Вступ - eenu.edu.ua · походження, розвитку художньої літератури як мистецтва та інтелектуальних здобутків

Вступ

Програма навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» (Wstępdonaukioliteraturze)

складена для студентів напряму підготовки 6.020303 Філологія (Мова та література (польська))

освітнього ступеня Бакалавр

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства є ознайомлення

з літературознавством, його головними проблемами (głównymi problemami wiedzy o literaturze), його

структурою, термінологією (термінологія в українському та польському літературознавстві:

схожість і розбіжність), а також складання уявлення про літературний процес (proces historyczno-

literacki) у національному (зокрема, польському) та світовому красному письменстві.

Міждисциплінарні зв’язки: з курсами «Історія польського літературознавства», «Історія

польської літератури»,“«Порівняльне літературознавство», «Історія української літератури», «Історія

зарубіжної літератури», «Філософія», «Історія Польщі», мовні дисципліни.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Модуль 1. Література як мистецтво слова. Художня література як система. Специфічні

властивості художньої літератури.

Модуль 2. Поетика літературного твору. Формозміст (А. Ткаченко) як цілісність. Художня

мова та її сфери

Модуль 3. Літературний процес та його закономірності

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» є

ознайомлення з наукою про літературу, її структурою, термінологією, оволодіння існуючими

науковими підходами до аналізу художніх творів, здобуття основних практичних навичок аналізу

художнього твору, потрібних у подальшій діяльності філолога-професіонала.

1.2. Одним із головних завдань курсу є засвоєння знань про основні сутності,

походження, розвитку художньої літератури як мистецтва та інтелектуальних здобутків з

гуманітарних наук – філософії, історії, психології, мовознавства, а також з мистецтв, які

слугуватимуть підґрунтям для наступних етапів вивчення літературознавства (zdobycie

podstawowych kompetencji językowych i intelektualnych, stanowiących podstawę dla dalszych

etapów studiów literaturoznawczych). 1.3. Основне завдання вивчення дисципліни «Вступ до літературознавства» полягає в

тому, щоб навчити студента розглядати твір а) в його цілісності (структурний аналіз, цілісно-

системний підхід,); б) с позицій рецептивної естетики, в умовах діалогічних відносин між

реципієнтами – в межах парадигми Свій / Чужий – з врахуванням часопросторового ракурсу; в) в

опорі на принципи герменевтики та ін.

Отже, студент повинен

знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію, скласти

уявлення про теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію

літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність;

вміти: добре орієнтуватися у базових поняттях науки про літературу, враховуючи

інтегральні процеси в гуманістиці;

– добре орієнтуватися в працях всесвітньовідомих – в тому числі білоруських,

польських, російських українських, чеських – теоретиків літератури;

– використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору,

творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних

відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);

– використовувати теоретичні знання при написанні творчих робіт (виступів в

наукових гуртках. на студентській науковій конференції, в підготовці до написання у подальшому

навчанні курсових робіт тощо);

– використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської

літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх

текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;

– вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій на

практичних заняттях.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 години, кредитів 4 ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

Література як мистецтво слова. Художня література як система. Специфічні


Тема 1. Вступ

Завдання курсу: характеристика структури літературознавства, його понять, літературознавчої

термінології (мова українська та польська) зі зверненням уваги на специфіку термінологічних систем в

українському, російському та польському літературознавстві. Складання понять про різноманітні

методологічні підходи до аналізу літературних явищ. Визначення потреби цілісно аналізувати

літературний твір (utwór, dzieło). Літературознавство – філологічна наука. Місце літературознавства між

гуманітарними науками, її складні взаємодії з ними: від опори на їхні досягнення – до діалогу з ними – до

відокремлення від них (російські формалісти) – до певної інтеграції з ним в ХХ–ХХІ ст. (класичний

психоаналіз З. Фройда і літературознавство; праця Н. Зборовської «Психоаналіз і літературознавство»,

2003; праці С. Павличко, літературознавців української діаспори). Взаємодія літературознавства з

лінгвістикою, риторикою (праця H. Markiewicza «Polska nauka o literaturze. Zarys rozwoju», 1981),

мистецтвознавством, естетикою, культурологією, соціологією, психологією, семіотикою. Проблема

точності термінології і знань.

Склад літературознавства. Основні дисципліни: Історія літератури, теорія літератури, літературна

критика. На Заході до основних дисциплін включають компаративістику. Допоміжні

дисципліни:історіографія,палеографія (археографія), бібліографія, літературна евристика (не евристика в

кібернетиці), текстологія. Герменевтика, психологія творчості і психологія літературної творчості.

Тема 2. Поетика як наука про зображально-виражальні способи та про побудову

літературного твору.

Платон, Арістотель про мистецтво. Поетика Арістотеля поняття про мімесис. Поняття поетики. Загальна поетика. Історична поетика. Функціональна поетика. Визначення

поетики В. Жирмунським (Вступление к поэтике, 1934, Поэтика русской поэзии, 1916–1970),

В. Томашевським (Теорія літератури, 1935), праці польської дослідниці Р. Майенової (Poetyka

teoretyczna, 1974). Завдання теоретичної поетики. Ритміко-інтонаційна організація тексту. Завдання

поетики у віршованих текстах (на прикладі уривків із поеми А. Міцкевича «Dziady»). Мелодика як

смислотворчий чинник. Концепція С. Бураго. Поетика прози.

Тема 3. Поняття про мімесис в античності. Платон і Арістотель. Аналіз книги Арістотеля

«Поетика».

Платон як предтеча естетики. Методологічні засади книги Арістотеля «Поетика». Арістотель –

опонент Платона. «Идея» в розумінні Арістотеля. Класифікація Арістотеля. Середні віка і

«Поетика»Арістотеля. Арістотель у концепціях Лесінга і Гегеля

Тема 4. Мистецтво та його види. Мови різних мистецтв. Література як вид мистецтва.

Красне письменство як мистецтво слова.

Мистецтво та його види. Значення слова мистецтво в українській мові. Значення слова sztuka в

польськый мові. Sztuki piękne. Literatura piękna. Значення слова искусство в російській мові. Мета,

завдання, «цілі» мистецтва (за А. Ткаченком: «Мистецтво слова…», с.24-33).

Мови різних мистецтвах. Різні мистецтва та їхні мови. Класифікація мистецтв – мистецтва

просторові та часові, просторово-часові. Ґ. Е. Лессінг та його книга «Лаокоон, або межі малярства і

поезії». Недосконалість цієї класифікації. Синкретичні мистецтва. Переклад творів художній літератури

на мову інших мистецтв.

Література як мистецтво. Специфічні риси красного письменства. Образ в літературі,

філософії та науці. Узагальнений характер художнього образу. Роль фантазії. Фікційність художньої

літератури та її пізнавальна функція. Мистецтво і створення нових міфів. Мистецтво як гра (Й. Гайзенга

та його книга «Homoludens»). Художній образ. Свій / чужий. Зображення зовнішнього і внутрішнього

світу (Д. Лихачов). Прототип, тип. Автор – герой – образ читача (реципієнта). Проблема адресата.

Позиція польського філософа Р. Інгардена: інтенціональність – визначення специфічності естетичного

предмета; функція зображеного світу полягає у викликані естетичного переживання (див.: Ингарден Р.

«Исследования по эстетике». М., 1962. С. 72–74). Ракурс і ракурсна позиція. Позитивістський критерій

цінності художнього твору за М. Храпченком – співвідношення мистецьких узагальнень з рухом життя

(див.: Храпченко М. «Жизнь в веках…» // собр. соч. В 4-х т.Т 4. М, 1982. С. 219). Твір і проблема

комунікацій. Погляд польських теоретиків. А. Окопень-Славінська про проблему комунікації

літературного твору. Актантна схема А.-Ж. Греймаса. Р. Барт. «Смерть автора» як перехід до позиції

по структуралізму. Смерть суб’єкта. Відхід від цієї позиції (Ж. Дерріда, Ю. Кристева, М. Фуко).

Красне письменство як мистецтво слова. Споконвіку було Слово. Слово та мисленно-чуттєве

дерево. Феномен мистецтва. Філологія як своєрідне відгалуження мистецтвознавства (за А. Ткаченко).

Cлово як образ. Зовнішня і внутрішня форми слова (О. Потебня). Слово та його інтенціональні поля.

Різнологічні гнізда в українській та польській мовах. Слово як творець наукової, понятійної сфери і

сфери мистецької. Світовідчуття та світорозуміння. Емоційний діалог з світом у художній літературі.

Художньо-філософська спрямованість художніх текстів.

Тема 5. Ґ. Е. Лессінг та його книга «Лаокоон, або межі малярства і поезії». Недосконалість

цієї класифікації.

Ґ. Е. Лессінг як мислитель. Час написання книги «Лаокоон, або межі малярства і поезії».

Структура і зміст. Головна концепція. Прогресивність ідей Ґ. Е. Лессінга.

Тема 6. Література як система.

Проблема генеалогії. Поняття про жанрову систему. Жанри канонічні та неканонічні. Поняття жанру в епохи класицизму та романтизму. Жанри класицизму. Руйнування античного канону в епоху середньовіччя та бароко. Різноманітність системи жанрів і тематичних структур в епоху польського та українського бароко. Концепція українського бароко В. Шевчука в книгах – «Ренесанс. Раннє бароко» та «Рранее бароко. Пізнє бароко». Жанри в епоху романтизму. Розвиток неканонічних жанрів. Жанрова система в епоху реалізму. Жанрова система в епоху модернізмута постмодернізму. Проблема non-finito (нон-фініто). Авторські визначення жанрів. Стан вирішення проблеми жанру, його типів та видів в літературознавстві ХХI-го століття.

Тема 7. Родовий поділ: лірика, драма, епос. Різновиди, види, жанри. Лірика. Епос. Драма (трагедія, комедія, драма). Жанри. Тема 8. Міжродові підсистеми. Кіносценарій як міжсистемне явище. Кіносценарії О. Довженко, В. Шукшина

(кіноповість про Степана Разіна), Ю. Ільєнка, Роздуми Ю. Ільєнкау книзі «Апостолові Петру».М. Ільєнка.


Поетика літературного твору (Формозміст як цілісність. Художня мова та її сфери)

Тема 9. Літературний твір і текст. Зміст і форма літературного твору.

Теоретичні визначення художнього твору (А. Есін, Н. Драгомирецька, М. Верлі). Поняття твору і

тексту. Концепція Р. Гром’яка. Формозміст (А. Ткаченко). як єдність Елементи змісту, аби змістовні

прояви художньої форми. М. Бахтін про досконалість форми та її емоційно-вольову напругу. Поняття

структури твору. Семіотичне трактування твору. Феномен «форма» в аспекті дискурсу тематичного

спрямування (за О. Червінською).

Тема 10. Поняття дієгіз, нарацію і наратора.

Типи наратора. Позиція наратора відносно тексту. Наративна організація тексту.

Тема 11. Фабула, мотив, сюжет, композиція в книзі А. Ткаченко «Мистецтво слова» і

«Słowniku Literackim».

Різні теоретичні поняття фабули, сюжету:порівняльний вимір. Практична реалізація поділу на

фабулу і сюжет. А. Ткаченко про діалектичний зв’язок фабули і сюжету, взятих за нерозривну цілісність

фабула/сюжет. Поняття структури тексту й композиції (за Р. Гром’яком).

Тема 12. Категорії теми і пафосу. Типологія поетичних ідей як теоретично-літературна

проблема: принцип тематичний і естетичний.

Тема 13 Мова художньої літератури Художня система, що створює естетичну реальність. Мова та художнє мовлення.

Виявлення художньої в у стилях та ідеостилях. Її реалізація в тексті. Різні сфери співвідношення

мови та мовлення. Функціонування в художній мові загальновживаних та специфічних мовних

засобів. Тропи. Специфічні одиниці та їхні синонімічні означення – глосема, глоса, стилема,

експресема та ін. Перетворення семантики слова в творах. Слово та його інтесціональне поле в

художньому тексті. Літературознавчі та мовознавчі підходи до вивчення художньої мови.

Тема 14. Віршування в українській поезії.

Визначення вірша. Розміри. Типологія форм класичного вірша. Ритміко-інтонаційна

організація вірша. Формо- і смислотворча функція ритміко-інтонаційної організації вірша.

Система українського віршування. Ритмічна структура українського слова. Типологія форм

сучасного українського некласичного вірша. Структуралістські методи віршового аналізу –

здобутки Ю. Лотмана, М. Гаспарова, М. Гіршмана, Н. Костенко.

Тема 15. Специфіка віршування в польській поезії

Визначення вірша (А. Kulawik). Werszja kozjawisko prozodyjno-jęzekowe/ Ритміко-

інтонаційна організація польського вірша. Формо- і смислотворча функція ритміко-

інтонаційної організації польського вірша. Система польського віршування. Рифма. Ритмічна

структура польського слова. Типологія форм сучасного польського некласичного вірша.

Тема 16. Силаботонізм (sylabotonism) польського вірша

Визначення sylaby. Поділ sylaby (відкрита і закрита). Метрична організація. Визначення.

Класифікація вірша.


Поняття про літературний процес

Тема 17. Поняття літературного процесу.

Теоретичні визначення літературного процесу. Національний літературний процес і світова

література. Твір і художній процес. Літературний процес в епоху постмодернізму. Постмодерністський

комплекс. Постмодерністська поетика: типологія і національні специфіки. Т. Гундорова про

український літературний постмодернізм. Продуктивність гундоровських методологічних

засад. Постмодернізм в польській літературі. Постмодернізм у російській літературі.

Тема18. Проблеми впливу і типології.

Визначення впливу та типології.

Тема 19. Діалогічні відносини між художніми творами письменників різних літератур.

Літературний контекст і діалогізм. Безпосередній і опосередкований діалогізм. Способи

реалізації безпосередніх діалогічних відносин у художньому творі. Діалогічні відносини між творами,

що виникають у процесі рецепції. Роль тезауруса в установленні діалогічних відносин між художніми

творами. Вічні теми в діалогічному сприйнятті. Діалогізм і світова література.

3. Методи та засоби діагностики успішності навчання: співбесіда (підчас індивідуальної

роботи і консультацій), відповідь на практичних заняттях, наукова доповідь (реферат) на наукову конференцію Східноєвропейського національного ун-ту «Дні науки»), тестові завдання, виконання модульних завдань, відповідь на білети іспиту.

4. Форма підсумкового контролю успішності: іспит

Список джерел

1. Аристотель. Поетика. / Аристотель – К., 1967. 2. Бахтин М. Бахтин М. Литературно-критические статьи. / М. Бахтин. – М., 1986. – 543 с. 3. Бураго С. Мелодия стиха. (Мир. Человек. Язык. Поэзия) // Бураго С. Собр. соч. : --В 3-х

т. – К.: Издательський Дом Дмитрия Бураго, 2007. – Т. 2. Мелодия стиха.(Мир. Человек. Язык). Поэзия. – 432 с..

4. Галета Олена. Від антології до антології. Антологія як спосіб репрезентації українській літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття: монографія, Олена Галета. – К.: Смолоскип, 2015. – 640 с.

5. Вирмо Ален и Одетт. Метры мирового сюрреализма / Одетт и Ален Вирмо. – С.-Петербург, 1966. – 268 с.

6. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод / Г.-Г. Гадамер. – К., 2000. 7. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика / М. Гаспаров. –

М.,1974. – 487 с. 8. Гаспаров М. Избранные статьи / М. Гаспаров. – М., 1995. – 477 с. 9. Гром׳як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси / Р. Громяк. – Тернопіль, 2007. 10. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм.

К. : Критика, 2013. 344 с. 11. Егоров Б. От Хомякова до Лотмана / Б. Егоров. – М. : Языки славянских культур. СПб,

2003. – 368 с. 12. Жирмунский В. Введение в литературоведение. Курс лекций. Лекция 2 / В.

Жирмунский – М., 2004. – 464 с. 13. Ингарден Р. Двумерность структуры литературного произведения // Ингарден Р.

Исследования по эстетике. – М. : 1967. – 570. 14. Костенко Н. Українське віршування ХХ століття :навчальний посібник / Н. Костенко. -

К., 2006. – 287. 15. Кузьмичев И. Введение в общее литературоведение ХХІ века / И. Кузьмичев. –

Н. Новгород, 2001. – 322 с. 16. Лосев А. Знак. Символ. Миф / А. Лосев. – М., 1982. – 243 с. 17. Лотман Ю. Семиосфера / Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001. – 200 с. 18. Мірошниченко Л. Леся Українка: Життя і тексти / М. Мірошниченко. – К., 2011. 19. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства / Я. Мукаржовский. –

М., 1994. – 606 с. 20. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика / Д. С. Наливайко. – К ., 2006. – 347 с. 21. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ.

О. Галети) / Р. Нич. – Львів, 2007.- 315 с. 22. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.– 543 с. 23. Моклиця М. Вступ до літературознавства; посібник / М. Моклиця. – Луцьк: Вид-во

СНУ імені Лесі Українки. – 384 с. 24. Оляндер Л. Гуманізм польської літератури ХХ – ХХІ століть у контексті європейської

художньо-філософської думки / Л. Оляндер. – Луцьк : Вежа-друк, 2012. - 404 с. 25. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. –

К., 2005. 531 с. 26. Тынянов Ю.Поэтика. История литературы. Кино / Ю. Тынянов. – М., 1977. – 576 с.

27. Хализев В. Теорія літератури / В. Хализев. – М., 1999. – 240 с. 28. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVI – XVIII; У 2-х кн.. Книга перша.

Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. – К. : Либідь, 2014. – 400 с. 29. Червінська О. Аргументи форми / О. Червінська. – Чернівці : Чернівецький нац. Ун-т, 2015. –

332 с.

30. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVI – XVIII; У 2-х кн.. Книга друга: «Розвинене бароко Пізнє бароко / В. Шевчук. – К. : Либідь, 2015 – 728 с.

31. Эко У. Отсутствующая структура.Введение всемиологию / У. Эко .–СПб: ТОО «Петрополис», 1998 – 438 с.

32. Якобсон Р. Работы по поэтике / Р. Якобсон. – М., 1987. – 464 с. 33. Balbus S. Międzystylami / S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s., 34. Burzyńska A., Markowski M. P. Teoria literatury XX wieku. Podręznik / A. Burzyńska,

M. P. Markowski. – Kraków, 2006. – 595 s. 35. Głowiński M., Kostkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A., Sławiński J. Słownik terminów

literackich / M. Głowiński, T.Kostkiewiczowa, A. Okopień-Sławińska, J. Sławiński/ – Wrocław – Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.

36. Kulawik A. Poetyka. Wersologia. / A. Kulawik. – Kraków , 1997. –- S. 147 – 246. 37. Markiewicz H. Główne problemy wiedzy o literatuze / H. Markiewicz. – Kraków , 1966. 38. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego / H. Markiewicz. – Kraków , 1984. 39. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka / M. R. Mayenowa. – Wrocław,

1974. 40. Mitosek Z. Teorie badań literackich / Z. Mitosek. – Warszawa: WNP, 2005. – 481 s. 41. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki / K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s. 42. Zieniewicz A. Pakty i fikcje / A. Zieniewicz. – Warszawa, - 201 s.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра слов’янської філології

«ЗАТВЕРДЖЕНО» Проректор з науково-педагогічної і навчальноїроботи та рекрутації проф. Гаврилюк С.В. ________ «____» ______________ 2016 р

Вступ до літературознавства

(Wstęp do nauki o literaturze)

РОБОЧА ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

напряму підготовки 6.020303 Філологія (Мова та література (польська))

Луцьк – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» (Wstęp do

nauki o literaturze) розроблена для студентів напряму підготовки 6.020303 Філологія (Мова та

література (польська)) ”15” грудня, 2015 р. 15c.

Розробник: Оляндер Луїза Костянтинівна, завкафедри слов’янської філології, доктор

філологічних наук, професор

Рецензент: Моклиця Марія завкафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, доктор

філологічних наук, професор

Робоча програма навчальної дисципліни затверджена

на засіданні кафедри слов’янської філології

протокол № 8 від 28. 12. 2015 р.

Завідувач кафедри: ______________________Оляндер Л. К

Робоча програма навчальної дисципліни

схвалена науково-методичною комісією Інституту філології та журналістики

протокол № ___ від ___. ____. 20__ р.

Голова науково-методичної

комісії інституту ________________________Зінчук Р. С.

Робоча программа навчальної дисципліни

схвалена науково-методичною радою університету

протокол № ___ від ___. ____. 20__ р.

©Оляндер Л. К., 2015

І. СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

Робоча програма навчальної дисципліни “Вступ до літературознавства” (Wstęp do nauki o

literaturze) складена для студентів напряму підготовки 6.020303 Філологія (Мова та література

(польська)) освітнього ступеня Бакалавр.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичне осмислення літературного

процесу, традиційні для літературознавства усталені теоретико-методологічні одиниці (герменевтика,

семіотика, риторика, формалізм, компаративістика, психоаналіз, деконструктизм), а також

“пограничні” явища (когнітивізм, теорія хаосу тощо).

Міждисциплінарні зв’язки: з курсами “Вступ до літературознавства”, “Порівняльне

літературознавство”, “Історія польського літературознавства”, “Історія польської літератури”,

“Історія української літератури”, “Історія зарубіжної літератури”, “Філософія”.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Модуль 1. Література як мистецтво слова. Художня література як система.

Модуль 2. Поетика літературного твору. Формозміст (А. Ткаченко) як цілісність. Художня

мова та її сфери.

Модуль 3. Літературний процес та його закономірності.

.

1. Опис навчальної дисципліни

Таблиця 1

Найменування показників

Галузь знань, Напрям підготовки,

Освітній ступінь

Характеристика дисципліни

0203 Гуманітарні науки

Денна форма навчання Кількість кредитів: 4

6.020303 Філологія (Мова та література (польська))

Нормативна навчальна дисципліна

Модулів: 2 Рік підготовки: 1

Змістових модулів: 3 Семестр: 2 Лекції: 26 год.

Практичні: 26 год.

Загальна кількість годин:120

год.

Консультації: 8 год.

Самостійна робота: 60 год. Тижневих годин: Аудиторних – 3 Самостійноїроботи – 3,5

бакалавр

Форма контролю – екзамен

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» є

ознайомлення з наукою про літературу, її структурою, термінологією, оволодіння існуючими

науковими підходами до аналізу художніх творів, здобуття основних практичних навичок аналізу

художнього твору, потрібних у подальшій діяльності філолога-професіонала.

2.2. Одним із головних завдань курсу є засвоєння основних мовних знань і

інтелектуальних здобутків з гуманітарних наук – філософії, історії, психології, мовознавства, а

також з мистецтв, які слугуватимуть підґрунтям для наступних етапів вивчення

літературознавства (zdobycie podstawowych kompetencji językowych i intelektualnych stanowiących

podstawę dla dalszych etapów studiów literaturoznawczych).

2.3. Основне завдання вивчення дисципліни «Вступ до літературознавства» полягає в

тому, щоб навчити студента розглядати твір а) в його цілісності (структурний аналіз, цілісно-

системний підхід,); б) с позицій рецептивної естетики, в умовах діалогічних відносин між

реципієнтами – в межах парадигми Свій / Чужий – з врахуванням часопросторового ракурсу; в) в

опорі на принципи герменевтики та ін.

Отже, студент повинен

знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію, скласти

уявлення про теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію

літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність;

вміти: добре орієнтуватися у базових поняттях науки про літературу, враховуючи

інтегральні процеси в гуманістиці;

– добре орієнтуватися працях всесвітньовідомих в тому числі білоруських,

польських, російських українських, чеських – теоретиків літератури;

– використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору,

творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних

відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);

– використовувати теоретичні знання при написанні творчих робіт (виступів

наукових гуртках. на студентській науковій конференції, в підготовці до написання у подальшому

навчанні курсових робіт тощо);

– використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської

літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх

текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;

– вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій на

практичних заняттях.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин, 4 кредити ECTS.


Література як мистецтво слова. Художня література як система. Специфічні


Тема 1. Вступ

Завдання курсу: характеристика структури літературознавства, його понять, літературознавчої

термінології (мова українська та польська) зі зверненням уваги на специфіку термінологічних систем в

українському, російському та польському літературознавстві. Складання понять про різноманітні

методологічні підходи до аналізу літературних явищ. Визначення потреби цілісно аналізувати

літературний твір (utwór, dzieło). Літературознавство – філологічна наука. Місце літературознавства між

гуманітарними науками, її складні взаємодії з ними: від опори на їхні досягнення – до діалогу з ними – до

відокремлення від них (російські формалісти) – до певної інтеграції з ним в ХХ–ХХІ ст. (класичний

психоаналіз З. Фройда і літературознавство; праця Н. Зборовської «Психоаналіз і літературознавство»,

2003; праці С. Павличко, літературознавців української діаспори). Взаємодія літературознавства з

лінгвістикою, риторикою (праця H. Markiewicza «Polska nauka o literaturze. Zarys rozwoju», 1981),

мистецтвознавством, естетикою, культурологією, соціологією, психологією, семіотикою. Проблема

точності термінології і знань.

Склад літературознавства. Основні дисципліни: Історія літератури, теорія літератури, літературна

критика. На Заході до основних дисциплін включають компаративістику. Допоміжні

дисципліни:історіографія,палеографія (археографія), бібліографія, літературна евристика (не евристика в

кібернетиці), текстологія. Герменевтика, психологія творчості і психологія літературної творчості.

Тема 2. Поетика як наука про зображально-виражальні способи та про побудову


Платон, Арістотель про мистецтво. Поетика Арістотеля поняття про мімесис. Поняття поетики. Загальна поетика. Історична поетика. Функціональна поетика. Визначення

поетики В. Жирмунським (Вступление к поэтике, 1934, Поэтика русской поэзии, 1916–1970),

В. Томашевським (Теорія літератури, 1935), праці польської дослідниці Р. Майенової (Poetyka

teoretyczna, 1974). Завдання теоретичної поетики. Ритміко-інтонаційна організація тексту. Завдання

поетики у віршованих текстах (на прикладі уривків із поеми А. Міцкевича «Dziady»). Мелодика як

смислотворчий чинник. Концепція С. Бураго. Поетика прози.

Тема 3. Поняття про мімесис в античності. Платон і Арістотель. Аналіз книги Арістотеля

«Поетика».

Платон як предтеча естетики. Методологічні засади книги Арістотеля «Поетика». Арістотель –

опонент Платона. «Идея» в розумінні Арістотеля. Класифікація Арістотеля. Середні віка і

«Поетика»Арістотеля. Арістотель у концепціях Лесінга і Гегеля

Тема 4. Мистецтво та його види. Мови різних мистецтв. Література як вид мистецтва.

Красне письменство як мистецтво слова.

Мистецтво та його види. Значення слова мистецтво в українській мові. Значення слова sztuka в

польськый мові. Sztuki piękne. Literatura piękna. Значення слова искусство в російській мові. Мета,

завдання, «цілі» мистецтва (за А. Ткаченком: «Мистецтво слова…», с.24-33).

Мови різних мистецтвах. Різні мистецтва та їхні мови. Класифікація мистецтв – мистецтва

просторові та часові, просторово-часові. Ґ. Е. Лессінг та його книга «Лаокоон, або межі малярства і

поезії». Недосконалість цієї класифікації. Синкретичні мистецтва. Переклад творів художній літератури

на мову інших мистецтв.

Література як мистецтво. Специфічні риси красного письменства. Образ в літературі,

філософії та науці. Узагальнений характер художнього образу. Роль фантазії. Фікційність художньої

літератури та її пізнавальна функція. Мистецтво і створення нових міфів. Мистецтво як гра (Й. Гайзенга

та його книга «Homoludens»). Художній образ. Свій / чужий. Зображення зовнішнього і внутрішнього

світу (Д. Лихачов). Прототип, тип. Автор – герой – образ читача (реципієнта). Проблема адресата.

Позиція польського філософа Р. Інгардена: інтенціональність – визначення специфічності естетичного

предмета; функція зображеного світу полягає у викликані естетичного переживання (див.: Ингарден Р.

«Исследования по эстетике». М., 1962. С. 72–74). Ракурс і ракурсна позиція. Позитивістський критерій

цінності художнього твору за М. Храпченком – співвідношення мистецьких узагальнень з рухом життя

(див.: Храпченко М. «Жизнь в веках…» // собр. соч. В 4-х т.Т 4. М, 1982. С. 219). Твір і проблема

комунікацій. Погляд польських теоретиків. А. Окопень-Славінська про проблему комунікації

літературного твору. Актантна схема А.-Ж. Греймаса. Р. Барт. «Смерть автора» як перехід до позиції

по структуралізму. Смерть суб’єкта. Відхід від цієї позиції (Ж. Дерріда, Ю. Кристева, М. Фуко).

Красне письменство як мистецтво слова. Споконвіку було Слово. Слово та мисленно-чуттєве

дерево. Феномен мистецтва. Філологія як своєрідне відгалуження мистецтвознавства (за А. Ткаченко).

Cлово як образ. Зовнішня і внутрішня форми слова (О. Потебня). Слово та його інтенціональні поля.

Різнологічні гнізда в українській та польській мовах. Слово як творець наукової, понятійної сфери і

сфери мистецької. Світовідчуття та світорозуміння. Емоційний діалог з світом у художній літературі.

Художньо-філософська спрямованість художніх текстів.

Тема 5. Ґ. Е. Лессінг та його книга «Лаокоон, або межі малярства і поезії». Недосконалість

цієї класифікації.

Ґ. Е. Лессінг як мислитель. Час написання книги «Лаокоон, або межі малярства і поезії».

Структура і зміст. Головна концепція. Прогресивність ідей Ґ. Е. Лессінга.


Проблема генеалогії. Поняття про жанрову систему. Жанри канонічні та неканонічні. Поняття жанру в епохи класицизму та романтизму. Жанри класицизму. Руйнування античного канону в епоху середньовіччя та бароко. Різноманітність системи жанрів і тематичних структур в епоху польського та українського бароко. Концепція українського бароко В. Шевчука в книгах – «Ренесанс. Раннє бароко» та «Рранее бароко. Пізнє бароко». Жанри в епоху романтизму. Розвиток неканонічних жанрів. Жанрова система в епоху реалізму. Жанрова система в епоху модернізмута постмодернізму. Проблема non-finito (нон-фініто). Авторські визначення жанрів. Стан вирішення проблеми жанру, його типів та видів в літературознавстві ХХI-го століття.

Тема 7. Родовий поділ: лірика, драма, епос. Різновиди, види, жанри. Лірика. Епос. Драма (трагедія, комедія, драма). Жанри. Тема 8. Міжродові підсистеми. Кіносценарій як міжсистемне явище. Кіносценарії О. Довженко, В. Шукшина

(кіноповість про Степана Разіна), Ю. Ільєнка, Роздуми Ю. Ільєнкау книзі «Апостолові Петру».М. Ільєнка.


Поетика літературного твору (Формозміст як цілісність. Художня мова та її сфери)

Тема 9. Літературний твір і текст. Зміст і форма літературного твору.

Теоретичні визначення художнього твору (А. Есін, Н. Драгомирецька, М. Верлі). Поняття твору і

тексту. Концепція Р. Гром’яка. Формозміст (А. Ткаченко). як єдність Елементи змісту, аби змістовні

прояви художньої форми. М. Бахтін про досконалість форми та її емоційно-вольову напругу. Поняття

структури твору. Семіотичне трактування твору. Феномен «форма» в аспекті дискурсу тематичного

спрямування (за О. Червінською).

Тема 10. Поняття дієгіз, нарацію і наратора.

Типи наратора. Позиція наратора відносно тексту. Наративна організація тексту.

Тема 11. Фабула, мотив, сюжет, композиція в книзі А. Ткаченко «Мистецтво слова» і

«Słowniku Literackim».

Різні теоретичні поняття фабули, сюжету:порівняльний вимір. Практична реалізація поділу на

фабулу і сюжет. А. Ткаченко про діалектичний зв’язок фабули і сюжету, взятих за нерозривну цілісність

фабула/сюжет. Поняття структури тексту й композиції (за Р. Гром’яком).

Тема 12. Категорії теми і пафосу. Типологія поетичних ідей як теоретично-літературна

проблема: принцип тематичний і естетичний.

Тема 13 Мова художньої літератури Художня система, що створює естетичну реальність. Мова та художнє мовлення.

Виявлення художньої в у стилях та ідеостилях. Її реалізація в тексті. Різні сфери співвідношення

мови та мовлення. Функціонування в художній мові загальновживаних та специфічних мовних

засобів. Тропи. Специфічні одиниці та їхні синонімічні означення – глосема, глоса, стилема,

експресема та ін. Перетворення семантики слова в творах. Слово та його інтесціональне поле в

художньому тексті. Літературознавчі та мовознавчі підходи до вивчення художньої мови.

Тема 14. Віршування в українській поезії.

Визначення вірша. Розміри. Типологія форм класичного вірша. Ритміко-інтонаційна

організація вірша. Формо- і смислотворча функція ритміко-інтонаційної організації вірша.

Система українського віршування. Ритмічна структура українського слова. Типологія форм

сучасного українського некласичного вірша. Структуралістські методи віршового аналізу –

здобутки Ю. Лотмана, М. Гаспарова, М. Гіршмана, Н. Костенко.

Тема 15. Специфіка віршування в польській поезії

Визначення вірша (А. Kulawik). Werszja kozjawisko prozodyjno-jęzekowe/ Ритміко-

інтонаційна організація польського вірша. Формо- і смислотворча функція ритміко-

інтонаційної організації польського вірша. Система польського віршування. Рифма. Ритмічна

структура польського слова. Типологія форм сучасного польського некласичного вірша.

Тема 16. Силаботонізм (sylabotonism) польського вірша

Визначення sylaby. Поділ sylaby (відкрита і закрита). Метрична організація. Визначення.

Класифікація вірша.


Поняття про літературний процес

Тема 17. Поняття літературного процесу.

Теоретичні визначення літературного процесу. Національний літературний процес і світова

література. Твір і художній процес. Літературний процес в епоху постмодернізму. Постмодерністський

комплекс. Постмодерністська поетика: типологія і національні специфіки. Т. Гундорова про

український літературний постмодернізм. Продуктивність гундоровських методологічних

засад. Постмодернізм в польській літературі. Постмодернізм у російській літературі.

Тема18. Проблеми впливу і типології.

Визначення впливу та типології.

Тема 19. Діалогічні відносини між художніми творами письменників різних літератур.

Літературний контекст і діалогізм. Безпосередній і опосередкований діалогізм. Способи

реалізації безпосередніх діалогічних відносин у художньому творі. Діалогічні відносини між

творами, що виникають у процесі рецепції. Роль тезауруса в установленні діалогічних відносин

між художніми творами. Вічні теми в діалогічному сприйнятті. Діалогізм і світова література.

3. Структура навчальної дисципліни Таблиця 2.

Кількість годин

у тому числі Назви змістових модулів і тем

Усього Лек.

Практ.

(Семін.) Конс. Сам. роб.

1 2 3 4 6 7


Література як мистецтво слова. Художня література як система.

Специфічні властивості художньої літератури.

Тема 1. Вступ 2

Тема 2. Поетика як наука про

зображально-виражальні способи

та про побудову літературного

твору.

8 2 6

Тема 3. Поняття про мімесис в

античності.Платон і Арістотель.

Аналіз книги Арістотеля

«Поетика».

6 2 4

Тема 4. Мистецтво та його види.

Мови різних мистецтв. Література

як вид мистецтва. Красне

письменство як мистецтво

слова.

2 2

Тема 5. Ґ. Е. Лессінг та його книга

«Лаокоон, або межі малярства і

поезії». Недосконалість цієї

класифікації

6 6


Проблема генеалогії. Літературні

види, жанри в українській,

російській та польській

літературах

10 2 4 4

Тема7. Родовий поділ. Лірика.

Епос. Драма. Їхні різновиди. 4 4

Тема 8. Міжродова підсистема.

Кіносценарій як міжсистемне

явище

4 2 2

Разом за змістовим модулем 1 42 10 8 4 20

Змістовий модуль 2 Поетика літературного твору. Поетика літературного твору.

Формозміст (А. Ткаченко) як цілісність. Художня мова та її сфери. Тема 9. Літературний твір і

текст. Зміст і форма


Формозміст (А. Ткаченко) як

єдність. Елементи змісту, аби

змістовні прояви художньої

форми

10 2 2 6

Тема 10. Поняття про нарацію і

наратора. Наративна організація

тексту.

6 2 4

Тема 11. Фабула, мотив, сюжет,

композиція в книзі А. Ткаченко

«Мистецтво слова» і «Słowniku

Literackim». Різні теоретичні

поняття сюжету і композиції:

порівняльний вимір.

10 4 6

Тема 12. Категорії теми і

пафосу. Типологія поетичних

ідей як теоретично-літературна

проблема: принцип тематичний

і естетичний

8 2 6

Тема 13. Мова художньої

літератури 12 2 4 6

Тема 14. Віршування в

українській поезії 12 2 2 2 4

Тема 15. Специфіка віршування

в польській поезії 2 2

Тема 16. Силаботонізм

(sylabotonism) польського вірша 4 2 2


Змістовий модуль 3. Літературний процес та його закономірності

Тема 18. Поняття літературного

процесу. Національний

літературний процес і світова

література. Методологічні

підходи вивчення літературного

твору.

10 2 2 2 6

Тема 19. Проблеми впливу і 4 2 2

типології.

Тема 20. Діалогічні відносини між

художніми творами письменників

різних літератур.

2


4.Теми практичних занять

з/п

Тема

Кі

лькість

годин

1 Тема 1. Література як система. Проблема генеалогії. Літературні

види, жанри в українській, російській та польській літературах 2

2 Тема 2. Роман як жанр: проблематичність визначення. 2

3 Тема 3. Родовий поділ. 2

4 Тема 4. Різновиди епосу, лірика і драми. 2

5 Тема 5. Міжродова підсистема. Драма. Кіносценарій як міжсистемне

явище. Специфіка кіносценарію для екранізації («Nосе i dniе» M. Dąbrowskiej)

2

6 Тема 6. Г. Маркевич – дослідник фікції в літературному творі

(Н. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim). Аналіз праці Г. Маркевича «Główne problemу wiedzy o literaturze»: проблематика і структура. Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza)

2

7 Тема 7. Художня мова. Тропи 2

8 Тема 8. Художня мова. Ритміко-інтонаційна організація тексту як

смислотворчий чинник 2

9 Тема 9.Різноманітні методологічні підходи аналізу твору. Цілісно-

системний аналіз (заР. Інгарденом, І. КузьмічовВ. Удаловим). 2

10 Тема 10. Постмодернізм. Криза свідомості як стимулюючий чинник

до нового художнього мислення. Постмодернізм (за Т. Гундоровою) 2

11 Тема 11. Літературні напрями і течії 2

12 Тема 12. Віршування. Українське віршування 2

13 Тема 13. Віршування. Силаботонізм (sylabotonism) польського вірша 2

Разом 26

5. Cамостійна робота.

Тема І:Проблема текстології в працяхВ. М. Жирмунського (Введение в литературоведение.

Курслекций..Лекеция 2. – М., 2004) та Л. П. Мірошниченко (Леся Українка: Життя і тексти. – К.,

2011, текстологічні дослідження

Законспектувати основні положення з розділів, присвячених проблемам текстології.

Підготуватися до співбесіди.

Тема ІІ.Законспектувати підрозділ працю Аристотеля «Поетика»

http://www.ilnan.gov.ua/rukopys/miroshnychenko.htm



У свій словничок виписати значення терміна мімесис польською мовою (Słownik terminów

litereckich, red. J. Sławiński) Вивчити це визначення напам’ять. Підготуватися до практичного

заняття.

Тема ІІІ: Структура і зміст книги Лессінга «Лаокоон, або межі малярства і поезії»

Завдання:

1. Законспектувати основні положення книги Лессінга «Лаокоон, або межі малярства і поезії».

2. Звернути увагу на побудову тексту.

3. З’ясувати логіку і доказовість викладу основних положень.

4. Подати у письмовій формі свої висновки.

Тема IV. Жанровий аналіз роману у віршах Ліни Костенко «Берестечко»

1. Виписати визначення жанрового різновиду роману – роману у віршах. Навести приклади.

2. Визначити жанрові ознаки роману у творі Ліни Костенко «Берестечко.

3. Визначити смислотворчу функцію вірша у творі Ліни Костенко «Берестечко.

Підготуватися до співбесіди.

Тема V. А. Ткаченко про Формозміст

1. Прочитати розділ з книги А. Ткаченко «Мистецтво слова. Вступ до літературознавства»

про. Формозміст. Нотатки.

2. Підготуватися до тор на практичному занятті.

ТемаVI.Типи наратора

Завдання:

1. Виписати із «Наротологічного словника» О. Ткаченка визначення різних типів наратора.

2. Навести власні приклади з української та польської літератури.

Тема VІІ.Фабула, мотив, сюжет, композиція в книзі А. Ткаченко «Мистецтво 3.Вивчити

визначення цих понять польською мовою.

Завдання:

1. Уважно прочитати розділи про фабулу, мотив, сюжет, композицію в книзі книзі А. Ткаченко

«Мистецтво слова».

2. Перекласти визначення фабулі, мотиву, сюжету, композиції із «Słownikа».

Тема VІІІ.Пафос літературного твору.

Завдання:

1. Перекласти визначення пафосу із «Słownikа».

2.Вивчити визначення поняття пафос польською мовою.

Тема ІХ. Мова художнього твору

Завдання:

Обрати оповідання українського автора і проаналізувати його мовні особливості.

Написати доповідь з метою виступу на науковій студентський конференції.

ТемаХ.Порівняльний аналіз перекладу М. Рильського з поеми А. Міцкевива «Дзяди»

Завдання:

1. Зробити підрядник двох строф з поеми А. Міцкевива «»Dziady» (За вибором студента).

2. Зробити віршовий аналіз цих строф.

3. Зробити порівняльний і віршовий аналіз перекладу цих строф М. Рильським.

Підготуватись до співбесіди.

Тема ХІ:Український літературний процес після Чорнобилю. Постмодернізм.

Задання.

1 Прочитати перший розділ книги Т. Гундорової «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм».Підготуватися до співбесіди по проблемам

Тема ХІІ.

Завдання

1. Перекласти статтю «Wierszy labicznе» («Słownik terminów literackich»)

Підготуватися до виступу на практичному занятті.

Консультації

Основна теоретична проблема пов’язана з наратологією. Надаються творчі завдання

переважно із врахуванням

Методи навчання: використовуються репродуктивні методи, в т.ч. лекція. розповідь-

пояснення, бесіда, а також творчі, проблемно-пошукові методи стимулювання інтересу до

теоретичного мислення, але перевага надається інтерактивним методам навчання. Це обґрунтовано

потребою навчитистудентів критично мислити, Аналізувати і враховувати альтернативні концепції,

порушувати и вирішувати актуальні і складні проблеми. вести дискусію, вміти

визначитиметодологічні підходи до творчої роботи – виступу з доповіддю на науковій конференції.

6. Форма підсумкового контролю успішності навчання –

Формою підсумкового контролю успішності навчання є екзамен.

7. Методи та засоби діагностики успішності навчання

Основні методи діагностики успішності – контрольне тестування, написання реферату,

наукової доповіді на «Дні науки» СНУ ім. Лесі Українки, а також успішний контроль (на кожному

практичному занятті).

8.Розподіл балів, які отримують студенти

Таблиця 3

Поточний контроль (мах = 40 балів) Модульний контроль

(мах = 60 балів)

Модуль 1 Модуль 2

Загальна

кількість балів

Змістовий

модуль 1 Змістовий модуль 2

ЗМ

3

МКР 1

МКР 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

3 3 3 3 3 3 4 3

3 3 3 3 3 30 30 100

Шкала оцінювання (національна та ECTS)

Оцінка за національною шкалою Сума балів

за всі види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

для екзамену,

курсової роботи

(проекту),

практики

для заліку

90 – 100 A Відмінно

82 – 89 B 75 - 81 C

Добре

67 -74 D Задовільно

Зараховано

60 - 66 E

1 – 59 Fx Незадовільно Незараховано

(з можливістю повторного

складання)

9. Методичне забезпечення

Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. Підручник для студентів

гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К. : ВПЦ «Київський ун-т», 2002. –

446 с.

Моклиця М. Вступ до літературознавства; посібник. – Луцьу : Вид-во СНУ імені Лесі

Українки, 384 с.

Галич А. Історія літературознавства. Підручник. – К. , 2013. – 392 с.

Гром׳як Р. Методика реалізації рецептивного підходу // Літературна компаративістика. –

Вип. 1. К. 6 ПЦ «Фоліант», 2005. С. 64-73.

Костенко Н. Українське віршування ХХ століття : Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр..

та доп. – К. : Видавнич0-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 287 с.

GłowiǹskiM, KоstkiewiczowaT., Okopieǹ-SławiǹskaA., Sławiǹsk M.

.Słownikterinówliterackich – Wrocław – Warszawa – Kraków, 2000. – 706 s.

Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki. – Rzeszów, 1997. – 107 s.

Skwarczyńska S. Wstępdonauki o literatyrze. – Warszawa, 1954.

Список джерел

1. Аристотель. Поетика. / Аристотель – К., 1967. 2. Бахтин М. Бахтин М. Литературно-критические статьи. / М. Бахтин. – М., 1986. – 543 с. 3. Бураго С. Мелодия стиха. (Мир. Человек. Язык. Поэзия) // Бураго С. Собр. соч. : --В 3-х

т. – К.: Издательський Дом Дмитрия Бураго, 2007. – Т. 2. Мелодия стиха.(Мир. Человек. Язык). Поэзия. – 432 с..

4. Галета Олена. Від антології до антології. Антологія як спосіб репрезентації українській літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття: монографія, Олена Галета. – К.: Смолоскип, 2015. – 640 с.

5. Вирмо Ален и Одетт. Метры мирового сюрреализма / Одетт и Ален Вирмо. – С.-Петербург, 1966. – 268 с.

6. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод / Г.-Г. Гадамер. – К., 2000. 7. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика / М. Гаспаров. – М.,1974. –

487 с. 8. Гаспаров М. Избранные статьи / М. Гаспаров. – М., 1995. – 477 с. 9. Гром׳як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси / Р. Громяк. – Тернопіль, 2007. 10. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм. К. :

Критика, 2013. 344 с. 11. Егоров Б. От Хомякова до Лотмана / Б. Егоров. – М. : Языки славянских культур. СПб,

2003. – 368 с. 12. Жирмунский В. Введение в литературоведение. Курс лекций. Лекция 2 / В. Жирмунский

– М., 2004. – 464 с. 13. Ингарден Р. Двумерность структуры литературного произведения // Ингарден Р.

Исследования по эстетике. – М. : 1967. – 570. 14. Костенко Н. Українське віршування ХХ століття :навчальний посібник / Н. Костенко. -

К., 2006. – 287. 15. Кузьмичев И. Введение в общее литературоведение ХХІ века / И. Кузьмичев. –

Н. Новгород, 2001. – 322 с. 16. Лосев А. Знак. Символ. Миф / А. Лосев. – М., 1982. – 243 с. 17. Лотман Ю. Семиосфера / Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001. – 200 с. 18. Мірошниченко Л. Леся Українка: Життя і тексти / М. Мірошниченко. – К., 2011. 19. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства / Я. Мукаржовский. –

М., 1994. – 606 с.

20. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика / Д. С. Наливайко. – К ., 2006. – 347 с. 21. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ.

О. Галети) / Р. Нич. – Львів, 2007.- 315 с. 22. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.– 543 с. 23. Моклиця М. Вступ до літературознавства; посібник / М. Моклиця. – Луцьк: Вид-во СНУ

імені Лесі Українки. – 384 с. 24. Оляндер Л. Гуманізм польської літератури ХХ – ХХІ століть у контексті європейської

художньо-філософської думки / Л. Оляндер. – Луцьк : Вежа-друк, 2012. - 404 с. 25. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. –

К., 2005. 531 с. 26. Тынянов Ю.Поэтика. История литературы. Кино / Ю. Тынянов. – М., 1977. – 576 с. 27. Хализев В. Теорія літератури / В. Хализев. – М., 1999. – 240 с. 28. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVI – XVIII; У 2-х кн.. Книга перша.

Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. – К. : Либідь, 2014. – 400 с. 29. Червінська О. Аргументи форми / О. Червінська. – Чернівці : Чернівецький нац. Ун-т, 2015. –

332 с. 30. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVI – XVIII; У 2-х кн.. Книга друга:

«Розвинене бароко Пізнє бароко / В. Шевчук. – К. : Либідь, 2015 – 728 с. 31. Эко У. Отсутствующая структура.Введение всемиологию / У. Эко .–СПб: ТОО «Петрополис»,

1998 – 438 с. 32. Якобсон Р. Работы по поэтике / Р. Якобсон. – М., 1987. – 464 с. 33. Balbus S. Międzystylami / S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s., 34. Burzyńska A., Markowski M. P. Teoria literatury XX wieku. Podręznik / A. Burzyńska,

M. P. Markowski. – Kraków, 2006. – 595 s. 35. Głowiński M., Kostkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A., Sławiński J. Słownik terminów

literackich / M. Głowiński, T.Kostkiewiczowa, A. Okopień-Sławińska, J. Sławiński/ – Wrocław – Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.

36. Kulawik A. Poetyka. Wersologia. / A. Kulawik. – Kraków , 1997. –- S. 147 – 246. 37. Markiewicz H. Główne problemy wiedzy o literatuze / H. Markiewicz. – Kraków , 1966. 38. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego / H. Markiewicz. – Kraków , 1984. 39. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka / M. R. Mayenowa. – Wrocław,

1974. 40. Mitosek Z. Teorie badań literackich / Z. Mitosek. – Warszawa: WNP, 2005. – 481 s. 41. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki / K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s. 42. Zieniewicz A. Pakty i fikcje / A. Zieniewicz. – Warszawa, - 201 s.

Documents

Вступ - eenu.edu.ua · походження, розвитку художньої літератури як мистецтва та інтелектуальних здобутків