2009 О. В. Волинко З’єднання провідників. Робота ... · Завдання для тестового контролю знань з фізики:

© 2009 О. В. Волинко

Завдання для тестового контролю знань з фізики: 9 клас. – К.: Шкільний світ, 2009

З’єднання провідників. Робота електричного струму: завдання для тестового контролю знань з фізики

Методичні вказівки

Тестовий метод контролю знань, що використовується на всіх рівнях освіти, здатен повністю задовольнити вимогу його об’єктивності, через що набуває все більшого поширення. З огляду на шкільний курс астрономії, де за рівнями стандарту та академічному передбачено лише 17 навчальних годин, тестова форма контролю знань є особливо актуальною. Тестова форма перевірки знань дає змогу значно скоротити затрати часу на здійснення процесу опитування, що є істотною перевагою для вчителя, оскільки він матиме додатковий час для реалізації інших задач, що заплановані на уроці. Нижче ми наводимо тести з астрономії для перевірки знань учнів, складені згідно програми 12-річної школи. Ці тести призначені для оперативної перевірки знань з відповідних тем курсу. Тести побудовані в нетрадиційній формі як за структурою, так і за способом тестування. У них на обдумування відповіді учень має всього кілька секунд, що активізує абстрактне мислення та асоціативну пам’ять учня. Кожен тематичний тест складається з 24-х запитань, що відповідають змісту теми. Учень має обрати правильну відповідь із запропонованих і поставити її номер. Застосування у відповідях цифр замість слів істотно спрощує і прискорює перевірку виконаних робіт. Тест побудований так, що кожне запитання, що входить до тесту, за своїм змістом повторюється двічі, але з різними формулюваннями. Це дає змогу значно послабити вплив фактору механічного вгадування відповідей або відповідей навмання, адже відповіді зараховуються лише тоді, коли на обидва такі запитання дані правильні відповіді. Правильні відповіді на 12 пар запитань оцінюються у 12 балів. Кожен тест складено у шести варіантах. Зміст всіх варіантів тесту один і той самий, але розташування запитань у кожному варіанті інше. Таке число варіантів необхідне для того, щоб вчитель міг, не повторюючись, провести перевірку знань однієї і тієї самої теми у паралельних класах чи навіть в одному класі, але вже за іншим варіантом. Тестування можна проводити як у кінці уроку після завершення вивчення відповідної теми чи тем, що дає змогу учням закріпити набуті знання, так і на початку наступного уроку з метою фронтальної перевірки знань. У першому випадку результати тестування оцінюються лише з метою активізувати навчальну діяльність учня для роботи над певною темою, у другому ― може виставлятися оцінка до журналу. Рішення про те, виставляти чи не виставляти оцінку, приймає вчитель. Така форма контролю дає змогу швидко перевірити одразу весь клас, що, враховуючи високу щільність навчального матеріалу, є істотною перевагою, оскільки на



індивідуальне опитування учнів вчитель може виділити лічені хвилини, а отже, велика частина учнів взагалі не матиме поточних оцінок. Тестування проводиться наступним чином. Кожному учню видається половина аркуша з учнівського зошита. З одного боку цього аркуша вчитель ставить свій підпис. Підпис необхідний для того, щоб в учня не виникало бажання підмінити результати роботи. З цього боку аркуша учні записують свої прізвище та ім’я, клас, номер варіанту, дату. На чистому боці аркуша учень записує номери завдань від 1 до 24 у два стовпчики, по 12 чисел через клітинку у кожному, після кожного номера ставиться тире (див. рис.). Справа від тире буде записуватись номер

відповіді. Тире є найзручнішим знаком для того, щоб відділити цифру номера від цифри відповіді. Після цього проводиться короткий інструктаж щодо порядку виконання тестового завдання. Цей порядок полягає у наступному: 1. Повідомлення структури тесту та формату відповідей ― цифра «1», «2» і т. д. Інші форми записів відповідями не вважаються. 2. Завдання тесту вчитель читає вголос в середньому темпі, учні уважно слухають зміст завдання. По закінченні читання, не зупиняючись, вчитель все це читає вдруге. Втретє запитання не читається. Наступне запитання буде прочитане одразу ж, без паузи. 3. Якщо вчитель бачить, що учень пропустив відповідь на те чи інше запитання, він повинен викреслити червоною ручкою чи олівцем номер



пропущеної відповіді на аркуші, де учень дає відповіді. Тому вчителю слід перебувати серед учнів і стежити за ходом записів. 4. Виправлення записаних відповідей не допускаються. Виправлена відповідь при перевірці результатів тестування не зараховується. Такі, на перший погляд жорсткі умови тестування з часом розглядаються учнями як цілком нормальні і жодних протестних дій не викликають. Провівши тестування, вчитель збирає аркуші з відповідями для перевірки. Тривалість процесу тестування лежить у межах 15 хвилин і залежить лише від довжини тексту, який треба прочитати. Деякий час забирає процес інструктажу, але вже після 2-х ― 3-х тестувань учні самі пам’ятають, як слід підготувати видані їм аркуші, і тоді підготовка забирає одну ― півтори

хвилини. Перевірка результатів тестування проходить у два етапи. Перший етап ― це порівняння відповідей учнів з таблицею відповідей відповідного тесту. Щоб потрібну таблицю можна було швидко знайти, над кожною з них зазначено номер тесту і варіанту. У таблиці проти кожного номера вказана правильна відповідь. У разі правильної відповіді, на аркуші-відповіді учня її підкреслюють червоною ручкою, неправильні або виправлені відповіді пропускаються. Другий етап ― це перевірка правильності відповідей по кожній змістовній парі висловлювань. Ця перевірка проводиться за стовпцями А і В цієї самої таблиці. Якщо у відповідях учня підкреслено обидва номери, що перебувають у стовпцях А і В поряд (наприклад, відповіді 1 і 23 правильні ― див. малюнок), вони підкреслюються вдруге. Якщо ж хоч одна з відповідей пари не підкреслена на першому етапі перевірки, ця пара номерів пропускається. Потім підраховується число відповідей, що підкреслені двічі, одержане значення ділиться на 2 і записується як оцінка.



Дотримання учнем наведених вимог до оформлення записів дає змогу зекономити час на перевірці: один аркуш з відповідями учня перевіряється хвилину-півтори. Тест 7. Послідовне з’єднання провідників. Паралельне з’єднання провідників. Розрахунки електричних кіл. Варіант 1. 1. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди. 2. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 3. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 4. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 5. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 6. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 7. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 8. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 9. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 10. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 11. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра. 12. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 13. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 14. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 15. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 16. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 17. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму. 18. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення.



19. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 20. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 21. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення. 22. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 23. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення. 24. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. Варіант 2. 1. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 2. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 3. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 4. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 5. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 6. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму. 7. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра. 8. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 9. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення. 10. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 11. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 12. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 13. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 14. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 15. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди.



16. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення. 17. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 18. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 19. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення. 20. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 21. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 22. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 23. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 24. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. Варіант 3. 1. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 2. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра. 3. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 4. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 5. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 6. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 7. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 8. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення. 9. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 10. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення. 11. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 12. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення.



13. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 14. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму. 15. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 16. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 17. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 18. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 19. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 20. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 21. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 22. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 23. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 24. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди. Варіант 4. 1. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 2. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 3. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 4. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 5. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 6. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 7. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 8. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 9. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення.



10. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра. 11. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 12. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму. 13. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 14. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 15. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди. 16. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 17. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення. 18. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 19. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 20. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 21. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення. 22. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 23. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 24. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. Варіант 5. 1. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 2. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 3. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму. 4. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 5. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 6. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення.



7. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 8. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 9. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення. 10. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 11. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 12. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 13. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 14. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра. 15. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 16. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 17. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 18. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди. 19. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення. 20. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 21. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 22. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 23. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 24. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. Варіант 6. 1. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до амперметра. 2. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 3. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до вольтметра.



4. Закони паралельного з’єднання застосовують для розрахунку шунта до амперметра. 5. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 6. Послідовне з’єднання застосовують для увімкнення до електромережі низьковольтних ламп ялинкової гірлянди. 7. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має рівні значення. 8. Закони послідовного з’єднання застосовують для розрахунку додаткового опору до вольтметра. 9. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 10. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 11. При паралельному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 12. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторах має різні значення. 13. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується. 14. При послідовному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 15. На практиці паралельні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 16. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання зменшується удвічі. 17. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має різні значення. 18. На практиці послідовні з’єднання споживачів електричного струму ніколи не застосовують. 19. При послідовному з’єднанні резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується. 20. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має одне й те саме значення. 21. При паралельному з’єднанні двох однакових резисторів еквівалентний опір з’єднання збільшується удвічі. 22. При послідовному з’єднанні довільно взятих резисторів напруга на кінцях всіх резисторів має рівні значення. 23. При паралельному з’єднанні довільно взятих резисторів сила струму у всіх резисторах має різні значення. 24. Паралельне з’єднання застосовують в електромережах для приєднання споживачів електричного струму.



Тест 8. Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля–Ленца. Електронагрівальні прилади. Варіант 1. 1. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія. 2. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 3. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 4. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 5. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 6. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 7. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. 8. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 9. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. 10. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 11. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений. 12. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. 13. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 14. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца. 15. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. 16. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 17. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота. 18. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. 19. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 20. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 21. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу.



22. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності. 23. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 24. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. Варіант 2. 1. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 2. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія. 3. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 4. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 5. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 6. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 7. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. 8. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 9. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. 10. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 11. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. 12. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. 13. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу. 14. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 15. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 16. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 17. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. 18. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений. 19. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца.



20. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 21. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 22. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності. 23. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота. 24. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. Варіант 3. 1. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 2. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. 3. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота. 4. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца. 5. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений. 6. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 7. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 8. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 9. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 10. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія. 11. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 12. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу. 13. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. 14. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. 15. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. 16. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 17. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності.



18. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 19. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 20. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 21. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 22. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 23. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. 24. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. Варіант 4. 1. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. 2. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. 3. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 4. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 5. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 6. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. 7. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 8. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 9. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 10. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 11. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 12. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. 13. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. 14. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності. 15. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія.



16. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 17. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота. 18. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 19. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений. 20. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 21. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу. 22. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца. 23. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 24. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. Варіант 5. 1. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності. 2. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу. 3. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 4. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 5. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. 6. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 7. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. 8. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений. 9. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 10. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 11. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 12. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 13. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота.



14. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. 15. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца. 16. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 17. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. 18. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 19. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. 20. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 21. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 22. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія. 23. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 24. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. Варіант 6. 1. Робота струму за певний час в електричній лампі більша, ніж в електроплитці такої самої потужності. 2. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із мідного дроту. 3. Теплова дія електричного струму практичного застосування не має. 4. У лампах розжарювання електричний струм роботи не виконує. 5. Серед усіх дій електричного струму практичне застосування знайшла лише теплова дія. 6. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Джоуль та Ленц. 7. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів застосовують дріт зі сплаву, що має назву — ніхром. 8. Швидкість виділення теплоти від потужності електронагрівального приладу не залежить. 9. Робота струму у даному електроприладі прямо пропорційна потужності приладу. 10. Закон Джоуля—Ленца може характеризувати роботу лише електронагрівальних приладів. 11. Потужність нагрівального елемента не залежить від площі поперечного перерізу дроту, з якого він виготовлений.



12. Потужність електронагрівального приладу обумовлює швидкість, з якою у цьому приладі буде виділятись теплота. 13. Для нагрівальних елементів електронагрівальних приладів можна застосувати дріт з будь-яких металів чи сплавів. 14. Електричний струм виконує роботу під час проходження через будь-який споживач струму. 15. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, залежить від усіх характеристик провідника. 16. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику під час проходження по ньому електричного струму, від матеріалу провідника не залежить. 17. Потужність нагрівального елемента буде більшою, якщо використати дріт більшого поперечного перерізу. 18. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Джоуля–Ленца. 19. Кількість теплоти, яку можна одержати за допомогою електронагрівального приладу, визначається за законом Ома. 20. Закон, що обумовлює кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом, вперше сформулювали Ом та Фарадей. 21. Робота і потужність електричного струму жодного зв’язку між собою не мають. 22. Робота струму в будь-якому електроприладі визначається його потужністю і не залежить від призначення приладу. 23. Законом Джоуля—Ленца можна характеризувати роботу будь-яких приладів незалежно від їх призначення. 24. Нитки розжарення електричних ламп виготовляють із вольфрамового дроту. Тест 9. Електричний струм в електролітах. Кількість речовини в електролізі. Застосування електролізу. Варіант 1. 1. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 2. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 3. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд. 4. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 5. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 6. Електронна провідність характерна для розплавів металів.



7. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона. 8. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 9. Іонна провідність характерна для розплавів металів. 10. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 11. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». 12. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». 13. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 14. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 15. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 16. Електроліз практичного застосування не має. 17. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 18. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. 19. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 20. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 21. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 22. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 23. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд. 24. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. Варіант 2. 1. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 2. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 3. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 4. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 5. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 6. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. 7. Електронна провідність характерна для розплавів металів. 8. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 9. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 10. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 11. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 12. Іонна провідність характерна для розплавів металів.



13. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 14. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 15. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. 16. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона. 17. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 18. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд. 19. Електроліз практичного застосування не має. 20. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». 21. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 22. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 23. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». 24. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд. Варіант 3. 1. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 2. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 3. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 4. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». 5. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. 6. Електроліз практичного застосування не має. 7. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 8. Електронна провідність характерна для розплавів металів. 9. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 10. Іонна провідність характерна для розплавів металів. 11. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 12. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 13. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 14. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд.



15. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 16. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 17. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 18. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 19. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 20. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона. 21. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд. 22. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 23. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». 24. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. Варіант 4. 1. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 2. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». 3. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 4. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 5. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 6. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 7. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 8. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. 9. Електронна провідність характерна для розплавів металів. 10. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 11. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 12. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд. 13. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 14. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона. 15. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. 16. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд.



17. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 18. Електроліз практичного застосування не має. 19. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 20. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 21. Іонна провідність характерна для розплавів металів. 22. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 23. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 24. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». Варіант 5. 1. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. 2. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». 3. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 4. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд. 5. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона. 6. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 7. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 8. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 9. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 10. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. 11. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 12. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 13. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 14. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 15. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 16. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 17. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд. 18. Іонна провідність характерна для розплавів металів. 19. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 20. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 21. Електронна провідність характерна для розплавів металів.



22. Електроліз практичного застосування не має. 23. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 24. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». Варіант 6. 1. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Фарадея. 2. Розпад молекули на іони під час розчинення електроліту має назву «дисоціація». 3. Електроліз застосовують для одержання металів високої чистоти. 4. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть позитивний заряд. 5. Закони електролізу вперше сформулював Фарадей. 6. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів електрони несуть негативний заряд. 7. Явище електролізу дає змогу визначити заряд електрона. 8. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є лише електрони. 9. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, обернено пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 10. Явище електролізу описати фізичними законами неможливо. 11. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть негативний заряд. 12. Провідність розчинів електролітів має назву іонної. 13. Рух зарядів під час електролізу зумовлений електричним полем, яке виникає між електродами. 14. Маса речовини, яка виділяється у процесі електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу, протягом якого триває електроліз. 15. При проходженні електричного струму в розчинах електролітів іони несуть позитивний заряд. 16. Електронна провідність характерна для розплавів металів. 17. Провідність розчинів електролітів має назву електронної. 18. Закони електролізу вперше сформулював Кулон. 19. Іонна провідність характерна для розплавів металів. 20. Носіями електричного струму в розчинах електролітів є електрони та, переважно, іони. 21. Утворення нейтральної молекули у розчині електроліту має назву «рекомбінація». 22. Електричне поле у водних розчинах існувати не може. 23. Електроліз практичного застосування не має. 24. Закон, що обумовлює масу речовини, яка виділяється під час електролізу, має назву закону Кулона.



ВІДПОВІДІ ДО ПОТОЧНИХ ТЕСТІВ Тест 7. Відповіді до варіанту 1.

№ Відповідь № Відповідь А Б

1 1 13 1 1 4 2 1 14 2 2 24 3 2 15 1 3 5 4 2 16 1 6 8 5 1 17 1 7 15 6 2 18 2 9 20 7 2 19 2 10 17 8 1 20 1 11 16 9 2 21 1 12 22 10 2 22 1 13 14 11 2 23 1 18 21 12 2 24 2 19 23

Тест 7. Відповіді до варіанту 2.


1 2 13 2 1 24 2 1 14 2 2 21 3 2 15 1 3 23 4 2 16 1 4 6 5 1 17 1 5 18 6 1 18 2 7 10 7 2 19 2 8 20 8 1 20 2 9 14 9 1 21 2 11 15 10 1 22 1 12 17 11 2 23 1 13 22 12 2 24 1 16 19





1 2 13 2 1 16 2 2 14 1 2 17 3 2 15 2 3 12 4 2 16 1 4 23 5 2 17 1 5 14 6 1 18 1 6 11 7 2 19 2 7 9 8 1 20 1 8 10 9 1 21 2 13 18 10 2 22 1 15 20 11 2 23 1 19 22 12 1 24 1 21 24



1 2 13 2 1 22 2 2 14 1 2 24 3 2 15 1 3 5 4 2 16 2 4 14 5 1 17 1 6 20 6 1 18 1 7 13 7 1 19 2 8 12 8 2 20 2 9 21 9 1 21 2 10 23 10 2 22 1 11 17 11 2 23 1 15 16 12 1 24 1 18 19





1 1 13 2 1 5 2 2 14 2 2 19 3 1 15 1 3 24 4 1 16 1 4 21 5 2 17 2 6 9 6 1 18 1 7 13 7 1 19 1 8 17 8 1 20 2 10 14 9 2 21 2 11 12 10 1 22 2 15 20 11 1 23 2 16 22 12 2 24 2 18 23



1 2 13 2 1 8 2 1 14 2 2 5 3 2 15 2 3 4 4 1 16 1 6 18 5 2 17 1 7 12 6 1 18 2 9 11 7 1 19 1 10 14 8 1 20 2 13 19 9 2 21 2 15 24 10 1 22 2 16 21 11 1 23 1 17 22 12 2 24 1 20 23





1 2 13 2 1 3 2 2 14 1 2 21 3 2 15 2 4 23 4 2 16 1 5 17 5 2 17 1 6 11 6 1 18 1 7 12 7 1 19 2 8 18 8 2 20 1 9 22 9 1 21 1 10 19 10 1 22 2 13 20 11 2 23 1 14 24 12 2 24 2 15 16



1 1 13 1 1 24 2 2 14 2 2 14 3 2 15 1 3 13 4 1 16 2 4 18 5 1 17 2 5 16 6 2 18 2 6 10 7 2 19 1 7 19 8 2 20 2 8 12 9 1 21 2 9 22 10 1 22 2 11 17 11 1 23 1 15 20 12 1 24 2 21 23





1 2 13 1 1 16 2 1 14 2 2 17 3 1 15 2 3 19 4 1 16 1 4 14 5 2 17 2 5 18 6 2 18 1 6 24 7 1 19 2 7 8 8 2 20 2 9 10 9 2 21 1 11 15 10 2 22 2 12 22 11 1 23 2 13 23 12 1 24 1 20 21



1 1 13 1 1 4 2 1 14 2 2 24 3 2 15 2 3 5 4 2 16 2 6 8 5 1 17 1 7 15 6 2 18 2 9 20 7 2 19 2 10 17 8 1 20 1 11 16 9 2 21 1 12 22 10 2 22 1 13 14 11 1 23 1 18 21 12 2 24 2 19 23





1 2 13 1 1 24 2 1 14 1 2 12 3 2 15 1 3 13 4 2 16 1 4 23 5 2 17 1 5 20 6 1 18 2 6 10 7 2 19 2 7 17 8 2 20 1 8 16 9 2 21 1 9 14 10 2 22 2 11 22 11 2 23 1 15 19 12 2 24 1 18 21



1 2 13 2 1 22 2 2 14 1 2 24 3 2 15 1 3 5 4 2 16 2 4 14 5 2 17 1 6 20 6 1 18 1 7 13 7 1 19 2 8 12 8 2 20 2 9 21 9 1 21 2 10 23 10 1 22 1 11 17 11 2 23 2 15 16 12 1 24 1 18 19





1 2 13 1 1 5 2 1 14 1 2 19 3 1 15 2 3 24 4 2 16 2 4 21 5 1 17 2 6 9 6 1 18 1 7 13 7 2 19 2 8 17 8 1 20 1 10 14 9 2 21 1 11 12 10 2 22 1 15 20 11 1 23 2 16 22 12 1 24 2 18 23



1 1 13 1 1 8 2 2 14 2 2 5 3 1 15 2 3 4 4 2 16 2 6 18 5 1 17 2 7 12 6 1 18 2 9 11 7 1 19 2 10 14 8 2 20 1 13 19 9 1 21 1 15 24 10 1 22 1 16 21 11 2 23 1 17 22 12 2 24 1 20 23





1 1 13 1 1 16 2 1 14 1 2 17 3 1 15 1 3 12 4 1 16 2 4 23 5 2 17 2 5 14 6 2 18 2 6 11 7 2 19 1 7 9 8 1 20 2 8 10 9 1 21 2 13 18 10 2 22 2 15 20 11 1 23 1 19 22 12 2 24 1 21 24



1 1 13 2 1 22 2 1 14 2 2 24 3 1 15 1 3 5 4 1 16 2 4 14 5 2 17 2 6 20 6 2 18 2 7 13 7 1 19 1 8 12 8 2 20 1 9 21 9 1 21 2 10 23 10 1 22 2 11 17 11 1 23 2 15 16 12 1 24 1 18 19





1 1 13 2 1 4 2 1 14 1 2 24 3 1 15 2 3 5 4 2 16 2 6 8 5 2 17 1 7 15 6 1 18 2 9 20 7 1 19 1 10 17 8 2 20 1 11 16 9 2 21 1 12 22 10 2 22 2 13 14 11 1 23 2 18 21 12 1 24 1 19 23



1 1 13 1 1 24 2 1 14 1 2 21 3 1 15 1 3 23 4 2 16 1 4 6 5 1 17 2 5 18 6 1 18 2 7 10 7 1 19 2 8 20 8 2 20 1 9 14 9 2 21 1 11 15 10 2 22 2 12 17 11 2 23 2 13 22 12 1 24 2 16 19



Підсумковий тест 3. З’єднання провідників. Розрахунки електричних кіл. Робота і потужність струму. Закон Джоуля–Ленца. Варіант 1. 1. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 2. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу. 3. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 4. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 5. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 6. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 7. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 8. Потужність струму можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 9. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 10. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 11. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 12. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 13. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 14. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 15. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму.



16. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 17. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 18. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 19. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору. 20. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 21. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 22. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 23. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 24. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. Варіант 2. 1. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 2. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 3. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 4. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму. 5. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 6. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна.



7. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 8. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 9. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 10. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 11. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 12. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 13. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу. 14. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 15. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 16. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 17. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 18. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 19. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 20. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 21. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 22. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 23. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору. 24. Потужність струму можна визначити:



1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. Варіант 3. 1. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 2. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 3. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 4. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму. 5. Потужність струму можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 6. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 7. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 8. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 9. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 10. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 11. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 12. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу. 13. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 14. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору.



15. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 16. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 17. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 18. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 19. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 20. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 21. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 22. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 23. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 24. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. Варіант 4. 1. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 2. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 3. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 4. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 5. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 6. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму.



7. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 8. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 9. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 10. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 11. Потужність струму можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 12. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 13. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 14. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму. 15. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 16. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 17. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 18. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 19. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 20. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 21. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу. 22. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 23. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома.



24. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору. Варіант 5. 1. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 2. Потужність струму можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 3. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму. 4. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 5. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 6. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 7. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору. 8. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 9. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 10. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 11. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 12. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 13. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 14. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу.



15. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 16. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 17. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 18. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 19. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 20. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 21. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 22. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 23. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 24. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. Варіант 6. 1. Одиниця вимірювання потужності має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 2. Послідовне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 3. Потужність струму можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 4. В електронагрівальних приладах не допускається застосування конструкцій із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 5. Робота струму у споживачі струму відносно потужності цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 6. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом:



1 — прямо пропорційна силі струму; 2 — обернено пропорційна силі струму; 3 — прямо пропорційна квадрату сили струму; 4 — обернено пропорційна квадрату сили струму. 7. Напруга на кінцях ділянки кола, опір якої відомий, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 8. Потужність струму дорівнює: 1 — відношенню роботи до часу; 2 — добутку роботи і часу. 9. Кількість теплоти, яка виділяється у нагрівальному приладі, визначається за законом: 1 — Джоуля—Ленца; 2 — Кулона; 3 — Ома. 10. Робота струму дорівнює: 1 — відношенню потужності до часу; 2 — добутку потужності і часу. 11. Кількість теплоти, яка виділяється у провіднику зі струмом: 1 — прямо пропорційна опору провідника; 2 — обернено пропорційна опору; 3 — прямо пропорційна квадрату опору; 4 — обернено пропорційна квадрату опору. 12. Електричний опір можна визначити: 1 — діленням напруги на силу струму; 2 — діленням сили струму на напругу; 3 — множенням напруги на силу струму. 13. Опір металевого провідника в результаті його охолодження: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 14. Робота струму у споживачі струму відносно електричного опору цього споживача: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 15. З’єднання, у якому для знаходження еквівалентного опору слід додати значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 16. Одиниця вимірювання роботи струму має назву: 1 — ампер; 2 — ват; 3 — вольт; 4 — джоуль. 17. Паралельне з’єднання електричних ламп знайшло застосування: 1 — у гірляндах; 2 — у схемах освітлення; 3 — у схемах сигналізації. 18. Опір металевого провідника в результаті його нагрівання: 1 — збільшується; 2 — зменшується; 3 — не змінюється. 19. Дротяні резистори виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму. 20. З’єднання, у якому для знаходження оберненого до еквівалентного опору значення слід додати обернені значення всіх опорів, має назву: 1 — змішане; 2 — паралельне; 3 — послідовне. 21. Сила струму на ділянці електричного кола відносно напруги на кінцях цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. 22. Нагрівальні елементи для електронагрівальних приладів виготовляють із: 1 — заліза; 2 — манганіну; 3 — ніхрому; 4 — вольфраму.



23. Ізоляційні конструкції в електронагрівальних приладах найчастіше виготовляють із матеріалу, що має назву: 1 — азбест; 2 — деревина; 3 — карболіт; 4 — кераміка. 24. Сила струму на ділянці електричного кола відносно опору цієї ділянки: 1 — залежності не має; 2 — обернено пропорційна; 3 — прямо пропорційна. Підсумковий тест 3. Відповіді до варіанту 1.


1 2 13 2 1 24 2 1 14 2 2 12 3 3 15 3 3 13 4 3 16 1 4 23 5 2 17 4 5 20 6 1 18 2 6 10 7 2 19 1 7 17 8 3 20 1 8 16 9 3 21 1 9 14 10 3 22 3 11 22 11 2 23 2 15 19 12 2 24 4 18 21

Підсумковий тест 3. Відповіді до варіанту 2.


1 4 13 1 1 17 2 1 14 3 2 10 3 2 15 1 3 21 4 3 16 3 4 23 5 1 17 2 5 24 6 3 18 2 6 9 7 2 19 2 7 15 8 2 20 1 8 16 9 2 21 4 11 22 10 3 22 2 13 19 11 3 23 1 12 20 12 2 24 3 14 18





1 3 13 4 1 16 2 4 14 1 2 17 3 2 15 2 3 19 4 3 16 2 4 14 5 3 17 2 5 18 6 3 18 1 6 24 7 1 19 3 7 8 8 3 20 2 9 10 9 2 21 1 11 15 10 3 22 2 12 22 11 1 23 2 13 23 12 1 24 2 20 21



1 3 13 3 1 3 2 2 14 3 2 21 3 2 15 2 4 23 4 3 16 1 5 17 5 3 17 2 6 11 6 1 18 2 7 12 7 4 19 2 8 18 8 3 20 2 9 22 9 4 21 1 10 19 10 1 22 2 13 20 11 3 23 1 14 24 12 2 24 1 15 16





1 1 13 1 1 22 2 3 14 1 2 13 3 3 15 2 3 7 4 4 16 1 4 23 5 3 17 1 5 6 6 2 18 3 8 9 7 1 19 2 10 18 8 2 20 2 11 16 9 4 21 3 12 17 10 2 22 2 14 19 11 2 23 2 15 21 12 3 24 3 20 24



1 2 13 2 1 16 2 1 14 2 2 17 3 3 15 3 3 12 4 2 16 4 4 23 5 3 17 2 5 14 6 3 18 1 6 11 7 3 19 2 7 9 8 1 20 2 8 10 9 1 21 3 13 18 10 2 22 3 15 20 11 1 23 4 19 22 12 1 24 2 21 24

Documents

2009 О. В. Волинко З’єднання провідників. Робота ... · Завдання для тестового контролю знань з фізики: