Embed Size (px)
Citation preview
1.Опис навчальної дисципліни
Вступ Програма нормативної навчальної дисципліни “Теорія літератури” складена
відповідно до освітньо-професійної програми підготовки докторів філософії
напряму 035 Філологія (літературознавство).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія науки, теоретичні
аспекти вивчення історії літератури, багаторівнева структура літературного
твору.
Міждисциплінарні зв’язки: стилістика (мовознавство), історія літератури,
філософія, психологія, культурологія, мистецтвознавство.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Історія та методологія науки.
2. Теорія літературного процесу.
3. Теорія літературного твору.
2.Мета та завдання навчальної дисципліни «Теорія літератури»:
1.1. Навчити аспірантів мислити науковими категоріями, свідомо і творчо сприймати художні твори, вміти давати їм оцінку за чітко визначеними критеріями, бачити загальну панораму літературного розвитку за епохами і країнами. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія літератури» є: підсумувати літературну освіту, узагальнити знання, здобуті під час вивчення історії української та зарубіжної літератури, піднести їх на більш високий рівень абстракції, розширити та зробити дієздатним термінологічний словник літературознавця, навчити користуватись методами наукового дослідження, допомогти визначитись з методом власного наукового дослідження, виробити навички багаторівневої інтерпретації художнього тексту.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми аспіранти повинні
знати :
- історію становлення науки; наукові школи, напрями, методи; наукові праці представників найбільш відомих напрямів світового літературознавства;
- стан сучасної української теорії літератури у світовому контексті; - концепції із суміжних наукових галузей (мовознавства, філософії,
психології, етнології, фольклористики, компаративістики, історії релігій тощо), які вплинули на розвиток літературознавства;
- знати жанрологію, віршознавство, наратологію, компаративістику як складники теоретичних знань літературознавця;
- основні літературні стилі за період розвитку європейської культури; основні концепції літературного твору, методи аналізу та інтерпретації тексту.
вміти: - реферувати наукову літературу таким способом, який найбільш
відповідає поставленому завданню; - самостійно узгоджувати теоретичні знання і їх практичне застосування; - аналізувати твір за обраною методологією; вибудовувати
інтерпретаційні моделі; - знаходити актуальні для вивчення проблеми літературознавства і вміти
їх формулювати на високому інтелектуальному і понятійному рівні; - вміти професійно аргументувати оцінку невідомого літературного
твору. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 6 кредитів
ECTS.
3.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Історія та методологія науки.
Тема 1. Вступ. Теорія літератури як наука. Проблеми сучасного літературознавства
(зарубіжного і колишніх радянських країн). Перспективи розвитку науки: теорії літературного процесу, теорії
літературного твору, компаративістики і герменевтики. Єдність європейської (Західної) культури як основа для літе-
ратурознавчих досліджень. Динаміка епох в історії європейської культури. Основні етапи розвитку естетичних вчень та теоретико-літературної
думки. Становлення естетики в античну епоху. Платон і Аристотель.
Напрямки розвитку естетичної думки в епохи Середньовіччя, Ренесансу і Бароко, Класицизму, Романтизму.
Тема 2. Головні напрями літературознавчих досліджень ХІХ-ХХ ст. Біографічний метод, культурно-історична школа, міфологічна школа,
порівняльно-історичний метод, психологічна школа, їх еволюція та застосування літературознавством ХХ століття. Міфологічна школа та міфокритика ХХ ст., біографічна школа та вивчення біографії у ХХ ст. Інтуїтивізм як поєднання гуманітарних наук у вивченні процесу творчості.
Основні літературознавчі методи ХХ ст. Розвиток літературознавчої науки у ХХ ст.: вплив філософії,
психології, культурології та інших гуманітарних дисциплін. Проблеми і напрямки дослідження змістових та формальних аспектів літературного твору.
Тема 3. Психоаналіз в літературознавстві. Історія виникнення медичного психоаналізу, його поширення в Європі
початку ХХ ст.. Історія психоаналізу в Україні (Львівська, Київська, Харківська та Одеська школи психоаналізу) у 19100-920-ті рр., критика та вилучення психоаналізу із радянської науки і практики. Біографії письменників минулого як об’єкт наукового зацікавлення медичних психологів (розвідки про Шекспіра в Англії, про Шевченка в Україні тощо), поширення їхніх підходів на літературознавство. Концепція творчості Фройда (сублімація), її вплив на літературознавство. Концепція творчості К.Г.Юнга, її спільне та відмінне з фрейдистською теорією, вчення про колективне несвідоме та архетипи.
Тема 4. Формальна школа та структуралізм. Виникнення нових підходів до вивчення літератури у
літературознавстві Росії початку ХХ ст., розвиток теорії О.Потебні про слово-образ. Діяльність першої групи формалістів (В.Шкловський, В.Жирмунський, Ю.Тинянов, Б.Томашевський, Р.Якобсон та ін..), головні ідеї у підході до вивчення літературного твору (зміст це форма, мистецтво як прийом). Еволюція групи під назвою «ОПОЯЗ», критика формалізму у 1920-ті роки. Діяльність Якобсона у складі празького лінгвістичного гуртка. Вплив науковців цієї групи на розвиток філологічної науки у ХХ столітті, зокрема, на формування напряму структуралізму.
Структуралізм. Наукова співпраця Р.Якобсона та К.Л.Строса в Нью-Йоркському
університеті 1940-50-х рр. як початковий етап формування концепцій структуралізму. Французький структуралізм (Р.Барт, Ц.Тодоров, Ю.Крістева) та його критика деконструктивістами. Головні ідеї структуралізму та словник понять (структура, бінарність, парадигматика, синтагматика, ієрархія, домінанта).
Тема 5. Сучасні методи літературознавства. Сучасна теоретико-методологічна база як сума концепцій та методів,
накопичених протягом ХХ ст. Школи, напрями і методи першої половини ХХ ст.. (фрейдизм, психоаналіз, формалізм, структуралізм) та другої половини ХХ ст. (системно-цілісний аналіз, деконструктивізм, інтертекстуальний аналіз, герменевтика, рецептивна критика, феміністична (гендерна) критика тощо), їх місце у сучасному інструментарії науковця. Вибір методології як важливий етап літературознавчого дослідження.
МОДУЛЬ 2. Теорія літературного процесу. Тема 6. Діалектика літературного розвитку. Антиномії раціональне / ірраціональне, свідоме / несвідоме, традиції /
новаторство, зміст / форма, оптимізм / песимізм, політизація / аполітизм як бінарні опозиції літературного руху. Структура епохи в історії культури.
Сюжет літературного напряму. Проблема художнього методу (історія питання і сучасні полеміки). Метод і стиль.
Епохи романтичного (ірраціонального) спрямування. Середньовіччя, Бароко. Бароко як метод і стиль. Сентименталізм.
Романтизм. Романтизм як метод і стиль. Спорідненість епох: домінанта ірраціонального, емоційного, суб'єктивного, внутрішнього, індивідуального. Романтизм як знакова епоха: філософія, концепція людини і естетика, поетика. Критерії для розмежування епох ірраціонального спрямування (етапи самоусвідомлення).
Епохи раціонального спрямування. Римська античність. Ренесанс. Класицизм. Класицизм як метод і стиль.
Просвітництво. Реалізм. Реалізм як метод і стиль. Соціалістичний реалізм як епохи раціонального спрямування: домінанта раціонального (розумового), об'єктивного, соціального, суспільного. Класицизм як знакова епоха: Філософія, концепція людини, естетика, поетика. Становлення реалізму, полеміки про реалізм. Реалізм ХІХ століття і натуралізм як апогей його розвитку. Соціалістичний реалізм: відновлення нормативної естетики.
Тема 7. Модернізм як багатошарова категорія літературознавства. Історія поняття "модернізм". Ідеологічне підґрунтя розмежування на
кризове мистецтво модернізму і прогресивне мистецтво реалізму. Модернізм і декаденство, модернізм і авангард. Необхідність переоцінки літературного процесу в країнах колишнього Радянського Союзу в аспекті приналежності імен і явиш до модернізму. Модернізм як епоха. Модернізм як художній метод і стиль. Літературні напрями модернізму. Модернізм як опосередкований самовираз митця: органічна єдність суб'єктивного і об'єктивного, романтичного і реалістичного, ліричного епічного та драматичного. Психологічне підґрунтя реалізації модернізму в окремих художніх системах. Вплив філософії А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, А.Бергсона, О.Шпенглера, екзистенціалістів на мистецтво модернізму.
Тема 8. Напрями і стилі модернізму. Символізм як продовження естетики романтизму. Відмінність.
Проблема неоромантизму на рубежі ХІХ-ХХ століть, філософія і естетика символізму. Поетика (символ). Імпресіонізм і його взаємодія з символізмом. Імпресіонізм як стильовий рух у прозі. Експресіонізм, футуризм.
Експресіонізм як художній метод, напрям, стиль. Психологія явища. Поетика (гіпербола, алегорія). Експресіонізм в українській і зарубіжній літературі.
Полеміка з символізмом наступних літературних рухів: витоки, філософія, протистояння. Акмеїсти, скамандрити, неокласики тощо в їх протистоянні символізму, формування в процесі полеміки бінарної опозиції в структурі епохи Модернізму.
Футуризм як найяскравіше явище в процесі "дегуманізації" мистецтва. Психологія і філософія явища. Естетика і поетика (актуалізація експерименту
і слово-образ), футуризм і народне мистецтво. Примітивізм і футуризм. Національні форми перебігу.
Сюрреалізм та нові стилі в літературі ХХ ст. Сюрреалізм та екзистенціалізм. Психологія і філософія сюрреалізму,
функція сновидінь. Міф і конструювання міфосвіту. Примітивізм і сюрреалізм. Метафора і її переростання в сюрреалістичне зображення. Стилі з додатком “нео”: неоромантизм, неокласицизм, необароко, неореалізм тощо.
Змістовий модуль 3. Теорія літературного твору. Тема 9. Текст, його аналіз та інтерпретація. Сучасне уявлення про поняття твір / текст, аналіз / інтерпретація.
Об’єктивізм та суб’єктивізм наукового пошуку, специфіка літератури для вироблення наукових підходів. Багаторівневий аналіз твору як об’єктивізація дослідження. Інтерпретація твору в межах усвідомлених підходів і залучення суб’єктивного фактора дослідження..
Тема 16. Образна природа твору. Образ як основа художнього твору і головний об'єкт
літературознавчого дослідження. Образ в парадигматиці і синтагматиці твору. Образ в ієрархії твору.
Образ і бінарна опозиція. Образ у авторському самовиразі. Образ і стиль. Образ і гра.
Автологічні і металогічні образи. Типи образних уявлень. Взаємодія образів. Мімесис і вигадка; чуттєвість і узагальнення.
Тема 10. Слово і образ. "Слово є Бог. "Вертикаль" і "горизонталь" смислів. Структура образу.
Міф як універсальна структура. Міфологізм емоційно-чуттєвого світосприйняття. Міф і образ. Історична динаміка міфу. Поняття про індивідуальне і колективне несвідоме. Сновидіння і міф, сновидіння і образ. Архетипи. Образ як первісно-чуттєве узагальнення дійсності.
Тема 11. Психологія творчості. Раціоналістичні та романтичні концепції творчості. Майстер і Геній як
ідеальні творчі особистості Відродження і Романтизму, їх поширення на мистецтво ХІХ ст. Вплив гуманітарних наук, зокрема, психології, на розуміння глибинних механізмів творчості. Формування психологічної школи, інтуїтивізму, психоаналізу як етапи поглиблення розуміння внутрішнього світу митця. Стаття І.Франка «Із секретів поетичної творчості» як етапний момент в історії формування українського літературознавства.
Тема 12. Психологія сприйняття художнього твору. Історія питання. Змагання "голови" і "серця" в тлумаченні психології процесу творчості. Романтизм і раціоналізм про особистість митця. Функція нормативу та імпровізації. Самодостатність процесу творчості або зорієнтованість на результат. Досягнення психології початку XX ст. і її вплив на літературу та літературознавство. З.Фройд і теорія сублімації. Інтуїтивізм А.Бергсона і психологія творчості. Юнг і Нойманн про психологію творчої
особистості. Психологія сприйняття як проблема. Сприйняття утрудненої форми. Смаковий критерій оцінки, філологічне читання.
Тема 13. Психологічний та філософський аспекти аналізу художнього тексту.
Типи психологізму в літературі (романтизм, реалізм, модернізм). Сконструйована і реальна психологія. Автор і персонаж. "Прозорий" герой. Позитивні і негативні герої в психологічному аспекті. Психологізм і біографізм. Психологізм метароману. Психологічний аналіз тексту як пошук реальної психології.
Філософський аспект аналізу тексту. Взаємодія літератури і філософії. Белетризація філософії і
філософізація літератури ХХ століття. Концепт твору і філософія автора. Ілюстрація філософської концепції, функції алегорії і притчі. Міф і світогляд автора. Конструювання міфу, гра з міфом, переборення міфу. Аналіз творчості в міфологічному аспекті. Автор як міф.
Тема 13. Зміст і форма як бінарна опозиція. Парадигма і синтагма. Складові змісту і форми. Аналіз тексту як
проблема. Різні підходи в тлумаченні тексту. Підтекст і надтекст. Діалогічність. Дискурс. Відкрита і закрита структура. Суб'єктивний момент перцепції. Традиція в інтерпретації (X.Г.Гадамер). Жанр як форма існування тексту. Інтертекст та інтертекстуальність.
Тема 14. Жанр як основна форма існування твору. Історія питання (Аристотель, Гегель, Бєлінський тощо). Залежність
поділу від критеріїв, які, в свою чергу, і визначаються естетикою. Категорії героїчного, трагічного і комічного, їх зв'язок з літературними родами і жанрами. Категорії високого і низького, часткового і загального, усталеного і рухомого. Критерії суб’єктивне / об'єктивне, внутрішнє / зовнішнє, романтичне / реалістичне, ліричне / епічне. Жанри в історичному розвитку: розмежування і проникнення. Міжродова взаємодія як джерело виникнення нових жанрів, феномен жанру в літературі модернізму.
Тема 15. Структура та аналіз епічного твору. Жанрова своєрідність епічних творів та історична динаміка жанрів.
Сюжет, фабула і конфлікт. Тема, ідея (концепт)” пафос і проблематика. Система образів в залежності від типу художнього світосприйняття. Парадигматика і синтагматика твору.
Специфіка роману як провідного жанру прози та епосу. Полеміки про роман. Стиль оповіді і оповідач і "щільне" письмо. Наратологія як наука.
Тема 16. Структура та аналіз віршованого твору. Системи віршування в історичному розвитку. Силабічна, тонічна і силабо-тонічна системи віршування. Структура
віршованого твору у силабо-тонічній системі віршування. Образність безобразного вірша. Складові ритміко-інтонаційної структури вірша (стопа, рядок, строфа, рима, повтори, пірихій, спондей тощо), змістовна функція елементів. Мова поетичного твору.
Верлібр і класичний вірш – бінарна опозиція інтонаційних типів поезії. Історія формування верлібру. Верлібр і образ. Ієрархія структури.
Парадигматика і синтагматика, функція тропів. Окремо: метафора в структурі твору. Символ і алегорія. Підтекст і над-текст. Образи-архетипи. Структуралістський і цілісний аналіз тексту.
Тема 17. Структура і аналіз драматичного твору. Драма як рід і як жанр. Жанрове розмаїття драматургії ХХ століття.
Структура драматичного твору: бінарні опозиції, ієрархія, синтагматика і парадигматика. Загострений сюжет, послаблений сюжет. Конфлікти і колізії. Класицизм і неокласицизм в драматургії. Проблема психологізму. Своєрідність модерністської драми ХХ століття (символістська, експресіоністська, абсурдистська тощо) .
Розгорнутий аналіз драми Лесі Українки "Камінний господар" у порівнянні з драмою О.Пушкіна "Каменный гость".
Драматургія ХХ століття і нові театральні концепції.
4.Методи та засоби діагностики успішності навчання
Методи та засоби діагностики успішності формуються відповідно до специфіки дисципліни (вона складається переважно з лекцій і практичних занять) і мають характер бесіди, обговорення, «мозкового штурму» щойно прочитаного тексту, студіювання джерел, самостійного аналізу прочитаних творів (ІНДЗ, творча робота). Контроль успішності аспірантів може проводитися у двох формах: усно і в письмово.
Усне опитування проводиться у під час бесіди викладача з групою. На практичних заняттях відбувається також індивідуальна бесіда.
Письмова перевірка використовується під час виконання контрольних завдань.
Види контролю: поточний та підсумковий. Поточний контроль відбувається на кожному практичному та лекційному занятті, як усно, так і письмово. Підсумковий контроль – перевірка письмових завдань (ІНДЗ, творча робота). Умови допуску до сесійного контролю: успішна робота аспіранта на кожному практичному занятті, наявність оцінки, активна робота на лекціях (оцінка на контрольній роботі по лекційному матеріалу), позитивна рейтингова оцінка з кожного модуля, позитивна оцінка з підсумкової контрольної роботи (творча робота по аналізу віршованого твору).
5.Список джерел:
1. Аверинцев С.С. Софія – Логос. Словник. – К.: Дух і Літера, 1999. – 464 с.
2. Адорно Т. Теорія естетики. : К.: Основи, 2002. – 518 с. 3. Арістотель. Поетика. – К.: Мистецтво, 1967. – 134 с. 4. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія: Пер. з
англ. – К.Смолоскип, 2008. – 358 с. 5. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1989.
– 616 с 6. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. –
443 с. 7. Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов: Пер. с
немецкого. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1995. – 512 с. 8. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція: Пер. з фр. – К.: Вид-во Соломії
Павличко “Основи”, 2004. – 230 с. 9. Буало М. Мистецтво поетичне: Пер. з фр. М. Рильського. – К.:
Мистецтво, 1965. – 136 с. 10. Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство. – К.: ВД
«Києво-Могилянська акад.», 2008. – 430 с. 11. Брюховецький В. Специфіка і функції літературно-критичної
діяльності. – К.: Наук. думка, 1986. – 176 с. 12. Введение в литературоведение: Учебное пособие / Л.В.Чернец,
В.Е.Хализев, А.Я.Эсалнек и др.; Под ред. Л.В.Чернец. 2-е изд. – М.: Высш. шк., 2006. – 680 с.
13. Веселовский А. Историческая поэтика. – М.: Высшая школа, 1989. – 404 с.
14. Волинський П.К. Основи теорії літератури. – К.: Наук. думка, 1967. – 365 с.
15. Вступ до літературознавства: Хрестоматія: Навч. посібник для студентів. – К.: Либідь, 1995. – 256 с.
16. Гадамер Г.Г. Герменевтика і поетика: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – 280 с.
17. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – 544 с.
18. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К.: Наук. думка, 2000.
19. Гром‘як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ ст.) – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 1999. – 224 с.
20. Державин В. Література і літературознавство. Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 492 с.
21. Дерида Ж. Письмо та відмінність: Пер. з фр. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 602 с.
22. Дидро Д. Эстетика и литературная критика. – М.: Худ. лит., 1980. – 659 с.
22.Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. Українська поетика / Фотопередрук. – Мюнхен, 1993. – 446 с. 23. Женетт Ж. Фигуры. Работы по поэтике.: Пер. с фр. В 2-х. т. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1998. 24. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика: Избр.
труды. – Л.: Наука, 1977. – 497 с.
25. Западное литературоведение ХХ века: Энциклопедия. – М.: Intrada, 2004. – 560 с.
26. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 392 с.
27. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. Учебное пособие. – М.: РГГУ, 2000. – 81 с.
28. Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа: М.: Интрада, 1998. – 255 с.
29. История психоанализа в Украине / Сост. И.И.Кутько, Л.И.Бондаренко, П.Т.Петрюк. – Х.: Основа, 1996. – 360 с.
30. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англ. – Львів: Літопис, 2004. – 384 с.
31. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Вінквіста, В.Тейлора: Пер. з англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 503 с.
32. Квіт С. Герменевтика. Посібник. – К.: ВЦ «Києво-Могилянська академя», 2005. – 42 с.
33. Краснова Л. Словник юного гуманітарія. – Дрогобич: РВВ ДДПУ ім. І.Франка, 2007. – 266 с.
34. Крістева Ю. Як говорити до літератури / Крістева Ю. Полілог: Пер. з фр. – К.: Юніверс, 2004. – С.9-198.
35. Лановик З. Hermeneutica Sacra. – Тернопіль: РВВ ТНПУ, 2006. – 587 с. 36. Лановик М. Теорія відносності художнього перекладу:
літературознавчі проекції. – Тернопіль: РВВ ТНПУ, 2006. – 470 с. 37. Ласло-Куцюк М. Засади поетики. – Бухарест: Критеріон, 1983. – 384 с. 38. Літературна компаративістика. Вип. 1. – К.: ПЦ «Фоліант», 2005. – 362
с. 39. Леві-Строс К. Структурна антропологія: Пер. з фр. – К.: Основи, 2000.
– 387 с. 40. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред.
А.Волкова, О.Бойченка, І.Варича та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.
41. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – Вид. 3-е. – К.: Рад. школа, 1971. – 486 с.
42. Лессінг Г.Е. Лаокоон. – К.: Мистецтво, 1968. – 290 с. 43. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром‘яка, Ю.Коваліва,
В.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. 44. Лотман Ю. Структура художественного текста. – М.: Искусство, 1970.
– 384 с. 45. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики ХУІІ – першої половини
ХУІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983. – 234 с.
46. Мелетинский Е. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 406 с. 47. Мних Л. Вступ до літературознавства. Навчально-методичний
посібник. – Дрогобич: Вимір, 2003. – 180 с.
48. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 320 с.
49. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 192 с.
50. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство: Пер. з польськ. – Львів: Літопис, 2007. – 316 с.
51. Пахаренко В. Українська поетика. – 2- вид. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2002. – 320 с.
52. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – Л.: ЛГУ, 1986. – 262 с.
53. Потебня О. Естетика і поетика слова: Зб. Пер. з рос. – К.: Мистецтво, 1985. – 302 с.
54. Сивокінь Г. Давні українські поетики. 2-е вид. – Х., 2001. – 164 с. 55. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки
ХХ ст. За ред. М.Зубрицької: Пер.з англ. Л.Онишкевич. – Львів: Літопис, 1996; 2000.
56. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ с. / Упоряд. Б.Бакули; За заг. ред. В.Моренця; Пер. з польськ. С.Яковенка.– К.: Вид.дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 531 с.
57. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для студентів. Вид. 2-е. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448 с.
58. Ткачук О. Наратологічний словник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 174 с. 59. Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе: Пер. з фр. – К.: ВД “Києво-
Могилянська академія”, 2006. – С.5-21. 60. Фізер І. Психолінгвістична теорія Олександра Потебні: метакритичне
дослідження. – К.: Основи, 1993. – 193 с. 61. Фройд З. Вступ до психоаналізу: Лекції зі вступу до психоаналізу з
новими висновками. – К.: Основи, 1998. – 710 с. 62. Хализев В.Е.Теория литературы. – М.: Высшая школа, 1999. – 398 с. 63. Шмид В. Нарратология. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 312
с. 64. Юнг К.Г., Нойманн Э. Психоанализ и искусство: Пер. с англ. – М.:
Рефл-бук, К.: Ваклер, 1996. – 304 с.
Міністерство освіти і науки України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Робоча програма
нормативної навчальної дисципліни
Підготовки доктора філософії Галузі знань 03 Гуманітарні науки Спеціальності 035 Філологія
Луцьк – 2016
Затверджено Проректор з наукової роботи та інновацій, проф. Бояр А. О. _________________ «_____» ______________ 2016 р.
Затверджено Проректор з науково-педагогічної і навчальної роботи та рекрутації, проф. Гаврилюк С. В. _________ «_____» ________________ 2016 р.
Робоча навчальна програма нормативної навчальної дисципліни
«Теорія літератури» підготовки доктора філософії (PhD) зі спеціальності
035 Філологія галузі знань 03 Гуманітарні науки» (денна форма навчання). –
«01» червня 2016 р. – 20 c.
Розробник: Моклиця М. В., доктор філологічних наук, професор, завідувач
кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури.
Рецензент: Оляндер Л. К., доктор філологічних наук, професор, завідувач
кафедри слов’янської філології.
Робочу програму навчальної дисципліни затверджено на засіданні
кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури.
Протокол № 10 від 25 травня 2016 р.
Завідувач кафедри: проф. Моклиця М. В.
Робочу програму навчальної дисципліни схвалено науково-методичною
радою інституту філології та журналістики.
Протокол № 09 від «01» червня 2016 р.
Голова науково-методичної ради інституту доц. Зінчук Р.С.
Робочу програму навчальної дисципліни схвалено науково-методичною
радою університету.
Протокол № 10 від 15 червня 2016 р.
Робочу програму навчальної дисципліни схвалено науковою радою
університету.
Протокол № 11 від 16 червня 2016 р.
М. В. Моклиця, 2016
1.Опис навчальної дисципліни
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки,
освітній ступінь
Характеристика
Дисципліни
03 Гуманітарні науки Денна форма навчання
Кількість кредитів – 6 035 Філологія
Нормативна навчальна дисципліна
Модулів – 2 Рік підготовки – 2
Змістових модулів – 3 Семестр – 3, 4
Лекції – 44 год. Загальна кількість годин –
180 год. Практичні заняття – 20 год.
Самостійна робота – 116 год. Тижневих годин: аудиторних – 2 (3-й сем.),
1 (4-й сем.)
Доктор філософії (PhD)
Форма контролю – залік (3 сем.), екзамен (4 сем.)
Вступ
Робоча програма навчальної дисципліни “Теорія літератури” складена
відповідно до освітньо-професійної програми підготовки докторів філософії
напряму 035 Філологія (літературознавство).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія науки, теоретичні
аспекти вивчення історії літератури, багаторівнева структура літературного
твору.
Міждисциплінарні зв’язки: стилістика (мовознавство), історія літератури,
філософія, психологія, культурологія, мистецтвознавство.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Історія та методологія науки.
2. Теорія літературного процесу.
3. Теорія літературного твору.
2.Мета та завдання навчальної дисципліни «Теорія літератури»:
1.1. Навчити аспірантів мислити науковими категоріями, свідомо і творчо сприймати художні твори, вміти давати їм оцінку за чітко визначеними критеріями, бачити загальну панораму літературного розвитку за епохами і країнами.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія літератури» є: підсумувати літературну освіту, узагальнити знання, здобуті під час вивчення історії української та зарубіжної літератури, піднести їх на більш високий рівень абстракції, розширити та зробити дієздатним термінологічний словник літературознавця, навчити користуватись методами наукового дослідження, допомогти визначитись з методом власного наукового дослідження, виробити навички багаторівневої інтерпретації художнього тексту.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми аспіранти повинні
знати :
- історію становлення науки; наукові школи, напрями, методи; наукові праці представників найбільш відомих напрямів світового літературознавства;
- стан сучасної української теорії літератури у світовому контексті; - концепції із суміжних наукових галузей (мовознавства, філософії,
психології, етнології, фольклористики, компаративістики, історії релігій тощо), які вплинули на розвиток літературознавства;
- знати жанрологію, віршознавство, наратологію, компаративістику як складники теоретичних знань літературознавця;
- основні літературні стилі за період розвитку європейської культури; основні концепції літературного твору, методи аналізу та інтерпретації тексту.
вміти: - реферувати наукову літературу таким способом, який найбільш
відповідає поставленому завданню; - самостійно узгоджувати теоретичні знання і їх практичне застосування; - аналізувати твір за обраною методологією; вибудовувати
інтерпретаційні моделі; - знаходити актуальні для вивчення проблеми літературознавства і вміти
їх формулювати на високому інтелектуальному і понятійному рівні; - вміти професійно аргументувати оцінку невідомого літературного
твору. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 6 кредитів
ECTS.
3.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Історія та методологія науки.
Тема 1. Вступ. Теорія літератури як наука. Проблеми сучасного літературознавства
(зарубіжного і колишніх радянських країн).
Перспективи розвитку науки: теорії літературного процесу, теорії літературного твору, компаративістики і герменевтики.
Єдність європейської (Західної) культури як основа для літе-ратурознавчих досліджень. Динаміка епох в історії європейської культури.
Основні етапи розвитку естетичних вчень та теоретико-літературної думки.
Становлення естетики в античну епоху. Платон і Аристотель. Напрямки розвитку естетичної думки в епохи Середньовіччя, Ренесансу і Бароко, Класицизму, Романтизму.
Тема 2. Головні напрями літературознавчих досліджень ХІХ-ХХ ст. Біографічний метод, культурно-історична школа, міфологічна школа,
порівняльно-історичний метод, психологічна школа, їх еволюція та застосування літературознавством ХХ століття. Міфологічна школа та міфокритика ХХ ст., біографічна школа та вивчення біографії у ХХ ст. Інтуїтивізм як поєднання гуманітарних наук у вивченні процесу творчості.
Основні літературознавчі методи ХХ ст. Розвиток літературознавчої науки у ХХ ст.: вплив філософії,
психології, культурології та інших гуманітарних дисциплін. Проблеми і напрямки дослідження змістових та формальних аспектів літературного твору.
Тема 3. Психоаналіз в літературознавстві. Історія виникнення медичного психоаналізу, його поширення в Європі
початку ХХ ст.. Історія психоаналізу в Україні (Львівська, Київська, Харківська та Одеська школи психоаналізу) у 19100-920-ті рр., критика та вилучення психоаналізу із радянської науки і практики. Біографії письменників минулого як об’єкт наукового зацікавлення медичних психологів (розвідки про Шекспіра в Англії, про Шевченка в Україні тощо), поширення їхніх підходів на літературознавство. Концепція творчості Фройда (сублімація), її вплив на літературознавство. Концепція творчості К.Г.Юнга, її спільне та відмінне з фрейдистською теорією, вчення про колективне несвідоме та архетипи.
Тема 4. Формальна школа та структуралізм. Виникнення нових підходів до вивчення літератури у
літературознавстві Росії початку ХХ ст., розвиток теорії О.Потебні про слово-образ. Діяльність першої групи формалістів (В.Шкловський, В.Жирмунський, Ю.Тинянов, Б.Томашевський, Р.Якобсон та ін..), головні ідеї у підході до вивчення літературного твору (зміст це форма, мистецтво як прийом). Еволюція групи під назвою «ОПОЯЗ», критика формалізму у 1920-ті роки. Діяльність Якобсона у складі празького лінгвістичного гуртка. Вплив науковців цієї групи на розвиток філологічної науки у ХХ столітті, зокрема, на формування напряму структуралізму.
Структуралізм. Наукова співпраця Р.Якобсона та К.Л.Строса в Нью-Йоркському
університеті 1940-50-х рр. як початковий етап формування концепцій структуралізму. Французький структуралізм (Р.Барт, Ц.Тодоров, Ю.Крістева)
та його критика деконструктивістами. Головні ідеї структуралізму та словник понять (структура, бінарність, парадигматика, синтагматика, ієрархія, домінанта).
Тема 5. Сучасні методи літературознавства. Сучасна теоретико-методологічна база як сума концепцій та методів,
накопичених протягом ХХ ст. Школи, напрями і методи першої половини ХХ ст.. (фрейдизм, психоаналіз, формалізм, структуралізм) та другої половини ХХ ст. (системно-цілісний аналіз, деконструктивізм, інтертекстуальний аналіз, герменевтика, рецептивна критика, феміністична (гендерна) критика тощо), їх місце у сучасному інструментарії науковця. Вибір методології як важливий етап літературознавчого дослідження.
МОДУЛЬ 2. Теорія літературного процесу. Тема 6. Діалектика літературного розвитку. Антиномії раціональне / ірраціональне, свідоме / несвідоме, традиції /
новаторство, зміст / форма, оптимізм / песимізм, політизація / аполітизм як бінарні опозиції літературного руху. Структура епохи в історії культури. Сюжет літературного напряму. Проблема художнього методу (історія питання і сучасні полеміки). Метод і стиль.
Епохи романтичного (ірраціонального) спрямування. Середньовіччя, Бароко. Бароко як метод і стиль. Сентименталізм.
Романтизм. Романтизм як метод і стиль. Спорідненість епох: домінанта ірраціонального, емоційного, суб'єктивного, внутрішнього, індивідуального. Романтизм як знакова епоха: філософія, концепція людини і естетика, поетика. Критерії для розмежування епох ірраціонального спрямування (етапи самоусвідомлення).
Епохи раціонального спрямування. Римська античність. Ренесанс. Класицизм. Класицизм як метод і стиль.
Просвітництво. Реалізм. Реалізм як метод і стиль. Соціалістичний реалізм як епохи раціонального спрямування: домінанта раціонального (розумового), об'єктивного, соціального, суспільного. Класицизм як знакова епоха: Філософія, концепція людини, естетика, поетика. Становлення реалізму, полеміки про реалізм. Реалізм ХІХ століття і натуралізм як апогей його розвитку. Соціалістичний реалізм: відновлення нормативної естетики.
Тема 7. Модернізм як багатошарова категорія літературознавства. Історія поняття "модернізм". Ідеологічне підґрунтя розмежування на
кризове мистецтво модернізму і прогресивне мистецтво реалізму. Модернізм і декаденство, модернізм і авангард. Необхідність переоцінки літературного процесу в країнах колишнього Радянського Союзу в аспекті приналежності імен і явиш до модернізму. Модернізм як епоха. Модернізм як художній метод і стиль. Літературні напрями модернізму. Модернізм як опосередкований самовираз митця: органічна єдність суб'єктивного і об'єктивного, романтичного і реалістичного, ліричного епічного та
драматичного. Психологічне підґрунтя реалізації модернізму в окремих художніх системах. Вплив філософії А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, А.Бергсона, О.Шпенглера, екзистенціалістів на мистецтво модернізму.
Тема 8. Напрями і стилі модернізму. Символізм як продовження естетики романтизму. Відмінність.
Проблема неоромантизму на рубежі ХІХ-ХХ століть, філософія і естетика символізму. Поетика (символ). Імпресіонізм і його взаємодія з символізмом. Імпресіонізм як стильовий рух у прозі. Експресіонізм, футуризм.
Експресіонізм як художній метод, напрям, стиль. Психологія явища. Поетика (гіпербола, алегорія). Експресіонізм в українській і зарубіжній літературі.
Полеміка з символізмом наступних літературних рухів: витоки, філософія, протистояння. Акмеїсти, скамандрити, неокласики тощо в їх протистоянні символізму, формування в процесі полеміки бінарної опозиції в структурі епохи Модернізму.
Футуризм як найяскравіше явище в процесі "дегуманізації" мистецтва. Психологія і філософія явища. Естетика і поетика (актуалізація експерименту і слово-образ), футуризм і народне мистецтво. Примітивізм і футуризм. Національні форми перебігу.
Сюрреалізм та нові стилі в літературі ХХ ст. Сюрреалізм та екзистенціалізм. Психологія і філософія сюрреалізму,
функція сновидінь. Міф і конструювання міфосвіту. Примітивізм і сюрреалізм. Метафора і її переростання в сюрреалістичне зображення. Стилі з додатком “нео”: неоромантизм, неокласицизм, необароко, неореалізм тощо.
Змістовий модуль 3. Теорія літературного твору. Тема 9. Текст, його аналіз та інтерпретація. Сучасне уявлення про поняття твір / текст, аналіз / інтерпретація.
Об’єктивізм та суб’єктивізм наукового пошуку, специфіка літератури для вироблення наукових підходів. Багаторівневий аналіз твору як об’єктивізація дослідження. Інтерпретація твору в межах усвідомлених підходів і залучення суб’єктивного фактора дослідження..
Тема 16. Образна природа твору. Образ як основа художнього твору і головний об'єкт
літературознавчого дослідження. Образ в парадигматиці і синтагматиці твору. Образ в ієрархії твору.
Образ і бінарна опозиція. Образ у авторському самовиразі. Образ і стиль. Образ і гра.
Автологічні і металогічні образи. Типи образних уявлень. Взаємодія образів. Мімесис і вигадка; чуттєвість і узагальнення.
Тема 10. Слово і образ. "Слово є Бог. "Вертикаль" і "горизонталь" смислів. Структура образу.
Міф як універсальна структура. Міфологізм емоційно-чуттєвого
світосприйняття. Міф і образ. Історична динаміка міфу. Поняття про індивідуальне і колективне несвідоме. Сновидіння і міф, сновидіння і образ. Архетипи. Образ як первісно-чуттєве узагальнення дійсності.
Тема 11. Психологія творчості. Раціоналістичні та романтичні концепції творчості. Майстер і Геній як
ідеальні творчі особистості Відродження і Романтизму, їх поширення на мистецтво ХІХ ст. Вплив гуманітарних наук, зокрема, психології, на розуміння глибинних механізмів творчості. Формування психологічної школи, інтуїтивізму, психоаналізу як етапи поглиблення розуміння внутрішнього світу митця. Стаття І.Франка «Із секретів поетичної творчості» як етапний момент в історії формування українського літературознавства.
Тема 12. Психологія сприйняття художнього твору. Історія питання. Змагання "голови" і "серця" в тлумаченні психології процесу творчості. Романтизм і раціоналізм про особистість митця. Функція нормативу та імпровізації. Самодостатність процесу творчості або зорієнтованість на результат. Досягнення психології початку XX ст. і її вплив на літературу та літературознавство. З.Фройд і теорія сублімації. Інтуїтивізм А.Бергсона і психологія творчості. Юнг і Нойманн про психологію творчої особистості. Психологія сприйняття як проблема. Сприйняття утрудненої форми. Смаковий критерій оцінки, філологічне читання.
Тема 13. Психологічний та філософський аспекти аналізу художнього тексту.
Типи психологізму в літературі (романтизм, реалізм, модернізм). Сконструйована і реальна психологія. Автор і персонаж. "Прозорий" герой. Позитивні і негативні герої в психологічному аспекті. Психологізм і біографізм. Психологізм метароману. Психологічний аналіз тексту як пошук реальної психології.
Філософський аспект аналізу тексту. Взаємодія літератури і філософії. Белетризація філософії і
філософізація літератури ХХ століття. Концепт твору і філософія автора. Ілюстрація філософської концепції, функції алегорії і притчі. Міф і світогляд автора. Конструювання міфу, гра з міфом, переборення міфу. Аналіз творчості в міфологічному аспекті. Автор як міф.
Тема 13. Зміст і форма як бінарна опозиція. Парадигма і синтагма. Складові змісту і форми. Аналіз тексту як
проблема. Різні підходи в тлумаченні тексту. Підтекст і надтекст. Діалогічність. Дискурс. Відкрита і закрита структура. Суб'єктивний момент перцепції. Традиція в інтерпретації (X.Г.Гадамер). Жанр як форма існування тексту. Інтертекст та інтертекстуальність.
Тема 14. Жанр як основна форма існування твору. Історія питання (Аристотель, Гегель, Бєлінський тощо). Залежність
поділу від критеріїв, які, в свою чергу, і визначаються естетикою. Категорії героїчного, трагічного і комічного, їх зв'язок з літературними родами і жанрами. Категорії високого і низького, часткового і загального, усталеного і
рухомого. Критерії суб’єктивне / об'єктивне, внутрішнє / зовнішнє, романтичне / реалістичне, ліричне / епічне. Жанри в історичному розвитку: розмежування і проникнення. Міжродова взаємодія як джерело виникнення нових жанрів, феномен жанру в літературі модернізму.
Тема 15. Структура та аналіз епічного твору. Жанрова своєрідність епічних творів та історична динаміка жанрів.
Сюжет, фабула і конфлікт. Тема, ідея (концепт)” пафос і проблематика. Система образів в залежності від типу художнього світосприйняття. Парадигматика і синтагматика твору.
Специфіка роману як провідного жанру прози та епосу. Полеміки про роман. Стиль оповіді і оповідач і "щільне" письмо. Наратологія як наука.
Тема 16. Структура та аналіз віршованого твору. Системи віршування в історичному розвитку. Силабічна, тонічна і силабо-тонічна системи віршування. Структура
віршованого твору у силабо-тонічній системі віршування. Образність безобразного вірша. Складові ритміко-інтонаційної структури вірша (стопа, рядок, строфа, рима, повтори, пірихій, спондей тощо), змістовна функція елементів. Мова поетичного твору.
Верлібр і класичний вірш – бінарна опозиція інтонаційних типів поезії. Історія формування верлібру. Верлібр і образ. Ієрархія структури.
Парадигматика і синтагматика, функція тропів. Окремо: метафора в структурі твору. Символ і алегорія. Підтекст і над-текст. Образи-архетипи. Структуралістський і цілісний аналіз тексту.
Тема 17. Структура і аналіз драматичного твору. Драма як рід і як жанр. Жанрове розмаїття драматургії ХХ століття.
Структура драматичного твору: бінарні опозиції, ієрархія, синтагматика і парадигматика. Загострений сюжет, послаблений сюжет. Конфлікти і колізії. Класицизм і неокласицизм в драматургії. Проблема психологізму. Своєрідність модерністської драми ХХ століття (символістська, експресіоністська, абсурдистська тощо) .
Розгорнутий аналіз драми Лесі Українки "Камінний господар" у порівнянні з драмою О.Пушкіна "Каменный гость".
Драматургія ХХ століття і нові театральні концепції.
4.Структура навчальної дисципліни
Таблиця 2.
Назва теми Усьог
о
Лекці
й
Практичн
і
Самостійн
а робота
Тема 1. Вступ 2 2 - -
Тема 2. Основні етапи розвитку естетичних
вчень. 12 2 - 10
Тема 3. Головні напрями літературознавчих досліджень ХІХ-ХХ ст.
12 2 - 10
Тема 4. Психоаналіз в літературознавстві. 14 2 2 10
Тема 5. Формальна школа і структуралізм 14 2 2 10
Тема 6. Сучасні методи літературознавства 12 2 - 10
Разом за змістовим модулем 1 66 12 4 50
Тема 7. Діалектика літературного розвитку. 12 2 2 8
Тема 8. Модернізм як багатошарова категорія
літературознавства 12 2 2 8
Тема 9. Напрями і стилі модернізму 12 2 2 8
Разом за змістовим модулем 2 36 6 6 24
Тема 10. Текст, його аналіз та інтерпретація. 10 4 6
Тема 11. Образна природа твору 12 4 2 6
Тема 12. Зміст і форма як бінарна опозиція 10 4 6
Тема 14. Психологічний та філософський
аспект аналізу художнього тексту. 12 4 2 6
Тема 15. Структура та аналіз епічного твору. 10 2 2 6
Тема 16. Структура та аналіз віршованого
твору. 10 2 2 6
Тема 17. Структура і аналіз драматичного
твору. 10 2 2 6
Разом за змістовим модулем 3 74 22 10 42
Усього годин 180 44 20 116
5.Теми практичних занять
№
з/п Тема
Кількість
годин
1
Тема: Психоаналіз художнього твору (оповідання В.Підмогильного “Ваня”)
1. Пережите і вигадане в художньому творі. 2. Психологія митця і психологізм в його творчості. 3. Сублімація в процесі творчості (концепція 3.Фройда). 4. Індивідуальне і колективне несвідоме в процесі творчості
(концепція К.Г.Юнга). 5. Психологізм романтичної, реалістичної, модерністської літератури.
2
2
Тема: Символ у структурі віршованого твору. Грицько Чупринка. Звуки небесні.
1. Поняття про символ. 2. Символ в ієрархії художніх засобів (історична динаміка). 3. Аналіз вірша Грицька Чупринки “Звуки небесні”. 4. Роль символу у формуванні символістського стилю (на основі проаналізованої поезії).
2
3
Тема: Функція алегорії у структурі віршованого твору. Євген Маланюк. Символ.
1.Поняття про алегорію. 2. Символ і алегорія, їх історичний взаємозв‘язок. 3. Алегоричність та притчевість в літературі. 4. Аналіз вірша Є.Маланюка "Символ". 5. Стилетвірна функція алегорії.
2
4
Тема: Метафора в структурі образного мовлення (вірш В. Свідзинського “Огонь”)
1.Метафора як троп. 2.Реалізація метафори у художньому тексті. 3.Рух метафори «огонь поклав крила» у вірші Свідзинського. 4.Імпліцитне значення метафори «дика темрява скребе одвірок». 5.Метафора у зв’язку з міфосвітом та його архетипами (рядки «Земля стенулась. Пітьма раптом грянула…»)
2
5
Тема: Неологізм як мовний образ (поезія Михайля Семенка «Вірш”)
1.Неологізм в системі художніх засобів. 2.Нова мова в естетиці футуризму. 3. Неологізм як засіб «очуднення» (Шкловський) дійсності. 4. Механізми словотворення в поетиці Михайля Семенка. 5. Художня функція неологізмів у поезії “Вірш».
2
5
Тема: Структуралістський аналіз віршованого твору (вірш Є.Плужника “Я натомився вічно знати...”)
1. Структуралізм як літературознавчий метод. 2. Поділ тексту на елементи. 3. Визначення бінарних опозицій тексту:
a) домінантна опозиція; b) лексичний рівень опозицій; c) інтонаційний рівень; d) звуковий рівень; e) характер і рух пауз.
4. Синтагматика тексту: початок руху, джерело напруги. Етапи перебігу напруги (три строфи). Розрядка напруги.
2
5. Парадигматика тексту: підпорядкованість елементів, домінуючий образ, його зв'язок з головною бінарною опозицією.
6. Вірш Є. Плужника як структура: елементи, взаємозв'язок, рух і підпорядкованість.
6.
Тема 11: Романтизм як багатошарова категорія літературознавства
І. Романтизм як епоха в історії європейської культури: параметри, головні антиномії, домінанта, сфери охоплення. 2. Романтизм як епоха в історії української культури. 3. Романтизм як художній метод: філософія, естетика, типологічні риси романтизму. 4. Романтизм як художній напрям у літературі к.ХУШ - поч.ХІХ ст.: національні форми перебігу, представники, маніфест, критичні статті тощо. 5. Романтизм як стильове явище різних епох. Поняття неоромантизм. 6. Поеми Т.Шевченка в аспекті романтичного методу.
2
7.
Тема: Реалізм як багатошарова категорія літературознавства.
Текст для аналізу: І.Нечуй-Левицький. Хмари. 1. Реалізм як епоха в історії європейської культури. 2. Реалізм як художній метод. Полеміка про метод. 3. Критичний реалізм і натуралізм ХІХ століття.
4. Соціалістичний реалізм: повернення до нормативної естетики класицизму. 5. Реалізм як літературний напрям в українській літературі ХІХ ст. 6. Роман І.Нечуя-Левицького як перший панорамний реалістичний твір в українській літературі: а) Орієнтація на об'єкт, соціум, суспільні цінності. б) Конфлікти і колізії роману, розгортання сюжетних ліній. в) Система образів роману. Головний герой чи головні герої? г) Герої як реалістичні образи: тип, індивідуальність, еволюція. д) Загальна оцінка художнього рівня роману.
2
9.
Тема: Модернізм. Філософія. Естетика. І. Модернізм як епоха в історії європейської культури. 2. Модернізм і розвиток європейської філософії ХІХ-ХХ століть. 3. Вплив психології на розвиток і становлення модернізму. 4.Модернізм як художній метод. 5.Модернізм і декаденство, авангард.
2
10.
Тема: Напрями і стилі модернізму 1. Символізм як літературний напрям в українській літературі. 2. Імпресіонізм як стиль. 3. Експресіонізм: філософія, естетика, поетика. 4. Футуризм: філософія, естетика, поетика. 5.Сюрреалізм: філософія, естетика, поетика.
2
Разом 2 0
6.Самостійна робота
№
з/п Тема
Кількість
годин
1 ЗМ1. Питання психології творчості у працях українських та зарубіжних
вчених 20
2 Школи, напрями, методи в літературознавстві ХХ ст.. 20
3. Методи і стилі в історії літературного розвитку 20
4 Зміст і форма літературного твору 20
5 ЗМ2. Підходи до аналізу літературного твору у працях українських та
зарубіжних вчених 20
6 ЗМ3.Проблеми стилю у працях українських та зарубіжних вчених 16
Разом 116
7. Методи та засоби навчання:
При викладанні навчальної дисципліни використовуються такі методи:
словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція), наочні (текст, виділення та опис формальних елементів, схематизація структури, аналіз) та практичні, для формування умінь і навичок, необхідних для виконання практичних завдань по узагальненню та аналізу твору (творів, творчого процесу).
8.Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік, екзамен
Питання до заліку 1. Художня література як вид мистецтва. 2. Словесно-образний характер літературного твору. 3. Зародження та становлення літературної теорії 4. Головні наукові школи і методи в європейському літературознавстві
XIX століття. 5. Міфологічна школа в європейському та українському
літературознавстві. 6. Психолінгвістична теорія О. Потебні. 7. Біографічна та психологічна школи в літературознавстві ХІХ ст., їх
стан у ХХ ст. 8. Культурно-історична школа. Позитивізм та філософія мистецтва
І. Тена. 9. Філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, вплив на розвиток
літератури. 10. Інтуїтивізм А. Берґсона, вплив на розвиток літератури і
літературознавства. 11. Філософсько-психологічна концепція З. Фройда. Фройдизм у
літературознавстві. 12. Філософсько-психологічна концепція К.-Г. Юнґа. Теорія архетипів у
літературознавстві. 13. Мфіокритика ХХ ст. (Д. Фрезер, Н. Фрай, Дж. Кемпбелл). 14. Формальна школа, літературознавчі ідеї представників
(В. Шкловський, В. Жирмунський, Р. Якобсон). 15. Структуралізм у мовознавстві і літературознавстві. 16. Структурна антропологія К.-Л.Строса. 17. Французька структуралістська школа. Праці Р. Барта. 18. Екзистенціалізм у філософії, його вплив на розвиток літератури і
літературознавства.
19. Німецький (К. Ясперс, російський (Л. Шестов, Н. Бердяєв) екзистенціалізм
20. Філософська та літературна творчість А. Камю, Ж.-П. Сартра. 21. Інтертекстуальний підхід до аналізу тексту. Праці Ю. Крістевої. 22. Деконструктивізм, погляди Ж. Дериди. 23. Наратологія і наратологічний аналіз. Внесок у наратологію В. Проппа,
М. Бахтіна, Ж. Женета. 24. Рецептивна критика, ідеї Г.Р.Яуса, Р. Інгардена. 25. Феміністична і гендерна критика. Концепція С. де Бовуар. 26. Постколоніальна критика, концепція Е. Саїда. 27. Інтермедіальний підхід до вивчення літератури. 28. Методологія сучасного українського літературознавства.
Питання до екзамену
1. Система естетичних категорій. Поняття художності. 2. Теорія літератури як наука. 3. Художня література як вид мистецтва. Словесно-образний характер
літературного твору. 4. Зародження та становлення літературної теорії (від античності до
романтизму). 5. Головні наукові школи і методи в європейському літературознавстві
XIX століття. 6. Міфологічна школа в європейському та українському
літературознавстві. 7. Психолінгвістична теорія О. Потебні. 8. Біографічна та психологічна школи в літературознавстві ХІХ ст., їх
стан у ХХ ст. 9. Культурно-історична школа. Позитивізм та філософія мистецтва
І. Тена. 10. Філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, вплив на розвиток
літератури. 11. Інтуїтивізм А. Берґсона, вплив на розвиток літератури і
літературознавства. 12. Філософсько-психологічна концепція З. Фройда. Фройдизм у
літературознавстві. 13. Філософсько-психологічна концепція К.-Г. Юнґа. Теорія архетипів у
літературознавстві. 14. Мфіокритика ХХ ст. (Д. Фрезер, Н. Фрай, Дж. Кемпбелл). 15. Формальна школа, літературознавчі ідеї представників
(В. Шкловський, В. Жирмунський, Р. Якобсон). 16. Структуралізм у мовознавстві і літературознавстві. 17. Структурна антропологія К.-Л.Строса. 18. Французька структуралістська школа. Праці Р. Барта.
19. Екзистенціалізм у філософії, його вплив на розвиток літератури і літературознавства.
20. Німецький (К. Ясперс, російський (Л. Шестов, Н. Бердяєв) екзистенціалізм
21. Філософська та літературна творчість А. Камю, Ж.-П. Сартра. 22. Інтертекстуальний підхід до аналізу тексту. Праці Ю. Крістевої. 23. Деконструктивізм, погляди Ж. Дериди. 24. Наратологія і наратологічний аналіз. Внесок у наратологію В. Проппа,
М. Бахтіна, Ж. Женета. 25. Рецептивна критика, ідеї Г.Р.Яуса, Р. Інгардена. 26. Феміністична і гендерна критика. Концепція С. де Бовуар. 27. Постколоніальна критика, концепція Е. Саїда. 28. Інтермедіальний підхід до вивчення літератури. 29. Методологія сучасного українського літературознавства. 30. Національна специфіка літератури, література і фольклор. 31. Психологія творчості. 32. З.Фройд і К.Г.Юнг про психологію творчого процесу. 33. Психологія сприйняття художнього тексту. 34. Функція споглядання і гри у процесі творчості. 35. Геній і Майстер як типи творчої особистості. 36. Слово і образ. 37. Міф і образ. 38. Образ і архетип. 39. Поняття про текст і його інтерпретацію. 40. Аналіз тексту у різних літературознавчих напрямах. 41. Зміст і форма як головна бінарна опозиція тексту. 42. Змістові чинники твору. 43. Складові форми. 44. Мова художнього твору. 45. Проза і вірш як різновиди художньої мови. 46. Системи віршування в їх історичному розвитку. 47. Некласичне віршування. 48. Наратологія як наука. Наратологічний аналіз твору. 49. Автор / наратор / читач. 50. Символ і алегорія як бінарна опозиція мовних образів. 51. Метафора, її місце у ієрархії поезії XX ст. 52. Неологізм, його стилістична функція. 53. Родовий, видовий, жанровий поділ літератури, полеміка про родовий
поділ. 54. Роман як жанр. Полеміки про роман. Структура роману. 55. Структура драматичного тексту. 56. Структура ліричного вірша. 57. Психологічна інтерпретація тексту. Біографізм та опосередкований
самовираз. 58. Діалектика літературного розвитку.
59. Епоха – метод – напрям – стиль. 60. Бароко як багатошарова категорія. 61. Класицизм як багатошарова категорія. 62. Романтизм як багатошарова категорія. 63. Реалізм як багатошарова категорія. 64. Модернізм як багатошарова категорія. 65. Символізм як стиль. 66. Імпресіонізм як стиль. 67. Експресіонізм як стиль. 68. Футуризм як стиль. 69. Сюрреалізм як стиль. 70. Постмодернізм та його національні форми.
10. Форми та засоби діагностики успішності навчання
Форми та засоби діагностики успішності відповідають специфіці дисципліни (вона складається переважно з лекцій і практичних занять) і мають характер бесіди, обговорення, «мозкового штурму» щойно прочитаного тексту, студіювання джерел, самостійного аналізу прочитаних творів). Контроль успішності студентів може проводитися у двох формах: усно і в письмово. Усне опитування проводиться у під час бесіди викладача з групою. На практичних заняттях відбувається також індивідуальна бесіда. Письмова перевірка використовується під час виконання контрольних завдань. Види контролю: поточний та підсумковий. Поточний контроль відбувається на кожному практичному та лекційному занятті, як усно, так і письмово. Підсумковий контроль – перевірка письмових завдань (ІНДЗ, творча робота).
11.Розподіл балів, які отримують аспіранти
Дисципліна складається з трьох змістових модулів, її вивчення не
передбачає виконання ІНДЗ. Підсумкова оцінка за 100-бальною шкалою
складається із сумарної кількості балів за:
1. поточне оцінювання з відповідних тем (максимум 40 балів);
2. модульні контрольні роботи (максимум 60 балів). Таблиця 4
Поточний контроль (мах = 40 балів)
Модульний контроль (мах = 60 балів)
Модуль 1 Модуль 2
Змістовий
модуль 1 Змістовий модуль 2
Змістовий
модуль 3 МКР 1 МКР 2 МКР 3
Загальна
кількість
балів
Т 1,6 Т 7 Т2 Т3 Т 4 Т5,
8,9 Т8, 10
Т 12-
14 5 5 5 5 5 5 5 5
10 40 10 100
Шкала оцінювання (національна та ECTS)
Оцінка за національною шкалою Сума балів
за всі види навчальної
діяльності
Оцінка
ECTS для екзамену,
курсової роботи
(проекту), практики для заліку
90 – 100 A Відмінно
82 – 89 B
75 – 81 C Добре
67 -74 D 60 – 66 E
Задовільно
Зараховано
1 – 59 Fx Незадовільно Незараховано
(з можливістю повторного
складання)
12. Методичне забезпечення
1. Моклиця М. Вступ до літературознавства. Посібник. – Луцьк: Вид-во СНУ ім.Лесі Українки, 2011. – 496 с.
13.Список джерел
1. Аверинцев С.С. Софія – Логос. Словник. – К.: Дух і Літера, 1999. – 464 с.
2. Адорно Т. Теорія естетики. : К.: Основи, 2002. – 518 с. 3. Арістотель. Поетика. – К.: Мистецтво, 1967. – 134 с. 4. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія: Пер. з
англ. – К.Смолоскип, 2008. – 358 с. 5. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1989.
– 616 с 6. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. –
443 с. 7. Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов: Пер. с
немецкого. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1995. – 512 с. 8. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція: Пер. з фр. – К.: Вид-во Соломії
Павличко “Основи”, 2004. – 230 с. 9. Буало М. Мистецтво поетичне: Пер. з фр. М. Рильського. – К.:
Мистецтво, 1965. – 136 с. 10. Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство. – К.: ВД
«Києво-Могилянська акад.», 2008. – 430 с. 11. Брюховецький В. Специфіка і функції літературно-критичної
діяльності. – К.: Наук. думка, 1986. – 176 с. 12. Введение в литературоведение: Учебное пособие / Л.В.Чернец,
В.Е.Хализев, А.Я.Эсалнек и др.; Под ред. Л.В.Чернец. 2-е изд. – М.: Высш. шк., 2006. – 680 с.
13. Веселовский А. Историческая поэтика. – М.: Высшая школа, 1989. – 404 с.
14. Волинський П.К. Основи теорії літератури. – К.: Наук. думка, 1967. – 365 с.
15. Вступ до літературознавства: Хрестоматія: Навч. посібник для студентів. – К.: Либідь, 1995. – 256 с.
16. Гадамер Г.Г. Герменевтика і поетика: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – 280 с.
17. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – 544 с.
18. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К.: Наук. думка, 2000.
19. Гром‘як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ ст.) – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 1999. – 224 с.
20. Державин В. Література і літературознавство. Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 492 с.
21. Дерида Ж. Письмо та відмінність: Пер. з фр. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 602 с.
22. Дидро Д. Эстетика и литературная критика. – М.: Худ. лит., 1980. – 659 с.
23. 22.Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. Українська поетика / Фотопередрук. – Мюнхен, 1993. – 446 с.
24. Женетт Ж. Фигуры. Работы по поэтике.: Пер. с фр. В 2-х. т. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1998.
25. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика: Избр. труды. – Л.: Наука, 1977. – 497 с.
26. Западное литературоведение ХХ века: Энциклопедия. – М.: Intrada, 2004. – 560 с.
27. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 392 с.
28. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. Учебное пособие. – М.: РГГУ, 2000. – 81 с.
29. Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа: М.: Интрада, 1998. – 255 с.
30. История психоанализа в Украине / Сост. И.И.Кутько, Л.И.Бондаренко, П.Т.Петрюк. – Х.: Основа, 1996. – 360 с.
31. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англ. – Львів: Літопис, 2004. – 384 с.
32. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Вінквіста, В.Тейлора: Пер. з англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 503 с.
33. Квіт С. Герменевтика. Посібник. – К.: ВЦ «Києво-Могилянська академя», 2005. – 42 с.
34. Краснова Л. Словник юного гуманітарія. – Дрогобич: РВВ ДДПУ ім. І.Франка, 2007. – 266 с.
35. Крістева Ю. Як говорити до літератури / Крістева Ю. Полілог: Пер. з фр. – К.: Юніверс, 2004. – С.9-198.
36. Лановик З. Hermeneutica Sacra. – Тернопіль: РВВ ТНПУ, 2006. – 587 с. 37. Лановик М. Теорія відносності художнього перекладу:
літературознавчі проекції. – Тернопіль: РВВ ТНПУ, 2006. – 470 с. 38. Ласло-Куцюк М. Засади поетики. – Бухарест: Критеріон, 1983. – 384 с. 39. Літературна компаративістика. Вип. 1. – К.: ПЦ «Фоліант», 2005. – 362
с. 40. Леві-Строс К. Структурна антропологія: Пер. з фр. – К.: Основи, 2000.
– 387 с. 41. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред.
А.Волкова, О.Бойченка, І.Варича та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.
42. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – Вид. 3-е. – К.: Рад. школа, 1971. – 486 с.
43. Лессінг Г.Е. Лаокоон. – К.: Мистецтво, 1968. – 290 с. 44. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром‘яка, Ю.Коваліва,
В.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. 45. Лотман Ю. Структура художественного текста. – М.: Искусство, 1970.
– 384 с. 46. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики ХУІІ – першої половини
ХУІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983. – 234 с.
47. Мелетинский Е. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 406 с. 48. Мних Л. Вступ до літературознавства. Навчально-методичний
посібник. – Дрогобич: Вимір, 2003. – 180 с. 49. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями,
тенденції. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 320 с. 50. Моклиця М. Вступ до літературознавства. Посібник. – Луцьк: Вид-во
СНУ ім.Лесі Українки, 2011. – 496 с. 51. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство: Пер. з
польськ. – Львів: Літопис, 2007. – 316 с. 52. Основы литературоведения / Под ред. В.П.Мещерякова. – М.:
Московский лицей, 2000. – 372 с. 53. Пахаренко В. Українська поетика. – 2- вид. – Черкаси: Відлуння-Плюс,
2002. – 320 с. 54. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – Л.: ЛГУ, 1986. –
262 с. 55. Потебня О. Естетика і поетика слова: Зб. Пер. з рос. – К.: Мистецтво,
1985. – 302 с. 56. Сивокінь Г. Давні українські поетики. 2-е вид. – Х., 2001. – 164 с. 57. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки
ХХ ст. За ред. М.Зубрицької: Пер.з англ. Л.Онишкевич. – Львів: Літопис, 1996; 2000.
58. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ с. / Упоряд. Б.Бакули; За заг. ред. В.Моренця; Пер. з
польськ. С.Яковенка.– К.: Вид.дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 531 с.
59. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для студентів. Вид. 2-е. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448 с.
60. Ткачук О. Наратологічний словник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 174 с. 61. Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе: Пер. з фр. – К.: ВД “Києво-
Могилянська академія”, 2006. – С.5-21. 62. Фізер І. Психолінгвістична теорія Олександра Потебні: метакритичне
дослідження. – К.: Основи, 1993. – 193 с. 63. Фрай Н. Архетипний аналіз: теорія мітів / Антологія світової
літературно-критичної думки ХХ ст. За ред. М.Зубрицької: Пер.з англ. Л.Онишкевич. – Львів: Літопис, 1996. – С.109-135.
64. Фройд З. Вступ до психоаналізу: Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками. – К.: Основи, 1998. – 710 с.
65. Хализев В.Е.Теория литературы. – М.: Высшая школа, 1999. – 398 с. 66. Шмид В. Нарратология. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 312
с. 67. Юнг К.Г., Нойманн Э. Психоанализ и искусство: Пер. с англ. – М.:
Рефл-бук, К.: Ваклер, 1996. – 304 с.
