ACRECREVIEW №2/2020 · 2020. 10. 2. · 2 за рік, порівняно з 2017 роком, ... період із червня 2018 року по травень 2019 року

Фінансування антикорупційних громадських організацій в україні: поточний стан та потенційні ризики

ACRECREVIEW №2/2020

Авторка: М. Мамедбекова

Редакційна колегія: о.В. нестеренко, М.В. чабанна,

а.В. Білецький, а.М. Лось.

Відповідальна за випуск:а.М. Лось.

молодший науковий співробітник ACREC наУкМа

стаття підготовлена в рамках дослідницького проекту «Громадянське суспіль-ство проти корупції в Україні: політичні ролі, стратегії адвокації та вплив» за фінансової підтримки нідерландської організації наукових досліджень (The

Netherlands Organisation for Scientific Research). результати проекту було опублі-ковано у книзі “Громадянське суспільство vs. корупція в Україні”, яка була підго-товлена командою аналітиків ACREC у співпраці з Лейденським університетом.

публікація видана в межах ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні.

Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).

зміст

аналітична проблема 4

аналітичне питання 5

Методи, що використовуються 6

основна частина 7

• проблеми та виклики

• основні джерела фінансування антикорупційних Го в Україні

• Державне фінансування

• Міжнародні донори

• індивідуальні та корпоративні донори

• членські внески

• Генерування власного доходу

Висновки 17

Додаток 1. інфографіка 20

список використаних джерел 22

аналітична проблема

Громадянське суспільство завжди розглядалося окремо від державного та приватного секторів. його часто нази-вають «третім сектором», і воно скла-дається з формальних та неформальних організацій, метою яких не є отриман-ня прибутку та які не контролюються державою. організовані групи грома-дян створюють громадські об’єднання та організації, щоб забезпечити запо-внення вакууму дій та/або послуг, які держава, з певних причин, не надає або не може надавати. це особливо яскра-во простежується у країнах, що розви-ваються, в яких громадські організації стали одним з ключових акторів, пред-ставниками маргіналізованих груп, та перебрали на себе деякі громадянські функції на місцевому та національному рівнях (Hulme, 2002). тим не менш, саме держава відповідальна за окреслення рамок, в яких існують громадські орга-нізації в межах законодавчого, адміні-стративного та публічного дискурсів.

Важливим питанням розвитку гро-мадського сектору є питання шляхів фі-нансування організацій та ініціатив, які працюють в цьому секторі, та їх сталий розвиток. це питання важливе не тіль-ки в контексті розвитку суспільства та захисту прав та свобод, але й в еконо-мічному платі. Дослідження, проведене John Hopkins University в країнах цен-тральної та східної Європи показало, що громадські організації (далі - Го) є ключовим сектором, який не тільки ви-

конує важливі функції, але й створює робочі місця як в розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються (10% та 5.6% відповідно1). однак, фінансова криза 2008 року спричинила значне зниження державного фінансування діяльності Го як на національних, та і на міжнародному рівнях (Hanfstaengl, 2010; Engelbrecht, 2015).

після революції Гідності в Украї-ні утворилися десятки нових низовий громадянських ініціатив, спрямованих на боротьбу з корупцією, яку 91% гро-мадян вважає однією з головних при-чин початку революції та серйозною проблемою, яка негативно впливає на розвиток держави2.

Якщо ж розглядати антикорупцій-ні громадські організації, то у цій сфері також спостерігається високий рівень активності та бажання долучитися до протидії корупції. згідно з досліджен-ням, проведеним Фондом «Демокра-тичні ініціативи» у 2018 році, кожна третя українка/ець готові долучитися до організованої протидії корупції, а головними перешкодами для цього є невіра у те, що їхня участь допоможе досягти позитивних змін (71,8%), брак

1 Putting the Civil Society Sector on the Economic Map of the world. Lester M. SALAMON ∗ Johns Hopkins University, USA. Journal compilation C CIRIEC 2010. Published by Blackwell Publishing Ltd. [Electronic data]. – Mode of access: https://ccss.jhu.edu/wp-content/uploads/downloads/2011/10/Annals-June-2010.pdf

2 за рік, порівняно з 2017 роком, усвідомлення серйозності проблеми корупції істотно зросло: у вересні 2017 року найбільш серйозною проблемою корупцію вважали 44%, нині ж – 61%; не надто серйозною у 2017 році – 12%, сьогодні – 4%. [електронний ресурс]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/otsinka-problematiki-koruptsii-v-gromads

4

ACRECREVIEW #2, 09/2020

гарантій безпеки (70,9%) та недовіра до органів влади (68.3%). крім того, вели-кий відсоток опитаних зазначили низь-кий рівень обізнаності про інструменти боротьби з корупцією (66,4%)3.

3 Всеукраїнське опитування «корупція в Україні: сприйняття, досвід, ставлення». [електронний ресурс]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/kozhna-tretya-ukrainkaets-gotovi-doluchitisya-do-organizovanoi-protidii-koruptsii

аналітичне питання

Як здійснюється фінансування антикорупційних громадських організацій в Україні, і чи можуть такі організації ефективно існувати в умовах відсутності фінансування з боку міжнародних донорів?

Метою цього дослідження є ви-вчення специфіки та структури фінан-сування антикорупційних громадських організацій в регіонах України. В ході дослідження були проаналізовані ди-наміка залучення фінансування на ді-яльність антикорупційних громадських організацій в регіонах України, спіль-них тенденцій їх розвитку в залежності від джерела фінансування та відмінних рис. зокрема, у цій статті розглядають-ся форми фінансування антикорупцій-них громадських організацій в регіонах України, переваги та недоліки таких джерел фінансування та перспективи диверсифікації джерел фінансування антикорупційних Го в Україні.

за результатами проведеного до-слідження, можна виділити декілька цікавих спільних рис усіх таких орга-нізацій в регіонах Україні: трохи мен-ше половини (43%) працює за рахунок постійної фінансової допомоги міжна-родних донорів, тоді як фінансування діяльності всіх інших здійснюється з інших джерел. часто – це молоді орга-нізації, які ще не встигли інституційно розвинутися, не мають грантової історії для отримання допомоги донорів або принципово не хочуть працювати з між-народними донорськими організаціями через власні переконання (збереження

5

Фінансування антикорупційних громадських організацій в Україні

повної незалежності та свободи дій, відсутність потреби звітувати перед донорами тощо)4. однак, серед громад-ських організацій в Україні з’явилося розуміння необхідності диверсифіка-цій джерел фінансування та мінімізації залежності від іноземних донорів. Хоча такий організацій небагато, вони є уні-кальним прикладом розвитку місцевих громад, досвід яких можуть перейняти організації, які повинні з часом перейти на самофінансування та вийти з залеж-ності від донорських грошей. У цьому дослідженні буде розглядатися спе-цифіка фінансування антикорупційних громадських організацій (Го) в регіо-нах України, їх спільні та відмінні риси з іншими Го.

4 The research project “Civil society against corruption in Ukraine: political rules, advocacy strategies and impact” has been funded by the Dutch Research Council (NWO) and conducted in 2017-2019 in the partnership between Leiden University, Netherlands and Anti-Corruption Research and Education Centre at National University of Kyiv Mohyla Academy, Ukraine.

методи, що використовуються

об’єктом дослідження є громад-ські організації, які працюють в антико-рупційній сфері. Дослідження передба-чає використання здебільшого якісних методів. В рамках дослідження було проведено 242 напів-структурованих конфіденційних інтерв’ю з представни-ками громадських організацій, які пра-цюють у сфері анти корупції у регіонах України (окрім міста києва, ар крим та тимчасово окупованих територій), а також з представниками донорських організацій. інтерв’ю були проведені у період із червня 2018 року по травень 2019 року. крім того, був використаний case study та метод порівняння, для ви-значення спільних та відмінних тенден-цій розвитку громадських організацій з різними типами фінансування, а також інституційний метод для аналізу зако-нів України, які регулюють діяльність громадських організацій.

6


основна частина

Фінансова сталість є одним з най-більш важливих питань в стратегії роз-витку громадських організацій в Укра-їні. Багато громадських організацій, зокрема антикорупційних, взагалі не мають фінансових ресурсів, та працю-ють за рахунок внесків своїх членів. іншим найбільш поширеним джере-лом фінансування є міжнародні гранти. такі гранти зазвичай є невеликими та короткостроковими, а що стосується інших джерел фінансування, то вони майже не використовуються громад-ськими організаціями. це, в свою чергу, створює ряд проблем із стратегічним розвитком організацій, які не мають можливості планувати свою діяльність у довгостроковій перспективі або вза-галі змушені припиняти свою роботу після завершення короткострокових проектів, фінансованих донорами.

Лише невелика частина опитаних в ході дослідження організацій отримує або отримувала гранти, які передбача-ють в тому числі інституційний розви-ток. таке фінансування дозволяє орга-нізації розвинутись, планувати свою діяльність на більш довгий термін, за-безпечити наявність матеріально-тех-нічної бази та постійного штату, що є дуже важливим, особливо для антико-рупційних ініціатив в регіонах України. крім того, інституційне фінансування дозволяє громадським організаціям не витрачати так багато часу на пошук та подання заяв на чергові гранти, а за-

мість того спрямовувати свої ресур-си на іншу діяльність, в тому числі на планування фінансової стабільності та диверсифікації джерел фінансування організації.

слід розглядати громадські органі-зації, беручи до уваги її незалежність, а також ступінь її інституціоналізації.

ступінь незалежності громадської організації визначається гнучкістю її роботи, її можливістю мобілізува-ти свої ресурси, залучити кошти для здійснення своїх завдань та цілей, і за-галом наскільки Го може модифікувати свої пріоритети та діяти відповідно до поставлених власних цілей, а не цілей, визначених зовнішніми структурами (державою, донорами тощо).

інституціоналізація визначається можливістю Го здійснювати свою ді-яльність на постійній основі та вимірю-ється такими показниками як наявність офіційної реєстрації, наявність постій-ного штату, приміщення, середнього річного бюджету, стратегічного та опе-раційного планів тощо.

Безвідносно до сфери їхньої діяль-ності, Го здійснюють управління своєю активністю базуючись на принципах, які нагадують принципи, застосовні до бізнесу. стратегічне планування та дов-гострокова розробка стратегії діяль-ності організації не лише позитивно впливає на діяльність Го загалом, вона є необхідною для сталого розвитку ор-

7


ганізації та для забезпечення більшого ефекту впливу та досягнення стратегіч-них цілей Го. розробка системи управ-ління також є гарантіями та плюсом для донорів, які хочуть переконатися в отриманні результатів за вкладені в Го ресурси. це також забезпечує сталість роботи та підвищення її якості.

проблеми та виклики

за результатами опитування, про-веденого у 2016 році, представники громадських організацій, визначають головні проблеми громадського секто-ру, а саме: створення «кишенькових» громадських організацій (при органах влади, партіях, олігархах) – 75% та за-лежність діяльності громадських інсти-туцій від донорів («від гранту до гран-ту») – 68%5.

оскільки громадські організації зазвичай мають обмежений доступ до ресурсів, їх діяльність теж обмежена. ця ситуація значно не змінилась в ос-танні роки. частково це обумовлено тим, що лише деякі донори покривають адміністративні чи непрямі витрати Го (так званий інституційний розвиток), що впливає на фінансову стабільність організацій.

за результатами проведеного дослідження було виявлено декілька основних джерел фінансування анти-корупційних громадських організацій. причому більшість представників ор-

5 за результатами опитування експертів (192 представники різних громадських організацій). [електронний ресурс]. – режим доступу: https://www.prostir.ua/?news=hromadyanske-suspilstvo-ukrajiny-tsyfry-i-fakty

ганізацій зазначали, що вони намага-ються диверсифікувати джерела фінан-сування, наскільки це можливо, а також вимушені залучати інші джерела фінан-сування, коли попереднє джерело з тих чи інших причин зникає. отже, вихо-дячи з даних опитувань, проведених в ході дослідження, 31% антикорупцій-них громадських організацій регулярно використовують чи використовували власні кошти для підтримки діяльності своєї організації, 34% отримують (або отримували в останні два роки) гранти від різних міжнародних донорів (у цю категорію також включені суб-гранти всеукраїнських організацій, які отри-мали великі гранти від донорів), 15% регулярно або ситуативно отримують фінансову допомогу від окремих гро-мадян або представників місцевого бізнесу, 11% практикують членські вне-ски (навіть якщо вони складають дуже малий відсоток від загального бюджету організації), 6% отримувало гранти від органів місцевого самоврядування на здійснення певних проектів в рамках своєї діяльності, і всього 3% спромог-лися генерувати свій власний дохід (надання послуг в рамках діяльності Го згідно із законодавством України6).7

з іншого боку, якщо подивитися на співвідношення обсягів бюджетів Го та того, скільки відсотків бюджету припа-дає на кожне окреме джерело фінансу-вання, то у більшості випадків до 90% припадає на грантове фінансування від міжнародних донорів (у тих Го, хто от-

6 Див.нижче розділ «Генерування власного доходу».7 наведені джерела фінансування могли бути залучені в бюджет

організації одночасно.

8


римує такий вид фінансування). Велика частина таких організацій не має по-стійного інституціонального бюджету та штату, живе на окремих проектах і змушена постійно писати заявки на різ-ні програми. серед опитаних Го були також і організації, які зазначали, що вони принципово не подають заявки на отримання донорської допомоги. серед причин такої позиції називали небажання бути залежними від вимог донора8, недовіру до прозорості про-цедури отримання коштів9 10, бажання на власному прикладі довести, що мож-ливо діяти без донорської підтримки11 тощо. крім того, навіть ті організації, які виявили бажання отримувати кошти міжнародних донорів, зазначали наяв-ність проблем, зокрема відсутність екс-пертизи у поданні заяв, погане знання англійської мови, незнання грантових процедур та відсутність грантової іс-торії, що значно ускладнює отримання грантів новоствореними організаціями.

перед багатьма громадськими ор-ганізаціями у певний момент постає питання – як продовжувати свою діяль-ність після обмеження або припинен-ня грантової допомоги з боку донорів. інтерес донорів допомогти країнам, що розвивається, зумовлений суб’єктив-ними практичними причинами і багато в чому залежить від поточної політи-ко-економічної ситуації в країні. осо-

8 інтерв’ю з представником громадської організації, 5 жовтня 2018 р. , місто Маріуполь

9 інтерв’ю з представником громадської організації, 13 вересня 2018 р. , місто Житомир

10 інтерв’ю з представником громадської організації, 19 червня 2018 р. , місто полтава

11 інтерв’ю з представником громадської організації, 5 жовтня 2018 р. , місто Маріуполь

бливо це стосується організацій, які працюють у сфері корупції.

Фактично у організацій є два ва-ріанти: скорочення своєї діяльності і перегляд програм або повне припи-нення діяльності через відсутність фі-нансування. Як зазначали респонденти зокрема зі Львова12 та Харкова13, така ситуація не є оптимальною для сталого розвитку громадської організації.

Ще однією з проблем, яку відміча-ли багато з респондентів-Го, які отри-мують грантову допомогу від донорів, є повна залежність від грантів, відчуття постійного стресу/напруги, підлашто-вування своєї діяльності під грантові заявки, необхідність виконання завдань донорів, труднощі з довгостроковим плануванням через в основному про-ектну діяльність, в проектах не перед-бачений інституційний розвиток в про-ектах. Деякі респонденти зазначали, що у їхній практиці бували випадки, коли вони змушені були повністю припини-ти свою діяльність коли один грант за-кінчувався, а другий ще не почався або не був затверджений.

отже, необхідність диверсифіку-вати джерела фінансування для анти-корупційних громадських організацій є очевидною. розглянемо які взагалі є способи отримання фінансування для громадських організацій в Україні.

12 інтерв’ю з представником громадської організації, 8 жовтня 2018 р. , місто Львів

13 інтерв’ю з представником громадської організації, 11 червня 2018 р. , місто Харків

9


основні джерела фінансування антикорупційних громадських організацій в україні

опрацювавши інтерв’ю з пред-ставниками громадських організацій, можна виділити найбільш поширені джерела фінансування таких організа-цій. До них належать:

Î кошти міжнародних донорів (гран-ти, проекти);

Î Власні кошти (добровільні внески членів організації);

Î кошти місцевої громади (приватні благодійні внески окремих фізич-них осіб, підприємців);

Î членські внески;

Î кошти місцевих бюджетів (держав-не фінансування);

Î Доходи від власної діяльності гро-мадської організації, надання по-слуг.

розглянемо більш детально най-більш поширені механізми фінансуван-ня антикорупційних громадських орга-нізацій в Україні.

державне Фінансування

згідно із законом України «про громадські об’єднання», громадські ор-ганізації зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюдже-ту України, місцевих бюджетів, а також зобов’язані подавати та оприлюдню-вати звіти про використання цих ко-штів14. тим не менш, наразі державне фінансування громадських організацій в Україні є формальним і непрозорим, лише невелика частина антикорупцій-них Го користуються можливістю по-дання своїх проектів для отримання державного фінансування. окрім того, існують також проблеми із регуляцією процедури надання державних грантів, відсутністю інституційного довгостро-кового державного фінансування тощо. підтримка державною владою антико-рупційних громадських організацій є низькою, оскільки представники влади не розглядають такі Го у якості потен-ційних партнерів, а навпаки, часто ба-чать у них загрозу.

тим не менш, саме держава має можливості для створення необхід-них умов підтримки розвитку грома-дянського суспільства, як прямих, так і непрямих. під прямою підтримкою мається на увазі безпосередня фінан-сова підтримка з бюджету (субсидій, грантів, закупівля державою послуг у Го), а під непрямою – підтримка у ви-гляді надання пільг іншим приватним та корпоративним донорам, які фінансово

14 закон України «про громадські об’єднання». – режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

10


підтримують діяльність громадських організацій.

Що стосується Го, які надають або потенційно можуть надавати пев-ні послуги, саме державні замовлення можуть стати важливим джерелом фі-нансування, що дозволить їм дивер-сифікувати їх джерела фінансування. такі Го можуть отримувати гранти від держави на виконання певних послуг та, наприклад, підвищення обізнаності (наприклад, у сфері освіти державних службовців тощо).

тим не менш, питання легітимізації дій Го і в цьому випадку стоїть досить гостро. Громадським організаціям, які мають позицію, відмінну від офіцій-ної позиції влади, досить важко буде отримувати державне фінансування і одночасно критикувати дії влади, яка фактично виступає донором у цьому сценарії. це також є загальним трен-дом. Дослідження показали, що участь Го у адвокації та залучення конфрон-таційних тактик може поставити під за-грозу доступ таких Го до державного фінансування. оскільки держава може використовувати цей важіль як інстру-мент впливу, Го можуть утримуватися від критики та застосування тактики конфронтації через страх втратити фінансування і в результаті їхня діяль-ність та риторика може зазнати змін, що ідуть в розріз в принципами такої Го (Arvidson, 2017).

Для стабільного функціонування системи державної підтримки громад-ських організацій необхідно, щоб була розроблена чітка система законодав-

чого та інституційного регулювання ви-ділення фінансування. на даному етапі в Україні існує механізм громадського бюджету, коли Го або ініціатива, за ви-конання певних умов, може подати пев-ний проект до місцевого органу влади. переможці, які виконали технічні кри-терії, визначаються за результатом го-лосування місцевих жителів. однак, і ця система не є ідеальною, оскільки в ній потенційно закладена можливість зловживання та підкупу, для набрання голосів.

та загалом, вищий рівень держав-ного фінансування означає, що Го ма-тимуть альтернативу міжнародній до-норській підтримці уразі, якщо через які-небудь причини така підтримка ста-не менш активною.

згідно з даними опитування щодо державного фінансування третього сек-тору на національному та регіонально-му рівнях, проведеного Європейським простором серед представників гро-мадянського суспільства, майже 100% респондентів вважають, що система державного фінансування організацій громадянського суспільства потребує змін. Хоча більша частина (56%) опита-них громадських організацій взагалі не мають статті «державне фінансування» у їхньому бюджеті, 17% частину фінан-сування отримують з місцевого бюдже-ту, а 67% опитаних збираються подава-ти заявки на отримання фінансування з бюджету у майбутньому15.

15 онлайн опитування серед активістів та представників громадянського суспільства було проведено з 17.10 до 10.11.2018. [електронний ресурс]. – режим доступу: https://euprostir.org.ua/stories/138177

11


Як бачимо, для Го, які працюють в антикорупційній сфері останній показ-ник більш ніж у два рази менший, не в останню чергу через те, що ця сфера наразі не є пріоритетною для місцевої влади, і гроші на проекти таких органі-зацій виділяються дуже неохоче. Дер-жавне фінансування в бюджетах ор-ганізацій громадянського суспільства складає невелику частину — це лише 3% з державного бюджету та 3% з міс-цевого бюджету, згідно із даними Дер-жавного комітету статистики України за 2017 рік.16

Для налагодження результатив-ної залученості української влади до розвитку громадського сектора та за-безпечення ефективності державного фінансування Го необхідно потрібно провести реформи у сфері підтримки та їх фінансування, провести кампанію з популяризації громадських проектів на державному рівні.

16 Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році. статистичний збірник. [електронний ресурс]. –– режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_go_2017.pdf

міжнародні донори

Майже половина опитаних в ході дослідження антикорупційних гро-мадських організацій отримують чи отримували фінансову підтримку від міжнародних донорів. це характерно не тільки для сфери протидії корупції, а й для усього громадського сектору загалом, оскільки держава не має чіт-ко окресленої стратегії фінансування громадських об’єднань. Що стосується фінансування, яку надається міжнарод-ними донорами, частина респондентів під час інтерв’ю зазначали, що одним із факторів, через які вони не розгля-дають можливість співпраці з міжна-родними донорами, є жорсткий про-цес звітування та перевірок. Більшість донорських проектів також проходять зовнішній фінансовий аудит. Деякі Го розглядають це як обмеження свободи дій з боку донора, намагання контро-лювати їх та нав’язати свої правила гри. Грантові організації часто застосову-ють схожі інструменти та стратегії, хоча правила звітування та моніторингу пе-ребігу проекту можуть відрізнятися в кожному окремому випадку. ці правила встановлені, щоб надати донорам га-рантію, що вони отримають результат за вкладені в певний проект ресурси, а також забезпечують прозорість та підзвітність грантового процесу. ос-таннім часом громадські організації в Україні стали переймати практику повної відкритості, публікуючи свої річні фінансові звіти. прозорість є осо-бливо важливою для антикорупційних Го, оскільки вони часто працюють з суспільно чутливими темами, і навіть

12


найменша підозра в отриманні коштів з невизначеного джерела може підірвати єдиним справжній капітал громадської організації – її репутацію.

не слід також забувати, що Го має бути підзвітна не тільки донорам, але й своїй цільовій аудиторії, тобто людям, заради яких організація здійснює свою діяльність. В цьому контексті також важливо регулярно публікувати звіти про діяльність, поширювати інформа-цію про себе у соціальних мережах та зМі, надати можливість написати від-гуки про діяльність Го. часто проблема з цим виникає саме у регіональних Го, які не мають такого обсягу фінансуван-ня, як Го, що оперують на всеукраїн-ському рівні, а також не мають того дос-віду комунікацій, якій дозволив би цим Го розширювати свою аудиторію. саме для цього необхідно впроваджувати програми менторства для Го з регіо-нів, які б надавали підтримку від київ-ських Го не на одноразовій основі (як у випадку з різноманітними тренінгами, школами), а всеохоплюючу різноплано-ву підтримку з різними компетенціями.

залежність від допомоги інозем-них донорів з одного боку зміцнює підзвітність донорським установам, але з іншого боку Го стають менше уваги приділяють підзвітності своїй цільо-вій аудиторії, що призводить до змен-шення довіри до діяльності Го з боку людей, на благо яких ці Го і працюють. крім того, оскільки часто фінансування донорами надається на конкретні про-екти, цілі Го, які імплементують ці про-екти, розмиваються, що також призво-

дить до втрати частини аудиторії. саме тому так важливо, щоб підхід донорів був змінений та більше орієнтувався на надання довгострокового фінансуван-ня та фінансування інституціонального розвитку.

Багато Го розвиваються та вико-нуються свої функції лише з допомогою значного фінансового внеску міжна-родних донорів. Хоча така економічна залежність неодноразово піддавалася критиці та ставилася під сумнів як ін-шими громадськими організаціями, так і окремими громадянами, науковцями, як фактор, що ставить під сумні легіти-мність діяльності Го, слід визнати що, виключивши донорську допомогу, гро-мадські організації в Україні мають дуже мало можливостей отримати фінансову підтримку, необхідну для сталої робо-ти. Хоча Го, які отримують фінансуван-ня від міжнародних донорів, не вважа-ють це проблемою, останні політичні та економічні тренди змушують їх дивер-сифікувати свої джерела фінансування та шукати нові способи отримати гроші на свою статутну діяльність.

наразі ситуація в Україні є такою, що лише невеликий відсоток антико-рупційних організацій отримують фі-нансування від держави, і навіть у цьому випадку таке фінансування є непостій-ним і складає в середньому до 10% від річних бюджетів таких організацій. з ін-шого боку, фінансування іноземних до-норів може складати до 100% бюджету антикорупційних Го, які дуже залежать від наявності такого фінансування.

13


найбільшою цінністю організації, яка прагне інституційно розвиватися, є її продукт, те, що вона може запропону-вати громаді або зацікавленим особам і те, з чим вона може досягти сталості. саме це цікавить міжнародні донорські організації, що інвестують у довгостро-ковий інституційний розвиток Го в Україні.

на жаль, як випливає з інтерв’ю з донорами, які підтримують антикоруп-ційні проекти в Україні17, більшість до-норів поки не розглядає можливості виділяти гранти не на окремі проекти, а на інституційний розвиток Го. нато-мість, лише одиниці зважилися на такий крок, але і вони працюють лише з пере-віреними організаціями, які вже мають підтверджену грантову історію.

17 інтерв’ю з представником міжнародної донорської організації, 12 лютого 2019 р. , київ

індивідуальні та корпоративні донори

отримати фінансову допомогу можна не лише за рахунок коштів дер-жавного чи місцевого бюджетів, але й за рахунок коштів, отриманих від інди-відуальних донорів та бізнесу.

індивідуальний фандрейзинг є більш гнучким джерелом фінансування. однак, залучення коштів окремих осіб все ще є значним викликом для громад-ських організацій, частково через те, що вони не мають відповідних знань та компетенцій для організації фандрей-зинової кампанії, а частково через те, що і самі Го не вірять в ефективність такого способу залучення коштів. тим не менш, досвід розвинених країн де-монструє, що підтримка людей, які ві-рять у ціль та місію організації, навіть незначна, є найбільш стабільним та на-дійним джерелом доходу. Дослідження демонструють, що суспільство в Україні також готово підтримувати громадські ініціативи.

зокрема, за результатами дослі-дження, проведеного Фондом «Демо-кратичні ініціативи» імені ілька кучері-ва спільно з центром разумкова у 2018 році, після революції гідності значно зросла кількість людей, які надають або готові надавати фінансову підтримку конкретним організаціям. У 2018 році цей показник становив 38,5%. також зросла і загальна сума, яку жертвували впродовж 2018 року (в середньому від

14


50 до 500 гривень)18.

згідно з результатами ще одного дослідження, велика частина грома-дян (42%) хочуть підтримати розвиток громадських організацій і вважають, що для цього може використовуватися ча-стина їхніх податків19.

однією з проблем для Го в кон-тексті отримання індивідуальної допо-моги є поширена думка, що Го повинні надавати свої послуги безоплатно, а люди повинні працювати там на волон-терських засадах або за нижчу за се-редню заробітну плату, а також що усі Го отримують донорські кошти просто так («грантоїди»).

У цьому випадку багато для за-охочення приватного та корпоратив-ного донора може зробити держава – за допомогою таких інструментів як податкова політика (пільги, звільнен-ня від сплати частини зборів тощо) та розбудова потенціалу (інституційний розвиток) – підтримка через грантові програми розвитку професійного фан-дрейзингу.

наразі у законодавстві України передбачені податкові пільги як для юридичних осіб (податкова знижка у розмірі, що не перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попе-реднього звітного року20), так і для фі-

18 Громадська активність громадян України. [електронний ресурс]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/gromadska-aktivnist-gromadyan-ukraini

19 Громадянське суспільство в Україні: виклики і завдання. [електронний ресурс]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvo-v-ukraini-vikliki-i-zavdannya

20 пп. 140.5.9. п. 140.5. ст. 140 податкового кодексу України. – режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page20

зичних осіб (податкова знижка у змен-шення його оподатковуваного доходу у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного до-ходу такого звітного року21).

такі знижки незначні і не є достат-нім стимулом для заохочення приват-ного та корпоративного донора для жертвування значних сум на розвиток громадського сектора. законодавчі рамки заохочення приватних та корпо-ративних донорів необхідно модифіку-вати.

членські внески

Є різні підходи Го до механізми членських внесків. одні вважають такі внески символічними або взагалі від-мовляються від них (у випадках, коли кількість членів настільки мала, що сума внесків не є релевантною). з іншого боку, спеціалізовані громадські орга-нізації, а також профсоюзи вважають такі внески важливою частиною свого бюджету, стратегічною інвестицією та демонстрацією відданості члена ідеям та цілям організації. Хоча членські вне-ски можуть становити хоч якусь значну частину бюджету лише у випадках, коли організація має велику кількість членів, більшість антикорупційних Го в Україні не мають навіть номінальних членських внесків.

залучення членських внесків з од-ного боку має сенс, коли кількість чле-нів Го достатньо велика, що зібрана сума складала відчутний внесок. з ін-

21 пп.166.2.1 та 166.3.2 ст. 166 пкУ. режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page20

15


шого боку, навіть невеликий членський внесок відіграє психологічну роль, ро-блячи людину ближчою до мети і за-вдань організації, членом якої вона є, надаючи їй можливість підтримати ор-ганізацію не тільки номінально.

генерування власного доходу

Що стосується питання генеру-вання власного доходу, воно є досить складним. згідно із законодавством, громадські організації є неприбут-ковими та користуються податкови-ми пільгами (звільнені від податку на прибуток)22. Хоча існує вірогідність, що статус Го буде використовуватися для приховування комерційної діяльності з метою несплати податків, тим не менш, у законодавстві зазначено, що «гро-мадське об’єднання зі статусом юри-дичної особи має право здійснювати відповідно до закону підприємниць-ку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в поряд-ку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню»23.

Лише одиниці серед опитаних в ході дослідження організацій на дано-му етапі мають надають платні послуги на постійній основі, тобто генерують власний дохід. серед джерел генеру-

22 2 п. 2 ст. 21 закону України «про громадські об’єднання». режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

23 там само.

вання доходу, які вказували респон-денти під час інтерв’ю, були: надання платних консультацій, проведення до-сліджень, опитувань громадської дум-ки на замовлення, платна реклама на сайтах (актуально для зМі, які мають веб-сайти зі сталою аудиторією), про-даж газет, інших друкованих матеріалів.

не зважаючи на деякий досвід Го, таке джерело фінансування все ще залишається найменш поширеним та розповсюдженим серед антикорупцій-них громадських організацій в регіонах, перш за все через брак інституційної спроможності та професійних ком-петенцій, необхідних для успішного створення, рекламування та продажу продукту Го. Ще одним чинником, який може стати на заваді генерування Го власного доходу, є жорсткі рамки зако-нодавства в тому, що стосується діяль-ності неприбуткових організацій (що вони можуть і чого не можуть робити для збереження пільг, які дає статус не-прибутковості).

проблемою на даному етапі є та-кож відсутність попиту на послуги, які в перспективі можуть надавати Го, осо-бливо з боку держави (місцевих орга-нів влади), які в першу чергу мають бути зацікавлені в отриманні якісної неупе-редженої експертизи, частину з якої можуть надати Го, які безпосередньо працюють на місцях і мають краще уяв-лення про реальну поточну ситуацію в секторі, в якому вони працюють.

16


висновки

існує зв’язок між загальними рам-ками політик та механізмами фінансу-вання. Успішність таких механізмів за-лежить від ключових елементів: чітко визначеної ролі громадського сектора, що виражається у чітких політиках; та продуманого стратегічного підходу до фінансування.

Громадський сектор не повинен фінансуватися лише з одного джерела. система фінансування повинна відо-бражати поточну політико-економічну ситуацію, а саме фінансування повинно надходити з різноманітних джерел та бути стабільним, щоб Го могли плану-вати свою діяльність в довготерміновій перспективі. Джерела фінансування в ідеалі не повинні спричиняти нездо-рову конкуренцію серед Го, які замість того, щоб зосередитись на виконання своїх цілей, намагаються отримати фі-нансування в обхід інших Го. також, необхідно розробити чіткий підхід до створення заохочень для приватних та корпоративних донорів (податкові та юридичні) в довгостроковій перспек-тиві.

Що стосується можливості Го отримувати дохід за послуги та/або товари, відповідно до чинного законо-давства, громадські об’єднання можуть здійснювати діяльність, яка спрямова-на на досягнення місії Го, визначеної у статуті організації, і така діяльність не обкладається податком на дохід.

необхідно провести більш гли-боке дослідження та розробити зако-нодавчу базу, необхідну для заохочен-ня антикорупційних Го до створення власних продуктів та забезпечення надходжень до бюджету Го.

У кожного типу фінансування є потенційні недоліки. так, наприклад, відсутність прозорих та зрозумілих процедур фінансування – у випадку державного фінансування; відсутність культури та традицій надання такої підтримки – у випадку індивідуального фандрейзингу; низький рівень корпо-ративної відповідальності та не гнучка система заохочень – у випадку бізнесу; відсутність експертизи, низький рівень підготовки персоналу, відсутність від-носин довіри між донорами та потен-ційними грантерами тощо – у випадку міжнародних донорських організацій (процедура отримання та імплемента-ції таких грантів вимагає значних адмі-ністративних ресурсів, професійного фінансового та адміністративного ме-неджменту, який би відповідав вимо-гам донора, що часто неможливі умови для щойно створених низових громад-ських організацій). з іншого боку, дер-жавне фінансування в цьому випадку є більш привабливим у довготерміновій перспективі. негативним фактором є значний рівень бюрократизації проце-сів отримання державно фінансування, тож уряду необхідно розробити стра-тегію сталої підтримки громадського

17


сектора. В цьому контексті, одним із викликів є залучення приватних коштів до третього сектора (податкові пільги тощо).

Викривлення джерел фінансуван-ня (зі значною перевагою у пулі таких джерел великих міжнародних донорів) є проблемою не тільки антикоруп-ційних громадських організацій, але й усього громадського сектора України в цілому. оскільки фінансова стабіль-ність організацій напряму залежить від рішення донора, такі організації зму-шені братися за проекти, межі та мета яких окреслені донором в рамках колу (call for proposals), а не за проекти, які вони самі вважають за потрібне. навіть якщо громадська організаціє є низовою та утворилася без допомоги зовнішніх факторів за ініціативи місцевих громад, залежність від донора певною мірою віддаляє її від середовища громади, ін-тереси якої вони повинні захищати (це, в свою чергу, викликає цілу низку пи-тань від легітимності такої організації до зростання недовіри громадян до її роботи через залежність від іноземних донорів). крім того, така ситуація нега-тивно впливає на сталість роботи Го та досягнення будь-яких її довгостроко-вих цілей сталість, оскільки тенденцією останніх років було надання грантів на певні окремі проекти/вили діяльності, а не на інституційний розвиток. Багато Го змушені приділяти велику частину свого часу написанню заявок та звіту-ванню, адже вони змушені будуть при-пинити роботу взагалі за відсутності чергового гранта (а деякі дійсно при-пиняють свою діяльність через відсут-

ність фінансування).

професіоналізація громадських організацій в Україні тісно пов’язана з інтересом донорів до поточної ситу-ації в країні, сплеском активності гро-мадянського суспільства та проведення реформ протягом останніх п’яти років. Хоча вони є не єдиним фактором ви-никнення більш професіональних Го, все ж наявність донорських грошей, а також розуміння донорами необ-хідності стратегічної довгострокової підтримки громадських організацій є дуже важливим чинником забезпечен-ня розвитку Го, зокрема у сфері про-тидії корупції. однак, наявність сталої грантової історії у частини Го створює проблему для інших, молодих Го, які не мають ще таких ресурсів та не мають налагодженої співпраці з донорами. це призводить, по-перше, до конкуренції Го, які працюють в одному секторі, за увагу та ресурси донорів, що може не-гативно впливати на їхню колективну роботу заради спільної цілі. по-друге, це створює нерівноцінні переваги для «заслужених» Го, у порівнянні з яки-ми нові ініціативи є не конкурентно спроможними, а тому змушені вико-ристовувати особисті кошти залучених активістів та шукати інші можливості диверсифікації джерел фінансування. особливо проблема нерівномірного розподілу ресурсів донорів актуальна в регіонах, оскільки донори тільки почи-нають розуміти важливість підтримки місцевих ініціатив.

саме тому потрібно проводити інформаційні кампанії як для представ-

18


ників громадського сектору, так і для представників влади, щодо необхід-ності розвивати інші можливі джерела фінансування громадських ініціатив в Україні, зокрема в регіонах та надава-ти експертну підтримку на постійній основі молодим організаціям з енту-зіазмом але без необхідного досвіду/ресурсів.

19


додаток 1. інФограФіка

які джерела Фінансування наявні у бюджеті ваШої го?

(розпоВсЮДЖеністЬ, % ВіД опитаниХ)

3% Власний дохід Го

6% Державне

фінансування

11% членські внески

15% Бізнес та внески

громадян

34% Міжнародні

донори

31% Власні кошти

20


скільки % ваШого бюджету припадаЄ на Фінансування з різних джерел?

*окріМ Го, Які ВикористоВУЮтЬ ВЛасні коШти сВоЇХ чЛеніВ

1% Власний дохід Го

9% Державне

фінансування

7% індивідуальні та

корпоративні донори

83% Міжнародні

донори

21


список використаних джерел

1. Aid for Civil Society Organisations. 2018. OECD. - Mode of access: h t t p s : / / w w w . o e c d . o r g / d a c /financing-sustainable-development/d eve l o p m e n t- f i n a n ce - to p i c s /A i d - f o r - C i v i l - S o c i e t y -Organisations-2015-2016.pdf

2. Arvidson, M. , Johansson, H. & Scaramuzzino, R. 2018. Advocacy Compromised: How Financial, Organizational and Institutional Factors Shape Advocacy Strategies of Civil Society Organizations. Voluntas 29, 844–856. https://doi.org/10.1007/s11266-017-9900-y

3. Balazs S. 2010. International Practices on Funding Civil Society Organisations. Research. OSCE PCU Project. - Mode of access: https://www.osce.org/ukraine/76889?download=true

4. Engelbrecht, Lambert K. , Ornellas, Abigail, Martínez-Román, María-Asunción, & Tortosa-Martínez, Juan. 2016. NGOs in Spain and South Africa: in the line of two fires. Social Work , 52(4), 459-470. https://dx.doi.org/10.15270/52-2-525

5. Financing of civil society organisations by the EU, OJ C 81, 2018, p. 9–15. - Mode of access: https://www.eesc.europa.eu/en/our-work/opinions-information-reports/opinions/financing-civil-society-organisations-eu

6. Hanfstaengl, Eva-Maria. 2010. Impact of the Global Economic Crises on Civil Society Organizations. - United Nations, Department of Economics and Social Affairs, Working Papers.

7. Hulme, D. & Edwards, M. 2002. NGO performance and accountability: Introduction and overview. - In M. Edwards & A. Fowler (Eds.), NGO Management. - London: Earthscan.

8. Lester M. Salamon. 2010. Putting the Civil Society Sector on the Economic Map of the world. Johns Hopkins University, USA. Journal compilation C CIRIEC. - Published by Blackwell Publishing Ltd. – Mode of access: https://ccss.jhu.edu/wp-content/uploads/downloads/2011/10/Annals-June-2010.pdf

9. Public Financing of civil society organisations: Considerations for Georgia. Europe Foundation. – 2018. – Mode of access: http://www.epfound.ge/wp-content/uploads/2018/11/Report-CSO-Public-Funding-Final.pdf.

10. Громадська активність в Україні - публікація документів Державної служби статистики України. [елек-тронний ресурс]. –– [сайт Держав-ної служби статистики України]. режим доступу: http://ukrstat.org/uk/metaopus/2016/1-1_10_00_01_2015.htm

22


11. Громадянське суспільство в Україні: рівень розвитку, активності, бла-годійності. [електронний ресурс]. –– [сайт «Фонд «Демократичні ініціативи імені ілька кучеріва»]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvo-v-ukraini-riven-rozvitku-aktivnosti-blagodiynosti

12. Громадянське суспільство Укра-їни: цифри і факти. [електро-нний ресурс]. –– [сайт «Фонд «Громадський простір»]. – режим доступу: https://www.prostir.ua/?news=hromadyanske-suspilstvo-ukrajiny-tsyfry-i-fakty

13. Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році. статистичний збірник. [електронний ресурс]. –– [сайт Державної служби статисти-ки України]. режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_go_2017.pdf

14. незадоволення українців роботою чинного уряду зростає, натомість збільшується довіра до громадських активістів. [електронний ресурс]. –– [сайт «Фонд «Демократичні ініціативи імені ілька кучеріва»]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/nezadovolennya-ukraintsiv-robotoyu-chinnogo-uryadu-zrostae-natomist-zbilshuetsya-dovira-do-gromadskikh-aktivistiv

15. порядок фінансування громад-ських організацій ветеранів. [елек-тронний ресурс]. – режим до-ступу: https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/2018_finansuvannya_GO.pdf

16. чи стала революція гідності руші-єм розвитку громадянського су-спільства – експертне опитування. [електронний ресурс]. –– [сайт «Фонд «Демократичні ініціати-ви імені ілька кучеріва»]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/chi-stala-revolyutsiya-gidnosti-rushiem-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-ekspertne-opituvannya

17. Як в Україні борються з корупцією – думка громадян. [електронний ре-сурс]. –– [сайт «Фонд «Демократич-ні ініціативи імені ілька кучеріва»]. – режим доступу: https://dif.org.ua/article/yak-v-ukraini-boryutsya-z-koruptsieyu-dumka-gromadyan

23


24


25


26


тоВ «реД зет»офіс: киів, вул. новокостянтинівська, 1В, оф. 10підписано в друк 23/09/2020 р.наклад 10 шт.; друк цифровий.

acrec.org.ua

Documents

ACRECREVIEW №2/2020 · 2020. 10. 2. · 2 за рік, порівняно з 2017 роком, ... період із червня 2018 року по травень 2019 року