29.06. 2017 10kumlk.kpi.ua/sites/default/files/Методичні вказівки... · РОЗРОБНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК: доцент, к. філол. н

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Факультет лінгвістики

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан ФЛ

___________ Н.С. Саєнко

«______» _______________ 2017 р.

Методичні вказівки до дисципліни

Культурологія 6/ІІІ

підготовки бакалавра

напряму 035 - Філологія

форми навчання денна

Ухвалено методичною комісією

факультету лінгвістики

Протокол від 29.06. 2017 р. № 10

Голова методичної комісії

С.В. Ібрагімова

«______» _______________ 2017 р.

Київ - 2017

РОЗРОБНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК:

доцент, к. філол. н О.П. Онуфрієнко _________________

Методичні вказівки затверджено на засіданні кафедри

української мови, літератури та культури

Протокол від «14» червня 2017 р. №11

Завідувач кафедри

_____________ О.П. Онуфрієнко

«______» _______________ 2017 р.

«Культурологія»

для студентів ОС «Бакалавр» кафедри УМЛК КПІ ім. Ігоря Сікорського

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вибіркова навчальна дисципліна належить до циклу гуманітарної та соціально-

економічної підготовки, які формують компетенції з культурології.

Курс передбачає ознайомлення із сутністю культури і соціально-культурних процесів

загалом, які насамперед звернені до світоглядних потреб сучасної людини.

Міждисциплінарні зв'язки: навчальна дисципліна «Культурологія» ґрунтується та

взаємопов’язана зі знаннями та уміннями, якими студенти оволодівають у процесі засвоєння

таких навчальних дисциплін як «Історія української культури», «Історія України», «Філософія».

Мета кредитного модуля – сформувати у студентів такі здатності:

- поєднувати теоретичні та практичні аспекти культури в процесі їхньої діяльності з

урахуванням можливих наслідків для суспільства;

- проводити коректне спостереження за діяльністю людини для того, щоб екстраполювати

зовнішні соціокультурні явища, результати спостереження на знаковий рівень

інформаційної фіксації;

- використовуючи ознаки синхронічних та діахронічних зв’язків у природному та

соціально-культурному просторах, класифікувати результати спостережень за

діяльністю.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин /2 кредити ECTS.

Навчальна дисципліна містить 1 кредитний модуль Культурологія.

Рекомендований розподіл навчального часу

Форм

а

нав

чан

ня

Кред

итн

і

мод

улі

Всього

Розподіл за видами занять

(всього год./год. у тижні)

СРС С

емес

трова

атес

тац

ія

кред

иті

в

год

ин

Лекції Семінари

Денна 1 2 60 18 18 24 Залік

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація.

Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури.

Розділ (змістовий модуль) 3. Проблема культурної ідентифікації – специфіка української

культури в контексті європейської традиції.

Плани лекційних занять з дисципліни


№

з/п

Назва теми лекції та перелік основних питань

(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)

1. Лекція 1. Предмет та методологічні засади культурології як науки, що вивчає

специфіку розвитку матеріальної та духовної культури. Дисципліни, які формують

систему культурологічних знань. Полісемантична природа поняття “культура”.

Поліфункціональний характер феномену “культура”. Особливості культурологічних

шкіл у методологічному порівнянні: антропологічна, філософська, соціологічна,

інформаційно-семіотична. Сутність культури в контексті діяльнісного підходу.

Творчий та репродуктивний способи діяльності. Види діяльності: предметно-

практичний, духовно-практичний та духовно-теоретичний.

Література

Базова

1. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч.посіб./за ред.

М.М.Заковича. К., 2004. Част.1, розд.1.

2. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч.посіб. – К., 2004. Розд.1, тема 1.

3. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія /історія і теорія світової культури

ХХ століття/: Навчальний посібник. – Харків, 2003. Част.ІІ, розд.ІІ, с.143-145.

Допоміжна

1. Гречанко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та

української культури: Підруч. Для вищ.закл.освіти. – К., 2000.

2. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001, с.18-23,

44.

3. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. –

К., 1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22.

Завдання на СРС.

1. Дати загальну характеристику класичним і сучасним концепціям культури,

культурологічним концепціям українських вчених.

2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення

мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.

3. Культура – основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

4. Соціально-креативна сутність і місце культури в людському суспільстві.

5. Культурологічні виміри професійної діяльності.

2. Лекція 2. Культура як “друга натура”. Антропосоціогенез в аспекті проблеми

“культура та природаˮ. Природа культури як суспільного явища. Співвідношення

понять “культура” та “цивілізація” в історії розвитку проблеми взаємодії або протидії

явищам культури “цивілізаційного” рівня суспільства. Критерії культурно-історичної

періодизації. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний

підхід, циклічний підхід. Теорії локально-еквівалентних культур-цивілізацій.

Література:

Базова

1. Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій.

– К., 1992, Розд.1.


3. Історія української та зарубіжної культури: Навч.посіб. / За ред.

С.М.Клапчука. – К., 2002. Розд.1, параграфи 1,2.

Допоміжна

1. Лобас В.Х. , Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій.

_К., 1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22, с.255-266.

2. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996, с.4-10, 15, 165.

3. Ясперс К. Смысл и познание истории. – М., 1991.


К., 1997. Розд.1, лекцій 3.

5. Українська та зарубіжна культура: Навч.посіб. / За ред. М.М.Заковича. – К.,

2001. Част.2, параграф 1.


1. Зародження та розвиток культури в епоху палеоліту.

2. Неолітична революція й культура раннього землеробства.

3. Міфологічна свідомість: єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака.

4. Обряд чи перша форма культури. Ритуал та його функції у ранніх

суспільствах. Людина в первісній культурі.

5. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація» в історії розвитку

проблеми взаємодії або протидії явищам культури «цивілізаційного» рівня

суспільства. Культурно-історичні типи цивілізації. Критерії культурно-

історичної періодизації.

6. Ідея «прогресу» в культурологічній думці. Спадкоємність і розвиток

культури. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний

підхід, циклічний підхід.

7. Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізацій. Теорії

локально-еквівалентних культур-цивілізацій. Проблема соціально-

культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний підхід.

3. Лекція 3. Культура стародавнього Сходу. Культура стародавнього Єгипту та

Месапотамії як взірці цивілізацій стародавнього сходу. Теократичний характер влади

в умовах східної деспотії. Особливості міфології – зооморфізм, зооантропоморфізм,

міфи про Осіріса та Ізиду як втілення ідеї “вмираючої та воскресаючої природи”.

Загальна характеристика месопотамських цивілізацій. Ознаки спорідненості культур

(іригаційне землеробство як основа цивілізації, урбаністичний характер культури,

спадкоємність культурних надбнь). Періоди розквіту цивілізацій Стародавнього

Єгипту та Месопотамії.


Базова

1. Історія світової культури: Навч.посіб. / Кер.авт.кол. Л.Т.Левчук. – К,. 1999.

Розд.1.

2. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч.посіб. За ред.

М.М.Заковича. – К., 2004. Част.1. Розд.3.


Допоміжна





3. Диалектика деятельности и культура. – К., 1983.

4. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001. Тема 3,

с.74; Тема 6.

5. Файнберг Л.А. У истоков социогенеза: от стада обезьян к общине первобытных

людей. – М., 1980.


1. Шумеро-Вавилонська культура.

2. Культура Єгипетських царств.

3. Культура Стародавньої Індії та Китаю.

4. Фінікійсько-Палестинська культура.

5. Людина в давньосхідній культурі.

6. Видатні архітектурні, літературні пам’ятки, їх вплив на розвиток світової

культури. “Біблійні оповідання” в культурі Месопотамії.

7. Сакральне значення писемності в культурах Сходу (на матеріалі єгипетських

ієрогліфів). Значення клинопису як першої універсальної писемності Сходу.

8. Поява першої в історії людства мови міжнародного спілкування, її

соціокультурне значення в умовах комунікації різних етносів та міст-держав

Сходу.

4 Лекція 4. Індійська культура: від ведичної традиції до сучасної культури індуїзму.

Індоарії як носії культури “Рігедиˮ. Фундаментальні категорії індійської культури.

Феномен китайської цивілізації “Китаєцентризм” – замкнений символічний світ

Китаю.


Базова


Розд.1.




Допоміжна




3. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.



Питання на СРС.

1. Ідея циклічного існування та колообігу буття.

2. Звільнення (нірвана) як вища цінність індійської культури.

3. Роль санскриту у формуванні загально індійської культурної традиції.

1. Єдина ієрогліфічна система писемності – спосіб енергетичного та ментального

самовираження.

4. Мистецтво як релігійно-поетичне осмислення природи. Мусульманський

вимір культури Сходу.

5. Лекція 5. Європейська цивілізація: від античності до сучасності. Характерні

відмінності доби еллінізму. Римська культура як самобутній етап продовження

антично-грецької традиції. Людина в античній культурі. Християнське православ’я як

світоглядна і культуротворча основа Візантійської імперії. Біблія як пам’ятник

світової культури. Готика – культурна доба та вершина католицького художнього

канону. Середньовічна література, освіта та наука


Базова


Розд.1.




Допоміжна





3. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993., т.1; 2000, т.2.


1. Історико-культурний феномен античності: теоретичний аспект.

2. Етапи розвитку культури Стародавньої Греції.

3. Культура Стародавнього Риму.

4. Людина в античній культурі.

5. Культура Візантії.

6. Відродження – важливий етап у культурному розвитку Європи.

7. Феномен західної культури.

8. Українська культура як феномен Східнохристиянського світу.

9. Людина в середньовічній культурі

10. Міська література.

11. Народно-сміхова карнавальна культура.

12. Основні тенденції середньовічної освіти, літератури та науки

6. Лекція 6. Відродження як “перехідна епохаˮ в розвитку європейської культури.

Народження гуманізму. Реформація і становлення культури Нового часу. Духовний

ідел Нового часу, шляхи самореалізації окремої людини. Бароко як реакція на

духовну кризу. Внутрішня суперечність та динаміка класицизму. Культ розуму –

основа Просвітництва. Класицизм – мистецтво героїчної громадськості.

Промисловий переворот і перехід до технічного типу культури. Філософське

підґрунтя барокової художньої картини світу. Специфіка національного варіанту

бароко в українській культурі: архітектура образотворче мистецтво


Базова


Розд.1.

2. Історія української та зарубіжної культури: Навч.посіб. / За ред. С.М.Клапчука.

– К., 2002. Розд.1, параграфи 1,2.




Допоміжна






2001. Част.2, параграф 1, с.68-81.

5. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

Питання на СРС

1. Реформація і становлення культури Нового часу.

2. Людина в українській та світовій культурах Нового часу.

3. Творення культури технічного типу

4. Бароко як реакція на духовну кризу.

5. Культ розуму – основа просвітництва. Людина в ідеології просвітництва

7 Лекція 7. Запровадження християнства та формування нової ідеології життя і

світорозуміння в контексті проблеми культурного простору та зв’язків. Соціально-

історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства. Біблія і апокрифи.

Еволюція християнства Формування його віровчення, культу та церковної

організації. Християнський Символ віри. Історія церковних розколів у світовому

християнстві та складання його основних напрямів. Несторіанство. Перший розкол у

християнстві. Давні східні, монофізитські (нехалкідонські) церкви. Вірменська

апостольська церква в Україні.

Візантійський концепт походження української культури. Українська культура як

феномен Східнохристиянського світу.


Базова

1. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник / Кер.авт.кол.

Л.Т.Левчук. – К., 1997., Розд. V, Параграф 1.

2. Кермач Л.І., Багацький В.В. Культурологія /історія і теорія світової культури

ХХ століття/: Навч.посібник. – Харків, 2003., Розд.ІІ.

1. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.

Допоміжна

1. Історія світової культури: Навч.посібник / Кер.авт.кол. Л.Т.Левчук. – К., 1999.,

Розд.ІІ.


1. Міфологічні уявлення давніх слов’ян.

2. Дохристиянське писемництво: гіпотези та свідчення

3. Модель державотворення часів Київської Русі.

4. Особливості розуміння людини: державотворці та мислителі Київської Русі.

5. Літописання та література, мистецтво Київської Русі.

6. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр

7. Освіта і книгодрукарство ХІV – ХVІІ ст. в Україні

8 Лекція 8. Багатовимірність аспектів контекстуалізації української культури ХІХ –

ХХ століття. Творчість видатних вітчизняних науковців та митців (письменників,

композиторів, художників, архітекторів) української культури ХІХ – ХХ ст. в

контексті розвитку світової культури. Українська культура в контексті модернізму на

зламі ХІХ – ХХ ст. Український авангард і його місце у формуванні модерного

мистецтва


Базова



2. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч.посібник. – К., 2004., Тема 1,2, Параграфи

1-5.



Допоміжна




Розд.ІІ.


Дати відповідь на питання: “Феномен української культури”. Підготувати

повідомлення на тему: “Кого і чому я вважаю одним із найвизначніших діячів

української культури”. Відповідь обґрунтуйте (за вибором студента).

9. Лекція 9. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямків художньої

практики. Сучасна європейська цивілізація і шляхи розвитку світової культури (роль

ЗМІ, комп’ютерний зв’язок, “віртуальний простір”). Сучасна українська культура у

вимірі ментальної неповторності в умовах загальноєвропейського розвитку та

глобалізації. Постмодерний простір української культури: постаті й проблематика.


Базова


Розд.1.


Допоміжна








1. Промисловий переворот і перехід до технічного типу культури.

2. Нові форми культурного життя ХІХ століття.

3. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямів художньої

практики.

Залік

Плани семінарських занять з дисципліни


Основні завдання циклу семінарських занять ознайомити студентів з теоретичними

знаннями з культурології, із духовним надбанням світової культури. Метою семінарських

занять є самостійна підготовка до більш детального вивчення й закріплення матеріалу,

вироблення умінь працювати з літературою, відбирати і систематизувати конкретні дані з

культурології. Студенти повинні аналізувати основні культурні періоди людської цивілізації,

знати основні поняття теорії культурології

№

з/п

Назва теми заняття та перелік основних питань

(перелік дидактичного забезпечення, посилання на літературу)

1 Семінар 1.

1. Основні підходи культурології до вивчення культури як соціального явища.

2. Специфіка культурологічного знання, його актуальність на сучасних етапах

розвитку суспільства та самоідентифікації особистості.

3. Види діяльності: предметно-практичний, духовно-практичний та духовно-

теоретичний.

4. Види діяльності: предметно-практичний, духовно-практичний та духовно-

теоретичний.

5. Розвиток техніки та соціокультурна динаміка суспільства – концептуалізація

проблеми (погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників).

Рекомендована література:








5. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001, с.18-23, 44.

6. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.,

1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22.

Семінар 2.

1. Синкретична основа самоусвідомлення ранніх форм культури.

2. Сутність та наслідки неолітичної революції.

3. Основні форми міфологічної свідомості: тотемізм, фетишизм, хтонічний

демонізм, зооморфізм.

4. Обряд як перша форма культури. Ритуал та його функції в ранніх суспільствах.

5. Природа і культура в єдності та протидії: культурологічні виміри сучасної

кризи та шляхи її подолання.



– К., 1992, Розд.1.




4. Лобас В.Х. , Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. _К.,

1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22, с.255-266.




1997. Розд.1, лекцій 3.



Семінар 3.

1. Культурно-історичні типи цивілізації.

2. Взаємовпливи культур та етнічна самобутність соціально-культурного прогресу

людської цивілізації.

3. Ідея “прогресу” в культурологічній думці.

4. Спадкоємність і розвиток культури.



Розд.1.









7. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001. Тема 3, с.74;

Тема 6.


людей. – М., 1980.

Семінар 4.

1. Основні культури в аспекті визначеності картини світу.

2. Головні періоди становлення єгипетської цивілізації.

3. Міфологія Єгипту.

4. Месопотамська культура: міфологія, мораль, право, естетичний світ

5. Біблійні оповідання в культурі Месопотамії

Рекомендована література: 1. Історія світової культури: Навч.посіб. / Кер.авт.кол. Л.Т.Левчук. – К,. 1999.

Розд.1.










Семінар 5.

1. Взаємодії індоєвропейського та дравідійського субстратів у культурі Індії.

2. Станово-кастова системи індійського суспільства.

3. Раціональна церемонія як структурно-організуючий принцип китайської

культури.

4. Головні соціально-філософські та релігійні вчення Китаю (конфуціанство,

даосизм, буддизм).


Розд.1.









Семінар 6.

1. Феномен “грецького диваˮ і значення надбань класичної Греції для світової

культури.

2. Давньогрецький поліс як форма державного упорядкування. Особливості

античної демократії.

3. Мистецтво як засіб творення світу за законами краси (скульптура, архітектура,

театр).

4. Ідеологічний міф про “Рим як вічне місто”.


Розд.1.











2001. Част.2, параграф 1, с.68-81.


Семінар 7.

1. Концепція імперської влади і візантійське право.

2. Основні тенденції розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.


4. Візантійська концепція походження української культури.

Рекомендована література: 1. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник / Кер.авт.кол.






Розд.ІІ.

Семінар 8.

1. «Перехідна епоха» в розвитку європейської культури Відродження. Українське

бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво

Специфіка національного варіанту бароко в українській культурі

2. Література барокової доби. Барокова архітектура.

3. Становлення культури Нового часу та Реформація

4. Бароковияв складності і суперечливості епохи. Особливості та постаті.

5. Доба Просвітництва. – культ Розуму доба абсолютизму

6. Промисловий переворот і перехід до технічного типу культури

Рекомендована література: 1. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник / Кер.авт.кол.


2. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч.посібник. – К., 2004., Тема 1,2, Параграфи 1-

5.






Розд.ІІ.

Семінар 9.

1. Постмодерна модель світу в українській та світових інтерпретаціях

2. Українська культура в процесах глобалізації

3. Модерністська модель світу в західній та українській інтерпретаціях.

Основні напрями та стилі модерну.

4. Прояви постмодернізму в культурі ХХІ ст.


Розд.1.








Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Розподіл навчального часу за видами занять і завдань з дисципліни

згідно з робочим навчальним планом

сем

естр

Навчальний час Розподіл навчальних годин Контрольні заходи

Кредити/

години Лекції СРС+ залік

Семестр.

атест.

7 2/60 36 18+6=24 залік

Рейтинг студентів з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

1) оцінку за дві експрес-контрольні (100 балів).

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

1. Основні критерії оцінювання виконання експрес-контрольних: Формування компетенції студентів з культурології передбачає оволодіння:

- знаннями про сутність культури і соціально-культурних процесів загалом;

- принципами розвитку світової та української культури в різні епохи.

Володіння компетенцією з культурології відображає здатність студента розуміти й

пояснювати закономірності розвитку світової культури. Відповідні знання викладач перевіряє за

допомогою 4 експрес-контрольних, які проводить під час лекційних занять.

Тематика експрес-контрольних дисципліни «Культурологія» для ОС «Бакалавр»

відповідає Навчальній та Робочій навчальній програмі дисципліни:

Експрес-контрольна 1: Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація

Тема 1.1. Предмет та методологічні засади культурології, що вивчає специфіку розвитку матеріально та

духовної та духовної культури. Тема 1.2. Культура як джерело та засіб забезпечення людської діяльності та суспільного життя

Експрес-контрольна 2: Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури.

Тема 2.1. Басейн Середземномор’я – колиска давніх цивілізацій.

Експрес-контрольна 3: Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури.

Тема 2.2. Античність та її роль у розвитку Європейської цивілізації.

Тема 2.3. Християнський вимір культури.

Тема 2.4. Відродження, Реформація та становлення культури Нового часу.

Тема 2.5. Нові форми культурного життя ХІХ – ХХІ століття.

Експрес-контрольна 4:


культури в контексті європейської традиції. Тема 3.1. Духовний світ та міфологічні уявлення давніх слов’ян

Тема 3.2. Світоглядні начала культури Київської Русі

Тема 3.3. Українське бароко – нове світовідчуття і самопізнання національної душі

Перелік питань до експрес-контрольних див. у Додатку 1.

Структура експрес-контрольної з дисципліни «Культурологія» для ОС «Бакалавр».

Експрес-контрольна містить 2 теоретичні питання, кожне з яких оцінено в 12,5 балів.

Загальна кількість балів за експрес-контрольну становить 25. Термін виконання кожного

варіанта – 20 хвилин.

Критерії оцінювання експрес-контрольної:

«відмінно»: повна відповідь на обидва питання; ґрунтовність та послідовність викладу

(22,5 – 25 балів);

«добре»: повна відповідь на обидва питання, ґрунтовність та послідовність викладу;

наявність незначних концептуальних помилок (18,8 – 22,4 балів).

«задовільно»: неповна (60%) відповідь на питання; недостатні ґрунтовність та

послідовність викладу; наявність помилок (15 – 18,7 балів);

«незадовільно»: невідповідність змісту відповіді проблематиці теми; відсутність відповіді

(0 – 16,9 балів).

Під час проведення експрес-контрольних користуватися літературою не дозволяється.

Для підготовки до експрес-контрольних рекомендовано літературу (див. література до

дисципліни «Культурологія»).

Уся література знаходиться у Центральній бібліотеці ім. Вернадського, у бібліотеці КПІ ім.

Ігоря Сікорського, на кафедрі УМЛК.

Методичні вказівки і план самостійної роботи студентів

з дисципліни «Культурологія»

для ОС «Бакалавр» кафедри УМЛК КПІ ім. Ігоря Сікорського

Самостійна робота студентів (СРС) є основним засобом засвоєння студентом навчального

матеріалу в час, вільний від обов’язкових аудиторних занять, без участі викладача. Основними

видами СРС з дисципліни «Культурологія» для ОС «Бакалавр» кафедри УМЛК КПІ ім. Ігоря

Сікорського є:

Самостійне опрацювання питань для підготовки до експрес-контрольних.

Засвоєння питань, винесених на самостійне опрацювання.

Підготовка до заліку

Навчальним планом ОС «Бакалавр» та Робочою програмою дисципліни на СРС відводиться

24 години.

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Всього

у тому числі

Лекції Семінар СРС

1 2 3 4 1

Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація

Тема 1.1. Предмет та методологічні

засади культурології, що вивчає

специфіку розвитку матеріально та

духовної та духовної культури

5 2 2 1

Тема 1.2. Культура як джерело та

засіб забезпечення людської діяльності

та суспільного життя

6 2 2 2

Разом за розділом 1 11 4 4 3

Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури

Тема 2.1. Басейн Середземномор’я –

колиска давніх цивілізацій

10 4 4 2

Тема 2.2. Античність та її роль у

розвитку Європейської цивілізації

5 1 1 3

Тема 2.3. Християнський вимір

культури

3 1 1 1

Тема 2.4. Відродження, Реформація

та становлення культури Нового часу

4 1 1 2

Тема 2.5. Нові форми культурного

життя ХІХ – ХХІ століття

4 1 1 2



культури в контексті європейської традиції

Тема 3.1. Духовний світ та

міфологічні уявлення давніх слов’ян

3 1 1 1

Тема 3.2. Світоглядні начала культури

Київської Русі

4 1 1 2

Тема 3.3. Українське бароко – нове

світовідчуття і самопізнання

національної душі

5 1 2 2

Тема 3.4. Сучасна українська культура

в контексті світової культури

5 2 1 2


Залік 6 1 1 4

Всього годин 60 18 18 24

№

з/п

Назва теми лекції та перелік основних питань

(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)

1. Лекція 1. Предмет та методологічні засади культурології як науки, що вивчає

специфіку розвитку матеріальної та духовної культури. Дисципліни, які формують

систему культурологічних знань. Полісемантична природа поняття “культура”.

Поліфункціональний характер феномену “культура”. Особливості культурологічних

шкіл у методологічному порівнянні: антропологічна, філософська, соціологічна,

інформаційно-семіотична. Сутність культури в контексті діяльнісного підходу.

Творчий та репродуктивний способи діяльності. Види діяльності: предметно-

практичний, духовно-практичний та духовно-теоретичний.


Базова






Допоміжна



8. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001, с.18-23, 44.


1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22.


6. Дати загальну характеристику класичним і сучасним концепціям культури,

культурологічним концепціям українських вчених.

7. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення

мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.


9. Соціально-креативна сутність і місце культури в людському суспільстві.

10. Культурологічні виміри професійної діяльності.

2. Лекція 2. Культура як “друга натура”. Антропосоціогенез в аспекті проблеми

“культура та природаˮ. Природа культури як суспільного явища. Співвідношення

понять “культура” та “цивілізація” в історії розвитку проблеми взаємодії або протидії

явищам культури “цивілізаційного” рівня суспільства. Критерії культурно-історичної

періодизації. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід,

циклічний підхід. Теорії локально-еквівалентних культур-цивілізацій.


Базова


– К., 1992, Розд.1.




Допоміжна

9. Лобас В.Х. , Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. _К.,

1997. Розд.1, лекцій 1-2, с.3-34; Розд.ІУ, лекція 22, с.255-266.








8. Зародження та розвиток культури в епоху палеоліту.



11. Обряд чи перша форма культури. Ритуал та його функції у ранніх суспільствах.

Людина в первісній культурі.

12. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація» в історії розвитку

проблеми взаємодії або протидії явищам культури «цивілізаційного» рівня

суспільства. Культурно-історичні типи цивілізації. Критерії культурно-

історичної періодизації.

13. Ідея «прогресу» в культурологічній думці. Спадкоємність і розвиток культури.

Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід,

циклічний підхід.

14. Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізацій. Теорії локально-

еквівалентних культур-цивілізацій. Проблема соціально-культурного прогресу

людства: формаційний підхід, циклічний підхід.

3. Лекція 3. Культура стародавнього Сходу. Культура стародавнього Єгипту та

Месапотамії як взірці цивілізацій стародавнього сходу. Теократичний характер влади в

умовах східної деспотії. Особливості міфології – зооморфізм, зооантропоморфізм,

міфи про Осіріса та Ізиду як втілення ідеї “вмираючої та воскресаючої природи”.

Загальна характеристика месопотамських цивілізацій. Ознаки спорідненості культур

(іригаційне землеробство як основа цивілізації, урбаністичний характер культури,

спадкоємність культурних надбнь). Періоди розквіту цивілізацій Стародавнього

Єгипту та Месопотамії.


Базова


Розд.1.




Допоміжна






9. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д, 2001. Тема 3, с.74;

Тема 6.


людей. – М., 1980.


9. Шумеро-Вавилонська культура.

10. Культура Єгипетських царств.

11. Культура Стародавньої Індії та Китаю.

12. Фінікійсько-Палестинська культура.


14. Видатні архітектурні, літературні пам’ятки, їх вплив на розвиток світової

культури. “Біблійні оповідання” в культурі Месопотамії.

15. Сакральне значення писемності в культурах Сходу (на матеріалі єгипетських

ієрогліфів). Значення клинопису як першої універсальної писемності Сходу.

16. Поява першої в історії людства мови міжнародного спілкування, її

соціокультурне значення в умовах комунікації різних етносів та міст-держав

Сходу.

4 Лекція 4. Індійська культура: від ведичної традиції до сучасної культури індуїзму.

Індоарії як носії культури “Рігедиˮ. Фундаментальні категорії індійської культури.

Феномен китайської цивілізації “Китаєцентризм” – замкнений символічний світ

Китаю.


Базова


Розд.1.




Допоміжна








5. Ідея циклічного існування та колообігу буття.

6. Звільнення (нірвана) як вища цінність індійської культури.

7. Роль санскриту у формуванні загально індійської культурної традиції.

2. Єдина ієрогліфічна система писемності – спосіб енергетичного та ментального

самовираження.

8. Мистецтво як релігійно-поетичне осмислення природи. Мусульманський вимір

культури Сходу.

5. Лекція 5. Європейська цивілізація: від античності до сучасності. Характерні

відмінності доби еллінізму. Римська культура як самобутній етап продовження

антично-грецької традиції. Людина в античній культурі. Християнське православ’я як

світоглядна і культуротворча основа Візантійської імперії. Біблія як пам’ятник світової

культури. Готика – культурна доба та вершина католицького художнього канону.

Середньовічна література, освіта та наука


Базова


Розд.1.




Допоміжна







13. Історико-культурний феномен античності: теоретичний аспект.

14. Етапи розвитку культури Стародавньої Греції.

15. Культура Стародавнього Риму.

16. Людина в античній культурі.






22. Міська література.

23. Народно-сміхова карнавальна культура.

24. Основні тенденції середньовічної освіти, літератури та науки

6. Лекція 6. Відродження як “перехідна епохаˮ в розвитку європейської культури.

Народження гуманізму. Реформація і становлення культури Нового часу. Духовний

ідел Нового часу, шляхи самореалізації окремої людини. Бароко як реакція на духовну

кризу. Внутрішня суперечність та динаміка класицизму. Культ розуму – основа

Просвітництва. Класицизм – мистецтво героїчної громадськості. Промисловий

переворот і перехід до технічного типу культури. Філософське підґрунтя барокової

художньої картини світу. Специфіка національного варіанту бароко в українській

культурі: архітектура образотворче мистецтво


Базова


Розд.1.

6. Історія української та зарубіжної культури: Навч.посіб. / За ред. С.М.Клапчука. –

К., 2002. Розд.1, параграфи 1,2.




Допоміжна






2001. Част.2, параграф 1, с.68-81.



6. Реформація і становлення культури Нового часу.

7. Людина в українській та світовій культурах Нового часу.

8. Творення культури технічного типу

9. Бароко як реакція на духовну кризу.

10. Культ розуму – основа просвітництва. Людина в ідеології просвітництва

7 Лекція 7. Запровадження християнства та формування нової ідеології життя і

світорозуміння в контексті проблеми культурного простору та зв’язків. Соціально-

історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства. Біблія і апокрифи.

Еволюція християнства Формування його віровчення, культу та церковної організації.

Християнський Символ віри. Історія церковних розколів у світовому християнстві та

складання його основних напрямів. Несторіанство. Перший розкол у християнстві.

Давні східні, монофізитські (нехалкідонські) церкви. Вірменська апостольська церква

в Україні.

Візантійський концепт походження української культури. Українська культура як

феномен Східнохристиянського світу.


Базова



2. Кермач Л.І., Багацький В.В. Культурологія /історія і теорія світової культури ХХ

століття/: Навч.посібник. – Харків, 2003., Розд.ІІ.


Допоміжна


Розд.ІІ.


8. Міфологічні уявлення давніх слов’ян.

9. Дохристиянське писемництво: гіпотези та свідчення

10. Модель державотворення часів Київської Русі.

11. Особливості розуміння людини: державотворці та мислителі Київської Русі.

12. Літописання та література, мистецтво Київської Русі.

13. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр

14. Освіта і книгодрукарство ХІV – ХVІІ ст. в Україні

8 Лекція 8. Багатовимірність аспектів контекстуалізації української культури ХІХ – ХХ

століття. Творчість видатних вітчизняних науковців та митців (письменників,

композиторів, художників, архітекторів) української культури ХІХ – ХХ ст. в

контексті розвитку світової культури. Українська культура в контексті модернізму на

зламі ХІХ – ХХ ст. Український авангард і його місце у формуванні модерного

мистецтва


Базова



5. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч.посібник. – К., 2004., Тема 1,2, Параграфи 1-

5.



Допоміжна




Розд.ІІ.


Дати відповідь на питання: “Феномен української культури”. Підготувати

повідомлення на тему: “Кого і чому я вважаю одним із найвизначніших діячів

української культури”. Відповідь обґрунтуйте (за вибором студента).

9. Лекція 9. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямків художньої

практики. Сучасна європейська цивілізація і шляхи розвитку світової культури (роль

ЗМІ, комп’ютерний зв’язок, “віртуальний простір”). Сучасна українська культура у

вимірі ментальної неповторності в умовах загальноєвропейського розвитку та

глобалізації. Постмодерний простір української культури: постаті й проблематика.


Базова


Розд.1.


Допоміжна










6. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямів художньої

практики.

Залік

Критерії оцінювання виконання домашніх завдань

Критерії оцінювання самостійної роботи студентів з відповідної дисципліни відповідають

критеріям оцінювання відповідей на експрес-контрольних, оскільки саме так самостійно

опрацьовані питання висвітлює студент.

СРС може виконуватися у бібліотеці КПІ ім. Ігоря Сікорського, методичному кабінеті

кафедри УМЛК ФЛ, в домашніх умовах.

Для виконання завдань для самостійної роботи рекомендовано літературу (див.

література до дисципліни «Культурологія»).



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТІКИ ЯКОСТІ

ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ОС «Бакалавр»

з дисципліни «Культурологія»

Пакет комплексної контрольної роботи з дисципліни «Культурологія» складено відповідно

до Навчального плану ОС «Бакалавр», Навчальної та Робочої програми кредитного модуля

дисципліни та відповідно до ОКХ і ОПП відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Комплексна контрольна робота (ККР) – це перелік формалізованих завдань, розв’язання яких

потребує уміння застосовувати інтегровані знання програмного матеріалу дисципліни

«Культурологія».

Термін виконання кожного варіанта-80-90 хвилин.

Комплексна контрольна робота (ККР ) базується на наступних принципах:

- професійне спрямування та реалізація принципу комплексності у розроблених варіантах;

- рівнозначність варіантів завдань за їх складністю.

Кожен варіант ККР містить 2 теоретичні питання, кожне з яких оцінено в 50 балів. Отже,

кількість балів за правильно виконані завдання ККР становить 100 балів.

Зразок ККР до дисципліни


Варіант 1

1. Охарактеризуйте культури стародавнього Єгипту та Месопотамії як взірці цивілізацій

стародавнього Сходу.

2. Поясніть християнське православ’я як світоглядну і культуротворчу основу Візантійської

імперії.

Укладач ККР _________________________________

(підпис), (прізвище, ім’я по-батькові)

Затверджено на засіданні кафедри_______________________________

протокол №___від «___» ______________________20_ р.

Зав. кафедри _________________________________

(підпис), (прізвище, ім’я по-батькові)

Критерії оцінювання комплексної контрольної роботи:

100 – 90 балів – повна й правильна відповідь на обидва питання (не менше 90% потрібної

інформації);

89 – 75 балів – достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації або

незначні неточності);

74 – 60 балів – неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації та деякі

помилки);

59-0 балів – незадовільна відповідь.

Помилки в комплексній контрольній роботі не виправляються. Викладач лише підкреслює їх.

Кожне із завдань комплексної контрольної роботи оцінюється в багатобальній системі та

завіряється підписом викладача із зазначенням дати.

Комплексні контрольні роботи затверджуються на засіданні кафедри й оформляються

належним чином.

При розробці критеріїв оцінювання за основу беремо повноту і правильність виконання

завдань. Крім цього необхідно врахувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно.

Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ЕCTS та традиційні оцінки

здійснюється відповідно до таблиці:

Методика оцінювання

Оцінювання проводиться за шкалою ECTS (відповідно до наказу МоіН №48 від 23.01.04):

Підсумковий

рейтинговий

бал за ККР

Рейтинг з

кредитного

модуля (%)

Оцінка ECST та її визначення Традиційна

екзаменаційна

оцінка

95-100 б. 95-100 A – відмінно Відмінно

85-94 б. 85-94 B – дуже добре Добре

75-84 б. 75-84 C – добре

65-74 б. 65-74 D – задовільно

Задовільно 60-64 б. 60-64 E – достатньо (задовольняє мінімальні

критерії)

Менше 60 Менше 60 Fx – незадовільно Незадовільно

Менше 40 Менше 40 F – незадовільно (з обов’язковим

повторним курсом) Не допущено

Користування літературою при виконанні ККР не дозволяється

Література для підготовки до комплексної контрольної роботи (див. література до

дисципліни «Культурологія»).



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ФАХІВЦІВ ОС «Бакалавр» з дисципліни «Культурологія» КАФЕДРИ УМЛК КПІ ім.

Ігоря Сікорського

Порядок і проведення підсумкового контролю з дисципліни «Культурологія» повністю

регламентовано положенням про Організацію навчального процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського

(2004 рік) та Положенням про кредитно-модульну організацію навчального процесу в КПІ ім.

Ігоря Сікорського, 2014.

Тематика залікової контрольної роботи Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація Тема 1.1. Предмет та методологічні засади культурології, що вивчає специфіку розвитку матеріально та

духовної та духовної культури. Тема 1.2. Культура як джерело та засіб забезпечення людської діяльності та суспільного життя. Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури

Тема 2.1. Басейн Середземномор’я – колиска давніх цивілізацій

Тема 2.2. Античність та її роль у розвитку Європейської цивілізації

Тема 2.3. Християнський вимір культури

Тема 2.4. Відродження, Реформація та становлення культури Нового часу

Тема 2.5. Нові форми культурного життя ХІХ – ХХІ століття

Розділ (змістовий модуль) 3. Проблема культурної ідентифікації – специфіка української культури в

контексті європейської традиції

Тема 3.1. Духовний світ та міфологічні уявлення давніх слов’ян

Тема 3.2. Світоглядні начала культури Київської Русі

Тема 3.3. Українське бароко – нове світовідчуття і самопізнання національної душі

Тема 3.4. Сучасна українська культура в контексті світової культури

Перелік питань до залікової контрольної роботи

1. Культури стародавнього Єгипту та Месопотамії як взірці цивілізацій стародавнього Сходу.

2. Басейн Середземномор’я – колиска стародавніх цивілізацій (на матеріалі єгипетської

культури).

3. Особливості міфології – зооморфізм, зооантропоморфізм, міфи про Осіріса та Ізиду як

втілення ідеї “вмираючої та воскресаючої природи”.

4. Загальна характеристика месопотамських цивілізацій.

5. Періоди розквіту цивілізацій Стародавнього Єгипту та Месопотамії.

6. Видатні архітектурні, літературні пам’ятки, їх вплив на розвиток світової культури.

7. Сакральне значення писемності в культурах Сходу (на матеріалі єгипетських ієрогліфів).

8. Значення традиції в історико-культурному контексті на матеріалі наскрізних “ідей”

цивілізацій Сходу (Індія, Китай).

9. Індійська культура: від ведичної традиції до сучасної культури індуїзму. Індоарії як носії

культури “Рігеди”.

10. Феномен китайської цивілізації “Китаєцентризм” – замкнений символічний світ Китаю.

Раціональна церемонія як структурно-організуючий принцип китайської культури. Єдина

ієрогліфічна система писемності – спосіб енергетичного та ментального самовираження.

11. Головні соціально-філософські та релігійні вчення Китаю (конфуціанство, даосизм,

буддизм). Мистецтво як релігійно-поетичне осмислення природи.

12. Мусульманський вимір культури Сходу.

13. Європейська цивілізація: від античності до сучасності.

14. Феномен “грецького дива” і значення надбань класичної Греції для світової культури.

Давньогрецький поліс як форма державного упорядкування. Особливості античної демократії.

15. Мистецтво як засіб творення світу за законами краси (скульптура, архітектура, театр).

Характерні відмінності доби еллінізму.

16. Римська культура як самобутній етап продовження антично-грецької традиції.

Ідеологічний міф про “Рим як вічне місто”.

17. Християнська культура Європи – етап метафізичнорелігійного самоусвідомлення.

18. Християнське православ’я – як світоглядна і культуротворча основа Візантійської імперії.

19. Концепція імперської влади і візантійське право. Біблія як пам’ятник світової культури.

20. Іконопис – вершина православного мистецтва. Візантійська концепція походження

української культури.

21. Католицька християнська культура як засіб духовної консолідації західноєвропейських

країн.

22. Готика – культурна доба та вершина католицького художнього канону.

23. Середньовічна література, освіта та наука. Міська література та народно-сміхова

карнавальна культура.

24. Відродження як “перехідна епоха” в розвитку європейської культури.

25. Реформація і становлення культури Нового часу. Духовний ідеал Нового часу, шляхи

самореалізації окремої людини.

26. Бароко як реакція на духовну кризу. Внутрішня суперечність та динаміка класицизму.

Культ розуму – основа Просвітництва.



29. ХХ-ХХІ століття – доба загострення соціальних протиріч та поглиблення кризи духовного

життя європейського суспільства.

30. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямків художньої практики.

31. Сучасна європейська цивілізація і шляхи розвитку світової культури (роль ЗМІ,

комп’ютерний зв’язок, “віртуальний простір”).

32. Масова культура як фактор процесів демократизації мистецтва:художні надбання та

духовне знецінення.

33. Основні напрями та стилі модерну.

34. Постмодернізм як «перехідна доба» в культурі ХХ-ХХІ ст.

35. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Зародження та розвиток

культури в епоху палеоліту.



38. Обряд чи перша форма культури. Ритуал та його функції у ранніх суспільствах.

39. Людина в первісній культурі.

40. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.



43. Співвідношення понять “культура” та “цивілізація” в історії розвитку проблеми взаємодії

або протидії явищам культури “цивілізаційного” рівня суспільства.

44. Культурно-історичні типи цивілізації. Критерії культурно-історичної періодизації.

45. Ідея “прогресу” в культурологічній думці. Спадкоємність і розвиток культури.

46. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний підхід.

47. Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізацій. Теорії локально-

еквівалентних культур-цивілізацій.

48. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний

підхід.

49. Визначення поняття “Захід-Схід” в культурологічному контексті. До проблеми

“закритого” та “відкритого типів культур.

50. Особливості становлення і розвитку “відкритого” і “закритого” типів у зверненні до

компаративного аналізу культур (економічні, соціально-політичні, релігійні, художньо-

мистецькі відмінності).

51. Принципи класифікації та типологізації культур в аспекті “Захід-Схід”. Основні культурні

регіони сучасного світу.

52. Тип особистості в культурах Заходу та Сходу.

53. Проблема і типи взаємодії культур Заходу і Сходу.

54. Євроцентризм та формування проблеми “Захід-Схід” в європейській традиції.

55. Імперія Олександра Македонського як “перша зустріч Сходу і Заходу”.

56. Українська культура між Сходом і Заходом.

57. Основні тенденції розвитку культури західноєвропейського середньовіччя. Феномен

західної культури.






63. Поняття та ознаки етносу. Культурологічні аспекти етногенезу.

64. Проблема ментальності, національного характеру, свідомості й самосвідомості нації.

Етнічна та національна культура.

65. Методи дослідження етнокультур: синхронний, діахронний, аксіологічний,

функціональний тощо.

66. Етнічні культури в умовах глобалізації – проблеми сучасності, перспективи майбутнього.

Єдність і взаємозалежність світової і національної культури.

67. Сутність поняття “національна культур. Методологічні засади розуміння національної

культури. Взаємодія національного і загальнолюдського в культурі.

Структура залікової контрольної роботи

Відповідь на питання залікової контрольної роботи 100 балів

Оцінюється рівень володіння студентом:

- знаннями про сутність культури і соціально-культурних процесів загалом;

- принципами розвитку світової та української культури в різні епохи.

Для отримання заліку з кредитного модуля «автоматом» потрібно мати рейтинг не менше

60 балів.

Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг менше 60 балів, а також ті, хто хоче

підвищити оцінку в системі ECTS, виконують залікову контрольну роботу.

Ваговий бал залікової письмової роботи оцінюється у 100 балів.

Зміст заліку (в усній формі): відповідь на 4 теоретичні питання.

Критерії оцінювання залікової контрольної роботи

На заліку студент усно дає відповідь на питання, зазначені в білеті. Білет складається з

чотирьох теоретичних питань. Кожне теоретичне питання оцінюється у 25 балів.

Система оцінювання теоретичних питань:

22,5-25 балів – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації);

18,8-22,4 балів – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або

незначні неточності);

15-18,7 – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки);

0-14,9 балів – незадовільна відповідь.

У разі написання залікової контрольної роботи на оцінку, вищу за отриману автоматом, до

залікової відомості заноситься вища оцінка. У разі написання залікової контрольної роботи на

оцінку, нижчу за отриману автоматом, попередній рейтинг з дисципліни скасовується і до

залікової відомості заноситься сума балів за залікову контрольну роботу («жорстка» РСО).

Сума балів за кожне з чотирьох запитань залікової контрольної роботи переводиться до

залікової оцінки згідно з таблицею.

Оцінювання проводиться за шкалою ECTS (відповідно до наказу МОН №48 від 23.01.04)

Бали

321 rrrrR реф

ECTS оцінка Залікова оцінка

95-100 А Зараховано

85-94 B

75-84 C

65-74 D

60-64 E

Менше 60 Fx Незараховано

Менше 40 F Не допущено

Під час проведення залікової контрольної роботи користуватися літературою не

дозволяється.

Для підготовки до заліку рекомендується література (див. література до дисципліни

«Культурологія»).

Література до дисципліни

«Культурологія» ОС «БАКАЛАВР»

КАФЕДРИ УМЛК КПІ ім. Ігоря Сікорського

Базова

1. Бичко А.К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : Курс лекцій / А.К. Бичко. –

К. : «Вища школа», 1993. – 345 с.

2. Історія світової культури : Навч. посіб. / [Кер.авт.кол. Л.Т.Левчук]. – К. : «Вища школа»,

1999. – 201 с.

3. Історія української та зарубіжної культури : Навч. посіб. / [За ред. С.М.Клапчука]. – К. :

«Вища школа», 2002. – 211 с.

4. Кормич Л.І. Культурологія : історія і теорія світової культури ХХ століття : Навч. посіб /

Л.І. Кормич, В.В.. В.В. Багацький. – Харків, 2003. – 320 с.

5. Культурологія : українська та зарубіжна культура : Навч.посіб./ [За ред. М.М.Заковича]. – К.

: «Вища школа», 2004. – 451 с.

6. Шевнюк О.Л. Культурологія : Навч.посіб / О.Л. Шевнюк. – К. : «Вища школа», 2004. –

208 с.

Допоміжна

1. Гречанко В.А. Історія світової та української культури : Підруч. для вищ. закл. Освіти /

В.А. Гречанко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. – К. : «Вища школа», 2000. –

401 с.

2. Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура : Курс лекцій / В.Х. Лобас.,

Ю.Г. Легенький. – К. : «Вища школа», 1997. – 221 с.

Уся література міститься у Центральній бібліотеці ім. Вернадського, у бібліотеці КПІ ім.


Методичні вказівки укладено на основі ОКХ та ОПП ОС «Бакалавр» напряму підготовки

6.020303 “Філологія”

Укладач методичних вказівок доцент, к.філол.н.

______________ О.П. Онуфрієнко

Додаток 1

Перелік питань до експрес-контрольних

Експрес-контрольна 1

1. Укажіть предмет та методологічні засади культурології. Назвіть дисципліни, які

формують систему культурологічних знань.

2. Посніть полісемантичну природу поняття “культура”.

3. Розкрийте особливості таких культурологічних шкіл у методологічному порівнянні:

антропологічна, філософська, соціологічна, інформаційно-семіотична.

4. Розкрийте особливості таких культурологічних шкіл у методологічному порівнянні:

соціологічна, інформаційно-семіотична.

5. Опишіть сутність культури в контексті діяльнісного підходу.

6. Визначте основні види діяльності: предметно-практичний, духовно-практичний та

духовно-теоретичний.

7. Розкрийте вплив розвитку техніки на соціокультурну динаміку суспільства.

8. Поясніть поняття «антропосоціогенез» в аспекті проблеми “культура та природа.

Розкрийте природу культури як суспільного явища.

9. Поясніть сутність та наслідки неолітичної революції.

10. Розкрийте співвідношення понять “культура” та “цивілізація” в історії розвитку

проблеми взаємодії або протидії явищам культури “цивілізаційного” рівня суспільства.


1. Подайте загальну характеристику месопотамських цивілізацій.

2. Окресліть періоди розквіту цивілізацій Стародавнього Єгипту та Месопотамії.

3. Індоарії як носії культури “Рігеди».

4. Назвіть специфіку взаємодії індоєвропейського та дравідійського субстратів у культурі

Індії.

5. Опишіть станово-кастову системи індійського суспільства.

6. Назвіть фундаментальні категорії індійської культури.

7. Опишіть раціональну церемонію як структурно-організуючий принцип китайської

культури.

8. Розкрийте сутність конфуціанства як одного з головних соціально-філософських та

релігійних вчень Китаю.

9. Розкрийте сутність даосизму як одного з головних соціально-філософських та релігійних

вчень Китаю.

10. Розкрийте сутність буддизму як одного з головних соціально-філософських та релігійних

вчень Китаю.


1. Поясніть феномен «грецького дива» і значення надбань класичної Греції для світової

культури.

2. Розкрийте сутність давньогрецького полісу як форми державного упорядкування.

3. Назвіть особливості античної демократії.

4. Окресліть римську культуру як самобутній етап продовження антично-грецької традиції.

5. Окресліть християнське православ’я як світоглядну і культуротворчу основу

Візантійської імперії.

6. Охарактеризуйте Біблію як пам’ятник світової культури.

7. Розкрийте візантійську концепцію походження української культури.

8. Охарактеризуйте відродження як «перехідну епоху в розвитку європейської культури».

9. Окресліть період реформації і становлення культури Нового часу.

10. Назвіть духовний ідела Нового часу, шляхи самореалізації окремої людини.


1. Охарактеризуйте міфологічні уявлення давніх слов’ян.

2. Поясінть поняття «міфологічна свідомість».

3. Назвіть шляхи формування писемної культури слов’ян.

4. Роль запровадження християнства для формування нової ідеології життя Київської Русі.

5. Назвіть філософське підґрунтя барокової художньої картини світу в Україні.

6. Розкрийте сутність поняття “національна культура

7. Опишіть архітектуру барокової доби в Україні.

8. Охарактеризуйте образотворче мистецтво барокової доби в Україні.

9. Поясніть місце української культури між Сходом і Заходом.

10. Окресліть українську культуру як феномен Східнохристиянського світу.

Documents

29.06. 2017 10kumlk.kpi.ua/sites/default/files/Методичні вказівки... · РОЗРОБНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК: доцент, к. філол. н