1

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт

Телекомунікації

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА РОБОТА

На тему: «Розробка магнітної рамкової антени для задач

радіомоніторингу короткохвильового діапазону»

Шифр: "Vivir significa luchar"

2018

2

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1 ЗАДАЧІ РАДІОМОНІТОРИНГУ………..……………………….………….........4

1.1 Класифікація і коротка характеристика діапазонів радіочастот і

радіохвиль…………………………………………………………………………... 4

1.2 Особливості радіомоніторингу короткохвильового діапазону………...6

2 ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС МАГНІТНИХ РАМКОВИХ АНТЕН ……………………7

2.1 Загальна теорія антен……………………………………………………..7

2.2 Різновиди антен………………………………………...………………..11

2.3 Опис магнітних антен…………………………………………………...11

2.4 Переваги і недоліки магнітних антен…………………………………..13

3 ОПИС КОНСТРУКЦІЇ……………………………………..…………………….17

4 ДЕМОНСТРАЦІЯ ПРАКТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ………...…………………21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...27

3

ВСТУП

Безпровідні технології є однією з найбільш розвинених галузей

телекомунікаційної індустрії. З кожним роком кількість пристроїв, що

використовують радіоресурс, неухильно росте. Для гармонійного існування

всіх цих приладів необхідно дотримуватись умов використання радіоспектру. З

метою контролю за роботою в ефірі виконується радіомоніторинг.

Проте велика кількість випромінюючих приладів ускладнює

електромагнітну обстановку, до того ж, багато виробників, з метою

здешевлення продукції приділяють недостатню увагу проблемі ЕМС, що

призводить до погіршення завадової обстановки в цілому, що в свою чергу

ускладнює умови роботи радіоприймальних пристроїв, які входять до складу

комплексів радіомоніторингу. Таким чином ефективність їх роботи

зменшується.

Як відомо, ефективність радіоприймальних пристроїв у значному ступені

залежить від характеристик використовуваних антен. У цій роботі з метою

поліпшення умов прийому пропонується використання коротких рамкових

антен.

4

1 ЗАДАЧІ РАДІОМОНІТОРИНГУ

1.1 Класифікація і коротка характеристика діапазонів радіочастот і

радіохвиль

Електромагнітне випромінювання визначається формою коливань

електричної і магнітної енергії, здатної поширюватися в просторі без

допомоги фізичних з'єднань. Електромагнітні коливання характеризуються

наступними основними параметрами – довжиною хвилі (м), частотою

коливань f (Гц), періодом коливань Т (с), круговою частотою (Гц), фазою ,

швидкістю розповсюдження світла (м/с):

; 1 ; 2 ; .cT f T f t

(1.1)

Спектр електромагнітних коливань охоплює частоти приблизно від 10-3 до

1023 Гц. Частоти електромагнітних коливань нижче 3·1012 Гц відповідають

радіохвилям і називаються радіочастотами. Спектр радіочастот зазвичай

розбивається на 12 діапазонів. Кожен з діапазонів включає частоти від 0,3·10N до

3·10N Гц, де N=1, 2, …, 12 – номер діапазону. Відповідно до міжнародного

"Регламенту радіозв'язку" 4-12 діапазонів частот рекомендовані до використання

радіотехнічними пристроями, засобами і системами та називаються

радіочастотним спектром. У таблиці 1.1 приведена класифікація діапазонів

радіочастот і радіохвиль.

В деяких випадках під діапазоном радіочастот розуміється область частот з

іншими частотними межами, що визначаються організаційними або технічними

міркуваннями. Часто вводиться поняття смуги радіочастот, тобто області

радіочастот, частини одного діапазону, або частиною суміжних діапазонів

радіочастот. Різні ділянки спектру радіочастот мають різні властивості. Це

обумовлює відмінності в призначенні, принципах побудови і технічних

характеристиках радіозасобів, що функціонують в різних діапазонах [1].

5

Таблиця 1.1 – Класифікація діапазонів радіочастот та радіохвиль

Номер

діапазона Найменування діапазона Межі діапазона

за частотою

за довжиною хвилі за частотою

за довжиною

хвилі

повне скорочене

1 2 3 4 5 6

1 Вкрай низькі

частоти ВНЧ

Декамегаметрові

хвилі 3-30 Гц

100000-

10000 км

2 Наднизькі частоти ННЧ Мегаметрові хвилі 30-300 Гц 10000-1000

км

3 Інфранизькі

частоти ІНЧ

Гектокілометрові

хвилі 300-3000 Гц 1000-100 км

4 Дуже низькі

частоти ДНЧ

Міріаметрові

хвилі 3-30 кГц 100-10 км

5 Низькі частоти НЧ Кілометрові хвилі 30-300 кГц 10-1 км

6 Середні частоти СЧ Гектометрові

хвилі 300-3000 кГц 1000-100 м

7 Високі частоти ВЧ Декаметрові хвилі 3-30 МГц 100-10 м

8 Дуже високі

частоти ДВЧ Метрові хвилі 30-300 МГц 10-1 м

9 Ультрависокі

частоти УВЧ Дециметрові хвилі

300-3000

МГц 100-10 см

10 Надвисокі частоти НВЧ Сантиметрові

хвилі 3-30 ГГц 10-1 см

11 Вкрай високі

частоти ВВЧ Міліметрові хвилі 30-300 ГГц 10-1 мм

12 Гіпревисокі

частоти ГВЧ

Дециміліметрові

хвилі

300-3000

ГГц 1-0,1 мм

Ділянка частот в межах 1,6-30 МГц відводиться службам радіонавігації,

радіомовлення (525-1605 кГц и 2300-2498 кГц), повітряній рухливій,

радіометеорології. У більшості районів ділянки частот 525-1605 кГц та 2300-

2498 кГц настільки насичені, що вночі, коли переважають перешкоди, що

поширюються просторовою хвилею, вільний від перешкод прийом сигналів стає

практично неможливим.

Діапазон 3-30 МГц розподілений між 12 службами, в основному,

радіозв'язку. Це пояснюється тим, що радіостанції, котрі працюють в цьому

діапазоні, виходять технічно простими і мають відносно малу вартість. Найбільша

частина діапазону 3–30 МГц виділена фіксованій службі. Крім того, тут

функціонує повітряна і морська рухлива служби, для яких складені частотні плани

6

погоджені між державами. Для служби радіомовлення в районі 1 МГц виділені

одинадцять дискретних частотних смуг. П'ять ділянок частот віддані

радіоаматорам. Служба стандартних частот користується п'ятьма ділянками, які

можуть застосовуватися для передачі сигналів єдиного часу[1].

1.2 Особливості радіомоніторингу короткохвильового діапазону

В діапазоні частот 1,6-30 МГц радіохвилі сильно поглинаються Землею,

вибірково відбиваються від іоносфери, слабо відбиваються від об'єктів.

Можливість відображення радіохвиль від іоносфери забезпечує передачу сигналів,

як на великих, так і на малих відстанях. При цьому потрібні значно менші рівні

потужності передавачів і простіші антени, ніж в раніше розглянутих смугах

частот. Лінії радіозв'язку в цьому діапазоні схильні до впливу атмосферних завад і

дії селективних завмирань, що виникають із-за багатократних відображень від

іоносфери і багатопроменевого поширення радіохвиль. Крім атмосферних завад

цей частотний діапазон наповнений великою кількістю випромінюючих

приладів, які з метою здешевлення недостатньо якісні з точки зору ЕМС, що

погіршує завадову обстановку в цілому, це в свою чергу ускладнює умови

роботи радіоприймальних пристроїв, які входять до складу комплексів

радіомоніторингу. Таким чином ефективність їх роботи зменшується.

Як відомо, ефективність радіоприймальних пристроїв у значному ступені

залежить від характеристик використовуваних антен. У цій роботі з метою

поліпшення умов прийому пропонується використання коротких рамкових

антен.

7

2 ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС МАГНІТНИХ РАМКОВИХ АНТЕН

2.1 Загальна теорія антен

Антена – пристрій, що призначений для випромінювання або прийому

радіохвиль. Антена здійснює перетворення енергії струму високої частоти в

енергію радіохвиль або, навпаки, перетворює енергію радіохвиль в енергію

струму високої частоти.

До складу антенного пристрою у багатьох випадках, окрім самої антени,

входить ще лінія фідера, яка необхідна для передачі електромагнітних хвиль з

найменшими втратами від передавача до антени або від антени до приймача.

Для правильної роботи антенного пристрою самі лінії фідерів не повинні мати

антенного ефекту, тобто випромінювати або приймати радіохвилі, та бути

узгодженими за хвильовими опорами.

Основними параметрами антен є: амплітудна характеристика

спрямованості; діаграма спрямованості; коефіцієнт спрямованої дії; коефіцієнт

підсилення; коефіцієнт захисної дії; хвильовий опір в точці живлення та смуга

пропускання [2].

Амплітудна характеристика спрямованості – залежність напруженості

випромінюваного антеною поля ),( E в точці спостереження A від кутів і

(рис. 2.1) при constr . Таким чином, амплітудною характеристикою

спрямованості визначаються спрямовані властивості антени.

Рисунок 2.1 – Позначення кутів і у просторі

8

Зручніше користуватися нормованою характеристикою спрямованості:

),(

,,

max

E

EF . (2.1)

Нормована характеристика спрямованості за потужністю визначається:

,, 2FFP . (2.2)

Діаграма спрямованості – графічне зображення амплітудної

характеристики спрямованості. Частіше за все, діаграми спрямованості (ДС)

будують для двох головних площин: горизонтальної (площина Н) та

вертикальної (площина Е). Ці площини, як правило, обираються так, щоб в

одній з них було розташовано вектор Е, а в іншій – Н. ДС можуть бути

побудовані як в полярній (рис. 2.2), так і в прямокутній системі координат (рис.

2.3). Спрямованість максимального випромінювання називається головним

напрямком, а відповідна йому пелюстка – головною. Інші пелюстки є

боковими.

Рисунок 2.2 – Діаграма спрямованості в полярній системі координат

9

Рисунок 2.3 – Діаграма спрямованості в прямокутній системі координат

Головна пелюстка звично характеризується шириною за половинною

потужністю 5,0 , що визначається з ДС на рівні 0,707 (або на рівні -3дб , якщо

останню побудовано в логарифмічному масштабі).

Смуга пропускання антени – діапазон частот, у межах якого амплітудно-

частотна характеристика (АЧХ) акустичного, радіотехнічного або оптичного

пристрою є досить рівномірною для того, щоб забезпечити передачу сигналу

без суттєвого викривлення його форми. Смуга пропускання частіше за все

визначається за рівнем КСХ (КСХ = 3) [3].

Рисунок 2.4 – Смуга пропускання антени за рівнем 3 дБ

10

Ефективна діюча висота антени – висота розташування центру

випромінювання антени над заданою точкою земної поверхні. Визначається як

довжина уявного вертикального випромінювача з рівномірним розподілом

поля, нижній кінець якого знаходиться на рівні Землі, причому у напрямі

максимального випромінювання цей випромінювач створює ту ж величину

напруженості поля, що і дана антенна [4].

За своїм фізичним змістом діюча висота приймальної антени – це

коефіцієнт, що встановлює залежність величини напруги сигналу на вихідних

контактах приймальної антени з інтенсивністю дії електромагнітної хвилі в

точці прийому, яка зазвичай виражається через напруженість створюваного

хвилею змінного електричного поля в цій точці :

(2.3)

де:

Uвих – напруга сигналу, що приймається, на вихідних клемах приймальної

антени, В;

hd – діюча висота приймальної антени, м;

E - напруженість електричного поля, що створюється електромагнітною

хвилею в точці прийому, В/м.

При поширенні у вакуумі або повітрі електромагнітна хвиля створює в

точці прийому електромагнітне поле, тому діючою висотою можна

характеризувати не лише електричні, але і магнітні приймальні антени,

порівнюючи їх по ефективності як один з одним, так і з електричними

приймальнями антенами, причому незалежно від їх виконання: чи активні вони

(з тим, що вимагає електроживлення вбудованим антенним підсилювачем) або

пасивні (електроживлення не вимагають). Адже призначення будь-якої

приймальної антени – це перетворення енергії електромагнітної хвилі в

електричний сигнал, що подається на вхід радіоприймача.

11

2.2 Різновиди антен

Радіохвилі, що випромінюються антенною радіостанцією, є

електромагнітним полем, що періодично змінюється, в якому нерозривно

пов'язані електричне і магнітне поля. Ці поля – складові радіохвиль. А отже

можна поділити антени на електричні і магнітні.

Г-подібна антена, що є відрізком дроту, є електричною антеною, оскільки

вона реагує на електричну складову поля. Під дією електромагнітного поля в

такій антені виникає електрорушійна сила, яку можна безпосередньо

використати в приймачі для посилення і перетворення в звукові коливання. На

відміну від електричної, магнітна антена реагує на магнітну складову поля

радіохвиль, тому її і іменують магнітною антеною.

2.3 Опис магнітних антен

У малих рамкових антенах (магнітних) струм розподіляється рівномірно,

тоді як в електричних рамкових антенах його розподіл близький до синусоїди.

Рамкові антени застосовуються з самого початку розвитку техніки

радіоприйому, оскільки вони дуже чутливі до магнітного компонента

електромагнітного поля.

Кільце вважається оптимальною формою рамкової антени і

застосовується частіше за інші форми. З конструктивних міркувань іноді

віддають перевагу восьмикутнику, рідше – квадрат (рис. 2.5) . Рамкові антени з

декількох витків дроту придатні тільки для прийому і часто забезпечуються

вхідним підсилювачем на польових транзисторах. Периметр таких антен

зазвичай не перевищує λ/10. Така компактна форма особливо приваблива як

альтернатива для радіоаматорів, працюючих в 40-, 80- і 160-метрових

діапазонах. Радіоаматор DL1BU наочно представив формування магнітної

кільцевої антени. Спочатку розглядається паралельний коливальний контур.

При збудженні такого контуру на резонансній частоті його електрична енергія

12

коливається між конденсатора (електричне поле) і котушки (магнітне поле),

Поля обох типів концентруються в цій замкнутій системі, майже не виходячи за

її межі.

Рисунок 2.5 – Форми магнітної рамкової антени

Якщо в замкнутому коливальному контурі (рис. 2.6.а) розвести пластини

конденсатора (рис. 2.6.б), раніше замкнута система виявляється розімкненою і

між пластинами виникає електричне, переважно ближнє поле. Оскільки

електричне поле поширюється в зовнішній простір, можна говорити, що цей

коливальний контур є електричною антеною. Вона відповідає сильно

укороченому вібратору з кінцевою місткістю, відомому як елементарний

диполь, або диполь Герца. Повернувши пластини конденсатора в колишнє

положення і розтягнувши витки котушки так, щоб з її дроту утворилося кільце,

отримаємо магнітну рамкову антену (рис 2.6.в). Тепер електричне поле

сконцентроване в конденсаторі, магнітне виходить з великої кільцевої рамки

[5].

13

Рисунок 2.6 – Формування рамочної кільцевої антени

Вже у ближньому полі такої магнітної антени формуються супутні

електричні поля, котрі на великому віддалені від кільця створюють плаский

хвильовий фронт, аналогічний фронту електричної антени.

При встановленні поверхні рамочної антени перпендикулярно до земної

поверхні випромінювання стає вертикально поляризованим. Діаграма

спрямованості антени є двоспрямованою і максимальний прийом відбувається

тоді, коли поверхня рамки співпадає з напрямком на передатчик [6].

2.4 Переваги і недоліки магнітних антен

Ось короткий перелік переваг магнітно-рамкових антен в порівнянні з

електричними:

- гранична компактність поєднується з досить високим ККД;

- здатність безперервно перекривати заданий інтервал частот;

14

- точність дистанційного налаштування при відповідному редукторі

приводу;

- оптимальність коефіцієнта стоячої хвилі (КСВ) для кожної частоти в

інтервалі налаштування;

- придатність для будь-яких приймально-передавальних пристроїв;

- рамкові антени однаково придатні для телекомунікації і радіообміну в

середньоєвропейських межах завдяки випромінюванню під похилими і крутими

кутами; незважаючи на істотно менші габарити в порівнянні з півхвильовим

вібратором, різниця теоретичного посилення ідеальної антени у вільному

просторі складає лише 0,4 дБ;

- у разі експлуатації рамкової антени і горизонтального півхвильового

вібратора поблизу земної поверхні перша забезпечить значно більш високі

результати, до того ж ця антена прекрасно підходить для роботи в мобільному

режимі і польових умовах; при вертикальному розташуванні рамки її діаграма

спрямованості в горизонтальній площині має форму вісімки, що дозволяє

відбудовуватися від станцій (пеленгаторный ефект), що заважають;

- малі втрати на перетворення завдяки одноручковому налаштуванню і

високій добротності великої одновиткової котушки;

- переміщення антени з великої висоти до земної поверхні мало

позначається на її ефективності, оскільки при вертикальному монтажі рамки

магнітні силові лінії йдуть паралельно електропровідному ґрунту (з властивими

йому втратами) і майже не залежать від його властивостей;

- магнітна складова поля електромагнітного випромінювання глибше

проникає у будівлі в порівнянні з електричним компонентом. Велика кількість

металу і дротів, що добре проводять стіни певною мірою ускладнюють

проникнення електричної складової в приміщення, завдяки чому магнітно-

рамкові антени краще працюють в кімнатах, на балконах або горищах, ніж

електричні (рис. 2.7), де вказані предмети знаходяться у ближній зони антени, і

вона до них малочутлива [5].

15

Рисунок 2.7 – Ближні та дальні поля

- завдяки виключно високій добротності (D~400) рамкові антени

характеризуються дуже вузькою смугою пропускання відносно вибраної

частоти. Цим забезпечується суттєва додаткова преселекція величиною більше

30 дБ, що, у свою чергу, різко знижує перехресну модуляцію у вхідних

каскадах приймача і покращує вечірній прийом в діапазоні 40м;

- в режимі передачі рамкові антени перешкоджають випромінюванню

вищих або побічних гармонік передавача (наприклад, перша гармоніка

пригнічується на рівні 35 дБ, звідси – помірність перешкод радіомовленню і

телевізійному прийому);

- рамкові антени є симетричними системами. Їм не потрібні електричні

противаги. Рамкові антени не наводять неконтрольовані конвективні струми в

ґрунті або стінах будівель, що також сприяє зниженню вказаних перешкод;

- описувані антени заземляються напряму, чим забезпечується

оптимальний захист від грози;

- через синфазне відображення електричні вертикальні антени,

встановлені на ґрунті з хорошою електропровідністю, випромінюють

радіохвилі під плоским кутом, що важливо для телекомунікації. Аналогічним

чином випромінюють і рамкові антени [7].

16

До недоліків магнітної антени можна віднести:

- низький коефіцієнт посилення, відносно повнорозмірних антенн;

- велика вузькосмуговість часто призводить до необхідності перебудови

по частоті, особливо якщо робота мається на увазі в широкій смузі частот, що

може мати місце в когнітивних радіомережах, що ведуть роботу в широкому

діапазоні частот.

17

3 ОПИС КОНСТРУКЦІЇ

Антена складається з двох основних функціональних частин:

- безпосередньо антена;

- механізми настроювання.

Блок антени складається із рамки, змінного конденсатору, сервоприводу,

який настроює конденсатор та електромагнітних реле, зображено на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 – Блок магнітної антени із знятою кришкою

Через високу добротність, антена є досить вузькосмуговою, особливо у

нижній частині КВ-діапазону, що в свою чергу потребує настроювання антени в

резонанс на робочій частоті. Настроювання антени відбувається за допомогою

пульта дистанційного управління (рис.3.2) [8].

18

а) б)

Рисунок 3.2 – Пульт дистанційного управління для магнітної антени

Рисунок 3.3 – Принципова електрична схема пульта дистанційного

управління

19

Функціонально забезпечити перестроювання антени у діапазоні 1,6-30

МГц за допомогою лише ємності змінного конденсатору являє собою певну

проблему, яку можна вирішити декількома шляхами.

Перший – створити дві окремі антени, які будуть перекривати кожна

свою ділянку діапазону. Проте, у даному випадку необхідно використання двох

окремих блоків антен, кожен з яких має містити свої окремі органи

налаштування та в додаток схему комутації пульта дистанційного управління.

Другий – організувати один блок антени таким чином, щоб він

перекривав необхідний діапазон самостійно. Як було зазначено, основна

проблема, яка виникає при цьому, малий діапазон перестроювання змінного

конденсатора, який відповідає за настроювання антени на необхідну частоту.

Для її вирішення у запропонованій конструкції використовується комутація

додаткового витка та послідовно-паралельна комутація секцій змінного

конденсатора – це дозволяє в значній мірі розширити діапазон настроювання

антени і зробити його в межах 1,6-30МГц.

Живлення антени відбувається за допомогою петлі узгодження, яка

виконана із кабелю тієї ж марки, що і основний кабель, який поєдную антену і

трансивер.

20

Рисунок 3.4 – Результати розрахунку основних параметрів магнітної антени при

заданих вихідних даних

Рисунок 3.5 – Діаграма спрямованості магнітної антени при її горизонтальному

розташуванні

21

4 ДЕМОНСТРАЦІЯ ПРАКТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

В програмі Multisim 10.1 була побудована принципова електрична схема

магнітної антени для заданих значень ємності змінного конденсатору та

індуктивності витків рамки антени. За допомогою плотера Боде були отримані

значення смуг пропускання у п’яти точках КВ-діапазону. Результати вимірів

наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Значення смуг пропускання антени в залежності від частоти

настроювання

Частота

настроювання, МГц

1,8 3,7 7 14 28

Смуга пропускання, кГц 32 126 150 200 1000

Залежність смуги пропускання від частоти настроювання наведено на

рис. 4.1.

Рисунок 4.1 – Залежність смуги пропускання від частоти настроювання

антени

22

Для того щоб перевірити ефективність використання запропонованої

антени були проведені експериментальні дослідження. Для цього була зібрана

лабораторна установка, яка зображена на рис. 4.2.

Установка складається з:

- короткохвильового трансивера Icom;

- магнітної антени з пультом керування;

- антени типу «луч» довжиною 4м.

Рисунок 4.2 – Лабораторна установка

З метою порівняння якості роботи магнітної антени була використана

нерезонансна антена електричного типу.

За допомогою спектроаналізатору виконувалося оцінювання смуги

пропускання антени. Для оцінювання смуги пропускання були проведені

контрольні виміри, результати яких наведені на рис. 4.2-4.5. Смуга

спостереження складала 200 кГц.

23

а) б)

Рисунок 4.3 – Результати вимірювання на частоті 1.881 МГц

а) б)

Рисунок 4.4 – Результати вимірювання на частот 3.670 МГц

а) б)

Рисунок 4.5 – Результати вимірювання на частот 14.152 МГц

24

а) б)

Рисунок 4.6 – Результати вимірювання на частоті 27.207 МГц

де для всіх:

а) результати для магнітної антени;

б) результати для антени типу «луч».

Також для порівняння ефективності роботи магнітної антени в міських

умовах був проведений експеримент, під час якого була можливість оцінити

якість прийому сигналу при використанні магнітної антени та антени типу

«луч» (рис. 4.7-4.9). Обидві антени були розташовані в одному місці і

підключені за допомогою антенного комутатора до одного радіоприймального

пристрою. Таке підключення дозволяє оперативно переключатися між двома

антенами, для оцінювання ефірної обстановки в один і той же час. Смуга

спостереження у цьому випадку складала 25 кГц.

а) б)

Рисунок 4.7 – Ефірна обстановка на частоті 3.632 МГц

25

а) б)

Рисунок 4.8 – Ефірна обстановка на частоті 7.092 МГц:

Рисунок 4.9 – Ефірна обстановка на частоті 14.198 МГц

де для всіх:

а) результати для магнітної антени;

б) результати для антени типу «луч».

З рис.4.7-4.9 видно, що при використанні магнітної антени відношення

«сигнал-шум» є більшим ніж при використанні антени типу «луч», що свідчить

про більш ефективну роботу МА в міських умовах при високому рівні завад.

26

ВИСНОВКИ

1. В роботі проведений аналіз радіомоніторингу короткохвильового

діапазону. Визначені основні особливості розповсюдження хвиль цього

діапазону. Крім того виявлені складності проведення радіомоніторингу цих

частот, які виникають через присутність значної кількості різноманітних завад

природного та антропогенного характеру.

2. Для вирішення завадових проблем запропоновано використання

магнітної рамкової антени.

3. Виготовлена практична конструкція магнітної рамкової антени, яка

працює в діапазоні 1,6-30МГц.

4. Проведені практичні дослідження щодо ефективності використання

виготовленої антени та антени типу «луч».

5. Результати досліджень підтверджують ефективність використання

даного типу антен порівняно з класичними антенами.

27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Курочкин А.Е. Теоретические основы активных магнитных антенн:

Учебно-методическое пособие по дисциплине "Радиоприемные устройства"

для студентов специальности "Радиотехника". В 2 ч. Ч. 1: Шумовые параметры

входных каскадов радиоприемных устройств с магнитной антенной – Мн.:

БГУИР, 2002. – 50 с.

2. Ємельянов В.В. Конспект лекцій з дисципліни «Системи мобільного

зв’язку» [Електронний ресурс].

3. Смуга пропускання [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Смуга_пропускання.

4. Л.М. Невдяев. Телекоммуникационные технологии. Англо-русский

толковый словарь-справочник. Под редакцией Ю.М. Горностаева. – Москва, –

2002.

5. Ротхаммель К. Антенны: в 2 т. / К. Ротхаммель. – 11-е изд., перераб. и

доп. – М.: Додека, Т. 2 – 2006. – 414 с.

6. Н.М.Изюмов, Д.П.Линде, «Основы радиотехники», – М.,Л.;

«ЭНЕРГИЯ», 1965г. – 480с.

7. Григоров И. Н. Практические конструкции антенн. – М.: ДМК, 2000 –

349 с.

8. PortableMagLoopBuild_v1.0.pdf – Bucharest, Apr 25th 2012 – © Dan

Toma – YO3GGX.