Першотравенська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4

Учнівський пошуковий загін “Пошук”

Пам’яті померлих під час

голодомору 1932-1933 років

присвячується …

Голодомор українського народу:

Історична пам’ять та політико – правова оцінка.

Постанова ЦК КПУ від 5-го лютого 1990 року «Правда про народну трагедію, або про голод на Україні в 1932-33 р.р.» , в якій визначено: «Визнати, що голод відбувався внаслідок злочинного курсу Сталіна та його близького оточення (Молотова та Кагановича). Засудити безпринципну політику уряду республіки по відношенню до селян». Слід зазначити, що в цій постанові ЦК КПУ підкреслюється, що було використано дуже значну кількість архівних документів, що стосувалися 1932 – 33 років.

Згідно Указу Президента України від 1998 р.

щорічно відзначається День пам’яті

жертв голодомору в останню суботу листопада.

Закон України від 2006 р.“Про голодомор 1932-33 років в Україні”:

“ Визнати голодомор 1932-33рр.ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОГО

НАРОДУ.”

Указ Президента Українивід 28 березня № 250/2007

“Про заходи у зв’язку з 75 – ми роковинами Голодомору

1932 -1933 років в Україні”

Навіть на останнім рубежіПромінь віри в нас ще не

погас.Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!В наших грудях кулі і ножі,Нас розп’ято й знищено не

раз!Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Масове голодування селян продовжувалось до вересня 1933 року!

22 місяці народ страждав, мучився, вмирав.

І це було не стихійне лихо! Це був зумисно

підготовлений голодомор.

Моторошний парадокс: вмирали

на всеродющих

чорноземах шанованої світом

житниці. Вмирали…

Вмирали просто поля, на шляхах, у

голодних хатах,

на лавицях промерзлих

вокзалів, поодинці і сім’ями,

вилягали роди і села!

Це було наслідком цілеспрямованої

політики, яка мала на меті ліквідацію проявів

українізації, позбавлення українців

історичної пам’яті, нейтралізацію їхніх

устремлінь до самостійного

національно-державного і культурного

життя.

В селі весна повзе на ліктях,Повзе по мертвих і живих.В долоні сонце ловлять діти,Що дзвінко капає із стріх.І п’ють опухлими вустамиОту живицю молоду.Їм жить і жить, та над полямиЗнов ворон каркає біду.Забрали тих, хто із комориПашню останню вимітав.Хто ще активним був учора – Сьогодні ворогом ставав!Дай хоч надію для живих.Весна. І сонце ловлять діти,Що дзвінко скапує із стріх.

У 1930 році зібрано пшениці: 835 млн.ц

продано 48,4 млн. ц.

У 1931 році зібрано пшениці: 695 млн.ц.

продано - 51,8 млн.ц.

Вагони із зерном стояли під дощем,

зерно пріло, проподало, а люди тим часом пухли

від голоду, вмирали.

Немов витріскуючи із криниці.Переливаючись рідким

вогнем,Текло струмками золото

пшениці.Ми тільки бачили той

тьманий блиск, На горлі ж ми відчули стиск. Тоді дурні Грицьки та

ОпанасиВмирали, як у зливу комарі.Тоді по селах їлось людське

м’ясо,І хліб пекли з розтертої кори.Дивилися голодні діти ласоНа пухле тіло вмерлої сестри.Так, ми, хоч і покинули печери,В XX віці стали людожери.

Страшна статистика:

Вмирали:

щогодини -

1000 чоловік;

щоденно –

25 тисяч чоловік.

Загальні втрати: ( по приблизним підрахункам)

становлять:

12 -13 млн. людей.

Найвеличніший дар на землі це дар людського життя!

Ми, українці, пройшовши через тортури, які

приготувала нам історія, повинні пам’ятати ці уроки і застерігати людство від

страшних помилок.Ми – Українці!

Ми велика нація! Нам є чим пишатись! Сьогодні ми живемо в

вільній, незалежній державі!

Ім’я, якій – Україна!