М Е Т О Д И Ч Н А К А Р Т А

педагогічних працівників

1. Прізвище, і`мя, по батькові: Попович Ірина Олександрівна2. Рік народження: 29 червня 1968 року3. Освіта: середня спеціальна, Конотопський будівельний технікум 1988рік МТ №

674797. 4. Спеціальність за дипломом: технік -, будівельник, муляр 4 розряду, штукатур 5

розряду, 5. Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 3 роки.6. Місце роботи: ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»7. Посада: майстер виробничого навчання.8. Державні нагороди, звання: немає.9. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом останніх 3 роки: за

посвідченням: ЗІППО з 06. 04. по 25. 04. 2009р., посвідчення № 1708, 10.Результат проведеної атестації: не атестувалась.11.Над якою методичною проблемою працює останні 3 роки: «Зв`язок між

теоретичним навчанням і виробничою практикою».12.Використання викладачем перспективного педагогічного досвіду: майстра

виробничого навчання Кочка Марії Петрівни, Свалявського професійного будівельного ліцею.

Науково – методична діяльність. Попович І. О.

Майстер виробничого навчання спеціальність: штукатур

Д П Т Н З

«Білківський професійний аграрний ліцей»

Методична розробка

уроку виробничого навчання тема:

«Провішування поверхонь, влаштування марок і маяків.

Підтема уроку: Влаштування марок, дерев`яних, інвентарних металевих маяків по

поверхні стін.

Мета уроку:

-сформувати практичні знання,уміння, навички правильного влаштування марок

І маяків;

-розвивати пізнавальну активність та самостійність учнів;

-виховувати відповідальність за раціональне використання матеріалів, повагу до

професії;

Методи ведення: пояснювально-ілюстративний, клоуз-тест, ігровий прийом «Дерево

мудрості», емпатійне завдання «Ви інспектор»

Матеріально-технічне забезпечення уроку: ящик для розчину, пісок, вапно, цемент, ківш,

кельма, висок, рейка з рівнем, Г-подібний затискач, дерев` яні та металеві маяки,інструкційно-технологічні карти.

Міжпредметні зв`язки: технологія штукатурних робіт, матеріалознавство, математика, хімія.

Дидактична структура уроку.

1.Організація уроку:

-Повідомлення теми та мети уроку, мотивація вивчення нової теми.

- Перевірка наявності учнів.

-Перевірка готовності учнів до уроку.

Майстер виробничого навчання.

Тема нашого заняття: «влаштування марок, дерев`яних, інвентарних металевих маяків по

поверхні стін.»

На сьогоднішньому уроці ми будемо працювати над формуванням практичних навичок правильного влаштування марок і маяків. Тема для майбутніх штукатурів надзвичайно.

важлива. Адже сучасне і майбутнє потребує надання будинкам оригінальності та виразності, застосування під час зведення будівель цікавих вирішень в оздобленні. Цього можна досягти, якщо запроваджувати в будівництво нові матеріали та технології. Отже наскільки ви будете професійно підготовленими, настільки успішно ви зможете реалізувати себе в житті і на сучасному ринку праці.

Практичні навички влаштування марок і маяків не є складними. Штукатур IV-розряду виходячи із вимог ДСПТО навчальних планів і програм повинен мати досконалі навички виконання даних опоряджувальних робіт,зокрема влаштування марок і маяків. Так що тема необхідна й актуальна я сподіваюсь на вашу свідомість, відповідальне ставлення на опрацювання даної теми.

-Перевірка теоретичних знань учнів, пов`заних з темою: «Влаштування марок, дерев`я-них, інвентарних металевих маяків по поверхні стін» одержаних на уроках

Перевірку теоретичних знань, одержаних на уроках «Технологія штукатурних робіт» та «Матеріалознавство» проведемо методом ігрового прийому «Дерево мудрості».

Умови проведення.

В майстерні на видному місці стоїть деревце. Учням пропонується сформулювати запитання записавши його на маленькому аркуші паперу. Папірець скручують трубочкою та прикріплюють до дерева. Коли дерево вже «одягнене», учні по черзі підходять до нього, зривають запитання та відповідають на нього. Цей метод дає можливість кожному відповідати, розвиває вміння мислити, правильно формулювати питання.

«Дерево мудрості».

Запитання до учнів.

1.Який матеріал насипають в ящик при приготуванні розчину? (пісок, цемент).

2.Що входить до складу розчину для штукатурення? (в`ядуча речовина, заповнювач, вода).

3.Якими інструментами виконують обштукатурення стін? (ківш, кельма, терка, правило, напівтерка).

4.При якій висоті стіни у приміщенні для штукатурення використовують помости? (до 4m)

5.Як підготовити цегляну поверхню виконану впустошовку до обштукатурення? (обмітають від пилу, змочують водою).

6.Для чого використовують звичайні штукатурки? (вирівнювання поверхні будівельних елементів).

7.З скількох шарів складається високоякісна штукатурка? (трьох: обризг, грунт, накривка).

8.За допомогою яких інструментів виконують провішування стін? (висок, рейка з рівнем).

9.Як провішують стіни за допомогою виска? (натертим крейдою шнуром відбивають вертикальні лінії).

10.Якими контрольно –вимірювальними інструментами перевіряють якість виконаного штукатурення? (висок, кутник, рівень, правило, розмічальний шнур).

Після закінчення гри, учні оцінюють відповіді. За активну участь у грі «Дерево мудрості» та теоретичні знання, оцінка враховується при виставленні комплексної оцінки за виробниче навчання..

2.Викладення нового матеріалу. Показ трудових прийомів та операцій.

Показую учням прийоми влаштування марок і маяків. Показ трудових прийомів проводжу одночасно з поясненням з використанням інструкційно – технологічних карт.

На місцях забитих цв’яхів під час провішування поверхні встановлюють марки з розчину. Для цього навколо цв’яха наносять з розчину ліпки діаметром 8 – 10см. Товщина ліпки повинна бути на 3 – 5мм. більша за виступаючу частину цв’яха. Коли розчин затужавіє, ліпок підрізають врівень з головкою цвяха і з боку, надаючи йому форму зрізаної піраміди з розміром зрізу 4х4.

Маяки-це смуги з розчину або деревяні чи металеві рейки,розміщені на поверхні на відстані 1.2-1.5м одна від одної. Крайні маяки повинні бути на відстані 20-30см. Від відповідного кута. Маяки служать напрямними, по яких пересувають правило під час розрівнювання розчину,нанесеного між маяками. Маяки з розчинів влаштовують після встановлення марок.

Щоб зробити маяк, на ряд марок, розміщених по його лінії прикладають рейку перерізом 30-40 або 40-40 і притискають її спеціальними Г-подібними затискачами ,які вбивають у шви цегляної кладки. Під рейку накидають розчин і зрівнюють його вздовж неї. Коли розчин застужавіє, рейки знімають. Маяки з розчину можна робити також способом натирання. Більш продуктивним є застосування інвентарних дерев’яних або металевих маяків. Довжина маяка повинна бути на 20-30см. Меншою від висоти приміщення. Дерев`яні маяки при багаторазовому використанні під дією вологи деформується, тому їх краще замінити металевим

Інвентарні маяки закріплюють на поверхні за допомогою маякоутримувачів.

Високоякісна штукатурка складається з трьох шарів: обризку, грунту і накривки.

Обризк і грунт послідовно наносять на поверхню між встановленими маяками. Якщо на поверхні були зроблені маяки з розчину то грунт, нанесений врівень з ними, зразу ж розрівнюють правилом пересуваючи його вздовж двох маяків, як по напрямних. До початку розрівнювання поверхня маяків має бути очищена від бризок розчину.

Закріплення проводжу шляхом безпосереднього повторення учнями трудових прийомів самостійно, з опорою на інструкційно - технологічні карти.

3. Загальне закріплення по вступному інструктажу:

Клоуз – тест.

1. Крайні маяки повинні бути влаштованні від відповідного кута на відстані…( 20-30см ).

2. Всі інші маяки встановлюють один від одного на відстані…( 1,2-1,5м ).

3. На поверхнях стін після провішування влаштовують…(марки).

4. Марки виконують з…(гіпсу, розчину).

5. Марка повинна бути розміром…( 4х4см ).

6. Маяки бувають…( розчинові, дерев`яні, металеві ).

7. Маяки потрібні для…( напрямку пересування правила або малки при розрівнюванні розчину.

8. Маяки з розчину виконують двома способами - …( за допомогою дерев`яної рейки і спо-собом натирання ).

9. Більш продуктивними в застосуванні є маяки…( дерев`яні, інвентарні металеві ).

10. Довжина маяка має бути меншою від висоти приміщення…( на 20-30см).

11. Дерев`яні маяки при багаторазовому використанні під дією вологи… (деформуються, їх краще замінити металевими).

12. Інвентарні маяки закріплюють за допомогою… (маякоутримувача).

13. Найбільш трудомісткими є маяки… (розчинові).

14. До початку розрівнювання розчину поверхня маяків має бути… (очищена від бризок розчину

15. Для об штукатурення поверхні стін по маяках застосовують… (високоякісну штука-турку).

4.Інструктаж з безпеки праці при виконанні встановлення марок і маяків по поверхні стін.

Емпатійне завдання: «Ви інспектор».

Одному з учнів доручаю перевтілитись в інспектора з охорони праці і опитати одногрупників.

Запитання інспектора.

1. Чи можна працювати на несправних помостах?

2. Чи потрібно обгороджувати помости висотою більше метра поручням?

3. Що належить до засобів індивідуального захисту?

4. Чи можна працювати не справним ручним інструментом?

5. Який розчин можна брати руками без рукавиць?

6. Які ваші дії при потраплянні розчину в очі?

7.Чи можна виконувати штукатурні роботи з приставної драбини?

8. При нанесенні штукатурного оббризку вручну, чи потрібні захисні окуляри?

5. Самостійна робота учнів.

Розподіл учнів по робочих місцях, ознайомлення з інструкційно-технологічними картами, критеріями оцінювання самостійної роботи.

6.Поточний інструктаж.

Під час самостійної роботи учнів здійснюю обхід робочих місць з метою:

- Спостерігаю за дотриманням технічних умов виконання робіт, за вміння користуватися інструкційно-технологічними картами.

- Надання індивідуальної допомоги тим, її потребує;- Спостерігаю за дотриманням правил безпеки праці;- Спостерігаю за дотриманням вимог культури праці, та раціонального використання

матеріалів;- Перевірка якості виконаних робіт.

7.Заключний інструктаж.

Підведення підсумків самостійної роботи учнів.

Аналіз та оцінювання роботи кожного учня, виставлення комплексних оцінок.

Аналіз роботи групи в цілому типових та не типових помилок.

8. Завдання додому та його коментар.

«Технологія опоряджувальних робіт» Т.Є. Остапченко тема 5.5.

Попович І.О.

Майстер виробничого навчанняД П Т Н З

«Білківський професійний аграрний ліцей»

Методична розробка уроку

виробничого навчання

тема: « Навчання прийомам високоякісної штукатурки.

Розрівнювання розчинової суміші по маяках марках

правилами, напівтерками.»

Підтема уроку: «Нанесення шарів високоякісної штукатурки. Розрівнювання розчинової суміші по маяках і марках правилами напівтерками.

Мета уроку: Удосконалення знань, умінь, навичок при виконанні високоякісної штукатур-ки. Розвиток логічного мислення, самостійності і творчості учнів. Виховання відповідаль-ності, ініціативи, взаємодопомоги.

Вид уроку: рольова гра.

Матеріально-технічне забезпечення; інстркційно-технологічні карти, плакати, плакати, інструменти для виконання штукатурних робіт, розчин, картки-завдання. Хід уроку.

1. Організаційна частина:

- перевірка наявності учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку ( зовнішній вигляд, наявність спецодягу).

Група ділиться на дві бригади.

Кожна бригада вибирає бригадира.

2. Вступний інструктаж.

Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні ми розпочнемо вивчати нову тему: Навчання прийомам високоякісної штукатурки. Розрівнювання розчинової суміші по маяках і марках правилами, напівтерками.

Тема уроку: Нанесення шарів високоякісної штукатурки. Розрівнювання розчинової суміші по маяках і марках правилами, напівтерками.

Через декілька місяців ви закінчите навчання в ліцеї. Більшість з вас будуть працювати робітни-ками на будівництві, дехто продовжить навчатись в вищих навчальних закладах, але

через деякий час прийдете працювати в будівельні організації: виконробами, технологами, інженерами. Отже ми з вами навчились виконувати підготовку різних поверхонь під різні види штукатурки, готувати розчин, наносити розчин на поверхню, розрівнювати, затирати, виконувати просту і поліпшену штукатурку, підготовляти поверхню під високоякісне штукатурення.

Сьогодні ми проведемо урок у вигляді рольової гри. Для цього нам необхідно вибрати: інженера охорони праці, замовника. (учні, які мають добрі знання з професії.)

Бригади в нас сформовані бригадири в нас є . Виконроб (майстер виробничого навчання) проводить нараду з « Замовником», «Інженером з охорони праці», бригадирами, де знайомить кожного з умовами гри і ролями, які виконуватимуть у проведені уроку.

«Виконроб»: Нам поступило замовлення: Виконати опрядження фасаду «Дитячого закладу» високоякісною штукатуркою.

З метою попередження несчасних випадків на будівельному майданчику «Інженер з охорони праці» перевірить, як ви знаєте правила техніки безпеки і промислової санітарії.Для перевірки знань розв`яжемо кросворд.

По горизонталі:

3. Він використовується для захисту органів дихання.

5. Вид нещасного випадку, що виникає внаслідок проникнення до організму токсичних речовин.

По вертикалі:

1. Раптове ушкодження організму.

2. Який інструктаж повинен пройти учень, який прийшов на будівництво для проходження виробничої практики.

5. Матеріал, який має бути на будівельному майданчику для пожежної безпеки.

Послухаємо «Замовника». Перш ніж ви приступите до виконання завдання, я хочу перевірити ваші теоретичні і практичні знання по виконанні високоякісної штукатурки.

Перевірку знань проведемо у вигляді конкурсів між бригадами.

Оцінювання конкурсів виконується фішками. Правильні відповіді членів бригад, які можна поставити оцінку 10-12 балів, видається біла фішка. Членам бригад, відповідь яких – на 7-9 балів, видається жовта фішка.

Якщо в конкурсі приймають участь всі члени бригади активно, то бригаді видається червона призова фішка. Відповіді нижче семи балів до уваги не беруться.

1 конкурс - «Вікторина»

Умови конкурсу. Я задаю запитання. Хто швидше підніме руку, той дає відповідь і отримує відповідну фішку. Перемагає та бригада, у якої більша кількість фішок.

Питання «Вікторини».

1. Якими інструментами виконують штукатурні роботи?

2. Що потрібно зробити для визначення відхилень по вертикалі та горизонталі перед виконанням високоякісної штукатурки?

3. З скількох шарів складається високоякісна штукатурка?

4. Чи можна наносити два шари грунту?

5. Що роблять до початку розрівнювання розчину?

6. Як прикладають правило до маяків?

7. Чи можна розрівнювати розчин правилом по маяках «на здир»?

8. Навіщо видаляють гіпсові маяки?

9. Коли наносять накривний шар?

10. Якими інструментами перевіряють рівність штукатурення?

2 конкурс. «Будь уважний!»

Кожній бригаді видається набір карточок на яких написані операції технологічного процесу високоякісної штукатурки, але 2-3 карточки видають зайві

Завдання:

Швидко і правильно скласти з карточок послідовність технологічних операцій високоякісного штукатурення.

3 конкурс: «Конкурс бригадирів»

Бригадирам видається карточка – завдання, в якій є проблемне питання.

Питання бригадиру 1. На цегляній стіні між маяками в деяких місцях товщина грунту сягатиме 2см. Ваші дії.

Відповідь

Наносимо грунт в два шари.

Питання бригадиру 2. У замовника в квартирі проведено опалення і вже поставлені радіатори, вам необхідно виконати штукатурення ніші.

Відповідь:

Виготовляю нестандартний пів терок-терку, де ручку кріплю з одного краю дошки, а ін-шим кінцем дістаю недоступні місця, спочатку намазуючи розчин, а потім затираючи.

3. Самостійна робота.

4 конкурс «Практичне завдання для бригад»

Виконати високоякісну штукатурку по виставлених маяках 2м поверхні стін.

- Слідкую за роботою учнів.

- Перевіряю початок виконання поставленого завдання, організацію робочого місця.

- Вияснюю чи розібралися учні з інструкційно – технологічною картою.

- -Перевіряю правильність виконання завдання, надаю практичну допомогу.

-Перевіряю дотримання учнями правил техніки безпеки.

Приймання робіт і їх оцінювання.

Роботу кожного учня обговорюють: «Виконроб», «Інженер з охорони праці», «Замовник» - вистав-ляють оцінки.

4.Заключний інструктаж.

Після закінчення роботи практичного завдання комісія в складі: «Виконроба», «Інженера з охорони праці», «Замовника», і бригадирів:

1. Підраховує фішки і підводять підсумки конкурсів.

2. Розглядає найбільш характерні помилки, причини їх виникнення і способи їх усунення.

3. «Інженер з охорони праці» звертає увагу учнів на допущені порушення техніки безпеки на робочих місцях.

4. Повідомляю комплексні оцінки за день кожного учня.

5. Домашнє завдання.

Кожному учневі потрібно підготувати одне запитання до теми: «Навчання прийомам ви-сокоякісної штукатурки».

«Технологія опоряджувальних робіт» Т. Є. Остапченко тема 6.1

«Штукатурні і облицювальні роботи» Г М. Добровольський § 25.

Попович І. О. Майстер виробничого навчання

Д П Т Н З

«Білківський професійний аграрний ліцей»

Методична розробкауроку виробничого навчання тема програми: «Вступне заняття.

Основи безпеки праці й пожежної безпеки в навчальнихмайстернях».

Тема уроку: «Вступне заняття. Основи безпеки праці й пожежної безпеки в навчальних майстернях».

Мета уроку: Продовжити поглиблювати інтерес учнів до своєї професії, вдосконалювати уміння творчо працювати: спостерігати,порівнювати. Сприяти виробленню навичок розвитку логі-ки. Виховувати самостійність,активність, наполегливість, відповідальність.

Вид уроку: Урок -лекція, урок-презентація.

Матеріально-технічне збезпечення: плакати, ілюстрації: «Сім чудес світу», «Будинок мрії», зразки знаків безпеки.

Хід уроку.

1. Організаційна частина.

- перевірка наявності учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку;

2. Вступний інструктаж.

Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні тема нашого уроку: «Вступне заняття. Основи безпеки праці й пожежної безпеки в нав-чальних майстернях. Отже поговоримо про обрану вами професію: «Будівельник».

Багато хто говорить, що будівельна професія – це завжди великі гроші, інші - це нудна, важка неці-кава робота. Особисто я не згодна з тим, що це нудна, нецікава робота. Адже недарма прислів`я говорить: «Бог створив життя на землі, а все інше зробили будівельники». Я думаю так воно і є насправді: Все життя ми щось будуємо.

Здавалося б, що спільного між будівництвом та творчістю? Та будувати – це синонім дієслова тво-рити. На відміну від людей інших професій, які будують лише своє життя, є особливі люди –БУДІ-ВЕЛЬНИКИ, які створюють по крупинках весь той світ, в якому ми живемо. Озирніться

навколо: майже все, що робить наше життя легким і зручним, існує завдяки будівництву: будинки. палаци, собори, дорги, мости.

Будівельник – це архітектор, дизайнер, інженер конструктор. Згадаймо чудеса світу, про які ми вже говорили. Це не картини, не музика, це будівельні споруди, тобто чудеса світу – це чудеса бу-дівництва: Статуя Христа –Спасителя є символом Ріо-де-Жанейро, а його широко розкинуті ру-ки символізують ту теплоту, з якою мешканці Бразилії приймають гостей. Велична статуя Христа зведена на горі Корвокадо у 1931 році. Христос стоїть, широко розкинувши руки, і начебто обіймає все місто, благословляючи та охороняючи його. Статуя виготовлена в Парижі її побудова тривала 5 років.

Єгипетські піраміди: Велика піраміда була побудована як гробниця для фараона Хуфу, відомого як Хеопс. Її будівництво завершилось 2580 році до н.е. Пізніше було побудовано ще дві піраміди, для сина й онука Хуфу, а також менші по розмірах піраміди для їхніх цариць. Деякі археологи вва-жають, що можливо, на будівництво Великої піраміди треба було 20років. Вона була створена з більш ніж 2 мільйонів кам`яних блоків, кожний з яких важить 2,5тонни. По завершенні робіт Вели- ка піраміда здійнялася на 147 метрів.

Тадж Махал: найпрекрасніше архітектурне творіння на Землі. Архітектурна досконалість приваб-лює до Тадж Махалу мільйони мандрівників зі всього світу. Цей пам`ятник - мавзолей розповідає про ніжну любов мусульманського короля Великих Моголів Шаха Джахана до своєї дружини – каз-кової красуні Мумтаз Махал. Його будівництво продовжувалося більше двадцяти років. У роботі брало участь більше двадцяти тисяч чоловік, включаючи кращих архітекторів запрошених з усього Сходу. Стіни Тадж – Махала викладені білим полірованим мармуром, сяючим як золото під проме-нями полуденного сонця. Мармур має таку особливість, що при яскравому денному світлі він виг- лядає білим, на зорі він виглядає рожевим, а в місячну ніч сріблястм.

Зараз,щоб будівля грала такими сяючими кольорами, можна використовувати декоративні штукатурки: акрилові, силікатні, силіконові, камінцеві, декоративну-мозаїчну штукатурку марки «Ceresit», різні облицювальні матеріали високої якості.

Для того щоб краще осягнути величність професії «Будівельник», уявно перенесемось в ми-нуле. Далека від нас дивовижна цивілізація,яка посідає особливе місце в історії розвитку архітек-тури, - це Давній Єгипет. З неї ми і почнемо свій короткий огляд архітектури минулого та сього-дення .

До кращих творів архітектури Давнього Єгипту по праву належать згадані раніше Піраміди фараонів, скульптура Сфінкса, який охороняє царство мертвих. Величчю, красою, різноманітністю оздоблення, скульптурою і рельєфами за сюжетами давньоєгипетської міфології вражає напів-зруйнований Луксорський храм на березі Нілу.

З V ст. до н. е. починається розквіт іншої великої цивілізації минулого – Античної Греціїї.

У цей період у Давній Греції почали зароджуватись перші класичні архітектурні форми будівель. Давньогрецький ансамбль Афінського акрополя відрізняється білизною мармуру, з якого висічені

колони і статуї. Особливо вражає своєю красою, довершеністю архітектурних форм храм Парфенон.

Взірцями архітектури та будівництва рабовласницької імперії є храм Пантеон і амфітеатр Флавія. Колосальні розміри, білосніжні, мармурові півколони, статуї. Для проведення популярних у народі видовищ створювалися чудові стадіони, театри і цирки.

Архітектура періоду Київської Русі увібрала в себе багатовіковий досвід слов`янського наро-ду. Для зведення великих громадських культових споруд, як основні матеріали використовували природний камінь і цеглу (плінфу). Софійський собор у Києві – гармонійна велична споруда, один з найдосконаліших зразків давньоруської архітектури й будівництва.

У ХІІ – ХІІІ ст. в Італії виникають міста-республіки,в яких бурхливо розвиваються торгівля і ре-месла. Найвидатніші архітектори того часу зробили свій внесок у будівництво грандіозного храму св. Петра в Римі. У цей період з традиційними матеріалами використовують будівельні розчини у вигляді гладенької чи рельєфної штукатурки.

На початку ХVІІ ст. в Європі створювалися грандіозні палаци і храми дивовижні за своїми масштабами ансамблі майданів зі сходами, що стрімко прямують вглиб і ввись, дуже складні, при-крашені скульптурами і фонтанами.

У ХVІІІ ст. знаменитий російський архітектор Варфоломій Растреллі будує для імператриці Єлізавети Петрівни та її вельмож розкішні палаци – Петергофський, Зимовий, Воронцовський, Строгановський, які вражають своєю красою, тут стіни і стелі перетворюються на суцільні декора-ції. Також велику роль відіграє архітектурний декор – складні декори, ліпні орнаменти,рельєфна скульптура тощо.

ХІХ ст. відкрило еру технічного прогресу в будівництві. Почали широко використовуватись метали, скло, металеві каркаси,просторові конструкції. Змонтована в центрі Парижа за проектом А.Ейфеля зі сталевих елементів вежа стала символом столиці Франції. Саме тоді починають застосовувати бетон і залізобетон. ХХст. Відзначилось – вільним плануванням, відмовою від тра-диційних симетричних форм. Конструкціям надається художня виразність у поєднанні з гладень-кими площинами,прозорими вітражами,склом тощо.

Нині більшість споруд у великих містах виконані контрастним поєднанням різномасштабних елементів на поверхні фасадів як за кольором, так і за фактурою матеріалів. Серед них будинок Брокбізнесбанку в Києві. Будівництво культових споруд також зазнало змін унаслідок переходу до найновіших прийомів в архітектурі. Вдалим прикладом є Християнський Центр євангельських християн-баптистів у Києві.

Зазнало розвитку й сучасне будівництво приватних будинків-котеджів, позначених високим рівнем розвитку архітектурної думки в поєднанні з прогресивними будівельними технологіями і матеріалами,які по праву можна назвати будинками – мрією.

Презентація професії: МулярДо кам`яних робіт відноситься зведення фундаментів , стін, стовпів та інших частин будівлі з

природного і штучного каменю.

Напевно , небагато знайдеться на землі ремесел, які могли б потягатися віком з ремеслом каменяра.

В нашій країні збереглося багато найпрекрасніших пам’яток древнього мистецтва ,що досягло високого розвитку вже в середині першого тисячоліття .Нетлінні витвори зодчих, кам’яних справ майстрів – величні собори, замки і храми цивільна забудова древнього Києва,Львова,Ольвії,Чернігова, Кам’янець - Подільського - складають своєрідний кам’яний літопис нашої Батьківщини, є свідоцтвом високої майстерності та працьовитості. Тисячі тисяч каменярів з покоління в покоління, від батька до сина передавали таємниці свого нелегкого ремесла. Каменяр наших днів - це будівельний робітник, що зводить будівлі і споруди з природних і штучних будівельних матеріалів. Виробничі операції каменяр виконує за допомогою ручних інструментів: кельми, молотка, ковшів, шнура-причалки.

Сьогодні професія муляра шанована суспільством. Саме він втілює у життя ідеї архітекторів і проектувальників, зводить просторові конструкції промислових споруд, будівлі суспільно - побутового призначення та житлові будинки.

Муляр бере участь майже у всіх будівельних операціях. Саме він відповідає за те , наскільки комфортно почуватимуться люди у збудованому ним помешканні,як довго воно служитиме. Крім властивих йому операцій, кваліфікований муляр може виконувати інші, пов’язані з укладанням бетону,монтажем бетонних і залізобетонних конструкцій, з проведенням гідроізоляційних робіт. У сучасному будівництві широко застосовується поєднання цегляної кладки з монтажем збірних конструкцій, а муляри при цьому набувають навичок монтажника.

Та все таки, якою б цікавою не була професія будівельник, в якіїсь мірі вона є і небезпечна. Вона пов’язана з різними небезпечними чинниками для здоров’я чи життя:

- робота на висоті; - робота з електромеханізмами;- робота з шкідливими домішками які добавляють в розчин.

Тож з метою попередження нещасних випадків потрібно дотримуватись правил техніки безпеки.

3. Загальне закріплення по вступному інструктажу.

«Клоуз – тест»

1. Найдавнішим витвором архітектури Давнього Єгипту є…(Піраміди фараонів, скульптура Сфінкса).

2. Стіни храму Пантеон складені з… (травену).

3. В період Київської Русі для зведення великих громадських і культових споруд використовували… (природній камінь, цеглу).

4. Будівельні розчини у вигляді штукатурки використовують з… (ХV-ХVІ ст.).

5. Петергофський і Зимовий палаци збудував архітектор…(Варфоломій Расстрелі).

6. Для якої споруди в ХІХст. були використані металеві каркаси і просторові конструкції…(вежа

А. Ейфеля).

7. В сучасному будівництві для зведення стін будинків використовують…(керамічну і силікатну цеглу, гіпсові блоки, залізобетон тощо).

8. Кам`яні роботи виконують за допомогою ручних інструментів: …(кельма, ківш, молоток, лопата, шнур-причалка).

9. Вертикальність стін перевіряють за допомогою…(рівня, виска).

4. Заключний інструктаж.

1. Підведення підсумків за рішення « Клоуз – тесту».

2. Аналіз роботи групи в цілому.

3. Повідомлення оцінки кожного.

5. Домашнє завдання.

Підготувати реферат на тему: « Архітектура – це застивша музика».

Виховна година:

«Найважливіша проблема XXI століття

Захищаймо воду!»

ПідготувалиКласний керівник:

В.М.Сарай Майстер в/н:

І.О. Попови

Конференція на тему:

«Найважливіша проблема XXI століття

Захищаймо воду!»

" Водо, у тебе не має ані смаку, ані кольору, ані запаху, тебе не можливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти сповнюєш нас радістю, яку не поясниш нашими почуттями. Ти найбільше багатство у світі..."

Антуан де Сент - Екзюпері.

Мета: формувати екологічну культуру й етику вихованців, учити їх будувати свої взаємини з навколишнім світом з позицій поваги до природи. Форма проведення — прес-конференція.

Учні — "кореспонденти газет, журналів та інших ЗМГ — ставлять питання, їм відповідають заздалегідь підготовлені учні, які виступають у ролі вчених, природоохоронців, експертів, лікарів, політиків і т. д.

І. Вступне слово класного керівника. Все своє життя ми живемо поряд з великою святинею - водою.

Ми освячуємо землю, просячи у Бога благословення плодородства, ми освячуємо хліб, щоб утолити голод, і - воду, бо вона дає нам життя. З давніх-давен люди цінили і боготворили воду, надавали їй чудодійних властивостей. У одному із семи таїнств Православної Церкви - Таїнстві Хрещення вперше новонародженого тричі окунають у купель з водою, як символ очищення від батьківських гріхів,символ оновлення, символ відродження. Наші предки, коли бажали міцного здоров`я казали "Будь здоровим, як вода...". А згадаймо древні казки, у яких добрі молодці оживали окроплені "живою" водою, злі - помирали від "мертвої". Чи могли уявити в той час казкарі, що "мертвою" стане майже вся вода через ХХ століть, завдяки безгосподарності людини.

Ми щороку робимо Хресний хід "на Йордан", освячуємо воду, бо вважаємо її найбільшим Даром Божим. То чому ж сьогодні у ХХІ сторіччі, завдяки вандалізму людини, кожен третій житель планети відчуває нестачу питної води, а що 20 хвилин на Земній кулі помирає дитина, від того, що вживає неякісну воду.

"Я цікавлюся майбутнім, оскільки наміряюся провести в ньому решту свого життя", — ці слова належать Чарльзу Кеттерлінгу, але під ними може підписатися кожна людина, небайдужа до завтрашнього дня. Особливо актуальні вони для вас, молодих, адже ваше життя тільки почалося і для вас здійснення всіх планів, задумів, мрій — у дні завтрашньому. Та у нас, людей XXI століття, усе більше підстав для тривоги за майбутнє. Двадцяте століття залишило нам видатні досягнення фундаментальних наук — фізики, хімії, кібернетики, астронавтики, біології, медицини і т. п. Та хоч би якими фантастичними

досягненнями тішилося людство, настав час розуміти, що вони мало важать, коли на Землі немає порядку, коли життя - на планеті опинилося під загрозою через екологічну ситуацію, котра вже близька до критичної через масштаби впливу людини на біосферу (область існування всього живого на планеті), через неузгодженість діяльності людини з законами природи й розвитку життя на землі. Прийшла пора людству усвідомити: часи, коли добробуту можна було досягти за рахунок пограбування й руйнування природи, добігли до кінця. Далі — прірва. Далі — отруєння й вичерпування останніх водних запасів, перетворення Землі на безводну пустелю. Далі — економічні й демографічні потрясіння. Далі — гальмування (або примусова зупинка) розвитку людської цивілізації. Страшно, чи не так? Чи можна цьому запобігти?Порятунок світу в опануванні всіма новим мисленням. Особливістю нового мислення є наявність у ньому природоохоронної складової. Вона дістала назву енвайроментальності, що в буквальному перекладі означає "мислення довкіллям". Це здатність особи повсякчасно охоплювати думкою наслідки від її намірів і дій на довкілля. Наділена енвайроментальністю особистість мислить себе часткою природи, невіддільною від довкілля. Щоб оволодіти новим мисленням, екологічною етикою, найперше треба усвідомити масштаби загрози, яка нависла над Планетою людей. Людство все більше відчуває згубні наслідки антропогенного впливу на довкілля, що вже привів до зникнення багатьох видів рослин і тварин, глобального потепління внаслідок "парникового ефекту", зсувів, землетрусів і т. д. Та найбільшою небезпекою для людства і всього живого на нашій планеті є вичерпування питної води. Головна проблема, яку негайно повинно розв'язувати людство, є темою нашої нинішньої зустрічі. Проведемо її у формі прес-конференції. Уявіть себе працівниками ЗМІ, а ваших друзів, що заздалегідь підготувались відповідати на питання, — людьми, компетентними в галузі екології. Ставлячи питання й відповідаючи на них, будемо пам'ятати також про культуру мовлення й етику спілкування. ;

II. Прес-конференція.(Учень, який ставить питання, перед тим називає себе і назву газети, журналу,

телевізійного каналу тощо, які він "репрезентує" . Ведучий надає слово для відповідей, називаючи "наукове звання", "посаду", організацію, яку "представляє" той чи інший доповідач.

Питання 1:

— Як відомо, в природі ніщо не зникає безслідно, а лише переходить з одного стану в інший. Кругообіг води — наочний тому приклад. То які є підстави для тривоги про наближення планетарної спраги? Куди подінеться вода?— Слово має "представник ООН"...— Справді, природа завдяки чудесній властивості води набувати потрібних агрегатних станів створила найефективніший спосіб забезпечення світу прісною водою: вода в ній здійснює безперервний кругообіг, поширюючись атмосферними потоками на великі відстані від місць випаровування вглиб материків, а потім повертається назад у Світовий океан.Явища, які відбуваються на планеті, — це щось на зразок частин єдиної "сонячної машини", які приводяться в дію Сонцем і взаємодіють одна з одною. Сонце нагріває поверхню суходолу й Світового океану і випаровує з них воду. Випаровуючись, вода звільняється від солей і у вигляді пари надходить в атмосферу, звідки, охолоджена, конденсується й випадає на землю прісною, очищеною, а саме прісна вода, яку ми називаємо питною, потрібна для підтримки життєдіяльності біосфери.

"Сонячна машина" з випаровування, опріснення, очистки й доставки води в усі куточки планети діє безвідмовно і безперервно. "То звідки ж проблема?" — запитаєте ви. Проблему породила людина. Розмірковуючи над феноменом створеної Людиною "другої Природи" і даючи їй величну назву ноосфери — "сфери розуму", великий український учений В.Вернадський ще не бачив того, до чого призвело втручання людини у природу. Він не дожив до цього.Ноосфера у процесі свого розгортання створила загрозу життю на планеті — загрозу для існування біосфери.

Руйнування природи у XX сторіччі набуло катастрофічного прискорення. За даними американських учених, 97% усієї води становить Світовий океан, а прісні запаси — лише 3%. І якщо ці 3% прийняти за 100% прісної води, то вони розподілятимуться таким чином: Вічний лід і сніг — 68,7%. Грунтові води — 30, 1%. Вічна мерзлота й підземна крига — 0,9%. Озера, ріки і болота — 0, 3%.

Хоч як не облікуй, але це вся вода. І більше її на землі ніколи не буде. При зростанні чисельності землян ідеальна частка прісної води на душу населення неухильно зменшуватиметься. При цьому навіть ці 3%, що припадають на прісну воду, далеко не завжди можуть бути спожиті.

Більша частина прісноводного запасу планети залишається недосяжною для людини. З цього невідворотно випливає, що доля людства безпосередньо залежить від запасів прісної води.Людська історія триватиме стільки часу, наскільки в розпорядженні людей залишатимуться доступні запаси прісної води.Треба сказати, що запаси води на планеті нерівномірно розподілені, що зумовлено насамперед кліматичними й географічними умовами, а вже потім рівнем споживання води і чисельністю населення. Вже нині більша частина людства потерпає від нестачі прісної води. Країни, розміщені у помірному кліматі, забезпечені водою краще, у жаркому й посушливому — гірше. Але й там, де сьогодні прісної води ще нібито багато, запаси її невблаганно вичерпуються.

Причини вичерпання запасів питної води полягають у надмірному її споживанні заради рівня життя і прибутків; у надмірному забрудненні вод; у

надмірній чисельності населення; у нещадному втручанні в літосферу (земні надра); у винищенні рослинного покриву; у несприятливій зміні клімату на планеті; у недосконалих технологіях водокористування, водоспоживання й водоочищення; у низькій культурі водокористування більшої частини людства. З другої половини XX — поч. XXI століття Земля що далі, то більше стає Планетою Спраги.

Питання 2:— Які із названих вами причин найбільш згубні для водних запасів? Відповідь дає "член Всесвітньої ради по водних ресурсах".— Кожний із названих фактів несе велику небезпеку.— Запаси прісної води повсюди вичерпуються. А її споживання нестримно зростає. Однак людство не вживає ніяких запобіжних заходів. Протягом XX сторіччя попит на прісну воду зріс у 6 — 7 разів. Загрозливе становище виникло на початку XX століття. Але тривалий час проблема не привертала належної уваги. Водні запаси витрачались безконтрольно і належним чином не оцінювались. Недооцінка важливості раціонального витрачання водних ресурсів у багатьох регіонах призвела до стрімкого вичерпування й забруднення водних ресурсів.

Початок глобальної водної кризи датується серединою XX ст. Повідомлення про стан прісних водойм на планеті тривожний. Наприклад, у Польщі тільки у п'ятьох річках вода придатна для пиття. А три чверті польських річок та інших поверхневих водойм через надмірне забруднення непридатні навіть як технічна вода і не годяться не те що для пиття, а й для використання в промисловості. Ще гірше в Україні: води наших вітчизняних поверхневих водойм уже давно не відповідають нормам, встановленим для питної води. Реальне становище в Україні значно гірше, ніж у Польщі, боУкраїна за запасами прісної води на душу населення посідає у списку країн Європи передостаннє місце... Незадовільне становище з водозабезпеченням і в багатьох інших країнах, де є розвинена індустрія і сільське господарство.

Неочищені виробничі стоки в деяких слаборозвинених країнах скидаються прямо в річки. Населенню цих країн дуже загрожують токсичні забруднювачі. Заводи не мають очисних споруд, внаслідок чого промислові території отруєні хімікатами, токсичними металами. Так, аналіз води із струмка в густонаселеному районі Танзанії, де розміщені велетенські нафтові термінали, засвідчив, що вона містить ртуть і свинець. Бідність змушує населення брати воду із струмка, який забруднюється дощовими й побутовими стоками, хімікатами, промисловими скидами, добривами. Отруєна вода, якою люди поливають городину, з продуктами харчування Попадає в організм. Люди добре усвідомлюють загрози, але, не маючи вибору, змушені споживати ту воду, яка є. Вода з альтернативних джерел їм недоступна через бідність.

Та навіть у Європі, яка вважається благополучною за показниками забезпеченості жителів питною водою, за даними Всесвітньої охорони здоров'я, 100 000 000 осіб позбавлені доступу до якісних джерел водопостачання. Складність проблеми у тому, що навіть найбільш розвинута держава, яка приділяє максимальну увагу водній етиці, неубезпечена від планетарного лиха. Адже вода перебуває у безперервному русі, вона не знає кордонів. Навіть у незайманих куточках природи,

де рідко або й ніколи не бувають люди, водойми нині втрачають свою первозданність і кришталеву чистоту. Забруднення вод стало планетарним.

Питання 3:—Які наслідки забруднення Світового океану від транспортування нафти?Відповідає "експерт з питань забруднення довкілля".— Танкер зазнав катастрофи. Нафта через пошкодження у судні вилилася в море. Нафтова пляма вкрила значну поверхню води, розтеклася тонкою плівкою, непроникною для кисню. Під дією вітру і течій нафта досягає морського узбережжя. Природа неспроможна власними силами очистити воду від нафти. її збирають спеціальні судна. На ліквідацію аварії рушають загони професійних і добровільних захисників природи. Це один сценарій. А може бути й інший. Нестійка плівка нафти збивається у шматки і тоне, отруюючи собою морську рослинність і гідробіонтів. Та минає час, і шторми знову виносять її на поверхню. Розлита нафта забруднює узбережжя, нищить морські рослини, рибу, планктон, тварин і птахів. Скупані у нафті, морські тварини й птахи приречені на загибель. їхнє хутро і пір'я злипаються, втрачаючи водостійкість. Морські птахи не можуть ні літати, ні триматись на воді, а відтак і добувати собі харч. Злипле пір'я і хутро більше не гріють потерпілих морських тварин і птахів, і вони гинуть від переохолодження. Птахи ще й отруюються, ковтаючи шматки налиплої нафти, яких прагнуть позбутися. Гине і риба. Наскільки поширені такі випадки? У 50-х роках XX ст. вважалося, що у Світовий океан за рік потрапляє приблизно 2 000 000 тонн нафти. Втрати нафти були пропорційні кількості транспортованої нафти і вже за 10 р. зросли у 5 разів. Ще за 10 р. кількість нафти, що потрапляла у водне середовище при транспортуванні, вже вимірювалась в межах 12—15 мільйонів тонн. Нині ці показники вже сягнули показників у 20 — 25 разів більше, ніж цифра, названа в 50-х роках.

Це й справді становить велику небезпеку для планети й людства. Наявність у 1 літрі води всього лише 0,01 мілілітра нафти загрожує загибеллю планктону, малькам та ікрі багатьох видів риб. Лишається тільки дивуватися, якою моральною потворою треба бути, щоб не тільки зливати з танкерів залишки нафти, а й просто мити автомобілі у відкритих водоймах, якщо навіть такі мікродози нафти при потраплянні в воду мають фатальні наслідки для живої природи. Не менш згубно впливає плівка.

Розтікаючись на величезні площі, нафтова плівка перешкоджає процесу дихання і харчування морських водоростей, фітопланктону, які виробляють кисень і поглинають з атмосфери вуглекислий газ, це погіршує склад атмосфери і приводить до винищення, парникового ефекту. Нафтова плівка, яка вкриває величезні водні простори, перешкоджає нормальному випаровуванню води з поверхні океану і формуванню дощових хмар, чим порушує кругообіг води у природі, залишаючи значні регіони землі без атмосферних опадів, а поверхневі водойми — без надходження води. Питання 4:— Який вплив на водні ресурси планети мають викиди відходів і сміття? Відповідає "санітарний лікар".— Вплив не менш згубний, ніж виливи нафти. Міжнародними експертизами встановлено, що "майже 70% забруднення морського середовища пов'язано з наземними джерелами, включно з великими і малими містами, сільським та лісовим господарством і туризмом.

Головні джерела забруднення морського середовища, крім нафти, — це стічні води, відстійники, сміття, радіоактивні відходи, важкі метали, що не розкладаються, або, розкладаючись, накопичуються в живих організмах і знищують їх, а також передаються далі по харчовому ланцюгу.

Звалища побутового сміття як організовані, так і стихійні, часто отруюють грунтові запаси прісної води на довколишніх територіях. Централізоване водопостачання міст передбачає і централізований відвід. Адже використану воду треба кудись діти. Однак всупереч очевидності такої вимоги дотримуються не скрізь і не завжди. У місцях значного скупчення населення, де є централізоване водопостачання, але нема централізованого водовідведення, стічні води можуть заболочувати ґрунти, призводити до поширення інфекційних хвороб та спричинення зсувів грунту, підтоплювати і руйнувати приміщення, а також може статися проникнення стоків у водоносні шари, з яких беруть питну воду.

Вченими встановлено, що навіть ліки, які побувають у людському організмі чи тваринному і будуть виведені з сечею чи послідом, опиняючись у навколишньому середовищі, починають поводитись не так, як належить лікам. Пройшовши через живий організм, стають значно токсичнішими і реактивнішими й набувають здатності легко розчинятись у воді. Те, що булораніше ліками, стає отрутою. У такий спосіб в довкілля потрапляє від ЗО до 90 процентів антибіотиків, отруюючи місцеві водойми і водоносні горизонти.

Так, британські поборники чистого довкілля виявили у воді, яка подається централізованим водопостачанням жителям столиці, сліди досить поширеного антистресового препарату, який називається прозак. Він реєструвався в питній воді в таких кількостях, які можуть становити загрозу для здоров'я і навіть для відтворення людської популяції, оскільки постійне вживання мікродоз цих решток, як вважають фахівці, може сприяти розвитку безпліддя. Треба сказати, що вода з централізованих джерел водопостачання Лондона вважається однією з найкращих у світі. Тож якщо попадання лікарського препарату у питну воду спричинило таку загрозу для Лондона, то можна уявити її реальний масштаб у інших куточках світу, де показники якості питної води поступаються лондонським. За повідомлення журналу "Тайм" наприкінці XX століття 3 400 000 осіб щорічно помирають від хвороб, прямо пов'язаних із вживанням забрудненої води.

Вихід із становища, що склалося — це утилізація сміття, різних промислових відходів, очистка газових та рідких викидів. Це, звичайно, потребує великих вкладень. І хоч існують природоохоронні закони, ними часто нехтують у гонитві за максимальними прибутками власники підприємств-забруднювачів, від яких буває залежною не лише місцева влада, а й керівництво держави.

Загальне завжди складається з часткового, і якщо не вживати заходів проти конкретних забруднювачів, навіть найменших (сумарна шкода від них, як відомо, насправді найбільша, бо дрібні порушення надто поширені), то й загальну ситуацію ніколи не вдасться поліпшити.

Питання 5:— Якої шкоди завдають "кислотні опади?" Відповідь дає член організації "Зелений світ".

— Вважається, що у 1972 році у Великобританії випав перший в історії кислотний дощ. Та кислотними виявилися не тільки британські дощі, а й сніг, і мжичка, і туман. У цьому швидко переконалися жителі й інших промислово розвинутих країн.

Лихо спричинили атмосферні опади, які містили їдкі розчини сірчаної та азотної кислот. Біду несли краплинки води, які, пролітаючи у хмарах, змішувалися з промисловими викидами в атмосферу. Що більшими ставали промислові й побутові викиди в атмосферу, то небезпечнішими й концентрованішими ставали й кислотні опади. Поєднуючись з продуктами спалювання вугілля й мазуту, до складу яких входить сірка та азот, часточки води в дощових хмарах перетворюються в краплини розчинів кислот, що випадають на землю.

Одна дощова краплина вагою 50 мг при падінні з висоти 1 км "промиває" 16 л повітря, а 1 л дощової води захоплює з собою домішки, які містяться у 300 тис. літрів повітря.

Ці промовисті цифри не потребують коментарів. І без них зрозуміло, чому від дощової води, що споконвіку цінувалася за свій склад і смакові якості, нині доводиться категорично відмовитися.Руйнівний потенціал породженого людиною лиха такий великий, що спроможний погубити природу у значних масштабах. Ось деякі приклади.

Кислотні опади кінця XX століття знищили дві третини тисових і букових лісів Великобританії. У 4000 озер Швеції через кислотні опади наприкінці XX ст. загинула вся риба.Від кислотних дощів загинуло від 30% до 50% лісів Північної Америки. Кислотні опади здебільшого переносяться з одних країн у інші. Промислові викиди в атмосферу можуть робити одні держави, а потерпати від них інші. Це спонукає країни до вироблення способів колективної безпеки. Питання 6:— Чого більше від використання пестицидів: користі чи шкоди? Відповідь дає "спеціаліст з хімічного захисту рослин".— Швейцарія дуже береже свої водні запаси. Тому коли в озерах цієї благополучної країни виявили концентрацію небезпечного пестициду ДДТ, що в 100 разів перевищила допустиму норму, це попервах було важко пояснити. ДДТ потрапив до Швейцарії з Африки, де його застосовували для захисту врожаїв сільськогосподарських рослин, щоб відвернути загрозу голоду. Його занесли разом з дощовими хмарами південні вітри. Швейцарія, яка ніколи не застосовувала ДДТ, була ніби покарана за те, що саме швейцарський хімік Поль Мюллер винайшов цей пестицид, за що навіть був удостоєний Нобелівської премії. На той час були виявлені тільки корисні властивості цієї сполуки, а про шкідливість його світові ще не було відомо. За її нищівну дію на комах, кліщів, мошву, грибки, гризунів та інших ворогів роду людського і нібито нешкідливість для людей і дали їй назву "пестицид", утворену з двох слів: "пестіс" — "зараза", "чума" і "циде" — убивати. Американці ЗО після Другої світової війни посипали порошком ДДТ навіть своїх солдатів, щоб уберегти їх від вошей. І перш ніж світ дізнався про небезпеку, ДДТ встиг набути багатьох прихильників, виробників і споживачів.

Від застосування тільки одного цього пестициду на планеті загинуло 200 видів комах, причому не тільки шкідливих. Згодом з'ясувалося, що пестициди несуть

велику загрозу і для людей, провокуючи онкологічні захворювання і генетичні зміни. Згубні наслідки далися взнаки з часом, коли вже було пізно запобігати лихові.

Через виняткову живучість ДДТ (він не розкладається у природі протягом 15 років) та здатність поширюватися на значні відстані, його було виявлено навіть у яйцях пінгвінів, які населяють найчистіший і безлюдний континент — Антарктиду! Можна лише уявити, скільки ДДТ потрапило у довкілля, щоб спричинити планетарне забруднення. ДДТ входить до "брудної дюжини" — 12 найнебезпечніших стійких органічних забруднювачів, до якої загалом включено 9 сільськогосподарських пестицидів. Ви запитали про користь і шкоду від пестицидів. Вважається, що їх застосування гарантовано зменшує втрати врожаїв щонайменше на 15% — 20%. А про шкоду ви чули. Кожне наукове дослідження мітить у собі потенційні достоїнства і вади, певну частину яких важко передбачити.

Створення нових речовин з передбачуваними властивостями не припиняється, хоча природа може запропонувати значно ефективніші способи захисту сільськогосподарських рослин. Та люди, з одного боку, надто погано знають природу і її можливості, а з другого, не хочуть її знати, за всяку ціну прагнучи збувати продукцію своїх підприємств. Навіть на невеликих городах чи дачних ділянках, де при бажанні можна вручну винищити шкідників, наприклад, колорадського жука, люди застосовують пестициди.

Скромний кенійський учений Зайдін Кан дослідив, що для підвищення урожайності кукурудзи у Східній Африці замість пестицидів можна застосовувати місцеві бур'яни, які приваблюють традиційних шкідників урожаїв. Ці бур'яни стають для шкідливих комах ласощами, в обмін на які вони не чіпають сільськогосподарських культур. Завдяки застосуванню цих трав, каже Кан, урожай зріс на 60 — 70%. Однак голос ученого лишився непоміченим, Нобелівської премії, на відміну від винахідника ДДТ, йому не дали і місцеві фермери застосовують пестициди.

У Китаї для боротьби з найбільшою за останніх 25 років навалою сарани було випущено на поле 700 000 спеціально підготовлених качок. Світські птахи були навчені за сигналом свистка харчуватися сараною. Цього виявилось досить, щоб за короткий час у них виробився рефлекс поїдання комах. Результат застосування свійських птахів — природних ворогів сарани — перевищив показники застосування пестицидів.

Питання 7:— Сьогодні в світі лунає багато звинувачень на адресу України за радіоактивне забруднення, викликане Чорнобильською катастрофою. Наскільки справедливі ці звинувачення?Відповідь дає представник Міжнародного агентства з використання атомної енергетики в мирних цілях (MATATE).— Аварія на ЧАЕС, без сумніву, найбільша техногенна катастрофа в історії людства, яка сталася 26 квітня 1986 р. Внаслідок вибуху, який зруйнував реактор 4-го енергоблоку, продукти розпаду попали в атмосферу й розсіялись на величезні території, що спричинило забруднення грунтів і вод і позначилось на здоров'ї сотень

тисяч людей. Жодна катастрофа XX ст. не мала таких тяжких наслідків для довкілля й здоров'я людей, як чорнобильська. Після неї в багатьох країнах світу розпочався рух за відмову від використання атомної енергії. В свідомості людей склався характерний стереотип загрози радіоактивного зараження планети пов'язувати з Чорнобилем. Чи це вина, чи трагедія України— це питання іншого характеру (у 1986 р. Україна не була суверенною державою і питання розміщених ядерних об'єктів вирішувались у Москві). Звернемось до статистики, яка характеризує стан радіоактивного забруднення планети до Чорнобиля.

У 2004 р. в Атлантичному океані поблизу штату Джорджія (США) було виявлено потужне радіоактивне випромінювання. Під 15-метровим шаром мулу було знайдено атомну бомбу "Марк-15", загублену в 1958 р. під час зіткнення двох військових літаків. Потужність цієї-бомби в 100 раз перевищує ту, що була скинута на Хіросіму в 1945 р. Піднімати й знищувати її військове відомство США вважає економічно невигідним, бо це коштуватиме, на думку експертів, 11 000 000 доларів. Отже, при такому підході, ще не одне покоління американців (і не тільки) буде отруюватись водами, в яких затоплено смертоносний вантаж.

За час "холодної війни" тільки СІЛА загубили 11 атомних бомб. Та це лише маленькі епізоди того, що відбувається. Країнами, на озброєнні яких були ядерні пристрої, у мирний час 32 було здійснено 508 ядерних випробувальних вибухів у атмосфері, на суходолі і під водою.Тільки в СРСР у мирний час було проведено 132 випробування ядерної зброї на Новій Землі, що у Північному Льодовитому океані, три з яких — у воді. Додайте до цього ще роботу атомних криголамів та підводних човнів, оснащених атомними двигунами, захоронения на дно Світового океану радіоактивних відходів. Тільки з 1961 по 1970 р. військові відомства СРСР затопили в Карському і Баренцовому морях 11 000 контейнерів з радіоактивними матеріалами — відходами бортових ядерних установок підводних човнів та атомоходів.

На початок XXI століття за ступенем радіоактивної забрудненості Світовий океан перевищував аварійні викиди ЧАЕС у 30 разів. Крім цього, океан прийняв величезну кількість хімічної та бактеріологічної зброї, яка ще може заявити про себе страшними наслідками.

На кінець XX ст. виник особливий вид кримінального міжнародного бізнесу. Замість того, щоб переробляти і знешкоджувати токсичні відходи, багаті підприємці за значно менші кошти стали домовлятися з друзями бідних країн про ввезення таких відходів На їх територію з подальшим захоронениям у морських глибинах. Від таких пропозицій не відмовляються деякі країни через економічну скруту або через продажних політиканів, які мають з цього особисту вигоду.

Організація Об'єднаних Націй, міжнародні природоохоронні організації, медики світу, громадськість б'ють на сполох: рятуймо планету сьогодні, бо завтра буде пізно.

Питання 8:Який стан водних ресурсів Закарпаття, і як вони використовуються?Відповідь дає Заступник голови Закарпатьської ОДА…

Основну частину водних ресурсів Закарпаття становлять річкові стоки. Води наявних озер і деяких штучних водойм за кількістю незначні. Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса яка бере початок у гірських лісах Рахівського району. Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття.

Загальний стік західних областей складає понад 35% стоку всіх рік України, а половина з нього припадає на річки Закарпаття, хоча його площа становить лише 2,1% площі держави.

Ширина долини гірських річок залежить від рельєфу території . Питома водність на 1 людину у Закарпатті значно перевищує середньо українські показники. Водночас, в області відчутна нестача води, особливо для забезпечення населення. Однією з причин цього є великий річний стік води, яка переважно транзитом скидається через територію області у р. Тиса й далі в р. Дунай. Протягом року цей стік дуже нерівномірний. Майже 75% стоку припадає на весняні і осінні паводки і тільки 25%- на інші періоди року.

Науковцям Карпатської дослідної станції на гірському лісогідрологічному стаціонарі поблизу м. Свалява встановлено, наприклад, що стиглі букові ліси затримують ( і випаровують) на могутніх кронах бучин до 25% опадів, а вічнозелені смерекові деревостани- аж 37% від кількості опадів.

Слід сказати що 400-700 тис. м3. На одного жителя області середньорічний стік становить понад 7 тис. м3, тоді як у середньому по Україні всього 1,1 тис. м3. Якість поверхневих вод за екологічно оцінкою вважається високою (близько до якості природних вод)

Озера, ставки, водосховища, яких в області 137, з них 32 високогірні озера не відіграють великої ролі у водному балансі області. Але всі гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичну, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення.

Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу), як найчистіші, мають важливе значення для питного водопостачання.

За останні роки спостерігається значне (більш як у 2 рази до рівня 1990 р.) скорочення використання водних ресурсів. Щодо промисловості, то такий спад пояснюється її кризовим станом і це корелює зі зменшенням обсягів

промислового виробництва, повним або частковим зупиненням великих підприємств із водоємким виробництвом (машинобудівних, лісохімічних, приладобудівних та інших). У сільському господарстві спад водоспоживання зумовлений, певно, не із зниженням обсягів виробництва, а зі збільшенням частки індивідуальних і малих фермерських господарств, які користуються нецентралізованим водозабеспеченням, а також практично знищенням систем зрошення, які були у колгоспах.

У господарсько-побутовому секторі спостерігається зменшення використання води. У 2005 р. на господарсько-побутові потреби використано тільки 20 млн. м3 проти 49 млн. м3 у 1990 р. Населенням раціональніше використовується вола з налагодженням індивідуального обліку забору води в будинках і окремих квартирах. Це позитивне досягнення в плані раціональності природокористування. Запровадження платного водокористування вже почало давати позитивні результати, що видно зі зменшенням обсягів забору води на господарсько-питні цілі. У подальшому це повинні відіграти важливу роль в запобіганні забруднення та виснаження водних джерел, а також у забезпеченні населення водою належної якості.

Оцінка питної води у більшості централізованих мереж відповідає санітарним нормам. Однак є значні проблеми в забезпеченні якісною питною водою населення міст і сіл області, особливо правобережної частини м. Ужгород, багатьох сіл і селищ у яких відсутнє централізоване водопостачання взагалі. Із 579 сільських населених пунктів тільки 14 мають нині водопровідні та 6-каналізаційні мережі. У цій сфері потрібно зробити дуже багато, щоб досягти європейських норм. У цілому стан поверхневих вод Закарпаття по забрудненню оцінюється як відносно задовільний серед регіонів України.

Питання 9:

Що можна сказати про запаси прісної води в Іршавському районі?

Відповідь дає: провідний спеціаліст відділу природних ресурсів ...

Дефіциту прісної води в Іршавському районі немає. Він добре забезпечений,як ресурсами річкового,так і підземного стоків,що повністю задовольняє потреби господарства та населення району у прісній воді. Найбільшою водною артерією району є річка Боржава, яка має на його території ряд приток: Іршавку,Білку,Кушницю,Синявку та інші.

Боржава є джерелом водопостачання таких сіл, як Приборжавське, Кушниця, Довге, Вільхівка, Малий Раковець, Лисичево, Імстичево, Дубрівка, Гребля та інші. Другою

за величиною річкою краю є Іршавка, яка протікає через районний центр. Її довжина 40км, а площа басейну 348км2. Іршавка є основною водною артерією не тільки для населених пунктів Іршави, Брід, Загаття, Заріччя, Сільце, Камянське, але і для регіонального ландшафтного парку "Зачарований край", розташованого на території району. Не можна не згадати і про річку Синявка, що живить водою Осій та Ільницю. Отже ці 3 річки разом з меншими притоками відіграють провідну роль у загальному обігу вологи і задоволенні потреб господарства та населення району в прісній воді, бо є основним джерелом водопостачання. Загальний стік річок району становить 572м3/км2 на рік.

Важливе господарське значення в районі має і водосховище "Горбок" площа його водозбору становить 50,4 км2,площа дзеркала 246га, а об`єм води 7,4м3.Основне призначення трансформація опадів на меліорованих землях, рибне господарство та зрошення земель.

За наявністю підземних вод, придатних для водопостачання, Закарпаття, і Іршавський район в тому числі, належить до найбільш забезпечених водою областей України. Прісні підземні води є одним з основних джерел водопостачання міст і сіл, а також використовують у промисловості.

На Іршавщині є не тільки прісні підземні води але й мінеральні. Виявлені такі джерела в с. Доробратово, Мала Розтока, на її базі працює водолікарня, у с. Гребля. Отже Іршавський район добре забезпечений підземними водами , а також має перспективу як у лікувальних так у рекреаційних цілях.

Питання 10.

Який екологічний стан водойм Іршавщини?

Відповідь дає: Головний санітарний лікар Іршавської СЕС...

Закон України "Про питну воду та водопостачання ",держава гарантує забезпечити кожну людину питною водою нормативної якості" (стаття 7 ).

Щож стосується якості питної води на Іршавщині то можна сказати що за більшістю показників питна вода відповідає нормам, хоча хімічний аналіз і показує надмірний вміст заліза. Якість питної і природної води залежить від її складу та домішок. Загалом вода в нашому районі вважається якісною, а вода в міських проводах містить фтор .Природна ж вода у річках містить домішки як природного так і штучного походження.

Питання 11.

Які основні джерела забруднень водойм Іршавщини?

Відповідь дає: заступник голови Іршавської РДА з питань екології ...

Найбільш забрудненими в Іршавському районі є поверхневі води, особливо річки. Основним джерелом їх забруднення є господарська діяльність людини, а саме скидання населенням району побутових відходів у водойми. Береги річок, потічків нагадують сміттєзвалища. Особливо вражають своєю занедбаністю притока Білки - Цугирковиця ( в центрі села Білки ), притока Синявки - потік Широкий ( біля початкової школи в селі Осій), притока Боржави - Лисичанка ( біля водяної кузні). І все це при тому, що в районі налагоджений ценралізований вивіз сміття з дворогосподарств. Це свідчить про низьку екологічну культуру жителів району, а то й повну її відсутність. Але крім сміття наші водойми потерпають і від стічних вод, забруднених продуктами життєдіяльності населення: побутовими мийними засобами, барвниками, відходами промисловості.

Наявні очисні споруди в селі Лоза очищають воду лише з більшості стоків житлових будинків міста Іршави та установ.

В селах району відсутні централізовані водогони та каналізаційні системи, тому слідкувати за якістю питної води в населених пунктах вкрай важко.

Заключне слово майстра виробничого навчання:

"Варвари двадцятого століття" — так український поет Василь Симоненко назвав тих, хто сіє на нашій планеті "атомні опеньки і гриби". Варвари перейшли і в двадцять перше століття. Забруднюючи наш спільний дім, вони тупо і цинічно повторяють: "На наш вік вистачить". На їх, може, і вистачить. А на вік дітей, онуків, правнуків?

Ми неодноразово повторяли у своєму спілкуванні: мудрість і розум — не одне і те ж. Із почутого нині вкотре переконались, як багато досягнень розуму послужили злу, стали причинами планетарної екологічної кризи. Людство повинно стати мудрим і направити свій розум на творення добра, на захист життя на нашій прекрасній планеті.

Кожен повинен усвідомлювати себе часткою людства, взяти на себе частку його обов'язку. Кожен — на своєму місці, зі своїми можливостями, у доступних для себе масштабах має рятувати своє майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків. Щоденно, на кожному кроці, пам'ятай: як не можна зробити щось корисного, то бодай не нашкодь, не стань учасником злочину проти природи. Бо природа злочинів проти себе не прощає. Аналізуючи все почуте сьогодні я можу сказати - бездумне господарювання може привести людство до втрати найціннішого скарбу - чистої води. І сьогоднішню нашу розмову хочу закінчити такими словами: " Ми одержали в спадок невимовно

прекрасний і різноманітний сад, але біда в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самовдоволенням неповнолітнього ідіота, котрий шматує ножницями картину Рембрандта".

Дж. Даррел, англ.зоолог і письменник.

(За книгою Тараса Кінька та Мирослави Кінько "Земля — планета спраги". Київ, 2004).

«Передумови здійснення взаємозв’язку виробничого і

теоретичного навчання.»Теорія і практика розглядаються в нерозривному зв’язку і взаємодії, причому вирішальною стороною цієї взаємодії виступає практика. Теорія в кінцевому є результатом узагальнення практичного досвіду мас.

Отже, без практики немає і не може бути наукової теорії. Практика ставить перед теорією питання, на які теорія повинна дати відповідь.

Ппринцип зв’язку теорії з практикою здобуває особливе значення у зв’язку із задачами загального професійного навчання. Теоретична підготовка в профтехучилищах носить складний і багатоплановий

характер . Вона містить у собі загальноосвітні, загально технічні і спеціальні теоретичні знання. Необхідно, щоб теоретичне навчання підготовляло учнів до практики, продуктивній праці, а остання збагачувала знання, допомагала учням свідомо освоювати теорію.

Тому що кожен навчальний предмет виконує різні функції в підготовці учнів до праці, тому і форми зв’язку теорії з практикою будуть різноманітні. Знання, уміння і навички отримані по загальноосвітніх предметах, є науковою основою для вивчення загально технічних і спеціальних предметів.

Їхній зв’язок із практикою буде як прямим, так і непрямим. Наявність непрямих зв’язків приводить до того, що не завжди варто вимагати від викладача ув’язування кожного досліджуваного питання програми з практикою, та працею.

Загальнотехнічні знання, уміння і навички використовуються в тісному взаємозв’язку із загальноосвітніми та спеціальними, і забезпечують перехід від основ наук до основ виробництва і від них - до конкретної виробничої діяльності.

Спеціальні знання, уміння і навички використовуються в продуктивній праці, складаючи основу процесу виробничого навчання і забезпечуючи природні зв’язки всієї системи знань, умінь і навичок більш узагальненого характеру і зворотний зв’язок від практики до теорії. Ці зв‘язки можна передбачити у викладанні всіх навчальних предметів, тому що в профтехучилищах на відміну від загальноосвітньої школи заздалегідь відомо, з якими явищами і конкретними випадками зштовхнуться учні у виробничій діяльності.

При реалізації принципу зв’язку теорії з практикою у виробничому навчанні учнів слід дотримуватися ряду дидактичних вимог:

1. При вивченні теоретичного матеріалу необхідно відповідно до логіки навчальних предметів попередньо підготовляти учнів до продуктивної праці, створюючи умови для встановлення зв’язку теорії з практикою. Це забезпечується продуманою системою дидактичних методів і прийомів навчання, введенням системи задач, вправ, лабораторно – практичних робіт. Крім того, на уроках потрібно систематично орієнтувати учнів, у якому процесі ними мають бути застосовані знання, що повідомляються.

2. Уся трудова діяльність учнів повинна спиратися на теоретичні знання, тому що професійні уміння і навички, сформовані без опори на ці знання, мають вузький професійний характер. При цьому необхідно виробити в майбутніх робітників уміння застосовувати знання в праці, для чого варто використовувати спеціальні вправи, учні повинні навчитися знаходити загальне в різноманітних технічних і технологічних проявах. Це сприяє здійсненню політехнічного принципу і підвищує професійну мобільність молодих робітників.

3. Добір навчально – виробничих завдань повинний бути підлеглий задачі розвитку творчих здібностей, що припускає додаток усієї системи отриманих знань, сформованих умінь і навичок до виконання виробничих задач при найменших витратах засобів на виробництво продукції. Це вимагає проведення спостережень, самостійного рішення поставлених задач, систематичного вивчення досвіду новаторів і передовиків виробництва, оволодіння передовими методами праці, формування навичок роботи в учнів, з додатковою літературою, чіткою організацією контролю й обліку з боку викладачів і майстрів за діяльністю учнів.

Принцип єдності індивідуальних і колективних форм навчально– виробничої діяльності. Даний принцип означає необхідність розумного сполучення

індивідуальних і колективних форм діяльності учнів; ціль його успішно сформувати систему знань, умінь і навичок і виховати трудовий колектив, створити умови для активної роботи всіх учнів на основі індивідуального підходу до кожного з них. Вимога цього принципу полягає в тому, що учні навчаються в колективі, групи в профтехучилище і після його закінчення працюють у виробничому колективі підприємства. Тому одна із задач виробничого навчання – навчити учнів працювати у виробничому колективі при високій індивідуальній відповідальності кожного. Це означає необхідність розуміти задачі і мету,виховувати здатність дорожити честю колективу, підкоряти особисті інтереси суспільним.

Принцип єдності індивідуальних і колективних форм навчально – виробничої діяльності в процесі виробничого навчання вимагає застосування індивідуальної системи навчання на перших етапах навчання і колективних форм (ланки,бригади, робочий колектив) на завершальних етапах.

Досвід роботи бригад в училищах дає можливість виділити наступні характерні риси:

Успіх бригад залежить від кооперування їхньої навчально– виробничої діяльності з базовим підприємством, виробничими і громадськими організаціями; у діяльності бригад реалізуються в тісній єдності педагогічні і виробничі цілі;

Для ефективної організації бригади необхідними умовами є: забезпечення високої якості загальноосвітніх і професійних знань, умінь і навичок, знань економічних основ професій, оволодіння організаторськими функціями, формування соціальних і професійних важливих якостей особистості учнів, науково – методичне забезпечення навчально– виробничого процесу.

Регламентує діяльність учнів у бригаді (Типове положення про виробничу бригаду, раду бригади, бригадира і раду бригадирів).

У навчально – виховному процесі колективні форми повинні сполучатися з індивідуальними. Це сприяє рішенню педагогічних і виробничих задач, тому що в бригаді завершується важливий етап формування майбутнього робітника на основі процесів соціалізації і професіоналізації особистості.

Сестематичність і послідовність формування професійних умінь і навиків. Кожен випускник профтехучилища одержує кваліфікацію що дозволяє йому зайняти визначене місце у виробничому процесі і виробничому колективі підприємства. В основі цієї кваліфікації поряд з теоретичними знаннями

лежить система професійних умінь і навичок. Рівень її характеризується не тільки робочим розрядом, але і здатністю випускника швидко орієнтуватися в сучасному виробництві і потребою до подальшого підвищення кваліфікації й навчання.

Питання про послідовність вивчення навчальних предметів і формування професійних умінь і навичок зважується на основі навчального плану в процесі теоретичного і виробничого навчання викладачами і майстрами. Особливо тісний зв’язок повинний бути встановлений між спецтехнологією і виробничим навчанням. Для її здійснення необхідна постійна спільна робота викладача і майстра виробничого навчання, цілеспрямована робота методичних комісій профтехучилища.

Принцип систематичності і послідовності припускає етапність у формуванні професійних умінь і навичок. Перший етап – навчання в лабораторіях і майстернях профтехучилища. Програма може передбачити вивчення технології розчленовування, для того щоб у результаті навчання в учнів склалося конкретне представлення про технологію виробництва в цілому. При цьому викладач повинний враховувати наявну техніку і замовлення базових підприємств. Навчання окремим операціям проводиться від простого до складного, що забезпечує поступове формування умінь і навичок.

Другий етап здійснюється в основному в цехах підприємств і є перехідним від умов профтехучилища до умов підприємства. Тому він більш складний у визначенні організації навчання. Специфіка переходу полягає у включенні учнів в активну виробничу діяльність. Навчання учнів на даному етапі повинне бути високоорганізованим, для того щоб вони могли не тільки закріпити раніше отримані уміння і навички, але і прагнути до ефективного використання техніки, підвищенню якості продукції,що випускається. Крім майстра в навчанні і вихованні учнів велику роль відіграє колектив цеху, бригади, ланки, де працює учень, наставники молодих робітників.

Третій етап – виробнича практика на робочих місцях базових підприємств. Це найважливіша складова частина виробничого навчання, мета якої – завершити формування основ професійної майстерності учнів і залучити їх до участі в суспільній діяльності підприємства.

Принцип самостійності й активності заснований на прояві учнями вищого ступеня свідомості і довіри до викладача, майстру, більш великого колективу - до групи і до окремого учня. Ця довіра вимагає самовладання,

організованості, дисциплінованості, відповідальності перед колективом, часом повної віддачі фізичних і розумових сил для виконання завдання.

Даний принцип припускає взаємозамінність у праці, психологічний контакт майстра, викладача й учня. Він вимагає від викладача і майстра вмілого керівництва діяльністю учнів, приучення їх до самостійного аналізу роботи, використанню техніки, самоконтролю виробничої діяльності.

Принцип самостійності й активності в навчанні передбачає формування уміння в учнів, визначити по різних прямих і непрямих ознаках особливості протікання виробничих процесів, причин виникнення відхилень, їхні можливі наслідки, а також способи попередження й усунення. Тут потрібна не просто самостійність, а технічна її спрямованість. В основі технічної спрямованості лежить високопродуктивне використання техніки, вироблення умінь контролювати і діагностувати її роботу з метою підвищення продуктивності праці і якості продукції, що випускається.

Самоконтроль – найважливіша умова формування всієї системи умінь і навичок. Він включає перевірку й оцінку власних дій, їхніх результатів. Як відзначає В.В. Чебишева, доцільна регуляція діяльності була б нездійсненною без самоконтролю, так само, як неможливо без активного самоконтролю, оволодіти уміннями і навичками.

Самоконтроль найтіснішим чином зв’язаний із плануванням і регуляцією діяльності.

Самоконтроль - процес складний, він припускає тісний зв’язок сенсорних і інтелектуальних процесів, спеціальне навчання учнів (активізацію трудової діяльності; впровадження ефективних методів інструктажу; аналіз професійних навичок, характеру помилок і утруднень; формування робочого темпу; виховання в учнів високої вимогливості до себе, відповідального відношення до праці і т.п.).

Принцип самостійності й активності жадає від майстра, викладача вмілого керівництва всім процесом професійного навчання. Особливого значення набуває навчання учнів прийомам раціоналізаторської діяльності, конструювання і проектування.

Принцип наочності. Наочність є істотним чинником у підготовці робітників для обслуговування автоматизованих виробництв, необхідним при вивченні і засвоєнні основ науки і техніки, при формуванні світогляду молодого поповнення робітничого класу. Наочність характеризується як

предметно – адекватним засвоєнням, так і доведенням до свідомості предмета пізнання, що учиться, простим вихованням, що потрібно у всіх фазах педагогічного керівництва навчальним процесом у ході пізнання. Потрібно відзначити, що наочне доведення до свідомості в навчанні не слід обмежувати конкретними значеннями сприйняттям знань, формуванням першого уявлення про предмет пізнання. Наочне доведення до свідомості є складовою частиною керівної педагогічної діяльності, наприклад, при переробці, закріпленні і систематизації придбаних знань. У зв’язку з цим наочність вважається дидактичним принципом для всього навчального процесу ( теоретичного і виробничого ).

Принцип наочності можна реалізувати в тому випадку, якщо навчання організоване так, що в ньому всі учні планомірно і систематично одержують наочне відображення, необхідне для досягнення цілей, намічених у навчальних програмах, і засвоєння відповідного змісту. Розглянута в такий спосіб наочність є і засобом і якістю навчання.

При здійсненні цього принципу викладачі і майстри повинні дотримуватися наступних правил:

1. Надавати учням можливість для живого сприйняття речей і явищ через безпосередній показ справжніх предметів і процесів, а також передавати їм досвід власного сприйняття.

2. Стимулювати цілеспрямовану і свідому пізнавальну і трудову діяльність учнів на уроці, в експериментах, на екскурсіях, при застосуванні навчальних засобів і т.д.

3. У використанні наочних приладдя постійно гарантувати єдність конкретного й абстрактного, раціонального й емоційного.

4. Постійно додатково перевіряти наочність придбаного відображення при передачі, роз’ясненні чи обґрунтуванні учнями отриманих раніше знань.

5. Дозувати використання нових засобів ЕОМ у залежності від задач і змісту навчального предмета і логіки навчального процесу.

Принцип доступності. У невіддільному зв’язку з наочністю в навчанні варто розглядати його доступність. Якщо вимагаємо ми наочності стосовно відображення дійсності, придбаному в навчальному процесі пізнання, то дидактичних принципів доступності відноситься взагалі до відповідного рівня розвитку учнів, тобто формуванню якостей їхньої особистості. Викладачами враховуються інтереси, вікові і психічні особливості учнів при визначенні

цілей, розробці змісту і при методичній організації навчання. Доступність у навчанні реалізується комплексом умов: змістом навчального матеріалу навчання, дозами його використання в ході діяльності тих, яких навчають котрі повинні підбиратися викладачем, майстром, щоб забезпечити по можливості кращий успіх засвоєння нових знань, формування умінь, розвитку переконань і виховання рис характеру.

1. Брати до уваги й аналізувати рівень підготовленості учнів до сприйняття навчальної інформації.

2. Ніколи не завищувати і не занижувати вимоги до учнів.

3. Досліджувати вихідний рівень знань, умінь і навичок учнів, необхідних для засвоєння нового навчального матеріалу.

4. Використовувати можливості модельного включення в процес навчання матеріалу, що сприяє ефективності його засвоєння й активізації навчання.

5. Постійно йти від відомого до невідомого, від простого до складного.

6. Органічно сполучати активні форми професійної діяльності, для того щоб зняти фізичну і розумову напругу учнів.

Принцип комп’ютеризації навчання розглядається нами як фундаментальний принцип, реалізований в умовах цілісного процесу професійної підготовки. З огляду на, що в перспективі комп’ютерне навчання займе ведуче місце в загальній теорії і практиці педагогічного і виробничого процесів у профтехучилищах,даний принцип буде реалізовуватися не тільки самостійно, але і через специфічні принципи,що забезпечать об’єктивне функціонування підсистем комп’ютерного навчання: проектування цілей, зміст програмно – методичного забезпечення комп’ютерного навчання; створення педагогічних програмних засобів; педагогічну, технічну і психолого – фізіологічну реалізацію застосування ЕОМ у навчальному процесі; керування педагогічною діяльностю викладача, майстра і пізнавальною діяльністю учнів; результат навчання.

Фундаментальність принципу комп’ютеризації обумовлена між науковою взаємодією кібернетичної, педагогічної,психологічної і фізіологічної теорій у науці, техніці, педагогіці і виробництві (створення технічних систем; розвиваючого навчання, проблемного навчання; оптимізації навчання; людської, у тому числі професійної, діяльності; теорії стадійного навчання; поетапного формування розумових дій; фізіологічної теорії системності роботи мозгу; навчання про рефлекторну основу психічних процесів).

У професійній підготовці електронно – обчислювальна техніка використовується при підготовці кваліфікованих робітників, що обслуговують цю техніку (наладчики, оператори, слюсарі – ремонтники та ін.), і одночасно чи роздільно як засіб засвоєння знань, формування умінь і навичок. Але можливості застосування ЕОМ набагато ширше.

«Організація виробничих процесів виконання штукатурних робіт

Виконання звичайних штукатурок»Звичайні штукатурки поділяють на три категорії: прості, поліпшені, високоякісні. Просту штукатурку застосовують в тимчасових, підвальних, складських і інших нежитлових будівлях, а також у підсобних приміщеннях громадських та виробничих будівель. Складається вона з двох шарів розчину – обризга і грунту - загальною товщиною до 12 мм. Поверхня верств розрівнюють ребром сокола без подальшої обробки іншими інструментами ( у зв’язку з цим її називають ще штукатуркою « під сокіл» ). Поліпшену штукатурку застосовують в житлових приміщеннях, деяких лікарняних, шкільних та інших громадських будівлях масового будівництва. Вона складається з трьох шарів – обризга, грунту і накривки – загальною товщиною 15 мм. Такий вид штукатурки носить ще назву «під правило», оскільки цим інструментом проводять остаточну обробку - розрівнювання і загладжування поверхні. Високоякісну штукатурку застосовують для обробки театрів, палаців культури, вокзалів, міських готелів, музеїв, унікальних споруд, деяких багатоповерхових будинків, що будуються за індивідуальними проектами, та інших капітальних будинків першого класу. Цей вид штукатурки -багатошаровий: обризг, два шари грунту і накривка – загальною товщиною 20 мм. Поверхня грунту розрівнюється по маяках; поверхню накрив очного шару затирається терткою. Такий вид штукатурки називають ще маякової. Підготовка поверхніПоверхні цегляних, кам’яних,бетонних та інших конструкцій перед оштукатурюванням очищають: від кіптяви – промиванням 3% - им розчином соляної кислоти з наступним обмиванням чистою водою;

плями невисихаючих масел – обмазкою або шаром жирної глини з наступним просушування та очищенням ( іноді процес повторюють);Пилу, бруду, залишків розчину – обробкою сталевими щітками, жорсткими віниками, пароструйною, іноді піскоструминною обробкою. Недостатньо шорсткі або забруднені побілкою поверхні обробляють насічкою, використовуючи при великих обсягах робіт ручні пневмомолотки з робочих інструментів – троянки, скарпелі . При насічці вручну застосовують двосторонній молоток з подвійним загостренням або сокиру. Насічення поверхні обмітають сталевою щіткою. Напливи бетону зрубують, використовуючи або ручні пневматичні відбійні молотки. Робочим інструментом служать скарпель, шпунт, троянки. При невеликому обсязі робіт напливи бетону знімають ударами штукатурного молотка. Поверхню обмітають сталевою щіткою. При необхідності армування штукатурки ставлять арматурну сітку. Кріплять її через кожні 15 см цвяхами або скобами до дерев’яного каркасу з рейок, закріпленому на підставі або підв’язують її до каркаса із сталевих стрижнів, приварених штирями й гаками так, щоб ці стрижні утворили осередки 150х150мм (на всіх переломах каркаса установка стрижня обов’язкове). Сітку кріплять до кожного перетину стрижнів м’яким сталевим оцинкованим або обмідненим дротом діаметром 0,8мм. Великі поверхні дерев’яних конструкцій оббивають драночними щитами, які скріплюють цв’яхами без переплетення Драниця . У разі використання щитів для стель у перетині Драниця додаткові забивають цвяхи. Малі поверхні оббивають окремими дранками. Уникнення коливання і утворення тріщин в штукатурці дерев’яні перегородки роблять із зазда-легідь розколотих дошок. Якщо потрібно підвищити ізоляційні властивості дерев’яних перегородок і стель, їх оббивають рогожею,мішковиною або войлоком . Виконують установку марок і маяків, залежно від матеріалу поверхні, застосовуючи різні способи. На поверхнях у шви цегляної кладки, в гіпсобетонні та дерев’яні перегородки забивають цвяхи і обмазують їх вапняно – гіпсовим або гіпсовим розчином трохи вище капелюхів цвяхів. Після схоплювання розчин підрізають у вигляді усіченої піраміди, зачищаючи його точно в рівень з головкою цвяха. На бетонних, залізобетоннихповерхнях – застосовують порожнисті гіпсові марки у формі усіченої піраміди розміром по підставі 50х50мм і товщиною стінок 10…15мм.

Нанесення штукатурних шарів.

Підготовчий шар (обризг і грунт ) наносять по маяках з вапняно – піщаних або цементно – вапняно – піщаних розчинів. Склад і марка розчину для підготовчого шару залежать від марки розчину накрив очного шару і характеру його обробки і не може бути нижче марки накрив очного шару.

Товщина шару обризга по дерев’яних поверхнях становить 9 мм при вапняних і вапняно – гіпсових розчинах і 5мм при цементних. Середня загальна товщина обризга і грунту не повинна перевищувати 12мм для простої штукатурки, 15мм забезпечує кращу і 20мм для високоякісної. Грунт вирівнюють, добре ущільнюють і продирають горизонтальними хвилеподібними борознами глибиною 3…5мм на відстані 2…3 см одна від одної. Протягом 6…7 днів підготовчий шар зволожують (2…3 рази на день), прикриваючи від сонячних променів рогожами, змоченими водою. Підготовчий шар повинен бути витриманий не менше 7…12 днів.

Накидання ковшем:

а) хватка ковша; б) накидання розчину на стіни; в) на стелю; 1 – замахування ковшем; 2 – кидок.

Накривочний шар наносять при механізованому оштукатурюванні форсункою,при ручному – ковшем або кельмою з сокола. При нанесенні розчин проціджують через сітку з осередками 1х1мм. Свіжонанесений накривочний шар після розрівнювання іноді загладжують вручну гладилками з подальшими шпатлювання м і забарвленням поверхні. При механізованій обробці накрив очного шару застосовують електричні штукатурно – затир очні машини СО -86А, СО – 112А, на робочі площині яких наклеюють фетр, повсть ,поролон, що підвищують якість обробки. Товщина накривочного шару для всіх категорій штукатурки повинна бути не більше 2мм. Нанесений і вирівняний накрив очний шар витримують до часткового схоплювання ( при натиску рукою на поверхню повинні залишатися невеликі вм’ятини від пальців). Шари штукатурки наносять у такий спосіб: при вапняно –гіпсових, вапняно – цементних і цементних розчинах – після схоплювання попереднього шару; при вапняних – після побіління попереднього шару. Свіжо виконану штукатурку оберігають від намокання, замерзання, пересушування, ударів і струсів.

Оштукатурювання віконних і дверних укосів.

Готові поверхні повинні задовольняти вимогам, що пред’являються до високоякісної штукатурки. Обробку укосів починають після штукатурення стін в приміщенні, встановлюючи дерев’яні правила на металевих затискачах з забивання штирів у шви кладки або приморожуванні їх гіпсовим розчином. На початку встановлюють горизонтальні правила для верхніх укосів, закріплюючи їх на одній позначці у всіх віконних прорізах одного і того ж приміщення. Так само роблять і при обробці дверних прорізів. Після штукатурення верхніх укосів горизонтальні правила знімають і встановлюють вертикальні. Правила ставлять так, щоб розмір світанку укосів дорівнював 1/7 … 1/10 його ширин.

Намазування розчину соколом.

При обробці укосів одного отвору використовують не менше двох інвентарних столиків – на одному з них встановлюють ящик з розчином. При одночасній обробці декількох отворів в одному приміщенні інвентарні столики встановлюють у всіх отворів і перекидають між ними щити. Ящик з розчином ставлять на віддаленому столику паралельно підмостки.Для внунтрішніх укосів застосовують вапняно – гіпсовий, або вапняно – цементний розчин.Зовнішні відливи роблять з цементного розчину. Для запобігання від тріщин поверхню відливу прикривають вологим піском, або тирсою, підтримуючи їх вологість протягом 2 – 3 діб. Виконання декоративних штукатурок.Підготовка поверхні. Підготовка основи під декоративну штукатурку виконується так само, як і під звичайну. Провішуючи фасадну стіну будинку, особливо ретельно вимірюється і при необхідності виправляють взаємне розташування віконних укосів по вертикалі , а перемичок і підвіконь по горизонталі . При цьому за допомогою шнура і виска вимірюємо площини стін, пілястр, поясочків та інших архітектурних деталей, визначаючи необхідне положення майбутньої площини штукатурки і товщини намету грунту.Нанесення накрив очного шару. Нанесення накрив очного шару при рівній поверхні кам’яного, або бетонної основи виконують безпосередньо на підставу без грунту. В іншому випадку для накривного шару використовують розчин марки не нижче 100 і витримують у вологуму стані протягом 7 -10 днів. Вирівняний полутерком і правилом накривний шар ущільнюють ударами дерев’яного бруска з робочою гранню шириною 60 …70 мм до появи на поверхні цементного молока, після чого поверхня загладжується полутерком, або штукатурною лопаткою, накривний шар витримують протягом 6 – 8 днів у вологому стані, змочуючи по кілька разів на день водою, потім просушують протягом 2 днів і роблять пробу обробки. Якщо цемент сколюється, а не мнеться, і зерна крихти так само сколюватимуться, а не викришуються, штукатурка придатна для фактурної обробки. Фактуру і рельєф поверхні декоративних штукатурок можна одержати обробкою накрив очного шару в стані: 1 –пластичному; 2 –напівпластичному; 3 – твердому

Накидання розчину кельмою з сокола. 1. Набризг кольорового розчину. На оброблену поверхню укладають грунт, не доводячи його до рівня маяків на 3…5 мм. На свіжий грунт накидають кельмою шар теразитового розчину і розрів-нюють його напівтерком в рівень з маяками. На незміцнілу накривку віником роблять набризг тов-щиною 5…7 мм з того ж теразитового кольорового розчину. Остаточна обробка полягає в

легкій об-робці поверхні ребром правила для знімання зерен крупного заповнювача і нанеснні щіткою пило-подібних частинок.2. Набризг сніжними пластівцями. На грунт наносять накрив очний шар темного кольору,розрівнюють і ущільнюють його напівтерком. Поверх незміцнілого шару темної накривки віником накидають окре-мими плямами розчин білого кольору (зазвичай вапняний з білим мармуровим піском), який злегка згладжують металевою терткою.3. Обробка металевою щіткою. Свіжонанесеному і вирівняному кольоровому накриваючому шару надають вид черепашнику, вибираючи жорсткою металевою щіткою поглиблення – черепашки. При цьому виді обробки застосовують щітку з дроту товщиною до 1мм і довжиною 8 … 10 см.4. Штриховка – начісування. Свіжонанесену пластичну накривку обробляють великими штрихами за допомогою мягкої сталевої щітки з дроту довжиною 10 … 12 см і товщиною 0,1 мм. На другий день тампоном з дрантя знімають частинки розчину, нещільно прилеглі до основи. Виконання штукатурних робіт у зимовий час. Штукатурні роботи дозволяється виконувати за стійкою середній температурі всередині приміщення біля зовнішніх стін на висоті 0,5 м від рівня підлоги не нижче 8 градусів. Для прискорення сушки штукатурки температуру рекомендується довести до +10 … +16 градусів, але не вище 30 градусів у стелі. Перед оштукатурюванням з поверхонь необхідно видалити пил, і потім приміщення добре обігріти. Вапняних і вапняно – гіпсову штукатурку сушать у середньому 10 … 15 діб, провітрюючи приміщення 2 -3 рази на годину. Цементної і цементно – вапняну штукатурки сушать протягом 6 … 7 діб, не провітрюючи приміщення, тому що в період їх твердіння потрібно вологе повітря. При великих обсягах робіт для тимчасового опалення і сушіння штукатурки застосовують різні нагрівальні установки. Оштукатурювання розчином з противоморозними добавками.При оштукатурюванні фасадів і густоармованих конструкцій застосовують штукатурні розчини з добавкою вуглекислого калію (поташу). Вони не дають висолів і не викликають корозійного руйнування металу. На водному розчині вуглекислого калію готують цементно – глиняні, цементно – вапняні і цементні розчини. Штукатурні розчини з нітратом натрію застосовують при середньодобових температурах до 15 градусів. Кількість нітрату натрію в розчині залежить від температури зовнішнього повіт-ря. Аміачною водою зачиняють цементні і цементно – вапняні розчини, вапняні, вапняно – гіпсові і цементно – глиняні розчини. На аміачній воді можна приготувати і кольорові розчини з використанням лугостійких пігментів повітря і водонепроникного відношення розчину (поташу).

Основи охорони праці.Організація робочих місць.

1. Робочі місця для виконання опоряджувальних робіт на висоті повинні бути обладнані за-собами підмащування і сходами – драбинами для підйому на них, що відповідають вимогам СНиП 12 – 03.2. Засоби підмащування, що застосовуються при штукатурних або малярських роботах, у місцях, під якими ведуться інші роботи або є прохід, повинні мати настил без зазорів. Місця, над якими проводяться штукатурні роботи,необхідно захищати. Забороняється про-водити штукатурні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі.3. При виконанні робіт з розчинами, що мають хімічні добавки, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту ( гумові рукавички, захисні мазі, захисні окуляри) відповідно до інструкції за-воду – виробника застосовуваного складу.4. При сухих очищених поверхонь та інших роботах, пов’язаних з виділенням пилу і газів, а також при механізованому шпаклюванні і забарвленням необхідно користуватися распіраторами та захис-ними окулярами.5. При нанесенні розчину на стельову або вертикальну поверхню слід користуватися захисними оку-лярами.6. При застосуванні повітронагрівачів (електричних або працюють на рідкому паливі ) для просушу-вання приміщень будівель і споруд необхідно виконувати вимоги ППБ-01. Забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями та іншими пристроями, що виділяють в приміщення продукти згоряння палива.7. При роботі з розчинонасосів необхідно:А). видаляти розчинні пробки, здійснювати ремонтні роботи тільки після відключення розчинонасоси від мережі і зняття тиску;В). здійснювати продування розчинонасоси при відсутності людей в зоні 10 метрів і більше;С). тримати форсунку при нанесенні розчину під невеликим кутом до оштукатурюваній поверхні і на невеликій відстані від неї. Загальні вимоги безпеки

1. Працівники не молодше 18 років, що пройшли відповідну підготовку, мають професійні навички для роботи штукатуром і не мають противопоказань за статтю по виконуваній роботі, перед допуском до самостійної роботи повинні пройти: Обов’язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди (обстеження) для визнання придатними до виконання робіт у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України; Навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж з охорони праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці.2. Штукатури зобов’язані дотримуватися вимог безпеки праці для забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов’язаних з характером роботи: Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

Розташування робочого місця на звичайній висоті відносно землі (підлоги); Гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях оздоблюваних матеріалів і конструкцій; Виникнення напруги на металевих конструкціях і частинах устаткування, нормально знаходяться без напруги;3. Для захисту від механічних впливів штукатури зобов’язані використовувати надані роботодавцями безкоштовно: брезентові куртки, комбінезони бавовняні, рукавиці комбіновані, або рукавички гумові на трикотажній основі, гумові чоботи. У зимову пору костюми на утепленій прокладці та валянки. При перебуванні на території буд майданчика штукатури повинні носити захисні казки. Крім того, при набризку розчину на стельову поверхню необхідно використовувати захисні окуляри.4. Перебуваючи на території будівельного майданчику, у виробничих та побутових приміщеннях, дільницях робіт і робочих місцях, штукатури зобов’язані використовувати правила внутрішнього розпорядку, прийняті в даній організації. Допуск сторонніх осіб, а також працівників у нетверезому стані на зазначені місця забороняється.5. У процесі повсякденної діяльності штукатури повинні: застосовувати в процесі роботи засо-би малої механізації за призначенням, відповідно до інструкцій заводів – виробників; Підтримувати порядок на робочих місцях, очищати їх від сміття, снігу, криги, не допускати порушень правил складування матеріалів і конструкцій; Бути уважним під час роботи і не допускати порушень вимог безпеки праці.6. Штукатури зобов’язані негайно повідомляти свого безпосереднього або вищестоящого керівника робіт про будь – які ситуації, що загрожує життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, що стався на виробництві, або про погіршення свого здоров’я, у тому числі про появу гострого професійного захворювання (отруєння ).Вимоги безпеки перед початком роботи.7. Перед початком роботи штукатур зобов’язаний: а) пред’явити керівнику робіт посвідчення про перевірку безпечних методів і прийомів ро-біт і пройти інструктаж на робочому місці з урахуванням специфіки виконуваних робіт; б) одягти казку, спецодяг, спецвзуття встановленого зразка; в) отримати завдання у бригадира або керівника робіт.8. Після одержання завдання на виконання роботи штукатури зобов’язані: а) підібрати засоби індивідуального захисту, що відповідають характеру виконаної роботи, і перевірити їх на відповідність засобам безпеки; б) перевірити робоче місце і підходи до нього на відповідність засобам безпеки; в) підібрати технологічну оснастку, інструмент, устаткування, необхідний при виконанні робіт, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки.9. Штукатури не повинні приступати до виконання роботи за таких порушень вимог безпеки:

а) несправності засобів підмащування, засобів захисту працюючих, інструменту чи обладнання, зазначених в інструкціях заводів – виробників, за яких не допускається їх експлуа-тація; б) несвоєчасне проведення чергових випробувань або закінчення терміну експлуатації за-собів захисту працюючих, встановленого заводом – виробником; в) недостатнього освітлення робочих місць; г) використання в зоні роботи світильників напругою 50 В. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.10. У разі виявлення під час роботи несправностей вживаного облад-нання, інструменту, при яких відповідно до вимог інструкцій заводів – виробників забороня-ється їх експлуатація, штукатури повинні припинити роботу і доповісти про це бригадиру або керівнику.11. При виникненні в зоні роботи небезпечних умов (неізольованих струмоведучих частин, що переміщуються краном вантажів, вище розташованих робочих місць) штукатури зобов’язані припинити всі операції, залишити робоче місце і повідомити про це бригадиру, або керівнику Вимоги безпеки після закінчення роботи.12. Після закінчення роботи штукатури зобов’язані: а) відключити застосовуваний механізований інструмент та обладнання від електромережі і зняти в них тиск; б) прибрати інструмент в призначене для цього місця; в) очистити від розчину і промити обладнання, привести в порядок робоче місце; Г) повідомити бригадиру або керівнику робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи.