СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ЯК

ВАЖЛИВОГО ЧИННИКА ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

ОСОБИСТОСТІ

П Е Д А Г О Г І Ч Н А Р А Д А

ГОЛОВНА МЕТА :• визначення освітніх стратегій соціалізації особистості;• розробка показників соціального

розвитку учнів різних вікових груп; • удосконалення системи психолого-

педагогічного супроводу як важливого чинника процесу соціалізації.

У ЦІЛОМУ, КОНЦЕПЦІЯ ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДАЄ ОСНОВНИМ ДОКУМЕНТАМ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ:• Загальна декларація прав людини; • Декларація прав дитини; • Національна доктрина розвитку освіти

України;• Закони України «Про освіту»; • «Про загальну середню освіту»;• державні документи щодо

реформування сучасної освіти.

ПРОГРАМА СПРЯМОВАНА НА ВИКОНАННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ:

• виховання соціальної зрілості учня як визначального фактора життєвого успіху людини;

• формування активної життєвої позиції особистості як важливої умови громадянської зрілості;

• розвиток життєтворчих навичок як основи життєвої компетентності людини.

ПРІОРИТЕТ У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ВІДДАЄТЬСЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ,

тобто прийомам опосередкованого педагогічного впливу через відмову від традиційних методів і перехід на діалогічні методи спілкування, спільний пошук істини, розвиток через створення ситуацій, що виховують, різноманітну творчу діяльність.

СС

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ СИСТЕМНА ЦІЛІСНІСТЬ ТРЬОХ ПРОЦЕСІВ:

Процес привласне

ння

Процес трансляції

Процес освоєння

Соціальний зміст

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

– це складний процес привласнення, освоєння та подальшої трансляції

соціального змісту як власного суспільного та індивідуального досвіду, реалізація якого

відбувається шляхом послідовних змін у взаємовідносинах людини в соціумі визначає її входження в це суспільство як особистості.

Мета соціалізації – допомогти особистості вижити в

суспільному потоці криз і революцій – екологічній, енергетичній, інформаційній, комп’ютерній тощо, оволодіти досвідом старших поколінь, зрозуміти своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення в ньому.

Головне завдання – розкрити дитині соціальний світ і

допомогти їй здобути соціальний досвід,

зрозуміти своє місце у соціумі як активного

учасника.

Сьогодні школа розглядається як відкрита соціальна система, яка

включає:

розширення соціальних контактів школи із сім’єю

взаємодію школи із закладами додаткової освіти, культури, іншими соціальними інститутами

інтеграцію зусиль педагогів з широким колом громадськості

проведення уроків, позаурочних занять за межами школи

ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА

розуміти інших людей

взаємодіяти з групою

планувати своє життя

протистояти маніпуляціям

відповідати за свої дії

управляти собою

► сформованість умінь:

ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА

розвитку своєї індивідуальності

розуміння себе

розуміння своїх здібностей

побудови власного простору

навчання упродовж життя

адаптуватися

► розвиненість здатностей до:

УСПІШНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ

можливість ефективно реалізувати основні принципи виховання

соціально компетентної особистості та збагатити навчально-виховний

процес новими формами та методами виховної роботи на

засадах інноваційної педагогіки та психології.