Інформація про автора:

1. Прізвище, ім’я, по батькові: Швайко Володимир Миколайович;

2. Місце навчання: Дніпровський національний університет ім. Олеся

Гончара, геолого-географічний факультет, 4 курс, студент групи ГГ-

14-1;

3. Контактний телефон, е-mail: тел. 068-039-19-70,

volodimirshvayko@gmail.com

Інформація про наукового керівника:

1. Прізвище, ім’я, по батькові: Зеленська Любов Іванівна;

2. Посада, науковий ступінь: зав. кафедри фізичної та економічної гео-

графії, доктор педагогічних наук;

3. E-mail: lubov.zelenska@gmail.com

ДЕВІЗ:

Віртуальні та реальні екскурсії екостежинами

старопромислового регіону

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ЕКОТУРИЗМУ: ФУНКЦІЇ, СКЛАДОВІ ТА ОСНОВНІ

ЗАВДАННЯ ................................................................................................................. 7

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОТУРИЗМУ НА

ТЕРЕНАХ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ ................................................. 13

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТА РЕАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ

ЕКОСТЕЖИНАМИ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ ................................. 16

ВИСНОВКИ: .............................................................................................................. 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ................................................................ 28

5

ВСТУП

Останнім часом в Україні спостерігається явна зацікавленість до екологі-

чного туризму, особливо підвищений інтерес наявний у високоурбанізованих

регіонах, до числа яких належить і Дніпропетровська область. Причини заціка-

вленості даною галуззю туристичної сфери, повязані з віддаленістю людини

міста від природи, що на ряду з погіршеними екологічними умовами, надмір-

ним інформаційним навантаженням, призводить до перенавантаження та на-

пруження нервової системи.

Звідси виникає природнє, закладене в людини на генетичному рівні ба-

жання вернутися в лоно природи: помилуватися красою живописних, або дово-

лі типових пейзажів природніх краєвидів, вдихнути на повні груди аромат сві-

жого повітря лісу і луків, отримати нові захоплюючі враженння, все це фактич-

но знімає наявне психологічного напруження, сприяє нормалізації емоційного

стану на певний період. Проте важливість екологічного туризму полягає у раці-

ональній, природоощадливій рекреації, яка не ставила б під загрозу можливість

використання природних ресурсів для наших майбутніх поколінь, з цих погля-

дів екотуризм фактично є найбільш збалансованою складовою туристичної га-

лузі, і саме тому так важливо, щоб він зайняв відповідну для нього особливу

нішу в туристичній сферіУкраїни.

Основною формою екотуризму є проведення екскурсій спеціальними

екологічними маршрутами – екостежками. Важливим ресурсом, який популя-

ризує і зробить інформаційно-доступним даний вид екотуристичної діяльності

є віртуальні екотуристичні екскурсії – доволі нове явище навіть для традицій-

ного туризму.

Вони можуть виступити свого роду презентацією природніх ландшафтів,

краєвидів місцевості, яка дозволить глядачам оглянути території, які їх цікав-

лять і викличе бажання для їх реального відвідування. Вони виступають ідеаль-

ним вирішенням візуалізації реального простору і фактично при вмілому впро-

вадженні можуть стати саме тим механізмом, що надасть екологічним стежи-

6

нам, а і відповідно екологічному туризму більш широкого поширення внаслідок

їх інформаційної доступності.

Важливим є і економічний ефект, який може бути отриманий внаслідок

впровадження туристичним підприємством віртуальних екскурсій. Їх впрова-

дження викликатиме повагу з боку потенційних клієнтів за інформованість,

взаємну економію часу, в той час як продавці турів можуть займатися удоско-

наленням безпосередньо сервісних послуг. Завдяки широкому впровадженню

застосування віртуальних екскурсій, туристична фірма може отримати репута-

цію сучасного, прогресивного підприємства, яке використовує сучасні іннова-

ційні технології, що полегшуть спілкування і взаєморозуміння з потенційними

клієнтами. Також віртуальна екскурсія може служити як реклама та залучати

нових клієнтів, оскільки саме завдяки впровадженню цих технологій, рівень

сервісу покращиться, а це автоматично впливає на поліпшення розвитку підп-

риємства в цілому.

Представлена вище інформація фактично обумовлює актуальність і важ-

ливість даного наукового дослідження, метою якого є розробка алгоритму про-

ектування та розробки віртуальних та реальних екскурсій екологічними стеж-

ками території старопромислового регіону (Криничанського району).

Для успішного виконання даного дослідження потрібно виконати такі за-

вдання:

- Визначити перспективні території для проведення екотуристичної дія-

льності на теренах Криничанського району;

- спроектувати мережу екологічних стежин на основі виділених перспе-

ктивних територій для проведення екотуристичної діяльності;

- розробити віртуальну екскурсію територією однієї з спроектованих

екологічних стежок;

- розробити маршрут реальної екскурсії екологічними стежинами вико-

ристовуючи дані розроблених віртуальних аналогів.

7

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ЕКОТУРИЗМУ: ФУНКЦІЇ, СКЛАДОВІ ТА ОСНОВНІ

ЗАВДАННЯ

Початком формування концепції екотуризму вважаються 80-ті роки XX

століття, коли з'явилися перші дослідження даної тематики. Як відзначає вели-

ка кількість дослідників, поняття екологічного туризму уже тривалий час немає

чітко визначених меж й досі залишається об’єктом дискусійної полеміки. На

сьогоднішній день існує велика кількість визначень поняття екологічний ту-

ризму, які характеризують його окремі аспекти, функції, принципи проте уні-

версального, загальноприйнятого визначення немає. У загальних рисах поняття

екотуризму характеризується, як форма туризму, при якій головною мотиваці-

єю туристів є спостереження та спілкування з природою, що сприяє збережен-

ню довкілля й культурної спадщини з мінімальним впливом на них.

Аналізуючи вітчизняні наукові дослідження присвячені проблемам еко-

туризму, зокрема трактуванню його визначення, варто відмітити такі формулю-

вання поняття екологічного туризму.

- О.О.Любіцева та К. Стащук характеризують поняття екотуризму, наступ-

ним чином: «Екологічний туризм - це напрямок туризму, оснований на мак-

си-мізації використання природно-рекреаційних благ та ресурсів і спрямо-

ваний на еколого-просвітницьку рекреаційну діяльність»[7].

- Одним з перших вітчизняних визначень поняття екотуризму, є визначення

О.О. Бейдика: «Екологічний туризм - складова частина рекреаційної діяль-

ності, при якій негативний вплив на природне середовище та його компоне-

нти є мінімальним. Екологічний туризм передбачає гармонійне єднання лю-

дини, засобів рекреації, природного середовища та рекреаційної інфрастру-

ктури»[1].

- За Дмитруком О.Ю. : «Екологічний туризм - це форма активного відпочин-

ку з екологічно значущим наповненням – особли вий інтегруючий напрямок

рекреаційної діяльності людей, що будують свої взаємовідносини з приро-

дою та іншими людьми на основі взаємної вигоди, взаємоповаги та взаємо-

розуміння. Туристи отримують від такого спілкування з природою певний

8

фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас міцності та

здоров’я, а природа при цьому зазнає мінімальних оборотних впливів і

втрат, місцеві мешканці отримують соціальні та економічні стимули до збе-

реження природи та традиційного природокористування[8].

Жителі високоурбанізованих територій все далі ізольоються від природи,

що призводить до формування почуттів самотності, надмірного нервового на-

вантаження, що в свою чергу призводить до постійного психологічного напру-

ження і як наслідок до стресового стану та захворювань нервової системи. Та-

ким, чином у мешканців урбанізованих територій з'являється природне і цілком

зрозуміле бажання бути ближче до природнього середовища: помилуватися

красою живописних, або доволі типових пейзажів природніх краєвидів, вдих-

нути на повні груди аромат свіжого повітря лісу і луків, отримати нові захоп-

люючі враженння. Дане наближення до природного середовища, можна сказати

закладено у людини на генетичному рівні, воно знімає наявне психологічного

напруження, що накопичилось в умовах її проживання в міському середовищі і

сприяє нормалізації емоційного стану.

Проте дане рекреаційне явище неможна віднести до екологічного туриз-

му, адже прагнучи до спілкування з природою, щоб скористатися з її благ, люди

як правило нічим не віддячують їй, а в більшості випадків і взагалі “віддячу-

ють” їй лише шкодою. До екологічного туризму це має віддалене відношення,

оскільки природа тут - основна умова відпочинку, а відпочиваючий - лише

споживач наданих природою благ, тобто пасивно реагуючий на неї суб'єкт.

Екологічний туризм обов'язково має містити в собі елементи усвідомленого по-

зитивного ставлення до навколишнього природного середовища, а не тільки

його використання, нехай навіть в активних формах.

Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними

можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо збереження,

охорони та раціонального використання природних багатств, донести до людей

нагальність і важливість питань захисту навколишнього середовища. У бага-

тьох країнах екологічний туризм стає супутником і невід'ємною частиною всіх

9

видів туризму, інтегрує їх у загальний процес, а завдяки своєму максимально

доступному (наочному) просвітницькому та освітньому потенціалу є чи не єди-

ним регулятивним та формуючим поведінку важелем управління урбанізацій-

ними процесами, раціонального природокористування та охорони природи. Він

дозволяє пом'якшити удари, що завдає природі бездумне ставлення до неї лю-

дини, оберігає території-острівки незайманої природи і сприяє примноженню

природних цінностей не тільки за допомогою екологічної просвіти, але і за ра-

хунок коштів, що спрямовуються з прибутків від екологічного туризму на ви-

рішення цих завдань.

Певні фізичні навантаженя необхідні в екотуризмі, у звязку з тим що ма-

львничі природні краєвиди краще збереглися там, де немає хороших доріг. У

будь-якому випадку спів птахів і пахощі квітів можна сприйняти лише безпосе-

редньо, а не через вікно автобуса. Особливістю екотуризму від інших видів ту-

ризму є специфічний склад не лише учасників, а й організаторів. На них покла-

даються певні вимоги, а саме - володіння знаннями про природу, які спирають-

ся на любов до неї, адже без цього діяльність гідів фактично може втратити яс-

кравість і ґрунтовність. Досить часто гідами і, власне, організаторами екотурів є

біологи, краєзнавці.

Робота гідів з екотуристами цікавіша, ніж зі звичайними туристами, оскі-

льки тут простежується певний зворотний зв’язок і навіть взаємозбагачення

знаннями та навичками, що також моде пояснюватися порівняно невеликою

кількістю туристів та екскурсантів, можливістю їх неформального спілкування

під час проходження маршруту.

Узагальнюючи вище наведену інформацію, можна виділити три основні

складові екологічного туризму[8]:

- Екологоосвітня складова: передбачає наявність в екотурі елементів екологі-

чної освіти (пізнання природи, отримання туристами нових знань, навиків

та вмінь поведінки у природі);

10

- Природоохоронна складова: реалізується у відповідній природозберігаючій

поведінку групи на маршруті, застосування спеціальних еколого-

туристських технологій мінімізації впливу на природне середовище;

- Етнотолерантна складова: виявляється у шанобливомі ставлення до місце-

вого населення, збереження традиційних систем природокористування, по-

вага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в со-

ціально-економічний розвиток даної території.

Важливою рисою екологічного туризму, як одного з напрямків туристич-

ної діяльності є те, що саме екотуристи і туристична індустрія є основою розви-

тку екотуризму. Звідси стає зрозуміло, чому екотуризм слабко розвинутий в

Україні, при наявності потужного ресурсного потенціалу екологічний туризм

розвивається переважно в теоретичній площині. Дана проблема, криється у то-

му що в нас, ще не сформувався попит на даний напрямок туризму, дуже мало

свідомих екотуристів,що справді готові витратити кошти, час і сили на спілку-

вання з природою та її захист. Основними причинами існуючої на даний про-

міжок часу ситуації, виступають:

- недостатня інформованість населення про цей напрямок туризму, його

можливості та переваги;

- нерозвиненість туристичної інфраструктури;

- низький рівень сервісу.

Таким чином на основі наведеної вище інформації до основних завдань

спрямованих на розвиток екологічного туризму слід віднести:

формуваня в туристів почуття особистої відповідальності за стан природи

та її майбутнє, ствержуючи в їх свідомості приналежність до неї як не-

від’ємної органічної частини;

підкоряти короткочасні інтереси отримання прибутку від туризму довго-

строковим інтересам щодо збереження природи для прийдешніх по-

колінь;

11

орієнтувати туристичні організації на збереження і відновлення територій

природного середовища, за рахунок виділення частини доходів від тури-

зму на вирішення пов’язаних з цим завдань;

Названі завдання екотуризму нераціонально розглядати у відриві від фун-

кцій екологічного туризму(табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Функції екологічного туризму[8]:

Функція: Характеристика функції:

Рекреацій-

на

полягає у тому, що у процесі екотуристської подорожі компенсу-

ються фізичні і психічні перенавантаження за рахунок зміни форм

діяльності та їїперебування у неспотвореному й естетично-

привабливому природному середовищі.

Інтелектуа-

льно-

освітня

реалізується у створенні умов для розвитку творчої, інтелектуа-

льної, освіченої особистості за допомогою комплексу туристично-

екологічних, духовно-естетичних та оздоровчих форм активної

роботи, перш за все, з юнацькими й дитячими групами.

Культурно-

пізнавальна

спрямована на формування екологічної культури в суспільстві за

рахунок інформаційно-просвітницькій діяльності: розробка та

створення стендів екологічого змісту; публікації екотуристичних

наукових і науково-методичних матеріалів, розробка та створення

екотуристичних комп’ютерних технологій.

Розважаль-

на

важлива для організації системи інформаційного менеджменту та

технічної підтримки діяльності екологічних стежок, екомаршру-

тів, екотаборів, екоекспедицій.Реалізується вона на основі органі-

зації спеціальної науково-педагогічної, дидактичної й методичної

підтримки екологічних організацій.

Виходячи з цілей і характеру діяльності, ураховує їхню мотивацію (пі-

знання природи, спеціальні інтереси, активний відпочинок, пізнання природи та

культури), виділяються чотири основні типи екологічних туристів:

12

1) фахівці – учені чи учасники спеціалізованих турів;

2) захоплені – туристи, які цілеспрямовано пізнають природу й культуру;

3) масові – туристи, головною метою яких є „незвичайна подорож”;

4) випадкові – туристи, які оплатили звичайний тур, де передбачено окремі

екологічні програми або екскурсії.

Таким, чином екологічний туризм виступає активного формою відпочин-

ку, особливим напрямком рекреаційної діяльності людей, що будують свої вза-

ємовідносини з природою та іншими людьми на основі взаємної вигоди, взає-

моповаги та взаєморозуміння. Туристи отримують від такого спілкування з

природою певний фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний за-

пас міцності та здоров'я, а природа при цьому зазнає мінімальних оборотних

впливів і втрат, місцеві мешканці отримують соціальні та економічні стимули

до збереження природи та традиційного природокористування. Принципи еко-

логічного туризму засновані на прагненні людства досягти збалансованого роз-

витку територій, зберегти біо- та соціокультурну різноманітність. З цих позицій

екологічний туризм можна вважати базовою концепцією збалансованого розви-

тку туристичної сфери на сучасному етапі розвитку людського суспільства.

13

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОТУРИЗМУ НА

ТЕРЕНАХ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Виявлення та аналіз природно-ресурсного потенціалу і доступних екоту-

ристських об’єктів (природогосподарських та природоохоронних територій) є

одним з найважливіших завдань для організації екотуристичної діяльності, ви-

значення екотуристичного потенціалу та створення екотуристського продукту.

Під екотуристичним потенціалом території розуміють сукупність всіх

приурочених до неї екотуристських ресурсів: природних і антропогенних об'єк-

тів, явищ, властивостей, засобів, можливостей та умов, придатних для форму-

вання екотуристського продукту та здійснення відповідних екологомістких ту-

рів, екскурсій, тощо. Екотуристичними ресурсами виступають об’єкти та явища

природного чи природно-антропогенного походження, які мають певну при-

вабливість, можуть бути використані та використовуються в екотуризмі.

Розташування території району дослідження в межах Придніпровського

мегаблоку Українського щита обумовлює наявність спрятливих для екотуризму

геологічних ресурсів: виступів гранітів та гранітогнейсів, у місцях де вони не

перекриті продуктами їх вивітрювання. Геологічними об’єктами екотуризму,

які можуть викликати великий інтерес екотуристів є 3 закинутих кар’єри – з

видобутку граніту, зокрема легендарний Кудашівський кар’єр – гранітами, яко-

го прикрашені метрополітени Києва, Варшави та Москви.

Район дослідження знаходиться в межах Придніпровської височини, що

характеризується хвилястою поверхнею, розчленованою ярами та балками, аб-

солютні відмітки рельєфу коливаютья від 150 до 190 метрів [3]. Дані особливо-

сті рельєфу створюють перешкоди для господарського використання земель та

сприяють відносно кращій збереженості природи порівняно з більш рівнинни-

ми районами. Наявність піднятих ділянок надають кращі умови зорового

сприйняття місцевості, її відкритості та панорамності, кращому відкриттю пей-

зажів місцевих краєвидів.

14

Водні ресурси відіграють важливу роль для екотуризму та природи райо-

ну дослідження, який розташований у зоні з недостатньою водністю, також во-

ни разом з балково-яружною системою стали, чи не останнім оплотом природ-

нього різноманіття у степовому регіоні. Територія району характеризується се-

редньою густотою річкової мережі. Головною річковою артерією району дослі-

дження виступає річка Дніпро з правими притоками: Мокра Сура, Базавлук,

Саксагань. Річки регіону належать до рівнинного типу, мають звивисті русла та

долини, пологі схили, порівняно невелику швидкість течії та в основному є за-

рослими водно-болотною рослинністю. До того ж більшість з них зарегульовані

великою кількістю ставків. Досить часто саме ці штучні об’єкти привертають

увагу і є важливим ресурсом для відпочинку туристів.

Флористичні ресурси також спрятливі для розвитку екотуристичної дія-

льності, так район дослідження розташований у підзоні справжнього різнотрав-

но-типчаково-ковилового степу. Для цієї підзони серед різнотрав’я найбільш

характерними представниками є горицвіт весняний, піон тонколистий, гвоздика

голівчаста, звіробій звичайний та ін. Серед злакових найбільш розповсюджені

ковила волосиста, типчак, костриця валійська, пирій повзучий [5].

Ліси на території району представлені двома типами: заплавні, які зрос-

тають у заплавах рік, та ліси байрачного типу, що ростуть на схилах балок та

ярів і верхів’ях річок. Байрачні ліси (найбільш поширені на території Крини-

чанського району) є приуроченими до горбистих еродованих територій, що

прилягають до основних рік району. Вони займають особливе значення серед

лісових насаджень Криничанського району, складом своїх деревостанів і багат-

свом трав’яного покриву залишають далеко позаду рукотворні лісові масиви.

Основні породи, що утворюють подібні ліси – дуб, клен, в’яз, берест, ясен, ли-

па, груша, яблуня. У підліску найчастіше зростають клен татарський, глід, бу-

зина, калина, гордовина, ліщина, бруслина, місцями скумпія, на узліссях – те-

рен, шипшина, степова вишня, дикий мигдаль [2].

Фауністичні ресурси району дослідження, нажаль є незначними та дуже

витісненими польовими видами, які пристосувались до агроценозів. По долинах

15

річок, де сформувався лісостеповий комплекс, мешкають лісові види. Фауна

хребетних сформувалася за рахунок лісових та гігрофільних видів. З лісовими

ландшафтами пов’язані 47 % видів, з гідроценозами – 37 %, степовими та

польовими – 17 %, з населеними пунктами – 6 % [2].

Ландшафтні ресурси містять в своїй структурі, усі інші види екотуристи-

чних ресурсів: орографічні, кліматичні та ін. Дана особливість робить ці ресур-

си найрізноманітнішими. У загальному випадку цінність ландшафтів залежить

від цінності їх окремих складових та їх різноманітності. Для території району

дослідження характерні північностепові з байрачними дібровами, лесові силь-

норозчленовані, височинно-схилові, з чорноземами звичайними малогумусни-

ми, з ярами і балками, врізаними до кристалічних порід типи ландшафтів, а до

густої річкової мережі приурочені – заплавні, лучно-лісові, болотні та остепнені

і солонцюваті рівнинні ландшафти [6].

Основними об’єктами екологічного туризму виступають унікальні приро-

дні комплекси та найбільш ціннні території природнього ландшафтнобіологіч-

ного різноманіття, які охороняються на території семи ландшафтних заказників

загальнодержавного значення[4]: Степовий каньйон, Витоки річки Базавлук,

Верхньобазавлуцький, Середньбазавлуцький, Рекалівський, Вишневський, Жи-

тлова балка. Для більш повного природозаповідного охоплення природніх те-

риторій рішенням обласної Дніпропетровської ради затверджено схему екоме-

режі Криничанського району, на основі якого у режим мякого природокористу-

вання було відведено території охоплені природним ландшафтно-біологічним

різноманіттям (20% території району). Вони можуть виступити підґрунтям для

розвитку екотуризму як нині, так і в майбутньому, яке потрібно зберегти і по-

можливості розширити зокрема і на основі екотуристичної діяльності.

16

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТА РЕАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ

ЕКОСТЕЖИНАМИ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Алгоритм проектування віртуальних та реальних екскурсій екостежинами

території старопромислового регіону (Криничанського району) ґрунтується на

застосуванні існуючого досвіду, та власної апробації низки функцій програм-

ного забезпечення NEXT GIS QGIS її веб-платформи NEXT GIS та програмного

забезпечення Google Earth (модуль Panoramio). Основними функціональними

можливостями даного програмного забезпеченння, що були використані при

проведенні дослідження, пов’язані з можливістю опрацювання даних ДЗЗ :

- Візуалізація різних типів ландшафтів та ступеня їх різноманітності на

досліджуваній ділянці;

- Візуалізація природних ландшафтів та ступеню їх трансформованості;

- Візуалізація невеликих форм рельєфу: схилів ярів, невеликих ділянок лі-

су і т.д.

Також варто відмітити , що програмне забезпечення на ряду з можливіс-

тю дешифрування даних ДЗЗ, дозволяє швидко структурувати та аналізувати

візуалізовану інформацію з подальшим створенням, різноманітних карт, карто-

схем, баз електронних даних, інтерактивних карт та інтерактивних веб-карт.

Наведені вище функціональні можливості програмного забезпечення до-

зволили нам комплексно дослідити досліджувану територію та визначити перс-

пективні території для проведення екотуристичної діяльності (рис. 3.1).

У запропонованому алгоритмі нами виділено три основні етапи (рис. 3.2):

1) Проектування мережі екологічних стежин на основі виділених перспе-

ктивних територій для проведення екотуристичної діяльності;

2) Розробка віртуальних екскурсій територіями спроектованих екологіч-

них стежок;

3) Розробка маршуруту проведення реальних екскурсій екологічними

стежинами використовуючи дані розроблених віртуальних аналогів.

17

Рис. 3.1 Перспективні території для проведення екотуристичних екскурсій на

теренах Криничанського району

Один із способів залучення туристів до пізнання природи є створення ці-

кавих маршрутів. Вони забезпечать контрольоване, планове спіл-кування тури-

стів з цікавими природними, історико-архітектурними об’єктами. Основною

формою реалізації екологічного туризму, а також базовою основою комплекс-

ного екотуристичного продукту є екологічна стежина. Це завчасно визначений

туристичний маршрут, прив’язаний до певної місцевості на якому розташовані

унікальні та типові об’єкти. Географічна визначеність екологічної стежини по-

лягає у картографічному моделюванні – створенні абрису, кроків, картосхеми,

ілюстрацій (графічних та фотографічних), а також текстовому описі об’єктів.

18

Рис. 3.2 Алгоритм проектування віртуальних та реальних екскурсій екос-

тежинами старопромислового регіону

При правильному підході екологічний туризм здійснюваний, на екологіч-

них стежках, окрім природоохоронної, науково-дослідної та освітньої відігра-

ває і соціально-економічну функцію.

Алгоритм розробки та організації екологічних стежин передбачає такі

кроки:

1) визначення унікальних та типових видів ландшафтів досліджуваної те-

риторії;

2) визначення спрямування екологічної (науковий екотуризм, пізнаваль-

ний екотуризм, лікувально-оздоровчий екотуризм);

4) створення маршруту екологічної стежини;

5) створення системи маркувальних знаків, вказівників, аншлагів;

Нами було спроектовано 11 екологічних стежин на перспективних тери-

торіях для екотуристичної діяльності (рис 3.3; 3,4).

19

Рис. 3.3 Мережа екологічних стежин Криничанського району

Рис. 3.4 Екологічна стежка “Вільногірські піски”

20

Прагнення сучасної людини до подорожей дещо зменшилось порівняно з

минулими століттям. Причин тому безліч, не останньою є інертність сучасних

людей, їх залежність від досягнень цивілізації, в тому числі й від комп’ютерних

технологій та телебачення. Тим часом бажання пізнавати нове нікуди не зник-

ло. У презентаціях об’єктів світового бізнесу все актуальніше стають віртуаль-

ні тури, які дозволяють потенційному туристу вільно подорожувати з віртуаль-

ного простору в реальний, віртуально відображаючи об’єкт і послугу. З цієї

площини віртуальні технології є актуальними і для екотуристичної діяльності.

Віртуальна екскурсія екостежинами – це свого роду презентація природ-

ніх ландшафтів, краєвидів місцевості, яка дозволяє глядачам оглянути терито-

рії, які їх цікавлять, що до реального їх відвідування. Вони виступають ідеаль-

ним рішенням візуалізації реального простору. За допомогою різних інтеракти-

вних елементів у web-середовищі вних створюється моделювання реального

середовища з висоти пташиного польоту.

При цьому глядач може довільно змінювати напрями руху, використову-

вати функцію збільшення зображення, переміщатися вперед і назад, вправо і

вліво.

Є можливість озвучування віртуальної екскурсії, вбудовування в неї по-

яснювальних написів. Унікальні технології забезпечують глядачеві можливість

подорожувати в часі і просторі при посередництві віртуальних екскурсій, отри-

муючи нові враження або нагадуючи вже випробуване. Використання віртуаль-

них екскурсій є незамінним рішенням багатьох проблем у даній сфері.

Віртуальна екскурсія дає можливість показати майбутнім відвідувачам

реальне відображення продукту, дозволяє оцінити його в цілому. Навряд чи

«красиві слова» на папері будуть кращими аргументами, аніж наочні докази.

Інтерактивна карта, призначення якої – презентувати реальні екскурсії

шляхом проходження віртуальних, надає користувачеві приюлизно такий же

обсяг інформації, що можна отримати при проходженні реальної екскурсії.

Для неї характерні наступні переваги:

21

- охочі побувати на екскурсії, не виходячи з дому, можуть ви-

користовувати таку систему за прямим призначенням, тобто пройти

екскурсію, переглядаючи фото та фільми на комп’ютері і слухаючи

роз’яснення електронного гіда;

- туристи можуть використовувати подібну систему як додаткове дже-

рело інформації, наприклад, при реальному проходженні екскурсії;

- вибіркові варіанти віртуальних екскурсій можуть використовуватися

туристичними компаніями в якості рекламних засобів при пропозиції

клієнтам певних маршрутів;

- інтерактивна карта може використовуватися в якості навчальної для

підготовки нових екскурсоводів.

Всі перераховані застосування можуть варіюватися турфірмою в міру не-

обхідності. Віртуальний туризм підміняє собою і справжню подорож, і реаль-

ний туризм. Така «віртуальна туристська подорож» комфортна і зручна, безпе-

чна, так як вона здійснюється в межах будинку і розширює горизонти культур-

ного простору.

Впровадження туристичним підприємством віртуальних екскурсій викли-

катиме повагу з боку потенційних клієнтів за інформованість, взаємну еконо-

мію часу, в той час як продавці турів можуть займатися удосконаленням безпо-

середньо сервісних послуг. Завдяки широкому впровадженню застосування вір-

туальних екскурсій, туристична фірма може отримати репутацію сучасного,

прогресивного підприємства, яке використовує сучасні інноваційні технології,

що полегшуть спілкування і взаєморозуміння з потенційними клієнтами. Також

віртуальна екскурсія може служити як реклама та залучати нових клієнтів,

оскільки саме завдяки впровадженню цих технологій, рівень сервісу покра-

щиться, а це автоматично впливає на поліпшення розвитку підприємства в ці-

лому. Таким чином, віртуальні технології в екотуризмі мають величезні перс-

пективи для розвитку і здатні позитивно впливати на розвиток туристичного

бізнесу в цілому.

22

Алгоритм розробки віртуальної екскурсії практично апропобовано на

прикладі екологічної стежки “Любинські ліси” (рис.3.5).

Рис. 3.5 Маршрут віртуальної екскурсії екостежкою “Любинські ліси ”

Загальна довжина маршруту становить 18,5 кілометрів, маршрут поділе-

ний на 11 відрізків довжиною від 1 до 2 кілометрів 10 місцями для відпочин-

ку(рис. 3.6-3.16), що являються найкращими оглядовими локаціями на маршру-

ті, орієнтований час проходження маршруту 7 годин, тип маршруту кільцевий

(починається і закінчується в тому ж самому місці).

До маршруту віртуальної екскурсії входить долина річки Мокра Сура не-

подалік від її витоку, де річка ще є лише струмком, від околиць міста Верхівце-

ве до села Барвінок і селища Вишневе. Маршрут проходить широкою степовою

балковою долиною річки, схили якої зайняті цінними ділянками степу, а на

правому макросхилі розташовані шість невеликих байрачних гаїв, які відомі

серед місцевих жителів як Лобинські ліси. У долині трапляються дуже цінні та

рідкісні представники флори.

23

Рис. 3.6 Місце початку і завершення віртуальної екскурсії та місця-

зупинки 1-3

На екскурсійних локаціях: місці початку та завершення віртуальної екс-

курсії, місцях зупинку 1-5, ектуристи спостерігатимуть 6 байрачних дібров з

домінуванням дуба, клену, в’язу, бересту, ясена, липи, груші, яблуні. У підліс-

ку спостерігатиметься клен татарський, глід, бузина, калина, гордовина, ліщи-

на, бруслина, місцями скумпія, на узліссях – терен, шипшина, степова вишня,

дикий мигдаль.

24

Рис. 3.7 Місця-зупинки 4-10

25

На екскурсійних локаціях, 6-10 туристи рухатимуться лівим макросхи-

лом балкової долини і зможуть побачити дуже цінні та рідкісні представники

флори: ря́бчик великий(Fritillaria meleagris L.), пролісок (Scilla), горицвіт весня-

ний (Adonis vernalis), ясенець голостовпчиковий (Dictamnus albus), шоломни-

ця висока, Сальвінія плаваюча (Salvinia natans), купина багатоквіткова, чистець

лісовий (Stachys sylvatica), фіалка дивна, астрагал дніпровський, сон лучний,

ковила дніпровська. На локації 9 можна побачити цінні ділянки заплавних лук

представлені як типовими, так і рідкісними флористичними видами: костриця

червона, мітлиця тонка, гребінник звичайний, пахуча трава звичайна, костриця

лучна, трясучка середня, біловус стиснутий, конюшину лучна і повзуча, осоку

струнку та пухирчасту. Рухаючись лівими макросхилом балкової долини екс-

курсантам відкриється мальовничий пейзаж байрачних гаїв розділених невели-

кими ярами, які заросли чагарниками, та цілинними степовими ділянками.

На завершальному третьому етапі в подальшому слід здійснити марку-

вання маршруту, створити інформаційні щити, узгодити схему машруту з міс-

цевою громадою, що володіє даними землями. Ну і насамкінець на основі схе-

ми екологічної стежки побудованої на першому етапі дослідження, даних вір-

туальної екскурсії розробленої на другому етапі дослідження, заходів передба-

чених для впорядкування місцевості маршруту на третьому етапі дослідження

здійснюється реальна екскурсія екостежкою на місцевості.

Реальна екскурсія організовується на місцевості фактично на основі зіб-

раних і презентованих даних віртуальної екскурсії. Вона покликана вирішити

ряд завдань, які зроблять віртуальну екскурсію “більш живою” ти спрятимуть

наближенню її з площини віртуальної в площину реальну. Передусім, це напо-

внення віртуальної екскурсії: новими знімками – фотопанорамами, найбільш

яскравих та привабливих обєктів екологічної стежки, новою (“живою” та ціка-

вою) інформацією про її обєкти отриманою при спілкуванні з місцевими жите-

лями, яку навряд чи можливо знайти в інтернеті, або довідниках з екотуризму,

для нових ще “нерозкручених” в екотуристичному плані обєктах. Також доволі

важливим завданням є апробація маршруту віртуальної екскурсії на місцевості,

26

визначення її сильних та слабких сторін для усунення останніх і акцентуванні

уваги на перших. Маршрут реальної екскурсії повинен чітко відповідати марш-

руту віртуальної екскурсії, живе споглядання пейзажів мальовничих краєвидів

природи на ряду з вмілим поданням інформації екскуросовода, сприятиме фор-

муванню у споживача емоційного захоплення та виникнення природнього ба-

жання пережити знову такі відчуття, тобто формуванню постійного споживчого

попиту. Також важливо визначити рівень фізичного навантаження, який отри-

мається після проходження екскурсії, визначити та поможливості усунути

ускладнені ділянки маршруту при цьому з обовязковим внесенням даних коре-

ктив у віртуальний аналог.

27

ВИСНОВКИ:

У результаті проведення дослідження нами запропоновано алгоритм про-

ектування віртуальних та реальних екскурсій екостежинами території староп-

ромислового регіону (Криничанського району), що ґрунтується на застосуванні

існуючого досвіду, та власної апробації низки функцій програмного забезпе-

чення NEXT GIS QGIS її веб-платформи NEXT GIS та програмного забезпе-

чення Google Earth (модуль Panoramio).

Функціональні можливості програмного забезпечення дозволили нам

комплексно дослідити досліджувану територію та визначити перспективні те-

риторії для проведення екотуристичної діяльності. Розвиток екологічного тури-

зму за рахунок створення мережі екологічних стежок на потенційних територі-

ях дасть можливість зберегти й відтворити унікальні природні ландшафти, під-

вищить екологічну культуру населення, сприятиме соціально-економічному

розвитку району.

На кінцевому етапі дослідження нами спроектувано мережу екологічних

стежин на основі виділених перспективних територій. Розроблено віртуальну

екскурсію територією екологічної стежки ”Любинські ліси” та розроблений

маршрут її реальної екскурсії на основі використання даних віртуального ана-

логу.

28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та

методи аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик. – К.: Видавничо-

полігр. Центр «Київський університет», 2001. – Т. 17. – 395 с.

2. Еколого-краєзнавчий часопис “Свята справа- XXI”[Текст] / за редакці-

єю П.Т. Чегорки та ін. – 2016. –№1-2 (10),– 140 с.

3. Комплексний атлас України. — К.: Укргеодезкартографія; ДНВП «Ка-

ртографія», 2005. — 95 с.

4. Манюк В.В. Заповідні куточки на Дніпропетровщині: заказники.

[Текст] / Вад. В. Манюк, Вол. В. Манюк. // — Дніпропетровськ : ТОВ «Роял

Принт», 2011. — 120 с.

5. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області: Посібник

для вчителів / Под ред. Г.В. Пасічного. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1992.-

188 с.

6. Ландшафти і фізико-географічне районування України. [Електронний

ресурс]– Режим доступу: http://studopedia.su/2_57891_landshafti-i-fiziko-geo

grafichne-rayonuvannya-ukraini.html

7. Любіцева О. О. Туристичні ресурси України : навч. посіб. /О. О.

Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук. — К. : Альтерпрес, 2007. — 369 c.

8. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і

маркетингу: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://bib.convdocs.org/

v10943/