1

2 ЯрославаБУЗДУГАН.

Благодійніорганізації яксуб’єктифінансовогоправа йфінансовихправовідносин6 ЮрійГЕОРГІЄВСЬКИЙ. Допитаннявизначення критеріїврозмежування компетенціїорганівдержавної виконавчоївладитаорганів місцевогосамоврядування

9 ВалерійКОЛЮХ.

ПредставникПрезидента чиуряду?13 ДмитроНЕЛІПА, ОлегЗУБЧИК.

Державнийслужбовець– це«обличчя»держави таосноваїї конкурентоспроможності

15 ВалентинГЛАДКИХ.

Політичнийменеджмент

16 АннаКУРІННА. Добреджерелознань

17 ТетянаПОДОРОЖНА.

Правовареформаякформа проведеннямодернізації

правовоїсистемиУкраїни

21 МихайлоРІЗАК. Праватаобов’язкитретіхосіб

управовідносинахобігу таобробкиперсональних данихвУкраїні

24 MykhailoRIZAK.

RightsandObligationsofThird Partiesin LegalRelationshipsRegarding CirculationandProcessingof PersonalDatainUkraine

27 ОльгаХАТНЮК.

Дуалізмправовоїприроди договоріворендиземлі30 OlgaKHATNIUK.

DualismoftheLegalNatureof LandLeaseAgreements

Громадськополітичнийітеоретичнийжурнал«Віче»внесенодоперелікувидань,публікаціївякихзараховуютьсяякнауковіроботипризахистідисертаційугалузіюридичнихнаук(постановаПрезидіїВАК№1-05/8від22грудня2010року«Провнесенняперіодичнихдрукова-нихнауковихфаховихвиданьдоновогоПерелікунауковихфаховихвиданьУкраїни»)

ВиходитьуКиєвізквітня1992року.З2006го–двічінамісяць

2014/14

(370)

ГромадськополітичнеітеоретичневиданняЗасновник–ВерховнаРадаУкраїни

www.viche.info

mail@viche.info

Планиреформ,нажаль,немаютьіздійсністюнічогоспільного,адженавітьїхнічасовірамкиабсолютнонере-альні.Такожнемаєкоординаціїміжвідповідальнимиор-ганамивлади:кожензнихнібитовиконуєсвоюроботуінеможеспрогнозуватиочікуванийефект,впливнаситу-аціюзагаломідіяльністьіншогоорганувційгалузізокре-ма.Чиновникиоднеодногонебачатьвконтекстіроботиздитиною,–підкреслилаАксанаФіліпішина.

Представникицентральнихвиконавчихорганіввла-ди,своєючергою,відзвітувалипровиконанняплануре-алізаціїКонцепціїрозвиткукримінальноїюстиціїщодонеповнолітніх в Україні: наводили незначну позитивнудинаміку реформування галузі у своєму секторі. Протекоженізнихвизнавнеможливістьреалізуватиконцепціювчасноівповномуобсязі.Причининазивалирізні.Почи-наючивідтривіальногоненалежногофінансуваннятане-досконалогозаконодавства,завершуючидефіцитомква-ліфікованихкадрів,атакожвідсутністюспівпраціізгро-мадськимиорганізаціями.

Так,начальниквідділудіяльностівиховнихколоній,загальноосвітньоготапрофесійно-технічногонавчаннязасудженихуправліннясоціально-психологічноїроботиззасудженимиДержавноїпенітенціарноїслужбиВлади-слав Скоропляс зазначив, що законодавство Українижорсткедодітейнетактермінамиув'язнення,яквідсут-ністюальтернативи.

–Замістьвраховуватиспецифікупідлітковоїпсихоло-гії,системаправосуддязапроторюєпроблемнихпідлітків,котрівідбуваютьпокараннязадрібнізлочини(здебіль-шогокрадіжки)доґвалтівниківіубивць.Томутюрмане

робитьюнаківкращими,навпаки–заколючимдротомвонипривчаютьсядонормжиттязлочинногосвіту,здо-буваютькримінальнийавторитет,перестаютьсприйматиарештізонуяккатастрофічнепокарання,–сказаввін.

ПершийзаступникначальникаГоловногоуправлін-нязахиступравісвободдітейГенеральноїпрокуратуриУкраїни Ігор Ольшанецький наголосив на необхіднос-тіприйняттяЗакону«Пропробацію»,якийужепройшовпершечитанняуВерховнійРаді,істворенняслужбипро-бації.

–Головноюфункцієюцьогооргануповиннобутиза-безпечення належного патронажу над неповнолітніми,котрівідбуваютьпокаранняуспеціальнихвиховнихуста-новахабозвільненізних;сприянняїхадаптаціїтареінте-грації,–зазначиввін.

НачальникуправліннякримінальноїміліціїусправахдітейМВСУкраїниОлексійЛазаренконаголосивнавід-сутностіконтактівізпрофільнимигромадськимиоргані-заціямитанеможливостіпроведеннязаходівщодозалу-ченняволонтерів,студентіввищихнавчальнихзакладіввідповідногоосвітньогоспрямування,представниківгро-мадськихйрелігійнихорганізаційдосоціально-психоло-гічногопатронажунеповнолітніх,щоперебуваютьуспе-ціальнихустановах.

Незважаючинаціпроблеми,представникипрофіль-нихорганівобіцялипрацюватисамовідданойвідпові-дальнодлязапобіганнядитячійзлочинностітадотриман-няправнеповнолітніх,яківжепотрапилидовиховнихколоній. ТарасРОМАНЮК.

ФотоМиколиБІЛОКОПИТОВА.

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

2

Доведено,щовумовахфінансовоїкризидержавапосталапереднеобхідністюзалученнянедержавнихутворень(зокрема,благодійнихоб’єднаньіокремихблагодійників)дорозв’язанняназрілихекономічнихтасоціальнихпроблем.Виявлено,щоблагодійніорганізаціїодночаснодіютьяксуб’єктифінансовогоправаіфінансовихправовідносин,урамкахякихдержаватаорганимісцевогосамоврядуваннявиражаютьпублічнийфінансовийінтерес.Визначенорізновидифінансовихправовідносин,упроцесіреалізаціїякихблагодійніорганізаціїдіютьякколективнісуб’єктифінансовогоправа.Встановлено,щохарактерфінансово-господарськихвідносин,щоналагоджуютьсяміждержавоюіблагодійнимиорганізаціями,визначаєтьсянаосновіїхбагатоаспектноївзаємноїкооперації.Ключовіслова:благодійнаорганізація,держава,фінансовіправовідносини,фінансовеправо,суб’єктфінансовогоправа.

Благодійніорганізаціїяксуб’єктифінансовогоправайфінансовихправовідносин

IaroslavaBUZDUGAN,Ph.D.inLaw,AssociateProfessoroftheDepartmentofConstitutional,AdministrativeandFinancialLawoftheResearchInstituteofFinancialLawoftheNationalUniversityofStateTaxServiceofUkraine,ExternalApplicantforDegreeofDoctorofJuridicalScience

Доказано,чтовусловияхфинансовогокризисагосударствостоитпереднеобходимостьюпривлечениянегосударственныхобразований(вчастности,благотворительныхобъединенийиотдельныхблаготворителей)крешениюназревшихэкономическихисоциальныхпроблем.Выявлено,чтоблаготворительныеорганизацииодновременнодействуюткаксубъектыфинансовогоправаифинансовыхправоотношений,врамкахкоторыхгосударствоиорганыместногосамоуправлениявыражаютпубличныйфинансовыйинтерес.Определеныразновидностифинансовыхправоотношений,впроцессереализациикоторыхблаготворительныеорганизациидействуюткакколлективныесубъектыфинансовогоправа.Установлено,чтохарактерфинансово-хозяйственныхотношений,которыеналаживаютсямеждугосударствомиблаготворительнымиорганизациями,определяетсянаосновеихмногоаспектнойвзаимнойкооперации.Ключевыеслова:благотворительнаяорганизация,государство,финансовыеправоотношения,финансовоеправо,субъектфинансовогоправа.

Благотворительныеорганизациикаксубъектыфинансовогоправаифинансовыхправоотношений

CharitableOrganizationsasSubjectsofFinancialLawandFinancialLegalRelationshiops

ЯрославаБУЗДУГАН,кандидатюридическихнаук,доценткафедрыконституционного,административногоифинансовогоправаНИИфинансовогоправаНациональногоуниверситетагосударственнойналоговойслужбыУкраины,соискательученойстепенидоктораюридическихнаук

Itisprovedthatunderconditionsoffinancialcrisisthestatefacestheneedtoengagenon-governmentalentities(inparticular,charitableassociationsandindividualphilanthropists)while

ЯрославаБУЗДУГАН,кандидатюридичнихнаук,доценткафедриконституційного,адміністративноготафінансовогоправаНДІфінансовогоправаНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни,здобувачнауковогоступенядоктораюридичнихнаук

3

Рольдіяльностіблагодійнихорганізаційнадзвичай-новажливаувирішеннізавдань,щопосталипередкра-їноюнасучасному, вельми складномуетапірозвитку.Незаперечнимєфакт,щогромадськіоб’єднанняберутьнасебечастинуїїфункцій.Тожактуальністьцієїстаттіпояснюєтьсяпередусімвимогамисьогодення.

Благодійні організації є однією із найменшдослідженихправовихіекономічниходиниць.Частковоцепов’язанозтим,щоекономічнівідносининевід’ємнівідсоціальнихтаістотнозалежатьвідпсихологічних,іс-торичних,політичнихта іншихчинників.Йниніблаго-дійні організації є активними учасниками фінансовихправовідносиннарівнізпідприємствами(фірмами)тадержавою.

Дослідженнямсуб’єктівфінансовогоправа іфінан-совихправовідносинзаймалисявітчизнянітазарубіжнівчені.Середвітчизняних–Л.Воронова,Є.Дмитренко,О.Дмитрик,М.Кучерявенко,Т.Латковська,А.Нечай,О.Орлюк,Н.Пришва.Однакуфінансово-правовійна-уцідужемалоувагиприділенотакимсуб’єктам,якбла-годійніорганізації.

Мета статті – показати благодійні організації яксуб’єктівфінансовогоправаіфінансовихправовідносин.

Благодійніорганізації–цедобровільнооб’єднанняпредставниківгромадянськогосуспільства,які ініційо-вані суспільством, діють у рамках закону, створюють-сязметоюнаданняфінансової,організаційноїтаіншоїдопомогифізичниміюридичнимособамабоокремимдержавнимінедержавнимгалузямзарадизадоволенняпублічноготасуспільногоінтересу.

Термін «організація» (франц. Organization від лат.Organize – надавати впорядкованого вигляду) у соці-альнихнаукахмаєкількаосновнихзначень:1)органі-заціяякпевнесоціальнеутворення(«суспільнийорга-нізм»);2)організаціяяксукупністьпроцесівчидій,щоведутьдостворенняйудосконаленнязв’язківміжчас-тинамицілого;3)організаціяяквнутрішняупорядкова-ність,узгодженістьвзаємодіїбільшчименшдиференці-йованихчастинцілого,зумовленайогобудовою.

Організація–цеоб’єднаннялюдей,суспільнихгруп,державнабазіспільностіінтересів,мети,програмидійтощо;компанія,установа,їхпідрозділичиоб’єднання,яківиконуютьсамостійніфункціїтамаютьадміністра-цію;особливостібудовичого-небудь;структура;комп-лексзаходів,змістякихполягаєвкоординаціїдійокре-михелементівсистеми.К.Ерроупідорганізацієюрозу-міє«групуіндивідів,щопрагнедосягтипевнихспільнихцілейабо,інакшекажучи,максимізуватицільовуфунк-цію»[10,с.24].О.Вільямсонназиваєорганізацією«су-купністьлюдей,котріструктурновідокремленіврамкахвпорядкованихпроцесів»[12,с.123].Відповіднодови-значенняА.Стинчкомба,організаціявиступаєяк«сис-темасвідомосформованихстійкихсоціальнихвідно-синізяскравовираженимібезперервнимспрямуван-нямнадосягненнядеякихспецифічнихцілейізавдань»[11,с.142].Тобтоорганізаціїстворюютьдлядосягненняпевнихцілейзавдякитому,щонаявнийнабірправиліобмеженьстворюєможливостідлявідповідноїдіяль-ності.Саметомувпроцесідосяганняметиорганізаціїєголовнимиагентамиінституціональнихзмін.

ВідповіднодоЗаконуУкраїни«Проблагодійнудіяль-ністьтаблагодійніорганізації»№5073-VIвід05.07.2012,благодійнаорганізація–цеюридичнаособаприватногоправа,установчідокументиякоївизначаютьблагодій-нудіяльністьводнійчикількохсферах,визначенихцимзакономякосновнуметуїїдіяльності(ст.1)[2].

Основноюметоюстворенняйдіяльностіблагодійнихорганізаційєзадоволенняпублічногоінтересу.Фінансиблагодійнихорганізаційпосідаютьгіднемісцеуфінан-совій системі України. Як джерела залучення ресурсівдлярозвиткурізнихсфержиттєдіяльностіфінансибла-годійнихорганізаційпотребуютьглибокогойусебічноговивчення[3].

Т.Латковськадоситьслушнозазначає,щодлябудь-якоїдіяльності(управління,економіка,міжнароднівід-носини,наука,освіта,культуратощо)обов’язковопо-трібнікошти,якідержаваможевикористовувативсво-їх інтересах тільки за умови їх мобілізації у фонди,основнимзякихєбюджет.Необхідновраховувати,щовсядіяльністьзмобілізації,розподілутавикористаннякоштівфондівздійснюєтьсядержавоюуправовійфор-мі,здебільшогозадопомогоюнормфінансовогоправа.Особливезначенняфінансовогоправавсистеміукраїн-ськогоправапояснюєтьсяйтим,якісуспільнівідносиниперебуваютьусферійогорегулювання.Суспільнівідно-сини,щовиникаютьупроцесідіяльностідержавийор-ганівмісцевогосамоврядування,зумовленіфункціону-ваннямфінансовоїсистеми,потребуютьвпорядкування–чіткоговизначенняправтаобов’язківсуб’єктів,якібе-рутьвнихучасть,атакожїхньоївідповідальностіура-зіпорушеннявстановленогопорядку,тобтовправовомуврегулюваннівідносин[8,с.12].

Допредметафінансовогоправаналежатьсуспільнівідносини,якіформуютьсяупроцесіздійсненнядержа-воюфінансовоїдіяльності,тобтодіяльностізмобілізаціїкоштівупублічніцентралізованіідецентралізованіфон-дидержавийорганівмісцевогосамоврядуваннятаіншімісцевіфонди,розподілівикористанняцихкоштів,ата-кожконтрользаїхнімрухом.

Уцихвідносинахнаявнаорганізаційнарольдержа-вийорганівмісцевогосамоврядування врозподілі таперерозподілінаціональногодоходукраїни.Ідержава,іорганимісцевогосамоврядуванняуцихвідносинахви-ражаютьпублічнийфінансовийінтерес.

Публічний інтерес,надумкуН.Пришви,–цекон-центрованийвиразсоціальнихпотребіустремлінь;цевизнанийдержавоюізабезпеченийправомінтерессоці-альноїспільноти,задоволенняякогоєумовоютагаран-тієюїїіснуванняйрозвитку[9,с.71].

Традиційновважається,щофінансовеправонале-житьдогалузейпублічногоправа,дляякогохарактернітакіознаки:орієнтаціяназадоволенняпублічногоінтер-есу;однобічневолевиявленнясуб’єктівправа;широкасферарозсуду;ієрархічнівідносинисуб’єктівівідповід-на субординація правових актів і норм; переважаннядирективно-обов’язковихнорм;нормативно-орієнтова-нийвплив;прямезастосуваннясанкцій,пов’язанихзоб-меженнямивикористанняресурсівтощо.

Розглядаючи поняття публічного права, теоретикироблятьвисновок,щониніпіднимрозумієтьсяпідсисте-

solvingpressingeconomicandsocialproblems.Charitableorganizationsarefoundtosimultaneouslyoperateasthesubjectsoffinanciallawandfinanciallegalrelationshipswithinwhichthestateandlocalself-governmentbodiesexpresstheirpublicfinancialinterests.Typesoffinanciallegalrelationshipsimplementedbythecharitableorganizationsascollectivesubjectsofthefinanciallawaredefined.Itisestablishedthatthenatureoffinancialandcommercialrelationsexistingbetweenthestateandcharitableorganizationsisdeterminedduetotheirmultidimensionalmutualcooperation.Keywords:charitableorganization,state,financiallegalrelationships,financiallaw,subjectofthefinanciallaw

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

4

маправа,якавідображаєдержавні,міждержавнійсус-пільніінтереси.Прицьомудещовидозмінюєтьсяпред-метрегулюванняпублічногоправав результатіпоявинових суб’єктів, що потребують публічно-правого ре-гулювання (органи самоврядування, партії, суспільніоб’єднаннятощо).

Суб’єктправа–цеособа,організаціячиспецифіч-ні соціальні утворення (наприклад, держава), за яки-миправовизначаєздатністьбутиносіямисуб’єктивнихправіюридичнихобов’язків.

Поняття суб’єкта права є ключовим для будь-якоїправовоїнауки.Аджесуб’єктправа–цепотенційнийсуб’єктправовідносин,котрийбезпосередньореалізуєнаданізакономправаіобов’язки.Узв’язкузцимваж-ливо знати, хто може бути суб’єктом правовідносин,які його характеристикимають бути зафіксованів за-конодавстві.Суб’єктфінансовогоправамаєфінансовуправосуб’єктністьіможезавдякицьомубратиучастьуконкретнихфінансовихправовідносинах.

Хоча поняття «суб’єкт фінансового права» тіс-но пов’язане з поняттям «суб’єкт фінансових право-відносин», однак це різні поняття. Суб’єкти фінансо-вих правовідносин – особи, які беруть участь у кон-кретнихфінансовихправовідносинах івтакийспосібреалізують належні їм суб’єктивні обов’язки таправа.Суб’єктфінансовогоправанеєучасникомкон-кретнихфінансовихправовідносин,ненаділенийкон-кретними суб’єктивними фінансовими правами йобов’язками.

Уюридичнійлітературіоднозначноневирішенопи-таннящодосуб’єктівправовідносин,хочаієпраці,при-свяченіційпроблемі.С.Кечекьянвважає,щопоняття«суб’єктиправовідносин»і«суб’єктиправа»єтотожни-ми.Авторзауважує,щопідсуб’єктамиправаварторо-зуміти:а)осіб,якіберутьучастьуправовідносинах,абоб)осіб,якіможутьбратиучастьуних.Іншіототожню-ють суб’єктів правовідносин з учасниками суспільнихвідносин,котрівідповіднодонормправамаютьздат-ністьбутиучасникамиправовихвідносин,виступатиякносіїпередбаченихзакономправіобов’язків[6,с.83].Протепроблемаспіввідношенняміжцимипоняттямивтеоріїправаідотеперзалишаєтьсянерозв’язаною.

Як визначає академік Л. Воронова, суб’єкт фінан-совогоправа–цеособа,учасникфінансовихвідносин,щозасвоїмиособливостямифактичноможебутиносі-ємсуб’єктивнихправіобов’язків[4,c.43].Суб’єктамифінансовогоправавиступаютьдержава,адміністратив-но-територіальніутворення;юридичніособи–підпри-ємствайорганізаціїусіхформвласності,установи,гро-мадськіорганізації,тобтоколективнісуб’єктиігромадя-ниякіндивідуальнісуб’єкти.

НадумкуЛ.Воронової,правосуб’єктністьуфінан-совому праві являє собою властивість особи бути но-сієм юридичних прав і обов’язків на підставі юридич-них норм і містить у собі два елементи: можливістьмати права і обов’язки (правоздатність) та спромож-ністьсамостійноздійснюватиправатаобов’язки(дієз-датність). Держава повинна турбуватися про наданняфінансовим правовідносинам справедливого харак-теру.Дляцьогосучаснефінансовезаконодавствомаєвідобразититіфактори,щорозкриваютьзмістіструк-туру правосуб’єктності. Варто зазначити, що одним ізсуб’єктів фінансовихправовідносинєдержававосо-біуповноваженихорганів. Ітакіправовідносинибазу-ватимуться на підпорядкуванні однієї сторони іншій.Фінансова правосуб’єктність визначається за певнимсуб’єктом:безпосередньо–шляхомпрямоївказівкиузаконіабоопосередковано–шляхомокресленняправіобов’язківусферіфінансовоїдіяльностідержавийму-ніципальнихутворень.

Е.Дмитренкозазначає,щоповедінкасуб’єктів фі-нансовихправовідносинхарактеризуєтьсятакимиозна-ками:1)маєзовнішньовираженийхарактерувиглядідіїабобездіяльності;2)можебутиабосоціальнокорис-ною(правомірнаповедінка),абосоціальношкідливою(правопорушення);3) має свідомовираженийхарак-тер,тобтопередбачаєусвідомленнясуб’єктомрезуль-татівсвоєїповедінки;4)маєвольовийхарактер,тобтопередбачаєнаявністьконтролюзаповедінкоюсуб’єктазбокуйоговолі;5)маєвластивістьвикликатипевніна-слідки[5,с.303].

ДоситьслушнозауважуєО.Дмитрик,щопозапра-вовідносинами фінансова діяльність нездійсненна,оскількилишепризакріпленихівзаємозалежнихюри-дичних правах і обов’язках суб’єктів, реалізацію якихзабезпеченоможливістюдержавногопримусу,можутьбутистворенівідповідніфондифінансовихресурсів,атакожздійсненірозподіліналежневикористанняфінан-совихресурсіввідповіднодопоставленоїмети,планівіпрограм[7,с.25].

Фінансовимправовідносинам(якібудь-якимпра-вовідносинам) притаманні загальні ознаки: вони ви-никають на основі норм фінансового права, які за-кріплюють ту модель поведінки для сторін правовід-носин, котру згодом буде реалізовано у фінансовихправовідносинах; характеризуються наявністю у сто-рін суб’єктивних юридичних прав і обов’язків. Фінан-сово-правованорматочноокреслюєколосуб’єктивнихюридичнихправіобов’язків,якиминаділеносуб’єктівправовідносин. Водночас їхні вимоги визначають по-зитивнуповедінкусуб’єктів,якоївониможутьіповиннідотримуватися,реалізуючисвоїправайобов’язки;ста-новлятьсуспільнийзв'язокконкретнихосіб,тобтоколоучасниківфінансовихправовідносинзавждивизначе-ноконкретно.Цяознакадаєзмогучіткоокреслитимежуміжфінансово-правовоюнормою,вякійзазначеновсіхосіб,здатнихбутиучасникамифінансовихправовідно-син, іфінансовимправовідношенням, вякомуберутьучастьконкретнісуб’єкти;здійсненнясуб’єктивнихправі юридичних обов’язків забезпечено можливістю дер-жавногопримусу.Цеположеннязумовленонасампереддержавнимиінтересамитаінтересамигромадянськогосуспільства,щореалізуютьсявфінансовихправовідно-синах[9,с.26].

Благодійніорганізаціїяксуб’єктифінансовогоправаможутьреалізовуватисяутакихфінансовихправовідно-синах: 1)отриманнябюджетнихкоштів;2)формуван-няцентралізованихідецентралізованихфондівкоштів;3)сплатаподатківіотриманняподатковихпільгтощо.

Фінансиблагодійнихорганізацій–цесуспільнівід-носини,пов’язанізформуванням,розподілом івико-ристаннямцентралізованихідецентралізованихфондівкоштів,а також ізформуванням,розподіломтавико-ристаннямдецентралізованихфондівблагодійнихко-штівзарадидосягненнясоціальногоефектутазадово-ленняпублічногоінтересу.

Відповіднодо ЗаконуУкраїни«Проблагодійнуді-яльністьтаблагодійніорганізації»фінансовадіяльністьблагодійноїорганізаціїздійснюєтьсязгіднозвимогамизаконодавства. Використання активів (доходів) і пра-вочини благодійних організацій неповинні суперечи-тиактамзаконодавстватацілямблагодійноїдіяльності.Розмірадміністративнихвитратблагодійноїорганізаціїнеможеперевищувати20відсотківдоходуцієїоргані-зації в поточномуроці. Витрати, пов’язані з управлін-нямблагодійнимиендавментами,належатьдоадміні-стративнихвитратблагодійноїорганізації,якщоіншеневстановленозакономабоправочиномміжблагодійноюорганізацією та благодійником. Благодійні організаціїмаютьправоздійснюватигосподарськудіяльністьбез

5

метиодержанняприбутку,щосприяєдосягненнюнимистатутнихцілей(ст.16)[2].

Благодійніорганізаціїскладаютьіподаютьфінансо-ву,статистичнутаіншуобов’язковузвітністьупорядку,встановленомузаконом(ст.17)[2].Державнийконтрольусферіблагодійноїдіяльностіздійснюютьорганивико-навчоївладитаорганимісцевогосамоврядуваннявме-жахсвоїхповноважень,визначенихзаконом(ст.26)[2].

Варто нагадати, що в разі ухвалення рішенняпро пільгове оподаткування благодійна організаціязобов’язаназареєструватисяякнеприбуткова.12берез-ня2013рокунабулочинностіновеПоложенняпроРе-єстрнеприбутковихорганізацій,затвердженеМіністер-ствомфінансівУкраїнивід24.01.2003.Згіднознормамивказаногоположення,благодійниморганізаціямнада-єтьсякоднеприбутковості–0005.Пунктом157.3статті157ПодатковогокодексуУкраїнивизначеноперелікдо-ходів,щозвільняютьвідоподаткуванняпідприємстваіззазначенимкодом[1].Дляосіб,котрізаймаютьсяблаго-дійністю,–цедоходиувигляді:коштівабомайна,щонадходятьбезоплатноабоувиглядібезповоротноїфі-нансової допомоги або добровільних пожертвувань;пасивних доходів; коштів або майна, що надходятьтаким неприбутковим організаціям від їхньої осно-вної діяльності. Благодійні організації, які щойно за-реєструвалися, для одержання статусу неприбутковихзобов’язані,якіраніше,податизаявивстановленоїфор-мидооргануподатковоїслужбизамісцемреєстрації.

Доречі,певнінорми,якістосуютьсяблагодійнихор-ганізацій,можутьміститисянелишевзаконах,указахіпостановах,тобтонормативнихактах,щовидаєдержа-ва,айунормах,якістворюютьвласнегромадськіор-ганізації.Цінормиможутьміститисяустатутахтаполо-женнях.Держава,затверджуючистатут,погоджуєтьсязправилами,встановленимиорганізацією.

Отже,фінансовадіяльністьблагодійнихорганізаційврегульовананормамифінансового,податковоготаін-шихгалузейправа.ФінансиблагодійнихорганізаційєскладовоюфінансовоїсистемиУкраїнийтіснопов’язанііз загальнодержавними фінансами та іншими її сфе-рами і ланками. Благодійна діяльність здійснюєтьсядлядосягненнясуспільногодобробутутазадоволенняпублічногоінтересу.

Саметомуможнавпевненозазначити,щоблагодійніорганізаціївиступаютьколективнимисуб’єктамифінан-совогоправаіфінансовихправовідносин.

Форми і методи організації фінансових правовід-носиннарівні«держава–благодійники»передбачаютьпевні ієрархічні залежності. При цьому законодавстворозмежовуєблагодійнуорганізаціюякюридичнуособу,яка,своєючергою,можематирізніорганізаційно-пра-вовіформиіблагодійникаякфізичнуособу,котраздій-снюєблагодійнудіяльністьвідповіднодовстановленихучинномузаконодавствіправил.

Характер фінансово-господарських відносин, щовстановлюютьсяміждержавоюіблагодійнимиорганіза-ціями,можевиявлятисявтакихаспектах:директивно-гопідпорядкування,економічногозаохочення,сприян-нярозвиткутощо.Директивнийхарактерпритаманнийвідносинам між державою і благодійними організаці-ями, які формуються на базі обов’язковості виконан-нядиректив,постанов,законів.Передусімцестосуєть-сядотриманняправилведеннябухгалтерськогооблікуізвітності,наданнядостовірноїінформаціїстатистичниміконтрольниморганам.Запорушенняправилздійсненняблагодійноїдіяльностівстановленорізніформивідпові-дальності.

Держава,зацікавленаврозвиткублагодійності,роз-робляєвідповіднімеханізмисприяннятапідтримки.Таголовне: благодійники мають дотримуватися чинного

законодавстваУкраїни,якерегламентуєїхніфінансовістосунки.

Світовий досвід показує, що ефективний розви-ток суспільства, бюджетне благополуччя потребує ак-тивноїролідержавиурозв’язаннінетількисоціальнихпроблем,айуствореннісприятливихумовдлярозвиткувсіхкориснихдлясуспільствасуб’єктівекономіки.Гло-балізаціясуспільнихпроцесівспричинилапотребувзмі-ніпозиціїдержави.Зодногобоку,розшириласясферасоціально-економічнихвідносин,щовимагаєурядовогоконтролю,аздругого–виниклапотребавновихфор-мах налаштування фінансових правовідносин. Отже,власнедержаваповиннавідіграватиактивнурольката-лізатораіпомічника,щостимулюєдіяльністьблагодій-нихорганізацій,всілякоїйсприяє.

1. Податковий кодекс України. Закон України№2755-VІвід2грудня2010р.[TheTaxCodeofUkraine.TheLawofUkraine№2755-VI,2December2010]–[Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAA&url=http%3A%2F%2Fzakon.rada.gov.ua%2Fgo%2F2755-17&ei=g5nXU--1EabnygPn1IKgAg&usg=AFQjCNFcdwkYBOnah1ENyR2msJAx4R_KWg&bvm=bv.71954034,d.bGQ

2. Про благодійну діяльність та благодійні органі-зації.ЗаконУкраїни№5073-VIвід5липня2012р.[OnCharityandCharitableOrganizations.TheLawofUkraine№5073-VI,5July2012]–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5073-17

3.БуздуганЯ.Правовітаекономічніперспективипо-будови національної моделі фінансового забезпечен-ня соціально-культурної сфери в Україні / Я. Бузду-ган[BuzduganI.LegalandeconomicprospectsofbuildingthenationalmodeloffinancialsecurityofthesocialandculturalsphereinUkraine]//Віче.–2012.–№8.–С.5–7.

4.ВороноваЛ.К.ФінансовеправоУкраїни/Л.Во-ронова[VoronovaL.FinanciallawofUkraine].–К.:Пре-цедент,«Моякнига»,2006.–448с.

5.ДмитренкоЕ.С.ФінансовеправоУкраїни.Загаль-начастина:навч.посібник/Е.С.Дмитренко[DmytrenkoE.FinanciallawofUkraine.Generalpart:Textbook].–К.:Алерта,КНТ,2006.–376с.

6. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалисти-ческом обществе / С. Ф. Кечекьян [Kechekian S. Legalrelationships in the socialistic society]. – М.: Изд-во АНСССР,1958.–187с.

7. Кучерявенко М. П. Фінансове право: Навч. по-сіб./М.П.Кучерявенко[KucheriavenkoM.Financiallaw:Textbook].–К.:ЮрінкомІнтер,2003.–528с.

8.ЛатковськаТ.А.Фінансовеправоусистеміукра-їнськогоправа/Т.А.Латковська[LatkovskaT.FinanciallawinthesystemofUkrainianlaw]//Фінансовеправо.–2010.–№11.–С.11–15.

9. Пришва Н. Ю. Правове регулювання публічнихдоходів/Н.Ю.Пришва[PryshvaN.Legal regulationofpublicincomes]//ВісникКиївськогонаціональногоуні-верситету.–Серія:Юридичнінауки.–2005.–Вип.63–64.–С.71.

10.ArrowK.I.Essaysinthetheoryofrisk–Beаring.–Amsterdam:NorthHolland,1970.–155p.

11.StinchcombeA. Social structureandorganizationsinHandbookofOrganizations.–Chicago:RandMcNallyCompany,1965.–234p.

12.WilliamsonO.Mechanismsofgovernance.–NewYork:OxfordUniversityPress,1996.–429p.

Список використаних джерел

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

6

ЮрійГЕОРГІЄВСЬКИЙ,кандидатюридичнихнаук,заступникголовиХарківськоїобласноїдержавноїадміністрації

ІuriiGEORGIIEVSKYI,Ph.D.inLaw,DeputyHeadoftheKharkivRegionalStateAdministration

Обґрунтованокритеріїрозмежуваннякомпетенціїорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядування.Визначеноактуальністьзазначеноїпроблемизаумовконституційноїмодернізації.Доведено,щорозмежуваннякомпетенціїзгаданихорганівмаєґрунтуватисянанедопущеннідублюванняїхніхповноважень.Критеріямирозмежуваннякомпетенціїорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядуваннязапропоновановважатипринципицьогорозмежування(якбазовіідеїтаположення,наякихвоноґрунтується).Ключовіслова:конституційнамодернізація,органидержавноївиконавчоївлади,органимісцевогосамоврядування,компетенція,критеріїрозмежування.

Обоснованыкритерииразграничениякомпетенцииоргановгосударственнойисполнительнойвластииоргановместногосамоуправления.Определенаактуальностьуказаннойпроблемывусловияхконституционноймодернизации.Доказано,чторазграничениекомпетенцииэтихоргановдолжноосновыватьсянанедопущениидублированияихполномочий.Критериямиразграничениякомпетенцииоргановгосударственнойисполнительнойвластииоргановместногосамоуправленияпредложеносчитатьпринципыэтогоразграничения(какбазовыеидеииположения,накоторыхоноосновано).Ключевыеслова:конституционнаямодернизация,органыгосударственнойисполнительнойвласти,органыместногосамоуправления,компетенция,критерииразграничения.

Criteriatodifferentiatethecompetenceofstateexecutiveandlocalself-governmentbodiesareexplored.Significanceoftherelevantproblemundertheconditionsofconstitutionalmodernizationisdetermined.Itisprovedthatthedistributionofpowersbetweentheabove-mentionedbodiesshouldbebasedonpreventingduplicationoftheirfunctions.Principlestodifferentiatethecompetencebetweenstateexecutiveandlocalself-governmentbodiesareproposedtobeconsideredasthecriteriaforsuchdifferentiation(sincetheseprinciplesarebasicideasandconditionsitisbasedon).Keywords:constitutionalmodernization,stateexecutivebodies,localself-governmentbodies,differentiationcriteria

Допитаннявизначеннякритеріїврозмежуваннякомпетенціїорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядування

Квопросуопределениякритериевразграничениякомпетенцииоргановгосударственнойисполнительнойвластииоргановместногосамоуправления

RevisitingDeterminationofCriteriatoDifferentiatetheCompetencebetweenStateExecutiveandLocalSelf-GovernmentBodies

Однією з ключових складових проблематики кон-ституційноїмодернізаціїстатусуорганівдержавноїви-конавчоївладийорганівмісцевогосамоврядуваннявУкраїні є проблема розмежування їхньої компетенції,пов’язана з низкою чинників політично-правового ха-

рактеру.Зполітичноїточкизору,необхіднимубачаєть-сявирішеннязавданнягарантуванняпримату інтересівнаселення,якеспільнопроживаєнапевнихтериторіях,а з правової – формування належного правового за-безпеченнятакогогарантування.Логічнопов’язаноюзі

ЮрійГЕОРГІЄВСЬКИЙ,кандидатюридичнихнаук,заступникголовиХарківськоїобласноїдержавноїадміністрації

7

вказанимизавданнямиєпотребаоптимізаціїспіввідно-шенняцентралізаціїідецентралізаціїуправлінняпевноютериторієютадержавоювцілому;поєднання інтересівтериторіальнихгромадзінтересамидержави,що,сво-єючергоювизначаєнеобхідністьдослідженнягенезисупроблемистановленнятафункціонуваннямісцевогоса-моврядуваннявУкраїні,особливовчастинікомпетенціївідповіднихорганівтаїїспіввідношеннязкомпетенцієюорганівдержавноївиконавчоївладинапевномутерито-ріальномурівні.

Потребаврозв’язаннізазначенихпроблемможебу-типобічнопроілюстрованаданимисудовоїстатистикиадміністративних судів України щодо розгляду і вирі-шеннякомпетенційнихспорів.Так,у2009роцізагаль-накількістьрозглянутихпублічно-правовихспорівміжсуб’єктамивладнихповноваженьщодореалізаціїїхньоїкомпетенціїусферіуправліннястановила403справи,ав2010-му–838.УЄдиномудержавномуреєстрісудо-вихрішеньпротягом2010–2013роківбулозареєстрова-нодев’ятьпостановусправах,пов’язанихізрозглядомкомпетенційнихспорів[3,с.3–4].Іхоча,напершийпо-гляд,наведеніцифриможутьвидатисянезначними,во-нисвідчатьпронаявністьпроблемиреалізаціїкомпетен-ціїсуб’єктамивладнихповноважень,зокремаорганамидержавноївиконавчоївлади.

Розв’язанню цих суперечностей, на нашу думку,сприятимевнесеннязміндозаконодавства,якевизначаєкомпетенціюорганівмісцевогосамоврядування,місце-вихдержавнихадміністраційтаіншихорганіввиконав-чоївлади.Однакутакийспосібможналишефрагмен-тарновдосконалитиокреміпитаннястатусуцихорганів.Тому,вважаємо,доцільнапостановкапроблемипошукукритеріїврозмежуваннякомпетенціїорганівдержавноївиконавчоївладийорганівмісцевогосамоврядування,розв’язанняякоїдаєможливістьвстановитиєдинийпід-хіднетількидовизначеннямеханізмівподальшоговне-сеннязміндочинногозаконодавствата,відповідно,вдо-сконалення практики його реалізації, а й до розглядунеобхіднихтеоретико-правовихположень,котрівпер-спективіможутьбутивикористанідляформуваннямо-деліспіввідношеннякомпетенціїзазначенихорганів.

Середнауковихдослідженьзюридичнихнаукмож-навиокремитисистемнінапрацюваннящодопроблемигенезисудержавотворчихпроцесівуконтекстіспіввідно-шенняцентралізації,деконцентраціїабодецентраліза-ціївлади(С.С.Алексєєв,В.П.Колісник,А.О.Селіванов,Ю. О. Тихомиров та інші), місцевого самоврядуван-ня (В. Ф. Погорілко, С. Г. Серьогіна та інші), держав-ного управління в умовах адміністративної реформи(В. Б. Авер’янов, Н. Р. Нижник та інші), регіонально-горозвитку(О.Б.Коротич,С.А.Романюктаінші).На-укові напрацювання в галузях конституційного права,адміністративного права і процесу присвячені, зокре-ма, проблемам визначення сутності та змісту держав-но-правових конфліктів і публічно-правових (зокремакомпетенційних)спорів(Ю.Г.Барабаш,О.В.Брежнєв,Л.В.Бринцева,М.Г.Кобилянськийтаін).Протенаявнийнауковийаналіздоцільнобулобпоглибитивстановлен-ням критеріїв розмежування компетенції органів дер-жавноївиконавчоївладийорганівмісцевогосамовря-дування.

Мета цієї статті полягає в обґрунтуванні науковогопідходудовиокремленнякритеріїврозмежуванняком-петенціїорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядуванняіформулюваннівідповіднихтеоретико-правовихположень.

Застосування принципу наукових досліджень «відзагального до конкретного» насамперед визначає не-обхідність звернення до напрацювань із загальної те-оріїправа,середякихнаособливуувагузаслуговуютьтеоретичні положення щодо співвідношення процесівцентралізаціїтадецентралізаціївлади.Ціпостулатиоб-рано з урахуванням витоків проблеми розмежуваннякомпетенціїорганівдержавноївиконавчоївладийорга-

нівмісцевогосамоврядування,аджецентралізмяктакийпритаманний виконавчо-розпорядчій діяльності, а де-централізаціянапрямупов’язаназпроцесамистановлен-няірозвиткумісцевогосамоврядування.

Серед ознак місцевого самоврядування можна ви-окремити такі: децентралізованість системи місцевогосамоврядування,якавибудуваназурахуваннямсамо-стійності територіальних громад і сформованих нимиорганівувирішенніпитаньмісцевогозначення;невтру-чаннядержавивмуніципальнісправи;автономіяорганівмісцевогосамоврядуванняупроцесівзаєминздержа-воютощо[4,с.491–492].

У зв’язку з цим під час подальшого обґрунтуваннязгаданих критеріїв розмежування компетенції можутьбути застосовані постулати загальної теорії права, щостосуютьсярозподілуміжорганамидержавноївлади:

–відповідальностізазабезпеченнявиконаннярізнихфункційдержави;

–праваприйняттярішеньщодопитань,пов’язанихізвиконаннямфункційдержави.

Виходячизцього,запропонованорозрізнятирозпо-діл функцій та повноважень між органами державноївлади[5,с.225].Аджеціположеннявизначаютьприн-ципитакогорозподілу,відтворюючибазовіідеї,наякихмаєґрунтуватисяйогопорядок.Такийпідхіддаєзмогуздійснитирозмежуваннясфервіданнявладнихсуб’єктівщодоодногоітогосамогопредметаабовмежахпевноїтериторії.Застосовуючицейпідхідпідчасаналізуприпи-сівКонституціїУкраїни,щостосуютьсямісцевогосамо-врядування,можнапогодитисязО.В.БатановимтаВ.Ф.Погорілком,котрівказуютьнацілісну інтерпретаціювположенняхОсновногоЗаконудержавноїтеоріїміс-цевогосамоврядування.Вченізауважують,щокоріннямісцевогосамоврядування–втійвладі,джереломякоїєвесьнарод,анейогочастина(громада),аобсягповно-важень–узаконі(«дозволенолишете,щопередбаче-нозаконом»)[4,с.493].Ураховуючи,щотериторіальнагромада–основнийносійфункційіповноваженьмісце-вогосамоврядування,вона,надумкувчених,маєреалі-зовуватиполітичну,економічну,соціальну,культурнутаекологічнуоб’єктніфункції[4,с.503].

Середфункціймісцевихдержавнихадміністраційта-кожможнавиокремитиекономічну,соціальну,культур-ну,екологічнутаіншіфункції.Такоговисновкудоходи-мо,аналізуючиприписист.13ЗаконуУкраїни«Проміс-цеві державні адміністрації» [1], що визначає питання,вирішенняякихпокладаєтьсянаціоргани:а)соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюдже-ту,фінансівтаобліку;управліннямайном,приватизації,сприяннярозвиткупідприємництватапроведеннядер-жавноїрегуляторноїполітики;промисловості,сільськогогосподарства,будівництва,транспортуізв’язку;зовніш-ньоекономічноїдіяльності(економічнафункція);б)соці-альногозахисту;зайнятостінаселення;працітазаробіт-ноїплати(соціальнафункція);в)науки,освіти,культури;охорониздоров’я;фізичноїкультуриіспорту;сім’ї,жі-нок,молодітанеповнолітніх(культурнафункція);г)ви-користанняземлі,природнихресурсів;охоронидовкілля(екологічнафункція).

Томуйвиникаєпотребарозмежуваннякомпетенціїмісцевихдержавнихадміністраційтаорганівмісцевогосамоврядування.Більшетого,їїактуальністьпідсилюєть-сянатліпроголошенихнапрямівконституційноїмодер-нізації:цестосуєтьсяпроектузакону«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни(щодоповноваженьорганівдер-жавноївладитамісцевогосамоврядування)»(реєстр.№4178авід26червня2014року),вякомузапропонованозмінитизакладенийвОсновномуЗаконіпринциптерито-ріальногоустроювладинапринципїїадміністративно-територіальногоустрою,призастосуваннікотрогоосно-вноювладноюодиницеюмаєвиступатитериторіальнагромада[2,с.5].

Однакперспективарозподілуфункційміжорганамимісцевогосамоврядуванняйдержавноївиконавчоївла-

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

8

ди,окресленавцьомузаконопроекті,створюєпідґрунтядлянизкизастережень,щозокремастосуютьсяфактич-ноївідсутностірозмежуванняїхньоїкомпетенціїпідчасреалізаціїнормотворчих,екологічних,культурнихініці-атив.Крімтого,виконанняконтрольноїфункціїмаєпо-кладатисянетількинадержавніпредставництва,айнаорганимісцевогосамоврядування, аджецесприятимевизначеннюмірийступеняімплементаціїуправлінськихрішень, прийнятих для реалізації інших функцій, по-кладенихназазначеніоргани.Протепобудовасистемифункційорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядуваннязорганізаціїуправлінняеко-номічною,соціально-культурноютаіншимисферамиді-яльностівмежахпевноїадміністративно-територіальноїодиницівумовахконституційноїмодернізаціїєкомплек-сним завданням, тому потребує докладного науковогоаналізу.

Формування окремого наукового підходу до ви-значення критеріїв розмежування компетенції органівдержавної виконавчої влади та органів місцевого са-моврядуваннязумовлюєнеобхідністьзверненнядоте-оретичнихнапрацювань,присвяченихпроблематицісут-ностійзмістукомпетенційнихспорів(М.Г.Кобилянський,Є. В. Лазнюк, О. Є. Міщенко, А. О. Ткаченко). Так,М. Г. Кобилянський пропонує виокремлювати джере-ла виникнення спору щодо компетенції й обґрунто-вуєвіднесеннядоних:а)недоліківчинногозаконодав-ства,насампередпрогалиніколізій;б)наділеннярізнихсуб’єктіввладнихповноваженьфункціямитазавдання-миводнійсферічищодовирішенняоднаковихпитань;в) порушення приписів щодо компетенції у бік її роз-ширеннячи,навпаки,звуження,внаслідокчогосуб’єктвладних повноважень не реалізовує функцій, покла-дених нанього підчасйогостворення, томувідповід-нудіяльністьзмушенийвести іншийдержавнийорган;г)учиненнясуб’єктом,якийзгіднозісвоєюкомпетенці-єювиконуєдержавніфункції,протиправнихдійабойогобездіяльність[3,с.63].

Науковий підхід М. Г. Кобилянського викликає за-цікавленістьучастині,щостосуєтьсянаявностіурізнихсуб’єктівповноваженьщодоодногопредметаякджере-лавиникненняпублічно-правовихспорівпрокомпетен-цію.Томуконстатуємо:розмежуваннякомпетенціїрізнихорганівмаєґрунтуватисязокреманаположенніщодоне-допущеннядублюванняїхніхповноважень.Окрімтого,слідзвернутиувагунавідмінностіправовоїприродиор-ганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядування,оскількинаїїосновімаєбутиздійсненоперерозподілповноваженьміжнимита,відповідно,за-безпеченоїхнювідповідальністьзареалізаціюінтересівтериторіальнихгромадіспроможністьреалізовуватитакіінтереси.Прицьомувиникаєпитаннядоцільностіделе-гованихповноважень,передбаченихчиннимзаконодав-ствомщодоорганівмісцевогосамоврядування.

Існуютьпротилежнідумкипросутністьірольделего-ванихповноважень.Дуалістичнийхарактер,надумкуО.В.БатановайВ.Ф.Погорілка,основнихнапрямівівидівдіяльностівиконавчихорганівмісцевогосамоврядуван-ня,щовипливаєзнаділенняїхвласними(самоврядни-ми)інаданими(делегованими)закономповноваження-ми,зумовлюєгромадсько-державнуприродуцихструк-турідаєзмогугармонійнопоєднувативирішенняпитаньмісцевогоідержавногозначеннявразічіткогорозмеж-уваннявзаконодавствіповноваженьмісцевогосамовря-дуваннятамісцевихдержавнихадміністрацій[4,с.500].Томувченівказуютьнанеобхідністьудосконаленняза-конодавства,щорегулюєвідносинивсферіделегуванняповноваженьта,разомізцим,окреслюютьпотребивта-комуделегуваннітавизначаютьмісцеостанньогопідчасдетермінуванняконституційно-правовогостатусумісце-вогосамоврядування.

Ізметоювпорядкуваннявідносинзделегуванняза-значенихповноваженьбулозапропонованодвадоку-менти – проект закону «Про порядок делегування по-

вноваженьорганіввиконавчоївладитаорганівмісце-вогосамоврядування»(реєстр.№1472від1лютого2008року)тапроектзакону«Проделегованіповноваження»(реєстр.№1472-1від15лютого2008року),щосвідчитьпронамаганнязаконодавцявдосконалитиправовере-гулюванняпідставіпроцедурцихвзаємин.Однакжоденізцихзаконопроектівнебувсхваленийі,отже,ненабувчинностіякзакон.

НапереконанняЮ.О.Тихомирова,делегуванняроз-глядаєтьсяякодинізвиявівширшогопроцесудецентра-лізації.Ученийнаголошуєнатому,що,визначаючипо-няття«делегування»,потрібновиходитизконцепціїде-централізації,атакождетермінуєнизкуумов,щомаютьбутиврахованіпідчасформулюванняцієїдефініції:ви-ключенняможливостіпереходуповноваженьвідоднієїчикількохосібдобагатьох,оскількиделегуванняозна-чаєпередачуповноваженьвідоднієїособи(департамен-ту,відомстватощо)до іншої; гарантуваннявиконанняпередумови,згіднозякоюособа,котрійбулоделегованоповноваження,маєрозпоряджатисянимивідіменітавінтересахтого,хтоїхпередав[5,с.225].

Обґрунтовані Ю. О. Тихомировим умови, які слідврахувати при визначенні поняття «делегування», мо-жутьбутипокладенівосновуформулюваннящеодногокритеріюрозмежуванняповноваженьорганівдержавноївиконавчоївладийорганівмісцевогосамоврядування:виключенняможливостіпереходуповноваженьвідод-ногосуб’єктадобагатьохупроцесіїхньогоделегування.

Водночас делегування повноважень сприймаєть-сясхвальноневсімавченими,більшетого–деякізнихчітко вказують на необхідність позбутися делегованихповноважень[2,с.5].Справді,єпідставипогодитисязкритичним підходом науковців, котрі наголошують надоцільностіскасуванняцього інституту.А,враховуючивикладенийтеоретичнийпідхідщодосутностіделегуван-няповноваженьтаумовйогоздійснення,можназазна-чити,щосьогоднівоноєлишеоднимізкроківнашляхудодецентралізаціївлади,котрареалізуєтьсявиключнозаумовцентралізаціїуправліннядержавою.

Уконтекстірозглядукритеріїврозмежуваннякомпе-тенціїорганівдержавноївладитаорганівмісцевогоса-моврядуванняцілкомлогічновиникаєсуміжнапробле-мавизначеннямірийступенязбереженняцентралізаціївуправліннідержавоюякгарантії їїтериторіальноїці-лісності.Прицьомукритичнеставленнядонаявноївер-тикалі виконавчої влади, встановленої та закріпленоїКонституцієюУкраїни,даєможливістьзакластидоктри-нальнепідґрунтядляформулюваннятеоретичноїмоделівзаємовідносинміжорганамивиконавчоївладийорга-намимісцевогосамоврядування.

Нанашудумку,критеріямирозмежуваннякомпетен-ціїорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісце-вогосамоврядуванняслідуважатипринципицьогороз-межування(якбазові ідеї таположення,наякихвоноґрунтується).Такимипринципамипропонуємовважати:а)визначеністьконституційно-правовогостатусусистеморганів державної виконавчої влади та органів місце-вогосамоврядування;б)відтворенняправовоїприродиорганів державної виконавчої влади та органів місце-вогосамоврядуванняпідчасвизначенняцілейїхньоїді-яльності,завданьфункціонування,компетенціїтаобсягівповноважень;в)дотриманняпринципуадміністративно-територіальногоустрою,одиницеюформуваннякотро-говиступаєгромада;г)закріпленуназаконодавчомурів-нітериторіальнувизначеністьпредметареалізаціїком-петенціїорганівдержавноївиконавчоївладийорганівмісцевогосамоврядування;д)недопущеннядублюван-няповноваженьорганівдержавноївиконавчоївладитаорганівмісцевогосамоврядування,тобтоусуненнямож-ливостінаділенняїходнаковимифункціямиводнійітійсамійсферічипідчасвирішенняоднаковихпитань;е)встановленнявідповідальностіорганівдержавноївико-навчоївладизазабезпеченнявиконанняфункційдержа-ви,аорганівмісцевогосамоврядування–зареалізацію

9

інтересівнаселення,котреспільнопроживаєнавідповід-нійтериторії.

1. Про місцеві державні адміністрації: Закон Укра-їни № 586-XIV від 9 квітня 1999 р. [On Local StateAdministrations. The Law of Ukraine № 586-XIV, 9 April1999] // Відомості Верховної Ради України. – 1999. –№20–21(28травня1999р.).–С.190.

2.Децентралізаціявлади–вимогачасуінароду:ма-теріали «круглого столу», організованого газетою «Го-лосУкраїни»(Київ,17липня2014р.)[ProceedingsoftheRoundTable'DecentralizationofPowerIstheRequirementofTimeandthePeople'organizedbytheNewspaperofthe

Verkhovna Rada of Ukraine 'Golos Ukrainy', Kyiv, 17 July2014]//ГолосУкраїни.–2014.–№134(5884).–С.4–5.

3. Кобилянський М. Г. Компетенційний спір якпредмет юрисдикції адміністративних судів: дис. …канд.юрид.наук:спец. 12.00.07/М.Г.Кобилянський[Kobyliansky M. A competence dispute as the subject ofadministrativecourts’jurisdiction:DissertationforthePh.D.inLaw:specialty12.00.07].–К.,2014.–210с.

4. Проблеми реалізації Конституції України: тео-ріяіпрактика:Монoграфія/[відп.ред.В.Ф.Погорілко][ProblemsofimplementationoftheConstitutionofUkraine:Theoryandpractice:Monograph,PohorilkoV.(ed.)].–К.:Ін-тдержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни:А.С.К.,2003.–652с.

5.ТихомировЮ.А.Государство:Монография/Ю.А.Тихомиров[TikhomirovI.Thestate:Monograph].–М.:Норма:ИНФРА-М,2013.–320с.

ВалерійКОЛЮХ,кандидатполітичнихнаук,доценткафедриполітичнихнаукфілософськогофакультетуКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка

Проаналізованоконституційнізміни,запропонованіПрезидентомУкраїни,вчастині,щостосуєтьсяреформуванняконституційно-правовогостатусуорганівмісцевогосамоврядування.ОбґрунтованоможливінаслідкивпровадженняінститутупредставникаПрезидентанамісцяхуконтекстійоговзаємовідносинзорганамимісцевогосамоврядуваннявумовахпарламентсько-президентськоїформиправліннявУкраїні.НаосновідослідженняконституційнихактівФранції,ПольщітаРумуніїдоводитьсядоцільністьзапровадженнянамісцяхурядового,анепрезидентськогодержавногопредставництва,щодопоможечастковоусунутидуалізмвиконавчоївладивУкраїні.Відзначається,щотакамодельвідповідатимеєвропейськійпрактиційцілкомсумісназпарламентсько-президентськоюформоюправління.Ключовіслова:інститутпредставникаПрезидентаУкраїни,органимісцевогосамоврядування,дуалізмвиконавчоївлади,парламентсько-президентськаформаправління.

Проанализированыконституционныеизменения,предложенныеПрезидентомУкраины,вчасти,касающейсяреформированияконституционно-правовогостатусаоргановместногосамоуправления.ОбоснованывозможныепоследствиявнедренияинститутапредставителяПрезидентанаместахвконтекстееговзаимоотношенийсорганамиместногосамоуправлениявусловияхпарламентско-президентскойформыправлениявУкраине.НаосновеисследованияконституционныхактовФранции,ПольшииРумынии,доказываетсяцелесообразностьвведениянаместахправительственного,анепрезидентскогогосударственногопредставительства,чтопоможетчастичноустранитьдуализмисполнительнойвластивУкраине.Отмечается,чтоданнаямодельбудетсоответствоватьевропейскойпрактикеиполностьюсовместимаспарламентско-президентскойформойправления.Ключевыеслова:институтпредставителяПрезидентаУкраины,органыместногосамоуправления,дуализмисполнительнойвласти,парламентско-президентскаяформаправления.

ПредставникПрезидентачиуряду?

ПредставительПрезидентаилиправительства?

ВалерийКОЛЮХ,кандидатполитическихнаук,доценткафедрыполитическихнаукфилософскогофакультетаКиевскогонациональногоуниверситетаимениТарасаШевченко

Список використаних джерел

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

10

Віддавши277голосів«за»,3липня2014рокудепутатиВерховноїРадиУкраїнивключилизапропонованийПре-зидентом України Петром Порошенком проект закону«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни(щодоповно-важеньорганівдержавноївладитамісцевогосамовряду-вання)»допорядкуденногопленарнихзасіданьпарла-менту.Оцінюючидокумент,представникибільшостіде-путатськихфракційкритичновисловилисяпройогозміст,звернувшиувагунате,щозаконопроектпередбачаєроз-ширенняповноваженьПрезидентапорівнянозфункція-ми,наданимиостанньомузгіднозчиннимиположення-миКонституціїУкраїнивредакціївід8грудня2004року.ПідсумнівставилисятакожпропозиціїПрезидентащододецентралізаціїдержавноївлади,розширеннямісцевогосамоврядуваннятаповноваженьйогоорганівурегіонахкраїни.Висловлюваласядумкапроте,щовведенняінсти-тутупредставниківПрезидентаУкраїниврегіонах(облас-тях)ірайонах,передбаченогозаконопроектом,сприяти-мепосиленнювладиглавидержавийпоставитьорганимісцевогосамоврядуванняупрямузалежністьвіднього.Томудецентралізаціюдержавної,а,загалом,публічноївладиможнавважатицентральноюінайскладнішоюпро-блемоюсучасногоконституційногопроцесу,котрапотре-буєдокладногополітико-правовогоаналізу.

У сучасній політичній і правовій науках розрізняютьтриосновнімоделіорганізаціїпублічноївладинамісцях(умежахадміністративно-територіальниходиницьдер-жави): англосаксонську (англо-американську), рома-но-германську(континентально-європейську)тарадян-ську. Англосаксонська модель розроблялася у ВеликійБританії,США,Канаді,Австралії,НовійЗеландіїтанизціколишніхбританськихколоній.Їїосновнахарактеристи-ка–наявністьмісцевогосамоврядуваннянавсіхрівняхадміністративно-територіального поділу без паралель-ноїдіяльностінанихорганівдержавноївиконавчоївла-ди.Романо-германськамодельсклаласявкраїнахконти-нентальноїЄвропийнаразіхарактеризуєтьсяпоєднанняммісцевогосамоврядуваннязлокальнимуправлінням,щоздійснюєтьсямісцевимиорганамидержавноївиконавчоївлади.Притаманнасоціалістичнимдержавамрадянськамодельпередбачає,щосформованівадміністративно-те-риторіальниходиницяхрадиєдержавнимиорганами,якіодночасновиконуютьфункціїдержавитамісцевогосамо-врядування.

Слідпідкреслити:жодназмоделейорганізаціїпубліч-ноївладинамісцяхнеусуваєпроблемипоєднанняза-гальнодержавнихімісцевихінтересів,боуправліннявад-міністративно-територіальниходиницяхнадержавномурівніздійснюєтьсяорганамидержавноївиконавчоївла-ди,анамісцевому–самовряднимиструктураминаселен-нятериторій.Підчасзастосуваннярадянськоїмоделіцепитаннярозв’язуєтьсязавдякиієрархічномупідпорядку-

ваннюрад,якорганівдержавноївлади,таїхвиконавчихкомітетів:радийвиконавчікомітетинижчогорівняпідпо-рядковуютьсярадамівиконавчимкомітетамвищогорів-ня–аждопарламентуйурядуякзагальнодержавнихор-ганіввідповідно.

Упровадженняанглосаксонськоїмоделіпередбачає,щоконтрользадотриманнямзаконодавстваізагально-державнихінтересіворганамимісцевогосамоврядуваннямаєздійснюватисярізноманітнимиінспекціямитакомісі-ями,створюванимицентральнимиорганамивиконавчоївлади.Крімтого,державнеуправлінняздійснюєтьсяче-резспеціальніокругизвідповіднимштатомчиновників–військові,шкільні,зохорониздоров’я,пожежноїбез-пекитощо,межіякихнезавждизбігаютьсязкордонамиадміністративно-територіальниходиниць.Такамодельєефективноювдержавахіздецентралізованимтериторі-альнимустроєм(передусімфедеративних)іпотребуєви-сокогорівняправовоїтаполітичноїкультурисуспільства.

Під час використання романо-германської моделіконтрользадотриманнямзаконодавствайзагальнодер-жавних інтересів органами місцевого самоврядуванняздійснюєтьсяспеціальнимипредставникамиуряду(пре-фектами,урядовимикомісарамитощо),котріпризнача-ютьсядляроботивадміністративно-територіальниходи-ницяхразомізпідпорядкованимиїмслужбами.Сучасноюформоютакогоконтролюєадміністративнийнагляд,щополягаєвнаданніпредставникамурядуправазупинятидіюактіворганівмісцевогосамоврядуваннятаоскаржу-ватиїхусудовомупорядкунаосновіїхньоїневідповід-ностізаконодавству.

Після прийняття Конституції України від 28 червня1996рокурадянськумодельорганізаціїпублічноївладинамісцяхунашійдержавібулозміненонаромано-гер-манську: відтоді місцеве самоврядування в адміністра-тивно-територіальниходиницяхпоєднувалосязмісцевимуправлінням,здійснюваниморганамидержавноївико-навчоївлади(місцевимидержавнимиадміністраціями).Щоправда,головимісцевихдержавнихадміністраційненаділялисяправомадміністративногонаглядущодоактіворганівмісцевогосамоврядування.

ЗапровадженийОсновнимЗаконом1996рокуінститутмісцевогосамоврядуванняґрунтуєтьсянатакзванійгро-мадівськійконцепції,щонадаєйомухарактернихспеци-фічнихрис.Наявніконцепціїмісцевогосамоврядування(громадівська,державницька,муніципальногодуалізму)визнаютьсуб’єктамиостанньоготериторіальнігромади–спільнотижителівадміністративно-територіальниходи-ниць.Особливістюгромадівськоїконцепціїуцьомусенсієте,щотериторіальнимигромадамияксуб’єктамиміс-цевогосамоврядуваннявизнаютьсялишеспільнотижи-телівнаселенихпунктів–сіл,селищ,міст.Спільнотижи-телів районів та областей територіальними громадами

Constitutionalchangesconcerningreformationoftheconstitutionalandlegalstatusoflocalself-governmentbodiesproposedbythePresidentofUkraineareanalyzed.PossibleeffectsofintroductionoftheinstituteoftheRepresentativeofthePresidentatthelocallevelinthecontextoftheirrelationshipswiththelocalself-governmentbodieswhilesettingtheparliamentaryandpresidentialformofgovernmentinUkrainearegrounded.BasedonthestudyofconstitutionalactsofFrance,Poland,andRomania,theexpediencyofintroductionofthegovernmentalratherthanpresidentialpublicrepresentationatthelocallevelisproven,sincethathelpspartiallyeliminatingdualismoftheexecutivepowerinUkraine.ItisnotedthatthismodelmeetstheEuropeanpracticeandisfullycompatiblewiththeparliamentaryandpresidentialformofgovernment.Keywords:instituteoftheRepresentativeofthePresidentofUkraine,localself-governmentbodies,dualismoftheexecutivepower,parliamentaryandpresidentialformofgovernment.

RepresentingthePresidentortheGovernment?

ValeriyKOLYUKH,Ph.D.inPoliticalScience,AssociateProfessoroftheDepartmentofPoliticalSciencesoftheFacultyofPhilosophyofTarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv

11

як суб’єктами місцевого самоврядування не визнають-ся:нацихрівняхадміністративно-територіальногоподі-лумісцевесамоврядуванняможездійснюватисялишевформі добровільних об’єднань територіальних громаднаселенихпунктів.«Місцевесамоврядуванняєправомтериторіальноїгромади–жителівселачидобровільно-гооб’єднанняусільськугромадужителівкількохсіл,се-лищатаміста–самостійновирішуватипитаннямісцевогозначеннявмежахКонституціїізаконівУкраїни.…Місцевесамоврядуванняздійснюєтьсятериторіальноюгромадоюв порядку, встановленому законом, як безпосередньо,такічерезорганимісцевогосамоврядування:сільські,се-лищні,міськірадитаїхвиконавчіоргани»(ч.1,3ст.140КонституціїУкраїни)[2].

Районні й обласні ради конституційно визначено«органами місцевого самоврядування, щопредставля-ютьспільніінтереситериторіальнихгромадсіл,селищтаміст…»(ч.4ст.140)[2].Опосередкованимнаслідкомтакоїдетермінаціїсталавідсутністьурайоннихтаобласнихрадправамативласнівиконавчіоргани.ЗгіднозКонституці-єю«виконавчувладувобластяхірайонах,містахКиєвітаСевастополіздійснюютьмісцевідержавніадміністрації»(ч.1ст.118)[2].Такамодельзначнообмежуваламожли-востімісцевогосамоврядуваннянарайонномуйоблас-номурівнях,віддаючиперевагуцентралізованомудер-жавномууправлінню,щоздійснювалосямісцевимидер-жавнимиадміністраціями.

Законопроектом«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»[4]передбаченоскасуванняінститутумісцевихдержавнихадміністраційінаданняобласнимтарайон-нимрадамправаформувативласнівиконавчіоргани,щомаєзабезпечитидецентралізаціюдержавноївладийрозширеннясамоврядуваннятериторій.Романо-гер-манськамодельорганізаціїпублічноївладинамісцяхпередбачає:наобласномутарайонномурівняхмаєбутизапровадженоінститутпредставникаПрезидентаУкра-їни,головноюфункцієюякогоєнаглядзадотриманняморганамимісцевогосамоврядуванняКонституціїйзако-нівдержави:

«УрегіонахірайонахдіютьпредставникиПрезиден-таУкраїни.ПредставникиПрезидентаУкраїниврегіонахкоординуютьдіяльністьпредставниківПрезидентаУкраї-ниврайонах.

ПредставникиПрезидентаУкраїнипризначаютьсянапосадиізвільняютьсязпосадПрезидентомУкраїни.

ПредставникиПрезидентаУкраїнинавідповіднійте-риторії:

1)здійснюютьнаглядзавідповідністюКонституціїтазаконамУкраїниактіворганівмісцевогосамоврядуваннятатериторіальнихорганівцентральнихорганіввиконав-чоївлади;

2) координують взаємодію територіальних органівцентральнихорганіввиконавчоївлади…

Представники Президента України при здійснен-ні своїх повноважень відповідальні перед Президен-томУкраїни,підзвітні тапідконтрольнійому»(ч. 1-3,4ст.1071)[4].

Напершийпоглядможевидатися,щовУкраїніна-рештізапроваджуєтьсядемократичнамодельорганізаціїпублічноївладинамісцях.Протенасправдіценезовсімтак,аджепідчасзастосуванняцієїмоделівєвропейськихкраїнахдержавнийконтрользадотриманнямзаконодав-стваорганамимісцевогосамоврядуваннявадміністра-тивно-територіальних одиницях здійснюють представ-никиуряду(анепрезидента),котріниміпризначаються.Дляприкладуможнанавестивідповідніконституційніпо-ложення:

–«УтериторіальнихколективахРеспублікипредстав-никдержави,якийпредставляєкожногозчленівуряду,відповідальнийзазабезпеченнянаціональнихінтересів,адміністративнийконтрольідотриманнязаконів»(ч.6ст.

72КонституціїФранцузькоїРеспублікивід4жовтня1958року)[7,с.47—48];

–«ПредставникомРадиМіністрівувоєводствієвоє-вода.Порядокпризначенняівідкликання,атакожсферадіяльностівоєводвизначаютьсязаконом»(ст.152Консти-туціїРеспублікиПольщавід2липня1997року)[5];

– «1. Уряд призначає по одному префекту в кож-номуповітітавмуніципіїБухарест.2.Префектєпред-ставникомурядунамісцевомурівні ікеруєдецентра-лізованимипублічнимислужбамиміністерствтаіншихцентральнихорганіввадміністративно-територіальниходиницях…4.Префектможеопротестувативінстанціїадміністративної юстиції акт повітової ради, місцевоїрадиабопримаря,якщовважаєйогонезаконним.Діяопротестованогоактапризупиняєтьсязгіднозправом»(ч.1,2,4ст.122КонституціїРумуніївід21листопада1991року)[6].

ОдноособовепризначенняПрезидентомУкраїнийо-гопредставниківурегіонах(областях)тарайонахівста-новленняїхньоївідповідальностіпередним:

1) значно розширює повноваження глави держави,можливостійоговпливунамісцевесамоврядуваннятадіяльність територіальнихорганівцентральнихорганіввиконавчоївлади,тодіякПрезидентмаєзосереджувати-сянавирішеннізагальнодержавнихпитань;

2)черезвідсутністьмісцевихдержавнихадміністра-цій(головиякихранішепризначалисянапосадиізвіль-нялисязпосадПрезидентомУкраїнизаподаннямуряду)таправовихзасобіввпливунапредставниківПрезиден-тазбокуКабінетуМіністрівУкраїни,звужуєможливостіКабмінущодоздійсненнядержавногоуправліннявадмі-ністративно-територіальниходиницях;

3)сприяєпоширеннютакихнегативнихявищ,якпри-таманний змішаній формі республіканського правлін-нядуалізмвиконавчоївлади,оскількипередбачаєфор-муванняїїпрезидентськоївертикаліполінії«ПрезидентУкраїни–представникПрезидентаврегіоні(області)–представникПрезидентаврайоні»;

4) суперечить переходу до парламентарно-прези-дентськоїформиправління,якиймаєнаметіпідвищенняроліпарламентутасформованогонимурядууздійсненнідержавноївлади.

Тойфакт,щопредставникиПрезидентаУкраїни«ко-ординуютьвзаємодіютериторіальнихорганівцентраль-них органів виконавчої влади», означатиме, що вонипрактичнокеруватимутьтериторіальнимиорганамивсіхміністерств,державнихслужбтаіншихцентральнихорга-ніввиконавчоївлади.

Передбачуваний згаданим законопроектом інсти-тутпредставниківПрезидентаУкраїнинеєновацієюдляукраїнськогоконституціоналізму.Такийінститутбулоза-провадженоЗакономУкраїни«ПроПредставникаПре-зидентаУкраїни»№2167-XIIвід5березня1992року[3],колиУкраїнапочалавідходитивідрадянськоїмоделіор-ганізаціїпублічноївладинамісцях.Цейдокументуста-новлював,щопредставникПрезидентаУкраїниєглавоюмісцевої державної адміністрації відповідно в області,містахКиєвітаСевастополі,районі,районахмістКиєватаСевастополя(ст.1).ПредставникиПрезидентаУкраї-нипризначалися(післяпогодженняїхніхкандидатур ізвідповіднимирадаминароднихдепутатів)напосадитазвільнялисязпосадПрезидентомУкраїнитапідпорядко-вувалисяйому(ст.2).Унаслідоктого,щосередфункційпредставниківПрезидентавиокремлювалисязахистдер-жавнихінтересівУкраїни,забезпеченнязаконності,правісвободгромадяннавідповіднійтериторії(ст.4),законнаділявїхширокимиповноваженнями(утомучислі,ви-конавчихорганівобласнихірайоннихрад)(ст.6,7,9),якіістотнообмежувалимісцевесамоврядування.

КонституціяУкраїни1996рокунепередбачалаісну-ванняінститутупредставниківПрезидентаУкраїнивоб-

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

12

ластяхірайонах:йогозмінивінститутмісцевихдержав-нихадміністрацій,голівякихпризначавПрезидентУкраї-низаподаннямКабінетуМіністрівУкраїни.Однакобласнітарайоннірадивсещенемаливласнихвиконкомів,щообмежуваломожливостісамоврядуваннянарегіональ-ному рівні. Запропоновані Президентом України змінидоОсновногоЗаконупередбачаютьформуваннявласнихвиконавчих органів обласними та районними радами,однаксуб’єктами місцевого самоврядування (громада-ми)зновувизначаютьтількиспільнотижителівнаселенихпунктів:«…громадоюєутворенавпорядку,визначеномузаконом, адміністративно-територіальна одиниця, якавключаєодинабодекільканаселенихпунктів(село,се-лище,місто),атакожприлеглідонихтериторії»(ч.5ст.133). Районна й обласна ради мають знову виконуватифункціїорганівмісцевогосамоврядування,якіпредстав-ляютьспільніінтереси,відповідно,громадрайонуігро-мадобласті(ч.3,4ст.140)[2].

Дляповноцінногойефективногофункціонуванняміс-цевогосамоврядуваннянаобласномутарайонномурів-няхспільнотижителіврайонівіобластейтакождоцільноконституційновизначитивролісуб’єктівмісцевогосамо-врядування(територіальнихгромад),якцезроблено,на-приклад,уФранції.

Досвіддецентралізації владиуФранції 1980-хціл-комможебутивикористановУкраїні.ЗгіднозКонститу-цієюФранцузькоїРеспубліки1958року(зподальшимизмінами)територіальнимигромадами(територіальни-миколективами)єспільнотижителівусіхрівнівадміні-стративно-територіального поділу: «…територіальнимиколективамиРеспублікиєкомуни,департаменти,регіо-ни,колективизособливимстатусомізаморськіколекти-ви…»(ч.1ст.72)[7,с.48].Кожентериторіальнийколек-тивобираєпредставницькийорганмісцевогосамовря-дування–відповідно,муніципальну(нарівнікомуни),генеральну (на рівні департаменту) й регіональну (нарівнірегіону)ради,головиякихвиконуютьфункціївико-навчихорганівостанніх,керуючипідпорядкованимиїмадміністраціями.

Окріморганівмісцевогосамоврядування,вмежахде-партаментів створюються і діють органи державної ви-конавчоївлади,очолюваніпрефектами(у1982–1989ро-ках–комісарамиРеспубліки).Якпредставникурядупре-фектдепартаментукеруєдіяльністювсіхмісцевихслужб,управлінь,відділів,агентствтощотапосадовихосіб,ко-тріпредставляютьуряд(ане«координуєвзаємодію»та-кихорганів,якцепередбаченозапропонованимизміна-мидоКонституціїУкраїни),атакожапаратомсамоїпре-фектури,водночасздійснюючиадміністративнийнаглядза законністю актів виборних органів і посадових осібмісцевого самоврядування департаменту. Префект мо-жепризупинитидіютакихактівтаоскаржитиїхворганіадміністративноїюстиціїнаосновіїхньоїневідповіднос-тізаконодавству.Оскількинарегіональномурівніпосадапрефектавідсутня,йогообов’язкипокладаютьсянапре-фектанайбільшоговпевномурегіонідепартаменту,якийуважаєтьсяпрефектомрегіону.Департаменткоординуєдіяльністьорганівсамоврядуваннякомун.Урамкахкому-нифункціїпредставникаурядувиконуємер,котрийодно-часноєголовоюмуніципальноїрадитадієякїївиконав-чийорган.

НайскладнішоюпроблемоюдецентралізаціївладиуФранціїзавждивважалося ічастковозалишаєтьсяроз-межуваннякомпетенціїміждержавоютасамовряднимиколективами, а також між самоврядними колективамирізнихрівнів.Ціпитаннябуливрегульованіпісляприйнят-тявідповіднихзаконодавчихактів1983року.Положен-няданихдокументівзначнорозширилисферукомпетен-ціїсамовряднихколективівтаокреслилидеякізагальніпринципи,задопомогоюякихможнаконкретизуватима-теріальнійфінансовіресурси,щопередаютьсядовідання

органівсамоврядування.Зчасомбулоприйнятонизкуін-шихзаконів,щоуточнилиокреміпитаннярозподілуфунк-ційміждержавоютасамовряднимиколективами.Відтак,восновузаконодавчогорозмежуваннякомпетенціїміжними було покладено принцип субсидіарності, згідно зякимдовіданняорганівуправліннявищогорівняпереда-ютьсятількитіпитання,котрінеможутьефективновирі-шуватисяорганаминижчогорівня.

Запропоновані Президентом України конституцій-нізмінитакожпередбачають,що«розмежуванняповно-важеньусистемі(представницьких?–В.К.)органівміс-цевогосамоврядуваннятаїхвиконавчихорганіврізнихрівнівздійснюєтьсязапринципомсубсидіарності.Орга-нимісцевогосамоврядування,щодіютьнарівніоблас-тей, здійснюють визначені законом повноваження, які,виходячизобсягуіхарактерузавдань,вимогдосягненняефективностітаекономії,найкращимчиномможутьбутиздійсненінацьомурівні»(ч.6,7ст.140)[4].Однак,оці-ночнікатегоріїназразок«краще»/«гірше»тощовзагалінеповиннівикористовуватисяуприписахнормативно-пра-вовихактів,тимпаче–вположенняхОсновногоЗакону.Томуформулювання«найкращимчином»ізтекстудослі-джуваногозаконопроектупотрібновилучити.

Конституційневизнаннясуб’єктамимісцевогосамо-врядуванняспільнотжителіврайонівіобластей(якогочо-мусьусілякоуникаютьрозробникипроектівКонституціїУкраїнитазміндонеї)несуперечитимеідеїмісцевогоса-моврядування,сутькотроговизначаєтьсянемасштабамийрівнемйогоздійснення,атим,щопідчасреалізаціїсво-їхзаконодавчовизначенихфункційіповноваженьсфор-мованінаселенняморганимісцевогосамоврядуванняєавтономнимиякщододержавнихорганів,такістосовноорганівмісцевогосамоврядуванняіншихрівнів.Так,Кон-ституціяФранціїзабороняєбудь-якепідпорядкуванняод-нихорганівмісцевогосамоврядування іншим:«…жодентериторіальнийколективнеможездійснюватиопікунадякимосьіншимколективом»(ч.5ст.72)[7,с.47–48].Єв-ропейськахартіямісцевогосамоврядування(від15жов-тня1985року)[1],доречі,необмежуєсуб’єктівтакогоса-моврядуваннявиключноспільнотамижителівнаселенихпунктів.

ЗаконопроектПрезидентаУкраїни«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни(щодоповноваженьорганівдер-жавної влади та місцевого самоврядування)» в частиніреформуванняконституційно-правовогостатусуорганівмісцевогосамоврядування,такимчином,потребуєістот-ногодоопрацювання.Передусімцестосуєтьсязбережен-ня урядової вертикалі державної виконавчої влади тарозширеннятериторіальнихсуб’єктівмісцевогосамовря-дування.

1. Європейська хартія місцевого самоврядуваннявід15жовтня1985р.РатифікованоЗакономУкраїни№452/97-ВРвід15липня1997р.[EuropeanCharterofLocalSelf-Government,15October1985.RatifiedbytheLawofUkraine № 452/97-ВР, 15 July 1997] – [Електронний ре-сурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_036

2.КонституціяУкраїни.ЗаконУкраїни№254к/96-ВРвід28червня1996р.(зізмінами,внесенимизгідноззако-нами№2222-IVвід8грудня2004р.,№2952-VIвід1лю-того2011р.,№586-VIIвід19вересня2013р.,№742-VIIвід21лютого2014р.)[TheConstitutionofUkraine.TheLawofUkraine№254к/96-BP,28June1996(asrevisedbythelaws№2222-IV,8December2004;№2952-VI,1February2011;№586-VII,19September2013;№742-VII,21February2014]–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

Список використаних джерел

13

ДмитроНЕЛІПА,докторполітичнихнаук,завідувачкафедридержавногоуправлінняфілософськогофакультетуКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка,доцент

ДмитрийНЕЛИПА,докторполитическихнаук,заведующийкафедройгосударственногоуправленияфилософскогофакультетаКиевскогонациональногоуниверситетаимениТарасаШевченко,доцент

ОлегЗУБЧИК,кандидатфілософськихнаук,

доценткафедридержавногоуправління

філософськогофакультетуКиївськогонаціонального

університетуіменіТарасаШевченка

ОлегЗУБЧИК,кандидатфилософскихнаук,

доценткафедрыгосударственногоуправленияфилософскогофакультета

КиевскогонациональногоуніверситетаимениТарасаШевченко

Особливостіпідготовкимагістрівдержавноїслужби,аспірантівідокторантівуКиївськомунаціональномууніверситетііменіТарасаШевченка

Особенностиподготовкимагистровгосударственнойслужбы,аспирантовидокторантоввКиевскомнациональномуниверситетеимениТарасаШевченко

Державнийслужбовець–це«обличчя»державитаосноваїїконкурентоспроможності

Государственныйслужащий-это«лицо»государстваиосноваееконкурентоспособности

3. Про Представника Президента України. ЗаконУкраїни№2167-XIIвід5березня1992р.(утративчинністьна підставі Закону України № 280/97-ВР від 21 травня1997р.)[OntheRepresentativeofthePresidentofUkraine.The Law of Ukraine № 2167-XII, 5 March 1992 (becameineffectiveundertheLawofUkraine№280/97-BP,21May1997)]//ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1992.–№23.–С.335.

4.ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни(щодоповноваженьорганівдержавноївладитамісцевогосамо-врядування).ПроектЗаконувід26червня2014р.(реєстр.№4178а)[OnAmendmentstotheConstitutionofUkraine(regardingpowersofthestateand localself-governmentbodies).TheDraftLaw,26June2014(registrationnumber

4178a)]–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51513

5.КонституцияPeспубликиПoльшaoт2aпрeля1997г.[TheConstitutionoftheRepublicofPoland,2April1997]–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/rosyjski/kon1.htm

6.ConstituţieiRomâniеіdin21noiembrie1991–[Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=1253

7. Конституционные акты Франции // Конституциизарубежных государств / [cост. проф. В. В. Маклаков][ConstitutionalactsofFranceinConstitutionsoftheforeignstates,MaklakovV.(ed.)].–4-еиздание.–М.:ВолстерсКлувер,2003.–С.46–87.

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

14

Якимсьогднімаєбутидержавнийслужбовець?Позасумнівом,професіоналом.Державнийслужбовець–це«обличчя»держави! Середбезлічіхарактеристикпро-фесійностідержавнихслужбовцівмивиокремилибтакі:вмінняуспішновирішуватизавданнязгіднозіслужбови-миобов’язками,досягатибажанихдлясуспільстваре-зультатівпідчасвиконаннясвоїхфункцій,бутивідданимпрофесіїтавідкритимдляпостійногонавчання,накопи-ченнядосвіду,матианалітичнийрозуміздатністьінно-ваційномислити.Навіщо?Аджепобутуєдумка,щодер-жавнийслужбовець–передусімвправнийвиконавець.Ценетак.Точніше,цьоговжедавнозамало.Миживемовепохупостійнихкризтаобмеженихресурсів.Унашійкраїні відбуваються інтенсивні демократичні, соціаль-ні,державно-правовіперетворення.Бачимо,як істотнозмінюєтьсярольсамоїдержави,з’являютьсяновіфунк-ції,зовсіміншідержавно-управлінськівідносини.Отже,рівеньпрофесіоналізмудержавногослужбовцямаєбу-тидоситьвисоким.Зростаєувагадодоборукерівниківорганівдержавноївлади.Вимогидоуправлінців:ком-петентність, поінформованість,відповідальність,здат-ністьдоінноваційноїдіяльності.Босистемадержавногоуправління–важливаскладоваконкурентоспроможностідержави.

Підготовкадержавнихслужбовцівпередбачаєздо-буттяосвітивідповідногоосвітньо-кваліфікаційногорів-няспеціаліста,магістразаспеціальностями,необхіднимидляпрофесійноїдіяльностінадержавнійслужбі.ПорядокприйомунанавчаннячітковизначаєПостановаКабінетуМіністрівУкраїни«ПрозатвердженняПорядкуприйомунанавчаннязаосвітньо-професійноюпрограмоюпідго-товкимагістрівзаспеціальністю«державнаслужба»галу-зізнань«державнеуправління»тапрацевлаштуванняви-пускників»№789від29.07.2009.

Підготовкатаперепідготовкадержавнихслужбовцівздійснюються за державним замовленням. Його вико-нуютьнавчальнізаклади,внесенідоперелікувищихна-вчальнихзакладівзпідготовкийперепідготовкифахівціворганіввиконавчоївладитаринковоїекономіки.

Одним з таких навчальних закладів, з яким тісноспівпрацюєНаціональнеагентствоУкраїнизпитаньдер-жавної служби, є Київський національний університетімені Тараса Шевченка. КНУ вносить вагомий вклад урозвитокіпрофесіоналізаціюдержавноїслужбиУкраї-ни.Враховуючивисокупотребувітчизняноїсистемидер-жавногоуправлінняувисококваліфікованихкадрах,2011рокунафілософськомуфакультетіуніверситетустворе-нокафедрудержавногоуправління,розпочатопідготов-кумагістрівзаспеціальністю«державнаслужба»галузізнань«державнеуправління»наденнійізаочнійформахнавчання.Такожтутготуютькандидатівідокторівнаукздержавногоуправління,длячоговідкритонабірдоаспі-рантурийдокторантуризатрьоманауковимиспеціаль-ностями:25.00.01–теоріятаісторіядержавногоуправ-ління, 25.00.02 – механізми державного управління,25.00.03–державнаслужба.

КафедрадержавногоуправлінняплідноспівпрацюєзНаціональноюакадемієюдержавногоуправлінняприПрезидентовіУкраїни,НаціональнимагентствомУкраї-низпитаньдержавноїслужбитаЦентромадаптаціїдер-жавноїслужбидостандартівЄвропейськогоСоюзу.

Сьогодніколективкафедри–цедокторитакандида-тинаукзсоліднимдосвідомвикладацькоїроботи,фахів-цісвоєїсправи.Викладачікафедрирозробляютьнові,су-часнікурси,видаютьмонографії,підручникийпосібни-ки.Середостанніх–«Соціально-політичнеуправління»,«Політичніаспектиєвроінтеграції»,«Організаційно-пра-вовізасадидержавноїслужбивУкраїні»,«Інформацій-нісистемивдержавномууправлінні»,«Системнийаналізвполітології»,«Політичнааналітикатаполітичнийпро-гноз»,«Політичнийаналізтапрогнозування»,«Політич-ний маркетинг», «Політичні комунікації», «Політичнийменеджмент».Такожвикладачівиступаютьекспертами:берутьучастьупідготовціпропозиційзформуваннядер-жавноїполітикиусферідержавногоуправління;вико-нуютьнаукове,експертнетаметодологічнезабезпечен-няпідготовкитареалізаціїпрограмізаходівузазначенійсфері;надаютьконсультаційно-методологічнупідтримкуорганамдержавноївладийорганаммісцевогосамовря-дуваннящодоосновнихпринципівімеханізмівреформу-ваннядержавногоуправліннявУкраїні.

Стандарткафедридержавногоуправління,якавжедварокиздійснюєнабірдомагістратури,–цевисокийрівеньвимогдовикладаннянавчальнихдисциплін,про-фесіоналізмізагальнонауковаерудиціяпрофесорсько-викладацькогоскладу.Кафедразабезпечуєпрофесійнупідготовкувисококваліфікованихфахівцівдлядержавноїслужби,спроможнихрозробляти,аналізуватийреалізо-вуватидержавнуполітику,ефективновиконуватипоса-довіобов’язки,сприятиінноваційнимпроцесам.

У процесі навчання здобувачі мають змогу пройтипрактикувцентральнихорганахдержавноївлади,місь-кихірайоннихдержавнихадміністраціях.

Випускників,котріздобуливищуосвітузаспеціаль-ностямигалузізнань«державнеуправління»,приймаютьнадержавнуслужбувдержавніоргани,якінаправлялиїхнанавчаннязадержавнимзамовленням,безконкурсно-говідборуабостажування.

З огляду на те, що значна кількість слухачів кафе-дри державного управління – державні службовціцентральних органів виконавчої влади, навчальнийпроцес спрямовується не лише на вдосконалення на-явних компетентностей, а й на формування нових, ізврахуванням перспективи кар’єрного зростання держ-службовця.

Сучасний державний службовець – це одночасноюрист,економіст,психолог,знавецьосновсоціології,носійправилетикитаетикету.Тому,спираючисьнасві-товийтаєвропейськийдосвід,враховуючипрофіліпро-фесійної компетентності посад державної служби, підчаснавчаннямагістрівзаспеціальністю«державнаслуж-ба»уКиївськомунаціональномууніверситетііменіТара-саШевченкауслухачівформуютьвідповіднікомпетент-ності.Це–роботаз інформацією,ефективнакомуніка-ція,співпрацяіроботавкоманді,орієнтаціянарезультат,атакожуправлінняінноваціямитазмінами,лідерствойуправлінськінавички(стратегічнемислення,прийняттяуправлінських рішень,використання тауправлінняре-сурсами,моніторингіаналізнаданняпослуг).

Організаціятазабезпеченняцільовоїпідготовкифа-хівців – одна з важливих складових професіоналізаціїдержавноїслужби.

DmytroNELIPA,DoctorofPoliticalScience,AssociateProfessor,HeadoftheDepartmentofPublicAdministrationoftheFacultyofPhilosophyofTarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv

OlegZUBCHYK,Ph.D.inPhilosophy,AssociateProfessorof

theDepartmentofPublicAdministrationoftheFacultyofPhilosophyof

TarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv

Specialcharacteristicsoftrainingofthemastersofpublicservice,post-graduateandpostdoctoralstudentsatTarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv

ACivilServantIsthe‘Face’oftheStateandtheBasisofItsCompetitiveness

15

ВУкраїнідержавотворчіпроцесивідбуваютьсяни-нідужединамічно,щоразомзантагоністичністюйам-бівалентністюподійполітичногожиттясуспільствапо-требує чіткого розуміння теоретичних засад науковоїорганізації політичного управління, оскільки потенці-ал для управління державою на основі прийняття тавпровадженняінтуїтивнихрішеньдавновичерпався.Зогляду на це дослідження, присвячені вивченню тавпровадженнюнауковихпідходівдодержавногоуправ-ління,набуваютьвУкраїнінеабиякогозначення.

Зодногобоку,практичнімоментиполітичногоме-неджментусьогоднідоситьширокопредставленіуви-щійшколітакиминавчальнимикурсами,як«Приклад-наполітологія»,«Паблікрілейшнз»,«Політичнаімідже-логія», «Виборчі технології», «Державне управління»тощо. Є також відповідне забезпечення навчальноюлітературоюцихкурсів.Проте,здругогобоку,підго-товка студентів зі спеціальності «державна служба»

потребує ознайом-лення їх не лишез системою дер-жавного менедж-менту як цілеспря-мованого впливудержави на стан ірозвиток суспіль-них процесів че-рез державну по-літику та повнова-ження виконавчоївлади, а й з управ-ліннямполітичнимипроцесами в сус-пільствізагалом.

Навчальний по-сібник за автор-ством М. Шульгита О. Зубчика, ви-кладачів кафедри

державного управління філософського факультетуКиївського національного університету імені Тара-са Шевченка, дає можливість ознайомитися з тео-рією політичного менеджменту та місцем держави уполітичному менеджменті. Державні управлінці ма-ютьволодітинавичкамианалізутенденційполітично-го розвитку, прогнозувати наслідки, бути компетент-ними під час розгляду та реалізації наданих їм ре-комендацій щодо розв’язання суспільно-політичнихпроблем.

Саме у такому контексті викладено проблематикуполітичногоменеджментувцьомунавчальномупосіб-нику.Розглядаючидержавнийменеджментякрізновидполітичногоменеджменту,авториобґрунтовуютьдум-ку,щосистемауправлінняполітичнимипроцесаминеможливабезуправлінськоговпливудержави,алейнеможебутизведеналишевиключнодоцьоговпливу.

Наособливуувагузаслуговуєбазоведляконцепціїпосібникаположенняпропершочерговістьаналітичноїфункціїполітичногоменеджментута їївирішальністьдляменеджментудержавноїполітики.Авторидоситьдетально на прикладі зарубіжних традицій управлін-нярозглянулимоделіаналізуполітики–раціональну,прирісну,дискурсивну,з’ясовуючиїхніперевагитаоб-меження.

У навчальному посібнику значну увагу приділенорозглядуосновнихетапів імоделейаналізуполітики.Водночаскожензетапіввисвітленовконтекстізазна-ченихвищемоделей.Це,безперечно,сприятимероз-виткуустудентівумінняаналізуватиполітичніпроцесив суспільстві. Читачам пропонується поміркувати надтезоюпроте,що«результатианалізуполітикиможутьрізнитисязалежновідобраноїмоделійогоздійснен-ня».

Окрімтого,навчальнийпосібниквисвітлюєкомуні-кативніаспектиполітичногоменеджменту(вироблен-нятапрезентаціярекомендації,управлінняключовимизв’язками,політичніперформанси,політичнічутки,по-літичнийскандал).Розглядцихаспектівзабезпечуєфор-

Політичнийменеджмент*

Политическийменеджмент

PoliticalManagement

ВалентинГЛАДКИХ,головнийконсультантГоловногоорганізаційногоуправлінняАпаратуВерховноїРадиУкраїни

ВалентинГЛАДКИХ,главныйконсультантГлавногоорганизационногоуправленияАппаратаВерховнойРадыУкраины

ValentynGLADKYKH,SeniorAdvisoroftheCentralOrganizationOfficeoftheSecretariatoftheVerkhovnaRadaofUkraine

*Рецензіянакн.:ШульгаМ.А.,ЗубчикО.А.Політичнийменеджмент:Посібн.–К.,Академвидав,2013.–160с.

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

16

Добреджерелознань

АннаКУРІННА,студенткафілософськогофакультету,магістрполітології,головадепартаментузовнішніхзв’язківСтудентськогопарламентуКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка,членСпілкиобдарованоїмолодіУкраїни

Хорошийисточникзнаний

GoodSourceofKnowledge

АннаКУРИННАЯ,студенткафилософскогофакультета,магистрполитологии,главадепартаментавнешнихсвязейСтуденческогопарламентаКиевскогонациональногоуниверситетаимениТарасаШевченко,членСоюзаодаренноймолодежиУкраины

AnnaKURINNA,StudentoftheFacultyofPhilosophy,MasterofArtsinPoliticalScience,HeadoftheDepartmentofExternalRelationsoftheStudents’ParliamentofTarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv,MemberoftheUnionofTalentedYouthofUkraine

Завсьогорізноманіттявиборунавчальнийпосібник«Політичнийменеджмент»заредакцієюМариниШульгитаОлегаЗубчикавирізняєтьсясвоїмзмістоміновизною.

Яквідомо,політичнеуправління,особливополітич-неконсультуванняпідчасприйняттяполітичнихрішень,довгийчасбулоприхованоювідгромадськостістороноюполітичногоменеджменту.

Мибачимойчуєморізніполітичнізаяви,виступипар-тійнихлідерів,депутатів,кандидатівнавиборніпосади.Щожвідбувається, такбимовити,заспинамипубліч-нихполітиків?Занимистоятьлюди,котріконсультують,забезпечуютьпідготовкутапроведеннякампанійрізнихрівнівімасштабів.Їхнійуспіхбагатовчомузалежитьвідталанту,інтелекту,організаторськихздібностейтакихпо-мічників,знанняновітніхкомунікаційнихтехнологій,щоздобуваютьсянаполегливимнавчанням,самоосвітоютапрактикою.

Авторицьогопосібниканепретендуютьнате,щоли-шевонивзмозізапропонуватиоднозначнутаправильнусхемурозв’язаннявсіхпроблемуполітичнійсфері.Вонизанурюютьчитачаузмагальнийполітичнийпроцес.Спо-

нукаютьаналізувати,робитивисновки,шукатишляхире-алізаціївідповіднихпроектів.Укнизієтеоретичниймате-ріал,опистааналізполітичнихситуацій.

Навчальнийпосібник«Політичнийменеджмент»вий-шовусерії«Альма-матер»Академвидаву.Серйозністьсеріїговоритьсамазасебе:тутєперекладивідомихза-рубіжнихавторів,працівітчизнянихфахівцівугалузі«па-блікрілейшнз»,маркетингу,менеджментутаполітичногоконсультування.

У виданні розкрито поняття об’єкта і предме-та політичного менеджменту, розглянуто катего-ріальний апарат, принципи і методи досліджен-ня змісту політичної сфери. Аналізуються тео-рії політики, управління політичними процесами,прийняттяполітичнихрішеньтощо.Матеріалвикладенокоротко,алечіткойдоступно,щодастьзмогувкороткийтермін вивчити його, а також успішно підготуватися таскластиіспитабозалікзізгаданогопредмета.

Змістовнезнайомствозпропонованимвиданням,по-засумнівом,допоможевпрактиціпідготовкиполітичногорішення.Переконана,щокнигабудекорисноюдляполі-

муванняустудентівцілісногоуявленняпроуправлінняполітичноюсфероюсуспільногожиття,всистеміякого«сучаснийуряднеєєдинимвсезнаючиморганомпри-йняттяполітичнихрішень».

Для слухачів зі спеціальності «державна служба»цікавим і корисним може бути теоретичний та при-кладний аспекти співвідношення політики й адміні-страції,політичнаповедінкадержавногослужбовцяйосновнінапрямиїївивчення,світовийдосвідвивчен-няцихпитань.Авториорієнтуютьчитачанаусвідом-лення того, що оволодіння політичним менеджмен-

том як суспільно-політичним знанням, а тим паче якнапрямом політичної діяльності, потребує серйозноїтеоретичноїпідготовки,вмінняаналізуватитапрогно-зувати.

Навчальний посібник «Політичний менеджмент»підготовлено на високому теоретико-методологіч-ному рівні. Він однозначно буде цікавим і кориснимнелишестудентамвищихнавчальнихзакладів,якіна-вчаютьсязаспеціальностями«політологія»та«держав-наслужба»,айширокомуколуфахівців,котріпрацю-ютьусферідержавногоуправління.

17

ПроведенправовойанализмеханизмовэффективногоконституционногоразвитияУкраины,которыедолжныобеспечиватьсовершенствованиеигармонизациювсехсфержизниобщества(включаяправовую).Отдельноевниманиеуделеноопределениюведущейролиправовойреформыкакформыпроведениямодернизацииправовойсистемы.Отмечено,чтоправовуюреформуследуетразделитьнатриосновныхнаправления–конституционное,законодательноеисудебное.Акцентируетсявниманиенапроцессесовершенствованиянациональнойправовойсистемысточкизренияпроведенияконституционнойреформы.Обосновано,чтопоисксобственноймоделиразвитияосновобщественно-политическойиэкономическойсистемнашегогосударствадолженпройтидостаточносложноеиспытаниедоверием,обусловленноепризнаниемсилыКонституцииУкраины.Ключевыеслова:правоваясистема,правоваяреформа,КонституцияУкраины,законодательство,КонституционнаяАссамблея.

ПравовареформаякформапроведеннямодернізаціїправовоїсистемиУкраїни

СтабільністьКонституціїнезаперечуєприреченістьцьогоджереланаціональногоправанапостійнеудосконалення

В.Федоренко*

ПравоваяреформакакформапроведениямодернизацииправовойсистемыУкраины

ТатьянаПОДОРОЖНАЯ,кандидатюридическихнаук,доценткафедрыэкономическойтеориииправаэкономическогофакультетаПодольскогогосударственногоаграрно-техническогоуниверситета

*ФедоренкоВ.Л.ТеоретичніосновиКонституціїУкраїни:досвід іперспективи/В.Л.Федоренко [FedorenkoV.Theoreticalprinciplesof theConstitutionofUkraine:ExperienceandProspects]//БюлетеньМіністерстваюстиціїУкраїни.–2008.–№6.–С.17.

ТетянаПОДОРОЖНА,кандидатюридичнихнаук,доценткафедриекономічноїтеоріїіправаекономічногофакультетуПодільськогодержавногоаграрно-технічногоуніверситету

ПроведеноправовийаналізмеханізмівефективногоконституційногорозвиткуУкраїни,котрімаютьзабезпечувативдосконаленняйгармонізаціювсіхсфержиттясуспільства(такожіправову).Окремуувагуприділеновизначеннюпровідноїроліправовоїреформиякформипроведеннямодернізаціїправовоїсистеми.Зазначено,щоправовуреформуслідрозділитинатриосновнінапрями–конституційний,законодавчийісудовий.Наголошенонапроцесівдосконаленнянаціональноїправовоїсистемизточкизорупроведенняконституційноїреформи.Обґрунтовано,щопошуквласноїмоделірозвиткузасадсуспільно-політичноїтаекономічноїсистемнашоїдержавимаєпройтидоволіскладневипробуваннядовірою,зумовленевизнаннямсилиКонституціїУкраїни.Ключовіслова:правовасистема,правовареформа,КонституціяУкраїни,законодавство,КонституційнаАсамблея.

тичнихконсультантів,політологів-теоретиків,студентівіаспірантів,котріспеціалізуютьсяугалузіполітичногоме-неджменту.Знадобитьсявонатакождлятих,комуваж-ливозрозумітисутністьполітико-управлінськихпроцесівусучасномуукраїнськомусуспільстві.

Якщослідбулобнаписатибільшкоротко,сказалабтак:прочитавшипосібник,дізналасябагатонового.Хочавіннедаєвичерпноїінформаціїпрополітичнийменедж-мент,алеце–добреджерелознаньдляздобуттяфахуполітолога,управлінця,аналітика.

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

18

Сьогодні Українська держава та її правова сис-тема переживають період комплексних реформ, зу-мовлених потребою у виробленні нових підходів дорозвитку права й законодавства, а також формуван-ня соціально-правової, гуманної за сутністю дер-жави та її інститутів. Сучасні реалії вимагають якіс-но нового оформлення правової системи, оскількиїї нинішній стан не сприяє зростанню соціальної за-хищеності й безпеки громадян держави. По-перше,в її межах не створено дієвих інструментів і меха-нізмів, які дали б змогу повністю реалізувати наяв-ніправасуб’єктівсуспільнихвідносин,щомаютьбутивідображені в позитивному праві. По-друге, відсутнігармонійні взаємозв’язки між чинними нормативно-правовимиактамирізнихрівнів,якіпокладенівосновуправовоїсистемидержави,що,своєючергою,призво-дитьдоневпорядкованості,внутрішньоїнеузгодженос-ті,хаотичногойнепослідовногорозвиткуукраїнськогозаконодавства.Посуті,згаданідокументиєкомплек-сомнорміположень,котрінемаютьчіткихструктурно-логічнихіфункціональнихзв’язківміжсобоютазсис-темоюзаконодавствавцілому(зокремазаконитапід-законніакти).Зацихумов,якслушнонаголошуєвідомавітчизнянавчена-правознавецьН.Оніщенко,необхідневідродженняповагидоправа,принципівверховенстваправатазаконності,атакожпідвищенняавторитетуза-кону[5,с.44].

Ураховуючиконституційнудіюпринципуверховен-стваправавУкраїні,якісніхарактеристикиновогоре-жимуправопорядку,утворенняякогоочікуєтьсявре-зультаті проведення правової реформи, обов’язковомають бутискорегованізі змістомцьогопринципу.Здругогобоку,встановленнявУкраїніпануванняпра-ва,котреєнаслідкомдіїпринципуверховенствапра-ва,неможливебезсистемногопроведеннянизкипра-вовихреформ,метоюякихмаєбутиутвердженняіга-рантуванняправлюдинитазабезпеченняпріоритетуїїприроднихправ[3,с.260].Томурівнісистемиправайкомплексунормативно-правовихактівтакожповиннібутилогічноузгодженимиівзаємопов’язанимидлядо-сягненняцілейефективногоправовогорегулюваннятазабезпеченняналежногоправопорядкувдержаві.

Проголошені в Конституції України правові ідеї,норми та принципи верховенства закону, положенняпроправаісвободилюдинитагромадянинацілкови-товідповідаютьприписамміжнародногоправаімаютьважливе значення для продовження конституційно-правовоїреформи.Зоглядунаце,потребамодерніза-ціїправовоїсистемиУкраїнизадлязабезпеченнямож-

ливостіїїнайефективнішогофункціонуванняактуалізуєдослідженняпроцесувдосконаленняОсновногоЗаконудержави.Останнімчасомуполітичних і громадськихколахтриваютьсерйознідискусіїщодоконституційноїреформитаостаточноїформалізаціїстратегіїподаль-шогорозвиткунашоїкраїни.Безперечно,змінатекстуКонституції–доволіскладнапроцедура,щопотребуєабсолютноївідповідальності,професійностітанеабия-когофаховогодосвіду.Томуневипадковоїїположен-нямипередбачено«жорсткий»механізмунесенняпо-правокдоОсновногоЗакону–лишезаумовипідтрим-кикваліфікованоюбільшістю(неменшяк2/3голосіввідконституційного складу) Верховної РадиУкраїни.Водночас«жорсткість»КонституціїУкраїнинеозначає,щоїїтекстмаєзалишатисянезмінним.

Світова практика наочно демонструє неоднознач-ністьконституційногопроцесу.Приміром,ВеликаБри-танія не має власного Основного Закону, хоча йогофункціївиконуєкомплексюридичнихактів,асаме:theHabeasCorpusAct(законодавчийакт1679року,якимінтереси особистості було захищено від королівсько-го свавілля), Білль про права (1689 рік) і норматив-но-правові інструментиновітньогоперіоду.Свогоча-сукоролеваВеликоїБританіїЄлизавета ІІ,коментую-чирозгортанняконституційноїзаконотворчостівРосії,пожартувала:«УВеликійБританіївісімстолітьпишутьконституцію і не можуть закінчити цей процес, аджедосконалостінемаємеж;авихочетевідразу,заодинрікотриматиідеальнийОсновнийЗакон».Звичайно,цісловаможнабезапеляційнозастосуватидовітчизняно-гоконституційногопроцесу.Протедосвідіншихкраїн,щовикористовуєтьсяпідчасвивченняпроблем,яківи-никаютьвукраїнськійзаконотворчості,неможебутиавтоматичноекстрапольованонанормативно-правовеполенашоїдержави.

Більшетого,аналіздумок ісудженьученихтапо-літичних діячів дає змогу виробити певні підходи довдосконаленняконституційногомеханізмуйоптиміза-ціїконституційнихзмін.Важливурольуцьомупроце-сімаєвідігратинеухильневиконанняУказуПрезиден-таУкраїни«ПропідтримкуініціативищодостворенняКонституційної Асамблеї» № 224/2011 від 21 лютого2011року.Занашимглибокимпереконанням,форму-вання цього механізму поклало початок нового ета-пуконституційногопроцесу,котрийдастьможливістьутвердитивУкраїніякісноновудемократичнумодельполітичноїсистемиєвропейськогозразка.Цясистемамаєгарантуватипринципидотриманняправ ісвободлюдинитагромадянина,народовладдя,верховенства

TetianaPODOROZHNA,Ph.D.inLaw,AssociateProfessoroftheDepartmentofEconomicTheoryandLawoftheFacultyofEconomicsofthePodilskStateAgriculturalandTechnicalUniversity

AlegalanalysisofmechanismsforefficientconstitutionaldevelopmentofUkrainewhichshouldensureimprovementandharmonizationofallsectors(includinglegal)ofsociallifeiscarriedout.Specialattentionispaidtodeterminationoftheleadingroleofthelawreformasaformofmodernizationofthelegalsystem.Itisnotedthatlegalreformistobedividedintothreemainareas,i.e.constitutional,legislative,andjudicialones.Inthecontextofrealizationoftheconstitutionalreform,theprocessofimprovingthenationallegalsystemisemphasized.ItisproventhatthesearchforamodeltodevelopprinciplesofsocialandpoliticalandeconomicsystemsofourstatehastobeheavilytestedbyconfidencethatiscausedbyrecognitionofthevigouroftheConstitutionofUkraine.Keywords:legalsystem,legalreform,ConstitutionofUkraine,laws,ConstitutionalAssembly

LegalReformasaFormofModernizationoftheLegalSystemofUkraine

19

права,поділувлади,неподільностінаціональногосуве-ренітету[4,с.9].ОднакнеможнаперетворюватиОсно-вний Закон на заручника політичних емоцій. «Осно-внаметавнесеннязміндоКонституції–неборотьбазавладу,арозподілвлади»,–наголосивПрем’єр-міністрУкраїниА.Яценюкпідчасвиступунавідкритомупар-ламентськомузасіданніуформігромадськихслуханьізпитаньобговореннявнесеннязміндоКонституціїУкра-їни 29 квітня2014 року [8, с. 37–38].На нашу думку,будь-якізмінийдоповненнядоОсновногоЗакону,ко-трінестановлятьнебезпекидляконституційноголаду,єважливимиіпотрібними.

Упринципі,чиннаКонституціяУкраїнизаслуговуєнапозитивнуоцінку.Томудужеважливо,щобактив-ністьзудосконаленняОсновногоЗаконунепорушилаправовоїсистемийзагальногоправовогополянашоїдержави.Потрібнозабезпечитиорганічнуєдністьусьо-гоконституційногомасиву,щогарантуватимеузгодже-нийрозвитокКонституціїУкраїнитаокремихгалузевихзаконів.

Сьогодні пріоритетну роль у регулюванні суспіль-ного розвитку Конституція Української держави на-даєбезпосередньомуволевиявленнюгромадян,най-вищим проявом і однією з основних конституційнихформякогоєвибори.Вонизабезпечуютьперетворен-ня народовладдя з формального атрибута державинареальнийполітичнийсуспільно-правовийінститут,щовстановлюєправонародунавільневолевиявлен-няйгарантуєлегітимність,стабільність,поступовістьінаступністьйоговлади[6,с.3–4].Томупершимкро-ком конституційно-правової реформи має стати мо-дернізація інституту виборів. Навіть незважаючи нате,щоукраїнськесуспільствощеостаточноневизна-чилосяз типомвиборчоїсистеми інаразінемаєста-більного виборчого законодавства [6, с. 4], ці змі-ни повинні бути імплементовані, адже система ви-борів як така є модулятором майбутньої політичноїсистеми.

Предметомконституційноїмодернізації такожпо-винністатисудовасистема,щомаєзабезпечуватиза-хистправісвободлюдинитагромадянина;місцевеса-моврядування;територіальнаорганізація;адміністра-тивнийустрій.Експертипідкреслюють,щовтакомуразінейдетьсяпросутонормотворчийпроцес,амаєбутипередбаченореалізаціюцілогокомплексузаходівпра-вового,організаційного,фінансовогохарактеру.Наїх-нюдумку,проведенняконституційно-правовоїмодер-нізаціїскладаєтьсязплануванняцієїроботи,підготов-ки концепції визначення її методології та основногоінструментарію,постановки її завдань і цілей,окрес-ленняпріоритетівтапрогнозуваннярезультатів[7].Так,розглядаючи можливості використання правових ак-сіомузаконотворчійдіяльностідержави,професорС.Пєтковвиокремлюєчотириосновнінапрямиправовоїреформи:

1) у науковій сфері – вдосконалення теоретичнихосновадміністративногоправавмежахсистемивзає-модіїприватноготапублічногоправа;

2)управотворчості–систематизаціянормативнихактів, трансфер правових норм ікодифікація законо-давства;

3)унавчальномупроцесі–створенняєдиноїсисте-мипослідовноговикладанняпублічно-правовихдис-циплін,визначеннявїхньомуколімісцяадміністратив-ногоправа;

4) у правозастосовнійдіяльності– відокремленнядержавнихпослугвідгосподарськоїдіяльностітавдо-сконаленнямеханізмупротидіїадміністративнимпро-ступкамтазлочинам[6,с.25].

Незважаючинате,щоС.Пєтковрозглядаєможли-вістьімплементаціїправовоїреформинаосновізабез-печенняєдиноїсистемиадміністративно-правовихза-ходів,надзвичайноважливоюєтакожпослідовність інаступністьвлади(принаймніпідчасвирішеннястрате-гічноважливихпитань).Реалізаціїзазначенихумовмаєпередувати значна аналітична робота, на основі якоїдержавазможезорієнтуватисяувідповідномуполіти-ко-правовомупросторійпосістивньомувласне,адап-тованедосучаснихпотребіможливостеймісце.

Тому зазначені правові механізми мають не тіль-кисприятиефективнішомуконституційномурозвиткуУкраїни,айзабезпечувативдосконаленнятагармоні-заціювсіхсфержиттясуспільства(зокрема,правової).Їхнєконструктивнезастосуванняповинногарантуватизахистправісвободлюдинитагромадянина,щоєго-ловноюметоюОсновногоЗаконудержави.Отже,по-шуквласноїмоделірозвиткузасадсуспільно-політич-ноїтаекономічноїсистемУкраїнимаєпройтидоволіскладневипробуваннядовірою,зумовленевизнаннямсилиїїКонституції.

Сьогодні наша держава перебуває під впливомзовнішніхглобальнихчинниківітенденцій,щонемо-глинепозначитисянастанійфункціональнихможли-востяхвітчизняноїправовоїсистемияквцілому,такіїїокремихструктурнихкомпонентів–правовоїсвідомос-ті,системизаконодавства,правотворчогоіправозасто-совногопроцесів.Однак,заумовпереходуУкраїнидоринковоїекономіки,формуваннягромадянськогосус-пільства та соціально-правової держави все ще існуєпотребаподальшоїоптимізаціїнаціональноїправовоїсистемитавіднайденняновихшляхівїїреформування.

Усі розпочаті в країні реформи були зумовленіоб’єктивнимичинниками.Реалізаціязагальновизнано-гопринципуверховенства(панування)праваабопра-вовоїдержави,котрийпокладеновосновуКонституції,єоднимізпріоритетних інтересівУкраїни.Перехіддодемократичногодержавногоустроюзначнопідвищиврольправавжиттіукраїнськогосуспільства.Правовасистема,щобуладонедавна,виявилася,посуті,неді-євою:дедалічастішепоказуваласвоюнеспроможністьупроцесіохоронизаконностітаправопорядку;немо-глазабезпечитинеобхіднуправовузахищеністьжиттє-воважливихінтересівсуб’єктівправа.Томумасштабнареформавгалузіправа,котразабезпечитьдокоріннутрансформаціюнаціональноїправовоїсистеми,пови-нна стати соціальним середовищем функціонуванняконституційно-правовоїнаукиякспеціалізованоїдіяль-ності,якамаєтеоретично-прикладнийхарактер,тапід-ґрунтямдляформуваннязмістунауковихконституцій-но-правовихдосліджень.

На наш погляд, правова реформа є насампередформою проведення модернізації правової системидержави.Однакнезважаючинанизкуспробдатичіткевизначенняцьогофеномену,вченітакінедійшлизго-дищодозагальноприйнятоїнауково-юридичноїдефі-ніціїправовоїреформи.Так,унауковійлітературіпра-вова реформа визначається як створення системнихпередумов для того, щоб країна, нарешті, «подолалаправовий бар’єр, тобто повністю відбулася як право-вайодночасносоціальносправедливадержава»[2,с.224].Вважаємо,потрібновиділититриосновнінапря-миправовоїреформи–конституційний,законодавчийтасудовий.Справді,вукраїнськомусуспільствісьогод-ніоб’єктивноназрілапотребавнагальномупроведен-ніцілоїнизкиправовихреформ.Тривалийчасвониза-лишаютьсяздебільшогопредметомнауковихдискусій,адже не отримують належного законодавчого забез-печення.«Йдеться,передусім,прореформупублічної

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

20

адміністрації, адміністративно-територіальну й судо-во-правовуреформи,реформукримінальноїюстиції,а також про реформування місцевого самоврядуван-нявУкраїні»[1],–наголошуєекс-міністрюстиціїУкра-їни М. Оніщук. Усі ці напрями тісно взаємопов’язані,адже,приміром,судовереформуваннянеможливебезстворення відповідної законодавчої бази, а втіленнянормзакону–безналежногофункціонуваннясудовоїсистеми.

Натомість,якслушнозауважуєО.Скрипнюк,спро-бувавшидослідитиправовуреформуякпевнийціліс-ний процес, що має загальну основу й загальну мету(незалежновідтого,вякійсферісуспільно-правовихвідносинвінреалізується),слідвизнати,щонеюможеіповиннобутисамеконституційнереформуванняабо,точніше, – конституційна реформа (курсив наш. – Т.П.).СаменарівніКонституціїУкраїниякОсновногоЗа-конусуспільствайдержавиконституюютьсяфундамен-тальніправовіпринципитанорми,щовизначаютьпо-рядокорганізації іфункціонуваннявсіхгілок(законо-давчої,виконавчоїйсудової)та інститутівдержавноївлади,атакожпорядоквзаємодіїсуспільства, індиві-дайдержави[10,с.24–25].Томунаразіосновополож-нимзавданнямУкраїнськоїдержавиємодернізаціяві-тчизняноїправовоїсистеми,головнепризначенняякоїполягаєувстановленнійпідтримцієдиногоправовогопорядку.

УметодологічномусенсірозвитокправовоїсистемисучасноїУкраїниповиненрозглядатисящонайменшеудвохракурсах:а)якзмінатеоретико-методологічнихзасаднауковогорозуміннясутностіправатапредметаправовогорегулювання,загальноїідеологіїправовогопроцесу,якийповиненутілюватинайважливішіправо-віцінностісучасногосвіту;б)якзмінаправовоїорга-нізаціїіфункціонуванняУкраїнськоїдержави,якамаєвести пошук нових форм взаємодії з громадянськимсуспільствомтазабезпечуватитіфундаментальнікон-ституційні принципи, які роблять її демократичною,правовоютасоціальною[10,с.8].Якрезультат,вюри-дичнійлітературіцілкомвиправданоставитьсяпитаннящодо необхідності проведення в Україні повномасш-табноїправовоїреформи.Так,надумкуМ.Ставнійчук,державісьогодніпотрібнасистематизаціяреформ:відекономіки,фінансів,соціальноїполітики–дополітич-ноїсистеми,внутрішньоїтазовнішньоїбезпеки.Аджеєдинимчинником,щозасвоєюприродоюздатенслугу-ватиматрицеюреформуваннявсієїкраїни,єконститу-ційно-правовамодернізація[9,с.146].

Таке реформування вважаємо завданням, вирі-шеннякотрогостосуєтьсятрьохнапрямівзмін:право-воїтрансформаціїукраїнськогосуспільства,трансфор-маціїтастабілізаціїсистемиправа,реалізаціїжорсткоїі стійкої системи правозастосування та забезпеченнядоступугромадяндоправосуддя.Загаломправоваре-формащедалекадозавершенняітількипереживаєпіксвоговпровадження.Модернізаційніпроцесивкраїнівідбуваютьсяуп’ятиплощинах:реформавсферіміс-цевогосамоврядування;реформадержавногоустроюУкраїни; адміністративна реформа та реформа дер-жавноїслужби;реформаполітичноїсистемийпорядкуформуваннязаконодавчих(представницьких)органівдержавноївлади;судоватаекономічнареформи.Од-нак,надумкуавтора,такийпідхідневисвітлюєнизкиістотнихдляпроцесівреформуваннямоментів,зокре-ма,неконкретизує,якглибокоповиннімодернізувати-сязазначеніінститутитавякийспосібціреформима-ютькоординуватисядержавою.

Загалом, на нашу думку, правову систему варторозглядати як внутрішньо погоджену сукупність пра-ва,юридичноїпрактикитапанівноїправосвідомості,задопомогоюякихдержаваздійснюєнормативнийвпливна суспільні відносини. Ці елементи взаємопов’язанітавзаємозалежні,аджевнаслідокослабленняодногознихзнижуєтьсяефективністьусієїправовоїсистемидержави.Узв’язкузцимвидається,щопроцесудоско-

наленнянаціональноїправовоїсистемиунайзагальні-шомувиглядіповиненмістититакірівні:

—підвищенняступеняправосвідомостітаправовоїкультуригромадян;

—подальшепроведенняправовоїреформи;—виробленняновихпідходівдоправадляюридич-

ногорегулюванняскладнихсуспільнихпроцесів;—розвитоківдосконаленнязаконодавства;—забезпеченнявиконаннязаконів;— створення ефективної системи правозастосу-

вання.

1.ГубаньР.Вукраїнськомусуспільствіназрілана-гальна потреба у проведенні правових реформ –інтерв’юзколишнімміністромюстиціїУкраїниМико-лою Оніщуком/ Р. Губань [GubanM. In the Ukrainiansociety there is an urgent need for legal reforms – AninterviewwiththeformerMinisterofJusticeofUkraineMykola Onishchuk] // Юридичний журнал. – 2009. –№12–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3361

2. Зорькин В.Д.Россия иКонституция вXXI веке:взглядсИльинки/В.Д.Зорькин[ZorkinV.RussiaandtheConstitutioninthe21stcentury:ViewedfromIlyinka].–М.:Норма,2007.–400c.

3.МалишевБ.В.Правовасистема(телеологічнийвимір):Монографія/Б.В.Малишев[MalyshevB.Legalsystem(teleologicaldimension):Monograph].–К.:«ВД«Дакор»,2012.–364с.

4.МодернізаціяУкраїни–нашстратегічнийвибір.ЩорічнеПосланняПрезидентаУкраїнидо ВерховноїРадиУкраїни[ModernizationofUkraineisourstrategicchoice. The Annual Address of the President of Ukraineto the Verkhovna Rada of Ukraine]. – К.: НІСД, 2011. –416с.

5.ОніщенкоН.Відродженняповагидоправавкон-тексті розвитку правової свідомості та правової усві-домленості/Н.Оніщенко[OnishchenkoN.Renewalofrespectforthelawinthecontextoflegalconsciousness’and legal awareness’ development] // Віче. – 2014. –№9.–С.44–45.

6.ПєтковС.В.Народовладдя:відправарадянсько-годоправагромадянського/С.В.Пєтков [PietkovS.Popularrule:FromtheSoviettociviclaw].–К.:Видавни-чийдім«Скіф»,2014.–56с.

7. Потіха A. Конституційна Асамблея як одна зіскладовихреформуванняполітичноїсистеми/А.По-тіха [Potikha A. Constitutional Assembly as one of thecomponentsofthepoliticalsystemreformation]–[Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://nbuviap.gov.ua/asambleya/reform_pol.php

8.СищукО.ЗмінидоКонституції:нетакшвидко/О.Сищук[SyshchukO.AmendmentstotheConstitution:Notsofast]//Віче.–2014.–№9.–С.36–39.

9. Ставнійчук М. Окремі проблеми новіт-нього конституційного процесу у світлі висно-вків Європейської комісії «За демократію че-рез право» (Венеціанська комісія) / М. Ставній-чук [Stavniichuk M. Some problems of the modernconstitutional process in the light of the EuropeanCommission for Democracy through Law – VeniceCommission conclusions] // Право України. – 2012. –№8.–С.146–153.

10. Теорія і практика конституціоналізації галузе-вогозаконодавстваУкраїни:Mонографія/ [наук.ред.Ю. С. Шемшученко, відп. ред. Н. М. Пархоменко][Theoryandpracticeofconstitutionalizationofthesectorallegislation of Ukraine: Monograph, Shemshuchenko I.,ParkhomenkoN.(eds.)].–К.:Вид-во«Юридичнадумка»,2013.–308с.

Список використаних джерел

21

Сучасний розвиток суспільства характеризуєтьсяповсякденним і тотальним проникненням інформацій-но-комунікаційнихсистемувсісферижиттялюдини.Ни-німайжекожналюдинащоденномаєсправузінформа-ційнимсередовищемівиступаєвроліякносіяданих,такіїхкористувача,зокремаданихперсональногохаракте-ру.ТомупідчасстановленнятарозвиткуінформаційногосуспільствавУкраїнірольдержавитавідповіднихорганівмаєбутиспрямовананазабезпеченнягарантійдотриман-няпринципівнедоторканностіприватногожиття,зокремавконтекстіобігутаобробкиперсональнихданих.

НаразівУкраїнідієвідповіднаконтрольнаструктуратаприйнятоцілунизкунормативно-правовихдокумен-тів, що регламентують відносини обробки персональ-нихданих,однакдосівонитак інерозрізняютьпроцесобігуперсональнихданих іпроцесїхобробки[1,с.26].Зокрема, Закон України «Про захист персональних да-них»№2297-VIвід01.06.2010[2]ставитьзаметугаранту-ватинедоторканністьприватногожиттявконтекстіобігута

обробкиперсональнихданихтавизначаєсуб'єктиправо-відносинщодоперсональнихданих,доякихвідноситьітретіхосіб,щоберутьучастьувідносинахзвикористанняперсональноїінформації.Саметомувизначенняосновнихправтаобов’язківтретіхосібувідносинахобігутаобробкиперсональнихданихпотребуєзначноїуваги,щозумов-люєнеобхідністьїхподальшоговивченнятадослідження.

Метоюстаттієвизначеннямісцятаролітретіхосібусистемісуб’єктногоскладуправовідносинобігутаобробкиперсональнихданих.Длядосягненняцієїметинеобхідновирішититакіосновнізавдання:дативизначенняпоняття«третяособаувідносинахобігутаобробкиперсональнихданих»,атакожз'ясуватиосновніправатаобов’язки,яки-минаділенатретяособаувказанихвідносинах.

Насампереднеобхіднозазначити,щоправовідноси-ниобігутаобробкиперсональнихданих,якібудь-якіін-шівідносини,щовиникаютьміжсуб’єктамиправовідно-син,маютьвідповіднийелементнийсклад,тобтоучасни-ківправовідносин,їхніправатаобов’язкийте,зприводу

МихайлоРІЗАК,кандидатюридичнихнаук,помічник-консультантнародногодепутатаУкраїни

Установлено,щоправовийстатустретіхосібувідносинахобігутаобробкиперсональнихданихнедостатньовивченийупрацяхученихінауковцівтапотребуєвдосконаленнявнормативно-правовихдокументах.Наосновіпорівняльногоаналізунауковоїлітератуританормативнихвизначеньпоняття«третяособа»вроботівизначенотретюособуякбудь-якуособу,котрійволоділецьчирозпорядникперсональнихданихпередаєперсональнідані,завиняткомсуб’єктацихперсональнихданихтаУповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдини(уразівиконаннянимфункційзконтролюзахиступерсональнихданих),яказдійснюєподальшийобігтаобробкуперсональнихданихумежах,визначенихдоговоромпередачітазгодоюсуб’єктаперсональнихданихабозаконом,апоняття«одержувач»устатті2ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»запропоновановиключити.Дослідженоправомочностітретьоїособиуправовідносинахобігутаобробкиперсональнихданихтавиокремленоїїправатаобов’язки.Ключовіслова:обігперсональнихданих,обробкаперсональнихданих,одержувач,персональнідані,правовийстатус,правовідносини,суб’єктиправовідносин,третяособа.

Установлено,чтоправовойстатустретьихлицвотношенияхоборотаиобработкиперсональныхданныхнедостаточноизученвработахученыхитребуетсовершенствованиявнормативно-правовыхдокументах.Наосновесравнительногоанализанаучнойлитературыинормативныхопределенийпонятия«третьелицо»вработеопределенотретьелицокаклюбоелицо,которомувладелецилираспорядительперсональныхданныхпередаетперсональныеданные,заисключениемсубъектаэтихперсональныхданныхиУполномоченногоВерховнойРадыУкраиныпоправамчеловека(вслучаевыполненияимфункцийпоконтролюзазащитойперсональныхданных),котороеосуществляетдальнейшийоборотиобработкуперсональныхданныхврамках,определенныхдоговоромпередачиисогласиясубъектаперсональныхданныхилизаконом,апонятие«получатель»встатье2ЗаконаУкраины«Озащитеперсональныхданных»предложеноисключить.Исследованыправомочиятретьеголицавправоотношенияхоборотаиобработкиперсональныхданныхивыделеныегоправаиобязанности.Ключевыеслова:оборотперсональныхданных,обработкаперсональныхданных,персональныеданные,получатель,правовойстатус,правоотношения,субъектыправоотношений,третьелицо.

Праватаобов’язкитретіхосібуправовідносинахобігутаобробкиперсональнихданихвУкраїні

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

22

чоговиникаютьціправовідносинитаконкретніюридич-ніфакти.Якужезазначалося,відповіднодостатті4Зако-нуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»суб’єктамивідносин,пов’язанихізперсональнимиданими,є:суб'єктперсональних даних, володілець персональних даних,розпорядник персональних даних, третя особа та Упо-вноваженийВерховноїРадиУкраїнизправлюдини(якконтрольнийдержавнийорганзпитаньзахиступерсо-нальнихданих)[2].Прицьомувстатті2цьогозаконуви-значається,що:

–суб’єктперсональнихданих–фізичнаособа,персо-нальніданіякоїобробляються;

–володілецьперсональнихданих–фізичнаабоюри-дичнаособа,якавизначаєметуобробкиперсональнихданих,встановлюєскладцихданихтапроцедуриїхоб-робки,якщоіншеневизначенозаконом;

– розпорядник персональних даних – фізична чиюридичнаособа,якійволодільцемперсональнихданихабозакономнаданоправооброблятиціданівідіменіво-лодільця;

–третяособа–будь-якаособа,завиняткомсуб’єктаперсональнихданих,володільцячирозпорядникаперсо-нальнихданихтаУповноваженогоВерховноїРадиУкра-їнизправлюдини,якійволодільцемчирозпорядникомперсональнихданихздійснюєтьсяпередачаперсональ-нихданих[2].

Аналіз визначень понять володільця персональнихданих,розпорядникатасуб’єктаперсональнихданихдаєпідставизробитивисновок,щоцентральнимисуб’єктамиправовідносинобігутаобробкиперсональнихданихви-ступаютьсуб’єктперсональнихданих,володілецьперсо-нальнихданихтатретяособа,якаотримуєперсональніданівідволодільцяаборозпорядниказметоюзабезпе-ченняїхподальшогообігутаобробки.

Виходячизцього,визначмо,хтотакі третіособитаякимиправамийобов’язкамивонинаділеніуправовід-носинахобігутаобробкиперсональнихданих.

Крімвищезгаданоговизначення«третяособа»,вста-новленого Законом України «Про захист персональ-них даних», варто звернути увагу на визначення, ви-кладене в статті 2 Директиви Європейського парла-менту та Ради «Про захист фізичних осіб при обробціперсональнихданихіпровільнепереміщеннятакихданих»№95/46/ЄСвід24жовтня1995року,асаме:«третяосо-ба»—цебудь-якафізичначиюридичнаособа,держав-нийорган,агентствочибудь-якийіншийорган, інший,ніж суб'єкт даних, контролер, оператор обробки данихі особи, що, будучи безпосередньо підпорядкованимиконтролеручиоператоруобробкиданих,уповноваженіоброблятидані[3].

В.Гербутусвоємудослідженніпідтретьоюособоюро-зумієбудь-якуособу,завиняткомсуб'єктаперсональнихданих,володільцячирозпорядникабазиперсональнихданих та уповноваженого державного органу з питаньзахиступерсональнихданих,якійволодільцемчирозпо-рядникомбазиперсональнихданихздійснюєтьсяпере-дачаперсональнихданихвідповіднодозакону[4,с.180].Такоїдумкищодовизначенняпоняттятретіхосібдотри-муємосьіми,додатковозазначаючи,щотретімиособа-мищодоконкретнихперсональнихданих,уконтекстіЗа-конуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»,можутьвиступати,наприклад,органиПенсійногофонду,подат-ковоїінспекції,військкомати,центризайнятостітощо,пе-редачаперсональнихданихякимздійснюєтьсявідповіднодозакону,атакожстраховікомпанії,банкитаіншіпідпри-ємства,установийорганізаціїприватноїформивласності,якимперсональніданіпередаютьсязазгодоюсуб’єктацихперсональнихданих[5,с.193].

Варто зазначити, що у випадках, коли володільцембази персональних даних є підприємство, установа чиорганізація,якіздійснюютьобігта/абообробкуцихда-них,третімиособамивобов’язковомупорядкувиступа-ютьмісцевіорганивлади,виконавчіорганирізнихсоці-альнихфондів,інспекціїтаслужби,котріотримуютьтакіперсональніданівідповіднодозаконодавства.Зазначе-

нідержавніоргани, інспекціїтаслужби,яктретіособи,зобов'язанівжитизаходівщодозабезпеченнявимогзако-нодавствапрозахистперсональнихданих,яківідобража-ютьсявсукупностівідповіднихправтаобов’язків[6,с.60].Переліктакихправтаобов’язківвизначаєтьсязалежновідтого,якурольуподальшомувиконуютьдержавніорганивтомучиіншомувипадку–володільцівчирозпорядни-ківбазперсональнихданихабожвиступаютьвиключнояктретіособи[7,с.143].Унауковихджерелахтакожви-словлюєтьсядумка,щотретіособиобробляютьданіабочастинуданих,щоїмнадаютьсядляцілей,визначенихза-коном,абодляцілейстатутноїдіяльностітретьоїособизазгодоюсуб’єктаперсональнихданих[8,с.63].

Своєючергою,згіднозп.1.12Положенняпрооброб-кутазахистперсональнихданихфізичнихосіб–грома-дянУкраїни,іноземців,осіббезгромадянстваабоосіб,якідіютьвїхніхінтересах,котрізвертаютьсядоУповноваже-ногоВерховноїРадиУкраїнизправлюдинищодододер-жанняправісвободлюдиниігромадянинавідповіднодоЗаконуУкраїни«Прозверненнягромадян»,затвердже-ногонаказомУповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдини№5/02-13від17.01.2013,третімиособамиєособи,котрімаютьстосункидовирішеннясправи,якимперсональні дані особи, що звертається, передаютьсявідповіднодозаконодавства(ст.10ЗаконуУкраїни«Прозверненнягромадян»)[9].

Знаведеногоаналізупозиційучених інормативнихвизначень можна зробити висновок: якщо особа не єсуб’єктомперсональнихданих,неєволодільцемчироз-порядникомцихданих,невиступаєякконтрольнийорганзпитаньзахиступерсональнихданихтаперебуваєвпро-цесіотриманняперсональнихданихвідволодільцяаборозпорядникаперсональнихданих,тоїїможнавизначи-тияктретюособувцихправовідносинахпередачіперсо-нальнихданих.Прицьомутретяособавбільшостівипад-ківужемаєстатусволодільцячирозпорядникаіншихпер-сональнихданихабовідповіднодозаконузобов’язананабутицьогостатусупісляотриманняперсональнихда-них.

Виходячи з викладеного, вважаємо за потрібне достатті2ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»внеститакізміни:

1)абзацдев’ятий«одержувач–фізичначиюридичнаособа,якійнадаютьсяперсональнідані,утомучислітретяособа;»–виключити;

2)абзацтринадцятийвикластивновійредакції:«третяособа–будь-якаособа,якійволодільцемчи

розпорядником персональних даних здійснюється пе-редача персональних даних, за винятком суб’єкта цихперсональних даних та Уповноваженого Верховної Ра-ди України з прав людини (у випадках виконання нимфункційзконтролюзахиступерсональнихданих),котраздійснюєподальшийобігтаобробкуперсональнихда-нихумежах,визначенихдоговоромпередачітазгодоюсуб’єктаперсональнихданихабозаконом».

Додатковослідзвернутиувагунащеоднуособливістьвідносинзобігутаобробкиперсональнихданих,перед-баченувстатті16ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональ-нихданих»,якавстановлює,щопорядокдоступудопер-сональнихданихтретіхосібвизначаєтьсяумовамизгодисуб'єктаперсональнихданих,наданоїволодільцюпер-сональнихданихнаобробкуцихданих,абовідповіднодовимогзакону,апорядокдоступутретіхосібдоперсо-нальнихданих,якіперебуваютьуволодіннірозпорядни-капублічної інформації,визначаєтьсяЗакономУкраїни«Продоступдопублічноїінформації»[2].Прицьомутретіособинаправляютьзапитщододоступудоперсональнихданихволодільцюбазиперсональнихданих.Відповіднодостатті21закону,отримавшизапитпропередачупер-сональнихданихтретійособі,володілецьперсональнихданихпротягомдесятиробочихднівповідомляєсуб'єктаперсональнихданих,якщоцьоговимагаютьумовийогозгодиабоіншенепередбаченозаконом[2].

Варто зазначити, що передача персональних данихтретімособамдопускаєтьсявмінімальнонеобхіднихоб-

23

сягах ілишезметоювиконаннязавдань,яківідповіда-ютьоб’єктивнійпричиніпередачівідповіднихданих.Прицьомудоступдоперсональнихданихтретійособінена-дається,якщозазначенаособавідмовляєтьсявзятинасе-безобов’язаннящодозабезпеченнявиконаннявимогза-конуабонеспроможнаїхзабезпечити[9].Отже,аналізу-ючинормичинногозаконодавства,бачимо,щоаніЗаконУкраїни«Прозахистперсональнихданих»,анібудь-якийіншийнормативно-правовийактконкретноневизначаютьправатаобов’язкитретіхосібякодногозсуб’єктівправо-відносин,щопов’язанізперсональнимиданими.

Томупропонуємовизначитиосновніправатретіхосібувідносинахобігутаобробкиперсональнихданих.Нанашудумку,дотакихправтретіхосібналежать:

–правонаотриманняперсональнихданихвідволо-дільцівірозпорядниківперсональнихданихумежах,ви-значенихумовамизгодисуб'єктівцихперсональнихда-них;

–правонаобігта/абообробкуперсональнихданихумежахконкретновизначеноїметита/абоправовоїпідста-ви,задляякихвонибулиотримані;

–правонаформуваннявласнихбазперсональнихда-них.

Щодообов’язківтретьоїособи,тоустатті24ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»сказано,щово-лодільці,розпорядникиперсональнихданихтатретіосо-бизобов’язані:

–забезпечитизахистперсональнихданихвідвипад-ковихвтраттазнищення;

–забезпечитизахистперсональнихданихвіднезакон-ноїобробки,утомучислінезаконногознищеннячидосту-пудоперсональнихданих[2].

Проте,нанашудумку,перелікобов’язків,визначенихцимзакономУкраїни,єнеповнимітомумипропонуємодоповнитийого.Так,третіособиуправовідносинахобігутаобробкиперсональнихданихтакожзобов’язані:

–розкриватичітковизначеніметутаціліотриманняперсональнихданихвідїхволодільцівта/аборозпоряд-ників;

–корегуватимежіобігута/абообробкиперсональ-нихданихзалежновідзмінзгодисуб’єктаперсональнихданих,утомучисліприпинитиобігта/абообробкупер-сональнихданихуразіотриманняінформаціїпровідкли-каннязгодисуб’єктаперсональнихданихабоїїзамінинатаку,щонедозволяєтретімособампродовжуватиобігта/абообробкуцихданих;

–видалятиабознищуватиперсональніданіувипад-ках,передбаченихзаконодавством;

–набутивпорядку,визначеномузаконом,правовийстатусволодільцята/аборозпорядникаперсональнихда-нихпісляотриманнятакихданихвідїхволодільцята/аборозпорядника;

–залежновіднабутогостатусуволодільцята/абороз-порядниказдійснюватиіншіобов’язки,передбаченізако-нодавством.

Визначаючиобов’язкитретіхосібуправовідносинахобігутаобробкиперсональнихданих,доцільнозазначи-ти,щоособи,котрімаютьдонихдоступ,зокремаздій-снюють їх обробку, зобов’язані не допускати розголо-шеннявбудь-якийспосібперсональнихданих,якіїмбу-лодовіреноабоякісталиїмвідоміузв'язкузвиконаннямпрофесійнихчислужбовихаботрудовихобов'язків.Та-кезобов'язаннямаєсилуйпісляприпиненнянимидіяль-ності,пов'язаноїзперсональнимиданими,крімвипадків,установленихзаконом.

Вартотакожзазначити,щотретіособинеповиннізбе-рігатиперсональніданідовше,ніжценеобхіднодляме-ти,дляякоїтакіданізберігаються,алевбудь-якомура-зінедовшезатермінзберіганняданих,визначенийзго-доюсуб'єктаперсональнихданихнаобробкуцихданих[10,с.63].

Отже, проаналізувавши викладене, можна зробитивисновок,щоправатаобов’язкитретіхосібувідносинахобігу та обробки персональних даних недостатньо ви-світленоякупрацяхученихтанауковців,так івчинних

нормативно-правовихдокументах.Значначастинапрацьприсвяченатакзванійпершійтрійцісуб’єктіввідносин,щопов’язані з обігом та обробкою персональних даних: 1)суб’єктуперсональнихданих;2)володільцюперсональ-нихданих;3)розпорядникуперсональнихданих.Нанашпогляд,цеєдоволізначнимнедоліком.

Виходячи іззаконодавчозакріпленихвизначеньпо-нять«одержувач»та«третяособа»,нанашудумку,закрі-пленняпоняття«одержувач»єнедоцільним і таким,щостворюєможливостінеоднозначностірозумінняправово-гостатусуцьогосуб’єктаправовідносинзобігутаоброб-киперсональнихданих.Тожпропонуємоабзацдев’ятийстатті2ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих»виключити.

Порівняльнийаналізнауковоїлітературийнорматив-ноговизначенняпоняття«третяособа»таправовогостату-сутретіхосібувідносинахобігутаобробкиперсональнихданих свідчить про необхідність перегляду визначення,викладеноговабзацітринадцятомустатті2ЗаконуУкраї-ни«Прозахистперсональнихданих»,якетребавикластивтакійредакції:

«третяособа–будь-якаособа,якійволодільцемчирозпорядником персональних даних здійснюється пе-редача персональних даних, за винятком суб’єкта цихперсональних даних та Уповноваженого Верховної Ра-диУкраїнизправлюдини(уразівиконаннянимфункційзконтролюзахиступерсональнихданих),котраздійснюєподальшийобігтаобробкуперсональнихданихуме-жах,визначенихдоговоромпередачітазгодоюсуб’єктаперсо-нальнихданихабозаконом».

Слідпідкреслити:вЗаконіУкраїни«Прозахистперсо-нальнихданих»немаєчіткоївизначеностіщодоправтаобов’язківтретіхосіб,щовпливаєнаефективністьпроцесуобігутаобробкиперсональнихданихзточкизоругаран-туванняїхнедоторканності.Виходячизаналізунорматив-ноїбази,пропонуємовизначититакіправатаобов’язкитретіхосібувідносинахобігутаобробкиперсональнихда-них:

–правонаотриманняперсональнихданихвідволо-дільців та розпорядників персональних даних у межах,визначенихумовамизгодисуб'єктівцихперсональнихда-них;

–правонаобігта/абообробкуперсональнихданихумежахконкретновизначеноїметита/абоправовоїпідста-ви,задляякихвонибулиотримані;

–правонаформуваннявласнихбазперсональнихда-них;

– обов’язок розкривати чітко визначені мету та ціліотриманняперсональнихданихвідїхволодільцівта/аборозпорядників;

– обов’язок корегувати межі обігу та/або обробкиперсональнихданихзалежновідзмінзгодисуб’єктапер-сональнихданих,зокремаприпинитиобігта/абообробкуперсональнихданихуразіотриманняінформаціїпровід-кликаннязгодисуб’єктаперсональнихданихабоїїзамінинатаку,щонедозволяєтретімособампродовжуватиобігта/абообробкуцихданих;

–обов’язоквидалятиабознищуватиперсональніданіувипадках,передбаченихзаконодавством;

–обов’язокнабутивпорядку,визначеномузаконом,правовогостатусуволодільцята/аборозпорядникапер-сональнихданихпісляотриманняперсональнихданихвідїхволодільцята/аборозпорядника.

Залежновіднабутогостатусуволодільцята/абороз-порядника треті особи надалі здійснюють інші права таобов’язки,передбаченізаконодавством.

1.РізакМ.В.Співвідношенняпонять«обіг»та«оброб-ка»персональнихданих:термінологічніаспекти/М.Різак//Віче.–2013.—№8.–С.25–26.

2. Про захист персональних даних: Закон України№2297-VIвід1червня2010року//ВідомостіВерховної

Список використаних джерел

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

24

MykhailoRIZAK,Ph.D.inLaw,AdvisingAssistanttothePeople’sDeputyofUkraine

RightsandObligationsofThirdPartiesinLegalRelationshipsRegardingCirculationandProcessingofPersonalDatainUkraine

Itisestablishedthatthelegalstatusofthirdpartiesinrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldataispoorlyexaminedintheworksofscholarsandscientists,andrequirestobeimprovedinthelegaldocuments.Basedoncomparativeanalysisofscientificliteratureandregulatorydefinitionsof‘thirdparty’,thelatterisdefinedasanypersontowhomtheownerortheadministratorofpersonaldatatransferspersonaldata,withtheexceptionofthesubjectofthesepersonaldataandtheCommissioneroftheVerkhovnaRadaofUkraineforHumanRights(incaseswhentheyperformsfunctionstocontroltheprotectionofpersonaldata),andwhocarriesoutfurthercirculationandprocessingofpersonaldatawithinthelimitsspecifiedbythetransferagreementandconsentofthesubjectofpersonaldataorthelaw.Itisproposedtoexcludethenotion‘recipient’containedinArticle2oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’.Thelegalcapacityofathirdpartyinrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldataisexplored.Therightsandobligationsofathirdpartyareidentified.Keywords:circulationofpersonaldata,processingofpersonaldata,recipient,personaldata,legalstatus,legalrelationships,subjectsoflegalrelationships,thirdparty

РадиУкраїни(надаліВВР)–2010.–№34.–Ст.1188зізмі-нами,внесенимизаконами:№4452-VI//ВВР–2012.–№50.–Ст.564;№5491-VI//ВВР–2013.–№51.–Ст.715;№245-VІІ//ВВР–2014.–№12.–Ст.178;№383-VІI//ВВР–2014.–№14.–Ст.252

3. Директива Європейського парламенту і Ра-ди «Про захист фізичних осіб при обробці персональ-них даних і про вільне переміщення таких даних»№95/46/ЄСвід24жовтня1995року//[Електроннийре-сурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_242/print1360150843706940

4. Гербут В.С. Правовідносини в сфері захисту пер-сональних даних про стан здоров’я людини/ В. С. Гер-бут//Порівняльно-аналітичнеправо.–2003.–№1.–С.177–183.

5.РізакМ.В.Володілець(розпорядник)базиперсо-нальнихданих:окреміпитання/М.В.Різак//Порівняль-но-аналітичнеправо.–2013.–№1.–С.192–198.

6.КірінР.Адміністративнаделікатністьусферівико-ристанняперсональнихданихтазасобиїїпереконання/Р.Кірін//ВісникКиївськогонаціональногоуніверситетуім.Т.Шевченка.–2013.–№95.–С.58–63.

7.БойкоІ.Охоронаізахистперсональнихданихад-міністративно-правовимизасобами/ І.Бойко//Вісник

Академії правових наук України. – 2011. – № 4 (67). –С.144–151.

8.Базаперсональнихданих,володілецьбази,розпо-рядникбази,третіособи:визначимосьзпоняттям//Ма-теріалисемінару«ОрганізаціяроботизвиконаннявимогЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих».–К.:Міжнароднийцентрфінансово-економічногорозвитку.–2012.–97с.

9. Положення про обробку та захист персональнихданихфізичнихосіб–громадянУкраїни,іноземців,осіббезгромадянстваабоосіб,якідіютьвїхніхінтересах,щозвертаютьсядоУповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдинищодододержанняправісвободлюдиниігромадянина відповідно до Закону України «Про звер-неннягромадян»:затверджененаказомУповноважено-гоВерховноїРадиУкраїнизправлюдини№5/02-13від17.01.2013 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3442:2014-01-20-12-37-45&catid=202:2011-11-25-14-59-08

10.ЧернобайА.М.Правовізасобизахиступерсональ-нихданихпрацівника:дис.…канд.юрид.наук:12.00.05– трудове право; право соціального забезпечення / А.М.Чернобай.–Одеса,2006.–179с.

Moderndevelopmentofsocietyischaracterizedbydailyand total penetration of information and communicationsystems to all the areas of a person’s life. Today, almosteveryone has to deal with the information environmentanddailyactsbothas themediumandas theuserofdata(including personal information). Therefore, during theformation and development of the information society inUkraine,activitiesofthestateandrelevantauthoritiesshouldbefocusedonguaranteeingthecompliancewithprinciplesof privacy, in particular, in the context of circulation andprocessingofpersonaldata.

InUkraine, theappropriatecontrollingbody iscurrentlyacting in this sphere, and the lawmakers have adopteda series of legislative acts to regulate the relationshipsregarding processing of personal data. However, thesedocuments do not still distinguish between the processof circulation of personal data and the process of theirprocessing [Rizak, 2013b: 26]. In particular, the Lawof Ukraine ‘On Protection of Personal Data’ № 2297-VI of 1 June 2010 [2] aims at ensuring privacy in thecontext of circulation and processing of personal dataand determines the subjects of legal relationships

25

regarding personal data, in particular, the third partiesinvolved in relationships concerning usage of personalinformation. That is why determination of basic rightsandobligationsofthirdpartiesintherelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata requiresspecialattentionresultingintheirfurtherstudyandresearch.

Thepurposeofthearticle istodeterminetheplaceandtheroleofthirdpartiesinthesystemofsubjectmatteroflegalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata.Inordertoachievethispurpose,itisnecessarytosolvethefollowingtasks:todefinetheconceptof‘athirdpartytorelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata’;todeterminebasicrightsandobligationsvestedinthethirdpartyintherelationshipsconcerned.

Firstofall,itshouldbenotedthatthelegalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata,aswellas any other relationships arising between the subjects oflegalrelationshipshaveappropriatecompositionofelements,i.e. include participants of legal relationships, their rightsandobligations,somethingthatcausestheserelationships,andspecificlegalfacts.Asithasbeenmentionedbefore,inaccordancewithArticle4oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’,thesubjectsofrelationshipsconnectedwithpersonaldataare:a subjectofpersonaldata,anownerofpersonaldata,anadministratorofpersonaldata,athirdparty,andtheCommissioneroftheVerkhovnaRadaofUkraineforHumanRights(asthecontrollingstateauthorityforprotectionofpersonaldata)[2].Moreover,Article2ofthisLawspecifiesthat:

– the subject of personal data is an individual whosepersonaldataareprocessed;

–theownerofpersonaldata isan individualora legalentity who/which defines the purpose of processing ofpersonaldata,establishestheircompositionandproceduresforprocessingthereof,unlessotherwiseprovidedbythelaw;

–theadministratorofpersonaldataisanindividualoralegalentitytowhomtheownerofpersonaldataorthelawgivestherighttoprocessthesedataonbehalfoftheirowner;

–thethirdpartyisanyperson,withtheexceptionofthesubjectofpersonaldata,theownerortheadministratorofpersonaldata,andtheCommissioneroftheVerkhovnaRadaof Ukraine for Human Rights, to whom the owner or theadministratortransferstheirpersonaldata[2].

Byanalyzingdefinitionsof theconceptsof 'anowner','anadministrator',and 'asubject'ofpersonaldata,onecanconcludethatthemainsubjectsoflegalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldataareasubjectofpersonaldata,anownerofpersonaldata,andathirdpartythatreceivespersonaldatafromtheirowneroradministratorinordertoprovidefurthercirculationandprocessingthereof.

Basedon that,wecandeterminewhothe thirdpartiesareandwhatrightsandobligationstheyarevested in legalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata.

Apart from the above-mentioned definition of a thirdparty provided by the Law of Ukraine ‘On Protection ofPersonal Data’, one should pay attention to the definitioncontained in Article 2 of the Directive 95/46/EC of theEuropean Parliament and of the Council of the EuropeanUnion of 24 October 1995 on the protection of individualswith regard to the processing of personal data and onthefreemovementofsuchdatathatisformulatedasfollows:‘third party’ shall mean any natural or legal person, publicauthority, agency or any other body other than the datasubject, thecontroller, theprocessorandthepersonswho,underthedirectauthorityofthecontrollerortheprocessor,areauthorizedtoprocessthedata[1].

In his study, V. Herbut considers third party as anyperson,exceptthesubjectofpersonaldata,theownerortheadministratorofpersonaldatabase,andthecommissionerofthestateauthorityforpersonaldataprotection,towhomtheownerortheadministratorofapersonaldatabasetransferstheirpersonaldataaccordingtothelaw[Herbut,2003:180].Theauthorholdsthesameopinionconcerningthedefinitionofathirdpartybutadditionallynotesthat,inthecontextof

the Law of Ukraine ‘On Protection of Personal Data’, forexample,agenciesof thePensionFundandtax inspection,army recruitment and employment offices, etc. to whichpersonaldataaretransferredinaccordancewiththelaw;aswellas insurancecompanies,banks,andotherenterprises,institutionsandorganizationsbeingunderprivateownershiptowhichpersonaldataaretransferredwiththeconsentfromtheirsubjectmayalsoactasthethirdpartiesregardingspecificpersonaldata[Rizak,2013a:193].

It should be noted that, in cases when the owner ofpersonaldatabaseistheenterprise,institutionororganizationengaged in circulation and/or processing of these data,localauthorities,executivebodiesofdifferentsocialfunds,inspectionsandserviceswhichreceivesuchpersonaldatainaccordancewiththelawarealsoobligedtoactasthethirdparties. Acting as the third parties these state authorities,inspectionsandservicesareobligedtotakemeasuresinordertofulfilltherequirementsofthelawonprotectionofpersonaldata that are ensured by the set of their respective rightsandobligations[Kirin,2013:60].The listofsuchrightsandobligationsisdeterminedduetotherolewhichstateauthoritiesplayinaparticularcaseinfuture,i.e.theyactastheowners,administratorsofpersonaldatabasesorsolelyas the thirdparties[Boiko,2011:143].Somescientificsourcesalsosuggestthatthirdpartiesprocessthedataorapartofthedataprovidedto them for the purposes determined by the law or forthe purposes of the statutory activity of a third partywiththeconsentfromthesubjectofpersonaldata[8,2012:63].

In turn, pursuant to Item 1.12 of the Regulation onprocessing and protection of personal data of the physicalpersons–citizensofUkraine,foreigners, statelesspersonsor people acting in their interests who appeal to theCommissioneroftheVerkhovnaRadaofUkraineforHumanRights inorder toobservetherightsandfreedomsofmanandofthecitizenundertheLawofUkraine‘OnAppealsofCitizens’approvedbytheOrderoftheCommissioneroftheVerkhovnaRadaofUkraineforHumanRights№5/02-13of17January2013,thirdpartiesarethepersonsrelatedtosolvingthecasewhenpersonaldataofthepersonwhoappealsaretransferredtotheminaccordancewiththelaw(Article10oftheLawofUkraine‘OnAppealsofCitizens’)[3].

Basedontheanalysisofscientificpositionsandregulatorydefinitions,onecanconcludethatapersonwho isnot thesubjectofpersonaldata,theownerortheadministratorofthesedata,doesnotactasthecontrollingbodyforprotectionofpersonaldataandisinvolvedintotheprocessofobtainingpersonal data from their owner or administrator may bedefinedasathirdpartytotheselegalrelationshipsregardingtransferofpersonaldata.Inmostcases,suchathirdpersonalreadyhasthestatusoftheownerortheadministratorofotherpersonaldataorisobligedtogainthisstatusunderthelawafterreceivingofthepersonaldata.

Taking into account the above-mentioned facts, weconsiderthatitisnecessarytoamendArticle2oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’asfollows:

1)Paragraph9–“recipientisaphysicalpersonoralegalentity to be provided with personal data including a thirdparty”–istobeexcluded;

2)Paragraph13istobeoutlinedinanewversion:“third party is any person to whom the owner or the

administrator of personal data transfers personal data,with the exception of the subject of these personal dataand the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukrainefor Human Rights (in cases when they performs functionsto control the protection of personal data), and whocarries out further circulation and processing ofpersonal data within the limits specified by the transferagreementandconsentfromthesubjectofpersonaldataorthelaw”.

Inaddition,oneshouldpayattentiontoanotherpeculiarityof relationships regarding circulation and processing ofpersonaldataprovidedbyArticle 16of theLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’whichstatesthattheorderofaccesstopersonaldataofthethirdpartiesisdetermined

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

26

by the conditions of consent from the subject of personaldatagrantedtotheownerofpersonaldataforprocessingofthesedataorunderrequirementsofthelaw,andtheorderofaccessofthethirdpartiestopersonaldatadisposedbytheadministratorofpublic information isspecifiedbytheLawofUkraine‘OnAccesstoPublicInformation’[2].Inthiscase,thirdpartiesdirectaninquiryonaccesstopersonaldatatotheownerofpersonaldatabase.AccordingtoArticle21of theLaw,afterhavingreceivedtheinquiryontransferofpersonaldatatoathirdparty,theownerofpersonaldatainformthesubjectofpersonaldatathereofwithintenworkingdaysiftheconditionsoftheirconsentrequiretodosoorunlessotherwiseprovidedbythelaw[2].

Itshouldbenoticedthatthetransferofpersonaldatatothirdpartiesisallowedwhenitiscarriedoutintheminimumrequired amounts and only in order to perform tasks thatcorrespondtotheobjectivereasonfortransferofthedataconcerned. However, the third party is not granted accessto personal data if the relevant party refuses undertakingobligations to ensure the fulfillment of law requirementsor isnotableensuringthem[3].Thus,analyzingprovisionsof thecurrent legislation,onecanobserve thatneither theLaw of Ukraine ‘On Protection of Personal Data’ nor anyotherregulatory legalactspecificallydefinestherightsandobligations of third parties as one of the subjects of legalrelationshipsregardingpersonaldata.

Wethereforeproposetodefinethebasicrightsofthirdpartiesintherelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata.Webelievethatsuchrightsofthirdpartiesaretoinclude:

–therighttoobtainpersonaldatafromtheownersandadministratorsofpersonaldatawithinthelimitsspecifiedbyconditions of the consent from subjects of these personaldata;

–therighttocirculationand/orprocessingofpersonaldata for a specified purpose and/or under the legal basisaccordingtowhichtheywereobtained;

–therighttoformtheirownpersonaldatabases.Exploringtheobligationsofathirdparty,onecanreferto

Article24oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’whichstatesthattheowners,administratorsofpersonaldata,andthethirdpartiesareobliged:

–toensureprotectionofpersonaldataagainstaccidentallossesanddestruction;

–toensureprotectionofpersonaldataagainstunlawfulprocessing, including unlawful destruction of or access topersonaldata[2].

However,webelievethatthelistofobligationsdeterminedbythisLawofUkraineisincomplete,and,therefore,proposeto supplement it. Thus, in legal relationships regardingcirculationandprocessingofpersonaldatathethirdpartiesarealsoobliged:

–torevealclearlydefinedpurposeandgoalsforreceivingpersonaldatafromtheirownersand/oradministrators;

– to adjust the limits of circulation and/or processingofpersonaldataduetothechangesintheconsentfromthesubjectofpersonaldata,includingterminationofcirculationand/orprocessingofpersonaldata inthecaseofreceivinginformationontherecalloftheconsentfromthesubjectofpersonaldataoritsreplacementbytheonethatdoesnotallowthirdpartiescontinuingcirculationand/orprocessingofthesedata;

–todeleteordestroypersonaldataincasesprovidedbythelaw;

–toacquireunderproceduredeterminedbythelawthelegalstatusoftheownerand/oradministratorofpersonaldata after receiving such data from their owner and/oradministrator;

–dependingontheacquiredstatusoftheownerand/oradministrator,toperformotherobligationsprescribedbythelaw.

While determining obligations of third parties in legalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldataitisusefultonotethatthepersonshavingaccesstothem(in particular, carrying out their processing) are obliged topreventanydisclosureofpersonaldatathatwereentrustedorbecameknowntotheminconnectionwiththeirprofessional,

officialoremploymentduties.Thisobligationisbindingevenafter they terminate theactivities related topersonaldata,exceptasrequiredbylaw.

Itshouldalsobenotedthatthethirdpartieshavenottokeeppersonaldataforalongertimethanitisnecessaryforthepurposeofstoringthesedata,and,inanycase,thantheperiodofstorageofthedataspecifiedbytheconsentfromthe subject of personal data to processing of these data[Chernobai,2006:63].

Thus, having analyzed the above-mentioned factsone can conclude that the rights and obligations ofthird parties in relationships regarding circulationand processing of personal data are not sufficientlycovered both in the works of scientists and researchersand in the current regulatory legal documents. Mostofpublicationsaredevotedtotheso-called‘topthree’subjectsof relationships regarding circulation and processing ofpersonaldata:1)thesubjectofpersonaldata;2)theownerofpersonaldata;3)theadministratorofpersonaldata.Inourview,thisisasignificantdrawback.

Basedonthelegallyforeseendefinitionsofconceptsof‘recipient’and‘thirdparty’,webelievethatdeterminationofthe term ‘recipient’ isunnecessaryand, therefore, leads toambiguitiesofunderstandingofthelegalstatusofthissubjectoflegalrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata.So,wesuggestexcludingParagraph9ofArticle2oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’.

Comparative analysis of scientific literature andregulatory definition of the concept of ‘third party’ andthe legal status of third parties in relationships regardingcirculation and processing of personal data indicatesthe need for revising the definition set forth inParagraph13ofArticle2oftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’whichshouldbeembodiedasfollows:

“third party is any person to whom the owner orthe administrator of personal data transfers personaldata,withtheexceptionofthesubjectofthesepersonaldataandtheCommissioneroftheVerkhovnaRadaofUkraineforHuman Rights (in cases when they performs functions tocontroltheprotectionofpersonaldata),andwhocarriesoutfurthercirculationandprocessingofpersonaldatawithinthelimitsspecifiedbythetransferagreementandconsentfromthesubjectofpersonaldataorthelaw”.

It should be emphasized that the Law of Ukraine ‘OnProtection of Personal Data’ does not clearly determinethe rights and obligations of third parties that affects theefficiency of the process of circulation and processing ofpersonaldata in termsofensuring their inviolability.Basedon the analysis of regulatory acts, the author proposes todefinethefollowingrightsandobligationsofthirdpartiesinrelationshipsregardingcirculationandprocessingofpersonaldata:

–therighttoobtainpersonaldatafromtheownersandadministratorsofpersonaldatawithinthelimitsspecifiedbyconditions of the consent from subjects of these personaldata;

–therighttocirculationand/orprocessingofpersonaldata for a specified purpose and/or under the legal basisaccordingtowhichtheywereobtained;

–therighttoformtheirownpersonaldatabases;– the obligation to reveal clearly defined purpose and

goalsforreceivingpersonaldatafromtheirownersand/oradministrators;

– the obligation to adjust the limits of circulationand/or processing of personal data due to the changesin the consent from the subject of personal dataincluding termination of circulation and/or processingofpersonaldatainthecaseofreceivinginformationontherecall of the consent from the subject of personal data oritsreplacementbytheonethatdoesnotallowthirdpartiescontinuingcirculationand/orprocessingofthesedata;

–theobligationtodeleteordestroypersonaldataincasesprovidedbythelaw;

–theobligationtoacquireunderproceduredeterminedbythelawthelegalstatusoftheownerand/oradministratorofpersonaldataafterreceivingpersonaldatafromtheirownerand/oradministrator.

27

Dependingontheacquiredstatusoftheownerand/oradministrator,thethirdpartiesfurtherexerciseotherrightsandobligationsenvisagedbythelaw.

1. Про захист фізичних осіб при обробці персо-нальних даних про вільне переміщення таких даних.Директива Європейського Парламенту і Ради ЄС №95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 р. [Directive 95/46/EC oftheEuropeanParliamentandoftheCounciloftheEuropeanUnion of 24 October 1995 on the protection of individualswithregardtotheprocessingofpersonaldataandonthefreemovementofsuchdata],<http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_242/print1360150843706940>

2. Про захист персональних даних. Закон Укра-їни № 2297-VI від 1 червня 2010 р. [On Protectionof Personal Data. The Law of Ukraine № 2297-VI,1 June 2010], <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17>

3. Положення про обробку та захист персональ-них даних фізичних осіб – громадян України, інозем-ців,осіббезгромадянстваабоосіб,якідіютьв їхніх ін-тересах, що звертаються до Уповноваженого Верхо-вної Ради України з прав людини щодо додержанняправ ісвободлюдини і громадянина,відповіднодоЗа-кону України «Про звернення громадян», затвердже-не Наказом Уповноваженого Верховної Ради Укра-їни з прав людини № 5/02-13 від 17 січня 2013 р.[The Regulation on processing and protection of personaldata of the physical persons – citizens of Ukraine,foreigners, stateless persons or people acting in theirinterestswhoappealtotheCommissioneroftheVerkhovnaRada of Ukraine for Human Rights in order to observethe rights and freedoms of man and of the citizenunder the Law of Ukraine ‘On Appeals of Citizens’approved by the Order of the Commissioner of the

VerkhovnaRadaofUkraineforHumanRights№5/02-13,17January2013],<http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3442:2014-01-20-12-37-45&catid=202:2011-11-25-14-59-08>

4.BoikoI.(2011)‘Охоронаізахистперсональнихда-них адміністративно-правовими засобами’ [Custodyandprotectionofpersonaldatabyadministrativeand legalmeans], Вісник Академії правових наук України, 4 (67):144–151.

5. Chernobai A. (2006) Правові засоби захисту пер-сональних даних працівника: дис. … канд. юрид. наук:спец.12.00.05[Legalmeansofprotectionofpersonaldataoftheemployee:DissertationforthePh.D.inLaw:specialty12.00.05].Одеса.

6. Herbut V. (2003) ‘Правовідносини в сфері захис-туперсональнихданихпростанздоров’ялюдини’[Legalrelationships in the sphere of protection of personal dataregardinghealthconditionofaperson],Порівняльно-аналі-тичнеправо,1:177–183.

7.KirinR.(2013)‘Адміністративнаделікатністьусфе-рівикористанняперсональнихданихтазасобиїїпереко-нання’[Administrativetactwhileusingpersonaldataandthemeansofitssubstantiation],ВісникКиївськогонаціонально-гоуніверситетуіменіТарасаШевченка,95:58–63.

8. Personal database, owner of the database,administrator of the database, third parties: Defining theconcepts.ProceedingsoftheSeminar‘OrganizationofworktoimplementprovisionsoftheLawofUkraine‘OnProtectionofPersonalData’,Chernivtsi,15December2011.Київ:Міжна-роднийцентрфінансово-економічногорозвитку,2012.

9. Rizak M. (2013a) ‘Володілець (розпорядник) ба-зи персональних даних: окремі питання’ [The owner(administrator)ofpersonaldatabase:Specificissues],Порів-няльно-аналітичнеправо,1:192–198.

10.RizakM.(2013b)‘Співвідношенняпонять‘обіг’та‘обробка’ персональних даних: термінологічні аспекти’[Correlationbetweenconceptsof‘circulation’and‘processing’ofpersonaldata:Terminologicalaspects],Віче,8:25–26.

ОльгаХАТНЮК,адвокат,юрист-міжнародник

НаосновіаналізузаконодавчихактівУкраїнирозглянутоправовуприродудоговоріворендиземлі.Визначено,щоцідокументимаютьознакицивільно-правовогойадміністративногоактів.Обґрунтовано,щовідносини,котрірегулюютьсядоговорамиорендиземлі,підпадаютьпіддіюнормподатковоготаадміністративногоправа.Врезультатіаналізувідповідноїсудовоїпрактикивиявлено,щоспори,яківиникаютьунаслідокреалізаціїдоговоріворендиземлі,маютьпідпадатипідюрисдикціюадміністративнихсудів.Ключовіслова:орендаземлі,договір,оренднаплата,платникподатків,судовапрактика.

Дуалізмправовоїприродидоговоріворендиземлі1

1Предметомдослідженняєтількиземельніділянкикомунальноїтадержавноївласності.

References

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

28

Судовапрактикарозглядуспорів,яківиникаютьнаосновідіяльностівсферіземельнихвідносин,свідчитьпроте,щопитаннярозмежуванняюрисдикціїгосподар-ських й адміністративних судів залишається одним ізнайактуальніших.Причомуключовимпроблемнимас-пектомуважаєтьсявизначеннясутностідоговоруорен-диземлі,аджевінмаєознакицивільно-правовогойад-міністративногоактівводночас.Участьутакихправо-відносинахсуб’єктавладнихповноважень,напідставірішенняякоговиникаєправогосподарюючогосуб’єктанаприватнуземельнуділянку,зумовлюєвиникненнясу-перечностейпідчасвизначеннявидусудочинствадлявирішенняспорів,щовиникаютьізцихвідносин.

Чинне законодавство не дає визначення ознак, заякимиправовийдоговірможнакласифікуватиякадмі-ністративний.НатомістьКодексадміністративногосу-дочинстваУкраїниміститьвідповіднудефініцію,згіднозякою«адміністративнийдоговір–дво-абобагатосто-ронняугода,змістякої складаютьправата обов’язкисторін,щовипливаютьізвладнихуправлінськихфунк-ційсуб’єктавладнихповноважень,якийєоднієюзісто-рінугоди»[3].

Аналіз норм Земельного кодексу України (ст. 93,122–123)[2]таЗаконуУкраїни«Проорендуземлі»(ст.16)[8]свідчить,щообов’язковоюпередумовоюукла-дання, зміни або розірвання договору оренди зем-лієволевиявленняорганумісцевогосамоврядування,представленеуформівідповідногорішення.Такерішен-нямаєміститисуттєвіположеннядоговоруорендизем-лі,зокрема:термін;розмірорендноїплати;умовивико-ристаннятацільовепризначенняземельноїділянки,якапередаєтьсяворенду;умовизбереженнястануоб’єктаоренди;умовитатермінипередачіземельноїділянкиорендарю;умовиповерненняземельноїділянкиорен-додавцевітощо.Уразівнесеннязміндодоговору,цері-шеннятакожмаєокреслюватиправовіпідставитасут-ністьцихзмін(абопорядокрозірванняугоди).

Приймаючитакерішення,органмісцевогосамовря-дуваннядієяксуб’єктвладнихповноважень,котрийре-алізовуєнаданійомурозпорядчітаіншіфункціїусферіземельнихвідносин[16,с.33–34].ЦяправовапозиціябулавикладенавРішенніКонституційногоСудуУкраї-ни№10-рп/2010від1квітня2010рокувсправізакон-ституційнимподаннямВищогоадміністративногосудуУкраїнищодоофіційноготлумаченняположеньч.1ст.143КонституціїУкраїни,пунктів«а»,«б»,«в»,«г»ст.12ЗемельногокодексуУкраїнитап.1ч.1ст.17Кодексуад-міністративного судочинства України [13]. Згідно з Рі-шеннямКонституційногоСуду,положенняпунктів«а»,«б»,«в»,«г»ст. 12ЗемельногокодексуУкраїнищодоповноваженьсільських,селищних,міськихрадрозпо-ряджатисяземлямитериторіальнихгромад,передаватиземельніділянкикомунальноївласностіувласністьгро-мадянтаюридичнихосіб,надаватиземельніділянкиукористуванняізземелькомунальноївласності,вилучатиземельніділянкиізземелькомунальноївласностітребарозумітитак,що,вирішуючитакіпитання,цірадидіютьяксуб’єктивладнихповноважень.

Адміністративна природа договору оренди землірозкриваєтьсячерезподатковусутністьорендноїплатизаземлю.

Так,згіднозпідпунктом9.1.10п.9.1ст.9тапідпунк-том 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Украї-ни[4],оренднаплатазаземельніділянкидержавноїтакомунальноївласностієформоюплатизаземлютана-лежитьдозагальнодержавнихподатків.Тобтооренд-наплатазаземельніділянкидержавноїтакомунальноївласностієзагальнодержавнимподатком,і,якнаслідок,відносини,щоєоб’єктомдослідження,регулюютьсяна-сампередПодатковимкодексомУкраїни.

Правоверегулюванняорендноїплати– загально-державногоподаткунеможездійснюватисянаосновінормЦивільногокодексуУкраїнизоглядунаприписич.2ст.1ЦивільногокодексуУкраїни[5],якимивизначено,що«домайновихвідносин,заснованихнаадміністра-тивномуабо іншомувладномупідпорядкуванніоднієїсторонидругійстороні,атакождоподаткових,бюджет-нихвідносинцивільнезаконодавствонезастосовується,якщоіншеневстановленозаконом».

Податкова природа орендної плати ускладнюєорендні відносини обов’язковою участю в них органудоходівізборів,який(зоглядунааналізнормст.40–41ПодатковогокодексуУкраїни)єєдиноюконтрольноюінституцією, котра здійснює нарахування та стягненняплатизаземлю,зокремайоренднихвиплат.Положенняч.5ст.41Податковогокодексунаголошуютьнавинят-ковостіфункційорганівдоходівізборівякорганівстяг-нення.

Повноваження органів місцевого самоврядуваннявизначеност.12ПодатковогокодексуУкраїни«Повно-важенняВерховноїРадиУкраїни,ВерховноїРадиАвто-номноїРеспублікиКрим,сільських,селищнихтамісь-кихрадщодоподатків тазборів»: згідно з її текстом,вони знаходять своє практичне вираження виключнопідчасустановленнямісцевихподатківізборівшляхомприйняттявідповіднихрішень.

Звертаючись до суду як позивачі, органи місце-вого самоврядування обґрунтовують свої повнова-ження,посилаючисьнапідпункт4п.«а»ч.1ст.33За-кону України «Про місцеве самоврядування в Укра-їни» [7]. У його тексті законодавець зазначає, що довідання виконавчих органів сільських, селищних,міських рад належать власні повноваження, зокре-ма, «справляння плати за землю». Точний зміст по-няття«справляння»невизначеноаніЗакономУкраїни«Про місцеве самоврядування в Україні», ані іншиминормативно-правовимиактамивційсфері.Якщопри-пустити,щовказанийтермінпередбачає«нарахуваннятастягнення»,потрібнокеруватисяположеннямип.3підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу Укра-їни, яким установлено, «що в разі, якщо законодав-чими актами передбачені інші правила справлян-ня податків, зборів, що регулюються цим Кодек-сом, застосовуються правила цього Кодексу». Якнаслідок,повноваженнящодонарахуваннятастягнен-няорендноїплатизаземлюналежатьорганамдоходівізборівтанеможутьбутиделегованііншимінституціям.

Контрользаправильністютаповнотоюнарахуван-няорендареморендноїплатизаземлюздійснюєоргандоходівізборівзгіднозправиламиПодатковогокодек-суУкраїнишляхомпроведенняперевірок.Підчаспе-ревірки використовують дані договору оренди землі,

НаосновеанализазаконодательныхактовУкраинырассмотренаправоваяприродадоговороварендыземли.Определено,чтоэтидокументыимеютпризнакигражданско-правовогоиадминистративногоактов.Обосновано,чтоотношения,которыерегулируютсядоговорамиарендыземли,подпадаютподдействиенормналоговогоиадминистративногоправа.Врезультатеанализасоответствующейсудебнойпрактикивыявлено,чтоспоры,возникающиевследствиереализациидоговороварендыземли,должныподпадатьподюрисдикциюадминистративныхсудов.Ключевыеслова:арендаземли,договор,аренднаяплата,налогоплательщик,судебнаяпрактика.

29

який(відповіднодоп.288.1ст.288Податковогокодек-су)єпідставоюдлянарахуванняорендноїплатизазе-мельнуділянку;відомостірічноїподатковоїдекларації;повідомлення органів місцевого самоврядуванняпроукладанняновихдоговоріворендиівнесеннязміндонаявнихтаїхрозірваннянаосновіст.288Податково-гокодексутаст.24ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі»;повідомленняцентральногоорганувиконавчоївлади,якийздійснюєімплементаціюдержавноїполітикивсфе-різемельнихвідносин,прощорічнуіндексаціюнорма-тивноїгрошовоїоцінкиземельзгіднозп.289.3ст.289ПодатковогокодексуУкраїни.

Відповіднодост.86Податковогокодексузарезуль-татамирозглядуматеріалівперевіркискладаєтьсяпо-датковеповідомлення-рішення.Саметакеповідомлен-ня-рішення,узгодженеплатникомподатківвідповіднодост.54,58Кодексу,єналежнимтадопустимимдока-зомнаявностіворендаря-платникаподаткуподатково-гоборгуувиглядіорендноїплатизаземлю.

Зоглядунанаведенийаналіздокументівможнакон-статувати,щоврезультатіукладаннядоговоруорендиземлівиникаєдвігрупиправовідносин.По-перше,цеправовідносиниміжорганоммісцевогосамоврядуван-ня,якийєорендодавцем,таорендаремізприводуукла-дання,змінитаприпиненнядоговоруоренди.Вказанагрупаохоплюєправовідносини,щовиникаютьізрегуля-торнихактівтаактівіндивідуальноїдії,прийнятихор-ганом місцевого самоврядування, які єпідставою дляукладання,зміничиприпиненнядоговоруоренди.По-друге,–правовідносиниміжорганомдоходівізборів,якийєорганомнарахуваннятастягненняорендноїпла-ти,таорендарем–платникомподатку.

Ціправовідносинимаютьтіснийвзаємозв’язок,алесудовийзахистправорендарівурамкахуказанихгрупвідбуваєтьсязарізнимиправиламисудочинства.

Так, прийняті органом місцевого самоврядуван-ня рішення про затвердження нормативної грошовоїоцінкиземельнаселенихпунктівчикоефіцієнтіворенд-ноїплатизаземельніділянки,якіпередаютьсяворен-ду,єпідставоюдлявнесеннявідповіднихзміндодого-воріворенди,що,своєючергою,впливаєнаправатаобов’язкиорендарів.Спираючисьнавласнупрактику,авторуважає,щосудовийзахистправорендарівуцьо-муразіздійснюєтьсязаправиламиКодексуадміністра-тивногосудочинства;підставоюдлявизнаннянезакон-нимитакихрегуляторнихактівтаїхскасуванняєпору-шення норм Податкового кодексу та законів України«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»і«Промісцевесамоврядуван-ня».Так,рішенняСєверодонецькоїміськоїрадиЛуган-ськоїобласті№516від28квітня2011року«Прозатвер-дженнякоефіцієнтіворендноїплатизаземельніділянки,якіпередаютьсяворендузземельміськоїради»адмі-ністративнийсудвизнав[15]незаконнимтаскасувавузв’язкузпорушеннямпроцедуриприйняттятаоприлюд-неннярегуляторногоакта,передбаченогоЗаконом«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігоспо-дарськоїдіяльності»(ст.9,13,21)[6],іневідповідністюположеньоспорюваногорішеннянормамПодатковогокодексуУкраїни.

Оскарження актів індивідуальної дії щодо змі-ни діючого договору оренди здійснюється за прави-лами Господарського процесуального кодексу [1].Судовапрактикаавтора[14]свідчить,щогосподарськісудивизнавалинезаконнимитаскасовувалирішенняпровнесеннязміндодоговоріворендичиїхнєприпи-ненняузв’язкузневідповідністюостанніхнормамЗе-мельногокодексуУкраїни,законамУкраїни«Проорен-дуземлі»,«Промісцевесамоврядування»тощо.

Спори, що виникають у результаті внесеннязмін до договорів оренди землі, сьогодні розгляда-

ють господарські суди, проте їхні рішення залежитьвід чинності та правомірності відповідних рішеньорганів місцевого самоврядування (котрі маютьформуактіврегуляторноїдіїчиіндивідуальнихрішень).

Друга група правовідносин напряму залежить відпершої. Так, унесення змін до договору оренди зем-лі,щостосуютьсязбільшеннярозміруорендноїплати,спричиняєрозширенняподатковогозобов’язанняплат-никаподатку,адмініструванняякогоздійснюєтьсяор-ганомдоходівізборів.Проблематикасудовогозахиступраворендарівускладнюєтьсячерезіснуваннясудовоїпрактики розгляду спорів протилежного змісту. При-міром,питанняправомірностінарахуванняістягненняорендноїплатинаразівирішуютьгосподарськіаконни-митаскасуваннявідповіднихподатковихповідомлень-рішень.

Наведена аргументація доводить, що судовийзахистправовідносин, пов’язаних іздоговором орен-ди землі, здійснюється на основі різних правил су-дочинства, а судова практика в цій сфері є супереч-ливою.

Враховуючи той факт, що договору орендиземлі притаманні ознаки адміністративного догово-ру(щопідтверджуєтьсяучастюувказанихправовідно-синахдвохсуб’єктіввладнихповноважень),аоренднаплатамаєбеззаперечнуподатковуприроду,спорищо-до укладання, внесення змін та розірвання договоруорендиземлі,атакожспори,щостосуютьсястягненняорендноїплати,надумкуавтора,підпадаютьпідюрис-дикціюадміністративнихсудів.Томуімплементаціята-когопідходузабезпечитьдотриманняправорендарів,щоздійснюватиметьсясудамиадміністративноїюрис-дикціїнаосновіїхузгодженоїєдиноїпрактики.

1.ГосподарськийпроцесуальнийкодексУкраїни.За-конУкраїни№1798-XIIвід6листопада1991р.–[Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12

2. Земельний кодекс України. Закон України №2768-III від 25 жовтня 2001 р. – [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14

3. Кодекс адміністративного судочинства України.ЗаконУкраїни№2747-IVвід6липня2005р.–[Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

4. Податковий кодекс України. Закон України№2755-VIвід2грудня2010р.–[Електроннийресурс]– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

5.ЦивільнийкодексУкраїни.ЗаконУкраїни№435-IVвід16січня2003р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

6. Про засади державної регуляторної політики усферігосподарськоїдіяльності.ЗаконУкраїни№1160-IVвід11вересня2003р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1160-15

7. Про місцеве самоврядування в Україні. ЗаконУкраїни № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. – [Елек-троннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

8.Проорендуземлі.ЗаконУкраїни№161-XIVвід6жовтня1998р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/161-14/

9.ПостановаВищогоадміністративногосудуУкраї-нипосправі№2а-8412/12/2070від16квітня2014р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/38331725

Список використаних джерел

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

30

OlgaKHATNIUK,Advocate,InternationalJurist

DualismoftheLegalNatureofLandLeaseAgreements

OnthegroundsoftheanalysisoflegislativeactsofUkraine,thelegalnatureoflandleaseagreementsisconsidered.Thesedocumentsaredeterminedtohavecharacteristicsofbothcivillawandadministrativeinstruments.Itisprovedthatrelationsregulatedbythelandleaseagreementsaresubjecttotheprovisionsofthetaxandadministrativelaw.Havinganalyzedtherelevantjudicialpracticetheauthorfoundoutthatdisputesarisingoutoftheimplementationoflandleaseagreementsshouldfallunderjurisdictionoftheadministrativecourts.Keywords:landlease,agreement,leasepayments,taxpayer,judicialpractice

Judicial practice in considering disputes arising out oftheactivitiesinthesphereoflandrelationspurportsthattheissuetodifferentiate jurisdictionbetweencommercialandadministrativecourtsstillremainsoneofthemostimportant.Inthisrespect,determinationoftheessenceofalandleaseagreementisconsideredtobeakeyproblematicaspect,asthislegalinstrumenthastheelementsofbothcivillawandadministrativeacts.Thesubjectofpowersofauthoritywhichdecisionconstitutesgroundsfortherightoftheeconomicentitytoaprivatelandparcelalsoparticipatesinsuchlegalrelationships;howeverthatgivesoccasiontocontradictionswhile determining the type of judicial procedure to settledisputesarisingoutoftheserelationships.

Currentlegislationdoesnotspecifyfeaturestoclassifythelegalagreementasanadministrativeone.Insteadofthis,the Code of Administrative Judicial Procedure of Ukrainecontains the appropriate definition according to which“an administrative agreement is a bilateral or multilateralagreementhavingthecontenttobeconstitutedbytherightsandobligationsofthepartiesarisingoutoftheadministrativefunctionsofthesubjectofpowersofauthoritythatisoneofthepartiestotheagreement”[3].

Analysis of the rules of the Land Code of Ukraine(articles93,122-123)[2]andtheLawofUkraine‘OnLandLease’(Article16)[8]showsthatthenecessaryprerequisiteto conclude, alter or terminate a land lease agreementis the expression of will of a local self-government bodyrepresented in the form of a relevant decision. Such adecisionshouldcontainessentialprovisionsofalandleaseagreement, in particular: its term; amount of the leasepayments;conditionsofuseanddesignationoftheleasedlandparcel;conditionstopreservethestateoftheobjectof

lease;conditionsandtermsforthetransferofalandparceltothe lessee;conditionsforthereturnofa landparceltothe lessor, etc. If the agreement is altered, this decisionshouldalsostipulate the legalbasisforandnatureof theproper alterations (or the procedure for terminating theagreement).

By taking this decision the local self-governmentbody acts as a subject of powers of authority whichimplements administrative and other functions entrustedtoit inthesphereoflandrelations[Bielogubova,2011:33-34].That legalpositionwassetout in theDecisionof theConstitutional Court of Ukraine № 10-rp/2010 of 1 April2010 in the case upon the Constitutional Petition of theHigherAdministrativeCourtofUkraineconcerningofficialinterpretationoftheprovisionsofPart1ofArticle143oftheConstitutionofUkraine,items‘a’,‘b’,‘c’,and‘d’ofArticle12oftheLandCodeofUkraineandItem1ofPart1ofArticle17oftheCodeofAdministrativeJudicialProcedureofUkraine[13].AccordingtotheDecisionoftheConstitutionalCourt,theprovisionsof items ‘a’, ‘b’, ‘c’,and ‘d’ofArticle 12oftheLandCodeofUkraineregardingthepowersofvillage,township,andcitycouncilstodisposethelandsofterritorialcommunities; to transfer landparcelsunder themunicipalownership to thepossessionofcitizensand legalentities;toprovide landparcelsunderthemunicipalownershipforuse;toexcludelandparcelsfromthelandsundermunicipalownershipshouldbeunderstoodinsuchamannerthat,whilesolvingappropriateissues,thesecouncilsactassubjectsofpowersofauthority.

The administrative nature of a land lease agreementis revealed through the tax essence of land leasepayments.

10. Постанова Судової палати в адміністративнихсправахВерховногоСудуУкраїнипосправі№21-443а12від11червня2013р.–[Електроннийресурс]–Режимдо-ступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/32532892

11.ПостановаСудовоїпалатиугосподарськихспра-вахВерховногоСудуУкраїнипосправі№3-21гс13від20серпня2013р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/33191063

12.ПостановаСудовоїпалатиугосподарськихспра-вахВерховногоСудуУкраїнипосправі№3-34гс13від3грудня2013р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/36171774

13. Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 1 квітня 2010 р. – [Електронний ресурс] – Ре-

жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-10/print1400498879467715

14.УхвалаВищогогосподарськогосудуУкраїнипосправі№913/1516/13від7жовтня2013р.–[Електро-ннийресурс]–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/33953678

15.ПостановаДонецькогоапеляційногоадміністра-тивного суду по справі № 2а/1227/3809/2012 від 30жовтня2012р.–[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/27245137

16.БєлогубоваО.Узагальненняефективностізасто-суваннязаконодавствапроорендудержавноготакому-нальногомайна/О.Бєлогубова//Віче.–2011.–№3.–С.32–34.

31

So, in accordance with Sub-item 1.9.10 of Item 9.1 ofArticle9andSub-item14.1.147ofItem14.1ofArticle14oftheTaxCodeofUkraine[4],leasepaymentsforlandparcelsbeingunderthestateandmunicipalpropertyaretheformof land payments and belong to the national-level taxes.Thatis,leasepaymentsforlandparcelsbeingunderthestateand municipal property are a national-level tax and, as aresult,therelationshipsbeingthesubjectofthisresearchareprimarilyregulatedbytheTaxCodeofUkraine.

Legalregulationofleasepaymentsasthenational-leveltaxmaynotbeperformedunderrulesoftheCivilCodeofUkraine[5] inviewoftheprovisionsofPart2ofArticle 1thereofwhichstipulatethat“propertyrelationsgroundedonadministrativeorotherauthority-basedsubordinationofonepartytotheother,aswellastaxandbudgetaryrelationsshall not be regulated by the civil law, unless otherwiseestablishedbythelaw”.

The tax nature of lease payments complicates leaserelations with the mandatory participation therein of thebody of revenue and duties which (taking into accountanalysis of articles 40-41 of the Tax Code of Ukraine) isthe only controlling institution to accrue and collect landpayments,inparticular,landleaseones.ProvisionsofPart5 of Article 41 of the Tax Code stress the uniqueness offunctionsofthebodiesofrevenueanddutiesascollectinginstitutions.

Powers of local self-government bodies are set forthin Article 12 of the Tax Code of Ukraine ‘Powers of theVerkhovna Rada of Ukraine, the Verkhovna Rada ofthe Autonomous Republic of Crimea, village, township,and city councils regarding taxes and duties’: accordingto its provisions, these powers are practically appliedwhile introducing local taxes and duties foreseen by theappropriatedecisions,only.

Applying to the court as plaintiffs the local self-governmentbodies justify theirpowerswith reference toSub-item4ofItem‘a’ofPart1ofArticle33oftheLawofUkraine ‘On Local Self-Government in Ukraine’ [7]. In itstext the legislators state that the jurisdictionofexecutivebodies of village, township, and city councils covers theirownpowersincluding“derivationoflandpayments”.Exactmeaningoftheterm‘derivation’isnotdefinedbyeithertheLawofUkraine ‘OnLocalSelf-Government inUkraine’orotherlegislativeactsinthisarea.Assumingthatthespecifiedtermimplies‘toaccrueandcollectlandpayments’oneshouldbeguidedbytheprovisionsof Item3ofSubsection10ofSectionXXoftheTaxCodeofUkraine.Thelattersstipulatethat“inthecasewhenlegislativeactsforeseetherulesforcollectingtaxesanddutiesotherthanthoseprovidedbythisCode,therulesofthisCodeshallbeapplied”.Asaresult,thepowers toaccrueandcollect land leasepaymentsareexercisedbythebodiesofrevenueanddutiesandcannotbedelegatedtootherinstitutions.

Control over the accuracy and completeness ofaccruing landleasepaymentsbythe lessee isexercisedbyabodyofrevenueanddutiesbymeansofitsinspectionsinaccordancewiththerulesoftheTaxCodeofUkraine.Duringthe inspection, it uses data of the land lease agreementwhich(under Item288.1ofArticle288of theTaxCode)are the basis for accruing lease payments for the landparcel; information contained in the annual tax returns;notificationsoflocalself-governmentbodiesonconcludingnew lease agreements, altering the existing ones andterminationthereofonthebasisofArticle288oftheTaxCodeandArticle24oftheLawofUkraine‘OnLandLease’;notificationsofthecentralexecutivebodywhichimplementsthestatepolicy inthesphereof landrelationsconcerningannual indexation of normative monetary value of landsestimatedinlinewithItem289.3ofArticle289oftheTaxCodeofUkraine.

PursuanttoArticle86oftheTaxCode,afterconsideringmaterialsoftheinspectiontheabove-mentionedbodydrawsupataxnotification-decision.Suchanotification-decisionagreedbythetaxpayerinaccordancewitharticles54and58oftheCodeisaproperandacceptableevidenceofataxdebt

intheformoflandleasepayments(thatshallbereimbursedbythelesseetobeataxpayer).

Inviewofthepresenteddocuments’analysis,onecanstatethattheconclusionofalandleaseagreementresultsingenerationofthetwogroupsoflegalrelationships.Firstly,thesearerelationshipsbetweenthe localself-governmentbodybeinga lessorandthe lesseeconcerningconclusion,alteration and termination of the agreement. This groupcontains legal relationships arising out of the regulatoryand individuallyapplicableactsadoptedby the local self-government body which are the ground for conclusion,alteration or termination of a lease agreement. Secondly,these are relationships between the body of revenue anddutiesbeingabodytoaccrueandcollectleasepaymentsandthelesseetobeataxpayer.

These relations have close mutual interconnectionbut judicial protection of the rights of lessees within thespecifiedgroupstakesplaceunderdifferentrulesofjudicialprocedure.

Forinstance,thedecisionsonapprovalofthenormativemonetaryvalueoflandsoflocalitiesorindecesoftheleasepayments for land parcels to be leased adopted by thelocal self-government body are the basis for appropriatealterationofleaseagreementsthat,initsturn,affectstherights and obligations of the lessees. Based on her ownpractice,theauthorbelievesthat, inthiscase,the judicialprotection of rights of the lessees is provided under therulesoftheCodeofAdministrativeJudicialProcedure;theviolationsofprovisionsoftheTaxCodeandlawsofUkraine‘OnthePrinciplesofStateRegulatoryPolicy intheSphereof Economic Activity’ and ‘On Local Self-Government inUkraine’arethebasisforrecognitionofsuchregulatoryactstobeunlawfulandtheirrevocation.Therefore,theDecisionoftheSievierodonetskCityCounciloftheLuhanskRegion№516of28April2011‘OnapprovaloftheindecesofleasepaymentsforthelandparcelstobeleasedfromthelandsoftheCityCouncil’wasdeclaredtobeunlawfulandrevokedbytheAdministrativeCourt.InaccordancewithitsRuling[15],theSievierodonetskCityCouncilviolatedtheprocedureforadoptionandpromulgationoftheregulatoryactprovidedbytheLaw‘OnthePrinciplesofStateRegulatoryPolicyintheSphereofEconomicActivity’(articles9,13,21)[6],andprovisionsofthecontestedDecisiondidnotcomplywiththerulesoftheTaxCodeofUkraine.

IndividuallyapplicableactsconcerningalterationofthecurrentleaseagreementarecontestedundertherulesoftheCommercialProcedureCodeofUkraine[1].Judicialpracticeoftheauthor[14]showsthatcommercialcourtsdeclaredtobeunlawfulandrevokeddecisionsonalteringorterminatingthe lease agreements due to their inconsistency with therulesoftheLandCodeofUkraine,thelawsofUkraine‘OnLandLease’,‘OnLocalSelf-GovernmentinUkraine’,andsoon.

Today,disputesarisingasa resultofalteringthe landleaseagreementsareconsideredbythecommercialcourtsalthoughtheirjudgementsdependonthevalidityandlegalityoftherelevantdecisions(tobeintheformofregulatoryactsorindividualdecisions)oflocalself-governmentbodies.

Thesecondgroupoflegalrelationshipsdirectlydependsonthefirstone.So,alterationofalandleaseagreementasitpertainstotheincreaseinleasepaymentscausesextensionofthetaxpayer’staxliabilitytobeadministeredbythebodyofrevenueandduties.Theissuesonlegalprotectionofthelessees’rightsarecomplicatedwiththeexistenceofjudicialpractice in considering exactly the opposite disputes. Forexample,theissuesonlegalityofaccrualandcollectionofleasepaymentsarecurrentlysolvedbythecommercial[11;12]andadministrative[9;10]courts.Commercialcourtsconsidersuits of the local self-government bodies for recoveryof lease payments’ arrears, and the administrative onesentertainthesuitsforrecoveryoftheleasepayments’taxdebtandtheclaimsoflesseesfordeclaringtobeunlawfulandrevokingtherelevanttaxnotification-decisions.

Thus,proposedargumentsprovethatjudicialprotectionof legal relationships related toa land leaseagreement is

Віче

14

/20

14 w

ww

.vic

he.in

fo

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

32

Підписанододруку04.08.2014.Формат60х84/8.Папірофсетний.Друкофсетний.Ум.друк.арк.2,3.Зам.№ДС227.Тираж2200прим.Цінадоговірна.Набраноізверстанонакомп’ютерномукомплексіредакціїжурналу«Віче».НадрукованозготовогооригіналмакетауТОВ«КЖД«Софія»,08000,Київськаобл.,смтМакарів,вул.Першотравнева,65.СвідоцтвопродержавнуреєстраціюА01№229953від26.11.2008р.

Передплатнийіндекс–74254.

Журнал «Віче» читають у Верховній Раді та їїкомітетах,адміністраціїПрезидентаУкраїни,КабінетіМіністрівУкраїни,Держтелерадіо.ВінтакожнадходитьдобібліотекКонгресуСШАтаРадиЄвропи,доКнижковоїпалатиУкраїни,НаціональноїбібліотекиУкраїниіменіВ.Вер-надського,Національноїпарламентської,Дер-жавноїнауковотехнічної,Державноїбібліо-текидляюнацтва,Державноїнауковопеда-гогічної,ЦентральноїіменіМ.Островського.

14/2014(370)

Засновник–ВерховнаРадаУкраїни

ГоловнийредакторСвітланаПИСАРЕНКО

Редакційнаколегія:ОлександрМАЛІЄНКО,ЛарисаСЕВЕРЕНЧУК,ЮліяЦИРФА,ЮрійАРТЕМЕНКО,ОлександрБАНДУРКА,ІванБОКИЙ,СтепанГАВРИШ,ВікторГРАБ,ЮлійІОФФЕ,ВікторКИРИЛЛОВ,ОлександрКОПИЛЕНКО,АнатолійМАТВІЄНКО,ПавлоМАТВІЄНКО,АнатолійМАЦЮК,МиколаМЕЛЬНИК,БорисОЛІЙНИК,СергійПРАВДЕНКО,АнатолійСЕЛІВАНОВ,Лесь(Леонід)ТАНЮК,ВікторТАРАН(Терен)Науковірецензенти:ВалентинБАЛЮК(РеспублікаПольща),ЛарисаЛЕЩЕНКО(РеспублікаПольща),ОгнянМІНЧЕВ(РеспублікаБолгарія),ТомасЯНЕЛЮНАС(ЛитовськаРеспубліка)ГоловнийредакторСвітланаПИСАРеНКО–2358155Приймальня:ЛюбовСАЛЮК–2357958Заступникголовногоредактора—завідувачвідділусоціальноекономічноїполітикитаправовогозабезпеченняОлександрМАЛІЄНКО–2724630Відповідальний секретар Лариса СеВеРеНЧУК – 2357953Головний бухгалтер Ірина КИСІЛЬ,ЖаннаСИМОНеНКО – 2357958Відділзвисвітленняпитаньпарламентськоїдіяльності:ЗавідувачЮліяЦИРФА–2346778,ОлексійСИщУК–2357952,МиколаБІЛОКОПИТОВ–2346778ТарасРОМАНЮК–2346778Відділгуманітарноїполітики:ЗавідувачОльгаКЛеЙМеНОВА–2357952,ЛучіяПУЗИКОВА,ЛарисаМАРЧУК,ВіталійСКОБеЛЬСЬКИЙ,МиколаСЛАВИНСЬКИЙ,ЄвгенТИщУКЛітературніредактори:ОленаЧОПОВСЬКА–2357960,НаталкаСеМИВОЛОС–2357953,ЛюдмилаСКОРУК—2357960Рекламатапередплата:ВіраПРАВІНА–2724623,СергійДУБРОВІН–2346830Дизайн–МаринаАРеСТОВА–2358156Верстка–СергійЛОСеНКО–2358156,СергійУСеНКО,НаталяКУТНЯК–2357960Підтримкасайта–ЄвгенСИНеЛЬНИКОВ–2358156,ОлексійЛОЗИНСЬКИЙ,ДіанаТОКОВеНКО04053,Київ53,пров.Несторівський,4Email:mail@viche.infoEmail:viche@rada.gov.uawww.viche.infoПідготовкутавипускусвітжурналу«Віче»задорученнямзасновниказдійснюєредакція.©Віче,2014.СвідоцтвопродержавнуреєстраціюдрукованогозасобумасовоїінформаціїКВ№570від05.04.1994.Редакціянезавждиподіляєпозиціюавторів.Ізалишаєзасобоюправонаредагування,опублікуваннянаданихавторамитворівтасплатуавторськогогонорару.Рукописинерецензуютьсяінеповертаються.Припередрукупосиланняна«Віче»обов’язкове.Відповідальністьзазмістідостовірністьрекламнихоголошеньнесутьрекламодавці.«R»–матеріали,якідрукуютьсянаправахреклами

realizedunderdifferentrulesofjudicialprocedure,andjudicialpractice inthisareaiscontroversial.

Taking into account the fact thatthe features of an administrativeagreement are inherent to theland lease one (as evidenced byparticipation of the two subjects ofpowers of authority in the specifiedrelations)andtheleasepaymentshaveunconditional taxessence, theauthorbelieves that the disputes concerningconclusion,alterationandterminationof a land lease agreement, as well asthe disputes relating to recovery oflease payments fall under jurisdictionoftheadministrativecourts.Therefore,implementationofthisapproachmayensure observance of the lessees’rightstobemonitoredbythecourtsofadministrativejurisdictiononthebasisoftheiragreedunifiedpractice.

1. Господарський процесуаль-ний кодекс України. Закон Укра-їни № 1798-XII від 6 листопада1991 р. [The Commercial ProcedureCodeofUkraine.TheLawofUkraine№ 1798-XII, 6 November 1991],<http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12>

2.ЗемельнийкодексУкраїни.За-конУкраїни№2768-IIIвід25жовтня2001р.[TheLandCodeofUkraine.TheLawofUkraine№2768-III,25October2001], <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14>

3. Кодекс адміністративного су-дочинстваУкраїни.ЗаконУкраїни№2747-IVвід6липня2005р.[TheCodeof Administrative Judicial Pцrocedureof Ukraine. The Law of Ukraine №2747-IV,6July2005],<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15>

4. Податковий кодекс України.ЗаконУкраїни№2755-VIвід2груд-ня2010р. [TheTaxCodeofUkraine.The Law of Ukraine № 2755-VI, 2December2010],<http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17>

5.ЦивільнийкодексУкраїни.За-кон України № 435-IV від 16 січня2003р.[TheCivilCodeofUkraine.TheLawofUkraine№435-IV,16January2003], <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15>

6. Про засади державної регу-ляторної політики у сфері госпо-дарської діяльності. Закон України№1160-IVвід11вересня2003р.[OnthePrinciplesofStateRegulatoryPolicyin the Sphere of Economic Activity.The Law of Ukraine № 1160-IV, 11September 2003, <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1160-15>

7.ПромісцевесамоврядуваннявУкраїні.ЗаконУкраїни№280/97-ВРвід 21 травня 1997 р. [On Local Self-Government in Ukraine. The Law ofUkraine№280/97-ВР,21May1997],

<http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр>

8.Проорендуземлі.ЗаконУкраї-ни№161-XIVвід6жовтня1998р.[OnLandLease.TheLawofUkraine№161-XIV,6October1998],<http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/161-14/>

9. Постанова Вищого адміні-стративного суду України по спра-ві № 2а-8412/12/2070 від 16 квіт-ня 2014 р. [The Ruling of the HigherAdministrativeCourtofUkraineinthecase № 2а-8412/12/2070, 16 April2014], <http://reyestr.court.gov.ua/Review/38331725>

10. Постанова Судової пала-ти в адміністративних справах Вер-ховного Суду України по справі №21-443а12 від 11 червня 2013 р. [TheRuling of the Judicial Chamber onAdministrative Cases of the SupremeCourt of Ukraine in the case № 21-443а12,11June2013],<http://reyestr.court.gov.ua/Review/32532892>

11. Постанова Судової палати угосподарських справах Верховно-гоСудуУкраїнипосправі№3-21гс13від 20 серпня 2013 р. [The Ruling ofthe Judicial Chamber on EconomicCasesoftheSupremeCourtofUkrainein the case № 3-21гс13, 20 August2013], <http://reyestr.court.gov.ua/Review/33191063>

12. Постанова Судової пала-ти у господарських справах Вер-ховного Суду України по справі№ 3-34гс13 від 3 грудня 2013 р.[The Ruling of the Judicial Chamberon Economic Cases of the SupremeCourt of Ukraine in the case№ 3-34гс13, 3 December 2013],< h t t p : / / r e y e s t r . c o u r t . g o v . u a /Review/36171774>

13. Рішення Конституційного Су-дуУкраїни№10-рпвід1квітня2010р. [TheDecisionof theConstitutionalCourt of Ukraine № 10-рп/2010, 1April 2010], <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-10/print1400498879467715>

14. Ухвала Вищого господар-ського суду України по справі№ 913/1516/13 від 7 жовтня2013 р. [The Order of the HigherCommercial Court of Ukraine inthe case № 913/1516/13, 7 October2013], <http://reyestr.court.gov.ua/Review/33953678>

15. Постанова Донецького апе-ляційного адміністративного судупо справі № 2а/1227/3809/2012 від30жовтня2012р. [TheRulingof theDonetskAppellateAdministrativeCourtinthecase№2а/1227/3809/2012,30October 2012], <http://reyestr.court.gov.ua/Review/27245137>

16. Bielogubova O. (2011) 'Уза-гальнення ефективності застосу-вання законодавства про орендудержавного та комунального май-на' [Exploration of the efficiency ofapplying legislation on the lease ofstateandmunicipalproperty],Віче,3:32–34.

References