В А Р Т О В А Б А Ш Т А

Український місячник, видає

WATCH TOWER BIBLE & TRACT SOCIETY

117 Adams Street. - - Brooklyn 1, N.Y., U.S.A.

Упорядники

N. H. KNORR, Президент GRANT SUITTER, Секретар

“І всі діти твої навчатиме Єгова, і великий мир буде проміж

синами твоїми”. – Ісаї 54:13, Анг. Вер.

БІБЛІЯ ВИРАЗНО НАВЧАЄ

ЩО ЄГОВА єдиний правдивий Бог, од віків до віків, Творець

неба й землі й Датель життя своїм сотворінням; що Слово або

Льоґос був початком Його творива, і активним чинником в тво-

ренні всіх інших річей; і що сотворіння Люцифер збунтувавсь

проти Єгови й зробив визов його всесвітній суверенності;

ЩО БОГ сотворив землю для чоловіка, сотворив звершеного

чоловіка чоловіка для землі й помістив його на ній; що чоловік

піддався невірному Люциферові, або Сатані, й добровільно поламав

Божий закон і був засуджений на смерть; що через Адамів злочин

всі люди народилися грішниками і без права до життя;

ЩО ЛЬОГОС стався чоловіком, і чоловік Ісус перетерпів

смерть, щоби набути викуп або ціну викупу за послушних людей;

що Бог воскресив Ісуса Христа божественним і вивисшив Його в

небесах понад усі інші сотворіння й одягнув Його у всяку силу й

власть, як голову Божої нової столичної організації;

ЩО БОЖА ПРЕСТОЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ є теократична і наз-вана Сионом, і що Ісус Христос є Головним Урядником її й є

правильним царем світа; що вірні помазані послідовники Ісуса

Христа є дітьми Сиону, членами організації Єгови, і є Його

свідками, яких завданням й привілей свідкувати про найвисшість

Єгови, й проголошувати Його заміри взглядом людства, як про це сказано в Біблії;

ЩО СТАРИЙ СВІТ, або неперерване правління Сатани, скін-чився в 1914 р., і що Єгова посадив Ісуса Христа на престолі,

скинув Сатану з неба, й тепер оправдує Своє ім’я і установляє

“нову землю”;

ЩО ПОМІЧ і благословенства для людей можуть прийти тільки

через Царство Єгови під Христом, яке вже зачалось; що Його друге велике діло є знищити організацію Сатани і установити

повну справедливість на землі; що під тим Царством люди

доброї волі, що переживуть Армагедон, будуть сповняти Божий мандат, щоб “сповнити землю” праведним родом, і що померші

люди в гробах будуть пробуджені до нагоди жити на землі.

ЙОГО МІСІЯ

ЕЙ журнал виходить для тієї цілі, щоб помогти людям піз-

нати Бога Єгову і Його наміри, як про вони висказані в Біб-лії. Він містить біблійну науку виразно начеркнену для по-

мочи свідків Єгови й всіх людей доброї волі. Він приготовляє упо-

рядковані студії Біблії для читачів і Товариство достарчає іншої літератури для помочі в таких студіях. Він надає відпо-

відний матеріял для проповідування через радіо і для інших

средств публічного навчання з Святого Письма. Він точно тримається Біблії як авторитету свого навчання.

Він є цілковито вільний і відокремлений від усіх релігіїв, партіїв,

сект або інших світських організацій. Він все ціла й безвиїмково є за Царством Бога Єгови під Христом, Його

олюбленим Царем. Він не є догматичний, але запрошує до

уважної і критичної студії його змісту у світлі Святого Письма. Він не мішається в ніякі суперечності, і його сторінки не є

отворені для особистих цілей.

Увага до передплатників: Гроші треба висилати до бюра в

вашому краї згідно з приписами для безпечного доручення гро-

шей. Гроші прймаємо в Брукліні з тих країв де нема бюра, і тільки через міжнародний переказ. Увагу про скінчення передпла-

ти (з карткою відновлення) висилаємо щонайменше один місяць

нім передплата вийде. Зміни адреси, коли вислана до нашого бюра, можна сподіватися в протягу одного місяця. Вишліть

вашу стару як і нову адресу.

Просимо адресувати до Товариства Вартової Башти у всіх випадках.

Бюра Ціна річної передплати America (U.S.), 117 Adams St., Brooklyn 1, N.Y $1 Australia, 7 Beresford Rd., Strathfield, N.S.W 6e Canada, 40 Irwin Ave., Toronto 5, Ontario $1 France, 27 Bolte Postale 23-16, Paris 16” $1 Poland, UI Regowska 24, Lodz 7 $1 Switzerland, Allmendstrasse 39, Berne Fes 5 Uruguay, Joagufn de Saltarain 1264, Montevideo 2 peson

Переклад цього журналу являється в многих мовах

ВСІ ЩИРІ СТУДЕНТИ БІБЛІЇ, які з причини немочей, убожест-ва або якогось нещастя не можуть заплатити передплату, можуть

отримувати Вартову Башту даром на письменну аплікацію до

видавців, зроблену раз у рік, зазначуючи причину такої просьби. Ми раді помогати бідним, та почтові приписи вимагають написа-

ної аплікації кожного року.

Друковано в Сполучених Державах Америки Printed in the United States of America

Entered as second-class matter July 9, 1924, at the post office at Brooklyn, N. Y., under the Act of March 3, 1879.

С П О М И Н Н А 1 9 4 9 Р .

Згідно з обчисленням, то 14 Нісан почнеться при заході сонця на 12 квітня, 1949 р. Це погоджується з цикльом Матоніка або із що -19-літним цикльом, в гармонії з котрим 14 Нісан почався в той самий день, на 12 квітня, 1930 р. Отже по 6-тій годині, стандарт тайм, у вівторок, 12 квітня, цього року, всі збори посвячених Божих людей зійдуться разом в якомусь умовленому місці й годині, щоб святкувати річний Спомин Христової смерти. Зібрання треба формально отворити піснею й молитвою, потім нехай якийсь посячений і відповідний брат з помазанного остан- ка, як можливо, дасть виклад, або відчит або промову, про зна- чіння цієї події. Потім після молитви о Боже благословення особ- лившо на хліб ї вино, ті символи треба подавати разом, щоб ті з останка брали участь згідно з Божим приказом через Христа. Ті символи складаються із опрісноків і ферментованого червоно- го вина, які схожі до тих, що наш Господь уживав. Всі люди приязно заінтересовані, хоч і не належать до помазаного остан- ка, є сердечно прошені прийти й засісти серед них, і слухати й придивлятися всьому що бере місце, для свого збудування й сту-дії послушенства Божих людей до Його заповідей. Зібрання треба закінчити піснею й молитвою, по відповіднім оголошенню служби.

СТУДІЇ “ВАРТОВОЇ БАШТИ”

Тиждень 3-го Квітня: “Віддання Пошани Судді”.

¶ 21-27, “Вартова Башта” з Марта, 1949., також

“Держіться в Любви Божій”.

¶ 1-11, “Вартова Башта” з Марта, 1949.

Тиждень 10 Квітня. “Дорога Втіхи й Добробуту”.

¶ 1-8, “Вартова Башта” з Марта, 1949., також

“Побільшення Вашого Служення”.

¶ 1-9, “Вартова Башта” з Марта, 1949.

Тиждень 17 Квітня; “Побільшення Вашого Служення”

¶ 10-26, “Вартова Башта” з Марта, 1949.

Тиждень 24 Квітня: “Побільшення Вашого Служення”.

¶ 27-33, “Вартова Башта” з Марта, 1949., також

“Здорові Средства Надбання”.

¶ 1-8, “Вартова Башта” з Марта, 1949.

.

Ц

ВІСТНИК ЄГОВОГО ЦАРСТВА

Vol. LХХ Март, 1949 №3

ВІДДАННЯ ПОШАНИ СУДДІ

(Докінчення)

“Ось йде Господь із тисячами сьвятих своїх, зробити суд над усіма.” — Юди 14,15, Ам. Стан. Вер.

ОРАБЕЛЬ, що пливе до скалистого берега мусить бути обережним. Кострубаті скали

заховані під водою можуть спричинити йому не- щастя. Як заховані скали розбивають кораблі або неуважних пливачів, так дияволські агенти, що повлазили, показують нібито любов до бра- тів, щоб закрити свої самолюбні, нечисті наміри. Вони призвичаїлись до частих празників лю- бови в часі Юди і мішалися з Божими людьми і брали участь в їх празнику. Що саме ті празни- ки любови були, то цього нема виразно описано в апостольських історіях; одначе вони не були примусовими для христіянських зборів і через те перестали існувати в їх старинній формі. Са- молюбні люди описані тут надуживали їх. Сьо- годні ми маємо конвенції свідків Єгови, між- народні, народні, дистріктовні й окружні. На таких конвенціях бувають установлені кафете- рії де прибувші на конвекцію можуть дістати здорову поживу за дешеву ціну або й безплатно і можуть їсти спільно в їдальнях, все це для ви- годи Господніх людей з уміркованим сред- ством. Не є це оживлення тих старинних праз- ників любови. Але ті правильні великі зібрання дають спромогу братам засісти до духового стола, вислухати Слова Божого й виклади про службу й спільно виконувати Його волю. До- кази є, що це є більше впливові й будуючі (празники) чим стародавні празники любови. Одначе, і в цих корисних зібраннях Диявол без- настанно старається просякнути деяких своїх слуг лихим наміром, щоб зловити деякі необе- режні душі. Тож найлучше бути обережним всякого часу.

22 Це духових користей, що людина повинна шукати в Господній організації, бо ж вони є средством для вічного життя. Але ж звірські особи шукають вдоволити їх тіла, будь то їх шлунок або їх половий апетит або їх бажання сили. Потім, як Ісус чудом накормив пять ти- сяч людей, многі ішли за Ним; але Ісус сказав: “Шукаєте мене не тому, що бачили чудо, а що їли хліб і наситилися. Трудіться не для їжи по- 22, 23 (а) Як вони кормлять себе без страху? (б) Як вони подібні до безводних хмар, ввіче мертвих дерев, блукаючих звізд, піни филь?

гибаючої, а для їжи, що зостається в вічне жит- тя, котру Син чоловічий вам дасть.” (Иоана 6:26,27) Ті що понижають себе до звірського рівня не шукають духового покарму для вічно- го життя в новім світі. Вони тільки думають про це життя і щоб тішитися самолюбними ко- ристями коштом Господньої організації. Вони неначе ті пастирі, що стрижуть і використують стадо, щоб одягнутись і кормитись. Вони не жу- раться потребами інших, але думають найперше про себе: коли вони празникують з нами, па- стирі, без страху кормлять себе.” (Ам. Стан. Вер.) “Вони не сумніваються празникувати між вами, вони не дбають про нікого тільки про се- бе.” (Юди 12, Мофат) Бажаючи тільки кори- стати, як такі люди можуть бути благословен- ням для інших? На погляд вони є обманчиві, і розчаровані, як ті хмари, що про них ратай ду- має спустять йому вельми бажаний дощ, але котрі то хмари є безводні й гнані вітром без доручення вогкости.

23 Ті самолюбні люди не добачують дійсної причини чому Бог покликав своїх людей до своєї організації, іменно, бути плідними в пра- ведних ділах і сияти небесним світлом. Будучи між нами, вони повинні добавити щось до ду- хового добра організації, але вони занедбали бути сияючим світлом в цім темнім світі. Вони неначе те дерево, що в часі зірвання овочів є пусті без овочів, що указує вони втеряли свою ціль й є так задобрі як мертві. У Палестині не- плодовиті дерева були зрубані або викорчувані, щоб оминути податки на овочевих деревах. Ко- ли викорчувані, тоді такі безовочні дерева ста- ють двіче умерлими. Так і люди цього рода, що стались мертвими до праведних діл, будуть зни- щені на віки без ніякої надії. Замісць чудових овочів, вони непорядно приносять діла ганьби, як і буйні филі морські колотять намулом і бру- дом, змішавши це з своєю піною. (Іса. 57:20,21) Вони не держаться курсу студії в праведності, не виконують організаційних наказів як свідки Єгови, але неслушно бродять поганою стежкою. Вони є тими блукаючими звіздами, що не мають части у сповненню Даниїлового пророцтва в часі кінця: “І розумні сияти муть, неначе світили

35

К

36 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

на небі а навернувши многих до праведності — неначе зорі, по вік, на завсіди.” (Дан. 12:3) Для таких блукаючих звізд немає заховано місця в небесному царстві. Декретом великого Судді, Єгови, “чорна темрява схоронена на віки” для них. (Ам. Стан. Вер.) Це значить знищення.

ПРОРОЦТВО ЕНОХА 24 Через вірного Еноха, Бог Єгова предсказав.

що Він поставить релігійних людей по висшого роду на суд. Енох був семий в ряді людського роду, числячи від першого чоловіка Адама, як слідує: (1) Адам, (2) Сет, (3) Енос, (4) Каїнан, (5) Магалалель, (6) Яред, і (7) Енох, За Енохо- ву віру й вірне поступовання по Божій дорозі, він був “перенесений, щоб не бачити смерти.” Та нім його перенесено поза силу лукавих лю- дей спричинити йому насильний конець, Бог ужив його як пророка. (1 Мойс. 5:1-24; Жид. 11:5,6) Енохове особисте пророцтво було пе- редане поза Еврейськими Писаннями, Воно не було уставлене в Біблію аж Юда був натхнений записати його. У двох останніх століттях перед Христом, появилися книжка звана “Книга Ено- ха”. Одначе ні Ісус ані його ученики не признали її за натхнену. Ця книжка, примірники якої знай- дено в грецькій і етиопській мові, складається з двацяти голов, поділені на 108 розділів. Вона сталась дещо популярною по смерти Христа й апостолів. Вона напевно не була написана Ено- хом, але кількома підшитими писателями, які защипили пророцтво Епоха в другій Голові, щоб цим чином надати їй власть і правдивість *

25 Юда навів те пророцтво Еноха, як воно було передане, а не по змісту книги Енохової, коли він писав: “Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, кажучи: Ось йде Господь із тися- чами святих своїх, зробити суд над усіма, і до- корити між ними усіх безбожних, за всі діла безбожності їх, що безбожно накоїли, і за всі жорстокості, що говорили проти Нього гріш- ники безбожні.” (Юди 14,15, Мофат) Це прихід Єгови чинити суд предсказав тут Енох; і пе- реклад з Єврейського цей 14 вірш Юдин зву- чить; “Ось, Єгова йде з десятьома тисячами своїх святих.” (Переклади Деліща; також Сал- кінсона і Гінзбурґа) Тим вождом святих є Месія, Ісус Христос, якому Єгова поручив святий суд, Єгова післав його як свого судівничого Післан- ця до храму, щоб Він виконав суд. Отже, як представлений в цім святім Судді, Єгова прихо- дить і судить через Нього. (Иоана 5:27-29; Діян. 17:31) Цей прихід відбудеться при кінці цього світа, бо Ісус виповів пророцтво про кі- нець світа й закінчив його приповістю про вівці * В тій “Книзі Еноха” пророцтво Еноха наведене Юдою зву-чить: “Бо він приходить зо своїма десятьома тисячами і своїми святими, щоб виконати суд на всіх. І знищити усіх безбожніх, і засудити всяке тіло за всі діла, їх безбожницькі, які вони без- божно поповнили, і за їх лиху мову й за все, що безбожні гріш- ники говорили проти нього”. — Взято з Другої Голови.

24, 25. (а) Як Енох був семим від Адама, і що він пророкував? і коли його пророцтво сповнилося?

й козли, кажучи: “Як же Прийде Син чоловічий у славі своїй, і всі святі ангели з ним, тоді сяде він на престолі слави своєї; і зберуться перед него всі народи; й відлучить він їх одних од дру- гих, як пастух одлучує овець од козлів.” (Мат. 25:31,32) Це розділення людей і народів тепер відбувається, згідно зо всіма фактами перед нами; і безбожні грішники про котрих Енох пророкував мають тільки один можливий вирок перед собою. Себто, бути відділеними в гро- маду “козлів” по лівиці Судді, щоб їх пока- рати вічним знищенням. — Маттея 25:41-46.

26 Бачучи, що ми знаходимося в часі цього суду і що день виконання суду наближається, Бог Єгова дозволяє безбожній клясі вийти на яв. Для тієї цілі Він дозволяє їм займитися без- божними ділами й словами. В цей спосіб Він може засудити їх за всі такі безбожницькі діла проти Його імя, Його царства, і проти Його вірних свідків. Ми не повинні дивуватися їх по- явленням між нами і навколо нас. В цім “часі кінця” предсказано було, що беззаконня помно- житься. Ми повинні потішати себе, що їх ко- нець є предсказаний і близький. Юда указує на них, коли каже: “Ці люди—миркачі, нарікають на свою судьбу в життю—вони ходять по своїм хотінню пристрастей, уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користей.” (Юди 16, Мофат) Ізза браку побожности із вдоволенням, що є дорогоцінна річ до набуття, вони наріка- ють і зраджують брак віри в Божу опіку для Його людей. Його дороги не відповідають їм. Вони не бачуть такої річи, як Теократична орґа- нізація в якій Бог Єгова через Ісуса Христа призначує місце служби по своїй вподобі. При- родна річ, вони не шанують Найвисшого Судді, але добачують хибу в їх судьбі життя. Тому що вони не можуть поступати по свойому в Його Теократичній організації і тому, що з бі- гом часу, Його святі ангели викинуть їх на осто- ронь, вони нарікають і виповідають свою нена- висть проти визначних слуг Господа Бога. Бу- дучи рабами самолюбного бажання й пристра- стей, вони не можуть позбутися цього. Не зміг- ши знайти вдоволення для них внутрі Божої вірної організації, вони нарікають, злорічать.

27 Думаючи, що їм належиться більша виз-

начність чим вони дістають, ті миркачі стараю- ться звернути увагу на себе і говорять з горда. Вони дають свої власні погляди й вияснення із повагою, многими словами, приписуючи собі велику вагу. Бажання, щоб використати завжди є їх мотивою. Отже вони поглянуть навколо, назвуть по імени людей, показують подив до них, і стараються випликати прихильність і по- пертя для них. Воно не є щире, але виконується з надією на якусь користь, матеріяльну або со- ціальну. Їх змагання використати при помочи співближнього, засліплює їх до висшої цілі плекання ласки в Сотворителя і Дателя життя. 26. Як вони є миркачами, ходячи по своїх хотінню?

27. Як вони говорять? і чому показують обожання осіб?

Март, 1949 В А Р Т О В А Б А Ш Т А 37

В цей рішучий день суду вони не віддають на- лежитої пошани великому Судді, який може нагородити життям або знищити сотворіння. За цю їх нахабність вони пропадуть. Якщо ми любимо й шануємо Суддю, шукаємо обіцяного

життя вічного з Його рук, тоді ми будемо чува- ти проти тих засуджених одиниць і не дамо їм заохоти. Ми будемо боротись проти них цілим серцем в обороні віри, за оправдання великого Судді всіх.

ДЕРЖІТЬСЯ В ЛЮБОВІ БОЖІЙ

А річ, яку Господь Ісус Христос предсказав відносно кінця світа, є якраз противна, що

світ мав би бути навернений до Бога Єгови і Його Христа. Він сказав: “Задля намноженого беззаконня більшости людей любов прохолод- не. Але хто видержить до кінця той спасеться”. (Мат. 24:12,13, Амер. Перек.) Юда, брат Ісуса, написав більшість свого листа виразною й яс- ною мовою, щоб виявити тих, що тепер чинять беззаконня й стараються охолодити нашу лю- бов до Бога й вийти з його любови. Юда ука- зує, що він не є один із дванацяти апостолів Христа, але говорить про інших як апостолів, що дали пересторогу тим робітникам безза- коння в останних часах цього світа. Він пише: “Ви ж, любі, згадуйте слова, проречені від апо- столів Господа нашого Ісуса Христа, бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателі, що ходять по хотінню свого безбожя. Се ті, що відлучаються (від єдности віри) тілесні, що не мають духа.”— Юди 17-19, Ам. Стан. Вер.

2 Нам тільки заглянути до другого листа Пет-

ра (3:1-4) щоб знайти написану осторогу тим апостолом відносно “останніх днів”, в яких жи- вемо. Він каже нам, що присутність ругателів і недовірків буде доказом пізної години цього світа, і що за ними глядіти не між поганами, що немають приступу до Біблії, але внутрі так зва- ного “Христіянства”. Вони ругають і насміха- ються з нас за вірування, що по пророцтвам і світових обставинах, ми прийшли до кінця сві- ту, що Царство народилося в небесах, і що Суд- дя Єгови прийшов до храму і відбуває суд над домом Божим так і над народами. В їх власних умах вони відкладають прихід Господа й час його суду, і згідно із цим вони дальше йдуть за своїми безбожними пристрастями, відчуваючи, що час обрахунку не є ще близько.

3 Супроти одностайної роботи, яку Господь

Бог виконує між своїми людьми по цілому світу, ругателі уживають ріжних средств для витво- рення розколу й установлення відріжнення між Його людьми. Вони не показують правдивого духа, але вони є звірями як і інші природні лю- ди. Хоч останнє й цілковите сповнення Йоїла 2:28-32 тепер відбувається і Господь Бог вилляв свого духа на свого вірного останка в тілі, то ругателі не приняли того виллятого духа. Отже між ними немає тієї палаючої ревності до Божої 1. Чи Юда був апостолом? І проти кого він нас остерігає? 2. Як Петро остерігає нас проти тих ругателів? І як вони ругаються? 3. Як вони не указують любови єдности й духовности?

служби. Вони нападають нас зневагами, роз- буджують боротьбу й незгоду в зборах, щоб витворити розділення й відтягнути нас від Бо- жої роботи свідчення. Вони не збирають з Го- сподом жнив, але розкидають. Це не побільшає любови до Бога ані не заслугує любови від нього.

4 Серед таких обставин, який є властивий

напрям для вірного останка наслідувати, щоб мати участь “в нашім спільнім спасенню”? На- ступаючі слова Юди кажуть який: “Ви ж, любі, найсвятішою вашою вірою будуйтеся, і в духові святому моліться, і себе в любові Божій хоро- ніть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічного”. (Юди 20,21, Ам. Стан. Вер.) У першім вірші Юда каже нам, що ми є “од Бога Отця освячені, і схоронені для Ісуса Христа”, і він молився, щоб Боже милосер- дя, мир і любов умножилися для нас. Щоб ця молитва сповнилась для нас, то ми мусимо дер- жати себе в любові Бога. Як?

5 Це треба віри, щоб угодити Богу. Ругателі й

недовірки бажали б знищити нашу віру, коли її найбільше потрібно. Проти їх лайки, наруг і нахаб ми мусимо збудувати себе і наших братів в ній, щоб ми мали сильне побудження угодити Богу. Це є найбільше свята віра, бо вона вповає на Бога святости і основана виключно на Його святім Слові. Вона не спочиває почасти на пе- реказах світських релігій або на високо-звуч- них фільософіях людей цього світа. Вона ціл- ковито відділена від них, і не пристає до люд- ських плянів для “кращого і лучшого світа со- твореного людськими руками”. Наша віра впо- ває на новий світ, який самий Бог установить і котрий буде підлягати царству його любого Сина Ісуса Христа.

6 Щоб збудувати себе і рости потужним в цій

найсвятійшій вірі, ми мусимо студіювати Біблію й познайомитися з нею і дістати лучше розу- міння її, більше й більше переконати себе о її правдивости. Для цеї цілі ми будемо уживати всякі біблійні підручники о які Бог постарався для нас через свою організацію. Всі зібрання й згромадження для студіювання Його Слова ми будемо спільно учащати з нашими братами. Ми заглибимо вплив Його слова на наше життя че- рез служення нашим братам і через проголо- шення його горюючим людям у світі. Цим нап- рямом ми зможемо “боротись щиро за віру яка

4,5. Де ми держимо себе? б. Як ми будуємо себе?

Т

38 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

раз була передана святим.” (Юди 3, Ам. Стан. Вер.) За це Бог любить нас.

7 Цього ми не можемо виконати без молитви.

Нам сказано молитися “в святім духу”. Це ми робимо, коли молимося в гармонії змісту Його Слова, і ті річи Бог дає нам побачити силою Його духа. Молення по хотінню нашого тіла, як це роблять природні люди цього світа, не при- несе нам жадної відповіди від Бога. Ісус, спов- нившися Божим духом, навчив нас як молитися. І ціле Слово Боже написане під натхненням Йо- го духа показує нам о що треба молитися. Ми будемо молитися о сповнення Його духом, зна- ючи, що Богу більше угодно дати це своїм ді- тям, чим земним родичам добрі річи своїм ді- тям. Його дух є діяльною охороною проти впли- ву цього світа й релігійних ругателів цих часів. Якщо ми молимося в дусі святім, тоді наші мо- литви відкриють правдивий стан серця; і це Бог любить.

МИЛОСЕРДНІ ДО ІНШИХ ЯК ДО СЕБЕ САМИХ 8 Якщо ми держимо себе в любові Божій, тоді

можемо сподіватися, що милосердя буде умно- жене нам. Бог умножить його нам через нашого Господа Ісуса Христа, Ми безнастанно потребу- ємо його, бо ми знаходимося ще в упавшому тілі. Це продовження Його милосердя до нас значить вічне життя в кінці, бо через нього нам прощено наші гріхи й привернено до Божої ла- ски. Тим більше, коли Бог підніс Ісуса з мертвих, Він наділив Його “незмінною милостю Давида”. (Діян. 13:34; Іса. 55:3) Це є особливша ласка мати участь в Христовім воскресенню, і цього вірний останок може сподіватися по нашім вір- нім держанню себе в любові Божій аж до кінця. — Филип. 3:10.

9 Ми самі надіємося на дальше Боже милосер-

дя. Отже ми мусимо бути милосердні до інших яких вічне життя є загрожене. Юда каже нам: “Також інших милуйте, розсуджуючи; інших же страхом спасайте, вихоплюючи з огня, ненави- дячи ще й одежу, од тіла опоганену.” (Юда 22,23, Ам. Стан. Вер.) Тут ми мусимо розрізня- ти між цими а засудженими ругателями і звіря- чими, яких знищення було представлене огня- ним кінцем Содоми й Гоморри. Повлазивши між Божих людей, вони стараються зробити нас несталими, непевними й повно сумнів чи це правда, чи це Господня робота, чи це Господня організація. Юда каже, щоб ми мали співчуття й милосердя до тих, що їх захитано й в сумніві. Терпеливо старайтеся збудувати їх знов у вірі раз доручену святим. Ми мусимо ділати скоро тепер, бо живемо в день, коли суд почався в домі Божому.

10 Такі несталі одиниці знаходяться в небез-

7. Як ми молимося в святім духу? 8. Чому нам дальше вповати на милосердя нашого Господа Ісуса? 9. Як декотрі стали захитані? І чому ми мусимо мати милосердя до них? 10. (а) Як ми вихоплюємо деяких із огня? (б) Як ми ненавидимо вплямлеву одежу і можемо бути милосердні?

пеці огня або вічного знищення схороненого для “козлів” у цім часі. Коли ми скоро прийдемо до їх помочи з напоминанням, вказівками та молитвою, тоді в дійсности ми вихоплюємо їх з огня. Деякі можливо піддалися звідникам і попалися в неморальність з ними або в чужо- лоство із цим світом, духово кажучи. Коли так, тоді спідна одежа до їх тіла була опоганена че- рез підданняся звірячим звичаям. Вони запля- мили їх тотожність як правдиві христіяни. Ми ненавидимо таку одежу, і боїмось сплямити на- шу одежу христіянської тотожности в такий спосіб, тому що це не подобається Богу й може запровадити в погибель. Одначе хоч ми ненавидимо сплямленої одежи, ми однак є ми- лосердні до того, що її носить. Ми стараємося помочи їм назад до спасення від смерти до якої така світська, звіряча нечистота нарешті допро- вадить їх.

11 Бажаючи нам осягнути “спільне спасення”,

Юда при кінці пригадує нам про Того, що може дати нам перемогу в цій великій боротьбі за віру. Він є Той, що йому належиться слава, ве- личність, царство й сила, і Юда це робить у мо- литві своїй за нас, кажучи: “Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радості, єдиному премудрому Богу, Спасителю, нашому, слава і величче, держава і власть, тепер і по всі віки. Амінь. (Юди 24,25, Ам. Стан. Вер.) Ми з остан- ка бажаємо схоронитися проти спотикання у знищення. Ми бажаємо, щоб Ісус Христос во- скресив нас із мертвих і представив нас у духо- вому звершенню перед славну присутність Бога із великою радістю. Тому ми також повинні приписати богу Єгові славу, величність, дер- жаву й силу. Якщо ми признаємо ті річи Йому тепер, коли Він перебрав маєстатну власть Цар- ства над цілою землею, тоді ми упорядкуємо наше життя на землі в гармонії й нести мемо свідоцтво про Нього. Тоді Він схоронить нас від упадку й приведе нас у небесне царство. Всі люди доброї волі, що бажають бути признані на вічне життя в новому світі, мусять також приписувати славу, величність, державу й власть єдиному Богу. Він — “наш Спаситель через Ісуса Христа нашого Господа.”

11. Чому тепер приписувати Богу славу, величність, державу й

силу?

УЖИВАЙТЕ КАРТКУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

Один місяць нім скінчиться ваша передплата на ВАРТОВУ

БАШТУ як отримаєте картку яку треба виповнити й завернути до

бюра в Бруклині або до відділу в краю в якому ви живете. Збо-

рові слуги, і инші особи, висилаючи відновлення на ВАРТОВУ

БАШТУ, повинні уживати тих карток . Через виповнення тих

карток-відновлення ви цим запевняєте собі дальшу висилку ВАР-

ТОВОЇ БАШТИ без перерви й опізнення. Є це важно також

щоб підписувати своє ймя однострійно, і назначити зміну адреси

на тій картці.

ДОРОГА ВТІХИ Й ДОБРОБУТУ “Тоді ущасливиш свою путь, і мати меш добрий успіх.”— Ісуса Навина 1:8, Анг. Вер.

ГОВА запевняє добробут. До Нього зверне- но Псальму 119:165: “Великим добробутом

радуються ті, що люблять твій закон і не зазна- ють спотикання.” (Ам. Пере.) Щоб любити Бо- жий закон, сповнення якого провадить до доб- робуту, ми мусимо знати його. Знання Його Слова, що містить Його закон, є важним для нашого триваючого щастя й вдоволення. Якщо ми слідкуємо Його Слово і Його закон, від кни- ги Битія до книги Одкриття, і ступаємо за уста- новами правди й праведности, тоді ми повинні осягнути вдоволення, що приходить з добробу- ту, і всі перепони які зустрічають нас, зникнуть перед нами чи то в один спосіб чи в другий. Го- сподь Бог поможе нам, і студіюючи Його Слово й шукаючи Його провідництва, ми знайдемо ви- хід. Це не значить, що ми не будемо мати труд- ностей деколи. Найтрудніші завдання можуть виринути в нашім життю, як отті що наші брат- тя у вірі бувають кинуті у вязницю несправед- ливо, або юрбу порушать проти нас, та коли ми, у світлі Божого Слова, знаємо що ми робимо, тоді й поконаємо ті трудности.

2 Отже ми мусимо поступати за одкриттям Божої правди. Ми не можемо звільнити в нашім шляху і сказати: ‘Я вже перечитав Біблію два або три рази, і я маю досить добре поняття про неї’ Ні; ми є діраві посудини, отже ми потре- буємо безнастанного доповнення. Також у своїм власнім часі Бог дальше вдкриває свою правду для нашого добра. Це Він відкриває, тому що Він є товмачем її. Ми не є товмачами Його Сло- ва, але ми мусимо тримати себе із Його одкрит- тям. Він каже: “Мій сину! памятай чого я тебе навчаю, й ховай заповіді мої в серці. Бо з ними жити меш на світі довголітен, і спокій прине- суть вони тобі.” (Прип. 3:1,2 Ам. Перек.) Ми ні- коли не повинні занехати студіювати Писання, але памятати на заповіди Божі. Чинячи це, ми скористаємо, і цей напрям принесе нам довге й щасливе життя із щедрим добробутом.

3 Апостол Павло напоминав Тимотея студію- вати Боже Слово безнастанно: Він сказав: “Пи- льнуй читання Письма, твого благовістя, і твого навчання, аж покіль прийду.” (1 Тим. 4:13, Мо- фат) Павло інтересувався Тимотеєвою студією Біблії і навчанням з Божого Слова, тому що він бажав бачити поступ молодого чоловіка. Він сказав до нього: “Ніхто ж нехай молодістю тво- єю не гордує; а будь взором для вірних у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті. . . . Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всіх.” (1 Тим. 4:12,15, Мофат) Тут думка є, щоб поставити добрий приклад у зборі Бо- жих людей; і коли інші побачуть твій поступ в добрім напрямі, тоді й інші пійдуть за нами. 1. Що запевнило вам дійсний добробут? 2,3. Для якої доброї цілі ми повинні безнастанно студіювати Боже Слово?

Вони побачуть користь в студіюванню й навчан- ню Біблії. Вони завважають вашу побожність на своє велике добро й вдоволення. Вашим на- прямком життя вони завважають ваше цілко- вите вдоволення й радість. Оце Павло бажав побачити й в Тимотею, іменно, його поступ в Господній роботі, розширення його служення, а не його застій. Господь Бог запевняє нас, що коли ми не забудимо Його навчання, то наше життя буде приємне. І справді життя вірного христіянина є приємне, тому що він вдоволений вповні.

4 Через знання ми дістаємо розуміння Слова Божого. Ми студіюємо Його Слово, дістаємо вказівки й знання його і тоді ми заставляємо, це до роботи. Опісля, завдяки Божого благо- словення, ми бачимо наслідки й цим чином ми дістаємо оцінення й розуміння як Божі закони оперують. Нечистиві не мають такого розумін- ня, тому що вони не студіюють ані не присту- совують Божого Слова. Богодухнувенний муд- рець, пишучи Приповісти, каже: “Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання. В правій руці в неї —життя на світі довге, а в лівій у неї—багацтво й слава. Усі шляхи її—шлях приятні, і всі стежки її—задоволення.” (Прип. 3:13,16,17) Ми не мо- жемо тішитися довгим і щасливим життям якщо ми сваримось і кулакуємось з нашими христіян- ськими братами. Коли ж ми вірно йдемо слідами Христа й живемо по Його навчанню, тоді ми будемо в мирі з нашими братами. Наші дороги будуть мирні. Ми йти мемо шляхом, що про- вадить до щасливого життя для кожного одного з нас. Людина, що не суперечається з іншими, має вдоволений і мирний ум. Вона є веселим бра- том з яким приємно співтоваришити, і цим улек- шує нам спільно побільшити Божу роботу. Всі такі, що співтоваришать разом у зборі христіян, всі повно-часні вістники Царства, що є вислані гуртками в якісь особливші території або в чу- жинецькі краї, мусять співпрацювати разом в мирі із своїми спів працівниками. Такий бо нап- рям вдоволення. Він приносить радість.

5 Павло описав Тимотеєві тих, що бувають го- тові до суперечки. Є такі люди, що люблять су- перичатись над словами. Вони вірують в супе- речку більш ніж в діло. Вони не розуміють, що Божа служба приходить перед їх драчою. Знов є такі люди, що люблять обчерняти і знаходити помилки й впускати поговірки. Ніхто із них не вдоволений, ані не може йти таким напрямом. Вони можливо хваляться їх великою службою на полю як їх примірним життям. Але й це не є дійсним багацтвом для таких одиниць, і воно не принесе їм користи, тому що вони не є вдово- лені. 4. Як ми дістанемо зрозуміння й приємний спосіб життя? 5,6. Чому дехто не осягне нагороди з їх побожністю?

39

Є

40 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

6 Із усіма Його здоровими вказівками в Го- споднім Слові, ми повинні зрозуміти ум Госпо- день в цій справі. Якщо це ми зробимо, тоді знайдемо вдоволення. Господь не бажає, щоб обмовляли наших братів й обсуджували їх, але полишити це діло Його Синові, якому він пору- чив усякий суд. Чому ж нам починати обсуджу- вати наших братів? Чому витворювати підозрін- ня проти них, і витворювати розколи в наших рядах? Чому нам не доглядати нашого власного діла й звернутися до проповідування євангелиї? Чому не старатися бути цілком вдоволеними, з миром в умі й радістю, і бути в приємнім відно- шенню з нашими братами? Часом деякі особи уявляють собі таку високу позицію в життю, що вони можуть статися суддями і знаходити помилки в інших. Тоді вони спричиняють зако- лот в христіянськім зборі, аж покіль всі стають невдоволені, В дійсности вони не користають із цього, бо ж це тільки побожність приносить нам добро якщо вона співтоваришить із вдово- ленням. Однак велике добро виходить із знання правди і з служення Богу і в побожнім життю. Так, велика це користь, якщо ми є вдоволені, Одначе нам не годиться бути обсудами. Інакше ми не будемо вдоволені. Побожність мусить бу- ти спільна із вдоволення, якщо ми бажаємо знай- ти радість в тім, що ми є свідками Єгови і спів- товаришимо в Його Теократичній організації. Наше служення Богу мусить мати звязь з миром між нами самими. Інакше, ми не зазнаємо щастя.

7 Служачи Богу ми повинні бути вдоволені із поживи й одежи. Хто бажає збагатитися той попадає в спокусу. Добре апостол каже: “Ко- рінь бо всього лихого сріблолюбство," (1 Тим. 6:10) Це правду він каже, що через таке бажан- ня многі христіяни відблукалися і прокололи свої серця многими муками. Але ж, коли христі- янин має потрібну поживу й одежу й має знання

7. Чому нам бути вдоволеними?

про Бога й Його наміри, що ж більше він пови- нен бажати? Чей же поживою й одіжю ми по- винні бути вдоволені. То все, що нам обіцяно як Божим слугам. Ми ж нічого не принесли на цей світ коли ми народилися. Тож чому галасувати про те, що хтось інший має? Якщо ми можемо помогти іншим людям з поживою й одіжю, то це поміч їм в Божій службі. Одначе ми не по- винні чутися, що хтось інший обовязаний кор- мити нас і одягати в нашій потребі. Якщо вони бажають помогти нам, то це добра річ, і коли це вийде на добро в Божій службі. Та річ в тім, що так довго, як ми маємо поживу й одежу, то ми повинні бути вдоволені, бо опріч того ми маємо щось далеко цінніше чим пожива й одіж. А це вість про Боже царство. Найважніша річ для нас в Господній організації мати знання Його Слова і служити іншим і бути вдоволе- ними.

8 Та людина, що приходить до знання правди, повинна почати проповідувати її, тому що це принесе їй багацтво в Господі. Вона повинна використати нагоду служити, що є можливим для неї посісти знання про вість Божого цар- ства. Чи ви бажаєте статися міністром (пропо- відником)? Ви можете статися ним, і так розши- рити ваші привилеї в службі. Він любить своїх слуг, і ми завжди можемо вповати на Його по- міч всякого часу в потребі. Коли ми станемося слугами Всемогучого Бога, тоді ми потребуємо всякої помочи й вказівок від Нього через Його організацію, щоб мати спільність у великій ро- боті проповідування євангелиї на свідоцтво ці- лому світу нім прийде конець в битві Армаґедон. Як слуга видимої організації Божих людей, То- вариство Вартової Башти Біблії й Брошур го- тове помагати вам у вашім служенню й побі- льшенню служення. Активне служення докаже вам, що воно є дорогою щастя й добробуту.

8 Чому ним займатися служенням, і хто поможе нам?

ПОБІЛЬШЕННЯ ВАШОГО СЛУЖЕННЯ

ТАРАЮЧИСЯ заохотити всіх вірних охотни- ків сьогодні у великій роботі розширення

почитання Бога по цілій землі, як Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур справляється з нами? Завважте ті ріжні способи, чи ви є пе- редплатником Вартової Башти, або отримуєте числа цього журналу регулярно від вістника Царства на вулиці або від того, що відвідує ваш дім в своїй руті з кожним числом? Якщо так, то це Товариство помагає вам мати стичність з журналом Вартовою Баштою раз на місяць. Цей журнал виходить у шіснацятьох мовах. От- же, чи читач Вартової Башти говорить по анг- лійськи або якоють іншою мовою, то Товари- ство все цікавиться ним. Без ріжниці якими язи- 1, 2 Яким видавництвом Товариство показує заінтересовання

в міністрах?

ками читачі говорять, організація Вартової Баш- ти старається сягнути кожну голодну одиницю з духовим “покармом у пору”.

2 Кожного місяця Товариство видає також у многих мовах служебний папір під титулом “Ін- формант”. Якщо ви приступаєте до активної служби Божого Слова, тоді Товариство бажає, щоб ви отримували кожне число того “Інфор- манту”. Воно видає журнал “Пробудись!” два рази у місяць, який містить многі й цікаві начер- ки із цілого світа. Цей живий журнал помагає вам поступати впарі із часом і достарчає мате- ріялу для ужиття на полю служби, і також мате- ріялу для викладів в часі служебних зібрань і на прилюдних оказиях. Отже Товариство ціка- виться кожною особою і її поступом в Господ- ній службі, відвідуючи ваш дім тижнево або мі-

С

Март, 1949 В А Р Т О В А Б А Ш Т А 41

сячно з журналом або Інформантом. Так, воно інтересується вами особисто, що коли б ви на-писали до Товариства по інформацію й поміч, то воно прийде до вашого дому із відповідю листовно.

3 Дальше, Товариство бажає помогти вам по- більшити службу Всемогучому Богу, як Його міністер, для проповідування євангелиї. Під надзиром Товариства збори Його посвячених людей були зорганізовані в тисячох місцевостях по цілому світу. Товариство інтересується всіма членами таких зробів через назначення ріжних слуг до головних завдань для добра усіх. Воно назначує й фінансує подорожуючих представ- ників, як “слуги до братів” які вони відвідують усі збори й також самітні особи. Оці представ- ники помагають в розвязанню місцевих проб- лем, помагаючи в загальній службі на полю пра- ці, й йдуть з ріжними вістниками відвідуючи людські доми. Ми кажемо тим спеціяльним слу- гам брати вас від дому до дому і помагати вам в проповідуванню від дому до дому або в запо- чаткованню студії книжок з особами, щоб їх навчати з Біблії. Товариство не тільки має ба- жання, але помагає вам через своїх представни- ків в розширенню обєму й степення вашої хри- стіянської служби. Ті люди відвідують двіче в року кожний збір або юніт й перебувають тиж- день з ними. Кожний повинен використати такі відвідини, стараючись йти від дому до дому із тим слугою або поновно відвідувати людей, що взяли літературу. Якщо той слуга до братів є жонатий і його жінка їздить з ним, то й вона також повинна помагати в місцевих діяльностях, і сестри у зборі повинні приняти її поміч в їх праці на полю.

4 І так чи то поодинче чи гуртом, як збір віст- ників й зорганізовані групи, активні міністри Господа Бога приймуть поміч від Товариства для розширення їх служби. Товариство помагає кожному вістникові бути духово здоровим і в найсвіжіщій правді, стараючись о ріжні видав- ництва із вказівками на часі й про духову по- живу. Воно старається о групові студії Вартової Башти кожного тиждня у зборі, де ви можете учащати й дати вашу відповідь на питання з тижневої лекції. Учащати на такі студії Варто- вої Башти, це дуже важна справа для вас. Це правда, що ви читаєте Вартову Башту на самоті, але читаючи її одинцем, ви не скористаєте сті- льки з кожного параграфу, як би цього бажали. Читання є трудне для многих навіть з усіма їх школами. Вартова Башта старається уживати мови й фраз, що є зрозумілі для кожного від одного кінця краю до другого; але для деяких людей при студії Вартової Башти якщо є яке висловлення інакшими словами, то ці слова бу- вають вияснені згідно з місцевою говіркою, і тоді ця точка стає ясна для них. Коли ми чує- 3. Яким упорядкуванням Товариство показує дальший інтерес? 4,5. Якою особлившою студїєю воно напоминає брати участь в нім?

мо, шо хтось говорить або читає з властивим наголосом, тоді воно стає ясніше для нас.

5 Ми напоминаємо всіх слуг у кожнім зборі учащати на студію Вартової Башти й брати участь в її студії. Вони є дозрілими людьми у зборі, назирателями й помічниками в ріжних галузях (служення), і вони повинні дати добрий приклад для інших братів у зборі через вірне й постійне брання участи в студії. Тоді не тільки їх особистий поступ буде явний, але й всього збору.

6 Активні або служебні зібрання треба учаща- ти тижнево, або якнайчастіше, для всього зор- ганізованого збору з Божих посвячених людей. Напираючи на ті зібрання, ми бажаємо, щоб ви знали, що ми інтересуємося вашим розширен- ням христіянської служби у вашій території. Такі зібрання треба добре оплянувати, і місцеві слуги як і відвідуючі слуги до братів повинні постаратися, щоб вони були живі, інтересні, практичні, і корисні. Ми помагаємо з відци під- даням гадок при помочи Інформатора або спе- ціяльних листів. Окрім цього, Товариство пома- гає в розширенню вашої роботи через напоми- нання установити в кожнім зборі школу Тео- кратичної Служби, яка мала б відбуватися що тижня, як можливо.

7 Для властивого курсу студії в таких школах Товариство постаралося о знамениті книжки, як Теократична Поміч для Вістників Царства, і книжку “Узброєні для Всякої Доброї Роботи”, і воно видає регулярний розклад часу для пере- провадження таких міністеріяльних школів од- ностайно по цілому краю у всіх зборах. Це установлено для зросту вашого збору. Ці засі- дання школи на одну годину є інтересні самі со- бою, і вони помагають усім учасникам навчити- ся як промовляти публично, або як треба роз- мовляти про правду в часі поновного відвідан- ня, або як предложити впливове свідоцтво лю- дям, коли ми несемо свідоцтво від дому до до- му. Коли ми так продовжаємо ту школу, тоді “інші вівці”, що приходять до організації від часу до часу, можуть використати цей чудовий розпорядок для вишколу міністрів. Ми не ба- жаємо, щоб вони не мали тих добрих річей які ми маємо. Це тільки тому, що ви особисто ста- раєтеся розширити ваше служення, що ті “інші вівці” співтоваришать з вами у вашім зборі або юніті.

8 Ще одна річ: У многих краях, стейтах, про- вінціях і областях бувають відокремлені, са- мітні території. Оскільки можливо, Товариство має на увазі їх і висилає туди піонірів віст- ників. Часом їх висилаєся до зорганізованих громад, щоб помогти в розширенню їх діяльно- сти. Сповняючи припоруку від Господа Ісуса йти і навчати всі народи, само Товариство ін- тересується розширенням християнського слу- 6, 7. Які інші тижневі зібрання воно заохочує, щоб розширити служення? 8, 9. Який огляд праці Товариство показує по цілому світу?

42 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

ження у кожнім краю у світі. Для тієї цілі воно установляє Відділи або доставчі склади де ті- льки є відповідна територія. Воно набуває місце для такого Відділу й посилає туди вишколених людей в офісах, щоб вони дозирали справ Цар- ства в тій території.

9 Для вишколу спеціяльних представників й місіонарів, Товариство, навіть серед другої Сві- тової Війни відкрило науковий інститут, Варто- вої Башти Біблійну Школу Гілеад, у стейті Ню Йорк. Між іншими, активні слуги з тих Відділів приходять сюди й переходять ту школу й також практичний вишкол в головній кватирі Товари- ства в Брукліні, Ню Норк. Тоді воно висилає їх назад лучше вишколених і більше справних до тих Відділів. Воно відкрило многі місійні доми у многих краях, й туди воно вже вислало більше ніж шістьсот місіонарів із Школи Гілеад. Це по- казує широкий світогляд Товариства, що воно інтересується розширенням по цілій кулі земній і до тої широкої міри, що Вартова Башта видає літературу в 89 мовах в теперішнім часі. Всі гро- ші офіровані добровільно Товариствові є ужиті на програму розширення, стараючись віддати вірний рахунок Господеві за осторожне й дія- льне ужиття всіх таких грошей.

“ВИ СВІТЛО СВІТУ” 10 Кожний один вістник, у кожнім краю, має

активну часть в цім світовім розширенню. Все це зложено на вістників, що розказують правду іншим. Кожна одиниця, без ріжниці як відокрем- лена, кожна зорганізована група, без ріжниці як мала, мусить піддержувати службу, якщо вона має дальше розширитись на всіх фронтах. Кож- ний мусить безнастанно піддержувати свою часть праці в його території. Всі разом, вістники становлять “світло світа”. (Мат. 5:14) Як би не вони, то ніяке світло про царство Єгови під Ісусом Христом не сияло б у світі сьогодня, і тоді мусіли б “каміння проповідувати”. Тому що кожний з нас сияє тим світлом, тому наші сусіди, зараз біля нас, вчуться про нагоду як пізнати про життя-даючу правду. Ми сияємо на вулиці де живемо, в місті в якому перебуваємо, в границях території в якій наші Групи зборів знаходяться. Ми сияємо світлом у краю в якому ми є громадянами; як це й апостол Павло ужив був свого римського горожанства для поширен- ня євангелської вістки, так і ми робимо сьо- годня.

11 Але ж проповідування євангелиї сягає поза наш край. “Поле це світ”, сказав Ісус; і всі ми по цілій заселеній землі, через спільне про- повідування вістки євангелиї Царства і через спільне піддержання один одного, ми займаємо ціле поле світа євангелським спасенням. Кож- ний вістник, сияючи в своїй місцевості, коли сполучити це зо всіма його спів-вістниками по цілому світу, то це творить велике сяєво світла, що розходиться на всі сторони й звідомляє всіх 10, 11. Хто тепер є “світлом світа? і як?

народів і людей, що Бог установив своє обіцяне царство під Христом і що новий світ справед- ности під правлінням того царства уже набли- жився. Як наслідок всього цього розширення активности, великий знак про кінець світа спов- няється, а іменно, “Проповідувати меть ся єван- гелия царства на свідоцтво всім народам; і тоді прийде конець.” — Мат. 24:14.

12 Тож ясним є, що від закінчення першої Сві- тової Війни в 1918 р. Бог Єгова організував своїх посвячених людей по цілій землі для про- повідування радісної новини про Царство. Він установив це царство нового світа з Ісусом Хри- стом в небесах в 1914 р. “Сім часів” приписаних Сатані, Дияволові, для неперерваного поган- ського правління над землею, скінчилися в тім році, згідно з біблійними обчисленнями. Через те немає більше важного заняття сьогодня чим христіянська служба з вісткою Царства. Та й ви не мусите укінчити світський університет або колегію й опісля йти до теольогічної школи на кілька літ і нарешті бути висвяченим гуртком релігійного духовенства й священниками, щоб статися правдивим міністром. Бог Єгова поста- рався о ваш вишкол і участь в славнім служен- ню, як про це описується в повисших парагра- фах, і Товариство Вартової Башти Біблії й Бро- шур є готове помогти вам із своєю всесвітною організацією.

13 Про це не бійтеся. Та тільки питання, Чи ви бажаєте? Ми не можемо більше оціняти нашої світської роботи, або нашої соціяльної позиції, або якої іншої самолюбної річи, чим роботу яку Бог має для нас, якщо ми шукаємо життя вічно- го в новій світі. Часом сотворіння не може ріши- тись чи то служити Богу й проповідувати актив- но євангелию. Але чому нам вагатися, коли при- ходиться служити Господу Богу? Чи ж це нев- ластива річ робити? Чи ж Його Слово не навчає нас це робити, якщо ми бажаємо життя через Його Сина Ісуса Христа? Чи ж того прикладу не поставив перед нами Його Син, котрий то приклад ми повинні наслідувати у життя вічне? Він сказав: “Ось йду чинити волю твою, мій Боже.” Чи ради тієї самої причини ми присту- паємо до Бога? Якщо ми йдемо слідами Ісуса, тоді ми зможемо виконати ті самі річи, що Він виконував на землі, а Його головна робота була: нести свідоцтво й проповідувати єванге- лию. Він був міністром Божим. Коли Ісаїя дістав видіння Господа Бога в храмі й почув питання: “Кого мені післати, і хто нам піде?” він зараз відповів: “Ось я, пошли мене”! Господь приняв його й післав його, і як наслідок цього вийшла величава книжка пророцтва Ісаїї. Подібне пи- тання приходить до нас сьогодня. Маючи світло правди й діставши оцінення нагоди статися правдивим міністром і розширити наш приви- лей служити Богу, чи ми є так готові як Ісаїя відповісти на те питання й сказати: “Ось я; 12. Для якої цілі Бог зорганізував своїх людей від 1914 і чому? 13. Як Ісус і Ісаїя пояснили нам самоохоту?

Март, 1949 В А Р Т О В А Б А Ш Т А 43

пошли мене”? Якщо ми бажаємо ступати сліда- ми Христа, то це ми зробимо. Тоді ми набудемо невисказані благословенства, безконечні. — Іса- ія, голова 6.

НОВОЧАСНІ ТЯГАРІ 14 Маючи перед собою таку нагоду бути міні-

страми, ми не повинні журитися поживою, оді- жю або приютом. Ісус не позволив цим річам бути рішаючими чинниками в Його життю. Він був вдоволений так довго як Він мав дещо по- живи й одіж, помимо того, що Він сказав: “Си- нові ж чоловічому ніде й голови прихилити.” (Мат. 8:20) Обставини в Його часі не були аж надто відмінні від нинішних, хіба щодо спосо- бу. Місцями в Америці й деінде люди живуть значно краще чим більшість з людства у світі. В Індії, Африці, Азії, і декуди в Европі, звичаї змінились дуже мало від часу Христа. Наші об- ставини життя стались великим тягарем, тому що ми маємо деякі нариси, що їх не було в часі Ісуса. Ми вельми стали обтяжені нашими до- мами, нашою системою огріття, нашою великою ґардеробою, і т. п. Коли одна з жінок побачить, що якась інша жінка із тієї суспільности дістала нове футро або капелюх, тоді й вона бажає та- кож поступати разом із стильом. Такі річи є дійсним тягаром який впав на нас через цю но- вочасну цивілізацію. Тут на Заході в 1946 р., жіноцтво дістало “новий вигляд” (себто, новий стиль одіжи). Зате в Індії, Африці, і в інших місцях вони не мають такого нового вигляду. Вони мають тільки один стиль, одну форму, один вигляд, а це старий вигляд.

15 І справді наша “цивілізація” стягнула на нас важкий тягар що тичиться одіжи, поживи, дому, автомобілів, і т. п. На ті річи треба грошей, і це провадить до любови до грошей. Тисячі з на- ших христіянських братів в інших краях в дійс- ности стоять лучше в тім згляді, бо не мають стільки жури, що ми маємо. Ми журимося на- шою їдою. Якщо ми їмо ту саму їду два рази на день, то ми думаємо, що ми не є кормлені вла- стиво. Ми призвичаєні мати відмінну їду кож- ний раз. Але коли підемо до Африки й живемо з туземцями, як це наші місіонери часто мусять робити, тоді ми їмо ту саму поживу сім день в тижні. Наприклад, вони назбирають певних ко- рінців з дерева, мелять їх на муку, тоді пересі- вають, і кидають в кипячу воду, качають їх в булочки, і тоді кидають їх у свої уста. Якщо вони бажають овочів, тоді йдуть на околицю зривають банани й інші овочі. Вони беруть кі- лька локтів матерії, обвивають себе нею, і ось ціле їх убрання! У Німеччині при кінці другої Світової Війни свідки Єгови були звільнені з плінних таборів, підземних печер і вязниць в які гітлерівський націстський режім насильно кинув їх. Ще до нині ті безчисленні доми тих людей остались порозбивані. Одначе свідки Є- гови в тім війною розбитім краю не жураться 14. Як новочасна цивілізація витворила тягар для нас? 15. Як браття з інших краях показують свободу від такої жури?

будуванням домів. Ані не жураться вони одін- ням. Вони не можуть дістати його, коли б і жу- рилися. Та й пожива не є їх великою журою. Вони прикладають змагання, щоб заспокоїти свої потреби одежи й їди, але їх найбільша думка—проповідувати євангелию. В Німеччині в цім третім повоєннім році є більше ніж 32,064 активних вістників Царства, в порівнанню із 16,077 вістників рік тому.

16 Навіть ми, що живемо у більше відповіднім місци, могли б справитися лучше з новочасними труднощами цивілізації, коли б не самолюбство упавших людей. Із меншою увагою на самолюб- ні річи життя, посвячені туземці, які посвяти- лися проголошувати вість про Боже Царство в Африці, пересічно віддають по 25 або 26 або 27 годин на місяць для проповідування Царства словом уст або поширенням літератури. Вони не мають автомобілів виїзджати на їх території щоб проповідувати євангелию між людьми. Во- ни навіть не мають черевиків. А однак вони від- відують людей і проголошують Божу вість. Такі обставини є подібні до тих, що існували за часів Ісуса. Отже так довго, як ми маємо пожи- ву, одіж й приют, ми повинні бути щасливі. Ми повинні бути вдоволені, як це й апостол Павло каже нам. (1 Тим. 6:8) Це ясно чому родимі африканці христіяни вдоволені з своєї поживи фу-фу і з кількох локтів полотна на убрання. Вони не мають тих проблем і великої жури, яку ми носимо на своїх раменах. Вони показують нам, що ми не повинні брати тих річей так сері- озно. Ісус сказав: “Тим же то не журіться, ка- жучи; Що їсти мемо? або: Що пити мемо? або: Чим зодягнемось? Про все таке побиваються погани; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба. А шукайте перш царства Бо- жого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.” — Мат. 6:31-33.

17 Відносно проголошення радісної новини про новий світ праведности між людьми, то основно є дуже мала ріжниця між методою Ісусового часу а нашою. Він мав пряму стичність з людьми. Так і ми. Наслідки ті самі. Він ходив і проповідував через три і пів роки, особисто. Він велів деяким людям сціленим Ним йти і роз- казувати ту добру новину іншим, що Господь Бог зробив їм, і Він також післав дванацять апо- столів і сімдесять євангелистів. Вони пропові- давали евангелию. Які були наслідки? В день Пятидесятниці зараз по вознесенню Ісуса на не- бо, збір в Єрусалимі складався з яких 120 душ. Тоді святий дух зійшов на них, і вони пропові- дували в многих язиках великій товпі людей, що зібрались були до тієї чудної події. В той день через проповідування словом уст 3,000 осіб додано, які підчинилися хрещенню й визнавали їх віру в Ісуса Христа як Месії. Вони також взя- лись за проповідування, бо історія в Діяннях 16. Що указує, як повинні звертати нашу увагу на річи? 17, 18. Як спосіб й наслідки праці за часів Ісуса й апостолів подібні до наших сьогодня?

44 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

2:46,47, каже: “І щодня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хліб, приймали харч в радості й простоті серця, хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же при- бавляв спасенників у церкву щодня.”

18 Сьогодня свідки Єгови йдуть проповідувати в той самий спосіб в який Ісус і Його ученики проповідували. Наслідки? Ми бачимо деяких слухачів доброї волі, що вони приходять в то- вариство з теократичною організацією Єгови, і це наслідок розширення служби Його Слова у всіх краях. Памятаймо, що ми не навчаємо лю- дей про спосіб життя теперішнього. Це робота про спасення життя, помагаючи людям доброї волі на Божу дорогу до спасення й провадження їх до щасливої, вічної будучности в новім світі. Чи є якась інша робота більше корисна, більше приносяча добро й більше угодна Богу і Його Христу, чим ця? Чи ви не бажаєте мати участи в ній покіль вона виконується? Вона принесе вам спасення й також тим, що ви поможете їм прий- ти до правди.—1 Тим. 4:16.

ВСІ КЛЯСИ ЛЮДЕЙ УЖИТОЧНІ! 19 Тож є добра причина, щоб ваше заінтере-

совання цим служенням було живе, памятаючи, що це не є виключне діло парадуючого духо- венства в спідницях, в чорних ризах, в комірцях і в кафтанах з ґузиками на задгузь, і які завжди показують сумний та похмурний вигляд. Ісусові ученики походили з простих, звичайних людей без вишколу в колегії або в семінарії. Це Він був той, що навчив їх проповідувати те, що дійсно провадило до спасення людей. Сьогодня Това- риство Вартової Башти навчає всіх, що бажають служити Божому царству, без ріжниці на їх хід життя. Воно уживає кілька чинників, щоб по- могти їм в тій службі, а це Вартову Башту, мі- сцеві Теократичні Служебні школи, біблійні сту- дії й практичні служебні зібрання в зборі, многі назначені слуги, місцеві й подорожуючі, і многі інші средства.

20 Товариство помагає многим тисячам посвя- чених Божих людей, зробити цю христіянську службу їх життєвим заняттям. Тоді їх щоденний бизнес і робота стаються тільки другорядним заняттям в їх життю, як і апостол Павло уважав ремесло вироблення наметів як другурядну річ до проповідування як амбасадор Божого цар- ства. Якщо ми оціняємо Боже царство як най- важнішу річ у цілому світі, то як ми можемо, будучи його амбасадорами й вістниками, ува- жати це за менше важне чим самолюбне заняття для матеріального надбання? Якщо ми розши- рили наш погляд про важність Царства й про славний привилей служення йому, тоді цього ми не можемо зробити.

21 По цілій землі Всевишній Бог зорганізував своїх людей для його служення. Ті люди, що вже заняті в ній, заохочують і помагають іншим до 19, 20 Хто може бути міністром, і як важне бути ним? 21.Чому нам заниматися служенням, і до якої міри?

неї, тому що визнання Бога й Христа такою спі- вучастю в служенню принесе життя для міністра й його слухачів. “Серцем бо вірується на пра- ведність, устами ж визнається на спасення.” (Рим. 10:10) З причини певних неминучих зав- дань, не всі ті, що вступили в цю службу і зро- били її своїм головним заняттям, можуть дати 15 або 20 або 30 годин на місяць на пряму актив- ність у полю. Бог через Христа посилав тих посвячених Йому на поле як Своїх свідків по їх мірі здібности й обставин. Якщо ви зробили посвячення слухати Господа Бога, так як Хри- стос слухав, тоді ви не можете оминути цього; ви є післані виконувати Господню роботу сві- доцтва, і ви повинні приготовитися йти.

22 Якщо ви привязуєте вагу до Божого цар- ства, тоді ви не вдоволяти метеся як наймен- шою участю в цій службі. Противно, ви стара- тись мете побільшити вашу часть в ній. Якщо ви віддаєте тільки дві або три годині на місяць, то можливо ви зможете упорядкувати ваші справи так, щоб ваш привилей на полю служби був більший в суспіль із місцевим збором свід- ків Єгови. Опріч того є ще додатковий приви- лей служити як “піонір”, який служить повний час 120 годин на місяць прямо на полю, свідку- ючи словом уст, розносить літературу від дому до дому або розносить журнали, відвідує лю- дей, що приняли літературу, і установляє біблій- ну студію у домах або перепроваджує студії з людьми, що бажають учитися. Вступлення в ро- боту піоніра може відтворити дорогу для вас до Вартової Башти Біблійної Школи Ґілеад ціл- ком безплатно. Знаючи, що ми є вислані Богом, чи не можемо ми відчути, що Він посилає нас до піонірської служби? Ми інтересуємося не тільки розширенням зорганізованих зборів, округів, околиць та країв, але також більшою пайкою кожної особи в цій найбільшій, найважнішій і найбільше корисній службі на землі. Корисна, збагачуюча і винагороджуюча? Так! та не осо- бистим матеріяльним добром для нас, але вдо- воленням серця й миром ума—от цим ми зба- гачуємо себе цею Божою роботою тепер, опріч тою живою надією на багату вічність в Божому новому світі.

23 Отже, якщо ми бажаємо вступити в ту служ- бу або бажаємо розширити наше активне слу- ження, то чому не застановитись дуже уважно над такою піонірською службою, щоб зробити вашу сталу роботу повночасним проповідуван- ням Божого царства зараз тепер? Ледви чи треба доказувати потребу побільшення кадри піонерів. Ми вже звідомили, що нашою метою є сягнути одну десяту часть з усіх теперішних вістників Царства у відділ піонірів. Навіть тепер у ріжних частях світа ми знаходимо, що приб- лижно один вістник Царства рапортує за кож- 22. Які думки для разширення вашого служення поставлені перед нами? І чому? 23, 24. Як число вістників повинне рівнятися з числом насе- лення?

Март, 1949 В А Р Т О В А Б А Ш Т А 45

них 1,000 осіб з населення. Згідно з новинкою від Зєдинених Держав Переписьного Бюра, з 10 березня, 1948 р., то населення в цім краю сягло до 145,340,000 з початком цього року. Отже, коли один вістник царства мавби рапор- тувати за 1,000 осіб в цих Зєдинених Державах, тоді ми повинні б мати 145,000 вістників. Коли б десять процент із цих сталися піонірами, тоді це значило б 14,500 піонірів. Коли б ми мали одного вістника Царства на кожних тисячу лю- дей з населення цілого світа, тоді треба 2,000,000 вістників. Ще нам далеко йти, щоб сягнути це число.

24 “Річна книжка з 1948 р., показує, що в 1947 р., рапортувало 187,000 вістників з поля служби. Десять процент із цих значило б 18,700 піонірів у цілому світі. Та вдійсности пересічне число ви- носило тільки 7,017 піонірів. Подумайте, що можна б доконати із двома біліонами населення світа, коли б ми мали 18,700 піонірів. Інші краї, що мають десять процент (піонірів) показують, що коли б кожний із нас опікувався тисячою осіб в нашій території, то й тоді поле не було б надто переповнене, таке число пересічно сягає вже в Куба, Канаді, і Данії, Коли ми так огля- даємо поле, світ, і бачимо великі обшари неза- чиплені, то це становить заклик до кожного чи- тача Вартової Башти, щоб він приняв служення, щоб поширити число вістників Божого царства, і так стрінути потребу світа.

25 Чи не застановитися нам над Павловою по- радою до Тимотея з практичної точки погля- ду? Він говорить до Тимотея як міністра, а Ти- мотей був тільки молодцем якого він приняв со- бі в дорозі Його місії у маленькім місточку Ли- стра, в Малій Азиї. Через Тимотея він говорить до кожного інтересуючогося служенням і при- гадує нам, що в нім знаходиться нагорода в побожності з вдоволенням. Ми не принесли ні- чого на цей світ, і прийшли сюди без нитки шмаття. Ми не повинні обігатися о гроші, бо лю- бов до грошей, це корінь всякого лиха. (1 Тим. 6:6-10) Тепер же при кінці цього світа, який закінчить своє існування і не зможе взяти з собою нічого хіба життя тих, що він їх зруйну- вав й розбив, то чи нам інтересуватися річами яких ми не зможемо взяти з собою? Чи ми в нашім щоденнім життю стараємося піддержу- вати великий дім, або вигідне й легке життя, і чи ми тратимо багато нашого часу й енергії, щоб задержати цю нашу теперішну позицію, яку ми занимаємо? Чи може були б більше вдо- волені меншими річами, тільки конечними рі- чами, і таким вдоволенням змогли розширити наше служення? Чи можемо ми упорядкувати наші справи тепер, забувши про маєтки й річи цього світа без яких ми можемо обійтися? Чи можемо ми віддати більше таланту й змагання для Божої роботи, що провадить до вічного скарбу? Чи ми можемо упорядкуватись, щоб 25, 26. Будучи вдоволені конечностями жити, що ми можемо доконати?

записатись у піоніри? Чи не були б ми більше вдоволені, коли б ми знаходилися дійсно в пов- но-часній службі?

26 Кілько з вас читачів Вартової Башти коли небудь сказали: “Я бажав би бути піоніром як ті, що про їх досвідчення я читаю”? Не на наше запрошення, але на запрошення Господа й на визов кінця світа, чому не перестати бажати, а бути одним? Певна річ, не всі ми можемо це зро- бити ізза наших обовязків. Але коли ви можете це зробити, то ви повинні уважати себе щасли- вим!

РАДИ НАШОГО Й ІНШИХ СПАСЕННЯ 27 Розширення нашого особистого служення

є дуже важне для нашого життя тепер і буду- чого, вічного. Найперше, це помагає нам осо- бисто й прямо почитати живого й правдивого Бога у більшій мірі, а це значить збагачення на- шого життя. Друге, воно дає нам більшу наго- ду помогти людям доброї волі дістати знання про життя-даючу правду. Це помагає їм відпо- вісти на великий поклик до цього блаженного служення євангелиї. Ми повинні дбати не тільки про розширення наших привилеїв у цій справі, але помагати іншим йти до роботи яку Бог при- казав своїм посвяченим людям виконувати на оправдання Його імя. Це не офіри грошей ви- конують цю роботу, але головно віддання нас самих, віддаючи нашу особисту увагу й поміч для тих, що голодують й прагнуть праведности й життя.

28 Ця робота не закінчиться перед битвою Армаґедон, Ісус сказав, що ця євангелия буде проповідуватися усім народам на свідоцтво, не для навернення світа, і тоді конець прийде. Ми ніколи не можемо навернути світ, але ми може- мо старатися нашим розмірно малим числом робітників дати велике свідоцтво всім народам через проповідування енергічно, всякими сред- ствами оголошення, покіль Єгова зачинить цю міжнародну роботу давши знак Ісусу Христу почати битву Армагедон і змести геть ворожі народи. Тож стараймося розширити наші осо- бисті змагання в Божій службі. Помагаймо “ін- шим вівцям” робити те саме, а особливо розпо- чати працювати. Запросіть їх на читання Варто- вої Башти, на публичні зібрання, на студії й служебні зібрання й до школи Теократичного Служення у зборовій Галі Царства. Запросіть їх із собою на поле свідоцтва. Нехай й вони по- куштують добрих річей якими ви уже тішитися у вашім розширенім крузі служення. Наслідки будуть, можливо не аж дивовижні, але вдово- ляючі, коли то тижні, місяці або й роки біжать близше Армагедону. Ми не знаємо, як ще довго до того часу. Та ми не журимось цим, Якщо ми маємо правду в наших серцях і маємо нагоду визнати її нашими устами іншим, то ми можемо бути вдоволені. Це нам дає вдоволення, радість 27, 28. Опріч розширення нашого служення, що іншого ми мо-жемо зробити?

46 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

і мир. Що ж іншого сотворіння може бажати в цім старім світі?

НА ВИЗОВ СВІТУ 29 Чим більше ми активні в ділі нашого небес-

ного Отця, тим більше ми можемо сподіватися ворожнечи та противенства. Але чому нам упа- дати на духу? Немає в тім користи, щоб нам шукати ласки в цього світа. Ми не можемо уго- дити йому й рівночасно Богу. Ми ніколи не по- винні боятися говорити про правду, але повин- ні представити її в пору або не впору для нас самих. Памятаймо, що хоч Бог Єгова післав Ісу- са Христа у світ із усіма ознаками й чудами, то світ не повірив цьому Звершеному чоловіку. Цей великий міністер Божий каже нам, що світ не повірить нам також. Та думка про це не повинна знеохотити нас, але повинна заставити нас стрі- нути той невдячний світ і шукати Господніх “інших овець” і тоді втішатися ще більше коли ми знайдемо їх через проголошення новини про Царство. Тож уперед із вашим розширенням роботи! бо коли це ми зробимо разом, тоді на- слідки будуть велике розширення зо сторони цілої організації.

30 Це є неможлива річ угодити реліґіоністам, торговцям та політичним володарям в цім світі й знайти також ласку в Бога. Вони завжди знай- дуть хибу у вас і поставлять вас у непопулярну клясу. Наприклад, в Румунії, перед другою Сві- товою війною, і коли Гітлер забрав той край, свідки Єгови в тім краю були поклясовані як “комуністи” і за це вони були переслідувані й вбивані тому що вони не були гітлерівцями, фашістами та поплечниками сил Восі. Тепер ко- муністи перебрали владу в Румунії, але свідки Єгови дальше проповідують ту саму вість тепер як і перед тим, т. є, Боже царство як єдину на- дію людства. Перед війною румунське духовен- ство підхліблювалося націстам, але тепер, щоб угодити людям у силі, воно лестить комуністам. Ті духовники, що змінили свій тон і тактику та- кож змінили свої закиди проти свідків Єгови. Тепер вони кажуть, що це “імперіалісти” і що треба здержати їх роботу свідоцтва і вигнати нас з краю. Та сама організація, що іноді нази- вала нас “комуністами” тепер називає нас “ім- періалістами”, Єдина причина цього екклезия- стичного вибрику є, в кожнім случаю, щоб зро- бити свідків Єгови непопулярними і виставити їх як предмет нападу, тому що ми виявляємо лицемірство й брак христіянства релігійного ду- ховенства. Та чи це услаблює змагання в розши- ренню роботи Єгови в Румунії? Ні! Люди доброї волі в краях східної Европи бажають чути вість правди, і вони чують її серед великих перепон.

31 Ми знаємо, що наші браття там мають виро- зуміння правди. Вони мають школи Теократич- ного Служення як і ми маємо її поза сфером впливу Совітів. Вони також мають тижневі сту- 29. Чому воно зайвим старатися угоджати світу? 30, 31. Як ми можемо взяти Румунію як ілюстрацію і приклад?

дії Вартової Башти і служебні зібрання. Вони напирають з роботою наперед, і, з ласки Божої, успішно помагають людям з Його вісткою. Хоч ворог і вбиває декотрих із них, то однак вони не перестають проповідувати євангелию Цар- ства. Вони є Божими міністрами. Вони знають, що Він вислав їх проповідувати, так само як і наших активних читачів Вартової Башти в ін- ших краях, так, як і Син Божий був висланий на землю проповідувати. Напрям румунських бра- тів дає нам ще один видний приклад, що коли ми можемо оцінити наше післаництво від Бога виконувати цю роботу, тоді ми наслідуємо Його вказівки і Його Слово, Розуміючи, що ми є ви- слані, і також нашу добровільну охоту бути ви- сланими, ми приложимо всяке старання, щоб розширити наші привилеї служення тепер бі- льше чим колись тому що час лишається ко- роткий.

32 Чи ми йдемо слідами Христа? Тоді ми бу- демо бажати чинити волю небесного Отця, як і Він чинив. Коли ми довідаємося яка є воля Бо- жа, тоді ми ревно йти мемо в праці призначеній нам, щоб показати Йому наше послушенство до Його волі. Ми не можемо віддати Йому надто великої пошани у цім світі. Почитання Його нам на добро. Чим більше ми шануємо Його згідно з правдою і з помічю Його духа, тим більше ми заінтересовані оправдання Його все- світної верховної влади, імя й Слова. Також, тим більше ми навчаємо наш ум у властивім напрямі. Чим ми розшируємо наше служення, тим наша любов до ближніх росте більша; та не тільки до брата або сестри, яку ми знаємо і з ким ми працюємо в місцевій зборовій організа- ції або в піонірській групі, або в місійному домі, або в офісі Відділу, але до всіх заблудших і загублених “овець, які Ісус Христос Добрий Пастир каже він збире й приведе безпечно до кошари перед Армаґедоном. Через розширення нашого служення, ми стрічаємо більше таких “інших овець”, ми набуваємо більше приятелів, христіянських братів, людей до яких ми можемо показати любов, людей, яким ми можемо по- могти й навчити почитати Бога в правді в якому ми вже заняті. Так, ми можемо помогти тим олюбленим особам дістати життя, ступити на ту саму праведну дорогу на яку нас привели через викупну жертву Христа і через християн- ське служення інших вірних слуг Божих. Чи можна порівнати деякі нагромаджені матерія- льні багацтва з нагородою за наші змагання збирати разом Господніх “інших овець”? Справ- ді ні!

33 Служба проповідування євангелиї Царства відносно збирання Господніх “овець” була пред- сказана. Тепер вона виконується. В не дуже дов- гому часі вона буде виконана і станеться істо- рією на оправдання Божого імя й Слова. Наш найбільший привилей в цім часі перед Армаге- 32. Як роззширення нашого служення впливає на нашу любов? 33. Як ми тепер попровадимо наше служення і чому?

Март, 1949 В А Р Т О В А Б А Ш Т А 47

доном є набути собі нагоду й увійти в неї цілим серцем і душею. Отже ми ввійдемо і стояти ме- мо із вдоволенням. Ми будемо служити й в мирі жити з нашими братами, і також з “іншими вів- цями”. Ми не дамо себе втягнути в незгоду ані не позволимо себе зворушити до неї. Геть з уся- кою незгодою та нахабністю! Ми будемо справ- лятись як найлучше серед усяких обставин і несамолюбно будемо уліпшувати їх ради праці й духового добра наших спів-слугів Божих. Ми

будемо втішатися вповні всіма нашими приви- леями, як це вони будуть приходити до нас, від- повідаючи на поклик до акції, як це Ісус Хри- стос, наш Провідник, зробив. Будучи вислані Найвисшою силою й Властю, ми проповідувати мемо вість Його, що хто повірує в неї, міг спа- стися. Оціняючи це, що ми є вислані як Його слуги, і що Він присутний з нами аж ця Його “дивовижна робота” скінчиться, ми повинні розширувати наше служення.

ЗДОРОВІ СРЕДСТВА НАДБАННЯ

“І думають, що благочестя—надбання. Велике ж є надбання — благочестя із самодовольством”. — 1 Тим. 6:5, 6, Родергам.

ГОВА знає найздоровший спосіб життя. Те здоровля набудимо, якщо будемо насліду-

вати його, і воно принесе нам вічне життя. Хри- стіянство занедбало увести той здоровий шлях життя для цього світа, і то помимо його існу- вання шіснацять століть з його сотками релігій і його 592,406,542 членами. Сьогодні його стан недуги духово й морально є гірший чим колине- будь в історії. Його недуга заповідає йому скору смерть. Його стан з його всіма признаками не- дуги пасує до пророцтва, яке предсказує що має прийти в останних днях його життя, а імен- но: “Се відай, що в послідні дні настануть вре- мена люті. Будуть бо люди самолюбні, срібло- любці [високі зиськи, доходи, плати, пенсії], пишні, горді, хулителі, родичам непокірні, нев- дячні, безбожні, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра, зрадники, напастники, гордувни- ки, що більш люблять розкоші ніж Бога, мають образ благочестя, сили ж його відцурались, . . . Лукаві ж люди та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.”—2 Тим. 3:1-5, 13, Ам. Стан. Вер.

2 В такому стані Христіянство ніколи не може бути Божою організацією. Клопіт з ним є той, що воно не живе згідно з Божими здоровими законами й способами. Воно є правлючою ча- стю цього лукавого світа й є так загрішне як і інші части його. Воно просякнене релігійним лицемірством і тримається тільки “поверховно- го благочестя”. Тому що воно не має правдиво- го благочестя й сціляючої сили, тому воно умре. Вся його самолюбна нажива пропаде на віки.

3 Воно (Христіянство) зступило з дороги пра- ведности ради наживи яку цей світ предложив для нього. За це воно втратить свою власну ду- шу, життя. Думаючи, що запущення поверхов- ної побожности увільнить Його від кари за гріх, смерти, воно не уважало на слова Христові, якого воно голосно хвалиться бути послідовни- ком; “Що бо за користь чоловікові, хоч би 1,2. Яка є причина, що Христіянство є духово хоре?

3. Чому воно не ходило побожною дорогою, а знехтувало якою пересторогою?

сьвіт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою?” (Мат. 16:26) Христіянство охоче замінило свою душу за самолюбну політичну, комерційну, і релігійну наживу, яку воно отримало від цього світа. Ціла його система тепер проколена без- настанними муками заколоту, терпіння, смутку, підозріння, розпуки та страху. Вскорі воно по- рине у свою пропасть і знищення. Воно не може оминути кари за нехтовання перестороги, яку воно часто читало: “Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть, й тенета й в хотіння многі нерозумні й шкідливі, що топлять людей в бе- зодню й погибель. Корінь бо всього лихого сріблолюбство; котрого інші бажаючи, заблу- дили од віри, і себе прибили многими муками.” —1 Тим. 6:9,10, Ам. Стан. Вер.

4 Дорога цього світа, це дорога недуг до смер- ти. Христіянство само йшло нею й провадило своє стадо нею. Тепер воно й його стадо прийш- ли до кінця дороги! Вздовж дорогою воно на- слідувало світкість, що протилежить правед- ності. Якщо чесного серця чоловіки й жінки внутрі й назовні Христіянства зогидили його релігійним звідництвом, то це праведно перед Богом, щоб ми зрозуміли їх, що релігійні обряди Христіянства в сотках формах не є правдива по- божність. Чоловіки й жінки не повинні знева- жати Бога, Єгову, думаючи що Він одобрує йо- го лицемірство й не бачить крізь нього. Тепер вони не повинні винувати його за нещасні на- слідки, які впали на цей світ за його незгідні визнання й діла. Щоб властиво осудити побож- ність, то треба перше знати що вона є, і її ко- ристи.

5 Помимо звершення, перший чоловік Адам не поставив звершеного прикладу побожности для нас. Він відступив від посвяти Богу і шукав за самолюбною наживою, і це допровадило до всіх наших недуг, які кінчаться в смерті. Адам не оправдав Бога як Творця через почитання його 4. Чому чесні люди не повинні помилитися щодо благочестя Христіянства? 5. Як і чому уведено “тайну благочестя”?

Є

48 В А Р Т О В А Б А Ш Т А Бруклин, Н.Й.

й слухняність йому у вічу спокуси, але піддався лукавому, Сатані, Дияволові. Тому що той лу- кавий завзявсь знищити всяку побожність в зем- лі. Бог Єгова зараз заявив в Едені свій намір поставити чоловіка на землі, який мав показати звершену побожність, навіть умерти радше чим пристати до Дияволового світа. Правдива по- божність ворогує з цим світом, і заявляючи свій намір. Бог Єгова сказав до Диявола: “Положу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм на- сінням і її насінням, — воно рощавить твою го- лову, а ти впивати мешся в його пяту.” (1 Мойс. 3:15, Ротергам) Оці доцільні слова створили таємницю. Через чотири тисячі літ по тім, вони оставали святою тайною, а іменно, Хто мав бути тим звершеним прикладом побожности, тим На- сінням Божої “жени”? Всі сотворіння мусіли признати, що ця тайна була дуже велика, бо навіть ангели й многі вірні мужі, і навіть лукаві чертачі, старались збагнути значіння тієї тайни. Та ніхто з них не розвязав тієї тайни. (1 Пет. 1:10-12) Потім, девятьнацять століть тому, Єго- ва обявив цю тайну побожности, і апостол Пав- ло звертав увагу на неї, кажучи: “І справді вели- ка се тайна благочестя, яка явилась у тілі, оправ- далась в дусі, явилась ангелам, і була проповіду- вана поганам, увірували в її по світу, й возне- слась у славі.”—1 Тим. 3:16, Дуя.

ТАЙНА РОЗВЯЗАНА 6 Як же та “тайна благочестя” була розвяза-

на? Через видання Насіння Божої “жени і через доказання, що воно було цілком благочесне. Бог Єгова розвязав ту тайну через вислання сво- го любого Сина, Ісуса Христа, у світ дати звер- шений приклад серед найостріших проб. Цю спробу зроблено з Ісусом Христом у тілі до такої міри, що Його пята була рощавлена звід- ничим Вужем. У тій спробі Він доказав, що чо- ловік у тілі може бути прубований аж до край- ности, до найбільш ганебної й болючої смерти, а однак він може задержати звершену побож- ність. Сатана, Диявол, зробив себе “богом цьо- го світа” й бажає, щоб всі люди стались світ- ським по звичаю цього світа. Він старається заставити всіх почитати його як бога через приноровлення себе до цього світа і цим чином дати своє підданство дияволській владі. При- стати до Дияволових бажань—це світськість, і вона заперечує всесвітну суверенність Бога Єго- ви. Світськість і побожність—це дві противо- ставлені річи. Цим, що Ісус Христос тримався благочестя серед Дияволового світа, Він оправ- дав всесвітну суверенність Бога Єгови Його От- ця. Він відмовився поклонитися й почитати Са- тану, Диявола, і статися частю його лукавого світа. Він не пійшов за світом.

7 За те що Він перетерпів рану пяти за своє благочестя, Ісус Христос осягнув найславнішу нагороду. Він полишив був духовий світ, щоб статися чоловіком і перенести спробу в тілі. Але при Його воскресенню із мученичої смерти Він 6,7. Як ту тайну розвязано? і з якою нагородою?

знов повернув в країну духів. Як безсмертний дух сотворіння Він був вивисшений до Божої правиці. Бог Єгова приказав Ісусові сісти по Його правиці й ожидати аж Його Отець про- славить Його силою й почестями Царства, зро- бивши всіх ворогів Його підніжком Його. Тоді Ісус Христос, як царюючий Цар, оправдає ціл- ком свого Отця через знищення всіх таких во- рогів. — Пс. 110:1-6; Жид. 10:12,13.

8 Ісусів напрям цілковитого благочестя й те вічне надбання до якого воно допровадило, було предсказане закритою мовою в Божих пророцт- вах від книги Битія до книги Малахії. тож і не дивно, що це була довгочасна тайна! Апостол Павло признає, що це була велика тайна, коли він пише: “І справді велика се тайна благочестя — Що явилась в тілі, оправдана в дусі, показа- лась ангелам, проповідувалась між поганами, увірували в неї у світі, і вознеслась у славі”. (1 Тим. 3:16, Ротергам) Не був це самий Бог Єгова, але Його олюблений Син Ісус Христос, що “стався тілом”. По тілу Він був потомком царя Давида з яким зроблено віковічну угоду о царство, Своєю посвятою до Єгови як Бога й Всесвітного Суверена, Ісус сильно тримався тієї угоди о царство як її Наслідник. Отже, коли Він воскрес із мертвих, Він був признаний за пра- ведника, або був оправданий. Таким оправдан- ням дано Йому в дусі нагороду духове життя при його воскресенню. Коли ж Він повернув до країни духів з якої Він зійшов на землю, Ісус Христос знайшовсь серед Божих святих ангелів в небі, Це приготовило дорогу для сповнення цього писання: “Коли ж знов уводить Перво- рідня у вселенну, говорить; І нехай поклоняться йому всі ангели Божі.” (Жид. 1:6, Ам. Стан. Вер.) При Його воскресенню Він ставсь далеко висшим чим ангели. Його благочестя на землі серед спроби у тілі сталось тим здоровим сред- ством цього великого надбання. (Дальше буде)

8. Як він був обявлений, оправданий і видний ангелам?

ПЕРІОД СВІДОЦТВА “НАДІЇ НАРОДІВ”

Як народи можуть надіятися на великого Царя, якого Бог

підніс володіти новим світом, хиба що вони довідаються про

Нього? Оце питання заставить кожну поінформовану особу зро-

зуміти свою відповідальність впродовж місяця квітня, щоб узяти

участь в Період Свідоцтва “Надії Народів” в тім місяці. Квітень

приведе до закінчення чотиро-місячну кампанію за осягненням

600,000 передплатників на журнали Товариства Вартової Башти

у 22 мовах в яких вони видаються. Отже ця спеціальна оферта

продовжається а іменно, на річну передплату за обидві журнали,

Вартову Башту і Пробудись! разом із премією одної найновіщої

книжки і книжечки, для кожного передплатника, за суму 2 дол.

за обидва, журнали. В тих мовах, що тільки Вартова Башта ви-

ходить, треба предложити її самому з премією одної книжечки, за

1 дол. Всі любимці своїх ближніх бажають, щоб Бог надії спов-

нив як найбільше радістю й миром людей віруючих в надію

Царство, і тому ми знов пригадуємо читачам Вартової Башти

про нашу готовність помогти всякому, що бажає взяти участь в

тій роботі, що побуджує надію. Дайте нам про себе чути нім ця

кампанія закінчиться, і також нехай кожний учасник вишле

свій рапорт при кінці Періоду Свідоцтва.

http://www.vestnic-tarstva.ru/