fc.vseosvita.ua · Web view6. Психомоторний. До цього типу відносять учнів, здібних у спорті та в інших галузях,

vseosvita.ua

Сторінка 1 із 31Тип документу

Частина I

Нормативно-правова база організації роботи з обдарованими

дітьмив умовах реалізації Державних

освітніх стандартів

ОглавлениеЧастина 1.....................................................................................................................................................2

1. Закон України "Про освіту".........................................................................................................42. Державний стандарт базової і повної середньої освіти...............................................43. Концепція розвитку освіти.........................................................................................................54. Концепція нової української школи.......................................................................................5Нова українська школа.....................................................................................................................6

Частина 2....................................................................................................................................................9Основні поняття: індивідуальність, здібність, талант, обдаровані діти та дитяча обдарованість.......................................................................................................................................9

Частина 2.1...............................................................................................................................................18Форми позаурочної роботи з обдарованими дітьми..........................................................18Творча майстерня..............................................................................................................................19Факультативні заняття...................................................................................................................20Предметні гуртки..............................................................................................................................22Інтелектуальні марафони та ігри..............................................................................................22Науково-практичні конференції..................................................................................................23Олімпіади...............................................................................................................................................24

Частина 3..................................................................................................................................................27Частина 3.1...........................................................................................................................................27

vseosvita.ua


Індивідуальні навчальні плани....................................................................................................32

Частина 1 душі кожної дитини є невидимі струни.

Якщо їх зачепити вмілою рукою, вони красиво зазвучать. В.А. Сухомлинський

В сучасному українському суспільстві зростає потреба в творчих, активних громадянах, з неординарним мисленням, нестандартним підходом до вирішення поставлених задач та здатністю формувати нові перспективні цілі. Сьогодення вимагає інтелектуально розвинених особистостей, які в майбутньому зможуть визначати шляхи економічного та політичного розвитку країни. Відповідно, суспільство потребує такої школи, що зможе підготувати ділову людину, яка відрізнятиметься високим рівнем творчих здібностей, професійної компетентності та моральних позицій.

Талановиті, обдаровані люди - це потужний ресурс суспільного розвитку. Вони здатні забезпечити нашій країні соціальне, культурне та духовне перевтілення. Тому піклування про здібних, обдарованих дітей - це піклування про розвиток науки, культури та соціального життя України в майбутньому.

12 квітня 2006 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 202-р було схвалено Концепцію Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. Цей документ є чинним дотепер, адже в ньому зазначені актуальні напрями розвитку роботи з обдарованими дітьми. Мета цієї Програми полягає у забезпеченні підтримки обдарованих дітей та молоді, шляхом створення умов для їх творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку.

В основних завданнях цієї програми окреслено шляхи досягнення поставленої мети. Насамперед, це створення загальнонаціональної системи виявлення та відбору обдарованих дітей і молоді та визначення стратегії щодо їх підтримки. У цій сфері має здійснюватись координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, навчальних закладів та громадських організацій.

Також важливим чинником для розробки нових напрямів роботи з обдарованою молоддю, зазначено удосконалення нормативно-правової

vseosvita.ua


бази щодо цього питання та розробка належного науково-методологічного підґрунтя для оновлення змісту, форм і методів роботи з обдарованою молоддю.

Щоб задовольнити потреби обдарованих дітей у професійному самовизначенні та творчій самореалізації, необхідно залучати їх до здобуття позашкільної освіти, підвищувати статус обдарованої молоді та її наставників у суспільстві та поглиблювати міжнародне співробітництво у даній сфері.

Виконання цієї Державної програми дасть змогу вдосконалити форми та методи роботи з обдарованими дітьми, підвищити рівень професійної компетентності освітян, консолідувати зусилля органів влади, навчальних закладів, установ та громадських організацій у даній сфері і, як наслідок, розширити всеукраїнський інформаційно-аналітичний банк даних "Обдарованість".

З метою підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді і стимулювання розвитку їх творчого потенціалу, 30 вересня 2010 року вийшов "Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді»".

В цьому документі зазначається, що особливу роль у розвитку обдарованої учнівської молоді відіграє Національний центр «Мала академія наук України». На сьогодні Національний центр «Мала академія наук України» є провідним закладом, що виконує загальнодержавні функції з пошуку та підтримки юних обдарувань, розвитку їх наукової та дослідницько-експериментальної діяльності та створенні сприятливих умов для самореалізації творчої особистості.

Урядом України створено ґрунтовну нормативно-правову базу, що стосується роботи з обдарованими дітьми. Вона представлена такими документами:

1. Закон України "Про освіту"Чинний Закон України "Про освіту" був прийнятий 5 вересня 2017

року. У ньому містяться ті основні принципи і положення, на основі яких визначається стратегія і тактика реалізації законодавчо-закріплених ідей розвитку освіти в Україні. Серед них слід зазначити гуманістичний характер освіти та пріоритет у ній загальнолюдських цінностей, загальна доступність і безплатність освіти, навчання рідною мовою а також всебічний захист того, хто навчається.

vseosvita.ua


Для освіти обдарованих дітей, важливими пунктами Закону є вільний розвиток особистості, свобода і плюралізм, варіативність та відкритість освіти. Ці принципи є головною запорукою формування і подальшого прояву здібностей і талантів у дітей та молоді, адже дають можливість гармонійно розвиватися нестандартним особистостям в умовах Державного стандарту освіти.

2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.Державний стандарт було затверджено постановою Кабінету

Міністрів України 14 січня 2004 року. У ньому визначаються вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи та гарантії держави у її досягненні.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості, для надання навчанню українознавчої спрямованості та для індивідуалізації навчання, що є головним чинником ефективної роботи з обдарованими дітьми. Індивідуальний підхід до кожного учня є основним шляхом до виявлення та розвитку дитячих здібностей, тобто головною умовою продуктивної роботи з обдарованими дітьми. Саме через запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій та диференціацію навчання у старшій школі створюється можливість належним чином працювати з талановитою молоддю.

Особлива увага у Держстандарті приділяється не тільки практичній, а й творчій складовим навчальної діяльності - підкреслюється роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності, що також сприяє розвитку неординарних здібностей учнів і створює позитивне середовище для освіти обдарованих дітей.

3. Концепція розвитку освітиНа сьогодні в Україні реалізується комплекс стратегічних завдань, що

спрямовані на розвиток освіти. 25 червня 2013 року вийшов Указ Президента України "Про національну стратегію розвитку освіти на період до 2021 року", спрямований на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах та прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір.

Стратегія має на меті підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти та забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями та потребами. Основним завданням Стратегії є створення системи освіти, що існує за принципом

vseosvita.ua


пріоритетності людини та гарантує забезпечення найоптимальніших умов для її гармонійного всебічного розвитку і прояву власних талантів та здібностей. Стратегічні напрями державної політики у сфері освіти - це перелік конкретних дій, що перетворять загальноосвітній заклад на головну соціальну інституцію з виявлення у дітей індивідуальних особливостей та здібностей, їх оптимального розвитку та, як результат, формування успішних, креативних, ініціативних особистостей.

4. Концепція нової української школи. Новітні стратегії змін у системі освіти України викладено у проекті, що

пройшов громадські обговорення і був ухвалений рішенням колегії Міністерства освіти і науки України 27 жовтня 2017 року - "Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа»" Цей документ простою мовою пояснює ідеологію змін, необхідних для підняття державної освіти на належний рівень.

У Концепції Нової української школи зазначено, що потужну державу і її конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і винахідливих. Саме таких особистостей має готувати сучасна українська школа.

За даною концепцією, педагогіка має ґрунтуватися на принципі партнерства між учителями, дітьми та їх батьками. Вчитель Нової української школи - це чуйна, уважна до інтересів дітей людина, яка допомагає дитині знайти себе, обрати свій шлях, стати самостійною, впевненою у собі особистістю. Педагоги майбутнього розуміють дитячу психологію та особливості розвитку школярів, вміють продуктивно взаємодіяти з учнями та надихають їх на нові звершення - це вмотивовані професіонали, що мають свободу творчості й найвищий рівень компетентності. Саме такі освітяни - головна особливість школи майбутнього.

Важливий принцип Нової української школи - це справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечить рівний доступ усіх дітей до якісної освіти та дозволить школі стати сучасною інфраструктурою з медіатекою та бібліотекою, високотехнологічним обладнанням та інтерактивними учбовими посібниками, швидкісним Інтернетом та якісними підручниками. Нова українська школа - це сучасні будівлі з належними умовами для вивчення різних предметів і занять спортом, для необмеженої творчості та комфортного відпочинку.

У Новій українській школі враховуватимуться здібності, потреби та інтереси кожної дитини. Це надасть широкі можливості для ефективної роботи з обдарованими дітьми. Нова українська школа буде спиратись на

vseosvita.ua


принцип "дитиноцентризму" та працюватиме на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. Учні Нової української школи зможуть навчатися за індивідуальними планами, окремими навчальним траєкторіями, чи у рамках індивідуальних дослідницьких проектів.

Нова українська школа - це новий зміст освіти, що дозволяє добре засвоїти нові знання та сформувати компетенції, необхідні для успішної самореалізації в суспільстві. Її ключовою характеристикою є формування творчих здібностей та загальної креативності у дітей, що дозволяє їм набути ініціативності та здатності нестандартно мислити.

Нова українська школа - це інститут, що відповідає цілям випереджального розвитку, де буде забезпечено вивчення не тільки досягнень минулого, а й технологій, що знадобляться в майбутньому. Учні здобуватимуть знання шляхом участі у дослідницьких і творчих проектах, щоб розвинути винахідливість та гнучкість мислення, навчитись здобувати нові знання та доцільно їх використовувати, аналізувати інформацію і робити правильні висновки. Готуючи дітей до дорослого життя, Нова школа формуватиме у них уміння та навички, властиві успішним креативним особистостям, такі як свідоме прийняття рішень, формулювання інтересів, усвідомлення можливостей та взаємодопомога. І саме такими будуть провідні уміння учнів Нової української школи.

Спираючись на перелічені вище документи, можна сформулювати основні ідеї роботи з обдарованими дітьми в школі.

• Природними здібностями наділені усі діти, але їх здібності різняться за своїм спектром та характером прояву.

• Обдарованість базується на внутрішніх особливостях дитини, зовнішні ж її прояви можливі лише за належних умов та високої мотивації особистих досягнень.

• Педагог зобов'язаний побачити та виявити грані обдарованості, створити всі умови для її розвитку та реалізації.

• Для розвитку та реалізації обдарованості необхідно створювати освітні послуги та сприятливе оточення, формувати мотивацію до вдосконалювання власних здібностей.

• Головним вектором у роботі з обдарованими дітьми є розвиток розумових процесів.

• Поступова систематична реалізація вказаних цілей і задач буде сприяти створенню належних умов для формування творчого освітнього простору, спрямованого на виявлення та розвиток обдарованих дітей.

vseosvita.ua


vseosvita.ua


Джерела

1. Електронний ресурс Міністерства освіти і науки України. http://mon.gov.ua/

2. Електронний ресурс Верховної Ради України, розділ "Законодавство України". http://zakon5.rada.gov.ua/laws

3. Закон України "Про освіту"// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

4. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді" від 30.09.2010 № 927/2010 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/927/2010

5. Указ Президента України "Про національну стратегію розвитку освіти на період до 2021 року" від 25.06.2013 № 344/2013 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

6. Державний стандарт базової і повної середньої освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2001 № 24 http :// mon . gov . ua / content / Освіта / derj - standart . pdf

7. Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. № 202-р http :// zakon 2. rada . gov . ua / laws / show /202-2006-% D 1%80

8. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#n8

9. Проект "Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи" ухвалений рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 27.10.2016 http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf

vseosvita.ua


Частина 2.

Основні поняття: індивідуальність, здібність, талант, обдаровані діти та дитяча обдарованість.

Обдарованість – це загадковий дар, що не підпорядковується жодним закономірностям та не вписується в рамки простих тлумачень. Це одна з найглибинніших таємниць особистості, що з прадавніх часів інтригувала і вабила людину. Своїм корінням ця проблема сягає вглиб віків. Ще в епоху античності зародились такі поняття, як "геній" і "талант", що аж до ХІХ століття обґрунтовувалися у наукових трактатах.

За часів античності талант визначався як "божий дар", а геніальна чи обдарована людина - як володар істинного знання. Стародавні філософи надавали великого значення розвитку здібностей дітей та селекції еліти. Платон вважав, що юні обдарування треба навчати окремо, Сократ же наголошував на процесі інтелектуального становлення кожної особистості на ранньому етапі її розвитку.

У християнській філософії Середньовіччя "обдарованість" визначалась як вроджені, даровані Богом здібності і пов'язувалась із розумінням Бога, як творця світу. Це зумовило сприйняття обдарованості як Божої іскри, що сходить на обраних, тому спрямовано розвитком обдарованості не займались.

В епоху Відродження увага людства знову повертається до явища творчості, феномен обдарованості починає проектуватися на людину як самостійного творця. Не дивно, що саме ця епоха явила світові таких титанів думки, як Мікеланджело, да Вінчі, Буонаротті, Мішель Монтень, Миколай Коперник, Ніколо Макіавеллі, Данте Аліг'єрі, Вільям Шекспір та ін. Поява такої кількості геніальних особистостей за один історичний період викликала у багатьох філософів цілком закономірне питання: "Що є обдарованість та геніальність?" У зв'язку з цим проводяться численні антропологічні дослідження різних аспектів творчої діяльності. Але єдиної відповіді на ці питання так і не було знайдено.

Створення концепції обдарованості почалося в кінці ХIX – на початку ХХ ст. Вчені тих часів здійснили вагомий внесок в експериментальний та прикладний аспекти вивчення обдарованих дітей, зокрема, ними були розроблені тести діагностики обдарованості. Видатний англійський вчений Френсис Гальтон у своїй книзі "Спадковість таланту, її закони та наслідки" вперше спробував експериментальним шляхом довести, що

vseosvita.ua


визначні здібності є результатом дії спадкових факторів.Пізніше було встановлено, що обдарованість неодмінно залежить від

виховання, умов освіти, життєвого рівня та багатьох інших факторів у житті людини. Ця ідея знайшла своє вираження в терміні "tabula rasa" (лат. "чиста дошка"). Дитина подібна "чистій дошці", без усяких знаків та ідей, і немає ніякої, ні божественної, ні спадкоємної схильності до розумової або якої-небудь іншої діяльності. Реальна практика свідчила про те, що розумові, творчі здібності людей не рівні й відмінності ці проявляються вже в дитинстві.

Термін "обдарований" був уперше вжитий А.Треєм у 1839 р. у розумінні слова "геній". У педагогіці дитяча обдарованість розглядається за часом її прояву. Обдарованість дитини, вчасно помічену батьками, педагогами та психологами, називають актуальною. Дитяча обдарованість, яка не одразу помітна дорослим, визначається як потенційна.

Стосовно обдарованості існує дві протилежні точки зору. Перша – соціальна: більшість людей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні їхніх здібностей зумовлена різницею життєвих умов (Дж. Локк, К.А. Гельвецій) і обдарованість – поширене явище (В.П. Ефроїмсон). Друга – генетична: обдарованість – вроджене, досить рідкісне явище, що успадковується від батьків і навіть через покоління (Ф. Гальтон, Р. Стернберг). Суперечність цих поглядів зникає, якщо вважати, що потенційна обдарованість щодо відношення до різних видів діяльності притаманна багатьом дітям, тоді як актуальну обдарованість демонструють лише незначна частина дітей.

Щодо інтелектуальної обдарованості слід зазначити, що найважливішою вважається концепція Р. Стернберга, згідно з якою інтелект має три аспекти – аналітичний, творчий і практичний. Кожен з них може бути домінантним або рецесивним в інтелекті конкретної людини.

Обдарованість, на думку Р.Стернберга, багатовимірне утворення, її не можна зводити ні до коефіцієнта інтелектуальності, ні до креативності, ні до мотивації. Вона завжди унікальна, тому вчителю треба враховувати різноманітність форм її вияву.

Дж. Рензуллі "обдарованість" вважає результатом поєднання інтелектуальних здібностей вище середнього рівня, творчого підходу та наполегливості.

А. Танненбаум визначає обдарованість як поєднання високого рівня загального інтелекту, впливу середовища, талану (везіння).

У нашій країні проблема обдарованості особистості виокремилась у самостійний напрям психологічних досліджень на початку ХХІ століття. В. Моляко, О. Кульчицька, О. Музика, М. Холодна та інші вчені розробляли наукові та практичні основи діагностики обдарованих дітей, навчальні та

vseosvita.ua


розвивальні програми. За О.І. Кульчицькою, обдарованість – системно-особистісне утворення, зумовлене природними особливостями організму людини. Вона вважає, що обдарованість як системне утворення складається з високого рівня інтелекту творчих здібностей і мотиваційного компонента.

На сьогодні достатньо широко використовуються такі поняття як індивідуальність, обдарованість, талант, обдаровані діти та дитяча обдарованість.

Розглянемо їх як певний логічний ланцюжок: індивідуальність - здібність - обдарованість - талант.

Поняття "індивідуальність" визначається як неповторність певних ознак, своєрідність психіки, унікальність властивостей конкретної людини, що відрізняє її від усіх інших. Індивідуальною є кожна дитина, але це не завжди легко помітити - індивідуальність може проявлятися дуже яскраво, чітко, красиво, а може бути і прихованою. Саме в таких випадках педагог має проявити чуйність, уважність та високий професіоналізм, щоб помітити та належним чином розкрити індивідуальність кожного учня.

Найважливішим фактором формування індивідуальності є середовище, в якому дитина росте і розвивається, асоціації, накопичені в дитинстві, особливості виховання. Бути індивідуальністю - означає оригінально мислити, по-своєму сприймати навколишню дійсність і вносити в неї щось нове.

Педагоги мають розуміти, що індивідуальність дитини формується під впливом трьох основних факторів.

1. Спадковість та фізіологічні особливості. Спадковість зберігає та передає анатомо фізіологічну структуру, фізичні дані, фізіологічні особливості, та особливості нервової системи.

2. Фактори навколишнього середовища, що формують індивідуальність. Потужний вплив на індивідуальність людини чинить культура та соціальне оточення. Індивідуальність, насамперед, визначається сім'єю, в якій виховується дитина, а також оточенням у дитячому садку, школі, позашкільних установах.

3. Індивідуальність власне сама впливає на особистий розвиток. Це пов'язано з тим, що людина з дитинства відіграє провідну роль у власному розвитку - вона не є виключно продуктом спадковості та оточення.

Дуже важливим аспектом у визначенні індивідуальності є здібності.Здібність можна розглядати як індивідуально стійкі властивості

людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. У школі серед учнів виділяються діти які навчаються без особливих зусиль. Вони не тільки чудово запам’ятовують, але й аналізують, узагальнюючи матеріал, і в потрібний момент відтворюють його. Таких учнів небагато, вони володіють високими здібностями до засвоєння знань і вважаються

vseosvita.ua


академічно обдарованими.Психологи розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні

здібності виявляються у більшості основних видів людської діяльності, таких як пам'ять, увага, кмітливість. Спеціальні здібності виявляються лише в окремих видах діяльності, наприклад, грі на музичних інструментах, малюванні, хореографії.

В школі в учнів простежується зв'язок здібностей зі знаннями та вміннями. Вчителям необхідно відрізняти здібності від знань та вмінь. В основі знань полягають набуті та закріплені системи тимчасових зв'язків у корі головного мозку. Наприклад, знання таблиці множення або правил правопису. Здібностями ж є засновані на спеціальних особливостях нервової діяльності властивості особистості, котрі дозволяють найкращим чином виконувати певний вид завдань.

Але ігнорувати зв'язок знань та здібностей було б недоречним. Між ними існує характерна взаємна залежність: здібності полегшують засвоєння знань, а оволодіння знаннями сприяє розвиткові здібностей.

Якщо в людини простежується поєднання ряду здібностей, що забезпечують успішне виконання певної діяльності, то можна схарактеризувати її як обдаровану.

Термін "обдарованість" походить від слова "дар". Обдарованою людиною завжди називали того, хто мав здатність до визначних досягнень, міг знайти оригінальний, несподіваний вихід зі складних ситуацій та створити щось принципово нове, легко набував нових знань і робив те, що було недосяжним для інших.

Обдарована дитина - та, що виділяється яскравими, неприхованими, а іноді й визначними досягненнями в певному виді діяльності.

Сьогодні вираз "обдаровані діти" вживається достатньо широко. Якщо дитина виявляє надзвичайні успіхи у навчанні або творчих заняттях і значно перевершує однолітків, її можна визнавати обдарованою. Усі обдаровані діти навчаються легко, швидко та дуже успішно.

Обдарованих дітей можна схарактеризувати як нестандартних. Вони мають свої власні думки та погляди, власну позицію, що відрізняється від загальноприйнятої точки зору. Іноді вони захоплюються тим, що є незрозумілим ні їх одноліткам, ні їх батькам. Характерними особливостями обдарованих дітей є відмінна пам'ять, надзвичайна уважність, допитливість, абстрактне мислення та прагнення осягнути незвідане. У них більш висока швидкість мислення. Вони вміють простежувати причинно-наслідкові зв'язки, класифікувати інформацію та широко використовувати накопичені знання.

У науковій літературі зауважують на шести основних типах обдарованості, які досить легко діагностувати:

1. Інтелектуальний. Виявляється у надзвичайно високих загальних інтелектуальних здібностях учнів, що мають високий рівень критичності

vseosvita.ua


та самостійності мислення, а тому не завжди вмотивовані до навчання за шкільною програмою

2. Академічний. Характерний для дітей, що мають здібність саме до навчання. Учні з таким типом обдарованості вміють і люблять вчитися, стають відмінниками й медалістами і можуть мати як загальну здатність до навчання, так і специфічні здібності до певної галузі.

3. Художній. Цей вид обдарованості виявляється в інтересі до музики, танців, живопису, скульптури, акторської майстерності. Такі діти змалку багато часу приділяють улюбленому заняттю, створюють оригінальні продукти та досягають великих успіхів у творчій діяльності.

4. Креативний. Цей тип притаманний дітям, що нестандартно мислять, створюють унікальні проекти, продукують оригінальні ідеї, мають особливий погляд на світ та незвичний підхід до розв’язування стандартних ситуацій. Таким учням потрібні додаткові творчі завдання, що сприяють виявленню незвичайного бачення світу. Часто креативні учні не є відмінниками, ще ж і надто, незалежність у поглядах може призводити до конфліктів з учителями.

5. Соціальний. Цей тип обдарованості демонструє і високий рівень інтелекту, і розвинуту інтуїцію. Його виявляють діти винятково здібні до лідерства, спілкування та розуміння людей, установлення конструктивних контактів та керування.

6. Психомоторний. До цього типу відносять учнів, здібних у спорті та в інших галузях, де потрібен високий розвиток тонкої моторики і координації (рукоділля, авіаконструювання тощо).

Яким же є найвищий ступінь прояву здібностей? Вищий прояв розвинутих здібностей нерідко називають талантом.

Талант (гр. talanton - вага, міра, рівень здібностей) — поєднання високорозвинутих спеціальних здібностей, яке дає людині змогу створювати такі продукти діяльності, що виділяються своєю новизною, досконалістю і мають високу суспільну значущість.

Жодна окремо взята здібність не може бути талантом, навіть якщо вона яскраво виражена і має високий рівень розвитку. Як і здібності, талант є лише можливістю для набуття високої майстерності й великих успіхів у творчості. Талант виявляється тільки в наполегливій творчій праці. Тож якщо учень займається будь-якою діяльністю захоплено, з любов'ю, постійно вдосконалюється в ній, реалізує нові задуми, народжені в процесі самої роботи та в результаті отримує новий продукт, що перевершує початкову мету, то необхідно визнати, що це і є талант.

Поєднання талантів, що реалізовуючись, залишає неабиякий слід в історії людства - це геніальність.

Геніальність (лат. genialis — властивий генієві, плідний) — найвищий ступінь розвитку здібностей, що виявляється у творчій

vseosvita.ua


діяльності, результати якої мають історичне значення.Геніальні люди вирізняються величчю і суспільною значущістю

проблем, які вони вирішують. Геній — явище дуже рідкісне. Виражаючи потреби суспільства, він творить самостійно й оригінально, шукаючи відповіді на ті питання, про які пересічні люди часто навіть не задумуються. Своєю діяльністю геній сприяє прогресивному розвитку всього людства, створюючи якісно нові, унікальні продукти та відкриваючи незвідані обрії творчості.

Психологічні особливості обдарованих дітей - це певні ознаки, що супроводжують обдарованість, але вони не завжди є факторами, що до неї призводять. Тому наявність психологічних особливостей потрібно сприймати як привід для припущення обдарованості дитини.

Обдаровані діти здатні займатися декількома справами одразу. Вони дуже допитливі, активно досліджують довкільний світ і не приймають жодних обмежень своїх шукань. Такі діти дуже рано починають класифікувати власний досвід та нову інформацію, що надходить до них. В ранньому віці вони здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки та будувати альтернативні моделі подій, що відбуваються навколо них. Їх відмінна пам'ять базується на ранньому мовленні та абстрактному мисленні. Вони мають великий словниковий запас, адже із задоволенням читають словники та енциклопедії і самі придумують нові слова та поняття.

Талановиті діти легко сприймають пізнавальну невизначеність і не можуть терпіти нав'язаних готових відповідей, адже вирішення складних довготривалих завдань - це задоволення для них. Вони здатні довгий час концентрувати свою увагу на цікавій для них справі, буквально занурюючись у неї в пошуках відповіді.

Обдарованим дітям властиве гіпертрофоване відчуття справедливості, вони з однаковою силою реагують на далекі проблеми, побачені по телевізору, та на особисто відчуту несправедливість з боку оточення. Вони постійно намагаються вирішувати не за віком складні проблеми, і нерідко досягають у цьому успіху.

Завдяки своїй кмітливості, обдаровані діти часто мають добре розвинене почуття гумору.

Уже в ранньому віці обдарованим дітям властива підвищена пізнавальна активність, яка забезпечує мимовільне пізнання навколишнього світу. Вони є справжніми маленькими трудівниками, які відчувають задоволення від праці. Проте ця категорія дітей неоднорідна. Серед них є малюки з прискореним розумовим розвитком, з ранньою розумовою спеціалізацією та з деякими ознаками непересічних здібностей. Рання обдарованість може простежуватися через інтерес до читання, математики, природознавства, фізичних вправ або творчості.

vseosvita.ua


Не дивлячись на розповсюдження уявлень щодо благополучності психологічного розвитку обдарованих дітей, внаслідок своїх внутрішніх якостей та конкретних ситуативних факторів обдаровані діти підпадають до психологічної групи ризику. Внутрiшнi та зовнiшнi ситуативні фактори можуть призвести до виникнення в обдарованих дiтей труднощiв у спiлкуваннi та багатьох iнших психологiчних проблем: у знаходженні близьких друзів, у пошуку цікавих ігор з ровесниками, у появі конформності, за якої ці діти намагаються приховати свою оригінальність.

Самовіддане захоплення певною діяльністю часто проявляється у таких дітей в надмiрнiй рухливiй активності й невгамовності. Поряд із захопленнями обдарованi дiти проявляють особливу чуттєвiсть до всього - до емоцiй i почуттiв, звукiв, дотикiв, запахiв тощо.

Обдарованi діти, часто не враховуючи cтaндapтні вимоги, не здатні, до конформiзму, особливо якщо цi стандарти йдуть врiзнобiч з їхнiми iнтересами.

Однiєю з поширених прикметних особливостей обдарованої дитини є цiлеспрямованiсть у тому, що стосується її iнтepeciв: велика впертiсть та зосередженiсть у досягненнi мети, схильність до перфекцiонiзму. Коли результати не відповідають підвищеним внутрішнім стандартам дитини, в неї виникає вiдчуття незадоволеностi й неабиякi переживання.

Ці та багато iнших індивідуальних проблем можуть виникати у зв'язку з певними сильними сторонами обдарованих дiтей. Такi дiти, як правило, сприймаються як аномальне явище, потребуючи особливої уваги, допомоги та розумiння їх проблем з боку психолога, вчителя, батькiв, суспiльства.

Безсумнiвно, успіхи i таланти вiдiграють важливе значення у житті кожного, хто нацiлений на їх розвиток. Але бiльш важливим є гармонiйний розвиток дитини, вiдчуття здорового балансу. Кожну дитину потрiбно сприймати, перш за все, як особистiсть й бачити не лише її здiбностi та досягнення.

Необхiдно поважати дитину, як особистiсну цiннiсть, пiдтримувати її у процесi пiзнання, не обмежуючи при цьому її внутрiшню свободу.

vseosvita.ua


Джерела: 1. Психологі

чні особливості ранньої обдарованості http://pidruchniki.com/15010922/psihologiya/psihologichni_osoblivosti_rannoyi_obdarovanosti

2. Психологія індивідуальності. Здібності. Обдарованість і талант http://subject.com.ua/psychology/psyho_pedagog/66.html

3. Колесова Г. "Знаходьмо якнайбільше обдарованих учнів" https://www.pedrada.com.ua/article/1175-znahodmo-yaknayblshe-obdarovanih-uchnv?from=PW_Auth&ustp=W

4. Лавріненко Л. І. "Дитяча обдарованість та її психологічні прояви: історичний аспект"

5. Повійчук О. "Організація роботи з обдарованими дітьми в початковій школі" http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-6D4E16FC7BD03/list-A863690726

6. Процик Л. С. "Обдарована особистість: історія психологічних досліджень"

7. Розенова М. "Обдаровані діти: психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання" http://osvita.ua/school/method/psychology/1706/

8. Сербіновська Н.В "Психологічні труднощі обдарованих учнів"

vseosvita.ua


Частина 2.1

Форми позаурочної роботи з обдарованими дітьми

Дитячий час повинен бути часом радості та миру, ігор, навчання і росту. Їхнє майбутнє повинно ґрунтуватися на гармонії та співробітництві. Їхнє життя повинно ставати більш повнокровним, поки розширюються їхні

перспективи і вони набувають досвіду.

(Всесвітня Декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей)

У законі України «Про освіту» йдеться про позашкільне виховання як невіддільну частину системи освіти, що спрямовується на розвиток здібностей і талантів учнівської молоді, задоволення її інтересів і духовних запитів.

Сутність позаурочної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність та доступність.

Позаурочна освіта та виховання - це безперервний процес від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей і підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу.Позаурочна діяльність дозволяє найбільш продуктивно виховувати та розвивати обдарованих дітей у вільний від навчання час. Це потужний ресурс у досягненні нової якості освіти.

Позаурочна діяльність - це невіддільна частка освітнього процесу, включена до освітньої шкільної програми. Наповнення цього розділу конкретним змістом є компетенцією освітнього закладу - форми організації освітнього процесу, чергування урочної та позаурочної діяльності в рамках реалізації основної освітньої програми визначаються безпосередньо освітнім закладом.

vseosvita.ua


Для розвитку потенціалу учнів, перш за все, обдарованих дітей, у загальноосвітньому закладі можуть бути організовані різноманітні форми позаурочної діяльності.

Розглянемо деякі з них.

Творча майстерня

Над розробкою цієї технології працювали французькі педагоги та психологи, що об'єдналися у колектив однодумців під офіційною назвою - «Французька група нової освіти», яку Міністерство освіти Франції визнало у 1984 році. На початку 90-х ця технологія прийшла в Росію і досі не втрачає своєї популярності. При цьому в Росії французька технологія стала застосовуватися своєрідно, у власному авторському осмисленні, баченні і виконанні майстерень педагогами. На думку вчених з Санкт - Петербурга, майстерні, розроблені і проведені педагогами, більшою мірою предметно орієнтовані і сильніше, в порівнянні з французьким оригіналом, наближені безпосередньо до вивчення дисциплін, до конкретних навчальних занять. Відповідно, авторські розробки російських вчених, зокрема, виконані під керівництвом А.А. Окунева, також є важливою теоретичною основою для подальшого розвитку теорії і практики майстерень, що відбувається зараз і в Україні.

Творча майстерня - це форма організації навчально-виховного процесу, спрямована на розвиток творчих здібностей обдарованих дітей.

Її основним завданням є створення додаткових можливостей для розвитку юних талантів. Творчі майстерні надають навчально-методичну допомогу дітям та викладачам, забезпечують розширення кругозору учнів та вдосконалення педагогічної майстерності вчителів, створюють умови для обміну педагогічним досвідом.

Творча майстерня для обдарованих дітей - це особливе креативне середовище, де кожна дитина може творити і знаходити радість у творчості.

Заняття обдарованих дітей у творчих майстернях стимулюють злет активності та підвищують інтерес до навчання, призводять до творчого осмислення навчального матеріалу, сприяють саморозвитку учнів, розвивають їх креативність, підвищують рівень грамотності та соціальної

vseosvita.ua


компетенції.

І, нарешті, окремо варто сказати про головне завдання цієї технології - придбання знань про самого себе. Це означає, що в процесі навчання покращується самооцінка дитини, вона починає сходження до суті своєї особистості, осягає глибини своєї душі і розуму.

Російський педагог, авторка творчих майстерень з літератури І. О. Мухіна, що відточувала свій досвід проведення таких занять у спільній роботі з колегами з Франції і Бельгії, зазначала: "Майстерня - це така форма навчання дітей і дорослих, котра створює умови для сходження кожного учасника до нового знання та нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття. Основою відкриття в будь-якій сфері знань, включаючи самопізнання, у майстерні є творча діяльність кожного й усвідомлення закономірностей цієї діяльності.

Майстерня - це технологія, що потребує від викладача переходу на позиції партнерства з учнями, ця технологія спрямована на "занурення" учасників у процес пошуку, пізнання та самопізнання.

Заняття у творчих майстернях будуються на принципах співпраці, співтворчості, спільного пошуку, самостійності, випереджального пошуку та залучення всіх учасників, адже кожен з них робить свій власний внесок у процес засвоєння нових знань та опрацьовує варіанти поведінки у стані прагнення успіху.

Факультативні заняття

Факультативні заняття у школі проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням інтересів і бажань учнів.

Це одна з ефективних форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, а також оволодіння методами наукових досліджень, що сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.

Саме диференційованість факультативних занять є важливим аспектом у роботі з обдарованими дітьми, адже вона дозволяє здійснювати індивідуалізацію навчального процесу, стосовно кожної окремої дитини, забезпечуючи високий рівень розвитку її особистих здібностей.

vseosvita.ua


Факультативне навчання підпорядковано меті й завданням шкільної освіти - його загальні функції збігаються з функціями обов'язкового навчання. Розвивальне, освітнє та виховне завдання загальної освіти втілюються на факультативних заняттях через їх загально-розвивальні, пізнавальні та мотиваційні функції, відповідно.

Загально-розвивальна функція факультативів забезпечує розвиток загальних пізнавальних можливостей учнів на основі широкого, різнобічного інформування про довкілля і власну особистість та залучення їх до нових видів діяльності.

Пізнавальна функція факультативних занять дозволяє поглиблювати знання з певного предмета. Обдаровані діти на факультативах мають змогу розвивати свої особисті здібності, підвищувати рівень знань з окремих дисциплін та готуватися до предметних олімпіад і конкурсів. Для факультативів, спрямованих на поглиблення знань з дисциплін навчального плану, наступництво у цілях, змісті та освітніх технологіях має дуже важливе педагогічне значення, адже вона визначає високий рівень навчальних досягнень та особистісного розвитку учнів.

Мотиваційна функція факультативів розкриває в учнів їх творчий потенціал та спонукає до подальшого розвитку. На факультативних заняттях виникає потреба у творчому пошуку та пізнанні - це формує в учнів стійку потужну мотивацію до подальшої плідної праці.

Також факультативні заняття виконують профорієнтаційну функцію через надання учням доволі широких можливостей для "професійних спроб". Це сприяє їх професійному визначенню та особистому самоусвідомленню. Обдаровані діти на факультативах мають змогу належним чином проявити свої здібності та навчитися застосовувати їх у певній професійній діяльності.

Предметні гуртки

Гурток - це ефективна форма позаурочної роботи з певного предмета. Під час уроків не завжди є можливість задовольнити всі потреби учнів. Пізнавальні інтереси обдарованих дітей нерідко виходять за межі навчальних програм і підручників. У цьому випадку, вдало організована робота у гуртках набуває великого педагогічного значення. Предметні гуртки служать дієвим засобом для рішення таких задач як залучення до певного предмета, розширення та поглиблення знань, отриманих на уроці. Заняття у гуртках для обдарованих дітей молодшого

vseosvita.ua


шкільного віку забезпечує формування та вдосконалення практичних навичок та вмінь з навчального предмета, розвиток індивідуальних здібностей учнів до певної галузі науки.

Систематичні заняття школярів у предметних гуртках сприяють підвищенню якості їхніх знань, розвитку обдарованості та збагаченню моральних і духовних якостей. Спільність учнівських інтересів на заняттях у предметних гуртах створює сприятливі умови для встановлення тісних міжособистісних зв'язків, що позитивно впливає на психіку та характер обдарованих дітей.

Інтелектуальні марафони та ігри

Інтелектуальні марафони та ігри - це ще одна форма позаккласної роботи з обдарованими дітьми, під час якої в інтелектуальну активність учнів інтегруються елементи змагання.

Інтелектуальні ігри дозволяють дітям урізноманітнити звичайне шкільне життя. Діти - емоційні та вразливі, створення атмосфери свята навколо звичайних буденних занять надовго залишається в їхній пам'яті, як приємний яскравий спогад. Конкурси надають учням можливість заявити про себе, проявити свої здібності - пам'ять, знання, вміння логічно мислити. Під час таких інтелектуальних змагань школярі вчаться зберігати врівноваженість у складних ситуаціях, проявляти витримку не тільки в умовах звичайного уроку, а і в атмосфері підвищеної загальної уваги та зацікавленості.

Основною функцією інтелектуальних ігор є поліпшення вищої психічної діяльності - розвиток мислення, логіки, процесів аналізу та синтезу, узагальнення та класифікації, порівняння та протиставлення.

Усі інтелектуальні ігри поділяються на два види - вікторини та стратегії.

Вікторини - це форма інтелектуальної гри, у якій успіх залежить від кількості правильних відповідей. Вікторини поділяються на тестові та сюжетні. У тестових вікторинах за правильні відповіді учасники отримують бали. На зразок відомих телешоу "О, щасливчик!" або "Що? Де? Коли?". Сюжетні вікторини – більш цікаве, з точки зору атрибутів заняття. Організатори вибирають будь-який ігровий сюжет, наприклад, космічну подорож, морську регату тощо. Учасники стають космонавтами, моряками. Підключаються їхня винахідливість, використовуються театральні елементи. Прикладом таких телеігор є «Колесо історії» тощо.

vseosvita.ua


Стратегія – форма інтелектуальної гри, де успіх приходить шляхом найбільш вірного, оптимального планування учасниками своїх дій і вчинків.

В основі класифікації стратегій лежить принцип панівного шляху до успіху.

У бойових стратегіях панівний шлях до успіху лежить через правильне планування знешкодження супротивника (шахи, шашки). В економічній – через успішні придбання і продажі («Менеджер»). А в рольовій – через найкраще здобуття, що визначається роллю гравця.

Науково-практичні конференції

Як окрема форма позакласної роботи, науково-практичні конференції мають тематичний характер. У процесі підготовки до конференції, учні опрацьовують широке коло джерел з певної проблематики та на їх основі пишуть доповіді, знімають відеофільми, малюють серії стендів та альбомів. Така діяльність покращує дитячі вміння та навички як в інтелектуальній, так і у практичній діяльності.

Завдання учнівської конференції - привернути увагу якомога більшої кількості школярів до певної проблеми або теми. Тому для такого виду заходів має бути підібрана не просто актуальна тема, а цікава і доступна для більшості учнів.

Учнівські конференції покликані долучати дітей до ораторського мистецтва, розвивати у них лекторську майстерність, адже участь у конференції не обмежується тільки підготовкою інформативного, змістовного проекту. Необхідною умовою участі є озвучення опрацьованого матеріалу перед аудиторією - своєрідний захист власної творчої роботи. Це сприяє розвитку мовлення школярів - його правильності, науковості, виразності інтонацій, природності, яскравості, чіткості, простоти та доступності.

Конференція - це найдієвіша форма позаурочної роботи з формування особистісного сприйняття інформації, її переосмислення та відтворення за власними міркуваннями та висновками. Під час підготовки та проведення конференцій, учні вільно застосовують та демонструють власні здібності та креативність - обираючи форму демонстрації свого проекту, дитина спирається на власні вподобання і здібності. Саме тому однією з визначних функцій шкільних конференцій є виявлення та розвиток творчих здібностей в обдарованих дітей. Також цей вид

vseosvita.ua


позаурочної діяльності підвищує культуру школярів, вчить поважати чужу думку і впевнено висловлювати свою, виховує суспільну активність учнів.

Олімпіади

Олімпіади - це радість інтелектуальних змагань та можливість випробувати свої знання зі шкільних предметів.

Найважливішим засобом розвитку обдарованості дитини є проведення предметних олімпіад. Олімпіада пробуджує в учнів інтерес до предмета та бажання працювати з додатковою літературою, знайомить з нетрадиційними завданнями та питаннями, формує навички самостійної роботи, допомагає розкривати творчий потенціал.

Участь обдарованих дітей в олімпіадах допомагає вчителю продемонструвати значущість предметів, що вивчаються у школі, підвищує якість освіти, дозволяє спланувати індивідуальну роботу з талановитими учнями та показати батькам перспективи розвитку їхньої дитини.

Олімпіади підбивають підсумки всієї позакласної роботи з предметів, що вивчаються та дають можливість порівняти якість підготовки та розвитку дітей.

Крім того, олімпіади сприяють виявленню та розвитку обдарованих учнів, адже деякі діти не виявляють особливих здібностей на уроках: вони старанно вивчають матеріал, але не виходять за рамки шкільної програми. Та саме під час участі в олімпіадах, вони застосовують свої здібності та демонструють винахідливість і креативність під час рішення нестандартних завдань.

Саме олімпіади надають учню можливість пізнати та проявити себе, створюють умови для повноцінного самоусвідомлення, адже навіть найнезначніші досягнення спонукають дитину повірити у власні можливості.

vseosvita.ua


Джерела


2. Кизенко В. І. /Педагогічні функції факультативів у основній школі. / Інститут педагогіки НАПН України http://lib.iitta.gov.ua/3426/

3. Мухіна І. О. /Що таке педагогічна майстерня?/ http://osvita.ua/school/method/1908 /

4. Презентація педагогічної ради "Використання факультативів та курсів за вибором в умовах профільного та допрофільного навчання" http://svitppt.com.ua/pedagogika/vikoristannya-fakultativiv-ta-kursiv-zaviborom-v-umovah-prfilnogo-ta-d.html

5. Технологія творчих майстерень http://pleyady.kiev.ua/dumki-vgolos/6919-tehnologija-tvorchih-majsteren.html

vseosvita.ua


Частина 3.

Частина 3.1

У кожній людині міститься цілий ряд здібностей та нахилів, котрі варто лишень пробудити і розвити, щоб вони, застосовуючись у справі,

призвели до найвищих результатів. Лише тоді людина стає справжньою людиною.

А. Бебель

Нові орієнтації й цінності сучасної освіти обумовили необхідність розуміти учня як індивідуальну дійсність і як індивідуальну можливість. Особливими можуть бути інтелектуальні, вольові, моральні, соціальні та інші риси особистості. До індивідуальних особливостей обдарованих дітей відносяться своєрідність сприймання, мислення, пам'яті, уяви, інтересів, нахилів, здібностей та інше. Вона значною мірою обумовлює процес засвоєння знань та формування всіх якостей особистості.

Проблема розвитку принципу індивідуального підходу до учнів у навчанні стає центральною у вітчизняній дидактиці, починаючи з 50-х років ХХ століття, коли значно розширилось коло досліджень щодо використання індивідуального підходу в процесі самостійної роботи учнів.

Більшістю вчених індивідуальний підхід трактується як педагогічний принцип, де повинні враховуватися індивідуальні особливості кожного учасника навчально-виховного процесу.

Сутність принципу індивідуального підходу в навчанні полягає у вивченні й врахуванні в навчальному процесі індивідуальних і вікових особливостей кожного учня з метою максимального розвитку позитивних і подолання негативних індивідуальних особливостей, забезпеченні на цій основі підвищення якості його навчальної роботи, всебічного розвитку.

Таким чином, принцип індивідуального підходу у навчанні – це вихідне, початкове положення щодо відбору змісту, форм організації та методів навчання, який реалізується через індивідуалізацію навчальної діяльності.

vseosvita.ua


Термін "індивідуалізація навчання" різні автори визначають по-різному, залежно від того, яку мету і засоби мають на увазі. В "Українському педагогічному словнику" поняття "індивідуалізація процесу навчання" означається як "організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання".

Індивідуалізація - це новий підхід до освіти, що змінює позицію учня з об'єкта освіти на суб'єкт, адже активним у виборі змісту своєї освіти стає сама дитина.

Обдаровані діти неодмінно потребують індивідуального підходу у навчанні, адже високий рівень розвитку інтелекту може викликати труднощі не тільки в освіті цієї категорії дітей, але також в становленні їхньої особистості. На початку навчання обдарованих дітей необхідно брати до уваги їх психологічну організацію, що є особливою, а надалі може призвести до серйозних проблем як у навчанні (неуспішність), так і в особистісному розвитку.

Важливість цієї проблеми визнана на світовому рівні. Парламентська Асамблея Ради Європи у 1994 році прийняла «Рекомендацію 1248» стосовно навчання та виховання обдарованих дітей. В цьому документі мова йде про право обдарованих дітей на освіту, що має бути адаптованою до особливостей їх розвитку та надасть можливість повністю розкритися їх творчому потенціалу.

Спеціальне навчання талановитих дітей в Україні розпочалося з 1991 року. Закон України "Про освіту" для розвитку здібностей, обдарувань і таланту дітей передбачає створення профільних класів (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, а також різних типів навчально-виховних закладів та об'єднань. Найталановитішим дітям держава надає підтримку у вигляді стипендій, направлень на навчання і стажування до провідних вітчизняних і зарубіжних освітніх та культурних центрів тощо.

Для дітей, схильних до наукової творчості, створена Мала академія наук України. У 27 її територіальних відділеннях навчається близько 30 тисяч учнів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ. З ними працюють учені з більш як 35 вищих навчальних закладів освіти та наукових установ НАН України. Науково-дослідні роботи в МАН дають юним дослідникам широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, позмагатися з іншими учнями та відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів.

Практика розвитку творчого потенціалу обдарованих дітей

vseosvita.ua


передбачає розробку та реалізацію спеціальних освітніх програм, навчального плану та навчальних матеріалів. Це покращує процеси навчання обдарованих дітей, творчості, розвитку їх комунікаційних умінь, формування лідерських та інших особистісних якостей, що в майбутньому сприятимуть соціальній реалізації обдарованої особистості.

Для обдарованих дітей індивідуалізація навчального процесу - це побудова індивідуальних освітніх програм, маршрутів та навчальних планів.

Індивідуальна освітня програма за розробками провідного Інституту навчання США повинна спиратися на сім принципів:

1) зміст освітньої програми повинен містити ретельно відпрацьоване, комплексне і глибоке вивчення основних ідей, проблем і тем;

2) освітня програма для обдарованих учнів повинна здійснювати вживання навичок продуктивного мислення, щоб надати учням можливість переосмислити ті знання, що вони мають та генерувати нові;

3) освітня програма для обдарованих учнів повинна надавати їм можливість досліджувати потік інформації, що постійно змінюються;

4) програма повинна сприяти добору та використанню відповідних ресурсів для їх навчання;

5) освітня програма повинна сприяти самоврядуванню навчальним процесом з боку учнів, а також сприяти їх саморозвитку;

6) програма повинна забезпечити розвиток розуміння внутрішнього світу, а також природи міжособистісних стосунків, соціальних взаємовідносин, значущості охорони навколишнього середовища, культурних традицій;

7) експертна оцінка освітньої програми для обдарованих учнів повинна знаходитись у відповідності зі встановленими принципами, разом з тим, враховувати більш високий рівень мислення, здатність до творчості, перевагу при виконанні завдань та в результатах діяльності.

Освітні програми для обдарованих дітей повинні:

включати вивчення глобальних тем і проблем, що дозволяє враховувати інтерес обдарованих дітей до універсальних знань, їх підвищене прагнення до узагальнення, теоретичну орієнтацію та цікавість до майбутнього;

використовувати у навчанні міждисциплінарний підхід, заснований

vseosvita.ua


на інтеграції тем і проблем з різних сфер знань, що дозволяє стимулювати прагнення обдарованих дітей до розширення та поглиблення своїх знань, а також розвивати їх уміння співвідносити різнорідні явища та знаходити рішення на межі різних типів знань;

передбачати вивчення проблем "відкритого типу", що дозволяють враховувати дослідницький тип дитячого мислення і формувати в учнів навички дослідницької роботи;

максимально враховувати інтереси обдарованих дітей і заохочувати до поглибленого вивчення тем, обраних, власне, учнями;

підтримувати та розвивати самостійність у навчанні;

забезпечувати гнучкість та варіативність навчального процесу, зокрема змісту, форм і методів навчання, аж до надання учням можливості їх коригувати, враховуючи мінливий характер дитячих потреб та індивідуальних способів діяльності;

привносити якісні зміни самої навчальної ситуації та навчального матеріалу, такі як створення спеціальних навчальних кімнат з необхідним обладнанням, підготовка спеціальних навчальних посібників, організація польових досліджень, облаштування "робочих місць" у лабораторіях, музеях та інших установах;

навчати дітей об'єктивно оцінювати результати своєї роботи за допомогою змістових критеріїв, формувати в учнів навички публічного обговорення своїх ідей та результатів;

сприяти розвиткові самопізнання.

Перехід учня на індивідуальну освітню програму відбувається за правилами, що передбачають:

- зважену оцінку педагогічного колективу готовності учня до переходу на індивідуальну програму;

- бажання учня перейти до навчання за індивідуальною програмою та усвідомлення ним відповідальності за прийняте рішення;

- згоду, допомогу і контроль батьків.Для найбільш продуктивного процесу навчання обдарованих дітей

складається індивідуальний освітній маршрут.Індивідуальний освітній маршрут - це комплекс різнорівневих

завдань, розроблених на засадах дитиноцентричного підходу до навчання.

Універсального рецепта створення індивідуального освітнього

vseosvita.ua


маршруту на сьогодні не існує. Спосіб побудови освітнього маршруту характеризує особливості розвитку обдарованої дитини протягом певного часу, тобто має пролонгований характер.

Неможливо визначити цей маршрут одразу на весь період навчання, тому що він відображає зміни у розвитку та навчанні дитини, що дозволяє вчасно редагувати компоненти педагогічного процесу.

Індивідуальний освітній маршрут відповідає особистісно-орієнтованому освітньому процесу, але не є тотожним йому, адже має специфічні особливості. Він спеціально розробляється для конкретної обдарованої дитини, індивідуально. Важливо, що на стадії розробки маршруту обдарований учень є суб'єктом вибору диференційної освіти, яка пропонується освітнім закладом, а на стадії реалізації учень виступає суб'єктом здійснення освіти. Зміст індивідуального освітнього маршруту визначається освітніми потребами, індивідуальними здібностями, інтересом та можливостями учня.

Розвиток дитини може здійснюватися за декількома освітніми маршрутами, котрі реалізуються одночасно або послідовно. Це і визначає основну задачу педагога - запропонувати учням спектр можливостей та допомогти їм зробити правильний вибір.

Вибір певного маршруту визначається комплексом факторів:

- особливостями, інтересами та потребами самої дитини та її батьків у досягненні необхідного освітнього результату;

- можливістю задовольняти освітні потреби обдарованої особистості;

- ресурсними можливостями.

Індивідуальні навчальні плани - це ще одна умова індивідуалізації роботи з обдарованими дітьми.

Індивідуальний навчальний план забезпечує засвоєння освітньої програми на основі індивідуалізації її змісту з урахуванням особливостей та освітніх потреб обдарованої дитини.

Під час розробки індивідуального навчального плану може використовуватись модульний принцип, що передбачає різноманітні варіанти поєднання навчальних предметів, курсів, дисциплін та модулей. Для реалізації освітніх програм для обдарованих дітей, у відповідності до індивідуального навчального плану, застосовуються різноманітні освітні технології, у тому числі, дистанційні та електронного навчання.

vseosvita.ua


Для розвитку потенціалу учнів, насамперед, обдарованих дітей, індивідуальні навчальні плани розробляються за участі самих учнів та їх батьків, а реалізація супроводжується підтримкою освітнього закладу.

Індивідуальні навчальні плани для обдарованих дітей - це, передусім, право учня самостійно вирішувати, які предмети він бажає вивчати на базовому рівні, а які - поглиблено. Для успішного втілення індивідуального навчального плану необхідно забезпечити учня відповідною літературою, навчальними посібниками та іншими сучасними засобами інформації.

Запорукою втілення індивідуального підходу у навчанні обдарованих дітей є педагогічна підтримка, що полягає у спільному з учнем визначенні його інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання перешкод. Підґрунтям педагогічної підтримки є взаємини рівноправності, рівноцінності, поваги й довір'я між учителем і учнем.

Індивідуалізація навчання передбачає:

1) індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;

2) створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;

3) підтримку школяра у творчому самовтіленні;

4) підтримку учня у рефлексії.

Отже, педагогічна підтримка використовується з метою допомоги учням у вирішенні проблем: діагностичної, пошукової, діяльнісної, рефлексивної, застосовуючи до кожної дитини індивідуальний підхід, що базується на глибокому знанні рис її особистості і умов життя.

Педагогіка індивідуального підходу передбачає пристосування форм і методів педагогічного впливу до індивідуальних особливостей обдарованих дітей з метою забезпечення найвищого рівня розвитку особистості.

vseosvita.ua


Джерела


2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К., 1997. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009714

3. Пархоменко Г.І. "Індивідуалізація і диференціація навчання та їхня роль у підвищенні якості навчально-виховного процесу". Методична розробка. http://osvita.ua/school/lessons_summary/education/44913/

4. Що таке індивідуальний освітній маршрут. https://www.pedrada.com.ua/article/1871-shcho-take-ndivdualniy-osvtny-marshrut

5. Яншина Т. "Підходи до навчання обдарованих дітей" http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nivoo_2013_1_41.pdf

Documents

fc.vseosvita.ua · Web view6. Психомоторний. До цього типу відносять учнів, здібних у спорті та в інших галузях,