Література українського романтизмувступний урок у 9 класі

Опорні поняття теми:Романтизм – це ідейний рух у ліітературі, науці й

мистецтві, що виник наприкінці 18 ст. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова

від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини.

Елегія – це традиційний ліричний жанр, зміст якого – любовні переживання ліричного

героя.

Романс – це невеликий вірш, покладений на музику для сольного виконання обов'язково у

супроводі музичного інструменту, частіше за гітару.

 Балада – цен жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або

соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

Ідейні особливості українського романтизму:

Культ почуттів Звернення

до народності

Захоплення фольклором

Пошук історичної свідомості

Звернення до історичного

минулого

Втеча від навколишньої

дійсності і пошук ідеалізованого майбутнього

Розвиток романтизму в Українській літературі збігається з посиленням національного руху в Україні. Своїми ідеями і настановами, зокрема

наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у

пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського

Пригадайте з уроків історії України, які національні

угрупування чи організації ви пам’ятаєте? Яку дільність

вони вели?

Щоб зрозуміти специфіку поширення романтизму на території тогочасної України, розглянемо подану нижче схему:

Український романтизм

Харківський осередок

Київський осередок

Інші міста

Журнал “Основа”

Харківський осередокХарків був потужним культурно-просвітницьким центром. Вихідцями з Харкова є такі видатні

постаті, як Микола Костомаров, поет-романтик Левко Боровиковський, М. Максимович. Основоположницею для розвитку українського романтизму була харківська школа з її двома гуртками — першим, що створився ще у 1820-х pp. навколо І. Срезневського і що з ним були

пов'язані найвидатніші з поетів-романтиків Л. Боровиковський і О. Шпигоцький, та другим, що діяв у середині 1830-х pp. також під проводом І. Срезневського, до нього були причетні: 

А. Метлинський (псевдонім — Амвросій Могила), М. Костомаров (псевдонім — Ієремія Галка) й О. Корсун з М. Петренком і С. Писаревським та іншими. Програмовими для діяльності цих гуртків

були збірки «Украинский альманах» (1831) та «Запорожская старина».

Одночасно з харківським осередком у Галичині виступила «Руська трійця» з

участю М.Шашкевича, І. Вагилевича і  Я. Головацького, для яких була

програмовою «Русалка Дністровая» (1837) з її елегійним захопленням ідеями народності і

слов'янського братерства. 

Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до

народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала

великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І.

Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка

Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького)

та у Філадельфії(1961).

Київський осередок

Другим осередком чи й етапом українського романтизму, уже з багатшим на мистецькі

засоби і літературні жанри творчим доробком і з виразнішим національним і політичним

обличчям, був Київ другої половини 1830—40-х pp. з М. Максимовичем, П. Кулішем, 

Т. Шевченком, автором виданого вже 1840 року «Кобзаря», і прибулими туди з

Харкова А. Метлинським і М. Костомаровим. 

Так само, як харківський осередок романтиків не був обмежений тільки Харковом, причетними до київського осередку були українські романтики з

інших міст України й Росії. У «Ластівці» друкувалися поезії чернігівців В. Забіли, в

«Молодику» виступив полтавець О. Афанасьєв-Чужбинський, у Москві жив і працював видавець

історичних українських матеріалів і одночасно автор романтичних віршів О. Бодянський.

Віктор ЗабілаОлександр  Афанасьєв-Чужбинський.

Повз  двір,  де  мила  живе,Я  проїхав  двічі,

Да  не  бачив  голубонькиНі  разу  і  в  вічі.

Затьохкало  серце  в  мене,Як  з  двором  зрівнявся.

Дуже  бачиться  хотілось,І  кінь  зупинявся.

Да  не  рано  було  уже,Як  я  мимо  їхав,

Оглядався  назад  довго,Неначе  хто  кликав.

Дак  сам  собі  і  подумав:Чи  й  ти  так  скучаєш?!Коли  вірно  мене  любиш,То  й    бачить  бажаєш.

Ой  як  вірно  мене  любиш,Будем  жить  з  тобою

Цілий  вік,  моє  серденько,Як  риба  з  водою.

Віктор Забіла 

Петро Гулак-Артемовський

До творчого доробку П. Гулака-Артемовського

належать байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади. Він також ввів в українську

літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори

українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму.

З 1817 р. почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана

Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама

Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете,Горація та інших.

Байка “Пан та собака”На землю злізла ніч... Ніде ані шиширхне, 

Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, 

Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. 

Уклався місяць спать, нема ані зорі, 

І ледве, крадькома, яка маненька зірка 

З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. 

І небо, і земля — усе одпочива, 

Все ніч під чорною запаскою хова. 

Один Рябко, один, як палець, не дрімає, 

Худобу панську, мов брат рідний, доглядає, 

Бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив: 

Їв за п’ятьох, але те їв, що заробив. 

Байка «Пан та собака» — найбільш гострий твір

української літератури 19 століття. Ідейний зміст

співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва, проти

ставлення до кріпака як до робочої худоби. В основі

байки — соціальний конфлікт між Паном і

кріпаком (в алегоричному образі собаки Рябка).

Євген Гребінка

 За своє коротке життя встиг чимало: писав байки, романи, повісті й оповідання. Його твори з 1833 р. систематич но друкуються в

журналах і альманахах. Творчість Євгена Гребінки 

відіграла важливу роль у становленні української літератури. Його мудрі байки, проникливі ліричні вірші й

прозові твори пройняті співчуттям до простого народу.

Очи черные, очи страстные,Очи жгучие и прекрасные!Как люблю я вас!Как боюсь я вас!Знать увидел вас я в недобрый час.Ох недаром вы глубины темней!Вижу траур в вас по душе моей,Вижу пламя в вас я победное,Сожжено на нем сердце бедное.Но не грустен я, не печален я,Утешительна мне судьба моя,Всё что лучшего в жизни бог дал намВ жертву отдал я огневым глазам.

В історії української культури Гребінка залишився навічно ще й як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та

допоміг видати «Кобзар» 1840 року.

Маркіян ШашкевичУкраїнський письменник,поет 

— зачинатель нової української літератури в

Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч,

речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю»,

ініціатор видання альманаху «Русалка

Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української

мови з польською.

Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: 

"Нене рідная! Вволи ми волю - Дай мені долю, Щоб я зацвіла, 

Весь луг скрасила, Щоби я була, 

Як сонце, ясна, Як зоря, красна, 

Щоби-м згорнула Весь світ до себе!" - 

"Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; 

Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, - Краса змарніє, Личко зчорніє, 

Головоньку склониш, Листоньки зрониш, - 

Жаль серцю буде".

Підсумуємо урок!

Яке значення, на вашу думку, має романтизм для розвитку української літератури?

Чи є, на вашу думку, погляди романтиків сьогодні? Обгрунтуйте.

Хто з представників Романтизму запам*ятався вам найбільше?

Завдання додому:

Ознайомитися з біографією одного з поетів романтиків на вибір, підготувати повідомлення

про його внесок в українську літературу та вивчити одну з його поезій.