МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

JI. Л. Товажнянський, В.Д. Солодкий,Ю.Г. Масікевич, В.П. Шапорев, В.Ф. Моісеєв

ЗАПОВІДНА С ПРАВА

Навчальний посібник

ХАРКІВ-2002

ББК 4.4ЗС 57

УДК 502.3 (075)

Рецензенти: В.О Кучерявий, професор, Український державнийлісотехнічний університет;А.Й. Швиденко, професор, Чернівецький національнийуніверситет

Гриф наданий Міністерством освіти і науки України,лист № 14/18.2-1190 від 07.06.02

Товажнянський Л.Л., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г., Шапорев В.П.,Моісеєв В.Ф.

С 57 Заповідна справа: Навч. посібник. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 240 с

ISBN 966-593-267-5

У посібнику висловлено стан заповідної справи в України, розглянуто рольта значення природно-заповідних територій та об'єктів у житті біосфери ісуспільства, йдеться про проблеми розвитку заповідної справи.

Табл. 3. Бібліогр. 23 назв. ББК 4.43

ISBN 966-593-267-5 © Л.Л. Товажнянський,© В.Д. Солодкий,© Ю.Г. Масікевич,© В.П. Шапорев,© В.Ф. Моісеєв, 2002

1. Роль та значення природно-заповіднихтериторій і об'єктів в житті біосфери

та суспільства

Кожного, хто приїжджає на нашу Українську землю, вражаєїї неповторна краса, мальовничі ландшафти, смарагдові шатилісів, різноманітність фауни та флори. А головне — природніумови України, родючість її земель, багатство надр — сприят-ливі для розвитку як аграрного та індустріального секторуекономіки. Тому проблема раціонального природокористуван-ня, збереження довкілля нашої країни, її унікальних територійта об'єктів набуває великого практичного значення.

Однією з найефективніших форм охорони цінних природнихоб'єктів і територій є їх заповідання — взяття під охоронудержави. Створення заповідних територій необхідне для збере-ження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальнихландшафтів, геологічних, палеонтологічних об'єктів тощо.Поряд з цим раціональне, невиснажливе використання природ-них ресурсів неможливе без наявності і вивчення її постійнихеталонів — заповідних об'єктів та територій. Вони дають змогувиявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнюватинедоторкану «дику» природу з окультуреним ландшафтом і, вкінцевому результаті, виробити стратегію екологічно збалан-сованого природокористування. Тобто охорона територій таоб'єктів природи шляхом їх заповідання має на меті не тількизбереження їх у недоторканому стані. При цьому ставлятьсязавдання значно ширші і відповідальніші — розв'язуються нау-кові, рекреаційні, еколого-освітні та виховні проблеми.

Зупиняючись на ролі та значенні природно-заповідних тери-торій і об'єктів в житті біосфери і суспільства слід виділити сімосновних аспектів в цьому плані. Насамперед всі природно-заповідні території та об'єкти є основою екологічної мережі якрегіонів так і України в цілому, що забезпечує їх екологічнурівновагу. До екологічної мережі входять природно-заповідні

З

території, що є її ядром, території, що охороняються — лісипершої групи, зелені зони міст, а також природна рослинність,яку людина використовує регламентовано — експлуатаційніліси, луки, пасовища тощо.

Ідея екологічної мережі — одна з найбільш фундаментальнихідей останніх десятиліть в сфері теоретичної та прикладноїекології — це своєрідна реакція на наслідки, викликані хаотич-ним і споживацьким розвитком суспільства, спроба принаймнічастково компенсувати втрати у природному довкіллі. її сутьполягає у створенні мережі з'єднаних між собою ділянок при-родних територій. Мережа включає «екологічні ядра» (заповіднітериторії), «живі екологічні коридори» — цінні природні ділян-ки, що поєднують між собою ядра, та «буферні зони» — тери-торії, які слугують захисту екоядр та екокоридорів від зовніш-нього впливу. Створення екологічної мережі дає змогу забезпе-чити збереження як біорізноманіття та екосистем в цілому, такі ценотичної повночленності, компонентів популяцій та збере-ження генофонду цінних представників фауни і флори зокрема.Тобто забезпечується регіональне збереження біорізноманіттята підтримується каркас «екологічних коридорів» в європейськійшкалі виміру. Створення української екологічної мережі є ос-новним елементом практичного впровадження екологічної сис-теми природокористування. Базою для створення екомережі єлісова, лісостепова та степова зони, долини рік першої величи-ни, окремі азональні та корінні природні утворення, зокрема,центри ендемізму (Карпати, Крим, Поділля) і реліктовості. Допереліку таких природних утворень можна віднести лісові,торфовоболотні, степові та лісостепові масиви, окремі при-родні комплекси, тобто всі ті території, що мають ландшафтно-природні особливості. Велике значення в фондуванні екомережіУкраїни має її транскордонний контекст, де визначальними єекологічні інтереси сусідніх держав, міжнародне значення тавплив на життя біосфери в цілому. Так, букові праліси накордоні з Румунією, Польщею та Словаччиною, болотні маси-ви долини Прип'яті на кордоні з Бєларуссю, лісові масиви — зРосією, степові — на кордоні з Молдовою, долини річок Дністра,

Дунаю, Дніпра, Пруту, Сяну, Західного Бугу, СіверськогоДінця забезпечують неперервність екокоридорів та цілісністькомплексів в європейському масштабі.

За визначенням Я. І. Мовчана, основоположника вчення проекомережу України, її структура складається з семи екокори-дорів — трьох широтних і чотирьох меридіальних, які покрива-ють ядра — території наявного природно-заповідного фонду йохоплюють, як вже було зазначено, буферні зони, репрезенто-вані лісами першої групи, зеленими зонами населених пунктів,лісопарковими та рекреаційними зонами. Ці екокоридори охоп-люють відповідно три природні зони (в широтному простя-ганні) і долини чотирьох головних водних артерій України (вмеридіальному та субмеридіальному простяганні). Широтнікоридори екомережі України: поліський (лісовий), карпатсько-галицько-слобожанський (лісостеповий), південноукраїнський(приморсько-степовий). Як вже було сказано, виділено чотиримеридіальних екокоридори України — Дністровський, Бузький,Дніпровський, Сіверсько-Донецький. Вони пов'язані із долина-ми рік і з'єднують різні зони впродовж тисяч кілометрів, забез-печуючи контакти різних біомів, в тому числі морських. Тобтомеридіональні екокоридори здатні виконувати подвійну функ-цію — як власне збереження екосистем, так і їх компонентівдолин рік у межах першої — третьої терас. Такі з'єднаня широт-них коридорів створюють мережу, що розташована на значнійтериторії України, і забезпечують високий рівень репрезента-тивності ландшафтних і біотичних комплексів, біорізноманіттяв цілому та його компонентів.

Природно-заповідні території та об'єкти виконують такожроль банку генофонду рослинного і тваринного світу. Сталевикористання біосфери в майбутньому залежить від збережен-ня для наступних поколінь всього генетичного різноманіттяпланети, а також її окремих регіонів, забезпечення умов дляеволюційного розвитку видів. Природно-заповідні територіївідіграють у вирішенні цієї проблеми особливу роль, через те,що вони створюються в першу чергу на ділянках, що відрізня-ються багатством флори і фауни, а також їх різноманіттям. Як

приклад в міжнародній та вітчизняній практиці для виборумісця природних заповідників є: оптимальне місце мешкання чимісцезростання для одного або декількох видів, що знаходятьсяпід загрозою зникнення; місця з максимальною різноманітністюфауни та флори; ділянки з максимальною ендемічністю; ділян-ки, на яких забезпечується максимально тривале збереженняоб'єктів біорізноманіття.

Необхідність збереження всіх видів тварин і рослин, які є напланеті, тобто збереження генофонду, що виник у процесі бага-томільйонної еволюції органічного світу сьогодні не викликаєсумніву. Адже інтенсивна господарська діяльність людини при-зводить до великого навантаження на природне середовище.Під впливом антропогенних факторів змінюються ландшафти,збіднюється рослинний і тваринний світ. У зв'язку з цим можевиникнути питання: чи можна взагалі зберегти всю різно-манітність живої природи в майбутньому? Відповідь на це можебути тільки одна — потрібно зберегти і можна зберегти, іголовна роль у цьому відводиться, насамперед, подальшомурозвитку заповідної справи, розширенню мережі природнихзаповідних об'єктів, взятих під спеціальну охорону держави.Так, у заповідниках різного типу не тільки зберігаються рідкісні,зникаючі, або нечисленні види рослин і тварин. Тут зберігаєтьсяприродний генофонд рослин і тварин, що є скарбницею природи.Минулі і наше покоління від диких тварин і рослин вивелисвійські тварини і культурні рослини. Хто сьогодні може перед-бачити, які потреби виникнуть у людства в майбутньому? Якісаме види тварин і рослин будуть включені в господарськийкругообіг? Тому наш обов'язок — зберегти для нащадків нетільки рідкісні, але й всі без винятку види рослин, тварин,мікроорганізмів.

Розумна діяльність людини в галузі охорони довкілля відвер-нула загрозу зникнення багатьох представників фауни і флорив різних районах нашої планети. Наприклад, відомо, що спільни-ми зусиллями ряду країн врятовано від загибелі як виду зубраєвропейського. На волі зубр перестав існувати, і його буловідтворено в зоопарках. Тепер загальна чисельність цих тва-

рин, розселених у різних заповідних територіях, перевищує двітисячі особин. Зокрема, тільки на території заказника «Зубро-виця» в Чернівецькій області їх нараховується 168 особин.

І взагалі, у тих випадках, коли чисельність будь-якого видутварин зменшується до катастрофічних розмірів, вживаютьсязаходи спрямовані на його захист і відтворення у природнихумовах, а також виживання й розмноження в неволі з наступноюйого реакліматизацією в місцях колишнього мешкання. Так, вдвадцятому столітті було збережено як вид європейськогобобра, білого носорога, бенгальського тигра, коня Пржевальсь-кого і т. д.

Практично вже сотні років різноманітні види рослин успішновідтворюються і розмножуються в ботанічних садах багатьохкраїн в умовах культури. Одним з перших на Україні розпочаві успішно проводить роботи по відтворенню видів, що майжезникли в природі, Центральний ботанічний сад Національноїакадемії Наук України. Протягом останніх десятирічь йогонауковцями були перенесені в культуру, а потім розповсюд-жені в місцях їх природного ареалу ряд цінних рослин. Якприклад можна назвати відновлення шляхом висіву насіння,зібраного з культивованих у ботсаду рослин: смілки південно-бузької на гранітах по берегах р. Південний Буг, астрагалушерстистоквітного — на лівобережжі Київської області тощо.Тому завдання ботанічних садів полягає у поглибленому вив-ченні біології різних видів рідкісних, зникаючих, ендемічних,реліктових, корисних дикорослих рослин; розробці ефективнихспособів їх розмноження, визначенні для них оптимальних запо-відних режимів. Для цього, крім природних непорушених тери-торій, можуть бути використані спеціально створені маточніділянки, а також штучні угрупування рослин за участю цихвидів, змодельовані за взірцем природних або скомпоновані зацільовим задумом учених.

Ботанічні сади дбають не тільки про збереження генофондукультурних рослин, збагачення їх асортименту шляхом акліма-тизації та виведення нових сортів, а й про збереження унікаль-ного генофонду представників місцевої природної флори, що

7

особливо характерно для ботанічного саду Чернівецького на-ціонального університету.

Аналогічну роль відіграють і зоологічні парки країни, на нихпокладається завдання всебічного вивчення біології диких тва-рин, колекціонування і збереження видів, що знаходяться підзагрозою зникнення.

Рослинність природно-заповідних територій є еталоном поряду параметрів — структурі біогруп, флористичного складупродуктивності в конкретних екологічних умовах. Тому необ-хідно зберегти території з максимальним різноманіттям еколо-гічних умов та різновидностей флори та фауни. Це значнопідвищує екологічну роль заповідних територій. Адже коженвид, являючись унікальним, має наукову цінність як тепер, такі в майбутньому. І зараз неможливо визначити напрям їх вико-ристання в майбутньому людиною та в народному господарстві.

Збереження рідкісних, типових та мальовничих ландшафтів.Особливе значення має спілкування людини з природою. Коженприродній регіон повинен максимально задовільняти потребилюдини для проживання і створювати необхідну комфортність.Тому найбільш мальовничі, естетично цінні ділянки природи, якправило, перебувають у природно-заповідному фонді і служатьестетичним, культурним та еколого-виховним цілям.

Ще на початку двадцятого сторіччя один із основополож-ників заповідної справи на Україні професор В. І. Талієв писав,що красу природи слід оберігати незалежно від вузькопрактич-них завдань. Проте зараз в зв'язку з наростаючою урбанізацієюпоняття «краса природи», набуває не тільки духовної, естетич-ної, але й матеріальної цінності. Практичні завдання сьогоден-ня мають на меті збереження відносно незайманих куточківприроди на території конкретних регіонів та організацію їхвідвідування. На Україні ці питання вирішуються шляхом ство-рення мережі національних природних парків, регіональнихландшафтних парків. Вони створюються для збереження при-родних комплексів, що мають особливу екологічну та естетич-ну цінність у зв'язку зі сприятливим поєднанням природних ікультурних ландшафтів. їх території використовуються в рек-

реаційних, еколого-освітніх і культурних цілях.Збереження «неживої природи» — геологічних та карстово-

спелеологічних заповідних об'єктів. Серед об'єктів та тери-торій природно-заповідного фонду особливе місце займаютьгеологічні та карстово-спелеологічні — свідки далеких геолог-ічних подій, що відбулися багато мільйонів і навіть мільярдівроків тому та відбуваються в даний час. Ці заповідні об'єктипри руйнуванні не можуть бути відновлені, тому вимагаютьдуже уважного і бережливого ставлення. На території України,яка має складну геологічну будову, виділено декілька крупнихсамостійних регіонів: Український щит з виходами на поверхнюдуже давніх (докембрійських) кристалічних порід; Волино-По-дільська та Скіфська плити; Львівсько-Волинська, Дніпровсь-ко-Донецька і Причорноморська долини, що заповнені осадко-вими відкладами товщиною в декілька, кілометрів; гірські спо-руди різного віку: Карпати, Складчата зона Добруджі, Кримськігори, Донецький кряж. Всі вони мають цінні та унікальні при-родні утворення, що підлягають заповіданню, — форми земноїповерхні і відшарування гірських порід, що найбільш виразноілюструють геологічну будову земної кори і природні процеси,що протікали в ній протягом усієї історії її розвитку.

Полігон для здійснення наукового моніторингу довкілля —важлива роль територій природозаповідного фонду. Саме вонидають можливість аналізувати і прогнозувати зміни у навко-лишньому середовищі. Зміни в природі мають подвійний харак-тер. Одні зумовлені природними факторами, що не залежать відлюдини. Ці зміни відбувалися ще до появи людини на Землі,відбуваються вони й зараз. Інші — антропічні — є прямимнаслідком діяльності людини. З розвитком науки і техніки вонистають дедалі помітнішими, перетворюються в глобальну силу.Тому на природно-заповідних територіях нашої країни вив-чається вплив антропогенних та природних факторів на екоси-стеми, проводяться спеціальні дослідження відповідно до про-грами екологічного моніторингу, що мають на меті:

• спостереження за мінливістю стану природного середови-ща з виділенням змін, викликаних антропогенними факторами;

• оцінка стану довкілля та антропогенних факторів, щовпливають на нього;

• прогноз зміни стану довкілля під впливом господарськоїдіяльності людини.

Для здійснення високоточного наукового моніторингу натериторіях природно-заповідного фонду виділяється абсолют-но заповідна зона, яка має бути повністю недоторкана, оскіль-ки саме тут виконується важлива робота по збереженню івідтворенню типових і унікальних екосистем, їх генетичногофонду. Як правило, на заповідних територіях розглядають про-цеси, що відбуваються без втручання або з незначним втручан-ням людини. Вони допомагають створювати оптимальні умо-ви, щоб уникнути шкідливих явищ у природі, вони вчать, якдодержувати законів єдності людини і природи. Тому одним знайважливіших завдань заповідної справи є створення такоїмережі біосферних та природних заповідників, національнихприродних парків, яка могла б зберегти в природному стані всінайтиповіші для кожної географічної зони (або регіону) незай-мані ділянки природи з їх природною рослинністю та дикимитваринами. Адже для того, щоб контролювати стан змін векосистемах, необхідно зберегти еталони природи. В порівнянніз ними повинні визначатися зміни на інших територіях, а такожступінь і спрямованість цих змін. Це допоможе визначити такзваний екологічний поріг, за межами якого зміни в екосистемахстають необоротними.

В мережі природно-заповідних територій зазначені функціїнайефективніше виконують біосферні заповідники. Програмарозвитку біосферних заповідників забезпечила можливості дляміжнародного співробітництва в трьох важливих напрямках:1) збереження біологічного різноманіття, 2) організація системизбору базових біологічних даних та 3) інтеграція впливу люди-ни на біологічні системи. Досвід підтверджує, що моніторинг вбіосферних заповідниках дасть можливість людині поліпшитиуправління біосферою, а його результати будуть широко вико-ристовуватися в різних напрямках людської діяльності. Аджесучасне розуміння поняття біосферного заповідника включає

10

як складові елементи охорону екосистем, еталонність для по-рівняння і можливість спостереження за такими методами зем-лекористування, при яких виявлено найкращі поєднання цихскладових в інтересах суспільства та довкілля.

Завдання наукового моніторингу, що здійснюється на при-родно-заповідних територіях, полягає у розробці методів об-ліку, відтворення і раціонального використання рослинних ітваринних ресурсів в господарському секторі економіки різнихгеографічних зон; заходів щодо охорони і відновлення чисель-ності рідкісних і зникаючих видів фауни та флори; заходів,спрямованих на збереження природних комплексів на заповід-них територіях; біологічних методів боротьби з шкідливимитваринами і рослинами; визначення ефективності і наслідківвикористання природних ресурсів на суміжних із заповіднимитериторіях тощо.

Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливихекологічних умов для здоров'я людини нерозривно пов'язані зрозвитком природно-заповідної справи. Адже рекреаційні ре-сурси і курортні зони — невід'ємна складова національнихприродних парків, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Причому доведено, що,наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій лісів,а також темпи росту значимості цих функцій значно вищі, ніжсировинних. Незаперечним є положення про те, що природоохо-ронні території надають значну користь безпосередньо чи опо-середковано для місцевої та національної економіки, форму-ють збалансоване ресурсозбереження, сприяють поліпшеннюстану навколишнього середовища і здоров'я людини. Це виднона прикладах функціонування оздоровчих закладів — рекреа-ційних ресурсів і курортних зон санаторіїв, будинків і базвідпочинку, пансіонатів та таборів, а також окремих природо-охоронних, рекреаційних територій. Серед основних позитив-них факторів природно-заповідних територій, що сприяютьохороні здоров'я людини, можна назвати:

• очищення повітря, абсорбування забрудників, забезпечен-ня чистоти та повноводності водних ресурсів;

11

• організація на території природозаповідного фонду табуферної зони оздоровчих установ, діяльність яких спрямованана фізичну реабілітацію населення;

• використання певних продуктів дикої природи, що засто-совуються в місцевих дієтах та нетрадиційній медицині, збере-ження генетичного банку для нових та відомих ліків;

• відпочинок серед незайманої природи, спостереження заоб'єктами природи збагачують і прикрашають життя людини,знімають стреси, підвищують ефективність у роботі;

• можливість інтегрувати природоохоронні проекти запові-дних територій із проектами збалансованого розвитку сільськоїмісцевості та сільського господарства, в результаті чого мож-на якісно вести сільськогосподарське виробництво та виробля-ти екологічно чисту продукцію.

Природно-заповідний фонд є базою еколого-просвітницькоїроботи. Здійснення екологічного виховання і природоохоронноїосвіти так як і збереження генофонду, еталонів природнихекосистем і підтримуванням екологічної рівноваги — одне ізосновних завдань природно-заповідних територій і об'єктів.Головні завдання еколого-просвітницької роботи:

• роз'яснювати унікальність та значення територій та об'єктівприродно-заповідного фонду для їх збереження і підтримки врегіонах та країні;

• інформувати населення про реальну екологічну обстанов-ку на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

• формувати доброзичливе ставлення населення до заповід-ної справи.

Таким чином, роль природно-заповідного фонду в життібіосфери та суспільства надзвичайно важлива та багатогран-на. Тому необхідно здійснювати постійну роботу щодо йогоохорони та розширення.

12

2. Базовий закон про природно-заповіднийфонд України

В минулі роки недостатньо враховувалось соціальне танаукове значення природно-заповідних територій, їх роль векологічному вихованні населення, здійснення рекреації тощо.У зв'язку з розвитком природно-заповідної справи назріла не-обхідність її правового обгрунтування і затвердження.

Закон «Про природно-заповідний фонд України», прийнятийВерховною Радою 16.06.1992 року, визначає правові основиорганізації, охорони, ефективного використання природно-за-повідного фонду України, відгворення цінних і унікальних при-родних комплексів та об'єктів.

У вступній частині Закону наголошено, що природно-запов-ідний фонд України становлять ділянки суші і водного просто-ру, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу приро-доохоронну, наукову, естетичну, рекреа-ційну та іншу цінністьі виділенні з метою збереження природної різноманітності лан-дшафтів, генофонду тваринного й рослинного світу, підтри-мання загального екологічного балансу та забезпечення фоно-вого моніторингу довкілля.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України»складається з одинадцяти розділів, а саме:

I. Загальні положення.II. Управління в галузі організації, охорони та використання

природно-заповідного фонду.III. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фон-

ДУ.

IV. Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідно-го фонду.

V. Науково-дослідні роботи на територіях та об'єктах при-родно-заповідного фонду.

VI. Економічне забезпечення організації і функціонуванняприродно-заповідного фонду.

13

VII. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

VIII. Порядок створення й оголошення територій та об'єктівприродно-заповідного фонду.

IX. Охорона територій та об'єктів природно-заповідногофонду, контроль за додержанням їх режиму.

X. Відповідальність за порушення законодавства про при-родно-заповідний фонд.

XI. Міжнародне співробітництво в галузі охорони і викори-стання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

В першому розділі Закону йдеться про класифікацію тери-торій та об'єктів природно-заповідного фонду ПЗФ).

Визначено правові засади функціонування територій таоб'єктів ПЗФ та їх форми власності.

У спеціальній статті наголошується на основних засобахзбереження територій та об'єктів ПЗФ, що забезпечується шля-хом:

- встановлення заповідного режиму;- організації систематичних спостережень за станом запові-

дного об'єкту;- здійснення комплексних досліджень з метою розробки нау-

кових основ збереження і раціонального використання об'єктівприродно-заповідного фонду;

- додержання вимог природоохоронного законодавства приздійсненні всіх видів діяльності на територіях і об'єктах ПЗФ;

- впровадження економічних важелів стимулювання їх охо-рони;

- здійснення державного та громадського контролю за до-держанням режиму їх охорони та використання;

- встановлення підвищеної відповідальності за порушеннярежиму охорони та використання територій об'єктів, а також їхзнищення та пошкодження.

Визначено, що території та об'єкти ПЗФ, за умови додержан-ня вимог законодавства, можуть використовуватися у приро-доохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та рекреаційнихі освітньо-виховних цілях, а також для потреб моніторингудовкілля.

14

Встановлені види використання, а також господарськадіяльність на територіях та об'єктах ПЗФ можуть здійснювати-ся лише за умови, що вони не суперечать їх цільовому призна-ченню.

У розділі «Управління в галузі організації, охорони та вико-ристання ПЗФ» вказується, що спеціально уповноваженим дер-жавним органом у цій галузі є Міністерство екології та природ-них ресурсів України.

Управління територіями та об'єктами ПЗФ, для яких нестворюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприєм-ствами, установами та організаціями, у віданні яких перебува-ють ці території та об'єкти.

Окремо визначено участь об'єднань громадян в управліннітериторіями та об'єктами ПЗФ.

У третьому розділі Закону дано визначення режиму тери-торій та об'єктів ПЗФ — це сукупність науково-обгрунтова-них екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовийстатус, призначення цих територій та об'єктів, характер допу-стимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтво-рення їх природних комплексів. Цей режим визначається з ура-хуванням класифікації та цільового призначення територій таоб'єктів ПЗФ.

Для забезпечення необхідного режиму охорони заповіднихприродних комплексів та об'єктів та запобігання негативноговпливу господарської діяльності на прилеглих до них територ-іях установлюються охоронні зони. їх розміри визначаютьсявідповідно до цільового призначення заповідних територій таоб'єктів на основі спеціальних обстежень ландшафтів та госпо-дарської діяльності на прилеглих територіях. Ці питання висв-ітлені в четвертому розділі закону.

П'ятий розділ закону — науково-дослідні роботи на терито-ріях та об'єктах природно-заповідного фонду. Вони проводять-ся з метою вивчення природних процесів, забезпечення пост-ійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозуван-ня, розробки наукових основ охорони, відтворення і викорис-тання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.

15

Основною формою узагальнення науково-дослідних робітна територіях та об'єктах ПЗФ, є їх Літопис природи, матеріалиякого використовуються для оцінки стану довкілля, розробкизаходів щодо його охорони, ефективного використання природ-них ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

В шостому розділі Закону «Економічне забезпечення орган-ізації і функціонування природно-заповідного фонду» йдетьсяпро економічне обгрунтування і оцінку територій та об'єктівПЗФ, фінансування заходів щодо заповідних об'єктів, а такожпро екологічні фонди об'єктів ПЗФ, тощо.

Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФобумовлюється в сьомому розділі Закону. Зокрема тут сказа-но, що підготовка і подання клопотань про організацію тери-торій та об'єктів ПЗФ можуть здійснюватися органами Міне-коресурсів України,науковими установами, природоохорон-ними громадськими об'єнаннями або іншими заінтересованимипідприємствами, установами, організаціями та громадянами.Клопотання подається в органи Мінекоресурсів України і маємістити обгрунтування необхідності створення заповідногооб'єкту певної категорії, характеристику природоохоронної,наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів таоб'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості промісцезнаходження, розміри, характер використання, власниківта користувачів природних ресурсів, а також відповідний кар-тографічний матеріал.

Рішення про створення територій та об'єктів ПЗФ загально-державного значення приймаються Президентом України, місце-вого значення — обласними радами.

Восьмий розділ Закону регламентує державний кадастр те-риторій та об'єктів ПЗФ. Тут визначено, що державний кадастрПЗФ є системою необхідних і достовірних відомостей про при-родні, наукові, правові та інші характеристики територій таоб'єктів, що входять до складу ПЗФ. Він ведеться з метоюоцінки складу та перспектив розвитку Па об'єтану, органі-зації охорони, й ефективного використання, планування науко-вих досліджень, розміщення продуктивних сил тощо. Держав-ний кадастр ПЗФ містить відомості про правовий статус, на-

16

лежність, режим, географічне положення, кількісні і якісні ха-рактеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну,наукову, освітню, виховну, рекреаційну та іншу цінність.

В цьому ж розділі викладено порядок ведення кадаструтериторій та об'єктів ПЗФ. Визначено, що кадастр ведетьсяМінекоресурсів України за рахунок державного бюджету.

В дев'ятому розділі Закону «Охорона територій та об'єктівприродно-заповідного фонду» визначено принципи організаціїохорони ПЗФ, склад і повноваження відповідних служб, такожйдеться про державний та громадський контроль на природо-охоронних територіях та об'єктах. Зокрема сказано, що охоро-на територій і об'єктів ПЗФ де є адміністрації, покладаються наслужби їх охорони, що створюються у складі цих адмініст-рацій. Охорона територій та об'єктів інших категорій ПЗФпокладається на підприємства, установи та організації у віданніяких вони перебувають. Державний контроль за додержаннямзаповідного режиму здійснюється Мінекоресурсів України таіншими спеціально уповноваженими органами, громадськийконтроль здійснюється відповідно до Положення про громадсь-кий контроль у галузі охорони довкілля.

Відповідальність за порушення законодавства про природ-но-заповідний фонд висвітлено в десятому розділі Закону. Тутзокрема сказано, що ці порушення тягнуть за собою дисциплі-нарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відпові-дальність, визначено особливості застосування відповідаль-ності, та вказані види порушень, за скоєння яких винні притягу-ються до відповідальності.

Заключний, десятий розділ Закону — «Міжнародне співроб-ітництво в галузі охорони, і використання територій та об'єктів,природно-заповідного фонду» розкриває основні форми співро-бітництва — з цією метою розробляються і реалізуються міжна-родні наукові та науково-технічні програми, забезпечуєтьсяобмін науковою інформацією, створюються на суміжних тери-торіях заповідні об'єкти та території, організовується спільнапідготовка науковців і фахівців, еколого-виховна та видавни-ча діяльність.

Прийняття Закону «Про природно-заповідний Фонд Украї-ни» забезпечує збереження заповідних територій — унікальнихта цінних об'єктів як національного надбання, щодо якоговстановлений особливий режим охорони, відтворення і викори-стання на рівні світових стандартів. Україна розглядає свійприродно-заповідний фонд як складову частину світової систе-ми природних територій та об'єктів, що перебувають під особ-ливою охороною і це підтверджується чинним законодавством.

18

3. Стан заповідної справи в Україні

В результаті людської діяльності та техногенного впливувідбуваються незворотні зміни природних екологічних систем.У зв'язку з цим особливого значення набувають підтриманняприродного ходу основних екологічних процесів, збереженняунікальних та типових екологічних систем, всього різноманіт-тя генетичних ресурсів біосфери, які нині перебувають підзагрозою знищення через надмірну експлуатацію природнихресурсів.

Здебільшого безсистемний техногенний вплив призвів дозначного руйнування навколишнього природного середовища,значною мірою позначився на генофонді природи України. Насьогодні збереглося близько ЗО відсотків природної рослин-ності, яка знаходиться на різних стадіях трансформації. Особ-ливу тривогу викликає стан справ із збереженням генофондурідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення,видів тварин і рослин. Вони занесені до Червоної книги Україниі взяті під особливу охорону держави.

Найефективнішим засобом охорони видів тваринного і рос-линного світу, унікальних та типових природних комплексів єрозширення та підвищення репрезентативності мережі природ-но-заповідного фонду.

Організаційно-правові основи ведення заповідної справивизначено Законом України «Про природно-заповідний фондУкраїни» та актами законодавства, прийнятими відповідно донього. Природно-заповідний фонд України розглядається якскладова частина світової системи природних територій таоб'єктів, що перебувають під особливою охороною, і включає6721 територію та об'єкти загальною площею 2504,5 тис. га,що становить 4,07% площі України. До складу природно-запо-відного фонду України входять 16 природних і 4 біосфернихзаповідники, 11 національних природних парків, 281 заказник,132 пам'ятки природи, 17 ботанічних садів, 7 зоологічних парків,

19

Структура природно-заповідного фонду України

Категорія

Заповідники:

Біосферні:

Природні:

Національні природні парки:

Заказники:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Пам'ятки природи:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Ботанічні сади:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Зоологічні парки:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Дендрологічні парки:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Регіональні ландшафтніпарки:

Заповідні урочища:

ВСЬОГО:

Загальнодержавного значення:

Місцевого значення:

Кількість

20

4

16

11

2372

281

2091

2963

132

2831

22

17

5

12

7

5

34

19

15

514

88

426

27

746

6721

575

6146

Площа(га)

3874см

226718,9

160700,7

599509,0

991719,2

344811,1

646908,1

20558,2

5741,6

14816,6

2020,1

1928,5

91,6

432,1

119,6

312,5

1415,6

1339,0

76,6

12159,6

4674,9

7484

410760,1

78578,7

2504572,2

130,01

11590,01

% відзагальної

площі ПЗФ

15,50

9,10

6,40

23,90

39,60

13,80

25,80

0,80

0,20

0,60

0,080

0,078

0,002

0,02

0,005

0,015

0,057

0,05

0,007

0,50

0,20

0,30

16,40

3,10

100,00

53,4

46,6

% відтериторіїУкраїни

0,64

0,37

0,27

0,93

1,74

0,60

1,14

0,030

0,009

0,021

0,0033

0,0032

0,0001

0,00007

0,00002

0,00005

0,0023

0,0022

0,0001

0,020

0,008

0,012

0,68

0,13

4,07

2,19

1,88

20

Перелік заповідників та національних природнихпарків України.

Назва Рік заснування Загальна площа,га

Кількість видів,що входятьдо Червоної книги

Флори Фауни

Біосферні заповідники

"Асканія-нова"

Чорноморський

КарпатськийДунайський

1985

1985

19931998

33307

89129

5788046403

22

24

928

41

69

74

61

Природні заповідники

Кримський

КанівськийУкраїнський степовий

Луганський

Поліський

Ялтинський гірсько-лісовий

Мис Март'ян

КарадазькийРозточчяМедобори

Дніпровсько-Орільський

Єланецький степГоргани

Казантипський

Опукський

Рівненський

19231923

1961

1968

1968

1973

1973

19791984

1990

1990

19961996

1998

1998

1999

44175

2049

2768

1576

20104

14523

240

28552080

10455

3766

16765344

450

1592

47047

7926

46

32

17

82

36

7732

29

25

17

15

18

23

13

5374

25

19

53

36

35

8319

20

54

7720

28

9

25

Національні природні парки

Карпатський

Шацький

Синевир

Азово-Сиваський

Вижницький

Подільські ТовтриСвяті Гори

Яворівський

Деснянсько-СтарогутськийУжанськийСколівські бескиди

1980

1983

19891993

1995

19961997

1998

1999

1999

1999

50303

32515

4040052154

7928

261316

40589

7079

16215

39159

35684

78

32

407

34

60

48

40

18

40

50

18

33

2218

19

7950

27

24

10

12

21

19 дендрологічних парків, 88 — парків-пам'яток садово-парко-вого мистецтва загальнодержавного значення та 6146 об'єктівмісцевого значення загальною площею 1159,0 тис. га. За ос-танні 6 років (у порівнянні з 1993) площа природно-заповідногофонду зросла на 1139, 2 тис. га.

В складі території природно-заповідного фонду на долюокремих категорій припадає: природних заповідників — 6,4%,біосферних заповідників — 9,1 національних природних парків— 23,9, заказників — 39,6, пам'яток природи — 0,8, ботанічнихсадів — 0,1, дендрологічних парків — 0,06, парків-пам'ятоксадово-паркового мистецтва — 0,5, регіональних ландшафт-них парків — 16,4 та заповідних урочищ — 3,1%.

Концепція розвитку заповідної справи України передбачаєзростання її суспільного значення для держави та народу, опти-мізацію і розширення системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення охорони біологічногорізноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, спри-яння підтриманню екологічноїрівноваги на її території, зміцненнябази для проведення моніторингу навколишнього природногосередовища, наукових досліджень, екологічного та патріотич-ного виховання громадян.

Розвиток заповідної справи в Україні забезпечується на ос-нові вирішення таких першочергових завдань:

збільшення площі територій та об'єктів природно-заповідно-го фонду як важливого інтегрального екологічного показника,забезпечення репрезентативності природно заповідного фондуза флористичною, ценотичною, фауністичною, геологічною,ґрунтознавчою, ландшафтною та іншими екологічними озна-ками;

пріоритетного розвитку груп об'єктів високої категорії за-повідності, насамперед багатофункціональних (національнихприродних парків, біосферних заповідників), створення їх урегіонах недостатньо представлених у природно-заповіднихфондах, оптимізації меж існуючих об'єктів природно-заповід-ного фонду з метою поліпшення умов для збереження заповід-них природних комплексів;

22

розширення мережі територій та об'єктів природно-заповід-ного фонду, які, крім збереження генофонду, ценофонду, фаун-істичних, ландшафтних та інших природних комплексів, спри-яння підтриманню екологічної рівноваги, передбачають такожпроведення екологічного та краєзнавчого виховання, регла-ментованого відпочинку на природі;

розвитку мережі території та об'єктів природно-заповідногофонду, у яких поєднуються завдання охорони об'єктів природиі культури;

формування загальнодержавної територіальної комплексноїсистеми охорони навколишнього природного середовища наоснові поєднання територій та об'єктів природно-заповідногофонду з іншими територіями, що особливо охороняються;

запровадження регулярного наукового аналізу стану при-родно-заповідного фонду;

розвитку та підвищення ефективності участі України у міжна-родному співробітництві у сфері заповідної справи, створенняміжнародних багатофункціональних заповідних об'єктів;

поліпшення фінансового, матеріально-технічного та право-вого забезпечення розвитку заповідної справи, посилення відпо-відальності за порушення режиму заповідних територій;

органічного поєднання завдань розвитку заповідної справи зсистемою освіти, екологічного та патріотичного виховання.

Особливе значення для подальшого розвитку заповідної спра-ви мають наукові дослідження з таких проблем:

вдосконалення економічних, правових, екологічних та орган-ізаційних засобів збереження та відновлення біологічного різно-маніття, природних комплексів та об'єктів, що перебувають вумовах неоднакового ступеня антропогенної зміненості та впли-ву різних типів господарської діяльності;

розроблення критеріїв наукової, екологічної, рекреаційної ісоціальної оцінки території та об'єктів природно-заповідногофонду;

проведення середньо- і великомасштабного вивчення та кар-тографування природних комплексів та їх компонентів дляздійснення комплексного моніторингу стану території природ-

23

но-заповідного фонду, розробки наукових основ охорони на-вколишнього природного середовища, збереження різних типівприродних комплексів, створення геоінформаційних систем;

поглиблення наукових основ збереження і розведення у штуч-них умовах рідкісних видів фауни і флори з метою їх наступноїреінтродукції та введення в культуру, створення необхіднихдля цього спеціальних розплідників та розсадників.

Мережа територій та об'єктів природно-заповідного фондурозширяється за рахунок мінімально антропогенне порушенихземель та акваторій, а також тих, на яких ширше представленівиди тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, тарідкісні рослини угруповання, занесені до Зеленої книги Украї-ни. Ведеться робота, щоб у кожній фізико-географічній провінціїбув щонайменше один природний, біосферний заповідник абонаціональний природний чи регіональний ландшафтний парк,де охорона природних комплексів і збереження екологічноїрівно-ваги поєднуватимуться із організованими формами підготовкикадрів, екологічного виховання, екологічного туризму, регла-ментованого відпочинку на природі.

В Україні ведуться додаткові наукові дослідження з метоювивчення можливості заповідання великих та малих річок, морсь-ких акваторій, територій, де представлені типові грунти, шля-хом включення найбільш цінних ділянок до природно-заповід-ного фонду.

Значна увага надається формуванню на базі природнихзаповідників, національних природних парків та інших запові-дних територій системи полігонів для моніторингу навколиш-нього природного середовища, створенню біосферних заповід-ників у складі їх міжнародної мережі.

Намічається також розширення існуючих територій таоб'єктів природно-заповідного фонду з метою збереження при-леглих до них та інших цінних у екологічному відношеннітериторій та акваторії у дельті Дунаю, на північному узбе-режжі Чорного та Азовського морів, у тому числі Бердянської,Обитічної, Білосарайської та Кривої кіс, у районі Шацьких озерта в інших регіонах.24

Подальшого розвитку набуває резервування особливо цінниху науковому та екологічному відношенні території для наступ-ного заповідання.

Розвиток мережі природно-заповідного фонду забезпечуєть-ся у поєднанні з оптимізацією структури інших територій, щоособливо охороняється і мають екологічні, захисні функції (ліси1 групи, зелені зони міст та селищ міського типу, водоохороннізони, полезахисні лісосмуги та інші), з метою формування зурахуванням ландшафтних умов, структури гідрологічнихбасейнів, дина-мічних та інших особливостей природних комп-лексів територіальної основи загальнодержавної системи охо-рони навколишнього природного середовища, у якій особливоцінні у екологічному відношенні території («екологічні ядра»)з'єднуються між собою «екологічними коридорами», в томучислі транснаціональними. Це має особливе значення для збере-ження біологічного різноманіття, шляхів міграції тварин, стаб-ілізації екологічної обстановки, запобігання розвиткові неспри-ятливих природних процесів.

Здійснення моніторингу довкілля передбачає формуваннятакої мережі територій та об'єктів природно-заповідного фон-ду, яка б враховувала територіальні та часові зміни екосистему межах країни та тенденції глобальних змін біосфери. Цясистема повинна відображати фоновий, еталонний стан навко-лишнього природного середовища, регіональні особливості, ди-ференціацію ландшафтів та інших природних комплексів,ступінь їх антропогенної трансформації, врахувати особли-вості динаміки, сприяти поліпшенню прогнозування змін нарізних рівнях організації екологічних систем моніторингу дов-кілля України. Для цього в межах територій природно-заповід-ного фонду визначаються місця розташування спеціальнихполігонів, для яких передбачається в створення докладних лан-дшафтних, геоботанічних та інших спеціальних екологічнихкарт, геоінформаційних системі, а також закладання екологіч-них профілів, пробних площ, які репрезентуватимуть все різно-маніття природних комплексів та об'єктів, їх просторово-ча-сові особливості з метою організації на них спеціальних стаці-онарних комплексних досліджень.

25

Система заходів збереження унікальних і типових ландшафтів,інших природних комплексів, біологічного різноманіття, в томучислі генофонду рослинного і тваринного світу, підвищення ролізаповідних територій у розробці наукових основ раціональногоприродокористування та охорони природи, розвитку природо-знавчих наук, здійснення моніторингу навколишнього природ-ного середовища, підготовки висококваліфікованих фахівців,екологічне та патріотичне виховання громадян здійснюєтьсязгідно програми перспективного розвитку заповідної справи вУкраїні, що затверджено Верховною Радою України 4 вересня1994 року.

Метою цієї програми є поліпшення умов для збереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду як націо-нального надбання, забезпечення подальшого науково обгрун-тованого розвитку заповідної справи в Україні на основі виз-нання її соціального, економічного та екологічного значення.

Програма передбачає розв'язання таких основних завдань:- визначення стратегії розвитку заповідної справи;- зміцнення наукових, організаційних, правових, фінансо-

вих, матеріально-технічних та інших засад розвитку заповідноїсправи;

- оптимізацій) мережі природних і біосферних заповідників,національних природних парків, територій та об'єктів природ-но-заповідного фонду інших категорій;

- активізацію наукових досліджень на базі заповідних тери-торій, посилення ролі Національної академії Наук України іМіністерства екології та природних ресурсів у науково-мето-дичному забезпеченні та координації роботи заповідників інаціональних природних парків, розробці наукових та органі-заційних засад заповідної справи;

- сприяння підвищенню ролі заповідної справи у екологічно-му та патріотичному вихованні громадян та підготовці фахівців,входженню України до міжнародної системи співробітництва зпитань розвитку заповідної справи.

Програма грунтується на аналізі розвитку заповідної спра-ви в Україні та інших державах, вимогах відповідних міжнарод-но-правових актів та рекомендаціях міжнародних організацій.

26

Державне управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду України здійснює Головне управління на-ціональних природних парків і заповідної справи Міністерстваекології та природних ресурсів, яке тривалий час очолювавфундатор заповідної справи нашої держави М. П. Стеценко —донедавна заступник Міністра екології та природних ресурсівУкраїни.

Основним завданням Головного управління є:- забезпечення проведення державної політики у галузі охо-

рони, розвитку та ефективного використання природних і біос-ферних заповідників, національних природних парків, тери-торій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій;

керівництво заповідною справою в Україні;здійснення державного управління в галузі охорони, відтво-

рення та регулювання використання природних ресурсів у ме-жах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, запро-вадження економічних важелів стимулювання їх охорони; коор-динація діяльності у цій галузі;

організація, здійснення і координація робіт щодо збереженняунікальних та типових природних комплексів і об'єктів, якімають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекре-аційне та інше значення.

Головне управління відповідно до покладених на нього зав-дань:

1) організує і здійснює методичне керівництво веденнямзаповідної справи, координує роботу заповідників і національ-них природних парків та інших установ природно-заповідногофонду, незалежно від їх підпорядкування;

2) готує пропозиції з основних напрямів державної політикищодо організації, охорони і ефективного використання тери-торій та об'єктів природно-заповідного фонду;

3) формує у взаємодії з Мінекономіки, Мінфіном та іншимизаінтерисованики міністерствами і відомствами проекти обсягівдержавних централізованих капітальних вкладень і бюджетнихкоштів на проведення заходів, спрямованих на збереження тарозвиток природно-заповідного фонду, і подає їх на розгляд відповід-

27

ним державним органам; контролює ефективність використан-ня цих коштів;

4) здійснює функції замовника виконання заходів щодо збе-реження та розвитку природно-заповідного фонду, які фінансу-ються за рахунок державного бюджету;

5) організує підготовку і перепідготовку кадрів природнихта біосферних заповідників і національних природних парків;

6) організує вивчення, узагальнення і впровадження вітчиз-няного та зарубіжного досвіду у сфері заповідної справи, сприяєрозвитку і підвищенню ефективності участі України у міжна-родному співробітництві в цій сфері;

7) здійснює керівництво, фінансування і контроль за діяльн-істю підпорядкованих Мінекобезпеки природних і біосфернихзаповідників, національних природних парків та інших установприродно-заповідного фонду, узгоджує положення про них таподає пропозиції Міністерству щодо призначення їх керівників.

Головне управління під час виконання покладених на ньогофункцій взаємодіє з органами державної виконавчої влади,місцевого самоврядування, а також з відповідними установамиінших держав, науковими товариствами, громадськими орган-ізаціями.

Головне управління має право:1) брати участь у розгляді органами державної виконавчої

влади, місцевого самоврядування питань що належать до йогокомпетенції, вносити у встановленому порядку на розгляд цихорганів пропозиції щодо організації, охорони і використаннятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду;

2) заслуховувати доповіді керівників природних і біосфер-них заповідників, національних природних парків, інших уста-нов природно-заповідного фонду з питань що належать до йогокомпетенції;

3)створювати робочі групи для розроблення пропозицій щодозабезпечення науково обгрунтованого розвитку заповідної спра-ви та розв'язання проблем у цій сфері;

4) у встановленому порядку вирішувати питання про притягнен-ня порушників законодавства про охорону навколишнього при-родного середовища до відповідальності;

28

5) одержувати безплатно від органів державної виконавчоївлади, підприємств, установ та організацій інформацію, необ-хідну для виконання покладених на нього завдань;

6) у встановленому порядку здійснювати міжнародне співро-бітництво з питань що належать до його компетенції.

Головне управління у межах своєї компетенції на основі і навиконання чинного законодавства видає накази, обов'язковідля виконання установами природно-заповідного фонду,підприємствами, організаціями і установами, у віданні якихперебувають території та об'єкти природно-заповідного фон-

ду.

29

4. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України

У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фондУкраїни» до природно-заповідного фонду належать:

природні території та об'єкти — природні заповідники, біос-ферні заповідники, національні природні парки, регіональні лан-дшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочи-ща;

штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічніпарки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового ми-стецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічніпарки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежновід їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодер-жавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних ком-плексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ят-ками природи мети і необ-хідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, за-гальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні,гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоо-логічні, гідрологічні та геологічні.

Природні заповідники — природоохоронні, науково-дослідніустанови загальнодержавного значення, що створюються зметою збереження в природному стані типових або унікальнихдля даної ландшафтної зони природних комплексів з усієюсукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів іявищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охоро-ни навколишнього природного середовища, ефективного вико-ристання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ре-сурсами повністю вилучаються з господарського використан-

30

ня і надаються заповідникам у порядку, встановленому законо-давством України.

Основними завданнями природних заповідників є збережен-ня природних комплексів та об'єктів на їх території, проведеннянаукових досліджень, спостережень за станом навколишньогоприродного середовища, розробка на їх основі природоохорон-них рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння упідготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охоронинавколишнього природного середовища та заповідної справи.

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовомупризначенню заповідника, порушує природний розвиток про-цесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на йогоприродні комплекси та об'єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транс-порту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповід-ників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку насе-лення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніхосіб, прогін домашніх тварин, пересування механічних транс-портних засобів, (за винятком шляхів загального користуван-ня), лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрівнад землею, подолання літаками звукового бар'єру над терито-рією заповідника та інші види штучного шумового впливу, щоперевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин,порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, руй-нування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів,усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав,лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасанняхудоби, вилов і знищення звірів і птахів, порушення умов їхоселення, гніздування, інші види користування рослинним ітваринним світом, що призводять до порушення природнихкомплексів;

мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин ірослин, проведення заходів з метою збільшення чисельностіокремих видів тварин понад допустиму науковообгрунтовану

31

ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, завинятком матеріалів, необхідних для виконання наукових дос-ліджень.

Для збереження і відтворення корінних природних комп-лексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання іншихзавдань у природному заповіднику відповідно до проекту орган-ізації його території та охорони природних комплексів допус-кається:

— виконання відновлювальних робіт на землях з порушени-ми корінними природними комплексами, а також здійсненнязаходів щодо запобігання змінам природних комплексів запов-ідника внаслідок антропогенного впливу; — відновлення гідро-логічного режиму, збереження та відновлення рослинних угру-повань, що історично склалися, видів рослин і тварин, якізникають, тощо;

— здійснення протипожежних і санітарних заходів, що непорушують режиму заповідника; спорудження у встановлено-му порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для викори-стання поставлених перед заповідником завдань; збір колекцій-них та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених плана-ми довгострокових стаціонарних наукових досліджень, прове-дення екологічної освітньо-виховної роботи.

Проекти організації території природних заповідників таохорони їх природних комплексів розробляються спеціалізова-ними проектними організаціями і затверджуються Міністер-ством екології та природних ресурсів України.

В разі термінової необхідності за клопотанням науково-технічної ради природного заповідника з дозволу Міністерстваекології та природних ресурсів України на території природно-го заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охо-рону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихій-ного лиха та ін.

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дос-лідними установами міжнародного значення, що створюютьсяз метою збереження в природному стані найбільш типових

32

природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологіч-ного моніторингу, вивчення навколишнього природного сере-довища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних запо-відників, національних природних парків з включенням до їхскладу територій та об'єктів природно-заповідного фонду іншихкатегорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальноїмережі біосферних заповідників.

Для біосферних заповідників установлюється диференційо-ваний режим охорони, відтворення та використання природнихкомплексів згідно з функціональними зонуванням:

заповідна зона — включає території, призначенні для збере-ження і відновлення найбільш цінних природних та мінімальнопорушених антропогенними факторами природних комплексів,генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначаєть-ся відповідно до вимог, встановлених для природних заповід-ників;

буферна зона — включає території, виділені з метою запоб-ігання негативного впливу за заповідну зону господарськоїдіяльності на прилеглих територіях; її режим та порядок ство-рення визначаються відповідно до вимог, встановлених дляохорони зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів — включає території тра-диційного землекористування, лісокористування, водокорис-тування, місці поселення рекреації та інших видів господарсь-кої діяльності.

У межах території біосферних заповідників можуть виділя-тися зони регульованого заповідного режиму, до складу якихвключаються регіональні ландшафтні парки, заказники, за-повідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреацій-ними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загаль-нодержавного значення, що створюються з метою збереження,відтворення і ефективного використання природних комплексівта об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу,історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

33

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ре-сурсами та об'єктами вилучаються з господарського викори-стання і надаються національним природним паркам у встанов-леному порядку.

До складу територій національних природних парків можутьвключатися ділянки землі та водного простору інших земле-власників та землекористувачів.

На національні природні парки покладається виконання та-ких основних завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комп-лексів та об'єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку таінших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з до-держанням режиму охорони заповідних державних комплексівта об'єктів;

проведення наукових досліджень природних комплексів та їхзмін в умовах рекреаційного використання, розробка науковихрекомендацій з питань охорони навколишнього природногосередовища та ефективного використання природних ресурсів;

проведення екологічної освітньо-виховної роботи.На території національних природних парків з урахуванням

природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, істори-ко-культурної та інших цінностей природних комплексів таоб'єктів, їх особливостей встановлюється диференційованийрежим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно зфункціональним зонуванням:

заповідна зона — призначена для охорони та відновленнянайбільш цінних природних комплексів, режим якої визначаєть-ся відповідно до вимог, встановлених для природних заповід-ників;

зона регульованої рекреації — в її межах проводиться коротко-строковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливомальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштуван-ня та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологі-чних стежок, тут забороняються рубки лісу головного користу-вання, промислове рибальство та мисливство, інша діяльність,

34

яка може негативно вплинути на стан природних комплексів таоб'єктів заповідної зони;

зона стаціонарної рекреації — призначена для розміщенняготелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговуваннявідвідувачів парку;

господарська зона — у її межах проводиться господарськадіяльність, спрямована на виконання покладених на парк зав-дань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального при-значення парку, а також землі інших землевласників та земле-користувачів, включені до складу парку, на яких господарськадіяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодоохорони навколишнього природного середовища.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рек-реації та господарської зони забороняється будь-яка діяльністьяка призводить або може призвести до погіршення стану навко-лишнього природного середовища та зниження рекреаційноїцінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рек-реаційна та інша діяльність на його території провадятьсявідповідно до Положення про національний природний парк таПроекту організації території національного природного пар-ку, охорони, відтворення та рекреаційного використання йогоприродних комплексів і об'єктів, що затверджується КабінетомМіністрів України.

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекре-аційними установами місцевого чи регіонального значення, щостворюються з метою збереження в природному стані типовихабо унікальних природних комплексів та об'єктів, а такожзабезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило,без вилучення земельних ділянок, водних та інших природнихоб'єктів у їх власників або користувачів.

В разі необхідності вилучення земельних ділянок, водних таінших природних об'єктів для потреб регіональних ландшафт-них парків провадиться в порядку, встановленому законодав-ством України.

35

На регіональні ландшафтні парки покладається виконаннятаких завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комп-лексів та об'єктів;

створення умов для ефективного туризму, відпочинку таінших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з до-держанням режиму охорони заповідних природних комплексів іоб'єктів;

сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.На території регіональних ландшафтних парків з урахуван-

ням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, істо-рико-культурної та інших цінностей природних комплексів таоб'єктів, їх особливостей може проводитися зонування з ураху-ванням вимог, встановлених для територій національних при-родних парків.

Проект організації території регіонального ландшафтногопарку, охорони відтворення та рекреаційного використанняйого природних комплексів та об'єктів та порядок його реалі-зації затверджуються державним органом, який прийняв рішен-ня про організацію парку.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) зметою збереження і відтворення природних комплексів чи їхприродних компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земель-них ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власниківабо користувачів.

На території заказника обмежується або забороняєтьсядіяльність, що суперечить цілям і завданням передбаченим по-ложенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечитьцілям і завданням заказника, проводиться з додержанням за-гальних вимог щодо охорони навколишнього природного се-редовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних таінших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть насебе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони тазбереження.

36

Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні при-родні утворення, що мають особливе природоохоронне, науко-ве, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх уприродному стані.

Оголошення пам'яток природи провадиться без вилученняземельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їхвласників або користувачів.

На території пам'яток природи забороняється будь якадіяльність, що загрожує збереженню або призводить до дегра-дації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі природних ділянок, водних таінших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи,беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охо-рони та збереження.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, бо-лотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важли-ве наукове, природоохорронне та естетичне значення, метоюзбереження їх у природному стані.

Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилученняземельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їхвласників або користувачів.

На території заповідних урочищ забороняється будь-якадіяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються уприродних комплексах, включених до їх складу, відповідно довимог, встановлених для природних запові-дників.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних таінших природних об'єктів, оголошених заповідними урочища-ми, беруть на себе збов'язання щодо забезпечення режиму їхохорони та збереження.

Ботанічні сади створюються з метою збереження , вивчення,акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах таефективного господарського використання рідкісних і типовихвидів місцевої і світової флори шляхом створення, поповненнята збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчаль-ної і освітньої роботи.

Ботанічні сади загальнодержавного значення науково-досл-ідними природоохоронними установами.

37

Ботанічним садам місцевого значення у встановленому по-рядку може бути надано статус науково-дослідної установи.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ре-сурсами вилучаються з господарського використання ї нада-ються ботанічним садам.

На території ботанічних садів забороняється будь-якадіяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на нихзавдань і загрожує збереженню колекцій флори.

У межах ботанічних садів для забезпечення необхідного ре-жиму охорони та ефективного використання можуть бути вид-ілені зони:

експозиційна — її відвідування дозволяється в порядку, щовстановлюється адміністрацією ботанічного саду;

наукова — до складу зони входять колекції, експеримен-тальні ділянки тощо, на відвідування її мають право лишеспівробітники ботанічного саду у зв'язку з виконанням нимислужбових обов'язків, а також спеціалісти інших установ здозволу адміністрації саду;

заповідна — відвідування її забороняється, крім випадків,коли воно пов'язано з проведенням наукових спостережень;

адміністративно-господарська.Зонування території ботанічних садів проводиться відповід-

но до Положення про ботанічний сад та Проекту організаціїтериторії ботанічного саду, що розробляється спеціалізовани-ми науковими та проектними установами і затверджуєтьсяорганом, у підпорядкуванні якого перебуває ботанічний сад,запогодженням з Міністерством екології та природних ресурсівУкраїни.

Дендрологічні парки створюються з метою збереження івивчення у спеціально створених умовах різноманітних видівдерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективногонаукового, культурного, рекреаційного та іншого використан-ня.

Дендрологічні парки загальнодержавного значення є науко-во-дослідними природоохоронними установами.

Дендрологічним паркам місцевого значення у встановлено-му порядку може бути надано статус науково-дослідної ус-танови.

38

Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучають-ся з господарського використання і надаються дендрологічнимпаркам.

На території дендрологічних парків забороняється діяльність,що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань ізагрожує збереженню дендрологічних колекцій.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологі-чної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних,екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду,вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведенняу неволі.

Зоологічні парки загальнодержавного значення є природо-охоронними культурно-освітніми установами.

Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучають-ся з господарського використання і надаються зоологічнимпаркам.

На території зоологічних парків забороняється діяльність,що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань ізагрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин цихпарків.

На території зоологічних парків з метою забезпечення вико-нання покладених перед ними завдань виділяються зони:

експозиційна — призначена для стаціонарного утриманнятварин і використання їх у культурно-пізнавальних цілях;

наукова — у її межах проводиться науково-дослідна робота;відвідування зони дозволяється в порядку, що встановлюєтьсяадміністрацією парку;

рекреаційна — призначена для організації відпочинку таобслуговування відвідувачів парку;

господарська — зона, де розміщуються допоміжні госпо-дарські об'єкти.

Проект організації території зоологічного парку розроб-ляється спеціалізованими науковими та проектними організац-іями і затверджується органом, у підпорядкуванні якого пере-буває зоологічний парк, за погодженням з органами Мінекоре-сурсів України.

39

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошу-ються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівницт-ва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних,наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодер-жавного значення є природоохоронними рекреаційними уста-новами.

Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтвапровадиться з вилученням у встановленому порядку або безвилучення земельних ділянок, водних та інших природнихоб'єктів у їх власників або користувачів.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтваможуть проводитися наукові дослідження.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтвазабороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконан-ням покладених на них завдань і загб'єктів у їх влареженню.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтвазабезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинокнаселення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючисанітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкоюдерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиб-лих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збережен-ня композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.

На території парків-памя'ток садово-паркового мистецтваможе проводитися зонування відповідно до вимог, встановле-них для ботанічних садів. Утримання та реконструкція парків-пам'ятків садово-паркового мистецтва провадиться за проек-тами, що розробляються спеціалізованими науковими і проек-тними установами і затверджуються органами, у підпорядку-ванні яких перебувають ці парки, за погодженням з органамиМіністерства екології та природних ресурсів України.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних таінших природних об'єктів, оголошених парками-пам'яткамисадово-паркового мистецтва, беруть на себе забов'язання щодозабезпечення режиму їх охорони та збереження.

40

5. Червона книга України

З метою поліпшення охорони рідкісних та таких, то знахо-дяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринногосвіту заснована Червона книга України — документ, в якомуузагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин ітварин у країні, на підставі якого розробляються наукові іпрактичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення іраціональне використання.

В 1992 році на підставі Закону «Про охорону навколишньогоприродного середовища» Верховна Рада України затвердилаПоложення про Червону книгу України. Положенням передба-чено, що до Червоної книги України заносяться види тварин ірослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростаютьу природних умовах на території України,в межах її територі-альних вод континентального шельфу та виключної (морської)економічної зони і знаходяться від загрозою зникнення.

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослинпідлягають особливій охороні на всій території нашої держави.

Організація збереження видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, поліпшення середовища їх перебуван-ня чи зростання, створення належних умов для розмноження їху природі, розведення та розселення покладається на КабінетМіністрів України,місцеві ради, місцеві державні адміністрації,Міністерство екології та природних ресурсів України та іншідержавні органи в межах їх компетенції.

В основу поділу на категорії рідкісних і таких, що перебуваютьпід загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу,покладено класифікацію Європейського Червоного списку. В Поло-женні про Червону книгу наголошується на особливому значенністворення в межах територій, де зустрічаються рідкісні види,заповідних та інших територій, що особливо охороняються. Визна-чена необхідність встановлення вищої, ніж за загальних умов,кримінальної, матеріальної та адміністративної відповідальності

41

за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесенихдо Червоної книги України.

Зокрема в Положенні про Червону книгу України передбаче-но, що охорона та відтворення видів тварин і рослин, занесенихдо Червоної книги забезпечується шляхом:

- встановлення особливого правового статусу видів тварині рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахуваннявимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та іншихнормативних актів;

- систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебуван-ня чи зростання, проведення постійного спостереження (моніто-рингу) за станом популяцій та необхідних наукових дослідженьз метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;

- створення на територіях, де вони оселені (зростають), атакож на шляхах мі грації, системи заповідних та інших тери-торій, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове упроцесі міграції перебування або зростання на певній територіївидів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України,є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідногофонду загальнодержавного значення;

- створення банків їх генофонду та розведення у спеціальнихумовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садахта дендрологічних парках тощо);

- врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів підчас розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведен-ня земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планіро-вочної документації, екологічної експертизи;

- проведення широкої виховної роботи серед населення;В зв'язку з цим Україна бере активну участь у міжнародно-

му співробітництві з охорони біорізноманіття, збереження видівтварин і рослин, яким загрожує зникнення, через укладання тавиконання вимог відповідних міжнародних угод, організаціїбіосферних заповідників, створення на територіях суміжних зіншими державами, міжнародних заповідників, заказників таінших заповідних об'єктів проведення спільних наукових дослід-жень тощо.

42

Види тварин і рослин, занесені до Червоного списку Міжна-родного союзу охорони природи та природних ресурсів і євро-пейського Червоного списку, що зустрічаються на територіїУкраїни, заносяться до Червоної книги України або одержуютьінший особливий статус згідно до законодавства України проохорону тваринного і рослинного світу.

У залежності від стану та ступеня загрози для популяціївидів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України,вони поділяються на такі категорії:

зниклі — види, про які після неодноразовий пошуків, прове-дених у типових місцевостях або в інших відомих та можливихмісцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебу-вання в дикій природі;

зникаючі — види, що знаходяться під загрозою зникнення,збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубнадія факторів, що впливають на їх стан.

вразливі — види, які у найближчому майбутньому можутьбути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжитьсядія факторів, що виливають на їх стан.

рідкісні — види, популяції яких невеликі, які у даний час невідносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їмі загрожує небезпека.

невизначені — види, про які в ідемо, що вони відносяться докатегорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інфор-мація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорійвони відносяться, — відсутня.

недостатньо відомі — види, які можна було віднести до однієїз вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністюповної достовірної інформації питання залишається, невизначе-ним.

відновлені — види, популяції яких завдяки вжитим заходамщодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підля-гають використанню і вимагають постійного контролю.

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин,занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення,основні місця знаходження, чисельність у природі (в тому числі замежами України), її зміни відомості про розмноження або розве-

43

дення в неволі (культурі), заходи, що вжиті, та які необхідноздійснити для їх охорони, джерела інформації. У книзі такожмістяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюн-ки) занесених до неї видів тварин і рослин. Форма поданнявідомостей у Червоній книзі України про занесені до неї видитварин і рослин визначається Національною комісією з питаньЧервоної книги України.

Ведення Червоної книги України покладається на Міністер-ство екології та природних ресурсів Україні.

Для наукового забезпечення ведення Червоної книги Украї-ни та вилучення з неї видів тварин і рослин, організації науко-вих досліджень, розробки заходів щодо охорони рідкісних ітаких, то перебувають під загрозою зникнення, видів рослин ітварин, контролю за їх виконанням, координації діяльностідержавних органів та громадських організацій створена На-ціональна комісія з питань Червоної книги України.

До складу Національною комісії з питань Червоної книгиУкраїни включаються провідні наукові заклади АН України,інших наукових установ, Міністерство екології та природнихресурсів України.

Підставою для занесення до Червоної книги України певноговиду тварин або рослин є дані про чисельність та її динаміку,ареал і зміни умов існування, що підтверджують необхідністьвжиття термінових заходів для їх охорони.

Пропозиції про занесення до Червоної книги України видівтварин або рослин можуть вносити відповідні науково-дослідніустанови, державні і громадські організації, окремі фахівці.Вони мають включати наукове обгрунтування необхідностізанесення виду тварин чи рослин до Червоної книги України,відомості про його поширення, необхідні заходи щодо збережен-ня у природних чи спеціально створених умовах.

Рішення про занесення видів тварин і рослин до Червоноїкниги України приймається Міністерством екології та природ-них ресурсів України.

Добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, їх гнізд, яєць, плодів, насіння, частин абопродуктів цих тварин і рослин здійснюється у виняткових випадках

44

лише з науковими і селекційними цілями, у тому числі длярозмноження і розведення у спеціально створених умовах задозволом Міністерства екології та природних ресурсів Украї-ни. Такі дозволи видаються лише науковим організаціям таіншим установам, завдання яких щодо виконання робіт з вида-ми, занесеними до Червоної книги України, визначені відповід-ними державними науковими програмами.

Державний контроль за додержанням вимог щодо охорони тавідтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книгиУкраїни здійснює Міністерство екології та природних ресурсівУкраїни.

Особи, винні у порушенні вимог охорони та відтвореннявидів тварин і рослин, занесених до Червоної Книги України,притягуються до адміністративної, матеріальної, кримінальноїта іншої відповідальності відповідно до законодавства Украї-ни. Шкода, заподіяна незаконним добуванням або знищення чипошкодженням тварин чи рослин, з числа видів, занесених доЧервоної книги України, а також розміри компенсацій за добу-вання цих видів визначаються в установленому порядку затаксами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відомості щодо змісту Червоної книги України, стану зане-сених до неї видів тварин і рослин підлягають широкому обна-родуванню, в тому числі через засоби масової інформації,доведенню до відома підприємств, наукових, освітніх, вихов-них та інших установ й організацій.

В результаті специфічного географічного положення на те-риторії України зформувався надзвичайно багатий і різноман-ітний рослинний і тваринний світ. її флора нараховує понад 25тисяч видів, у тому числі: судинних рослин — понад 4,5 тисячі,мохоподібних — майже 800, водоростей — близько 4 тисяч,лишайників — понад 1000, грибів — понад 15 тисяч. У фауні жзареєстровано майже 44800 видів тварин — понад 39000 члени-стоногих, біля 1460 первиннопорожнинних, до 1290 плоскихчерв'яків, більше 400 кільчастих черв'яків, понад 1200 найпро-стіших, 369 молюсків та близько 730 видів хордових, серед якихриб — понад 200, земноводних — 17, плазунів — 20, птахів —

45

362 та савців — 128. Крім того, орієнтовно залишаються нео-писаними майже — 20-30 тис. грибів та членистоногих.

Перше видання Червоної книги України (1980р.) містилоопис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — савців, 28 — птахів, 6 —плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин.За час, що минув після 1980 року, наукові знання про твариннийсвіт значно поповнились, декотрі тварини, які ще недавно булизвичайними, сьогодні стали рідкісними або зникли. Вчені кри-тично переглянули список видів (підвидів) фауни України, виз-начили рідкісні, зникаючі та інші категорії, занесли їх до Черво-ної книги України незалежно від місця виду у природі та йогогосподарського значення, керуючись основним принципом —збереження видової різноманітності диких тварин у природі тацілісності біоценозів у сукупності яких вони існують.

Друге видання Червоної книги підготовлено у двох томах:«Тваринний світ» і «Рослинний світ».

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» —складається з II розділів, що включають статті про 382 видитварин: гідроїдні поліпи (2 види), черви круглі (2) та червикільчасті (7), ракоподібні (26),павукоподібні (2) та багатоніжки(3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2) та риби (32),земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), савці (41). Матеріал прокожний вид (підвид) тварин, розміщено у систематичному по-рядку за загальноприйнятого класифікацією і викладено затакою схемою: назва тварини (українська з найвідомішимисинонімами та латинська), ряд, родина, таксономічна характе-ристика (унікальність таксону, близькі види, підвиди), статусприйнятий з урахуванням категорій Червоної книги МСОП іЄвропейського Червоного списку, поширення (враховано відомізнахідки та спеціальні спостереження) в Україні та за її межами(ареал), місця перебування, чисельність у природі (на основіцього вирішується питання про категорність виду), її зміни,особливості біології, відомості про розмноження у неволі, захо-ди охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятуваннявиду), джерела інформації. Кожна стаття супроводжується ілю-страцією (фотографія чи малюнок) та картосхемою поширення

46

виду (підвиду) в Україні. Умовні позначення на картосхемахмістять відповідну інформацію.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ»вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, щовключають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма)рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28),водорості (17), лишайники (27), гриби (ЗО).

Основними науковими критеріями відбору видів для зане-сення їх до Червоної книги є:

- хорологічний — поширення і стан популяцій ендемічнихвидів (тобто характерних лише для певних регіонів), диз'юнк-тивно-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-аре-альних і рідкісних видів у складі флори;

- флорогенезний — реліктові види (тобто представники різнихгеологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин;

- еколого-ценотичний — види різних рідкісних і таких щозникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш;

- прагматичній — практичне використання видів та їхнєвідношення до родичів культурних сортів;

- естетичний — включення гарноквітучих та інших декора-тивних дикорослих видів, що стають рідкісними або зникаютьвнаслідок масового винищення цих рослин у природному сере-довищі.

Статті про кожний вид рослин і грибів розміщено в система-тичному порядку за загальноприйнятою класифікацією, в опи-сах видів подається українська та латинська назва рослини абогриба, родина до якої належить вид наукове значення, статус,прийнятий з урахуванням Червоної книги МСОП та Євро-пейського Червоного списку, поширення в Україні та за їїмежами, місця зростання, чисельність і причини її зміни, морфо-логічна та біологічна характеристика, заходи охорони тощо.

Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видіврослин і грибів, згідно Положення про Червону книгу України,вони поділяються на такі категорії: зниклі (6), зникаючі (1),вразливі (2), рідкісні (3), невизначені (4), недостатньовідомі (5),відновлені (6).

47

Тривала й копітка робота вчених і практиків ряду науковихустанов Національної Академії Наук України, Міністерстваекології та природних ресурсів, державних університетів повивченню біології та місць поширення рідкісних представниківрослинного і тваринного світу дала можливість не тільки підго-тувати досить повний їх перелік, а й обгрунтувати необхідністьрозширення форм і методів їх охорони, що в свою чергу сприяєпоглибленому вивченню окремих представників флори і фауни.

48

6. Біосферні та природні заповідники, національніприродні парки України

Біосферний заповідник "Асканія-Нова"Біосферний заповідник «АСКАНІЯ-НОВА» — (Херсонська

обл., пл. 33,3 тис. га) забезпечує збереження єдиної в Європіділянки типчаково — ковилового степу з переважаючою рос-линністю дернових злаків, серед яких найбільш характерні видиковили — українська, Лессінга, волосиста, а також типчак,келерія струнка, різні осоки, полини. Заповідник є еталономприроди посушливого степу.

Тваринний світ заповідника характерний для південного су-хого степу. Тут живуть рідкісні та зникаючі види тварин,занесені до Червоної книги МСОП, України, серед яких — кіньПржевальського, кулан, зебра гірська і Гартмана, гну білохво-стий, козел гвинторогий, баран гривастий.

Наукові дослідження у заповіднику спрямовані на розробкурежиму збереження природного комплексу степу, інвентариза-цію тваринного та рослинного світу, вивчення закономірнос-тей еволюції ковилового степу й особливостей розвитку грун-ту, акліматизацію, вивчення та розселення рідкісних видівтварин.

Ценотична різноманітність заповідника представлена: сте-пами, солончаками, прибережноводною і водною рослинністю,болотами та чагарниками. її структуру складають справжні,лучні і чагарникові степи, остепнені і болотисті луки. Флоразаповідника нараховує 1316 видів судинних рослин, мохоподі-бних — 57, лишайників — 55, водоростей — 285, грибів — 388.Фауна ссавців налічує 67 видів, Птахів — 272, плазунів — 5,земноводних — 4, риб — 8, молюсків — 14, комах — 958,багатоніжок — 7, павукоподібних — 186, ракоподібних — 4,червів кільчастих — 2, найпростіших — 29. Окремо у зоопаркуналічується 100 особин 44 види копитних, 4000 особин — 45видів птахів.

49

До Червоної книги України віднесено 22 видів флори, та 41 —фауни, а до Європейського Червоного списку — 12 види флориі 8 — фауни. До Зеленої книги України занесено асоціації ускладі формацій: мигдалю низького, ковили Лессінга, українсь-кої та волосистої.

Чорноморський біосферний заповідникТериторія ЧОРНОМОРСЬКОГО біосферного заповідника

займає площу 89,1 тис. га, розташований в межах Херсонськоїобласті та акваторії Чорного моря. Тут переважають ландшаф-ти типчаково-полинових причорноморських степів, солончаків.Заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів,ландшафтів типчаково-полинових причорноморських степів ісолончаків.

Для заповідника характерні ландшафти типчаково-полино-вих степів, солончаки, березові, дубові та осикові колки, солоній прісні озера. Він має велике значення для збереження й вивчен-ня природних комплексів півдня України та морських аква-торій. Цікавими і своєрідними тут є ділянки: Солоно-Озерна,Івано-Рибальчанська та Воложин ліс. Тут ростуть невеликі гаї-колки — залишки лісів з переважанням дуба звичайного, березибородавчатої, верби гостролистої, вільхи, які в минулому зай-мали в дельті Дніпра значні площі. Степові ділянки: Ягорлиць-лий кут та Потіївка являють собою залишки причорноморсь-ких степів уздовж берегів Тендрівської і Ягорлицької заток. Вцих затоках розташовані заповідні острови, які є місцем гнізду-вання та перепочинку багатьох видів птахів.

Особливо важлива роль заповідника в збереженні орнітофа-уни. На його території охороняється 90% світової кількостічорноголової чайки, зимують птахи, що гніздяться у Фінляндії,Швеції, Норвегії, Польщі та інших країнах світу. Заповідникстав одним з найголовніших пунктів кільцювання птахів.

Територія заповідника включена до Списку водно-болотнихугідь, які мають міжнародне значення головним чином як місцяоселень водоплавних птахів.

До Червоної книги України із флори занесено 24, а з фауни —69 видів, відповідно до міжнародних червоних списків видів, що

50

особливо охороняється, віднесено: до Європейського Червоно-го списку — 17 видів флори, світового — 7 видів флори та 12 —фауни. До Зеленої книги України занесено 11 степових та лісо-вих асоціацій, які відносяться до трьох формацій — березидніпровської, ковили волосистої та дніпровської.

Карпатський біосферний заповідникКАРПАТСЬКИЙ біосферний заповідник має площу 57,9

тис. га і розташований на території Закарпатської області. Маєдекілька філіалів.

У Чорногірському масиві заповідника найяскравіше виявле-на висотна диференціація, він розташований на пд. макросхиліЧорногірського хребта на висотах 950-206м н. р. м. Харак-терні ялицеві, ялинові і буково-ялинові ліси з заростями гірсько-го криволісся та полонинами. Тут найбільш яскраво вираженілісовий, субальпійський і альпійський пояси. Хребет Чорногора— один з найбагатших у флористичному відношенні районівУкраїнських Карпат.

В Угольсько-Широколужанському масиві сконцентрованонайбільший в Європі осередок букових пралісів. Це єдине вУкраїнських Карпатах місце зростання ялівцю козацького, тутє ділянка тису ягідного (площа 10 га). Тут збереглася такожгрупа дерев ялини європейської, відокремлена від суцільного їїареалу в Карпатах.

У Мармароському масиві зберігаються унікальні буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси, на Свидовецькомумасиві — мішані ясенево-букові, буково-яворові, смереково-букові та буково-ялицеві праліси. На Юліївській та Чорнійгорах зростають різновікові листяні ліси з участю дуба скель-ного. У Долині нарцисів зберігається природний комплекс знайбільшими у Європі заростями нарциса вузьколистого (257га.) — виду, занесеного до Червоної книги, — на північній межійого поширення в Європі.

До Зеленої книги України віднесено фітоценози формаціїрододендрону східнокарпатського, нарцису вузьколистого,костриці карпатської, сухоцвіту лежачого, горянки дворядної,ломикаменя зірчастого, тонконогу Дейла, сугайника карпатсь-

51

кого, осоту Вальдештейна, жерухи Опіца та ін. Ценотичнарізноманітність заповідника представлена: лісами, чагарника-ми, луками, пустищами, степами. Тут налічується 262 видигрибів, 392 — лишайників, 440 — мохів, 465 — водоростей, 1062види судинних рослин. Фауна представлена круглими червами— 37 видів, червами кільчастими — 31, багатоніжками — 31,комахами — 1623, молюсками — 76, павукоподібними — 341,круглоротими — 1, рибами — 22, земноводними — 13, плазуна-ми — 9, птахами — 179, ссавцями — 65 видами.

До Червоної книги України занесено 92 види флори, 74 —фауни, до Європейського Червоного списку — 5 видів флори і23 — фауни.

Дунайський біосферний заповідник

Територія ДУНАЙСЬКОГО біосферного заповідника зай-має площу 46,4 тис. га (Одеська область). Його створено дляохорони дельтових екосистем, водно-болотних угідь міжнарод-ного та національного значення. Ценотична різноманітністьзаповідника представлена: лісами, луками, прибрежно-водноюрослинністю, солончаками. Флора заповідника налічує 950видів судинних рослин, тваринний світ — 39 видів ссавців, 252— птахів, 5 — плазунів, 10 — земноводних, 91 — риб, 1937 —комах, 2800 — водних безхребетних. Фітопланктон представ-лений 717, зоопланктон — 190, а макрозообентус — 87 видами.До Червоної книги України занесено вісім видів рослин, а ізтваринного світу — 61 вид, до міжнародних червоних списківвидів, що особливо охороняються, занесено 15 видів фауни. ДоЗеленої книги України занесені рослинні угруповання дев'ятьохформацій — лепешняку тростинового, схеноплекту приморсь-кого, сальвінії плаваючої, альдрованди пухирчатої, плавунащитолистого, латаття білого, водяного жовтеця Ріона тощо.

Кримський природний заповідник

КРИМСЬКИЙ природний заповідник (44,2 тис. га) розташо-ваний на території Автономної республіки Крим. В заповідникуохороняються найцінніші в Криму дубові, букові й соснові ліси,а також унікальні реліктові гаї з тису, ялівцю, які відіграють

52

велику водоохоронну та ґрунтозахисну роль. Тут бере початокбагато річок Криму: Альма, Кача, Улу-Узень, Авунда та ін.

На території гірсько-лісової частини заповідника водятьсякримський олень, козуля, муфлон, борсук, дика свиня. Філіалзаповідника — Лебедині острови — включено до Спискуводноболотних угідь, що мають міжнародне значення головнимчином як місця оселення водоплавних птахів.

Тут зустрічається понад 200 видів птахів, з яких близько 50видів розмножуються. У заповіднику ведуться роботи по вив-ченню, охороні й раціональному використанню кримської фло-ри і фауни, відновлюються гірські ліси.

Ценотична різноманітність заповідника представлена: ліса-ми, чагарниками, степами, луками, томілярами. Флора судин-них рослин складає 1180 видів, мохоподібних — 180, лишай-ників — 213, мікобіоти — 70. Відповідно фауна складає 37 видівссавців, 256 — птахів, 10 — плазунів, 4 — земноводних, 7 — риб.До Червоної книги України віднесено 79 видів флори (з них 8видів мохоподібних, 12 — лишайників), 10 — мікобіоти, 53фауни, Європейського Червоного списку — 26 видів флори і 7— фауни. До Зеленої книги України занесено 3 асоціації ірослинні угрупування дев'ятьох формацій гірськолісової час-тини заповідника, серед них — формацій сосни кримської, ялі-вцю козачого, низькорослого, ковил каменелюбної та волоси-стої, осоки низької, асфоделіни кримської та жовтої.

Канівський природний заповідник

Територія КАНІВСЬКОГО природного заповідника (2,0 тис.га, Черкаська обл.) включає різні за своєю ландшафтною будо-вою ділянки корінного берега Дніпра: зсувні тераси, яружно-балкові урочища, горби, рівні ділянки плато, ділянки конусіввиносів і заплавну частину річища. Заплавна тераса Дніпра врайоні заповідника представлена на лівому березі і густо розч-ленована старицями, озерами, рукавами та протоками. Доскладу заповідника входить острів Круглик (108 га).

Територія становить значний інтерес в геологічному,ботанічному і археологічному відношенні. Особливості запо-відника визначаються його розташуванням у районі відомих

53

за межами України Канівських дислокацій, що являють собоюсмугу густо розчленованого піднятого над навколишньою місце-вістю низкогір'я. Майже вся територія заповідника вкрита гра-бовим лісом, хоча в ньому також зростають дубово-грабові,дубові, вербово-тополеві ліси, чагарникова, псамофітна талучна рослинність. На схилах південної експозиції розташованістепові ділянки.

Ценотична різноманітність представлена: лісами, чагарни-ками, степами, луками, прибережно-водною рослинністю. ДоЗеленої книги України занесено дві лісові асоціації та фітоцено-зи одної степової формації. Флора судинних рослин складає 974види, мохоподібних — 13 8, лишайників — 170, водоростей —266, мікобіоти —1120. Відповідно фауна — 51 вид ссавців, 226— птахів, 11 — земноводних, 8 — плазунів, 50 — риб, 1 —круглоротих, 7800 — комах, 200 — павукоподібних, 42 —багатоніжок, 130 — ракоподібних, 150 — молюсків, 65 — кільча-стих червів, 5 — кишковопорожниних, 5 — губок, 800 — найп-ростіших.

До Червоної книги України віднесено 26 видів флори, 4 —мікобіоти та 74 — фауни. До міжнародних червоних списківвидів, що особливо охороняються, увійшли 5 видів флори та 13— фауни.

Український степовий заповідникТериторія УКРАЇНСЬКОГО степового заповідника (2,8 тис.

га. Донецька, Запорізька, Сумська обл.) ділиться на 4 відділен-ня (філіали).

«Кам'яні Могили» — це острівний вихід на рівнину гірськихпорід Українського Кристалічного щита у південно-західнійчастині Приазовської височини. Місцевість знаходиться навододілі р. Берди і Кальчик і має вигляд двох паралельних паем,утворених скелястими горбами, заввишки від 50 до 70 м, щовитягнуті з пд.-сх. на пн.-зх. і розділені між собою долиноюзавширшки 600-800 м різнотравно-типчаково-ковилового сте-пу. Кам'яні могили — своєрідний природний комплекс степової,лучної, лісової і наскельної рослинності (всього 464 види) і єцентром ендемічної флори (деревій голий, волошка несправж-ньоблідолускова). До Зеленої книги України занесені угрупу-

54

вання формацій мигдалю низького, ковили Лесінга, волосистої,пухнастолистої і тонколистої. Флора «Кам'яних могил» нара-ховує 468 видів судинних рослин, 38 — водоростей, 50 —мохоподібних, 78 — лишайників, 182 — грибів. Тут налічується50 видів птахів. До Червоної книги України занесено 8 видівтварин.

Філіал Українського степового заповідника «Хомуговськийстеп» розташований на Причорноморській низовині вздовжкрутого лівого берега р. Грузький Єланчик. Це добре збереже-ний цілинний різнотравно-типчаково-ковиловий степ з рідкісни-ми видами — півонією вузьколистою, катраном татарським,тюльпаном Шренка, ковилою волосистою і Лессінга та ін. —загалом тут налічується 560 видів рослин.

До Зеленої книги України входять угрупування формаціймигдалю низького, ковил Лессінга, української, Залеського,волосистої, закарпатської та пухнастолистої, калофаки волзь-кої, солодки голої, півонії тонколистої. У відділені є 604 видисудинних рослин, 59 — мохоподібних, 65 — водоростей, 46 —лишайників, 283 — грибів. Тваринний світ представляють 201вид хребетних. До міжнародних червоних переліків занесено 2види тварин, а до «Червоної книги України» — 23 види.

Філіал Українського степового заповідника «Крейдова фло-ра» представлений унікальними ділянками кретофільної флорита рослинності. До Зеленої книги України увійшли угрупуван-ня формацій сосни крейдяної, ковил Лессінга, волосистої тапірчастої, осоки низької. Флора нараховує 490 видів судиннихрослин, 18 — мохоподібних, 76 — мікроміцетів.

Філіал «Михайлівська цілина» — єдина на Україні ділянкалучного степу в лісостеповій зоні Сумської області.

Луганський природний заповідникЛуганський природний заповідник (1,6 тис. га Луганська

обл.) створений з метою збереження існуючих природних ком-плексів та проведення науково-дослідних робіт по вивченнюландшафтів заплавних лісів і степу та розробки методів охоро-ни і відтворення фауни і флори. Включає три філіали:

Станично-Луганський — розташований вздовж лівого бере-га р. Сіверський Донець. Це єдина на Україні заповідна ділянка

55

лісової заплави у Степу, де зустрічається вихухіль звичайний— вид, занесений до Червоної книги МСОП та України. Лісовіугіддя представлені сосновими, дубовими, вільховими, тополе-вими та вербовими деревостанами, що чергуються з луками таозерами.

Стрільцівський степ — ділянка цілинного трав'янисто-зла-кового ковилового степу, що є резерватом незайманої степовоїрослинності і місцем оселення реліктового виду тварин —бабака (найбільша на Україні колонія). Територія філіалу — цеслабохвилясте плато, яке в пд.-зх. напрямі переходить у глибо-кий Крейдяний яр, а у сх. напрямі закінчується Глиняним яром.Є виходи крейдяних відкладів.

Провальський степ — розташований на пн. схилі головноговододілу Донецького кряжу. Являє собою нерозорані кам'я-нисті ковилові степи з байрачними дібровами в балках тазаплаві р. Провалля. Складається з двох ділянок — Калинівсь-кої, це різнотравно-типчаково-ковиловий степ і Грушевської —ділянка справжнього кам'янистого степу.

Флора судинних рослин заповідника нараховує 1082 види.До міжнародних червоних переліків занесено 6 видів рослин, адо Червоної книги України — 32 види. Тваринний світ нарахо-вує 186 видів хребетних, до Червоної книги України занесено 19видів тварин фауни. .

Поліський природний заповідникПОЛІСЬКИЙ природний заповідник (20,1 тис. га Жито-

мирська обл.) — розташований на межі з Білорусією. Заповід-ник у зоні мішаних лісів створений з метою збереження типовихприродних комплексів Полісся, охорони реліктових, ендеміч-них рослин і тварин та відтворення й збагачення природнихлісів регіону.

Для заповідника характерні типові борові ліси Полісся. Крімлісових насаджень, представлені сфагнові і осоково-сфагновіболота з заростями журавлини, багна звичайного, лохини. За-гальна площа боліт — близько 5 тис. га, або 22% усієї площізаповідника. Найбільш заболочені землі східної та південно-східної частини. Вивчення лісових і болотних природних комп-лексів — головний напрям наукових досліджень.

56

До Зеленої книги України занесено вісім асоціацій сосновихлісів, два рослинні угрупування чотирьох болотних і чотириасоціації чотирьох водних формацій. Флора судинних рослиннараховує 604 види, мохоподібних — 139, водоростей — 376,лишайників — 140, мікобіоти — 42 види. Тваринний світ запо-відника налічує 39 видів ссавців, 180 — птахів, 7 — плазунів, 11— земноводних, 19 — риб, 537 — комах. До Червоної книгиУкраїни із флори занесено 17 видів (з них два види мохоподіб-них, один — водоростей), фауни — 53, а до ЄвропейськогоЧервоного списку — два види флори і шість — фауни.

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідникЯЛТИНСЬКИЙ гірсько-лісовий заповідник (14,5-гис.га,

Автономна республіка Крим) — простягається на південнихсхилах Головного пасма Кримських гір вздовж узбережжя Чор-ного моря смугою завширшки 4-Ю км.

Заповідник розташований в межах поясу ялівцево-дубовихлісів і чагарників, поясу лісів з бука і сосни звичайної. Ліси восновному природного походження. Основна їх частина знахо-диться в другому поясі. Більше половини всіх насаджень скла-дає сосна кримська, що є основною лісоутворюючою породоюзаповідника. На його території багато цікавих окремих об'єктівприроди (водоспад Учан-Су, печера Іоград, скелі Тирах-Каш,Ставри-Кая та ін.) — понад 20 відомих печер, карстових воро-нок, гротів, численні водоспади. Наукові дослідження на тери-торії заповідника спрямовані на охорону і вивчення природногокомплексу гірського Криму, унікальних насаджень сосникримської і закономірностей формування рослинності.

Ценотична різноманітність представлена лісами, степами,томілярами, саваноїдами. Флора нараховує 1363 види судин-них рослин, 38 — мохоподібних, 82 — водоростей, 104 —мікобіоти. Фауна представлена ЗО видами ссавців, 113 — птахів,11 — плазунів, 4 — земноводних, 43 — молюсків, 90 — лускок-рилих комах. До Червоної книги України віднесено 82 видифлори (з них два види мохоподібних) та 36-фауни. До Міжна-родних Червоних списків видів, що особливо охороняються,увійшли 27 видів флори (21 вид до Європейського Червоногосписку) та 5 — фауни. До Зеленої книги України занесено 10

57

лісових, 6 степових та 2 чагарникових синтаксонів, а самеялівцю високого, сосни кримської, суничника дрібноплодого,ялівців козачого та низькорослого, ковили каменелюбивої, осо-ки низької, асфоделін кримської і жовтої та інших.

Природний заповідник "Мис Мартьян"Мис Мартьян розташований у центральній частині Півден-

ного берега Криму, поблизу м. Ялта і є продовженням територіїНікітського ботанічного саду. Це район складних і тривалихгеологічних процесів, пов'язаних як з відкладанням осадовихпорід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внас-лідок цих дій від Нікітського хребта відокремилися уламкивапняків, що опустилися до моря і утворили власне мис Марть-ян. В орографічному відношенні він являє собою шлейф, розсі-чений балками, яругами, "що тягнеться від Нікітського хребтадо моря і обривається місцями високими уступами (до 100-200м.) у море. Заповідник займає нижню частину шлейфу до висо-ти 250 м над рівнем моря. Його площа 240 га, з них 120 га-акваторія Чорного моря.

Флора заповідника налічує 501 вид, а з урахуванням буфер-ної зони 536 видів, що належать до 293 родів та 76 родин. Цестановить 23,3 % видів, 41,6% родів та 66,1% родин флоригірського Криму.

Найціннішими в заповіднику є реліктові угрупування серед-земноморського ялівцю високого, приуроченні до нижньогопоясу рослинності Південного макросхилу Головної гряди.

Низку видів занесено до Червоної книги України: дерева —ялівець високий, суничник дрібноплодий; трав'янисті види —анакампіс пірамідальний, лімодорум недорозвинений, ремне-пелюсник козячий, булатка довголиста, коручка морознико-видна.

Тваринний світ заповідника, незважаючи на його невеликутериторію, досить різноманітний і має типові кримські риси.Тут мешкають ендемічна жужелиця кримська, емпуза смугас-та, скорпіони, різноманітні цикади, метелик поліцена. З реп-тилій мешкають ендемічні ящірка скельна та гекон кримський.Останній є дуже рідкісним і так само, як жовтопуз та леопардо-вий полоз занесений до Червоної книги.

58

Досить цікавими є морські флора і фауна. В літературі є даніпро поширення в акваторії мису понад 70 видів водоростей,близько 50 видів морських риб, до 40 видів молюсків, 60 видівракоподібних, загалом тут мешкає близько 200 морських тва-рин, що належать до 13 типів та 32 класів. До Червоної книгиУкраїни занесено крабів трав'яного, мармурового, волохато-го, кам'яного, ксанто пореса.

Карадазький природний заповідник

Розташований заповідник у південно-східній частині Кримсь-кого півострова. Це один з найпримітніших та мальовничихкуточків Криму.

Площа Карадазького природного заповідника становить 2855га куди входить 809 га акваторії Чорного моря.

Ландшафт заповідника особливо вражає своїми незвичайні-стю і самобутністю. Це залишки величного вулканічного маси-ву юрського періоду до якого підходять степи рівнинного Кри-му. Вулкан є природним музеєм мінералів — сердоліку, халце-дону, агату, яшми, різної форми і відтінків застиглої лави, щосправляє на відвідувачів незабутнє враження. Дуже мальовни-чою є і берегова смуга заповідника з численними надзвичайноїкраси затишними бухтами з прозорою водою, що оточеністрімкими скелями.

Рослинний світ Карадагу надзвичайно багатий і представле-ний трьома поясами: 1) від рівня моря до 250 м — степів,чагарників і рідколісся; 2) до 450 м — пухнастодубових лісі; 3)вище 450 м — скельнодубових грабових лісів.

Нижчих рослин тут налічується 538 видів, у тому числі 111прісноводних діатомових водоростей, 87 — синьозелених водо-ростей прісноводних водойм та 40 — ґрунтових, 63 види фіто-патогенних грибів, 94 лишайників, з яких 6 занесено до Черво-ної книги України. Це порела водоростеподібна, летаріела пе-реплутана, пармерія грубозморшкувата, торнабеа щитоподіб-на та інші. Вищих судинних рослин тут 1169 видів, що стано-вить 46% флори Криму. З них 74 є ендемами (астрагали зверху-волостистий та подібний, еремур Юнге, роговики товстуватийта Шмальгаузена, ремнепелюсник козячий, клен Стевена, ла-стовень кримський, роман стерильний, шавлія скабіозолиста,

59

чебрець Дзевановського, роговик Біберштейна тощо), 77 видівзанесено до Червоної книги України і 28 — до Європейськогочервоного списку.

До Зеленої книги України занесено формації ялівцю високо-го, фісташки туполистої і степової, угрупування з ковил Брау-нера, понтійської, асфоделіни кримської, піонії тонколистої.

Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Лишеназемних безхребетних тут понад 2300 видів, метеликів — 1650видів, 51 з яких занесено до Червоної книги України, 16 — доЄвропейського червоного списку. У Червону книгу Українизанесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого,жужелицю-молюскоїда, вусача-чорнокрила Келлера тощо.

У заповіднику зареєстровано 210 видів птахів, 31 з якихзанесено до Червоної книги України, 4 види — до Європейсько-го червоного списку. Це чубатий баклан, балобан, сапсан,орлан-білохвіст, гриф чорний, дрофа, деркач, крохаль довгоно-сий, лунь польовий, реготун чорноголовий, сип білоголовий таінші.

Природний заповідник "Розточчя"На головному європейському вододілі на межі території

України і Польщі розташований унікальний у фізико-географ-ічному відношенні район Розточчя. Його назва пов'язана з тим,що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають уДністер і далі — в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське.

Мальовничі ландшафти, численні водойми, унікальний зарізноманіттям рослинний і тваринний світи з давніх-давен при-ваблюваній вчених. У 1984 році за рішенням Уряду Україниорганізовано природний заповідник «Розточчя» площею 2080га (Львівська обл.).

Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своє-рідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової таболотної рослинності Тут перекриваються ареали більшостіосновних євразіатських видів дерев і чагарників. Ніде у світі неможна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни,дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза талини, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися.За площею в заповіднику переважає лісова рослинність — 92%,а лучна, болотна, прибережно-водна займає 8 % території.

60

Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей— Карпат, Полісся та Поділля — зумовило високу насиченістьйого різними за походженням та віком видами рослин. За дани-ми досліджень, тут налічується судинних рослин 885 видів,мохоподібних — 212, лишайників — 65, синьозелених водорос-тей — 20. До Червоної книги України занесено 28 видів судин-них рослин. Серед них баранець звичайний, плаун звичайний,сальвінія плаваюча, береза низька, фіалка біла, верба чорнич-на, шолудивник королівський, лілія лісова тощо.

Цікавою і своєрідною є також фауна Розточчя. Тут можнапобачити представників усіх класів хребетних. Іхтіофауна на-лічує 16 видів риб. Класи земноводних і плазунів представлені17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можназустріти тритонів — звичайного і гребінчастого, а з безхвостих— жаб ставкову та озерну, кумку червоночереву, а в періоднересту, крім того, — жаб гостроморду і трав'яну та ропухусіру.

Птахи представлені 169 видами, з них 116 — на гніздуванні.Багато їх зупиняються під час перельотів або прилітають зиму-вати на озеро Янівський став. У лісах звичними є зяблик,костогриз, іволга, дрозди, голуб синяк, горлиця звичайна, валь-дшнеп та інші.

Дніпровсько-Орільський природний заповідникСтворений Дніпровсько-Орільський заповідник за постано-

вою Уряду України в 1990 році репрезентує унікальний ланд-шафт і біорізноманіття долини Дніпра та заплави його притоки— р. Орілі, а також їх акваторії. Загальна площа заповідника3766 га (Дніпропетровська обл.).

Флора заповідника представлена 888 видами, з них судин-них рослин — 670, грибів — 66, інших — 152 види. Три видизанесено до Європейського червоного списку — жовтозіллядніпровське, козельці українські та кушир донський.

До Червоної книги України занесено 25 видів рідкісних рос-лин, що ростуть у заповіднику. Серед них сальвінія плаваюча,водяний горіх, ковила дніпровська, сон-трава чорніюча, зозу-линці шоломоносний, салеповий та болотний, тюльпан дібров-ний, крокус сітчастий, рястка Буше.

61

Фауна заповідника представлена 4294 видами, з них 45 видівіхтіофауни, в тому числі характерні для Дніпра та його притоклящ, лин, щука, судак, плоскирка тощо.

З усіх видів птахів заповідника 23 види належать до кате-горії рідкісних і зникаючих, з них б видів (орлан-білохвіст,змієїд, скопа, балобан, журавель сірий і орел-карлик) включенідо Червоної книги України, а деркач — до Європейськогочервоного списку.

Загалом до Червоної книги України занесено 54 види рідкіснихта зникаючих видів тварин.

Природний заповідник "Медобори"У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр

— вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, яківисочіють над прилеглою територією. Заліснена частина їхбагата на медоносні рослини, звідси назва — «Медобори».Саме у цій частині пасма на території Тернопільської області зметою збереження унікальних природних комплексів Под-ільських Товтр та генофонду їх рослинного і тваринного світуутворено в 1990 році природний заповідник «Медобори» пло-щею 9455 га, а найцінніші ділянки Кременецьких гір площею1000 га на півночі області було виділено як філіал заповідника.

Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічногоминулого, подібного їм немає у всій Європі. Вони формувалися15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Сарматсь-кого моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Кар-пат. Уздовж східного його берега тягнувся водоростевий бар-'єрний риф 170 км завдовжки, складений з решток організмів звапняковим скелетом. Вони і утворили пасмо, південно-захід-ний схил якого крутий, а північно-східний — пологий із специф-ічним рослинним світом — дубово-грабовими лісами, ендеміч-ними і реліктовними рослинами, 29 з яких занесено до Червоноїкниги України. Фауністичний комплекс заповідника «Медобо-ри» сформований у специфічних умовах Товтрового кряжу.Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежу-вання їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям іостровами ягідних кущів, створюють сприятливі умови дляоселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. Це

62

понад 1200 видів комах, 11 — земноводних, 4 — плазунів, 176 —птахів, 32 — ссавців. Поряд із звичними, у заповіднику багаторідкісних видів тварин. До Червоної книги України занесено 15видів комах, серед яких махаон, мнемозина, переливниця вели-ка, жук-самітник, жук-олень, сатурнія руда. Досить численни-ми є земноводні, оскільки тут багато вологих місць, струмків,тимчасових водойм.

Найчисленнішою є група птахів. Справжня окраса пернато-го світу — група хижих птахів: сови, яструби, канюки, соколи,яких у заповіднику 23 види. Особливу цінність становлятьрідкісні види, занесені до Червоної книги України. У гніздовийперіод тут можна зустріти орла-карлика, підорлика малого,пугача, луня польового. Особливу групу становлять рукок-рилі, які населяють переважно невеликі печери та інші, а такожєдину в області вертикальну печеру «Перлину», де у великійкількості мешкає нічниця велика — вид, занесений до Червоноїу книги України та Європейського червоного списку.

Природний заповідник "Єланецький степ"Заповідник «Єланецький степ» (1676 га., Миколаївська обл.)

— створений у 1996 році з метою охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу. Це першийі поки що єдиний заповідник у Правобережній Україні. Терито-рія заповідника являє собою яружно-балковий комплекс, якийвключає нижню частину кількох великих балок. Днища балокширокі, здебільшого вирівняні, а схили подекуди порізані різни-ми за розмірами, як правило, сильно задернованими ярами.

Територія заповідника, незважаючи на відносно невеликі розм-іри, характеризується значним біотопічним різноманіттям. Тутростуть природні та штучні деревно-чагарникові насадження.Це, у свою чергу, зумовлює багатство рослинного і тваринно-го світу.

За складом і територіальним розподілом рослинності запов-ідник «Єланецький степ» помітно відрізняється від інших степо-вих заповідників України насамперед тим, що в ньому майжеполовину площі займають перелоги різного віку. Через цеодним з основних завдань заповідника поряд з охороною діля-нок цілинного степу є відновлення природної рослинності на

63

трансформованих ділянках. Це дуже важливий і актуальнийнапрям діяльності, який надає заповідникові особливого зна-чення. Природна рослинність заповідника є надзвичайно бага-тою і різноманітною. Вона представлена переважно справжні-ми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, атакож лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригі-нальними чагарниково-деревними комплексами. До Червоноїкниги України занесено 17 видів флори.

Тваринний світ, незважаючи на значну освоєність навко-лишніх територій та наслідки колишнього господарювання всамому заповіднику, зберіг Головні зональні особливості. Запопередніми даними, на території сучасного заповідника тайого найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхре-бетних тварин, з них 158 видів є рідкісними або регіональнорідкісними і потребують охорони. Майже третина їх (77 видів)занесено до Червоної книги України (ктир гігантський, 16 видівперетинчастокрилих, зокрема, сколія степова, джмелі моховий,лезус вірменський, глинистий і яскравий; 32 види метеликів, утому числі бражники олеандровий, дубовий, мертва голова,махаон, подалірія, поліксена, мнемозина тощо.

Природний заповідник "Горгани"12 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України

було організовано природний заповідник «Горгани». Територіязаповідника становить 5344 га. Він розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у фізико-географ-ічному районі Довбушанських Горган — найнедоступнішійвисокогірній і кам'янистій його частині.

Довбушанський масив — один із трьох основних масивівПівнічних Горган. Його вершини та верхні частини схилів,особливо південних, вкриті кам'янистими розсипами, що утво-рені ямненським пісковиком. На території заповідника кам'я-нисті розсипи займають 605 га, тобто більше 11 % площі.Найвищі вершини — Довбушанка та Медвежик мають висотувідповідно 1754 та 1736 м над рівнем моря.

Своєрідність і різноманітність фізико-географічних умовсприяли формуванню багатого видового складу рослин, середяких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних. Па-

64

нівним типом рослинності є ліси, які займають 84 % площі. Вониутворюють гірський лісовий пояс буково-ялицево-смерекових(27 %), смереково-ялицево-букових (3,3 %) та чистих смереко-вих (44,5 %) лісів.

У трав'яному покриві лісів за участю бука звичними є аконітмолдавський, підлісник європейський, зубниця залозиста, су-гайники австралійський та карпатський, живокіст серцевид-ний, багаторядник шипуватий, голокучники дубовий та Ро-бертів. На узліссях навесні з'являються ніжні дзвіночкипідсніжника білосніжного, білоцвіту весняного, сині квіткисольданели гірської. З чагарників у лісах росте жимолостьпухнаста, вовче лико, аґрус відхилений, шипшина повисла.Традиційним супутником буково-ялицево-смерекових та яли-цево-смерекових лісів з деревних порід є клен-явір.

У верхній частині смуги смерекових лісів поширена соснаКедрова європейська — релікт раннього голоцену. Смереково-кедрові та кедрово-смерекові ліси поширені в межах висот 965-1580 м над рівнем моря, найвищі місця росту (1630 м) сосникедрової відмічені на південному схилі Довбушанки. На тери-торії заповідника насадження з участю кедра займають 380 га.

Лісовий пояс вище 1300-1400 м над рівнем моря змінюєтьсясубальпійським з суворими кліматичними умовами, в якихформується смуга криволісся із заростей сосни гірської, щозаймають близько 339 га, рідше вільхи зеленої.

У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів,які належать до 6 класів. З круглоротих водиться мінога угорсь-ка, яка трапляється в р. Бистриці Надвірнянської та її притоках.Іхтіофауна представлена 10 видами риб. Домінуючим видом урічках є форель струмкова — красива риба з яскравими черво-ними та чорними плямами. З фауни 20 видів є рідкісними ізанесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейсь-кий, тритони карпатський та альпійський, саламандра плямис-та, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгох-воста, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова,кіт лісовий, рись звичайний тощо.

Територія заповідника багата на рідкісні та зникаючі видирослин. Тут росте 402 види вищих судинних рослин. Значначастина їх видів рідкісні, ендемічні і реліктові. Особливу групу

65

(15 видів) становлять види, які занесені до Червоної книгиУкраїни. Найбільш рідкісними з них є зозулинці чоловічий ташоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лу-нарія оживаюча.

Казантипський природний заповідникКазантипський природний заповідник розмістився на північно-

західному узбережжі Керченського півострова (Крим). З усіхбоків він омивається водами Азовського моря і лише на півдніз'єднується із сушею вузьким піщаним перешийком.

Створений 1998 року Указом президента України на площі450 га. Це унікальний природний об'єкт. Геологічна та геомор-фологічна своєрідність, багатство флори та фауни, незвичнадля рівнинного Криму збереженість еталонних оригінальних тасамобутніх ландшафтних і флористичних комплек-сів став-лять його в один ряд з найвизначнішими пам'ятками природиКриму.

Мис Казантип — одна з найцікавіших геологічних пам'ятокКриму. Він складений моховатковими вапняками. Зовнішнякільцева гряда Казантипу схожа на давній атол, а плоске днокотловини — на осушену лагуну. Проте насправді мис являєсобою кільцеподібний риф, що утворився як острів при по-вільному піднятті морського дна ще в сарматський та меотич-ний періоди. Мальовничий ландшафт доповнюється оригіналь-ним і самобутнім рослинним покривом. Тут збереглися цілинніділянки ковилового, петрофільного, чагарникового та лучногостепу. Особливий інтерес становлять вапняки, на яких ростутьнайрідкісніші, реліктові, ендемічні та погранично-ареальні видифлори Криму. Всього у флорі Казантипу налічується 486 су-динних рослин.

Раритетний генофонд заповідника налічує 18 видів рослинзанесених до Червоної книги України: фіалка біла, катранмітрідатський, чебрець прибережний, волошка Талієва тощо.

Не менш багатою і раритетною є фауна мису. Вона налічує28 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Середних ракоподібні — мізиди аномальна та зубчаста, кріт морсь-кий, краб трав'яний; комахи — ембія реліктова; жуки — ліксускатрановий; метелики — зегрис евфема, пістрянка весела, маха-

66

он, подалірій та аврора біла, шовкопряд Балліона; перетинчас-токрилі — мегалодонт середній та арге Беккера.

Значні площі займають аквальні комплекси (56 га), багаті нарідкісну іхтіофауну (морський коник чорноморський, морськийпівень).

Опукський природний заповідникЗаповідник розташований у Автономній Республіці Крим.

Створений у 1998 році згідно з Указом Президента України.Його площа разом з акваторією Чорного моря у становить1592,3 га.

Гора Опук — одна з найвищих вершин Керченського півос-трова (185 м). Складена меотичними рифовими вапняками. Напівдень на відстані 4 км від гори в узбережній частині морярозмістилися острівці 7 та 12 м заввишки. Це скелі Кораблі(Елькен-Кая). Вони складені тими самими рифовими вапняка-ми, що й гора Опук, і наочно ілюструють абзаривну роботуморя.

Найбільший інтерес становить флора заповідника, у якійналічується 395 видів судинних рослин, 23 занесені до Червоноїкниги України: мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півоніятонколиста, фіалка біла, катран мітрідатський, дрік скіфський,морковниця прибережна, чебрець несправжньогранітний, холо-док прибережний, шафран кримський, 7 видів ковили тощо.

Раритетна фауна налічує 32 види. Це ракоподібні: краби —трав'яний, волохатий; жуки — ліксус катрановий; метелики —махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла.

Досить великими є також популяції раритетних плазунів:жовтопуза, полозів жовточеревого, чотирисмугого, що мешка-ють у вапнякових розщілинах та розсипищах.

В акваторії Чорного моря з видів, занесених у Червону книгуУкраїни, трапляються: морський коник чорноморський, піскар-ка сіра, морський півень, білуга чорноморська.

Гора Опук разом з Узунларським озером є місцем гніздуван-ня та зимівлі багатьох рідкісних і тих, що зникають, птахів. Цебаклан довгоносий, огар (червона качка), балобан (сокіл кібець),сокіл сапсан, боривітер степовий, журавель степовий, дрофа(дудак), стрепет, лежень, зуйок морський та інші.

67

Рівненський природний заповідникЦей заповідник площею 47 046,8 га було створено Указом

Президента України від 3 квітня 1999 року на території Рівненсь-кої області.

У рослинному покриві заповідника переважають болотнарослинність, заболочені ліси. Невеликі площі займає прибереж-новодна та водна рослинність. Суходільні ліси є лише на сухихгрядах та островах.

Найбільшою цінністю Рівненського заповідника є те, що вньому представлені болота всіх типів, які тільки є на Українсь-кому Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначаєтьсяБілоозерська ділянка. Саме на ній добре представлені болота збагатим живленням — низинні (евтрофні).

Добре представлені заболочені ліси. Серед них найбільшесвітлих лісів із покривом з багна болотного, що чергуються звологими сосновими лісами, рослинний покрив яких станов-лять чорниця та молінія голуба. Навколо боліт поширені такожзаболочені березняки.

Кожна ділянка заповідника має свої особливості природнихумов та рослинного покриву.

За попередніми даними, у складі флори заповідника зустрі-чається 20 рідкісних видів, з них 13 занесені до Червоної книгиУкраїни.

Фауна заповідника представлена типовими для Полісся ком-плексами тварин. За зоологічними даними, тут мешкає понад60 видів ссавців, найбільшою групою серед яких є гризуни.Поширені також хижаки — рись, лисиця звичайна, вовк, єното-видний собака, ласка, горностай та інші.

Із 200 видів представлених тут птахів переважають видидеревно-чагарникового орнітокомплексу. Характерною є на-явність північних, тайгових видів — тетерука, рябчика, зрідка— глухаря. На болотах гніздяться журавель сірий, кроншнепвеликий. Дуже характерним є лісовий кулик вальдшнеп, який вінших районах Полісся трапляється рідко.

До Червоної книги України занесені із ссавців — куторамала, заєць білий, норка європейська, борсук, видра річкова,горностай, рись звичайна, зубр; із птахів — підорлик малий,

68

орлан-білохвіст, балобан, шуліка рудий, змієїд, глухар, жура-вель сірий, пугач, сова бородата, лелека чорний, сорокопудсірий, очеретянка прудка.

За ландшафтом територія заповідника є типовою для Захід-ного Полісся з рідкісними прадолинами, озерами та болотами.Характерним для Західного Полісся є й рослинний покрив зпереважанням лісів боліт. Рідкісними угрупованнями є фраг-менти природних ялинових лісів, комплексні угруповання вер-хових боліт високого ступеня розвитку, сфагнові угруповання,водні угруповання латаття білого та сніжно-білого, глечиківжовтих. Для Українського Полісся за природними умовами,рослинністю та флорою Рівненський заповідник є більш типо-вим, ніж Поліський. У перспективі він має стати центром Пол-іського біосферного заповідника.

Карпатський національний природний паркУ червні 1980 року Уряд України з метою збереження красивої

і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, їхгірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних архі-тектурних та етнографічних пам'яток, дбайливого використаннярекреаційних природних ресурсів краю прийняв постанову простворення Карпатського державного національного природно-го парку.

Територія парку становить 50 303 га (Івано-Франківськаобл.). Це верхня частина басейну р. Прут і середня — р. ЧорнийЧеремош. Вона репрезентує райони середньогірських Скибо-вих Горган з характерними кам'янистими розсипами, Ясинсь-ко-Верховинської міжгірної котловини з м'якими обрисами іплоскими вершинами гір та Чорногорського масиву з високимихребтами, з характерними особливостями рельєфу: наявністюслідів давнього зледеніння — обширних давньольодовиковихморен і карів, заповнених кришталево чистою водою.

Багатий і різноманітний рослинний світ національного пар-ку. Тут охороняються всі типи фітоценотичних комплексівлісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альп-ійського поясів, що є характерними для гірських систем Цент-ральної Європи. Основна площа вкрита буковими, смерекови-ми, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, рідко —

69

клейковільховими, березовими і сосновими. Найпоширенішимиє буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в якихчасто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісусформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеле-ної та ялівцю сибірського в комплексі з квітучими луками,чагарничками, мозаїкою мохів та лишайників. На територіїпарку росте 1105 видів вищих спорових і судинних рослин, зяких 440 видів мохів. До Червоної книги України занесено 78видів: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіоларожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаунрічковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплода, більшістьвидів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках іверхових болотах. Із цієї категорії видів завжди милують ококвіти — провісники весни: підсніжник звичайний, білоцвіт вес-няний, шафран Гейфелів. Найбільше ендеміків і реліктів зустр-ічається на Чорногорі. На території парку також найбільші заплощею в Українських Карпатах реліктові угруповання соснизвичайної, берези повислої та сосни кедрової, місце зростанняякої знаходиться на Чорногорі, в урочищі Кедрувате.

Багатством форм рельєфу, рослинного світу закономірнозумовлюється різноманіття тваринного світу. Особливістю йогоє велика частка комахоїдних, рукокрилих та гризунів, дещоменше хижаків та парнокопитних, мешкання яких приуроченедо висотних гірських поясів. З парнокопитних найбільше абори-генів — олень благородний, козуля, кабан дикий. Інколи вдаєть-ся побачити і володаря карпатських гір ведмедя бурого. Трап-ляються також куниці лісова і кам'яна, борсук, вовк, кіт лісо-вий, рись, видра та горностай. У холодних гірських потокахводиться форель струмкова, яка восени добре помітна під часнересту.

Загалом фауністичне різноманіття парку представляють 48видів ссавців, 110 — птахів, 11 — риб, 10 — земноводних, 6 —плазунів. До Червоної книги України вписано 32 види фауни, адо Європейського червового списку — вовка, ведмедя бурого,видру річкову, рись звичайну та інших.

На території національного парку є чимало визначнихоб'єктів живої і неживої природи. Крім урочища Кедруватого,досить цінним є верхове болото Рудяк з журавлиною дрібнопло-

70

дою та іншими рідкісними видами рослин. Багатьох туристівзачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижнийводоспад «Прибій», котрий падає з висоти 12 м на фоні великихкам'яних брил, що створює надзвичайно заворожуючу карти-ну.

Шацький національний природний паркНеповторність ландшафтів, їх багате біорізноманіття стали

першоосновою створення у грудні 1983 року Шацького націо-нального природного парку у Волинській області на площі —32,5 тис. га.

На території парку є 22 озера. Великі й малі, глибокі та мілкі— всі озера по-своєму красиві та привабливі. Багато з них єулюбленим місцем відпочинку не тільки місцевого населення, ай жителів великих промислових центрів Західної України таінших держав. Справжньою перлиною парку є найбільше йнайглибше природне озеро Світязь. Краса його неповторна.Серед усіх озер Світязь помітно вирізняється як площею водно-го дзеркала (2750 га) і глибиною (58 м), так і особливимивластивостями своєї води. Вона чиста, прозора, чим різковідрізняється від жовтуватої, м'якої і з чималим вмістом орган-ічних домішок води всіх сусідніх озер. У тиху погоду озеро маєінтенсивний синій колір, а під час бурі стає чорним. Світязькавода — прекрасне середовище для розмноження багатьох видівцінних риб — судака, сазана, ляща, окуня, щуки і знаменитоговугра.

Особливості геолого-геоморфологічної будови та кліматич-них умов, наявність численних озер вплинули на характеррослинності парку. Сучасний його рослинний покрив відзна-чається мозаїчністю та різноманітністю.

Ліси поширені на території парку порівняно рівномірно, алесуцільні великі масиви їх зосереджені в східній частині. Сосновіліси є панівною (70 %) лісовою формацією. Для них характер-ний середньовіковии деревостан, досить високий і добре зімкне-ний. Найпоширеніші сосняки-чорничники. їх охоче відвідуютьяк місцеве населення, так і відпочиваючі в сезон збору ягід.Дещо менші площі під сосновими лісами, зеленомоховими тавересовими, які відзначаються особливою привабливістю та

71

своєрідною красою. Вершини піщаних гряд вкриті соснякамилишайниковими.

На території парку багато боліт. Вони різноманітні за по-тужністю торф'яних шарів і типом рослинного покриву.

Велика кількість озер, каналів та інших водойм зумовилазначний розвиток прибережноводної рослинності. Прибережнасмуга зайнята переважно очеретом, а глибше, із збільшеннямтовщі води — кугою озерною. На великих глибинах трапля-ються угрупування жабурника, водопериці та інших. Угрупу-вання водних рослин відіграють велику роль у підтриманнюфункціонування озерних екосистем. Так, прибережні ценозистворюють умови для нересту риби. Прибережні зарості озер єтакож і місцем гніздування багатьох птахів.

До Червоної книги України занесено 32 види флори парку.Найціннішими з них є зозулині черевички справжні, булаткачервона, мініатюрна орхідея, жировик Лезеля, комахоїдні рос-лини — росички англійська та середня, товстянка звичайна.

У водоймах парку водиться близько ЗО видів риб. На вудкуможна піймати щуку, окуня, частіше плітку, карася, вугра.

Район Шацьких озер з давніх-давен славиться багатствомводоплавних та болотних птахів. Саме тут знаходиться одна із«зупинок» для відпочинку багатьох представників пташиногоцарства під час далеких перельотів. Протягом весняно-осінніхміграцій часті гості на озерах лебеді-кликуни, гагари чорно-волі, скопи, орлани-білохвости, лелеки чорні. Всього тут зуст-річається 241 вид птахів, 27 з яких занесені до Червоної книгиУкраїни (пугач, журавель сірий, кроншнеп великий, тощо), адеякі і до європейського червоного списку (славка, шулікарудий, орлан-білохвіст, деркач, прудка очеретянка).

Національний природний парк "Синевир"Створення національного природного парку «Синевир» по-

в'язане з унікальним за своєю красою гірським озером Синевирв Закарпатській області. Для збереження цього творіння приро-ди створено за рішенням Уряду України у 1989 році національ-ний парк. Його площа становить 40 400 га, га.

Хоча район парку давно освоєний людиною, тут ще збе-реглося чимало незайманих пралісів з багатими флорою і фау-

72

ною. Рослинний світ тут різноманітний. Смерекові і букові лісита луки є основними типами рослинності. Навесні букові лісина схилах наче ниткою розділені на ранні та пізні форми. Місце-вий клімат сприяє також росту смереки, угрупування якихзаймають тут найбільшу площу. Флористично найбагатшимивважаються після лісів луки — царини, на яких можна налічитидо 40 видів рослин. На всій цій території росте 914 видівсудинних рослин, з яких 50 видів дерев і 90 видів чагарників, атакож 155 видів мохоподібних. У парку росте 94 рідкісних ізникаючих види рослин, з яких до Червоної книги Українизанесено 38 видів, в тому числі один вид лишайників і два видимохоподібних.

Великої цінності надає парку його тваринний світ. Тут меш-кають олень благородний, ведмідь бурий, козуля, кабан дикий,вовк, лисиця, заєць сірий та інші види ссавців — усього 43, з нихнайбільш рідкісні бурозубка альпійська, кутора мала, горно-стай, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна. З птахівнайчастіше трапляються рябчик, канюк звичайний, дятел стро-катий і великий, сорока, сойка — всього 91 вид, з них рідкіснимиє глухар, беркут, лелека чорний, завирушка альпійська, пугач,змїєїд. У ставках, озерах та річках водяться форель струмкова,озерна і райдужна, головень, марена, — усього 19 видів. Тут є8 видів плазунів та 12 — земноводних. Серед плазунів рідкіснігадюка звичайна та карпатська; ендеми — саламандра плями-ста, тритони карпатський і альпійський, а також малопоширені— полоз лісовий, мідянка. З фауни до Червоної книги Українизанесено 22 види, а до європейського червоного списку — 11видів, серед яких вовк, бурий ведмідь, видра.

Голубою перлиною Українських Карпат вважається озероСиневир, яке серед дрімучих смеречників уособлює спільнудолю двох легендарних закоханих Сині та Вира. Це справжнякраплина моря серед гір — морське око. Синь водного дзеркала,острівець (зіниця ока), пухнасті смереки (вії) — все це надаєозерові неповторної краси і привабливості. Це озеро знайомебагатьом. Відусюди заїжджаються люди, щоб помилуватись іпорадіти серцем від неповторної краси зелених Карпат та озераСиневир. Озеро знаходиться на висоті 989 м над рівнем моря.

73

Утворилось воно в післяльодовиковий період внаслідок пере-криття річкової долини зсувами.

Азово-Сиваський національний природний паркРозташований у Північному Приазов'ї, у межах Херсонсь-

кої області і прилеглих акваторій Азовського моря. Загальнаплоща парку 52,1 тис. га, з них майже 49 тис. га під акваторіямиЦентрального Сиваша та однокшометрова смуга моря навко-ло о. Бірючий. Парк створений Указом Президента України від25 лютого 1993 року з метою збереження рослинного і тварин-ного світу, унікальних природних комплексів Північного При-азовья та раціонального використання їх у наукових, природо-охоронних, господарських і рекреаційних цілях.

Острів Бірючий разом з косою Федотова належить до типуприморських ландшафтів і характеризується сучаснимиприморськими піщано-черепашковими лиманно-морськимирівнинами зі слаборозвиненими дерново-лучними солончаку-ватими грунтами та солончаками. Особливе місце в ланд-шафтній структурі острова займають ландшафти морської тавнутрішніх заток.

У сезонних скупченнях протягом року тут зустрічаєтьсябільше 1 млн. птахів (чайки, качки, крячки болотні, кулики,лебідь-шипун, галагаз, чаплі та інші); реєструються рідкісні,вразливі та зникаючі види, які занесені до Червоної книгиУкраїни, — зуйок морський, ходуличник, кулик-сорока, слав-ка, реготун чорноголовий та орлан-білохвіст. Поряд у стелахПрисивашшя і на о. Бірючий зустрічаються дрофа, хохітва,журавлі степовий та сірий, луні польовий і степовий, беркут,підорлик великий, балобан, сокіл-сапсан, боривітер степовий— всього в парку ЗО видів птахів, занесених до Червоної книгиУкраїни.

Парк охороняє також чимало видів інших тварин, занесенихдо Червоної книги України: тушканчика великого, тхора степо-вого, дельфіна-азовку і полозів чотирисмугого та жовточере-вого, мідянку, гадюку степову, а також два види поліпів, поодному — кільчастих червів і ракоподібних та 5 видів комах,серед яких богомоли (емпуза піщана та ірис прямистокрилий),перетинчастокрилі.

74

Загалом у межах парку понад 250 видів хребетних. З амфібійчасто зустрічаються ропуха зелена та жаба озерна, серед реп-тилій численними є ящірка прудка, ящірка різнокольорова, вужізвичайний та водяний. З риб промислове значення мають кам-бали глоса та калкан, бички леопардовий, бобир і Кніповича,осетер російський та севрюга, а також нещодавно акліматизо-ваний далекосхідний вид кефалі — пиленгас.

Національний природний парк "Вижницький"У межах Вижницького району Чернівецької області Указом

Президента України в 1995 році був заснований національнийпарк. За площею (7928,4 га) це поки що один з найменшихнаціональних природних парків Українських Карпат, проте зйого появою держава сформувала досить струнку мережу за-повідних територій, що репрезентують усі висотно-поясні струк-тури гір. На відміну від інших національних парків регіону, депереважають середньо- та частково високогірні ландшафти ірослинність, «Вижницький» уособлює низькогірну частинуКарпат з досить м'яким кліматом і переважанням в лісах тепло-любних порід — бука та ялиці.

Ландшафтна неповторність НПП «Вижницького» на тлі за-гальнокарпатської краси визначається поділом його територіїна приблизно рівні половини між басейнами Черемоша та Сіре-ту.

Територія національного парку і суміжжя багата на міне-ральні води. Традиція їх використання сягає углиб тисячоліть.Ще давні слов'яни виварювали і продавали харчову сіль з ропиджерел «Черешенька» та «Вижниця», мінералізація яких стано-вить 350-400 г/л. Водою з унікального джерела «Лужки» (такихвсього три в Європі) лікували захворювання органів травленнята гемофілію. При загальній низькій мінералізації (0,6 г/л) у ніймістяться понад 20 терапевтично активних іонів різних мікрое-лементів з переважанням іонів заліза та алюмінію. Природнакислотність їх становить 3-3,5. При вживанні цієї води підви-щується апетит і поліпшується обмін речовин в організмі. Ос-танніми роками виявлено ще два джерела лікувально-столовихвод типу «Нафтуся», промислове освоєння яких уже розпоча-лося.

75

Основним багатством парку «Вижницький» є рослинність,передусім ліси, що займають понад 80 % його території. Ценасамперед ділянки корінних високопродуктивних букових табуково-ялицевих насаджень. Флористичне й рослинне багат-ство ландшафтів парку зумовлене його розміщенням на кор-доні двох геоботанічних районів: Шешорсько-Красноїльськогоз гірськими ялиново-ялицево-буковими та ялиново-буково-яли-цевими і Болехівсько-Берегометського з передгірними ялице-во-буковими лісами.

Найбільші площі під ялицево-буковими лісами, рідше трап-ляються чисто букові ліси. В деревостані нерідко можна зустр-іти домішки явора, смереки, дуба червоного. Незважаючи надостатню обжитість цих місць, тут ще зустрічаються окреміділянки пралісів, де дерева бука та ялиці сягають висоти 40 мта 70-90 см у діаметрі. Ялицево-букові ліси здебільшого затем-нені із зрідженим підліском. У травостої переважають — зелен-чук, переліска багаторічна, маренка запашна, актея колосиста,підлісник європейський та інші. Окрему групу серед них ста-новлять гірські неморальні види — живокіст серпоподібний,жовтозілля дібровне та Фукса, шавлія клейка.

У букових та ялицево-букових лісах виявлено чималорідкісних, зникаючих та малопоширених видів, насампередорхідних, занесених до Червоної книги України. Найбільшцінним є надбородник безлистий. У Карпатах відомо дише двамісця його зростання — обидва на території парку «Вижниць-кий». Рідкісним є палеоарктичний вид — булатка довголиста,яку лише кілька разів було виявлено на території Берегометсь-кого лісництва. Особливо рідкісною є коручка пурпурова —центральноєвропейський вид на крайній східній межі свогоареалу. З інших занесених до Червоної книги України видів,крім орхідних, у парку ростуть баранець звичайний та беладо-на звичайна. В лісах трапляється чимало реліктових видів,наприклад папороть роду багаторядних. Парк — це єдине місцев Українських Карпатах, де ростуть усі три види цього роду —папороть шипувата, списоподібна та Брауна.

76

Післялісові луки — полонини займають порівняно невеликіплощі, проте мають яскравий строкатий травостій з великоюкількістю лучних рослин та видів узлісь. Найбільші площі лукз угрупованнями мітлиці тонкої, костриці червоної, пахучоїтрави. Флористична композиція складається здебільшого ізвидів, типових для лук України, проте є багато лучних видів,специфічних саме для карпатських лук: нечуйвітер оранжевий,чебрець субальпійський, вівсюнець знебарвлений, а також за-несені до Червоної книги України арніка гірська, траунштейне-ра куляста та астранція велика. Значно поширився на лукахендемічний карпатський вид — волошка карпатська, нерідкотрапляються орхідні. З них у Червону книгу України вписанібилинець комарниковий, зозулині сльози яйцевидні, пальчато-корінники травневий, плямистий, м'ясо-червоний та Фукса.

Всього на території національного парку «Вижницький» ви-явлено 630 видів судинних рослин (з них 34 види занесено доЧервоної книги України) та 221 вид мохоподібних. Це безурахування лишайників, грибів, водоростей та ранньовеснянихвидів.

Тваринний світ національного парку не відрізняється відтакого в суміжжях, хоча на цій невеликій території мешкають11 видів земноводних, 7 — плазунів, 127 — птахів, 41 видссавців — усього 186 видів лише наземних хребетних тварин,представників 64 родин, 24 рядів, 4 класів. Практично ще недосліджувались іхтіофауна, комахи та інші членистоногі і бага-то інших таксонів. Більшість наземних хребетних є типовимипредставниками широколистяних та мішаних лісів Європи, пе-реважно балканської фауни (лелека білий, підорлик малий,вовчок, соня лісова, кіт лісовий). Є певна частка середземно-морських видів (саламандра плямиста, полоз ескулапів, квак-ша звичайна), а також типових гірських (кумка, щеврик) табореальних видів (глухар, рябчик, сич волохатий, сова, рись).

Національний природний парк "Подільські Товтри"Парк створено згідно з Указом Президента України в 1996

році з метою збереження, відтворення та раціонального вико-ристання природних ландшафтів Поділля, котрі мають важли-ве природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційнета оздоровче значення.

77

Розміщений національний парк у Хмельницькій області наплощі 261 316 га (12,5 % території області), з них 1300 га наданойому в постійне користування.

Товтровий кряж — це скеляста дугоподібна гряда ЗахідногоПоділля, яка тягнеться з північного заходу на південний схід.Над оточуючою рівниною ця гряда піднімається на 60-65 м.Товтри являють собою бар'єрний риф місце нового моря. Ана-логів їм у світі немає, хоча подібні за деякими геологічнимиструктурами скелясті гряди є у Великій Британії і США.

У доісторичні часи Товтрова гряда не зазнала впливу мате-рикового зледеніння, що сприяло збереженню на цій територіїбагатої теплолюбної флори. Тому рослинність гряди характе-ризується великим різноманіттям видів та рослинних угрупо-вань, серед яких переважають ліси, що становлять основуландшафтів. Рослинність формують діброви, у складі якихпереважають дубові, грабово-дубові, грабово-дубово-ясеневіта букові фітоценози, своєрідні угрупування степів у томучислі ковилові, оригінальна лучна рослинність. ДоЧервоноїкниги України занесено 60 видів рослин. Особливий інтересстановлять 86 видів судинних рослин, 26 з яких є погранично-ареальними, 39 — дез'юнктивно-ареальними, 54 — реліктови-ми, а ЗО — ендеміками. Високий ендемізм пояснюється тим, щотериторія Західного Поділля, куди входять Подільські Товтри,є взагалі одним із головних центрів ендемізму в Україні.

У складі фауни на території парку та суміжних районівлівобережжя Дністра є всі характерні представники цієї зони.Багатство і своєрідність тваринного світу парку та його око-лиць зумовлені особливостями ландшафту, його мозаїчністю.Переважають лісові види, оскільки ліс — це найменш транс-формований елемент місцевого ландшафту. Фауна налічує 55видів ссавців, 140 — птахів, 10 — плазунів, 12 — земноводнихта низку видів безхребетних тварин, які ще потребують деталь-них досліджень. З них до Червоної книги України занесено 29видів. Слід зазначити, що наявність на території парку старихлісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печерсприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів.

78

Національний природний парк "Святі Гори"В 1997 році згідно з Указом Президента України було ство-

рено національний природний парк «Святі Гори». Серед рівнин-них національних парків України він, безсумнівно, має найма-льовничішу природу і є еталоном поєднання природної і куль-турної спадщини. Він займає середню течію р. Сіверський До-нець і розкинувся на площі 40 589 га у Слов'янському таКраснолиманському районах Донецької області. Загалом цесвоєрідний комплекс долинного ландшафту, що включає крей-дяні останці плакору, яри та балки на правому березі головноїводної артерії'. її заплаву до 3 км завширшки і другу боровупіщану терасу на лівому березі. На цьому фоні краєвиди Свя-тих Гір виділяються особливою красою. Це білі крейдяні скеліі круті урвища правого корінного берега, що височіють надрікою на 100-120 м. Геологічний фундамент цієї території утво-рюють біла крейда та крейдоподібний мергель, що збереглисядо наших днів з верхньо-крейдяного періоду. Подекуди зверхуна пологих схилах крейда повкривається червоно-бурими гли-нами з дерново-карбонатними грунтами.

У різноманітних як типових, так і специфічних природнихумовах рельєфу правого корінного берега на більшій частинітериторії парку ростуть типові широколистяні ліси віком 90-110 років з переважанням дуба звичайного, в деревостані якогодомінують ясен, липа серцелиста, клен польовий, підлісок зліщини та клену татарського, рідше з бруслини бородавчастоїта свидини. У трав'яному покриві майже скрізь домінує, аподекуди співдомінує зірочник ланцетовидний. На окремихділянках переважають південноєвропеиські та субсередземно-морські види. Широко-листяні ліси на таких значних площахсформувалися завдяки височинним рельєфним умовам Донець-кого кряжа і є досить рідкісним явищем на плакорах степовоїзони. Уздовж надзаплавного валу другої борової тераси довги-ми перервними смугами ростуть переважно заболочені вільховіліси, подекуди з березою, а на всій другій терасі — соснові бори.Луки і трав'яні болота трапляються фрагментарно, здебільшо-го у заплавах, де формуються еколого-гідрологічно дуже ціннікомплекси лісової рослинності і водно-болотних угідь, як осе-редків масового гніздування птахів.

79

Уся рослинність національного природного парку має певнунаукову та природоохоронну цінність, проте найбільший бота-ніко-географічний та історичний інтерес, особливо для вивчен-ня походження та розвитку, становлять бори, сформовані со-сною крейдяною — третинним реліктом, занесеним до Червоноїкниги України.

Унікальність парку визначається наявністю на його тери-торії своєрідних і неповторних утворів чи природно-територі-альних комплексів. Передусім це скелі над р. Сіверський До-нець, крейдяні бори, а з лівого боку ріки навпроти круч —трьохсотлітня заплавна діброва насіннєвого походження. Особ-ливу сторінку в історії степового лісознавства та національно-го парку займає урочище «Маяцька дача» площею близько5000 га, в якому сформувалися унікальні плакорні та байрачнідіброви. В обширній балці «Макатиха» цього урочища деякілісові ділянки складають враження первісного лісу. Ліси «Ма-яцької дачі» були взяті під охорону ще в 1704 році директивоюПетра І, який наказав «описать заповедные Маяцкие леса ихранить их в пользу казны со всем вниманием». У цьомуурочищі є рідкісна діброва з грабом звичайним, який знаходить-ся тут за межами східної межі свого суцільного ареалу.

Національний природний парк "Яворівський"4 липня 1998 року Указом Президента України в Розточчі

організовано ще один заповідний об'єкт — перший на Львівщині— Національний природний парк «Яворівський» площею 7079га. Ідея його створення виникла у зв'язку з потребою розширитизаповідний фонд регіону. За унікальністю природних екосистемта соціальним значенням територія парку відповідає всім кри-теріям, які ставляться до національних парків Міжнароднимсоюзом охорони природи.

Розміщений парк «Яворівський» у межах Яворівського таЖовківського адміністративних районів Львівської області. Упівденно-східній частині його проходить головний європейсь-кий вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що нале-жать до басейнів двох морів — Чорного і Балтійського. Напівденному сході він межує з природним заповідником «Розточ-

80

чя». На його території немає населенних пунктів, завдяки чомуантропогенний вплив на природні екосистеми незначний.

Більшість територій національного парку вкрита лісом.Найпоширеніші грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, ав пониженнях — вільхові. Букові ліси ростуть поблизу східноє-вропейської межі ареалу, тому мають обмежене поширення іприурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні рел-іктові осередки смереки, ялиці та явора, які збереглися напівнічно-східній межі ареалу. В травостої грабово-дубових табукових лісів поширені підмаренник запашний, осока волосис-та, яглиця, медунка темна; у вільхових — гадючник оголений,безщитник жіночий, щитник гребенястий, осоки; у сосново-дубових — квасениця звичайна, орляк звичайний, папоротьчоловіча; в соснових — орляк звичайний, зелені мохи.

Флора парку налічує близько 700 видів рослин, з яких біля 40занесено до Червоної книги України. Це лілія лісова, підсніжникзвичайний, білоцвіт весняний, латаття біле та інші. Тут ростепонад 200 видів лікарських рослин.

Оскільки в національному парку переважають ліси, тутдосить багато представлена лісова фауна. З мисливських звірівтрапляються заєць-русак, білка, куниця, кабан дикий, козуля,єнотовидний собака, лисиця, а із занесених до Червоної книгиУкраїни — видра, горностай, борсук. Іноді сюди заходить лось.Список птахів налічує понад 150 видів. У лісових масивахзафіксоване гніздування лелеки чорного та підорлика малого,які занесені до Червоної книги України. З інших цікавих видівтрапляються тетерук, осоїд, шуліка чорний тощо. Іноді з тери-торії заповідника «Розточчя» залітає орлан-білохвіст.

Деснянсько-Старогутський національнийприродний парк

Парк розкинувся у Сумській області, у крайній північно-східній частині України. Його створено згідно з Указом Прези-дента України від 23 лютого 1999 року на площі 16 215 га.Охоплює заплавну, другу і третю тераси Десни. Заплава 2-4 кмзавширшки добре виражена на всьому протязі парку, на нійбагато озер, стариць, заболочених ділянок.

81

За характером природних умов територія парку поділяєтьсяна дві частини — Придеснянську та Старогутську, які з'єдну-ються вузькою смугою. У Придеснянській частині рослиннийпокрив представлений комплексом заплавної рослинності (луч-ної, болотної, водної) та лісів на боровій терасі. Переважаютьугруповання заболочених лук і трав'яних боліт з домінуваннямлепешняку великого, осок гострої та гостровидної, очеретянкизвичайної. На підвищеннях поширені луки, у травостоях якихпереважають мітлиці виноградникова та собача. Із рідкіснихвидів слід відмітити півники сибірські, реліктові верби — Стар-ке та мирзинолисту, тростяницю кострицеподібну.

Численні заплавні водойми багаті на водну рослинність,серед якої є рідкісні реліктові види, занесені до Червоної книгиУкраїни, — плаун щитолистий, сальвінія плаваюча, водянийгоріх плаваючий. Вони утворюють рідкісні угрупування, зане-сені до Зеленої книги України.

Лісова рослинність займає окремі урочища, що тягнутьсяланцюгом на боровій Терасі. Тут переважають культури соснирізного віку, що формуються в соснові ліси зеленомохові ізфрагментами дубових лісів у пониженнях. В улоговинах трап-ляються сфагнові оліготрофні та мезотрофні болота із сфагно-вими мохами, пухівкою піхвовою, журавлиною. На деякихділянках збереглися флористично багаті природні дубово-со-снові ліси, де ростуть лілія лісова, коручка морозниковидна,плаун колючий, занесені до Червоної книги України.

Старогутська ділянка — це майже суцільний лісовий масив.Лише в західній частині у нього вклинюються долинки невели-ких водотоків системи Десни. Основними лісоутворювальнимипородами є сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла,вільха клейка. Лісистість територій — близько 88 %. Тут пану-ють середньовікові соснові ліси. На багатших ділянках сфор-мувалися ліси з переважанням дуба, площа їх понад 600 га.Найбільші площі займають соснові ліси зеленомохові у комп-лексі із чорницево-зеленомоховими.

Багата і різноманітна флора парку становить не менше 800видів судинних рослин. З них 20 видів записані в Червону книгу82

України. Найбільш рідкісними є гудайєра повзуча, шолудив-ник королівський, баранець звичайний, верба Старке, плаунщитолистий.

На Старогугській ділянці переважають види фауни лісовогокомплексу. Із ссавців мешкають лось європейський, козуляєвропейська, кабан дикий, вовк, лисиця, куниця лісова, бука.Місцями досить звичними є заєць-біляк, зрідка трапляютьсяведмідь бурий, рись, зубр, які заходять з території Росії. Запопередніми даними, тут зареєстровано близько 90 видів птахів.Найчисленнішими є зяблик, вівчарик-ковалик, синиця велика,досить звичними — дятел великий строкатий, дрозди чорний таспівочий, малинівка, вівчарик весняний.

До Червоної книги України занесено: із круглоротих —міногу українську; із риб — стерлядь, марену дніпровську; ізптахів — лелеку чорного, скопу, змієїда, підорлика великого,орлана-бірохвоста, глухаря, журавля сірого, кулика-сороку,поручайника, сича волохатого, сичика-горобця; із ссавців —зайця білого, тушканчика великого, горностая, норку євро-пейську, борсука, видру річкову, рись звичайну, зубра.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"У лютому 1999 року згідно з Указом Президента України в

межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районівЛьвівської області у басейнах р. Стрий та її притоки Опір наплощі 35 684 га був утворений національний природний парк«Сколівські Бескиди». Він дає змогу зберегти ландшафти зах-ідної частини Українських Карпат з типовими та унікальнимиприродними комплексами, що мають важливе природоохорон-не, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Церезерват самобутньої незайманої природи з неповторнимимальовничими краєвидами.

Територія парку розташована в околицях традиційних ку-рортних місцевостей — Східниці, Сколе, Славське. Особливезначення має прилегле смт. Східниця, де в 1970 році розвідановеликі запаси мінеральних вод типу «Нафтуся». Крім того, натериторії парку є понад ЗО мінеральних джерел різної бальнео-логічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод є і в долині

83

p. Рибник, околиці с. Новий Кропивник та інших. Відпочиваю-чих приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпо-чинку і туристичних кемпінгів.

Місто Сколе розташоване на берегах р. Опір у мальовничійгірській улоговині, а навколо — вкриті хвойним лісом хребтиСколівських Бескид — центр зимового туризму.

За фізико-географічним районуванням парк розташований умежах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид,займає північні макросхили останніх з абсолютними висотамивід 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північногозаходу на південний схід і розчленовані на окремі вершиниверхів'ями численних потоків. Переважають ландшафтні комп-лекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого серед-ньогір'я. В геологічному відношенні це Скибова та Кросненсь-ка тектотчні зони, які складені осадовими породами крейдово-го та палеогенового віків і представлені переважно вапнистимпісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на харак-тер грунтового та природного рослинного покриву.

На території парку збереглися рештки природних високоп-родуктивних і біологічно стійких деревостанів — вікові чистібукові ліси природного походження, еталонні смерекові і яли-цеві ліси, які значною мірою відображають різноманітністьлісового покриву Бескид. Виділяються чисті високопродук-тивні маренкові, волосистоосокові та зубницеві бучини прал-ісового характеру. Підлісок у них представлений поодинокимиекземплярами бузини чорної, жимолості пухнастої, ліщини, го-робини.

На території парку поширені понад 50 видів рослин, занесе-них до Червоної книги України. Серед них арніка гірська,астранція велика, баранець звичайний, билинець довгорогий,білоцвіт весняний, булатки довголиста та червона, гудайєраповзуча, зозулині сльози серцелисті, лілія лісова, лунарія ожи-ваюча, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвітосінній, шафран Гейфелів, кілька видів пальчатокорінника.

Багатий і різноманітний видовий склад фауни у СколівськихБескидах. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан ди-кий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'я-

84

на, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів — борсук, куторамала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичай-на. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезено 10 зубрів, якідобре прижилися і дають потомство.

Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипа-лий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, бер-кут, шуліка рудий, сова сіра, сапсан, а також занесені доЧервоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик ма-лий, сорокопуд сірий.

Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичай-ний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книгиУкраїни занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський,саламандра плямиста.

Національний природний парк "Ужанський"Створений в 1999 році на площі 39,2 тис. га. (Закарпатська

обл.). На території НПП збереглися цінні незаймані або малозмінені господарським впливом фітоценози, серед яких перева-жають бучини, яворові бучини, ялицево-букові ліси та праліси,лучна рослинність. На верхній межі лісу (1 200-1 260 м) зберег-лося типове криволісся з бука, явора, горобини, вільхи зеленої.Ценотичне різноманіття представляють 55 лісових, 5 чагарни-кових, 42 лучних, 4 болотних, 15 водних і прибережно-воднихасоціацій.

Більше 20 рідкісних фітоценозів парку включено до Зеленоїкниги України. Тут зареєстровано понад 1 000 видів судиннихрослин, 175 — водоростей, 39 — мікобіоти, біля 40 видів флоризанесено до Червоної книги України. З фауни виявлено близько25 видів ссавців, 80 — птахів, 2 — земноводних. До Червоноїкниги України занесено 10, а до Європейського червоного спис-ку — 4 види фауни.

85

7. Природно-заповідний фондЧернівецької області

№п/п

1

Назва

2

Площа(га)

3

Місце знаходження

4

Коротка характеристика

5

Національні природні парки

1. Вижницький 7928,4 Вижницький район Природний ландшафтБуковинських Карпат зунікальними історико-культурними комплексами,що мають важливеприродоохоронне, естетичне,наукове, освітнє, рекреаційнета оздоровче значення

Регіональні ландшасЬтні паоки

1. Чернівецький 21504,2

3026

2599

5066

2560

2998

2178

1493,2

Сторожинецькийдержлісгосп

Сторожинецькелісництвокв.1-35

Чернівецькийдержлісгосп

Кузьминськелісництвокв. 1-42, 44-45

Чорнівське лісництвокв.1-91

Ревнянськелісництвокв. 1-27

Сад гірське лісництвокв.1-60

Кучурівськелісництвокв. 1-36

Сторожинецькийспецлісгоспкв. 1-16, 28

Унікальні природні лісовікомплекси в межахтектонічно-денудаційноїБуковинської височини зцінними геоморфологічнимиутвореннями, мальовничамісцевість

86

2.

1

2

Черемошський

1474

6555,8

4699,0

1856,8

Кіцманськийспецлісгосп в межахколишніх лісів:

ЗАТ І. Франка кв 1-3Колгосп ім.Шевченкакв. 1-13

Колгосп "Дружба"кв. 4

Путильський районПутильськийдержлісгоспПеркалабськелісництво кв. 1-50Карпатськийлісгосп

в межах колишніхлісів: колгоспів"Прикордонник","Зоря Карпат","Україна", "Прогрес","Маяк"

Цінний природний комплекс уверхів'ях Білого Черемошу збагатою флорою,унікальними геологічними тагеоморфологічнимиутвореннями, джереламимінеральних вод,мальовничими краєвидами

Заказники загальнодеожавного значенняландшафтні

Цецино

Чорний Діл

430,0

263,0

Чернівецькийдержлісгосп

Ревнянськелісництво кв. 21-25

ПутильськийдержлісгоспПеркалабськелісництво кв. 2 діл.12-14, 22, 23, 28, 29,37-39;

Кв. Зділ. 6, 9, 10, 12,14, 17, 19-27;

кв. 4 діл. 1-4, 6, 7,9-14,

кв. 5 діл. 4, 5, 8, 9,12-114, 16,18,20,21,

кв. 6 діл. 1-19

Найвища вершина в районіміста Чернівці, вкритарізновіковим лісомприродного походження. Направому березі р. Прутзбереглися залишкистародавніх поселень.Ландшафт має естетичне, арослинність науково-пізнавальне значення

Крайня північно-східна зонаМармарошського масиву —стародавнього ядраКарпатської гірської системи.

Тут зростає близько 50 видівфлори, понад 10 занесені вЧервону книгу України(орлики трансільванські,білотка альпійська, соссюреярізноколірна, лілія лісова таін.). Має наукове та естетичнезначення.

87

3

4

5

Кадубівськастінка

Совицькіболота

Товтрівськастінка

22,8

105,0

15,7

Заставнівськийрайон, біляс Кадубівці тас. Веренчанка

Заставнівський іКіцманський райониміж селамиВеренчанка таКліводин

Заставнівськийрайон с Товтри

Цінна степова рослинність наскельних виходах лівогоборту реліктової долини зкласичними спелеокарстови-ми формами у гіпсах і погли-нанням поверхневого стоку

Цінний водоболотнийландшафт заплави р.Совиця-Веренчанська вумовах активногозакарстування

Правий борт каньйоподібноїдолини Товтрівського потоку зцінними різноманітними кар-стовими утвореннями в гіпсах

вапняках та рідкісною рос-линністю кам'янистих степів

Лісові

6

7

Лунківський

Петрівецький

106,0

17,0

Сторожи нецькийдержлісгоспКрасноїльськелісництво кв. 28діл. 7-9,11-13

СторожинецькийдержлісгоспВерхньо-Петрівськелісництво кв. 55,67

Резерват унікальних смереко-во-ялицево-букових насад-жень природного походження,окремі екземпляри бука віком200 і більше років. Маєнауково-лісівниче значення

Характерне для Сіретськогопередгір'я Буковини еталон-не дубово-буково-ялицевенасадження, генетичнийрезерват. Має наукове талісівниче значення

Орнітологічні

8 Драницький 80,0 Новоселицькийрайон с Драниця

Мальовниче озеро, що єрідкісним за поєднанняммісць гніздування рудої, сірої,білої, великої та малоїчапель, а також рядуводоплавних і болотнихптахів

Карстово-спелеологічні

9 Молочнобрат-ський карстовий

масив

20,3 ПутильськийдержлісгоспПеркалабськелісництво кв. 17діл. 3-5,7,8

Цінне геологічне і карстово-спелеологічне утворення утріасово-юрських вапнякових,стрімчаках з найглибшоювертикальною шахтоюБуковини і тріщинно-карстовими порожнинами

88

10

1.

2

3

4

5

Чорно-потоцький

Шебутинськийяр

Галицька стінка

Василівський яр

Бабинськастінка

Молодівськийяр

49,0 Заставнівськийрайон. Між селамиБоянчук,Погорилівка,Юрківці

Правий стрімкий схил долинир. Чорний Потік з декількомастадіями розвитку карстовогопроцесу та численними пече-рами

Заказники місцевого значенняландшафтні

794,0

119,4

497,0

1109,0

276,3

Сокирянський районХотинськийдержлісгоспРоманківськелісництво кв. 10-17,19,21-22,26-28,66,68

Сокирянський районХотинськийдержлісгоспЛомачинськелісництво кв. 1 л.д.1-7, кв. 2л.д. 1-2, кв.3 л.д. 1-3, кв. 4л.д.1-2,4,6-10, кв. 5 л.д.11-13, кв.6л.д. 9-Ю,кв. 8л.д. 3-6

Сокирянський районХотинськийдержлісгоспСокирянськелісництво кв. 6, 7,14-19, 72

Кельменецькийрайон, Хотинськийдержлісгосп

Кельменецькелісництво кв. 1-5,7-25, 56

Кельменецькийрайон, ХотинськийдержлісгоспІванківське лісництвокв. 55-56, кв. 8л.д. 2,3 кв. 6

Типовий ландшафтний комп-лекс в придністровській час-тині Північно-Бесарабської фі-зико-географічної області з лі-сами на крутосхилах глибоко-го яру з цінними геологічнимита геоморфологічнимиутвореннями

Цінний природний комплекссхилів каньйону р. Дністер ійого притоків з лісовоюрослинністю, мальовничимигеоморфологічними і ціннимигеологічними утвореннями(печери, скелі, геологічнівідшарування)

Типовий ландшафтний комп-лекс в придністровській час-тині Північно-Бесарабської фі-зико-географічної області з лі-сами на крутосхилах глибоко-го яру з цінними геологічнимиі геоморфологічнимиутвореннями

Правий схил Дністровськогоканьйону з цінними геологіч-ними розрізами мальовничи-ми ландшафтними, корінноюта степовою рослинністю зпроявами карсту

Типовий ландшафтний комп-лекс в придністровській час-тині Північно-Бесарабськоїфізико-географічної області злісами на крутосхилах глибо-кого яру з цінними геологічни-ми і геоморфологічнимиутвореннями

89

6

7

8

9

10

11

12

13

Поливанів яр

Гриняцькастінка-1

Гриняцькастінка-2

ПрутськаЗаплава

Баламутівськастінка

Совицький рів

Буковинськіводоспади

Гарячий Урбан

411,0

52,1

41,4

508,9

78,7

5,3

38,5

108,0

Кельменецькийрайон ХотинськийдержлісгоспІванківське лісництвокв. 1-5, 58

Хотинський районХотинськийспецлісгоспс. Гринячкакв. 2 л.д. 1-4

Хотинський районХотинськийспецлісгоспс. Зелена Липа кв. 4л.д. 1,3-6, 11,12,33

Новосел и цькийрайонс. с. Костичани,Драниця,Тарасівці,Ванчиківці,Довжок

Заставнівськийрайонс Баламутівка,Хотинський районс Перебиківці

Кіцманський районс Кліводин

Путильський районс. РозтокиСпецлісгосп"Карпатськийлісгосп"

м. Чернівці,вул. М. Олімпіади

Типовий ландшафтний комп-лекс в придністровській час-тині Північно-Бесарабської фі-зико-географічної області з лі-сами на крутосхилах глибоко-го яру з цінними геологічнимиі геоморфологічнимиутвореннями

Цінний природний комплексДністровської стінки злісонасадженнями, рідкіснимивидами флори, геологічнимивідшаруваннями, печерами

Цінний природний комплексДністровської стінки з цінноюрослинністю, геологічними тагеоморфологічнимиутвореннями

Мало змінений біогеоценоз вприбережній зоні р. Прут зрізноманітним складомдеревних, чагарникових тацінних лікарських рослин

Цінний природний комплексправого стрімкого бортуДністровського каньйону зшироким розвитком карстовихутворень, численнимиджерелами, водоспадами

Закарстований тектонічнийрів з лучно-степовоюрослинністю та великимспектром карстових форм урізних стадіях розвитку

Мальовнича долина-ущелинапотоку Смуга рів з каскадом 6водоспадів висотою від 3 до13 метрів. Вкрита лісамимішаного складу. Є цікавігеологічні відслоєння

Правий схил р. Прут,зайнятий корінним буковимдеревостаном. На йоготериторії знаходитьсякультовий храм XVIII ст., вякому розташованийчоловічий монастир

90

Іхтіологічні

14

15

16

17

Бернівськийострів

Дарабанськеплесо

Василівськавирва

Репуженськіострови

25,0

32,0

7,0

14,0

Кельменецькийрайон с. Берново(акваторія р. Дністер)

Хотинський районс. Анадоли (акваторіяр. Дністер)

Заставнівський районс Василів (акваторіяр. Дністер) .

Заставнівський районс. Репуженці(акваторія р. Дністер)

Острів на Дністровськомуводосховищі в акваторії якогонерестяться цінні видиіхтіофауни

Місце нерестилищапромислових і рідкісних видівриб

Ділянка русла р. Дністер зглибокою вирвою — місцемзимування цінних видів риби

Акваторія правих приток р.Дністер біля островів — місценересту рідкісних тапромислових видів риб

Орнітологічні

18

19

20

21

22

23

Чапля

Дністровський

Кліводинський

Чорний лелека

Чорторийський

Василишине

8,3

13,5

1.1

17,1

57,9

22,0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськеЛ І С Н И Ц Т В О K B . 1 8

в. 15

Заставнівський районс. Бабин

Кіцманський районЗалізничний перегінКіцмань-Кліводин

Сторожинецькийрайон ЧернівецькийВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП KB.

12 в. 5, кв. 23 в. 1

Кіцманський районс. Чортория

Новоселицький районс Рідківці

Унікальна колонія заселеннясірих чапель. Існує з 1950року в кількості 75 гнізд. Маєнауково-пізнавальне таестетичне значення

Унікальна колонія заселеннясірих чапель в кількості 99гнізд. Має науково-пізнавальне та естетичнезначення

Колонія заселення рідкісноїчаплі-квакви в кількості 73гнізд. Має науково-пізнавальне та естетичнезначення

Поселення чорного лелеки -рідкісного гніздового птаха,занесеного до Червоної книгиУкраїни

Місце постійного гніздуваннялебедя-шипуна —пере літнього птаха, якийзустрічається на територіїБуковини лише під часміграції

Суходільні луки, які є місцемгніздування деркача — виду,занесеного до Червоної книгиМСОП

91

Карстово-спелеологічні

24 Юрківськийкарст

12,1 Заставнівськийрайон с Юрківці

На невеликій площі вододілусконцентровані лійки, щофіксують декілька стадійрозвитку поверхневихкарстопроявів (від відкритихпровалів до карстовогоозера). Має науково-пізнавальну цінність

Лісові

25

26

27

28

Джерело

Еталонненасадження

бука

Боргиня

Зарожанськадача

139,0

39,0

470,0

129,0

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництвокв. 9 л.д. 1,3, 7, 8кв. 10, 15, 18

Сторожи нецькийрайон Чернівецькийвійськовий лісгосп

Путильський районПутильськийдержлісгоспПлосківськелісництвокв. 1-4

Хотинський районХотинськийдержлісгоспКлішківськелісництвокв. 39 л.д. 6, 7кв. 46 л.д. 2, 3кв. 50 л.д. 2

Дубово-грабово-буковенасадження — типове дляПрут-Сіретського межиріччявіком до 170 років. Маєнауково-пізнавальне талісогосподарське значення

Еталонне букове насадженнявіком більше 100 років. Маєлісівниче та науково-естетичне значення

Лісовий природний комплексбуково-ялицево-ялиновогонасадження, віком 100 років,запасом від 300 до 670 куб. м.Має велике науково-лісівничезначення

Резерват дуба черешчатогояк зразок корінного типу лісу.Має науково-лісівничезначення.

Ботанічні

29 Білка 19,8 СторожинецькийрайонСторожинецькийспецлісгоспКомарівськелісництвокв. 17 в. 1-5

Ділянка лугової флори уводоохоронній зоні р. Білка.Тут зростає понад 20 видіврослин,занесених доЧервоної книги України(рябчик великий, шафранГейфеля, білоцвіт літній,підсніжникта ін.). Маєнаукове та естетичнезначення

92

зо

31

32

Мальованка

Брендуша

Анкер

24,9

6.0

8.0

Сторожинецькийрайон с. Заволока

Герцаївський районс. Тарнавка

Ділянка степової флори звеликою різноманітністювидового складу лікарських,та занесених до Червоноїкниги України рослин

На ділянці масово зростаєпізньоцвіт осінній — видфлори; занесений доЧервоної книги України

Зоологічні

33 Зубровиця 11736 СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспГільчанськелісництвокв. 1-29, 3954 гаБанилівськелісництвокв. 1-36, 4284 гаКрасноїльськелісництвокв. 23-27, 866 гаЛаурське лісництвокв. 13-20, 735 гаМежирічськелісництвокв. 6, 11, 14-17,547 гаСторожинецькийспецлісгоспкв. 5, 12, 18-20,24.25, 27, 28-32, 37,1350 га

Місце поселення цінного видудикої фауни — зубраєвропейського (72 особини),занесеного до Червоної книгиУкраїни

Ентомологічні

34

1

Чарівнекрильце

20.0 Вижницький районЧемернарськелісництвокв. 16 л.д. 5

Місце, де виявлено 29 видівжужелиць і 3 види стафілінід-активних ентомофагів лісовихі сільськогосподарських куль-тур. Має наукове і практичнезначення для впровадженнябіологічного методу боротьбиз шкідниками

Пам'ятки ПРИРОДИ загальнодержавного значення

Комплексні

Борівецька 20,4 Кіцманський районс. Борівці

Цінне озеро карстовогопоходження з плаваючимиторфовими островами тарідкісними водно-болотнимирослинами

93

Ботанічні

1

2

3

4

Шилівський ліс

Рухотинськийліс

Тисовий яр

Урочище "Білка"

60.0

44,9

10,0

6,0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспКолінківськеЛ І С Н И Ц Т В О K B . 6 0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництво кв. 55 в. 8

Сторожинецькийрайон ЧернівецькийдержлісгоспКучурівськеЛІСНИЦТВО KB. 10 Л.Д.

16, кв. 11 л.д. 13

Сторожинецькийрайон с Панка

Високопродуктивне біологіч-но-стійке букове насадженнявіком 90 років в східному аре-алі поширення. Має великенаукове і народногосподар-ське значення

Зразок корінного букового на-садження на великому масивів східному ареалі поширення.Має велике наукове інародногосподарськезначення

Другий за площею на Українімасив, де зростає тис ягіднийпід наметом букового насад-ження, що зберігся в природ-ному стані. Зростає поодино-ко і куртинами. Площа куртинвід 20 до 500 м. кв. Має нау-кове та естетичне значення

Ділянка лугової флори. Тутзростає понад 20 видіврослин занесених доЧервоної книги України

Геологічні

5

6

7

Печера"Буковинка"

Печера"Попелюшки"

ПечераБаламутівська

5,0

0,1

1,0

Новоселицькийрайонс. Стальнівці

Новоселицькийрайонс. Подвірне

Заставнівськийрайонс Баламутівка

Унікальна триповерхова пече-ра. Довжина пройденої части-ни 1,2 км. Відрізняється різно-манітністю натічних утвореньта вторинних кристалів,багат-ством печернихвідкладів. Має науковезначення для палеогеогра-фічної реконструкціїприродного середовища

Двоповерхова карстова гіпсо-ва печера на південній околи-ці села. Одна з найбільшихсеред рівнинних печер СНДза об'ємом. Третя в СНД подовжині і третя в світі середгіпсових печер. Має великукількість оригінальнихнатічних утворень, озер,різнокольорових глин. Маєвиключне наукове значення

Печера на березі р. Дністер.На її стінах малюнки, щовідображають віруваннялюдей кам'яного віку в добрихта злих духів. Має великенаукове значення

94

8

1

2

3

4

5

6

7

Печера"Піонерка"

Урочище"Жафино"

Платан східний(чинар)

Чотири тополі

Дубово-буковаділянка

П'ятисотлітнійдуб

Буково-дубоваділянка

Праліс дубаскельного

1.0 Заставнівськогорайонус Погорилівка

Унікальна триповерховапечера в урочищі "Довгий Яр".Рідкісний випадок наочногопредставлення дев'ятьох ізодинадцяти стадій розвиткукарстового процесу. Довжинапройденої частини 377 м. Маєвиключне наукове значення

Пам'ятки природи місцевого значення

Ботанічні

2.0

0,01

0.02

2.3

0,01

5,0

5,0

Сокирянський районс. Василівка

Сокирянський районс Ломачинці

Сокирянський районс Розколинці

Кіцманський районЧернівецькийдержлісгоспРевнянськелісництво кв. 5 в. 2

Кіцманський районЧернівецькийдержлісгоспРевнянськелісництво кв. 5 в. 3

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 60 в. 5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьм инськелісництво кв. 5 в. 10

Місце зростання адоніса —надзвичайно цінної лікарськоїрослини. Збір на Буковинізаборонено в зв'язку зізменшенням її запасівостанніми роками

Платан віком 100 років.Рідкісна для Буковини породадерева. Має наукове таестетичне значення

Чотири тополі білі (сріблясті)віком понад 100 років. Висотадерев 45 м, діаметр 2 м.Мають естетичне та науковезначення

Цінне дубово-буковенасадження. Вік бука 130років, дуба 200-250 років. Єокреме дерево дубачерешчатого віком 450 років.Має науково-лісівниче таестетичне значення

Окреме дерево дубачерешчатого віком 500 років.Має історичне та науково-пізнавальне значення

Цінне буково-дубове (дубскельний) насадження віком100 років. Має науково-лісівниче значення

Насадження віком близько200 років. Має наукове таестетичне значення

95

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Віковий дуб

Ділянкабеладонни

Ділянкалікарських

рослин

Ділянка дубачерешчатого

Берекалікарська

Вісім горіхівгікорі

Насадженнядуба

черешчатого

Праліс буково-дубовий

Група віковихдубів

0,05

3,0

1,0

4,5

1,0

0,2

7,5

0,01

0,01

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминське

ЛІСНИЦТВО КВ.7 В. 1

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництво кв. 15 в. 5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництво кв. 23 в. 2

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництво кв. 20 в. 8

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництвокв. 50 в. 1,6

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництвокв. 16 л.д. 5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництвокв. 45 л.д. 5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 19л.д 1

Герцаївський районГерцаївськеспецлісництво кв. 8

Окремий дуб скельний вікомпонад 500 років. Маєісторичне та науковезначення

Резерват рідкісної рослини —беладонни, занесеної до Чер-воної книги України. Вид з об-меженим ареалом, кількістьякого різко зменшується

Зростає близько 10 видів рід-кісних лікарських рослин. Се-ред них шафран Гейфеля, пе-чіночниця звичайна, підсніж-ник звичайний та інші, занесе-ні до Червоної книги України

Високопродуктивне дубовенасадження віком 70 років.Має велике наукове таестетичне значення

Окреме дерево берекилікарської — цінноїмалопоширеної породи. Вікпонад 100 років. Має наукове,пізнавальне та естетичнезначення.

Вісім дерев горіха гікорі білогота волохатого — ціннихекзотів з Північної Америки.Має наукове, пізнавальне таестетичне значення

Високопродуктивнийдеревостан дуба черешчатоговіком 160 років. Має науково-пізнавальне ілісогосподарське значення

Насадження віком 150-180років. Має велике науково-естетичне значення

24 дуби віком 130-150 років.Ростуть в мальовничомулісовому урочищі "Банчени".

96

17

18

19

20

21

22

23

24

25

Букова ділянка

Чотири велетні

Боєрул Стурза

Праліс модриниєвропейської

Праліс грабовобуково-дубовий

Ділянка лучноїфлори

Ділянкастепової флори

Ділянка лучноїфлори

Тисова ділянка

3.0

0.4

0.03

0.9

5.0

1,0

1,0

2,0

0.2

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 17 л.д. 23

Герцаївський районЧернівецькийдержлісгоспТарнавськелісництвокв. 9л.д. 15

Герцаївський районс. Тарнавка

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЧудейське лісництвокв. 8 в. 10

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгосп, Іжівськелісництво кв. 70 в. 7

Сторожинецькийрайонс. Глибочок

Сторожинецькийрайонс Заволока

Сторожинецькийрайонс. Спаська

Сторожинецькийрайон. Чернівецькийвійськовий лісгоспкв. 12 в. 2, кв. 13в. 1

Цінне букове насадження.Зростають дерева віком від120 до 250 років. Маєісторичне та науковезначення

Чотири дуби віком 350-450років. Мають історичне,естетичне та науково-пізнавальне значення

Цінний екзот-декоративнийекземпляр Платанакленолистого

Цінне насадження модринивіком 160 років. Має науково-естетичне значення

Вікове насадження. Маєнауково-лісівниче значення якзразок корінного типу лісу

Цінні рослинні угрупуваннябіля траси Сторожинець-Чернівці, що відрізняютьсявеликою щільністю — до 20екземплярів на 1 м. кв. Тутзростають шафран Гейфеля,білоцвіт літній та інші, занесе-ні до Червоної книги України

Зростає близько 40 видівлугової' флори. Ряд степовихелементів занесені в Червонукнигу України. Серед них —сон великий та інші

Луг, де 15% травостоюстановить пізньоцвіт осінній,занесений до Червоної книгиУкраїни

На ділянці зростаютьрізновікові екземпляри тисуягідного віком понад 100років. Рідкісний вид, релікттретинного періоду,занесений до Червоної книгиУкраїни

97

26

27

28

29

ЗО

31

32

Ділянкабарвінку малого

Кошман

Лісничка

Буковинка

Ділянка арнікигірської

Жупани

Ялиноваділянка

5,0

3,0

5.0

2.8

4,0

2.0

25,0

Вижницький районБерегометськедержавнелісомисливськегосподарствоМигівське лісництвокв. 54 л.д. 9

Вижницький районБерегометськелісомисливськегосподарствоДолишньо-шепетівськелісництво кв. 1 л.д. 4

Вижницький районБерегометськелісомисливськегосподарствоЧемернарськелісництвокв. 33 л.д. 8кв. 34л.д. 11кв. 35 л.д. 4

Путильський районПутильськийдержлісгоспШепітське лісництвокв. 17 л.д. 6кв. 18 л.д. 4

Путильський районПутильськийдержлісгоспСергіївськелісництвокв. 33л.д. 19

Путильський районс. ПеркалабУрочище Великого іМалого Каменів

Путильський районПутильськийдержлісгоспЯблунівськелісництвокв. 25 л.д. 8

Резерват барвінку малого —цінної лікарської рослини

Під наметом ялицевого ібукового насадженьзростають бо реальніелементи трав'яного покрову— зеленчук жовтий, мареназапашна, переліскабагаторічна, квасеницязвичайна, плаун колючий таінші

Ділянка рідкісних дляБуковини видів флори. Тутзростають любка дволиста,арніка гірська, билинецькомарниковий, гронянкапівмісяцева та ін. Всьогопонад 10 видів

Ділянка природного буковогодеревостану в ареалі буковихлісів Карпат. Має лісівниче,фітоценотичне та ботанічно-географічне значення

Резерват арніки гірської —цінної лікарської рослини

В урочищі зростає білоткаальпійська, арніка гірська,фіалка дакійська, марингія таінші цінні види флори, щомають наукове та пізнавальнезначення

Унікальне насадження ялиниз ялицею віком 85 років.Запас деревини на 1 га 700куб. м.

98

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

Арніка

Гінкгодволопатеве

Група рідкіснихдерев

Дубкрупноплідний

Псевдотсугатисолиста

Магнолія Кобус

МагноліяСуланжа

МагноліяСуланжа

Кедрєвропейський

Ялина колюча

Лаврблагородний

2,0

0,01

0,3

ну по

0,02

0,01

0,01

0,01

0,3

0,01

0,01

Путильський районПутильськийдержлісгоспШепітське лісництвокв. 36 л.д. 3

м. Чернівцівул. 28 Червня, 69

м. Чернівцівуну поовна, 135

м. Чернівцівул. 28 Червня, 71

м. Чернівцівул. Буковинська, 4

м. Чернівцівул. 28 Червня, 71

м. Чернівці,вул. 28 Червня, 67

м. Чернівцівул. Фрунзе, 8-6

м. Чернівцівул. Фрунзе, 2

м. Чернівцівул. Федькови, 8-66

м. Чернівці вул.Чернишевського,5, 8-6

Популяція цінної лікарськоїрослини — арніки гірської,занесеної до Червоної книгиУкраїни

Окреме дерево гінкго віком 90років. Має естетичне танаукове значення як релікт

Кедр європейський, тисягідний, ялина колюча,створюють неповторну покрану поупу

Окреме дерево, рідкіснийекзот віком 140 років. Маєнаукове та естетичнезначення

Група дерев. Мають великедекоративне та науковезначення. Вік 120 років

Окреме дерево магноліїКобус — рідкісного екзотувіком 80 років. Має наукове таестетичне значення

Окреме високодекоративнедерево магнолії віком 60років. Цінне як рідкіснийекзот.

Окреме високодекоративнедерево магнолії віком 60років. Має науково-пізнавальне значення.

Окреме високопродуктивнедерево віком близько 100років. Має науково-пізнавальне значення

Високодекоративна біогрупаялини колючої. Має науково-пізнавальне значення

Окреме дерево, зростає увідкритому грунті в умовахпівнічної Буковини. Єматочником для масовогорозмноження і закладкипромислових ділянок

99

44

45

45

47

48

49

50

51

52

53

Групарізновидностейрідкісних дерев

Група рідкіснихдерев

Магнолія Кобус

Сквер з рідно-видностями

рідкісних дерев

Сквер з різно-видностями

рідкісних дерев

Група рідкіснихдерев

Кедрєвропейський

Ділянкарідкісної та

декоративноїфлори

"Василина"

Берекалікарська

Ділянка конвалії

0.5

0,06

0,01

0,4

0.5

0,03

0,01

0,06

0,04

3,0

м. Чернівцівул.Головна, 137

м. Чернівцівул. Курильська, 13

м. Чернівцівул. Українська, 26

м. Чернівцівул. Л. Українки

м. Чернівцівул. Університетська

м. Чернівцівул. Буковинська, 6

м. Чернівцівул. Стрійська, 62

м. Чернівцівул. Щербакова, 44

Глибоцький районКузьминськелісництво кв. 1 в. 2

Хотинський районНовоселицькелісництво кв. 1

Сквер заснований в другійполовині XIX ст. Тут зростаєтис ягідний, сосна Веймутова,дуб черешчатий (формапірамідальна), ялина колюча(форма голуба), туявелетенська. Має естетичне,оздоровче та науково-пізнавальне значення

Ялина колюча (формаголуба), айва японська, дубпірамідальний, дуб червоний,гінкго. Створюють неповторнупо красі біогрупу

Окреме високодекоративнедерево магнолії Кобус,рідкісний екзот. Має науково-естетичне значення

Зростає біля 10 видівекзотичних та цінних поріддерев. Місце відпочинкунаселення. Має великурекреаційну цінність

Зростає понад 10 видіврідкісних дерев та чагарників.Має рекреаційну та естетичнуцінність

Дерева кедра європейського,псевдотсуги тисолистної.Мають велику наукову таестетичну цінність

Окреме дерево кедруєвропейського — рідкісноговиду, занесеного до Червоноїкниги України

На ділянці В. Д. Антонової,зібрана колекціядекоративних рослин флориБуковини (понад 900 видів)

Окремі дерева берекилікарської, які маютьлісогосподарське та науково-пізнавальне значення

Резерват конвалії — цінноїлікарської рослини

100

Гідрологічні

54

55

56

57

58

59

60

61

62

63

64

65

66

67

Джерело"Розколинці"

Ожевськамінеральна

Кельменецькамінеральна

Джерело"Хотинське"

Зарожанськамінеральна

Джерело"Магала"

Черленівськамінеральна-1

Черленівськамінеральна-2

Боянівськамінеральна

Магалянськамінеральна-2

Новоселицькамінеральна

Брусницькамінерал ьна-31п

Брусницькамінеральна-3

Брусницькамінеральна-31д

0.3

0.5

0.3

0,3

0,3

0.3

0.3

0.3

0,3

0,3

0.3

0.3

0.3

0,3

Сокирянський районс. Розкопинці

Сокирянський районс. Ожево

Кельменецькийрайонсмт. Кельменці

м. Хотин

Хотинський районс. Зарожани

Новоселицькийрайонс. Магала

Новоселицькийрайонс. Черленівка

Новоселицькийрайонс Черленівка

Новоселицькийрайонс. Бояни

Новоселицькийрайонс Магала

м. Новоселиця

Кіцманський районс Брусниця

— —

Кіцманський районс Брусниця

Пдрокарббнатно-сульфатно-натрієва. Мінералізація0,75 г/л. Дебіт 8000000 л/добу

Гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація2,8 г/л. Дебіт 120000 л/добу

Пдрокарбонатно-натрієво-кальцієва. Мінералізація1,4 г/л. Дебіт 144000 л/добу

Пдрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієва.Мінералізація 1,0 г/л. Дебіт20000 л/добу

Сульфатно-кальцієво-натрієва. Мінералізація2,5 г/л. Дебіт 68000 л/добу

Гід рокарбонатно-натрієва.Мінералізація 1,4 г/л. Дебіт200000 л/добу

Сульфатно-кальцієва.Мінералізація 2,2 г/л. Дебіт невизначено

Сул ьфатно-кал ьцієво-натрієва. Мінералізація2,9 г/л. Дебіт 188000 л/добу

Сульфатно-натрієва.Мінералізація 5.9 г/л. Дебіт192000 л/добу

Гід рокарбонатно-натрієва,лужна. Мінералізація 1,5 г/л.Дебіт не визначено (криниця)

Сульфатно-кальцієва.Мінералізаціяія 1,5 л. Дебіт300000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація5,6 г/л. Дебіт 240000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонати о-хлоридно-натрієва. Мінералізація4,8 г/л. Дебіт 80000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація 5,6г/л. Дебіт 240000 л/добу

101

68

69

70

71

72

73

74

75

76

77

78

79

80

81

Брусницькамінеральна-508

Брусницькамінеральна-509

Брусницькамінеральна-514

Брусницькамінерал ьна-515

Брусницькамінерал ьна-516

Брусницькамінеральна-ЗЗЕ

Оршівецькамінеральна

Джерело "Вікно"

Джерело"Хрещатик"

Звенячинськамінеральна

Озеро"Бездонне"

Мінеральнавода "Валя

Кузьминська-1"

Мінеральнавода "Валя

Кузьминська-2"

Мінеральнавода "Турбаза

Буковина"

0,3

0,3

3,0

3.0

3,0

3,0

0,3

0,3

0,3

0,3

3,4

0,3

0,3

0,3

Кіцманський районс Брусниця

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

Кіцманський районсмт. Неполоківці

Заставнівськийрайонс. Вікно

Заставнівськийрайон с Хрещатик

Заставнівськийрайонс. Звенячин

Заставнівськийрайонс Бабин

Глибоцький районс. Валя Кузьмин

Глибоцький районс. Валя Кузьмин

Глибоцький районс. Валя Кузьмин

Сірководнева,гідрокарбонатно-хлоридно-натріева. Мінералізація7,3 г/л. Дебіт 42000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонати о-хлоридно-натрієва. Мінералізація6,0 г/л. Дебіт 42000 л/добу

Гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація2,4 г/л. Дебіт 5000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонати о-хлоридно-натрієва. Мінералізація4,9 г/л. Дебіт 80000 л/добу

Сірководнева,гідрокарбонатно-хлоридно-натріева. Мінералізація5,9 г/л. Дебіт 80000 л/добу

Гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація 3,6г/л. Дебіт 5000 л/добу

Сульфатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація 8,3г/л. Дебіт 264000 л/добу

Сульфатно-кальцієва.Мінералізація 1,8 г/л. Дебіт500000 л/добу

Гідрокарбонатно-сульфатно-кальціево-натрієва

Сульфатно-кальцієва. Міне-ралізація 2,2 г/л. Дебіт 207000л/добу при самовйливанні ізсвердловини

Типове карстове озеро упривододільніи частині Прут-Дністровського межиріччя

Сульфатно-хлоридно-натрієва. Мінералізація 10,6г/л. Дебіт 150 2500 л/добу

Гідро карбонатно-натрієва.Мінералізація 1,4 г/л. Дебіт20000 л/добу

Гідрокарбонатно-натрієва.Мінералізація 1/6 г/л. Дебіт31200 л/добу

102

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

Хряцьківськамінеральна

Джерело"Красноїльське"

Джерело""Підгірне-1"

Джерело"Підгірне-2"

Джерело"Підгірне-3"

Джерело "СтараКрасношора"

Мінеральнавода

"Буковинська-1"

Мінеральнавода

"Буковинська-2"

Михальчанськамінеральна-1

Михальчанськамінеральна-2

Джерело"Мигове-1"

Джерело"Мигове-2"

Джерело"Черешенька"

Вижницькамінеральна

Джерело"Сарата-1"

0.3

0.3

0.5

0,5

0,5

0,5

0,3

0.3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,5

Герцаївський районс. Хряцька

Сторожинецькийрайонсмт. Красноїльськ

Сторожинецькийрайонс Банилів-Підгірний

и

Сторожинецькийрайонс Банилів-Підгірний

Сторожинецькийрайон с СтараКрасношора

Сторожинецькийрайон

с. Буденець

Сторожинецькийрайонс Буденець

Сторожинецькийрайонс Кам'яна

Сторожинецькийрайонс. Михальча

Вижницький районс. Мигове

- " -

Вижницький районс Черешенька

Вижницький районм. Вижниця

Путильський районс. Сарата

Бром но-хл орид но-натрієва.Мінералізація 13,1 г/л. Дебіт120000 л/добу

Хлорид но-натрієва.Мінералізація 313,3 г/л. Дебітне визначено — криниця

Хлоридно-натріева.Мінералізація 236,2 г/л. Дебітне визначено

Хлоридно-натріева.Мінералізація 206,2 г/л. Дебітне визначено

Хлоридно-натріева.Мінералізаціридно-натріева.7 г/л. Дебітне визначено

Хлоридно-натріева.Мінералізація 261,1 г/л. Дебітне визначено

Гідрокарбонатно-натрієва.Мінералізація 1,1 г/л. Дебіт150000 л/добу

Пдрокарбонатно-натрієва.Мінералізація 1,1 г/л. Дебіт150000 л/добу

Пдрокарбонатно-натрієва.Мінералізація 3,2 г/л. Дебіт14000 л/добу

Пдрокарбонатно-натрієва.Мінералізація 3,4 г/л. Дебіт150000 л/добу

Хлорид но-натрієва.Мінералізація 225 г/л. Дебітне визначено — криниця

Хлорид но-натрієва.Мінералізація 254 г/л. Дебітне визначено — криниця

Хлорид но-натрієва.Мінералізація 272 г/л. Дебіт50000 л/добу

Сірководнево-хлоридно-натрієва. Мінералізація 4,6г/л. Дебіт 518000 л/добу

Бром но-хл орид но-кальцієва.Мінералізація 19,3 г/л. Дебітне визначено

103

97

98

99

100

101

102

Джерело"Сарата-2"

Джерело"Сарата-Зи

ОзероиГірське око"

Сергіївськамінеральна

Садгірськамінеральна

Озеро "Джулин"

0.5

0.5

2,5

0.3

0,3

31,2

Путильський районс. Сарата

Путильський районс. Сарата

Путильський районПутильськийдержлісгоспЧеремошськелісництвокв. 12л.д. 15

Путильський районс. Серги

м. Чернівцівул. Підкови, 11

Хотинський районс Ширівці

Бромно-хлоридно-кальцієво-натрієва. Мінералізація 27,6г/л. Дебіт не визначено

Бромно-хлоридно-кальцієво-натрієва. Мінералізація 11,9г/л. Дебіт 15000 л/добу

Мальовниче гірське озероприродного походження. Маєестетичне значення

Хлоридно-кальцієво-натрієва.Мінералізація 2,7 г/л. Дебіт181400 л/добу

Сульфатно-натрієва.Мінералізація 5,1 г/л. Дебіт120000 л/добу

Цінне реліктове озеро у кар-стово-тектонічній улоговині зводно-болотною рослинністю

Геологічні

103

104

105

106

107

108

Шишкові горби

СтратотипЗвенигородської

свити силуру

Стратотиппригородськоїсвити силуру

Городище"Корнешти"

Василівськастінка

Кістковізалишки слона

південного

12,0

11,1

12,0

31,0

2.0

1.0

Кельменецькийрайонс Грушівці-Нагоряни

Кельменецькийрайон с Рашків

Хотинський районс Атаки

Хотинський районс. Корнешти

Заставнівськийрайонс Василів

Заставнівськийрайонс. Баламутівка

Група конічнихшишкоподібних горбівтовтрової гряди над схиломправого берега р. Дністер

Цінний еталонний розрізвідкладів Звенигородськоїсвити силурійського часу

Цінний еталонний розрізвідкладів пригородської свитисилуру

Цінний тектонічний останецьв зоні розломів Хотинськоївисочини з прадавнімикарстовими формами ідавньослов'янськими валамигородища

Геологічні відслоєння направому березі р. Дністре звиходами чорних сланців.Мають наукове значення

Кісткові залишки слонапівденного вперше виявленіна території області. Маєнаукове, історичне тапізнавальне значення

104

109

110

111

112

113

114

115

116

117

118

119

120

Василівськіводоспади

Водоспад"Дорошо-вецький"

Водоспад"Фалинський"

Водоспад"Чорно-

потоцький"

Водоспад"Кулівецький"

Митківськастінка

.Онутська стінка

Печера"Фуштейка"

Кадубівськалійка

Одайськийпровал

Печера"Скитська"

Печера "Руїна"

0.05

м

3.2

0.1

0,2

12,0

24,0

2.5

3.2

0,75

4.2

0.3

Заставнівськийрайонс Василів

Заставнівськийрайонс. Дорошівці

Заставнівськийрайонс Дорошівці

Заставнівськийрайонс. Чорний Потік

Заставнівськийрайонс Кулівці

Заставнівськийрайонс. с. Митків,Мусорівка

Заставнівськийрайонс. Онут

Заставнівськийрайонс Погорилівка

Заставнівськийрайонс Кадубівці

Заставнівськийрайонс Чуньків

Заставнівськийрайонс. Звенячин

Заставнівськийрайонс Юрківці

Два мальовничих водоспадина Чунківському потоці

Мальовничий водоспад наТовтрівському потоці

Мальовнича ущелина зцікавими видами геологічнихутворень та каскадомводоспадів

Мальовничий водоспад на р.Чорний Потік з цікавоюгеологічною будовою

Мальовничий водоспад напотоці в центрі с Кулівці

Стратотип шарів верхньогосилуру, нижнього девону

Стратотип шарів верхньогосилуру — нижнього девону.Цінні геоморфологічні таспелеокарстові утворення наконтакті сланців та крейдовихпісковиків

Закарстове урочище зкількома воронками у гіпсах іпечерою.

Велика карстова лійка зпоглинанням струмка. Типоворепрезентує розвитоксучасних карстових процесів

Глибокий карстовий провал,що репрезентує розвитоккарстового процесу у днищідолини в класичній формі

Цікава карстова печера встарому кар'єрі з вториннимикристалами.

Карстовий провал на місціколишньої реліктової печери зфрагментами діючихпідземних заводненихгалерей

105

121

122

123

124

125

126

127

128

129

130

131

Водоспад"Королівський"

Дихтинецькастінка

Петрашівськастінка

Киселицькастінка

Тораківськастінка

Закам'янілабагачка

Камінь "Жаба"

Скеля"Камінь

Довбуша"

Скеля "Протятекаміння"

Водоспад "Гук"(Сучавський)

Водоспад"Поркулин"

0,5

1,0

2,0

1,0

1,5

0,1

0,01

0,2

2,0

0,5

1,0

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспБанилівськелісництвокв. 20 л.д. 7

Путильський район сДихтинець

Путильський районс Петраші

Путильський район с.Киселиці

Путильський район с.Тораки

Путильський район с.Усть-Путила

Путильський район с.Мариничі

Путильський районспецлісгосп"Карпатський лісгосп"Розтоківськелісництвокв. 4 л.д. 39

Путильський районспецлісгосп"Карпатський лісгосп"Розтоківськелісництво

Путильський районс Шепіт Горішній

Путильський районхутір Поркулин

Цікавий водоспад висотою Зму масивних пісковиках нар. Думитриця (витокиМ. Сірету)

Антиклінальна складкакросненських верств. Маєнаукове значення

Відслоєння ямненськихпісковиків на правому березір. Черемош. Має науковезначення

Геологічні відслоєння налівому березі р. Путилка,розкриває нижнєменілітовусвиту, складену флішем. Маєвелике наукове значення

Геологічні відслоєння налівому березі р. Путилка.Розкриває відкладивиготської свити. Має великенаукове значення

Рідкісний випадок форми ви-вітрювання, пов'язаний знародною легендою. Маєнаукове та естетичнезначення

Надзвичайно цікавий утвір взаплаві р. Черемош. Маєестетичне значення

Геологічна пам'ятка природи,пов'язана з народноюлегендою. Має естетичнезначення

Рідкісний випадок вітровоїерозії. Має наукове таестетичне значення

Цікавий потужний водоспад,висотою 6,4 м (каскад) уверхів'ях р. Сучава впісковиках та вапняках уцентрі с Шепіт Горішній

Мальовничий водоспад,цінний з наукової таестетичної точки зору

106

131

132

133

134

135

Водоспад"Бисків"

Водоспад "Кізя"

Водоспад"Сиручок"

Бабинськийкарст

Дарабанськиймис

0,5

0,5

0,5

20,0

21,0

Путильський район с.В. Бисків

Путильський район сВ. Бисків

Путильський район с.В. Товарниця

Кельменецькийрайонс Бабин

Хотинський районс. Анадоли

Каскад висотою 3 м, доситьпотужний за витратами води

Каскад водоспадів зперепадом висот 16 м. Один знайвищих України

Водоспад висотою 4,5 м напритоці р. Товарниця. Маєнаукове та естетично-пізнавальне значення

Цінні фрагменти Товтровоїгряди — решток бар'єрногокоралового рифу Сарматсь-кого моря з остепненноюрослинністю і видами,занесеними до Червоноїкниги України

Унікальне геоморфологічнеутворення на березі Дністра зцікавими геологічнимрозрізом, печерами тачисленними історико-археологічними пам'ятками

Карстово-спелеологічні

136

137

138

139

140

Печера"Пресподня"

Совицькіпонори

КарстоваПечера "Дуча"

Печера"Пісочниця"

"ПечераДовбуша"

1,0

3,5

1,0

1,0

0,1

Кельменецькийрайонс. Гринячка

Кіцманський районс Суховерхів

Заставнівський районс. Бала муті вка

Заставнівський районс Бала муті вка

Путильський районспецлісгосп"Карпатський лісгосп"Розтоківськелісництвокв. 4 л.д. 39

Рідкісна карстова воронка зпечерою у гіпсах зводопоглинанням великогопотоку

Цінні форми висхіднихнапірних карстових джерел-воклюзів у заболоченомуднищі долини р. Совиця-Заставнівська

Типова порожнина береговоїсмуги Дністровської долини.Довжина пройденої частинипечери — 114 м. На її стінахвиявлено цікаві утвори з гіпсу

Рідкісний ерозійний типпечери. Має наукове таестетичне значення

Пам'ятка природи, пов'язана зіменем легендарного герояДовбуша. Має історичнезначення

107

141

142

"Бульбони"

"Колишнєторфовище"

39,1

24,6

С. Каплівка,Хотинський район(30.0 га) с. Анадоли(9,1 га)

Хотинський районс Ширівці

Мальовнича долинаКаплівського потоку зводоспадами і ціннимикарстово-спелеологічнимиутвореннями

Реліктова карстова лійка увапняковистих пісковиках —місце колишнього цінногобагатошарового торфовища

Комплексні

143

144

145

146

147

Ржавинецькеболото

Смереки насадибі Лук'яна

Кобилиці

"Німчич"

Білий Потік

Озера"Очеретяні"

4,4

0,005

2,0

5,0

4,6

Заставнівськийрайонс. Ржавин ці

Путильський районс Сергії

Путильський районспецлісгосп"Карпатськийлісгосп"Розтоківськелісництвокв. 6 л.д. 1-3, 6, 7кв. 5 л.д.42,41-3, 6, 77

Путильський районПутильськийдержлісгоспЛеркалабськелісництво

Хотинський районс Ширівці

Цінний водно-болотнийкомплекс у карстовій западинів стадії евтрофікації

Смереки посаджені батькомл. Кобилиці. Мають історико-меморіальне значення

Природний комплекс з енде-мічною флорою. Зустрічають-ся рідкісні і зникаючі видилікарських рослин — печіноч-ниця звичайна, шафранГейфеля та інші. Має науковета естетичне значення

Схил з виходами на поверхнікарстових джерел іформуванням вапняковихтравертинів. Зростаютьрідкісні види рослин, занесенідо Червоної книги — сверціябагаторічна, товстянкаальпійська, билинець

Цінні водно-болотнікомплекси у реліктовихкарстових лійках вершинногоплато Хотинської височини

Заповідні урочища

1

2

Буковий праліс

Дубовий праліс

33,0

13,0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництвокв. 23 л.д. 3

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництвокв. 33 л.д. 12

Насадження в східній частиніареалу бука віком 170 років.Має наукове значення

Буково-дубове насадженнявіком 200 років. Має науково-естетичне значення

108

3

4

5

6

7

8

9

Ділянка пралісу

"Бучок"

Реліктовабучина

Ринва

Буковий ліс

Мартинівське

Хрещатико-Звенячинське

10,0

25,8

60,0

33,0

27,0

26,0

25,0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництвокв. 18 л.д. 12

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництвокв. 50 л.д. 1

Хотинський районХотинськийдержлісгоспРухотинськелісництвокв. 32 л.д. 4,5

Кіцманський районЧернівецькийдержлісгоспРевнянськелісництвокв. 8 л.д. 2,7

Кіцманський районЧернівецькийдержлісгоспРевнянськелісництвокв. 5 л.д. 1

Заставнівськийрайонс. Онут

Заставнівськийрайонс Хрещатик,с. Звенячин

Дубово-буковий праліс віком200 років. Має науково-естетичне та лісівничезначення

Високопродуктивне буковенасадження віком 100 років.Має науково-лісівничезначення

Бучина розташована в східнійчастині області. Має великенаукове значення

Унікальне букове насадженняз домішкою модрини і соснизвичайної. Вік — понад 100 р.

Корінний буковий праліс віком150 років з участю дуба віком140-250 років. Має науково-пізнавальне та естетичнезначення

Степові асоціації трав'яноїрослинності на схилах долинир. Чорний Потік. Тут зроста-ють 9 видів флори занесенихв Червону книгу України —сон великий, ковилаволосиста та інші рідкісні дляБуковини степові рослини

Схили р. Дністер з виходомна поверхню девонськихпіщаників, силурійськихсланців та третиннихвапняків, багатий фауноюбезхребетних. Тут зростає 12видів флори, занесених доЧервоної книги України —ковила волосиста, ліліялісова, підсніжник звичайний,пізньоцвіт звичайний, цибуляведмежа та інші

109

10

11

12

13

14

15

16

17

Берда

Ділянкарідкіснихрослин

Коцюба

Луківка

Рукав

Гайок

Гай красуні

Дубовий праліс

15,0

10,0

20,0

15,0

30,0

62,0

12,0

12,0

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 39 л.д. 3,4

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 62 л.д. 24-26кв. 71 л.д. 7

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 12 л.д. 8кв. 28 л.д. 1

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 45 л.д. 8

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспЧорнівське лісництвокв. 46 л.д. 4,7кв. 47 л.д. 4кв. 60л.д. 1,2,13

Герцаївський районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 12 л.д. 1кв. 13 л.д. 1кв. 14 л.д. 2, 3

Герцаївський районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 10 л.д. 2, 3,4, 5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 18 л.д. 2

Корінне букове насадженнявіком 70 років. Має науково-пізнавальне значення

Під наметом грабового насад-ження віком 40 років зроста-ють беладон на, плавун-баранець, шафран Гейфеля,та інші занесені до Червоноїкниги, всього понад 10 видіврослин.

Буковий праліс віком від 140до 220 років. Має науково-пізнавальне значення, яккорінний деревостан східногоареалу бука

Корінне букове насадженнявіком 90 років. Зростаютьвиди флори, занесені вЧервону книгу України —беладонна лікарська та інші.Має науково-пізнавальнезначення

Корінний буковий ліс віком 80років. Має лісівничо-пізнавальне значення

Букове насадження віком 100років з багатимфлористичним складомрідкісних рослин. Маєнауково-пізнавальнезначення

Цінне букове насадженнявіком 100 років з наявністюбереки лікарської. Має великенауково-естетичне значення

Корінне високопродуктивнедвоярусне дубовенасадження віком 140 років.Має історичне, науково-пізнавальне та естетичнезначення

110

18

19

20

21

22

23

24

25

Зруб

Праліс ясеназвичайного

Вісім берек

Глинище

Бугаєць

Ділянка пралісу

Горянка

Дубівка

8,5

5.7

7.7

30,0

12,0

11,0

15,0

8.9

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 17 л.д. 1, 3,18

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурят1, 3,18цтвокв. 17 л.д. 3,5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспКузьминськелісництвокв. 1 л.д. 3,5

Глибоцький районЧернівецькийдержлісгоспТурятське лісництвокв. 35 л.д. 9кв. 40 л.д. 1

Глибоцький районГлибоцькийспецлісгоспКам'янськелісництвокв. 5л.д. 18, 23

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЛаурське лісництвокв. 20 л.д. 2

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспКрасноїльськелісництво кв. 8 л.д. 4

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЧудейське лісництвокв. 16л.д. 1кв. 7 л.д. 5

Цінне двоярусне дубовенасадження віком 120 років.Має науково-пізнавальнезначення

Цінний рідкісний праліс ясеназвичайного віком 170-320років, з наявністю ціннихтрав'янистих рослин. Маєнауково-лісівниче значення

Вісім дерев береки лікарськоївіком 110 років. Має науково-пізнавальне та естетичнезначення

Букове насадження віком 80-100 років. Має науково-пізнавальне значення

Корінний дубовий деревостанз високопродуктивнимнасадженням вільхи чорної наболоті. Місце гніздуваннядикої водоплавної птиці

Смереково-ялицевий пралісвіком 130 років. Має науково-лісівниче та естетичнезначення

Насадження віком 110 років.Має наукове та естетичнезначення

Дубове насадження віком 100років. Має наукове значення

111

26

27

28

29

ЗО

31

32

33

Кривка

Квітка

Лаура

Мирів

Рибне

Ярок

Кривка

Дунавець

21,0

7,3

26,0

10,5

10,0

7,3

13,0

41,3

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгосп Іжівськелісництвокв. 39 л.д. 1

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЧудейське лісництвокв. 11 л.д. 3

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЛаурське лісництвокв. 5л.д. 19, 27

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЧудейське лісництвокв. 23л.д. 7

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгоспЧудейське лісництво

СторожинецькийрайонСторожинецькийдержлісгосп, Іжівськелісництвокв. 55л.д. 5, 6

Сторожинецькийрайон, ЧернівецькийдержлісгоспКучурівськелісництвокв. 17л.д. 5,6

СторожинецькийрайонСторожинецькийспецлісгоспБанилівськелісництвокв. 8 л.д. 34,35

Цінне ялицеве насадженнявіком 120 років. Має науковезначення

Насадження характерне дляпередгір'я Карпат. Маєнауково-лісівниче значення

Ялинове насадження віком 90років. Має наукове значення

Цінне ялицеве насадженнявіком 110 років. Має науково-естетичне значення

Смереково-буково-ялицевенасадження навколо штучнихставків. Має науково-естетичне значення

Цінне модринове насадженнявіком 120 років. Має науковезначення

Змішаний буково-дубовий ліс— еталонне насадження. Маєлісівниче значення

Березові природнінасадження з смерековимпідростом і цінною трав'яноюрослинністю серед якої єзанесені до Червоної книги

112

34

35

36

37

38

1

2

3

4

Квітка

Чемернарське

Товарниця

Павлюково

Деревниця

24,0

8,7

15,0

260,9

98,0

Сторожи нецькийрайон ЧернівецькийдержлісгоспКучурівськелісництвокв. 17 л.д. 1

Вижницький районБерегометськелісомисливськегосподарствоЧемернарськелісництвокв. 49 в. 11

Путильський районПутильськийдержлісгосп Усть-Путильськелісництво кв. 38. в. 2

Путильський районПутильськийдержлісгосп Усть-Путильськелісництвокв. ЗО, 32, 33

Заставнівськийрайон ЧернівецькийдержлісгоспКіцманськелісництво кв. 5

Цінний коріннийвисокопродуктивний буковийдеревостан з наявністюлікарських рослин. Маєнауково-лісівниче значення

Буково-смереково-ялицевийвисокопродуктивний ліс віком150 років. Має науково-естетичне значення

Смереко во-ялицево-буковіпраліси віком 140 років. Маєнауково-естетичне значення

Ділянки мішаних пралісів увитоках р. Черепанка зчисленними джерелами ірослинами, занесеними доЧервоної книги України

Геолого-ботаніко-ландшафтний резерват знаявністю водних джерел.Має естетичне табальнеологічне значення

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтвамісцевого значення

Грушівецький

Ставчанський

Хотинський

Брусницький

3,7

10,0

4,0

4,0

Кельменецькийрайонс. Грушівці

Хотинський районс. Ставчани

Хотинський районм. Хотин

Кіцманський районс Брусниця

Заснований в кінці XIX ст.Зростає близько 20 видівцінних дерев та чагарників.Має естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст.Парк ландшафтного типу. Тутналічується 20 видів дерев тачагарників

Заснований в 1860 році. Вйого складі налічуєтьсяблизько 20 видів дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Заснований в кінці XIX ст. Вйого складі 26 видів дерев тачагарників. Має науково-естетичне значення

113

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Лужанський

Чорторийський

Оршівецький

Заставнівський

Вікнянський

Рідкі вський

Чорнівський

Байраківський

Герцаївський

Глибоцький

Карапчівський

Петричанський

4,6

3,0

2,0

2,0

2,0

8,0

1,0

3,0

6,0

2,1

1,0

Кіцманський районсмт. Лужани

Кіцманський районс. Чортория

Кіцманський районс Оршівці

Заставнівськийрайонм. Заставна

Заставнівськийрайонс. Вікно

Новосел ицькийрайонс. Рідкі вці

Новоселицькийрайонс. Чорнівка

Герцаївський районс Байраки

Герцаївський районм. Герца

Глибоцький районсмт. Глибока

Глибоцький районс. Карапчів

Глибоцький районс. Петричанка

Заснований в кінці XIX ст. Вскладі 43 види і форми деревта чагарників. Має естетичнезначення

Заснований в кінці XIX ст. Вскладі 11 цінних екзотів. Маєестетичне значення

Заснований в 1850 році. Вйого складі 70 видів і формдерев та чагарників. Маєнауково-естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст. Вйого складі 16 видів дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Заснований в 1860 році. Вйого складі близько 20 видівдерев та чагарників. Маєнауково-естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст.Нараховує 17 деревинних тачагарникових екзотів. Маєестетичне значення

Заснований в 1840 році. Вйого складі 15 екзотів,зокрема кипариси віком понад100 років. Має науково-естетичне значення

Заснований в 1885 році. Вйого складі 12 видів дерев тачагарників. Має науково-естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст. Вйого складі 43 види дерев тачагарників. Має науково-естетичне значення

Заснований в 1890 році. Тутзростає 35 видів і форм деревта чагарників. Має естетичнезначення

Заснований в 1870 році. Вскладі 20 цінних видів деревта чагарників. Має естетичнезначення

Заснований в 1870 році.Зростає біля 10 видів ціннихдерев та чагарників

И4

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

Про-сокирянський

Черепківський

Банилівський

Буденецький

Клинівський

Красноїльський

Старо-жадівський

Сторожи нець-кий

Клинівський

Слобода-Комарівський

Михаль-чанський

Берегометський

2,0

3,0

4,0

10,0

5,0

12,0

10,0

5.0

0,5

1,0

2.0

3.0

Глибоцький районс. Просіка

Глибоцький районс Черепківці

Сторожинецькийрайонс. Банилів-Підгірний

Сторожинецькийрайонс. Буденець

Сторожинецькийрайонс. Клинівка

Сторожинецькийрайонсмт. Красноїльськ

Сторожинецькийрайонс. Стара Жадова

Сторожинецькийрайонм. Сторожинець

Сторожинецькийрайонс Клинівка

Сторожинецькийрайонс.Слобода-Комарівці

Сторожинецькийрайонс. Михальча

Вижницький районсмт. Берегомет

Заснований в 1820 році. Вскладі 36 видів дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Заснований в кінці XIX ст. Вйого складі близько 20 екзотів

Заснований в кінці XIX ст. Тутзростає оригінальна біогрупатуї західної. Багато екзотів

Заснований в кінці XIX ст.Цінне насадження. Тутналічується 14 екзотів. Маєестетичне значення

Заснований в другій половиніXIX ст. В його складі 16 видів іформ деревних тачагарникових екзотів

Заснований в кінці XIX ст. Тутзростає 20 дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Парк заснований в 1869 році.Тут зростає 24 види дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Заснований в 1880 році. Вскладі 45 видів дерев тачагарників. Має естетичнезначення

Заснований в кінці XIX ст.Зростає 48 видів дерев тачагарників. Має науково-естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст. Вйого складі 17 видів і формдерев та чагарників. Маєестетичне значення

Заснований в кінці XIX ст.Цінне насадження,налічується 14 екзотів. Маєестетичне значення

Парк заснований в 1890 році.Зараз в його складі 54 види іформи дерев та чагарників.Серед них два унікальнідерева псевдомодриниКемфера

115

29

ЗО

31

32

33

34

35

36

37

38

39

Вашківецький

Вижницький

Чернівецькийпарк культурита відпочинкуім. Шевченка

Паркім. Шіллера

Паркім. Федьковича

Парк-сквер

Парк-сквер

Сад гірський

Садгірський

Парк-сквер

Парк"Жовтневий"

5.0

2,0

15,0

10,0

10,0

0.75

0,5

2.0

10,0

0,5

75,0

Вижницький районм. Вашківці

Вижницький районм. Вижниця

м Чернівцівул. Садова, 1

м. Чернівцівул. Київська

м. Чернівцівул. Кримська

м. ЧернівціСоборна площа

м. Чернівцівул. Кордуби

м. Чернівцівул. Тольятті, 2

м. ЧернівціТубсанаторій

м. Чернівцівул. Стеценка, 3

м. Чернівцівул Гайдара

Заснований в кінці XIX ст.Нараховує в своєму складі 19видів і форм дерев тачагарників

Заснований в кінці XIX ст. Тутзростає понад 10 видів ціннихі рідкісних дерев та чагарників

Парк заснований в 1860-70роках. Тут зростає 115 видів іформ дерев та чагарників.Має науково-естетичнезначення. Місце масовоговідпочинку населення

Парк заснований в 1890 році.В його складі ЗО видів і формдерев та чагарників. Маєнауково-естетичне значення

Парк заснований в 1830 році.В його складі налічується 70видів дерев та чагарників.Має науково-естетичнезначення

Заснований в 1885 році. Тутзростають рідкісні дерева тачагарники. Встановленийпам'ятник переможцям надфашистами. Має історичне,наукове та естетичнезначення

Заснований в 1890 році. Вскладі 25 видів і форм деревта чагарників. Має науково-естетичне значення

Заснований в кінці XIX ст. Вскладі 13 видів екзотів. Маєнауково-естетичне значення

Заснований в 1840-50 pp. Вскладі 50 видів дерев тачагарників. 3 них 21 —екзоти.Має науково-естетичнезначення

Заснований в другій половиніXIX ст. В його складі 25 ціннихвидів дерев та чагарників

Парк із каскадом штучнимводоймом. Зростає 18 видівекзотів. Місце масовоговідпочинку

116

Дендрологічні папки загальнодержавного значення

1

2

Сторожи нець-кии

Чернівецький

17,5

4,8

Сторожинецькийрайонм. Сторожинець

м. Чернівцівул.Коцюбинського, 2

Заснований в 1812 році. Нинів його насадженнях зростає815 видів і форм дерев тачагарників. Має науково-естетичне значення. Базанаукових досліджень іпрактики студентів лісноготехнікуму

Парк заснований 1876 році.Колекція Чернівецького паркуналічує близько 100 видівмісцевих та екзотичних дереві чагарників. База науковихдосліджень та практикистудентів держуніверситету

Дендрологічні парки місцевого значення

1

2

Млинки

Киселівський"Гайдейка"

13,8

2,0

Хотинський районХотинськийдержлісгоспКлішківськеЛІСНИЦТВО

кв.ЗЗв. 16, 17, 19,22

Кіцманський районс Киселів

Високодекоративненасадження, налічує вколекції понад 100деревинних та чагарниковихпорід

Зростає понад 15 видів деревта чагарників. Має науково-пізнавальне та естетичнезначення

Ботанічні сади загальнодержавного значення

1 Чернівецький 3,5 м. Чернівцівул. Федьковича, 11

Заснований в 1877 році. Вйого складі 1300 видів і формрослин, з них 170 лікарських,650 — зростає в оранжереях.База наукових досліджень іпрактики студентівдержуніверситету

117

8. Проблеми розвитку заповідної справив Карпатському регіоні

Оспівані в піснях, опоетизовані в легендах смарагдові шатиКарпат. Це не просто кліматоутворюючий і водорегулюючиймеханізм, а велетенські легені Європи, без яких ми задихнемось.

З кожним роком все більше ваблять до себе Карпати. Хтопобував хоч раз у наших гірських і передгірських краях, тойобов'язково прагне повернутись сюди ще раз. Адже це чи неєдиний у країні регіон, де по-справжньому благодатні природніумови, регіон, який поки що порівняно не забруднений. Розмаї-ття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат,багатий рослинний і тваринний світ, численні водоспади, дже-рела мінеральних вод, цінні заповідні об'єкти, історико-архі-тектурні пам'ятки є чудовою базою для розвитку масового іпрофесійного спорту та туризму, лікування і відпочинку.

Проте слід зазначити, що Карпати — сукупність природно-антропогенних екосистем. Впродовж минулих століть у при-родних територіальних комплексах відбулися величезні кількісніта якісні зміни, що призвели до порушення екологічної рівнова-ги в природі Карпат.

Антропогенні зміни зачепили всі компоненти середовища:рослинний і тваринний світ, ґрунтовий покрив, ресурси річко-вих і підземних вод.

Зараз багато точиться розмов про причини та наслідки ката-строфічних повеней на Закарпатті. Наслідки відомі — вонижахливі. Серед причин поряд з надмірними опадами називаютьі надмірну вирубку лісів, відсутність належного берегоукріп-лення, ліквідації колись існуючих гребель і бездумний забіргравію та каменю, захаращення порубними рештками гірськихрічок та потоків, тощо. Зважаючи, що фізико-геологічні умовиБуковини і Закарпаття мають багато спільного, та й принципигосподарювання в горах, передгір'ї не дуже відрізняються, слідзробити все можливе, щоб в Буковинських Карпатах уникнути

118

катастрофічних наслідків. Адже людська безгосподарність не-гативно впливає на стан довкілля і підсилює природні катакл-ізми.

Протягом багатьох десятиріч у Карпатах здійснюється інтен-сивне господарювання без врахування специфіки гірських тапередгірських умов. На нашу думку тут давно порушено еко-логічну рівновагу — у великих обсягах, особливо у повоєннийперіод, велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництводоріг та трельовочних волоків, нафто- і газопроводів, лінійелектропередач, проводиться розорювання крутосхилів, пере-випас худоби тощо. Суттєва зміна вікової структури дерево-стану, трансформація мішаних лісів на монокультури на знач-них площах теж значно впливають на порушення природоохо-ронного режиму регіону. Враховуючи це, слід переорієнтуватигосподарську діяльність у Карпатах на екологічно збалансова-ну, що забезпечує збереження екологічної рівноваги.

Карпати здавна славляться лісами. Враховуючи, що вонивиконують переважно природоохоронні, екологічні, водоохо-ронні, захисні та інші важливі функції, є нагальна потребаперевести в установленому порядку всі ліси Карпат до першоїгрупи (по лісогосподарських критеріях), що виключить такепоняття як- експлуатаційні ліси Карпат і забезпечить покращен-ня режиму лісокористування в плані безумовного виконанняприродоохоронних функцій лісів, а також їх заповідання.

Нещодавно Президент України підписав Закон «Про мора-торій на проведення суцільних рубок на гірських схилах вялицево-букових лісах Карпатського регіону» який дає новийпотужний імпульс у розвитку заповідної справи. Відрадно, щозгідно вимог цього Закону заборонено суцільну вирубку дере-востанів в 150-метровій захисній прибережній смузі вздовжгірських річок і потоків та вище 1100 метрів над рівнем моря,впроваджується ряд природоохоронних заходів. Адже не сек-рет, що при заготівлі деревини в Карпатах, особливо на лісос-іках головного користування є факти невжиття заходів понедопущенню ерозійних процесів, ще порушується технологіярозробки лісосік, допускається безсистемне трелювання дере-вини, внаслідок чого руйнується ґрунтовий покрив та зни-

119

щується підріст, розвивається водна ерозія на крутосхилах.Здоров'я лісу значною мірою залежить від технології рубокголовного користування та якості рубок догляду, що прово-дяться в лісонасадженнях. А метод заготівлі деревини — основамайбутнього лісу. Тому повинна застосовуватись така техно-логія її проведення, яка б звела до мінімуму механічні пошкод-ження дерев, лісової підстилки та грунту. Вірний спосіб транс-портування деревини в умовах гірського лісу — це повітряно-канатний спуск, який відповідає вимогам раціонального приро-докористування. Та на практиці в гірських лісах трелюваннядеревини із лісосік часто здійснюється по гірським потокам ісхилам, що є грубим порушенням природохоронного законо-давства. В результаті цього русла забруднені і захаращенівідходами хвойних і листяних порід, що, в свою чергу, негатив-но впливає на іхтіофауну Карпатського регіону. До того ж, вмісцях трелювання знищується підріст та гумусний шар грун-ту.

Основна машина лісозаготівельників в горах в даний час —гусеничний трактор, а його природоохоронні називають «руй-нівником». Волоки, якими він трелює деревину з крутосхилів —рани на тілі Карпат. По них під час дощів, як по руслах рік,ринуть стрімкі потоки, змиваючи створений тисячоліттямигрунт аж до кам'яних порід. Тобто оголюються схили гір,починається інтенсивна ерозія, зменшується кількість природ-них джерел. Одночасно трактор губить і підріст. Створюютьсятакі рани, що вже практично самі не загоюються і, як виразка,розростаються далі й далі. Тому така лісозаготівля в горах —злочин.

З метою попередження руйнівного впливу гусеничних трак-торів на гірські ландшафти розробку лісосік в гірських умовахзараз необхідно здійснювати лише з використанням коліснихтракторів та гужового транспорту, поступово запроваджуючиповітряно-трелювальні установки. Застосування цих устано-вок забезпечить збереження природних ландшафтів від руйнів-ного впливу тракторної трельовки по гірських схилах, попере-дить забруднення гірських потоків, розвиток ерозійних про-цесів. Це підтверджує їх впровадження в Усть-Путильськомулісництві Путильського держлісгоспу.120

Так що лісівникам слід не посилатися на об'єктивні труд-нощі, а серйозно працювати над вдосконаленням технології,запозичувати кращий досвід сусідів.

На нашу думку необхідно заборонити виділення лісосічногофонду тимчасовим лісокористувачам, що не мають відповідноїлісозаготівельної техніки і не забезпечені відповідними спеціа-лістами та допускають порушення природоохоронного законо-давства, не використовують у своїй роботі природозберігаю-чих технологій.

Для забезпечення збереження природних ландшафтів від впли-ву водної ерозії, попередження забрудення гірських річок тапотоків необхідно в хвойних лісах Карпат проектувати (здійсню-вати) тільки вузьколісосічні рубки шириною до 50 м з терміномпримикання не менше 5 років.

Враховуючи, що лісова екосистема в повній мірі виконуєводорегулюючу функцію лише у віці 100 і більше років (стигліі перестиглі насадження) доцільно заборонити в ялинових лісахсуцільні лісосічні рубки в гірській та передгірській зонах Кар-пат площею більше 1 га на стрімких та дуже стрімких схилах(більше 21 градуса). Запровадження в гірській та передгірськійзонах Карпат виключно 2-3-х прийомних поступових рубок —теж одна із важливих причин підвищення стійкості насаджень.

Необхідно терміново вжити організаційні заходи бази з ме-тою докорінного покращення стану ведення лісового господар-ства в колишніх колгоспних лісах, їх охорони і раціональноговикористання.

Не менш важлива проблема - відновлення та спорудженнялісокористувачами на гірських річках і потоках штучних пере-падів, що зменшить швидкість водотоків і відповідно процесерозії грунтів, а також сприятиме відтворенню цінних видівриби, в т. ч. лососевих (струмкової форелі).

Як зробити Карпати справжньою всеукраїнською здравни-цею? Проблем багато і головна з них — заповідання ціннихприродних об'єктів, взяття їх під охорону держави. Це забезпе-чить захист від різного роду технократичних посягань. В Чер-нівецькій області вживаються постійні заходи по розширеннюприродно-заповідного фонду. За останні п'ять років площа

121

заповідних територій в області зросла майже в 10 разів. Увідповідності до Указу Президента України створено Вижниць-кий національний природний парк на площі 8,0 тис. га. Згіднорозпорядження облдержадміністрації створено Черемошськийрегіональний ландшафтний парк площею 6,6 тис. га тощо.Поряд з цим є багато природних об'єктів, що потребуютьзаповідання, проте їх неможливо затвердити із-за відсутностізгоди землекористувачів.

Необхідно внести зміни в Закон України «Про природно-заповідний фонд України» про затвердження цінних природнихоб'єктів заповідними без згоди землекористувача при наяв-ності висновку-характеристики відповідної компетентної ус-танови. Адже доведено, що для нормального функціонуванняприродного середовища Карпатського регіону 25-30 процентівплощ повинні бути вилучені з активної господарської діяль-ності, а на 4 - 5 процентах площі слід забезпечити абсолютнозаповідний режим. Тому на території Вижницького і Путильсь-кого районів йде підготовча робота по розширенню природногонаціонального парку «Вижницький». Він буде займати площублизько 25 тисяч гектарів. Тут ведеться спеціальна господарсь-ка діяльність, регулюються відвідини туристами та відпочива-ючими. Природні екскурсійні стежки зна-йомлять гостей з пер-линами фауни, флори та ландшафтами Карпатського краю.Для цього будуть обладнані зручні пішохідні доріжки, видовімайданчики, організовані пункти харчування, наметові містеч-ка тощо. Тобто створені всі умови, щоб гості мали змогуознайомитися з буковинськими гірськими лісами та полонина-ми. Особливо це робота активізувалася в 2001 році — роцізаповідної справи, що був оголошений згідно рішення Черні-вецької обласної ради.

При розширенні мережі природозаповідних територій будевирішено й питання про охорону рідкісних, зникаючих і лікарсь-ких рослин, запаси яких катастрофічне зменшуються. Зараз допрактичної роботи по їх охороні залучаються і активісти-при-родолюби, і студентська дружина Чернівецького факультетуХарківського державного політехнічного університету.

Великою проблемою залишається питання видобутку нафтиі газу в Буковинських Карпатах. Ще донедавна в Буковинсь-

122

ких Карпатах господарювали, як хотіли, працівники Покутсь-кої партії Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції гли-бокого буріння. Калушани звикнись з безгосподарським став-ленням до землі, паливно-мастильних матеріалів, хімреагентів.Нафтовики взагалі не надавали належної уваги будівництву іправильній (з природоохоронної точки зору) експлуатації ам-барів — ємкостей для збирання сильнозабруднених хімреаген-тами стоків з бурових. Досить сказати, що за десятки роківроботи в Карпатах нафтовики так і не вирішили питання їхутилізації чи захоронения. Тисячі тонн цієї отрути щорокупотайки зливали в струмки та глухі місця в горах. Та прийшовкрай порушенням природоохоронного законодавства. Післяряду штрафних санкцій, накладених держуправлінням екобез-пеки, закриття двох бурових, нафтовики оперативно вирішилипитання вивезення й утилізації забруднених стоків, будівницт-ва безамбарних бурових. Треба відзначити суттєвий вклад вроботу по оздоровленню Карпат професора Л.І. Сандуляка. Узв'язку з фактами забруднення природного середовища буро-вими Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ЛеонтійІванович звернувся до «Укргеології» з депутатським запитомпро припинення бурових робіт на території Буковинських Кар-пат — надзвичайно цінного природного регіону. Як результат,спільно з представниками «Укргеології» було прийнято рішен-ня припинити буріння свердловини «Гринявська-1», перегляну-то проектну глибину свердловини «Лопушнянська-13» з метоюскорочення термінів буріння, переведено на безамбарний спосібвиробництва решту бурових.

На нашу думку до тих пір, поки експлуатація бурових небуде здійснюватись під керівництвом обласних структур, збе-реження Карпат буде під загрозою.

Принципове значення має розширення водопостачанняЧернівців за рахунок вод з басейну ріки Прут. Справа в тому,що зараз у верхів'ях басейну Дністра, (звідки поступає питнавода у Чернівці), працюють потужні підприємства нафтопере-робної, хімічної та деревообробної промисловості Івано-Фран-ківської й Львівської областей, які дуже забруднюють йоговодні ресурси. А води ріки Прут поповнюються за рахунок

123

криштальних джерел та чистоплинних гірських струмків Кар-пат. Природоохоронці впевнені, що перспектива саме за «Прутсь-ким» варіантом водопостачання, адже він забезпечує поста-чання в наші крани смачної і чистої гірської води.

Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплавЧеремоша і Прута теж призводить до негативних наслідків —порушення заповідних територій, значного зменшення запасівводи та пониження рівня русел рік. Адже щороку із заплав цихрічок вибирають 1 - 2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші.А саме вона є природним накопичувачем і фільтром чистоїводи. Звичайно, такі будматеріали, як пісок та гравій, вкрайнеобхідні для промислового будівництва. Потреби в них задо-вольняються за рахунок місцевих ресурсів. В нашій областішляхи вирішення проблеми гравію ясні — на підставі науковихдосліджень та висновків геологів розробити збалансовану схе-му раціонального використання всієї території прарусла Чере-моша як живої динамічної системи природи і неухильно її дотри-муватись. Є й інший спосіб — переробка та подріблення моно-літних твердих пород, але це пов'язане з низкою інших еколог-ічних та технічних проблем.

Щедрі і красиві Буковинські Карпати здавна славлятьсябагатствами свого тваринного світу. Цьому сприяють самі їхприродні умови — значні лісові масиви, що займають майжесімдесят відсотків території Карпатського регіону, сотні малихрічок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин. Все цестворює сприятливі умови для існування і розмноження звірини,птаства та риби і в кінцевому результаті функціонуваннюзаповідних територій.

Є всі передумови для успішного розвитку заповідної справимисливського та рибного господарства, раціонального викори-стання й охорони тваринного світу. Але ці сприятливі умовинеобхідно вміло використовувати. Власне на те і спрямовуютьсвої зусилля державні, природоохоронні, господарські органипідрозділи Українського товариства мисливців та рибалок.

Охороні тваринного світу сприяє розвиток заповідної спра-ви в області. Зараз в області майже 70 тисяч гектарів ціннихугідь і ландшафтів оголошено заповідними, 90 відсотків запов-

124

ідних територій знаходяться в лісових масивах БуковинськихКарпат.

Під охорону держави взято території, де створено сприят-ливі умови для відтворення диких звірів і птахів та цінних видівриб. Зокрема, на площі 11 тисяч гектарів розташований дер-жавний заказник місцевого значення «Зубровиця». Зубри вжеповністю акліматизувалися в нашому краї. Перші особинизубра були завезені до нас із Біловежської пущі в 1969 році.Зараз їх нараховується 168 особин. Робиться все можливе, щобзубри привільно себе почували в буковинських лісах — заго-товлюється вдосталь кормів, облаштовані спеціальні майдан-чики для підгодівлі, біотехспоруди.

Аналізуючи стан ведення мисливського господарства таборотьби з браконьєрством в угіддях державних мисливськихгосподарств, районних радах Українського товариства мис-ливців і рибалок можна зробити висновок, що така роботапроводиться, але не на достатньому рівні через ряд об'єктивнихта суб'єктивних причин. Серед найголовніших — тяжкий фінан-сово-економічний стан мисливських господарств, економічнанестабільність суспільства, що негативно впливає на станохорони мисливських угідь і ріст бракон'єрства. Адже зараз, вчас економічної скрути, із всіх об'єктів біорізномаїття чи ненайбільше потерпають дикі звірі та рибні запаси. Біля кожногодерева, ставу неможливо поставити інспектора, а любителівпоживитися за рахунок держави значно побільшало. Пам'я-тається, приїздила до нас делегація з Німеччини. Коли гостямнатякали, що в нас бувають випадки бракон'єрства, ті ніяк немогли второпати, що це таке. Виявляється, в них не те, щослова, — поняття такого не існує. Довго намагалися гостямжестами пояснити, що ж це таке — бракон'єрство. Й удавало«стріляли» пальцями в дичину, й сіті зображали - ні, ті ніяк немогли дібрати, як це можна незаконно вбивати дичину, аболовити рибу. От би нам так! Для цього, вважають досвідченімисливці, крім усіляких штрафних санкцій, на належному рівнівологість повітря. В Буковинських Карпатах є ландшафтнийзаказник «Чорний Діл», лісові заказники — «Лунківський»,«Петровецький», великі запаси бальнеологічних ресурсів.

125

Особливий інтерес становлять залізистосульфатноалюмінієвіводи джерела «Лужки», хлоридні води високої мінералізаціїтипу «Моршин», а також аналоги типу «Нафтуся», «Єсенту-ки», «Мацеста» та інші.

Незважаючи на значний природнорекреаційний потенціал, вобласті функціонує лише декілька санаторіїв та турбаз, щовкрай недостатньо. Як виняток, можна назвати туристичнібази «Зелені пагорби» і «Притулок», що на перевалі Німчич, деможна добре відпочити. Ще донедавна тут діяв гірський підйом-ник, який доставляв лижників на вершину гори, звідки почи-нається захоплююча траса і відкриваються чудові краєвиди.

Та в горах і передгір'ях нерідко можна зустріти і примітивнібази відпочинку, які не забезпечені природоохоронними спору-дами.

В Карпатах є ряд інших екологічних проблем, що негативновпливають на стан заповідної справи. Зокрема, в зв'язку ззначним об'ємом змиву грунту зі схилів, збільшення деградаціїземель, є нагальна необхідність впровадження в життя контур-но-меліоративної (ландшафтної) системи землеробства. Важ-ливим завданням є і утилізація та захоронения сміття та відходів,Слід не допускати захаращення гірських потоків порубнимирештками тощо.

Звичайно всі заходи слід виконувати комплексно із залучен-ням зацікавлених відомств, установ та організацій. Для цьогонеобхідно на державному рівні розробити Національну програ-му екологічної безпеки Карпат з відповідними організаційнимизаходами по розвитку заповідної справи.

Життя все гучніше підказує, що Карпатський регіон требазберегти для наступних поколінь як еталон безцінного природ-ного скарбу, дару, який має властивість відтворювати силилюдини, дарувати здоров'я і радість.

126

9. Відповідальність за порушення законодавствапро природно-заповідний фонд.

Унікальність, цінність і неповторність територій та об'єктівприродно-заповідного фонду викликають необхідність дбайли-вого, бережного ставлення до них як службових осіб ,так ішироких кіл громадськості. В сучасних умовах, що характери-зуються інтенсивним використання природних ресурсів, вели-ким техногенним та антропогенним навантаженням на екосис-теми, охорона природно-заповідного фонду, як і всіх компо-нентів природи стала настійною вимогою сьогодення. Основніположення, що регламентують порядок збереження, раціональ-ного використання і відтворення цих багатств, знайшли своєвідображення в Конституції України, Законах України «Проохорону навколишнього природного середовища», "Про при-родно-заповідний фонд України», Земельного та Лісового ко-дексів України,Кримінального Кодексу України, Кодексу Ук-раїни про адміністративні правопорушення та рядом іншихчинних законодавчих і нормативних документів з питань охо-рони та збереження навколишнього природного середовища.

Законами та нормативними актами регулюється режим охо-рони об'єктів та територій природно-заповідного фонду, визна-чаються державні органи та громадські організації, які зобов'-язвні здійснювати управління і контроль в цій галузі, встанов-люються заходи юридичної відповідальності за порушення при-родоохоронного режиму, а також порядок їх застосування.

Правовий режим охорони об'єктів та територій природно-заповідного фонду визначається законодавством України зурахуванням характеру і мети такої охорони. Загальною вимо-гою тут є те, що всі ці об'єкти підлягають особливій охоронідержави. Це положення головне для поняття режиму заповідан-ня, який передбачає охорону природних комплексів та об'єктівшляхом їх повного чи обмеженого виключення із сфери госпо-

127

дарського або рекреаційного втручання. Поряд із загальнимивимогами правовий режим конкретних об'єктів та територійприродно-заповідного фонду характеризується рядом специф-ічних особливостей в залежності від їх класифікації, статусу,типу тощо.

Метою державного контролю за дотриманням режиму натериторіях та об'єктах природно-заповідного фонду є забезпе-чення всіма юридичними та фізичними особами незалежно хідформ власності, видів господарської діяльності та відомчогопідпорядкування, дотримання вимог чинного законодавствапро охорону довкілля та природно-заповідний фонд України,попередження виявлення та припинення фактів порушення ви-мог законодавства щодо заповідного режиму, притягнення вин-них до відповідальності та відшкодування заподіяної ними шкоди.

Порушення законодавства України про природно-заповід-ний фонд тягне за собою адміністративну, цивільну (матеріаль-ну) кримінальну і дисциплінарну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природ-но-заповідний фонд несуть юридичні та фізичні особи винні у:

- нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення таорганізації територій природно-заповідного фонду;

- здійснення у межах територій та об'єктів природно-запов-ідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяль-ності;

- організації на територіях та об'єктах природно-заповідно-го фонду, їх охоронних зонах господарської діяльності безпопереднього проведення екологічної експертизи або з пору-шенням її висновків;

- невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологіч-них наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на територіїта об'єкти природно-заповідного фонду;

- порушенні строків і порядку розгляду клопотань щодостворення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- порушенні вимог щодо їх використання;- перевищенні допустимих хімічних фізичних, біотичних та

інших впливів антропогенного навантаження, порушенні вимог

128

наданих дозволів на використання територій та об'єктів при-родно-заповідного фонду;

- псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексівтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- самочинній зміні меж, відведенні природно-заповідних те-риторія для інших потреб тощо.

Адміністративна відповідальність застосовується органа-ми Міністерства екології та природних ресурсів щодо громадяні службових осіб, які вчинили адміністративне правопорушенняв галузі охорони та використання територій та об'євктів при-родно-заповідного фонду. Зокрема ст. 91 Кодексу України проадміністративні правопорушення гласить:

- здійснення у межах територій та об'єктів природно-запо-відного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезерво-ваних для наступного заповідання, забороненої господарськоїта іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих тери-торій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів дляпопередження та ліквідації негативних наслідків аварій абоіншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду _ тягнуть за собою накладання штрафу нагромадян від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів до-ходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення пра-вопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи безтакої і на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь ізасобів вчинення правопорушення та незаконно добутих при-родних ресурсів чи без такої.

Цивільна відповідальність(матеріальна). її несуть юридичніта фізичні особи, що заподіяли шкоду територіям та об'єктамприродно-заповідного фонду. Застосовується судовими й арб-ітражними органами та органами адміністративної юрисдикції.Відшкодування збитків, завданих територіям та об'єктам при-родно-заповідного фонду, здійснюється незалежно від притяг-нення винної особи до адміністративної чи кримінальної відпо-відальності.

129

Розмір шкоди, заподіяної територіям та об'єктам природно-заповідного фонду, підприємствами, установами, організація-ми та громадянами обчислюються за таксами, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року№521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшко-дування шкоди, заподіяної порушення природоохоронного за-конодавства у межах територій та об'єктів природно-заповід-ного фонду України».

За порушення правил відпуску деревини на пні, вчиненіпідприємствами організаціями, установами при проведеннірубок лісу та заготівлі недеревних матеріалів розміри майно-вих стягнень визначаються згідно з такса ми затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року№ 1378 «Про затвердження правил відпуску деревини на пні влісах України» та Санітарними правилами в лісах України(пункт 52) затвердженими постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 27 серпня 1995 року № 555.

Види порушень природоохоронного законодавства, за якінакладаються майнові стягнення наведені у названих таксах іправилах.

Особи, які вчинили значні екологічні правопорушення тазлочини притягаються до кримінальної відповідальності.

Згідно Кримінального кодексу України до складу екологіч-них правопорушень і злочинів на територіях природно-заповід-ного фонду відносяться:

- навмисне знищення або значне пошкодження лісових ма-сивів шляхом підпалу:

- незаконна порубка лісу в насадженнях, яка здійснюєтьсясистематично або нанесла велику шкоду;

- мисливство і рибальство на території природних заповід-ників чи такі ж дії, які завдали значну шкоду іншим територіямта об'єктам природно-заповідного фонду;

- самовільне зайняття земельних ділянок та самовільне буд-івництво на ділянках природно-заповідного фонду;

- навмисне знищення, руйнування і пошкодження природнихкомплексів;

130

- порушення правил боротьби з хворобами і шкідникамирослин, що принесло тяжкі наслідки.

Одним із заходів правового впливу на посадових осіб, якідопустили правопорушення в зв'язку із своєю діяльні ста, щодозабезпечення охорони і збереження природно-заповідного фон-ду, є дисциплінарна відповідальність.

Для притягнений винних до дисциплінарної відповідальностіматеріали про факти порушення надсилаються на розглядкерівництву підприємства, організації, установи, а у випадкахпритягнення до відповідальності керівників — вищестоячійорганізації.

Трудове законодавство України надає право адміністраціямпідприємств, установ та організацій застосовувати за пору-шення трудової дисципліни такі дисциплінарні стягнення: зау-важення, догана, сувора догана, переведення на нижчеоплачу-вану роботу або на нижчу посаду та звільнення.

Отже закріплені в чинному законодавстві заходи адміністра-тивної, кримінальної, матеріальної і дисциплінарної відпові-дальності за порушення вимог охоронилачу-в та територійприродно-заповідного фонду спрямовані на забезпечення за-конності в даній галузі суспільних відносин і є запорукоюстворення відповідних умов для збереження і примноження при-родних багатств нашої держави.

131

ДОДАТКИДодаток №1

Методичні рекомендації про порядок здійсненнядержавного контролю за дотримання заповідного

режиму на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України

1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

7.7. Галузь застосуванняМетодичні рекомендації про порядок здійснення державного

контролю за дотриманням заповідного режиму на територіяхта об'єктах природно-заповідного фонду України (далі -методичні рекомендації) призначені для керівництва в роботідержавних інспекторів з охорони навколишнього природногосередовища та службових осіб інших спеціально уповноваже-них державних органів при здійсненні ними перевірок заповіднихтериторій та об'єктів.

Методичні рекомендації містять загальні основи щодо по-рядку здійснення державного контролю за станом, охороною,збереженням, відтворенням та раціональним використаннямзаповідних територій та об'єктів і природних ресурсів в їхмежах, а також дотримання установлених вимог при визначеннірозміру шкоди та притягнення порушників заповідного режимудо відповідальності. Крім того методичними рекомендаціямивизначається порядок оформлення документів за результатамиінспекторських перевірок.

Спеціально уповноваженим органом державного управлінняв галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є Міністерство охорони навколишньогоприродного середовища та ядерної безпеки України та Головнеуправління національних природних парків і заповідної справиМінекобезпеки України.

132

1.2. Нормативні посиланняМетодичні рекомендації розроблені у відповідності до:Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища» від 25 червня 1991 року;Закону України «Про природно-заповідний фонд України»

від 17 червня 1992 року;Земельного кодексу України від 13 березня 1992 року;Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року;Кримінального кодексу України та Кодексу України про

адміністративні правопорушення із змінами та доповненнямидо них;

Положення про Міністерство охорони навколишнього при-родного середовища та ядерної безпеки України, затверджено-го Указом Президента Українис від 21 січня 1995 року;

Положення про Державну екологічну інспекцію МінприродиУкраїни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 12 листопада 1993 року № 925;

Положення про Головне управління національних природнихпарків і заповідної справи Мінекобезпеки України, затвердже-ного постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня1995 року № 170;

Інших чинних законодавчих і нормативних документів зпитань охорони та збереження навколишнього природного се-редовища.

2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Головною метою державного контролю за дотриманнямрежиму на територіях та об'єктах природно-заповідного фондує забезпечення дотримання всіма міністерствами, державнимикомітетами і відомствами, підприємствами, установами,організаціями незалежно від форм власності, видів господарсь-кої діяльності та відомчого підпорядкування, громадянами, атакож іноземними юридичними і фізичними особами вимог чин-ного законодавства про охорону навколишнього природногосередовища та природно-заповідний фонд України. Метою дер-жавного контролю є також попередження, виявлення та припи-

133

нення фактів порушення вимог чинного законодавства щододотримання заповідного режиму на територіях та об'єктахприродно-заповідного фонду і їх охоронних зон, притягненнявинних до відповідальності та відшкодування ними заподіяноїшкоди.

Державний контроль за станом, охороною, збереженням,відтворенням та раціональним використанням територій таоб'єктів природно-заповідного фонду і природних ресурсів в їхмежах здійснюється Міністерством охорони навколишньогоприродного середовища та ядерної безпеки України, його орга-нами на місцях та іншими спеціально уповноваженими держав-ними органами.

Органи Мінекобезпеки України, відповідно до покладенихна них завдань, здійснюють державний контроль за:

- дотриманням вимог збереження заповідних територій таоб'єктів землевласниками і землекористувачами;

- наявністю нормативно-правової, проектної та обліковоїдокументації'єкдповідністю вимогам чинного законодав-ства, своєчасним внесенням до них поточних змін;

- дотриманням вимог охорони територій та об'єктів природ-но-заповідного фонду;

- дотриманням вимог відтворення заповідних територій таоб'єктів, а також використанням природних ресурсів в їх ме-жах;

- виконанням запроектованих господарських заходів щодозбереження, охорони, відтворення та використання природно-заповідного фонду;

- виконанням планів (завдань) науково-дослідних робіт;- дотриманням чинного законодавства щодо охорони

територій та об'єктів природно-заповідного фонду від пошкод-жень і забруднення стічними водами, хімічними речовинами,промисловими і комунально-побудовими викидами, відходамита покидьками;

-збереженням і раціональним використанням зарезервова-них для подальшого заповідання цінних природних територій та.об'єктів;

134

-зміною меж та від веденням земельних ділянок заповіднихтериторій та об'єктів для інших потреб;

-організацією та діяльністю служб охорони заповідних уста-нов, а також землевласників і землекористувачів, у віданніяких знаходяться території та об'єкти природно-заповідногофонду, оголошені без вилучення земельних ділянок;

- достовірністю та якістю статистичної звітності, додержан-ням установлених правил ведення обліку земель, лісів та дер-жавного кадастру природно-заповідного фонду.

3. ПЛАНУВАННЯ ТАОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Державний контроль за дотриманням заповідного режиму натериторіях та об'єктах природно-заповідного фонду і їх охоро-них зонах здійснюється згідно календарного плану перевірок,який є складовою частиною річного, (піврічного, квартально-го) плануробітінспекційних підрозділів. Періодичність перевірокзалежить від екологічних ситуацій, що складаються на конк-ретних заповідних територіях чи об'єктах.

Перевірки проводяться згідно із завданнями керівництвадержавного органу спеціально уповноваженого щодо здійсненнядержавного контролю в галузі охорони навколишнього при-родного середовища заповідної справи.

В залежності від кола питань, які вивчаються, перевіркиподіляються на комплексні, цільові і оперативні (спеціальні).

Комплексні перевірки охоплюють максимальну кількістьпитань, що стосуються охорони, збереження, відтворення тавикористання природно-заповідного фонду. До їх проведенняможуть залучатися фахівці інших міністерств і відомств,місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ,організацій та представники громадськості.

Цільові перевірки висвітлюють окремі напрямки природо-охоронної діяльності, такі як: стан виконання заходів щодоохорони, відтворення та використання природних комплексів,стан виконання приписів контролюючих органів та інше.

135

Оперативні (спеціальні) перевірки проводяться згідно конк-ретних завдань, отриманих від керівництва інспекції або ви-щестоящих органів, а також за пропозиціями громадськихорганізацій та зверненнями і скаргами громадян.

Комплексні перевірки проводяться не рідше одного разу вдва роки - щорічно, оперативні (спеціальні) - за виникненнямпотреби.

В ході підготовки до перевірки заповідних територій таоб'єктів інспектор повинен ознайомитись із:

- постановами і рішеннями законодавчої та виконавчої вла-ди, наказами, рішеннями колегій і розпорядженнямиМінекобезпеки України з питань заповідної справи;

- документами попередніх перевірок та заходами, вжитимиземлевласниками і землекористувачами щодо усунення вияв-лених недоліків і порушень;

- листуванням, що стосується заповідних територій таоб'єктів, які підлягають перевірці.

4. ПЕРЕВІРКА ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

На місці перевірки інспектор зобов'язаний відрекомендува-тися керівництву заповідної установи чи підприємств, уста-нов, організацій, у віданні яких перебуває заповідна територіячи об'єкт і пояснити мету, завдання та обсяги перевірки, щобуде проводитись.

Перевірка здійснюється обов'язково в присутності керівниказаповідної установи, або підприємства, організації, в межахяких організовані (оголошені) території чи об'єкти природно-заповідного фонду без вилучення з господарського використан-ня земельних та інших угідь, або призначеного нимвідповідального представника.

Державний контроль за дотриманням режиму територій таоб'єктів природно-заповідного фонду передбачає проведеннядокументальних і натурних перевірок.

4.1. Здійснення документальної перевіркиДокументальна перевірка встановлює наявність у

адміністрацій заповідних територій та об'єктів, а також інших

136

землевласників і землекористувачів, під охороною яких пере-буває природно-заповідний фонд, відповідної документації,розробленої, оформленої і затвердженої згідно з чинним законо-давством.

Склад документації визначається відповідно до Закону Ук-раїни «Про природно-заповідний фонд України» та інших зако-нодавчих і нормативних документів з урахуванням категорії іцільового призначення конкретних територій та об'єктів при-родно-заповідного фонду і включає:

а) - природні заповідники:- рішення про створення;- положення про природний заповідник;- проект організації території та охорони природних

комплексів;- державний акт на право постійного користування землею;- кадастрова документація;- літопис природи;- документи на право використання природних ресурсів,

достовірність звітних і облікових показників;- положення про охоронну зону;- планово-катрографічні матеріали;б) - біосферні заповідники:- рішення про створення;- положення про біосферний заповідник;- проект організації території та охорони природних

комплексів;- державний акт на право постійного користування землею;- охоронні зобов'язання землекористувачів (на заповідні

території та об'єкти, які створені на землях, включених доскладу заповідника без вилучення їх у землевласників іземлекористувачів);

- літопис природи;- кадастрова документація;- документи на право використання природних ресурсів;- достовірність звітних і облікових показників;

137

- планово-картографічні матеріали;в) - національні природні та регіональні ландшафтні парки:- рішення про створення;- положення про національний природний (регіональний лан-

дшафтний) парк;- проект організації території національного природного

(регіонального ландшафтного) парку, охорони, відтворення тарекреаційного використання його природних комплексів,об'єктів;

- державний акт на право постійного коористування землею(установи, що мають статус юридичної особи, створені із на-данням їм земельних ділянок, водних та інших природнихоб'єктів);

- охоронні зобов'язання землекористувачів;- літопис природи (національні природні парки);- кадастрова документація;-документи на право використання природних- ресурсів,

достовірність звітних і облікових показників;- положення про охоронну зону;- планово-картографічні матеріали;г) - ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки:- рішення про створення;- положення про заповідний об'єкт,;- проект організації території;- державний акт на право постійного користування землею

(установи, що мають статус юридичної особи);- кадастрова документація;- документи на право використання природних ресурсів,

достовірність звітних і облікових показників;- планово-картографічні матеріали;д) - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:- рішення про створення;- проект утримання та реконструкції;- державний акт на право постійного користування землею

(установи, що мають на право статус юридичної особи);

138

- охоронні зобов'язання землекористувачів (що не маютьстатусу юридичної особи);

- кадастрова документація;- документ на право використання природних ресурсів,

достовірність звітних і облікових показників;- планово-картографічні матеріали;є) - заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища:- рішення про створення;- положення про заповідну територію (для заказників);- охоронні зобов'язання землекористувачів;- кадастрова документація;- документи на право використання природних ресурсів,

достовірність звітних і облікових показників;- планово-картографічні матеріали.Документи детально вивчаються, аналізуються, встанов-

люється відповідність їх змісту, оформлення та затвердженнязгідно до вимог чинного законодавства.

В положеннях про природні і біосферні заповідники,національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказ-ники ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки визнача-ються завдання, науковий профіль, особливості природоохо-ронного режиму та характеру їх функціонування.

Положення щодо територій та об'єктів природно-заповідногофонду загальнодержавного значення затверджуютьсяМінекобезпеки України, місцевого значення - його органами намісцях.

Завдання і особливості природоохоронного режиму парків-пам'яток природи та заповідних урочищ визначаються безпосе-редньо в їх первинних облікових документах (кадастровійдокументації та охоронних зобов'язаннях землекористувачів).

Рішення про встановлення охоронних зон територій та об' єктівприродно-заповідного фонду та положення про них відповідноприймаються і затверджуються обласними, міськими (міст Киє-ва і Севастополя) Радами народних депутатів.

139

В проектах організації території заповідних установвисвітлюється основна інформація про ці об'єкти, фізико-географічні умови району розташування, аналіз попередньоїгосподарської діяльності, визначається обсяг запланованихзаходів по охороні, захисту, відтворенню і використанню їхприродних ресурсів і комплексів. Крім того, відмічається гос-подарська та інша діяльність, яка може негативно впливати настан конкретної заповідної території чи об'єкта.

Проекти організації заповідних територій та об'єктів роз-робляються спеціалізованими науковими і проектними устано-вами та організаціями і затверджуються:

- Кабінетом Міністрів України - проекти національних при-родних парків;

- Мінекобезпеки України - проекти біосферних та природнихзаповідників;

- державним органом, який прийняв рішення про організаціюзаповідного об'єкта - проекти регіональних ландшафтних парків;

- органом, у підпорядкуванні якого перебуває заповіднийоб'єкт, за погодженням з Мінекобезпеки України (щодо об'єктівзагальнодержавного значення) або органами МінекобезпекиУкраїни на місцях (щодо об'єктів місцевого значення) - проектиботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Установам природно-заповідного фонду, які мають статусюридичної особи і створені з наданням їм земельних ділянок,водних та інших природних об'єктів, видаються у встановлено-му чинним законодавством порядку державні акти на правопостійного користування землею.

Охоронні зобов'язання складаються і видаються землевлас-никам і землекористувачам органами Мінекобезпеки Українина місцях, на території та об'єкти природно-заповідного фонду,які оголошуються без вилучення земельних ділянок, водних таінших природних об'єкта у їх землевласників і землекористувачів(регіональні, ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи,заповідні урочища, парки-пам'ятки садово- паркового мис-тецтва).140

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірнихвідомостей про їх природні, наукові, правові та інші характери-стики. Він містить відомості про правовий статус, належність,режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристи-ки заповідних територій та об'єктів, їх природоохоронну, нау-кову, освітню, виховну, рекреаційну та іншу цінність. Форма-ми кадастрової документації картки первинного обліку, карт-ки інвентаризації та інші облікові документи, що складаютьсявідповідно до Інструкції про порядок ведення Державного када-стру територій та об'єктів природно-заповідного фонду Украї-ни.

Офіційним документом, який засвідчує право підприємств,установ, організацій та громадян на спеціальне використанняприродних ресурсів у межах заповідних територій та об'єктівзагальнодержавного значення є дозвіл, який видається за вста-новленою формою Держкомітетом охорони навколишньогосередовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим,держуправліннями екобезпеки в областях, містах Києві таСевастополі. Для використання природних ресурсів призаготівлі деревини та живиці застосовуються форми бланківлісорубних квитків, а на всі інші види спеціального використан-ня природних ресурсів на землях лісового фонду - форми бланківлісових квитків. Видача дозволів проводиться природоохорон-ними органами в межах затверджених Мінекобезпеки лімітів.

Ліміти використання природних ресурсів затверджуються:- на використання природних ресурсів в межах природно-

заповідного фонду загальнодержавного значення -Мінекобезпеки України;

- на використання природних ресурсів в межах природно-заповідного фонду місцевого значення в порядку, що визна-чається обласною Радою народних депутатів.

Планово-картографічні матеріали, згідно чинного законо-давства, є невід'ємною складовою частиною документаціїзаповідних територій та об'єктів. Межі територій та об'єктів

141

природно-заповідного фонду виносяться в натуру встановлен-ням відповідних межових та інформаційно-охоронних знаків інаносяться на плани внутрігосподарського землеустрою, пла-ново-картографічні матеріали лісовпорядкування (для земельлісового фонду).

Записи і позначки про виконані господарські заходи назаповідних територіях та об'єктах, представлених землямилісового фонду, повинні бути своєчасно внесені згідно до вимогдіючих настанов в таксиційні описи, на лісовпорядні книги. Провиконання господарських заходів на інших землях інформаціянаводиться в окремих актах про виконані роботи, якізберігаються в облікових справах заповідних територій таоб'єктів.

В ході документальної перевірки здійснюється детальнийаналіз виконання запланованих господарських заходів,відповідність їх призначення та виконання згідно до проектнихматеріалів. Аналізуються звіти, облікові та інші документи простан, охорону, відтворення та використання заповіднихтериторій та об'єктів і природних ресурсів в їх межах.Перевіряється реєстрація порушень природоохоронного зако-нодавства, вжиття заходів щодб їх усунення, відшкодуваннязаподіяної шкоди та притягання винних до відповідальності. Зарезультатами проведених раніше перевірок контролюєтьсявиконання приписів, рекомендацій та інших вимог контролюю-чих органів щодо дотримання чинного законодавства про при-родно-заповідний фонд України.

Документальна перевірка передбачає також контроль занаявністю наказів підприємств, установ і організацій прозакріплення за конкретними посадовими особами обов'язків поохороні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, якіоголошені без вилучення земельних ділянок у їх власників абокористувачів.

Документальна перевірка наукової діяльності передбачаєконтроль за дотриманням вимог чинного законодавства привикористанні заповідних територій та об'єктів в науково-дослідних цілях, а саме за:

142

- виконанням тематики наукових досліджень, їх актуальністюі необхідністю для даної заповідної території чи об'єкта;

- встановленням лімітів та одержання дозволів на спеціальневикористання природних ресурсів у науково-дослідних цілях;

- наявністю єдиних програм і планів науково-дослідних робітабо спеціальних угод між адміністраціями територій об'єктівприродно-заповідного фонду (з органами, в підпорядкуванніяких перебувають заповідні території та об'єкти - при відсутностіадміністрації) і заінтересованими науковими установами,організаціями, навчальними закладами при проведенні ниминаукових досліджень і навчально-виховної роботи;

- наявністю документів про узгодження і затвердження тема-тики наукових досліджень;

- призначення відповідними наказами відповідальних покожній конкретній науковій темі;

- оформленням договорів на проведення науково-досліднихробіт та дотриманням установлених строків їх виконання згіднозатверджених календарних планів;

- наявністю затверджених щорічних звітів про науково-дослідні роботи;

- завданням та порядком діяльності наукових та науково-технічних рад згідно положення про них;

- станом ведення літописів природи біосферних і природнихзаповідників та національних природних парків, їх відповідністюзатвердженим програмам;

- здійсненням координації проведення наукових дослідженьна територіях регіональних ландшафтних парків, заказників,пам'яток природи та заповідних урочиш у регіоні.

Якщо в межах територій та об'єктів природно-заповідногофонду знаходяться адміністративні і господарські будівлі таспоруди (контори, дирекції, гуртожитки, цехи, гаражі, котельні,свердловини, інше), перевірці підлягає також здійснення заходівпо охороні земель, вод та повітря в процесі функціонування цихоб'єктів;

- вивчаються матеріали дозволів і лімітів викидів і скидівзабруднюючих речовин в навколишнє природне середовище тарозміщення відходів;

143

- перевіряються матеріали плати за забруднення навколиш-нього природного середовища;

- аналізується ведення статистичної звітності за встановле-ними формами та інше.

Порядок здійснення державного контролю щодо охорони ізбереження земель, вод та повітря, викладений у відповіднихметодичних рекомендаціях щодо контролю цих природнихресурсів.

4.2. Перевірка територій та об'єктів природнозаповідного фонду в натурі

Перевіркою в натурі визначається стан дотриманняадміністраціями територій та об'єктів природно-заповідногофонду, а також іншими землевласниками і землекористувача-ми, на землях яких створено (оголошено) території та об'єктиприродно-заповідного фонду, вимог чинного законодавстващодо охорони природних комплексів та об'єктів при здійсненнігосподарської та іншої діяльності.

Встановлюються наявність негативних факторів, що пору-шують природний розвиток процесів та явищ або створюютьзагрозу шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Перевірка заповідних територій та об'єктів в натурі перед-бачає здійснення контролю за:

- винесенням в натуру та закріпленням на місцевості межзаповідних територій та об'єктів шляхом встановлення межо-вих стовпів та межових охоронних знаків;

- встановленням за логічністю розміщення на місцевостіінформаційних знаків та аншлагів з відповідно до діючогоположення, затвердженого наказом Мінприроди України від29.03.94 № ЗО;

- дотриманням науково-обгрунтованих екологічних вимог,норм і правил при здійсненні землекористувачами господарсь-ких заходів по охороні, відтворенню та використанню заповіднихтериторій та об'єктів;

- відповідністю обсягів виконаних господарських заходівзвітними документами та виданим дозволам;

144

- якістю виконання запланованих господарських заходів;- дотриманням установлених нормативів при виділенні зе-

мельних ділянок для задоволення господарських потребзаповідних установ та їх працівників;

- здійсненням заходів щодо попередження браконьєрства;- здійсненням заходів щодо попередження проїзду і проходу

сторонніх осіб, де це заборонено чинним законодавством таположенням про заповідну територію чи об'єкти;

-дотриманням встановленого порядку проведення довгост-рокових стаціонарних та інших науково-дослідних робіт,відповідністю обсягів використання природних ресурсів у нау-ково-дослідних цілях до отриманих дозволів;

- використанням територій та об'єктів природно-заповідногофонду в навчально-виховних, культурних, рекреаційних,спортивних і туристичних цілях та для потреб мисливськогогосподарства.

На територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, пред-ставлених землями лісового фонду, здійснюється контроль за:

- дотриманням діючих правил і настанов при відводі іпроведенні рубок, пов'язаних з веденням лісового господар-ства, та інших рубок;

-дотриманням підприємствами, установами та організаціямиправил відпуску деревини на пні;

- своєчасністю проведення освідчення місць рубок,достовірністю інформації, що відображена у відповідних ак-тах;

- доцільністю проведення рубок, пов'язаних з веденнямлісового господарства і інших рубок на кожній конкретнійділянці, яка підлягає перевірці;

- відповідністю обсягів виконаних рубок, місць їх розміщення,визначення виду та охоплення рубками насаджень, що потребу-ють їх проведення, до матеріалів лісовпорядкування. Визна-чається правильність призначення і проведення рубок;

- своєчасністю і якістю проведення заходів полісовідновленню і лісорозведенню, правильністю застосуваннятехнологій при їх здійсненні;

145

-станом лісових культурі відповідністю їх умоваммісцезростання та проектам створення;

- дотриманням строків відтворення насаджень на земляхлісокультурного фонду;

-дотриманням строків переведення лісових культур у вкритілісовою рослинністю землі;

- своєчасністю і якістю проведення реконструкції малоцінних,низькоповнотних насаджень, а також нестійких похіднихдеревостанів, чагарників та насаджень, що втратили захисні,водоохоронні та інші корисні властивості;

-дотриманням санітарних правил в лісах, наявністюпозалісосічної захаращеності та станом виконання заходів по їїліквідації;

- наявністю діючих вогнищ шкідників та хвороб лісу,доцільністю здійснення санітарних та лісозахисних заходів;

-дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах, якістю прове-дення протипожежних заходів;

- дотриманням порядку здійснення всіх видів побічних лісовихкористувань;

- станом ведення мисливського господарства та здійсненнямбіотехнічних заходів;

- станом охорони і збереження видів рослин і тварин, занесе-них до Червоної книги України;

- станом заходів по забезпеченню попередження лісопорушень;- дотриманням вимог законодавства щодо охорони лісів від

пошкоджень і забруднення стічними водами, хімічними речови-нами, промисловими і комунально-побутовими викидами,відходами і покидьками;

- дотриманням порядку користування лісами і їх охорони прибудівельних та пошукових роботах, добуванні корисних копа-лин, прокладанні трубопроводів, кабелів і інших комунікацій,бурових і інших роботах, не пов'язаних з функціонуваннямзаповідних територій та об'єктів;

- збереженням цінних природних територій та об'єктів, якізарезервовані з метою подальшого заповідання.

146

5. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ

За результатами перевірки територій чи об'єкта природно-заповідного фонду складається акт у трьох примірниках.

У вступній частині акту наводяться місце і дата його скла-дання, відомча підпорядкованість заповідної території чи об-'єкта, поштова адреса, прізвища керівників і їх службові теле-фони, прізвища і посади осіб, які проводили перевірку та булиприсутніми при її проведенні.

В констатуючій частині у стислій формі викладаються ре-зультати перевірки. Висвітлюються виявлені порушення танедоліки, причини, що їх викликали, негативні наслідки, до якихвони можуть призвести. Визначаються розміри спричиненоїшкоди та вказується посада, прізвище, ім'я та по батьковівинних у цьому осіб. Пропонуються заходи щодо забезпеченнядотримання режиму, встановленого на заповідних територіяхта об'єктах.

Акт разом з матеріалами, що додаються до нього (довідки,копії звітів, схеми і т. п.), підписується всіма учасникамиперевірки.

Із змістом акту знайомиться і підписує його керівник приро-доохоронної установи чи підприємства, організації, що має упідпорядкуванні заповідні території та об'єкти.

Наявність особистої думки керівника підприємства, устано-ви, організації, що перевірялися, не перешкоджає вжиттю заходіввпливу щодо усунення виявлених недоліків на територіях таоб'єктах природно-заповідного фонду та притягненню виннихдо відповідальності.

Один примірник акту надається керівнику підприємства,установи, організації де проведена перевірка, другий примірник-'їх вищестоящому органу, перший - залишається в державномуоргані, який здійснював перевірку.

Складання акту перевірки, як первинного документу, є обо-в'язковим практично для всіх інспекторських перевірок.

Якщо дії підприємств, установ, організацій та громадянпорушують чинне законодавство про охорону навколишнього

147

природного середовища, за що законодавством передбаченавідповідальність, складається протокол правопорушення угалузі охорони природи та використання природних ресурсів.

Протокол складається у випадках виявлення таких пору-шень законодавства про природно-заповідний фонд:

- нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів їх створення таорганізації;

- здійснення в межах заповідних територій та об'єктів, атакож охоронних зон, забороненої господарської діяльності;

- організації на територіях та об'єктах природно-заповідногофонду, віх охоронних зонах господарської діяльності безпопе-ренього проведення екологічної експертизи або з порушенням їївисновків;

- невжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідківаварій та іншого шкідливого впливу на заповідні території таоб'єкти;

- порушення строків і порядку розгляду клопотань про ство-рення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- порушення вимог щодо використання територій та об'єктівприродно-заповідного фонду;

- перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних таінших впливів, антропогенних навантажень, порушення вимогвиданих дозволів на використання територій та об'єктів при-родно-запорідного фонду;

- псування, пошкодження чи знищення природних комплексівтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду та ділянок,зарезервованих для включення до його складу;

- самочинної зміни меж, відведення територій та об'єктівприродно-заповідного фонду для інших потреб;

- порушення правил охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядку здійснення користування рослин-ним та тваринним світом у їх межах;

- інших порушень, що негативно впливають на етан і збере-ження природно-заповідного фонду.

148

Протокол складається у двох примірниках, окремо по кож-ному випадку порушення вимог природоохоронного законо-давства, як правило, на місці виявлення правопорушення чи намісці затримання порушника. При неможливості встановитиособу правопорушника на місці, він доставляється до органівмісцевої виконавчої влади або органів внутрішніх справ, депісля встановлення особи складається протокол про правопо-рушення.

При складанні протоколу обов'язково заповнюються всіпункти, чітко викладається вид правопорушення, його причинита наслідки, що можуть виникнути. Виявлене правопорушеннякваліфікується відповідно до статей природоохоронного зако-нодавства та Кодексу України про адміністративні правопору-шення. Якщо бланк протоколу не вміщує всіх даних про пору-шення та шкоду, заподіяну природно-заповідному фонду, донього робиться додаток з визначенням пунктів протоколу, якідоповнюються, він нумерується разом з протоколом ізасвідчується підписами всіх учасників перевірки.

Протокол підписується державним інспектором або службо-вою особою іншого спеціально уповноваженого державногооргану, які його склали, особами, що брали участь у виявленніправопорушення, особою, яка вчинила правопорушення абовинна у його скоєнні (порушник), а також при наявності ісвідками.

У випадках відмови порушника від підписання протоколу, вньому про це робиться запис. Особа, яка вчинила правопору-шення, може додавати до протоколу пояснення і зауваженнящодо змісту, а також викласти мотиви відмови від йогопідписання.

У разі можливості розгляду справи про адміністративнеправопорушення на місці, державний інспектор, що склав про-токол, зобов'язаний письмово (форма 14) повідомити правопо-рушника про місце і час розгляду його справи, а також роз'яс-нити його права і обов'язки, про що робиться відмітка упротоколі.

149

Усунення порушень після складання-протоколу не може бутипідставою для звільнення правопорушника від відповідальності.

Бланки протоколів про адміністративне правопорушення угалузі охорони природи і використання природних ресурсів єдокументами суворої звітності, видаються державним і гро-мадським інспекторам з охорони навколишнього природногосередовища під розписку і реєструються в спеціальному журналіреєстрації протоколів і постанов того природоохоронного орга-ну, який виносить по них постанову про адміністративне стяг-нення або вживає інші заходи впливу.

Протокол не складається у випадках, коли відповідно дозаконодавства штраф накладається і стягується безпосередньона місці вчинення правопорушення.

6. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ

6.1. Адміністративна відповідальністьЗ метою попередження і припинення виявленого правопору-

шення та усунення його шкідливих наслідків, керуючись чин-ним законодавством, органи державної екологічної інспекціїмають право застосовувати до порушників такі адміністративнізаходи впливу:

виносити попередження (постанову, приписи);штрафувати;оплатно вилучати предмети, які стали знаряддями вчинення

або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушен-ня;

конфіскувати предмети, які стали знаряддями вчинення абобезпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

позбавляти спеціального права, наданого даномугромадянинові (права полювання, рибної ловлі, побічного кори-стування, інше);

направляти матеріали в органи природоохоронної прокура-тури для притягнення винних до кримінальної відповідальності;

порушувати клопотання про застосування дисциплінарногоі громадського впливу.

150

Сплатне вилучення та конфіскація предметів можуть засто-совуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнен-ня. За одне адміністративне правопорушення може бути накла-дене основне або основне і додаткове стягнення. На підставіпротоколу про адміністративне правопорушення в галузі охо-рони природи і використання природних ресурсів виноситьсяпостанова (форма 2) у двох примірниках, один з яких передаєть-ся порушнику, а другий залишається в інспектора.

Постанова повинна містити:найменування органу (службової особи), який виніс поста-

нову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якоїрозглядається справа; викладення обставин, установлених прирозгляді справи; зазначення нормативного акта, який передба-чає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;прийняті по справі рішення; вирішення питання про вилученіречі і документи, а також вказівку про порядок і строк їїоскарження.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення заадміністративне правопорушення одночасно вирішується пи-тання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постановіпо справі зазначаються розміри шкоди, що підлягає стягненню,порядок і строк її відшкодування.

Постанова про адміністративне правопорушення виносить-ся в 5-денний строк з дня одержання органом (службовоюособою), правомочним розглядати справи, протоколу проадміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Копія постанови в триденний термін вручається під розпис-ку порушнику або надсилається рекомендованим листом зповідомленням про вручення.

Порушник в 15-денний термін після одержання постановизобов'язаний внести штраф за вказаними в ній реквізитами.Постанова може бути оскаржена в 15-дденний строк з дня їїотримання. Скарга подається у вищестоящий органМінекобезпеки України або в народний суд.

151

В разі оскарження або опротестования постанови порушникзобов'язаний не пізніше як через 155 днів з дня повідомлення прозалишення скарги або протесту без задоволення внести назва-ний штраф. При його відмові сплатити штраф, постанова посправі про адміністративне правопорушення разом з супровод-жуючим листом (форма 5) надсилається на ім'я головногобухгалтера того підприємства, установи, організації, навчаль-ного закладу, де порушник працює, вчиться, числиться, дляутримання суми штрафу в примусовому порядку з йогозаробітної плати, пенсії, стипендії.

При невиконанні постанови головним бухгалтером, листразом з її копією надсилається судовому виконавцю або внародний суд за місцем розташування підприємства, установи,учбового закладу, де порушник працює, вчиться, числиться(форма 6,7).

В залежності від обставин, порушнику може бути виданийобов'язковий до виконання припис (форма 3), який є заходомадміністративного впливу для усунення виявлених і негатив-них наслідків, що не потребують більш суворого покарання.Припис складається в 2-х примірниках, один з яких передаєтьсякерівнику підприємства, організації, установи, щоперевіряються, другий зберігається в державних органах, щовидали припис. В разі необхідності копії приписів надсилаютьсяу відповідні міністерства, відомства, а також до місцевих органіввлади для вжиття необхідних заходів.

6.2 Матеріальна відповідальністьПідприємства, установи, організації та громадяни за пору-

шення законодавства про природно-заповідний фонд несутьматеріальну відповідальність. Розміри шкоди, заподіяноїтериторіям та об'єктам природно-заповідного фонду, обчислю-ються за таксами, затвердженими постановою КабінетуМіністрів України від 3.04.95 р. № 239.

За порушення правил відпуску деревини на пні, вчиненіпідприємствами, організаціями, установами при проведеннірубок лісу та заготівлі недеревних матеріалів розміри майно-

152

вих стягнень визначаються згідно з таксами, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 16. 03. 93 р. № 188та Санітарними правилами в лісах України (пункт 52), затвер-дженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95р. № 555.

Види порушень природоохоронного законодавства, за якінакладаються майнові стягнення, приведені у вищеназванихтаксах і правилах.

Майнова шкода має бути відшкодована порушником (гро-мадянином) не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копіїпостанови, а в разі оскарження або опротестування такої по-станови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення прозалишення скарги або протесту без задоволення.

Порушникам природоохоронного законодавства -підприємствам, організаціям, установам вручається претензія(форма 15) про добровільну сплату стягнення за шкоду, заподіянуприродно-заповідному фонду. Претензія підписуєтьсякерівником чи заступником керівника територіального приро-доохоронного органу та надсилається адресатові рекомендо-ваним або цінним листом, або вручається йому під розписку.

Порушники зобов'язані у місячний строк розглянуа 15) птаповідомити в письмовій формі заявку, номер і дату платіжногодоручення на перерахування суми, або мотиви відхилення зобгрунтованим посиланням на відповідні нормативні акти ідокументи.

В разі порушення строків розгляду претензії чи залишена 15) пбез відповіді арбітражний суд при вирішенні спору за позовноюзаявою природоохоронного органу (форма 16) має право стяг-нути до державного бюджету з підприємства, організації, уста-нови штраф у розмірі двох відсотків від суми претензії, але неменше п'яти і не більше 100 розмірів мінімальної заробітноїплати.

Арбітражними судами Республіки Крим, областей, міст Киє-ва та Севастополя розглядаються всі справи при сумі позову до

153

10000 розмірів мінімальних заробітних плат, при більшій сумі -Вищим арбітражним судом.

Законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постановиарбітражного суду може бути перевірена за заявою органівДержавної екологічної інспекції Мінекобезпеки України або запротестом прокурора Головами арбітражних судів або їх зас-тупниками Республіки Крим, областей, міст Києва і Севасто-поля та арбітражною колегією Вищого арбітражного суду.

6.3. Застосування дисциплінарного і громадського впливуОдним із заходів правового впливу на посадових осіб, які

допустили правопорушення в зв'язку із своєю діяльністю щодозабезпечення охорони і збереження природно-заповідного фон-ду, є дисциплінарна відповідальність.

Органи Державної екологічної інспекції порушують передкерівництвом підприємства, установи, організації, щоперевіряються, та їх вищестоящими органами питаннядисциплінарного стягнення щодо осіб, винних у порушенняхприродоохоронного законодавства на заповідних територіяхта об'єктах.

Для притягнення ВИННИХ до дисциплінарної відповідальностіматеріали про факти порушення надсилаються на розглядкерівництву підприємства, організації, установи, а у випадкахпритягнення до відповідальності керівництва-вищестоящійорганізації. Матеріали повинні містити заяву та копію прото-колу, яким встановлено порушення з повідомленням його при-чин і наслідків.

6.4. Анулювання дозволів на спеціальне використанняприродних ресурсів

Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів можебути скасований органом, який його видав, за поданням органівМінекобезпеки та інших спеціально уповноважених державнихорганів.

Анулювання дозволів на спеціальне використання природ-них ресурсів може здійснюватися у випадках:

154

порушення користувачем умов природокористування;різкого погіршення стану природних ресурсів в процесі при-

родокористування;припинення діяльності підприємства, установи і організації,

яким було видано дозвіл;закінчення строку природокористування;використання природних ресурсів не за цільовим призначен-

ням;надходження обгрунтованих вимог від органів державного

контролю за охороною навколишнього природного середови-ща;

добровільної відмови природокористувача від використан-ня природних ресурсів.

Для анулювання дозволів на спеціальне використання при-родних ресурсів державні інспектори з охорони навколишньогоприродного середовища вносять обов'язкові для виконання по-дання (форма 12) тому органу, який видав дозвіл на спецприро-докористування.

6.5. Обмеження або зупинення (тимчасово) використан-ня природних ресурсів

Головний державний інспектор України з охорони навколиш-нього природного середовища і його заступники, головнідержавні інспектори Автономної Республіки Крим, областей,міст Києва і Севастополя мають право виносити постанови прообмеження, зупинення (тимчасово) робіт підприємств та іншихоб'єктів (форма 9) у разі порушення ними законодавства проохорону навколишнього природного середовища.

Постанова щодо обмеження чи тимчасове зупинення викори-стання природних ресурсів виноситься у випадках:

використання природних ресурсів та територій природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням або безвідповідних дозволів;

перевищення установлених лімітів використання природнихресурсів;

155

відсутності або нездійснення заходів, спрямованих назапобігання негативним впливам, несприятливим природнимпроцесам і явищам, що можуть становити небезпеку природно-заповідному фонду;

застосування при використанні природних ресурсів способів,техніки і технологій, що не відповідають екологічним вимогамта режиму заповідності;

порушення санітарних правил і правил пожежної безпекимісця

проведення робіт;невиконання обов'язкових приписів контролюючих органів

щодо усунення виявлених порушень.Постанова вручається під розписку керівнику підприємства,

установи, організації або надсилається рекомендованим лис-том з повідомленням про вручення. Копії постанов надсилають-ся у їх вищестоящий орган та в Головну екологічну інспекціюМінекобезпеки України.

Державний орган, що виніс постанову про обмеження, тим-часову заборону (зупинення) діяльності підприємства, устано-ви, організації або використання природних ресурсів, надсилаєу тридобовий строк відповідну інформацію Радам народнихдепутатів, на території яких знаходяться природно-заповіднийфонд.

Постанова про обмеження, зупинення (тимчасово) викорис-тання природних ресурсів можу бути відмінена особою, яка їївинесла. При відміненні постанови видається дозвіл навідновлення діяльності підприємства (об'єкта) чи використанняприродних ресурсів (форма 11).

У випадках невиконання керівництвом підприємства, уста-нови, організації або її вищестоящим органом названої поста-нови або перешкодження її виконанню, органи Державноїекологічної інспекції роблять відповідне подання в Головнуекологічну інспекцію Мінекобезпеки України, місцеві органивлади, звертаються в органи прокуратури для притягненнявинних посадових осіб до кримінальної відповідальності.

156

6.6. Кримінальна відповідальністьОсоби, які вчинили екологічні правопорушення і злочини

притягаються до кримінальної відповідальності.Відповідно до чинного Кримінального кодексу України до

складу екологічних правопорушень і злочинів на територіяхприродно-заповідного фонду відносяться:

навмисне знищення або значне пошкодження лісових масивівшляхом підпалу;

порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками рос-лин, що принесло тяжкі наслідки;

незаконна порубка лісу в насадженнях, яка здійснюєтьсясистематично або нанесла велику шкоду;

мисливство і ловля риби на території природних заповідниківчи такі ж дії, які принесли значну шкоду іншим територіям таоб'єктам природно-заповідного фонду;

самовільне зайняття земельних ділянок та самовільне на нихбудівництво;

навмисне знищення, руйнування і пошкодження природнихкомплексів.

Для вирішення питань щодо притягнення винних докримінальної відповідальності, матеріали про виявлені пору-шення природоохоронного законодавства в 10-денний строкнадсилаються до територіальної природоохоронної прокура-тури. Матеріали направляються з супроводжуючим листом запідписом керівника природоохоронного органу, в якому вка-зується короткий зміст виявленого порушення, нормативнийакт, що передбачає відповідальність та заходи, вжиті за резуль-татами перевірок для усунення виявлених порушень.

Матеріали, що направляються в органи прокуратури повиннімістити:

документи (акт перевірки, протокол про правопорушення,довідка, інше), в яких викладені факти порушення природоохо-ронного законодавства, що принесли значну шкоду природно-заповідному фонду;

157

повну назву підприємства, установи, організації, їх пошто-ву адресу, посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи,відповідальної за природоохоронну діяльність або безпесеред-ньо громадянина-порушника;

відомості про систематичне невиконання порушникомприписів, постанов про обмеження, зупинення (тимчасово) ви-користання природних ресурсів;

список конкретних осіб, відповідальних за скоєння правопо-рушення, їх посади (при необхідності - виписку з наказу пропризначення і копію посадової інструкції), письмове поясненняпосадових осіб підприємства, установи, організації та іншихосіб, відповідальних за допущене правопорушення, або у ви-падках їх відмови - акт про відмову і висновки спеціаліста зцього приводу;

документи, які характеризують роботу підприємства, уста-нови, організації щодо виконання вимог природоохороннихорганів по усуненню порушень чинного природоохоронногозаконодавства за результатами попередніх перевірок.

Державні інспектори України з охорони навколишнього при-родного середовища та службові особи інших спеціально упов-новажених державних органів несуть відповідальність за дот-римання порядку організації і проведення контролю, оформлен-ня і розгляд матеріалів про правопорушення щодо охорони,збереження, відтворення та раціонального використаннятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

158

Додаток №2

КАБІНЕТМІНІСТРІВУКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 1 червня 1993 р. №399, м. Київ

Про розміри компенсації за добування (збирання) ташкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до

Червоної книги України

Відповідно до Положення про Червону книгу України, зат-вердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня1992 р. «Про Червону книгу України» (Відомості ВерховноїРади України, 1992 p., № 52, ст. 686), Кабінет Міністрів Українипостановляє:

1. Затвердити такси для обчислення розміру компенсації зашкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами,організаціями та громадянами незаконним добуванням (зби-ранням) або знищенням чи пошкодженням:

тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України,які постійно або тимчасово перебувають у природних умовахна території України, в межах її територіальних вод, континен-тального шельфу та виключної (морської) економічної зони(додаток №1);

тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України,шляхом погіршення середовища їх перебування, у випадках,коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблихтварин (додаток №2);

рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України,Європейського Червоного списку, та їх місцезростання (дода-ток №3).

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанимитаксами службовими особами Міністерства охорони навко-лишнього природного середовища, його органів на місцях таінших спеціально уповноважених на те органів державної вико-навчої влади, яким на-дано право накладання адміністратив-них стягнень.

159

3. Установити, що за добування (збирання) на підставі доз-волів для наукових та селекційних цілей видів тварин і рослин,занесених до Червоної книги України, їхніх гнізд, яєць, плодів-,насіння, частин або продуктів цих тварин і рослин, сплачуєть-ся компенсація у розмірі 50 відсотків від такси за даний вид,зазначений у додатках №№ 1 і 3 до цієї постанови.

У разі, коли підприємства, установи й організації здійсню-ють охорону та відтворення видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, компенсація за їх добування (збиран-ня) встановлюється у розмірі 10 відсотків від такси за данийвид.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабіне-ту Міністрів України від 11 червня 1992 р. № 325 «Про посилен-ня охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, воднихбезхребетних і водних рослин» (ЗП України, 1992 p., №7, ст. 154)у частині, що стосується видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 року.

м.Київ, 1 червня 1993 р.

№399.

160

Додаток№3

КАБІНЕТМІНІСТРІВУКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 16 березня 1999 p. №398, м. КиївПро внесення змін до постанови Кабінету Міністрів

України від 1 червня 1993 р. №399

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 1червня 1993 р. №399 "Про розміри компенсації за добування(збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесе-ним до Червоної книги України" (ЗП України, 1993 p., №11, ст.226; 1996 p., №13, ст. 361) такі зміни:

у пункті 2 постанови слова "Міністерство охорони навко-лишнього природного середовища" замінити словами "Міністер-ство охорони навколишнього природного середовища та ядер-ної безпеки";

додатки 1-3 до постанови викласти у новій редакції (дода-ються).

2. Міністерству охорони навколишнього природного середо-вища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством фінансіврозробити та у тримісячний термін затвердити порядок справ-ляння компенсації за добування (збирання) видів тварин і рос-лин, занесених до Червоної книги України.

3. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.

Прем'єр міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

161

Додam о к № 1

до постанови Кабінету Міністрів України

від 1 червня 1993 p. № 399

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 16 березня 1999 р. № 398)

Т А К С Адля обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну

незаконним добуванням або знищенням тварин, з числа видів,занесених до Червоної книги України, які постійно або тимчасовоперебувають у природних умовах на території України, в межах її

територіальних вод, континентального шельфу та виключної(морської") економічної зони

Вид тварин та їх категорія

Розмір компенсації за категоріямитварин (у гривнях) за один

екземпляр

1 | II | III | IV V

Безхребетні

Типи Черви кільчасті, Молюски:ейзенія Гордєєва (І), п'явка медична (II), 3 2

устриця їстівна (II)

Тип Членистоногі

Клас Ракоподібні

широкопалий рак (III), трав'яний краб (І), волохатий краб 15 б(І), кам'яний краб (І), ксанто Пореса (І), мармуровий краб(І), прісноводний краб (І)

Класи Павукоподібні, Багатоніжки

сольпугазвичайна (III), скорпіон кримський (III), багатозв'яз 4 2,5 1,5гірський український (ІУ),лептоюлюс Семенкевича (IV),мухоловка звичайна (II)

Клас Комахи

Ряд Бабки

красуня-діва (III), красуня блискуча кримська (III), стрілка 10 2Ліндена (І), стрілка Меркурія (І), дозорець-імлератор (Ш),кордулегастер кільчастий (III)

Ряд Прямокрилі

пилкохвіст Плігінського (II), анадримадуза Ретовського 10 8 6(II), пилкохвіст Болдирева (І), пилкохвіст лісовий (III),коник-товстун степовий (І)

пилкохвіст український (III), дибка степова (II) б 5

162

Вид тварин та їх категоріяРозмір компенсації за категоріями

тварин (у фивнях) за одинекземпляр

1 | II | III | IV | V

5,5

1,5

Ряди Богомоли, Ембії:

емпуза смугаста кримська (II), емпуза піщана (II), ірис 8 6прямистокрилий (III), боліварія короткокрила (II), ембіяреліктова (III)

Ряди Веснянки, Напівтвердокрилі хоботкові, Рівнокрилі

веснянка велика (II), коранус сірий (III), онкоцефал 8,5 6.5кримський (III), кошеніль польська (IV)

РядТвердокрилі:

слимакоїд кримський(ІІІ),жук-самітник(ІІ),коваликПаррейса 15 13(III)

морімус темний (III), ковалик сплощений (III), чекініола 10

платисцелідина(IV)

жужелиця угорська (II). красотіл пахучий (II), волохатий 10 8 Зстафілін (ІІІ).пахучий стафілін (II), цератофій багаторогий(III), жук-олень (II), вусач великий дубовий західний (II),розалія альпійська (III), вусач мускусний (III), морімус темний(III), вусач-червонокрил Келера (III), вусач земляний хрес-тоносець (І), ліксус катрановий (III), брахіцерусзморшкуватий(IV), левкомігус білосніжний (III), скарабей священний (II)

Ряди Сітчатокрилі, Волохокрилі:

аскалаф строкатий (II), окситира жовтовуса (III) 6 4

Ряд Лускокрилі

шовкопряд кульбабовий (II), шовкопряд Балліона (III), 20 18 15 13ендроміс березовий (II), зегрис Евфема (І), аврора біла (II),ванеса Л-біле (IV), носатка-листовидка (III), сатиревксинський (III)

махаон(ІІ),подалірій(ІІ),полксена(ІІ))аполлон(ІІ),мнемозина 20 8 5(II), жовтянка торф'яникова (І), стрічкаста тополева (II),райдужниця велика (II), ванеса чорно-руда (III), люцина (II),сатир залізний (III), клімена (II), стрічкарка велика червона(III), чорнушка Манто (III), чорнушка Фегея (III), сінниця Геро(II), томарес Ногеля (II), томарес Каллімах (II), синявецьерсїдес (І).синявець Мелеагр (II), синявець римнус (І)

бражник олеандровий (III), бражник карликовий (III), бражникпрозерпіна (III), сатурнія руда (IV), бражник Мертва голова(III)

Ряд Перетинчастокрилі

сапіга-полохрум (І) 25

плероневра хвойна (І), ксифідрія строката (II), акантоліда 15 14 13

0,4 0,3

5 З

163

Вид тварин та їх категорія

Розмір компенсації за категоріямитварин (у гривнях) за один

екземпляр

I I II I III I IV I V

жовтоголова 00, акантоліда сланцева (III), ценоліда сітчаста(II), апростема Пелетьє (II), аGростема Карпентера (II),зарея міднотіла (III), зарея бронзовотіла (III), абіявиблискуюча (II), абія блискуча (III), мегарис арогохвостова(III), пахіцефус степовий (І), янус червононогий (II),каламеута жовта (III), харакопіг скіфський (І), мегалодонтгаплофілумовий (НІ), мегалодонт середній (III), аргеФрівальдського (II), арге Беккера (III), стериктифорашипшинова (II), долерус короткокрилий (III), долерус сте-повий (III), тентредо схожий (III), сіобла бальзамінова (III),перинеура приструмкова (III), макрофія тевтонська (II),орусус паразитичний (II)

сколія-гігант (II), сфекс жовтокрилий (III), сфекс рудуватий(II), церцеріс горбкувата (III), криптохіл кільчастий (III),криптохіл червонуватий (III), аноплій самарський (IV),дисцелія зональна (III), амофіла сарептанська (IV), стиздвокрапковий (III), стиз смугастий (III), стизомі тризубий(IV), ляра анафемська (III), мегахіла округла (II), джмільвірменський (II), джміль яскравий (II), джміль лезус (II)

мелітурга булавовуса (II), рофітоідес сірий (II), сколіястепова (II), ксилокопа звичайна (II), ксилокопа фіолетова00, джміль моховий 00. джміль пахучий (II), джмільглинистий(II), джміль пластинчастозубий (II), джміль червонуватий(І І), джміль мінливий 00, джміль незвичайний (II), ліометопумзвичайний (III)

Ряд Скорпіонові мухи

льодовичник Вествуда (НІ), біттак італійський (II)

Ряд Двокрилі

ктир гігантський (II), ктир шершне-подібний (III), ктенофора 5

Хребетні

Клас Круглороті

Ряд Міногоподібні

мінога угорська (III), мінога українська (ІІІ)

Ряд Осетроподібні

білуга чорноморська (II), шип (І), стерлядь (II), осетер 1500атлантичний (І)

Ряд Лососеподібні

лосось чорноморський (І), лосось дунайський (І), харіус 340європейський (II), умбра (II)

10

8

4.5

13

18

1200

34

164

Вид тварин та їх категорія

Розмір компенсації за категоріямитварин (у гривнях) за один

екземпляр

І І II III | IV V

вирезуб (І), ялець Данилевського (II), ялець-андруга закар-патський (II), пічкур дунайський довговусий (III), маренадніпровська (II), марена кримська (III), шемая дунайська (IV)

340 200

рибець малий (І) 85

Ряд Окунеподібні

судак морський (І), чоп великий (III), чоп малий (III), йорж 170

смугастий (II), лаврах губастий (IV), горбиль світлий (IV)

зубарик (IV), губань зелений (III)

Ряди Окунеподібні, Скорпеноподібні

піскарка бура (IV), піскарка сіра (IV), морський півень (IV),бичок-рижик звичайний (IV), бичок золотистий (IV)

Ряд Голкоподібні

коник морський чорноморський (II)

Ряди Камбалоподібні, Вудильникоподібні

арноглос (III), морський чорт (IV)

Клас Земноводні

Ряд Хвостаті

тритон карпатський (II), тритон гірський (II), саламандраплямиста (II)

Ряд Безхвостіропуха очеретяна (II), жаба прудка (III)

Клас Плазуни

Ряд Лускаті

гекон кримський (III), мідянка (II)

полоз жовточеревий (II), полоз леопардовий (І), полоз 340лісовий (III), полоз чотири-смугий (II), жовтопуз (І)

гадюка степова східна (II)

Ряди Веслоногі, Журавлеподібні

пелікан рожевий (II), пелікан кучерявий (II), журавель сірий 1500(II), журавель степовий (І), дрофа (II), хохітва (І)

Ряди Лелекоподібні, Гусеподібні

лелека чорний (II), лебідь малий (III)

85

10

60

50

50

170

85

1000

1100

50

60

50

40

40

135

40

50

ЗО

ЗО

35

900

165

Вид тварин та їх категоріяРозмір компенсації за категоріями

тварин (у гривнях) за одинекземпляр

І | II | III | IV | V

500

2800 2500

450

Ряди Веслоногі, Лелекоподібні, Гусеподібні

баклан довгоносий (II), баклан малий (II), жовта чапля (II),колпиця (II), коровайка (II), червоновола казарка (II)

Ряд Соколоподібні

гриф чорний (III), беркут (III), шуліка рудий (І), орлан- 3000білохвіст (II), стерв'ятник (І), орел степовий (І), орел-карлик(І), сип білоголовий (II), могильник (II), балобан (III), сокіл-сапсан (II)

скопа (III), лунь польовий (І), лунь степовий (І), яструб- 2000 1800 1400 1200тювик (IV), канюк степовий (IV), змієїд (III), підорлик великий(III), підорлик малий (III), боривітер степовий (II), пугач (II)

Ряди Гусеподібні, Куроподібні, Совоподібні

огар (II), чернь білоока (II), гага звичайна (III), крохаль 600довгоносий (II), савка (IV), глухар (II), сич волохатий (IV),сичик-горобець (IV), сова довгохвоста (IV), сова бородата(III), сипуха (II)

Ряди Сивкоподібні, Гусеподібні

лежень (III), зуйок морський (III), ходуличник (II), кулик- 120 100сорока (III), поручайник (II), кроншнеп тонкодзьобий (І),кроншнеп великий (II), кроншнеп середній (II), дерихвістлучний (II), дерихвіст степовий (І), реготун чорноголовий(II), чеграва (III), гоголь (III)

Ряд Горобцеподібні

сорокопуд сірий (IV), сорокопуд червоноголовий (III),завирушка альпійська (IV), дрізд кам'яний строкатий (IV),корольок червоноголовий (IV), вівсянка чорноголова (IV),шпак рожевий (III), очеретянка прудка (III) 110

Ряд Комахоїдні

їжак вухатий (III), хохуля звичайна (І) 300

Ряди Комахоїдні, Гризуни

бурозубка альпійська (IV), кутора мала (III), сліпак 50 40буковинський (III), сліпак білозубий (II), сліпак піщаний (II),сліпак подільський (III), снігова полівка (III), водяна полівка

(III)

500

90

100 90

80

150

35

Ряд Рукокрилі

підковоніс малий (II), підковоніс великий (II), нічниця 200 180Бехштейна (III), нічниця Наттерера (III)', нічниця ставкова

166

Вид тварин та їх категорія

Розмір компенсації за категоріямитварин (у гривнях) за один

екземпляр

І | II | III | IV | V

(III), нічниця триколірна (III), довгокрил звичайний (II),широковух європейський (III), вечірниця мала (III), вечірницявелетенська (ІІІ),нетопирсередземноморський(ІІІ),нетопиркожанковидний (III)

Ряди Гризуни, Зайцеподібні

ховрах європейський (І), садовий вовчок (IV), мишівкастепова (III), тушканчик великий (II), кандибка (II), заєцьбілий (І)

Ряд Хижі звірі

горностай (IV), тхір степовий (III)

норка європейська (II), перев'язка звичайна (ІІ)

видра річкова (II), рись звичайна (II)

борсук (II), кіт лісовий (І)

тюлень білочеревий (І)

250 200 180 150

255 170

680

2500

1700 1000

3400

Ряд Китоподібні

афаліна чорноморська (III), азовкачорноморська (IV)

Ряд Парнокопитні

зубр(V)

(І), білобочка 2550 2200 1900

2500

Примітки1. І категорія — зникаючі; види, що знаходяться під загрозою зникнення ізбереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів,що впливають на їх стан;II категорія — вразливі; види, які у найближчому майбутньому можуть бутивіднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, щовпливають на їх стан;

III категорія — рідкісні; види, популяції яких невеликі і які у даний час неналежать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небез-пека;

IV категорія — невизначені; види, про які відомо, що вони належать до категорії«зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка бдавала змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, —відсутня; - недостатньовідомі; види, які можна було б віднести до однієї з

167

вищеперелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю достовірної інформаціїпитання залишається невизначеним;

V категорія — відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодоїх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використаннюі потребують постійного контролю.

2. За кожне знищене чи пошкоджене гніздо, нору, інше житло тварин з числавидів, занесених до Червоної книги України, нарахування проводиться втрикратному розмірі від такси за даний вид тварин.

За кожне вилучене яйце, а також за кожний ембріон в незаконно здобутійхребетній тварині нараховується 50 відсотків від розміру такси за даний видтварин.

За шкоду, заподіяну незаконною заготівлею ікри осетрових і лососевих риб зчисла видів, занесених до Червоної книги України, стягується сума у розмірідвадцятикратної вартості заготовленої ікри, згідно з діючими роздріб-ними цінами на ікру вищого сорту.

Міністр Кабінету Міністрів України А. ТОЛСТОУХОВ

Додато к № 2

до постанови Кабінету Міністрів України

від 1 червня 1993 р. №399

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 16 березня 1999 р. №398)

Т А К С Адля обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну знищеннямтварин, з числа видів, занесених до Червоної книги України, шляхом

погіршенняїх середовища перебування, якщоабсолютну кількість загиблих тварин підрахувати неможливо

Вид тварин та їх категоріяРозмір компенсації

за категоріями тварин(у гривнях)

І | II | III | IV | V

За 1 га пошкоджених угідь:

Безхребетні

Гідрозої, Черви круглі, Черви кільчасті

2500 1500 1000

168

Вид тварин та їх категоріяРозмір компенсації

за категоріями тварин(у гривнях)

І | II | ІІІ | IV | V

замкоподібний (III), храмадорина двоока (II), ейзенія

Гордєєва (І)

жабоп'явка алжирська (III), п'явка медична (II), глотківка 1700

Щоголєва (III), археобдела каспійська (III), псевдотрохета

п'ятикільчаста (II), трохета потайна (І)

Клас Ракоподібні

бранхінекта лякаюча (IV), бранхінекта маленька (III), 2500

бранхінекта східна (І), танімастикс ставковий (І), бранхіпус

Шаффера (І), бранхінела колюча (І), бранхінектела середня

(І), дрепанозурус дволикий (IV), гемідіаптом Рилова (І)

1500 1000

морський кріт (І), широкопалий рак (III), трав'яний краб (І),

волохатий краб (І), кам'яний краб (І), ксанто Пореса (І),

мармуровий краб(І),прісноводнийкраб(І),мізидааномальна

(І), мізида зубчаста (І), мізида Варпаховського (І)

ніфарг середній (III), іфігенела колючконога (II), іфігенела

шаблінська (III), іфігенела Андрусова (III), гмеліна малень-

ка (III), гмеліна Кузнецова (III)

Тип Молюски

ставковик булавоподібний (III), ставкових потовщений (III),

турикаспія лінкта (III), поматіас струмковий (III), гранарія

зернова (І), хондрина вівсяна (III), перистома Мердвенева

(І), серуліна зубчата (І), трихія опушена (III), простеномфалія

карпатська (II), дробація банатська (II), устриця їстівна (II)

2700

1700

1500 1000

2000 1700

2500

1500

900

Примітка.

I категорія — зникаючі; види, що знаходяться під загрозою зникнення ізбереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, щовпливають на їх стан;

II категорія — вразливі; види, які у найближчому майбутньому можутьбути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, щовпливають на їх стан;

III категорія — рідкісні; види, популяції яких невеликі і які у даний час неналежать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;

IV категорія — невизначені; види, про які відомо, що вони належать докатегорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна

169

інформація, яка б давала змогу визначити, до якої із зазначених категорій вониналежать, — відсутня; недостатньовідомі; види, які можна було б віднести дооднієї з вищеперелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю достовірноїінформації питання залишається невизначеним;

V категорія — відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодоїх охорони не викликають стурбованості, однак не піддягають використаннюі потребують постійного контролю.

Міністр Кабінету Міністрів України А. ТОЛСТОУХОВ

Додаток № З

до постанови Кабінету Міністрів України

від 1 червня 1993 р. №399

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 16 березня 1999 р. №398)

Т А К С Адля обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну

незаконним збиранням або знищенням чи пошкодженням рослин, зчисла видів, занесених до Червоної книги України, ЄвропейськогоЧервоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозоюзникнення у світовому масштабі та знищенням їх місцезростання

За знищення кожного дерева залежно від його діаметра (біля шийки кореня, сантиметрів):

Група рослин

до 670 40 20

6,1-1010,1-1414,1-1818,1-2222,1-2626,1-3030,1-3434,1-3838,1-4242,1-4646,1-50

Розмір компенсації за категоріямирослин (у гривнях) за один

І

120140160270380490695900

110515001700

екземплярІІ

7090

110220330440645850

105513001500

ІІІ

ЗО5070

180290500620800950

11001400

170

Група рослин

Розмір компенсації за категоріямирослин (у гривнях) за один

екземпляр

І | II | III

За кожний кущ або ліану віком понад три рокиЗа кожну травянисту рослину, незалежно від розміру

За кожне плодове тіло гриба

За кожний квадратний метр субстрату (фунту, каменів,дерева та інше), на якому ростуть мохи, лишайники, водорості

За кожний кілограм водоростей (в сирому вигляді)

15015

12

25

10012

10

20

709

7

15

17 12

Примітки:

1. За знищення дерев з діаметром стовбура понад 50 сантиметрів таксазбільшується на 40 гривень за кожний сантиметр діаметра. За знищення чипошкодження кущів або ліан у віці до трьох років включно розмір нарахуваньзменшується вдвічі від такси за цілу рослину.

2. За збір плодів, насіння, квіток відшкодування нараховуються в розмірі 20відсотків від такси за цілу рослину. За збір бруньок, кори, частин кореня, іншихчастин рослини, якщо такий збір не призводить до її загибелі, відшкодуваннянараховуються в розмірі 50 відсотків від такси за цілу рослину.

3. За знищення природних луків,.сіножатей, пасовищ, боліт та іншихмісцезростань рослин, занесених до Червоної книги України, у наслідокпереорювання, затоплення, відведення під забудову, розробку корисних копалин,садово-городні ділянки, залісення, а також у разі різкої зміни гідрологічногорежиму чи забрежнення хімічними речовинами, яке призвело до загибелірослин, відшкодування нараховується в сумі 1500 гривень для видів рослинпершої категорії, 1000 гривень — для видів рослин другої і третьої категорії заодин гектар площі.

4. Ця такса не поширюється на рослини, які культивуються і вирощуютьсяу розсадниках, а також на присадибних та садово-городніх ділянках.

Міністр Кабінету Міністрів України А. ТОЛСТОУХОВА

171

Додаток №4

КАБІНЕТМІНІСТРІВУКРАЇНИ

П О С Т А Н О В Авід 21 квітня 1998 р. №521, м. Київ

Про затвердження такс для обчислення розмірувідшкодування шкоди, заподіяної порушенням

природоохоронного законодавства у межах територійта обектів природно-заповідного фонду України

Відповідно до статті 65 Закону України«Про природно-заповідний фонд України» і з метою забезпечення збереженняприродних комплексів територій та об'єктів природно-заповід-ного фонду Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є :

1. Затвердити такси для обчислення розміру відшкодуван-ня шкоди, заподіяної природним комплексам територій таоб'єктів природно-заповідного фонду юридичними і фізич-ними особами внаслідок:

незаконної рубки або пошкодження деревних видів рослині таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припиненняросту (додаток 1);

пошкодження деревних видів рослин і таких, що маютьздерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту (додаток2);

знищення або пошкодження лісових культур, молоднякуприродного походження, самосіву на площах, призначенихдля лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках тана плантаціях, газонів і квітників (додаток 3);

знищення або пошкодження трав'яного покриву (додаток 4);незаконного збору (або знищення) дикорослих нижчих і

вищих трав'янистих рослин, їх квітів і плодів, ягід, горіхів,лікарської та технічної сировини, живиці та інших деревнихсоків, лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів(додаток 5);

незаконного добування чи знищення тварин, пошкодженняабо знищення їх жител, місць перебування і розмноження (дода-ток 6);

172

пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідро-логічних об'єктів (додаток 7);

проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апа-ратів (додаток 8);

самовільного використання їх земель (додаток 9);знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та

інших знаків (додаток 10);знищення або пошкодження осушувальних канав, дренаж-

них і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об'єктів таінших споруд (додаток 11).

2. За непередбачені в затверджених цією постановоютаксах порушення правил відпуску деревини на пні під часздійснення лісогосподарських заходів у межах територій таоб'єктів природно-заповідного фонду застосовуються май-нові стягнення, затверджені постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 16 березня 1993 p. N 188, збільшені у півтора раза.

3. Дія цієї постанови не поширюється на господарські зонинаціональних природних парків та зони антропогеннихландшафтів біосферних заповідників, а також на види рослин ітварин, занесені до Червоної книги України.

4. Установити, що розмір відшкодування шкоди, заподіяноїпорушенням природоохоронного законодавства у межахтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду України,обчислюється за таксами, затвердженими цією постановою,уповноваженими посадовими особами Міністерства охоронинавколишнього природного середовища та ядерної безпеки ійого органів на місцях, заповідників, національних природнихпарків та інших природоохоронних установ, підприємств,установ та організацій, у віданні яких перебувають територіїта об'єкти природно-заповідного фонду, а також іншихспеціально уповноважених органів, яким надано правонакладати адміністративні стягнення.

5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Каб-інету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. N239 «Про таксидля обчислення розміру шкоди, заподіяної порушеннямзаконодавства про природно-заповідний фонд України.

173

Додаток 1до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521ТАКСА

для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяноїприродним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного

фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження деревнихвидів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня

припинення росту

ПРИМІТКИ:1. Під незакон-

ною рубкою слідро-зуміти рубку безспеціального на тедозволу або за наяв-ності дозволу, але нетихрослин, ненатихплощах, ділянках,не в тій кльькості (по-над ліміт), не в ті тер-міни, що передба-чені дозволом.

2. До пошкодже-них до ступеня при-пиненняросту нале-жать дерева з пере-ламаним стовбу-ром, обідраною ко-

рою понад ЗО відсотків периметра стовбура незалежно від довжиниобдиру за висотою стовбура, обшморганою кроною більше половини їїдовжини, обідраними та обламаними скелетними коренями більше поло-вини периметра стовбура, а також повалені дерева та такі, що маютьспричинений дією антропогенних факторів нахил більше ЗО градусів відвертикальної осі.

3. До пошкоджених до ступеня припинення росту належатьчагарники, ліани, чагарнички, напівчагарнички з переламаними скелет-ними гілками, обідраною корою понад ЗО відсотків скелетних гілок,обшморганою кроною більше половини гілок, обламаними та обідрани-

Діаметр дерева на висотіпенька у корі, сантиметрів

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

степова зона І інші зониЗа кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня

припинення ростуДО 10

10,1-1414,1-1818,1-2222,1-2626,1-3030,1-3434,1-3838,1-4242,1-4646,1-50За кожний сантиметрдіаметра понад 50сантиметрівЗа кожний кущ чагарника,ліаниЗа кожний кущчагарничка,напівчагарничка

172974

151266419561714877

10401204

40

45

18

152668

138243384515655804954

1103

35

38

15

174

ми коренями більше половини периметра куща, а також повалені та такі,що мають спричинений дією антропогенних факторів нахил більшеЗО градусів від вертикальної осі.

4. Під висотою пенька слід розуміти відрізок комлевої частини стовбу-ра дерева від кореневої шийки до умовного зрізу, висота якого не повиннаперевищувати третини діаметра цього зрізу, адля дерев завтовшки меншеЗО сантиметрів на висоті умовного зрізу висота пенька не повинна пере-вищувати 10 сантиметрів (за винятком випадків залишення пеньківбільшої висоти згідно з лісогосподарськими вимогами).

5. За незаконну порубку або пошкодження до ступеня припиненняросту самшиту, кипариса, айланта, платана, горіхів усіхвидів, а такожхвойних молодих дерев (віком до 41 року) в грудні-січні, будь-якихдеревних порід, що зростають на територіях ботанічних садів, дендро-логічних і зоологічних парків, парків-пам'яток садово-парковогомистецтва розмір відшкодування обчислюється за цією таксою, збільше-ною у три рази.

6. За незаконну порубку або пошкодження до ступеня припиненняросту окремих дерев, що є ботанічними пам'ятками природи, розмірвідшкодування нараховується за цією таксою, збільшеною у три рази.

7. Уразі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а такожсамовільної рубки сухостійних дерев розмір відшкодуванняобчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.

8. До степової зони належать Херсонська, Донецька, Миколаївська,Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Луганська області та Автоном-на Республіка Крим.

9. Відшкодування за пошкодження лісовкритих земель і територійзелених насаджень у межах природно-заповідного фонду шляхомзабруднення хімічними речовинами, пально-мастильними матеріалами,-промисловими, сільськогосподарськими, комунально-побутовими сто-ками чи відходами, зміни гідрологічного режиму (затоплення,осушення), підпалу, незаконногорозорюваннянараховуєтьсязрозрахун-ку ЗО тис. гривень - у степовій зоні, 25 тис. гривень - в інших зонах за одингектар пошкоджених угідь.

175

Додаток 2до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521ТАКСА

для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяноїприродним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного

фонду внаслідок пошкодження деревних видів рослин і таких, щомають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту

ПРИМІТКИ:1. До пошкодже-

них до ступеня не-припинення росту на-лежать деревні рос-лини і такі, що ма-ють здерев'янілестебло з обламаноювершиною або об-шморганою кроноюдо половини її дов-жини, обідраною ко-рою до 30 відсотківпериметра стовбуранезалежно від дов-жини обдиру за висо-тою стовбура, об-ідранимита облама-ними скелетними

коренями до половини периметра стовбура, дерева із забитими в нихметалевими предметами, обтягнуті дротом, а також такі, що маютьспричинений дією антропогенних факторів нахил до ЗО градусів відвертикальної осі без відриву коренів.

2.3а пошкодження самшиту, кипариса, айланта, платана, горіхівусіх видів, а також хвойних дерев у грудні-січні, будь-яких деревнихпорід, що зростають на територіях ботанічних садів, дендрологічнихі зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва розмірвідшкодування обчислюється за цією таксою, збільшеною у два рази.

3. За пошкодження до ступеня неприпинення росту окремихдерев,що є ботанічними пам'ятками природи, розмір відшкодуваннянараховується за цієютаксою, збільшеною у трирази.

Діаметр дерева на висотіпенька у корі,сантиметрів

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

степова зона інші зони

За кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступенянеприпинення росту

ДО 1010,1-14

14,1-18

18,1-2222,1-26

26,1-3030,1-34

34,1-3842,1-46

46,1-50

За кожний сантиметрдіаметра понад 50сантиметрівЗа кожний кущ чапзрника,ліаниЗа кожний кущчагарничка,напівчагарничка

510234984123166215306347

11

11

5

49

214577

112152197281318

10

10

4

176

Податок Здо постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 p. N 521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок знищення або пошкодження лісових культур,

молодняку природного походження, самосіву на площах,призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у

розсадниках та на плантаціях, газонів і квітників

ПРИМІТКИ:1. Розмір відшкоду-

вання шкоди, заподія-ної знищенням або по-їлко дженням молодня-ку природного поход-ження, лісових культурі самосіву віком понад10 років, обчислюєть-ся за таксами, зазначе-ними в додатках 1 і 2.

2. Розмір відшкоду-вання шкоди за само-вільне зрі-зання квітівобчислюєтьсязаринко-вими цінами на них,збільшеними у десятьразів.

3. Газон-це земель-на ділянка в межахботанічних садів,парків-пам'яток садо-во-паркового мистецт-ва, дендропарків, зоо-парків, інших тери-торій та об'єктів при-родно-заповідного) фон-ду, на якійростуть при-родні чи штучно висі-яні тр ави і яка виконуєестетичні, оздоровчі тазахисні функції.

Об'єкти рослинногосвіту

Одиницявиміру

Оцінка заподіяної'шкоди, гривень

степова зона інші зониЛісові культури, молодняк природного походження,

самосів:віком до 5 роківвіком від 6 до 10 років

за 1 гектар-//-

1500018000

1200015000

Для всіх зон:У розсадниках:

сіянцісаджанці основнихлісових порід віком до3 роківсаджанці плодових,декоративних,інтродумованих ітехнічних порід

-//-

за 1000екземплярів

за1екземпляр

6730

262

12

На плантаціях:саджанці 38

Газони:партерні

звичайнілугові

за 1 кв.метр

-//---//--

21

1713

Квітники:півонії, жоржини

оранжерейні(горщикові)цибулинні абобульбоцибулинніінші багаторічні квіти,які зимують та незимують у грунті

за 1 кущабо

цибулину-"-

-"-

за 1 кущабо

цибулину

11

9

7

6

177

4. Квітник - це земельна ділянка в межах ботанічних садів, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, дендропарків, зоопарків, іншихтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду, на якій ростутьштучно висіяні чи висаджені квіти і яка виконує естетичні та освітньо-виховні функції.

Додаток 4до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок знищення або пошкодження трав'яного покриву

ПРИМІТКИ:1. У разіколи само-

вільним сінокосінням івипасанням худобизнищені або пошкод-жені лісові культури,молодняк природногопоходження чи са-мосів, розмір відшко-дування обчислюєтьсяза цією таксою і, одно-часно, за таксою, заз-наченою в додатку 3.

2. Відшкодуванняза пошкодження зе-мель (крім лісовкритихітериторій зелених на-саджень) у межах при-родно-заповідного

фоцду шляхом забруднення хімічними речовинами, пально-мастильнимиматеріалами, промисловими, сільськогосподарськими та комунально-побутовими стоками івідхо дами, незаконного розорювання, заліснення,зміни гідрологічного режиму (затоплення, осушення), підпалу, дій, щопризвели до ерозії грунту, нараховується з розрахунку 20 тис. гривень заодин гектар пошкоджених угідь.

3. До незаконного використання (знищення або пошкодження)трав'яного покриву в результаті сінокосіння та випасання худобивідносять сінокосіння та випасання худоби без спеціального дозволуабо за наявності дозволу, але не на тих ділянках, не в ті терміни, щозазначені в дозволі, та випасання більшої кількості тварин, ніж передба-чено дозволом.

178

Місце, вид порушенняОдиниця

виміруОцінка

заподіяноїшкоди,

гривень

Самовільне сінокосіння:

а) сіножаті, пасовища сіяні трави

природні трави

б) території поза межамисіножатей і пасовищ

за 1 гектар

N

6801000

3000

Самовільне випасання худоби:

а) сіножаті, пасовища великарогата худоба, коні

молодняк великої рогатої худоби,коней, дрібна худоба, кози

б) поза межами сіножатей і пасо-вищ велика рогата худоба, коні

молодняк великої рогатої худоби,коней, дрібна худоба

кози

з а 1голову

п

я

я

я

ЗО

15

45

20

ЗО

Додаток 5до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок незаконного збору (або знищення) дикорослих

нижчих і вищих трав'янистих рослин, їх квітів і плодів, ягід, горіхів,лікарської та технічної сировини, живиці та інших деревних соків,

лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів

Об'єкти рослинного світу Одиниця виміруОцінка заподіяної шкоди,

фивень

Водорості:філлофора, цистозіра бородата

інші види (бентосні)

Лишайники, мохи

ПлауноподібніХвощеподібніПапоротеподібні (крім орляказвичайного)Орляк звичайний

за 1 кілограм

за 1 кв. деци-метр субстрату

за одну рослину

я

155

9

94

9

2Квіткові трав'янисті рослини:

наземні (крім бур'янів)водніЗаготівля очеретуВипалювання сухої водно-болотноїрослинностіГриби (плодове тіло)

я

за 0,01 гектара

за 1 гектар

за 1 екземпляр

81025

20 000

5Збір (заготівля) дикорослих:

квітів

ягід у напівчагарничках ітрав'янистих ягідникахплодів, у тому числі горіхів

за 1 квітку абосуцвіття

за 1 кілограм

2

25

27Збір (заготівля) лікарської сировини:

кореневищ та коріння

квіток, бруньоккорилистя

за 1 кілограмсировиниприродноївологості

_"__"__"_

85

5075ЗО

179

Об'єкти рослинного світупагонівплодівнаростівЗаготівля технічної сировини

Заготівля живиці та інших деревнихсоківЗбір лісової' підстилкиЗаготівля другорядних лісових мате-ріалів (пнів, лубу, кори, деревноїзелені, хвойної лапки тощо)

Одиниця виміру_"_

я

я

. - .

за 1 підсоченедерево

за 1 кв. метр

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

ЗО27ЗО

85шестикратна таксова вар-

тість деревини підсоченогодерева

10за діючою закупівельноюціною, збільшеною в сім

разів

ПРИМІТКИ:1. Розмір відшкодування за кілограм сухої сировини обчислюється

за цією таксою на відповідну сировину, збільшеною у два рази.2. Під незаконним збором (або знищенням) рослин слідрозуміти збір

рослин (їх частин, плодів) та грибів без спеціального дозволу або занаявності дозволу, але не тих видів, не на тих площах, не в тій кількості(понад ліміт), або не в ті терміни, що передбачені дозволом.

3. Розміри відшкодування шкоди, встановлені для систематичних групрослин, поширюються на всі види в цих групах, за винятком тих, щозанесені до Червоної книги України.

Додаток бдо постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок незаконного добування чи знищення тварин,

пошкодження або знищення їх жител, місць перебування ірозмноження

Об'єкти тваринного світу Одиниця виміруОцінка заподіяної

шкоди, гривеньНезаконне добування або знищення

ЗвіріБурий ведмідьЛось, олень благороднийОлень плямистий, ланьМуфлон, козуля, свиня дика, бобер

Лисиця, корсак, єнотовидний собакаВовк

за 1 особину

и

300020001030

86055050

180

Об'єкти тваринного світу

Куниця лісова і кам'яна, норка амери-

канська, ласка, чорний тхір, бабак

Ондатра, нутрія вільна

Заєць-русак, кролик дикий

Рукокрилі

їжак звичайний, кріт

Інші комахоїдні

Білка

Ховрахи

Вовчок горішниковий

Інші вовчки

Сліпак звичайний

Мишівка лісова

Пацюк чорний

Хом'як

Інші види (крім здичавілих собак і ко-тів, собачо-вовчих гібридів, пацюка сі-рого, миші хатньої, лісової, жовтогор-лої, польової, полівки звичайної, євро-пейської рудої, гуртової)

Одиниця виміру

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

520350180143485

952010076

100ЗО3510

2

Птахи

Гагари

Норці

Буревісник малий

Баклан великий

Чапля велика біла і мала біла

Чапля сіра і руда

Квак, бугай, бугайчик

Лелека білий

Єгипетський чапля, фламінго

Лебідь-шипун, лебідь-кликун

Галагаз

Інші качки

Осоїд

Шуліка чорний

Яструб великий

Ясруб малий

Зимняк

Канюк звичайний

Лунь луговий

Лунь болотяний

Боривітер звичайний

Дербник, кібчик, чеглок

Кречет, орлан-довгохвіст

за одну особину-//-

-//-

-//-

-//-

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

90904848

66533219057051051018090

2850

2560

950570380475665240380950

2850

181

Об'єкти тваринного світу

Тетерев

Рябчик

Куріпка біла

Куріпка сіра, кеклик

Фазан звичайний

Перепел

Лиска, курочка водяна, пастушок,погонич

Деркач

Курочка мала, курочка крихітка

Кулики

Поморники

Мартини

Крячки

Рябки

Голуби

Зозуля звичайна

Зозуля чубата

Сова біла

Сова яструбина

Сова сіра

Сова вухата

Сова болотяна

Совка

Сич хатній

Дрімлюга

Серпокрильці

Сиворакша

Бджолоїдки

Рибалочка

Одуд

Жовна чорна

Крутиголовка

Інші дятли

Жайворонкові

Ластівкові

Плискові

Сорокопудові

Омелюх

Оляпка

Кропивник

Тинівкові

Дроздові

Славкові

Одиниця виміру--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

35018018018018090

90

3806595

28548481909076

2855102382382853802851437048

7109515015047576

11448674895484848606748

182

Об'єкти тваринного світуМухоловкові

Корольок жовтоголовий

Синиця вусата

Синиця двохвоста

Ремез

Інші синицеві

Повзик

Підкоришкові (піщухи)

Стіноглаз

Костогриз

Інші вівсянкові, в'юнкові

Ткачикові

Шпак звичайний

Іволга

Сойка, галка

Крук

Горіхівка

Одиниця виміру--//--

--//----//--

---//----//--

--//--

--//--

--//----//--

--//--

--//--

--//--

--//----//--

--//----//--

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

48

50

95

95

100

48

67

48

285

100

57

5

48

190

48

200

95

Плазуни

Черепаха болотяна

Веретінниця

Ящірка різнобарвна

Ящірка кримська і скелястаЯщірка зелена

Інші ящірки

Полоз візерунчастий

Гадюка звичайна, гадюкаНікольського

Вуж звичайний, вуж водяний

За вилучене яйце плазунів

за 1 особину--//--

--//----//--

--//--

--//----//--

--//--

--//--

за 1 екземпляр

67

140

100

95

48

28

285

140

19

10 відсотків розміру таксиза відповідний вид

тварин

Земноводні

Тритони

Кумки

Часничниця

Ропухи

Квакша

Жаби озерна, ставкова та їх гібриди

Інші жаби

Ікра земноводних

Знищення (розорення) гнізда, Нори,інших жител тварин, бобрових загат

За вилучений ембріон у незаконнодобутої' тварини (ссавця)

за 1 особину--//--

--//--

--//--

--//----//--

--//--

за 1 кладку--//--

за 1 екземпляр

5

3

5

9

5

1

2

5

двократний розмір такси заданий вид тварин

50 відсотків розміру таксиза відповідний вид тварин

183

Об'єкти тваринного світу

За вилучене яйце (птахи)

Знищення або пошкодження біотех-нічних споруд(штучних гніздівель, солонців, годівниць тошр),вилучення кормів

Одиниця виміру

--//--

Оцінказаподіяної

шкоди,гривень

ЗО відсотківрозміру таксиза відповід-

ний вид птахівза фактичною

вартістю,збільшеною у3,5 раза

РибиОсетрові риби та їх гібридиМарена звичайна, марена балканськаСом, камбала-калкан, акули, скати, тунець, меч-риба, пела-міда, баракуда, вігур морськийФорель озерна

Форель райдужна, судак, сазан, щука, білизна,миньок, рибець звичайний, підусти, вугор річковий,кефалі (крім піленгаса), риба-сонцевик, луфар,сардина європейська, сардина кругла, товстолобик,білий амур, чорний амурКамбала-глоса, морський язик, хек, мерланг,горбиль темний, берш, скумбрія, піленгас, бабціЛящ, лин, в'язь, оселедець, ставрида, барабуляПлітка (тараня), кутум, синець, чехоня, клепець,головень, пузанок, кам'яний окунь, бопс, ошибень,собачка-сфінкс, собачка звонимираВ'юн, карась сріблистий і золотистий, плоскирка,окунь звичайний, ялець звичайний, бистрянка зви-чайна, бистрян-ка російська, носар, йорж балоня,йорж звичайний, краснопілка, ханос, сарган, морсь-кий минь, смариди, морський карась (ласкир), скор-пена (морський йорж), перкарина азовська, морсь-кий дракончик, зіркогляд звичайний, губаньові,морські собачки (крім собачки-сфнкса і собачкизвонимири), троєпер середземноморський, піскорийпівденний, піскарка смугаста (риба-ліра), тригли,морські качечки, хроміс, іглиця змієподібна, іглицяморська шипувата, бичок-кнут (жаба), бичок-ротань,бичок пуголовчка, каспіосома каспійська, бичокбланкет, бичок лисун мармуровий, бичок-паганельАтерина, тюлька, кілька (шпрот), хамса, верховодкаІнші видиЗаготівля ікри осетрових та лососевих рибЗаготівля ікри інших видів риб

за 1 екземпляр--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

за 1 кілограмза 1 екземпляр

за 1 кілограм--//--

55011094

74

55

33

28

11

6

50,5

165050

184

Об'єкти тваринного світу

Пошкодження або знищення нерестовищ риб (пош~коджен-ня або знищення нерестових субстратів:виїмка або намив грунту, знищення рослинності)

Одиниця виміру

за 0,1 гектара

Оцінка запо-діяної' шкоди,

гривень

1700

КомахиМетелики:Зорька, жовтянка золотистаЖовтянки шафранова, степова, лучна, голуб'янкааріон, бризеіда, кропивниця, перламутрівки ніобея,аглая та польова, пістрянки, лимонницяМирмідона, стрічкаркиЛігея, чоршушка-медуза, се-мела, барвниця спірей-на, павине око денне, перламуртівка велика лісова,червонець фіолетовий, червонець непарний, голу-б' янка красиваДріада, цирцея, перелівниця мала, перламутрівкапандораТраурниця, адмірал, ведмедиці Кайя, перпурова,геба та сільська, бражники, сатурніїПавиноочка велика нічнаІнші метеликиБабкиБогомолиСпівучі цикадиЖуки:жужелиця (туруни)скакунижуки-гнойовики (справжні)Скарабеї:носороги, бронзівкизлатки (кратомерус, еурітірея, лямпра, діцерка,цифозома, кіпріакус)вусачіІнші жукиСітчатокрилі:золотоочки, гемеробієвімурашині левиПеретинчастокрилі:бджолинісколіїриючі осиінші перетинчастокриліМухи:ктирі, дзюрчалки, тахіни

за 1 особину

--//----//--

--//--

--//--

--//----//--

--//----//--

--//----//----//----//----//--

--//----//----//--

--//----//--

--//----//----//--

--//----//----//----//--

--//--

2.5

1,5

4

3

3.5

5

171

2,544

61.51.555

2

2,50,7

13

242

0,5

1,5

185

Об'єкти тваринного світу

Довговусі:личинки комара хаобора (коретра)

личинки хірономід (мотиль)інші комахиЗнищення або пошкодження мурашників діаметром:до1 метравід 1,1 до 1,5 метравід 1,6 до 2,0 метравід 2,1 метра і більше

Одиниця виміру

за 1 кілограмживої'ваги

за 1 особину

за 1 мурашник--//--

--//--

--//--

Оцінка запо-діяної шкоди,

гривень

80

800,25

75126205308

ПавукопдібніСкорпіони, псевдоскорпіони, сінокосці, павукиБагатоніжки

за 1 особину--//--

1.50,5

Ракоподібні

Артемія саліна (рачки)

Артемія саліна (яйця)Дафнія, моїна, циклопМізиди, бокоплавиЩитніМорські жолудіКреветкиРічкові раки, раки-самітникиКрабиОмариМорські павуки

за 1 кілограмживої'ваги

--//--

--//--

--//--

за 1 особину--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

40

20040401

2000,15

46

201,5

ЩупальцевіМохуваггики, фороніди, внутрішньопорошицеві --//-- 1,5

ГолкошкіріМорська зірка, морський їжакЗмієхвостки, голотурії, інші голкошкірі "сидячих"видів

за 1 особину

--//--

5

4

МолюскиХітони, лопатоногіДвостулкові

Слимаки роду Helix

Інші наземні молюскиІніш черевоногі (крім рапани)

--//--

--//--

за одну тоннуживої'ваги

за 1 особину--//--

14

480

0,71

Кільчасті черви

Трубочникза 1 кілограм

живої* ваги 70

186

Об'єкти тваринного світу

Інші кільчасті черви (малощетинкові та багатоще-тинкові)

Одиниця виміру

--//--

Оцінка запо-діяної шкоди,

гривень

50

Круглі червиКоловерткиГубки "сидячих" видів за 1 особину

150,5

Кишковопорожнинні

Гідриди, лептоліди, лімномедузи, сцифоїдні медузи,коралові поліпи

--//-- 0,5

ПРИМІТКИ:1. Під незаконним добуванням (знищенням) тварин слід розуміти добуван-

ня без спеціального дозволу або за наявності дозволу, але не тих видів тварин,не на тих площах, не в тій кількості (понад ліміт), не в ті терміни, щопередбачені дозволом.

2. Відшкодування шкоди, заподіяної об'єктам природно-заповідногофонду в результаті незаконного використання рибних та інших воднихживих ресурсів під час промислового добування, обчислюється в шестикрат-ному розмірі відповідних нормативів плати за спеціальне використаннярибних та інших водних живих ресурсів, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни.

3. Розміри відшкодування шкоди, заподіяної незаконним добуваннямабо знищенням тварин із класів комах та земноводних розповсюджуютьсятакож і на личинкову стадію розвитку.

4. Розміри відшкодування шкоди, встановлені для систематичних груптварин, розповсюджуються на всі види в цих групах, за винятком тих, щозанесені до Червоної книги України та видів, які є масовими шкідникамисільського чи лісового господарства.

5.У разі коли незаконними діями на території природно-заповідногофонду спричинено знищення колонії тварин (у тому числі без знищення аборозорення гнізд та інших жител), компенсація за шкоду нараховується як зазнищення всіх гнізд (жител) в колоніальному оселенні.

6. За знищення або незаконне вилучення тварин, що знаходяться в зооло-гічних колекціях зоопарків, зоосадів, океанаріумів, інших установ таоб'єктів природно-заповідного фонду, створених з метою організаціїосвітньо-виховної роботи та утримання тварин у неволі або напіввільнихумовах, а також за жорстоке поводження з тваринами, яке призвело до їхзагибелі, розмір відшкодування шкоди визначається трикратною сумоювитрат на придбання тварин відповідних видів для поновлення колекцій.

За шкоду, заподіяну жорстоким поводженням з тваринами, яке призвелодо їх мучення, травмування або каліцтва, розмір відшкодування визначаєтьсяпівторакратною сумою витрат на придбання тварин відповідних видів.

187

Додаток 7

до постанови Кабінету Міністрів Українивід 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок пошкодження карстово-спелеологічних,

геологічних та гідрологічних об'єктів

Вид об'єкта Одиниця виміру Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

Карстовоспелеологічні обєктиПошкодження та винос на поверхню:сатлактики, сталагміти, сталагнати, кораліти,пізоліти

натічні кори

водно-карбонатні утворення

гіпсові кристали, голки та інші аналогічніутворення:а) за окремі відособлені екземпляри

б) за щітки та інші утворення

монокристали гіпсу, кальциту, іншихмінералівглинисто-полімінеральні сталактити гіпсовихпечерглинисто-натічні (бобовидні) кори

глинисто-мінеральні відкладкиархеологічні, палеонтологічні решткиПошкодження стін, стелі (написи, подряпинитощо)Забруднення печер:а) механічнеза покинуту річ, банку, пляшку, синтетичнутару тощоза сторонній інертний матеріал

б) хімічнеза покинул у відкритому вигляді хімічніреактивибіологічне (органічне, бактеріальне тощо)

за 1 сантиметрдовжини

за 1 кв. дециметрплощі

за 1 куб. деци-метр об'єму

за 1 сантиметрдовжини

за 1 дециметрплощі

за 1 куб. деци-метр об'єму

за 1 сантиметрдовжини

за 1 кв. дециметрплощі

за 1 зразокза 1 кв. дециметр

площі

за 1 штуку

за 1 куб. деци-метр об'єму

за 100 грамівречовини

30

25

15

35

25

20

15

20

15ЗО

20

3

1,5

8

10

188

Вид об'єкта

г) забруднення підземної атмосферивідпрацьованими газами:

за кожну годину працюючого джерела

за кожну випалену сигарету чи іншийвид тютюнових виробів

д) термальне

за кожний наступний градус заЦільсієм (збільшення або зменшення)від звичайного для даної порожнинитемпературного рівня

є) радіаційне

за кожну одиницю понад граничнодопустиму дозу

Одиниця виміру

за 100 куб.метрів

підземногоповітря

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

2

3

2,5

50

Поверхневі карстово-спелеологічні утворення

Пошкодження каррових, первинно-тавторинно-кристалічних форм

Засипання понижень, лійок, понорів,колодязів, шахт

Забруднення понижень, лійок,колодязів, шахт

за 1 кв.дециметр площі

за 1 кв. метрплощі

за 1 куб. метрзабрудника

5

ЗО

40

Геологічні об'єкти

Пошкодження геологічних оголень,розрізів

Пошкодження геоморфологічнихутворень

за 1 кв. метрлійок, пощі

за 1 кв.дециметр площі

ЗО

50

Гідрологічні об'єкти

(водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду)

Пошкодження водоспадів

Влаштування загат на водних об'єктах

Пошкодження водного об'єкта, болота:

випрямлення (поглиблення) русла,зміна конфігурації берегової лінії тощо

забирання фунту (гравію, піску, мулутощо) з водойм, покриття каналів

Забрудження поверхневих, морськихта підземних вод

за 0,5 метрависоти, або 1метр ширини

за 1 кв. метрплощі

за 0,1 гектара

за 1 куб. метроб'єму

200

20

1000

200

півторакратний розмірзбитків, нарахований за"Методикою розрахункурозмірів відшкодування

збитків, заподіяних державівнаслідок порушення за-конодавства про охорону

та раціональне вико-ристання водних ресурсів"

189

Вид об'єкта

Засипання водних об'єктівЗнищення болітЗнищення (пошкодження) джерелапотужністю:до 1 куб. метра на добу

від 1,1 до 3 куб метрів на добувід 3,1 до 10 куб метрів на добу

більше 10,1 метра на добу

Самовільне використання води(водозабір)

Одиницявиміру

за 0,1 гектара

за 1 куб. метр

Оцінка заподіяної шкоди,гривень

17 00020 000

5 00010 000

50 000 за кожний куб. метр

за кожний куб. метр потужностіпонад 10,1 куб. метра на добу су-ма відшкодування збільшується

на 10 тис. гривеньтарифна вартість води,

збільшена у 2 рази

Додаток 8до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998№521ТАКСА

для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяноїприродним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного

фонду внаслідок проїзду транспорту, прольоту та посадкилітальних апаратів

Вид транспорту, порушення

За проїзд одиниці транспортного засобу:мопеда, мотоцикла, моторолера

легкового автомобіля, мікроавтобуса, пікапаавтобуса, вантажного автомобіляспеціальної важкої транспортної технікитехніки на гусеничному ходу

гужового транспорту, весельного човнамолотоннажних плавзасобів з двигунами:

завдовжки до 7 метрівзавдовжки від 7 до 15 метрів

завдовжки більше 15 метрівПричалювання плавзасобів до берегу у межах територій таоб'єктів природно-заповітного фондуПроліт літальних апаратів:

літаків нижче 2 км, подолання ними звукового бар'єрунад заповідною територієювертольотів та малих літальних апаратів нижче 200 метрів

Посадка вертольотів та малих літальних апаратів на заповіднутериторію

Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

254055708510

20ЗО50

17

1 000

1 500

2 000

ПРИМІТКА.Такса, наведена в додатку 8, не застосовується у випадках аварійних ситу-ацій тарятування людей.

190

Додаток 9У

Ддо постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 p. N 521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок самовільного використання їх земель

Вид порушення Одиниця виміру

Оцінказаподіяної

шкоди,гривень

Самовільне використання земельних ділянок під:

будівництво постійної спорудибудівництво тимчасової спорудирозробку корисних копалин

копання траншей, ям тощоскладування будь-якихматеріаліввлаштування сміттєзвалищвикористання під садово-городні ділянки

побутове забруднення території

розміщення торгових рундуків, тентів, рекламнихщитів тощоогородження територій з метою випасання худоби,сінокосіння, розміщення торгових точок тощо

влаштування автостоянок

за 1 кв. метр площі

--//--

--//--

за 100 кв. метрівплощі

за покинуту річ,банку, пляшку тощоза 1 кв. метр площі

--//--

за місце для 1машини

20070

17025

34

51

300

3

17

10

ЗО

Додаток 10до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок пошкодження інформаційно-

охоронних та інших засобів

Вид знака

Інформаційно-охоронні, межові охоронні знаки,інформаційні щитиСтовпи межові та квартальні

Стовпи візирні, господарські (на ділянках лісосік, лісо-вих культур, сінокосів, пробних площ, пасовищ тощо)

Одиницявиміру

за1знак

--//----//--

Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

390

390

120

191

Вид знака

Шлагбауми

Монументальні знаки-пам'ятники

Одиницявиміру

--//--

--//--

Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

1150трикратний розмірвартості витрат на

віновлення

Додаток 11

до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 квітня 1998 р. N521

ТАКСАдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідногофонду внаслідок знищення або пошкодження осушувальних канав,дренажних і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об'єктів

та інших споруд

Вид об'єкта

Осушувальні канави і дренажні системи:осушувальні

збиральніМагістральні каналиПротиерозійні вали, лотки, канави

Шляхи:цементобетонні

із щебеневим покриттяміз гравійним покриттям

фунтові поліпшеніФУНТОВІ

Одиниця виміру

за 1 погонний метр--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

--//--

Оцінка заподіяноїшкоди, гривень

170290450

п'ятикратний розмірвартості витрат на

відновлення

550260210160110

ПРИМІТКА.Розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкод-

ження мостів, шлюзів, перепадів на осушувальних каналах, дренажних системах,річках, струмках, гірських потоках, а також рекреаційних об'єктів та іншихспоруд, обчислюється у п'ятикратному розмірі вартості витрат на відновленнязнищених чи пошкоджених споруд та об'єктів.

192

Додаток №5

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

НАКАЗ

1 лютого 1993 року м.Київ №3

Зареєстровано в Мінюсті

України 12.02.1993 р. за №4

Про затвердження інструкції про порядок видачідозволів на добування (збирання) видів тварин і

рослин, занесених до Червоної книги України, формклопотання та бланків дозволів на таке добування

На виконання п.13 Положення про Червону книгу України,затвердженого постановою Верховної Ради України від 29жовтня 1992 p.,

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Інструкцію про порядок видачі дозволів на

добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоноїкниги України, форму клопотання (заявки) та форми бланківдозволів на добування (збирання) тварин і рослин, занесенихдо Червоної книги України, що додаються.

2. Вважати такими, що втратили чинність, Правила видачідозволів на добування (збирання) рідкісних і таких, які знахо-дяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, занесе-них до Червоної книги України, форми клопотання (заявки) табланку дозволу на таке добування (збирання), затвердженіДержкомприроди УРСР 12.06.1989р.

3. Внести зміни в Положення про порядок обліку,паспортизації та видачі дозволів на переселення, добування(відлов, відстріл) з метою селекції зубрів, затвердженеМінприроди України від 19.12.1991 p.:

в пункті 1 слова «для культурно - освітних та інших цілей»замінити словами: «і селекційних цілей, у тому числі длярозмноження і розведення».

4. Управлінню заповідних та рекреаційних територій(М.Стеценко) направити затверджену Інструкцію про поря-

193

док видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин ірослин, занесених до Червоної книги України, форми клопотан-ня (заявки) та бланків дозволів на добування (збирання) тварині рослин, занесених до Червоної книги України, держуправліннямохорони навколишнього природного середовища по РеспубліціКрим, областях, містах Києву і Севастополю, дирекціямзаповідників, національних природних парків, зацікавленимміністерствам, відомствам.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на пер-шого заступника Міністра Рубана Ю.Г.

Міністр Ю. Костенко

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОЗВОЛІВ НА

ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ВИДІВ ТВАРИНІ РОСЛИН,

ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

1. Загальні положення1.1. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок видачі дозволів

на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України.

1.2. Об'єктами видачі дозволів є види тварин і рослин, занесенідо Червоної книги України, їх гнізда, яйця, плоди, насіння,частини або продукти цих тварин і рослин ( надалі - тварини ірослини, занесені до Червоної книги України).

1.3. Дозвіл на добування (збирання) тварин і рослин, занесе-них до Червоної книги України, - це офіційний документ, якийзасвідчує право наукових організацій та інших установ навикористання цих видів.

1.4. Добування (збирання) тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, здійснюється у виняткових випадкахтільки для наукових і селекційних цілей, в тому числі длярозмноження і розведення у спеціально створених умовах, задозволом Міністерства охорони навколишнього природногосередовища України.

1.5. Дозволи, згідно з клопотаннями (заявками), видаютьсялише науковим організаціям та іншим установам, завданняяких щодо виконання робіт з видами, занесеними до Червоноїкниги України, визначені відповідними державними наукови-ми програмами.

194

2. Порядок видачі дозволів на добування (збирання) тварині рослин, занесених до Червоної книги України

2.1. Клопотання (заявки) на добування (збирання) тварин ірослин, занесених до Червоної книги України, подаються нау-ковими організаціями, іншими установами до Мінприроди Ук-раїни за три місяці до запланованого добування (збирання)згідно з формою (додаток №1).

2.2. Клопотання (заявки) для отримання дозволу на добуван-ня (відлов, відстріл) зубрів готуються відповідно до Положенняпро порядок обліку, паспортизації та видачі дозволу на пересе-лення, добування (відлов, відстріл) з метою селекції зубрів,затвердженого Мінприроди України 19.12.91 р.

2.3. Клопотання (заявки) готуються в двох примірниках,один з яких надсилається до Мінприроди України, другий - додержуправління охорони навколишнього середовища поРеспубліці Крим, відповідних областей, міст Києва і Севасто-поля, які протягом 7 днів після надходження заявки подаютьсвої висновки Мінприроди України.

2.4. При необхідності добування (збирання) тварин і рослин,занесених до Червоної книги України, на територіяхзаповідників, національних природних парків та інших установприродно - заповідного фонду України, клопотання (заявка)погоджується з постійним користувачем цих природнихресурсів.

2.5. Клопотання (заявки) окремих громадян на добування(збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги Украї-ни, не розглядаються.

2.6. Клопотання (заявки) розглядаються протягом місяця.При необхідності, Мінприроди України організовує експертизупредставлених матеріалів через Національну комісію з питаньЧервоної книги України, яка протягом 10 днів дає свої виснов-ки. Мінприроди може зажадати від заявника у разі необхідностідодаткового погодження даного клопотання (заявки) з іншимизаінтересованими міністерствами і відомствами.

2.7. Мінприроди при позитивному вирішенні питання надси-лає дозвіл в двох примірниках встановленої форми (додаток№2, додаток №3) відповідному державному управлінню охоро-

195

ни навколишнього середовища, про що сповіщає заявника, а вразі відмови - надсилає обгрунтовану відповідь заявнику.

2.8. Державне управління в тижневий термін з моментунадходження дозволу реєструє його і один примірник видаєзаявникові, а другий залишає в себе для контролю.

3. Порядок дії дозволів на добування (збирання) тварин ірослин, занесених до Червоної книги України

3.1. Добування (збирання) тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, без реєстрації в природоохороннихорганах та без документів, які засвідчують відповідальну задобування (збирання) особу, не дозволяється.

3.2. У випадку відстрілу тварин, занесених до Червоноїкниги України, дозвіл дійсний при наявності мисливськихпосвідчень та інших необхідних документів.

3.3. Дозвіл на добування (збирання) тварин і рослин, занесе-них до Червоної книги України, є іменним документом, тобтовидається відповідній особі. Передача дозволу іншим особамзабороняється.

3.4. Добування (збирання) тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, допускається лише в присутностівідповідальних службових осіб Мінприроди України або упов-новажених від Мінприроди України.

3.5. Дозвіл дійсний тільки на строк та на території, вказанихв ньому.

3.6. Плата за добування тварин, занесених до Червоноїкниги України, проводиться згідно з чинним законодавством.

3.7. Після закінчення строку дії дозвіл повертається заявни-ком до Мінприроди України протягом місяця із звітом про йоговикористання (невикористання), актами про добування (зби-рання), результатами ветеринарних досліджень (приселекційному добуванні тварин), відомостями про оплатукомпенсації за добування.

3.8. Використання тварин і рослин, занесених до Червоноїкниги України, оформляється відповідними звітними докумен-тами. Невикористану для наукових цілей продукцію чи части-ни тварин, гербарій рослин необхідно:

196

- м ясо тварин у встановленому порядку здати заготівельнимчи торговельним організаціям;

- пушну сировину, скелети, шкіру, роги, ентомологічні таінші збори, визначений гербарій рослин (після відповідноїпідготовки та консервації) передати зоологічні, ботанічні музеїабо фондові колекції заповідників, національних природнихпарків, наукових установ з оформленням документів про пере-дачу.

3.9. Дозвіл на добування (збирання) тварин і рослин, занесе-них до Червоної книги України, може буті скасованийМінприроди України у разі порушена користувачем умов при-родокористування, різкого погіршення стану навколишньогосередовища у процесі природокористування, а також у разі:

ліквідації установи, організації, яким було видане дозвіл;порушення норм і правил використання природних ресурсів;надходження вимоги від органів державного санітарного

нагляду та інших спеціальне уповноважених органівдержавного нагляду.

197

Додаток № 1до Інструкції про порядок видачі дозволів

на добування (збирання) видів тварин і рослин,занесених до Червоної книги України

ФОРМА КЛОПОТАННЯ (ЗАЯВКИ)

В клопотанні (заявці) на добування (збирання) видів тварині рослин, занесених до Червоної книги України, вказуються:

а) повне найменування заявника (установи, організації) тайого адреса;

б) назва та коротка анотація відповідної державної науковоїпрограми, в завдання якої входить виконання робіт з вказанимив клопотанні (заявці) видами тварин чи рослин, занесеними доЧервоної книги України;

в) вид тварини або рослини, кількість необхідних особин чирослин, гнізд, яєць, плодів, насіння, інших частин чи продуктівта обгрунтування добування (збирання) такої кількості тварин(рослин), занесених до Червоної книги України;

г) місце добування (збирання) - область, район, водойма,урочище; строки добування (збирання) тварин чи рослин, зане-сених до Червоної книги України;

д) мета добування (збирання) тварин чи рослин, занесених доЧервоної книги України, та їх подальше використання;

є) передбачений спосіб добування тварин, занесених до Чер-воної книги України;

є) прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи, на якунеобхідно видати дозвіл;

ж) пропозиції про місце та спосіб зберігання зібраного науко-вого та колекційного матеріалу. До клопотання (заявки) дода-ються відомості про чисельність видів тварин чи рослин (вказа-них у заявці) в районах можливого добування (збирання), якізаносяться Мінприроди України до банку даних. Заявкапідписується керівником установи, організації та скріплюєтьсяпечаткою.

198

Додаток №2до Інструкції про порядок видачі дозволів

на добування (збирання) видів тварин ірослин, занесених до Червоної книги України

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Дозвіл №на добування тварин, занесених до Червоної книги УкраїниДійсний з 1993 р.

до 1993 р.(невикористаний в зазначені строки дозвіл вважаєтьсянедійсним та підлягає поверненню до Мінприроди України)Дозвіл видано

(прізвище, ім'я, по батькові, посада)

(назва установи, організації)на добування

(назва виду, кількість особин, гнізд, яєць

на території.(район, урочище, квартал, виділ, водойма)

Мета добування

Начальник Управління

заповідних та рекреаційнихтериторій (прізвище)

М.П.

Дозвіл зареєстровано:Державне управлінняохорони навколишньогоприродного середовищаМінприроди Українипо області (прізвище)« _ » 200_ р. М.П.Фактично здобуто:

199

(Вказати: дату добування тварини, вік тварини, причину селекції,номер акту, підписи відповідальних та контролюючих осіб)Відповідальний по контролю за добуванням:

(службова особа Мінприроди України)Оплата коштів компенсації за добування:

(Ваші реквізити: № доручення, дата оплати, сума Фактичнозібрано: надходжень)

Примітки:Дозвіл є іменним документом, передача його іншим особам

забороняється.Дозвіл дійсний тільки на території, вказаній в ньому, після

реєстрації в державному управлінні Мінприроди України по

Добування тварин проводиться в присутностівідповідальних службових осіб Мінприроди України (уповно-важених від Мінприроди України). Після закінчення строку діїдозвіл піддягає поверненню до Мінприроди України протягоммісяця, із звітом про його використання (невикористання), ак-тами про добування, результатами ветеринарних досліджень,довідками про використання здобутих тварин (в т.ч. м'яса,трофеїв), відомостями про оплату компенсації за добування.

Оплата відрахувань:

Додаток №3до Інструкції про порядок видачі дозволів на добування

(збирання) видів тварин і рослин, занесених доЧервоної книги України, затвердженої наказом

Мінприроди України

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Дозвіл №_на збирання рослин, занесених до Червоної книги України(Невикористаний в зазначені строки дозвіл вважається

недійсним та підлягає поверненню до Мінприроди України)Дозвіл видано

(прізвище, ім'я, по батькові, посада)200

(назва установи, підприємства, організації)на збирання

(рослин, їх частин, плодів, насіння, назва рослини, кількість особин,

(частин, вага насіння)на території

Мета збирання.(район, урочище, квартал, виділ)

(прізвище)

Начальник Управліннязаповідних та рекреаційнихтериторій

М.П.Дозвіл зареєстрований:Державне управління охорони навколишньогоприродного середовища Мінприроди України

по _області (прізвище)М.П.

Фактично зібрано

Службова особа Мінприроди України

підпис прізвищеЗбирання зазначених видів рослин, їх частин здійснюється лишена території, вказаній в дозволі.

Примітка.Через місяць після закінчення строкудії дозвіл повертається до Мінприродиразом з актом про використання зібраних рослин чи їх частин.

201

Додаток №6

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА

НАКАЗ

29 березня 1994р. м.Київ №30

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 квітня 1994 р. за № 72/281

Про затвердження положення про єдині державнізнаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-

заповідного фонду України

З метою посилення охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, забезпечення інформованості та природо-охоронного виховання населення

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про єдині державні знаки та аншла-

ги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду Ук-раїни (додається) - (далі Положення).

2. Управлінню заповідної справи та біоресурсів (СтеценкаМ.П.) довести Положення до зацікавлених міністерств, відомств,установ та державних управлінь охорони навколишнього при-родного середовища по Республіці Крим, областях, містахКиєву і Севастополю.

3. Державним управлінням охорони навколишнього природ-ного середовища по Республіці Крим, областях, містах Києву іСевастополю забезпечити контроль за встановленням землеко-ристувачами охоронних та інформаційних знаків, аншлагівзатвердженого зразка.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ-ника Міністра п. Мовчана Я.І.

Міністр Ю. Костенко

202

Затверджено наказом Мінприродивід 29.03.94 №30

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЄДИНІ ДЕРЖАВНІ ЗНАКИ ТА АНШЛАГИ НА

ТЕРИТОРІЯХ ТА ОБ'ЄКТАХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

УКРАЇНИ

Розділ І. Загальні положення

1.1. Державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктахприродно-заповідного фонду складають систему інформаційнихта охоронних знаків цих об'єктів, що направлена наінформування населення та природокористувачів про межізаповідних об'єктів, категорію їх заповідаання та основнівідомості про режим і правила поведінки на природоохороннихтериторіях,

1.2. Головним завданням встановлення інформаційних таохоронних знаків є забезпечення інформованості та природо-охоронне виховання населення, підвищення ефективності робо-ти природоохоронних установ та організацій.

Розділ 2. Основні вимоги до інформаційних та охороннихзнаків

2.1. До числа основних вимог, що ставляться перед системоюохоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність,одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

2.2. Інформативність знаків дозволяє попередити природо-користувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільшеінформативне навантаження несуть інформаційні щити, на якихв картографічній та текстовій формі подається максимумвідомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечуєтьсятакож правильним вибором місця їх установлення.

2.3. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вониповинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появивідвідувачів, бути помітними на місцевості та певною міроюконтрастними за кольором і формою.

203

2.4. Одноманітність знаків дозволяє виділити їх і розумітизміст в різних регіонах країни.

2.5. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бутихудожньо виконані і органічно вписуватись в природний ланд-шафт.

2.6. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розста-новку знаків там, де вони принесуть найбільше користі.

2.7. До числа основних вимог відносяться також:технологічність, яка досягається простотою виготовлення таустановлення на місцевості, доцільність та економічність.

Розділ 3. Основні характеристики інформаційних та охо-ронних знаків

3.1. Для природоохоронного об'єкта, що має юридичнийстатус, необхідним інформативним засобом є офіційна вивіскацього об'єкта, яка несе інформацію про його приналежність,категорію та власну назву. Офіційна вивіска має форму прямо-кутника розміром 620x470 мм зеленого кольору з окантовкою.На ній: під Державним гербом - напис «Україна»; назваміністерства, відомства чи установи, у віданні якої перебуваєцей об'єкт; власна назва, категорія заповідання; представниц-тво (дирекція, правління тощо). (Додаток №1).

3.2. Інформаційно - охоронні знаки несуть інформацію проназву, категорію та основні вимоги охорони територіїзаповідного об'єкта. Встановлюються в місцях входу(виходу)на територію об'єкта, масового руху транспорту (в місцяхперетину меж заповідного об'єкта дорогами, стежками, водой-мами, поблизу населених пунктів). Інформаційний охороннийзнак має форму вертикального прямокутника розміром 841x594мм. На смугастому синьо-жовтому полі зображено зеленийщит. На щиті під Державним гербом України напис «Природно-заповідний фонд України». В центрі щита - табличка жовтогокольору, на якій подано повну назву заповідного об'єкта. Підтабличкою напис - «охороняється законом». (Додаток №2).

204

3.3. Межовий охоронний знак несе інформацію про категоріюзаповідного об'єкта і служить для визначення його меж. Маєформу вертикального прямокутника розміром 420x297 мм. Заформами і обрисами подібний до інформаційно-охоронного зна-ку. Власна назва може бути відсутня. Категорії заповіданняобов'язкова. Встановлюється вздовж меж природно-заповідноїтериторії. (Додаток №3).

3.4. Інформаційний щит встановлюється в місцях найбільшогоскупчення відвідувачів, на оглядовій майданчиках, автостоян-ках, біля адміністративній будов заповідного об'єкта.Інформаційні щити надають максимум інформації про розміри,розміщення, функції об'єктів, правила поведінки, показуютьрекомендовані маршрути і пункти огляду. Інформаційний щитмає форму горизонтального прямокутника розміром 841x1189мм (допускається збільшення розмірів в дві рази), жовтогокольору з синьою окантовкою. На щиті подається повна назваоб'єкта, його призначення і функції, загальна характеристика,правила поведінки, карто-схема території.

Інформація на щитах подається українською мовою. Порядз текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщенойого переклад іншою мовою. Для Республіки Крим може засто-совуватись і російська мова. (Додаток №4).

Розділ 4. Виготовлення та встановлення інформаційних таохоронних знаків

4.1. Матеріалом для виготовлення знаків може бути листо-вий алюміній, сталевий лист, оцинковане дахове залізо.

Допускається застосування місцевих матеріалів дерева,каменю, тощо. Розміри листа визначаються форматами знаків.

4.2. Для отримання естетичних і довговічних знаків, якіздатні витримати тривалу дію атмосферних опадів прямихсонячних променів, морозу, спеки, рекомендується використо-вувати тільки високоякісні масляні фарби, алкідні емалі тощо.

4.3. Опорами для знаків можуть служити дерев'яні стовпидіаметром не менше 10 см, металеві труби діаметром не менше50 мм, залізобетонні стовпи шириною профілю 85 мм.

205

4.4. Висота розташування знака вибирається в залежностівід його призначення і розташування на місцевості. Знаки повиннібути віддалені від дротів освітлювальної мережі не менше ніжна їм, а від високовольтної мережі не менше ніж на 2,5 м. В межахохоронної зони високовольтних ліній установлення знаків забо-ронено.

4.5. На судноплавних водоймищах і транспортній сітцірозміщення природоохоронних знаків повинно бути узгодженез навігаційною службою та службою дорожнього руху.

206

Додаток № 7

МІНІСТЕРСТВООХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

НАКАЗ11 травня 1994р. м. Київ №43

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 травня 1994 р. за № III /320

Про внесення змін та доповнень до інструкцій щодопорядку використання природних ресурсів у межахтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду

загальнодержавного значення, затверджених наказомМінприроди України від 12 березня 1993 року №19

Відповідно до Лісового кодексу України, прийнятого Вер-ховною Радою України 21 січня 1994 року, та постанови Вер-ховної Ради України від 21 січня 1994 року «Про введення в діюЛісового кодексу України»

НАКАЗУЮ:1. Внести до Інструкції про порядок встановлення лімітів на

використання природних ресурсів у межах територій та об'єктівприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення таІнструкції про порядок видачі дозволів на спеціальне викорис-тання природних ресурсів у межах територій та об'єктів при-родно-заповідного фонду загальнодержавного значення змінита доповнення, затвердивши їх в новій редакції, що додається.

2. Управлінню заповідної справи та біоресурсів (СтеценкоМ.П.) довести Інструкції до зацікавлених міністерств і відомств,держуправлінь охорони навколишнього природного середови-ща по Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю.

3. Фінансове - господарському управлінню (ГородицькомуА.В.) за домовленістю з Міністерством лісового господарстваУкраїни вирішити питання щодо передачі Міністерству охоро-ни навколишнього природного середовища України та йогоорганами на місцях необхідної кількості бланків лісорубних талісових квитків для видачі дозволів на спеціальне природокори-стування в межах територій та об'єктів природно-заповідногофонду загальнодержавного значення.

207

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ-ника Міністра п. Мовчана ЯЛ.

Міністр Ю. Костенко

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІМІТІВ НА

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У МЕЖАХ ТЕРИТОРІЙ ТА

ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

І. Загальні положення1.1. Ця Інструкція визначає єдиний порядок встановлення

лімітів на використання природних ресурсів у межах територійта об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавногозначення для всіх підприємств, установ, організацій таземлевласників, у віданні яких перебувають ці об'єкти.

1.2. Об'єктом встановлення лімітів є всі природні ресурси вмежах територій та об'єктів природно-заповідного фонду за-гальнодержавного значення.

1.3. Ця Інструкція передбачає встановлення лімітів наприродні ресурси, які використовуються:

- в науково-дослідних цілях;- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;- в освітньо-виховних цілях;а також в порядку заготівлі деревини шляхом проведення

рубок головного користування, заготівлі лікарських та іншихцінних рослин (за винятком тих, які занесені до Червоної книгиУкраїни), їх плодів, здійснення сінокосіння, випасання худоби,добування ресурсів тваринного світу (за винятком селекційноговідстрілу та видів тварин, занесених до Червоної книги Украї-ни), добування живиці та інших видів використання.

1.4. Для природних і біосферних заповідників та національних,природних парків розмір ліміту на використання природнихресурсів встановлюється у відповідності з Проектами організаціїїх територій.

1.5. Ліміти визначають обсяги природних ресурсів, в і межахяких видаються дозволи на спеціальне використання природ-них ресурсів.

208

IL Підготовка матеріалів по встановленню лімітів на вико-ристання природних ресурсів у межах територій та об'єктівприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення

2.1. Підприємства, установи, організації, у віданні яких пе-ребувають території та об'єкти природно-заповідного фондузагальнодержавного значення, або власники цих територій таоб'єкт готують обгрунтовані матеріали про необхідність вста-новлення лімітів на використання природних ресурсів.

2.2. Обгрунтовані матеріали повинні містити:а) клопотання про встановлення лімітів на використання

природних ресурсів з обгрунтуванням необхідності обсягівтакого використання, яке підписується керівникомпідприємства, установи, організації;

б) рішення науково-технічних Рад природних і біосфернихзаповідників та національних природних парків.

2.3. В разі необхідності, передбаченій пунктом 2.5. ційІнструкції, обгрунтовані матеріали подаються підприємствами,установами, організаціями дні висновку до відповідних науко-вих установ.

2.4. Матеріали, передбачені пунктом 2.2. цієї Інструкції,готуються в трьох примірниках.

2.5. Необхідність погодження матеріалів з науковими уста-новами може виникнути в разі:

- відновлення порушених корінних природник комплексів;- проведення робіт по збереженню природних комплексів, в

яких помітна тенденція по їх деградації;- використання природних ресурсів в межах наукових

стаціонарів;- використання природних ресурсів в оздоровчих та інших

рекреаційних цілях;- ліквідації наслідків стихійного лиха.2.6. Науковий висновок можуть давати інститути, інші нау-

ково-дослідні установи, які є науковими кураторами природ-но-заповідних об'єктів, міжвідомча комплексна та регіональнілабораторії з наукових основ заповідної справи МінприродиУкраїни.

209

III. Особливості встановлення лімітів основних видів вико-ристання природних ресурсів у межах територій та об'єктівприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення

3.1. Встановлення лімітів на використання природних ресурсівв науково-дослідних цілях передбачає визначення певної час-тини природних комплексів, на яких будуть проводитись такіроботи. При цьому уточнюються окремі теми науковихдосліджень з метою визначення обсягів природних ресурсів, якіможуть бути вилучені з природного середовища для виконанняпрограми цих робіт. Як правило, ліміти на використання при-родних ресурсів в даному випадку встановлюються на періодвиконання тієї чи іншої наукової тематики.

3.2. Встановлення лімітів на використання природних ресурсівв оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях перед-бачає визначення меж територій та кількості рекреантів з ура-хуванням ступеня рекреаційного навантаження на ці території.

Ліміт на даний вид використання природних ресурсів можебути короткостроковим - до одного року і довгостроковим - відодного до десяти років в залежності від категорії території чиоб'єкта природно-заповідного фонду, встановленого режимуйого охорони і використання та порушення його природнихкомплексів.

3.3. Встановлення лімітів на використання природних ресурсівв порядку заготівлі деревини передбачає визначення певнихобсягів рубок головного користування на природно-заповіднихтериторіях. При обгрунтуванні необхідності таких рубок заоснову беруться матеріали лісовпорядкування.

Ліміт на даний вид використання встановлюється щорічно.3.4. Встановлення лімітів на використання природних ресурсів

шляхом заготівлі лікарських та інших цінних рослин, їх плодів,проведення сінокосіння передбачає визначення обсягів природ-них ресурсів в межах природно-заповідного об'єкта, які будутьвилучені з природного комплексу в процесі вищезгаданоїдіяльності.

Ліміт на даний вид використання встановлюється щорічно.3.5. Встановлення лімітів на використання природних ресурсів

шляхом випасання худоби передбачає визначення меж територій

210

природно-заповідного фонду і кількості голів худоби, яка можевипасатись. Ліміт на даний вид використання встановлюєтьсящорічно.

3.6. Встановлення лімітів на використання тваринного світу,за винятком видів, занесених до Червоної книги України, перед-бачає визначення кількості голів (для звірів) та загальної маси(для рибних запасів), яка буде вилучена з території природно-заповідного фонду.

Ліміт на даний вид використання встановлюється щорічно.3.7. Встановлення лімітів на використання природних ресурсів

шляхом добування живиці передбачає визначення площ насад-жень для заготівлі живиці. За основу беруться матеріалилісовпорядкування. Ліміт на даний вид використання встанов-люється щорічно.

3.8. В межах територій га об'єктів природно-заповідногофонду загальнодержавного значення ліміти на використанняприродних ресурсів можуть встановлюватись і для інших видівкористування.

IV. Порядок встановлення лімітів на використання природ-них ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідногофонду загальнодержавного значення

4.1. Матеріали про встановлення лімітів на використанняприродних ресурсів у наступному році, передбачені пунктами2.2 та 2.3 цієї Інструкції, в двох примірниках подаютьсяпідприємствами, установами, організаціями та власниками, укористуванні яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду, на погодження до державних управліньохорони навколишнього природного середовища по РеспубліціКрим, відповідних областях, містах Києву і Севастополю(надалі - держуправління).

4.2. Після погодження з установами, зазначеними в пункті4.1 цієї Інструкції, держуправління подають матеріалиМіністерству охорони навколишнього природного середови-ща України в строк до 15 вересня поточного року.

4.3. Мінприроди України в місячний термін з моменту над-ходження матеріалів розглядає їх і приймає відповідне рішення.При необхідності здійснюється екологічна експертиза матеріалів.

211

4.4. Затверджені ліміти з матеріалами обгрунтуванняМіністерством охорони навколишнього природного середови-ща України надсилаються:

- перший примірник - держуправлінню;- другий примірник залишається в Мінприроди України.4.5. В разі відмови в затвердженні лімітів остання направ-

ляється держуправлінню.

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОЗВОЛІВ НА СПЕЦІАЛЬНЕ

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У МЕЖАХ ТЕРИТОРІЙ ТА

ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО

ЗНАЧЕННЯ

Затверджено наказом Міністерства охорони

навколишнього природного середовища України

від 11 травня 1994 р. № 43

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 травня 1994 р. за № 112/321

I. Загальні положення1.1. Ця Інструкція встановлює єдиний на Україні порядок

видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсіву межах територій та об'єктів природно-заповідного фондузагальнодержавного значення.

1.2. Об'єктами видачі дозволів є природні ресурси у межахтериторій та об'єктів природно-заповідного фонду загально-державного значення, що використовуються для задоволенняпотреб підприємств, установ, організацій і громадян.

II. Порядок видачі дозволів на спеціальне використанняприродних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення

2.1. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів умежах територій та об'єктів природно-заповідного фонду за-гальнодержавного значення є офіційним документом, якийзасвідчує право підприємств, установ, організацій та грома-дян на спеціальне використання природних ресурсів.

2.2. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсіву межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду

212

загальнодержавного значення, крім територій та об'єктів, роз-ташованих на землях лісового фонду, та використання ресурсівтваринного світу видається за встановленою формою (дода-ток). Для використання природних ресурсів при заготівлі дере-вини та живиці застосовуються форми бланків лісорубнихквитків, а на всі інші види спеціального використання природ-них ресурсів на землях лісового фонду - форми бланків лісовихквитків. Для використання природних ресурсів тваринного світузастосовуються форми дозволів, передбачені відповіднимиінструкціями.

2.3. Будь-які виправлення в дозволі забороняються.2.4. Видача дозволів проводиться державними управліннями

охорони навколишнього природного середовища по РеспубліціКрим, відповідних областях, містах Києву і Севастополю (далі- місцеві державні управління охорони навколишнього природ-ного середовища) в межах, затверджених Мінприроди Українилімітів.

В разі виникнення потреб у використанні природних ресурсівв обсягах, що перевищують встановлені ліміти, дозвіл на цевидає Мінприроди України. Дозвіл, виданий Мінприроди Ук-раїни, підлягає обов'язковій реєстрації в місцевих державнихуправліннях охорони навколишнього природного середовища.

2.5. В дозволі вказуються ті види природних ресурсів, якіпередбачаються до використання.

2.6. Видача дозволів здійснюється місцевимидержуправліннями охорони навколишнього природного сере-довища в межах лімітів, затверджених відповідно до Інструкціїпро порядок встановлення лімітів на використання природнихресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідногофонду загальнодержавного значення, на підставі клопотаньпідприємств, установ, організацій про необхідність видачі доз-волу. В клопотанні зазначається назва природно-заповідногооб'єкта, вид природокористування, природокористувач,конкретні ділянки, на яких передбачається використання при-родних ресурсів та обсяги використання.

2.7. У разі, коли дозвіл видає Мінприроди України, як пе-редбачено пунктом 2.4. цієї Інструкції, підприємства, устано-

213

ви, організації, у віданні яких перебувають території та об'єктиприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення, абовласники цих територій та об'єктів готують клопотання пронеобхідність видачі дозволу на спеціальне використання при-родних ресурсів у відповідності з пунктом 2.6 цієї Інструкції таподають їх до місцевих держуправлінь охорони навколишньогоприродного середовища.

Місцеві держуправління охорони навколишнього природно-го середовища після узгодження цих документів подають їх даМіністерства охорони навколишнього природного середовищаУкраїни.

2.8. Орган, який видає дозвіл на спеціальне використанняресурсів, може зажадати від заявника у разі необхідності додат-кового погодження клопотань, зазначених в пункті 2.6 цієїІнструкції, з іншими заінтересованими міністерствами та орга-нами державної виконавчої влади.

2.9. Органи, що уповноважені видавати дозвіл, приймаютьвідповідне рішення в місячний термін з Видано моменту надход-ження матеріалів. Дозвіл видається місцевим державнимуправлінням охорони навколишнього природного середовищав двох примірниках. Один з них надходить до природокористу-вача, а другий - залишається в місцевому держуправлінні охо-рони навколишнього природного середовища.

У разі видачі дозволу Мінприроди України згадані докумен-ти готуються в трьох примірниках, один з яких Дозвіл в зали-шається в Міністерстві, другий видається заявнику, а третій -направляється в місцеве державне управління охорони навко-лишнього природного середовища.

2.10. У випадку відмови у видачі дозволу чи порушеннястроків розгляду природокористувач може звернутися з зая-вою до відповідного вищестоящого державного органу.

2.11. Строк дії дозволу в залежності від виду використанняприродних ресурсів, крім ресурсів тваринного світу, встанов-люється органом, який йога видає, а саме:

- у науково-дослідних цілях - на період виконання темінаукових робіт;

- в оздоровчих, освітньо-виховних та рекреаційній цілях - відодного до десяти років;

214

- при заготівлі деревини, сінокосінні, випасанні худоби,заготівлі живиці, використанні орних земель, збору ягід, грибів,плодів, насіння, лікарських трав, технічної сировини тощо - наодин рік.

Строк дії дозволу на використання тваринного світу вста-новлюється відповідними інструкціями.

2.12. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсівможе бути скасований органом, який його видав, у випадку:

- порушення користувачем умов природокористуванні;-різкого погіршення стану природних ресурсів процесі при-

родокористування;- припинення діяльності підприємства, установи чи

організації, яким було видано дозвіл;- закінчення строку природокористування;- використання природних ресурсів не за цільовим призна-

ченням;- надходження обгрунтованих вимог від органів державного

контролю за охороною навколишнього природного середови-ща;

- добровільної відмови природокористувача від використан-ня природних ресурсів.

У разі істотних змін у природокористуванні раніше виданийдозвіл на спеціальне використання природних ресурсів скасо-вується, а новий дозвіл видається у встановленому порядку.

215

Додатокдо Інструкції про порядок

видачі дозволів на спеціальне використанняприродних ресурсів у межах територій та

об'єктів природно-заповідного фондузагальнодержавного значення, затвердженої наказом

Мінприроди України від 11 травня 1994 р. №43

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДОЗВІЛ №200__р.

на спеціальне використання природних ресурсів у межах територійта об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавногозначенняВидано

(назва установи, що видала дозвіл)

на використання природних ресурсів у межах_

(категорія природно-заповідного об'єкта та його назва)

Дозвіл видано.(повна назва природокористувача, якому видано дозвіл)

Вид природоко- Площа Одиниця Одиниця Приміткиристування викорис- викорис- виміру

тання, га тання

М.П.

Дозвіл дійсний до « »_

(посада)

_200_р.

(підпис)

216

Додаток №8

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩАТАЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ№17 м. Київ від 19.02.97 р.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 березня 1997 р. за № 101/1905

Про затвердження положення про Зелену книгуУкраїни

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 29 січня 1997 р. 46-р та з метою забезпечення виконанняПрограми перспективного розвитку заповідної справи в Ук-раїні («Заповідники») у частині охорони рідкісних і таких, щоперебувають під загрозою зникнення, рослинних угруповань,

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про Зелену книгу України, що

додається.2. Головному управлінню національних природних парків і

заповідної справи (Стеценко М.П.):2.1. довести зазначений наказ до заінтересованих міністерств

та відомств;2.2. підготувати пропозиції щодо складу Національної комісії

з питань Зеленої книги України та подати його на затвердження;2.3. разом з Управлінням регулювання природокористуван-

ня забезпечити ведення Зеленої книги України відповідно довимог цього Положення.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ-ника міністра Я.Мовчана.

Міністр Ю .Костенко

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗЕЛЕНУ КНИГУ УКРАЇНИ

Загальні положення

1. Зелена книга України є державним документом, в якомузведені відомості про сучасний стан рідкісних, зникаючих ітипових природних рослинних угруповань України, що потре-

217

бують охорони і мають важливе значення як складова частинабіологічного різноманіття.

2. Зелена книга України є підставою для розробки заходівщодо охорони та невиснажливого використання рослинних уг-руповань, а також запобігання негативних змін біосфери.

Порядок формування структури Зеленої книги України3. До Зеленої книги України заносяться цінні в науковому та

народногосподарському відношенні природні рослинні угрупо-вання, насамперед ті, в яких домінують та співдомінуютьрідкісні, реліктові, ендемічні види; види, що знаходяться натериторії України на межі ареалу; а також зональні, найбільштипові для України угруповання.

4. Підставою для занесення до Зеленої книги України рослин-них угруповань є дані про ботаніко-географічне та історичнезначення, рідкісність, кількість місцезростань та їх площа,стабільність екологічних умов та інші показники, які свідчатьпро необхідність вжиття заходів для охорони рослинних угру-повань.

5. Зелена книга України складається з окремих аркушів, якімістять інформацію про кожне рослинне угруповання, занесенедо неї (назва, мотиви та категорія, поширення в світі та вУкраїні, екологічні умови, будова та склад, причини скорочен-ня поширення, забезпеченість охороною та необхідні заходиохорони, джерела інформації), а також карту поширення цьогоугруповання в Україні.

Категорії рослинних угруповань, що охороняються

6. Визначається шість категорій рідкісних, зникаючих і типо-вих природних рослинних угруповань, що потребують охоро-ни:

I. Корінні рослинні угруповання, в складі яких перебуваютьзанесені до Червоної книги України види рослин, що впливаютьна життєдіяльність угруповань.

II. Корінні рослинні угруповання, склад яких визначаєтьсятиповими видами рослин, що зростають на межі свого ареалучи висотного поширення та мають тенденцію до зниженняжиттєвого потенціалу.

218

III. Корінні рослинні угруповання з нетиповим поєднаннямвидів рослин чи їх популяцій, цінних у науковому чи госпо-дарському відношенні.

IV. Рослинні угруповання, що не пов'язані з природною зо-нальністю (болота, луки, водні об'єкти тощо), які потребуютьохорони з ботаніко-географічних міркувань.

V. Рослинні угруповання, котрі взаємопов'язані зі зникаючи-ми видами тваринного світу.

VI. Рослинні угруповання, що утворені поширеними в мину-лому видами рослин, але які стали рідкісними під впливомантропогенних чи стихійних факторів.

Шляхи охорони рослинних угруповань, занесених до Зеленоїкниги України

7. Природні рослинні угруповання, що увійшли до Зеленоїкниги України, підлягають особливій охороні на всій територіїУкраїни.

8. Охорона природних рослинних угруповань, занесених доЗеленої книги України, здійснюється шляхом:

а) встановлення особливого правового статусу природнихрослинних угруповань, що потребують охорони, на підставізаконодавчих та інших нормативних актів;

б) створення на територіях, де наявні угруповання, занесенідо Зеленої книги України, природно-заповідних об'єктів абооголошення їх природно-заповідними територіями;

в) врахування спеціальних вимог щодо охорони цих угрупо-вань при вилученні і наданні земельних ділянок, розробці проек-тної документації та проведення екологічної експертизи тощо;

г) встановлення кримінальної та адміністративної відпові-дальності за пошкодження угруповань, занесених до Зеленоїкниги України, та місць їх зростання;

д) ратифікації міжнародних конвенцій, угод тощо стосовноохорони навколишнього середовища;

є) проведення виховної роботи серед населення;є) проведення моніторингу за станом змін в рослинних угру-

пованнях, що занесені до Зеленої книги України, та необхіднихдосліджень з метою розробки наукових основ їх охорони, віднов-лення та невиснажливого використання.

219

Організація збереження, охорони та контролю за одержаннямприродоохоронних вимог

9. Охорона природних рослинних угруповань, занесених доЗеленої книги України, передбачає збереження умов їх місцез-ростання та охорону від знищення та пошкодження.

10. В межах природних рослинних угруповань, занесених доЗеленої книги України, забороняється будь-яка діяльність, щонегативно впливає на їх стан і загрожує їх збереженню.

Використання природних рослинних угруповань здійснюєть-ся без порушення умов їх місцезростання.

11. Охорона природних рослинних угруповань, занесених доЗеленої книги України, забезпечується органами виконавчоївлади, виконавчими комітетами органів місцевого самовряду-вання, спеціально уповноваженими органами, власниками зе-мель та землекористувачами.

12. Особи, винні у порушенні вимог охорони природнихрослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України,притягаються до адміністративної, цивільної та кримінальноївідповідальності відповідно до законодавства України.

13. Організація збереження рідкісних, зникаючих і типових,що потребують охорони, природних рослинних угруповань,занесених до Зеленої книги України, збереження екологічнихумов їх існування покладається на Міністерство охорони на-вколишнього природного середовища та ядерної безпеки Украї-ни.

14. Державний контроль за додержанням вимог щодо охоро-ни природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої кни-ги України, здійснює Міністерство охорони навколишньогоприродного середовища та ядерної безпеки України.

Порядок ведення, оновлення та видання Зеленої книги України

15. Ведення Зеленої книги України покладається на Міністер-ство охорони навколишнього природного середовища та ядер-ної безпеки України.

16. Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги Українипевних рослинних угруповань подаються відповідними науко-

220

во-дослідними установами, вузами, державними і громадськи-ми організаціями, окремими фахівцями, науковцями.

Пропозиції мають включати наукове обгрунтування необх-ідності занесення природних рослинних угруповань до Зеленоїкниги України та рекомендації стосовно шляхів охорони.

17. Рішення про занесення природних рослинних угрупованьдо Зеленої книги України приймається Міністерством охоронинавколишнього природного середовища та ядерної безпекиУкраїни.

18. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої кни-ги України, які в результаті вжитих природоохоронних заходівта на підставі наукових досліджень визнані такими, що незнаходяться під загрозою зникнення, підлягають вилученню ізЗеленої книги України. Пропозиції про вилучення розглядають-ся у тому ж порядку, що і в разі занесення природних рослиннихугруповань до Зеленої книги України.

19. Для наукового забезпечення ведення Зеленої книги Украї-ни, проведення експертизи та узагальнення пропозицій прозанесення до Зеленої книги України та вилучення з неї природ-них рослинних угруповань, що охороняються, організації нау-кових досліджень, розробки заходів щодо охорони цих угрупо-вань, контролю за їх виконанням, координації діяльності дер-жавних органів та громадських організацій створюється На-ціональна комісія з питань Зеленої книги України.

20. До складу Національної комісії з питань Зеленої книгиУкраїни включаються провідні науковці НАН України, іншихнаукових установ та спеціалісти Міністерства охорони навко-лишнього природного середовища та ядерної безпеки України,інших міністерств, центральних органів виконавчої влади ігромадських організацій. Персональний склад Комісії та Поло-ження про неї затверджується Міністром охорони навколишнь-ого природного середовища та ядерної безпеки України.

21. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Національ-ної комісії з питань Зеленої книги України покладається наМіністерство охорони навколишнього природного середовищата ядерної безпеки України.

221

22. Ведення Зеленої книги України фінансується за рахунокДержавного бюджету України.

23. Заходи щодо охорони природних рослинних угруповань,занесених до Зеленої книги України, фінансуються за рахунокДержавного бюджету України, бюджету Автономної Республ-іки Крим, місцевих бюджетів та інших коштів, в тому числідержавного та місцевих позабюджетних фондів охорони навко-лишнього природного середовища.

24. Інформація про зміст Зеленої книги України, стан занесе-них до неї природних рослинних угруповань підлягає широкомуобнародуванню, в тому числі через засоби масової інформації,і доводиться до відома підприємств, наукових, освітніх, вихов-них та інших установ і організацій.

25. Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне виданнята розповсюдження Зеленої книги України не рідше одного разуна 10 років.

26. Міністерство охорони навколишнього природного сере-довища та ядерної безпеки України забезпечує оперативне до-ведення до відома заінтересованих органів виконавчої влади,громадських організацій та громадян відомостей про зміни вприродних рослинних угрупованнях, занесених до Зеленої кни-ги України.

27. Наукові та інші установи, підприємства, організації тагромадяни, керуючись наявною інформацією, повідомляютьМіністерство охорони навколишнього природного середовищата ядерної безпеки України про екологічний стан природнихрослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, танегайно інформують про факти їх знищення, пошкодження чизагибелі.

222

Додаток № 9

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩАТАЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N163 м.Київ від 10.11.98

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 грудня 1998р.за№ 852/3292

Про затвердження положення про організаціюнаукових досліджень у заповідниках і національних

природних парках України

Для координації наукової діяльності відповідно до ст.42Закону України «Про природно-заповідний фонд України» таметодичного забезпечення згідно з п.4 постанови ВерховноїРади України від 22.09.94 N 177/94-ВР «Про Програму перспек-тивного розвитку заповідної справи в Україні»

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про організацію наукових дослід-

жень у заповідниках і національних природних парках України,що додається.

2. Начальнику Головного управління національних природ-них парків і заповідної справи Стеценку М.П. забезпечитиподання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції Ук-раїни наказу «Про затвердження Положення про організаціюнаукових досліджень у заповідниках і національних природнихпарках України».

3. Начальнику Господарського управління С.Г.Микитюку в10-денний термін після державної реєстрації наказу «Про зат-вердження Положення про організацію наукових досліджень узаповідниках і національних природних парках України» забез-печити тиражування його та надсилання заповідникам і націо-нальним природним паркам України, Державному комітетуохорони навколишнього природного середовища та природних

223

ресурсів Автономної Республіки Крим, Держуправлінням еко-безпеки в областях, містах Києві та Севастополі.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр В.Я. Шевчук

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У

ЗАПОВІДНИКАХ І НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКАХ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України«Про природно-заповідний фонд України» , Програми перспек-тивного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженоїпостановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 року N177/94-ВР, та постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.97N 1259 «Про вдосконалення державного управління заповід-ною справою в Україні», які визначають пріоритети і основнінапрями науково-дослідних робіт, спрямованих на забезпечен-ня розвитку заповідної справи в Україні.

1.2. Метою даного Положення є координація та методичнезабезпечення єдиного підходу до організації наукових дослід-жень заповідниками й національними природними парками (далі- природно-заповідними установами - ПЗУ), визначення формта обсягів наукової продукції і структури наукових фондів.

1.2.1. За затвердженими Мінекобезпеки України та НАНУкраїни методичними посібниками «Літопис природи» прова-дяться спостереження у біосферних, природних заповідниках танаціональних природних парках.

1.2.2. Мінекобезпеки України розробляє і організовує мето-дичне забезпечення ведення «Літопису природи» в ПЗУ.

1.2.3. НАН України та Мінекобезпеки України розробляютьєдині для всіх ПЗУ форми документів щодо організації науко-вих досліджень (додаються).

2. Документація з науково-дослідної діяльності

2.1. Робочими науковими матеріалами наукових співробіт-ників ПЗУ є польові щоденники, книга камеральної обробкиданих, картки обліку на постійних пробних площах, фено-

224

логічні картки, картосхеми та карти поширення видів флори тафауни й інше.

2.2. Основними документами в організації планування нау-кових досліджень ПЗУ є програми, тематичні та індивідуальніплани наукових та науково-технічних співробітників, а такожплани науково-технічних заходів.

2.3. Програма довгострокових наукових досліджень маєвключати такі розділи: загальні положення (обгрунтування,мета, передбачувані результати), пріоритетні напрями науко-вих досліджень, наукові проблеми з пріоритетних напрямів,відомості про відповідальних осіб, головних виконавців чикоординаторів, терміни виконання. В програмах, крім інформа-ційно-статистичних показників, вказуються джерела та орієн-товні обсяги фінансування.

2.3.1. Програми розглядаються директорами ПЗУ, їх вчени-ми, науковими або науково-технічними радами (далі - Ради) та,після погодження з науковими кураторами, передаються назатвердження органам, в підпорядкуванні яких перебуваютьПЗУ, Мінекобезпеки України та НАН України.

2.4. У процесі оформлення тем готуються такі документи:обгрунтування, тематична картка за формою, наведеною вдодатку 1, щорічні робочі плани, наведені в додатку 2, детальніщорічні індивідуальні плани наукових співробітників, які роз-робляються заступником директора з наукової роботи.

2.4.1. В обгрунтуваннях тем за довільною формою характе-ризується стан вивченості питання, зазначаються мета й зав-дання, новизна, теоретичне й практичне значення, визначають-ся методики досліджень, зміст і обсяг робіт, очікувані результа-ти, галузі, обсяги та ефективність використання наукової про-дукції, ресурси для виконання наукових досліджень. Обгрунту-вання є супровідним документом до затвердження теми. Йогопідписують директор ПЗУ та керівник теми.

2.4.2. Тематична картка має включати: на лицевій стороні -назву ПЗУ, назву теми, шифри проблеми (програми) й теми,номер держреєстрації, вид замовлення, планові терміни, підста-ви, кошторисну вартість, фінансувальні організації та їхнішифри, джерело фінансування, затверджувальні й узгоджу-

225

вальні сторони, установи-виконавці та співвиконавці, відо-мості про наукового керівника, загальні обсяги фінансуванняна час виконання теми; на зворотній стороні - основні, якправило - річні, етапи та стислий зміст кожного з них, терміни,планові обсяги фінансування за роками, підписи. У змісті остан-нього етапу вказується наукова продукція, яка буде підготов-лена в результаті виконання теми. Тематична картка за погод-женням наукового куратора затверджується відповідною нау-ково-дослідною установою НАН України, яка співпрацює зПЗУ, Головним управлінням національних природних парків ізаповідної справи Мінекобезпеки України (далі - Головне уп-равління), а також органом, в підпорядкуванні якого перебуваєПЗУ. Якщо науковий куратор як узгоджувальна сторона єпредставником науково-дослідної установи НАН України, тододаткового затвердження сторони НАН України не потрібно.Тематична картка на тему «Літопис природи» не оформляєть-ся, оскільки ці дослідження є безперервними й не мають етапів.

2.4.3. Робочий план складається на один рік, готується накожний етап наукових досліджень за темою. Він включає тер-міни виконання розділів та етапів, обсяги фінансування, найме-нування розділів, їхній зміст, відомості про виконавців, очіку-вані результати тощо. Зміст кожного етапу має доповнюватисяпереліком науково-технічних заходів (біотехнічних, созотехні-чних). Робочий план на тему «Літопис природи» не оформляєть-ся, а лише відповідно до робочого плану оформляється планнауково-технічних заходів. Робочий план розглядається Ра-дою, погоджується Головним управлінням, науковим курато-ром, затверджується органом, якому підпорядкована ПЗУ.

2.4.4. Індивідуальні плани наукових співробітників затвер-джуються директором ПЗУ за поданням його заступника знаукової роботи, а індивідуальні плани науково-технічногоперсоналу затверджуються заступником директора ПЗУ з нау-кової роботи.

2.5. Основним звітним документом наукового відділу є що-річний том «Літопису природи». Крім того, в організації звітностіПЗУ є заключні звіти за темами, щорічна інформація про підсумкинауково-дослідної діяльності ПЗУ, а також щорічні індивіду-

226

альні та щоквартальні звіти наукових співробітників і науково-технічного персоналу про виконання робочого плану, які нада-ються заступнику директора з наукової роботи.

2.5.1. Заключні звіти за закінченими темами приймаютьсяРадою ПЗУ, а про основні результати наукових дослідженьПЗУ повідомляє сторони, які затвердили та погодили плановудокументацію. Супровідними документами до заключних звітівє опубліковані монографії, методичні посібники або на основінаукових розробок затверджені нормативно-правові докумен-ти, які розсилаються офіційно в установленому порядку.

2.5.2. Щорічна інформація про підсумки науково-дослідноїдіяльності ПЗУ затверджується її директором і передаєтьсяГоловному управлінню та органу, в підпорядкуванні якогоперебуває ПЗУ.

2.5.3. Щорічні індивідуальні звіти наукових співробітниківзатверджуються директором ПЗУ за погодженням його заступ-ника з наукової роботи, а щорічні індивідуальні звіти науково-технічного персоналу затверджуються заступником директо-ра ПЗУ з наукової роботи.

2.6. Вся документація, яка пов'язана із проведенням науко-вих досліджень, виготовляється в потрібній кількості при-мірників на державній мові згідно з чинним законодавствомУкраїни.

3. Вимоги до організації наукових досліджень

3.1. «Літопис природи» як комплексна наукова тема можевестися лише укомплектованим потрібними спеціалістами на-уковим відділом або, в разі їх відсутності, сторонньою науко-вою організацією чи вищим навчальним закладом на замовлен-ня ПЗУ.

3.2. У ПЗУ перевага надається прикладним природоохорон-ним та фундаментальним дослідженням.

3.3. Всі дослідження ПЗУ мають завершуватися природо-охоронними рекомендаціями, які направляються до Головногоуправління та органам, в підпорядкуванні яких вони перебува-ють. Природоохоронні рекомендації можуть бути вміщені в«Літописі природи».

227

3.4. Основними складовими наукових досліджень залежновід поставленої мети є: літературний огляд проблеми; визначен-ня об'єкта, методики досліджень і, при потребі, модельнихдослідних ділянок, пунктів спостережень; періодичне зняттяпоказників, зведення та обробка отриманої інформації; попе-редня прогнозна оцінка; пропозиції щодо прийняття управлінсь-ких рішень, визначення галузей використання результатів нау-кових досліджень.

3.5. Наукові дослідження ПЗУ можуть бути як самостійни-ми, так і спільними з різними організаціями з даних напрямівдосліджень.

3.6. Результати наукових досліджень ПЗУ мають бути все-бічно обговорені на засіданнях лабораторій, наукових відділів,Рад ПЗУ та доповідатись на нарадах, семінарах, конференціях,симпозіумах, наукових з'їздах.

3.7. У процесі виконання теми кожний науковий співробітниквідповідно до займаної посади повинен подати до видання ре-зультати своїх досліджень у вигляді монографій, статей, тездоповідей та іншої наукової продукції.

4. Наукові фонди4.1. Наукові фонди ПЗУ розподіляються на архівні, музейні,

бібліотечні та інші.4.2. До архівних наукових фондів належать науково-дослід-

на й технічна документація (НТД), створена в процесі НДР;наукова продукція на паперових і магнітних носіях; фото-,відео- і кіноматеріали.

4.2.1. НТД ПЗУ, що здана на зберігання в науковий фонд,ділиться на НТД з постійним і тимчасовими термінами зберіган-ня. Терміни зберігання визначаються в установленому порядкуноменклатурами справ наукового відділу й науково-технічноїдокументації ПЗУ.

4.3. Музейні фонди поділяються на наукові та експозиційні,які, в свою чергу, - на основні та додаткові.

4.3.1. Основні наукові фонди включають наукові колекції -систематизовані зібрання колекційних зразків природнихоб'єктів (чучел, тушок, шкурок, скелетів і їх частин, пташиних

228

яєць і гнізд, мушель молюсків, безхребетних тварин, сухих абоу фіксувальній рідині, вологих або сухих препаратів тварин ірослин, зразків грунтів, мінералів і гірських порід, палеонтоло-гічних об'єктів тощо). Основні експозиційні фонди включаютьдіючі музейні експозиції, пересувні фотовиставки, відеофільмипро ПЗУ.

4.3.2. Додаткові наукові й експозиційні фонди включаютьдублікати колекційних матеріалів основних музейних фондів,необроблені колекційні матеріали, а також колекційні матеріа-ли, які є науково малоцінними.

4.4. ПЗУ повинні забезпечувати надійне збереження музей-них фондів і вільний доступ до них зацікавлених спеціалістів.Контроль за умовами зберігання колекцій здійснюється адмін-істраціями ПЗУ, а також органом, в підпорядкуванні яких вонизнаходяться, і Головним управлінням.

4.5. Колекційні матеріали із фондів ПЗУ можуть бути пере-дані стороннім музейним установам, які гарантують збережен-ня цих матеріалів і право користування для всіх зацікавленихспеціалістів, за умови укладення відповідного двосторонньогодоговору.

4.5.1. Рішення про передання колекційних матеріалів третійособі може приймати директор ПЗУ (за згодою Ради), органом,якому підпорядкована ПЗУ, та Головне управління.

4.5.2. Колекційні матеріали із додаткових наукових і експо-зиційних фондів першочергово можуть бути передані безкош-товно на підставі угод лише школам, дитячим установам урамках еколого-освітньої діяльності ПЗУ.

4.6. До матеріалів, які зберігаються у бібліотечних науковихфондах та фондах ПЗУ, належать монографії, збірники науко-вих праць ПЗУ, публікації співробітників ПЗУ у вітчизняних тазакордонних періодичних та інших наукових виданнях у виг-ляді відбитків, ксерокопій тощо, а також наукова бібліотека.

4.7. Виконавці тем і заходів зобов'язані в місячний термін позакінченні теми або етапу робіт надавати в науковий фонд ПЗУматеріали, передбачені перспективними й річними планами йвідображені в оперативному або прикінцевому звіті.

229

4.8. У разі невиконання або затримки надання зазначенихматеріалів директор ПЗУ може приймати відповідні рішення.

4.9. Наукові матеріали, одержані в процесі виконання дого-вірних НДР, надаються до наукових фондів ПЗУ в терміни,визначені договором.

4.10. Безпосередню роботу для забезпечення належного збе-рігання й використання наукових фондів організовує заступ-ник директора з наукової роботи.

5. Порядок управління

5.1. Організація і безпосереднє керівництво науковими дос-лідженнями і екологічним моніторингом, що проводяться в ПЗУ,здійснюється, насамперед, заступником директора з науковоїроботи. В окремих випадках організація і безпосереднє керів-ництво науковими дослідженнями і екологічним моніторингому ПЗУ може здійснюватися начальником наукового відділу,старшим, провідним чи головним науковим співробітником,який призначений керівником теми.

5.2. Призначення і звільнення заступника директора ПЗУ знаукової роботи узгоджується з Головним управлінням. Длябіосферних заповідників заступник директора з наукової робо-ти призначається за умови наявності в нього наукового ступе-ня.

5.3. Індивідуальні посадові інструкції працівників науково-го відділу ПЗУ розробляються заступником директора ПЗУ знаукової роботи на основі єдиних для ПЗУ типових посадовихінструкцій, затверджених НАН України та Головним управлі-нням. Індивідуальні посадові інструкції затверджуються ди-ректором ПЗУ, підписуються працівниками (вказується датаознайомлення). Один примірник такої інструкції зберігається вособовій справі працівника.

5.4. Директор ПЗУ і його заступник з наукової роботи зобо-в'язані інформувати і надавати підтримку науковим співробіт-никам ПЗУ з питань, що пов'язані з підготовкою заявок награнти і отриманням пошукових грантів - як індивідуальних,так і колективних. Механізм реалізації грантів регулюєтьсячинним законодавством.

230

5.5. Матеріально-технічне забезпечення виконання «Літопи-су природи» та інших тем передбачається у виробничо-фінан-совому плані ПЗУ.

5.6. Директор ПЗУ може надавати право розпоряджатисякоштами та відати фінансово-плановими документами, перед-баченими на науку, освіту та моніторинг, своєму заступнику знаукової роботи.

5.6.1. Заступник директора з наукової роботи ПЗУ формуєчастину кошторису виробничо-фінансового плану в частинівиконання НДР, в якому передбачає річні витрати на безпосе-реднє проведення досліджень, виділення постійних пробних площ,придбання матеріально-технічного оснащення, відряджень, се-мінарів, конференцій, видання наукових матеріалів, викорис-тання транспортних засобів для експедицій.

5.6.2. Заступник директора з наукової роботи укладає іподає на затвердження директору перспективний план та кош-торис матеріально-технічного забезпечення наукового відділу.

5.7. Директор ПЗУ на час польових досліджень для проведен-ня експедицій забезпечує науковий відділ транспортними засо-бами.

5.7.1. Під час експедицій директор ПЗУ може поставитиперед науковими співробітниками додаткові завдання, пов'я-зані зі збереженням природно-заповідної території.

5.7.2. Кожний науковий співробітник після завершення екс-педиції зобов'язаний в триденний строк надати дирекції деталь-ний звіт про обсяг виконаної роботи та витрати.Директор

(назва ПЗУ) (підпис) (прізвище та ініціали)Заступник директора

(підпис) (прізвище та ініціали)Керівник теми

(підпис) (прізвище та ініціали)Вчений секретар Ради

(підпис) (прізвище та ініціали)

231

Додаток №10

МІНІСТЕРСТВООХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩАТАЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N129 м. Київ від 14.06.99

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 червня 1999 р. за N 421/3714

Про затвердження порядку справляння компенсації задобування (збирання) видів тварин і рослин,

занесених до Червоної книги України

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16березня 1999 року N 398 та з метою удосконалення питаньзбереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книгиУкраїни.

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Порядок справляння компенсації за добування

(збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книгиУкраїни, що додається.

2. Управлінню охорони природи (Давидок В.П.) забезпечитиподання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції Ук-раїни наказу «Про затвердження Порядку справляння компен-сації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесенихдо Червоної книги України» та в 10-денний термін після йогореєстрації довести до відома та керівництва в роботі Рескомп-рироди Автономної Республіки Крим, держуправлінням еколо-гічної безпеки в областях, містах Києві і Севастополі, заінтере-сованим центральним органам виконавчої влади.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ-ника Міністра Яцика А.В.

Міністр В. Шевчук

232

ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ(ЗБИРАННЯ) ВИДІВ ТВАРИН 1 РОСЛИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО

ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

1. Загальні положення1.1. Порядок справляння компенсації за добування (збиран-

ня) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України(далі - Порядок), розроблений на підставі Положення про Чер-вону книгу України, затвердженого Постановою ВерховноїРади України від 29 жовтня 1992 року N 2750-ХН , на виконанняпостанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 1999 рокуN 398 «Про внесення змін до постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 1 червня 1993 p. N 399».

1.2. Порядок обов'язковий для підприємств, установ, орган-ізацій, які здійснюють добування (збирання) видів тварин ірослин, занесених до Червоної книги України, на підставі доз-волів на таке добування (збирання).

2. Порядок обчислення і сплати компенсації за добування(збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книгиУкраїни

2.1. Платниками компенсації за добування (збирання) видівтварин і рослин, занесених до Червоної книги України, є підприє-мства, установи, організації, які здійснюватимуть таке добу-вання (збирання).

2.2. Компенсація за добування (збирання) видів тварин ірослин, занесених до Червоної книги України, обчислюється ісплачується платником до видачі дозволу на добування (зби-рання). Підставою для сплати є одержання письмового повідом-лення Мінекобезпеки України про можливість видачі платникудозволу на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесе-них до Червоної книги України, при умові сплати ним компен-сації.

2.3. Розмір компенсації за добування (збирання) тварин ірослин з числа видів, занесених до Червоної книги України, наякі передбачається видача дозволів Мінекобезпеки України, їхгнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин ірослин обчислюється платником самостійно. Розмір компен-

233

сації обчислюється, виходячи з обсягів їх добування (збирання)та такс для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподія-ну незаконним добуванням (збиранням) або знищенням тварині рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України, урозмірі 50 відсотків від такси за даний вид. У разі, коли підприє-мства, установи й організації здійснюють охорону та відтво-рення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги Украї-ни, компенсація за їх добування (збирання) встановлюється дляних у розмірі 10 відсотків від такси за даний вид.

2.4. Після отримання повідомлення Мінекобезпеки Україниплатник сплачує компенсацію за добування (збирання) видівтварин і рослин, занесених до Червоної книги України, у місцевіфонди охорони навколишнього природного середовища замісцем добування (збирання) таких тварин і рослин через уста-нови Ощадбанку України.

2.5. Мінекобезпеки України видає дозволи на добування(збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книгиУкраїни, на підставі копії платіжного документа з відміткоюустанови Ощадбанку України про сплату компенсації.

2.6. У разі, коли визначені у виданих дозволах обсяги добу-вання (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоноїкниги України, повністю або частково не були використаніплатником, сплачена за них компенсація не повертається.

2.7. У разі одночасного здійснення добування (збирання)декількох видів тварин або рослин, занесених до Червоноїкниги України, компенсація обчислюється за кожний вид окре-мо.

3. Контроль за обчисленням та сплатою компенсації задобування (збирання) видів тварин і рослин, занесених

до Червоної книги України

3.1. Контроль за обчисленням та сплатою компенсації задобування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Чер-воної книги України, здійснюється органами МінекобезпекиУкраїни.

3.2. Мінекобезпеки України здійснює облік сплати компен-сації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених

234

до Червоної книги України, і подає цю інформацію органамдержавної виконавчої влади на їх вимогу, а Мінфіну України -звіт у терміни, встановлені для подання квартальних та річнихзвітів. Форма, за якою обліковується зазначена інформація іподається звіт, наведена в додатку.

4. Відповідальність платників компенсації за добування(збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної

книги України

4.1. Відповідальність за правильність обчислення та дотри-мання встановлених вимог щодо сплати компенсації за добу-вання (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоноїкниги України, покладається на платників.

4.2. Платники зобов'язані дотримуватись установлених удозволі Мінекобезпеки України вимог щодо обсягів та термінівдобування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Чер-воної книги України, та вести щоденний облік їх добування(збирання).

235

ЛІТЕРАТУРА

1. Гардащук Т. В., Мовчан Я. І. та ін. Конвенція про біологічнерізноманіття: громадська обізнаність та участь. К., Стилос, 1997 — 154 с

2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишньогоприродного середовища — в 6-й т., Ч., Зелена Буковина, 1996-2000.

3. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. — в 2-х т.,К., Юрінком Інтер, 1997.

4. КоренчукА. М., Солодкий В. Д. За зразкове природокористування.К., Урожай, 1984, —48 с.

5. КоренчукА. М., Солодкий В. Д. Збірник методичних рекомендаційпродержавнийконтроль за дотриманням вимог природоохоронного зако-нодавства, Ч., Зелена Буковина, 1996 — 248 с

6. Коренчук А. М., Солодкий В. Д. Заповідні об'єкти Буковини.Ч., ЦСУ, 1986 —52 с.

7. Масікевич Ю. Г., Солодкий В. Д. Методичні вказівки до практичнихзанять з курсу «Управління природоохоронною діяльністю». X., ХДПУ,_ 2000, — 68 с

8. Коротенко Н. Е. и др. Геологические памятники Украины.К., Наукова думка, 1985 — 156 с.

9. Проценко Д. Й. Природоохоронні території Української РСР.К. Урожай, 1983— 176 с.

10. Сівак В. К., Солодкий В. Д. Основи екологічної безпеки територійта акваторій. Ч., Зелена Буковина, 2000 — 156 с

11. Солодкий В. Д. Як здоров'я Черемош. Рідна природа, — 1988 — с14-17.

12. Солодкий В. Д. Карпати: Всесоюзна здравниця чи промисловийрегіон? Рідна природа. — 1990—с 11-15.

13. Червона книга України. Тваринний світ. К., Українська енцикло-педія. 1994 —464 с.

14. Червона книга України. Рослинний світ. К., Українська енцикло-педія. 1996 —608 с.

15. Заповідники і національні природні парки України. К., Вищашкола. 1999 —232 с.

16. Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значен-ня. Довідник. К., 1999 — 240 с

17. Солодкий В. Д., Шапорєв В. П. Про екологічну безпеку Буковинсь-ких Карпат // Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми,перспективи (до 115 річниці Харківського державного політехнічногоуніверситету): Праці міжнародної науково-методичної конференції.28-30 березня 2000 р. — Харків: ХДПУ, 2000. — 335 с

236

18. ОлещенкоВ. Правові засади збереження біологічного та ландшафтногорізноманіття в Україні // Збереження і моніторинг біологічного та ландшаф-тного різноманіття в Україні. — К.: Національний екологічний центр України,2000. —С. 39-42.

19. Моненко В. Про розвиток Природно-заповідного фонду в Україні // тамже...—С. 49-54.

20. Річний звіт Державного фонду охорони навколишнього середовища за1999 рік.

21. Закон України «Про загальнодержавну програму формування націо-нальної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», м. Київ, 21 вересня2000року, №1989-111.

22. Стратегія популяцій рослин у природних і антропогеннозміненихекосистемах Карпат (за ред. М. Голубця, Й. Царина. — Львів: Євросвіт, 2001.— 160 с.

23. Національний природний парк «Вижницький» //Авт.-упор. В. Коржик.— Чернівці: Зелена Буковина, 2001. — 20 с

24. Гамор Ф Д., Покиньчереда В.Ф. Карпатський біосферний заповідник. —Рахів: Видавн. Карпатського біосферного заповідника, 1998. —14 с

25. М. Шкільчак, Т. Олексів, Ю. Клімук, Л. Кравчук. Природний заповідник«ГОРЛАНИ». — Надвірна, 2001. —8 с

237