A < 1 L I E B < > H < D 1 EЯeia.menr.gov.ua/uploads/documents/219/reports/d2076e2d7c51f05d… · Зауваження та пропозиції громадськості

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА

МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ДП «ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО»

ЗВІТ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ проведення санітарно-оздоровчих заходів(суцільне-рубання санітарне) на

території Національного природного парку «Прип’ять-Стохід»

(господарська зона)

Реєстраційний номер справи

про оцінку впливу на довкілля

планової діяльності №2018223219

смт. Любешів 2018

ЗМІСТ

1.Опис планової діяльності

1.1. Опис місця провадження планової діяльності

1.2. Цілі планової діяльності

1.3 Опис основних характеристик планової діяльності (дані про види та

кількість природних ресурсів,які планується використовувати)

1.4. Провадження планової діяльності

2. Опис поточного стану довкілля

3. Опис факторів довкілля,які ймовірно зазнають впливу з боку планової

діяльності

4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планової діяльності

4.1 Опис методів прогнозування,що використовуються для оцінки впливу

на довкілля

4.2. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання значного

впливу на довкілля

5. Зауваження та пропозиції громадськості до планової діяльності

6. Зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під

час провадження планової діяльності

7. Резюме нетехнічного характеру інформації

8. Список посилань та додаткова інформація

9. Додатки

1.Опис планової діяльності

1.1 Опис місця провадження планової діяльності

1. ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ

ГОСПОДАРСТВО”, скорочене назва ДП «ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ», (далі лісомисливське

господарство) розташоване в північно - східній частині Волин-ської області на території

Любешівського, Маневицького і Ратнівського адміністративних районів.

До складу лісомисливського господарства входить 7 лісництв.

Поштова адреса:44200

смт. Любешів

Волинської області

вул. Незалежності 88

Електрона адреса: [email protected]

1.1. Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв,

місцезнаходження контор Адміністративні райони Площа, га

Білоозерське

с. Ветли кв. 71 вид. 1

Ратнівський 493,0

Любешівський 3222,0

Разом 3715,0

Дольське

с. Дольськ кв. 2 вид. 47 Любешівський 3756,0

Великоглушанське

с. Велика Глуша кв. 41 вид. 14 Любешівський 5016,0

Деревківське

с. Деревок кв. 51 вид. 18 Любешівський 5869,0

Залізницьке

с. Залізниця кв. 3 вид. 3


Маневицький 472,0

Разом 5007,0

Мукошинське

с. Ветли Любешівський 3899,0

Сваловичівське

с. Дольськ Любешівський 2482,0

Всього по лісомисливському

господарству: 29744,0

в т. ч. за адміністративними

районами

Ратнівський 493,0


Маневицький 472,0

Зовнішні межі лісомисливського господарства, лісництв, адміністративних районів,

місця розміщення контор, лісових кордонів показані на картах-схемах (дод. 1).

Віднесення лісів до місцевих органів влади

Назви органів влади Назви лісництв Перелік кварталів Площа, га

Любешівський район

Великоглушанська Білоозерське 52-54,59-61,64-70 1268,0

Великоглушанське 1-21,40-49 3259,0

Разом 4527,0

Ветлівська Білоозерське 19,31,32,42-45,48-51,55-58, 1954,0

mailto:[email protected]

62,63,71

Мукошинське 5-6,9-15,20-27,33-38,46,47 2746,0

Разом 4700,0

Гірківська Мукошинське 7-8,16-18,28-30,39-41 1153,0

Дольська Дольське 1-20 2492,0

Сваловичівське 21-24,29-31 835,0

Разом 3327,0

Любешівська селищна Дольське 55 5,0

Зарудчівська Дольське 43-54 1259,0

Хоцунська Сваловичівське 25-28,32-42 1647,0

Щитинська Великоглушанське 31-34 507,0

Малоглушанська Великоглушанське 35-39 589,0

Бірківська Великоглушанське 22-30 661,0

Деревківське 1-3,13-15 506,0

Разом 1167,0

Залазівська Деревківське 44-46,63-72 1260,0

Бихівська Деревківське 16,19-23,28-33,36-43,47 1344,0

Деревківська Деревківське 24,25,34,35,48-61 1499,0

Цирська Деревківське 4-12,17,18,26,27 1260,0

Залізницька Залізницьке 3-36,39,40,45 4317,0

Судченська Деревківське 1,2 218,0

Разом по району 28779,0

Маневицький район

Серхівська Залізницьке 37-38,41-44 472,0

Ратнівський район

Залухівська Білоозерське 1-4 493,0

Всього по лісомисливському господарству: 29744,0

1.2. Цілі планової діяльності

Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

Любешівський дерлісгосп (нині ДП «ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ») був організований в

1990 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України №177 від 22.10. 1990

року. До складу держлісгоспу були передані ліси Білоозерського, Любешівського і

Великоглушанського лісництв Камінь - Каширського дерлісгоспу, а також ліси

Залізницького лісництва Маневицького дерлісгоспу.

У 1990 році, згідно наказу Волинського управління “Волиньліс” від 12. 12. 1990 року

№ 125 на території лісгоспу було організовано 4 лісництва - це Білоозерське,

Любешівське, Цирське, Залізницьке.

У 1991 році, згідно рішення Любешівської районної ради народних депутатів від

20. 09. 1991 року № 7/3 за рахунок колгоспних лісів та згідно наказу Волинського

управління “Волиньліс” від 12. 12. 1991 року №165 за рахунок лісів Камінь - Каширського

дерлісгоспу було створене Великоглушанське лісництво.

У 1991 році, згідно наказу Волинського управління “Волиньліс” від 16. 10. 1992 року

№ 119, Цирське лісництво було переіменоване в Деревківське лісництво. До складу

лісництва було передано частину лісів із Камінь Каширського дерлісгоспу

З метою вдосконалення державного управління лісовим господарством України та

подальшого розмежування функцій державного управління лісами з функціями

господарської діяльності у відповідності до постанови КМ України від 26.05.2004 р. № 679

(679-2004-п), згідно наказу Держкомлісгоспу України №179 від 20.10.2004 р. «Про утворення

територіальних органів Держкомлісгоспу України» державне лісогосподарське об’єднання

„Волиньліс” ліквідоване, а на базі його майна з 1 січня 2005 року створене Волинське

обласне управління лісового господарства.

У зв’язку з утворенням Волинського обласного управління лісового господарства та з

метою приведення у відповідність Статуту і найменування підприємства до Господарського

кодексу України і наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та

підприємництва України від 29.06.2004 р. № 792/9391 “Про затвердження вимог щодо

написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу” згідно наказу

Держкомлісгоспу України № 257 від 24.03.2005 року Любешівський держлісгосп був

перейменований у ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ

ГОСПОДАРСТВО”, скорочене назва ДП “ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ”.

Починаючи з 1993 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне

лісовпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт

на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках,

що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і

картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного

лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і

лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного

лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз

виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати

доводилися на всі рівні господарського управління.

В 2002 році безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних

проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок

стиглих і пристигаючи насаджень, можливих для експлуатації, молодняки до 20 років та

затверджені нові розрахункові лісосіки.

Згідно наказу Мінприроди України від 29.06.2004 р. № 252 «Про затвердження

розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів Волинської області» була

затверджена нова розрахункова лісосіка для ДП «ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 678 „Питання

удосконалення управління лісовим та мисливським господарством” Волинське обласне

управління лісового господарства ліквідоване, на базі його майна утворено Волинське

обласне управління лісового та мисливського господарства.

З 2011 року безперервне лісовпорядкування перейшло на нову організацію робіт –

передавання функцій польового збору інформації лісогосподарському підприємству.

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу було проведено в 1952

році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1962, в 1972, в 1982 роках. В архівах

збереглися такі матеріали цих робіт: планшети минулого впорядкування, планшети

безперервного лісовпорядкування, таксаційні описи, плани лісонасаджень.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1992 році 2-ю Українською

експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року

за І розрядом.

Нинішнє лісовпорядкування 2012 року проведено за І розрядом у відповідності з

вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради,

технічної наради за підсумками польових робіт та координаційно-технічної наради за

підсумками польових робіт з базового лісовпорядкування (додатки 1;2,3).

Базове лісовпорядкування 2012 року проведено за методом класів віку, який полягає

в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності

однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом

рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною

розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі

підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.

Для таксації деревостанів використовувались кольорові ортофотоплани масштабу

1:10000 задовільної якості, зйомки 2008-2009 років, а також планшети лісовпорядкування з

внесеними поточними змінами при безперервному лісовпорядкуванні за період з 2003 по

2011 роки.

При проведенні польових лісовпорядних робіт базове лісовпорядкування керувалось:

- Лісовим кодексом України (2006 р.);

- Земельним кодексом України (2007р.);

- Інструкцією з впорядкування лісового фонду України (Ірпінь-2006 р.);

- Основними положеннями організації і розвитку лісового господарства Вінницької

області (2010 рік);

- Законом України “Про природно-заповідний фонд України” (2004р.);

- Законом України “Про охорону навколишнього прирродного середовища” (2007р.);

- Законом України “Про тваринний світ” ( 1993р. );

- Закон України „Про мисливське господарство та полювання“ (2010р.);

- Законом України “Про Червону книгу України( 2002р. ), “Червоною книгою України” та “Зеленою книгою України” в редакції 2009 року;

- Державною цільовою програмою “Ліси України” на 2010-2015 роки;

- Водним кодексом України (1995 р.);

- протоколами першої лісовпорядної наради, технічної наради за підсумками

польових робіт та координаційно-технічної наради за підсумками польових робіт при

обласному управлінні лісового та мисливського господарства (додатки 1;2,3) та іншими

законодавчими актами та нормативними документами Уряду, Держлісагентства України,

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

1.2.1. Основні показники проведеного лісовпорядкування

Показники Одиниці

вимірювання Обсяги

1.Площа лісовпорядкування га 29744,0

в. т .ч. з використанням

ортофотопланів

га 27284,0

2.Кількість кварталів шт. 293

3.Площа кварталів:

–максимальна га 206,0

–мінімальна га 5,0

–середня га 102

4.Кількість таксаційних виділів шт. 9539

5.Середня площа таксаційного виділу га 3,1

6.Закладено площадок вимірювально-

перелікової таксації

шт. 140

7.Закладено площадок на визначення

сум площ поперечних перерізів деревостанів

шт. 640

8.Закладено пробних площ – усього шт. 11

в т.ч. тренувальних шт. 11

9.Кількість планшетів шт. 50

Геодезичною (картографічною) основою для складання лісовпорядних планшетів

стали планшети минулого лісовпорядкування, безперервного лісовпорядкування та

ортофотоплани.

Для таксації деревостанів використовувались кольорові ортофотоплани масштабу

1:10000 задовільної якості, зйомки 2007-2008 року.

1.2.2. Зміна площі за ревізійний період

Найменування

лісництв

Найменування

адміністративних

районів

Площа в га за даними

теперіш-

нього

лісовпоряд-

кування

поперед-

нього

лісовпоряд-

кування

державного

обліку лісів

станом на

1.01.2011 р.

земельного

балансу

на 1.01.2012

року

Білоозерське Любешівський 3222,0 7121,0 3222,0 987,0

Ратнівський 493,0 493,0 493,0 493,0

Разом по лісництву: 3715,0 7614,0 3715,0 1480,0

Дольське Любешівський 3756,0 6238,0 3756,0 3758,0

Великоглу-

шанське Любешівський 5016,0 5956,0 5956,0 3392,47

Деревківське Любешівський 5869,0 4929,0 4929,0 4867,0

Залізницьке Любешівський 4535,0 4535,0 4535,0 4535,0

Маневицький 472,0 472,0 472,0 472,0

Разом по лісництву: 5007,0 5007,0 5007,0 5007,0

Мукошинське Любешівський 3899,0 3899,0 3884,111

Сваловичів-

ське Любешівський 2482,0 2482,0 2509,0

Усього по лісомисливському

господарству: 29744,0 29744,0 29744,0 24897,581

Збільшення загальної площі лісомисливського господарства на 4846,419 га в

порівнянні з даними земельного балансу Любешівського районного відділу

Держземагенства пояснюється тим, що згідно рішення сесії Любешівської районної ради

народних депутатів від 20.09.1991 р. №7/3 , щодо передавання земельних ділянок бувших

КСП до складу лісового фонду ДП “ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ”, яке не враховано в формі 6-

ЗЕМ району

Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом,

основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою

таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування

запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот

під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці “Сум

площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1,0”, розроблених кафедрою лісової

таксації УСГА, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.

Основні положення організації та розвитку лісового господарства Волинської області

розроблені Комплексною експедицією ВО “Укрдержліспроект” в 2010 році.

В основу їх розробки покладені напрацьовані дані ВО “Укрдержліспроект”, передовий

досвід підприємств Волинського ОУЛМГ, наукові розробки Українського ордена “Знак

пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені

Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА), державного спеціалізованого лісового науково-дослідного

підприємства, державного підприємства лісова науково-дослідна станція, державної

зональної лісонасіннєвої інспекції.

Поділ лісів на категорії, умови та ознаки віднесення їх до таких категорій, а також

виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування

виконано згідно “Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових

ділянок”, затвердженого постановою КМ України від 16 травня 2007 року № 733 та у

відповідності до наказу Держкомлісгоспу України від 06.10.2010 р. № 304

Особливо захисні лісові ділянки виділені згідно постанови КМ України від 16 травня

2007 року №733 та наказу Волинського ОУЛМГ, крім земель зайнятих постійними лісовими

розсадниками, лісогосподарськими дорогами, просіками, лісовими протипожежними

розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами (лист

Держкомлісгоспу України від 28.04.09 р. №02-161).

Рубки головного користування запроектовані у відповідності з «Порядком

спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 23 травня 2007 року №761, і «Правил рубок головного користування»,

затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 23.12.2009 року № 364.

Товаризація експлуатаційного фонду проведена згідно “Нормативів товарності

деревостанів основних лісоутворювальних порід України” (К.,2004).

При проектуванні рубок формування і оздоровлення лісів лісовпорядкування керува-

лось “Правилами поліпшення якісного складу лісів”, затвердженими постановою Кабінету

Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724 та “Санітарними правилами в лісах

України”, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року №

555.

При проектуванні рубок догляду в рекреаційних лісах (особливо захисні земельні

ділянки лісового фонду – ділянки лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій)

лісовпорядкування керувалось “Тимчасовими технічними вказівками по впорядкуванню

лісів рекреаційного призначення” (М.,1980 р.), “Робочими правилами по впорядкуванню

рекреаційних лісів ” (ВО “Укрдержліспроект”,1985 р.).

В об’єктах природно-заповідного фонду лісогосподарські заходи проектувались у

повній відповідності з діючим Законом України “Про природно-заповідний фонд України”,

“Лісовим кодексом України”, “Методичними рекомендаціями щодо режиму збереження

лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій ” і

відповідними положеннями про природно-заповідні об’єкти.

Проектування по відновленню лісів і лісорозведенню проводилось відповідно

“Правил відтворення лісів”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1

березня 2007 року № 303.

Типи лісових культур складені на основі систематизованої таблиці проектування

лісовідновних заходів в лісах степу та лісостепу із Основних положень організації і розвитку

лісового господарства.

Оцінка якості лісових культур і природного поновлення при переведенні їх у вкриті

лісовою рослинністю лісові ділянки виконана у відповідності до “Інструкції з проектування,

технічного приймання, обліку та оцінці якості лісокультурних об’єктів”, введеною в дію

наказом Держкомлісгопу України від 19.08 2010 року № 260.

Селекційна оцінка визначена для пристигаючих і стиглих насаджень сосни, дуба у

відповідності з рекомендаціями по селекційній інвентаризації лісів України, розробленими

УкрНДІЛГА.

Для визначення умов місцезростання і типів лісу використовувалась лісотипологічна

таблиця діагностичних признаків типів лісу області, складена на основі “Таблиць типів лісу

Українського Полісся і Лісостепу” (І.Ф.Федець).

Для визначення ресурсів харчової і лікарської сировини використовувались

“Інструктивно-методичні вказівки” розроблені доктором сільськогосподарських наук

Козьяковим С.М. (УДАУ, 1982 р.).

Для визначення класів бонітету насаджень використовувались бонітетні таблиці

професора Орлова М.М. Детальні відомості про обсяги виконаних лісовпорядних робіт приведені в зведеному

акті прийому-здачі робіт (додаток 4).

1.3 Опис основних характеристик планової діяльності.

Основні галузі народного господарства в районі розташування лісгоспу

Район розташування лісомисливського господарства відноситься до числа

сільськогосподарських районів області з добре розвинутою лісогосподарською діяльністю.

Провідною галуззю народного господарства являється землеробство, яке спеціалізується на

вирощуванні зернових і технічних культур, а також м’ясомолочне тваринництво. Важливе

місце в районі займає вирощування картоплі.

В районах розташування лісомисливського господарства промисловість розвинута

слабо. Це в основному невеликі підприємства харчової промисловості.

Переробкою деревини займаються приватні підприємства та ДП “СЛАП

“Любешівагроліс“.

Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване лісомисливське

господарство складає 33,5%. Ліси на території району розташовані рівномірно, масивами,

крім Великоглушанського лісництва, де лісові масиви представлений різними по величині

контурами.

Характеристика шляхів транспорту

Район розташування лісомисливського господарства характеризується достатньо

розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними

транспортними магістралями в зоні діяльності лісомисливського господарства є регіональна

автомобільна дорога маршрутом Луцьк - Ківерці – Маневичі – Любешів – Дольськ, індекс

дороги Р-14, загальна протяжність дороги 154,4 км, та територіальна автомобільна дорога

маршрутом Любомль – Дубечне – Здомишель – Ратне – Камінь-Каширський – Любешів,

індекс дороги Т-03-08, загальна протяжність 147 км.

Протяжність лісогосподарських доріг на території лісомисливського господарства

складає 224,6 км, із них з штучним покриттям - 1,4 км, дорога поліпшена - 55,7 км.

Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 16

км, а ступінь забезпеченості відповідно до нормативів 46%.

Більшість лісових доріг має невисокий технічний стан, на них відсутні паспорти, час

експлуатації раніше збудованих чи поліпшених доріг перевищує 30 років. Такі дороги

потребують капітального ремонту.

Від густоти дорожньої мережі та від її стану залежить ефективність лісогосподарської

діяльності, можливість застосування нових машин і механізмів, вирішення соціальних

питань у віддалених населених пунктах, для потреб охорони і захисту лісів, можливість

рекреаційного використання, тощо.

В зв’язку з цим необхідно проводити будівництво нових лісових доріг.

Державним агентством лісових ресурсів України розроблено “Стратегію розвитку

транспортної мережі в лісовій галузі”, виконуючи її ДП „ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ” побудував

за останні два роки 1,4 км доріг з штучним покриттям.

Віднесення лісів до поясів і розрядів ставок збору за заготівлю деревини

основних лісових порід

Ліси лісомисливського господарства віднесені до І поясу ставок збору за заготівлю

деревини основних лісових порід. Розподіл лісів за розрядами ставок збору проведено згідно

чинного Податкового кодексу України в частині розділу ХVII «Збір за спеціальне

використання лісових ресурсів» за заготівлю деревини основних лісових порід.

Запроектований розподіл площі лісів на пояси і розряди ставок збору відповідає

сучасним економічним умовам.

1.3.1 Поділ території лісомисливського господарства за розрядами ставок збору

за заготівлю деревини

Лісництво

Лісотаксовий пояс,

пункти

відвантаження або

переробки (нижній

склад) деревини

Номери кварталів

Розряд

ставок

збору

Загальна

площа

1. Існуючий – 1

Білоозерське ст. Камінь-

Каширський

1-4,42,48-71 3 3073,0

19,31-32,43-45 4 642,0

Разом: 3715,0

Дольське ст. Камінь-


9-20,43-50,52-54,55 4 2675,0

1-8,51 5 1081,0

Разом: 3756,0

Великоглушанське ст. Камінь-

Каширський 1-49 3 5016,0

Деревківське ст.Камінь-


1-6,8,9,13-23,26-33,36-62, 3 4166,0

73

7,10-12,24,25, 34,35 4 763,0

Разом: 5869,0

Залізницьке ст. Камінь-


14-45 3 3577,0

1-13 4 1430,0

Разом: 5007,0

Мукошинське ст. Камінь-

Каширський 5-18,20-30,33-41,46-47 4 3899,0

Сваловичівське ст. Камінь-


2.Запроектований – 1

Білоозерське ст. Камінь-


1-4,42,48-71 3 3073,0

19,31-32,43-45 4 642,0

Разом: 3715,0

Дольське ст. Камінь-


9-20,43-50,52-54,55 4 2675,0

1-8,51 5 1081,0

Разом: 3756,0

Деревківське ст.Камінь-

Каширський 1-6,8,9,13-23,26-33,36- 73 3 5106,0

7,10-12,24,25, 34,35 4 763,0

Разом: 5869,0

Залізницьке ст. Камінь-


14-45 3 3577,0

1-13 4 1430,0

Разом: 5007,0

Мукошинське ст. Камінь-

Каширський 5-18,20-30,33-41,46-47 4 3899,0

Сваловичівське ст. Камінь-


Всього по лісомисливському господарству: 29744,0

3 16772,0

4 9409,0

5 3563,0

Запропонований розподіл площі лісів за поясами і розрядами ставок збору

приводиться на карті-схемі.

Пунктами відвантаження деревини з лісомисливського господарства є станція

Камінь-Каширський.

1.4 Провадження планової діяльності

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і

виробнича потужність лісгоспу

Ліси лісомисливського господарства віднесені до лісів природоохоронного,

наукового, історико-культурного призначення (32,8%), захисних лісів (2,2%) та

експлуатаційних лісів (65,0%) . Рекреаційно-оздоровчі ліси займають площу 5,0 га.

В зв’язку з наявністю в лісомисливському господарству лісових насаджень, які

виконують різні свої функції, господарська діяльність лісомисливського господарства

спрямована в експлуатаційних лісах на цілеспрямоване і ефективне виконання, на базі

досягнень науки і техніки, повного комплексу лісогосподарських, лісозаготівельних,

лісовідновних та інших заходів, спрямованих на раціональне, невиснажливе використання і

відтворення лісових ресурсів, а в категоріях, які віднесені до захисних, природоохоронних та

рекреаційно-оздоровчих – це охорона навколишнього природного середовища, посилення

захисних властивостей лісу шляхом регулювання фітокліматичних, гідрологічних,

ґрунтових процесів і явищ, за допомогою лісу, лісогосподарських та лісокультурних заходів

- захист від заболочення грунтів.

Показники річного розміру лісокористування вказують на високу інтенсивність

ведення лісового господарства. Технічне і транспортне забезпечення достатнє для виконання

запланованих лісогосподарських і протипожежних заходів.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 90%. Виробничим фондом

підприємство забезпечене на 100%. Кадрами постійних працівників підприємство забез-

печене повністю. Нестача робітників при виконанні лісогосподарських робіт поповнюється

за рахунок сезонних і тимчасових робітників. Лісова охорона залучалась частково до

виконання лісогосподарських, лісокультурних і протипожежних робіт.

Основні форми організації праці при виконанні робіт є комплексні бригади в складі 5-

7 чоловік.

1.4.1 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

Найменування показників Одиниця

вимірювання

За даними

минулого

л/в

За даними

теперішнього

л/в

1.Річний обсяг лісокористування (ліквід) –

усього тис.м3 28,85 60,62

в т.ч. від рубок головного користування тис.м3 17,53 30,76

2.Середній обсяг лісокористування з

1 га вкритих лісовою рослинністю лісових

ділянок

м3 1,3 2,5

3.Річний обсяг робіт з відтворення лісів:

–створення лісових культур га 50,0 90,7

–сприяння природному поновленню га 42,1 0,6

4.Відсоток використання лісосічних

відходів % 80 80

Значення лісового господарства в економіці району

розташування лісомисливського господарства і охороні довкілля

Лісове господарство в економіці району займає першочергове місце. Основні

напрямки його розвитку є комплексне ведення лісового господарства, яке спрямоване на

раціональне використання і відтворення лісових насаджень та ведення мисливського

господарства.

Загальна потреба районів у деревині з місцевих лісів задовольняється на 100%, в тому

числі із лісів підприємства 70 %.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються, в основному

для потреб лісової охорони, робітників і службовців, пенсіонерів.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться в незначній кількості по причині змен-

шення поголів’я худоби, та значної площі земель, які не обробляються, де і проводиться

випас худоби.

З побічних лісових користувань має місце – випасання худоби, розміщення пасік,

заготівля сіна, збирання грибів, ягід, лікарських рослин.

Мисливська фауна в лісах лісомисливського господарства представлена лосями,

козулями, дикими кабанами, лисицями, зайцями.

На території підприємства мисливські угіддя закріплені за лісомисливським

господарством, де полювання проводиться згідно чинного законодавства.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних

лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне

значення. Лісові масиви регулюють поверхневий стік, захищають грунти від заболочення.

Захисні функції лісів реалізуються благотворним впливом на клімат, гідрологічний режим

рік і прилеглих територій, в оптимізації кліматичних факторів. Особливим призначенням

лісів є їх рекреаційна і лікувально-оздоровча функції. Особливо інтенсивно

використовуються насадження, що межують з містами, селищами, іншими населеними

пунктами з історико-культурними цінностями (музеї, замки, монастирі) з настанням

сприятливих погодних умов з квітня по жовтень місяць, в яких перебуває значна кількість

відвідувачів.

При проектуванні заходів з благоустрою таких ділянок враховувалась ступінь рекре-

аційних навантажень, стадії дигресії, функціональні зони.

Сертифікація лісів

Лісовий фонд лісомисливського господарства в даний час не сертифікований.

Систему ведення лісового господарства необхідно привести у відповідність до міжнародних

вимог щодо управління лісами та лісокористуванням на засадах сталого розвитку

Сертифіковані ліси забезпечуватимуть економічне, екологічне і соціально

збалансоване ведення лісового господарства. Лісова продукція надходитиме з лісових

ділянок, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого,

постійного і неперервного лісокористування, з врахуванням охорони довкілля, збереження

біорізноманіття, сприяє зростаанню добробуту місцевого населення і суспільства в цілому, а

також стимулює місцеве населення зберігати лісові ресурси.

Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства

встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на

засадах сталого розвитку.

Враховуючи що лісовий фонд не сертифікований, найбільш поширені лісові

екосистеми підприємства згідно критеріїв 6.4 Стандарту ЛОР не виділялись і таблиця 2.7.1.

не приводиться.

Встановлення ознак особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ) проведено в

процесі підготовки до сертифікації на основі практичного посібника «Особливо цінні для

збереження ліси: визначення та господарювання» (2008) та діючого «Порядку поділу лісів на

категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» (2007). Результати обстеження

лісового фонду з метою виділення ОЦЗЛ, погоджені з зацікавленими сторонами,

представлені в таблиці 2.7.2.

Таблиця 1.4.2. Площа виявлених особливо цінних для збереження лісів

Категорія ОЦЗЛ Лісництва Площа, га

1. Лісові території, на яких виявлено осередки

біорізноманіття, важливі на глобальному,

національному або регіональному рівнях

Дольське

Сваловичівське

Разом

1259,0

2482,0

3741,0

2. Лісові території, що містять рідкісні екосистеми

та екосистеми під загрозою зникнення, або входять

до складу таких екосистем


Дольське




Разом

283,5

73,6

218,3

10,3

65,7

651,4

3. Лісові території, що є визначальними для

задоволення основних потреб місцевих громад


Дольське


Разом

2254,0

1011,0

2426,0

5691,0

Всього: 10083,4

З метою більш повного забезпечення економічно, екологічно і соціально збалан-

сованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і

таких, що заслуговують на довіру, стандартів, в наступному ревізійному періоді необхідно

провести сертифікацію лісів лісомисливського господарства.

Лісова сертифікація не має на меті отримання прибутку, а лише певних ринкових

переваг. Наявність сертифікованої продукції поліпшує доступ на екологічно чутливі ринки,

істотно поліпшує імідж підприємства, полегшує маркетинг продукції. Сертифікована

продукція має більшу ціну. За результатом сертифікації буде виданий сертифікат

відповідності ведення лісового господарства встановленим вимогам. Щорічно буде

проводиться наглядова перевірка відповідності системи ведення лісового господарства

стандартам управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

2. Опис поточного стану довкілля.

Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан

лісів лісомисливського господарства на рік лісовпорядкування. Усі види господарської

діяльності велися згідно чинних нормативних актів. Вони були направлені на підвищення

якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей.

Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не спричинила.

Промислових і сільськогосподарських підприємств, які б завдавали шкідливого

впливу на лісовий фонд в районах розташування лісового господарства не має, тому таблиця

3.4.1 не приводиться.

Територія Любешівського району відносяться до екологічно чистих територій, на які

негативний вплив промисловості фактично відсутній. Це пов’язано перш за все з низькою

концентрацією промислових підприємств району, які фактично є переробними

підприємствами і їх викиди у довкілля незначні. При виробництві будівельних матеріалів

незначна частка пилових частинок потрапляє в атмосферу, але не викликає погіршення стану

атмосферного повітря.

Забруднення території Любешівського адміністративного району радіоактивними

речовинами відбулося опосередковано (через атмосферу) після техногенної катастрофи,

спричиненої вибухом реактора Чорнобильської атомної електростанції. Радіологічне

обстеження забруднених територій, а саме сільськогосподарських угідь, здійснене

Волинським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості

грунтів і якості продукції «Облдержродючість» у 2006 році показало, що забруднення ґрунту

та сільськогосподарської продукції, що вирощується на цих землях, радіонуклідами не

перевищує показників ДР-2006.

У зв’язку з майже повною відсутністю промислових підприємств негативний вплив на

довкілля мінімальний, а основними негативними впливами на нього є незадовільний стан

поводження з твердими побутовими відходами і відсутність системи каналізації та очисних

споруд. Вирішення цих двох питань є ключовими для мінімізації негативного впливу на

навколищнє природне середовище. Не виявлено також надмірних рекреаційних навантажень,

внаслідок чого відбувається повне, або часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення

деревостанів, сильне пошкодження окремих дерев, погіршення загального санітарного стану

лісового фонду.

Починаючи з 2001 року на території лісомисливського господарства проводився

моніторинг лісів першого рівня спеціалістами ВО “Укрдержліспроект” і велося

спостереження за станом лісів на 8 ділянках моніторингу, місця яких визначені згідно

розрахунків за спеціальними програмами, проведених спеціалістами УкрНДІЛГА. Згідно

“Методичних рекомендацій з моніторингу лісів України першого рівня” (Харків 2001) на

кожній ділянці визначалися ряд показників, найголовніші з яких дефоліація крони,

дехромація крони, щільність крони, пошкодження облікових дерев. Зібрана інформація

надсилалася в лабораторію моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА для систематизації,

оцінки та аналізу.

Результати моніторингу систематизуються в цілому по лісах України і надсилаються в

міжнародні установи згідно конвенції про транскордонне забруднення повітря. Моніторинг

лісів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного

середовища. З 2011 року проведення моніторингу 1 рівня (польові роботи) передано

лісомисливському господарству, а камеральна обробка даних моніторингу залишена за ВО

“Укрдержліспроект”.

Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинного районування територія лісомисливського господарства

відноситься до лісо рослинної зони – Полісся, Західно- та Центральнополіського

лісогосподарського округу і входить до складу Західнополіського лісогосподарського району

(Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии, 1981 г.) .

За прийнятим фізико-географічним районуванням територія лісомисливського

господарства входить до Волинського Полісся. Волинська область розміщена в межах

Східно - Європейської платформи на схилі Волино - Подільської плити протерозойського

віку.

Клімат помірний, вологий, з м'якою зимою і теплим літом з достатньою кількістю

опадів, необхідних для вегетації лісової рослинності і благополучний для ведення лісового

господарства і вирощування насаджень із високопродуктивних цінних деревних порід таких

як сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, дуб червоний, берези повислої, вільхи

чорної, осики та інших.

Велика хмарність дещо зменшує доступ прямої сонячної радіації. Достатнє

зволоження, часті зимові відлиги, зумовлені впливом атлантичних повітряних мас, активною

циклонічною діяльністю, також є одним із важливих факторів поширення вологолюбних

порід. Швидкість вітру становить 2,4 - 4,9 м/с з максимумом взимку і мінімумом влітку, а

також зменшується з півдня на північ. Протягом року домінує західний переніс повітря, хоча

велику частку у вітряному режимі області складають південно - східні і вітри інших

напрямків. Вітряна погода сприяє транспірації, що при достатньому зволоженні позитивно

впливає на рослини, зокрема на ліс з точки зору активного вологообміну з навколишнім

середовищем.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового

господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових

насаджень, це нерівномірний розподіл осадків на протязі року, ранні осінні та пізні весняні

заморозки, а також різкі коливання температури в зимовий період. Проте з рідкою їх

повторюваністю негативний вплив на ріст і розвиток лісових насаджень незначний.

Територія лісомисливського господарства за характером рельєфу відносяться до

рівнинних лісів.

2.1. Кліматичні показники

Найменування показників Одиниці

вимірювання Значення Дата

1.Температура повітря:

–середньорічна градус 7,1

–абсолютна максимальна градус +36 Червень

–абсолютна мінімальна градус -34 Січень

2.Кількість опадів на рік мм 558

3.Тривалість вегетаційного періоду днів 154

4.Пізні весняні заморозки 23 квітня

5.Перші осінні заморозки 6 жовтня

6.Середня дата замерзання рік 18 грудня

7.Середня дата початку паводку 18 березня

8.Сніговий покрив:

–товщина см 12

–час появи 18 листопада

–час сходження у лісі 18 березня

9.Глибина промерзання грунту см 22

10.Напрям панівних вітрів за сезонами:

–зима румб З,ПдЗ,Пд

–весна румб С,ПдС,Пн

–літо румб ПнЗ,З

–осінь румб З,Пд,ПдС

11.Середня швидкість панівних вітрів за сезонами:

–зима м/сек 2,9

–весна м/сек 2,7

–літо м/сек 2,2

–осінь м/сек 3,1

12.Відносна вологість повітря % 78

На території лісомисливського господарства поширені дерново-середньо-підзолисті,

інколи слабо і сильно підзолисті та дерново-опідзолені, глейові легко супіщані і супіщані, в

тому числі і таких, що близько підстилаються мореною і прісноводними суглинками ґрунти

і займають 17%. Піщані дерново-опідзолені ґрунти займають переважно вершини дюнних

пагорбів і незначно підвищенні рівні місцеположення. Часто в комплексі з ними залягають

болотні ґрунти. Материнською породою для них служать давньоалювіальні, рідше

флювіогляціональні піски. Своєрідний механічний склад останніх обумовлює і специфічні

якості цих ґрунтів. Легкий механічний склад, не насиченість поглинаючого комплексу і

малі запаси гумусу (1-1,5%) в ґрунтах обумовлюють їх досить погані фізичні властивості.

Супіщані дерново-підзолисті ґрунти займають значну територію лісомисливського

господарства 12%. В супіщаних відмінностях помітно збільшується кількість гумусу (2,2-

2,5%), місткість поглинання і сума поглинутих основ, вологоємкість збільшуються до 25%.

Супіщані дерново-підзолисті ґрунти розвиваються під наметом лісонасаджень з перевагою в

їх складі сосни звичайної.

Суглинисті дерново-підзолисті ґрунти на території лісомисливського господарства

зустрічають рідко. Від звичайних супіщаних ґрунтів вони відрізняються наявністю більшої

мулової фракції.

Сірі лісові ґрунти зустрічають рідко на дуже незначних площах, головним чином,

невеликими вкраплинами.

На вологих і мокрих місцях сформовані дернові, лугові а також болотні ґрунти. В

долині р.Прип'ять поширені рівнинні торфовища з пониззями, зайнятими водою. По

річковим долинам і в понижених місцях переважають торфяно-болотні грунти та низинні

торф’яники. Шар торфу потужність від 0,5 до 5 метрів, у верхніх шарах він темно-бурий,

добре розкладений, сильно мінералізований.

В Сваловичівському лісництві переважають дерново-сильно підзолисті, підзолисто-

дернові і дернові грунти. Вони відрізняються більш високою плодородністю.

Панівним типом лісів є дубово – соснові ( субори ). Грунти тут більш багаті і

представлені дерново-підзолистими супіщаними, з прошарками суглинків і помірним, але

достатнім зволоженням. Тут складніший склад і будова лісових угрупувань. Верхній ярус

становить сосна, висоти якої сягають 25-27 м, нижній ярус - дуб з висотами 16-18 м. Серед

сосни зустрічається і береза, серед дуба - осика і вільха. Крім того лісові галявини оточують

невисокі дерева третьої величини: дика груша, лісова яблуня, верба козяча, рідше клен, липа,

граб. Виділяють ліщинові, крушинові субори, в яких підлісок інколи не виражений.

Найбільш поширеними є ліщинові та чорницеві субори. Трав'янисто - чагарниковий ярус

багатий за видовим складом і за масою. Мохи є лише в мікропониженнях, навколо стовбурів,

на пенькових купинах та на місці кострищ.

Субори з підліском з крушини займають більш зволожені місця і поширені більше ніж

ліщинові. Підлісок в них густий і представлений крушиною, горобиною, черемхою.

Трав'янисто - чагарниковий покрив такий же, як і в попередньому угрупуванні, з

домінуванням чорниці і молінії. Зустрічаються і деякі лучно - болотні види: щучка дерниста,

осока чорна та просяна.

Ґрунтове лісотипологічне обстеження території лісів проведено Комплексною

експедицією ВО “Укрдержліспроект” в 1984 році на території Камінь Каширського

держлісгоспу на площі 57903,0 га, до складу якого входили ліси нинішнього ДП

“ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ”. Матеріали цих обстежень є в наявності в лісомисливському

господарстві. За результатами проведеного ґрунтово-лісотипологічних робіт були

виготовлені наступні матеріали: ґрунтово - лісотипологічні плани, плани ґрунтів, карти-

схеми глибини залягання ґрунтоутворюючих порід М 1:25000, складені пояснювальні

записки для лісництв і ґрунтово - лісотипологічний нарис.

Такі обстежувальні роботи дали можливість більш ефективно і правильно провести

заліснення земель, що прийняті в постійне користування лісомисливським господарством за

період з 1985 року.

2.2. Характеристика рік та водоймищ

Найменування рік та

водоймищ Куди впадає ріка

Загальна

протяж-

ність, км;

площа

водой-

мищ, га

Ширина лісових смуг вздовж

берегів річок, навколо озер,

водоймищ, м

згідно

нормативів фактична

р.Прип’ять р.Дніпро 748 3000 3000

р.Цир р.Прип’ять 51 300 300

р.Коростинка р.Прип’ять 40 150 300

р.Стохід р.Прип’ять 188 400 400

р.Турія р.Прип’ять 184 400 400

оз.Біле 350 300 300

оз.Волянське 320 300

оз.Любязь 430 300

Територія лісомисливського господарства розташована в басейні ріки Дніпро.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до сирих. На долю лісових

ділянок з надмірним зволоженням приходиться 53% площі вкритих лісовою рослинністю

лісових ділянок. Болота займають площу 3076,2 га. Болота характеризуються надмірним або

слабопроточним зволоженням верхніх горизонтів ґрунтів, наявністю вологолюбної

(болотяної) рослинності, що пристосована до умов надмірного зволоження при нестачі

кисню в ґрунті, а також процесом торфонакопичення і наявністю торф’яного пласту більше

30 см (на середньовисушених болотах більше 20 см). При цьому зарослими вважаються

болота з наявністю деревної рослинності не нижче 5Б класу бонітету і повнотою 0,3 і

більше. Ділянки з надмірним зволоженням, що мають потужність торфу до 30 см, або не

мають суцільного торф’яного покриву, до боліт не відносяться і не включаються у

гідролісомеліоративний фонд.

Інформацію про гідромеліоративну мережу на території лісомисливського

господарства приведені в п.4.7.

Поділ лісів на категорії

На виконання вимог ” Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо

захисних лісових ділянок”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16

травня 2007 року №733, на підставі пропозицій Волинського обласного управління лісового

та мисливського господарства і Українського державного проектного лісовпорядного

виробничого об’єднання, погоджених з Державним управлінням охорони навколишнього

природного середовища в Волинській області, Волинською обласною державною

адміністрацією та Волинською обласною радою, у відповідності до наказу Держлісагентства

від 06.10.2010 р. №304 “Про віднесення до відповідних категорій лісів Волинської області,

що знаходяться в постійному користуванні підприємств Держкомлісгоспу “ віднести ліси ДП

“ЛЮБЕШІВСЬКЕ ЛМГ” до категорій лісу:

- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення площею

9746,1 га;

- рекреаційно-оздоровчі ліси площею 5,0 га;

- захисні ліси площею 645,9 га;

- експлуатаційні ліси площею 19347,0 га;

Існуючий поділ лісів на категорії за даними базового лісовпорядкування 2012 року, в

зв’язку із змінами в лісовому фонді станом на 01.01.2013 року, приведений в табл.3.1.1.

2.3. Категорії лісів

Категорії лісів

Площа за даними

лісовпорядкування

га %

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення

Національні природні парки (заповідна зона) 3741,0 12,6

Національні природні парки (господарська зона) 5691,0 19,1

Заказники 342,7 1,1

Ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати 6, 1

Разом 9780, 8 32,8

Рекреаційно-оздоровчі ліси

Ліси у межах населених пунктів 5,0

Захисні ліси

Ліси удовж смуг відведення автомобільних доріг 477,9 1,6

Ліси удовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших

водних об’єктів 168,0 0,6

Разом 645,9 2,2

Експлуатаційні ліси

Експлуатаційні ліси 19312,3 65,0

Всього по лісомисливському господарству: 29744,0 100

Існуючий поділ лісів на категорії проведено згідно Порядку поділу лісів на категорії

та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою КМ України від

16.04.07р. № 733.

В зв’язку з проведенням базового лісовпорядкування до категорії лісів природо-

охоронного, наукового, історико-культурного призначення віднесені лісові ділянки, що

виконують природоохоронну, естетичну функцію і розташовані в межах територій та

об’єктів природо-заповідного фонду загальною площею 9780,8 га, а саме:

- це національні природні парки (заповідна зона) площею 3741,0 га, національні при-

родні парки (господарська зона) площею 5691,0 га, заказники загальною площею 342,7 га

ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати площею 6,1 га - раніше

виділені як особливо захисні лісові ділянки.

До категорії рекреаційно-оздоровчі ліси віднесені лісові ділянки, що виконують рек-

реаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію загальною площею 5,0 га, а саме:

- ліси у межах населених пунктів загальною площею 5,0 га, які були виділені з кате-

горії експлуатаційні ліси згідно форми 6-зем відділу земельних ресурсів.

До категорії захисні ліси віднесені лісові ділянки, що виконують функцію захисту

навколишнього природного середовища та інженерних об’єктів від негативного впливу

природних факторів загальною площею 645,9 га:

- це раніше виділені ліси уздовж смуг автомобільних доріг загальною площею 477,9

га, які приведені у відповідність до Порядку і “Про затвердження переліку автомобільних

доріг загального користування державного значення”, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 18.04.2012 року за № 301;

- це раніше виділені ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших

водних об’єктів загальною площею 168,0 га, які приведені у відповідність до переліку рік та

інших водних об’єктів, уздовж берегів в яких виділяються захисні ділянки лісу.

До категорії експлуатаційні ліси віднесені лісові ділянки, що не зайняті лісами

природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоров-

чими та захисними лісами загальною площею 19312,3 га.

Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському призначенню,

природним та економічним умовам району розташування лісомисливському господарству.

2.4. Поділ площі земель лісогосподарського призначення за категоріями лісових

ділянок, в розрізі категорій лісів, лісництв та адміністративних районів, га

┌──────┬────────────────────────────────────────────────────────┐

│За- │ Лiсовi дiлянки │

│гальна├───────────┬───────────────────────────────────────┬────┤

│площа │Вкритi лiсо│ Не вкритi лiсовою рослиннiстю │Ра- │

│земель│вою рослин-│ лiсовi дiлянки │зом │

│лiсо- │ нiстю ├────┬────┬───┬────┬───┬───┬───────┬────┤лi- │

│госпо-├────┬──────┤Не- │Лiсо│Рiд│Зга-│ З │Га-│Лiсовi │Ра- │со- │

│дарсь-│ Ра-│В т.ч.│зiмк│вi │ко-│рища│ р │ля-│шляхи, │зом │вих │

│кого │ зом│лiсовi│нутi│роз-│лic│заги│ у │ви-│просiки│не │дiля│

│приз- │ │куль- │лi- │сад-│ся │блi │ б │ни,│ПП роз-│вкри│нок │

│начен-│ │тури │совi│ники│ │наса│ и │пу-│риви, │тих │ │

│ня │ │ │куль│план│ │джен│ │сти│осушув.│лi- │ │

│ │ │ │тури│тац.│ │ня │ │рі │канави │сом │ │

└──────┴────┴──────┴────┴────┴───┴────┴───┴───┴───────┴────┴────┘

ЛІСИ ПРИРОДООХ., НАУКОВОГО, ІСТОРИКО-КУЛЬТУР. ПРИЗНАЧЕННЯ

9780.8 1533.9 67.3 6.6 159.0 142.2

8558.5

7981.7 178.7 23.0 576.8

РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧІ ЛІСИ

5.0 2.6 2.6

2.6

ЗАХИСНІ ЛІСИ

645.9 208.7 18.0 3.1 13.3 73.3

600.9

527.6 38.9

ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ЛІСИ

19312.3 4602.4 28.8 57.6 1245.5

15934.3 284.0 421.4 453.7

17179.8

Разом по підприїмству

29744.0 6345.0 35.4 619.3 609.2

26341.8

24443.6 369.3 178.7 86.3 1898.2

в тому числі за лісництвами:

БІЛООЗЕРСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

3222.0 505.6 34.4 0.7 61.0 360.0

2376.0 172.6 8.4 82.9

2736.0

РАТНІВСЬКИЙ район

493.0 137.0 3.3 2.4 8.9 14.6

402.1

387.5

Разом по лісництву

3715.0 642.6 37.7 0.7 63.4 374.6

2763.5 172.6 8.4 91.8

3138.1

ДОЛЬСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

3756.0 1029.9 62.0 7.3 5.0 17.9 274.2

3343.5 114.6 67.4

3617.7

ВЕЛИКОГЛУШАНСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

5016.0 707.2 32.3 17.7 282.5

4216.4 138.5 94.0

4498.9

ДЕРЕВКІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

5869.0 1994.5 98.5 21.0 20.7 414.5

5245.4 146.5 127.8

5659.9

ЗАЛІЗНИЦЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

4535.0 1111.0 95.0 3.9 16.8 297.4

3748.0 93.9 87.8

4045.4

┌───────────────────────────────────────────────────────────────┐

│ Нелiсовi землi │

├───────────────────────────┬───┬────┬─────┬───┬───┬─────┬──────┤

│ Сiльськогосподарськi │ │ │ │ │ │ │ │

│ угiддя │ │ │ │ │ │ │ │

├───┬────┬───┬──────┬───────┤ В │ Б │ Са- │ Т │ П │ Ін- │ Ра- │

│ Р │ Сi-│Па-│ Бага-│ Разом │ о │ о │ ди- │ р │ i │ шi │ зом │

│ і │ но-│со-│ то- │ сіль- │ д │ л │ би, │ а │ c │ не- │ не- │

│ л │ жа-│ви-│ рiчнi│ сько- │ и │ о │ спо-│ с │ к │ лi- │ лі- │

│ л │ тi │ща │ на- │ госпо-│ │ т │ ру- │ и │ и │ со- │ со- │

│ я │ │ │ сад- │ дарсь │ │ а │ ди │ │ │ ві │ вих │

│ │ │ │ ження│ ких │ │ │ │ │ │ зем-│ зе- │

│ │ │ │ │ угідь │ │ │ │ │ │ лі │ мель │

└───┴────┴───┴──────┴───────┴───┴────┴─────┴───┴───┴─────┴──────┘


13.2 13.2 1179.9

25.0 0.5 3.7

1222.3


2.4

2.4


1.0 7.0 8.0 8.2 27.0 1.8

45.0


30.9 157.6 1869.3

126.7 92.6 2.2 9.9 0.9

2132.5

Разом по підприїмству

31.9 178.8 3076.2 15.4

146.9 125.8 5.1 0.9

3402.2

в тому числі за лісництвами:

БІЛООЗЕРСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

0.5

486.0

485.5


90.9

90.9


0.5

576.9

576.4

ДОЛЬСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

13.7 13.7 6.4 3.4 3.7

138.3

111.1

ВЕЛИКОГЛУШАНСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

54.7 54.7 8.4 0.5 1.2

517.1

452.3

ДЕРЕВКІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

2.6 19.8 22.4 0.2

209.1

176.0 10.5

ЗАЛІЗНИЦЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

29.3 58.7 88.0 0.2 0.5 0.9

489.6

400.0

┌──────┬────────────────────────────────────────────────────────┐

│За- │ Лiсовi дiлянки │

│гальна├───────────┬───────────────────────────────────────┬────┤

│площа │Вкритi лiсо│ Не вкритi лiсовою рослиннiстю │Ра- │

│земель│вою рослин-│ лiсовi дiлянки │зом │

│лiсо- │ нiстю ├────┬────┬───┬────┬───┬───┬───────┬────┤лi- │

│госпо-├────┬──────┤Не- │Лiсо│Рiд│Зга-│ З │Га-│Лiсовi │Ра- │со- │

│дарсь-│ Ра-│В т.ч.│зiмк│вi │ко-│рища│ р │ля-│шляхи, │зом │вих │

│кого │ зом│лiсовi│нутi│роз-│лic│заги│ у │ви-│просiки│не │дiля│

│приз- │ │куль- │лi- │сад-│ся │блi │ б │ни,│ПП роз-│вкри│нок │

│начен-│ │тури │совi│ники│ │наса│ и │пу-│риви, │тих │ │

│ня │ │ │куль│план│ │джен│ │сти│осушув.│лi- │ │

│ │ │ │тури│тац.│ │ня │ │рі │канави │сом │ │

└──────┴────┴──────┴────┴────┴───┴────┴───┴───┴───────┴────┴────┘

МАНЕВИЦЬКИЙ район

472.0 28.9 9.5 9.6 41.2

457.9

416.7 22.1


5007.0 1139.9 3.9 16.8 338.6

4164.7 104.5 116.0 97.4

4503.3

МУКОШИНСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

3899.0 594.6 27.7 1.4 105.2

2953.3

2784.4 34.6 168.9

СВАЛОВИЧІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

2482.0 236.3 6.6 1.1 1.1 5.7 4.8 25.6 44.9

1925.7

1970.6

в тому числі за адміністративними районами:

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

28779.0 6179.1 35.4 594.8 590.7

25481.8

23639.4 356.5 178.7 86.3 1842.4


472.0 28.9 9.5 9.6 41.2

457.9

416.7 22.1


493.0 137.0 3.3 2.4 8.9 14.6

402.1

387.5

┌───────────────────────────────────────────────────────────────┐

│ Нелiсовi землi │

├───────────────────────────┬───┬────┬─────┬───┬───┬─────┬──────┤

│ Сiльськогосподарськi │ │ │ │ │ │ │ │

│ угiддя │ │ │ │ │ │ │ │

├───┬────┬───┬──────┬───────┤ В │ Б │ Са- │ Т │ П │ Ін- │ Ра- │

│ Р │ Сi-│Па-│ Бага-│ Разом │ о │ о │ ди- │ р │ i │ шi │ зом │

│ і │ но-│со-│ то- │ сіль- │ д │ л │ би, │ а │ c │ не- │ не- │

│ л │ жа-│ви-│ рiчнi│ сько- │ и │ о │ спо-│ с │ к │ лi- │ лі- │

│ л │ тi │ща │ на- │ госпо-│ │ т │ ру- │ и │ и │ со- │ со- │

│ я │ │ │ сад- │ дарсь │ │ а │ ди │ │ │ ві │ вих │

│ │ │ │ ження│ ких │ │ │ │ │ │ зем-│ зе- │

│ │ │ │ │ угідь │ │ │ │ │ │ лі │ мель │

└───┴────┴───┴──────┴───────┴───┴────┴─────┴───┴───┴─────┴──────┘


14.1

14.1


29.3 58.7 88.0 0.2 0.5 0.9

503.7

414.1

МУКОШИНСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

853.5

92.2

945.7

СВАЛОВИЧІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

492.8

18.6

511.4

в тому числі за адміністративними районами:

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ район

31.9 178.8 2971.2 15.4

146.9 125.8 5.1 0.9

3297.2


14.1

14.1


90.9

90.9

Стан та динаміка лісового фонду

Основні показники лісового фонду приведені в цілому по лісомисливському

господарству. Стан лісового фонду в межах категорій лісів, господарських частин,

переважаючих порід і госпсекцій приведено в книзі Документація державного лісового

кадастру.

2.5. Поділ загальної площі лісового фонду за категоріями лісових ділянок, їх динаміка

за ревізійний період

┌────────────────────┬───────────────────────────┬──────────────┐

│ │ Площа │ Зміни │

│ Категорії ├─────────────┬─────────────┼────────┬─────┤

│ земель │ за станом │ за станом │ │ │

│ │ на 01.01. │ на 01.01. │ + -, │ % % │

│ │ 2003 року │ 2013 року │ га │ │

│ ├───────┬─────┼───────┬─────┤ │ │

│ │ га │ % │ га │ % │ │ │

└────────────────────┴───────┴─────┴───────┴─────┴────────┴─────┘

Площа земель лісового фонду постійного користування

29744.0 100.0 29744.0 100.0

Лісові землі

26328.1 88.5 26341.8 88.6 +13.7

0.1

в тому числі:

вкриті лісовою рослинністю землі - разом

24692.7 83.0 24443.6 82.2 -249.1

1.0

із них лісові культури

6197.6 21.0 6345.0 21.5 +147.4

2.4

не вкриті лісовою рослинністю землі - разом

1635.4 5.5 1898.2 6.4 +262.8

16.1

із них:

лісові розсадники, плантації

42.4 0.1 35.4 0.1 -7.0

16.5

незімкнуті лісові культури

351.1 1.2 369.3 1.3 +18.2

5.2

згарища, загиблі насадження

0.8 178.7 0.6 +177.9

22237.5

зруби 620.3 2.1 619.3 2.1 -1.0

0.2

галявини, пустирі 129.6 0.4 86.3 0.3 -43.3

33.4

лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви

491.2 1.7 609.2 2.1 +118.0

24.0

Нелісові землі 3415.9 11.5 3402.2 11.4 -13.7

0.4

в тому числі:

рілля 52.0 0.2 31.9 0.1 -20.1

38.7

сіножаті 328.0 1.1 146.9 0.5 -181.1

55.2

пасовища 7.2 -7.2

100.0

води 131.8 0.5 125.8 0.4 -6.0

4.6

болота 2873.8 9.7 3076.2 10.3 +202.4

7.0

садиби, споруди 6.8 5.1 -1.7

25.0

траси 12.7 15.4 0.1 +2.7

21.3

інші нелісові землі 0.9 -2.7 75.0

2.6. Динаміка поділу площ та запасів насаджень панівних порід за класами та групами

віку

┌───┬────────────────────┬────────────────────┬─────────────────┐

│ │ За станом на │ За станом на │ Зміни │

│Кла│ 01.01.2003 року │ 01.01.2013 року │ │

│си ├──────┬───────┬─────┼──────┬───────┬─────┼────┬──────┬─────┤

│ві-│ Пло- │Загаль-│Серед│ Пло- │Загаль-│Серед│Пло-│Загаль│Серед│

│ку │ ща, │ний │ній │ ща, │ний │ній │ща, │ний │ній │

│ │ га │запас, │за- │ га │запас, │за- │га │запас,│за- │

│ │ │тис. │пас, │ │тис. │пас, │ │тис. │пас, │

│ │ │куб.м │куб.м│ │куб.м │куб.м│ │куб.м │куб.м│

└───┴──────┴───────┴─────┴──────┴───────┴─────┴────┴──────┴─────┘

СОСНА БАНКСА. Тривалість класу віку 10 років

4 0.8 0.09 113 -0.8 -0.09

Разом

0.8 0.09 113 -0.8 -0.09

СОСНА ЗВИЧАЙНА. Тривалість класу віку 10 років

1 298.9 3.81 13 323.0 4.95 15 +1.14

+2

+24.1

2 620.8 23.81 38 725.1 30.87 43 +7.06

+5

+104.3

3 833.0 72.96 88 614.8 57.12 93 -15.84

+5

-218.2

4 1652.9 243.69 147 811.7 109.15 134 -134.54

-841.2

-13

5 2477.8 505.68 204 1609.2 322.51 200 -183.17

-868.6

-4

6 1217.1 298.08 245 2194.8 546.39 249 +248.31

+977.7

+4

7 870.1 230.62 265 1097.0 303.88 277 +73.26

+12

+226.9

8 1129.5 322.30 285 764.4 210.68 276 -111.62

-365.1

-9

9 411.6 121.66 296 723.8 203.49 281 +81.83

-15

+312.2

10 101.6 23.55 232 316.1 94.23 298 +70.68

+66

+214.5

11 27.8 4.56 164 76.0 17.80 234 +13.24

+70

+48.2

12 88.6 12.53 141 30.8 3.17 103 -9.36

-38

-57.8

13 1.5 0.35 233 4.6 1.28 278 +3.1 +0.93

+45

14 4.5 1.00 222 1.5 0.36 240 -3.0 -0.64

+18

15 5.8 2.21 381 4.1 1.07 261 -1.7 -1.14

-120

16 5.0 1.50 300 +5.0 +1.50

Разом

9741.5 1866.81 192 9301.9 1908.45 205 +41.64

+13

-439.6

СОСНА ЗВ. В ОСЕРЕДКАХ КОР. ГУБ.. Тривалість класу віку 10

років

4 36.0 4.62 128 +4.62

+36.0

┌───┬────────────────────┬────────────────────┬─────────────────┐


│Кла│ 01.01.2003 року │ 01.01.2013 року │ │

│си ├──────┬───────┬─────┼──────┬───────┬─────┼────┬──────┬─────┤






└───┴──────┴───────┴─────┴──────┴───────┴─────┴────┴──────┴─────┘

5 55.3 9.22 167 +9.22

+55.3

6 71.9 17.27 240 +17.27

+71.9

7 20.1 5.83 290 +5.83

+20.1

8 0.6 0.10 167 +0.6 +0.10

Разом

183.9 37.04 201 +37.04

+183.9

ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА. Тривалість класу віку 10 років

2 0.5 0.03 60 -0.5 -0.03

3 1.2 0.21 175 +1.2 +0.21

4 24.6 5.32 216 1.9 0.46 242 -4.86

+26

-22.7

5 21.1 4.99 236 18.1 4.52 250 -3.0 -0.47

+14

6 23.0 6.41 279 +6.41

+23.0

7 0.5 0.18 360 +0.5 +0.18

Разом

46.2 10.34 224 44.7 11.78 264 -1.5 +1.44

+40

МОДРИНА ЄВРОПЕЙСЬКА. Тривалість класу віку 10 років

1 0.3 0.01 33 +0.3 +0.01

Разом

0.3 0.01 33 +0.3 +0.01

МОДРИНА ЯПОНСЬКА. Тривалість класу віку 10 років

1 2.9 0.03 10 -2.9 -0.03

Разом

2.9 0.03 10 -2.9 -0.03

ДУБ ЧЕРВОНИЙ. Тривалість класу віку 10 років

2 0.5 0.01 20 +0.5 +0.01

3 5.6 0.25 45 -5.6 -0.25

4 2.1 0.31 148 3.4 0.41 121 +1.3 +0.10

-27

5 1.0 0.17 170 +1.0 +0.17

Разом

7.7 0.56 73 4.9 0.59 120 -2.8 +0.03

+47

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ. Тривалість класу віку 10 років

1 43.5 0.41 9 6.2 0.08 13 -0.33

+4

-37.3

2 80.5 2.69 33 57.1 1.80 32 -0.89

-1

-23.4

┌───┬────────────────────┬────────────────────┬─────────────────┐


│Кла│ 01.01.2003 року │ 01.01.2013 року │ │

│си ├──────┬───────┬─────┼──────┬───────┬─────┼────┬──────┬─────┤






└───┴──────┴───────┴─────┴──────┴───────┴─────┴────┴──────┴─────┘

3 126.9 7.22 57 68.0 4.05 60 -3.17

+3

-58.9

4 87.4 9.10 104 117.0 12.09 103 +2.99

-1

+29.6

5 181.4 27.61 152 50.1 7.23 144 -20.38

-8

-131.3

6 213.4 36.12 169 187.4 34.02 182 -2.10

+13

-26.0

7 243.4 41.64 171 180.7 35.21 195 -6.43

+24

-62.7

8 203.6 40.32 198 251.9 45.01 179 +4.69

-19

+48.3

9 111.0 25.94 234 155.6 29.57 190 +3.63

-44

+44.6

10 20.2 5.03 249 88.3 17.93 203 +12.90

-46

+68.1

11 22.2 5.61 253 17.4 3.43 197 -4.8 -2.18

-56

12 6.8 1.56 229 20.8 3.63 175 +2.07

-54

+14.0

13 2.5 0.60 240 1.8 0.36 200 -0.7 -0.24

-40

14 6.2 1.33 215 2.8 0.81 289 -3.4 -0.52

+74

15 11.2 2.83 253 5.0 0.87 174 -6.2 -1.96

-79

16 3.0 0.73 243 10.3 1.92 186 +7.3 +1.19

-57

17 4.1 0.76 185 3.0 0.75 250 -1.1 -0.01

+65

18 3.8 0.75 197 +3.8 +0.75

Разом

1367.3 209.50 153 1227.2 199.51 163 -9.99

+10

-140.1

ГРАБ ЗВИЧАЙНИЙ. Тривалість класу віку 10 років

1 0.8 0.01 13 +0.8 +0.01

2 1.0 0.09 90 -1.0 -0.09

3 1.2 0.07 58 -1.2 -0.07

4 69.7 4.91 70 42.8 5.90 138 +0.99

+68

-26.9

5 15.0 1.66 111 57.7 7.00 121 +5.34

+10

+42.7

6 3.7 0.49 132 -3.7 -0.49

8 2.5 0.53 212 -2.5 -0.53

9 1.6 0.30 188 3.7 0.77 208 +2.1 +0.47

+20

10 6.5 1.24 191 2.1 0.17 81 -4.4 -1.07

-110

11 1.6 0.29 181 -1.6 -0.29

┌───┬────────────────────┬────────────────────┬─────────────────┐


│Кла│ 01.01.2003 року │ 01.01.2013 року │ │

│си ├──────┬───────┬─────┼──────┬───────┬─────┼────┬──────┬─────┤






└───┴──────┴───────┴─────┴──────┴───────┴─────┴────┴──────┴─────┘

Разом

102.8 9.58 93 107.1 13.85 129 +4.3 +4.27

+36

ЯСЕН ЗЕЛЕНИЙ. Тривалість класу віку 5 років

3 0.5 0.01 20 +0.5 +0.01

Разом

0.5 0.01 20 +0.5 +0.01

ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ. Тривалість класу віку 10 років

1 2.1 0.01 5 -2.1 -0.01

2 1.1 0.03 27 +1.1 +0.03

3 3.4 0.33 97 0.4 0.04 100 -3.0 -0.29

+3

4 3.7 0.52 141 +3.7 +0.52

5 0.9 0.08 89 -0.9 -0.08

7 11.0 2.86 260 3.7 0.41 111 -7.3 -2.45

-149

8 10.5 2.41 230 +2.41

+10.5

Разом

17.4 3.28 189 19.4 3.41 176 +2.0 +0.13 -

13

БЕРЕЗА ПОВИСЛА. Тривалість класу віку 10 років

1 251.0 4.86 19 193.5 4.33 22 -0.53

+3

-57.5

2 542.0 28.61 53 500.1 25.99 52 -2.62

-1

-41.9

3 600.7 52.74 88 515.3 49.56 96 -3.18

+8

-85.4

4 1060.5 129.21 122 575.8 69.87 121 -59.34

-1

-484.7

5 864.0 131.21 152 906.6 130.64 144 -0.57

-8

+42.6

6 639.4 112.99 177 712.3 117.71 165 +4.72

-12

+72.9

7 205.8 40.62 197 415.1 70.03 169 +29.41

-28

+209.3

8 69.6 13.78 198 161.5 28.29 175 +14.51

-23

+91.9

9 34.7 6.00 173 +6.00

+34.7

Разом

4233.0 514.02 121 4014.9 502.42 125 -11.60

+4

-218.1

ОСИКА. Тривалість класу віку 10 років

1 4.7 0.07 15 +4.7 +0.07

┌───┬────────────────────┬────────────────────┬─────────────────┐


│Кла│ 01.01.2003 року │ 01.01.2013 року │ │

│си ├──────┬───────┬─────┼──────┬───────┬─────┼────┬──────┬─────┤






└───┴──────┴───────┴─────┴──────┴───────┴─────┴────┴──────┴─────┘

2 13.0 0.68 52 +0.68

+13.0

3 11.2 1.49 133 1.8 0.23 128 -9.4 -1.26

-5

4 3.1 0.63 203 0.5 0.07 140 -2.6 -0.56

-63

5 8.8 1.60 182 -8.8 -1.60

6 6.5 1.24 191 1.0 0.21 210 -5.5 -1.03

+19

7 8.0 1.62 203 +8.0 +1.62

Разом

29.6 4.96 168 29.0 2.88 99 -0.6 -2.08

-69

ВІЛЬХА ЧОРНА. Тривалість класу віку 10 років

1 523.3 10.38 20 584.6 13.23 23 +2.85

+3

+61.3

2 1561.8 80.41 51 1243.5 68.21 55 -12.20

+4

-318.3

3 1651.7 142.28 86 1348.1 132.69 98 -9.59

+12

-303.6

4 1567.4 197.78 126 1689.9 205.39 122 +7.61

-4

+122.5

5 1869.6 300.07 160 1674.2 264.37 158 -35.70

-2

-195.4

6 1207.9 238.45 197 1674.8 283.99 170 +45.54

-27

+466.9

7 641.7 127.90 199 903.9 158.87 176 +30.97

-23

+262.2

8 107.1 20.21 189 333.7 55.96 168 +35.75

-21

+226.6

9 2.7 0.47 174 44.6 7.43 167 +6.96

-7

+41.9

10 2.7 0.43 159 +2.7 +0.43

Разом

9133.2 1117.95 122 9500.0 1190.57 125 +72.62

+3

+366.8

ЛИПА ДРІБНОЛИСТА. Тривалість класу віку 10 років

2 0.9 0.03 33 -0.9 -0.03

3 3.1 0.22 71 -3.1 -0.22

4 6.3 0.65 103 3.5 0.42 120 -2.8 -0.23

+17

5 6.3 1.09 173 +6.3 +1.09

Разом

10.3 0.90 87 9.8 1.51 154 -0.5 +0.61

+67

Усього

3738.02 151 3872.03 158 +134.01

24692.7 24443.6 -249.1

+7

2.7. Динаміка вікової структури насаджень основних лісоутворювальних порід, га ┌────────────────────┬───────────────────────────┬──────────────┐

│ │ Площа │ Зміни │

│ Групи порід, ├─────────────┬─────────────┼────────┬─────┤

│ групи віку │ за станом │ за станом │ │ │

│ │ на 01.01. │ на 01.01. │ + -, │ % % │

│ │ 2003 року │ 2013 року │ га │ │

│ ├───────┬─────┼───────┬─────┤ │ │

│ │ га │ % │ га │ % │ │ │

└────────────────────┴───────┴─────┴───────┴─────┴────────┴─────┘

Хвойні

Молодняки

3410.9 34.8 2510.9 26.3 -900.0

26.4

Середньовікові

4692.8 48.0 4907.2 51.5 +214.4

4.6

Пристигаючі

1412.9 14.4 1579.5 16.6 +166.6

11.8

Стиглі і перестійні

274.8 2.8 533.2 5.6 +258.4

94.0

Разом

9791.4 100.0 9530.8 100.0 -260.6

2.7

Твердолистяні

Молодняки

327.9 21.9 223.7 16.5 -104.2

31.8


938.0 62.7 896.7 65.9 -41.3

4.4


137.2 9.2 176.6 13.0 +39.4

28.7


92.1 6.2 62.1 4.6 -30.0

32.6

Разом

1495.2 100.0 1359.1 100.0 -136.1

9.1

М'яколистяні

Молодняки

2879.0 21.5 2539.4 18.7 -339.6

11.8


7997.7 59.6 7044.9 52.0 -952.8

11.9


1847.6 13.8 2408.2 17.8 +560.6

30.3


681.8 5.1 1561.2 11.5 +879.4

129.0

Разом

13406.1 100.0 13553.7 100.0 +147.6

1.1

Усього

Молодняки

6617.8 26.8 5274.0 21.6 -1343.8

20.3


13628.5 55.2 12848.8 52.6 -779.7

5.7


3397.7 13.8 4164.3 17.0 +766.6

22.6


1048.7 4.2 2156.5 8.8 +1107.8

105.6

Разом 24692.7 100.0 24443.6 100.0 -249.1

1.0

2.8. Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за класами бонітету, га

┌───────────┬────────────────────────────────────────────┬─────┐

│Переважаюча│ Класи бонітету │ │

│деревна ├────┬────┬────┬────┬────┬────┬────┬────┬────┤Разом│

│порода │1Б і│ 1А │ 1 │ 2 │ 3 │ 4 │ 5 │ 5А │ 5Б │ │

│ │вище│ │ │ │ │ │ │ │ │ │

└───────────┴────┴────┴────┴────┴────┴────┴────┴────┴────┴─────┘

СОСНА ЗВИЧАЙНА 124.6 4723.6 158.9

3175.5 1092.8 24.4 2.1

9301.9

СОСНА ЗВ. В ОСЕРЕДКАХ КОР. ГУБ.

8.5 39.3

183.9

136.1

ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА

6.8 37.9

44.7

МОДРИНА ЄВРОПЕЙСЬКА

0.3

0.3

ДУБ ЧЕРВОНИЙ

3.0 1.9

4.9

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 578.7 36.3

1227.2

45.2 567.0

ГРАБ ЗВИЧАЙНИЙ 101.8

0.8 4.5

107.1

ЯСЕН ЗЕЛЕНИЙ

0.5

0.5

ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ

10.5 5.2 3.7

19.4

БЕРЕЗА ПОВИСЛА 165.6 1234.7

26.6 2452.3 95.4 40.3

4014.9

ОСИКА

27.3 1.7

29.0

ВІЛЬХА ЧОРНА 316.4 3659.1

9500.0

12.8 5376.3 135.4

ЛИПА ДРІБНОЛИСТА

6.3 3.5

9.8

Paзoм 3794.5 6664.3 64.7 2.1

179.3 13308.2 430.5

24443.6

% 0.7 15.5 54.4 27.3 1.8 0.3

100

2.9. Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за повнотами, га

┌───────────┬─────────────────────────────────────────────┬─────┐

│Переважаюча│ Повнота │ │

│деревна ├────┬─────┬─────┬─────┬─────┬─────┬─────┬────┤Разом│

│порода │0.3 │0.4 │0.5 │0.6 │0.7 │0.8 │0.9 │1.0 │ │

└───────────┴────┴─────┴─────┴─────┴─────┴─────┴─────┴────┴─────┘

СОСНА ЗВИЧАЙНА 1365.3 2317.0 0.3

9301.9

51.4 62.1 317.9 3912.6 1275.3


6.1 2.0 58.0 48.5 69.3

183.9


3.5 3.1 25.8 12.3

44.7


0.3

0.3


1.0 2.5 1.4

4.9

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ

4.9 41.5 236.6 295.4 444.2 160.5 44.1

1227.2

ГРАБ ЗВИЧАЙНИЙ

2.1 3.7 3.8 32.9 63.8 0.8

107.1


0.5

0.5


3.7 10.5 3.1 1.7 0.4

19.4

БЕРЕЗА ПОВИСЛА 1897.9

11.0 81.3 439.0 983.2 546.7 55.8

4014.9

ОСИКА

3.6 16.0 5.8 2.4 1.2

29.0

ВІЛЬХА ЧОРНА 1158.1 3914.0 233.2

9500.0

18.4 172.8 2458.4 1545.1


1.5 8.3

9.8

Paзoм 85.7 365.9 5194.7 4728.5 0.3

2168.6 10289.1 1610.8

24443.6

% 0.4 1.5 8.9 21.2 42.1 19.3 6.6

100

2.10. Динаміка середніх таксаційних показників ┌───────────────────────────────────────────────────────────────┐

│ Середні таксаційні показники │

├────┬─────┬─────┬────────────────────┬─────────────────────────┤

│ │ │ │Запас на 1 га, куб.м│ Середня зміна запасу │

│ │ │ ├─────────┬──────────┼──────────┬──────────────┤

│Вік,│Клас │Пов- │ вкритих │ стиглих │ загаль- │ на 1 га вкри-│

│ро- │боні-│нота │ лісовою │ і пере- │ на, │ тих лісовою │

│ків │тету │ │ рослин- │ стійних │ тис. │ рослинністю │

│ │ │ │ ністю │ насад- │ куб.м │ земель, │

│ │ │ │ земель │ жень │ │ куб.м │

│ │ │ │ │ │ │ │

└────┴─────┴─────┴─────────┴──────────┴──────────┴──────────────┘

СОСНА БАНКСА

40 3.0 0.76 113

2.8

- - - - - -

-

Зміни

- - - - - -

-

СОСНА ЗВИЧАЙНА

50 2.0 0.75 192 208 37.32

3.8

54 1.8 0.71 205 255 35.59

3.8

Зміни

+4 +0.2 -0.04 +13 +47 -1.73

-


- - - - - -

-

50 1.7 0.68 201 0.75

4.0

Зміни

- - - - - +0.75

-


41 1.0 0.79 224 0.26

5.5

50 1А.8 0.70 264 316 0.23

5.3

Зміни

+9 +0.2 -0.09 +40 - -0.03

-0.2


- - - - - -

-

10 1.0 0.70 33

3.3

Зміни

- - - - - -

-

МОДРИНА ЯПОНСЬКА

6 2.0 0.73 10 0.01

1.7

- - - - - -

-

Зміни

- - - - - -0.01

-


27 2.3 0.78 73 0.02

2.7

37 1.4 0.69 120 0.02

3.2

Зміни

+10 +0.9 -0.09 +47 - -

+0.5


59 2.5 0.71 153 190 3.58

2.6

68 2.5 0.63 163 176 3.00

2.4

Зміни

+9 - -0.08 +10 -14 -0.58

-0.2

┌───────────────────────────────────────────────────────────────┐

│ Середні таксаційні показники │

├────┬─────┬─────┬────────────────────┬─────────────────────────┤

│ │ │ │Запас на 1 га, куб.м│ Середня зміна запасу │

│ │ │ ├─────────┬──────────┼──────────┬──────────────┤

│Вік,│Клас │Пов- │ вкритих │ стиглих │ загаль- │ на 1 га вкри-│

│ро- │боні-│нота │ лісовою │ і пере- │ на, │ тих лісовою │

│ків │тету │ │ рослин- │ стійних │ тис. │ рослинністю │

│ │ │ │ ністю │ насад- │ куб.м │ земель, │

│ │ │ │ земель │ жень │ │ куб.м │

└────┴─────┴─────┴─────────┴──────────┴──────────┴──────────────┘


46 3.2 0.58 93 193 0.21

2.0

46 3.0 0.74 129 162 0.31

2.8

Зміни

- +0.2 +0.16 +36 -31 +0.10

+0.8


- - - - - -

-

15 2.0 0.50 20

1.2

Зміни

- - - - - -

-


50 1.5 0.76 189 0.06

3.8

62 1.6 0.61 176 230 0.06

2.8

Зміни

+12 -0.1 -0.15 -13 - -

-1.0

БЕРЕЗА ПОВИСЛА

39 2.3 0.70 121 196 13.30

3.1

43 2.3 0.66 125 175 11.78

2.9

Зміни

+4 - -0.04 +4 -21 -1.52

-0.2

ОСИКА

41 1.8 0.69 168 186 0.13

4.1

31 2.1 0.63 99 203 0.10

3.2

Зміни

-10 -0.3 -0.06 -69 +17 -0.03

-0.9

ВІЛЬХА ЧОРНА

38 2.4 0.69 122 194 29.61

3.2

42 2.4 0.66 125 171 28.78

3.0

Зміни

+4 - -0.03 +3 -23 -0.83

-0.2


30 2.7 0.78 87 0.03

2.9

41 2.4 0.78 154 0.04

3.8

Зміни

+11 +0.3 - +67 - +0.01

+0.9

Разом

44 2.2 0.71 151 198 84.53

3.4

48 2.1 0.68 158 193 80.66

3.3

Зміни

+4 +0.1 -0.03 +7 -5 -3.87

-0.1

2.11. Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за типами лісу, га

(чисельник – фактичний поділ, знаменник – оптимальний за цільовими

породами) ┌────────┬───────────────────────────┬─────────────────────────┐

│ Індекс │ Переважаюча │ Площа │

│ типу │ деревна ├───────────┬─────────────┤

│ лiсу │ порода │ фактична │ оптимальна │

│ │ │ │ │

└────────┴───────────────────────────┴───────────┴─────────────┘

А1С СОСНА ЗВИЧАЙНА 368.5

368.5


2955.0

СОСНА ЗВ. В ОСЕРЕДКАХ КОР. ГУБ 105.4

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 7.1

ЯСЕН ЗЕЛЕНИЙ 0.5


Paзoм 2955.0

2955.0


217.0


Paзoм 217.0

217.0


26.8


6.0

Paзoм 32.8

32.8


31.2


Paзoм 31.2

31.2

В1ДС СОСНА ЗВИЧАЙНА 5.0

5.0


1458.7


3.6

ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА 0.5


1.4


Paзoм 1463.7

1463.7


4031.9



ДУБ ЧЕРВОНИЙ 1.0


17.7


ОСИКА 5.6

Paзoм 4049.6

4049.6

В3ЯДС СОСНА ЗВИЧАЙНА

8.6


Paзoм 8.6

8.6


1437.5


1.1


177.9

ОСИКА 0.5

Paзoм 1616.5

1616.5

В4ДСО СОСНА ЗВИЧАЙНА 51.9

399.8


17.1

Paзoм 416.9

416.9

В5БС СОСНА ЗВИЧАЙНА 14.6

87.1


5.3

┌────────┬───────────────────────────┬─────────────────────────┐


│ типу │ деревна ├───────────┬─────────────┤


│ │ │ │ │

└────────┴───────────────────────────┴───────────┴─────────────┘

Paзoм 92.4

92.4

В5БСО СОСНА ЗВИЧАЙНА

2.1


Paзoм 2.1

2.1

С2ГСД ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 29.2

29.2


2.0

Paзoм 31.2

31.2

С2ГДС СОСНА ЗВИЧАЙНА 60.6

98.8




1.5


Paзoм 100.3

100.3

С2ГД ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА 0.4


29.3

ЛИПА ДРІБНОЛИСТА 4.8

4.8

Paзoм 34.1

34.1

С3ГСД СОСНА ЗВИЧАЙНА 11.9

2.6


3.0


872.3


7.3

ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ 14.2

2.7


81.2

ВІЛЬХА ЧОРНА 7.5

ЛИПА ДРІБНОЛИСТА 5.0

5.0

Paзoм 974.3

974.3


1147.2


МОДРИНА ЄВРОПЕЙСЬКА 0.3

0.3


0.9


7.7




45.0

ОСИКА 8.5


Paзoм 1201.1

1201.1

С3ГД ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 34.2

36.1


Paзoм 36.1

36.1

С3ЯГС СОСНА ЗВИЧАЙНА

10.8


Paзoм 10.8

10.8

С3ГСЯ ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА 0.3

0.3

С4ГСД ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 2.1

7.8


┌────────┬───────────────────────────┬─────────────────────────┐


│ типу │ деревна ├───────────┬─────────────┤


│ │ │ │ │

└────────┴───────────────────────────┴───────────┴─────────────┘


15.2

ОСИКА 2.3

2.3

Paзoм 25.3

25.3

С4ДСО СОСНА ЗВИЧАЙНА 0.8

143.3


10.0


50.3

ОСИКА 1.7

0.5

Paзoм 204.1

204.1

С4ВЛЧ ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ 1.4



165.7


6302.1

Paзoм 6467.8

6467.8

С4ВЛО СОСНА ЗВИЧАЙНА 18.8

2.2


2.7


2.5


2342.8

Paзoм 2350.2

2350.2

С5БС СОСНА ЗВИЧАЙНА

17.4


Paзoм 17.4

17.4

С5БСО СОСНА ЗВИЧАЙНА

2.7


8.9

Paзoм 11.6

11.6

С5ВЛЧ БЕРЕЗА ПОВИСЛА 354.1

314.8


907.4

Paзoм 1222.2

1222.2

С5ВЛО ВІЛЬХА ЧОРНА 174.5

174.5


303.0



0.8



16.8

ОСИКА 10.4

2.4

Paзoм 323.0

323.0

Усього 24443.6

24443.6

2.12. Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих

лісовою рослинністю лісових ділянок

Основні

лісоутворювальні

породи

Площа вкритих

лісовою

рослинністю

лісових ділянок, га

Фактичні

Середній запас

на 1 га вкритих

лісовою

рослинністю

лісових

ділянок, м3

Ступінь

викорис-

тання

потен-

ційної

продук-

тивності

лісових

ділянок,

вкритих

лісовою

рослин-

ністю

фактич-

на

за

цільо-

вою

поро-

дою

сере-

дній

вік

серед-

ній

боні-

тет

фак-

тич-

ний

опти-

маль-

ний

Сосна звичайна 9301,9 12652,2 54 1,8 205 274 75

Сона звичайна в осе-

редках кореневої губки 183,9 - 50 1,7 201 260 77

Ялина європейська 44,7 17,0 50 1а,8 264 347 76

Модрина європейська 0,3 0,3 10 1,0 33 33 100

Дуб червоний 4,9 2,0 37 1,4 120 150 80

Дуб звичайний 1227,2 1016,6 50 2,5 163 216 75

Граб звичайний 107,1 8,1 46 3,0 129 162 80

Ясен звичайний 19,4 2,7 62 1,6 176 236 75

Ясен зелений 0,5 0,5 15 2,0 20 20 100

Береза повисла 4014,9 956,7 43 2,3 125 150 83

Вільха чорна 9500,0 9724,3 42 2,4 125 160 78

Осика 29,0 5,2 31 2,1 99 310 32

Інші породи 9,8 9,8

Усього по лісомислив-

ському господарству: 24443,6 24443,6 78

З метою виявлення резерву підвищення продуктивності лісових ділянок

лісовпорядкуванням визначений за укрупненими показниками ступінь використання

потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Для цього

використані розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за основними цільовими

лісоутворювальними породами і середні таксаційні показники. Моделі росту і

продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно розріджуються, підготовлені

кафедрою лісової таксації Національного аграрного університету “Модели роста и

продуктивность оптимальных древостоев”, К., УСХА, 1992; “Нормативно-справочные

материалы для таксации лесов Украины и Молдавии”, “Урожай”, 1987). Порівнюючи

оптимальний середній запас на 1 га деревини вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок з

його фактичним запасом на рік проведення лісовпорядкування, визначають ступінь

використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок

становить 78%.

2.13. Існуючий і оптимальний поділ деревостанів за групами віку (%)

Групи порід

Існуючий Оптимальний

молод-

няки

серед-

ньові-

кові

прис-

тигаю-

чі

стиглі і

перес-

тійні

молод-

няки

серед-

ньові-

кові

прис-

тигаю-

чі

стиглі і

перес-

тійні

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення

Хвойні 22,0 67,4 7,6 3,0 33,9 38,4 16,9 10,8

Твердолистяні 16,9 69,06 7,1 6,4 24,0 54,3 12,0 9,7

М’яколистяні 12,6 48,5 19,5 19,4 27,3 45,5 13,6 13,6

Разом 15,9 56,0 4,8 13,3 29,0 44,1 14,5 12,4

Захисні ліси

Хвойні 7,9 75,3 13,8 3,0 36,4 38,4 18,1 9,1

Твердолистяні 47,1 52,9 27,7 49,6 13,9 8,8

М’яколистяні 35,0 56,5 2,5 6,0 28,7 42,7 14,3 14,3

Разом 18,5 68,1 9,4 4,0 33,5 38,9 16,7 10,9

Експлуатаційні ліси

Хвойні 28,8 44,5 20,0 6,7 44,4 22,3 22,2 11,1

Твердолистяні 15,4 62,6 19,2 2,8 35,9 35,5 18,0 10,6

М’яколистяні 21,9 53,9 17,1 7,1 28,6 42,8 14,3 14,3

Разом 24,5 50,3 18,4 6,8 35,6 33,8 17,8 12,8

Усього по лісомисливському господарству:

Хвойні 26,4 514 16,6 5,6 414 26,9 20,7 11,0

Твердолистяні 16,5 65,9 13,0 4,6 30,0 44,9 15,0 10,1

М’яколистяні 18,7 52,0 17,8 11,5 28,2 43,6 14,1 14,1

Усього: 21,6 52,6 17,0 8,8 33,4 37,3 16,7 12,6

Лісові ділянки в практичній діяльності використовуються ефективно. Про це свідчить

збільшення питомої ваги лісових ділянок (з 87,8% до 88,6%), поліпшення середніх

таксаційних показників.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної зменшилась на 3% і дуба

звичайного на 9%. Наявність на площі 66,8 га низькобонітетних (5 і нижче класів бонітету)

насаджень пояснюється зростанням диких насаджень в сирих і мокрих типах лісу.

Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 451,6 га. Їхня наявність зумовлена

всиханням насаджень в природо-заповідному фонді внаслідок заболочення.

Діагностична характеристика типів лісу викладена в Основних положеннях

організації і розвитку лісового господарства Волинської області.

Насадження з панівними породами, що не відповідають типам лісу, займають площу

2976,0 га, або 12% вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. В результаті змін, що

стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок

зменшилась на 249,1 га або 1,0% за рахунок переходу незімкнутих культур з вкритих

лісовою рослинністю лісових ділянок в не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, запас

зріс на 14%. Від прогнозу попереднього лісовпорядкування відрізняється відповідно на 1% і

2%.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого

лісовпорядкування збільшились відповідно на 1290,5га і 262,97тис.м3, або 149% і 171%, в

тому числі експлуатаційного фонду відповідно на 827,6 га і 187,53тис.м3, або 206% і 247%.

Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є перехід пристигаючих

насаджень в стиглі, а також збільшенням середнього запасу на 1 га стиглих і перестійних

насаджень.

Направленість і результативність ходу природного поновлення як на невкритих

лісовою рослинністю лісових ділянках, так і під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо.

Успішність процесу природного поновлення лісу залежить від умов місцезростання,

типів лісу, структури деревостану. Природне насіннєве відновлення головних

лісоутворюючих порід таких як сосни звичайної при сприятливих кліматичних і грунтових

умовах задовільне.

Одже, в умовах лісомисливського господарства основним способом лісовідновлення

слід вважати штучним, тобто створенням лісових культур. Про це свідчить наявність в

лісомисливському господарстві 27,5% лісових культур в основному сосни звичайної.

В рекреаційних лісах (ліси населених пунктів, національні природні парки, крім

заповідної зони, місцях масового відпочинку в інших категоріях лісових ділянок – проведена

ландшафтна таксація.

Виходячи з природних особливостей місцевості і цільового призначення лісів

проведено функціональне зонування території рекреаційних лісів, де виділені дві

функціональні зони: зона інтенсивної рекреації і зона екстенсивної рекреації.

Крім того, лісовпорядкуванням виявлені місця масового відпочинку населення в лісах

на загальній площі 3,6 га.

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є відкриті простори, ділянки

без дерев та чагарників, питома вага якого відповідно складає 73%.

За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути: закриті

до 85%; напіввідкриті до 15%, відкриті до 5%.

Як видно, фактична ландшафтна структура відрізняється від оптимальної. Для даних

лісів досягнення оптимального співвідношення ландшафтів не потрібно.

Ділянки рекреаційно-оздоровчих лісів характеризуються забудованими землями.

2.14. Розподіл загальної площі рекреаційно-оздоровчих лісів за функціональними

зонами

Функціональна зона Лісництво, номери кварталів, що

входять в зону Площа, га

Зона екстенсивної рекреації Дольське лісництво, кв. 55 5,0

Зона масового відпочинку

Білоозерське лісництво, кв.54 вид.8 0,2

Дольське лісництво, кв.6 вид.18 2,6

Деревківське лісництво, кв.29 вид.23 1,0

Разом 3,8

2.15. Розподіл площі лісів рекреаційного призначення за типами ландшафту

Усього

в тому числі за типами ландшафту

закритий Напіввідкритий відкритий

1А 1Б разом 2А 2Б разом 3А 3Б 3В разом


3,6 2,4 2,4 1,2 1,2

Зона екстенсивної рекреації

5,0 5,0 5,0

Інші ділянки рекреаційних лісів

0,2 0,2 0,2

Разом

8,8 2,4 2,4 6,4 6,4

Клас естетичної оцінки середній і становить 2,1 – це насадження в складі яких 8

одиниць найбільш розповсюджених порід в лісомисливському господарстві сосни звичайної.

Рекреаційна оцінка земельних ділянок становить 1,0 – це добра оцінка. Стадія

рекреаційної дигресії добра і встановлена в залежності від ступеня порушення трав’яного

покриву та стану насаджень і середній клас становить 0,7. Трав’яний і моховий покрив без

змін і відповідає типу лісу. Підстилка не порушена.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються найвищим класом стійкості до

рекреаційних навантажень, який становить 1,4.

Ступінь пішохідної доступності добра і становить 3,0 – це ділянки, які розташовані в

зоні, яка має відносну висоту більше 300м і по них або по їх межі проходить дорога або

стежка.

2.16. Розподіл площі лісів рекреаційного-оздоровчого призначення за класами

естетичної оцінки, пішохідної доступності, рекреаційної оцінки, стійкості до рекреаційних

навантажень, стадіями рекреаційної дигресії, додаткової оцінки, га

Класи Естетична Пішохідна Рекреаційна Стійкість до Стадія Додаткова

оцінка доступність оцінка рекреацій-

них

навантажень

рекреаційної

дигресії

оцінка


1,0 1,0 1,0 3,4

2,0 2,4 3,4 1,0

3,0 2,6 3,4

4,0

5,0 2,4

Разом 3,6 3,4 3,4 3,4 3,4 3,4

Серед-

ній клас 2,4 3,0 1,7 2,0 1,0 4,1

Зона екстенсивної рекреації

1,0 2,6 2,6 2,6

2,0 2,6

3,0 2,4 2,6 2,6

4,0

5,0

Разом 5,0 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6

Серед-

ній клас 2,0 3,0 1,0 2,0 1,0 3,0

Інші ділянки рекреаційних лісів

1,0 0,2 0,2 0,2

2,0 0,2 0,2

3,0 0,2

4,0

5,0

Разом 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2

Серед-

ній клас 1,0 3,0 1,0 2,0 1,0 2,0

Усього 8,8 6,2 6,2 6,2 6,2 6,2

Серед-

ній клас 2,1 2,1 1,0 1,4 0,7 2,2

2.17. Поділ території за зонами радіаційного забруднення станом на 01.01. 2012 р.

(щільність забруднення ґрунту цезієм-137 в Кі/км2)

Назва лісництв

Загальна площа

забруд-

нення

Номери кварталів (чисельник) і площа

(знаменник) за щільністю забруднення

зона 3

Підзона

А

1,1-2

Дольське 564,0 3,5,8,10,43/564,0

Залізницьке 700,0 37-44/700,0

Всього по лісомислив-

ському господарству 1264,0 1264,0

Лісокористування у радіоактивно забруднених лісах спрямовується на збереження і

поліпшення навколишнього середовища, захисних властивостей та стійкості лісових

насаджень, біологічного різноманіття лісової рослинності.

У підзоні всі види лісогосподарської діяльності та лісохімія ( збирання живиці,

заготівля осмолу, берести) проводиться без обмежень. Використання та заготівля продуктів

побічного користування лісом не обмежується, але вимагається жорсткий контроль за

використанням дикоростучих їстівних грибів, ягід та лікарських рослин. Під час виконання

лісогосподарських та лісокультурних робіт, включаючи і вирощування садивного матеріалу,

забороняється використання пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального

дозволу КМ України.

2.18. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду

Найменування об’єктів

природно-заповідного

фонду і підстави для їх

виділення

Площа

, га

Місцезнаход-

ження

Тип

заказник

а та

інших

об’єктів

Коротка

характеристика та

режим ведення

господарської

діяльності

Національні природні парки

Національний природ-

ний парк “Прип’ять-Сто-

хід” . Рішення Волинсь-

кої обласної ради № 699

від 13.08.07 року

2254,0


лісництво, кв.

42,48,52 -71

Загально-

державно

го

значення

Унікальний ландшаф-

тний комплекс, розта-

шований в заплаві

річок Прип’ять, Сто-

хід. Серед лісових по-

рід переважають сос-

на звичайна, вільха

чорна, береза боро-

давчата. На території

зростає більше 550

видів вищих рослин

серед яких черевички

зозулині звичайні, ро-

сичка проміжна, щи-

толисник звичайний,

плаун-баранець, пла-

ун гострий, вовчі яго-

ди пахучі, та зустріча-

ється 219 видів хре-

бетних тварин серед

яких махаон, пугач,

лелека чорний, скиг-

ляк малий, горностай,

які занесені в Червону

книгу України.


ний парк “Прип’ять-

Стохід“. Рішення Волин-

ської обласної ради

№ 699 від 13.08. 07 року

1259,0

Дольське

лісництво

кв.43-54

Загально-

державно

го

значення

Унікальний ланд-

шафтний комплекс,

розташований в зап-

лаві річок Прип’ять,

Стохід. Серед лісових

порід переважають

сосна звичайна, віль-

ха чорна, береза боро-





зозу-лині звичайні,

росичка проміжна,

щитолисник звичай-

ний, плаун-баранець,

плаун гострий, вовчі

ягоди пахучі та зус-

трічається 219 видів

хребетних тварин се-

ред яких махаон, пу-

гач, лелека чорний,

скигляк малий, гор-

ностай, які занесені в

Червону книгу Украї-

ни. Заборонені всі ви-

ди лісокористування

вищих рослин серед

яких черевички зозу-

лині звичайні, росич-

ка проміжна, щито-

лисник звичайний,

плаун-баранець, пла-

ун гострий, вовчі яго-

ди пахучі, та зусріча-

чається 219 видів хре-

бетних тварин серед

яких махаон, пугач,

лелека чорний, скиг-

ляк малий, горностай,

які занесені в Червону

книгу України.

Заборонені всі види

лісокористування.


ний парк “Прип’ять-

Стохід“ . Рішення Волин-


№ 699 від 13.08. 07 року

1011,0

Дольське

лісництво

кв.1-8

Загально-

державно

го

значення

Унікальний ландшаф-

тний комплекс, роз-

ташований в заплаві

річок Прип’ять, Сто-

хід. Серед лісових по-

рід переважають сос-

на звичайна, вільха






зозулині звичайні,

росичка проміжна,


ний, плаун-баранець,


ягоди пахучі та зуст-

річається 219 видів

хребетних тварин

серед яких махаон,

пугач, лелека чорний,

скигляк малий, горно-

стай, які занесені в

Червону книгу Укра-

їни.

Разом 2270,0

Національний природний

парк “Прип’ять- Стохід”.

Рішення Волинської об-

ласної ради № 699 від

13.08.07 року

2426,0

Великоглу-

шанське

лісництво, кв.1-

8, кв. 9 вид. 1-15,

кв. 10-16,

кв. 17 вид. 1-4,

кв. 31-34, кв. 35

вид.1-5

Загально-

державно

го

значення

-”-

Національний природний

парк “Прип’ять- Стохід”.

Рішення Волинської

обласної ради № 699 від

13.08.07 року

2482,0

Сваловичів-ське

лісництво кв.

21-42

Загально-

державно

го

значення

Унікальний ланд-

шафтний комплекс,

розташований в зап-

лаві річок Прип’ять,

Стохід. Серед лісових

порід переважають

сосна звичайна вільха






зозулині звичайні, ро-

сичка проміжна, щи-

толисник звичайний,

плаун-баранець,


ягоди пахучі, та зуст-

річається 219 видів

хребетних тварин

серед яких махаон,

пугач, лелека чорний,

скигляк малий, горно-

стай, які занесені в

Червону книгу Укра-

їни. Заборонені всі

види лісокористуван-

ня.

Разом 9432,0

Пам’ятка природи місцевого значення

Група дубів. Рішення

Волинського облвикон-

кому № 255 від 11.07.72

року

0,2


лісництво кв. 54

вид. 6

Ботанічн

а

Група дубів віком

близько 160 років на

березі оз.Біле.

Заборонені рубки

головного користу-

вання.


Волинськогого облвикон-

кому № 255 від 11.07.72

року

0,3



вид. 6

Ботанічн

а

Група дубів віком

близько 160 років на

березі оз. Біле.



вання.



кому № 255 від 11.07.72

року

5,0


лісництво

кв. 56 вид. 3

Ботанічн

а

Високобонітетні на-

садження сосни зви-

чайної віком близько

140 років. Заборонені

рубки головного ко-

ристування.



кому № 255 від 11.07.72

року

1,5



вид. 24

Ботанічн

а

Високобонітетні на-

садження сосни зви-

чайної віком близько

140 років. Заборонені



Разом 7,0

Заказники

“Дольський”. Рішення

Волинської обласної ради

№ 23/2 від 19.02.02 року

73,6

Дольське

лісництво

кв. 4 вид. 46;

кв. 7 вид.37,

39,40;

кв. 8 вид. 7;

кв. 14 вид.43,

44,45;

кв. 16 вид.52

кв. 17 вид. 46

кв. 18 вид.10,

11,13

Лісовий

Цінний природний

комплекс заболоче-

них вільхово-бере-

зових насаджень. На

території зростають

черевички зозулині

звичайні, плаун річ-

ний та зустрічається

лелека чорний зане-

сений до Червоної

книги України.



вання.

“Пнівенський”. Рішення


№ 23/2 від 19.02.02 року

10, 3


лісництво кв.56

вид 23,24

Лісовий



них сосново- вільхо-

во-березових насад-

жень. На території

зростають черевички

зозулині звичайні та

зустрічається лелека

чорний занесений до

Червоної книги Укра-

їни.

Заборонені рубки го-

ловного користуван-

ня.

“Рись”. Рішення Волин-


№ 23/2 від 19.02.02 року

65,7



вид.52;

кв.30 вид.10;

кв.31 вид 21,

32; кв. 36

вид 10,16; кв. 39

вид 20;

кв. 40 вид.1, 3,

4,6,11;

кв. 45 вид 14,

19,22

Лісовий


комплекс заболо-

чених стиглих та при-

стигаючих вільхово-

березових насаджень.

На території зрос-

тають плаун гострий,


ний та зустрічається

журавель сірий та ле-

лека чорний занесені

до Червоної книги

України. Заборонені



“Ямно”. Рішення


№ 6/33 від 25.07.03 року

218,3

Великоглу-

шанське


вид. 2,3, кв.3

вид. 4; кв.4 вид.

5,7, 8; кв.5 вид.

4,5, 7; кв.13

вид.9,12;

кв.14 вид.10,

14; кв. 15 вид.21;

кв.16 вид.3, 11,

23,

кв.19 вид.1-5; кв.

21 вид.2, 3,15

Гідрологі

ч-ний



них стиглих та прис-

тигаючих вільхово-

березових насаджень

в заплаві р.Припять,

що підтримують вод-

ний баланс регіону.

На території зростає

плаун гострий та зус-

трічається журавель

сірий, лелека чорний,

які занесені до Черво-

ної книги України.

Заборонені рубки го-

ловного користуван-

ня.

“Білоозерський”.

Рішення Волинської

обласної ради № 23/2 від

19.02.02 року

276,5

Білоозерськелісн

ицтво (121,5 га),

кв. 57 вид.20,

21,26, 30-33; кв.

58 вид.2, 8,13;

кв.60 вид.12.

Мукошинсь-

ке лісництво

(155,0 га),

кв.15 вид.14,

20,22; кв.16

вид. 13;

кв.17 вид.14, 21;

кв.18

вид.1,5,13;

кв.21 вид.15,

16,24; кв. 22

вид. 9,13,27;

кв.23 вид.7, 10;

кв.26

вид.6,9; кв.28

вид.5, 7,8,13; кв.

29

вид.13,17; кв.35

вид. 8

кв.36 вид.7,

10; кв.39

вид.8,9;

кв. 40 вид.2,

9,15; кв.41

вид.6,9; кв.46

вид. 23

Лісовий



них стиглих та прис-

тигаючих вільхово-

березових насаджень.

На території зростає

плаун гострий, плаун

річний, щитолистник

звичайний та зустрі-

чається змієїд, лелека

чорний, які занесені

до Червоної книги

України. Заборонені



Разом 644, 4

Усього 10083,

4

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Білоозерському лісництві кв.56,

вид.3 площа 5,0 га та в кв.55 від.24 площа 1,5 га – це ділянки лісу сосни звичайної, яка була

запідсочена і на даний період відбувається всихання дерев.

Загальна площа природно-заповідного фонду по лісомисливському господарству

складає 10083,4 га, що становить 34% і підстав для його збільшення немає.

Режим ведення лісового господарства в природно-заповідному фонді відповідає їх

охоронним зобов’язанням і Положенням про національні парки, заказники і перегляду не

потребує.

Відомості про ліси, надані в тимчасове довгострокове користування (1-50 років)

Земель, наданих у тимчасове довгострокове користування в лісомисливському

гос-подарстві немає. Господарські частини, господарства та

господарські секції

Виходячи з приведеного у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та

виділення особливо захисних лісових ділянок (2007) поділу лісів державного підприємства

на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового

господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські

частини:

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення:

- ліси природоохоронного призначення з особливим режимом користування на

рівнині;

- ліси природоохоронного призначення з обмеженим режимом користування на

рівнині;

Рекреаційно-оздоровчі ліси:

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування на рівнині;

Захисні ліси:

- захисні ліси з обмеженим режимом користування на рівнині;

Експлуатаційні ліси:

- експлуатаційні ліси на рівнин.

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з

особливим режимом користування віднесені: національні природні парки (заповідна зона);

пам’ятки природи; ліси, що мають наукове або історичне значення, включаючи генетичні

резервати.

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з обме-

женим режимом користування віднесені: господарські зони національних природних

парків, заказники.

До рекреаційно-оздоровчих лісів з особливим режимом користування віднесені: ліси в

межах міст, селищ та інших населених пунктів.

До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені: лісові ділянки

(смуги лісів), які прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення,

лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних

об’єктів.

В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється

проведення рубок головного користування.

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з

породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють

застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення

лісового господарства, визначених Основними положеннями організації та розвитку лісового

господарства області. Перелік утворених господарств і госпсекцій в межах госпчастин,

приведений в таблиці 3.2.1.

Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або

цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання

до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури,

найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька

госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на

високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення деревних порід до господарських секцій в

залежності від їх продуктивності та інших ознак поміщені в протоколі першої лісовпорядної

наради (додаток 1).

Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої

господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і

проектується до відтворення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до

оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня

1983 року і приведених у Протоколі першої лісовпорядної наради (додаток 1).

2.19. Розподіл площі лісових ділянок за категоріями лісів, господарськими частинами,

господарськими секціями, панівними породами, (площа, га) ┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐

│ Вкритi лiсовою│ Не вкритi лiсовою рослиннiстю │ Усьо│

│ рослиннiстю │ лiсовi дiлянки │ го │

│ лiсовi дiлянки├──────┬─────┬───┬────┬───┬───┬──────┬────┤ лi- │

├───────┬───────┤Незiм-│Лiсо-│Рiд│Зга-│ З │Га-│Лiсовi│ Р │ со │

│ Разом │В т.ч. │кнутi │вi │ко-│рища│ р │ля-│шляхи │ а │ вих │

│ │лiсовi │лiсовi│роз- │лic│заги│ у │ви-│просi-│ з │ дi- │

│ │куль- │куль- │садни│ся │блi │ б │ни,│ки,ПП │ о │ ля- │

│ │тури │тури │ки, │ │наса│ и │пус│розри-│ м │ нок │

│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │

│ │ │ │тацiї│ │ня │ │рі │осушув│ │ │

│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘


ГОСПОДАРСЬКА ЧАСТИНА

ЛІСИ ПРИРОДООХОР. ПРИЗНАЧ. З ОСОБЛ. РЕЖИМОМ КОРИСТ. НА

РІВНИНІ

ГОСПОДАРСТВО ХВОЙНЕ

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ СОСНОВА


780.6 243.5 4.7 2.9 1.6 1.4 10.6

791.2


1.3 1.3

1.3

Разом

780.6 243.5 6.0 2.9 1.6 1.4 11.9

792.5

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ СОСНА НЕПРОДУКТИВНА


2.1

2.1

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ СОСНОВА В ОСЕРЕДКАХ КОРЕНЕВОЇ ГУБКИ


2.7 2.7

2.7

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯЛИНОВА ПОХIДНА


0.4 0.4 0.3 0.5 0.8

1.2

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯЛИНОВА


0.2 0.2

0.2

Разом по господарству

786.0 246.8 6.3 3.4 1.6 1.4 12.7

798.7

ГОСПОДАРСТВО ТВЕРДОЛИСТЯНЕ

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ДУБОВА ВИСОКОСТОВБУРНА


331.3 109.5 4.6 1.1 1.0 1.2 7.9

339.2

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ДУБОВА НИЗЬКОСТОВБУРНА


118.3 13.9

118.3

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ГРАБОВА


7.3

7.3

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО


1.6 1.6

1.6


458.5 125.0 4.6 1.1 1.0 1.2 7.9

466.4

ГОСПОДАРСТВО М"ЯКОЛИСТЯНЕ

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ БЕРЕЗОВА В НАДМIРНО ЗВОЛОЖЕНИХ УМОВАХ

МІСЦЕЗР.


480.6 1.8

480.6

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ БЕРЕЗОВА


109.8

109.8

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ОСИКОВА В НАДМIРНО ЗВОЛОЖЕНИХ УМОВАХ

МІСЦЕЗР.

ОСИКА

2.3

2.3

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ВІЛЬХОВА


1181.2 33.4 6.6 40.6

1221.8

34.0

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЛИПОВА


9.8 1.5

9.8


1783.7 36.7 6.6 40.6

1824.3

34.0

ІНШІ ЛІСОВІ ДІЛЯНКИ

62.5 62.5

62.5

Разом по господарській частині

3028.2 408.5 10.9 3.4 1.1 9.2 62.5

3151.9

36.6 123.7

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘


ЛІСИ ПРИРОДООХОР. ПРИЗНАЧ. З ОБМЕЖ. РЕЖИМОМ КОРИСТ.НА

РІВНИНІ




1533.6 958.1 46.7 3.2 52.2 11.0 163.2

50.1

1696.8


0.3 0.3

0.3

Разом

1533.9 958.4 46.7 3.2 52.2 11.0 163.2

50.1

1697.1



23.0

144.8

121.8 121.8



101.7 101.7

101.7 ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯЛИНОВА ПОХIДНА


2.1 2.1 1.7 1.7

3.8



5.5 5.5

5.5


1666.2 1067.7 48.4 3.2 50.1

1952.9

174.0 11.0 286.7




207.9 9.9

207.9



4.6

4.6

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯСЕНЕВА


3.7

3.7

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ В'ЯЗОВА


0.5 0.5

0.5


216.7 10.4

216.7



МІСЦЕЗР


448.8 1.5 3.6 26.3

475.1

21.2



301.1 10.3 6.5 6.5

307.6

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ОСИКОВА

ОСИКА

2.3

2.3



2318.4 37.0 2.8 53.9

2372.3

51.1


3070.6 47.3 8.0 3.6 2.8 86.7

3157.3

72.3


79.7 79.7

79.7 Разом по господарській частині

4953.5 1125.4 56.4 3.2 122.4 79.7

5406.6

177.6 13.8 453.1

Разом по категорії лісів

7981.7 1533.9 67.3 6.6 159.0 142.2

8558.5

178.7 23.0 576.8



РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧІ ЛІСИ З ОСОБЛ. РЕЖИМОМ КОРИСТ. НА

РІВНИНІ



┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘


2.6 2.6

2.6


2.6 2.6

2.6



ЗАХИСНІ ЛІСИ З ОБМЕЖЕНИМ РЕЖИМОМ КОРИСТУВАННЯ НА РІВНИНІ



326.0 179.7 4.2 2.3 32.9

358.9

26.4



0.9 0.9

0.9


326.9 180.6 4.2 4.9 35.5

362.4

26.4




10.8 6.4

10.8



2.8 1.7

2.8


13.6 8.1

13.6



МІСЦЕЗР.


41.0 11.5 11.5 11.5

52.5



21.7 4.6 2.3 2.3

24.0

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ОСИКОВА В НАДМIРНО ЗВОЛОЖЕНИХ УМОВАХ МІСЦЕЗР.

ОСИКА

1.7

1.7

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘



122.7 3.9 0.8 13.3

136.0

12.5


187.1 20.0 13.8 0.8 27.1

214.2

12.5


13.3 13.3

13.3


527.6 208.7 18.0 5.7 13.3 75.9

603.5

38.9


527.6 208.7 18.0 3.1 13.3 73.3

600.9

38.9



ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ЛІСИ НА РІВНИНІ




6635.2 4180.3 265.3 28.1 16.5 511.3

201.4

7146.5



1.4

1.4


СОСНА ЗВ. В ОСЕРЕДКАХ КОР.ГУБ.

78.6 78.6

78.6

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯЛИНОВА ПОХIДНА


22.5 22.5 0.3 0.3

22.8



14.0 14.0

14.0

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘


6751.7 4295.4 265.6 28.1 16.5 511.6

201.4

7263.3




524.3 124.6 0.8 1.7 2.5 526.8



27.2 11.1

27.2

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ГРАБОВА


99.8

99.8

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ЯСЕНЕВА


15.7 1.5

15.7

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО


3.3 3.3

3.3


670.3 140.5 0.8 1.7 2.5

672.8



МІСЦЕЗР.


1618.7 62.4 3.5 9.8 45.8

1664.5

32.5



993.2 27.1 7.9 7.9

1001.1

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ОСИКОВА В НАДМIРНО ЗВОЛОЖЕНИХ УМОВАХ

МІСЦЕЗР.

ОСИКА

10.9

10.9

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ОСИКОВА

ОСИКА

11.8

11.8



5877.7 77.0 6.2 31.3 223.3

185.8

6101.0

┌───────────────┬─────────────────────────────────────────┬─────┐









│ │ │ │план-│ │джен│ │ти-│ви, │ │ │


│ │ │ │ │ │ │ │ │канави│ │ │

└───────┴───────┴──────┴─────┴───┴────┴───┴───┴──────┴────┴─────┘

ГОСПОДАРСЬКА СЕКЦІЯ ТОПОЛЕВА

ТОПОЛЯ ЧОРНА

0.7 0.7

0.7


8512.3 166.5 17.6 0.7 41.1 277.7

218.3

8790.0


453.7

453.7

453.7


15934.3 4602.4 284.0 28.8 57.6 1245.5

421.4 453.7

17179.8


15934.3 4602.4 284.0 28.8 57.6 1245.5

421.4 453.7

17179.8


609.2

609.2

609.2

Разом по об"єкту

24443.6 6345.0 369.3 35.4 619.3 609.2

26341.8

178.7 86.3 1898.2

3. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку

планованої діяльності

Перелік видів робіт, які ймовірно впливають на довкілля від здійснення

лісозаготівельних робіт № п/п Назва технологічного процесу Характеристика ймовірного

впливу на довкілля 1 Заготівля деревини - звалювання Забруднення атмосферного повітря

від роботи бензопил, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами

(ПММ), пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев

до ступеня не припинення росту, зміна природнього ареалу рослин та тварин - трелювання

Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів, лісопродукції забруднення

поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження живого покриву,

підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев до ступеня не припинення росту, зміна

природнього ареалу рослин та тварин 2 Перевезення лісопродукції - навантаження та

вивезення лісопродукці з лісосіки Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів,

забруднення поверхневих вод паливно- мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження

живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев до ступеня не

припинення росту, зміна природнього ареалу рослин та тварин, ущільнення грунту 3 Ремонт

і влаштування доріг лісогосподарського призначення - переміщення грунту Забруднення

атмосферного повітря від роботи автомобілів, тракторів, механізмів, ущільнення грунту -

влаштування дорожнього полотна Забруднення атмосферного повітря від роботи

автомобілів, тракторів, механізмів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними

матеріалами (ПММ), зміна природніх форм рельєфу, зміна гідрологічного режиму, зміна

природнього ареалу рослин та тварин 4 Лісовідновлення - підготовка грунту під лісові

культури Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів, забруднення поверхневих

вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), зміна мікрорельєфу та гідрологічного

режиму грунту - догляд за лісовими культурами, сприянням природному поновленню,

догляд за природним поновленням лісу Забруднення атмосферного повітря від роботи

бензопил та кущорізів, забруднення поверхневих вод паливно- мастильними матеріалами

(ПММ), зміна породного складу лісів і його структури, зниження рівня бологічного

різноманіття, зміна кормовоїбази тварин - прокладання мінералізованих смуг Забруднення

атмосферного повітря від роботи тракторів, забруднення поверхневих вод паливно-

мастильними матеріалами (ПММ), зміна мікрорельєфу та гідрологічного режиму грунту 4.

Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

4.Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планової діяльності 4.1 Опис методів прогнозування

Під час проведення планованої діяльності, можливі наступні негативні впливи: --

Порушення гідрологічних і грунтових умов, затримка та накопичення опадів у понижених

місцях, водотоках і водоймах, зміни в дренажному режимі водотоків і водоймах, зміни

рельєфу та ландшафту - Зміна породного та видового складу рослин та тварин, місць їх

існування Оцінка впливу на атмосферне повітря При виконанні лісогосподарських та

лісозаготівельних робіт основним джерелом забруднення атмосферного повітря є двигуни

тракторів, автомобілів, механізмів, бензопил, кущорізів, під час роботи яких відбувається

викид токсичних речовин у повітря. Найбільш небезпечними із яких оксид вуглецю (СО),

двуокис азоту (NO), вуглеводні (пари бензину СН), окиси свинцю. Кількість викидів, склад

речовин і швидкість поширення відпрацьованих газів залежить від режиму роботи двигуна,

технічного стану транспорту, типу і стану дорожнього покриття, напряму і швидкості вітру.

Відомість техніки яка працює на лсозаготівельних роботах і на підприємстві в цілому Вид

транспорту Вид палива Кількість працюючих одиниць Використання палива, тис.л Кофіцієнт

використання техніки 2 Таким чином на виконання робіт потреба в ПММ на рік складає 43,0

тис.л бензину та 96,0 тис.л дизпалива. В зв`язку із забороною виробництва і обігу

етильованого бензину, викиди свинцю і його з`єднань не прогнозуються. Забруднення

атмосфери пилом створюється внаслідок зносу дорожнього покриття і гумової резини на

автомобілях відповідно, нанесення колесами транспорту на проїзджу частину грунту і пилу,

а також на грунтових дорогах при пересиханні верхнього шару грунту. На інтенсивність

пилоутворення впливають фізико-механічні дані матеріалу і стан покриття, швидкість руху

транспорту та його тип, габарити і вага, погодно-кліматичні умови в районі розташування

доріг. В звязку з тим, що дороги на території лісгоспу не є пильними, оцінка рівня

забруднення не проводиться і проведення спеціальних заходів по зниженню запиленості

повітря не потребує. Вздовж автомобільних і залізничних доріг державного значення

виділені особливо захисні ділянки (ОЗД), смуги шириною 50 м, загальна площа лісових

ділянок становить 433 га. Рубки головного користування на даних ділянках забороняються.

Оцінка впливу на водне середовище Основним видом можливого впливу на водні об`єкти є

забруднення водотоків відходами виробництва, поверхневими стічними водами з

автомобільних доріг, а також порушенням гідрологічного режиму системами грунтових вод.

Внаслідок лісозаготівельних можлива зміна системи рівня грунтових вод в поверхневих

шарах грунту, що в свою чергу може викликати підвищення рівня грунтових вод і

перезволоження та заьолочення прилеглої території. Другим наслідком підвищення рівня

грунтових вод є зміни в біоценозі (склад, флори і фауни). Територія лісгоспу представлена

розвиненою гідрологічною системою. Склад речовин пол мінералізації не повинен

перевищувати 1000 мг/л. При лісозаготівельних роботах негативний вплив на водні ресурси

зведено до мінімуму внаслідок дії чинного законодавства щодо заборони проведення рубок

головного користування поблизу водних об`єктів. З метою недопущення забруднення,

замулення і виснаження водних об`єктів, а також збереження ареалів рослинного і

тваринного світу, на територіях, прилеглих до цих водних об`єктів установлені водоохоронні

зони і прибережні ОЗД (145 га) Виділення водоохоронних зон і ОЗД вздовж річок, мають

велике значення для попередження обмілення і забруднення водних об`єктів. Інструкцією по

мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище в процесі ведення

господарської діяльності також передбачається заходи по зменшенню негативного впливу на

об`єкти водного середовища і гідрологічний режим грунтів, а саме: - заборона розміщення

місць складання відходів виробництва в водоохоронних зонах - будівництво тимчасових

настилів через водотоки при переправі лісозаготівельної техніки - трелювання і вивезення

лісопродукції через водотоки - використання галявин, полян та інших місць для влаштування

навантажувально-розвантажувальних майданчиків в безпосередній близькості до водних

об`єктів - передбачається також виділяти ключові біотопи по окраїнахболіт, вздовж

водотоків, в місцях виходу грунтових вод на поверхню Оцінка впливу на грунти В процесі

лісозаготівельних робіт, отримуються порубкові рештки, відходи від роботи

лісозаготівельної техніки і автотранспорту, побутові відходи тощо. Види і обсяги відходів

при проведенні лісозаготівельних робіт Група та вид відходів (клас небезпеки) Дозволена

кількість, тонн Кількість відходів, т На 1 тис.м3 деревини На весь обсяг заготівлі деревини

Відходи пов`язані з послугами транспорту - відпрацьовані шини (4) 10 0,106383 8 -

відпрацьовані акумулятори(3) 1 0,010638 0,8 Відходи виробництва деревини - відходи

деревини(4) 15900 169,17 8,2 - тирса (4) 1300 13,83 1200 Відходи діяльності установ -

комунальні (4) 5 0,0532 1 - брухт чор.мет (4) 20 0,2128 1 - люм. Лампи (1) 60 0,6383 –

4.2. Опис передбачених заходів,спрямованих на запобігання значного впливу на

довкілля

Для захисту лісових земель і грунтів від пошкодження технікою на підприємстві

передбачається: - оптимізація кількості волоків і навантажувальних майданчиків -

трелювання лісопродукції тракторами з низьким тиском на грунт - розробку лісосік із

сирими і мокрими грунтами передбачено в зимовий морозний період - призупинення

трелювання деревини при сильному перезволоженні грунтів (особливо весною) - додержання

допустимих норм пошкодження верхнього шару грунту - відновлення тимчасових шляхів

переміщення грунту З метою зменьшення негативного впливу на лісові грунти

лісозаготівельної та лісовозної техніки, крім дотримання вищевказаних положень,

проводиться наступне: - на кожну ділянку складається Технологічна карта розробки лісосіки,

де зазначається місця розташування біотопів, водотоків, враховуються способи та методи

лісозаготівельних робіт, які б мінімізували негативний вплив - проводиться контроль за

термінами розробки лісосік - впроваджується технологія навантаження і вивезення деревини

на базі автомобілів з гідроманіпуляторами В зв`язку з тим, що рельєф на території

розташування ДП «Любешівське ЛМГ» рівнинний, ерозійні процеси не виражені. В зв`язку з

відсутністю в обороті етильованого бензину, викиди свинцю і його з`єднань не

прогнозуються. На підприємстві розроблені і застосовуються заходи, направлені на

зменьшення негативного впливу утворених відходів на грунтові і земельні ресурси, основні

із яких наступні: - використання технічно-придатних машин та механізмів із

відрегульованою паливною системою, яке уноможливлює втрати ПММ - збір

відпрацьованих масел в спеціальні ємкості - заправка техніки тільки на АЗС - влаштування

спеціально обладнаних місць для заправки бензопил на лісосіках (наявність абсорбентів у

вигляді тирси на випадок розливу) - інші заходи по недопущенню попаданню відходів у

грунт Виробничі відходи – метал, автогума, акумулятори та інше, складаються у спеціально

відведених місцях, а потім утилізуються екологічно-безпечними засобами. Оцінка впливу на

рослинний світ Згідно поділу адміністративних районів України за лісорослинними зонами

територія лісгоспу відноситься до зони Полісся, а відповідно до лісогосподарського

районування, яке базується на поєднанні лісорослинного і лісоекономічного районувань, і

визначає основні напрямки ведення лісового господарства, територія лісгоспу відноситься до

лісогосподарської області Полісся, і входить до складу західно- та центрально-поліського

округу. Переважаючими типами лісу є свіжий дубово-сосновий субір (В2-ДС) і свіжий

чорно-вільховий сугрудок (С4 ВЛЧ). Флора судинних рослин на території лісгоспу

нараховує близько 400 видів, мохоподібних – 90, водоростей – 90, лишайників – 153 види,

грибів – 55 видів. При плануванні лісозаготівельних робіт підприємство дотримується вимог

законодавства України, нормативно0правових актів та природоохоронних Конвенцій,

ратифікованих Україною про збереження біорізноманіття лісових екосистем, зберігаючи

ключові біотопи та об`єкти: - болота та окраїни боліт - ділянки лісу вздовж струмків, які не

входять до ОЗД - ділянки які відрізняються по умовах зволоження - ділянки на різних

елементах рельєфу - ділянки, які відрізняються по складу рослинності, віку, грунтовому

покриву та з наявністю Червонокнижних видів ключові об`єкти: - дерева та групи порід

важливі для фауни - вікові дерева - рідкісні дерева для даних лісорослинних умов (черешня,

липа, бархат, горіх тощо) - «стремпи» – пні природного походження - «вальожник» –

природній відпад деревини Оптимізація норм лісокористування, обмеження лісосік по

площі, росередження по кварталам суцільних рубок, кількість зарубів в одному кварталі,

дотримання термінів примикання лісосік, заборони та обмеження в особливо цінних лісах, а

також виділення при відводах і таксації лісових ключових біотопів та об`єктів дозволяє

підтримувати оптимальну вікову і породну структуру лісів, зберігати місцезнаходження

червонокнижних видів і звести до мінімуму негативний вплив Оцінка впливу на тваринний

світ На території Полісся мешкає близько 38 видів ссавців, 185 видів птахів, 6 видів плазунів,

9 видів земноводних, 15 видів риб, 531 видів комах. Це лише наближена кількість і

приведена згідно різних літературних джерел. В даний час вивчено основні групи хребетних

тварин: - Ссавці – виділено 3 групи мисливських тварин А) заєць, лисиця, барсук, ласка,

грностай Б) лось, козуля, кабан (види тварин, які підлягають впливу від антропогенних

факторів) В) бобер, ондатра, куниця (залежать від попиту на продукцію) Характерні місця

знаходження мисливських тварин Місце знаходження тварин Значимість Заходи охорони

Водойми, береги річок, озер, меліоративні канави та інші водойми Роміщення тимчасових

схованок для диких звірів, гніздування водоплавних птахів Охорона від бракон`єрів Береги

боліт, болота з рідколіссям, ділянки лісу серед боліт Тимчасові схованки для копитних

тварин, хутрових звірів Охорона від бракон`єрів Заболочені ділянки лісу типу В5,С5,D5

Розміщення кабана, копитних тварин Рубки головного користування не проектуються

Дуплясті дерева, дерева з гніздами птахів, вікові та ралаті дерева Місця проживання великих

птахів, білки, куниці Відповідно до вимог сертифікації лісів (FSC) до рубки не проектуються

Характерні біотопи для основних видів мисливських тварин Вид Біотоп Лось Лісові угіддя,

заболочені ділянки лісу, вербові зарослі, соснові та листяні молодняки, ліси з багати

підліском та підростом із листяних порід Козуля Широколистяні ліси з полянами,

галявинами з добрим поновленням, травостій з різних трав, поблизу лісових масивів

наявність посівів озимини Кабан Різноманітні лісові угіддя, заболочені ділянки до

очеретяних заростей, обовязкова наявність води, зарослі молодняків, чагарників, високих

трав Заєць Відкриті угіддя (польові), балки, зарослі чагарників, дрібноконтурні ділянки лісу

Білка Найрізноманітніші типи лісу, крім молодняків Бобер Лісові річки, озера та зарослі по

берегах з деревно- чагарниковою рослинністю Тхір лісовий Старі зруби, галявини, заплави

річок, озер, боліт із заростями Куниця лісова В старих високостовбурних лісах, дуплисті

дерева та ралаті вікові, суховершинні Лисиця На всій території Ведення господарської

діяльності в лісах негативно впливає на розмноження і міграцію тварин. Вирубки і дороги

можуть перетинати шляхи міграції тварин, віддаляючи місця їх знаходження від місць

живлення і водопою, порушуючи еологічний баланс. Шуми під час лісозаготівельних робіт є

фактором неспокою під час появи потомства у тварин. Тому у весняний період знижуються

шумові навантаження на тварин шляхом не проведення лісогосподарських робіт в місцях

гніздування і проживання диких тварин та біля них ( на відтворюючих ділянках). Зокрема

чинним природоохоронним законодавством (Санітарні правила в лісах України, ЗУ Про

охорону навколишнього природного середовища, ЗУ Про тваринний світ) введено поняття як

«Сезон тиші», який діє у період з 1 квітня до 15 червня. В цілому виконання

лісогосподарських заходів у відповідності з Планом лісоуправління і результатами оцінки

впливу на довкілля знизить вплив на тваринний світ. Соціальні наслідки планованої

діяльності підприємства

5. Зауваження та пропозиції громадськості до планової діяльності

При планування і проведенні господарської діяльності, місцевому населенню і іншим

зацікавленим сторонам підприємство надає можливість виразити свої пропозиції по

урахуванню можливих соціальних наслідків (обмеження господарської діяльності в окремих

місцях, способах ведення господарської діяльності і лісозаготівель, будівнцтву і підтримання

в належному стані дорожньої мережі, працевлаштування місцевого населення)

Громадськість інформується про заплановану і проведену діяльність через місцеві ЗМІ

(«Нове Життя», «Любешівський район», «Дошка оголошень»), через органи місцевого

самоврядування, а також на нарадах і зборах з працівниками лісгоспу, які є представниками

місцевих громад. Просвітницька діяльність проводиться в Любешівському учнівському

лісництві.

Зауваження та пропозиції громадськості до планової діяльності не надходили.

6. Зміст програми моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля

під час провадження планової діяльності

У відповідності з прийнятими зобов’язаннями, задекларованими в екологічній

політиці і з метою досягнення стійкого управляння, а також виконання критеріїв виконання

принципів Лісової Опікунської Рада (FSC) виділяють сертифікацію ланцюга походження

лісопродукції. Сертифікація ланцюга походження лісо продукції дозволяє від слідкувати рух

сировинної лісо продукції, оброблених лісоматеріалів та готової продукції від місця заготівлі

в лісах до кінцевого споживача, який включає всі послідовні стадії переробки, виробництва,

зберігання та транспортування. Сертифікація ланцюга походження лісо продукції надає

інформацію про те, звідки походить деревина або інший вид лісової продукції, що

використовується при виробництві готового продукту. Це потрібно для: встановлення

походження сировини, яка використовується для виробництва сертифікованої продукції, -

Зберігання сертифікованої лісо продукції окремо від несертифікоіваної впродовж усього

технологічного процесу, - відстеження руху лісопродукції на всіх стадіях переробки,

виробництва і розповсюдження. Всі ці вимоги встановлені для того, щоб гарантувати, що

продукція, яка продається або купується, дійсно виготовлена з деревини, заготовленої в

(FSC) сертифікованих лісах, а у випадку якщо у виробництві використовується також і

несертифікована деревина, що вона надходить із контрольованих джерел. Лише за умови

сертифікації ланцюга походження лісо продукції дозволяється маркувати продукцію

торговим знаком FSC , який таким чином, встановлює зв'язок між лісо продукцією та її

споживанням, надаючи споживачу можливість прийняти соціально та екологічно виважене

рішення стосовно покупки цієї лісопродукції. Підприємство виявляє та підтримує високі

природоохоронні цінності лісів. На території лісгоспу виділені місця концентрації

біорізноманіття значимі на регіональному рівні, особливо природні території, лісові

території, що виконують особливо захисні функції, ліси які мають особливе водоохоронне

значення, лісові території, з якими пов’язані екологічні, культурні, історичні, релігійні та

економічні цінності. Всі виявлені ділянки ЛВПЦ нанесені на картографічні матеріали,

господарські заходи на них обмежені. Моніторинг щодо впливу на рідкісні і зникаючі види

рослин і тварин занесених до Червоної книги України: - Складено список рідкісних і

зникаючих видів, потенційно проживаючих на території держлісфонду. - Виявляється

потенційні місця проживання цих видів - Визначаються заходи по захисту видів Мідянка

європейська Coronella austriaca В цілому процес лісозаготівель передбачає декілька рівнів

контролю та моніторингу, зокрема: - Дотримання вимог чинного законодавства при

проектуванні рубок головного користування ( ВО «Укрдержліспроект» , фонду рубок на

2018-2027 рр.) - Дотримання вимог чинного законодавства під час відведення насаджень до

рубок («Методичні вказівки по відведенню та таксації лісосік», «Правила рубок головного

користування»). - Дотримання вимог чинного законодавства під час здійснення

технологічного процесу звалювання деревини, її розкрою, трелювання та вивезення, -

Дотримання критеріїв ланцюга походження деревини FSC. Моніторинг та контроль за

викидами та спец використання води передбачається відповідними дозволами.

7. Резюме нетехнічного характеру інформації Проведення санітарно-оздоровчих заходів в господарській зоні НПП «Припять-

Стохід» викликане значним всиханням хвойних насаджень, В 2015 році Українським

ордена»Знак Пошани» дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім..

Г.М.Висоцького було проведено науково-дослідну роботу за темою «Вивчення патологічних

процесів у всихаючи соснових насадженнях ДП «Любешівське ЛМГ».Робота проводилась в

насадженнях НПП «Припять-Стохід».Результати науково-прикладних і камеральних робіт

узагальнювались за всіма програмними питаннями.Вони послугували об’єктивною основою

для обґрунтування головних висновків, що мають виключно важливе значення як для

правильного планування так і, насамперед для організації належної системи санітарно-

оздоровчих та відновних заходів Вибір головних порід і схем змішування лісових культур

зроблений з врахуванням типів лісорослинних умов, функціонального призначення лісів і

стану навколишнього середовища. Перевага надавалась змішаним типам лісових культур, як

більш стійких до промислового забруднення повітря, хвороб і шкідників лісу та інших

несприятливих умов. Результати проведеної оцінки потенційного впливу від планованої

діяльності на довкілля свідчать про те, що заплановані підприємством господарські заходи

при дотриманніц нормативів лісокористування суттєво не вплинуть на атмосферне повітря,

водне середовище, грунти, флору та фауну, соціальну сферу. Впровадження всіх пропозицій

у виробничу діяльність підприємства дозволить знизити негативний вплив на довкілля.

8. Перелік національних і місцевих законів та нормативних актів які

стосуються ведення лісового господарства України

Закони України 1. Кодекс законів про працю України від 10.12.71, N 322-У1ІІ 2. Закон

України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91, N 797-ХІІ. 3. Закон України “Про об'єднання

громадян” від 16.06.1992, N 2461-ХІІ 4. Закон України “Про охорону навколишнього

природного середовища” від 26 червня 1991 року за № 1268-Х11; 5. Закон України “Про

охорону праці” від 14.10.92, N 2695-ХІІ 6. Закон України “Про правовий режим території, що

зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” N 2531-XII від

01.07.92, 7. Закон України “ Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992

року за № 456-ХІІ зі змінами 2004 р.; 8. Закон України “Про тваринний світ ” від 13 грудня

2001 року за № 2894-ІІІ; 9. Про внесення змін до Лісового кодексу України від 8 лютого 2006

року № 3404-ІУ. 10. Водний Кодекс від 6 червня 1995 року за Хе 213/95-ВР; 11. Закон

України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року за Хе 45/95-ВР; 12. Закон

України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі

України на 2000-2015 роки” 21 вересня 2000 року за Хе 1989- ІІІ; 13. Закон України “Про

рослинний світ ” від 9 квітня 1999 року за Хе 591-XIV; 14. Закон України “ Про мисливське

господарство та полювання” від 22 лютого 2000 року за Хе 1478-ІИ; 15. Земельний кодекс

України від 25 жовтня 2001 року за Хе 2768-Ш; 16. Закон України ” Про мораторій на

проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського

регіону” від 10 лютого 2000 року за Хе 1436-14. 17. Закон України “Про Червону книгу

України” від 7 лютого 2002 року Хе 3055-ІІІ; 18. Закон України “ Про екологічну мережу

України” від 24 червня 2004 року Хе 1864-ГУ. 19. Закон України “Про професійні спілки, їх

права та гарантії діяльності” від 15.12.2005, N 3200-ІУ. Постанови Верховної Ради України

Постанова Верховної ради України “Про основні напрями державної політики у галузі

охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”

від 05.03.1998, N 188/98-ВР 1. Постанова Верховної ради України „Про рекомендації

парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в

Україні” від 20 лютого 2003 року N565-15 Постанови Кабінету Міністрів України 1.

Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок проведення атестації робочих місць за

умовами праці», постанова КМУ” від 01.08.1992 р за №442 2. Постанова Кабінету Міністрів

України від 27 липня 1995 р. за № 555 “Про затвердження Санітарних правил в лісах

України” 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. за № 557 „Про

затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій Мідянка європейська

Coronella austriaca захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового

фонду” 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. за № 559 із змінами від

29 листопада 2000 року за № 1751 „Про затвердження Правил рубок головного користування

в лісах України” 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р. за № 97 “Про

затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення” 6. Постанова Кабінету Міністрів

України від 8 лютого 1996 р. за № 185 “Про затвердження Правил заготівлі живиці в лісах

України” 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. за № 449 “Про

затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних

лісових користувань в лісах України”; 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня

1996 р. за № 535 “Про затвердження Правил рубок, пов'язаних з веденням лісового

господарства, та інших рубок”; 9. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р.

за № 44 “Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на

живицю”; 10. Постанова Кабінету міністрів України “Про концепцію збереження

біологічного різноманіття України” від 12 травня 1997 р. за № 439; 11. Постанова Кабінету

Міністрів України від 29 липня 1999 р. за № 1378 “Про затвердження Правил відпуску

деревини на пні в лісах України” 12. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня

2002 р. за № 581 Державна програма “Ліси України на 2002-2015 рр.” 13. Розпорядження

Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 р. за № 208-р „Про схвалення Концепції

реформування та розвитку лісового господарства”. Накази центральних органів виконавчої

влади 1. Наказ Міністерства лісового господарства України від 8 червня 1997 року за № 62

"Про затвердження Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості

лісокультурних об’єктів". 2. Наказ Державного комітету лісового господарства України від

14.09.2000 року за № 105 „Про затвердження Методики визначення розрахункової лісосіки”.

3. Наказ Державного комітету лісового господарства України, Міністерства економіки

України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки

України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 року за №

91/241/123/236/565 „Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за

спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельним ділянками лісового

фонду”. 4. Наказ Держнаглядохоронпраці від 25.04.2005 року за № 65 "Норми безоплатної

видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту". 5.

Наказ Держкомохоронпраці від 29.10.1996 року за № 170 «Положення про порядок

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами

індивідуального захисту». 6. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 13.07.2005 року за

№ 119 «Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової

промисловості». Національні стандарти України 1. ДСТУ 2980-95. Культури лісові. Терміни

та визначення. К.: Держстандарт України, 1995.-62 с. 2. ДСТУ 3404-96. Лісівництво. Терміни

та визначення. К.: Держстандарт Мідянка європейська Coronella austriaca України, 1996. - 42

с. 3. ДСТУ 1.0:2003, ДСТУ 1.1:2001, ДСТУ 1.2:2003, ДСТУ 1.5:2003, ДСТУ 1.7:2001, ДСТУ

1.13:2001, ДСТУ ISO/IEC Guide 59:2000. К.: Держспоживстандарт України, 2003. - 199 с. 4.

Державні нормативні акти з охорони праці: „Положення про розробку інструкції з охорони

праці на підприємстві”, 0.00-4.15-98, „Типове положення про порядок навчання і перевірки

знань з питань охорони праці” 0.00-4.12-05. 5. Державний гігієнічний норматив „Гігієнічний

норматив питомої активності радіонуклідів l37 Cs та 90 Sr у деревині та продукції з

деревини”. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2005, № 573// Офіційний

вісник України, 2005, № 46. - с. 163-166. 6. ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки

України (НРБУ-97). Міністерство охорони здоров’я України, Наказ №208 від 14.07.97. 7.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 9ü Sr у продуктах харчування та питній воді

(ДР-97). Перелік ратифікованих багатосторонніх природоохоронних угод і ILO конвенцій

Ратифіковані міжнародні конвенції Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-

де-Жанейро, 1992 рік), Закон про ратифікацію Конвенції від 29.11.1994, N 257/94-ВР

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік), Закон про

ратифікацію Рамкової конвенції від 29.11.1996, N 435/96-ВР Конвенція про охорону дикої

флори та фауни та природних середовищ їх існування в Європі (Берн, 1979 рік), Закон про

приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних

середовищ існування в Європі від 29.11.1996, N 436/96-ВР Конвенція про водно-болотні

угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування

водоплавних птахів (Рамсар, 1971 рік), Закон України про участь у Конвенції від 29.11.1996,

N437/96-BP Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 рік), Закон

України про приєднання до Конвенції від 19.03.1999, N 535-XIV Конвенція про міжнародну

торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон,

1973 рік), Закон України про приєднання від 14.05.1999, N 662-XIV Угода про збереження

кажанів в Європі (Брістоль, 1995 рік), Закон України про приєднання до Угоди від

14.05.1999, N663-XIV Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне

різноманіття (Монреаль, 2000 рік), Закон про приєднання до протоколу від 12.09.2002, N

152-IV Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Київ, 2003 рік), Закон

України про ратифікацію Рамкової конвенції від 07.04.2004, N 1672-IV Ратифіковані ILO

конвенції Про примусову працю Про свободу асоціацій та захист прав на організацію Про

право на організацію та проведення колективних переговорів Про рівну винагороду Про

скасування примусової праці Про дискримінацію в галузі праці та занять Про встановлення

мінімальної заробітної плати Про мінімальний вік прийому на роботу Про розвиток

людських ресурсів Про найгірші форми дитячої праці

Офіційні списки видів, що знаходяться під загрозою зникнення в

Україні

1 Аркас Maculinea nausithous Зникаючі

2 Аполлон Parnassius apollo Рідкісні

3 Аріон Maculinea arion Вразливі

4 Аркас Maculinea nausithous Зникаючі

5 Аскалаф строкатий Libelloides macaronius Недостатньо

відомі

6 Бабка білолоба Leucorrhinia albifrons Вразливі

7 Бабка болотяна Leucorrhinia pectoralis Вивчаються

8 Бабка хвостата Leucorrhinia caudalis Вразливі

9 Баклан малий Phalacrocorax pygmeus[1] Недостатньо

відомі*

10 Білозір Lopinga achine Вивчаються

11 Боліварія короткокрила Bolivaria brachyptera Вразливі

12 Боривітер степовий Falco naumanni Недостатньо

відомі*

13 Бражник обліпиховий Hyles hippophaes Вразливі

14 Бражник Прозерпіна Proserpinus proserpina Вразливі

15 Ведмідь бурий Ursus arctos[2] Вивчаються

16 Вертиго вузький Vertigo angustior Вразливі

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Maculinea_nausithous&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Parnassius_apollo

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Maculinea_arion&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Maculinea_nausithous&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%84_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Libelloides_macaronius

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Leucorrhinia_albifrons

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Leucorrhinia_pectoralis&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Leucorrhinia_caudalis&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Phalacrocorax_pygmeus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83#cite_note-1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lopinga_achine&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Bolivaria_brachyptera

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Falco_naumanni

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hyles_hippophaes&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/Proserpinus_proserpina

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ursus_arctos


https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Vertigo_angustior&action=edit&redlink=1

17 Вечірниця велетенська Nyctalus lasiopterus Рідкісні

18 Видра річкова Lutra lutra Вразливі

19 Вовк[3] Canis lupus Вразливі

20 Вовчок ліщиновий Muscaridinus avellanarius Вразливі

21 Вусач великий дубовий

західний Cerambyx cerdo Зникаючі

22 Вухань бурий Plecotus auritus Вразливі

23 Гекон кримський Cyrtopodion kotschyi (Mediodactylus kotschyi) Вивчаються

24 Гноєїд рогатий Onthophagus furacatus Вразливі

25 Гриф чорний Aegypius monachus[4] Вразливі

26 Деркач Crex crex Рідкісні

27 Джміль незвичайний Bombus paradoxus Вразливі

28 Дибка степова Saga pedo Вразливі

29 Дідок жовтоногий Gomphus flavipes Вразливі

30 Дрофа Otis tarda Рідкісні

31 Емпуза смугаста Empusa fasciata Вразливі

32 Жук-самітник Osmoderma eremita Зникаючі

33 Зубр Bison bonasus Вразливі

34 Коконопряд золотавий Eriogaster catax Зникаючі

35 Коник-товстун степовий Bradyporus multituberculatus Зникаючі

36 Коромисло зелене Aeshna viridis Вразливі

37 Коромисло лучне Brachytron pratense Вразливі

38 Красотіл пахучий Calosoma sycophanta Вразливі

39 Кроншнеп тонкодзьобий Numenius tenuirostris Недостатньо

відомі*

40 Ліометопум звичайний Liometopum microcephalum Рідкісні

41

Лосось європейсько-

азіатський (Лосось

дунайський)

Hucho hucho Зникаючі

42 Лосось чорноморський Salmo trutta labrax Зникаючі

43 Мантиспа хижа Mantispa styriaca Недостатньо

відомі

44 Матурна (Рябець

великий) Euphydryas maturna (Hypodryas maturna) Зникаючі

45 Мінога українська Eudontomyzon mariae[5] Вразливі

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Nyctalus_lasiopterus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Lutra_lutra

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA


https://uk.wikipedia.org/wiki/Canis_lupus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Muscaridinus_avellanarius&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%87_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%87_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Cerambyx_cerdo

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Plecotus_auritus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Cyrtopodion_kotschyi

https://uk.wikipedia.org/wiki/Mediodactylus_kotschyi

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D0%BE%D1%94%D1%97%D0%B4_%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Onthophagus_furacatus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%84_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Aegypius_monachus


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%87_(%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Crex_crex

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Bombus_paradoxus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Saga_pedo

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Gomphus_flavipes&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Otis_tarda

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BC%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Empusa_fasciata

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Osmoderma_eremita&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D1%80

https://uk.wikipedia.org/wiki/Bison_bonasus

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Eriogaster_catax&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Bradyporus_multituberculatus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Aeshna_viridis&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Brachytron_pratense&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BB_%D0%BF%D0%B0%D1%85%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Calosoma_sycophanta

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%BF_%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Numenius_tenuirostris

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BC_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Liometopum_microcephalum

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8C_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8C_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8C_%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8C_%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Hucho_hucho

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8C_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Salmo_trutta_labrax&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%B0_%D1%85%D0%B8%D0%B6%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Mantispa_styriaca

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%8F%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%8F%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Euphydryas_maturna&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hypodryas_maturna&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Eudontomyzon_mariae


46 Мнемозина Parnassius mnemosyne[6] Вивчаються

47 Могильник Aquila heliaca Рідкісні

48 Морімус темний Morimus funereus Зникаючі

49 Морська свиня (Азовка) Phocoena phocoena (Phocoena phocoena relicta) Недостатньо

відомі

50 Мурашиний лев

деревний Dendroleon pantherinus

Недостатньо

відомі

51 Мурашиний лев

звичайний Myrmeleon formicarius


відомі

52 Мурашиний лев-

акантаклізис Acanthaclisis occitanica


відомі

53 Мурашка руда лісова Formica rufa Вразливі

54 Нічниця велика Myotis myotis Недостатньо

відомі

55 Нічниця Наттерера Myotis nattereri Вразливі

56 Нічниця ставкова Myotis dasycneme Недостатньо

відомі

57 Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla Рідкісні

58 Осетер атлантичний Acipenser sturio Зникаючі

59 Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola Недостатньо

відомі*

60 Павиноочка грушева Saturnia pyri Зникаючі

61 Палемон Carterocephalus palaemon Вразливі

62 Пелікан кучерявий Pelecanus crispus Зникаючі

63 Перев'язка звичайна Vormela peregusna Вразливі

64 Перелівниця Метіс Apatura metis Зникаючі

65 Перлівниця

товстостінна Unio crassus Вразливі

66 Плавунець широкий Dytiscus lattissimus Зникаючі

67 Плоскотілка червона Cucujus cinnabarinus Зникаючі

68 Поліксена Zerynthia polyxena Вивчаються

69 П'явка медична Hirudo medicinalis Вразливі

70 Рись звичайна Felix lynx (Lynx lynx) Вивчаються

71 Розалія альпійська Rosalia alpina Зникаючі

72 Савка Oxyura leucocephala Вразливі

73 Сегментина вилискуюча Segmentina nitida Вразливі

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Parnassius_mnemosyne


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_(%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Aquila_heliaca

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BC%D1%83%D1%81_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Morimus_funereus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Phocoena_phocoena

https://uk.wikipedia.org/wiki/Phocoena_phocoena_relicta

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Dendroleon_pantherinus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Myrmeleon_formicarius

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2-%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%81&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D0%B2-%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%81&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/Acanthaclisis_occitanica

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Formica_rufa&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Myotis_myotis

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Myotis_nattereri

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Myotis_dasycneme

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82

https://uk.wikipedia.org/wiki/Haliaeetus_albicilla

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Acipenser_sturio

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Acrocephalus_paludicola

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Saturnia_pyri

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Carterocephalus_palaemon&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD_%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Pelecanus_crispus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Vormela_peregusna

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%81&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Apatura_metis&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Unio_crassus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Dytiscus_lattissimus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Cucujus_cinnabarinus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Zerynthia_polyxena

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Hirudo_medicinalis

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Felix_lynx

https://uk.wikipedia.org/wiki/Lynx_lynx

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Rosalia_alpina

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Oxyura_leucocephala

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Segmentina_nitida&action=edit&redlink=1

74 Симпекма Брауера Sympecta braueri Вивчаються

75 Синявець аргірогномон Lycaeides argyrognomon Вивчаються

76 Сінниця Геро Coenonympha hero Вивчаються

77 Сінниця Едіп Coenonympha oedipus Зникаючі

78 Сірий коконопряд

виїмчастий Phyllodesma ilicifolia Вразливі

79 Слимак виноградний Helix pomatia Рідкісні

80 Слимакоїд кримський Carabus tauricus Рідкісні

81 Сліпак білозубий Spalax leucodon Вразливі

82 Сліпак буковинський Spalax graecus Рідкісні

83 Сліпак звичайний Spalax microphthalmus[7] Вразливі

84 Сліпак піщаний Spalax arenarius Рідкісні

85 Стрілка Меркурія Coenagrion mercuriale Вразливі

86 Телеїус Maculinea teleus Зникаючі

87 Товстоголовка

крибрелум Syrichtus cribrellum Вразливі

88 Товстоголовка теселум Syrichtus tessellum Недостатньо

відомі

89 Турун зморшкуватий Carabus intricatus Вразливі

90 Тюлень-монах

середземноморський Monachus monachus Зникаючі

91 Умбра звичайна Umbra krameri Вразливі

92 Хохітва Tetrax tetrax (Otis tetrax) Рідкісні

93 Хохуля звичайна Desmana moschata Вразливі

94 Чекініола

платисцелідина Cecchiniola platysceKdina Вразливі

95 Червінець непарний Lycaena dispar Зникаючі

96 Червоновола казарка Branta ruficollis (Rufibrenta ruficollis[8]) Недостатньо

відомі*

97 Чоп великий Zingel zingel Вразливі

98 Чоп малий Zingel streber Вразливі

99 Шип Acipenser nudiventris Зникаючі

100 Широкопалий рак Astacus astacus Вразливі

101 Шуліка рудий Milvus milvus

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%BC%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Sympecta_braueri&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lycaeides_argyrognomon&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/Coenonympha_hero

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%95%D0%B4%D1%96%D0%BF&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Coenonympha_oedipus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Phyllodesma_ilicifolia&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Helix_pomatia

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Carabus_tauricus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Spalax_leucodon

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA_%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Spalax_graecus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Spalax_microphthalmus


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA_%D0%BF%D1%96%D1%89%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Spalax_arenarius

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/Coenagrion_mercuriale

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%97%D1%83%D1%81&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Maculinea_teleus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%BC&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%BC&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Syrichtus_cribrellum&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%BC&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Syrichtus_tessellum&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BD_%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Carabus_intricatus&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Monachus_monachus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Umbra_krameri

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Tetrax_tetrax

https://uk.wikipedia.org/wiki/Otis_tetrax

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%85%D1%83%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Desmana_moschata

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Cecchiniola_platysceKdina&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lycaena_dispar&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/Branta_ruficollis

https://uk.wikipedia.org/wiki/Rufibrenta_ruficollis


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Zingel_zingel

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Zingel_streber

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF_(%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Acipenser_nudiventris

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%BA

https://uk.wikipedia.org/wiki/Astacus_astacus

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/Milvus_milvus

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Карта – схема розподілу території ДП «Любешівське ЛМГ» на лісництва

Додаток 2.

Карта-схема протипожежного впорядкування лісів ДП «Любешівське ЛМГ»

Додаток 3.

Карта-схема поділу лісів за категоріями ДП «Любешівське ЛМГ»

Додаток 3.

Додаток 4.

Documents

A < 1 L I E B < > H < D 1 EЯeia.menr.gov.ua/uploads/documents/219/reports/d2076e2d7c51f05d… · Зауваження та пропозиції громадськості