МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ХОДАКІВСЬКА ВІКТОРІЯ ПАВЛІВНА

УДК 615.243:364.692:368.041

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ

ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА

ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи

та судова фармація

Науковий керівник:

КОТВІЦЬКА АЛЛА АНАТОЛІЇВНА,

доктор фармацевтичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Харків – 2015

2

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................................................................... 5

ВСТУП ..................................................................................................................... 7

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ

ЗАСОБІВ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

ТА ЗА КОРДОНОМ ...................................................................................... 17

1.1 Сучасний стан проблеми доступності лікарських

засобів в Україні .................................................................................... 17

1.2 Дослідження міжнародного досвіду становлення та

функціонування лікарняних кас як ефективного механізму

підвищення доступності фармацевтичної допомоги ........................ 22

1.3 Дослідження епідеміологічних показників хвороб органів

травлення серед населення України та країн Європи ....................... 33

1.4 Вивчення закордонного та вітчизняного досвіду лікування

гастроентерологічних захворювань .................................................... 41

РЕЗЮМЕ ........................................................................................................ 46

РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ, ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ

ТА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................... 48

2.1 Обґрунтування напрямків і об’єктів досліджень ............................... 48

2.2 Загальна методика дисертаційних досліджень та методи

вирішення завдань ................................................................................ 50

РОЗДІЛ 3. МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ЛІКАРСЬКИХ

ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИХ

ХВОРИХ ........................................................................................................ 60

3.1 Розробка алгоритму маркетингового дослідження ринку

лікарських засобів для лікування гастроентерологічних

хворих ..................................................................................................... 60

3.2 Структура і тенденції розвитку вітчизняного ринку

лікарських засобів для лікування гастроентерологічних хворих .... 63

3

3

3.3 Особливості споживання лікарських засобів для лікування

гастроентерологічних хворих .............................................................. 75

3.4 Дослідження економічної доступності надання фармацевтичної

допомоги гастроентерологічним хворим в Україні........................... 83

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ..................................................... 89

РОЗДІЛ 4. ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РАЦІОНАЛЬНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ

ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ .......................................... 92

4.1 Обґрунтування методичних підходів до проведення

фармакоекономічних досліджень з використання інгібіторів

протонної помпи для лікування виразкової хвороби ......................... 92

4.2 Фармакоепідеміологічне дослідження споживання інгібіторів

протонної помпи з використанням ATC/DDD-методології .............. 96

4.3 Аналіз фармакоекономічної доступності інгібіторів

протонної помпи .................................................................................. 101

4.4 Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих на

виразкову хворобу в умовах діяльності лікарняних кас .................. 107

4.5 Фармакоекономічний аналіз схем терапії виразкової хвороби

з використанням інгібіторів протонної помпи за методом

«витрати – ефективність» ................................................................... 119

ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ .............................................. 130

РОЗДІЛ 5. ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ

ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ФОРМУЛЯРНИХ ТА СТРАХОВИХ

ПЕРЕЛІКІВ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ ДЛЯ

ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ................................................. 133

5.1 Аналіз нормативно-правової бази з організації

фармацевтичного забезпечення хворих на виразкову

хворобу ................................................................................................. 133

5.2 Розробка моделі формування основного та додаткового

страхових переліків лікарських засобів ............................................ 138

4

4

5.3 Обґрунтування методичних підходів до формування

раціональної фармакотерапії хворих на виразкову хворобу .......... 147

5.3.1. Розробка організаційно-методичних підходів

упровадження комп’ютерних технологій для аналізу

терапевтичної ефективності антисекреторної терапії

виразкової хвороби ................................................................... 149

5.3.2. Розробка методики фармакоекономічного аналізу

стратегій лікування виразкової хвороби на базі

інформаційних технологій ....................................................... 158

5.4 Обґрунтування соціально-економічних підходів

до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих

на виразкову хворобу.......................................................................... 161

ВИСНОВКИ ДО П’ЯТОГО РОЗДІЛУ ...................................................... 166

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................... 168

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 172

ДОДАТКИ ............................................................................................................ 191

5

5

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВМП – виріб медичного призначення

ВНП – внутрішній національний продукт

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ВУ – відношення узгодженості

ВХ – виразкова хвороба

ГЕРХ – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

ЖХ – жовчнокам’яна хвороба

ЗОЗ – заклад охорони здоров’я

ІУ – індекс узгодженості

ІПП – інгібітори протонної помпи

КЕА – клініко-економічний аналіз

КЗЗ – кислотозалежні захворювання

ЛЗ – лікарський засіб

ЛК – лікарняна каса

МАІ – метод аналізу ієрархій

МНН – міжнародна непатентована назва

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я

МС – медичне страхування

ОЛЗ – основні лікарські засоби

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ФС – формулярна система

ХГ – хронічний гепатит

ХГІД – хронічний гастрит і дуоденіт

ХОТ – хвороби органів травлення

ХПЗ – хвороби підшлункової залози

ХХІХ – хронічний холецистит і холангіт

ШКТ – шлунково-кишковий тракт

6

6

АТС − анатомо-терапевтична хімічна класифікація (Anatomical Therapeutic

Chemical)

ATC/DDD-методологія − методологія вивчення споживання лікарських засо-

бів за анатомо-терапевтичною хімічною класифікацією та встановленими до-

бовими дозами

DDD − визначена добова доза (Defined Daily Dose)

ES – вираженість терапевтичного ефекту (Effect size)

TID – тисяча жителів на добу (Thousand Inhabitants per Day)

7

7

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічна значущість проблеми хво-

роб органів травлення (ХОТ) та їх найбільш поширеної форми – виразкової

хвороби (ВХ), обумовлена негативною тенденцією до зростання поширеності

цієї патології як в Україні, так і в усьому світі. Хвороба досить часто вражає

працездатне населення й характеризується високою ймовірністю розвитку

загрозливих для життя пацієнта ускладнень і постійно зростаючою вартістю

сучасної фармакотерапії.

Сьогодні в Україні ХОТ посідають третє місце у структурі хронічної

за-хворюваності населення. За останні 10 років кількість гастроентерологіч-

них хворих в Україні збільшилася майже в 1,4 рази, зокрема поширеність за-

хворювань гастродуоденальної зони за цей період зросла на 39,5%. Такі тен-

денції свідчать про постійне підвищення потреби фармацевтичного ринку в

доступних та ефективних препаратах для лікування ХОТ.

Незважаючи на численні досягнення медицини і фармації у сфері ство-

рення нових способів лікування та профілактики ХОТ, все частіше відзнача-

ється збільшення тяжкості перебігу цих захворювань, що призводить до по-

частішання випадків тимчасової непрацездатності, інвалідизації населення,

зниження якості життя хворих.

Також необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку галузі

охорони здоров’я (ОЗ) гострою проблемою залишається обмежений доступ

населення до якісних ліків. Тому запровадження концепції раціонального ви-

користання ЛЗ, які поряд із відповідною ефективністю є безпечними і мають

високий рівень якості, відповідає основним завданням сучасної медицини і

фармації України.

При дефіциті бюджетних коштів і відсутності обов’язкового медичного

страхування все більшої актуальності набуває пошук позабюджетних джерел

фінансування галузі ОЗ. У зв’язку з цим важливим напрямком реформування

галузі є створення лікарняних кас (ЛК), головною метою діяльності яких є

8

8

по-ліпшення рівня та якості медичного обслуговування шляхом залучення

коштів населення на добровільній основі для забезпечення її членів ЛЗ при

наданні амбулаторно-поліклінічної допомоги, лікуванні в умовах стаціонару,

проведенні діагностичних обстежень.

Різним аспектам організаційного-економічного, медико-соціального,

фар¬макоекономічного, правового характеру фармацевтичного забезпечення

населення приділялась увага багатьох вітчизняних учених: Б. П. Громовика,

Т. Г. Грошового, О. П. Гудзенка, Д. І. Дмитрієвського, О. М. Заліської,

А. В. Кабачної, А. А. Котвіцької, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, В. Д. Парія,

Б. Л. Парновського, І. В. Пестун, О. В. Посилкіної, М. М. Слободянюка,

В. М. Толочка, Л. В. Яковлєвої та ін. Разом з тим комплексних теоретико-

прикладних досліджень, присвячених розробці соціально-економічних під-

ходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ, не прово-

дилось.

Актуальність теми дисертаційної роботи визначається необхідністю

удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ на усіх рівнях

надання медичної та фармацевтичної допомоги на основі методів маркетин-

гового і фармакоекономічного аналізу з використанням комп’ютерних техно-

логій, що обумовило вибір теми, спрямованість, зміст і структуру дисерта-

ційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-

таційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Націона-

льного фармацевтичного університету за темою «Організація фармацевтич-

ної справи, менеджмент і маркетинг у фармації» (номер державної реєстрації

0103U000479), тема дисертації затверджена ПК «Фармація» МОЗ і НАМН

України (№ 93 від 28.10.15 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження по-

лягає у науковому обґрунтуванні соціально-економічних підходів до оптимі-

зації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ шляхом розробки реко-

мендацій до формування страхового переліку інгібіторів протонної помпи

9

9

(ІПП) та підвищення раціональності й економічної ефективності їх викорис-

тання за допомогою впровадження комп’ютерних технологій у фармакоеко-

номічні розрахунки.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:

проаналізувати дані щодо показників захворюваності та поширенос-

ті ХОТ та ВХ, сучасних підходів до лікування гастроентерологічних захво-

рювань у країнах світу та в Україні;

визначити особливості розвитку національної системи ОЗ України

на підставі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду становлення сис-

тем медичного страхування і функціонування ЛК;

провести аналіз сучасного вітчизняного фармацевтичного ринку ЛЗ

для лікування гастроентерологічних хворих і визначити тенденції його роз-

витку;

провести аналіз споживання ІПП в Україні з використанням АТС/

DDD-методології, розрахувати показник DDDs/1000 жителів/день, визначити

основні тенденції споживання ІПП та оцінити їх економічну доступність;

дослідити фактичний стан фармацевтичного забезпечення страхових

медичних послуг із використанням клініко-економічного аналізу (КЕА);

розробити методику для формування страхових переліків ІПП, яка

ґрунтується на багатокритеріальній кількісній та якісній оцінці позицій пре-

паратів;

розробити методичне й організаційне забезпечення оцінки терапев-

тичної та економічної ефективності лікування хворих на ВХ на підставі

упровадження комп’ютерних технологій;

розробити й опрацювати соціально-ефективну модель оптимізації

фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ.

Об'єктами дослідження було обрано: системи медичного страхування

зарубіжних країн; показники стану розвитку вітчизняного страхового ринку з

добровільного медичного страхування та фінансування ОЗ; показники поши-

реності і захворюваності на ХОТ, зокрема й ВХ; законодавчу базу, що регу-

10

1

0

лює організацію медичної та фармацевтичної допомоги хворим на ВХ в

Україні; чинні соціально-економічні регулюючі переліки ЛЗ та формуляри;

стандарти, схеми фармакотерапії, що використовуються у лікуванні хворих з

ВХ; результати клінічних досліджень ефективності різних схем лікування

хворих на ВХ; дані державного реєстру ЛЗ; дані споживання ІПП за 2009-

2014 рр. у натуральному та грошовому вимірах аналітичної системи дослі-

дження фармацевтичного ринку України «Фармстандарт» компанії «МОРІОН»;

листки лікарських призначень членів ЛК «Лікарняна каса Житомирської об-

ласті»; результати опитування лікарів-гастроентерологів з різних областей

України.

Предметом дослідження є удосконалення соціально-економічних підхо-

дів до підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисерта-

ційної роботи становлять фундаментальні та прикладні методи щодо форму-

вання соціально-економічних моделей підвищення ефективності фармацев-

тичного забезпечення хворих на ВХ на різних рівнях надання фармацевтич-

ної допомоги з метою раціонального використання обмежених коштів держа-

вного бюджету, фондів додаткового медичного страхування та населення.

Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і

зарубіжних учених, присвячені проблемам фармацевтичного забезпечення

населення, а також офіційні статистичні дані, положення нормативних доку-

ментів, листки лікарських призначень хворим, анкети лікарів-гастроенте-

рологів.

Під час проведення дисертаційних досліджень нами були використані

такі методи: системно-аналітичний, історичний, логічний та ретроспектив-

ний – для з’ясування рівня дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній

літературі; структурно-логічного моделювання – для розробки методики фор-

мування страхових переліків, концептуальних засад удосконалення фармацев-

тичного забезпечення хворих на ВХ. Для узагальнення досвіду функціону-

вання різних моделей медичного страхування у країнах світу був використа-

11

1

1

ний метод порівняльного аналізу. На основі соціологічного методу (експерт-

них оцінок) зібрано емпіричну інформацію для визначення коефіцієнтів зна-

чущості параметрів ЛЗ, за якими здійснюється оцінка досліджуваних торго-

вих найменувань препаратів. Методи маркетингового аналізу були викорис-

тані для дослідження вітчизняного ринку гастроентерологічних ЛЗ, його осо-

бливостей і тенденцій розвитку. Для дослідження стану надання фармацев-

тичної допомоги хворим на ВХ були використані методи КЕА, а також фар-

макоекономічний аналіз, зокрема метод «витрати – ефективність» – для ви-

значення найбільш раціональних схем фармакотерапії ВХ з використанням

ІПП; фармакоепідеміологічний (АТС/DDD-методологія) – для визначення

особливостей і тенденцій споживання ЛЗ населенням України. Економіко-ма-

тематичні (метод багатокритеріальної оптимізації й аналізу ієрархій), ста-

тистичні методи виявилися необхідними при розробці методики формуван-

ня страхових переліків та обробленні результатів опитування респондентів.

Методи описового та абстрактного моделювання й узагальнення, а також

прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, реко-

мендацій і пропозицій щодо обґрунтування соціально-економічних підходів

оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих ВХ; графічний метод –

для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення

низки теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні іс-

нуючих і теоретичному обґрунтуванні нових соціально-економічних підходів

до підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення хворих з ВХ

шляхом розробки методичних засад формування страхових переліків ІПП та

інтеграції інформаційних технологій у систему лікування.

Найважливішими науковими результатами, що характеризують новиз-

ну і розкривають зміст дисертаційного дослідження, є такі:

уперше:

запропоновано багатокритеріальну модель розробки основного та

додаткового страхових переліків ІПП з урахуванням вимог стандартів надан-

12

1

2

ня медичної допомоги й регулюючих переліків та результатів маркетингових,

фармакоепідеміологічних і фармакоекономічних досліджень;

розроблено соціально-ефективну модель оптимізації фармацевтично-

го забезпечення хворих на ВХ, яка ґрунтується на раціональному виборі,

призначенні та застосуванні ЛЗ на всіх рівнях організації системи ОЗ;

запропоновано аналітичну модель інформаційної системи автомати-

зованих фармакоекономічних розрахунків з метою здійснення моніторингу за

проведеною фармакотерапією, а також для прогнозування ефективності пла-

нованого лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта й

оцінки раціональності його призначення;

удосконалено:

підходи до проведення фармакоекономічного аналізу схем антисек-

реторної терапії, рекомендованих Клінічним протоколом надання медичної

допомоги хворим на ВХ, із подальшим визначенням найбільш фармакоеко-

номічно раціональних схем лікування;

фармакоепідеміологічне дослідження споживання ІПП на рівні краї-

ни з використанням АТС/DDD-методології, що дозволяє здійснити його по-

рівняння з аналогічними показниками використання ІПП в інших європейсь-

ких країнах;

науково-методичні положення щодо проведення аналізу показників

адекватності платоспроможності та цінових характеристик ІПП для лікуван-

ня хворих на ВХ;

набули подальшого розвитку:

підходи до проведення КЕА споживання ЛЗ та аналіз ефективності і

раціональності використання препаратів при лікуванні ВХ в окремо взятій

ЛК як дієвого механізму моніторингу запровадження формулярної системи в

практичну діяльність закладів охорони здоров’я (ЗОЗ);

дослідження сучасного стану нормативно-правового регулювання

надання фармацевтичної допомоги хворим на ВХ ІПП в Україні;

методика проведення аналізу й оцінки залежності змін рівня попиту

серед споживачів противиразкових ЛЗ від коливань цін.

13

1

3

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у су-

купності вони становлять науково-практичну основу для оптимізації фарма-

цевтичного забезпечення хворих на ВХ інгібіторами протонної помпи, зок-

рема для розробки відповідних концептуальних пропозицій та організаційно-

економічних рекомендацій.

За результатами дослідження здобувачем підготовлені та затверджені

ПК «Фармація» і МОЗ НАМН України (протокол № 88 від 17.12.2014 р., про-

токол № 90 від 15.04.2015 р.), погоджені Українським центром наукової ме-

дичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України 2 методич-

них рекомендацій:

«Організаційно-економічні принципи фармацевтичного забезпечен-

ня членів лікарняних кас» (2015 р.) – знайшли застосування у практичній ро-

боті благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», КП

«Фармація» Житомирської міської ради, КП «Смілянська комунальна апте-

ка» (акти впровадження відповідно від 12.10.2015 р.; 20.10.2015 р.;

05.11.2015 р.), а також у навчальному процесі Запорізького державного ме-

дичного університету, Вінницького національного медичного університету

імені М. І. Пірогова, Тернопільського державного медичного університету

імені І. Я. Горбачевського, ФПДО Львівського національного медичного уні-

верситету імені Данила Галицького, Львівського національного медичного

університету імені Данила Галицького, Національного університету «Львів-

ська політехніка» (акти впровадження відповідно від 10.06.2015 р.;

15.06.2015 р. і 18.06.2015 р.; 08.09.2015 р.; 14.09.2015 р.; 25.12.2015 р.;

28.12.2015 р.).

«Фармакоекономічні підходи до оцінки доступності лікарських за-

собів для лікування кислотозалежних захворювань» (2015 р.) – знайшли за-

стосування у практичній роботі благодійної організації «Лікарняна каса Жи-

томирської області», КП «Смілянська комунальна аптека», КП «Фармація»

Житомирської міської ради, (акти впровадження відповідно від 02.12.2015 р.;

12.01.2016 р.; 28.01.2016 р.), а також у навчальному процесі Запорізького

14

1

4

державного медичного університету, Вінницького національного медичного

університету ім. М. І. Пірогова, Тернопільського державного медичного уні-

верситету ім. І. Я. Горбачевського, ФПДО Львівського національного медич-

ного університету ім. Данила Галицького, Львівського національного медич-

ного університету ім. Данила Галицького (акти впровадження відповідно від

16.11.2015 р.; 26.11.2015 р.; 03.12.2015 р. і 07.12.2015 р.; 10.12.2015 р.;

28.12.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною за-

вершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки

науково-практичних засад щодо оптимізації фармацевтичного забезпечення

хворих на ВХ.

В опублікованих у співавторстві з А. А. Котвіцькою, О. О. Суріковим,

Є. С. Коробовою, О. А. Пастуховою працях автором особисто проведено дос-

лідження показників поширеності й захворюваності на ВХ в Україні та краї-

нах світу; проаналізовано нормативно-правову базу щодо надання медичної

та фармацевтичної допомоги хворим на ВХ; здійснено маркетинговий аналіз

вітчизняного фармацевтичного ринку противиразкових препаратів, розрахо-

вано та проаналізовано цінові характеристики ЛЗ для лікування ВХ (коефіці-

єнт адекватності платоспроможності, коефіцієнт еластичності попиту за ці-

ною); проведено аналіз споживання ЛЗ та аналіз ефективності і раціонально-

сті використання препаратів при лікуванні ВХ за допомогою методів КЕА;

здійснено фармакоекономічну оцінку застосування різних схем фармакоте-

рапії ВХ; проведено оцінку економічної доступності ІПП з використанням

ATC/DDD-методології.

За результатами комплексних досліджень автором запропонована ме-

тодика здійснення фармакоекономічної оцінки раціональності використання

ІПП для лікування ВХ, а також розроблена багатокритеріальна модель роз-

робки основного та додаткового страхових переліків ІПП.

Автором розроблено й обґрунтовано науково-методичні підходи до

оцінки раціональності та ефективності призначення ІПП хворим на ВХ за до-

15

1

5

помогою впровадження комп’ютерних технологій в оцінку фармакотерапії.

Також запропоновано й опрацьовано соціально-ефективну модель оптиміза-

ції фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ.

Усі наукові узагальнення, системні висновки, положення, результати

досліджень, практичні рекомендації отримані автором особисто. За наукови-

ми працями, що опубліковані у співавторстві з А. А. Котвіцькою, О. О. Сурі-

ковим, Є. С. Коробовою, О. А. Пастуховою, у роботі наведені лише ті поло-

ження, розробки й рекомендації, які є результатом особистих досліджень

здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові та методичні по-

ложення й результати дисертаційного дослідження доповідалися та обгово-

рювалися на: І міжнародній інтернет–конференції молодих вчених та студен-

тів «Современные достижения медицинской и фармацевтической науки»

(м. Запоріжжя, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Прак-

тичні аспекти впровадження оцінки технологій охорони здоров’я в Україні»

(м. Київ, 2013 р.); Національному конгресі «Клінічна фармація: 20 років в

Україні» (м. Харків, 2013 р.); XX Міжнародній науково-практичній конфе-

ренції молодих вчених та студентів «Actual questions of development of new

drugs» (м. Харків, 2013 р.); 5-й науково-практичній конференції з міжнарод-

ною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних проце-

сів створення лікарських препаратів» (м. Тернопіль, 2013 р.); VI науково-

практичній конференції «Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи

розвитку» (м. Харків, 2013 р.); науково-практичній конференції з міжнарод-

ною участю, присвяченій 50-літтю створення кафедри організації та економі-

ки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила

Галицького «Здобутки та перспективи управління фармацевтичною систе-

мою» (м. Львів, 2014 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції

«Формування Національної лікарської політики за умов впровадження медич-

ного страхування: питання освіти, теорії та практики» (м. Харків, 2015 р.);

ІІІ міжнародній науково-практичній internet-конференції «Менеджмент та

16

1

6

маркетинг у складі сучасної економіки, науки, освіти, практики» (м. Харків,

2015 р.); XXІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених

та студентів «Actual Questions Of Development of New Drugs» (м. Харків,

2015 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані

у 19 наукових працях, зокрема 7 статтях, 6 з яких – у наукових фахових ви-

даннях, у тому числі 2 у закордонних виданнях, 2 методичних рекомендаціях

та у 10 тезах доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 258 сторінках

машинописного тексту і складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку

використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту 160 сторінок. Робота

проілюстрована 32 таблицями та 44 рисунками. Список використаної літера-

тури налічує 175 позицій, з яких 67 іноземних.

17

1

7

РОЗДІЛ 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

ТА ЗА КОРДОНОМ

1.1 Сучасний стан проблеми доступності лікарських засобів в Україні

Якісне та повноцінне забезпечення населення ЛЗ визначається першо-

черговим завданням державної політики в галузі охорони здоров’я кожної

країни. На сьогодні у світі відсутній універсальний нормативно-правовий ме-

ханізм, що здатний був би гарантувати рівномірну доступність, якість та ши-

роке охоплення медичною і фармацевтичною допомогою кожного хворого

[24]. Структура споживання ЛЗ у світі є досить непропорційною. За даними

ВООЗ, на 15% населення світу припадає 90% від загального споживання ЛЗ,

що свідчить про серйозну проблему забезпечення доступності фармацевтич-

ної допомоги у глобальному масштабі.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) під доступністю ЛЗ визначає по-

стійну фізичну наявність необхідних ЛЗ у державних і приватних ЗОЗ й еко-

номічну спроможність населення їх отримати [54].

Виходячи з аналізу вітчизняних та іноземних публікацій можна виділи-

ти два основних види доступності ЛЗ:

фізична доступність (наявність на фармацевтичному ринку якісних,

ефективних і безпечних ЛЗ), яка забезпечується за рахунок власного вироб-

ництва, імпорту й реалізації через аптечну мережу;

економічна доступність, яка насамперед формується завдяки держав-

ному фінансуванню фармацевтичного забезпечення, а також залежить від ку-

півельної спроможності населення [57, 75].

На сьогодні проблема доступності ЛЗ для населення України є надзви-

чайно актуальною, враховуючи постійне зростання цін, нестабільну ситуацію

щодо наявності окремих іноземних препаратів на вітчизняному фармацевтич-

18

1

8

ному ринку, низький рівень бюджетного фінансування галузі охорони здоро-

в’я, неспроможність населення придбати високовартісні ЛЗ за власні кошти.

Сучасний фармацевтичний ринок України достатньо насичений і дина-

мічно розвивається, про що свідчить аналіз продажів ЛЗ за 2009-2014 рр., ве-

личину яких наведено на рисунку 1.1. Так протягом 2009-2013 рр. фармацев-

тичний ринок характеризувався збільшенням величини продаж у натураль-

ному показнику. Показники продажів у 2013 р. збільшилися порівняно з 2009 р.

на 10,85%, щорічно зростаючи в середньому на 2,63%. Однак у 2014 р. спо-

стерігається різке падіння величини продажів на 12,84% порівняно з 2013 р.,

що експерти пов’язують з нестабільною політичною та економічною ситуа-

цією в країні.

Рис. 1.1. Динаміка продажів ЛЗ на фармацевтичному ринку України в

натуральних показниках протягом 2009-2014 рр.

Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що фізична доступ-

ність ЛЗ для населення України характеризується на сьогодні негативною

динамікою. Через стрімкий ріст цін на ЛЗ, який непропорційний зі зростан-

ням доходів громадян, значно зменшується купівельна спроможність насе-

лення.

Важливим показником, що характеризує економічну доступність ЛЗ є

динаміка зміни середньої вартості однієї упаковки ЛЗ в порівнянні зі зміною

19

1

9

мінімальної заробітної плати та рівня державних видатків у відсотках від ва-

лового внутрішнього продукту (ВВП) на галузь охорони здоров’я [30, 32, 66, 67].

На підставі аналізу динаміки вартості однієї упаковки зарубіжного ЛЗ

протягом 2009-2014 рр. нами встановлено, що найбільший темп приросту ва-

ртості спостерігався в 2014 р. і становив 73,28%. У цілому в 2014 р. середня

вартість однієї упаковки зарубіжного ЛЗ зросла порівняно з 2009 р. на

145,13% і становила 83,00 грн проти 33,86 грн. Середній темп приросту ста-

новить 21,94 % за рік (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Динаміка середньої вартості однієї упаковки зарубіжного ЛЗ

протягом 2009-2014 рр.

Необхідно зазначити, що темп приросту цін на вітчизняні ЛЗ протягом

2009-2014 рр. був набагато швидшим, ніж на іноземні. Середня вартість одні-

єї упаковки вітчизняного ЛЗ зросла в 2014 р. порівняно з 2009 р. на 205,60% і

складала 18,00 грн проти 5,89 грн. Середній темп приросту становить 25,56%

на рік (рис. 1.3).

20

2

0

Рис. 1.3. Динаміка середньої вартості однієї упаковки вітчизняного ЛЗ

протягом 2009-2014 рр.

За результатами аналізу зміни мінімальної заробітної плати в Україні

встановлено, що найменшим приростом вона характеризувалася в 2014 р.

(6,81%), коли показники приросту середньої вартості упаковки як вітчизня-

них, так і іноземних ЛЗ були найвищими протягом досліджуваного періоду,

що, на наш погляд, вкрай негативно впливає на купівельну спроможність на-

селення (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Динаміка мінімальної заробітної плати в Україні протягом

2009-2014 рр.

21

2

1

Як відомо, бюджетне фінансування галузі охорони здоров’я забезпечує

рівноцінний доступ до медичної і фармацевтичної допомоги всіх верств на-

селення, можливість оптимізації системи охорони здоров’я в національному

масштабі.

Основним показником, який характеризує рівень фінансування галузі

охорони здоров’я в державі, є видатки на неї у відсотках від ВВП. В Україні в

середньому зазначений показник становить 4% [30, 75], тоді як, згідно з ре-

комендаціями ВООЗ, для забезпечення належного рівня медичного і фарма-

цевтичного забезпечення населення має становити не менше 5%. Динаміку

державних видатків на галузь охорони здоров’я у відсотках від ВВП протя-

гом 2009-2014 рр. наведено на рисунку 1.5.

Рис. 1.5. Динаміка державних видатків на галузь охорони здоров’я про-

тягом 2009-2014 рр. (у % від ВВП)

Таким чином, першочерговим завданням у галузі охорони здоров’я є

поліпшення доступності фармацевтичної допомоги усім категоріям населен-

ня шляхом раціоналізації використання обмежених бюджетних ресурсів, а

також залучення додаткових джерел фінансування.

Як свідчить зарубіжний досвід, налагоджене функціонування системи

медичного страхування (МС) та діяльність ЛК можуть бути вагомим додат-

ковим джерелом фінансування медичного і фармацевтичного забезпечення

населення. Тому наступним етапом нашого дослідження стало вивчення сис-

тем фармацевтичного забезпечення населення різних країн світу, визначення

22

2

2

існуючих тенденцій з подальшим вибором ефективних механізмів у забезпе-

ченні населення ЛЗ.

1.2 Дослідження міжнародного досвіду становлення та функціонування

лікарняних кас як ефективного механізму підвищення доступності фармацев-

тичної допомоги

Як свідчить міжнародний досвід, характерною тенденцією в організації

систем охорони здоров'я в країнах світу, а також джерел їх фінансування є

спрямованість на зменшення фінансового тягаря для людини в разі погір-

шення її здоров’я, а також бажання залучити до цієї моделі організації медич-

ної і фармацевтичної допомоги усі верстви населення. Різноманітність схем

МС зумовлена впливом низки економічних, історичних, культурних і полі-

тичних чинників, які значною мірою визначаються моделлю системи охоро-

ни здоров'я в кожній державі. Необхідно зазначити, що охоплення приватно-

го МС у більшості країн Європи залишається на досить низькому рівні, тому

основним джерелом фінансування системи охорони здоров'я цих країн є дер-

жавний сектор. Так, у Норвегії та Данії частка державних витрат на охорону

здоров'я становить близько 85%, у Великобританії – 84%, в Японії – 82%, у

Франції – 78%, Німеччині – 77%. Необхідно зазначити, що деякий виняток

становлять США, де частка держави в загальних витратах на охорону здоро-

в'я складає лише 47%. Решту витрат покладено на роботодавців та населення

(рис. 1.6) [133, 159, 166].

Разом з тим в Україні частка витрат населення в загальному обсязі фі-

нансування охорони здоров'я становить майже 45%, у Росії – близько 50%, у

країнах, що розвиваються, з низьким рівнем доходів населення – в середньо-

му 53%, з високим – 33%, у країнах з розвиненою ринковою економікою –

24%. Необхідно зазначити, що Україна, маючи частку витрат населення на

охорону здоров’я на рівні високорозвинених країн, практично не виконує

своїх державних зобов’язань у цій сфері.

23

2

3

Рис. 1.6. Питома вага державних витрат у структурі загальних видатків

на охорону здоров'я в країнах світу, %

Накопичений багаторічний досвід організації систем охорони здоров’я

свідчить про високу ефективність різних моделей і систем МС. У різних кра-

їнах світу залежно від того, яка форма фінансування є домінуючою, визнача-

ються три основні види систем охорони здоров'я, зокрема державна, яка є на-

прямом соціальної політики держави. Країни з переважно бюджетною мо-

деллю фінансування охорони здоров’я не мають значного розвитку соціаль-

ного страхування (Великобританія, Швеція, Австралія) або використовують

його як додаткове (Фінляндія, Норвегія, Нова Зеландія) [19, 137].

Принцип фінансування системи охорони здоров’я за рахунок обов’яз-

кового МС характеризується загальнообов’язковим страхуванням більшості

населення; реалізацією МС через некомерційні організації (страхові або лі-

карняні каси); можливістю сплати страхових внесків як громадянами, так і

роботодавцями; наявністю договірного переліку ЗОЗ, фахівців та ЛЗ; поєд-

нанням обов’язкового та добровільного страхування; частковою (до 10%)

24

2

4

оплатою медичних послуг самим пацієнтом (Нідерланди, Німеччина, Бельгія,

Франція, Австрія) [73, 84].

Іншою системою МС є приватна, яка існує виключно в США. Ця система

характеризується децентралізацією, значним розвитком інфраструктури страхо-

вих організацій та відсутністю державного регулювання. Пацієнт самостійно

оплачує надані медичні послуги або оплата здійснюється страховою компанією

на підставі договору добровільного страхування. Поряд з приватною системою

МС чинним законодавством США передбачена можливість державного фінан-

сування медичної допомоги окремим категоріям населення, зокрема безробіт-

ним, малозабезпеченим, інвалідам та особам похилого віку [58, 89, 166].

Сьогодні в Україні активно опрацьовуються організаційно-економічні

механізми реформування системи охорони здоров’я, зокрема й такі, що ґрун-

туються на впровадженні соціального обов’язкового МС. Зокрема, в оприлю-

дненому Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) України у 2014 році проекті

Концепції побудови нової національної системи охорони здоров'я України

визначено завдання упровадження обов'язкового МС [79]. Значущість поста-

влених у проекті концепції завдань обумовлює необхідність пошуку альтер-

нативних механізмів формування та імплементації, що ґрунтуються на дослі-

дженні міжнародного досвіду формування обов'язкового МС.

Саме тому з огляду на сучасний стан охорони здоров'я найбільший ін-

терес в Україні становить діяльність ЛК як єдиного на сьогодні механізму,

який дозволяє забезпечити якість медичної допомоги і гарантувати ефектив-

не фармацевтичне забезпечення через солідарну участь населення в оплаті

витрат на охорону здоров’я [6, 68, 74].

З метою визначення схожих підходів і відмінностей в організації сис-

теми охорони здоров’я в країнах світу нами був проведений порівняльний

аналіз основних принципів побудови і функціонування сучасних моделей

обов’язкового МС. Результати аналізу наведені у додатку Б.

У багатьох країнах система державного МС довела свою високу ефек-

тивність. Як свідчать результати дослідження ВООЗ, кількість років, прожи-

25

2

5

тих людиною у стані хвороби, значно вища для жителів країн, в яких не реа-

лізований механізм державного соціального МС. Так, представник найбільш

«здорової» країни проводить в стані хвороби близько 9% тривалості життя,

тоді як для найменш «здорової» країни цей показник становить 14% [41].

Необхідно зазначити, що витоки формування вітчизняного МС були

закладені ще наприкінці 80 – початку 90-х років XIX століття, коли прогре-

сивна частина підприємців Одеси почала страхувати своїх працівників від

нещасних випадків на виробництві в приватних загальнострахових суспільс-

твах. Згодом такі види страхування поширилися на промислові центри Укра-

їни, при цьому їх основою була діяльність ЛК. Першим промисловим підпри-

ємством в Україні, де в 1870 році була створена ЛК, став адміралтейський

завод «Россуд» у м. Миколаєві [18, 70].

На території західної України «Каса хворих» уперше була створена в

1889 році у Львові. А законами Австро-Угорщини, ця організація забезпечу-

вала своїх членів безкоштовним медичним обслуговуванням та утриманням

на час хвороби. У 1920 р., після розпаду Австро-Угорської імперії, в Польщі

виникають окружні каси хворих, об'єднані в загальнодержавний союз. Най-

старішою і найбільшою з них була окружна каса хворих у Львові, діяльність

якої поширювалася на Східну і Західну Галичину [90].

На початку 1921 р. зі зміною державного устрою і внаслідок передачі

організації страхування в компетенцію профспілок, система соціального

страхування втратила самостійність і поступово перестала належати до скла-

дової системи охорони здоров'я (до 1933 р.) [101].

Однією з перших країн, в якій було запроваджено МС, є Німеччина.

Обов'язкове МС у Німеччині є традицією, воно стало основою організаційної

структури медичного обслуговування ще в 1883 р. з моменту прийняття Акта

Бісмарка про медичне страхування. У 1885 р. обов'язкове МС забезпечувало

медичний захист лише 10% населення, проте згодом МС поступово розши-

рювало сферу свого покриття, включаючи різні групи населення [83].

26

2

6

Типовою рисою німецької системи МС є те, що уряд не бере на себе ві-

дповідальність за фінансування охорони здоров'я, а створює умови для функ-

ціонування фондів МС і контролює їх діяльність (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Німецька модель державного регулювання медичної допомоги

Загальнонаціональне МС у Німеччині на сьогодні є одним з елементів

системи соціального страхування, створеної ще Бісмарком. Фінансування ЛК

здійснюється за рахунок податку на заробітну плату, розподіленого між ро-

ботодавцем (7,3%) і працівником (8,2%), який у сукупності становить 15,5%

від заробітної плати. Водночас сума єдиного соціального внеску не може бу-

ти більшою за 575 євро на місяць. Усі страхові внески в Німеччині досягають

27,6% ВВП, з них МС – 11,3% ВВП [118].

Необхідно зазначити, що останнім часом у Німеччині спостерігається

тенденція до зменшення кількості ЛК. На сьогодні в країні послуги з держав-

ного МС надають 132 ЛК, що функціонують переважно за галузевим (шахта-

рі, фермери, моряки та ін.) і територіальним принципами (табл. 1.1). Так, у

2014 р. розподіл застрахованих осіб серед різних типів ЛК здійснювався та-

ким чином:

35% застрахованих осіб є членами 11 місцевих ЛК;

37% осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному МС,

користуються послугами 6 альтернативних ЛК;

ДЕРЖАВА

Асоціації лікарів

27

2

7

17% – застраховані у 107 ЛК підприємств;

8% – отримують послуги з державного МС у 6 ЛК ремісників;

2% – застраховані у ЛК у сфері гірничої промисловості;

1% – сплачують страхові внески у сільськогосподарську ЛК.

Разом з тим відповідно до законодавства Німеччини, незалежно від ЛК,

до якої сплачуються внески, якість та обсяг медичної і фармацевтичної до-

помоги має бути однаковою [68, 83].

Таблиця 1.1

Структура та кількість лікарняних кас у Німеччині у 1995-2014 рр.

Роки

Міс

цев

і Л

К

ЛК

під

при

ємст

в

Альте

рн

ати

вн

і Л

К

ЛК

рем

існ

иків

Сіл

ьсь

ко-

госп

одар

ські

ЛК

ЛК

у с

фер

і м

орсь

кої

пром

исл

овост

і

ЛК

у с

фер

і гі

рн

ичої

пром

исл

овост

і

Разом

1993 266 744 15 169 22 1 1 1221

1995 92 690 15 140 21 1 1 960

1997 18 457 14 43 20 1 1 554

1999 17 361 13 42 20 1 1 455

2001 17 318 12 28 19 1 1 396

2003 17 260 12 23 10 1 1 324

2005 17 210 11 19 8 1 1 267

2007 16 189 10 16 9 1 1 242

2008 15 170 9 17 9 - 1 221

2009 15 155 8 14 9 - 1 201

2010 14 130 6 9 9 - 1 169

2011 12 121 6 7 9 - 1 156

2012 12 112 6 6 9 - 1 146

2013 11 109 6 6 1 - 1 134

2014 11 107 6 6 1 - 1 132

28

2

8

Іншим прикладом для аналізу та отримання практичного досвіду є Ізра-

їль. Перша ЛК Клалі була заснована в 1911 р. Із 1995 р. в Ізраїлі діє закон про

державне медичне страхування, який передбачає для кожного громадянина

отримання однакового пакета медичних послуг, до якого входить усе необ-

хідне, починаючи від лабораторних досліджень до госпіталізації хворих,

складних операцій та відновлювальних процедур [154].

До 1996 р. кожна ЛК в Ізраїлі самостійно здійснювала збір внесків.

На сьогодні всі внески від страхування здоров'я надходять до Інституту на-

ціонального страхування й у подальшому розподіляються між ЛК залежно

від кількості клієнтів. Зазначений внесок являє собою податок, сума якого

становить 3,1% від доходу, що не перевищує половини розміру середньої за-

робітної плати в країні, й 4,8% у разі перевищення доходом встановленої ме-

жі. Необхідно зазначити, що особи, доходи яких у п’ять разів перевищують

розмір мінімальної заробітної плати, звільняються від сплати внеску на зага-

льнообов'язкове державне соціальне страхування. З метою виключення дис-

кримінації компенсація внесків за малозабезпечених верств населення, пенсі-

онерів та інвалідів здійснюється державою, тобто рівень надання медичної

допомоги однаковий для всіх громадян.

Щороку ЛК спільно з Інститутом національного страхування перегля-

дає та затверджує так звані «кошик здоров'я», який включає послуги, і «ко-

шик ліків» – перелік ЛЗ, які підлягають компенсації за рахунок ЛК. Перелік

ЛЗ постійно поповнюється новими високоефективними засобами, також ви-

ключаються застарілі препарати. За рецептом лікаря пацієнт отримує в аптеці

ліки і сплачує лише частину вартості препарату, решта вартості фінансується

з фонду ЛК. Життєвонеобхідні ліки, зокрема інсулін, засоби для лікування

СНІДу та інших соціально значущих захворювань, пацієнтам надаються без-

коштовно [160].

У цілому населенню Ізраїлю надають послуги чотири ЛК: Клалі (охоп-

лює 53% від загальної чисельності населення), Маккабі (24%), Меухедет

(13%) і Леуміт (10%). Пацієнти, незадоволені якістю послуг своєї каси, два

рази на рік – восени і навесні – можуть перейти в іншу ЛК [48, 160].

29

2

9

Кожна з ЛК працює із ЗОЗ різних форм власності на підставі договорів.

ЛК Клалі є найбільшою касою в Ізраїлі. Вона обслуговує понад 50% від зага-

льної чисельності населення й включає 1,5 тисячі поліклінік, 14 лікарень, ап-

течну мережу, стоматологічні поліклініки.

На особливу увагу серед країн Прибалтики, які обрали ЛК як механізм

розподілу коштів охорони здоров'я, заслуговує система обов'язкового загаль-

ного МС Естонії.

У перші роки незалежності Естонії у сфері охорони здоров'я відбулися

значні зміни. У 1990-х рр. запроваджено фінансування медичної допомоги за

рахунок соціального МС та здійснена децентралізація. Правову основу рефор-

мування в медицині становили закон про медичне страхування (1991 р.) та

закон про організацію надання медичних послуг (1994 р.). У 2000 р. Фонд

медичного страхування Естонії отримав статус самокерованої публічно-

правової організації. До обов'язків фонду належать [55]:

• укладання договорів з постачальниками медичних послуг;

• оплата медичних послуг;

• оплата пільгових ЛЗ;

• виплати допомоги по лікарняним листкам, вагітності та пологам.

Фінансування охорони здоров'я в Естонії здійснюється переважно за

рахунок податків. Із 1992 р. основним джерелом фінансування є цільовий по-

даток із заробітної плати: останнім часом на його частку припадає понад 60%

усіх витрат на охорону здоров'я. За змістом цей податок є соціальним, який

включає внески на соціальне медичне страхування і до пенсійного фонду,

розмір якого становить 13% від заробітної плати найманих працівників, або

20% від доходів приватних підприємців [124].

На сьогодні 95,2% населення Естонії охоплено обов'язковим страху-

ванням. Загальні витрати на охорону здоров'я у 2014 р. склали 5,7% від ВВП,

що становить близько 1 тис. доларів США на кожного жителя країни на рік.

Необхідно зазначити, що на 2010 р. за висновком експертів з організа-

ції Health Consumer Powerhouse, які проаналізували стан медичної допомоги

30

3

0

у 27 країнах Євросоюзу, а також у Швейцарії, Норвегії, Хорватії і Македонії,

система охорони здоров'я Естонії належить до однієї з найкращих у Європі.

Так, у 6 категоріях, що охоплюють 34 показники, Естонія набрала 669 балів з

1000 можливих, опинившись на 10-му місці в рейтингу, а в категорії Bang for

the Buck (краще співвідношення ціни та якості з урахуванням ВВП) держава

стала переможцем [157].

Як свідчить міжнародний досвід, як один із перспективних напрямків

покращення якості медичної допомоги та доступності фармацевтичного за-

безпечення в Україні на сучасному етапі можна розглядати ЛК.

Наприкінці 1990-х років в Україні почала розвиватися система ЛК як

додаткове джерело фінансування системи охорони здоров'я за рахунок солі-

дарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних

осіб.

Створення ЛК у вигляді самостійних структур в Україні визначає їх

можливості контролю за використанням фінансових ресурсів і якістю медич-

ного обслуговування. Необхідно зазначити, що протягом досліджуваного пе-

ріоду спостерігається негативна тенденція до зменшення кількості ЛК. Так, у

2014 р. в Україні функціонували 173 ЛК (у 2009 р. – 236), що свідчить про

зниження їх кількості на 26,7% у порівнянні з 2009 р. (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Динаміка розвитку лікарняних кас у 2009-2014 рр.

Рік Кількість ЛК (од.) Кількість членів

ЛК (тис. осіб)

Обсяг залучених коштів

(млн грн)

2009 236 779,3 59,7

2010 224 751,3 80,1

2011 212 695,9 88,7

2012 196 624,3 95,9

2013 189 554,6 96,0

2014 173 529,1 102,9

31

3

1

Перебування громадян у ЛК також має тенденцію до зменшення. Так, у

2014 р. загальна кількість членів ЛК становила 529,1 тис. осіб, що на 25,5 тис.

осіб менше порівняно з 2013 р. За 2009-2014 рр. кількість членів ЛК зменши-

лася на 32,1%. Найбільшими за кількістю членів є ЛК Житомирської (близь-

ко 219,5 тис. осіб), Чернігівської (59,8 тис. осіб), Миколаївської (41,9 тис.

осіб) та Полтавської (48,1 тис. осіб) областей [104].

Серед учасників ЛК питома вага працюючих становить 63,1%, пенсіо-

нерів – 19,2%, дітей – 9,3%, інших категорій населення – 8,3%. Лідируючі

позиції за кількістю членів та обсягом фармацевтичної допомоги займає ЛК

Житомирської області, яка охоплює понад 15% від загальної кількості жите-

лів області при середньому показнику по Україні 2,17% [46, 68, 70].

Як свідчать дані табл. 1.2, у 2014 р. сумарний обсяг коштів, акумульо-

ваних ЛК, склав майже 103 млн грн, що перевищує показник 2009 р. майже у

2 рази. Найбільші суми надійшли до ЛК Житомирської (49,4 млн грн), Черні-

гівської (9,0 млн грн) та Полтавської (8,7 млн грн) областей. Питома вага ко-

штів установ, підприємств та організацій у загальних надходженнях до ЛК

становила 1,4% (майже 1,5 млн грн).

Сума витрат коштів ЛК у цілому по Україні за 2014 р. становила

102,5 млн грн, з них 81,8 млн грн (79,8%) використано на придбання ЛЗ і ви-

робів медичного призначення (ВМП) [104].

Необхідно зазначити, що за рахунок ЛК препарати отримали 203 тис.

осіб, що становить 38,4% від загальної кількості членів ЛК. Витрати на ЛЗ у

розрахунку на одного члена організації, який їх отримав, складали 403,0 грн.

У середньому з розрахунку на одного члена ЛК надходження станови-

ли 194,5 грн, витрати – 193,7 грн. [104].

У своїй діяльності ЛК України використовують страхові технології, які

дають можливість значно знизити фінансові витрати населення при отриман-

ні медичної допомоги. Ефективність роботи ЛК забезпечується здійсненням

постійного контролю за лікувально-діагностичним процесом завдяки упрова-

дженню локальних клінічних протоколів. Також ретельно аналізується меди-

чна документація та якість ФЗ [58, 70, 74].

32

3

2

Заслуговує на увагу той факт, що ЛК стали ініціаторами створення і ре-

алізації в Україні формулярної системи. Перший лікарський формуляр ви-

йшов у 2000 р. за підтримки американського проекту «Раціональний фарма-

цевтичний менеджмент» у Житомирській області. На сьогодні в Житомирі

видана 8-ма редакція формуляру.

Цей механізм запроваджено з метою оптимізації використання ЛЗ у

ЗОЗ, підвищення якості лікування, його уніфікації та економії витрат. Як ре-

зультат, середня вартість лікування одного хворого за 10 років зменшилася

на 30%, частково це було досягнуто за рахунок впровадження імпортозамі-

щення ЛЗ. Крім того, за рахунок раціональної організації закупівель через

оптових постачальників вартість ЛЗ у ЛК на 20-30% нижча їх вартості в ап-

течній мережі [13, 67, 74].

У результаті вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду функціо-

нування ЛК можна стверджувати, що першим ефективним і виправданим

кроком до МС є їх впровадження в систему охорони здоров'я та фармацевти-

чне забезпечення. Позитивним аспектом функціонування таких організацій є

персоніфікований облік надходжень і витрачання коштів, відпрацювання си-

стеми договірних взаємовідносин із ЗОЗ, підприємствами і банками. У ре-

зультаті діяльності ЛК формується позитивне мислення у населення щодо

необхідності участі у спільній оплаті медичних послуг, у медичних праців-

ників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг [13, 35].

Паралельно з вивченням, удосконаленням і впровадженням механізмів

МС має відбуватися постійний моніторинг основних епідеміологічних показ-

ників захворювань, що найбільш поширені на території країни та потребують

першочергової уваги з боку спеціалістів галузі охорони здоров’я. Це в свою

чергу допоможе визначити пріоритетні напрямки у формуванні страхових

переліків ЛЗ. Враховуючи те, що показники смертності від гастроентероло-

гічних захворювань в Україні одні з найвищих в Європі, наступним етапом

нашого дослідження став аналіз основних епідеміологічних показників саме

цієї групи захворювань.

33

3

3

1.3 Дослідження епідеміологічних показників хвороб органів травлення

серед населення України та країн Європи

У сучасних умовах посилення негативного впливу зовнішнього середо-

вища, зміни соціально-економічних умов, неправильний спосіб життя, нера-

ціональне та неякісне харчування призводять до неухильного зростання ХОТ.

До епідеміологічних показників, за якими можна охарактеризувати си-

туацію щодо конкретного захворювання, належать захворюваність, пошире-

ність і смертність.

Основним епідеміологічним показником, що характеризує ефектив-

ність медичних і фармацевтичних заходів у боротьбі з будь-яким захворю-

ванням, є смертність. Нами було проаналізовано показники смертності від

ХОТ в Україні та Європейських країнах ВООЗ у загальній структурі смерт-

ності протягом 2002-2012 рр.

Структуру смертності від усіх класів хвороб, і зокрема від ХОТ, у краї-

нах Європи ВООЗ та в Україні наведено в таблиці 1.3. Згідно з результатами

дослідження встановлено, що показник загальної смертності в Україні пере-

вищує аналогічний показник в Європі. Так, наприклад, у 2012 р. смертність в

Європі становила 774,15 випадки на 100 тис. населення, тоді як аналогічний

показник в Україні становив 1087,39 випадків. Тобто, цей показник характе-

ризується тенденцією до зниження як в Україні, так і в країнах Європи. Разом

з тим смертність від ХОТ у загальній структурі смертності має тенденцію до

зростання як в Україні, так і в Європейському регіоні ВООЗ. Наприклад, в

країнах Європи частка смертності від ХОТ зросла з 4,19% у 2002 р. до 4,92%

у 2012 р., в Україні – із 3,30% до 4,79%.

Необхідно зазначити, що кількість населення України в сукупній кіль-

кості населення Європейського регіону ВООЗ має стійку тенденцію до змен-

шення в середньому на 0,05% на рік. Так, якщо у 2002 р. частка населення

України в загальній кількості населення Європи становила 5,53%, то в 2012

р. цей показник знизився до 5,03% [20].

34

3

4

Таблиця 1.3

Структура смертності в країнах Європейського регіону ВООЗ

та в Україні протягом 2002-2012 рр.

Рік

Європейський регіон ВООЗ Україна

Смертність

від усіх кла-

сів хвороб,

на 100 тис.

населення

Смертність

від ХОТ, на

100 тис. на-

селення

Частка

смертності

від ХОТ

у загальній

смертності, %

Смертність

від усіх кла-

сів хвороб,

на 100 тис.

населення

Смертність

від ХОТ,

на 100 тис.

населення

Частка

смертності

від ХОТ

у загальній

смертності, %

2002 956,94 40,06 4,19 1358,21 44,79 3,30

2003 966,77 40,85 4,23 1372,86 48,15 3,51

2004 924,64 41,23 4,46 1364,48 54,60 4,00

2005 923,52 42,51 4,60 1395,62 62,07 4,45

2006 880,63 41,24 4,68 1337,10 59,04 4,42

2007 856,89 41,14 4,80 1336,05 65,97 4,94

2008 840,21 41,19 4,90 1308,09 69,18 5,29

2009 812,68 39,64 4,88 1204,18 58,47 4,86

2010 798,75 38,91 4,87 1171,06 51,36 4,39

2011 788,33 38,26 4,85 1102,02 48,04 4,36

2012 774,15 38,10 4,92 1087,39 52,09 4,79

Зростання частки смертності від ХОТ на фоні зменшення частки кіль-

кості населення є свідченням низької ефективності лікування ХОТ в Україні.

Сьогодні в Україні гастроентерологічні захворювання посідають 3-тє

місце у структурі хронічної захворюваності населення, 5-те – у структурі

причин госпіталізації та смерті, 7-ме і 8-ме – у структурі первинного виходу

на інвалідність і тимчасової непрацездатності відповідно. Крім того, ХОТ є

серйозною проблемою, оскільки збільшого є хронічною патологією.

Безперервний і рецидивний перебіг цих захворювань супроводжується

значним зниженням якості життя хворих, що визначає ХОТ як важливу ме-

дико-соціальну проблему і зумовлює необхідність пошуку нових напрямків

удосконалення профілактики й лікування цієї патології [105].

35

3

5

Як відомо, захворюваність та поширеність хвороб є одними з основних

показників стану здоров’я населення. Так, поширеність хвороб значною мі-

рою відображає накопичення хронічної патології серед населення, характе-

ризуючи одночасно навантаження на медичні заклади та успіхи у лікуванні

різних хвороб, які дозволяють подовжити життя хворих з гострими, хроніч-

ними захворюваннями та невідкладними станами.

Висока медико-соціальна значущість ХОТ обумовлена тим, що на цю

патологію страждають всі вікові групи населення. Занепокоєння викликає

той факт, що суттєво зростає захворюваність серед осіб молодого віку.

За даними проведеного аналізу встановлено, що структуру поширенос-

ті хвороб серед населення України у 2013 р. переважно формували хвороби

системи кровообігу (58 429,0 випадків на 100 тис. населення, що складає

31,47%), хвороби органів дихання (35 867,3 випадків або 19,32%), ХОТ

(17 965,2 випадків або 9,70%), хвороби сечостатевої системи (10 077,4 випад-

ків або 5,43%), хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини

(9 977,0 випадки або 5,37%), хвороби ока та його придаткового апарату

(9 226,2 випадки або 4,97%) та ендокринні хвороби (8 982,1 випадки або

4,84%) (рис. 1.8) Сумарна частка вказаних хвороб у структурі поширеності

становила 81,10% [69, 88].

Рис. 1.8. Структура поширеності хвороб серед населення України в

2013 р.

36

3

6

Враховуючи наведені показники, можна стверджувати, що майже кож-

ний десятий пацієнт у країні має гастроентерологічне захворювання.

За результатами аналізу даних Центру медичної статистики МОЗ Укра-

їни встановлено, що поширеність ХОТ за останні 5 років зросла на 1,2% й у

2013 р. складала 17 965,2 проти 17 753,7 випадків у 2009 р. на 100 тис. насе-

лення. Разом з тим показник захворюваності зменшився на 7,4% і становив

2 760,1 випадків на 100 тис. населення у 2013 р. (рис. 1.9, 1.10) [69, 97].

Характерне підвищення поширеності одночасно зі зменшенням захво-

рюваності свідчить про збільшення кількості хворих на гастроентерологічну

патологію. Така ситуація, на нашу думку, пов'язана з дією цілої низки соціа-

льно-економічних і медичних факторів, зокрема неякісним харчуванням, не-

правильним лікуванням захворювання, стресами, зниженням рівня доходів

населення, наявністю інших хронічних захворювань тощо.

Рис. 1.9. Динаміка поширеності ХОТ

(на 100 тис. населення України)

Рис. 1.10. Динаміка захворюваності

на ХОТ (на 100 тис. населення України)

Результати аналізу динаміки захворюваності населення України на

ХОТ свідчать про зниження її рівня в усіх вікових групах. Так, за досліджу-

ваний період темп зниження захворюваності коливався від -17,73% у віковій

групі 0-6 років до -3,03% 7-14 років при середньому темпі зниження по

Україні -7,4%. Разом з тим необхідно зазначити, що дитяче населення має

найвищі рівні захворюваності порівняно зі старшими віковими групами

(табл. 1.4) [7, 81].

1,2%

37

3

7

Таблиця 1.4

Динаміка захворюваності на ХОТ серед населення різних

вікових груп у 2009-2013 рр. (на 100 тис. осіб відповідного віку)

Вікова категорія Рік 2013/

2009 рр. (%) 2009 2010 2011 2012 2013

Діти віком

0-6 років

захвор. 5 064,2 4 937,9 4 576,3 4 324,7 4 166,4 -17,73

пошир. 7 734,0 7 404,5 7 075,8 6 733,8 6 417,3 -17,02

Діти віком

7-14 років

захвор. 5 779,1 5 710,6 5 684,3 5 641,1 5 604,1 -3,03

пошир. 18 778,2 18 515,3 18 291,4 17 981,7 17 851,4 -4,94

Діти віком

15-17 років

захвор. 5 456,2 5 248,9 5 313,4 5 325,3 5 148,6 -5,64

пошир. 21 037,1 20 935,1 20 744,1 20 603,6 20 418,3 -2,94

Особи віком

18 років і

старші, з них:

захвор. 4 923,9 4 864,9 4 778,6 4 674,7 4 557,7 -7,44

пошир. 36 598,6 36 625,1 37 129,8 37 571,6 37 575,6 2,67

Особи праце-

здатного віку

захвор. 2 673,6 2 617,6 2 567,1 2 530,2 2 468,0 -7,69

пошир. 15 677,8 15 791,5 15 822,6 15 918,7 15 852,0 1,11

Особи старші

за працездат-

ний вік

захвор. 2 455,0 2 444,6 2 442,3 2 371,0 2 336,8 -4,81

пошир. 26 246,3 26 678,6 26 853,2 26 985,6 27 097,9 3,24

Як видно з таблиці 1.4, за досліджуваний період показник поширеності

ХОТ збільшився серед осіб працездатного віку з 15 677,8 випадків на 100 тис.

відповідного населення у 2009 р. до 15 852,0 у 2013 (темп приросту – 1,11%) і

серед населення старших вікових груп – з 26 246,3 до 27 097,9 випадків від-

повідно (темп приросту – 3,24%) при зменшенні цього показника у дітей ві-

ком 0-6 років із 7 734,0 до 6 417,3 випадків (темп зниження – 17,02%).

Проведений аналіз поширеності ХОТ свідчить про поступове її зрос-

тання з віком – від 7 734,0 випадків на 100 тис. відповідного населення у ві-

ковій групі 0–6 років до 36 598,6 в осіб віком 18 років і старше.

Також викликає занепокоєння той факт, що значна кількість пацієнтів

із гастроентерологічною патологією знаходиться у працездатній групі насе-

лення, показник поширеності якої у 2013 р. становив 15 852 випадки

на 100 тис. відповідного населення.

38

3

8

З метою встановлення загальних тенденцій щодо ХОТ серед населення

у регіонах України нами було проаналізовано статистичні дані показників

захворюваності внаслідок ХОТ відповідно до географічного розподілу облас-

тей України (рис. 1.11) [29, 99].

Рис. 1.11. Показники захворюваності на ХОТ серед населення України

у регіональному аспекті у 2013 р. (на 100 тис. населення)

Як видно з рис. 1.11, показники захворюваності на ХОТ за 2013 р. у ро-

зрізі областей України були представлені досить нерівномірно. Так, регіона-

льні відмінності у показниках захворюваності на гастроентерологічну пато-

логію коливалися в 4,6 рази й становили від 4 861 випадка на 100 тис. насе-

лення у Закарпатській області до 1 059 випадків у Автономній Республіці

Крим.

Враховуючи вищенаведені показники, до проблемних за станом здо-

ров’я населення в частині ХОТ адміністративних територій можна віднести

Закарпатську та Івано-Франківську області (відповідно 4 861 та 4 531 випа-

док на 100 тис. населення). Захворюваність на ХОТ у цих областях вища за

39

3

9

середню по країні в 1,8 та 1,6 рази відповідно. Серед інших також можна ви-

ділити ще три області з високими показниками захворюваності на гастроен-

терологічну патологію на 100 тис. населення: Рівненську (4 107), Харківську

(3 854) та Хмельницьку (3 455) з перевищенням загальноукраїнського показ-

ника в 1,5, 1,4 та 1,3 разів відповідно.

Разом з тим найнижчі рівні захворюваності на ХОТ серед населення

України у 2013 р. спостерігались в Автономній Республіці Крим (1 059 випадків

на 100 тис. населення), Запорізькій (1 366) та Луганській (1 393) областях.

На наш погляд, такий стан передусім обумовлений екологічними, клі-

матичними та іншими особливостями регіонів, а також медико-соціальними

чинниками.

Сьогодні в Україні основними нозологіями, що формують захворюва-

ність і поширеність ХОТ, є хронічний гастрит і дуоденіт (ХГІД), частка яких

становила 23,30% у загальній структурі причин смерті; хронічний холецис-

тит і холангіт (ХХІХ) – 19,25%; виразкова хвороба (ВХ) – 12,47%; хвороби

підшлункової залози (ХПЗ) – 11,78%. Складною залишається проблема з

хронічним гепатитом (ХГ), жовчнокам’яною хворобою (ЖХ) і гастроезофа-

геальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), рівень захворюваності та пошире-

ності яких поступово зростає (рис. 1.12, табл. 1.5) [81, 105].

Рис. 1.12. Питома вага окремих нозологічних форм у структурі ХОТ в

Україні у 2013 році (%)

40

4

0

Дані за динамікою показників поширеності ХОТ серед населення Укра-

їни за 2009-2013 рр. наведено в таблиці 1.5 [81, 97, 99].

Таблиця 1.5

Динаміка показників поширеності ХОТ серед населення України

за 2009-2013 рр. (на 1000 населення)

Нозологія Роки Кпр.

2013/2009,

% 2009 2010 2011 2012 2013

Хвороби органів травлення, у т.ч.: 177,5 179,3 180,2 180,6 179,7 1,2

Хронічний гастрит і дуоденіт 42,5 42,7 42,7 41,3 41,9 -1,5

Хронічний холецистит і холангіт 34,6 35,0 35,2 34,9 34,6 -0,16

Виразкова хвороба шлунка та

дванадцятипалої кишки 23,1 23,0 23,0 22,7 22,4 -2,8

Хвороби підшлункової залози 18,7 19,6 20,3 23,8 25,0 25,2

Хронічний гепатит 7,5 7,7 7,8 7,8 7,9 3,5

Жовчнокам’яна хвороба 5,8 6,0 6,2 6,3 6,4 9,4

У результаті аналізу динаміки показників поширеності за окремими но-

зологічними формами ХОТ серед населення України встановлено, що най-

вищі показники коефіцієнтів приросту поширеності спостерігалися для

ХПЗ – 25,2% та ЖХ – 9,4%. Аналогічну тенденцію демонструють і показники

поширеності ХГ. Так, відзначається їх збільшення з 7,5 випадків у 2009 р. до

7,9 випадків на 1000 населення у 2013 р., коефіцієнт приросту становить

3,5%.

Разом з тим заслуговує на увагу той факт, що останнім часом в Україні

спостерігається й позитивна тенденція до зниження поширеності ХГІД,

ХХІХ та ВХ. Так, значення коефіцієнтів приросту поширеності цих нозологій

за 2009–2013 рр. становили -1,5-0,16% та -2,8% відповідно.

На сьогодні в Україні зареєстровано 8 151 283 хворих на ХОТ, з них

1 016 276 – на ВХ. Необхідно зазначити, що частка дорослих пацієнтів скла-

дала 99,2% від загальної кількості хворих (1 008 146 осіб).

41

4

1

Тобто, ВХ сьогодні набуває великого значення, враховуючи велику кі-

лькість хворих, досить високі темпи зростання захворюваності та розповсю-

дженості цієї патології серед населення України, що призводить до частих

звернень до лікарів, значного зниження якості життя, зниження працездатно-

сті та інвалідизації.

Завдяки активному розвитку медичної і фармацевтичної галузі відбува-

ється постійне удосконалення діагностичних, лікувальних і профілактичних

заходів, що знаходить своє відображення у медичних стандартах, які допома-

гають лікарю якомога ефективніше діяти в конкретній клінічній ситуації.

З огляду на вищезазначене, важливе значення має вивчення міжнарод-

них та вітчизняних підходів до лікування гастроентерологічних захворювань.

1.4 Вивчення закордонного та вітчизняного досвіду лікування гостро-

ентерологічних захворювань

Науковцями доведено, що основним фактором, який спричиняє гастро-

дуоденальну патологію, мікроорганізм Helicobacter pylori (H.pylori). Саме то-

му більшість підходів до лікування ХОТ спрямовані на ерадикацію зазначе-

ного збудника. Європейські рекомендації у сфері лікування гастродуодена-

льних захворювань викладені в Маастрихтських консенсусах, спираючись на

головні положення яких відбувається формування національних стратегій

лікування.

На сьогодні визначальною ланкою в розвитку таких захворювань як

хронічний гастрит типу В, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої

кишки, МАLT-лімфома, некардіальний рак шлунка вважається саме H.pylori.

З метою вивчення хелікобактер-асоційованих захворювань та розробки стра-

тегій щодо їх лікування в 1987 р. була створена Європейська група з вивчен-

ня інфекції H.pylori – European Helicobacter pylori Study Group (EHSG) [59,

72, 86, 106, 128, 148, 174].

Перші рекомендації щодо лікування хелікобактер-асоційованих захво-

рювань були розроблені в місті Маастрихт у 1996 р, у зв'язку з чим отримали

42

4

2

свою назву «Перший Маастрихтський консенсус». Із періодичністю 5 років

проводиться перегляд зазначеного документа у міру отримання нових даних

про мікроорганізм H.pylori.

За традицією, всі погоджувальні наради не залежно від місця їх прове-

дення, стали носити назву Маастрихтських консенсусів. Під егідою EHSG

були проведені конференції та розроблені рекомендації Маастрихт-II (2000 р.)

і Маастрихт-III (2005 р.). В останнє рекомендацій переглядалися в 2010 р. у

місті Флоренції (Маастрихт-IV) [140].

Спираючись на дані доказової медицини, Маастрихтські консенсуси

надають рекомендації за такими трьома блоками завдань, що пов’язані з ера-

дикацією H.pylori:

клінічні сценарії і показання до терапії H.pylori;

діагностичні тести і лікування інфекції;

профілактика раку шлунка та інших ускладнень [128, 138, 148, 172].

Сучасна схема терапії хелікобактер-асоційованих захворювань, реко-

мендована другим Маастрихтським консенсусом (2000), відома як потрійна

терапія, заснована на застосуванні двох антибіотиків та інгібітора протонної

помпи (ІПП) у стандартній дозі двічі на день коротким семиденним курсом.

Особливістю двох із трьох ключових антибіотиків (метронідазолу й кларит-

роміцину) є можливість первинної або набутої резистентності до них, яка ви-

никає внаслідок постійної мутації H. pylori. Стійкі до макролідів (кларитро-

міцин) штами H. pylori поширені в основному в країнах Західної Європи, ме-

тронідазол-резистентні штами зустрічаються в усьому світі.

Наявність первинної або вторинної резистентності до антибактеріаль-

них препаратів є найважливішим чинником відсутності ерадикації хелікобак-

терної інфекції та обов'язково має враховуватися при плануванні антихеліко-

бактерної терапії. Другим встановленим важливим фактором невдалого ліку-

вання є недотримання хворим лікарських рекомендацій, небезпека якого зме-

ншується при короткостроковому семиденному курсі лікування.

43

4

3

Як свідчать літературні джерела, контрольовані клінічні дослідження

щодо ерадикації H. pylori при застосуванні відомих схем лікування доводять

неможливість забезпечення 100%-го рівня ерадикації. Середній загальноєв-

ропейський рівень ерадикації Н. pylori при застосуванні потрійної терапії

становить 80%. То в разі невдалого результату першої лінії лікування відразу

застосовується друга лінія. Встановлено, що найбільш оптимальною є квад-

ротерапія, яка включає застосування ІПП, препарату вісмуту, тетрацикліну й

метронідазолу [139, 172]. Рекомендовані на сьогоднішній день схеми терапії

Нр-інфекції наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Стандартна ерадикаційна терапія H. Pylori

Перша лінія терапії (7 днів)

ЛЗ ІПП Кларитроміцин Метронідазол Амоксицилін

Варіант 1 Стандартна

доза 2×500 мг - 2×1000 мг

Варіант 2 Стандартна

доза 2×500 (250) мг

2×400 мг або

2×500 мг -

В обох варіантах обов’язкове застосування два рази на день ІПП в стандартній дозі:

омепразолу 2×20 мг, лансопразолу 2×30 мг, пантопразолу 2×40 мг, рабепразолу 2×20 мг,

езомепразолу 2×20 мг

Друга лінія терапії (7 днів)

Вісмут ІПП Тетрациклін Метронідазол

Вісмуту субцитрат

4×100 мг або

вісмуту субсаліци-

лат 4×600 мг

Омепразол 2×20 Мг,

Лансопразол 2×30 Мг,

Пантопразол 2×40 Мг,

Рабепразол 2×20 Мг,

Езомепразол 2×20 мг

4×500 мг 3×500 мг

У разі неефективності використовують такі варіанти:

1) ІПП + амоксицилін у високих дозах (3 г/добу) протягом 10-14 днів;

2) ІПП + амоксицилін + рифабутин (або левофлоксацин) протягом 7-10 днів;

3) ІПП + вісмут + тетрациклін + фуразолідон протягом 7 днів

Маастрихт-IV містить переглянуті положення, що стосуються схем

ерадикації H. pylori в регіонах з різною чутливістю інфекції до антибіотиків,

насамперед до кларитроміцину.

44

4

4

Зокрема зазначено, що в разі резистентності в регіоні до кларитроміци-

ну не більше 15%, як і раніше, перша лінія лікування рекомендується станда-

ртна потрійна терапія з кларитроміцином. Зроблено висновок про те, що в

схемах ІПП + кларитроміцин + амоксицилін і ІПП + кларитроміцин + метро-

нідазол дози залишаються на рівні, рекомендованому попередніми Консенсу-

сами, а склад схем раціональний. Використання 7-денної терапії, як і раніше,

обґрунтовано, однак подовження курсу лікування до 14 днів підвищує ефек-

тивність ерадикації в середньому на 5%. Крім того, застосування подвійних

доз ІПП (двічі на день) дозволяє додатково підвищувати ефективність еради-

кації на 8%. Також було зазначено про ефективність застосування пробіоти-

ків і пребіотиків у складі терапії для зменшення побічних ефектів.

У разі 15-20%-го перевищення в регіоні резистентності до кларитромі-

цину та відсутності результатів визначення чутливості до антибактеріальних

препаратів у конкретного індивідуума потрійну терапію проводити не реко-

мендується. Як перша лінія лікування призначається класична квадротерапія

(ІПП + метронідазол + тетрациклін + вісмут) протягом 10 днів. У разі немож-

ливості призначення зазначеної терапії призначають або послідовну терапію

(перші 5 днів ІПП + амоксицилін, наступні 5 днів ІПП + кларитроміцин + ти-

нідазол або метронідазол), або квадротерапію, що не містить препарати віс-

муту (ІПП + амоксицилін + кларитроміцин + метронідазол) протягом 10 днів.

Як друга лінія терапії рекомендується або класична квадротерапія (ІПП

+ метронідазол + тетрациклін + вісмут) протягом 10 днів, або потрійна тера-

пія з левофлоксацином протягом 10 днів. У разі неефективності другої лінії

подальше лікування необхідно проводити тільки після визначення чутливості

до антибіотиків.

В Україні основні питання щодо надання медичної та фармацевтичної

допомоги хворим гастроентерологічного профілю з хелікобактерною патоло-

гією регламентуються наказом МОЗ України № 613 від 03.09.2014 р. «Про

затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандар-

тизації медичної допомоги при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої

45

4

5

кишки», яким затверджується уніфікований клінічний протокол первинної,

вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та

дванадцятипалої кишки у дорослих» на основі адаптованої клінічної наста-

нови «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки».

В адаптованій клінічній настанові обґрунтовується необхідність діаг-

ностики хелікобактерної інфекції у пацієнтів з пептичною виразкою шлунка

та дванадцятипалої кишки. Наголошується на тому, що хелікобактерна ін-

фекція є причиною розвитку приблизно 80% випадків виразки шлунка і при-

близно 95% випадків виразки дванадцятипалої кишки. Результати низки клі-

нічних досліджень з визначення рівня інфікованості H.pylori різних вікових

груп за допомогою серологічного обстеження показали, що понад 70% доро-

слого населення є інфікованими.

За даними досліджень, які проводилися в наукових лабораторіях м. Києва

і м. Харкова, у населення України спостерігається досить висока резистент-

ність до метронідазолу (понад 40%), тому ерадикаційну терапію першої лінії

недоцільно використовувати схему з метронідазолом. Резистентність до клари-

троміцину сягає 8-10%, в середньому 6,7%. Тому терапією першої лінії доціль-

но призначати трикомпонетну схему: ІПП + амоксицилін + кларитроміцин,

а терапію другої лінії – чотирикомпонентну схему або послідовну терапію.

Зазначається, що стандартна трикомпонентна терапія ІПП + кларитро-

міцин + амоксицилін демонструє в Україні високу ефективність. Тому для

підвищення рівня ерадикації до 90% вона може бути використана з подов-

женням лікування до 10-14 днів. Для підвищення ефективності трикомпонен-

тної схеми рекомендується призначення високих доз більш потужних ІПП

останнього покоління (езомепразол 40 мг 2 р/д) [60].

Саме лікування хелікобактерної інфекції та корекція способу життя па-

цієнта сприяють якнайшвидшому видужанню та є превентивною мірою щодо

виникнення та розвитку злоякісних новоутворень ШКТ.

Таким чином, діючий в Україні уніфікований клінічний протокол пер-

винної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Пептична виразка

46

4

6

шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих» повністю враховує рекомен-

дації Маастрихтських консенсусів щодо діагностики, лікування та попере-

дження хелікобактерних інфекцій. Однак проблеми з державним фінансуван-

ням медичної та фармацевтичної допомоги не завжди дають можливість

отримання пацієнтами повноцінного лікування.

Поліпшення фармацевтичного забезпечення пацієнтів саме гастроенте-

рологічного профілю є особливо актуальним у зв’язку з тим, що поширеність

онкологічних захворювань ШКТ в Україні є однією з найвищих серед країн

Європи, до чого призводить несвоєчасне та неправильне лікування гастроен-

терологічних захворювань.

РЕЗЮМЕ

Проблема доступності ЛЗ є надзвичайно актуальною для населення

України. Спостерігається негативна динаміка щодо зміни як фізичної, так і

економічної доступності ЛЗ для населення протягом 2009-2014 рр., про що

свідчать різке падіння величини продажів ЛЗ на 12,84% у 2014 р. порівняно з

2013 р., зростання середньої вартості однієї упаковки ЛЗ (зарубіжного виро-

бництва – на 145,13%, вітчизняного – на 205,60%), а також відносно низьке

зростання мінімальної заробітної плати – лише на 74,87% протягом 2009-

2014 рр.

В умовах дефіциту бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я,

що сьогодні характерно для України, актуальним є пошук додаткових джерел

отримання коштів. Враховуючи досвід зарубіжних країн, впровадження стра-

хової медицини шляхом розвитку діяльності ЛК істотно сприяє раціоналіза-

ції медичного і фармацевтичного забезпечення населення.

Незважаючи на наявність в Україні законодавчої бази, що регламентує

сферу страхових відносин у разі медико-фармацевтичного забезпечення на-

селення, ефективний механізм медичного страхування в країні не функціо-

нує, спостерігається негативна тенденція до зменшення кількості ЛК.

47

4

7

Встановлено, що епідеміологічна ситуація щодо окремих нозологій в

Україні є досить складною, однією з причин чого є саме неналежне фінансу-

вання фармацевтичного забезпечення пацієнтів. До таких нозологій можна

віднести ХОТ, показники смертності від яких в Україні є одними з найвищих

в Європі і мають тенденцію до зростання.

У структурі поширеності хвороб в Україні ХОТ у 2013 р. становили

9,7% і посідали третє місце після хвороб системи кровообігу і хвороб органів

дихання. Встановлено, що на фоні зменшення захворюваності на ХОТ зрос-

тає їх поширеність, що свідчить про збільшення кількості хворих на гостро-

ентерологічну патологію.

На сьогодні в Україні зареєстровано 8 151 283 хворих на ХОТ, з них

1 016 276 – на ВХ, що вказує на необхідність здійснення комплексних фар-

макоекономічних досліджень фармацевтичного забезпечення хворих на цю

патологію з метою розробки науково-методичних рекомендацій його поліп-

шенням.

У результаті вивчення міжнародного досвіду, зокрема європейських

рекомендацій щодо лікування гастроентерологічних захворювань, викладе-

них у Маастрихтських консенсусах (останній з яких було прийнято в

2010 р.), встановлено, що, на думку багатьох науковців, у розвитку патології

визначальна роль належить мікроорганізму Helicobacter pylori. У разі його

виявлення основні зусилля фармакотерапії мають бути направлені саме на

іррадикацію зазначеної інфекції з використанням рекомендованих схем ліку-

вання, до яких обов’язково входять препарати інгібіторів протонної помпи.

Таким чином, ХОТ, зокрема виразкова хвороба, є важливою медико-

соціальною проблемою в Україні, вирішення якої потребує негайної уваги з

боку науковців і практичних працівників галузі, а розробка формулярних і

страхових переліків інгібіторів протонної помпи для лікування ВХ – ефек-

тивним шляхом поліпшення фармацевтичного забезпечення хворих на цю

патологію.

48

4

8

РОЗДІЛ 2

ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ, ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ

ТА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Обґрунтування напрямків і об’єктів досліджень

Особливе соціальне і медичне значення у системі охорони здоров’я

сьогодні посідають хвороби органів травлення, про що свідчать чиселенні

наукові дослідження. В Україні гастроентерологічні захворювання посідають

третє місце у структурі хронічної захворюваності й останнім часом фіксуєть-

ся збільшення чисельності населення з цими патологіями. Дані Центру ме-

дичної статистики МОЗ України свідчать про зростання показників пошире-

ності захворювань шлунково-кишкового тракту в середньому на 1,2% протя-

гом останніх 5 років. До того ж кислотозалежні захворювання, зокрема пеп-

тичні виразки, діагностуються майже у 40% хворих з гастроентерологічною

патологією, з яких понад 90% пацієнтів працездатного віку.

За умов незначного фінансування галузі охорони здоров’я в Україні та

невисокого рівня доходів більшості її громадян при постійному збільшенні

вартості ЛЗ проведення комплексної оцінки доступності фармацевтичної до-

помоги гастроентерологічним хворим, результати якої формують підґрунтя

для визначення шляхів оптимізації фармацевтичного забезпечення, є актуа-

льною проблемою сьогодення.

Вищезазначене дозволило визначити мету дисертаційного досліджен-

ня, сформулювати головні завдання для її вирішення і напрями досліджень з

подальшою систематизацією одержаних результатів.

Методологічну основу дисертаційної роботи становлять соціально-еко-

номічні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення гастроентеро-

логічних хворих, зокрема пацієнтів із ВХ. Враховуючи актуальність дослі-

джуваної проблеми, а також ґрунтуючись на результатах аналізу літератур-

них джерел, ми визначили основні напрямки досліджень.

49

4

9

Із використанням системно-аналітичного, історичного і порівняльного

методів аналізу було визначено об’єкти дослідження, надано загальну харак-

теристику проблеми економічної і фізичної доступності ЛЗ для населення,

проаналізовано міжнародний досвід становлення та функціонування лікарня-

них кас як ефективного механізму підвищення доступності фармацевтичної

допомоги.

Визначення особливостей розвитку національної системи охорони здо-

ров’я України на підставі вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду ста-

новлення системи МС стало першочерговим завданням дисертаційного дос-

лідження. Аналіз літературних джерела дозволив визначити головні принци-

пи побудови і функціонування сучасних моделей обов’язкового МС.

Важливими напрямом дослідження стало проведення аналізу епідеміо-

логічних показників хвороб органів травлення та вивчення досвіду лікування

гастроентерологічних захворювань в країнах світу та в Україні.

Методом маркетингового аналізу визначено сучасний стан і тенденції

розвитку фармацевтичного ринку ЛЗ для лікування гастроентерологічних

хворих.

Наступним напрямом дослідження стало визначення стану споживання

й аналіз економічної доступності противиразкових ЛЗ, що проводилось за

допомогою методів КЕА, фармакоекономічного («витрати – ефективність») і

фармакоепідеміологічного аналізів (АТС/DDD-методологія).

Вивчення нормативно-правової бази щодо регулювання надання якіс-

ної і доступної медичної і фармацевтичної допомоги хворим на ВХ з пода-

льшою розробкою методики для формування страхових переліків противира-

зкових ЛЗ ґрунтувалось на проведенні структурно-логічного аналізу і багато-

критеріальній кількісній та якісній оцінці позицій препаратів.

Також серед основних напрямків дисертаційного дослідження визначе-

но розробку програмного забезпечення для оцінки терапевтичної та еконо-

мічної ефективності фармакотерапії хворих на ВХ, зокрема оцінки терапев-

тичної ефективності антисекреторної терапії.

50

5

0

Вищезазначене обумовило необхідність розробки й опрацювання соці-

ально-ефективної моделі оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих

на ВХ.

2.2 Загальна методика дисертаційних досліджень та методи вирішення

завдань

З метою досягнення поставленої мети і завдань дисертаційної роботи

під час проведення досліджень нами були використані історичний, логічний,

порівняльний, статистичний, графічний методи, метод системного аналізу,

сучасні методи маркетингових досліджень, фармакоекономічні методи аналі-

зу та ін. Використання зазначених методів дозволило обґрунтувати соціаль-

но-економічні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих

на ВХ в Україні [15, 17, 66, 67].

Загальна методика проведення досліджень, що відображає послідов-

ність виконання етапів та основних напрямків, наведена на рис. 2.1.

Загальна структура дисертаційного дослідження передбачає чотири ос-

новні етапи. На першому етапі нами проаналізовано та систематизовано дані

щодо економічної і фізичної доступності ЛЗ в Україні, досліджено міжнаро-

дний досвід становлення та функціонування ЛК.

Також проведено дослідження епідеміологічних показників ХОТ серед

населення України та країн Європи, зокрема: проаналізовано показники сме-

ртності від ХОТ, структуру поширеності хвороб серед населення України за

останні 5 років, динаміку захворюваності населення на ХОТ різних вікових

груп; проведено аналіз статистичних даних показників захворюваності вна-

слідок ХОТ відповідно до географічного розподілу областей України; виок-

ремлено основні нозології, що формують захворюваність і поширеність ХОТ.

51

5

1

Рис. 2.1. Загальна методика проведення дисертаційних досліджень

Методика дисертаційного дослідження

Проведення дослідження доступності ЛЗ і фармацевтичної допомоги в Україні та за кордоном

характеристика проблеми доступності ЛЗ в Україні дослідження міжнародного досвіду становлення та функціонування

ЛК як ефективного механізму підвищення доступності фармацевтич-ної допомоги

дослідження епідеміологічних показників хвороб органів травлення серед населення України та країн Європи

вивчення закордонного та вітчизняного досвіду лікування гастроен-терологічних захворювань

І Етап

Проведення маркетингового дослідження ринку ЛЗ для лікування гастроентерологічних хворих

аналіз структури і тенденцій розвитку вітчизняного ринку ЛЗ для лі-кування гастроентерологічних хворих

аналіз споживання ЛЗ для лікування гастроентерологічних хворих аналіз економічної доступності надання фармацевтичної допомоги

гастроентерологічним хворим в Україні

ІІ Етап

Проведення фармакоекономічної оцінки раціональності використання ІПП для лікування виразкової хвороби

фармакоепідеміологічне дослідження споживання ІПП з використан-ням ATC/DDD-методології

аналіз фармакоекономічної доступності ІПП клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих на ВХ в умовах

діяльності лікарняних кас фармакоекономічний аналіз схем терапії ВХ із використанням ІПП за

методом «витрати – ефективність»

ІІІ Етап

Обґрунтування організаційно-економічних підходів до створення формулярних та страхових переліків ІПП для лікування

виразкової хвороби

аналіз нормативно-правової бази з організації фармацевтичного за-безпечення хворих на ВХ

розробка моделі формування основного та додаткового страхових переліків ЛЗ

обґрунтування методичних підходів до формування раціональної фармакотерапії хворих на ВХ

обґрунтування соціально-економічних підходів до оптимізації фар-мацевтичного забезпечення хворих на ВХ

IV Етап

52

5

2

За результатами вивчення закордонного та вітчизняного досвіду ліку-

вання гастроентерологічних захворювань визначено сучасні схеми фармако-

терапії ВХ і виокремлено основні фармакотерапевтичні групи ЛЗ, які засто-

совуються при лікуванні цієї нозології.

У межах другого етапу з використанням даних Державного реєстру ЛЗ

та аналітичної системи дослідження фармацевтичного ринку «Фармстан-

дарт» компанії Моріон за 2009–2014 рр. проведено маркетингове досліджен-

ня ринку противиразкових ЛЗ, проаналізовано структуру цього сегмента ри-

нку, визначено тенденції формування асортименту фармакотерапевтичних

груп противиразкових ЛЗ. Проведений аналіз динаміки споживання ЛЗ для

лікування гастроентерологічних хворих дозволив визначити тенденції зміни

попиту серед споживачів у грошових і натуральних одиницях, що демон-

струє задоволеність потреби населення у гастроентерологічних ЛЗ.

З метою дослідження економічної доступності надання фармацевтичної

допомоги гастроентерологічним хворим в Україні нами проаналізовано зміни

ціни на препарати противиразкової дії різних фармакотерапевтичних груп,

проведено розрахунок вартості лікувальної дози противиразкових ЛЗ і ран-

жування препаратів за показником еластичності попиту за ціною.

Ранжування противиразкових ЛЗ і розподіл їх за групами низьковарті-

сних, середньовартісних і високовартісних згідно з розрахованими цінами на

лікувальну дозу проводилось за допомогою визначення довжини кроку за

формулою 2.1 [23, 32]:

nh

minmax , (2.1)

де max – максимальне значення показника;

min – мінімальне значення показника;

n = 3 (кількість груп).

53

5

3

Розрахунок показника еластичності попиту за ціною проводився за фор-

мулою 2.2:

, (2.2)

де Q1 і Q2 – значення обсягів попиту на початок і кінець періоду аналізу;

P1 і Р2 – значення ціни на початок і кінець періоду аналізу.

На третьому етапі досліджень нами розроблено методику проведення

фармакоекономічної оцінки раціональності терапії хворих на ВХ, яка перед-

бачала визначення обсягів споживання ІПП з використанням АТС/DDD-

методології на рівні країни, аналіз ефективності витрат системи добровільно-

го медичного страхування на оплату фармацевтичної допомоги пацієнтам і

фармакоекономічний аналіз схем терапії ВХ із використанням ІПП.

Розрахунок абсолютної величини спожитих ЛЗ у DDDs (Defined Daily

Doses) проводився за формулою 2.3 [94, 96, 107]:

, (2.3)

де Кількість препарату – величина, яка враховує дозу препарату, кіль-

кість таблеток та кількість спожитих упаковок препарату за рік;

DDD – середня підтримуюча добова доза ЛЗ, що застосовується за ос-

новним показанням у дорослих.

При проведенні дослідження споживання ЛЗ на рівні країни з метою

визначення частки населення, яка щодня отримує фармакотерапію противи-

разковими препаратами, нами здійснювався розрахунок показника

DDDs/1000 жителів/день (DDD/TID) за формулою 2.4 [94, 107]:

. (2.4)

54

5

4

Аналіз фармакоекономічної доступності ІПП проведено з обчисленням

середньої роздрібної вартості DDD кожного препарату з урахуванням усіх

асортиментних позицій, які були присутні на вітчизняному ринку у 2014 р.,

за формулами 2.5-2.6:

(2.5)

(2.6)

де СDDD – вартість DDD, грн;

Суп – вартість упаковки ЛЗ, грн;

Nас. – кількість асортиментних позицій;

DDDs – кількість одиниць DDD в упаковці, мг.

З метою визначення економічної доступності ІПП нами розраховано

коефіцієнт адекватності платоспроможності (Сa.s), який відображає величину

попиту на ЛЗ і характеризує купівельну спроможність хворих (формула 2.7)

[46, 49, 57]:

(2.7)

де Сa.s – коефіцієнт адекватності платоспроможності;

РDDD – середня роздрібна вартість DDD за певний період, грн;

Wa.w – середня заробітна плата за певний період (за даними Державної

служби статистики України).

У межах клініко-економічного аналізу фармакотерапії хворих на вира-

зкову хворобу в умовах діяльності ЛК нами проведено ретроспективний ана-

ліз 2922 листків лікарських призначень пацієнтів-членів «ЛК Житомирської

55

5

5

області» з діагнозом ВХ шлунка і дванадцятипалої кишки, які отримували

фармацевтичну допомогу протягом 2010-2014 рр., і проаналізовано динаміку

зміни таких показників:

кількості членів ЛК, які отримали допомогу;

загальна кількість спожитих ЛЗ у натуральних одиницях;

загальна вартість спожитих ЛЗ у грн;

середня кількість спожитих ЛЗ одним хворим у натуральних одиницях;

середня вартість спожитих ЛЗ одним хворим у грн.

З метою проведення ретроспективної оцінки раціональності викорис-

тання коштів на фармацевтичне забезпечення гастроентерологічних хворих

здійснено АВС-, VEN- і частотний аналізи.

Фармакоекономічний аналіз схем терапії ВХ передбачав використання

методів «витрати-ефективність», математичного моделювання (моделювання

«дерева рішень» фармакотерапії ВХ з використанням ІПП) і проведення ін-

крементального аналізу.

За методом «витрати – ефективність» проводився розрахунком коефіці-

єнтів ефективності витрат (cost-effectiveness ratio – СЕR) для кожної зі схем

фармакотерапії. Даний коефіцієнт відображає вартість одиниці ефективності

при використанні відповідного методу лікування і обчислюється за форму-

лою 2.8 [49, 94]:

(2.8)

де CER – коефіцієнт ефективності витрат;

DC – прямі витрати (пов’язані із захворюванням або фармакотерапією);

Ef – ефективність фармакотерапії.

При проведенні інкрементального аналізу здійснено розрахунок коефі-

цієнта приросту ефективності витрат (incremental cost–effectiveness ratio –

ICER), який дозволяє визначити додаткову суму, що необхідна для отриман-

56

5

6

ня додаткової одиниці ефективності у разі використання ефективнішої та ви-

тратнішої схеми лікування замість іншої (формула 2.9) [21, 94, 96]:

(2.9)

де DC1 – прямі витрати при використанні першої медичної технології;

DC2 – прямі витрати при використанні другої медичної технології;

Ef1 і Ef2 – показники ефективності лікування при використанні відпові-

дно першої та другої медичних технологій.

На четвертому етапі дослідження нами обґрунтовано організаційно-

економічні підходи до створення формулярних і страхових переліків ІПП для

лікування ВХ. За результатами аналізу нормативно-правової бази з організа-

ції фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ розроблено модель форму-

вання основного та додаткового страхових переліків ЛЗ із використанням ба-

гатокритеріальної кількісної та якісної оцінки позицій препаратів.

З метою розрахунку інтегральних показників оцінки ЛЗ за кожною йо-

го складовою нами використано метод вирішення завдань багатокритеріаль-

ної оптимізації, сутність якого полягає в об’єднанні часткових показників в

один інтегральний для знаходження його максимуму або мінімуму. Як відо-

мо, об’єднання часткових показників на основі їх об’єктивного взаємозв’язку

дозволяє отримати оптимальне рішення, що є коректним [23]. Враховуючи

суттєву різницю показників, що аналізуються, доцільно використовувати не

абсолютні їх значення, а нормовані (від 0 до 1). Для часткових показників-

дестимуляторів, зростання яких негативно впливає на групові параметри, на-

ми здійснено їх нормування за напрямом на мінімум, що обчислюється за

формулою 2.10 [23, 82]:

. (2.10)

57

5

7

Нормування часткових показників за напрямом на максимум проведено

для показників-стимуляторів, зростання яких сприяє збільшенню групових

параметрів, за формулою 2.11:

, (2.11)

де Sij – нормований i-й показник у j-й сукупності;

xij – значення i-го показника у j-й сукупності;

xij min – мінімальне значення i-го показника у j-й сукупності;

xij max – максимальне значення i-го показника у j-й сукупності.

З метою проведення аналізу й узагальнення за всіма показниками нами

визначено інтегральні показники для групових параметрів, кожен з яких

включає кілька часткових показників, подібних за змістом і рівнозначних за

ступенем важливості (формула 2.12) [82]:

, (2.12)

де Yij – значення i-го вихідного інтегрального показника j-го препарату;

Slj – нормоване значення l-го часткового показника, що входить до

складу і-го інтегрального показника;

Ii – множина індексів показників, що ходять до і-го інтегрального по-

казника.

При встановленні пріоритетів інтегральних показників, оцінці кожного

ЛЗ за досліджуваними показниками і визначенні найбільш важливої з них

нами використано метод аналізу ієрархій (МАІ). Цей метод припускає прове-

дення попарних порівнянь параметрів з використанням суб'єктивних су-

джень, чисельно оцінюваних за певною шкалою [23, 82, 92].

За допомогою експертної оцінки лікарями-гастроентерологами визна-

чено коефіцієнти значущості чотирьох груп параметрів. Для оцінки важливо-

58

5

8

сті параметрів у МАІ використано 9-бальну шкалу Саат (табл. 2.1) із подаль-

шою побудовою матрицю попарних порівнянь [92].

Таблиця 2.1

Шкала відносної важливості коефіцієнтів

Ступінь відносної

важливості Визначення Пояснення

1 Однакова значущість Рівний внесок двох елементів

у досягнення мети

3 Незначна перевага значущість

одного елемента над іншим

Досвід і переконання дають

легку перевагу одного елемен-

та над іншим

5 Суттєва перевага одного елемента

над іншим

Досвід і переконання дають

суттєву перевагу одного еле-

мента над іншим

7 Велика перевага одного елемента

над іншим

Одному елементу надається

така велика перевага над ін-

шим, що він стає значущим

9 Абсолютна перевага одного еле-

мента над іншим

Очевидність переваги одного

елемента над іншим підтвер-

джується найбільше

2, 4, 6, 8 Проміжні рішення між двома су-

сідніми оцінками

Приймаються у компромісних

випадках

Зворотні величини

наведених чисел

Якщо при порівнянні одного

елемента з іншим отримано одне

з вищенаведених чисел (напри-

клад, 3), то при порівнянні друго-

го елемента з першим отримуємо

зворотну величину (тобто 1/3)

Визначення показників відносної цінності для досліджуваних парамет-

рів проведено за допомогою розрахунку нормованих власних векторів, вико-

ристовуючи середній геометричний елемент кожного з рядків матриці. Ком-

поненти власного вектора пріоритетів обчислено за формулою 2.13:

, (2.13)

де – відносна цінність досліджуваних параметрів;

aij – i-й елемент j-го стовпця матриці попарних порівнянь критеріїв;

n – кількість критеріїв.

59

5

9

У подальшому отримані компоненти власного вектора пронормовано

за допомогою формули 2.14, що дозволило отримати вектор пріоритетів або

ваг елементів:

, (2.14)

де ui – власний вектор пріоритетів.

На наступному етапі нами здійснено формування нової векторної оцінки за

кожним найменуванням ЛЗ шляхом розрахунку узагальнювального рейтингово-

го показника (R) ЛЗ, який у подальшому дозволить здійснити ранжування ІПП за

рівнем можливості внесення ЛЗ до формулярного переліку (формула 2.15):

, (2.15)

де Rj – узагальнювальний рейтинговий показник j-го препарату;

YНj – нормативний інтегральний показник j-го препарату;

YМj – маркетинговий інтегральний показник j-го препарату;

YФЕКj – фармакоекономічний інтегральний показник j-го препарату;

YФЕПj – фармакоепідеміологічний інтегральний показник j-го препарату.

У межах обґрунтування методичних підходів до формування раціо-

нальної фармакотерапії хворих на ВХ нами розроблено аналітичну модель

інформаційної системи автоматизованих фармакоекономічних розрахунків

для здійснення прогнозування й оцінки терапевтичної ефективності антисек-

реторної терапії і проведення фармакоекономічного аналізу стратегій ліку-

вання ВХ. Цей модулю працює за допомогою програми MS Excel (мова про-

грамування – Microsoft Visual Studio 2013).

Таким чином, проведені нами прикладні дослідження ґрунтуються на

сучасному понятійному апараті і методах організаційно-економічних дослі-

джень, що формує сукупність соціально-економічних підходів до оптимізації

фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ і визначає відповідний науко-

вий рівень дисертаційної роботи.

60

6

0

РОЗДІЛ 3

МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

3.1 Розробка алгоритму маркетингового дослідження ринку лікарських

засобів для лікування гастроентерологічних хворих

Збільшення кількості населення з хворобами органів шлунково-кишко-

вого тракту, зокрема кислотозалежними захворюваннями, вважається про-

блемним питанням ХХІ століття, яке все частіше звертає на себе увагу вче-

них і лікарів-практиків багатьох країн світу [8, 26, 86, 97, 163]. Динамічний

темп життя сучасної людини, нераціональне харчування, шкідливі звички,

збільшення факторів стресу, зростання кількості факторів розвитку алергіч-

них хвороб, нераціональне споживання ЛЗ, зокрема нестероїдних протизапа-

льних, – це не повний перелік рушійних чинників, які визнані основними у

виникненні хвороб шлунково-кишкового тракту, зокрема ГЕРХ, гастриту,

гострих ерозивних уражень слизової оболонки (стресові виразки) та ВХ [1, 8,

93, 163]. Несвоєчасне та неповноцінне лікування цих захворювань призво-

дить до деструктивних процесів, що, зі свого боку, спричиняє тривалу втрату

працездатності хворим. Саме тому велика увага приділяєть питанням профі-

лактики, своєчасного діагностування та лікування хвороб органів травлення

на ранніх стадіях [1, 8, 43, 131, 140].

Тому питання підвищення якості надання медичної та фармацевтичної

допомоги, профілактики виникнення захворювань та їх загострень, доступно-

сті ЛЗ для гастроентерологічних хворих потребують чіткої роботи усіх ланок

системи ОЗ та фармації, а саме: гастроентерологічної служби країни, вироб-

ників ліків, фармацевтичних оптово-посередницьких фірм, аптечних закладів,

а також чіткої злагодженої роботи кожного окремого лікаря та провізора.

З метою формування адекватної, раціональної та ефективної системи

надання лікарської і фармацевтичної допомоги хворим із гастроентерологіч-

61

6

1

ними патологіями необхідним є використання обґрунтованого підходу до ви-

бору ЛЗ, які застосовуються під час фармакотерапії [43]. Зі свого боку, вибір

ЛЗ лікарями при призначенні схеми лікування ґрунтується на положеннях

нормативно-правових актів, якими визначено рекомендовані схеми терапії, й

особливостями фармацевтичного ринку, зокрема наявністю ЛЗ різних фарма-

котерапевтичних груп, виробників, лікарських форм, цінових сегментів тощо.

Отже, метою наступного етапу нашої роботи стало проведення комплекс-

ного маркетингового дослідження українського ринку ЛЗ для лікування гаст-

роентерологічних хворих відповідно до розробленого алгоритму (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Алгоритм маркетингового дослідження ринку ЛЗ для лікуван-

ня гастроентерологічних хворих

Визначення переліку фармакотерапевтичних груп ЛЗ, які використо-

вуються у терапії гастроентерологічних хворих, зокрема з ВХ і ГЕРХ, на на-

І Етап

Проведення аналізу нормативно-

правових актів щодо регулювання

фармацевтичного забезпечення гас-

троентерологічних хворих

ІІ Етап

Проведення аналізу асортименту

українського ринку ЛЗ для ліку-

вання гастроентерологічних

хворих

ІІІ Етап

Проведення аналізу споживання

ЛЗ для лікування ВХ і ГЕРХ в

Україні

ІV Етап

Проведення аналізу економічної

доступності ЛЗ для лікування

гастроентерологічних хворих

в Україні

• визначення переліку рекомендованих ЛЗ

для лікування гастроентерологічних

хворих

• визначення ширини і глибини асортимент-

них груп сегмента ЛЗ для лікування ВХ і

ГЕРХ;

• визначення тенденцій щодо формування асор-

тименту ринку гастроентерологічних ЛЗ

• визначення особливостей і тенденцій спо-

живання ЛЗ для лікування ВХ і ГЕРХ про-

тягом 2009-2014 рр. у грошових і натура-

льних показниках

• визначення тенденцій змін цін на ЛЗ для

лікування ВХ і ГЕРХ;

• визначення залежності зміни попиту від

ціни на гастроентерологічні ЛЗ протягом

2012-2014 рр.

62

6

2

шу думку, доцільно проводити, базуючись на положеннях основних норма-

тивно-правових документів. Тому першим етапом дослідження визначено

проведення аналізу нормативно-правових актів щодо регулювання надання

медичної допомоги хворих із гастроентерологічними патологіями, результати

якого стануть підґрунтям визначення сучасних вітчизняних тенденцій у фар-

макотерапії зазначеної патології.

Наступним етапом нами виначено проведення аналізу асортименту

українського ринку ЛЗ для лікування гастроентерологічних хворих із визна-

ченням сучасних тенденцій формування ринку препаратів для лікування ВХ і

ГЕРХ, зокрема здійснення аналізу наявності різних країн-виробників загалом

в аналізованому сегменті й у розрізі фармакотерапевтичних груп, структури

підгруп сегмента за фірмами-виробниками, лікарськими формами, та визна-

чення особливостей формування сегментів протягом 2009-2014 рр.

Третій етап дослідження передбачає визначення особливостей спожи-

вання ЛЗ для лікування гастроентерологічних хворих протягом 2009-2014 рр.

у грошових і натуральних показниках. Зі свого боку, встановлення тенденцій

у змінах попиту на різні групи ЛЗ залежно від цінових коливань, що перед-

бачає наступний етап маркетингового дослідження, є складової об’єктивної

оцінки змін переваг споживачів противиразкових препаратів з урахуванням

впливу сукупності чинників розвитку фармацевтичного ринку та визначення

стратегічної програми дій щодо повноцінного забезпечення гастроентероло-

гічних пацієнтів ЛЗ.

Отже, результати комплексного маркетингового дослідження українсь-

кого ринку ЛЗ для лікування ВХ і ГЕРХ є підґрунтям проведення подальшо-

го фармакоекономічного аналізу цього сегмента ринку і визначення перспек-

тивних напрямків щодо покращення рівня надання гастроентерологічної до-

помоги в Україні з урахуванням факторів мікро- і макросередовища розвитку

фармацевтичного сектора галузі ОЗ.

63

6

3

3.2 Структура і тенденції розвитку вітчизняного ринку лікарських засо-

бів для лікування гастроентерологічних хворих

Як зазначалось раніше, зростання уваги до гастроентерологічних хво-

роб обумовлено, насамперед, великою кількістю хворих, досить високими

темпами зростання показників захворюваності та розповсюдженості патоло-

гії органів травлення серед населення України. Тому, безперечно актуальним

є застосування сучасних ефективних ЛЗ для лікування цієї патології, що за-

безпечить зниження частоти виникнення рецидивів і ускладнень, зменшить

частоту звернень до лікарів і госпіталізацій пацієнтів і, відповідно, підвищить

якість життя хворих [9, 10, 38, 43, 113].

На сьогодні основними нормативно-правовими документами, які ви-

значають перелік ЛЗ для лікування хворих з ВХ і ГЕРХ в Україні і складені

на основі світових і вітчизняних досягнень у гастроентерології, є:

• Наказ МОЗ України від 03.09.2014 р. № 613 «Про затвердження та

впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної

допомоги при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки», яким

затверджено Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціа-

лізованої) медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої

кишки у дорослих»;

• Наказ МОЗ України від 31.10.2013 р. № 943 «Про затвердження та

впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної

допомоги при ГЕРХ», відповідно до положень якого затверджено Уніфікова-

ний клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної до-

помоги «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба»;

• Наказ МОЗ України від 30.03.2015 р. № 183 «Про затвердження сьо-

мого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення йо-

го доступності» [60, 62, 63, 64].

Відповідно до положень нормативних документів лікування хворих із

ВХ і ГЕРХ здійснюється такими групами ЛЗ третього рівня АТС-класифікації:

– A02A Антацидні засоби;

64

6

4

– A02B Засоби для лікування пептичної виразки та ГЕРХ;

– A03A Засоби, що застосовуються при функціональних розладах ШКТ;

– A03F Засоби, що стимулюють перистальтику;

– J01A Тетрацикліни;

– J01C Бета-лактамні антибіотики, пеніцилін;

– J01F Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни;

– J01X Інші антибактеріальні засоби.

Нами проведено узагальнення положень нормативних документів і ви-

окремлено перелік ЛЗ за МНН групи A02B, які рекомендовано для лікування

пептичної виразки і ГЕРХ. У таблиці 3.1 наведено результати зіставлення на-

явності ЛЗ відповідно до міжнародної анатомо-терапевтичної хімічної кла-

сифікації лікарських препаратів (АТС) у рекомендованих переліках ЛЗ.

Таблиця 3.1

Класифікація препаратів для лікування ВХ і ГЕРХ

Група ЛЗ

Патологія, при якій

рекомендоване

застосування ЛЗ

ВХ ГЕРХ

1 2 3

A02BA Блокатори гістамінових H2-рецепторів

A02BA01 Циметидин – +

A02BA02 Ранітидин + +

A02BA03 Фамотидин + +

A02BA04 Нізатидин – +

A02BA05 Ніперотидин – –

A02BA06 Роксатидин – –

A02BA07 Ранітидин вісмут цитрат – –

A02BA08 Лафутидин – –

A02BA51 Циметидин у поєднанні з іншими ЛЗ – –

A02BA53 Фамотидин у поєднанні з іншими ЛЗ – –

65

6

5

Продовження табл. 3.1

1 2 3

A02BB Простагландини

A02BB01 Мізопростол – –

A02BB02 Енпростил – –

A02BC Інгібітори протонної помпи

A02BC01 Омепразол + +

A02BC02 Пантопразол + +

A02BC03 Ланзопразол + +

A02BC04 Рабепразол + +

A02BC05 Езомепразол + +

А02ВС06 Декслансопразол – –

А02ВС07 Дексрабепразол – –

А02ВС53 Лансопразол у комбінації з іншими ЛЗ – –

А02ВС54 Рабепразол у комбінації з іншими ЛЗ – –

A02BD Комбінації препаратів для ерадикації Н. pylori

A02BD01 Омепразол, амоксицилін і метронідазол + +

A02BD02 Лансопразол, тетрациклін і метронідазол + +

A02BD03 Лансопразол, амоксицилін і метронідазол + +

A02BD04 Пантопразол у комбінації з амоксициліном

і кларитроміцином

+ +

A02BD05 Омепразол, амоксицилін і кларитроміцин + +

A02BD06 Езомепразол, амоксицилін і кларитроміцин + +

A02BD07Лансопразол, амоксицилін і кларитроміцин + +

A02BD08 Вісмуту субцитрат, тетрациклін

і метронідазол

+ +

A02BD09 Лансопразол, кларитроміцин, тинідазол + +

A02BD10 Лансопразол, амоксицилін, левофлоксацин + +

A02BD11 Пантопразол, амоксицилін, кларитроміцин,

метронідазол

+ +

A02BD12** Рабепразол, орнідазол, кларитроміцин + +

A02BD15** Амоксицилін, рифаксимін, вісмуту

субцитрат і рабепразол

+ +

66

6

6

Продовження табл.3.1

1 2 3

A02BX Інші противиразкові препарати

A02BX01 Карбеноксолон – –

A02BX02 Сукралфат + +

A02BX03 Пірензепін – –

A02BX04 Метіосульфонію хлорид – –

A02BX05 Вісмуту субцитрат + +

A02BX06 Проглумід – –

A02BX07 Гефарнат – –

A02BX08 Сулглікотид – –

A02BX09 Ацетоксолон – –

A02BX10 Золмідин – –

A02BX11 Троксипід – –

A02BX12 Вісмуту субнітрат – –

A02BX13 Альгінова кислота + +

A02BX51 Карбеноксолон у поєднанні з іншими

препаратами (за винятком психотропних препаратів)

– –

A02BX71 Карбеноксолон у поєднанні

з психотропними препаратами

+ +

A02BX77 Гефарнат у поєднанні з психотропними

препаратами

– –

За результатами проведеного аналізу встановлено, що відповідно до

змісту основних нормативно-правових документів до рекомендованих відне-

сено переважно ЛЗ груп A02BA «Блокатори гістамінових H2-рецепторів»,

A02BC «Інгібітори протонної помпи» й A02BD «Комбінації препаратів для

ерадикації Н. pylori».

Серед препаратів підгрупи А02ВА у нормативних документах зазначе-

ні ЛЗ циметидину, ранітидину, фамотидину і нізатидину, натомість в Україні

зареєстровані лише ЛЗ на основі ранітидину, фамотидину та комбіновані фо-

рми фамотидину.

67

6

7

Група ІПП є найбільшою за кількістю рекомендованих препаратів (5

МНН) для лікування ВХ і ГЕРХ, серед яких усі рекомендовані мають держа-

вну реєстрацію. Лише препарати підгруп А02ВС06 «Декслансопразол» та

А02ВС07 «Дексрабепразол» не зареєстровані в Україні й не зазначені у нор-

мативно-правових документах.

Комбіновані ЛЗ для ерадикації Н. pylori рекомендовано застосовувати

при ВХ і ГЕРХ у разі необхідності проведення пацієнту антихелікобактерної

терапії. Серед комбінацій ЛЗ, рекомендованих відповідно до нормативних

документів, до Державного реєстру ЛЗ внесено такі комбінації: A02BD04

«Пантопразол у комбінації з амоксициліном і кларитроміцином», A02BD05

«Омепразол, амоксицилін і кларитроміцин», A02BD09 «Лансопразол, клари-

троміцин, тинідазол», A02BD12** «Рабепразол, орнідазол, кларитроміцин»,

A02BD15** «Амоксицилін, рифаксимін, вісмуту субцитрат і рабепразол».

Серед препаратів групи A02BX «Інші противиразкові препарати» ре-

комендовано тільки чотири фармакотерапевтичні групи як допоміжна ланка

терапії.

Таким чином, за результатами першого етапу маркетингового дослі-

дження ринку гастроентерологічних ЛЗ, можна говорити про відносну відпо-

відність ринкових пропозицій фармакотерапевтичних груп ЛЗ для лікування

ВХ і ГЕРХ рекомендаціям нормативно-правових документів.

На наступному етапі дослідження нами проведено аналіз ринку ЛЗ, які

є основними при проведенні фармакотерапії хворих на ВХ і ГЕРХ. Як свід-

чать результати, згідно з АТС-класифікацією, досліджувана група ЛЗ нале-

жить до першої анатомічної (А «Засоби, що впливають на травну систему й

метаболізм») і другої терапевтичної (А02 «Препарати, що застосовуються

при станах, пов'язаних з порушеннями кислотності») груп [43].

За підсумками 2012 р., в Україні в розрізі груп АТС-класифікації 1-го

рівня питома вага 5 груп-лідерів у загальному обсязі госпітальних закупівель

складала 76,2%. Група ЛЗ, що впливають на систему травлення і метаболізм,

у загальному обсязі закупівель займала майже 17% (рис. 3.2).

68

6

8

Рис. 3.2. Питома вага топ-5 груп АТС-класифікації 1-го рівня у загаль-

ному обсязі госпітальних закупівель ЛЗ за підсумками 2012 р.

За результатами аналізу даних госпітальних закупівель у 2014 р. вста-

новлено певні відмінності розвитку цього сегмента фармацевтичного ринку

порівняно з 2012 р. (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Питома вага топ-5 груп АТС-класифікації 1-го рівня у загаль-

ному обсязі госпітальних закупівель ЛЗ за підсумками 2014 р.

Встановлено, що у структурі госпітальних закупівель, за результатами

2014 р., частка препаратів групи А «Засоби, що впливають на травну систему

й метаболізм» збільшилась на 2,4% і становила 19,2% загального обсягу гос-

пітального ринку, що є досить високим показником. У натуральних показ-

никах обсяги госпітальних закупівель, навпаки, зменшились – від 12,5 % у

2012 р. до 11,4 % у 2014 р. Цей факт пояснюється загальноринковими тен-

денціями розвитку українського фармацевтичного ринку у 2013-2014 рр., зо-

крема одним із чинників є зростання вартості ЛЗ усіх фармакотерапевтичних

груп [27, 31, 85, 103].

69

6

9

Аналіз загальної структури українського ринку аптечних продажів ЛЗ у

розрізі АТС-класифікації 1-го рівня показав, що, за підсумками 2012 р., част-

ка групи А «Засоби, що впливають на травну систему й метаболізм» ста-

новила майже 19%. У топ-5 увійшли також препарати групи N, R, C та J

(рис. 3.4) [41, 43].

Рис. 3.4. Питома вага топ-5 груп АТС-класифікації 1-го рівня у загаль-

ному обсязі продажів ЛЗ за підсумками 2012 р.

Як свідчать результати аналізу структури українського фармацевтично-

го ринку, за підсумками 2014 р., у позиції групи А не відбулось суттєвих змін

(зменшення частки на 0,25%), натомість до лідерів за обсягами продажів

увійшла група D «Засоби для лікування захворювань шкіри» (майже 9% рин-

ку) (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Питома вага топ-5 груп АТС-класифікації 1-го рівня у загаль-

ному обсязі продажів ЛЗ за підсумками 2014 р.

70

7

0

Як свідчать дані аналізу світового фармацевтичного ринку за останні

роки одним із лідерів за обсягами продажів серед груп АТС-класифікації 3-го

рівня є група А02В «Засоби для лікування пептичної виразки та ГЕРХ» [43].

Тому на наступному етапі дослідження нами більш детально проведено ана-

ліз цієї групи, яка є найбільшою і серед груп препаратів, що використовують-

ся у терапії гастроентерологічних хворих. Станом на 2014 р. аналізована гру-

па нараховувала 169 найменувань ЛЗ (з урахування лікарських форм) обся-

гом реалізації за 2014 р. 18,7 млн упаковок на загальну суму 601,7 млн грн.

Встановлено, що станом на початок 2015 р. серед усього асортименту

українського ринку ЛЗ аналізованої групи частка вітчизняних виробників

становить 29%, що на 3% більше порівняно з обсягами у 2012 р. (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Співвідношення вітчизняних та імпортованих противиразко-

вих ЛЗ

Результати аналізу наявності виробників у підгрупах противиразкових

ЛЗ свідчать про збільшення у 2014 р. порівняно з 2012 р. кількості вітчизня-

них препаратів у підгрупах ранітидину, фамотидину і пантопразолу. Також

спостерігається зростання частки при незмінній кількості ЛЗ вітчизняного

виробництва у підгрупах омепразолу і рабепразолу, що пояснюється змен-

шенням кількості імпортованих ЛЗ. Комбіновані форми противиразкових

препаратів постачаюься на український ринок лише закордонного виробниц-

тва (рис. 3.7).

71

7

1

Рис. 3.7. Структура українського ринку противиразкових ЛЗ

Серед 14 підгруп цього сегмента найчисленнішими є групи омепразолу

(39 ЛП), пантопразолу (28 ЛП) і група рабепразолу (21 ЛП). Необхідно за-

значити збільшення кількості препаратів у підгрупах пантопразолу

(з 22 найменувань у 2012 р. до 28 у 2014 р.) та езомепразолу (з 9 найменувань

у 2012 р. до 12 у 2014 р.) при збереженні загальної тенденції до зменшення

кількості ЛЗ у сегментах ринку противиразкових препаратів.

Нами проаналізовано також зміни, що відбулись у перерозподілі часток

країн-виробників ЛЗ для лікування пептичної виразки на українському ринку

за останні роки (рис. 3.8).

За проведеним аналізом встановлено, що загальна кількість країн-

виробників за досліджуваний період майже не змінилась – противиразкові ЛЗ

у 2009 р. були представлені 21 країною, а у 2014 р. – 24 країнами. Однак від-

бувся перерозподіл часток ринку між країнами. Так, найбільш суттєво змен-

шилась кількість препаратів російського виробництва (з 6 до 1%) і збільши-

лась кількість ЛЗ виробництва Великобританії (з 2 до 8%).

72

7

2

Рис. 3.8. Розподіл часток країн-виробників противиразкових ЛЗ

Частка противиразкових ЛЗ вітчизняного виробництва збільшилась на

8%, а індійського – зменшилась на 7,5%. Станом на 2014 р. на українському

ринку противиразкових ЛЗ з’явились нові країни-виробники: Литва, Ісландія,

Іран, Греція, Білорусь, Мальта, Ізраїль, Японія, Таїланд, натомість ЛП вироб-

ництва Швеції, Латвії, Австралії, Канади, Македонії, Йорданії не представле-

ні [41, 43, 85].

На наступному етапі дослідження нами проаналізовано наявність кра-

їн-виробників у різних підгрупах сегмента противиразкових Л3 (рис. 3.9).

Встановлено, що серед 10 підгруп сегмента найбільше представлені

препарати виробництва Індії (наявні у 8 підгрупах загальною кількістю 50

найменувань ЛЗ), України (у 7 підгрупах кількістю 44 найменування ЛЗ) і

Великобританії (у 7 підгрупах кількістю 18 найменувань ЛЗ). Препарати

українського виробництва найбільше представлені у підгрупах ранітидину

(44% від загальної кількості ЛЗ підгрупи), ланзопразолу (43%), фамотидину

(41%) й омепразолу (30%).

Більша частина виробників постачає на український ринок противираз-

кові ЛЗ групи омепразолу (14 країн-виробників). Препарати групи пантопра-

золу представлені з 8 країн, препарати ранітидину, фамотидину та рабепра-

73

7

3

золу – 5 країнами. Решта підгруп ЛЗ сегмента, що аналізувався, представлена

незначною кількістю країн-виробників.

Рис. 3.9. Розподіл країн-виробників за групами противиразкових ЛП

За результатами аналізу наявності фірм-виробників у сегменті ринку

встановлено, що серед індійських виробників провідне місце посідають

«Dr.Reddy`s Laboratories Limited», «Flamingo Pharmaceuticals Ltd», «Elegant

India», «Cadila Healthcare Ltd»; серед вітчизняних виробників – ЗАТ «Фарма-

цевтична фірма «Дарниця», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»,

ТОВ «Стиролбіофарм» і корпорація «Артеріум» [43].

Аналіз наявності різних лікарських форм у підгрупах досліджуваного

сегменту фармацевтичного ринку України показав, що ЛЗ для лікування ВХ і

ГЕРХ представлені у вигляді 8 лікарських формам (рис. 3.10).

Переважна кількість ЛЗ постачаєься на український ринок у формах

таблеток (препарати ранітидину, фамотидину, пантопразолу, рабепразолу й

езомепразолу) і капсул (препарати омепразолу, ланзопразолу та комбіновані

74

7

4

форми омепразолу). Необхідно зазначити, що рідкі форми ЛЗ для лікування

ВЗ і ГЕРХ представлено лише у вигляді розчину для ін’єкцій у підгрупах

блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, а у підгрупах ІПП наявні препарати у

формі порошку для приготування розчину для ін’єкцій, що зумовлено хіміч-

ною структурою молекул діючих речовин й особливостями зберігання цих

ЛЗ [3, 4, 8, 85].

Рис. 3.10. Розподіл противиразкових ЛЗ за формами випуску

Отже, за результатами проведеного аналізу структури ринку ЛЗ для лі-

кування ВХ і ГЕРХ і визначених тенденцій щодо формування асортименту

цього сегмента українського фармацевтичного ринку можна стверджувати

про досить широкий вибір ЛЗ різних фармакологічних груп, виробників,

форм випуску. Необхідно зазначити, що збільшення частки вітчизняних ви-

робників у сегменті, який аналізувався, за останній рік відбулось переважно

за рахунок перерозподілу препаратів у таких підгрупах: зменшення загальної

кількості ЛЗ фамотидину, омепразолу, ланзопразолу та рабепразолу й збіль-

шення кількості груп пантопразолу й езомепразолу. Враховуючи наявність на

фармацевтичному ринку переважної кількості препаратів закордонного по-

75

7

5

ходження, доцільним, на нашу думку, є збільшення частки ЛЗ групи омепра-

золу, пантопразолу, рабепразолу й езомепразолу вітчизняного виробництва,

зі свого боку, дозволить підвищити фізичну й економічну доступність ліків

для гастроентерологічних хворих [43].

3.3 Особливості споживання лікарських засобів при лікуванні гастрое-

нтерологічних хворих

Згідно з розробленим нами алгоритмом маркетингового дослідження

наступним етапом стало проведення аналізу споживання ЛЗ при лікуванні

ВХ і ГЕРХ в Україні за 2009-2014 рр. і визначення тенденцій у перевагах

споживачів та змінах рівня попиту.

З метою встановлення відмінностей у перевагах споживачів щодо про-

тивиразкових ЛЗ за останні 5 років нами проведено аналіз динаміки спожи-

вання за групами сегмента у натуральних і грошових показниках. Загальні

результати розрахунків наведено у додатку В.

Проведений аналіз споживання ЛЗ у натуральних показниках свідчить

про поступове зменшення обсягів продажів препаратів групи блокаторів

Н2-гістамінових рецепторів. Так темп приросту цього сегмента у 2010 р. по-

рівняно з попереднім періодом становив -2,5%, а у 2014 р. – -14,1%, і станом

на кінець 2014 р. його ємність склала 9579,3 тис. упаковок. Необхідно зазна-

чити, що позитивні показники темпів приросту обсягів підгруп ранітидину,

фамотидину та їх комбінованих форм характерні лише у 2012 р. порівняно з

2011 р. (рис. 3.11).

Для ЛЗ ранітидину у 2014 р. притаманні найбільші показники знижен-

ня рівня споживання за увесь період аналізу – до -14,2% порівняно з 2013 р.,

причому ємність ринку вітчизняних ЛЗ ранітидину зменшилась на 13,8%, а

закордонних – на 20,2% при незмінній кількості препаратів протягом періоду

аналізу.

76

7

6

Рис. 3.11. Динаміка обсягів продажів ЛЗ блокаторів Н2-гістамінових

рецепторів у натуральних одиницях за 2010-2014 рр.

Обсяги реалізації ЛЗ фамотидину також з кожним роком зменшуються.

Так, кількість проданих упаковок у 2009 р. становила 1644,1 тис., а у 2014 р. –

1242,8 тис., що майже на 25% менше. Ємність ринку вітчизняних ЛЗ фамоти-

дину характеризується аналогічною негативною тенденцією – зниження об-

сягів реалізації з 1012 тис. упаковок у 2009 р. до 882,3 тис. упаковок у 2014 р.

(на 6,5% менше у порівнянні з 2013 р.).

Найбільш суттєвим є зниження попиту на ЛЗ фамотидину у комбінації

з іншими засобами – з 179,4 тис. упаковок у 2013 р. до 30,2 тис. упаковок у

2014 р., що становить понад 80%. Необхідно зазначити, що комбіновані фор-

ми ранітидину присутні на ринку лише до 2011 р.

Результати аналізу обсягів реалізації ЛЗ блокаторів Н2-гістамінових ре-

цепторів у грошових одиницях демонструють відмінні тенденції порівняно з

показниками у натуральних одиницях, зокрема темпи проросту для ЛЗ рані-

тидину мають позитивні значення протягом усього періоду аналізу – від мі-

77

7

7

німального зростання на 3,5% у 2013 р. до максимального на 20,1% у 2012 р.

(рис. 3.12).

Рис. 3.12. Динаміка обсягів продажів препаратів блокаторів Н2-гістамі-

нових рецепторів у грошових одиницях за 2010-2014 рр.

За результатами продажів у 2014 р. загальна ємність ринку ЛЗ раніти-

дину становила 59495 тис. грн, що на 5,4 % більше порівняно з 2013 р., зок-

рема ЛЗ вітчизняного виробництва було реалізовано на суму 51105 тис. грн

при темпі приросту 4,5% і збільшенні кількості ЛЗ на одне найменування.

Сегмент імпортованих препаратів ранітидину продемонстрував зростання на

11,5% порівняно з 2013 р. при зменшенні кількості ЛЗ на одне найменування.

Сума реалізації ЛЗ фамотидину суттєво зросла за останній рік – приріст

у 2014 р. порівняно з 2013 р. становить 74,3%, причому препарати вітчизня-

ного виробництва були реалізовані на суму 4116 тис. грн (темп приросту ста-

новив +8,4%), а закордонні – 43859 тис. грн (темп приросту – +84,8%).

78

7

8

На нашу думку, така тенденція розвитку сегмента ринку блокаторів

Н2-гістамінових рецепторів залежить від сукупності факторів. По-перше,

зниження попиту серед кінцевих споживачів і, відповідно, зменшення обсягів

продажів у натуральних показниках на 5,3% у 2013 р. і на 14,1% у 2014 р. по-

яснюється появою на ринку та зростанням сегментів більш ефективних про-

тивиразкових препаратів, зокрема ІПП. По-друге, збільшення ємності цього

сегмента у 2014 р. на 22,8% пояснюється загальноринковою тенденцією зро-

стання цін на усі ЛЗ протягом 2014 р. [12, 27, 31, 103].

На наступному етапі нами проаналізовано зміни у попиті споживачів

на ЛЗ групи ІПП. Так, показники реалізації у натуральних одиницях свідчать

про зростання сегмента з 4830,9 тис. упаковок у 2009 р. до 7994,2 тис. упако-

вок у 2014 р., тобто на 65,5%. Причому протягом усього періоду аналізу для

більшості підгруп ІПП характерна позитивна динаміка приросту обсягів про-

дажів.

Встановлено, що для сегмента ЛЗ омепразолу притаманне коливання

темпів приросту від максимального значення +25,1% у 2012 р. до мінімаль-

ного -7,9% у 2011 р., а середнє значення показників приросту обсягів реалі-

зації у натуральних показниках становить +7,6%. Необхідно зазначити, що у

2014 р. відбулось суттєве зниження попиту споживачів на препарати омепра-

золу закордонних виробників – більш ніж на 30% порівняно з попереднім ро-

ком, що пояснюється зменшенням кількості представлених на ринку найме-

нувань цих ЛЗ на 6 одиниць. Обсяги продажів комбінованих форм омепразо-

лу з 2013 р. характеризуються зниженням більш ніж на 10% щороку (рис. 3.13).

Формування ринкового сегмента ЛЗ пантопразолу протягом періоду

аналізу відзначається позитивною динамікою як для вітчизняних, так і для

закордонних препаратів. Виняток становлять лише показники продажів ЛЗ

пантопразолу закордонного виробництва у 2014 р. порівняно з 2013 р. – зни-

ження темпів приросту на 7,6% при збільшенні до 23 кількості найменувань

ЛЗ. Така тенденція пояснюється зростанням кількості більш економічно дос-

тупних для кінцевого споживача вітчизняних препаратів пантопразолу.

79

7

9

Рис. 3.13. Динаміка обсягів продажів препаратів ІПП у натуральних

одиницях за 2010-2014 рр.

Обсяги продажів вітчизняних і закордонних препаратів ланзопразолу

мають тенденцію до зменшення кожного року при одночасному зменшенні

кількості ЛЗ групи. Так, середній показник темпів приросту за період аналізу

становить -3,5%. Найбільш суттєвим є зниження обсягів продажів у 2014 р. –

на 11,1% для вітчизняних ЛЗ і на 19,6% для закордонних.

За результатами аналізу продажів ЛЗ рабепразолу встановлено, що для

монокомпонентних та комбінованих форм рабепразолу у 2014 р. відбулось

суттєве падіння обсягів продажів у натуральних показниках – на 76,2% і

93,6% відповідно. Причому для вітчизняних ЛЗ рабепразолу характерним є

80

8

0

підвищення попиту, що відображається у збільшенні реалізації на 303,0% у

2014 р. порівняно з 2013 р. при незмінній кількості найменувань препаратів.

Підгрупа ЛЗ езомепразолу, на відміну від інших підгруп препаратів

ІПП, характеризується постійним зростанням рівня попиту – середнє значен-

ня становить +56,9%. Однак для вітчизняних ЛЗ притаманним є зменшення

темпів приросту обсягів продажів кожного року в середньому на 87%, що по-

яснюється незначною кількістю препаратів вітчизняного виробництва (одне

найменування у 2014 р.) при збільшенні кількості препаратів закордонних

виробників (11 найменувань у 2014 р.).

Результати аналізу динаміки обсягів продажів препаратів ІПП у грошо-

вих одиницях свідчать про поступове зростання ємності усіх підгруп, за ви-

нятком підгрупи рабепразолу і його комбінованих форм. Встановлено, що

середній показник темпів приросту ємності сегмента ІПП у грошовому виразі

складає +21,6%.

Ємність підгрупи препаратів омепразолу вітчизняного виробництва

протягом періоду аналізу збільшилась з 11730 тис. грн у 2009 р. до 40040 тис.

грн у 2014 р., тобто на 241,3%, а зростання аналогічних показників для зако-

рдонних ЛЗ становить 52% (рис. 3.14).

Темпи приросту обсягів продажів ЛЗ пантопразолу характеризуються

позитивною динамікою для вітчизняних та імпортованих препаратів протя-

гом усього періоду аналізу. За останній рік показники реалізації у грошових

одиницях для препаратів вітчизняного виробництва збільшились на 82,5%, а

для препаратів закордонного – на 26,6%. Така динаміка пояснюється розши-

ренням підгрупи за рахунок нових ЛЗ і зростанням ціни на усі препарати

групи.

Встановлено, що для підгрупи ЛЗ ланзопразолу притаманна позитивна

динаміки розвитку в грошових одиницях на противагу негативній у натура-

льних, так, середній темп приросту у 2009-2014 р. становив +8,7%. Причому

сума реалізації ЛЗ закордонного виробництва майже у 2 рази перевищує су-

му реалізації вітчизняних ЛЗ: у 2009 р. препарати рабепразолу закордонного

81

8

1

виробництва було продано на суму майже 4201 тис. грн, а вітчизняного ви-

робництва – на 1655 тис. грн, у 2014 р. ці показники становили 5305 тис. грн і

3373 тис. грн відповідно.

Рис. 3.14. Динаміка обсягів продажів препаратів ІПП у грошових оди-

ницях за 2010-2014 рр.

Динаміка розвитку підгрупи ЛЗ рабепразолу в грошових показниках є

аналогічною до натуральних: за результатами 2014 р. зберігаються негативні

82

8

2

показники продажів групи в цілому (-46,7%) при суттєвому збільшенні обся-

гів продажів препаратів вітчизняного виробництва і зменшенні препаратів

закордонних виробників.

Позитивний темп приросту демонструє і підгрупа ЛЗ езомепразолу (се-

редній показник за період аналізу становить 33,5%). За результатами прода-

жів у 2014 р. ємність ринку вітчизняних ЛЗ езомепразолу зменшилась більш

ніж на 70% і становила 0,42 тис. грн, натомість обсяги реалізації імпортова-

них ЛЗ езомепразолу збільшились на 25% і становили майже 29492 тис. грн.

Цей факт пояснюється суттєвим збільшенням кількості закордонних препа-

ратів езомепразолу на ринку, які характеризуються вищими цінами, ніж ЛЗ

вітчизняного виробництва.

Отже, результати проведеного аналізу тенденцій змін попиту на ЛЗ для

лікування ВХ і ГЕРХ свідчать про загальну позитивну динаміку розвитку ри-

нку противиразкових препаратів. Порівняльний аналіз ринку препаратів бло-

каторів Н2-гістамінових рецепторів та ІПП свідчить про збільшення кількості

найменувань і обсягів продажів препаратів групи ІПП як у натуральних, так і

в грошових одиницях.

Необхідно зазначити, що обсяг і структура споживання ЛЗ залежать від

сукупності факторів розвитку фармацевтичного ринку. На зміну структури

споживання населенням певних груп ЛЗ впливають зміни у структурі захво-

рюваності, призначення лікарів, фізична й економічна доступність препара-

тів, упровадження ефективних методів діагностики і лікування, відповідність

матеріальних можливостей задоволення певних потреб в окремих соціально-

демографічних групах споживачів тощо [33, 46]. Враховуючи загальноринко-

ві тенденції підвищення вартості ЛЗ протягом 2014 р. і зростання попиту се-

ред споживачів на недорогі препарати, доцільним є проведення аналізу змін

вартості противиразкової фармакотерапії за останні роки.

83

8

3

3.4 Дослідження економічної доступності надання фармацевтичної до-

помоги гастроентерологічним хворим в Україні

За умов розвитку сучасної медицини і фармації актуальним є створення

системи надання не лише своєчасної комплексної, ефективної, але й доступ-

ної лікарської допомоги пацієнтам із гастроентерологічними захворювання-

ми з метою поліпшення якості їх життя і зменшення витрат на медичну і фар-

мацевтичну допомогу на рівні кожного окремого пацієнта і держави в ціло-

му. Однією зі складових економічної доступності ЛЗ є ціна на препарати, вар-

тість курсу лікування і зміни цінових характеристик протягом часу відносно

загальноринкових тенденцій і рівня доходів населення [32, 57, 65, 67].

Наступний етап нашого дослідження передбачав проведення аналізу

змін цін на ЛЗ для лікування ВХ і ГЕРХ протягом 2012-2014 рр. і встановлен-

ня залежності змін попиту споживачів на препарати підгруп від коливань ціни.

За результатами аналізу прайс-листків постачальників ЛЗ нами встано-

влено, що у 2012 р. мінімальна оптова ціна за упаковку препаратів ранітиди-

ну становила 2,17 грн – «Ранітидин-Дарниця», таб. 150 мг № 10 виробництва

ЗАТ «Дарниця» (Україна). Максимальна ціна 28,03 грн за упаковку належить

імпортованому ЛЗ «Гістак», таб. 150 мг № 100 виробництва «Ranbaxy» (Індія).

Натомість у 2014 р. оптова ціна на ЛЗ «Гістак», таб. 150 мг № 10 («Ranbaxy»,

Індія) є найменшою серед препаратів-аналогів – 2,89 грн, а максимальна ціна

була на упаковку препарату «Гістак», таб. 150 мг № 100 – 30,56 грн.

На рис. 3.15 відображено розподіл ЛЗ блокаторів Н2-гістамінових ре-

цепторів за ціновими нішами.

Встановлено, що найбільшою є кількість представлених на ринку ЛЗ

групи у ціновому діапазоні до 50 грн, а ЛЗ за ціною понад 100 грн з’явились

лише у 2014 р. – 1 найменування («Квамател», порошок ліофільний для при-

готування розчину для ін’єкцій виробництва «Gedeon Richter», Угорщина),

що пов’язано зі зростанням ціни на цей ЛЗ майже на 66% порівняно з попе-

реднім періодом – від 85,97 грн у 2013 р. до 142,51 грн у 2014 р.

84

8

4

Рис. 3.15. Розподіл противиразкових ЛЗ групи блокаторів Н2-рецепто-

рів за ціновими нішами у період 2012-2014 рр.

Серед ЛЗ групи ІПП також спостерігається перерозподіл препаратів у

цінових нішах. Так, із кожним роком стає більше ЛЗ вартістю понад

100 грн – з 16 найменувань у 2012 р. до 22 найменувань у 2014 р. Незважаю-

чи на загальне зменшення кількості препаратів ІПП з 115 найменувань у 2013 р.

до 109 у 2014 р., кількість ЛЗ ціною до 50 грн залишається найбільшою –

53 препарати. Також необхідно відзначити зростання кількості ЛЗ вартістю

до 100 грн у 2014 р. – частка у загальному асортименті у 2012 р. становила

19,3%, а у 2014 р. збільшилась до 31% (рис. 3.16).

Рис. 3.16. Розподіл противиразкових ЛЗ групи ІПП за ціновими нішами

у 2012-2014 рр.

85

8

5

З метою проведення більш об’єктивної оцінки змін цін на ЛЗ противи-

разкової дії нами проведено розрахунок вартості лікувальної дози протягом

2012-2014 рр. (додаток Г).

За результатами перерахунку ціни упаковки ЛЗ на вартість однієї ліку-

вальної дози ранітидину (150 мг) встановлено, що у 2012 р. мінімальна вар-

тість лікувальної дози становила 0,12 грн («Ранітидин» виробництва фірми

«Озон», Росія), а максимальна – 3,49 грн («Ранігаст» виробництва

«Polpharma», Польша). У 2014 р. мінімальну вартість мав препарат «Раніти-

дин» (ПрАТ «Лекхім», Україна) – 0,17 грн, що майже на 42% більше порів-

няно з 2012 р. Максимальна вартість була вище на 61,9% і становила 5,65 грн

для препарату «Ранігаст».

Серед ЛЗ фамотидину, за підсумками 2012 р., препарат «Фамотидин-

Здоров'я» (ТОВ «ФК «Здоров'я») мав найнижчу ціну лікувальної дози

(20 мг) – 0,12 грн. Максимальна ціна у цій підгрупі становила 2,96 грн для ЛЗ

у формі таблеток («Квамател Міні» виробництва «Gedeon Richter», Угорщи-

на) і 15,26 грн для ліофільного порошку для приготування розчину для

ін’єкцій («Квамател» виробництва «Gedeon Richter», Угорщина). У 2014 р.

мінімальна ціна зросла на 16% і склала 0,14 грн («Фамотидин-Здоров'я»), а

максимальна – 28,5 грн була характерна для «Квамателу» у формі ліофільно-

го порошку.

Для підгрупи ЛЗ омепразолу відмічається зростання мінімальної ціни

лікувальної дози (20 мг) із 0,11 грн («Омепразол» виробництва «Maxpharma

Baltija», Литва) у 2012 р. до 0,16 грн у 2014 («Омепразол» виробника «Бори-

совський ЗМП», Білорусь). Максимальна ціна спостерігалась для ЛЗ у формі

ліофільного порошку для приготування розчину для ін’єкцій – 26,85 грн у

2012 р., а її збільшення до 31,58 грн відзначено у 2014 р. («Омепразол-

Вокате» виробництва «Vocate», Греція).

Ціна мінімальної лікувальної дози (20 мг) на ЛЗ пантопразолу у 2014 р.

зросла до 0,91 грн порівняно з 0,73 грн у 2012 р. («Проксіум» виробництва

ТОВ «ПРО-фарма», Україна). Максимальна ціна для цієї підгрупи ЛЗ також

86

8

6

характерна на препарати у формі порошку для приготування розчину для

ін’єкцій – у 2014 р. 43,4 грн на препарат «Контролок» («Тakeda», Японія), що

майже на 43% вище порівняно з 2012 р.

Серед ЛЗ ланзопразолу суттєві зміни відбулись у максимальній вартос-

ті лікувальної дози – збільшення з 1,59 грн у 2012 р. до 2,19 грн у 2014 р.

(«Лансопрол» виробництва «Nobel», Туреччина).

За результатами розрахунків встановлено, що для ЛЗ рабепразолу міні-

мальну ціну лікувальної дози мав препарат «Рабепразол-Здоров'я» (ТОВ «ФК

«Здоров'я», Україна), що характеризувалася зростанням на 45,6% у 2014 р.

порівняно з 2012 р. і становила 0,83 грн. Найдорожчим є «Рабелок» («Cadila»,

Індія) у формі ліофільного порошку для приготування розчину для ін’єкції –

38,5 грн (збільшення на 15% у порівнянні з 2012 р.).

Встановлено, що підгрупа ЛЗ езомепразолу є найбільш високовартісно-

го за ціною на лікувальну дозу – мінімальне значення 2,08 грн у 2012 р.

і 3,0 грн у 2014 р. Однак за максимальною вартістю ЛЗ цієї групи не є найдо-

рожчими – 39,9% у 2014 р., що на 23% більше, ніж у 2012 р.

На наступному етапі дослідження нами проведено ранжування проти-

виразкових ЛЗ і розподіл їх за групами низьковартісних, середньовартісних і

високовартісних згідно з розрахованими цінами на лікувальну дозу препаратів.

Визначення довжини кроку при ранжуванні здійснювалось за формулою 2.1.

Результати групування наведено у табл. 3.2.

Так, до низьковартісних противиразкових ЛЗ віднесено найбільшу кі-

лькість найменувань – 118 у 2012 р. і 114 у 2014 р., до того ж значна частина

з них належить до найчисленнішої групи омепразолу. Препарати, що мають

ціну в межах 14,44-28,87 грн, є найменш численними і до них належать ЛЗ

фамотидину, омепразолу і рабепразолу. За результати аналізу змін цін

у 2014 р. звертає на себе увагу збільшення вдвічі кількості високовартісних

ЛЗ за рахунок підгруп пантопразолу і рабепразолу.

87

8

7

Таблиця 3.2

Розподіл ЛЗ противиразкової дії за ціновими нішами

згідно з вартістю лікувальної дози

ЛЗ, кількість найменувань

Низьковартісні Середньовартісні Високовартісні

0-14,43 14,44-28,87 більше 28,87

2012 2014 2012 2014 2012 2014

Ранітидин 150 мг 16 17 0 0 0 0

Фамотидин 20 мг 13 11 1 1 0 0

Омепразол 20 мг 35 33 2 3 1 1

Пантопразол 20 мг 20 22 0 0 2 5

Ланзопразол 15 мг 9 9 0 0 0 0

Рабепразол 10 мг 20 14 3 1 1 3

Езомепразол 20 мг 5 8 0 0 1 1

Разом 118 114 6 5 5 10

Враховуючи суттєві зміни у цінах і стані попиту на противиразкові ЛЗ,

наступним етапом нашого аналізу стало проведення розрахунку коефіцієнтів

еластичності попиту за ціною з метою визначення залежності змін рівня по-

питу серед споживачів противиразкових ЛЗ залежно від коливань цін (фор-

мула 2.2) [56]. Відомо, що залежно від абсолютного значення коефіцієнта

еластичності розрізняють еластичний, нееластичний та унітарний попит:

׀ε1 < ׀ – еластичний попит (показник, який оцінюється, зростає більш

високими темпами, ніж змінюється інший чинник);

׀ε1 = ׀ – унітарна еластичність (показник, який оцінюється, збільшу-

ється так само, як і чинники впливу на нього);

0 < ׀ε1 > ׀ – нееластичний попит (темп росту показника, який оціню-

ється, менше, ніж темп змін іншого) [50, 56].

За результатами розрахунків встановлено, що у 2013 р. порівняно з

2012 р. для більшості ЛЗ усіх підгруп характерним є більш швидке зростання

88

8

8

обсягів реалізації, ніж зміна ціни, тобто спостерігається еластичний попит

(табл. 3.3). Загальні результати розрахунків коефіцієнта еластичності за ЛЗ

підгруп противиразкових препаратів наведено у додатку Д.

Таблиця 3.3

Результати розрахунків коефіцієнта еластичності

за групами ЛЗ для лікування ВХ і ГЕРХ

Група

Кількість ЛЗ

ε 2013/2012 ε 2014/2013

ε > 1 ε = 1 ε < 1 ε > 1 ε = 1 ε < 1

Ранітидин 13 1 10 7

Фамотидин 10 3 4 9

Омепразол 36 1 2 34 3

Пантопразол 19 3 14 13

Ланзопразол 9 8 1

Рабепразол 19 5 16 4

Езомепразол 4 2 9 1

Одним із ринкових факторів, що сприяли такому стану попиту, є наси-

ченість сегмента противиразкових ЛЗ різними виробниками, формами випус-

ку, ціновими групами препаратів. Окрім цього, еластичний попит зазвичай

характерний для товарів, які не є життєво необхідними і придбання яких мо-

же бути відкладено. Також для противиразкових ЛЗ можливість їх вибору

кінцевим споживачем препарату пояснюється, на жаль, частіше самостійним

рішенням щодо придбання, враховуючи їх застосування без призначення лі-

каря [8, 26, 72, 87, 93, 99].

Результати визначення залежності попиту на противиразкові ЛЗ від ці-

ни у 2014 р. порівняно з 2013 р. свідчать про суттєве збільшення частки пре-

паратів з показником нееластичного попиту, зокрема відбувається зростання

кількості ЛЗ ранітидину, фамотидину, пантопразолу. Цей факт свідчить про

89

8

9

підвищення уваги споживачів при виборі до характеристик препаратів, зок-

рема більша увага приділяється питанням економії при придбанні, що зумов-

лює застосування більш дешевих ЛЗ. Також необхідно зазначити, що високі

показники нееластичності є характерними й для товарів першої необхідності.

Тому можна стверджувати, що пріоритети кінцевих споживачів при купівлі

противиразкових ЛЗ змінились на користь більш економічно доступних, про

що свідчать і результати попередніх етапів нашого дослідження.

Отже, результати проведеного нами маркетингового дослідження рин-

ку противиразкових ЛЗ свідчать про позитивну динаміку розвитку сегмента

до 2014 р. і незначне зменшення його ємності у натуральних показниках за

останній період. Разом з тим відбувається збільшення кількості більш до-

ступних вітчизняних ЛЗ і більш ефективних препаратів групи ІПП, спостері-

гається переорієнтація споживачів на придбання препаратів вітчизняного ви-

робництва. Враховуючи зазначені тенденції, доцільним є проведення багато-

факторного аналізу з урахуванням особливостей фармакотерапії з метою по-

дальшої розробки напрямків оптимізації надання гастроентерологічної допо-

моги населенню України.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

1. Проведено аналіз основних нормативно-правових актів щодо регу-

лювання фармацевтичного забезпечення гастроентерологічних хворих і вста-

новлено, що лікування хворих із ВХ і ГЕРХ здійснюється ЛЗ 8 груп третього

рівня АТС-класифікації, серед яких основною є група A02B «Засоби для лі-

кування пептичної виразки та ГЕРХ». До рекомендованих препаратів цієї

групи віднесено переважно блокатори H2-гістамінових рецепторів, ІПП і

комбіновані препарати для ерадикації Н. pylori. Встановлено, що серед зазна-

чених у документах ЛЗ на ринку України відсутня реєстрація двох МНН –

циметидин і нізатидин.

90

9

0

2. За результатам аналізу ринку госпітальних закупівель і аптечних

продажів встановлено, що у 2014 р. частка препаратів групи А «Засоби, що

впливають на травну систему й метаболізм» у структурі госпітальних закупі-

вель становить 19,2%, а в структурі українського фармацевтичного ринку –

18,65% і посідає друге місце серед груп АТС-класифікації 1-го рівня.

3. Як свідчать результати аналізу структури ринку противиразкових ЛЗ,

станом на початок 2015 р. цей сегмент представлено 169 найменуваннями ЛЗ

із 11 підгруп, серед яких частка препаратів вітчизняного виробництва стано-

вить майже 30%. Найчисленнішими є групи омепразолу (39 ЛП), пантопра-

золу (28 ЛП) і рабепразолу (21 ЛП), а для ЛЗ пантопразолу й езомепразолу

відмічається тенденція до збільшення кількості представлених на ринку пре-

паратів у 2014 р.

4. Встановлено, що противиразкові ЛЗ представлені на ринку з 23 кра-

їн-виробників, серед найчисленніших препарати виробництва Індії (у 8 підг-

рупах загальною кількістю 50 найменувань), України (у 7 підгрупах кількіс-

тю 44 найменування) і Великобританії (у 7 підгрупах кількістю 18 наймену-

вань). Серед вітчизняних виробників найчисленніші препарати виробництва

ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ТОВ «Фармацевтична компанія

«Здоров`я», ТОВ «Стиролбіофарм» і корпорація «Артеріум».

5. За результатами аналізу наявності лікарських форм препаратів для

лікування ВХ і ГЕРХ визначено, що на ринок України постачаються препа-

рати у вигляді 8 лікарських формам, причому переважна більшість у формі

таблеток (препарати ранітидину, фамотидину, пантопразолу, рабепразолу й

езомепразолу) і капсул.

6. Аналіз показників споживання противиразкових ЛЗ у натуральних

одиницях свідчить про поступове зменшення обсягів групи блокаторів

Н2-гістамінових рецепторів (темп приросту у 2010 р. порівняно з попереднім

періодом становив -2,5%, а у 2014 р. – -14,1%), а група ІПП показала негати-

вну тенденцію тільки у 2014 р. (-8,4% порівняно з 2013 р.) при середньому

темпі приросту за період аналізу +11,24%.

91

9

1

Результати аналізу споживання у грошових одиницях демонструють

позитивні показники темпів приросту для усіх груп ЛЗ протягом періоду ана-

лізу, за винятком групи рабепразолу (-46,7% у 2014 р. порівняно з 2013 р.).

Також відзначається збільшення рівня споживання ЛЗ вітчизняного вироб-

ництва у групах противиразкових ЛЗ.

7. Встановлено, що найбільшою є кількість представлених на ринку ЛЗ

групи блокаторів Н2-гістамінових рецепторів та ІПП у ціновому діапазоні оп-

тової вартості однієї упаковки до 50 грн. Відзначається щорічне збільшення

кількості препаратів групи ІПП вартістю упаковки понад 100 грн (16 на-

йменувань у 2012 р. і 22 найменування у 2014 р.).

8. За результатами розрахунків вартості лікувальної дози противираз-

кових ЛЗ встановлено, що для усіх препаратів груп сегмента характерним є

зростання мінімальної і максимальної ціни в середньому більш ніж на 40% у

2014 р. порівняно з 2013 р.

Результати розрахунків показника еластичності попиту за ціною свід-

чать, що у 2013 р. порівняно з 2012 р. для більшості ЛЗ усіх підгруп харак-

терним є еластичний попит, натомість у 2014 р. порівняно з 2013 р. відбулось

суттєве збільшення частки препаратів із показником нееластичного попиту,

зокрема серед ЛЗ ранітидину, фамотидину і пантопразолу.

92

9

2

РОЗДІЛ 4

ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РАЦІОНАЛЬНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ

ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ

4.1 Обґрунтування методичних підходів до проведення фармакоеконо-

мічних досліджень з використання інгібіторів протонної помпи для лікування

виразкової хвороби

Динамічне зростання потреби у фармацевтичному забезпеченні насе-

лення, постійне збільшення витрат на ЛЗ обумовлюють необхідність розроб-

ки методичних підходів до оцінки якості і вартості фармацевтичної допомоги

та пошуку шляхів їх оптимізації у закладах охорони здоров’я. Ефективним

вирішенням цієї проблеми є рекомендована ВООЗ концепція фармакоеконо-

мічних досліджень [173].

Як відомо, фармакоекономічні дослідження спрямовані на вивчення

економічної доцільності застосування ЛЗ і схем фармакотерапії у нерозрив-

ному зв’язку з їх ефективністю і безпекою. Проведення фармакоекономічних

досліджень дозволяє виявити клінічно ефективні та економічно вигідні схеми

лікування як основу для розробки формулярних та страхових переліків ЛЗ

[21, 51, 95].

Результати фармакоекономічних досліджень, проведених на основі су-

часних досягнень науки, дозволяють здійснювати науково обґрунтований ви-

бір альтернативних методів і форм фармакотерапії та аналізувати ефектив-

ність витрат у системі охорони здоров`я з метою раціонального використання

державних коштів [135].

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку охорони здо-

ров’я в Україні відсутні законодавчі вимоги та чіткі рекомендації щодо вибо-

ру методів для проведення фармакоекономічного аналізу з метою порівняння

клінічних результатів і вартості терапії при застосуванні медичних техноло-

93

9

3

гій та прогнозування їх переваг для окремого хворого, системи охорони здо-

ров’я, суспільства.

Вищенаведене обумовило необхідність проведення досліджень, спря-

мованих на систематизацію підходів до фармакоекономічної оцінки викорис-

тання ІПП для визначення найбільш ефективної та раціональної антисекре-

торної терапії хворих на ВХ і подальшої розробки рекомендацій щодо ство-

рення формулярних та страхових переліків препаратів.

Як відомо, характерною ознакою методичного підходу фармакоеконо-

міки є комплексність, що полягає у виборі ЛЗ на основі аналізу безпеки, яко-

сті, терапевтичної та економічної ефективності, рівня їх споживання та стру-

ктури захворюваності населення.

Відповідно до вищенаведеного і з метою підвищення достовірності й

об'єктивності результатів аналізу нами обґрунтовано та розроблено методику

проведення фармакоекономічної оцінки раціональності терапії хворих на ВХ.

У межах запропонованих фармакоекономічних досліджень застосову-

ються методичні підходи, які дозволяють аналізувати витрати на всіх рівнях

надання фармацевтичної допомоги населенню, зокрема на рівні споживача,

страхової компанії та на державному рівні.

Результати проведеного аналізу можуть бути підставою для викорис-

тання виробниками ЛЗ обґрунтованих підходів щодо формування цінової по-

літики на препарати, а також органами управління фармацевтичним сектором

галузі охорони здоров’я щодо прогнозування та формування бюджету.

Методика проведення фармакоекономічної оцінки раціональності ви-

користання ІПП для лікування ВХ з урахуванням трьох рівнів – державного,

рівня страхової компанії та рівня споживача – наведена на рис. 4.1.

Розроблена методика здійснення фармакоекономічної оцінки склада-

ється з трьох етапів, кожен з яких розглядається у взаємозв’язку з іншими.

До першого етапу належить аналіз споживання ІПП на рівні всієї краї-

ни, результати якого при порівнянні з даними захворюваності, а також з на-

ціональними стандартами та протоколами ведення хворих дають можливість

94

9

4

оцінити якість лікування захворювань у популяції, що досліджується. Такий

аналіз, на нашу думку, доцільно здійснювати з використанням АТС/DDD-ме-

тоду, який є найбільш достовірним показником для оцінки відповідності струк-

тури споживання ЛЗ потребам системи охорони здоров’я. Аналіз результатів

споживання ЛЗ дозволяє оцінити, чи достатньо при зіставленні з курсом лі-

кування та кількістю хворих використовується цей або інший препарат, неза-

лежно від кількості витрачених коштів та використаних упаковок [107].

Рис. 4.1. Методика проведення фармакоекономічної оцінки раціональ-

ності використання ІПП для лікування ВХ

Аналіз вартості

DDD та визначен-

ня цінових

сегментів ІПП

Порівняння рівня

споживання ІПП в

Україні з даними

споживання в

країнах Європи

Оцінка інтенсив-

ності споживання

ІПП хворими

Аналіз динаміки

та структури

споживання ІПП

І етап. Аналіз споживання інгібіторів протонної помпи з використанням АТС/DDD-

методології на рівні країни

ДЕ

РЖ

АВ

НИ

Й

РІВ

ЕН

Ь

Оцінка ефективності

використання ЛЗ та рівня

відповідності терапії

сучасним стандартам

лікування з використан-

ням VEN-аналізу

Оцінка фінансових

витрат на забезпечення

стандартів лікування з

використанням АВС-

аналізу

Частотний аналіз

лікарських призначень

пацієнтам-членам ЛК

ІІ етап. Аналіз ефективності витрат системи добровільного медичного страхування

на оплату фармацевтичної допомоги пацієнтам

РІВ

ЕН

Ь С

ТР

АХ

ОВ

ОЇ

КО

МП

АН

ІЇ

Аналіз кое-

фіцієнта

приросту

ефективності

витрат

Визначення показни-

ків ефективності для

кожної зі схем анти-

секреторної терапії за

допомогою методу

«витрати – ефектив-

ність»

Визначення най-

більш раціональ-

ної схеми фарма-

котерапії з вико-

ристанням мето-

дології «дерево

рішень»

Аналіз динаміки

показників фарма-

коекономічної

доступності ІПП

ІІІ етап. Фармакоекономічний аналіз схем терапії виразкової хвороби з використанням

інгібіторів протонної помпи

РІВ

ЕН

Ь

СП

ОЖ

ИВ

АЧ

А

95

9

5

Необхідно зазначити, що в складних економічних умовах у системі

охорони здоров’я України надзвичайно актуальною є проблема раціонально-

го використання коштів на фармацевтичне забезпечення в закладах охорони

здоров’я. Тому на другому етапі з метою ретроспективної оцінки викорис-

тання коштів, що виділяються на фармацевтичне забезпечення хворих на ВХ

у межах добровільного медичного страхування, нами проведено комплекс-

ний КЕА, який включає три види аналізу: АВС-, VEN- і частотний. Дослі-

дження економічної ефективності лікування виконують з метою встановлен-

ня відповідності витрат на фармакотерапію потребам лікування. Проведення

цього аналізу дозволяє оптимізувати розподіл фінансових ресурсів у бік об-

грунтованої закупівлі препаратів, найбільш оптимальних для лікувального

процесу [102].

Одним із провідних аспектів побудови ефективної системи фармацев-

тичного забезпечення в Україні є раціональне використання ЛЗ, що передба-

чає перехід до технологій лікування з довеленою ефективністю та безпечніс-

тю з урахуванням економічної доцільності їх використання. Однією з голов-

них складових економічної оцінки фармакотерапії є оцінювання витрат, що

здійснюється у межах третього етапу запропонованої методики. Цей етап

аналізу передбачає визначення показника ефективності витрат та прогнозу-

вання ефективності застосування обраних схем фармакотерапії як для окре-

мого хворого, так і для системи охорони здоров’я в цілому [65].

Отже, запропонована методика фармакоекономічних досліджень раці-

ональності використання ІПП для лікування ВХ дозволяє здійснити оцінку

вартості фармакотерапії, зіставити витрати на фармакотерапію з ефективніс-

тю лікування; обґрунтувати раціональне застосування ЛЗ і доцільність заку-

півлі ЛЗ для потреб закладів охорони здоров’я; визначити пріоритети при їх

закупівлі.

Фармакоекономічний аналіз, як метод комплексної оцінки результатів

фармакотерапії та витрат на неї, не лише забезпечує економію коштів, але і

стає підґрунтя створення системи раціонального призначення ліків і підви-

щення якості надання фармацевтичної допомоги.

96

9

6

4.2 Фармакоепідеміологічне дослідження споживання інгібіторів про-

тонної помпи з використанням ATC/DDD-методології

Як свідчить міжнародний досвід, кислотозалежні захворювання (КЗЗ)

залишаються актуальною проблемою сьогодення, яка вимагає своєчасної діа-

гностики й ефективного лікування. Серед них провідні місця за розповсю-

дженістю посідають ВХ і ГЕРХ, які характеризуються вираженим порушен-

ням якості життя пацієнтів через печію, а також розвитком можливих ускла-

днень, зокрема кишкової метаплазії слизової стравоходу і аденокарциноми

стравоходу.

Встановлено, що головним засобом лікуванням КЗЗ на сьогодні є анти-

секреторна терапія, в якій безсумнівними лідерами виступають препарати з

групи ІПП [129].

Як відомо, першим представником класу ІПП є омепразол. Уперше він

був рекомендований для лікування ВХ на Всесвітньому конгресі гастроен-

терологів у Римі в 1979 році, а в 1989 році омепразол вийшов на офіційний

фармацевтичний ринок.

Необхідно зазначити, що результати проведених клінічних досліджень,

які ґрунтуються на аналізі ефективності застосування омепразолу і ранітиди-

ну, свідчать, що на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів терапії

ВХ, шлунково-кишкових кровотеч і ГЕРХ є омепразол. Окрім того, клінічно

доведено, що молекулярний механізм дії зумовлює низьку частоту побічних

ефектів цієї групи препаратів. Отримані позитивні результати ефективності і

безпеки ІПП привели до збільшення їх використання у клінічній практиці

[125, 161, 167].

Разом з тим негативною тенденцією сучасної фармакотерапії є широке

використання ІПП при патологічних станах, для яких немає достатньої дока-

зової бази, що призвело до збільшення загальних витрат на охорону здоров'я

в усьому світі. Так, за даними міжнародної статистики, витрати на ІПП ста-

новили 595 млн євро в Англії в 2006 р. і 4,5 млрд євро у США в 2009 р., при

цьому близько 80% ІПП використовувалися не за призначенням [113, 142, 144].

97

9

7

Необхідно зазначити, що у сучасній гастроентерологічній практиці

найбільш поширеними наслідками неконтрольованого самостійного викори-

стання хворими ІПП є атрофічний гастрит, інтерстиціальний нефрит, тром-

боцитопенія, остеопороз і ендокринні розлади, зокрема гінекомастія та імпо-

тенція. Ризик розвитку серйозних побічних реакцій ІПП також збільшується

у пацієнтів з хронічними захворюваннями [119, 122, 151, 158, 162].

З метою визначення особливостей і тенденцій споживання населенням

України ІПП, що застосовуються для лікування КЗЗ, нами проведено фарма-

коепідеміологічні дослідження з використанням АTC/DDD-методології. Дані

про обсяги реалізації ЛЗ отримано з аналітичної системи дослідження фар-

мацевтичного ринку «Фармстандарт» компанії Моріон за 2009–2014 рр.

Відповідно до уніфікованої анатомо-терапевтичної та хімічної класифі-

каційної системи АТС (Anatomical Therapeutic Chemical) ІПП належать до

групи A02BC (А – засоби, що впливають на травну систему та метаболізм;

A02 – засоби для лікування КЗЗ; A02B – засоби для лікування пептичної ви-

разки та ГЕРХ). П’ятий рівень класифікації досліджуваних препаратів фор-

мують такі МНН: омепразол, пантопразол, лансопразол, рабепразол та езо-

мепразол.

Нами був проведений розрахунок абсолютної величини спожитих ЛЗ у

DDDs (Defined Daily Doses). Вказаний показник розраховувався лише для пе-

роральних ЛЗ, які були присутні на вітчизняному ринку та мали встановлене

ВООЗ значення DDD (табл. 4.1), за формулою 2.3 [11, 171].

Результати розрахунків абсолютної величини спожитих ІПП у DDDs і

динаміка цього показника за 2009-2014 рр. наведені у додатку Е.

Проведені дослідження показали, що динаміка споживання ІПП майже

для усіх підгруп сегмента є позитивною. Лідером серед ІПП за обсягами

споживання кожного року аналізованого періоду є омепразол, показник

DDDs якого у 2014 р. становив 78 202 147,0 одиниць, збільшившись на 3,79%

порівняно з 2009 р. Така тенденція, на нашу думку, пов’язана з тим, що оме-

празол зареєстрований в Україні понад 10 років і представлений на українсь-

кому фармацевтичному ринку найбільшою кількістю препаратів.

98

9

8

Таблиця 4.1

Значення DDD для ІПП за анатомо-терапевтично-хімічною

класифікацією ВООЗ

Код АТС МНН DDD Одиниці виміру

A02BC01 Омепразол 20 мг

A02BC02 Пантопразол 40 мг

A02BC03 Лансопразол 30 мг

A02BC04 Рабепразол 20 мг

A02BC05 Езомепразол 30 мг

Аналогічна позитивна динаміка споживання спостерігається для ІПП

підгрупи пантопразолу, показник DDDs якого за 2009-2014 рр. збільшився на

271,92% для вітчизняних препаратів і на 577,49% для імпортних і становив у

2014 р. 3 098 700,0 та 17 652 257,5 відповідно.

Разом з тим невеликими показниками споживання порівняно з іншими

підгрупами у цьому сегменті характеризуються препарати езомепразолу, ла-

нсопразолу та рабепразолу, показник DDDs у 2014 р. для яких склав

3 014 120,7, 2 649 812,0 та 1 616 434,0 відповідно. При цьому препарати езо-

мепразолу мають значну тенденцію до росту споживання (964,27%), а лансо-

празолу та рабепразолу, навпаки, мають тенденцію до зниження споживання

протягом досліджуваного періоду (-13,13% та -66,99% відповідно).

Як відомо, при проведенні досліджень споживання ЛЗ на рівні країни

необхідним є розрахунок показника DDDs/1000 жителів/день (DDD/TID),

який дозволяє визначити частку населення, яка щодня отримує фармакотера-

пію зазначеним препаратом. Тому з метою оцінки інтенсивності споживання

ІПП хворими на КЗЗ нами було проведено аналіз показника DDD/TID, що

визначався за формулою 2.4 [11].

Проведений аналіз показав, що в цілому темпи приросту обсягів спо-

живання ІПП за досліджуваний період збільшилися і становили у 2014 р.

99

9

9

6,41 DDD/TID проти 5,17 DDD/TID у 2009 р. Це означає, що протягом дослі-

джуваного періоду 0,52-0,64% населення України, тобто близько 240-290 тис.

осіб, кожного дня вживають 1 DDD одного з препаратів ІПП. Разом з тим, за

результатами аналізу показників споживання, можна стверджувати про їх

хвилеподібний характер. Так, протягом 2009-2011 рр. відзначається їх зрос-

тання на 1,51 DDD/TID, а найвищий рівень споживання спостерігався у

2013 р. і становив 6,78 DDD/TID. У середньому за 2009–2014 рр. рівень спо-

живання ІПП збільшився на 1,24 DDD/TID (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Динаміка споживання ІПП в Україні протягом 2009-2014 років

Під час аналізу структури споживання ІПП у розрізі фармакотерапев-

тичних груп встановлено, що найбільший обсяг у цьому сегменті мають пре-

парати омепразолу, які характеризуються стабільною динамікою споживання

від 4,47 до 4,72 DDD/TID. Пік зростання показника споживання цієї групи

препаратів спостерігався у 2012 році і становив 5,34 DDD/TID (рис. 4.3).

Для препаратів пантопразолу характерна зростаюча динаміка спожи-

вання протягом досліджуваного періоду відповідно з 0,20 до 1,25 DDD/TID.

Встановлено, що споживання препаратів лансопразолу, рабепразолу та

езомепразолу залишається стабільно низьким. При цьому спостерігається

збільшення обсягів споживання езомепразолу за показником DDD/TID з 0,02

у 2009 р. до 0,18 у 2014 р.

100

1

00

Рис. 4.3. Структура і динаміка споживання ІПП в Україні протягом

2009-2014 років

Необхідно зазначити, що для препаратів лансопразолу та рабепразолу

спостерігається також негативна динаміка зменшення обсягів споживання в

DDD/TID. Так, показник споживання препаратів лансопразолу DDD/TID у

2014 р. склав 0,16 проти 0,18 у 2009 р., що свідчить про його зниження на

11% за досліджуваний період. Водночас попит на ІПП за групою рабепразолу

характеризувався зростаючою динамікою у 2011 р. і спадом у 2013 р., показ-

ник DDD/TID зменшився за досліджуваний період з 0,29 до 0,10.

Розрахунок показника DDD/TID дозволив нам порівняти отримані дані

з даними споживання в європейських країнах і показав, що рівень споживан-

ня ІПП в Україні знаходиться на досить низькому рівні.

Так, загальний обсяг споживання ІПП у Норвегії в 2012-2013 рр. склав

відповідно 44,89, 29 та 50,61 DDD/TID. В Естонії за досліджуваний період

він визначався на рівні 21,89 та 26,49 DDD/TID, в Латвії обсяг споживання

ІПП становив відповідно 21,59 і 24,57 DDD/TID, в Литві – відповідно 17,22

та 21,65 у порівнянні з 5,96 і 6,78 DDD/TID за аналогічні періоди в Україні

(рис. 4.4) [115, 121].

101

1

01

Рис. 4.4. Порівняльний аналіз споживання ІПП у різних країнах

Як відомо, доступність ЛЗ забезпечує рівень якості та ефективності фар-

макотерапії і профілактики захворювань населення і сприяє збільшенню три-

валості та якості життя населення України. На сьогодні актуальною пробле-

мою є обмеження можливостей у лікуванні амбулаторних і стаціонарних

хворих, пов'язане з низьким рівнем доходів більшості населення і недостат-

нім бюджетним фінансуванням лікувальних закладів. Низька платоспромож-

ність більшості громадян призводить до того, що ЛЗ, особливо високовартіс-

ні, є недоступними.

Також важливого значення останнім часом в Україні набуває економіч-

на складова фармакотерапії, що насамперед обумовлено обмеженістю фінан-

сування галузі охорони здоров’я і недостатністю коштів безпосередньо у па-

цієнтів [156].

4.3 Аналіз фармакоекономічної доступності інгібіторів протонної помпи

Як відомо, економічна доступність ЛЗ залежить від рівня фінансування

охорони здоров'я, політики держави у сфері ціноутворення на лікарські пре-

парати, а також платоспроможності населення і, на нашу думку, має включа-

ти цінову і фармакоекономічну доступність.

102

1

02

Оскільки витрати на лікування більшості ХОТ у нашій країні пацієнт

сплачує зі своїх власних коштів, цінова доступність якісного ЛЗ має велике

значення. Необхідно зазначити, що комплаєнтність пацієнта до певного виду

фармакотерапії в кожному конкретному випадку залежить від ефективності,

рівня безпеки, зручності застосування і, безумовно, вартості препарату [51].

Під час дослідження нами був проведений моніторинг середніх закупі-

вельних цін за всіма торговельними назвами ІПП, які були присутні на віт-

чизняному ринку, з урахуванням всіх форм випуску у 2014 р. та розраховані

середні роздрібні ціни, які обчислювались, виходячи з даних прайс-листків

щотижневика «Аптека» та розміру середньої роздрібної надбавки на різні

групи препаратів згідно з постановою КМУ від 17.10.08 р. № 955 «Про захо-

ди щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначен-

ня» [77].

До аналізу було залучено 92 ЛЗ, які були розділені на цінові групи:

нижчу, середню та вищу групу (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Розподіл ІПП за ціновими групами

Так, нижча цінова група сформована ЛЗ із середньою роздрібною ці-

ною менше 100 грн, середня група – з вартістю ЛЗ від 100 до 200 грн, вища –

з вартістю понад 200 грн.

103

1

03

Як видно з рис. 4.5, у 2014 р. до нижчої цінової групи (до 100 грн)

увійшло 80,43% номенклатури досліджуваних ІПП, до середньої – 14,13% і

до вищої – 5,43% асортименту, що є позитивною соціально-економічною ха-

рактеристикою вітчизняного фармацевтичного ринку препаратів для ліку-

вання КЗЗ.

Необхідно зазначити, що найбільшу кількість ЛЗ (31,52%), які входили

до нижчої цінової групи, мали препарати групи омепразолу. Крім того, цей

сегмент препаратів характеризується відсутністю високовартісних ЛЗ.

На сьогодні загальноприйнятим методом для оцінки фармакоекономіч-

них переваг схем лікування є аналіз «вартість DDD», який дозволяє серед ці-

нових пропозицій виявити найбільш економічно вигідні фармакотерапевтич-

ні альтернативи з метою оптимізації економічного відбору ЛЗ для формуляр-

ного переліку і зниження витрат на фармакотерапію.

Відповідно до методики проведення дослідження нами було здійснено

обчислення середньої роздрібної вартості DDD кожного препарату з ураху-

ванням усіх асортиментних позицій, які були присутні на вітчизняному рин-

ку у 2014 р., за формулами 2.5, 2.6.

Результати розрахунків середньої роздрібної вартості DDD препаратів

наведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Результати розрахунків вартості DDD для ІПП

Торгова назва

препарату Фірма-виробник (країна)

Вартість

DDD, грн

1 2 3

A02B C01 Омепразол

Омепразол «Борисовський завод медичних препаратів»

(Республіка Білорусь) 0,20

Омепразол-Лугал «Луганський ХФЗ» (Україна) 0,36

Омепразол-

Астрафарм «Астрафарм» (Україна) 0,53

Омепразол «Фармак» (Україна) 0,55

Омепразол «Київмедпрепарат» (Україна) 0,65

104

1

04

Продовження табл. 4.2

1 2 3

Омепразол-Дарниця «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна) 0,91

Лосид «Flamingo» (Індія) 0,92

Опразол® «Мегаком» (Україна) 1,42

Омез® «Dr. Reddy's» (Індія) 1,57

Омеалокс «Sanofi» (Франція) 1,92

Омез Інста «Dr. Reddy's» (Індія) 2,88

Лосепразол® «PRO.MED.CS» (Чеська Республіка) 3,09

Омеп «Sandoz» (Словенія) 3,17

Ультоп® KRKA (Словенія) 4,12

Гасек™ Teva» (Ізраїль) 6,22

A02B C02 Пантопразол

Проксіум™ «Лубнифарм» (Україна) 2,48

Пантаз «Medley Pharmaceuticals» (Індія) 2,52

Пантокар «Micro Labs» (Індія) 2,60

Золопент® «Кусум Фарм» (Україна) 3,08

Паноцид 40 «Flamingo» (Індія) 3,27

Пантасан «Sun Pharmaceuticals» (Індія) 3,72

Панум «Unique Pharmaceuticals Laboratories» (Індія) 5,50

Нольпаза® «KRKA» (Словенія) 5,74

Нольпаза® Контрол «KRKA» (Словенія) 6,20

Текта Контрол «Takeda» (Німеччина) 7,16

Пульцет® «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret A.S.» (Туреччина) 7,25

Контролок® «Takeda» (Німеччина) 17,09

A02B C03 Лансопразол

Норміцид «Фарма Лайф» (Україна) 0,77

Лансопразол-Лугал «Луганський ХФЗ» (Україна) 1,84

Лансопразол «Фарма Лайф» (Україна) 2,43

Ланза «Genom Biotech» (Індія) 2,89

105

1

05

Продовження табл.4.2

1 2 3

Ланцерол® «Київмедпрепарат» (Україна) 2,96

Лансопрол® «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret A.S.» (Туреччина) 4,91

A02B C04 Рабепразол

Барол «Mega Lifesciences» (Австралія) 2,36

Рабепразол-Здоров`я «Фармацевтична компанія «Здоров'я» (Україна) 2,41

Рабелок «Cadila Pharmaceuticals Ltd.» (Індія) 4,24

Зульбекс® «KRKA» (Словенія) 4,86

Разол «Rowtech ltd.» (Великобританія) 5,58

Рабімак «Macleods Pharmaceuticals Limited» (Індія) 7,75

Велоз «Torrent Pharmaceuticals Ltd.» (Індія) 12,03

Рабіджем «Tulip Lab.» (Індія) 13,13

Парієт® «Janssen-Cilag» (Бельгія) 35,78

A02B C05 Езомепразол

Езомеалокс «Sanofi» (Франція) 6,14

Езолонг® «Synmedic Laboratories» (Індія) 6,32

Еманера «KRKA» (Словенія) 7,17

Нексіум «AstraZeneca» (Швеція) 17,17

Результати аналізу показали, що максимальна вартість одного дня ліку-

вання спостерігається на препарат «Парієт» виробництва «Janssen-Cilag»

(Бельгія) і становить 35,78 грн, мінімальна вартість встановлена на препарат

«Омепразол» виробництва «Борисовський завод медичних препаратів» (Рес-

публіка Білорусь) – 0,20 грн.

Як видно з наведених даних, вартість DDD досліджуваних препаратів

підгрупи омепразолу коливається від 0,20 грн за ЛЗ «Омепразол» до 6,22 грн

за «Гасек». Найбільш дешевою альтернативою з представлених в Україні

препаратів пантопразолу є «Проксіум», вартість DDD якого становить

2,48 грн, найбільш дорогий – «Контролок» (вартість DDD – 0,18 грн).

«Норміцид» виявився найбільш високовартісним з усіх представлених в

106

1

06

Україні препаратів лансопразолу (вартість DDD – 0,77 грн), а «Лансопрол» –

найбільш низьковартісним (вартість DDD – 4,91 грн). Оцінка препаратів ра-

бепразолу показала таке: найбільш затратним ЛЗ виявився «Парієт» (вартість

DDD – 35,78 грн), найменш затратним – «Барол» (вартість DDD – 2,36 грн).

Підгрупа езомепразолу на вітчизняному ринку представлена тільки 4 препа-

ратами, з яких найменшу вартість одного дня лікування мав «Езомеалокс»

(6,14 грн), найбільшу – «Нексіум» (17,17 грн).

Для визначення економічної доступності ІПП нами був розрахований

та проаналізований коефіцієнт адекватності платоспроможності (Сa.s), який

відображає величину попиту на ЛЗ і характеризує купівельну спроможність

хворих. Вказаний показник обчислювався за формулою 2.7 [32].

З метою з’ясування середньої заробітної плати за 2014 р. використову-

вали дані Державної служби статистики України. Результати розрахунків Сa.s

для ІПП наведено у додатку Ж.

Як видно із формули розрахунку Сa.s, чим нижче значення цього

показника, тим більш доступними виявляються ЛЗ. Коефіцієнт доступності

вартості середньої добової дози ІПП по відношенню до середньої заробітної

плати варіює від 0,03 до 0,30% (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Коефіцієнт адекватності платоспроможності вітчизняних та

імпортних ІПП

107

1

07

Розраховані значення Сa.s свідчать, що при порівнянні вартості DDD

препаратів з доходами споживачів найбільш доступними виявляються препа-

рати вітчизняного виробництва.

Серед фармакотерапевтичних груп ІПП найбільш доступною була гру-

па омепразолу. Особливо необхідно виділити групу езомепразолу, в якій

препарати вітчизняного виробництва не представлені на фармацевтичному

ринку України і яка має одне з найвищих значень відповідного показника, що

свідчить про його низьку економічну доступність для населення.

Як відомо, у світовій практиці фармацевтичного забезпечення ефекти-

вним методом оцінки раціональності використання коштів і споживання ЛЗ

визнаний КЕА, який дозволяє визначити можливості подальшого удоскона-

лення якості медичної і фармацевтичної допомоги.

4.4 Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих на виразкову

хворобу в умовах діяльності лікарняних кас

З метою аналізу фармакотерапії хворих на ВХ нами був проведений ре-

троспективний аналіз 2922 листків лікарських призначень пацієнтів-членів

ЛК Житомирської області з діагнозом ВХ шлунка та дванадцятипалої кишки,

які отримували фармацевтичну допомогу протягом 2010-2014 рр.

Незважаючи на неухильне зростання загальної кількості хворих на

ХОТ як у країнах світу, так і в Україні, кількість пацієнтів-членів ЛК, які

отримали фармацевтичну допомогу на досліджуваній території, скоротилася

з 2010 р. у 2,5 рази і складала в 2014 р. лише 278 осіб. Аналогічна негативна

тенденція спостерігається й щодо кількості використаних ЛЗ, при цьому в се-

редньому на одного хворого на ВХ припадало лише 3-4 препарати (табл. 4.3).

Необхідно зазначити, що на фармацевтичне забезпечення досліджува-

ної категорії хворих витрачено в різні періоди від 59 до 120 тис. грн. Разом з

тим середня вартість спожитих ЛЗ одним хворим на ВХ за досліджуваний

період збільшилася в 1,6 рази і досягла у 2014 р. 212,66 грн.

108

1

08

Таблиця 4.3

Показники споживання ЛЗ для лікування виразкової хвороби

в умовах діяльності ЛК Житомирської області у 2010-2014 рр.

Показник Роки

2010 2011 2012 2013 2014

Кількість членів ЛК, які

отримали допомогу, осіб 729 816 732 367 278

Загальна кількість спожи-

тих ЛЗ, од. 2 720 2 696 2 560 1 516 1 154

Загальна вартість спожи-

тих ЛЗ, грн 98 711,45 119 782,24 104 718,70 75 049,64 59 129,08

Середня кількість спожи-

тих ЛЗ одним хворим, од. 3,7 3,3 3,5 4,1 4,2

Середня вартість спожитих

ЛЗ одним хворим, грн 135,41 146,79 143,06 204,49 212,69

У зв'язку з тим, що в умовах діяльності ЛК на хворих з діагнозом ВХ

витрачається недостатня кількість фінансових коштів, а для лікування необ-

хідна значна кількість препаратів, особливої актуальності набуває проблема

саме раціональної фармакотерапії таких пацієнтів.

За результатами аналізу листків лікарських призначень пацієнтів-чле-

нів ЛК встановлено, що досліджуваний асортимент використаних ЛЗ у 2010 р.

представлений 119 міжнародними непатентованими назвами (МНН),

у 2011 р. – 111 МНН, у 2012 р. – 99 МНН, у 2013 р. – 105 МНН, у 2014 р. –

96 МНН.

Проведені дослідження показали, що серед основних груп ЛЗ за АТС-

класифікацією найбільшу частку займали ЛЗ групи А (засоби, що впливають

на травну систему та метаболізм), групи J (протимікробні засоби для систем-

ного застосування) та групи В (засоби, що впливають на систему крові та ге-

мопоез). Зазначені групи є основними для лікування досліджуваної нозології

і в загальному обсязі виписаних препаратів за 2010-2014 рр. становили від

86,61 до 90,87% лікарських призначень. Інші 9 ФТГ (V, G, L, H, R, M, N, D та

С) характеризувалися частотою призначень у межах 0,04-4,38%.

109

1

09

Результати структурного аналізу лікарських призначень за фармакоте-

рапевтичними групами ЛЗ наведені в табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Аналіз структури лікарських призначень

за фармакотерапевтичними групами ЛЗ у 2010-2014 рр.

Терапевтичн підгрупа АТС-

код

Питома вага, %

2010 2011 2012 2013 2014

1 2 3 4 5 6 7 8

Ан

атом

ічн

а г

руп

а А

Засоби для лікування пептичної ви-

разки та ГЕРХ A02B 34,34 39,69 38,36 33,71 33,02

Антациди A02A 5,77 4,82 3,83 5,21 3,64

Засоби, що застосовуються у разі

функціональних шлунково-кишкових

розладів

A03A 3,75 3,41 4,84 4,95 4,42

Стимулятори перистальтики (пропу-

льсанти) A03F 2,90 2,52 2,54 2,31 1,56

Препарати аскорбінової кислоти та

комбіновані препарати, що її містять A11G 1,36 0,67 0,35 0,59 0,43

Спазмолітичні засоби в комбінації з

анальгетиками A03D 1,03 1,00 1,09 1,39 0,95

Інші мінеральні добавки A12C 0,85 0,37 0,47 0,66 0,43

Засоби, що покращують травлення,

включаючи ферменти A09A 0,63 0,37 0,66 0,59 0,78

Інші засоби для лікування кислотоза-

лежних захворювань A02X 0,22 0,11 – – –

Препарати, що застосовуються у разі

захворювань печінки, ліпотропні ре-

човини

A05B 0,11 0,15 0,04 0,20 –

Ентеросорбенти A07B 0,11 – – 0,13 0,09

Прості препарати беладони та її по-

хідних A03В 0,07 0,26 0,27 0,46 0,43

Антидіарейні мікробні препарати A07F 0,04 0,22 0,04 – –

Засоби, що застосовуються у разі

біліарної патології A05A 0,04 0,04 – – –

Інші прості препарати вітамінів A11Н 0,04 – 0,04 0,13 0,17

Препарати кальцію A12А 0,04 – – 0,07 –

Протимікробні засоби, що застосо-

вуються у разі кишкових інфекцій A07A 0,04 – – – –

Препарати вітаміну В1, також і в

комбінації з вітамінами В6 та В12 A11D – – – – 0,09

Разом за групою А: 51,32 53,67 52,58 50,40 46,01

110

1

10

Продовження табл.4.4

1 2 3 4 5 5 6 7 А

натом

ічн

а г

руп

а J

Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни J01C 10,63 10,39 9,30 5,41 9,71

Макроліди, лінкозаміди та стрептог-

раміни J01F 5,55 5,19 5,86 2,97 5,63

Інші антибактеріальні засоби J01X 4,82 3,93 3,95 1,58 2,34

Інші бета-лактамні антибіотики J01D 0,77 0,89 0,59 1,65 1,30

Тетрацикліни J01A 0,48 0,30 0,27 0,07 0,17

Аміноглікозиди J01G 0,04 – – 0,13

Антибактеріальні засоби з групи хі-

нолонів J01M 0,07 0,19 0,08 0,26 0,52

Комбіновані антибактеріальні засоби J01R – – 0,04 0,20 –

Разом за групою J: 22,35 20,88 20,08 12,27 19,67

Ан

атом

ічн

а г

руп

а В

Додаткові розчини для внутрішньо-

венного введення B05X 6,32 6,79 7,58 9,10 8,32

Розчини для внутрішньовенного вве-

дення B05B 2,83 2,00 2,15 3,96 3,73

Вітамін К та інші гемостатичні засоби B02B 2,17 2,93 2,07 4,09 4,59

Ірригаційні розчини B05C 2,06 1,45 1,72 2,31 1,99

Інгібітори фібринолізу B02A 0,99 1,52 0,82 1,72 2,25

Антитромботичні засоби B01A 0,55 0,70 0,63 1,32 0,69

Кров та споріднені препарати B05A 0,37 0,93 0,31 0,59 0,61

Препарати заліза B03A 0,26 0,22 0,23 0,46 0,87

Препарати вітаміну В12 та фолієвої

кислоти B03B 0,04 0,07 0,08 0,40 0,69

Разом за групою В: 15,59 16,32 15,59 23,94 23,74

Усього: 89,26 90,87 88,25 86,61 89,42

Як видно з результатів дослідження, серед групи засобів, що впливають

на травну систему та метаболізм, найбільша кількість призначень припадала

на підгрупу ЛЗ «Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеа-

льної рефлюксної хвороби» (від 33,02 до 39,69% від загальної кількості приз-

начень за досліджуваний період), кількість ЛЗ за МНН якої становила 11-13.

Під час проведення частотного аналізу в розрізі торгових назв препара-

тів та їх МНН встановлено, що лікарями було застосовано від 228 торгових

111

1

11

назв ЛЗ у 2010 р. до 166 у 2014 р. або відповідно від 119 до 96 назв препара-

тів за МНН. Так, найчастіше призначалися такі препарати за МНН, як оме-

празол, амоксицилін, натрію хлорид, вісмуту субцитрат, кларитроміцин, ра-

бепразол, метронідазол та пантопразол. Результати розрахунку частоти приз-

начень ЛЗ наведено у додатку додатку И.

Необхідно зазначити, що лідируючу позицію за кількістю призначень

за МНН серед ІПП займає омепразол (від 73,06 до 90,79% від загальної кіль-

кості призначень з групи ІПП за 2010-2014 рр.). Препарати за МНН рабепра-

зол і пантопразол знаходяться на другому і третьому місцях і за досліджува-

ний період складали відповідно 3,40-20,34% і 1,00-20,09% від загальної кіль-

кості призначень ІПП. Разом з тим такий препарат за МНН, як декслансопра-

зол не представлений у структурі лікарських призначеннях. У цілому лікаря-

ми використовувались 23 торгові назви ІПП. Рейтинг торгових назв ІПП за

частотою лікарських призначень наведено у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Розподіл ІПП за торговими назвами за частотою призначень

у 2010-2014 рр.

МНН Торгова назва ЛЗ Питома вага, %

2010 2011 2012 2013 2014

1 2 3 4 5 6 7

Омепразол

(A02BC01)

Омепразол 46,11 55,41 51,47 24,91 61,64

Омез 32,94 11,01 34,10 47,92 11,42

Омеп 9,79 9,71 5,23 1,51 –

Омезин 0,20 – – – –

Омефез 0,20 – – – –

Лосид – 0,75 – – –

Лосепразол – 0,19 – – –

Разом за групою: 89,20 77,05 90,79 74,34 73,06

112

1

12

Продовження табл. 4.5

1 2 3 4 5 6 7

Пантопразол

(A02BC02)

Золопент – – 1,05 10,94 15,98

Паноцид 40 – – – 0,75 –

Контролок 0,40 1,68 0,21 0,76 1,83

Проксіум 0,40 0,37 – 0,75 2,29

Пантасан 0,20 0,19 – –

Нольпаза – 0,38 0,84 0,38 –

Разом за групою: 1,00 2,61 2,09 13,58 20,09

Лансопразол

(A02BC03)

Ланза 0,20 – – – –

Ланзап 0,20 – – – –

Лансопрол – – 0,21 0,38 –

Разом за групою: 0,40 0,00 0,21 0,38 0,00

Рабепразол

(A02BC04)

Геердин – 9,70 1,46 – –

Разол 0,20 8,21 3,77 11,32 6,39

Барол 2,60 2,05 1,67 – –

Рабепразол 0,40 0,19 – – –

Рабімак 0,20 0,19 – – –

Рабелок – – – 0,38 –

Разом за групою: 3,40 20,34 6,90 11,70 6,39

Езомепразол

(A02BC05)

Езолонг – – – – 0,46

Разом за групою: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,46

Усього: 100 100 100 100 100

Як відомо, для ретроспективної оцінки використання коштів, що виді-

ляються на фармацевтичне забезпечення, застосовується фармакоекономіч-

ний сукупний аналіз витрат, який об’єднує три види аналізу: АВС-, VEN- і

частотний [65].

АВС-аналіз дозволяє проаналізувати структуру витрат і виділити най-

більш витратні ЛЗ. Його сутність полягає в ранжуванні ЛЗ за рівнем витрат з

подальшим розподілом за трьома групами:

• Група А – найдорожчі ЛЗ, на які у сукупності припадає 80% витрат;

113

1

13

• Група В – ЛЗ, на які припадає 15% витрат;

• Група С – ЛЗ, на які припадає не більше 5% витрат на фармакотера-

пію [114].

Результати АВС-аналізу споживання ЛЗ хворими на ВХ наведено на

рис. 4.7.

Рис. 4.7. АВС-аналіз споживання ЛЗ хворими на ВХ у 2010-2014 рр.

За результатами АВС-аналізу витрат на ЛЗ встановлено, що в 2014 р.

до складу групи А увійшли 17 МНН препаратів, які використовували лікарі

при наданні фармацевтичної допомоги хворим на ВХ (17,71% від усього асор-

тименту). Необхідно зазначити, що ці ЛЗ належали до 4 фармакотерапевтич-

них груп (А, В, J та H), що насамперед обумовлено їх високою вартістю і

тривалістю застосування. У загальному обсязі споживання ЛЗ витрати на

препарати цієї групи склали 46 675,16 грн, що становить 78,94% від загальної

суми витрат на фармакотерапію.

Групу В складали 22 ЛЗ за МНН, що становить 22,92% від загальної кі-

лькості призначень. До складу групи В увійшли препарати 5 фармакотера-

певтичних груп: A, B, J, M та N. Питома вага витрат на ЛЗ за групою В ста-

новила 15,89% (або 9 395,88 грн).

114

1

14

Група С за складом була представлена 75 ЛЗ за МНН (59,37% від усіх

ЛЗ, що використовували лікарі). У складі групи С були присутні препарати

всіх фармакотерапевтичних груп, які застосовуються у лікуванні хворих на

ВХ. Необхідно зазначити, що на значну більшість ЛЗ, які використовувалися

лікарями, припадало 5,17% (або 3 058,04 грн) від усіх витрат, що пов’язані з

фармацевтичним забезпеченням хворих на ВХ.

Встановлено, що до групи А входили такі ІПП за МНН, як рабепразол

(7,31% від загальної кількості споживання), омепразол (6,69%) і пантопразол

(5,69%). У складі групи В ІПП не представлені, а до групи С входили такі

ІПП, як езомепразол (0,13%).

Протягом 2010-2014 рр. частка препаратів, що увійшли до складу групи А,

збільшилася з 11,76 до 17,71%. Частка препаратів із групи В за досліджува-

ний період практично не змінювалася і становила 18,49, 21,62, 23,23, 20,95 і

22,92% відповідно. Разом з тим частка препаратів з групи С зменшилася з

69,75% у 2010 р. до 59,37% у 2014 р.

Отже, у 2014 р. збільшилася частка препаратів з групи А (з 21,8 до

45,6%) і зменшилася частка препаратів з групи С (на 10,38%) порівняно з

2010 р.

Як відомо, за допомогою VEN-аналізу здійснюється оцінка раціональ-

ності витрат коштів на фармацевтичне забезпечення хворих. Методика про-

ведення аналізу передбачає розподіл ЛЗ за показником важливості їх призна-

чень на групи: V – «Vital» (життєво необхідні), E – «Essential» (необхідні) та

N – «Non-essential» (другорядні, неважливі) у структурі призначень [98].

Під час проведення VEN-аналізу нами був використаний формальний

підхід, за яким до групи V були віднесені ЛЗ за МНН, що входять до складу

Державного формуляра ЛЗ і Протоколу надання медичної допомоги хворим

на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо ЛЗ був прису-

тній тільки у складі Державного формуляра ЛЗ або у Протоколі надання ме-

дичної допомоги хворим на ВХ, препарат набував статусу Е, а при відсутнос-

ті у складі обох нормативно-правових документів – статусу N [60, 61].

115

1

15

Як свідчать результати VEN-аналізу, серед загальної сукупності ЛЗ, які

використовували лікарі при наданні фармацевтичної допомоги хворим на ВХ

у 2014 р., найбільша кількість препаратів за МНН (69,79%) належить до кате-

горії N (другорядні), що визначає необхідність подальшого пошуку шляхів

зниження витрат на другорядні ЛЗ. На ЛЗ категорії Е (необхідні) припадає

9,38% від усього асортименту, а категорія V (життєво необхідні) представле-

на 20,83% (рис. 4.8).

Рис. 4.8. VEN-аналіз ЛЗ, які призначалися хворим на ВХ протягом

2010-2014 рр.

Проведений VEN-аналіз показав, що протягом досліджуваного періоду

спостерігалася позитивна тенденція збільшення частки препаратів з групи V

(життєво необхідні) у 2014 р. на 6,54% у порівнянні з 2010 р. переважно за

рахунок зменшення частки ЛЗ з групи Е (необхідні) – на 11,63%.

Результати комплексного КЕА наведені у табл. 4.6-4.10.

116

1

16

Таблиця 4.6

Матриця АВС/VEN-зведеного аналізу споживання ЛЗ

хворими на ВХ у 2010 р.

Гр

уп

а Л

З

V E N

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

грн % грн % грн %

А 8 63 103,99 63,93 2 5 614,22 5,69 4 9 919,47 10,05

В 2 2 384,71 2,42 6 3 098,77 3,14 14 9 602,32 9,73

С 7 643,34 0,65 17 1 444,30 1,46 59 2 900,33 2,94

Разом: 17 66 132,04 67,00 25 10 157,29 10,29 77 22 422,12 22,71

Таблиця 4.7

Матриця АВС/VEN-зведеного аналізу споживання ЛЗ

хворими на ВХ у 2011 р.

Гр

уп

а Л

З

V E N

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за

МН

Н

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

грн % грн % грн %

А 10 85 206,35 71,13 1 1 865,82 1,56 2 8 150,92 6,80

В 2 2 003,00 1,67 4 2 782,54 2,32 18 13 531,90 11,30

С 7 513,11 0,43 17 1 817,30 1,52 50 3 911,30 3,27

Разом: 19 87 722,46 73,23 22 6 463,03 5,40 70 25 594,12 21,37

117

1

17

Таблиця 4.8

Матриця АВС/VEN-зведеного аналізу споживання ЛЗ

хворими на ВХ у 2012 р.

Гр

уп

а Л

З

V E N

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

грн % грн % грн %

А 9 75 497,59 72,10 1 2 385,21 2,28 1 5 416,45 5,17

В 3 1 898,09 1,81 4 2 615,48 2,50 16 11 462,08 10,95

С 4 129,76 0,12 13 1 792,25 1,71 48 3 521,79 3,36

Разом: 16 77 525,44 74,03 18 6 792,94 6,49 65 20 400,32 19,48

Таблиця 4.9

Матриця АВС/VEN-зведеного аналізу споживання ЛЗ

хворими на ВХ у 2013 р.

Гр

уп

а Л

З

V E N

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

грн % грн % грн %

А 6 37 225,70 49,60 4 7 803,72 10,40 9 14 645,32 19,51

В 3 1 815,28 2,42 4 1 916,05 2,55 15 7 772,03 10,36

С 2 46,74 0,06 6 372,83 0,50 56 3 451,97 4,60

Разом: 11 39 087,72 52,08 14 10 092,60 13,45 80 25 869,32 34,47

118

1

18

Таблиця 4.10

Матриця АВС/VEN-зведеного аналізу споживання ЛЗ

хворими на ВХ у 2014 р.

Гр

уп

а Л

З V E N

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

Кіл

ькіс

ть Л

З

за М

НН

Споживання

грн % грн % грн %

А 8 25 281,04 42,76 4 10 559,67 17,86 5 10 834,45 18,32

В 6 2 389,26 4,04 1 224,91 0,38 15 6 781,71 11,47

С 6 331,15 0,56 4 215,77 0,36 47 2 511,12 4,25

Разом: 20 28 001,45 47,36 9 11 000,35 18,60 67 20 127,28 34,04

Проведені дослідження показали, що у 2014 р. на ЛЗ зі статусом V

припадало 47,36% від усіх витрат, пов’язаних з фармацевтичним забезпечен-

ням хворих на ВХ, зі статусом Е – 18,60%, зі статусом N – 34,04% витрат.

Необхідно зазначити, що у 2014 р. частка препаратів з індексом V у

загальному обсязі споживання ЛЗ зменшилася майже на 20% порівняно з

2010 р. Питома вага споживання препаратів з індексом Е за досліджуваний

період, навпаки, демонструє протилежну тенденцію. Так, відмічається

збільшення цього показника на 8,31%.

Разом з тим частка витрат, яка припадає на ЛЗ зі статусом N,

збільшилася на 11,33% за досліджуваний період, у 2014 р. вона складала

34,04%, що визначає необхідність подальшого пошуку шляхів зниження

витрат на другорядні ЛЗ.

Встановлено, що у 2010-2014 рр. кількість використаних МНН ЛЗ з

індексом V коливалася від 11 до 20 препаратів. Значну частку займали

препарати зі статусом А/V (47,36-72,10% від загального споживання ЛЗ). До

цієї групи за досліджуваний період увійшло від 6 до 10 препаратів. Групи

В/V і С/V мали по 2-6 і 2-7 препаратів відповідно.

119

1

19

Препарати зі статусом А/Е у загальному споживанні ЛЗ складали

1,56-17,86%, а ЛЗ зі статусом А/N – 5,17-19,51%.

У групі В показники питомої ваги споживання протягом 2010-2014 рр.

коливалися: В/V у межах 1,67-4,04%, В/Е – 0,38-3,14%, В/N – 9,73-11,47%.

У менш затратній групі С частка споживання ЛЗ мала значення в межах:

С/V – 0,06-0,65%, С/E – 0,36-1,71%, С/N – 2,94-4,60%. Тобто найбільшу

частку витрат на фармацевтичне забезпечення хворих на ВХ становлять

найбільш витратні (група А) та життєво необхідні (група V) ЛЗ.

Необхідно зазначити, що всі препарати групи ІПП характеризуються

високовартісним показником споживання і належать до життєво необхідних

ЛЗ. Результати комплексного частотного, АВС/VEN-аналізів структурних

призначень ЛЗ наведено в додатку К.

Таке значне коливання показників вартості споживання ЛЗ протягом

досліджуваного періоду обумовлює доцільність раціонального підходу до

призначення ЛЗ і проведення подальших фармакоекономічних досліджень,

метою яких є вибір оптимальних схем лікування хворих на ВХ.

Проведений аналіз фармацевтичного забезпечення членів ЛК вказує на

необхідність його удосконалення, тобто небхідності розгляду з позицій еко-

номічної доцільності. Оскільки система функціонує в межах фіксованого бю-

джету, очевидною є потреба в систематичній оцінці раціональності викорис-

тання ресурсів ЛК з позиції «витрати – ефективність» [112].

4.5 Фармакоекономічний аналіз схем терапії виразкової хвороби з вико-

ристанням інгібіторів протонної помпи за методом «витрати – ефективність»

Актуальність проблеми ВХ обумовлена не тільки її значною поширені-

стю, а й можливістю втрати працездатності внаслідок частих загострень, ін-

валідизації осіб працездатного віку, смертності від тяжких ускладнень (кро-

вотечі, перфорації, аденокарциноми стравоходу тощо).

Сьогодні не викликає сумніву те, що інфекція H. pylori посідає провід-

не місце у патогенезі та рецидивуванні пептичних виразок. Доведено, що

120

1

20

проведення успішної ерадикації H. pylori сприяє активації регенераторного

процесу та рубцюванню виразки, зменшує ймовірність розвитку рецидивів та

ускладнень [15, 59, 168]. Ерадикація H. pylori є основним стандартом ліку-

вання хелікобактер-асоційованих захворювань гастродуоденальної зони, що

відображено в міжнародних та національних рекомендаціях для лікування

гастроентерологічних хворих [25, 50].

Найпопулярнішою схемою антихелікобактерної терапії першої лінії за-

лишається традиційна «потрійна» терапія, яка складається з ІПП у стандарт-

ній дозі, амоксициліну (1000 мг) і кларитроміцину (500 мг), що призначають-

ся 2 рази на добу протягом 7 днів (у Європі) або 14 днів (у США) [132].

Необхідно зазначити, що потрійна терапія першої лінії наприкінці ХХ –

початку ХХI століття приводила до ерадикації H. pylori в середньому у

85-90% випадків, однак останнім часом її ефективність у розвинених країнах

знизилася до 80%, що пов'язано зі збільшенням резистентності інфекції

H. pylori до кларитроміцину [134].

Підвищення резистентності до кларитроміцину та суттєве зниження

ефективності ерадикації H. pylori при застосуванні потрійної терапії зумови-

ли розробку та вивчення нових схем лікування першої лінії у регіонах зі знач-

ною первинною поширеністю штамів хелікобактеру, резистентних до клари-

троміцину, зокрема послідовної терапії та квадротерапії без препаратів віс-

муту, яка передбачає прийом протягом короткого курсу (3-5 днів) такої ком-

бінації: ІПП у подвійному дозуванні, амоксицилін, кларитроміцин і метроні-

дазол [25, 146, 127, 123, 140]. Разом з тим у багатьох країнах Східної Європи,

зокрема в Україні, рівень резистентності до кларитроміцину не перевищує

10%, ефективність потрійної терапії з кларитроміцином залишається на до-

сить високому рівні, тобто вона на сьогодні застосовується як перша лінія

ерадикації H. pylori.

Як відомо, з метою проведення антихелікобактерної терапії ВХ вико-

ристовуються ЛЗ різних фармакологічних груп, зокрема препарати прямої

антибактеріальної дії: напівсинтетичні амінопеніциліни (амоксицилін), мак-

121

1

21

роліди (кларитроміцин), похідні 5-нітроімідазолу (метронідазол), тетрациклі-

ни (тетрациклін), похідні нітрофурану (фуразолідон). Серед існуючих анти-

бактеріальних препаратів вони виявляють найбільшу активність стосовно

H. pylori [148]. Найчастіше у схемах антихелікобактерної терапії признача-

ють амоксицилін та кларитроміцин. Необхідно зазначити, що останнім часом

спостерігається збільшення кількості штамів H. pylori, стійких до метроніда-

золу, що обмежує використання препарату у пацієнтів з ВХ. Перспективним

є використання у цих хворих фуразолідону, до якого резистентність бактерій

розвивається повільно.

Як відомо, основним класом препаратів, що застосовуються для ліку-

вання ВХ, на сьогодні є ІПП. Клінічні настанови та стандарти лікування ВХ з

метою антисекреторного ефекту у складі схем антихелікобактерної терапії

рекомендують використання ІПП, які контролюють як базальну, так і індуко-

вану прийомом їжі секрецію шлунка. Державний формуляр ЛЗ для лікування

ВХ рекомендує омепразол, пантопразол, ланзопразол, рабепразол і езомепра-

зол. Разом з тим, відповідно до сучасних рекомендацій щодо раціональної

фармакотерапії, максимальна ефективність і мінімальна токсичність ліків

мають поєднуватися з найменшою вартістю лікування [140]. Саме тому в

умовах постійного зростання вартості медичної і фармацевтичної допомоги

особливого значення набуває економічний аспект лікування.

Оцінка економічної доцільності застосування різних ІПП у пацієнтів з

ВХ здійснювалась методом «витрати – ефективність» із застосуванням моде-

лювання. Аналіз ефективності витрат (cost – effectiveness analysis – СЕА) є

методом фармакоекономічного аналізу, який ґрунтується на порівнянні як

вартісних (у грошовому вираженні), так і клінічних показників ефективності

застосування альтернативних стратегій лікування (різних ЛЗ) з метою визна-

чення, яка з порівнюваних альтернатив дозволяє досягти бажаного ефекту

при менших витратах. Під час проведення цього аналізу для кожної з порів-

нюваних схем лікування розраховується коефіцієнт ефективності витрат (cost –

effectiveness ratio – СЕR), який відображає вартість одиниці ефективності при

122

1

22

використанні відповідного методу лікування [17, 22]. Коефіцієнт ефективно-

сті витрат на ІПП обчислювали за формулою 2.8 [94].

Відповідно до завдань фармакоекономічних розрахунків одиницею

ефективності терапії ВХ нами обрано частоту ерадикації H. pylori та ступінь

загоєння виразки.

Першим етапом дослідження стало визначення найбільш раціональної

у клініко-економічному аспекті схеми фармакотерапії ВХ.

Для проведення аналізу стратегій лікування за методом «витрати –

ефективність» використовували схеми фармакотерапії з найвищим рівнем

доказовості клінічної ефективності та рекомендацій до застосування, а також

результати клінічних досліджень, присвячених порівняльній оцінці ефектив-

ності семидобових схем антихелікобактерної терапії (традиційної потрійної

терапії та квадротерапії) при ВХ.

Під час проведення розрахунків вартості курсу антихелікобактерної те-

рапії ВХ досліджуваними схемами враховували тільки витрати на фармако-

терапію. Обчислення середньої роздрібної ціни на препарати здійснювалося з

урахуванням результатів попередньо проведених досліджень споживання ЛЗ

[5, 109, 145, 147]. Вартість досліджуваних препаратів і розмір витрат на курс

лікування кожним з них наведено в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11

Витрати на ЛЗ, які входять до складу схем фармакотерапії ВХ

МНН препарату Діапазон цін за упа-

ковку ЛЗ, грн

Середня ціна

за упаковку

ЛЗ, грн

Витрати на

ЛЗ на 1 день

терапії, грн

Витрати на

ЛЗ на курс

терапії, грн

1 2 3 4 5

Інгібітори протонної помпи

Омепразол 5,35-141,80 41,10 4,38 30,68

Пантопразол 19,62-252,25 93,15 11,53 80,70

Лансопразол 15,31-128,85 56,69 6,78 47,46

Рабепразол 13,37-435,43 128,40 17,04 119,26

Езомепразол 64,95-254,50 129,23 24,91 174,39

123

1

23

Продовження табл. 4.11

1 2 3 4 5

Антибактеріальні препарати

Амоксицилін 6,59-214,46 78,53 15,23 106,59

Кларитроміцин 17,54-359,04 100,17 23,78 166,43

Тетрациклін 3,68-7,54 6,42 7,34 51,40

Метронідазол 6,86-49,24 25,38 6,70 46,87

Препарати вісмуту

Вісмуту субцитрат 32,43-366,52 136,93 7,17 50,22

За результатами розрахунків встановлено, що досліджувані препарати

характеризуються досить широким діапазоном цін, які обумовлюють, насам-

перед, коливання вартості антихелікобактерної терапії.

Наступним етапом нашого дослідження став розрахунок та аналіз кое-

фіцієнтів ефективності витрат (CER) за схемами фармакотерапії ВХ. Резуль-

тати порівняльного аналізу коефіцієнта CER наведено в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12

Результати розрахунків коефіцієнта CER за даними клінічних

досліджень ефективності застосування схем фармакотерапії ВХ

№

з/п

Назва препарату за

МНН Схема лікування

Вартість

схем

лікування,

грн

Частота

ерадикації,

%

Показник

CER,

грн

1 2 3 4 5 6

Потрійна терапія

1 Омепразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

20 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

303,70 77,2 393,39

2 Пантопразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

40 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

353,72 83,0 426,17

3 Лансопразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

30 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

320,48 80,6 397,62

124

1

24

Продовження табл. 4.12

1 2 3 4 5

4 Рабепразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

20 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

392,28 90,5 433,46

5 Езомепразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

40 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

447,41 84,9 526,98

6 Пантопразол

Кларитроміцин

Метронідазол

40 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 3 р/д (7 днів)

213,30 84,0 253,93

Квадротерапія

7 Езомепразол

Амоксицилін

Кларитроміцин

Вісмуту субцитрат

40 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 2 р/д (7 днів)

120 мг 4 р/д (7 днів)

497,63 87,0 571,99

8 Лансопразол

Тетрациклін

Метронідазол

Вісмуту субцитрат

30 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 4 р/д (7 днів)

500 мг 3 р/д (7 днів)

120 мг 4 р/д (7 днів)

195,95 90,0 217,72

9 Пантопразол

Тетрациклін

Метронідазол

Вісмуту субцитрат

40 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 4 р/д (7 днів)

500 мг 3 р/д (7 днів)

120 мг 4 р/д (7 днів)

229,19 85,0 269,64

10 Омепразол

Тетрациклін

Метронідазол

Вісмуту субцитрат

20 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 4 р/д (7 днів)

500 мг 3 р/д (7 днів)

120 мг 4 р/д (7 днів)

179,17 77,8 230,30

11 Омепразол

Амоксицилін

Метронідазол

Вісмуту субцитрат

20 мг 2 р/д (7 днів)

1000 мг 2 р/д (7 днів)

500 мг 3 р/д (7 днів)

120 мг 4 р/д (7 днів)

234,36 63,6 368,49

Дані таблиці 4.12 свідчать, що витрати на фармацевтичне забезпечення

хворих на ВХ безпосередньо залежать від обраної тактики фармакотерапії.

Так, найбільш витратною виявилася стратегія лікування із застосуванням

езомепразолу, амоксициліну, кларитроміцину та вісмуту субцитрату (схема 7).

Вартість цієї схеми лікування становить 497,63 грн, ефективність – 87,0%.

Найменш витратним є варіант фармакотерапії з використанням омепразолу,

тетрацикліну, метронідазолу та вісмуту субцитрату (схема 10), вартість якого

складає 179,17 грн, ефективність – 77,8%.

Порівняння розрахованих показників ефективності витрат для дослі-

джуваних стратегій потрійної фармакотерапії свідчить, що найменшою варті-

125

1

25

стю додаткової одиниці ефективності характеризується застосування схеми 6,

до складу якої увійшли пантопразол, кларитроміцин і метронідазол

(СЕR = 253,93 грн/од. ефект.). Крім того, аналіз варіантів квадротерапії за

показником СЕR продемонстрував перевагу застосування схеми 8: комбіна-

ція лансопразолу, тетрацикліну, метронідазолу та вісмуту субцитрату

(СЕR = 217,72 грн/од. ефект.).

Незважаючи на те, що 7-денна потрійна терапія здебільшого приводить

до ерадикації H. pylori, з метою підвищення рівня загоєння і зниження ризику

рецидиву виразок загальною практикою для більшості лікарів залишається по-

дальше продовження монотерапії ІПП у стандартній дозі протягом 4-8 тижнів.

З метою фармакоекономічного обґрунтування препарату вибору моно-

терапії ІПП вкрай важливим є прогнозування витрат та кінцевих результатів

лікування за допомогою математичного моделювання.

Моделювання є сучасним методом дослідження, в основу якого покла-

дено використання математичних моделей, що являють собою формалізова-

ний опис досліджуваного об'єкта (захворювання) і його динаміку під впли-

вом медичних втручань.

Нами було використано методику математичного моделювання «дерево

рішень», яка дозволяє представити у вигляді схеми можливі альтернативи

лікування захворювання і можливі результати фармакотерапії із зазначенням

вірогідності кожного з результатів, а також його вартості [49].

При побудові моделі «дерево рішень» у структурі витрат враховували-

ся попередньо проведені розрахунки вартості застосування ІПП.

Фармакоекономічна модель побудована таким чином, що в кожній з гі-

лок моделі були проаналізовані витрати й ефективність у групі зі 100 пацієн-

тів. У подальшому для кожної з груп розрахована вартість лікування одного

пацієнта. Для кожної групи пацієнтів оцінювали п’ять медичних технологій

лікування ВХ залежно від обраного ЛЗ: лікування ВХ із використанням оме-

празолу, пантопразолу; лансопразолу, рабепразолу та езомепразолу.

За вказаними схемами проведено пошук публікацій та мета-аналізів ре-

зультатів рандомізованих клінічних досліджень, присвячених вивченню ефек-

126

1

26

тивності ІПП для лікування ВХ, у базах Medline, PubMed та Cochrane

Database. Як критерй ефективності нами обрана кількість пацієнтів, у яких

відбулося повне рубцювання виразки на фоні застосування ІПП, оцінюване

за результатами клінічних досліджень [143, 164, 170].

Згідно з даними клінічних випробувань з метою профілактики рециди-

ву й досягнення рубцювання виразки (відповідно до рекомендацій протоколу

надання медичної допомоги хворим на ВХ) на початку дослідження пацієнти

приймали омепразол, пантопразол, лансопразол, рабепразол або езомепразол

у стандартній дозі протягом 4 тижнів. Якщо хворий не досягав стійкої ремі-

сії, лікування подовжувалося до 8 тижнів [60]. Відповідно до розробленої

моделі вірогідність отримання ефекту (досягнення рубцювання виразки) від

лікування ВХ із використанням ІПП протягом 4 тижнів та вірогідність подо-

вження терапії до 8 тижнів наведено на рис. 4.9.

Як відомо, «дерево рішень» являє собою діаграму, що відображає су-

купність можливих напрямів фармакотерапії, ймовірні події та потенційні

клінічно значущі результати кожного напряму. Ймовірності кожного клініч-

ного результату оцінюється за шкалою від 0 до 1. Вартість для альтернатив-

них схем терапії розраховується шляхом послідовного перемноження зна-

чення ймовірностей по кожній гілці справа наліво і подальшого помноження

отриманого підсумкового значення ймовірності на величину значущості ре-

зультату в кінці гілки [28].

Результати розрахунку вартості 12-тижневого курсу фармакотерапії ВХ

із використанням різних медичних технологій за моделлю «дерево рішень»

наведено у додатку Л.

Як свідчать результати проведених фармакоекономічних розрахунків,

найбільш витратною стратегією лікування є використання медичної техноло-

гії з рабепразолом, вартість якої складає 312,60 грн, тоді як використання ме-

дичних технологій з омепразолом та лансопразолом є найменш витратними

(68,16 і 89,95 грн відповідно).

1

27

Рис. 4.9. Модель «дерево рішень» фармакотерапії ВХ із використанням ІПП

Застосування

ІПП у фармако-

терапії ВХ

Омепразол

у дозі 20 мг

Пантопразол

у дозі 40 мг

Ланзопразол

у дозі 30 мг

Рабепразол

у дозі 20 мг

Езомепразол

у дозі 20 мг

Ремісія

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Рецидив

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

Ремісія

4 тижні

0,69

4 тижні

0,31 8 тижнів

0,88

8 тижнів

0,12

4 тижні

0,86

4 тижні

0,14 8 тижнів

0,97

8 тижнів

0,03

4 тижні

0,78

4 тижні

0,22 8 тижнів

0,98

8 тижнів

0,02

4 тижні

0,86

4 тижні

0,14 8 тижнів

0,91

8 тижнів

0,09

4 тижні

0,79

4 тижні

0,21 8 тижнів

0,92

8 тижнів

0,08

128

1

28

Рис. 4.10. Вартість 12-ти тижневого курсу фармакотерапії ВХ із вико-

ристанням різних медичних технологій

Вивчення клінічних та економічних переваг застосування ІПП немож-

ливе без проведення фармакоекономічного аналізу методом «витрати – ефек-

тивність». Тому на наступному етапі дослідження нами було проведено ана-

ліз показників ефективності витрат 4-тижневих схем застосування ІПП від-

повідно до даних про клінічну ефективність цих схем, зазначених у додатку Л.

Так, найменший показник ефективності витрат (CER) за середнім зна-

ченням спостерігається в омепразолу, виробництва «Борисовський завод ме-

дичних препаратів» (Республіка Білорусь) – 8,12 грн. Проте цей препарат,

згідно з результатами багатоцентрових, плацебоконтрольованих, рандомізо-

ваних клінічних досліджень, характеризується меншою ефективністю у по-

рівнянні з іншими класами ІПП. Тому доцільним є проведення інкременталь-

ного аналізу, який дозволяє оцінити вартість додаткової одиниці ефективнос-

ті ЛЗ.

Під час проведення інкрементального аналізу визначали коефіцієнт

приросту ефективності витрат (incremental cost–effectiveness ratio – ICER), що

дозволяє визначити додаткову суму, яку необхідно витратити для отримання

додаткової одиниці ефективності в разі використання ефективнішої та ви-

тратнішої схеми лікування замість іншої, за формулою 2.9 [96].

129

1

29

Для порівняння були відібрані ті препарати, які мали найменший пока-

зник ефективності витрат: омепразол («Борисовський завод медичних препа-

ратів», Республіка Білорусь) і барол («Mega Lifesciences», Австралія).

За результатами розрахунків встановлено, що ICER при застосуванні

баролу становить 3,56 грн. Фармакоекономічний аналіз за методом «витрати

– ефективність» показав, що досягнення однієї додаткової одиниці ефектив-

ності при застосуванні баролу («Mega Lifesciences», Австралія) вимагає ви-

трат у розмірі 3,56 грн. Так, використання баролу як антисекреторного засобу

у хворих на ВХ у порівнянні з омепразолом є більш витратним для платника,

проте забезпечує додаткову ефективність.

Необхідно зазначити, що більшість ЛЗ, які входять до складу схем ан-

тихелікобактерної терапії, представлені на фармацевтичному ринку України

в достатній кількості та широкому діапазоні цін, що дозволяє здійснювати

раціональний вибір фармакотерапії хворим на ВХ з урахуванням індивідуа-

льних особливостей організму пацієнта та його платоспроможності.

Проведений моніторинг вартості схем лікування хворих на ВХ показав,

що значна частина витрат (від 30,68 до 174,39 грн) припадає саме на антисек-

реторну терапію пацієнтів.

За результатами моніторингу вартості схем лікування ВХ встановлено,

що найменш витратним є варіант фармакотерапії з використанням омепразо-

лу, тетрацикліну, метронідазолу та вісмуту субцитрату, середня вартість яко-

го складає 179,17 грн; найбільш витратною виявилася стратегія лікування із

застосуванням езомепразолу, амоксицилліну, кларитроміцину та вісмуту су-

бцитрату – 497,63 грн. Разом з тим проведене порівняння розрахованих пока-

зників ефективності витрат для досліджуваних стратегій фармакотерапії до-

зволяє стверджувати, що найменшою вартістю додаткової одиниці ефектив-

ності характеризується застосування схеми, до складу якої увійшли пантоп-

разол, кларитроміцин і метронідазол (СЕR = 253,93 грн/од. ефект.).

130

1

30

ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ

1. На основі опрацювання літературних джерел запропоновано мето-

дику проведення фармакоекономічної оцінки раціональності використання

ІПП для лікування ВХ та охарактеризовано окремі її складові.

2. Проведені дослідження показали, що визначені за допомогою

АТС/DDD-методології обсяги споживання ІПП у 2014 р. становили 6,41

DDD/TID, збільшившись у порівнянні з 2009 р. на 1,24 DDD/TID. Проведе-

ний аналіз структури споживання ІПП у розрізі фармакотерапевтичних груп

дозволив виявити різноспрямовані тенденції, зокрема для препаратів омепра-

золу, пантопразолу та езомепразолу характерна зростаюча динаміка спожи-

вання протягом 2009-2014 рр. на 3,79, 503,45 і 964,27% відповідно. Разом з

тим, для препаратів лансопразолу та рабепразолу спостерігається зниження

показників споживання за 2009-2014 рр. на 13,13 і 66,99% відповідно.

3. За результатами проведеного аналізу споживання ІПП можна стве-

рджувати, що показник DDD/TID для ІПП в Україні знаходяться на дуже ни-

зькому рівні у порівнянні з європейськими країнами.

4. Проведений структурний аналіз ІПП у розрізі цінових груп свід-

чить, що до нижчої цінової групи увійшло 74 торгові назви ЛЗ, середня ціно-

ва група містила 13 препаратів, а вища – 5, що є позитивною соціально-

економічною характеристикою вітчизняного ринку ІПП.

5. При проведенні аналізу «вартість DDD» у розрізі торгових назв до-

сліджуваної групи препаратів встановлено, що максимальна вартість одного

дня лікування спостерігається на препарат «Парієт» – 35,78 грн, мінімальна

вартість встановлена на препарат «Омепразол» – 0,20 грн.

6. Отримані значення коефіцієнта адекватності платоспроможності,

які були розраховані згідно з належністю до фармакотерапевтичної групи,

дозволили встановити найбільш доступну для населення групу ІПП –

омепразол.

131

1

31

7. За результатами частотного аналізу лікарських призначень пацієн-

тів-членів ЛК встановлено, що найбільша кількість призначень припадає на

ЛЗ групи А «Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм», групи

J «Протимікробні засоби для системного застосування» і групи В «Засоби,

що впливають на систему крові та гемопоез», питома вага яких за досліджу-

ваний період становила 86,61-90,87% від загальної кількості призначень.

8. Проведений АВС-аналіз показав, що протягом 2010-2014 рр. частка

препаратів, що увійшли до складу групи А, збільшилася з 11,76 до 17,71%.

Частка препаратів з групи В за досліджуваний період практично не змінюва-

лася і становила 18,49, 21,62, 23,23, 20,95 та 22,92% відповідно. Разом з тим

частка препаратів з групи С зменшилася з 69,75% у 2010 р. до 59,37% у 2014 р.

9. Як свідчать результати VEN-аналізу, серед загальної сукупності ЛЗ,

які використовували лікарі при наданні фармацевтичної допомоги хворим на

ВХ у 2014 р., найбільша кількість препаратів за МНН (69,79%) належить до

категорії N (другорядні), що визначає необхідність подальшого пошуку шля-

хів зниження витрат на другорядні ЛЗ. На ЛЗ категорії Е (необхідні) припа-

дає 9,38% від усього асортименту, на ЛЗ категорії V (життєво необхідні) –

20,83%.

10. На підставі проведеного комплексного клініко-економічного аналі-

зу встановлено, що у 2014 р. найбільшу частку витрат (42,76%) на фармацев-

тичне забезпечення хворих на ВХ становлять 8 ЛЗ за МНН, які є найбільш

витратними (група А) та життєво необхідними (група V).

11. У результаті проведеного фармакоекономічного дослідження ви-

значені оптимальні схеми проведення ерадикаційної терапії з урахуванням

загальних витрат та ефективності лікування: схема 6 (тижнева потрійна тера-

пія на основі пантопразолу, кларитроміцину та метронідазол) і схема 8 (тиж-

нева квадротерапія на основі лансопразолу, тетрацикліну, метронідазолу та

вісмуту субцитрату).

12. За результатами проведеного моделювання за методикою «дерево

рішень» встановлено, що вартість застосування медичної технології з оме-

132

1

32

празолом (68,16 грн) є значно меншою у порівнянні з використанням препа-

ратів групи рабепразолу (312,60 грн).

13. Результати аналізу коефіцієнта ІСЕR за показником ефективності

дають змогу стверджувати про клініко-економічну перевагу застосування ба-

ролу («Mega Lifesciences», Австралія) (ІСЕR = 3,56 грн /од. ефект.) над рефе-

рентним для нього омепразолом («Борисовський завод медичних препара-

тів», Республіка Білорусь).

133

1

33

РОЗДІЛ 5

ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПІДХОДІВ

ДО СТВОРЕННЯ ФОРМУЛЯРНИХ ТА СТРАХОВИХ ПЕРЕЛІКІВ

ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ

ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ

5.1 Аналіз нормативно-правової бази з організації фармацевтичного за-

безпечення хворих на виразкову хворобу

На сучасному етапі розвитку галузі охорони здоров’я пріоритетним на-

прямом покращання рівня надання медичної допомоги визначено упрова-

дження сучасних науково обґрунтованих медичних стандартів, зокрема клі-

нічних протоколів. Як свідчить міжнародний досвід, організація медичної

допомоги населенню на основі використання протоколів дозволяє упрова-

джувати більш ефективний механізм підвищення якості профілактичних і

діагностично-лікувальних заходів за рахунок упровадження нових досягнень

у клінічну практику та сприяє раціональному використанню ресурсів галузі.

Як відомо, клінічний протокол є нормативним документом, що визна-

чає вимоги до надання медичної допомоги пацієнту при конкретному захво-

рюванні. Протокол містить чітко регламентовані, розташовані у відповідному

порядку заходи з надання медичної допомоги, спрямовані на забезпечення її

високої якості. Так, наказом МОЗ України № 613 від 03.09.2014 р. «Про за-

твердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандарти-

зації медичної допомоги при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої

кишки» було затверджено протокол надання медичної допомоги хворим на

ВХ, відповідно до якого всім хворим на ВХ рекомендовано призначати ІПП

без конкретизації назви ЛЗ за міжнародною непатентованою назвою [60].

Крім того, наказом МОЗ України № 183 від 31.03.2015 р. «Про затвер-

дження сьомого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забез-

печення його доступності» затверджено рекомендації щодо раціонального

134

1

34

призначення ЛЗ з урахуванням ефективності, безпеки та економічної доціль-

ності їх використання при фармакотерапії різних захворювань серед насе-

лення України [64].

Обов’язковий мінімальний асортимент соціально орієнтованих ЛЗ для

аптечних закладів визначено наказом МОЗ України № 1000 від 29.12.2011 р.

Необхідно зазначити, що забезпечення наявності в аптечних закладах ЛЗ

цього переліку є однією з умов відповідності ліцензійним вимогам щодо про-

вадження господарської діяльності аптечних закладів [63].

В умовах економічної нестабільності, підвищення цін, зниження плато-

спроможності і, як наслідок, погіршення здоров’я населення головним на-

прямком державної політики при наданні фармацевтичної допомоги насе-

ленню є вирішення проблеми гарантованого фармацевтичного забезпечення.

Сьогодні основним нормативно-правовим та соціально-економічним меха-

нізмом, який дозволяє підвищити доступність фармацевтичної допомоги і

забезпечити раціональне використання бюджетних коштів, спрямованих на

закупівлю ЛЗ, є система регулювальних переліків.

Так, однією з головних функцій Національного переліку основних лі-

карських засобів (ОЛЗ) і ВМП (затвердженого постановою КМУ № 333 від

25.03.2009 р.) є реалізація стратегії ВООЗ з організації надання населенню

якісної та доступної фармацевтичної допомоги. Цей перелік є пріоритетним у

системі регулюючих переліків ЛЗ [78].

Досвід різних країн свідчить, що здебільшого основні витрати на ЛЗ

підлягають компенсації. В Україні передбачена система компенсації вартості

ЛЗ залежно від захворювання, його тяжкості та від категорії пацієнтів. Пере-

лік ЛЗ вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати за-

клади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються

з державного та місцевого бюджетів, визначений постановою КМУ № 1071 і

складає так званий Бюджетний перелік [76].

Як відомо, доступність ОЛЗ можна забезпечити тільки за допомогою

державного регулювання цін на такі препарати. Тому Постановою КМУ

135

1

35

№ 240 від 02.07.2014 р. «Про референтне ціноутворення на ЛЗ та ВМП, що

закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів» і наказом МОЗ

України № 574 від 18.08.2014 р. «Про затвердження Положення про реєстр

оптово-відпускних цін на ЛЗ і ВМП, порядок внесення до нього змін та форм

декларації зміни оптово-відпускної ціни на ЛЗ та ВМП» передбачено упрова-

дження реєстрації оптово-відпускних цін на ОЛЗ вітчизняного та імпортного

виробництва в Державному реєстрі цін – ціновому переліку. Саме деклару-

вання ціни виробника має забезпечити прозорість і гласність ціноутворення

на цю групу лікарських препаратів.

Враховуючи вищезазначене, нами було проведено дослідження наявно-

сті низки препаратів групи ІПП у Рекомендованому переліку ОЛЗ ВООЗ (19

редакція), який є основою для складання національних переліків ОЛЗ у різ-

них країнах [157]. Результати проведеного аналізу наявності препаратів гру-

пи ІПП в вищезгаданих переліках ЛЗ наведено у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Дослідження наявності ІПП в основних регулюючих переліках ЛЗ

МН

Н

Наявність (+) або відсутність (–) ЛЗ

Пр

ото

ко

л н

адан

ня м

еди

чн

ої

до

по

мо

ги х

во

ри

м н

а В

Х

(нак

аз М

ОЗ

№ 6

13

від

03

.09

.20

14)

Дер

жав

ни

й ф

ор

му

ляр

ЛЗ

(нак

аз М

ОЗ

№ 1

83

від

31

.03

.20

15)

Об

ов’я

зко

ви

й м

інім

альн

ий

асо

рти

мен

т со

ціа

льн

о о

ріє

нто

ван

их

ЛЗ

і В

МП

для а

пте

чн

их

зак

лад

ів

(нак

аз М

ОЗ

№ 1

00

0 в

ід 2

9.1

2.2

011

)

Нац

іон

альн

ий

пер

елік

осн

овн

их

ЛЗ

і В

МП

(ПК

МУ

№ 3

33

від

25

.03

.20

09

)

Бю

дж

етн

ий

пер

елік

ЛЗ

(ПК

МУ

№1

07

1 в

ід 0

5.0

9.1

99

6)

Реєстр оптово-відпускних цін на ЛЗ

(Ціновий перелік)

станом на 22.07.15 р. Р

еко

мен

до

ван

ий

пер

елік

осн

овн

их

ЛЗ

ВО

ОЗ

Торговель-

на назва

Виробник/

країна

Форма

випуску

Ціна,

грн

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Ом

епр

азо

л

+ + + - +

Омез Д-р Редді'с, Індія Капс. 40 мг

№ 28 69,79

+

Омез Д-р Редді'с, Індія Капс. 10 мг

№ 30 33,65

Омепразол

ПАТ «Київмед-

препарат»,

Україна

Капс. 20 мг

№ 10 6,46

Омез Dr. Reddy's, Індія Капс. 20 мг

№ 30 52,57

Омепразол-

Астрафарм

ТОВ «Астра-

фарм», Україна

Капс. 20 мг

№ 10 5,23

136

1

36

Продовження табл. 5.1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Омепразол-

Дарниця

ПрАТ ФФ «Дар-

ниця», Україна

Капс. 20 мг

№ 10

8,42

Омепразол ПАТ «Фармак»,

Україна

Капс. 20 мг

№ 30

29,25

Омепразол ПАТ «Фармак»,

Україна

Капс. 20 мг

№ 10

10,80

Пан

топ

разо

л

+ + - - + Проксіум Лабораторіс Нор-

мон С.А., Іспанія

Таб. 40 мг

№ 32

105,50 -

Зованта Д-р Редді'с, Індія Таб. 40 мг

№ 28

81,85

Контролок Такеда ГмбХ,

Німеччина

Таб. 20 мг

№ 14

102,63

Золопент ТОВ «Кусум

Фарм», Україна

Таб. 40 мг

№ 30

75,90

Золопент ТОВ «Кусум

Фарм», Україна

Таб. 40 мг

№ 14

39,00

Контролок Такеда ГмбХ,

Німеччина

Таб. 40 мг

№ 14

191,79

Пульцет Нобел Фарма

Ілач Санаї Ве

Тіджарет А.Ш.,

Туреччина

Таб. 40 мг

№ 28

324,91

Пульцет Нобел Фарма

Ілач Санаї Ве

Тіджарет А.Ш.,

Туреччина

Таб. 40 мг

№ 14

185,33

Проксіум ВАТ «Лубни-

фарм», Україна

Таб. 40 мг

№ 30

60,14

Текта

контрол

Такеда ГмбХ,

Німеччина

Таб. 20 мг

№ 14

59,17

Пантокар Мікро Лабс

Лімітед, Індія

Таб. 40 мг

№ 30

150,00

Лан

соп

разо

л

+ + - - + Ланцерол ПАТ «Київмед-

препарат»,

Україна

Капс. 30 мг

№ 10

32,52 -

Лансопрол Нобел Фарма

Ілач Санаї Ве

Тіджарет А.Ш.,

Туреччина

Капс. 30 мг

№ 28

216,22

Лансопрол Нобел Фарма

Ілач Санаї Ве

Тіджарет А.Ш.,

Туреччина

Капс. 15 мг

№ 28

123,55

Рабеп

разо

л

+ + - - + Рабепразол-

Здоров'я

ТОВ «ФК «Здо-

ров'я», Україна

Таб. 10 мг

№ 20

57,81 -

Рабепразол-

Здоров'я

ТОВ «ФК «Здо-

ров'я», Україна

Таб. 20 мг

№ 20

78,98

Барол 20 Інвентіа Хелскеа

Пвт Лтд., Індія

Таб. 20 мг

№ 30

117,97

Езо

меп

разо

л

+ + - - +

Нексіум АстраЗенека АБ,

Швеція

Таб. 20 мг

№ 7 96,18 -

Нексіум АстраЗенека АБ,

Швеція

Таб. 40 мг

№ 14 237,37

Нексіум АстраЗенека АБ,

Швеція

Таб. 20 мг

№ 14 200,69

137

1

37

За результатами проведеного аналізу встановлено, що відповідно до

Протоколів надання медичної допомоги хворим на ВХ, лікування зазначених

патологій рекомендовано проводити одним з ІПП.

Як свідчать результати аналізу змісту сьомого випуску Державного фор-

муляра ЛЗ, препарати групи ІПП належать до переліку ЛЗ, які мають доведе-

ну ефективність, безпеку та є економічно вигідними при лікуванні КЗЗ.

Згідно з проведеним аналізом переліку препаратів обов’язкового міні-

мального асортименту соціально орієнтованих ЛЗ визначено, що до цього

переліку входить лише омепразол (табл. 5.1).

Результати порівняльного аналізу регулюючих переліків демонстру-

ють, що Національний перелік ОЛЗ взагалі не містить жодного препарату

групи ІПП. Разом з тим Бюджетний перелік ЛЗ містить усі 5 МНН ІПП.

До складу Рекомендованого переліку ОЛЗ ВООЗ включено лише одне МНН

ІПП, а саме омепразол.

Отже, можна стверджувати, що за умов функціонування системи регу-

лювальних переліків ЛЗ вкрай необхідним є нормативне врегулювання наяв-

ності тих чи інших препаратів групи ІПП у згаданих переліках ЛЗ. Для раціо-

нального застосування ІПП при лікуванні ВХ, на нашу думку, доцільними є

розробка й упровадження страхових переліків ЛЗ, які мають бути відображе-

ні у комплексі нормативно-правових документів, що регулюють організацію

фармацевтичного забезпечення досліджуваної категорії хворих.

Враховуючи соціально-економічне значення функціонування формуля-

рів і страхових переліків ЛЗ у формуванні доступності та якості надання на-

селенню фармацевтичної допомоги, при внесенні ЛЗ до вказаних переліків

пріоритетним, крім принципу доведеної клінічної ефективності, має бути та-

кож і принцип соціально-економічної доцільності використання препаратів,

який встановлюється в результаті комплексних досліджень.

138

1

38

5.2 Розробка моделі формування основного та додаткового страхових

переліків лікарських засобів

Найважливішим механізмом реалізації державної соціальної допомоги

є надання окремим категоріям громадян набору соціальних послуг, зокрема

безкоштовних ліків у межах регламентованого переліку. Як свідчить досвід

країн із соціально орієнтованими моделями охорони здоров`я, одним зі шля-

хів удосконалення процесу забезпечення необхідними ЛЗ є формулярна сис-

тема (ФС), яка сприяє раціоналізації використання обмежених ресурсів галу-

зі, оптимізації процесу раціональної закупівлі й споживання ЛЗ [149]. В ос-

нову ФС покладено побудову ефективного механізму реімбурсації вартості

споживання ЛЗ в умовах МС. За формулярними переліками ЛЗ визначаються

основні та додаткові страхові переліки препаратів, які використовуються при

фінансово-економічних розрахунках між суб’єктами страхових відносин у

моделі обов’язкового МС. Особливої актуальності впровадження ФС набуває

у разі лікування хронічних хворих, до яких належать хворі на ВХ.

Необхідно зазначити, що формування страхових переліків ЛЗ є склад-

ним процесом, який не лише повинен ґрунтуватись на теоретичних знаннях і

практичних навичках окремих експертів, а й ураховувати результати клініч-

ної ефективності застосування ліків, проведених наукових розробок з органі-

заційно-правового, соціально-економічного та маркетингового напрямків до-

сліджень.

Після систематизації результатів досліджень нами була опрацьована

модель розробки страхових переліків досліджуваної групи ЛЗ, яка ґрунтуєть-

ся на багатокритеріальній кількісній та якісній оцінці позицій препаратів.

Основні етапи побудови багатокритеріальної моделі наведено на рис. 5.1.

Перший етап запропонованої нами моделі передбачає формування по-

переднього переліку торгових найменувань ЛЗ групи ІПП, розробленого на

підставі аналізу офіційних джерел інформації щодо зареєстрованих на тери-

торії України препаратів, зокрема Державного реєстру ЛЗ, що містив 90 тор-

гових найменувань ІПП.

139

1

39

Рис. 5.1. Багатокритеріальна модель розробки основного та додатково-

го страхових переліків ЛЗ

На другому етапі проводиться вибір властивостей ЛЗ, за якими здійс-

нюється оцінка досліджуваних торгових найменувань препаратів.

На підставі попереднього логічного аналізу були відібрані одинадцять

показників для оцінки ІПП, об’єднаних у чотири групи:

1) нормативні, які містять інформацію, регламентовану нормативними

документами: наявність препаратів у стандарті медичної допомоги та в чин-

них регулюючих переліках ЛЗ;

2) маркетингові, які передбачають визначення тенденцій у формуванні

асортименту ЛЗ для лікування ВХ, а також їх фізичної доступності за резуль-

татами аналізу частки препаратів у загальному обсязі продажів ЛЗ у вартіс-

них і натуральних показниках, динаміки приросту продажів ЛЗ у грошових

та натуральних одиницях, а також показника еластичності попиту препарату

за ціною;

140

1

40

3) фармакоекономічні, які включають коефіцієнт адекватності плато-

спроможності, показник ефективності витрат ЛЗ;

4) фармакоепідеміологічні, які визначають особливості споживання ЛЗ,

зокрема частку препаратів у загальному обсязі відпущених ІПП у показниках

DDDs, приріст продажів окремих препаратів у DDDs.

Третій етап розробки страхових переліків ЛЗ передбачає здійснення ро-

зрахунку інтегральних показників оцінки за кожним препаратом за певними

параметрами.

З метою розрахунку інтегральних показників оцінки ЛЗ за кожною його

складовою нами пропонується використовувати метод вирішення завдань бага-

токритеріальної оптимізації, сутність якого полягає в об’єднанні часткових по-

казників в один інтегральний для знаходження його максимуму або мінімуму.

Як відомо, об’єднання часткових показників на основі їх об’єктивного взає-

мозв’язку дозволяє отримати оптимальне рішення, що є коректним [23].

Оскільки показники, що аналізуються, суттєво відрізняються між со-

бою як кількісно, так і якісно, доцільним є використання не абсолютних їх

значень, а нормованих (від 0 до 1).

Так, для часткових показників-дестимуляторів, зростання яких нега-

тивно впливає на групові параметри, нами здійснено їх нормування за на-

прямом на мінімум, яке обчислюється за формулою 2.10 [16].

Нормування часткових показників за напрямом на максимум проведено

для показників-стимуляторів, зростання яких сприяє збільшенню групових

параметрів, за формулою 2.11 [16].

У подальшому з метою проведення аналізу та узагальнення за всіма

показниками нами було визначено інтегральні показники для групових пара-

метрів, кожен з яких включає кілька часткових показників, подібних за зміс-

том та рівнозначних за ступенем важливості.

Обчислення інтегральних показників здійснюється шляхом складання

нормованих значень відповідних часткових показників, що входять до їх

складу, за формулою 2.12 [92].

141

1

41

Відповідно до методу багатокритеріальної оптимізації найкращим вва-

жається препарат, для якого сумарна величина показників набуває максима-

льного значення.

Результати проведених розрахунків наведені в додатку М.

Четвертий етап моделі розробки основного та додаткового СП полягає

в установленні пріоритетів інтегральних показників та оцінці кожного ЛЗ за

досліджуваними показниками з визначенням найбільш важливої з них.

Досить ефективним методом, який дозволяє визначити коефіцієнти значущо-

сті для інтегральних показників у межах вирішення завдань багатокритеріа-

льної оптимізації, є метод аналізу ієрархій (МАІ). Цей метод припускає про-

ведення попарних порівнянь параметрів з використанням суб'єктивних су-

джень, чисельно оцінюваних за певною шкалою [92].

Визначення коефіцієнтів значущості чотирьох груп параметрів здійс-

нювали за допомогою опитування лікарів-гастроентерологів, працівників ап-

тек (провізорів), маркетологів фармацевтичних компаній, фахівців Держав-

ного експертного центру та провідних фармакоекономістів за спеціально ро-

зробленою анкетою. В анкетуванні взяли участь 52 експерти.

Анкета мала традиційну структуру та складалася з двох частин. Перша

частина анкети містила питання щодо спеціальності, стажу роботи за спеціа-

льністю, кваліфікаційної категорії, вченого ступеня для визначення рівня

компетентності лікарів-гастроентерологів. У другій частині анкети експертам

пропонувалось оцінити ступінь важливості досліджуваних параметрів шляхом

заповнення матриць попарних порівнянь (додаток Н). Для оцінки важливості

параметрів у МАІ використовується 9-бальна шкала Саат (табл. 2.1) [14, 82].

З метою оцінки експертами значушості критеріїв нами побудовано ма-

трицю попарних порівнянь згідно з вищенаведеною шкалою відносної важ-

ливості об’єктів. Результати середніх значень їх оцінок наведені в табл. 5.2.

Під час проведення порівняння критеріїв експерти заповнюють відпо-

відні матриці. Заповнення квадратних матриць попарних порівнянь здійсню-

ється за таким правилом: якщо елемент А1 домінує над елементом А2, то клі-

142

1

42

тинка матриці, що відповідає рядку А1 і стовпчику А, заповнюється цілим чи-

слом, а клітинка, що відповідає А2 і А1, заповнюється оберненим до нього чи-

слом. У разі, якщо елемент А2 домінує над А1, то ціле число ставиться в клі-

тинку, що відповідає рядку А2 і стовпчику А1, а дріб проставляється в клітин-

ку, що відповідає А2 і А1. Якщо елементи рівноцінні, то в симетричних кліти-

нках матриці ставляться одиниці [82].

Отже, використовуючи отримані від кожного експерта результати ран-

жування параметрів, ми шляхом попарного порівняння склали квадратну мат-

рицю порівнянь пріоритетів і визначили вагомість кожного параметра.

Результати розрахунків наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Матриця попарних порівнянь оцінки критеріїв вибору

раціональної фармакотерапії ВХ

№

з/п

Параметри,

що порівнюються

Номери

параметрів Середнє геометричне

параметра

Вектор

пріори-

тетів, ui 1 2 3 4

1 Нормативний 1 1/3 1/3 1/5

0,076

2 Маркетинговий 3 1 1/3 1

0,196

3 Фармакоекономічний 5 3 1 3

0,507

4 Фармакоепідеміо-

логічний 5 1 1/3 1 1,1362 0,222

Сума за стовпцем: 14 5,33 2 5,2 5,1123

λmax = 4,27; ІУ = 0,089; ВУ = 0,099

З метою визначення показників відносної цінності для досліджуваних

параметрів необхідним є проведення розрахунку нормованих власних векторів

за допомогою середнього геометричного елементів кожного з рядків матриці.

Компоненти власного вектора пріоритетів обчислювали за формулою 2.13.

У подальшому отримані компоненти власного вектора нормуються, що

дозволяє отримати вектор пріоритетів або ваг елементів, за допомогою фор-

мули 2.14. Отримані значення вектора пріоритетів наведені у табл. 5.2.

143

1

43

За результатами проведених розрахунків встановлено, що найбільш ва-

гомим параметром оцінки ЛЗ є фармакоекономічний, найменший вплив на

вибір фармакотерапії має нормативний критерій.

Для перевірки узгодженості оцінок відносної важливості елементів, що

порівнюються, нами було обчислено індекс узгодженості (ІУ) та відношення

узгодженості (ВУ). Значення ВУ, яке є меншим або дорівнює 0,10, вважаєть-

ся прийнятним.

Отже, отримані дані дозволяють стверджувати, що всі розглянуті оцін-

ки відносної важливості елементів статистично значущі, що доводить мож-

ливість використання отриманої моделі у подальшому дослідженні з метою

формування раціонального переліку ЛЗ для фармакотерапії ВХ.

У межах п’ятого етапу моделі розробки основного та додаткового СП

нами здійснено формування нової векторної оцінки за кожним найменуван-

ням ЛЗ. З цією метою нами був розрахований узагальнювальний рейтинговий

показник (R) ЛЗ, що являє собою суму інтегральних показників з урахуван-

ням коефіцієнтів значущості, за формулою 2.15. Результати розрахунків на-

ведені в додатку М.

Проведення кількісної та якісної оцінки досліджуваних препаратів є за-

вершальним етапом запропонованої багатокритеріальної моделі розробки ос-

новного та додаткового страхових переліків ЛЗ.

За результатами розрахунків R нами здійснено ранжування ІПП за рів-

нем можливості внесення ЛЗ до формулярного переліку на чотири групи (n):

n1 – високий рівень, n2 – середній рівень, n3 – низький рівень та n4 – дуже ни-

зький рівень. З метою визначення оптимальної кількості груп нами було ви-

користано формулу Старджесса, за допомогою якої обчислювалася ширина

інтервалу. Так, розмах між мінімальним і максимальним значеннями уза-

гальнювальних рейтингових показників склав 1,46, а інтервал груп – 0,37.

Результати розподілу досліджуваних ІПП за вказаними групами наведено в

додатку М.

Так, встановлено, що до першої групи за рівнем можливості внесення

ІПП до формулярного переліку ЛЗ віднесено лише 2 ЛЗ: рабепразол-Здоров’я

144

1

44

виробництва Фармацевтичної компанії «Здоров’я» (R – 1,782) та омез

«Dr. Reddy’s» (R – 1,684). Препарати цієї групи склали 2,22% від загальної

сукупності ЛЗ, що досліджувалась. Друга група препаратів (n2) була сформо-

вана з 50 торгових назв ЛЗ (55,56%) і характеризувалась коливанням показ-

ника R у межах 1,348-1,056. До складу третьої (n3) групи увійшли 36 торго-

вих назв ІПП (40,00%) із значенням показника R від 1,048 до 0,741. Четверта

група препаратів (n4) представлена 2 (2,22%) препаратами, які виявилися

найбільш нераціональними і для яких значення показника R становило 0,630

та 0,320.

Отже, до переліку ІПП, які можна рекомендувати до внесення у фор-

мулярний перелік ЛЗ, що застосовуються для лікування ВХ, увійшли 49 тор-

гових назв препаратів (57,78% від загального асортименту, що досліджував-

ся) групи 1n та 2n , які мали значення R від 1,782 до 1,056.

Таблиця 5.3

Перелік рекомендованих груп ЛЗ для лікування ВХ

при створенні формулярів і страхових переліків

Торгова назва препарату Форма випуску Фірма-виробник (країна) R

1 2 3 4

Омепразол

Омез Капс. 20 мг № 30 «Dr. Reddy's» (Індія) 1,684

Омепразол Капс. 0,02 г № 30 «Фармак» (Україна) 1,348

Омепразол Капс. 20 мг № 10 «Київмедпрепарат» (Україна) 1,335

Омепразол Капс. 0,02 г № 10 «Фармак» (Україна) 1,297

Омез Капс. 40 мг № 28 «Dr. Reddy's» (Індія) 1,283

Омез Капс. 10 мг № 30 «Dr. Reddy's» (Індія) 1,245

Лосид Капс. 20 мг № 100 «Flamingo» (Індія) 1,229

Омеп Капс. тв. 40 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 1,191

Омеалокс Капс. 20 мг № 28 «Sanofi» (Франція) 1,187

Опразол Таб. в/о 20 мг № 28 «Мегаком» (Україна) 1,187

145

1

45

Продовження табл. 5.3

1 2 3 4

Омеалокс Капс. 20 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 1,170

Омепразол-Дарниця Капс. 20 мг № 10 Фармацевтична фірма «Дарни-

ця» (Україна) 1,165

Омеалокс Капс. 10 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 1,161

Лосепразол Капс. 20 мг № 14 «PRO.MED.CS» (Чеська Респуб-

ліка) 1,141

Омепразол-Астрафарм Капс. 20 мг № 10 «Астрафарм» (Україна) 1,141

Гасек-40 Капс. 40 мг № 14 Teva» (Ізраїль) 1,134

Омеп Капс. тв. 20 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 1,129

Омеп Капс. тв. 10 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 1,128

Ультоп Капс. 20 мг № 14 KRKA (Словенія) 1,118

Гасек-20 Капс. 20 мг № 14 «Teva» (Ізраїль) 1,068

Пантопразол

Проксіум Таб. в/о 40 мг № 30 «Лубнифарм» (Україна) 1,280

Пантокар Таб. в/о 40 мг № 30 «Micro Labs» (Індія) 1,261

Золопент Таб. в/о 40 мг № 14 «Кусум Фарм» (Україна) 1,243

Нольпаза Контрол Таб. в/о 20 мг № 7 «KRKA» (Словенія) 1,213

Пульцет Таб. в/о 40 мг № 28 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1,205

Текта Контрол Таб. в/о 20 мг № 14 «Takeda» (Німеччина) 1,202

Паноцид 40 Таб. в/о 40 мг № 30 «Flamingo» (Індія) 1,185

Пантасан Таб. в/о 40 мг № 30 «Sun Pharmaceuticals» (Індія) 1,179

Пантаз Таб. в/о 40 мг № 100 «Medley Pharmaceuticals» (Індія) 1,174

Пульцет Таб. в/о 40 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1,147

Нольпаза Таб. 20 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 1,120

Золопент Таб. в/о 40 мг № 30 «Кусум Фарм» (Україна) 1,099

Нольпаза Таб. 40 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 1,097

Лансопразол

Ланцерол Капс. 30 мг № 10 «Київмедпрепарат» (Україна) 1,243

Лансопразол-Лугал Капс. 30 мг № 30 «Луганський ХФЗ» (Україна) 1,187

146

1

46

Продовження табл. 5.3

1 2 3 4

Лансопрол Капс. 15 мг № 28 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1,179

Ланза Капс. 30 мг № 20 «Genom Biotech» (Індія) 1,158

Лансопрол Капс. 30 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1,120

Норміцид Капс. 30 мг № 20 «Фарма Лайф» (Україна) 1,099

Лансопрол Капс. 15 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1,093

Рабепразол

Рабепразол-Здоров`я Таб. в/о 20 мг № 10 Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1,782

Барол 20 Капс. 20 мг № 30 «Mega Lifesciences» (Австралія) 1,249

Рабімак Таб. в/о 20 мг № 14 «Macleods Pharmaceuticals

Limited» (Індія) 1,113

Рабелок Таб. в/о 20 мг № 100 «Cadila Pharmaceuticals Ltd.»

(Індія) 1,100

Разол Таб. в/о 20 мг № 10 «Rowtech ltd.» (Великобританія) 1,098

Рабепразол-Здоров`я Таб. в/о 20 мг № 20 Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1,079

Рабепразол-Здоров`я Таб. в/о 10 мг № 20 Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1,056

Рабепразол-Здоров`я Таб. в/о 10 мг № 10 Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1,056

Езомепразол

Нексіум Таб. в/о 40 мг № 14 «AstraZeneca» (Швеція) 1,110

Як видно з результатів дослідження, серед групи ІПП найбільша кіль-

кість торгових назв препаратів, рекомендованих до внесення у формулярний

перелік, припадала на підгрупу омепразолу (20 торгових назви або 40,82%

від сукупності, що розглядається). Аналіз складу рекомендованого переліку

досліджуваної групи препаратів показав, що номенклатура підгрупи пантоп-

разолу представлена 13 торговими назвами, що становить 26,53% від загаль-

ної сукупності препаратів, підгрупи рабепразолу – 8 торгових найменувань

(16,32%), лансопразолу – 7 препаратів (14,29%), езомепразолу – одна торгова

назва (2,04%). Співвідношення між препаратами вітчизняного та іноземного

виробництва у вибірці складало 63 і 37% відповідно.

147

1

47

Наступним етапом досліджень стало ранжування препаратів на дві гру-

пи – основний та додатковий страхові переліки ЛЗ. Для ранжування нами бу-

ла розрахована медіана (Ме). Як відомо, Ме розділяє ранжируваний ряд на

дві рівні за кількістю частини. Проведений розподіл препаратів на основний

та додатковий страхові переліки ЛЗ наведено в додатку М.

Встановлено, що до рекомендованого основного страхового переліку

ІПП, що використовуються при лікуванні хворих на ВХ, увійшли 26 препара-

тів, з яких вітчизняні складають 42%. До основного рекомендованого страхо-

вого переліку ЛЗ ІПП за МНН препаратів увійшли: омепразол (13 торгових

найменувань – 50,00% від сукупності основного страхового переліку ЛЗ),

пантопразол (8 препаратів – 30,77%), лансопразол (3 торгових назви –

11,54%) та рабепразол (2 препарати – 7,69%). Серед ЛЗ рекомендованого ос-

новного страхового переліку, що застосовують для лікування ВХ, препарати

вітчизняного виробництва займають 42%.

Отже, розроблена нами модель дозволяє сформувати науково обґрун-

тований перелік найбільш ефективних і доступних препаратів для внесення

їх до формулярів і страхових переліків ЛЗ, сформувати асортимент, який від-

повідає потребам кінцевих споживачів, підвищити доступність лікарських

препаратів, поліпшити фармацевтичне забезпечення хворих на ВХ, а також

раціонально використовувати бюджетні кошти.

5.3 Обґрунтування методичних підходів до формування раціональної

фармакотерапії хворих на виразкову хворобу

Як відомо, раціональне використання ЛЗ є одним з найважливіших фак-

торів, які суттєво впливають на забезпечення доступності фармацевтичної

допомоги. Саме тому вибір ЛЗ для лікування різних захворювань і симптомів

повинен ґрунтуватись на концепції раціонального використання ЛЗ, сформу-

льованої ВООЗ у 1985 році, що полягає у проведенні фармакотерапії, відпо-

відної клінічному стану пацієнта, в дозах, які відповідають індивідуальним

особливостям хворого, протягом належного періоду часу і за найнижчою ва-

148

1

48

ртістю. Згідно з цією концепцією в сучасній клінічній практиці мають вико-

ристовуватися переважно ті препарати, які підтвердили свій клінічний ефект,

безпеку і є доступними для пацієнта [149].

Проведений ВООЗ аналіз ефективності заходів щодо раціонального ви-

користання ЛЗ свідчить, що близько 50% держав реалізують програми інфо-

рмування населення про використання ЛЗ, 40% держав підтримують незале-

жне безперервне навчання медичних працівників, які призначають ЛЗ, а та-

кож мають центри інформації про ЛЗ. Майже в 60% країнах клінічні рекоме-

ндації підлягають регулярному оновленню. Понад 70% країн мають націона-

льний перелік ОЛЗ, разом з тим лише 30% із них використовують цей пере-

лік для відшкодування витрат за медичною страховкою [9].

Разом з тим, незважаючи на існуючі стратегії щодо поліпшення вико-

ристання ліків, системою моніторингу ВООЗ встановлено, що останнім ча-

сом у більшості країн не відбулося істотного поліпшення у використанні ЛЗ,

а нераціональне використання препаратів залишається гострою проблемою

сьогодення.

Так, до найбільш поширених випадків нераціонального використання

ліків відносять: призначення ЛЗ не відповідно до клінічних рекомендацій,

заснованими на доказовій медицині та стандартами лікарської допомоги; не-

належне самостійне використання ЛЗ, зокрема й тих, що відпускаються за

рецептом лікаря; використання надмірної кількості ЛЗ (поліпрагмазія) [9].

За даними ВООЗ, нераціональне використання ЛЗ обумовлено різними

факторами: відсутністю необхідних знань про їх призначення і використання,

економічними чинниками, відсутністю відповідних регулювальних систем,

культурологічними факторами, відсутністю об'єктивної інформації про ЛЗ,

неналежним та неетичним просуванням ЛЗ фармацевтичними компаніями,

відсутністю координованої національної фармацевтичної політики [80].

Для вирішення проблеми нераціонального використання ЛЗ, на нашу

думку, необхідним є проведення постійного моніторингу їх призначення, ві-

дпуску і застосування хворими.

149

1

49

Вищевказане визначає актуальність вивчення аспектів раціонального

використання, а також розробки підходів до раціоналізації використання ЛЗ

на всіх етапах надання медичної і фармацевтичної допомоги з урахуванням

таких факторів, як особливості розвитку фармацевтичного ринку і державно-

го регулювання обігу ЛЗ, фінансові можливості і рівень розвитку системи

охорони здоров'я, рівень інформованості лікарів, провізорів і споживачів,

особливості потреб населення тощо.

5.3.1 Розробка організаційно-методичних підходів упровадження ком-

п’ютерних технологій для аналізу терапевтичної ефективності антисекретор-

ної терапії виразкової хвороби

Сьогодні в Україні ВХ є актуальною проблемою охорони здоров'я.

Загальний показник поширеності ВХ становить 22,4 на 100 тис. населення.

У країні щорічно реєструються понад 100 нових випадків захворювання [81].

Необхідно зазначити, що останнім часом спостерігається суттєвий про-

грес у фармакотерапії цього захворювання, що пов'язано з розробкою й упро-

вадженням у практику сучасних антисекреторних препаратів групи ІПП, зок-

рема 1-го (омепразол, лансопразол, пантопразол) та 2-го (рабепразол, езоме-

празол) покоління.

Як свідчать дані багатоцентрових рандомізованих контрольованих дос-

ліджень, усі препарати групи ІПП при лікуванні КЗЗ у порівнянних дозах од-

наково ефективно сприяють загоєнню дефекту слизової оболонки стравохо-

ду, шлунка або дванадцятипалої кишки до закінчення курсу лікування [111,

143]. Разом з тим патогенетична терапія ВХ потребує значних витрат.

Враховуючи несприятливу епідеміологічну ситуацію та високовартісну

фармакотерапію ВХ, гострою є проблема раціональності призначення ЛЗ з

огляду на їх терапевтичну та економічну ефективність, а також безпеку.

Моніторинг за раціональністю призначення ЛЗ є складним та тривалим

процесом, який на практиці не дозволяє здійснювати перевірку наданої ме-

дичної тіа фармацевтичної допомоги у спеціалізованих ЗОЗ.

150

1

50

З метою спрощення процедури оцінки призначень препаратів і оптимі-

зації процесів управління медико-фармацевтичною допомогою нами розроб-

лена інтегрована аналітична модель прийняття рішень для здійснення моні-

торингу за проведеною фармакотерапією, а також для прогнозування ефек-

тивності планованого лікування. Реалізація цієї моделі здійснюється за допо-

могою сучасних комп’ютерних технологій на базі програми MS Exсel.

Алгоритм роботи комп'ютерного модуля містить такі етапи: збір анам-

незу; оцінка лікарської взаємодії та побічної дії препаратів; розрахунок про-

гнозованої ефективності призначуваної антисекреторної терапії індивідуаль-

но для кожного хворого.

Робота модуля здійснюється за допомогою програми MS Excel. Розро-

блена комп'ютерна технологія передбачає уведення інформації щодо даних

пацієнта, отриманих під час обстеження (діагнозу (форми ВХ), тривалості

захворювання, частоти виникнення загострення ВХ, вираженості побічної дії

призначених ІПП), із зазначенням ПІБ, віку та статі, у відповідні поля про-

грами. Для підвищення зручності при роботі з програмою модуль побудова-

ний таким чином, що передбачає можливість заповнення будь-якого поля

шляхом активації лівою кнопкою миші відповідної характеристики парамет-

ра у переліку, що з’являється на екрані (рис. 5.2).

До аналітичної моделі прийняття рішень входить більшість параметрів,

які характеризують стан пацієнта, що свідчить про високу специфічність роз-

робленого комп'ютерного модуля. Тому основною вимогою до дій під час

роботи з модулемє точність та уважність лікаря-гастроентеролога при уве-

денні інформації.

Проведення аналізу за допомогою розробленого програмного забезпе-

чення розпочинається з уведення схеми фармакотерапії. Основний рядок, де

відображені найменування груп препаратів, також має «випливаючий» перелік.

На наступному етапі користувачеві необхідно занести інформацію за

всіма зазначеними параметрами у відповідні поля та підтвердити або відмо-

витися від збереження відомостей у базі даних.

151

1

51

Рис. 5.2. Фрагмент інтерфейсу функціонального модуля «Терапевтична

ефективність схем лікування»

Проведення кількісної оцінки ефективності досліджуваних ІПП є заве-

ршальним етапом дослідження. Необхідно зазначити, що основу бази даних

складають кількісні характеристики ефективності параметрів, визначені за

результатами проведеного наукового узагальнення даних клінічних дослі-

джень і опитування лікарів щодо власних спостережень у клінічній практиці.

Так, кожній характеристиці відповідного параметра автоматично привласню-

ється значення від 0 до 1. Вираженість терапевтичної ефективності ІПП була

визнана низькою із значенням цього показника в межах 0,1-0,4, помірною –

0,5-0,7 і високою – понад 0,8.

Отже, результати інтегрованої аналітичної моделі визначаються з ура-

хуванням автоматизованого здійснення таких дій:

1. Оцінка вираженості терапевтичного ефекту (ES – effect size) ІПП за-

лежно від статі пацієнта. За даними літературних джерел встановлено, що

частота успіху фармакотерапії має суттєві відмінності залежно від статі паці-

єнта. Так, найбільш сприятливий прогноз перебігу захворювання спостеріга-

ється у жінок (рідко ускладнюється перфорацією виразки та кровотечею) [28,

152

1

52

111, 134]. Ступінь впливу статі пацієнта на вираженість терапевтичного ефек-

ту наведено у табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Вплив статі пацієнта на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Стать пацієнта ES1 (ІПП)

Жіноча 0,7

Чоловіча 0,5

2. Оцінка ES ІПП залежно від віку хворого. Доведено, що вікові особ-

ливості ферментативної активності й атрофічні процеси в слизовій оболонці

ШКТ змінюють швидкість біотрансформації ЛЗ, порушують їх усмоктування

і біодоступність, що суттєво впливає на фармакокінетику ІПП та їх взаємо-

дію. Враховуючи особливості стану гастродуоденальної слизової оболонки в

осіб похилого віку, також спостерігається підвищений ризик розвитку побіч-

них ефектів. Тому перебіг захворювання в ранньому або пізньому віці вважа-

ється несприятливим прогностичним фактором [117, 150, 126, 175]. Вираже-

ність терапевтичного ефекту досліджуваних груп ІПП серед різних вікових

категорій наведена у табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Вплив віку пацієнта на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Вік пацієнта ES2 (омепр.) ES2 (пантопр.) ES2 (ланзопр.) ES2 (рабепр.) ES2 (езомепр.)

До 1 року

Необхідна

заміна

препарату

Необхідна

заміна

препарату

Необхідна

заміна

препарату

Необхідна

заміна

препарату

0,3

1-5 років 0,3

Необхідна

заміна

препарату

0,3 0,3 0,3

5-18 років 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3

18-50 років 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6

Понад 50 років 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2

153

1

53

3. Оцінка ES ІПП залежно від клініко-патогенетичної форми ВХ. У ни-

зці досліджень виявлена доцільність урахування клініко-патогенетичних осо-

бливостей ВХ при призначенні різних схем терапії. Загальновідомим є факт

більш високої терапевтичної ефективності антисекреторних препаратів при

дуоденальній локалізації виразок, ніж при шлунковій [53, 87, 151]. Тому саме

клініко-патогенетична форма ВХ різною мірою впливає на призначення ан-

тисекреторних препаратів та їх ефективність. Кількісний вимір терапевтичної

ефективності ІПП наведено в табл. 5.6.

Таблиця 5.6

Вплив клініко-патогенетичної форми ВХ

на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Форма ВХ ES3 (ІПП)

Виразка дванадцятипалої кишки 0,8

Виразка шлунка 0,6

Поєднані виразки шлунка і дванад-

цятипалої кишки 0,4

4. Оцінка ES ІПП залежно від стадії захворювання. Як відомо, вибір

фармакотерапії в основному залежить від стадії захворювання ВХ.

Встановлено, що швидкість активації та ефективність застосування

ІПП залежать від рівня рН середовища і значення константи дисоціації (рK)

для кожного препарату.

Необхідно зазначити, що для пацієнтів, які приймають ліки, надзви-

чайно важливою є швидкість усунення симптомів. Звертає увагу той факт,

що ІПП взаємодіють із Н+/К

+-АТФазою з різною швидкістю, яка корелює зі

швидкістю їх перетворення на сульфенамід і залежить від рН, зокрема рабеп-

разол > омепразол > лансопразол = езомепразол > пантопразол. Оптималь-

ним для всіх видів ІПП є рівень рН від 1,0 до 2,0. При рН 5,0 пантопразол є

найбільш стабільним і майже не активується, проте рабепразол є найменш

154

1

54

стабільним і має найбільшу ефективність. У зв'язку з цим при рН 5,0 усі ІПП,

крім рабепразолу, не забезпечують антисекреторної дії [4, 130].

Найбільш ґрунтовним дослідженням швидкості дії ІПП виявилося

швейцарське подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження, в якому

здійснено порівняння швидкості досягнення ефекту і його тривалості для

першої дози омепразолу 20 мг, ланзопразолу 30 мг, рабепразолу 20 мг, пан-

топразолу 40 мг і плацебо за допомогою 24-годинного інтрагастрального

рН-моніторингу. Результати показали, що швидкість досягнення рН > 3

і pH > 4, а також час утримання pH > 3 і рН > 4 були найбільшими для рабе-

празолу в порівнянні з іншими ІПП, тоді як середні рівні рН у денний та ніч-

ний час були вищими для рабепразолу і ланзопразолу в порівнянні з панто-

празолом і омепразолом [108, 110].

Оскільки ІПП першої генерації (омепразол, лансопразол, пантопразол)

характеризуються відносно повільним початком дії і потребують кількох

прийомів для досягнення максимального пригнічення кислотності й усунен-

ня симптомів, можливість їх застосування для терапії ВХ у фазу загострення

є обмеженою. Крім того, ці препарати також не забезпечують 24-годинний

контроль кислотності. Тобто у фазу загострення, враховуючи необхідність

швидкої ліквідації больового та диспепсичного синдромів, доцільним є за-

стосування рабепразолу [155, 91]. Вплив стадії захворювання на терапевтич-

ну ефективність ІПП наведено в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Вплив стадії захворювання на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Стадія

захворювання ES4 (омепр.) ES4 (пантопр.) ES4 (ланзопр.) ES4 (рабепр.) ES4 (езомепр.)

Загострення 0,7 0,3 0,7 0,95 0,7

Рубцювання 0,8 0,3 0,8 0,95 0,8

Ремісії 0,9 0,9 0,9 0,95 0,9

5. Оцінка ES ІПП залежно від частоти виникнення рецидиву захворю-

вання. Встановлено, що висока частота загострень ВХ свідчить про несприя-

155

1

55

тливий прогноз перебігу захворювання для пацієнта [2, 10]. Дані щодо оцінки

успіху фармакотерапії залежно від частоти виникнення рецидиву ВХ наведе-

но в табл. 5.8.

Таблиця 5.8

Вплив частоти виникнення рецидиву ВХ

на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Частота виникнення рецидиву ВХ ES5 (ІПП)

1 раз на рік і рідше (легкі рецидиви) 0,9

1-2 рази на рік (помірні рецидиви) 0,7

Безперервне (з інтервалами в кілька тижнів або місяців) за-

гострення ВХ або наявність ускладнень (тяжкі рецидиви) 0,2

6. Оцінка ES ІПП залежно від профілю взаємодії ІПП. У сучасній клі-

нічній практиці велика увага приділяється взаємодії препаратів. За даними

спеціалізованої літератури та доказової медицини встановлено, що при при-

йомі ІПП небажані взаємодії ЛЗ розвиваються за двома механізмами:

• рН-залежне порушення всмоктування препаратів;

• конкурентне інгібування ізоформ цитохрому Р450.

Як відомо, всмоктування деяких ЛЗ залежить від рівня кислотності

(рН) у шлунку. Тому застосування ІПП може призводити до порушення аб-

сорбції цих препаратів. Такі взаємодії є специфічними для всієї групи ІПП.

Так, при одночасному прийомі ІПП із протигрибковими препаратами

може спостерігатися зменшення абсорбції останніх. Антиретровірусні препа-

рати, такі, як делавірдин, індинавір й атазанавір, також повільно всмоктують-

ся в шлунково-кишковому тракті в умовах підвищеного рН [80].

Друга група взаємодій при застосуванні ІПП визначається конкурент-

ним інгібуванням різних ізоформ цитохрому Р450. Метаболізм блокаторів

Н+/K

+-АТФази відбувається в печінці за участю двох ізоформ цитохрому

Р450 – СYР2С19 і СYР3А4. ІПП останніх поколінь селективно зв’язуються з

двома молекулами цистеїну протонного каналу і чинять більш сильний вплив

на Н+/K

+-АТФазу, майже не впливаючи на цитохром Р450 і не взаємодіючи з

156

1

56

іншими ЛЗ, що дозволяє використовувати їх у різних терапевтичних комбі-

націях [154]. Ступінь впливу профілю взаємодії ІПП на їх терапевтичну ефек-

тивність наведено в табл. 5.9.

Таблиця 5.9

Вплив антагоністичних фармакодинамічних

та фармакокінетичних ефектів на терапевтичну ефективність ІПП

Препарат ES6 (омепр.) ES6 (пантопр.) ES6 (ланзопр.) ES6 (рабепр.) ES6 (езомепр.)

Протигрибкові препарати

групи азолів (біфоназол,

флуконазол, ітраконазол,

кетоконазол)

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Атазанавір

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Клопідогрель

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

0,8

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Варфарин

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

0,8

Призна-

чення не-

доцільно

Призна-

чення не-

доцільно

Такролімус

Призна-

чення не-

доцільно

0,9

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9

Цилостазол

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9 0,9

Призна-

чення не-

доцільно

Циклоспорин

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9

Призна-

чення не-

доцільно

0,9

Діазепам

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9 0,9 0,9

Карбамазепін

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9 0,9 0,9

Фенітоїн

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9 0,9

Призна-

чення не-

доцільно

Теофілін

Призна-

чення не-

доцільно

0,9

Призна-

чення не-

доцільно

0,9 0,9

Інші препарати 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9

157

1

57

7. Оцінка ES ІПП залежно від ступеня вираженості побічної дії. У ці-

лому ІПП мають добрий профіль безпеки, побічні явища зустрічаються рідко.

Так, при коротких курсах фармакотерапії найбільш часто спостерігаються

побічні ефекти з боку центральної нервової системи, зокрема підвищена сто-

млюваність (2%), головний біль (2-3%), запаморочення (1%), і з боку ШКТ

(діарея у 2% хворих або запори в 1% пацієнтів). Іноді відзначаються алергіч-

ні реакції, які клінічно виявляються шкірним висипом або явищами бронхос-

пазму [92, 103]. Ступінь впливу наявних побічних ефектів ІПП на терапевти-

чну ефективність препаратів наведено в табл. 5.10.

Таблиця 5.10

Вплив профілю безпеки на вираженість терапевтичного ефекту ІПП

Вираженість побічної дії ES7 (ІПП)

Ступінь 0 0,9

Ступінь 1 0,5

Ступінь 2 0,1

Ступінь 3 Необхідна заміна препарату

Необхідно зазначити, що всі відібрані коефіцієнти визначаються на

етапі діагностики. Разом з тим вираженість і ступінь побічної дії препаратів

оцінюються після деякого періоду лікування.

Кожен параметр передбачуваної терапії ВХ оцінюється окремо і визна-

чає результати програми. Розрахунок прогнозованої ефективності лікування

ВХ (%) антисекреторними препаратами здійснюється в автоматичному ре-

жимі за формулою:

(5.1)

Проведені за допомогою комп'ютерного модуля розрахунки свідчать,

що максимальна ефективність фармакотерапії може становити 82%, міні-

158

1

58

мальна – 0%, що свідчить про недоцільне призначення антисекреторної тера-

пії. У модулі також передбачено функціонування додаткових «спливаючих»

вікон, що вказують на необхідність заміни препарату або недоцільність приз-

наченої фармакотерапії.

Отже, реалізація розробленої інтегрованої моделі прийняття рішень на

базі комп’ютерних технологій дозволяє здійснювати прогнозування ефектив-

ності лікування та раціональності індивідуального призначення фармакотерапії

для кожного пацієнта з урахуванням морфологічних і клінічних факторів.

Як зазначалося раніше, однією з головних проблем управління витра-

тами в ЗОЗ є вибір оптимальної стратегії фармакотерапії відповідно до її

економічної ефективності. З метою її вирішення досить часто використову-

ється фармакоекономічний аналіз, який полягає у здійсненні оцінки еконо-

мічної ефективності використання ресурсів охорони здоров'я.

За результатами вивчення міжнародного досвіду встановлено, що ав-

томатизація цього аналізу дозволяє значно полегшити упровадження нових

медичних технологій у практику, а використання інформаційно-комп'ютер-

них технології та методу «витрати – ефективність», дозволяє здійснювати не

тільки моніторинг за упровадженням схем фармакотерапії, а й прогнозування

ефективності нових методів лікування [111, 141].

Отже, можна стверджувати, що запропоновані нами організаційно-

методичні підходи можуть бути ефективним інструментом підвищення раці-

ональності вибору стратегій лікування й оптимізації витрат як пацієнта, так і

ЗОЗ на фармакотерапію.

5.3.2 Розробка методики фармакоекономічного аналізу стратегій ліку-

вання виразкової хвороби на базі інформаційних технологій

Як відомо, метод «витрати – ефективність» досить часто використову-

ється у фармакоекономічних дослідженнях у поєднанні з методами матема-

тичного моделювання. Як інструмент з метою вибору оптимального варіанта

159

1

59

терапії використовується підхід, заснований на побудові ймовірнісної мате-

матичної моделі – «дерева прийняття рішень», в якій гілки дерева являють

собою альтернативи стратегічного вибору схеми лікування з вірогідністю на-

стання подій і кінцевим результатом – витратами на кожну медичну техноло-

гію та її ефективністю [153].

Основою побудови нашої аналітичної моделі стали алгоритми лікуван-

ня ВХ і власна методика проведення фармакоекономічних досліджень, що

дозволяє комплексно аналізувати асортимент лікарських засобів та схеми

фармакотерапії.

Для реалізації запропонованої методики фармакоекономічних дослі-

джень був розроблений алгоритм «Фармакоекономічний аналіз схем ліку-

вання» (рис. 5.3). Цей алгоритм дозволяє з урахуванням даних щодо витрат і

ефективності визначати домінантні схеми лікування ВХ при застосуванні різ-

них технологій охорони здоров'я за допомогою методів фармакоекономічно-

го аналізу.

Рис. 5.3. Фрагмент інтерфейсу функціонального модуля «Фармакоеко-

номічний аналіз схем лікування»

160

1

60

Розроблений алгоритм передбачає здійснення розрахунку економічної

ефективності кожної лікувальної стратегії з використанням методу «витрати

– ефективність». З цією метою у відповідні рядки необхідно внести характе-

ристику показника ефективності та його кількісний вимір. Після підтвер-

дження вводу показника ефективності функціональний модуль «Фармако-

економічний аналіз схем лікування» здійснює розрахунок коефіцієнта ефек-

тивності витрат обраної схеми фармакотерапії. Відповідно до завдань фарма-

коекономічних розрахунків одиницею ефективності терапії ВХ вважається

досягнення рубцювання виразки.

Необхідно зазначити, що алгоритм, крім фармакоекономічного аналізу

окремих схем терапії, дозволяє здійснювати сукупний аналіз і порівняння

усіх досліджуваних альтернатив із графічним представленням результатів на

екрані.

Так, за допомогою панелі «Вибір схем лікування» передбачена можли-

вість обирати параметри проведення фармакоекономічного аналізу, зокрема

окремо за схемами лікування, сформованими у межах клінічних протоколів,

за альтернативними схемами або проводити порівняння усієї сукупності ва-

ріантів фармакотерапії.

Після введення складу та ефективності схем лікування інформація ав-

томатично опрацьовується і використовується для проведення фармакоеко-

номічних розрахунків, у результаті чого відбувається ранжування досліджу-

ваних схем за коефіцієнтом ефективності витрат (рис. 5.4).

Як видно з рис. 5.4, результати проведеного аналізу «витрати – ефек-

тивність» демонструють розраховані показники CER, що дозволяють визна-

чити оптимальний за ефективністю та вартістю метод лікування, при якому

співвідношення витрати – ефективність буде мінімальним. Тобто функціо-

нальний модуль «Фармакоекономічний аналіз схем лікування» дозволяє

здійснювати оцінку раціональності вибору стратегії терапії хворих на ВХ на

основі ґрунтовних фармакоекономічних досліджень.

161

1

61

Рис. 5.4. Графічне представлення результатів фармакоекономічного

аналізу схем лікування

Розроблені аналітичні моделі прийняття рішень «Терапевтична ефекти-

вність схем лікування» і «Фармакоекономічний аналіз схем лікування» у по-

дальшому були об'єднані нами в комплексне програмне забезпечення, що до-

зволяє прогнозувати ефективність планованої або проведеної фармакотерапії

ВХ з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта і оцінювати раціо-

нальність її призначення.

5.4 Обґрунтування соціально-економічних підходів до оптимізації фар-

мацевтичного забезпечення хворих на виразкову хворобу

Основними показниками оцінки ефективності фармацевтичного забез-

печення населення у сучасній системі охорони здоров’я України є доступ-

ність, якість та раціональне використання ЛЗ.

Необхідність підвищення якості фармацевтичного забезпечення хворих

на виразкову хворобу обумовлена широким розповсюдженням цієї нозології,

162

1

62

а також серйозними медичними, соціальними та економічними проблемами,

з якими пов’язано захворювання.

Актуальність проблеми раціонального відбору та використання ЛЗ

обумовлена домінантним значенням фармакотерапії, зокрема її впливом на

результати захворювання, прогноз і якість життя хворого, постійно зростаю-

чими витратами на ЛЗ, різноманітністю терапевтичних альтернатив і збіль-

шенням номенклатури препаратів на фармацевтичному ринку.

Необхідно зазначити, що в сучасних умовах функціонування системи

охорони здоров'я в Україні на стан фармацевтичного забезпечення населення

і раціональне використання ЛЗ впливають різні за характером і ступенем

впливу чинники, а саме:

• активна маркетингова політика фармацевтичних компаній з просу-

вання ЛЗ;

• поява на ринку нових високовартісних препаратів з недоведеною

клінічною ефективністю, фальсифікованих ЛЗ;

• недосконалість системи вибору, призначення, закупівель, розподілу і

використання ЛЗ на всіх етапах їх споживання;

• недостатнє використання в лікувальному процесі стандартів лікуван-

ня та науково обґрунтованих підходів до вибору ЛЗ для фармакотерапії та

профілактики захворювань.

Узагальнення проблемних питань надання медичної і фармацевтичної

допомоги гастроентерологічним хворим, а також систематизація результатів

проведених досліджень дала нам можливість розробити модель оптимізації

фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ, яка складається із семи етапів

та напрямків оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ на

кожному з етапів (рис. 5.5).

У межах першого етапу, за даними Центру медичної статистики МОЗ

України, нами досліджено епідеміологічні показники ХОТ, здійснено оцінку

захворюваності та поширеності ВХ.

Також, ураховуючи існуючі проблеми забезпечення населення доступ-

ною та якісною медичною і фармацевтичною допомогою в умовах бюджет-

163

1

63

ної моделі фінансування галузі охорони здоров’я, визначена необхідність за-

лучення додаткових надходжень від надання платних медичних та інших по-

слуг у ЗОЗ. Тому сьогодні все більшого поширення в Україні набуває процес

організації лікарняних кас як альтернативних бюджетному фінансуванню

механізмів залучення фінансових ресурсів в охорону здоров’я.

За напрямами другого етапу складової моделі передбачається здійснен-

ня аналізу нормативно-правової бази, що регулює організацію фармацевтич-

ного забезпечення гастроентерологічних хворих.

Оцінка обсягів і структури витрат на забезпечення стандартів лікування

в умовах діяльності ЛК є третім етапом запропонованої моделі, який доціль-

но здійснювати за допомогою КЕА. Порівняльний аналіз лікарських призна-

чень хворим на ВХ з існуючими стандартами лікування показав, що в цілому,

лікарі при призначенні препаратів керуються цими документами. Разом з тим

більшість ІПП відсутні у регулювальних переліках ЛЗ, тому хворі змушені

придбавати препарати за власні кошти. У зв'язку з цим вкрай необхідним є

здійснення раціоналізації асортименту ІПП у цих переліках.

Зміст четвертого етапу передбачає проведення маркетингового аналізу

ринку ЛЗ для лікування гастроентерологічних хворих, який дозволяє визна-

чити особливості споживання ЛЗ для лікування ВХ і тенденції їх змін.

Цей етап також дозволяє сформувати попередній асортимент гастроентеро-

логічних препаратів.

Фармакоекономічна оцінка ЛЗ для лікування гастроентерологічних

хворих є п’ятим етапом запропонованої моделі, що полягає у розрахунку ви-

трат і здійсненні порівняння економічної доцільності застосування різних

схем антисекреторної терапії.

Формування СП ЛЗ є одним із актуальних і перспективних досліджень

і є шостим етапом запропонованої моделі.

1

64

Рис. 5.5. Модель оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ на базі соціально-економічних підходів

ІІ етап Аналіз нормативно-правової бази,

що регулює організацію фармацев-

тичного забезпечення гастроенте-

рологічних хворих

Аналіз змісту й вимог системи регулюва-

вльних переліків ЛЗ для лікування хво-

рих на виразкову хворобу

Визначення переліку рекомендованих ЛЗ для

лікування хворих на виразкову хворобу

Виділення основних напрямків удосконален-

ня законодавчої бази

ЕТАП

І етап Дослідження організації системи

фармацевтичного забезпечення

гастроентерологічних хворих

ЗМІСТ ЕТАПУ

Аналіз основних принципів побудови і

функціонування сучасних моделей

обов’язкового МС

Аналіз динаміки поширеності та захво-

рюваності населення

НАПРЯМКИ

ОПТИМІЗАЦІЇ

Визначення необхідності впровадження в систе-

му охорони здоров'я альтернативних механізмів

фінансувавня фармацевтичного забезпечення

Виявлення соціальних та епідеміологічних аспе-

ктів ХОТ

Частотний аналіз лікарських призначень

пацієнтам-членам ЛК

Оцінка показників споживання та ефек-

тивності витрат на ЛЗ із використанням

комплексного АВС- та VEN-аналізу

Аналіз структури лікарських призначень

Визначення питомої ваги найбільш витратних

та «другорядних» ЛЗ у загальній структурі

спожитих препаратів

ІІІ етап Оцінка обсягів і структури витрат

на забезпечення стандартів ліку-

вання в умовах діяльності лікарня-

них кас за допомогою комплексно-

го КЕА

Аналіз асортименту українського ринку

ЛЗ для лікування гастроентерологічних

хворих та їх цінової доступності

Аналіз споживання ЛЗ для лікування

виразкової хвороби

ІV етап Маркетингові дослідження ринку

ЛЗ для лікування гастроентероло-

гічних хворих

Визначення тенденцій щодо формування асор-

тименту ринку гастроентерологічних ЛЗ

Визначення особливостей споживання ЛЗ для

лікування ВХ і тенденцій їх змін

Визначення залежності зміни попиту від ціни

на гастроентерологічні ЛЗ

1

65

Продовження рис. 5.5

ЕТАП

V етап Фармакоекономічні дослідження

ЛЗ для лікування гастроентеролог-

гічних хворих

ЗМІСТ ЕТАПУ

Аналіз споживання ІПП з використанням

АТС/DDD-методології на рівні країни

Аналіз фармакоекономічної доступності

інгібіторів протонної помпи

Аналіз схем терапії виразкової хвороби з

використанням ІПП

НАПРЯМКИ

ОПТИМІЗАЦІЇ

Визначення інтенсивності споживання ІПП гаст-

роентерологічними хворими

Визначення економічної доступності ІПП за

допомогою коефіцієнта адекватності платоспро-

можності

Визначення показників ефективності для кожної

зі схем антисекреторної терапії з використанням

методології «дерево рішень»

Визначення найбільш раціональної схеми ліку-

вання за допомогою методу «витрати – ефектив-

ність»

Здійснення багатокритеріальної кількіс-

ної та якісної оцінки позицій препаратів

VІ етап Формування основного та додатко-

вого страхових переліків ЛЗ згідно

із затвердженими стандартами

лікування й результатами марке-

тингового та фармакоекономічного

аналізів

Науково обґрунтований перелік ІПП для ліку-

вання хворих на виразкову хворобу

Раціоналізація асортименту ІПП

Підвищення доступності ІПП

Розробка аналітичного модуля для здійс-

нення оцінки терапевтичної ефективності

антисекреторної терапії виразкової хво-

роби на базі комп’ютерних технологій

Розробка алгоритму для проведення фар-

макоекономічного аналізу стратегій ліку-

вання виразкової хвороби

VІІ етап Формування раціональної фарма-

котерапії хворих на виразкову хво-

робу

Автоматизація процесів управління медико-

фармацевтичною допомогою

Автоматизація фармакоекономічної оцінки

раціональності призначення ІПП

Підвищення раціональності призначення ІПП

166

1

66

Необхідно зазначити, що розробка науково обґрунтованого переліку

препаратів групи ІПП, який відповідає критеріям ефективності, безпеки і

прийнятної вартості, стала ключовим завданням оптимізації фармацевтично-

го забезпечення хворих на ВХ. Упровадження цього переліку, на нашу дум-

ку, сприятиме не тільки раціоналізації асортименту ІПП у програмах надання

фармацевтичної допомоги пільговим категоріям громадян, а й у цілому вдос-

коналенню фармацевтичного забезпечення хворих в амбулаторно-поліклініч-

них умовах.

На сьомому, завершальному етапі з метою підвищення раціональності

призначення препаратів групи ІПП нами запропоновано автоматизовану про-

граму проведення фармакоекономічних розрахунків, що дозволяє визначити

терапевтичну і фармакоекономічну ефективність лікування ВХ із урахуван-

ням індивідуальних особливостей пацієнта.

Отже, запропонована нами соціально-ефективна модель оптимізації фар-

мацевтичного забезпечення хворих на ВХ, на нашу думку, може бути ключо-

вою концепцією для використання системою охорони здоров’я обґрунтованих

підходів, які дозволяють забезпечити ЛЗ пільгові категорії громадян з ураху-

ванням їх економічної доцільності, терапевтичної ефективності та безпеки.

Розроблена нами модель також може бути рекомендована як ефективна систе-

ма підтримки прийняття управлінських рішень на сучасному етапі розвитку

вітчизняної охорони здоров'я, що сприятимуть більш раціональному витра-

чанню бюджетних коштів і підвищенню рівня забезпечення хворих на ВХ су-

часними і високоефективними ЛЗ, а також зменшенню витрат самих хворих.

ВИСНОВКИ ДО П’ЯТОГО РОЗДІЛУ

1. На підставі проведеного аналізу нормативно-правової бази, яка ре-

гулює фармацевтичне забезпечення хворих препаратами для лікування ВХ,

можна стверджувати, що за умов функціонування системи регулювальних

переліків ЛЗ (Національний, Бюджетний, Ціновий) з організаційно-правового

погляду доцільним є їх узгодження з клінічними протоколами.

167

1

67

2. Запропоновано багатокритеріальну модель розробки основного та

додаткового страхових переліків ЛЗ, яка ґрунтується на методі аналізу ієрар-

хій для оцінки нормативно-правових, маркетингових, фармакоекономічних і

фармакоепідеміологічних параметрів фармакотерапії ВХ.

3. За результатами експертної оцінки визначено коефіцієнти вагомості

для досліджуваних груп параметрів. Так, найбільш вагомим параметром оцін-

ки ЛЗ є фармакоекономічний, найменший вплив на вибір фармакотерапії має

нормативний критерій.

4. На підставі результатів проведеного розрахунку узагальнювального

рейтингового показника (R) та подальшого ранжування препаратів на відповідні

групи (n1, n2, n3, n4) із 90 препаратів, що досліджувались, 52 ЛЗ (57,78%) реко-

мендовано внести до формулярного переліку ЛЗ для лікування хворих на ВХ.

5. Встановлено, що рекомендований до внесення до формулярного

переліку ІПП сформували препарати підгрупи омепразолу (20 торгових назв

– 40,82% від сукупності, що розглядається), пантопразолу (13 препаратів –

26,53%), рабепразолу (8 торгових найменувань – 16,32%), лансопразолу

(7 препаратів – 14,29%) й езомепразолу (одна торгова назва – 2,04%).

6. Розроблено комп’ютерний модуль «Терапевтична ефективність

схем лікування», який дозволяє здійснювати прогнозування терапевтичної

ефективності призначеної фармакотерапії з урахуванням основних клінічних

факторів та індивідуальних особливостей організму хворого на ВХ.

7. Розроблено комп'ютерний модуль «Фармакоекономічний аналіз

схем лікування», який дозволяє оцінювати раціональність вибору стратегії

лікування хворих на ВХ на основі запропонованої методики за методом «ви-

трати-ефективність».

8. На базі проведених соціально-економічних досліджень запропо-

новано модель оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ, яка

передбачає здійснення аналізу нормативно-правової бази, маркетингового та

фармакоекономічного аналізу з метою виявлення недосконалості системи фар-

мацевтичного забезпечення населення та визначення шляхів її оптимізації.

168

1

68

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Уперше науково обґрунтовано соціально-економічні підходи до оп-

тимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ шляхом розробки ме-

тодичних засад підвищення його доступності й ефективності на різних рівнях

надання фармацевтичної допомоги, розроблено рекомендації до формування

страхового переліку ІПП на основі багатокритеріальної кількісної та якісної

оцінки позицій препаратів, розроблено й обґрунтовано використання аналі-

тичної моделі інформаційної системи автоматизованих розрахунків з метою

підвищення раціональності й економічної ефективності використання проти-

виразкових ЛП за допомогою упровадження комп’ютерних технологій в оці-

нку фармакотерапії.

2. За результатами аналізу епідеміологічних показників ХОТ в Україні

встановлено, що за останні 5 років поширеність ХОТ зросла на 1,2% й у 2013

р. складала 17965,2 проти 17753,7 випадків на 100 тис. населення у 2009 р.

Встановлено, що питома вага ВХ у формуванні показників поширеності та

захворюваності на ХОТ в Україні складає майже 13%, а пептичні виразки ді-

агностуються майже у 40% хворих із гастроентерологічною патологією, се-

ред яких понад 90% пацієнтів працездатного віку.

3. Вивчено сучасні підходи до лікування ХОТ в Україні й за кордоном і

встановлено, що основні міжнародні принципи фармакотерапії ХОТ ви-

кладено в Маастрихтських консенсусах, положення яких використовуються

при формуванні національних стратегій лікування. Порівняльний аналіз су-

часних підходів до лікування гастроентерологічних захворювань у країнах

світу та в Україні свідчить про відповідність вітчизняних підходів міжнарод-

ним нормам.

4. Досліджено основні показники діяльності лікарняних кас як ефекти-

вного механізму підвищення доступності фармацевтичної допомоги в Украї-

ні. Встановлено, що станом на 2014 р. в Україні діяло 173 ЛК, в яких перебу-

вало 529,1 тис. громадян, що на 25,5 тис. осіб менше порівняно з 2013 р.

169

1

69

Найбільшими за кількістю членів є ЛК Житомирської (близько 219,5 тис.

осіб), Чернігівської (59,8 тис. осіб), Миколаївської (41,9 тис. осіб) та Полтав-

ської (48,1 тис. осіб) областей.

5. На підставі результатів проведеного маркетингового дослідження

асортименту українського ринку ЛЗ для лікування гастроентерологічних

хворих встановлено, що асортимент противиразкових ЛЗ складає 169 на-

йменувань противиразкових засобів з 11 фармакотерапевтичних підгруп, се-

ред яких найбільш численними є ІПП (понад 110 найменувань ЛЗ).

Крім України, основними країнами-постачальниками противиразкових

ЛЗ є Індія (27,5%) і Великобританія (8%). Серед вітчизняних ЛЗ переважно

представлені препарати блокаторів Н2-гістамінових рецепторів (ранітидин і

фамотидин). Встановлено, що ЛЗ для лікування ВХ представлені на ринку у

вигляді 8 ЛФ.

6. Проведений аналіз тенденцій споживання противиразкових ЛЗ свід-

чить про загальну позитивну динаміку темпів приросту в грошових одиницях

протягом 2009-2014 р., за винятком ЛЗ рабепразолу (майже -47% у 2014 р.).

Обсяги продажів у натуральних одиницях для ЛЗ групи блокаторів Н2-гіс-

тамінових рецепторів характеризуються поступовим щорічним зменшенням

сегмента. Спостерігається підвищення попиту серед споживачів на нові по-

коління ЛЗ для лікування ВХ – препарати ІПП.

7. Уперше науково обґрунтовано методичні підходи до проведення фар-

макоекономічної оцінки раціональності терапії хворих на ВХ із використан-

ням ІПП, яка дозволяє аналізувати витрати на державному рівні, рівні стра-

хової компанії та споживача.

8. За допомогою АТС/DDD-методології проведено аналіз споживання

основних груп ІПП: омепразолу, пантопразолу, лансопразолу, рабепразолу та

езомепразолу. Встановлено, що за величиною DDDs/1000 жителів/день най-

більший обсяг у цьому сегменті займають препарати омепразолу, які харак-

теризуються стабільною динамікою споживання від 4,47 до 4,72 DDD/TID.

Для препаратів пантопразолу характерна зростаюча динаміка споживання

170

1

70

протягом 2009-2014 рр. відповідно з 0,20 до 1,25 DDD/TID. Встановлено, що

споживання препаратів лансопразолу, рабепразолу та езомепразолу протягом

досліджуваного періоду залишається стабільно низьким і становить

0,15-0,19; 0,45-0,10 та 0,18-0,02 відповідно.

Розраховані значення коефіцієнта адекватності платоспроможності

(Сa.s) свідчать, що при порівнянні вартості DDD препаратів із доходами спо-

живачів найбільш доступними виявляються препарати вітчизняного вироб-

ництва. Серед фармакотерапевтичних груп ІПП найбільш доступною вияви-

лася група омепразолу.

9. На підставі результатів проведеного ретроспективного аналізу 2922

листків лікарських призначень пацієнтів-членів ЛК Житомирської області з

діагнозом ВХ шлунка та дванадцятипалої кишки встановлено, що досліджу-

вана номенклатура ЛЗ, призначених лікарями, представлена 96 препаратами

за МНН, що належать до 12 фармакотерапевтичних груп, серед яких найбі-

льша кількість призначень припадає на ЛЗ «Засоби, що впливають на травну

систему та метаболізм» (46,01% від загальної кількості призначень), «Засоби,

що впливають на систему крові та гемопоез» (23,74%) та «Протимікробні за-

соби для системного застосування» (19,67%).

Результати комплексного КЕА свідчать, що до групи ІПП, які характе-

ризуються високовартісним показником споживання і належать до групи V,

входять рабепразол (7,31% від загальної кількості споживання), омепразол

(6,69%) і пантопразол (5,69%).

10. За допомогою фармакоекономічного аналізу методом «витрати –

ефективність» здійснено вивчення клінічних та економічних переваг застосу-

вання ІПП. Встановлено, що з 11 проаналізованих схем антихелікобактерної

терапії найнижче значення показника витрати – ефективність (CER) має схе-

ма з ланзопразолом у комбінації з тетрацикліном, метронідазолом та вісмуту

субцитратом – 217,72 грн/од. ефект.

11. Уперше запропоновано методику до формування страхових перелі-

ків ІПП, а також обґрунтовано їх структуру та зміст: до складу основного пе-

171

1

71

реліку хворих на ВХ увійшло 26 торговельних найменувань ІПП. Встановле-

но, що 42,0% (11 найменувань ІПП) зі складу основного переліку сформува-

ли препарати вітчизняного виробництва.

12. Обґрунтовано необхідність упровадження комп’ютерних техноло-

гій в оцінку терапевтичної та економічної ефективності лікування хворих на

ВХ. Уперше розроблено аналітичну модель інформаційної системи автомати-

зованих розрахунків раціональної фармакотерапії хворих на ВХ з метою

здійснення прогнозу ефективності та раціональності призначення антисекре-

торної терапії ВХ, а також для проведення фармакоекономічної оцінки вико-

ристання ІПП методом «витрати – ефективність», розраховано математичні

коефіцієнти, що відповідають значенням критеріїв ефективності антисекре-

торної терапії ВХ, до яких належать: стать, вік хворого, варіант клінічного

перебігу захворювання, часовий інтервал між рецидивами захворювання, ви-

раженість побічної дії ЛП та ін.

13. Уперше розроблено і науково обґрунтовано соціально-ефективну

модель оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ, яка перед-

бачає узагальнення результатів проведених організаційно-правових, марке-

тингових і фармакоекономічних досліджень та визначення напрямків удо-

сконалення фармацевтичного забезпечення цієї категорії хворих.

Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в

тому, що наукові розробки у вигляді 2 методичних рекомендацій, затвердже-

них ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України й узгоджених МОЗ України,

упроваджені в практичну діяльність благодійної організації «Лікарняна каса

Житомирської області», КП «Фармація» Житомирської міської ради, КП

«Смілянська комунальна аптека», а також у навчальний процес вищих фар-

мацевтичних і медичних освітніх закладів.

172

1

72

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко А. А. Изменение уровня кислотности желудочного сока

после успешнопроведенной эрадикации у больных хроническим хеликобак-

териозом летом и зимой / А. А. Авраменко // Сучасна гастроентерологія. –

2013. ‒ № 6 (74). – С. 27-29.

2. Аруин Л. И. Качество заживления гастродуоденальных язв: функцио-

нальная морфология, роль методов патогенетической терапии / Л. И. Аруин //

Экспериментальная и клиническая гастроентерология. – 2006. – №5. – С. 1-5.

3. Бабак М. О. Гендерні особливості поширеності гастроезофагеальної

рефлюксної хвороби / М. О. Бабак // Сучасна гастроентерологія. – 2011. –

№ 3 (59). – С. 11-16.

4. Бабак О. Я. Порівняльна оцінка клінічної ефективності рабепразолу

та інших інгібіторів протонної помпи за результатами мета-аналізу /

М. О. Бабак // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – № 3 (35). – С. 34-38.

5. Бабак О. Я. Сравнительная оценка клинической эффективности ра-

бепразола и других ингибиторов протонной помпы по результатам мета-

анализа / О. Я. Бабак // Фарматека. – 2010. – № 7. – С. 11-16.

6. Бермутова К. А. Обов’язкове медичне страхування: перспективи за-

провадження в Україні [Електронний ресурс] / К. А. Бермутова // Новини ме-

дицини та фармації – 2012. – № 17 (430). – С. 22-27. – Режим доступу:

http://www.mif-ua.com/archive/article/34165.

7. Богатирьова Р. В. Генетико-демографічні процеси серед населення

України / Р. В. Богатирьова, О. В. Линчак, О. І. Тимченко // Журнал НАМН

України. – 2012. – Т. 18, № 1. – С. 81-91.

8. Бородин Д. С. Хронический гастрит: современный взгляд на старую

проблему / Д. С. Бордин, А. А. Машарова, С. Г. Хомерики // Сучасна гастро-

ентерологія. – 2013. ‒ № 1 (69). – С. 72-79.

9. Введение в исследование потребления лекарственных средств. Все-

мирная Организация Здравоохранения. – Киев: Морион, 2004. – 51 с.

173

1

73

10. Вдовиченко В. І. Лікування виразкової хвороби / В. І. Вдовиченко. –

Київ: ІВЦ АЛКОН, – 2004. – 85 с.

11. Вивчення споживання лікарських засобів за анатомо-терапевтич-

но-хімічною класифікацією та встановленими добовими дозами (АТС/DDD-

методологія): методичні рек. / А. М. Морозов, Л. В. Яковлева, А. В. Степа-

ненко та ін. –К.: Укрмедпатентінформ, 2013. – 34 с.

12. Гицман Ю. Госпитальный рынок Украины по итогам 9 мес 2012 г.

Helicopter view // Щотижневик «Аптека». – 2012. – № 869 (48). – Режим до-

ступу: http://www.apteka.ua/article/186239.

13. Грищук С. М. Лікарняні каси як один з напрямків підготовки до

впровадження медичного страхування / С. М. Грищук // Соціальна фармація:

стан, проблеми та перспективи : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. інтернет-

конференції, 27-30 квіт. 2015 р. / ред. кол.: А. А. Котвіцька та ін. – Х.: НФаУ,

2015. – С. 246-248.

14. Давнис В. В. Прогнозные модели экспертных предпочтений /

В. В. Давнис. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2005. – 248 с.

15. Демьяненко Д. О. Эффективность и безопасность в лечении кисло-

тозависимых заболеваний / Д. О. Демьяненко // Здоров’я Украины. – 2008. –

№ 6. – С. 34-38.

16. Денисенко Т. И. Проблемы многокритериальной оптимизации /

Т. И. Денисенко // Сборник научных трудов СевКавГТУ. – 2006. – № 2. –

С. 9-11.

17. Джалалов С. Обзор руководств по оценке технологий в здраво-

охранении: основные условия построения экономических моделей / С. Джа-

лалов, Д. Джалалова, Д. Хоч // Медицинские технологии. Оценка и выбор. –

2012. – № 1. – С. 35-41.

18. Есиева И. В. Становление реформ в области социального страхо-

вания рабочих в России на примере Казанской губернии в начале ХХ века /

И. В. Есиева // Альманах современной науки и образования. – 2014. – № 3. –

С. 69-71.

174

1

74

19. Ефремов Д. В. Современные проблемы финансирования здравоох-

ранения за рубежом / Д. В. Ефремов, Е. П. Жиляева // Проблемы социальной

гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2011. – № 4. – С. 52-54.

20. Європейська база даних «Здоров’я для всіх» [Електронний ресурс].

– Режим доступу: ata.euro.who.int/hfadb/shell_ru.html.

21. Заліська О. М. Фармакоекономіка : навч. посібник для провізорів –

інтернів, слухачів післядипломної освіти / О. М. Заліська ; за ред. Б. Л. Пар-

новського. – Львів : Афіша, 2007. – 374 с.

22. Заріцька Г. М. Фармакоекономічний аналіз схем терапії остеоарт-

розу за методом «витрати – ефективність» / Г. М. Заріцька, Г. Л. Панфілова //

Запорожский медицинский журнал. – 2012. – № 2 (71). – С. 21-25.

23. Згуровский М. З. Системний аналіз: Проблеми, методологія, засто-

сування / М. З. Згуровский, Н. Д. Панкротова. – К.: Наук. думка, 2005. –743 с.

24. Зевелева Г. Н. Государственная политика в области здравоохране-

ния в США в 1992–2012 гг.: борьба за реформы / Г. Н. Зевелева. – М.:

ИМЭМО РАН. – 2012. – С. 104.

25. Исаков В. А. Диагностика и лечение инфекции, вызванной

Helicobacter pylori: IV Маастрихтское соглашение / В. А. Исаков // Новые ре-

комендации по диагностике и лечению инфекции H.pylori – Маастрихт IV

(Флоренция). Best Clinical Practice. Русское издание. – 2012. – Вып. 2. – С. 4-23.

26. Исламова Е. А. Клинико-морфологические особенности язвенной

болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у мужчин и женщин /

Е. А. Исламова, Т. Е. Липатова // Саратовский научно-медицинский журнал.

– 2010. – № 3, Т. 6. – С. 575-579.

27. Кирсанов Д. Госпитальные закупки в Украине по итогам 2014 г.

Helicopter viewю / Д. Кирсанов // Щотижневик «Аптека». – № 980 (9). Режим

доступу: http://www.apteka.ua/article/326079.

28. Клинико-экономический анализ. – Изд. 3-е, допол. с прилож. /

П. А. Воробьев, М. В. Авксентьева, О. В. Борисенко и др. – М.: Ньюдиамед,

2008. – 778 c.

175

1

75

29. Коваленко В. М. Динаміка стану здоров’я народу України та регіо-

нальні особливості : аналіт.-стат. посіб. / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький.

– Київ, 2012. – 211 с.

30. Коляда Т. А. Фінансування видатків на економічну діяльність у

контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави / Т. А. Коляда //

Економіка промисловості – 2014. – № 3 (67). – С.13-24.

31. Кордубайло Ю. Аптечный рынок Украины по итогам 2013 г.

Helicopter View. / Ю. Кордубайло // Щотижневик «Аптека». – 2014. –

№ 926 (5). – С. 35-37.

32. Котвицкая А. А. Анализ ценовых характеристик лекарственных

препаратов нейропротекторного действия, представленных на фармацевтиче-

ском рынке Украины / А. А. Котвицкая, И. А. Лобова // Научные ведомости

Белгородского государственного университета. – 2013. – № 11 (154). –

Вып. 22/2. – С. 32-38.

33. Котвицкая А. А. Изучение тенденций развития рынка лекарственных

препаратов для лечения язвенной болезни желудка в Украине / А. А. Кот-

вицкая, В. П. Ходаковская // Вестник Таджикского национального универси-

тета. Серия естественных наук. – 2014. – № 1/3 (134). – С. 181-186.

34. Котвицкая А. А. Исследование фармацевтического обеспечения

населения в Украине и странах Европейского Союза / А. А. Котвицкая,

В. П. Ходаковская, А. А. Суриков // Modern problems and prospects of Clinical

Medicine, Healthcare and Pharmacy development [Monograph]. – Opole:

Publishing House WSZiA. – 2014. – C. 154-162.

35. Котвицкая А. А. Международный опыт и роль больничных касс в

системе здравоохранения и фармацевтического обеспечения населения /

А. А. Котвицкая, В. П. Ходаковская, А. А. Суриков // Научные ведомости

Белгородского государственного университета. Серия «Медицина. Фарма-

ция». – 2013. – № 11 (154), Вып. 22/2. – С. 10-17.

36. Котвіцька А. А. Аналіз надання фармацевтичної допомоги хворим

на пептичну виразку дванадцятипалої кишки / А. А. Котвіцька, В. П. Хода-

176

1

76

ківська // Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку : мате-

ріали VI наук.-практ. конф., м. Харків, 22 листоп. 2013 р. – Х. : НФаУ, 2013. –

С. 210-212.

37. Котвіцька А. А. Дослідження досвіду розвитку системи медичного

страхування за сучасних умов / А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківська // Науко-

во-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікар-

ських препаратів: матеріали 5-ї наук.-практ. конф. з міжнар. участю., м. Тер-

нопіль, 27-28 верес. 2013 р. – Тернопіль, 2013. – С. 262-263.

38. Котвіцька А. А. Дослідження закордонного досвіду надання насе-

ленню гастроентерологічної допомоги / А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківська //

Вісник фармації. – 2013. – № 2 (74) – С. 66-69.

39. Котвіцька А. А. Дослідження організаційно-правових основ діяль-

ності лікарняних кас в Україні / А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківська, О. О. Су-

ріков // Здобутки та перспективи управління фармацевтичною системою,

Львів, 25-26 верес. 2014. –Львів, 2014. – С. 72-74.

40. Котвіцька А. А. Дослідження поширеності хвороб органів трав-

лення пацієнтів лікарняної каси Житомирської області / А. А. Котвіцька,

В. П. Ходаківська, О. О. Суріков // Клінічна фармація: 20 років в Україні :

матеріали нац. конгр., м. Харків, 21-22 берез. 2013 р. – Х., 2013. – С. 424.

41. Котвіцька А. А. Дослідження ринку лікарських засобів для ліку-

вання гастроентерологічних захворювань / А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківсь-

ка, А. В. Волкова // Менеджмент та маркетинг у складі сучасної економіки,

науки, освіти, практики: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. internet-конф.,

Харків, 26-27 берез. 2015 р. – Х., 2015. – С. 295-296.

42. Котвіцька А. А. Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хво-

рих на виразкову хворобу в умовах діяльності лікарняних кас / А. А. Котві-

цька, В. П. Ходаківська // Фармацевтичний журнал. – 2015. – № 5. – С. 23-29

43. Котвіцька А. А. Маркетинговий аналіз асортименту гастроентеро-

логічних лікарських засобів на прикладі інгібіторів протонної помпи /

А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківська // Фармаком. – 2013. – № 1. – С. 100-106.

177

1

77

44. Котвіцька А. А. Організаційно-економічні принципи фармацев-

тичного забезпечення членів лікарняних кас : метод. рек. / А. А. Котвіцька,

В. П. Ходаківська. – К., 2015. – 31 с.

45. Котвіцька А. А. Організація системи контролю в діяльності лікар-

няних кас / А. А. Котвіцькая, О. О. Суріков, В. П. Ходаківська // Практичні

аспекти впровадження оцінки технологій охорони здоров’я в Україні: матер.

міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 5-6 берез. 2013 р. – К., 2013. – С. 224-226.

46. Котвіцька А. А. Фармакоекономічні підходи до оцінки доступності

лікарських засобів для лікування кислотозалежних захворювань : метод. рек.

/ А. А. Котвіцька, В. П. Ходаківська. – К., 2015. – 27 с.

47. Котвіцька А. А. Частотний аналіз лікарських призначень хворим

на виразкову хворобу в умовах діяльності лікарняних кас / А. А. Котвіцька,

В. П. Ходаківська // Формування національної лікарської політики за умов

впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики :

матеріали ІІІ Всеукр. наук.-освіт. Internet-конф., м. Харків, 12 берез. 2015 р. –

Х., 2015. – С. 256-257.

48. Котенко К. Здравоохранение Израиля / К. Котенко // Здоровье

Украины. – 2008. – № 7. – С. 10-11.

49. Крысанов И. С. Введение в фармакоэкономическое моделирование

/ И. С. Крысанов // Фармакоэкономика. Современная фармакоэкономика и

фармакоэпидемиология. – 2008. – № 1. – С. 7-9.

50. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок.

Стратегический и операционный маркетинг / Пер. с англ.; под ред. В. Б. Кол-

чанова. – СПб.: Питер, 2004. – 800 с.

51. Лесонен А. С. Сравнительная оценка фармакоэкономической до-

ступности противоаллергических антигистаминных лекарственных препара-

тов / А. С. Лесонен, Е. Е. Лоскутова, И. А. Виноградова // Человек и его здо-

ровье. – 2014. – № 4. – С. 78-84.

52. Лехан В. М. Інтегральна оцінка результатів діяльності системи

охорони здоров'я України / В. М. Лехан, Л. В. Крячкова // Україна. Здоров’я

нації. – 2010. – № 2 (14). – С. 53-65.

178

1

78

53. Маев И. В.Язвенная болезнь. / И. В. Маев, А. А. Самсонов. – М.:

Миклош, 2009. – 428 с.

54. Маличенко В. С. Международно-правовые механизмы обеспече-

ния безопасности обращения лекарственных средств: дис. на соискание уче-

ной степени к-та юр. наук: 12.00.10 / В. С. Маличенко. – М., 2015. – C. 196.

55. Мартынович А. Здравоохранение Прибалтики – тернистый путь к

европейским стандартам / А. Мартынович // Здоровье Украины. – 2009. –

№ 4. – С. 10-11.

56. Мнушко З. М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч.ІІ. Марке-

тинг у фармації : підруч. для студ. ВНЗ . – 2-ге вид., доп. та перероб. /

З. М. Мнушко, Н. М. Діхтярьова ; за ред. З. М. Мнушко. – Х.: НФаУ: Золоті

сторінки, 2010. – 512 с.

57. Мнушко З. Н. Проблема доступности лекарственных средств /

З. Н. Мнушко, И. В. Тиманюк // Провизор. – 2006. – №11. – С. 20-22.

58. Москаленко В. Ф. Системы здравоохранения. Современный кон-

текст. – К.: «Книга-плюс», 2012. – 320 с.

59. Мубаракшина О. А. Современные подходы к лечению заболева-

ний, ассоциированных с Helicobacter pylori. / О. А. Мубаракшина, З. Р. Щер-

бова // Медицинский вестник. – 2012. – № 27. – С.14.

60. Наказ МОЗ України від 03.09.2014 р. № 613 «Про затвердження та

впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної

допомоги при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки» [Елект-

ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/

dn_20140903_0613.html.

61. Наказ МОЗ України від 08.04.2014 р. № 252 «Про затвердження

шостого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення

його доступності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140408_0252.html.

62. Наказ МОЗ України від 14.01.2009 р. № 14 «Про затвердження

Формулярного довідника із використання лікарських засобів у гастроентеро-

логії» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com.

179

1

79

63. Наказ МОЗ України від 29.12.2011 р. № 1000 «Про затвердження

обов'язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських

засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів». [Електрон-

ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0524-12.

64. Наказ МОЗ України від 31.03.2015 р. № 183 «Про затвердження

сьомого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення

його доступності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20150330_0183.html.

65. Немченко А. С. Методика фармакоекономічної оцінки нових тех-

нологій фармакотерапії хворих на ВІЛ-інфекцію / А. С. Немченко, К. Л. Ко-

сяченко, Ю. В. Корж // Управління, економіка та забезпечення якості в фар-

мації. – 2012. – № 1 (21). – С. 72-77.

66. Немченко А. С. Методичні рекомендації щодо розробки страхових

переліків лікарських засобів для лікування хворих на грип, ускладнений бак-

теріальною пневмонією: метод. рек. / А. С Немченко, Л. С. Сімонян. – Х.:

НФаУ, 2013. – 27 с.

67. Немченко А. С. Обґрунтування механізмів реімбурсації (компен-

сації) витрат на лікарські засоби в Україні: метод. рек. / А. С. Немченко,

А. А. Котвіцька. – К., 2007. – 25 с.

68. Організаційні та функціональні засади діяльності регіональних лі-

карняних кас : метод. рек. / В. Ф. Москаленко, В. Д. Парій, С. М. Грищук,

В. С. Мишківський. – К., 2013. – 63 с.

69. Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим

доступу: www. ukrstat.gov.ua.

70. Парій В. Д. Діяльність лікарняних кас у спектрі реформування сис-

теми охорони здоров’я в Україні / В. Д. Парій // Україна. Здоров’я нації. –

2012. – № 4. – С. 123-126.

71. Пасечников В. Д. Эрадикация Helicobacter pylori как мера профи-

лактики развития предраковых изменений слизистой оболочки желудка /

В. Д. Пасечников, С. З. Чуков, О. А. Бакланова // Consillium Medicum. – 2010.

– № 4. – С. 57-61.

180

1

80

72. Пиманов С. И. Рекомендации консенсуса Маастрихт-4 по диагнос-

тике и лечению хеликобактерной инфекции: обсуждение на Европейской га-

строэнтерологической неделе / С. И. Пиманов, М. Лея, Е. В. Макаренко //

Consilium medicum. – 2012. – №8 (14). – С. 11-21.

73. Підгорна Л. М. Аналітичний огляд систем охорони здоров’я в різ-

них країнах світу / Л. М. Підгорна // Главный врач. – 2008. – № 1. – С. 40-44.

74. Полозенко Д. В. Добровільне медичне страхування та лікарняні

каси – складові реформи охорони здоров’я в Україні / Д. В. Полозенко,

В. Д. Парійк // Фінанси України. – 2012. – № 3. – С. 83-89.

75. Портна О. В. Фінансові індикатори діяльності закладів охорони

здоров'я / О. В. Портна // Вісник ЖДТУ – 2011. – № 1 (55). – С.343-346.

76. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1071

«Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони

здоров'я, що фінансуються з бюджету» [Електронний ресурс]. – Режим дос-

тупу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1071-96-%D0%BF.

77. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955

«Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного

призначення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/955-2008-п.

78. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 333

«Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби ме-

дичного призначення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF.

79. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвален-

ня Концепції побудови нової національної системи охорони здоров'я Украї-

ни» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/

ua/portal/Pro_20140618_0.html.

80. Профили лекарственного взаимодействия ингибиторов протонной

помпы (обзор литературы) / И. В. Маев, В. А. Годило-Годлевский, Д. Н. Анд-

реев, Д. Т. Дичева // Медицинский вестник МВД. – 2012. – Т. LX (№ 5). –

С. 31-36.

181

1

81

81. Романюк Л. М. Основні закономірності та тенденції поширеності

хвороб органів травлення / Л. М. Романюк, Н. Є. Федчишин, С. Є. Шостак //

Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2013. –

№ 1 (55). – С. 49-52.

82. Саати Т. Принятие решений при зависимостях и обратных связях:

аналитические сети. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 360 с.

83. Сасковец А. А. Государственное медицинское страхование в Гер-

мании: становление, проблемы, стратегические решения / А. А. Сасковец. –

М. : МАКС Пресс, 2005. – 28 с.

84. Слабкий Г. А. Международные подходы к развитию общественно-

го здравоохранения / Г. А. Слабкий, Г. Я. Пархоменко // Україна. Здоров’я

нації. – 2012. – № 1. – С. 7-14.

85. Слободянюк М. М. Позиціонування противиразкових лікарських

препаратів групи омепразолу на українському ринку / М. М. Слободянюк,

А. В. Івченко, Н. М. Скрильова // Фармац. журн. – 2009. – № 5. – С. 10–14.

86. Современное лечение хеликобактер-ассоциированных состояний

(в свете IV Маастрихтских соглашений 2010 г.) / А. Г. Евдокимова, Л. В. Жу-

коленко, Г. С. Слободкина, А. В.Томова // Трудный пациент. – 2013. – № 4,

Т. 11.– С. 11-14.

87. Сошина А. А. Особенности клинической картины и прогноз у па-

циентов, освидетельствованных в бюро медико-социальной экспертизы в

связи с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / А. А. Со-

шина, В. В. Сергеева, Т. В. Зиняева // Казанский медицинский журнал. –

2013. – № 1, Т. 94. – С. 124-127.

88. Степанов Ю. М. Гастроентерологічна допомога населенню Украї-

ни: основні показники здоров’я та ресурсне забезпечення у 2011 р. /

Ю. М. Степанов, І. Ю. Скирда // Гастроентерологія. – 2013. – № 1 (47). –

С. 8-11.

89. Степанова О. В. Реформування системи охорони здоров’я у США /

О. В. Степанова, І. В. Іголкін // Фінанси України. – 2012. – № 3. – С. 69-82.

182

1

82

90. Стецюк Т. І. Лікарняні каси та їх роль у становленні медичного

страхування в Україні: історичний аспект / Т. І. Стецюк // Формування рин-

кової економіки : зб. наук. праць / М-во освіти і науки, молоді та спорту

України, ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана» – 2012. – Спец.

вип.: Страховий ринок України в умовах фінансової глобалізації. – С. 272-278.

91. Тytgat G. N. Shortcomings of the first generation proton pump

inhibitors // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. – 2001. – № 13 (Suppl. 1). – Р. 29-33.

92. Токарев В. В. Методы оптимальных решений: В 2 т. Т. 2. Многок-

ритериальность. Динамика. Неопределенность. – 2-е изд., испр. – М.: ФИЗ-

МАТЛИТ, 2011. – 420 с.

93. Трухан Д. И. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь в практике

врача первого контакта / Д. И. Трухан, Л. В. Тарасова // Здоров’я України. –

2013. – № 23 (324). – С. 34-35.

94. Фармакоекономіка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів /

Л. В. Яковлєва, Н. В. Бездітко, О. О. Герасимова та ін. – Вінниця : Нова Кни-

га, 2009. – 208 с.

95. Фармакоекономічний аналіз медикаментозної терапії (огляд літе-

ратури) / Л. Купраш, Л. Єна, А. Петриченко, О. Купраш // Вісник фармаколо-

гії і фармації. – 2007. – № 9. – С. 2-5.

96. Фармакоэкономика: учебное пособие для студентов фармацевти-

ческих вузов и фармацевтических факультетов высших учебных заведений

III-IV уровней аккредитации / Л. В. Яковлева, Н. В. Бездетко, О. А. Гераси-

мова и др. – Х.: Изд-во НФаУ, 2007. – 154 с.

97. Філіппов Ю. О. Захворюваність основними хворобами органів тра-

влення в Україні: аналітичний огляд офіційних даних Центру статистики

МОЗ України / Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда, Л. М. Петречук // Гастроенте-

рологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 38. – С. 3-15.

98. Фролов М. Ю. Методика проведения ABC/VEN-анализа /

М. Ю. Фролов, О. Н. Барканова, О. В. Шаталова // Лекарственный вестник. –

2012. – Т. 6, № 6 (46). – С. 3-6.

183

1

83

99. Харченко Н. В. Удосконалення діяльності гастроентерологічної

служби / Н. В. Харченко // Сучасна гастроентерологія. – 2011. – № 1 (57). –

С. 133-134.

100. Ходаківська В. П. Дослідження механізмів фінансування фарма-

цевтичної допомоги в Україні / В. П. Ходаківська, А. А. Котвіцька, О. О. Су-

ріков // Современные достижения медицинской и фармацевтической науки:

І Междунар. интернет-конф. молодых уч. и студ., Запорожье, 23-25 окт.

2012 г. : тезисы докл. – Запорожье, 2012. – С. 139.

101. Ходаківська В. П. Історичні аспекти розвитку медичного страхуван-

ня в Україні / В. П. Ходаківська, А. А. Котвіцька, Є. С. Коробова, О. А. Па-

стухова // Запорожский медицинский журнал. – 2012. – № 5 (74). – С. 116-119.

102. Шаповалова М. А. ABC- и VEN-анализы затрат на лекарственные

средства и медицинских затрат на лечение пациента / М. А. Шаповалова,

Л. Р. Корецкая // Фармакоэкономика. – 2014. – № 1. – С. 18-20.

103. Шибаева А. Кто на новенького? Дебютировавшие на аптечном

рынке: июнь 2012 г. / А. Шибаева // Щотижневик «Аптека». – 2012. –

№ 849 (28). – Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/190815

104. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епіде-

мічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України.

2014 рік / за ред. Квіташвілі О.; МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». –

К., 2015. – 460 с.

105. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епіде-

мічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України.

2013 рік / за ред. О. С. Мусія. – К., 2014. – 438 с.

106. Эволюция представлений о диагностике и лечении инфекции

Helicobacter pylori (по материалам консенсуса Маастрихт IV, Флоренция,

2010) / И. В. Маев, А. А. Самсонов, Д. Н. Андреев, С. А. Кочетов // Вестник

практического врача. Спецвыпуск. – 2012. – № 1.– С. 23-30.

107. Яковлева Л. В. Использование АТС/DDD-методологии в исследо-

вании потребления антибактериальных средств группы фторхинолонов,

184

1

84

представленных на украинском фармацевтическом рынке / Л. В. Яковлева,

Н. А. Матяшова // Клиническая фармакология и фармакоэкономика. – М. –

2010. – № 5. – С. 8-12.

108. Янг У. К. Безопасность лечения ингибиторами протонной помпы /

У. К. Янг, Д. С. Мец // Клиническая гастроэнтерология и гепатология. Русс-

кое издание. – 2010. – № 6, Т. 3. – С. 342-353.

109. A prospective randomized trial of esomeprazole- versus pantoprazole-

based triple therapy for Helicobacter pylori eradication / P.I. Hsu, K.H. Lai,

C.K. Lin, еt al. // Am. J. Gastroenterol. – 2005. – Vol. 100 (№ 11). – Р. 2387-2392.

110. A review of the management of gastric acid-related diseases: focus on

rabeprazole / M. Kusano, Sh. Kuribayashi, O. Kawamura, Y. Shimoyama et al. //

Clinical Medicine Insights: Gastroenterology. – 2011. – № 3. – Р. 31-43.

111. Acid inhibition on the first day of dosing: comparison of four proton

pump inhibitors / D. Pantiflickova, G. Dorta, M. Ravic et al. // Aliment. Pharma-

col. Ther. – 2003. – № 17. – Р. 1507-1514.

112. Akhelova S. Phrmacoepidemiological and pharmacoeconomic esti-

mates of a drug formulary based on the model of a clinic providing highly special-

ized medical care / S. Akhelova // Medical and Helth Science Journal. – 2011. –

Vol. 8. – P. 111-114.

113. Ameijeiras A. H. A survey of gastroprotective drugs: prescription-

indication in hospitalized patients / A. H. Ameijeiras, B. C. González, V. L. Zúñiga

// Gac. Sanit. – 2007. – № 21. – Р. 412-415.

114. Arustamyan G. Clinical and Economic Analysis and its Role in

Healthcare Quality Management / G. Arustaman, E. Yegorov, S. Lipsky // World

Applied Sciences Journal. – 2013. – Vol. 27 (3). – P. 318-323.

115. Baltic Statistics on Medicines 2011–2013 / L. Rootslane, A. Seilis,

J. Gulbinovič, et al. – Estonian State Agency of Medicines, Tartu, 2014. – 162 р.

116. Bondar E. P. Optimization of pharmaceutical patient with liver disor-

ders in term of cost reimbursement drugs / E. P. Bondar, A. N. Puzak, V. P.

Khodakivska // Actual questions of development of new drugs: book of abstracts

185

1

85

of XX international scientific and practical conference of young scientists and stu-

dents, Kharkov, April 25-26, 2013. – P. 232.

117. Boparai V. Guide to the use of proton pump inhibitors in adult patients /

V. Boparai, J. Rajagopalan, G. Triadafilopoulos // Drugs. – 2008. – Vol. 68 (7). –

Р. 925-947.

118. Busse R. Germany: health system review / R. Busse, M. Blümel //

Health Systems in Transition. – 2014. – Vol. 16 (2). – Р. 1-296.

119. Carvajal A. Gynaecomastia associated with proton pump inhibitors: a

case series from the spanish pharmacovigilance system / A. Carvajal, D. Macias,

A. Gutiérrez, et al. // Drug Saf. – 2007. – № 30. – Р. 527-531.

120. Coté G. A. Potential adverse effects of proton pump inhibitors /

G. A. Coté, C. W. Howden // Curr. Gastroenterol. Rep. – 2008. – Vol. 10 (№ 3). –

Р. 208-214.

121. Drug Consumption in Norway 2010–2014 / S. Sakshaug, Н. Strøm,

C. Berg, et al. – Norwegian Institute of Public Health, Oslo: legemiddelstatistikk,

2015. – 99 р.

122. Drug-drug interactions in patients from an internal medicine service /

A. Ibáñez, M. Alcalá, J. García, et al. // Farm. Hosp. – 2008. – № 32. – Р. 293-297.

123. Empiric quadruple vs. triple therapy for primary treatment of Helico-

bacter pylori infection: Systematic review and meta-analysis of efficacy and toler-

ability / J. Luther, P. D. Higgins, P. S. Schoenfeld, еt al. // Am. J. Gastroenterol. –

2010. – Vol. 105 (1). – Р. 65-73.

124. Estonia: health system review / A. Koppel, K. Kahur, T. Habicht [et al.]

// Health Systems in Transition. 2008. – Vol. 10 (1). – Р. 1-230.

125. Evaluation of use of proton pump inhibitors in Greece / G. Ntaios,

A. Chatzinikolaou, G. Kaiafa, et al. // Eur. J. Intern. Med. – 2009. – № 20. –

Р. 171-173.

126. Evidence-based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Hel-

icobacter pylori infection in children / S. Koletzko, N. L. Jones, K. J. Goodman, B.

Gold, et al. // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. – 2011. – Vol. 53 (2). – Р. 230-243.

186

1

86

127. Fischbach L. Meta-analysis: the effect of antibiotic resistance status on

the efficacy of triple and quadruple first-line therapies for Helicobacter pylori /

L. Fischbach, E. L. Evans // Aliment. Pharmacol. Ther. – 2007. – № 26. – Р. 343-357.

128. Ford A. The ways of improvement of existing strategies of H.pylori

eradication / A. Ford , P. Moayyedi // The burden of gastrointestinal desease in Eu-

rope. – 2004. – P. 23-28.

129. Forgacs I. Overprescribing proton pump inhibitors / I. Forgacs, A. Lo-

ganayagam // BMJ. – 2008. – Vol. 336 (7634). – Р. 2-3.

130. Gastric acid control with esomeprazole, lansoprazole, omeprazole, pan-

toprazole, and rabeprazole: a five-way crossover study / P. B. Miner Jr., P. O. Katz,

Y. Chen, M. Sostek // Am. J. Gastroenterol. – 2003. – Vol. 98. – Р. 2616-2620.

131. Gender-Specific Protection of Estrogen against Gastric Acid-Induced

Duodenal Injury: Stimulation of Duodenal Mucosal Bicarbonate Secretion /

A. Smith, C. Contreras, K. H. Ko [et al.] // Endocrinology. – 2008. – Vol. 149

(№ 9). – P. 4554-4566.

132. Gisbert J. P. Review article: the effectiveness of standard triple therapy

for Helicobacter pylori has not changed over the last decade, but it is not good

enough / J. P. Gisbert, X. Calvet // Aliment. Pharmacol. Ther. – 2011. – Vol. 34. –

Р. 1255-1268.

133. Global Health Expenditure database [Electronic Resource] // World

Health Organization Regional Office for Europe, Copenhagen. – Mode of access:

http://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.PUBL (22.07.2014).

134. Helicobacter pylori resistance to antibiotics in Europe and its relation-

ship to antibiotic consumption / Megraud F., Coenen S., Versporten A., еt al. //

Gut. – 2013. – Vol. 62 (1). – Р 34-42.

135. Kernick D. P. Economic evaluation in healt / D. P. Kernick // Brit.

Med. J. – 2008. – Vol. 402. – 1640-1645.

136. Kotvitska A. A. Research of incidence and prevalence of digestive dis-

eases among the Ukrainian population / V. P. Khodakivska, A. A. Kotvitska // Ac-

tual Questions Of Development of New Drugs : Abstracts of XXI International

187

1

87

Scientific And Practical Conference Of Young Scientists And Students, Kharkiv,

April 22-23, 2015. – Kh.: Publishing Оffice, 2015. – P.482-483.

137. Kutzin J. Implementing Health Financing Reform. Lessons from coun-

tries in transition [Electronic Resource] / J. Kutzin, C. Cashin, M. Jakab // WHO

on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies. – 2010. –

425 p. – Mode of access: http://uhcforward.org/sites/uhcforward.org/files/

E94240.pdf.

138. Malfertheiner P. Should H.pylori therapy be performed in all infected

individuals? / P. Malfertheiner // Update Gastroenterology. – 2004. – P. 111-120.

139. Malfertheiner P. What constitutes failure for H.pylori eradication thera-

py? / P. Malfertheiner, U. Peitz, G. Treiber // Can. J. Gastroenterol. – 2003. –

Vol. 17. – P. 53-57.

140. Management of Helicobacter Pylori infection – Maastricht IV / Mal-

fertheiner P., Megraud F., O`Morain C. et al. // Florence Consensus Report Gut.

2012. – № 61. – Р. 646-664.

141. Marian S. McDonagh. Drug class review on proton pump inhibitors final

report / Marian S. McDonagh. // Oregon Evidencebased Practice Center, 2006. – 96 p.

142. Martín-Echevarría E. Assessing the use of proton pump inhibitors in an

internal medicine department / E. Martín-Echevarría, J. A. Pereira, M. Torralba //

Rev. Esp. Enferm. Dig. – 2008. – № 100. – Р. 76-81.

143. McDonagh M. S. Drug Class Review on Proton Pump Inhibitors Final

Report / M. S. McDonagh. // Oregon Evidence based Practice Center. – 2006. – 96 р.

144. McKay A. B. Overprescribing PPIs: An old problem / A. B. McKay,

D. Wall // BMJ. – 2008. – № 336. – Р. 109.

145. Mearin F. Potent Potent acid inhibition: summary of the evidence and

clinical application / F. Mearin, J. Ponce // Drugs. – 2005. – Vol. 65 (Suppl. 1). –

Р. 113-126.

146. Meta-analysis: four-drug, three-antibiotic, non-bismuth-containing

‘concomitant therapy’ versus triple therapy for Helicobacter pylori eradication /

188

1

88

A. S. Essa, J. R. Kramer, D. Y. Graham, G. Treiber // Helicobacter. – 2009. –

№ 14. – Р. 109-118.

147. Nagaraja V. Evidence-based assessment of proton-pump inhibitors in

Helicobacter pylori eradication: A systematic review / V. Nagaraja, G. D. Eslick //

World J. Gastroenterol. – 2014. – Vol. 20 (№ 40). – Р. 14527-14536.

148. Prevalence of peptic ulcer in dyspeptic patients and the influence of

age, sex, and Helicobacter pylori infection / H. C. Wu, B. G. Tuo, W. M. Wu [et

al.] // Dig. Dis. Sci. – 2008. – Vol. 53 (№ 10). – P. 2650-2656.

149. Promoting rational use of medicines [Electronic Resource] // World

Health Organization Regional Office for Europe, Copenhagen. – Mode of access:

http://www.who.int/medicines/publications/policyperspectives/ppm05en.pdf.

150. Proton-pump inhibitors: do differences in pharmacokinetics translate

into differences in clinical outcomes? / K. M. Fock, T. L. Ang, L. C. Bee, E. J. Lee

// Clin. Pharmacokinet. – 2008. – Vol. 47 (1). – Р. 1-6.

151. Ramakrishnan K. Peptic ulcer disease / K. Ramakrishnan, R. C. Salinas

// Am. Fam. Physician. – 2007. – Vol. 76 (7). – Р. 1005-1012.

152. Reimer C. Proton-pump inhibitor therapy induces acid-related symp-

toms in healthy volunteers after withdrawal of therapy / C. Reimer, B. Sønder-

gaard, L. Hilsted // Gastroenterol. – 2009. – № 137. – Р. 80-87.

153. Roberts M. S. Decision Modeling Techniques / M. S. Roberts,

K. J. Smith // Pharmacoeconomics: from theory to practice. Ed. by Renee J.G. Ar-

nold. – Boca Raton: CRC Press (Taylor and Francis Group, LLC). – 2010. –

P. 37–46.

154. Rosen B. Israel: health system review / B. Rosen, S. Merkur // Health

Systems in Transition. – 2009. – Vol. 11 (No. 2). – Р. 1–226.

155. Scarpignato C. Proton pump inhibitors: the beginning of the end or the

end of the beginning? / C. Scarpignato, R. H. Hunt // Current Opinion in Pharma-

cology. – 2008. – № 8. – Р. 677–684.

156. Schwappach D. L. B. The economics of primary prevention of cardio-

vascular diseases – a systematic review of economic evaluations /

189

1

89

D. L. B. Schwappach, T. A Boluarte, M. Suhcke // Cost effectiveness and resource

allocation. – 2007. – Vol. 5. – P. 1-12.

157. Senkubuge F. Strengthening health systems by health sector reforms /

F. Senkubuge, M. Modisenyane1, T. Bishaw // Glob. Health Action. – 2014. – Vol. 7

[Electronic Resource] – Mode of access: http://dx.doi.org/10.3402/gha.v7.23568.

158. Sierra F. Systematic review: Proton pump inhibitor-associated acute in-

terstitial nephritis / F. Sierra, M. Suarez, M. Rey // Aliment. Pharmacol. Ther. –

2007. – Vol. 26 (4). – Р. 545-553.

159. Social health insurance systems in western Europe. Edited by Saltman

R. B., Busse R., Figueras J. // [Electronic Resource] – Mode of access:

www.who.int/health_financing/documents/shi_w_europe.pdf (дата обращения

27.02.2014).

160. Suchecka J. Transformations And Reforms Of European Health Care

Systems: The Case Of Estonia / J. Suchecka // Comparative Economic Research. –

2014. – Vol. 17 (№ 3). – Р. 123-142.

161. Tajima A. Proton pump inhibitors and recurrent bleeding in peptic ulcer

disease / A. Tajima, K. Koizumi, K. Suzuki // J. Gastroenterol. Hepatol. – 2008. –

№ 23. – Р. 237-244.

162. Targownik L. E. Use of proton pump inhibitors and risk of osteoporo-

sis-related fractures / L. E. Targownik, L. M. Lix, C. J. Metge // CMAJ. – 2008. –

Vol. 179 (4). – Р. 319-326.

163. The presentation and organization of adaptive cyto-protection in the rat

stomach, duodenum, and colon / Mise S., Tonkic A., Pesutic V. et al. // Med. Sci.

Monit. – 2006. – Vol. 12. – P. 146-153.

164. Thomson A. B. R. Are the orally administered PPI equivalent? A com-

parison of lansoprasole, omeprasole, pantoprasole, and rabeprasole // Curr.

Gasroenterol. Rep. – 2000. – № 2. – P. 482-493.

165. Treatment of Helicobacter pylori infection 2012 / B. Tepes,

A. O’Connor, J. P. Gisbert, C. O’Morain // Helicobacter. – 2012 – Vol. 17

(Suppl. 1). – Р. 36-42.

190

1

90

166. Van de Ven W. Universal mandatory Health Insurance: A Model For

the United States / W. Van de Ven, F. Schut // Health Affairs. – 2008. – Vol. 27

(№ 3). – P. 770-781.

167. Van Pinxteren B. Short-term treatment with proton pump inhibitors,

H2-receptor antagonists and prokinetics for gastro-oesophageal reflux disease-like

symptoms and endoscopy negative reflux disease / B. Van Pinxteren, K. Sigter-

man, P. Bonis // Cochrane Database of Systematic Reviews. – 2010. –

Vol. 10 (11). – Р. 95-99.

168. Wang J. Gastric atrophy and intestinal metaplasia before and after Heli-

cobacter pylori eradication: а meta-analysis / J. Wang, L. Хu, R. Shi // Digestion. –

2011. – № 83. – Р. 253-260.

169. Wedemeyer R. S. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton

pump inhibitors: an update / R. S. Wedemeyer, H. Blume // Drug safety. – 2014. –

Vol. 37 (№ 4). – Р. 201-211.

170. Welage L. S. Evaluation of omeprazole, lansoprazole, pantoprazole,

and rabeprazole in the treatment of acid-related diseases / L. S. Welage, R. R.

Berardi // J. Am. Pharm. Assoc. – 2000. – Vol. 40. – Р. 52-62.

171. WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology [Electron-

ic Resource]. − Mode of access: http://www.whocc.no/atcddd/.

172. WHO Model List of Essential Medicines, 19th List (April 2015) [Elec-

tronic Resource] // World Health Organization Regional Office for Europe, Co-

penhagen. – Mode of access: http://www.who.int/selection_medicines/committees/

expert/20/EML_2015_FINAL_amended_JUN2015.pdf?ua=1.

173. World Health Organization. Choosing interventions: effectiveness,

quality, costs, gender, and ethics (EQC). Global programme on evidence for health

policy (GPE). – Geneva: WHO, 2000. – 127 p.

174. Worldwide H. Pylori antibiotic resistance: a systematic review / De

Francesco V., Giorgio F., Hassan C. et al. // J. Gastrointestin. Liver Dis. – 2010. –

№ 19. – P. 409-414.

175. Zullo A. Bleeding peptic ulcer in the elderly: risk factors and preven-

tion strategies / A. Zullo, C. Hassan, S. M. Campo, S. Morini // Drugs Aging. –

2007. – Vol. 24 (10). – Р. 815-828.

191

1

91

Д О Д А Т К И

192

1

92

Додаток А

193

1

93

Продовження дод. А

194

1

94

Продовження дод. А

195

1

95

Продовження дод. А

196

1

96

Продовження дод. А

197

1

97

Продовження дод. А

198

1

98

Продовження дод. А

199

1

99

Продовження дод. А

200

2

00

Продовження дод. А

201

2

01

Продовження дод. А

202

2

02

Продовження дод. А

203

2

03

Продовження дод. А

204

2

04

Продовження дод. А

205

2

05

Продовження дод. А

206

2

06

Продовження дод. А

207

2

07

Продовження дод. А

208

2

08

Продовження дод. А

209

2

09

Продовження дод. А

210

2

10

Продовження дод. А

2

11

Додаток Б

Характеристика систем соціального медичного страхування у країнах світу

Основні

характеристики

Країни

Нідерланди Франція Німеччина Бельгія Австрія Ізраїль Естонія

1 2 3 4 5 6 7 8

Витрати на охорону

здоров’я, % від ВВП

12,9 11,7 11,3 11,2 11,0 7,2 5,7

Питома вага держав-

них витрат, % від зага-

льних видатків на охо-

рону здоров'я

79,8 77,5 76,8 75,8 75,7 59,1 77,9

Витрати на охорону

здоров'я на душу насе-

лення, дол. США

6 145 4 864 5 006 5 093 5 427 2 599 1 072

Охоплення населення

обов’язковим МС, %

100 100 90 100 99 100 95,2%

Загальна кількість ЛК 4 121 132 6 19 4 1

Належність до лікар-

няної каси

Вільний вибір

ЛК

Вільний вибір

ЛК

Вільний вибір

ЛК

Вільний вибір

ЛК

Членство за-

лежить від

місця роботи

або роботода-

вця

Вільний вибір

ЛК

–

Ставка страхового

внеску, % від заробіт-

ної плати

7,75% для

роботодавців;

5,65% для

приватних

підприємців

15,5% 15,5% 7,35% 37,84% Варіює

залежно від

доходу (3,1%

або 4,8%)

13% для пра-

цівників;

20% для при-

ватних підп-

риємців

2

12

Продовження дод. Б

1 2 3 4 5 6 7 8

Розподіл страхових

платежів між робото-

давцями та працівни-

ками, %

7,75% / 0% 13,1% / 2,4% 7,3% / 8,2% 3,8 % / 3,55% 24,77% /

13,07%

0% / 3,1%

(4,8%)

0% / 13%

Обмеження на доход,

що підлягає оподатку-

ванню

+ - + - + + -

Інші особисті внески

до ЛК

Подушна

премія

(варіює

залежно від

ЛК і пакета

послуг)

Загальний

соціальний

внесок (5,1%

від з/п; 6,6%

від пенсії;

6,2% від ліка-

рняних)

- - - - -

Суб’єкт встановлення

внесків

Уряд Уряд Уряд Уряд Уряд Уряд Уряд

Суб’єкт інкасування

внесків

Фонд

AWBZ/ZFW,

керований

Радою з

медичного

страхування

Місцеві уря-

дові

агентства

переводять

Центрально-

му агентству

по ЛК

Окремі ЛК Національне

управління

соціального

страхування

Окремі ЛК Інститут на-

ціонального

страхування

Фонд медич-

ного страху-

вання Естонії

2

13

Додаток В

Результати аналізу динаміки продажів ЛЗ за період 2009-2014 рр. (у натуральних показниках)

Позначки рядків К-ть уп.

2009 р.

К-ть уп.

2010 р.

Темп

приросту,

%

К-ть уп.

2011 р.

Темп

приросту,

%

К-ть уп.

2012 р.

Темп

приросту,

%

К-ть уп.

2013 р.

Темп

приросту,

%

К-ть уп.

2014 р.

Темп

приросту,

%

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

A02B Засоби для ліку-

вання пептичної вира-

зки і ГЕРХ

17391852 18226263 4,80 18184479 -0,23 21001094 15,49 21328208 1,56 18715417 -12,25

A02B A Блокатори H2-

гістамінових рецепто-

рів

11127446 10852550 -2,47 10479676 -3,44 11781750 12,42 11154880 -5,32 9579271 -14,13

A02B A02 Ранітидин 9236240 9119218 -1,27 8843521 -3,02 10101335 14,22 9677787 -4,19 830616 -14,17

вітчизняні 8942510 8522147 -4,70 8189375 -3,90 9480542 15,77 9111639 -3,89 7854645 -13,80

закордонні 293729 597071 103,27 654146 9,56 620792 -5,10 566147 -8,80 451571 -20,24

A02B A03 Фамотидин 1644091 1495650 -9,03 1456604 -2,61 1481188 1,69 1297705 -12,39 1242826 -4,23

вітчизняні 1012491 917779 -9,35 896122 -2,36 1031115 15,06 943325 -8,51 882338 -6,47

закордонні 631600 577872 -8,51 560482 -3,01 450073 -19,70 354379 -21,26 360488 1,72

A02B A52** Раніти-

дин, комбінації

1226 275 -77,59 0 -100 0 0 0

A02B A53 Фамотидин,

комбінації

245889 237406 -3,45 179551 -24,37 199228 10,96 179388 -9,96 30229 -83,15

A02B C Інгібітори

"протонного насоса"

4830883 5918684 22,52 6305985 6,54 7768795 23,20 8729585 12,37 7994248 -8,42

A02B C01 Омепразол 3924470 4500376 14,67 4145340 -7,89 5186796 25,12 5786080 11,55 5481537 -5,26

вітчизняні 1699926 1823621 7,28 1714012 -6,01 2175542 26,93 2425656 11,50 3131994 29,12

закордонні 2224544 2676756 20,33 2431328 -9,17 3011254 23,85 3360424 11,60 2349543 -30,08

2

14

Продовження дод. В

1 2 3 4 5 6 7 88 9 10 11 12

A02B C02 Пантопра-

зол

246896 574449 132,67 1064625 85,33 1368883 28,58 1822011 33,10 1845097 1,27

вітчизняні 27772 107170 285,89 251525 134,70 265352 5,50 380881 43,54 512781 34,63

закордонні 219124 467279 113,25 813101 74,01 1103531 35,72 1441130 30,60 1332316 -7,55

A02B C03 Ланзо-

празол

212598 223746 5,24 211064 -5,67 195289 -7,47 204353 4,64 175052 -14,34

вітчизняні 107400 132347 23,23 129060 -2,48 105899 -17,95 126212 19,18 112237 -11,07

закордонні 105197 91399 -13,12 82004 -10,28 89391 9,01 78141 -12,59 62815 -19,61

A02B C04 Рабепразол 328625 454255 38,23 631798 39,08 698221 10,51 557933 -20,09 132971 -76,17

вітчизняні 0 747 14181 1799,70 3430 -75,81 4861 41,71 19589 303,02

закордонні 328625 453509 38,00 617617 36,19 694791 12,50 552908 -20,42 113382 -79,49

A02B C05 Езоме-

празол

23793 37834 59,02 57677 52,45 111668 93,61 177252 58,73 214195 20,84

вітчизняні 0 597,626 5113 755,48 190 -96,28 12 -93,52 3 -71,92

закордонні 23793 37236 56,50 52565 41,17 111478 112,08 177240 58,99 214192 20,85

A02B C51** Оме-

празол, комбінації

75848 127552 68,17 195480 53,26 195736 0,13 165622 -15,39 144345 -12,85

A02B C53** Ланзоп-

разол, комбінації

18655 472 -97,47 0 -100 0 0 0

A02B C54** Рабепра-

зол, комбінації

0 0 0 12201 16335 33,88 1051 -93,57

A02B D Комбінації

для ерадикації H.pylori

179516 165840 -7,62 176133 6,21 183632 4,26 180513 -1,70 65207 -63,88

A02B X Інші ЛЗ для

лікування пептичної

виразки та ГЕРХ

1254008 1289188 2,81 1222686 -5,16 1266917 3,62 1263230 -0,29 1076691 -14,77

2

15

Результати аналізу динаміки продажів ЛЗ за період 2009-2014 рр. (у грошових показниках)

Позначки рядків Тис. грн.

2009 р.

Тис. грн.

2010 р.

Темп

прирос-

ту, %

Тис. грн.

2011 р.

Темп

прирос-

ту, %

Тис. грн.

2012 р.

Темп

прирос-

ту, %

Тис. грн.

2013 р.

Темп

прирос-

ту, %

Тис. грн.

2014 р.

Темп

прирос-

ту, %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

A02B Засоби для ліку-

вання пептичної вираз-

ки і ГЕРХ

287168,4 331866,7 15,57 383054,9 15,42 452575,2 18,10 529994,7 17,10 601737,2 13,54

A02B A Блокатори H2-

гістамінових рецепторів

75055,32 75749,39 0,93 83867,05 10,72 94230,11 12,40 88288,36 -6,31 108444,7 22,83

A02B A02 Ранітидин 38860,31 41487,98 6,76 45393,16 9,41 54500,48 20,10 56421,61 3,52 59495,07 5,45

вітчизняні 33605,38 34400,79 2,37 37740,36 9,71 46443,83 23,10 48900,13 5,29 51105 4,51

закордонні 5254,68 7086,96 34,87 7652,71 7,98 8056,65 5,28 7521,49 -6,64 8390,073 11,55

A02B A03 Фамотидин 31018,14 29458,69 -5,03 34173,78 16,01 35243,10 3,13 27526,32 -21,90 47975 74,29

вітчизняні 2753,64 2762,40 0,32 2900,73 5,01 3600,92 24,10 3797,11 5,45 4116 8,40

закордонні 28264,5 26696,29 -5,55 31273,04 17,14 31642,18 1,18 23729,2 -25,00 43859 84,83

A02B A52** Ранітидин,

комбінації

22,42 6,24 -72,2 0 -100 0 0 0

A02B A53 Фамотидин,

комбінації

5154,45 4796,49 -6,94 4300,11 -10,30 4486,53 4,34 4340,42 -3,26 975 -77,54

A02B C Інгібітори

"протонного насоса"

148942,3 190503,6 27,9 224943,8 18,08 269293,8 19,7 339069,1 25,9 394006 16,20

A02B C01 Омепразол 85742,79 96965,68 13,09 92648,16 -4,45 116435,7 25,7 134513,5 15,5 152558 13,41

вітчизняні 11730,12 14939,2 27,36 16381,05 9,65 19266,97 17,6 21496,27 11,6 40040 86,26

закордонні 74012,67 82026,49 10,83 76267,11 -7,02 97168,76 27,4 112585,2 15,9 112518 -0,06

A02B C02 Пантопразол 21841,29 42499,13 94,58 71679,04 68,66 88672,93 23,7 125906 42 173 243 37,60

вітчизняні 2329,38 7331,65 214,70 18472,18 152 18857,92 2,09 24811,57 31,6 45280 82,50

закордонні 19511,9 35167,49 80,24 53206,86 51,3 69815,01 31,2 101094,4 44,80 127963 26,58

A02B C03 Ланзопразол 5855,75 6130,98 4,7 6164,43 0,55 5849,04 -5,12 7150,79 22,30 8678 21,36

вітчизняні 1654,75 2337,16 41,24 2558,75 9,48 2346,81 -8,28 2992,37 27,50 3373 12,72

закордонні 4200,99 3793,82 -9,69 3605,68 -4,96 3502,23 -2,87 4158,41 18,70 5305 27,57

2

16

Продовження додатка В

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

A02B C04 Рабепразол 23473,42 27414,93 16,79 32875,28 19,92 32012,73 -2,62 37511,44 17,20 20007 -46,66

вітчизняні 0 15,08 259,36 1620,0 81,24 -68,70 130,78 61 703 437,56

закордонні 23473,42 27399,85 16,73 32615,92 19,04 31931,49 -2,1 37380,66 17,10 19304 -48,36

A02B C05 Езомепразол 7238,43 11117,93 53,6 12310,22 10,72 15540,51 26,20 23623,88 52 29492 24,84

вітчизняні 0 74,22 645,63 769,9 23,88 -96,3 1,60 -93,3 0,42

закордонні 7238,43 11043,71 52,57 11664,59 5,622 15516,63 33 23622,29 52,2 29491,58 24,85

A02B C51** Оме-

празол, комбінації

4017,24 6352,60 58,13 9266,69 45,87 10320,42 11,4 9737,27 -5,65 9987 2,56

A02B C53** Ланзопра-

зол, комбінації

773,39 22,29 -97,1 0 -100 0 0

A02B C54** Рабе-

празол, комбінації

0 0 0 462,46 626,22 35,4 41 -93,45

A02B D Комбінації для

ерадикації H.pylori

30997,45 28167,94 -9,13 30437,7 8,06 31765,14 4,36 31668,25 -0,31 14445 -54,39

A02B X Інші препарати

для лікування пептич-

ної виразки та ГЕРХ

32173,31 37445,82 16,39 43806,28 16,99 57286,13 30,8 70969 23,9 84842 19,557

2

17

Додаток Г

Результати аналізу цін на противиразкові ЛЗ протягом 2012-2014 рр.

Найменування лікарського препарату Оптова ціна, грн

Вартість лікувальної

дози, грн

2012 2013 2014 2012 2013 2014

1 2 3 4 5 6 7

A02B Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

A02B A02 Ранітидин 150 мг

РАНІТИДИН, Озон (РФ), таб. п/о 150 мг, № 20 2,44 5,61 0,12 0,28

РАНІТИДИН, Лекхім ЧАО (Україна), таб. п/о 150 мг блістер, у пачці,

№ 30

4,16 4,54 5,25 0,14 0,15 0,17

РИНІТ®, Kusum Healthcare (Індія), таб. п/о 150 мг, № 100 16,50 16,18 21,39 0,16 0,16 0,21

РАНІТИДИН, Kusum Healthcare (Індія), таб. п/о 150 мг стрип, № 100 17,14 19,38 22,77 0,17 0,19 0,23

РАНІТИДИН, Kusum Healthcare (Індія), таб. п/о 150 мг стрип, № 20 3,61 4,50 4,88 0,18 0,22 0,24

РАНІТИДИН-Дарниця, Дарниця(Україна), таб. п/о 150 мг контур. чарун.

уп., № 20

3,70 4,00 5,37 0,19 0,20 0,27

РАНІТИДИН-Здоров'я ФОРТЕ, Здоров'я (Україна), таб. п/о 300 мг, № 10 4,16 4,74 5,86 0,21 0,24 0,29

РАНІТИДИН-Здоров'я ФОРТЕ, Здоров'я (Україна), таб. п/о 300 мг, № 20 8,44 8,53 10,42 0,21 0,21 0,26

РАНІТИДИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця (Україна), таб. п/о 150 мг контур. ча-

рун. уп., № 10

2,17 2,44 3,23 0,22 0,24 0,32

РАНІТИДИН, Здоров'я (Україна), таб. п/о 150 мг, № 20 4,45 5,12 6,26 0,22 0,26 0,31

РАНТАК®, J.B. Chemicals & Pharmaceuticals (Індія), таб. п/о 150 мг, № 50 11,82 12,77 4,06 0,24 0,26 0,08

РАНІТИДИН, Здоров'я (Україна), таб. п/о 150 мг, № 10 2,48 2,82 3,13 0,25 0,28 0,31

ГІСТАК, Ranbaxy (Індія), таб. п/о 150 мг, № 10 2,79 2,90 2,89 0,28 0,29 0,29

ГІСТАК, Ranbaxy (Індія), таб. п/о 150 мг, № 100 28,03 29,34 30,56 0,28 0,29 0,31

2

18

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

РАНТАК®, J.B. Chemicals & Pharmaceuticals (Індія), р-р д/ин. 25 мг/мл

амп. 2 мл, № 10

17,80 18,10 27,34 1,78 1,81 2,73

РАНІГАСТ® 75, Polpharma (Польша), таб. п/о 75 мг блістері, № 10 17,45 24,22 28,23 3,49 4,84 5,65

РАНІТИДИН, Здоров'я (Україна), таб. п/о 150 мг, (20 таб. в блістері) 5,31 6,46 0,27 0,32

РАНІТИДИН, Лекхім (Україна), таб. п/о 150 мг блістер, в пачке, № 20 3,75 4,15 0,19 0,21

A02B A03 Фамотидин 20 мг

ФАМОТИДИН-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о 20 мг банка, № 10 1,16 1,98 2,44 0,12 0,24

ФАМОТИДИН-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о 20 мг блістер, № 20 2,59 2,99 2,86 0,13 0,14

ФАМАТЕЛ-Здоров'я ФОРТЕ, Здоров'я (Україна), таб. п/о 40 мг, № 10 3,30 3,80 4,33 0,16 0,22

ФАМОТИДИН-Дарниця, Дарниця ЧАО (Україна), таб. п/о 20 мг контур.

чарун. уп., пачка, № 20

3,52 3,61 4,34 0,18 0,22

ФАМОТИДИН, Артеріум Корпорація (Україна), таб. 20 мг блістер, № 20 3,61 3,65 4,30 0,18 0,21

ФАМОТИДИН-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о 20 мг блістер, № 10 1,82 1,98 2,33 0,18 0,23

ФАМОСАН®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), таб. п/о 40 мг,

№ 10

7,92 4,23 9,04 0,40 0,45

ФАМОСАН®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), таб. п/о 20 мг,

№ 20

8,31 4,01 0,00 0,42

УЛЬФАМИД, KRKA (Словенія), таб. п/плів. оболонкою 40 мг блістер,

№ 10

17,08 19,28 32,38 0,85 1,62

КВАМАТЕЛ®, Gedeon Richter (Угорщина), таб. п/плів. оболонкою 40 мг

блістер, № 14

26,39 28,48 49,99 0,94 1,79

УЛЬФАМИД, KRKA (Словенія), таб. п/плів. оболонкою 20 мг блістер,

№ 20

18,92 19,21 29,20 0,95 1,46

КВАМАТЕЛ®, Gedeon Richter (Угорщина), таб. п/плів. оболонкою 20 мг

блістер, № 28

29,88 33,43 58,25 1,07 2,08

КВАМАТЕЛ МИНИ, Gedeon Richter (Угорщина), таб. п/о 10 мг, № 14 20,71 2,96

2

19

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

КВАМАТЕЛ®, Gedeon Richter (Угорщина), ліофіл. д/р-на д/ін. 20 мг фл.,

з розч. в амп. 5 мл, № 5

76,32 85,97 142,51 15,26 28,50

ФАМОЗОЛ®, Юрія-Фарм ООО (Україна), р-н д/інф. 2 мг/5 мл пляшка

50 мл, № 1

14,39

A02B A53 Фамотидин, комбінації

ГАСТРОМАКС, Mili Healthcare (Великобританія), таб. д/жев., № 10 17,35 19,42 26,74

A02B C Інгібітори "протонної помпи"

A02B C01 Омепразол 20 мг

ОМЕПРАЗОЛ, Озон ООО (РФ), капс. 20 мг, № 30 2,16 7,36 0,07

ОМЕПРАЗОЛ, Maxpharma Baltija (Литва), капс. 20 мг, № 30 3,18 0,11

ОМЕПРАЗОЛ, Борисовский ЗМП (Білорусь), капс. 20 мг блістер, № 30 7,95 7,44 4,80 0,26 0,16

ОМЕПРАЗОЛ 20, MaxPharma Limited (Кипр), капс. 20 мг, № 30 8,23 8,00 0,27

ОМЕПРАЗОЛ-ЛУГАЛ, Луганський ХФЗ ОАО (Україна), капс. кишково-

розч. 20 мг блістер, № 30

9,88 10,25 8,64 0,33 0,29

ОМЕПРАЗОЛ, Фармак ОАО (Україна), капс. 0,02 г блістер, № 30 10,54 10,98 12,63 0,35 0,42

ОМЕПРАЗОЛ, Фармак ОАО (Україна), капс. 0,02 г блістер, № 10 3,60 3,65 4,52 0,36 0,45

ОМЕПРАЗОЛ-АСТРАФАРМ, Астрафарм ООО (Україна), капс. 20 мг блі-

стер, № 10

3,82 3,91 4,28 0,38 0,43

ОМЕПРАЗОЛ, Артеріум Корпорація ОАО (Україна), капс. 20 мг, № 10 4,41 4,78 5,21 0,44 0,52

ОМЕПРАЗОЛ, Стиролбіофарм ООО (Україна), капс. 0,02 г блістер, № 12 5,62 6,36 6,56 0,47 0,55

ОМЕПРАЗОЛ, Стиролбіофарм ООО (Україна), капс. 0,02 г блістер, № 30 14,16 14,02 15,11 0,47 0,50

ОМЕПРАЗОЛ, Стиролбіофарм ООО (Україна), капс. 0,02 г блістер, № 120 56,89 63,16 69,45 0,47 0,58

ОМЕПРАЗОЛ-Дарниця, Дарниця ЧАО (Україна), капс. 20 мг контур. ча-

рун. уп. № 10

5,59 5,46 7,25 0,56 0,72

ОМЕПРАЗОЛ, Стиролбіофарм ООО (Україна), капс. 0,02 г контейнер,

№ 30

17,53 18,94 15,77 0,58 0,53

ЛОСИД 20, Flamingo (Індія), капс. 20 мг, № 100 72,16 71,05 73,90 0,72 0,74

2

20

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

ОМЕЗ®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 40 мг, № 28 42,98 40,42 52,49 0,77 0,94

ОМЕЗ®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 20 мг, № 30 26,01 29,03 38,42 0,87 1,28

ОМЕАЛОКС, Sanofi (Франція), капс. гастрорезист. 20 мг фл., № 28 26,54 29,41 35,26 0,95 1,26

ОПРАЗОЛ®, Мегаком ООО (Україна), таб. п/о 20 мг фл., № 28 29,98 28,96 31,70 1,07 1,13

ОМЕЗ®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 10 мг, № 30 18,43 18,13 23,41 1,23 1,56

ОМЕАЛОКС, Sanofi (Франція), капс. гастрорезист. 20 мг фл., № 14 17,73 19,36 21,17 1,27 1,51

ОМЕП, Sandoz (Швейцарія), капс. тверд. 40 мг, № 14 40,86 26,32 27,15 1,46 0,97

ОМЕАЛОКС, Sanofi (Франція), капс. гастрорезист. 10 мг фл., № 14 21,01 19,79 25,73 1,50 3,68

ЛОСЕПРАЗОЛ®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), капс. 20 мг блі-

стер, № 14

23,35 23,41 34,62 1,67 2,47

ОМЕП, Sandoz (Швейцарія), капс. тверд. 20 мг, № 14 24,82 29,72 44,06 1,77 3,15

УЛЬТОП®, KRKA (Словенія), капс. 20 мг блістер, № 14 30,69 33,06 46,14 2,19 3,30

ОМЕП, Sandoz (Швейцарія), капс. тверд. 10 мг, № 14 16,75 17,96 18,05 2,39 2,58

ОМЕЗ ИНСТА, Dr. Reddy's (Індія), пор. д/орал. сусп. 20 мг саше 20 мг, № 10 26,91 26,53 26,53 2,69 2,65

ГАСЕК™-40, Teva (Ізраїль), капс. 40 мг, № 14 89,98 88,49 115,28 3,21 4,12

ОМЕЗ ИНСТА, Dr. Reddy's (Індія), пор. д/орал. сусп. 20 мг саше 20 мг, № 5 17,20 17,74 9,80 3,44 1,96

ГАСЕК™-20, Teva (Ізраїль), капс. 20 мг, № 14 49,90 52,10 75,26 3,56 5,38

ГАСЕК™-10, Teva (Ізраїль), капс. 10 мг фл., № 14 37,94 37,29 38,48 5,42 5,50

ОМЕПРАЗОЛ ЕВРО, M. Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофил. д/п р-ну

д/ин. 40 мг фл., № 1

18,60 24,05 16,88 9,30 8,44

ОМЕЗ®, Dr. Reddy's (Індія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг фл., № 1 22,36 23,85 23,41 11,18 11,70

ОЗОЛ, AAR Pharma (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг фл.,

№ 1

25,35 26,22 26,79 12,68 13,39

ОПРАЗОЛ®, Мегаком ООО (Україна), лиофил. д/п р-ну д/інф. 40 мг фл., № 1 33,04 30,61 30,04 16,52 15,02

ОМЕПРАЗОЛ-ВОКАТЕ, Vocate (Греція), лиофил. д/р-ну д/ін. 40 мг фл., с

раств. в амп. 10 мл, № 1

53,71 51,68 63,16 26,85 31,58

ЛОСЕК, AstraZeneca (Великобританія), лиофил. д/п р-ну д/інф. 40 мг фл., № 5 431,24 415,82 43,12

2

21

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

ДИАПРАЗОЛ, M. Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін.

40 мг фл., в пачке, № 1

26,54 26,37 13,19

ОМЕПРАЗОЛ, M. Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін.

40 мг фл., № 1

34,26 17,13

ОМЕПРАЗОЛ, Фармекс Груп ООО (Україна), лиофил. д/р-ну д/інф 40 мг фл.,

№ 1

18,94 31,60 15,80

A02B C02 Пантопразол 20 мг

ПРОКСІУМ®, ПРО-фарма ООО (Україна), таб. п/о кишковорзч. 40 мг бліс-

тер, № 30

43,73 39,86 54,57 0,73 0,91

ПАНТАСАН, SUN (Індія), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 30 51,74 58,96 89,18 0,86 1,49

ПРОКСІУМ™, ПРО-фарма ООО (Україна), таб. п/о кишковорзч. 40 мг бліс-

тер, № 30

52,61 40,94 62,06 0,88 1,03

ПАНТОКАР, Micro Labs (Індія), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 30 55,65 57,33 62,35 0,93 1,04

ЗОЛОПЕНТ®, Kusum Healthcare (Індія), таб. п/о 40 мг, № 30 56,21 63,01 71,87 0,94 1,20

ЗОЛОПЕНТ®, Kusum Healthcare (Індія), таб. п/о 40 мг, № 14 28,10 31,49 35,40 1,00 1,26

ПАНОЦИД 40, Flamingo (Індія), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 30 60,72 62,40 80,02 1,01 1,33

НОЛЬПАЗА®, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 40 мг, № 28 63,03 70,59 109,40 1,13 1,95

НОЛЬПАЗА®, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 40 мг, № 14 33,46 38,18 55,41 1,19 1,98

ПАНОЦИД 40, Flamingo (Індія), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 10 24,86 25,93 25,72 1,24 1,29

НОЛЬПАЗА®, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 20 мг, № 28 41,89 47,35 74,56 1,50 2,66

НОЛЬПАЗА®, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 20 мг, № 14 21,69 24,90 36,58 1,55 2,61

ПУЛЬЦЕТ®, Nobel (Туреччина), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 28 95,74 115,15 156,44 1,71 2,79

ПУЛЬЦЕТ®, Nobel (Туреччина), таб. п/о кишковорзч. 40 мг, № 14 53,59 62,43 85,50 1,91 3,05

УЛЬТЕРА, Actavis Group (Исландия), таб. п/о кишковорзч. 20 мг, № 14 33,23 36,25 0,00 3,05

ТЕКТА КОНТРОЛ, Takeda (Японія), таб. гастрорезист. 20 мг блістер, № 14 42,74 45,88 52,56 3,05 3,75

ТЕКТА КОНТРОЛ, Takeda (Японія), таб. гастрорезист. 20 мг блістер, № 7 25,93 26,75 26,96 3,70 3,85

КОНТРОЛОК®, Takeda (Японія), таб. резист. к жел. соку 40 мг, № 14 121,45 130,72 152,09 4,34 5,43

2

22

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

КОНТРОЛОК®, Takeda (Японія), таб. гастрорезист. 20 мг, № 14 95,44 102,43 118,53 6,82 8,47

ПАНТАСАН, SUN (Індія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг фл., з розч. в амп.

10 мл, № 1

27,51 30,18 85,73 13,76 42,86

КОНТРОЛОК®, Takeda (Японія), пор. д/п ін. р-ну 40 мг фл., № 1 60,89 73,40 86,80 30,44 43,40

ПРОКСІУМ®, ПРО-фарма ООО (Україна), пор. д/п ін. р-ну 40 мг фл., з розч.

в амп. 10 мл, № 1

61,63 60,51 81,52 30,81 40,76

НОЛЬПАЗА®, KRKA (Словенія), ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг фл., № 1 48,19 73,67 36,83

ПАНТАЗ, Medley Pharmaceuticals (Індія), таб. п/о кишковорзч. 40 мг блістер,

№ 100

55,08 205,08 1,03

НОЛЬПАЗА® КОНТРОЛ, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 20 мг, № 14 24,79 38,01 1,36

НОЛЬПАЗА® КОНТРОЛ, KRKA (Словенія), таб. гастрорезист. 20 мг, № 7 12,39 15,70 1,12

ПРОКСІУМ®, ПРО-фарма ООО (Україна), лиофил. д/р-ну д/ин. 40 мг фл., з

розч. в амп. 10 мл, № 1

66,82 80,64 40,32

ПРОКСІУМ®, ПРО-фарма ООО (Україна), таб. п/о кишковорзч. 40 мг бліс-

тер у пачці, № 30

38,37 61,90 1,03

A02B C03 Лансопразол 15 мг

ЛАНСОПРАЗОЛ-ЛУГАЛ, Луганский ХФЗ ОАО (Україна), капс. 30 мг бліс-

тер, № 30

41,87 41,63 44,05 0,70 0,73

ЛАНЗА, Genom Biotech (Індія), капс. 30 мг, № 20 28,31 42,98 46,32 0,71 1,16

ЛАНСОПРАЗОЛ, Фарма Лайф ООО (Україна), капс. 30 мг блістер, № 20 31,30 31,98 38,82 0,78 0,97

ЛАНЦЕРОЛ®, Артеріум Корпорація ОАО (Україна), капс. 30 мг блістер, № 10 17,20 17,77 23,65 0,86 1,18

НОРМІЦИД, Фарма Лайф ООО (Україна), капс. 30 мг блістер, № 20 40,39 39,59 12,25 1,01 0,31

ЛАНСОПРОЛ®, Nobel (Туреччина), капс. 30 мг, № 28 65,29 74,26 103,08 1,17 1,84

ЛАНСОПРОЛ®, Nobel (Туреччина), капс. 30 мг, № 14 37,21 41,76 50,31 1,33 1,80

ЛАНСОПРОЛ®, Nobel (Туреччина), капс. 15 мг, № 28 38,42 43,33 61,39 1,37 2,19

ЛАНСОПРОЛ®, Nobel (Туреччина), капс. 15 мг, № 14 22,32 25,59 28,33 1,59 2,02

2

23

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

A02B C04 Рабепразол 10 мг

РАБЕПРАЗОЛ-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о кишковорзч. 20 мг, № 20 22,88 23,97 33,28 0,57 0,83

РАБЕПРАЗОЛ-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о кишковорзч. 20 мг, № 10 12,15 24,82 16,14 0,61 0,81

БАРОЛ 20, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. кишковорзч. 20 мг, № 30 40,78 42,56 75,62 0,68 1,26

БАРОЛ 20, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. кишковорзч. 20 мг, № 14 19,60 20,55 20,41 0,70 0,73

РАБЕПРАЗОЛ-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о кишковорзч. 10 мг, № 10 7,82 8,45 10,70 0,78 1,07

РАБЕПРАЗОЛ-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. п/о кишковорзч. 10 мг, № 20 17,37 17,28 22,99 0,87 1,15

БАРОЛ 10, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. кишковорзч. 10 мг, № 30 26,83 27,95 25,10 0,89 0,84

БАРОЛ 10, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. кишковорзч. 10 мг, № 14 13,68 13,29 0,98

РАЗОЛ, Rowtech ltd (Великобританія), таб. п/плів. обол. киш-раств. 20 мг, № 10 20,26 44,63 1,01 2,23

РАБІМАК, Macleods Pharmaceuticals Ltd (Індія), таб. п/о кишковорзч. 20 мг

стрип, № 14

28,89 34,55 66,06 1,03 2,36

ГЕЕРДИН, Mili Healthcare (Великобританія), таб. п/о кишковорзч. 20 мг, № 14 40,11 39,02 1,43

РАЗО, Dr. Reddy's (Індія), таб. п/о кишковорзч. 10 мг, № 20 32,00 1,60

РАБІМАК, Macleods Pharmaceuticals Ltd (Індія), таб. п/о кишковорзч. 10 мг

стрип, № 14

23,89 29,11 53,71 1,71 1,92

РАБЕЛОК, Cadila (Індія), таб. кишковорзч. 20 мг, № 100 371,14 475,25 353,60 1,86 1,77

ВЕЛОЗ, Torrent (Індія), таб. п/о кишковорзч. 10 мг стрип, № 20 67,53 147,35 3,38

ВЕЛОЗ, Torrent (Індія), таб. п/о кишковорзч. 20 мг стрип, № 20 138,99 156,96 195,55 3,47 4,89

РАБІДЖЕМ 20, Tulip Lab. (Індія), таб. п/о кишковорзч. 20 мг стрип, № 30 231,46 241,47 0,00 3,86

РАБІДЖЕМ 10, Tulip Lab. (Індія), таб. п/о кишковорзч. 10 мг стрип, № 30 167,76 145,99 160,07 5,59 5,34

ПАРІЄТ®, Janssen-Cilag (Бельгія-Швейцарія), таб. кишковорзч. 20 мг, № 14 265,89 258,80 362,86 9,50 12,96

ПАРІЄТ®, Janssen-Cilag (Бельгія-Швейцарія), таб. кишковорзч. 10 мг, № 14 170,76 162,09 230,29 12,20 16,45

РАЗОЛ-20, Rowtech ltd (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 20 мг

фл., № 10

382,70 452,67 745,31 19,13 37,27

РАЗОЛ-20, Rowtech ltd (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 20 мг

фл., № 1

39,25 43,62 72,06 19,63 36,03

2

24

Продовження дод. Г

1 2 3 4 5 6 7

ГЕЕРДИН, Mili Healthcare (Великобританія), лиофил. д/р-ну д/ин. 20 мг фл.,

№ 1

40,71 41,55 20,36

РАБЕЛОК, Cadila (Індія), ліофіл. д/р-ну д/ін. 20 мг фл., № 1 66,97 70,14 76,98 33,48 38,49

A02B C05 Езомепразол 20 мг

ЕЗОЛОНГ®-40, Synmedic (Індія), таб. п/плів. оболонкою 40 мг блістер, № 14 58,19 68,52 84,02 2,08 3,00

ЕЗОНЕКСА®, Фармак ОАО (Україна, Киев), таб. п/о 20 мг блістер в пачке,

№ 14

39,74 2,84

ЕЗОЛОНГ®-20, Synmedic (Індія), таб. п/плів. оболонкою 20 мг блістер, № 14 42,48 44,46 52,40 3,03 3,74

НЕКСІУМ, AstraZeneca (Великобританія), таб. п/о 40 мг блістер, в карт. ко-

робке, № 14

167,02 182,87 206,91 5,96 7,39

НЕКСІУМ, AstraZeneca (Великобританія), таб. п/о 20 мг блістер, в коробке,

№ 14

151,14 157,35 153,40 10,80 10,96

НЕКСІУМ, AstraZeneca (Великобританія), пор. д/п р-ну д/ин. и инф. 40 мг

фл., № 10

647,92 639,21 798,19 32,40 39,91

ЕМАНЕРА, KRKA (Словенія), капс. кишковорзч. 20 мг блістер, № 14 48,09 64,51 4,61

НЕКСІУМ, AstraZeneca (Великобританія), таб. п/о 20 мг блістер, в коробке,

№ 7

67,08 65,88 4,71

ЕМАНЕРА, KRKA (Словенія), капс. кишковорзч. 40 мг блістер, № 14 77,56 100,94 3,60

ЕМАНЕРА, KRKA (Словенія), капс. кишковорзч. 20 мг блістер, № 28 88,85 116,98 4,18

ЕМАНЕРА, KRKA (Словенія), капс. кишковорзч. 40 мг блістер, № 28 122,66 172,71 3,08

2

25

Додаток Д

Результати розрахунків коефіцієнтів еластичності ЛП для лікування ВХ і ГЕРХ

Торгова марка ЛЗ ε 2013/2012 ε 2014/2013

1 2 3

A02B A Антагоністи H2-рецепторів

A02B A02 Ранітидин

Ранітидин, Kusum Healthcare (Індія), таб. 150 мг, № 20 0,70 3,29

Ранітидин, Kusum Healthcare (Індія), таб. 150 мг, № 100 0,79 2,15

Ранітидин, Здоров'я (Україна), таб. 150 мг, № 20 0,94 1,76

Ранітидин, Здоров'я (Україна), таб. 150 мг, № 10 1,10 2,69

Гістак, Ranbaxy (Індія), таб. 150 мг, № 100 1,17 17,31

Ранітидин, Озон (РФ), таб. 150 мг, № 20 1,28

Ранітидин-Здоров'я Форте, Здоров'я (Україна), таб. 300 мг, № 10 2,38 0,58

Ранігаст® 75, Polpharma (Польща), таб. 75 мг, № 10 2,67 8,04

Ранітидин, Лекхім (Україна), таб. 150 мг, № 30 3,02 6,90

Ринит®, Kusum Healthcare (Індія), таб. 150 мг, № 100 3,75 0,16

Ранітидин-Дарниця, Дарниця (Україна), таб. 150 мг, № 10 5,31 0,67

Ранітидин-Дарниця, Дарниця(Україна), таб. 150 мг, № 20 7,55 2,07

Гістак, Ranbaxy (Індія), таб. 150 мг, № 10 8,34 523,98

Рантак®, J.B. Chemicals & Pharmaceuticals (Індія), таб. 150 мг, № 50 15,48 0,02

Рантак®, J.B. Chemicals & Pharmaceuticals (Індія), р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 2 мл, № 10 29,40 0,27

Ранітидин-Здоров'я Форте, Здоров'я (Україна), таб. 300 мг, № 20 39,31 0,56

Ранітидин, Здоров'я (Україна), таб. 150 мг, № 20 - 0,26

Ранітидин, Лекхім (Україна), таб. 150 мг, № 20 - 15,79

2

26

Продовження дод. Д

1 2 3

A02B A03 Фамотидин

Фамотидин, Артеріум Корпорація (Україна), таб. 20 мг, № 20 0,23 0,10

Фамотидин-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 20 мг, № 10 0,71 1,08

Квамател Міні, Gedeon Richter (Угорщина), таб. 10 мг, № 14 0,97 -

Квамател®, Gedeon Richter (Угорщина), таб. 40 мг, № 14 1,09 0,54

Фамосан®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), таб. 20 мг, № 20 2,65 -

Фамотидин-Дарниця, Дарниця (Україна), таб. 20 мг, № 20 2,81 0,22

Фамосан®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), таб. 40 мг, № 10 2,86 0,88

Квамател®, Gedeon Richter (Угорщина), таб. 20 мг, № 28 3,50 0,72

Фамотидин-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 20 мг, № 10 3,82 1,02

Фамател-Здоров'я Форте, Здоров'я (Україна), таб. 40 мг, № 10 3,96 0,12

Фамотидин-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 20 мг, № 20 4,21 43,16

Квамател®, Gedeon Richter (Угорщина), ліофил. д/р-ну д/ін. 20 мг фл., з розч. амп. 5 мл, № 5 5,01 0,72

Ульфамид, KRKA (Словенія), таб. 40 мг, № 10 9,79 0,12

Ульфамид, KRKA (Словенія), таб. 20 мг, № 20 49,60 0,57

Фамозол®, Юрія-Фарм (Україна), р-н д/інф. 2 мг/5 мл пляш. 50 мл, № 1 2,44

A02B A53 Фамотидин, комбінації

Гастромакс, Mili Healthcare (Великобританія), таб. д/жув., № 10 0,93 4,49

A02B C Інгібітори "протонної помпи"

A02B C01 Омепразол

Омепразол, Озон (Росія), капс. 20 мг, № 30 0,49

Омепразол, Maxpharma Baltija (Литва), капс. 20 мг, № 30 0,92

Діапразол, M.Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 1,00 301,72

Омепразол, Стиролбіофарм (Україна), капс. 0,02 г, № 120 1,08 5,92

Омез®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 20 мг, № 30 1,12 0,39

Омепразол, Стиролбіофарм (Україна), капс. 0,02 г , № 12 1,31 39,08

2

27

Продовження дод. Д

1 2 3

Омез®, Dr. Reddy's (Індія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 1,36 101,72

Озол, AAR Pharma (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 1,83 92,06

Омепразол, Стиролбіофарм (Україна), капс. 0,02 г, № 30 2,00 3,68

Омепразол, Артеріум Корпорація (Україна), капс. 20 мг, № 10 2,15 5,64

Омеп, Sandoz (Швейцарія), капс. 20 мг, № 14 3,12 1,28

Омепразол, Фармак (Україна), капс. 0,02 г, № 10 4,44 0,65

Омеп, Sandoz (Швейцарія), капс. 40 мг, № 14 4,56 43,22

Омепразол, Фармак (Україна), капс. 0,02 г, № 30 5,73 1,81

Омеалокс, Sanofi (Франція), капс. 20 мг, № 28 6,15 3,86

Гасек™-20, Teva (Ізраїль), капс. 20 мг, № 14 6,31 1,03

Омеалокс, Sanofi (Франція), капс. 20 мг, № 14 6,55 8,41

Омеалокс, Sanofi (Франція), капс. 10 мг, № 14 6,86 3,19

Ультоп®, KRKA (Словенія), капс. 20 мг, № 14 7,04 5,22

Омеп, Sandoz (Швейцарія), капс. 10 мг, № 14 7,05 361,49

Омепразол, Борисовський ЗМП (Білорусь), капс. 20 мг, № 30 7,08 4,55

Опразол®, Мегаком (Україна), ліофіл. д/п р-ну д/інф. 40 мг, № 1 7,13 102,80

Омепразол Євро, M. Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 7,66 4,44

Лосид 20, Flamingo (Індія), капс. 20 мг, № 100 8,44 21,28

Омез Інста, Dr. Reddy's (Індія), пор. д/орал. сусп. 20 мг саше 20 мг, № 5 8,51 3,33

Омез®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 40 мг, № 28 10,59 6,53

Омепразол-Астрафарм, Астрафарм (Україна), капс. 20 мг, № 10 10,96 13,75

Омез®, Dr. Reddy's (Індія), капс. 10 мг, № 30 15,23 5,96

ОпразоЛ®, Мегаком (Україна), таб. 20 мг фл., № 28 16,12 21,70

Омепразол-Вокате, Vocate (Греція), ліофил. д/р-ну д/ін. 40 мг фл., № 1 16,37 4,31

Омез Інста, Dr. Reddy's (Індія), пор. д/орал. сусп. 20 мг саше 20 мг, № 10 21,58 12973,82

Гасек™-10, Teva (Ізраїль), капс. 10 мг фл., № 14 25,02 45,43

2

28

Продовження дод. Д

1 2 3

Омепразол-Лугал, Луганський ХФЗ (Україна), капс. 20 мг, № 30 25,26 11,68

Омепразол 20, MaxPharma Limited (Кипр), капс. 20 мг, № 30 26,76 -

Гасек™-40, Teva (Ізраїль), капс. 40 мг, № 14 29,41 1,35

Омепразол-Дарниця, Дарниця (Україна), капс. 20 мг, № 10 31,06 2,66

Лосек, AstraZeneca (Великобританія), ліофил. д/п р-ну д/інф. 40 мг, № 5 54,28 -

Омепразол, Стиролбіофарм (Україна), капс. 0,02 г, № 30 59,29 8,65

Лосепразол®, PRO.MED.CS Praha (Чеськая Республіка), капс. 20 мг, № 14 332,57 4,37

Омепразол, M. Biotech Ltd. (Великобританія), пор. ліофил. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 - 0,35

Омепразол, Фармекс Груп (Україна), ліофил. д/р-ну д/інф 40 мг, № 1 - 3,91

A02B C02 Пантопразол

Пульцет®, Nobel (Туреччина), таб. 40 мг, № 14 0,26 0,97

Пульцет®, Nobel (Туреччина), таб. 40 мг, № 28 0,80 1,77

Золопент®, Kusum Healthcare (Індія), таб. 40 мг, № 14 0,89 0,68

Проксіум™, ПРО-фарма (Україна), таб. 40 мг, № 30 1,21 0,20

Пантасан, SUN (Індія), таб. 40 мг, № 30 1,46 1,17

Нольпаза®, KRKA (Словенія), таб. 20 мг, № 14 1,73 0,49

Контролок®, Takeda (Японія), пор. д/п ін. р-ну 40 мг, № 1 1,85 0,89

Контролок®, Takeda (Японія), таб. 20 мг, № 14 2,09 0,67

Контролок®, Takeda (Японія), таб. 40 мг, № 14 2,62 0,15

Нольпаза®, KRKA (Словенія), таб. 40 мг, № 14 2,72 0,71

Нольпаза®, KRKA (Словенія), таб. 40 мг, № 28 2,84 0,68

Нольпаза®, KRKA (Словенія), таб. 20 мг, № 28 3,27 0,36

Паноцид 40, Flamingo (Індія), таб. 40 мг, № 10 3,34 61,30

Текта Контрол, Takeda (Японія), таб. 20 мг, № 14 5,09 4,08

Пантасан, SUN (Індія), пор. ліофил. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 6,22 1,20

Проксіум®, ПРО-фарма (Україна), таб. 40 мг, № 30 10,27 3,47

2

29

Продовження дод. Д

1 2 3

Золопент®, Kusum Healthcare (Індія), таб. 40 мг, № 30 10,78 4,85

Паноцид 40, Flamingo (Індія), таб. 40 мг, № 30 11,18 0,32

Пантокар, Micro Labs (Індія), таб. 40 мг, № 30 13,06 8,57

Проксіум®, ПРО-фарма (Україна), пор. д/п ін. р-ну 40 мг, № 1 14,26 1,10

Текта Контрол, Takeda (Японія), таб. 20 мг, № 7 20,70 52,99

Ультера, Actavis Group (Ісландія), таб. 20 мг, № 14 20,98 -

Нольпаза®, KRKA (Словенія), ліофил. д/п р-ну д/ін. 40 мг, № 1 - 2,98

Пантаз, Medley Pharmaceuticals (Індія), таб. 40 мг, № 100 - 0,70

Нольпаза® Контрол, KRKA (Словенія), таб. 20 мг, № 14 - 4,34

Нольпаза® Контрол, KRKA (Словенія), таб. 20 мг, № 7 - 8,17

Проксіум®, ПРО-фарма (Україна), ліофил. д/р-ну д/ін. 40 мг, № 1 - 2,06

Проксіум®, ПРО-фарма (Україна), таб. 40 мг, № 30 - 0,71

A02B C03 Лансопразол

Лансопрол®, Nobel (Туреччина), капс. 15 мг, № 14 1,15 9,91

Ланза, Genom Biotech (Індія), капс. 30 мг, № 20 3,64 24,44

Ланцерол®, Корпорація Артеріум (Україна), капс. 30 мг, № 10 4,14 0,30

Лансопрол®, Nobel (Туреччина), капс. 30 мг, № 14 4,57 5,53

Лансопрол®, Nobel (Туреччина), капс. 15 мг, № 28 4,89 2,31

Лансопрол®, Nobel (Туреччина), капс. 30 мг, № 28 7,75 2,05

Лансопразол, Фарма Лайф (Україна), капс. 30 мг, № 20 25,04 4,15

Норміцид, Фарма Лайф (Україна), капс. 30 мг, № 20 66,77 1,03

Лансопразол-Лугал, Луганський ХФЗ (Україна), капс. 30 мг, № 30 273,58 18,74

A02B C04 Рабепразол

Рабелок, Cadila (Індія), таб. 20 мг, № 100 0,01 6,73

Рабімак, Macleods Pharmaceuticals Ltd (Індія), таб. 20 мг, № 14 0,44 0,26

Разол, Rowtech ltd (Великобританія), таб. 20 мг, № 10 0,55 0,15

2

30

Продовження дод. Д

1 2 3

Рабепразол-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 20 мг, № 10 0,63 4,65

Разо, Dr. Reddy's (Індія), таб. 10 мг, № 20 0,98 -

Рабимак, Macleods Pharmaceuticals Ltd (Індія), таб. 10 мг, № 14 1,10 1,50

Велоз, Torrent (Індія), таб. 10 мг, № 20 1,30 -

Рабиджем 20, Tulip Lab. (Індія), таб. 20 мг, № 30 2,33 -

Рабепразол-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 20 мг, № 20 2,91 3,44

Велоз, Torrent (Індія), таб. 20 мг, № 20 2,95 3,27

Разол-20, Rowtech ltd (Великобританія), пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 20 мг, № 1 5,19 3,13

Паріет®, Janssen-Cilag (Бельгія-Швейцарія), таб. 10 мг, № 14 5,24 1,29

Паріет®, Janssen-Cilag (Бельгія-Швейцарія), таб. 20 мг, № 14 6,00 1,36

Рабиджем 10, Tulip Lab. (Індія), таб. 10 мг, № 30 8,63 19,93

Барол 20, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. 20 мг, № 14 10,44 306,75

Разол-20, Rowtech ltd (Великобританія), пор. ліофил. д/п р-ну д/ін. 20 мг, № 10 11,63 1,94

Рабепразол-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 10 мг, № 10 19,62 0,49

Барол 10, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. 10 мг, № 14 21,64

Барол 20, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. 20 мг, № 30 22,30 3,25

Барол 10, Mega Lifesciences (Таїланд), капс. 10 мг, № 30 28,96 17,41

Рабелок, Cadila (Індія), ліофил. д/р-ну д/ін. 20 мг, № 1 32,31 7,21

Геєрдин, Mili Healthcare (Великобританія), таб. 20 мг, № 14 47,51 0,97

Геєрдин, Mili Healthcare (Великобританія), ліофил. д/р-ну д/ін. 20 мг, № 1 54,56 1,61

Рабепразол-Здоров'я, Здоров'я (Україна), таб. 10 мг, № 20 242,63 4,42

A02B C05 Езомепразол

Нексіум, AstraZeneca (Великобританія), таб. 40 мг, № 14 0,10 2,45

Езонекса®, Фармак (Україна), таб. 20 мг, № 14 0,84

Езолонг®-40, Synmedic (Індія), таб. 40 мг, № 14 3,62 1,52

Нексіум, AstraZeneca (Великобританія), таб. 20 мг, № 14 4,93 14,46

2

31

Продовження дод. Д

1 2 3

Езолонг®-20, Synmedic (Індія), таб. 20 мг, № 14 11,60 1,02

Нексіум, AstraZeneca (Великобританія), пор. д/п р-ну д/ін. та інф. 40 мг, № 10 38,80 0,92

Еманера, KRKA (Словенія), капс. 20 мг, № 14 1,54

Еманера, KRKA (Словенія), капс. 20 мг, № 28 - 3,07

Еманера, KRKA (Словенія), капс. 40 мг, № 14 - 3,72

Еманера, KRKA (Словенія), капс. 40 мг, № 28 - 4,83

Нексіум, AstraZeneca (Великобританія), таб. 20 мг, № 7 - 96,80

A02B C51** Омепразол, комбінації

Лимзер, Mega Lifesciences (Таїланд), капс., № 14 1,05 26,11

Омез® Д, Dr. Reddy's (Індія), капс., № 30 1,82 2,47

Омез® ДСР, Dr. Reddy's (Індія), капс. модиф., № 30 1,85 3,19

Лимзер, Mega Lifesciences (Таїланд), капс., № 30 1,99 42,39

Домстал-О, Torrent (Індія), капс., № 30 2,92 0,20

A02B C54 Рабепразол, комбінації

Рабирил, Ananta Medicare (Великобританія), капс., № 10 57,28 10,32

A02B D Комбінації для ерадикації H. pylori

A02B D04 Пантопразол, амоксицилін, кларитроміцин

Бета-Клатинол, Synmedic (Індія), комб. набір д/перор., № 42 16,38 3,58

A02B D05 Омепразол, амоксицилін, кларитроміцин

Пілобакт Нео, Ranbaxy (Індія), комб. набор д/перорал., № 7 1,24 77,16

A02B D12** Рабепразол, орнідазол, кларитроміцин

Орністат, Mili Healthcare (Великобританія), таб. комбіуп., № 42 2,78 41,76

A02B D09 Лансопразол, кларитроміцин, тінідазол

Клатинол, Synmedic (Індія), комб. набір д/перор., № 42 0,76 4,02

2

32

Додаток Е

Обсяги споживання ІПП з урахуванням показника DDD в Україні за 2009-2014 рр.

МНН Обсяг продажів у DDDs Приріст про-

дажів, % 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р 2014 р.

Омепразол ВЛЗ 25 633 784,0 28 526 018,0 27 330 008,0 36 276 256,0 39 350 522,0 45 553 434,0 77,71

ІЛЗ 49 713 421,0 57 853 129,0 61 966 107,0 35 908 528,0 40 158 430,0 32 648 713,0 -34,33

Разом 75 347 205,0 86 379 147,0 89 296 115,0 72 184 784,0 79 508 952,0 78 202 147,0 3,79

Пантопразол ВЛЗ 833 160,0 1 929 810,0 3 166 470,0 2 282 550,0 4 763 130,0 3 098 700,0 271,92

ІЛЗ 2 605 542,0 5 188 229,0 8 098 018,0 13 311 804,0 16 155 289,5 17 652 257,5 577,49

Разом 3 438 702,0 7 118 039,0 11 264 488,0 15 594 354,0 20 918 419,5 20 750 957,5 503,45

Лансопразол ВЛЗ 1 080 920,0 1 364 980,0 1 309 330,0 1 091 030,0 1 414 070,0 1 182 350,0 9,38

ІЛЗ 1 969 443,0 1 757 933,0 1 519 386,0 1 409 735,0 1 361 221,0 1 467 462,0 -25,49

Разом 3 050 363,0 3 122 913,0 2 828 716,0 2 500 765,0 2 775 291,0 2 649 812,0 -13,13

Рабепразол ВЛЗ – 11 300,0 154 975,0 65 765,0 84 160,0 323 005,0 2758,45

ІЛЗ 4 897 436,0 6 645 135,0 7 438 204,0 7 218 543,0 7 011 548,0 1 293 429,0 -73,59

Разом 4 897 436,0 6 656 435,0 7 593 179,0 7 284 308,0 7 095 708,0 1 616 434,0 -66,99

Езомепразол ВЛЗ – 5 636,00 77 866,67 2 978,67 165,33 28,00 -99,50

ІЛЗ 283 210,67 424 965,33 627 685,33 1 493 436,00 2 378 030,67 3 014 092,67 964,26

Разом 283 210,7 430 601,3 705 552,0 1 496 414,7 2 378 196,0 3 014 120,7 964,27

233

2

33

Додаток Ж

Розрахунок коефіцієнта адекватності платоспроможності ІПП за 2014 р.

Торгова назва

препарату Фірма-виробник (країна) Рроз. РDDD Ca.s

1 2 3 4 5

A02B C01 Омепразол

Омепразол «Борисовський завод медичних

препаратів» (Республіка Білорусь) 5,99 0,20 0,01

Омепразол-Лугал «Луганський ХФЗ» (Україна) 10,80 0,36 0,01

Омепразол-Астрафарм «Астрафарм» (Україна) 5,35 0,53 0,02

Омепразол «Фармак» (Україна) 10,72 0,55 0,02

Омепразол «Київмедпрепарат» (Україна) 6,51 0,65 0,02

Омепразол-Дарниця «Фармацевтична фірма «Дарниця»

(Україна) 9,06 0,91 0,03

Лосід «Flamingo» (Індія) 92,38 0,92 0,03

Омепразол «Стиролбіофарм» (Україна) 33,41 1,22 0,04

Опразол® «Мегаком» (Україна) 39,63 1,42 0,04

Омез® «Dr. Reddy's» (Індія) 47,63 1,57 0,05

Омеалокс «Sanofi» (Франція) 34,23 1,92 0,06

Омез Інста «Dr. Reddy's» (Індія) 22,71 2,88 0,09

Лосепразол® «PRO.MED.CS» (Чеська Республіка) 43,27 3,09 0,10

Омеп «Sandoz» (Словенія) 58,10 3,17 0,10

Ультоп® KRKA (Словенія) 57,67 4,12 0,13

Гасек™ Teva» (Ізраїль) 94,66 6,22 0,20

A02B C02 Пантопразол

Проксіум™ «Лубнифарм» (Україна) 74,39 2,48 0,08

Пантаз «Medley Pharmaceuticals» (Індія) 252,25 2,52 0,08

Пантокар «Micro Labs» (Індія) 77,94 2,60 0,08

Золопент® «Кусум Фарм» (Україна) 67,04 3,08 0,10

Паноцид 40 «Flamingo» (Індія) 66,09 3,27 0,10

Пантасан «Sun Pharmaceuticals» (Індія) 111,47 3,72 0,12

Панум «Unique Pharmaceuticals

Laboratories» (Індія) 81,51 5,50 0,17

Нольпаза® «KRKA» (Словенія) 85,69 5,74 0,18

Нольпаза® Контрол «KRKA» (Словенія) 33,57 6,20 0,20

Текта Контрол «Takeda» (Німеччина) 49,70 7,16 0,23

Пульцет® «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret A.S.»

(Туреччина) 149,65 7,25 0,23

Контролок® «Takeda» (Німеччина) 166,43 17,09 0,54

A02B C03 Лансопразол

Норміцид «Фарма Лайф» (Україна) 15,31 0,77 0,02

Лансопразол-Лугал «Луганський ХФЗ» (Україна) 55,06 1,84 0,06

Лансопразол «Фарма Лайф» (Україна) 48,52 2,43 0,08

Ланза «Genom Biotech» (Індія) 57,90 2,89 0,09

Ланцерол® «Київмедпрепарат» (Україна) 29,56 2,96 0,09

Лансопрол® «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret A.S.»

(Туреччина) 75,97 4,91 0,16

234

2

34

Продовження дод. Ж

1 2 3 4 5

A02B C04 Рабепразол

Барол «Mega Lifesciences» (Австралія) 50,47 2,36 0,07

Рабепразол-Здоров`я «Фармацевтична компанія «Здоро-

в'я» (Україна) 25,97 2,41 0,08

Рабелок «Cadila Pharmaceuticals Ltd.» (Індія) 424,32 4,24 0,13

Зульбекс® «KRKA» (Словенія) 89,98 4,86 0,15

Разол «Rowtech ltd.» (Великобританія) 55,79 5,58 0,18

Рабімак «Macleods Pharmaceuticals Limited»

(Індія) 74,86 7,75 0,25

Велоз «Torrent Pharmaceuticals Ltd.» (Індія) 240,53 12,03 0,38

Рабіджем «Tulip Lab.» (Індія) 196,89 13,13 0,42

Парієт® «Janssen-Cilag» (Бельгія) 359,34 35,78 1,14

A02B C05 Езомепразол

Езомеалокс «Sanofi» (Франція) 82,17 6,14 0,19

Езолонг® «Synmedic Laboratories» (Індія) 85,26 6,32 0,20

Еманера «KRKA» (Словенія) 140,28 7,17 0,23

Нексіум «AstraZeneca» (Швеція) 175,18 17,17 0,54

2

35

Додаток И

Показники споживання та частоти призначень ЛЗ хворими на виразкову хворобу за 2010-2014 рр.

Міжнародна

непатентована або

загальноприйнята назва

2010 2011 2012 2013 2014

Ч.п.,

%

Споживання ЛЗ Ч.п.,

%

Споживання ЛЗ Ч.п.,

%

Споживання ЛЗ Ч.п.,

%

Споживання ЛЗ Ч.п.,

%

Споживання ЛЗ

грн. % грн. % грн. % грн. % грн. %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Адвокард – – – – – – – – – – – – 0,09 79,54 0,13

Азитроміцин 0,11 274,25 0,28 0,07 88,79 0,07 0,04 34,88 0,03 – – – 0,09 101,74 0,17

Альтан 0,15 15,66 0,02 0,11 14,34 0,01 – – – – – – – – –

Алюмінію гідроксид, бен-

зокаїн та магнію гідроксид 2,06 796,18 0,81 1,82 817,28 0,68 3,32 2385,21 2,28 1,19 393,62 0,52 0,61 224,91 0,38

Алюмінію гідроксид та

магнію гідроксид 3,01 1794,29 1,82 2,71 1865,82 1,56 – – – 3,50 1774,46 2,36 2,25 881,05 1,49

Алюмінію гідроксид,

магнію гідроксид та си-

метикон

0,33 165,90 0,17 0,04 34,22 0,03 0,23 155,26 0,15 0,07 27,30 0,04 0,17 65,26 0,11

Алюмінію фосфат 0,37 282,02 0,29 0,26 237,50 0,20 0,27 333,04 0,32 0,46 400,71 0,53 0,61 505,13 0,85

Амброксол – – – 0,04 9,20 0,01 – – – 0,07 21,88 0,03 0,17 3,78 0,01

Амінокапронова кислота 0,99 815,59 0,83 1,45 887,02 0,74 0,70 392,47 0,37 1,45 564,63 0,75 2,08 851,50 1,44

Аміносол 0,04 499,10 0,51 0,04 535,90 0,45 – – – 0,26 1152,03 1,54 – – –

Аміодарон – – – 0,04 9,34 0,01 – – – 0,07 47,91 0,06 – – –

Амоксицилін 9,52 3819,93 3,87 8,09 3501,65 2,92 5,70 2821,07 2,69 4,95 1901,86 2,53 9,10 3818,78 6,46

Амоксицилін та клавула-

нова кислота 0,92 1243,56 1,26 2,23 2901,85 2,42 3,40 4686,99 4,48 0,46 966,47 1,29 0,61 932,35 1,58

Ампіцилін та сульбактам 0,15 369,26 0,37 0,07 494,89 0,41 0,12 568,3 0,54 – – – – – –

Апротинін – – – 0,07 151,68 0,13 0,08 214,14 0,20 0,07 40,50 0,05 0,09 8,10 0,01

Аргінін глутамат 0,04 46,06 0,05 0,04 25,40 0,02 – – – 0,13 29,23 0,04 – – –

Артишок 0,04 13,75 0,01 – – – – – – – – – – – –

Атракурій – – – 0,04 68,28 0,06 0,04 37,36 0,04 – – – 0,09 40,33 0,07

Атропін 0,07 1,00 0,00 0,15 2,63 0,00 0,20 5,02 0,00 0,46 6,08 0,01 0,35 5,34 0,01

АТФ-лонг – – – – – – 0,31 4,38 0,00 – – – – – –

Ацетилсаліцилова кис-

лота 0,04 0,18 0,00 – – – – – – – – – – – –

Беладона, комбінації – – – 0,04 5,87 0,00 0,04 14,00 0,01 – – – – – –

2

36

Продовження дод. И

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Беладона, ксероформ та

цинку сульфат – – – 0,04 6,07 0,01 – – – – – – – – –

Беміпарин 0,15 142,39 0,14 0,26 830,53 0,69 0,27 706,37 0,67 0,79 1988,57 2,65 – – –

Бетаметазон 0,04 100,26 0,10 – – – – – – – – – – – –

Бісопролол – – – – – – 0,04 0,92 0,00 – – – – – –

Борна кислота – – – – – – 0,04 1,61 0,00 0,13 3,17 0,00 0,09 1,68 0,00

Бутилскополамін – – – 0,11 70,11 0,06 0,08 12,32 0,01 – – – 0,09 69,35 0,12

Вікаїр 0,04 2,85 0,00 – – – – – – – – – – – –

Біфіформ – – – 0,04 39,30 0,03 – – – – – – – – –

Бутилскополамін – – – 0,11 70,11 0,06 – – – – – – – – –

Верапаміл – – – – – – – – – 0,07 1,20 0,00 – – –

Вікалін 0,04 7,12 0,01 0,11 26,39 0,02 – – – 0,07 26,42 0,04 – – –

Вінпоцетин 0,04 6,65 0,01 – – – – – – – – – – – –

Вісмуту субцитрат 5,92 4412,59 4,47 8,53 6782,35 5,66 9,30 8308,92 7,93 7,85 5051,72 6,73 7,45 3341,27 5,65

Водню пероксид 0,11 5,01 0,01 0,11 3,79 0,00 0,04 4,36 0,00 0,13 4,79 0,01 – – –

Вугілля активоване 0,07 3,54 0,00 – – – – – – – – – 0,09 2,50 0,00

Гепарин 0,07 61,02 0,06 0,11 82,46 0,07 – – – 0,07 14,08 0,02 – – –

Гідрокортизон – – – – – – 0,04 5,60 0,01 0,13 9,17 0,01 – – –

Гідроксіетилкрохмаль 0,29 924,73 0,94 0,45 1388,56 1,16 0,20 576,56 0,55 0,59 1662,94 2,22 0,61 810,61 1,37

Гідроксіетилкрохмаль та

натрію хлорид – – – 0,15 519,02 0,43 0,12 325,94 0,31 – – – – – –

Глобірон-Н 0,04 15,23 0,02 – – – 0,04 4,73 0,00 – – – – – –

Глюкоза 2,06 1443,78 1,46 1,45 1060,99 0,89 1,72 952,89 0,91 2,31 1022,88 1,36 1,99 601,66 1,02

Декаметоксин 0,11 95,32 0,10 0,07 96,7 0,08 0,20 241,63 0,23 0,13 125,51 0,17 – – –

Дексаметазон – – – – – – 0,04 1,46 0,00 0,13 16,81 0,02 0,17 5,37 0,01

Декскетопрофен 0,18 174,04 0,18 0,26 385,93 0,32 0,27 241,83 0,23 0,79 604,30 0,81 0,35 198,75 0,34

Декстран 0,07 27,76 0,03 0,04 15,13 0,01 – – – – – – – – –

Дипіридамол 0,04 1,08 0,00 0,04 0,51 0,00 – – – – – – – – –

Дігоксин – – – – – – 0,20 5,34 0,01 – – – – – –

Диклофенак – – – – – – – – – 0,07 1,08 0,00 – – –

Дифенгідрамін 0,88 39,47 0,04 0,70 36,10 0,03 0,51 19,26 0,02 1,52 70,62 0,09 0,95 34,62 0,06

Діосмектит 0,04 30,17 0,03 – – – – – – 0,07 24,29 0,03 – – –

Доксазозин 0,04 3,04 0,00 – – – – – – – – – – – –

Доксициклін 0,33 30,13 0,03 0,26 26,27 0,02 0,23 15,02 0,01 0,07 4,90 0,01 – – –

Домперидон 0,88 537,59 0,54 0,89 440,37 0,37 0,51 370,78 0,35 0,73 254,90 0,34 0,09 66,95 0,11

Домперидон та омепразол – – – – – – – – – – – – 0,09 32,72 0,06

2

37

Продовження дод. И

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Допамін – – – 0,04 8,18 0,01 – – – 0,20 246,97 0,33 0,09 37,99 0,06

Дротаверин 1,84 495,64 0,50 1,52 561,51 0,47 2,03 798,34 0,76 2,84 597,32 0,80 1,91 248,44 0,42

Езомепразол – – – – – – – – – – – – 0,09 75,43 0,13

Електроліти в комбінації – – – – – – – – – 0,07 175,74 0,23 0,09 27,48 0,05

Електроліти з вуглево-

дами

– – – – – – 0,12 183,75 0,18 0,07 31,60 0,04 0,17 94,74 0,16

Еналаприл 0,04 0,99 0,00 – – – – – – – – – – – –

Еналаприл та діуретики 0,04 1,74 0,00 – – – – – – – – – – – –

Енерлів – – – – – – – – – 0,07 24,00 0,03 – – –

Еноксапарин 0,26 700,01 0,71 0,15 259,15 0,22 0,20 849,52 0,81 0,26 961,64 1,28 0,43 1362,04 2,30

Ентеросгель – – – – – – – – – 0,07 57,99 0,08 – – –

Епінефрин – – – – – – 0,04 1,64 0,00 0,07 1,91 0,00 – – –

Ессенціалє 0,04 96,04 0,10 – – – 0,04 91,52 0,09 – – – – – –

Есслівер 0,04 33,47 0,03 – – – – – – – – – – – –

Етамзилат 1,73 655,42 0,66 2,37 826,15 0,69 1,56 515,22 0,49 3,17 638,99 0,85 3,38 453,16 0,77

Етанол 4,04 415,29 0,42 3,71 569,67 0,48 3,36 428,78 0,41 3,89 350,52 0,47 1,73 128,02 0,22

Йогексол 0,04 381,14 0,39 – – – – – – – – – – – –

Йод 0,11 14,06 0,01 0,11 11,29 0,01 0,04 8,38 0,01 – – – – – –

Ізосорбіду динітрат – – – – – – 0,39 0,86 0,00 – – – 0,09 54,42 0,09

Іміпенем та циластатин 0,04 1063,92 1,08 – – – – – – – – – – – –

Інфезол 0,22 937,17 0,95 0,30 1923,76 1,61 0,16 808,78 0,77 0,26 784,48 1,05 0,17 428,75 0,73

Калію та магнію аспара-

гінат

0,85 163,75 0,17 0,37 59,21 0,05 0,47 131,26 0,13 0,66 92,07 0,12 0,43 46,53 0,08

Калію хлорид 0,04 3,90 0,00 – – – – – – – – – – – –

Кальцемін адванс 0,04 12,32 0,01 – – – – – – – – – – – –

Кальцію глюконат – – – – – – – – – 0,07 2,07 0,00 – – –

Канаміцин 0,04 11,50 0,01 – – – – – – 0,13 33,22 0,04 – – –

Кетамін 0,15 15,37 0,02 0,04 2,35 0,00 – – – – – – – – –

Кетопрофен 0,11 112,48 0,11 0,30 248,75 0,21 0,08 85,89 0,08 0,33 293,79 0,39 0,35 472,88 0,80

Кеторолак 0,40 173,14 0,18 0,11 46,58 0,04 0,35 152,02 0,15 0,53 96,89 0,13 0,78 153,50 0,26

Кислота аскорбінова 1,36 209,20 0,21 0,67 62,76 0,05 0,35 61,05 0,06 0,59 71,31 0,10 0,43 28,67 0,05

Кислота діатризоєва – – – – – – – – – 0,07 30,42 0,04 – – –

Кларитроміцин 5,44 8170,08 8,28 5,04 8322,48 6,95 5,82 10065,91 9,61 2,97 3160,93 4,21 5,55 4927,49 8,33

Клатінол – – – – – – – – – – – – 0,61 1323,76 2,24

Клопідогрел – – – – – – – – – – – – 0,09 131,51 0,22

2

38

Продовження дод. И

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Комплекси оксиду заліза

з полімальтозою

– – – – – – – – – – – – 0,09 36,22 0,06

Корглікон 0,04 2,25 0,00 0,07 9,32 0,01 – – – – – – 0,17 3,37 0,01

Лактобактерії 0,04 12,40 0,01 0,11 132,63 0,11 0,04 57,06 0,05 – – – – – –

Лактобактерії, комбінації – – – 0,04 22,31 0,02 – – – – – – – – –

Лансопразол 0,07 142,03 0,14 – – – 0,04 24,09 0,02 0,07 12,65 0,02 – – –

Левофлоксацин 0,07 308,95 0,31 0,11 446,67 0,37 0,08 261,76 0,25 0,13 524,40 0,70 0,52 640,27 1,08

Ліволін форте – – – 0,04 46,50 0,04 – – – – – – – – –

Лідокаїн 0,07 10,86 0,01 0,11 7,17 0,01 0,86 12,31 0,01 – – – – – –

Лоратадин 0,04 6,55 0,01 – – – – – – – – – – – –

Магнію сульфат 0,26 21,69 0,02 0,11 12,22 0,01 1,25 17,79 0,02 0,40 24,43 0,03 0,17 6,40 0,01

Мебеверин – – – 0,15 130,37 0,11 0,63 765,57 0,73 – – – 0,17 51,87 0,09

Менадіон 0,44 180,53 0,18 0,56 150,99 0,13 0,51 186,93 0,18 0,92 213,27 0,28 1,21 171,52 0,29

Меропенем – – – – – – – – – – – – 0,17 3922,60 6,63

Метамізол натрію 1,43 131,14 0,13 0,70 470,48 0,39 1,33 221,97 0,21 1,85 217,58 0,29 1,56 164,38 0,28

Метоклопрамід 2,02 591,15 0,60 1,63 957,08 0,80 2,03 680,79 0,65 1,58 504,63 0,67 1,47 173,38 0,29

Метронідазол 4,74 1141,15 1,16 3,82 996,68 0,83 3,67 980,07 0,94 1,39 463,55 0,62 2,08 590,68 1,00

Мідекаміцин – – – 0,07 59,24 0,05 – – – – – – – – –

Надропарин – – – 0,15 929,75 0,78 0,16 673,45 0,64 0,20 480,06 0,64 0,17 277,16 0,47

Налоксон – – – 0,04 1,86 0,00 – – – – – – – – –

Натрію хлорид 5,99 5758,23 5,83 6,60 6227,16 5,20 6,33 5416,45 5,17 8,64 4540,95 6,05 8,06 3261,19 5,52

Небіволол – – – – – – – – – 0,07 2,85 0,00 – – –

Неостигмін 0,11 5,48 0,01 0,07 12,85 0,01 0,12 14,15 0,01 0,13 1,88 0,00 0,17 2,52 0,00

Нікетамід 0,04 2,70 0,00 0,11 14,67 0,01 – – – 0,20 16,98 0,02 – – –

Обліпиха крушиновидна 0,07 9,30 0,01 – – – – – – – – – – – –

Октреотид – – – 0,07 425,88 0,36 0,04 647,75 0,62 0,13 926,47 1,23 0,17 1293,29 2,19

Омепразол 16,43 10993,36 11,14 15,32 5863,10 4,89 16,95 15167,72 14,48 12,99 9228,73 12,30 13,86 3953,23 6,69

Омепразол, амоксицилін

та кларитроміцин

2,76 9064,12 9,18 3,67 10759,43 8,98 6,17 19085,52 18,23 5,61 11727,77 15,63 2,34 4140,79 7,00

Орнідазол 0,07 56,79 0,06 0,11 100,01 0,08 0,27 348,94 0,33 0,20 76,54 0,10 0,26 67,01 0,11

Отилонію бромід 0,04 8,88 0,01 – – – 0,04 3,95 0,00 – – – 0,09 33,25 0,06

Панкреатин 0,63 129,45 0,13 0,37 112,4 0,09 0,66 146,67 0,14 0,59 242,70 0,32 0,78 75,92 0,13

Пантопразол 0,18 285,77 0,29 0,52 1006,32 0,84 0,39 569,08 0,54 2,37 1233,81 1,64 3,81 3363,77 5,69

Пантопразол, амоксици-

лін та кларитроміцин

0,48 1719,73 1,74 1,37 4508,62 3,76 – – – 0,46 738,65 0,98 0,61 1068,93 1,81

Папаверин 0,63 73,38 0,07 0,63 89,87 0,08 1,17 233,32 0,22 0,99 116,56 0,16 1,21 209,87 0,35

2

39

Продовження дод. И

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Пентоксифілін 0,48 190,47 0,19 0,41 52,54 0,04 1,37 71,76 0,07 0,13 40,30 0,05 0,26 27,42 0,05

Піпекуронію бромід 0,18 96,72 0,10 0,30 270,11 0,23 0,08 62,47 0,06 0,20 74,65 0,10 0,26 111,38 0,19

Пірацетам 0,63 58,76 0,06 – – – – – – – – – – – –

Пірензепін 0,04 19,92 0,02 0,04 185,50 0,15 – – – 0,07 14,23 0,02 0,17 112,45 0,19

Піридоксин – – – – – – 0,04 4,62 0,00 0,13 12,07 0,02 0,17 16,61 0,03

Пітофенон та анальгетики 1,03 991,31 1,00 1,00 637,62 0,53 1,09 729,03 0,70 1,39 362,68 0,48 0,95 243,49 0,41

Платифілін 1,25 233,83 0,24 1,11 213,74 0,18 0,98 271,25 0,26 1,12 132,12 0,18 1,04 136,82 0,23

Преднізолон 0,04 4,89 0,00 0,04 24,84 0,02 – – – – – – – – –

Прокаїн 0,07 11,21 0,01 0,22 29,56 0,02 – – – – – – 0,09 0,60 0,00

Проктозан – – – – – – 0,39 52,67 0,05 – – – – – –

Пропанол, комбінації – – – – – – – – – – – – 0,43 51,08 0,09

Пропофол 0,15 286,76 0,29 0,19 645,23 0,54 0,16 333,04 0,32 0,40 453,60 0,60 0,35 607,45 1,03

Рабепразол 1,73 10532,81 10,67 4,04 25401,68 21,21 1,29 5252,78 5,02 2,04 8363,72 11,14 1,21 4321,24 7,31

Рабепразол, орнідазол та

кларитроміцин 4,78 16130,26 16,34 4,82 15751,31 13,15 2,42 7091,74 6,77 0,73 1619,95 2,16 0,17 194,87 0,33

Ранітидин 0,51 104,45 0,11 0,07 193,25 0,16 0,31 38,57 0,04 0,86 34,09 0,05 0,43 18,12 0,03

Реамберин 0,04 102,76 0,10 0,07 289,86 0,24 – – – – – – – – –

Реосорбілакт 0,96 1441,45 1,46 0,56 947,58 0,79 0,74 1111,48 1,06 0,79 1151,89 1,53 1,30 995,33 1,68

Рінгера розчин 1,51 1276,01 1,29 1,00 1027,01 0,86 1,13 821,88 0,78 2,37 1181,68 1,57 1,73 744,39 1,26

Рофекоксиб 0,04 31,81 0,03 – – – 0,04 36,21 0,03 0,07 66,50 0,09 – – –

Саліцилова кислота 0,15 8,46 0,01 0,11 5,67 0,00 0,20 9,78 0,01 0,13 3,69 0,00 0,95 26,69 0,05

Сальбутамол – – – – – – – – – – – – 0,09 3,56 0,01

Силімарин – – – 0,07 33,56 0,03 – – – – – – – – –

Сорбілакт 0,07 57,33 0,06 0,11 214,64 0,18 – – – – – – 0,09 111,35 0,19

Сукральфат 0,07 21,63 0,02 – – – – – – – – – – – –

Суксаметоній 0,22 53,62 0,05 0,33 76,70 0,06 0,16 28,73 0,03 0,40 161,30 0,21 0,26 70,74 0,12

Сульпірид 0,07 73,07 0,07 – – – – – – – – – – – –

Теофілін 0,15 8,06 0,01 0,11 6,30 0,01 0,04 3,79 0,00 0,20 8,42 0,01 0,35 17,20 0,03

Тетрациклін 0,15 20,27 0,02 0,04 5,74 0,00 0,04 10,04 0,01 – – – 0,17 15,66 0,03

Тикарцилін та клавула-

нова кислота 0,04 636,80 0,65 – – – 0,08 1236,39 1,18 – – – – – –

Тіамін – – – – – – – – – – – – 0,09 6,09 0,01

Тіопентал 0,22 79,21 0,08 0,22 151,30 0,13 0,16 79,21 0,08 0,40 178,89 0,24 0,26 103,53 0,18

Токоферол 0,04 1,79 0,00 – – – – – – – – – – – –

Торасемід – – – – – – 0,04 13,02 0,01 0,13 23,42 0,03 – – –

2

40

Продовження дод. И

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Транексамова кислота – – – – – – 0,04 71,29 0,07 0,20 359,36 0,48 0,09 263,16 0,45

Трисіль 0,04 13,40 0,01 – – – – – – 0,20 81,18 0,11 0,26 96,47 0,16

Урсодезоксихолева кис-

лота – – – 0,04 17,96 0,01 – – – – – – – – –

Фамотидин 1,29 2081,04 2,11 1,19 1413,88 1,18 1,48 3016,94 2,88 0,59 613,08 0,82 2,17 3768,05 6,37

Фенілефрин 0,04 0,62 0,00 – – – – – – 0,13 19,34 0,03 – – –

Фенол – – – 0,04 171,36 0,14 – – – – – – – – –

Фероплект 0,07 4,34 0,00 – – – 0,04 0,33 0,00 – – – – – –

Ферролек – – – – – – 0,12 149,96 0,14 0,13 96,60 0,13 0,17 35,13 0,06

Ферум лек розчин 0,15 164,51 0,17 0,22 187,60 0,16 0,04 47,63 0,05 0,33 197,98 0,26 0,61 384,59 0,65

Фолієва кислота – – – – – – – – – 0,13 3,56 0,00 0,17 1,61 0,00

Фталілсульфатіазол 0,04 2,51 0,00 – – – – – – – – – – – –

Фуразолідон – – – 0,04 2,94 0,00 0,08 5,78 0,01 – – – – – –

Фуросемід 0,22 14,57 0,01 0,19 7,08 0,01 0,74 13,30 0,01 0,53 28,67 0,04 0,26 5,97 0,01

Хілак форте – – – 0,04 19,87 0,02 – – – – – – – – –

Хлоргексидин 0,04 14,52 0,01 – – – – – – – – – – – –

Хлоропірамін – – – 0,04 7,32 0,01 – – – – – – – – –

Цефазолін 0,07 34,13 0,03 – – – 0,04 18,32 0,02 – – – – – –

Цефепім – – – 0,11 828,55 0,69 – – – 0,07 749,20 1,00 – – –

Цефіксим – – – – – – – – – – – – 0,09 54,88 0,09

Цефоперазон – – – – – – – – – 0,13 153,15 0,20 – – –

Цефоперазон, комбінації – – – – – – – – – – – – 0,09 105,68 0,18

Цефотаксим – – – 0,11 60,56 0,05 – – – 1,25 444,42 0,59 – – –

Цефтазидим 0,11 700,18 0,71 0,07 482,73 0,40 – – – 0,07 111,60 0,15 – – –

Цефтріаксон 0,44 594,90 0,60 0,59 450,22 0,38 0,43 443,21 0,42 0,07 47,87 0,06 0,95 270,78 0,46

Цефуроксим 0,11 87,10 0,09 – – – 0,12 309,5 0,30 0,07 38,21 0,05 – – –

Ципрофлоксацин – – – 0,07 105,83 0,09 – – – 0,13 70,48 0,09 – – –

Ципрофлоксацин та

орнідазол – – – – – – 0,04 228,24 0,22 0,20 982,74 1,31 – – –

Ціанокобаламін 0,04 2,95 0,00 0,07 1,65 0,00 0,08 9,82 0,01 0,26 8,65 0,01 0,52 20,97 0,04

g-строфантин – – – 0,11 3,29 0,00 – – – – – – – – –

2

41

Додаток К

Результати комплексного АВС/VЕN/частотного аналізу споживання ЛЗ

хворими на виразкову хворобу за 2010-2014 рр.

Міжнародна непатентована або загальноп-

рийнята назва

2010 2011 2012 2013 2014

Частота приз-

начення АВС /

VEN

Частота приз-

начення АВС /

VEN

Частота приз-

начення АВС /

VEN

Частота приз-

начення АВС /

VEN

Частота приз-

начення АВС /

VEN од. % од. % од. % од. % од. %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Омепразол 447 16,43 А/V 413 15,32 А/V 434 16,95 А/V 197 12,99 А/V 160 13,86 А/V

Вісмуту субцитрат 161 5,92 А/V 230 8,53 А/V 238 9,30 А/V 119 7,85 А/V 86 7,45 А/V

Кларитроміцин 148 5,44 А/V 136 5,04 А/V 149 5,82 А/V 45 2,97 А/Е 64 5,55 А/Е

Рабепразол, орнідазол та кларитроміцин 130 4,78 А/V 130 4,82 А/V 62 2,42 А/V 11 0,73 А/V 2 0,17 В/V

Омепразол, амоксицилін та кларитроміцин 75 2,76 А/V 99 3,67 А/V 158 6,17 А/V 85 5,61 А/V 27 2,34 А/V

Рабепразол 47 1,73 А/V 109 4,04 А/V 33 1,29 А/V 31 2,04 А/V 14 1,21 А/V

Фамотидин 35 1,29 А/V 32 1,19 А/V 38 1,48 А/V 9 0,59 В/V 25 2,17 А/V

Пантопразол, амоксицилін та кларитроміцин 13 0,48 А/V 37 1,37 А/V – – – 7 0,46 В/V 7 0,61 А/V

Клатинол – – – – – – – – – – – – 7 0,61 А/V

Амоксицилін та клавуланова кислота 25 0,92 В/V 60 2,23 А/V 87 3,40 А/V 7 0,46 А/Е 7 0,61 А/Е

Метронідазол 129 4,74 В/V 103 3,82 В/V 94 3,67 В/V 21 1,39 В/V 24 2,08 В/V

Ранітидин 14 0,51 С/V 2 0,07 С/V 8 0,31 С/V 13 0,86 С/V 5 0,43 С/V

Пантопразол 5 0,18 С/V 14 0,52 В/V 10 0,39 В/V 36 2,37 А/V 44 3,81 А/V

Лансопразол 2 0,07 С/V – – – 1 0,04 С/V 1 0,07 С/V – – –

Езомепразол – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/V

Тетрациклін 4 0,15 С/V 1 0,04 С/V 1 0,04 С/V – – – 2 0,17 С/V

Орнідазол 2 0,07 С/V 3 0,11 С/V 7 0,27 В/V 3 0,20 С/Е 3 0,26 С/N

Сукральфат 2 0,07 С/V – – – – – – – – – – – –

Лактобактерії 1 0,04 С/V 3 0,11 С/V 1 0,04 С/V – – – – – –

Біфіформ – – – 1 0,04 С/V – – – – – – – – –

Лактобактерії, комбінації – – – 1 0,04 С/V – – – – – – – – –

Хілак форте – – – 1 0,04 С/V – – – – – – – – –

Амоксицилін 259 9,52 А/Е 218 8,09 А/V 146 5,70 А/V 75 4,95 А/Е 105 9,10 А/Е

Алюмінію гідроксид та магнію гідроксид 82 3,01 А/Е 73 2,71 А/Е – – – 53 3,50 А/Е 26 2,25 А/Е

2

42

Продовження дод. К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Алюмінію гідроксид, бензокаїн та магнію

гідроксид

56 2,06 В/Е 49 1,82 В/Е 85 3,32 А/Е 18 1,19 В/Е 7 0,61 В/Е

Метоклопрамід 55 2,02 В/Е 44 1,63 В/Е 52 2,03 В/Е 24 1,58 В/N 17 1,47 В/N

Дротаверин 50 1,84 В/Е 41 1,52 В/Е 52 2,03 В/Е 43 2,84 В/Е 22 1,91 В/V

Домперидон 24 0,88 В/Е 24 0,89 С/Е 13 0,51 В/Е 11 0,73 В/N 1 0,09 С/N

Ампіцилін та сульбактам 4 0,15 В/Е 2 0,07 В/N 3 0,12 В/N – – – – – –

Левофлоксацин 2 0,07 В/Е 3 0,11 В/Е 2 0,08 С/Е 2 0,13 В/Е 6 0,52 В/V

Платифілін 34 1,25 С/Е 30 1,11 С/Е 25 0,98 С/Е 17 1,12 С/Е 12 1,04 С/V

Панкреатин 17 0,63 С/Е 10 0,37 С/Е 17 0,66 С/Е 9 0,59 С/N 9 0,78 С/N

Папаверин 17 0,63 С/Е 17 0,63 С/Е 30 1,17 С/Е 15 0,99 С/Е 14 1,21 В/V

Алюмінію фосфат 10 0,37 С/Е 7 0,26 С/Е 7 0,27 С/Е 7 0,46 В/Е 7 0,61 В/V

Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид та

симетикон

9 0,33 С/Е 1 0,04 С/Е 6 0,23 С/Е 1 0,07 С/Е 2 0,17 С/Е

Доксициклін 9 0,33 С/Е 7 0,26 С/Е 6 0,23 С/Е 1 0,07 С/N – – –

Азитроміцин 3 0,11 С/Е 2 0,07 С/Е 1 0,04 С/Е – – – 1 0,09 С/N

Атропін 2 0,07 С/Е 4 0,15 С/Е 5 0,20 С/Е 7 0,46 С/Е 4 0,35 С/Е

Ципрофлоксацин та орнідазол – – – – – – 1 0,04 С/Е 3 0,20 А/N – – –

Вугілля активоване 2 0,07 С/Е – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Мебеверин – – – 4 0,15 С/Е 16 0,63 В/Е – – – 2 0,17 С/V

Силімарин – – – 2 0,07 С/Е – – – – – – – – –

Ципрофлоксацин – – – 2 0,07 С/Е – – – 2 0,13 С/N – – –

Аргінін глутамат 1 0,04 С/Е 1 0,04 С/Е – – – 2 0,13 С/N – – –

Пірензепін 1 0,04 С/Е 1 0,04 С/Е – – – 1 0,07 С/Е 2 0,17 С/Е

Ліволін форте – – – 1 0,04 С/Е – – – – – – – – –

Урсодезоксихолева кислота – – – 1 0,04 С/Е – – – – – – – – –

Ессенціалє 1 0,04 С/Е – – – 1 0,04 С/Е – – – – – –

Есслівер 1 0,04 С/Е – – – – – – – – – – – –

Діосмектит 1 0,04 С/Е – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Артишок 1 0,04 С/Е – – – – – – – – – – – –

Отилонію бромід 1 0,04 С/Е – – – 1 0,04 С/Е – – – 1 0,09 С/V

Фталілсульфатіазол 1 0,04 С/Е – – – – – – – – – – – –

Натрію хлорид 163 5,99 А/N 178 6,60 А/N 162 6,33 А/N 131 8,64 А/N 93 8,06 А/N

Меропенем – – – – – – – – – – – – 2 0,17 А/N

Глюкоза 56 2,06 А/N 39 1,45 В/N 44 1,72 В/N 35 2,31 А/N 23 1,99 В/N

Рінгера розчин 41 1,51 А/N 27 1,00 В/N 29 1,13 В/N 36 2,37 А/N 20 1,73 В/N

Реосорбілакт 26 0,96 А/N 15 0,56 В/N 19 0,74 В/N 12 0,79 А/N 15 1,30 А/N

2

43

Продовження дод. К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Етанол 110 4,04 В/N 100 3,71 В/N 86 3,36 В/N 59 3,89 В/N 20 1,73 С/N

Етамзилат 47 1,73 В/N 64 2,37 В/N 40 1,56 В/N 48 3,17 В/N 39 3,38 В/N

Пітофенон та анальгетики 28 1,03 В/N 27 1,00 В/N 28 1,09 В/N 21 1,39 В/N 11 0,95 В/N

Амінокапронова кислота 27 0,99 В/N 39 1,45 В/N 18 0,70 В/N 22 1,45 В/N 24 2,08 В/N

Цефтріаксон 12 0,44 В/N 16 0,59 В/N 11 0,43 В/N 1 0,07 С/N 11 0,95 В/N

Гідроксіетилкрохмаль 8 0,29 В/N 12 0,45 В/N 5 0,20 В/N 9 0,59 А/N 7 0,61 В/N

Надропарин – – – 4 0,15 В/N 4 0,16 В/N 3 0,20 В/N 2 0,17 В/N

Гідроксіетилкрохмаль та натрію хлорид – – – 4 0,15 В/N 3 0,12 С/N – – – – – –

Еноксапарин 7 0,26 В/N 4 0,15 С/N 5 0,20 В/N 4 0,26 А/N 5 0,43 А/N

Інфезол 6 0,22 В/N 8 0,30 А/N 4 0,16 В/N 4 0,26 В/N 2 0,17 В/N

Цефепім – – – 3 0,11 В/N – – – 1 0,07 В/N – – –

Цефтазидим 3 0,11 В/N 2 0,07 В/N – – – 1 0,07 С/N – – –

Аміносол 1 0,04 В/N 1 0,04 В/N – – – 4 0,26 А/N – – –

Тикарцилін та клавуланова кислота 1 0,04 В/N – – – 2 0,08 В/N – – – – – –

Йогексол 1 0,04 В/N – – – – – – – – – – – –

Іміпенем та циластатин 1 0,04 В/N – – – – – – – – – – – –

Пропофол 4 0,15 В/N 5 0,19 В/N 4 0,16 С/N 6 0,40 В/N 4 0,35 В/N

Метамізол натрію 39 1,43 С/N 19 0,70 С/N 34 1,33 С/N 28 1,85 С/N 18 1,56 С/N

Кислота аскорбінова 37 1,36 С/N 18 0,67 С/N 9 0,35 С/N 9 0,59 С/N 5 0,43 С/N

Дифенгідрамін 24 0,88 С/N 19 0,70 С/N 13 0,51 С/N 23 1,52 С/N 11 0,95 С/N

Калію та магнію аспарагінат 23 0,85 С/N 10 0,37 С/N 12 0,47 С/N 10 0,66 С/N 5 0,43 С/N

Пірацетам 17 0,63 С/N – – – – – – – – – – – –

Пентоксифілін 13 0,48 С/N 11 0,41 С/N 35 1,37 С/N 2 0,13 С/N 3 0,26 С/N

Менадіон 12 0,44 С/N 15 0,56 С/N 13 0,51 С/N 14 0,92 С/N 14 1,21 С/N

Кеторолак 11 0,40 С/N 3 0,11 С/N 9 0,35 С/N 8 0,53 С/N 9 0,78 С/N

Магнію сульфат 7 0,26 С/N 3 0,11 С/N 32 1,25 С/N 6 0,40 С/N 2 0,17 С/N

Суксаметоній 6 0,22 С/N 9 0,33 С/N 4 0,16 С/N 6 0,40 С/N 3 0,26 С/N

Тіопентал 6 0,22 С/N 6 0,22 С/N 4 0,16 С/N 6 0,40 С/N 3 0,26 С/N

Фуросемід 6 0,22 С/N 5 0,19 С/N 19 0,74 С/N 8 0,53 С/N 3 0,26 С/N

Декскетопрофен 5 0,18 С/N 7 0,26 С/N 7 0,27 С/N 12 0,79 В/N 4 0,35 В/N

Піпекуронію бромід 5 0,18 С/N 8 0,30 С/N 2 0,08 С/N 3 0,20 С/N 3 0,26 С/N

Ферум лек розчин 4 0,15 С/N 6 0,22 С/N 1 0,04 С/N 5 0,33 С/N 7 0,61 В/N

Беміпарин 4 0,15 С/N 7 0,26 С/N 7 0,27 В/N 12 0,79 А/N – – –

Альтан 4 0,15 С/N 3 0,11 С/N – – – – – – – – –

Саліцилова кислота 4 0,15 С/N 3 0,11 С/N 5 0,20 С/N 2 0,13 С/N 11 0,95 С/N

2

44

Продовження дод. К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Теофілін 4 0,15 С/N 3 0,11 С/N 1 0,04 С/N 3 0,20 С/N 4 0,35 С/N

Кетамін 4 0,15 С/N 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Кетопрофен 3 0,11 С/N 8 0,30 С/N 2 0,08 С/N 5 0,33 В/N 4 0,35 В/N

Йод 3 0,11 С/N 3 0,11 С/N 1 0,04 С/N – – – – – –

Водню пероксид 3 0,11 С/N 3 0,11 С/N 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N – – –

Неостигмін 3 0,11 С/N 2 0,07 С/N 3 0,12 С/N 2 0,13 С/N 2 0,17 С/N

Декаметоксин 3 0,11 С/N 2 0,07 С/N 5 0,20 С/N 2 0,13 С/N – – –

Цефуроксим 3 0,11 С/N – – – 3 0,12 С/N 1 0,07 С/N – – –

Прокаїн 2 0,07 С/N 6 0,22 С/N – – – – – – 1 0,09 С/N

Лідокаїн 2 0,07 С/N 3 0,11 С/N 22 0,86 С/N – – – – – –

Проктозан – – – – – – 10 0,39 С/N – – – – – –

Ізосорбіду динітрат – – – – – – 10 0,39 С/N – – – 1 0,09 С/N

АТФ-лонг – – – – – – 8 0,31 С/N – – – – – –

Дигоксин – – – – – – 5 0,20 С/N – – – – – –

Електроліти з вуглеводами – – – – – – 3 0,12 С/N 1 0,07 С/N 2 0,17 С/N

Ферролек – – – – – – 3 0,12 С/N 2 0,13 С/N 2 0,17 С/N

Гепарин 2 0,07 С/N 3 0,11 С/N – – – 1 0,07 С/N – – –

Сорбілакт 2 0,07 С/N 3 0,11 С/N – – – – – – 1 0,09 С/N

Декстран 2 0,07 С/N 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Реамберин 1 0,04 С/N 2 0,07 С/N – – – – – – – – –

Цефазолін 2 0,07 С/N – – – 1 0,04 С/N – – – – – –

Сульпірид 2 0,07 С/N – – – – – – – – – – – –

Обліпиха крушиноподібна 2 0,07 С/N – – – – – – – – – – – –

Фероплект 2 0,07 С/N – – – 1 0,04 С/N – – – – – –

Нікетамід 1 0,04 С/N 3 0,11 С/N – – – 3 0,20 С/N – – –

g-строфантин – – – 3 0,11 С/N – – – – – – – – –

Вікалін 1 0,04 С/N 3 0,11 С/Е – – – 1 0,07 С/N – – –

Бутилскополамін – – – 3 0,11 С/N 2 0,08 С/Е – – – 1 0,09 С/N

Цефотаксим – – – 3 0,11 С/N – – – 19 1,25 В/N – – –

Ціанокобаламін 1 0,04 С/N 2 0,07 С/N 2 0,08 С/N 4 0,26 С/N 6 0,52 С/N

Пропанол, комбінації – – – – – – – – – – – – 5 0,43 С/N

Корглікон 1 0,04 С/N 2 0,07 С/N – – – – – – 2 0,17 С/N

Апротинін – – – 2 0,07 С/N 2 0,08 С/N 1 0,07 С/N 1 0,09 С/N

Октреотид – – – 2 0,07 С/N 1 0,04 В/N 2 0,13 В/N 2 0,17 А/N

Мідекаміцин – – – 2 0,07 С/N – – – – – – – – –

2

45

Продовження дод. К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Преднізолон 1 0,04 С/N 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Дипіридамол 1 0,04 С/N 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Амброксол – – – 1 0,04 С/N – – – 1 0,07 С/N 2 0,17 С/N

Аміодарон – – – 1 0,04 С/N – – – 1 0,07 С/N – – –

Атракурій – – – 1 0,04 С/N 1 0,04 С/N – – – 1 0,09 С/N

Беладона, комбінації – – – 1 0,04 С/N 1 0,04 С/N – – – – – –

Беладона, ксероформ та цинку сульфат – – – 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Допамін – – – 1 0,04 С/N – – – 3 0,20 С/N 1 0,09 С/N

Налоксон – – – 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Фенол – – – 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Фуразолідон – – – 1 0,04 С/N 2 0,08 С/N – – – – – –

Хлоропірамін – – – 1 0,04 С/N – – – – – – – – –

Бетаметазон 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Рофекоксиб 1 0,04 С/N – – – 1 0,04 С/N 1 0,07 С/N – – –

Глобірон-Н 1 0,04 С/N – – – 1 0,04 С/N – – – – – –

Бісопролол – – – – – – 1 0,04 С/N – – – – – –

Борна кислота – – – – – – 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N 1 0,09 С/N

Гідрокортизон – – – – – – 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N – – –

Дексаметазон – – – – – – 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N 2 0,17 С/N

Епінефрин – – – – – – 1 0,04 С/N 1 0,07 С/N – – –

Піридоксин – – – – – – 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N 2 0,17 С/N

Торасемід – – – – – – 1 0,04 С/N 2 0,13 С/N – – –

Транексамова кислота – – – – – – 1 0,04 С/N 3 0,20 В/N 1 0,09 В/N

Хлоргексидин 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Трисіль 1 0,04 С/N – – – – – – 3 0,20 С/N 3 0,26 С/N

Кальцемін адванс 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Канаміцин 1 0,04 С/N – – – – – – 2 0,13 С/N – – –

Вінпоцетин 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Лоратадин 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Калію хлорид 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Доксазозин 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Вікаїр 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Токоферол 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Еналаприл та діуретики 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Еналаприл 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

2

46

Продовження дод. К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Фенілефрин 1 0,04 С/N – – – – – – 2 0,13 С/N – – –

Ацетилсаліцилова кислота 1 0,04 С/N – – – – – – – – – – – –

Фолієва кислота – – – – – – – – – 2 0,13 С/N 2 0,17 С/N

Цефоперазон – – – – – – – – – 2 0,13 С/N – – –

Електроліти в комбінації – – – – – – – – – 1 0,07 С/N 1 0,09 С/N

Адвокард – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Домперидон та омепразол – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Клопідогрел – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Комплекси оксиду заліза з полімальтозою – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Сальбутамол – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Тіамін – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Цефіксим – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Цефоперазон, комбінації – – – – – – – – – – – – 1 0,09 С/N

Верапаміл – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Диклофенак – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Енерлів – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Ентеросгель – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Кислота діатризоєва – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Кальцію глюконат – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

Небіволол – – – – – – – – – 1 0,07 С/N – – –

2

47

Додаток Л

Фармакоекономічна ефективність та вартість схем використання ІПП при проведенні курсу лікування ВХ

Торгова

назва

препарату

Фірма-виробник (країна)

Роздрібна

вартість

добової

дози, грн

Вартість ЛЗ

на 4 тижні

терапії, грн

Вартість ЛЗ

на 8 тижнів

терапії, грн

Розрахунок вартості застосування

ІПП Ефектив-

ність, % CER,

грн

1 2 3 4 5 6 7 8

A02B C01 Омепразол

Омепразол

«Борисовський завод

медичних препаратів»

(Республіка Білорусь)

0,20 5,60 11,20 5,60 х 0,69 + (11,20 х 0,88) х 0,31

+ (11,20 х 0,12) х 0,31 = 7,34

69

8,12

Омепразол-

Лугал

«Луганський ХФЗ»

(Україна) 0,36 10,08 20,16

10,08 х 0,69 + (20,16 х 0,88) х 0,31

+ (20,16 х 0,12) х 0,31 = 13,20 14,61

Омепразол-

Астрафарм «Астрафарм» (Україна) 0,53 14,84 29,68

14,84 х 0,69 + (29,68 х 0,88) х 0,31

+ (29,68 х 0,12) х 0,31 = 19,44 21,51

Омепразол «Фармак» (Україна) 0,55 15,40 30,80 15,40 х 0,69 + (30,80 х 0,88) х 0,31

+ (30,80 х 0,12) х 0,31 = 20,17 22,32

Омепразол «Київмедпрепарат»

(Україна) 0,65 18,20 36,40

18,20 х 0,69 + (36,40 х 0,88) х 0,31

+ (36,40 х 0,12) х 0,31 = 23,84 26,38

Омепразол-

Дарниця

«Фармацевтична фірма

«Дарниця» (Україна) 0,91 25,48 50,96

25,48 х 0,69 + (50,96 х 0,88) х 0,31

+ (50,96 х 0,12) х 0,31 = 33,38 36,93

Лосид «Flamingo» (Індія) 0,92 25,76 51,52 25,76 х 0,69 + (51,52 х 0,88) х 0,31

+ (51,52 х 0,12) х 0,31 = 33,75 37,33

Омепразол «Стиролбіофарм»

(Україна) 1,22 34,16 68,32

34,16 х 0,69 + (68,32 х 0,88) х 0,31

+ (68,32 х 0,12) х 0,31 = 44,75 49,51

Опразол® «Мегаком» (Україна) 1,42 39,76 79,52 39,76 х 0,69 + (79,52 х 0,88) х 0,31

+ (79,52 х 0,12) х 0,31 = 52,09 57,62

Омез® «Dr. Reddy's» (Індія) 1,57 43,96 87,92 43,96 х 0,69 + (87,92 х 0,88) х 0,31

+ (87,92 х 0,12) х 0,31 = 57,59 63,71

2

48

Продовження дод. Л

1 2 3 4 5 6 7 8

Омеалокс «Sanofi» (Франція) 1,92 53,76 107,52 53,76 х 0,69 + (107,52 х 0,88) х 0,31

+ (107,52 х 0,12) х 0,31 = 70,43

69

77,91

Омез Інста «Dr. Reddy's» (Індія) 2,88 80,64 161,28 80,64 х 0,69 + (161,28 х 0,88) х 0,31

+ (161,28 х 0,12) х 0,31 = 105,64 116,87

Лосепра-

зол®

«PRO.MED.CS» (Чеська

Республіка) 3,09 86,52 173,04

86,52 х 0,69 + (173,04 х 0,88) х 0,31

+ (173,04 х 0,12) х 0,31 = 113,34 125,39

Омеп «Sandoz» (Словенія) 3,17 88,76 177,52 88,76 х 0,69 + (177,52 х 0,88) х 0,31

+ (177,52 х 0,12) х 0,31 = 116,28 128,64

Ультоп® KRKA (Словенія)

4,12 115,36 230,72 115,36 х 0,69 + (230,72 х 0,88) х 0,31

+ (230,72 х 0,12) х 0,31 = 151,12 167,19

Гасек™ Teva» (Ізраїль)

6,22 174,16 348,32 174,16 х 0,69 + (348,32 х 0,88) х 0,31

+ (348,32 х 0,12) х 0,31 = 228,15 252,41

Середні значення за групою: 1,86 52,03 104,06 68,16 75,40

A02B C02 Пантопразол

Проксіум™ «Лубнифарм» (Україна) 2,48 69,44 138,88 69,44 х 0,86 + (138,88 х 0,97) х 0,14

+ (138,88 х 0,03) х 0,14 = 79,16

86

80,74

Пантаз «Medley

Pharmaceuticals» (Індія) 2,52 70,56 141,12

70,56 х 0,86 + (141,12 х 0,97) х 0,14

+ (141,12 х 0,03) х 0,14 = 80,44 82,05

Пантокар «Micro Labs» (Індія) 2,60 72,80 145,60 72,80 х 0,86 + (145,60 х 0,97) х 0,14

+ (145,60 х 0,03) х 0,14 = 82,99 84,65

Золопент® «Кусум Фарм» (Україна) 3,08 86,24 172,48 86,24 х 0,86 + (172,48 х 0,97) х 0,14

+ (172,48 х 0,03) х 0,14 = 98,31 100,28

Паноцид 40 «Flamingo» (Індія) 3,27 91,56 183,12 91,56 х 0,86 + (183,12 х 0,97) х 0,14

+ (183,12 х 0,03) х 0,14 = 104,38 106,47

Пантасан «Sun Pharmaceuticals»

(Індія) 3,72 104,16 208,32

104,16 х 0,86 + (208,32 х 0,97) х

0,14 + (208,32 х 0,03) х 0,14 = 118,74 121,12

Панум «Unique Pharmaceuticals

Laboratories» (Індія) 5,50 154,00 308,00

154,00 х 0,86 + (308,00 х 0,97) х

0,14 + (308,00 х 0,03) х 0,14 = 175,56 179,07

Нольпаза® «KRKA» (Словенія) 5,74 160,72 321,44 160,72 х 0,86 + (321,44 х 0,97) х

0,14 + (321,44 х 0,03) х 0,14 = 183,22 186,88

2

49

Продовження дод. Л

1 2 3 4 5 6 7 8

Нольпаза®

Контрол «KRKA» (Словенія) 6,20 173,60 347,20

173,60 х 0,86 + (347,20 х 0,97) х

0,14 + (347,20 х 0,03) х 0,14 = 197,90

86

201,86

Текта Конт-

рол «Takeda» (Німеччина) 7,16 200,48 400,96

200,48 х 0,86 + (400,96 х 0,97) х

0,14 + (400,96 х 0,03) х 0,14 = 228,55 233,12

Пульцет® «Nobel Ilac Sanayii Ve

Ticaret A.S.» (Туреччина) 7,25 203,00 406,00

203,00 х 0,86 + (406,00 х 0,97) х

0,14 + (406,00 х 0,03) х 0,14 = 231,42 236,05

Контро-

лок® «Takeda» (Німеччина) 17,09 478,52 957,04

478,52 х 0,86 + (957,04 х 0,97) х

0,14 + (957,04 х 0,03) х 0,14 = 545,51 556,42

Середні значення за групою: 5,55 155,42 310,85 177,18 180,72

A02B C03 Лансопразол

Норміцид «Фарма Лайф» (Україна) 0,77 21,56 43,12 21,56 х 0,78 + (43,12 х 0,98) х 0,22 +

(43,12 х 0,02) х 0,22 = 26,30

78

27,64

Лансопра-

зол-Лугал

«Луганський ХФЗ»

(Україна) 1,84 51,52 103,04

51,52 х 0,78 + (103,04 х 0,98) х 0,22

+ (103,04 х 0,02) х 0,22 = 62,85 66,05

Лансопра-

зол «Фарма Лайф» (Україна) 2,43 68,04 136,08

68,04 х 0,78 + (136,08 х 0,98) х 0,22

+ (136,08 х 0,02) х 0,22 = 83,01 87,23

Ланза «Genom Biotech» (Індія) 2,89 80,92 161,84 80,92 х 0,78 + (161,84 х 0,98) х 0,22

+ (161,84 х 0,02) х 0,22 = 98,72 103,74

Ланцерол® «Київмедпрепарат»

(Україна) 2,96 82,88 165,76

82,88 х 0,78 + (165,76 х 0,98) х 0,22

+ (165,76 х 0,02) х 0,22 = 101,11 106,26

Лансоп-

рол®

«Nobel Ilac Sanayii Ve

Ticaret A.S.» (Туреччина) 4,91 137,48 274,96

137,48 х 0,78 + (274,96 х 0,98) х

0,22 + (274,96 х 0,02) х 0,22 = 167,73 176,26

Середні значення за групою: 2,63 73,73 147,47 89,95 94,53

A02B C04 Рабепразол

Барол «Mega Lifesciences»

(Австралія) 2,36 66,08 132,16

66,08 х 0,86 + (132,16 х 0,91) х 0,14

+ (132,16 х 0,09) х 0,14 = 75,33

86

76,84

Рабепразол-

Здоров`я

«Фармацевтична компа-

нія «Здоров'я» (Україна) 2,41 67,48 134,96

67,48 х 0,86 + (134,96 х 0,91) х 0,14

+ (134,96 х 0,09) х 0,14 = 76,93 78,47

Рабелок «Cadila Pharmaceuticals

Ltd.» (Індія) 4,24 118,72 237,44

118,72 х 0,86 + (237,44 х 0,91) х

0,14 + (237,44 х 0,09) х 0,14 = 135,34 138,05

2

50

Продовження дод. Л

1 2 3 4 5 6 7 8

Зульбекс® «KRKA» (Словенія) 4,86 136,08 272,16 136,08 х 0,86 + (272,16 х 0,91) х

0,14 + (272,16 х 0,09) х 0,14 = 155,13

86

158,23

Разол «Rowtech ltd.» (Велико-

британія) 5,58 156,24 312,48

156,24 х 0,86 + (312,48 х 0,91) х

0,14 + (312,48 х 0,09) х 0,14 = 178,11 181,67

Рабімак «Macleods Pharma-

ceuticals Limited» (Індія) 7,75 217,00 434,00

217,00 х 0,86 + (434,00 х 0,91) х

0,14 + (434,00 х 0,09) х 0,14 = 247,38 252,33

Велоз «Torrent Pharmaceuticals

Ltd.» (Індія) 12,03 336,84 673,68

336,84 х 0,86 + (673,68 х 0,91) х

0,14 + (673,68 х 0,09) х 0,14 = 384,00 391,67

Рабіджем «Tulip Lab.» (Індія) 13,13 367,64 735,28 367,64 х 0,86 + (735,28 х 0,91) х

0,14 + (735,28 х 0,09) х 0,14 = 419,11 427,49

Парієт® «Janssen-Cilag» (Бельгія) 35,78 1001,84 2003,68

1001,84 х 0,86 + (2003,68 х 0,91) х

0,14 + (2003,68 х 0,09) х 0,14 =

1142,10

1164,9

3

Середні значення за групою: 9,79 274,21 548,43 312,60 318,85

A02B C05 Езомепразол

Езомеалокс «Sanofi» (Франція) 4,64 129,91 259,82 129,91 х 0,79 + (259,82 х 0,92) х

0,21 + (259,82 х 0,08) х 0,21 = 157,19

79

164,44

Езолонг® «Synmedic Laboratories»

(Індія) 4,68 131,00 262,00

131,00 х 0,79 + (262,00 х 0,92) х

0,21 + (262,00 х 0,08) х 0,21 = 158,51 165,82

Еманера «KRKA» (Словенія) 5,45 152,58 305,15 152,58 х 0,79 + (305,15 х 0,92) х

0,21 + (305,15 х 0,08) х 0,21 = 184,62 193,13

Нексіум «AstraZeneca» (Швеція) 12,62 353,38 706,75 353,38 х 0,79 + (706,75 х 0,92) х

0,21 + (706,75 х 0,08) х 0,21 = 427,59 447,31

Середні значення за групою: 6,85 191,71 383,43 231,98 242,68

2

51

Додаток М

Інтегральні показники оцінки ІПП за груповими параметрами дослідження

Торгова назва Форма випуску Фірма-виробник YН YМ YФЕК YФЕП R

Наявність в

основному (О) та

додатковому (Д)

СП ЛЗ

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рабепразол-

Здоров`я Таб. в/о 20 мг № 10

«Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 0 3,01340 1,9109 1,0006 1,782 О

Омез Капс. 20 мг № 30 «Dr. Reddy's» (Індія) 1 2,09384 1,9218 1,0069 1,684 О

Омепразол Капс. 0,02 г № 30 «Фармак» (Україна) 1 0,43333 1,9817 0,8211 1,348 О

Омепразол Капс. 20 мг № 10 «Київмедпрепарат» (Україна) 1 1,17540 1,9748 0,1254 1,335 О

Омепразол Капс. 0,02 г № 10 «Фармак» (Україна) 1 0,84336 1,9796 0,2359 1,297 О

Омез Капс. 40 мг № 28 «Dr. Reddy's» (Індія) 1 1,11729 1,9457 0,0063 1,283 О

Проксіум Таб. в/о 40 мг № 30 «Лубнифарм» (Україна) 1 1,19393 1,8826 0,0719 1,280 О

Пантокар Таб. в/о 40 мг № 30 «Micro Labs» (Індія) 1 1,15726 1,8820 0,0176 1,261 О

Барол 20 Капс. 20 мг № 30 «Mega Lifesciences» (Австралія) 1 1,18135 1,8545 0,0036 1,249 О

Омез Капс. 10 мг № 30 «Dr. Reddy's» (Індія) 1 1,03889 1,9022 0,0021 1,245 О

Золопент Таб. в/о 40 мг № 14 «Кусум Фарм» (Україна) 1 1,11684 1,8541 0,0373 1,243 О

Ланцерол Капс. 30 мг № 10 «Київмедпрепарат» (Україна) 1 1,10473 1,8567 0,0415 1,243 О

Лосид Капс. 20 мг № 100 «Flamingo» (Індія) 0 1,18293 1,9596 0,0147 1,229 О

Нольпаза Контрол Таб. в/о 20 мг № 7 «KRKA» (Словенія) 0 1,23237 1,7325 0,4186 1,213 О

Омепразол Капс. 20 мг № 30 «Стиролбіофарм» (Україна) 0 1,04613 1,9744 0,0172 1,210 О

Пульцет Таб. в/о 40 мг № 28 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1 1,42318 1,6696 0,0168 1,205 О

2

52

Продовження дод. М

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Текта Контрол Таб. в/о 20 мг № 14 «Takeda» (Німеччина) 1 1,13685 1,7779 0,0098 1,202 О

Омепразол Капс. 20 мг № 12 «Стиролбіофарм» (Україна) 0 0,99966 1,9730 0,0093 1,198 О

Омеп Капс. тв. 40 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 0 1,04672 1,9435 0,0016 1,191 О

Лансопразол-Лугал Капс. 30 мг № 30 «Луганський ХФЗ» (Україна) 0 1,09723 1,9152 0,0045 1,187 О

Омеалокс Капс. 20 мг № 28 «Sanofi» (Франція) 0 1,07609 1,9232 0,0046 1,187 О

Опразол Таб. в/о 20 мг № 28 «Мегаком» (Україна) 0 1,05624 1,9321 0,0002 1,187 О

Паноцид 40 Таб. в/о 40 мг № 30 «Flamingo» (Індія) 0 1,22672 1,8454 0,0399 1,185 О

Лансопрол Капс. 15 мг № 28 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1 1,15435 1,7247 0,0083 1,179 О

Пантасан Таб. в/о 40 мг № 30 «Sun Pharmaceuticals» (Індія) 0 1,24658 1,8265 0,0369 1,179 О

Омепразол Капс. 0,02 г № 120 «Стиролбіофарм» (Україна) 0 1,17516 1,8496 0,0316 1,175 О

Пантаз Таб. в/о 40 мг № 100 «Medley Pharmaceuticals» (Індія) 0 1,08798 1,8858 0,0192 1,174 Д

Омеалокс Капс. 20 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 0 1,03575 1,9056 0,0041 1,170 Д

Омепразол-

Дарниця Капс. 20 мг № 10

«Фармацевтична фірма «Дарни-

ця» (Україна) 1 0,28154 1,9606 0,1810 1,165 Д

Омеалокс Капс. 10 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 0 1,04821 1,8829 0,0036 1,161 Д

Ланза Капс. 30 мг № 20 «Genom Biotech» (Індія) 0 1,09780 1,8599 0,0006 1,158 Д

Пульцет Таб. в/о 40 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1 1,23025 1,6317 0,0125 1,147 Д

Лосепразол Капс. 20 мг № 14 «PRO.MED.CS» (Чеська Респуб-

ліка) 0 1,06596 1,8386 0,0007 1,141 Д

Омепразол-

Астрафарм Капс. 20 мг № 10 «Астрафарм» (Україна) 1 0,17853 1,9813 0,1134 1,141 Д

Гасек-40 Капс. 40 мг № 14 Teva» (Ізраїль) 0 1,30537 1,7284 0,0082 1,134 Д

Омеп Капс. тв. 20 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 0 1,11310 1,7915 0,0131 1,129 Д

2

53

Продовження дод. М

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Омеп Капс. тв. 10 мг № 14 «Sandoz» (Словенія) 0 1,01939 1,8312 0,0006 1,128 Д

Лансопрол Капс. 30 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 0 1,11613 1,7764 0,0040 1,120 Д

Нольпаза Таб. 40 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 1,27740 1,6803 0,0785 1,120 Д

Ультоп Капс. 20 мг № 14 KRKA (Словенія) 0 1,09800 1,7811 0,0006 1,118 Д

Рабімак Таб. в/о 20 мг № 14 «Macleods Pharmaceuticals

Limited» (Індія) 0 1,20205 1,7180 0,0310 1,113 Д

Нексіум Таб. в/о 40 мг № 14 «AstraZeneca» (Швеція) 1 1,56715 1,4265 0,0160 1,110 Д

Рабелок Таб. в/о 20 мг № 100 «Cadila Pharmaceuticals Ltd.»

(Індія) 0 0,95427 1,8002 0,00004 1,100 Д

Норміцид Капс. 30 мг № 20 «Фарма Лайф» (Україна) 0 0,50737 1,9711 0,0023 1,099 Д

Золопент Таб. в/о 40 мг № 30 «Кусум Фарм» (Україна) 1 0,26086 1,8623 0,1250 1,099 Д

Разол Таб. в/о 20 мг № 10 «Rowtech ltd.» (Великобританія) 0 1,10748 1,7338 0,0063 1,098 Д

Нольпаза Таб. 40 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 0,86623 1,7723 0,1274 1,097 Д

Лансопрол Капс. 15 мг № 14 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 0 1,05502 1,7468 0,0034 1,093 Д

Рабепразол-

Здоров`я Таб. в/о 20 мг № 20

«Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1 0,14382 1,9077 0,0353 1,079 Д

Гасек-20 Капс. 20 мг № 14 Teva» (Ізраїль) 0 1,20073 1,6360 0,0127 1,068 Д

Рабепразол-

Здоров`я Таб. в/о 10 мг № 20

«Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 1 0,12871 1,8683 0,0352 1,056 Д

Рабепразол-

Здоров`я Таб. в/о 10 мг № 10

«Фармацевтична компанія «Здо-

ров'я» (Україна) 0 0,51800 1,8782 0,0087 1,056 Д

Лансопрол Капс. 30 мг № 28 «Nobel Ilac Sanayii Ve Ticaret

A.S.» (Туреччина) 1 0,31609 1,7707 0,0544 1,048 -

2

54

Продовження дод. М

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Еманера Капс. 40 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 0,65751 1,7671 0,0820 1,043 -

Нольпаза Таб. 40 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,69445 1,7652 0,0494 1,042 -

Гасек-10 Капс. 10 мг № 14 Teva» (Ізраїль) 0 1,07849 1,6275 0,0015 1,037 -

Велоз Таб. в/о 20 мг № 20 «Torrent Pharmaceuticals Ltd.»

(Індія) 0 1,52609 1,4134 0,0082 1,018 -

Омепразол Капс. 0,02 г № 30 «Стиролбіофарм» (Україна) 0 0,05123 1,9760 0,0231 1,017 -

Нексіум Таб. в/о 20 мг № 7 «AstraZeneca» (Швеція) 1 1,41790 1,2545 0,1197 1,016 -

Омепразол Капс. 20 мг № 30

«Борисовський завод медичних

препаратів» (Республіка Біло-

русь)

0 -0,01882 2,0000 0,0001 1,010 -

Омепразол-Лугал Капс. 20 мг № 30 «Луганський ХФЗ» (Україна) 0 -0,00818 1,9910 0,00017 1,008 -

Езолонг-20 Таб. в/о 20 мг № 14 «Synmedic Laboratories» (Індія) 0 0,66792 1,7102 0,0280 1,004 -

Нольпаза Контрол Таб. в/о 20 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,58679 1,6738 0,1717 1,002 -

Рабімак Таб. в/о 10 мг № 14 «Macleods Pharmaceuticals

Limited» (Індія) 0 1,13176 1,5344 0,0048 1,001 -

Нольпаза Таб. 20 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,65659 1,6865 0,0368 0,992 -

Текта Контрол Таб. в/о 20 мг № 7 «Takeda» (Німеччина) 0 1,06446 1,5326 0,0073 0,987 -

Лансопразол Капс. 30 мг № 20 «Фарма Лайф» (Україна) 0 0,12539 1,8844 0,0190 0,984 -

Барол 20 Капс. 20 мг № 14 «Mega Lifesciences» (Австралія) 0 0,04502 1,9205 0,0001 0,983 -

Барол 20 Капс. 10 мг № 30 «Mega Lifesciences» (Австралія) 0 0,03875 1,9072 0,0008 0,975 -

Рабіджем Таб. в/о 10 мг № 30 «Tulip Lab.» (Індія) 0 1,41500 1,3588 0,0004 0,966 -

Езолонг-40 Таб. в/о 40 мг № 14 «Synmedic Laboratories» (Індія) 0 0,26345 1,7699 0,0527 0,961 -

Зульбекс Таб. 20 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 0,28096 1,7782 0,00 0,957 -

Контролок Таб. 40 мг № 14 «Takeda» (Німеччина) 1 0,95185 1,3470 0,0460 0,956 -

Паноцид 40 Таб. в/о 40 мг № 10 «Flamingo» (Індія) 0 0,05797 1,8513 0,0090 0,952 -

2

55

Продовження дод. М

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Омез Інста Пор. д/орал. сусп.

20 мг саше № 5 «Dr. Reddy's» (Індія) 0 -0,00461 1,8743 0,0002 0,949 -

Омеп Капс. тв. 20 мг № 28 «Sandoz» (Словенія) 0 0,25771 1,7702 0,00 0,948 -

Езомеалокс Капс. тв. 40 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 0 0,21012 1,7828 0,00 0,945 -

Еманера Капс. 40 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,31301 1,7259 0,0268 0,942 -

Омез Інста Пор. д/орал. сусп.

20 мг саше № 10 «Dr. Reddy's» (Індія) 0 0,04349 1,8260 0,0009 0,935 -

Зульбекс Таб. 20 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,12968 1,7858 0,00 0,931 -

Панум Таб. в/о 40 мг № 20 «Unique Pharmaceuticals

Laboratories» (Індія) 0 0,22450 1,7480 0,00 0,930 -

Еманера Капс. 20 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 0,35078 1,6806 0,0241 0,926 -

Зульбекс Таб. 10 мг № 28 «KRKA» (Словенія) 0 0,15590 1,7441 0,00 0,915 -

Панум Таб. в/о 40 мг № 10 «Unique Pharmaceuticals

Laboratories» (Індія) 0 0,11554 1,7272 0,00 0,898 -

Езомеалокс Капс. тв. 20 мг № 14 «Sanofi» (Франція) 0 0,13329 1,7127 0,00 0,895 -

Еманера Капс. 20 мг № 14 «KRKA» (Словенія) 0 0,18478 1,6407 0,0143 0,871 -

Контролок Таб. 20 мг № 14 «Takeda» (Німеччина) 1 1,34747 0,9760 0,0216 0,840 -

Нексіум Таб. в/о 20 мг № 14 «AstraZeneca» (Швеція) 1 0,41776 1,1442 0,0116 0,741 -

Парієт Таб. 20 мг № 14 «Janssen-Cilag» (Бельгія) 0 1,99895 0,4653 0,0100 0,630 -

Парієт Таб. 10 мг № 14 «Janssen-Cilag» (Бельгія) 0 1,62650 0 0,0060 0,320 -

256

2

56

Додаток Н

ОПИТУВАЛЬНА АНКЕТА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ НЕВРОЛОГІЇ

Шановний колего!

Національний фармацевтичний університет проводить організаційно-

економічні дослідження з оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих

на виразкову хворобу, зокрема формування страхового переліку лікарських

засобів у лікуванні цієї нозології. Вказані дослідження затверджені МОЗ

України і мають значне практичне значення.

Ваші теоретичні знання та практичний досвід дозволить провести всебічний

аналіз асортименту інгібіторів протонної помпи за нормативними, маркетин-

говими, фармакоекономічними та фармакоепідеміологічними параметрами.

Переконливо просимо допомогти нам у цій справі.

ДУЖЕ ВДЯЧНІ ВАМ ЗА НАДАНУ ДОПОМОГУ!

Загальні відомості:

1. Назва установи__________________________________________________

2. ВАША спеціальність___________________________________________

3. Посада_________________________________________________________

4. Стаж роботи за спеціальністю:

□ до 5 років □ від 10 до 15 років □ понад 20 років

□ від 5 до 10 років □ від 15 до 20 років

5. Кваліфікаційна категорія:

□ вища □ перша □ друга

6. Учений ступінь, звання____________________________________________

257

2

57

Продовження дод. Н

Експертна оцінка ЛЗ, які застосовуються при лікуванні

хворих на виразкову хворобу

7. Оцініть, будь ласка, значущість параметрів, які впливають на призначен-

ня препаратів групи інгібіторів протонної помпи при лікуванні виразкової

хвороби, що вказані в таблиці 1, за 9-бальною шкалою (табл. 2)

Таблиця 1

Матриця попарних порівнянь оцінки критеріїв вибору

раціональної фармакотерапії виразкової хвороби

№

з/п

Назва параметрів,

що порівнюються

Номера параметрів

1 2 3 4

1 Нормативний

2 Маркетинговий

3 Фармакоекономічний

4 Фармакоепідеміологічний

Таблиця 2

Шкала відносної важливості коефіцієнтів

Ступінь відносної

важливості Визначення Пояснення

1 2 3

1 Однакова значимість Рівний внесок двох елементів у до-

сягненні мети

3 Незначна перевага значи-

мості одного елемента над

іншим

Досвід і переконання надає легку

перевагу одного елемента над іншим

258

2

58

Продовження дод. Н

1 2 3

5 Суттєва перевага одного

елемента над іншим

Досвід і переконання надають силь-

ну перевагу одного елемента над

іншим

7 Сильна перевага одного

елемента над іншим

Одному елементу надається настіль-

ки сильна перевага над іншим, що

він стає значущим

9 Абсолютна перевага одно-

го елемента над іншим

Очевидність переваги одного елемен-

та над іншим під-тверджується най-

більш сильно

2, 4, 6, 8 Проміжні рішення між

двома сусідніми оцінками

Приймаються у компромісних випа-

дках

Зворотні величини

наведених чисел

Якщо при порівнянні одного елемента з іншим отримано одне з

вищенаведених чисел (наприклад, 3), то при порівнянні другого

елемента з першим отримаємо зворотну величину (тобто 1/3)