Odessa · Web viewЗВІТ. про стратегічну екологічну оцінку документа . державного планування детального проекту

ЗВІТ

про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування детального проекту змін у детальний план території у межах вулиць Степова,

Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа у м. Одеса

Замовник – Управління архітектури та містобудування

Одеської міської ради

Одеса, 2019 р.

1

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………...…………………...……4

1. МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ

ОЦІНКИ..5

2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ…………………………………….9

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО……………….……..13

4. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ…………………………………………………………….…34

5. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ…………………………………………………………...34

6. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕННІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГОПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ…………………………………………………….…34

7. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРІННИХ, КОМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГЕТИЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ

2

ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНІСТЮ - 50-100 РОКІВ), ПОСТИЙНИХІ ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ………………………………………..37

8. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ…………………………………..74

9. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДЕНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СЕО, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНИЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ………………………………………………………………..81

10. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ………………………………….84

11. ОПИС ЙОМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЛЕННЯ…………………………………………………………...96

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ…………………..97

13. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ…………………………………..…106

14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..108

3

ВСТУП

Розроблення проекту змін у Детальний план території (далі -

ДПТ) передбачено для розміщення багатоквартирної житлової

забудови з об'єктами соцкультпобуту за рахунок реконструкції

існуючої території та забудови. Незначна частина території, що

розташована уподовж вул. Бабеля від вул. Балківської до

Михайлівської площі, передбачена для розміщення громадських

центрів і окремих об'єктів громадського обслуговування населення.

ДПТ у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська,

Бабеля, Михайлівська площа в м. Одесі розроблений на підставі

рішення Одеської міської ради від 18.07.2018 р. за № 3470-VII і

договору з управлінням архітектури і містобудування Одеської

міської ради відповідно до завдання на проектування, яке

затверджене замовником

Після затвердження ДПТ – основний документ, відповідно до

якого повинні надаватися містобудівні умови і обмеження забудови

земельних ділянок для подальшої розробки проектної документації

на будівництво конкретних об’єктів з урахуванням вимог, обмежень,

які сформульовані у рішеннях місцевих органів влади, листах

підприємств, компаній, що поставляють паливно-енергетичні

ресурси, послуги зв’язку і таке інше.

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого

значення у міжнародній, національній і регіональній політиці

набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на

інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових

розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання

екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах

планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного

розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

4

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає

можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу

планованої діяльності на довкілля та використовувати результати

цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних

наслідків в процесі стратегічного планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) - це новий інструмент

реалізації екологічної політики, який базується на простому

принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам

діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на

стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля

та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і

програм з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку. В

Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО,

пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної

практики застосування екологічної оцінки.

Відповідно до Закону України "Про регулювання

містобудівної діяльності" (ст. 2), містобудівна документація підлягає

стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом

України "Про стратегічну екологічну оцінку". Цей розділ "Охорона

навколишнього природного середовища" у складі проекту

містобудівної документації одночасно є Звітом про стратегічну

екологічну оцінку (далі – СЕО), який повинен відповідати вимогам

Закону (стаття 11).

1. МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ.

1.1. Правові засади проведення СЕО.

Проведення процедури стратегічної екологічної оцінки

здійснюється на підставі наступних нормативно-правових актів:5

- Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

- Закону України «Про ратифікацію Протоколу про

стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на

навколишнє середовище у транскордонному контексті»;

- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища»;

- Протоколу «Про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції

про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному

контексті від 21.05.2003 у м. Києві;

- наказу Міністерства екології та природних ресурсів України

від 10.08.2018 №296 «Про затвердження Методичних рекомендацій

до здійснення стратегічної екологічної оцінки».

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО

є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО)

до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у

транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований

Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива

2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на

навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою

про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом

України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної

політики на період до 2020 року» (ухвалено Верховною Радою

України 21 грудня 2010 року). В цьому законі СЕО згадується в

основних принципах національної екологічної політики,

інструментах реалізації національної екологічної політики та

показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі

4 Стратегії «Інтеграція екологічної політики та вдосконалення

системи інтегрованого екологічного управління» є показник «Частка

6

державних, галузевих, регіональних та місцевих програм розвитку,

які пройшли стратегічну екологічну оцінку – відсотків». У 2012 році

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від

17.12.2012 р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації

екологічного законодавства України до законодавства

Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема,

відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову

базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄC про

оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє

середовище».

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» набрав

чинності 12 жовтня 2018 року.

Метою Закону є сприяння сталому розвитку шляхом

забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення

та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час

розроблення та затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється у випадках

передбачених Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку»

з метою сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони

довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його

здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та

затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі

принципів законності та об’єктивності, гласності, участі

громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів,

комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового

прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті

документа, міжнародного екологічного співробітництва.

1.2. Методологія проведення СЕО.

7

Методологія ґрунтується на досвіді проведення в Україні

стратегічної екологічної оцінки стратегій регіонального розвитку. У

2013–2014 рр. СЕО за цією методологію проводилася для Стратегії

розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року та

Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року за

сприяння проектів міжнародної технічної допомоги «Розбудова

спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку

областей і міст України» (Проект РЕОП) і «Місцевий економічний

розвиток міст України» (Проект МЕРМ), що впроваджувалися

відповідно Конференційною радою Канади та Федерацією

канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади.

Методологія проведення СЕО складається з шести етапів:

1. Етап – визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2. Етап – складання розділу «Охорони навколишнього

природного середовища»;

3. Етап – проведення громадського обговорення та

консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 Закону

України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

4. Етап - врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку,

результатів громадського обговорення та консультацій;

5. Етап - інформування про затвердження документа

державного планування;

6. Етап - моніторинг наслідків виконання документа

державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я

населення.

2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ

ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

8

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19%2523n138

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19%2523n117

Інструментом державного регулювання планування територій

є містобудівна документація.

Планування і забудова територій - діяльність, яка передбачає:

прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального

розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів

під час планування і забудови територій; визначення і раціональне

взаємне розташування зон житлової та громадської забудови,

виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих,

історико-культурних та інших зон і об’єктів; встановлення режиму

забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної

діяльності; збереження, створення та відновлення рекреаційних,

природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів,

лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та

розвиток інженерно-транспортної інфраструктури тощо.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється

шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених

пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх

оновлення та внесення змін до них.

ДПТ у межах населеного пункту уточнює положення

генерального плану населеного пункту та визначає планувальну

організацію і розвиток частини території.

ДПТ - містобудівна документація, що визначає планувальну

організацію та розвиток території.

ДПТ встановлює правові та організаційні основи містобудівної

діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку

територій з урахуванням державних, громадських та приватних

інтересів (визначає: принципи планувально-просторової організації

забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови;

9

функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи

декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з

будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану

зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень

згідно із планом зонування території; систему інженерних мереж;

порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок

комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні

екомережі тощо).








Рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. за №6489-VI

затверджений новий генеральний план м. Одеси, згідно з яким

основна частина території у межах розробки детального плану

призначена для розміщення багатоквартирної житлової забудови з

об'єктами соцкультпобуту за рахунок реконструкції існуючої

території та забудови. Незначна частина території, розташована

уподовж вул. Бабеля від вул. Балківської до Михайлівської площі,

передбачена для розміщення громадських центрів і окремих об'єктів

громадського обслуговування населення.

Згідно з планом зонування м. Одеси, затвердженого

19.10.2016 р., дана територія призначена для розміщення житлової

забудови змішаної поверховості з вкрапленнями громадських зон

для розміщення установ соціально-побутового обслуговування

населення.

10

Рішенням сесії Одеської міської ради від 10.09.2015 р. №6934-

VI затверджений детальний план території (далі – ДПТ) в межах:

вул. Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в

м. Одесі.

Проект змін в детальний план території у межах вулиць

Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в м.

Одесі розроблений на підставі рішення Одеської міської ради від

18.07.2018 р. за № 3470-VII і договору з управлінням архітектури і

містобудування Одеської міської ради відповідно до завдання на

проектування, яке затверджене замовником.

Основна мета документу – уточнення і деталізація проектних

рішень генерального плану м. Одеси в частині планувальної

структури і функціонального призначення території у межах ДПТ з

урахуванням інвестиційних пропозицій потенційних забудовників.

В ДПТ проведено:

– обґрунтування стратегії планування і забудови території у

межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля,

Михайлівська площа;

– обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних

напрямів використання територій;

– визначення напрямів сталого розвитку району м. Одеси;

– планування, забудови та іншого використання територій з

дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного,

природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства,

урахуванням державних, громадських і приватних інтересів;

– визначення принципів і напрямів планувальної організації та

функціонального призначення території;

– розробка пропозиції щодо удосконалення системи

обслуговування населення, вуличної та дорожньої мережі,

інженерного обладнання території;

11

– встановлення режиму забудови територій, на яких

передбачено провадження містобудівної діяльності;

– оцінка потреби в підприємствах і закладах обслуговування

населення, місце їх розташування;

– розробка заходів щодо забезпечення охорони навколишнього

природного середовища;

– визначення територій, що мають особливу екологічну,

рекреаційно-оздоровчу, наукову, естетичну, історико-культурну

цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх

планування, забудову та інше використання;

– визначення санітарно-захисних зон, сприятливих умов

шляхом комплексного благоустрою та озеленення території.

Результат реалізації проекту – будівництво сучасного

житлового масиву покращеного планування з інфраструктурою,

транспортних розв’язок в різних рівнях і їх перетину, реконструкція

існуючих магістральних вулиць з розширенням проїзної частини,

формування магістралі загальноміського значення для безперервного

руху автотранспорту.

У ДТП сформульовані принципи планувальної організації

забудови і її просторової композиції.

Проектні рішення детального плану розроблені на період

розрахункового строку дії генерального плану – 2032 р. з виділенням

першого етапу реалізації – від трьох до семи років.

По складу і змісту проект відповідає нормативам ДБН Б. 1.1-

14:2012 «Склад і зміст детального плану території»; ДБН Б. 2.2-12-

2018 «Планування і забудова територій»; нормативним документам

по інженерному устаткуванню території.

Звіт стратегічної екологічної оцінки виконується по документу

державного планування - "Проекту змін у Детальний план території

12

у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля,

Михайлівська площа у м. Одеса".

Відповідно до Закону України "Про регулювання

містобудівної діяльності" (ст. 2), містобудівна документація підлягає

стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом

України "Про стратегічну екологічну оцінку". Цей розділ "Охорона

навколишнього природного середовища" у складі проекту

містобудівної документації одночасно є Звітом про стратегічну

екологічну оцінку (далі – СЕО), який повинен відповідати вимогам

Закону (стаття 11).

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне

використання природних ресурсів, забезпечення екологічної̈ безпеки

життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та

соціального розвитку України.

Сучасний екологічний стан навколишнього середовища має

бути стабілізований̆, а природоохоронні заходи повинні

спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного

розвитку Одеської̈ області.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

В даному розділі наводиться інформація, взята із щорічної

доповіді про стан довкілля Одеської області, яка підготовлена

працівниками Департаменту екології та природних ресурсів

Одеської обласної державної адміністрації. Дана доповідь є однією з

найбільш повних спроб узагальнити та систематизувати

спостережну, статистичну та науково-дослідницьку екологічну

інформацію про стан довкілля Одещини, про заходи з його

збереження та охорони, які були здійснені обласними організаціями і 13

установами у 2017 році. В основу довідника лягли матеріали,

підготовлені за результатами роботи цілого ряду органів державної

виконавчої влади – Головного управління статистики у Одеській

області, Одеської філії ДУ «Держґрунтохорона» ДУ «Інститут

охорони ґрунтів України», Гідрометцентру Чорного та Азовського

морів, Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр»

Міністерства охорони здоров’я України, Одеського обласного

управління водних ресурсів, Державної екологічної інспекції у

Одеській області, Одеського обласного управління лісового та

мисливського господарства, ГУ Держгеокадастру у Одеській області,

ГУ Держпродспоживслужби у Одеській області, Служби

автомобільних доріг у Одеській області, структурних підрозділів

Одеської обласної державної адміністрації, а також громадських

екологічних організацій, наукових закладів тощо.

Основними факторами, що обумовлюють екологічний стан на

території міста є діяльність підприємств, транспортна

інфраструктура.

3.1. Клімат

Територія у межах ДПТ відноситься до степової зони з

короткою і теплою зимою і тривалим жарким літом. Безпосередній

вплив моря формує її мікрокліматичні особливості. Основні окремі

елементи метеорологічних показників, які потрібні для

обґрунтування і ухвалення необхідних планувальних рішень,

приведені за даними багаторічних спостережень метеостанції

"Одеса" (2 мБС), наведені в табл. 3.1, табл. 3.2.

Основні метеорологічні показники

Таблиця 3.1

Показник Значення показника

1 2

14

Температура повітря, ºС

– середньорічна– абсолютний мінімум– абсолютний максимум

+10,3–42,0+41,0

Розрахункова температура, ºС– найхолоднішої п'ятиденки– зимова вентиляційна

–17,0–5,8

Середня температура опалювального періоду, ºС +1,0

Опалювальний період, дн. 165

Глибина промерзання ґрунту, см– середня– максимальна

3980

Середня тривалість безморозного періоду, дн. 216

Середньорічна відносна вологість повітря, % 76

Атмосферні опади, мм– середньорічна кількість– середньодобовий максимум– зафіксований максимум

46119

599 (1952 р.)

Висота снігового покриву, см– середньо декадна– максимальна

5-717-29

Кількість днів із стійким сніговим покривом, дм 34

Радіаційний і світловий режим:– річне сонячне сяйво, ч– річна сумарна радіація, МДж/м2

23086857

Максимальна швидкість вітру (вірогідна), м/сек, за рік

(5-10) років(15-20) років

222426

15

Переважаючі напрями вітру і їх повторюваність, %– холодний період: Пн– теплий період: ПнЗ

21,422,4

Повторюваність напрямів вітру і штилів (%)

Таблиця 3.2

Період року Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Штиль

МС "Одеса-порт"(2 мБС)

Теплий період 17,6 8,8 5,3 6,1 15,8 8,8 15,2 22,4 2,0

Холодний період

21,4 14,1 8,4 4,0 8,0 12,4 16,3 15,4 2,0

Рік 19,5 11,5 6,9 5,1 11,9 10,6 15,8 18,9 2,0

Згідно з архітектурно-будівельним кліматичним районуванням

(ДБН Б. 2.2-12-2018, додаток Б), територія відноситься до ІІ

Південно-східного будівельно-кліматичного району. Серед чинників

формування мезокліматичних особливостей міста визначальним є

вплив Чорного моря і рельєфні особливості території.

По метеорологічним показникам ділянка відноситься до

територій з помірним природним потенціалом забруднення

атмосферного повітря, характеризується менш сприятливими

умовами розсіювання промислових викидів в атмосфері

(районування України по потенціалу забруднення).

Планувальне рішення враховує існуючий характер вітрового

режиму. Ці характеристики враховані при формуванні поверхневого

стоку, озеленення територій і при створенні комфортних умов

проживання.

16

3.2. Атмосферне повітря

За метеорологічними умовами м. Одеса відноситься до

територій з помірним потенціалом забруднення атмосферного

повітря. У структурі викидів 30,5% випадає на стаціонарні джерела,

69,5% – пересувні (автотранспорт).

Основними стаціонарними джерелами забруднення

атмосферного повітря є виробничі, транспортні і комунально-

складські об'єкти, такі як ВАТ "Одеський механічний завод" по

вул. Прохорівська, 40; ПАТ "Будгідравліка" по вул. Мельніцька, 28а;

МПП "Агрек" по вул. Бугаївська, 60; "Одесса-гум" по

вул. Дальницька 25/5; підприємство автомотосервісу "Raiden Moto-

sport" по вул. Головківської, 36; підприємства автосервісу по

вул. Балківська, 161; друкарні ТОВ "Альфа-прес" і ТОВ "Альбатрос"

по вул. Дальницької, 4; підприємство по авторемонту і

техобслуговуванню СТО "ФРАМ" по вул. Михайловскій, 5;

Державна пожежно-рятувальна частина №5 ГУ ДСНС України в

Одеській області по вул. Михайлівської, 3.

Основні джерела викидів парникових газів:

– зовнішні транспортні потоки по вул. Балківській,

вул. Дальницькій і вул. Степовій;

– внутрішньоквартальні насосні, бойлерні, котлові, дизельні,

трансформаторні.

Індекс забруднення атмосферного повітря в районі складає

17,31 вище за середній по Україні (8, 2). Високий рівень

обумовлений значним рівнем забруднення оксидами вуглецю і азоту.

3.3. Ґрунти

Відповідно до природного сільськогосподарського

районування територія міста відноситься до 08 природно-

сільськогосподарського району. Основними ґрунтами є типові

17

південно-степові і південні мало гумусні чорноземи.

Контроль санітарного стану ґрунту в м. Одесі здійснюється в

стаціонарних точках на території промислових підприємств, їх СЗЗ,

в зоні впливу транспортних магістралей.

Основними джерелами забруднення ґрунтів є діяльність

транспортних і комунально-складських підприємств, робота

комунальних служб, а також шкідливі викиди від зовнішніх

транспортних потоків по вул. Степовій, вул. Дальницькій, вул.

Балківській.

Відповідно до листа Головного управління Державної

санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області від

16.04.2015 р. №03/622 за останніми результатами моніторингу

довкілля в пробах ґрунту – перевищення ГДК цинку. Рівні

забруднення іншими елементами і важкими металами знаходяться в

межах нормативних величин (ДСН 173-96). Основним потенційним

джерелом забруднення на розрахунковий період є автотранспорт.

При цьому чинник забруднення не відноситься до планувальних

обмежень, він знаходиться в постійно динамічному стані і залежить

від багатьох складових. Система організації дорожнього руху

комплексом заходів генерального плану міста спрямована на

вирішення цієї проблеми.

3.4. Геологічна будова

У геоморфологічному відношенні даний район приурочений

до лесового плато і частково до правого борту балки Водяна від її

тальвегу, який звивистий, такий, що тягнеться в північно-східному

напрямі. Даний район є ділянкою з абсолютними відмітками денної

поверхні від 50,00 м до 12,00 м із загальним ухилом поверхні від

південного сходу на північний захід. Абсолютні відмітки поверхні в

районі бровки плато (вул. Балківська, вул. Дальницька) складають

18

від (31,5-32,8) м у тальвегу (по вул. Балківська) до (51,6-52,5) м (у

районі вул. Степова). Ухили поверхні від 4 до 43%. Природний

рельєф території значно змінений в процесі забудови і планувальних

робіт. Поверхня схилу ускладнена ерозійними врізами (древніми

ярами і балками, в яких організовані з'їзди-спуски). У геологічному

розрізі корінного плато, до глибини 40 метрів, беруть участь

четвертинні еолово-делювіальні лесові суглинки і супіски, важкі

суглинки, нижче по розрізу залягають верхні червоно-бурі глини

пліоцену, що підстилають вапняками понтичного ярусу неогена і

меотическими глинами. Як правило, з поверхні ці відкладення

перекриті сучасними насипними ґрунтами різної потужності. Лесові

ґрунти мають властивості просадчиків. Тип 12 ґрунтових умов за

просадочністю, в основному, – I (перший). На древо-зсувному схилі

поширені делювіально-зсувні відкладення: брили вапняку, суглинки

з включенням дресви і щебеню вапняку, зеленувато-сірі глини. У

основі розрізу залягають меотичні відкладення. У тальвегу балки

розвинені алювіально-балочні відкладення – сірі слабозаторфовані

суглинки, місцями з включенням дресви і вапняку, в гирловій

частині, змуленими супісками і суглинками. Глибина врізу балки в

корінні відкладення збільшується у бік гирла, абсолютні відмітки

покрівлі меотичних глин змінюються від (+1)–(-2) м. З поверхні

залягають насипні ґрунти, потужності яких змінюються від 12 до 10-

12 м. Гідрогеологічні умови на плато і схилі характеризуються

наявністю водоносного горизонту в підошві понтичного вапняку, на

абсолютній відмітці (13-18) м. Горизонт розвантажується в зсувні і

делювіальні накопичення. На окремих ділянках плато в результаті

витоків з комунікацій, що водонесуть, утворюються водозамочені

ґрунти. У тальвегу балки існує водоносний горизонт в алювіально-

деллювіально-морських відкладеннях на глибині (1,5-3,5) м, на

абсолютних відмітках (2-8) м. На даній території розташовані

19

декілька гідрогеологічних свердловин, по яких ведуться режимні

спостереження за рівнем підземних вод. Раніше на схилі відбувалися

зсувні процеси із захопленням понтичних і меотичних порід, з

базисом оповзання на абсолютних відмітках від (+4) до (-5),

знижуючись у бік гирла. Основними зсувоутворюючими чинниками

були значний перепад відміток між плато і тальвегом,

тріщинуватість масиву вапняку, наявність горизонту підземних вод,

що розвантажується на схилі. В зв'язку з сучасним будівництвом на

схилах, окремих ділянках відбуваються неглибокі зсуви, захоплюючі

в основному насипні і підстилаючи ґрунти, загальною потужністю

(4-8) м.

Дана територія в районі вулиць Балківська, Дальницька,

Степова, Михайлівська, Головківська, Бабеля відноситься до

підробленої штучними підземними виробленнями в товщі

четвертинних відкладень, т.з. "мінами", що мають поширення на

глибині від 2 м до 8 м, в понтичних вапняках – катакомбами. Такі

явища, як провали денної поверхні землі, обумовлені підроботаністю

території. На балансі Управління інженерного захисту території

міста і розвитку узбережжя із споруджень інженерного захисту

числиться уполаживаніє схилу з облаштуванням лотків, що

водовідводять, по вул. Балківскій. Забудови ділянки правого схилу

балки Водяна (вул. Балківська, вул. Степова) характеризуються

розвитком зсувних процесів. В проекті слід передувати заходи по

інженерному захисту території. За природно-кліматичними ознаками

проектована територія відноситься до III-Б кліматичного району,

розташована в 30-ти кілометровій бризовій зоні, в якій відчувається

вплив Чорного моря. По мірі придатності під забудову інженерно-

геологічні умови в цілому відносяться до придатних.

Територія у межах розробки характеризується наявністю

інженерної підготовки і інженерних комунікацій.

20

3.5. Інженерно-будівельна характеристика території

Відповідно до "Схеми інженерно-геологічного районування

України", територія належить до категорії підвищеної складності

інженерно-геологічних умов освоєння. Напружена інженерно-

геологічна ситуація обумовлена наявністю небезпечних геологічних

процесів, як природного так і антропогенного походження.

Відповідно до інженерно-будівельної оцінки, даної в II-му томі

Пояснювальній записці до генерального плану м. Одеси (Том ІІ,

Природні умови і ресурси. Охорона довкілля) у межах ДПТ, є ряд

інженерно-геологічних чинників, які ускладнюють будівельне

освоєння території, а саме:

– дана ділянка території характеризується наявністю значної

підроботанністі підземними виробленнями – "Катакомбами"

(коефіцієнт підробки найвищий в місті – 0,35);

– складна гідрологічна обстановка з нерівномірним заляганням

рівня ґрунтових вод ускладнюється рівнем техногенного

водоносного горизонту, поширеного на глибинах (1,5-5,8) м,

що постійно міняється;

– за даними ГУ ДСНС в Одеській області зсуви і

зсувонебезпечні ділянки розташовані в районі

вул. Балківській, №42, Балківскій №1;

– на схилі, окремих ділянках відбуваються неглибокі зсуви,

захоплюючі, в основному, насипні і підстилаючі ґрунти у

зв’язку з сучасним будівництвом;

– території просадчика складена лісовими ґрунтами;

– наявність у вапняках карсти потенційного розвитку у вигляді

тріщин, каверн, порожнеч.

Відповідно до ДБН В. 1.1-12-2014 "Будівництво в сейсмічних

районах України" згідно карти "ОСР 2004-А України" (Додаток А, Б)

21

для проектування і будівництва об'єктів і споруджень масового

цивільного, промислового призначення, різних житлових об'єктів в

міській і сільській місцевості, територія відноситься до сейсмічної

зони 7 балів (у зоні зміни фонової сейсмічності).

Чинник інженерно-будівельної оцінки території має важливе

значення для функціонального зонування і першочергового освоєння

ділянок забудови необхідно передбачити комплексний підхід в їх

інженерній підготовці із заходами інженерного захисту. Сучасні

інженерно-будівельні технології дозволяють будівельне освоєння на

будь-яких територіях, але вартість інженерної підготовки території

зажадає додаткових фінансових витрат.

3.6. Радіаційне забруднення

Відповідно до постанови КМУ №106 від 23.07.1991 р. і №600

від 29.08.1994 р. місто Одеса не входить до числа територій, які

постраждали від аварії на ЧАЕС. Рівні гамма-фона складають (12-15)

мкр/рік, щільність забруднення ґрунтів (цезієм-137) < 1 кі/км2.

Природна радіоактивність не перевищує нормованих величин,

виходи природного "радона-222" не зафіксовані.

Моніторинг за радіаційним станом систематично проводиться

в контрольних точках.

Система планувальних обмежень по цьому чиннику –

відсутня.

3.7. Електромагнітне випромінювання

Джерела випромінювання електромагнітних хвиль виявлені у

вигляді радіотехнічних об'єктів "стільникового" супутникового

зв'язку. Їх розміщення здійснюється на підставі санітарних

паспортів, розробка яких регламентується спеціальними

розрахунками у кожному конкретному випадку регіональними

22

органами Держпродпотребслужби. Головним критерієм їх

розміщення є потужність і висота антен з урахуванням висотності

прилеглої забудови. У плані містобудівного розвитку території

об'єкти мобільного зв'язку не є лімітуючим чинником.

3.8. Акустичне навантаження

Основне джерело шуму – магістральна вулична мережа. В

основу аналізу акустичного впливу лягли обстеження інтенсивності

руху з урахуванням вантажного і громадського транспорту в потоці,

середньої швидкості руху на магістральних вулицях Балківська,

Дальницька, Степова (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Інтенсивність швидкості руху автотранспорту по вулицям

Наймену-вання вулиці

Інтенсив-ність руху,

авт./час

% вантаж-ного і

громад-ського.

транспорту в потоці

Середня швидкість руху, км/

год.

Рівень шуму на території житлової забудови,

дБА

Переви-щення

допусти-мого рівня

шуму, дБА

Шумоза-хищаю-

чий розрив,

м

Балківська 2110 0,20 50 77 12 55

Дальницька

2030 0,25 50 77 12 55

Рівні акустичного забруднення знаходяться в межах 55 м від

лінії руху. Ці параметри залишатимуться такими і на перспективу з

можливістю їх зменшення на 10 % за рахунок реконструктивних

заходів.

3.9. Поводження з відходами

Масштабність ресурсного використання енергетично-

сировинної спеціалізації економіки міста, об’єктів інженерного 23

забезпечення, об’єктів житлово-громадської та промислової

забудови сприяють значному утворенню та накопиченню відходів

виробництва споживання. Хоча певна частина відходів в процесі

виробництва переробляється та використовується у якості вторинних

ресурсів, переважна їх кількість нагромаджується на звалищах і

полігонах. Організація процесу безпечного поводження з відходами

потребує вдосконалення. Система санітарного очищення міста -

планово-регулярна, здійснюється за допомогою контейнерів.

Частина сектору індивідуальної забудови обслуговуються за

планово-подвірною системою. Видалення твердих побутових

відходів здійснюється на міське звалища. Експлуатаційна організація

наявних звалищ побутових відходів потребує модернізації та

технічного переоснащення.

3.10. Тваринний та рослинний світ

В межах міста діє програма охорони тваринного світу. На

Комунальне підприємство «Центр екологічних проблем та ініціатив»

покладено обов’язок виконання Програми "Охорона тваринного

світу та регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Одесі

на 2016-2021 роки». Передбачені заходи з метою розроблення,

провадження та оприлюднення "Правил утримання тварин у місті

Одесі».

Одеса розташована в ґрунтово-кліматичній зоні Південної

степу, яка характеризується посушливим кліматом і малою кількістю

середньорічних опадів (до 400мм на рік).

В місті відбувається прискорена деградація зелених

насаджень.

Передбачено провадження заходів з метою дотримання вимог

"Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах

України». Проведення робіт з валки сухих, аварійних дерев,

омолодження дерев, обрізка сухих і аварійно небезпечних гілок

24

дерев на території міста, їх заміна на молоді посадки. Обов'язковою

умовою при проведенні робіт по посадці є заміна рослинної землі в

посадочні ями від 25 до 100% і внесення органічних і мінеральних

добрив. Надалі необхідне регулярне проведення уходних робіт за

посадками дерев і чагарників протягом не менше 5 років.

Питання розміщення нового будівництва та проведення

реконструкції існуючих об’єктів повинно розглядатися в умовах

обов’язкового проведення благоустрою території, у тому числі

шляхом здійснення її озеленення.

3.11. Відношення до природоохоронних територій

Проектована ділянка розташована поза меж

природоохоронних територій (не входить до меж об’єктів природно-

заповідного фонду, прибережних захисних смуг водних об’єктів, не

є землями зарезервованими до подальшого заповідання та особливо

цінного призначення тощо).

3.12. Охорона об’єктів культурної спадщини

Проектована ділянка не належить до зон охорони пам’яток.

3.13. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та

біорізноманіття

Показник хворобливості (поширеності) за даними 2015 року

складав 186483,0 випадків на 100 тис. всього населення, у 2017 році

– 181789,1 на 100 тис. населення. Протягом останніх років в

структурі поширеності захворювань населення Одеської області

продовжують відмічатися особливості, які характерні для нашого

регіону. Це достатньо високий показник поширеності патології

органів травлення і особливо гепато-біліарної системи, який

практично удвічі перевищує показник по Україні.

Захворюваність на злоякісні новоутворення останні роки по

області повільно зростала, але з 2015 року показник почав

знижуватися. У 2016 році виявлення онкологічної патології

25

становить 293,8 проти 350,0випадків на 100 тис жителів рік тому, а у

2017 - показник складає 296,0 на 100 тис. населення. У 2016 році

було зареєстровано підвищення показнику захворюваності на усі

активні форми туберкульозу порівняно з показником 2015 року

(102,5) до 109,0 на 100 тисяч жителів регіону. У 2017 році ситуація

практично не змінилась, захворюваність на усі форми туберкульозу

становить 107,9 на 100 тис. населення.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної

небезпеки для живих організмів посідає перше місце. Це

обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з

атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та

випадають у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади дають

до 10% забруднення водних об'єктів, значно забруднюють ґрунти і

т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в

об'ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі. В

той же час природа поставила істотні захисні бар'єри тільки для

шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-

кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом

легені. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких

аномалій забруднювачів у ґрунтах, воді та рослинах.

Основними викидами в області є діоксид сірки, оксиди азоту,

пил та оксид вуглецю. Окиси азоту знищують рослинність,

встановлено, що в лісі в’яз живе до 300, липа - до 150 років, а на

вулицях міст - відповідно 45 і 50 років. Для рослин шкідливі такі

забруднювачі повітря, як сполуки сірки, окис вуглецю, хлор і

вуглеводи.

Живі організми надзвичайно чутливі, як до діоксиду сірки,

так і до сірчистої та сірчаної кислот, що утворюються при контакті

цього оксиду з вологою в атмосфері. Діоксид сірки розноситься на

великі відстані, випадаючи в остаточному підсумку у вигляді

26

кислотних дощів. Кислотні дощі завдають шкоди рослинам й

пригнічують її ріст, вимиваючи із ґрунту поживні речовини, також,

підкислюючи поверхневі води, призводять до додаткового

розчинення забруднюючих речовин, що знаходились в осадах,

(сполуки важких металів, тощо).

На території Одеської області протягом останніх років не

фіксувались осади з кислою реакцією (рН був у межах 6,8-7,5).

Особливу небезпеку для навколишнього середовища поряд з

окисом вуглецю, сполуками сірки і азоту мають канцерогенні

сполуки, зокрема, такі високотоксичні речовини, як 3,4-

бенз(а)пирен і свинець. Підраховано, що з вихлопними газами в

атмосферу потрапляє 25 - 27% свинцю, що знаходиться у паливі.

Причому біля 40% часток свинцю у відпрацьованих газах мають

діаметр менше 5 мкм і здатні тривалий час знаходитися в

завислому стані, проникати з повітрям в організм людини.

На сьогодні можливість ризику для здоров'я людини від

забруднення повітря не викликає сумніву, але якісні дані про

кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того,

що забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати

неекспоновані групи населення для контролю.

3.14. Загальні екологічні проблеми району ДПТ

Відповідно до листа Головного управління Державної

санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області від

16.04.2015 р. №03/622 за останніми результатами моніторингу

довкілля (питної води, атмосферного повітря, ґрунту, шуму і

електромагнітних випромінювань) у вищезгаданому районі (у межах

розробки ДПТ) встановлене наступне: уздовж автомагістралі

вул. Балківська спостерігається перевищення гранично допустимих

концентрацій (далі – ГДК) оксиду вуглецю і формальдегіду, пробах

27

ґрунту перевищення ГДК цинку. Територія засмічена і є

несприятливою в санітарно-епідеміологічному відношенні ділянкою.

Скарг від населення на погіршення умов проживання в цьому

районі, пов'язаних з впливом чинників довкілля, упродовж останніх

двох років не поступало.

У екологічному відношенні територія у межах розробки ДПТ

відноситься до середньої складності умов освоєння, що обумовлено

наявністю ряду діючих виробничих і комунально-складських

підприємств, а також шумних магістралей загальноміського і

районного значення. Аналіз шумового режиму показав, що очікувані

рівні транспортного шуму на території житлової забудови, прилеглої

до основних магістралей, перевищують допустимі величини.

Розміщення у межах проектованого кварталу таких об'єктів як:

підприємство автомотосервису "Raiden Motosport" по

вул. Головківській, 36; підприємства автосервісу по вул. Балківській,

161; друкарня ТОВ "Альфа-прес" і ТОВ "Альбатрос" по

вул. Дальницькій, 4; підприємство по авторемонту і

техобслуговуванню СТО "ФРАМ" по вул. Михайлівській, 5;


Одеській області, по вул. Михайлівскій, 3, з порушенням норм щодо

дотримання санітарно-захисних зон між ними і жилою, що є

сусідами, і громадською забудовою, є причиною несприятливої

екологічної ситуації. У санітарно-захисну зону потрапляє житлова

забудова по вулицям Степовій, Михайлівській, Головківській,

Дальницькій. Містобудівний аналіз цієї частини району

"Молдаванка" показав, що територіальне розміщення виробничих,

транспортних і комунально-складських об'єктів, що містять джерела

виділення шкідливих речовин, виконано з порушеннями, а

вищезгадані об'єкти підлягають винесенню у виробничі і

комунально-складські зони м. Одеси або за міську межу.

28

До складових екологічної мережі району відносяться зелені

насадження загального користування: сквер Серединний (0,96 га),

схили автовокзалу (2,51 га), сквер Михайлівський (3,75 га),

«Дюковський сад» (26,665 га), сквер Мізикевича (2,6 га), парк

ім. Савицького (24,3 га), озеленення вулиць. Ці території формують

стійкий екологічний каркас, що є передумовою режиму

використання планувальної структури і функціонального зонування

відносно безпечного місця існування.

Система зелених насаджень території мікрорайону

представлена об'єктами зеленого будівництва вулиць, а також

зеленими зонами загального користування біля установ

громадського призначення. Двори багатоквартирних житлових

будинків і установ обслуговування, що озеленюють, створюють

разом з об'єктами зеленого будівництва вулиць єдиний об'єм. Їх

загальна площа у межах мікрорайону орієнтовно складає 1,87 га

(9,43% від усієї площі).

У межах розробки ДПТ відсутні природоохоронні території,

об'єкти природно-заповідного фонду, ботанічні пам'ятники природи

місцевого значення. Ключові екологічні проблеми району наведені в

табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Ключові екологічні проблеми

№з/п Екологічні проблеми

1 Відсутність системи роздільного збору (сортування) відходів та поводження з відходами першого - третього класів небезпеки

1 Незадовільний стан звалища твердих побутових відходів (ТПВ)

2 Забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств і автотранспорту

3 Незадовільний рівень організації руху автотранспорту,

29

організованих стоянок автотранспорту, інфраструктури по обслуговуванню машин

4 Незадовільний стан водопровідних, каналізаційних мереж і споруд дощової каналізації

5 Висока енергоємність та ресурсоємність виробництва, низький рівень впровадження енергоефективних технологій

6 Низький рівень екологічної культури у представників бізнесу та населення

7 Низький рівень використання альтернативних джерел енергії

8 Невпорядкованість природоохоронних територій

9 Недосконалість систем екологічного моніторингу, озеленення району, організації місць відпочинку населення

3.15 Прогнозні зміни поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, якщо документ державного планування не буде затверджено

Позитивним наслідком реалізації передбачених планувальних

рішень є:










урахуванням державних, громадських і приватних ін;



30






















У ДТП сформульовані принципи планувальної організації

забудови і її просторової композиції.

При відсутності реалізації планувальних рішень - не буде

досягнуто визначені цілі, що може призвести до здійснення

хаотичного неупорядкованого та безгосподарського використання

території міста, що, у свою чергу, може бути підставою для

виникнення додаткових джерел захворюваності, нерегульованого

виникнення джерел забруднення та викиду ЗР до атмосферного

повітря, відсутності упорядкованої системи поводження з відходами.

31

4. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО

ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

Погіршення стану довкілля, умов життєдіяльності населення

та стану його здоров’я не очікується та не прогнозується. Мета

реалізації планувальних рішень - створення та досягнення умов

сталого розвитку міста.

5. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА

ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

Проектована ділянка розташована поза меж

природоохоронних територій (не входить до меж об’єктів природно-

заповідного фонду, прибережних захисних смуг водних об’єктів, не

є землями зарезервованими до подальшого заповідання та особливо

цінного призначення тощо).

Погіршення стану довкілля, умов життєдіяльності населення

та стану його здоров’я не очікується та не прогнозується. Мета

реалізації планувальних рішень - створення та досягнення умов

сталого розвитку міста.

6. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО

ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕННІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГОПЛАНУВАННЯ,

А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО

ПЛАНУВАННЯ

32

З ростом індустріального виробництва у світі зросла кількість

викидів парникових газів в атмосферу, що, в свою чергу, призвело до

глобальних змін клімату. Для запобігання цьому у 1997 році було

прийнято Кіотський протокол, до якого (оновлена редакція від

14.01.2001) приєднались 186 країн, відповідальні за 63,7% викидів

парникових газів у світі.

Теплопостачання об'єктів передбачається від мереж ПАО

"Одеська ТЕЦ", установ обслуговування – від власних джерел. При

цьому централізоване теплопостачання передбачає забезпечення

забудови опалюванням і гарячим водопостачанням.

З метою поліпшення екологічного стану навколишнього

середовища, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого

підвищення коефіцієнта ефективності перетворення енергії, зокрема

за рахунок відмови від будівництва зовнішніх теплових мереж, на

подальших етапах проектування пропонується застосування

нетрадиційних джерел теплопостачання. Необхідно також

розглянути можливість застосування в архітектурних рішеннях

об'єктів термо-вітроустановок в комплексі з теплогенераторами для

систем опалювання і гарячого водопостачання.

Кількість джерел теплової енергії, місця їх розміщення, траси

нових розподільних тепломереж уточнюються на подальших етапах

проектування з урахуванням відповідних Технічних умов,

отриманих в установленому порядку.

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності

встановлюються згідно вимог чинного законодавства України,

зокрема Законів України: «Про охорону навколишнього природного

середовища», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону

земель», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про

природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про

рослинний світ», «Про забезпечення санітарного та епідемічного

33

благополуччя населення», «Про затвердження державних санітарних

правил та норм захисту населення від впливу електромагнітного

випромінювання», Водного, Земельного, Лісового кодексів України

тощо.

Обмеження використання природоохоронних територій та

впорядкування їх зон.

Обмеженнями впливу на ґрунти і рослинний світ є:

законодавчі вимоги щодо збереження біорізноманіття об’єктів

рослинного світу, запобігання небажаним змінам ґрунтів і

природних рослинних угрупувань та негативному впливу на них

господарської діяльності. Санітарно-епідеміологічне обмеження

встановлюється за нормативами ҐДР шумового впливу та

напруженості, обмеження щодо утримання зелених насаджень.

Передбачено максимальне збереження природного ландшафту.

Передбачено проведення досліджень та ґрунтових

характеристик.

Передбачено здійснення відповідних компенсаторних заходів.

Забезпечення наявності законодавчо встановлених СЗЗ щодо

об’єктів, розміщення та експлуатація яких передбачає необхідність

їх утворення.

Передбачено організацію системи збору, очищення (локальні

очисні споруди – очистка дощових стоків з автостоянки) та

відведення дощових стоків.

Передбачено організацію системи роздільного збору відходів і

їх своєчасного видалення, загальне впорядкування території.

7. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРІННИХ,

КОМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГЕТИЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ

ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНІСТЮ - 50-100 РОКІВ),

34

ПОСТИЙНИХІ ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

7.1 ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО ВИКОРИСТАННЯТЕРИТОРІЇ ТА ІСНУЮЧОЇ ЗАБУДОВИ

Територія, що розглядається в ДПТ, розташована в селітебній

західній планувальній зоні, в Малиновському адміністративному

районі і займає площу – 19,83 га. Межами розробки проекту

прийнята територія, обмежена вулицями: Степова, Дальницька,

Балківска, Бабеля, Михайлівською площею. По технічному стану і

даним КП районного ЖЕО, на території у межах детального плану,

що розробляється, знаходиться значна кількість старого житлового

фонду, який підлягає зносу на розрахунковий термін. Представлені

установи обслуговування, підприємства торгівлі – на розрахунковий

термін не зберігаються у зв'язку з розміщенням їх на перших

поверхах житлових будинків, що підлягають зносу по технічному

стану (рис. 2.1).

З установ міського значення у межах ДПТ розміщуються:

Одеський обласний інститут удосконалення учителів, санаторій-

профілакторій "Учитель" на 170 ліжок, музично-педагогічний

факультет Університету ім. Ушинського, зал спортивної боротьби

ДЮСШ. Вказані установи зберігаються на першу чергу реалізації

детального плану.

Такі промислові і комунальні об'єкти, як ВАТ

"Станконормаль", промкомбінат Одеської облспоживспілці

(швацький цех із складами), база транспорту Малиновського району,

ПП "Марсель" винесені за межу міста або перепрофільовані.

Транспортне обслуговування території здійснюється, в

основному, з вул. Дальницькій (трамвай №21, декілька автобусних

маршрутів і маршрутних таксі), вул. Балківській, боку вул. Степової

(маршрутними таксі №115, №115к, №191).35

Існуюча забудова території неоднорідна, представлена

кварталами промислової, комунально-складської, змішаної жилої і

громадської забудови.

36

Рис. 2.1. Проект змін в Детальний план території у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в м. Одесі

Проектний план (розрахунковий термін до 2032 р.)

37

до рис. 2.1

38

39

На землях промисловості, транспорту і іншого призначення

розташовані такі об'єкти: підприємство автомотосервісу "Raiden Mo-

tosport" по вул. Головківській, 36; підприємства автосервісу по

вул. Балківській, 161; друкарні ТОВ "Альфа-прес" і ТОВ

"Альбатрос" по вул. Дальницькій, 4; підприємство по авторемонту і

техобслуговуванню СТО "ФРАМ" по вул. Михайлівській, 5;


Одеській області по вул. Михайлівська, 3.

На землях житлової і громадської забудови розташовані:

аварійна, стара і малоцінна одно-чотирьох поверхова житлова

забудова (орієнтовно 1054 квартири), багатоповерхова

багатоквартирна забудова зі вбудованими приміщеннями (1241

квартира), підприємства обслуговування (аптека, продовольчі

магазини, перукарня, кафе), нежитлові приміщення, місця зберігання

автотранспорту (гаражі, відкриті стоянки).

Сучасний розподіл території в межах розробки детального

плану наводиться нижче (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл планованих територій

№ з/п Елементи території

Показники

га %

1. Житлові території 14,68 74,0

2. Території громадського призначення 1,38 7,0

3. Комунально-складські і виробничі території

1,68 8,5

4. Території магістральних вулиць, площ 2,09 10,5

Всього 19,83 100,00

40

41

7.2.Основні прийняті проектні рішення

Прийняті рішення повністю ураховують заходи, викладені у

стратегії розвитку району ДПТ, що проектується.

До 2032 р. передбачається знести стару, аварійну забудову,

винести за межі району комунально-складські, виробничі

підприємства. На звільнених ділянках заплановане будівництво

(рис. 5.1, табл. 5.1):

– восьми житлових груп на 2504 квартири загальною площею

170300 м2, з вбудовано-прибудованими приміщеннями

обслуговування 20100 м2, в тому числі амбулаторія сімейної

медицини загальною площею 200 м2, з підземними

паркінгами загальною місткістю 2275 машино-місць;

– двоповерхового дитячого садка на 190 місць;

– трьохповерхової загальноосвітньої школи на 1320 місць з

чотирьох-поверховим корпусом Одеського обласного

інституту удосконалення вчителів;

– вбудовано-прибудованих об'єктів обслуговування

(спортивний комплекс з басейном загальною площею

4400 м2 і дозвільний центр загальною площею 2800 м2).

42

Рис. 5.1. Проект змін в Детальний план території у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в м. Одесі

Схема розташування території в планувальній структурі міста

до рис. 5.1

43

44

Таблиця 5.1Баланс території

№ з/п Територія

Сучасне використання

На І етані реалізації

На розрахунковий

період

га % га % га %

1 Територія у межах розробки ДПТ, в т.ч.

19,83 100 19,83 100 19,83 100

2 – житлові території14,88 74,0 14,68 74,0 14,04 70,80

3 – території громадського призначення 1,38 7,0 1,83 9,30 3,28 16,5

4 – комунально-складська та виробнича територія 1,68 8,5 1,23 6,2 0,00 0,00

5 – територія магістральних вулиць та доріг 2,09 10,5 2,09 10,5 2,51 12,7

На розрахунковий період планується побудувати 4165 квартир

загальною площею 281405 м2 для кількості мешканців – 10254 люд.,

площа проектованих вбудованих приміщень установ обслуговування

– 21500 м2, загальне число місць постійного зберігання автомобілів –

2723 м/м. Багатоквартирні житлові будинки не будуть відноситися

до соціальних, приблизно 60% проектованих квартир –

однокімнатні.

Будівництво наведених об’єктів планується провести в два

етапи.

На перший етап реалізації (3-7 років) на ділянці 0,3588 га по

вул. Михайлівська, 18А передбачено будівництво 18-поверхового

житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями

громадського обслуговування та паркінгу на 48 машино/місць.

45

У проектованому житловому будинку заплановано 216 квартир

загальною площею 7520,0 м2 і вбудовано-прибудовані приміщення

обслуговування загальною площею 800,0 м2, в тому числі

амбулаторії сімейної медицини загальною площею 100 м2.

Дитячий сад на вул. Михайлівській та загальноосвітню школу

планується розмістити за строком реалізації синхронно з

будівництвом житлових будівель після першого етапу освоєння.

Детальним планом території визначена загальна потреба в

місцях постійного і тимчасового зберігання автомобілів для

проектованих житлових будинків, установ, підприємств, що

обслуговуються згідно ДБН Б.22-12-2018 "Планування і забудова

територій" (табл. 7) та норм екологічного законодавства (Додаток Б).

Розрахунковим шляхом встановлена необхідність створення

2828 машино-місць, в т.ч. 1000 м/м для однокімнатних квартир, 1333

м/м для інших квартир, 350 м/м для гостьових стоянок (тимчасове

зберігання автотранспорту), 145 м/м – для персоналу, відвідувачів

нових об'єктів обслуговування, закладів громадського призначення.

Проектом детального плану території передбачено формування

магістралі загальноміського значення безперервного руху по

вул. Балківській.

Всі перетини з магістраллю безперервного руху виконуються в

різних рівнях. Примикання інших вулиць до магістралі

здійснюються тільки правими поворотами.

Реконструкція вул. Дальницької (магістраль загальноміського

значення регульованого руху) передбачає створення поперечнику в

лініях забудови 32 м з розширенням проїзної частини вулиці до

19,0 м. Виділено три смуги руху в обох напрямках, запроектована

розв'язка в різних рівнях у вигляді шляхопроводу на перетині з

вулицею Балківська.

46

Реконструкція вул. Степової (магістраль загальноміського


лініях забудови – 30,0 м і розширення проїжджої частини до 15,0 м.

Реконструкція вищевказаних магістралей загальноміського

значення дозволить оптимізувати рух громадського транспорту

(трамвая, автобусів і маршруток), забезпечити розгалужену систему

пасажирського транспорту, що значно поліпшить транспортне

обслуговування території в межах розробки детального плану

проектованої території та району в цілому, підвищить надійність

експлуатації транспортної системи (рис. 5.2 – рис. 5.7).

47

Рис. 5.2. Вул. БабеляМ 1:200

48

Рис. 5.3. Вул. МихайлівськаМ 1:200

49

Рис. 5.4. Вул. СтеповаМ 1:200

50

Рис. 5.5. Вул. ГоловківськаМ 1:200

51

Рис. 5.6. Вул. ДальницькаМ 1:200

52

Рис. 5.7. Вул. БалківськаМ 1:200

53

Проектована транспортна система забезпечує транспортні зв'язки території в межах детального плану з об'єктами зовнішнього транспорту і центром міста.

В проекті передбачена реконструкція системи міжквартальних вулиць місцевого значення (вул. Михайлівська; вул. Головківська, вул. Бабеля, Михайлівська площа), що забезпечить покращення внутрішньорайонних транспортних зв’язків.

Реконструкція вищевказаних вулиць передбачає створення поперечників в лініях забудови (вул. Михайлівська – 25,0 м; вул. Головківська – 25,0 м; вул. Бабеля – 28,0 м, Михайлівська площа – 20,0 м), розширення проїжджої частини (вул. Михайлівська11,5 м; вул. Головківська – 11,5 м; вул. Бабеля – 11,5 м). На всіх вищевказаних вулицях запроектовані дві смуги руху по 2,75 м кожна та дві смуги для тимчасового паркування по 3,0 м. Це дозволить створити орієнтовно 60 машино/місць для тимчасової стоянки автомобілів.

Крім розвиненої системи вулиць і їх проїжджих частин запланована система пішохідних доріжок, велодоріжок і смуг озеленення.

Навколо будівель запроектовані проїзди пожежних машин, що забезпечить доступ пожежних підрозділів в будь-яку квартиру.

Пішохідний рух всередині житлової забудови, зв'язок з автостоянками, дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами обслуговування та зупинками громадського транспорту здійснюється по тротуарах.

Параметри вулиць в червоних лініях визначені, виходячи з існуючої містобудівної ситуації, перспектив розвитку магістральної мережі міста і вимог нормативного документу ДБН Б.2.2-12-2018 "Планування і забудова територій", В.2.3-5-2018 "Вулиці та дороги населених пунктів".

В результаті реалізації проектних рішень прогнозується покращення рівня комфортності проживання мешканців (одно-двох-трьох кімнатні квартири з усіма зручностями, школа, дитячі садки, спортивні споруди, центри сімейної медицини). Наявність транспортних розв'язок забезпечить швидке переміщення мешканців за різними напрямками міста на громадському, особистому

54

транспорті. Відсутність пробок на дорогах призведе до зменшення залпових викидів забруднюючих речовин, парникових газів при різких зупинках, початку руху транспортних засобів. Перелічене вище безумовно позитивно вплине на здоров’я населення.

55

7.2.1. Водопостачання і каналізація

Джерелом водопостачання даного району є водопровідна

насосна станція "Столбова", вулична водопровідна мережа

переважно кільцева і має діаметр (750-1000) мм по вул. Дальницькій,

500 мм по вул. Балківській.

Згідно листу філії "Інфоксводоканалу" ТОВ "Інфокс" від

29.10.2018 р. №5293-09/9785 протяжність мереж водопостачання

складає 3,72 км, об'єм водоспоживання – 0,324 тис. м3/добу.

Відведення побутових стічних вод передбачається за

допомогою самопливних колекторів з підключенням до існуючого

загальносплавного колектору глибокого заставляння по

вул. Балківській. Мережа самопливних трубопроводів каналізації

діаметром 1500 мм проходить по вул. Дальницькій, інших вулицях –

по трубопроводам діаметром (500-600) мм. Протяжність мереж

водовідведення складає 2,888 км, об'єм водовідведення –

0,306 тис. м3/добу.

Із збільшенням об'єму житлового фонду збільшиться

водоспоживання, водовідведення мікрорайону (орієнтовно до 2,84

тис. м3/добу), а відповідно і навантаження на інженерні мережі.

Велика частина водопровідних і каналізаційних мереж амортизована

і вимагає заміни.

Подача води передбачається з централізованого міського

водопроводу з підключенням до існуючої міської мережі (кільцева,

протипожежна, низького тиску). Гасіння пожеж передбачається з

пожежних водоймищ і через гідранти, які встановлюються на мережі

госпитного водопроводу, забезпечують гасіння кожної будови з двох

гідрантів.

Полив території, зелених насаджень передбачається з

господарсько-питного водопроводу двічі на добу по дві години в

період мінімального водоспоживання.

56

Дані проектні рішення є вихідними даними для підготовки

технічних умов на подальших стадіях проектування. Місця

підключення і заходи, пов'язані з підключенням до міських систем, а

також по реконструкції споруд і мережі загальноміських систем і їх

вартість визначаються на подальших стадіях проектування згідно

технічним умовам філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс".

7.2.2. Електропостачання

Електропостачання існуючої забудови здійснюється по мережі

0,4 кВ і 6 кВ через розподільні пункти 6 кВ (РП-6 кВ) і

трансформаторні підстанції 6/0,4 кВ (ТП-6/0,4 кВ). Джерелом

електропостачання існуючих споживачів є високовольтна лінія

електропередачі через головну знижувальну підстанцію 110/6 кВ

(ПС 110/6 кВ "Ленінська", ПС 110/6 кВ "ЗРС").

Відповідно до листа АТ "Одесаобленерго" №101/07/03-6412

від 03.10.2018 р. об'єм сумарного споживання електроенергії – 3,2

МВт (в т.ч. на комунально-побутові послуги – 2,1 МВт). Із

збільшенням об'єму житлового фонду збільшиться споживання

електроенергії (орієнтовно до 29,6 МВт).

Для забезпечення надійного електропостачання з урахуванням

електропостачання нових споживачів, які передбачені Детальним

планом, рекомендується проведення наступних заходів.

На головній знижувальній підстанції провести реконструкцію

із заміною існуючих трансформаторів на трансформатори більшої

потужності (2х40 МВА).

Для розподілу електроенергії між споживачами даного району

рекомендується передбачити спорудження необхідної кількості

розподільних пунктів 6 кВ (РП-6 кВ), закритих трансформаторних

підстанцій 6/0,4 кВ з двома трансформаторами розрахункової

потужності (ТП-6/0,4 кВ). Розташування, кількість, потужність РП-

57

6 кВ, ТП-6/0,4 кВ і приєднання їх до розподільної електричної

мережі вирішується на подальших стадіях проектування згідно з

Технічними умовами енергопостачальної організації.

Електропостачання даного району передбачене на напрузі 6-

0,4 кВ кабельними лініями електропередачі від нових і існуючих ТП-

6/0,4 кВ.

Протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити

реконструкцію і розширення електричних мереж 6 кВ і 0,4 кВ,

заміну зношеного і морально застарілого устаткування,

упроваджувати енергозберігаюче устаткування і технології.

Будівництво нової ПС "Балківська" 110/10 кВ відповідно до

рішень генерального плану, спорудження розподільних пунктів,

проведення нових ліній енергопостачання.

7.2.3. Тепло- і газопостачання

Теплопостачання об'єктів існуючої забудови і надалі

передбачається від мереж ПАО "Одеська ТЕЦ", установ

обслуговування – від власних джерел. При цьому централізоване

теплопостачання передбачає забезпечення забудови опалюванням і

гарячим водопостачанням. Як основне розрахункове паливо в

котельних прийнятий природний мережевий газ.

Відповідно до листа комунального підприємства

"Теплопостачання міста Одеси" №15/01-03-7 від 06.04.2015 р.

сумарне теплове навантаження об'єктів, отримуючих теплоенергію

від джерел тепла КП "ТГО" складає 1,6 Гкал/година. Загальна

протяжність теплових мереж в двотрубному виконанні – 1165 м (по

вул. Бабеля і вул. Балківській).

Для громадської забудови і об'єктів обслуговування

передбачаються автономні джерела теплопостачання за допомогою

дахових котелень.

58

Як основне розрахункове паливо в котельних прийнятий

природний мережевий газ.

З метою поліпшення екологічного стану навколишнього

середовища, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого

підвищення коефіцієнта ефективності перетворення енергії, зокрема

за рахунок відмови від будівництва зовнішніх теплових мереж, на

подальших етапах проектування пропонується застосування

нетрадиційних джерел теплопостачання. Необхідно також

розглянути можливість застосування в архітектурних рішеннях

об'єктів термо-вітроустановок в комплексі з теплогенераторами для

систем опалювання і гарячого водопостачання.

Кількість джерел теплової енергії, місця їх розміщення, траси

нових розподільних тепломереж уточнюються на подальших етапах

проектування з урахуванням відповідних Технічних умов,

отриманих в установленому порядку.

Газопостачання існуючих і нових споживачів на даній

території вирішується від існуючих мереж і об'єкту ГРП (ШРП).

Відповідно до листа управління по експлуатації газового

господарства м. Одеси ПАО "Одесагаз" №2791/09 від 01.11.2018 р.

витрата газу складає 0,713 млн. м3/рік, зокрема на промисловість і

комунально-побутові послуги – 0,176 млн. м3/рік.

Газопровід середнього тиску проходить по вул. Бабеля,

вул. Михайлівській, вул. Головківській.

Протяжність розподільних газопроводів середнього тиску

діаметром (40-377) мм – 1,7433 км.; низького тиску діаметром (57-

325) мм – 3,5854 км.

Газопостачання нових споживачів вирішується через

будівництва об'єкту ГРП і прокладку нових мереж середнього тиску.

Норми питомих витрат природного газу для споживачів

прийняті відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".

59

Місце врізання в існуючі газопроводи, трасу проектних

розподільних газопроводів низького тиску уточнюються на

подальших етапах проектування із залученням спеціалізованих

проектних організацій.

7.2.4. Мережі зв'язку

Підключення конкретних абонентів повинне вирішуватися на

подальших стадіях проектування на підставі конкретних технічних

умов. Телефонна мережа передбачається в існуючій і проектованій

телефонній каналізації. Для якісного телефонного зв'язку, організації

IP-телефонії і швидкісної передачі даних на об'єктах рекомендується

використовувати оптоволоконні кабелі.

Лінії дротяного віщання рекомендується виконувати в

окремому каналі телефонної каналізації. Підключення конкретних

абонентів повинне вирішуватися на подальших стадіях проектування

на підставі конкретних технічних умов. Кабелі телебачення

рекомендується прокладати в існуючій і проектованій телефонній

каналізації.

7.2.5. Протипожежні заходи

Згідно розділу 15 ДБН Б.2.2-12-2018 "Планування і забудова

територій" при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів слід

забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і

громадських будівель, зокрема з вбудовано-прибудованими

приміщеннями, і доступ пожежно-рятувальних підрозділів з

автосходів і автопідйомників в будь-яке приміщення або квартиру.

Для пожежних автомобілів передбачені проїзди шириною не

менше 3,5 м або смуги шириною не менше 6 м, які розраховані на

відповідні навантаження від пожежного автомобіля.

60

До житлових будівель заввишки 9 поверхів і вище і до

громадських будівель заввишки 5 поверхів і вище проїзди

запроектовані з усіх боків. До будівель меншої поверховості проїзди

влаштовуються з одного подовжнього боку.

Відстань від краю проїзду до стіни будівлі прийняти (5-7) м

для будівель з умовною висотою до 26,5 м включно, (9-11) м – для

будівель з умовною висотою більше 26,5 м.

Тупикові проїзди передбачені завдовжки не більше ніж 150 м.

Проїжджа частина тупикових проїздів закінчується кільцевими

об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками

для розвороту, розмір яких враховує технічні характеристики

пожежної техніки, але не менше (12 х 12) м.

Дерева, які висаджуються біля будівель, не будуть заважати

проїзду пожежних автомобілів. У зоні між будівлями і проїздами, а

також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного від будівлі боку

не розміщені огорожі, повітряні лінії електропередач і рядові

посадки дерев.

Відстань між житловими будинками, житловими і цивільними,

а також між виробничими будівлями приймаються на підставі ДБН

Б.2.2-12-2018 (п. 15.2.2, табл. 15.2, табл. 15.3, табл. 15.9).

При подальшій розробці витрати води на зовнішні

пожежогасіння і кількість одночасних пожеж визначені згідно ДБН

В.2.5-74:2013 з урахуванням найближчих джерел протипожежного

водопостачання, їх характеристик.

Пожежні гідранти розміщуються уздовж автомобільних доріг

на відстані не більше 2,5 м від краю проїжджої частини, але не

ближче 5 м від стіни будинків згідно ДБН В.2.5-74:2013.

У місцях розміщення пожежних резервуарів і водоймищ

передбачені під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше

ніж (12х12) м згідно ДБН В.2.5-74:2013 (п. 13.3.2, примітка 3).

61

Зберігання легкових автомобілів і велосипедів передбачено

відповідно до функціонального зонування територій населених

пунктів. У житлових районах, мікрорайонах забезпечується постійне

зберігання всіх легкових автомобілів мешканців, тимчасове

зберігання автомобілів відвідувачів з урахуванням прогнозованого

рівня автомобілізації на розрахунковий період генерального плану.

Місця тимчасового зберігання автомобілів визначаються

виходячи з умов забезпечення цими місцями не менше 15%

розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного

району, мікрорайону згідно ДБН Б.2.2-12-2018 (п. 10.8.1).

У житлових кварталах передбачаються в'їзди на їх територію,

наскрізні проїзди в будівлях на відстані не менше 300 м один від

одного, при периметральній забудові – не більше 180 м (на відстані

не менше 50 м до перехрестя вулиць).

Наскрізні проїзди приймаються шириною (у світлі) не менше

3,5 м, заввишки – не менше 4,25 м.

Для під'їзду до груп житлових будинків, установ і підприємств

обслуговування, торгових центрів передбачаються двосмугові

проїзди, до будівель, що окремо стоять – односмугові проїзди.

На односмугових проїздах створюються роз'їзні майданчики

шириною 6 м і завдовжки 15 м на відстані не більше 75 м один від

одного, при цьому тупикові проїзди мають довжину не більше 150 м.

Проїзди закінчуються майданчиками розворотів, що

забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, збиральних і

пожежних машин з урахуванням їх технічних характеристик ДБН

Б.2.2-12-2018 (п. 6.1.27).

Головне управління ДСНС України в Одеській області

одночасно повідомляє, що згідно Закону України "Про регулювання

містобудівної діяльності" (ст. 26 п. 5) для подальшої забудови

вищезгаданої території, проектування та будівництва об'єктів,

62

замовником або проектувальником необхідно отримати вхідні дані,

до яких належать технічні умови до інженерного забезпечення

об'єкту будівництва по пожежній і техногенній безпеці.

Обслуговування існуючої житлової забудови, установ і

підприємств обслуговування, а також проектованої житлової

забудови і об'єктів соціальної інфраструктури передбачено

пожежним депо СГПЧ №5 на 4 пожежних авто.

Дане пожежне депо підлягає до винесення з

вул. Михайлівській, 3 (згідно затвердженому генеральному плану

міста в комунально-складську зону в районі станцій Одеса-товарна і

Одеса-поїздова). Планується пристрій пожежного депо по

вул. Проектній, 11 на 6 машино-виїздів на ділянці порядку 1,2 га. Це

пов'язано з тим, що відстань від меж ділянки пожежно-рятувальні

частини до громадських і житлових будинків повинно бути не

менше 15 м, а до меж земельних ділянок установ дошкільної освіти,

загальної середньої освіти і лікувальних установ стаціонарного типу

не менше 30 м (ДБН Б.2.2-12-2018, п. 15.1.4.).

Згідно листу Департаменту Оборонної роботи, цивільного

захисту і взаємодії з правоохоронними органами Одеської міської

ради №04-17/968 від 02.10.2018 р. на розглядаємої і на суміжних

територіях розташовані потенційно небезпечні об'єкти, а саме

"АвтоЕнтерпрайз", елекрозаправка, вул. Картамишевська, 9В, АЗС

"Укр-Петроль", вул. Дальницька, 7.

На вказаних територіях розташовані об'єкти цивільного

захисту: вул. Степова, 9, притулок ГЗ №56447; вул. Бабеля, 4,

притулок ГЗ №56214; вул. Балківська, 161, притулок ГЗ №56215;

вул. Головківська, 22, пункт управління ЦЗ ОДА.

7.2.6. Заходи щодо інженерної підготовки і інженерного

захисту території, використання підземного простору

63

Всі заходи щодо інженерної підготовки і захисту території від

несприятливих природних і антропогенних явищ розробляються з

урахуванням інженерно-будівельної оцінки території і враховуючи

ретельні інженерно-геологічні, гідрологічні дослідження, прогнозні

зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання

території.

Відповідно до ДБН В.1.1-12-2014 "Будівництво в сейсмічних

районах України" згідно карти "ОСР 2004-А України" (Додатки А, Б)

для проектування і будівництва об'єктів і споруд масового

цивільного, промислового призначення, різних житлових об'єктів в

міській і сільській місцевості, територія відноситься до сейсмічної

зони 7 балів (у зоні зміни фоновій сейсмічності). При забудові таких

територій передбачено проведення детальних ретельних інженерно-

геологічних і гідрогеологічних досліджень з метою виявлення зон

тектонічних розломів, де унаслідок збільшення сейсмічної

інтенсивності і зміни фізико-механічних властивостей порід,

забороняється розміщення будівель і споруд без виконання

спеціальних заходів щодо інженерного захисту територій забудови.

Інженерне забезпечення і впорядкування території повинні

відповідати ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій".

Для попередження просідання ґрунтів і досягнення стійкої

експлуатаційної надійності будівель і споруд при будівництві

виконуються як водозахисні так і підвищені якісно конструктивні

заходи (підвищення фортеці і загальної просторової жорсткості

споруд, збільшення їх податливості за допомогою гнучких і

розрізних конструкцій, які забезпечують нормальну роботу

устаткування при деформаціях підстав).

Схема вертикального планування розроблена в ув'язці з

планувальними рішеннями на топографічному матеріалі масштабу

1:2000 відповідно до ДБН Б.2.2-12-2018, ДБН Б.1.1-14-2012. При

64

розробці схеми вирішені питання раціональної організації рельєфу,

додання нормативного подовжнього профілю вулицям, способи і

напрями відведення дощових і талих вод.

На сьогодні на проектованій території відведення поверхневих

вод здійснюється загальносплавною системою каналізації.

Відповідно до рішень генерального плану на перспективу відведення

поверхневих вод здійснюватиметься по існуючій схемі

(загальносплавною каналізацією) на СБО "Північна".

Вертикальне положення існуючих вулиць з твердим покриттям

залишається без кардинальних змін, виконується на подальшій стадії

при освоєнні ділянок внутрішньоквартальної території з умовою

організації рельєфу з ухилами у бік проїжджих частин вулиць для

забезпечення відведення поверхневих вод.

Розробка конкретних заходів по організації рельєфу

внутрішньоквартальних територій, будівництву лотків водовідведень

і внутрішньоквартальної мережі дощової каналізації виконується на

наступній стадії проектування (П, Р). Вартість заходів щодо

вертикального планування і організації відведення поверхневих вод

відноситься до вартості проектування будівель, споруд, доріг і

вулиць.

7.3. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

7.3.1. Екологічні умови

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності

встановлюються згідно вимог чинного законодавства України,

зокрема Законів України: «Про охорону навколишнього природного

середовища», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону

земель», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про

природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про

рослинний світ», «Про забезпечення санітарного та епідемічного 65

благополуччя населення», «Про затвердження державних санітарних

правил та норм захисту населення від впливу електромагнітного

випромінювання», Водного, Земельного, Лісового кодексів України

тощо.

Обмеження використання природоохоронних територій та

впорядкування їх зон.

Обмеженнями впливу на ґрунти і рослинний світ є:

законодавчі вимоги щодо збереження біорізноманіття об’єктів

рослинного світу, запобігання небажаним змінам ґрунтів і

природних рослинних угрупувань та негативному впливу на них

господарської діяльності. Санітарно-епідеміологічне обмеження

встановлюється за нормативами ҐДР шумового впливу та

напруженості, обмеження щодо утримання зелених насаджень.

Передбачити максимальне збереження природного ландшафту.

Передбачити проведення досліджень та ґрунтових

характеристик.

Передбачити здійснення відповідних компенсаторних заходів.

Забезпечення наявності законодавчо встановлених СЗЗ щодо

об’єктів, розміщення та експлуатація яких передбачає необхідність

їх утворення.

Передбачити організацію системи збору, очищення (локальні

очисні споруди – очистка дощових стоків з автостоянки) та

відведення дощових стоків.

Передбачити організацію системи роздільного збору відходів і

їх своєчасного видалення, загальне впорядкування території.

7.3.2. Планувальні обмеження

З урахуванням вимог екологічного законодавства, заходів

Стратегії розвитку м. Одеси при реалізації проектних рішень

прийняті наступні планувальні обмеження.

Санітарно-захисні зони

66

При розробці ДПТ автори проекту керувалися розмірами СЗЗ,

які встановлені раніше виконаними документами для: МПП "Агрек"

– 300 м; ВАТ "Одеський механічний завод" – 100 м; ПАТ

"Будгідравліка" – 50 м; друкарні – 50 м; підприємств автосервісів

(15-50) м залежно від кількості постів; АЗС – 50 м; пожежного депо

– 15 м до житлової і суспільної забудови, 30 м до установ

дошкільної, загальної середньої освіти і лікувальних установ

стаціонарного типу.

На розрахунковий період реалізації ДПТ всі крупні промислові

і комунально-складські об'єкти підлягають винесенню за межу міста

або в комунально-складські зони міста, передбачені генеральним

планом.

Санітарно-захисні зони від відкритих автостоянок легкових

автомобілів, гаражів прийняті виходячи з числа машиномісць, і

складають: 10 м до житлових і громадських будівель при кількості

автомобілів до 10 шт.; 10 м до громадських і 15 м до житлових

будівель при кількості автомобілів до 50 шт.; 15 м до громадських і

25 м до житлових будівель при кількості автомобілів до 100 шт.;

25 м до громадських і 35 м до житлових будівель при кількості

автомобілів до 300 шт.

У межах території розробки відсутні підземні і відкриті

джерела водопостачання, водозабірні і водоочисні споруди,

водоводи, об'єкти оздоровчого призначення.

На території скверу Михайлівський, який знаходиться в 50 м

буферній зоні даної ділянки, розташований бювет.

Перший пояс зони санітарної охорони джерел водопостачання

і водопроводів господарсько-питного призначення встановлюється

на відстані не менше 30 м від водозабору – при використанні

захищених підземних вод і на відстані не менше 50 м – при

67

використанні недостатньо захищених підземних вод (ДБН А.2.5-

74:2013).

При використанні групи підземних водозаборів межа першого

поясу повинна знаходитися на відстані не менше 30 м і 50 м,

відповідно, від крайніх свердловин (або шахтних колодязів).

Згідно Історико-архітектурному опорному плану, проекту зон

охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси,

затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від

20.06.2008 р. №728/0/16-08, у межах ДПТ розташовані наступні

об'єкти культурної спадщини:

– прибутковий будинок, споруджений у другій половині

XIX ст., по вул. Степової, 10 (вказана будівля прийнята під

охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської

обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 р. №580 як

пам'ятник архітектури і містобудування місцевого значення);

– каменоломні Молдаванки К-24 (комплекс підземних споруд

міста Одеси), розташований за адресою: 2-й провулок

Разумовський, 3-б, вул. Бабеля, 4, які внесені до Державного

реєстру нерухомих пам'ятників України Наказом

Міністерства культури України від 06.12.2016 р. № 1162 як

пам'ятник історії, науки і техніка місцевого значення під

охоронним номером 979/3-Од.

У зоні впливу ДПТ розташовані наступні об'єкти культурної

спадщини:

– будівля, в якій жили Е. Багрицький і В. Багрицький (кінець

ХІХ ст. – спорудження; 1922-1925 рр. – жили діячі),

розташоване по вул. Дальницькій, 3; об'єкт занесений в

Державний реєстр нерухомих пам'ятників України Наказом

Міністерства культури України від 14.04.2014 р. №212 як

68

пам'ятник історії і архітектури місцевого значення під

охоронним №965-Од;

– видатне місце, де в період оборони м. Одеси в 1941 р. була

споруджена барикада по вул. Дальницькій на перетині

вул. Степової; рішенням виконавчого комітету Одеської

обласної ради депутатів трудящих від 27.07.1971 р. №381

об'єкт прийнятий під охорону держави як пам'ятник історії

місцевого значення.

З південно-східного боку території ДПТ, уздовж вулиць

Степової і Прохоровської проходить межа зони регулювання

забудови на Молдаванці, режими використання якої визначені

науковою документацією "Історико-архітектурний опорний план,

проект зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси".

Вказана територія у межах розробки ДПТ не входить в межі

історичних ареалів, комплексної охоронної зони і зон регулювання

забудови, зон ландшафту, що охороняється.

Ділянка проектування не входить в захисні або водозахисні

зони морів і лиманів.

На території розташовані трансформаторні підстанції. Їх

охоронні зони складають 3 м. Трансформаторні підстанції

потужністю не більше (2х1000) кВА і розподільні пункти напругою

до 20 кВт споруджуються закритими і розміщуються від вікон

житлових і громадських будівель на відстані не менше 10 м, від

лікувальних установ – не менше 25 м і оздоровчих установ – не

менше 15 м.

Санітарно-захисні зони трансформаторів навантаженням 330

кВт і вище визначаються за наслідками вимірів.

У межах розробки військові об'єкти Озброєних Сил України,

інших військових формувань відсутні.

69

У межах розробки ДПТ висота будівель обмежена відміткою

+150 м над рівнем денної поверхні землі (забезпечення безпеки

польотів), згідно ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-

12:2014.

Максимально допустимий відсоток забудови земельної

ділянки – (30-50)% залежно від поверховості.

Максимально допустима щільність населення на території

мікрорайону з багатоповерховою забудовою з повним комплексом

обслуговування – (220-450) люд./га залежно від поверховості.

Показники щільності населення мікрорайону допускається

підвищувати, але не більше ніж на 20% за умови розміщення на

території мікрорайону гаражів з автостоянками і велосипедними

стоянкам; вбудовано-прибудованих установ дошкільної освіти,

створенні відкритих терас, що озеленюють, в житлових і суспільних

будівлях.

Максимально допустима щільність населення в

багатоповерховій забудові на земельних ділянках прибудинкової

території (550-950) люд./га залежно від поверховості.

Мінімальний відступ до меж червоних ліній для дитячих

дошкільних установ і загальноосвітніх шкіл – 25,0 м. Відстань може

бути зменшена за узгодженням з відповідними службами міста.

Сучасні межі ліній регулювання забудови вулиць складають:

для вулиць Балківська, Дальницька, Степова – 32 м; Головківська –

(20-25) м; Михайлівська – 30 м; Бабеля – (28-35) м.

7.3.3. Поділ території по функціональному використанню,

розміщення забудови

На даний момент територія у межах розробки представлена

наступними функціональними елементами: селітебного,

виробничого призначення, транспортної інфраструктури.

70

Враховуючи розташування району в зоні значної містобудівної

цінності, подальше функціонування в цьому районі виробничих і

комунально-складських об'єктів, аварійною і старою одно-, дво-,

трьохповерхової житлової забудови, є недоцільним.

Таке рішення створює умови для впорядковування і

оздоровлення міського середовища, раціональнішого використання

територій.

Схемою функціонально-планувальної організації території у

межах розробки ДПТ передбачається виділення окремих

функціональних зон по видах їх використання.

Ділова зона – призначена для розміщення адміністративних,

наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів

транспортної інфраструктури (стоянок, паркінгів). У суспільних

зонах також можуть розташовуватися житлові будинки.

Учбова зона – передбачена для розміщення учбових закладів

(дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, Одеський

обласний інститут удосконалення вчителів, супутні об'єкти).

У культурно-спортивній зоні розміщується спортивна школа,

що реконструюється, по дзюдо і регбі.

Торгова зона включає магазини продовольчого і

непродовольчого асортименту, супермаркети.

Зона змішаної забудови передбачена для розміщення

багатоквартирною жилою і суспільної забудови різної поверховості.

Зона вулиць, дорогий, площ розміщена на територіях,

займаних в червоних лініях вулиць, доріг і площ.

8. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

71

8.1. Екологічні аспекти проектних рішень до 2032 р.

Генеральним планом, Стратегією розвитку м. Одеси

передбачається впорядковування промислових об'єктів з їх

передислокацією, зміною технології виробництва і технічним

переоснащенням. Території, що звільнилися, намічено задіювати під

громадську забудову, зелені насадження, культурно-спортивні і

оздоровчі установи. У житлових будинках планується розміщення

зон відпочинку дорослих, ігор дітей, спортивних і господарських

майданчиків.

Для формування здорового і комфортного середовища, місць

прикладання праці і забезпечення охорони природного середовища

проектом рекомендовано виконання комплексу планувальних і

інженерних заходів щодо облаштування території:

– зменшення СЗЗ підприємств на підставі модернізації і

екологізації виробничої діяльності;

– інженерна підготовка території, впорядкування поверхневого

стоку;

– централізована система водопостачання і водовідведення;

– організація системи роздільного збору відходів, своєчасного

видалення, загальне впорядкування території, їх зберігання.

Проектом ДПТ пропонуються заходи щодо шумо- і

вібропоглинання по обидві сторони магістралі за рахунок:

– застосування досконаліших конструкцій дорожнього одягу;

шумо-вібропоглинаючих траншей і виїмок з піщаним

наповнювачем; огорож з рифленою пористою поверхнею;

– активного використання вертикального озеленення для

звуко-пиловловлення, природного озонування повітря.

Зниження рівня шуму до нормативного значення планується

досягнути шляхом впровадження будівельно-акустичних заходів з

урахуванням звукоізолюючих властивостей конструкцій будівель і

72

віконних отворів, що захищають, відповідно до вимог норм і

стандартів. Рекомендується першу лінію забудови проводити із

застосуванням шумозахисних будівельних матеріалів, спеціальних

віконних блоків, раціонального планування квартир (вихід спальних

кімнат у бік дворових просторів).

Особливу увагу буде приділено наявності радіотехнічних

об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє

природне середовище для недопущення проектування і будівництва

житлових, громадських будівель і споруд в санітарно-захисних зонах

і зонах обмеження забудови.

Проектом передбачаються:

– озеленення території кварталу з урахуванням максимального

збереження існуючих зелених насаджень;

– ділянки, прилеглі до будівель громадського призначення,

пішохідні доріжки і майданчики відпочинку виконати з

плиткового тротуарного покриття;

– пристрій покриттів проектованих проїздів і тимчасових

автостоянок з твердим покриттям;

– пристрій покриттів спортивних і дитячих майданчиків із

спеціальної травмобезпечної гумової плитки.

У забудові будуть використані елементи впорядкування:

декоративні арки, перголи, стінки з лавками для відпочинку, квіткові

арки, кашпо, світильники, урни.

Передбачається ландшафтно-планувальна організація

територій з поступовою заміною малоцінних насаджень на

естетично цінні зелені насадження. Концептуальні підходи до

системного озеленення наведені в Додатку Б.

Як основні породи дерев планується насадження порід

місцевого дендрологічного складу: платан, каштан, тополя срібляста,

горіх волоський, айлант, акація, вишня, абрикоса, яблуня і

73

чагарників (скумпія, спірея, форзиція, лох, бузок, жимолость і ін.).

Для підвищення декоративності територій, особливо в зимовий

період, пропонується використовувати хвойні породи дерев: ялина,

посплю кримську, кедр, тую. Для квіткового оформлення

застосовуються багаторічні і однорічні квіткові рослини з тривалим

періодом цвітіння – з квітня по листопад. Для пристрою зелених

газонів рекомендується травосуміш лугових трав, стійких до

толочення.

У проекті запланований комплекс досліджень щодо виявлення

катакомб. Будівництво на підроблених територіях буде

здійснюватися тільки після проведення робіт по зйомці вироблень і

їх подальшого закріплення, відповідно до вимог ДБН В.1.1-5-2000

"Будівлі і споруди на підроблених територіях". При проектуванні

будівель і споруд на підроблених територіях передбачаються заходи:

– планувальні – для забезпечення зменшення шкідливого

впливу деформацій земної поверхні на будівлі і споруди;

– конструктивні – для захисту будівель і споруд, що знижують

нерівномірне осідання і крен будівель і споруд;

– впливи, які забезпечують зменшення деформацій земної

поверхні на будівлі і споруди, захист від підтоплення з

урахуванням можливих змін гідрологічного режиму

території;

– виключення можливості створення провалів в зонах

вироблень, пройдених на малих глибинах, що забезпечують

нормальну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інженерних

мереж, ліфтів і іншого технологічного устаткування в період

впливу деформацій земної поверхні.

Заплановано проведення геологічного обґрунтування для

оцінки підроблених територій. Документ складається

спеціалізованою організацією і містить в собі:

74

– геологічні і гідрологічні дані про підроблену товщу;

– дані про місця, де можливе утворення провалів.

Будівництво будівель і споруд на таких територіях

здійснюється тільки після наявності відповідного висновку

організації, що спеціалізується в даній області. Підземні вироблення

охоплюють як великі ділянки, що мають розгалужену систему

проходів, так і невеликі по розмірах ділянки, представлені окремими

стовбурами і шахтами. У межах розробки детального плану

розташовані в основному старі вироблення, що виникли (150-200)

років тому, які характеризуються хаотичним лабіринтом проходок.

Аналіз матеріалів інженерно-геологічної зйомки вироблень на даній

ділянці показує майже повсюдне роздавлювання ціликів стін,

розширення мережі тріщин, що свідчить про розвиток гірського

тиску. Вплив підземних вироблень залежить від гірничотехнічних

умов (глибина заставляння, коефіцієнт підроботаності, стан

вироблень), а також від щільності забудови.

Вибір способу кріплення вироблень залежить від

функціонального використання підроблених територій. Території,

підроблені виробленнями на глибинах вище безпечних, можна

забудовувати після закінчення процесу руйнування, або після

застосування заходів, що виключає можливість утворення провалів

(тампонування вироблень через свердловини, закладка вироблень

породою). У зв'язку з підвищеною щільністю існуючої забудови,

проектом "Кріплення підземних вироблень з метою захисту

підроблених територій міста Одеси", була рекомендована бетонна

креп вироблень в комбінації з бутовою кладкою. Конструкція

бетонної крепи залежить від габаритів вироблень і виконується у

вигляді стін, діафрагм, обойм, колон, масивів і так далі. В окремих

місцях з ослабленою крівлею виконується перекриття балками із

збірного залізобетону, а також забутування безвиходів місцевим

75

бутовим каменем досуха і кладка привозного бутового каменю на

цементному розчині. У зв'язку з майбутнім зносом і розчищенням

території під нову забудову для більшої частини підробленої

території доцільне застосування більш індустріального типу

кріплення, при якому передбачається повна ліквідація всіх порожнеч

шляхом нагнітання піщаної пульпи через нагнітальні свердловини,

пробурені з денної поверхні. При забудові даної території новими

будівлями кріплення підземних вироблень повинне передувати

початку будівництва. При використанні підроблених ділянок

території під спортивні майданчики, сади, сквери, парки і так далі

рекомендується використовувати спосіб закладки проходок

ракушняком досуха із закріпленням верхнього шару каменя

цементно-піщаним розчином. Будівлі і споруди, залежно від їх

призначення і умов роботи, слід проектувати по жорсткій,

податливій або комбінованій конструктивним схемам. Від

конструктивної схеми визначається характер і склад пропонованих

конструктивних способів захисту.

8.2. Екологічні аспекти проектних рішень на (2022-2026)

років

Рішеннями, прийнятими при розробці проекту змін в

детальний план території у межах вулиць: Степова, Дальницька,

Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в м. Одесі передбачаються

наступні заходи:

● деталізація проектних рішень генерального плану м. Одеси в

частині планувальної структури і функціонального призначення

території у межах ДПТ з урахуванням інтересів держави, міської

громади в цілому, інвестиційних пропозицій потенційних інвесторів-

забудовників на виявлених територіальних резервах;

76

● забезпечення комплексності містобудівних рішень по

використанню і реконструкції існуючої забудови, новому

будівництву на резервних земельних ділянках для забезпечення як

найбільш оптимального сучасного використання на першу чергу

освоєння, так і перспективного розвитку території на розрахунковий

термін генерального плану міста;

● ухвалення містобудівних композиційних, об'ємно-

просторових і функціонально-планувальних рішень для формування

репрезентативної, динамічної панорами території;

● оцінка, аналіз можливості будівництва і розробка проектно-

кошторисної документації на будівництво громадсько-житлових

комплексів з об'єктами суспільного обслуговування в стилобатній

частині комплексів, багаторівневими паркінгами;

● розміщення на прибудинкових просторах необхідних по

нормах гостьових автостоянок для тимчасового зберігання

автомашин, майданчиків для ігор дітей, відпочинку дорослих, вигулу

собак, занять спортом, виконання господарських заходів;

● розробка комплексної схеми модернізації і розвитку

інженерно-транспортної інфраструктури території у межах

справжнього детального плану з урахуванням проектних

потужностей інженерних мереж, об'ємів і інтенсивності

транспортних потоків за рахунок засобів пайової участі забудовників

в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури

міста відповідно до планованих об'ємів розміщення нового

житлового будівництва;

● впровадження сучасної системи санітарного прибирання

територій розміщення постійних, тимчасових автостоянок, паркінгів

для забезпечення допустимого антропогенного навантаження на

довкілля, зменшення забруднення поверхневого стоку

нафтопродуктами, завислими та біогенними речовинами;

77

● розробка комплексної схеми мережі об'єктів соціального і

культурно-побутового обслуговування населення для забезпечення

життєдіяльності у межах території цього детального плану,

першочергового централізованого будівництва дошкільних і

шкільних установ розрахункової місткості за рахунок засобів

пайової участі забудовників в розвитку інженерно-транспортної і

соціальної інфраструктури міста відповідно до планованих об'ємів

нового житлового будівництва на даній території;

● розробка проектно-кошторисної документації по

комплексному впорядкуванню міжмагістральних територій,

внутрішньодворових просторів, вулиць, провулків і зелених зон

загального користування у межах території справжнього детального

плану, поетапної реалізації вищезгаданого впорядкування за рахунок

засобів міського бюджету і залучених коштів інвесторів-

забудовників;

● розробка науково-проектної документації по охороні об'єктів

культурної спадщини (пам'ятників історії, містобудування і

архітектури, ландшафтного мистецтва, археології) у межах території

ДПТ, розробка комплексної проектно-кошторисної документації для

здійснення необхідних консервацій, реставраційних, за рахунок

спецзасобів, що виділяються, з державного і місцевого бюджетів,

залучених коштів інвесторів-забудовників.

Планований вид діяльності на проектованій території підпадає

під розробку Звіту з оцінки впливу на довкілля згідно Закону

України "Оцінка впливу на довкілля" (стаття 3, категорія 2, пункт

10).

Для визначення обсягу досліджень, методів екологічної

оцінки, рівня деталізації інформації, що має бути включена до звіту

про стратегічну екологічну оцінку, та необхідності здійснення

стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа

78

державного планування, щодо якого раніше здійснювалася

стратегічна екологічна оцінка державною адміністрацією Одеської

області 01.2019 року було оприлюднене на своєму сайті Заяву про

визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, а також

оприлюднене шляхом опублікування у двох друкованих засобах

масової інформації. З дня офіційного оприлюднення Заяви про

визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, зауваження і

пропозиції від громадськості не надходили. Вимоги щодо обсягу

досліджень, методів екологічної оцінки, рівня деталізації інформації,

що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку,

отримані від Департаменту екології та природних ресурсів Одеської

обласної державної адміністрації враховано.

9. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДЕНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СЕО, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ

УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНИЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ

ОЦІНКИ9.1. Вибір технічних територіальних альтернатив

впровадження змін в Детальний план територіїПри розробці ДПТ розглянуті Технічні альтернативи 1 та 2.

Технічна альтернатива 1

У основу планувальної структури території покладена система

магістральних і житлових вулиць, розроблена в проекті генерального

плану міста і уточнена цим Детальним планом території.

Намічається будівництво багатоповерховою багатоквартирною

жилою і громадської забудови з повним інженерно-комунікаційним

забезпеченням. Для цього запланована модернізація і розвиток

існуючих об'єктів культурного і соціально-побутового

обслуговування в даних межах.

У ДПТ пропонується формувати нові об'єкти житлового і

громадського призначення або перепрофілювати підприємства і 79

комунально-складські об'єкти в об'єкти цивільного

(адміністративного, культурного, соціально-побутового та інших) і

житлового призначення шляхом модернізації існуючої соціальної і

інженерно-транспортної інфраструктури території в даних межах:

● будівництво і модернізація об'єктів соціальної

інфраструктури;

● формування мережі підприємств громадського харчування і

обслуговування;

● реконструкція і реорганізація перетинів в одному рівні, що є

вузькими місцями з позицій системної пропускної

спроможності вулично-дорожньої мережі в цілому;

● розвиток і оптимізація координування мережі маршрутів

громадського транспорту, будівництво підземних і

надземних парковок, у тому числі з використанням смарт-

парковок;

● забезпечення безпечних і комфортних пішохідних і

велосипедних шляхів сполучення, у т.ч. для маломобільних

груп населення на внутрішньоквартальних об'єктах, вулицях

і проїздах;

● вдосконалення дорожньо-транспортної мережі вулиць і

пішохідних тротуарів, включаючи сучасне тверде дорожнє

покриття, розмітку, зовнішнє освітлення, благоустрій і

озеленення, водовідведення, вуличні меблі і рекламу;

● створення нових робочих місць, для часткового

розвантаження транспортної системи.

Технічна альтернатива 2

Збереження у межах планування забудови, наявних

промислових, складських підприємств, шумних магістралей

загальноміського, районного значень.

80

Аналіз шумового режиму показав, що очікувані рівні

транспортного шуму на території житлової забудови, прилеглої до

основних магістралей, перевищуватиму допустимі величини.

Розміщення у межах проектованого кварталу таких об'єктів як:

підприємство автомотосервису "Raiden Motosport" по

вул. Головківській, 36; підприємства автосервісу по вул. Балківській,

161; друкарня ТОВ "Альфа-прес" і ТОВ "Альбатрос" по

вул. Дальницькій, 4; підприємство по авторемонту і

техобслуговуванню СТО "ФРАМ", по вул. Михайлівській, 5;

Державна пожежно-рятувальна частина №5, ГУ ДСНС України в

Одеській області, по вул. Михайлівській, 3, зажадає впровадження

заходів по дотриманню санітарно-захисних зон між ними і

сусідньою жилою і громадською забудовою. У санітарно-захисну

зону потрапляє житлова забудова по вул. Степовій,

вул. Михайлівській, вул. Головківській і вул. Дальницькій.

Містобудівний аналіз цієї частини району "Молдаванка" показав, що

територіальне розміщення виробничих, транспортних і комунально-

складських об'єктів, що містять джерела виділення шкідливих

речовин приведе до збільшення антропогенного навантаження на

навколишнє природне середовище, вищезгадані об'єкти підлягають

винесенню у виробничі і комунально-складські зони м. Одеси або за

міську смугу. На підставі викладеного проект змін в Детальний план

території .виконаний згідно з Технічною альтернативою 1.

При розгляді земельної ділянки, щодо провадження

планованої діяльності (реконструкції району ДПТ) враховані:

відношення території до земель природоохоронного призначення;

відомості щодо рельєфу та забудови території; наявності або

відсутності зелених насаджень, транспортної інфраструктури.

Позитивним фактором є також вигідне розташування проектованої

території щодо існуючих інженерних мереж.

81

Вибрана територіальна альтернатива є оптимальною.

10. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ

ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

10.1. Стратегія розвитку району ДПТ

Мета Стратегії розвитку району ДПТ міста Одеса у цілому

полягає у вирішенні спільних проблем та реалізації спільних завдань

щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади,

раціонального використання ресурсного потенціалу, створення

комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної

безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Це

досягається через спільну реалізацію інтересів влади, громади та

бізнесу. Відповідно до стратегічного бачення розглядаємий район

ДПТ перспективний, зелена ділянка, в якої розвивається

конкурентоспроможний малий та середній бізнес з активною

громадою, здатною співпрацювати з місцевою владою, сприятливою

для життя та максимально комфортною для мешканців і гостей.

Бажана "траєкторія" розвитку району, що має привести громаду до

реалізації стратегічного бачення, складається з низки стратегічних

напрямів розвитку, кожен з яких конкретизується у стратегічних і

оперативних цілях. Для кожної оперативної цілі розроблені

оперативні завдання та сфери реалізації проектів. Реалізація

Стратегії розвитку передбачає два етапи, які визначатимуться

відповідними Планами реалізації: • перший етап – до 2025 року; •

другий етап – до 2032 року.

Стратегічні напрями, стратегічні й оперативні цілі та

оперативні завдання Стратегії розвитку району ДПТ до 2035 року

наведені в табл. 4.1.

Стратегія розвитку району ДПТ міста Одеса82

Таблиця 10.1

Оперативна ціль Сфери реалізації проектів

1 2

Стратегічний напрям А. Місто здорового довкілля та ресурсозбереження

Стратегічна ціль А.1. Місто чистого довкілля

А.1.1. Ресурсоефективне та економічно вигідне поводження з відходами

Впровадження селекційного збирання відходівСучасна інфраструктура роздільного сортування ТПВ з забезпеченням значного відсотку сортування та переробки ТПВ з вилученням небезпечних та ресурсоцінних компонентів. Проведення кампанії у засобах інформації щодо необхідності роздільного збору сміття. Участь в розробці та впровадження програми поводження з відходами та удосконалення схеми санітарного очищення міста

А.1.2.Зменшення забруднення атмосферного повітря міста

Розвиток автоматизованої системи контролю та обліку викидів від джерел забруднення

А.1.3.Безпечне водопостачання та водовідведення

Зменшення обсягів забору води через впровадження раціональної системи водопостачання. Встановлення додаткових систем (фільтрів) для очищення води у місцях водоспоживання.Реконструкція мереж водопостачання, водовідведення, включаючи мережі дощової каналізації

А.1.4. Екологічний моніторинг та інформування

Участь в організації та розбудові відкритої системи моніторингу стану довкілля, зокрема, атмосферного повітря, ґрунтів в м. Одесі. Впровадження системи інформування населення про стан довкілля

Стратегічна ціль А.2. Ресурсоощадна та енергоефективна система життєзабезпечення міста

83

А.2.1. Розвиток міської системи управління енергетичними ресурсами

Участь у впровадженні системного комплексного міського енергоменеджменту стандартів енергоспоживання для житлового фонду, будівель соціальної сфери та комунального господарства. Участь у впровадженні міської програми енергомоніторингу

А.2.2. Енергоефективні системи вуличного освітлення міста

Створення системи "розумного" забезпечення міського освітлення з застосуванням альтернативних джерел енергії на основі світлодіодних світильників. Поетапне запровадження енергоефективного зовнішнього освітлення мікрорайону

А.2.3. Енергоощадне, комфортне житло та енергоефективні будівлі бюджетної сфери

Активне інформування населення щодо можливостей реалізації проектів в рамках державної програми "Тепла оселя" Відшкодування відсоткових ставок по кредитних коштах, залучених ОСББ та ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження та енергоефективності у багатоквартирних будинках Термомодернізація житлових багатоповерхових будинків. Заміщення природного газу у системах опалення та гарячого водопостачання багатоповерхових житлових будинків за рахунок використання потенціалу скидного тепла вентиляційних систем та сонячної енергії. Термомодернізація будівель установ бюджетної сфери. Переведення теплопостачання будівель установ бюджетної сфери на теплові насоси. Модернізація теплових вводів багатоповерхових житлових будинків та громадських будівель на базі індивідуальних теплових пунктів. Впровадження інноваційних технологій утилізації тепла стічних вод Облаштування житлових будинків сонячними колекторами для підігріву води

Стратегічний напрям В. Місто підприємництва та креативної економіки

84

Стратегічна ціль В.1. Місто високотехнологічної екологічно безпечної промисловості

B.1.1. Системне впровадження проекологічних технологій у бізнесі

Впровадження сучасних технологій при виробництві тепла

Стратегічний напрям C. Місто зручної, безпечної та креативної урбаністики

Стратегічна ціль С 1. Зручна, гендерно чутлива система транспортного сполучення

C.1.1. Місто комфортної транспортної мережі

Розробка концепції оптимізації дорожнього руху, перерозподіл транспортних потоків на території міста, обмеження транзитних потоків вантажівок. Підвищення безпеки транспортних магістралей району ДПТ, модернізація систем світлофорів, дорожніх розв’язок, впровадження автоматизованих систем керування дорожнім рухом. Створення сучасної системи паркування в громадських місцях. Проведення капітальних ремонтів, реконструкції та будівництва доріг. Розробка транспортної стратегії, модернізація технологічних систем безпеки руху

C.1.2. Розвиток доступного муніципального транспорту

Участь у проведенні комплексного обстеження пасажиропотоків на маршрутах міського пасажирського транспорту загального користування в районі міста. Програма підвищення культури водіїв щодо обслуговування мешканців та гостей міста

Стратегічна ціль С.2. Безпечне, облаштоване та доступне міське середовище

85

C.2.1.Упорядкування паркових зон у районах міста, доступних для всіх груп населення

Інвентаризація зелених насаджень, паркових зон району. Оцінка рекреаційного потенціалу району. Розроблення концепції озеленення району відповідно до вимог європейських нормативів, розвитку територій зелених насаджень загального користування, прибудинкового озеленення. Облаштування та організація нових паркових і рекреаційних ділянок з використанням зелених щитов. Організація нових парків і скверів. Реконструкція існуючих скверів, відповідно до тематичних напрямів: ландшафтний парк, парк квітів. Облаштування місць для здорового та змістовного дозвілля з залученням фахівців культурно-освітньої сфери. Започаткування серед мешканців району масового висадження саджанців дерев

C.2.2. Місто креативної архітектури та естетики міського простору

Актуалізація містобудівної документації. Поєднання архітектурного минулого та майбутнього міста. Запровадження естетичної та безпечної реклами. Естетичне облаштування зупинок міського транспорту

C.2.3. Охайне місто Підготовка та впровадження схеми санітарної очистки району з використанням сучасної екологічно безпечної техніки, біологічних препаратів останнього покоління. Актуалізація правил благоустрою. Обладнання району достатньою кількістю урн, захищених місць збирання побутових відходів, засобів зручного відпочинку на вулицях міста. Забезпечення естетики та безпеки будівельних майданчиків, місць реконструкції будівель

86

C.2.4. Безпечне місто Розвиток системи відеоспостереження за територіями та об’єктами району. Розвиток системи екстреного інформування містян

С.2.5. Місто здорових традицій

Розвиток ігрових видів спорту. Створення спортивних майданчиків, розвиток мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Перетворення пришкільних територій на осередки спорту та здоров’я

C.2.6. Вільне для спілкування та використання інтернет-зв'язку середовище

Перетворення на зони інформаційної доступності територій шкіл, парків, місць громадського відвідування та громадського транспорту (WI-Fi, місця для підзарядки гаджетів)

Стратегічний напрям D. Місто високої якості життя

Стратегічна ціль D.1. Оптимізована система охорони здоров’я та соціальних послуг

D.1.1. Місто доступних і якісних медичних послуг

Формування системи сімейних амбулаторій на основі центрів первинної медикосанітарної допомоги (далі – ПМСД). Впровадження електронного забезпечення процесу надання послуг з лікування та процесу забезпечення ліками. Поглиблення взаємодії пунктів невідкладної допомоги, Центрів ПМСД, екстреної медичної допомоги міста. Технічне переоснащення лікувального закладу

D.1.2. Створення системи профілактики захворюваності

Технічне забезпечення ранньої діагностики захворювань серед дорослого та дитячого населення району. Застосування сучасних інформаційних технологій лікарями центрів первинної медико-санітарної допомоги в профілактичному інформуванні населення району

Стратегічна ціль D.2. Активна, відповідальна громада та ефективне управління містом

87

D.2.1. Системна комунікація "влада – громадськість"

Розширення комунікації через місцеві ЗМІ та Центри громадських комунікацій. Впровадження механізмів залучення громадськості до прийняття управлінських рішень. Системне екологічне та гендерне інформування мешканців району міста. Моніторинг використання екологічного податку. Подальше впровадження бюджету участі. Створення умов проведення загальноміських, районних громадських обговорень

D.2.2. Поширення соціально значущої інформації

Розбудова бібліотечної мережі міста через створення центрів надання району соціально значущої інформації на базі бібліотек. Проведення системної роз’яснювальної компанії серед населення про необхідність роздільного сортування сміття, енергозбереження, участі в управлінні містом, районом

D.2.3. Відкрите місто: електронні ресурси для містян та система підтримки їх використання

Участь у розробці електронної карти повноважень підрозділів міської ради. Впровадження "відкритого бюджету". Підвищення рівня доступності ресурсів комунальної власності

10.2. Організація моніторингу фактичного впливу

Стратегії на довкілля

Стратегія передбачає створення системи моніторингу та її

реалізацію. Він базуватиметься на аналізі досягнення запланованих

результатів з використанням визначених показників (індикаторів),

серед яких є й екологічні індикатори (табл. 10.2).

Екологічні індикатори для моніторингу виконання Стратегії

Таблиці 10.2№ Індикатор

Забруднення повітря

88

1 Обсяги викидів парникових газів, забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел

2 Індекс забруднення атмосфери

Водні ресурси

1 Обсяги забору та використання свіжої води

2 Обсяги дощових стічних вод, що відводяться в каналізацію

Озеленення

1 Рівень озеленення території міста

Енергетика

1 Споживання енергоресурсів установами комунальної власності

2 Споживання енергоресурсів населенням на 1 тис. мешканців

Відходи

1 Обсяги утворення твердих побутових та виробничих відходів

2 Система роздільного збору, сортування відходів

Здоров’я населення

1 Рівень захворюваності населення міста

2 Кількість новоутворень у жителів міста

Реалізація Стратегії розвитку району ДПТ не має

супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля.

Впровадження багатьох оперативних цілей Стратегії може призвести

до покращення екологічної ситуації в районі міста Одеса.

Ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до таких

можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які

можна приймати як допустимі. Моніторинг екологічних індикаторів

ефективності впровадження Стратегії є важливою формою контролю

того, який фактичний вплив на довкілля матиме Стратегія, а також

необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку

89

міста. Необхідно передбачити регулярність збору моніторингових

даних за визначеними індикаторами та їх постійний аналіз для

врахування під час прийняття рішень щодо планування розвитку у

майбутньому. З огляду на зазначене можна стверджувати, що в

цілому розроблення Стратегії розвитку міста Одеси, в тому числі

району ДПТ, проведено з урахуванням ймовірних впливів на

довкілля та з прагненням їх мінімізації. Реалізація Стратегії за умови

дотримання екологічних вимог має сприяти зменшенню

антропогенного навантаження на довкілля. Поєднання зусиль,

спрямованих на заохочення підприємництва та покращення

освітнього й культурного простору, із зусиллями, спрямованими на

екобезпечний розвиток, забезпечуватиме в місті покращення стану

довкілля та досягнення високих показників енергоефективності й

енергозбереження.

Стратегічна екологічна оцінка не завершується прийняттям

рішення про затвердження Стратегії. Значущі наслідки для довкілля,

в тому числі для здоров'я населення, повинні відслідковуватися під

час реалізації Стратегії, зокрема, з метою виявлення непередбачених

несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади

та громадськості. Протокол про СЕО встановлює необхідність

здійснення моніторингу значного впливу на довкілля, у тому числі

здоров'я населення, від реалізації затвердженого плану або програми

(ст. 12). Результати моніторингу мають бути доведені до відома

природоохоронних органів і органів охорони здоров'я, а також

громадськості.

Результати моніторингу можуть бути використані для:

• порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє

отримати інформацію про реалізацію плану або програми;

90

• отримання інформації, яка може бути використана для

поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю

якості СЕО);

• перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених

відповідними органами влади;

• перевірки того, що план або програма виконується відповідно

до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із

запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Підсумки результатів моніторингу підводяться один раз на

півроку у вигляді піврічних звітів, в яких фіксуються та

аналізуються:

– ступінь виконання кожного завдання проекту;

– невиконані завдання, причини відхилення, пропозиції;

– дані за індикаторами, що відображають результат реалізації

проектів;

– оцінка потреб у фінансуванні;

– пропозиції щодо вдосконалення діючої системи моніторингу.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа

відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних

напрямів і аналізі досягнення запланованих результатів. Система

запропонованих в Стратегії індикаторів включає еколого-економічні

та екологічні індикатори:

• економія бюджетних коштів в результаті впровадження

енергоефективних заходів;

• економія енергетичних ресурсів в результаті впровадження

енергоефективних заходів;

• обсяги коштів, кредитів, інвестиційних ресурсів фінансових

установ в проекти енергоефективності, залучені містом;

91

• зменшення / збільшення обсягів викидів шкідливих речовин в

атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами

забруднення;

• обсяг фінансування заходів з охорони навколишнього


• кількість осіб, залучених до заходів з екологічної освіти.

10.3. Ймовірний екологічний вплив реалізації Стратегії на

складові довкілля

Вплив на атмосферне повітря. Впровадження планованої

діяльності не приведе до збільшення викидів парникових газів,

забруднюючих речовин в атмосферне повітря та погіршення його

стану. Прогнозується покращення нормативних показників якості

атмосферного повітря внаслідок запровадження енергоефективного

управління підприємствами району.

Вплив на водні ресурси. Стратегія розвитку району не

передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до

збільшення обсягів скидів забруднених вод у систему міської

каналізації без очистки. Реалізація Стратегії не призведе до

погіршення роботи очисних споруд СБО "Північна". Стратегія

містить оперативні цілі "Впровадження системи очистки питної води

у місцях водоспоживання та реконструкції мереж водоспоживання,

водовідведення, включаючи мережі дощової каналізації". Реалізація

заходів забезпечить стабільну роботу міських очисних споруд, що в

свою чергу позитивно вплине на водний об'єкт в районі скиду

очищених міських стічних вод.

Відходи. Реалізація цілі впровадження системи роздільного

збору (сортування відходів) має сприяти зменшенню обсягів їх

утворення, що призведе до скорочення платежів за передачу на

захоронення, знешкодження відходів всіх класів небезпеки,

92

отримання додаткового прибутку за продаж відходів як вторинної

сировини.

Вплив на земельні ресурси. Реалізація Стратегії не передбачає

зміну топографії або характеристик рельєфу, появу таких загроз, як

землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні

загрози. Зменшенню вітрової та водної ерозії ґрунтів має сприяти

впровадження заходів щодо оперативної цілі "Озеленення району".

Уникненню будь-яких конфліктів між цілями стратегії та цілями

місцевої громади має сприяти реалізація цілі "Залучення

громадськості до управління містом".

Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. В Стратегії

не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до

негативного впливу на біорізноманіття. Натомість реалізація

оперативної цілі "Упорядкування паркових зон у районах міста,

доступних для всіх груп населення" має сприяти зростанню кількості

та якості наявних рекреаційних можливостей та покращенню

естетичних показників зон відпочинку біля водойм.

Вплив на культурну спадщину. Реалізація Стратегії не має

призводити до негативного впливу на наявні об’єкти історико-

культурної спадщини. Натомість реалізація оперативної цілі

"Формування культурного простору для креативної економіки"

передбачає створення привабливого історичного, просвітницького

середовища.

Вплив на населення та інфраструктуру. Стратегія не

передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення району.

Більше того, реалізація оперативної цілі "Місто доступних і якісних

медичних послуг" і "Створення системи профілактики

захворюваності" має сприяти покращенню здоров’я містян.

Стратегія не передбачає послаблення правових і економічних

механізмів контролю в галузі екологічної безпеки, натомість

93

передбачає покращення поводження з відходами та підвищення

енергоефективності управління господарством району.

На підставі викладеного зроблений висновок

Стратегія розвитку району м. Одеси, що розглядається в ДПТ,

базується на принципі збалансованості. Визначені в Стратегії

напрями охоплюють економічну, екологічну й соціальну складові.

Аналіз тенденцій змін стану довкілля в районі вказує на стабілізацію

обсягів викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел і

зростання викидів від пересувних джерел. Прогнозується збільшення

об'ємів забору свіжої води та скидів зворотних вод для забезпечення

комфортних умов життя населення, стабілізація обсягів утворення й

утилізації відходів. Стратегія в цілому спрямована на зменшення

негативного екологічного, техногенного впливу на довкілля. Цілі

Стратегії для району ДПТ узгоджуються з регіональним

екологічними цілями.

11. ОПИС ЙОМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

НАСЛЕННЯ

Відсутні

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Розроблення проекту змін у Детальний план території (далі -

ДПТ) передбачено для розміщення багатоквартирної житлової

забудови з об'єктами соцкультпобуту за рахунок реконструкції

існуючої території та забудови. Незначна частина території, що

розташована уподовж вул. Бабеля від вул. Балківської до

Михайлівської площі, передбачена для розміщення громадських

центрів і окремих об'єктів громадського обслуговування населення.

ДПТ у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська,

Бабеля, Михайлівська площа в м. Одесі розроблений на підставі

94

рішення Одеської міської ради від 18.07.2018 р. за № 3470-VII і

договору з управлінням архітектури і містобудування Одеської

міської ради відповідно до завдання на проектування, яке

затверджене замовником.

Рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. за №6489-VI

затверджений новий генеральний план м. Одеси, згідно з яким

основна частина території у межах розробки детального плану

призначена для розміщення багатоквартирної житлової забудови з

об'єктами соцкультпобуту за рахунок реконструкції існуючої

території та забудови. Незначна частина території, розташована

уподовж вул. Бабеля від вул. Балківської до Михайлівської площі,

передбачена для розміщення громадських центрів і окремих об'єктів

громадського обслуговування населення.

Згідно з планом зонування м. Одеси, затвердженого

19.10.2016 р., дана територія призначена для розміщення житлової

забудови змішаної поверховості з вкрапленнями громадських зон

для розміщення установ соціально-побутового обслуговування

населення.

Рішенням сесії Одеської міської ради від 10.09.2015 р. №6934-

VI затверджений детальний план території (далі – ДПТ) в межах:

вул. Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля, Михайлівська площа в

м. Одесі.95








95

Основна мета документу – уточнення і деталізація проектних

рішень генерального плану м. Одеси в частині планувальної

структури і функціонального призначення території у межах ДПТ з

урахуванням інвестиційних пропозицій потенційних забудовників.

В ДПТ проведено:










урахуванням державних, громадських і приватних інтересів;
















96









97

Проектні рішення детального плану розроблені на період

розрахункового строку дії генерального плану – 2032 р. з виділенням

першого етапу реалізації – від трьох до семи років.

До 2032 р. передбачається знести стару, аварійну забудову,

винести за межі району комунально-складські, виробничі

підприємства. На звільнених ділянках заплановане будівництво

(рис. 5.1, табл. 5.1):

– восьми житлових груп на 2504 квартири загальною площею

170300 м2, з вбудовано-прибудованими приміщеннями

обслуговування 20100 м2, в тому числі амбулаторія сімейної

медицини загальною площею 200 м2, з підземними

паркінгами загальною місткістю 2275 машино-місць;

– двоповерхового дитячого садка на 190 місць;

– трьохповерхової загальноосвітньої школи на 1320 місць з

чотирьох-поверховим корпусом Одеського обласного

інституту удосконалення вчителів;

– вбудовано-прибудованих об'єктів обслуговування

(спортивний комплекс з басейном загальною площею

4400 м2 і дозвільний центр загальною площею 2800 м2).

Баланс території

№ з/п Територія

Сучасне використання

На І етані реалізації

На розрахунковий

період

га % га % га %

1 Територія у межах розробки ДПТ, в т.ч.

19,83 100 19,83 100 19,83 100

2 – житлові території14,88 74,0 14,68 74,0 14,04 70,80

3 – території громадського призначення 1,38 7,0 1,83 9,30 3,28 16,5

98

4 – комунально-складська та виробнича територія 1,68 8,5 1,23 6,2 0,00 0,00

5 – територія магістральних вулиць та доріг 2,09 10,5 2,09 10,5 2,51 12,7

На розрахунковий період планується побудувати 4165 квартир

загальною площею 281405 м2 для кількості мешканців – 10254 люд.,

площа проектованих вбудованих приміщень установ обслуговування

– 21500 м2, загальне число місць постійного зберігання автомобілів –

2723 м/м. Багатоквартирні житлові будинки не будуть відноситися

до соціальних, приблизно 60% проектованих квартир –

однокімнатні.

Будівництво наведених об’єктів планується провести в два

етапи.

На перший етап реалізації (3-7 років) на ділянці 0,3588 га по

вул. Михайлівська, 18А передбачено будівництво 18-поверхового

житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями

громадського обслуговування та паркінгу на 48 машиномісць.

У проектованому житловому будинку заплановано 216 квартир

загальною площею 7520,0 м2 і вбудовано-прибудовані приміщення

обслуговування загальною площею 800,0 м2, в тому числі

амбулаторії сімейної медицини загальною площею 100 м2.

Дитячий сад на вул. Михайлівській та загальноосвітню школу

планується розмістити за строком реалізації синхронно з

будівництвом житлових будівель після першого етапу освоєння.

Детальним планом території визначена загальна потреба в

місцях постійного і тимчасового зберігання автомобілів для

проектованих житлових будинків, установ, підприємств, що

99

обслуговуються згідно ДБН Б.22-12-2018 "Планування і забудова

територій" (табл. 7) та норм екологічного законодавства (Додаток Б).

Розрахунковим шляхом встановлена необхідність створення

2828 машино-місць, в т.ч. 1000 м/м для однокімнатних квартир, 1333

м/м для інших квартир, 350 м/м для гостьових стоянок (тимчасове

зберігання автотранспорту), 145 м/м – для персоналу, відвідувачів

нових об'єктів обслуговування, закладів громадського призначення.

Проектом детального плану території передбачено формування

магістралі загальноміського значення безперервного руху по

вул. Балківській.

Всі перетини з магістраллю безперервного руху виконуються в

різних рівнях. Примикання інших вулиць до магістралі

здійснюються тільки правими поворотами.

Реконструкція вул. Дальницької (магістраль загальноміського


лініях забудови 32 м з розширенням проїзної частини вулиці до

19,0 м. Виділено три смуги руху в обох напрямках, запроектована

розв'язка в різних рівнях у вигляді шляхопроводу на перетині з

вулицею Балківська.

Реконструкція вул. Степової (магістраль загальноміського


лініях забудови – 30,0 м і розширення проїжджої частини до 15,0 м.

Реконструкція вищевказаних магістралей загальноміського

значення дозволить оптимізувати рух громадського транспорту

(трамвая, автобусів і маршруток), забезпечити розгалужену систему

пасажирського транспорту, що значно поліпшить транспортне

обслуговування території в межах розробки детального плану

проектованої території та району в цілому, підвищить надійність

експлуатації транспортної системи (рис. 5.2 – рис. 5.7).

100

Проектована транспортна система забезпечує транспортні зв'язки території в межах детального плану з об'єктами зовнішнього транспорту і центром міста.

В проекті передбачена реконструкція системи міжквартальних вулиць місцевого значення (вул. Михайлівська; вул. Головківська, вул. Бабеля, Михайлівська площа), що забезпечить покращення внутрішньорайонних транспортних зв'язків.

Реконструкція вищевказаних вулиць передбачає створення поперечників в лініях забудови (вул. Михайлівська – 25,0 м; вул. Головківська – 25,0 м; вул. Бабеля – 28,0 м, Михайлівська площа – 20,0 м), розширення проїжджої частини (вул. Михайлівська11,5 м; вул. Головківська – 11,5 м; вул. Бабеля – 11,5 м). На всіх вищевказаних вулицях запроектовані дві смуги руху по 2,75 м кожна та дві смуги для тимчасового паркування по 3,0 м. Це дозволить створити орієнтовно 60 машиномісць для тимчасової стоянки автомобілів.

Крім розвиненої системи вулиць і їх проїжджих частин запланована система пішохідних доріжок, велодоріжок і смуг озеленення.

Навколо будівель запроектовані проїзди пожежних машин, що забезпечить доступ пожежних підрозділів в будь-яку квартиру.

Пішохідний рух всередині житлової забудови, зв'язок з автостоянками, дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами обслуговування та зупинками громадського транспорту здійснюється по тротуарах.

Параметри вулиць в червоних лініях визначені, виходячи з існуючої містобудівної ситуації, перспектив розвитку магістральної мережі міста і вимог нормативного документу ДБН Б.2.2-12-2018 "Планування і забудова територій", В.2.3-5-2018 "Вулиці та дороги населених пунктів».

В цілому розроблення Стратегії розвитку міста Одеси, в тому

числі району ДПТ, проведено з урахуванням ймовірних впливів на

довкілля та з прагненням їх мінімізації. Реалізація Стратегії за умови

дотримання екологічних вимог має сприяти зменшенню

антропогенного навантаження на довкілля. Поєднання зусиль,

101

спрямованих на заохочення підприємництва та покращення

освітнього й культурного простору, із зусиллями, спрямованими на

екобезпечний розвиток, забезпечуватиме в місті покращення стану

довкілля та досягнення високих показників енергоефективності й

енергозбереження.

Ймовірний екологічний вплив реалізації Стратегії на

складові довкілля

Вплив на атмосферне повітря. Впровадження планованої

діяльності не приведе до збільшення викидів парникових газів,

забруднюючих речовин в атмосферне повітря та погіршення його

стану. Прогнозується покращення нормативних показників якості

атмосферного повітря внаслідок запровадження енергоефективного

управління підприємствами району.

Вплив на водні ресурси. Стратегія розвитку району не

передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до

збільшення обсягів скидів забруднених вод у систему міської

каналізації без очистки. Реалізація Стратегії не призведе до

погіршення роботи очисних споруд СБО "Північна". Стратегія

містить оперативні цілі "Впровадження системи очистки питної води

у місцях водоспоживання та реконструкції мереж водоспоживання,

водовідведення, включаючи мережі дощової каналізації". Реалізація

заходів забезпечить стабільну роботу міських очисних споруд, що в

свою чергу позитивно вплине на водний об'єкт в районі скиду

очищених міських стічних вод.

Відходи. Реалізація цілі впровадження системи роздільного

збору (сортування відходів) має сприяти зменшенню обсягів їх

утворення, що призведе до скорочення платежів за передачу на

захоронення, знешкодження відходів всіх класів небезпеки,

отримання додаткового прибутку за продаж відходів як вторинної

сировини.

102

Вплив на земельні ресурси. Реалізація Стратегії не передбачає

зміну топографії або характеристик рельєфу, появу таких загроз, як

землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні

загрози. Зменшенню вітрової та водної ерозії ґрунтів має сприяти

впровадження заходів щодо оперативної цілі "Озеленення району".

Уникненню будь-яких конфліктів між цілями стратегії та цілями

місцевої громади має сприяти реалізація цілі "Залучення

громадськості до управління містом".

Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. В Стратегії

не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до

негативного впливу на біорізноманіття. Натомість реалізація

оперативної цілі "Упорядкування паркових зон у районах міста,

доступних для всіх груп населення" має сприяти зростанню кількості

та якості наявних рекреаційних можливостей та покращенню

естетичних показників зон відпочинку біля водойм.

Вплив на культурну спадщину. Реалізація Стратегії не має

призводити до негативного впливу на наявні об’єкти історико-

культурної спадщини. Натомість реалізація оперативної цілі

"Формування культурного простору для креативної економіки"

передбачає створення привабливого історичного, просвітницького

середовища.

Вплив на населення та інфраструктуру. Стратегія не

передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення району.

Більше того, реалізація оперативної цілі "Місто доступних і якісних

медичних послуг" і "Створення системи профілактики

захворюваності" має сприяти покращенню здоров’я містян.

Стратегія не передбачає послаблення правових і економічних

механізмів контролю в галузі екологічної безпеки, натомість

передбачає покращення поводження з відходами та підвищення

енергоефективності управління господарством району.

103

На підставі викладеного зроблений висновок

Стратегія розвитку району м. Одеси, що розглядається в ДПТ,

базується на принципі збалансованості. Визначені в Стратегії

напрями охоплюють економічну, екологічну й соціальну складові.

Аналіз тенденцій змін стану довкілля в районі вказує на стабілізацію

обсягів викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел і

зростання викидів від пересувних джерел. Прогнозується збільшення

об'ємів забору свіжої води та скидів зворотних вод для забезпечення

комфортних умов життя населення, стабілізація обсягів утворення й

утилізації відходів. Стратегія в цілому спрямована на зменшення

негативного екологічного, техногенного впливу на довкілля. Цілі

Стратегії для району ДПТ узгоджуються з регіональним

екологічними цілями.

В результаті реалізації проектних рішень прогнозується покращення рівня комфортності проживання мешканців (одно-двох-трьох кімнатні квартири з усіма зручностями, школа, дитячі садки, спортивні споруди, центри сімейної медицини). Наявність транспортних розв'язок забезпечить швидке переміщення мешканців за різними напрямками міста на громадському, особистому транспорті. Відсутність пробок на дорогах призведе до зменшення залпових викидів забруднюючих речовин, парникових газів при різких зупинках, початку руху транспортних засобів. Перелічене вище безумовно позитивно вплине на здоров’я населення.

13. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА

РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ.

Для визначення обсягу досліджень, методів екологічної

оцінки, рівня деталізації інформації, що має бути включена до звіту

104

про стратегічну екологічну оцінку, Управлінням архітектури та

містобудування Одеської міської ради 01.2019 року було

оприлюднено на своєму сайті Заяву про визначення обсягу

стратегічної екологічної оцінки детального проекту змін у детальний

план території у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська,

Бабеля, Михайлівська площа у м. Одеса та Звіт про стратегічну

екологічну оцінку детального проекту змін у детальний план

території у межах вулиць Степова, Дальницька, Балківська, Бабеля,

Михайлівська площа у м. Одеса

З дня офіційного оприлюднення Заяви про визначення обсягу

стратегічної екологічної оцінки, зауваження і пропозиції від

громадськості не надходили. Вимоги щодо обсягу досліджень,

методів екологічної оцінки, рівня деталізації інформації, що має бути

включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку, отримані від

Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної

державної адміністрації (лист від 24.01.2019 р. №140/05-38/471) та

Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради (лист від

20.12.2018 р. №01-27/2057), враховано.

105

14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Інформація Головного управління статистики в Одеській області.

2. Екологічний паспорт Одеської області за 2016 рік. – 2017.

3. Екологічна збалансованість стратегічних ініціатив і проектів

(інтегрування довкільних аспектів у стратегічне планування та

проекту діяльність): практичний посібник.

4. Стратегічна екологічна оцінка: методичний посібник.

5. Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про

оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному

контексті.

8. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного

середовища в Одеській області у 2017 році.

9. Паспорт Одеської області, підготовлений Одеською обласною

державною адміністрацією у 2017 році.

106

107

Documents

Odessa · Web viewЗВІТ. про стратегічну екологічну оцінку документа . державного планування детального проекту