1

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства 05-02-40 Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Утилізація комунальних відходів» для студентів спеціальності “Технології захисту навколишнього середовища” Рекомендовано науково методичною комісією зі спеціальності 183 “Технології захисту навколишнього середовища” протокол № 3 від 23 жовтня 2017 р. Рівне 2017

2

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Утилізація комунальних відходів» / О.О. Бєдункова, В.С. Троцюк – Рівне: НУВГП, 2017. - 38 с. Укладачі: О.О. Бєдункова, канд. с.-г.н., доцент; В.С. Троцюк, канд. с.-г.н., доцент. Відповідальний за випуск: М.О. Клименко, доктор с.-г.н., професор, завідувач кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства. ЗМІСТ стр. 1 Розрахунок накопичення твердих побутових відходів 3 2 Вибір засобів знешкодження й утилізації твердих побутових відходів …………………………………………… 7 3 Визначення і розрахунок системи збору та вилучення комунальних відходів………………………………….. 14 4 Розрахунок площі полігону твердих побутових відходів………………………………………………….. 20 5 Експлуатація полігонів………………………………… 23 6 Оцінювання впливу полігона зі складованими ТПВ на довкілля…………………………………………………… 26 7 Рекультивація полігонів, розробка та обґрунтування типу конструкції захисних смуг ……………………… 29 Вихідні дані для виконання практичних робіт………. 36 Рекомендована література…………………………….. 38 © Бєдункова О.О., Троцюк В.С., 2017 © НУВГП, 2017

3

Практична робота № 1 Тема: Розрахунок накопичення твердих побутових відходів Мета роботи: Провести розрахунок середньодобового та середньорічного обсягу утворення побутових відходів у місті з визначеною чисельністю жителів. Основні поняття Норми накопичення – це кількість відходів (кг, л, м3), що утворюються на розрахункову одиницю (мешканець у житловому фонді, одне місце в готелі, 1 м2 торговельної площі в крамницях і т. д.) за одиницю часу (доба, рік). Норми накопичення ТПВ розроблено для двох джерел: 1. Житлових будинків різного ступеня благоустрою і різної групи міст (табл. 1. 1); 2. Установ і підприємств громадського призначення (їдалень, навчальних закладів, готелів, крамниць і т. ін.) – табл. 1. 2. Під впорядкованими житловими будинками розуміють будинки з газом, центральним опаленням, водогоном, каналізацією, сміттєпроводом або без нього; під будинками без благоустрою – будинки з місцевим опаленням на твердому паливі, без каналізації (приватний сектор). Будинки із середнім благоустроєм – з водогоном, місцевим або центральним опаленням, з каналізацією або без неї, з кухонними плитами, опалюваними здебільшого твердим паливом. Згідно з ДБН 360-92 (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, Київ – 1992), в Україні поселення (міста) поділено на 5 груп за показником кількості жителів. Перша група (найкрупніші) має показник понад 1 млн., друга група (крупні) – 500 тис. – 1 млн., третя група (великі) – 250 тис. – 500 тис., четверта група (середні) – 50 тис. – 250 тис., п’ята група (малі) – до 50 тис. Норми накопичення ТПВ від об’єктів громадського призначення не враховують опалого листя і сміття. Для об’єктів житлового фонду в норми накопичення ТПВ включено сміття і опале листя, яке належить видаляти з прибудинкової території.

4

Таблиця 1. 1 Орієнтовні норми накопичення ТПВ від житлових будинків різних груп міст Об’єкти утворення відходів – будинки Група міст Норма накопичення ТПВ на одного жителя Гус-тина кг/м3 cередньо-добова середньо-річна кг л кг л Цілковито впорядковані: а) без відбору харчових відходів б) з відбором харчових відходів І, ІІ ІІІ – V І, ІІ ІІІ – V 0,49 0,51 0,41 0,43 2,19 2,12 2,03 1,96 190 195 160 165 820 770 760 710 230 250 210 230 Середнього благоустрою, без відбору харчових відходів І, ІІ ІІІ – V 0,6 0,55 2,33 2,12 220 200 850 770 260 260 Невпорядковані, без відбору харчових відходів І – V 0,93 2,57 340 940 360 Приватний сектор (з присадибними ділянками) І –V 1,5 3,29 550 1200 460 Примітка. Для обслуговування будинків із сміттєпроводами норма накопичення ТПВ на 10 – 15% вища, ніж у будинків без сміттєпроводу. Таблиця 1. 2 Орієнтовні норми накопичення ТПВ від об’єктів громадського призначення, торговельних і культурно-побутових установ Об’єкти утворення відходів Одиниці виміру Норма накопичення Густи-на, кг/м3 середньо-добова середньо-річна кг л кг м3 1 2 3 4 5 6 7 Лікарня 1 ліжко 0,64 2,16 235 0,79 300 Поліклініка 1 відвідання 0,01 0,05 - - 200 Готель 1 місце 0,25 1,18 90 0,43 210 Гуртожиток 1 місце 0,26 1.07 96 0,39 250 Санаторій, 1 місце 0,69 2,47 250 0,90 270 Дитячі садки, ясла 1 місце 0,33 1,08 79 0,26 300 Школа 1 учень 0,08 0,38 20 - 210

5

продовження табл. 1. 2 1 2 3 4 5 6 7 Профтехучилище 1 учень 0,42 1,66 100 0,40 250 ВНЗ і технікум 1 учень 0,10 0,46 24 0,11 220 Театр і кінотеатр 1 місце 0,06 0,28 20 0,10 200 Ресторан 1 клієнт 0,09 0,27 330 Кафе/їдальня 1 клієнт 0,05 0,17 300 Промтоварний магазин 1м2 торг. пл. 0,16 0,8 50 0,25 200 Продовольчий магазин 1м2 торг. пл. 0,32 1,42 100 0,44 230 Ринок 1м2 торг. пл. 0,09 0,23 33 0,08 400 Пляж 1м2 торг. пл. 0,02 0,11 - 180 Вокзал 1м2 торг. пл. 0,36 1,37 130 0,05 260 Примітка. Норми наведені без урахування дворового сміття. Для прибудинкових територій, які охоплюють площу подвір’їв, дитячих майданчиків, майданчиків для сушіння білизни, в норми накопичення не включено збору ТПВ із загальноміської території (міжквартальні проїзди, під’їзні дороги, газони, прилеглі до тротуарів). Слід мати на увазі, що норми, наведені в табл. 1. 1 і 1. 2, можна використовувати тільки для узагальненого розрахунку, бо їх кожні п’ять років має переглядати і затверджувати міськвиконком. Орієнтуючись на групу міста і його впорядкованість, студенти самостійно визначають число жителів будинків із різним ступенем благоустрою й узгоджують дані з викладачем. Розрахунки накопичення ТПВ слід виконувати в табличній формі (див. табл. 1. 3 і 1. 4). Загальний обсяг накопичених ТПВ в середньодобовому та середньорічному обчисленні наводять у табл. 1. 5 за підсумковими даними таблиць 1. 3 і 1. 4. Завдання: Відповідно до номера варіанту провести розрахунок середньодобового та середньорічного обсягу утворення побутових відходів від житлових будинків та об’єктів громадського призначення в місті з визначеною чисельністю жителів.

6

Таблиця 1. 3

Розрахунок накопиченн

я ТПВ від об’єктів гром

адського призначення

№ з/п Об’єкти утворення відходів Одиниця виміру в об’єктах

Норма накопичення

Кількість Накопиченн

я середньо- добова

середньо- річна

об’єктв одиниць об’єкта середньодо

бове середньорічне

кг л кг м3

кг м3 т

м3 1. Лікарня

Одне ліжко

0,64 2,16 235 0,79

3 85 163 0,

55 59,9 201,4

В загальному

обліку - -

- - - -

- + +

+ + Примітка. +

– проставляють підсум

кове значення.

Таблиця 1. 4

Розрахунок накопиченн

я ТПВ від житлових буд

инків населеного пункт

у з кількістю жителів ...

чол. № з/п

Об’єкти утворення відходів Група міст Норми н

акопичення ТПВ на

одного жителя

Число жителів, чол. Накопиченн

я середньо- добова

середньо- річна середньо- добове

середньо- річне кг л

кг л кг л

т м3 1 Цілков

ито впорядковані:

1.1 . Без відбору ха

рчових відходів 1.2. 3 ві

дбором харчових

відходів

В загальному обліку

- - - -

- - + +

+ +

7

Таблиця 1. 5 Обсяг накопичення ТПВ в населеному пункті з кількістю жителів ....тис. чол. Об’єкти накопичення Накопичення Середньодобове Середньорічне кг м3 т м3 Об’єкти громадського призначення Об’єкти житлового фонду Всього по місту Контрольні запитання: 1. Що називають нормами накопичення твердих побутових відходів? 2. Для яких об’єктів населених пунктів проводиться розрахунок утворення ТПВ? 3. Що не враховується в нормах накопичення відходів для прибудинкових територій? Практична робота № 2 Тема: Вибір засобів знешкодження й утилізації твердих побутових відходів Мета роботи: Провести розрахунок середньодобового та середньорічного обсягу утворення побутових відходів у місті з визначеною чисельністю жителів. Основні поняття Вибір засобу знешкодження для конкретного міста визначається потребою охороняти навколишнє середовище і здоров’я населення, раціонально використовувати земельні ресурси, орієнтуватися на економічну доцільність. При цьому належить враховувати кліматичні, географічні, містобудівні й санітарно-епідеміологічні умови.

8

Використовуючи дані табл. 2. 1, студенти визначають засоби знешкодження, тип споруд, їх оптимальну кількість і подають ці дані у вигляді рисунка з вказівкою оптимальних відстаней до споруд, з урахуванням нормативних вимог СЕС і місцевих умов. Таблиця 2. 1 Санітарно-епідеміологічні умови при виборі засобу і типу споруд Кількість населення, що обслу-говується, тис. чол. Високона-ванта-жувані полігони Засоби знешкоджування і утилізації Спалення Компостування Комплексні заходи (ком-постування і спалення) Заводи Польові установки Заводи 25 – 125 + ++ 200 – 500 + + ++ 600 і більше + + ++ Примітка. + – бажане рішення; ++ – найбільш бажане рішення. Таблиця 2. 2 Урахування економічних і містобудівних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження ТПВ

Кількість населення, що

обслуговуєт

ься, тис. чол.

Засіб і тип споруд

знешкодження та утиліз

ації ТПВ Мінімальні

площі ділянки Мінімальні

транспортні

витрати Максимальна утилізація ТПВ

Мінімальні наведені ви

трати Мінімальні

витрати трудових

ресурсів Міська загальна В сільському г-ві В енергетиці 1 2 3 4 5 6 7 8 9 25 – 25 Високонаван-тажувані полігони + + +

9

продовження табл. 2.2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Установки польового компостування + + 200 – 400 Високонаван-тажувані полігони + + + Спалювальні заводи + + + Компостні заводи + + 600 і більше Комплексні компостні заводи зі спалюванням баласту + + Спалювальні заводи + + + Високонаван-тажувані полігони + + + Таблиця 2. 3 Розміщення споруд для знешкодження і утилізації ТПВ Варіанти розмі-щення Чинники позитивні обмежують застосування 1 2 3 Термічне знешкодження Утилізація тепла і чорного брухту

У промисловій зоні міста Можливе компенсування в частині спільного спалювання побутових і промислових відходів (будівництво на пайових засадах із промисловими підприємствами)

Труднощі з реалізацією теплової енергії в нічні години і неробочі дні, якщо немає підприємств із тризмінним режимом роботи

10

продовження табл. 2. 3 1 2 3 У комплекс

і з котельнею

на енергетично му паливі або ТЕЦ Подача теплової енергії в загальну тепломережу, по-легшення умов реалізації теплової енергії. Економія управлінських видатків за рахунок об’єднання Труднощі поєднання при високих параметрах теплоносія у мережі ТЕЦ

У комплексі зі станцією

аерації для

очищення стічних вод,

розміщення у

комунальній зоні Утилізація теплової енергії для кондиціювання осаду або стічних вод (оптимальні умови реалізації теплової енергії), економія енергетичного палива. Єдині вимоги щодо охорони навколишнього середовища, єдина санітарна зона

Можуть бути не найкращі маршрути сміттєвозів, бо станція аерації проектується біля водного об’єкта

У комплексі з плавальним басейном і холодильни

ми установками Утилізація теплової енергії для підігріву води в басейні або абсорбційній холодильній установці (оптимальні умови цілодобової реалізації теплової енергії). Економія енергетичного палива Розміщення поблизу селітебної зони

У комплексі санаторіїв, лікарень та ін. Надійне знешкоджування ТПВ Споруди без котлів і утилізації тепла Біотермічне знешкодження Утилізація компосту, чорного і кольорового металу У межах мі

ста- центру Мінімальні витрати на транспорт ТПВ. Забезпечення заводу кадрами. Полегшення умов реалізації теплової енергії. Оптимальні умови реалізації компосту як біопалива Збільшення витрат на вивезення компосту

11

продовження табл. 2. 3 1 2 3 Біотермічне знешкодження Утилізація компосту, чорного і кольорового металу У комплекс

і з теплично-

парниковим

господарством Оптимальні умови реалізації компосту як біопалива

Подорожчання транспортування ТПВ. Труднощі із забезпеченням висококвалі-фікованими кадрами або додаткові витрати на перевезення персоналу

У комплексі з каналізац

ійною станцією оч

ищення стічних вод Спільна переробка ТПВ і відстою стічних вод (ВСВ): аеробне компостування знешкодженого ВСВ (без метанового процесу); те ж щодо термічно висушеного ВСВ; спільне анаеробне зброджування в метантенках (без ферментаторів ТПВ). Створення єдиної зони знешкоджування твердих і рідких побутових відходів. Економія управлінських видатків за рахунок об’єднання. Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив

Можуть бути не найкращі маршрути для сміттєвозів

У комплексі з

підприємством виробництв

а торфомінер

альних добрив (ТМД) Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив Збільшення витрат на транспортування ТПВ

12

продовження табл. 2. 3 1 2 3 У комплекс

і з підпр-вом виробництва

торфомінерал.

добрив (ТМД) Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив Збільшення витрат на транспортування ТПВ

У комплексі з

полігоном ТПВ Економія на транспортуванні некомпостованих відходів. Забезпечення маневру від-ходами при ремонті ком-постного підприємства. Можливість попереднього сушіння вологих ТПВ

Збільшення відстані від центру збору ТПВ (при обслуговуванні регіону з декількома містами збільшення відстані практично немає) Складування з наступною ізоляцією

У комплексі з кар’єрами глини Охорона ґрунтових вод від забруднення фільтратом з ТПВ. Повернення народному госпо-дарству рекультивованих діль-ниць вироблених кар’єрів після їх заповнення ущільненими ТПВ

У комплексі із зонами рекреації

Створення гірок, оглядових майданчиків при висотній схемі складування. Використання господарсько-побутових приміщень полігона після його закриття під зону відпочинку Забезпечення вимог охорони навколишнього середовища при проїзді сміттєвозів

У комплексі з полігоном високотокси

чних пром. відходів І і II класів небезпеки

Створення єдиної зони промислових і побутових від-ходів. Створення об’єднання або єдиного комплексу споруд, можливість маневру машинами і механізмами. Використання слаботоксичних промислових відходів для ізоляції ТПВ Велика різниця розмірів санітарно-захисних зон (для промвідходів I і II класів небезпеки – 3 км, для ТПВ – 0,5 км)

13

Завдання: Прийняте рішення подають у вигляді рисунка з наведенням оптимальних чи нормованих відстаней до об’єктів знешкоджування ТПВ. Рис. 2.1. - Оптимальні відстані для споруд із знешкодження і утилізації ТПВ: 1 - межі міста; 2 - лінія забудови промислової зони; 3 - завод по спаленню ТПВ з утилізацією теплової енергії; 4 - завод по переробці ТПВ у компост; 5 - полігон ТПВ; 6 - радгосп (споживач компосту); 7 - шлаковідвал. Рекомендовані масштаби регіональних систем визначають за табл. 2. 4. Таблиця 2. 4 Оптимальна кількість споруд для знешкодження і утилізації ТПВ Число жите-лів, що обслуго-вуються тис. Число споруд Кількість жителів, яких обслуговує одна споруда, тис. Забезпе- ченість спо

ру- дами, % Відстань від

центру збору

ТПВ до спо- руди, км Заводи Полігони Всього до 200 - 1 1 до 300 - 5 – 15 350 – 500 1 1 2 150 – 350 100 15 – 25 550 – 850 1 1–2 2–3 250 – 550 100 20 – 30 1000 – 2000 2 2 4 350 – 850 50 20 – 40 3000 – 5000 3 2–3 5–6 550 – 1500 33 20 – 75 Ступінь централізації споруд у системі оцінюють двома показниками – питомим числом жителів групової системи, якщо припадає на одну споруду (Y), і коефіцієнтом, що показує, яка частина жителів групової системи потрібна на одну однотипову споруду (К):

14

,CHY = (2. 1) де Н – число жителів групової системи, тис. чол; С – число споруд одного призначення. HYK 100⋅= (2. 2) Розрахункові значення показників Y і К слід порівняти з табличними, щоб визначити оптимальну кількість споруд у заданих умовах. Контрольні запитання: 1. Для якої кількості населення польові установки та заводи компостування є найбільш бажаним рішенням при виборі засобу та типу споруд для знешкодження і утилізації ТПВ? 2. Як оцінити ступінь централізації споруд із знешкодження і утилізації ТПВ для міста з чисельністю населення 250 тис. чоловік? Практична робота № 3 Тема: Визначення і розрахунок системи збору та вилучення комунальних відходів Мета роботи: Провести розрахунок та обґрунтування системи збору та вилучення комунальних відходів для населеного пункту із заданою чисельністю жителів. Основні поняття Основними системами збору та вилучення комунальних відходів є: контейнерна (система змінюваних збірників) і система незмінюваних збірників. При контейнерній («змінюваній») системі відходи вивозять разом із контейнерами, а на їх місце встановлюють порожні контейнери. При «незмінюваній» системі відходи вивантажують

15

безпосередньо у сміттєвози, а контейнери після спорожнення ставлять на місце. У впорядкованому житловому фонді можна водночас практикувати і ту, і другу, причому більш продуктивна – «незмінювана» система та особливо вигідна у великих містах. Контейнерна ж буде доцільною, коли відстань вивезення не перевищує 8 км, а також у випадках, коли обслуговуються сезонні, тимчасові об’єкти утворення відходів (місця з великим скупченням людей, наприклад дачні селища, виставки, ярмарки тощо). Збір і вилучення комунальних відходів у житлофонді на правах особистої власності можуть здійснювати за будь-якою системою. У «змінюваній» системі застосовують контейнери місткістю 0,75 м3 і сміттєвози типу М-30А. При «незмінюваній» системі збору комунальних відходів використовують контейнери по 0,75, 0,6 і 0,55 м3 та транспортують їх на сміттєвозах КО-415 або КО-413. Тип КО-413 доцільний при вивезенні на відстань до 30 км. Коли відстань більша, можна залучати КО-415. Необхідне число контейнерів (nH) при «незмінюваній» системі визначають за формулою: ,Kg PKKQn cH 21⋅

⋅⋅⋅= (3. 1) де Qc – середньодобове накопичення ТПВ, м3/добу; К – коефіцієнт нерівномірності накопичення ТПВ (можна прийняти рівним 1,25); К1 – коефіцієнт, що враховує кількість контейнерів, які перебувають у ремонті й резерві (К1 = 1,05); Р – періодичність вивезення відходів, діб; G – місткість одного контейнера, м3; К2 – коефіцієнт заповнення контейнера (К2 = 0,9). Кількість контейнерів, які належить розставити на території, що обслуговується при «незмінюваній» системі (БН.С.), також можна знайти за формулою EKtПрБ .с.н

⋅

⋅⋅= 365 1 , (3. 2)

16

де Пр – річне накопичування ТПВ на дільниці, м3; t – періодичність вилучення відходів, діб; К1 – коефіцієнт рівномірності накопичення відходів (К1 = 1,25); Е – місткість контейнера, м3. Для орієнтовної перевірки результатів розрахунку в розділі 3, можна скористатись даними табл. 3. 1. Таблиця 3. 1 Кількість жителів, яких обслуговує один сміттєзбірник Рівень благоустрою будинків Група міст Кількість жителів, які обслуговуються, чол. Контейнером місткістю 0,3 м3 Контейнером місткістю 0,75 м3 1. Цілковито впорядковані, з сміттєпроводами Без відбору ХВ З відбором ХВ Без відбору ХВ 3 відбором ХВ І, ІІ ІІІ, IV, V

95 102 98 106 238 256 245 266 2. Впорядковані, без сміттєпроводу Без відбору ХВ 3 відбором ХВ Без відбору ХВ 3 відбором ХВ

І, ІІ ІІІ, IV, V 105 113 108 117 261 282 270 292 3. Середнього благоустрою, без відбору ХВ І, ІІ III, IV, V 98 108 245 270 4. Невпорядковані, без відбору ХВ І – V 89 223 Примітка. ХВ – харчові відходи. Для визначення облікового числа контейнерів (з урахуванням тих, що перебувають у ремонті й резерві) треба Бнс помножити на коефіцієнт К2 (К2 = 1,05). Кількість змінюваних (контейнерна система) контейнерів знаходять за формулою:

17

2 31Kg PKKKQn Cc⋅

⋅⋅⋅⋅= (3. 3) Позначення див. у формулі 3. 1. К3 – коефіцієнт, що враховує число контейнерів, встановлюваних на платформі автомобіля, періодичність вивезення ТПВ і кількість рейсів за добу. Коефіцієнт К3 визначають за формулою 213 1

σ

σ+=К , (3. 4) де σ1 – кількість контейнерів, встановлюваних на платформі сміттєвоза;

σ2 – число розташованих у місцях збору ТПВ контейнерів, що обслуговуються і вивозяться однією машиною за період збереження. Коефіцієнт К3 можна знайти в табл. 3. 2. Таблиця 3. 2 Поправковий коефіцієнт К3 Термін зберігання відходів, діб Коефіцієнт К3 при кількості рейсів за добу 1 2 3 4 5 0,5 3,00 2,00 1,66 1,50 1,40 1 2,00 1,50 1,33 1,25 1,20 2 1,50 1,25 1,17 1,13 1,10 3 1,33 1,17 1,11 1,08 1,07 Прийнято такі терміни вилучення побутових відходів: з території домоволодінь – не менш ніж один раз за три дні; із території домоволодінь з особливим режимом або у південній зоні – щодня. Кількість сміттєвозів (шт.) в умовах автогосподарства встановлюють для кожного типу за формулою инсP КПРQС⋅⋅

= 365 , (3. 5) де Qр – обсяг ТПВ, що вивояться упродовж року, м3;

18

ПР – продуктивність одного сміттєвоза прийнятого типу, м3; КИНС — коефіцієнт використання рухомого складу парку для кожного автогосподарства (Кинс = 0,7 – 0,8) Добову продуктивність сміттєвоза визначають із рівняння λλgПР = , (3. 6) де λ – кількість рейсів; g – кількість ТПВ, що перевозяться за один раз, м3 – (g = 20 м3 при «незмінюваній» системі). Число рейсів сміттєвоза за зміну знаходять за формулою )lvlv(tvv lvlv)ttt(vv пр kсм 211221 2112021 2 ⋅+⋅⋅+⋅⋅

⋅+⋅+⋅⋅⋅⋅=λ , (3. 7) де v1 і v2 – розрахункові швидкості при роботі сміттєвоза в місті і поза ним (див. табл. 3. 3); l1 і l2 – відстань транспортування ТПВ відповідно в місті і за містом, км; tо – час, що витрачається на нульовий пробіг (від міста до місця роботи і назад), год. (див. табл. 3. 3); tк – час, що витрачається сміттєвозом на кінцевий пробіг (від місця навантаження до місця розвантаження і назад (див. табл. 4. 3); tпр – час, що витрачається на вантажно-розвантажувальні операції, год (див. табл. 3. 4). Таблиця 3. 3 Норма часу на пробіг сміттєвозів Характеристика доріг, тип дорожнього покриття Середня розрахункова швидкість пробігу, км/год. Норми часу на 1 км пробігу, год. У роботі за містом Дороги з досконалим покриттям Дороги з твердим покриттям, у т. ч. щебенисті й ґрунтові 42 33 0,0262 0,0333 При роботі в місті 26 0,0423

19

Число рейсів сміттєвоза також можна знайти за формулою ,ttt )ТТ(Т пробразгпогр пзсм⋅++

+⋅= 2 0λ (3.8) де Тcм – продуктивність зміни, год.; Тпз – підготовчо-заключний час, год.; То – час нульового пробігу (від гаража до місця роботи і назад), год.; tпогр – тривалість навантаження, год.; tпроб – час пробігу від місця навантаження до місця розвантаження, год.; tразг – тривалість розвантаження, год. Таблиця 3. 4 Норма часу на навантаження сміттєвоза Кількість зупинок для повного завантаження сміттєвоза Норма часу на один сміттєвоз, год. Для сміттєвоза КО-413 на шасі ГАЗ-53А Для сміттєвоза КО-415 на шасі КамАЗ 1 1,12 3,25 2 – 5 1,19 3,33 6 – 10 1,29 3,42 11 – 15 1,39 3,52 16 – 20 1,5 3.62 21 – 25 1,6 3,72 Завдання: Обрати найбільш оптимальну систему вилучення комунальних відходів для населеного пункту (із чисельністю жителів, згідно вихідних даних) та провести визначення числа контейнерів та числа сміттєвозів, необхідних для збору відходів. Контрольні запитання: 1. Що передбачають змінювана та незмінювана системи збору комунальних відходів? 2. Визначити кількість сміттєвих контейнерів, необхідних при «змінюваній» системі, якщо середньодобове накопичення ТПВ на території домоволодінь становить 5 тис. м3.

20

Практична робота № 4 Тема: Розрахунок площі полігону твердих побутових відходів Мета роботи: Провести розрахунок та обгрунтування системи збору та вилучення комунальних відходів для населеного пункту із заданою чисельністю жителів. Основні поняття Вибравши оптимальне число споруд для знешкоджування й утилізації ТПВ (табл. 2.4), визначають тип спорудження і спосіб знешкодження, взявши до уваги санітарно-епідеміологічні, економічні й містобудівні фактори (див. табл. 2.2, 2.3). При цьому, потрібно виходити з умов максимальної утилізації компонентів ТПВ, спільного знешкодження з активним мулом та осадом міських стічних вод і переробки на добрива. З урахуванням продуктивності машин, що застосовуються на полігонах, встановлено таку класифікацію споруд, що приймають ТПВ (в тис. м3 за рік); 30, 60, 120, 180, 240, 360, 800, 1000, 1500, 2000, 3000. Місткість полігона розраховується для обґрунтування необхідної площі дільниці складування ТПВ. Місткість полігона Ет на розрахунковий термін знаходять за формулою: 31 22121 4 м,K KT)HH()YY(Ет⋅

⋅⋅+⋅+= (4. 1) де Y1, Y2 – питомі річні норми накопичування ТПВ за обсягом упродовж першого й останнього років експлуатації, м3 /чол.·рік; Н1 і Н2 – кількість жителів, які обслуговуються полігоном за перший і останній роки експлуатації, чол.; Т – розрахунковий термін експлуатації полігона, років; К1 – коефіцієнт, який враховує ущільнення ТПВ у процесі експлуатації полігона за весь термін Т (див. табл. 4. 1); К2 – коефіцієнт, який враховує обсяг зовнішніх ізолювальних шарів ґрунту (проміжний і останній).

21

Таблиця 4. 1 Значення К при різній масі ущільнювального бульдозера або котка Маса бульдозера або котка Повна проектована висота полігона, м К1 3 – 6 20 – 30 3,0 12 – 14 менш ніж 10 3,7 12 – 14 20 – 30 4,0 20 – 22 50 і більше 4,5 Кількість жителів, які обслуговуються полігоном за останній рік експлуатації, можна знайти за формулою: 12 21 H,H = , (4. 2) ,11 HQY p= (4. 3) де Qр – кількість ТПВ, які підлягають вивезенню впродовж року, м3; Наприклад, питому річну норму накопичення за обсягом упродовж 20-го року експлуатації визначають – за умови щорічного її зростання на 3% – з формули: ,805.1)03.1( 12012 YYY ⋅=⋅= (4.4) рікчолмY ./,99,1805.11,1)03.1(1,1 3202 =⋅=⋅= Якщо Y1 = 1,1 м3/чол.· рік, то Y2 = 1,99 м3/ чол. рік. Коефіцієнт К1, що враховує ущільнення ТПВ за весь термін експлуатації полігона Т, беруть із табл. 4. 1. Коефіцієнт К2 , що враховує об’єм ізолювальних шарів ґрунту залежно від загальної висоти полігона, знаходять у табл. 4. 2. Таблиця 4. 2 Значення К2 при різній висоті полігона Загальна висота, м 5,25 7,5 9,75 12–15 16–39 40–50 понад 50 К2 1,37 1,27 1,25 1,22 1,20 1,18 1,16 Якщо при забезпеченні робіт із проміжної і залишкової

22

ізоляції полігона використовують ґрунт, який розробляється, то К2 = 1. Необхідну площу дільниці складування (Фус) знаходять за формулою гаН ЕФ п mус ,10003⋅

⋅= (4.5) де 3 – коефіцієнт, що враховує закладення зовнішніх відкосів 1:4; Нn – висота складування ТПВ, м. Необхідну площу полігона (Ф) знаходять за формулою Ф = 1,1 Фус + Фдоп, , га, (4.6) де 1,1 – коефіцієнт, що враховує смугу навколо дільниці складування; Фдоп – площа дільниці господарської зони і майданчики мийні контейнерів (у роботі слід прийняти Фдоп = 1 га). Завдання: Провести розрахунок та обґрунтування системи збору та вилучення комунальних відходів для населеного пункту із заданою чисельністю жителів, згідно вихідних даних. Контрольні запитання: 1. Які параметри враховуються при розрахунках місткості полігона на конкретний термін експлуатації? 2. Обґрунтувати розмір площі ділянки складування ТПВ, якщо полігон має термін експлуатації 20 років, розрахований на обслуговування 500 тис. чол., а наявна питома річна норма накопичення ТПВ становить 1,1 м3/чол.· рік. 3. Як визначити кількість жителів, що будуть обслуговуються полігоном у останній рік експлуатації? 4. Навести основні інженерні характеристики сучасних полігонів твердих побутових відходів. 5. Визначити місткість полігона на 20-річний термін експлуатації, якщо на перший рік експлуатації питомі річні норми накопичування ТПВ за обсягом становили 1,2 м3/чол.·рік, а полігон обслуговував 760 тис. чол. 6. Знайти необхідну площу полігона, якщо дільниця складування ТПВ становить 2,7 га.

23

Практична робота № 5 Тема: Експлуатація полігонів Мета роботи: Провести визначення всіх видів робіт на полігонах та встановити чисельність експлуатаційного персоналу. Основні поняття На полігоні виконують наступні основні види робіт: прийом, складування і ізоляція ТПВ. Організацію робіт здійснюють з урахуванням забезпечення охорони навколишнього середовища. Полігон ТПВ є підрозділом спецавтогосподарства комунальної служби міста. Штат його залежить від потужності полігону. Склад і чисельність персоналу визначають з табл. 5.1. Відходи на полігон доставляють транспортом спецавтогосподарства і відомчими автомобілями. В окремих випадках на полігоні проводять поховання слаботоксичних промислових відходів, що зумовлює необхідність вибіркового лабораторного контролю відходів і організації зберігання в лабораторії зразків деяких відходів. У цьому випадку в штат полігона включають посади інженера-хіміка і лаборанта. На рис. 5.1. показані технологічні операції, що забезпечують вимоги охорони навколишнього середовища. Контроль за забрудненням ґрунтових вод здійснюється за допомогою відбору проб з контрольних колодязів, свердловин, заставлених по периметру полігону. Майстер полігону не менше одного разу в декаду проводить огляд санітарно-житлової зони і організує її очистку. На території полігону забороняється спалення ТПВ. Регулярно очищають нагірні канави, забруднення від яких можуть потрапити в поверхневі води. Забороняється використання для дезинфекції металевих контейнерів хлорактивних речовин і їх розчинів. Стоки від мийки контейнерів потрапляють на поверхню покриття проміжної ізоляції робочих карт полігону для їх випаровування після попереднього освітлення у відстійнику. На мийку одного контейнера використовують не більше 60 л води. На виїзді з полігону розташовують контрольно-дезинфекційну зону.

24

Таблиця 5.1.

Орієнтовний склад і чи

сельність персоналу пол

ігону ТПВ

Штатні посади Чисе

льність персоналу в зал

ежності від кількості в

ідходів, що приймають

ся, тис. м3 /рік <25 25-6

0 61-120 130- 240 2

50-360 370-500 510-8

00 810-1500 1501-3

000 Начальник

цеху - - -

- - 1 1

1 1

Старший майстер - -

- 1 1 -

- -

- Майстер

1 1 1 1

1 2 3 4

4

Диспетчер - -

- - 1 2

2-3 3-4 3

-4 Інженер-хім

ік - 1

1 1 1

1 Лаборант

- - -

1 1 2 2

2

Машиніст бульдозера - -

- - - 73

82 -

- Машиніст к

атка-ущільнювач

а 1 2 2-3 3-5

5-6 1-2 2-

4 - -

Машиніст скрепера - -

- 2 3

2-3 -

- Електрослю

сар - -

1 1 1 1

1 2

Машиніст НС

2 3 - -

- - -

- Робітники

1 2 3 4

5 6 7-8 7

-8 7-10

Сторожова охорона 4 4

4 4 4 4

4 4 4

24

25

Рис. 5.1 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів Завдання: Провести визначення всіх видів робіт на полігонах та встановити чисельність експлуатаційного персоналу. Контрольні запитання: 1. Навести основні технологічні операції при експлуатації полігонів.

Зволоження ТПВ у пожеженебез-печний період

Направлення сміттєвозів на розвантаження Доставка ТПВ

Розвантаження сміттєвозів у карти Укладка ТПВ шарами на карті Укладка проміжного або остаточного ізолюючого шару

Пошарове ущільнення ТПВ Засипання рослинним грунтом, озеленення

Розробка на місці грунту для ізоляції Транспортування до карти складування ТПВ

Доставка матеріалів для ізоляції ТПВ

Установка переносних огорож Мийка контейнерів у літній період

Контрольні аналізи грунтових вод

26

Практична робота № 6 Тема: Оцінювання впливу полігона зі складованими ТПВ на довкілля Мета роботи: виконати оцінювання впливу полігона на забруднення поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря, розробити заходи для мінімалізації шкоди довкіллю. Основні поняття Щоб забезпечити охорону довкілля, полігони ТПВ мають відповідати її вимогам за такими показниками шкідливості, як органолептичний, загальносанітарний, міграційно-водний, міграційно-повітряний і санітарно-токсикологічний. При оцінюванні впливу забруднюючих речовин фільтрату (табл. 6.1) ТПВ на водні об’єкти необхідно враховувати, що на полігонах захоронення ТПВ фільтрат створюється як результат того, що крізь шар відходів просочуються атмосферні опади, ґрунтові води й обігова вода після миття контейнерів. Загальні витрати води Qзаг на зволоження ТПВ можна визначити за формулою 31 22121 ;4 )()( мK KTHHYYЕт⋅

⋅⋅+⋅+= (6.1) де qn – витрати води на 1 м3 ТПВ, л/м3; для розрахунку можна прийняти qn = 10 л/м3; Qдоб – добовий обсяг відходів, піддаваних зволоженню, мЗ/добу; Тз – кількість діб за рік, коли відбувається зволоження. Для розрахунку приймають Тз =120 діб. Витрати води на миття контейнерів визначають за формулою: n,TnqQ MnmM ⋅=⋅⋅= 810 , м3/рік, (6. 2) де qпт – питомі витрати води на миття одного контейнера, м3. Приймають qпт = 0,06 м3 води на контейнер; п – кількість контейнерів, що миються за добу; Тм – кількість діб за рік, коли відбувається миття. Приймають Тм = 180 діб.

27

Таблиця 6. 1 Склад і концентрація органічних забруднень у фільтраті полігона ТПВ № з/п Найменування забруднювальної речовини Концентрація, мг/дм3 ГДК у воді, мг/дм3 1 Циклоксанова кислота 896 0,2 2 Метилбензоатна кислота 600 - 3 Диметилбензоатна кислота 520 - 4 Валеріанова (пентанова) кислота 344 0,1 5 Оцтова кислота 320 0,01 6 Бензойна кислота 240 - 7 Метилбутанова кислота 128 - 8 Пропіонова (пропанова) кислота 120 - 9 Фенол (карболова кислота) 96 0,001 10 Саліцилова кислота 28 - 11 Метилкапронова кислота 20 - 12 Енантова (гектанова) кислота 20 - 13 Дибутиловий ефір 18 - 14 Пальмітинова кислота 16,4 - 15 Хлориди 2300 350 16 Сульфати до 50 500 17 Нітрати 300 - 18 Амонійний азот 1400 - 19 БСК 500 3,0 20 ХСК 3700 Валовий скид забруднювальних речовин (Р), наведених у табл. 5. 1, можна визначити за формулою: ,QCP m6101⋅⋅= т/рік, (6.3) де С – концентрація забруднювальної речовини, мг/дм3 (г/м3); Qm – витрати стічних вод від мийки контейнерів, м3 /рік. При оцінюванні впливу викидів забруднень в атмосферу від полігона складування ТПВ, необхідно враховувати, що в процесі мікробіологічного розкладу ТПВ відбувається інтенсивне відділення біогазу за перші 5 – 7 років, потім поступово послаблюється і протягом 20 – 30 років стабілізується. Якщо проект передбачає утилізацію біогазу, щоб

28

знизити антропогенний тиск на довкілля і заощадити енергетичні ресурси, то на полігоні неодмінно треба забезпечити оптимальні умови для мінералізації і знезараження ТПВ. Біогаз – це цінний енергетичний ресурс. Зібраний і очищений, він може використовуватись як паливо замість мазуту чи природного газу. Кубічний метр біогазу своєю теплотворністю еквівалентний 0,5 л мазуту або 0,3 м3 природного газу. Кількість біогазу (Qбг), що може надходити для утилізації, обчислюють виходячи з річного накопичення ТПВ, використовуючи формулу: бгРбг qП,Q ⋅⋅= 50 , м3 (6.4) де Пр – річне накопичення ТПВ від житлових будинків населеного пункту та об’єктів спеціального призначення, т; qбг – питома норма надходження біогазу в процесі розкладу ТПВ, мЗ /т. Можна прийняти, що qбг = 200 – 400 м3/т. Отримане значення Qбг використовують для розрахунку еквівалентних за теплотворністю кількостей мастила і природного газу, які можна заощадити, утилізуючи біогаз. Для оцінювання фінансової ефективності утилізації біогазу треба опиратися на економію еквівалентної кількості мазуту вартістю 68–80 $/т і природного газу - 68–80 $/м3. Завдання: виконати оцінювання впливу полігона на забруднення поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря, розробити заходи для мінімізації шкоди довкіллю. Контрольні запитання: 1. Навести основні характеристики фільтрату та біогазу полігонів, з точки зору їх впливу на довкілля. 2. За яким принципом проводиться фінансова оцінки ефективності утилізації біогазу? 3. Які параметри враховують при розрахунках кількості біогазу, що може надходити на утилізацію?

29

Практична робота № 7 Тема: Рекультивація полігонів, розробка та обгрунтування типу конструкції захисних смуг Мета роботи: Надати рекомендації щодо вибору ізолюючого шару та типу конструкції захисної смуги при рекультивації полігону. Основні поняття В ущільненому шарі ТПВ ідуть мікробіологічні процеси мінералізації і знешкодження, в першу чергу, органічних речовин. За рахунок біотермічних процесів температура в товщі ТПВ поступово піднімається і перевищує 30°С. В цей період відбувається інтенсивне виділення газів і зниження вологості. Тому посадки дерев та кущів на рекультивованому полігоні протягом перших трьох-п'яти років необхідно поливати. Використовувати полігон допускається через рік після закриття. Тільки впродовж 15-20 років під ізолюючим шаром ґрунту органічні речовини набувають властивостей культурного шару товщиною 1-2м. Повний розпад ТПВ відбувається по всій глибині через 50-100 років. При рекультивації ділянок полігону, основним заходом є створення ізолюючого шару ґрунту. Для цього нижній шар до 50% допускається робити з попелу, шлаку ТЕЦ і котельних. У період рекультивації виконують збір, очищення і утилізацію біогазу, як енергетичного палива. Для цього створюють систему шахт, свердловин і колекторів. Закриті полігони допускається використовувати під лісосмуги, стадіони, спортмайданчики, луки, ріллю, городи, фруктові насадження, відкриті склади палива і будматеріалів, відкриті автостоянки, виходячи із даних табл.7.1. Передусім рекомендації слід підкріпити розрахунком екологічних функцій санітарно-захисних зон (СЗЗ) шляхом створення цілісної, територіально неперервної системи підвищення якості міського середовища з допомогою зелених насаджень.

30

Таблиця 7.1 Характеристика ізолюючого шару при рекультивації полігону Види використання дільниці закритого полігону ТПВ Шар ізолюючого грунту, см Період між закриттям ділянок полігону і новим використанням, років Особливі умови Лісопосадки (береза, тополя, клен) 25 1 Полив посадок перші 3 роки Зони відпочинку, лижні гірки 60 1 - Стадіони, спортивні майданчики і автостоянки без дре-нажу і підземних комунікацій 100 3 - Луки і рілля при дрібному оранні 40 1 Полив посадок у засушливі періоди верхні 20 см ізоляції-культурний шар При глибокому оранні або глибині корнеплодів до 40 см 60 1 Городні культури (овочі, ягоди, фруктові сади) 60 100 15 - 60 15 Відсутність у верхньому шарі ТПВ великогабаритних ПВ Віцдкриті склади палива, будматеріалів і тари харчового призначення 150 3 Ущільнення ТПВ неменше 750 кг/м3

31

СЗЗ доцільно створювати із змішаних видів дерев – хвойних і листяних, газопоглинаючих і газостійких. Вибір порід зелених насаджень та найвигідніше видове співіснування з урахуванням естетичної привабливості СЗЗ можна визначити за відповідними нормативними даними. Для покращення санітарно-гігієнічних функцій і підвищення екологічної стійкості СЗЗ, в рекомендаціях слід відобразити можливість створення ніш для розвитку чи відновлення популяцій фауни і флори, характерних для даної природної зони.

Рис. 7. 1. Типи конструкцій захисних смуг. 1 – тополя канадська; 2 – вовчі ягоди; 3 – гледичія триколючкова; 4 – айлант; 5 – шовковиця біла; 6 – софора японська; 7 – лох вузьколистий або ялівець; 8 – газон; а – дерева й кущі з щільною кроною; б – те же саме з кроною середньої густини; в – те ж саме з ажурною кроною. Підбір різноманітних порід дерев і кущів для формування СЗЗ повинен проводитися з метою повного очищення біогазу від токсичних компонентів на приміській території і надходження в місто збагаченого киснем і фітонцидами повітря. Вибір порід зелених насаджень буде досконалішим, якщо скористатись даними табл. 7.2.

32

Таблиця 7.2 Породи дерев та кущів, що використовують для покращення санітарно-гігієнічних характеристик міста № з\п Породи дерев та кущів Підвищують рівень іонізації повітря Найбільш газостійкі породи Газопоглина-льні властивості, мг/100г сухої маси 1 2 3 4 5 1 Акація біла + - - 2 Акація жовта - + - 3 Береза бородавчата - + 69,5 4 Береза пушиста - - 81,5 5 Бузина червона - - - 6 В'яз гладкий - + 59,5 7 Дерен білий + 8 Дуб черешчатий + + 9 Смерека колюча - + 14,5 10 Смерека звичайна + - 11 Жимолость татарська - - 12 Верба біла (срібляста) + + 79,5 13 Верба коз'я - + 77,0 14 Клени - сріблястий + - - - гостролистий - 34,0 татарський - + 24,5 15 Калина звичайна - + - 16 Липа - - крупнолиста + 74,0 -дрібнолиста - - 74,0 17 Лохи - сріблястий - + - вузьколистий - + 58

33

продовження табл. 7.2 1 2 3 4 5 18 Можевельник козацький + - - 19 Осина - + 57,5 20 Троянда зморшчата - + 21 Горобина звичайна + + - 22 Бузок -угорьський + + 49,5 -звичайний - 68,0 23 Смородина золотиста + + - 24 Сосни -кримська + - - -звичайна + - 10,5 25 Тополі -бальзамична - + 64,0 -берлінська - + - -канадська + 81,0 -пірамідальна + . -чорна + - 32,5 26 Туя західна + 9,5 27 Черемха звичайна - + 72,0 28 Чубушник венечний + 1 - 29 Яблуня сибірська - - 180,5 30 Ясен - + 80 Примітка: " + " - породи, яким надається перевага “-“ – породи, яким надається найменша перевага, або немає даних Обґрунтувати розрахунки розмірів площадок СЗЗ з урахуванням якісного складу зелених насаджень у зв'язку з відсутністю нормативних даних неможливо. Проте попередні розрахунки для зіставлення з даними ДБП-360-92 можна виконати за приведеними нижче характеристиками:

34

Відомо що 1 га зелених насаджень поглинає вуглекислого газу в середньому 192 кг/добу, на протязі річної вегетації з 1 м2 поверхні листяної пластинки виділяється така кількість кисню, кг: бузок-1,1; дуб-0,85; осина-1,0; сосна-0,81; граб - 0,9; клен - 0,62; липа - 0,89; ліщини - 0,59; липа дрібнолистяна - 0,47; бук - 0,55. Двадцятирічні соснові насадження площею 1 га поглинають щорічно 9,35 вуглекислого газу і виділяють 7,25 т кисню. При плануванні видів зелених насаджень необхідно враховувати й можливість міжвидового співіснування дерев та кущів (табл. 7.3). Таблиця 7.3 Можливість міжвидового співіснування дерев та кущів при створенні санітарно-захисної зони Дерево, кущ Співіснування Неможливе Можливе 1 2 3 Акація жовта Черемха звичайна сосна звичайна, тополя бальзамічна Береза бородавчата Дуб, бук, сосна і смерека у віці 2.0-30 років липа, клен гостролистий, горобина звичайна Бузина червона Дуб черешчатий Сосна звичайна, тополя бальзамічна немає даних Акація біла, береза, бузина червона, клен татарський, осина,сосна, ясен акація біла, береза, бузина червона, клен татарський, осина,сосна, ясен Смерека звичайна Дуб. клен татарський, бузок звичайний, тополя канадська ліщина, горобина Верба срібляста Акація біла немає даних Клен татарський Дерен, дуб дерен, дуб Клен ясенелистий Сосна, ясен зелений дерен білий

35

продовження табл. 7.3 1 2 3 Сосна звичайна Акація біла. бузина, в'яз, клен ясенолистний, осина, тополя канадська, черемха звичайна дерен червоний, липа дрібнолистяна, клен гостролистяний, дуб черешчатий Тополя бальзамічна Бузина червона акація жовта Тополя канадська Смерека звичайна бузина червона, клен татарський Черемха звичайна Акація жовта, сосна немає даних Ясен звичайний Дуб черешчатий немає даних Завдання: Розробити тип конструкції захисної смуги по аналогії з рис. 7.1. Надати рекомендації щодо вибору ізолюючого шару та типу конструкції захисної смуги при рекультивації полігону, який було запропоновано експлуатувати для населеного пункту з визначеною чисельністю населення (згідно вихідних даних). Контрольні запитання: 1. З якою метою проводиться рекультивація земельних ділянок закритих полігонів? 2. За яким принципом проводиться вибір порід дерев і кущів для формування СЗЗ полігону? 3. Під які типи споруд дозволяється використовувати рекультивовані полігони? 4. Навести порівняльну характеристику обсягів поглинання вуглекислого газу різними породами дерев. 5. Навести приклади можливого та неможливого міжвидового співіснування дерев та кущів при створенні санітарно-захисної зони.

36

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ В

ИКОНАННЯ ПРАКТИ

ЧНИХ РОБІТ

1. Кількість об'єктів

суспільного призначе

ння, залежно від чисел

ьності населення, шт.

Об'єкти утворення

відходів Середня чи

сельність населення , щ

о обслуговується, тис. ч

ол. 25 50

100 150 200

250 300 400

500 600 750

900 1000

Лікарня 1-3 1-3

2 3 4 5

6 7 8 9

10 11 12

Поліклініка 1

1 2 3 4

5 7 8 9

10 11 12 13

Готель 1 1

1 1 2 2

3 3 4 5

6 6 7

Гуртожиток 2

3 3 10 15

20 30 40 50

60 70 80 90

Санаторій - -

- - - -

2 3 4 5

6 7 8

Дитячі садки, ясла 2

4 6 15 30

50 100 120

130 140 150

160 170

Школа 4 8

10 15 20 30

40 50 60 90

100 120 160

Профтехучилище 1

2 2 3 3

5 10 12 20

25 30 30 30

ВНЗ, технікум -

- - 4 8

10 15 20 25

30 25-40 25-40

30-40 Театр, кінот

еатр 1 2 3

5 6 8 10

12 14 15 16

17 20 Ресторан

1 1 2 3

4 6 8 10

11 12 13 14

20 Кафе, їдаль

ня 4 5 8

12 18 20 30

40 50 60 70

80 100

Промтоварний

магазин 3 6

18 20 40 70

100 120 140

160 170 180

190 Продовольч

ий магазин

4 8 20 25

50 80 150 160

170 180 190

200 220

Ринок 1 2

2 3 3 3

4 4 5 6

7 8 10

Пляж 1 1

1 1 2 2

2 3 3 3

3 4 5

Вокзали (залізнич-

ні, автовокзали) 2 2

2 2 2 3

4 6 8 8

8 10 12

36

37 2. Середн

я кількість місць в одн

ому об'єкті суспільног

о призначення, в зале

жності від чисельност

і населення

Об'єкти утворення відходів

Одиниця виміру Чисельність

населення, тис. чол.

25 50 100 150

200 250 300 400

500 600 750 900

1000 Лікарня

ліжок 85 85 8

5 85 90 90

200 200 200 200

200 200 200

Поліклініка від

відань 40 40 5

0 60 100 100

200 200 300 400

500 600 600

Готель місце

20 20 50 50

60 100 160 160

200 200 300 300

300 Гуртожиток

місце

80 80 100 100

150 150 200 200

200 250 250 250

250 Санаторій

місце - - -

- - -

100 100 200 300

300 300 300

Дитячі сади, ясла міс

це 100 100 1

00 150 150 150

150 150 150 150

150 150 150

Школа учень

300- 500 500 500 400- 600 600 600

600 700- 1000 700- 1000 700- 1000 700- 1000 700- 1000 700 1000 Профтехучи

лище учень

- - 50 50

100 100 100 150

150 150 150 150

200 ВНЗ, технікум

учень - - -

800 800 800

100 0 1000 1000 2000 20

00- 5000 2000- 7000 2000 1000 Театр, кінот

еатр місце

400 400 400 400

400 400 500 500

500 500 500 600

600 Ресторан

блюдо 45 50 1

00 200 300 400

500 600 700 800

900 1000 1200

Кафе, їдальня блюдо

400 500 600 700

800 800 800 800

900 900 1000 1000

1000 Промтоварн

ий магазин

1м2 торгового майданчика 60 60 6

0 60 70 70

70 100 100 150

150 150 200

Продовольчий

магазин -//-

30 30 30 40

40 50 50 60

100 100 120 120

150 Ринок

-//- 60 60 1

50 150 200 300

400 500 1000 1500

2000 3000 400

Пляж 1м2 площі 3

00 300 300 500 5

00 500 500 1000

1000 1000 1500 15

00 200 Вокзал

-//- - - -

200 200 250

250 400 450 500

600 800 100

37

38

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Утилізація твердих побутових відходів. Навчальний посібник // Клименко М.О., Рокочинський А.М., Бєдункова О.О., Маланчук Є.З., Жомирук Р.В., Громаченко С.Ю. // Рівне, 2010. – 307 с. 2. Управління та поводження з відходами. Підручник // Шаніна Т.П., Губанова О. Р., Клименко М.О., Сафранов Т. АА., Коріневська В. Ю., Бєдункова О.О., Волклв А.І. //Одеськ. Держ. Екологічний університет. – Одеса, ТЕС 2012. – 272 с. 3. Мусор - проблема физико-химическая. "Наука и жизнь" № 7, 1978. И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для вузов – М.: Высшая школа, 1999. – 447с: ил. 4. М.Е. Краснянський Утилизация и рекуперация отходов. Учебное пособие. ООО “Лебедь”. Донецк, 2004. – 122 с. 5. Закон України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР „Про відходи” (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3073-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, № 31, ст.214 №2290-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 6, ст.140 ). 6. Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” - постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1218 (Із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №1518 від 11.10.2002).