КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКАРЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

№ 3 (65)ЧЕРвЕНЬ 2017 р.

Заснованау 2006 році

Розповсюджується безкоштовно

Чергове засідання Координаційної ради – колегіального органу, який виконує консуль-таційно-дорадчі функ-ції, а також сприяє залу-ченню громадськості до прийняття рішень щодо основних напрямків діяльності Карпатського біосферного заповідника, відбулося 24 травня у Закарпатському Тячеві.

Участь у ньому взяли по-над 40 осіб, серед яких були представники обласної дер-жавної адміністрації, органів влади та місцевого самовря-

ЗАсІдАЛА КООРдиНАцІйНА РАдА КАРпАТсЬКОГО бІОсфЕРНОГО ЗАпОвІдНиКА

тягом минулого року та осно-вні завдання на поточний рік.

Домінуючою на засіданні була тема співпраці з терито-ріальними громадами в зоні діяльності біосферного за-повідника. Питання її погли-блення розкрив у своєму ви-ступі заступник начальника відділу науково-дослідної ро-боти та сталого розвитку Ва-силь Покиньчереда. Він, зокре-ма, проінформував присутніх про укладання Декларацій про співпрацю з 14-ма тери-торіальними громадами Ра-

МІжНАРОдНА НАуКОвО-пРАКТиЧНА КОНфЕРЕНцІя НА ІвАНО-фРАНКІвщиНІ

8-9 червня, в Івано-франківському Косові, з нагоди відзначення 15-ої річниці створення наці-онального природного пар-ку «Гуцульщина», відбулась міжнародна науково-прак-тична конференція «приро-доохоронні, історико-куль-турні та екологічні аспекти збалансованого розвитку українських Карпат».

Організаторами конфе-ренції виступили: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природ-ний парк «Гуцульщина», ЛНУ ім. І.Франка, НАН України, При-карпатська державна сільсько-господарська дослідна станція Інституту сільського господар-ства Карпатського регіону, Іва-но-Франківська обласна рада та державна адміністрація й Косівська районна рада й дер-жавна адміністрація.

В її роботі взяли участь біля ста представників нау-кових, природоохоронних й культурно-освітніх установ та організацій, представників органів влади і громадськості. До конференції випущено 487 сторінковий збірник матеріа-лів, у якому поміщено 86 ста-

тей науковців та працівників природно-заповідного фонду з України, Литви та Угорщини.

Оригінальними вітальними гуцульськими мелодіями, від-крили конференцію унікаль-ні фольклорні самодіяльні ко-лективи Косівщини. Відбулась й демонстрація дизайнерських колекцій гуцульського одягу, яку представили студенти та викладачі Косівського інститу-ту прикладного та декоратив-ного мистецтва Львівської на-ціональної академії мистецтв. Першим на форумі виступив радник Міністра екології та природних ресурсів України

Віктор Клід. Він насамперед за-читав вітального листа колек-тиву національного природного парку «Гуцульщина» від Міні-стра екології та природних ре-сурсів України Остапа Семе-рака. У листі, високо оцінено природоохоронну, науково-до-слідну та туристично-рекреацій-ну діяльність цього чудового та унікального в Україні національ-ного природного парку, відзна-чено його особливий внесок у збереження та вивчення при-родних та культурних цінностей гуцульського регіону.

дування Рахівського і Тячів-ського районів, державних лі-согосподарських підприємств, громадських організацій тощо. Порядок денний включав 10 питань. Першим доповів автор цих рядків, інформуючи про пріоритетні заходи КБЗ про-

хівського і Тячівського райо-нів. В основі цих Декларацій лежить створення перехідної зони Карпатського біосферно-го резервату, яка ще рік тому практично не існувала. Це й

на 2-ій стор.

на 2-ій стор.

6 червня в Міністерстві екології та природних ре-сурсів україни, відбулося засідання робочої групи сек-тора природничих наук та природної спадщини Наці-ональної комісії україни у справах ЮНЕсКО, на якому розглянуто найактуальніші питання збереження при-родної спадщини в україні та реалізації Лімського пла-ну дій програми ЮНЕсКО «Людина і біосфера».

у МІНпРиРОди ОбГОвОРиЛи пРОбЛЕМи ЗбЕРЕжЕННя

буКОвих пРАЛІсІв

На засіданні робочої групи виконуючий обов’язки дирек-тора Департаменту екомережі та природно-заповідного фон-ду Мінприроди Григорій Пар-чук й радник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Клід, насамперед про-інформували про хід виконан-ня в Україні вимог Конвенції та рішень Національної комі-сії України у справах ЮНЕСКО щодо збереження Всесвітньої природної спадщини, привер-нули увагу до першочергових завдання органів влади у цьо-му контексті.

Детально обговорено хід виконання актів президента та Уряду України з питань збе-реження букових пралісів Кар-пат та уточнення конфігурації меж ділянки «Стужиця-Ужок» (Ужанський національний при-родний парк) об’єкту Всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО «Бу-кові праліси Карпат та давніх букових лісів Німеччини».

Доповідаючи з цього при-воду, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, автор цих рядків зазначив, що

на 3-ій стор.

пОжЕжНІ НАвЧАННя у КЕвЕЛЕвОМу

На території Кевелівського природоохоронного на-уково-дослідного відділення 30 травня пройшли спіль-ні тактико-спеціальні навчання з пожежної безпеки. у них взяли участь працівники Рахівського райвідділу управ-ління дсНс україни у Закарпатській області, Карпатсько-го біосферного заповідника, поліції та медичної служби.

Основною метою заходу було улагодження дій різних служб та установи-землеко-ристувача. Навчання про-ходило за спеціально роз-робленим сценарієм і було спрямовано на відпрацюван-ня реальних ситуацій, які мо-жуть виникнути будь-якої миті. Так, за задумом, через необе-режне поводження з вогнем туристів під час відпочинку в горах, на території Кевелів-ського ПНДВ виникла поже-жа на площі близько 0,4 га із загрозою перекидання вогню на лісовий масив. Швидко-му поширенню пожежі сприяв поривчастий вітер. Надзви-чайну подію виявили праців-ники відділення, повідомили відповідну службу і почали локалізацію пожежі, але влас-ними силами подолати вогонь не змогли. Працівники Управ-

ління ДСНС прибули на місце оперативно, надали допомо-гу в ліквідації лісової пожежі. Проте, поліцейські, які виїха-ли на місце надзвичайної по-дії, виявили, що від пожежі постраждав турист. Медики надали йому кваліфіковану допомогу і врятували життя.

Всі учасники працювали злагоджено і самовіддано. Це, зокрема, зазначили при під-веденні підсумків голова Ра-хівської районної державної адміністрації П.В. Басараба, голова районної ради В.В. Дан та голова с. Кваси В.Ю. Дімич. Загалом до навчань було за-лучено 32 особи та 4 одиниці техніки, у тому числі пожежний автомобіль Карпатського біо-сферного заповідника.

Юрій ЗЕЛЕНЧуК, заступник начальника Кевелівського ПНДВ.

№ 3 (65) червень 2017 року2 КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

було причиною рішення До-радчого комітету для біосфер-них резерватів, віднести КБЗ до таких, які не відповідають критеріям Статутних рамок для біосферних резерватів. За останній рік адміністрація установи доклала неймовірних зусиль, щоб привести свою те-риторію у відповідність із ви-щезазначеними критеріями. Внаслідок клопіткої праці тран-зитну зону було сформовано. Окрім вищезгаданих територі-альних громад, до неї увійшли, частково або повністю, терито-рії п’яти державних лісогоспо-дарських підприємств. Таким чином впорядкування зонуван-ня Карпатського біосферного резервату було успішно завер-шено і на сьогодні він повніс-тю відповідає усім міжнарод-ним стандартам.

Жваве обговорення викли-кали також питання, пов’язані з участю заповідника у житті міс-цевих територіальних громад. Насамперед громади очікують від адміністрації заповідника реальної допомоги, яка могла б полягати в ремонті доріг, об-лаштуванні нових туристичних маршрутів, створенні життєво важливих елементів місцевої інфраструктури, тобто таких, які могли б позитивно впли-нули на їх соціально-еконо-мічний розвиток.

Ще одним важливим пи-танням для представників органів місцевого самовря-

ЗАсІдАЛА КООРдиНАцІйНА РАдА КАРпАТсЬКОГО бІОсфЕРНОГО ЗАпОвІдНиКА

дування було очищення те-риторії населених пунктів від побутового сміття. Як за-значив представник україн-сько-німецького проекту «Під-тримка природно-заповідних територій в Україні» Богдан Проць, в його рамках плану-ється реалізація пілотного за-ходу, спрямованого на вирі-шення проблеми побутових відходів у зоні діяльності Кар-патського біосферного запо-відника.

Не обійшла Координацій-на рада й питання розширення території заповідника в меж-ах Тячівського району, яке до-повів секретар ради Василь Покиньчереда. Загалом про-позиції щодо включення до складу КБЗ значних площ бу-кових пралісів не викликало у представників влади, місцевих громад і держлісгоспів суттє-вих заперечень. Навпаки, вони

продемонстрували розуміння позитивного впливу збережен-ня цінних природних екосис-тем на розвиток і добробут те-риторіальних громад. У той же час доповідач наголосив, що питання розширення буде по-годжено з кожною громадою, щоб уникнути конфлікту інте- ресів на майбутнє. Зрештою, сьогодні це вимога чинного за-конодавства.

Загалом чергове засідання Координаційної ради пройшло в доброзичливому й конструк-тивному руслі, підтвердивши правильність курсу адміністра-ції КБЗ на широкий діалог із територіальними громадами, що знаходяться в зоні його ді-яльності.

Микола РибАК,заслужений природо-

охоронець України, директор КБЗ.

на 1-ій стор.

Віктор Клід зупинився та-кож на основних завданнях, які має вирішувати колектив парку та установи природ-но-заповідного фонду Украї-ни загалом. У цьому контек-сті надзвичайно важливою є організація роботи із забезпе-чення збереження природних цінностей України, яка нещо-давно Кабміном затверджена як один з державних пріорите-тів. І по-друге, треба зосеред-итись на вирішенні завдань передбачених Стратегією ре-гіонального розвитку України, щодо збільшення до 2020 року площі природно-заповідного фонду України до 15% від її території.

Тут важливо вдоско -налювати природоохорон-ну діяльність установ при-родно-заповідного фонду, поглиблювати їх зв ’язки з громадами та бізнесом. Змістовною була доповідь в.о. директора національно-го природного парку «Гуцуль-щина», кандидата біологічних наук, старшого наукового спів-робітника Юрія Стефурака «15 років діяльності національ-ного природного парку «Гу-цульщина»».

У доповіді проаналізовано значні обсяги природоохорон-ної, наукової, еколого-освіт-ньої та туристично-рекреа-ційної роботи. В результаті вдалось не тільки зберегти,

сЕМІНАР З пРАцІвНиКАМи КуЛЬТуРи РАхІвщиНи

16 червня, у світлиці РбК відбувся семінар-нара-да клубних працівників району. Захід був ініційова-ний адміністрацією КбЗ і проведений в рамках реалі-зації програми економічного і соціального розвитку Рахівського району. Тема зібрання: «популяриза-ція природно-заповідної справи та Карпатського біо-сферного заповідника як установи, що сприяє стало-му екологічному та соціально-економічному розвитку прилеглих територій та методика доведення вказаної інформації членам територіальних громад».

на 1-ій стор. але й примножити природні та культурні цінності цієї уні-кальної державної установи. Виступаючи на конференції автор цих рядків, як багато-річний член науково-технічної ради цього національно пар-ку, з особливою повагою го-ворив про значні успіхи й до-сягнення НПП «Гуцульщина», акцентував увагу на трудно-щах, які переживає устано-ва, у зв’язку з недосконалістю природоохоронного законо-давства.

Він нагадав, у цьому кон-тексті, й про особливу роль у становленні та розвитку парку його багаторічного директора, заслуженого природоохорон-ця України Василя Пророчу-ка. Василю Васильовичу вда-лось сформувати прекрасний професійний колектив, ство-рити матеріально-технічну, науково-лабораторну, еколо-го-освітню та туристично-ре-креаційну базу для його ро-боти та протистояти спробам дискредитації національного природного парку в очах гро-мадськості.

Також, автор цих рядків, детально зупинився на питан-нях збереження, вивчення та популяризації букових пралісів Карпат як єдиного українсько-го природного об’єкта Всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО.

Директор Карпатського бі-осферного заповідника, за-служений природоохоронець України Микола Рибак у співав-

торстві із заступником началь-ника відділу науково-дослід-ної роботи та сталого розвитку цього біосферного заповідника Василем Покиньчередою допо-відали про досвід роботи КБЗ у збалансованому розвитку гір-ських територіальних громад. А в промовах докторів біоло-гічних наук, професорів Петра Лакиди (Національний універ-ситет біоресурсів) та Василя Парпана (Український науково-дослідний інститут гірського лі-сівництва ім. П.С.Пастернака) ґрунтовно розглянуто питання вивчення, збереження та ста-лого використання лісів природ-но-заповідного фонду України. Декілька десятків доповідей та повідомлень заслухано та об-говорено на засіданнях шес-ти секцій.

Конференція ухвалила роз-горнуту резолюцію, у якій по-ряд із багатьма іншими реко-мендаціями, запропоновано поширювати позитивний до-свід роботи Карпатського біо-сферного заповідника.

Учасники конференції ознайомились з унікальними експозиціями музею Косів-ського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв й здійснили екскурсію націо-нальним природним парком «Гуцульщина».

федір ГАМОР,доктор біологічних наук,

професор, заступник директора КБЗ.

Директор природоохорон-ної установи, заслужений при-родоохоронець України Мико-ла Рибак детально висвітлив роботу заповідника в усіх його напрямках, зробивши чималий акцент на заходах, що спря-мовані на підтримку місцевих громад: традиційне господа-рювання, розвиток рекреацій-ної діяльності, ремонт гірських доріг, виділення дров насе-

ленню, випас худоби на по-лонинах у літній період тощо. Він також підкреслив значен-ня Координаційної ради уста-нови як інструмента участі гро-мад в управлінні діяльністю заповідника. Зокрема, доніс до відома присутніх підсумки останнього засідання Коорди-наційної ради і його рішення. М.П. Рибак особливо підкрес-лив участь працівників куль-тури у формуванні розуміння цінності природних територій в повсякденному житті кожної територіальної громади.

Провідний інженер відді-лу науково-дослідних робіт та сталого розвитку Г.М. Бочкор проінформував присутніх про наявні спільні інтереси систе-ми культури Рахівського райо-ну та КБЗ у сфері формування екологічної складової свідо-мості територіальних громад. Акцентував увагу на необхід-ності збереження рекреацій-ного потенціалу району, ма-теріальної та нематеріальної складових культури, розвитку туризму, особливо сільського,

та ролі Карпатського біосфер-ного заповідника з цих питань. Запропонував механізм ство-рення туристичних інформа-ційних центрів у населених пунктах на базі закладів куль-тури.

Автор цих рядків висвіт-лила досвід Карпатського бі-осферного заповідника щодо створення інформаційно-ту-ристичних центрів. До речі,

Програма соціально-еконо-мічного розвитку передбачає заснування таких центрів, на-дання туристичної інформації у населених пунктах району. Начальник відділу культури В.Л. Шепета, підсумовуючи презентаційні виступи праців-ників заповідника, наголосив на важливості продовження співпраці закладів культури ра-йону з Карпатським біосфер-ним заповідником.

Також екопросвітники уста-нови представили друковані матеріали, роботу з учнівською молоддю району і окреслили пропозиції щодо розвитку по-дальшої співпраці. А щоб мо-тивувати необхідність співп-раці природоохоронців та працівників культури, прове-ли з учасниками зібрання еко-логічну гру. Загалом у семі-нарі-нараді взяли участь 50 працівників культури району – клубні фахівці, бібліотекарі та музейники.

вікторія буНдЗяК,начальник відділу екологічної

освітньо-виховної роботи.

МІжНАРОдНА НАуКОвО-пРАКТиЧНА КОНфЕРЕНцІя НА ІвАНО-фРАНКІвщиНІ

3№ 3 (65) червень 2017 рокуКАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

14 травня, в Костилівці, з нагоди дня села, від-бувся 10-й ювілейний районний гуцульський фес-тиваль «берлибаський банош». Активну участь у підготовці цього колоритного свята взяв колектив Карпатського біосферного заповідника.

бЕРЛибАсЬКий бАНОш

у МІНпРиРОди ОбГОвОРиЛи пРОбЛЕМи ЗбЕРЕжЕННя

буКОвих пРАЛІсІв

в останній час вживаються до-даткові заходи для активіза-ції цієї роботи. Так, 1 берез-ня 2017 року, в Закарпатській облдержадміністрації хід ви-конання цих урядових рішень проаналізовано на спеціальній нараді. У результаті, зокрема, доручено агенству регіональ-ного розвитку та транскордон-ного співробітництва Закарпат-тя забезпечити підготовку та реалізацію в 2017-2020 роках, у рамках Державного фонду регіонального розвитку, пілот-ного проекту з розбудови при-родоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в депресивних гірських на-селених пунктах Закарпат-ської області, які розташова-ні у зоні української частини українсько-словацько-німець-кого природного об’єкта Всес-вітньої спадщини ЮНЕСКО. Розпочались роботи з ремон-ту дороги до угольських пралі-сів (Мала Уголька). За рахунок перевиконання митних плате-жів, спрямовуються кошти на ремонти й інших доріг, що ве-дуть до чорногірських (Рахів – Богдан – Луги) та свидовець-ких (Луг – Косівська Поляна) масивів спадщини.

Знову гостро порушено питання фінансування бу-дівництва міжнародного на-вчально-дослідного центру з вивчення букових пралісів та сталого розвитку Карпат у Ква-сах та щодо організації укра-їнсько-румунського пропуску через кордон на ділянці с. Ді-лове (Україна) – с. Валя Ви-шеулуй (Румунія) та створен-ня відповідної прикордонної інфраструктури тощо.

Проінформовано також, що розпорядженням голови ОДА підтримано пропозицію Кар-патського біосферного запо-відника щодо проведення Між-народної науково-практичної конференції на тему «Десяти-річчя створення об’єкта Всес-вітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та дав-ні букові ліси Німеччини»: істо-рія, стан та проблеми впрова-дження інтегрованої системи менеджменту» у Рахові 26-29 вересня ц.р. та що під керівни-цтвом заступника голови обл- держадміністрації Віктора Мі-куліна утворено відповідний оргкомітет. Проведення цієї конференції бере під свій па-тронат і Національна комісії України у справах ЮНЕСКО.

На зібранні розглянуто також питання реалізації за-ходів щодо впровадження в Україні Стратегії та Лімського плану дій програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» на пері-од до 2025-го року, стан підго-товки до проведення в Україні засідання Спільного керівно-го комітету об’єкта Всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та дав-ніх букових лісів Німеччини»,

ходу розширення українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні бу-кові ліси Німеччини» та пер-спективи збереження в цьо-му контексті старовікового букового лісу в національно-му природному парку «По-дільські Товтри», підготовки національного періодичного огляду Ужанським національ-ним природним парком сто-совно участі у транскордон-ному біосферному резерваті «Східні Карпати», про ство-рення українсько-польського біосферного резервату «Роз-точчя», підготовки до п’ятого засідання Координаційної ради білорусько-польсько-україн-ського біосферного резервату «Західне Полісся» тощо.

З інформаціями та в їх обговоренні виступили зас- тупник голови Міжнародної координаційної ради програ-ми ЮНЕСКО «Людина і біо-сфера» Павло Черінько, член-кореспондент НАН України Яків Дідух, директор Ужан-ського національного природ-ного парку Віктор Биркович, заступник начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку Карпатсько-го біосферного заповідника Василь Покиньчереда та інші.

Робоча група ухвалила відповідні рішення та реко-мендації.

федір ГАМОР.

на 1-ій стор. 5 червня проводили-

ся дні відкритих дверей у Музеї екології гір, еколого-освітніх центрах «центр Європи» та «Музей на-рцису» Карпатського бі-осферного заповідника. Так працівники природо-охоронної установи щоро-ку відзначають всесвітній день захисту навколиш-нього середовища.

Традиційно, родзинкою цього дня є те, що екскурсії в Музеї проводять учні ра-хівських шкіл, а відвідуван-ня Музею та еколого-освіт-ніх центрів – безкоштовне. Цього року в ролі юних екс-курсоводів виступили учні Ра-хівської школи №1, учасники клубу «Юні лісові рейндже-ри» та друзі заповідника, що

З першого року започат-кування заходу адміністрація і колектив природоохоронної установи надає сільській гро-маді всебічну допомогу і під-тримку в організації та прове-денні етнофесту. Цього року чималих зусиль докладено до облаштування й поточного ре-монту туристичного маршруту до скелі Довбуша. Тут активну участь взяли працівники Рахів-Берлибаського природоохо- ронного науково-дослідно-го відділення (начальник –

П.О. Юркуц). Здійснено ре-монт стежки, влаштування поручнів, поновлення дорогов-казів та інформаційних табли-чок. Кілька тижнів напередод-ні фестивалю колектив цього відділення працював над очи-щенням скелі, яка виступає справжнім символом села, однак роботи тут здійснюва-ти геть непросто!

Дровами фестиваль за-безпечили працівники Трибу-шанського ПНДВ (начальник – В.М. Шемота). Ремонтно-бу-

дівельна дільниця працювала над ремонтом сцени й даху над нею. Група працівників також допомогла у підготовці фести-вальної площі для зустрічі гос-тей і взяла участь у суботнику, який відбувся напередодні про-ведення фестивалю.

Працівники відділів ре-креації та екоосвіти влашту-вали виставку на фестива-лі. Адміністрація та директор установи М.П. Рибак вміло ко-ординували усі роботи й спра-ви. А профспілка, звичайно, подбала про гостинний стіл і смачний банош – символ і обов’язкову страву гастроно-мічного фестивалю.

вікторія буНдЗяК.

дНІ вІдКРиТих двЕРЕй МуЗЕїв КбЗ неодноразово брали участь у

різноманітних заходах та ак-ціях, які проводить КБЗ. Шіст-надцять учнів 7-го класу до-стойно представили себе як юних знавців природи рідно-го краю, його традицій та по-буту. Кмітливі, веселі, дружні та розумні вони дуже сподо-балися відвідувачам та отри-мали заслужену похвалу і, на-віть, оплески від екскурсантів, що відвідали цього дня Музей. Загалом було проведено екс-курсії для 65 гостей. На запи-тання, чи сподобалося рейн-джерам проводити екскурсії, майже всі одноголосно відпо-віли: «Хочемо ще!». Юні при-родолюби, які взяли участь у проведенні акції, були нагоро-джені пам’ятними дрібничка-ми-подарунками.

Наталія КАЛЬбА,фахівець Музею екології гір.

цього сезону мальовничим краєвидом заповідної долини прийшли помилуватися близько 19 тисяч туристів. серед них близько 1127 було відвідувачів пільгових категорій – учасни-ки АТО, люди з обмеженими фізичними можливостями, інва-ліди, ліквідатори Чорнобильської аварії, діти-сироти.

ОсОбЛивОсТІ ТуРисТиЧНОГО сЕЗОНу у дОЛиНІ НАРцисІв

Цьогоріч масове цвітіння долини відбувалося у другій декаді травня, що, до речі, є більш традиційним терміном розпускання квітів. Однак, про-холодні весняні температури привнесли й свої «плюси» – період цвітіння був більш по-довженим, хоч і не мав ви-раженого «кипіння». Варто згадати, що пожежа, яка від-булася у березні й спричини-ла неабиякий галас в Інтерне-ті, не нанесла суттєвої шкоди цибулинам нарцису і цвітінню.

Все частіше масив стає об’єктом уваги велосипе-дистів. Понад сотню власни-ків «залізних коней» здійсни-ли мандрівку автомобільною дорогою, якою прокладений екотуристичний маршрут. Не в останню чергу цьому спри-яє хороший стан автомобіль-ного покриття, ремонт якого выдбувся у 2016 році. Тепер адміністрація заповідника роз-глядає можливість облашту-вання велосипедного марш-руту.

Ще однією особливістю 2017 року для Долини нарци-сів стала публікація в італій-ському виданні "la Repubblica". Редакція також розмістила 12 неймовірно мальовничих фо-тографій цвітіння диких нарци-сів. Автором більшості фото є працівник заповідника Василь Зелінський. Такій рекламі за-карпатського природного ба-гатства сприяло Посольство України в Італії. На прохан-ня його представника адміні-страцією установи були надані фото, які незабаром проде-монстрували італійським чи-тачам неповторну красу за-карпатської Долини нарцисів. Можливо, наступного року нам слід очікувати активних відвід-увань італійських туристів? До речі, цього року Долину відві-дали кілька сотень іноземців, серед яких переважали грома-дяни країн-сусідів – Угорщини, Словаччини, Польщі.

Олена ІГНАТКО,провідний фахівець з екологічної освіти.

Контактні телефони: (03132) 2-21-93, 2-29-14.Електронна пошта: cbr-rakhiv@ukr.nethttp://cbr.nature.org.uaЗасновник і видавець: Карпатський біосферний заповідник.

РЕдКОЛЕГІя:федір Гамор (шеф-редактор),Андріана Леле,Микола Рибак,Юрій беркела,богдана Москалюк,ярослав довганич,вікторія бундзяк,Олег борик (верстка).

Відповідальність за достовірність фактів несе автор.

Газету віддруковано в ТОВ «Ландпресс», вул. Артема, 2, м. Харків.

Замовлення № 32582

Тираж – 1300 примірників.

Газета виходить раз на два місяці.

АдРЕсА РЕдАКцІї: вул. Красне Плесо, 77, а/с 8, м. Рахів, 90600, Закарпатська обл.

Св ідоцтво про державну реєстрац ію Зт № 401 в ід 25 .01 .2006 року

КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКАРЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

У липні-серпні цьогоріч ювілейні роковини від днів народження уро-чисто відзначатимуть працівники Карпатського біосферного заповідника:

фрозіна Андріївна АНдРАщуК, прибиральниця Кевелівського ПНДВ (55 р. – 5.07);

Юрій полдійович бЛОх, інспектор з охорони ПЗФ Марамороського ПНДВ (55 р. – 17.07);

василь васильович джуГАН, майстер з охорони природи Широколужанського ПНДВ (60 р. – 18.07);

василь васильович ЧЕРЕМІсЬКий, сторож Трибушанського ПНДВ (55 р. – 19.07);

володимир васильович бОГдАН, інспектор з охорони ПЗФ Широколужанського ПНДВ, (50 р. – 10.08);

Геннадій Михайлович бОЧКОР, провідний інженер відділу НДР та сталого розвитку (50 р. – 17.08).

Осипаються дні пелюстками, Непомітно спливають роки.

Не сумуйте, гордіться літами, Бо не марно прожиті вони.

Нехай Бог посилає здоров’я і силу, Весна дарує молодості цвіт,

Щоб Ви добро на цій землі творили З любов’ю в серці ще багато літ!

Адміністрація, профспілковий комітет заповідника.

постановою Кабінету Міністрів україни №756 від 26 жовтня 2016 року внесено зміни до санітарних правил у лісах україни.

вНЕсЕНО ЗМІНи дО сАНІТАРНих пРАвиЛ у ЛІсАх уКРАїНи

Працівники Чорногірського при-родоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника активно працюють над ре-монтом автомобільної дороги на г. Го-верлу, що починається від села Луги.

Нагадаємо, що згадана дорога за-знала руйнувань у червні 2016 року внаслідок паводка. Зокрема, були зруй-новані 4 мости, в кількох місцях пере-мито дорогу річкою Говерла, сильні опади спровокували чисельні зсуви ґрунту. У травні працівники відділен-ня взялися ліквідовувати руйнування. Вже відновлено три мости, зараз пра-цівники відділення дуже наполегливо працюють над будівництвом остан-нього мосту.

Непростим завданням, у зв’язку з відсутністю необхідної техніки, виявив-ся ремонт дорожнього полотна. Адміні-страція заповідника звернулася по до-

вІдНОвЛЮЮТЬ дОРОГу НА ГОРу ГОвЕРЛу

помогу до ДП «Рахівське ЛДГ». Його керівництво з готовністю відгукнулося й оперативно надало дорожню техні-ку. Тож, вже до початку туристичного сезону вдалося провести ремонт по-лотна дороги та укріпити береги річ-ки Говерла. Це особливо важливо для пішохідних мандрівників, які викорис-товують гірський серпантин як марш-рут сходження на найвищу вершину України. Тепер шлях став безпечним. Для автомобілістів адміністрація запо-відника планує відкрити рух дорогою до урочища Перемичка під г. Говер-лою вже найближчим часом – як тіль-ки завершиться ремонт моста. А це завдання визначене для працівників Чорногірського відділення пріоритет-ним, тож, весь колектив працює засу-кавши рукави.

Михайло КОсТАН,начальник Чорногірського ПНДВ.

Згідно постанови Санітарні прави-ла у лісах України – це сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються із метою охорони та захисту лісів під час веден-ня лісового господарства, використан-ня лісових ресурсів та проведення ро-біт, не пов’язаних з веденням лісового господарства підприємствами, устано-вами, організаціями та громадянами.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у мак-симально стислі строки за умови недо-пущення негативного впливу на навко-лишнє природне середовище. Строки та місця здійснення зазначених захо-дів визначаються з урахуванням ви-мог статті 39 Закону України «Про тва-ринний світ».

У межах природно-заповідного фонду дані заходи, відповідно до За-кону України «Про природно-заповід-ний фонд України», інших актів зако-нодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень, плануються і здійснюються на основі матеріалів лі-совпорядкування, санітарних та лісо-патологічних обстежень, відповідно до вимог проектів організацій територій та об’єктів природно заповідного фонду.

Перелік заходів з поліпшення са-нітарного стану лісів (попередньо був План санітарно-оздоровчих заходів) погоджується державним спеціалізо-ваним лісозахисним підприємством, територіальним органом Держлісаген-ства, а у межах ПЗФ також обласною держадміністрацією.

Нововведення у правилах:1. Основним нововведенням є за-

борона проведення суцільних санітар-них рубок у заповідних та буферних зо-нах біосферних заповідників.

2. Забороняється здійснення за-ходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів) та чор-ного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).

3. Відбір дерев для санітарних ру-бок у межах природно-заповідного фон-ду проводиться за участю головного природознавця. Вибіркові санітарні рубки проводяться шляхом вилучен-ня з насаджень сухостійних, відми-раючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслі-док аварій та стихійного лиха окре-мих дерев або їх груп. У хвойних на-садженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листя-них насадженнях уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану. Дерева з дуплами за-лишаються з метою забезпечення лісо-вої фауни природним укриттям.

4. Під час відведення насаджень для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, почина-ючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 см і більше на висоті 1,3 м, та складається нумераційна відомість дерев призначених у рубку.

5. Листяні насадження відводяться під санітарну рубку за наявності листя на деревах (крім ділянок лісу пошкод- жених внаслідок аварій та стихійного

лиха – де заходи проводяться поза-чергово).

6. Суцільні санітарні рубки прово-дяться шляхом вирубування сухостій-них, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкід-никами, хворобами лісу і внаслідок ава-рій та стихійного лиха, лише у дерево-станах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до змен-шення повноти насаджень нижче 0,1.

Мінімальна площа суцільної сані-тарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна – визначається фактич-ними розмірами пошкодженого наса-дження, де необхідно провести таку рубку. Для визначення характеристи-ки насаджень рівномірно закладаються кругові або прямокутні пробні площі, де проводиться облік дерев за категорія-ми стану з кількістю не менше як 100 дерев основної породи. У природно-заповідному фонді кількість пробних площ збільшується вдвічі.

7. Ліквідація захаращеності здій-снюється шляхом прибирання повале-ного сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від верти-кальної осі) та хмизу.

Обсяг захаращеності на одному гектарі насадження у молодняках ста-новить 1 м³ і більше, у середньовіко-вих, пристигаючих, стиглих та пере-стійних деревостанах 3 м³ і більше. Підлягають збереженню окремі пова-лені сухостійні дерева, які слугують се-редовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи. Під час прове-дення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду необхідно передбачити зали-шок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 м³ на 1 га.

8. Заходи щодо запобігання виник-ненню та поширенню осередків шкідни-ків і хвороб лісу плануються та здійсню-ються постійними лісокористувачами.

9. При проведенні вибіркових рубок, рубок формування й оздоровлення лі-сів першочерговому вирубуванню під-лягають дерева IV – VI категорій стану.

10. Під час розробки лісосік здій-снюються заходи щодо мінімізації по-шкодження дерев, що не підлягають ви-рубуванню, зокрема за межами лісосік.

11. Державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил у лі-сах України здійснює Держекоінспекція.

12. Постійні лісокористувачі щоро-ку подають територіальним органам Держлісагенства, а також спеціалізо-ваним лісозахисним підприємствам ін-формацію про розроблені та здійсне-ні заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відобра-жають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення сані-тарного стану лісів, визначають осно-вні заходи щодо запобігання чи ліквіда-ції наслідків аварій та стихійного лиха.

Хочу наголосити працівникам за-повідника на необхідність дотримання Санітарних правил в лісах України при проведенні заходів з поліпшення сані-тарного стану лісів. Варто пам’ятати, що наше першочергове завдання – зберегти ліси для нащадків, належ-но їх охороняти, примножувати, а та-кож використовувати деревину та інші дари лісу для забезпечення потреб на-селення нашого краю.

віктор щЕРбА,заступник начальника відділу

державної охорони КБЗ.