МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЛАБЕЗНА Лариса Петрівна

УДК 159.922.8

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ АДАПТИВНОЇ

КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ОСВІТНІХ

ЗАКЛАДАХ РІЗНОГО ТИПУ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Сєвєродонецьк – 2017

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені

Володимира Даля МОН України, кафедра практичної психології та соціальної

роботи, м. Сєвєродонецьк.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Завацька Наталія Євгенівна,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля МОН України

(м. Сєвєродонецьк), кафедра практичної

психології та соціальної роботи,

завідувач.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Борисюк Алла Степанівна,

Буковинський державний медичний

університет МОЗ України, кафедра психології та

філософії, завідувач;

кандидат психологічних наук

Журба Анатолій Миколайович,

Донбаський державний технічний університет МОН

України, кафедра соціально-гуманітарних

дисциплін, доцент.

Захист відбудеться «30» червня 2017 року о 12.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 29.051.11 Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля МОН України за адресою: 04053, м. Київ,

вул. Січових стрільців, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського

національного університету імені Володимира Даля МОН України за адресою:

93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, 59-А.

Автореферат розісланий «27» травня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Г. Лосієвська

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Мінливість соціально-психологічних

детермінант системи екзистенційного існування особистості, її активне навчання і становлення спонукають до усвідомлення необхідності пошуку якісно нових форм опанувальної поведінки. Одним із найвагоміших оптимізаційних ракурсів постає проблема вибору адаптивних стратегій копінг- поведінки молоддю, яка прагне до самоствердження, самореалізації, самоактуалізації. Уміння опановувати складні життєві ситуації є особливо актуальним для студентської молоді як соціально-вікової групи, що перебуває в умовах кризи ситуації та кризи розвитку. Така уразливість особистості в цей період слугує підставою для необхідності дослідження детермінант її адаптивної копінг-поведінки як істотної складової соціальної поведінки. Тому серед нагальних проблем психологічної служби різнотипових освітніх закладів чітко виокремлюються нові вимоги щодо допомоги студентству у виробітці опанувальних компетенцій під час навчання та формування адаптивних стратегій копінг-поведінки.

Аналіз емпіричних досліджень проблематики копінг-поведінки особистості показав, що вона представлена загальнотеоретичними та прикладними підходами (Г. Балл, О. Бондаренко, Л. Долинська, Н. Завацька, А. Коваленко, І. Корнієнко, С. Максименко, Е. Носенко, Н. Родіна, М. Савчин, Т. Титаренко, Н. Шевченко та ін.), в яких розкриті питання особистісного і професійного розвитку, оволодіння способами копінг-поведінки, проблеми адаптації і професіоналізації, особливості застосування активних соціально-психологічних методів навчання та психологічної допомоги. При цьому значну частку складають дослідження, присвячені стратегіям реалізації життєвого потенціалу (С. Вєтрова, С. Гарькавець, М. Тоба та ін.) та аналізу категорії життєвого шляху особистості (В. Бочелюк, А. Журба, І. Підласа та ін.), психологічним основам випереджальної стратегії її поведінки (Ю. Бохонкова та ін.) і особливостям поведінкових стратегій подолання стресу в період професіоналізації (І. Афоніна, Л. Пілецька, О. Склень та ін.), життєвій перспективі в юнацькому віці (О. Блинова, З. Ковальчук, А. Левенець та ін.), а також стратегіям та механізмам психологічної адаптації особистості до умов перехідного періоду в суспільстві (А. Борисюк, І. Ващенко, О. Луценко та ін.). Констатовано, що найбільший досвід експериментальних досліджень копінг-поведінки представлений у таких галузях психологічної науки, як вікова психологія (Т. Крюкова, Л. Головей, О. Лібін, І. Корнієнко, С. Кузікова, Т. Ткач та ін.), медична психологія (Л. Бурлачук, О. Кочарян, Н. Сирота, В. Ялтонський), психології праці (В. Бодров, О. Задорожна, О. Шевяков та ін.). Проте, в цілому проблема вивчення адаптивної копінг-поведінки особистості й, зокрема, студентської молоді, характеризується невизначеністю, багатозначністю розуміння й розрізненістю в підходах до дослідження поведінкових особливостей. Розбіжності в поглядах різних авторів (Д. Басс, С. Ворчел, М. Купер, Дж. М. Сміт, Дж. Тобі та ін.) стосуються як самих понять «копінг-поведінка»,

2

«копінг-стратегія», «копінг-ресурс», так і уявлень про їх чинники й механізми формування. Крім того, проблема визначення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентства в різнотипових освітніх закладах та цілеспрямованого її формування в умовах соціальних змін, ще не виступала предметом спеціального дослідження. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, її недостатнього розроблення у сучасній соціальній психології, а також вагомості у розвʼязанні практичних завдань освіти, було визначено тему дисертаційного дослідження: «Соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля «Соціокультурні та психологічні аспекти адаптації особистості в сучасному соціумі», «Соціально-психологічні основи розвитку адаптаційного потенціалу особистості засобами інноваційних психотехнологій в умовах трансформаційних змін сучасного суспільства». Тему затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 10 від 30.05.2014 р.) та узгоджено з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 30.09.2014 р.).

Обʼєкт дослідження – копінг-поведінка студентської молоді. Предмет дослідження – соціально-психологічні детермінанти адаптивної

копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити

соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу; розробити програму формування адаптивної копінг-поведінки студентів та провести оцінку її ефективності.

Для досягнення поставленої мети було висунуто такі завдання дослідження:

1. Провести теоретико-методологічний аналіз сучасних підходів до проблеми вивчення копінг-поведінки студентської молоді та розкрити концептуальні засади дослідження.

2. Зʼясувати особливості копінг-поведінки студентства в освітніх закладах різного типу та визначити її основні форми.

3. Виокремити соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та провести їх диференціацію на інтра- та інтер- індивідному рівнях.

4. Розробити багаторівневу соціально-психологічну програму формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та перевірити її ефективність.

Теоретико-методологічну основу дослідження становили: принципи системного підходу в психології (Б. Ломов, В. Ганзен, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Мерлін, В. Семиченко, Г. Щедровицький); генетичний підхід до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах життя (С. Максименко);

3

концепції розвитку психіки та особистості в діяльності (Б. Ананьєв, М. Боришевський, Л. Виготський, І. Данилюк, А. Коваленко, С. Максименко, В. Роменець, Т. Титаренко); загальнометодологічні положення суб’єктно-діяльнісного (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, В. Барабанщиков, А. Брушлинський, В. Знаков, С. Нартова-Бочавер, С. Рубінштейн, В. Татенко, Н. Чепелєва) та особистісно-орієнтованого (С. Максименко, С. Фолкман, Ю. Хунов, Т. Wills, S. Shiftman) підходів; концепції психічної та соціально-психологічної адаптації та дезадаптації людини (Г. Балл, А. Борисюк, В. Бочелюк, Н. Завацька, О. Кокун, М. Макаренко, А. Реан та ін.); концепції внутрішніх детермінант соціальної поведінки особистості (О. Єременко, М. Журба, Р. Карпінська, О. Соловйов, Р. Трайверс, О. Уілсон) та стратегій її поведінки (Ю. Бохонкова, С. Василейський, А. Журба, В. Моляко, В. Шадриков); положення про копінг-поведінку та копінг-стратегії особистості (Д. Джеймс, Д. Ендлер, М. Замишляєва, Т. Крюкова, О. Куфтяк, Р. Лазарус, О. Лібін С. Норман, М. Паркер, Е. Хейм); дослідження вікових психологічних особливостей та професійного становлення студентів (О. Винославська, С. Гарькавець, З. Ковальчук, Л. Пілецька, В. Скребець, М. Тоба, В. Третьяченко, О. Шевяков), психологічні теорії формування та корекції рис особистості в ході активного соціально-психологічного навчання (О. Бондаренко, Л. Бурлачук, І. Ващенко, О. Кочарян, Т. Яценко та ін.).

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

– теоретичні: теоретико-методологічний аналіз, синтез, порівняння узагальнення сучасних наукових й емпіричних досліджень з проблеми копінг-поведінки студентської молоді, їхня класифікація та систематизація;

– емпіричні: бесіда, спостереження, опитувальник копінг-стратегій (WCQ) (Р. Лазарус, С. Фолкман, в адаптації Т. Крюкової, О. Куфтяк, М. Замишляєвої), методика діагностики копінг-механізмів (Е. Хейм), методика «Індикатор копінг-стратегій» (Дж. Амірхан, в адаптації Н. Сироти, В. Ялтонського), методика «Вибір стратегії поведінки» (Ш. Надірашвілі, Т. Пономаренко), методика діагностики самооцінки (С. Будассі), методика діагностики рівня суб’єктивного контролю (Дж. Роттер, в адаптації Є. Бажина, К. Голинкіної, О. Еткінда), шкали реактивної та особистісної тривожності (Ч. Спілбергер в адаптації Ю. Ханіна), «Тест життєстійкості» (С. Мадді, в адаптації Д. Леонтьєва, Є. Рассказова), тест смисложиттєвих орієнтацій (PIL) (Дж. Крамбо, Л. Махолік, в адаптації Д. Леонтьєва), багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Маклаков, С. Чермянін), методика «Адаптивні стратегії поведінки» (Н. Мельникова), багатовимірна шкала сприйняття соціальної підтримки (MSPSS) (Д. Зімет, в адаптації В. Ялтонського, Н. Сироти), соціометрія;

– методи математичної обробки даних із їх подальшою якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів дослідження здійснювалася за допомогою пакета статистичних програм SPSS (версія 19.0). Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 2013-2016 років.

4

На першому етапі (2013-2014 рр.) визначено вихідні підходи до дослідження проблеми копінг-поведінки особистості загалом та студентської молоді, зокрема. Розроблено комплекс методичних прийомів щодо вивчення адаптивної копінг-поведінки студентства. На другому етапі (2014-2015 рр.) проводилося емпіричне дослідження особливостей адаптивної копінг-поведінки студентства та визначалися її соціально-психологічні детермінанти в різнотипових освітніх закладах. До участі у дослідженні було залучено 82 студента з вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації та 70 досліджуваних із закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації гуманітарного, технічного, економічного профілей підготовки різних регіонів і міст України. Загальну кількість досліджуваних у вибірці склали 152 студенти (89 дівчат і 63 юнака) віком від 17 до 22 років. Констатувальний етап дослідження завершився аналізом та інтерпретацією результатів дослідно-експериментальної роботи. На третьому етапі (2015-2016 рр.) на основі даних констатувального етапу дослідження були визначені основні підходи до формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та проведено оцінку ефективності й узагальнення результатів формувального етапу дослідження.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, використанням взаємодоповнювальних методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісних та якісних методів аналізу отриманих емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: – вперше: виокремлено системоутворюючі соціально-психологічні

детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентів та проведено їх диференціацію на інтраіндивідному та інтеріндивідному рівнях; розроблено багаторівневу соціально-психологічну програму формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді на особистісно-мотиваційному, компетентнісному, формувально-поведінковому та моніторинговому етапах, у якій актуалізується розвиток проблемно-орієнтованого копінгу, націленого на перспективу, зокрема рефлексивно-моделюючого; доведено дієвість програмних заходів на особистісному і міжособистісному рівнях;

– набули подальшого розвитку дефініції «копінг-поведінка» «адаптивна копінг-поведінка», «копінг-стратегія», «копінг-стиль», «копінг-ресурс» студентської молоді в умовах навчальної діяльності;

– поглиблено уявлення про соціально-психологічні засоби і технології формування адаптивної копінг-поведінки особистості, зокрема студентської молоді.

Теоретичне значення дослідження полягає: у застосуванні методології субʼєктно-діяльнісного, особистісно-орієнтованого та системного підходів для визначення основних форм копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу (адаптивної, неадаптивної (псевдоадаптивної), дезадаптивної); вивченні соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу й визначенні її складових на інтра- та інтер- індивідному рівнях; розробці

5

теоретико-методологічних засад багаторівневої соціально-психологічної програми формування адаптивної копінг-поведінки студентства.

Практичне значення дослідження полягає: у можливості використання методичного інструментарію для вивчення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентства в різнотипових освітніх закладах; у розробці та апробації багаторівневої соціально-психологічної програми формування адаптивної копінг-поведінки студентів, спрямованої на активізацію особистісних копінг-ресурсів, підвищення рівня соціально-психологічної адаптивності, сприйняття соціальної підтримки; розширення і ускладнення адаптивних стратегій поведінки, підвищення якості управління ними, зокрема в навчальній діяльності. Запропонована програма може бути рекомендована для впровадження в роботу психологічних служб освітніх закладів різного типу з метою виробітки адаптивних копінг-ресурсів студентської молоді та її адаптації до навчання, що є важливим предиктором особистісного розвитку та подальшої професійної успішності студентства. Результати дослідження впроваджено в роботу науково-практичного Центру медико-соціальних та психотехнологій (м. Сєвєродонецьк) (довідка № 177/42 від 14.02.2017 р.), в навчально-науковий та виховний процес Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (довідка № 103-10/156 від 08.02.2017 р.), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (довідка № 01-876 від 03.06.2016 р.), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 178/42 від 14.02.2017 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 158/1 від 27.01.2017 р.), Буковинського державного медичного університету (довідка № 12/11-13 від 08.02.2017 р.), Донбаського державного технічного університету (довідка № 304 від 15.02.2016 р.), Рубіжанського індустріально-педагогічного технікуму (довідка № 39-0 від 24.02.2017 р.), та використовуються в процесі викладання професійно-орієнтованих дисциплін та спецкурсів «Соціальна психологія», «Психодіагностика», «Основи психокорекції», «Психологічне консультування», «Психологія адаптивної опанувальної поведінки особистості».

Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та отримані емпіричні дані є самостійним внеском автора в розробку проблеми соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу. В опублікованих із співавторами працях доробок автора становить 60%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються. Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи було представлено на науково-практичних конференціях, семінарах, фестивалях різного рівня, зокрема на міжнародних: ІХ науково-практичній конференції «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність» (Мелітополь, 2014 р.), ХХІІІ науковій конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (Запоріжжя, 2015 р.), ІІІ науково-практичній конференції «Актуальні питання соціальної та практичної психології у координатах сучасних парадигм» (Сєвєродонецьк, 2015 р.), V науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики:

6

філософський, психологічний та соціальний виміри» (Київ, Сєвєродонецьк, 2016 р.), ІV науково-практичній конференції «Virtual Man: New Horizons» (Монреаль, 2017 р.); з міжнародною участю: науково-практичній конференції «Філософські проблеми людини» (Луганськ, 2011 р.), ХІ науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Луганськ, 2011 р.), ХІІІ науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства» (Сєвєродонецьк, 2017 р.); всеукраїнських: науково-практичному семінарі «Драматичні сценарії дитинства у духовному житті дорослого: діагностика, терапія, коучинг» (Луганськ, 2012 р.), ІІ науково-практичному семінарі «Теорія і практика психологічної допомоги: сучасні виміри» (Луганськ, 2013 р.), ІІІ науково-практичній конференції «Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: психотехнологія особистісних змін» (Суми, 2017 р.); регіональному: фестивалі «Психолог IQ-фест» (Луганськ, 2012 р.); міжвузівській науковій конференції викладачів, студентів та наукових співробітників факультету філософії, психології та соціології СНУ ім. В. Даля «Соціально-психологічний та філософський підхід до проблем сучасного суспільства» (Сєвєродонецьк, 2016 р.); доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (2013-2017 рр.). Публікації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи представлено у 14 публікаціях автора, з яких 1 розділ у колективній монографії, 6 статей у наукових фахових виданнях із психології (з них – 1 стаття у наукометричному виданні), 7 публікацій у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та семінарів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 268 найменувань (з них 55 – іноземними мовами), 13 додатків на 60 сторінках. Загальний обсяг дисертації викладено на 265 сторінках, із них 177 сторінка основного тексту. Робота містить 11 таблиць на 7 сторінках, 5 рисунків на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт,

предмет і мету, сформульовано завдання, розкрито теоретико-методологічну основу й методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи вивчення проблеми копінг-поведінки студентської молоді» висвітлено основні підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до проблеми поведінки особистості загалом та копінг-поведінки, зокрема; надано соціально-психологічну характеристику сучасної студентської молоді та визначено особливості її копінг-поведінки; розкрито основні підходи до формування стратегій копінг-поведінки студентства в умовах освітнього процесу.

7

Показано, що вивчення феномена поведінки, його природи здійснювалося численними психологічними школами, які відрізняються широкою варіативністю основних концепцій (П. Анохін, О. Асмолов, І. Бжалава, Л. Бурлачук, Ю. Галантер, Г. Залевський, В. Мерлін, Д. Міллер, Г. Олпорт, А. Прангішвілі, Д. Роттер, Б. Скіннер, Д. Узнадзе, З. Фрейд, Е. Фром, В. Ядов). Встановлено, що різновидом соціальної поведінки особистості є її копінг-поведінка, яка визначається як індивідуальний спосіб взаємодії людини з проблемною ситуацією, та охоплює широкий спектр її активності – від несвідомих психологічних захистів до цілеспрямованого, свідомого подолання впливу несприятливих чинників (Дж. Амірхан, Н. Ендлер, Р. Лазарус, С. Фолкман, Е. Фрайденберг, Е. Хейм).

Визначено, що копінг-поведінка переважно розглядається як: Его-процеси, спрямовані на продуктивну адаптацію особистості у важких ситуаціях, коли функціонування копінг-процесів передбачає включення когнітивних, моральних, соціальних і мотиваційних структур в процес вирішення проблеми; якості особистості, що дозволяють використовувати відносно постійні варіанти відповіді на проблемну ситуацію, а саме копінг, спрямований на оцінку (логічний аналіз, переоцінка ситуації тощо), копінг, спрямований на проблему (модифікація, зменшення чи усунення джерела проблеми) або копінг, спрямований на емоції (зниження емоційної напруги і відновлення афективної рівноваги); динамічний процес, що визначається субʼєктивністю переживання проблемної ситуації за допомогою активної (цілеспрямоване усунення або послаблення несприятливого впливу) чи пасивної (використання механізмів психологічного захисту, спрямованих на зниження емоційної напруги) форм копінг-поведінки (Дж. Амірхан, Д. Брайт, Ф. Джонс, Л. Перлін, Г. Хайнес, Е. Хейм, К. Шулер).

Зʼясовано, що копінг-поведінка особистості реалізується за допомогою обраних копінг-стратегій на основі особистісних копінг-ресурсів. Показано, що сукупність стратегій, близьких за значенням, утворюють стилі копінг-поведінки, серед яких виокремлюють проблемно-орієнтований стиль, спрямований на раціональний аналіз проблеми і повʼязаний зі створенням і виконанням плану її вирішення; емоційно-орієнтований, який активізується внаслідок емоційного реагування на ситуацію та не супроводжуються конкретними діями; орієнтований на уникнення, що обумовлює, насамперед, соціальне відсторонення, не вирішуючи наявну проблему. Показано, що у стрижні стилів копінг-поведінки перебувають дійові копінг-стратегії, серед яких базисними є «вирішення проблеми», «пошук соціальної підтримки», «уникнення» (В. Абабков, Дж. Амірхан, В. Конвей, І. Корнієнко, Р. Лазарус, С. Фолкман). При цьому дослідниками наголошується, що не існує таких стратегій, які б були ефективні для всіх ситуацій неуспіху, а вибір ефективних способів опанування зумовлюється особистісними властивостями особистості, її ресурсами та параметрами ситуації, у яких опиняється особистість.

Встановлено, що копінг-ресурсами є відносно стабільні характеристики особистості (Я-концепція, локус контролю, емпатія, сприйняття соціальної підтримки та ін.) і середовища (соціальні звʼязки, що сприяють розвитку копінг-стратегій, пошук соціальної підтримки або уникнення). Констатовано,

8

що важливим критерієм адаптивної копінг-поведінки є гнучкість та різноманітність використання копінг-стратегій в залежності від структури проблеми, що сприяє скорішому її вирішенню (Р. МакКрай, Н. Мельникова, Ш. Надірашвілі, Т. Пономаренко, Н. Родіна, С. Ченг, М. Чеунг).

Визначено, що найбільш гостро проблема актуалізації адаптивних стратегій копінг-поведінки особистості стосується студенської молоді як особливої соціально-вікової групи, яка здійснює вибір головних життєвих цілей, визначається з життєвими планами та стратегіями реалізації життєвого шляху, починає реалізацію життєвої позиції (Г. Абрамова, Л. Анциферова, Ш. Бюлер, Е. Кологривова, С. Кузікова, О. Лосієвська, В. Осипенко, Р. Павелків, Т. Щербак). Здебільшого основні напрямки та завдання реалізації особистості в цій період супроводжуються нормативними кризами, серед яких найбільш типовими вважаються кризи становлення особистості та кризи ситуації (Ф. Василюк, О. Грубʼяк, О. Кочарян, Е. Еріксон, Т. Титаренко). Констатовано, що обираючи між пріоритетами і напрямами реалізації, студентська молодь виробляє стратегії поведінки, які можуть набувати як адаптивного характеру, що сприяє конструктивному подоланню життєвих криз та особистісному зростанню, так і дезадаптивного (М. Замишляєва, Т. Крюкова, Р. Лазарус, А. Лібіна, С. Нартова-Бочавер).

Показано, що несамостійність в прийнятті рішень, розгубленість, безпорадність, претензійність, знижена критичність у ставленні до себе, збільшена вимогливість до турботи інших про себе, підвищена увага до внутрішнього світу, різноманітні компенсаторні реакції порушують процес адаптації студентів та виробітку адаптивних стратегій копінг-поведінки. Тому, в період навчання, нагальною постає потреба у створенні сприятливих умов для формування адаптивної копінг-поведінки та розвитку особистості загалом. Крім того, опанувальні вміння є органічною складовою процесу входження і освоєння нового соціального середовища, які забезпечують оптимальні умови не лише для реалізації молодою людиною її потреб, цілей, цінностей, але і для зміни самого середовища, умов самореалізації особистості.

Зʼясовано, що основними характеристиками адаптивної копінг-поведінки студентської молоді є її осмисленість, контрольованість ситуації, регуляція рівня стресу, цілеспрямованість, а також можливість навчання такому виду поведінки (Н. Волкова, Т. Крюкова, О. Куфтяк).

Вищезазначене обумовлює необхідність визначення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентства та їх диференціації, а також розробки на цій основі багаторівневої соціально-психологічної програми її формування. У другому розділі «Визначення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу» обґрунтовано комплекс методик емпіричного дослідження; наведено процедуру дослідження та характеристику вибірки; визначено особливості копінг-поведінки студентів в освітніх закладах різного типу та визначено її основні форми; проведено диференціацію вибірки за формами копінг-поведінки та виокремлено соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді.

9

Констатовано, що досліджуваним характерне прагнення до емоційного вирішення життєвих труднощів, оскільки це відповідає змісту самих проблем в цьому віковому періоді. Більш притаманними є емоційно-орієнтовані варіанти копінг-стратегій («втеча-уникнення», «конфронтація», «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки») (за методикою А. Лазаруса), які вважаються менш продуктивними, у порівнянні з проблемно-орієнтованими стратегіями.

Встановлено, що поширеними копінг-стратегіями студентської молоді (за методикою Е. Хейма) є: «емоційна розрядка» (Б2), «ігнорування» (А1), «відволікання» (В1), «придушення емоцій» (Б3), «агресивність» (Б8), «активне уникнення» (В3), «смиренність» (А2), «проблемний аналіз» (А5), тобто домінування емоційних та поведінкових варіантів копінг-стратегій над когнітивними, частково адаптивних й неадаптивних – над адаптивними. Показано, що обмежене використання когнітивних варіантів копінг-стратегій обумовлює недостатньо високу ефективність вирішення проблем, а відтак саме розвиток та використання когнітивних копінг-стратегій може значною мірою збагатити та посилити копінг-ресурси студентської молоді.

Зʼясовано, що вибір копінг-стратегій корелює з оцінкою проблеми (її суб’єктивною значимістю, стресогенністю, контрольованістю) і особистісними змінними (самооцінкою, самоприйнятям і самоконтролем) (р≤0,05). Так, студенти з високою самооцінкою, інтернальним локусом контролю, схильні вибирати інструментальні, проблемно-орієнтовані способи поведінки (χ²=14,31; р≤0,05). Натомість, студенти з низькою самооцінкою і високим рівнем тривожності (незалежно від субʼєктивної оцінки ситуації) віддавали перевагу пошуку соціальної підтримки (χ²=13,92; р≤0,05). Виявлено позитивний звʼязок між високим рівнем тривожності та емоційним копінгом, з одного боку, і низькою успішністю – з іншого. При вивченні процесу адаптації до повсякденних стресів у студентів було виявлено, що активна поведінкова боротьба з труднощами, концентрація на вирішенні проблеми сприяє зміцненню психологічного стану, а уникнення і емоційне регулювання, навпаки, призводять до появи або посилення невротичної симптоматики.

Визначено, що показники вираження конфронтаційного копінгу мають позитивні кореляційні зв’язки з усіма компонентами життєстійкості досліджуваних та з її інтегральними значеннями. Такий компонент життєстійкості, як залучення, має значущі зв’язки з копінг-стратегіями планування розв’язання проблем і позитивною переоцінкою (r=0,56 та r=0,63; р≤0,01 відповідно). Інтегральний показник життєстійкості має значущі зв’язки з вираженням копінг-стратегій конфронтації та планування вирішення проблеми (r=0,69 та r=0,61; р≤0,01 відповідно). Встановлено позитивний зв’язок життєстійкості з копінг-стратегією планування вирішення проблеми (r=0,51; р≤0,01) і копінг-стратегією позитивної переоцінки (r=0,57; р≤0,01).

Кореляційний аналіз взаємозв’язків смисложиттєвих орієнтацій виявив прямі кореляції між параметром цілей в житті та процесом життя (r=0,62; р≤0,05), локусом контролю-Я (r =0,59; р≤0,05), локусом контролю-життя (r=0,66; р≤0,05). Встановлено зворотні кореляційні зв’язки між параметром локус контролю-Я та копінг-стратегією втечі-уникання (r=-0,45; р≤0,05), а також прямий звʼязок між цим параметром й копінг-стратегією планування вирішення проблеми (r=0,49; р≤0,05). Виявлений зворотний зв’язок у

10

досліджуваних із адаптивними стратегіями поведінки з внутрішнім локусом контролю (r=-0,41; р≤0,05) та загальною усвідомленістю життя (r=-0,52; р≤0,05). Це вказує на те, що вирішення складних проблемних ситуацій впливає на адаптивні стратегії поведінки та пов’язане з загальним показником усвідомлення життя.

Встановлено, що проблемно-орієнтовані копінг-стратегії студентів позитивно корелюють з їх адаптивністю та життєстійкістю (r=0,71 та r=0,67; р≤0,01 відповідно), і негативно – з рівнем стресу (r=-0,42; р≤0,05); емоційно-орієнтовані, навпаки, мають негативний вплив на показники життєстійкості та посилюють стрес, оскільки не сприяють вирішенню проблеми.

Констатовано, що особистісні копінг-ресурси досліджуваних впливають на процес соціальної взаємодії, набуття та застосування адаптивних умінь і навичок, визначають усвідомлений вибір найбільш ефективних адаптивних стратегій поведінки (за Н. Мельниковою). Виявлено найбільш вживані адаптивні стратегії поведінки студентів. Так, більшість (53,9% досліджуваних) схильні до активної зміни зовнішнього середовища або себе, але в решти студентів простежується тенденція до пасивних стратегій поведінки: пасивне підпорядкування умовам оточення та пасивне очікування зовнішніх змін.

Виявлено, що адаптивні стратегії поведінки мають зворотні кореляції з пошуком соціальної підтримки (r=-0,34; р≤0,05), дистанціюванням (r=-0,42; р≤0,05) та втечею-униканням (r=-0,56; р≤0,05). Показано, що адаптивні стратегії прямо корелюють зі здатністю до прогнозування (r=0,71; р≤0,05), а також з конфронтацією (r=0,51; р≤0,05), зі стратегією планування вирішення проблеми (r=0,49; р≤0,05) та прийняттям відповідальності (r=0,42; р≤0,05). Це означає, що досліджувані в складній ситуації докладають активних зусиль щодо її подолання, прагнуть самостійно змінювати ситуацію та впливати на неї. Встановлено зростання ролі соціальної підтримки при збільшенні сили стресу. При цьому найважливішим компонентом підтримки є саме емоційна підтримка, що корелює з даними досліджень, які свідчать про отримання необхідної соціальної підтримки в студентській групі і відповідне зменшенням кількості осіб із порушенням психічної адаптації у формі загострення акцентуйованих рис і невротичних явищ (Ф. Березін, Д. Брайт, Ф. Джонс, З. Сиєрральта). Показано, що за даними соціометрії, у студентів, які мають високий соціометричний статус, спостерігається виражене покращення соціальної адаптації в умовах адаптаційної напруженості, в той час як у непопулярних в групі студентів зафіксована тенденція до виявлення і поглиблення адаптаційних порушень (р≤0,05), що ускладнює процес формування адаптивних стратегій копінг-поведінки.

Дисперсійний аналіз довів відсутність залежності між обранням стратегій копінг-поведінки студентською молоддю та типом освітнього закладу відповідно до рівня його акредитації та профілю навчання (гуманіарного, технічного, економічного). Встановлено, що за всіма шкалами WCQ рівні значимості перевищують р>0,05.

Застосування кластерного аналізу методом К-середніх дозволило виокремити 3 кластери за основними формами копінг-поведінки студентів

11

відповідно до застосованих ними копінг-стратегій та провести диференціацію вибірки за формою копінг-поведінки. Для розподілу досліджуваних в підгрупах використовувалися тести Колмогорова-Смирнова і χ², які показали приналежність вибірки до нормального розподілу з високою вірогідністю (p≤0,01). Це підтвердило правомірність використання даних у виокремлених підгрупах для отримання статистично значущих результатів при подальшому застосуванні методів параметричної статистики та надало можливість визначити соціально-психологічні детермінанти копінг-поведінки студентської молоді.

Встановлено, що адаптивну форму копінг-поведінки, яку виявили 69 (45,4%) студентів (І група) детермінують: збалансованість когнітивного, поведінкового та емоційного компонентів копінг-стратегій і розвиненість їх когнітивно-оцінних механізмів; раціональна керованість поведінки в нестандартних ситуаціях; усвідомлена спрямованість копінг-стратегії на джерело стресу; переважання копінг-стратегій, спрямованих на активне розв’язання проблем й на прийняття відповідальності, позитивну переоцінку і самоконтроль; схильність до обирання стратегій з високим адаптивним потенціалом (наприклад, стратегію активної зміни себе); особистісні копінг-ресурси, які сприяють розвитку адаптивних копінг-стратегій (відсутність ознак дезадаптивності; наявність ефективної мережі соціальної підтримки, конструктивний досвід соціальної взаємодії, сприятливий соціальний статус тощо).

Зʼясовано, що неадаптивну (псевдоадаптивну) форму копінг-поведінки 55 (36,2%) студентів (ІІ група) детермінують: незбалансованість функціонування когнітивної, поведінкової й емоційної складових копінг-поведінки; використання як пасивних, так і активних копінг-стратегій (здебільшого пошук соціальної підтримки), при цьому наявний дефіцит навичок активного використання копінг-стратегії вирішення проблем із заміною її на копінг-стратегію втечі-уникання; схильність до низькоадаптивних стратегій поведінки (підпорядкування умовам оточення та очікування зовнішніх змін); псевдокомпенсаторний характер поведінкової активності; низька ефективність блоку особистісних копінг-ресурсів як в цілому, так і окремих компонентів його структури (невираженість або помірна вираженість порушень соціально-психологічної адаптивності; низький рівень субʼєктивного сприйняття соціальної підтримки тощо).

Визначено, що дезадаптивну форму копінг-поведінки 28 (18,4%) студентів (ІІІ група) детермінують: нерозвиненість когнітивно-оцінних механізмів копінг-поведінки; переважання в складній ситуації несвідомих механізмів регулювання поведінки над свідомим контролем; використання копінг-стратегій уникання та конфронтації як провідних в копінг-поведінці, разом із застосуванням ситуаційно-специфічних копінг-стратегій, спрямованих на відхід від вирішення проблеми; високий рівень психоемоційного напруження; стратегії пасивної репрезентації себе та підпорядкування умовам оточення; низька ефективність функціонування блоку особистісних копінг-ресурсів (виражене порушення соціально-

12

психологічної адаптивності; відсутність ефективної мережі соціальної підтримки, нерозвиненість сприйняття соціальної підтримки, низький соціометричний статус тощо).

За результатами емпіричного дослідження встановлено, що майже половина студентів (54,6%) не реалізують повною мірою весь потенціал адаптивних копінг-ресурсів. Отже, вони потребують допомоги з боку психологічної служби в напрямку актуалізації спектру адаптивних, насамперед проблемно-орієнтованих стратегій копінг-поведінки. Дані, отримані на констатувальному етапі дослідження, були враховані при побудові багаторівневої соціально-психологічної програми формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді, яка навчається в освітніх закладах різного типу.

У третьому розділі «Соціально-психологічні основи формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді» наведено концептуальне обґрунтування багаторівневої соціально-психологічної програми формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та проведено оцінку її ефективності.

Багаторівнева соціально-психологічна програма формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді складалася з 4 послідовних етапів:

- особистісно-мотиваційного, спрямованого на діагностику особистісних копінг-ресурсів та копінг-стратегій досліджуваних; формування у студентства мотивації самопізнання і самовдосконалення; інформування досліджуваних про причини, особливості прояву та наслідки дезадаптивної копінг-поведінки, розвиток особистісної й соціальної рефлексії, когнітивності й соціально-психологічної адаптованості. Цей блок впроваджувався нами до початку групових занять;

- компетентнісного, який передбачав розвиток у студентської молоді комунікативної, групової динаміки, розподілу ролей, підвищення ефективності міжособистісної та групової взаємодії, розширення діапазону рольової поведінки, оволодіння техніками управління складними ситуаціями;

- формувально-поведінкового, який включав інформування досліджуваних про механізми, моделі й стратегії адаптивного копінгу, та був спрямований на гармонізацію особистісних копінг-ресурсів, розвиток самоконтролю й саморегуляції, оволодіння конструктивними та продуктивними стратегіями адаптивної копінг-поведінки;

- моніторингового, який передбачав оцінку дієвості заходів психокорекційного впливу з метою оцінки змін у рівні вираженості особистісних характеристик, визнаних значущими для формування адаптивної копінг-поведінки. На цьому етапі повторно застосовувалися методики, які використовувалися на діагностичному етапі дослідження.

Розроблена програма реалізовувалася у серії тренінгових занять, які проводилися один раз на тиждень протягом восьми місяців навчального року. Згідно з планом дослідження контроль результатів корекційної роботи здійснювався наприкінці навчального року. Структурна організація занять тренінгу відбувалася із збереженням всіх ознак тренінгових форм роботи (принципи функціонування групи, спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи у самопізнанні, просторова організація, вербалізована

13

рефлексія, об’єктивізація почуттів і емоцій, клімат психологічної довіри і близькості та ін.). Враховувалися основоположні принципи забезпечення ефективної роботи тренінгової групи: активність, дослідницька позиція, усвідомлення або об’єктивування, партнерське спілкування (О. Бондарчук, Л. Карамушка, С. Керрел, С. Кузікова, А. Осипова, К. Седих, К. Фопель та ін.).

Визначено, що групова форма роботи полегшувала вираження емоцій та ознайомлювала з новими моделями поведінки; існувала можливість отримати зворотний зв’язок і підтримку від інших членів групи; група була своєрідним каталізатором, який допомагав учасникам усвідомити власні бажання, потреби, цілі, форми поведінки, зокрема псевдоадаптивної та дезадаптивної. Для досягнення бажаного результату впровадження програми застосовувалися міні-лекції, групові дискусії, психодіагностичні експрес-методики з обговоренням отриманих даних, психотехнічні вправи, рольові ігри, робота парами та трійками, малими групами, рефлексія процедур та їх результатів, до яких були запозичені методи раціонально-емотивної (А. Еліс), екзистенційної психотерапії (В. Франкл), психодрами (Я. Морено), гештальт-терапії (Ф. Перлз), психосинтезу (Р. Ассаджолі), елементи індивідуально-психологічного консультування (О. Бондарчук, Л. Бурлачук, С. Васьківська, І. Корнієнко, О. Кочарян, Н. Родіна та ін.).

На формувальному етапі дослідження для перевірки ефективності психокорекційної програми було створено експериментальну (ЕГ) й контрольну (КГ) групи. Відбір досліджуваних в групи відбувався за принципом добровільності. При створенні експериментальної групи зі 152 студентів, які пройшли дослідження на етапі констатувального експерименту, 69 (45,4 %) респондентів виявили адаптивну форму копінг-поведінки та не потребували заходів формувального впливу. Для решти досліджуваних (83 (54,6%) студенти) з псевдоадаптивною та дезадаптивною формами копінг-поведінки необхідним було впровадження психокорекційних заходів. Члени експериментальної та контрольної груп мали однакові соціально-психологічні характеристики, приблизно однаковою була й кількість студентів у групах (38 та 45 студентів у ЕГ та КГ відповідно). Через психокорекційну роботу протягом навчального року пройшло 38 досліджуваних ЕГ, розподілених на п’ять підгруп. Чисельність студентів у підгрупах не перевищувала 9 осіб; групи були закритими. У КГ процедура психокорекції відбувалася без урахування форми копінг-поведінки досліджуваних. Пропонувалися традиційні вправи на зняття емоційної напруги, підвищення стресостійкості, аутотренінг. Заняття не містили спеціальних вправ, спрямованих на формування адаптивної копінг-поведінки.

Зʼясовано, що найбільш ефективними виявилися тренінгові заняття за темами: «Формування асертивності», «Особистісні ресурси виходу з проблеми», «Я і проблема», «Комунікативний Я». Підвищенню рівня соціально-психологічної адаптивності сприяли техніки для напрацювання навичок цілепокладання «Моя життєва стратегія», «Альбом мрій» та вправи на створення позитивного образу навчальної діяльності «Стереотипи в навчальній діяльності», «Навчальні асоціації». Для напрацювання адаптивних копінг-стратегій поведінки ефективними виявилися методи активного соціально-психологічного навчання: вправи «Ефективне опанування»,

14

«Карʼєрний тьюторинг», «Ефективне опонування», техніки на усвідомлення «Перспективний стан», «Негативна згода», «Рефлексія», рольова гра «Проблемний діалог». Для підвищення рівня нервово-психічної стійкості досліджуваних ефективними виявилися вправи на релаксацію, техніки тілесноорієнтованої терапії. Розвитку самоприйняття сприяли імітаційні ігри, психотехнічні вправи, інформаційні повідомлення, зокрема «Роль самопізнання і самовдосконалення в становленні особистості».

Констатовано, що в ЕГ збільшилась (з 15,92±0,34 до 17,87±0,41 бала) частота використання копінг-стратегії планування вирішення проблеми (U=6354; p˂0,001). Тобто досліджувані частіше стали використовувати цілеспрямований аналіз можливих варіантів поведінки з урахуванням об’єктивних обставин та отриманого досвіду. Знизилися (з 16,63±0,42 до 13,54±0,39) середні значення копінг-стратегії дистанціювання (U=8745; p˂0,001). В КГ ці показники залишилися не змінні.

Встановлено підвищення в ЕГ показника життєстійкості (U=5679; p=0,005). Порівняльний аналіз показників смисложиттєвих орієнтацій досліджуваних виявив відсутність у контрольній групі статистично значущих змін, в той час як в ЕГ після впровадження заходів формувального впливу відзначається зростання всіх параметрів. Отже, можна констатувати, що досліджувані ЕГ відчували впевненість у собі, в більшій мірі володіли самоконтролем, активністю, наділяли себе такими якостями, як інтернальність, самоповага, впевненість, відповідальність.

Вибір стратегій поведінки в ЕГ змінився в напрямку більш адаптивних. Відбувся зсув у бік використання меншої кількості стратегій (з 6-7 до 3 стратегій). Серед 29,1% респондентів ІІ групи сформовано оптимальний тип поєднання адаптивних стратегій поведінки (U=6107; p=0,005), а серед 31,2% досліджуваних ІІІ групи – високе адаптивне сполучення поведінкових стратегій або реалізація однієї з високоадаптивних стратегій (U=5224; p=0,005). Меншою мірою вказані позитивні зміни зафіксовані у студенської молоді з дезадаптивною формою копінг-поведінки. У КГ статистично значущих відмінностей за вказаними параметрами не виявлено.

Визначено, що у досліджуваних значно підвищився загальний показник соціальної підтримки, розширилася соціальна мережа підтримки (U =2875; р≤0,05): покращилися взаємозв’язки з безпосереднім оточенням, розширилося коло друзів. Проте, у студентів із дезадаптивною формою копінг-поведінки обмеженою залишилася соціальна мережа підтримки, відзначалася недостатня сформованість уявлень про види соціальної підтримки та можливості її отримання, низький соціометричний статус.

Отримані результати показали ефективність застосованих методів формувального впливу, їхню спроможність підвищувати особистісні копінг-ресурси студентської молоді, рівень їх соціально-психологічної адаптивності, впливати на вибір стратегій адаптивної поведінки, розширювати мережу соціальної підтримки, а отже формувати адаптивну копінг-поведінку.

15

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення

проблеми визначення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та зроблено такі висновки. 1.Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що сучасна ситуація розвитку суспільства вимагає від студентської молоді високих здатностей до копінг-поведінки, недостатній розвиток яких збільшує патогенність життєвих подій і криз цього вікового періоду. Вміння опановувати складні ситуації є одними з базових у процесі соціалізації особистості, зокрема під час її перебування у навчальному закладі. Свідомо та цілеспрямовано долаючи проблеми, студенти мають змогу виробити адаптивні стратегії копінг-поведінки, які надалі можуть бути використані у ситуаціях професійної діяльності зокрема, та протягом усього життєвого шляху загалом. Натомість, вірогідна стихійність, мимовільність закріплення в індивідуальному досвіді студентів неадаптивних стратегій копінг-поведінки може призводити до несприятливого вектору особистісного й професійного розвитку.

Зазначене актуалізує необхідність виокремлення соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді, яка навчається в освітніх закладах різного типу, та її формування на основі використання системних концептуальних побудов, у яких враховується багатомірність і багаторівневість явищ, що розглядаються.

2. Визначено особливості та проведено диференціацію основних форм копінг-поведінки студентів в умовах освітніх закладів різного типу: адаптивної, неадаптивної (псевдоадаптивної), дезадаптивної.

Зʼясовано, що основними характеристиками адаптивної копінг-поведінки студентської молоді є її осмисленість, цілеспрямованість, контрольованість ситуації, регуляція рівня стресу, а також можливість навчання такій формі поведінки. Показано, що найважливішим компонентом адаптивної копінг-поведінки є копінг-стратегія вирішення проблеми, завдяки якій обираються і розглядаються альтернативні варіанти її розвʼязання і конструктивне опанування. Констатовано, що активне опанування складних ситуацій є когнітивно зумовленим процесом поведінки, в результаті якого формується загальна соціальна компетентність студентів в навчальному закладі.

Встановлена відсутність статистично значущої залежності між сформованістю адаптивною копінг-поведінки студентської молоді та типом освітнього закладу відповідно до рівня його акредитації та профілю навчання (гуманітарного, технічного, економічного), й показана необхідність дослідження її детермінант в інтра- та інтер-індивідному ресурсах особистості.

3. Виокремлено системоутворюючі соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді на інтраіндивідному (збалансованість когнітивного, поведінкового та емоційного компонентів копінг-стратегій, розвиненість їх когнітивно-оцінних механізмів; раціональна керованість поведінки в нестандартних ситуаціях; усвідомлена спрямованість копінг-стратегій на джерело стресу; переважання копінг-стратегій,

16

спрямованих на активне вирішення проблем, прийняття відповідальності, позитивна переоцінка й самоконтроль; обрання стратегій поведінки з високим адаптивним потенціалом) та інтеріндивідному (гнучкість і мобільність соціальної поведінки, наявність розвинутої мережі соціальної підтримки (емоційної, інструментальної, психологічної), сприятливий соціальний статус, конструктивний досвід соціальної взаємодії, ефективна соціальна інтеграція) рівнях.

4. Констатовано, що стратегії копінг-поведінки студентської молоді піддаються цілеспрямованому формуванню і актуалізації в рамках психокорекційного впливу.

Запропоновано багаторівневу соціально-психологічну програму формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді, спрямовану на активізацію адаптивних копінг-ресурсів, розвиток соціальних проблемно-орієнтованих та націлених на перспективу копінг-стратегій, зокрема рефлексивно-моделюючих.

Ефективність програми констатована на особистісному рівні: зростанням контролю над копінгом, що проявляється підвищенням рівня соціально-психологічної адаптивності студентів; зменшенням кількості дезадаптивних копінг-стратегій; оптимізацією кількості обраних стратегій адаптивної поведінки та появою нових конструктивних видів копінг-стратегій; позитивною динамікою рівня розвитку життєстійкості, орієнтацією на саморозвиток та самовдосконалення; на міжособистісному рівні: позитивними змінами в структурі соціальної підтримки та соціальному статусі студентів, зростанням конструктивності соціальної взаємодії та соціальної інтеграції.

Перспективи подальшого дослідження. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вирішення означеної проблеми. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у вивченні чинників та психологічних механізмів, які визначають динаміку формування адаптивної копінг-поведінки студентства відповідно до гендерного розподілу, а також актуалізації такої поведінки у молоді на етапі її первинної професіоналізації та специфікації професійної діяльності. Перспективним вважаємо також розробку та апробацію інших психокорекційних та психотерапевтичних методів у формуванні копінг-поведінки молоді.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: 1. Монографії: 1.1. Лабезна Л.П. Теоретико-методологічні підходи до вивчення процесу

соціалізації особистості в освітніх закладах різного типу / Л.П. Лабезна // Соціально-психологічне забезпечення соціалізації вихованців закритих освітніх закладів: монографія / Під наук. ред. проф. Н.Є. Завацької. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2016. – С. 9 – 51 (Доробок автора полягає у визначенні та узагальненні теоретико-методологічних підходів до вивчення процесу соціалізації особистості в різнотипових освітніх закладах). 2. Статті у наукових фахових виданнях: 2.1. Лабезна Л.П. Соціально-психологічні чинники адаптивних копінг-стратегій поведінки молоді / Л.П. Лабезна // Теоретичні і прикладні проблеми

17

психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – № 3(38). – Т. 3. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – С. 364 – 371. 2.2. Labezna L.P. Coping resources person in the structure of its adaptive behavior / L.P. Labezna // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – № 1(39). – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2016. – С. 121 – 133. 2.3. Лабезна Л.П. Структура та види адаптивних копінг-стратегії поведінки особистості під час навчання у ВНЗ / Л.П. Лабезна // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – № 2(40). – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2016. – С. 129 – 137.

2.4. Лабезна Л.П. Психологічний аналіз застосування копінг-стратегій у студентської молоді в умовах освітньої взаємодії / Л.П. Лабезна // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Вип. 1. – Т. 2. – Херсон : Гельветика, 2017. – С. 155 – 160 (Серія «Психологічні науки»). 2.5. Labezna L.P. Substantive procedural bases for the implementation of the program for the formation of adaptive coping strategies for student youth / L.P. Labezna // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – № 1(42). – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. – С. 128 – 139. 2.6. Лабезная Л.П. Социально-психологические аспекты формирования адаптивных стратегий поведения у студенческой молодежи в условиях современного социума / Л.П. Лабезная // Современные фундаментальные и прикладные исследования : междунар. науч. изд. – Серия: Психология. Педагогика. Социология. – Кисловодск : Изд-во УЦ «Магистр», 2013. – Вып. 3 (10). – С. 79 – 84. 3. Статті у матеріалах науково-практичних конференцій та семінарів: 3.1. Лабезна Л.П. Дослідження сумісності в сучасній психологічній науці / Л.П. Лабезна // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Філософські проблеми людини», 24-25 лист. 2011 р. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 191 – 194. 3.2. Лабезна Л.П. Соціально-психологічні чинники формування адаптивних стратегій копінг-поведінки студентства в умовах дії стресогенних впливів / Л.П. Лабезна // Матеріали ІІ Всеукраїнського наук.-практ. семінару «Теорія і практика психологічної допомоги: сучасні виміри», 18-20 квіт. 2013 р. – Луганськ : Вид-во «Ноулідж», 2013. – С. 66 – 68. 3.3. Лабезна Л.П. Аналіз підходів до вивчення копінг-поведінки особистості в науковій літературі / Л.П. Лабезна // Матеріали IХ міжнар. наук.-практ. конф. «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність», 18-19 верес. 2014 р., м. Мелітополь / за заг. ред. А.А. Ткача, М.М. Радєвої. – Мелітополь : МІДМУ «КПУ», 2014. – С. 26 – 29. 3.4. Лабезна Л.П. Психологічні механізми підвищення стресостійкості студентської молоді в освітніх закладах різного типу / Л.П. Лабезна // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання соціальної та практичної психології у координатах сучасних парадигм», 23-24 січн. 2015 р.,

18

м. Сєвєродонецьк. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – С. 67 –69. 3.5. Лабезна Л.П. Вплив індивідуально-типологічних чинників на формування адаптивних стратегії копінг-поведінки студентської молоді / Л.П. Лабезна // Матеріали ХХІІІ міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених «Наука і вища освіта», 23 квіт. 2015 р., м. Запоріжжя. – Запоріжжя : КПУ, 2015. – С. 32 – 34. 3.6. Завацька Н.Є. Стратегії адаптації особистості в умовах соціальних змін / Н.Є. Завацька, Л.П. Лабезна // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, аспірантів і студентів «Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики : філософський, психологічний та соціальний виміри», 24-25 лист. 2016 р. / За ред. проф. Н. Є. Завацької. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ імені В. Даля, 2016. – С. 78 – 81 (Особистий внесок автора полягає в узагальненні стратегій адаптації особистості в умовах соціальних змін та написанні тексту статті). 3.7. Лабезна Л.П. Пріоритети розвитку європейського освітнього простору в координатах сучасних парадигм / Л.П. Лабезна, Ю.А. Завацький // Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. «Virtual Man: New Horizons», 20-21 січн. 2017 р. – Montreal : СPM «ASF», 2017. – Ч. 1. – С. 165 – 167 (Особистий внесок автора полягає у визначенні пріоритетів розвитку європейського освітнього простору та оформленні висновків).

АНОТАЦІЇ

Лабезна Л.П. Соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Сєвєродонецьк, 2017.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню соціально-психологічних детермінант адаптивної копінг-поведінки студентської молоді в освітніх закладах різного типу.

Виокремлено системоутворюючі соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки студентської молоді на інтраіндивідному (збалансованість когнітивного, поведінкового та емоційного компонентів копінг-стратегій, розвиненість їх когнітивно-оцінних механізмів; раціональна керованість поведінки в нестандартних ситуаціях; усвідомлена спрямованість копінг-стратегій на джерело стресу; переважання копінг-стратегій, спрямованих на активне вирішення проблем, прийняття відповідальності, позитивна переоцінка й самоконтроль; обрання стратегій поведінки з високим адаптивним потенціалом) та інтеріндивідному (гнучкість і мобільність соціальної поведінки, наявність розвинутої мережі соціальної підтримки (емоційної, інструментальної, психологічної), сприятливий соціальний статус,

19

конструктивний досвід соціальної взаємодії, ефективна соціальна інтеграція) рівнях.

Розроблено багаторівневу соціально-психологічну програму формування адаптивної копінг-поведінки студентської молоді та доведено її ефективність.

Ключові слова: студентська молодь, копінг-поведінка, копінг-стратегії,

копінг-ресурси, соціально-психологічні детермінанти адаптивної копінг-поведінки, освітні заклади.

Лабезная Л.П. Социально-психологические детерминанты

адаптивного копинг-поведения студенческой молодежи в образовательных учреждениях разного типа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля МОН Украины. – Северодонецк, 2017.

Диссертационное исследование посвящено изучению социально-психологических детерминант адаптивного копинг-поведения студенческой молодежи в образовательных учреждениях разного типа.

Определены и дифференцированы ведущие формы копинг-поведения студентов в условиях образовательных учреждений различного типа: адаптивное, неадаптивное (псевдоадаптивное), дезадаптивное.

Показано, что важнейшим компонентом адаптивного копинг-поведения студенческой молодежи является копинг-стратегия решения проблемы, благодаря которой выбираются и рассматриваются альтернативные варианты ее решения. Констатировано, что активное решение проблем является когнитивно обусловленным процессом поведения, в результате которого формируется общая социальная компетентность студентов в обрзовательном учреждении.

Выделены системообразующие социально-психологические детерминанты адаптивного копинг-поведения студенческой молодежи на интраиндивидном (сбалансированность когнитивного, поведенческого и эмоционального компонентов копинг-стратегий, развитость их когнитивно-оценочных механизмов; рациональная управляемость поведения в нестандартных ситуациях; осознанная направленность копинг-стратегий на источник стресса; преобладание копинг-стратегий, направленных на активное решение проблем, принятие ответственности, положительная переоценка и самоконтроль; выбор стратегий поведения с высоким адаптивным потенциалом) и интериндивидном (гибкость и мобильность социального поведения, наличие развитой сети социальной поддержки (эмоциональной, инструментальной, психологической), благоприятный социальный статус, конструктивный опыт социального взаимодействия, эффективная социальная интеграция) уровнях.

Предложена многоуровневая социально-психологическая программа формирования адаптивного копинг-поведения студенческой молодежи, направленная на активизацию адаптивных копинг-ресурсов, развитие проблемно-ориентированных и нацеленных на перспективу копинг-стратегий, в частности рефлексивно-моделирующих.

Эффективность программы констатирована на личностном уровне: возрастанием контроля над копинг, повышением уровня социально-

20

психологической адаптивности студентов; уменьшением количества дезадаптивных копинг-стратегий; оптимизацией количества выбранных стратегий адаптивного поведения и появлением новых конструктивных видов копинг-стратегий; положительной динамикой уровня развития жизнестойкости, ориентацией на саморазвитие и самосовершенствование; на межличностном уровне: положительными изменениями в структуре социальной поддержки и социальном статусе студентов, повышением конструктивности социального взаимодействия и социальной интеграции.

Ключевые слова: студенческая молодежь, копинг-поведение, копинг-стратегии, копинг-ресурсы, социально-психологические детерминанты адаптивного копинг-поведения, образовательные учреждения.

Labezna L.P. Socio-psychological determinants of adaptive coping

behavior of student youth in educational institutions of various types. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of psychological sciences, speciality, 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. – Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University Ministry of Education of Ukraine. – Severodonetsk, 2017.

The dissertation research is devoted to the study of socio-psychological determinants of adaptive coping behavior of student youth in educational institutions of various types.

It was highlighting the system-forming socio-psychological determinants of the adaptive coping behavior of student youth on the intra-individual (the balance of the cognitive, behavioral and emotional components of coping strategies, the development of their cognitive-evaluation mechanisms, rational behavior control in non-standard situations, the conscious orientation of coping strategies to the source of stress, coping strategies aimed at active problem solving, acceptance of responsibility, positive revaluation) and intеr-individual (flexibility and mobility of social behavior, the presence of a developed network of social support (emotional, instrumental, psychological), favorable social status, constructive experience of social interaction, effective social integration) levels.

A multi-level socio-psychological program for the formation of adaptive coping behavior of student youth has been developed and its effectiveness has been confirmed.

Key words: student youth, coping behavior, coping strategies, coping resources, socio-psychological determinants of adaptive coping behavior, educational institutions.

21

Підписано до друку 23.05.2017 р.

ф.60х90/16, ум. др. арк. 0,9

Зам. 10/11/14-156/4, накл. 100 пр.

Друкарня Прінт Квік

м. Київ, вул. Леонтовича 9, оф. 65

т. (044) 235-0009, 235-7528