І. г. КОРОЛЬ, В • .А. СВІТКО

ДИТЯЧІ ДОШІtІЛЬНІ ЗАКЛАДИ

(ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО)

ВИ;~АВНИДТВО "БУіЦВЕ.ІЬНИК" І>IІЇВ-1969

КОРОJlЬ И. Г., Свитко В. А. Детские до· школьныe учреждения (проектирование и строительство " 1969. Стр. 1-84. В брошюре приведенЬІ основныe типовыe

и зкспериментальныe проектЬІ яслеЙ·садов, даются советЬІ, как Вblбрать проект и место для строительства, как организовать и бла­гоустроить участок, решить интерьеРЬІ ос­

новныx помещений. ДанЬІ характеристики проектов, указаНЬІ затратЬІ основныx мате­

риалов на строительство, технико-зкономи­

ческие показатели.

Брошюра рассчитана на работников об­ластныx отделов строительства и архитек­

ТУРЬІ, меЖКОЛХОЗllblХ строитеЛЬНЬІХ органи­

заций, районныx архитекторов, проектиров­щиков, председателей колхозов и сельсове­тов, работников облаСТНblХ и районныx от­делов дошкольного воспитания и ДОШКОЛЬ­

нblх учреждений. Она может Быьb полезна также для студентов архитектурно-строи­

тельныx вузов и техникумов.

Таблиц 12, рисунков 35, библиография с 6 пунктов.

КиеВСІН я книжпая ТИlIографlll1 .v. 6.

ПЕРЕДМОВ.!

Постійне розШ'ирення мережі дитячих закладів, значне поліпшення умов виховної роботи та медичного обслуговування в них є яскравим проявом великої уваги, яку приділяє радянська держава цьому питанню.

Ще недавно на Україні будувалися переважно дитячі установи на 25-50 місць. Тепер в багатьох селах споруджуються будинки ясел­садків на 90, 140 місць і більше, що дозволяє знизити вартість будів­ництва і зменшити експлуатаційні витрати.

ЯК правило, сільські ясла-садки споруджуються на кошти колгоспів. Ініціатором масового будівництва дитячих дошкільних закладів є Черкаська область, колгоспи якої взяли зобов'язання побудувати ясла­садки у кожному селі і успішно його виконують. Останнім часом кол­госпи України вводять в дію до 1000 дошкільних закладів на рік.

Проте наявна кількість будинків дитячих ясел-садків ще далеко не забезпечує потребу населення, благоустрій та обладнання ділянок .до­шкільних з'Зкладів теж іще недостатні.

Щоб повністю задовольнити потреби колгоспників в громадському вихованні дітей, будівництво дитячих закладів повинно вестись більш швидкими темпами, більш організовано, тобто в першу чергу за типо­вими проектами з використанням прогресивних конструкцій.

Для успішного проведення педагогічного процесу, для охорони і укріплення здоров'я дітей велике значення має правильна планіровка і експлуатація будинку, наявність хорошої ділянки.

Часто в сільській місцевості будівництво дитячих закладів ведеться по самодіяльних проектах з випадковою планіровкою будинків, непра­вильною організацією земельної ділянки та невдалим її розташуванням.

Завдання керівників КОЛГQспів, радгоспів, органів народної освіти, дитячих закладів, сільських будівельників - в найближчий час перейти повністю на будівництво ясел-садків за типовими проектами. Типові проекти з кожним роком удосконалюються. Вони мають весь необхідний набір і обладнання приміщень, що забезпечують успішне виконання всієї різноманітної за змістом і характером роботи з дітьми.

Мета даної брошури - допомогти керівникам· колгоспів, радгоспів і будівельникам вибрати проект дитячої установи, оформити приміщен­ня, організувати та обладнати земельну ділянку. Деякі з наведених рекомендацій можуть допомогти не тільки в будівництві нової дитячої установи, а і в пристосуванні для неї існуючого приміщення.

1·

ТИІІИ БУДИНКІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ~ІЕРЕЖІ ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДІВ

Основним завданням дитячих закладів є виховання дітей, піклування про їх здоров'я, правильний розумовий та фізичний розвиток, а також розвиток волі, хисту тощо. Водночас дитячі ясла-садки сприяють участі жінок-матерів у виробничому, державному, культурному та суспільно­політичному житті. Дитячі заклади ведуть також педагогічну та гігієніч­ну пропаганду серед батьків.

Здійснення цих завдань в значній мірі залежить від умов, в яких вихователь проводить роботу з дітьми, від вигод, наявних в будинку, правильної планіровки та взаємного зв'язку приміщень, хорошої орга­нізації ділянки.

Для будівництва в сільській місцевості рекомендуються об'єднані дитячі установи - ясла-садки.

Об'єднані установи забезпечують послідовність виховання дітей, створюють умови для кращого медичного.обслуговування їх та більш повноцінної педагогічної роботи з дітьми ясельного віку. Вони зручніші для багатодітних матерів.

Виховна та оздоровча робота в них провадиться відповідно до віко­вих та психофізичних особливостей дітей. У практиці прийнято розподіл на три вікових періоди: грудний, що охоплює весь перший рік життя; переддошкільний - від 1 до 3 років; дошкільний - від 3 до 7 років.

Діти в дошкільних закладах Іюмплектуються в групи. Кожна група переддошкільного віку має 20 дітей, а дошкільна - 25. В грудникових групах кількість дітей скорочується до 15-18.

Діти знаходяться в дитячих закладах протягом 9-12 год, а іноді цілодобово. Можуть бути ясла-садки змішаного типу: частина груп працює як денні, а частина - як цілодобові.

За характером або часом експлуатації дитячі ясла-садки поділяють­ся, крім того, на такі, що працюють цілий рік, та сезонні. ,Зараз значна частина дошкільних закладів на селі працює тільки під час сільськогос­подарських робіт, але з кожним роком стаціонарних ясел-садків стає все більше, а сезонні організовуються на їх базі.

В сезон сільськогосподарських робіт місткість дитячих закладів збільшується в 2-3, а іноді і більше разів. Розширення дитячих ясел­садків може відбуватися як за рахунок збільшення кількості та площі

4

приміщ~НЬ в. га?а~итах ?сн.овн.ого будинку,так і за ~aXYHOK споруджен­вя на ДІЛЯНЦІ ЛІТНІХ паВІЛЬИОН1В, в яких можуть РОЗМІщуватися додатко-

ві групи дітей. . . . На селі споруджуються здебільшого дитячі ясла-садки на 50 і 90

місць. В невеликих колгоспах (500-600 осіб) можна застосувати проек­ти ясел-садків на 25 місць. Проте слід враховувати, що такі дитячі за­клади нерентабельні, і будівництво їх недоцільне. Там, де це можливо, краще кооперувати невеликі ясла-садки з початковими школами. Це дозволить в період сільськогосподарських робіт, коли кільк:сть дітей в дитячій установі збільшиться, використати для них шкільні примі­щення.

у великих селах (понад 2000 жителів) слід використовувати проекти дитячих закладів на 140 дітей. Тут є більше можливостей організувати медичні та педагогічні міроприємства завдяки більш розвиненому скла­ду приміщень, вони економічніші в будівництві та експлуат·ації і більш виразні в архітектурному відношенні.

Проте, якщо великі села мають садибну забудову з невеликою густотою населення чи подовжену конфігурацію, або існують інші фак­тори, що обмежують радіус обслуговування, доцільно будувати не максимальні за місткістю, а менші дитячі заклади.

Співвідношення ясельних та дошкільних груп приймається на 50 і 90 місць 1 : 1 (тобто на одну ясельну групу припадає одна дошкільна), а в яслах-садках на 140 місць - 1 : 2. В яслах-садках на 50 місць, крім того, група дітей ясельного віку розділяється на дві підгрупи: одна на 10 місць, для дітей віком до 1,5 року і друга на 15 місць - для дітей віком від 1,5 до 3 років.

Будинки дитячих закладів до 50 місць, як правило, одноповерхові; ва 90 і більше місць вони можуть бути ЯК ОДНО-, так і двоповерховими. у двоповерхових будинках на першому поверсі· слід розміщувати при­міщення для дітей ясельного віку, ізолятор, кухню, пральню, сушильню, кімнату завідуючого, медичну кімнату та кімнату для дітей, що захво­ріли.

Кожна ясельна група повинна мати окремий вхід. ~опус.кається влаштування загального входу до двох груп ясельного ВІКУ ТІльки в

тому випадку, коли вони розміщуються на другому поверсі. Вхід до адміністративних приміщень можна об'єднати з входом до

однієї з дитячих груп. Приміщення кожної групи повинні бути ізольовані від приміщень

іНших груп, причому має забезпечуватися внутрішній зв'язок між за­гальними та обслуговуючими приміщеннями.

Безпосердній зв'язок між собою повинні мати: в ясельних групах - приймальна з ігральною-їдальнею, ігральна­

іАаnьня із спальнею-верандою, туалетною та буфетною;

5

ТИlІИ БУДИНКІВ ТА ОРГ АНІ3АЦІЯ МЕРЕЖІ ДИТЯЧИХ 3АКЛАДІВ

Основним завданням дитячих закладів е виховання дітей, піклування про їх здоров'я, правильний розумовий та фізичний розвиток, а також розвиток волі, хисту тощо. Водночас дитячі ясла-садки сприяють участі жінок-матерів у виробничому, державному, культурному та суспільно­ПО.1Jітичному житті. Дитячі заклади ведуть також педагогічну та гігієніч­ну пропаганду серед батьків.

Здійснення цих завдань в значній мірі залежить від умов, в яких вихователь проводи:гь роботу з дітьми, від вигод, наявних в будинку, правильної планіровки та взаємного зв'язку приміщень, хорошої орга­нізації ді.1JЯНКИ.

Для будівництва в сільській місцевості рекомендуються об'єднані дитячі установи - ясла-садки.

Об'єднані установи забезпечують послідовність виховання дітей, створюють умови для кр а L....Vl v lv,tArL-lНОГО обслуговування Їх та більш повноцінної педагогічної роботи з дітьми ясельного віку. Вони зручніші для багатодітних матерів.

Виховна та оздоровча робота в них провадиться відповідно до віко­вих та психофізичних особливостей дітей. У практиці прийнято розподіл на три вікових періоди: грудний, що охоплює весь перший рік життя; переддошкільний - від 1 до 3 років; дошкільний - від 3 до 7 років.

Діти в дошкільних закладах комплектуються в групи. Кожна група переддошкільного віку має 20 дітей, а дошкільна - 25. В грудникових групах кількість дітей скорочується до 15-18.

Діти знаходяться в дитячих закладах протягом 9-12 год, а іноді цілодобово. Можуть бути ясла-садки змішаного типу: частина груп працює як денні, а частина - як цілодобові.

За характером або часом експлуатації дитячі ясла-садки поділяють­ся, крім того, на такі, що працюють цілий рік, та сезонні. Зараз значна частина дошкільних закладів на селі працює. тjльки під час сільськогос­подарських робіт, але з кожним роком стаціонарних ясел-садків стає все більше, а сезонні організовуються на їх базі.

В сезон сільськогосподарських робіт місткість дитячих закладів збільшується в 2-3, а іноді і більше разів. Розширення дитячих ясел­садків може відбуватися як за рахунок збільшення кількості та площі

4

приміщень в габаритах основного будинку, так і за рахунок споруджен­ня на ділянці літніх павільйонів, в яких можуть розміщуватися додатко­ві групи дітей.

На селі споруджуються здебільшого дитячі ясла-садки на 50 і 90 місць. В невеликих колгоспах (500-600 осіб) можна застосувати проек­ти ясел-садків на 25 місць. Проте слід враховувати, що такі дитячі за­клади нерентабельні, і будівництво їх недоцільне. Там, де це можливо, краще кооперувати невеликі ясла-садки з початковими школами. Це дозволить в період сільськогосподарських робіт, ко.пи кі.пьк;сть дітей в дитячій установі збільшиться, використати д.пя них шкільні примі­щення.

у великих селах (понад 2000 жителів) слід використовувати проекти дитячих закладів на 140 дітей. Тут є більше можливостей організувати медичні та педагогічні міроприємства завдяки бі.пьш розвиненому скла­ду приміщень, вони економічніші в будівництві та експлуатації і більш виразні в архітектурному відношенні.

Проте, якщо ве.пикі села мають садибну забудову з невеликою густотою населення чи подовжену конфігурацію, або існують інші фак­тори, що обмежують радіус обслуговування, доці.пьно будувати не максима.пьні за місткістю, а менші дитячі заклади.

Співвідношення ясельних та дошкільних груп приймається на 50 і 90 місць І : І (тобто на одну ясельну групу припадає одна дошкільна), а в яслах-садках на 140 місць - І : 2. В яс.пах-садках на 50 місць, крім того, група дітей яс~льного віку розділяється на дві підгрупи: одна на 10 місць, д.пя дітей віком до 1,5 року і друга на 15 місць - для дітей віком від 1,5 до 3 років.

Будинки дитячих закладів до 50 місць, як правило, одноповерхові; на 90 і більше місць вони можуть бути як ОДНО-, так і двоповерховими. у двоповерхових будинках на першому поверсі· слід розміщувати при­міщення д.пя дітей ясельного віку, ізо.пятор, кухню, пра.пьню, сушильню, кімнату завідуючого, медичну кімнату та кімнату д.пя дітей, що захво­рі.пи.

Кожна ясельна група повинна мати окремий вхід. ~опус.кається влаштування зага.пьного входу до двох груп ясе.пьного ВІКУ ТІльки в

тому випадку, коли вони розміщуються на другому поверсі. Вхід до адміністративних приміщень можна об'єднати з входом до

однієї з дитячих груп. Приміщення кожної групи повинні бути ізольовані від приміщень

інших груп, причому має забезпечуватися внутрішній зв'язок між за­гальними та обс.пуговуючими приміщеннями.

Безпосердній зв'язок між собою повинні мати: в ясе.пьних групах - приймальна з ігральною-їда.пьнею, ігральна­

їда.пьня із спальнею-верандою, туа.петною та буфетною;

5

Таблиця І. Рекомендовз.ниЙ склад примІщень дитячих груп та іх площІ, м2

в дитячих яслах-садках В дитячих яслах-садках з розширеииям З розширенням

ПРИМlщения за рахунок в габаритах

ПримІщення за рахунок в габаритах

лІтнІх основного лІтнІх па· основного

павІльйонІв будинку вlльйоиів будинку

Для дітей ясельного віку Для дітей дошкільна го віку

Приймальна 15 20 Роздягальня 15 20 (гральна-їдальня 50 50 Групова 50 62 Опальня-веранда 50 50 Спальня-веранда . 50 62 Приміщення для збе- Приміщення для збе-рігання спальних ре- рігання ліжок - 5 чей. - 5 Туалетна 15 20 Туалетна 15 20 Буфетна 3 3 Буфетна 3 3

Таблиця 2. Рекомендований склад приміщень адміністративно-господарського призначення та іх площі, м2

дитячі ясла-садки з розширенням

за рахунок літніх павІльйонІв І. в г~~~ax основного будинку ПримІщення МІсткІсть

25/50 І 50/100 190/190 1140/290 І 25/50 І 50/95 І 90/180 І 140/28 о

Кімната для музичних та гім-І настичних занять - - - 75 - - - 75

Медичні приміщеиня і медична кімната 6 6 6 8 6 6 6 8 Юмната для дітей, що захво-ріли - 8 10 12 - 8 10 12 Кабінет завідуючого 6 6 8 10 6 6 8 10 Юмната персоналу - - - 8 - - - 8 Кухня 16 24 27 34 16 24. 27 34 КJ1адова для зберігання овочів - - Б 6 - - 5 6 Кладова для сухих продуктів 4 6 8 10 4 6 8 10 Туалетна персоналу 3 3 3 Б з- 3 3 Б Юмната для зберігання чистої білизни . . . 4 6 8 10 4 6 8 10 Пральня-розборочна . 8 12 18 14 8 12 18 14 Сушильна-прасувальна . - - - 10 - - - 10 Господарська кладова. . 4 4 6 8 4 4 6 8 Тепловий пункт (або топочна) 10 10 10 10 10 10 10 10

6

в групах дошкільного віку - роздягальня з груповою, групова з ту­алетною, спальнею-верандою та буфетною.

Оскільки будинки дитячих закладів мають здебільшого невеликий об'єм, окремі проекти для складних умов будівництва не розробляються, а передбачаються лише деякі захисні заходи. Лише для найбільших дитячих закладів (на 140 місць) є спеціальні проекти, розраховані на складні умови будівництва.

За конструктивними схемами будинки сільських ясел-садків розпо­діляються на три групи: з поперечними та з поздовжні ми несучими сті­нами та каркасні.

Несучі стіни можуть зводитися з різних матеріалів: цегли, великих цегляних блоків і бетонних панелей. В каркасних будинках для заповнен­ня стін можуть використовуватися панелі або різні місцеві матеріали.

Конструктивні схеми з каркасом або поперечними стінами дають можливість максимально збільшити площу вікон, забезпечити хороше освітлення, інсоляцію і провітрювання приміщень. Конструктивна схема з поздовжні ми несучими стінами дозволяє зручно вирішити планіровку групи адміністративно-господарських приміщень.

Всі основні конструктивні елементи (блоки фундаментів, сходи, плити перегородок, балки, прогони, плити перекриття, перемички, сто­лярні вироби та ін.) в типових проектах приймаються за діючими катало­гами індустріальних будівельних виробів. Можливість освоєння цих виробів і забезпечення ними будівництва також повинна бути врахована при виборі типового проекту.

у багатьох випадках вирішальне значення при виборі проекту має кількість поверхів у будинку. Ясла-садки за своєю архітектурою значно відрізняються від жилих будинків і відіграють велику роль в забудові села. Тому част-о віддають перевагу двоповерховим будинкам ясел-сад­ків, які разом з школами і комплексом будівель сільського центру по­кращують архітектурну організацію забудови.

Проте при вдалому розміщенні можна досягти хороших результатів, використовуючи одноповерхові будинки ясел-садків. Перевагою Їх є зручний зв'язок всіх дитячих груп з ділянкою і, що особливо важливо, можливість виконання будівельних робіт власними силами колгоспів. Спорудження двоповерхових будинків вимагає відповідної механі­зації будівельцих робіт і наявності більш кваліфікованих спеціа­лістів. Типові проекти створюються на основі діючих норматив-них документів і відповідають головним педагогічним та санітарно­гігієнічним вимогам.

Будинки забезпечуються всіма видами інженерного і санітарно-тех­нічного благоустрою: водопроводом, каналізацією, вентиляцією. В тих випадках, де це неможливо, влаштовують місцеву систему водопроводу та каналізації.

7

Для зниження вартості будівництва передбачається підключення системи опалення ясел-садків до існуючих мереж, наприклад, до розта­шованих поблизу школи чи клубу. В разі потреби влаштовується неве­лика власна котельня.

Відомості про типові проекти, які можна використовувати для бу­дівництва, наведені в переліках типових проектів *.

Таблиця 3. Рекомендовані типи будинків ясел-садків

Ю.lькість жителl8 81розраХУНКО8а Klo1b-\ населеному пунктІ кІсть мІсць в

яслах-садку

До 500 23

500-1000 45 1000-2000 90 2000-3000 135

3000-4000 180 Понад 4000 Більше 225

Тип будинку

Дитячі ясла-садок, об'єднані з початковою шко­лою

Дитячі ясла-садок нз 45-50 місць Те саме, на 90 місць Те саме, на 140 місць або на 90 та 45-50 місць

Двоє чсе.~-садків на 90 місць Ясла-садки на 140 та на 90 місць

При м і т ка. При розрахунковій нормі 45 місць на 1000 чо.10вік.

Мережа дошкільних закладів у сільській місцевості організується з розрахунку 90 місць на 1000 жителів: з них 45 місць постійних і 45 сезонних. Але ці норми приблизні. Фактичні потреби в дитячих закладах залежать від напрямку сільськогосподарського виробництва, особли­востей демографії району тощо. Тому в розрахункові норми необхідно вносити відповідні корективи на місцях.

Радіуси обслуговування ДтІ будинків дошкільних закладів встанов­люються виходячи з віку дітей. Для об'єднаних ясел-садків з денними групами приймається радіус обслуговування 0,3-0,35 км; для ясел-сад­ків з цілодобовими групами радіус обслуговування не нормується.

Вибір типу будинку за місткістю залежить від розміру населеного пункту (табл. 3).

Для створення хороших умов у дошкільному закладі важливе зна­чення має правильний вибір місця для його будівництва.

Не слід споруджувати ясла-садки на центральних вулицях села, особливо якщо ці вулиці є транзитними автодорогами. Не слід також розташовувати дитячі установи на центральній площі села, оскільки скупчення народу, а іноді й транспорту навколо громадських установ

* Перечень ТИПОВbJХ проектов, распрострr!!яеМbJХ Центральнь!м институтом типо­ВbJХ проектов и его фИЛllзлами. Центральнь!й ю'ститут типовь!х проектов, М., 1966.

8

і споруд, розміщених на площі, погіршувати ме режим роботи дитячої установи.

Якщо ж розміщення ясел-садка поблизу транзитної дороги не можна уникнути, ігрові майданчики і сам будинок мають бути віднесені в гли­бину ділянки не менш як на 25 .м і захищені від дороги смугою зелених насаджень шириною 5-10 .м.

При розміщенні дитячих установ необхідно враховувати основні напрямки руху жителів до загальноколгоспного центру, полів, городів та місць збору на сільськогосподарські роботи. Проте не слід надмірно наближувати дитячу установу до виробничого центру колгоспу, бо це може бути шкідливим в санітарному відношенні.

Треба враховувати переважний напрям вітру в даному районі і роз­ташувати будинок ясел-садка так, щоб вітер не приносив поганих запа­хів, пилу та шкідливих виділень від виробничих приміщень. Не слід розміщувати дитячу установу поблизу великої торговельної площі.

Ділянка дитячої установи повинна бути обов'язково сухою. Дощов;; води повинні мати швидкий природний стік за межі земельної ділянки, або її грунт повинен бути піщаним і швидко вбирати воду. Необхідно підбирати ділянку з заляганням грунтових підземних вод на глибині не вище 1,5-2,0 .м від поверхні землі. .

Надзвичайно важливо при виборі ділянки враховувати наявність на ній зелених насаджень, оскільки дерева, які дають тінь, необхідні з пер­ших днів експлуатації дитячої установи.

При розміщенні будинків ясел-садків треба намагатись забезпечити оптимальну орієнтацію основних приміщень (табл. 4).

Таблиця 4. Рекомендована орієнтація вікон приміщень в дитячих закладах для районів, розташованих на північ від 450 північної широти

ПримІщення

Групова, ігральна-ідальня . . Зал для музичних та гімнастичних занять. . . СпаJ/ьня.-веранда . .. . Юмната для дітей, що захворіли, та ізолятор Кухня .

оптимальна

Південь

. Північ

Орlентацlя

допустима

ПівдеllНИЙ схід, схід

Не обмежується Те саме

» ПіВllічний схід, північний захід

Ділянки дошкільних закладів повинні розміщуватися так, щоб вони добре провітрювалися та освітлювалися сонячним промінням в весняно­осінній сезон не менше 5 год на добу. Відстань від меж ділянки до будинків, розташованих з східного, західного та південного боків, має бути не менше 1,5 висоти цих будинків.

9

Вибирати ділянку для будівництва дитячого закладу повинна спе­ціальна комісія, до складу якої обов'язково входить районний санітар­ний лікар.

Нижче описані проекти, рекомендовані для застосування на терито­рії Української РСР. Основні техніко-економічні дані по всіх проектах наведені в табл. 5 (стор. 34, 35).

У техніко-економічних показниках дається вартість проектів без прив'язки. З урахуванням прив'язки вартість практично збільшується на 20-25%.

Ясла-садок на 25 місць (типовий проект .NЬ 2-04-76100). Проект при­значений для використання в звичайних умовах ІІІ та 11 будівельно­кліматичних зон при зовнішніх зимових температурах -20, -30, --400С. Розрахований на розміщення в будинку дошкільної групи з 15 та ясель­ної - з 1 О дітей (рис. 1). Для першої з них передбачена групова кімната площею 36,6, а для другої - 24,3 .м2 • На два приміщення розділена також веранда. Спільними для обох груп дітей є приймальна, що без­посередньо сполучається з дитячими кімнатами, і туалетна.

Діти, що захворіли, тимчасово розміщуються в боксі, безпосередньо сполученому з приймальною кімнатою.

Миття і зберігання дитячого посуду провадиться в спеціальному не­великому приміщенні - буфетній, яка має зв'язок з дитячою кімнатою та кухнею.

Проект досить економічний; обслуговуючі приміщення, коридори і тамбури займають невелику площу. Кухня і пральня мають окремий вхід, розташований на торці будинку, другий вхід веде до основних при­міщень.

Будинок одноповерховий з двоскатною покрівлею з хвилястої азбо­фанери, крокви дерев'яні. Перекриття може бути зроблене по дерев'яних балках або з багатопустотних залізобетонних панелей. Стіни цегляні, фундаменти монолітні бутові, перегородки цегляні та гіпсобетонні. Зов­нішня кладка стін виконується з лицьової цегли. В приміщеннях стіни штукатуряться і покриваються клейовою фарбою.

Водопровід та каналізація передбачені централізованими, опалення місцеве водяне, кухня та пральня - на твердому паливі.

Ясла-садок на 25 місць 3 р~зширенням до 45 місць (типовий проект .м 214-022-1). Проект призначений для використання в звичайних умо­вах 11 будівельно-кліматичної зони 3 розрахунковою температурою -230 С. Може використовуватися також у відповідних умовах ІІІ буді­be.1Jbho-кліматичної зони.

У проекті передбачено можливість збільшення кількості місць під час польових робіт за рахунок приміщень будинку (рис. 2). Приймальна розділяєtься на дві частини, одна з яких зв'язана з ігр альною-їдальнею, а друга - з спальнею. Туалетна також розділена на дві частини, запро-

10

Рис. 1. Ясла-садок на 25 місць (т. п. N2 2-04-76100). ПроектниА інститут Міні­стерства охорони здоров'я

РСФСР, 1959: І - верандн; 2 - приймальна; 3 -кухня; 4 - пральня; 5 - туалет­иа; 6 - кабінет завідуючого; 7-групова; 8 - ігральна-їдальня; 9 - кладова ця сухих продук­тів; 10 - буфетна-мийна; 11-кіКЙата для дітей, ЩQ захво­ріли; 12 - к.падова для чнстої

білизни.

ектовано дві буфетні-мийні та два невеликі приміщення, в яких збері­тають розкладні ліжка. При сезонному розширенні в будинку розмі­щують дві групи на 25 та 20 дітей, одна з яких користується спальнею як груповою кімнатою, а друга - ігр альною-їдальнею та зв'язаними з ними приміщеннями. Коли спальня та ігральна-їдальня використову­ються за призначенням однією групою з 25 дітей, дитячі ліжка не хо­ваються, а пості'йно знаходяться в спальні; приміщення для їх зберігання використовується для інших потреб.

Група адміністративно-господарських приміщень має два входи. Один з них призначений головним чином для топочної та господарської кладової. Другий вхід веде до службового коридору. Плита працює на твердому паливі. Кладова для зберігання сухих продуктів є в будинку, а зберігання овочів передбачено на господарському дворі.

В проекті нема окремого кабінету для лікаря, це приміщення поєд­нане з кімнатою для дітей, що захворіли. Практика експлуатації сіль­ських дитячих закладів підтверджує доцільність такого об'єднання.

11

2

7

І.

~ ~

2400

:1

.1

Рис. 2. Ясла-садок на 25/45 місць (т. п. Ng 214-022-1). Інститут проектування сіль­ськогосподарського будівни­цтва Литовської РСР, 1964: 1 - приймальиі (роздягальиl); 2 - групова; 3 - спальня-веран·

~ да (влітку - ігральна-їдальня); І'!і 4 - туалетні; 5 - прнміщення для

зберігання ліжок; б - буфетні· мнАні; 7 - кімната для дітей, що захворіли, та медична; 8-кабінет завідуючого; 9 - кладо­ва для чнстої білизни; JO - кух· ня; 11 - кладова для сухих про· дуктів; 12 - туалетна для персо· налу: 13 - пральня; 14 - госпо· дарська кладова; 15 - толочна;

16 - тепловиil вузол.

Фундамент будинку виконується із збірних бетонних та залізобетон­них елементів. Несучими конструкціями служать зовнішні та внутрішні стіни. Застосовано прольоти 6 та 3 .м. Перекриття збірні заJJізобетонні з овальними пустотами, перегородки з пустотілих керамічних блоків.

Покрівля плоска, чотиришарова рулонна по залізобетонних панелях. Підлоги в дитячих кімнатах з лінолеума *. В службових приміщеннях підлоги з дерев'яних дощок, в приміщеннях з вологим режимом - з мет­лахських плиток.

Зовнішня обробка будинку - силікатна цегла з розшивкою швів, всередині - клейова фарба по штукатурці.

* Завод-виготовлювач повинен гарантуваТI1 відсутність токсичності ,1Їllодеуму.

12

· '. IU"'_--: .. , '~ ~ ., '.'. ~ ...

~«~~~.>~~,j.:,~.:~ .. \;.~.:. ;

З072

Рис. 3. Ясла·садок на 50 місць (т. п. N~ 214-022-4/П66). Інститут проектування сільськогосподарського будівництва

Литовської РСР, 1964: 1 - приilмальна; 2 - ігралыl-їдальня;; 3 - спальня-вераида; 4-туалетна; 5 - роздягальня; 6 - групова; 7 - буфетні-мийні; 8 - ка­бінет завідуючого; 9 - медична кімната та кімната для дітей, Щ,О захворіли; 10 - пральня; 11 - кладова для чистої бі"изни; 12-кухня; 13 - кладова для сухих продуктів; 14 - кладова для овочів; 15 - топочна; 16 - господарські кладові; 17 - котельня; 18 - склад

палива.

Передбачається приєднання водопроводу та каналізаЦІІ до існуючих зовнішніх мереж, опа,Т[ення та гаряче водопостачання централізовані, від групової котельної.

Ясла-садок на 50 місць (ТИПОВИЙ проект .N!! 214-022-4/П66). Проект призначений для застосування в 11 будівельно-кліматичній зоні з роз­рахунковою температурою -230 С і може також використовуватися у відповідних умовах ІІІ зони. Розрахований на денне перебування двох груп: ясельної та дошкільної по 25 дітей кожна (рис. 3).

1.3

Входи в обидві групи розташовані з головного фасаду будинку, на задній фасад винесені входи в кухню (з топочною) та в загальний коридор, що зв'язує між собою всі основні приміщення будинку. Групо­ва та ігральна-їдальня сполучаються з цим коридором через буфетні­мийні.

Групова кімната обладнана вбудованими дитячими ліжками. В зв'язку з цим відпадає потреба в спеціальному приміщенні для збері­гання ліжок та постель, зменшується час, потрібний для розкладання та збирання ліжок. Вартість таких дитячих ліжок приблизно дорівнює вартості звичайних ліжок.

Будинок електрифіковано, проте плита в кухні працює на твердому паливі. Широка електрифікація сіл дозволяє при прив'язці проектів передбачати застосування електроплит замість плит на твердому паливі та іншого електрообладнання.

В підвалі під адміністративно-господарчою групою приміщень зна­ходиться котельня. Три її котли типу ВНИИСТО-Мч забезпечують опа­.1lення будинку, а бойлер типу 3074 на 640 л -- постачання гарячою во­дою протягом всього року_

Фундаменти в будинку викладаються із збірних бетонних блоків. Несучими конструкціями є цегляні стіни та стовпи.

Перекриття із збірних залізобетонних панелей з овальними пустота­ми. Перегородки роблять з пустотілих керамічних блоків. Покрівля­рулонна з чотирьох шарів руберойду. Для під.1l0Г використовується лінолеум, дошки та метлахські плитки.

Стіни, викладені з силікатної цегли з розшивкою швів, не штукату­ряться, а всередині приміщень застосовується мокра штукатурка з по­фаpDуванням клейовими та олійними фарбами.

Водопровід та каналізація ясел-садка приєднуються до зовнішньої мережі.

Ясла-садок на 50 місць з розширенням до 95 місць за рахунок при­міщень будинку (типовий проект N!! 214-022-2/П66). Проект (рис. 4) призначений для звичайних умов будівництва 11 будівельно-кліматичної зони з розрахунковою температурою -230 С. Може також застосовува~ тися у ІІІ зоні.

Кожна з двох груп має дитячу кімнату, спальню-веранду, туалетну та приймальну (роздягальню). В ясельній групі 25 дітей.

При розширенні ясел-садка спальня-веранда ясельної групи служить ігральною-їдальнею додаткової ясельної групи на 20 дітей, а спальня­веранда дошкільнят - груповою кімнатою додаткової дошкільної групи на 25 дітей.

Приймальна, роздягальня та туалетні розді.llені на дві частини, що мають окремі входи і можуть таким чином використовуватися, як окремі приміщення для додаткових груп. Крім того, окремі виходи на діляНl\У

14

7

Рис. 4. Ясла-садок на 50/95 місць (т. п. ,N'g 214-022-2/П66) Інститут проектування сільськогосподарського будівництва

Литовської РСР, 1966: 1 - приймальиі; 2 - ігральиа-їдальия; 3 - спальня,веранда ясельної групи (ігральна-їдальня сезон ної групи): 4 - туалетні; 5 - роздягальні; 6 - групова; 7 - спальня-веранда дошкільної група (групова сезон ної групи); 8 - кімиати для зберігання ліжок; 9 - буфетні-мийні; 10 - кабінет завідуючого; 11 - кімната для дітей, що захворіли; 12 - медична кімната; 13 - кухня; J4 - кладова для сухих продуктів: 15 - пральня; 16 - сушильна; 17 - кладова для чистої білизни; 18 - туалеТІІа персоналу; 19 - господарська кладова: 20 - топочна: 21 - кладова для овочів; 22 - котельня; 23-

склад палива.

15

мають також обидві спальні-веранди, що дуже зручно для використання їх в літній період.

Прийнята конфігурація плану дозволяє три з чотирьох основних ди­тячих приміщень (дві спальні-веранди та групову) забезпечити кутовим провітрюванням.

В центральній частині будинку передбачено підвал, в якому знахо­дяться котельня та склад палива.

До адміністративно-господарських приміщень ведуть два входи. Один з них зв'язаний з загальним коридором, другий - лише з кухнею, топочною та кладовою для сухих продуктів.

Фундамент запроектовано у двох варіантах: монолітний з бутобетону та збірний з порожнистих бетонних блоків.

Стіни виконуються суцільною кладкою з червоної дірчастої цегли. Фасадний бік зовнішніх стін викладається з силікатної цегли з розшив­кою швів. Тут бажано використовувати художньо-декоративні елементи. Внутрішні стіни та стовпи - також із силікатної цегли, перегородки­з керамічних порожнистих блоків та силікатної цегли.

Для покриття використовуються залізобетонні панелі з овальними пустотами. Покрівля рулонна по асфальтовій стяжці.

Підлога в дитячих кімнатах з лінолеуму, в інших службових примі­щеннях _. з дощок, в туалетних, кухні, пральні - з метлахських плиток.

В основних приміщеннях стіни покривають клейовою фарбою по мокрій штукатурці, в деяких господарських і допоміжних приміщеннях застосовується пофарбування вапном або суха штукатурка.

Будинок забезпечується холодним і гарячим водопостачанням, во­дяним опаленням, каналізацією, електроенергією.

Холодна вода подається від зовнішньої мережі, а гаряча - від бой­лера з власної котельні, що знаходиться в підвалі. Для опалення будин­ку в котельні встановлюють чотири малометражні чавунні котли марки ВНИИСТО-Мч по 12 секцій.

Фекальні води з будинку виводяться у вигрібні колодязі дворової каналізації.

Ясла-садок на 50 місЦЬ з розширенням до 95 місЦЬ за рахунок примі­щень будинку (типовий проект .N'!! 214-011-2). Проект призначений для використання в ІІ та ІІІ будівельно-кліматичних зонах з розрахунковою температурою від -20 до -400 С (рис. 5).

Ясельна група з 25 дітей поділяється на дві групи - 15 та 10 дітей. Поліпшення умов для цих підгруп досягається розділенням ігральної­їдальні на дві частини.

Відмінною рисою проекту є також наявність в ясельНlИ групі двох окремих приймальних і можливість використання тамбура для розмі­щення дитячих ліжок.

16

Рис. 5. Ясла·садок на 50/95 місць (т.п. ,N'g 214-0Н-2). Інститут Білдіпросільбуд,

1963: 10

/ - приймальні; 2 - ігральиі· їдальиі; 3 - спальня-веранда (ігральна-їдальня додаткової гр.уПи); 4 - буфетні-мийні; 5-туалетиl; 6 - приміщеиия для зберігаиия ліжок; 7 - тамбур (може використовуватися для зберігаиня ліжок додаткової групи); 8 - роздягальня; 9 - групова; /о - спальня-веранда (групова додаткової групи); // - кабіиет заві­дуючого; /2 - медична кімиата; /3 - кімната для дітей. що захворіли; /4 - кухня; /5 - кладова

для сухих продуктів; /6 - пральня; 17 - кладова для чистої білизни; /8 - топочна.

Отже, на випадок розширення одна ясельна група (25 дітей) вико­ристовує більшу приймальну, ліжкову-тамбур, ігральну-їдальню та зв'язану з нею туалетну. Додаткова група з 20 дітей користується мен­шою за площею приймальною та ігральною-їдальнею (на площі спальні­веранди) і Т. д.

Адміністративно-господарські приміщення знаходяться в централь­ній частині будинку і добре зв'язані з дитячими кімнатами. Деяку незручність в експлуатації, а також при вирішенні генерального плану викликає розташування входів до господарських приміщень з протилеж­них боків будинку. Крім того, невдале в архітектурному відношенні розміщення входу до топочної при кухні в центрі головного фасаду.

Фундаменти будинку даються в двох варіантах: монолітні бутобе­тонні або збірні з бетонних блоків. Стіни зводяться колодязевою клад­кою з цегли. Наводяться також варіанти суцільної кладки з семищілин­ноі чи звичайної цегли. Перегородки в будинку цегляні та гіпсобетонні. Покриття з порожнистих залізобетонних панелей двох типорозмір-ів (варіант улаштування горища з дощатими кроквами). Покрівля в пер­шому випадку виконується з трьох шарів руберойду, а при варіанті з

1--137 17

горищем застосовуються азбоцементні листи. Підлога в усіх основних приміщеннях з дощок, в туалетних, кухні та пральні - з керамічних плиток.

Зовнішня фактура стіни - силікатна цегла з розшивкою швів. Все­редині застосовується мокра штукатурка та фарбування клейовими і частково олійними фарбами.

Водопровід влаштовується від місцевої мережі, каналізація підклю­чається до сільської мережі або влаштовуються очисні споруди за по­годженням з місцевою санітар ною інспекцією.

Опалення від місцевої котельні, гаряче водопостачання забезпе­чується електронагрівачем марки ВЗТ-400. В кухні встановлюється пли­та, що працює на твердому паливі.

Ясла-садок на 45 місць з розширенням до 90 місць за рахунок літніх павільйонів (типовий проект .НІ 214-1-85). Проект розроблений для вико­ристання в звичайних умовах ІІІ будівельно-кліматичної зони з розра­хунковою температурою від -150 до _250 С. Збільшення місткості перед· бачено за рахунок літніх павільйонів на 25 або 45 місць.

Будинок являє собою три взаємно сполучені блоки, два з яких слу­жать для розміщення дитячих груп, а в третьому розташовані адміні­стративно-господарські приміщення (рис. 6). Таке рішення дозволяє, прив'язуючи проект, змінювати композицію будинку відповідно до міс­цевих умов, вести будівництво в кілька черг або будувати блоки окремо. Наприклад, в разі потреби можна будувати лише адміністративно­господарський та один з дитячих блоків і літні павільйони або дитячі блоки як додаток до існуючого дитячого закладу.

В кожному блоці розміщується по одній групі діт~й (25 в дошкільній або 20 в ясельній), для них передбачено умови цілодобового перебу­вання, оскільки в складі приміщень є спальні-веранди, які завжди ви­користовуються за своїм призначенням. Потреба в цілодобовому пере­буванні дітей в яслах-садках виникає переважно в сезон розгортання сільськогосподарських робіт, отже, забезпечення цього - одна з най­важливіших вимог для сільських ясел-садків. Цю потребу добре задо­вольняють ясла-садки з розширенням за рахунок літніх павільйонів.

Проект дозволяє також розміщувати збільшену кількість дітей і в самому будинку. З цією метою приймальні (роздягальні) та туалет­ні сполучаються як зі спальнями-верандами, так і з дитячими кімнатами. Одна підгрупа розташовується в спальні-веранді, а друга - в груповій. Але така форма використання приміщень доцільна лише на початку та в кінці сезону польових робіт, коли кількість місць в яслах-садках збільшується, але ще далеко не досягає максимума, а потреба в ціло­добовому перебуванні всіх чи більшості дітей вже є.

В адміністративно-господарському блоці розміщуються кабінети завідуючого та лікаря, кухня, пральня та інші приміщення. З них ко-

18

Рис. 6. Ясла-садок на 45/90 місць (Т. п. ;м 214-1-85). КИЇВ-

ЗНдІЕП, 1965: 1 - роздягальня; 2 - гру-пова; 3 - спальні-веран-· ~ ди; 4 - прнймальна; 5 - ~ ігральна-Тдальня; б - ту­алетні; 7 - кабінет заві­ІІУЮЧОГО; 8 - меднчна кІмиата; 9 - кімиата для дІтей. що захворІли; 10-кухня; 11 - кладова для сухих продуктів; 12 -пральня; 13 - кладова для чистоТ білизни; 14-

теплопункт .

J

:'.' :. :' .... :.: ... : ..... :.:. (: ::'.:: ': :-::' :':: :.":;:;:::

4076

з~ ---І 5

ридором можна пройти до кожної дитячої групи. Окремі виход» з кухні та пральні передбачено на господарський двір.

Фундаменти в будинку із збірних бетонних блоків. Стіни виклада­ються з ефективної цегли і облицьовуються світлими керамічними плит­ками, а простінки між вікнами - плитками темних тонів. Перегородки в основному гіпсобетонні, в саНВУЗ.ІІдхта цральній - шлакобетонні. Перекриття роблять із залізобетонних порожннстих панелей.

Покрівля з руберойду, Підлоги в усіх основних приміщеннях дощаті, пофарбовані олійною фарбою, в кухНі, пральні, туалетах - з кераМіч­них плиток, в коридорах - ліtюлеум.

2'" 19

Стіни та перегородки в туалетних, кухні та пральній облицьовуються плитками на висоту 1,5 М. В груповій та ігральній-їдальні стіни від полу на висоту підвіконня покриваються водоемульсійними або масляними фарбами під колір всієї стіни. Верхня частина стіни покривається клеєвою фарбою.

Система водопроводу та каналізації приєднується до зовнішніх мереж.

Літній павільйон (експериментальний проект). Може використову­ватися як для сезонного розширення існуючих дитячих закладів, так і при будівництві нових.

Павільйони проектуються на 25 або на 50 дітей (одна або дві групи). Слід віддати перевагу таким проектам, планіровочне рішення яких дозволяє об'єднувати павільйони в один блок, або розташовувати їх не тільки окремо, а й прибудову вати до торців будинків.

Висота павільйону приймається 2,7 м від підлоги до стелі. Основні вимоги до конструкції стін та перегородок - надійне забезпечення кімнат від перегріву і продуванн'я та економічність рішення.

Вікна в дитячих кімнатах повинні бути такими, щоб їх можна було знімати, забезпечуючи максимальний доступ повітря під час сну чи за­нять дітей.

Літній павільйон на дві групи показано на рис. 7. Кожна з них має окремий вхід, свої приміщення і тіньовий навіс, відкритий з двох боків.

Павільйон обладнується водопроводом та каналізацією. Якщо ж відповідних мереж нема, влаштовують надвірні вбиральні, а в павіль­йоні передбачають лише горщечні та наливні умивальники.

Буфетні-мийні обладнані подвійними раковинами, до яких підво­диться холодна вода. Гарячу воду сюди приносять з кухні.

Ігрові майданчики для сезонних груп дітей розташовуються при літніх павільйонах.

Фундаменти павільйону СТОВГІ'і асті з монолітного бетону. Стіни яв­ляють собою дерев'яний каркас, обшитий зовні дошками, а зсередини­сухою штукатуркою. Перегородки дощаті, в туалетних - із шлакобе­тонних плит. Покриття - дерев'яні балки з підшивною стелею з сухої Цlтукатурки, покрівля - рулонна З руберойду. Підлоги в туалетних з метлахських плиток, в іцших приміщеннях - дощаті на лагах. Всере­дині приміщення покриваються клейовою, а зовні - олійною фарбою.

Водопровід та каналізація підводяться до зовнішніх мереж. Робочі креслення літнього павільйону є в проекті ясел-садка на

45/90 місць, розробленому Київським науково-дослідним інститутом ти­пового та експериментального проектування жилих та громадських

споруд (КиївЗНДІЕП) Ясла-садок на 90 місць (типовий проект .м 636-П). Проект призначе­

ний для використання в звичайних геологічних умовах 11 та ІІІ буді-

Рис. 7. Літній паВ1ЛЬИОН. Киів3НДІЕП, 1966:

1_ роздягальні (прнймальні); ~ - групові (ігральні-їдальні); ,- туалетні: 4 - приміщення

5

цля зберігання ліжок; 5 - наві-си; 6 - буфетні-мийні.

JQOO .1

вельно-кліматичних зон з розрахунковою температурою від -200 до _400 С.

Ясла-садок розраховані на денне перебування двох ясельних груп по 20 та двох дошкільних груп по 25 дітей (рис. 8).

На першому поверсі розміщено обидві дошкільні групи та приміщен­ня кухні і пральні. Будинок має п'ять входів: до кухні, пральні, окремо до кожної дошкільної групи і один, що веде на другий поверх. Там зна­ходяться ясельні групи, кабінет завідуючого, медична кімната, а також :кімната для дітей, що захворіли.

При групових кімнатах передбачено буфетні-мийні та приміщення для зберігання дитячих ліжок.

Спальні-веранди є лише на другому поверсі. Вони сполучені з прий­мальними, ігральними-їдальнями та кладовими для постель.

Дошкільні групи в цьому проекті розміщуються на першому поверсі, а ясельні - на другому. Таке розміщення менш поширене, але воно має певні переваги.

Фундаменти в будинку прийняті монолітні бутобетонні. Стіни з цегли, t(ОJlОДЯЗНОЇ кладки (варіант суцільної кладки). Перегородки в основних

2'1

Рис. 8. Ясла-садок на 90 місць (Т. п . .N'2 636-П). Білдіпросільбуд, 1964: І - роздягальні; 2 - групові; 3 - туалетн!;4 - приміщеиня для зберігання ліжок; 5 - буфетні,мийн!; 6 - пральня; 7 - кухня; 8 - кабінет завідуючого; 9 - медична кімната; /о - кімната для дітей, що

, захворілн; 11 - приймальні; 12 - іграnьні-їдальні; 13 - спальні-веранди.

приміщеннях з гіпсоблоків, а в кухні, пральні та туалетнlИ - з цегли. Перекриття виконуються з багатопустотних залізобетонних панелей.

В проекті дається два варіанти рішення будинку: з горищем і без нього. В першому випадку застосовують крокви з дощок та покрівлю с азбестоцементних листів, в другому - рулонну покрівлю з трьох шарів руберойду.

Підлоги в сухих приміщеннях з дощок, в приміщеннях з мокрими ,технологічними процесами - з керамічних плиток.

Зовні стіни облицьовуються силікатною цеглою з розшивкою швів, всередині застосовується мокра штукатурка з покриттям клейовими та олійними фарбами.

Водопровід та каналізація приєднуються до місцевих мереж_ Опа­лення та гаряче водопостачання - від зовнішнього джерела (напри­клад, групової котельні).

22

Рис. 9. Ясла-садок на 90/180 місць (Т. п. Ng ·216-011-3). Діпросільбуд, 1963:

1 - приймаnьиl; 2 - СПIІRьні·веранди: 3 - Іграnьні­їдаnьнl; 4 - туаnетні; 5 - приміщення дnя зберІ­гання nlжок: 6 - роздягаnьнl; 7 - груповІ; 8_ каБІнет завідуючого; 9 - :медична кІмната: 10-кімната дnя дІтей. що захворlnи; 11 - кухня; 12-кnадова дnя сухих продуктів; 13 - топочка; 14_ праnьня; 15 - кпадова дnя чисто! біnИЗНИ; 16-

господарська кnадова.

Ясла-садок на 90 місць з розширенням до 180 за рахунок приміщень будинку (типовий проект .м 216-011-3). Проект призначений для вико­ристання в звичайних геологічних умовах 11 будівельно-кліматичної зони з розрахунковою зимовою температурою -30", -400 С і може ви­користовуватись також у відповідних умовах ІІІ зони.

В будинку розміщуються дві ясельні групи по 20 та дві дошкільні по 25 дітей (рис. 9).

Чотири блоки з дитячими групами зручно зв'язані з розташованим між ними адміністративно-господарським блоком. Приймальні в ясель­них та туалетні в усіх групах розділені на дві частини - для основної та додаткової груп. В період літнього розширення ясел-садка один з там-

бурів при кожній групі використовується для зберігання складаних ліжок.

Всі спальні-веранди, групові та ігральні-їдальні мають кутове про­вітрювання.

Прийнята композиція дозволяє використати як головний один з трьох фасадів, що значно збільшує можливості зручного розміщення будинку на ділянці.

Фундаменти будинку збірні з залізобетонних блоків або бутобетонні. Для стін використовуються збірний залізобетонний каркас та цегла, перегородки з цегли та гіпсоблоків. Для підлоги застосовуються дошки, керамічні плитки та бетон (у приміщеннях з вологим режимом), дерев­но-волокнисті плити, перекриття збірні залізобетонні, покрівля рулонна з руберойду.

Зовнішня обробка стін будинку - під розшивку швів, всередині­суха та мокра штукатурка.

Ясла-садок на 90 місць з розширенням до 180 місць за рахунок при­міщень будинку (типовий проект .NiI 643-В). Проект призначений для використання в звичайних умовах ІІІ будівельно-кліматичної зони з роз­

. рахунковою температурою -180 та -230 С. Розширення ясел-садка з 90 до 180 місць передбачається за рахунок

холодних веранд.

Адміністративно-господарські приміщення розташовані в центрі комплексу і зв'язують між собою два блоки, в яких розміщені дитячі групи (рис. 10). Кожна група має окремий вхід, приймальну (роздя­гальню), ігральну-їдальню (групову), туалет та веранду.

При розширенні ясел-садка додаткові групи дітей користуються верандами та невеликими роздягальнями і туалетними при них. На веранди ведуть окремі входи. Всі групові та ігральні-їдальні орієн­товані в одну сторону. Склад приміщень розрахований тільки на денне перебування дітей, оскільки веранди не опалюються.

До адміністративно-господарської групи приміщень ведуть два вхо­ди: один в спільний коридор та до кухні, другий - до ізолятора. ,Зв'язок кухні з дитячими групами забезпечено через буфетні-мийні.

Фундаменти передбачено з бутового каменю. Стіни з цегли, перего­родки гіпсоблокові та цегляні· з арматурою. Підлоги в основних примі­щеннях дощаті, а в туалетних, кухні та пральні мозаїчні. Перекриття виконується з пустотних залізобетонних панелей, покрівля рулонна з руберойду. Стеля· в кімнатах має невеликий нахил від внутрішньої до зовнішніх стін. Зовні стіни не штукатуряться, застосовується цегляна кладка з розшивкою швів, всередині - мокра штукатурка та фарбу­вання клейовою і частково олійною фарбою.

Водопровід, центральне водяне опалення та каналізація сполу­чаються з існуючими мережами.

24

Рис. 10. Ясла-садок на 90/180 місць (Т. п . .N'2 643-В). УкрНДІпросільбуд, 1964:

1 - приймальні; 2 - дитячі кімнати; 3 - спалыl-­веранди; 4 - туалетні; 5 - буфетні-мнйні; 6 - при­мІщення для зберігання ліжок; 7 - роздягальні; 8 - групові; 9 - сушильні шафн; 10 - господар­ські кладові; 11 - кухня; 12 - заготівельна; 13-1UIадова для СУХНХ IІродуктів; 14 - кабінет заві­дуючого; 15 - кабінет лікаря; 16 - кладова для чистої білизнн; 17 - ізолятор; 18 - туалет для

персоналу.

2 2

2240

Ясла-садок на 90 місЦЬ з розширенням до 180 за рахунок літніх па­вільйонів (типовий проект .N!! 214-1-79). Проект призначений для вико­ристання в звичайних геологічних умовах ІІІ будівельно-кліматичної зони з розрахунковою температурою -180 та -230 с.

Будинок складається з трьох одноповерхових зв'язаних між собою блоків. В одному з них знаходяться дві групи (50 дітей) дошкільного

25

віку, в другій - ясельного (40 дітей). В центральному блоці розташо­вані адміністративно-господарські приміщення (рис. 11).

Будинок забезпечується водопроводом, каналізацією, гарячим опа­ленням від зовнішньої мережі, електроенергією та слабкострумовими установками.

Ясла-садок иа 90 місць з розширенням до 180 місць за рахуиок літ­ніх павільйонів (типовий проект .м 214-1,.86). Проект призначений для використання в звичайних геологічних умовах ІІІ будівельно-кліматич­ної зони з розрахунковою температурою -180 та -230 с.

До складу приміщень ясельних груп входять ігральні-їдальні, спаль­ні-веранди, туалетні, приймальні, буфетні-мийні та тіньові навіси, прибудовані до торців будинку.

Дуже зручно, що тіньові навіси мають безпосередній зв'язок з ігро­вими майданчиками та дитячими приміщеннями. Діти можуть спати та їсти на свіжому повітрі; можна також використовувати меблі та іграшки при іграх на майданчику. Такі самі тіньові навіси передбачені також при дошкільних групах.

В проекті прийнято універсальну групову ячейку, яка відрізняється від прийнятих в інших типових проектах тим, що в ній групова кімната має збільшену (86 замість 62 .(2) площу і розділена на дві просторово об'єднані частини площею 50 та 36 .м2• Це дає можливість використову­вати її при потребі як для дошкільних, так і ясельних груп.

Враховуючи особливості експлуатації сільських дитячих закладів, така планіровка краще відповідає потребам комплектування груп і зручніша, ніж існуючі типові рішення.

Групові кімнати обладнані шафами з вмонтованими в них розклад­ними дитячими ліжками. При використанні цих приміщень для ясель­них груп більша кімната, що сполучається з туалетною, служить ігр аль­ною-їдальнею, а менша - спальнею-верандою.

Можливість універсального використання основних груп приміщень дозволяє приймати необхідне співвідношення ясельних та дошкільних груп дітей.

Між спальнями-верандами та ігральними-їдальнями влаштовуються розсувні перегородки або завіси з тканини.

Входи в ди.тячі групи розміщено з боку головного, а в кухню та праЛЬНІ? - з боку дворового фасадів.

Кухня обладнується електроплитою, яка може бути замінена плитою на твердому паливі.

Фундаменти збірні залізобетонні, стіни викладаються з цегли, з роз­шивкою швів, перегородки з гіпсоблоків та цегли, перекриття збірні з пустотних залізобетонних плит. Проектом враховується можливість влаштування даху плоского або з горищем. В першому випадку покрів· лю роблять з руберойду, в другому - з азбошиферних листів.

26

---l 4

15

6 з 2

7

7

2 6 з

І, 610 .1. 600 .-LJ2o:....+I. ___ -_..::::/jО::::О ___ --J.-'J.~'20~.*I • ...-:6.~'OО~_І, 1i-,~60~O --/.1 Рис. 11. Ясла-садок на 90/180 місць (Т. п. J\l'2 214-1-79). УкрНДlпросільбуд, КИЇВ-

3НДlЕП, 1968: І - приймальні; 2 - ігральні-їдальні; 3 - спальні-верандн; 4 - тіньові навіси; 5 - роздягальнl; 6-гр)'Пові; 7 - туалетні; 8 - кабінет завlдуючого та лікаря; 9 - Ki)lHaTa для дІтей. що захворіли; '111 - Іивентарна; JI - прасувальна та кладова для чнстоі бlлнзни; 12 - пральня; 13 - кухня; 14-

кладова сухих продуктІв; 15 - вбудованІ шафи для дитячих -лІжок.

27

На першому поверсі будинку знаходяться дві ясельні групи, кухня з кладовою для сухих продуктів (зберігання овочів передбачається при господарському дворі) та пральня. На другому поверсі розташовано дві дошкільні групи та решта обслуговуючих приміщень. Санітарна ізоляція. забезпечується завдяки окремим входам до дитячих груп на першому поверсі та влаштуванню спільних входів лише для двох груп дітей другого поверху (рис. 12).

Архітектурно-планіровочне вирішення групи приміщень дошкільних груп передбачає можливість універсального Їх використання, тобто роз­міщеаня там як дошкільної, так і ясельної груп. На торцевих стінах групової кімнати розміщено вбудовані шафи для розкладних ліжок.

В даному проекті тіньові навіси обох ясельних груп прибудовані до торців будинку і безпосередньо зв'язані з дитячими приміщеннями. Ди­тячі ігрові майданчики розміщено тут же, і добре проглядаються крізь вікна спалень-веранд та двері з ігральної-їдальні.

Тіньові навіси разом з пожежними сходами, що ведуть на другий по­верх, та катальними гірками створюють єдину архітектурну композицію. Діти, що граються під навісами, захищені від вітру з одного боку стіною будинку і з другого - декоративною стінкою заввишки 2-2,5 М.

Спальні-веранди мають кутове провітрювання і захищені тіньовими навісамц від сонячного перегріву. Вікна ігральних-їдалень та групових кімнат орієнтовані на один бік і забезпечені зовнішнім сонцезахистом. При орієнтації цих приміщень на південь (що найбільш бажано) кухня та пральня теж матимуть найкращу для них· орієнтацію - на північ.

Фундаменти будинку з бетонних блоків, стіни з цегли, перегородки гіпсоблокові та цегляні, перекриття з багатопорожнистих залізобетонних панелей. Дах передбачається в двох варіантах: плоский (рулонне по­криття) та з горищем (покрівля з азбошиферу).

Будинок обладнано водопроводом та каналізацією, приєднаними до центральних мереж, забезпечено електронергією та слабкострумовими установками. Кухню обладнано електроплитою.

Ясла-садок на 140 місць (експериментальний проект Ne 21-61-П). Проект призначений для будівництва в ІІІ та IV будівельно-кліматичних зонах з сухим та помірно-вологим кліматом і розрахунковою темпера­турою не нижче -180 С.

Будинок складається з чотирьох зв'язаних між собою двоповерхових блоків, в трьох з яких розміщуються дитячі групи, а в одному - обслу" говуючі приміщення (рис. 13).

Всього в будинку знаходяться дві ясельні групи по 20 дітей (обидвІ на першому поверсі) та чотири дошкільні групи по 25 дітей (одна на першому та три на другому поверсі) .

Кожна група, як ясельна, так і дошкіл~на, має спальню-веранду, Щ4 створює хороші умови для сну, а також для багатьох процесів, що ві,Щ

28

6уваються в групових кімнатах, значно поліпшуючи гігієнічний стан ди­'і"ячих приміщень.

Особливістю вирішення групи приміщень для дітей ясельного віку Е безпосередній зв'язок спальні·веранди з тіньовим навісом, який стає невід'ємною частиною самого будинку. В експлуатації це дуже зручно, оскільки багато міроприємств з дітьми можна проводити на свіжому повітрі незалежно від погоди. Біля тіньових навісів знаходяться ігрові майданчики для дітей відповідних груп.

Розміщення вікон спалень-веранд, ігральних-їдалень та групових кімнат з протилежних боків будинку поліпшує гігієнічні умови цих приміщень завдяки кращому провітрюванню та інсоляції.

На другому поверсі розташовано спеціальний зал для музичних та фізкультурних занять.

Композиція та архітектурно-планіровочне вирішення будинку ство­рюють широкі можливості розміщення будівлі на ділянці.

Кухня та пральня мають окремі входи і розміщуються на першому поверсі адміністративно-господарського блоку, який завдяки своєму положенню в плані будинку може зручно сполучатися з господарським двором. В кухні встановлено електроплиту.

Конструктивна схема будинку - поперечні несучі стіни з прольотом 6,4 м в осях. Об'ємно-просторова жорсткість забезпечується в попереч­ному напрямку внутрішніми та зовнішніми несучими стінами, в поздовжньому - влаштуванням стіни, що виконує роль діафрагми.

Фундаменти прийнято збірні залізобетонні. Стіни викладаються з блоків пиляного вапняку розміром 488Х l240Х 188 мм марки 50. Для влаштування вентиляційних каналів використовується суцільна, добре випалена червона цегла. Перегородки з шлакоблоків та гіпсових блоків. Перекриття із збірних залізобетонних панелей з круглими пустота ми. Покрівля в будинку суміщена, плоска і вентилюється. Захисна її по­верхня являє собою чотири шари руберойду на мастиці.

Кладка зовнішніх стін ведеться з інкерманського каменю з розшив­кою швів, цоколь виконується з бетонних блоків, покритих силікатною фарбою. Всередині приміщень застосовується поліпшена безцементна штукатурка для всіх стін, крім зовнішніх торцевих, для яких використо­вують суху штукатурку. Перегородки покриваються цементною штука­туркою. Стіни фарбують клеєвою фарбою, а в кухні, пральні та туалет­них влаштовують панелі на висоту 2 м 3 білих полив'яних плиток.

На одній із стін в групових кімнатах передбачається панель з кольо­рового лінолеуму, на якій діти можуть малювати креЙ:п.ою.

Будинок обладнується водопроводом з гарячим водопостачанням, центральним опаленням, каналізацією з відведенням в центральну ме­режу, забезпечується електроенергією, телефоном, радіо та дзвінковою сигналізацією.

29

Другиа поDерх

ІЗ 12 ff f4

IS

IS 'і

2760

ПвршшJ поDврх

J

2

З()

15

10 15

J

Рис. 12. Ясла-садок на 90/180 місць (Т. п. Ng 214-1-86) УкрНДІпросільбуд,

КиївЗНДІЕП, 1968: / - приймальні; 2 - ігральні­їдальні; 3 - спалыt-веранди;;

4 - тіньові навіси; 5 - туалетні;

6 - кухня; 7 - пральня; 8 - КЛа·

дова для продуктІв; 9 - роздя­

гальні; JO - групові; // - кімиа­

та для дітей, що захворіли; 12-кабінет завідуючого та лікаря;

/3 - кімиата персоиалу; 14'- кла­Дова для чистої білизни; /.5-

вбудовані дитячі ліжка.

План І rкkpxy .-....,"""'Т ...... _'Т'

4800 .1

План 1/ ПolJepху "~I--~----------'

4

-----,:..шшDГ~sОО

Рис. 13. Ясла-садок на 140 місць (Експериментальний проект Ng 21-61-П). Киів-ЗНДІЕП, 1965:

.1 - приймальиі ясельиих груп; 2 - дитячі кімиати ясельних груп; 3 - туалетні; 4 - спальиі-веранди; 6 - тіньові иавіси (вбудованІ); 6 - роздягальні дошкільних груп; 7 - групові кімнати; 8 - ніші ДЩІ миття та зберігания посуду; 9 - кухня; 10 - заготівельна; 11 - кладова для овочів; 12 - кладо­"а для сухнх продуктіВ; 13 - туалетна для персоиалу; 14 - пральня; 15 - прасувальна-сушильна; ,16 - вбудовані шафи для білизии; 17 - ізолятор; 18 - кабінет лікаря; 19 - кімната персоналу; ~ - хол; 21 - зал для "узичних та фізкультурних занять; 22 - меТОДИЧ/ІНЙ кабінет; 23 - кабінет

завідуючого; 24 - інвеитарна.

Ясла-садок на 50 місць 3 початковою школою на 100 місць. І!роект розроблений для будівництва в районах із звичайними геолоГІЧНИМИ умовами ІІІ будівельно-кліматичної зони з розрахунковою температу­рою -230 С.

Об'ємно-планіровочне вирішення проекту дозволяє вести будівництво у дві черги або використовувати окремо блоки школи чи дитячого закладу.

Ділянка розподіляється на ізольовані зони школи та ясел-садка. Господарський двір має окремий в'їзд. Сезонне розширення ясел-садка

31

13

-І 12

7

22~ 840 ,~ б40 б40~

Рис. 14. Ясла-садок на 50 місць, суміщені з початковою школою на 100 місць (експе­риментальний проект). УкрНДІпросільбуд, КиівЗНДІЕП, 1967:

І - класи; 2 - рекреація; 3 - учительська; 4 - шкільна їдальня; 5 - кухня; 6 - теплопункт; 7-спальня-групова; 8 - приймальна; 9 ~ кабінет завідуючого; 10 _ кімната персоналу; 11 - кімната

для прання; 12 - Ігральна-їдальня; 13 - спальня-веранда; 14 - туалетні.

32

відбувається за рахунок літнього павільйону на ділянці та (під час ліТIf1Х канікул) за рахунок класних приміщень школи.

Кухня зв'язана з тією частиною рекреації, де обідатимуть учні. у будинку розміщуються дошкільна група на 25 дітей та ясельна,

$ll(a може прийняти 10 дітей молодшого та 15 середнього та старшого ясельного віку.

В груповій кімнаті передбачені ліжка, вбудовані в спеціальні шафи. Школа розрахована на 4 класи; 3 - площею по 32 м2 та один пло­

щею 49 м2• У великому класі можна проводити заняття групи подовже­ного дня та ІІозакласну роботу.

БУДИНQК обладнано водопроводом, каналізацією, центральним опа­ленням, приплив но-витяжною вентиля цією, електрифіковано та радіо-фіковано. •

Вибір та прив'язка проекту. Повідомлення про нововведені та про зняті з розповсюдження типові проекти публікуються в щомісячних ін­формаціях, які видаються Центральним інститутом типових проектів у Москві.

Більш повні дані про кожний типовий проект можна одержати з ка­талогів паспортів типових проектів, які видаються періодично (через 1-2 роки). Тут наведені плани, фасади, розрізи будинків, перелік та площі приміщень, відомості про вартість будівництва тощо.

Перелік, інформації та каталоги можна виписати з Центрального інституту типових проектів (Москва, Б-66, вул. Спартаковська, 2а, кор­пус В, ЦІТП). Для одержання вибраного проекту необхідно надіслати замовлення до Центрального інституту типових проектів, його філіалів або до проектної установи, яка розробила проект.

Після остаточного вибору проекту треба звернутися до проектної організації, яка його розробляла, або до ЦІТП дЛЯ придбання необхід­них креслень. Прив'язку проектів повинна робити державна чи міжкол­госпна проектна організація або спеціаліст з обласної проектної орга­нізації, якого викликають через обласний відділ в справах архітектури при облвиконкомі. Забороняється складати технічну документацію при­ватним особам та будувати дошкільні заклади, незалежно від їх міст­кості, без відповідно оформленої документації.

При прив'язці треба перевірити міцність грунтів і встановити, чи відповідають їм прийняті розміри підошви фундаментів будинку. Коли перевірка покаже, що грунт вибраної ділянки допускає навантаження менше ніж 1,5 кг/см2, треба відповідно збільшити ширину фундаментів.

Звичайно в типових проектах одноповерхових будtвель дитячих за­кладів підошви фундаментів під зовнішні стіни мають один рівень. Місцеві умови (наприклад, неоднорідність грунтів під будівлею або значний уклон будівельного майданчика) іноді вимагають закладання фундаментів на різних рівнях.

3-137 33

Таблиця 5. Основні техніко-економічні показннки проектів дитячих

Номер

Найменування показннкlв Однниця

.2-04-76100 , 214·022·1 І І вимІру 214·022· 214·022· 4/Пбб ·~/П66

Будів'ельний об'єм мЗ 724 1959 1599,3 2073,9 Площа забудови м2 219,3 279 390,8 582 Корисна площа · 169,1 225,4 391,4 512,6 Робоча )t • • • • 149,7 205,4 315,1 418,1 Будівельний об'єм на 1 місце ':;'3 29,0 38,3 31,98 41,4 Те саме, при збільшенні місткості · - 21,3 - 21,8 Кошторисна вартість тис. крб. 116,4 25,06 42,44 55,82 В тому числі: B~PTicть будівельно-монтаЖflИХ ро· БІТ • • • • • • • • • · - 22,09 35,48 44,15 вартість обладнання · - 2,97 6,96 11,68

Вартість 1 мЗ об'єму крб. 106,6 26,14 22,13 21,29 )t 1 м2 корисної площі · 691 111,22 90,43 36,13 )t 1 місця . . . . · 466 1002,8 707,95 883

Те саме, при збільшенні міст:кості · - 557,1 -т 464,7 Витрати цегли тис. шт. 85,11 41,7 59,22 69,2

)t цементу m 15,73 45,5 69,09 80,7 » сталі m 1,18 4,6 7,97 11 » каменю бутового мз - - - -)t бетону . мЗ - 103 164,75 127,3 » залізобетону · - 77,2 114,77 -» лісоматеріалів · 81,83 48,5 43,8 63,5

Витрати руберойду . . . . . м2 - - - -Трудозатрати на спорудження будин-

948,4 2066,4 30,93 3821,4, ку . . . . . . . . люд-дні

Трудозатрати на 1 мЗ об'єму · 1,31 2,15 1,93 1,84 Експлуатаційні показники:

3,1 0,45 0,37 0,4 витрати води .. ... лІсе" потрібна пот жність елект оенергіі "вm 5,1 12,5 16,0 31,07 у р

в таких випадках кладку їх треба починати з ділянок з найбільшим! закладанням і поступово зменшувати закладання невеликими уступа-ми глибиною не більше 0,5 .м і довжиною не менше І .м. .

Коли матеріальні можливості колгоспу не дозволяють одразу спору~ дити будинок дитячо.го закладу в повному об'ємі, треба вибрати проек який передбачав би можливість будівництва в дві черги. Але, споруд жуючи будинок в дві черги, завжди слід пам'ятати, що здана в експл атацію перша частина будинку повинна мати, по можливості, закінчен архітектурну форму, а будівництво другої черги не повинно заважаті нормальній експлуатації збудованої частини.

Переробки в спорудженій частині будівлі при введенні в експлуаті цію другої черг~ будівництва мають бути мінімальними.

Слід також пам'ятати, що коли будинок споруджується в дві черг

34

і і

!

Ао_I.ІІЬИИХ закладів

проекту

214:-011-2 І 214-1-85 І n~~r:~:OH І 636-П І 216-011-3 І 643-В І 21-61-П І 214-1-79 1214-1-86 -1898,9 1603,1 706,3 2433 3445,7 2408,8 5041 2674,7 2605,2 542,7 442,2 204,1 364,25 110\1,9. 1025,8 826 927,0 499,6 443,3 385,6 232,7 550,42 811,8 894,1 1348 772,5 608,6 416,5 343,8 190,7 514,84 732,7 822,7 1017 728, І 555,5 38,98 35,62 14,12 27,03 25,3 31,6 36 29,7 28,9 - - - - - 15,8 - - -

41,69 41,83 10,3 43,72 64,32 49,55 118,37 67,45 62,4І

32,911 34,35 9,37 34,98 56,85 - 86,47 53,79 48,54 - 7,48 - 8,74 7,48 - 17,64 13,66 13,8ї

21,95 21,42 14,65 17,98 19 20,57 23,58 20,1 18,6~ 93,83 108,4 44,44 79,4 170 55,42 88,18 87,31 102,6 834 552 229,8 485,8 71,47 550,55 - 749,44 693,44 - - - - 35,73 - - - -98 74,44 5,08 121,45 174,73 138,13 48,7 114,47 127,4S

- 1,26 - 52,7 153,67 106,3 0,357 116,0 65;6 6,2 0,81 - 9,4 21,04 6,93 3,92 11 ,29 9,8~

- 39,0 - - - 139,64 5,69* - -128 63,22 115 90,45 272,2 32,1 359,58 69,75 29,7 64 - - 79,68 164,45 236,9 182,27 187,0 181,5

60,3 - 60 85,3 99,7. 203,9 - 46,17 98,43 - .1229,54 669,7 - - 1393,3 3998,2 - -

200,72 1711 ,8 711,7 1864,8 3561,62 2604,5 2785,68 3071,4 2547,55 1,05 1,06 1,0 0,79 1,03 1,1 0,55 1,15 1,07

1.54 - - 1,45 2,12 0,56 0,60 3,49 3,87 19,3 - - 23 39,9 15,6 64,25 ! - -

майже завжди частина стін, які запроектовані внутрішніми, при будів­ництві першої черги стають зовнішніми. В зв'язку з цим може з'явитися необхідність збільшити глибину закладання фундаментів під ці стіни або влаштувати під ними піщану подушку для захисту основи від про­мерзання. Крім того, внутрішні стіни здебільшого мають товщину 1,5 цеглини. Якщо одна з них під час спорудження першої частини будинку стає зовнішньою, її товщину слід збільшити до двох цеглин, або, зали­шивши попередню товщину, розширити на 2-3 см вертикальні по­здовжні шви і використати при кладці так званий теплий розчин. В тих випадках, коли друга черга будівництва відкладається ненадовго, можна не потовщувати стіни і класти їх на звичайному розчині. В цьому випад­ку взимку слід інтенсивніше опалювати це приміщення.

• І<амінь інкерманrькиfl.

35

В першу чергу будівництва можна не каналізувати вбиральні в бу­динку, але треба обов'язково передбачати туалетні, встановивши там стелажі для дитячих горщиків, і влаштувати літню вбиральню на ді­лянці.

Пристосовуючи під дитячу установу вже існуючий будинок, необхідно враховувати санітарно-гігієнічні вимоги. Для цього слід використову­вати типовий проект, планувальне рішення якого може підказати, як краще змінити існуючу планіровку, щоб створити в будинку найбільш сприятливі умови для оздоровчої і виховної роботи з дітьми.

При будівництві нового і пристосуванні існуючого будинку для дитячого закладу треба враховувати ряд викладених нижче загальних положень та вимог.

Ширина коридорів приймається рівною 1,4 М. Коридори довжиною до 6 М можуть мати ширину 1,2 М. Огорожа сходів повинна складатися лише з вертикальних елементів

з відстанню між ними не більше ,12 СІК. Біля стін на висоті 50 СМ слід влаштовувати додатковий поручень

для дітей (встановлювати такий поручень в огорожі сходів не слід). Для більшої безпеки бажано між маршами встановлювати захисну сітку або декоративну решітку з вазонами для квітів. Щоб діти не могли підійти до огорожі сходів, можна також на всю довжину маршу вздовж перил поставити ящики для квітів.

Вікна в дитячих приміщеннях повинні мати не менше 50% верхніх відкидних фрамуг з важільним фрамужним приладом.

В нижній частині вікон може розташовуватися незначна кількість фрамуг, які використовуються для швидкого провітрювання у відсутно­сті дітей.

Дуже важливо забезпечити достатню інсоляцію приміщень і разом з тим не допустити їх перегріву. Для захисту основних дитячих примі­щень від перегріву в літні місяці, особливо в південних районах, необ­хідно застосовувати сонцезахисне об,1Jаднання.

Найбільш простий і поширений спосіб захисту від перегріву - зелені насадження.

Для приміщень, розташованих на другому поверсі, які не можуть бути добре захищені від сонця зеленню, треба передбачати спеціальні сонцезахисні пристрої: штори, жалюзі, козирки. Козирки можуть бути суцільними або у вигляді решітки з окремих пл анок, закріплених на, певній відстані одна від одної.

Найкраще захищає приміщення від перегріву сонцезахисне облад­нання, встановлене з зовнішнього боку. Легше за все влаштувати захист від сонця при південній Opi€HTaцїї. В цьому разі досить зробити над вікнами горизонтальний решітчастий козирок з виносом 80-100 СМ.

ШІАНІРОВRА ТА ОБЛАДНАННЯ ПРИМІЩЕНЬ

Дитячі дошкільні заклади проеКТУЮТl>СЯ з нормативним складом :приміщень, який залежить від величини закладу та характеру його експлуатації. .

Наприклад, в денних яслах-садках для дітей, що захворіли, передба­.,qається лише одна кімната, а в цілодобових - ізолятор, до складу ЯКО­.1'0 входять палати і свій санітарний вузол.

Зал для музичних та фізкультурних занять передбачається лише .» дитячих закладах не менш як на 140 місць; кімната для персоналу, IUIадова для зберігання овочів, сушильна-прасувальна в невеликих яслах (50-90 місць) теж не передбачається.

Комплекс приміщень, що обслуговує одну групу, складає так звану групову ячеЙку.

В дитячих закладах з денним перебуванням дітей групова ячейка дошкільнят складається з роздягальної, групової кімнати та туалетної. Для зберігання ліжок і ПОС'l'ільних речей передбачається спеціальне приміщення або вбудована шафа.

В цілодобових групах до скл'аду ячейки входять ще спальня-веран­да, а приміщення для ліжок не передбачається.

В ясельних групах всі ячейки (ден,ні і цілодобові) мають приймальну, туалетну, дитячу кімнату і спальню-веранду.

Щоб запобігти перенесенню інфекції через дитячий посуд, в кожній груповій ячейці передбачається бу.фетна, де посуд миється та збері­гається.

Перші приміщення, до яких потрапляє дитина, приходячи в дитячий заклад, це приймальна (для ясельних груп) або роздягальня (для до­шкільних груп).

Основні приміщення перебування дітей - ігральна-їдальня (для дітей до 3 років) та групова кімната (для дітей від 3 до 7 років).

Загальними приміщеннями є зал для музичних та фізкультурних за­нять, медична кімната, ізолятор і адміністративно-господарська група приміщень, куди входить кабінет завідуючого, кухня з допоміжними приміщеннями та пральня.

37

Усі ГРУПQві ячейки повинні бути ізольовані одна від одної. Порушен­ня цього принципу в планіровці будинку неминуче призводить до лег­кого розповсюдження інфекції.

Кожна ясельна група повинна мати свій вхід. Для двох дошкільних груп може бути загальний вхід.

Для зручності догляду за дітьми, що знаходять'ся одночасно в різних приміщеннях, всі приміщення групової ячейки повинні бути зв'язані з дитячою кімнатою чи груповою безпосередньо. При цьому між спаль­нею та груповою чи дитячою кімнатою можна влаштовувати розсувні перегородки, між іншими приміщеннями встановлюють засклені двері. Частина стаціонарних перегородок у групових ячейках також може бути засклена. Влаштування між приміщеннями однієї ячейки коридорів чи тамбурі~ не допускається. '. .

.Всі дитячі приміщення повинні освітлюватися природним світлом. Штучне освітлення допускається лише в кладових для продуктів, білиз­ни, інвентаря та інших допоміжних приміщеннях.

8естибюль нормами * не передбачається, але його бажано мати в дитячому закладі. В більшості проектів є невеликі приміщення, які мо­жуть бути місцем зустрічі ба'тьків з завідуючим, вихователями або ліка­рем. Тут слід поставити столик, 2-З стільці і стенд, на якому вивішують розпорядок дня, меню, дані про вагу дітей, правила для відвідувачів, об'яви тощо .

. У вестибюлі або службовому коридорі, що прилягає до нього, треба передбачати місця або вбудовані шафи для одягу персоналу та відві­дувачів .

.тамбури при вестибюлі слід робити теплими, розміром не менш як 130х 130 см з двома вхідними дверима.

Зовнішні двері· повинні відчинятися в напрямі виходу. Ширина од­нопільних дверей - 90, а двопільних - 120-1 ЗО СМ.

,Перед входом до вестибюшr в тамбурі слід зробити вбудовану в під­логу металеву решітку для витирання ніг.

Підлогу вестибюля краще за все покрити лінолеумом або мозаїчни­ми плитками з мармурового бою. Стіни вестибюля можна покрити клейовою або мастичною фарбою.

Приймальні та роздягальні площею 15 м2 влаштовують окремо для кожної дитячої групи (рис. 15). Тут дітей оглядають, зважують, пере­одягають, тут же збе'рігається одяг дітей та персоналу. ЯК виняток, мож­на для дітей дошкільного віку передбачати загальну роздягальню на 2 групи. В цьому разі її треба розділяти обладнанням на самостійні зони ДЩІ кожної групи.

* Тут і далі маються на увазі норми СНиП п-л. 3-62.

38

: ~fїl2 2 f6Т6l2 UUDO~O

о

Рис. '15. Розміщення обладнання:

tE] IJ

It- в приilмальній молодшої ясельної групи; б - те саме, середньої та старшої; в - в роздягальиі .ошкільної групн: 1 - стіл виховательки; 2 - стільці для дорослих; 3 - шафи для одягу грудииків; _ шафа для одягу та халатів матерів; 5 - шафа для одягу персоналу; 6 - сповивальні столики:

7 - приступки: 8 - шафи для дитячого одягу; 9 - шафи для одягу дошкільнят.

Обладнання роздягальної треба розміщувати так, щоб діти не зава­Ikали одне одному. У кожної дитини повинна бути окрема шафка або tідділення на загальній вішалці. Здебільшого в цих приміщеннях вста­І!ОВЛЮЮТЬ шафи на 5 відділень довжиною 132 і шириною 32 см. У кож­рому відділенні роблять полички для головних уборів та для валянок _бо калош. На дверцятах шаф роблять отвори для вентиляції та роз­пізнавальні позначення (наприклад, в молодших групах - зображення !l'варин, птахів, в старших - квітів, фруктів, геометричних фігур). Не е.лід ставити шафи перпендикулярно одну до одної, бо при цьому утруд­рюється підхід до кількох відділень. Дно шафи повинно або щільно при­аягати до підлоги, або знаходитися на відстані не менш ніж 10-12 см .ід неї, щоб можна було легко збирати сміття.

Для просушування верхнього одягу дітей гардеробна обладнується f;пеціальною сушильною шафою (краще вбудованою). В нижній її ча­tтині розміщується радіатор центрального опалення, а в горішній ів стіні) - витяжка (вентиляційний канал). Проте найдоцільніше ви­Jlористовувати спеціальні типи шаф, в яких забезпечено не тільки збе­рігання, але й просушування одягу та взуття дітей.

Перевзувають малюків на низьких лавах (приступках) розміром 6Ох 100х 18 см, в яких доцільно влаштовувати ящики для щіток, мазі 'І1а ганчірок для чищення взуття.

Вихователь повинен прищеплювати дітям навички охайності, звер· ",ючи увагу на те, щоб була в порядку зачіска, щоб пальто було застеб­rlTO на всі гудзики тощо. Тому бажано в гардеробній поставити невеЛИКЕ ааеркало з поличкою або піддзеркальною тумбочкою.

Ширину дверей приймають рівною 80-90 см. Нижня фільонка по­~.нHa бути глухою, верхня - заскленою (бажано матовим склом).

39

Обладнання роздягальної складається з таких предметів:

Шафа для ДИТЯЧОГО одягу 'на 5 секцій 5 Лави низькі . . . 1-2 Дзеркало з тумбочкою . 1 Стілець для вихователя . 1 Сушильна шафа * 1

Стіни роздягальної фарбують клейовою фарбою. Панелей можна не робити, оскільки майже по всьому периметру стін стоять шафи для одягу.

Приймальна в яслах обладнується інакше, ніж гардеробна в дитя­чих садках.

у приймальні молодшої ясельної групи передбачається місце для годування грудних дітей і влаштовується шафа для верхнього одягу та халатів матерів, сповивальні столики, столик для вагів, умивальник, а в приймальній середньої і старшої групи - шафки для верхнього одягу дітей та сушильна шафа.

Шафи для зберігання халатів та одягу персоналу краще всього роз­міщувати в приймальній або роздягальній біля вхідних дверей.

В дитячих кімнатах та групових (рис. 16, 17) діти проводять більшу частину свого часу. Тут вони грають, вчаться, їдять, а при відсутності спалень-веранд - сплять.

Площа дитячої кімнати приймається рівною 50 .м2, площа групової в цілодобових дитячих закладах - теж 50, а в денних - 62 .м2 •

В яслах-садк,ах на 50 місць ясельна група ділиться на дві підгрупи, і дитяча кімната проектується у вигляді двох суміжних кімнат - одна площею 25, друга - З7 .м2 •

Дитячі кімнати та групові можуть бути з однобічним, кутовим та двобічним розміщенням вікон. Застосування кожного з цих рішень має відповідати певним кліматичним умовам. Дитячі кімнати або групові, що мають віконні прорізи з одного поздовжнього боку, можуть бути рекомендовані тільки для північних районів; в південних районах слід використовувати проекти, в яких дитячі приміщення' мають кутове або двобічне розміщення вікон, тобто забезпечені кутовим чи наскрізним провітрюванням. .

Є проекти з так званою універсальною (для груп різного віку) ячей­кою, в якій площа дитячого приміщення дорівнює 86 .м2 і ділиться на 2 частини (50+36 .м2 ). В ясельних групах менша частина (З6 .м2 ) викори­стовується для сну дітей, а більша - для ігор та годування дітей. В до­шкільних групах, навпаки, на більшій площі (50 .~t2) під час сну роз­ставляють ліжка, а на меншій залишаються куточки для ігор, занять тощо.

* Сушильна шафа влаштовується тоді, коли просушування не забезпечується в шафах для одягу.

40

/2 11 10

~~ W~

4

18 19

Е?ОО,

г--,

~!4..~ І І ..... _-~

, ш

о б

Рис. 16. Розміщення обладнання в ігральних-їдальнях: а - для молодшях; б - для старших ясельиих груп; 1 - стіл иа два місця: 2 - крІсла для дітей "'молодшого віку; 3 - столи на чотири місця; 4 - стільчик дитячий; 5 - столи для годування; 6-стільці для дорослих; 7 - стіл виховательки: 8 - манеж загальний; 9 - манеж-гірка; 10 - шафа для методичних посібників; 11 - шафа для іграшок; 12 - поличка для іграшок; 13 - бар'єр; 14-'ЛІжко-манеж; 15 - стіл для куточка живої природи; 16 - шафа для білизни; 17 - сповивальний стіл;

18 - шафа для зберігання посуду; 19 - буфетна-мийна: 20 - похила драбинка.

ю

c::Jc::::J 2

0gDgDgDg ~0DgDgDgDg

OgDg0~DgDg

а

3 3

~ І І

3

BULJElC:=Jc::J 3 3 4

І ;"---I~--'I 11

2-€111]-2 сш сш

10 LI _-d",1 ,--....J аю

І І QID сш.

L-~bl ---:J·I І І І І 11 сш CD

I~

EQQI І 1~8 г5l 1,010 - n ~rg6 r,' І 11

СІіЬ о о о [J 000 000 0@]О2 О О О

О О О Ю

000 оЮо 000 о о о

18

t? О

І

C:=Jg 3c::J 2

0g0gDgDg

г .Pfис. 17. Розміщення обладнання в групових кімнатах:

4. б - для денних груп; в. г - для цілодобових груп; 1 - столи дитячі на два місця; 2 - стІльчики; IJ - шафн для іграшок; 4 - стіл для роздачі їжі; 5 - стіл виховательки: 6 - стілець; 7 - стіл куточка живої природи; 8 - куточок для ігор з водою; 9 - шафа для методичних посібників; 10-lraстіииа дошка для малювания крейдою; 11 - дитячі розкладні лІжка; 12 - мийна дитячого jlotуду; 13 - шафа для зберігання посуду; 14 - вбудована в нішу буфетна-мнйна; 15 - днтячі столи

на чотирн місця; 16 - підвіконні стелажі,столи; 17 - місце Д.1Я ігор на підлозі.

41

В дитячих кімнатах і групових вікна рекоменду~ться робити з підві­конням на висоті 50-60 см. Це дає змогу дітям спостерігати явища природи, бачити, що робиться на ділянці.

ПраВI1ЛЬНО організований і добре вирішений інтер'єр сприяє успіш­ному здійсненню педагогічного процесу, формуванню художнього смаку та гігієнічних навичок у дітей, створює у них хороший настр\й, відчуття радості, а невдале вирішення -інтер'єра може пригнічувати психіку дити­ни. В інтер'єрі має значення і вибір та розміщення меблів, колір стін, завіси, картини, іграшки тощо.

Організація інтер'єра значною мірою зумовлюється віком дітей. Об­ладнання дитячої кімнати для найменших (до 1,5 року) значно відріз­няється від обладнання кімнат для інших вікових груп. Тут розміщу­ються ігрові ~анежі (групові та індивідуальні), бар'єри, драбинки і місточки для навчання ходьби, спеціальні столи для годування, кілька ліжок, сповивальні столики.

Манежі слід розміщувати ближче до світла, довгою стороною паралельно вікнам, на відстані не менше 60 см від вікна. Навколо МаІіежу залишають вільні проходи, щоб няня могла підійти до манежу з будь-якого боку.

Замість групового манежу можна виділити частину приміщення і установити бар:єр висотою 45"':"50 см просто на підлозі, але лише в тому разі, коли передбачено її підігрівання. Сповивальний столик найзруч­ніше розміщати біля умивальника так, щоб няня, сповиваючи дитину, могла бачити інших малят. Біля умивальника розміщується настінна вішалка для рушничків та шафа для чистої білизни.

Для дітей, які вже можуть ходити, влаштрвують ігровий куточок. В ньому встановлюють невеликий стелаж або підвісні полиці для ігра­шок. Добре, якщо в оформлення такого куточка включено якісь рослини і декоративні елементи (знімне панно, картини тощо).

ГРУПО8і кімнати обладнуються інакше, ніж ігр альні-їдальні. Різноманітна діяльність дітей в груповій кімнаті вимагає створення

відповідних куточків: ігрового, книжкового, господарського, живої природи, для ігор з водою тощо. Обладнання їх має забезпечити най­кращі умови для проведення виховної роботи з дітьми. Місце для ігор краще за все влаштувати в одному з кутків кімнати, в стороні від про­ходу, щоб дітям ніхто не заважав. Для нього відводять 6-7 м2 площі. Тут встановлюють шафу або стелажі для іграшок, а підлогу застелюють килимом.

Недалеко від ігрового куточка влаштовують куточок для занять з дитячим будівельним матеріалом.

Шафи або стелажі для іграшок і будівельного матеріалу можуть бути різних типів: з глухими або заскленими дверцятами, з відкритими полиця ми, встановленими на різній висоті, з висувними ящиками і т. ін.

42

Розташовані біля вікон стелажі (рис. 18) виготовляють так, щоб нижню частину іх можна було використати для зберігання ящиків з іграшками та іграшковим будівельним матеріалом. Ящики й самі можуть викори­стовуватися для будування або заміняти стільці.

у верхніх відділеннях підвіконних стелажі в зберігають олівці, фарби, зошити, матеріал для ліплення тощо.

,За такими стелажами, де є вільне місце для ніг, дітям зручно сидіти і займатися малюванням, ліпленням, вирізуванням, різними іграми. Верхня дошка стелажа сполучена з підвіконням і являє собою суцільний настил з отворами для потоку теплого повітря від нагрівальних прила­дів, встановлених під вікнами.

Розміщуючи секції в різних сполученнях, можна одержувати різно­манітні і зручні стелажі.

Верхню кришку стелажа фарбують під колір підвіконня в світлі тони нітроемалевою або олійною фарбою чи оздоблюють пластиком. Окремі елементи (ящики, внутрішні стінки дверцят, ребра полиць і стояків) можна виділити іншими, яскравішими кольорами. Підвіконні стелажі дозволяють доцільніше використати площі приміщень і прикра­шають кімнати.

Дуже зручні стрічкові столи біля вікон. На відміну від стелажів у них використовують лише дошку, яка становить одне ціле зпідвіконням. Верхня кришка стола, яка є продовженням підвіконня, утворює велику площину, зручну для ігор і занять. Широкого застосування набули та­кож пристінні стелажі.

Добре сприймаються в інтер'єрі дошкільного закладу стелажі для іграшок, що являють собою ряд поличок і ящиків, з'єднаних металевими стояками, прикріпленими між підлогою і стелею. Такий стелаж не за­громаджує кімнату, з-під нього легко прибирати пил і бруд, можна неодноразово змінювати композиційне сполучення складових елементів стелажа. Крім іграшок, тут можна ставити квіти. При цьому стелаж краще розміщувати поблизу вікна.

Художній куточок обладнують спеціальними мольбертами або дошкою для малювання кольоровою крейдою та приколювальними дошками. Дошка для малювання являє собою лист лінолеуму розміром приблизно О,8Х2,О М, розміщений на відстані 60 см від підлоги (до нижнього краю) так, щоб світло падало зліва. В нижній частині дошки влаштовують полочку для крейди.

Приколювальну дошку виготовлять З деревноволокнистої плити або з фанери товщиною 1 см і оздоблюють кольоровим пластиком. В дошці на відстані 6-7 СМ просвердлено отвор" в шаховому порядку. Використання цих дощок найрізноманітніше. На кілочках, вставлених в отвори, можна розвішувати деякі іграшки, прикріплювати полички для квітів, викладати мозаічні рисунки тощо.

43

" 2Г І І ~

"" ~

'.І-- 2-2 .~20 •

4~ ~ 4~ 'ю --------r------------------t------- 1+-

't-

.. -$-: -f

і 2t 1 І .. І ~ І І

ц-2-2

1420

/6 1З88 16 11 ,

474 474

474 ,

І-

,

44

~

~ ~

~

~

-І-І

J I~ 1=========u1 .... t І. 407

t-

І. -'

а

'-І lQi t ,

<:>'

:t ~

..

1- 1

..

r-450

І

f ~- -ф- -ф-

4--1420

1388

Е1Ш-О - ~ЗО

~ .... -о

о •• ,. _ • • "'-. 00. ОО _...... І ..,. • •

2 t

I~II. '-І-- /388

16 ~22 16 950

~г-J:::L

- "- .- -~ і! !!1

Ї-~ ~

2t ... ;:r;

18

--... ~

fJ

!!10 1-/

'1= с::. зі!

'І. 1=

~ '" і ~ о-

І. 450 І

Рис. 18. Секції підвіконних стелажів-столів:

!І - З відкритою полицею та llIухлядами: б - з розсувиими дверцятами; в - з висувиими

ящиками иа коліщатах; г - з відкритою полицею_

а

б

Рис. 19. Приклади влаштування в груповій кімнаті: а - куточка живої природи та для Ігор з водою; б - куточка для малюваиня

та будування.

Рис. 20. Приклад влаштування в груповій кімнаті куточків для читання (праворуч), живої природи, будування та малювання (ліворуч).

Над дошкою можна прикріпити пристінне кашпо з виткою зеленню. Тут же може бути й дерев'яна рейка для підвішування репродукцій, картин (рис. 19,20).

Не слід розвішувати великі картини у важких рамах. Краще придба­ти естампи або збільшені художні фотографії та підвишувати їх на волосіні.

На одній із стін групової кімнати на відстані 25-30 с-м одна від одної можна укріпити дерев'яні рейки з пазами, до яких прикріплюють дитячі малюнки. Якщо прийняти відстань між рей-ками рівною 50-60 с-м, 1'0 в пази можна вставляти картонні аркуші з різними тематичними малюнками.

Періодично ці листи можна замінювати, оновлювати експозицію до tвята, розміщувати їх послідовно в різних групах.

Куточок живої природи, який найкраще розмістити біля вікна, облад­нується столиком для акваріуму та підставками для квітів. В столику має бути тумба з поличка ми для зберігання предметів догляду за росли­иами, корму риб тощо. Висота його не повинна перевищувати 60 с-м, щоб діти самі могли поливати квіти і годувати риб.

~ о

і! ~

~ I~ 11\\" 11 \~

I~ ,-

1\ 6 J:~I Ір <'<і

IF ,J: \\ ~ ,~, \' <'<і

~:'.~ О~Ш~Ш~ " \, ....",.

-В -- В -- В \~1 ~I

u І

.! --\ , О О О "- о о о

г

Рис. 21. Одноярусні розкладні дитячі ліжка, встановлені в прибудованих (вбудова­них) шафах:

а - вигляд спереду; б - план; 8 - вигляд збоку; г - розміщення вбудованих шаф для ліжок у кімнаті.

Добре мати в куточку живої природи. ящик з землею розміром 80Х 100 або 100Х 100 СМ, куди висаджують рослини або ставлять гор_· щики з квітами, кладуть красиві камінці, мох тощо. Ящик можна вста­новити на спеціальну підставку висотою не більше 60 СМ.

Бажано передбачити в груповій кімнаті книжков~й куточок, де діти; дивилися б картинки, слухали читання. Цей куточок можна також ви~і користовувати для тихих ігор та занять невеликих груп дітей, тому його слід розміщувати осторонь місця для загальних ігор. В цьому куточку встановлюють круглий стіл діаметром 70-90 СМ, 2-3 стільці, диваНЧИЕ та висячу або стоячу вітринку-поличку для книжок і картинок. Для ство· рення більшого затишку куточок можна відгородити товстим шнуром дерев'яними рейками або металевими стояками. В оформлення книж

48

кового кутка рекомендується включити витку зелень і невелику картину (репродукцію або естамп).

Не слід розставляти в груповій кімнаті велику кількість іграшок по поличках і шафах або розміщувати там вишиті салфетки, доріжки тощо. Іграшки повинні зберігатися частково в закритих шафах, частково на стелаж ах. Портрети та картини слід розміщувати на висоті 1,2-1,5 м; від підлоги на крюках, укріплених в спеціальних пробках.

Дуже корисно організувати (особливо для старшої групи) госпо­дарський куточок, в якому можна було б зберігати фартухи чергових, ганчірки, щітки тощо.

В тих випадках, коли групова кімната використовується не тільки для ігор і занять, а й для денного сну дітей, передбачаються кладові для зберігання ліжок та постільних речей. На час сну ліжка розстав­ляють в груповій, зсуваючи решту меблів. Проте щоденне розкладання та складання ліжок погіршує санітарний стан приміщення та усклад­нює його експлуатацію. Тому при відсутності спеціальних приміщень для сну краще застосовувати вбудовані ліжка. Зокрема, дуже зручні вбудовані одноярусні ліжка (рис. 21). ІВ одній шафі вміщуються два здвоєних ліжка. В тій самій шафі проти проходу між ліжками перед­бачаються відділення для зберігання іграшок, постіль прикріплюється до ліжка ремінцями, розкладене ліжко відразу ж готове для спання. При цьому відпадає потреба щодня розстилати і прибирати постелі, покращуються гігієнічні умови в груповій кімнаті. Можна також засто­совувати двохярусні ліжка (рис. 22).

Особливе місце в інтер'єрі посідає колір. Залежно від добору кольо­рів стін, підлоги, обладнання приміщення може здаватися меншим або більшим, похмурим чи привітним. В яскраві насичені кольори слід фар­бувати невеликі площини і лише в тих приміщеннях, де діти перебувають недовго. В груповій кімнаті слід застосовувати м'які неяскраві кольори. На такому фоні стін ,іграшки сприймаються окремими яскравими пля­мами, створюючи потрібні колірні контрасти.

Групова ячейка, куди, крім групової кімнати, входять спальня-веран­да, роздягальня і туалетна, повинна являти собою комплекс, зв'язаний єдністю колірного розв'язання. Ці приміщення доцільно фарбувати в різні, гармонійно пов'язані між собою кольори, чергуючи теплі тони 3

холодними. Наприклад:' до блідо-жовтої групової кімнати може прими­кати світло-блакитна спальня, до зеленої - темно-рожева, до блідо-ли­монної - світло-бузкова і т. п.

Іноді протилежні або суміжні стіни фарбують у різний колір. При вдалому доборі кольорів це створює приємне враження при нерівномір­ному освітленні стін. Стіни найкраще фарбувати без панелей. Якщо панелі функціонально необхідні (в молодших ясельних групах), їх слід робити висотою 60~80 см одного кольору з стінами і не ~ідділяти темною

Аlі 1 Q7 49

РІІе. 22. Двухяруені розк.lа:щі ДІІТЯ­чі .1іжка, встаНОВ,lені у вБУJ.оваНІІХ

шафах.

рискою. Небажано давати на стінах ПОСТIИНI орнаментальні малюнки або сюжетні композиції. Перебуваючи весь час перед очима дітей. вони зрештою починають втомлювати, притупляти Їх YRary, а іноді й дра­тувати.

Художньо-декоративні елементи мають бути знімними, тому найкра­ще передбачати на стіні штангу, до якої можна було б підвішувати їх на roнкій волосіні.

В інтер'єрі дитячих закладів слід широко використовувати зелень. Квіти можна розмістити на поличках, у підвісних горщиках, добре об­ладнати пристінний трельяж, по якому вони б МОГJІИ витися ..

При оформленні дитячих кімнат слід звернути увагу на віконні драпіровки. З естетичних та гігієнічних міркувань доцільно довжину завіс брати до підвіконня. Вішати їх слід лише для захисту від сонцч. а не на всіх вікнах, Бажано вибирати для завіс світлу тканину з малюн" ком, доступним сприйманню дітей.

у дитячих кімнатах зменшеної висоти не слід застосовувати освітлю .. вальні прилади типу висячих молочних куль, бо вони погірШУЮТIіІ інтер'єр. Рекомендується застосовувати освітлювальну арматуру, як~ розсіює світло, або шюскі Шlафони на стелі. Можуть бути застосованІ люмінесцентні або еритемні лампи, спектр яких близький до природ~ ного.

Буфетні (рис. 23) являють собою невеликі самостійні приміщеннst площею 2,5'-:"3 .м2 з складаними або розсувними дверцятами. ВідкриТ;' буфетні незручні, негігієнічні і часто погіршують інтер'єр кімнати.

50

Таблuця б. Приблизиий перелік предметів обладнання групової кімнати

Обладнання

Столи загальні на 6 місць прямокутні Те саме, квадратні . . . . . Столи загаJlьні на 2 місця прямокутні Сті,1 круглий для книжкового куточка

Стіл виховательки . CTiJ! для акваріума . Стільці дитячі . . Шафа для іграшок . . . . . . . Стелаж для іграшкового будівельного ма­теріалу . . . . . Стілець для виховательки Дошка ПРИКОJІювальна настінна Дошка для малювааня настінна

РОЗМlрн, .м.м

lOООХ700 1000х 1000 1 ОООХ 500 Діаметром 700-900 lOООХ700 11 ООХ 450 320Х31O 1000х400

16БОХ350 450Х400

КІлькІсть

5 5

13 1

1 1

30-25 1

1 1 1 1

ІІ рим і т ка. У кожній кімнаті встановлюються загальні столи лише одного типу. Для старшої групи рекомендуються столи нз 2 місця.

Найкраще, якщо буфетні сполучаються безпосередньо з груповою кімнатою, проте можна передбачати вхід до буфетної і з гардеробної.

Стіни буфетної треба пофарбувати олійною фарбою або облицювати плитками. Мийку розміром 690х600 с'м врізують в кришку стола, по­критого лінолеумом або пластиком.

Металеві полиці для сушіння і зберігання посуду навішуються на гачках або на шурупах по раніш закладених пробках.

Вентиляція шафи-буфетної здійснюється через отвори в нижній ча­стині дверцят і витяжку в стелі буфетної.

Для збільшення робочої площі на дверцятах буфетної з внутрішнього боку влаштовується відкидний столик. В буфетній має бути місце для зберігання каструль, чайника тощо. На нижній частині дверцят монту­ються кронштейн для відра та різні дрібні пристрої.

Слід передбачати підведення холодної та гарячої води. у туалетних (рис. 24) проводяться загартовуючі процедури, тут при­

щеплюють дітям перші гігієнічні навички. Туалетні для дітей віком від 3 до 7 років розділяються на два приміщення: вбиральню площею 6 та умивальню площею 8,М2. Туалетна для ясельних груп являє собою одне приміщення площею 10 ,М2. Вхід У туалетні проектується, як правило, ; групової кімнати або з ігральної-їдальні.

В багатьох проектах, які передбачають сезонне розширення, туалет­Ні мають вхід як з групової, так і з спальні-веранди, щоб влітку ними Могли користуватись дві групи.

1/.-137 51

t ....-==;=""

O~ f,~d,>- .@I~ ~ -=

,J ~OO І 800 92 :;s 81 12б8 в

Рис. 23. Буфетна-мийна, вбудована в нішу. До дверей, що закривають нішу, при­ладнано відкидний столик.

52

о о

Рис. 24. Розміщення обладнання в туалетних дошкіль-них груп:

а - з острівним положениим умивальннків: б - з пристінним положеаням умивальннків: в - варіаит туалетної для викори­стання основною та додатковою дошкільними групамн; г­варіант туалетної для використання основиою та додатковими ясельними групами; І - вішалка для рушників; 2 - господар­ська шафа; 3 - дитячий у~ивальник: 4 - дитячий унітаз; 5-душевий піддон; 6 - сповивальний стіл; 7 - дитяча ваииа; 8-

унітаз·злив; 9 - умивальник для дорослих.

Якщо вбиральня влаштовується за типом люфт-клозета, між нею і умивальною необхідно передбачати шлюз.

Туалетні повинні добре освітлюватись та провітрюватись. Другим світлом можна освітлювати тільки вбиральні.

Умивальня обладнується, крім умивальників, спеціальними вішал­ками або шафами для рушників, мила, чашок, зубних щіток.

В умивальній треба передбачати місце для дзеркала, бачка з пере­вареною водою і шафи для зберігання прибирального знаряддя.

В умивальній дошкільних груп встановлюють 4 умивальники на групу, середніх ясельних груп - 2 і наймолодшої - 1. Розмір умиваль­ників 40 Х 45 СМ.

Щоб при умиванні діти не заважали одне одному, відстань між осями кранів має бути не менше 60 СМ. Висоту борту умивальника над підло­гою необхідно приймати залежно від віку дітей: в молодших групах-50, в ста рших 55-60 СМ.

В старших групах доцільне острівне розміщення умивальників; при цьому на стінах можна розміщувати -вішалки для рушників та інше обладнання. Вішалки можуть бути однобічними і двобічними. Двобічні вішалки займають менше місця, але для інтер'єра кращі однобічні. При застосуванні двобічних вішалок їх необхідно прикріпляти до підлоги і одним торцем - до стіни.

В туалетних для дошкільних груп унітази встановлюють у відкритИх кабінах розміром у плані 0,8ХО,75.,4(, розділених екранами висотою 1,2 .м, які яе доходять до підлоги на 0,15 .м. Найменша ширина проходу вздовж фронту кабін від протилежної стіни - 0,9 .м. -- , --

7 J 5 Рис. 25. Розміщення об-

( ладиання в залі для му-

D~ зичних та фізкультурних

занять:

1- піанlно; 2 - шафа для

методичних посібникІв; 3-дитячі стільці; 4, 5 - гlм-

20 настичнІ лавн; 6 - шафа для зберігання легкого гімиас'

'4 J 3 тнчного знаряддя; 7- гlм-"" і і і настичиl стінкн.

На групу встановлюється 3 унітази. Бажано (рсобливо в старших групах) розпланувати туалетні так, щоб вбиральні для дівчаток і хлоп­чиків були відокремленими. В цьому разі можна у відділенні для дів­чаток передбачити два унітази, а для хлопчиків - унітаз і пісуар. Уні­тази встановлюють дитячі. Якщо Їх нема, можна ставити унітази зви­чайного розміру, відповідно заглиблюючи Їх. Висота сидіння в молодших групах 25 см від рівня підлоги, в середніх і старших - 30-35 см. В мо­лодших ясельних групах замість унітазів влаШТОRУЮТЬ злив для гор­щиків і стелажі для Їх зберігання. Розмір етелажа 150х 160 см, глибина 21 см.

При відсутності каналізації роблять люфт-клозети, від яких уми­вальні Rідділяються перегородкою. В цьому випадку стіни кабін уби­ральні можуть мати висоту 150 см, не дістаючи до підлоги на 10-12 см. Необхідно передбачати можливість переобладнання люфт-клозетів у майбутньому на каналізовані вбиральні.

Шафа для зберігання предметів, необхідних для прибирання при­міщень, може мати розміри 55Х40Х 140 см. Краще робити такі шафи вбудованими, але якщо планіровка цього не дозволяє, треба передбача-ти окремо стоячі. .

Стіни туалетної найкраще облицювати рілою метлахською плиткою на висоту. 1,4-1,5 м або зробити на таку саму висоту олійну панель світлих тонів. -

Підлога повинна бути вологостійкою, водонепроникною і легко під­даватися очищенню. Добре покривати її метлахськими плитками по бетонній основі. Якщо влаштовується дерев'яна підлога, то її необхідно шпаклювати і фарбувати.

Площа спалень-веранд визначається з розрахунку 1,8-2,0:м2 на одну дитину в ясельних групах і 2,0 м2 на одну дитину дошкільного віку. Вікна спалень-веранд повиннІ обов'язково відкриватися.

Для створення в спальні-веранді оптимального повітряного режиму віконні отвори повинні влаштовуватись не менше ніж з двох сторіІІ.

При ВilIаштуванні між спальнею-верандою і груповою РОЗСУВh:ОЇ пе-

54

реГUІЮДКИ або широкого прорізу забезпечується необхідне наскрізне провітрювання. В цьому разі віконні отвори в спальні-веранді допу­cKaeTbCf( розміщувати лише з одного боку, але ІЮ всій довжин! поздовж­ньої стіни.

У південних районах можна . влаштовувати веранди із знімними вікнами, щоб в жаркі місяці не допускати перегріву приміщення.

Бажано між спальнею-верандою і груповою або ігр альною-їдальнею влаштовувати не глухі, а засклені складані перегородки. Це полегшує догляд за дітьми та покращує природне освітлення та аерацію примі­щень.

Не слід в спальнях-верандах розставляти громіздкі важкі ліжка. Краще застосувати складані ліжка, які можна укладати одне на одне по висоті. Це дозволяє при необхідності використати приміщення не тільки для сну. Ліжка треба розміщувати паралельно вікнам. В прохо­дах шириною 30-40 с'м' розміщують стільці, на які діти вішають' свої речі при роздяганні.

Стіни спаЛІ>ні-веранди слід фарбувати у світлі спокійні тони. Засто­сування будь-яких декоративних елементів не рекомендується. Занавіски на вікнах не повинні бути строкатими.

Зал для музичних та фізкультурних занять передбачається в будин­ках місткістю 140 і більше дітей. Цей зал площею 75,М,2 може також використовуватись для зборів персоналу і проведення зборів, бесід, лекцій для батьків. .

Виділення із 'загальної площі залу естради небажане, оскільки це утруднює правильне використання всієї площі.

Не слід загромаджувати зал зайвими предметами. Обладнання його повинне складатися з гімнастичної стінки, різних фізкультурних зна­рядь, піаніно, дитячих стільців або лавки та шаф (бажано вбудованих) для зберігання гімнастичного інвентаря, музичних інструментів, мето-дичних посібників, святкових костюмів (рис. 25). '

Колір стін залу може бути більш інтенсивним, ніж в дитячих кімна­тах; одну з торцевих стін, крім того, можна виділити іншим кольором -тут створюють ленінський куточок з барельєфом або портретом Ілліча, прикрашений квітами, виткою зелеННIQ, декоративними тканинами. Біля другої стіни встановлюють обладнання для фізкультурних занять: шведську стінку, лавочки, стелажі для спортивного інвентаря.

Окремі ділянки стін залу. можуть мати суто декоративне оформлен­ня: Наприклад, можна прикріпити вертикальні рейки, а до них прибити горизонтальні планки неоднакової довжини. До планок прикріпити ви­різані з фанери або з цупкого картону силуети птахів, звірів тощо. Такі декоративні елементи слід час від часу міняти.

-Група приміщень кухні (рис. 26) складається з власне кухні, заготі-вельної, продуктової та овочевої кладових. .

-'"П;Л8ніровка приміщень кухні повинна забезпечувати потоковість технологічних процесів.

На площі кухні виділяються зони варочного залу і заготівельної, відокремлені одна від одної обладнанням або бар'єром висотою 1,~ м.

Продукти З кладової надходять в заготівельну і тільки після ретель­ноі обробки передаються у варочний зал, який може бути обладнаний електричними або газовими плитами і тільки при повній неможливості цього - печами на твердому паливі. В останньому разі передбачається спеціальна топочна, розміщена суміжно з кухнею. Найкраще викори­стовувати для кухонь електрообладна~ня. Можна, крім електроплити, встановити одну 3-4-конфоркову газову плиту f користуватися нею для приготування нескладних страв або підігрівання їжі.

Електричну або газову плиту слід встановлювати по можливості по­серед варочного залу, щоб підхід до неї був" з усіх боків; в крайньому

Таблиця 7. Рекомендоване обладнання кухонної групи примlщеиь в дитячих яслах-садках на 50/90 1а 90/180 місЦЬ

КІлькІсть, на Габарити, ..к..к

Обладнання - Тип 50/90 І 90/180 І мІсць мІсць довжина ширина

Плита електрична секцій-на ПС3-2 1 - 1090 650 Те саме ПС3-4 - 1 1020 1020 Електричний котел КП3-40 1 -Те саме КП3-60 - 1 943 640 Електричний кип'ятиль-ник . . . . . КНД-80 1 1 580 455 Універсальний привід 822 1 1 960 800 Машина для тонкого по-дрібнення продуктів МТИ 1 " 1 790 300 Соковижималки - 2 2 200 2()() Хліборізка ХРМ-300 1 1 1050 525 Холодильна шафа з вбу-дованою холодильною

машиною. Т-60 м 1 2 1210 855 Холодильник . ЗИЛ 1 1 640 732 Стіл виробничий СП-3 3 1 1000 750 Те саме СП-4 1 3 1000 600 Ванна мийна . 2МВ-І 4 4 648 648 Ящик для овочів Л-2 1 1 750 1000 Стелаж . . . СЖ-l 2 2 1500 800 Стелаж пересувний СЖ-3 - 1 1000 600 Підтоварник металевий . ПТ-l 1 2 1500 800 Стіл для тіста СП-2 -І 1 1000 750 Ваги платформені БШП-15О 1 1 630 558

56

І висота

820 820

1130

1248 860

400 400 630

1870 1375 900 900 900

1500 2000 1750 280 900 202

--t7""".

19

в D

[ою) L ...J

.[ІВ] 15

11 15

Рис. 26. Обладнання групи кухонних приміщень ясел-садків на: а-ОО з розширенням ·до 180 місць; б_50 з розширенням до 90. місць; в - 25 з розширеНН>lМ до 50 місць; 1 - електроплити; 2 - електрокотел; 3 - електрокип ятильиики; 4 - холодильники; 5 - електросоковижималки; 6 - столи робочі; 7 - машини для тонкого подрібнення продуктів; 8 - стіл для тіста; 9 - універсальний привід; 10 - стелажі для кухонного посуду; 11- буфетний стіл; 12 - хліборізка; 13 - мийки; 14 - ваги; 15 - підтоварники; 16 - стелажі металеві; 17 - ящики

для овочів; 18 - раковини; 19 - вікна для роздачі та двері.

57

разі плиту встановлюють так, щоб пі.дХід до неї був з трьох боків . . Кип'ятильник ставлять по МОЖЛИВОСТІ ближче до плити.

В заготовочній кухні має бути кілька виробничих столів (для об­робки овочів, м'яса, риби і т. ін.). Якщо столи ставлять перед вікнами, вони мають бути нижче підвіконня на 5-10 с'м, щоб під час роботи можна було відкривати вікна.,

Розмі ри заготівельних столів можуть бути 1500 Х 750, 1500 Х 600, -1О00Х 750 с'м.

а обох торцевих боків стола рекомендується робити висувні ящики розміром 15х 16 с'м для складання відходів.

Для видачі готових страв повинне бути вікно на висоті 75-80 с'м, завширшки не менш 40 с'м, а біля нього стіл розміром не менше 70х 100 с'м.

Для кухонного інвентаря в кухні передбачають шафу або стелаж. В шафі треба виділити місце для кухонної білизни. Дверці шафи з внут­рішнього боку пристосовують для розвішування черпаків, лопаток, ско­ворідок тощо. Шафа не повинна мати жодної щілини, щоб не розмножу­валися комахи. Щоб раціонально використовувати шющу кухні, шафи краще робити вбудованими.

Для обмивання овочів, м'яса, фруктів передбачається раковина із знімною оцинкованою решіткою, яка накладається на борти.

Місце для миття кухонного посуду ВИДІЛЯЮТЬ В заготівельній. Весь посуд індивідуального обслуговування зберігається і миється в групових кімнатах. _ .

Підлогу в .кухні краще за все покривати метлахськими плитками. У випадку влаштування дерев'яної підлоги під топкою плити необхідно настелити залізний лист.

Стіни на висоту 1,5 ,м фарбують олійною фарбою або покриваЮТJ. глазурованими плитками.

Площа кухні з заготівельною, а також обладнання цих' приміщень залежать від місткості ясел-садків і приймаються з розрахую<9' обслус говування максимальної кількості дітей під час сезонного розширення дошкільного закладу. Слід мати на увазі, що виробнича . потужність кухонь може збільшуватися до 15% без до.q:аткового обладнання.

Кліматичні умови Української РСР дозволяють широко використо­вувати літні будівлі. зокрема літню кухню. Проте обмежуватися спо­рудженням тільки літньої кухні не слід, оскільки в цьому випадку буде ускладнена експлуатація дитячої установи в зимовий період.

Безпосередньо біля кухні і виходу на ділянку розташовується про­дуктова кладова площею 6-8 ,М2. Вона не повинна бути прохідною. Влаштування проходу в кладову через кухню не допускається! В кла­довій передбачено стелажі для продуктів, крюки для м'яса, холо­дильник.

58

~ 8

G 0 eQ)a0

0 І 6 І G 0 L 0 І 6 І О 0 12 І , ~ 5 ~ 10 ml 5

о Ь (J

Рис. 27. Розміщення обладнання в пральнях ясел-садків:

а - на 25/50; б - на 50/90; в - на 90/180 місць; 1 - пральна машнна; 2 - електрокотел; 3 - центрифуга; 4 - ящик для брудної БІлизни: 5-раковина; 6 - сушильна шафа; 7 - шафа для білизни; 8 - стіл прасувальний; 9 - тумбочка

господарська; 10 - стіл робочий; 11 - настільна електроплита; 12 - стелаж для білизни.

в дитячих установах на 25-50 місць в цій же кладовій повинні бути передбачені клітки для овочів, засік для картоплі. В яслах-садках біль­пої місткості для зберігання овочів передбачається окрема кладова площею 4-6 .м2 •

Найкраще розміщувати кухню окремо від основного будинку, але зв'язувати її з ним теплим переходом. Проте таке рішення збільшує площу забудови і дещо погіршує економічні показники.

Пральня (рис. 27) має в своєму складі приміщення для прання та розбирання білизни, сушильну-прасувальну та кладову для чистої бі-1ІМЗНИ.

В дитячих установах місткістю до 90 місць (включно) сушильна­прасувальна не передбач-ається.

Приміщення для прання і розбирання білизни та сушильна-прасу­вальна розміщуються суміжно; з одного приміщення в друге влаштову­ють безпосередній прохід. Кладова для чистої білизни може знаходи­тися окремо,. але зручніше ро~міщувати її суміжно з сушильною-прасу­вальною. При вході до пральні-розбиральні з коридору слід передеачати тамбур з вікном для здавання брудної білизни. Розміщення входу до пральні-розбиральні проти входу до дитячих кімнат або кухні не допу­скається .

. В будинках дитячих ясел-садків на 90 місць і більше треба влашто­вувати окремі входи до пральні.

Ізолятор - це приміщення, куди направляють дитину, якщо є пі­дозра на захворювання. Там дитина повинна знаходитися до приходу матері. У сільській місцевості швидко викликати з поля матір не завжди можливо, тому часто дитина залишається в ізоляторі цілий день. Якщо хвор,оба не заразна, дитина може залишатися в ізоляторі кілька днів.

59

Таблиця 8. Рекомендований перtлік обладнання пральнІ

- КІлькІсть для Габарити, .м ...

ясел·садка на

Обладнання Тнп

50/90 мІсць 9()/180 довжина шнрина внсота мІсць

Ванна для прання ПВ·О 1 1 1500 700 670 Електричний котел КП3-40 1 - 1115 530 1160 Те саме КП3-60 - 1 945 640 1\30 Пральна машина СМТ-5 1 - 690 640 , 960 Те саме смт-ю - 1 1020 fl90 1(180 Центрифуга UИ·5 1 - 795 71'0 850

UИ·І0 1 840 3(0 і 850 » -І Раковина. Р40Б-l 1 1 600 400 145

ІЗОJ1ЯТОР СКJ1адаєтьси з приймальної, двох-трьох паJ1ат (залежно від місткості) та туадетної. Палати та туалетна· повинні безпосередньо сполучатися з приймаJ1ЬНОЮ, причому палати не повинні бути прохідни­ми. Бажано, щоб медична кімната була розташована суміжно з іЗОJ1Я­тором та мала засклену перегородку для можливості догляду за ХВО' рими дітьми.

Приймальна ізолятора має бути зв'язана з внутрішніми комуні­каціями дитячого закладу та мати самостійний вихід на ділянку.

Кімната для дітей, що захворіли, влаштовується· в яслах-садках не­великої місткості. Вона може не мати окремого виходу, але повинна бути розташована біля одного із входів.

Кабінет завідуючого бажано розміщувати в центрі будив ку, на пер­шому поверсі, поблизу одного із входів. В цій кімнаті приймають відві­дувачів, персонал, вирішують різні господарські питання. Тут можна поставити 1-2 канцелярські столи, журнальний столик, кілька стільців, шафу. В невеликих яслах-садках кімнату завідуючого можна об'єднати з медичною кімнатою.

Медичну кімнату теж бажано розміщувати на першому поверсі. Сюди за різними довідками приходять батьки, тут провадяться різні процедури та профілактичне лікування дітей.

Кімната персоналу площею 8 м2 влаштовується тільки в яслах­садках на 140 і більше місць. В цій кімнаті зберігаються роботи дітей, методичні підручники, необхідний образотворчий матеріал, який вико­ристовується вихователями для проведення занять. І?она повинна бути спланована і обладнана так, щоб було зручно готуватися до занять. Тут треба поставити 1-2 столи, шафи і стелажі.

Кімнату для персоналу можна розміщувати в будь-якому місці і на будь-якому поверсі.

КОНСТРУКЦІІ ТА ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Найбільш бажане конструктивне рішення..2.- це збірний залізобетон­ний каркас із заповненням місцевими матеріалами (комишитом, фібро­літом тощо).

Перевагами цього рішення є зменшення трудозатрат, скорочення

строків будівництва, можливість застосування збірних елементів завод­ського виготовлення.

Залізобетонні елементи каркасу повинні мати найпростішу форму та невелику вагу, щоб їх можна було легко виготовляти на полігонах, перевозити і монтувати легким автокраном. В зв'язку з цим доцільно застосовувати сітку опор з ячейкою 3,ОХ6,О М.

Усім цим вимогам задовольняє Альбом уніфікованих залізобетонних виробів для жилих, культурно-побутових та виробничих будинків для сільського будівництва, розроблений Діпросільбудом в 1963 році. Ним треба користуватися при проектуванні та будівництві дитячих закладів.

Несучі стіни і стовпи безкаркасних будинків можуть бути з цегли a~o невеликих блоків із місцевого природного каменю.

Для стін можна також використовувати силікатні, гіпсобетонні, газо­бетонні, комишебетонні та інші панелі.

При влаштуванні перегородок слід також передбачати максимальне використання місцевих матеріалів. Перегородки можуть бути з шлако­бетону товщиною в '/2 каменя (9 СМ), цегли ('/2 цеглини), армованої двома стержнями діаметром 6 ММ через кожні 6 рядів кладки, з дерева тощо.

Групові кімнати, ігральні-їдальні, кімнати лікаря та завідуючого огороджуються двошаровими гіпсобетонними перегородками з товщиною кожного шару не менше 8 СМ з повітряним прошарком не менше 6 СМ. ДЛЯ всіх інших приміщень можна застосовувати одношарові гіпсобе­тонні перегородки товщиною не менше 8 СМ.

Перегородки санвузлів, душових, пралень необхідно захищати з боку цих приміщень вологостійкими матеріалами, наприклад, емальованими азбоцементними листами або полив'яною плиткою.

Утеплення може виконуватися з будь-яких місцевих матеріалів. Залежно від місцевих умов дахи можна влаштовувати скатними по

дерев'яних кроквах з покриттям черепицею, хвилястою азбофанерою та

-61

іншими недефіцитними матеріалами або суміщеними. Суміщені покрівлі потребують в 1,5-2 рази менше трудозатрат, ніж дахи з горищем, і де­шевші на 10-15%. Суміщені дахи мають бути вентильованими.

Підлоги дитячих закладів ~роектуються відповідно до вимог СНиП П-В. 6-62. Підлога, що влаштовується на грунті, повинна бути водо­непроникною.

Якщо грунти дають нерівномірне осідання, їх треба замінити грун­тами, які можуть бути надійною основою. Підсипку під підлоги утрам­бовують з введенням добавок, що зменшують осідання (щебінь, гравій тощо).

Підлоги, які влаштовуються по грунту, в приміщеннях групових та ігральних-їдалень повинні підігріватися до температури 22-240 С. ДЛЯ цього по бетонній підготовці укладають шар термоізоляції, товщина якого визначається розрахунком, потім встановлюють горизонтальні бетонні панелі опалювання або в. товщу бетонної підготовки замонолі-чують змійовики опалення. ,

Для рівномірного розподілу температури по поверхні підлоги на па­нелі або на підготовку з змійовиками укладають шар пружної термо­ізоляції (за розрахунком), на якому влаштовують чисту підлогу.

Підлоги, що влаштовуються по залізобетонних перекриттях, реко­мендується робити на гіпсоцементобетонних плитах товщиною 5-6 с.м, укладених по пружних стрічкових прокладках. '

Для дерев'яної підлоги найкраще брати дошки з сосни або ялини. ЯК правило, такі підлоги влаштовують на лагах, які являють собою по­перечні бруски товщиною 60-80 .мм і шириною 100-120 мм,. встанов­лені на відстані 0,7-0,8 М один від одного. В приміщеннях першого по­верху лаги кладуть на стовпчики висотою 12~18 см (2-3 цеглини) з гідроізоляцією толем. . Одношарову підлогу настилають просто по лагах із струганих дощок товщиною 37 мм і шириною 74-:-114 .мм. Якщо підлога двошарова, ниж­ній шар (чорну підлогу) укладають під кутом 450 до верхнього з нестру­ганих дощок товщиною не менше 25 мм. Такі самі дошки, тільки стру­гані, використовують для чистої підлоги, яку настилають в основних приміщеннях у напрямку світла з вікон. В коридорах дошки укладаю­ться в напрямку руху.

Поклавши 10-15 дощок, їх щільно зсовують і прибивають цвяхами. І<ожну дошку прибивають до лаги двома цвяхами, довжина яких в 2-2,5 раза більша за товщину дощок.

Цвяхи забивають похило і головку ЇХ сильно утоплюють у дерево. Біля стін та перегородок залишають щілини в 10-12 мм, а між лагами та стінами - не менше 30 мм для попередження можливого зволоження та загнивання дерева. Після простругування підлог ці щілини. закрива­ють плінтусами.

62

Нижню поверхню дощок, лаги і прокладки під ними слІД просочити антисептиком з метою захисту їх від зараження грибком і гниття. Для обробки 100 м2 поверхні розчиняють 1,2-1,3 кг фтористого натрію у 43-45 л води.

Дощату підлогу покривають гарячою оліфою, яка служить підго­товкою під шпаклівку і фарбування і захищає дошки від проникнення вологи.

Тріщини і щілини в підлозі затирають шпаклівкою (тирси - 1,. це­менту - 1, плиточного столярного клею - 0,4 та води - 2,8 вагових частин). До гарячого клейового розчину додають тирсу, цемент і все добре перемішують. У шпаклівку 'можна також вводити пігменти-бар­вники. Готову теплу шпаклівку наносять на підлогу шпателем або шмат­ком фанери.

В умивальних, пральнях та інших приміщеннях з вологим режимом для основи під підлогу рекомендується застосовувати шлакобетон або керамзитобетон з обов'язковим влаштуванням гідроізоляці.Йного шару, а по периметру приміщення влаштовувати водонепроникний плінтус висотою 15 см. Відмітку чистої підлоги таких приміщень слід приймати на 2 см нижче відмітки підлог сусідніх сухих приміщень.

Системи опалення повинні забезпечувати необхідну температуру та обмін повітря в приміщеннях (табл. 9).

Будинки дитячих ясел-садків повинні бути обладнані центральним водяним опаленням з температурою теплоносія 95-700 С.

Таблиця 9. Розрахункові температури та кратності обміну повітря в приміщеннях

І Розрахункова тем-' ПримІщення пература повІтря.

Групова, ігральна-їдальня, приймальна, зал для музичних та гімнастичних за-

град

нять . . . . . 20 Кімната для дітей, що захворіли 20 Медична кімната. .. 22 Туалетна для дітей віком від 3 до 7 ро-ків: умивальна 20 вбиральня . . . . 20

Туалетна ясельної групи. . 22 Спальня-веранда, роздягальня 18 Кімната персоналу . . . . . 18 Пральня-розбиральна і сушильна-прасу-вальна о' • ., _ 18 Кладова дJI,я зберігання чистої білизни 15 Кухня . 15

КратнІсть обмІну повІтря за 1 гад (по витяжцl)

1,5 1,5 1,5

2 5 2

1,5 0,5

5 0,5

За розрахунком

63

Для одноповерхових будинків ясел-садків до 50 місць допускається влаштовувати пічне опалення. Проте слід пам'ятати, що наявність печей ускладнює не тільки планіровку, а й конструктивне рішення будинку. Замість пічного опалення доц;льно застосовувати місцеве опалення по­квартирного типу з використанням невеликих водогрійних котлів та радіаторів.

В сучасних будинках дитячих закладів низ віконних ПрОрІЗІВ прий­мається на висоті 50-60 см від підлоги. В ряді випадКІВ засклення робиться у вигляді суцільної смуги. В цьому разі застосування чавунних радіаторів повністю виключається так само, як і прокладання вертикаль­них трубопроводів (стояків). Традиційні системи опалення з одно- та двотрубними стояками в цих випадках непридатні, оскільки стояки бу­дуть пересікати світові прорізи.

Конструктивне рішення вентиляційних приладів визначається кон­структивним рішенням будинку. В цегляних будинках витяжні венти­ляційні канали влаштовуються у товщі внутрішніх стін. При наявності горищ витяжні канали окремих приміщень об'єднуються на горищах у збірні канали, що приєднуються до витяжних шахт.

у будинках без горищ внутрішні стіни з вентиляційними каналами виводяться вище даху і на виході кожний канал розкривається у два боки.

Витяжку з убиралень посилюють шляхом механічного побудження, утворюваного вентилятором ВО-45. .

Для збільшення обміну і подання свіжого повітря в дитячі примі­щення рекомендується встановлювати припливні вентилятори ВО-47, які подають непідігріте припливне повітря. Щоб запобігти утворенню ни­східних потоків холодного повітря, агрегат обладнується спеціальною коробкою, що спрямовує повітря на стелю ..

В пральні та сушильн.й повинна передбачатися припливно-витяжна вентиляція з механічним побудженням. Припливне повітря подає'rЬСЯ під нагрівальні елементи сушильної камери, а витяжка відбувається через спеціальні канали.

у кухні влаштовують припливно-витяжну вентиляцію з механічним побудженням. Приплив підігрітого повітря децентралізований за допо­могою агрегатів ВО-47. Витяжка - через кільцевий повітропровід над плитою. На витяжці звичайно встановлюють відцентровий вентилятор. Опалення і вентиляція розробляються відповідно до СНиП ІІ-Г. 7-62.

Холодне водопостачання передбачається із загальної мережі кол­госпу; при її відсутності влаштовують артезіанську свердловину або шахтний колодязь, звідки вода подається електронасосом до воДонапір­ного баку, розташованого в найвищій частині будинку (на горищі), а потім надходить до його водопровідної мережі. Можливе також влаш­тування простого колодязя з кришкою.

64

Ясла-садки приєднуються до джерела водопостачання шляхом улаштування вводу з установкою на ньому ~OДOMipy.

При об'ємі будинку менше 5000 .мЗ влаштовують господарсько-питний водопровід, а при об'ємі понад 5000 .м3 - ще й окремий протипожежний водопровід.

Таблuця 10. Норми водопостачання для ясел-садків

Споживач

ЯСJ1а-садки з д~нним перебуванням ді· тей Те саме, з цілодобовим перебуванням Пральня Виготовлення їжі

Одиниця споживання

І дитииа на добу Те саме І кг сухої білизни І страва

\норма водови­користання, А

75 100

60-90 12

Вводи рекомендується влаштовувати в технічному підвалі, а при відсутності його - У спеціальних приямках, розташованих у приміщен­ні, до яких є вільний доступ. Вводи виконують з чавунних водопровідних або із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб. Внутрішня водо­пров;дна мережа проектується, як правило, тупиковою, з нижньою роз­водкою. Розрахунок внутрішніх водопровідних мереж, норми водопоста­чання, норми витрат води та кількість струменів на внутрішнє гасіння пожежі приймаються відповідно до СНиП ІІ-Г. 1-62.

Трубопроводи розвідної мережі прокладаються у підпільних каналах разом 3 трубопроводами гарячого водопостачання і опалення або в під­готовці пдлоги. При спільному прокладанні в підпільних каналах трубопроводи опалення та гарячого водопостачання необхідно укладати вище трубопроводів холодного водопостача"!fЯ. Необхідно передбачати на ділянці місця підключення шлангів для поливання зелених насад­жень та майданчиків.

Джерелами гарячого водопостачання можуть бути зовнішні мережі гарячого водопостачання, міські водопідігрівальні установки, а також теплові мережі з безпосереднім водозабором.

Система каналізації дитячої установи повинна підключатися до зов­нішньої каналізаційної мережі; при її відсутності рекомендується влаш­товувати місцеву каналізацію.

В залежності від місцевих умов можливі різні способи відведення фекальних та господарських стічних вод. На території ділянки можна спорудити септик з кількох камер та хлораторну. Місце відведення освітлених стічних вод обов'язково погоджується з органами санітарної інспекції. При наявності на ділянці суглинкових, супіщаних і піщаних грунтів можливе влаштування полів фільтрації або зрошення. При

.влаштуванні підземної фільтрації відстань між найвищим рівнем грун, 'тових вод і лотком дрена повинна бути не менше 1 .м .

. Проектування вказаних систем каналізації повинне здійснюватися відповідно до СНиП ІІ-Г.4-62. . "

Іноді роблять вигрібні вбиральні типу люфт-клозет, з яких нечистоти вивозять. Проте влаштування таких вбиралень можливе лише як ви­няток.

Газопостачання. Застосування в будинках дитячих ясел-садків водо­нагрівачів і технологічного обладнання кухні на газовому паливі не ре­комендується і може бути допущене лише у виключних випадках.

При встановленні газових плит, варочних котлів, кип'ятильників до­пускається прокладати підвідні газопроводи до газових приладів з за­монолічуванням у бетонній підлозі без фланців, зварних з'єднань і ар­матури.

Газопровід закріплюється у штрабі шляхом суцільної заливки бето­ном. Вводи. газопроводу передбачаються у сходову клітку або в кухню .

. ЯК джерело освітлення в будинках дитячих закладів можуть засто­совуватися лампи розжарювання та люмінесцентні. Розрахунок природ­ного освітлення виконується відповідно до СНиП ІІ-А. 9-62.

ПДАНІРОВІ\А ТА БЛArОУСТРllr ДІДЯНІШ

Ділянка являє собою єдине ціле з будинком ясе.1-садка і повинна задовольняти як утилітарним, так і естетичним вимогам. Вибору ділян-ки слід приділяти велику увагу. .

Насамперед, треба правильно визначити загальні розміри ділянки, доцільно вирішити розташування самого будинку, основних майданчи­ків, господарського двору та взаємозв'язок всіх елементів.

Красива та зручна планіровка ділянки, її благоустрій та обладнан­ня, вміле розміщення дерев, кущів, газонів, квітників активно впливають 'на свідомість дитини, привчають її любити природу, бережно ставитися до зелених насаджень, виховують звички охайності й чистоти, розвива-ють у дітей гарний смак. .

За діючими нормативами * площа діЛЯНКIІ на одну дитину становить в постійних дитячих закладах на 50 і 90 місць 40 м2 на одну дитину, а в дитячих закладах на 140 місць - зо .м2 •

Якщо передбачено можливість розширення дитячого закладу на сезон літніх робіт, площу ді.тІЯНКИ розраховують за максимальною міст­кістю.

При будівництві дитячих ясел-садків, поєднаних з початковою шко­лою, розмір ділянки приймають по 60 .м2 на одну дитину з урахуванням максимальної місткості в літній період. Площа ділянки школи підрахо­вується окремо.

Форма ділянки може бути різною, але найзручніша прямокутна ді­лянка з співвідношенням сторін 1: 1,5 - 1 : 1,7. Бажано, щоб рельєф ділянки був спокійний, з невеликим нахилом на південь, південний схід або південний захід.

На ділянці, крім будівлі ясел-садка, розміщують групові майданчи­ки, тіньові навіси, фізкультурний" майданчик, фруктово-ягідний сад і город з розрахунку 1 м2 на одну дитину віком З-7 років (але не бі.'Іьше 250 м2), куточок для тварин і птахів, .. 'ІітніЙ душ з СОНЯЧНИ'f нагріванням ВОД1'l на 1-2 ріжки, літню вбиральню з розрахунку 1 очко на 25 дітей; господарський двір, вбиральню для дорослих, сміттєзбірник та помий-

* IВКЕ:зівки по планіровці, забудові та б.1агоустрою сі.1ЬСЬКIІХ населених ~!ЇCЦb Української РСР. РСН 175-62. Київ, «Будівельник», 1969.

67

ницю; колодязь (при відсутності водопроводу) та сарай з льодовнею та овочесховищем.

Для дитячих ясел-садка на 50 місць, де лише одна група дітей віком 3-7 років, фізкультурний майданчик робити недоцільно; щоб можна було розмістити фізкультурне обладнання, збільшують груповий май­данчик до 175 .м2 з розрахунку 7 .м2 на одну дитину (табл. 11).

Таблиця 11. Склад та площі, -112, елементів ділянки дитячих ясел-садків

МІсткІсть закладу, мІсць

Е.1емент 50 90 140

Групові майданчики 130+175 130х4 130Х6

305 ---шо 780 Навіси:

30Хl 30Х2 30х2 ДЛЯ ЯС~J1ЬНИХ груп . 30 60 -:оо-

Д,lЯ дошкільних груп 40Хl 40х2 40х4

40 80 160 Загальний фізку.1ЬТУРНИЙ ~айданчик 150 200-250 Господарський двір . '150 150 200 Город· ягідник .' 13 25 50 Майданчик Д.1Я тварин

та птахів 10 20 Плескальний басейн 20

<

Для раціональної організації ділянки необхідно скласти генеральний план, в якому треба забезпечити функціонально праВИ.'1ьне і зручне роз­ташування згаданих вище елементів. Найкраще використати для цього типові рішення. ,

Ділянка ясел-садка на 50 місць з розширенням до 95 місць за раху­нок приміщень будинку (рис. 28) має в типовому проекті N!! 214-022-2/П66 розміри 92Х41 А! і загальну площу 0,38 га.

Будинок ясел-садка розміщено так, що вікна групової та ігральної­їдальні орієнтовані на південь, а кухні - на північ. Господарський двір має окремий в'їзд і зручно зв'язаний з кухнею та пральнею. Головний вхід, розташований з протилежного боку діJIЯНКИ, зв'язаний з входами до дитячих груп.

На ділянці з обох боків будинку розміщуються дитячі ігрові майдан­чики з тіньовими навісами. Майданчики для ясельних груп відокремле­ні від дошкільних і знаходяться поблизу приміщень цих груп. Два май-

68

Рис. 28. Схема генерального плану ясел-садка на 50 місць з розширенням до 95 місць за рахунок приміщень будинку (Т. п. N2 214-022-2/П66):

1 - будииок ясел-садка; 2 - господарський сарай; 3 - склад або погріб для овочів; 4-літиій душ та дворові вбиральні; 5 - майдаичики для дошкільнят; б - майданчики для дітей ясельного віку; 7 - господарський двір; 8 - тіньові навіси; 9 - майданчик для контей-

нерів із сміттям; /о - майданчик для шлаку.

цанчики призначені для основних груп і два - для додаткових на період розширення ясел-садка.

Приклади вирішення генеральних планів ясел-садків на 90 місць з розширенням до 180-190 місць за рахунок літніх павільйонів наведені на рис. 29, 30. Площа ділянки в обох випадках дорівнює 0,7 га, при цьому на одне місце припадає 79,6 м2, а при розширенні - 38,8 м2 .

Характерною особливістю генеральних планів дитячих ясел-садків з розширенням за рахунок .ТУітніх павільйонів є відсутність на ділянці окремих тіньових навісів для додаткових груп дітей, що видно з наведе­них схем. Це пояснюється тим, що тіньові навіси є складовою частиною літніх павільйонів. При кожній групі, яка розміщується в літньому па­вільйоні, передбачається свій ігровий майданчик.

у варіанті з одноповерховим будинком на ділянці взагалі нема тіньо­вих навіс ів, бо вони передбачені при основному будинку.

Літні павільйони розміщують так, щоб вони мали зручний зв'язок з кухнею, а їх приміщення - оптимальну орієнтацію.

Ділянка ясел-садка на 140 місць (рис. 31) має площу 0,48 га, тобто 34,2 м2 на одне місце. Перед будинком розміщується фізкультурний май­данчик, біля нього - плескальний басейн з газоном; чотири ігрові майданчики та тіньові навіси для дітей дошкільного віку розміщено в одному районі ділянки, а для ясельного - в іншому, безпосередньо біля

5-137 69

Рис. 29. Схема генерального плану ясел-садка на 90 місць з розширенням до 180 за рахунок літніх павільйонів:

1 - одноповерховий будинок ясеn-садка; 2 - nітні павіnьйони; 3 - групові майдан· чики; 4 - фізкуnьтурннй майданчнк; 5 - басейн: 6 - тіньові навіси; 7 - куточ.ок живоf природи з воnьерою; 8 - город·ягідник; 9 - господарський двір; 10 - овочесховище з nьодовнею: 11 - сарай; 12 - сміттєзбірник з помийницею: 13 - дворова вбираnькя;

14 - в'fзд на господарський двір.

групових приміщень. При наймолодшій ясельній групі передбачається майданчик, де матері можуть годувати грудників.

. Біля головного входу розміщується навіс для зберігання колясок чи санок, на яких батьки привозять дітей в ясл.а-садок.

Господарський двір находиться недалеко від адміністративно-госпо­дарського блоку і має окремий в'їзд з бокової вулиці.

Наведені схеми вирішення генеральних планів змінюються залеж­но від розмірів, конфігурації ділянки, її рельєфу, розташування доріг тощо.

. Істотний вплив на загальну організацію ділянки має розташування будинку. Найдоцільніше ставити його з відступом від красної лінії на 10-15 .м або в глибині ділянки. В останньому разі ігрові майданчики наближаються до вулиць, отже до джерела пилу і шуму. Однак при

70

Рис. 30. Схема генераль­ного .плану ясел-садка

на 90 місць з розширен­ням до 180 за рахунок

літніх павільйонів: 1 - двоповерховий будинок ясел-садка; 2 - літні павіль' йони на 45-50 :иісць; 3-гРупові майдаНЧНКIІ; -# - фіз­культурний майданчнк; 5-басейн; 6 - тіньові навісн; 7 - куточок жнвоУ прнродн 3 вольєрою; 8 - город-ягід­ник; 9 - господарськнй двір; 10 - овочесховище з льодов­иею; 11 - сарай; 12 - сміттє­збірник з помнйницею; 13-дворова вбнральня: 14 - гос-

подарськніІ в'Узд.

розміщенні дитячих установ на тихих і непроїзних вулицях, а також в тих випадках, коли головний фасад орієнтовано на південь і розміри ділянки дозволяють розташувати дитячі майданчики, які знаходяться за будинком, поза межею затінення, такий прийом можна застосувати.

При постановці будинку в центрі ділянки взаємозв'язок окремих її елементів та розташування загальних майданчиків значно утруднюється. Таке рішення доцільне в тому разі, якщо ділянка виходить на пожвавле­ну вулицю; тоді віддалення будинку ясел-садка від межі ділянки краще захищає його від шуму і пилу.

Будинок дитячої установи можна розташовувати і вздовж довгого боку ділянки. Але также рішення менш економічне, оскільки збільшує протяжність мереж водопроводу та каналізації.

5* 71

Рис. 31. Схема генераль· ного плану ясел-садка

на 140 місць. Експери­ментальний проект

,N'g 21-61П: 1 - будинок ясел-садка; 2-тіньові навіси; 3 - Ігрові майданчики для дітей ясель­ноУ групи; 4 - те саме, для дошкільноУ групи: 5 - май­данчик для матерів, що го­дують грудників; 6 - Фіз­культурний майданчик; ,.­плескальний басейн; 8 - иа­віс для колясок та санок: 9 - навіс для дитячого са­дового знаряддя; 10 - госпо· дарський сарай; 1/ - камера для контейнерів з сміттям: 12 - літній душ: 13 - дворова вбнральня для дорослих; 14 -дворова вбиральня для ді­тей; 15 - зооботанічннй куто­чок: 16 - ящнк д1tя вводу електрокабеля; 17 - город­ягідник; 18 - господарський

двір.

При складанні генерального плану ділянки необхідно чітко розділи­ти територію на три зони: майданчиків різного призначення, зелених насаджень та господарську (табл. 11).

Між допоміжними спорудами на ділянці та будинком слід витриму-· вати значну відстань. Так, відстань від будинку до зовнішньої вбираль­ні, помийниці ·або сміттєзбірника повинна бути не менше 12 .м; до коло­дязя питної води - не менше 10 .м; між колодязем і зовнішніми вби­ральнями, помийницею та сміттєзбірником - не менше 20 .м.

Санітарні розриви * між будинком дитячого закладу і коротким боком протилежної будівлі повинні бути не менше ніж півтори висоти останньої, між будинком дитячого закладу і довгим боком протилежної будівлі- не менше двох висот. Від межі ділянки дитячого закладу до стіни жилого будинку, на якій є входи, повинна бути відстань не менше 10 .м, а при відсутності вікон -5 м, до червоної лінії -25 М.

Ділянку треба огородити решітчастою огорожею висотою 1,0-1,2 A-t з бетону,. дерева, хмизу тощо. Не слід огороджувати ділянку високою глухою огорожею. Це дорого і некрасиво.

Групові майданчики (рис. 32, 33) - це основні елементи ділянки. Тут вихователь проводить з дітьми заняття та ігри. Групові майданчики

* СНиП ІІ-К 2-62 та РСН 175-67.

72

а 6

Рис. 32. Майданчик для дітей: а - середнього віку; б - старшого ясельного віку; / - тіньовий навіс; 2 - водопровід­ний кран; 3 - лавки для дорослих; 4 - урна; 5 - пісочниця; 6 - чаша з водою; 7-качалка; 8 - ПОХила шведська стінка; 9 - лавка для дітей; 10 - столик для дітей; // - драбинка,місточок; /2 - корзина для м'яча; /3 - бум; /4 - макет; /5 - будиночок;

/6 - гірка; 17 - столик для піску; /8 - пергола.

для кожної групи дитячого садка та ясел мають бути окремими, розмі­щувати їх слід з відступом від меж ділянки на 10-12 м. Між ними та по їх периметру необхідно посадити кущі та дерева.

В зелені, яка оточує групові майданчики, можна розмістити велоси­педні доріжки шириною 0,6-0,7 м, горбочки висотою 1,2-1,5 м, городні та квіткові грядки, місця для ігор з водою.

Форма майданчиків може бути довільною. Розташовувати їх слід на відстані один від одного біля входів до приміщень відповідних груп. Напрямки руху груп дітей, різних за віком, не повинні сполучатися або пересікатися.

На майданчику треба передбачати тихі, затишні куточки, де б діти могли відпочити, спокійно погратися або подивитися книжку.

Необхідно максимально збільшити площу газону, призначеного для проведення ігор та фізкультурних занять. На майданчиках молодших груп газони повинні покривати 60-70% території, старших - до 50%.

Головною спорудою на груповому майданчику є тіньовий навіс (рис. 34). У практиці будівництва на селі ще часто зустрічаються

73

74

Рис. 33. Майданчик для дітей: а­молодшого; б - середнього та В,-

старшого дошкільного віку: 1 - тіньовий навіс; 2 - nавка дnя дітей; 3 - стіп дnя дітей; 4 - ящик З піском; 5-чаша з водою; 6 - качаnка; 7 - бум: 8-макет; 9 - рівень дnя ска'lкlв вгору: 10-сітка дnя м'яча; 11 - nіани; 12 - будlвеnь­ниА )lатерlаn; 13 - урна: 14 - nавка дnя

дороспих.

~m=~~~mm=m=m~m=~=mm==m

~

&> ~ І v.~~~

,

400

: І 450

г

Рис, 34. Тіньовий навіс: а - головний фасад; б - план; в - ви·

гляд ззаду; г - вигляд збоку.

навіси, грибки, альтанки, незручні в експлуатаЦll, громіздкі, дорогі та некрасиві. Легкі і красиві невисокі (висотою не більше 2,5 М) навіси можна робити з тонких металевих труб або залізобетонних стовпчиків з легким покриттям.

З однієї довгdї сторони навіс доцільно закрити глухою стінкою, а з бокових - бар'єром висотою 1,2-1,4 м. В районах з частими дощами та сильними вітрами висота бокових стінок повинна бути не менше 1,6 м.

Навіси, що мають огорожу тільки з одного боку або з двох проти­лежних· боків, незручні та незатишні. У цих випадках необхідно засто­совувати ЩіТку зелень та кущі, розміщуючи їх головним чином з навіт-ряного боку. .

Навіси не повинні заважати дітям бігати, гратися, тому Їх треба ста­вити на межі майданчика, бажано під деревами.

75

Таблиця 12. Рекомендований склад та співвідношення окремих зон ділянок ясел-садків

Зони та іх склад

Площа забудови: будинки, тіньові навіси, господарсЬКі споруди Зона майданчиків: групові, Фіз­культурний, для тварин та птахів, город-ягідник Зона зелених насаджень: захисна зелена зона, зелені огорожі, газо­ни, квітники і т. ін. Господарська Проїзди та 'Доріжки Загальна площа, що відводиться під дільницю

Площа ЗОНИ,

.11'

540

220

940 100 200

2000

50

МІсткІсть закладу, мІсць

.. '" '" = -'" "'- .. "'Еі" 30";1 о" . :CC:wg ~Ou Q, ~ І=:{= С

27

11

47 5

10

100

Площа зони,

.11'

700

550

1710 100 540 .

3600

90

19 830

14 830

49 2380 3 120

15 740

100 4900

140

.. '" '" = '" =- '" "'Еі" g~";1 . :С cQi g ~Oи Q. a:l1!:(1а С

17

17

49 2

15

100

Якщо навіси використовуються для сну дітей, слід обладнати іх . вбудованими шафами або кладовими для зберігання ліжок і з відкри­того боку зробити захисні штори від сонця і косого дощу.

Підлога навісів має бути піднята на 12-15 СМ. Краще за все робити її з утрамбованого грунту або із струганих дощок. Не слід робити під­логу з бетону, асфальту або з реліну чи лінолеуму, наклеєних на бетон­ну підготовку.

В деяких випадках (якщо на ділянці треба ставити багато навісів або розміри ділянки не Достатні) можна ставити здвоєні навіси.

Невід'ємний елемент обладнання дитячих майданчиків - пісочниці. Вони можуть бути прямокутними, круглими, багатокутними, площа іх не повинна перевищувати 2 м2 • Найбільш простим і поширеним видом пісочниці є прямокутний ящик З чисто виструганих дощок товщиною 5 СМ, ІІа бортах якого по периметру набивають ще дошки для сидіння.

На групових майданчиках дошкільних груп краще робити не ящики, а пісочні майданчики без високих бортиків. Для піску роблять заглиб­лення в грунті, межі майданчика фіксуються бетонними плитками або природним каменем висотою 5-8 СМ.

Такі пісочні майданчики більш довговічні, ніж дерев'яні ящики, та економічніші в експлуатації.

На групових майданчиках ясельних груп можна влаштовувати пі­сочниці на столиках, де діти граються стоячи. Пісочниці треба розмі-

76

щувати біля дерев або кущів, що дають тінь, а не в середині освітленого сонцем майданчика. Пісок треба періодично зволожувати. Щоб уникну­ти забруднення, рекомендується робити пісочники з кришками у вигляді рами з металевою сіткою. Над ящиками можна влаштовувати тенти або навіси. •

Для відпочинку дітей на груповому майданчику треба поставити 3-4 невеликі лави, краще переносні, щоб Їх можна було переставляти і збе­рігати під навісом.

Для гри з водою на майданчиках слід влаштовувати невеличкі во­дойми у вигляді бетонних чаш або вадувні, з кольорового пластика, з подачею до них води з колодязя чи водопроводу. Можна зробити і зовсім просту водойму: обрізану діжку вкопати в грунт та ізолюв~ти шаром утрамбованої глини завтовшки 10-12 с,м.

На груповому майданчику треба передбачити прилади для лазіння, стрибків та рухомих ігор, які сприяють розвиткові спритності та сили дітей.

Для цієї мети використовують сухі дерева, труби великого діаметру, ліани, скріплені між собою колоди тощо. Найбільш поширений вид -'Ііан являє собою конструкцію з двох стулок, В які вмонтовані круглі рейки­щаблі. Відстань між рейками приймається для дітей молодшого віку 15, старшого - 20-25 с,м. Такі драбинки виготовляються з дерева або га­зових труб і можуть сполучатися між собою в різних варіантах, утво­рюючи в плані замкнуті фігури, прямі та ламані лінії. Висота ліан в залежності від віку дітей коливається в межах від 1,3 до 2,3 ,м. Площу під ними покривають шаром піску товщиною 12-15 с,м.

Для тренування дітей у рівновазі використовують буми різних видів. Для дітей віком до 3 років можна просто покласти на землю брус ши­риною 15-20 с,м, довжиною 3 ,м. Для старших дітей роблять бум із круглих колод довжиною 2,5-3,0 ,м, закріплених на опорах висотою 40 см; колоди трохи стесують згори, а для спускання укладають з одно­го або з двох боків похилі колоди. Для дітей молодшого віку слід також встановлювати тригранний паркан для лазіння.

Дитячі майданчики обладнуються, крім того, гойдалками для оди­ночного та групового гойдання, а також гойдалками-балансирами.

Для проведення тихих ігор на майданчиках можна встановлювати, крім тіньових навісів, макети хатинок та куренів. Виготовляти ЇХ можна з найрізноманітніших матеріалів: дощок, фанери, х.мизу, соломи та від­ходів будівництва.

Для тихих ігор (а в деяких випадках, коли дозволяє площа, і як літні їдальні) використовуються альтанки.

Діти завжди дуже цікавляться технікою і залюбки граються з де­рев'яними макетами автомашини, пароплава, літака, ракети тощо, які мають деякі рухомі деталі (кермо, пропелер тощо).

її

Рис. 35. Фізкультурний майдан· чик:

/ - тІньовий иавlс; 2 - давка ддя дІтей; 3 - стід ддя дітей; 4 - ящик з пІском: 5 - пдескадьний басейи; 6 - карусe.nь; 7 - гоЙда.llка; 8 - гру­пова гойдадка; 9 - шведська стІнка; /о - драбннка-мlсточок; 1/ - бум; 12 - макет; 13 - сітка ддя м'яча; 14 - будІведьний матерІад; /5 - .ІІав­ка ддя доросдих; /6 - урна; 17-

пергo.nа.

Столи і лави на групових майданчиках повинні розраховуватись на всіх дітей і мати відповідні іх віку розміри.

ФіЗкультурний майданчик є місцем проведення занять з гімнастики та рухливих ігор усіх вікових груп, крім молодшої ясельної. Під нього відводять рівну територію прямокутноі форми в центрі між груповими майданчиками або поруч з ними.

Планіровка фізкультурного майданчика, його габарити і обладнання повинні задовольняти вимогам правильного фізичного виховання дити­ни;' проведення свят для всіх груп одночасно, а також організації гру­пових занять та ігор. Тут розташовуються знаряддя та пристосування для лазіннn, стрибків, вправ з рівноваги, гімнастичне містечко з пара­лельними брусами, щитами для кидання в ціль та стрільби з лука тощо (рис. 35).

НевіД'ЄМНflМ ·елементом обладнання майданчика є катальна гірка. Поверхня спускання повинна бути стійкою проти руйнування і дуже слизькою. У місці приземлення роблять піщану подушку товщиною 15-20· см. Фізкультурне обладнання для дитячих закладів має бути легким, зручним, різноманітним. Креслення красивого сучасного облад­нання фізкультурних майданчиків можна знайти в Альбомі «Оборудо­вание и благоустройство участков детских ДОШКОЛЬНЬІх учреждений», який розповсюджує Київський філіал Центрального інституту типових проектів (Київ, вул. Ежена Потьє, 12).

Обладнання слід розміщувати по краях майданчика, щоб середина його залишалась вільною.

78

Взимку частину фізкультурного майданчика можна залити водою для влаштування льодової каруселі. В центрі майбутньої каруселі заздалегіДЬ, поки ще земля не замерзла, забивають кіл, на який надя­гають колесо. Взимку між спицями колеса укріпляють кілька жердин для прив'язування санчат і обертання каруселі. .

Для ізоляції різних майданчиків та створення затишних куточків влаштовують трельяжі та перголи.

Трельяжі - це виготовлені з дерев'яних рейок чи залізобетону грат­часті щити, закріпл'ені між стояками і озеленені виткими рослинами. В окремі клітини грат можна вкомпоновувати кольорові пластмасові вставки.

Перголи являють собою озеленені легкі споруди із стовпів або стоя­ків, з'єднаних дерев'яними прогонами, на як~ укладають рейки. Стовпи пергол роблять ~. залізобетону, дерева, цегли або металевих труб і встановлюють на відстані 4-5 ,м один від одного. Розміщують перголи вздовж алей, біля входів або біля лав у місцях відпочинку.

Плескальні басейни можуть бути різними за формою - круглими, шестигранними, прямокутними. Площа їх приймається рівною 15-20,М2, глибина води має бути не більше 30 см. Дно басейну повинно мати не­великий уклон в бік трапу з випускною трубою, а краї - підійматися над рівнем землі на 10-15 с,м. Біля входу роблять 2-3 похилих східці, а Перед ними, щоб вода в басейні менше забруднювалася,- ванну для миття ніг.

Навколо басейну роблять доріжку 3 щільно утрамбованого грунту або викладену бетонними плитами. Поруч з басейном бажано влашту­вати гідромайданчик з бетонованим чи кам'яним покриттям або засіяний густою низькорослою травою, на якому можна розмістити пристрій для розбризкування води. Тут же добре розмістити невеликий майданчик з піском для сонячних ванн, 3 грибком або перголою для створення часткової тіні.

В неканалізованій місцевості можна робити спрощені плескальні басейни, які являють собою корито з добре відшліфованих дощок,. у дні якого зроблено отвір для стоку води. Для влаштування такого басейну роблять котлован глибиною 50-60 с,м, шириною 2-2,5 м і довжиною 3-4 ,м. Дно і стінки котлована щільно утрамбовують шаром жирної глини товщиною 20 с,м. На глину укладають добре просмолені лаги, по яких роблять обшивку з дощок товщиною 4 с,м. Дошки 3 боку лаг також повинні бути добре просмолені. .

Плескальний басейн слід розміщувати коло фізкультурного майдан­чика, але якщо цього не можна зробити, його розташовують між групо­вими майданчиками або недалеко від них. його не повинні затінювати будинок або високі дерева, щоб вода добре прогрівалася сонячним про­мінням.

79

Недалеко від фізкультурного майданчика коло плесК'ального басейну або відокремлено влаштовується літній душ.

Майданчик для тварин і птахів слід розміщувати в глибині ділянки поблизу господарського двору. По периметру майданчика розташовують клітки для тварин або кормушки. Частину кліток можна зробити пере­носними, щоб їх можна було тимчасово переносити на групові май­данчики.

Город-ягідник треба розміщувати на відкритій, освітлюваній сонцем частині ділянки. Площа його визначається з розрахунку приблизно 0,5-0,6 м2 на 1 дитину.

Город для старших груп розташовують близько від господарського двору, а для молодших (2-3 грядки) - безпосередньо біля Їхнього ігрового майданчика. Ширина грядок має бути 60-70 СМ, щоб дітям було зручно їх обробляти. Між грядками влаштовують доріжки зав­ширшки 40 СМ. Ширина маршрутної доріжки, по якій проходить група дітей, повинна бути не менше 1 м. При розміщенні грядок безпосередньо біля групового майданчика потреба в маршрутній доріжці відпадає.

Дитячу вбиральню роблять невеликою і розташовують в такому міс­ці, щоб нею було зручно користуватися всім групам дітей без порушен­ня групової ізоляції.

Для дітей ясельного віку влаштовують горщечну або передбачають таке відділення в загальній вбиральні.

Куточок для батьків розміщують на невеликому майданчику перед будинком, де збираються батьки, які чекають дітей. Тут не треба склад­ного обладнання. Біля обвитого зеленню трельяжа або в тіні дерев ставлять кілька лав. Добре поставити там вази або низькі плоскі чаші з квітами, щоб майданчик був чепурний і красивий.

у господарській зоні слід передбачати сарай на 2 відділення - для палива та інвентаря, овочесховища, навіс для сміттєзбірника та вби­ральню. Ці споруди повинні розміщуватися так, щоб до них було зручно під'їхати на будь-якому виді транспорту.

Крім того, на господарському подвір'ї для сушіння білизни встанов­люють дерев'яні або бетонні стовпи, вриті в землю.

Навіс для сміттєзбірника має знаходитися безпосередньо на межі ділянки, що дасть можливість машинам робити очистку, не заїжджаючи на територію ділянки.

Загальна площа доріжок і ПР9їздів залежно від площі ділянки може складати від 250 до 500 м2•

Вздовж основних проїздів встановлюють огорожі з половняку, бор­дюрного штучного або природного каменю. Проїзди навколо будинку роблять шириною 2,5 або 3,5 м. У першому випадку дерева і чагарники висаджують з відступом на 1,2-1,5 м від межі проїзної частини, а в другому - безпосередньо біля узбіччя.

80

Ширину доріжки, яка веде до головного входу, приймають рівною 2, а інших - від 1,2 до 1,5 ,м.

Проїзди і дороги можуть мати штучні покриття - піщано-глиняні, гравійні, щебеневі. Вибір покриття залежить від грунтів та наявності місцевих матеріалів. ' "

Господарський двір і проїзд. до нього рекомендується покривати асфальтом або булижним камінІІям. Для проїздів навколо будівлі необ­хідні гравійні та щебеневі покриття, а для доріжок між груповими май­данчиками та всередині ділянки -·піщані.

Огорожі можуть бути зроблені з різного матеріалу: дерев'яні, збірні залізобетонні, з цегляними або бетонними стовпами і дерев'яним штахе­том, а також з товстого хмизу або кілків.

Для огорожі ділянки слід широко використовувати зелені насад­ження, зокрема живу огорожу із стрижених кущів висотою 1,2-1,5 ,м.

Роботи по озелененню ділянки ясел-садків слід провадити до по­чатку будівництва з урахуванням майбутнього планування території.

Площа зелених насаджень приймається' для ділянок ясел-садків з розрахунку 15-20 ,М2 на одне місце і становить в цілому до 50% її тери­торії. Вона складається із захисної зеленої зони по периметру ділянки, посадок дерев та кущів на межах майданчиків і господарського двору, плодового саду та городу-ягідника.

Не слід перевантажувати ділянку посадками; загущення посадок ускладнює догляд за ділянкою і виключає можливість влаштування відкритих газонів та квітників.

Нові посадки бажано вести дорослими деревами, щоб вони давали тінь з перших же років експлуатації дитячого закладу.

Захисні зелені зони по периметру ділянки слід робити у вигляді смуги завширшки 2,0---.3,0 ,м з одним рядом дерев з розложистою кро" ною В сполученні з кущами (клен, ялина, модрина з акацією) .

. • 3 високих дерев, які дають густу тінь, реКODlендуються: в'яз, липа, дуб, глід та кінський каштан. Відстань між деревами захисної посад­ки - 4-5 ,м залежно від Їх порід. Не слід висаджувати тополю, яка під час цвітіння забруднює місцевість, а також черемху і хміль, які hриваблюють шкідливих комах і мух. Протипоказані такі трав'янисті рослини, як ясенець, дурман, молочай, черемиця, лютик і т. ін.

До рекомендованих порід кущів н·алежать: жасмин, бузок, скумпія, тамарикс, таволг~, бересклет європейський та ін.

Із сортів витких рослин можна рекомендувати багаторічні: дикий чи культурний виноград, жимолость німецьку, амурський і запашний виноград, клематіс, плющ звичайний та однолітні: іномею, хміль япон­ський, горошок запашний, настурцію високу, боби вогняні і т. ін. Верти­кальне озеленення стін ясел-садка виткою рослинністю треба здійсню­вати лише з півдня чи заходу.

81

Фруктові дерева краще за все розташовувати на ділянці. городу­ягідника. При посадці цих дерев треба враховувати, що висота стояння грунтових вод від поверхні землі повинна бути не менше 2,5-3,0 .м для яблунІ,> та груш і 1,5-2,0 м для вишні, сливи, смородини та агрусу.

Для дитячих закладів на 50 і 90 місць можна садити 8-9 фруктових дерев і стільки ж ягідних кущів. У великих дитячих закладах кількість насаджень може визначатися з розрахунку по одному плодовому дереву

на 10-12 дітей і одному ягідному кущу на 8-10 дітей. Дерева і кущі на ділянці слід розміщувати групами в різноманітних

сполученнях навколо групових майданчиків, біля літнього душу, зооку­точка, плескального басейну та ін. Одиночні дерева розміщують на по­воротах доріжок, біля лав, пер гол, навісів.

Рядові посадки дерев і чагарників застосовуються в тих випадках,· коли є потреба створити захисну смугу, найчастіше по периметру ділянки або по межах майданчиків, особливо, якщо ділянка виходить на пожвав­лену вулицю.

Біля ігрових майданчиків на газонах, біля будинку добре висаджу­вати квіти. Найбільш декоративні, що не потребують особливого до­гляду, різноманітні по кольору і запаху, і рекомендуються для ділянок дитячих закладів - це флокси, соняшник, тютюн, маки, анютині глазки, настурції, айстри, жоржини, гладіолуси, хризантеми, левкої тощо. Квіти треба підбирати так, щоб періоди цвітіння йшли один за одним від ранньої весни до пізньої осені.

Трав'яне покриття повинне бути вискоякісним і довговічним. Для створення стійкого проти витоптування газону на групових та фізкуль­турних майданчиках можна рекомендувати, залежно від характеристи­ки грунту та вологості, суміші трав в таких варіантах:

тонконіг бортовий 15%, вівсяниця лугова 35%, вівсяниця червона 15%, полевиця біла 35%;

тонконіг луговий 25 %, вівсяниця червона 35%, райграс пасовищний 10%, конюшина повзуча 30%;

вівсяниця червона 70%, полевиця біла 15%, полевиця газоутво-рююча 15%; .

тонконіг луговий 10%, вівсяниця червона 40%, вівсяниця лугова 10%, полевиця біла 40 % .

Щоб ділянка після дощів та навесні після танення снігу швидше просихала, треба передбачати відведення дощових вод з території ді­_lЯНКИ. Уклон по проїздах приймається рівним 0,006-0,025.

Для поливання зелених насаджень та для пожежних потреб треба передбачати підведення води.

Ділянка повинна мати електричне освітлення. Обов'язково освітлю­ються входи на ділянку та групові майданчики.

ЛІТЕР!.ТУР!.

Альбом комплексного оформления и оборудования детского сада. М., «Просвещение», 1966. Гри ц а й М. О. Благоустрій ділянки дитячих ясел-садка. Киів, «Будівельник», 1969. Детские ясли-сады. Пособ.ие по проектированию. М., Строй­издат, 1966. К р и ж а н і в с ь к а А. С. Дитячі меблі. Киів, «Будівельник», 1969. -С вид ере ь кий В. М. Обладнання дитячих майданчиків. Киів, «Будівельник», 1969. С м о лен ска яР. М., Л У г и н а К. и. Гигиенические во­ПрОСbl при проектировании дошкольныx учреждений. М., «Ме-дицина», 1966. .

ЗМІСТ

Передмова 3 Типи будииків та оргаиізація мережі дитячих закладів 4 Планіровка та обладнання приміщень 37 Конструкції та інженерне обладнання 61 П ланіровка та благоустрій ділянки 67

Король Ирииа Григорьевиа, Свитко Владимир Афаиасьевич

ДЕТСКИЕ доmкоJlьиыE )'ЧРЕЖДЕИИЯ

(проектирование и стронтельство)

(на украинском ЯЗЬІке)

Редактор І. К. Калішевська. Обкладннка художннка Б. І. СавчеюСа. Художній редактор М. С. Величко. Технічннй редактор М. Г. Мінченко.

Коректори Л. М. Віленська, 3. І. Пару60ча.

БФ 01366. Здано до складання 6. ІІІ. 1969 р. Підпнсано до друку 12. V 1969 р. Папір друкарський N!! 2, 7ОХ90'/ .. =2,625 паперовнх, 5,25 фізичних 6,12 умовио-друковаиих, 5,77 обліково-видавничих аркушів. Тираж 2500

Ціна з4 коп. Зам. 137. Видавництво «Будівельник:>, Київ, Володимирська, 24.

Кнївська книжкова друкарня М 6. Київ, Виборзька, 84.

ІііАНОВ:ilі ЧИТА Чlі

у ІІ кварталі 1969 року у видавництві «Будівельник» ВІІХО' дять 3 друку такі книги; В о л к О В М. М. Сільські школи (проектування і будіВIІИ'

цтво). Мова українська, ціна 27 коп. Кра в ч е 11 ко В. Я. Планіровка і забудова центру села. Мо·

ва україlІська, ціна 32 коп. Л 11 С а я Л, Г., 3103 і 11 а . З і н чен коТ. В. Лікувальні за·

клади. МОllа україlІська, ціllа зо КОП.

Будь,яку З вказаllllХ КНІІГ ВІІ можете придбатн у Кllllгарнях республіКIІ.

Свої замовлення надсилайте на адресу; Київ-З, вул. Воло· димирська, 24, видавництво t:БуДівельник».