журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

інтерв’юМирослав Попович: “Українців у світі поважатимуть”

СПОрт на гірськолижний

курорт у купальнику

здОрОв'Явісім причин

зайнятися сексом

#1 (19) 2014

бОрітеСЯ –ПОбОрете!

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

2

стор. 12 >

стор. 23 >

стор. 16 >

захопленнястор. 28-43 >

суспільствостор. 8-27 >

зміст

стор. 30 >

стор. 34 >

стор. 36 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали: Ростислав ЯщишинБогдан ЮрочкоДар‘я Бура

Дизайн та верстка:

Рекламний відділ:

Всеволод Деревацький

Зоряна КрачковськаОльга СідорінаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник: ТОВ «Егоїст Паблішинг»Видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з

рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 02.02.2014 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів,

а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

МИрослав поповИЧ: «уКраЇнЦів у Європі

поваЖатИМуть»

наМ треба йтИ на «МеЖИгір’я»

7 правИл бізнесу від дена Кеннеді

на лИЖах у КупальнИКу!

тренуватИся, щоб не

перестаратИся

Huligan Bikers MFC:хлопЦі, яКі Цінують свободу,

швИдКість, ЖіноК та пИво

3

стор. 44 >стор. 48 >

стор. 68 >

стор. 66 >

відпоЧИноКстор. 44-59 >

дрібнИЦі ЖИттястор. 60-72 >

зміст

Кохайтеся, Чорноброві

стор. 62 >

півніЧна італія – подаруноК для КоханоЇзеМля вогню

КолИ форМа МаЄ знаЧення

ЧоловіЧі вЧИнКИ, велИКі й Малі

4

від дизайнера

Паралелі, моделі, недолугі порів-няння. Вправлятися у словесній ек-вілібристиці, швидше за все, не гріх (звичайно, якщо це не свідома спро-ба маніпуляції чужою думкою чи до-лею). Гріх – самому не думати, коли читаєш чи слухаєш потік чужої свідо-мості. Порівняння – вони поверхневі. Знайти дві подібності та притягти за вуха третю.

Приклади? Україна – мурашник, у який хтось запхав палицю, розво-рушив, і тепер злизує з палиці (що саме злизує – вигадуємо самі, прово-димо аналогії, паралелі)… Типу мав-па в лісі сидить, колупає, облизує. Типу мавпа немудра, а мурахи типу тупі. Десь так воно і є: мурахи не в курсі, що у мавпи в голові, а мавпа взагалі не вважає, що в мурах є го-лови. Паралелі…

Чим є та мавпа? На кого чи на що наштовхнула аналогія? Росія? Америка? Янукович? Яценюк? Інші варіанти? Без контексту і достовір-ної інформації про стан справ ана-логії і паралелі є небезпечною річ-чю. Україна – не Росія. Україна – не Чилі. Україна – не Румунія. Україна – не Югославія. Україна – не Ічкерія. 2014 – не 2004, не 1991 і, тим більше, не 1917, хоча паралелі… Тому прошу до наступного прикладу поставитися з неупередженою по-блажливістю.

Україна змінюється, змінюються і українці (подекуди на українців пере-творюються навіть хохли!). Метамор-фози проходять із швидкістю, недо-сяжною для пуголовка, що відрощує ноги і легені. Бо зміни на зовсім ін-

шому рівні. Скоріше це нагадує сара-ну (знов метафори і паралелі) – спо-діваюся нікого не ображу.

Хто не в курсі, сарана – дуже мир-на і скромна комаха, яка любить самотність і переважно зеленого кольору. Правда тоді її зовсім не ви-дно і не чути. Але одного прекрас-ного/жахливого дня наче нізвідки з’являються хмари комах, які жеруть все на шляху і зовсім не проти бути в товаристві одна одної (тепер вже не зелені, а оливкові з брунатно-чор-ним!) І спричиняє ту метаморфозу не що інше як… лоскотання задніх ніг «мирної» сарани.

Після двох-трьох годин в оточенні собі подібних лоскотання спричиняє вироблення додаткового серотоніну в мозку кожної особини, і сарана перетворюється. Зміни незворотні. В сенсі незворотні для особини. Са-рана стає комахою суспільною і діє як один великий організм. Збоку ви-глядає, що це хмара, здатна нищи-ти. Зжерти все, що є зеленого на шляху. А потім пропасти (насправді не пропасти, а лише народити на-ступне покоління з нелоскотаними лапками і зеленого кольору). З по-над сотні видів коників на таке здат-ні трохи більше десятка. Але змінити цей вид і примусити кожну особину залишатися в одному із станів – не-можливо, це генетика. Паралелі. Метафори. Метаморфози.

P.S. Про сарану – правда. Про хохлів – хотілось б вірити.

Всеволод Деревацький

5

Двох речей хоче

справжній чоловік:

гри і небезпеки.

Тому він обирає жінку,

найнебезпечнішу іграшку.

[Фрідріх Ніцше]

8 тенденції • суспільство

Cуспільствостор. 8-35 >

балада перша – про 417 американських доларів на рік. з кожного.

Дуже багато сказано про те, що відбувається зараз в Україні. А ще більше про те , чому так ді-ється. Говорять про «свободу слова», про «віль-ну пресу», про «громадянські права», про «євро-пейські цінності», про «незалежність» – про все, тільки не про гроші. А нє. Про гроші говорив Азаров. Казав, що їх нема. І шо їх дала Росія. А ЄС – жадіна-гавядіна. Тому ну їх на фіг, цей ЄС (принаймні, поки що), а Росія – молодець.

Тобто, давайте таки про бабло. Бо ні «євро-пейські цінності», ні «свободу слова» на хліб не намастиш. І навіть в кишеню не покладеш. А тим більше життя/вибиті_зуби/відломану_ногу не повернеш. То на фіга стоїть цей Євромайдан?

Тим більше, якщо вас не переконують аргу-менти типу «я не хочу жити в країні, в якій не можна вивезти шини з гаража, щоб не зловили і не впаяли 15 років тюрми» і ви вважаєте, що нє фіг шини з гаража вивозити («хай там хоч зігниють») – давайте подивимося, кому це все вигідно.

Як би це цинічно не звучало, спробуємо зна-йти, де тут йдеться про гроші. Про чиї і про скіль-ки.

Отже, беремо калькулятор і рахуємо.Число перше: UAH 500 000 000 000

(п’ятсот мільярдів гривень) – приблизно такий об’єм державних закупівель держави Україна на рік.

Число друге: 30%. Це найменше, скільки було «освоєно» ( за оцінками експертів) з тих 500 мільярдів гривень.

Число третє: 45 000 000. Це кількість на-селення України.

на фіга стоЇть Майдан. погляд ЦИніКа

9тенденції • суспільство

Число четверте: 14 000 000. Це кіль-кість населення України пенсійного віку. Пен-сіонери, карочє.

Число п’яте: 8 грн = стільки коштував 1 дол США.

А далі робимо прості арифметичні маніпуля-ції, відомі нам з курсу математики за 4 клас загальноосвітньої школи. 30% з 500 мільярдів гривень – це 150 мільярдів. Тобто сума, яку щороку «освоюють» на держзакупівлях – 150 мільярдів гривень. Ну це типу коли машину, яка коштує 20 тис. дол., для якогось міністерства купили за 30. І так хрєнста тисяч разів.

Ідемо далі. Ділимо ці 150 мільярдів на 45 мільйонів населення України. Отримуємо 3333 грн. Що ця сума означає? Вона вка-зує, що саме стільки грошей було вкрадено (тільки через один-єдиний механізм держав-них закупівель) у к–о–ж–н–о–г–о громадянина України. І що так відбувається практично що-року. І тільки за механізмом держзакупівель.

У мене питання: «Хто з нас, громадян України, не знайшов би як витратити з ко-ристю для себе ці 417 доларів США?» А сім’ю з чотирьох осіб на скільки «кинули»?

$417 акуратно множимо на 4 = $1668. Ага. Щороку. У кожної сім’ї з чотирьох осіб. Спи…но.

От вам і корупція. В особистому вимірі. Не високі чи малозрозумілі терміни, які лунають з уст політиків у студії якого-небудь Славіка Чмостера. Ні. Це у вас, у кожного, шанов-ні мої читачі (за умови, що ви – громадяни України, звичайно ж) виймають з кишені 417 доларів. І купують собі машини, годинники,

діаманти, будинки. А потім фоткаються і ви-ставляють в інстаґрами. Мовляв, дивіться, лошари, як треба жити.

І незалежно від того, де ви мешкаєте, якою мовою ви розмовляєте, які передачі по телику дивитеся, львів’янин ви чи луган-чанин. Плєвать їм. Вони крадуть в усіх. І, канєшно ж, розказують, що луганчанин – лучче львів’янина. Ну ше би: поки луганча-нин свариться з львів’янином – гроші у них обох красти значно легше. «Розділяй і влада-рюй» – принцип, старий як світ.

Але далі більше. Ладно, ми з вами. У нас он навіть доступ до Інтернету є. А, значить, і компутер чи смартфон. Але у цій країні є до біса багато людей, які такими благами цивілі-зації обділені. Вони живуть на ліках, куплених за пенсію. І їх у цій країні близько 14 мільйо-нів. А давайте ці 150 спіонерених мільярдів поділимо на цих 14 мільйонів пенсіонерів, багато кому з яких дійсно потрібні гроші на підтримання життєдіяльності.

І ми отримуємо шокуючу суму – 10 714 грн. Майже 11 штук гривень. Близько тися-чі гривень на місяць. Це ви собі уявіть стару бабцю-пенсіонерку, яка ледве пересувається, і амбала в ланцюгах і на «Порші», який щомі-сяця приїжджає до цієї старенької та забирає в неї по тисячі гривень. Уявили? Отак НА-СПРАВДІ виглядають «політики», які крадуть гроші з бюджету. А зовсім не так інтелігент-но, як у Славіка Чмостера в студії.

Майже по 1000 гривень у кожного пенсі-онера. Щомісяця. Цих істот можна назвати людьми?

Так от, ми підійшли до суті. Євромайдан стоїть для того, щоби такого не було. Це якщо коротко.

А при чому тут Європа, запитаєте ви? А при тому, що у Європі такого немає. І у США немає. В Америці взагалі злидні – 10 найба-гатших сенаторів разом «коштують» десь 2,9 мільярдів доларів, ага. Ніщєброди. Наші 10 найбагатших народних депутатів скільки «ко-штують»? У 20 разів більше? Чи у 30?

Але ми відволіклись. Так от, Угода про Асоціацію, НЕ підписана у Вільнюсі, однією з обов’язкових умов ставить прозорість тендер-них процедур, які унеможливлюють масштаб-ні крадіжки грошей з бюджету (тобто відби-рання бабла у старенької бабці, якій тільки на ліки ці гроші й потрібні).

Кажете, шо Яценюк/Кличко/Тягнибок теж не святі? Переконаний, що ви праві. От тільки методи заробляння грошей Клич-ком – це ми бачили по телику не раз, і не два. Які там у нього заробітки ще крім того – не знаю, свічки не тримав. Але суть навіть не в тому. А у тому, що після підписаної УА з ЄС плєвать – чи то Яценюк буде, чи Кличко, чи Янукович. Є процедури. Алгоритми. Як у комп’ютерній програмі. Дотримано процедур – добре. Не дотримано – санкція. Access denied.

А крім того, ви бачили, якими розгублени-ми виглядали ці «три богатирі» на декількох віче після приходу з Банкової? Як запопад-ливо вони підбирали слова. Якими схвильо-ваними вони були? Як боялися сказати щось не те? Бачили? Ви думаєте, що Майдан їм дозволить красти? Щяс.

> тенденЦіЇ >

10 тенденції • суспільство

> тенденЦіЇ

балада друга. про рибу і про рибалку.

Так, ЄС і США переслідують свої шкурні інтереси. Як і РФ, зрозуміло. «Так чому ми насправді повинні вибирати ЄС, а не звич-ну РФ», – думає собі звичайний українець. Русскіх ми уже, як мінімум, знаємо і призви-чаїлися до їхніх заворотів. А з цими європей-цями – хрін-зна-що воно таке. Геї там у них правлять бал, кажуть. От нафіга воно нам… Кажете, що вони нас намагаються навчити ловити рибу? А чого це вони такі добрі?

Отже, чого хоче Захід (ЄС і США)? Зро-зуміло чого – бабла. Яким чином? Хоче нам продавати свої товари і послуги. Це те, що по-розумному називаєцця «розширення ринку збуту своєї продукції». ОК, а шо ж виробляє Захід? Ну тут уже хто на що гаразд. Німеч-чина – BMW i Mercedes’и, Франція – вино і сири, Америка – «Айфони». Іспанія та Іта-лія – курорти. А как же, гамна-с нє дєржим-с.

І да, усе це вони хочуть нам продавати. Неправда, скажете? Правда. Уявіть собі 45 мільйонів проданих нових машин або 45 мільйонів нових туристів, які двічі на рік їз-дять на курорти, іспанські та швейцарські. Знову ж таки , 45 мільйонів нових «Айфо-нів». Це мало? Ні фіґа це не мало. Це сер-йозний шмат ринку, і Захід хоче його. У них там на Заході ріст економіки на 0,5% – під-йом величезний. А тут 45-мільйонний ринок простоює безхозний. Нєпарядак.

Тільки от загвоздочка невеличка. Для того, щоби цей ринок отримати, треба щоби українці… могли собі це все дозволити. Тобто Захід шкурно зацікавлений у тому, щоби 45 мільйонів українців раптом розба-гатіли. Або не раптом. Але щоб розбагатіли обов’язково. Нєжданчік? Ні ЄС, ні США не влаштовує такий малий дохід з такої вели-чезної країни – кілька тисяч супербагатих покупців машин, «Айфонів» і всього іншого, а решта – злидарі. З яких доходу – нуль. Краще 45 мільйонів помірно багатих спо-живачів, ніж кілька тисяч мега-багатих. Ну логічно ж? Логічно.

Так-так, Захід зацікавлений ШКУРНО у багатих українцях. Я вже мовчу про те, що

багаті українці не будуть створювати проблем на східних кордонах ЄС. Що є додатковим бо-нусом до появи такого великого ринку збуту.

І отут проблема. Як? Звідки ці українці мають раптом отримати змогу стати ринком збуту для дорогущих (або просто недешевих) товарів і послуг країн Заходу? Зрозуміло, що про 45 мільйонів заробітчан у ЄС мова не йде. Ніякий ЄС цього не переживе і не ви-тримає. Тому треба, щоби УКРАЇНЦІ в УКРА-ЇНІ стали багатими. Ну, по-перше, необхідно зробити так, щоби, як мінімум на 417 баксів на рік їх не обкрадали на держзакупівлях. Для початку. Як це зробити? Ну треба щось таке підписати з Україною, що би ґаранту-вало поступове збагачення 45 мільйонного населення.

Тепер РФ. Тут все ще простіше. Росії, на відміну від Заходу, просто нема що за-пропонувати 45 мільйонам багатих україн-ців. Просто нема що. Відпочинок в Гаграх? Сафарі в Сибіру? Рашен «Айфон»? Рашен «Мерседес»? АГА, щяс. Як тільки українці стають заможними – вони їдуть витрачати ці багатства явно не в Росію. Тому РФ і НЕ зацікавлена у збагаченні 45 мільйонів укра-їнців. Їй значно комфортніше розмовляти з декількома десятками багатих українських громадян. І ці 20-30 громадян України – і є їхнім ринком збуту. Що може їм запропону-вати РФ? Відкати. Відкати за що? За цілком вагомі активи всередині України.

Отже, глобальна різниця між РФ і За-ходом (причому, нічого особистого, тіль-ки бізнес) в об’ємі ринку збуту. Для Росії це – кількадесят осіб (в народі їх називають олігархами). Для Заходу це – 45 мільйонів споживачів.

І ця глобальна різниця диктує і стратегію, і тактику поведінки сторін. У випадку з РФ це виглядає приблизно так: ось вам, хохли-ніщє-броди 15 мільярдів «с барскава плеча» – ми це распіарім по страшній силі, які ми класні пацани, а ваше ЄС – жадіни-гавадяни (а то шо ми їх, ці 15 мільярдів, потім витягнемо з вашого бюджету через механізм держзакупі-вель/шечогось/абошечогось – ви ж про це нічого не дізнаєтеся, лохи). Не знаю, напев-но, якби я спер 50% бюджету, виділеного на

«весілля/Євро2012/Олімпіаду_в_Сочі», я би також намагався знайти крайнього. Ну там, знаєте, якусь «тещу/папірєдніків/американ-ців». Так, це все американці, сволота. Це все їхнє глобальне панування. Я то тут при чому? Кручусь як можу, як раб на галерах.

У випадку з ЄС і Угодою про Асоціацію це виглядає по-іншому. «Ми вам даємо правила гри, які ведуть до процвітання (ну і, ясєн-кра-сєн – до збільшення споживання наших про-дуктів і послуг), а ви самі вирішуйте». І ніби натякають: «Нам ваші 45 мільйонів спожива-чів цікаві, звичайно, але не настільки, щоби голови за це розбивати». Ну і, в принципі, глобально вони праві. Бо ж як тільки ми роз-багатіємо (з їхньою допомогою чи без) – все одно ми до них поїдемо, і їхні товари і послуги будемо споживати. А не російські.

Я далекий від думки, що ЄС чи США – до-брі та великодушні, а РФ – хренова і пога-на. Нєа. Але я думаю, що, образно кажучи, Росія пропонує нам рибу, а ЄС хоче навчити ловити рибу. І стратегічно значно важливіше те, що пропонує ЄС.

Це так само, як значно важливіше дати дитині добру освіту, яка буде її годувати в майбутньому, ніж просто підтримувати фі-нансово. Чи я не правий?

не за рибу гроші . замість епілогу

НІЩО і НІХТО не може виправдати люд-ських смертей. Але якщо корито настільки вигідне, що люди його охороняють навіть ці-ною життів людей, то можна собі лише уяви-ти, про які великі гроші (вкрадені у бабусь) йде мова. Напевно, що далеко не про 30% від держзакупівель. З усіма наслідками для кожного з нас. Особисто.

І тепер робіть висновки кожен для себе окремо. Можна в такі країні народжувати дітей? Чи спочатку треба змінити її? Мож-на виїхати там де краще , а можна «краще» створити тут.

Ось за що стоїть Майдан. За майбутнє. За дітей.

Роман Мотичакmedium.com

11

12

МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ: «уКраЇнЦів у Європі поваЖатИМуть»

розмова • суспільство

Відколи в Україні почали щороку рахувати сотню най-впливовіших українців, Мирослав Попович незмінно з’являється у цьому рейтингу. Його вплив на уми грома-дян важко переоцінити. До слів академіка прислухають-ся сотні тисяч читачів, слухачів і глядачів. Він – частий гість «дорослих» видань і політичних ток-шоу. До нього ходять за порадою політики, бізнесмени та дипломати. І він завжди має що сказати.

У 2010 році директор Інституту філософії імені Сково-роди НАНУ Мирослав Попович став одним з учасників так званої ініціативної групи «Перше грудня» – об’єднання інтелектуалів та духовних лідерів, яке утворилося в 20-ту річницю Референдуму за Незалежність. Одним з про-грамних документів «Першого грудня» стала Українська хартія вільної людини, яку вже охрестили «українською мрією».

...Коли 8 грудня у Києві, за даними британського теле-каналу ВВС, зібралося майже два з половиною мільйони українців, академік Мирослав Попович зі сцени зачитав звернення українських інтелектуалів до влади: «Влада повинна почути народ і розпочати з ним розмову, адже Майдан відображає вимоги та почуття мільйонів людей всієї країни. Європейський Майдан став найважливішим фактором українського політичного життя на тривалу пер-спективу. Ми хочемо великих і серйозних змін у нашому житті. Вони стосуються найважливішого – принципів вза-ємовідносин і втілення демократичних цінностей Європи».

Про те саме, тільки у затишнішій атмосфері, ми го-ворили з Мирославом Володимировичем на кухні його квартири в мікрорайоні Академмістечко. Він каже, що ще зранку переймався, чи варто відпускати на «Марш мільйона українців» свою 16-річну онуку, але, коли по-бачив зі сцени сотні натхненних очей, зрозумів, що це, можливо, один з найкращих днів її життя. І добре, що вона тут.

14

справді їхали не найкращі представники України. І хоча При-балтика – це ще не Європа, але їхній побут, їхні звички таки ближчі до європейських. І різниця була дуже помітною. Тож, будьмо готові до того, що, коли нарешті ми почнемо широ-ку програму спілкування з Європою, українців перший час будуть зневажати.

Звичайно, у нас в Інституті філософії, наприклад, багато людей добре знають іноземні мови. На конференціях з фран-цузами ми говоримо французькою. Але це швидше виняток, що підтверджує правило. І питання таких бар’єрів полягає не тільки в мові. Це ще й культура жартів, метафори у спілку-ванні, манери. Без засвоєння цього не можна увійти в чужий культурний простір. І це, безумовно, буде важко.

– Ну ви ж розумієте, що я як нормальний журналіст зараз і зроблю такий заголовок: «Мирослав Попович: Українців у Європі зневажатимуть». Що зробити, щоб цей заголовок давав якусь надію?– Це просто: потрібно поставити знак питання. Вийде:

«Українців у Європі зневажатимуть?» І кожен з нас повинен дати відповідь собі самому. Бо можна вести справу так, що нас там навпаки поважатимуть.

У чому ще сьогодні полягає проблема? У тому, що владі потрібні швидкі гроші. Чому Янукович бігає за Путіним? Путін Януковича зневажає відкрито, принижував не раз. Але нашому президенту потрібні гроші. Вони потрібні, а їх нема. І тут є два варіанти: це можуть бути або інвестиції в саму Україну, або по-зики. Однак через невпевненість щодо наступних виборів, уся влада прагне отримати кошти тут і зараз, через позики, які повертатиме хтось інший. Це вічна проблема короткозорості, недалекоглядності. На жаль, зараз біля владного керма люди, які мислять відрізками у 5 років, за які вони мають встигнути забезпечити себе і своїх дітей. Про внуків навіть не йдеться...

Це те, що ми бачимо на поверхні. А по суті це питання вибору цінностей тих, хто готовий вкладатися. Хтось готовий дати багато грошей тут і зараз, дати рибу тобто. Інша сторо-на, європейська, готова погодитися на «довгі гроші», тобто дати нам вудку – це інвестиції, які, однак, потребують зміни законодавства, стандартів, правил гри.

ГРОШІ ПАХНУТЬ!– Це, безсімнівно, важливий вибір. Але простим грома-дянам яка різниця? Що з тих, що з цих грошей їм треба одне – зарплати, пенсії, інші традиційні виплати...– Знаєте, поки ми з вами говоримо, я згадав про одне

цікаве правило, яке мені трапилося колись в економічній літературі. Виявляється, як би дивно це не звучало, але економіка країни завжди відчуває, у який спосіб зароблено

15

гроші. От візьмемо за приклад Японію. Там був період, коли в бюджет почали надходити величезні кошти, зароблені внаслідок спекуляцій з нерухомістю. І одразу, одразу пішла серія конфліктів, зникнень людей, самогубств тощо. Здавалося б, яка різниця – гроші не пахнуть! Виявля-ється, пахнуть. Японія ледве пережила цей період брудних грошей. При чому, помітьте, це були спекуляції, це не був бандитизм...

– Можливо, між рибами і вудками нам потрібен якийсь третій шлях? Бо серед суперечок про євроінтеграцію чи російський вектор чути голоси тих, хто вважає, що нам не треба ні ліворуч, ні праворуч, а навпаки – вгору.– Ми можемо вважати, що рухаємося вгору, а насправді виявиться

– вниз. І так було і буде завжди. Коли падати нижче нема куди, завжди з’явиться месія, який скаже: «Друзі! Та ми не туди йшли! Нам потрібно вгору!» Замкнуте коло – вгору-вниз, вгору-вниз...

Просто треба визнати за правило: довго всидіти на двох стільцях не вдавалося нікому.

– У такому разі давайте уявимо, що ми таки підписали Угоду про Асо-ціацію з ЄС. З висоти Вашого пташиного польоту скажіть: а у нас є питома кількість виконавців, яким вистачить і знань, і сил, для того, щоб виконувати програму Асоціації?– Я впевнений, що тут не буде жодних проблем. Юридична і техноло-

гічна сторони цієї справи будуть забезпечені повністю. Є дуже простий приклад – у Сполучених Штатах Америки серед усіх фахівців постра-дянського простору найбільше цінують дві професії: водіїв і юристів. В останні роки додаються ще програмісти. Чому?

По-перше, наш водій – це не тільки водій, це ще й механік, який не чекатиме на ремонтну бригаду посеред траси, а швидко полагодить авто власними руками. Це факт, погодьтеся. На перший погляд, цього не скажеш про юристів – юридичні норми України і Сполучених Штатів дуже відрізняються! Тим не менше, саме наші юристи користуються великим попитом – за рік вони знають все про американські закони. І заробляють хороші гроші. В контексті євроінтеграції, на мою думку, ситуація та сама. Ми все зможемо.

ЯКА МЕНІ РІЗНИЦЯ, ХТО З КИМ СПИТЬ?– У той час, коли одні переймаються складними економічними та юридичними питаннями переходу на європейські стандарти, інші ка-жуть, що найважчою для українця стане сфера прав людини. Ляка-ють примусовими одностатевими шлюбами, жорстким матріархатом, іншими міфами... Як ви вважаєте, ми готові так широко поважати права людини?– Дискусія щодо цих питань у мене була колись з вірменськими

друзями. Вони дивувалися – що це за суспільство таке, де геїв захи-щають? Зараз в Україні маємо те саме. Чи не найголовніший аргумент проти євроінтеграції – це те, що треба толерантно ставитися до

ЛГБТ-спільноти.Скажу так: те, що є поганим, має бути засудженим кримінальним

кодексом. Особисто я неоднозначно ставлюся до геїв, я цього не ро-зумію. Водночас маю чудових знайомих з нетрадиційною орієнтацією. Наприклад, телеведучий Анатолій Ярема. Він – чудова людина, дуже ерудований чоловік. Що мені до того, як він поводить себе у ліжку?!

У нас ця проблема набуває ще страшнішого характеру, ніж просто засудження. Деякі політики вимагають запровадити жорсткі покаран-ня за нетрадиційну орієнтацію, внести відповідні норми до криміналь-ного кодексу і взагалі – відправляти таких людей в табори. Це дико!

Разом з тим, ми маємо пам’ятати, що це питання і в Європі нелегко сприймали. Часом проблема геїв ставала вододілом у передвиборних програмах кандидатів у президенти, але... Нам би їхні клопоти, як то кажуть.

– А якщо говорити ширше, про повагу до прав людини загалом...– Я вважаю, що тут нам навіть пощастило. Тому що в багатьох

питаннях ми маємо вже готові формули взаємин. Скільки мало минути часу в Сполучених Штатах, щоб темношкірий міг сісти поруч зі світ-лошкірим в автобусі? Скільки часу мало минути у Європі, щоб жінки змогли обіймати високі посади? Підписуючи Угоду про Асоціацію з ЄС, ми маємо шанс перейняти такі цінності дуже швидкими темпами і май-же безболісно.

– І на завершення... Давайте підсумуємо одним речен-ням – чому євроінтеграція для середнього українця є кращою за зближення з Росією?– Все просто: для мене шлях до гід-

ності набагато ближчий через Європу, аніж через Росію. І ми цей шлях поча-ли.

Розмовляв Володимир БЄГЛОВ

> уКраЇнЦів у Європі поваЖатИМуть

16 резонанс • суспільство

Як відомо, офіційно Янукович не має жодної «жирної» приватної власності. «Межигір’я» купив Сергій Клюєв, мисливські ліси під Сухолуччям – власність Бойка, Тулуба, Демішкана, «Чайний будиночок» під Масандрою нале-жить Пригодському, шикарне будівництво на мисі Айя – Андрієві Клюєву. Я, правда, писала, що все це — брехня, що Янукович примушує своїх посіпак прикривати його власність.

На початку листопада минулого року я почала розслідування стосовно нового «Межигір’я», яке, за моєю інфор-мацією, будують, щоб Янукович роз’їхався по різних маєтках зі старшим сином. Останньому, до речі, 40 років, і Януковичі вважають це негоноровим, що найбагатша людина країни Олександр Янукович і «цар» Віктор Янукович матимуть одне «Межигір’я» на двох. Отож, як тільки Віктор Янукович став президентом, на території Державної резиденції Конча-Заспа, а також діброви Жукова острова почалося спорудження нового «Межигір’я».

Коли автор отримала цю інформацію від будівельників – поїхала перевірити. Побачене вразило.

Ще наприкінці грудня, після звірячого побиття Тетяни Чорновіл,

львівські редактори і журналісти домовилися про акцію, що є

одночасно і виявом підтримки нашій колезі, і протестом проти

свавілля влади. Серед іншого була й ініціатива опублікувати останні розслідування Тетяни

для «Української правди» – які, гіпотетично, могли стати причиною

нападу на неї, зокрема про маєтки міністра внутрішніх справ, генерального прокурора та інших

чиновників. Після цього вже минув час, однак ми досі не бачимо

результатів розслідування нападу. Більше того, спостерігаємо

продовження атак на журналістів, включно з пострілами в наших колег на вулиці Грушевського. Саме тому редакція «Егоїста»

виконує своє зобов’язання. Як заявила сама Тетяна вже в

січні, після того, як вийшла з лікарні, вона пов’язує напад із

неопублікованим на той момент текстом: про нове «Межигір’я»,

яке будують у Конча-Заспі. Саме цей матеріал ми пропонуємо

увазі читачів.

наМ треба йтИ на «МеЖИгір’я»

Фот

о: h

rom

adsk

e.tv

/face

book

.com

17резонанс • суспільство

Сауна вже готова. Буді-вельники розповідали, що протягом останнього року в баню наїжджали господарі. Однак робітники не бачили нікого конкретно, за їхніми словами, господарі приїж-джають у великих кортежах з потужною охороною, і бу-дівельників у цей час за-ганяють вглиб території за стрічки. Однак всі, з ким до-водилося говорити автору,

були певні, що приїжджає син Януковича. Такої ж дум-ки були і сусіди маєтку.

За їхніми словами, част-ково землю, на якій буду-ють нове «Межигір’я», ко-лись приватизував Василь Хмельницький, потім вона перейшла братам Бурякам. «Близька довірена особа Бу-ряка мені розповідала, що Янукович просто поставив їх перед фактом, що забирає

частину земель», – розповів автору один з сусідів маєтку. Також він додав, що 2010 році, коли почалося будівни-цтво, роботами курував Юра Єнакіївський. Однак уже в 2012 році цю інформацію забули, всі почали говорити, що маєток належить Януко-вичам.

В один з візитів автор зробила штук сто фотогра-фій. Це ще було до того, як

люди піднялися на Майдан. Тоді саме для візиту в нове «Межигір’я» я купила буді-вельну каску, яка потім зна-добилася мені на Майдані. Фотографії залишила дея-ким опозиційним депутатам. А потім зайнялась пошуком доказів. Зразу стало зрозу-міло: власники не турбува-лися стосовно документів для будівництва, воно, по суті, було самовільним, на

Сам маєток – архітектурний ансамбль із кількох будівель. Дорога веде до величезної круглої площі, справа від неї – жилий будинок.

Його довжина – майже 200 метрів, він має площу близько 10 тис м2. Окрім двох по-верхів, будинок має підвал з високою стелею та дуже товстими стінамиНад озером сауно-банний комплекс – величезна будівля з дерева

Дорогу зі Столичного шосе будівельники протягнули просто через територію державної резиденції Конча-Заспа, через озеро Конча побудували капітальний міст

> наМ треба йтИ на «МеЖИгір’я» >

18 резонанс • суспільство

самозахоплених землях. А хто в цій країні може вести самовільне будівництво на землях державної резиден-ції Конча-Заспа?

В один з походів у маєток мені вдалося дізнатися на-зву фірми, що будує – ТОВ «Єдітепе». Від цієї компанії вдалося протягнути цікаву ниточку. Вона нещодавно перебувала на стадії бан-крутства. В Інтернеті можна знайти судові документи, в яких арбітражним керуючим ТОВ «Єдітепе» був зазна-чений Микола Васильович Гончаров.

Цей же чоловік у 2009 банкротив іншу донецьку компанію «Азовмех». Остан-ню фірму, певно, було дуже цікаво банкротити, адже на її рахунки перед цим впали величезні кошти на будів-

ництво каналу Дунай-Чорне море. Цей канал Україна риє десятки років, а він по-стійно безсовісно замулю-ється, а разом із тим «заму-люються» державні кошти.

І що мене особливо за-цікавило – під час банкрот-ства «Азовмеху» кредито-рам підігравало керівництво фірми. Спочатку керівником «Азовмеху» значився Дми-тро Зайцев, потім – Вадим Трушкін. Це відомі автору особистості. Вони у 2011 році забрали в ірландського власника універмаг «Укра-їна», а також у держави Україна золоті копальні в Закарпатті. Ірландські газе-ти в 2012 році друкували розслідування, де пишуть, що універмаг «Україна» рей-дерським чином забрала у ірландського банку родина

Януковичів, а золоті копаль-ні офіційно зараз належать бізнес-партнеру міністра МВС Віталія Захарченка, хоча де-факто теж відійшли Януковичу.

Отже, одну ниточку зв’язків цього шикарного будівництва з Януковичем автору вдалося намацати. Також під час одного з візи-тів до маєтку мені вдалося позичити план розташуван-ня всіх об’єктів, у тому чис-лі комунікацій на території маєтку. Для Януковича, який просто параноїдально турбується про свою безпе-ку, це був справжній удар. Адже після публікації цієї карти довелось би вкладати великі кошти в перебудову, заради безпеки. А я збира-лася її публікувати. Взагалі, я розуміла, як мені важливо

поспішити викласти цей ма-теріал.

Однак я не встигла і вва-жаю, що це стало причиною нападу на мене.

Адже про мої плани було відомо. Я особисто приїж-джала на маєток, показува-ла посвідчення і вимагала мені повідомити, що це за будівництво. Вони знали, що у мене є фото, адже під час пікетування Медведчука я загубила у сутичці з його охоронцем мобільний теле-фон, на якому було кілька десятків якісних фотографій нового «Межигір’я». Я знаю, що після втрати карти в ма-єтку всі стояли на вухах, а позаяк я до цього публікува-ла план будинку Януковича на мисі Айя, і я приїжджа-ла в Конча-Заспу, це все прив’язали до мене.

> наМ треба йтИ на «МеЖИгір’я» >

19резонанс • суспільство

Мабуть, була спокуса примусити мене замовчати. Вони могли сподіватися, що разом зі мною пропадуть мої матеріали, адже вони були неопубліковані. Вони певно думали, що журналіст пови-нен тримати в таємниці екс-клюзивні матеріали. Тільки вони не знали, що мене не хвилював ексклюзив, нове «Межигір’я» мене цікавило виключно як слабке місце Януковича для тиску Майда-ну. Коли мене били по голо-ві на Бориспільській трасі, і я вирішила, що мене вби-вають, моєю думкою було: «Добре, що матеріали по новому «Межигір’ю» не по-мруть разом зі мною». Про-те я виявилася живучою.

Коли я опинилася в лі-карні, і моє здоров’я пішло на покращення, почали від-

буватися цікаві речі. Непу-блічний Юрій Іванющенко (Юра Єнакіївський), про іс-нування якого в країні до 2010 року знала лише об-межена кількість людей, розвів небачену активність, він почав розповідати в полі-тичних кулуарах, що це його маєток.

Поведінка абсолютно неадекватна його психоти-пові. Хіба що його про це попросили. А попросити його могла лише одна люди-на – Віктор Янукович, щоб в інформаційний простір не прорвалася небезпечна для нього інформація. Адже Ві-ктор Федорович прекрасно знає, що в країні, де немає коштів, щоб добудувати лі-карню для онкохворих дітей, люди не можуть нормально сприйняти будівництво ще

одного «Межигір’я», яке куди пишніше за попереднє.

Хтось може повірити, що Юра Єнакіївський дозволив би собі будувати маєток пишніший, ніж у «царя»? Хтось може собі уявити, що він би відмовився, якби Янукович наказав йому пу-блічно захистити «царську» власність? І навіть, якщо я помиляюся, і якщо той ма-єток таки Юрія Іванющен-ка. Це нічого не означає. Будівництво в Конча-Заспі заслужило отримати статус «Межигір’я» номер два.

Це дуже пишний маєток. Найрозкішніший в Україні, має всі перспективи опини-тися в світовому топі. Я спо-діваюся, українці не будуть чекати, коли офіційно в ньо-го вселиться спадкоємець Віктора Федоровича на пре-

зидентському троні України, або «смотрящий» Янукови-ча Юрій Єнакіївський.

Ера «єнакіївських» та їхніх «Межигір’їв» закінчилася, коли повстав Майдан. Тре-ба довести справу до кінця. Янукович стає слабкішим, коли забрати його цяцьки. Київ і так наш, ми не пови-нні вмирати на нашій Євро-пейській площі, ми повинні йти на Межигір’я. Йти ве-ликою масою. Щоб нас там було не менше ста тисяч. Це важко, це смертельно ризиковано. Але без цього ніяк, без цього нас будуть стріляти невідомі в центрі Києва чи виловлювати по одному та бити до смерті біля наших будинків.

Тетяна Чорновол

> наМ треба йтИ на «МеЖИгір’я»

20 консультація • суспільство

Олексюк Назар Миронович, керуючий партнер Юридичної компанії

«Перітус Консалтинг», адвокатe-mail: office@peritus.com.ua

www.peritus.com.ua, +380 96 426 52 10

вул. Художня,2

Спрощену систему оподаткуван-ня, обліку і звітності ввели в Укра-їні більше 15 років тому з метою сприяння розвитку малого бізнесу. Весь цей час точаться дискусії про доцільність її існування, про плюси і мінуси оподаткування на її основі. Звичайно, як плюсів, так і мінусів є доволі багато, що залежить від умов здійснення підприємницької діяльності, господарських опера-цій суб’єкта підприємницької діяль-ності, від величини його прибутку тощо.

До переваг спрощеної системи слід віднести звільнення від сплати подат-ків та зборів, передбачених ст. 297 ПК України (до них належать земель-ний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, які не використо-вують для провадження господарської діяльності; збір за провадження дея-ких видів підприємницької діяльнос-ті; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, податок на прибуток підприємств тощо), що тягне за собою зменшення документів бух-галтерського обліку та документів, які потрібно подавати для звітності у від-повідні органи. Надання права вибору щодо сплати ПДВ; значне спрощення процедури обчислення об’єкта оподат-кування для визначення сум єдиного податку.

Згідно п.16 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків, які застосову-ють спрощену систему оподаткування, з 01.01.2014 р. запроваджують нову форму податкових перевірок – елек-тронну. Крім того, спрощену систему оподаткування з часом удосконалю-ють, вона стає все зручнішою, напри-клад, з 2013 р. для платників 1 та 2 групи встановлено податковий пе-ріод в один рік (до цього – квартал). Зазначене нововведення спростило процедуру ведення бізнесу, вчетверо зменшило обсяг звітності для вказа-них підприємців, скоротило витрати робочого часу.

Недоліками спрощеної системи оподаткування є:

Суб’єкти господарювання, які пе-ребувають у 1 та 2 групі платників єдиного податку сплачують податок незалежно від результатів господар-ської діяльності, тобто навіть якщо у них за податковий період дохід дорів-нює нулю. Для 1 та 2 групи платників податків потрібно сплачувати податок в розмірі від 1 до 10% та від 2 до 20% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Конкретний розмір єдиного податку встановлюють місцеві ради, в різних місцевостях він може значно відрізнятися. Відповідно ставки єдиного податку на 2014 рік становлять:

– для першої групи єдиного подат-ку – в межах від 1 до 10 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 12,18 грн дo 121,80 грн;

– для другої групи єдиного подат-ку – в межах від 2 до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 24,36 грн дo 243,60 грн.

На перший погляд, дивлячись на встановлені для сплати єдиного подат-ку цифри для 3-6 групи (3 відсотки у разі сплати ПДВ та 5 у разі включення ПДВ у склад єдиного податку для 3-4 групи та 5 у разі сплати ПДВ та 7 у разі включення ПДВ до єдиного вне-ску), вони є меншими від 18% на за-гальній системі. Але на спрощеній сис-темі оподаткування податок сплачують з доходу платників податку. Дохід від-повідно до ПК України – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,

спрощена сИстеМа оподатКування, обліКу та звітності:

перевагИ і недоліКИ

21консультація • суспільство

матеріальній або нематеріальній фор-мах як на території України, її конти-нентальному шельфі у виключній (мор-ській) економічній зоні, так і за їхніми межами; а на загальній системі – з прибутку, який визначають шляхом зменшення доходу на суму витрат, які включають при визначенні оподатко-ваного прибутку.

Тобто доцільність переходу на спрощену систему залежить від сту-пеня рентабельності бізнесу: якщо у підприємства є високі прибутки, від-соток витрат у доході є невеликим – краще вибрати спрощену систему; якщо ж рентабельність діяльності невелика – краще перебувати на загальній системі оподаткування. Звичайно, можуть бути ситуації, коли грошова сума, яку потрібно сплатити

як податки за загальної та спрощеною системою оподаткування, приблиз-но однакові, чи на загальній системі дещо менші, тут потрібно вибирати, що вас більше турбує: більші суми по-датку, але спрощена звітність чи мен-ші податки, але загальна звітність?

Ще одним недоліком спрощеної системи оподаткування є те, що плат-ники єдиного податку повинні здій-снювати розрахунки за відвантаже-ні товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій фор-мі (готівковій та/або безготівковій) (291.6 статті 291 ПКУ). З чого можна зробити висновок, що юридичні осо-би-платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, операції переведення боргу, переусту-плення права вимоги боргу, вексельні

операції, тобто погашати заборгова-ність за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим спосо-бом, ніж грошовим.

Вищезазначена інформація лише ілюструє деякі переваги та мінуси пе-ребування на спрощеній системі опо-даткування вцілому. Для визначення, яку систему оподаткування доцільніше вибрати конкретному суб’єкту підпри-ємницької діяльності, потрібно воло-діти сукупністю всієї інформації про перелік господарських операцій, які здійснює підприємство, кількість осіб, що перебувають у трудових відноси-нах, обсягом доходу, рентабельністю платника податків та рядом іншої ін-формації, на основі якої можна нада-ти правову консультацію щодо вибору системи оподаткування.

22 бізнес • суспільство

24 бізнес • суспільство

> 7 правИл бізнесу від дена Кеннеді

5. Цифра «ОДИН» обов’язково вкусить вас за дупу, якщо ви не підстрахуєтеся. Один – це найгірша цифра для будь-чого взагалі. Ваш дохід надто залежить від одного фінансового рахунка, одного продукту, од-нієї послуги, однієї реклами, однієї події в році, одного дистриб’ютора, одного будь-чого. Взаємозамінність, і, коли це важливо, розподіл функцій та обмін функція-ми. Взаємозамінність передбачає, що кожен вчиться виконувати роботу кожного. Розподіл функцій – це два працівники на неповному робочому дні замість одного на повному.

6. Треба тримати поруч тільки тих людей, які ро-зуміють і цінують значущість твого часу і поводять себе відповідно. Це непросте розуміння, і з часом воно слабне. Близьке знайомство породжує фамільярність. Вам доведеться час від часу знову вимагати поваги і виштовхувати з бізнес-стосунків тих, хто не цінує вашого часу. Якщо ви дозволите вештатися поруч людям, які не знають ціни вашого часу і не поважають його, у вас не буде шансу вижити.

7. Телефон, як на мене, є ворогом номер один для вашої продуктивності. Ваші люди будуть з ним у змові, доки ви їх не відучите. Людей привчили, що треба піднімати слухавку, коли дзвонить телефон, і вони дума-ють, що ви маєте поводитися так само. Вдома, у свій вільний час, вони в милі вистрибують з ванни, зривають-ся з-за столу під час родинної вечері, щоби відповісти на дзвінок. Дивно, як більшість з нас затероризована винаходом містера Белла. Дзвонить – бігти, відповідати. Ну чи не дурня? У житті нема нічого, розумієте, нічого, що не можна відкласти на годинку. Чи навіть на кілька годин. Вам треба перенести таке ставлення і на робо-ту. У різних людей різні рівні контролю телефонних від-волікань, але ніхто не має бути завжди доступним для телефонних дзвінків. Це все одно, що ходити вулицею з табличкою «Копни мене» на спині. Якщо ви постійно приймаєте вхідні дзвінки, значить, постійно перериваєте роботу над чимось, важливість чого вам відома, заради того, про важливість чого ви навіть не здогадуєтеся. Ви віддаєте контроль свого часу невідомому. І майже щовечора ви будете виснаженими, але не встигатимете зробити запланованого.

25гроші • суспільство

уКраЇна зробИла свій вИбір!Наприкінці 2013 року ПАТ «Ідея Банк» переміг у номінації «Депозитна програма року» в престижному міжна-

родному конкурсі «Вибір року». Почесну нагороду «Депозитна програма року №1 в Україні» вручили Голові Прав-ління ПАТ «Ідея Банк» Андрію Вікторовичу Рязанцеву на урочистій церемонії нагородження переможців конкурсу.

Механіка визначення претендентів на звання «найкращих» у конкурсі-фестивалі «Ви-бір року» непроста та передбачає всебічне оці-нювання позицій товару чи послуги на ринку. Систему оцінювання базують на дослідженні надання переваг українців певним товарам та послугам. Переможців визначають за ре-зультатами всеукраїнського маркетингового дослідження компанії TNS Ukraine. Матеріа-ли дослідження передають на вивчення екс-пертної ради з 250 осіб, які оцінюватимуть якість товарів та послуг. Іміджеве по-зиціонування та просування това-рів і послуг на ринку оцінюють представники провідних ре-кламних агенцій та експерт-не журі України. Аудит та підтвердження результатів конкурсу здійснила міжна-родна аудиторська компа-нія Deloitte.

Перемога ПАТ «Ідея Банк» у Міжнародному фес-тивалі-конкурсі «Вибір року» в Україні у номінації «Депозитна програма року» стала можливою за-вдяки наполегливій праці команди Банку та ноу-хау, запозиченим у материнського фі-нансового холдингу Getin Holding S.A., а також вигідним умовам депозитних програм, просто-ті та прозорості банківських продуктів, які оби-рають все більше українців.

Міжнародний фестиваль-конкурс «Вибір року» проводять в Україні з 2001 року. Це щорічний загальнонаціональний проект, який визначає та популяризує найбільш якісні та відомі товари і послуги на українському ринку. За цей період роботи в конкурсі взяли участь понад 120 міжнародних та українських ком-паній у 190 номінаціях. Основна мета проек-ту – комплексне оцінювання якості та попу-лярності конкретного товару чи послуги серед споживачів та експертів-професіоналів.

«Перемога у такому авторитетному міжнародному конкурсі як «Вибір року» дуже важливою для «Ідея Банку», – коментує Голова правління ПАТ «Ідея Банк» Андрій Вікторович Рязанцев. – Оскільки

вона свідчить, що продукт, який пропонує Банк, насправді відповідає потребам наших клієнтів, а ми обрали вірну стратегію роботи на рин-

ку – інноваційність продуктів та сучасний підхід до продажів, а також забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів».

«Це не єдина нагорода, яку цьогоріч отримав «Ідея Банк». В рамках Міжнародного конкурсу «Банк, якому до-віряють-2013» (за версією журналу «Банкиръ»), Банк визна-ли найкращим у двох номінаціях: «За якісний банківський сервіс» та «Кращий банк за якістю банківських продуктів, послуг та проектів для клієнтів», – розповідає Анна-Марія Ро-манчук, експерт з PR «Ідея Банку». – Адже філософія роботи нашого Банку полягає в індивідуальному підході до обслугову-вання та роботи з кожним клієнтом, впроваджені простих та зрозумілих клієнтам продуктів, розробці нових спеціалізова-них та актуальних для ринку депозитних програм».

Саме ця нагорода надихнула банк на створення нової ре-кламної кампанії, основним гаслом якої є «Він вже обрав Банк, якому довіряють».

26 бізнес • суспільство

Відтепер у Львові успіх можна орендувати! Саме так: винаймаєш приміщен-ня у новому надсучасному комплексі на вулиці Нали-вайка у Львові – отримуєш ідеальний офіс, в якому вже точно буде успішною кожна справа.

Гарантією цьому є також безпосередня близькість до ключових бізнес-об’єктів, банків та найкращих львів-ських ресторанів і кав’ярень. Відтак ті, хто обрали бізнес-центр RIUS, завжди будуть

не тільки в центрі міста, а й в центрі усіх його подій.

Бізнес-центр у поєднанні з торговою галереєю пре-міум-класу, готелем, вишу-каним рестораном та івент-інфраструктурою – це мрія кожної успішної людини. RIUS – реалізація її в життя.

Комплекс площею май-же 10 тисяч квадратних метрів розташований у ді-ловій частині Львова – на одній із невеличких цен-тральних вуличок. Значною його перевагою є багато-функціональність. Він збу-

Часто можна почути, що про успішність чоловіка завжди говорять його годинник та взуття. Чи багато задумуються, що про успіх його бізнесу найкраще розкаже офіс, в якому цей бізнес розташований? Завітавши в сучасний, красивий та стильний офіс у самому центрі міста, в кожного, безперечно, складеться позитивне враження про компанію.

успіх в оренду

27бізнес • суспільство

дований за формулою «3 в 1» – офісний центр, готель та торгова галерея. В осно-ві сучасного семиповерхово-го центру – торгова галерея площею понад 800 м2, на чотирьох поверхах розташо-ваний офісний центр класу А (до речі, єдиний такого рівня в діловій частині міс-та!), а у ще двох – вишука-ний готель.

Завдяки ефективному проектуванню поверхів, а також вільному плануванню офісів, клієнти можуть ство-рити під свої потреби саме той інтер’єр, про який за-вжди мріяли. Додатком до світлих та просторих примі-щень з панорамою історич-ного Львова у комплексі є купол з оглядовою терасою на самому вершечку будівлі. Його також можна оренду-вати та облаштувати затиш-не кафе чи ресторанчик, який гарантовано користу-ватиметься популярністю завдяки неймовірним пейза-жам старого міста. Якщо ви думаєте над розширенням ресторанного бізнесу, купол у RIUS – це прекрасний ви-бір.

Вперше у Львові сучас-ний готель облаштований у рамках багатофункціональ-ного комплексу. 54 номери на двох поверхах вирізня-ються затишним інтер’єром, індивідуальними терасами та краєвидами на історичну частину Львова.

Провести тренінг, діло-ву зустріч чи конференцію ви зможете також у RIUS. Конференц-зал місткістю до 140 осіб обладнаний усією необхідною технікою, яка забезпечить вам комфорт-ні умови роботи. Також тут вам допоможуть в органі-зації заходу та харчуванні учасників, проведенні каво-перерв.

Безсумнівною перевагою комплексу є також розвину-та інфраструктура та тран-спортна розв’язка. Усі зна-ють, як важко знайти місце для паркування у центрі міста. RIUS подбав про це і тепер партнери бізнес-цен-тру не турбуватимуться про те, де залишити свої авто у насиченому трафіком центрі міста – до послуг клієнтів та орендарів комплексу ком-фортний підземний паркінг.

Торгово-офісний центр RIUS – це соціально відпо-відальний бізнес, який під-тримує стратегію розвитку велоінфраструктури у місті Львові. Для партнерів та відвідувачів центру встанов-лено дві парковки: з боку вул. Наливайка та у під-земному паркінгу. Знайти місце їхнього розташування можна за спеціальним озна-куванням. І не варто хви-люватись, що хтось може викрасти ваш велосипед чи інше майно – безпека є однією з найважливіших складових якісного офісно-

го центру. Комплекс RIUS оснащений найсучаснішою охоронною сигналізацією, системами спостереження, а також пожежною сигна-лізацією та аудіосповіщен-ням. Крім того, цілодобова охорона забезпечить спокій та безпеку кожної людини, що перебуває в офісному центрі.

Оформити заявку на оренду офісних приміщень та торгових площ можна на офіційному сайті комп-лексу www.rius.com.ua.

Отримати додаткову інформацію – за телефо-ном (032) 297 18 78 або (096) 955 44 33.

28

захопленнястор. 28-43 >

тенденції • захоплення

від луганська до Карпат фанат фанату – друг і брат

Євромайдан примирив навіть таких несхильних до компромісів людей, як футбольні фанати. У зв’язку з потребою захищати людей від «тітушок» та свавілля влади, фанати більшості українських клубів уклали перемир’я.

«В українському суспільстві зараз склалася дуже непроста ситуація. Зокрема, у деяких фанатських рухів вже почалися проблеми у своїх міс-тах з органами «правопорядку» та місцевою «владою» виключно тому, що представники цих рухів публічно висловили свою мирну громадян-ську позицію, на яку вони мають повне право.

У зв’язку з цим ми вважаємо, що продовжувати будь-які протисто-яння між собою – це злочин, який зіграє проти нас же самих і в під-сумку тільки погіршить сьогоднішню ситуацію в суспільстві. Враховую-чи вищесказане, ми прийняли рішення укласти перемир’я між рухами фанатів різних клубів на невизначений термін», – ідеться в зверненні керівників ультрас. Скажімо, вони вирішили заборонити образи щодо уболівальників та символіки інших клубів, бійки між фанатами і ство-рити механізми контролю заради уникнення будь-яких конфліктів між уболівальниками.

Нагадаємо, що українські фани не такі агресивні, як, наприклад, російські чи британські (в Україні «неписані правила» забороняють ви-користовувати під час конфліктів кастети, ножі, палиці та інші «спец-засоби», якщо вже хочеш битися – голими руками), однак в їхньому

середовищі існують давні ворожнечі. До прикладу, фанати «Карпат», «Дніпра» та «Динамо» віддавна не любляться з представниками Одеси та Запоріжжя. Існують непорозуміння і між іншими об’єднаннями фанів.

Утім, зараз ці конфлікти відійшли на задній план. Пояснюють це так: «Те, що фанати спостерігали і відчували на собі протягом багатьох років, в ці місяці відчули багато простих громадян України з різних регі-онів нашої країни. Несправедливість, нелюдське ставлення, побої, тор-тури. Ось те, чим сьогоднішня влада «нагодувала» громадян України (і це не найстрашніші речі, які сталися). Вчора фанати з різних куточків України разом підтримували сім’ю киян Павліченків і говорили «Сьогод-ні – Павліченко, завтра – ТИ». Як бачимо, на жаль, ми не помилялися, і сьогодні отримати надумані звинувачення та невтішний вердикт від «найчеснішого і найгуманнішого суду в світі» може будь-який громадя-нин України. Але й не це все є найстрашнішим насправді. Провладні політикани всіх мастей і містечкові «лідери» продовжують вести лице-мірну і брехливу гру, протиставляючи одну частину населення України іншій. Уміло маніпулюючи ними ж створеними настроями у людей, вони відверто брешуть, навішують ярлики і, мабуть, дуже хочуть, щоб конф-ронтація в суспільстві стала незворотним явищем. І люди, яким вони промивали мізки, вже остаточно перестали бачити, в чому і в кому при-чина переважної більшості проблем України і, зокрема, подій останніх декількох місяців. Саме тому ми вважаємо, що продовжувати будь-які конфронтації у фанатському середовищі в цей момент – злочин проти світлого майбутнього України».

Андрій Кожушок

29авто • захопленняспорт • захоплення

поєднуючи справжні цінності.нова insignia

opel.ua

пат «Галичина-авто» вул. Городоцька, 282 тел.: 232 07 72

витрати палива від

3,6 л / 100 км*

*вартість дзвінків згідно тарифів вашого оператора. Гарантія 2 роки без обмеження пробігу. Зображення автомобіля наведено для ілюстрації та може відрізнятись від наявних комплектацій. продавець залишає за собою право на внесення змін в комплектації та ціни автомобілів без попереднього повідомлення. вказаний перелік опцій наведено для інформації та може входити до комплектації за додаткову плату. дані наведено для заміського циклу роботи двигуна Opel Insignia седан або хетчбек A20DTH (160 к. с.) Мт6 (мех. Кпп). наведені витрати палива не є експлуатаційною нормою й вимірюються за спеціальною методикою на підготовленому автомобілі в умовах полігона.

30

Як на мене, люди, які місцем святкування будь-яких зимових свят обирають море і теплі країни, щонаймен-ше дивні. Але, зрештою, це особиста справа кожного, це смаки і вподобання кожного. А якщо ви вважаєте, що поєднання казкової зими із купанням у морі не-можливе, то помиляєтеся. І я розповім вам чому.

Виявляється, по всьому світу створюють курорти, які пропонують екзотичний відпочинок, під час якого можна водночас покататися на лижах та позасмагати на пляжі. Тому, готуючись до зимових відпусток, мо-жете сміливо пакувати до валізи теплі светри разом з купальниками.

Ось, до прикладу, кілька напрямків, які вразять вас оригінальністю.

туреччинаТак, не дивуйтеся, це кілька років тому нікому і на дум-

ку не спало б, що в Туреччині можливий гірськолижний курорт, а сьогодні ця країна продовжує підкорювати сер-ця туристів різноманітним відпочинком. Отже, у Туреччині є особливе місце, яке називають Сакликент, з турецької назва означає «Приховане місто». Цей національний парк розташований біля підніжжя гори Бакирпи.

В Сакликенті є лише два підйомники. Один з них крі-сельний, має протяжність 1400 м і підіймається з висоти 1900 до 2400 м над рівнем моря. Інший витяг – бугель-ний, має довжину 625 м, підіймається від 1900 до 2100 м. На курорті є три траси: синя, червона і чорна. Але про-фесіонали кажуть, що назва чорної досить умовна.

спорт • захоплення

на лИЖах у КупальнИКу!

31

> на лИЖах у КупальнИКу! >

спорт • захоплення

На курорті можна домовитися про допомогу інструкто-ра, який проведе урок англійською або турецькою мовами, взяти напрокат лижі, сноуборди, санки, костюми й чоботи.

Кажуть, що Сакликент – ідеальне місце для початків-ців. Якщо ви потрапите сюди не у час дитячих канікул, є ймовірність, що на схилі будете самі, а це беззаперечний плюс для тих, хто почувається невпевнено на лижах чи сно-уборді.

До речі, Сакликент є ще й унікальним місцем, адже тут на самій вершині гори, на 100 м вище, ніж привозить під-йомник, працює Національна обсерваторія TÜBİTAK. Влітку тут проходить фестиваль «Шенлик», куди приїжджають, щоб спостерігати за небом.

індіяЧи вдавалося вам колись поєднувати катання на лижах

і прогулянку озером з ліліями? Ні? Тоді варто вирушити у індійську область Кашмір, де в місті-курорті Гульмарг у Гі-малаях є чудові спуски. А за 60 км від нього розташоване селище плавучих будинків. Усі охочі мають змогу влашту-вати прогулянку озером на плавучому будиночку в оточен-ні цвітучих лотосів та щебетання пташок. Найкраща пора року для відвідин цієї місцини – початок весни. В Гульмарі ще досі лежить сніг, а на озері Дал вже тепло.

ізраїльІ в цьому жаркому місці є хороші лижні траси. На горі Єр-

мон в Ізраїлі розташований гірськолижний комплекс пло-щею дві тисячі гектарів. А якщо, вдосталь насолодившись лижами, вам захочеться пірнути у морську хвилю, можна

поїхати на пляжі Тель-Авіва. Лише варто зважати, що на них завжди багато відпочивальників.

гавайські островиТак, виявляється, ви не все знаєте про цю місцину. Міл-

кий пісок, високі пальми і прозорі хвилі – справжня при-краса Землі та справжній рай для любителів шикарного відпочинку на морі. Але, якщо зажадаєте чогось екзотич-ного, можете вирушити на гавайський Великий острів, де розташований найвищий у світі вулкан Мауна-Кеа. На схи-лах цього вулкану можна покататися на лижах. Адже тут лежить сніг протягом зимових місяців. А на вершині Мау-на-Кеа є обсерваторія, яку вважають одним з найкращих в світі астрономічних досліднцьких центрів.

лас-вегасГоворячи про екзотичні курорти Сполучених Штатів,

можна відзначити і найпопулярніше місто казино і клубів – Лас-Вегас. Мало хто знає, що за 70 км від міста працює Las Vegas Ski & Snowboard Resort. Цей курорт багатий на одинадцять спусків. Завдяки сніжним гарматам тут підтри-мують ту невеличку кількість снігу, якою обдаровує ці краї природа. Штучний сніг дає можливість кататися на лижах протягом усього сезону. До того ж, на курорті завжди со-нячно і вкрай рідко буває погана погода.

Накатавшись досхочу на лижах і погравши у сніжки, можна відвідати сонячний пляж. До прикладу, теплі павіль-йони з барами і шезлонгами очікують на відвідувачів у Liquid Pool Lounge. А просторі басейни, повільна річка і значних розмірів піщані пляжі є у готелі Mandalay Bay.

32 спорт • захоплення

> на лИЖах у КупальнИКу!

іспаніяПеренестися за півтори години з пляжу в чарівній Сало-

бренії на лижну станцію Pradollano можливо у Іспанії, яка чарує влітку своїми курортами і прозорими водами. Якщо не брати до уваги ці півтори години, то можна сказати, що Sierra Nevada розташована біля Середземного моря. Pradollano розкинулася на південному схилі на висоті 2100 м над рівнем моря. Але, оскільки сонце не залишає шансів снігу на північному схилі, катаються тут.

А ще з вершини Velety, яка розташована на висоті 3398 м над рівнем моря за умов безхмарної погоди та ідеальної видимості можна побачити береги Африки. На Borreguiles ведуть два підйомники з кабінками з Pradollano. Звідси лиж-ників розвозять крісельними підйомниками. Біля верхньої станції підйомника розкинулися траси для початківців. До Velety доходить крісельний підйомник на чотирьох «Laguna» і бугель «Zayas». Сюди часто приїжджають туристи саме заради того, щоб в один день спуститися на лижах з гори та скупатися в морі.

українаА наостанок, щоб не думали, що нас природа обділи-

ла, – згадайте Ай-Петрі, що розташований на Південно-му березі Криму. Кримські гори, звичайно, не Карпати, але у переліку екзотичних зимово-літніх місць відпочинку знайдеться місце і їм. Ай-Петрі – найзасніженіша точка

Криму, перепад висот тут від 1000 до 1300 м над рівнем моря. 60% опадів – це сніг, який тримається з середини грудня до березня. Найкраще їхати у кримські гори для катання на лижах у лютому або березні.

Нижня станція канатної дороги, що веде на вершину гори, розташована в Місхорі, а від верхньої станції до лиж-ного селища «Мисливське» залишається 2,5 км.

Уся інфраструктура зимових видів спорту на Ай-Петрі – це заслуга Ялтинського гірськолижного клубу. Але як тако-го гірськолижного курорту на Ай-Петрі немає.

Гірськолижний клуб організував для любителів шість трас, які простягаються на 120-1030 м з перепадом висот від 20 до 170 м. У самому селищі є лише дитячий схил, а дорослі – за його межами, на відстані від 1,2 до 6 км.

Найдовша і наймолодша траса має протяжність 1030 м при перепаді висот 170 м. Також на «курорті» є сноу-парк. Підйомники усі бугельні з гачками, їх можна брати напро-кат разом з лижами. А величезним плюсом, як на мене, є те, що абонементи на усі підйомники діють протягом усього дня. Разових підйомів немає.

Можливо, Ай-Петрі і не можна порівняти з іншими іноземними курортами, та й у кримське море не пірнути посеред березня, але якщо ви любите лижі та опини-теся в Криму взимку – зможете гарно провести відпо-чинок.

Дар’я Бура

34 спорт • захоплення

тренуватИся, щоб не перестаратИся

Коли тіло каже: «досить!»

Головних причин морального та фі-зичного застою не так і багато, проте вони мають великий вплив. Це непра-вильне харчування, одноманітні занят-тя та недостатній час для відпочинку. Усе це супроводжують кепський на-стрій, роздратованість та апатія. Тоді страждає усе: і тіло, і душа.

В основі перетренованості – переван-таження нервової системи. Тоді будь-яка фізична активність стає мукою, яка гальмує навіть розумову працю. Тож на-віть, на перший погляд, звичайний фіт-

нес може завести у глухий кут, в якому знижується працездатність.

Втома свого роду є захисною ре-акцією нашого тіла, яке в певний мо-мент у такий спосіб сигналізує: «До-сить, дайте відпочити!».

Ознаками перевтоми є фізичне ви-снаження, погіршення самопочуття, сонливість і нестабільний настрій. Крім того спостерігають зниження силових показників, погіршення координації ру-хів і необхідність тривалішого часу для відновлень після тренувань.

Більше того, перетренованість може викликати цілий ряд фізичних

розладів. Наприклад, ослаблення імун-них реакцій організму.

повертаємося до нормального життя

Щоб повернутися до звичного рит-му життя, треба небагато. Просто два-три тижні відпочити: забути про тре-нування і змінити спосіб відпочинку: виїхати за місто чи провести нестан-дартно кілька днів.

■ Роздільний тренінг

Зміни повинні пройти і в самому тре-нінгу. Це не залежить від того намага-

Аби зробити якісь власні підсумки прожитого, традиційно маємо дві паузи в році: на тривалі травневі вихідні та зимові свята. Це хороший час, щоб задуматися над прожитим та будувати нові плани. Не виняток і спорт. Адже за рік можна себе «загнати» не лише в повсякденні чи під час роботи, а й у спортзалі. Коли при набли-женні свят опускаються руки, і відсутній настрій рухатися далі, це може свідчити про звичайну фізичну пере-втому. І тоді треба зробити паузу, якій ідеально пасує цикл новорічно-різдвяних свят.

Це особливо актуально, якщо, тренуючись, з різних причин відсутній результат: чи то замало скинув чи на-брав ваги. І тут «пішло-поїхало»…

35

> тренуватИся, щоб не перестаратИся

спорт • захоплення

єтеся накачатися чи, навпаки, скинути вагу. Найефективніше повернути свій організм до нормального стану можна шляхом зміни режиму тренувань. Тобто слід зменшити кількість тренувальних днів, зменшити тривалість заняття і проводити у залі менше часу.

Адже впродовж цілого року орга-нізму потрібні паузи між інтенсивни-ми тренуваннями. Для цього можна спробувати займатися циклами: ін-тенсивними та помірними. Зимові свята можуть стати першим відліком такого експерименту. А згодом, під-вищуючи інтенсивність тренувань, це потрібно робити повільно, щоб тіло мало змогу адаптуватися. Мак-симальне збільшення тренувального навантаження не має перевищувати 10% на тиждень.

А щоб відчуття втоми взагалі не на-ставало, можна чергувати «важкі» та «легкі» дні.

■ Життя без стресуНа роботі дістає шеф, удома сімейні

клопоти чи якісь інші негаразди – усе це навіть найспокійнішу людину в один момент може вивести із себе. Тож на-магайтеся уникати зовнішніх джерел стресу. Адже вони тільки підсилюють потрясіння від тренувань, витрачаючи енергетичні ресурси організму.

■ Смачно і корисноМова не лише про те, що для від-

новлення життєвих сил організму тре-ба обов’язково снідати. До повноцінно-го раціону будуть пасувати вітаміни та мінерали, такі як магній і цинк. Адже

вони потрібні для правильного функці-онування імунної системи.

■ Сон – основа основВісім годин у ліжку неабияк зміцню-

ють нас. Сон допомагає тілу впоратися з накопиченим стресом та фізично від-новлюватися. Всього лише одна без-сонна ніч різко скорочує резерви енер-гії у здорових чоловіків: запаси енергії знижуються на 5-20%. А тиждень не-досипання зменшує рівень чоловічого гормону тестостерону на 15%. Тож, це вагомий аргумент (а, може, один з головних) у прийнятті рішення, яке до-поможе повернутися до безтурботного та щасливого життя.

Антон Павленко www.kulturizm.info

36

Ідея створення мотоклубу з’явилася ще у 2003 році. Декілька друзів, які каталися на мотоциклах разом, зустрілися з однодумцями та вирішили створити своєрідний клуб за інтересами – разом подорожувати на мотоциклах, допомагати один одному, відвідувати разом різноманітні байкерські заходи. Слово «хуліган» періодично лунало на дорогах, де молоді хлопці на мотоциклах додавали собі та оточуючим черговий за-ряд адреналіну. Молоді енергійні наступники батярів… кому як подобається. Сумнівів щодо назви клубу не виникало ні в кого – тільки «Huligan Bikers Lviv». Клуб створили у 2004 році після мотозльоту «Галицький байкер», був розроблений статут, символіка об’єднання, а в 2006 році з’явився гімн та Інтернет-сторінка. Сьогодні клуб представлений також і в соціальних мережах.

Huligan Bikers MFC:хлопЦі, яКі Цінують свободу, швИдКість, ЖіноК та пИво

байк • захоплення

37байк • захоплення

З розширенням географії проживання чин-них членів клубу було вирішено змінити назву на «Huligan Bikers Club». Об’єднання є неприбутко-вою громадською організацією, що має на меті популяризацію мотоциклетного руху, мототуризму у Львові та соціально спрямовану благочинну ді-яльність. Члени клубу періодично відвідують та допомагають сиротинцям Львова та області, про-водять різноманітні соціальні акції.

На сьогодні «Huligan Bikers Club» є одним з найбільших мотофанклубів України. Кількість його чинних членів нараховує понад 50 осіб і ще 15 чоловік виявили бажання стати «справжніми хуліганами», тому мають пройти випробувальний період. Мотоцикли з характерними наклейками клубу можна побачити не тільки у Львові, але й в Тернополі, Ужгороді, а також закордоном – у Молдові, Латвії, США.

В цьому мотоклубі зібралися байкери «з різних епох», наймолодшому – 28 років, а найстаршо-му – 60. Це енергійні люди з широкими поглядами на життя – бізнесмени, медики, механіки, юристи, депутати, дипломати… мають родини, дітей, вну-ків, тобто чоловіки, які реалізували себе в житті як особистості. В клубі не існує обмеження щодо марки, класу чи типу мотоцикла. Основне – люби-ти ці транспортні засоби і подорожувати на них.

З 2005 року «Huligan Bikers Club» щороку на-прикінці травня святкує свій День народження. Цьогоріч відзначатимуть ювілей – 10 років клубу. Святкування триватиме з 30 травня по 1 черв-ня. В програмі заходу – урочистий проїзд колони байкерів вуличками Львова, вперше в Україні виступ мотокаскадерів Skyfighters FMX Show за участі чемпіона Польщі Артура Пузьо.

Попереду ще багато клубних мандрівок та інших цікавих мотозаходів. А моторух та мототу-ризм зокрема в Україні набуває все більшої по-пулярності та широкого розповсюдження.

«Світ – це книжка. А той, хто не подорожує, чи-тає лише одну сторінку», – так говорив св. Августин. Бажаю нашому клубу прочитати ще не один том…

Ігор Палига, бакер, директор клініки «Альтернатива»

38 рибалка • захоплення

Частини 1-2 – у №17-18

персональні секретиМабуть, прийшов час розкрити де-

які флай-бокси. Ясна річ, що перед та під час змагань ніхто особливо не кри-чав, на що він буде ловити. Коли ще до початку турніру Степан Чех успіш-но ловив французьким підліском, то на моє запитання: «На що?» відпо-відав: «Курноцик» або «Фезентейл». Це правда за тим лише винятком, що фезентейлів може бути тисяча різ-них модифікацій. Взагалі на Ріці було б найлогічніше ловити на фезентей-ли, в основному на оливкові. Такий висновок зробить кожен, хто бодай трішечки попорпається під річковим камінням.

Андрій Коваль говорив, що ловив на «шоколадки». Це з тієї самої опери, що й фезентейли. Якщо хвіст, тіло і об-мотку роблять приблизно однаково, то вгадати який торракс, а також колір та розмір голівки практично нереаль-но. Ясно, що в кожного були свої се-крети і заготовлені фрази на надокуч-ливі запитання: «На що зловив? – На німфу…»

Чимало часу я присвятив розду-мам. Бо не може бути, щоб риба на пулі Андрія ловилася на «шоколадки», а на моєму – ні. Можна зважати на відмінності під час виготовлення тор-ракса – помічено, що Андрій дає да-

ловИсь, рИбКо, велИКа… і велИКаЯк я виграв Кубок України з нахлисту. Частина 3

бінгу зовсім трішки, а от я не шкодую, особливо, коли вода нечиста. Ні, тут справа в іншому. У проводці. На зма-ганнях можна ловити трьома мухами. Логічно, що знизу важка, легша нім-фочка – посередині, а на верхню, як правило, ставлять невеличку мокру мушку. Можуть бути, звісно, й інші ва-ріанти. Так от – можна проводити ці мухи зі швидкістю течії, можна вести їх швидше, аніж течія. Так само можна контролювати глибину занурення ниж-ньої німфи. Очевидно, Женя, Андрій

та Степан одразу ж зрозуміли що до чого. Не так суттєво, які в них були мухи, головне те, що вони вели їх з потрібною швидкістю. На жаль, я не знаю деталей – не наважився розпита-ти про персональні секрети. Зізнаюся, що саме швидкість є моєю проваль-ною стороною, напевно, саме тому я і обриваю таку велику кількість мух. Треба ще багато вправлятися…

Але на Ріці працювали не лише нім-фи, але й сухі мушки. Точніше – емер-джери (перехідний етап комахи, яка

39рибалка • захоплення

піднімається з дна на поверхню, щоб побачити білий світ). Я вже згадував, що коли Іван відкрив мій флай-бокс, то сказав, що ловити тут нема на що. Для нього бойова муха – це «зайчик». Насправді цей емерджер доволі про-стий. Отже, берете шрімпівський га-чок, тонку монтажну нитку, коричне-вий дабінг суперфайн, трохи світлого CDC і, увага, надзвичайно дефіцитний матеріал – праву лапку білого закар-патського зайця, застреленого 15 грудня, о 14:30 на горі з видом на Ріку (жарт, звісно).

Але про ніякий замінник навіть мова йти не може. Цю секретну муху мені показали на пару Іван і Міша. Спершу треба відрізати трішки волокон з ноги зайця, прив’язати до гачка світлішим кінцем догори. Решту під конусом слід зрізати, отримуючи основу для тонко-го, але конусного тіла з коричневого суперфайну. Обмотуємо ним тіло так,

щоб залишилося кілька міліметрів до початку крила. Тут можуть бути варі-анти – або обмотка з CDC (без основи) або зі спектрадабінгу.

Виходить доволі простий, але ефек-тивний емерджер. Щодо крила із зайця, то його можна замінити білим CDC, але як ви знаєте, після контакту зі слиною риби CDC намокає, і з ним важко працювати. Натомість заєць має «імунітет» – достатньо трішки про-сушити мушку.

не кількість,

а стабільність Якщо хтось думає, що на нахлис-

тових змаганнях головне – наловити багато риби, він дуже помиляється. Ключовим фактором успіху є стабіль-ність. Тобто, якщо спортсмен упіймав першого дня 5 харіусів, а наступного не зловив нічого – переможцем йому

> ловИсь, рИбКо, велИКа… і велИКа >

не бути. Підрахунок ведуть за сумою виступів у двох днях. Насправді систе-ма підрахунку досить складна, найкра-ще її розуміє Женя Федоренко, отже, він і підводив підсумки. Але поки до результатів справа не дійшла.

На вечірньому (завершальному) етапі мені випало судити Володимира Пугача, який «замінив» Мирона Федо-ровича. До цього я трішки чув про Во-лодимира, але не був з ним особисто знайомий. У соцмережах бачив його творіння – неймовірної краси дерев’яні флай-бокси ручної роботи.

На останній десятий пул нас повіз Василь Гримут. Учотирьох ми розта-шувалися на передньому сидінні його фургона і намагалися оминати ями, що нам не вдавалося, звісно. Коли приїхали і розмістилися, то Володи-

40 рибалка • захоплення

> ловИсь, рИбКо, велИКа… і велИКа >

мир вирішив ловити на одну німфу, що доволі незвично для наших умов, навіть неефективно, але це – справа смаку. До речі, німфа була у нього не-проста – її зв’язав чемпіон світу Яро-мір Карафіат… Однак на неї клювали лише бистрянки, а от харіуси десь по-ховалися.

На моєму вчорашньому пулі лови-ла Ганна, яка, схоже, підтвердила свій насправді серйозний рівень і змо-гла розкусити цю ділянку швидше за мене. Принаймні пройшло не так і ба-гато часу, коли її рука потягнулася за підсаком. З одного боку, я дуже зрадів за Ганну, яка також втекла від нуля, а з іншого подумав, що в Андрія Коваля та Жені Федоренка також все в по-рядку з кльовом риби. Коли ми вже поверталися, в Ганни було два харіу-си. Таким чином я остаточно заспоко-ївся і змирився з тим місцем, яке вже буде. Все ж я мав бути вище, аніж на

дев’ятій позиції, отже, покращив мину-лорічний показник.

Коли ми прийшли до табору, Женя сидів за столом і підсумовував бали. «Скільки? – тихо спитав я у нього. – Нуль»… Знову ж таки, якщо я не по-милявся, то це вже було щонайменше друге місце для мене. Залишалося дочекатися Андрія. Нарешті він ви-гулькнув з-за машини, веселий і щас-ливий. За ним йшов Нестор – його суд-дя, несучи в руках протокол, де було 17 балів – сім харіусів і одна форель. Тільки-но я хотів привітати Андрія з перемогою, як Нестор сказав, що це жарт – у них також нуль…

Таким чином першою у цьому етапі стала Ганна, друге поділили ми з Мак-сом – увечері він також упіймав одного харіуса. Однак першого дня вони мали прикрі нулі…

Мої математичні таланти у школі викликали сумніви, але цього разу

виходило, що я вибирався на перше місце в загальному заліку. Виявилося, що окрім мене не було нікого, хто б упіймав щось і в п’ятницю, і в субо-ту. Таким чином краєм вуха я почув, як Женя підтвердив мої розрахунки. Саме тоді я вперше повноцінно по-дивився на Кубок і узяв його в руки. Важкий. Дуже важкий…

елемент

фартуНагородження пройшло дуже

швидко, я навіть не встиг злякатися. Так сталося, що в моєму житті були різні дипломи з університету, похвальні грамоти і таке інше. Але ніколи не вда-валося виграти кубка. Тепер же я сто-яв поруч з друзями, тримаючи в руках диплом, кубок і пакет з призами, а на шиї блищала медаль. Це, звичайно, було дуже приємно. Одразу після за-

41

кінчення офіційної частини я підійшов до перила над прірвою, щоб подивити-ся на Ріку. Може це трохи пафосно, але я тихенько сказав їй: «Дякую».

Поділюся певними думками щодо річки – не йдеться конкретно про Ріку. У мене є певні правила і принципи, від яких я не відступаю. Воду треба пова-жати. Тому я ніколи не «бігаю» по ріці, а пересуваюся дуже повільно, крок за кроком шукаючи тверду основу. Так було, коли я ходив у забродах, так і є зараз, коли на моїх черевиках сто-ять шипи від Simms. От чомусь мені здається, що коли ти бігаєш по ріці, то чимось її ображаєш. Ріка неперед-бачувана і навіть трохи містична. Як ти до неї, так і вона до тебе. Ось такі мої думки…

І, звичайно, я ще раз хочу подяку-вати друзям-суперникам за допомогу. Так вийшло, що ледь не кожен учас-ник, так чи інакше вклав свою лепту в мою перемогу. Наприклад, Ганна по-казала мені як ловити форель; Юра Гудзь возив мене у своїй машині, за пивом розповідав про тактичні момен-ти, коли я ще зеленого поняття не мав про те, чим німфи від мокрих від-різняються; Андрій і Макс допомагали мені вникнути у нахлист, показували як в’язати робочі мухи; Степан Чех поділився секретами французького підліска; Діма Петруняк дав поштовх до творчості й можливість розширити асортимент своїх мух, а також пози-чив вудку, якою й зловив двох харіусів; Міша з Міжгір’я та Нестор завжди зна-ходили час зустрітися зі мною, коли я приїжджав у їхні краї, возили на се-кретні та улюблені місця; Діма «Попла-вок», який не брав участі в змаганнях, розповідав масу історій про форель та харіуса: як, коли і на що їх ловити; Ар-

тур Шіц зробив такий Кубок, за який варто було гризти землю; Юра Жиден-ко морально налаштовував мене; Іван з Міжгір’я дав корисні поради щодо мух та місць; його земляк Василь го-тував надзвичайно смачно, що дава-ло сили махати волосінню; Леся Чех постійно підтримувала і говорила, що зробила на мене ставку, а їй говорив, що це вона даремно задіяла; нарешті, мій Юра, який пропустив нагороджен-ня, бо десь загубився на ріці, – це вза-галі окрема історія: ми з ним півсвіту об’їздили; Богдан Цебрик, діяльність щодо збереження цінних риб якого мене надихає, нарешті, Женя Федо-ренко у 2005 році написав статтю про нахлистовий виїзд в Карпати, яка мене страшенно захопила, і яку пере-читав уже сотню разів… Цей перелік можна продовжувати. Дякую вам усім і щиро – за добрі та теплі слова, за жарти, за усмішки, за підтримку, за шашлики і пиво, за дзяму й сало. Я неймовірно радий, що маю можли-вість бути разом з вами, сидіти за од-ним столом, говорити про близькі душі речі, ловити на одній ріці, запускати та відпускати рибу.

Звичайно, перемогти в змаганнях дуже приємно. Однак це не робить мене кращим чи майстернішим за будь-якого іншого учасника турніру. Уся справа в чистому щасті – це треба визнати.

Спершу я шкодував, що кубок пе-рехідний. Але потім подумав, що це правильно. Одна людина не може володіти такою красою – цей трофей належить усім нам. І наступного року він прикрашатиме помешкання когось іншого…

Ростислав Ящишин

рибалка • захоплення

> ловИсь, рИбКо, велИКа… і велИКа

42

Іван Фернандес

анайя,спортсмен

43

історія справжнього чоловіка

розкажемо сьогоднІ одну ІсторІю про справжнього чоловІка І його вчинок. у груднІ 2012 року в ІспанІї проводили легкоатлетичнІ змагання з великим призовим Фондом. у них брали участь найсильнІшІ спортсмени свІту. ЦІкава ситуаЦІя трапилася на самому ФІнІшІ. кенІєЦь абель мута, що є бронзовим призером олІмпІйських Ігор у лондонІ в бІгу на 3000 метрІв з перешкодами, впевнено вийшов у лІдери, але, не добІгши близько десяти метрІв до кІнЦя дистанЦІї, зупинився.

вІн помилково вирІшив, що вже перетнув ФІнІшну межу І почав вІтати глядачІв, якІ своєю чергою Іспанською намагалися сказати йому, що вІн трохи не добІг. другим до ФІнІшу наближався ІспанеЦь Іван Фернандес анайя, який мІг би скористатися помилкою кенІйЦя І зайняти перше мІсЦе, але замІсть Цього вІн почав пІдштовхувати абеля в спину, показуючи на ФІнІшну межу. пІсля забІгу Іван прокоментував свІй вчинок так: «менІ важливІше зберегти гІднІсть, нІж виграти золоту медаль».

44 тенденції • відпочинок

відпоЧИноКстор. 44-59 >

Ще зовсім трохи, і настане найромантичніший день року, а від нього незабаром – найжіночніший. Коротше, ми попали. Треба готуватися і готувати подарунки. Цього разу пропонуємо та рекомендуємо вражати коханих подорожжю чи подорожами в Північну Італію. Там для жінок просто рай: романтика і брендові магазини на кожному кроці, тому вони не сумуватимуть та обов’язково лишаться задоволеними, проте вам доведеться ви-тратитися. Отож, у лютому-березні їдемо у Венецію, Мілан та Верону. Зробити це дуже легко, адже у перші два міста зі Львова є прямий лоу-кост-рейс. А щоб охопити всі три, можна прилетіти, до прикладу, в Венецію, а повертатися додому з Мілану.

півніЧна італія – подаруноК для КоханоЇ

45

> тенденЦіЇ >

тенденції • відпочинок

венеціяПочнемо ми із зірки Адріатики, куди, без-

перечно, мріє хоч раз потрапити кожна жін-ка. Венеція прекрасна та романтична сама по собі, а якщо врахувати те, що цьогоріч-ний карнавал триватиме з 14 лютого до 3 березня, то повезти кохану сюди в період між Днем закоханих та 8 березня – святий обов’язок кожного мужчини. В рахунок по-дарунка, а не замість, звісно ж ;)

Але, гострячи лижі до Венеції, слід пам’ятати, що там зараз можуть пригодити-ся гумаки. Адже в той час, коли в «нормаль-ній» Європі падає сніг, Венецію заливає дощ. Тому гумові чоботи можуть стати в нагоді на повному серйозі. Адже потоп у Венеції всюди-сущий: у воді стоїть площа Сан-Марко, вода наповнює головний собор міста, вулички та провулочки. Багато де для пересування вста-новлюють пантони. Проте все одно вони є далеко не усюди. Тут і стануть у нагоді гумові чоботи до колін або навіть вище.

У Венеції багато цікавезних місць, але про них немає сенсу розповідати, оскільки, по-трапивши туди з коханою в час карнавалу, нічого іншого крім цього дійства вам не сві-тить. Тому варто запам’ятати основні події карнавалу, як от спускання Ангела з кампа-ніли собору Сан-Марко. Їх насправді не так багато, адже основне все проходить за за-чиненими дверима – у палацах, концертних залах, кав’ярнях, ресторанах. Квитки туди коштують недешево, а до того ж ще варто додати ціну прокату костюма, і виходить, що відвідини найскромнішої імпрези обійдуться у 200 євро. Проте можна легко обійтися і без цього, адже святкова атмосфера буде усю-ди. Стільки цікавих, незвичних і неймовірно красивих костюмів ви ще точно ніде не бачи-ли, адже для венеційців маскарад – частина їхнього життя.

Отож, просто купуєте маски, гуляєте Ве-нецією. На площі Сан-Марко постійно стояти-ме сцена, де завжди щось відбуватиметься.

46 тенденції • відпочинок

> тенденЦіЇ >

веронаДругою у нас за планом Верона. Цікавих місць тут теж

вистачає. Мають місцеві і свій Колізей (Arena di Verona), і гарні площі, вулиці, палаци. І річку. Проте найвідомішим місцем тут є оповитий Шекспірівською історією вічного ко-хання будинок Джульєтти, а точніше його балкон. Звісно, усі знають, що ніяка Джульєтта на цей балкон жодного разу не виходила, проте це не заважає йому бути найпо-пулярнішим місцем Верони. До нього приходять сотні лю-дей щодня, навіть якщо у місці злива, холод чи неймовірна спека. Тут можна і в будинку походити, і під балконом по-стояти, і біля пам’ятника Джульєтті сфотографуватися, і записку любовну з побажанням вічного кохання залишити.

Але не балконом єдиним тішить Верона. Для відвідин тут доступні багато цікавих місць, адже місто належить

до тих, де прекрасно вціліло чимало пам’яток архітектури доби Древнього Риму та Відродження у первозданному вигляді. Чого варта лише Arena di Verona – чудово збере-жений римський амфітеатр, який є третім за розміром у цілій Італії. Тут в теплу пору року часто проводять концер-ти та інші цікаві заходи. За уламками історії приблизно того ж періоду варто завітати на вулицю Порта Борсарі (Corso Porta Borsari), яка колись була головною у цьому древньоримському місті. Ну а центром міста є красива і точно неповторна площа Ербе (Piazza Erbe). Раніше тут збиралися купці, знатні міщани, а сьогодні розкинулися кафе, сувенірні прилавки для туристів. А оточує площу палаццо Маффеї в стилі бароко, Торре-дель-Гарделло XIV століття та дім Мадзанті, який був резиденцією сім’ї Делла-Скала.

47тенденції • відпочинок

> тенденЦіЇ >

МіланНу а це третє місто – рай для любительок шопінгу. Міс-

то моди, де всі ходять у речах з нових колекцій найвідо-міших дизайнерів, через одного носять сумки Louis Vuitton та на одному перехресті зустрічаються по три Lamborghini чи Ferrari.

Отож, щоб просто потішити кохану, зводіть її на corso Buenos Aires – велетенську вулицю магазинів різноманітних брендів. Тут і демократичні марки, і дещо вишуканіші. А якщо збираєтеся обдарувати вашу жінку чимось особли-вим – треба йти на via Montenapoleone. Це місце, де про-писалися найвідоміші італійські бренди. Тут є всі торгові марки та асортимент від них – від білизни до хутряних ви-робів, від посуду до меблів та килимів.

Неодмінно варто прогулятися головною площею Мілана. А ще просто необхідно відвідати Міланський собор (Дуомо), причому, як всередині, так і згори. Тобто прогулятися по

його даху. Не один туристичний путівник радить: якщо для відвідин Мілану у вас мало – проведіть його весь на даху храму. І це справді так.

Мілан незаслужено віднесли до міст, де «нема що диви-тися». Його вважають лише «містом собору», але так ду-мати неправильно. Тут дуже багато цікавих місць – музеїв, палаців, фортець. Тут, між іншим, всього два кроки від Ду-омо розташований найвідоміший у світі оперний театр – Ла Скала. Після денного шопінгу гарно провести вечір можна саме тут.

Мілан – це місто з великою і багатою історією. Це сто-лиця давнього багатого герцогства, місто, де довгий час правив славнозвісний рід Сфорца, місто, де жив та творив Леонардо да Вінчі (і саме тут він написав одну з своїх най-відоміших робіт – «Тайна вечеря»).

Остап Процик

48

зеМля вогню

екскурсія • відпочинок

Ще з літака видно три величезні будівлі у вигляді язиків вогню, які постійно змінюються. Їх називають Flame towers. Виглядає просто крутезно. Так ніби посеред Баку вогнище в 30 поверхів заввишки. Азербайджан – це земля вогню.

49

«Ех, дараґой, как харашо, что ти к нам летіш. Вот, масло будєш?», – від-дає мені свій пайок азербайджанець, з яким лечу разом до Баку.

Знайоме тяжке повітря зустрічає тебе ще на трапі. Пахне вологою пус-телею. Скоро до нього звикнеш, і воно буде здаватись нормальним. Пахне на-фтою, мені так здається, а, може, я просто хочу в це вірити. Але це, без-заперечно, запах родом з Близького Сходу. Аеропорт дуже красивий ззовні і трохи нагадує звичайний вокзал все-редині.

Віза для поїздки до Азербайджану українцям непотрібна, для європейців вона коштує 60 євро. Така маленька дрібничка викликає в мене секундну посмішку з думкою «Ну хоч кудись!»

Перше, що кидається в очі, – це до-рогі машини. Більшість із них білі. «На-стаящій машін должен біть бєлий», – кажуть в Азербайджані.

Ідеальні дороги ведуть до Баку, а потім розтікаються по ньому. Вражає кількість підсвічених будинків. Взагалі-то підсвічено все! Навіть об’єкти в про-цесі будівництва. Я не пам’ятаю, щоб

щось так світилося, може, Нью-Йорк, але там все по-іншому. Це золотисте світло створює ореол над Баку, який видно здалека.

В Азербайджані культ президента. Як живого, Ільхама Алієва, так і нежи-вого – його батька Гейдара Алієва. Я б навіть сказав, що неживого більше. Доглянуті плакати розвішані по всій країні. Звісно, демократія, якщо тут і є, то лише номінальна, але Азербай-джану вона не пасувала б. Їй Богу, не можуть же всі бути демократами, та й хто сказав, що це найкраще?! Ду-

Декілька років тому я побував у Грузії та Вірменії. Вже тоді вирішив, що хочу побачити ще й Азербай-джан. Взагалі, знайомство із реґіоном варто починати з цієї «кавказької трійки». Вона нікого не залишить байдужим, бо мало знайдеться місць у світі, які за колоритом, кухнею, привітністю та красою зрівняють-ся з Кавказом. Далі хочеться побачити країни, назви яких закінчуються на «-стан», але то вже зовсім інша історія. З Києва є прямий рейс до Баку, а також є

дешевий low-cost з Будапешта. Азербайджан наштов-хує на роздуми та насичує враженнями, а це, мабуть, мета будь-якої мандрівки. Причина тому – контраст. Ментальний, культурний, матеріальний. Якщо в порів-няннях з Європою ми у чомусь відстаємо, десь доганя-ємо, в іншому переганяємо, то з Азербайджаном такі дедукції не пройдуть. Це світ, де процеси проходять паралельно до наших, по-іншому, і не можуть бути по-рівняні. Треба їхати і дивитись.

екскурсія • відпочинок

> зеМля вогню >

Алієв створює умови для держструктур. Вся міліція на BMW Центральна площа дуже миленька. Мало хто повірить, що це – Баку

50 екскурсія • відпочинок

> зеМля вогню >

маю, що дух свободи на Кавказі на-стільки сильний і вічний, що перечить демократії. Не знаю, що там в них з формою правління, але воно працює. Все ідеально чисте. Будинки будують. Шаурму готують. «Бентлі» їздять. На-фту качають. Президент на тебе ди-виться. Діти сміються.

Баку з деяких ракурсів дуже нага-дує стару «прогнилу» Європу.

А з інших взагалі наступає їй на п’яти. Є навіть пам’ятник Ніколі Теслі. За що його тут поставили, я так і не зрозумів, хоча повторюсь: таке вра-ження, що саме він займався освіт-ленням Баку.

Звідки гроші, думаю, всім зрозумі-ло. Кавуни кавунами, а «чорне золо-то» сьогодні коштує дєнюжку. Навіть відкрили Університет нафти. Класно, мабуть, мати диплом магістра Акаде-мії нафти!

Величезні порожні проспекти з фонтанами виглядають сюрреалістич-но та надто ідеально.

Друзям своїм я вже розповідав, що в Азербайджані стається розрив при-чинно-наслідкового шаблону. Великі й багаті міста в моєму розумінні є на-слідком процесів, які там проходять. Лондон розбудували як фінансовий центр і колоніальну столицю, Відень як столиця імперії, Львів на перетині торговельних шляхів тощо. Але спо-чатку були процеси, а їх доганяла інфраструктура. В Баку все навпаки. Відчувається, що розбудували, а про-цесів сюди заселили недостатньо. Це прокляття труби і родовища.

На Кавказі живуть найпривітніші люди в світі. Часто просять тебе сфо-тографувати їх, запрошують до себе додому, годують, усміхаються і стара-ються допомогти. Допомога тут, як

У старому місті є «Дівоча вежа». Вона з ХІІ століття. Її, звісно, ніхто не міг захопити і бла-бла-бла. Називається вона так за легендою, в якій керівник

Азербайджану, почувши від ворожки про смерть своєї дочки у 18 років, заховав її туди, щоб захис-тити. Але у день повноліття їй подали фрукти, звідти вискочила змія, і від фатуму ніхто не втік

51екскурсія • відпочинок

> зеМля вогню

правило, малоефективна. Люди часто будуть помагати, навіть не знаючи як, тому можна втратити багато часу. Здається, що майже всі азербайджанці були в Україні і у Львові. Укра-їнців люблять і поважають, як і всюди в світі! Не стомлюсь повторювати, що найбільше не поважаємо себе ми, коли починаємо жалітись і гнобити батьківщину.

А найцінніша знахідка в Азербайджані для мене – це копійка номіналом в 3! Є 1, 3, 5 тощо. Не пам’ятаю, чи десь ще бачив таке. В принципі, різниці нема, як розбивати 5 – чи двійкою чи трійкою. Це дзеркальний процес, але він мене заінтригував, і я про нього думав 3 дні ;).

Юра Кириличфото автора

http://kyrylych.livejournal.com

Біля Каспійського моря гори більше нагадують глиняні дюни. А от так виглядає Кавказький хребет. За тими горами – Дагестан

Я зовсім не розбираюсь в архітектурі, але було б цікаво зрозуміти, чому авторитаризм любить такі речі...

52 за столом • відпочинок

Червона капуста по-личаківськи

Усі знають про такУ прекраснУ городинУ, як капУста. Є різні види цього овоча: білоголова, пекінська, брюссельська, кольрабі, цвітна… дУже багато У нас на галичині готУють з капУсти страв, чого вартий Український борщ… а крижавки, а квашена капУста, а капУста засипана… Майже кожна галицька родина квасить капУстУ на зиМУ. кажУть, У стародавньоМУ львові найкраще це робили на личакові.

але зараз ваМ хочУ запропонУвати рецепт з червоноголової капУсти (лат. Brassica oleracea var. capitata f. ruBra), хоча, якщо добре придивитись, то це фіолетова капУста або синя.

червоноголова капУста, це та саМа білоголова капУста, просто У її листках Є природний барвник антоціан, що і «фарбУЄ» овоч У фіолетовий колір. капУста дУже добре зберігаЄться Упродовж зиМи і Майже не втрачаЄ Усіх МікроелеМентів і вітаМінів. У неї більша кількість вітаМінУ с та інших корисних речовин, ніж У білоголової капУсти. просто Ми рідко її споживаЄМо, бо вона тверда, як каМінь, і фарбУЄ рУки та кУхонне приладдя, і щось готУвати з неї важко.

Чоловіча кухня стефка ронделя

отже, головку червоноголової капусти помити І натонко пошинкувати, довгІ пасма розрІжте на 2-3 частини. 2-3 зелених яблука (бажано кислуватІ) очищаємо вІд шкІрки І насІння. нарІзаємо досить великими кубиками, тобто з краєм десь 1 см.

в гусятниЦІ розпускаємо 30-50 г масла І висипаємо капусту з яблуками. додаємо 3 столовІ ложки Цукру, 4-5 ложок яблучного

оЦту, чорного меленого перЦю за смаком І 3-4 бутони гвоздики (але тІльки кульки роздавлюємо пальЦями І кидаємо до гурту, нІжки нам непотрІбнІ). додаємо склянку води, все добре замІшуємо І ставимо в духовку.

я готував у старІй радянськІй духовЦІ І температури визначити не мІг. час од часу мІшаємо, щоб протушкувалася добре, І

тримаємо там до того часу, поки не стане м’якою. в мене то зайняло майже 2 години. капуста добра І на гарнІр, І як самостІйна страва. ще хочу спробувати зготувати її з червоним винним оЦтом.

не бІйтеся експериментІв на кухнІ, як каже моя сусІдка, не один пляЦок був у помийному вІдрІ, перш нІж щось вийшло гІдне.

53

60% успіху нового ресторану на плечах шеф-кухаря

новИнИ ресторанівЧоловіча кухня стефка ронделя

Відомий французький дослідник Брилья-Саварен казав, що доля націй напряму залежить від того, яку їжу вони споживають. Можливо, це дещо перебільшено, але істина у цьому є. Древні греки вважали, що крім дев’яти відомих муз існує ще й десята муза – богиня Куліна, яка є заступницею мистецтва приготування смачної та здорової їжі.

Експресивність, азарт, амбіційність, креативність та бажання ри-зикнути – це основні критерії роботи нового шеф-кухаря ресторану Дністер Прем’єр Готелю. Володимир Осєнній, молодий талант із семи-річним стажем, три роки з якого – на посаді шеф-кухаря, вважає, що для будь-кого, перш за все, важливим є прагнення особистого розвитку та пошук нового.

Не боятися експериментів та знаходити нові ку-лінарні рішення, використовуючи при цьому, здава-лося б, легкодоступні та загальновідомі продукти, – кредо нового шеф-кухаря Дністер Прем’єр Готелю. Адже куховарство – це не професія, а мистецтво. А хороший кухар – справжній митець, який тонко-щі кулінарного мистецтва втілює у своїх кулінарних шедеврах.

Запрошуємо на нову страву від Шефа

«Качина ніжка «Конфі»

Дністер Прем’єр Готель, вул. Матейка, 6, Львів тел.: 297-43-63. Працюємо цілодобово.www.dnister.lviv.ua

Володимир Осєнній Улюблена страва: стейк Ти-бон середньої просмажкиНайкращий десерт: торт «Наполеон»Вони надихають: Ерве Бурдон, Бруно Пастореллі, Джеймі Олівер.

Європейська авторська та грузинська національна кухня.

Фірмові страви за стародавніми рецептами, які й досі залишаються в таємниці.

Для Вас готує шеф-кухар, уродженець Грузії, який добре знає свою справу.

Тільки Вам співатиме дует музикантів з Грузії.

Ресторан “Багратіоні” – Грузія мов на долоні!

м. Львівпр. Чорновола, 59

(032) 240 88 88067 67 40 888

info@bagrationi.lviv.uawww.bagrationi.lviv.ua

54

КласИЧнИй глінтвейнГ

лінтвейн – один із найпопулярніших зимових коктейлів у всьому світі. він може не тільки зіГріти, але й підняти настрій і навіть врятувати від застуди. за австрійських та австро-уГорських часів (та й за

польщі) Глінтвейни були дуже популярними у львові, однак за союзу традицію їхньоГо приГотування дещо призабули. зараз її активно відновлюють.

основа Глінтвейну – завжди Гаряче вино з приправами, хоча деколи до ньоГо також додають ром, коньяк, лікери.

у приГотуванні Глінтвейну є кілька важливих правил:– Глінтвейн не повинен закипати. температура повинна бути в районі 70 Градусів. наГрівати вино слід у воГнетривкому посуді, поки не зникне біла піна.– ідеально для Глінтвейну підходять червоні, сухі та неміцні вина, але часом пасують і сухі білі.– Глінтвейн п’ють Гарячим з високих (щоб менше остиГав) і бажано прозорих склянок відразу після наГрівання.– якщо до складу Глінтвейну входить Гаряча вода, її потрібно закип’ятити безпосередньо перед використанням. не можна наливати Гарячу воду прямо наверх спиртних напоїв. натомість слід обережно влити воду по краю.

ІнгредІєнти:

– червоне сухе вино – 750 мл,– вода – 100 мл,– мед – 2-3 ст.л.,– лимон – 1 шт.,– апельсин – 1 шт.,– яблуко – 1 шт.,– тертий Імбир – 1 ч.л.,– мускатний горІх – 1/2 ч.л.,– кориЦя – 2 палички,– гвоздика за смаком.

приготування:у банячку змІшати гвоздику,

мускатний горІх, кориЦю, Імбир. додати 100 мл води, довести до кипІння, прибрати з вогню. потІм отриманий вІдвар проЦІдити, дати постояти 10 хвилин. апельсин, яблуко І лимон нарІзати дольками. у баняк з вІдваром Із прянощІв налити вино І додати нарІзанІ Фрукти. довести до кипІння, але нІ в якому разІ не кип’ятити.

55

56

Відверто кажучи, для мене 14 лютого – це особливий день. І не лише для мене, але й для мого Караоке клубу «888».

Усе почалося у перші дні на-шого народження (17 серпня 2010 р). Однієї ночі до мене підійшов молодий хлопець та попросив допомогти йому освід-читися своїй дівчині. Була повна зала людей. Я заспівала пісню на його прохання, яка була для них «особливою», і наприкінці композиції він вийшов на сцену з величезним букетом троянд, за класикою жанру встав на одне коліно, ді-джей вимкнув звук, і тоді вперше у «888» про-лунали чарівні, немов у казці, слова «Ти вийдеш за мене?».....

Повірте, у повній тиші, яка тривала близько 10 секунд, час тягнувся ніби годину, а коли ді-вчина затулила обличчя руками, потім розплакалася та крізь сльози сказала «ТАК», то пла-кали усі без винятку... Помітьте, і сьогодні вони – щасливе по-дружжя!

14 лютого 2011р. ще одна пара освідчилася саме у «888», а місяць тому в них народився синочок. Знаю тому, що моло-дий татусь приходив у «Вісімки» поділитись щастям та показу-вав фотографії малюка!

8 – символ безконечного кохання!

57

14 лютого 2012 р. у «888» за-родилася ще одна молода сім’я, але сьогодні вони живуть вже втрьох. У них народилася дівчинка, до речі, познайомились вони також у клубі... (Тут, видно, закоханим медом пома-зано).

А у новорічну ніч-2014 ми ста-ли свідками того, як моя улюблена адміністратор Анна, яка зі мною майже з першого дня відкриття за-кладу, також почула найважливіші слова у своєму житті від свого наре-ченого Франца і разом із вишуканим букетом квітів отримала каблучку на очах не лише друзів, але й гос-тей клубу... Ми ще довго, майже до ранку, з дівчатами розглядали її та пригадували подію, яка стала найго-ловнішою окрасою ночі.

Тому із впевненістю можу сказа-ти, що кохання не має віку, статі, ко-льору волосся чи очей, релігії, мови чи зросту. Кохання або є, або його нема. І якщо любиш, тоді співає сер-це!

Наостанок хочу сказати, що якщо і ви бажаєте зробити оригінальну, гарну та незабутню пропозицію руки й серця – звертайтесь. Я із задо-волення вам допоможу, тому що я понад усе ціную те, що неможливо купити за гроші, а очі, які кохають щиро, забути неможливо.

Нехай очі кожного з вас світяться так, щоб у найтемнішу ніч ви освіт-лювали дорогу коханій людині одним лише поглядом!!!

Ксенія Ліардо

Караоке-клуб «888»пл. Данила Галицького, 1; тел.: (032)

235-88-77; моб.: 093 859-29-08

58 на канапі • відпочинок

МузИКа МісяЦя

МИРОСЛАВ СКОРИК. «ПРОГУЛЯНКА», 2013Диск із маловідомими композиціями Мирослава Скорика та його

біографією уже презентували з аншлагом у Львівській філармонії. Платівка містить 14 композицій, написаних у різні періоди творчос-ті Мирослава Скорика. Це джазові п’єси й танцювальна музика 60-х, джазові обробки Бетховена, оригінальні композиції, де поєднані класичні, джазові та фольклорні мотиви. Твори Мирослав Скорик виконує разом з відомими виконавцями. «Екстравагантні п’єси, які відтворені на диску, – це прояв ностальгії. Для композитора, який пройшов піввіковий художній шлях, це – повернення до захоплень юності, до радості джазового музикування, це потреба збереження вічної творчої молодості. Це «Прогулянка» не лише джазова, а й про-гулянка музикою, історією життя маестро», – каже музикознавиця Любов Кияновська.

фільМ МісяЦя

МАР’ЯНА, 2013Залишивши хлопчикові жіноче ім’я, батько зник з його життя.

Мар’яна через насмішки і знущання виробив принцип: нікому не до-зволяти образити себе. Проте це кредо і наразило хлопця, який пра-цює охоронцем місцевого «авторитета», на смертельну небезпеку... Малобюджетний фільм, знятий у Львові, вже встиг наробити фурору в Інтернеті. Це радше гарний мистецький жарт, пародія, аніж трилер, як заявлено в описах фільму на українських сайтах. Утім, цікаво і ве-село, а гарна гра акторів і знайомі локації не залишають байдужими принаймні львів’ян. Режисер фільму – Іван Федорич. У ролях – актори театрів Заньковецької та Курбаса: Олег Цьона, Денис Єфименко, Юра Хвостенко, Микола Береза, Оксана Козакевич, Олексій Кравчук.

59на канапі • відпочинок

КнИгИ МісяЦя

МАРІЯ МАТІОС. «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ». ЛЬВІВ, 2013

Нова повість письменниці – це трагічна буковинська історія червня-липня 1941 року. Іванка Борсук – головна героїня книж-ки, що перекочувала зі сторінок повісті «Москалиця», у свої два-надцять рочків розуміє найголовніше: що є Добро, а що – Зло.

Бездоганне знання народних традицій і гуцульських вірувань, людської психології та історичних фактів і на цей раз дозволили Марії Матіос відтворити особливу драму людини ХХ століття на те-риторії, яку історик Тімоті Снайдер назвав «кривавими землями».

МАР’ЯНА І ТАРАС ПРОХАСЬКИ. «ХТО ЗРОБИТЬ СНІГ». ЛЬВІВ, 2013

Книга, яка може стати чудовим подарунком для ваших дітей чи дітей ваших друзів на ці свята. Це тричі унікальне видання: перший спільний літературний проект подружжя Прохаськів, перша дитяча книжка Тара-са Прохаська та перший досвід Мар’яни Прохасько у ролі ілюстратора. Тепла казка по родину кротів та їхні тринадцять кротенят, про дружбу та взаємодопомогу, про турботу та домашній затишок, а також про те, хто насправді робить сніг…

60

дрібнИЦі ЖИттястор. 60-72 >

Міні-метро

У Великобританії розпочали тестування іншого виду міського транспорту – гібрид метро і таксі. ULTra PRT – саме так назвали засіб, ззовні схожий на маленький вагон метро. Салон розрахований на 4 людей без бага-жу або на двох з валізами.

Пасажири можуть викликати транспорт через смартфон. Вартість однієї поїздки – 2 фунти.

Вагончик повністю автоматизований, керування від-бувається за допомогою низки датчиків та бортового комп’ютера. Втім, у екстреній ситуації пасажири можуть взяти управління на себе. Рухає машиною електромо-тор, середня швидкість їзди – 20 км/год. Цього, за словами розробників, цілком достатньо для здійснення перевезень у центрі міста, в діловому районі та поблизу вокзалу.

Близько 100 одиниць ULTra PRT працюватимуть у тестовому режимі до 2015 року. А вже у 2017 британ-ці планують розгорнути повнофункціональну транспорт-ну систему.

тенденції • дрібниці життя

шпигунські пристрасті

Світ не стоїть на місці, науково-технічний прогрес вимірюють вже не днями, не годинами, а секундами. Від моменту, коли Ньютону впало на голову яблуко, і до моменту, коли за-кон всесвітнього тяжіння побачив на друкованому аркуші перший читач, минули роки. Зараз за такий час Ньютон би вже видавав мемуари з приблизною назвою «Як я заробив перший мільйон на законі всесвіт-нього тяжіння». А, можливо, навіть готував би їхню екранізацію в Голлі-

вуді. У час, коли панувати дозволяє інформація, а передачу найбільш глобальних ідей і навіть величезних баз даних можна організувати од-ним кліком, і справді важать навіть секунди. Саме тому і системи захис-ту інформації, особливо пов’язаної з безпекою і військовими розробками, не пасуть задніх.

Зрештою, турбота не нова. Свого часу деякі японські виробники аудіо- та відеотехніки зашивали в свої апа-рати спеціальні хімічні реактиви, які знищували плати з мікросхемами в разі спроби самостійно відкрити захис-

ну панель. Зараз ідеться про набагато тонші матерії. Американські військо-вики офіційно замовили компанії IBM розробку систем самознищення для кристалів напівпровідникових чіпів та програм, записаних на мікропроцесо-рах. Кажуть, компанія вже впоралася з завданням, і її винаходи проходять тестування. Це скляні мікрострукту-ри, які реагуватимуть на радіосигнал певної чистоти, і перетворюватимуть кристали на порох. Такий спосіб може знищити всі залишені на місці бойових дій чіпи з військовими таємницями од-ночасно.

61

> тенденЦіЇ >

тенденції • дрібниці життя

антиугон 80-го рівня

Правда, нам з вами, пересічним мешканцям планети Земля, такий винахід навряд чи придасться протягом най-ближчого часу. А от інший, набагато практичніший апарат має з’явитися в продажу уже цього року. Ідеться про роз-робку європейської міжурядової корпорації Entlets: пристрій, який дозволяє зупинити авто на відстані. Наразі встанов-лювати такий апарат зможуть тільки добровільно власни-ки автомобілів – аби зупинити авто, як тільки побачили, що його вкрали. Разом із цим система може заблокувати двері, визначити місцезнаходження автівки за GPS та повідомити поліцію (міліцію). Якщо ж власника машина цікавить набага-то більше, ніж правосуддя, то вона може просто зупинятися і чекати, доки до неї дістанеться господар.

Однак у цього винаходу є не тільки світлий бік. На темному ж – те, що до 2020 р., за задумом Єврокомісії, такими пристроями мають бути в обов’язковому порядку обладнані всі авто на території ЄС. Керувати відімкненням машини будуть з центральних пультів у міських управлін-нях поліції – цей засіб використовуватимуть для зупинки автомобілів, які не відреагували на сигнали від дорожньої поліції, суттєво перевищують швидкість і поводяться явно неадекватно. Оце й занепокоїло представників європей-ських правозахисних організацій, мовляв, такі трактуван-ня дають простір для зловживань працівникам поліції. Хоча з точки зору українця – дрібниця. Краще використо-вувати сучасні засоби стеження для зупинки автомобілів, аніж застарілі засоби зупинки автомобілів для вбивства людей…

«сонячний велосипед»

Але на цьому «загниваюча Європа» в розвитку ноу-хау для транспорту не зупиня-ється. Японське дизайнерське бюро Yanko Design розробило для західних європейців, які полюбляють екологічний транспорт, перший «сонячний» велосипед. Концепт оригінального транспортного засобу назва-ли Ele.

Електричні байки сьогодні вже не но-вина, однак спеціалісти студії вирішили прикріпити до коліс сонячні панелі. Таке рішення дозволить збільшити час роботи акумулятора на одному заряді і, відповід-но, зменшити енергоспоживання від роз-етки.

Сонячні панелі зможуть повертатися на 300 – залежно від розташування сонця для максимально ефективної роботи. Система має 3 режими роботи: повністю електрич-ний, гібридний – (електромотор допомагає крутити педалі) і пасивний (педалі потрібно крутити як на звичайному велосипеді).

У продажі суперекологічні ровери мають з’явитися до кінця цього року.

Іван Смішко

62 за столом • дрібниці життя

Келих – один з найбільш вживаних кухонних предметів. його часто використовують для того, аби випити соку, узвару або просто води. ну і, звичайно ж, вина. тільки от із винним бокалом не все так просто. адже келих для вина – це не просто посуд, в який наливають напій, аби не пити з пляшки. смак і аромат вина залежать від форми бокала. але давайте по черзі.

лікбез із застільного етикету

КолИ форМа МаЄ знаЧенняСмак вина залежить від келиха, з якого його п’ють

63за столом • дрібниці життя

Кубки, чаші, келихи – різноманітні єм-кості для вина, відомі з давніх давен, ма-ють свою історію. Вино пили і з цінних, інкрустованих коштовностями або роз-писаних емалями кубків з дорогоцін-них металів, і з глиняних чарок, і з рогів тварин, і з точених з дерева келихів. Існують і легенди, пов’язані з винним посудом. Напри-клад, у Франції довгий час бокали для солодкого шам-панського мали лише ши-року форму і, згідно легенди, виготовляли їх за формою та розміром бюсту королеви Марії Антуанетти; ці келихи відповідали розміру «В» у міжнародній класифі-кації розмірів жіночих бюстів і об’єму в 200 мл згідно з метричною системою. Але це все було задовго до того, як з’явилися келихи для різних видів вина…

А звідки ж взялося правило, що для кожно-го вина потрібен свій бокал?

У 50-ті роки ХХ століття німецький професор австрійського походження Клаус Йозеф Рідель зауважив, що про одне й те ж вино в різ-них людей складається різне враження, бо вони п’ють його з різного посуду. Різниця була настільки відчутною, що навіть знавці вин під час сліпої де-густації іноді думали, що куштують різні вина. Тоді й почалися цікаві експерименти, у процесі яких були створені келихи різної форми (до слова, не тільки для різних регіо-нів Франції, Італії та Австрії, але й текіли, вермуту, грапи та інших на-поїв). Суть цих експериментів така: напій з різних келихів потрапляє на різні рецептори. Язик людини має таку будову, що різні смакові рецептори роз-ташовані на різних точках. Тобто, кінчик і середина язика добре реагують на солод-ке, боки – на кисле, дальня частина – на гір-

ке. Відповідно, форма келиха може змінювати смак, граючи на цій особливості. Широкий бо-кал змушує пити вино маленькими ковтками; вузький сприяє тому, що голову злегка відхи-ляють назад, завдяки чому вино швидко дося-

гає дальньої частини язика. На сприйняття смаку вина першочергово впливає саме перша точка контакту з напоєм. Окрім того, форма келиха визначає простір над напитком, в якій перебу-вають випари вина. Це своєю чергою формує ароматичний шар. На смак вина впливає все: товщина стінки келиха, діаметр та спосіб обро-блення країв (вони можуть бути зрізаними або

заокругленими). Має значення і кількість вина у келиху: він ніколи

не повинен бути переповненим. Червоні вина розли-вають по 100-150 мл, білі – по 70-100 мл.

Хороші (правильні) бокали для вина мають бути з тонкого скла, прозорого і чистого. Для того, щоб вино було добре видно, келихи високого класу не роблять з малюнками або гравіюванням.

Загалом усі типи бокалів можна звести до трьох основних форм: тюльпан, куля і ліра. Більш округлу

форму мають келихи для червоного вина, келихи ж для білого – злегка продовгасті. Для молодих

білих вин рекомендовані келихи, що мають злегка розширені краї, для старих – навпаки, ширші у нижній частині та вужчі до верху. Для зрі-лих червоних вин найкраще піді-йдуть широкі біля основи келихи з вигнутими назовні краями, а для молодих червоних – широкі біля основи і звужені ближче до країв.

Якщо ви не професійний со-мельє чи дегустатор, то, швид-ше за все, тримати вдома два-надцять видів келихів немає

потреби. Необхідний мінімум – 3-4 різновиди. Отже, для білих вин можна об-

межитись двома бокалами: класич-ним для білих вин (№1) і кулеподібним

64 за столом • дрібниці життя

для «важчих» сортів (№2). Келихи для білого вина менші, що дозволяє напою не нагріватися і зберігати температуру близькою до ідеальної (тобто низькою). Класичний бокал для білого вина також підходить для молодих вин і більшості сухих рожевих вин.

Для червоних вин також вистачить двох типів: Тип «Бордо» (для більш потужних вин з високим рівнем

танінів). Не дивлячись на назву, підходить не тільки для на-поїв з Бордо. Годиться для вин типу совіньон і мерло. Має універсальну форму, тому його можна використовувати що-дня, у тому числі й для столових вин. Злегка звужений обі-док келиха направляє напій на центральну частину язика (відповідальну за сприйняття солодкого). Це дозволяє під-креслити фруктові нотки і пом’якшити різкість танінів під час першого ковтка.

Тип «Бургундія» (для тонких та елегантних). Були приду-мані під бургундський сорт Піно Нуар. Це вино дуже легке, має інтенсивний аромат, що переливається і змінюється. Цей келих повинен втримати і розкрити його. Такий бокал вибирають для напоїв з несильно вираженими танінами і достатньо високою кислотністю. Широкий обідок келиха

спрямовує вино на кінчик язика, концентруючи увагу на солодкості вина і компенсуючи таким чином кислотність. Чаша цього бокала нагадує кулю, через що часто його на-зивають «балоном». Такі келихи мають більший об’єм і зву-жені краї. Таким чином вино сильніше контактує з киснем і втримує аромат усередині келиха. (№3)

Залишились іще келихи для шампанського та ігристих вин. Раніше вони були лише широкими (як ми згадували вище, коли йшлося про французьку легенду), але зараз шампанське в основному розливають у витягнуті бокали (флют) – №4. Якщо горло в келиха вузьке, то він підходить для більшості ігристих і шампанських вин. Але якщо ви куштуєте щось особливо вишукане, то варто використову-вати бокал, що злегка розширюється догори. Крім того, в келиха для ігристих вин має бути камера – невеличке заглиблення на дні чаші, через що перляж (струмінь буль-башок) буде тоншим.

Данило Петрушенко

У наступних номерах «Егоїста» читайте про специфіку склянок для міцних напоїв, тару для коктейлів, різницю у використанні ножів, виделок, ложок.

№1 №2

№3 №3№4

65Класичний Шардоне Вінтаж Тюльпан Флют

Класичний Флют Тюльпан Кубок Тумблер

Червоне вино

Біле вино Ігристе вино

форМИ КелИхів для вИна

Бургундія Піно Нуар Бордо Каберне Совіньйон Класичний

66 стосунки • дрібниці життя

Коли я зі своєю подру-гою, яка мешкає у Луцьку, обговорювала місце майбут-нього святкування Нового року, вона повідомила, що її хлопець категорично не хоче їхати до Львова. Кілька разів ми піднімали з нею цю тему, але усе було безрезультатно – він не хотів кудись їхати, і все. Але одного вечора я отрима-ла від подруги повідомлення: «Уявляєш, він просто пого-дився!». Її хлопець зрозумів, наскільки для його коханої

важливо поїхати святкувати Новий рік до Львова, тому без зайвих вмовлянь вирішив погодитися. Моя подруга вва-жає це справжнім вчинком чоловіка. А я здумалася над чоловічими діями, які гово-рять більше за слова.

Перебравши кілька вчинків, які не потребують роз’яснень чи пояснень, я зрозуміла: напевно золотим правилом чоловічої поведін-ки є те, що при бажанні зна-йдеться і час, і можливість.

Серед жінок існує така приказка: «Якщо вам не хочеться нагодувати вашого чоловіка, значить, це не ваш чоловік». Гадаю, що чоловіча сторона цього вислову звучатиме так: «Якщо вам не хочеться довести любов до жінки діями, значить, це не ваша жінка».

ЧоловіЧі вЧИнКИ, велИКі й Малі

Як говорять в одному фільмі: «Чоловік не дзвонить не че-рез те, що забув або зайня-тий, а тому що не хоче». Так, це прикро визнавати жінкам, особисто я дуже довгий пері-од просто відмовлялася розу-міти значення цього вислову. Жінки ж такі, що знайдуть власне, до того ж логічне, пояснення будь-чому, аби не бачити очевидного. А в чоло-віків усе просто: не хочу і не дзвоню. Отже, замість вига-дувати якісь неперевершені слова, просто подзвоніть або прийдіть, і це матиме більше значення, це змусить вашу обраницю усміхатися протя-гом дня.

З цього випливає ще один, вагоміший за слова, вчинок. Мужчина, якому не байдуже, захоче зробити свою дівчину щасливою. Він приділятиме увагу, робитиме комплімен-ти, спробує зробити усе, чого бажає його обраниця. А тут вже треба дивитися на ситу-ацію – комусь з дівчат треба мільйон троянд, іншій – щоб коханий просто був поряд піс-ля робочого дня.

А ввечері можливо за-

хочеться поговорити… І тут я згадала слова знайомого про розмови між чоловіком і жінкою. Я йому якось зі-зналася, що відчуваю бар’єр у спілкуванні з протилеж-ною статтю через те, що боюся здатися необізнаною у якомусь питанні. А зна-йомий мені пояснив: «Якщо хлопець зацікавлений у спіл-куванні з тобою і зрештою йому цікаво, не бійся зізна-тися, що чогось не знаєш, він розповість і розтлума-чить. А якщо йому і так з тобою нецікаво, то довгих бесід не вийде». Жінкам, мабуть, не варто надто бук-вально сприймати ці слова, щоб не вважати кожного вихованого хлопця потенцій-ним кавалером, але щось у цьому є. Вміння вислуха-ти, порадити і підтримати розмову, на мою думку, це важливий крок, який зда-тен зробити чоловік, щоб довести жінці свої наміри та почуття. І, до речі, слухаючи жінку, мужчина не завжди погоджуватиметься, але те, що він її слухатиме – це вже важлива справа.

67стосунки • дрібниці життя

Дуже яскравим чоловічим вчинком буде прояв бажан-ня проводити з жінкою, яка подобається, більше часу. Навіть якщо вам байдужа уся її компанія і усі її друзі, але ви поводитиметесь з ними гарно і ввічливо, це не залишиться без уваги. При-вернути увагу жінки мужчи-на може своєю поведінкою. Чемне ставлення до неї і її оточення, без різких негатив-них висловлювань, навіть на адресу її пришелепкуватих подруг, додасть вам плюсів до карми та в ставленні до вас вашої симпатії. До речі, гарно поводитися варто не лише у компанії її друзів, а навіть тоді, коли ви удвох. Навіть не думайте вислов-лювати своє справжнє став-

лення до її подруг.У жінок і чоловіків сприй-

няття певних ситуацій прохо-дить зовсім по-різному. Це, звичайно, не секрет, і не ви-найдення велосипеда, а на-гадування черговий раз, що потрібно відповідати за свої слова і вчинки. Справді чо-ловічим вчинком вважають уміння дотримуватися сло-ва. Якщо ви цього не вміє-те, це, звісно, не говорить про те, що ви не чоловік, а просто цю ваду потрібно ви-знати і намагатися уникати порожніх обіцянок. Краще невпевнено скажіть і впев-нено зробіть, ніж навпаки. Таку рису цінують напевно і у суто чоловічому світі, а не лише серед жінок.

Ще кілька вчинків, які

говорять більше за слова, проявляться вже у міцні-ших стосунках. Наприклад, залишити своїй жінці сма-колики, або подивитися «сопливий» фільм разом з нею, або сходити з нею в магазин – це, можливо, не надто приємні для чоловіка речі, але заради коханої ви ж і не на таке здатні?!

Мені одна знайома гово-рила, що, коли вона захо-пилася випіканням кексів, якось поскаржилася своєму чоловікові, що духовка вже погано пропікає. І одного разу, прийшовши додому, помітила нову плиту з новою духовкою. Чоловік навіть не уявляв, яку приємність він зробив. А вона доставила галочку в умовному списку

його чоловічих вчинків. Так само можна сказати про допомогу чоловіка у хатніх справах. Люблячий не ска-же «нечоловіча це робота», а мовчки допоможе помити посуд, сходити за продукта-ми, витерти пил.

І найголовніший вчинок чоловіка щодо жінки – це бажання бути з нею, про-жити з нею життя, створи-ти сім’ю. Головне, не роз-слабитися після того, як жінка опиниться у ваших «тенетах». Не переставайте доводити дамі, що вона для вас бажана та потрібна. І не спирайте усе на вислів, що жінка любить вухами. Ми ще любимо серцем, очима і руками.

Дар’я Бура

68

Кохайтеся,Якщо ти живеш у задоволення – це зразу відіб’ється на тобі самому… Хороший настрій – вірна ознака того, що

твоя імунна система перебуває у відмінному стані.

Секс – прекрасний засіб проти стре-су. Він поєднує в собі приємні емоції та фізичну активність. Виявляється, люди, які регулярно займаються сексом, пере-носять стрес легше за тих, хто від нього утримується. Після занять сексом норма-лізується кров’яний тиск, зростає працез-датність.

Секс підвищує імунітет. Імунологи давно зауважили зв’язок між заняттями сексом і зростанням кількості імуноглобулінів, які відіграють важливу роль у людському ор-ганізмі – захищають від збудників багатьох інфекцій. Але слід також зазначити, що надмірна сексуальна активність виснажує імунний захист.

Секс спалює калорії. Заняття сек-сом – це фізичні вправи. Тридцятихвилин-ний статевий акт спалює близько 85-90 калорій. Це може здатися зовсім небага-то. Але якщо протягом місяця щоденно займатися 30-40 хвилин сексом, то цьо-го достатньо, аби схуднути на 0,5 кг. За-ймаючись сексом, ви піддаєте організм аеробному навантаженню як і під час за-нять фітнесом.

Секс зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Люди старших ві-кових категорій часто бояться, що зусилля під час статевого акту можуть спровокува-ти інсульт. Але висновки кардіологів є про-тилежними. Сексуальні навантаження не несуть такої небезпеки, і частота сексуаль-них контактів не пов’язана з ризиком ви-никнення інсульту. Навпаки, чоловіки, які займаються сексом два або більше рази на тиждень, ризикують «заробити» серцевий напад в два рази менше, ніж ті, хто займа-ється сексом рідше разу на місяць.

69

Чорноброві!

Секс підвищує самооцінку. Регулярне сексу-альне життя зміцнює сімейні стосунки. Заняття сексом і оргазм підвищують в крові жінки рі-вень нейромедіатора окситоцину, який відпові-дає за почуття довіри і прихильності. Це своєю чергою сприяє формуванню міцніших сімейних відносин.

Регулярний секс зменшує ймовірність розви-тку раку простати і є хорошим засобом у про-філактиці простатиту. Вчені давно дійшли до висновку, що часта еякуляція в 20-річному віці знижує ризик розвитку раку простати в більш зрілому віці. Чоловіки, в яких у двадцять років було п’ять і більше еякуляцій на тиждень, – у зрілому віці на третину рідше хворіли на рак про-стати.

Іноді рекомендують спеціальний комплекс вправ Кегеля, які укріплюють м’язи промежини. Коли ми займаємось сексом, то мимоволі трену-ємо ті ж м’язи. А це допомагає у профілактиці простатиту.

Також секс стимулює вироблення особливих біосполук – ендорфінів, – які знижують поріг бо-льового відчуття.

Секс сприяє хорошому сну. А повноцінний сон – запорука вашого здоров’я.

А якщо секс не вдався – не переймайся. Пе-реживання за невдалий статевий акт гірше, ніж сам секс, який не вдався. У тебе все попереду. Жени негатив від себе, ніби бридкого щура, що намагається хапнути тебе за ногу. Що б не ста-лося – воно вже у минулому. Немає сенсу пере-живати його знову і знову. Пам’ятай: у будь-яку мить життя у тебе є твоє сьогодення. І від того, яке воно, залежить твоє майбутнє. Керуй жит-тям. І все буде добре!

Роман Іваницький, андролог

А хороший секс – запорука доброго здоров’я. Адже сексуальна активність впливає на багато його аспектів навіть за межами нашої спальні.

70 інтер’єр • дрібниці життя

Feng-Lin Chen /Taiwan/ Nude on The Seaside 7Фотографії з колекції Міжнародного Салону-

турне художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

71

72

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8інтер’єр • дрібниці життя

Весняне оновлення від ЖАДОР!

Одяг з Франції та Італії

вул. Саксаганського, 22ТРК KINGCROSS leopolis, 2-й поверхТВК “Південний” ТЦ “Європа”, маг. № 202www.jador.com.ua(032) 260 14 09