1

ЗМІСТ

1. Передмова……………………………………...……………………………….3

2. З історії розвитку верлібрів………….…….…………………………………10

3. Діти та верлібри……………………………………………………………….16

4. Із педагогічних нотаток вихователів………………………………………...19

5. Малі поетичні форми - верлібри українських поетів за сферами

життєдіяльності Базової програми «Я у Світі». Вихователь-методист

Краснощок А.І., вихователь Борисполець Н.О.…………………….………….24

6. Авторська добірка верлібрів………………………………………………….29

7. Орієнтовна система інтегрованих занять за ідеями верлібрів та розподіл

роботи з розвитку художньо-мовленнєвих здібностей у дітей молодшого

дошкільного віку. Вихователь Харлан Тетяна Миколаївна………………......33

7.1. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, малювання за ідеями верлібру В.Запорожець «Зима».

Інтелектуальна павутинка. Вихователь, Харлан Тетяна Миколаївна……..43

7.2. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, малювання за ідеями верлібру В.Запорожець «Сонечко любить

весну». Інтелектуальна павутинка. Вихователь, Форманюк Інна

Станіславівна…………………………………………………………………….47

7.3. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, малювання за ідеями верлібру А.Дикого «Прилетіли з чужини

шпаки». Вихователь, Шута Наталія Іванівна……………….………………….52

7.4. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, аплікації, за ідеями верлібру В.Запорожець «Щедрість».

Вихователь Харлан Тетяна Миколаївна………………………………………..58

8. Орієнтовна система інтегрованих занять за ідеями верлібрів та розподіл

змісту роботи з розвитку художньо-мовленнєвих здібностей у дітей 5-6

річного віку. Вихователь-методист Краснощок Анна Іванівна…………....…61

2

8.1.Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, малювання за ідеями верлібру В.Запорожець «Сонечко – учитель

природи». Вихователь, Харлан Тетяна Миколаївна………………………..…68

8.2. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, художньої літератури та ручної праці, за ідеями верлібру Л.Шиян

«Осінь». Інтелектуальна павутинка. Вихователь Бортніченко Світлана

Михайлівна………………………………………………………………………73

8.3. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

навколишнім та навчання елементів грамоти за ідеями верлібру

В.Запорожець «Є». Святницька Ярослава Йосипівна…………………………79

8.4. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою, навчання елементів грамоти та формування елементарних логіко-

математичних понять, за ідеями верлібру В.Запорожець «Барвінок».

Вихователь Святницька Ярослава Йосипівна……………………...………….85

8.5. Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з

природою та трудової діяльності, за ідеями верлібру В.Запорожець

«Цибулька». Вихователь Шеменьова Оксана Миколаївна…………...………91

8.6. Конспект інтегрованого заняття в середній групі з розвитку мовлення,

ознайомлення з природою, малювання за ідеями верлібру А.Дикого «Сумна

казка про кота». Вихователь Сундук Галина Андріївна……….……………..97

8.7. Конспект інтегрованого заняття за ідеями верлібру В.Запорожець

«Усмішка» з музичної, художньо-мовленнєвої та образотворчої діяльності

«Подорож до весняного лісу. Музичний керівник Квеквескірі Людмила

Петрівна…………………………………………………….…………………..100

8.8. Родинне Свято рідної мови. Музичний керівник Картун Антоніна

Миколаївна, вихователь-методист Краснощок Анна Іванівна……………...111

9. Використана література……………………………………………………..120

3

ПЕРЕДМОВА

«Мова формує думку дитини,

керує нею, веде дитину шляхом

розвитку загальної культури…

Мову можна усякими

засобами розвивати,

робити ясною, чепурною, щирою,

бо вона – творче знаряддя, за допомогою

якого виховується думка, серце, слово

правди й краси.»

Софія Русова

Питання організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників є

актуальним на сучасному етапі і є складовою методики організації художньо-

мовленнєвої діяльності в дошкільних навчальних закладах, яка (за

А.В.Богуш, Н.В.Гавриш) вивчає особливості сприймання, запам’ятовування,

розуміння і відтворення дітьми дошкільного віку змісту художніх творів,

специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування у дітей знань

і навичок роботи з книгою, художнім текстом, уміння аналізувати, зіставляти

зміст художнього тексту з власною поведінкою й однолітків, розігрувати

зміст художніх творів.

Художньо-мовленнєва, мовленнєво-творча діяльність є запорукою

формування мовленнєвої особистості, основою становлення особистісної

культури, самовизначення дошкільника, як частини спільноти.

Аспекти мовленнєвої діяльності, за Базовою програмою розвитку

дитини дошкільного віку «Я у Світі», наскрізно проходять через усю

життєдіяльність дошкільника, адже мовлення – це засіб і спосіб реалізації

життєдіяльності у різних її формах і проявах. Зміст мовленнєвої діяльності

повинен зацікавлювати малят, утримувати їхню увагу, оптимізувати

мислительну, мовленнєву активність.

4

Спираючись на концептуальні засади Базової програми розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі» та особистісно-орієнтовну модель в вихованні й

навчанні дошкільників, педагоги ДНЗ «Теремки» надають приорітетного

значення формуванню та розвитку інтелектуальних, комунікативно-мовних

здібностей, здійснюючи систематичну, послідовну, цілеспрямовану роботу з

даного питання, а саме:

- створення

мовленнєвого,

предметно-

розвивального

середовища в

ДНЗ;

- використання в роботі з дітьми

художньої дитячої книги та

створення власних авторських

книжок-маляток;

- використання поетичних творів і

зокрема верлібрів на заняттях з

розвитку мовлення, а також в

інших видах художньо-мовленнєвої

діяльності через інтеграцію навчання;

5

- розроблення ігор-занять мовленнєво-

художнього змісту за ідеями верлібрів з

використанням елементів програми

«Intel». Навчання для майбутнього.

- використання методу

проектів під час блочно-

тематичного вивчення

змісту Базової програми

розвитку дитини

дошкільного віку «Я у

Світі» за порами року:

створення плакатних

художніх композицій

«Чим пахне осінь?», «Якого кольору зима?», «Весна-красна»; створення

«інтелектуальних павутинок».

- Організація та проведення щоденних «ранкових зустрічей», бесіди-

полілоги в колі,

що сприяють

розвитку

творчих,

комунікативно-

мовних

здібностей

дошкільників;

6

- «Скарбнички педагогічних

досягнень» вихователів та їх

вихованців, «Цей світ є мій,

бо світ цей – Я». Зміст

«Скарбничок» відображає

освітньо-виховну діяльність

впродовж навчального року

за змістом Базової програми

розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» і зокрема з організації

художньо-мовленнєвої діяльності;

- використання верлібрів з

метою виховання моральних,

громадянських рис особистості

дошкільників та здійснення

повсякденної виховної роботи

«Сонечко нашої доброти»,

«Джерела доброти»,

«Морквинки-добринки», «Дерево доброти», «Чесноти української

дитини»;

- використання верлібрів

з метою формування

екологічної культури

дошкільників та

створення плакату

«SOS», який щомісяця

«подорожує» групами

ДНЗ;

7

- Залучення родин

вихованців до

організації художньо-

мовленнєвої діяльності

дошкільників, завдяки

створенню родинних

газет, наприклад:

«Мовленнєві перлини

нашої родини», «Нема

краще, як родина», «Родинна квітка»;

- Організація та проведення

спільних родинних свят,

літературних вечорів з

педагогами, вихованцями та їх

батьками «Свято рідної мови»,

«Вшановуємо пам'ять великого

Кобзаря».

- засідання творчої

педагогічної «майстерні».

Презентація педагогами

власних авторських малих

поетичних форм –

верлібрів.

8

Відомо, що тільки творчий педагог виховає творчу особистість. Тому

вся методична

робота з

педагогічними

працівниками

ДНЗ «Теремки»

ґрунтується на

інноваційних

підходах, що

спрямовані на

формування

творчого

потенціалу педагогів.

Специфічною особливістю педагогічного колективу ДНЗ «Теремки»

являється єдність майстерності висококваліфікованих педагогів і

перспективних молодих спеціалістів, а також об’єднання зусиль всього

педагогічного колективу в дотриманні та впроваджені принципів

особистісно-орієнтовного підходу в розвитку, вихованні та навчанні

дошкільників. Таким чином, у дошкільному навчальному закладі створено

підгрунття формування високопрофесійного творчого педагога, адже

гармонійну, творчу особистість дошкільника, яка легко адаптується в

сучасному соціумі, може сформувати й виховати лише творчий педагог, який

на партнерських засадах успішно співпрацює з родинами вихованців.

Таким є колектив однодумців-педагогів в ДНЗ, де люблять працювати,

не шкодуючи ні часу, ні енергії, разом з вихованцями поринати в

різнобарвний світ поезії художнього слова, в незвідані таємниці світу

природи.

Методична робота з педагогами підпорядкована інтерактивним методам

навчання: це тренінги, семінари-практикуми, методичні об’єднання, під час

9

проведення яких опрацьовуються креативні освітні технології з методики

організації художньо-мовленнєвої діяльності, цікаві новації, обговорюється

доцільність, актуальність їх використанні на сучасному етапі.

Педагогами ДНЗ зібрано серію верлібрів, малих художніх поетичних

форм, сучасних українських поетів Валентини Запорожець, Василя

Голобородька, Миколи Воробйова, Миколи Вінграновського, Михайла

Григоріва, та класифіковано за сферами життєдіяльності в рамках Базової

програми «Я у Світі». Також педагогами ДНЗ здійснюються перші спроби

створення власної збірки верлібрів, віршування, які презентувалися на

засіданні творчої педагогічної «майстерні» ДНЗ.

Педагогами Харлан Тетяною Миколаївною, Краснощок Анною

Іванівною розроблена орієнтовна система інтегрованих ігор-занять за ідеями

верлібрів та розподіл змісту роботи з розвитку художньо-мовннєвих

здібностей у дітей молодшого та старшого дошкільного віку.

Вихователем Борисполець Надією Олексіївною розроблено за програмою

«Intel» Навчання для майбутнього, серію інтегрованих занять за ідеями

верлібрів В.Запорожець «Цибулька», «Є», «Барвінок».

Отже. вихователі ДНЗ творчо, ефективно і результативно здійснюють

педагогічну діяльність з організації художньо-мовленнєвої діяльності, що є

запорукою успішної адаптації дітей в шкільному соціумі.

Завідуюча ДНЗ «Теремки» Галина Андріївна Сундук

10

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВЕРЛІБРУ

Особливі вірші, майже завжди коротенькі, лаконічні – всього три-

чотири рядки, вірші-малюнки. Ці поезії треба навчатися слухати,

сприймати, уявляти. І тоді за коротенькими рядками можна побачити

цілий світ, про який можна розповісти кому завгодно і яким можна

помилуватися самому.

Такі вірші називаються верлібрами.

Отже, верлібр (французькою vers libre – вільний вірш) –

неримований, нерівно наголошений віршорядок, одночасно являється і

ліричним жанром.

У художній літературі верлібр поширювався в добу середньовіччя, у

творчості німецьких, французьких поетів.

Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена

система віршування:

«Квіти, сонні діти зими

Ховаються в ковдрі білих надій

І згадують сонце, і вітер, і сміх

Відгук дитинства і сепію днів

І те як добре було бути малим.»

В українській літературі, що мала потужну верліброву основу в

фольклорі, верлібр почав розвиватись наприкінці XIX століття, (І.Франко,

Леся Українка) активізувався у 20-х роках ХХ століття (М.Рильський,

В.Поліщук, Я.Савченко).

Починаючи з 80-х років ХХ століття, верлібр займає рівноправне місце в

сучасній українській літературі, успішно конкуруючи з римованою поезією,

не даючи їй «спочивати на лаврах».

Дослідники вільного вірша стверджують, що звернення до верлібру в

українських поетів ХХ століття було викликане ще й пошуками засобів

вираження природності висловлювання, оскільки римована, класично

ритмізована поезія багатьма сприймалась як щось дуже штучне.

11

Верлібр в українській літературі першої половини ХХ століття активно

розвивався, спираючись на здобутки європейської поезії та національного

фольклору, насамперед дум.

«Першопрохідцями» у жанрі вільного вірша в українській поезії кінця

ХІХ століття – початку ХХ століття вважають І.Франка («Вольні вірші») та

Лесю Українку («Уривки з листа» та інше).

В ліриці І.Франка та Лесі Українки домінують римовані поезії, але

мають місце й верлібри. Видатна наша сучасниця Ліна Костенко назвала

Лесю Українку «поетом, що йшов сходами гігантів».

Новаторство Лесі Українки виявилось у кожному жанрі, до якого

зверталась ця геніальна жінка.

Дослідники Лесиної творчості вважають, що поетесою написано сім

верлібрів, зокрема: «Уривки з листа», «Завжди терновий вінець», «Ave

regina!», “У чорну хмару зібралася туга моя» (із циклу «Мелодії», «Зоря

поезії», «Імпровізація»).

Одним з найкращих віршів Лесиного вільного вірша є верлібр «Уривки з

листа». Лірична героїня звертається до свого адресата-поета, з яким вона

листується і розповідає поетично-філософську притчу про квітку

Ломикамінь: «Квітка велика, хороша свіжі пелюстки розкрила», «І краплі

роси самоцвітом блищали на дні». «Камінь пробила вона, той камінь що все

переміг»…

Леся Українка майстерно малює пейзажну картину, старанно виписує

кожен штрих, кожну деталь. Серед каміння, яке здушило усе, на самому

шпилі виросла неповторна квітка, яка своєю одержимістю до життя

перемогла непереможний камінь. Блискуче використано тут засіб антитези:

квітка – як символ краси й сили життя і камінь – символ смерті.

За своєю ритмічною та метафоричною структурою цей верлібр подібний

до народної думи, вірш містить народнопісенні епітети та порівняння: ясна

година, могутня хвиля, сиві хмари, жива вода, білая піна…

12

Спроби І.Франка та Лесі Українки в жанрі верлібру активно продовжили

поети 20-30-х років ХХ століття, але найбільших здобутків на цьому поприщі

досягли М.Семенко і В. Поліщук. Обидва митці належали до

авангардистських течій – футуризму та конструктивізму.

М.Семенко переконував: «Щодо поезії й прози – то я особливо настоюю

на прозі і в поезії, і в прозі».

Конструктивіст В.Поліщук, відкидаючи будь-які літературні традиції,

говорив: «Приємно руйнувати якісь норми, що закосніли, що в’яжуть волю

людини, приємно звільняти суспільство від забобонів як життєвих, так і

літературних»…

Саме завдяки цим видатним поетам-експериментаторам, вільний вірш

зазнав значного розвитку не тільки у 20-30-х роках, а й вплинув на розвиток

української поезії 60-70-х років ХХ століття.

У верлібрах найповніше розкрився ліричний талант М.Семенка.

Справжні шедеври, цикл «Європа і ми», «Осіння рана», «П’єро кохає» та

інше.

Складний тип верлібру використовував Валер’ян Поліщук, який видав у

20-30-х роках понад 30 збірок, серед них – «Сонячна міць», «Вибухи сили»,

«Січеслав».

Яскравим зразком верлібру В.Поліщука є вірш «Мила», поезія «Гімн

жінкам».

Отже у творчості М.Семенко та В.Поліщука верлібр досяг нових, більш

вишуканих, специфічних форм, набув нових відтінків.

Кожен з цих поетів приділив значну увагу вдосконаленню

ритмомелодики вільного вірша, прагнув підпорядкувати образну систему

своїх верлібрів тому модерністському напряму, до якого належав.

Досвід українських велібристів 20-30-х років ХХ століття не пропав

марно. Практику творення верлібру українськими поетами авангардистського

періоду активно засвоїли і розвинули поети «Київської школи»: Василь

13

Голобородько, Михайло Григорів, Микола Воробйов, Василь Стус, а пізніше

– поети 80-2000-х років.

Одним з найскладніших сучасних українських поетів, якого дослідники

зараховують до неомодерної складової української поезії, являється Михайло

Григорів, поет «Київської школи», перекладач, автор збірок «Спорудження

Храму» (1992р.), «Сади Марії» (1997р.), «Зелена квітка тиші»(2010р.)

Поетика Григоріва поміркована, їй притаманні специфічний «тихий»

мелос і потоки образів.

«Розливає тишу

Зелена квітка тиші –

Заховатися у ній

Чи як?»…

Це містка метафора, що бере свій початок від первісної єдності природи,

людини і всесвіту, адже, вслухаючись в «Зелену тишу», можна почути

розмаїття звуків, які просто не можна почути в урбанізованому, наповненому

шумом, в тому числі, інформаційним, світі.

Це погляд не згори, а знизу, наприклад, з позиції дитини, що теплого

літнього дня, лежить собі в траві. Саме тут мікросвіт, в якому великою і

важливою є мурашка, в якому крапля роси в конюшині відсвічує діамантом

на світанні. Так спостерігати уміють діти, якщо залишаються наодинці з

природою.

У зеленій квітці тиші можна почути щонайтонші порухи квітів від

легенького вітерцю, можна почути, як росте трава і шелестить дощ у листі.

У зеленій квітці тиші також можна почути, що й поезія твориться, як

плетиво звуків.

«Світлом світиться світання –

Згойднулася роса в конюшині»

Автору достатньо двох-трьох рядочків, щоб створити глибокий образ,

або цілу картину, яка може «розростатися» до тих меж, на які здатна уява

читача-співтворця.

14

Про емоційний стан, і настрій, і світовідчуття поета оповідає нам ця

поезія:

- А птахи перелітні?

Чи їх знову зустріну?...-

Квітка гадає.

І гадає собі так не тільки квітка, яка невдовзі може зів’янути, не

дочекавшись пташок із вирію. Так думає собі і людина, яка в час осінньої

пори відчуває, як невблаганно і невідворотно втікає час. Поезії Григоріва

властива і недомовленість, яка захована і графічно, в трикрапках… Отже,

вірші у збірці в’яжуться між собою, перетікають один в інший з настроєвих

моментів в поетичну дійсність.

Василь Голобородько, ще один з сучасних представників поезії, та й

поетів «Київської школи» також. Свою творчу манеру письма пояснює так:

«На початку своєї творчості було для мене таке обмеження - не вживати

абстрактних слів. А якщо виникала потреба у якихось поняттях, то намагався

виразити їх конкретними образами».

Тож, вводячи дітей у світ поезії Голобородька, варто запропонувати

прогулянку на природі. Не з вірша починити, а з образу. Разом з дитиною

приглядатися до усього навколо і розмірковувати, чому йде дощ і куди він

подівся, коли закінчився; чому йде сніг, і де його сліди, якщо він іде. Варто

обійти дерево і послухати, як шумить вітер у верховітті, притулитися щокою

до кори і відчути, що вона шкарубка, але все ж лагідна, як долоня бабусі. І

сповістити дітям, що вони побували в Поезії. Тоді вже розгортати «Віршів

повну рукавичку» і переконуватися, що рукавичка ця – повна поезії, хоч в ній

відсутні рими, зате є багато образів, нібито бачених щодня, які поетизуються

в міру того, що автор зміг у них побачити і до нас довести.

«Я більше полюбляю певні семантичні ігри. Це дозволяє залучати в

текст якісь фрагменти дійсності. Звідси, напевно, прозаїзація віршів», -

зазначає Василь Голобородько.

15

Ці слова поета гарно ілюструє, наприклад, коротенький верлібр «Річка

біжить».

«Тато сидить у човні,

Веслами воду горне –

Щоб річка бігла!»

Коротка «впіймана мить», яка всього в десяти словах розповість нам

дуже багато, якщо підключити уяву: йдеться про літній день, сповнений

сонячного проміння, яке виблискує на річкових хвилях, про камінці і

маленьких рибок, які проглядаються у воді, про те, що камінців можна

назбирати і принести додому і колись, взимку, знайшовши літній скарб,

згадати про цей літній неповторний день.

А головне – тут йдеться про тата, такого вправного і сильного, що,

веслуючи, приводить у рух цю велетенську річку, яка шумить і пахне

прохолодою.

Отже, з лаконічних верлібрів В.Голобородька випливає потреба

співтворчості, розрахована на читача, спроба «дотворити» вірш.

Таку спробу співтворчості можна запропонувати дітям – чудовий спосіб

розвивати образне мислення: описати простими, але влучними словами

асоціації, які викликав певний вірш, а тоді ще й спробувати намалювати.

Поет зазначає: «Гадаю, що пишу вірші, які треба читати з аркуша, а не

сприймати їх на слух». Ця думка особливо доречна у випадку знайомства з

верлібрами дітей.

Отже, збірка поезії Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка» -

гарна нагода ненав’язливо навчити дітей приглядатися до краси світу і

вчитися його берегти.

16

ДІТИ ТА ВЕРЛІБРИ

Ефективною й результативною виявилась проектна, пошуково-

дослідницька діяльність педагогічного колективу з проблеми формування

мовленнєвої компетентності та розвитку творчого художнього мовлення

дошкільників засобами малих поетичних форм – верлібрів.

Як виявилось з досвіду нашого педагогічного колективу, діти

дошкільного віку, на відміну від дорослих, добре сприймають вільні вірші,

емоційно реагують, відгукуються на них, уявно перевтілюються в поетичні

образи, можуть розвивати сюжетний зміст твору, але цьому повинна

передувати попередня, багатогранна робота і насамперед спостереження,

мандрівки в природу, в плодовий сад, до квітників, що ростуть на території

ДНЗ і ваблять малят природним розмаїттям у всі пори року.

Обмін враженнями, цікавинками, поміченими в природному довкіллі,

новими іграшками, незвичайними подіями здійснюються на «ранкових

зустрічах». Використовуємо «крісло автора», де кожна дитина, за бажанням,

може побувати в ролі оповідача, казкаря, поета і спробувати свої власні сили

в віршуванні, складанні міні-розповідей, казок.

Практикуємо з дітьми старшого дошкільного віку слухання такого

незвичайного жанру поезії як верлібри з одночасним спогляданням

«картини» - відтворення дійства поетичного твору за допомогою силуетного

зображення, засобами фотомистецтва, анімації, комп’ютерної графіки

(використання елементів програми «Intel». Навчання для майбутнього).

Тобто, слухаючи таку незвичайну поезію, діти одночасно споглядають,

як виглядає верлібр на картині.

Такий спосіб подання дітям неримованих вільних віршів сприяє

кращому розумінню, сприйманню цієї поезії, запам’ятовуванню, рефлексії, а

також при тактовній допомозі педагога, викликає в дітей бажання

висловлювати власні судження, думки, міркування.

Так, наприклад, слухаючи верлібр Л.Шиян «Осінь»:

«Сидить павучок на билинці, пускає павутинку.

17

- Нащо ? - Мух ловити, - сказав Жук.

- Гойдатися, - сказав Тимко.

- Летіти, - сказала Калинка.

Дмухнув вітерець, знялася сріблинка, на ній павучок

- Пропав, - каже Жук.

- Летить, - каже Тимко.

- Осінь, - сказала Калинка»,

діти відчули сумний настрій неповторної осінньої пори «бабиного літа», яка

короткочасно дарує нам погожі, ясні дні. Малята, разом з вихователем,

фантазували, розвивали зміст поезії; висловлювали свої судження про те,

кому і для чого могла б ще знадобиться павутинка; «білочці – нанизувати

свої припаси на зиму», «пташкам – сушити ягідки калини, горобини,

шипшини для того, щоб було що їсти взимку», «листочкам –

подорожувати», «жучку-сонечку – щоб спіймати сонячні промінчики й

надовго утримати пору «бабиного літа», «осені – нанизувати намисто з

дощових краплинок».

Наступним етапом мовленнєво-творчої роботи було створення дітьми

плетива – павутинки з ниток і вати, та прикрашення її мовними перлинками,

наприклад: «павутинка - біла, ніжна, срібна, легенька, летюча, чарівна,

замріяна, лагідна».

Уявні подорожі на павутинці в теплі краї, на інші планети –

мовленнєво-творча діяльність наступного етапу з дітьми.

І заключний етап – створення дітьми власних книжечок-маляток та

перші спроби віршування із залученням родин вихованців.

Ознайомлюючи дітей із змістом верлібру Валентини Запорожець

«Сонечко і весна»

Сонечко любить Весну

Коли приходить Весна

воно теплішає

і щоб довше побути з нами,

18

навіть прокидається раніше,-

у відповідь почули дитячі міркування: «Сонечку хочеться подовше побути з

весною, бо в нього тоді багато роботи», «Сонечко передає своє тепло

комахам, рослинам, діткам, щоб вони краще росли».

На запитання: чи буває Країна вічної Весни, діти давали ствердну

відповідь і змальовували її словесно, а потім і фарбами такою, «де завжди

тепло, радісно, і ніколи не буває сумно», «де всі діти чемні, слухняні, а

дорослі – всі добрі і не бувають злими», «де рідні – здорові і не хворіють».

Отже, ознайомлюючи дітей із таким незвичайним жанром поезії як

верлібри, наші педагоги переконані, що дітям цілком доступна ця поезія, яка

подобається дошкільникам, адже діти завжди відкриті до нового; а від

педагогів потребує праці, творчого пошуку, енциклопедичних знань,

щоденного прагнення до самовдосконалення, закоханості в поетичне слово й

бажання осягати незвідане, але неймовірно цікаве.

На нашу думку, слід якомога раніше починати розширювати світогляд

дітей і збагачувати мовленнєво-творчу діяльність дошкільників засобами

поезії і зокрема верлібрів, адже від цього залежить, наскільки різнобічними

особистостями вони сформуються.

19

Із педагогічних нотаток вихователів:

- «вихователь-методист» за званням Святницька Ярослава

Йосипівна.

Поезія верлібрів

мене захоплює

проникливістю,

лаконічністю

звучання. Певна

недомовленість в

поезії автором

надає можливість

вихователю разом

з дітьми творити,

фантазувати, розбудовувати поетичний твір, милуватися красою поетичного

слова.

Поезія верлібрів пробуджує уяву дітей, будить думку і народжує слово.

Так, наприклад, слухаючи верлібр Валентини Запорожець «Є».

У небо є Сонечко, зорі, місяць,

веселка і хмарка. А в мене є

тато, мама, і сестричка Юленька,

у дітей виникли образи своєї родини, своїх близьких. Слова народжувалися

щодня, щогодини: «мама, пташечка рання, сонечко – мама, матуся –

вишенька», проявлялися спроби, власного віршування, наприклад, Софійка

Андрієць: «Мама і тато, я вас буду любить, буду дружить. Квіточка

Софійка».

Мова поезії верлібрів активно втілює думку в образ, формує і виховує

моральні риси, викликає щирі дитячі почуття до своїх рідних, бо нема в світі

краще як родина.

20

У світі українського слова зростають мої вихованці, залучаємо до

активної співпраці і їхні родини, через організацію спільних родинних свят

«Тепло матусиних і татусевих долонь», «Свято рідної мови», дозвіль

«Козацькі розваги», конкурс «Колискових пісень», випуск родинних газет,

виготовлення авторських книжечок-маляток з першими спробами

віршування та створення казок.

Працюючи над верлібром В.Запорожець «Барвінок», я, разом з дітьми,

потрапляю в дивовижний світ природи. Ми дивувалися красі, ніжності й

стійкості рослинки-дивинки. Діти висловили свої слова-роздуми про те, що

«Барвінку б добре жилося в Квітковому містечк,у де б в нього були друзі і

рідні». Створюючи образ родини Барвінка, діти змалювали в своїй уяві ще

таких персонажів: земля, небо, дощик, сонечко, фіалка.

Отже, завдяки верлібрам, активізується пізнавальна діяльність дітей,

розвивається уява, пам'ять, фантазія, формуються мовленнєво-комунікативні

здібності.

Вихователь, Харлан Тетяна Миколаївна.

У роботі з дітьми я широко використовую художнє слово: фольклорні

твори, поезію, казки,

оповідання, яке

пробуджує в малят

пізнавальний інтерес до

рідної мови, довкілля.

З молодшого

дошкільного віку я почала

знайомити малят з малими

поетичними формами –

верлібрами, які

спрямовані на розвиток дитячої фантазії, творчого художнього мовлення,

креативності мислення.

Роботу з верлібрами я здійснюю поетапно: слухаю уявляю

21

малюю.

Діти з цікавістю сприймають верлібри. Але я переконана, щоб дивувати,

захоплювати дітей цією незвичайною, на мій погляд, поезією, для того щоб

діти змогли осягнути глибокий зміст звучання таких поетичних творів,

повинна здійснюватись велика й кропітка, підготовча робота.

Так, слухаючи верлібр «Щедрість» В.Запорожець, діти емоційно, радісно

реагували на зміст твору і виявили не тільки свої знання про ознаки ранньої

весни: про Сонце, як джерело тепла і світла, про рослини, тварин і птахів, - а

й висловлювали свої думки і міркування, про таку моральну рису, як

щедрість, доброта. Щедрість на думку дітей – це «ділитися іграшками»,

«пригощати друзів печивом, цукерками». «дарувати в свято подарунки».

Всього два речення, а який глибокий зміст:

«Сонечко щедре. Воно роздає

своє тепло усім діткам, птахам,

ромашкам і кульбабкам».

Цей лаконічний, поетичний твір яскраво допоміг дітям зрозуміти суть

поняття «щедрість» і надихнути їх на бажання і самим бути щедрими,

добрими і не жадібними та зробити приємний подарунок і самому Сонечку –

весняний віночок;

Вихователь, Шута Наталія Іванівна.

Повернувшись з

дітьми одного

лютневого дня з

прогулянки, впродовж

якої милувалися

красою зимової

природи, гралися,

спостерігали за

котиком Васею, що

живе в дитячому садку, - віднайшли в групі «загублену» рукавичку, в якій

22

поселилися не тільки звірята, а й збірка поезій для дітей «Віршів повна

рукавичка» Василя Голобородька.

З властивою дітям цікавістю, малята розглянули ілюстрації до книги, які

створила художниця, Інга Леві, адже ілюстраціїї є ще одним ключем до

розуміння поезії, - прочитали верлібри «Зайчик», «Мороз».

Малята були здивовані змістом верлібру «Зайчик»

«Під кущем умивається лапкою зийчик»,

і відкрили для себе ще одну цікавинку про зайчика, яку так образно змалював

поет.

Діти з захопленням «дотворили» картину, дофантазували в своїй уяві:

- «Зайчик причепурювався, вмивався лапками, як котик, бо чекав в

гості Весну…»;

- «…Зайчик вмивався вранці, щоб бути охайним, так навчала його

матуся»;

- «Зайчик, тікаючи від хитрої лисички, забруднив свою білу шубку і

тепер вмивається».

Потім діти з любов’ю створювали малюнки за змістом верлібру, що

свідчать про те, що дошкільнята сонячно сприймають світ незвичайної поезії,

повний таємниць і чудесних несподіванок.

Вихователь, Шеменьова Оксана Миколаївна.

Пошуково-

дослідницька діяльність

також є одним із засобів

організації мовленнєво-

творчої діяльності

дошкільників і

ознайомлення з таким

незвичайним жанром

поезії, як верлібри.

23

Організовуючи з дітьми працю в природі, наприклад, висаджування

цибулі, ми обстежили цибулину, розглянули, визначили її смакові якості,

лікувальні властивості, завдяки чому у дитячій уяві були створені асоціативні

образи, схожі на об’єкти природи в навколишньому довкіллі (сонечко,

апельсинка, диня). Я підвела дітей до думки, що Сонце, як джерело енергії,

сили, тепла і життя, наділяє цими властивостями все живе на землі і зокрема

плоди, які дарує нам щедра українська Земля.

Пов’язавши об’єкт спостереження із зрозумілими для дітей поняттями

«сім’я», «родина», я підвела дітей до сприйняття поетичного твору, верлібру,

який діти з цікавістю слухали:

«Цибулька- найменша сонечкова сестричка,

така ж кругленька й золота і така ж пекуча –

аж сльози котяться».

(В.Запорожець)

Діти створювали в своїй уяві поетичні образи, змальовані автором

верлібру, і фантазували, і свої враження від поезії передали в малюнках.

24

МАЛІ ПОЕТИЧНІ ФОРМИ - ВЕРЛІБРИ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ

ЗА БАЗОВОЮ ПРОГРАМОЮ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «Я У СВІТІ»

Краснощок Анна Іванівна, вихователь-методист

Борисполець Надія Олексіївна, вихователь

Автор верлібру Назва верлібру Зміст

СФЕРА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ «ПРИРОДА»

Валентина

Запорожець

“ЧОВНИК”

Підпливає човник на краєчок дня.

Сонечко в човник сідає.

Пропливає моря, океани,

а вранці з човника встає.

«ЇЖАКИ» Давним-давно, коли були ще й маленькі

Сонечка, вони скотилися на землю і стали

їжачками із промінцями-голочками.

«ИЧ» Ич, які ці блискавики! Бешкетують на небі.

Ще й стрілами вогнистими Сонечко лякають.

«ЖИТЕЧКО» Житечко, не коли своїми вустами

Сонечкових промінчиків.

Вони ж в тебе достигають.

«ДОЩИК» Дощик – це Сонечкові сльози.

Воно плаче, коли хмарки

Не пускають його на землю.

«ВЕСНА» Сонечко любить Весну. Коли приходить

Весна, воно теплішає і, щоб довше побути з

нею, навіть прокидається раніше.

«ЛОПУХ» Сонний вітре, ти ж тихіше сон –

Дрімотою шелести, бо під лапатим,

лопухуватим листком зеленим

сховалось Сонечко від спеки.

«НЕБО» Не плач, небо, ось прийде Сонечко, прожене

дядька Громища й слізки тобі промінчиками

повитирає.

«ОСІНЬ» Сидить Осінь посеред бабиного літа

і в’яже Сонечкові шапочку на зиму.

«ПРОМІНЧИКИ» Своїми промінчиками Сонечко підганяє

неслухняні струмки до матусі-річки.

«РАЙДУГА» Райдуга – доріжка, якою Сонечко

спускається на землю.

«СОНЦЕ» Сонце велике. Воно більше за нашу Землю.

Це як здоровенний кавун і дрібненька

мачинка.

“Ь” (М’ЯКИЙ

ЗНАК)

Вкотилось Сонечко на вершечок полудня,

простелило м’якеньку, біленьку хмаринку –

та й задрімало…

«ТІНЬ» Сонечко ходить по землі тінями.

«ФОНТАН» У фонтані живе дощик

І там сонце веселочки купає.

25

«КАШТАН» Каштани підносять свічечки цвіту,

Щоб Сонечко могло їх засвітити.

Анатолій

Дикий

«СОЛОДКІ

ДОЩІ»

Збирає виноград солодкі дощі у грона.

«ОСІННІЙ

МАЛЮНОК»

Павучок заблукав між намальованих дерев

І пряде собі бабине літо.

День кінчається… Місяць – дідусь

Натомлене сонце

Кладе у торбинку.

Степом іде.

Микола

Вінграновський

Над чорнобривцями в саду

Останнє яблуко висить, Останній лист упав

На чорнобривці вчора.

Тетяна Чубай Коли стає зовсім-зовсім темно, то і річка тоді

зупиняється – адже не знає вода, куди їй

текти у темряві, але тут окунь швиденько

бере шматочок місяця до рота, та й пливе

попереду води, дорогу річці освітлює…

Михайло

Григорів

«РОСА» Котилася роса за росою,

На ягідку присіли – оглядаються.

На ялблуко присіли – наче слухають.

Грає сніг де виямки – присідає і летить собі у

сади світло ворушке.

Світилося світало світання – згойднулась

роса в конюшині.

Край берега плинуть пагорби сіл, серединою

луки цвітуть.

- А птахи перелітні?...

- Чи їх знов зустріну?..

- Квітка гадає…

Зшумілися клени – соняхи присмеркових

бджіл

Не побігла мурашка до світла

Тепер сидить – визбирує дощик круг себе.

Прижмурюється риба зелена, як її

намальовано розповідає.

Чорнобоко – ожина, червоняво – малина

Не розбігаються - кожна сама собі дощик.

Мережить бабине літо у дзвониках трав.

Оте біле, а оте червоне – початок метелика.

Горне гілку до гілки квітка дерев .

Наввипередки з дощем біжать сиві калюжі –

розсипаються в стеблах в’юнких доріг.

«ЗЕЛЕНА

КВІТКА ТИШІ»

Розливає тишу, зелена квітка тиші –

Заховатися у ній. Чи як?

Озирнулися дощі – сині сливи загойдує вітер

озирнулися - жовті парасольки листя в

26

порожній воді порожніють.

Поховались хвилі у водах, не пливе ставок,

хилитають промені трав човники світлячків.

Продовжити річку – це побігти за нею, це

змалювати на глині галузки хвиль.

Микола

Воробйов

«КЛЕНОВЕ

ДИТЯТКО»

Кленове дитятко, листя – жовтятко,

Кленове дитятко,

Летить собі за вітром, не знає де сісти.

«ПРОЗОРІ

ДЕРЕВА»

Холод позалягав, побілів, посклився

Дерева повідчинялися

І стали прозорими.

Назбирала діброва

Осіннього жару,

Щоб не холодно жолудям було.

Василь

Голобородько

Бджола на квітці каже: “На!”, і та розтуляє

долоні.

Зелені діти побралися за руки, водять танок.

СФЕРА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ «КУЛЬТУРА»

Валентина

Запорожець

«ЩЕДРІСТЬ» Сонце щедре.

Воно роздає своє тепло

усім діткам, усім птахам,

Ромашкам і кульбабам.

«БАРВІНОК» Барвінкові добре. Простелив свої

Довгі стебельця, засвітив голубі ліхтарики,

Ліг на зеленому килимочку та й читає

“Азбуку Сонця”.

«ІМЕНИНИ» Сонечкові іменини влітку.

В цей день воно піднімається високо-високо.

Але не для того, щоб усі побачили

його – іменинника.

А щоб з високої височини кожного

промінцями обняти.

«ЕКРАН» Найбільший голубий екран у світі – небо.

Там Сонечкова доріжка –

Від Сходу до Заходу.

«ХМАРКИ» Вітрику-братику,

не розганяй білі хмарки,

бо Сонечку ні з ким буде гратися.

«АЗБУКА» Азбука розумна. Вона літеру “А”

Поставила першою, щоб по драбинці

Всі літери підіймалися до Сонечка.

«ШКОЛА» Сонце – Учитель природи.

Його учні – промінчики.

Вони навчаються в Сонечковій школі.

Відмінників Сонце посилає до нас на Землю.

«ЯБЛУНЬКА» Любе Сонце, не взувай чобітки – то ж не

сніг, то з яблунь світики опадають.

Анатолій «Ластівки» Ластівки добудували нашу хату,-

27

Дикий Тепер вона весела!

“ЩАСЛИВЕ

ДЕРЕВО”

“Щасливе та дерево,

Яке має гніздечко”.

“КОНИК-

МУЗИКА”

Коник натягнув травичку струною,

Та так заграв, що день затанцював!

Василь

Голобородько

Метелик виймає загадку із білого горнятка

Діти одягнені у пташині сорочки, летять на

подобах весняного сонця у простір

розгорненої книжки що сміється білим

сміхом сіяча який сіє у полі себе з руки

Михайло

Григорів

У блакитнім шарфику, з фініком у роті, бігла

через Африку тьотя бегемотя.

Якби у той вівторок падав дощ

то й сьогодні був би вівторок

а так – ні дощу, ні вівторка.

Якщо падає сніг - то біліє вікно, а вазон

червоніє.

Поскладала олівці – вишиває

пташка летіла – спинилась

котилася річка – спинилась

тепер собі сидять – дивуються одне з одного

СФЕРА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ «ЛЮДИ»

Валентина

Запорожець

«Є» У неба є Сонечко, зорі, місяць,

веселка і хмарка. А в мене є тато,

мама і сестричка Юлька.

«ЦИБУЛЬКА» Цибулька – найменша Сонечкова сестричка

така ж кругленька й золота,

і така ж пекуча – аж сльози котяться.

«ЮЛЬКА» Маленьку Юлечку називали Ясочкою,

Люлюсею-бджолусею, Юлусею-плакусею,

а вона ж як Сонечко – золота.

«ГРОМИКИ» Громики-громики, біжіть хутчіш до татка

Громила, нехай тітку

Грозу до нас не пускає, бо маленькі

Пташенята ще не всі в гніздечка сховалися.

Анатолій

Дикий

«СУМНА

КАЗКА ПРО

КОТА»

З хати вигнав кота. Хазяїн увечері…

Місяць біг по котячому сліду

До високої скелі над річкою.

Наздогнав. Надломив калача.

Приколиса на гілці верби…

«ПРИЛЕТІЛИ

ШПАКИ»

Прилетіли з чужини шпаки.

Всілися на вишні перед хатою,

Кличуть бабусю:

“Винесіть води!...”

Ліна Шиян Сидить павучок набилині, пускає павутинку-

сріблинку.

- Нащо? – Мух ловити, - сказав Жук.

- Гойдатися, - сказав Тимко.

28

- Летіти, - сказала Калинка.

Дмухнув вітерець, знялися сріблинка, на ній

павучок.

- Пропав, - каже Жук.

- Летить, - каже Тимко.

Осінь, - сказала Калина.

Михайло

Григорів

Край неба пливуть пагорби сіл, серединою

луки цвітуть .

У присмеркових борознах цвіте собі вечір

поспішає до хати молоко у глечиках

Чи віє вітер? Чи садок з-поміж квітів

переходить дорогу? І чому садок облетів? –

дивується Марійка

СФЕРА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ «Я САМ»

Валентина

Запорожець

«ЗИМА» Зимою, коли мені холодно, - холодно і

Сонечку.

Воно підкочується до Землі, щоб погрітися.

Тоді я розчиняю вікно і впускаю

сонечко в кімнату. Нехай гріється

Я не даю йому замерзнути взимку,

а воно гріє мене влітку.

«МАЛЮНОК» Сонечко, подаруй мені промінчика.

Я намалюю багато-багато

Сонячних зайчиків і роздам діткам,

Щоб у ночі їм було не так лячно.

«УСМІШКА» Сонечко усміхається мені,

а я Сонечку. Як нам добре!

«ЙОЙ» Йой росинко! – ти ж зламала

Сонечкового промінчика!...

«ГАНОК» На ганку тепло і затишно. Ходи сонечко

на ганок. Сюди гроза не дістане.

Михайло

Григорів

Носик запорошений жовтівцем

це я сонях нюхала – всім лицем

В затишках білого сяйва – тріпотливі озерця

троянд

край садка –

тріпотливі крапельки

вишень

як обійняти це?...

Поміж гір літає

але ж не почути

вернися листочку

і я намалюю тебе

29

АВТОРСЬКА ДОБІРКА ВЕРЛІБРІВ

ПЕДАГОГІВ ДНЗ

КРАСНОЩОК АННА ІВАНІВНА

Вихователь-методист

«Щастя»

Якщо радість лелека над дахом зів’є,

знає кожен

щастя – є.

Щастя – поруч.

* * * * * * * * *

«Крилата птаха»

Журиться стривожена крилата птаха на морозі

Затихла, не щебече.

Підсиплю нишком їй зерняток,

а вона віддячить співом навесні.

«Якби весною я була»

Якби весною я була дари усі що мала, роздавала б:

тепло – малятам

гніздечко – пташенятам

матусі – щасливу посмішку…

«Каштанчик»

Висів каштанчик на дереві.

Летів листочок і закрив його.

«Ой» - закричав каштанчик,

«Допоможіть, я нічого не бачу».

Мама-гілка стрепенулась, листочок полетів далі.

Каштанчик зрадів, поцілувавши маму,

адже йому відкрився цілий світ…

ШУТА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

Вихователь

«Весняне сонечко»

Заглянуло до мого вікна

Лагідне весняне сонце

Я прошу його: «Побудь зі мною».

Підхопилося воно – та все вище, і вище

Треба землю всю йому зігріти.

* * * * * * * * *

«Злива»

30

Над широкими полями і ланами

Довгождана здійнялася злива

Чи могли б дозріти без неї

Хлібні колосочки?

ФЕДОРЕНКО АННА ВАЛЕРІЇВНА

Практичний психолог

«Дитяча посмішка»

Коли дитина дарує свою щиру посмішку,

То в серці розквітають чудові неповторні квіти,

Як самі діти.

***************

«Вихователь»

Вихователь – це сіяч, що сіє в дитячі душі зернята

розуму, любові, щирості, доброти,

які, згодом, дозріють запашними колосками

на безкрайньому полі життя…

************

«У дитячому садку»

У садочку діти, граючись зі своїми улюбленими іграшками, чекають вечора.

А ведмедики, ляльки, машини,

сумуючи вночі на своїх полицях, чекають ранку…

***********

«Вихователі»

День при дні від душі вихователі

Дарують радість дітям

І вона їм в стократ повернеться.

ФОРМАНЮК ІННА СТАНІСЛАВІВНА

Вихователь

Мама – сонечко

Ми – її промінчики

Якщо сонечко в оселі,

То й промінчикам сонячно.

* * * * * * *

Світиться срібна хмаринка-перлинка,

Крапля падає,

немов намистинка –

Навіщо?

* * * * * * * *

Дитячий садок, ніби вулик

Солодко і радісно, гамірно і затишно

Та відлітали потрібно,

Щоб знову повернутися…

* * * * * * * *

Прилине панна-весна, і все розквітне,

31

і жінка розквітне, мов весна.

* * * * * * * *

Квітка і метелик

Метелик і квітка, як красиво,

наче одне….

БОРИСПОЛЕЦЬ НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА

Вихователь

«Сонечко»

Сонечко спати далеко за гори лягло,

- Прокидайся, любе Сонечко, ми хочемо вставати.

**********

«Листячко»

Облетіло листячко з дерев

І плаче в самоті,

Як холодно стало навкруги...

***********

«Сніжок»

Іди, іди білесенький сніжку,

Земля вдягне красиву кожушину.

***********

«Родина»

Тато, матуся, дитина,

Місяць, Сонце, ясная зіронька.

Родина, не розлучна та щаслива.

**********

«Дитячий садок»

Дитячий садок, як мурашник гуде.

Багато у ньому маленьких,

кмітливих, рухливих і працьовитих мурашенят.

СВЯТНИЦЬКА ЯРОСЛАВА ЙОСИПІВНА

Вихователь, «вихователь-методист» за званням

«Кульбабки»

Прокинулось весняне сонечко, посміхнулось

й розчесало ясними промінчиками

свою доню, золоту кульбабку.

************

«Сніжинка»

Злітають сніжинки з неба на гойдалці

й розгойдують білу казку зими.

*************

«Почуття»

Живуть в Країні почуттів

радість і туга, сльози і сміх

добро, милосердя, любов

32

і прямують вони до людських сердець…

**********

«Осінь»

Заплітає дощик осені коси,

а сивий вітер їх все розпліта та й розпліта…

**********

«Травень»

Розводить травень у хмарці,

мов у діжці, рожеву фарбу,

розмішує сонячним промінчиком

і дарує цілунки квітучим садами.

**********

«Брунька та листочок»

Торкнувся сонячний промінчик

вузлика на тоненькій гілочці

і розбудив в нім листочка

маленького, липкого….

**********

«Подарунок»

Справила весна-красна обнову

синьоокому барвінку і подарувала

замість картузика шматочок неба…

**********

«Вечір»

Заплакала хмарка і нанизала на стебла

дощові слізки – краплинки.

МОХНАЧОВА НІНА ГРИГОРІВНА

Вихователь

«Бузок»

Бузкові суцвіття народились

в розмаї весни та й розлили навкруги

свої духмяні акорди…

***********

«Сонечко»

Натомлене сонце котиться полем,

складає в торбинку золоті колосочки –

й сідає ген за обрій…

33

Орієнтовна система інтегрованих занять за

ідеями верлібрів та розподіл змісту роботи з

розвитку художньо-мовленнєвих здібностей у

дітей молодшого дошкільного віку

Вихователь:

Харлан Тетяна Миколаївна

34

ВЕРЕСЕНЬ

«СОНЯЧНІ ПРОМІНЧИКИ»

(ознайомлення з навколишнім, розвиток мовлення, малювання)

Мета: формувати у дітей елементарні знання про Всесвіт, а саме зірку

Сонце, про залежність життя природи на Землі від кількості сонячного тепла

і світла; познайомити дітей з короткими поетичними формами –

верлібрами;розвивати творчу уяву, художнє мовлення, пізнавальний інтерес

до навколишнього;збагачувати словниковий запас прикметниками; вчити

малювати предмети круглої форми, лінії, правильно тримати пензель, охайно

користуватись фарбами, виховувати спостережливість, старанність.

Попередня робота: спостереження за сонцем(його сходом, рухом на

протязі дня),читання віршів, оповідань про сонце.

Обладнання: ілюстрація із зображенням Сонця, аркуш паперу, жовта

гуаш, пензлі, баночки з водою, підкладки, підставки, серветки.

План-конспект:

Бесіда «Сонечко дарує світло і тепло».

Мовленнєва гра «Сонечко яке?».

Читання верлібру В.Запорожець «Малюнок»:

Сонечко, подаруй мені промінчика.

Я намалюю багато-багато сонячних зайчиків

І роздам діткам, щоб уночі їм було не так лячно.

Бесіда за змістом верлібру.

Малювання «Сонечко з промінчиками».

35

ЖОВТЕНЬ

«ОСІННІЙ ДОЩИК»

(ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, малювання)

Мета: формувати у дітей уявлення про пори року, їх

послідовність;вчити розпізнавати і називати ознаки осінньої погоди (дощ,

листопад);розвивати мовлення, поповнювати словниковий запас дітей,

удосконалювати артикуляцію, відпрацьовувати чіткість вимови шиплячих

звуків, зокрема звукосполучення (шч); продовжувати знайомити дітей з

верлібрами, розвивати творчу уяву, спостережливість та логічне

мислення;продовжувати вчити дітей ритмічно наносити на аркуші паперу

мазки, закріплювати вміння малювати фарбами;виховувати цікавість до

навколишнього світу;природних явищ, що відбуваються восени, старанність

в роботі.

Попередня робота: спостереження за дощовою погодою, ознайомлення

з тематичними літературним матеріалом: віршами, потішками («Іди, іди,

дощику»; О.Олесь «Дощик»;П.Мостовий «Дощ» тощо).

План-конспект:

Бесіда «Тихо осінь ходить гаєм».

Мовленнєва гра «Який дощик восени?».

Промовляння чистомовок на звукосполучення (шч).

Читання верлібру В.Запорожець:

«Дощик – це сонечкові сльози.

Воно плаче, коли хмари не пускають його на землю».

Бесіда за змістом верлібру.

Рухлива гра «Сонечко і дощик».

Малювання «Осінній дощик».

36

ЛИСТОПАД

«ОСІНЬ, ДО ПОБАЧЕННЯ!»

(ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, аплікація з

використанням засушеного листя)

Мета: уточнити й закріпити уявлення дітей про зміни в природі пізньої

осені; удосконалювати навички словотворення, вправляти у доборі антонімів;

розвивати вміння розуміти поетичне слово, помічати красиві, незвичайні

природні ознаки в довкіллі, що характеризують пізню осінь; сприяти

емоційному розвитку дітей, розвитку їхньої творчої уяви за допомогою

верлібру; викликати інтерес до створення спільної роботи з засушеного

листя; закріпити послідовність техніки наклеювання;виховувати естетичний

смак, спостережливість, охайність та наполегливість в роботі.

Попередня робота: під час прогулянки звертати увагу дітей на погодні

умови, особливості природного довкілля наприкінці осені, милуватися

красою осіннього саду, читати художні твори про пізню осінь.

Обладнання: пейзажні ілюстрації на осінню тематику, ілюстрація до

вірша А. Камінчука «Осінній листочок», зібране під час прогулянки осіннє

листя, аркуш паперу формату А-5 з наклеєною заздалегідь вазою, засушене

листя, пензлі, клей, клейонки.

План-конспект:

Бесіда «Пізня осінь».

Дидактична гра «Скажи навпаки».

Читання верлібру М.Вінграновського :

« Над чорнобривцями в саду останнє яблуко висить,

останній лист упав на чорнобривці вчора».

Фізкультхвилинка «Осінній вітер».

Дидактична гра «З якого дерева листочок».

Аплікація колективна «Осінній букет на згадку про осінь».

37

ГРУДЕНЬ

«ТАЄМНИЦІ НЕБА»

(ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, формування

математичних понять, малювання)

Мета: продовжувати формувати у дітей елементарні знання про

природу Космосу; закріпити в активному словнику дітей поняття «сонце»,

«місяць», «зорі», «небо» тощо, поповнювати словниковий запас

прикметниками; продовжувати вчити розрізняти частини доби: ранок, день,

вечір, ніч; розкрити дітям зміст верлібру; розвивати творчу уяву, фантазію;

підтримувати інтерес до процесу малювання, продовжувати вчити малювати

предмети круглої форми та ритмічно наносити крапки по всьому аркушу

паперу, правильно користуватись фарбою та пензлем; виховувати

пізнавальний інтерес до неживої природи довкілля, охайність.

Попередня робота: спостерігати під час прогулянки за станом неба в

різну погоду, за положенням сонця в день та місяця ввечері, читання віршів

та загадок про сонце, місяць, зорі, небо.

Обладнання: ілюстрації із зображенням денного та нічного неба,

ілюстрації на тему «Частини доби», аудіоапаратура, тонований аркуш

паперу, гуаш, пензлі, підставки, підкладки, баночки з водою.

План-конспект:

Бесіда «Таємниці неба».

Дидактична гра «Коли це буває?».

Фізкультхвилинка «Хмарка».

Читання верлібру В.Запорожець:

«Підпливає човник на краєчок дня.

Сонечко в човник сідає, пропливає моря, океани,

а вранці з човника встає.»

Бесіда-фантазія «Де спить сонечко?».

Малювання «Місяць на небі, зіроньки сяють»

38

СІЧЕНЬ

«ВІТАМІНИ НА ВІКОНЦІ»

(ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, праця в природі)

Мета: уточнити уявлення дітей про овочі, зокрема цибулю (колір,

розмір, смак, зовнішній вигляд, користь від вживання); продовжувати вчити

зміст верлібру, розвивати мовлення, логічне мислення, творчу уяву та

фантазію; формувати навички висаджування цибулі; розвивати довільну

увагу, спостережливість, пам’ять; активізувати словник дітей назвами

трудових дій (садіння, поливання); виховувати бажання самостійно

виконувати трудові дії, одержувати задоволення від досягнутого результату;

викликати інтерес до вирощування рослин.

Попередня робота: бесіди про користь овочів, читання верлібрів В.

Запорожець, спостереження за ростом рослин.

Обладнання: кошик з овочами, стаканчики з грунтом, лійки, дерев’яні

палички, фартушки, парасолька.

План-конспект:

Відгадування загадок про овочі, бесіда про користь овочів.

Розгляд цибулинки(складання описових розповідей).

Дидактична гра «На що схожа цибулинка?».

Читання верлібру В. Запорожець «Цибулька»:

Цибулька – найменша Сонечкова сестричка,

така ж кругленька і золота,

і така ж пекуча – аж сльози котяться.

Бесіда за змістом верлібру.

Висаджування цибулі.

Рухлива гра «Сонечко та дощик».

39

ЛЮТИЙ

«ЗИМА»

(ознайомлення з природою, розвиток мовлення, малювання)

Мета: уточнити закріпити знання дітей про зиму, про роль сонячного

тепла в природі та житті людини; розвивати інтерес до малих поетичних

форм - верлібрів, вчити розуміти їх зміст, розвивати творчу уяву, фантазію та

художнє мовлення; зацікавити дітей малюванням у техніці штампу,

спонукати бачити у відбитку кисті руки образ (промінці сонця); виховувати

любов до рідної природи, спостережливість, допитливість, бажання та вміння

співпереживати та робити добро.

Попередня робота: слухання верлібрів В.Запорожець та А.Дикого;

складання за їх ідеями коротких розповідей; читання віршів, оповідань, казок

про сонце; спостереження за зимовими явищами в природі.

Обладнання: ілюстрація за змістом верлібру, аркуш паперу з

намальованим великим жовтим колом (сонцем без промінчиків), жовта

фарба, серветки, аудіоапаратура.

План-конспект:

Бесіда « Пора року – зима».

Дидактична гра «Від чого може бути тепло?».

Фізкультхвилинка «Гра у сніжки».

Бесіда «Сонечко взимку».

Читання верлібру В.Запорожець «Зима»:

Зимою, коли мені холодно, - холодно і Сонечку.

Воно підкочується до Землі, щоб погрітися.

Тоді я розчиняю вікно і впускаю

Сонечко в кімнату. Нехай гріється.

Я не даю йому замерзнути взимку,

А воно гріє мене влітку.

Бесіда за змістом верлібру. Дидактична гра «Сонечко яке?».

Малювання «Подаруємо Сонечку тепло своїх долонь».

40

БЕРЕЗЕНЬ

«ТВОЯ РОДИНА»

(ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, ліплення)

Мета: уточнити і закріпити знання дітей про родину, членів сім’ї, вчити

вихованців розповідати про свою родину, продовжувати знайомити дітей з

малими поетичними формами – верлібрами, вчити розуміти їх зміст;

поповнювати словниковий запас, розвивати мовлення, удосконалювати

навички словотворення, розвивати логічне мислення; продовжувати вчити

розкочувати коловими рухами шматок глини, розплющувати форму між

долонями і наносити візерунок стекою; розвивати творчу уяву і фантазію,

увагу, акуратність в роботі; виховувати доброзичливість, турботливе

ставлення до рідних.

Попередня робота: бесіди з дітьми про родину, її склад, відносини

членів родини, читання тематичних художніх творів.

Обладнання: ілюстрація «Родина обідає», аудіоапаратура, глина,

стеки, підкладні дощечки, серветки.

План-конспект:

Бесіда за картиною «Родина обідає».

Дидактична гра «Хто як виглядає» (словотворення).

Читання верлібру В. Запорожець «Є»:

У неба е Сонечко, зорі, місяць, веселка і хмарка.

А в мене є тато, мама і сестричка Юлька.

Бесіда за змістом верлібру.

Фізкультхвилинка «Працьовита родина».

Ліплення «Печиво до чаю».

41

КВІТЕНЬ

«ЯСНЕ СОНЕЧКО ВЕСНЯНЕ»

(ознайомлення з природою, розвиток мовлення, аплікація)

Мета: уточнити та розширити знання дітей про особливості весняної

природи, а саме про Сонце, що випромінює більше світла і тепла і від цього

природа оживає; продовжувати вчити розуміти зміст верлібру; сприяти

розширенню активного словника, вправляти в звуконаслідуванні, розвивати

чіткість мовлення та слухову пам’ять; розвивати пізнавальний інтерес до

навколишнього; вміння розпізнавати та називати свійських птахів та тварин;

навчати дітей складати квіти з окремих частин, закріпити знання

геометричних фігур, кольорів; розвивати бажання виготовляти красу

власними руками, фантазію, естетичний смак; виховувати вміння бачити

красу навколишнього світу, бажання її берегти.

Попередня робота: під час прогулянки звертати увагу дітей на те, як

світить сонце навесні, читати вірші М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце»,

М. Познанської «Здрастуй, сонечко», розучувати закличні пісні до сонечка.

Обладнання: ілюстрація з зображенням весняного пейзажу; картинки з

зображенням знайомих дітям свійських птахів та тварин; ½ аркуша паперу,

готові геометричні форми для пелюсток квітів, стебла та листя, клейстер,

пензлі, підкладки, серветки.

План-конспект:

Бесіда «Весна прийшла!».

Загадка про сонце, бесіда «Яке воно сонечко весняне?».

Дидактична гра «Кого сонечко зігріло».

Читання верлібру В. Запорожець «Щедрість»:

Сонце щедре. Воно роздає своє тепло усім діткам,

усім птахам, ромашкам і кульбабкам.

Бесіда за змістом верлібру.

Фізкультхвилинка «Квіточка».

Аплікація «Квітка щастя».

42

ТРАВЕНЬ

«САДИ КВІТУЮТЬ»

(ознайомлення з природою, розвиток мовлення, малювання)

Мета: продовжувати розвивати інтерес до навколишнього світу, вчити

помічати в ньому прекрасне; закріпити назви плодових дерев, що квітують

навесні і продовжувати знайомити дітей з верлібрами та вчити розуміти їх

зміст; вправляти у складанні словосполучень та речень, поповнювати

словниковий запас, розвивати мовлення, уміти логічно висловлювати думку;

вчити малювати квітучу яблуневу гілку, закріплювати знайомі прийоми

малювання; виховувати любов до рідної природи, спостережливість,

охайність та наполегливість в роботі.

Попередня робота: під час прогулянки звертати увагу дітей на квітучі

плодові дерева, зблизька розглядати суцвіття, викликати у дітей захоплення

красою квітучих дерев.

Обладнання: репродукція «Яблуневий цвіт», ілюстрації квітучих

плодових дерев, ½ аркуша паперу, гуаш, пензлі, підставки, підкладки,

серветки, баночки з водою.

План-конспект:

Розгляд картини «Яблуневий цвіт».

Рухлива гра «Бджілки у саду».

Дидактична гра «Садок навесні» (або «Продовж речення»).

Фізкультхвилинка «Облітають квіточки».

Читання верлібру В.Запорожець «Яблунька»:

Любе Сонце, не взувай чобітки –

то ж не сніг, то з яблунь світики опадають.

Бесіда-фантазія «На що схожі квітучі дерева».

Малювання «Квітуча яблунева гілочка».

43

КОНСПЕКТИ ІНТЕГРОВАНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ІДЕЯМИ ВЕРЛІБРІВ

МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

«ЗИМА»

Харлан Тетяна Миколаївна, вихователь

Мета: закріпити, уточнити, конкретизувати знання дітей про зиму, про роль

сонячного тепла в природі та житті людини; розвивати інтерес до малих

поетичних форм - верлібрів, навчати дітей розуміти зміст художнього твору,

розвивати уяву, фантазію та творче художнє мовлення;

виховувати любов до рідної природи, спостережливість, допитливість,

вміння співпереживати та бажання робити добро.

Матеріал до заняття: верлібр В. Запорожець «Зима», ілюстрація за змістом

верлібру, фарби.

Література: Гавриш Н., «Художнє слово і дитяче мовлення», «Дитячий

садок», №22-24, 2001 р.

Богуш А., Гавриш Н., Котик Т., «Методика організації художньо-мовленнєвої

діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах», 2006 р. (

Богуш А., Луцан Н., «Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників», 2008

Попередня робота з дітьми: Слухання верлібрів В. Запорожець, А. Дикого,

складання за їх ідеями коротких розповідей.

Читання віршів, оповідань, казок та легенд про сонце.

- Спостереження за зимовими явищами в природі.

- Ігри з «сонячним зайчиком».

Ранкові зустрічі - вітання в колі Вихователь: діти, хоч надворі ще зимно і холодно, але за календарем,

незабаром, наступить довго очікувана весна -красна. Та зима - одна з

найулюбленіших пір року! Чому?

(відповідь дітей)

Вихователь: я пропоную вам послухати музичний твір П. І. Чайковського,

придумати йому назву і ще раз уявно поринути в прекрасний світ природи.

44

Слухання уривку твору П.І. Чайковського «Пори року». Вихователь: отже,

що постало в вашій яві, слухаючи цей музичний твір?

( відповіді дітей )

Вихователь: а зараз ми візьмемось за руки і подаруємо один одному тепло

своїх долоньок і лагідну посмішку на весь день.

- Що ви відчули, тримаючись за руки?

(тепло, радість, ласку)

Вихователь: так, через долоньки ми поділились один з одним своїм теплом,

а від чого ще людям буває тепло і радісно?

( від сонячного тепла, від доброго слова, від матусиної ласки, від

посмішки, від бабусиної казки )

- Діти, скажіть, будь-ласка, а в яких випадках нам буває холодно?

( коли мороз і сніг, коли дощ і вітер )

- Так, вірно, а від чого ще ми можемо відчувати холод?

( від сердитого погляду, від гніву, від поганих вчинків, від неправди )

- Вірно, нам стає холодно на серці і сумно на душі не тільки від природного

холоду, а й від недобрих людських слів, дій та вчинків.

- Діти, коли ми трималися за руки, на що було схоже наше коло?

( на сніжинку, хмаринку, сонечко, снігову кулю )

Дидактична гра з сніговими кульками

Отже, ви порівнювали наше коло з сонечком. Як ви гадаєте, сонечку

буває холодно, адже сонце - розжарена гігантська куля, що випромінює

світло і тепло? А коли, від чого? (відповіді дітей)

Послухайте, яку незвичайну думку про сонечко висловила поетеса Валентина

Запорожець у верлібрі «Зима»:

Зимою, коли мені холодно,- холодно і Сонечку.

Воно підкочується до землі, щоб погрітися.

Тоді я розчиняю вікно і впускаю

Сонечко в кімнату. Нехай гріється.

45

Я не даю йому замерзнути взимку,

А воно гріє мене влітку.

- Правда, цікава і незвична думка? Діти, які почуття у вас виникли, коли ви

слухали цей твір?

( стало сумно, стало шкода Сонечка, захотілося зігріти Сонечко, захотілося

разом з ним погрітися )

- А зараз я вам ще раз прочитаю верлібр «Зима», а ви уважно слухайте,

споглядайте, міркуйте, і спробуйте ще раз перейнятися почуттями автора.

Повторне читання твору під музичний супровід та споглядання ілюстрації до

верлібру.

- Діти, то як допомогла Сонечку автор твору?

(відповіді дітей)

- А як ще можна зігріти Сонечко? Як можна йому допомогти?

(можна подарувати свої посмішки, зв'язати шапочку та рукавички,

подарувати тепла приємні слова, не засмучувати поганими вчинками.)

- Тож давайте розвеселимо Сонечко, зігріємо його і прикрасимо його

мовними перлинками.

Дидактична гра «Сонечко яке?»

- Ось скільки гарних і приємних слів-перлинок ви пригадали і змалювали

Сонечко. Тож давайте зігріємо Сонечко своїми долоньками, підтримаємо

його і надамо йому сили витримати зимовий холод і дочекатися приходу

весни.

Виконання колективної творчої роботи дітьми на тему

«Подаруємо Сонечку тепло своїх долоньок». Підсумок.

46

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПАВУТИНКА

КАЛЕНДАРНО

ОБРЯДОВІ

СВЯТА

НОВОРІЧНО-

РІЗДВЯНОГО

ЦИКЛУ

Хвилинки-

здоровинки«Я

к турбуватися

про своє

здоров'я

взимку»

ПРИРОДНІ

ЗИМОВІ

ЯВИЩА:

снігопад,

заметіль,

ожеледиця,

мороз, іній, дощ.

ЖИТТЯ

ДИКИХ

ТВАРИН

ВЗИМКУ

ЗИМУЮЧІ

ПТАХИ.

ПЛАКАТ

«SOS»

ПРИРОДА

ВЗИМКУ.

ЧИТАННЯ

ХУДОЖНІХ

ТВОРІВ ПРО

ЗИМУ

ЗИМОВІ

РОЗВАГИ.

ЗИМОВІ ВИДИ

СПОРТУ

СТВОРЕННЯ

ЗИМОВИХ

ПЕЙЗАЖІВ

(фарби, олівці,

кольоровий

папір, крейда)

НОВОРІЧЧЯ В

УКРАЇНІ

ЗИМА

47

«СОНЕЧКО ЛЮБИТЬ ВЕСНУ»

Форманюк Інна Станіславівна, вихователь

Мета: уточнити й закріпити знання дітей про весняні явища природи.

Активізувати словник дітей за допомогою дидактичних вправ, розглядання

предметів, ілюстрацій, читання поезії. Продовжувати вчити культурі

мовленнєвого спілкування. Створити емоційний настрій у дітей. Виховувати

співпереживання, чуйність та бажання співпрацювати з вихователем, один з

одним.

Матеріал до заняття: іграшковий зайчик, роздатковий матеріал:

морквинки, геометричні фігури, предметні картинки, крейда, дощечки для

малювання. Демонстраційний матеріал: ілюстрація " Зустріч сонечка з

весною", ілюстрації пір року.

Література:

- Програма "Малятко" К: - 1999р.

- "Особистісно-орієнтована програма виховання і навчання" /Всеукраїнський

фонд "Крок за кроком"/ К: - 2000р

- К.Крутій - Запоріжжя. - 1999р. Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і

здібності.

- З.П. Плохій. К: - 2002р. Виховання екологічної культури дошкільників.

- //Дошкільне виховання. №3,4. 2005р., №2. 2006р.

Бесіда - полілог в колі

Діти сидять в колі на килимочку.

- Добрий день діти!

- Доброго дня!

- Я до вас завітала не одна, а з зайченятком. Воно зажурене, сумне. Чому, як

ви гадаєте? - Діти міркують (сумно, змерз, загубився, не встиг змінити

шубку, без друзів...). - Я в нього тихенько запитаю, в чому причина. Я

дізналася в чому проблема. До нас наближається весна, а зайченятко не

встигло шубку змінити, ще й загубилося.

48

У зайчика шубка взимку біленька. Чому? Якого кольору шубка весною,

літом. Чому?

- Давайте всі разом заспокоїмо маленьке зайченятко, та ближче

познайомимося з ним. І пригостимо його морквинками-добринками; (діти

вітаються з зайчиком, називають своє ім'я, пригощають морквинками-

добринками, а також промовляють лагідні, приємні слова: не плач, будь

сміливішими тобі допоможемо...)

- Ось і зайчик повеселішав. Подивіться на лісовій галявині звірята, які хочуть

потоваришувати з зайчиком (діти називають звірят). Давайте залишимо

зайчика з ними, я гадаю, вони потоваришують, а зайчик їх пригостить

морквинками-добринками.

Гра "Фотографи"

Вихователь пропонує дітям взяти фотоапарати, підійти до вікна, зробити

знімок весняної природи.

Що побачили діти в об'єктиві? (пташку, хмаринку, березу, небо, сонце,

снігову прогалинку, пташку біля годівнички...).

- Отже, яка зараз пора року? Це рання весна. '

Діти, а зараз ми з вами повторимо пори року. Я загадую загадку, а ви

відповідаєте, а також підберіть геометричні фігури за кольором, який буде

відповідати тій чи іншій порі року, (діти підбирають геометричні фігури та

залишають їх біля ілюстрацій, де зображені пори року).

Тепер зробимо так: я загадуй загадку, а ви відгадуєте. Про яку пору

року загадка, до тієї і підемо. Гаразд?

* * *

Тане сніжок, оживає лужок.

День прибуває, коли це буває? (весною)

Отже, ми йдемо на гостину до весни. Та по дорозі нам потрібно виконати ще

деякі завдання.

Гра "Прикрась слово"

• Сонце - (ясне, тепле, жовте, лагідне ...)

49

Хмаринка - (синя, пухнаста, пливуча ...)

• Крапля - (холодна, мокра, тепла, дощова, швидка, прозора ...)

• Сніжинка - (гаряча, холодна, біла, зимова, весняна, колюча, пекуча ...)

• Квітка - (красива, блакитна, яскрава, пахуча, казкова ...)

- Пташка - (співуча, дзвінкоголоса, швидка, красива...)

• Весна - (ніжна, зелена, красива, тепла, яскрава, сонячна...)

• Бурулька - (мокра, гостра, холодна, кришталева...)

Діти називають ознаки предмету, та поступово наближаються до картини

"Зустріч весни з сонечком".

- Діти ми з вами змальовували словами весняні явища в природі, а ви

подивіться, як художник зобразив зустріч весни з сонечком (розгляд

картини). Ось як вони тримаються пі ручки. Вони друзі, вони товаришують,

допомагають один одному. Запитання.

Якого кольору сонечко?

Яка весна?

Хто тепліший, сонечко чи мама?

Тепер послухайте, як поет В. Запорожець змалювала дружбу сонечка з

весною словами.

* * *

Сонечко любить весну.

Коли приходить весна, воно теплішає і,

щоб довше побути з нею, навіть прокидається раніше.

* * * *

Запитання.

Чому сонечко любить весну? (чарівна, красива, тепла ...)

Коли приходить весна воно теплішає. Чому? (день довшає, сонечко

більше світить, йому весело, сонечко працьовите...).

Як ви розумієте слова, щоб довше побути з весною, то сонечко навіть

прокидається раніше?! (пробудити землю від зимового сну, всьому живому

50

передати своє тепло: квітам, комахам, дітям, все росте і розвивається, отже у

сонечка багато роботи).

- Давайте ми з вами уявимо "Країну вічної весни".

Яка вона на вашу думку? (де завжди тепло, сонячно, зеленіє трава,

співають пташки...).

Якими ви уявляєте мешканців країни вічної весни (чемними, дружніми,

турботливими, казковими...).

Давайте ми будемо фантазувати, якою ми бачимо "Країну вічної

весни", а допоможуть нам в цьому наші пальчики-помічники, різнокольорова

крейда та дощечки, (діти малюють "Країну вічної весни").

Звучить легка музика (грамзапис).

Після виконання завдання іде колективне обговорення малюнків.

51

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПАВУТИНКА

НЕЗВИЧАЙНІ

ПРОМІНЦІ –

ПРОМІНЦІ

ДОБРОТИ

Твори

української

дитячої

художньої

літератури

малі

фольклорні

жанри про

сонце.

СОНЯЧНЕ

ПРОМІННЯ Й

НАРОДНІ

ДИТЯЧІ ІГРИ,

ЗАБАВИ,

ЗАКЛИЧКИ

Спекотна

погода,

шкідливість

надмірного

сонячного

проміння

людини,

рослинного

світу

Біологічні

рослини-

годинники

(цикорій,

шипшина,

кульбаба,

нагідки)

«СОНЯЧНИЙ

ГОДИННИК»

Визначення

часу за тінню

ДЕРЖАВНА

СИМВОЛІКА

України (колір

сонця та золотої

пшениці - жовто-

блакитний

прапор)

Сонячні

промені і

мамина ласка,

«сонячний

зайчик», як

його піймати

СОНЦЕ І

ТВАРИННИЙ

СВІТ

СОНЦЕ І

РОСЛИННИЙ

СВІТ

СОНЯЧНА СИСТЕМА.

Сонце – зірка,

розжарена куля

ВЕСНЯНЕ

СОНЦЕ

52

«ПРИЛЕТІЛИ З ЧУЖИНИ ШПАКИ»

Шута Наталія Іванівна, вихователь

Мета: закріпити, уточнити й конкретизувати знання дітей про весну, про

птахів (зокрема шпаків), про роль птахів в природі та житті

людини;розвивати інтерес до малих поетичних форм - верлібрів, навчати їх

розумінню, розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до рідного краю,

бережливе ставлення до природи, бажання робити добро.

Матеріал до заняття: верлібр А.Дикого «Прилетіли з чужини шпаки»,

картина за змістом верлібру, ілюстрації птахів, картинки сонечка та весни.

Література:

• Гавриш Н., «Художнє слово і дитяче мовлення», «Дитячий садок», №22-24,

2001 р".

• Крутій К., «Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності»,

Запоріжжя, 1999р.

• «Розкажіть онуку». №7-8. 2004р.

• «Розкажіть онуку». № 28-29. 2004р.

Попередня робота з дітьми:

• Слухання верлібрів В.Запорожець, А.Дикого, складання за їх ідеями

коротких розповідей.

• Читання віршів, оповідань, казок про птахів: Сухомлинський В., «Шпак

прилетів», «Коли повертаються птахи», «Лелеки прилетіли»;

Пчілка О. «Куликове болото», Купрін О. «Шпаки», Познанська М. «Що

сказав мені лелека», Костенко А. «Перекинута шпаківня» та ін.

• Дидактичні ігри: «Хто зайвий», «Продовж прислів'я», «Допоможи пташці

знайти її гніздечко» тощо.

• Спостереження за весняними явищами в природі; за пташками, допомога їм

підгодовування, вивішування шпаківні

53

ХІД ЗАНЯТТЯ

Привітання в колі:

Доброго ранку - я вам сказала,

Доброго ранку - сказали ви.

І від цього засіяло

Сонечко тепла і доброти.

А з ним прийшла красуня чарівна,

Що пробуджує поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчує гаї.

І усякий її зна,

Відгадали? Це - (весна)

(Малюнки Весни і Сонечка)

- Весна - дивовижна пора року. Від першого проміння сонця, від теплого

подиху вітру, від живильної роси прокидається гілочка, квіточка, травичка. І

все росте, розвивається. Весна їде.

- Діти, якими красивими словами називаємо ми весну? (Чарівниця, красуня,

добра, зеленокрила, многоцвітна, заквітчана, весела.)

Гра «Весняні дарунки»

- Діти, зверніть увагу на букет. Це - дарунок весни. Що ви відчуваєте, коли

дивитесь нього? (Ніжність, ласку, доброту, тепло, радість). Вдихніть легкий

аромат весни і скажіть, що ще весна дарує нам (Передають букет по колу)

- тепле сонечко - веселі ігри на подвір'ї

- чисте небо - чудові весняні свята

- перші весняні квіти - перші зелені листочки

- чудовий настрій - повернення пташок з вирію

- рясні дощі - радісний спів пташок

- світлий ясний день

- А який місяць відкриває двері весні? (Березень)

54

- Чому він так називається? (Пробуджується береза від зимового сну,

починається рух соку)

- А ще, діти, в народі існує повір'я, що в березні птахи на крилах весну

приносять. Послухайте, ось летять птахи з теплого краю. (Грамзапис)

- Весела чи сумна пісня птахів? і

- Чому спів їх радісний?

- Як називаються птахи, які відлітають восени в теплі краї, а навесні

повертаються?

- А ті, що залишаються зимувати?

Гра «З якої зграї пташка»

(розділити птахів на перелітні і зимуючі, назвати їх)

-А зараз ми уявимо себе веселими шпачками і пограємося.

Фізкультхвилинка

«Веселі шпачки»

Ми - веселі шпачки,

Стали всі на пеньки,

Крильця вгору піднесли,

Трішки ними потрясли.

Нахилились вліво, вправо,

Та цього іще замало.

Крильця вгору, крильця вниз,

Раз - присіли, піднялись.

Крильцями помахали,

Весело пострибали. .

Подивились вправо, вліво,

Можна братися до діла.

- Отже, шпаки - одні з перших провісників весни. Повертаються на

рідну землю з теплих берегів Середземного моря. Співають веселі пісні про

55

все, що чули в чужих краях. Шпаки добре наслідують голоси інших птахів,

але мають і свій красивий і мелодійний голос.(Грамзапис співу птахів)

Шпак - дуже корисний птах. Люди люблять і шанують його. А любов

людей - це і турбота про птахів, і складені поетичні рядки та пісні.

Ось що розповідають нам про шпаків короткі влучні рядки А.Дикого.

Читання верлібру

«Прилетіли з чужини шпаки»

Прилетіли з чужини шпаки,

Всілися на вишню перед хатою,

Кличуть бабусю:

«Винесіть води»

- Діти, такий короткий поетичний твір називається верлібром. В ньому мало

слів, але кожне слово може багато розповісти нам про шпаків. А ось так

виглядає верлібр на картині.(Розгляд картини)

Повторне читання верлібру під музичний супровід. - Чому шпаки

відлітали в теплі краї?

(Взимку для них немає їжі, сприятливих погодних умов)

- Як їм жилося в далеких краях?

- Чому вони не залишилися в теплих краях?

(Тут їхні гнізда, тут вони виводять пташенят, вчать літати, любити і

пам'ятати свій рідний край)

- Про що вони мріяли на чужині?

(Про повернення на рідну землю)

- Чи зраділа бабуся шпакам? Чому?

(Дуже зраділа. Тому що вони принесли тепло весняне, радісний настрій

і вона вже не самотня, а можливо, шпачки принесли і звістку від її

дітей!, які знаходяться далеко від рідного дому)

- Діти, як ви думаєте, чи зрозуміла бабуся пташину мову? Про що шпачки їй

розповіли?

56

(Розповіли про важкий переліт, про зустріч на їх шляху грозових дощів,

густих хмар та блискавок, сильних вітрів. Але вони мріяли про зустріч

з рідною землею, подолали всі перешкоди, хоч і дуже стомилися)

- Як бабуся зустріла шпаків?

(З радістю. Напоїла їх чистою водою зі своєї криниці, бо у рідному

краю і вода найсмачніша)

- Шпаки дуже вдячні бабусі, несли їй зернятка добра, які назбирали в

українських степах Причорномор'я. Але темна хмара і сильний вітер хотіли

повернути птахів на чужину. І хоч зернятка розсипалися, вітер змішав їх з

зернами зла, шпачки повернулися до бабусиного двору, на розлогу вишню. І

хоч добро і зло ідуть поруч, але добро все ж перемагає зло, і ми допоможемо

пташкам зібрати зерна добра. Поміркуйте, якого вони кольору?(Світлого) А

зла? (Чорного)

Гра «Сіємо зерна добра»

- Діти, подумайте добре і скажіть, щоб сталося, якби птахи не повернулися з

теплих країв?

(Ми б не відчули приходу весни, розвелося б багато комах, гусені, які б

знищили всі рослини і не було б їжі для тварин)

- А якби зникли всі комахи, черв'яки, жучки? Що б тоді могло статися?

(Загинули б птахи) А якби не стало птахів?

(Було б дужу сумно, похмуро, невесело)

- Так, діти, в природі все потрібне, все пов'язане між собою і нічого зайвого

в ній немає.

- А як люди піклуються про птахів?

(Насаджують нові ліси, гаї, підгодовують взимку птахів - розвішують

годівнички, роблять їм шпаківні) Як пташки віддячать людям за турботу?

(Знищуватимуть шкідливих комах, співатимуть веселі пісні,

подарують радість і хороший настрій)

- Аз хорошим настроєм людина здатна на хороші вчинки.

- Діти, давайте ми ще раз вслухаємось в радісний спів пташок. Голоси яких

57

пташок ви впізнали?

- Давайте ми розбудимо від зимового сну гай, поселимо в ньому пташок, які

даруватимуть нам радість, щастя і хороший настрій.

(Діти викладають на килимі силуети дерев і птахів)

58

«ЩЕДРІСТЬ»

Харлан Тетяна Миколаївна, вихователь

Мета: уточнити й поглибити знання дітей про характерні ознаки ранньої

весни, про роль сонячного тепла для природи навесні; закріпити вміння

класифікувати рослини, тварин, птахів; розвивати цікавість до художнього

слова, продовжувати знайомити дітей з малими поетичними творами –

верлібрами, вчити розуміти їх зміст, розвивати логічне мислення; закріпити

прийоми наклеювання та формувати естетичний смак під час створення

колективної композиції «Віночок для сонечка»; виховувати моральні риси:

щедрість, доброту, доброзичливі стосунки з однолітками, турботливе

ставлення до довкілля.

Підготовча робота:

спостерігали під час прогулянки за змінами у погоді та довкіллі

ранньою весною; читали верлібри В.Запорожець, вірші на весняну тематику.

Обладнання:

пейзажні ілюстрації на тему «Рання весна»; аудіоапаратура; верлібр

В.Запорожець «Щедрість;, роз даткові картинки із зображенням рослин,

тварин, птахів; паперове кільце; готові форми для квітів; клейстер; пензлі;

підкладки; серветки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти стоять на килимку у колі.

Вихователь: У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато,

А ви на мене подивіться

І веселенько посміхніться!

Діти сідають на килимок.

- Діти, я бачу у вас настрій хороший, оченята у всіх сяють, ніхто не сумує.

А що може нам покращити настрій? (Посмішки, добрі вчинки, подарунки,

лагідні слова, мамина ласка, бабусина казка, гарна погода, яскраве тепле

59

сонечко, прихід весни…) Так, дійсно ви правильно сказали, навіть прихід

весни після довгої зими покращив нам настрій.

- А як же змінюється природа з приходом весни? (Стає тепліше, тане

сніг...) Так, земля пробуджується після зимового сну, скидає снігову ковдру,

зігрівається. Малята, хто ж зігріває навесні землю, дерева, кущі й нас?

(Сонце) Так, це сонце. Як ми називаємо його ласкаво? (Сонечко) Що робить

сонечко для нас? (Світить, гріє, нас радує, зігріває…) Так, зараз, з приходом

весни сонечко змінилось. Яким воно стало?

Дидактична вправа «Сонечко яке?»

(Тепле, лагідне, яскраве, добре, щедре, ласкаве, привітне, веселе, радісне…)

- Як ви гарно про сонечко сказали. Особливо точно ви підмітили, що

сонечко щедре. Воно не жаліє свого тепла ні для кого. Ось послухайте, як про

сонечко сказала у своєму невеликому поетичному творі , який називається

«Щедрість», Валентина Запорожець:

«Сонечко щедре. Воно роздає своє тепло

усім діткам, усім птахам, ромашкам і кульбабкам.»

- Вам сподобались ці слова? Як про сонечко сказала автор?

Що на вашу думку означає «бути щедрим»? (Бути добрим, не жадібним…)

Кому роздає своє тепло сонечко? Яким птахам? Яким квітам? А кому ще?

Яким тваринам?

Фізкультхвилинка «Усі радіють сонечку»

(Під музичний супровід діти імітують рухи тварин, птахів, комах, дітей

тощо…)

- То кого ж сонечко пригріло?

Дидактична гра «Кого сонечко пригріло?»

(Вихователь роздає дітям картинки, на яких зображені тварини, птахи,

дерева, квіти, комахи. Підводить дітей до дошки, на яку прикріплено ватман

із зображенням сонця з промінцями. Біля кожного промінчика кишеня, на

якій зображена чи домашня тварина, чи дика тварина, чи пташка, чи дерево,

60

чи квітка. Завдання для дитини полягає в тому, щоб помістити свою картинку

у відпорну кишеню, обгрунтувавши свою думку.)

Підсумок вихователя:

- Сонечко щедро дарує нам своє тепло і світло, завдяки чому природа

навесні оживає й розвивається.

- А ми з вами щедрі люди? Може й ми зробимо сонечку подарунок?

Давайте подаруємо сонечку гарний віночок, який зробимо власноруч.

Колективна робота з аплікації «Віночок для сонечка»

Підведення підсумків.

61

Орієнтовна система інтегрованих занять

за ідеями верлібрів та розподіл змісту роботи

з розвитку художньо-мовленнєвих здібностей

у дітей 5-6 річного віку

Вихователь-методист

Краснощок Анна Іванівна

62

ВЕРЕСЕНЬ

"Сонце - учитель природи,

Його учні - промінчики.

Вони навчаються в Сонечковій школі.

Відмінників Сонце посилає до нас на Землю"

В. Запорожець.

Мета: систематизувати наявні знання дітей про залежність життя природи

на Землі від кількості сонячного тепла та світла. Формувати елементарні

знання дітей про Всесвіт, зірку Сонце. Розвивати творчу уяву, художнє

мовлення, збагачувати лексику. Виховувати спостережливість, естетичні

почуття, моральні якості: працелюбність, старанність.

Спостереження за Сонцем (висота Сонця вранці, вдень, увечері, його

яскравість).

Бесіда-полілог "Сонце дає життя". Розповісти про залежність життя

природи життя на Землі від кількості сонячного тепла та світла.

Гра "Сонячні зайчики"

Експериментально-пошукова діяльність: з яких кольорів складається

сонячне проміння.

Словничок мовленнєвого етикету. Слова вітання і прощання з

Сонечком.

ЖОВТЕНЬ

"Сидить Осінь посеред бабиного літа

І в'яже сонечкові шапочку на зиму"

В. Запорожець.

Мета: підвести дітей до розуміння змісту верлібру, допомагати

навчатись бачити красиве в навколишньому, розвивати емоційно-оціночну

лексику. Виховувати естетичні почуття, турботливість, любов до рідної

природи.

Спостереження за павутинками "бабиного літа"(на що схожі, краса).

63

Бесіда-полілог "Краса, яка вона?" Що і кого можна назвати красивим,

для чого потрібна краса. Краса в природі. Що таке моральна краса (краса

вчинків і дій)

Гра-завдання Добери за кольором і склади гірлянду осінніх листочків,

що відповідають різним частинам осені (ранньої, золотої і пізньої).

Складання казки " Малюймо словом осінь"

ЛИСТОПАД

"Над чорнобривцями в саду останнє яблуко висить, Останній

лист упав на чорнобривці вчора"

М.Вінграновський

Мета: закріпити й збагатити уявлення дітей про пізню осінь, розвивати

вміння розуміти поетичне слово, навчати помічати красиві, незвичайні

природні ознаки в довкіллі, що характеризують пізню осінь. Виховувати

естетичний смак, спостережливість, дбайливе ставлення до довкілля, любов

до рідної природи.

Спостереження-милування красою осіннього саду, що розташований на

території ДНЗ "Теремки"

Читання оповідання В.О.Сухомлинського "Дід Осінник"

Бесіда-полілог "Неповторний світ природи. Який він?"

ГРУДЕНЬ

"У неба є сонечко, зорі, місяць і хмари. А в

мене є тато, мама і сестричка Юлька"

В. Запорожець.

Мета: навчати розуміти зміст верлібру, розширити знання про родину,

сім'ю, викликати ніжні, теплі почуття до рідних. Розвивати образне

мислення, творче художнє мовлення. Виховувати любов, повагу, турботливе

ставлення до всіх членів родини.

Дослідницько-пошукова діяльність: збір сімейних реліквій.

Читання оповідання В.О.Сухомлинського "Хай я буду ваша,

бабусю"

64

Гра-завдання "Закінчи речення: наша родина буде щаслива,

якщо..." Словничок мовленнєвого етикету "Як бути ласкавим" (матуся,

матінка, ненька, ненечка...)

СІЧЕНЬ

"Білі лисиці з лісу прибігли, на шибку сіли, Заглядають у хату,

зазирають пухнасті, чи немає ласощів..."

Д.Чередниченко

Мета: продовжувати вчити розуміти зміст верлібру, формувати вміння

розрізняти слова з прямим і переносним значенням, збагачувати активний

мовний словник словами-омонімами. Виховувати естетичні почуття, почуття

співпереживання, доброзичливість, гостинність.

Спостереження-милування морозного ранку за візерунками на склі. На

що схожі візерунки? Хто їх малює? Коли з'являються і коли зникають

візерунки?

Експериментально-дослідницька діяльність із сніговими колобками на

прогулянці та в приміщенні

Бесіда-полілог "Чи бувають теплі й холодні слова?"

Читання оповідання В.О.Сухомлинського "Як дзвенять сніжинки"

Гра: "Малюймо словом зиму"

ЛЮТИЙ

"Сумна казка про кота"

"З хати вигнав кота

Хазяїн увечері...

"Місяць біг по котячому сліду

До високої скелі над річкою.

Наздогнав. Надломив калача.

Приколисав на гілці верби..."

П.Дикий

Мета: розкрити дітям зміст верлібру та причину сумного, невеселого

настрою, який передається автором з читанням твору. Допомогти дітям

65

оцінити позитивні і негативні дії персонажів верлібру. Заохочувати до

добрих, позитивних вчинків та дій. Збагатити словниковий запас словами, що

характеризують позитивні моральні якості людини. Виховувати доброту,

милосердя, турботливе ставлення до домашніх улюбленців та до всього

живого.

Бесіда-полілог "Що таке добре і що таке погано..."

Гра-емпатія "Я – котик. Який я? Що я люблю? Про що мрію? Чого і

кого боюся? Розв 'язуваиня проблемних ситуацій морально-етичного змісту.

Плакат "SOS!" сигнал тривоги та прохання невідкладної допомоги

тваринам, птахам, рослинам.

БЕРЕЗЕНЬ

"Сонечко любить весну.

Коли приходить весна,

Воно теплішає і, щоб довше побути з нею,

Навіть прокидається раніше..."

В. Запорожець.

Мета уточнити знання дітей про сезонні особливості весняної природи,

збагатити й систематизувати уявлення дітей про те, як просинається природа

від зимового сну і реагує на сонячне світло. Розвивати творче художнє

мовлення, доказове мислення. Виховувати працелюбність, спостережливість,

любов і бережне ставлення до рідної природи.

Бесіда-полілог "Подорож весняного сонечка небом" /збільшення

світлового дня, визначення збільшення тривалості дня за особистими

спостереженнями, як реагують рослини на сонячне світло.

Спостереження за Сонцем весною (тепло, яскравість, світло).

Експериментально-пошукова діяльність: чи стоїть Сонце на місці

/замалювати шлях руху Сонця; чи тягнуться рослини до сонячного світла?

Затемнити молоді ростки висадженої пшениці листом фанери.

Простежити в якому напрямку будуть орієнтовані ростки пшениці, порівняно

з незатемненими/.

66

Читання народної легенди "Чому буває Сонце сумним?"

Гра Малюймо словом весну.

КВІТЕНЬ

"Ластівки добудували нашу хату, тепер вона весела"

А.Дикий

Мета: розширити й уточнити знання дітей про сезонні особливості

весняної природи: приліт перелітних птахів. Продовжувати навчати розуміти

зміст верлібру, розвивати активний мовний словник, виховувати патріотичні

почуття любові до рідної української землі.

Спостереження за перелітними птахами. Підготовка до свята зустрічі

птахів: виготовлення і розміщення шпаківень в саду.

Бесіда - полілог за твором П.Воронька "Облітав журавель"

Моделювання казки "Птахи на чужині"

Мовнотворча гра "Пернаті друзі нашого саду" /зимуючі та перелітні

птахи/

Плакат "SOS" (сигнал тривоги та прохання невідкладної допомоги

птахам, рослинам).

ТРАВЕНЬ

"Сонечко усміхається мені, а я Сонечку. Як нам добре!"

В.Запорожець

Мета: систематизувати наявні знання дітей про особливості весняної

природи, а саме про Сонце, що випромінює світло і тепло. Викликати

позитивні радісні емоції, розвивати мовні творчі здібності, спостережливість,

уяву. Виховувати доброзичливість, почуття дружби.

Спостереження за весняним Сонечком в різні частини доби,

(яскравість, краса, колір).

Бесіда - полілог "Сонце - гігантська розжарена куля, що випромінює

світло і тепло"

67

Мовнотворча гра "Доріжка слів" (Епітети про колір, яскравість,

температуру повітря, нагрітого сонцем, наприклад сонце - багряне, золоте,

світле, сліпуче, спекотливе, червоногаряче і т.д.)

Складання казки "Як я подружився з сонячним промінчиком"

Виготовлення авторських маляток-книжечок з українськими

народними закличками до Сонця.

68

ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯ ЗА ІДЕЯМИ ВЕРЛІБРІВ

СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

«СОНЦЕ – УЧИТЕЛЬ ПРИРОДИ»

Харлан Тетяна Миколаївна, вихователь

Мета:закріпити знання дітей про весняні явища природи, вміння пояснювати

послідовну залежність між явищами неживої та живої природи; навчати дітей

розуміти зміст верлібру та милуватися красою поетичного слова, розвивати

мовні творчі здібності, вміння логічно мислити та обґрунтовувати свої

думки; виховувати естетичне та бережне ставлення до природи, патріотичні

почуття та позитивні моральні якості особистості.

Матеріали до заняття: демонстраційний та роздатковий матеріал на тему

"Весна", альбомні аркуші паперу, акварельні фарби, пензлі, олівці.

Література:

"Доброго ранку! Ми раді, що ви тут!" посібник для вчителів з

проведення ранкової зустрічі. Всеукраїнський фонд "Крок за кроком", 2004р.

56с;

"Розкажіть онуку", березень, 2004р. №5-6, 2006р, 81с;

Крутій К. "Розвиваємо у дітей мовлення, інтелект і здібності". З ЛІПС ЛТД,

1990р.

Любарська Л, Резніченко М, "Образотворче мистецтво", К,

2002р.

Попередня робота з дітьми

1. Слухання верлібрів В. Запорожець, А. Дикого та складання творчих

розповідей за ідеями верлібрів.

2. Спостереження за весняними явищами в природі; за сонцем в різні частини

доби.

3. Ігри з "Сонячними зайчиками".

4. Експериментально-дослідницька робота в куточку природи.

5. Дитячі малюнки на тему "Весняна фантазія" (акварель, олівці, крейда)

69

Зустрічі в колі з букетом котиків

Вихователь:

- Діти, давайте, передаючи один одному цей букет, будемо ділитися один з

одним усім найкращим, що в нас є/я ділюся з тобою своїм гарним настоєм. /

Я ділюся з тобою своєю добротою, посмішкою, красою, радістю, щирістю.../

Вихователь:

- Діти, нехай цей букет буде символом добра, тепла, лагідних посмішок,

хороших вчинків та гарних думок, що ми маємо.

Розвиваюча гра " Що спочатку, а що потім"

/Вихователь підводить дітей до картини із зображенням Весни з довгим

шлейфом, на який пропонує дітям наклеїти у хронологічному порядку

картинки із зображенням природних явищ та подій, що відбуваються на

весні. Перед початком гри пропонує дітям повторити назви весняних

місяців./

Запропоновані картинки:

-капіж-бурульки, снігопад, підсніжники, шпаківня, сонечко із прозорими

світло-жовтими промінчиками, 8 березня; - набухають бруньки на гілці,

ластівки, сонечко із яскраво-жовтими промінчиками, паска з крашанками в

кошику; - гілочка з листям, травичка з кульбабами та конваліями, гніздо з

пташенятами, бузок та свічка каштану, гроза, сонечко із жовтогарячими

промінчиками.

По ходу обговорення та вибору картинок вихователь пропонує дітям

пригадати прикмети весняних місяців:

■ В березневу днину сім погод на годину.

■ У березні мороз скрипучий та вже не пекучий.

■ Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає.

■ Квітневий день рік годує.

Я Дощ у травні - урожай справний.

Вихователь:- Діти, тож завдяки чому на весні так стрімко відбувається

пробудження природи?

70

- Так, діти, все це відбувається завдяки сонцю та кількості того сонячного

тепла та світла, яке посилає своїми сонячними промінчиками на землю.

Слухання верлібру В.Запорожець "Сонце-учитель природи"

Вихователь:

- Ось послухайте, як вдало підмітила поетеса Валентина Запорожець і

декількома рядками змогла влучно й красиво висловити свої враження від

весняного пробудження природи:

«Сонце - учитель природи.

Його учні - промінчики.

Вони навчаються в сонечковій школі.

Відмінників сонце посилає на землю.»

- Чи не правда, незвичайні вірші? Коротенький, але як багато в ньому

сказано. Ось такі невеличкі твори називаються - верлібрами. Верлібри

розкривають неповторну красу природи. Слухаючи такі твори, ми

навчаємось разом з автором помічати, бачити й милуватися в, начебто,

звичайних речах і природних явищах неповторне та незвичайне. Тож,

послухайте цей верлібр ще раз, а потім спробуйте описати, що постає у вашій

уяві.

/ Повторне слухання верлібру, сидячи на килимку, під музичний супровід/

Вихователь:

- Що ви уявили, слухаючи верлібр?

- Так, я теж уявила, що сонце-вчитель навчає своїх промінчиків-учнів

мудрій науці збереження та продовження життя на Землі. Ця школа

знаходиться у самому центрі Галактики, уся залита жовто-гарячим сяйвом та

безмежним теплом. І панують в цій школі розум, старанність, працьовитість,

взаємодопомога, доброта та ввічливість.

- Діти, а що є спільного між вами та учнями сонечкової школи?

- Так, ви теж майбутні учні. А ви б хотіли, хоч на деякий час, стати

учнями сонечкової школи? Тоді здійснимо невеличке перетворення

71

/вихователь пропонує дітям одягти наголовники-зірочки/. Ось ви й учні

сонечкової школи, а я, з вашого дозволу, буду вашим учителем.

- Діти, як ви гадаєте, чому ще навчаються учні-промінчики в

сонечковій школі? Так, математиці, читанню, письму, малюванню, співам.

- А яку пісеньку про сонечко ви знаєте? Давайте її заспіваємо.

/Українська народна заклична пісня "Вийди, вийди, сонечко"/

- Як називають такі пісні? Так, закличні. А тепер приступаємо до

виконання завдань.

Дидактична гра "Плутанина"

(перед дітьми картина із зображенням птахів (лелека, зозуля, лебідь,

синиця, зяблик) та їх назв, але літери у словах переплутані; дітям необхідно

переставити літери так, щоб прочитати назви птахів; вихователь з'ясовує, які

з цих птахів перелітні, а які зимуючі).

Розвиваюча гра "Розшифруй речення"

/ діти, виконуючи арифметичні дії на додавання та віднімання у межах

десяти, розшифровують речення: "Весна прийшла!"/

Вихователь:

- Молодці, діти, ви справжні зірочки, ви гарно справилися із завданнями. Я

гадаю, що, усі ви були б відмінниками в сонечковій школі.

- А що б ви зробили на місці промінчика, якби вас сонечко, як відмінника,

послало на землю? /Я б зігріла пташку, я б допоміг рости квітам, я б погладив

зайченятко, я б торкнулася маминого обличчя, я б розбудив комах.../

- Тож, давайте відтворимо у малюнках все те, про що ви щойно мені

розповіли, уявляючи себе промінчиками. А допоможе нам розпочата вчора

робота. І тепер ви вже напевно можете сказати, що зображено на папері. Так,

це лагідне сонечко своїми промінчиками посилає тепло на Землю.

Обговорення виконаних малюнків .

Підсумок

Вихователь: Сьогодні ми побували в цікавій мандрівці, та нам вже час

вертатися на Землю, у нашу школу. Бо яке найкраще місце для людини? Так,

72

те місце, де ми з вами народились, й де живемо. Але, я сподіваюсь, що

побувавши в сонечковій школі, ви взяли із собою тепло та добро, що там

панують. І будете дарувати їх своїм рідним, друзям, вчителям-всім тим , кого

ви любите.

73

«ОСІНЬ»

Бортніченко Світлана Михайлівна, вихователь

Мета : уточнити, закріпити знання дітей про осінні явища природи, - павутинки

«бабиного літа», продовжувати розвивати художньо- мовленнєву діяльність дітей

засобами верлібру, активізувати оцінно-етичні судження, міркування дітей.

Виховувати любов до рідної природи, прищеплювати працьовитість, вміння

доводити розпочату справу до кінця.

Матеріал: верлібр Л. Шиян «Осінь». Ілюстрація до верлібру із зображенням

павучка, силуетні зображення відгадок про осінні явища природи, нитки, шнур

для виготовлення павучків та плетіння павутинки".

Підготовка вихователя:

Опрацювала:

1. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. «Методика та організації художньо-

мовленнєвої діяльності дітей».

2. Крутій К. «Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності».

3. Калуська Л., «Родинне сонце коло».

Підготовка дітей: бесіда-полілог «Осінь-чарівниця», музичні розваги

«Свято осені». Читання верлібрів М. Вінграновського, Л.Шиян про осінні явища

природи, дидактичні ігри «Ходунки», «Відгадай за описом», спостереження за

павутинками «бабиного літа».

ХІД ЗАНЯТТЯ

Ранкові вітання в колі з букетом осіннього листя під музичний супровід твору

П.І.Чайковського «Пори року. Осінь.»

- Діти, що нагадує вам цей музичний твір ?

- Які частини осені ви знаєте ?

- А яка зараз осінь ?

- Чому говорять: «Осені час - сім погод у нас».

Дидактична гра «Погодні явища».

- Іде дощ, погода ____________________ дощова.

74

- Дме сильний вітер, погода ____________________ вітряна.

- Небо вкрите хмарами, погода _______________________ хмарна.

- Надворі осінь, погода___________________ осіння.

- Діти, а зараз прикрасимо мовними перлинками ОСІНЬ.

ОСІНЬ - чудова, різнобарвна, щедра, прекрасна, сумна, урожайна, чарівна,

багата і т.д.

Дидактична гра «Ходунки»

(Діти на індивідуальних картках, за вказівкою вихователя, переміщають

великий, вказівний пальці по різнокольоровий квадратах, асоціюючи

відповідні кольори з кольорами осені).

- Діти, а зараз поміркуйте і придумайте кінцівку речення

- Я люблю осінь, тому що...

- Осінь сумна пора року, бо...

- Птахи відлітають в теплі краї, тому що... ,

- Осінь називають вечором року, тому що...

- Діти, а де найкраще можна побачити і відчути красу осені ? (В лісі, в

парку)

- Чи хотіли б ви там побувати ?

- Зараз я прочитаю вірш і ви впізнаєте казкового героя, який допоможе нам

потрапити в ліс:

Я до лісу дуже звик ,

Називаюсь лісовик.

Всі куточки знаю там ,

І секрет розкрию вам:

Про кущі, дерева, трави ,

Лісові усі забави;

У пригоді хочу стати,

Вам про все розповідати

Так, лісовичок допомагатиме нам розпізнавати сліди осені, а також

відгадувати загадки у незвичайний спосіб.

75

Загадки про осінні явища в природі (діти відшукують відгадки на картинках-

втулках, правильно підбирають та розміщують у відповідні отвори).

Подорож з лісовичком по слідах, що залишила після себе осінь.

Дидактична гра «Сліди осені»

- Сонце + дощик – веселка

- Білка + гриб – запаси на зиму

- Хмарка + краплини – дощик

- Сонце + сніжинки – калюжа

- Ніч + приморозок – іній

- Дерево + лист – листопад

Фізкультхвилинка

Вихователь:

- Діти, подивіться, я знайшла ще один слід осені, розгадайте його: павук +

павутинка... «бабине літо».

- Коли можна побачити «бабине літо» ?

- А чому його так називають ?

Читання верлібру Л.Шиян «Осінь» з музичним супроводом.

Сидить павучок на билинці, пускає павутинку.

- Нащо ? - Мух ловити, - сказав Жук.

- Гойдатися, - сказав Тимко.

- Летіти, - сказала Калинка.

Дмухнув вітерець, знялася сріблинка, на ній павучок

- Пропав, - каже Жук.

- Летить, - каже Тимко.

- Осінь, - сказала Калинка.

- Діти, такий короткий поетичний твір називається верлібром. В цьому творі

кожне слово може багато розповісти. А ось так виглядає верлібр на картині.

Розгляд картини. Повторне читання верлібру.

- Діти, чому ж так відповів Жук, як ви гадаєте ?

- Так за допомогою сплетеної-павутини павук ловить мух і живиться ними,

76

- А чому так стверджував Тимко ?

- Тому що в сонячні, погожі дні павучок може гойдатися, наче на гойдалці,

на своїй павутині й пропонує іншим комахам, рослинам теж погойдатися.

- А чому так сказала Калинка ?

- Так, бо за допомогою павутинки можна ще й летіти, подорожувати.

Павучку - в сусідній ліс, насінинці - в гості до іншого дерева і т.д.

Діти, поміркуйте, для чого ще може знадобитися павутинка ?

Відповіді дітей:

- Білочці - нанизувати й сушити запаси на зиму.

- Павучку - спускатися з дерева.

- Пташкам - сушити ягідки горобини.

- Жучку - милуватися красою осіннього лісу.

- ОСЕНІ - нанизувати краплинки-намистинки осінньої туманної погоди.

Діти, ще раз послухайте верлібр і уявіть собі неповторну красу золотої осені,

«бабиного літа».

Заключне читання верлібру

- Чому ж Калинка сказала... осінь?

- Так, бо тільки восени ми можемо побачити таке красиве, ніжне плетиво

павутинок «бабиного літа».

- Діти, а зараз, щоб повернути згадку про теплі, осінні дні, ми побудемо з

вами в ролі павучків і будемо плести павутинки.

Розподіл дітей на дві підгрупи

1. Ггрупа виготовляє павучків з ниток і дроту.

2. Група плете павутину з вати.

Вихователь з дітьми повторює правила безпечного користування гострими,

предметами та послідовність виконання завдання.

Виконання роботи дітьми.

Підсумок:

77

Вихователь: павучки-наполегливі, старанні, працьовиті, тому й вийшла в нас

така чудова, незвичайна павутинка, яка даруватиме нам згадку про теплі, погожі,

золоті, осінні дні.

А зараз ми розрівняємо зіткану павутинку і прикрасимо її, нанизуючи слова.

Діти стають у коло, утворюють із шнурка павутинку і «нанизують» свої слова.

Павутинка - біла, чарівна, летюча, лагідна, срібляста, замріяна і т.д.

Вихователь:

На цій павутинці ми уявно подорожуватимемо з вами в теплі краї, на інші планети,

в інші країни, дізнаватимемось багато цікавого, нового, невіданого, але

обов’язково повертатимемося додому, в Україну, бо найрідніша, наймиліша та

земля, на якій ми з вами народилися й живемо.

78

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПАВУТИНКА

ПЕРЕЛІТНІ

ЗИМУЮЧІ

ПТАХИ

ЖИТТЯ

ТВАРИН

ВОСЕНИ

ОСІННІ

ЗМІНИ В

ПРИРОДІ

ЧИМ

ПАХНЕ

КОРОВАЙ ? ОСІНЬ ЩЕДРА,

ОСІНЬ МИЛА,

ПАВУТИНКИ

«БАБИНОГО

ЛІТА»

ЯК

ТУРБУВАТИС

Я ПРО СВОЄ

ЗДОРОВ'Я

ВОСЕНИ

ЧОМУ І ЯК

ПОТРІБНО

ЗБЕРІГАТИ

ТЕПЛО

ВОСЕНИ

КОЛЕКТИВНІ

ТВОРЧІ

КОМПОЗИЦІЇ

«МОЄ МІСТО

БРОВАРИ В

БАРВАХ

ОСЕНІ»

МАЛІ

ПОЕТИЧНІ

ФОРМИ

ВЕРЛІБРИ НА

ОСІННЮ

ТЕМАТИКУ

СТВОРЕННЯ

АВТОРСЬКИХ

ДИТЯЧИХ

КНИЖОК-

КАЗОК ПРО

ОСІНЬ

О С І Н Ь

79

«Є»

Святницька Ярослава Йосипівна, вихователь

Мета: дати дітям знання про космос, компоненти видимого космосу: Сонце,

Місяць, Зорі; розширити знання про працю космонавтів; навчати розуміти

зміст верлібру та милуватися красою поетичного слова; розвивати мовні

творчі здібності, вміння логічно мислити та обгрунтовувати свої думки;

розвивати творчу уяву, викликати бажання пізнавати світ. Виховувати

громадянські почуття: любов до родини, до дитячого садка та рідної

Вітчизни.

Підготовча робота: опрацювання Програми розвитку дитини старшого

дошкільного віку «Впевнений старт», Богуш А., Гавриш Н., Котик Т.

«Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у ДНЗ» Київ

2006, Богуш А., Луцан Н. «Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників»

Київ 2008, Сухар В.Л. «Розвиток мовлення», Ранок 2009, Сухар В.Л. «Ігрові

заняття з розвитку мовлення», Ранок-НТ 2007, Гончаренко А.М. «Розвиток

мовленнєвої компетентності старших дошкільників».

Матеріал до заняття: глобус, макет Всесвіту, дидактичний матеріал з

навчання грамоти, фото матеріали з життя родин вихованців старшої групи.

Вихователь:

- Діти, усе вранці прокидається зі сну і починається новий день. А чи

знаєте ви коли прокидається природа?

Відповідь дітей.

- А хто пробуджує природу? (сонечко)

- Вітаю вас, любі діти, з весняним сонячним ранком. Оживає вся

природа. Тож зараз і ми порадіємо разом з нею. (діти сидять в колі)

Психогімнастика «Створи сонце в собі»

- Діти, у природі є сонце. Воно всім світить, усіх любить і всіх зігріває, а

в нашому серці міститься його промінець. Давайте передамо свої ніжні

промінчики один одному, торкаючись долоньками.

80

- Що ви відчули, передаючи один одному промінчики?

(тепло, радість, світло, здоров’я)

- Діти, а на що схоже наше коло?

(зірочку, сонце)

- Так, зірочка стала великою, як сонце, а сонце – це зірка.

- Діти, а вам доводилось спостерігати за зоряним небом? Коли?

(коли настає вечір, вночі, темніє небо)

- Так, зоряне небо надзвичайно красиве. Його видно скрізь і всюди у

нічні години, воно доступне кожному з нас.

- Діти, а як називається цей зоряний простір, який відкривається перед

вашими очима? (Всесвіт)

Слайд «Зоряне небо»

- Так, Всесвіт немає ні початку, ні кінця. Всесвіт безкінечний, мовби

обіймає увесь світ.

- Діти, а яку іншу назву має цей простір? (Космос)

- Космос – це великий дім для планет і зірок, а на що схожі небесні

зірки?

(ліхтарики, намистинки, блискавки, діаманти, золоті гудзики)

- Бездонне небо і яскраві зорі завжди приваблювали людей. У давнину

зорі вказували морякам курс плавання, за зорями турботливі господарі

садили городи, а щасливі мрійники, дивлячись на зоряне небо, загадували

бажання. Люди малювали карти зоряного неба і давали зіркам імена.

Оскільки зірок на небі дуже багато, то люди об’єднували їх у сузір’я.

Слайд «Сузір’я»

- Які ви знаєте сузір’я і чому вони так називаються?

(Чумацький шлях, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця)

- Діти, а чи знаєте ви, яка Зірка знаходиться найближче до Землі, і

бачимо ми її не вночі, а вдень? (Сонце).

Слайд «Сонце»

81

- Діти, Сонце – така ж зірка, як і ті, що ви бачите в небі. Це величезна

розпечена куля.

- А чому Сонце здається таким маленьким?

- Так, тому що Сонце знаходиться далеко від нас.

- Діти, а як називається наша планета?

- Так, Земля – наш великий дім (показ глобуса)

- Це макет нашої Землі. Розгляньте його.

- Діти, який простір переважає на глобусі? (блакитний)

- Що означає цей колір? (відповіді дітей)

- Це водні простори: моря, океани, річки, озера, а все решта – це суша.

Отже, таку форму має наша планета Земля.

- Діти, поміркуйте, чи було б життя на Землі без Сонця? Доведіть свою

думку. (відповіді)

- Так, без Сонця неможливе життя на Землі, бо воно дарує всьому

живому світло і тепло. Отже, Сонце – джерело життя на Землі. Воно,

як і ваші мами оберігає, зігріває нас.

- Діти, а в Землі ще є супутник, пригадайте, як він називається супутник

Землі?

- Так, Місяць.

- А коли Місяць з’являється на небі?

- Так, ввечері натомлене Сонечко лягає відпочивати, тоді на небі

з’являється Місяць.

- Діти, чи є життя на Місяці? Чи далеко до Місяця?

- Чи можна побачити Місяць вдень?

- Чи змінює форму Місяць? Чому він то повніє, то худіє?

Слайд повного і молодого місяців

Так, коли Місяць повертається до Землі, то ми бачимо його повністю, так

і говорять, настав повний Місяць. А коли Місяць знаходиться між Землею

і Сонцем, то він схожий на серп, а в народі його звуть молодим.

82

- Діти, український народ завжди уважно ставився до місячного

календаря. Якщо люди хотіли, щоб волосся росло і було довгим, його

підрізали між молодиком і повним, якщо навпаки, коси ставали

густими, але росли повільніше. У дні повного Місяця хлопчиків і

дівчаток одягали у кольори неба, води, трави, квітів. Дівчатам вплітали

у волосся довгі стрічки, аби були ближче до Землі-матінки.

- Давайте, діти, прикрасимо Місяць мовними перлинками.

(круглий, рогатий, молодий, старий, щербатий, пишний, блідий, далекий,

чистий, нічний, круглолиций, новонароджений, яскравий, худий, сяюче

око ночі, король тиші)

- Діти, як ви гадаєте, Місяць брат Землі чи тато Космосу? Чому?

(Відповіді).

- Так, в сім’ї Сонечка, Місяць – як тато, господар, турбується про

господиню - красне Сонечко, яке сідає ввечері на відпочинок.

В українських щедрівках співається, недарма:

«Ясен місяць – то господар,

Ясне сонце – господиня,

Дрібні зірки – їхні дітки»

Бо Місяць освічував дорогу, Сонце дарувало тепло і ласку, а Зорі

вказували правильний шлях.

- Діти, як ви думаєте, хто допоміг нам дізнатися про родину Сонечка?

(відповіді дітей)

- Діти, як називаються ці люди? (Космонавти)

Вихователь: першою людиною, яка полетіла у космос був космонавт

Ю.Гагарін, а перший наш український космонавт - Л.Каденюк, ми

гордимося українським космонавтом, який побував в космосі.

Слайди портретів космонавтів

І тому завдяки космонавтам ми так багато знаємо про життя в Космосі.

- Діти, а як ви гадаєте, що зустрічалося космонавтам на шляху до

космічного простору? (Хмари).

83

- На що схожі хмари?

(вата, пір’ячко, купки снігу)

- Які бувають хмари?

(високі (пір’ясті), середні (висококупчасті, високошаруваті), низькі

(дощові, зливові, грозові).

Слайд хмарин

- Тепер поміркуємо, чого жадає найбільше Земля від хмар?

- Так, звісно, дощу, але не надмірного, бо можуть бути стихійні лиха.

- Діти, а хто звеселяє родину Сонечка? (веселка.Слайд)

- А коли вона з’являється?

- Так, коли плаче дощик і зустрічається з Сонечком. Крізь дощові хмари

пробивається сонячне проміння і потрапляє в краплю, утворюючи

кольоровий спектр. Веселка – це диво природи.

Слайд «Сонечкова родина»)

- Діти, погляньте, яка велика космічна родина Сонечка. Зараз ми в цьому

ще раз переконаємося і допоможемо Сонечковій родині стати ще

більше міцнішою, дружньою сім’єю.

Дитяча гра «Родина Сонечка»

(На картках надруковані слова «Сонце», «Місяць», «Зорі», «Хмарка»,

«Зірочка», «Зоряниця», «Зоря», «Зірка»; діти читають, самостійно на

ватмані викладають родину Сонця.)

- Діти, ось яка велика космічна родина Сонечка. Послухайте, як вдало це

підмітила Валентина Запорожець у своєму поетичному творі – верлібрі.

Читання верлібру:

« У неба є Сонечко, зорі,

місяць, веселка і хмарка.

А в мене є тато, мама і сестричка Юлька.»

- Яка родина у Сонечка?

- А яка родина автора верлібру?

(відповіді дітей)

84

Послухайте ще раз верлібр і постарайтеся його запам’ятати. Повторне

читання верлібру.

- А які у вас родини?

Самостійні розповіді дітей про свої родини.

- Діти, і ми з вами у садочку теж, як велика, єдина, дружня родина. Вас

люблять, пестять, плекають і в родині, і в садочку, як майбутніх

зірочок: неповторних, талановитих, розумних і щасливих, які теж в

майбутньому засяють своїми талантами.

Орігамі «Зірки». Самостійне виконання дітьми робіт.

- Діти, зорі – це ви, наші діти. В кожної людини є своя зоря, будьте

добрими, щирими і тоді ваша зірочка світитиме вам ясним, чистим

світлом.

85

«БАРВІНОК»

Святницька Ярослава Йосипівна, «вихователь-методист» за званням

Мета: закріпити, уточнити й конкретизувати знання дітей про життя рослин

навесні, про їх роль в житті людини; розвивати креативність мислення,

мовленнєву компетентність засобами верлібрів - малих поетичних форм,

навчати розуміти зміст верлібрів, вправляти в навичках злитного читання

складів, слів та диференціації звуків; виховувати патріотичні почуття любові

до рідної землі, турботливе, бережне відношення до квітів, формувати

естетичний смак та бажання робити добро.

Матеріал до заняття: Букетик барвінку, ілюстрації, папір, друковані літери,

склади, слова.

Література:

Опрацювала Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»

сфера «Природа»; Гончаренко А.М. «Розвиток мовленнєвої компетентності

старших дошкільників» - К.: Світич 2009; Журнал «Розкажіть онуку» №13,14

– 2004р., №3 – 2007р., № 16, 17 – 2005р., Якименко «Абетка, Логіка,

Математика».

Попередня робота з дітьми:

Читання верлібрів В.Запорожець,

Читання і обговорення віршів про квіти, легенди.

Відгадування загадок.

Бесіда «Квіти – диво природи», розв’язування кросвордів.

Ранкові зустрічі

Вихователь: Доброго весняного ранку всім! Хорошого весняного

настрою, радісних посмішок і тепла від сонця, землі і Весни.

- Діти, а яка зараз весна?

(Відповіді дітей)

- Діти, а чим пахне весна?

86

- (клейкими сорочечками бруньок-немовлят, веселим дощиком, що

танцює, зеленою стрілочкою цибульки, ніжними хмарками, біленькими

личками підсніжників.)

- А як живеться квітам весною?

( холодно, бо сипле сніг, морозить мороз)

- То ж давайте тепло своїх сердець подаруємо квітам – надзвичайно

прекрасним Божим створінням на нашій Землі.

- А як ми ще можемо допомогти ранньовесняним квітам? Як захистити

їх від холоду?

- Так, поселити в Квіткове містечко.

I.Гра – медитація «Що відчувають квіти?»

Вихователь: Діти, зараз ми уявимо, що відчувають квіти, коли надворі

холодно, пролітає сніжок і як почувають себе квіти в Квітковому містечку.

- Оскільки ми потрапили в Квіткове містечко, то я хочу познайомити вас

ще з одним жителем. Послухайте про нього. Він дуже сором’язливий.

Його хвилює, що його не помітили, адже він такий красень. А я

звернула на нього увагу і побачила. Та я не скажу кого. Я вирішила

поділитися з вами цією рослинкою-дивинкою. Вона прекрасна і

осяйна.

- Діти, здогадалися, що це за рослина?

- У нього добрі і сині ніби зірочки, оченята.

- Тремтливі, вічнозелені листочки.

- Стебельця довгі, повзучі і перехрещуються один з одним.

Вихователь показує дітям букетик барвінку

- Діти, зараз ми одягнемо і прикрасимо барвінок мовними перлинками:

- (ніжний, вічнозелений, перемагаючий, зірчастий, зимолюб, синочок

матіки-землі, небоокий, буйний, блакитний, хрещатий, корисний,

лікарський, вродливий, войовничий.)

87

- Так, діти, дійсно, квітка ця ніжна, але смілива, нетерпляча, ще не

зійшов сніг, а вже скрізь льодову скоринку пнеться тремтливий

вічнозелений листочок барвінку.

II. Розгляд дітьми ілюстрацій із зображенням барвінку

- Діти, а що означає ім’я Барвінок? Подумайте і пригадайте.

- (Відповіді дітей)

- Діти, а взагалі це слово означає «перемагати».

Вихователь: Діти, наша Україна – барвінковий край.

В народі кажуть: «Цвіте синьолист зелений

Квітник прикрашає.

Хоч мороз усе побив,

Його не займає.»

- Діти, зверніть увагу, чому барвінок називають «хрещатим?

( бо стебла перехрещуються один з одним)

- А скільки пелюсток має квітка барвінку? (5 пелюсток)

Вихователь: Діти, перша пелюстка означає символ краси, друга –

ніжності, третя – незабутність, четверта – злагода, а п’ята – вірність.

- Отже, барвінкова краса слугувала здавна на весіллі гарною оздобою,

вважалося, що шлюбний віночок з барвінку оберігає від усього злого.

- Барвінок супроводжує українців від колиски до могили.

- Купали немовлят у відварі, щоб росли здоровими, щасливими.

- Заквітчували коси дівчат.

- Барвінок садили біля криниці, щоб вода була чистою.

Діти сідають за столи

- Діти, а зараз ми пограємо у гру «Дивоквітка – семицвітка».

Опис гри

На пелюстках надруковані слова,

Які читають діти:

Березень, квітень, січень, травень

Снігопад, бурулька, веселка, вітер

88

Дзвіночки, ромашки, чорнобривці, волошки

Звіробій, ірис, мати-й-мачуха, чистотіл

Фікус, конвалія, антуріум,

Підсніжник, пролісок, айстра, сон-трава

М’ята, конюшина, тюльпан, чебрець,

Рожевий, фіолетовий, білий, чорний,

Блакитний, зелений, жовтий, коричневий.

Діти закреслюють зайве слово.

Отже, наша квітка розцвіла і наповнила весняним свіжим ароматом нашу

групу.

Вихователь звертає увагу на Квіткове містечко.

- Діти, послухайте, як вдало передала поетеса Валентина Запорожець

декількома рядками свої враження про те, як живеться Барвінку у

Квітковому містечку. Послухайте:

«Барвінкові добре.

Простелив свої довгі стебельця.

Засвітив голубі ліхтарики на зеленому килимочку

та й читає «Азбуку Сонця».

- Чи неправда, незвичайний вірш, коротенький, але як багато в ньому

сказано.

Повторне читання вірша.

- Діти, а тепер спробуйте описати, що ви уявили, слухаючи цей вірш.

- Барвінок живе у Квітковому містечку,

- Світить голубими ліхтариками.

- Діти, що це за ліхтарики? Хто барвінку їх подарував?

(Весна барвінку молодому шматочок неба відтяла).

- А з ким товаришує барвінок? Хто його друг?

(весняні квіти, квіти, що вплітають у віночок, комахи, ластівки, бджоли,

веселка, дощик, диво-промінчики, мороз, вітер, хмара).

- Чому так добре барвіночку у містечку?

89

Малюнок

Барвінка

Бо барвінок на своїй Батьківщині, у своєму квітковому містечку, на рідній

землі.

- Діти, а давайте назвемо родину Барвінка?

земля дощик фіалка весна сонце

Слайди

- Чому ви так думаєте?

(сонце пестить, земля дає сил, дощик поливає, весна прикрашає)

- Діти, кожен із членів родини Барвінку має право на життя, так, як і ви в

своїх родинах. Всі члени турбуються один про одного, дбають, і тому

вони щасливі.

- Діти, а як ви розумієте, що таке «Азбука Сонця»?

Відповіді дітей: Азбука – це літери.

- Яка літера перша в «Азбуці Сонця»? Як ви гадаєте?

- Азбука розумна, бо поставила літеру «А» першою, щоб по драбинці всі

літери піднімалися до Сонечка.

- «Азбука Сонця» навчає не тільки літерам, і й вчить бути

наполегливими, долати, перемагати труднощі, бути працьовитими.

- А чи легко Барвінку вчити «Азбуку Сонця»?

Відповіді дітей: (непросто, складно, але цікаво)

- Яким став Барвінок, вивчаючи «Азбуку»?

- Так, швидким, уважним, наполегливим.

90

- Хто допомагав вивчати «Азбуку Сонця»?

Друзі.

- Давайте допоможемо Барвінку скласти про нього незвичайну

розповідь. (Складання описової розповіді про Барвінку за опорною

схемою).

- Діти, а чого вас навчає «Азбука»?

Відповіді дітей (знати літери, бути розумними, кмітливими,

допитливими, веселими, сміливими).

- Діти, Барвінок постійно вивчаючи «Азбуку Сонця» долає перешкоди. І

ми сьогодні долаючи перешкоди, як Барвінок, навчатимемося

міркувати, рахувати, читати.

Гра «Граматична арифметика»

Наприклад: (соня – ня + нечко = сонечко

Маша – ша + туся = матуся

Таня – ня + тко = татко)

Наступне завдання. Ребуси на тему: «Квіти», «Явища природи».

( ТЕ Р) Р=М

ООООО ВІТЕР малюнок МАК РАК

Діти виконують звуко-буквенний аналіз слів, відгаданих в ребусах.

- Діти, погляньте на наше Квіткове містечко. Квіти – сонцеві діти!

Дивіться, як вони всміхаються до нас. Кожна квіточка – лагідна усмішка

природи, викохана сонечком, умита росою, причепурена вітерцем,

напоєна теплим дощиком. І кожна з них прекрасна по-своєму. Як і ви, мої

маленькі барвінчата, будьте старанні, наполегливі, сміливі, долайте

перешкоди в майбутньому дорослому житті, як і наш вічнозелений

Барвінок.

91

«ЦИБУЛЬКА»

Шеменьова Оксана Миколаївна, вихователь

Мета: уточнити знання дітей про трудові дії, які можуть виконувати людські

руки; навчати зв’язному мовленню; розвивати комунікативно – мовні

здібності шляхом участі дітей в бесіді, виховувати інтерес до праці, бажання

виконувати трудові доручення, вміння цінувати й поважати результати

людської праці. Підготовка вихователля: Опрацювала Базову програму розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі»; З.П. Плохій « Виховання екологічної культури

дошкільників»; Л.В. Калуська «Здоров’я дитини в дитячому садку і родині»;

Журнал « Дошкільне виховання « № 4, 2006

Підготовка дітей: читання малих поетичних форм-верлібрів та

складання розповідей за їх змістом, спостереження за змінами в природі,

спостереження та догляд за кімнатними рослинами в куточку природи,

експериментування, досліди в куточку природи, ознайомлення з творами

В.О. Сухомлинського «Оля – чарівниця», «Найласкавіші руки», «Сьома

дочка»

Матеріал до заняття: фланелеграф, сонечко з промінчиками, маркер,

фартушки, цибуля, цибулинки тюльпанів, посуд, грунт, стеки, лійки,

ноутбук, мікроскоп, лупа.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти стоять в колі і вітаються один з одним, торкаючись долоньками.

- Діти , що ви відчули, вітаючись один з одним?

- Тепло, радість, приємні відчуття

- А коли, ми ще відчуваємо тепло?

- Коли вітаємося, говоримо «чарівні слова», коли мама пестить, гладить

своїми долоньками, коли милуємось красою природи, коли ми робимо

добрі справи та вчинки, коли сонечко посилає нам свої ніжні, лагідні

промені.

- Так, вірно, адже весняне привітне сонечко радо нам посилає свої

промінчики і від цього нам стає тепло і радісно.

92

- Діти, ми сьогодні з вами віталися долоньками, а долоньки це що?

- Так вірно, наші руки-помічники.

- А давайте з вами пригадаємо, якими можуть бути руки.

Дидактична гра « Сонечкові помічники»

Вихователь та діти називають, друкують, викладають слова-промінчики,

утворюючи сонечко. Теплі

Добрі Холодні

Ледачі Ніжні

Натруджені Грубі

Золоті Шершаві

Працьовиті

Вихователь з’ясовує розуміння дітьми виразів «Золоті руки», «Натруджені

руки», «Ледачі руки».

- Подивіться, як стало радісно сонечку від того, що в нього з’явилося

більше промінчиків щедрих і працьовитих. як людські руки.

- Діти, а ви знаєте, що людські руки вміють не тільки працювати, а ще й

бачити.

- Зараз пограємо в гру « Чарівна торбинка».

Дидактична гра «Чарівна торбинка»

93

Діти за описами вихователя на дотик відшукують той чи інший предмет,

наприклад яблуко, картоплю, куб, моркву, цибулю.

- Так діти, це цибулька. А ви знаєте, що «Цибулька- найменша сонечкова

сестричка, така ж кругленька й золота і такаж пекуча – аж сльози

котяться». Як ви думаєте, чому цибулька найменша Сонечкова

сестричка?

(Бо вона така ж кругленька, як сонечко і така пекуча, як сонечко бо воно

теж пекуче літнього спекотного дня і коли на нього, дивитися з’являються

сльози.)

- А знаєте, чому цибулька така пекуча? Бо вона виділяє фітонциди – які ми

вдихаємо і вони корисні для нашого організму.

- А кого ще можна назвати сестричками сонечка, чому?

(Мандаринку, апельсинку, диню, квіточку кульбаби. Вони такі ж жовтенькі

і кругленькі як сонечко.)

- Цибуля - комора вітамінів, вона набирала весною і влітку життєдайної

сили від сонця, від землі, а тепер віддає свої поживні речовини нам,

людям, і дарує здоров’я, енергію, силу, які увібрала в себе від сонечка.

Тому цибулю ще називають цибулиною-здоровинкою. Тож давайте

назвемо ланцюжок чудодійних властивостей, які має цибулинка –

здоровинка.

( Цибуля покращує апетит, печена цибуля лікує захворювання шкіри)

- От скільки корисних справ може зробити цибулька.

Показ і розгляд цибулі ( верхівка, корінчик)

- А зараз ми з вами будемо справжніми науковцями-дослідниками. Ось

подивіться, які прилади в мене є.

Показ мікроскопа і лупи. Запропонувати дітям розглянути самі прилади

та лусочки цибулини в люстерко мікроскопу та лупи.

- Що ви побачили? ( відповіді )

- А тепер спробуємо цибульку на смак.

Діти пробують і називають, які смакові якості має цибуля.

94

- А хто знає, які страви готують з цибулі?

Відповіді дітей.

- Як багато цікавого ми дізналися про цибулю! А ще з нею трапилася

незвичайна пригода, послухайте.

Розповідь вихователя супроводжується показом слайдів.

«Весною люди посадили на грядці маленьку цибульку. Поряд було дуже

багато сусідів – овочів. І всі вони в один голос говорили, що нема

кращого місця на землі, ніж город. Скоро сонечко пригріє ще краще,

посіяне насіння в землі поливатиме теплий дощик, люди доглядатимуть

сходи насіння, вони проростуть і принесуть людям багато користі. А

маленька цибулька була дуже допитлива, непосидюча і тому дуже хотіла

помандрувати світом. Крутилась вона, крутилась, звільнила свої корінці з

землі і покотилася по стежині. Докотилась цибулинка до великої клумби,

де побачила ніжну, струнку, яскраву, горду, схожу на полум’я квітку.

- Як тебе звати? - запитала цибулинка.

- Я тюльпан – гордо промовила прекрасна квітка.

Цибулинка з заздрістю дивилась на нього і нарешті не витримала:

- Як би я хотіла бути такою чарівною як ти.»

- Діти, як ви думаєте, що відповів тюльпан цибулині?

( Тюльпанами люди прикрашають своє житло, дарують один одному, а

цибулинку вживають у різні страви, вона зцілює людей від недуг)

- Так, діти, у цибулі та тюльпана різні призначення: тюльпани

прикрашають довкілля, квітуючи на клумбах, люди дарують їх один

одному в знак вдячності та симпатії, висловлюючи цим свою повагу,

подяку, любов, а цибулинка має цілющі властивості, які вона отримала

від землі, від сонечка, і її споживають люди.

- А ще тюльпан повідомив цибулині про те, що він її родич. Цибулька

здивовано дивилась на красеня - тюльпана.

- Діти, як ви вважаєте, чому цибулинку і тюльпан можна назвати

родичами?

95

( Тюльпан теж з’явився на світ з маленької цибулинки)

- З того часу цибулинка і тюльпан подружилися і більше не заздрили один

одному.

- Діти, а ви хочете щоб у нас в групі теж жили цибулинка і тюльпан. Для

того, щоб продовжити життя цих цибулинок, їх потрібно знову посадити

в землю і коли проростуть цілющі зелені росточки цибулинки, ми будемо

вживати їх, щоб рости здоровими і сильними, а тюльпан буде радувати

нас, милувати зір своїм цвітінням.

- Пригадаємо, що потрібно для кращого росту цибулин.

( Земля, вода, світло, тепло)

- Ось подивіться, в одній корзинці у мене тюльпани, а в іншій цибуля.

Вони дуже схожі, майже однакові.

Діти розглядають і порівнюють цибулини.

- Ми з вами будемо працювати в командах і висаджуватимемо ці цибулини.

Повторення правил роботи в командах:

Правила:

1. Домовитися про виконану роботу

2. Послідовно виконувати роботу

3. Допомагати один одному

4. Вчасно приходити на допомогу

5. Доводити розпочату справу до кінця

6. Бути чемним , ввічливим.

7. Бути обережним під час роботи зі стеками.

- Одягнемо фартушки і до роботи. Одні команда дітей садитиме цибулю, а

інша - тюльпани. Спочатку я покажу, як ми будемо висаджувати їх.

Пояснення:

- Дерев’яною паличкою робимо невелику ямку, ямка повинна бути такою,

щоб туди помістилася цибулинка. Беремо цибулинку, садимо у землю,

присипаємо землею, і притискаємо її.

Виконання роботи дітьми..

96

- А що ще тепер треба зробити, щоб цибулини краще росли?

Діти поливають, вихователь нагадує, що води потрібно небагато.

Прислів’я про працьовитість.

Висновок.

- Ось і закінчили ми працювати. У кожного з вас тепер з’явились

подружки- цибулинки, які кожного ранку чекатимуть на вас у дитячому

садку з надією на вашу турботу і доброту. Ми будемо спостерігати за

цибулинками, доглядатимемо їх. Коли з’явиться зелені пір’їнки

цибулинки-веселинки, ми скуштуємо їх, а зелені росточки тюльпана

висадимо на клумбі і вони прикрасять ділянку нашого дитячого садка.

97

«СУМНА КАЗКА ПРО КОТА»

Сундук Галина Андріївна, вихователь

Мета: формувати уявлення дітей про моральні людські риси засобами

верлібрів, розвивати зв’язне мовленні, креативність мислення.

спостережливість, комунікативно-мовні здібності; виховувати інтерес до

української поезії; любов і турботу до домашніх улюбленців; моральні риси

особистості: співпереживання, милосердя.

Попередня робота: опрацювала Базову програму розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі», сфери «Природа», «Люди»; навчально-

методичний посібник «Джерела доброти», спостереження за змінами в

навколишній природі та за домашніми улюбленцями. Читання збірки

верлібрів В.Запорожець.

Діти сидять на килимку, в колі.

Вихователь:

«Доброго ранку», - мовлю за звичаєм.

«Доброго здоров'я» - усім вам зичу я.

Діти вітаються між собою, торкаються долоньками.

- Діти, що ви відчули, вітаючись один з одним і притискаючи долоньки?

(Тепло, радість, приємність).

- А що ще буває тепле? (рукавички, шубка, сонечко, мамина посмішка).

- А якими бувають слова? (ніжними, лагідними, теплими).

Так, правильно говорить прислів’я: «Тепле слово і в мороз зігріє». Всім

приємно вимовляти, слухати теплі і лагідні слова.

Вихователь:

- Діти, подивіться, що я вам сьогодні принесла? (На підносі стоїть стаканчик

закритий серветкою). – А, щоб дізнатися, що там вам треба відгадати загадку:

Блискучий, гладенький,

Дуже холодненький,

Діти по нім катаються,

98

Гарно розважаються.

Так, правильно це лід. Роздивіться його. А з чого утворюється лід? (Діти

передають стаканчик з льодом по колу розглядають його). А в яку пору року

надворі буває лід? (Зимою) А чому взимку? Який лід? (Холодний, білий,

мокрий, колючий, блискучий, гладкий, грайливий прозорий). Ставимо

стаканчик в дослідницький центр і будемо спостерігати за ним до кінця

заняття.

- А що ще буває холодним? (День, вітер, вода, морозиво, погляд).

- Діти а слова можуть бути холодними?

- А які це холодні слова? – це образливі, злі, грубі слова. На жаль,

трапляються і холодні, бездушні вчинки.

Ось послухайте, яка історія трапилася з котом:

«Сумна казка про кота»

З хати вигнав кота

Хазяїн у вечері…

Місяць біг по котячому сліду.

Наздогнав. Надломив калача.

Приколисав на гілці верби.

Запитання:

- Яка це казочка? (коротка, сумна, невесела).

- Чому? (Хазяїн жорстоко повівся з котом).

- Чи можна так поводитися з домашніми тваринами?

- Хто допоміг котику? Як? Яким чином?

Так, як красиво автор цієї казки говорить про хороший, добрий, гідний

вчинок Місяця:

«Місяць біг по котячому сліду. Наздогнав. Надломив калача. Приколисав

на гілочці верби».

- Як ви розумієте ці вислови?

Повторне читання верлібру.

99

Діти, а зараз уявимо собі, що відчував котик, коли опинився вночі надворі

сам? (Біль, страх, сум, холод)

Гра – емпатія «Я котик»

- Я котик. Який я?

- Що я люблю?

- Про що мрію?

- Чого і кого боюся?

Так, але коли трапляється біда, то завжди знаходяться хороші, добрі друзі,

які виручають із біди.

Так і в нашій казочці котика помітив турботливий Місяць, освітив йому

дорогу, привів до верби, місця, де можна заночувати, і приколисав, від

чого котику стало затишно і спокійно і тепло.

- Кого ще міг зустріти котик?

- Що могло з ним трапитися?

- Хто міг помітити котика на вербичці?

- З ким він міг подружитися?

- Якби ви допомогли котику?

А я думаю, що хазяїн обдумав свій вчинок. Згадав, як котик зустрічав його

щовечора, муркотів свою пісеньку. Він вийшов на вулицю почав кликати

котика, шукав його, а коли знайшов приніс йому додому, нагодував,

погладив.

Розминка.

- Що вміє котик?

- Як котик ступає?

- Як бігає за мишкою, полює.

- Як співає котик.

А зараз підемо малювати. (Діти самостійно вибирають матеріал для

роботи: олівці, фломастери, фарби, крейду, пластилін).

В своїх малюнках ви зобразите друзів котика, які допомогли йому.

Виконання роботи дітьми . Підсумок заняття.

100

КОНСПЕКТИ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ ТА СЦЕНАРІЙ РОЗВАГИ

З МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗА ІДЕЯМИ ВЕРЛІБРІВ

«ПОДОРОЖ ДО ВЕСНЯНОГО ЛІСУ»

Квеквескірі Людмила Петрівна, музичний керівник

Мета: емоційно налаштувати дітей на заняття; формувати активний словник,

розширити знання дітей про зміни в природі навесні учити слухати і

сприймати малі поетичні форми, верлібри; розвивати музично-ритмічні рухи

дітей, виконувати їх злагоджено чітко під музику; ознайомити з музичним

твором, розвивати музичну пам'ять; виховувати емоційну, чутливість до

музики, естетичне ставлення до природи; заохочувати дітей до

висловлювання власних думок, щодо прослуханих творів; розвивати творчі

здібності дітей, навички співу; закріпити знання про музичні інструменти,

інструменти з покидькових матеріалів (пластикові пляшечки, наповнені

пшоном, поліетиленові пакети ), навички гри на них; виховувати естетичний

смак, любов до української поезії та музичних творів.

Музичний матеріал: «Ми йдемо» М.Шутя, «Ранок» Е. Гріга, розспіванка

«Годівничка для синички»; «Лісова пісенька» сл.і муз. С.Мартинович;

«Веселі діти» литовська народна мелодія, музично- рухлива гра «Чарівна

сопілочка» В. Лисенка.

ХІД ЗАНЯТТЯ

МУЗ.КЕРІВНИК : музичне вітання: Добрий день, вам діти!

ДІТИ співають відповідь: Добрий день, добрий день!

Скільки світла та пісень! (Додаток №1)

МУЗ.КЕРІВНИК. : Погляньте, як яскраво світить нам в кімнату

сонечко весняне! Воно посилає нам свої ніжні промінчики і несе людям

тепло і радість. (Дітям пропонується присісти по колу на маленьких

подушках.)

- Пригадайте, як ви на прогулянці спостерігали і милувалися красою

весняного пробудження природи. Німецький композитор Едвард Гріг

101

також любив спостерігати за природою і створив чудовий музичний

твір, який я пропоную вам послухати. Під час прослуховування

пофантазуйте й уявіть, що може відбуватися під таку музику?

Визначте , який час доби було відтворено композитором? Вечір чи ранок?

Яка музика за динамікою :гучна чи тиха? (Прослуховування п’єси

Е. Гріга «Ранок»).

( Діти розповідають, які образи, картини, події намалювала їм

музика.)

-Так, дійсно ,слухаючи цей музичний твір, уявляєш, ніби вся природа

пробуджується.(Очікувані відповіді: піднімається сонечко,

простягають до сонечка свої голівки перші квіточки, прокидаються

звірята, комашки, весело співають і щебечуть пташки, дзюркотить

струмочок, тануть бурульки; музика спочатку тиха , потім стає

гучнішою) Цей музичний твір називається «Ранок».

- А ось послухайте, як поетеса Валентина Запорожець у своєму

поетичному творі, верлібрі «Усмішка» вдало і майстерно помітила

сонячну посмішку, яку посилає Сонечко автору .

(Читання верлібру)

- «Сонечко усміхається мені , а я сонечку. Як нам добре!»

Давайте ми ще раз під музичний твір «Ранок» послухаємо і намалюємо в

своїй уяві, як Сонечко роздає всім нам свої сонячні промінчики-смішинки, які

зігрівають нас своїм теплом і пробуджують все навколо від зимового сну.

(Повторне слухання верлібру під музичний твір «Ранок»)

- А ось погляньте , чи схожі ваші уявні картини з картиною художника

Івана Айвазовського «Схід сонця біля берегів Ялти», (демонструю

ілюстрацію даної картини)

- А зараз давайте і ми подаруємо один одному та сонечку свої промінчики –

смішинки.

Гра М.Шутя «Сонечко і долонька»

В кінці гри всі дарують повітряний поцілунок Сонечку (Див. додаток №2

102

- А щоб краще відчути і побачити , як пробуджується вся природа від

зимового сну, ми помандруємо з вами до весняного лісу.

А допоможе нам в цьому –музика. Тож будемо уважними до перешкод, які

можуть нам зустрітися на шляху.

(Виконуються музично-рухливі вправи під муз. супровід, узгоджуючи

рухи з текстом «Ми йдемо» М. Шутя». Див. додаток №3)

- Ось ми з вами і прийшли . Тож сядемо на галявинці, заплющимо очі і

перенесемося в чарівний світ весняного лісу. Кожен з вас спробує уявити

,що відбувається в природі, уважно послухаємо, про що нам розповідають ці

звуки.

(Заховавшись за ширмою, педагог і пропонує відгадати , що нагадують ці

звуки)

Граю на музичних молоточках (Очікувана відповідь : стук дятла).

Дзвіночки – крапельки, дзурчання струмочки.

Шуршання пакетами – їжачок шарудить.

Пляшечки з пшоном – камашки пробуджуються.

Свищик – пташки співають.

- Так, вірно, тож давайте ми з вами разом озвучимо весняну телеграму від

лісових мешканців на наших музичних інструментах.

Дидактична гра за методикою Карла Орфа «Весняна телеграма».

Діти поділені на групи, відповідно до музичних інструментів.

Муз керівник : Дивний звук у лісі рано

Дятел пише телеграму :

Діти: Тук-тук-тук

Тук-тук-тук

Звідусіль лунає звук.

Діти стукають муз. молоточками.

Дзінь- дзінь- дзінь-

Дзень- дзень- дзень-

Розпочавсь весняний день.

103

Діти ритмічно дзвонять дзвониками.

Чох- чох- чох-

Чох- чох- чох-

З листя виліз їжачок.

Діти шарудять пакетиками.

Шу- шу- шу-

Ша- ша- ша-

Оживає комашня.

Грають діти з пляшечками.

Муз.керівник : В лісі пташечка співа …..(пауза, під час якої діти

на свищиках виспівують)

Діти разом : Це до нас прийшла Весна.

(Діти під музичний супровід, за вибором музичного керівника, грають на

інструментах).

- Тож давайте ми розвеселимо лісових мешканців пісенькою.

Та для того щоб ми з вами гарно співали, налаштуємо свої голосочки

нашою розспіванкою «Годівничка для синички» (Див. додаток №4)

А ще ,щоб чітко промовляти слова в пісні, ми перетворимо наш язичок

на годинничок

Артикуляційна вправа «Годинничок»: діти водять язичком вправо-

вліво:

Є годинник гарний в нас

Ходить-ходить він весь час

Дуже точно він іде,

Аж ніяк не відстає.

- Ось ваші годиннички мені підказують , що ми готові співати. Ви

послухайте мелодію пісні і пригадайте, як називається ця пісня (Відповіді

дітей). Будемо співати так, щоб передати радість, любов та теплоту

мешканців лісу до природи. ( Виконують пісню «Лісова пісенька» сл.і муз.

С.Мартинович) (Див. додаток №5)

104

Гарно ви співали,

Тож всі скоріш ставайте –

Танок веселий починайте !

Танок «Веселі діти» литовська народна мелодія (Див. додаток №6)

Ну , а зараз у лісочку я сопілочку знайшла ,

Та як тільки -но заграю -

Вмить усе тут оживає.

Музично-рухлива гра «Чарівна сопілка» В. Лисенка.

- Діти , нам час уже повертатися до дитячого садочку . Вам сподобалася

подорож до весняного лісу? (Відповіді дітей)

- З яким музичним твором ми сьогодні познайомились? (Відповіді дітей). А

, що нам подарувала поетеса Валентина Запорожець у своєму поетичному

творі « Усмішка».

- Мені теж сподобалося разом з вами подорожувати. Але перш ніж

повернутися до дитячого садка,, ми уявимо себе майстрами мистецтва і як

справжні художники відтворимо картину нашої подорожі. ( Створення

колективної композиції, «картини» весняного лісу на мольберті в

музичному супроводі)

- От і вийшов в нас чудовий мистецький твір , де сонечко всміхається і

дарує свою теплу посмішку не тільки малятам , а й всім лісовим

мешканцям: звірятам, пташкам, комашкам, рослинам і всьому живому на

землі. Ми впевнено можемо сказати словами верлібру поетеси В.

Запорожець «Як нам добре!»(Музичний керівник пропонує придумати

дітям назву «картині»)

- Тож будемо,, вчитися помічати , берегти та примножувати красу рідної

природи. І кожного ранку дарувати посмішку всім, хто нас оточує.

- На цьому… (співаю музичне прощання) «Скінчилось заняття» ;

Діти співають : «До побачення!» .

Під звуки маршу діти виходять із залу.

105

Додаток №1

106

Додаток №2

107

Додаток №3

108

Додаток №4

109

Додаток №5

110

111

«РОДИННЕ СВЯТО РІДНОЇ МОВИ»

Картун Антоніна Миколаївна, музичний керівник

Краснощок Анна Іванівна, вихователь-методист.

Мета: залучати дітей та їх родини до високохудожньої усної народної

творчості , сучасної української поезії, формувати художній та читацький

смак, виховувати любов, повагу до рідної мови.

Обладнання: українські костюми, віночки, аудіо диск, ляльки.

ХІД:

Діти «кривим танцем» заходять до зали. співаючи українську народну пісню

«Чорна гречка» (Дод. №1) і стають півколом.

Дитини: «Матусин заповіт»,

Раз мені казала мати:

«Можеш мов багато знати,

кожну мову шанувати,

та одну із мов усіх

щоб у серці ти зберіг!»

«В серці ніжну і лагідну

Збережу я мову рідну!»

М.Хоросницька

Ведуча: Гостинно просимо на свято рідної мови.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в душу з ранніх літ.

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

1-ша дитини: Бог нам гарну мову дав

Щоб ми не мовчали

І всі звуки та слова

Легко вимовляли

2-га дитина: Кожна літера – це знак,

кожна загадкова

112

Вони з’єднуються так,

Що виходить слово.

Ведуча: Мова – наш душевний код,

Даний нам від роду

Будем її шанувати

І до віку пам’ятати

ПІСНЯ «Присяга рідній мові»

(Слова О.Демиденко, музика В.Касьянова. Дод №2)

Ведуча: Дорогі діти, незабаром ви підете до школи і вже добре вивчили

українську абетку. Послухайте, якою побачили азбуку поетеса Валентина

Запорожець у своїй незвичайній поезії, верлібрі «Азбука»

«Азбука розумна. Вона літеру А поставила першою,

щоб по драбинці всі літери підіймалися до Сонечка».

Правда, незвичайний, короткий поетичний твір, а як багато в ньому сказано!

Ви, майбутні школярики, мабуть вже змалювали в своїй уяві «сонечкову

школу» залиту яскравим сяйвом і теплом, в якій навчаються літери.

Отже, свято у нас сьогодні незвичайне, ми позмагаємося в поезії, в малих

фольклорних жанрах, піснях і танцях, висловлюючи любов і шану до рідної

мови. І ви будете справжніми «читайликами» та «всезнайками».

- До навчання ви готові? (Так)

ПІСНЯ «Школярики»

(Слова та музика В.Гвоздій. Дод №3)

Ведуча: Щоб перевірити ваші знання рідної мови ми послухаємо хто з вас

знає більше закличок. (Діти декламують українські народні заклички)

«Весну-красну зустрічаймо

Та весняночку співаймо

Весняночку співаймо,

Весну закликаймо»

*********

«Іди, іди дощику,

113

Зварю тобі борщику

В полив`янім горщику!

Іди, іди дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею!

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику!»

**********

«Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко

Виглянь у віконечко

Просуши доріжки,

Де гуляють ніжки».

Ведуча: Але ці українські заклички можна не тільки промовляти, а ще й

співати. Послухайте українську народну закличку «Вийди, вийди сонечко»

Українська народна закличка «Вийди, вийди, сонечко» (Дод №4)

Дитина: Як я була ще маленька

Колисала мене ненька

Колисаночку гойдала

Ніжно пісеньку співала

Українська народна колисанка «Котику сіренький» (Аудіо запис)

Ведуча: Вслухайтесь у ніжну мелодію колискової. Народ створив багато

колискових пісень. Лагідний голос засівав у дитячі душі доброту, любов до

природи, до всього живого. Послухайте у виконанні ваших матусь колискову

А.Мігай «Колискова вітерцю» (Дод №5)

Ведуча: У нашій мові є багато прекрасних, лагідних, пестливих слів.

Подумайте і скажіть яка ваша матуся.

Гра «Ланцюжок лагідних слів для матусі»

(Діти добирають пестливі слова до слова матуся).

114

Ведуча: Наші діти дуже люблять і шанують свою рідну мову. Вони знають,

як багато в українській поезії оспівана рідна мова. Тож запрошую «читай

ликів» та «всезнайків» продекламувати знайомі вірші про рідну мову. (Діти

за бажанням декламують поезії).

Дитина: Мами нас навчили,

Як плести віночки,

Щоб зростали в щасті

Матусині дочки.

Дівчаток прикрашає

Зелений цей вінок,

А пісенька-веснянка

Нас кличе у танок.

Танок з віночками «Подоляночка» (Аудіо запис)

Ведуча: Наші діти вміють не тільки співати, танцювати, декламувати вірші, а

ще й подарують нам хвилинки-смішинки рідною мовою.

Конкурс на краще вимовляння скоромовок.

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

********

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток коло квіток

*********

Ліз карасик через перелазик

Та й у воду – плюсь!

Ведуча: А зараз – гумористична сторінка.

Інсценівка дітьми смішинок.

- Їдьмо!

- Та ще коні не запряжені.

- Нічого, по дорозі запряжемо!

*******

115

- Іване, Іване, ходи до роботи!

- Ноги болять.

- Іване, ходи їсти!

- Іду, іду!

Ведуча: Яка чудова, милозвучна, різнобарвна і багата українська мова!

Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй не має кінця і краю. Глибше ви

пізнаєте скарби рідної мови, коли вчитиметесь в школі. І як підмітила

Валентина Запорожець у своєму верлібрі «Азбука» про допитливі літери, ви

теж впевнено долатимете сходинки шкільного навчання і підійматиметесь до

сонячної вершини науки та знань.

ДОДАТОК №1

116

ДОДАТОК №2

117

ДОДАТОК №3

118

ДОДАТОК №4

ДОДАТОК №5

119

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

120

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»; К.:

Світич, 2008.

2. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі»; К.: Світич, 2009.

3. «Дошкільна лінгводидиктика», Богуш А., Гавриш Н., 2007.

4. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у

дошкільних навчальних закладах; Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. К.:

«Слово» - 2006.

5. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників; Богуш А., Луцан Н., К.:

«Слово» - 2008.

6. Інновації в дошкіллі; Калуська Л., Отрощенко М., Тернопіль

«Мандрівець», - 2010.

7. «Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності», Крутій К.,

Запоріжжя, «ЛТД» 1999.

8. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників.

Гончаренко А., Київ, «Світич» 2009.

9. Інтелектуально обдаровані дошкільнята: підтримка та супровід; Кара

баєва І, Яценко Т, Пасічник А., «Дитячий садок. Бібліотека»,

«Шкільний світ», №11, листопад 2011.

10. Журнал «Джміль». Стаття «Вчимося складати вірші» Гавриш Н. № 3,

1999.

11. «Зелена квітка тиші» Михайло Григорів, вид. «Грані-Т» 2011.

12. «Віршів повна рукавичка», Василь Голобородько, вид. «Грані-Т» 2011.

121