Вступ - umsa.edu.ua › storage › kf_med › docs › ... · 6 5. Здатність ефективно застосовувати сукупність медсестринських

1

Вступ

Опис навчальної дисципліни

Дисципліна «Обстеження та оцінка стану здоров’я людини» включає в

себе вивчення стандартів здоров’я, методів клінічного обстеження пацієнта з

метою виявлення стану здоров’я, діагностики функціональних та органічних

порушень організму, що слід розглядати як реакцію на існуючі або

потенційні проблеми здоров’я.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є оцінка стану

здоров’я людини за допомогою оволодіння об’єктивними і додатковими

(лабораторними та інструментальними) методами обстеження; виявлення

патологічних життєво-небезпечних симптомів, які свідчать про зміну стану

здоров’я; вміння надання медичної допомоги для відновлення порушених

функцій організму.

Міждисциплінарні зв’язки.

Дисципліна «Обстеження та оцінка стану здоров’я людини»

ґрунтується на дисциплінах спеціальності 5.12010102 Сестринська справа

спеціальності 223 Медсестринство освітнього рівня молодший спеціаліст:

«Анатомія людини», «Фізіологія», «Основи екології та профілактичної

медицини», «Основи біологічної фізики та медична апаратура», «Медична та

соціальна реабілітація», «Основи медсестринства», «Ріст та розвиток

людини», «Медсестринство у внутрішній медицині» та інтегрується з

дисциплінами «Клінічне медсестринство (у внутрішній медицині, хірургії,

педіатрії)»

1.Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Мета дисципліни спрямована на підготовку висококваліфікованих

конкурентоспроможних, компетентних фахівців у галузі охорони здоров’я,

що володіють методами первинного обстеження пацієнтів, визначення стану

здоров’я і проведення діагностичного пошуку за наявності найпоширеніших

клінічних синдромів.

1.2.Основне завдання дисципліни полягає в набутті знань, умінь та

здатності ефективного і професійно виконувати медсестринську діяльність.

1.3.Компетентності (інтегральна, загальні, спеціальні (фахові), матриця

компетентностей)

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати типові

спеціалізовані задачі в медичній галузі та передбачає застосування положень

і методів відповідної науки і характеризується певною невизначеністюумов.

2

Класифікація

компетентності за НРК Знання Уміння Комунікація Автономія та відповідальність

Загальні компетентності

1. Здатність реалізувати свої

права і обов’язки як члена

суспільства, усвідомлювати

цінності громадянського

(вільного демократичного)

суспільства та необхідність

його сталого розвитку,

верховенства права, прав і

свобод людини і

громадянина в Україні.

Знати свої права та обов’язки

як члена суспільства; розуміти

значення верховенства права,

прав і свобод людини і

громадянина

для формування особистості у

вільному демократичному

суспільстві.

Вміти застосовувати

знання громадських прав та

обов’язків з метою

відстоювання

національних, професійних

та особистих інтересів.

На основі розуміння

цінностей

демократичного

громадянського

суспільства, сприяння

верховенству права,

становленню прав і

свобод людини і

громадянина в Україні.

Вміти відстоювати свої права

вільного громадянина у

демократичному суспільстві.

2. Здатність зберігати та

примножувати моральні,

культурні, наукові цінності

досягнення суспільства на

основі розуміння історії та

закономірностей розвитку

предметної області, її місця у

загальній системі знань про

природу і суспільство та у

розвитку суспільства,

техніки і технологій,

використовувати різні види

та форми рухової активності

для активного відпочинку та

ведення здорового способу

життя.

Знати значення збереження

моральних, культурних,

наукових цінностей та

досягнень для формування і

розвитку повноцінного

суспільства.

Вміти використовувати

розуміння предметної

області для розвитку

суспільства, техніки і

технологій.

Здатність донести

власні переконання

щодо значення

збереження та

примноження

досягнень суспільства

та здоровий спосіб

життя.

Вміти оцінити цінність досягнень

суспільства та використовувати

різні види та форми рухової

активності для активного

відпочинку та ведення здорового

способу життя.

3. Здатність до абстрактного

мислення, аналізу та синтезу

Знати особливості

пізнавальної діяльності

людини, спрямованої на

розкриття загальних, істотних

зв'язків і співвідношень речей

на достатньому рівні.

Вміти пізнавати нові

зв'язки й відношення

об'єктів, розширяти і

поглиблювати свої знання

про них; аналізувати і

синтезувати утворені

поняття шляхом суджень,

міркувань, умовиводів.

Набути

комунікативного

досвіду в процесі

адекватного сприйняття

і розуміння змісту

повідомлень.

Вміти створювати власне

монологічне висловлювання

відповідно до отриманої

інформації.

3

4. Здатність застосовувати

знання у

практичнихситуаціях

Мати спеціалізовані

концептуальні знання, набуті у

процесі навчання.

Вміти розв’язувати складні

задачі і проблеми, які

виникають у професійній

діяльності.

Зрозуміле і

недвозначне донесення

власних висновків,

знань та пояснень, що

їх обґрунтовують, до

фахівців та нефахівців.

Відповідати за прийняття рішень у

складних умовах

5. Знання та розуміння

предметної області та

розуміння професійної

діяльності

Мати глибокі знання із

структури професійної

діяльності.

Вміти здійснювати

професійну діяльність, що

потребує постійного

оновлення та інтеграції

знань.

Здатність ефективно

формувати

комунікаційну

стратегію у

професійній діяльності

Нести відповідальність за

професійний розвиток, здатність до

подальшогопрофесійного навчання

з високим рівнем автономності.

6. Здатність спілкуватися

державною мовою як усно,

так і письмово

Мати досконалі знання

державної мови


знання державної мови, як

усно так і письмово

Використовувати при

фаховому та діловому

спілкуванні та при

підготовці документів

державну мову.

Нести відповідальність за вільне

володіння державною мовою, за

розвиток професійних знань.

8. Навички використання

інформаційних і

комунікаційних технологій

Мати глибокі знання в галузі

інформаційних і

комунікаційних технологій, що

застосовуються у професійній

діяльності


інформаційні та

комунікаційні технології у

професійній галузі, що

потребує оновлення та

інтеграції знань.

Використовувати

інформаційні та

комунікаційні

технології у


Нести відповідальність за розвиток

професійних знань та умінь.

9. Визначеність і

наполегливість щодо

поставлених завдань і взятих

обов’язків

Знати обов’язки та шляхи

виконання поставлених завдань

Вміти визначати мету та

завдання, бути

наполегливим та сумлінним

при виконанні обов’язків

Встановлювати

міжособистісні зв’язки

для ефективного

виконання завдань та

обов’язків

Відповідати за якісне виконання

поставлених завдань

10. Здатність приймати

обґрунтовані рішення

Знати тактики та стратегії

спілкування, закони та способи

комунікативної поведінки

Вміти приймати

обґрунтоване рішення,

обирати способи та

стратегії спілкування для

забезпечення ефективної

командної роботи


стратегії спілкування та

навички

міжособистісної

взаємодії

Нести відповідальність за вибір та

тактику (способу) комунікації

4

11. Здатність працювати в

команді

Знати тактики та стратегії

спілкування, закони та способи

комунікативної поведінки.

Вміти обирати способи та


забезпечення ефективної

командної роботи


стратегії спілкування



12. Навички міжособистісної

взаємодії

Знати закони та способи

міжособистісної взаємодії

Вміти обирати способи та


міжособистісної взаємодії


навички

міжособистісної

взаємодії



13. Здатність діяти на основі

етичних міркувань

Знати основи етики та

деонтології


етичні та деонтологічні

норми і принципи у


Здатність донести до

пацієнтів, членів їх

родин, колег свою

професійну позицію

Нести відповідальність щодо

виконання етичних та

деонтологічних норм і принципів у


Спеціальні (фахові) компетентності

1. Здатність застосовувати

професійні та правові

стандарти в повсякденній

медсестринській практиці

Мати спеціальні знання

пропрофесійні стандарти

надання медичної допомоги

медичними сестрами та про

основні законодавчі та правові

документи, які регламентують

роботу медичних сестер.


професійні стандарти


в повсякденній практиці.

Вміти дотримуватись вимог

медичного та правового

законодавства в роботі

медичної сестри.

Здатність

аргументувати свою

професійну діяльність

по відношенню до

пацієнтів, їх оточення,

коллег з точки зору

професійних та

правових стандартів

Постійно вдосконалювати свої

навички та створювати локальні

протоколи діяльності, виходячи з

діючих стандартів та нормативної

бази МОЗ України

2. Здатність розпізнавати й

інтерпретувати ознаки

здоров’я і його змін, хвороби

чи інвалідності

(оцінка/діагноз), обмежень

можливості повноцінної

життєдіяльності і визначати

проблеми пацієнтів при

різних захворюваннях та

станах

Мати спеціальні знання про

людину, її органи та системи,

знати методики та стандартні

схеми опитування та

фізикального обстеження

пацієнта.

Вміти провести бесіду з

пацієнтом (у т.ч з дитиною),

на підставі алгоритмів та

стандартів,

використовуючи стандартні

методики провести

фізикальне обстеження

пацієнта. Вміти обстежити

психомоторний та фізичний

розвиток дитини.

Вміти оцінити стан

здоров’я людини (у т.ч.

дитини).

Ефективно формувати

комунікаційну

стратегію при

спілкуванні з

пацієнтом. Вносити

інформацію про стан

здоров’я людини,

дитини або

внутрішньоутробний

розвиток плоду до

відповідної медичної

документації

Нести відповідальність за якісний

збір інформації на підставі

співбесіди, опитування, огляду,

пальпації, перкусії, аускультації

органів та систем та за своєчасне

оцінювання стану здоров’я людини,

психомоторного та фізичного

розвитку дитини,

внутрішньоутробного розвитку

плоду та за прийняття відповідних

дій

5

3. Задоволення потреб

пацієнта/клієнта протягом

різних періодів усього життя

(включаючи процес

вмирання) шляхом

планування, допомоги і

виконання медсестринських

втручань, оцінки такорекції

індивідуальних планів

догляду, створених у

співпраці з

пацієнтом/клієнтом,

особами, що доглядають,

членами сім’ї таіншими

медичними і соціальними

працівниками


потреби пацієнта/клієнта у

різні періоди життя

(включаючи процесвмирання).

Вміти планувати та

надавати медсестринську

допомогу

пацієнтам/клієнтам у різні

періоди життя (включаючи

процес вмирання). Вміти

виконувати мед сестринські

втручання, вараховуючи

особливості різних періодів

життя. Вміти оцінювати та

коректувати індивідуальні

плани догляду за

пацієнтом/клієнтом в різні

вікові періоди. Вміти

співпрацювати з особами,

що доглядають за

пацієнтом/клієнтом,

членами сім’ї та іншими

медичними і соціальними

працівниками в процесі

вмирання.пацієнта.

Здатніть комунікувати

з різними людьми,

дотичними до догляду

та опіки над

пацієнтами/клієнтами;

створювати

сприятливий

мікроклімат при

здійсненні

медсестринських

втручань


своєчасність та правильність

виконання самостійних

медсестринських втручань

4. Застосовування

медсестринських навичок

(вмінь), медичних засобів,

втручань та дій для

забезпечення

пацієнтові/клієнтові гідного

ставлення,

приватності/інтимності/,

конфіденційності, захисту

його прав, фізичних,

психологічних та духовних

потреб на засадах

транскультурального

медсестринства, толерантної

та неосудної поведінки


гідне ставлення до

пацієнта/клієнта, вимоги щодо

забезпечення

приватності/інтимності/,

конфіденційності, захисту його

прав, фізичних, психологічних

та духовних потреб на засадах


медсестринства, толерантної та

неосудноїповедінки.

Вміти забезпечувати

пацієнту/клієнту при

виконанні медсестринських

втручань та дій приватність

/інтимність/,

конфіденційність, захист

йогоправ. Вміти

задовольняти фізичні,

психологічні та духовні

потреби пацієнта/клієнта на

засадах


медсестринства,

толерантної та неосудної

поведінки.

Підтримувати

конфіденційність,

захист прав пацієнта

/клієнта при

задоволенні його

потреб, при цьому

звертаючи увагу

оточення на

дотримання цих вимог

Самостійне і відповідальне

виконання доручених мед

сестринських втручань з

дотриманням конфіденційності та

правпацієнта/клієнта

6

5. Здатність ефективно

застосовувати сукупність



втручань та дій для

забезпечення догляду на

основі холістичного

(цілісного) підходу,

враховуючи задоволення

потреб пацієнта у комфорті,

харчуванні, особистій гігієні

та здатності особи

задовольняти свої щоденні

потреби

Мати спеціальних знання про

людину, її органи та системи;

алгоритми та стандартні схеми

призначення харчування при

лікуванні захворювань (за

списком 2)

Вміти визначати, на

підставі попереднього та

клінічного діагнозу,

характер харчування при

лікуванні захворювань (за

списком 2); забезпечувати

руховий режим та особисту

гігієну

Формувати та донести

до пацієнта, фахівців

висновки щодо

харчування при

лікуванні

захворювання (за

списком 2); залучати

оточення пацієнта до

задоволення

гігієнічних та

фізіологічних потреб


обґрунтованість визначення

харчування при лікуванні

захворювання (за списком 2), за

своєчасність та акуратність

виконання гігієнічних і

фізіологічних процедур

6. Здатність ефективно

застосовувати сукупність



втручань та дій при оцінці

функціонального стану

пацієнтів/клієнтів, підготовці

їх до діагностичних

досліджень та заборі

біологічного матеріалу для

лабораторних досліджень


людину, її органи та системи,

стандартні методики

проведення лабораторних та

інструментальних досліджень

(за списком 4).

Вміти аналізувати

результати лабораторних та

інструментальних

досліджень та на їх підставі

оцінити інформацію щодо

діагнозу хворого (за

списком 4)

Формувати та донести

до пацієнта та фахівців

висновки щодо

необхідного переліку

лабораторних та

інструментальних

досліджень (за списком

4).

Нести відповідальність щодо

оцінювання результатів

лабораторних та інструментальних

досліджень

7. Збереження власного

здоров’я фахівця при

здійсненні догляду,

виконанні маніпуляцій та

процедур, при переміщенні і

транспортуванні

пацієнта/клієнта


правила асептики, антисептики

та інфекційної безпеки, при

здійсненні догляду, виконанні

маніпуляцій та процедур, при

переміщенніта транспортуванні

пацієнта/клієнта.

Вміти дотримуватись

правил асептики,

антисептики та

інфекційної безпеки при

здійсненні догляду за

пацієнтом, виконанні

маніпуляцій та процедур,

при різних видах

переміщення та

транспортування

пацієнта/клієнта.

Здатність

комунікативно

залучати оточення

пацієнта/клієнта,

медичних працівників

для вирішення завдань

інфекційної безпеки,

здійснення його

переміщення та

транспортування

Нести персональну

відповідальність за дотримання

інфекційної безпеки в закладі

охорони здоров’я, домашніх

умовах, за безпечне переміщення

та транспортування

пацієнта/клієнта

7

8. Профілактична діяльність

медичної сестри, направлена

на збереження і зміцнення

здоров’я, попередження

захворювань й інформування

та навчання пацієнта та

членів його родини


стандарти якості надання

медичної допомоги медичними

сестрами, методи профілактики

різних захворювань, об’єм і

методи інформування та

навчання пацієнта та членів

його родини при різних

захворюваннях.

Вміти проводити

профілактичні заходи,

спрямовані на збереження і

зміцнення здоров’я

пацієнта та профілактику

захворювань. Вміти

інформувати пацієнта про

ці заходи та ефективно

навчати пацієнта і членів

його родини (оточення)

принципам здорового

способу життя та

профілактики різних

захворювань.

Залучення до даного

виду діяльності

компетентних фахівців

профілактичної

медицини,

забезпечення навчання

пацієнта та його

оточення методам

запобігання поширення

хвороб,

заходамреабілітації

Вміти самостійно виконувати

плани попередження захворювань

та відповідати за їх якість

тасвоєчасність

9. Здатність здійснювати

організацію, впровадження

та контроль

медсестринського процесу в

паліативній та хоспісній

допомозі

Знати структуру, завдання,

принципи роботи хоспісу як

медико-соціального закладу

паліативної допомоги;

концепції і принципи

паліативної та хоспісної

медичної допомоги;

характеристики больових

синдромів, принципи

лікування, загальне

знеболення; уніфіковані

клінічні протоколи надання

медичної допомоги

тяжкохворим та агонуючим;

психологічні, етичні, соціальні

та релігійні аспекти

паліативноїмедицини

Вміти планувати і

здійснювати догляд за

пацієнтами,

використовуючи стандарти

та протоколи

медсестринської діяльності;

виявляти дійсні проблеми;

забезпечувати лікувально-

охоронний та санітарно-

протиепідемічний режим в

хоспісах; володіти

принципами лікування

больових синдромів;

надавати паліативну

допомогу інкурабельним

хворим; прогнозувати

потенційні проблеми та

запобігати їм; реалізовувати

побутові, соціальні та

релігійні потреби пацієнтів;

навчати доглядальників

особливостям догляду за

тяжкохворими та

агонуючими пацієнтами.

Забезпечувати

довірливі відносини з

пацієнтами, проводити

психотерапію,

виконувати

комунікативну роль

між особами, які мають

до даного випадку

відношення

Вміти автономно вирішувати

супутні потреби пацієнта та нести

відповідальність за задоволення

цих потреб

8

10. Здатність до організації


за принципом сімейної

медицини

Знати організацію роботи ЗОЗ

за принципом сімейної

медицини; загальні принципи

роботи сімейної медсестри;

основні принципи

диспансеризації, реабілітації

пацієнтів та профілактики

найпоширеніших захворювань

у практиці сімейної медицини.


стандарти та нормативні

документи у професійній

діяльності при організації

роботи центрів ПМСД,

амбулаторій, відділень

загальної практики сімейної

медицини та наданні

медичної допомоги в

домашніх умовах;

проводити профілактичну

та протиепідемічну роботу

на дільниці; пропагувати

медичні та санітарно-

гігієнічні знання серед

населення дільниці; - брати

активну участь у

проведенні диспансеризації

та реабілітаційних заходів

при найпоширеніших

захворюваннях; - вести

передбачену МОЗ України

медичну документацію.

Передача інформації

про здоров’язберігаючі

технології, мотивація

населення до їх

застосування; -

проведення санітарно-

освітньої роботи з

питань профілактичної

медицини, гігієнічне

навчання та виховання,

пропагандаздорового

способу життя; -

вміння зацікавлювати

пацієнтів необхідністю

диспансеризації, участі

в програмах МОЗ

України та областей

щодо реалізації

медикаментозного

лікування при окремих

найпоширеніших

захворюваннях

Відповідальність за своєчасність та

обсяги надання первинної медико-

санітарної допомоги, результати

просвітницької роботи серед

населення

11. Здатність проводити

медичну та соціальну

реабілітацію з метою

відновлення здоров’я

населення

Знати основні методи медичної

та соціальної реабілітації;

аналізувати та передбачати

можливості використання

залишкової працездатності

пацієнтів після захворювань,

травм або каліцтв

Вміти виконувати окремі

реабілітаційні методики для

відновлення здоров’я, або

використання залишкового

рівня здоров’я для

оволодіння доступною

професією

Психологічна

підтримка пацієнтів з

метою відновлення

їхнього психічного та

фізичного здоров’я,

повернення до

активного життя

Здатність автономно вирішувати

проблеми пацієнта з метою

відновлення його життєвих сил

9

12. Здатність орієнтуватися у

визначенні групової

належності лікарських

засобів, особливостях їх

фармакокінетики та

фармакодинаміки

Знати:

- систему базових знань із

фармакології та медичної

рецептури;

- систему базових знань із

клінічноїфармакології;

- чинники, що спричиняють

виникнення змін метаболізму

внаслідок дії фармакологічних

засобів, збільшенню ризику

розвитку побічних явищ;

- фармакокінетичні та

фармакодинамічні параметри

медикаментів та їх комбінацій;

-особливості взаємодії

лікарських засобів, корекцію

небажаної дії ліків

Вміти:

- розбиратись в питаннях

сумісності

фармакологічних

препаратів;

- визначати можливі

прояви побічної дії та

симптоми передозування

медикаментів, методи їх

попередження і лікування;

- враховувати особливості

фармакокінетики та

фармакодинаміки

медикаментів при

компромісній функції

різних органів та систем

Уміння застосовувати

клінічні протоколи при

реалізації плану

діагностики та

лікування, враховуючи

рекомендації

лікуючого лікаря та

погоджуючи свої дії з

пацієнтом.

Автономно та відповідально

застосовувати знання

фармакодинаміки та

фармакокінетики при виконанні

призначень лікаря.

13. Здатність виявляти

зв’язок клінічних проявів

захворювань з результатами

додаткових методів

дослідження

Знати:

- клінічні прояви захворювань;

- дані додаткових методів

досліджень при різній

патології.

Вміти:

- використовувати основні

методи медсестринського

обстеження пацієнтів

різного профілю;

- інтерпретувати

результати додаткових

методів дослідження;

- обгрунтовувати

призначення етіотропної,

патогенетичної та

симптоматичноїтерапії.

Дотримання етичних

принципів та

деонтологічних норм у


пацієнтами та їх

оточенням з метою

отримання згоди для

проведення досліджень

та виконання

призначень лікаря

Здатність самостійно робити

виважені висновки та

обгрунтовані судження відповідно

до результатів дослідження

пацієнта

14. Здатність організовувати

та надавати невідкладну

допомогу при різних гострих

станах

Знати:

- організацію медичної

допомоги та особливості

роботи медичної сестри у

відділеннях інтенсивної терапії

та реанімаційному відділенні;

- надання невідкладної

допомоги при різних видах

гострих та термінальних станів.

Вміти:

- організовувати медичну

допомогу у відділеннях

інтенсивної терапії та

реанімаційному відділенні;

- надавати невідкладну

допомогу при гострих та

термінальних станах;

- виконувати

Володіти навичками

психотерапії в


пацієнтами та їх

оточенням.

Швидко орієнтуватися в ситуації,

диференційовано підходити до

етапності надання медичної

допомоги при гострих станах.

10

реанімаційні заходи;

- застосовувати сучасні

інфузійні розчини

відповідно до нормативно-

директивних документів

МОЗУкраїни;


та надавати невідкладну

допомогу в надзвичайних

ситуаціях у мирний та

воєнний час

Знати:

- етапи та зміст тактичної

медицини;

- обсяги та послідовність

надання військово-медичної

допомоги.

Вміти:

- проводити медичне

сортування поранених та

потерпілих;

- транспортувати

пацієнтів при термінальних

станах, пораненнях,

травмах та ушкодженнях із

місць катастроф та бойових

дій;

- надавати невідкладну

допомогу потерпілому в

залежності від суті

ушкодження

Володіти навичками

психотерапії в


пораненими та

покаліченими.

Відповідальність за правильність

сортування та надання оптимальної

медичної допомоги пораненим та

покаліченим.


та управляти

медсестринським

структурним підрозділом

(лідерство та менеджмент)

Знати:

- роль медичної сестри –

лідера в діяльності установи

охорони здоров’я;

- структуру управління в

охороні здоров’я;

- загальні основи

менеджменту;

- роль управління кадрами;

- засади менеджменту в

Україні;

- роль управління в охороні

здоров’я України;

Вміти:

- займатись

медсестринським

адмініструванням;

- приймати управлінські

рішення, забезпечувати їх

виконання на основі

застосування моделей

медсестринського

керівництва;

- забезпечувати

виконання наказів та

постанов з питань охорони

- Реалізація впливу

на підлеглих;

- передача

управлінської

інформації зверху до

низу;

- інструктаж

підлеглих;

- забезпечення

роботи у команді.

Відповідальність за оперативність

передачі управлінської інформації,

ефективність впливу на підлеглих і

своєчасність проведення

інструктажу

11

- управлінську роль

керівника;

- вимоги до управлінських

рішень;

- науково-практичні підходи

до підбору та розміщення

кадрів;

- психологічні мотиви, що

сприяють виникненню

конфліктів;

- особливості поведінки

неформальних лідерів та

управління конфліктною

ситуацією;

- основи акмеологічного

підходу;

- на достатньому рівні

міждисциплінарну модель

командної діяльності.

здоров’я;

- освоїти функціональні

обов’язки керівника

медсестринських служб;

- знати порядок

проведення ліцензування та

акредитації лікувально-

профілактичних закладів,

лабораторій різного

профілю;

- підбирати кадри,

проводити аналіз якісного

складу кадрів та оцінку їх

діяльності;

- вести медичну обліково-

звітну документацію зі

своєї ділянки роботи;

- працювати у команді.

1.4. Результати навчання, формуванню яких сприяє дисципліна ОК 6. Обстеження та оцінка стану здоров’я людини

ПРН 1 Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження різних органів і систем пацієнта та оцінювати отримані дані.

ПРН 2 Проводити діагностику згідно спеціалізації: виявляти та оцінювати проблеми пацієнта.

ПРН 3 Планувати медсестринські втручання.

ПРН 4. Здійснювати контроль за роботою молодшого медичного персоналу та станом інвентарю.

ПРН 6 Забезпечувати здоровий мікроклімат вколективі.

ПРН 7 Брати участь у забезпеченні спостереження за здоровим і перехворілим населенням, реабілітації та диспансерногонагляду.

ПРН 8 Виконувати медичні маніпуляції з метою забезпечення санітарно-протиепідемічногорежиму.

ПРН 9 Належно виконувати медичні маніпуляції з метоюзабезпечення особистої гігієни пацієнта.

ПРН 11 Координувати дії за допомогою поєднання декількох навичок для забезпечення харчування пацієнта.

ПРН 12 Належно виконувати медичні маніпуляції з метою проведення заходів щодо стабілізації функціонального стану організму.

ПРН 14 Вміти підготувати пацієнта, здійснити забір і скерування біологічного матеріалу на лабораторне та інструментальне

дослідження.

ПРН 15 Надавати екстрену долікарську медичну допомогу на підставі діагнозу невідкладного стану.

ПРН 16 Здатність до точності при здійсненні взаємозалежних професійних функцій.

ПРН 17 Планувати і проводити профілактичні та протиепідемічні заходи щодо інфекційних хвороб.

ПРН 20 Належно вести відповідну медичну документацію

12

Результати навчання для дисципліни:

по завершенню вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

- основні причини та механізм розвитку захворювань;

- основні симптоми та синдроми різних захворювань внутрішніх органів;

- основні методи обстеження пацієнта;

- основи медичної етики та деонтології;

- правила техніки безпеки і охорони праці в галузі.

вміти:

- проводити суб’єктивне обстеження пацієнта;

- проводити об’єктивне обстеження пацієнта (огляд, пальпацію, перкусію,

аускультацію) систем дихання, кровообігу, травлення, нервової, ендокринної

систем, органів кровотворення, чуття, опорнорухового апарату;

- складати план додаткового обстеження при різних захворюваннях;

- оцінювати результати досліджень (лабораторних та інструментальних);

- контролювати якість підготовки пацієнта до рентгенологічних,

ендоскопічних, ультразвукових, радіоізотопних, функціональних методів

обстеження тощо;

- перевіряти якість забору матеріалу (крові, сечі, калу, харкотиння, жовчі,

шлункового вмісту, слини);

- оцінювати стан здоров’я пацієнта;

- установлювати попередній клінічний та медсестринські діагнози;

2.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150 годин 5 кредитів ЄКТС.

Нормативна дисципліна.

Модуль 1. Обстеження та оцінка стану здоров’я людини.

Змістовий модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта.

Тема 1. Здоров’я, перед хвороба, хвороба. Показники стану здоров’я.

Тема 2. Суб’єктивні методи обстеження, опитування пацієнта. Особливості

з’ясування скарг та анамнезу.

Тема 3. Об’єктивне обстеження пацієнта. Проведення загального огляду та огляду

по системам. Діагностичне значення пальпації, перкусії, аускультації.

Змістовий модуль 2. Додаткові методи обстеження.

Тема 1. Антропометрія і термометрія.

Тема 2. Лабораторні методи дослідження (загальноклінічні та біохімічні).

Тема 3. Інструментальні методи дослідження (рентгенологічні, ендоскопічні,

радіоізотопні, ультразвукові, функціональні).

Змістовий модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях внутрішніх органів.

Тема 1. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях органів дихання.

Тема 2. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях серцево-

судинної системи.

Тема 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях органів

травлення.

13

Тема 4. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях сечовидільної

системи.

Тема 5. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях кровотворної

системи.

Тема 6. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях ендокринної

системи.

3. Структура навчальної дисципліни.

Зміст змістових модулів і тем Кількість годин

Усього у тому числі

Лекції Практичні СРС

1 2 3 4 5

Модуль 1. Обстеження та оцінка стану здоров’я людини

Змістовий модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта

Тема 1.Здоров’я. Передхвороба,

Хвороба. Показники стандартів

здоров’я.

2

2

2

Тема 2.Суб’єктивні методи

обстеження, опитування пацієнта.

Особливості з’ясування скарг та

анамнезу

8 2

Тема 3.Об’єктивне обстеження

пацієнта. Проведення загального

огляду та огляду по системам.

Діагностика значення пальпації,

перкусії, аускультації.

22 2 20

Змістовний модуль 2. Додаткові методи обстеження

Тема 1. Антропометрія і

термометрія.

6 2

2

4

Тема 2. Лабораторні методи

дослідження (загальноклінічні та

біохімічні).

20 18

Тема 3.Інструментальні методи

дослідження (рентгенологічні,

ендоскопічні, радіоітопні,

ультразвукові, функціональні).

32 2 30

Змістовний модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях внутрішніх органів

Тема 1. Обстеження та оцінка

стану здоров’я при захворюваннях

органів дихання.

9

2

2

9



16 12

14

4. Теми лекцій

№ п/п Назва теми Кількість годин

Змістовний модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта

1 Стан здоров’я людини. Суб’єктивні та

об’єктивні методи обстеження пацієнта.

2

Змістовний модуль 2. Додаткові методи обстеження.

2 Лабораторні та інструментальні методи

обстеження

2

Змістовний модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при


3 Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях органів дихання, серцево-

судинної системи,системи органів

травлення сечовидільної системи,

кровотворної та ендокринної системи.

2

Разом 6

5. Теми семінарських занять за модулями і змістовими модулями (не

передбачені навчальним планом)

6. Теми практичних занять за модулем і змістовими модулями

№

п/п

Назва теми Кількість

годин

Змістовий модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта

1 Здоров’я. Передхвороба, Хвороба. Показники

стандартів здоров’я.Суб’єктивні методи обстеження

2

серцево-судинної системи.



органів травлення.

6

2

6



сечовидільної системи.

5

3



кровотворної системи.

3

2

3



ендокринної системи.

5 3

Години тем самостійної роботи, що

не входять до плану аудиторних

занять

18

Усього годин 150 6 14 130

15

пацієнта.

2 Об’єктивні методи обстеження пацієнта. 2

Змістовний модуль 2. Додаткові методи обстеження

3 Антропометрія і термометрія. Лабораторні методи

дослідження.

2

4 Інструментальні методи дослідження. 2

Змістовий модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при



захворюваннях органів дихання. Обстеження та оцінка

стану здоров’я при захворюваннях серцево-судинної

системи.

2


захворюваннях органів травлення. Обстеження та

оцінка стану здоров’я при захворюваннях

сечовидільної системи.

2


захворюваннях кровотворної системи. Обстеження та

оцінка стану здоров’я при захворюваннях ендокринної

системи.

2

Всього 14

7. Самостійна робота за модулемта змістовними модулями

№п/п Тема Кількість

годин

Теми для підготовки до практичних занять

1 Деонтологічні аспекти в роботі медичної сестри. 2

2 Методи клінічного обстеження пацієнтів. 2

3 Особливості з’ясування скарг і збору анамнеза. 2

4 Опрацювання методів пальпації. 2

5 Опрацювання методів перкусії. 2

6 Опрацювання методів аускультації. 2

7 Підготовка до проведення загального огляду пацієнта. 2

8 Підготовка до обстеження органів дихання. 2

16

9 Підготовка до обстеження органів серцево-судинної

системи.

2

10 Підготовка до обстеження органів травлення. 2

11 Підготовка до обстеження органів сечовидільної

системи.

2

12 Підготовка до обстеження органів ендокринної системи. 2

13 Проведення антропометрії. 2

14 Особливості проведення термометрії, аналіз

температурних кривих.

2

15 Лабораторне дослідження загального аналізу крові. 3

16 Показники загально клінічного аналізу крові. 3

17 Лабораторне дослідження сечі. 3

18 Лабораторне дослідження калу. 3

19 Лабораторне дослідження харкотиння. 3

20 Дослідження біохімічного аналізу крові. 3

21 Робота в кабінеті функціональної діагностики. 3

22 Методика реєстрації ЕКГ. 3

23 Аналіз електрокардіограми здорової людини. 3

24 Інструментальні методи функціональної діагностики

роботи серця.

3

25 Рентгенологічне дослідження органів дихання. 3

26 Комп’ютерна томографія. Суть методу. 3

27 Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника. 3

28 Методи ендоскопічного обстеження шлунка і

кишківника.

3

29 Ультразвукова діагностика. Суть методу. 3

30 Підготовка хворого до УЗД черевної порожнини. 3

Теми, що не входять до плану аудиторних занять

17

31 Особливості обстеження суглобів. 3

32 Особливості обстеження хворих із захворюваннями

сполучної тканини.

3

33 Обстеження органів зору та слуху. 3

34 Обстеження та оцінка стану нервової системи. 3

35 Обстеження хворих з алергічними реакціями. 3

36 Проведення алергічних проб. 3

Теми для підготовки до підсумкового модульного контролю.

37 Методи визначення функціонального стану дихальної

системи.

3

38 Проведення спірометрії та пікфлурометрія. 3

39 Інструментальні методи функціональної діагностики

роботи серця.

3

40 Плевральна пункція її діагностичне значення. 3

41 Обстеження кровоносних судин. 3

42 Відмінність серцевих та ниркових набряків. 3

43 Диференціальна діагностика артеріальних гіпертензій. 3

44 ЕКГ ознаки інфаркта міокарда. 3

45 Проведення дуоденального зондування. 3

46 Методика виявлення внутрішньо- і

зовнішньосекреторної недостатності підшлункової

залози.

3

47 Обстеження пацієнта із захворюваннями ендокринної

системи.

3

48 Методи обстеження пацієнта із захворюваннями крові. 3

Разом 130

8. Індивідуальні завдання

- написання реферативних повідомлень щодо сучасних методів обстеження

та діагностики;

18

- підготовка огляду наукової літератури за темами, що вивчаються;

- створення мультимедійних презентацій;

- участь у конференціях;

9. Перелік теоретичних питань для підготовки студентів до

підсумкового контролю (СПА – іспит).

1. Здоров’я, передхвороба, хвороба. Стандарти здоров’я.

2. Загальні елементи сестринського діагнозу

3. Деонтологічні аспекти у роботі медичної сестри

4. Методи клінічного обстеження пацієнта

5. Суб’єктивні методи обстеження хворого. Опитування пацієнта, його

значення та схема

6. Об’єктивні методи обстеження пацієнта. Огляд та його значення. Методи та

послідовність проведення огляду

7. Загальні принципи методів пальпації, перкусії, аускультації. Їх діагностичне

значення

8. Антропометрія. Методи антропометрії, їх значення в оцінці стану здоров’я

9. Термометрія. Види температурних кривих.

10. Лабораторні методи дослідження. Їх значення в оцінці стану здоров’я

11. Показники загального аналізу крові. Їх значення для визначення

патологічних станів

12. Показники загального аналізу сечі. Їх значення для визначення

патологічних станів

13. Дослідження біологічних рідин. Їх значення для визначення патологічних

станів

14. Біохімічний аналіз крові. Основні показники, їх діагностичне значення

15. Рентгенологічні методи дослідження, їх значення для виявлення стану

здоров’я та патологічних відхилень

16. Ендоскопічні методи дослідження, особливості застосування

17. Ультразвукові методи дослідження, їх діагностичне застосування

18. Функціональні методи дослідження, їх діагностичне значення

19. Радіоізотопні методи дослідження, їх значення в діагностиці

20. Основні скарги і клінічні прояви при захворюваннях органів дихання

21. Пальпація грудної клітки. Діагностична цінність визначення голосового

тремтіння

22. Перкусія легень порівняльна і топографічна. Патологічні перкуторні звуки

над легенями

23. Аускультація легень в нормі і при патологічних станах

24. Додаткові методи дослідження органів дихання.

25. Основні скарги і клінічні прояви захворювання серцево-судинної системи

26. Діагностичне значення пальпації органів серцево-судинної системи.

Порядок їх проведення

27. Перкусія серця. Визначення розмірів і форми серця

19

28. Аускультація серця. Точки вислуховування серця. Компоненти І та ІІ тону

серця

29. Шуми серця, механізми їх утворення

30. Інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи

31. Провідна системи серця

32. Дайте характеристику нормальної електрокардіограмі серця. Механізми

утворення основних зубців та інтервалів

33. Основні скарги та клінічні прояви захворювань органів травлення

34. Діагностичне значення поверхневої і глибокої ковзаючої пальпації органів

черевної порожнини. Порядок її проведення

35. Основні скарги та клінічні прояви при захворюваннях сечовидільної

системи

36. Пальпація нирок. Симптом Пастернацького, його діагностичне значення

37. Лабораторні та інструментальні методи дослідження сечовидільної системи

38. Скарги та клінічні прояви захворювань органів кровотворної системи

39. Зміни в загальному аналізі крові при різних видах анемій

40. Зміни в загальному аналізі крові при гострих і хронічних гемобластозах

41. Скарги та клінічні прояви захворювань ендокринної системи

42. Особливості огляду хворих з ендокринною патологією

43. Лабораторні та інструментальні методи дослідження в діагностиці

ендокринних захворювань

44. Скарги та клінічні прояви при захворюваннях опорно – рухового апарату

45. Значення об’єктивного та додаткових методів обстеження для визначення

захворювань суглобів

46. Гостра та хронічна дихальна недостатність

47. Диференціальний діагноз бронхіальної астми та хронічних обструктивних

захворювань легень

48. Судинна недостатність. Діагностика, клінічні прояви

49. Гостра ліво- і правошлуночкова недостатність

50. Синдроми хронічної недостатності кровообігу. Класифікація

51. Причини гострого болю в ділянці серця. Клінічні прояви основних

захворювань

52. Синдром ішемії та ураження міокарда при ішемічній хворобі серця, основні

клінічні прояви, діагностика

53. Аритмії. Визначення, поняття, етіологія

54. Класифікація аритмій. Загальні клінічні прояви. Діагностика

55. Причини розвитку артеріальної гіпертензії. Класифікація. Ускладнення

56. Диференціальна діагностика артеріальної гіпертензії

57. Диференціальна діагностика серцевої та бронхіальної астми

58. Шлункова диспепсія, її прояви, їх діагностичне значення

59. Особливості больового синдрому при захворюваннях шлунка

60. Ознаки шлункової кровотечі, її діагностичне значення

61. Методи визначення Helicobacter pylori

62. Види жовтяниць. Диференціальна діагностика жовтяниць

63. Симптоми і синдроми захворювання жовчного міхура. Методи діагностики

20

64. Основні синдроми захворювання підшлункової залози

65. Синдром подразнення товстої кишки

66. Методи діагностики захворювань кишечника

67. Особливості дизуричних розладів при захворюваннях нирок

68. Сечовий синдром. Діагностичне значення при захворюваннях нирок

69. Нефротичний синдром. Прояви та причини

70. Лабораторні методи діагностики захворювань нирок

71. Об’єктивні методи обстеження органів при захворюваннях кровотворної

системи ( огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

72. Анемія: визначення поняття. Діагностичний пошук при синдромі анемії

73. Диференціальний діагноз анемій

74. Синдром лімфоїдної проліферації: Визначення та діагностичний пошук

75. Лімфаденопатії. Причини та особливості при різних патологічних станах

76. Захворювання щитоподібної залози. Методи діагностики

77. Захворювання наднирників. Методи діагностики

78. Захворювання гіпофізу. Методи діагностики

79. Особливості гіпо- та гіперглікемічної коми

80. Методи діагностики гіпо- та гіперглікемічної коми

10.Перелік практичних навичок підсумкового контролю (СПА – іспит).

1.Перевірити тургор шкіри.

2.Перевірити носове дихання.

3.Порахувати частоту дихальних рухів.

4.Провести пальпацію грудної клітки.

5.Визначити голосове тремтіння.

6.Провести порівняльну перкусію легень.

7.Провести топографічну перкусію легень.

8.Визначити границі легень.

9.Провести аускультацію легень.

10.Визначити бронхофонію.

11.Порахувати частоту серцевих скорочень.

12.Визначити границі відносної серцевої тупості.

13.Визначити границі абсолютної серцевої тупості.

14.Визначити ширину судинного пучка.

15.Провести аускультацію серця.

16.Виміряти артеріальний тиск на руках і ногах.

17.Провести поверхневу пальпацію живота.

21

18.Провести методичну глибоку і ковзаючу пальпацію за Образцовим-

Стражеско.

19.Визначити границі шлунка.

20.Провести пальпацію печінки.

21.Визначити розміри печінки.

22.Визначити асцит.

23.Пальпація жовчного міхура.

24.Виявити симптоми: Щоткіна-Блюмберга, Ортнера, Кера, Мерфі,

Френікус-симптом.

25.Провести пальпацію підшлункової залози.

26.Провести пальпацію нирок.

27.Визначити симптом Пастернацького.

28.Провести пальпацію лімфатичних вузлів.

29.Визначити стерналгію та оссалгію.

30.Провести пальпацію селезінки.

31.Провести перкусію селезінки.

32.Провести пальпацію щитовидної залози.

33.Оцінити стан свідомості хворого.

34.Перевірити симптоми Керніга, Бабінського.

35.Перевірити симптоми попереково-крижового радикуліту.

36.Перевірити гостроту зору, зорові поля.

37.Перевірити реакцію зіниць на світло.

38.Перевірити стан конюктиви.

39.Перевірити слух.

40.Перевірити нюх.

41.Пропальпувати пульс на сонних артеріях, стегнових, підколінних.

42.Перевірити ходу пацієнта.

43.Оцінити силу рук.

44Перевірити функцію суглобів.

45.Провести пальпацію грудних залоз.

22

11. Методи навчання:

– вербальні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж);

– наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація);

– практичні;

– пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний, який

передбачає пред’явлення готової інформації викладачем та її засвоєння

студентами;

– репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань

за зразком;

12. Методи контролю:

– попередній (вихідний) – проводиться безпосередньо перед навчанням і

дозволяє правильно оцінити початковий рівень знань студента та спланувати

навчання;

– поточний – здійснюється на кожному занятті й дає змогу виявити рівень

засвоєння окремих елементів навчального матеріалу; тематичний (етапний);

– підсумковий – слугує для перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок з

певної навчальної дисципліни;

Принципи контролю: систематичність, цілеспрямованість, об’єктивність,

дієвість, єдність вимог, постійне вдосконалення всіх його форм і методів.

До контролю знань, умінь і навичок висуваються такі вимоги:

– об’єктивність – створення умов, за яких би максимально точно

демонструвалися знання, вміння і навички студентів, висунення єдиних

вимог, справедливе ставлення до кожного студента, неприпустимість

наявності елементів упередженості, прагнення вишукати негативні факти

або нав’язати суто особисті погляди контролюючого на ті чи інші

теоретичні проблеми, методичні прийоми тощо; водночас слід пам’ятати,

що об’єктивність контролю несумісна з ліберальним ставленням до

недоліків і помилок, поверховістю та вузькістю в аналізі й оцінці роботи,

що перевіряється;

– обґрунтованість оцінок – їх аргументація;

– систематичність – важливий психологічний чинник, що сприяє формуванню

таких якостей, як організованість і дисциплінованість, формує

наполегливість і спрямованість на досягнення мети;

– індивідуальний і диференційований підхід до оцінки знань, умінь і

навичок передбачає застосування таких дидактичних умов, за яких

знижується психологічна напруженість, ураховуються особливості нервової

системи студента, його характеру, потенційних можливостей, здібностей

тощо, завдяки чому викладач стає спроможним якомога повніше,

правильніше й об’єктивніше виявити й оцінити знання кожного студента;

23

– усебічність та оптимальність передбачає: по-перше, адекватність контролю

цілям навчання, тобто змістовний бік контролю має контролювати те, чого

навчали студентів і враховувати обсяг матеріалу, який потрібно засвоїти;

по-друге, валідність контролю, він має охоплювати весь обсяг знань, умінь і

навичок, що контролюється; по-третє, надійність – усталеність результатів,

здобутих за повторним контролем через певний час, а також близькість

результатів під час проведення контролю різними викладачами;

– професійна спрямованість контролю, яка зумовлена цільовою підготовкою

спеціаліста і тим самим сприяє підвищенню мотивації пізнавальної

діяльності студентів – майбутніх фахівців.

13.Форма підсумкового контролю успішності навчання – семестрова

підсумкова атестація (іспит)

Стандартизовані методи контролю обов’язково повинні оцінювати

теоретичну і практичну підготовку студента.

Семестрова підсумкова атестація (іспит) – це форма контролю рівня

володіння студентами програмним матеріалом навчальної дисципліни загалом під

час екзаменаційної сесії. Під час іспиту стандартизованими методами

проводиться оцінювання рівня теоретичної і практичної підготовки здобувача

освіти в обсязі програмного матеріалу з дисципліни. Іспит проводиться у два

етапи: на першому – вирішування тестів (теоретична частина) формату

інтегрованого ліцензійного іспиту «Крок Б», на другому – усне опитування

(практична частина), включаючи індивідуальний контроль практичних навичок та

їх результатів на фантомі.

Теоетична частина іспиту Комплексні тестові іспити (КТІ) проводиться з

використанням завдань із бази ліцензійних іспитів «Крок Б», у кількості 20 варіантів,

у кожному з яких по 20 тестових завдань.

Семестрова підсумкова атестація (іспит) складається студентами в період

заліково-екзаменаційної сесії, передбачених навчальним планом, за умови

повного відвідування курсу лекцій та практичних занять і отримання мінімальної

суми балів за поточну навчальну діяльність.

Дисципліна ОК 6 є складовою тестового інтегрованого іспиту «Крок Б

Сестринська справа».

Атестація здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми

спеціальності 223 Медсестринство проводиться у формі єдиного державного

кваліфікаційного іспиту, який складається з двох етапів:

1. І етап – тестовий ліцензійний інтегрований іспит «Крок Б. Сестринська

справа», його результати визначаються як «склав», «не склав».

2. ІІ етап – практично-орієнтований екзамен, а саме «Клінічне

медсестринство (у внутрішній медицині, в хірургії, педіатрії)»; оцінки

виставляються окремо за кожну дисципліну, з наступним виставленням загальної

оцінки, яка визначається як середнє арифметичне.

24

14. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти.

Оцінювання навчальної діяльності студентів включають поточний та

підсумковий контроль знань, умінь і навичок студентів.

Контрольні заходи базуються на принципах: відповідності стандартам

вищої освіти; використання стандартизованої та уніфікованої системи

діагностики, спрямованої на застосування знань; визначеності критеріїв

оцінювання; об'єктивності та прозорості технології контролю.

Конвертація оцінки за традиційною 4-бальною шкалою у багатобальну

(максимальний бал поточної успішності - 120 балів) – конвертація сумарної

оцінки поточної успішності за модуль – проводиться лише після поточного

заняття, що передує підсумковій атестації. Конвертація проводиться за наступним

алгоритмом:

– підраховується середня оцінка студента за традиційною 4-бальною

шкалою, отримана протягом поточних занять, що належать до даного модуля (з

точністю до сотих бала);

– для одержання конвертованої багатобальної сумарної оцінки поточної

успішності за модуль середню оцінку отриману за традиційною 4-бальною

шкалою треба помножити на коефіцієнт 24. Винятком є випадок, коли середня за

традиційною 4-бальною шкалою оцінка складає 2 бала. У цьому разі студент

отримує 0 балів за багатобальною шкалою;

– середній бал поточної успішності розраховується на загальну кількість

занять у модулі, а не на фактично відвідану студентом.

Відповідність середнього балу поточної успішності за традиційною 4-бальною

шкалою сумарній оцінці поточної успішності за модуль

Середній бал поточної

успішності за 4-бальною

шкалою

Бали за поточну

успішність після

конвертації середнього

балу

Середній бал поточної

успішності за 4-бальною

шкалою

Бали за поточну

успішність після

конвертації середнього

балу

2,00 0 3,55 85

2,05 49 3,60 86

2,10 50 3,65 87

2,15 52 3,70 89

2,20 53 3,75 90

2,25 54 3,80 92

2,30 55 3,85 93

25

2,35 56 3,90 94

2,40 58 3,95 95

2,45 59 4,00 96

2,50 60 4,05 97

2,55 61 4,10 98

2,60 62 4,15 99

2,65 64 4,20 101

2,70 65 4,25 102

2,75 66 4,30 103

2,80 67 4,35 104

2,85 69 4,40 106

2,90 70 4,45 107

2,95 71 4,50 108

3,00 72 4,55 109

3,05 73 4,60 110

3,10 74 4,65 111

3,15 75 4,70 113

3,20 77 4,75 114

3,25 78 4,80 115

3,30 79 4,85 116

3,35 80 4,90 118

3,40 82 4,95 119

3,45 83 5,00 120

3,50 84

Оцінка за іспит відповідає шкалі:

Оцінка «5» − 80-71 бал;

Оцінка «4» − 70-61 бал;

26

Оцінка «3» − 60-50 балів;

Оцінка «2» − менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється цикловою комісією за традиційною

(національною) 4-бальною шкалою на підставі середньої кількості балів за теми

модуля, що передбачені програмою дисципліни.

Шкала переведення середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені

програмою з дисципліни у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою дисциплін та

для всіх циклових комісій є єдиною (згідно з таблицею).

Переведення середньої кількості балів за модуль, що передбачені

програмою з дисципліни, у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою

Середня кількість балів за всі модулі, що

передбачені програмою дисципліни

Традиційна оцінка за 4-

бальною шкалою

170-200 5

140-169 4

139 – 122 3

менше за мінімальну кількість балів 2

Оцінка з дисципліни не виводиться (не конвертується) з оцінки ECTS.

Оцінка ECTS не конвертується у традиційну оцінку. Оцінка ECTS не змінює

традиційну оцінку, отриману до ранжування.

Оцінки:

Стандартизовані узагальнені критерії оцінювання знань студентів:

– «відмінно» – студент володіє не менш ніж 90% знань з теми як під час

опитування, так і тестового контролю. Добре орієнтується в предметній

термінології. Чітко формулює відповіді на поставлені запитання. Практична

робота виконується в повному обсязі.

– «добре» – студент володіє знаннями в обсязі не менш ніж75 – 89%,

допускає несуттєві помилки, які виправляє, відповідаючи на запитання. Під час

виконання тестових завдань відповідає на 75% питань. Практична робота

виконана в повному обсязі, допускаються незначні помилки.

– «задовільно» – студент володіє знаннями по темі в обсязі не менше 60 –

74%, під час тестування відповідає не менш ніж на 60% запитань. Відповіді

недостатньо точні, навідні запитання їх не відкореговують. Не в повному обсязі

виконано практичну роботу.

– «незадовільно» – студент не засвоїв необхідний мінімум знань з теми

заняття та тестування в межах 59%. Нездатний відповідати на навідні запитання,

27

оперує неточними формулюваннями. Завдання тестового контролю виконані

менш ніж на 59%. Практичними навичками не володіє.

15. Методичне забезпечення

1.Методичні розробки лекційних занять.

2.Методичні рекомендації для студентів із практичних занять.

3.Методичні рекомендації для студентів з самостійної роботи.

4.Відеозабезпечення фрагментів занять (презентації).

5.Мультимедійні презентації лекцій.

6.Перелік навчального обладнання:

- тематичні таблиці;

- ситуаційні та тестові завдання;

- бланки результатів лабораторних та інструментальних досліджень.

16.Рекомендована література.

Базова:

1.Костенко І.Ф. Обстеження та оцінювання стану здоров’я людини. -

Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2014 280 с.

2.О.С. Стасишин, В.В. Стасюк, І.М. Бандура, І.В. Вібла та ін. Медсестринство у

внутрішній медицині. - Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»

2019 496 с.

3.Н.М. Касевич, І.О. Петряшев, В.В. Сліпченко та ін.; Сестринська справа:

підручник (ВНЗ І-ІІІ р.а.) / за ред.. В.І. Литвиненка.- 3-є вид., випр.. - К.:

Медицина, 2017. -816 с.

4.Соколова Л. І., ЧеренькоТ. М. Методи обстеження неврологічного хворого -

Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2015 144 с.

5.Алгоритми практичних навичок та надання невідкладної допомоги при деяких

критичних станах у клініці внутрішніх хвороб та дерматології : [навч. посібник] /

[М. М. Потяженко, К. Є.Іщейкін, Н. О. Люлька та ін.]. - Полтава, 2012 - 339 с.

6.Пендель А. А. Большой справочник анализов / А. А. Пендель. - Х.: Глобус, 2014.

- 439с.

7.Кабанец Н. С. Синдром желтухи в практике семейного врача / Н. С. Кабанец //

Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2013. -Т. 1, № 17. - С. 128-

138.

8.Донецкая Э. Г. Клиническая микробиология : [руководство для

специалистовклинической лабораторной диагностики] / Э. Г. Донецкая. - М.:

ГЭОТАР-МЕДИА, 2011. - 480 с.

9.Основи медсестринства: підручник (ВНЗ І-ІІІ р.а.) / В.М. Лісовий, Л.П.

Ольховська, В.А. Капусник. - 3 є вид., переробл. і допов., 2018.-с.912

28

10.Антропова Т.О., Пісарєв А.А., Калісніченко О.І., Обстеження та визначення

стану здоров’я. Київ «Медицина»- 2006 - 351 с

Допоміжна:

1.Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С. Білика, Н.Х

Микули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 680 с.

2.Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими /

Заред. А.В. Єпішина. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 768 с.

3.Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань

внутрішніх органів. / За ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. - 4-е вид.,доп.

і перероб. - Вінниця, 2002. – 351 с.

4.Воробйов Е.О., Новак О.В., Загальна фізіотерапія ВАТ «Видавництво Полтава»,

2002-244с.

5.Білик Л.С. та ін. Медичні маніпуляції в алгоритмах. - 2-е вид., перероб. і доп. -

Тернопіль, ТДМУ, 2005. - 324 с.

6.Медсестринство в терапії: Підручник/ За заг. Ред. М.І. Шведа, Н.В. Пасєчко. -

Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - 546 с.

7. Касевич Н.М.; Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка:

Підручник для мед. ВНЗ І-ІІІ р.а. - 7-ме вид., випр. За ред. В.І. Литвиненка. - К.,

2017. - 424 с.

8.Сердюк Н.М. Внутрішня медицина.- Київ «Медицина», 2015. - 686с.

17. Інформаційні ресурси

1.Інформаційні ресурси вузівської бібліотеки.

2.Електронні інформаційні ресурси вузівської бібліотеки (морфо. корпус

«УМСА» 2 поверх):

- електронний каталог бібліотеки;

- інформаційно-довідникові джерела: енциклопедії, довідники, словники;

- навчальні електронні видання і ресурси: посібники, що містять

систематизований матеріал в рамках програми навчальної дисципліни.

3.Методичні вказівки до практичних занять з Клінічного медсестринства у

внутрішній медицині: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.

4.www.medinfo.com.ua (Медична пошукова система України)

5.https://support.office.com/uk-ua/ (Довідкові та навчальні матеріали пакету

Microsoft Office)

Documents

Вступ - umsa.edu.ua › storage › kf_med › docs › ... · 6 5. Здатність ефективно застосовувати сукупність медсестринських