журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

інтерв’юроман Матис:“И так поймут...”

МандрИПортугалія – не тільки для роботи

культураФестивальне літо – 2013

#7 (16) 2013

Свобода – це Стан розуму!

махатма Ґанді

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

1Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

2

3

4

стор. 14 >

стор. 18 >

захопленнястор. 28-43 >

суспільствостор. 12-27 >

зміст

роман матис: «мова контенту залежить від інтелігентності власника бренду»

стор. 28 >

стор. 32 >

стор. 34 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали: Василь КрехівськийРостислав ЯщишинАнтон Павленко

Дизайн та верстка: Рекламний відділ:

Всеволод ДеревацькийЗоряна КрачковськаОльга СідорінаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник: ТОВ «Егоїст Паблішинг»Видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з

рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 10.09.2013 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів,

а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

Шляхами вітчизняних фестивалів, або музичне літо-2013

вдаримо мотопробігом по митному союзу

як вибрати велосипед

пальне для м’язів

5

стор. 50 >

стор. 59 >

стор. 66 > стор. 68 >

відпочинокстор. 44-61 >

дрібниці життястор. 62-72 >

зміст

вагітниЙ тато

португалія – не тільки для роботи

чоловіча кухня стефка ронделя

віват, тестостероне!

6

від редактора

У ті рідкісні моменти життя, коли я ви-падково вмикаю телевізор, а там не фут-бол чи коли вмикаю радіо, а там – не рок-н-рол, вухо/око/естетичний смак/тверезий глузд розрізають новини. Якщо перед пре-зидентськими виборами 2004 року їх на-зивали «п’ятихвилинками ненависті», то за-раз доречніше – «п’ятихвилинки абсурду». Максимум новин на кшталт «Православний солдат змінив стать, прийняв іслам і вий-шов заміж», «Скажений помідор покусав сім’ю податківця» і «Скелети двоголових шаблезубих мамонтів-зомбі шокували вче-них». Багато вбивств, аварій, терактів. Раз на тиждень, для мінімального балансу, в якомусь зоопарку родиться мавпеня – сло-неня – тигреня – дитинчатко панди (потріб-не підкреслити).

Кому ті новини цікаві – інше питання. Але останнім часом разом із ними всім дуже привабливе питання євроінтеграції. Коли не потрапиш на новини – там обгово-рюють євроінтеграцію. Причому протягом якогось часу, коли не було цікавих футбо-лів, і телевізор не мав честі «спілкуватися» з автором цих рядків, «за Європу» стали всі. І біло-сині, і біло-червоні, і вицвіло-по-маранчеві, і сіро-буро-малинові. І навіть червоні – хоча офіційно досі проти Європи і за Таможенний Саюз – реально починають критикувати опозицію за те, що та нічого не робить в напрямку євроінтеграції. А що це таке, якщо не завуальована її підтрим-ка?

Що б тут не було причиною – чи те, що кондитерські фабрики є не тільки в Поро-

шенка, але й у представників усіх інших політичних сил, а чи невідомо звідки взята турбота за долю нації, але є враження, що на найближчий саміт ЄС усі-усі українські політики зробили ставку як на останній шанс потрапити до Європи. А втрапити хо-чуть усі, тільки не всі готові зізнатися…

І знаєте, оце спільне бажання – дуже важливий аргумент. От тільки чому вони вирішили, що його одного вистачить, аби ніби чарівною паличкою створити принай-мні асоціацію з Євросоюзом? І я навіть не кажу про те, що треба наприймати купу адаптаційних законів. І не маю на увазі Тимошенко і її ув’язнення. Не йдеться на-віть про чистоту вулиць – в Іспанії, напри-клад, культ бруду нічим не гірший за наш.

Років так п’ятнадцять тому я бовкнув, що у нас буде Європа тільки тоді, коли в університеті посуд буде не з алюмінію, а крім вилок даватимуть ще й ножі. То було трохи перебільшення, та все ж: на цей момент в універі є ножі, а ми трохи про-сунулися в побутовій культурі у бік Європи. Але – чи стикалися ви колись з українськи-ми чиновниками? А з суддями? А з ДАІ? А хоча б з європейськими їх відповідниками? Так отож. Різниця між ними, а також між львівською маршруткою і мальтійським чи лондонським автобусом – це та – ні, вже не прірва – але глибочезна яма, яка відді-ляє нас від Європи. І я не певен, що нам туди час, доки ми не навчилися судитися з нашими чиновниками, подавати заяви на злочинців у погонах, вимагати від водія маршрутки, аби він не курив та акуратно їздив. І тільки поміж цим нам треба вчи-тися усміхатися клієнтам, потроху заміняти «півосводкой» натуральним вином, вчитися користуватися виделками для риби чи для десертів. А вже потім – ні, не проситися – вимагати свого місця у Європі.

А поки що всі ці балачки – лише двого-лові шаблезубі мамонти, які мають вразити електорат і принагідно, якщо пощастить, – наївних європейців…

Всеволод Поліщук

кадри місяця

П’ЯТИКНИЖЖЯ ЧУБАЯ. 5 вересня. У музеї-тюрмі на Лонцького відкрили кім-нату-камеру, в якій свого часу допитува-ли поета Грицька Чубая. Цього ж дня у дворику музею пройшло поетичне дійство «Грицько Чубай. П’ятикнижжя», в якому взяли участь дружина Грицька Чубая Га-лина, діти Тарас та Соломія, львівський гурт «Фідель тріо квартет», театр тіней «Див», поети Мар’яна Савка, Остап Сли-винський, Віктор Неборак, Григорій Се-менчук. Проект приурочений до виходу першого за 20 років видання збірки тво-рів Григорія Чубая «П’ятикнижжя». Ще одне дійство матиме місце 18 вересня.

7події

ЗАБАВА. 31 серпня. Місцева молодь ви-рішила незвично попрощатися з літом. У центрі Львова влаштували «Подушкову баталію». Понад 200 дівчат та хлопців би-лись подушками у центрі міста, на площі перед пам’ятником Іванові Франку. Подуш-ку для участі в боях можна було взяти з дому або отримати на місці. Спочатку бій-ка подушками була «для розминки», потім хлопці йшли «стінка на стінку» з дівчатами. Баталія була і доброчинним заходом: орга-нізатори просили учасників принести окрім подушок ще й іграшки, які потім переда-дуть у дитячі будинки та інтернати.

7

КІНОКРАСУНІ. Британські дослідники кіно визначили найбільш сексуальних акторок всіх часів, опитавши 21 тисячу кінолюбителів-чоловіків. Цікаво, що Ан-джеліні Джолі дісталося тільки 2 місце. Зараз мрія чоловіка – Скарлетт Йохан-сон. Третьою стала Наталі Портман. У десятку також увійшли Емма Стоун, Мерилін Монро, Камерон Діаз, Холлі Беррі, Джулія Робертс, Грейс Келлі та Бріджит Бардо.

8 афіша

концерт-презентація «грицько чубай. п’ятикнижжя»18 вересня, 19:30Театр ім. М. Заньковецької

«Грицько Чубай. П’ятикнижжя» – особлива книга. Здається, ніби її упорядковував та офор-мив сам Грицько Чубай. Передмову до «П’ятикнижжя» написав легендарний поет Кость Моска-лець. Крім того, до цієї збірки увійшли Чубаєві фотографії, факсиміле автографів, есклібрис та листи. Усе це раніше ніде не публікували. А в кінці «П’ятикнижжя» – післямова Олега Лишеги, легендарного українського поета і близького друга Грицька, по суті, лист до давнього приятеля, якого давно не бачив, але з яким – у душі – ніколи не розставався. Важливо ще й те, що попе-редня книга поезій Грицька Чубая («Плач Єремії») побачила світ майже п’ятнадцять років тому.

Проект «П’ятикнижжя» – це проявлення через єдине ціле постаті голосу, відшукування при-четного, світла та сповіді, плачу Єремії та Вертепу. У «П’ятикнижжі» Грицько Чубай – можливо, навіть більше, ніж поет. Через понад тридцять років після його смерті очевидно, що ця людина мала вирішальний вплив на розвиток не лише української літератури, а й українського мисте-цтва загалом.

У програмі: Тарас Чубай та гурт «Плач Єремії», Віктор Морозов та гурт «Четвертий кут», Олег Лишега, Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Піккардійська терція, квартет «Віртуози Львова», Юрко Кох, Влодко Кауфман, Театр тіней «Див», гурт «Файно», «Фідель тріо-квартет», гурт «Джа-лапіта»; відеоарт – Олексій Хорошко. Ведучий Юрій Андрухович.

http://chubay.com.ua

VII міське свято «на каву до львова»26-29 вересняпл. Ринок

Уже сьомий рік поспіль у місті Лева про-ходить найароматніший фестиваль країни – VIІ Міське свято «На каву до Львова». Цьо-горіч відвідувачі свята зможуть побувати на рекордному кавовому ярмарку за всю істо-рію Львова. У рамках свята матимуть місце традиційне голосування за номінацію «Най-краща кав’ярня 2013 року». Голосування проходитиме трома способами: у кав’ярнях з допомогою бюлетенів – 50%, голос кавових Короля та Королеви – 10% та Інтернет-голо-сування – 40%.

Спеціально для свята «На каву до Львова» створять ексклюзивну кавову суміш, яку мож-на буде придбати лише під час заходу. Склад святкової суміші містить особливі сорти кави, які обсмажують просто перед придбанням. Також в рамках свята пройдуть Західноукра-їнський чемпіонат баріста, де змагаються най-кращі баріста зі Львова та західного регіону України.

www.coffeefest.lviv.ua

V фестиваль ковальського мистецтва «залізний лев»15-17 жовтняпл. Арсенальна

«Залізний Лев» – всеукраїнський фести-валь ковальського мистецтва, який проходить у Львові за участю ковалів з різних куточків України. Вони відтворюють процес кування в такому вигляді, як він відбувався сотні років тому, за допомогою горнила, молота та кувад-ла…

www.zaliznyjlev.org.ua

Lviv iCamp 201326 жовтня Львівська політехніка

Конференція збере понад 200 мобільних розробників з України і сусідніх країн.

Це буде уже четверта щорічна подія для підприємців з оффлайнового бізнесу, старта-перів, програмістів, блогерів, власників Інтер-нет-магазинів. Уже відкрита реєстрація на по-дію: http://icamp.lviv.ua/register/. Перші 50 зареєстрованих зможуть скористатись зниже-ною ціною.

Вартість квитка: «ранні пташки» (до 15 вересня включно) – 400 грн, звичайні квит-ки (до 6 жовтня включно) – 600 грн, «майже встиг» (оплата в останні 2 тижні) – 800 грн. Безкоштовно для власників карток постійного учасника Lviv Startup Club.

9

виступ хору верьовки25 вересня, 18.00Львівська опера

Виступ пройде в рамках благодійного концерту з наго-ди 20-річчя навчально-реабілітаційного центру «Джерело». «20 років з любов`ю в серці» – назва благодійного концерту, саме так, в любові до своїх дітей, 20 років тому, батьки неповносправних дітей створили центр «Джерело». Щоріч-но 200 родин, які виховують дітей з особливими потре-бами, мають змогу безкоштовно проходити курси реабіліта-ції, бути на щоденних навчальних, розвиваючих програмах «Джерельного садочку», школи та майстерень для молоді. За роки своєї діяльності послугами центру скористались 2500 дітей. А основне те, що цінності, які несе «Джерело», змінює якість життя дітей та їхніх родин, допомагає зберегти сім’ї та змінити людей навколо.

Благодійний концерт хору імені Г. Верьовки – це один із проявів любові, підтримки та вірності до дітей з неповно-справностями, який виявляють батьки, фахівці, волонтери, жертводавці, спонсори та друзі «Джерела». Цей концерт має також благодійну складову. Усі кошти від поширення квитків та спонсорські пожертви скерують на забезпечення цілей благодійної кампанії заходу – підтримки та розвитку навчально-реабілітаційних програм для дітей з особливими потребами від народження до 35 років у центрі «Джерело». Генеральний спонсор заходу – Благодійний Фонд Гері Боу-мена.

02

глобалізація та інтеграція:виклики і ріШенняНа сьогодні інтеграція – це геополітичний процес, який охопив усі континенти земної кулі, і з року в рік посилюється. Це спричинено об’єктивними обста-винами, глобалізацією, а також фі-нансовою нестабільністю останніх років. Україна, яка розташована в центрі Європи і політичних процесів, що тут проходять, будує стратегію та шукає власні рішення щодо викликів глобалізації.

Цьогорічний XIII Міжнародний Економічний Форум присвячений обговоренню стра-тегічних рішень щодо розвитку України в умовах глобалізації та інтеграції. Форум об’єднає керівників держав, міжнародного бізнесу та експертів задля розробки і впровадження нових стратегій в умовах глобальних соціально-економічних змін, модернізації національної економіки, впровадження стратегічних інвестиційних проектів та інноваційних технологій.

11 жовтня дискусійні панелі прохо-дитимуть традиційно в чотирьох секці-ях. Зокрема під час засідання секції 1 «Технологічні та індустріальні парки: успішний досвід і нові можливості» учасники та гості форуму обговорять питання розвитку індустріальних пар-ків в Україні, перейняття успішного досвіду Європи, шляхів залучення ін-весторів для створення індустріальних парків.

Під час секції 2 «Європейська співпраця: нові реалії – нові можли-вості» буде обговорено перспективи європейської інтеграції та українсько-польського партнерства, створення

українсько-європейських кластерів, залучення інвестицій для сприяння розвитку бізнесу на досвіді Польщі, а також будуть розглянуті нові програми у сфері транскордонної співпраці.

На секції 3 «Українська гостин-ність: культура, бізнес чи традиції?» учасники обговорять тенденції розви-тку світового та українського ринку гостинності, стратегію України в сфері туризму, а також наскільки зацікавле-ні Україною міжнародні мережеві опе-ратори.

А на секції 4 «Екотехнології – стратегії майбутнього» мова йтиме про екологію у виробництві та побуті, «зелене будівництво», технології енер-гозбереження та екоспоживання.

Серед доповідачів Міжнародного Економічного Форуму:

• Януш Пехотинський, Віце-прем’єр і Міністр економіки Польщі.

• Віталій Антонов, Президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз».

• Володимир Лавренчук, Голова Правління ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

• Маркіян Мальський, Керівник Західноукраїнської філії Адвокатського об’єднання Arzinger.

• Рафаль Краснодебскі, Партнер відділу послуг в області бізнес-консуль-тування PwC Ukraine.

• Даррен Бланшард, Директор з розвитку бізнесу Rezidor Hotel Group.

• Вадим Бодаєв, Директор компа-нії SigmaBleyzer.

Детальна інформація про Форум розміщена на веб-сторінці

www.lvivforum.com.ua, де також здійснюється реєстрація учасників.

Запрошуємо Вас до участі у Форумі, де Ви зможете висловити свої ідеї та пропозиції під час цікавих дискусій, до налагодження нових контактів і реалі-зації глобальних проектів в Україні та за її межами.

Форум відбувається за підтримки

Львівської обласної державної адміністрації

та Львівської обласної ради

12 тенденції • суспільство

Cуспільствостор. 12-27 >

королівство кривих дзеркал

Якісь останнім часом політичні новини – не новини, а збірка фантастики. То Віктор Янукович стає ворогом Росії №1 і «мотором євроінтеграції» (це так на повному серйозі дуже поважне видання написало). То кому-ністи «Свободу» у зриві тієї ж євроінтеграції звинуватять. То сумно знаменитий суддя Зва-рич перекваліфіковується на письменника і за його книгою черга стоїть. То страшний і всесильний В. В. Путін намалює котячу дупу… Про білорусів мовчок – там таке королівство кривих дзеркал вже багато років. У таких умо-вах політичному оглядачу хочеться переквалі-фікуватися або на психіатра, аби професійно аналізувати причини дій політиків, або – ще краще – почати писати про високе мистецтво, шахи, гірськолижний спорт… Хоча ні, гірсько-лижним спортом тепер політики всуціль за-ймаються, краще – про керлінг… Інший варі-ант – податися в агенцію «фейкових», себто несправжніх, новин. Просто їх вигадувати. Це принаймні весело, а звучить воно точно так само. От, наприклад, один з останніх хітів від сайту UA-Review – ну просто чудесний стьоб з надмірно активної прес-служби президента: «Віктора Януковича вкусив комар. 8 вересня близько 21:30 Віктору Януковичу був нане-сений укус комара. Про це повідомляє прес-служба Президента України. Внаслідок укусу було вбито комара.

За інформацією прес-служби, під час вечір-ньої прогулянки Янукович відчув різкий свер-біж в районі лівого передпліччя. За допомогою інстинктивного удару правої долоні, Президен-том було вбито комаху. Як комару вдалось прокусити рукав піджака наразі невідомо. Ві-домо також, що кусала самиця комара. За ін-формацією прес-служби, місце укусу свербіло цілий вечір». Красота, ні?

блюдолизство процвітає

Інша картинка з королівства кривих дзер-кал – уже цілком реальна, без підробок, зня-та на відео «5 каналом». У селі Давидів Брід на Херсонщині до прильоту прем’єр-міністра Миколи Азарова за кілька днів побудували вертолітний майданчик площею 35х35 ме-трів. Його звели у селі посеред поля. Прем’єр мав урочисто відкривати тут міст, який від-новлювали 6 років. Урочиста церемонія мала пройти на День Незалежності, потім її пере-несли на 29 серпня. Втім, Азаров у Давидів Брід так і не прилетів, хоча до його приїзду міст навіть помили. Як заявили у сільраді, щодо будівництва їх ніхто навіть не питав. Ро-боти за кошти держбюджету провела Служба автомобільних доріг у Херсонській області. Вартість будівництва тримають у секреті. Ра-зом з тим місцеві жителі називають суми від 250 тис грн. до 360 тис грн. У той же час у тутешній дитячий садочок – черга з 80 малю-ків, а їх не приймають через брак коштів на додаткові ліжка та їжу.

бандити сидітимуть поруч?

Матч Україна – Англія потішив не лише не-поганою грою нашої збірної, але й присутністю всіх чотирьох президентів: Кравчука, Кучми, Ющенка і Януковича. Точніше, не стільки са-мим цим фактом, а коментарями українців під спільним фото чотирьох «коронованих осіб». Колись Віктор Ющенко обіцяв, що «бандити сидітимуть в тюрмах», натякаючи зокрема на свого тодішнього опонента. Тепер сидить з ним поруч у ВІП-ложах із задоволеним писком. Відомий блогер Роман Шрайк написав най-різкіше: «Тільки мені здається, що Ющенко виглядає як алкан, котрий намагається ви-просити грошенят на похмелитися?» Я б так різко не писав, але загальне враження сумне. Особливо те, як Ющенко стояв з простягнутою рукою по закінченню матчу, чекаючи, поки Кучма встане і неохоче йому її потисне. А так все весело було у листопаді 2004-го…

Антін Бандера

13консультація • суспільство

Олексюк Назар Миронович, керуючий партнер Юридичної

компанії «Перітус Консалтинг», адвокат

www.peritus.com.ua, e-mail: office@peritus.com.ua

+380 96 426 52 10

Складність та бюрократичність процедур реєстрації транспортних засобів у підрозділах МРЕВ в Укра-їні доволі часто примушувала влас-ників транспортних засобів шукати шляхів економії часу й коштів при придбанні автомобілів. Особливої популярності та широкого засто-сування набула практика видачі власниками автомобілів доручень на право керування конкретними транспортними засобами, які, по-між тим, давали право зокрема зняти автомобіль з реєстрації та, власне, перереєструвати його за певних випадків.

Хоча актуальність такого яви-ща і була зменшена шляхом зде-шевлення процедури реєстрації транспортних засобів у підрозділах МРЕВ, згадані доручення не віді-

доручаЙ, але перевіряЙДоручення на право керування транспортним засобом – основні ризики

йшли у минуле, їх далі практикують пересічні українці. Можна спрог-нозувати збільшення популярнос-ті доручень на право керування транспортними засобами у зв’язку із введенням утилізаційного збо-ру, адже саме з 1 вересня цього року набуло чинності законодав-ство щодо такого мита, а відтак реєстрація транспортних засобів знову матеріально обтяжуватиме власників автомобілів.

Однак не все так просто, і користування автомобілем на під-ставі доручення може мати багато ризиків, які не завжди відомі пере-січним громадянам і які, за певних обставин, створюють значні про-блеми. Отож, що необхідно знати про доручення на право керування транспортними засобами, які мож-ливі ризики в таких випадках.

Перша та найголовніша по-милка пересічних власників авто-мобілів, водіїв тощо – доручення на право керування транспортним засобом не дає права власності на

автомобіль, а лише надає право керувати ним чи перереєструвати. Купуючи автомобіль «за доручен-ням», ви не купуєте самого авто, а фактично лише право на керу-вання ним. Згідно законодавства, а саме ст. 182 Цивільного кодексу України, якщо право власності під-лягає реєстрації, то воно виникає з моменту реєстрації. Користую-чись автомобілем за дорученням, ви, не реєструючи його в підроз-ділах МРЕВ, не стаєте його влас-ником.

Відтак, оскільки власником автомобіля є особа за якою його зареєстровано у МРЕВ, це авто може бути вилучене, конфіско-ване, реквізоване, наприклад, за борги його власника, за інші зобов’язання, у випадку засуджен-ня за корисливий злочин до кон-фіскації майна тощо. Такі випадки непоодинокі та є причиною бага-тьох судових процесів.

Наступним ризиком є немож-ливість отримати відшкодування

за страховими випадками. Напри-клад, у випадку ДТП право вимоги про відшкодування збитків має виключно власник автомобіля (ст. 1166 ЦК України). Як було вже зазначено вище, наявність доручення не підтверджує права власності, а відтак не надає права вимоги до винної особи. В цих ви-падках страхові компанії відмовля-ють у здійсненні страхових виплат на підставі ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування ци-вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином виникає логічне запитання: «Чи виправдана така економія шляхом ризику власни-ми коштами та передбаченими законом правами?» Це запитання видається риторичним, і кожному давати відповідь на нього само-му. Але найголовніше – кожному гарантовано знати свої права, а відтак запобігання описаним вище ризикам у наших руках.

14

Звичайно, російську мову розуміє кожен в нашій країні, і при пошуку будь-якого сайту нас вже дав-но не бентежить те, що контент може бути будь-якою мовою, окрім української. Але чи не час нам замислитися над своїми правами у своїй же країні? Чому для того, аби читати інформацію в Інтернеті українською, нам – українцям – по-трібно свою мову спочатку знайти? Львівський маркетолог та економіст Роман Матис демон-струє українцям – якщо боротися і намагатися, то досягнеш. Саме він заснував групу «И так поймут», яка сприяє українізації сайтів, груп у соцмережах, меню ресторанів, вивісок – зага-лом спонукає фірми, що працюють в Україні, спілкуватися зі споживачами українською мо-вою. У нашій розмові він розповів про відправну точку у відстоюванні прав україномовних спо-живачів, стосунки із представниками сві-тових брендів та про мрії стосов-но Львова.

15розмова • суспільство

– Українці дуже добре вміють обурюватися, що їхні права пригнічують, але коли дохо-дить до дій, спрацьовує принцип «Моя хата скраю». А з чого почалися ваші дії?– Почалося усе, коли на другий чи

третій день після відкриття у Львові одного з магазинів із брендовим одя-гом, я зайшов туди, зробив покупку, мені дали карту клієнта і анкету для заповнення карти клієнта. Анкета була російською мовою. Я зробив їм зауваження, а вони знизали плечима. В принципі, ідея такого громадського руху назрівала вже давно, через ЗМІ, де практично неможливо знайти по-трібної інформації українською мовою. Але після російськомовної анкети я перейшов від думок до дій, зібрав двадцять однодумців, з якими ми поча-ли проговорювати проект і випускати його. Першим «об’єктом», до якого ми звернулися, був журнал Esquire, який тільки планували до виходу. Я розумів, що там вже все зверстано, але все одно треба було звертатися, треба було починати. Нам не вдалося зміни-ти ситуацію з журналом Esquire, вони навели низку аргументів, чому вже не можуть зробити номер українською… Але це було для нас тренуванням. Акція привернула увагу кількох тисяч людей, які не належали до нашого руху. На момент акції ми мали близь-ко двадцяти активістів, після неї до

нас долучилися кілька сотень людей, а петицію-звернення і листи у головну штаб-квартиру Esquire писали понад дві тисячі людей.

– У Львові, якщо борються проти дво-мовності, то це проти російської. Якби ви-користовували у зверненнях до споживача, наприклад, польську, українську і англій-ську, була б така акція?– Особисто для мене тут справа не

в мові, а у відсутності вибору. Коли не вважають за потрібне інвестувати в мене, як в споживача: не потрібно мені говорити українською, не потріб-но подавати інформацію українською, я «и так пойму», і так прийду, і так ку-плю… От, власне, назва акції «И так поймут» відображає реальне ставлен-ня бізнесу до україномовних спожива-чів.

– У Вашого руху є табу?– Ми забороняємо піднімати теми

політики, не обговорюємо етнічну при-належність наших активістів, серед яких є багато російськомовних україн-ців, вихідців з «постсовка», євреїв, які фізично перебувають в Ізраїлі. Я навіть говорив, що якби ми, українці, так дбали про свою національну прина-лежність, як євреї, наші справи йшли б набагато краще. Ми забороняємо з’ясовувати, хто більший українець, за

будь-якою ознакою. У нас табу на такі розмови. Також табу на хамство, на образу. Не тільки серед активістів, а й стосовно тих, до кого ми звертаємося. Ми намагаємося вирішувати питання максимально лояльно і демократично. Ми – виховані, інтелігентні українські споживачі, які хочуть до себе поваги. Нам не потрібно, щоб якийсь бізнес пі-шов з України. Ринкові речі регулюють ринкові закони, один із яких ми і ви-користовуємо.

– Хіба за законами України, рекламу не по-винні подавати державною мовою?– Вже ні.

– Це після закону про двомовність так сталося?– У законі Ківалова-Колесніченка

є такий пункт, у якому зазначено, що реклама і спілкування компанії зі спо-живачем повинні бути українською або будь-якою іншою мовою на вибір ре-кламодавця.

– А чого бракує українцям, чи чого вони не вміють робити у боротьбі за свої права?– У нас всі кажуть: українці занадто

лояльні, того не хочуть, того не вміють, у нас найгірший парламент в світі, та-кого президента, як у нас, в іншій країні не допустили б до влади… Але це дуже суб’єктивна точка зору кожного, хто

Роман матис: «мова контенту залежить від інтелігентності власника бренду»

16 розмова • суспільство

так говорить. Українці вміють, можуть і могли б навіть більше. Інше питання в тому, що хтось повинен це організу-вати. Згадайте 2004 рік – скільки укра-їнців змогли, зуміли, пережили не один десяток днів у стані перманентної бо-ротьби. Ті, хто кажуть, що українці не-готові відстоювати свої права – неправі. Готові! І наша півторарічна діяльність, яка проходить виключно у мережі Ін-тернет, активісти якої між собою не знайомі – тому підтвердження. Маса ні-коли сама не зорганізується. Для того, щоб щось масово вирішувати, потрібно взяти чітку проблему, побачити її зі всіх сторін, побачити шляхи рішення, шляхи залучення активістів і, найважливіше – об’єктивно оцінювати ситуацію, скіль-ки людей реально ця проблема може хвилювати. Ідентично має відбуватися у спілкуванні бренду зі споживачем. Не тому, що так казано, значить, так правильно, а від зворотного – що спо-живач хоче почути. А хитрістю у такій розмові може бути втикання того, що потрібно сказати.

– Що споживачів цікавить окрім якісної продукції?– За великим рахунком, споживачів

цікавлять дві речі: якість і ціна. Але не потрібно забувати про гідність. Дуже зачіпає ігнорування інтересів людини, котра віддає свої гроші за певний то-вар.

– От ваша організація має тисячі активістів, а коли доходить до акцій, то у них участь беруть десятки. Чому так?– У будь-якій активності, котру

нав’язують людям, немає стовідсотко-вої віддачі. Ми – не партія, нікого не змушуємо, у нас усе відбувається на вільному виборі. Окрім того, не варто

забувати про шпигунів – представників брендів, піар-агенцій, людей, які слід-кують, щоб не було «наїзду» на їхню компанію. Але у нас є п’ять тисяч ак-тивістів, і кожен має вибір – долучи-тися чи ні. Прийнято вважати, якщо фідбек складає 10% – це вже дуже багато, це скаже будь-який маркето-лог. Але це не означає, що інші не беруть участі. П’ять тисяч людей по-стійно пам’ятають про проблему. Крім того, про проблему пам’ятають і шпи-гуни, які іноді змінюють свої погляди.

– А тексти на кшталт того, що сайти з україномовним контентом приречені на «забвение» – це справа рук шпигунів?– Такі статті, як, наприклад, «Осо-

бенности национального украинского терроризма», в яких йдеться про те, що Роман Матис «известен тем, что заставляет сайты переходить на укра-инский язык», пишуть російські ви-дання. Найсмішніше те, що видання «Цукерберг позвонит» приводить як приклад компанію «Балтика», у якої на той час було 3-3,5 тисячі читачів, і вона дуже вперто не хотіла переходити на українську мову. Але зрештою вони поступили дуже грамотно – організува-ли голосування, почали його платно рекламувати (воно з’являлося у но-винній стрічці усіх українських читачів Facebook). Вони зібрали більше 2 500 голосів за варіант російської мови. Але ми без жодної реклами зібрали 6 500 голосів за українську мову. Тут все оче-видно. І компанія змінила комунікацію. А от виданню «Цукерберг позвонит» я написав, що міг би прокоментувати цю ситуацію, якщо вони пишуть про «Бал-тику» і їхній контент. До речі, аудиторія сайту компанії «Балтика» трохи згодом збільшилася майже вдвічі.

– Як можна вступити до Вашої організації?– Потрібно відправити запит. Але у

нас зараз створена служба безпеки і запити, які надходять, кілька днів пе-ревіряють.

– Як можна здобути прихильність медіа?– До нас медіа завжди ставилися

нормально. Єдине, що такі видання, як той самий Esquire, про нас не писа-тимуть. І Forbes мене на конференцію не запросить. Є ряд видань, яким ми дуже вдячні за те, що звертають увагу на те, що відбувається. Зокрема, на сайті Gazeta.ua мені виділили колонку, при потребі, для більшого розголосу деяких акцій.

– Чи є якась статистика компаній, які до-слухалися до вас, до ваших акцій?– Будь-яка дія, яка відбувається в

сенсі зміни комунікації – це вже досяг-нення. Люди бачать наполегливість, але насправді воно тягне за собою значно більше. Не компанія «Балтика» перейшла на українську мову, а 6 500 читачів перейшли на українську мову, стали читати українською. Вони чують мову, в них змінюється ставлення до неї і з часом у них зміниться ставлен-ня до використання мови. Багатьом би було цікаво, але на сьогодні ми не маємо об’єктивної статистики, які ком-панії змінили комунікації. Трапляються ситуації, коли ми звертаємося, про-ходить дискусія, і приймають рішення – або компанія категорично відмовля-ється, або переходить на українську мову. Але є такий варіант, який став-ся, наприклад, з компанією Samsung, де всі наші звернення зазнали фіаско. Вони категорично відмовилися зміню-вати контент, і це було їхнім остаточ-ним рішенням. Але за півроку без на-

> мова контенту залежить від інтелігентності власника бренду >

17розмова • суспільство

ших звернень у них на сайті з’явився український варіант текстів. Ми про це дізналися випадково. А таких ком-паній виявилося немало, тому ми не можемо порахувати.

– Чи лякає бренди бойкот у використанні їхньої продукції в разі відмови від україн-ського контенту?– Як кого – Phillips зреагував, «Роз-

етка» ігнорує. Це залежить від інтелі-гентності власника бренду. От приклад: минулого тижня власник «Розетки», даючи інтерв’ю на порталі «Ліга», за-явив, що відкритий для усіх питань, і наші активісти написали на «Лігу» одне питання: «Де українська на «Розетці»?» Але його не поставили. Це були десят-ки питань, і їх не поставили.

– Якщо говорити про споживачів як про туристів, котрих привертає продукція у вигляді міста. Що Ви можете сказати про особливості маркетингу в туризмі?– У цій сфері треба трохи більше

гальм, бо часом йде перегинання пал-ки.

– А Ви, як львів’янин, відчуваєте якісь об-меження через туристів?– Я не можу сказати, що якось осо-

бливо страждаю від туристів. Просто не ходжу в заклади, призначені ви-ключно для них. Це ж цілком логіч-но – у будь-якому туристичному місті є заклади для туристів і заклади для місцевих жителів. Але є ризик, що ту-ризм перетвориться у цирк, де не за-лишиться нічого справжнього, а буде лише пап’є-маше. Львів має історію, архітектуру, особливості, які створю-ють його образ, відходження від цього образу сіє ризик перетворити його на дешеву китайську підробку.

> мова контенту залежить від інтелігентності власника бренду

– Як Ви ставитеся до реставраційних робіт у Львові та до забудови центральної частини сучасними будівлями?– Деякі речі, якщо не рятувати рес-

таврацією, ми ризикуємо втратити назавжди. Головне – приймати пра-вильні рішення, наприклад, собор Пе-тра і Павла перефарбували яскравим жовтим кольором, і це його зіпсувало. Туристи їдуть сюди за старовиною, за особливим місцевим шармом, а не за євроремонтами і жовтими фасадами. Щодо новобудов у центрі міста – я ка-тегорично проти. Для чого все пхати в центр, якщо у нас жахлива периферія. Я просто мрію про те, про що кілька років тому говорила міська рада: за-брати з центру міста усі державні установи і вивезти їх у бік іподрому. Там дійсно було б добре побудувати середовище для державних органів. В центрі не потрібно пенсійних фондів і судів. Очистити його від усіх установ та залишити історичну частину, з магази-

нами та кафешками, і все. Питання корків і парковок зняли б також.

– Кава, бруківка, пиво – це вже заїжджений піар-хід. А чим би Ви рекламували Львів людям, які ніколи тут не були?– А чи є потреба винаходити вело-

сипед? Можливо людям якраз і потріб-ні кава, бруківка, австрійська архітек-тура. Існує думка, що є перенасичення ностальгією за Австрією, а якщо, на-приклад, взяти щось від японців, не факт, що це спрацює, у нас інший мен-талітет. За статистикою, найбільше ту-ристів до Львова їде з центру і сходу України, тому що для них тут маленька Європа. Не думаю, що туристи будуть сюди приїздити, якщо заставити Львів новобудовами. На мою думку, значно більше для Львова дасть проект з ре-анімації Полтви. Оце рішення у турис-тичному сенсі принесе місту більше дивідендів, ніж зведення новобудов.

Дар’я Бура

18

Шляхами вітчизняних фестивалів, або музичне літо-2013

Колективні народні забави віддавна були надзви-чайно популярними серед населення, оскільки, як ві-домо, хто добре працює – мусить і добре відпочивати. Так-так, наші пращури не лише важко трудились на земельці рідній та чемно до церкви ходили, але й до-бряче вміли розважатись! Залишилась ця традиція у спадок і нам. Звісно, її дещо модернізували, проте за-галом тенденції збереглись: музика, співи, танці, ве-селощі. Найгучніші та найбільш організовані дійства трансформувались і дійшли до нас у вигляді фестива-лів, яких в Україні налічують чимало.

Лише музичних фестивалів у нас офіційно проходить близько 50, не беручи до уваги десятків кінематографічних, театральних, культурних, мистецьких, гастрономічних, історичних, а також етнофестивалів. Тут написано «близько 50» не тому, що автору було ліньки порахувати, а через те, що немає впевненості в тім, що допоки я пишу оці слова, у нас не вигадали ще один фестиваль, кількість яких щороку зростає. Ну що вже вдієш, любить наш народ «пофестивалити», ох, як любить!

Подібного роду активний відпочинок грає неабияку роль у сучасних сус-пільних процесах. Фестивалі не лише стають осередками української куль-тури та традицій і дають змогу молодим гуртам проявити себе та побувати

на «великій сцені», але ще і є чудовим варіантом проведення вільного часу для молоді. Кілька днів на природі у хорошій компанії та в супроводі якісної музики – чим не хороша альтернатива сидінню у кнайпі або в соцмережах? А задоволення пожити у палатці собі дозволити можна далеко не щодня. Уже традиційним стало відвідування фестивалів у вишиванках та з іншими атрибутами народного одягу, що сприяє популяризації національних цін-ностей та патріотичному вихованню молоді.

Справжнім старожилом у плані успішного існування традиції є слав-нозвісна «Червона рута» – всеукраїнський конкурсний фестиваль сучас-ної молодіжної музики, який було засновано ще у далекому 1989 році. Перший фест пройшов у Чернівцях під пильним оком партії. То ще були ті буремні часи, коли подібні «націоналістичні шабаші» не надто тішили око керівництва країни, а прапори сучасної незалежної України узагалі були заборонені, а всіх, хто мали їх при собі або були одягнуті у синьо-жовті кольори, жорстоко репресувала міліція. Саме цей фестиваль дав зелене світло таким гуртам, як «ВВ», «Брати Гадюкіни», «Кому вниз» і саме там невдало виступила Ірина Білик. Мало хто знає, але в Чернівці для розгону дощових хмар на час фестивалю був спеціально запроше-ний мольфар Михайло Нечай, згідно розпорядження ЦК ЛКСМ(У). Все було вкрай серйозно! З того часу фестиваль має місце що 2 роки. До слова, незабаром буде чергове дійство – «Червона рута» проходитиме вже 26-29 вересня цього року.

оупен-ейр • суспільство

19

франко.місіяЦей рік загалом виявився багатим на фес-

тивалі, і кожен міг обрати розвагу на свій смак. Наймасштабнішою за географією заба-вою цього літа став Міжнародний фестиваль мистецтв «Франко.Місія», що народився шля-хом об’єднання відомих фестивалів «Франко Фест» та «Fort.Missia» і пройшов, послідовно мандруючи, у кількох місцях. Такий своєрід-ний мікс дав змогу зробити цьогорічний фест потужнішим та дуже добре забезпеченим із технічного боку. Забава проходила із 18 до 28 липня, і загалом культурну програму відвідало до 30 тисяч людей з різних регіонів України та іноземних гостей. Організаторам вдалося залучити багато відомих колективів і виконав-ців як з України, так і з закордону – Польщі, Німеччини, Чехії, Азербайджану, Грузії. На фестивальних сценах виступили, зокрема, такі популярні ансамблі як Berlinska Droha, Korna Kruswa, Marinka&Agabeyli Brothers, Nino Katamadze&Insight, Олег Скрипка та «Лє Гранд Оркестр», The Mandry, «ГИЧ оркестр», «Козак System», «Кому вниз», Miąższ та ба-гато інших.

Стартував оупен-ейр у селі Поповичі, що зовсім поруч із українсько-польським кордо-ном. Все дійство розгорнулося на полях на-

вколо фортів часів Першої світової війни. Вже звичне наметове містечко, ярмарок та велика сцена. Саме тут три дні радувала відвідувачів цікава добірка із польських та українських гур-тів, яких однаково тепло зустрічала публіка. Музика не стихала до 2-3 години ранку, а про-тягом фестивальних днів гості могли послуха-ти як виступи дитячих та юнацьких колективів, так і різноманітні професійні гурти, починаючи від тендітного жіночого вокалу, і закінчуючи важким роком, під який фанати пускалися в слем. Перші три дні видались досить затишни-ми і спокійними, адже на фестиваль прибуло близько тисячі людей – як місцевих, так і при-їжджих. Очевидно, що частину активної публі-ки переманив інший фестиваль – «Підкамінь», який мав місце всього за 100 км від Львова.

Завершальна стадія дійства пройшла у рід-ному селі Івана Франка – Нагуєвичах. На цих історичних місцях гості розважалися з 26-28 липня (а фактично й всю ніч на 29). За ініці-ативою організаторів кожен із виконавців по-винен був представити публіці пісню на слова з вірша великого Каменяра, і кожен гурт ви-конав це завдання у своїй неповторній мане-рі. Відвідувачі фестивалю змогли почути вірші Івана Яковича грузинською, польською, азер-байджанською та ще сімома мовами. Окрім

традиційної основної сцени, для усіх «непопсо-вих» молодих гуртів та виконавців спорудили додаткову OFF-сцену, де вони могли виступати з 12.00 до 18.00. А вночі з неї ж лунала елек-тронна музика.

Окрім музичної частини, добре представ-лена була, звісно ж, і літературна: на літера-турно-театральній сцені 26-28 липня щодня о 13.00 проходили мікролекції «Іван Франко: перезавантаження» від українських франкоз-навців та читання есеїв відомих українських письменників. Окрім цього, в рамках фестива-лю організували поетичне змагання: близько 40 учасників з Києва, Львова, Чернівців, Дро-гобича та ще багатьох міст України змагалися за звання найкращого поета «Франко.Місії». Програма видалась більш ніж насиченою, і було чим себе зайняти цілий день, і не лише день… Шансів виспатись вночі не давали не лише діджеї OFF-сцени, але також і нічні ви-стави театрів «Альтер», Impro Group, а ще просто молодіжне нічне життя і непереборне бажання зустріти світанок із вигуками «Сонце, вставай!».

Лайн-ап фестивалю цього року був досить багатим і глядачі переважно залишились задоволеними. Мали змогу себе проявити і молоді виконавці. Деякі з них навіть встигли

> Шляхами вітчизняних фестивалів >

оупен-ейр • суспільство

20

подивувати оточуючих непристойною лекси-кою зі сцени, за що попали в немилість до представників старшого покоління, які, звіс-но ж, висловили своє обурення. Після пев-них словесних баталій, кожен залишився при своїй думці.

Перед самою сценою діяла обіцяна орга-нізаторами фан-зона. Це був відгороджений від основного поля майданчик, розташований впритул до сцени. Вхід був платним – 40 грн, не дуже дорого, якщо врахувати, що за цю суму вас ще частували якимось прохолоджу-вальним напоєм (пивом, водичкою). Хоча вже на другого і третього дня туди впускали всього за 20 грн. Вхід на сам фестиваль традиційно залишався безкоштовним, а всі гроші, втор-говані у фан-зоні, організатори планують ви-користати для організації наступної «Франко.Місії».

підкаміньВпевненими темпами набирає обертів

щорічний Міжнародний етнофестиваль «Під-камінь», який цьогоріч пройшов уже всьоме. Відвідувачами стали близько 40 тисяч осіб зі всієї України, а розважали публіку близь-

ко 70 колективів з Одеси, Києва, Львова, Вінниці, Рівного, Івано-Франківська та Ужго-рода.

Музичний марафон проходить у одноймен-ному селищі на Львівщині прямо посеред поля, над яким височіє пагорб зі скелястим велетнем на вершині, який в народі назива-ють «Каменем». Етно-фестиваль на кордоні трьох областей – Львівської, Івано-Франків-ської та Тернопільскої – приваблює глядачів колоритом Західної України з її унікальними краєвидами та традиціями. Програма розпо-ділена на три фестивальних дні, де глядачам пропонують дві сцени – денну і вечірню (голо-вну), а також літературну сцену. На території розкинувся і ярмарок, де можна не лише по-ласувати українською традиційною кухнею, але й придбати одяг та сувеніри від народних майстрів. Відвідувачам запропоновано прожи-вання у наметовому містечку, яке розташова-не у лісі біля фестивального майданчика. «Під-камінь-2013» гордо підтвердив свій статус міжнародного фестивалю завдяки виступам білоруського гурту PAWA з мелодіями на на-ціональних музичних інструментах, російського гурту Svoboda, що співає у стилі ска, а також

колективу «Свята ватра» з Естонії, котрий створив колишній учасник гурту «Гайдамаки» після переїзду на батьківщину своєї дружи-ни. Хедлайнерами стали популярні рок-гурти «Кому Вниз», «Тартак», Ot Vinta, які очікувано запалили майданчик і порадували своїх фа-натів. Слід окремо відзначити закарпатський гурт Rock-H, який другого дня виступав пе-редостаннім і просто таки довів публіку до шаленства. Люди захоплено відривалися під етно-мотиви і підспівували навіть попри те, що тексти пісень написані русинським діалектом. Загальні відгуки про організацію цілком пози-тивні, хоча були невдоволення бездіяльністю міліціянтів та малою кількістю сувенірної про-дукції із символікою Підкаменя. Дехто із від-відувачів скаржився, що туалет на фестивалі платний, але, повірте, ця «сільська романти-ка» над вигрібною ямою таки коштує тих 2 грн! Вхід на фестиваль та проживання на території є безкоштовним для всіх охочих, головне – не забути вишиванку. До речі, відсутність плати не лише дає можливість непогано зекономити собі на харчі, вільно і безперешкодно пересу-ватись за межі фестивалю і назад, але й по-збавляє будь-яких черг на вході!

> Шляхами вітчизняних фестивалів >

оупен-ейр • суспільство

21

західЩе одним масштабним дійством цього

літа був фестиваль «Захід», який пройшов у селі Родатичі Городоцього району за 40 кі-лометрів від Львова. За словами організато-рів, цьогоріч на «Захід» приїхало близько 12 тисяч людей. Фестиваль також тривав три дні, за які публіку розважало трохи менше 50 гуртів.

Цього року на «Заході» виступили Zdob Si Zdub, «Ляпис Трубецкой», «Воплі Відоплясова», «Скрябін», «Бумбокс», Noize MC, «Крихітка», O.Torvald, «The Вйо», «Роллікс», Сергій Жадан та «Собаки в Космосі», Сестри Тельнюк, Rocky Leon, «Фліт», Аліна Орлова, «Карна». За цей час також встигла статись біда – на фестива-лі помер 27-річний хлопець зі Львова. Офіцій-ною причиною називають серцевий напад. Не обійшлося і без скандалів: відвідувачі масово скаржилися на погану організацію; хамство, неприпустиму поведінку та нетверезість охорон-ців; на непрофесійність, жарти «нижче пояса»,

нецензурну лексику та антиросійські вигуки ве-дучих; на заборону фотографувати після другої пісні; страшенні черги до води, в туалети і в душ та холодну воду в ньому; нестерпну пилюку перед сценою; на 4-годинні черги під палючим сонцем, аби потрапити на фестиваль; один-єдиний медпункт, де часто були відсутні лікарі, а волонтери не знали до нього дороги; неви-правдано високі ціни на питну воду та їжу; ан-тисанітарію у точках харчування. Квиток на всі три дні фестивалю коштував 300 грн, одноден-них квитків не було. Попри всі численні офіційні заяви організаторів про те, що квитки на місці продавати не будуть, їх можна було придбати прямо перед самісіньким входом за 350 грн. Чи це відбувалось з ініціативи організаторів, чи за їхньої мовчазної згоди, у продавців дізнатись не вдалося. Це стало в нагоді журналістам, яких очікував неприємний сюрприз: організато-ри вирішили підзаробити ще копійчину і відмо-вилися впускати акредитованих представників мас-медіа. До речі, при відвідуванні «Заходу»

слід бути готовим до того, що окрім плати за вхід вам доведеться оплатити ще низку інших послуг, як то купання в озері чи душ із водою з нього ж.

Stare MistoОдним із небагатьох фестивалів, який має

місце не «на полях», а мало не в самому цен-трі стародавнього Львова, є щорічний між-народний рок-фестиваль Stare Misto, який цього літа пройшов ушосте. Після вимушеної перерви в 2012 році, пов’язаної із проведен-ням футбольного чемпіонату «Євро-2012» в Україні, фестиваль повернувся з новими си-лами і зібрав близько 10 тисяч відвідувачів.

Вже традиційно фест проходив на терито-рії стадіону «Україна», проте із деякими ново-введеннями. Цього разу Stare Misto гуділо не один день, як це відбувалось протягом остан-ніх років, а два повних. При цьому офіційний початок був призначений на 14:00, а завер-шальний виступ хедлайнерів мав розпочина-

> Шляхами вітчизняних фестивалів >

оупен-ейр • суспільство

22 оупен-ейр • суспільство

> Шляхами вітчизняних фестивалів

тись о 21:30. Інше цьогорічне нововведення – дві розташованих поруч сцени дали глядачам змогу не втрачати час у очікуванні виступу на-ступного колективу, а музикантам не робити саундчек поспіхом. Поки на першій сцені по-казували свою шоу-програму одні музиканти, інші вже готувались до виступу на сусідній.

Загалом, на відміну від «польових» фести-валів, Stare Misto має і свої особливості: дій-ство проводять на футбольному полі стадіону, яке застелене спеціальним накриттям; фести-вальна територія поділена на зони – так звані «Фан-зона 1» і «Фан-зона 2», які відрізняють-ся відстанню до сцени, а також допомагають розподіляти потоки людей; під час проведення можна спостерігати порівняно високий рівень безпеки та охорони; відвідувачі мають можли-вість вийти із натовпу і відпочити на кріслах на трибунах. Основний акцент фестивалю зробле-но саме на музиці – на території стадіону немає ярмарків і торгових рядів із всіляким цікавим крамом, хоча за його межами це все можна легко знайти. Звісно, не обходиться без звич-них палаток з їжею і пивом від генерального спонсора, проте вибір в них не надто багатий. Серед недоліків були традиційні для українських платних фестивалів черги на вході та збої в ро-боті сканерів для квитків.

Цей фестиваль можна вважати найамбітні-

шим і найсміливішим музичним дійством року, адже мало хто осмілиться запрошувати таких артистів. Виступами на минулорічних фестива-лях вже відзначились Korpiklaani (Фінляндія), Gogol Bordello (США), Emir Kusturica зі своїм The No Smoking Orchestra (Сербія), Poets of the Fall (Фінляндія), La Phaze (Франція) та Talco (Італія). Лайн-ап цього року складали Kaiser Chiefs, The Subways, «Ляпіс Трубецкой», «ДДТ», уже втретє на фестивалі виступили IAMX та вдруге Goran Bregovic.

Вартість квитків (залежно від зони та кіль-кості днів перебування) коливались від 90 до 300 грн. Зазначимо, що це досить помірна і доступна ціна за таку кількість закордонних зірок естради. А ще після завершення фести-валю в одному із львівських клубів мала місце афтепаті…

Цікавим спостереженням стало те, що музичні фестивалі – це дійство не лише для студентів, як може здатись на перший по-гляд, адже під час перебування на фести-вальних майданчиках було помічено людей різного віку, зокрема і пенсійного. Хоча без сумніву можна сказати, що саме найактив-ніша і наймобільніша верства суспільства – молодь – складає кістяк відвідувачів і є основним контингентом, а заодно і цільовою аудиторією.

Можна впевнено заявити, що цьогорічне фестивальне літо пройшло на славу – гучно і з розмахом, а тим, хто стверджує, що влітку себе ніде подіти, ми можемо просто поспівчу-вати. Якщо ви ще досі вагаєтеся, чи варто – не сумнівайтесь! Коли люди кажуть, що «в житті треба спробувати все», то вони, чомусь, на жаль, частіше за все мають на увазі алко-голь, наркотики та всілякі сороміцькі речі. Ми ж натомість рекомендуємо урізноманітнити своє проведення часу оригінальнішим спосо-бом – фестивальмо!

Відвідини фестивалів можуть стати хоро-шою розвагою не лише для меломанів, але й для любителів особливої атмосфери гучних людних дійств, поціновувачів активного від-починку, і навіть в дечому – екстриму (адже для багатьох «дітей міста» ночівля у палатці та проживання кілька днів на природі може стати справжньою захоплюючою пригодою). Перенестись у інший вимір, у вимір емоцій та музики, по-справжньому відчути фестивальну атмосферу можна лише, відвідавши один або декілька фестивалів на власний смак. Благо, у нас є із чого вибирати! Тож, не залишайтесь осторонь від подібних осередків колективного відпочинку і позитивних емоцій – починайте планувати літо-2014 вже зараз!

Юрій Тер-Арутюнян

23консультація • суспільство

• РЕСТОРАНИ, БАРИ, КАВ’ЯРНІ, ПАБИ • BIANco RoSSo PASTeRIA | пр. Свободи, 6/8 • GLoRIA JeAN’S coFFeeS | пл. Міцкевича, 1 • L’UFT | вул. Коперніка, 17 • MoNS PIUS | вул. Л. Українки, 14 • STRUDeL hoUSe | вул. Шевська, 6 • The GAS STATIoN | вул. Джерельна, 20 • АМАДЕУС | пл. Катедральна, 7 • АРСЕНАЛьСьКЕ | вул. Арсенальська, 7 • БАГРАТІОНІ | пр. В. Чорновола, 59 • БАТЯР | вул. Менцинського, 3 • ВЕЛИКА ТАРІЛКА | вул. Валова, 13 • ВЕРОНІКА | пр. Шевченка, 21 • ВІДЕНСьКА КАВ’ЯРНЯ | пр. Свободи, 12 Гальба пива • вул. І. Фран-ка, 46 • ГАРМАТА | вул. Грабовського, 11 • ДАРВІН | вул. Шевська, 6/10 • ДЕЛІС | вул. Самчука, 8 • ДЗИґА | вул. Вірменська, 35 • ДИНАМО БЛЮЗ | вул. Стуса, 4 • ЗОЛОТА ГУСА | вул. Січ. Стрільців, 3 • КАФЕ 1 | пл.Катедральна, 5 • КЕНТАВР | пл. Ринок, 34 • КОРЗО | вул. Братів Рогатинців, 10 • КРАКІВСьКА БРАМА | вул. Краківська, 5 • КУЛьТ | вул. Чайковського, 7 • КУМПЕЛь | вул. Винниченка, 6 • ПАН ТАО | вул. Кримська, 28 • ПАНОРАМА | пр. Свободи, 45 • ПАНСьКА ЧАРКА | вул. Винниченка, 3 • ПЕКІН | вул. Грушевського, 8 • ПРАГА | вул. Гна-тюка, 8 • САЛО | пр. Свободи, 6/8 • СМАКОЛИК | вул. Михальчука, 5 • ТАРОН | вул. Кузневича, 16а • ФІЛІЖАНКА | пр. Крива липа, 3 • ФРЕСКА | вул. Краківська, 9 • ЦУКЕРНЯ | вул. Староєврейська, 3 • ЧОРНИЙ КІТ | вул. Гвардійська, 4 • ШЕКСПІР | вул. Любінська, 144 • ШТУКА | вул. Котлярська, 8 • МАГАЗИНИ • BASeL | вул. Банківська, 5 • cezARe | вул. Дудаєва, 12 • БІЗНЕС СТИЛь | вул. Театральна, 23 • ЮВЕЛІРНИЙ БУТІК «КОЛЕКЦІЯ» | пр. Шевченка, 15 • ПРЕЗИДЕНТ | вул. Городоцька, 8 • КЛУБИ • cAzANovA | вул. Ставропігійська, 7 • MUSIc LAB | вул. Братів Рогатинців, 27 • MAeSTRo | вул. Лазнева, 3а • RAFINAD PeoPLe | вул. Руданського, 1 • SPLIT-LvIv | вул. Міцкевича, 6\7 • АТМОСФЕРА | вул. Братів Рогатинців, 18 • ТУРФІРМИ • АЛГОЛь | вул. Коперніка, 16/3 • КОЛІЗЕЙ | вул. Братів Рогатинців, 18 • МІСТ-ТУР | пр. Шевченка, 34 •

ПІЛІГРИМ | вул. Коперніка, 26 • РІТУРНЕЛь | вул. Водогінна, 2 • КЛІНІКИ • АЛьТЕРНАТИВА | вул. Героїв УПА, 73 • ВІЗЕКС | Вул. НауКоВа, 96б • КЛІНІКА ЗАБЛОЦьКОГО | вул. Коперника, 20 • КЛІНІКА СВ. ПАРАСКЕВИ | вул. Заводська, 7 • ЛАЗЕР ПЛЮС | вул. Миколайчука, 9 • ПАРОДЕНТ | вул. Глибока, 4 • РІКОТА | вул. В. Великого, 31 • ГОТЕЛІ • NoBILIS | вул. Фредра, 5 • ReIKARTz | вул. Городоцька, 107 • ReIKARTz | вул. Друкарська, 9 • АНДРІїВСьКИЙ ДІМ | вул. К. Левицького, 112 • ВЕЖА ВЕДМЕЖА | Львівська обл., с. Волосянка, урочище Цоцора • ВІНТАЖ БУТІК ГОТЕЛь | вул. Сербська, 11 • ГРАНД ГОТЕЛь | пр. Свободи, 13 • ЕДЕМ | вул. Городоцька, 95а • ЄВРОГОТЕЛь | вул. Тершаковців, 6а • КУПА-ВА | вул. Комарова, 17 • ЛЕОПОЛІС | вул. Театральна, 16 • ОПЕРА | пр. Свободи, 45 • ЦИТАДЕЛь ІНН | вул. Грабовського, 11 • ШВЕЙЦАРСьКИЙ | вул. Князя Романа, 20 • ШОПЕН | пл. Маланюка, 7 • АВІАКОМПАНІї • LОТ | вул. Січ. Стрільців, 5 • КИЙ-АВІА | пр. Шевченка, 11 • КИЙ-АВІА | пл. Григоренка, 5 • АВТОСАЛОНИ • ГАЛИЧИНА АВТО | вул. Городоцька, 282 • ЗАХІД-МОТОРС | вул. Липинського, 50 б • ЗАХІДНО-УКРАїНСьКИЙ АВТОМОБІЛьНИЙ ДІМ | вул. Антоновича, 59 • ІЛТА ЛьВІВ (ПЕЖО) | вул. Чайковського, 20 • НІКО-ЗАХІД | вул. Липинського, 50 б • ПФ «Хрис-тина» (BMW) | вул. П’ясецького,1 • ТОЙОТА ЦЕНТР ЛьВІВ «ДІАМАНТ» | вул. Кульпарківська, 226 • ТРІСТАР АВТО ЕЛІТ | вул. Липинського, 36 • АВТОТОВАРИ • AUTo PARTNeR | вул. Перфецького, 2а • АВТОЗАПЧАСТИНИ | вул. Липова алея, 1 • ФІТНЕС-КЛУБИ • 3 СТИХІї | вул. Щирецька, 36 • АКВАПАРК «ПЛЯЖ» | вул. Кн. Ольги, 114 • ЄВРОСПОРТ | пл. Петрушевича, 1 • ІНШЕ • СВ-вагони потягів у напрямку Києва, Одеси, Сімферополя •

а також на www.issuu.com/egoist_magazine, www.store.obreey.com, www.presspoint.ua, www.journals.ua та www.ej.ua

ч и т а Й т е н а с т у т :

24

вчитись! вчитись! і ще раз…

Увесь людський шлях можна без перебільшення назвати шляхом піз-нання і сумнівів. Сократ назвав люди-ну колісницею, в яку запряжено троє коней – Знання, Пристрасті, Бажання. А куди занесуть нас ці коні, залежить від возниці Розуму. Та інколи відчува-ємо, що чи наїзник залінувався, чи коні виснажені, чи просто вибрали не той пункт призначення. Можна довго думати, хто винен і що робити (най-простіше, звичайно, звинуватити усіх навколо або пошукати відповідь на дні пляшки, розпрягти тих коней, а са-мому лягти спочити чи пошукати нову Марусю), але усі ми добре розуміємо, що це не вихід, а скоріш, стрибок у прірву. Вам це треба? Пропоную інший шлях – найважчий, але й найпродук-

тивніший і найцікавіший – давайте бу-демо вчитись?!

Отже, сьогодні саме час підтрену-вати коня Знань. Найпростіше і най-дешевше зайнятись самонавчанням. Задайте питання у пошуковій системі та миттєво отримаєте неймовірну кіль-кість сайтів, що пропонують навчити будь-чому. Але ризик потонути у цьому потоці інформації, так і не отримавши саме того, що потрібно в цей момент, дуже високий. Всесвітня мережа, на жаль, дозволяє будь-кому проголошу-вати себе великим експертом і гуру, не вимагаючи відповідальності за свої опуси.

Час – це гроші, відповідно, щоб за-ощадити найдорогоцінніший скарб, ра-джу одразу звернутись до професійних

вчителів. Тренінг – це найефективніша і найпродуктивніша за затратами часу та коштів форма навчання, де прак-тики більше, ніж теорії. За своєю ме-тою тренінги ділять на навичкові (як?) і трансформаційні (для чого?). Ми роз-кажемо сьогодні про дві успішні ком-панії, що з повною відповідальністю взяли на себе місію дати відповіді на ці запитання.

Два, на перший погляд, різні тренін-гові центри. Але обидва вони пропону-ють нам знання та навички для зміни якості життя у кращий бік. А ще – над-звичайно цікаві відкриття, спілкування, нових друзів і відчуття, що ваша коліс-ниця знову готова відправитись у не-ймовірну пригоду під назвою «Життя».

Анна Косик

«Навчити висловлювати свої думки можна кожного. Не просто красиво говорити, а так, аби тебе чули!», – каже Ірина Снітинська, засновник унікальної Школи ри-торики й ораторства АҐРУС. За 4 роки роботи понад 2 тисячі випус-кників Школи отримали знання та навички ефективного спілку-вання та публічних виступів.

Неймовірні перетворення я спостерігала вже на ознайомчому демонстраційному занятті, коли незнайомі між собою люди від-кривали свої найкращі сторони. Атмосфера Школи та якісна тех-нологія навчання сприяють цьому.

Методика навчання включає в себе постановку голосу, вивчення мови тіла, міміки, вміння бачити, чути і бути гнучким, доречно до-бирати слова для висловлення своєї думки, зважаючи на аудито-рію, структурування інформації та дуже багато іншого. Курс групово-го навчання триває лише 6 днів, за які кожен учасник отримує дієвий інструмент для самореалі-зації. Додатковий ефект – людина починає прагнути нових знань. Стати учнем Школи може кожен. Для цього потрібне лише велике бажання та рішучість для виходу із зони комфорту в русло нового

життя – пізнання і відкриття себе нового.

Для відомого скульптора Воло-димира Цісарика, численні роботи якого знають не лише в Україні, згадаймо хоча б кілька із них – скульптури Мазоха, Пивовара, Са-жотруса, Львівських Батярів, Яна Зеґа й Іґнаца Лукасевича у Льво-ві – навчання у Школі АҐРУС від-крило нові можливості у розвитку його творчості. «Найкращі мужі Древньої Греції гордилися своїм досконалим володінням оратор-ським мистецтвом. Я дивувався, чому в нас немає такого предмету. В АҐРУСі я отримав саме ті знання

Цю фразу великого утопіста, що муляла очі у кожній школі так і непобудованого суспільства загального щастя і рівноправ’я, найчастіше згадують саме 1 вересня, збуджуючи або ж мотивацію до пошуку нових знань, або ж сарказм Еллочки: «Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально!»

школа • суспільство

25

> вчитись, вчитись і ще раз…

Якщо ж у вас з’явилися великі цілі, досягнення яких кидає вам виклик, чи може ви, рухаючись до важливого, часом відходите від нього ж і розпилюєтеся на нічого не варті дрібниці. Або вам здаєть-ся, що у вас в житті немає взага-лі чіткої цілі – саме час відвідати трансформаційні тренінги.

Тренінгова компанія «ВИБІР!» пропонує унікальний курс для роз-витку своїх особистих якостей, з якими пов’язані всі ваші життєві досягнення і результати. Навчання, яке дозволяє просуватися швидко до цілей та мрій. Причому саме на-вчання проводять у вигляді гри для дорослих, в процесі якої учасники

вчаться дивитись на світ новими очима, швидко і якісно приймати нові рішення та отримувати від цьо-го задоволення.

«Ми великі штовхачі та прово-катори», – так каже про свою ком-панію її засновник Іван Дзямулич: «Первинна реакція у стресовій си-туації дана людині природою і нею дуже важко керувати: образа, гнів, лють, апатія бажання помсти – зна-йомі емоції? Але вони руйнівні, та вихід один – навчитись максималь-но скорочувати час їхньої дії і виби-рати найефективніший стан.

Мотивація на дії, зміна «я не можу» на «Я МОЖУ!», розуміння людиною що вона робить саме в той момент, коли вона це робить. Всі люди помиляються, але мало хто в цей момент розуміє, що ро-бить помилку. І мало кому стане сміливості сказати про це людині в обличчя, адже певною мірою її близьке оточення залежне від неї. Сказати королю правду чесно в очі могла лише одна людина – його блазень. Наша робота дещо схо-жа, але ми налагоджуємо чесний

незалежний зворотній зв’язок в атмосфері повної довіри і поваги. Синергія виграшу для всіх, тактика «win-win», де всі переможці, навчи-тись керувати, а не котролювати, усвідомити істину « Я – ключовий інструмент для досягнення своїх цілей» – і вже під час курсу наші ви-пускники досягають того, про що лише декілька місяців томе тільки мріяли, або зовсім не допускали думки, що таке для них можливе.

Окрім основної лінійки тренін-гів компанія «ВИБІР!» проводить щовівторка майстер-класи на різноманітну тематику: «Відноси-

ни», «Гроші», «Постановка цілей», «Командоутворення». Також в на-вчальному арсеналі компанії є відо-ма у всьому світі методика «Теорія DISC», яку розробив винахідник детектору брехні. Вона дозволяє «оцифрувати» характер і моделі по-ведінки інших людей та на основі цього легко знаходити ефективні підходи до них: керувати і мотивува-ти (персонал), будувати відносини і краще розуміти (в сім’ї).

м. Львів, вул.О. Степанівни, 45, оф.37, тел. 067-670-11-00,www.vybir.biz

школа • суспільство

та вміння, що дозволили мені стати впевненим у собі, адже тепер свої думки я висловлюю не лише мате-ріально у вигляді скульптур, а можу ще й достойно презентувати себе і свої роботи словами, використову-ючи вербальні та невербальні на-вички».

Окрім базового курсу зі спілку-вання і публічного виступу Школа АҐРУС пропонує 3-годинні бліц-тренінги на теми, що стосуються питань особистісного та кар’єрного розвитку, допомагають нівелювати труднощі в спілкуванні, перемага-ти у суперечках та досягати успіху в ділових перемовинах.

Щомісяця у Школі проходять засідання клубу О.К., членом якого може стати кожен охочий розвивати свої ораторські зді-бності. А всі, хто захоплюється поезією, демонструють свої та-ланти, зустрічаючись на тематич-них «Читаннях віршів на драбині» у затишних львівських кафе чи просто під відкритим небом, тому що Школа АҐРУС – це не просто навчання, це новий вимір і нова якість життя.

м. Львів, вул. Федьковича, 32, тел. моб. (096) 254-10-72 тел. (032) 237-29-50www.shkola-agrus.com

26 гроші • суспільство

прості гроШі для складних ідеЙ

Плануєте здійснити велику покупку? Потрібен кре-дит на щось глобальне і вартісне? За стільки років після кризи ми звиклися з думкою, що кредит в Укра-їні отримати нелегко. Забудьмо про кухонний комбайн для дружини чи плазмовий телевізор для себе, мова йде про серйозніші речі. І діяти тут зовсім несклад-

но – варто лише довіритися професіоналам та обрати правильного партнера – надійний банк.

Сьогодні «Ідея Банк» пропонує вам зручний та на-дійний спосіб одержати грошові кошти на будь-які цілі. Правильний вибір – це кредит готівкою до 200 000 грн від «Ідея Банку»!

кредити від «ідея банку» мають також і додаткові переваги, серед яких:

• Нова можливість отримати кредит готівкою під заста-ву автомобіля до 200 000 грн (програма «Автоготівка»).

• Можливість отримати канікули по сплаті кредиту на 3 місяці;

• Отримання 100 грн за кожну рекомендацію знайомим кредиту від «Ідея Банку»;

• Зменшення виплати за кредитами, перекредитування на умовах кредитного продукту «Консолідований»;

• Дострокове погашення без штрафних санкцій.

Заявку на отримання кредиту можна запо-внити у будь-якому відділенні Банку або на сайті www.ideabank.ua.

коротко про умови кредитування:

Валюта Гривня

Об’єкт кредитування власні поточні потреби Позичальника

Форма видачі кредиту на банківський поточний рахунок

Погашення кредиту щомісячно, ануїтетними платежами

Забезпечення без забезпечення до 100 000 грн

Вік позичальника 21-75 років

Сума до 200 000 грн

Термін до 60 місяців

Обов’язкові документи: Паспорт. Ідентифікаційний номер. Додаткові документи (за необхідності)

27гроші • суспільство

Втомилися від кількох кредитів у різних банках? Плутаєте щомісячні платежі та дратуєтеся, коли прихо-дить день їхнього погашення?

Тепер усі ці незручні моменти в минулому. Сьогодні бути власником кредиту набагато легше, ніж це було раніше. А все завдяки можливості перекредитування від «Ідея Банку».

Перекредитування (рефінансуван-ня) – відносно нова послуга, якою можна скористатися для отримання вигідніших або зручніших умов при виплаті кредиту. При рефінансуванні ваш кредит повністю гасять в одно-му банку і відкривають в іншому. Це досить поширена і популярна закор-доном послуга, попит на яку обумов-лений величезним асортиментом кре-дитних програм з різними ставками, термінами, умовами погашення. Осо-бливо часто цією можливістю корис-туються люди, що одержали великий довгостроковий кредит, наприклад, іпотечний.

З 28.02.2013 р. ПАТ «Ідея Банк» спростило процедуру перекредитуван-ня, що стало справжнім проривом на ринку готівкового кредитування в Україні. Відтепер перекредитування в «Ідея Банку» – просте та доступне для клієнтів. І головне – на вигідних умо-вах!

На сьогодні послуги перекредиту-вання надають небагато банківських установ, тому «Ідея Банк», який про-понує скористатись новим кредитним продуктом «Консолідований», є хоро-шим винятком з цього правила. Клі-єнти, що раніше оформили кредити в інших банках чи кредитних спілках, мають змогу об’єднати їх в один кре-

дит на більш вигідних умовах. Отже, клієнт-позичальник, що перекредиту-ється в «Ідея Банку», гарантовано пла-титиме менше!

Скориставшись цим продуктом, ви отримаєте такі переваги:

• рефінансувати (погасити) кре-дитну заборгованість в інших бан-ках;

• збільшити суму кредиту (можли-вість отримати додаткові кошти на ваші потреби);

• зменшити відсоткову ставку (цим ви зменшите свій щомісячний пла-тіж);

• збільшити термін кредиту (мож-ливість збільшити суму кредиту або зменшити щомісячний платіж)

«Перевести» свій кредит в «Ідея Банк» можливо на таких умовах:максимальна сума кредиту – 100 000 грн;максимальний термін кредиту – 60 місяців.

Необхідні документи для перекредитування:паспорт; довідка про присвоєння

ідентифікаційного коду;довідка про доходи (за необхідності); діючий кредитний договір/квитанція про сплату.

Безкоштовні додаткові переваги:• підключення до Інтернет-банкінгу.

Про детальні умови програм кредитування можна ді-знатися в менеджерів з продажу у відділеннях Банку або за

номером гарячої лінії 0 800 50 20 30.

Інформаційна довідка:

ПАТ «Ідея Банк» входить до складу Getin holding S.A. – однієї з найбільших міжнародних фінан-сових груп у Європі.

ПАТ «Ідея Банк» було засно-вано у 1989 році (на той час Комерційний банк «Прикарпат-лісбанк»). У 2007 році одна з найбільших фінансових груп Схід-ної та Центральної Європи Getin Holding S. A. придбала 93% ак-цій банку. За останні 5 років кре-дитний портфель банку зріс у 10 разів, депозитний – у 7 разів, а кількість клієнтів збільшилася вшестеро. «Ідея Банк» є лідером роздрібного ринку в напрямку споживчого та автокредитування. Станом на сьогодні банк виріс із регіонального до всеукраїнсько-го, з балансовою сумою понад 2,4 млрд грн і впевнено прямує вперед.

Основні фінансові показни-ки ПАТ «Ідея Банк» станом на 01.07.2013р.: чисті активи – 2 405,44 млн. грн, кредитно-ін-вестиційний портфель – 2 177,68 млн. грн, депозити юридичних осіб – 309,60 млн. грн, депози-ти фізичних осіб – 1 506,89 млн. грн.

не треба платити більше!

ІДЕЯ БАНК GRAPHIC IDENTITY GUIDELINES

1.0 ЛОГО

КОЛЬОРОВИЙ ЗНАК

28

захопленнястор. 28-43 >

тенденції • захоплення

вдаримо мотопробігом по митному союзуВ той час, коли Україну тягнуть у різні боки: хто в ЄС, хто в Росію, поки тривають усі ці міжнародні суперечки на тему «Куди нам дорога», українські байкери беруть ініціативу на себе і демонструють позицію чималої кількості українців. Мотопробіг «Україна-Європа» влаштували зо два десятки мотоциклістів із Києва, Львова та Житомира. З нагоди Дня Незалежності вони проїхали чотирма європейськими країнами. Стартувала акція у Києві в День Незалежності. Маршрут проклали через Угорщину, Польщу, Словаччину та Литву. А завершився він у Вільнюсі тому, що саме там в листопаді цього року має пройти саміт Східного партнерства, на якому планують підписання угоди про асоціацію України та ЄС.

2929

> тенденції

www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 73 ТЕЛ. (032) 239-36-73, 239-36-83

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 78 ТЕЛ. (032) 238-31-48, 237-31-67

ЛЬВІВ, ВуЛ. НАуКОВА, 96А ТЕЛ. (032) 244-73-17, 243-82-16

ЛЬВІВ, ВуЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 210А ТЕЛ.(032) 243-05-51

ЛЬВІВ, ВуЛ. ЗЕЛЕНА, 238 ТЕЛ.(032) 232-23-20, 232-23-21

Основною ідеєю мотопробігу було заявити про те, що український народ вектором свого розвитку бачить саме Європейське співтовариство і прагне якнайшвидше стерти ті кордони, які заважають простому людському спіл-куванню.

«Цікаві ідеї щодо подорожей в го-ловах байкерів виникають постійно. А тут з’явилась можливість поєдна-ти приємне з корисним. В одній із розмов про подорожі, про перетини кордонів, про «легкість» отримання віз із нашими друзями-байкерами на-родилась ідея пробігу, який і отримав назву «Україна-Європа», – ділиться спогадами про виникнення ідеї мото-пробігу мотоцикліст із Huligan bikers club Тарас Мандзюк.

Звернулись байкери за спри-янням у організації до «УДАРу», оскільки вони найбільше підтриму-ють такі ініціативи. Отримали від них технічну підтримку, а лідер пар-тії і водночас також любитель мото-циклів Віталій Кличко ще й доєд-нався до колони та супроводжував її до Житомира.

«Акція викликала неабияке за-цікавлення у країнах, які ми від-відували. Ця подія була в ТОП-10 цікавих тем місцевих ЗМІ. Нас радо приймали у Литовському Сеймі, в дворі парламенту, де проводять зу-стрічі з іноземними дипломатами та головами держав», – захоплено розповідає учасник-байкер Андрій Тиндик.

30 техніка • захоплення

Виникали, звісно, і певні труднощі, адже більшість людей не була до подо-рожі знайома між собою, більша час-тина не їздила в таку далеку дорогу та ще й організованою колоною. Складно було і байкеру, який очолював колону, Миколі Жулінському, адже крім того, що він стежив за дотриманням марш-руту, ще й старався підібрати ком-фортну швидкість для всіх, а це дійсно складно.

«Байкери – люди вільні та дружні, народ, між яким панує взаємна під-тримка незалежно від національності чи соціального статусу. Насамперед, ми хотіли показати приклад, що мож-на домовлятись, можна знаходити взаєморозуміння, можна долати пе-решкоди і чимось поступатись зара-ди досягнення вищої мети. В нашій колоні зібрались різні люди, на різних за класом і потужністю мотоциклах,

половина з яких могла б прибути до Вільнюса набагато швидше, якщо б не чекала інших. Але, не дивлячись на те, що комусь було важко, комусь некомфортно, ми всі доїхали разом. Тому політикам добре було б брати з байкерів приклад і зрозуміти, що все можна зробити, якщо є щире бажан-ня», – підсумовує мотоцикліст Тарас.

Зоряна Крачковська

> вдаримо мотопробігом по митному союзу

31техніка • захоплення

10 роківбеззаперечного

лідерства

Останнього дня літа компанія «НІКО-Захід» запросила усіх друзів на масштабне святкування 10-річчя дилерського центру у Львові.

Відкриттям нового салону – так компанія вирішила відзначити День народження і представила своїм клієнтам новий бренд.

Усі львів’яни знають компанію «НІКО-Захід» як представника знаменитих брендів Audi та Mitsubishi. До групи компаній «НІКО» входить і автосалон «Захід Моторс», який представляє на львів-ському ринку бренд Mazda. А відтепер дилерський центр пропо-нує любителям швидкості ще й мотоцикли легендарної марки Yamaha.

З відкриття нового салону Yamaha і почався цей насичений та повний сюрпризів день. Генеральний директор компанії «НІКО-За-хід» Леся Падучак під оплески гостей перерізала символічну стріч-ку, і свято почалося!

Першими відвідувачами салону стали мотоциклісти львівського Huligan bikers club, які завітали на свято цілою колоною! Вони змо-гли професійно оцінити представлений достойний модельний ряд Yamaha. До слова, придбати у «НІКО-Заході» можна не лише мото-цикли, але й квадроцикли відомого японського бренду, а також байкерську амуніцію – від чобіт до шлемів.

Свято продовжилося, а справді дружня атмосфера об’єднала усіх гостей події. Лідер ринку автомобілів у Західному регіоні не ро-бив ставки на помпезності, фуршети, гламур та марнославство. Тут були лише друзі, тому сонячного останнього дня літа всі просто від-почивали, попиваючи пиво, закусуючи смачнючими щойно з вогню ковбасками. Так-так, спеціально для пригощання гостей у подвір’ї ДЦ «НІКО-Захід» розмістили мангали, де готували головний часту-нок та цікавий сюрприз для відвідувачів – смажене порося.

Проте це ще не все: цього святкового дня гості потрапили на перший на Західній Україні автомобільний ярмарок, де були пред-ставлені близько 100 автомобілів з портфелю брендів компанії різ-них комплектацій.

Дорослі гості свята насолоджувалися та навіть підтанцьовували під пісні кавер-гурту «Buble Heads», брали участь у конкурсах та роз-вагах від винуватців свята, а для найменших відвідувачів організато-ри спорудили спеціальну дитячу зону з надувною гіркою, аніматора-ми та морозивом від солодкого партнера святкування ТМ «ЛІМО».

Генеральним партнером 10-річчя компанії «НІКО-Захід» стала СК «Альфа Страхування», офіційним партнером свята виступив ПАТ «Ідея Банк».

32 спорт • захоплення

як вибрати велосипед

Перше, що потрібно при виборі велосипе-да, – це визначитись, де і як ви хочете ката-тись. Також необхідно врахувати, що окрім як на роботу чи в магазин, ви захочете на вихідних знайти адреналінову стежку в парку або лісі. Варто накласти на це доступний вам бюджет – і почали.

Вибір – справа суб’єктивна. Як в машинах: одні купують тільки «Мерседес», інші задо-вольняються «Фордом», а треті візьмуть «Жи-гулі», хоча грошей вистачило б і на «Порше». Чи варто звертати увагу на марку при виборі велосипеда? Так, бренд коштує, але він є і га-рантією якості. Хотілося б заздалегідь засте-регти від купівлі найдешевшого велосипеда з модельного ряду конкретної марки або на ринку взагалі. Високі шанси, що ви швидко освоїте техніку катання, почнете її удоскона-лювати, і захочеться мати дорожчу модель. Знаємо випадок, коли людина за тиждень змі-

нила 7 велосипедів, але багатьом таке може виявитися не по кишені.

Тому на ваш вибір повинні вплинути такі чинники як тип велосипеда, геометрія, стиль катання, простота купівлі та обслуговування, імідж марки, відповідність персональному сти-лю. Після цього в каталозі необхідно вибрати відповідні моделі.

Гірський велосипед (МТВ – від «маунтин байк») – найпопулярніша модифікація вело-сипеда. Тому більшість великів випускають з трикутною рамою, агресивним малюнком протектора на колесах, з великою кількістю швидкостей і амортизаторами (одним або дво-ма). Але багато з них є просто прогулянкови-ми або прогулянково-туристичними за своїми якостями. Вони усього лише схожі на справ-жні гірські велосипеди. Пам’ятайте про це!

Велосипед дарує ні з чим незрівнянну сво-боду, і кожен використовує його на власний розсуд. Можна просто покататися містом, а

можна підкорити усі лісові яри або сходи най-ближчого супермаркету. За більш ніж двадця-тирічну історію гірського велосипеда сформу-вали безліч стилів катання, і, звичайно ж, не можна забувати про сам початок, про те, з чого все стартувало, – про шосе. Далі ми на-ведемо короткий опис стилів катання, який допоможе вам визначитися з типом майбут-нього велосипеда.

гірські велосипеди

Це найуніверсальніші велосипеди, а крос-кантрі – найпопулярніший стиль катання на них. Це можуть бути лісові стежини, прогулян-ки в парку, заняття фітнесом, а також затяжні велоподорожі, екстремальні спуски. Байк для крос-кантрі стане вашим найкращим другом. Адже з ним ви зможете покататися з прияте-лями, вирушити у велоподорожі або просто набути відмінної фізичної форми. Зазвичай

Працюємо щодня з 11.00 до 19.00

Пропонуємо велосипеди: Ghost, Kellis

Також широкий вибір запчастин та аксесуарів відомих фірм і марок!

Виконуємо роботи з ремонту та обслуговування велосипедів!

Велосипеди преміум-класу Ghost – cправжня німецька якість!Ghost – № 1 в Україні!

Чекаємо Вас

м. Львів, вул. Наукова, 30тел. 063-78-322-39098-038-06-58WWW.ВЕЛОБАЙК.COMhttp://velobajka.at.ua/

велосипед для крос-кантрі – це хардтейл або короткохідний двопідвіс із ходом підвіски не більше 100 мм.

Але байки крос-кантрі мають ще одне при-значення – перегони! Швидкість, витрива-лість, технічна витонченість – ось відмінні риси крос-кантрі. Відчуття на старті з більш ніж со-тнею-другою таких же фанатів як ви словами просто не передаси…

двопідвісні

Найпрогресивніший тип гірських велоси-педів: з підвіскою на передньому і задньому колесах. Найбільш популярні двопідвісні ве-лосипеди для крос-кантрі та трепла, який набирає сьогодні величезної популярності в Європі. Своїй масовості цей вид катання за-вдячує цікавому змішанню подорожей на-ймальовничішими гірськими курортами із за-хопливим адреналіном в крові. Причому для подібних прогулянок зовсім не обов’язково бути закоренілим спортсменом, адже велика частина катання проходить спусками, на яких ви можете їхати з тією швидкістю, з якою по-бажаєте самі.

Велосипеди для трепла (стежка) поєд-нують суперечливі поняття міцності, функ-ціональності та малої ваги. Для їхнього ви-готовлення використовують найсучасніші технології й матеріали. Рама, наприклад, буде не інакше як з карбону (чи, як мінімум,

авіаційного алюмінію), гальма – тільки диско-ві та ще й гідравлічні, а конструкція підвіски з ходом близько 130 см частенько в рази складніша за мотоциклетну. І це при загаль-ній вазі близько 11 кг!

кросові та туристичні

Великі 28-дюймові колеса цих велосипе-дів забезпечують відмінний накат і швидкість. Завдяки цьому він ідеальний як для ґрунту, так і для асфальту. На цих кросових велоси-педах ви долатимете значні відстані лісами, парками, скверами або польовими дорогами, витрачаючи менше сил, ніж на 26-дюймово-му велосипеді. А знаходячись в місті, без осо-бливих зусиль з’їздите на роботу, у справах, і просто для задоволення. При цьому вело-сипед є спортивним: на ньому аеродинамічна посадка і все розраховано на швидкісне й легке пересування по відносно рівних покрит-тях. Кросові велосипеди часто мають амор-тизаційну вилку з невеликим ходом (50-80 мм) для комфортного подолання нерівностей ґрунту.

Якщо підходити до справи серйозно, то спершу треба дізнатися якомога більше про велосипед і постаратися чітко вибрати, що саме ви хочете.

Назбирати інформацію можна на вистав-ках, змаганнях, фестивалях, в журналах та

Інтернеті. Не соромтеся радитися з друзями, вони теж можуть щось знати. Але не довіряй-те їхній думці сліпо і не покладайтеся тільки на неї. По-перше, ваш знайомий може не все знати, особливо про недорогі велосипеди. По-друге, у нього можуть бути «давні стосунки» з якою-небудь велосипедною компанією, тому він порадить вам саме її, а про інші марки ні-чого хорошого не розповість. По-третє, йому ж потрібно кудись подіти свій старий велосипед, і він може запропонувати його вам.

як купувати велосипед?

Після того, як ви зупинили свій вибір на конкретному байку, наступний дуже важли-вий крок – з’ясувати, чи є у продажу вподо-бана модель потрібного розміру. Купівля з рук багата на прикрощі: вам можуть продати крадений або укомплектований дешевими деталями велосипед. Необізнаній людині це буває дуже важко перевірити.

Тому надійніше купувати велосипед у ма-газині. Також важливим чинником при при-дбанні велосипеда є наявність досвідченого веломеханіка при магазині, який проконсуль-тує вас і виконає технічні роботи у разі по-треби.

Андрій Березійwww.velobajka.at.ua

34

З кожним роком все більше людей починають відвідувати тренажерні зали, формується фітнес-індустрія і її складові, однією з яких є спортивне харчування. Про ці невинні добавки іноді ходять міфи – їх часто плутають із забороненими стероїдами, хоча ні-чого спільного вони не мають.

Спортивне харчування – невід’ємна складова раціону як професійних спортсменів, так і аматорів, адже ці добавки допомагають досягати резуль-татів. А що ж таке взагалі спортивне харчування? Це, в основному, білко-ві та вуглеводні суміші з натуральних компонентів, які доповнюють осно-вний раціон. Оскільки вони стають все популярнішими та доступні чи не у кожному спортзалі, «Егоїст» вирішив

коротко розповісти про основні препа-рати, на які є найбільший попит серед новачків: протеїни, гейнери, креатин та жироспалювачі.

протеїн – добавка № 1 Часто професіонали кажуть: «Куль-

турист без протеїну, як машина без бензину». Воно справді так, адже це головна добавка для тих, хто хоче накачати м’язи. Протеїн – це звичай-нісінький білок, з якого складаються всі живі організми. Наші м’язи на 20% складаються саме із нього.

Протеїн можна вживати у будь-якому віці, без жодної шкоди для здоров’я, бо його виробляють із нату-ральних продуктів молочного чи тва-ринного походження.

Тому для росту м’язів потрібен про-теїн. Можна і треба їсти натуральні продукти, скажімо, курячі яйця – ор-ганізм засвоює їхній білок приблизно на 96%. Добова норма протеїнів для людини, яка тренується, має склада-тися з приблизно 2-3 г білка на 1 кг власної ваги. А для цього треба за день з’їсти чимало тих же яєць. А таку змогу мають не усі та не за-вжди. Для цього й купують добавку: в кожній порції є необхідна концен-трація білків, які зручно та приємно споживати.

Іноді можна почути, що від протеїнів може страждати печінка чи розвинути-ся імпотенція. Усе це небилиці, адже протеїни (вони ж – білки) є у всіх про-дуктах харчування.

спорт • захоплення

пальне для м’язів

35

> пальне для м’язів >

спорт • захоплення

гейнер – щоденна енергія

Для того, аби м’язи росли, їм по-трібен не лише білок, а й енергія для будівництва нових м’язових клітин. Гейнер – це вуглеводна калорійна су-міш, яка чудово підходить для набору маси. Це добавка не для тих, хто хоче схуднути, а навпаки – набрати якомо-га більше кілограмів. Від зловживання гейнерами на животі може з’явитися жирок від надмірних калорій, тож їх варто споживати збалансовано.

Ця добавка ефективна для худих людей, які хочуть поправитися та набра-ти м’язову масу. А буде маса – будуть і м’язи. До прикладу, залежно від вироб-

ника, гейнер може дати організмові до-даткові 2,6-3 тис калорій на день.

Вуглеводи необхідні для забезпечен-ня організму енергією, потрібною для інтенсивних фізичних навантажень. Гейнери швидко відновлюють енерге-тичні запаси м’язових клітин. Ці добав-ки також необхідні для тих, хто немає можливості систематично і збалансо-вано харчуватися.

У середньому кожна порція гейнера містить 20-40 г протеїну, 50-80 г вуг-леводів. Кожен виробник може дода-вати у суміш вітаміни та інші натураль-ні складові, які пришвидшують процес росту м’язів та стимулюють в організмі синтез білка.

жироспалювачі – життя без зайвих кілограмів

Якщо порівнювати жироспалювачі та гейнери, то їхня дія кардинально протилежна. Не усі ж ходять у зал, щоб накачатися, а ще й аби худнути. Жироспалювачі є різних типів: рідкі й таблетовані, різні за принципом дії – одні нагрівають тіло під час тренувань, інші – підвищують рівень енергії і збіль-шують працездатність, роблячи трену-вання інтенсивнішими.

Зазвичай такі продукти містять ві-таміни, L-карнітин, кофеїн, холін, екс-тракт зеленого чаю й інші натуральні речовини. Переважно це легкозасвою-

36

> пальне для м’язів

спорт • захоплення

вані натуральні продукти, які прийма-ють перед тренуванням, і вони почи-нають спалювати жирові відкладення та виробляти енергію, необхідну для тренування. Таким чином людина «пе-реганяє» жир у м’язи.

Часто такі препарати мають не тільки жироспалювальні, а й оздоров-чі функції, наприклад, утилізують по-ганий холестерин, очищають кров та збільшують опірність організму.

креатин – м’язова сила Це одна із натуральних речовин,

яка є у м’язах людини, і необхідна для енергетичного обміну. Креатин так само важливий для м’язів, як білок, вуглеводи, жири, вітаміни і мінерали.

У кожному з нас цієї речовин є 100-140 г, які виконують функцію джерела

енергії для наших м’язів. Щодня ми витрачаємо приблизно 2 грами креа-тину, а під час тренувань у спортзалі його витрати різко зростають, відпо-відно, знижуються запаси, які треба поповнювати.

При прийомі креатину різко ростуть силові показники і відчутно збільшу-ється маса тіла та м’язів. Це відбу-вається за рахунок затримки води в клітинах м’язів, тому виникають умови для синтезу білків після фізичних на-вантажень. З цією добавкою можна набрати за місяць до п’яти кілограмів за умови правильного харчування та тренувань.

Це найпопулярніші спортивні добав-ки, які є абсолютно нешкідливими. Існує чимало інших комбінацій: гейнер з креа-

тином, протеїн з гейнером тощо. Окрім того, є й інші спеціалізовані препарати, наприклад, для відновлення суглобів, енергетики, ізотонічні напої, вітаміни.

Спортивне харчування, на жаль, недешеве. Скажімо, найдорожчим є протеїн – його ціна за 1 кг може ста-новити 300-400 грн. Тож, перед по-ходом до спеціалізованої крамниці, варто розібратися у головних препара-тах, їхній дії та ваших потребах, адже сьогодні від величезного вибору може піти обертом голова.

Варто також розуміти, що спортивні добавки не зроблять нікого відразу супер-меном – це лише хороше доповнення до головного раціону, правильного тренінгу та відпочинку, які разом допоможуть ста-ти красивішим тим, хто їх приймає. Антон Павленко, www.kulturizm.info

37рибалка • захоплення

Продовження. Початок у №14-15

Львівський журналіст та рибалка, переможець Кубка України з нахлисту Ростис-лав Ящишин розповідає про те, як помандрував рибалити з друзями до Польщі на річку Дунаєць в часи великої цього-річної повені. Як ми з’ясували минулого номера, рибалити, і досить успішно, можна навіть у час «фатальної води». Зараз пропонуємо до вашої уваги закінчення репортажу.

ігри з форелямиПісля повного захвату від того міс-

ця, куди ми потрапили, склали при-близний маршрут нашої риболовлі. Як правило, ранок починали саме на впа-дінні потічка в Дунаєць. Мушу відразу сказати, що ловилося краще, коли була погана погода – щось скидалося на дощ, і небо було затьмарене хма-рами. Тоді «працювали» німфи з пома-ранчевими голівками або з золотими голівками і помаранчевим тораксом. З чого було тіло, а з чого хвіст – принци-пового значення не мало.

Чимало наловили невеликої форелі, яка прибивалася до берега. Але поміж

ними траплялися і цілком пристойні екземпляри, які тішили нас своїм опо-ром. Коли рівень води трішки почав падати, досить цікаво можна було по-ловити в тому гірському струмку, який спершу видавався потужною річкою. Там теж було чимало риби, переважно форель. Харіус траплявся доволі рід-ко – на Дунайці ми упіймали лише одну чи дві рибини.

По обіді ми їхали на Бьялку – річ-ку, яку для нас відкрив саме Андрій Скворчинський. Правда, коли він там ловив, то рівень води був куди ниж-чим. Ми ж потрапили на бурхливий потік, який ніс в собі усяку біду, що

як українці у польщу на форель під час повені їздили

38 рибалка • захоплення

осідала на дні та безбожно крала наші німфи. Лише за кілька днів ми з Ар-сеном втратили близько сотні мух. У Сколівського з тим було краще – до-свід, що тут скажеш...

Щодо самих мух, то на Бьялці, зважаючи на трохи кращу прозорість води, помаранчевий колір відпочивав. Працювали «фезентейли» (pheasant tail nymph), «шоколадки» та схожі на них німфи. Звісно, на таку річку треба було ставити німфи з вольфрамовими го-лівками, причому чим більшими – тим краще. У мене просто фантастично працювали «фезентейли» натурального або оливкового кольорів з голівками

діаметром 5,5 мм. Але неважко зро-зуміти, що провести у воді таку важку муху без зачепів практично нереально. Саме тому я скористався тим, що при-думав на одній з українських річок у травні. Отже, я ставив цю важку німфу в якості підвісної, а в ролі нижньої нім-фи використовував або щось дрібне, або мокру мушку. За моїми приблиз-ними розрахунками, дрібні мушки не повинні були працювати. Головний ак-цент був саме на підвісного «монстра». І справді, завдяки такому монтажу на одній ділянці за півтори години вдалося виманити близько двох десятків пстру-гів до 30 сантиметрів. Мова не йде про

яму, а про досить бурхливу водяну сму-гу, причому доволі одноманітну.

Окрім зловлених красенів, я мав один схід – взяла форель, не гігант-ська (до 40 сантиметрів), але дуже груба. Спершу здалося, що то був короп – так вона блищала на сонці. Здорово відловилися також Арсен і Андрій, які знайшли хороші ями і ве-ликих риб.

вечірнє «мокрування»Увечері ми знову поверталися на

Дунаєць. Хлопці ловили на німфи, я ж чекав масового вильоту комах, щоб «помокрувати». Так, кидав кілька ра-

> як українці у польщу на форель під час повені їздили >

39рибалка • захоплення

> як українці у польщу на форель під час повені їздили >зів і сухарика, але толку з цього було мало. А от мокрі працювали ідеально! Треба було лише вгадати з проводкою і «стріпами» – підтягуванням шнура. Іноді форель брала в секунду, коли волосінь зупинялася, і муха розверталася. Іноді треба було трішки підіграти форелі й під-тягувати мушку до себе. Ну, і звичайно, мало що я б зловив, якби не викорис-товував тонучий підлісок. Завдяки йому мухи опускалися на потрібну глибину, що не могло не привабити риб. Працювали класичні мухи – march brown, red-black zulu і мої безіменні варіації з чорного тіла і оранжевого дабінгу з куріпкою. Форель їх просто розривала.

Особливо гарно форель ловилася на другий день нашого перебування на Дунайці, під вечір. Я знайшов яму під горою і «витягнув» з неї трьох за-лікових красунь. Усі вони взяли на «зулу» – цікаво, що в Україні ці мухи успіху не мали.

А перед масовим вильотом комах я побачив симпатичний перекатик, з якого не сходив 10 хвилин. За цей час я упіймав близько двох десятків фо-

релей, правда, невеликих, до 25 сан-тиметрів. Цікаво, що після закінчення активного кльову, перекат перестав подавати ознаки життя – чи можна говорити, що я упіймав все, що там сиділо? Просто неймовірно…

фантастична вечеряПісля двох днів у Кросценко ми по-

чали думати про зміну дислокації. Не те, щоб нас щось не влаштовувало, просто хлопцям хотілося побувати і на інших річках. Тож я зателефонував до Павела – «стражніка ловіска» (охорон-ця і продавця ліцензій на спецділян-ці річки) Сяну. Він сумно сказав, що буквально щойно пустили дві турбіни з «електровні» – спецділянка Сяну по-чинається трохи нижче дамби, отже залежна від того, що робиться вище, тож ситуація дуже кепська – вода ви-сока. Хто був на Сяні, той знає, що там без того не просто ходити, а по ви-сокій воді й поготів. Тому ми вирішили залишитися на Дунайці ще на третій день. Тим паче Войтек запропонував нам свої послуги: у суботу він вихідний,

тож зможе завезти нас в красиві міс-ця на Бьялці, там, де ми ще не були.

Буквально за кілька годин задзво-нив Павел і сказав, що ситуація на Сяні кардинально покращилася. Вода упала, і форель стала дуже активною, особливо у плані стрімерів. Попри це ми вже домовилися з Войтеком і не хотіли його покидати. До того ж Аґ-нєшка відлучилася по справах і забра-ла його розмальовану машину – якби ми поїхали, наш новий польський друг залишився б сам.

Увечері другого дня ми мали фан-тастичну вечерю. Купили в місцевому супермаркеті трохи харчів: йогурти, ковбаски та інші дрібниці. М’ясо і хліб смажили на грилі, допили бурбон, піс-ля чого Войтек приніс пляшку зубрів-ки. Словом, вечір вдався на славу. Так ми й сиділи до пізньої ночі, ще трохи в’язали мухи у Войтека на кухні й геть загубилися у плані часу. Ми не могли перевести свої біологічні годинники на годину вперед чи назад – вже й не зга-даю, як там у Польщі. Десь о першій ми пішли спати, а вже о четвертій нас

40 рибалка • захоплення

> як українці у польщу на форель під час повені їздили >

мав розбудити будильник. Але чи то він дуже тихо дзвонив, чи то ми дуже голосно спали, але прокинулися лиш тоді, коли у наших дверях з’явився «грізний» Войтек при повному пара-ді – у вейдерсах, жилеті та в капелюсі. Але вже за кілька хвилин ми теж були готові до нової мандрівки.

на впалій водіВойтек повіз нас туди, де Бьялка

впадає у водосховище. Справді, місця дуже красиві, до того ж вода повністю прочистилася, однак рівень її не впав. Риба ловилася трохи гірше, аніж у попередні дні. Кому вдалося зловити десяток – тому пощастило. Не було трофеїв, але ця місцина принаймні запам’яталася мені несамовитим опо-ром риби. Форель шугала по пулу, як підстрелена, – витягнути її було дуже важко.

Від місця впадіння ми рухалися вго-ру течією, шукаючи ями з заливами. Форель не гребувала повільною водою і час від часу ловилася. Так тривало до того моменту, поки я не перейшов на інший берег, побачивши симпатич-ну ямку. На другій чи третій проводці

муха зачепилася, і я спробував її ви-смикнути. За якусь мить я побачив, як два верхні коліна впали у воду. Спершу подумав, що вони вилетіли, але, під-нявши очі, побачив, що вудка просто зламалася. Біда у тому, що це була не моя вудка, а мого приятеля Юри, який позичив її нам про всяк випадок. Свою ж я віддав Арсенові. Справа в тому, що він замовив собі нові снасті в одно-му з польських Інтернет-магазинів. Аби зекономити на доставці, ми відправи-ли пакет до знайомих в Кельце, але вони не змогли вчасно забрати його з поштового відділення. Вже потім ми попросили друзів відправити снасті в Кросценко найшвидшим кур’єром, але його так і не дочекалися – вияви-лося, що коробка поїхала в Україну. Тож коли вудка зламалася, я був про-сто шокований…

за 60-сантиметровим пстругом

До мене відразу ж підбіг Войтек. Я сказав, що вже не хочу ловити і піду до машини – справді настрою не було. Войтек запропонував скласти компа-нію, тож ми перейшли річку, пройшли

через лісові хащі та вийшли на дорогу. Войтек розповів, що він сам зламав дві вудки, це мене трохи заспокоїло. В машині я витягнув свою стару п’ятірку, а поляк сказав, що покаже мені міс-це, де живе 60-сантиметровий пструг. Якщо пощастить – зможемо його зло-вити. Нам треба було трохи пройтися лісовою дорогою вгору течією. Я кинув у рюкзак пляшку з водою, бо сон-це палило немилосердно. Хотів дати хлопцям, думав, що ми їх обженемо, і потім всі зустрінемося. Просто я не сподівався, що до секретного місця доведеться йти хвилин 40.

Поки ми йшли і балакали, то поба-чили вже згадану канавку при дорозі, одна половина якої була чистою, інша – каламутною. Я вже хотів пройти її, але Войтек зупинився і запропонував зловити того, хто там живе. І справді, я помітив силуети риб, що тинялися вліво-вправо. У Войтека нічого не вда-лося, а от на мою мушку це «щось» таки зловилося. Спершу я думав, що це форель – очевидно, райдужна. Ви-явилося – голавль, досить пристойний як для такої «калабаньки». Згодом з’ясував, що це не «калюжа», а річеч-

41

> як українці у польщу на форель під час повені їздили

рибалка • захоплення

ка. На іншій її видимій частині ми по-бачили двох кленів на півруки, а також карася грамів на двісті. Зловити їх не вдалося – з першим падінням мух у воду вони зникли. Натомість узяв го-лавлик на долоньку.

Ми вирішили не зволікати і йти далі. За полями-городами таки ви-йшли до річки. Це справді були дикі місця з казковими краєвидами. Ми трохи розділилися – Войтек пішов на одну яму, я – на іншу. На ній спіймав кількох форелей і бачив вихід гарного харіуса за великою мокрою мушкою. У Войтека справи були такі ж невтішні: риба просто відмовлялася харчувати-ся. Був обід, а хлопців на горизонті ніхто з нас не бачив. Тож ми вирішили повертатися.

Арсен і Андрій не мали ключів від ма-шини, тому розвалилися на чому було просто на полянці в тіні смерек. Коли ми зустрілися, то поїхали додому, щоб спакуватися. У кожного з нас були дум-

ки про те, що третій день на Дунайці був зайвим, адже цілком і повністю вистача-ло двох. До того ж ми були страшенно втомленими та невиспаними. Такий ди-кий темп неймовірно виснажував.

кльову не будеВечір ми вирішили провести на Ду-

найці в районі села Сромовце. Торік я туди не заїхав, а дуже хотів глянути на славнозвісну гору Три корони. Коли ми приїхали на місце з повільною водою, у мене відразу ж з’явилася думка, що риба не буде ловитися. Я навіть не розпаковував вудки та вейдерсів – і не помилився. Нікому з нас нічого не вдалося зловити – зі словацького боку (у цій місцині Дунаєць ділить польські й словацькі володіння) почалися громи і блискавки. Усе, що можна згадати, – вихід великої форелі на крупного сухого стимулятора. Але виходом це важко назвати: риба попросту хотіла прогнати муху і тріпнула по ній хвостом.

Коли усі зрозуміли, що кльову не буде, то розстелили плед на березі річки й дивилися за Арсеном, який не здавався та вперто намагався ви-дурити бодай щось на мокру мушку. Але і йому не пощастило. Наостанок ми таки заїхали подивитися на Три ко-рони, після чого перейшли через міст у Словаччину. От вони – особливості та переваги Євросоюзу. Можна пере-тнути кордон без документів (вони в авто залишилися) і навіть в чоботах чи термобілизні. Це було весело, але після коротенької «екскурсії» прийшов час повертатися. Сонні, змучені, але щасливі й задоволені трьома днями, проведеними на польському Дунайці.

Так, це була чистої води авантюра, але ми все ж на неї наважилися, за що були винагородженні прекрасною риболовлею, новими знайомствами, незабутніми враженнями і хорошою погодою.

Ростислав Ящишин

42 зброя • захоплення

сеЙф як предмет розкоШіЮвелірні вироби, зброя, цінні папери, гроші, твори

мистецтва – усі ці речі потребують не лише вмілого з ними поводження та користування, але й вимага-ють дбайливого ставлення та безпечного зберігання. І це місце, яке може гарантувати надійність зберігання ваших коштовностей – СЕЙФ. Одні власники цінних речей обирають прості моделі сейфів, інші – вишукані, з обробкою із дорогих матеріалів. Зробити сейф еле-ментом інтер’єру або непомітно сховати його в кутку – вибір залишається тільки за вами. Як перетворити броньовану шафу на неповторний предмет інтер’єру, поговоримо далі.

Сейфи загалом можна умовно поділити на три групи: перша – бюджетні, демократичні за ціною (сталеві пофарбовані сейфи); друга група – сейфи з масиву дерева і третя – колекційні з броньованим склом. Безперечно, найбільше уваги привертають останні, адже вони підкорюють серця потенційних власників не лише функціоналом, але й вишуканим декором. Це колекційні сейфи бренду Metalk. Про-дукцію компанії сертифіковано за другим класом зламостійкості, тобто власники можуть спокійно зберігати в цих сейфах будь-які цінні речі, не хвилю-ючись за безпеку.

Для надійного захисту дорогоцінних речей, юве-лірних прикрас, інших цінних предметів чи грошей найкраще підійде модель Leon – її моноблок обши-тий сталлю товщиною 4 мм та має додатковий при-твор товщиною 8 мм. Це точно найміцніший та най-надійніший сейф компанії з механічним замком із ключем з подвійною борідкою. Також його додатко-во можна оснастити і цифровим кодовим замком.

Цей сегмент сталевих шаф представлений дуже широко. В асортименті компанії сейфи Scudo, Araldo, Scrigno, Regina, Aldolla, Dragone, Gabbiano, condor, Grifone, а також серії Kv, S-SL, K-KL. Залежно від того, бажаєте ви демонструвати вашу зброю, чи ні, сейф може мати віконечка з куленепробивного скла товщиною 22 мм. Обов’язковими атрибутами кожно-го виробу компанії Metalk є внутрішній сейф, а також окремі відділення для зберігання патронів. Сейфи до-ступні як з ложементом для зброї, так і з полицями для інших цінних предметів.

для зберігання коштовностей

для зброї

43зброя • захоплення

Усі сейфи компанії виготовлені з легованої сталі ви-сокої якості товщиною від 3 мм, а двері додатково по-силюють сталевою обшивкою трохи меншої товщини – до двох міліметрів. У виробництві броньованих шаф бренду активно використовують систему ригелів власної інже-нерної розробки та надійні металеві замки.

При замиканні стрижні діаметром 22 міліметри бло-кують двері в трьох напрямках додатковими шістьма-ві-сьмома стрижнями. Кожен з сейфів кріплять до підлоги та стін, що дає додаткову безпеку. Надійний захист усім дверцятам гарантують ребра жорсткості та противідрив-ний шарнір по периметру, додаткове укріплення замків та затворів від висвердлювання. Усі сейфи Metalk вог-

нестійкі та герметичні, тобто, в разі затоплення, їхній вміст ніяк не постраждає.

Краса, яка не поступається функціональності, надій-ність і гарантія – це девіз компанії Metalk, офіційним пред-ставником якої є ТзОВ «Гал-Арс». В магазині «Арсенал-Л» фірми «Гал-Арс» ви матимете змогу переконатись, що діапазон цін на ці «шедеври охоронного мистецтва» до-сить широкий, тому боятися недоступності такого роду виробів не варто. Магазин «Арсенал-Л» має ексклюзивне право на продаж продукції Metalk на території України та запрошує вас завітати за адресою:

м. Львів, вул. Городоцька, 115; тел./факс: (032) 227-48-21www.arsenall.lviv.ua

Якщо вам потрібно по-дбати про безпеку до-кументів чи інших цінних паперів, то для цього Metalk роз-робили сей-фи Panda та Koala. Надійні та стійкі вони потурбуються про папери на полицях, а та-кож можуть містити додат-кове відділен-ня всередині, яке зачиня-

ють окремим ключем. Модель Panda узагалі зовні виглядає як звичайна шафа, проте може бути оснащеною одночасно механічним та надійним електронним ко-довим замком.

Найнадійніше демон-струвати експонати влас-ної колекції у сейфах Scrigno, Regina, Principe та Allodola. Усі вони осна-щені згадуваним вже броньованим склом тов-щиною 22 мм, яке серти-фіковане за європейськи-ми стандартами, тому розбити його ой як нелег-ко. А у моделі Allodola ві-конця можна розмістити ще й з боків, що дозволяє бачити його коштовний вміст з трьох сторін.

Якщо колекція справ-ді велика, то найкраще скористатися серією AM modulare – модульними сейфами, які можна скла-дати-розкладати та комбі-нувати у різних варіантах, роблячи цілу велику вітрину. До-датково сейф може бути оснаще-ний підсвічуванням для експона-

тів, а все-

редині можна встановити скляні по-

лиці, і тоді він перетвориться на неприступну вітрину для збері-гання творів мистецтва.

для документів для колекцій

44 тенденції • відпочинок

відпочинокстор. 44-79 >

Є у світі такі країни, які, прагнучи привернути ува-гу туристів, зосереджуються, мабуть, не на тому, на чому нібито було б логічніше. Так, до прикладу, Єги-пет і Туреччина відомі у нас можливістю придбати all inclusive-тур та знайомитися не з культурою країни, а з її гастрономічними особливостями, запиваючи це міс-цевими алкогольними напоями та вилежуючи похміл-ля на сонячних пляжах. Таїланд для нас – це дешеві

повії, готові втілити в життя найсокровенніші фантазії клієнта і тайський масаж, який теж може закінчитися сексом за додаткові кілька доларів. Індія, туристична Індія, в нашому розумінні – це Гоа, а Гоа – це в історич-ному плані нічого цікавого, лише пляжі.

Але насправді кожна з цих країн має багатющу іс-торію. А повне цікавих подій минуле залишило багато безцінних пам’яток. Про них ми сьогодні й розкажемо.

45

> тенденції >

тенденції • відпочинок

Єгипет. луксор

Пристрасті з владою в Єгипті рано чи пізно закінчаться. І що тоді? Знову вал туристів на all inclusive? Біглі екскурсії в Гізу? Знайте, що Єгипет – це не лише піраміди. Там варто відвідати менш розкручений, але не менш цінний Карнаць-кий храм у Луксорі. Це узагалі дуже цікаве місто і, між іншим, одне з найдавніших у світі, колишня столиця Єгипту, в якій колись була зосереджена уся міць імперії. Річка Ніл ділить його на дві частини: Східний Луксор – місто живих, де фараони мешкали і будували свої молитовні храми та Західний Луксор – місто мертвих, де зводили похоронні хра-ми й гробниці, висічені в горі. Це унікальне за кількістю історичних пам’яток місце: у Луксорі перебувають 2/3 усіх світових монументів!

Зараз тут можна оглянути колоси Мемнона – залиш-ки воріт до храму бога Амона, Долини фараонів, цариць

та царів, де були знайдені гробниці осіб царського роду (місцеві фараони не будували пірамід, а воліли бути по-хованими у висічених в скелях гробницях).

Чудово зберігся Храм цариці Хатшепсут – він незмін-на частина чи не усіх туристичних маршрутів. Проте, як ми вже казали, основну увагу привертає найцін-ніша пам’ятка Луксору – Карнацький храм. Це місце площею приблизно 40 га було головною святинею єги-петської держави впродовж 1 500 років. Відчуваєте його важливість в історії порівняно з якоюсь пірамі-дою, гробницею одного-єдиного правителя? Завдяки великій кількості споруд святилище схоже на ціле місто, тому блукати тут можна не одну годину. До сло-ва, якщо пам’ятаєте паризький обеліск, якого Напо-леон поцупив на згадку про свої подвиги, то наступно-го разу, дивлячись на нього, знайте, що батьківщина його – саме Храм Карнаку.

46

> тенденції >

тенденції • відпочинок

туреччина. ефес

Must see в Туреччині є не стіл з солодким чи басейн з підігрівом, а Ефес – одне з найвідоміших міст античності. Сучасні турки не дуже поважають пам’яток історії періоду Давньої Греції та Древнього Риму, а скоріше експлуатують їх. Можливо, це через зовсім інший менталітет, адже з римлянами чи греками у них спільного мало. Тож, варто поспішати побачити ці місця, поки вони ще стоять на місці. Заснований греками Ефес у давнину був другим за розмі-ром після Риму містом. Тоді тут проживали близько 250 тис. мешканців, що робило його, відповідно, другим за роз-міром у тодішньому світі. Він був важливим портом, проте не дивуйтеся зараз, коли не побачите моря поряд, – за 2 тисячі років воно відступило приблизно на 10 км назад. Саме тут свого часу спорудили одне з чудес Старого Сві-

ту – Храм Артеміди. Після пожежі та руйнувань збереглося мало що, тим більше, що матеріали зі святині використали для будівництва собору Святої Софії в Стамбулі. Сьогодні найцікавішою спорудою давнього Ефесу є бібліотека, тобто залишки її фасаду. Також до оглядин доступні агори (місця, де збиралися знатні громадяни та обговорювали важливі питання життя міста), одеон (критий театр), амфітеатр, Храми Адріана і Доміціана та будинки знатних громадян. Та-кож екскурсоводи провокують інтерес ще до однієї будівлі, яку називають публічним домом, що був колись з’єднаним з бібліотекою підземним ходом, мовляв, для того, щоб чо-ловіки могли зраджувати своїм дружинам непомітно. Але від науковців підтвердження цієї гіпотези нема, та й усі зна-ють, що тодішні чоловіки могли ходити «наліво», узагалі не ховаючись. Так у них було заведено. Оце життя було, правда ж?

47тенденції • відпочинок

> тенденції >

таїланд. аюттая

Відвідуючи Таїланд, пересічний турист у кращому ви-падку крім пляжів побачить ще й Бангкок – зазвичай так складені туристичні програми, проте звідти на північ, а, відповідно, в протилежному напрямку від моря – ні ногою. Але саме ті місця є найціннішими в історичному плані. Саме там і зародилася тайська цивілізація, там були зо-середжені найважливіші міста Королівства. Ми ж лізти дуже вглиб країни не пропонуємо, проте з’їздити на 86 км на північ від столиці рекомендуємо. Саме на такій відстані від Бангкоку розташована Аюттая – столиця однойменно-го королівства, заснована в 1350 р. та яка існувала до 1767 р. За цей час тут правили 35 королів і кожен з них залишив по собі щось цікаве. У період розквіту в місті було 3 королівські палаци, 375 храмів, 94 воріт у місто і

29 фортів. Це вам не якесь провінційне містечко. Звісно, далеко не все з переліченого дійшло до наших днів, проте оглянути є що. Чудернацьких назв храмів перелічувати не будемо – вони все одно вилітають з голови моментально, але скажемо, що кілька з них оглянути неодмінно вар-то. Тут логіка проста – оглядайте найбільші, які побачите, вони і є найцікавішими. А найвідомішою спорудою Аюттаї є Ванг Луанг (Великий Палац), розташований на березі річки Лопбурі. У XIII в ньому жила королівська сім’я, і вся розкіш збудована була для них.

Раніше руїни Аюттаї особливого інтересу в археоло-гів не викликали, проте після дослідження 1956 року вся світова громадськість дізналася про реальні роз-міри міста та масштаб історичної цінності, що в кінце-вому результаті допомогло Аюттаї потрапити під охорону ЮНЕСКО.

48

> тенденції

тенденції • відпочинок

індія. католицький гоа

Гоа хоч і не може похвалитися давніми індуїстськими храмами чи палацами, проте переносити його до списку нецікавих місць зарано. Португальські колоністи, які тут урядували з 1510 р. (відкрив Гоа Васко да Гама 1498 року), з одного боку зруйнували все те, що могло б скла-дати історичний інтерес. А з іншого – провокували розви-ток християнства на захоплених землях, тому Старий Гоа (колишня столиця штату) раніше назвали «містом церков», оскільки тутешні храми за красою перевершують будь-які інші християнські церкви Азії. Про те, що майже усі вони збудовані на місцях, де португальці зруйнували індуїстські храми, всі уже потрохи забули, тому зараз просто милують-ся архітектурою. Гоа відомий у всьому католицькому світі,

оскільки саме тут похований Святий Франциск Ксаверій – засновник ордену єзуїтів, місіонер, якого вважають одним з найуспішніших в історії християнства.

Цікавими для оглядин тут є собор Св. Катерини, бази-ліка Бом Жезус, церква Св. Каетана, монастир Св. Фран-циска. Усі ці споруди викликають інтерес ще й тому, що бу-дували їх індійці. Місцеве населення, яке ще не було або не встигло стати християнами. Вони, безперечно, намагалися зробити все згідно вказівок, проте не могли не внести своїх коректив. Тому храми виглядають здалека дуже схожими на католицькі, а зблизька – трохи все ж інші. Не помітити це важко, дивлячись на обличчя статуй католицьких свя-тих, які часто або схожі на індійців, або є чимось середнім між індійцями та європейцями.

Остап Процик

49тенденції • відпочинок

> тенденції

Cazanova

50

португалія – не тільки

для роботи

Так вже склалось, що українці асоціюють Португалію радше з місцем праці галичан, аніж з напрямком для відпочинку. Та ця країна варта того, щоб подолати стереотипи і вирушити назустріч історичним пам’яткам, пляжам, горам та футболу. Недарма Португалія уже протягом багатьох років стабільно входить до десятки найбільш відвідуваних країн Європи.

екскурсія • відпочинок

лісабон, 1-2 дніРозпочати подорож переважно ра-

дять зі столиці – Лісабону, яка, як і Рим, розміщена на семи пагорбах. До океану всього 15 кілометрів, але його

свіжий бриз можна відчути і в самому місті. Замість нього до ваших послуг річка Тежу, яка протікає мало не через сам центр міста. Її береги об’єднують 2 мости: міст 25-го квітня та міст імені

Васко да Гами, який є найдовшим у Європі – понад 17 кілометрів!

Столиця країни є перлиною порту-гальської архітектури та культури. Су-часні висотки, білі будинки з яскрави-

51

ми черепичними дахами, вежі, фортеці та замки. Щоб краще відчути місто, можна просто заблукати в численних вуличках-лабіринтах, познайомитись з привітними, емоційними та майже всуціль англомовними португальцями і завітати в один з численних ресторан-чиків.

(Порада: обирайте заклади без «за-зивал» і, дуже бажано, щоб персонал не знав англійської чи знав її погано. Тоді значно зростають шанси з’їсти чо-гось справді португальського, пригото-ваного по-домашньому, а також поба-чити, як відпочивають місцеві замість розглядати довкола обличчя росіян, поляків, англійців, ніби ви досі десь на площі Ринок…)

Центром міста вважають живопис-ну вимощену мозаїкою площу Росіу з бронзовими фонтанами, строкатими клумбами, статуєю короля Педро IV і будівлею Національного театру.

На північ – рожевий палац Паласіо-Фош, від якого починається обрамле-

на каштановими алеями і забудована багатими особняками, ресторанами, готелями і магазинами Авеніда-да-Лібердаде (проспект Свободи, якщо по-нашому).

Хвилин за 10 ходу, на набережній Тежу, розкинулася красива площа Праса-ду-Комерсі, з якої починають більшість екскурсій містом. З трьох боків площу обрамляють будівлі мініс-терств і банків, а з четвертого відкри-вається панорама річки. Тут оглядає-мо статую короля Жозе, арку, кам’яну колону, можемо зазирнути до музею ліворуч чи до Державного казначей-ства праворуч, а можемо погодувати рибок, які сотнями скупчуються поруч із берегом саме в розрахунку на таких як ми добросердних туристів. (Якщо ви приїхали з дружиною чи коханкою, вам доведеться або не йти в цей бік, або просто вбивати тут час, бо всі три вулиці, які ведуть з Росіу до Комерсіу, переповнені бутіками).

Однією з найстаріших пам’яток ар-

хітектури є заснована вест-готами ще у V столітті фортеця Сан-Жоржі. Ви-сочіє вона на пагорбі в східній частині міста. За свою довгу історію замок не раз перебудовували, служив він і коро-лівською резиденцією, і в’язницею, тут Васко да Гама відсвяткував успіх своєї експедиції до Індії, а тепер з оглядово-го майданчика фортеці можна насоло-дитися прекрасною панорамою міста.

Також у Лісабоні є безліч красивих парків, ботанічний сад, другий у світі за величиною океанаріум, численні музеї. Не варто забувати і про те, що тут – «лігво» відразу двох знаменитих у Європі футбольних команд: «Бенфі-ки» та «Спортинга». Їхні стадіони та музеї особливо варті відвідин. А от палко ділитися симпатією до якоїсь із португальських команд не варто: місто приблизно порівну поділене між «спортінгішті» та «бенфікішті», і хоч португальці не є найбільш агресив-ними фанатами, часом можна таки отримати по носі.

екскурсія • відпочинок

> португалія – не тільки для роботи >

52 екскурсія • відпочинок

> португалія – не тільки для роботи >

белем, 1 деньХоча б один день варто провести в районі під назвою Бе-

лем, де розташована однойменна башта – візитна картка Лісабону. Збудували її 1515-1521 роках на честь відкриття Васко да Гами – нового шляху до Індії. А поблизу башти височіє вражаюча архітектурна споруда Лісабону – монас-тир Жеронімуш (1502 р.), збудований в унікальному порту-гальському стилі мануеліно. У пантеоні монастиря поховані Васко да Гама, поет Камоенса і король Мануель I.

Неподалік на березі річки – пам’ятник Першовідкрива-чам, з вершини якого можна помилуватись усім старовин-ним районом. Звідси також видно розташовану на лівому березі річки величну статую Христа заввишки 35 метрів.

З цього району в центр міста варто доїхати одним з багатьох стареньких дерев’яних трамвайчиків. Зазвичай туристи надають перевагу трамваю №28, маршрут якого пролягає повз більшість історичних пам’яток міста. Правда, щоби покататись на ньому, частенько доводиться постояти у великій черзі.

сінтра, 2-3 дніЗа 30 км на захід від Лісабона розкинулася Сінтра –

місто замків, палаців та екзотичних парків. Тут з XIV по ХХ століття була літня резиденція португальських королів. Як і центр Львова, ЮНЕСКО оголосив Сінтру «надбанням людства». Головна приваба міста – Паласіо-да-Пена з роз-кішним парком площею 270 гектарів. Цей королівський палац побудований у фантастичному псевдосередньовічно-му стилі. Зараз він входить до числа семи чудес країни і є державною резиденцією для проведення офіційних заходів.

Окрім цього та інших палаців Сінтра прославлена до-сить важливою історичною подією – місто служило при-тулком Христофора Колумба, коли він зійшов з курсу під час шторму.

Місто обов`язково потрібно побачити, щоб знову переко-натися в безмежності можливостей людей, які створювали такі архітектурні шедеври.

Іншою важливою дивовижою в цьому захоплюючому ма-ленькому містечку вважають Замок маврів. Він оточений стіною загальною довжиною 450 метрів. Замок дуже до-бре зберігся: за увесь час його існування проводили тільки одну реставрацію. Він є прекрасним зразком середньовіч-ної архітектури.

53екскурсія • відпочинок

> португалія – не тільки для роботи >

порту, 2-3 дніПорту – одне з найдавніших міст і колишня столиця країни,

виник ще в VI столітті до нашої ери. Рибальське містечко, яке сподобається любителям спокійного, розміреного відпо-чинку. Тут цікаво відвідати перебудований зі старої фортеці Кафедральний собор, гранітну башту Клерігош (75 м), церк-ву Сан-Франсишку (1233 р.), ратушу, Єпископський палац. Обов’язково – споруджений за проектом Ейфеля двоярусний міст через ріку Дору (довжина 172 м) і вокзал Сан-Бенту з величезними кахельними панелями на стінах.

Неодмінно варто пройтися по Авеніда-дос-Альядос з імпозантними будинками кінця XIX – початку ХХ століття, відвідати галасливий прибережний квартал Рібейру та знамениті винні льохи. Як-не-як, ми на батьківщині порт-вейну. У передмісті Віла-Нова-де-Гая ось уже протягом 300 років розташовані головні підвали для зберігання цього напою і працює єдиний у своєму роді Музей порт-вейну.

До речі, саме портвейн є найкращим сувеніром з Пор-тугалії.

54 екскурсія • відпочинок

алгарве, 7-8 днів

Найпівденніша провін-ція Португалії Алгарве поки що не входить до переліку найвідвідуваніших місць від-починку наших співвітчиз-ників. І даремно! Адже для мандрівників з Північної та Західної Європи цей порту-гальський куточок вже став одним з улюблених місць для відпочинку.

Та й чого б його не лю-бити? Сонце гріє своїм те-плом більше 300 днів на рік, тож тут майже постійно триває оксамитовий сезон. Що може бути кращим для жителів дощових північних широт? Та й львівські осінні дощі також, надіємось, на-

дихнуть наших читачів на по-дорож у маленький рай на землі, що має милозвучну назву Алгарве.

Атлантичне узбережжя Алгарве – безумовно, один із найкрасивіших куточків Старого Світу. Тутешні пей-зажі вражають своєю різно-манітністю: величезні урви-ща, маленькі скелі-острівці, розкішні лагуни і приховані від сторонніх очей затишні бухти, дорогу до яких не так вже й легко знайти навіть місцевим жителям. Щоб побачити усю цю красу, най-кращим варіантом є оренду-вати автомобіль та вирушити вздовж усього узбережжя, зупиняючись у найкрасиві-ших місцях. До речі, тут на

> португалія – не тільки для роботи >

десятки кілометрів тягнуть-ся піщані пляжі, більшість з яких може похизуватись «Синім прапором» – знаком, який гарантує відповідність пляжу найвищим санітарним стандартам. Саме такі пляжі займають свої почесні місця в численних рейтингах най-кращих пляжів світу.

А хто б міг подумати, правда? Так, нещодавно увагу відпочивальників при-вернув крихітний Camilo Beach, розташований на околицях містечка Лагуш (Lagos). Завдяки оцінюван-ню відвідувачів популярно-го туристичного порталу TripAdvisor, саме ця затиш-на місцина, яка є справж-ньою піщаною оазою серед червоних скель, посіла дру-ге місце в переліку найкра-сивіших пляжів світу.

Camilo Beach, як і біль-шість пляжів містечка Ла-гуш – це не дуже людні місця, де не заважають натовпи туристів та автобу-сів. Ті, хто не знає, де роз-кинулися ці пляжі, можуть просто проїхати повз, так їх і не помітивши. Щоб по-милуватися їхньою красою, доведеться дивитися згори або спускатись униз числен-ними і подекуди навіть дещо небезпечними сходами. Але це того варте: білий пісок приємно контрастує з яскра-вими червоно-жовтими тона-ми прибережних скель, які є обов’язковим елементом

місцевого пейзажу, смараг-дові хвилі сягають аж до са-мого горизонту та подекуди надокучливі чайки – склада-ється враження, що ти десь на безлюдному острові, де до природи не торкались людські руки. А руки таки не торкались, адже влада Пор-тугалії зрозуміла, що природ-на краса Алгарве – це най-цінніший скарб країни, який потрібно берегти, як зіницю ока. Тому в Лагуші навіть 5-зіркові готелі розташовані подалі від океану. Мінімум шезлонгів і тентів, ніяких офіціантів і обслуговуючого персоналу. Лише людина і природа. До речі, в Португа-лії взагалі немає приватних пляжів. Але це аж ніяк не є мінусом Алгарве.

Якщо ж хочеться не тіль-ки полежати на пляжі, але й познайомитись з історич-ними місцями, то тут їх теж чимало. Щоправда, Лагуш, як і багато міст півдня Порту-галії, постраждав від земле-трусу 1755 року. Тут частко-во збереглася середньовічна міська стіна. Це дуже затиш-не алгарвійське містечко з вулицями, викладеними бру-ківкою, з магазинчиками і кафе, де можна спробувати ласощі цієї провінції – пиріж-ки з солодкою картоплею, апельсинові тістечка і, зви-чайно ж, знамениті марци-пани (мигдалеві тістечка).

Є в Лагуші є Етнографіч-ний музей, експозиція якого

55екскурсія • відпочинок

> португалія – не тільки для роботи

розповідає про історію цієї місцевості, про традиційні промисли, про споруди. У музеї виставлені полотна місцевих художників. Ціка-вий він ще і тим, що роз-ташований в будівлі церкви Св. Антонія – покровителя всього Піренейського пів-острова і найшанованішого святого в Португалії. Церк-ва, перебудована в XVIII ст., прикрашена полотнами з сценами життя Святого Ан-тонія і вишуканим позолоче-ним різьбленням по дереву.

Якщо ж вам захочеться більше веселощів – виру-шайте до Албуфейри, най-більшого відпочинкового центру Португалії. Тут ви уже знайдете і готелі з пляжами, і пляжні вечірки, а головне – море, ні, навіть океан пабів. Основний контингент відпо-чивальників тут – англійці (між двома народами давня історична дружба), а окрім них – голландці, німці та ір-ландці. А відповідно, пивна культура тут на висоті. Тим більше, що часто власника-ми та навіть працівниками пабів є ті ж англійці чи гол-ландці. До того ж, більшість пабів та ресторанів облад-нані широкими екранами, часто кількома: англієць не хоче нікуди їхати, якщо не переконається, що поба-чить бажаний футбольний матч чи змагання з крикету. У більшості закладів, якщо це не заважає іншим відвід-

увачам, бармен готовий зна-йти будь-який футбол, якщо його тільки транслюють хоч по якомусь телебаченню, тому можна сміливо пере-питувати, а чи не ввімкнуть вам часом гру «Карпати» – «Волинь»…

Ще один спосіб «віді-рватися» – поїздка в село Лагоа, славне одним із най-більших аквапарків Європи. Для туристів з дітьми це просто обов’язковий пункт програми.

Також Алгарве – ідеаль-не місце для тих, хто любить адреналін, глибину, висоту і швидкість. В регіоні про-цвітають найрізноманітніші види спорту: від дайвінгу до гольфу. Тут також часто доводиться вибирати між морськими прогулянками на яхтах і катерах, катанні на веслових човнах, вінд-серфінгом, веслуванням на каное, дайвінгом і навіть океанською риболовлею та полюванням на акул.

Окремою темою варто висвітлити усі гастрономіч-ні спокуси, але розповідати про них складно – це потріб-но скуштувати. І забути на якийсь час про дієти. Адже так важко обрати між пор-тугальською національною стравою «катаплана» (тріс-ка з додаванням овочів, кар-топлі та спецій) та курчам «пірі-пірі», дещо схожим за смаком на наше курча таба-ка. Запивати усі ці смакоти

рекомендують місцевими винами, відомими у сьому світі. В Алгарве також вар-то спробувати гордість міс-цевих жителів – настоянку з плодів суничного дерева – Aguardente de Medronhos. Або ж зелене вино. Так, саме зелене. «Віньо верде» (Vinho Verde) – португаль-ські молоді газовані вина з характерною кислинкою іде-ально підходять для страв з морепродуктів.

замість епілогу

Португалія – країна сонця, пальм, апельсинових дерев та усміхнених смуглявих жи-телів. Край зі старовинними замками і водночас брудними

вуличками, з красивими, але часто майже зруйнованими будинками, з привітними пор-тугальцями та ще привітні-шими циганами, які просто на вулиці пропонують нарко-тики. Тут можна повечеряти всього за 8-10 євро, обрав-ши собі рибу чи крабів прямо з акваріуму у вітрині рестора-ну, а можна з’їсти круасан із кавою за 20. Португалія, як і будь-яка країна, має свої плюси та мінуси, але це на-правду надзвичайно цікаве місце, з яким хоч раз в житті треба познайомитись, а вже згодом час від часу поверта-тись до нього у гості.

Зоряна Крачковська, Всеволод Поліщук

56

китайське чаювання

Чайна церемонія є одним із прикладів такого собі естетично-го задоволення, яке просто необ-хідно відчути усім, хто прагне розслабитись та насолодитись приємними моментами знайом-ства з культурою далеких країн. Отримати приємність від цього процесу можна у ресторані «Пан Тао» (вул. Кримська, 28). Із чис-тими руками, і такими ж думка-ми – так потрібно заходити до чайної кімнати.

Для сидіння за столом можна обрати китайський варіант, коли ноги схрещені п’ятками вгору, японський (спина пряма, відвід-увач сидить на зігнутих ногах) або ж європейський. До речі, більшість вибирає усе таки китай-ський.

Попередньо підігріту до 90 градусів воду майстер залишає у невеликому чайнику, розміще-ному на підсвічнику, щоб тепло свічки підтримувало потрібну тем-пературу.

На чайному столику в прозо-рих посудинах розставлені у ряд шість сортів чаю. Тож можна об-рати той, який більше до смаку:

білий чай, чай під назвою «Білий піон», «Улон», або напівфермен-тований чай, «Червоний дракон», «Пуер». Кожен з цих чаїв має свій смак, аромат і свою історію. Цікаво, що традиційний для укра-їнців чорний чай, у Китаї назива-ють червоним.

Перше заварювання чаю не куштують. Його призначення – «пробудження» чаю та наповне-ння його ароматом посудини.

Під час наступного запарюван-ня напою потрібно вдихнути аро-мат із верхньої посудини, а потім насолодитись ним за три ковтки із нижньої чашки.

Заварювати напій можна до двадцяти разів, тож чаювання триває не одну годину, а наси-ченість та смак чаю змінюються протягом всього чаювання.

У ресторані «Пан Тао» чайна церемонія розрахована на вісьмох людей, хоча проводять її і для двох. А от у Японії та Китаї одно-часно чаювати можуть і п’ятдесят осіб. Забронювати церемонію в «Пан Тао» варто заздалегідь, вартість із однієї особи – лише 80 гривень. Це зовсім невелика плата за відчуття, які можна по-рівняти з кількагодинним розсла-блюючим масажем.

за столом • відпочинок

новини ресторанівЄдиний у львові індійський ресторан

Охочим продовжити гастроно-мічну подорож екзотичними кра-їнами, варто скуштувати також індійську кухню. Вона відома у світі не лише особливим смаком страв, але й способом їхнього при-готування. Це чудове поєднання різних культур та епох. Індійська кухня, як частина цієї цивілізації, розвивались під впливом різних культур, які допомогли сформува-ти її сучасний стан.

Для тих, хто любить пікантну їжу, індійська кухня підійде ідеаль-но, адже усі страви добре відомі саме завдяки додаванню різно-манітних спецій: кардамон, кори-ця, коріандр, імбир, джира, карі, куркурма, кінза. У таких країнах як Бангладеш, Індія, Пакистан, у їхніх північних, південних, східних чи західних регіонах щедрий вміст спецій додає смаку будь-яким стра-вам. Слід пам’ятати, що спеції до-бавляють у страви індійської кухні

не лише задля смакових якостей, вони мають ще й лікувальні власти-вості. Пряна їжа не завжди гостра на смак.

В індійському ресторані «Резон» (вул. Чайковського, 11) пікантна їжа – це вміле поєднання арома-тів та спецій у приготуванні страв не лише для їхньої ароматизації, але й для стимулювання апетиту та підвищення лікувальних влас-тивостей. Важливо також, що тут працюють віддані справі наці-ональні шеф-кухарі. Вони готують найкращі страви індійської кухні із найсвіжіших інгредієнтів. Можна спробувати смачний індійський хліб «Пората», овочеву або м’ясну само-су, баранину з різними приправа-ми, яловичину, рибу з екзотичними приправами, королівські креветки в кокосовому молоці та багато-багато інших страв на будь-який смак. Ну а на завершення трапези можна скуштувати справжню індій-ську каву з молоком і кардамоном та рошоголлу – індійський десерт з джемом або шоколадом.

57вул. Дудаєва, 2 www. fb.com/4friendswhiskeypub

Існує більше 5000 видів солодового віскі (malts), 90% котрих виготовляють в Шотлан-дії. І це не враховуючи неофіційних розливів, так звані «ботлегерівські» – віскі певної мар-ки, але витриманий та розлитий поза меж-ами віскікурні.

Віскі є однією з п’яти основних статей експорту Великобританії. І не дарма! Так, у Франції за місяць реалізовують більше віскі, ніж коньяку за рік. А найбільшим спожива-чем шотландського віскі здавна є США.

Щосекунди у світі купують більше 30 пля-шок шотландського віскі, що вдвічі більше, ніж канадського, американського, японсько-го та ірландського разом взятих. 70% про-дають через мережі роздрібної торгівлі, а решта 30% – у сфері обслуговування.

В СРСР випускали одну марку віскі – «Ві-скі-73». Цей продукт виготовляли з ректифі-

каційного спирту та імпортованих ароматич-них препаратів. Кажуть, що вживати його було неможливо.

З 1928 року віскі Laphroaig постачали в США, навіть не дивлячись на дію «сухого» закону! Чому? А тому що Laphroaig – на той час один з небагатьох, якщо не єдиний, віскі, котрий володів характерним запахом йоду, і ввозили його в країну під виглядом ліків.

Індія є найбільшим у світі виробником та споживачем віскі. Щорічно в країні випива-ють близько 600 млн літрів цього напою, що вдвічі більше, ніж у США. Однак за межами країни цей напій, швидше за все, вважали б ромом, оскільки виготовлений він на основі цукрової тростини.

Дослідження останніх років показали, що помірне вживання віскі зменшує ймовірність серцевих нападів, оберігає від катаракти

та інсультів. При цьому показовим виявив-ся приклад «Залізної леді» – колишнього прем’єра Великобританії Маргарет Тетчер, яка нерідко черпала життєві сили з пляшки свого улюбленого віскі.

Після розливу віскі у пляшки всі процеси старіння та дозрівання в ньому зупиняються. Зберігати закорковану пляшку віскі можна практично необмежений термін.

В Шотландії зареєстровано 105 вироб-ництв віскі. З них 97 традиційних солодових віскікурень та 8 виробництв зернового віскі. Причому кожна з мануфактур має свою інди-відуальну історію та традиції, котрі в сукуп-ності дозволяють споживачам насолоджува-тись різнобічністю віскі.

В наступному номері читайте про нюанси виробництва шотландського віскі та смакові відмінності між його різновидами.

Його величність віскіЦікаві факти

хрін з нами!

Купив на базарі гарну телятину! Думаю, Дай, запечу, а то щось Ковбаси стали Дуже «гарні». але, яК Кажуть, «суха ложКа рот Дере», таК само і м’ясо: тре яКийсь соус. або яК в ольги ФранКо в «праКтичній Кухні» – піДливу. беру цю славну КнижКу, а в голові Крутиться «треба хрону, треба хрону, треба хрону...», бо ж хрін – це суперсьКа трава, і ліКувальна, і смачна, і знайДіть ту галицьКу роДину, яКа ніКоли не їла хрону, 2 рази на ріК мусять з’їсти – яК мінімум :)

знайшов рецепт на сторінці 92 «піДлива з хрону». прочитав, і трохи стало млосно... «бульйоном запарити потертий хрін...» терКо то в хаті є, а бульйону немає... беру ще оДну ціКаву КнижКу – «старопольсКу Кухню», виДану у 80-х роКах у вроцлаві – наДибав Дуже Класний рецепт піД назвою «хрін по-литовсьКи».

чоловіча кухня стефка ронделя

Розказую, як то було!Ввечері надибав старий хрін у холодильнику, який

ще залишився з Пасхи, замочив його у відрі, щоби ві-дійшов і набрався гарної кондиції, бо мусів іти до терки. Постояв у відрі з добу. Терка вже ‘го чекала (тут я від-крив для себе одну особливість: хрін треба зберігати нечищеним, тобто шкірку тре з нього дерти перед тер-кою, бо вже чищений – гіркуватий).

Потер хрін на терці, але не на тій, що тре, як редиску до салату, на маленькі «макарончики», а як на бурач-ки з хроном (каша тобто), пропарив його кип’ятком на ситі. Хрону натерлось десь так 2 кулаки, як він стік, трохи відтиснув зайву воду.

Далі так: у глибокій пательні (сотейнику) розпустити 50 грамів масла і притомити добре хрін, далі у книжці

пише, що тре додати вершки – що жирніші, тим краще, але робилося то пізно ввечері, бігти в «нічник» за верш-ками не конче хтілось, тому дав добре горнятко смета-ни (некислої та жирної), розвів трохи водою, і до хрону томленого… Має бути не дуже рідке і томитися, та не кипіти (як тільки бачите, що починає кипіти – краще зні-міть з плити), поки не почне гуснути, сіль та цукор – за смаком, і десь 1,5-2 столові ложки цитринового соку, щойно вичавленого. Ще раз добре замішати. Хвилину хай притомиться, а тоді додати одного сирого жовтка, ще раз замішати і вимкнути. Хрін по-литовськи за кон-систенцією густіший, ніж сметана, має ще настоятись з 10-12 годин, і тоді є суперський. Мораль: м’яса ще є кусок, а 300 мл хрону все.... за 2 дні з’їли. Любителям гострих відчуттів: хрін не гострий!!!

60 на канапі • відпочинок

книги місяця

МАЙКЛ. «СТОРОЖІ ТРОТУАРУ». ЛьВІВ, 2013 Це перший в українській літературі прямий голос «втраченого по-

коління» зламу 1980–1990-х років. Покоління «гастарбайтерів», що розлетілося по світу в пошуках обітованої землі. Покоління «Львова, якого не було», – зниклих заводів і гуртожитків, театрів і музеїв, вок-залів і кнайп. Покоління, яке загубилося на цивілізаційному переломі і, досвід якого, часто трагічний, ще чекає на своїх літописців.

Михайло Мишкало, пам’ятний читачам легендарної львівської га-зети «Поступ» кінця 1990-х як колумніст «Майкл», дебютує в жанрі якраз такого «літопису самовидця». Інженер за освітою, він торгував на базарах Львова, Варшави, Белграда, Будапешта, Ольштина, пра-цював різноробом та нянькою у Великобританії. Він пройшов шлях тисяч українців і зміг його описати. Тому тут усе живе і справжнє – від мови та реалій часу до почуттів, провідне й наскрізне з яких – любов.

«Мені бракує цієї «заробітчанської» прози. Таких книжок має бути більше. Можливо, їх і є більше – просто ніхто не видає. Я сам провів рік у Штатах і працював нелегально. Хтось буде це читати «як про себе», для когось це новий досвід, але прочитати варто. Ага, і про кохання тут теж є...», – Місько Барбара.

СЕСТРИ ЧЕРНІНьКІ. «…ІN MOSCOW». КИїВ, 2013У столичному видавництві «Самміт-книга» побачив світ новий ро-

ман львів’янок Олени та Юлії Черніньких «…in Moskow».Легкий та наповнений іронічним гумором пригодницький детектив

письменниці розділили на три самостійні частини, що поєднані між собою головними героями: «Гай», «Александр» і «Тангейзер».

Динаміка та драйв сюжетних ліній переносять читача з вуличок Старого Арбату на розкішний круїзний лайнер, аукціон christie´s, а згодом – до лігва секретного агента у відставці. Таємні афери з кар-тиною Айвазовського та контрабандним діамантом цікаво відтіняє специфічний сленг героїв роману.

61на канапі • відпочинок

РОБ СКОТТОН. «КІТ НА ІМ’Я СПЛЕТ», «ВДЯЧНИЙ СПЛЕТ». ЛьВІВ, 2013

Одразу дві ілюстровані книжки всесвітньовідомого художника з Великобританії Роба Скоттона – «Кіт на ім’я Сплет» та «Вдячний Сплет» – випустило українською мовою «Видавництво Старого Лева». У світі харизматичний та неймовірно веселий Кіт Сплет – справжня зірка. Загалом у Західній Європі та США продано понад 5 мільйо-нів книжок про його пригоди. Створений Робом Скоттоном персо-наж вийшов за межі книжкових сторінок і став героєм одноймен-ного мультсеріалу, листівок та картин. Проте досі не було жодного перекладу пригод Сплета ані українською, ані російською чи поль-ською мовами. «Старий Лев» наразі презентує дві перші книжки про Сплета, але у видавництві вийде і продовження цієї серії. Переклала «Сплетів» Катерина Міхаліцина.

Перша книжка Роба Скоттона з серії «Кіт на ім’я Сплет» вийшла у 2008 році в знаменитому видавничому домі harper collins children Books. Зараз про пригоди пухнастика намальовано вже дев’ять книг. Скоттон спершу ілюстрував чужі книжки та працював над дизайном різноманітної сувенірної продукції. У 2003 році він підписав контракт з harper collins та видав написану та ілюстровану ним самим книгу про баранчика Рассела. Russell the Sheep одразу вийшла накладом 110 000 примірників. Пригоди Сплета у світі виходять не меншим стартовим накладом.

фільм місяця

МАЛАВІТА (FAMILY), 2013

На тихій вуличці провінційного французького містечка оселився письменник на прізвище Блейк зі своїм сімейством і собакою Малавітою. На цьому багатові-ковий спокій міста закінчився. Чому згорів місцевий супер-маркет? Чим ризикує повільний водопровідник? Що лежить у рюкзаку в милого хлопця у бе-жевих бриджах? Ніхто і уявити собі не міг, що насправді містер Блейк – колишній глава мафії, якого влада ховає тут від пере-слідування. І ось у містечко при-їжджають люди «Коза Ностри»... Доволі банальна історія, звісно, але врахуйте, що втілюють її Ро-берт де Ніро, Мішель Пфайфер і Томмі Лі Джонс під керівництвом Люка Бессона…

62

дрібниці життястор. 62-72 >

окуляри від цейсаТяга людини до того, щоб натягти

собі щось на голову і виглядати по-дурному непереборна. Як, зрештою, і потяг до новинок техніки. А якщо так, то обов’язково знайдуться ті, хто з серйозною міною буде вигадувати і продавати реалізацію цих прагнень. Не гребують цим і такі імениті компанії як Carl Zeiss.

Нові комп’ютерні окуляри від Carl Zeiss під назвою Cinemizer OLED, на перший погляд, складаються лише з позитивів та наукового прогресу. Тут

тобі і два чудові OLED-дисплеї небаче-ної роздільної здатності (по 870х500 пікселів кожен) з функцією відтворен-ня об’ємного 3D-відео, що транслю-ється майже в сам мозок. І об’ємний стереозвук, який доносить аудіогармо-нію безпосередньо у вушні раковини. І навіть можливість змінити діоптрії для людей із проблемами зору. А що вже казати про ціну в 600 євро та чудові роз’єми, які підходять до різноманітних пристроїв – від настільного комп’ютера до iPhone!

Якщо серйозно, то окуляри дійсно

вражають. Уявіть, що ви дивитеся кіно (чи що там у вас) на екрані діа-гоналлю 40 дюймів на відстані 2 ме-три – десь такий ефект буде при ви-користанні Carl Zeiss Cinemizer OLED. Кут огляду становить 30 градусів. Ще й очі не болітимуть при тривалому їх використанні, переконують творці оку-лярів.

Однак є і другий погляд на ці окуля-ри. Це звичайний погляд збоку. Ні-ні, ми ні на що не натякаємо, як ви мо-гли подумати! Просто виглядають вони трішки по-дурацьки.

тенденції • дрібниці життя

Поки майбутній прогресивний світ відходить від літніх вакацій і починає поволі гризти граніт науки, теперішній прогресивний світ продовжує з головою поринати у ґаджети. В прямому сенсі з головою. А знаєте чому? Бо може!

63

> тенденції >

тенденції • дрібниці життя

масаж мозкуОднак якщо вже серйозно підходити до процесу прикрашання своєї голови, то одними

модними окулярами від Carl Zeiss не обмежишся. Треба ще щось, що гармоніювало б з ними у своїй розкішності. Чом би не використати для цієї мети, гм... масажер?!

Китайці вже давно зарекомендували себе як творці справді неординар-ного промдизайну. Charming Electric Head Massager KS-2800A лише під-

креслює ці побоювання. Та свою основну функцію, а саме масажування голови, він виконує на високому рівні. Комп’ютерна начинка шлему

містить три масажні програми, кожна з яких має кілька комбіна-цій. До всього, у масажері записані три релаксаційні мелодії.

Для керування шлемом-масажером є спеціальний пульт на грубому дроті, що забезпечує довговічність конструкції. З нього можна керувати програмами, музикою, вмикати чи вимикати

шлем. Тільки от зняти його доведеться таки руками.Ви певно думаєте: «Прикро, що мене ніхто не побачить в цьому

елегантному аксесуарі, за який я відвалив на Амазоні $165.99, адже він постійно буде втикнутим у розетку». Ха, китайці теж так подумали. І зробили все,

щоб вас в обновці побачило якомога більше людей. Адже для масажування та програвання музики KS-2800A потребує лише чотирьох пальчикових батарейок!

навушники для водиЯкщо у вас є окуляри від Цейса і

шлем-масажер від Charming, то про те, чим зайняти вуха, можете не пережива-ти – там усюди є навушники. Але от уяві-мо собі таку банальну ситуацію: ви на-думали піти в басейн, де навушники цих девайсів почуватимуться некомфортно. Як тут бути? Як вирішити проблему?

Дуже просто. Купіть собі навуш-ники, які не бояться води! Коштують вони 50 доларів. Компанія X1 Audio акцентує увагу на тому, що їхня нова модель навушників Momentum Ultra Light Headphones володіє ступінню вологостійкості IP4, тому потіти, слу-хаючи музику, чи пропливати кіломе-трові дистанції, ви можете скільки за-вгодно. Окрім захищеності від води та чистого, якісного звучання, «затички» володіють рідкісною здатністю для сво-го «формфактора» не глушити довко-лишніх звуків. А ще у них шнурок, який світло відбиває!

64 тенденції • дрібниці життя

> тенденції

сорочка з гітароюЩось ті навушники своєю «нор-

мальністю» збавили наші оберти ґаджетового божевілля. Тому від-новлюємо баланс останнім штрихом стильності та технологічної просунутос-ті. Зустрічайте Electronic Rock Guitar Shirt – сорочка з гітарою за 30 баксів!

Про таке ми навіть не встигли по-мріяти, а воно вже, бац, і стало ре-альністю. Звичайна, на перший по-

гляд, футболка з картинкою гітари з блискавками таїть справжній музич-ний комбайн. Адже гриф, на відміну від решти гітарних деталей, не нама-льований, а лади відчувають доторки спеціального магнітного медіатора і реагують відповідними акордами.

Electronic Rock Guitar Shirt облад-нана також своїм невеличким під-силювачем та динаміком. Особливих віртуозностей із футболковою гітарою

ви не досягнете, та якийсь «Smoke on the Water» однак залабати зможете.

Живиться футболка, чи то пак, гітара, від чотирьох «пальчиків» фор-мату ААА, які разом із підсилювачем кріплять на поясі. Слід зауважити, що футболка не одноразова, і її можна прати без шкоди електронній начинці. Адже гриф і усі дроти легко знімають.

Богдан Юрочко

• артрози, коксартрози, артрити, підготовка до ендопротезування тазостегнових суглобів;• реабілітація після операцій;• міжхребцеві грижі, протрузії;• відновлення після травм;• опущення внутрішніх органів.

Команда лікарів працює

для досягнення результату

та покращення якості життя для Вас та ваших близьких!

м. Львів, вул. Федьковича, 60А(032) 24510 45

www.bubnovsky.com.ua

Центр реАбіЛітАЦії бубноВсьКого – сучасний центр, що використовує методику професора с. М. бубновського, є офіційним представником в україні та працює за методом кінезотерапії.

Фахівці центру – дипломовані спеціалісти вирішують проблеми захворювань опорно-рухового апарату:

напрямок роботи з дітьми консультує обласний ортопед-травматолог Прусенко В.І.• порушення постави, сколіоз, кіфоз

66 здоров’я • дрібниці життя

віват, тестостероне!

клінічні ефекти тестостерону

Клінічні ефекти цього гормону є різноплановими:– андрогенний – тестостерон формує вторинні статеві

ознаки – ріст та розвиток статевих органів, оволосіння за чоловічим типом, в тому числі утворення залисин та ли-сини, висипань на шкірі (при надмірній кількості гормону), регулює еректильну функцію;

– анаболічний – підтримка м’язової маси та щільності кісткової тканини, синтезу органоспецифічних білків;

– антигонадотропний – пригнічує секрецію гонадотро-пінів;

– репродуктивний – підтримка сперматогенезу (утворен-ня сперматозоїдів);

– психофізичний – формування лібідо (статевого потягу), стереотипів статевої поведінки та настрою (агресивність, войовничість і тощо);

– гемопоез – стимуляція вироблення еритропоетину в нирках та еритропоезу в червоному кістковому мозку.

формування статевих органів

Закладання та формування статевих органів почина-ється ще в лоні матері. Наявність Х- або Y-хромосоми, яку отримує яйцеклітина в момент запліднення, визначає біль-шу чутливість рецепторів до естрогенів у жінок чи андроге-нів у чоловіків. Геніталії можна характеризувати як чоловічі та жіночі приблизно з 14 тижня вагітності, але на УЗД їх ще не вдається розрізнити. На 20 тижні вагітності у дівча-

Зі всіх задоволень цього сві-ту чоловік найбільше опікується

статевими відносинами. Заради них він піде як завгодно далеко – буде ризикувати багатством, статусом,

репутацією, самим життям.

Марк Твен

Тестостерон (від лат. testiculus – дослівно «чоловіче яєчко») є основним чоловічим гормоном, андрогеном. Ви-робляють його клітини Лейдига в стро-мі яєчок чоловіків, а також у невели-ких кількостях яєчники у жінок та кора наднирників у осіб обох статей.

У 1935 році німецький хімік Бутан встановив та описав структуру тестос-терону, а науковець Ружичка здійснив його частковий синтез із холестерину. В 1939 році обидва вчені одержали Нобелівську премію за відкриття мето-ду синтезу тестостерону.

німецькі вчені знайшли кореляцію між рівнем тестостерону та фінансовим благополуччям. вони довели, що чоловіки з вищим рівнем тестостерону більше заробляють. можливо, такі мужчини краще адаптуються у суспільстві або частіше закохуються, і це є стимулом покращувати фінансове становище

ток можна візуалізувати на УЗД матку, хоча піхва ще не сформована, а хлопчиків часто вдається побачити, коли вони граються зі своїми пенісами.

тестостерон і кохання з першого погляду

Найвищий рівень тестостерону спостерігають в чоловіків у 25-30 років, потім він починає знижуватися на 1-3% за рік.

Саме тестостерон є гормоном статевого потягу. Це – пальне, яке розпалює полум’я кохання в юності та підтри-мує його протягом цілого життя. До речі, любов з першого погляду – науково доконаний факт. В процесі спілкування з дівчиною, жінкою (іноді достатньо кількох миттєвостей!) в організмі чоловіка різко зростає рівень тестостерону, який закликає свого господаря до активніших дій.

тестостерон та жінки за кермом

Крім того, чоловічий скептицизм щодо водійських та штурманських навиків та умінь жінок є цілком обґрунтова-ним. Все пов’язане з тим же тестостероном, який відпо-відає за розвиток можливості орієнтуватися на місцевості, візуально визначати об’єм і відстань до предметів, тобто здатність людини користуватися дорожніми знаками, кар-тою, компасом та мохом на деревах!

Тестостерон також маскує відчуття дискомфорту, сприйняття болю в критичних ситуаціях, підтримує стій-кість у поєдинках та інших важких обставинах. Тоді рівень гормону особливо високий.

Отже, віват, тестостероне! Єдине, що засмучує, це ста-тистика, за якою приблизно 150 млн чоловіків у світі ма-ють еректильну дисфункцію. Прогнозують, що в найближчі 25 років ця цифра подвоїться. В структурі безпліддя пар 50% припадає на чоловічий фактор.

Сексуальне здоров’я є невід’ємною складовою сома-тичного та психоемоційного здоров’я в цілому, впливає на інтелектуальні та соціальні функції. Тому за потреби запро-шуємо до нашої клініки на огляд уролога-сексопатолога, здачу гормонів, спермограми та низки унікальних інфор-мативних досліджень при підозрі на безпліддя.

Директор клініки «Альтернатива», кандидат медичних наук Ігор Палига

Привітний персонал, досвідчені фахівці, новітні технології –це все про клініку репродукції людини «Альтернатива»!

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72e-mail:alternatyva.ivf@gmail.comwww.ivf.lviv.ua, skype - alternatyva.ivf

ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO («в пробірці»)УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА(комплексне обстеження плоду 3D, 4D)ВСІ ВИДИ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ(прийом онкогінеколога)ШКОЛА МАМ(безкоштовні лекції для вагітних)ФІТНЕС ДЛЯ ВАГІТНИХ

––

–

–

–Пропозиція 2013 року – цикл запліднення in vitro включно зі стимулюючими препаратами за 25 тис. грн.

68 сім’я • дрібниці життя

«Ми вагітні!», – радіють жінки, розповідаючи про щасливу подію родичам і подругам. «Любий, ти скоро станеш татом!», – приголомшують своїх чоловіків. І ця звістка справді може шокувати мужчин. Від такої но-вини навіть приступ нудоти може статися, навіть якщо вагітність спланована і довгоочікувана. Одна справа планувати, а інша – зіткнутися з реальністю.

Вагітність – це ж час пізнання природних істин обох у по-дружжі. І якщо материнство – головний жіночий інстинкт, жінка одразу відчуває зв’язок з дитиною, їй, в принципі, простіше психологічно звикнутися з цією подією, то для чо-ловіка перша вагітність коханої – завжди стрес. До чмуж-чини розуміння ситуації приходить значно пізніше, коли він бере на руки новонароджену дитинку, коли вона своїми

вагітниЙ тато

69сім’я • дрібниці життя

крихітними ручками стискає його пальця, коли усміхнеться до нього... За даними опитувань, чоловіки, дізнавшись про вагітність дружини, одразу уявляють дитину в такому віці, коли з нею можна бавитися, гуляти, робити уроки, їздити на рибалку. Паніка і тривога – ось емоції, котрі охоплюють майбутніх татусів у перший період вагітності дружин. А їхні почуття визначають глибину переживань.

з хлопчика у чоловікаВід мужчин вагітні жінки вимагають терпеливості, розу-

міння і піклування, але насправді вони можуть відчувати зо-всім не ті речі. Чоловік може сприйняти вагітність дружини як власну. При цьому вони розраховують на підтримку коха-них, які дещо віддаляються і більше занурюються в себе і свій новий стан. В такий період чоловік може помітити лег-кі приступи токсикозу і нудоту. А жінки, котрі стикаються з чоловічим токсикозом, вважають це про-явом величезного кохання і чутливості. Але насправді такому татові потрібна до-помога, й, можливо, не менша, ніж мамі.

У психології є точка зору, що наро-дження першої дитини – знакова подія в житті чоловіка. Продовжуючи рід, він з хлопчика перетворюється на дорос-лого чоловіка. Новий статус передбачає серйозну відповідальність, яку поклада-ють на нього раз і назавжди. Несвідомо мужчина може виявитися неготовим до таких змін. І якщо його підсвідомість не справляється – з’являється синдром емоційної чоловічої ва-гітності, який називають синдромом кувад.

Сьогодні приблизно 22,5% чоловіків, дружини яких очі-кують на появу дитини (частіше першої), переживають цей синдром. «Кувад» перекладають з французької як «виси-джування яєць». У медицині це явище описали вже давно. В древні часи у деяких культур було навіть прийнято, щоб чоловік в момент родів дружини лягав на ліжко, відмов-лявся від їжі і пиття та з усіх сил страждав, з криками та відповідними рухами тіла. Таким чином він ніби приймав на себе частину болю.

А якщо не брати до уваги цих древніх ритуалів, які до на-шого часу не дожили (й добре), то цей синдром – це прояв страху чоловіка за долю дружини і дитини, почуття провини перед дружиною за спричинені муки.

група ризикуБезумовно, сам синдром кувад має психосоматичний ха-

рактер, тому що усі переживання, які виникають в голові, переходять на тіло. Таким чином чоловік розділяє і радості, і біль разом із дружиною.

Синдром помилкової вагітності найчастіше проявляєть-ся у молодих чоловіків віком до 30 років, переважно у тих, хто чекає на першу дитину. Хоча, трапляються випадки, коли таку реакцію спостерігають у мужчин, які вже мають дітей.

До групи ризику потрапляють чоловіки нервові, дещо іс-теричного складу характеру, неврівноважені. Це не озна-чає, що у повсякденному житті такі чоловіки б’ються в істериці, але вони легко впадають у паніку, і їм важко опа-нувати себе у складних ситуаціях.

Як правило, майбутній батько, який страждає синдромом кувад, починає від-чувати його прояви вперше на третьому місяці вагітності дружини, потім (як і в жінок) зміни у звичках і відчуттях стають не такими вираженими, а наступний пік може статися на дев’ятому місяці.

Прояви вагітності практично такі ж самі, як і в жінок: чоловік відчуває нудо-ту, запаморочення, може бути блювота, розлад шлунка.

Якщо дружина не переносить якихось запахів чи продуктів, втрачає апетит, або навпаки, їсть усе, що потрапить на очі,

бідолашний чоловік робитиме те саме. Навіть якщо жінка почне вживати їжу, на яку в нормальному стані ніхто навіть дивитися не може, її коханий і в цьому не відстане від неї.

Мужчина із синдромом кувад може відчувати біль у по-ясниці та животі, схожий на передродові потуги, а найгір-ше – він може страждати від того, що «тазові кістки роз-ходяться», як у жінок під час росту плода.

Психологічно йому також нелегко: млявість, депресія, занепад сил – усе, що спостерігають у вагітної жінки, про-являється і у «вагітного чоловіка». Якщо вагітна дружина жахливо боїться родів, її коханий мужчина так само впаде в істерику. До того ж, часто капризи вагітних дружин аж ніяк не можна порівняти з тим, що творить «вагітний чоловік».

Іноді прояви синдрому можуть тривати до самих родів, тоді майбутній батько відчуватиме все, що і дружина, і на-

> вагітниЙ тато >

у психології є точка зору, що народження

першої дитини – знакова подія в житті чоловіка.

продовжуючи рід, він з хлопчика

перетворюється на дорослого чоловіка

70 стосунки • дрібниці життя

> вагітниЙ тато

віть проявиться нетримання сечі (імітація відходу навколо-плідних вод).

Основні симптоми цієї «хвороби» досить незвичні для чоловіка, але не смертельно страшні: вранішня слабкість, зниження або збільшення апетиту, нестандартні побажан-ня в їжі, практично щоденна нудота та блювота (на голо-дний шлунок або від якоїсь конкретної їжі, навіть від її ви-гляду), часті запори або, навпаки, проноси, шлункові або кишкові кольки, біль внизу живота, який іноді за харак-тером та інтенсивності може навіть імітувати напад апен-дициту, біль в області попереку, зубний біль, а також так звані болі співпереживання або болі симпатії. На додачу всі ці симптоми доповнюють емоційна нестійкість, підвище-на дратівливість, депресія, внутрішня напруга, безсоння, примхливість, крайній егоцентризм, нетерпимість, непри-йняття інших точок зору на ту чи іншу проблему. Іще раз зазначу, що примхливість чоловіків у такий період значно перевищує жіночу.

відчути себе чоловікомСпівчуття, турбота, підтримка, увага – це норма для май-

бутнього татуся. Навіть найстриманіший у прояві своїх по-чуттів чоловік може змінитися у цей період. Жінці не варто турбуватися, що її «благовірний», від якого не дочекаєшся пестливих слів, раптом став сентиментальним. Усі емоції, що проявляються у цей період – варіанти норми.

Перед тим як робити серйозні висновки, і сам чоловік, і його дружина повинні зрозуміти, що причиною чоловічих страждань насамперед є страх, що він не впорається із

роллю батька. Але ця невпевненість сидить так глибоко, що він сам не зізнається у цьому. Та фізіологічні прояви – це дзеркало неусвідомлюваного, і тут вже нічого не по-робиш.

Було б добре, якби сама дружина допомогла своїй по-ловинці відчути себе Чоловіком. Йому можна давати не-величкі, але важливі доручення, а після їхнього виконання чоловіка потрібно похвалити (мужчин і у звичайному стані потрібно нахвалювати, а у такому «нестійкому» – тим біль-ше). Якщо «відродження» мужчини не діє, тоді варто звер-нутися до спеціаліста-психолога. Більшість чоловіків зди-вовано обуряться, адже для них необхідність психологічної допомоги абсолютно неприйнятна. Але впоратися із син-дромом кувад без сторонньої допомоги у деяких випадках неможливо. Професійний психоаналіз допоможе чоловікові позбутися страхів, навчитися справлятися зі стресом і бра-ти на себе відповідальність.

Таких мужчин необхідно обмежити від подробиць пере-бігу вагітності та пологів. Поведінка майбутнього батька залежить від безлічі факторів. Перш за все, від його інди-відуальних якостей, виховання в сім’ї, ставлення до власної сім’ї, дружини, від зрілості та вміння визнавати і нести від-повідальність, від здатності боротися з цими труднощами, від бажання прийняти себе в абсолютно новій ролі: захис-ника, опори, годувальника. А от дружина повинна вибуду-вати теплі стосунки між чоловіком і малюком до народжен-ня, не прирікаючи коханого на фізичний або психологічний дискомфорт.

Дар’я Бура

71здоров’я • дрібниці життя

Терапія живота за до-помогою рук сьогодні переживає своє нове від-родження як один з ви-дів древньої слов’янської медичної культури, свого часу не прийнятої офіцій-ною медициною. Пере-можний марш медицини в період буму антибіоти-ків і величезної кількості синтезованих препаратів пройшов розрив у цих двох напрямках. Але на зміну старим хворобам, які існували з часів за-родження людства, при-йшли нові, що виникли на основі синтезованої лікар-ської терапії.

Утворилося багато вузь-ких медичних напрямків, уяких пацієнт (в англійській мові має друге значення «терплячий») загубився, як єдине ціле. Свого часу ви-датний лікар давнини Абу АлІ Ібн Сіна вказував: «Лі-кар, який лікує один якийсь орган – не лікар, а лікар той, хто лікує весь орга-нізм». Тобто, неможливо добитися успіху в лікуванні, наприклад, тільки одного шлунка, якщо інші внутріш-ні органи страждають.

Старослов’янська тера-пія внутрішніх органів через передню стінку живота вра-ховує ці взаємозв’язки і дає

терапія животаможливість ефективно ви-конувати процедури з оздо-ровлення організму. Вико-ристовують закономірності розвитку захворювань в ор-ганізмі людини, які емпірич-но знайшли наші пращури. Якщо коротко охарактери-зувати ці дії з животом, – це робота з внутрішніми ор-ганами обдавлювального, зсувального і масажного характеру.

Після таких процедур від-новлюється робота органів, і це відображається на пра-цездатності людини, її само-почутті, емоціях, тривалості життя в цілому.

Унікальний старо слов’ян-ський масаж внутрішніх ор-ганів через передню стінку живота дозволяє усунути венозні й лімфатичні застої, нормалізувати положення, зняти спазми з внутрішніх органів, що мають функ-

ціональні порушення, до-помагає позбутися різних паразитів у кишківнику. В результаті маніпуляцій на животі, грудній клітці, шиї проходять глибокі фізіоло-гічні процеси, що приводять до відновлення роботи не тільки органів живота, але і всього організму. В роботі використовують авторські методики професора О.Т. Огулова, що не мають ана-логів у світовій практиці.

Для підсилення ефек-ту мануального масажу за показами, ми використову-ємо медичні п’явки, банко-вий масаж, фітопрепарати, фітопаропроцедури.

Лікар-гірудотерапевт Богдан Паленичак

Клініка «ГІРУДА–ВІТА»вул. Короленка, 4, оф.4

т. (032) 225-71-98www.giruda-vita.com

www.rolada.com

Осінь – пора оновити гардероб коханої...

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8