Солонянська СЗШ №2

Підготувала

учитель української мови і літературиГорпиняк Тетяна Миколаївна

2008 – 2009 н. р.

Дж. Дьюї

(“навчання через роблення”)

Дж. Бруннер

(“навчання через дослідження”)

В. Оконь

(проблемне викладання)

А.М. Матюшкін М.М. Скаткін І.Я. Лернер М.І. Махмутов

Суть проблемного навчання -

організація вчителем самостійної пошукової діяльності учнів, упроцесі якої вони засвоюють нові знання, розвивають загальніздібності, дослідницьку активність і творчі вміння.

проблема – складне теоретичне або практичне питання, що потребує

вирішення, вивчення, дослідження;

проблемна ситуація - це психічний стан утруднення, неможливість

пояснити факт чи розв'язати задачу, спираючись на наявні знання;

гіпотеза - наукове положення, висновок, що пояснює певні явища

дійсності на основі припущення; будь-яке припущення, здогад ;

експеримент – метод наукового дослідження, у якому вивчення явищ

відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених

умов;засоби вирішення, результати пошуку.

методи викладання, різні типи навчальних проблем, які формулюєучитель у вигляді питань, задач і завдань.

Функції вчителя

на кожному етапі

пошукової

діяльності

учнів

управління

процесом учіння

переведення учня

на вищий рівень

пізнавальної

самостійності

переведення учня

від звичайної

активності

до творчої

Типи проблемних ситуацій:

учні не знають способу вирішення поставленої задачі, не можутьвідповісти на проблемне питання, дати пояснення

новому фактові у навчальній чи життєвій ситуації, тобтоусвідомлюють нестачу наявних знань

для пояснення нового факту;

зіткнення учнів із необхідністю використати раніше

засвоєні знання в нових практичних умовах. Учителістворюють ці умови не тільки для того, щоб учні моглизастосувати свої знання на практиці, а й зіткнутися

з фактом їх нестачі;

є протиріччя між теоретично можливим шляхом

розв'язання завдання і практичноюнездійсненністю обраного способу;

є протиріччя між практично досягнутим результатом

виконання навчального завдання

і відсутністю в учнів знань для його

теоретичного обґрунтування.

1. Коли зіставляються діаметрально протилежні точки зоруна один і той же твір.

2. Коли учні не погоджуються з трактуванням творукритиками, кіносценаристами чи композиторами.

3. Якщо протиріччя закладені самим письменником у назвітвору („Хіба ревуть воли, як ясла повні?", „Санаторійна

зона").

4. Коли зіставляються життєві колізії, що покладені в основутвору, з їх показом письменником (мається на увазі різне

бачення читачем і письменником однієї проблеми).

1. Створення атмосфери співтворчості на уроці.2. Мотивація навчальної діяльності учнів.3. Актуалізація мотиваційних резервів школярів.4. Активізація мисленнєвих здібностей учнів.5. Визначення мети пошукової діяльності.

1. Розвиток неперервної пошукової пізнавальноїактивності учнів.2. Генералізація знань (відтворення теоретичнихвідомостей, потрібних для розв’язування навчальноїпроблеми ).3. Формулювання проблеми учнями ( або вчителем ).4. Перетворювальна діяльність школярів.5. Формування пошуково-продуктивного процесумислення, що об’єднує пізнавальну мотивацію та

інтелектуально-вольову активність.

1. Розв’язування проблеми (самостійно, колективно, угрупах, у парах).2. Саморегуляція, самоконтроль в умовах співтворчості.3. Увідповіднення розв’язку проблеми з раціональнимйого викладом.4.Узагальнення й конкретизація здобутих знань, сформованих умінь і навичок.5. Вироблення ціннісних орієнтирів.

І. Настановчо –мотиваційний етап

ІІ. Оперативно –дослідницький етап.

ІІІ. Продуктивно –творчий етап.

1) перед учнями слід поставити таке завдання, виконання якого вимагаєзасвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь;

2) завдання має відповідати розумовим здібностям учнів;

3) проблемне завдання дається до пояснення матеріалу, що вивчається;

4) проблемними завданнями можуть бути:- засвоєння навчального матеріалу;- формулювання запитання, гіпотези;- практичне завдання;

5) одна і та сама проблема може бути створена різними типами завдань;

6) розв’язанню дуже складної проблемної ситуації вчитель сприяє шляхомуказування учням причин невиконання даного їм завдання абонеможливості пояснення ними тих чи інших фактів.

АналізАналіз отриманихотриманих результатіврезультатів, , формуванняформування висновківвисновків, , використаннявикористання

їхїх уу практичнійпрактичній діяльностідіяльності..

ОрганізаціяОрганізація узагальненняузагальнення результатіврезультатівпопередніхпопередніх дійдій іі використаннявикористанняздобутихздобутих знаньзнань нана практиціпрактиці..

ПеревіркаПеревірка гіпотезигіпотези шляхомшляхом експериекспери--ментументу, , вирішеннявирішення завданьзавдань, , науковогонаукового

пошукупошуку тощотощо..

ОрганізаціяОрганізація верифікаціїверифікації ((перевіркиперевірки) ) гіпотезигіпотези..

ВисуванняВисування гіпотезигіпотези, , якаяка пояснюєпояснює

досліджуванудосліджувану навчальнунавчальну проблемупроблему..

ОрганізаціяОрганізація пошукупошуку формулюванняформулювання

гіпотезигіпотези..

ФормулюванняФормулювання навчальноїнавчальної проблемипроблеми..ОрганізаціяОрганізація обміркуванняобміркування проблемипроблеми татаїїїї формулюванняформулювання..

УсвідомленняУсвідомлення суперечностейсуперечностей уунавчальномунавчальному матеріаліматеріалі, , якийякий

вивчаєтьсявивчається..

СтворенняСтворення проблемноїпроблемної ситуаціїситуації..

ДіїДії учнівучнівДіїДії педагогапедагога

Евристичний

метод -

Дослідни-цький

метод -

Пошуковий

метод -

Проблемний

виклад -

Методи

проблемногонавчання

викладач розкриває“ембріологію”, тобто

зародження істини конкретноїнауки, демонструє еталон

проблемного мислення.

викладачстворює

проблемнуситуацію, сам

формулюєпроблему і

залучає учнів доїї вирішення.

викладач

створюєпроблемнуситуацію, формулює

проблему, аучні цілком

самостійно їївирішують.

учні самі за умовпроблемної ситуації

бачать проблему, формулюють її та

вирішують.

Літературна дискусія.

Висловлюються різні погляди

під час обговорення складної

проблеми і пошуку істини.

«Мікрофон».

Дає можливістькожному сказатищось швидко, по

черзі, відповідаючи на

запитання абовисловлюючисвою думку чи

позицію.

Робота в малихгрупах.

Дасть змогу набутинавичок

спілкування таспівпраці.

Учитель об'єднуєучнів у малі групи й

кожній групі даєзавдання, яке група

за короткий час(3-5 хв) повинна

виконати та податирезультати своєї

роботи.

«Мозковий штурм».Учитель на уроці називає

проблему, яку требарозв'язати, та запрошує

взяти участь в її обговореннішляхом колективного

обдумування — «мозковогоштурму».

Круговий огляд.На аркушах записано 6-8 запитань про

виучуваний твір чи тему (аркуші можнарозвісити в класі). Група, яка отримала однезапитання, протягом 4-5 хвилин обговорює

його і записує на звороті відповідь. Потімгрупи обмінюються аркушами і кожна, за

бажанням, на іншому аркуші письмововисловлює своє розуміння проблеми. Робота

закінчується, коли кожна група отримає"власний" аркуш й, обговоривши написане

іншими групами, озвучить результати.

«Ручки - на середину».Під час обміну

думками в групі учень, що висловив свою

думку, кладе ручку насередину стола і післяцього брати участь вдискусії вже не маєправа. Обговорення

вважаєтьсязавершеним, коли

ручку покладеостанній учень.

"Займи позицію“.Висловивши власну думку з

певної проблеми і вислухавшидумки своїх товаришів, учніоб’єднуються у групи, члени

якої мають однакові погляди зпитання, що розглядається. Кожне об’єднання виражає

власну точку зору, аргументуєїї.

«Кубування».Цю методику можна

застосовувати як угрупах, так і в парах.

На шести гранях куба(його можна легко

виготовити з цупкогопаперу) записуються

завдання. По черзікидаючи кубик, учніусно (або письмово) відповідають на них.

Запитання до автора.Перед початком заняття

вчитель пояснюєшколярам, що будь-якийтекст містить незрозумілі

місця, ідеї, спірніміркування, з якими читач

може не погодитися. Інколи так хочеться

посперечатися з автором. Але його немає. У цьому

разі автора замінить клас, якому кожен може

поставити запитання зприводу сутності образу,

доречності вживанняпевного слова тощо.

Перевагипроблемногонавчання:

учні залучаються до активноїінтелектуальної практичної

діяльності,переживаючи при цьому сильні

позитивні емоції (інтерес,задоволення, радість);

виховуються навичкитворчого засвоєння знань

(застосування способівтворчої діяльності);

виховуються навички творчогозастосування знань (застосуваннязасвоєних знань у новій ситуації)

і вміння вирішувати навчальніпроблеми;

формується і нагромаджуєтьсядосвід творчої діяльності

(оволодіння методами науковогодослідження, вирішення

практичних проблем тощо).

Недолікипроблемногонавчання:

не дає результатів, якщо учні мають

недостатній розвиток інизький рівень знань;

вимагає високоїпредметної і методичної

кваліфікації вчителя;

потребує багато часу, тому його слід

використовувати упоєднанні

з іншими видами навчання.

1. Бабанский Ю.К. Проблемное обучение как средство повишенияефективности учения школьников.- Пособие.- Ростов-на-Д., 1970.- 32с.

2. Максимова В.Н. Пізнавальна діяльність школярів. Проблемний підхіддо навчання в школі.- Л., 1973.- 73с.

3. Махмутов М.И. Принципы проблемноссти в обучении // Вопросыпсихологии.- 1984.- N5.- С.30-36.

4. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книгадля учителя.- М., 1977.- 240с.

5. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении.- М., 1975.- 240с. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі.- К., 1984.-

63с. Оконь В. Основы проблемного обучения.- М., 1968.- С.204-208.

6. Рубинштейн Е.Л. О мышлении и путях его исследования.- М.- 1958.-121с. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої

людини / Вибр. тв.: т.5.- С.89. 7. Фурман А.В. Методика застосування проблемних ситуацій на уроці //

Проблемні ситуації в навчанні.- К., 1991.- С.67-152.