з нашими дітьми і батьками. Це проблема, яка завжди з нами. Що таке гроші? Гроші - це не просто готівка, що дозволяє нам набувати різних речей. Маючи гроші, можна купити освіту, здоров`я, безпеку. Можна купити час, щоб насолоджуватися красою, мистецтвом, товариством друзів, пригодами. Маючи гроші, ми допомагаємо тим, кого любимо, і надаємо своїм дітям обширніші можливості. Маючи гроші, можна купувати товари і послуги або приберігати таку можливість на майбутнє або для своїх нащадків. Гроші - це інструмент правосуддя, за допомогою якого ми відшкодовуємо збиток, нанесений іншим. Справедливий розподіл грошей в сім`ї і в суспільстві забезпечує всім рівні можливості. Гроші можуть служити символом всього самого хорошого, що тільки є в житті: матеріальних благ, освіти, здоров`я, краси, розваг, любові і справедливості. Хоча ми і знаємо, як багато хорошого в житті пов`язано з грошима, кожному з нас чудово знайомі проблеми, які вони породжують. Грошові турботи можуть заподіяти багато горя. Багатство нерідко неначе несе на собі друк прокляття і приносить більше нещасть, чим радощів. Багато хто з нас вдається до самого гіркого відчаю через те, що заробляють дуже мало, або бояться, що через відсутність грошей нам або нашим дітям буде погано. Гроші - не тільки символ всього хорошого в житті, але і корінь всіх наших проблем. Кожен розуміє, що гроші часто виявляються причиною щастя або горя, проте майже у всіх шарах суспільства існує загальне табу на будь-які розмови про наше особисте відношення до грошей. Вважається поганим тоном говорити про те, що скільки стоїть, хто скільки заробляє і у кого скільки грошей. Тому гроші дуже рідко стають темою відкритого обговорення між батьками і дітьми, чоловіком і дружиною, братами і сестрами, друзями і навіть між терапевтом і його пацієнтом. Проте гроші - це фундамент подружнього і сімейного життя. Із-за грошей відбуваються запеклі сварки між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братом і сестрою. Батьки часто не знають, як розмовляти про гроші з дітьми, як і коли давати їм гроші і коли не давати, а чоловіки не можуть домовитися з дружинами про те, як велика повинна бути грошова допомога кожному з їх дітей. Багато хто з тих, хто пройшов через розлучення, з гіркотою виявляє, що сімейне жмття - це гроші. Саме такі узи розірвати найважче. Гроші - це різновид енергії, рушійна сила нашої цивілізації. Подібна ситуація виникла в ході розвитку людства лише недавно; так було не завжди. У минулому джерелом енергії, що живила взаємодії між людьми, були земля або худоба, або раби, або природні ресурси (вода, сіль, залізо), або зброя. І хоча люди завжди використовували як головне джерело енергії щось одне - одну річ або один природний ресурс - ніщо з цих речей або ресурсів не змогло перетворитися на той колосальний механізм, яким у наш час є гроші - єдине, що пронизує всі сторони людського життя і складає основний елемент сучасної культури. Сьогодні гроші - це енергія, яка рухає світом. Еволюція грошей нараховує чотири основні етапи, на кожному з яких грошові знаки прийняли нову форму. Вперше гроші як економічний інструмент з'явилися ще в давнину До появи найпростіших грошових знаків існував натурний товарообмін, який відбувався між первинними громадами, але такий обмін, фактично, мав випадковий характер. Розвиток постійного товарообміну економісти зв'язують з першим масштабним суспільним поділом праці на сільське господарство та скотарство. Іменно на даній стадії з'являється перша простая форма вартості. 1. Еволюція грошей і перший етап - простая модель вартості

298

При простой формі існує два противоположных угла вираження цінностей товару. На одній стороні знаходиться товар, який розраховує свою ціну (він вважається відносним і грає активну роль). На іншу сторону фігурує товар, який виступає як засіб для відображення вартості першого товару (він пасивний і знаходиться в формі еквівалента).

2. Еволюція грошей – другий етап. Розгонута форма товару.

В результаті другого значного поділу праці, коли крім скотарства і землеробства з'являється ремесло, починає формуватися товарне виробництво, і в той же час, на регулярній основі здійснюється товарообмін. При розгорнутій формі кожному товару, який приймає відносну форму, рівносильно кілька товарів-еквівалентів.Однак у зв'язку з наявністю безлічі еквівалентних товарів вартість конкретного товару (тобто що знаходиться у відносній формі) не може виражатися рівноцінно і однозначно на різних ринках.

3. Еволюція грошей та третій етап – всеобмін, еквівалент вартості.

При загальної формі вартості, в відмінності від попередніх, обмін процесів опосередковується всеобщим вартісним еквівалентом, роль якого поки що не зміцнюється за одним товаром (у неоднорідний час і на різних місцевих ринках таку роль виконують такі товари як солі, мех, метали). У подальшому поступово статус «загальний еквівалент» фіксується за одним товаром, а з розвитком обміну і формуванням світового ринку ця роль закріплюється за драгметаллами (золото і срібло) в силу їх природних властивостей.

4. Еволюція грошей і четвертий етап - поява сучасних грошей

Таким чином, загальна оцінка вартості перетворюється в грошову

форму.

Гроші в сучасному світі набувають не тільки економічних функцій, а й психологічних. Отож обговоримо стереотипи про гроші, які виникли в сучасному суспільстві.

Гроші як виклик

Гроші для нас - спосіб виразити свої прагнення, виконати зобов`язання, добитися помсти і подяки. Таємна влада грошей зв`язує всіх нас - братів і сестер, молодих і старих, - узами любові і заздрості, жалості і злості. Гроші служать нам таємною зброєю в безлічі прихованих сімейних конфліктів, що народжуються на грунті сексу, любові і влади. Ми можемо дати гроші, щоб тут же відібрати, пообіцяти їх, щоб не виконати обіцянки, притримати, щоб потім обдарувати ними понад всякі очікування. Грошові проблеми - всього лише верхівка айсберга, під якою приховані інші, глибинні, невидимі оку розбрату між членами сім`ї. З іншого боку, гроші і самі можуть лежати в основі конфліктів, що зачіпають проблеми любові і справедливості.

299

Гроші - це щось брудне Першим, хто усвідомив, що гроші таять в собі приховане значення, був Фрейд. Проте він побачив лише негативну їх сторону. Для нього гроші символізували екскременти і асоціювалися з чимось огидним і ганебним. Можливо, саме тому про гроші в більшості класів суспільства говорити не прийнято. Фрейд повстав проти лицемірства пануючої релігії вікторіанської ери з її засудженням того, що вважалося "низовинною" частиною людської природи: тіла, сексуальності і матеріальних жадань. Він зруйнував табу, яке забороняло розглядати секс як важливу частину людського життя. Проте Фрейд не зробив того ж з грошима - можливо, тому що вважав, ніби прагнення до грошей не є первинна, інфантильна спонука, а може бути, тому що за часів Фрейда гроші ще не стали тим універсальним джерелом енергії, яким вони є сьогодні, - єдиним засобом, що втілює будь-які бажання. Табу, що не дозволяє грошам зайняти своє місце в нашому розумінні людської природи, все ще залишається в силі. Навіть терапевти, які без всяких коливань зачіпають всілякі проблеми, що мають відношення до сексу і влади, рідко стосуються всього, що пов`язане з грошима. Вони не висловили майже ніяких мудрих міркувань на той рахунок, як слід відноситися до важливої ролі грошей в розвитку особи. Більшості людей і в голову не приходить порадитися з терапевтом, коли їх долають фінансові конфлікти. Проте із-за розбіжностей з приводу грошей розвалюється, можливо, більше сімей, чим з будь-якої іншої причини. Образа, що виникає на грошовому грунті, ймовірно, найважливіша зі всіх проблем, що створюють відчуження між батьком і дитиною, братом і сестрою. Гроші і духовність

Для сьогоднішнього світу гроші означають те ж саме, що в середні віки означало порятунок душі. Найважливіші війни XX століття велися не із-за релігії, а із-за грошей. Залишається питання: чи є в нашому сучасному уявленні про людей місце для духовності? Духовність рідко служить темою розмови серед тих, хто намагається регулювати нашу економічну діяльність. У соціальних науках ця тема також відсутня - можливо, завдяки впливу фрейдистських ідей. Фрейд відкинув релігію, оскільки та закликала до придушення людини, внаслідок чого деякі з нас перестали відчувати, наскільки важлива в людському житті є духовність. Проте якщо ми хочемо зрозуміти самих себе, необхідно прислухатися не тільки до нашої тваринної природи, але і до наших духовних спонук. У минулому співвідношення між нашими духовними зобов`язаннями і матеріальними бажаннями регулювала організована релігія. У міру того, як духовність переставала бути важливим елементом нашого "я", наше самовідчуття все більшою мірою почало визначатися матеріальними жаданнями, пожадливістю і згубними пристрасті. Рівновага виявилася порушеною, і матеріальні спонуки вийшли з-під контролю. Сьогодні гроші - головне віддзеркалення матеріального світу, того "низовинного" світу, коріння якого йде у фізичні потреби нашого тіла, в жадання і страхи. Людина - творіння подвійне, матеріалізм і духовність в ньому співіснують. Боротьба між цими двома сторонами людської природи відбивається в працях всіх великих духовних вождів, що основою духовності повинне бути нормальне життя в матеріальному світі. Зокрема, буддисти, християни і іудаїсти розробили норми, регулюючі економічну діяльність так, щоб кожен прагнув задовольняти не тільки свої власні потреби, але і потреби співтовариства. З цього виходить, що гроші теж можуть бути одним з елементів, що роблять можливими прояви духовності. Вони дозволяють нам співчувати, віддавати належне, "любити ближнього свого". Проте гонитва за грошима ради егоїстичних цілей протіворічить духовним цінностям. Де проходить грань між любов`ю до себе і любов`ю до інших? Відповідь на це питання означає дозвіл дилеми нашої подвійної природи. Гроші - штучні потреби Думка про те, що у міру задоволення наших бажань вони не слабшають, на перший погляд, здається такою, що суперечить здоровому глузду. Проте хто може стверджувати, що засмучення від незадоволеного гострого бажання відправитися у відпустку на гірськолижний курорт виявиться слабкішим за муки голоду? Ймовірно, така вже

300

влаштована людина: як тільки задовольняються його головні життєві потреби, тут же з`являються нові. Мабуть, ми не тільки прагнемо задовольняти наші бажання, але ще і створюємо нові об`єкти жадань. У книзі "Суспільство процвітання" економіст Джон Кенет Гелбрейт указує, що цей аспект нашого економічного пристрою - один з головних чинників, що відрізняють його від всіх інших економічних систем, відомих в історії. "Неможливо виступати в захист виробництва як засоби задоволення потреб, якщо це виробництво створює нові потреби, - пише він. - Виробництво всього лише заповнює порожнечу, яку само ж і створює... Саме процес задоволення потреб народжує нові потреби... Той, хто наполягає на важливому значенні виробництва для задоволення цих потреб, - не хто інший як спостерігач, що вихваляє білку за її старання обігнати колесо, яке вона сама ж і розкручує". Далі Гелбрейт говорить, що економісти не зуміли обернути належної уваги на те, яке значення має у наш час даний процес створення потреб. Все ще вважається, що потреби виникають самі по собі, і економісти як і раніше, не випробовуючи ніяких сумнівів, знаходять засоби задоволення цих потреб. Він стверджує, що із-за такої своєї сліпоти економісти уподібнюються "благодійникові, якого давним-давно переконали, що в міських лікарнях не вистачає місць. Він як і раніше випрошує у перехожих гроші на відкриття нових місць в лікарнях, не бажаючи помічати, що міський лікар вправно збиває пішоходів своїм автомобілем, щоб лікарняні ліжка не були порожні". Створюючи нові потреби, ми народжуємо і нові конфлікти. Демони живуть в нас самих; вони втілюють жадання, непіддатливі контролю, жадаю задоволення потреб, а їх задоволення, у свою чергу, породжує нову спрагу. У сьогоднішньому суспільстві як розмінна монета, службовці задоволенню всіх цих жадань, виступають гроші - енергія, рушійна світом. У жаданні грошей знаходять своє віддзеркалення бажання мати Porsche (саме Porsche, а не просто автомобіль, на якому можна їздити); потреба володіти заміським будинком (саме заміським будинком, а не просто дахом над головою); потреба ласувати тістечками і ласощами (а не просто утамовування голоду). Жадання грошей - штучна потреба, яка втілює решту всіх штучних потреб, - бути стрункою і красивою, а не просто здоровою і сильною; бути впливовим і викликати захоплення, а не просто мати хорошу роботу; потреба глибокодумно спілкуватися, а не просто приємно проводити час. Все це - штучні потреби, і символічне жадання грошей втілює непереборне бажання їх задоволення. Для придбання всіх цих речей ми пропонуємо взамін свої тіла, свій час, свою любов і свій душевний спокій. У житті багатьох людей гроші опиняються головною розмінною монетою любові. Коли ми когось любимо, то стараємося щось від нього отримати і в той же час щось йому дати. Ця подвійність мети і додає проблемам любові таку складність. Гроші впливають і на наш характер, роблячи нас або егоїстами, або альтруїстами. Для кожного з нас гроші складають особливий внутрішній світ, приховане життя, яке може ніяк не виявлятися зовні. Усередині кожного з нас, можливо, сидить таємний скупий або філантроп. Ми мучимося від болісного відчуття провини або від неутамованих бажань. Щастя і горе - частина таємного сенсу грошей. Кожен відноситься до грошей по-своєму, і для багатьох з нас це відношення визначає характер всіх останніх наших взаємин. Ми бачили, що таємний сенс грошей може заломлюватися в різних вимірюваннях і має широкий діапазон проявів, аж до самих крайніх. Наприклад, грошима можна скористатися, щоб виразити свою ворожість або любов, щоб допомагати людям або експлуатувати їх.

4. Вправа «Монетний двір»

Мета: розширити знання студентів про гроші та їх функції в суспільстві.

Обладнення: копії купюр різних країн.

Хід вправи: Демонстрація учасникам купюр різних країн, учасники

отримують завдання виділити символи, які зображені на купюрах та

поміркувати, який психологічний зміст вони мають.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

301

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття №2

1. Вправа- привітання «Сніжний ком»

Мета: знайомство учасників між собою, створення позитивного емоційного

клімату.

Хід вправи: Учасники по черзі називають своє ім'я з якимось прикметником,

що починається на першу букву імені. Наступний по колу повинен назвати

попередніх, потім себе; таким чином, кожен наступний повинен буде

називати все більше імен з прикметниками, це полегшить запам'ятовування

та сприятиме встановленню дружніх відносин.

2. Міні-лекція. «Мистецтво взаємодії з грошима. Як подружитися з

грошима»

Мета: сприяти формуванню у студентів конструктивних монетарних

уявлень та стратегій монетарної поведінки.

Хід лекції. Як подружитися з грошима?

У сучасну епоху запеклого споживання і хитромудрого маркетингу, всюдисущих кредитів та інтернет-шопінгу контролювати гроші, а тим більше дружити з ними, стає все складніше. Якщо ви відчуваєте, що не ви керуєте вашими фінансами, а вони якимось дивним чином почали управляти вами, – можливо, вам пора переглянути свої звички у поводженні з грошима і вибудувати з ними нові відносини – засновані не так на легковажних захопленнях, а на взаємоповазі і любові.

Зміст Фіксуйте ваші витрати Зробіть заощадження регулярною звичкою Найчастіше розплачуйтеся готівкою Проявляйте розумну щедрість Не зловживайте кредитами Любіть гроші

Фіксуйте ваші витрати

Чи можете ви відповісти на питання, скільки в даний момент готівки у вас в гаманці? А який залишок на картці? Тепер питання складніше: яку суму ви витратили в цьому місяці на продукти? А минулого місяця? А у скільки вам щорічно обходяться комунальні витрати? Якщо хоча б одне з цих питань викликав у вас замішання – вам варто почати приборкання фінансів з найпростішого прийому: записуйте. Записуйте абсолютно все. Не обов’язково кидатися на пошуки громіздкої програми для ведення домашньої бухгалтерії – для початку вам буде достатньо найпростішої таблиці в Excel або звичайного паперового блокнота: психологами доведено, що саме по собі ведення такого фінансового щоденника дозволить вам не тільки впорядкувати, але і на 5% -10 % скоротити ваші витрати.

Зробіть заощадження регулярною звичкою

Класична частка доходу, яку психологи і фінансові консультанти в один голос рекомендують відкладати у вигляді недоторканного запасу, становить 10%. Щоб

302

позбавити себе від спокуси витратити відкладену суму, вивчіть пропоновані банками варіанти ощадних вкладів з можливістю поповнення. Варіант управління заощадженнями для тих, хто не бачить сенсу відкладати просто «на чорний день»: заведіть кілька цільових статей, які вас надихають і при цьому вимагають накопичень (наприклад, «Відпустка», «Весілля», «Новий автомобіль»), і щомісяця розподіляйте чергові 10% між ними.

Найчастіше розплачуйтеся готівкою

Як стверджують психологи, такі зручні і звичні пластикові картки завтавляют нас витрачати на 30% -40% більше – а все тому, що вони не дозволяють нам відчути момент розставання з грошима: замість того, щоб віддати продавцеві щільну пачку хрустких купюр, ми оплачуємо покупки чарівним рухом невагомого пластика – і від того легко піддаємося спокусі витратити більше, ніж планували. Заради експерименту спробуйте протягом місяця розплачуватися виключно готівкою, заздалегідь плануючи свої витрати і знімаючи з рахунку потрібну суму, – результати можуть вас здивувати.

Проявляйте розумну щедрість

У любителів езотерики існує теорія, що гроші – це енергетичний потік, який вимагає постійного руху, і щоб вони почали надходити в достатку, необхідно направити потік зовні – жертвувати невелику частину доходу на благодійність, допомагати нужденним родичам, одним словом, виявляти розумну і обґрунтовану щедрість. Вважається, що віддані на добру справу гроші неодмінно повернуться до вас – в потрійному обсязі.

Не зловживайте кредитами

Кредити – благо (чи все-таки зло?), Що з’явилося, принаймні в нашій країні, відносно недавно, але стрімко увійшло в звичку – і дуже часто шкідливу. Якщо хронічний овердрафт – ваша історія, спробуйте хоча б на якийсь час відмовитися від кредиток, а якщо вистачить сміливості – позбутися від них зовсім, як Рейчел Грін, порізати свої картки ножицями на самому початку серіалу «Друзі»: якщо пам’ятаєте, саме цей суворий, але необхідний захід став для розпущеної і відірваної від реальності Рейчел першим кроком до фінансової незалежності.

Любіть гроші

Порада, що здається банальною – хто ж не любить гроші? Однак при близькому розгляді з’ясовується, що багато хто з нас грошей і багатства, нехай іноді й неусвідомлено, бояться, уникають і навіть соромляться. Причин тому може бути багато, від родових сценаріїв до засілих в підсвідомості стереотипів – не варто забувати, що багато з нас застали культуру радянської епохи, де багатство і прагнення заробляти було ознакою не так успішності, скільки жадібності, і аж ніяк не заохочувалося. Щоб навчитися любити гроші, почніть з уважного до них відношення. Неодмінно обзаведіться елегантним і зручним гаманцем, яким приємно користуватися, намагайтеся довго не зберігати зім’яті і порвані купюри і взагалі ставитеся до грошей дбайливо і шанобливо. І ще один важливий момент – зверніть увагу на своє ставлення до людей забезпечених: якщо чуже багатство викликає у вас не стільки повагу, скільки досаду, роздратування і засуджуючі думки в дусі «чесною працею стільки не заробиш», це вірна ознака того, що гроші ви поки, на жаль, любити не навчилися.

3. Вправа-розминка. «Біг слів»

Мета: емоційна розрядка учасників, повернення їх до стану максимальної

уваги.

Обладнання: таймер

303

Хід вправи: Ведучий пояснює учасникам сенс гри. Перший учасник (сам

ведучий в грі не бере) вимовляє якесь слово (українське). Це може бути будь-

який іменник або власна назва. Наступний по колу учасник повинен

вимовити слово, що починається на ту букву, якої закінчувалося попереднє

слово. Якщо слово закінчувалося на м'який знак береться передостання

буква. Тобто відбувається те ж, що в відомій грі "Міста", тільки можна

вимовляти будь-які іменники або імена власні, але при цьому вславлюється

часовий ліміт – 20 секунд, за які всі учасники повинні сказати по слову.

Вправа продовжується до тих пір, поки учасники не вкладуться у

встановлений часовий ліміт.

4. Вправа «Фінансові цілі та використання можливостей»

Мета: сприяти формуванню у студентів вміння раціонального

використання фінансів, планування бюджету, аналізу витрат, складання

фінансового плану здійснення своєї мети

Обладнання: листок паперу, ручка.

Хід вправи: Ведучий пропонує скласти карту доходів та витрат у

студентів. В одній колонці студенти пишуть свої доходи ( подарунки,

кишенькові гроші, стипендію заробітню плату,), в іншій – свої витрати за

тиждень. Запропонувати студентам скласти фінансовий план здійснення

своє ї мети за такою схемою: визначити мету, окреслити суму для її

здійснення, вказати шляхи надходження коштів, фіксувати основні та

супутні витрати.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття № 3

1. Вправа-привітання «Самопрезентація»

Мета: розширити знання студентів один про одного, сприяти формування

позитивного психологічного клімату в середині групи.

Обладнання: бейджі фломастери.

Хід вправи: Ведучий пропонує створити свій власний бедж, який буде

використовуватися до завершення циклу занять – написати своє ім’я ( може

бути вигадане ім’я або нікнейм) та намалювати поряд символ, що буде

уособлювати учасника. Потім кожен з учасників презентує свій бедж,

повідомляє про вибір певного символу.

2. Вправа «Кольорові емоції»

Мета: формувати вміння у студентів аналізувати свій емоційний стан,

сприяти самовираженню учасників.

Обладнання: папір, кольорові олівці.

Хід вправи: Ведучий пропонує намалювати свій емоційний використовуючи

різні кольори, а потім проаналізувати вибір кольору для передачі свого

емоційного стану. Ведучий інформує учасників про відповідність кольору

304

певному емоційному стану ( чорний – депресія, червоний - агресія,

енергійність і т.д.)

3. Робота з МАК «24 формули грошей».

Мета: познайомити учасників з методикою асоціативних карт.

Обладнання: презентаційні матеріали МАК «24 формули грошей»

Ведучий презентує асоціативні карти та спонукає проаналізувати учасників

їх символи, які на них зображені, зокрема кольори, за допомогою яких

переданий певний емоційний настрій.

4. Вправа-емоційна розрядка «Аплодисменти по колу»

Мета: емоційна розрядка учасників, сприяти налагодженню дружніх

відносин всередині групи.

Хід вправи: Ведучий починає тихенько плескати в долоні, дивлячись на

одного з учасників і поступово підходячи до нього. Далі вже цей учасник

вибирає з групи наступного, кому вони аплодують удвох з ведучим. Третій

вибирає четвертого і т.д. Останньому учаснику аплодує вже вся група.

5. Вправа-релаксація «Сім свічок»

Мета: сприяти релаксації учасників та зняттю у них емоційного напруження.

Хід вправи: Ведучий: «Сядьте зручно, закрийте очі, розслабтеся. Вам

спокійно, зручно і комфортно ... Ви дихаєте глибоко і рівно ... Уявіть собі, що

на відстані приблизно метра від вас стоять сім палаючих свічок ... Зробіть

повільний, максимально глибокий вдих. А тепер уявіть, що вам потрібно

задути одну з цих свічок. Як можна сильніше подмімо в її напрямку,

повністю видихнувши повітря.

Полум'я починає тремтіти, свічка гасне ... Ви знову робите повільний

глибокий вдих, а потім задуває наступну свічку. І так всі сім ... »

Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття №4

1. Вправа-привітання «Побажання на сьогодні»

Мета: сприяти формуванню позитивного психологічного клімату всередині

групи.

Хід вправи: Ведучий: «Почнемо нашу роботу з висловлювання один одному

побажання на сьогоднішній день. Побажання має бути коротким - бажано в

одне слово. Ви кидаєте м'яч того, кому зверніть побажання і одночасно

говорите його. Той, кому кинули м'яч, в свою чергу кидає його наступному,

висловлюючи йому побажання на сьогоднішній день. Будемо уважно

стежити за тим, щоб м'яч побував у всіх, і постараємося нікого не

пропустити».

2. Робота з МАК «Як я ставлюся до грошей?».

305

Мета: діагностувати основні монетарні уявлення та стратегії монетарної

поведінки, спонукати до самоаналізу ставлення до грошей, вчити розрізняти

продуктивні та деструктивні монетарні уявлення та поведінку.

Обладнання: МАК «24 формули грошей», щоденник МАК, ручка.

Хід вправи: Ведучий просить учасників просить подумки поставити собі

запитання «Як я ставлюся до грошей?» та довільно обрати одну з

асоціативних карт. Учасники аналізують карти, які вони обрали та метафори,

які на них написані, пишуть в спеціальному щоденнику власні враження та

думки з приводу зображення та тексту метафори. Потім слідує колективне

обговорення.

3. Вправа-розминка « Веселий обмін»

Мета: сприяти налагодженню успішної комунікації серед учасників групи.

Хід гри: Всі учасники діляться на команди. Пропонується завдання

обмінюватися предметами, які в даний момент є в руках і в кишенях.

Змінюватися потрібно предмет на предмет, має значення тільки кількість, без

урахування цінності. Після того, як завдання отримано, групи повинні

обговорити тактику роботи. У цей час ведучий підходить до кожної команди

і повідомляє справжні, приховані завдання, які потрібно виконувати в

процесі обміну. Приклади завдань:

§ Обмінюватися з партнером, який сидить, коли Ви стоїте (прибудова зверху)

§ Обмінюватися тільки на території своєї команди

§ Обмінюватися, виводячи за двері

§ Обмінюватися, підбиваючи до вікна.

§ Обмінюватися, поклавши руки на плечі.

4. Тест « Фінансова діагностика»

Мета: виявлення рівня фінансової грамотності та вміння раціонального

поводження з грошима.

1. Чи маєте Ви фінансову незалежність?

так 2

не замислювався 1

немає 0

2. Чи гарантована Вам постійна робота, а значить, гарантований Вам

постійний дохід?

да 0

не знаю 1

немає 2

3. Чи гарантоване Вам постійне збільшення доходу?

так 2

не замислювався 1

306

немає 0

4. Чи захищені Ви і Ваша сім'я на випадок непередбачених обставин:

тривала хвороба, втрата працездатності, стихійне лихо( страховка)?

так 2

частково 1

немає 0

5. Чи позичаєте Ви гроші?

часто 0

рідко 1

ніколи 2

6. Чи займаєтеся Ви 1 раз в тиждень плануванням свого бюджету?

так 2

рідко 1

немає 0

6. Чи прагнете ви здобути роботу, що буде гарантувати вам соціальне

забезпечення ( соц. пакет)?

так 2

частково 1

немає 0

8. Чи відкладаєте Ви гроші?

так 2

не знаю 1

ні 0

9. Чи маєте Ви фінансовий план на 5-10 років?

так 2

так, на менший період 1

немає 0

10. Чи захищені Ваші доходи і вкладення від інфляції, кредиторів,

"небажаних родичів"?

немає 0

частково 1

так 2

11. Як Ви вважаєте, вартість споживчого кошика в майбутньому:

буде знижуватися 0

буде як сьогодні 1

буде рости 2

307

12. Чи буде зростати Ваш дохід протягом 5 років?

періодами 1

так 2

ні 0

13. За останній рік в США зареєстровано 200,000 мільйонерів. Як Ви

вважаєте, яка причина цього факту?

отримали спадщину, працювали

на кількох роботах 1

інвестували 2

не знаю 0

14. Де Ви здобували свої знання про фінанси?

чутки 0

навчальні заклади 1

спеціальні навчання 2

15. Чи достатньо Вам Вашого освіти для придбання фінансової

незалежності?

так 2

не зовсім 1

немає

До 17 балів – низький рівень фінансової грамотності; 17-25 – середній

необхідна фінансова освіта; 25-30 – високий рівень фінансової

грамотності.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття №5

1. Вправа - привітання «Дзеркало».

Мета: знайомство учасників один з одним, підвищення довіри один до

одного.

Хід вправи: Спочатку учасники вільно рухаються по кімнаті і кажуть

кожному зустрічається по 2 фрази, що починаються зі слів:

- Ти схожий на мене тим, що ...

- Я відрізняюся від тебе тим, що ...

Інший варіант: в парах 4 хвилини вести розмову на тему "Чим ми схожі";

потім 4 хвилини - на тему "Чим ми відрізняємося". Після закінчення

проводиться обговорення, звертається увага на те, що було легко і що було

важко робити, які були відкриття. У підсумку робиться висновок про те, що

308

всі ми, по суті, схожі і в той же час різні, але ми маємо право на ці

відмінності, і ніхто не може нас змусити бути іншими.

2. Робота з МАК. «Яка актуальна проблема існує в мене в монетарній

сфері?»

Мета: діагностувати деструктивні монетарні уявлення та стратегії

монетарної поведінки, спонукати до самоаналізу ставлення до грошей, та

причин проблем з грошима.

Обладнання: МАК «24 формули грошей», щоденник МАК, ручка.

Хід вправи: Ведучий просить учасників просить подумки поставити собі

запитання «Яка актуальна проблема існує в мене в монетарній сфері?» та

довільно обрати одну з асоціативних карт. Учасники аналізують карти, які

вони обрали та метафори, які на них написані, пишуть в спеціальному

щоденнику власні враження та думки з приводу зображення та тексту

метафори. Потім слідує колективне обговорення причин проблем з грошима.

3. Вправа-розминка «Сигнал»

Мета: розминка, поліпшення атмосфери в групі.

Хід вправи: Учасники стоять у колі, досить близько і тримаються ззаду за

руки. Хтось, легко стискаючи руку, посилає сигнал у вигляді послідовності

швидких або більш довгих стиснень. Сигнал передається по колу, поки не

повернеться до автора. У вигляді ускладнення можна посилати кілька

сигналів одночасно, в один або в різні боки.

4. Тест «Я та гроші».

Мета: виявлення провідних стратегій монетарної поведінки. Мені подобається безконтрольно витрачати гроші. Вважаю, що головна функція грошей - досягнення високого статусу в суспільстві.

1. Я відчуваю велике задоволення, якщо вдається купити що-небудь за меншу суму, ніж звичайна ціна.

2. Думаю, що накопичення грошей - дуже захоплюючий процес. 3. Я часто відчуваю почуття заздрості і навіть ненависті до багатих людей. 4. Я цілком можу жити на допомогу по безробіттю. 5. Я байдужий до грошей, покупкам, матеріальним накопиченням. 6. Гроші представляють для мене цінність як предмет мистецтва. 7. Думаю, найлегше добути гроші шляхом обману. 8. Я часто відчуваю страх втратити гроші або витратити їх даремно. 9. Я витрачаю гроші, щоб позбутися від депресії і почуття своєї незначності,

знедоленої людини. 10. Думаю, що гроші - це перш за все джерело сили і влади. 11. Для мене гроші - засіб здобуття свободи від усього, що мене напружує. 12. Вважаю, що високий дохід дозволить мені привернути увагу людей, які мені

подобаються. 13. Думаю, фінансовий успіх - хороший привід піднятися над оточуючими. 14. Я охоче дозволяю близьким людям розпоряджатися заробленими мною грошима. 15. Я завжди стежу за курсом валют і прагну розібратися в усіх нюансах купівельної

спроможності грошей. 16. Я прагну накопичити побільше грошей: це дозволяє мені почувати себе в безпеці. 17. Відчуваю себе набагато щасливішими, коли маю можливість витрачати гроші, не

замислюючись. 18. Я люблю торгуватися, коли купую щось. 19. Я добре розумію справжню вартість грошей. 20. Мене дратують люди, які більш успішні у фінансовому відношенні, ніж я. 21. Вважаю, що гроші легше попросити, ніж заробити.

309

22. Я відчуваю збудження і підвищення життєвого тонусу, коли отримую можливість взяти участь у лотереї, азартній грі і т.д.

23. Вважаю, що афери та авантюри - найцікавіший і багатообіцяючий спосіб отримання грошей.

24. Думаю, гроші - головна рушійна сила в суспільстві. 25. Мені не дуже цікаво витрачати гроші - краще їх заробляти. 26. Я отримую насолоду від перерахунку моїх готівки або перевірки фінансів на моєму

банківському рахунку. 27. Мені подобається розглядати грошові купюри, монети. 28. Мене дратує, коли доводиться заплатити за товар / послугу звичайну ціну (без

знижок, акцій, бонусів і т.д.). 29. Я зазвичай приймаю виклик долі, коли надається можливість зіграти на гроші. 30. Вважаю, що гроші псують відносини і життя - нема чого витрачати зусилля, щоб їх

заробити. 31. Я отримую особливе задоволення від «випадкових» і незаконних грошей.

Визначення результатів Типи взаємодії з грошима

При підрахунку балів враховуються тільки відповіді «ТАК». За кожну відповідь «ТАК» нараховується 1 бал. Отже, кожному психологічному типу взаємодії та сприйняття людини з грошима, відповідає 3 питання. Скупий (Скрудж Мак Дак) - питання 4, 10, 18. Головне для вас - факт накопичення грошей. Свідомість того, що ви володієте достатніми матеріальними ресурсами, надає вам упевненість в тому, що ви надійно захищені від різних неприємних переживань і мінливості долі в разі форс-мажору. Однак майте на увазі, що сила-силенна грошей на банківському рахунку або в панчосі швидше створить вам додаткові проблеми, але аж ніяк не гарантує безпеку - фізичну і психологічну. Якщо підете на поводу у страху втратити багатство, втратите найголовніше - душевний спокій. Може, варто звернути свій погляд на прості людські радості? Мот (шопоголік) - 1, 11, 19.

Безконтрольне, бездумне витрачання грошей - віддушина для вас. Зробивши безрозсудний і змітає все на своєму шляху шопінг, ви відчуваєте себе втомленим, але щасливим. І застосовуєте цей спосіб аутопсіхотерапія завжди, коли відчуваєте наступ депресії? Така психологічна захист неконструктивна: задоволення від «привласнення світу» швидко проходить, а ви залишаєтеся наодинці її негативними наслідками - порожніми кишенями. Знайдіть спосіб регулярно і послідовно підвищувати самооцінку іншим способом. Багатій (грошовий мішок) - 2, 12, 26.

Ви будь-що-будь прагнете досягти високого соціального становища і безумовної поваги оточуючих? Якщо головна мета життя - заробляння грошей, то за кадром залишаються щастя, любов і задоволення від життя. Якщо ви бачите в грошах основний і єдиний джерело сили, ви ризикуєте не раз у своєму житті стати жертвою насильства. Не забувайте про різні способи розвинути силу духу. Хто знає: може на цьому шляху вас чекає маса задоволень, про які ви раніше навіть не здогадувалися? Головна влада - влада над собою. Ринкова особистість (сейлофіл) - 3, 14, 30. Гроші для вас - швидше символ любові, яку можна отримати у вигляді уціненого товару;) Ви відчуваєте заспокоєння, коли економите на покупках, але це відчуття тимчасово. Чому ви підсвідомо прагнете до самореалізації в системі купівлі-продажу? Чи не тому, що тут можна поторгуватися, тобто вдосконалити свої акторські якості, відчути перевагу і навіть безкарно проявити агресію? Може бути, вам не вистачає спілкування? Або вами володіє страх «платити за рахунками» в житті? А може, ви перевіряєте Геймер (жертва адреналіну) - 13, 24, 31. Вашу бадьорість і оптимізм підігріває лише ризик і можливість отримати забійну дозу адреналіну? Однак таке вивільнення емоцій від «шалених» грошей часто призводить до залежності - ігроманію. Випадкові гроші, отримані від гри, - ненадійне засіб підвищення самооцінки і доходу. Якщо і варто таким чином випробовувати на міцність фортуну, то

310

свою психіку і нервову систему - чи ... Колекціонер (нумізмат-гедоніст) - 8, 17, 29. Ви здатні насолоджуватися грошима як твором мистецтва, як артефактом історії людства. Ви готові розглядати і тлумачити будь-який, навіть ледь помітний знак або позначення на купюрі. Ви одушевляти гроші: портрет на купюрі знаходить в вашому сприйнятті абсолютно жива особа. Однак у своєму захопленні ви часом забуваєте про те тепло, яке можуть дати вам близькі та рідні. Може, варто зайнятися колекціонуванням почуттів і емоцій в живому спілкуванні? І чи здатні ви контролювати ситуацію: а раптом захопитеся своєю колекцією настільки, що залишите основний рід занять? Мрійник (вільний художник) - 7, 16, 27.

Вам просто ніколи займатися такою дрібницею, як гроші. Ви повністю залучені в творчість, в якому немає місця грубому розрахунку. Ви швидше за дозволите близьким розпоряджатися заробленими вами грошима, ніж зійде до дрібної метушні з грошовими знаками. Але навіть якщо у вас є об'єктивні причини довіряти вашим розпорядникам, не варто аж надто витати в хмарах. Якщо виникне необхідність фінансових вкладень в розвиток ваших високохудожніх задумів, гаманець може виявитися порожнім. Розвивайте здатність до контролю - не пошкодуєте! Практик (ділова людина) - 17, 21, 28.

Незалежно від сфери вашої діяльності, ви цілком свідомо цінуєте гроші. Ваш реалізм заслуговує на повагу. Однак не сприймайте втрату грошей трагічно: можливо, комусь вони потрібні більше, ніж вам. І, скоріше за все, це стимул зайнятися мозковим штурмом і вигадати щось нове цікаву справу, щоб заробити ще більше! Не бійтеся звільняти простір в своєму будинку і в своїй душі для нових людей, ідей і речей: накопичення і вещизм ще нікого не зробили щасливим. А раптом вас в житті чекає набагато більше диво, ніж гроші Холецистит (заздрісник) - 5, 15, 22.

Не варто мучити себе заздрістю до багатих: це спочатку психологія жебрака. До того ж заздрість остаточно зіпсує вашу печінку. Навіщо себе обмежувати нераціональними установками і стереотипами сприйняття? Розберіться в собі: невже ви так ненавидите багатих і успішних за те, що вони «нечесно розбагатіли»? Або ви дуже хочете багатства, але просто не знаєте шляхів до нього або ж боїтеся зробити перший крок? Ледар ( «філософ») - 6, 23, 32.

Можливо, ви славиться безсрібником і тим самим завоювали авторитет у певних колах. Ви готові задовольнятися найменшим і навіть іноді кічітесь цим. Але очевидно, що не всі філософи живуть в бочці, як Діоген. Не всі люди, що володіють споглядальним світоглядом, вільні і щасливі. Ви повинні чітко усвідомлювати, що ваша природна лінь або гра в неї може закінчитися плачевно на самому дні життя. Ви дійсно хочете бути представником соціальних низів? Комбінатор (Остап Бендер) - 9, 25, 33.

Вас просто розпирає від почуття: «Що б ще таке витворити?» Ваші очі горять ентузіазмом авантюр, і ви отримуєте особливе задоволення від усього, що трохи скидається на звичайне шахрайство? Ймовірно, ви дуже привабливий і привабливий чоловік. Ви вмієте заражати людей своїм щирим обожнюванням грошових купюр. І ще ви знаєте, що на гроші можна «купити весь світ». А ви твердо в цьому впевнені? Інтерпретація результатів Якщо ви відповіли «так» на всі 3 питання по певному типу, можете вважати, що ви яскравий представник цього психологічного типу. Якщо на 2 - значить, ця риса представлена в вашому характері на середньому рівні, якщо на 1 - дана характеристика факультативна. Якщо ви виявили у себе явні риси відразу декількох типів, визначте, суперечать вони один одному чи, навпаки, супроводжують, підкріплюють. У першому випадку слід звернути увагу на характер протиріч, які можуть створювати проблеми як в міжособистісних відносинах, так і при визначенні алгоритму визначення мети в діяльності. Так, якщо ви виявили у себе риси одночасно «скнари» і «розтратника» або «заздрісника» і «комбінатора», це свідчить про серйозний внутриличностном конфлікті. В цьому випадку необхідно попрацювати над своїми установками і цілями, а також звернути увагу на емоційний фон сприйняття соціальної дійсності.

5. Вправа-рефлексія «Асоціація з зустріччю».

311

Мета: зняття емоційної напруги від зустрічі.

Хід гри: Учасникам пропонується висловити свої асоціації з зустріччю.

наприклад:

- «Якби наша зустріч була твариною, то це була б ... собака ... восьминіг… »,

- «Якби наша зустріч була рослиною, то це був би ... кактус ... морквина ...».

Заняття №6

1. Вправа-привітання «Оригінальне вітання».

Мета: сприяти встановленню дружніх взаємин всередині групи.

Хід вправи: Ведучий пропонує учасникам утворити коло і розділитися на три

рівні частини: "європейців", "японців" і "африканців". Потім кожен з

учасників йде по колу і вітається з усіма "своїм способом": "європейці"

тиснуть руку, "японці" вклоняються, "африканці" труться носами.

2. Мозковий штурм «Причини відсутності грошей».

Мета: вчити розрізняти продуктивні та деструктивні монетарні уявлення та

стратегії монетарної поведінки.

Обладнання: ватман, маркер

Хід вправи: Ведучий пропонує учасникам подумати над психологічними

причинами безгрошів’я та назвати кожному по одній причині, які

записуються на папері.

3. Робота з МАК «Які стереотипи, думки, уявлення, стратегії поведінки

заважають мені ефективно взаємодіяти з грошима? »

Мета: вчити виявляти психологічні причини проблем в монетарній сфері,

спонукати до ефективної взаємодії з грошима.

Обладнання: МАК «24 формули грошей», щоденник МАК, ручка.

Хід вправи: Ведучий просить учасників просить подумки поставити собі

запитання «Які стереотипи, думки, уявлення, стратегії поведінки заважають

мені ефективно взаємодіяти з грошима?» та довільно обрати одну з

асоціативних карт. Учасники аналізують карти, які вони обрали та метафори,

які на них написані, пишуть в спеціальному щоденнику власні враження та

думки з приводу зображення та тексту метафори, вславлюють негативні

стереотипи та уявлення про гроші. Потім слідує колективне обговорення.

4. Комунікативна вправа «Сенситивність».

Мета: сприяти формування навичок невербального спілкування.

Хід вправи: Всім учасникам дається завдання пригадати яку-небудь історію зі

свого життя. Ця історія повинна бути емоційно забарвлена: вона може бути

веселою, сумною, забавною, трагічною, повчальною, тривожною,

гостросюжетної або будь-який інший, навіть дуже нудною. Цю історію

учасники повинні у себе в розумі розповісти історію, тобто як би самі собі.

При цьому треба уважно стежити за виразом обличчя інших учасників, за їх

позами, рухами тіла, навіть незначними. Якщо комусь здалося, що він

зрозумів, яку емоцію зараз переживає інший учасник, він піднімає руку і

висловлює свої міркування. Той учасник, якого "розкусили", говорить, що

він насправді в цей момент відчував, про що думав. Якщо йому неприємно

розкритися, він має право сказати: "Я не хочу говорити про це".

312

Вправа триває далі. Хтось може в своєму розумі продовжити історію. Хтось

може почати її спочатку. Хтось, якщо бажає, може переключитися на нову

історію.

В кінці проводиться обговорення:

- За якими сигналами найлегше стежити за станом людини, пережитим

емоціям?

- Чи можна якось прочитати думки іншої людини?:

5. Релаксаційна вправа-візуалізація «Грошовий потік».

Мета: зняття емоційного напруження учасників тренінгу, налаштувати на

ефективну взаємодію з грошима.

Хід вправи: Уявіть потік білого світла, що спускається з нескінченності. Ви

перебуваєте в цьому потоці, і Світло наповнює вас. Це незвичайне світло – це

грошовий потік. Зверніть увагу на верхівку голову, через неї Світло

наповнює ваше тіло. Поступово наповнюється голова. Світла стає більше.

З розслаблення йдуть побутові турботи і клопоти. Ви не звертаєте на них

увагу, вони просто пливуть. А ви поступово занурюєтеся в медитативний

стан. Ви відчуваєте, як розслабляється верхівка голови, потилицю, вуха.

Розслабляється лоб, брови, очі, ніс, щоки, губи, щелепу, мову, підборіддя.

Особа повністю розслаблено. Розслабляється шия і Світло струмує вниз по

руках. Розслаблені плечі, верхні частини рук, лікті, нижні частини рук.

Світло заповнило руки до самих кінчиків пальців. Розслаблені долоні,й

кожен пальчик лівої руки і правої руки. Серце стукає рівно і спокійно.

Дихання рівне і спокійне. Чим більше ми розслабляємося, тим глибше

занурюємося в середину себе. Все зовнішнє розчиняється. Ви не звертаєте

увагу на зовнішні звуки.

Ви відчуваєте себе легко, спокійно, гармонійно!

Заняття №7

1. Вправа-привітання «Забувака».

Мета: сприяти формуванню групової згуртованості.

Хід вправи: Перший учасник називає своє ім'я, другий - ім'я попереднього і

своє, третій - імена двох попередніх і своє і т.д. Останній, таким чином,

повинен назвати імена всіх членів групи, що сидять перед ним. Записувати

імена не можна – тільки запам'ятовувати. Ця процедура називається

«Забувака». Чому? Якщо ви, називаючи своїх партнерів, забули чиєсь ім'я, то

вимовляєте «Забувака», звичайно, маючи на увазі себе, а не того, кого

забули. Додаткова умова - називаючи ім'я людини, обов'язково подивитися

йому в очі.

2. Робота з МАК. «Які монетарні уявлення та монетарну поведінку я

повинен виробити, щоб ефективно взаємодіяти з грошима?»

Мета: розвивати ефективні монетарні уявлення та стратегії монетарної

поведінки

Обладнання: МАК «24 формули грошей», щоденник МАК, ручка.

Хід вправи: Ведучий просить учасників просить подумки поставити собі

запитання «Які монетарні уявлення та монетарну поведінку я повинен

313

виробити, щоб ефективно взаємодіяти з грошима?» та довільно обрати одну

з асоціативних карт. Учасники аналізують карти, які вони обрали та

метафори, які на них написані, пишуть в спеціальному щоденнику власні

враження та думки з приводу зображення та тексту метафори, віднаходять

ефективні способи взаємодії з грошима. Потім слідує колективне

обговорення.

3. Релаксаційна вправа «Грошове дерево».

Мета: сприяти внутрішній стабільністі, створити умови для баланс нервово-

психічних процесів, звільняючи від травмуючої ситуації.

Хід вправи: Уявіть як виростая грошове дерево – дерево вашого

матеріального благополуччя. Детально відтворюйте у свідомості образ цього

дерева: його потужний і гнучкий стовбур, який переплітають гілки,

розгойдане на вітрі листя, відкритість крони назустріч сонячним променям і

волозі дощу, циркуляцію живильних соків по стовбуру, корінню, що міцно

вросле в землю. Важливо відчути живильні соки, які корені витягають із

землі. Земля – це символ життя, коріння – це символ стабільності, зв’язку

людини з реальністю.

4. Вправа «Як розбагатіти на поганій звичці».

Мета: формувати вміння у студентів економити та накопичувати кошти.

Хід вправи:

У мене є друг, який дуже любить палити і пити пиво.

Зліва внизу сума, яку він втратив за 10 років тільки на пиві. Середній

стовпець - сума, яку він втратить через 10 років, якщо буде продовжувати в

тому ж дусі. Подивіться. Вражає?

Табл.1 Таблиця розрахунків втрачених коштів. Кол-во лет Сумма Кол-во лет Сумма Кол-во лет Сумма

1 600 11 19290 21 135015

2 1320 12 23748 22 162618

3 2184 13 29098 23 195742

4 3221 14 35518 24 235491

5 4465 15 43221 25 283189

6 5958 16 52465 26 340426

7 7750 17 63558 27 409112

8 9899 18 76870 28 491534

9 12479 19 92844 29 590441

10 15575 20 112013 30 709129

314

31 851555

32 1022466

А тепер з'ясуємо, що буде, якщо він зараз кине курити і пити пиво. Звичайно,

доведеться постаратися, адже майбутнє вимагає певних зусиль. Та й навряд

чи активне вживання цих речовин приносить здоров'я, так необхідне нам для

щасливого життя в зрілому віці. І знову вибір залишається за вами,

Подивіться і просто задумайтеся.

Табл. 2 Економія на шкідливих звичках Кол-во лет Сумма Кол-во лет Сумма

1 850 12 33643

2 1870 13 41222

3 3094 14 50317

4 4563 15 61230

5 6325 16 74326

6 8440 17 90041

7 10979 18 108899

8 14024 19 131529

9 17679 20 158685

10 22065 21 191272

11 27328 22 230376

Через 10 років він буде мати капітал в 22 тисячі доларів, а через 22 роки - 230

тисяч доларів.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття №8

1. Ведучий вітається з учасниками тренінгу анонсує тему заняття, нагадує

зміст минулого заняття ( актуалізація здобутого досвіду ). Пише на дошці

правила поводження на тренінгу.

2. Вправа ‘‘ Привітання в парах ’’.

3. Мета вправи: формування довірливого стилю спілкування в процесі

налагодження контактів, створення позитивних емоційних установок на

довірливе спілкування.

Хід вправи: Учасники розбивають на пари і по черзі вітають один одного

обов'язково підкреслюючи індивідуальність партнера, наприклад: "Я радий

315

тебе бачити, і хочу сказати, що ти виглядаєш чудово" або "Привіт, ти як

завжди енергійний і веселий". Можна згадати про ту індивідуальну рису, яку

сама людина виділила при першому знайомстві під час виконання вправи-

привітання. Потім пари учасників міняються. Ведучому слід звертати увагу

на манери встановлення контактів.

На заняття відводиться 10-15 хвилин.

Після його закінчення ведучий розбирає типові помилки, допущені

учасниками, і демонструє найбільш продуктивні способи вітань.

4. Мозковий штурм ‘‘ Асоціації з поняттям гроші ’’

Мета вправи: виявити актуальні монетарні уявлення учасників тренінгу та

спонукати до їх осмислення.

Хід вправи: Учасники висловлюють свої асоціації з поняттям ‘‘ гроші ’’.

Ведучий записує їх на дошці ( 5 хв ). Потім разом з учасниками групує слова-

асоціації в типи монетарних уявлень, що дозволяє учасникам усвідомити

зміст власних монетарних уявлень Заняття триває 15 хв.

5. Презентація ‘‘ Міфи про гроші. Від скарбів Плутос до поклоніння

золотому тільцю ’’.

Мета: актуалізувати знання студентів про моральнісний аспект суспільних

монетарних уявлень студентів, які були розповсюджені в різні історичні

епохи. Спонукати до зміни негативних моральнісних уявлень на більш

позитивні.

Короткий зміст презентації. Ставлення до грошей в різні епохи було

різним. Так, історія античних часів виразно демонструє, що в ті часи

багатство нікому не спадало на думку зв'язувати з нечистою совістю. Період

середньовіччя виразив ідею гріховності грошей, пожадливості і

користолюбства. У індустріальну епоху відношення до грошей змінилося.

Успіхи багатьох ранніх капіталістичних підприємців були пов'язані з

базовими принципами протестантизму, що затверджують особливе ставлення

до праці і до грошей.

Історія античних часів виразно демонструє, що в ті часи багатство нікому не

спадало на думку зв'язувати з нечистою совістю. Багатством, навпаки,

гордилися, його демонстративно виставляли напоказ. Багатство - це милість

богів! Але надмірне захоплення грошима не заохочувалось, адже матеріальні

блага вважались скарбами бога Плутоса – бога смерті ( антична міфологія).

Період середньовіччя передусім виражав ідею гріховності грошей,

жадібності та користолюбства. Бажання грошей порівнювалось з

поклонінням ‘‘ золотому тільцю ’’. Головними благами вважалися блага

духовні, пов'язані з глибокою вірою у Бога. Цій релігійній ідеї

протиставлялася звичайна людська повсякденність, в якій люди прагнули до

володіння земними благами. Накопичення багатств в період

доиндустриальной історії було практично позбавлене перспектив

економічного примноження. Багатство можна було добувати, концентрувати,

обертати в скарби. Доходи при цьому вимушено осідали у вигляді палаців,

церков, монастирів або скарбів, ювелірних виробів, витворів мистецтва і ін.

316

Тільки після промислової революції з'явилася можливість інвестувати гроші

у виробництво, в машини, залізниці і тому подібне.

Проте можна помітити, що на усьому цьому відрізку історії гроші

допомагали, хоч іноді і самим дивним чином, людині вирішити завдання, яке

Карл Юнг називав завданням "індивідуалізації", - завдання усвідомлення

унікальності свого "я", своїй особливості і окремості від усього іншого

суспільства.

У індустріальну епоху відношення до грошей змінилося. Макс Вебер у своїй

класичній роботі "Протестантська етика і дух капіталізму" блискуче показав,

що успіхи багатьох ранніх капіталістичних підприємців були пов'язані з

базовими принципами протестантизму. Він сформулював ряд принципів, які

визначають "філософію грошей".

1. Час - це гроші! Той, хто міг би щодня заробляти і проте півдня нічого не

робить, втрачає не лише час, але і гроші.

2. Кредит - це гроші! Той, хто залишає у мене ще на деякий час свої гроші,

після того, як я повинен був повернути їх йому, дарує мені відсотки або

стільки, скільки я зможу виручити з їх допомогою за цей час. А це може

скласти значну суму, якщо у людини хороший і великий кредит і якщо він

уміло користується ім.

3. Гроші за своєю природою плодоносні і здатні породжувати нові гроші!

Гроші можуть народити гроші, їх нащадки можуть породити ще більше і так

далі.

4. Тому, хто точно і в строк платить, завжди відкритий гаманець!

Примноження грошей нерозривно пов'язане із стосунками з іншими людьми.

Людина, що розраховується точно до встановленого терміну, завжди може

зайняти у своїх друзів гроші, які їм в даний момент не потрібні.

5. Якщо зайняв гроші - покажи, що ти працюєш, не покладаючи рук, щоб

повернути борг!

Обговорення презентації: кожен з учасників висловлює свою точку зору з

приводу вищеописаного інформаційного повідомлення Презентація триває

40 хв.

6. Вправа. Колаж ‘‘ Портрет грошей ’’. Мета: створити позитивний

образ грошей в свідомості студентів.

Кожен з учасників отримує журнали, з яких студенти повинні обрати

картинки, що асоціюються у них з грошима та вирізати їх. Це може бути

зображення як матеріальних речей так і зображення, що втілюють духовні

цінності – сім’я, мрії, незалежність і так далі. Потім на великому папері

ватману, кожен з учасників наклеює свої зображення. Створюється

колективний колаж – символічний портрет грошей.

Заняття триває 20-30 хвилин.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

317

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття № 9

1. Вправа-привітання «Вгадай мрію».

Мета: сприяти саморозкриттю учасників та налагодженню довірливих

відносин між ними

Обладнення: папір, кольорові олівці.

Хід вправи: запропонувати учасникам намалювати свою дитячу мрію.

Наприклад: яку професію мріяли опанувати в дитинстві. Малюнки не

підписуються й роздаються іншим учасникам й ті намагають вгадати, кому

належить малюнок.

2. Ділова гра. «Особистий фінансовий план».

Мета: розвиток фінансової грамотності підлітків і молоді. Оволодіння

практичними навичками особистого фінансового планування, формами

здійснення операцій по заощадженню, страхування і примноженню капіталу

домогосподарств.

Обладнання: бланк «фінансовий план», папірці з позначенням доходів,

ручка.

Хід гри: Кожен з гравців має свій дохід і витрати, зазначені в бланку. Сенс

гри - поставити перед собою мінімум дві фінансові цілі і досягти їх.

Переможе той, хто досягне більш дорогих фінансових цілей, найменше

скорочуючи свої витрати. Фінансові цілі гравці визначають для себе самі - як

за термінами реалізації, так і за вартістю. Цілі записуються в верхньому

правому куті бланка (назва мети і вартість, наприклад, «машина - 300»).

3. Вправа-розминка «Білка в колесі»

Мета: сприяти підвищенню групової згуртованості, формувати вміння

аналізувати емоційний стан інших.

Обладнання: пачка паперу, маркер.

Хід гри: Ведучий викликає добровольця. Розпитує його, намагаючись

з'ясувати, чи багато в учасника в життя рутинних справ, які не дуже приємні,

нудні, але обов'язкові. У міру того, як учасник називає ці справи, провідний

записує їх маркером на окремих аркушах паперу. Закінчивши складати

список рутинних справ, провідний розкладає картки в різні кути тренінгового

залу (написами вгору).

Далі ведучий піднімає всіх учасників і пропонує їм "пожити життям" цього

добровольця. Ведучий називає у випадковому порядку справи. Учасники

повинні всі разом рушити до картки, на якій написано справа, і стати поруч з

нею. Дочекавшись, коли всі учасники згрупуються, провідний називає

наступну справу. Бажано прагнути до того, щоб учасники переходили з місця

на місце якомога швидше, постійно прискорюючи темп.

Набігавшись, учасники сідають на час. Розкладені картки прибираються.

Викликається ще один доброволець. Процедура повторюється.

В кінці проводиться бліц-опитування:

- Чи вдалося вам хоч трохи відчути себе "в шкурі іншої людини"?

318

- Які у вас були емоції під час "біганини"

- Які емоції зараз?

- Як краще жити, щоб не нагадувати самому собі "білку в колесі"?

4. Розгляд проблемних ситуацій.

Мета: розвивати вміння аналізувати фінансовий план, визначати помилки

при плануванні витрат.

Хід вправи: Ведучий повідомляє проблемну ситуацію «Людина хотіла

інвестувати гроші заради придбання автомобіля через рік, а про придбання

квартири через 3 роки і про оплату освіти свого сина через 10 років він

детально не думав.

Він успішно накопичив потрібну суму на автомобіль, але зрослі витрати на

транспорт не дозволили йому накопичити суму на початковий внесок по

іпотеці. В результаті він купив квартиру без початкового внеску, причому

меншої площі, ніж хотілося б, так як на більше у нього не вистачило грошей.

Через великі кредитних виплат людина не змогла накопичити суму на

навчання сина, і той не зможе вступити у відповідний ВНЗ. Якщо ж до цього

моменту утворення буде повністю платним, синові просто нема на що буде

його отримувати. Про вихід на пенсію він розглядався людині і говорити не

доводиться: якщо його син не зможе навчатися у вищому навчальному

закладі, то на гідну пенсію людина собі явно не накопичить.» Колективне

обговорення, визначення помилок при плануванні інвестицій та витрат.

5. Вправа-рефлексія.

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів на заннятті.

Хід вправи: Кожен з учасників по колу висловлюються про свої враження від

заняття та цінність інформації, яка була надана.

Заняття №10

1. Вправа-привітання «Поділися радістю».

Мета: сприяти успішній комунікативній взаємодії учасників, формувати

довірливі відносини всередині групи.

Хід вправи. Кожен з учасників розповідає про радасну подію, яка сталася з

ним за останні 2 тижня за час проведення тренінгу. Колективне обговорення.

2. Комунікативна вправа «Пантоміма».

Мета: розвивати комунікативну компетентність учасників та їх навики

невербального спілкування.

Хід гри: Кожному учаснику пропонується своїми рухами тіла зобразити

деяку діяльність (яку завгодно). Інші учасники повинні розгадати загадку, що

це за діяльність. Загадування відбувається по черзі - по колу. Коли інші

учасники повністю розгадають загадку, тоді і тільки тоді настає черга

наступного. Якщо не вийшло розгадати, дана людина вигадує і виконує іншу

загадку.

3. Рольова гра « Накопичення та кредит».

Мета: закріпити знання у студентів про способи примноження грошей для

реалізації своїх фінансових цілей, розвивати вміння спілкуватися в команді,

захищати свої інтереси, навички успішної комунікації, розвивати

319

креативність в прийнятті фінансових рішень.

Хід гри: Чотири учасники розподіляють між собою ролі, а інші – спостерігачі

за ходом гри, їх задача фіксувати переваги та помилки активних учасників

гри.

Ділові ролі:

• один - кредитний консультант в банку, він зацікавлений у продажу кредитів

клієнтам банку;

• другий - консультант банку по рахунках і вкладах, зацікавлений в залученні

заощаджень громадян в депозити;

• третій - консультант управляючої компанії, який агітує за інвестиції в ПІФ;

• четвертий гравець - людина, яка вирішує, як йому найкраще купити

автомобіль. Автомобіль коштує 500 тисяч гривень, при цьому 250 тисяч

гривень вже є.

Задача консультантів переконати клієнта в перевагах способу примноження

грошей, який відповідає їх ролі.

Потім слідує колективне обговорення, обирається переможець рольвої гри.

4. Вправа «Цикли життя людини».

Мета: розвивати вміння у студентів планувати свої фінанси та

встановлювати довгострокові фінансові цілі.

Хід вправи: Ведучий повідомляє: «Як у природи є свої сезони, в житті

людини в фінансовому плані теж зустрічаються свої періоди фінансової

активності і їх згасання. Погляньте на графік матеріальних доходів нашого

життя з точки зору американських фінансових аналітиків та порівняйте з

українськими реаліями.»

$-

$2,00

$4,00

$6,00

$8,00

$10,00

$12,00

1 4 7 10 13 16 19 22 25 28 31 34 37 40 43 46 49 52 55 58 61 64 67 70 73 76 79 82 85

Детство

Первые

доходы

Создание

семьи Карьерный

рост

Обучение детей и

поддержание

родителей

Расцвет

профессионального роста

и способностей

"Золотой

период"

Завершение

карьеры и

резкий спад

доходов

Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що грамотне фінансове

планування - це планування всього нашого життя. І ціна цього кроку така, що

ігнорування його може привести до справжньої катастрофи.

Які фактори приховують небезпеку:

- Відсутність фінансової стратегії

-Боргові зобов'язання

- Інфляція

- Непередбачені витрати (операції, аварії, травми та інше)

- Податки

- Нерішучість

320

5. Вправа-рефлексія «Гаманець».

Мета: актуалізація здобутого досвіду у студентів протягом тренінгу загалом.

Хід вправи: Ведучий пропонує уявити, що кожен з учасників на останньому

занятті візьме з собою чарівний гаманець, в який можна покласти ті знання та

досвід, які вони здобули протяком тренінгу. Які будуть ті знання та навички?

Колективне обговорення – кожен з учасникыв висловлюэ свою думку.

Анкета оцінки ефективності тренінгу

Що ви зараз відчуваєте? Які зміни відбулися з вами на тренінгу?

Чи допоміг вам тренінг розширити уявлення про гроші?

Як вплинув тренінг на вашу монетарну поведінку, які нові стратегії поводження з грошима ви засвоїли?

Які знання та навички, здобуті на тренінгу ви збираєтеся використовувати в повсякденному житті?

Оцініть ефективність тренінгу за 5-ти бальною шкалою ( 0 – після тренінгу ніяких змін в уявленнях про гроші та монетарній поведінці не відбулося, 5 – мак сильна ефективність тренінгу, відбулися кардинальні зміни в

монетарних уявленнях та поведінці).

321

Додаток Д

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді за всією вибіркою

Фактор

„Економність” Фактор „Гроші-

сенс життя”

Фактор „Грошова тривога”

Фактор „Витрачання”

Фактор „Гроші-влада”

Фактор „Економність”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова тривога”

Кореляція Пірсона ,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-влада”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

-,336 * ,611 * ,645 ** -,145 ,405

Знч.(2-стор) ,655 ,032 ,014 ,224 ,112

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,675** ,595 * ,455 ,701 * -,758 *

Знч.(2-стор) ,013 ,053 ,086 ,034 ,044

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,429 ,217 -,713 * -,089 -,778 *

Знч.(2-стор) ,523 ,543 ,046 ,719 ,044

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

322

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді ( м. Київ)

Фактор

„Економність” Фактор

„Витрачання”

Фактор „Грошова тривога”

Фактор „Гроші-сенс життя”

Фактор „Гроші-влада”

Фактор „Економність”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова тривога”

Кореляція Пірсона ,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-влада”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

-,533 * ,265 ,748 ** ,509 ,693*

Знч.(2-стор) ,055 ,319 ,010 ,091 ,023

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,711* ,439 ,817 ,837** -,389

Знч.(2-стор) ,041 ,148 ,392 ,012 ,804

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,478 ,418 -,657 * -,436 -,499

Знч.(2-стор) ,086 ,129 ,033 ,925 ,083

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

323

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді ( м. Чернігів)

Фактор „Гроші-сенс

життя” Фактор „Гроші-

зло”

Фактор „Грошова тривога”

Фактор „Страхування”

Фактор „Гроші-влада”

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-зло”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова тривога”

Кореляція Пірсона ,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Страхування”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-влада”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

,290 ,669 ** ,655 * ,775* ,682*

Знч.(2-стор) ,725 ,011 ,043 ,025 ,039

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,750* ,512 ,089 -,533 -,211

Знч.(2-стор) ,024 ,243 ,294 ,642 ,703

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,313 -,782* -,707 * ,457 -,677* *

Знч.(2-стор) ,096 ,051 ,031 ,099 ,013

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

324

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді в залежності від професіоналізації (

фінансисти)

Фактор

„Економність” Фактор

„Витрачання” Фактор

„Гроші- влада” Фактор

„Страхування”

Фактор „Гроші-сенс

життя”

Фактор „Економність”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-влада”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Страхування”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

,436 ,246 ,682 ** ,745 ,602

Знч.(2-стор) ,548 ,084 ,012 ,223 ,146

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,674* ,795 * ,045 -,249 ,768**

Знч.(2-стор) ,052 ,037 ,098 ,080 ,016

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,719* ,540 -,673 * -,247 ,389

Знч.(2-стор) ,045 ,743 ,051 ,429 ,004

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

325

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді в залежності від професіоналізації (

менеджери)

Фактор „Гроші-самореалізація”

Фактор „Грошова тривога”

Фактор „Гроші- сенс

життя” Фактор

„Страхування” Фактор

„Витрачання”

Фактор „Гроші-самореалізація”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова тривога”

Кореляція Пірсона ,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Страхування”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

-,765* ,674* ,547 ,709* ,335

Знч.(2-стор) ,050 ,054 ,089 ,036 ,542

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,433 ,376 ,663* -,606 ,802**

Знч.(2-стор) ,078 ,978 ,038 ,896 ,020

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,789** -,640* ,095 -,766* ,592

Знч.(2-стор) ,011 ,041 ,338 ,029 ,198

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

326

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді в залежності від професіоналізації (

психологи)

Фактор „Гроші-

сенс життя” Фактор

„Гроші-зло”

Фактор „Грошова

компульсія” Фактор

„Витрачання” Фактор

„Гроші-влада”

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші- зло”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова-компульсія”

Кореляція Пірсона ,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-влада”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

,415 ,763** ,699** ,658 ,633

Знч.(2-стор) ,085 ,014 ,0005 ,081 ,024

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,833* ,209 ,809 ,692* ,432

Знч.(2-стор) ,042 ,537 ,033* ,052 ,093

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,336 -,678* ,443 -,566 -,792*

Знч.(2-стор) ,197 ,034 ,577 ,123 ,019

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

327

Кореляція профілів адаптивності факторами монетарної

соціалізації студентської молоді в залежності від професіоналізації (

правоохоронці)

Фактор

„Економність” Фактор

„Витрачання”

Фактор „Грошова тривога”

Фактор „Страхування”

Фактор „Гроші-сенс

життя”

Фактор „Економність”

Кореляція Пірсона

1 ,000 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Витрачання”

Кореляція Пірсона

,000 1 ,000 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Грошова-тривога”

Кореляція Пірсона ,000 ,000 1 ,000 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Страхування”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 1 ,000

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Фактор „Гроші-сенс життя”

Кореляція Пірсона

,000 ,000 ,000 ,000 1

Знч.(2-стор) 1,000 1,000 1,000 1,000

Профіль „Конформність”

Кореляція Пірсона

,455 ,765** ,744* ,703* ,588

Знч.(2-стор) ,239 ,014 ,053 ,047 ,121

Профіль „Лабільність”

Кореляція Пірсона

,806** ,765** ,219 ,266 ,719*

Знч.(2-стор) ,014 ,014 ,422 ,087 ,023

Профіль „Креативність”

Кореляція Пірсона

,772* -,278 ,843** -,741** ,334*

Знч.(2-стор) ,028 ,434 ,013 ,012 ,995

* Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторон.). ** Кореляція значима на рівні 0.01 (2-сторон.)