Embed Size (px)
Citation preview
ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ НОВОГО ХАРЧОВОГО ЗАКОНОДАВСТВАУгода про Асоціацію Повністю набула чинності 1.09.2017 року Глава IV Санітарні та фітосанітарні заходи Розділ IV Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею
Стаття 64:1. Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС, як це визначено у Додатку V до цієї Угоди
РЕФОРМА ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ КМУ №228:ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ НА 2016 РІК
Комплексний підхідрефомування
Заміна існуючих вимог у харчовій галузі на гармонізоване ЄСзаконодавство
Запровадження гнучкого підходу для операторів ринку
Дієвий захист інтересів споживачів
ПАКЕТ ХАРЧОВОЇ ГІГІЄНИ ЄС
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №178/2002 від 28 січня 2002 р., яким встановлюються загальні принципи і вимоги законодавства про харчові продукти, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів і встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів;
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС)№852/2004 від 29 квітня 2004 р. щодо гігієни харчових продуктів;
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (№ 771/97-ВР, в редакції Закону № 1602-VII від 22.07.2014);
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 853/2004 від 29 квітня 2004 р. яким встановлюються спеціальні гігієнічні правила для харчових продуктів тваринного походження;
Проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження Спеціальних правил гігієни для харчових продуктів тваринного походження»;
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 882/2004 від 29 квітня 2004 р. щодо офіційного контролю, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми та нормам щодо здоров’я та благополуччя тварин;
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 854/2004 від 29 квітня 2004 р., яким встановлюються спеціальні норми офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми;
Директива Ради 97/78/ЄС від 18 грудня 1997 р., якою встановлюються принципи управління організацією ветеринарних перевірок продуктів, що ввозяться в Співтовариство з третіх країн;
Проект Закону України «Про державни контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчовіпродукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»(реєстраційний № 0906 від 27.11.2014);
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 183/2005 від 12 січня 2005 р., яким встановлюються гігієнічні вимоги для кормів;
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, яким вносяться зміни до Регламентів Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1924/2006 і № 1925/2006 та скасовується Директива Комісії 87/250/ЄЕС, Директива Ради 90/496/ЄЕС, Директива Комісії 1999/10/ЄС, Директива Європейського Парламенту та Ради 2000/13/ЄС, Директиви Комісії
Проект Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстраційний № 2845 від 14.05.2015);
Проект Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»(реєстраційний № 4126-1 від 04.03.2016)
РЕЗУЛЬТАТ
1. Усунення зайвих неефективних та застарілих вимог до операторів ринку; 2. Контроль з боку держави – ефективний, але збалансований;3. Харчовий продукт – безпечний;4. Споживач – захищений
ПЕРЕВАГИ НОВОГО ХАРЧОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ І СПОЖИВАЧІВ
ОПЕРАТОРИ РИНКУ
За рахунок впровадження простежуваності можна виявити причини невідповідності івиправити ситуацію
Тісніша співпраця з мережамисупермаркетів завдяки кращому виконанню їхніх вимог до постачальників
Оптимізація технологічнихдопоміжних процесів
Розшірення ринків збту шляхом відповідності вимогам українського та європейського харчового законодавства. Вимоги європейського харчового законодавства визнаються у більш ніж 80 країнах світу
Зменьшення втрат від випуску небезпечних та невідповідних законодавству харчових продуктів за рахунок виявлення невідповідностей на ранніх етапах виробництва
Збільшення кількості потенційних клієнтів за рахунок кращого виконаннявимог добровільних міжнародних стандартів з безпечності та якості
ПЕРЕВАГИ НОВОГО ХАРЧОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ І СПОЖИВАЧІВ
СПОЖИВАЧІБезпечна продукція,незалежно від виду,способу споживання чивиробника, завдякивідповідальнимвиробникам і кращійсистемі контролюбезпечності
Належнеінформуванняспоживачастосовно складупродукту
Ширшийт асортиментпродукції через кращіумови торгівлі
Зменшення ризикудля груп споживачів,які чутливі до певнихнебезпечних факторів, завдяки належній оцінціризику операторомринку
Дотриманнябезпечностіпротягом усьогохарчовоголанцюга від ланудо столу
ВИКОНАННЯ ВИМОГ ХАРЧОВОГО ЗАКОНОДАВСТВАЩОДО СИСТЕМИ НАССР: ЯКІ ОПЕРАТОРИ РИНКУ ТА
СКІЛЬКИМАЮТЬ ЧАСУ НАЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ
20 вересня 2016
всі потужності
Програми-передумовисистеми НАССР(гігієнічні вимоги)
Процедури, засновані на принципахсистеми НАССР
20 вересня 2017
потужності, якіпровадять діяльністьз харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгрідієнтитваринного походження (крім малих потужностей)
20 вересня 2018
потужності, які провадять діяльність з харчовимипродуктами, у складіяких відсутні необробленіінгредієнти тваринногопоходження (кріммалих потужностей)
20 вересня 2019
малі потужності
РОЗ’ЯСНЕННЯ
ОЧЕВИДНО, ЩО
До продукції первинного виробництва належать, зокрема:
Продукти рослинного походження, наприклад, зернові культури, фрукти, овочі, трави, гриби.
Продукти тваринного походження, наприклад, яйця, сире молоко, мед, рибні продукти, живі двостулкові молюски.
Продукти рослинного або тваринного походження, зібрані в дикій природі (наприклад, гриби, ягоди, слимаки тощо).
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ. КОРОТКО ПРО ОСНОВНЕ
ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ(ЄДИНИЙ КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН)
ЩОРІЧНИЙ ЗОВНІШНІЙ АУДИТ КОМПЕТЕНТНОГО ОРГАНУ ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКОСТІ
ПЛАНОВІвідповідно до щорічного плану державного контролю
ризик-орієнтований підхід: категоризація потужності відповідно до ризику, який становить господарська діяльність;
частота перевірок відповідно до категорії ризику та результатів попередніх перевірок
ПОЗАПЛАНОВІ
у разі виявлення порушень вимог законодавства або появи
обгрунтованої підозри щодо порушень
АУДИТИ (ефективність впровадження системи НАССР) ІНСПЕКТУВАННЯ
попередження за З робочі дні заборона одній і тій самій особі двічі поспіль здійснювати аудит на одній і ті ж потужності
без попередження без попередження
затверджений вичерпний перелікпитань для перевірки
кожне питання містить посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю,частину, пункт, підпункт, абзац тощо)
затверджений вичерпний перелікпитань для перевірки
кожне питання містить посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо)
лише ті питання
(з вичерпного переліку), які сталипідставою для такої пе-ревірки
дозволено аудіо- / відео-фіксацію дозволено аудіо- / відео-фіксацію дозволено аудіо- /відео-фіксацію
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ. КОРОТКО ПРО ОСНОВНЕ
ІНШИ ЗАХОДИ державного контролю
Передзабійний та післязабійний огляд Відбір зразків
Лабораторне дослідження (випробування)
На кордоні– Документальна перевірка– Перевірка відповідності– Фізична перевірка
РЕЗУЛЬТАТДобросовісним операторам ринку - зменшення адміністративного тискуСпоживачам - можливість купувати безпечні харчові продукти
БЕЗПЕЧНІСТЬ КОРМІВ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВАХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА «ВІД ЛАНУ – ДО СТОЛУ»
20 вересня 2016
всі потужності
Система державної реєстрації –еквівалентна європейській
ЗаразКормові добавкиГотові кормиПремікси
Потім
Кормові добавки
*крім зоотехнічних добавок коксодіостатиків та гістомоностатиків добавок, що містять ГМО
1 раз х 5 роківкожнимзаявником
1 раз х 10 роківлише першимзаявником*
ВИГОДИ ДЛЯ
Бізнесу: спрощення процедури реєстрації, зменшення адміністративного тиску, зниження собівартості продукціїСпоживача: безпечність харчових продуктів тваринного походження
Простежуваністьза принципом «крок вперед - крок назад»
Чіткі вимоги щодо маркування на усіх стадіяхвиробництва/обігу - запобігання введенню в оману інших операторів ринку/кінцевогокористувача
Запровадження постійно діючих процедур,що засновані на принципахсистеми НАССР
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВИЙ ПРОДУКТИ
маркування на етикетці + інформація, яка надається через рекламу, Інтернет або просто повідомляється
споживачеві під час продажу(в т.ч. у місцях громадського харчування)
Основний принцип:не вводити в оману споживача
Хто відповідальний за надання інформації?Оператор ринку, під найменуванням якогопродається харчовий продукт
Результат: Споживач отримує правдиву інформацію і робить свідомий вибір
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВИЙ ПРОДУКТИ
ОБОВ’ЯЗКОВО ДОБРОВІЛЬНОточна, чітка,легкозрозуміла для
споживача
має бути розбірливою (розмір шрифту, фон та ін.)легкодоступна, розміщуюється на відному місціне повинна приховуватися / спотворюватися іншим текстом / графічним зображенняму разі дистанційної реалізації (через Інтернет) – доступна до моменту придбанняСеред іншого обов’язково вказується:- наявність алергенів чи тих інгредієнтів, які можуть викликати непереносимість- наявність ГМО (а не відсутність)- чи піддавався продукт розморожуванню- чи додавалася вода
не відволікає увагу від обов’язкової інформації
у разі необхідності – грунтується на відповідних наукових даних
не повинна бути незрозумілою чи заплутаною для споживача
Періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначається на підставі ризик-орієнтованого підходувідповідно
На основі нарахованої суми балів кожна потужність (об’єкт) відповідно до шкали балів відноситься до певного ступеня ризику:
- від 90 балів і більше - дуже високий ступінь ризику;- від 70 до 89 балів - високий ступінь ризику;- від 40 до 69 балів - середній ступінь ризику;- від 21 до 39 балів - низький ступінь ризику;- від 0 до 20 балів - незначний ступінь ризику.
Періодичність здійснення планових заходів державного контролю:
– з дуже високим ступенем ризику – інспектування – не більше чотирьох разів на рік, аудит – не більше одного разу на рік;– з високим ступенем ризику – інспектування – не більше трьох разів на рік, аудит – не більше одного разу на рік;– із середнім ступенем ризику - інспектування – не більше двох разів на рік, аудит – не більше одного разу на рік;– з низьким ступенем ризику – інспектування – не більше одного разу на рік, аудит – не більше одного разу на два роки;– з незначним ступенем ризику – інспектування – не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
