3
Все перше десятиліття ХХІ сторіччя Львівсько-Сокальська Єпархія УПЦ-КП була активно задіяна в афері по масовому перепродажу на Захід раритетних православних ікон Вже 10 років поспіль ім’я Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ-КП раз-у-раз використовується у настирній торговій рекламі як захисна парасолька для безкарного масованого перепродажу на Захід старовинних (отже, і контрабандних) ікон. Ось як виглядає типова одточена форма зловмисного словоблудства: “Українська Православна Церква Київський Патріархат. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема на пряму підтримку нашої Львівсько- Сокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“. Характерно, що конкретна фірма-оператор, яка вручає покупцям ікон квитанції за сплачені ними гроші, ніде і ніколи явно не називається, ніби її і не існує. Це витончене пересмикування дозволяє шахраям імітувати нібито благодійну діяльність і в такий спосіб уникати державних податків. Та ж прикра обставина, що багатолітня ризикована гра на хиткій межі карної діяльності реально шкодить авторитетові української православної церкви, вірогідно, ніяк не хвилює і, отже, цілком влаштовує конкретних осіб, задіяних в даній афері. За адресою http://www.ngz-online.de/kaarst/nachrichten/Ikonen-als-Problemloeser_aid_193505.html і досі зберігається опублікована ще в 05.11.2000 р. газетна стаття, яка зафіксувала, що узгоджені зі Львовом оборудки з іконами провадяться щонайменше з 2000-го року. Читаємо: “Пауль Ехінґер з міста Нойсса, протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, запропонував до продажу в приміщенні адміністрації церкви Св. Альдеґундіса близько 160 ікон, у тому числі раритетних. Виручка від продажу має піти на користь пунктів соціальної орієнтації у Львові”. І далі: “До того ж слід зробити ремонт в приміщеннях для священиків”. І нарешті зізнання на межі кримінального: “Будь-хто може купити ікони як турист, але при їх вивозі з країни виникають великі проблеми”. За адресами http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung.htm та http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung_2004.htm зберігається опублікована в 2004 р. замітка, яка демонструє подальший розвиток операції. Читаємо: “У виставковій залі міста Меран відбулась бенефіс-виставка на підтримку гуманітарної роботи в Україні з боку Німецького деканату Української Православної Церкви Київського Патріархату. Було представлено близько 150 старовинних російських ікон з приватної колекції декана Пауля Ехінґера, які походять з часів від 16-го до 19-го століть. Виручка від продажу ікон має йти перш за все на користь Львівської єпархії (що в Західній Україні) і при цьому головним чином її пунктам соціальної орієнтації, а також священицькій семінарії Патріархату та Духовній Академії.

I ще про контробанду

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Все перше десятиліття ХХІ сторіччя Львівсько-Сокальська Єпархія УПЦ-КП була активно задіяна в афері по масовому перепродажу на Захід раритетних православних ікон

Citation preview

Page 1: I ще про контробанду

Все перше десятиліття ХХІ сторіччя Львівсько-Сокальська Єпархія УПЦ-КП була активно задіяна в афері по масовому перепродажу на Захід раритетних православних ікон

Вже 10 років поспіль ім’я Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ-КП раз-у-раз використовується у настирній торговій рекламі як захисна парасолька для безкарного масованого перепродажу на Захід старовинних (отже, і контрабандних) ікон. Ось як виглядає типова одточена форма зловмисного словоблудства: “Українська Православна Церква – Київський Патріархат. На

виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку нашої Львівсько-Сокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“. Характерно, що конкретна фірма-оператор, яка вручає покупцям ікон квитанції за сплачені ними гроші, ніде і ніколи явно не називається, ніби її і не існує. Це витончене пересмикування дозволяє шахраям імітувати нібито благодійну діяльність і в такий спосіб уникати державних податків. Та ж прикра обставина, що багатолітня ризикована гра на хиткій межі карної діяльності реально шкодить авторитетові української православної церкви, вірогідно, ніяк не хвилює і, отже, цілком влаштовує конкретних осіб, задіяних в даній афері. За адресою http://www.ngz-online.de/kaarst/nachrichten/Ikonen-als-Problemloeser_aid_193505.html і досі зберігається опублікована ще в 05.11.2000 р. газетна стаття, яка зафіксувала, що узгоджені зі Львовом оборудки з іконами провадяться щонайменше з 2000-го року. Читаємо: “Пауль Ехінґер з міста Нойсса, протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, запропонував до продажу в приміщенні адміністрації церкви Св. Альдеґундіса близько 160 ікон, у тому числі раритетних. Виручка від продажу має піти на користь пунктів соціальної орієнтації у Львові”. І далі: “До того ж слід зробити ремонт в приміщеннях для священиків”. І нарешті – зізнання на межі кримінального: “Будь-хто може купити ікони як турист, але при їх вивозі з країни виникають великі проблеми”. За адресами http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung.htm та http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung_2004.htm зберігається опублікована в 2004 р. замітка, яка демонструє подальший розвиток операції. Читаємо: “У виставковій залі міста Меран відбулась бенефіс-виставка на підтримку гуманітарної роботи в Україні з боку Німецького деканату Української Православної Церкви Київського Патріархату. Було представлено близько 150 старовинних російських ікон з

приватної колекції декана Пауля Ехінґера, які походять з часів від 16-го до 19-го століть. Виручка від продажу ікон має йти перш за все на користь Львівської єпархії (що в Західній Україні) і при цьому головним чином – її пунктам соціальної орієнтації, а також священицькій семінарії Патріархату та Духовній Академії.

Page 2: I ще про контробанду

За адресою http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung.htm

зберігається опублікована в 2007 р. єлейна за формою, але напориста за своєю суттю реклама спекулятивної діяльності протоієрея Пауля Ехінґера під маскою удаваної благодійності. Читаємо: “Виставка російських ікон. Організатор – Українська Православна Церква Київського Патріархату. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку нашої Львівсько-Сокальської єпархії, її Духовної Академії, священицької семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації”. Далі – більше. За адресами http://www.events.steiermark.com/detail/3587/ http://www.stift-rein.at/layout/set/print/veranstaltung/4688 www.stift-rein.at/content/download/774/2817/ (сторінка 8 цього файла) зберігається масово виставлена в Інтернет в 2008 р. нав’язлива реклама торгового бізнесу, замаскованого під нібито благодійну місію задля блага УПЦ-КП в цілому та Львівсько-Сокальської єпархії зокрема. На малюнку за першою з наведених адрес читаємо: “Виставка: старовинні російські ікони 15-20 століть. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку Львівсько-Сокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“.

На малюнку за другою з наведених адрес читаємо: “Ікона Казанської Божої Матері 17 століття. Організатор – православний священик Ехінґер. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку нашої Львівсько-Сокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“.

Page 3: I ще про контробанду

Нарешті, на малюнку за третьою з наведених адрес читаємо: “Українська Православна Церква – Київський Патріархат. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку нашої Львівсько-Сокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“.

Укладач тричі повторюваного рекламного оголошення настійливо натякає на його підтримку особисто з боку митрополита Львівського і Сокальського Андрія (Горака), який дійсно у свій час активно відвідував Німеччину, по декілька днів проживав в садибі подружжів Ехінґер, виїздив звідти на пізнавальні екскурсії по визначних місцях в межах і за межами Німеччини і отримував на згадку сувенірні подарунки. Псевдо-благодійна діяльність продовжувалась і в 2009 р., дивись, наприклад, лінки http://www.nn-online.de/artikel.asp?art=982000&kat=10&man=3 http://www.nn-online.de/bild.asp?bild=468319&ar=0&man=3&kat=10 http://www.allgemeine-zeitung.de/region/kultur/ausstellungen/6618717.htm http://www.main-netz.de/nachrichten/region/aschaffenburg/aschaffenburg-land/land/art3986,969155 http://www.main-netz.de/_/tools/diaview.html?_CMTREE=11890&_CMBILD=632476&_CMPICS=632476 http://www.felsenkeller-goldbach.de/2009/10/russische-ikonen-im-felsenkeller/ Отже, масовий перепродаж унікальних православних ікон на Захід під захисною парасолькою УПЦ-КП триває. Навіть іде повним ходом. Марта Березень, Томас Берґ