1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ПЕТРІВ ГАЛИНА ВАСИЛІВНА

УДК 377.36:63:17.022.1:502.1

ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ

РЕСУРСІВ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ КОЛЕДЖІВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2018

2

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному університеті біоресурсів та природокористування

України, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член НАПН України

ШЕВЧЕНКО Галина Павлівна,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член НАПН України

ФІЛІПЧУК Георгій Георгійович,

НАПН України, член бюро відділення

професійної освіти і освіти дорослих;

кандидат педагогічних наук, доцент

УШАКОВ Артем Сергійович,

Київський національний університет

культури і мистецтв,

доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться «25» квітня 2018 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 29.051.06 Східноукраїнського національного університету імені

Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 04053, м. Київ, вул.

Січових Стрільців, 52-А, Президія Національної академії педагогічних наук

України, конференц-зала (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Державного вищого

навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою:

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-Г (3 поверх).

Автореферат розіслано « 23» березня 2018 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Є. Крсек

3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На зорі XXI століття у загальносвітовому і

національному масштабі виразніше виявляють себе моральна і духовна кризи,

ціннісна дезорієнтація людей, насамперед підростаючого покоління. Загострення

екологічних проблем, споживацьке ставлення до рідної землі, деградація ґрунтів, які

є основою продовольчого забезпечення, основним засобом сільськогосподарського

виробництва, забруднення земельних ресурсів пестицидами, гербіцидами та

побутовими відходами вимагають від аграрної освіти виховання нової генерації

українських громадян, які були б не тільки патріотами власної держави, готовими

стати на її захист, але й виражали свою любов до рідної землі щоденною

наполегливою працею, піклуючись про майбутнє українських земельних ресурсів. З

огляду на це, все більшої актуальності в науково-педагогічному вимірі набувають

питання виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних

коледжів, бо саме на них держава покладає обов’язок не тільки оберігати рідну

землю, а й бути на ній дбайливими господарями, використовувати економічний

потенціал рідної землі в цілях забезпечення добробуту і процвітання народу.

Нормативні основи вирішення зазначених завдань закладені в Конституції

України (ст. 14), Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про сприяння

соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про охорону земель»,

«Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державний контроль

за використанням та охороною земель», «Про пріоритетність соціального розвитку

села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про виробництво

та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», Земельному

кодексі України, Концепції екологічної освіти України, Концепції національно-

патріотичного виховання та Стратегії національно-патріотичного виховання дітей і

молоді.

Потреба виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів

аграрних коледжів зумовлена низкою обставин, а саме: розвитком аграрного

потенціалу країни, забезпеченням продовольчої безпеки України, вирощуванням

екологічно чистих продуктів, відсутністю системних вмінь у сфері раціонального

використання земельних ресурсів, недостатнім впровадженням методик і

технологій, спрямованих на виховання бережливого ставлення до земельних

ресурсів.

Проблему формування ціннісного ставлення досліджували та досліджують у

філософському, соціологічному, психологічному, екологічному вимірах. Сутність

поняття «цінності» у сучасній психолого-педагогічній науці розглядається у різних

трактуваннях: у феномені «цінності» вбачають особливу значущість речей, явищ,

процесів для життєдіяльності особистості, її потреб та інтересів (В. Тугаринов);

розкривають «цінності» як специфічне утворення свідомості; індивідуальну

реальність, яка має особливу значущість для людини, котра її переживає (І. Бех, Л.

Виготський, В. Малахов, С. Рубінштейн); розглядають «цінності» як спосіб зв’язку

свідомості і буття, людини і світу (Л. Ломако); розуміють їх як форму ставлення

суб’єкта до явищ об’єктивної діяльності (Г. Ганнусенко, Г. Жирська,

М. Чорнобаєва). Незважаючи на велику кількість наукових трактувань понять

4

«цінність» та «ціннісне ставлення», проблема виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів у науковій літературі розглядалась лише частково в контексті

ціннісного ставлення до природи.

Аналіз сучасної діяльності аграрних коледжів свідчить, що проблема

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів

не стала об’єктом належного теоретико-методологічного осмислення.

Актуальність дослідження визначається наявністю суперечностей, які

потребують результативного і швидкого розв’язання, зокрема між:

потребою суспільства у фахівцях-аграріях з ціннісним ставлення до

земельних ресурсів та недостатнім рівнем вихованості у них даної якості;

наявним досвідом виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів та недостатнім його впровадженням у практику роботи

аграрних коледжів;

необхідністю подальшого вдосконалення форм, методів і засобів виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів і недостатньою розробкою методик їх

системного впровадження.

Актуальність проблеми, наявність суперечностей, недостатня теоретична і

практична її розробка зумовили вибір теми дослідження – «Виховання ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема

дисертації є складовою науково-дослідної ініціативної теми кафедри педагогіки

Національного університету біоресурсів і природокористування України

«Теоретико-методичні основи навчально-виховної роботи у природоохоронних та

аграрних ВНЗ» (державний реєстраційний номер 0115U003561). Тему дослідження

затверджено вченою радою Гуманітарно-педагогічного факультету Національного

університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 1 від

24.02.2015 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень

із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2

від 24.03.2015 р.).

Мета дослідження: на основі аналізу наукової проблеми та вивчення освітньої

практики обґрунтувати та експериментально перевірити методику виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Відповідно до мети окреслено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософської, економічної, психолого-педагогічної

літератури визначити та обґрунтувати сутність поняття «ціннісне ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів».

2. Узагальнити досвід виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів.

3. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні вихованості

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

4. Розробити та експериментально перевірити методику виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів.

Об’єкт дослідження – виховання у студентів ціннісного ставлення до

земельних ресурсів.

Предмет дослідження – сутність категорії «ціннісне ставлення до земельних

5

ресурсів студентів аграрних коледжів» та методика виховання ціннісного ставлення

до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Для реалізації поставлених завдань і досягнення мети дослідження

використано комплекс взаємопов’язаних наукових методів: теоретичні (аналіз

філософської, соціологічної, економічної, психологічної та педагогічної літератури)

для обґрунтування актуальності проблеми, визначення сутності та структури

поняття «ціннісне ставлення до земельних ресурсів»; порівняння, систематизація,

узагальнення педагогічного досвіду – для розробки діагностичного інструментарію

дослідження, обґрунтування методики виховання у студентів аграрних коледжів

ціннісного ставлення до земельних ресурсів; моделювання – для проектування

системи виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних

коледжів; емпіричні (анкетування, бесіда, інтерв’ю, тестування, ранжування,

експертна оцінка, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент –

констатувальний, формувальний етапи) – для діагностики складових ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, збору емпіричних

даних щодо сутності ціннісного ставлення до земельних ресурсів молоді,

визначення рівня його вихованості; для доведення ефективності методики

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів;

статистичні (методи математичної статистики) – для опрацювання

експериментальних даних та підтвердження достовірності одержаних результатів.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження

відбувалося на базі: ВП НУБіП України «Бобровицький коледж економіки та

менеджменту ім. О.Майнової», ВП НУБіП України «Боярський коледж екології і

природних ресурсів», ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.

Є. Храпливого», ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж». В

експерименті брали участь 412 студентів та 68 викладачів коледжів. В

експериментальних групах налічувалось 208 студентів, у контрольних – 204 особи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено сутність поняття «ціннісне ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів», яке ми розуміємо як інтегративне утворення

особистості студента аграрного коледжу, що характеризується сформованим

емоційно-почуттєвим зв’язком з рідною землею як годувальницею, що обумовлений

потребами, знаннями, навичками раціонального й екологобезпечного

землекористування; розроблено методику виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, яка носить алгоритмічний

характер та включає усі компоненти навчально-виховного процесу (цільовий,

методологічний, змістовий, процесуальний, результативний), реалізується із

застосуванням ціннісного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, цивілізаційного,

антропологічного підходів; виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів

(передача студентам коледжів знань про цінність земельних ресурсів; формування

готовності наставників академічних груп та викладачів до виховання у студентів

аграрних коледжів ціннісного ставлення до земельних ресурсів; вмотивування

студентів коледжів до екологобезпечного використання земельних ресурсів у

агропромисловому і сільськогосподарському виробництві; залучення студентів

6

коледжів до колективної продуктивної праці на землі).

– уточнено сутність понять: «цінність»; «ціннісне ставлення»;

– подальшого розвитку набули зміст, форми і методи, прийоми, засоби

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у

розробці та впровадженні в освітній процес Національного університету біоресурсів

і природокористування України, Бобровицького коледжу економіки та менеджменту

ім. О. Майнової, Боярського коледжу екології і природних ресурсів, Заліщицького

аграрного коледжу ім. Є. Храпливого, Мукачівського аграрного коледжу програми

виховання студента «Фахівець, громадянин, патріот», методичного посібника

«Виховання і самовиховання на засадах національно-патріотичних цінностей»;

розроблено проект роздільного збирання побутових відходів, який впроваджується у

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого», розроблено

діагностичний інструментарій для визначення рівнів вихованості ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, що можуть бути

використані в освітній діяльності аграрних коледжів, у самоосвітньому та

самовиховному процесах студентів.

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для розширення

змісту курсів «Теорія і методика виховання», «Організація виховної роботи у

закладах вищої освіти» «Педагогіка», «Історія педагогіки» у розробці програм

методичного забезпечення позааудиторної діяльності учасників освітньо-виховного

процесу у підготовці методичних посібників для наставників академічних груп.

Наукові положення та результати дослідження впроваджено у навчально-

виховний процес ВП НУБіП України «Бобровицький коледж економіки та

менеджменту ім. О. Майнової» (довідка № 501 від 8.12.2017), ВП НУБіП України

«Боярський коледж екології і природних ресурсів» (довідка № 246 від 08.12.2017),

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» (довідка №

420/1 від 7.12.2017), ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» (довідка

№ 626-08-Д від 8.12.2017).

Особистий внесок автора. Опубліковано програму виховання студента

«Фахівець, громадянин, патріот», де автором розроблено підрозділ «ІІІ рік навчання

«Професію здобути – успіху досягнути», «ІV рік навчання «Від навчання - до

справи» (стор. 33-35) та видано методичний посібник «Виховання і самовиховання

на засадах національно-патріотичних цінностей» (2014), де автором написано

розділи: «Пантеон героїв як основа для конструювання ідеалу національного

виховання фахівця агропромислового комплексу» (стор. 37-122), «Календар свят і

пам’ятних дат у контексті національно-патріотичного виховання студентів

природоохоронних та аграрних вищих навчальних закладів» (стор. 123-165).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати

дослідження було представлено у доповідях та повідомленнях на науково-

практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Педагогічні ідеї

формування ціннісного ставлення до земельних ресурсів у зарубіжній педагогіці:

історичний аспект» (Київ, 2016), «Педагогічні ідеї формування ціннісного ставлення

людини до земельних ресурсів в епоху античності» (Переяслав-Хмельницький,

2016), «Рідна земля як особистісна цінність у творчій спадщині І.Я. Франка» (Київ,

7

2016), «Проблема споживацького ставлення до земельних ресурсів в контексті

духовної кризи особистості» (Київ, 2017); всеукраїнських – «Патріотична тематика у

творчості Т. Г. Шевченка: виховний аспект» (Київ, 2015), «Механізми реалізації

патріотичного виховання на прикладі Заліщицького аграрного коледжу» (Львів,

2015), «Шляхи виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів у зарубіжних

країнах» (Переяслав-Хмельницький, 2016). Основні положення й висновки за

результатами дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки

Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ,

2015–2017).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у

14 одноосібних публікаціях (із яких 7 статей у фахових наукових виданнях, 1 стаття

у міжнародному наукометричному виданні, 6 публікацій у збірниках матеріалів

науково-практичних конференцій), 2 – методичні рекомендації у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,

трьох розділів і висновків до них, висновків, списку використаних джерел

(218 найменування, з них 30 – іноземною мовою), 16 додатків на 45 сторінках.

Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок, із них 178 сторінок основного

тексту. Робота містить 23 таблиці та 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність і стан розробки проблеми; визначено мету і

завдання дисертаційної роботи; сформульовано об’єкт, предмет, наукову новизну і

висвітлено практичне значення одержаних результатів; окреслено комплекс методів;

схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та

впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи виховання ціннісного ставлення

особистості до земельних ресурсів» – реконструйовано еволюцію ідей виховання

ціннісного ставлення людини до земельних ресурсів, розкрито сутність і структуру

поняття «ціннісне ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів»,

обґрунтовано соціальну потребу у вихованні ціннісного ставлення особистості до

земельних ресурсів.

Ідеї виховання бережливого ставлення до землі відслідковуються у

філософських роздумах мислителів цивілізацій Стародавнього Сходу. Конфуцій (VI-

V ст. до н. е.) ставився до рідної землі з великою любов’ю та вболівав за її долю,

пропонував більше уваги приділяти розвитку землеробства, не порушувати

сезонності землеробських робіт. В епоху античності Ксенофонт вважав

землеробство найбільш гідним видом заняття, а Марк Порцій Катон Старший

відносив землеробство до найпочесніших і найшляхетніших занять. Марк Теренцій

Варрон в економічному трактаті «Про сільське господарство» наголошував, що

дохідність маєтку визначається не його агрокультурою, але, передовсім –

властивостями ґрунту, оскільки основна цінність господарства – земля. В період

середньовіччя церква перетворилася на великого феодала, вона володіла великою

кількістю землі; отці Східної Церкви закликали до ефективного використання

землі, працю на землі вважали обов’язком кожного віруючого; про виняткове

8

значення землеробства наголошував святий Іоанн Золотоуст («Кожна праця годує

тільки себе і єдина праця на землі, яка годує інших і багато інших»).

Епоха Відродження та Реформації (ХIV-ХVII) підносить людину у суспільстві

на перше місце, виховання пронизується повагою до дитини та її здібностей,

заперечуються фізичні покарання. Філософи-утопісти Т. Мор («Утопія») та

Т. Кампанелла («Місто Сонця») змальовують ідеальне суспільство, в якому немає

експлуатації людини людиною, всі рівні, а земля є суспільною власністю, фізична

праця є загальнообов’язковою для всіх, тому пропагується ідея трудового виховання

молоді, поєднання навчання з працею. Землеробству, на думку соціалістів-

утопістів, слід навчати не в школі, а практично – в полі. У Новий і Новітній час

знаходимо твердження, що земля як цінність розглядається у педагогічних працях

Я. Коменського, Ж. Бодена, Дж. Локка, Й. Песталоцці, Г. Кершенштейнера,

Дж. Дьюї, Е. Шпрангера та ін.

Українська педагогіка має давні традиції виховання любові та поваги до рідної

землі, адже протягом всієї історії хліборобська діяльність була основою

господарювання українського народу. У «Слові про Закон і Благодать» Іларіона та

«Повчанні дітям» Володимира Мономаха лунають заклики до праці для блага

рідної землі та готовності стати на її захист. Варті уваги у контексті досліджуваної

теми ідеї з виховання бережливого ставлення до земельних ресурсів, запропоновані

Г. Сковородою (про «сродну працю»), Т.Шевченком (любов до рідної землі,

захоплення її красою, заклик до боротьби з поневолювачами), І. Франком (боротьба

та праця заради рідної землі - основний вияв патріотизму), Є. Храпливим

(хліборобський вишкіл молоді, що мав перебудувати українське село, піднести його

культуру та добробут). В радянські часи утвердилось споживацьке ставлення до

земельних ресурсів та, разом з тим, у цей час були створені унікальні педагогічні

ідеї виховання господаря, землероба і хлібороба, а саме: Г. Ващенко (виховним

ідеалом є громадянин, що своїми знаннями та працею служить Батьківщині),

А. Макаренко (виховання засобами продуктивної праці), В. Сухомлинський

(«подорожі» у світ праці, відзначення свят першої борозни, першого снопа, свята

відродження родючості, заклик до праці за покликанням).

В останні роки в Україні було захищено ряд десертаційних досліджень, які

присвячені формуванню у підростаючого покоління ціннісного ставлення до

природи: виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи

(О. Колонькова), виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей

старшого дошкільного віку (В. Маршицька), формування у підлітків

ціннісного ставлення до природи в навчально-виховному процесі загальноосвітньої

школи (Т. Юркова), формування ціннісного ставлення до природи в учнів старших

класів сільської загальноосвітньої школи (С. Скрипник). К. Шевчук захищена

дисертація на тему «Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до

рідного краю». Проблема виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

розглядалась тільки в контексті виховання ціннісного ставлення до природи.

Незважаючи на те, що проблема виховання ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів набирає все більшої ваги та актуальності, на

жаль, її цілеспрямованим та системним дослідженням ніхто не займався.

9

Проаналізувавши педагогічні теорії та узагальнивши практику виховної роботи

в аграрних коледжах, ми визначили сутність поняття «ціннісне ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів», яке ми розуміємо як інтегративне

особистісне утворення, професійно важливу якість особистості, що включає

усвідомлення необхідності ведення екологічно безпечного господарства,

раціонального використання земельних ресурсів, засвоєння знань про земельні

ресурси, історію їх використання та про органічне землеробство, позитивне

ставлення до екологобезпечних та раціональних способів господарювання на землі,

суб’єктивні переживання в оцінці землі як унікальної, одухотвореної годувальниці.

Крім того, сформовані на цій основі уміння і навички екологобезпечного

господарювання, прогнозування власних ближніх та віддалених наслідків

господарської діяльності в аграрній сфері та здатність відповідати за свої дії перед

власною совістю, державою та наступними поколіннями.

Соціальна потреба у вихованні ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів зумовлена рядом існуючих проблем в аграрному

секторі України: низька врожайність сільськогосподарських культур, скорочення

земель сільськогосподарського призначення, нераціональність використання

земельних ресурсів, висока розорюваність земель, споживацьке ставлення до землі,

забруднення земельних ресурсів побутовими відходами.

У другому розділі – «Методичні основи виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів» – описано досвід виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, визначено

критерії, показники та схарактеризовано рівні вихованості ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, представлено аналіз результатів

констатувального етапу експерименту, визначено та обґрунтовано педагогічні умови

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Аналіз планів виховної роботи аграрних коледжів засвідчив, що в навчальних

закладах здійснюється певна робота у вихованні ціннісного ставлення до земельних

ресурсів. У коледжах приділяється увага вивченню минулого навчальних закладів

та рідного краю, проводиться ціла низка виховних заходів патріотичного та

екологічного спрямування, студенти беруть участь в екологічних десантах берегами

річок, толоках, благоустроях територій, долучаються до волонтерської діяльності

Для глибшого пізнання історії рідної землі та здобуття професійних знань

організовуються екскурсії до вартих уваги історичних місць, в передові аграрні

господарства, зустрічі із відомими аграріями, ліквідаторами на ЧАЕС, учасниками

АТО. З метою виховання любові та поваги до обраної професії проводяться

конкурси «Кращий за професією», Дні поля. Студентів залучають до участі в

аграрних конференціях, олімпіадах, фестивалях, виставках.

Однак, в аграрних коледжах системно і комплексно проблема виховання

ціннісного ставлення студентів до земельних ресурсів, з охопленням усіх

компонентів виховного процесу та застосуванням сучасних методологічних підходів

не вирішувалась.

Для визначення рівнів вихованості ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів, на основі аналізу наукових джерел,

виокремлено критерії з показниками (табл. 1).

10

Таблиця 1

Критерії та показники вихованості ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів №

п/п

Критерії Показники

1. Мотиваційно-

вольовий

потреба в еколого-органічному землеробстві;

потреба забезпечення економічного добробуту країни;

2. Когнітивний знання про земельні ресурси та історію їх використання;

знання про органічне землеробство;

3. Емоційно-

ціннісний

ставлення до екологобезпечних та раціональних способів

господарювання на землі;

сприйняття землі як одухотвореної годувальниці;

4. Діяльнісно-

поведінковий

готовність до екологобезпечного та раціонального господарювання

на землі;

вміння передбачати наслідки своєї господарської діяльності та

нести відповідальність за свої вчинки.

На основі виділених критеріїв та показників визначено три рівні вихованості

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів: високий,

середній, низький.

Високий рівень. Студент володіє вираженою потребою в еколого-органічному

землеробстві, забезпеченні економічного добробуту країни та має розвинену

потребу у самовихованні ціннісного ставлення до земельних ресурсів; має глибокі

та ґрунтовні знання про земельні ресурси, історію їх використання, досконало знає

складові органічного землеробства, розуміє сутність та специфіку обраної професії,

позитивно ставиться до екологобезпечних та раціональних способів господарювання

на землі; сприймає землю як одухотворену годувальницю; готовий до

екологобезпечного та раціонального господарювання на землі, вміє передбачати

наслідки своєї господарської діяльності та нести відповідальність за свої вчинки.

Середній рівень. У студента частково виражена потреба в еколого-органічному

землеробстві, забезпеченні економічного добробуту країни, певною мірою він

відчуває потребу у самовихованні ціннісного ставлення до земельних ресурсів;

володіє несистемними знаннями про земельні ресурси та поверхово знає історію їх

використання, має спорадичні знання про органічне землеробство та раціональне

землекористування, може визначити деякі складові органічного землеробства;

загалом позитивно ставиться до екологобезпечних та раціональних способів

господарювання, але не виключає можливості, заради підвищення врожайності

виснажувати земельні ресурси; частково сприймає землю як одухотворену

годувальницю; в окремих ситуаціях проявляє готовність до екологобезпечного та

раціонального господарювання, іноді проявляє вміння передбачати наслідки своєї

господарської діяльності та нести відповідальність за свої вчинки

Низький рівень. Студент не володіє потребою в еколого-органічному

землеробстві, забезпеченні економічного добробуту країни та не має розвиненої

потреби у самовихованні ціннісного ставлення до земельних ресурсів; має

фрагментарні знання про земельні ресурси, історію їх використання; не знає

основних складових органічного землеробства, не розуміє сутності та специфіки

11

обраної професії; ставиться до земельних ресурсів, як до основного засобу

одержання прибутку; не сприймає землю, як одухотворену годувальницю і заради

збагачення прагне до максимального використовувати потенціалу землі; не готовий

до екологобезпечного та раціонального господарювання на землі, не вміє

передбачати наслідки своєї господарської діяльності та нести відповідальність за

свої вчинки.

В експерименті взяли участь 412 студенти із Бобровицького коледжу

економіки та менеджменту ім. О.Майнової, Боярського коледжу екології і

природних ресурсів, Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого,

Мукачівського аграрного коледжу. У дослідженні також брали участь 68 викладачів

із цих коледжів.

Із метою діагностики вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів

за визначеними критеріями та показниками нами застосовано комплекс методів

науково-педагогічного дослідження, а саме: анкетування, бесіда, спостереження,

експертна оцінка, метод вивчення документації коледжу, самооцінка.

Результати експерименту засвідчують, що 15,81% опитаних студентів

аграрних коледжів мають високий рівень вихованості ціннісного ставлення до

земельних ресурсів, у 48,76% - середній рівень, а у 35,43% – низький рівень.

Результати констатувального етапу експерименту дали підстави вважати, що

стан вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних

коледжів потребує вдосконалення та коригування.

Під педагогічними умовами ми розуміємо обставини, від яких залежить

ефективність досягнення виховних цілей. Аналіз педагогічної літератури,

використання методу експертної оцінки, результати константувального етапу

експерименту, узагальнений досвід виховної роботи дали можливість виділити такі

педагогічні умови виховання ціннісного ставлення ло земельних ресурсів студентів

аграрних коледжів: 1) передача студентам коледжів знань про цінність земельних

ресурсів; 2) формування готовності наставників академічних груп та викладачів до

виховання у студентів аграрних коледжів ціннісного ставлення до земельних

ресурсів; 3) вмотивування студентів коледжів до екологобезпечного використання

земельних ресурсів у агропромисловому і сільськогосподарському виробництві;

4) залучення студентів коледжів до колективної продуктивної праці на землі.

Студент аграрного коледжу основні знання про земельні ресурси здобуває під

час вивчення професійних дисциплін, доповнюючи їх у процесі вивчення

гуманітарних дисциплін знаннями про історію рідної землі, захисників України, про

видатних аграріїв. Для того, щоб з’ясувати, які саме знання про земельні ресурси

здобувають студенти під час навчання в аграрних коледжах, ми проаналізували

освітньо-професійну програму підготовки молодшого спеціаліста спеціальності

«Виробництво і переробка продукції рослинництва». У ході вивчення дисциплін

природничо-наукової підготовки студенти повинні вміти користуватися ґрунтовими

картами і агрохімічними картограмами, визначати бур’яни і підбирати методи боротьби

з ними, складати сівозміни, проводити контроль якості виконання польових робіт,

складати систему удобрення, раціонально використовувати природні ресурси,

користуватися ПЕОМ, визначати ефективність сільськогосподарського виробництва,

приймати управлінські рішення з метою використання набутих знань і умінь у

12

професійній діяльності. Основні знання про цінність земельних ресурсів студенти

здобувають у ході вивчення дисципліни «Ґрунтознавство», «Землеробство»,

«Агрохімія».

Готовність наставників академічних груп до виховання ціннісного ставлення

до земельних ресурсів - це складне психологічне утворення, яке включає необхідні

мотиви, знання про земельні ресурси, органічне землеробство, раціональне

землекористування, володіння методиками виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів та професійно-особисті якості, які дозволяють застосувати

наявні знання на практиці та на належному рівні організувати процес виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів.

Вмотивування студентів коледжів до екологобезпечного використання

земельних ресурсів у агропромисловому і сільськогосподарському виробництві – це

психологічне утворення, що включає виражені потреби в еколого-органічному

землеробстві, гармонійному співжитті з природою, забезпеченні економічного

добробуту країни, набутті професійних знань про земельні ресурси та про органічне

землеробство, умінь та навичок раціонального, екологобезпечного господарювання

на землі, розвинену потребу у самовихованні ціннісного ставлення до земельних

ресурсів та в професійній самореалізації.

Спираючись на державний стандарт підготовки фахівців напрямку

«Агрономія», спеціальності «Виробництво і переробка продукції рослинництва»,

забезпечувалась четверта педагогічна умова. Нами рекомендовано 2394 години

відвести на практичну підготовку, з яких 1230 аудиторних годин навчальних

практик з таких дисциплін: ботаніка, землеробство з ґрунтознавством, агрохімія,

насінництво і селекція, кормовиробництво, плодівництво, рослинництво, захист

рослин, технологія зберігання і переробки продукції рослинництва, у тому числі

робітничих професій (тракторист-машиніст, квітникар), технологічних та

переддипломних практик.

У ході навчальної практики з ґрунтознавства студенти набували навичок

проведення польового обстеження ґрунтів, розпізнавали за зовнішніми ознаками

ґрунтові типи і різновиди, відбирали зразки ґрунтів із різних генетичних горизонтів,

описували будову ґрунтового профілю, визначали механічний склад ґрунтів у

польових умовах, оформляли журнал обстеження ґрунтів та складали ґрунтову

карту. Проходячи навчальну практику із землеробства, студенти робили польове

обстеження полів на забрудненість, складали карту забрудненості полів та різні типи

і види сівозмін, розробляли протиерозійні заходи в умовах конкретного

господарства, здійснюють моніторинг якості обробітку ґрунту. Під час практичних

занять із агрохімії студенти вчились розраховувати норми добрив, відбирали зразки

ґрунту.

Виділені та обґрунтовані нами педагогічні умови є важливою частиною

методики виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів, що

графічно показано у розробленій нами моделі.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності

методики виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів

аграрних коледжів» – розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально

13

перевірено методику виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів.

Дана методика є цілісною системою, що включає сукупність взаємопов’язаних

компонентів. Визначається соціальна потреба, що детермінує виховання ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів (необхідність

забезпечення продовольчої безпеки України, вирощування екологічно чистих

продуктів та раціонального використання земельних ресурсів). За допомогою

методу моделювання показано складові компоненти методики (рис.1), а саме:

цільовий (виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних

коледжів передбачає реалізацією таких завдань: обґрунтування доцільності

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів; розробку методики його

діагностики; підбір ефективних форм, методів та прийомів виховання і

самовиховання, координацію зусиль суб’єктів навчально-виховного процесу щодо

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів;

діагностику, корекцію та самокорекцію вихованості ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів агроколеджів); змістовий – включає науково

обґрунтовану систему цінностей, які мають бути інтериоризовані студентами

агроколеджів: загальнолюдські (працьовитість, мудрість, порядність,

відповідальність); екологічні (знання про земельні ресурси та органічне

землеробство, сприйняття землі як одухотвореної годувальниці, екологобезпечне

землеробство); господарсько-економічні (вміння передбачати наслідки

господарської діяльності, нести відповідальність за власні вчинки, дотримуватись

вимог сталого розвитку суспільства); патріотичні (любов до рідної землі, готовність

до захисту Батьківщини); методологічний (застосування підходів: ціннісний,

особистісно-орієнтований, діяльнісний, цивілізаційний, антропологічний);

процесуальний – включає етапи: спонукальний, інформаційний, формувальний,

діяльнісно-рефлексивний.

На першому етапі – спонукальному, актуалізовано потреби студентів коледжів

у накопиченні знань про земельні ресурси; високих досягненнях та соціальному

схвалені; гармонійному співжитті з природою; впорядкованому, раціональному,

екологобезпечному землекористуванні, забезпеченні економічного добробуту

держави; бережливому використанні земельних ресурсів; впровадженні органічного

землеробства та вирощуванні екологічно чистої продукції; самовихованні (лекції,

бесіди, екскурсії на провідні агропідприємства України, тренінгова вправа «Земля:

міновий засіб, товар чи найвища цінність?», перегляд документальних кінофільмів,

читання наукової і науково-популярної літератури про цінність землі як ресурсу і

території проживання людей).

У ході інформаційного етапу процесуального блоку забезпечувалась реалізація

першої педагогічної умови – передача студентам коледжів знань про цінність

земельних ресурсів та третьої педагогічної умови – вмотивування студентів до

еколого-органічного землеробства. Відповідно до програми виховання студента

«Фахівець, громадянин, патріот» реалізовано завдання першого року «Коледж - твоя

нагорода, колектив, дружна сім’я».

14

Рисунок 1

Структурно-функціональна модель виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів

Етапи

Зм

істов

ий

Ко

нтр

оль

і ко

рек

ція

(м

етод

ика

діа

гност

ики

)

Кр

ите

рії

: ін

фор

мац

ійн

о-м

исл

енн

єви

й;

мо

тивац

йн

о-ц

ініс

ни

й;

оп

ерац

ійн

о-д

іяльн

існ

ий

(си

стем

а

показ

ни

ків

)

Сформовані знання про земельні ресурси та органічне землеробство, потреби,

сприйняття землі як одухотвореної годувальниці, уміння і навички

екологобезпечного господарювання на землі, вміння передбачати наслідки своєї

господарської діяльності та нести відповідальність за власні вчинки.

Форми, методи, прийоми, засоби

Доручення, заохочення, гра, метод прикладу, змагання

Бесіди, лекції, диспути, читання літератури, конференції

Тематичні вечори, виставки, флеш-моби, гурткова робота екс

Пед. супровід самовиховання, прийоми самовиховання

1 Спонукальний

2 Інформаційний

3 Формувальний

4 Діяльнісно-рефлексивний

оооииипппппппппппооореф

лексивний

Рез

ул

ьта

т

Пр

оц

есуа

ль

ни

й

Соціальна потреба: необхідність забезпечення продовольчої безпеки України,

вирощування екологічно чистих продуктів та раціонального використання земельних

ресурсів.

Мета: виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів агроколеджів.

Завдання:

1) обґрунтування ціннісного ставлення до земельних ресурсів та діагностика

сформованості; 2) підбір ефективних форм, методів виховання та прийомів

самовиховання, координація зусиль суб’єктів навчально-виховного процесу;

3) діагностика, корекція та самокорекція вихованості ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів агроколеджів.

2) виробленняумолодігосподарськихумінь, навичок і звичокповедінки;

3) спонукання студентів до рефлексії, самовиховання.

Підходи: ціннісний, особистісно-орієнтований,

діяльнісний, цивілізаційний, антропологічний.

Компонент

и

Ціл

ьо

ви

й

мет

од

ол

огіч

ни

й

Цінності: Загальнолюдські (працьовитість, мудрість, порядність, відповідальність);

Екологічні ( знання про земельні ресурси та органічне землеробство, сприйняття землі

як одухотвореної годувальниці, екологобезпечне землеробство);

Господарсько-економічні (вміння передбачати наслідки господарської діяльності, нести

відповідальність за власні вчинки, дотримання вимого сталого розвитку);

Патріотичні (любов до рідної землі, готовність до захисту Батьківщини).

Підходи:цінніснний, особистісно-орієнтований, діяльнісний,

цивілізаційний, антропологічний.

Педагогічні умови: 1) Передача студентам коледжів знань про цінність земельних ресурсів;

2) Формування готовності наставників академічних груп та викладачів до виховання у

студентів аграрних коледжів ціннісного ставлення до земельних ресурсів;

3) Вмотивування студентів коледжів до екологобезпечного використання земельних

ресурсів у агропромисловому і сільськогосподарському виробництві;

4) Залучення студентів коледжів до колективної продуктивної праці на землі.

15

На даному етапі використовувались інтелектуально-пізнавальні форми

виховання на зразок телепрограм «Що? Де? Коли?», «Брей-ринг»,

«Найрозумніший». В основі цих заходів лежали запитання – відповіді про земельні

ресурси та їх цінність. Велика увага приділялась бесідам, в яких наголошується на

значенні земельних ресурсів та бережливому ставленні до них, консультування,

читання історичної та екологічної літератури. Інформаційний етап процесуального

блоку передбачав формування готовності наставників академічних груп та

викладачів до виховання у студентів аграрних коледжів ціннісного ставлення до

земельних ресурсів (кураторів та викладачів озброєно методичними матеріалами

«Виховання і самовиховання на засадах національно-патріотичних цінностей»,

проведено ряд семінарів з підвищення педагогічної майстерності наставників і

викладачів коледжів).

На формувальному етапі забезпечувалось виховання відповідних ставлень

студентів шляхом проведення ряду виховних заходів патріотичного, екологічного

та господарсько-економічного змісту.

Формувальний етап процесуального блоку нашої методики передбачав вплив

на емоційно-почуттєву сферу студентів експериментальних груп за допомогою

художнього образу, тому доречним на даному етапі було використання таких форм

і методів виховання: тематичні вечори («Екологічні проблеми нашого району»,

«Ми не отримали землю у спадок, ми взяли її в борг у наших дітей», «Нехай Земля

квітує всюди, природу збережемо, люди!», «Органічне землеробство», «За життя

без сміття», день скорботи «Дзвони Чорнобиля», День Землі, День довкілля);

екскурсії в природозаповідні території та історичні місця (урочище Червоне,

Кам’янець-Подільський, Хотин, Львів, на озеро Синевір, в Карпатський

біосферний заповідник, Долину нарцисів, в ботанічні сади різних міст);

відвідування фотовиставок, творчих та поетичних вечорів читання художньої

літератури (М. Коцюбинський «Fata morgana (Марево про землю)», «Коні не

винні»; П. Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; О. Кобилянська «Земля»);

перегляд художніх («Земля» О. Довженко) та документальних фільмів. Студенти

включались у процес підготовки театральних вистав, залучались до роботи у

гуртку «Мій рід, моя земля, моя Батьківщина», що викликало позитивне ставлення

до землі.

На діяльнісно-рефлексивному етапі реалізовано четверту педагогічну умову –

залучення студентів коледжів до колективної продуктивної праці на землі

(ознайомчі, навчальні виробничі практики, заходи з благоустрою території,

екологічні десанти). Велика увага приділялась індивідуальним формам роботи, що

спрямовані на розкриття і розвиток здібностей студента, як наприклад: доручення

по догляду за закріпленою територією коледжу, творчі завдання з оформлення

дизайну клумб, розробка проекту роздільного збирання побутових відходів у

власному населеному пункті. На цьому етапі виконано завдання програми

виховання студента «Від навчання - до справи», «Професію здобути – успіху

досягнути». Куратори виховували ціннісне ставлення до земельних ресурсів

студентів коледжів за допомогою колективу, практикували методику паралельної

16

педагогічної дії, використовували потенціал органів студентського самоврядування,

посилювали відносини відповідальної залежності між членами колективу.

Наставники експериментальних груп проводили із студентами тренінг із

самовиховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів «Я і мій Ідеал». При

цьому молоді надано практичні поради щодо ефективного використання прийомів

самовиховання. Отримати матеріал для конструювання виховного ідеалу

пропонувалось шляхом вивчення біографій провідних аграріїв, які притримувались

вимог екологобезпечного та органічного землеробства. На цьому етапі

використовувався метод прикладу. Викладачі фахових дисциплін та куратори

академічних груп коледжів в експериментальних групах організовували екскурсії на

передові господарства регіону (фермерське господарство «Гадз» – спеціалізується

на вирощуванні фруктів та ягід, DF Agro (Синьків) – одне з найбільших в Україні та

найсучасніших в Європі тепличних господарств), де студенти бачили приклад

аграріїв, які стали успішними та здобули визнання.

Результативний компонент методики включав наявність глибоких і якісних

знань про земельні ресурси та органічне землеробство, актуалізовані потреби у

ціннісному ставленні до земельних ресурсів, сприйняття землі як одухотвореної

годувальниці, а також готовність до екологобезпечного господарювання на землі,

вміння передбачати наслідки своєї господарської діяльності та нести

відповідальність за власні вчинки. У випадку, коли результат не досягався, методика

передбачала контрольно-корекційні заходи.

Після завершення формувального етапу експерименту повторно проведено

прикінцеві зрізи за визначеними критеріями й показниками. Порівняння

результатів, одержаних в експериментальних і контрольних групах на

констатувальному етапі, із результатами формувального експерименту дало змогу

встановити динаміку зміни рівнів вихованості ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка рівнів вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів у контрольних та експериментальних

групах (у %) Рівні Контрольна група Експериментальна група

До

експерименту

Після

експерименту

Динаміка До

експерименту

Після

експерименту

Динаміка

осіб % осіб % осіб % осіб %

Високий 34 16,66 34 16,66 0 33 15,86 69 33,17 +17,31

Середній 104 50,98 105 51,47 +0,49 102 49,03 110 52,88 +3,85

Низький 66 32,35 65 31,86 -0,49 73 35,09 29 13,94 -21,15

Аналіз результатів дослідної роботи засвідчує, що в експериментальних

групах відбулися суттєві позитивні зміни за всіма критеріями, а в контрольних

групах змін майже не відбулося. Так, високий рівень вихованості ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів у контрольних зовсім не змінився, тоді

як в експериментальних групах він зріс на 17,31%, низький рівень у контрольних

групах знизився на 0,49 %, а в контрольних групах він знизився на 21,15 %.

17

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів коледжів і запропоновано

новий підхід до її розв’язання, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики виховання ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів у студентів аграрних коледжів є

основою для професійного розвитку майбутнього фахівця і зазнає суттєвих

трансформацій під впливом постійних змін змісту та форм матеріальної і духовної

культури суспільства, ціннісних орієнтацій студентської молоді, її діяльності.

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних, аграрних джерел

визначено зміст поняття «ціннісне ставлення до земельних ресурсів студентів

аграрних коледжів», яке ми розглядаємо як інтегративне утворення особистості

студента аграрного коледжу, що характеризується сформованим емоційно-

почуттєвим зв’язком з рідною землею як годувальницею, що обумовлений

потребами, знаннями, навичками раціонального й екологобезпечного

землекористування.

У процесі дослідної роботи встановлено, що соціальна потреба у вихованні

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів зумовлена

в першу чергу, рядом існуючих проблем в аграрному секторі України, таких як

нераціональне використання земельних ресурсів, висока розорюваність земель,

споживацьке ставлення до землі, низька врожайність сільськогосподарських

культур, скорочення земель сільськогосподарського призначення, забруднення

земельних ресурсів побутовими відходами.

2. Вивчено та узагальнено досвід виховання ціннісного ставлення до земельних

ресурсів в аграрних коледжах. Аналіз вітчизняного досвіду виховної роботи в

аграрних коледжах свідчить, що в навчальних закладах здійснюється певна робота у

вихованні ціннісного ставлення до земельних ресурсів, зокрема: приділяється увага

вивченню минулого навчальних закладів та рідного краю; проводяться виховні

заходи патріотичного та екологічного спрямування; студенти беруть участь в

екологічних десантах берегами річок, толоках, благоустроях територій, долучаються

до волонтерської діяльності. Для глибшого пізнання історії рідної землі та здобуття

професійних знань організовуються екскурсії визначними історичними місцями, а

також виїзди до успішних аграрних господарств. У коледжах здійснюється й

науково-дослідна робота, студентів залучають до участі в конференціях на аграрну

тематику, олімпіадах, фестивалях, виставках досягнень агропромислового

комплексу України тощо.

3. Для виявлення рівнів вихованості ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів виокремлено відповідні критерії та показники,

зокрема: мотиваційно-вольовий (потреба в еколого-органічному землеробстві,

потреба забезпечення економічного добробуту країни); когнітивний (знання про

земельні ресурси та історію їх використання, знання про органічне землеробство);

емоційно-ціннісний (ставлення до екологобезпечних та раціональних способів

господарювання на землі, сприйняття землі як одухотвореної годувальниці);

18

діяльнісно-поведінковий (готовність до екологобезпечного та раціонального

господарювання на землі, вміння передбачати наслідки своєї господарської

діяльності та нести відповідальність за свої вчинки).

На основі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні (високий,

середній, низький) вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів.

У результаті проведення констатувального етапу експерименту з’ясовано, що

для студентів аграрних коледжів характерний такий розподіл за рівнями вихованості

ціннісного ставлення до земельних ресурсів: в експериментальних групах відсоток

студентів із високим рівнем вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів

становив 15,86 %, із середнім – 47,59 %, із низьким - 36,53 %; у контрольних групах

відсоток студентів із високим рівнем вихованості ціннісного ставлення до

земельних ресурсів становив – 16,66 %, із середнім – 49,01 %, із низьким – 34,31 %.

4.Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

яка є комплексною і системною та охоплює усі компоненти виховного процесу

(цільовий, методологічний, змістовий, процесуальний (включає етапи:

спонукальний, інформаційний, формувальний, діяльнісно-рефлексивний),

результативний та контрольно-корекційний). Методика базувалась на ціннісному,

особистісно-орієнтованому, діяльнісному, цивілізаційному, антропологічному

підходах. У структурі методики забезпечено відповідні педагогічні умови (передача

студентам коледжів знань про цінність земельних ресурсів; формування готовності

наставників академічних груп та викладачів до виховання у студентів аграрних

коледжів ціннісного ставлення до земельних ресурсів; вмотивування студентів

коледжів до екологобезпечного використання земельних ресурсів у

агропромисловому і сільськогосподарському виробництві; залучення студентів

коледжів до колективної продуктивної праці на землі).

Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивні зміни у

рівнях вихованості ціннісного ставлення до земельних ресурсів у студентів

експериментальної групи за всіма критеріями, на відміну від контрольної групи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної теми. Подальшого

вивчення потребують питання виховання економічної культури студентів аграрних

коледжів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зважаючи на

актуальність досліджуваної проблеми, рекомендовано адаптувати та реалізувати

програму виховання студента «Фахівець, громадянин, патріот» у виховній роботі

аграрних коледжів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

1. Петрів Г.В. З досвіду патріотичного виховання у ВП НУБіП України

«Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого». Вісник Національного

університету оборони України. Збірник наукових. праць. Київ.: НУОН, 2014. Вип. 1

(38). С. 128-133.

2. Петрів Г.В Календар свят і пам’ятних дат як засіб виховання ціннісного

відношення до рідної землі студентів аграрних коледжів. Духовність особистості:

19

методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. Сєвєродонецьк: вид-во

СНУ імені Володимира Даля, 2015. Вип. 2 (65) С. 118-126.

3. Петрів Г.В. Форми організації виховання ціннісного відношення до рідної

землі студентів аграрних коледжів. Науковий вісник Національного університету

біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія,

філософія. Київ.: Міленіум, 2015. Вип. 208. Ч. 2. С. 254-264.

4. Петрів Г.В. Сутність поняття «ціннісне ставлення до земельних ресурсів.

Науковий вісник Національного університету біоресурсів та природокористування

України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. Київ, 2015. Вип. 230. С.128-133.

5. Петрів Г.В. Виховання ціннісного ставлення особистості до земельних

ресурсів у вітчизняній педагогіці: історичний аспект. Науковий вісник

Національного університету біоресурсів та природокористування України. Серія:

Педагогіка, психологія, філософія. Київ, 2016. Вип. 233. С. 177-183.

6. Петрів Г.В. З досвіду виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів агарних коледжів. Науковий вісник Національного університету

біоресурсів та природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія,

філософія. Київ, 2016. Вип. 253. С. 225-232.

7. Петрів Г.В Педагогічні умови виховання ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів. Науковий вісник Національного університету

біоресурсів та природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія,

філософія. Київ, 2017. Вип. 277. С. 194-199.

8. Петрів Г.В Діагностика вихованості ціннісного ставлення до земельних

ресурсів студентів аграрних коледжів. Science and Education a New Dimension.

Pedagogy and Psychology, V(62), Issue: 142, 2017. – р. 41-45.

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Петрів Г.В. Патріотична тематика у творчості Т. Г. Шевченка: виховний

аспект. Феномен Тараса Шевченка: лінгвістичний, історичний і соціофілософський

аспект: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. (Київ, 19

березня 2015 р.). Київ, 2015. С. 103-105.

10. Петрів Г.В. Механізми реалізації патріотичного виховання на прикладі

Заліщицького аграрного коледжу. Парадигми національно-патріотичного виховання

у ВНЗ: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції.

(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Гжицького, 25-30 листопада 2015 р.). Львів, 2015. С. 209-213.

11. Петрів Г.В. Педагогічні ідеї формування ціннісного ставлення до земельних

ресурсів у зарубіжній педагогіці: історичний аспект. Розвиток сучасної освіти:

теорія, практика, інновації: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції.

(Київ, 25-26 лютого 2016 р.). Київ: Міленіум, 2016. С.185-186.

12. Петрів Г.В. Педагогічні ідеї формування ціннісного ставлення людини до

земельних ресурсів в епоху античності. Проблеми та перспективи розвитку науки

на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії: матеріали ХХІІ

Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. (Переяслав-Хмельницький,

30-31 січня 2016 р.). Переяслав-Хмельницький, 2016. С.174-176.

20

13. Петрів Г.В. Рідна земля як особистісна цінність у творчій спадщині

І.Я. Франка. Феномен Михайла Грушевського як державного діяча, науковця,

громадянина (до 150 річчя від дня народження): збірник матеріалів Міжнародної

науково-практичної конференції. (Київ, 19‒20 травня 2016 р.). Київ: Міленіум,

2016. С. 109-110.

14. Петрів Г.В. Шляхи виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів у

зарубіжних країнах. Вітчизняна наука на зламі епох: матеріали ХХVІІ

Всеукраїнської наукової інтернет-конференції. (Переяслав-Хмельницький, 17

листопада 2016 р.). Переяслав- Хмельницький, 2016. – Вип. 27. С. 320-323.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації

15. Виховання і самовиховання на засадах національно-патріотичних

цінностей: методичний посібник для студентів і науково-педагогічних працівників

аграрних і природоохоронних ВНЗ / Укладачі Р.В. Сопівник, Г.В. Петрів. К.: «ЦП

«Компринт», 2014. 185 с.

16. Ніколаєнко С. М., Сопівник Р. В., Петрів Г.В. та ін. Програма виховання

студента: «Фахівець, громадянин, патріот»: навч.-метод. посіб. Київ: Ай Си Ес –

Актив, 2016. 76 с.

АНОТАЦІЇ

Петрів Г.В. Виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів

студентів аграрних коледжів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора

філософії) за спеціальністю 13.00.07 «Теорія і методика виховання». –

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства

освіти і науки України, Київ, 2018.

Дисертацію присвячено актуальній темі виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

На основі аналізу еволюції ідей виховання ціннісного ставлення людини до

земельних ресурсів від найдавніших часів і до сьогодення показано стан розробки

проблеми у філософській, економічній та психолого-педагогічній літературі.

Визначено сутність та розкрито структуру поняття «ціннісне ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів», обґрунтовано соціальну потребу

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід виховання ціннісного ставлення до

земельних ресурсів студентів аграрних коледжів, визначено і обґрунтовано критерії

(мотиваційно-вольовий, когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий)

і відповідні їм показники, визначено та обґрунтовано рівні вихованості ціннісного

ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику

виховання ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів,

яка є комплексною і системно охоплює усі компоненти виховного процесу

(цільовий, методологічний, змістовий, процесуальний (етапи: спонукальний,

21

інформаційний, формувальний, діяльнісно-рефлексивний), результативний та

контрольно-корекційний). Методика базувалась на ціннісному, особистісно-

орієнтованому, діяльнісному, цивілізаційному, антропологічному підходах. У

структурі методики забезпечено відповідні педагогічні умови (передача студентам

коледжів знань про цінність земельних ресурсів; формування готовності наставників

академічних груп та викладачів до виховання у студентів аграрних коледжів

ціннісного ставлення до земельних ресурсів; вмотивування студентів коледжів до

екологобезпечного використання земельних ресурсів у агропромисловому і

сільськогосподарському виробництві; залучення студентів коледжів до колективної

продуктивної праці на землі.

Ключові слова: виховання, ціннісне ставлення, земельні ресурси, виховання

ціннісного ставлення до земельних ресурсів студентів аграрних коледжів,

педагогічні умови, форми і методи виховання ціннісного ставлення до земельних

ресурсів.

Петрив Г.В. Воспитание ценностного отношения к земельным ресурсам

студентов аграрных колледжей. – Квалификационная научная работа на правах

рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических

наук (доктора философии) по специальности 13.00.07 «Теория и методика

воспитания». – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира

Даля Министерства образования и науки Украины, Киев, 2018.

Диссертация посвящена актуальной теме воспитания ценностного отношения

к земельным ресурсам студентов аграрных колледжей.

На основе анализа эволюции идей воспитания ценностного отношения

человека к земельным ресурсам от древнейших времен и до современности показано

состояние разработки проблемы в философской, экономической и психолого-

педагогической литературе. Определена сущность и раскрыто структуру понятия

«ценностное отношение к земельным ресурсам студентов аграрных колледжей»,

обоснованно социальную потребность воспитания ценностного отношения к

земельным ресурсам студентов аграрных колледжей. Обобщенно отечественный и

зарубежный опыт воспитания ценностного отношения к земельным ресурсам

студентов аграрных колледжей, определены и обоснованы критерии (мотивационно-

волевой, когнитивный, эмоционально-ценностный, деятельностно-поведенческий) и

соответствующие им показатели, определены и обоснованы уровни воспитанности

ценностного отношения к земельным ресурсам студентов аграрных колледжей.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена методика

воспитания ценностного отношения к земельным ресурсам студентов аграрных

колледжей, которая является комплексной и системно охватывает все компоненты

воспитательного процесса (целевой, методологический, содержательный,

процессуальный (этапы: побудительный, информационный, формирующий,

деятельностно-рефлексивный), результативный и контрольно-коррекционный).

Методика основана на ценностном, личностно-ориентированном, деятельностном,

цивилизационном, антропологическом подходах. В структуре методики обеспечено

соответствующие педагогические условия (передача студентам колледжей знаний о

ценности земельных ресурсов, формирование готовности наставников

22

академических групп и преподавателей к воспитанию у студентов аграрных

колледжей ценностного отношения к земельным ресурсам; мотивация студентов

колледжей к экологобезопасному использованию земельных ресурсов в

агропромышленном и сельскохозяйственном производстве; привлечение студентов

колледжей к коллективному труду на земле.

Ключевые слова: воспитание, ценностное отношение, земельные ресурсы,

воспитания ценностного отношения к земельным ресурсам студентов аграрных

колледжей, педагогические условия, формы и методы воспитания ценностного

отношения к земельным ресурсам.

Petriv H.V. Education of the valuablle attitude to the land resources of the

students of the agrarian colleges. - Qualifying scientific work on the rights of

manuscripts.

Dissertation for the degree of a candidate of pedagogical sciences (doctor of

philosophy) in specialty 13.00.07 "Theory and methodology of education". - Volodymyr

Dahl East Ukrainian National University of Ministry of Education and Science of Ukraine,

Kyiv, 2018.

The dissertation is devoted to the actual topic of raising the valuable relation to the

land resources of the students of the agrarian colleges. On the basis of the analysis of the

evolution of ideas of raising the valuable relation of man to land resources from ancient

times to the present, the state of development of the problem in the philosophical,

economic and psychological and pedagogical literature is shown.

The essence and structure of the concept of "valuable relation to the land resources

of the student of agrarian colleges" is determined, and the social need of raising the

valuable relation to the land resources of students of agrarian colleges is substantiated. The

domestic and foreign experience of raising the valuable attitude towards the land resources

of the students of the agrarian colleges, the criteria (motivationally-volitional, cognitive,

emotional-value, activity-behavioral) and their corresponding indicators are determined

and substantiated, the levels of education of the valuable relation to the students to the land

resources are determined and grounded by the agrarian colleges.

The method of raising the value relation to the land resources of students of

agricultural colleges has been theoretically substantiated and experimentally verified.

which is comprehensive and systematic, covers all components of the educational process

(target, methodological, content, procedural (including stages: inductive, informative,

formative, activity-reflexive), effective and control-correctional). The methodology was

based on a value-oriented, person-oriented, activity-oriented, In the structure of the

methodology, appropriate pedagogical conditions are provided (transfer to college students

knowledge about the value of land resources, the formation of mentor’s readiness of the

groups and teachers to educate students of agricultural colleges on the value of land

resources, motivating college students to use environmentally safe land resources in agro-

industrial and agricultural production, and attract college students to collective productive

labor on the land.

Key words: education, valuable attitude, land resources, education of valuаble

attitude to the land resources of the students of the agrarian colleges, pedagogical

conditions, forms and methods of raising the valuable relation to land resources.