Міністерство освіти і науки України · Web viewКомп’ютерні віруси, що поширюються через Інтернет та захист

Міністерство освіти і науки УкраїниУправління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ПогодженоДепартамент вищої освіти Міністерства освіти і науки України__________________________________

«_____» ____________________ 2009 р.

ПогодженоІнститут інноваційних технологій і змісту освіти______________________________________

«____» _________________________ 2009 р.

СхваленоНауково-методична рада Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Протокол № 2 від 22.04.2009 р.

Голова _________________ Р. М. Зуб’як

ЗатвердженоУправління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Начальник ____________ З. А. Болюк

«____» _________________________ 2009 р.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

учителів історії та суспільствознавчих дисциплін(етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти)

Укладач:Островський В. В., завідувач відділу суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін ОІППО

Рецензенти:Треф’як Я. І., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики навчання ОІППО;Галицька Т. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Івано-Франківськ2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Освітня діяльність сьогодні перебуває під глибоким впливом соціокультурних змін у суспільстві. У Національній доктрині розвитку освіти України наголошується на необхідності переходу на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, забезпеченні її конкурентоспроможності в європейському та світовому освітньому просторі, ставиться завдання підготовки спеціалістів, які будуть захищеними та мобільними на ринку праці, здатними робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матимуть необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство, будуть здатними до навчання упродовж життя. Учитель сучасної школи знаходиться у центрі соціально-економічних і педагогічних перетворень, координує, спрямовує навчально-виховний процес, бере активну участь в науково-методичній роботі та житті навчального закладу. Виходячи з цього, модернізація системи суспільствознавчої освіти передбачає передусім використання продуктивних технологій навчання в навчально-виховному процесі, застосування компетентнісного підходу до післядипломної педагогічної підготовки.

Система післядипломної освіти повинна бути спрямована на приведення науково-методичного та теоретичного рівнів учителя у відповідність до світових стандартів, виробничих та індивідуально-особистісних потреб; удосконалення його наукового та загальнокультурного потенціалу, який реалізується шляхом проведення курсової підготовки та засобами самоосвіти і керується стандартами рівнів кваліфікації.

Безперервна педагогічна освіта має забезпечувати учителю можливість адаптуватися до технологій і умов роботи з урахуванням соціально-економічних змін. Курсова підготовка повинна спрямовуватися на формування компетентностей, неперервний розвиток творчого потенціалу кожного педагога, його загальнокультурного та інтелектуального рівня; професійно необхідних знань та вмінь; підвищення кваліфікації, поглиблення досвіду практичної роботи; створення умов для самоосвіти.

Концептуально-методологічний компонент програмиПрограма курсів підвищення кваліфікації учителів історії та суспільствознавчих

дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів розроблена з урахуванням принципів цілісності, системності, варіативності, подана у взаємозв’язку цільового, змістового, технологічного та контрольно-аналітичного компонентів, базується на основі компетентнісного підходу та кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Навчання на основі компетентнісного підходу передбачає:

інтегрування особистісних та професійних якостей вчителя; чітке орієнтування на майбутню професійну діяльність;

перетворення слухача з пасивного об’єкта педагогічної дії на активного суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності;

формування готовності до постійного підвищення освітнього рівня, потреби в актуалізації і реалізації свого особистого потенціалу;

формування здатності самостійно набувати нові знання і уміння, розвивати власні здібності, прагнення до самореалізації в соціально-корисній діяльності;

обрання та використання традиційних та інноваційних методів навчання, принципів інтеграції навчальної, проектної і дослідницької діяльності;

уніфікування та стандартизування діагностичних замірів із переходом від оцінки знань до оцінки компетенцій та визначення рівня компетентності в цілому.

Кредитно-модульне навчання обумовлюється Болонською декларацією. Це комплекс академічних кредитів європейської кредитно-трансферної та акумулюючої систем (ЕСТS), що регламентує об’єм навчального навантаження і часові затрати, необхідні для засвоєння того чи іншого навчального модуля, його складність і

2

вагомість у формуванні професійної компетентності педагога. Кредитно-модульна система організації навчального процесу ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць – залікових кредитів.

Нормативно-правовий компонент програмиНавчальна програма курсів підвищення кваліфікації учителів історії та

суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) в системі післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ролзроблена відповідно до:

Конституції України,Національної доктрини розвитку освіти України,Законів України: «Про освіту» від 23 травня 1991 р.; «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р.; «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р.,Указів Президента України: «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку

освіти в Україні» від 4 липня 2005 р. № 1013; «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні» від 20

березня 2008 р. № 244; «Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти від 17 квітня

2003 р. № 347,Постанов Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Державної програми «Вчитель» від 18 березня 2002 року

№ 379; «Про затвердження програми розвитку системи дистанційного навчання на

2004-2005 роки» від 23 вересня 2003 р. № 1494,нормативних актів Міністерства освіти і науки України: наказу «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних

працівників України № 310 від 20.08.1993 р. із змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 419 від 01.12.1998 р.;

наказу «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 21 січня 2004 р.;

наказу «Про затвердження Положення про Республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти» від 17 листопада 2000 р. № 538;

наказу «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 2 червня 1993 р. № 161.

Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 11 квітня 2002 р. (протокол № 3/5-4).

наказу «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України», від 23.01.2004 р. № 49);

наказу «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», від 30.12.2005 р. № 774;

Концепції загальної середньої освіти (12-ти річна школа) (затвердженої Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України № 12/5-2 від 22.11.2001 р.);

програм для загальноосвітніх навчальних закладів стандартної та профільної підготовки.

А також, відповідно до вимог нормативних документів МОН України щодо післядипломної педагогічної освіти педагогічних кадрів, базових освітньо-кваліфікаційних характеристик педагогічних та керівних кадрів, напрямів і змісту функціональної діяльності працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних

3

закладів освіти. Зміст робочих навчальних програм відповідає анотованим програмам підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників системи загальної середньої освіти, розроблених Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти та рекомендованих МОН України (лист МОН України № 14/18 від 26.05.2005 р.).

Мотиваційно-цільовий компонент програмиМета курсової підготовки – розглянути сутнісний зміст розвитку освіти в

Україні та освітнього менеджменту; поглибити соціально-гуманітарні, науково-методичні та професійні знання

учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти);

систематизувати знання про методологічну і теоретичну компетентність учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів;

ознайомити із сучасними педагогічними та психологічними аспектами професійної діяльності;

систематизувати знання щодо сучасних підходів до навчання; ознайомити з продуктивними новітніми педагогічними технологіями;

формувати навички вибору змісту та форм навчання на основі різниці між наявними та необхідними професійними компетенціями;

формувати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій; розвивати компетенції учителів історії та суспільствознавчих дисциплін

(етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти).Завдання навчального процесу курсових груп учителів історії та

суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) – висвітлити провідні напрями у розвитку сучасної освіти, основні концепції освітньої діяльності (гуманізації, демократизації освіти, компетентнісного навчання тощо), результатів наукових досліджень у суспільствознавчій галузі, сучасних педагогічних технологій, форм і методів засвоєння інформаційних технологій в освіті;

формувати вміння здійснювати професійну практичну діяльність в умовах інноваційного освітнього простору, мотиваційно-смислової освіти;

розкрити суть, специфіку та переваги новітніх продуктивних технологій навчання, їх види та методику використання; ознайомити слухачів курсів із системою використання інтерактивних технологій, методу проектів, моніторингу в навчально-виховному процесі з предметів та внутрішкільній методичній роботі;

розглянути основні аспекти управління навчально-виховним процесом під час вивчення суспільствознавчих дисциплін;

ознайомити з шляхами коригування моделі науково-методичної роботи на підставі діагностики та самооцінки рівня інформаційних потреб учителів.

Запропонована програма підвищення кваліфікації учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів спрямована на реалізацію свободи вибору змісту, форм підвищення кваліфікації методичної, організаційно-педагогічної роботи, спонукає до креативної діяльності, розвитку, самоактуалізації та самореалізації кожного педагога.

Засвоєння слухачами окремих освітніх модулів, надає можливість вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію відповідно до своїх фахових зацікавлень та рівня професійної підготовки.

Верифікаційно-компетентнісний компонент програмиОсновні терміни та визначення. У програмі використовуються терміни та

відповідні визначення, що подані у комплексі нормативних документів:Галузь знань – група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності

4

узагальнених структур діяльності.Дидактична одиниця – логічно самостійна частина навчального матеріалу, за

своїм обсягом і структурою відповідна таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об’єкт і т. п. Складається з одного або декількох фреймів.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені до організаційної, управлінської та виконавської виробничих функцій.

Заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля або блоку змістових модулів.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, у вигляді компетенцій, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технології, культури та мистецтва.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Змістовий модуль (ЗМ) – система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Знання – категорія, яка віддзеркалює зв’язок між пізнавальною й практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтовних основ дій тощо, яка має певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки за умови їх проявлення у вигляді вмінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії. Знання – результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини.

Індивідуалізація навчання – організація процесу навчання, яка передбачає його модифікацію відповідно до потреб того, хто навчається.

Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені 5іж предметних55і технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Кваліфікація – 1) визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов’язків; 2) здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи.

Компетентність – здатність, інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (5іж предмет), що визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності.

Компетенція – включає знання й розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті). Предметна область у якій індивід добре обізнаний і в якій він проявляє готовність до виконання діяльності.

Контроль якості вищої освіти – система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу, та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

5

Кредит (національний кредит в системі вищої освіти України) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) може бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної й самостійної роботи студента за тиждень).

Кредит ECTS (заліковий кредит) – одиниця Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (36 академічних годин), яка визначає навчальне навантаження необхідне для засвоєння змістових модулів.

Модульно-рейтингова система оцінки успішності – це комплексна система поетапного оцінювання рівня освоєння основної освітньої програми за напрямом (спеціальності) вищої професійної освіти з використанням модульного принципу побудови навчального процесу.

Навички – уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Навчальний елемент (НЕ), дидактична одиниця – мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об’єкта. Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу.

Навчальний модуль – сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.

Навчальний план – складова стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, яка розробляється на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін (практик), види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Освітній менеджмент – це теорія і практика управління стратегічною галуззю держави в ринкових умовах.

Тест – стандартизована психодіагностична методика, яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей.

Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального та (або) професійного досвіду у процесі навчання.

Технологія освіти – процес та результат створення (проектування) адекватної потребам і можливостям особи та суспільства системи соціалізації, особистісного та професійного розвитку людини в закладі освіти, що складається з спеціальним чином сконструйованих відповідно до заданої мети методологічних, дидактичних, психологічних, інтелектуальних, інформаційних та практичних дій, операцій, прийомів, кроків, які гарантують досягнення цілей, що визначені учасниками освітянського процесу, та свободу їх усвідомленого вибору.

Типова задача діяльності – узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного вирішення (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Уміння – здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок Системи умінь різних видів формують відповідні компетенції. Уміння поділяються за видами. Предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові.

Управління – забезпечення ефективного функціонування та розвитку організації.Фрейм – мінімальний опис явища, факту, об’єкту, при видаленні з якого якої-

небудь складової частини дане явище, факт або об’єкт перестає розпізнаватися

6

(класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір зв’язаних по сенсу і логіці фреймів складає дидактичну одиницю.

Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійної підготовки. Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) повинен знати:

державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні; предмет вивчення; законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання і

виховання; основні напрямки і перспективи розвитку освіти; дисципліни психолого-педагогічного циклу, у тому числі педагогіку,

психологію, вікову фізіологію; індивідуальні характеристики учнів, особливості формування різних

учнівських колективів і керівництва ними; цілі, принципи, організації шкільної освіти, зокрема, стосовно предмета, що

вивчається; навчальні плани, програми, підручники; методичні рекомендації; методики вивчення предмета та виховної роботи; форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, вимоги до його

матеріально-технічного забезпечення; принципи, якими керуються провідні вчителі. соціальні, культурні, інші умови навчання і виховання.Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства,

основ філософії, громадянської освіти) повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності.

Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, творчу педагогічну діяльність.

Кваліфікаційні вимоги до категорій. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії має відповідну фахову вищу освіту, виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 8 років.

Вчитель І кваліфікаційної категорії має відповідну фахову вищу освіту, виявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами організації навчально-виховного процесу, досяг значних результатів у розв’язанні педагогічних завдань, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 5 років.

Вчитель II кваліфікаційної категорії має фахову вищу освіту, виявляє достатній професіоналізм, володіє сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, досяг вагомої результативності у педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 3 років.

Вчитель з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» має вищу спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні і стандарти навчально-виховної роботи, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

Базові компетентності програми учителів історії та суспільствознавчих

7

дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти). У зв’язку з відсутністю відповідного Державного стандарту з підвищення кваліфікації педагогів, ми спираємось на рекомендації Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України щодо застосування компетентністного підходу для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти В результаті проходження програмного матеріалу мають розвиватись наступні компетенції:

Ком-петенці

їЗміст компетенцій Шифр

КЗН

Зага

льно

наук

ові

Уявлення про сучасні досягнення суспільствознавчих наук в обсязі необхідному для здійснення професійної діяльності КЗН 01

Знання сучасних наукових категорій, концепцій, онтологічних та аксіологічних аспектів філософії освіти КЗН 02

Володіння концептуальним апаратом і основними загальнонауковими методами дослідження КЗН 03

Розуміння законів, умов, тенденцій та особливостей розвитку суспільства, освіти КЗН 04

Знання принципів самоорганізації у живій і неживій природі, принципів еволюції, відтворення, розвитку суспільних систем КЗН 05

Володіння науковими методами обробки інформації КЗН 06Знання сучасних інформаційних технологій для отримання доступу до джерел інформації, збереження та обробки отриманої інформації

КЗН 07

Володіння способами інформаційно-описової діяльності, систематизування даних, структурування, опису предметної сфери (виділяти ключові категорії, поняття, персоналії, групи проблем або проблеми, систематизувати концепції, технології, методи вирішення проблем, ведення власної бази даних, укладання наукових робіт, рефератів тощо)

КЗН 08

Здатність до рефлексії власних дій КЗН 09

Соц

іаль

но-о

соби

стіс

ні

Усвідомлення приналежності до української нації, знання та розуміння своїх прав та обов’язків як громадянина України, толерантно взаємодіяти на міжпредметному рівні

КСО 01

Володіння встановленими професійно-етичними нормами КСО 02Розуміння цінності культури, науки на сучасному етапі розвитку суспільства КСО 03

Уміння вибудовувати стратегії особистісного розвитку та навчання, готовність до постійного саморозвитку КСО 04

Готовність до інноваційної діяльності КСО 05Володіння засобами дотримання норм здорового способу життя, педагогічної психогігієни КСО 06

Здатність навчатися впродовж життя КСО 07Уміння критично мислити КСО 08Здатність планувати та вибудовувати власну професійну кар’єру КСО 09Здатність мислити системно, креативно КСО 10Здатність ефективно адаптуватися до різних змін КСО 11Здатність забезпечувати належну якість роботи КСО 12Здатністю до самоаналізу у професійній діяльності КСО 13

Інст

рум

ента

льні Володіння засобами ділового мовлення, виразності мовлення КІ 01

Здатність створювати образні бачення в усному та писемному мовленні, демонструвати інтонаційну виразність повідомлення КІ 02

Здатність ефективно взаємодіяти на міжособистісному рівні КІ 03

8

Уміння здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність КІ 04Володіння засобами педагогічної діагностики КІ 05Володіння засобами управління інформацією КІ 06Володіння навичками роботи з комп’ютером (набір і форматування тексту, робота з програмними педагогічними засобами, робота в мережі Internet, електронна пошта, чат, форум, блоги, телеконференції, робота з основними програмами Microsoft Office)

КІ 07

Зага

льно

-про

фес

ійні

Здатність вибудовувати професійну діяльність на основі сучасних нормативно-правових документів в системі освіти України, міжнародних документів

КЗП 01

Здатність організовувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці КЗП 02

Володіння понятійним апаратом теорії та методики предметів, пізнавальними підходами та методами КЗП 03

Вміння вибудовувати професійну діяльність на основі знань, досягнень психології та педагогіки КЗП 04

Здатність відстежувати й осмислювати розвиток теорії і практики психології, педагогіки, методики викладання предметів

КЗП 05

Вміння користуватися репертуаром вербальної і невербальної комунікації КЗП 06

Здатність аналізувати педагогічні ситуації, виокремлюючи прийоми педагогічної взаємодії КЗП 07

Здатність логічно та послідовно представляти засвоєні знання КЗП 08Здатність вибудовувати професійну діяльність на основі сучасних принципів організації навчально-виховного процесу КЗП 09

Уміння вирішувати типові навчальні задачі КЗП 10Здатність працювати в умовах психологічних та педагогічних експериментів різних рівнів КЗП 11

Уміння комплексно підходити до виконання професійних обов’язків відповідно до конкретної ситуації КЗП 12

Здатність здійснювати оцінку якості своєї роботи та роботи колег КЗП 13

Уміння планувати та реалізувати відповідні заходи КЗП 14

Спе

ціал

ьно-

проф

есій

ні

Здатність використовувати професійно-профільовані знання в суспільствознавчій галузі КСП 01

Орієнтуватися в сучасних напрямках розвитку наук суспільствознавчої галузі КСП 02

Здатність використовувати теоретичні знання і практичні навички для ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах

КСП 03

Здатність вибудовувати технології навчання предметів КСП 04Ідентифікувати психолого-педагогічні особливості вивчення суспільствознавчих дисциплін та забезпечити їх врахування в організації навчально-виховного процесу

КСП 05

Здатність аналізувати різноманітну профільну науково-методичну літературу (програмно-педагогічне забезпечення, програми, посібники, навчально-методичну літературу, інші засоби навчання)

КСП 06

9

Здатність здійснювати логіко-дидактичний аналіз навчального матеріалу шкільних підручників, методичний аналіз спеціальної літератури, сучасних засобів навчання

КСП 07

Володіти здатністю переносити відомі знання, варіанти розв’язання, методи навчання і виховання в умови нових педагогічних ситуацій

КСП 08

Здатність знаходити нові рішення, створювати нові елементи педагогічних знань, ідей, прийомів для конкретної ситуації КСП 09

Здатність здійснювати підбір та розробляти предметний матеріал відповідно до поставлених завдань КСП 10

Володіння проектно-технологічною діяльністю у вирішенні педагогічних і навчальних задач КСП 11

Узгодження навчальних програм за горизонталлю для забезпечення міжпредметних зв’язків КСП 12

Здатність планувати і конструювати навчальний процес з предмета відповідно до новітніх педагогічних технологій КСП 13

Забезпечення наступності у навчанні між різними ланками ступеневої системи суспільствознавчої освіти КСП 14

Володіння навичками організації позкласної роботи з суспільствознавчих дисциплін КСП 15

Здійснення на різних ступенях навчання рівневої і профільної диференціації навчально-виховного процесу на основі базового змісту суспільствознавчої освіти

КСП 16

Здатність формулювати та вирішувати професійні задачі КСП 17Здатність організовувати рефлексивну і творчу діяльність учнів, пов’язану з засвоєнням предметних компетенцій КСП 18

Вміння розв’язувати олімпіадні завдання та тести, завдання підвищеної складності, тестові завдання зовнішнього незалежного оцінювання з предметів

КСП 19

Здатність надавати іншим педагогам методичну допомогу з викладання предметів КСП 20

Здатність вибирати необхідний матеріал та конструювати предметний зміст уроку, відповідно до вікових особливостей учнів

КСП 21

Здатність планувати свою роботу та вчити учнів планувати навчальну роботу КСП 22

Здатність організовувати різні види діяльності учні в залежності від поставлених задач КСП 23

Здатність оцінювати навчальні досягнення учнів у відповідності до державних стандартів вивчення предметів, вимог різнорівневих програм

КСП 24

Аналізувати основні тенденції розвитку педагогічної діагностики та створювати моделі, тестові завдання для вимірювання навчальних досягнень з суспільствознавчих дисциплін

КСП 25

Здійснення внутрішкільного та внутрікласного моніторингу якості суспільствознавчої освіти КСП 26

Здатність здійснювати аналіз та самоаналіз уроку історії чи інших суспільствознавчих дисциплін з позицій різних наукових підходів

КСП 27

10

Здатність виконувати професійні завдання та обов’язки інноваційного характеру (здатність здійснювати інноваційну діяльність)

КСП 28

Самостійне створення мультимедійних презентацій, методичних та дидактичних матеріалів для вивчення суспільствознавчих дисциплін

КСП 29

Аналізувати освітні ресурси Інтернету; використовувати ІКТ у навчанні суспільствознавчих дисциплін КСП 30

Здатність аналітико-прогностичної діяльності за результатами моніторингу якості суспільствознавчої освіти КСП 31

Професійні вимоги до вчителя визначаються як рівень його кваліфікації, тобто як ступінь оволодіння професією, спеціальністю. Професійні вимоги до вчителя, які будуть сформовані на курсах підвищення кваліфікації обумовлюють систему знань та умінь, яка є фундаментом моделі його компетентності. Система основних знань і умінь вчителя, необхідна для ефективної організації навчально-виховного процесу з предмета, повинна бути адекватною структурі та змісту його діяльності.

Змістово-процесуальний компонент програмиПрограма розрахована на 216 год., що складають 6 кредитів (ЕСТS). Структура

навчальної програми є модульною і відповідає структурі типових навчальних планів підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів ЦІППО, розкриває їх зміст та складається з 4-х навчальних модулів: соціально-гуманітарного – 27 годин (0,75 кредиту); загально-професійного – 54 години (1,5 кредиту); функціонально-фахового – 99 годин (2,75 кредиту); діагностико-аналітичного – 36 годин (1 кредит).

Навчальні модулі складаються із системи змістових модулів, укладених у відповідності до інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістові модулі складаються з програмових тем, об’єднаних в цілісність за ознакою відповідності змісту, навчальній меті, завданням модуля і мають наскрізну нумерацію у межах всієї програми.

Кожну тему розкрито через навчальні елементи – дидактичні одиниці, які включають основні поняття і положення змісту навчального матеріалу відповідно до інтегруючої мети змістового модуля і його логічної структури. У начальному елементі виділяються теоретична і практична частини.

Виконання навчального навантаження передбачається шляхом аудиторної роботи в обсязі 144 год., самостійної – 72 год. Здійснюється поточний, підсумковий контроль та самоконтроль засвоєння слухачами матеріалу навчальних модулів. Комплексне діагностування навчальних досягнень слухачів здійснюється під час реалізації діагностико-аналітичного модуля.

Соціально-гуманітарний модуль ставить за мету удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, економічних, політологічних, соціогуманітарних та інших питань професійної діяльності педагогів. Загалом, на вивчення даного модуля виділено 27 годин, з них 16 годин аудиторних та 9 годин самостійних. Складається з інваріантної та варіативної частин. В основних змістових модулях інваріантної частини розглядаються питання сучасної філософії освіти, нормативно-правої бази, що регулює діяльність навчальних закладів, охорони дитинства. Варіативна частина представлена спецкурсами та факультативами культурологічної, історичної, правової, соціологічної, краєзнавчої, духовно-моральної тематики, охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників педагогічного процесу.

Завдання модуля – систематизувати знання щодо: сучасних тенденцій розвитку суспільства, інноваційного характеру освіти,

ціннісних орієнтацій сучасної парадигми освіти; сутності філософії освіти як інтегрованої галузі наукового пізнання,

методологічних основ компетентнісно спрямованої освіти; ролі аксіологічного

11

компонента професійної діяльності педагога; нормативно-правових засад організації навчально-виховного процесу,

охорони дитинства, безпеки життєдіяльності, трудового законодавства,сформувати вміння (навички): вирішувати професійні проблеми на основі методологічних принципів

філософії освіт; аналізувати сутнісні ознаки різних освітніх парадигм за їх основними

параметрами, визначати їх особливості; виявляти сучасні тенденції розвитку освіти, враховувати їх у власній

професійній діяльності; виробляти власні судження на основі аналізу різних соціологічних,

культурологічних, філософських тощо концепцій та їх аргументувати,розвинути установки до аналізу; критичного мислення; прийняття системи

загальнолюдських цінностей як основи розвитку особистості.Загально-професійний модуль ставить за мету підвищення загально

професійної компетентності педагогів, що дасть змогу забезпечити вищу якість педагогічної діяльності в сучасних освітніх умовах. Загалом, на вивчення даного модуля виділено 54 години, з них 36 годин аудиторних та 18 годин самостійних. Складається з інваріантної та варіативної частин. В змісті професійний модуль охоплює сучасну педагогічну психологію, педагогічну інноватику, основи інформаційних та телекомунікаційних технологій в освіті. Варіативна складова представлена змістовими модулями, що допоможуть слухачам підвищити свою компетентність щодо роботи педагога в умовах компетентнісного підходу, моніторингу як інструменту педагогічної діагностики, основних орієнтирів виховання учнів. А також передбачено додаткові спецкурси і факультативи на вибір слухачів.

Завдання модуля – систематизувати знання слухачів щодо: сучасних тенденцій розвитку науки загалом та зокрема педагогіки,

педагогічної психології; інноваційних процесів в сучасному суспільстві; оптимізації педагогічної взаємодії; психології навчання, виховання та управління; можливостей використання інформаційних та телекомунікаційних технологій,сформувати вміння (навички): вирішувати професійні задачі на основі наукових принципів; узагальнювати, аналізувати та систематизувати інформацію з позиції різних

наукових підходів, виявляти та формулювати наукові та практичні проблеми, вирішувати їх,розвинути установки щодо вирішення професійних проблем на основі набутих

загальнопрофесійних знань та вмінь.Функціонально-фаховий модуль ставить за мету підвищення фахової

компетентності шляхом здобуття додаткових знань і умінь, відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик фахівця в галузі психології, педагогіки, дидактики. Загалом, на вивчення даного модуля виділено 99 годин, з них 72 години аудиторних та 27 годин самостійних занять. Складається з інваріантної та варіативної частин. Професійна підготовка забезпечує опрацювання актуальних проблем удосконалення навчально-виховного процесу. Науково-теоретична підготовка спрямована на поглиблення знань із питань методології, удосконалення форм і методів навчально-виховного процесу, диференціації навчання, вивчення і впровадження в практику ідей перспективного досвіду. Методична підготовка має на меті розвиток творчої активності педагогів, спонукання їх до аналізу власного досвіду та прогнозування діяльності, передбачає оволодіння знаннями щодо шляхів, методів і прийомів реалізації концептуально нових підходів до організації навчально-виховного

12

процесу. Варіативна складова представлена змістовими модулями, що допоможуть слухачам підвищити свою компетентність щодо вивчення предмета в умовах профільної школи, поглибити та поширити знання та уміння з сучасної методики вивчення навчальних дисциплін, методик моніторингу та оцінювання навчальних досягнень учнів. Також передбачено додаткові спецкурси і факультативи на вибір слухачів.

Завдання модуля – систематизувати знання слухачів щодо: багатоманіття педагогічних технологій та особливостей їх використання у

навчально-виховному процесі; закономірностей формування і упровадження перспективного педагогічного

досвіду; сутнісного вияву змісту і процесу психологічного регулювання; можливостей та використання інформаційних телекомунікаційних технологій

у вивченні історії та суспільствознавчих дисциплін,сформувати вміння (навички): вирішувати професійні задачі та проблеми на основі наукових принципів; узагальнювати, аналізувати та систематизувати інформацію з позиції різних

наукових підходів, виявляти та формулювати наукові та практичні проблеми, вирішувати їх; здійснювати проектування і моделювання власних методичних підходів,розвинути установки щодо вирішення професійних проблем на основі набутих

професійних знань та вмінь.Діагностико-аналітичний модуль ставить за мету виявлення освітніх потреб

слухачів курсів, діагностику об’єму та якості набутих знань та вмінь слухачів за основними навчальними модулями; аналіз наявного досвіду у вирішенні сучасних освітніх проблем; організацію роботи курсової групи. Загалом, на роботу в межах даного модуля виділено 36 годин: 18 аудиторних годин та 18 годин самостійної підготовки. Він є виключно інваріантним. В змісті він представлений установчим заняттям, інструктажем з правил безпеки, вхідним та вихідним діагностуванням, підсумковим контролем за навчальними модулями, конференцією з обміну досвідом слухачів курсів, захистом індивідуальних та колективних проектів.

Завдання модуля – провести опитування слухачів на предмет їх освітніх потреб в межах курсів підвищення кваліфікації;

інформувати слухачів про умови роботи курсів підвищення кваліфікації; створити умови для ефективної роботи курсової групи під час проходження

курсів; провести конференцію з обміну досвідом слухачів; організувати захист/презентацію індивідуальних та колективних проектів; діагностувати заміри об’єму та якості набутих знань та вмінь слухачів за

основними навчальними модулями.Навчальна стратегія курсу. Реалізація завдань для досягнення результатів

програми здійснюється через: форми організації курсової підготовки в системі кредитно-модульного

навчання, що передбачає усвідомлений вибір слухачем очної, очно-заочної, дистанційної, очно-дистанційної, перманентної чи поетапної моделі проходження курсів підвищення кваліфікації;

форми організації навчального процесу за вибором професорсько-викладацького складу: лекція (класична, інтерактивна, проблемна, бінарна тощо), практичне заняття, семінарське заняття, майстер-клас, конференція з обміну досвідом, індивідуальна та групова консультації, самостійна робота тощо.

технології навчання дорослих: інтерактивне навчання, метод проектів, кейс-метод, професійне портфоліо, ігрове навчання, інтегроване навчання, проблемне

13

навчання, контекстне навчання тощо; форми роботи: фронтальна, колективна (групова робота, робота в парах

тощо), індивідуальна; методи навчання: пасивні, активні, інтерактивні.Графік навчального процесу курсів підвищення кваліфікації учителів історії та

суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) залежить від форми організації курсової підготовки.

Очна форма підвищення кваліфікації триває два тижні аудиторних занять, педагогічної практики, самостійної роботи слухача з реалізації завдань соціально-гуманітарного, загально-професійного, функціонально-фахового модулів.

Перманентні курси. Тривалість навчання можлива від одного до двох років, протягом яких проводиться 9–18 одноденних семінарів (можливе проведення дво- та триденних семінарів), зміст яких передбачає виконання навчальної програми.

Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації містить три етапи: перший етап (очний) – організаційно-настановча сесія. Триває тиждень

(36годин аудиторних занять). Основні завдання етапу: ознайомлення слухачів із сучасними дослідженнями в сфері професії, організацією та порядком підвищення кваліфікації; проведення занять переважно настановного характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів;

другий етап – дистанційний, триває шість місяців. Основне завдання етапу – керована та контрольована самостійна робота слухачів, написання атестаційної роботи.

третій етап (очний) – залікова сесія, триває тиждень (36годин аудиторних занять). Основні завдання етапу: систематизація знань, вмінь слухачів, атестація успішності навчання; оцінювання індивідуальної успішності навчання слухачів; виявлення ступеня задоволення слухачів результатами підвищення кваліфікації.

Поетапна форма – навчання проходить в три етапи з перервою не більше 6 місяців. Період навчання чергується з періодом самоосвітньої діяльності без відриву від місця праці:

перший етап – (36 годин) включає в основному теоретичні та діагностичні заняття;

другий етап – (72 години) самостійна робота яка полягає у співвіднесенні заново отриманих знань з набутими попередньо, усвідомлення їх, перевірки теоретичного матеріалу на практиці, пошуку більш оптимальних способів і методів роботи;

третій етап – (36 годин) переважають активні форми роботи (семінари, «круглі столи», дискусії, тощо.

Дистанційна форма – навчання проходить в три етапи: перший етап – організаційно-настановча сесія, триває один день (8

аудиторних годин); другий етап – дистанційний (200 години), який включає самостійну роботу,

навчально-педагогічну практику, виконання атестаційної роботи, інтернет-консультації, форуми, оперативний зв’язок;

третій етап – залікова сесія триває один день (8 аудиторних годин) передбачає проведення захисту педагогічних проектів та курсових робіт, комплексне вихідне діагностування, підсумкову конференцію.

Контрольно-аналітичний компонент програмиПроводиться систематизований поточний контроль успішності слухачів з кожного

навчального модуля та виконання навчальної програми в цілому за модульно-рейтинговою системою оцінювання результатів навчання. Дана система передбачає підсумовування і облік накопичуваних балів за виконання поточних і результати виконання контрольно-тестових (перевірочних) завдань кожного навчального модуля відповідно: соціально-гуманітарний модуль – недиференційований залік (зараховано-не

14

зараховано); загально-професійний модуль – диференційований залік – 30 балів; функціонально-фаховий модуль – диференційований залік – 45 балів; діагностико-аналітичний модуль (захист проектів – 10 балів, участь у конференції – 5 балів, захист курсових робіт – 10 балів). Максимальна кількість становить 100 балів. Прохідний бал для видання посвідчення про проходження курсів підвищення кваліфікації – 51 бал.

Одержані результати діагностування фіксуються у журналі обліку роботи курсів підвищення кваліфікації, посвідченні про проходження курсів підвищення кваліфікації та у заліковій книжці слухача.

Інструментальним забезпеченням педагогічного вимірювання результативності навчання слухачів курсів є вхідні та вихідні анкети, тестові завдання з питань теорії та практики, курсові роботи, педагогічні проекти, виступи на конференції, семінарах, реферати, статті, концепції, індивідуальні дослідницькі завдання тощо, критерії їх оцінювання. Педагогічне вимірювання здійснюється у формі комп’ютерного контролю, бланковим методом, у вигляді звітів-захистів педагогічних проектів та курсових робіт.

Інформаційно-матеріально-технічний компонент програмиНевід’ємною частиною курсу, за допомогою якої на практиці реалізуються

поставлені в програмі мета і завдання, є дидактичні матеріали і комплекс програмно-методичного забезпечення, що включає:

документи нормативно-правової бази; науково-методичні комплекти літератури: інформаційні бюлетені, методичні

посібники, дидактичні та методичні матеріали; комплекти інформаційно-телекомунікаційних джерел і освітніх ресурсів:

комп’ютерний клас, вільний доступ до мережі Internet, середовище дистанційного навчання Moodle, (робочі місця слухачів, робоче місце викладача, мультимедійна техніка;

інструктивно-методичні матеріали до проведення семінарських та практичних занять;

методичні рекомендації щодо виконання письмових робіт (тематика випускних робіт слухачів, курсових робіт, педагогічних проектів, рефератів тощо);

інструктивно-методичні матеріали до самостійної та індивідуальної роботи слухачів тощо;

плани-конспекти занять викладачів; завдання для діагностики рівня навчальних досягнень слухачів (друковані та

електронні варіанти тестів, опитувальників для вхідного, поточного й підсумкового контролю.

15

І. Соціально-гуманітарний модульІнваріантна складова

Змістовий модуль 1. Філософські основи сучасної освіти

Навчальні елементи Компетенції Рекомендовані джерела

Тема 1. Філософія освіти як наука.НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Філософія освіти як галузь наукового пізнання, що забезпечує методологічне, світоглядне, практичне функціонування та розвиток освіти. Предмет і методи філософії освіти. Складові сучасної філософії освіти

КЗН-01, КЗН-04

Основні:3, 7, 9, 10

Додаткові:13, 17, 18

НЕ 1.2. (Семінарське заняття 1 год.). Міждисциплінарні зв’язки філософії освіти: філософія освіти і педагогіка, філософія освіти і культурологія


НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Моделі освіти другої половини XX ст. Американська; радянська; європейська

КЗН-03, КІ-04

Тема 2. Філософія освіти в історичному ракурсі.НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Проблеми освіти і виховання в різних філософсько-освітніх парадигмах. Філософські теорії, які найбільш суттєво вплинули на формування сучасних концепцій змісту освіти: ідеалізм, реалізм, прагматизм, екзистенціалізм

КЗН-04Основні:3, 5, 6

Додаткові:14, 15

НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Становлення філософсько-педагогічної парадигми освіти в Україні


НЕ 2.3 (Самостійна робота 1 год.). Педагогічна матриця як базовий пласт педагогічної думки і досвіду


Тема 3. Мета освіти та виклики XXI століттяНЕ 3.1. (Лекція 1 год.) Основні тенденції розвитку сучасної освіти: відкритість, безперервність, трансформація у сферу освітніх послуг

КЗН-04 Основні:1, 2, 4

Додаткові:11, 13, 15, 18

НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.). Концепція навчання впродовж життя


НЕ 3.3. (Самостійна робота 1 год.). Проблема збереження національної самобутності освіти в умовах багатоманітності підходів та технологій


Рекомендовані джерела1. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі

століть (Спроба прогностичного аналізу) // Вища освіта України. – 2001. – №1. – С.11-17.

2. Гусєв В. Формування інноваційної культури як пріоритет державної інноваційної політики // Освіта і управління. – 2003. – №2. – С.85-92.

3. Клепко С. Ф. Есе з філософії освіти // Управління школою. – 2005. – №26-27.4. Корсак К. В ХХІ век – с новой парадигмой национального образования //

Персонал. – 2000. – №1.5. Кузьміна С. Л. Філософія освіти як предмет історико-філософських досліджень. –

Режим доступу до ресурсу: http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV63_2007_philos/02_kyzmina_sl.pdf

6. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти. – К.: Магістр–S, 1996. – 256с.

16

http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV63_2007_philos/02_kyzmina_sl.pdf

7. Лутай В. С. Реформування вищої освіти на основі становлення філософсько–методологічної парадигми посткласичної науки. Рух на випередження // Вища освіта України. – №2. – 2001. – С.33-43.

8. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: Монографія. За ред. Кременя В. Г. – К.: Наукова думка, 2003. – 853с.

9. Савченко О. Я. Від людини освіченої – до людини культури // Рідна школа. – 1996. – №5-6.

10. Терещенко Ю. Філософська джерельність педагогічної науки // Освіта. – 2003. – №36. – С.3.

11. Клепко С. Філософія освіти в європейському контексті – Полтава: ПОІППО, 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://experts.in.ua/baza/doc/download/klepko2.pdf

11. Лук’янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. Монографія. – К.: ЗАТ ВІПОЛ. – 2000. – 302с.

12. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризації освіти // Шлях освіти. – 2001. – №2. – С.2-7.

13. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. Монографія. – К., 2003. –239с.14. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997. – 126с.15. Пригожин И. Природа, наука и новая реальность // Философия и жизнь. – 1991. –

№7. – С.33-37. 16. Философия, культура, образование: Материалы «круглого стола» // Вопросы

философии. – 1999. – №3.17. Фуллан М. Сили змін (продовження). – Львів: Літопис, 2001. – 162с. [1-17]

Змістовий модуль 2. Нормативно-правове забезпечення освіти та охорона дитинства


Тема 1. Законодавство України про освітуНЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Пріоритети та завдання національної системи освіти та формування її правового поля

КЗН-04, КЗП-01 Основні:

1, 3, 4, 5, 17, 18, 19, 20, 21, 26


НЕ 1.2. (Семінарське заняття 1 год.). Основні засади державної політики з охорони дитинства. Міжнародні документи щодо захисту прав дітей. Захист прав дитини в державному законодавстві

КЗН-04, КЗП-01

НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Програми розвитку освіти регіонального рівня


Тема 2. Основні питання дотримання трудового законодавства щодо працевлаштування та атестації педагогічних працівників

НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Нормативне забезпечення охорони праці в закладах освіти

КЗН-04, КЗП-02 Основні:

13, 21, 32


НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Атестація педагогічних працівників КСО-12

НЕ 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Вимоги до презентації матеріалів з досвіду роботи в рамках атестації педагогічних працівників.

КЗН-09

Тема 3. Основи безпеки життєдіяльності та нормативно-правове забезпечення охорони праці в закладах освіти

НЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Концептуальні основи безпеки життєдіяльності. Основні поняття. Структурування небезпек

КЗН-03Основні:11, 22, 23


НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.). Нормативно-правова база з безпеки життєдіяльності: закони та


17

http://experts.in.ua/baza/doc/download/klepko2.pdf

нормативні акти. Посадові інструкції. Інструкції з охорони праціНЕ 3.3 (Самостійна робота 1 год.). Складання інструкцій з охорони праці, посадових інструкцій, наказів (для окремої категорії фахівців)


Рекомендовані джерела1. Державна програма «Вчитель» // Інформаційний збірник МОН України. – 2002. –

№10. – С.З-32.2. Закон України «Про освіту» // Освіта України. Нормативно-правові документи. –

К.: Міленіум, 2001. – С.11-38.3. Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України. Нормативно-

правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С.103-126.4. Закони України «Про дошкільну освіту» (2001р.), «Про вищу освіту» (2002р.).

[Online]. Доступ до ресурсу: Україна www.kmu.gov.ua/default.htm5. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003р. №1296-1V //

Офіційний вісник України. – 2003. – №55. – С.69-79.6. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні

установи для неповнолітніх» від 25 січня 1995р. II Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – С.35-37.

7. Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-Ш // Директор школи. – 2002. – №8. – С.7-10.

8. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001р. №2789-Ш // Урядовий кур’єр. – 2001. – №16. – С.3-4.

9. Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – Дитячий Фонд ООН «ЮНІСЕФ». – 2002. – 198с.

10. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. – К.: Основа, 2007. – 944с.

11. Конвенція про права дитини: 36. документів. – К.: Представництво ЮНІСЕФ в Україні. – 2001. – С.5-22.

12. Кодекс законів про працю України // Право України. – 1996. – №23.13. Конституція України // Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI ст. / Авт.

кол.: В. Литвин (кер.), В. Андрущенко, С. Довгий та ін. – К.: Навч. книга, 2003. – С.333-369.

14. Концепція подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010рр. // Вісник України. – 2005. – №49.

15. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризація сільських шкіл // Освіта України. – 2001. – №44 (272).

16. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). Постанова Колегії МОНУ від 22.11.2001р, №12/5-2. Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua

17. Концепція профільного навчання в старшій школі. Рішення Колегії МОНУ від 25.09.2003Р, № 10X12-2. Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua

18. Концепція Державної програми розвитку освіти на 2001-2010 роки. Розпорядження КМ України від 12.07.2006р. № 396-р. Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua

19. Національна доктрина розвитку освіти // Указ Президента України від 17.04.2002р., №347 // Офіційний вісник України. – 2002. – №16.

20. Нормативно-правове забезпечення освіти: В 4-х частинах. – Харків: Основа. – 2004.

21. Охорона праці. Збірник нормативно-правових актів України: Довідкове видання / За ред. С. О. Борисенко – Харків: Бурун Книга, 2006. – 384с.

22. Охорона праці в навчальних закладах // Практика управління закладом освіти. – 2007. – №7. – 112с.

23. Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження положення про

18

http://www.kmu.gov.ua/default.htm

загальноосвітній навчальний заклад» №964 від 14 червня 2000 р., «Про розвиток сільської загальноосвітньої школи» №1305 від 20 липня 1999р., «Про затвердження комплексного плану заходів щодо розвитку середньої освіти» №348 від 11 березня 2000р. [Online]. Доступ НТТР: Україна www.ministry.edu-ua.net

24. Про Національну програму правової освіти населення: Указ Президента України № 992 від 18.10.2001р. // Державний вісник України. – 2001. – №15. – С. 12-24

25. Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні. Указ Президента України від 20.03.2008р. № 244. Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua

26. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – С.35.

27. Про охорону дитинства: Закон України // Директор школи. – 2002. – №8. – С.7-10.28. Середня освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред.

В. С. Журавського. – К.: Форум, 2004. – 1084с.29. Україна. Закони. Основні чинні кодекси і закони України / Уклад.

Ю. П. Єлісовенко. – 2-ге вид. – К.: Махаон, 2003. – С.596.30. Діти вулиці: від усвідомлення проблеми до її вирішення // Практична психологія та

соціальна робота. – 2002. – №8. – С.66-67.31. Праця дітей: Проблема та дія у відповідь. – К.: Міленіум, 2002. – 166с. [1-31]

Варіативна складоваЗмістовий модуль В1. Освіта в контексті сучасного розвитку суспільства


Тема І. Освіта в умовах глобалізації.НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Сутність та особливості глобалізаційних процесів сучасності. Зміст та передумови процесу глобалізації. Характерні прояви глобальних змін у найважливіших сферах життя

КЗН-04 Основні:3, 6, 8

Додаткові:11

НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Проблема взаємовпливу національного і глобального у постіндустріальному просторі

КЗН-06

НЕ 1.3. (Семінарське заняття 1 год.). Україна в умовах глобалізації КСО-03

Тема2. Модернізація освіти в контексті Болонського процесуНЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Сутність, основні принципи, етапи Болонського процесу

КЗН-04, КЗН-06 Основні:

1, 2, 7


НЕ 2.2. (Самостійна робота 1 год.). Історія розвитку єдиного простору європейської освіти;


НЕ 2.3. (Семінарське заняття 1 год.). Напрями розвитку національного освітнього простору в руслі загальноєвропейських тенденцій.


Тема 3. Вітчизняна освіта в умовах глобалізації.

НЕ 3.1. (Лекція, 1 год.). Специфіка та алгоритми співдії національного та світового освітніх просторів

КЗН-04, КЗН-06, КСО-01

Основні:1, 2, 5, 6, 3, 4, 8

Додаткові:9, 10НЕ 3.2. (Самостійна робота 2 год.). Загрози та

переваги глобалізацій них процесів в освітньому просторі.

КЗН-04, КЗН-06, КСО-08, КСО-10, КІ-01, КІ-03

НЕ 3.3. (Семінарське заняття 1 год.). Україна і світ: КЗП-06,

19

http://www.ministry.edu-ua.net/

взаємодія та взаємовплив на різних рівнях освітнього простору. Сучасний стан і перспективи виявів глобального в дошкільній, середній та вищій ланках національної освітньої системи. Місце національного у теперішньому освітньому просторі України.

КЗП-08,КІ-01, КІ-03

Рекомендовані джерела1. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века. – М., 1997.2. Головатий М. Обережно – глобалізація // Освіта і управління. – 2004 – №2.3. Данильченко В. М. Развитие педагогического стиля деятельности в глобальном

образовании. – Комсомольск-на-Амуре, 2001.4. Лиферов А. П. Основные тенденции интегральных процессов в мировом

образовании. – М., 1993.5. Льовкіна О. Проблема відчуження у світлі сучасних глобалізаційних трансформацій:

соціокультурний та політико-економічний аспект // Освіта і управління. – 2004. – №3–4. – С.81–86.

6. Магеря О. Морально-гуманістичний аспект сучасних глобальних проблем // Освта і управління. – 2004 – №2.

7. Малькова З. А. Образование в мире на пороге XXI века. – М., 1991.8. Томас Л. Фрідмен. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію.9. Вульфсон Б. Г. Высшее образование на Западе на пороге XXI века: успехи и

нерешенные проблемы. – М.: Педагогика, 1999.10. Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф // Освіта і управління. –

2004. – №2.11. Томпсон Е. Народна Європа? Соціальні аспекти європейської інтеграції // Глобалізація.

Регіоналізація. Регіональна політика: Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів. − Луганськ: Альма-матер. - Знання, 2002. [1-11]

Змістовий модуль В2. Екологія Прикарпаття: стан, проблеми та перспективи


Тема 1. Екологічна безпека і довкілляНЕ 1.1 (Лекція 1 год.). Характеристика сучасного екологічного стану області. Стан водних ресурсів. Стан земельних ресурсів. Стан атмосферного повітря

КЗН–05

Основні:4, 7, 8, 10

Додаткові11, 12

НЕ 1.2. (Семінарське заняття 1 год.). Охорона і раціональне використання природних ресурсів згідно обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2010 року. Охорона і раціональне використання водних ресурсів. Охорона і раціональне використання біоресурсів. Охорона і раціональне використання надр

КЗН–05

НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Міжнародна співпраця для збереження і сталого розвитку Карпат. Екологічні проблеми Карпатського Євро регіону. Основні Засади Концепції Транскордонного Співробітництва. Основні міжнародні екологічні програми розвитку Карпат

КЗН–08

Тема 2. Екологічна освіта та екологічне виховання молодіНЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Особливості екологічного виховання в різних вікових групах дітей й з врахуванням соціально-економічних потреб регіону.

КЗП–12 Основні:5, 9, 10

20

http://www.cwt.rarr.rzeszow.pl/pobierz.php?plik=baza_wiedzy_ukr/zatw7.doc&id=2&p2=zatw7.doc

http://www.cwt.rarr.rzeszow.pl/pobierz.php?plik=baza_wiedzy_ukr/zatw7.doc&id=2&p2=zatw7.doc

Екологічне виховання молодших школярів. Екологічне виховання учнів основної школи. Особливості екологічного виховання з врахуванням рекреаційно-туристичних потреб краю


НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Роль громадських організацій Івано-Франківської області у вихованні екологічної свідомості молоді. Екологічна діяльність Громадського Форуму Екологічна діяльність організації «Наш дім» Екологічна діяльність організації «Едельвейс»

КСП–01

НЕ 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Методологічні та організаційні основи екологічної освіти і виховання. Створення єдиної безперервної системи екологічної освіти. Гуманітарний принцип, або принцип екологічної культури. Науково-теоретичний принцип, або принцип екологічного мислення

КСП–02

Тема 3. Правові аспекти екологічного вихованняНЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Екологічне право України. Поняття екологічного права України. Предмет екологічного права. Основні принципи і завдання екологічного права

КСП–01

Основні:1, 2, 3

Додаткові:10. 11

НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.). Місце екологічного права в системі наук. Екологічне право – система правових норм. Співвідношення екологічного та цивільного права. Пріоритети екологічного права України

КЗН–04

НЕ 3.3. (Самостійна робота 1 год.). Джерела екологічного права. Законодавчі акти, що регулюють природоресурсні відносини. Законодавчі акти, що регулюють природоохоронні відносини. Законодавчі акти, що регулюють екологічні відносини

КЗН–08

Рекомендовані джерела1. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн. / Відп.

ред. В. І. Андрейцев. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн.1. – 698с.; Кн.2. –574c.2. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»’(від 16 червень. 1992.

№2456 – XII) // Відомості Верх. Ради України. – 1992. – №34. – С.1130–1155.3. Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної

екологічної мережі України на 2000-2015 рр.»’ (від 21 верес. 2000. №1989–III) // Відомості Верх. Ради України. – 2000. – №47. – С.954–976.

4. Адаменко О. М., Міщенко Л. В. Екологічний аудит територій. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 341с.

5. Адаменко О. М. Наукова школа раціонального використання і захисту природи професора Олега Максимовича Адаменка. – Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 174с.

6. Лемківський С. С., Падун М. М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів. – Київ, Либідь, 2006, 278с.

7. Характеристика поверхневих вод Івано-Франківської області / Скиданюк Микола Михайлович 14.06. 2008. Доступ до ресурсу: http: //МГЕО «Наш дім – Манява»

8. Геоінформаційна система екологічного аудиту адміністративного району. Доступ до ресурсу: www.pryroda.gov.ua/ua/index.php?newsid.

9. Екологічні проблеми розвитку та розміщення продуктивних сил Прикарпаття. Доступ до ресурсу: www.osvita.org.ua/referat/ecology/22/.

10. Міжнародне співробітництво у сфері екології. Доступ до ресурсу:

21

http://www.pryroda.gov.ua/ua/index.php?newsid

http://file.menr.gov.ua/publ/regobl01.11. Руденко С. С., Костишин С. С., Морозова Т. В. Загальна екологія. Практичний

курс. – Чернівці: Книги – XXI, 2008. – 348c.12. Білявський Г. О., Бутченко Л. І. Основи екології: теорія та практикум. Навч.

посіб. – К.: Лібра, 2006. – 368с.13. Генетичний фонд України: стан і перспективи збереження Л. Є. Ковальчук,

Здоровье Украини. – 2003. – № 62.14. ГАЛИЧИНА. Підприємства-забруднювачі Прикарпаття. Доступ до ресурсу:

http://www.ivano-frankivsk.vosvoboda.info15. Стратегія розвитку нафтогазової промисловості. Основні напрями енергетичної

стратегії до 2030 року. Доступ до ресурсу: mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/document? [1-15]

Змістовий модуль В3. Теоретико-методологічні та прикладні основи здорового способу життя


Тема 1. Теоретичні засади здорового способу життяНЕ 1.1. (Лекція 3 год.). Теоретичні засади здорового способу життя. Сучасне розуміння здоров’я людини і його основних складових. Теоретичні засади здорового способу життя (ЗСЖ). Глобальна актуальність проблеми здоров’я людини і шлях її розв’язання. Правові підходи формування ЗСЖ

КСО–06


Додаткові:7, 8, 9, 10, 11

Тема 2. Методологія і методика формування здорового способу життяНЕ 2.1. (Лекція 2 год.). Методологія і методика формування здорового способу життя. Загальні моделі планування і оцінки ЗСЖ. Головні принципи планування ЗСЖ. Головні принципи оцінки ЗСЖ. Зарубіжні, вітчизняні проекти ЗСЖ

КСО–06

Основні:1, 2, 3, 5, 6

Додаткові:7, 8, 9, 10, 11

НЕ 2.2. (Семінарське заняття 2 год.). Особливості формування здорового способу життя в Україні. Соціометрична характеристика стану здоров’я дітей і молоді України. Здоров’яруйнуючі фактори ризику. Збереження та розвиток здоров’я

КСО–06

НЕ 2.3. (Самостійна робота 2 год.). Система розвитку здоров’я. Система збереження здоров’я. Особливості формування ЗСЖ дітей і дорослих

КСО–06

Рекомендовані джерела1. Формування здорового способу життя. Навчальний посібник. – Українсько-

Канадський проект «Молодь за здоров’я» – Український інститут соціальних досліджень. К., 2000.

2. Здоровье-21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ: Введение // Европейская серия по достижению здоровья для всех. – 1998. №5. – Копенгаген: ВОЗ (ЕРБ).

3. Лалонд М. Новий погляд на стан здоров’я канадців. – Оттава: Мін-во охорони здоров’я і добробуту Канади, 1974.

4. Шкільний курс «Валеологія». – К., 1994.5. Э. Т. Хоули, Б. Д. Френкс. Руководство інструктора оздоровительного фитнеса –

К.:2004.6. Р. С. Вейнберг, Д. Гоулд. Психологія спорту. – К.: Олімпійська література, 2001.7. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. – СПб.: МГП

«Петрополис», 1992.

22

http://www.ivano-frankivsk.vosvoboda.info/

http://file.menr.gov.ua/publ/regobl01

8. Вернадський В. И. Несколько слов о ноосфере // Начало и вечность жизни. – М.: Сов. Россия, 1989.

9. Здоровье для всех к 2000 году // Материалы ВООЗ при ООН, 1995.10. Лісіцин Ю. П. Спосіб життя і здоров’я населення. – М., 1982.11. Піндер Л. Новий погляд на структуру: Вивчення становища щодо розвитку

політики пропагування здоров’я в Канаді // Пропагування здоров’я. – 1988. – С.205–212 – Т. 3, № 2 – Вид-во Оксфорд. ун-ту. [1-11]

Змістовий модуль В4. Ділова українська мова


Тема 1. Мовна політика в УкраїніНЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Нормативно-правові документи щодо функціонування державної мови в Україні


Основні:4, 10, 15, 16


НЕ 1.2. (Практичне заняття 1 год.). Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: цілі, завдання та функції рекомендацій; комунікативні компетенції; критерії, типи оцінювання

КЗН-02

НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Порівняльний аналіз підходів до визначення рівнів оволодіння мовою в загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти та в Українських освітніх державних стандартах

КЗН-02, КЗН-03, КІ-04

Тема 2. Мовна та мовленнєва компетентність педагогаНЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Вербальні засоби комунікації в професійній діяльності педагога КЗН-04



НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.) Мовна компетенція в структурі професійної компетенції педагога


НЕ 2.3 (Самостійна робота 1 год.). Алгоритми композиційно-змістового аналізу науково-методичної літератури

ЗН-04, ЗН-08

Тема 3. Ділова документаціяНЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Класифікація ділових паперів КЗН-04



НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.) Особливості офіційно-ділового стилю мовлення в діловій документації

КЗН-04, ЗН-08

НЕ 3.3. (Самостійна робота 1 год.) Вимоги до оформлення докурсових творчих робіт, рефератів, звітів за результатами дослідження

ЗН-04, ЗН-08

Рекомендовані джерела1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За

заг. ред. О. Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 152с.2. Антонєнко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо / Уклад. Я. Б. Тимошенко. – К.: Либідь,

1991. – 256с.3. Бабич Н. Історія української літературної мови: Навч. посіб. – Львів, 1993. – 342с.4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.

В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440с.5. Вихованець І. Таїна слова. – К.: Освіта, 1990. – 265с.6. Головащук С І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.: Либідь,

23

1995. – 192с.7. Горбачук В. Барви української мови. – К.: Освіта, 1997. – 187с.8. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник. –

К.: Вища шк., 1987. – 52с.9. Культура мови на щодень / Н. Дзюбишина-Мельник та ін. – К.: Ґенеза, 2000. –

320с.10. Культура української мови: Довідник / С. Я. Єрмоленко, Н. Я. Дзюбишина-

Мельник, К. В. Ленець та ін. / За ред. В. М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304с.

11. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квітня (№33).12. Орфографічний словник української мови / АН України, інститут української

мови; інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Український мовно-інформаційний фонд. – К.: Довіра, 1999. – 992с.

13. Орфоепічний словник / Уклад. М. І. Погрібний – К.: Рад. шк., 1983. – 629с.14. Орфоепічний словник / Уклад. М. І. Погрібний – К.: Рад. шк., 1986. – 118с.15. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів: Практ. посібник. – К.:

Либідь, 1996. – 208с.16. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: МАУП,

2001. – 256с.17. Російсько-український словник / І. 0. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін. –

К.: Абрис, 2003. – 1424с.18. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: Словник-довідник. – К.:

Наук. думка, 1996. – 336с.19. Словник труднощів української мови / Д. Г. Гринчишин, А. О. Капелюшний,

О. М. Пазяк та ін. / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Рад. шк., 1989. – 336с.20. Словник труднощів української мови / За ред. Я. Єрмоленко. – К.: Ґенеза, 1989. –

267с.21. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища шк., 1995. –

319с.22. Український правопис / АН України, Інститут мовознавства ім. О .О. Потебні;

Інститут української мови. – 4-те вид, випр. й доп. – К.: Наук, думка, 1993. – 240с.23. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С. Л. Бибик, І. Л. Михно,

Л. О. Пустоцвіт, Г. М. Сюта. – К.: Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 1997. – 399с.24. Фразеологічний словник української мови / АН України, Інститут української

мови: У 2 т. – К.: Наук, думка, 1993.25. Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо? – К.: Освіта, 1997. – 240с.26. Шевчук С. Російсько-український словник ділового мовлення. – К.: Освіта, 2001. –

420с. [1-26]

Змістовий модуль В5. Соціологія освіти


Тема 1. Теоретико-методологічні засади соціології освітиНЕ 1.1. (Лекція 2 год.). Базові уявлення про основи соціології освіти, закономірності функціонування та тенденції розвитку освіти. Імперативи соціальних відносин. Соціальна діяльність та соціальні відносини у школі та родині. Стадії соціалізації. Соціальна значимість освіти та її соціальні функції




НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Соціальна самоіндетифікація особистості

КЗН-04, КЗН-09, КСО-01,

24

КСО-13Тема 2. Соціалізація як інтегруючий процес навчання та виховання.

Шляхи соціалізаціїНЕ. 2.1. (Лекція 2 год.). Соціалізація як інтегруючий процес навчання та виховання. Сучасне розуміння процесу соціалізації особистості школяра. Соціальні функції педагога для успішної самореалізації особистості учня у суспільстві. Роль класного керівника у формуванні навичок спілкування і співпраці школярів

КЗН-09, КСО-12, КСО-13, КІ-03


Додаткові:8НЕ 2.2. (Лекція 1 год.). Діяльнісний підхід до

організації навчально-виховного процесу

КЗП-09, КЗП-13, КСП-15

НЕ 3.3. (Самостійна робота 1 год.). Шляхи соціалізації (імітація, копіювання, рольова гра та ін.) КСП-03

Тема 3. Формування готовності школяра до самореалізації у суспільстві.

НЕ 3.1. (Самостійна робота 2 год.). Форми та механізми соціалізації особистості учня під час навчання. Готовність учня-випускника до самореалізації

КЗП-01, КЗП-05, КСО-01, КСО-03, КСО-04



Рекомендовані джерела1. Андреева Г. М. Психология социального познания. М., 2000.2. Москаленко В. В. Соціальна психологія. К.: Центр навчальної літератури, 2005.3. Москаленко В. В. Социализация личности. К.: Вища школа, 1986.4. Лукашевич Н. П., Солодков В. Т. Социология образования. К.: МАУП, 1997.5. Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности.

М.: Наука, 1979.6. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению

с учащимися. К.: Освіта, 1993. 208с.7. Циба В. Т. Соціологія особистості: системний підхід. К., 2000.8. Управление трудовым коллективом. Социально-психологические факторы

оптимизации. К.: Наук. думка, 1988. [1-8]

Змістовий модуль В6. Сучасні підходи до історії та розвитку української державності


Тема 1. Історія давньоруської державностіНЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Новий погляд на проблему державотворення України. Передумови і причини виникнення найдавніших українських держав. Фактори, що вплинули на процеси формування української державності

КЗН-01, КСО-04 Основні:

2, 3, 4


НЕ 1.2. (Семінарське заняття 1 год.). Київська Русь. Галицько-Волинська держава. Державний устрій в період середньовіччя.

КЗН-01, КСО-04

НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Міжнародна роль і престиж Київської Русі.

КЗН-01, КЗН-03, КІ-04

Тема 2. Козацько-гетьманська державністьНЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Нові підходи до вивчення історії українського козацтва. Сучасна історіографія

КЗН–01, КСП-01,


25

щодо походження і виникнення козацтва КСП-06


НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Запорізька Січ та її роль в історії України. Історична оцінка Запорізької Січі.

КСП-01, КСП-06КЗН-01, КСП-07, КСП-08

НЕ 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Держава Богдана Хмельницького. Гетьманщина. Періодизація козацько-гетьманської державності.

КЗН–01, КІ-04

Тема 3. Національна державність 1917–1921 рр.

НЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Універсали Центральної Ради. Сучасна оцінка політики УНР

КЗН-01, КЗП-01, КСП-02 Основні:

3, 4, 5, 6.


НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.). Держава П. Скоропадського. Директорія. ЗУНР. Спільні та відмінні риси форм державного правління

КЗН-01, КЗП-01, КСП-02

НЕ 3.3. (Самостійна робота 1 год.). Національна державність 1917–1920 рр. Уроки і висновки

КЗН-01, КЗН-03, КІ-04

Рекомендовані джерела1. Полянська–Василенко Н. Історія України. - Т. 1–2. К.: 1992.2. Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. К.: 1992.3. Треф’як Я. Історія і розвиток української державності. Івано–Франківськ, 1993.4. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. К.: 1994.5. Бойко О. Історія України. Навчальний посібник для вузів. К.: 2007.6. Мітягін В. Історія України. К.: 2007.7. Малик Я., Вал Б., Чуприна В. Історія української державності. Л.: 1995.8. Толочко О. Київська Русь. К.: 1998.9. Котляр М. Галицько-Волинська Русь. К.: 1998.10. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція ХVII ст. К.: 1999.11. Рубльов В., Реєнт О. Українські визвольні змагання. 1917–1921 рр. К.: 1999. [1-

11]

ІІ. Загально-професійний модульІнваріантна складова

Змістовий модуль 3. Інформаційні та телекомунікаційні технології в освіті


Тема 1. Мультимедійні технології у навчальному процесіНЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Поняття мультимедія та можливості використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Особливості програми Microsoft Power Point та основні прийоми роботи з нею


Основні:1, 2

Додаткові:3, 4, 5, 6

НЕ 1.2. (Практичне заняття 2 год.). Створення та оцінювання мультимедійної презентації. Вибір теми та підготовка елементів змістового наповнення презентації. Підготовка графіки та мультимедійного контенту презентації. Формування слайдів на настроювання анімаційних ефектів


Тема 2. Комп’ютерні телекомунікації в освітній діяльності

26

НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Інтернет. Сервіс Інтернету. Авторське право та Інетрнет. Безпека роботи в Інтернет. Принципи роботи глобальної мережі Інтернет та служби Інтернету. Доступність інформації в Інтернет та особливості застосування авторського права. Обмеження доступу дітей до небажаних ресурсів. Комп’ютерні віруси, що поширюються через Інтернет та захист від них. Дистанційне навчання та його перспективи у післядипломній педагогічній освіті


Основні:1, 2


НЕ 2.2. (Практичне заняття 4 год.). Пошук інформації в Інтернет. Служби Інтернету. Адресація комп’ютерів в Інтернет та прийоми роботи з web-сторінками. Пошукові системи та особливості їх використання. Зберігання web-сторінок та їх окремих елементів, створення закладок, використання журналу. Друк матеріалів. Пошук ресурсів освітнього характеру та ознайомлення з ними. Створення міні-каталогу освітніх ресурсів. Спілкування в Інтернет (електронна пошта, чат, форум, блоги, телеконференції)


Тема 3. Використання можливостей пакета Microsoft Officeв організації навчального процесу

НЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Склад пакета Microsoft Office та можливості його компонентів при створенні дидактичних та методичних матеріалів. Особливості пакета прикладних програм Microsoft Office та дидактичні можливості його компонентів. Об’єкти в додатках Microsoft Office та основні прийоми роботи з ними


Основні:1, 2


НЕ 3.2. (Практичне заняття 3 год.; самостійна робота 2 год.). Розробка дидактичних матеріалів за допомогою текстового та табличного редакторів Визначення типу та характеру документа та його змістового наповнення. Підготовка документа та його форматування з включенням необхідних нетекстових об’єктів (таблиць, графіки, формул тощо). Роздрукування підготовлених матеріалів та їх оцінювання


Основні:1, 2


Рекомендовані джерела1. Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Видавнича

група BHV. – 2006. 240с.2. Морзе Н. В., Дементієвська Н. П. Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича

група BHV. – 2004. 360с.3. Коцюбинский А. О., Грошев С. В. Современный самоучитель работы в сети

Интернет. Быстрый старт.: Практ. пособ. – М.: Издательство ТРИУМФ, 2000. – 320 с.

4. Симонович С. В., Евсеев Г. А., Мураховский В. И. INTERNET: Лаборатория мастера: Практическое руководство по эффективным приемам работы в Интернете. – М.: АСТ-ПРЕСС: Инфоком-Пресс, 2000. – 720 с.

5. Стоцкий Ю. Самоучитель Office 2000. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 608с.6. Глушаков С. В., Сурядный А. С. Персональный компьютер для учителя / Харьков:

27

Фолио, 2003. – 507с. [1-6]

Змістовий модуль 4. Сучасна педагогічна психологія


Тема 1. Психологічні особливості компетентнісного підходудо навчання та виховання

НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Компетентність як інтегративна динамічна структурно-рівнева якість особистості

КЗН-01, 04;КСО-02, 05;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07;КСП-01, 09

Основні:1, 4, 5, 6, 7, 8, 12


НЕ 1.2. (Лекція 1 год.). Традиційне розуміння процесу набуття людиною нового знання та необхідність змін. Психологічне підґрунтя становлення компетентнісного підходу

КЗН-01, 09;КСО-02, 06, 10, 12;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 09;КСП-01, 09

НЕ 1.3. (Самостійна робота 1 год.). Ключові поняття та смисл компетентнісного навчання. Ключові психологічні характеристики компетентнісного підходу

КЗН-04, 09;КСО-06, 10, 12, 15;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07, 15;КСП-01, 09

НЕ 1.4. (Практичне заняття 2 год.). Діагностика компетентності учнів

КЗН-01, 04;КСО-02, 05;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07;КСП-01, 09

НЕ 1.5. (Самостійна робота 2 год.). Розходження буденного і наукового розуміння людьми термінів «компетентність» та «компетенція»

КЗН-01, 04, 09;КСО-02, 05, 10, 15;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07, 09;КСП-01, 09

Тема 2. Психологічні ознаки особистісно орієнтованої освіти

НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Наукове (психологічне) підґрунтя становлення особистісно орієнтованої освіти

КЗН-01, 04, 09;КСО-02, 05, 06, 10;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 09, 15;КСП-01, 09

Основні:1, 5, 7, 8, 9


НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Особливості особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії

КЗН-01, 04;КСО-02, 05;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07;КСП-01, 09

НЕ 2.3. (Лекція 1 год.). Психологічний характер критеріїв ефективності уроку в умовах особистісно орієнтованого підходу

КЗН-01, 04;КСО-02, 05;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07;КСП-01, 09

НЕ 2.4. (Самостійна робота 2 год.). Аналіз уроку з позицій особистісно орієнтованого підходу

КЗН-01, 04;КСО-02, 05;КІ-03, 05;КЗП-05, 06, 07;

28

КСП-01, 09Рекомендовані джерела

1. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів // Біологія і хімія в школі. – №2.

2. Зимняя И. А. Педагогическая психология. Учебное пособие. Ростов-на-Дону, 19973. Компетентнісна освіта // Відкритий урок. – 2004. – № 3-4.4. Лукіна Т. Як учні застосовують свої знання в житті // Управління освітою. – 2007. –

квітень.5. Мулліс Іна В. С., Мартін М. О., Руддок Г. Дж. TIMSS-2007: Засади вимірювань і

відкриті завдання з математики та природничих наук для 4 і 8 класів / Переклад з англійської. – Х.: Факт, 2006. – 672с.

6. Підсумкова колегія МОН // Освіта України. – № 59. – 10 серпня 2007 р.7. Пищулин В. Н. Профессиональная компетентность специалиста в контексте

модернизации образования // Педагогическое наследие К. Д. Ушинского и современные проблемы модернизации образования. – М.: МПГУ, МАНПО. – 2004. – С.415-419.

8. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112с.

9. Бех І. Д. Гуманізація у вихованні підростаючої особистості. – Рідна школа. – 1995. – С.23-25.

10. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование: Социально-философское исследование. – Запорожье: Просвіта, 2000. – 250с.

11. Пєхота О. М. Особистісно орієнтована освіта і технології // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І. А. Зязюна. – К.: ВІПОЛ, 2000. – С. 281.

12. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: АПН, 2002. – 136с.

13. Чудновский В. Е. Проблема субъективности в свете современных задач психологии воспитания. – Вопросы психологии. –1998. – №4. – С.15-25. [1-14]

14. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М.: Прогресс, 198715. Гогунов Е. Н. Профессионально-психологическая компетентность специалиста по

Халперн Д. Психология критического мышления – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 512с.

16. Профессиональная педагогика: Учеб. пос. / Под. ред. С. Л. Батышева. – М.: Изд. центр «Академія», 1997. – 524с.

17. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. – К.: Высшая школа, 1989. – 249с.

18. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. Современная версия. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 672с.

19. Нартова-Бочавер С. Психология личности и межличностных отношений. (Серия «Психология – ХХ век»). – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 416с.

20. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. – К.: Высшая школа, 1989. – 249с.

21. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. Современная версия. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 672с.

22. Якиманская И.С. Разработка технологи личностно-ориентированного обучения // Вопросы психологии. – 1995. – №2. – С.10. [1-22]

Змістовий модуль 5. Педагогічна інноватика


29

Тема 1. Інноваційні процеси в системі освіти: теорія і практикаНЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Інноваційні тенденції розвитку науки і практики. Гуманістична спрямованість інноваційних процесів

КЗН-01, КЗН-02, КЗН-08, КСО-03

Основні:11, 10, 24, 28, 29, 38


НЕ 1.2. (Лекція 1 год.). Педагогічна інноватика в структурі наукового знання. Класифікація педагогічних нововведень. Закони перебігу інноваційних освітніх процесів. Закономірності та принципи управління інноваційною діяльністю


НЕ 1.3. (Лекція 1 год.). Зміст, структура, динаміка розгортання інноваційних процесів. Поняття про життєвий цикл нововведення


НЕ 1.4. (Лекція 1 год.). Аналіз нормативно-правової бази здійснення інноваційної діяльності.


НЕ 1.5. (Самостійна робота 1 год.). Загальна характеристика дидактичних (виховних) систем, технологій, методик та моделей, які апробуються, адаптуються та впроваджуються в закладах освіти Івано-Франківської області. Умови ефективності інноваційного педагогічного процесу.


Основні:26, 25


Тема 2. Технологічний підхід в освіті: сутність, специфіка, орієнтири реалізаціїНЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Актуальність технологічного підходу в умовах модернізації освітньої галузі. Аналіз публікацій і досліджень, у яких започатковано розв’язання даної проблеми, зокрема В. Беспалько, С. Бондара, Л. Буркової, В. Гузєєва, Т. Гришиної, Т. Назарової, В. Паламарчук, О. Пометун, С. Подмазіна, І. Підласого, Г. Селевка, М. Чошанова та інших. Поглиблення процесів технологізації педагогіки: трансформація традиційного частково-методичного підходу в технологічний

КЗН-02, КЗН-06, КЗН-08, КСО-08, КСО-10

Основні:2, 3, 6, 21, 22, 25, 41, 44


НЕ 2.2. (Лекція 1 год.). Сутність понять «методика», «освітня технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», «технологія виховання»


НЕ 2.3. (Лекція 1 год.). Класифікація технологій за Н. Назаровою, Г. Селевко, І. Підласим та іншими

КЗН-06, КЗН-08, КЗН-09, КСО-05, КСО-10, КСО-15

Основні:2, 4, 8, 24, 35, 42, 43

Додаткові:1, 9, 30, 31, 41НЕ 2.4. (Лекція 1 год.). Структура педагогічної

технології: концептуальний, змістовий та процесуальний компоненти (за Г. Селевко). Рівневе розшарування технології: науково-теоретичний рівень, концепт, технологічна оболонка (за Т. Гришиною). Поняття про цільові орієнтири технології, концептуальну ідею, технологічну логіку, технологічний продукт


НЕ 2.5. (Лекція 1 год.). Модифікаційний варіант реалізації педагогічної технології. Персонал-

КЗН-06, КЗН-08, КЗН-09,

30

технологія досягнення передбачуваного результату: адаптивна, індивідуальна, авторська технології.

КСО-05, КСО-10, КСО-15

Тема 3. Інноваційні технології як засіб реалізації компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі

НЕ 3.1. (Самостійна робота 1 год.). Актуальність реалізації компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі. Аналіз публікацій і досліджень С. Бондара, І. Єрмакова, Є. Іванової, В. Кременя, С. Подмазіна, І. Родигіної, Г. Селевка, А. Хуторського, А. Маркової та інших з даної проблеми

КЗН-04, КЗН-06, КЗН-08, КСО-10, КСО-12 Основні:

14, 15, 42, 43


НЕ 3.2. (Лекція 1 год.). Інноваційний потенціал педагогічних технологій як засіб формування компетенцій школяра


НЕ 3.3. (Лекція 1 год.). Порівняльний аналіз знаннєвої та компетентнісно спрямованої освітніх парадигм. Сутнісні ознаки компетентнісно орієнтованого навчально-виховного процесу


НЕ 3.4. (Лекція 1 год.). Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет реалізації компетентнісного підходу

КЗН-01, КЗН-04, КЗН-08, КСО-10, КСО-13,

Основні:5, 14, 15, 16


НЕ 3.5. (Лекція 1 год.). Загальна характеристика рівнів компетенцій. Динаміка формування предметних та ключових компетенцій школярів на технологічних уроках (виховних заходах)

КЗН-01, КЗН-04, КЗН-08, КСО-10, КСО-13,

Тема 4. Самоменеджмент – ключова компетенція педагога ХХІ століттяНЕ 4.1. (Лекція 1 год.). Образ педагога ХХІ століття: комплекс ключових та базових компетенцій. Самоменеджмент – ключова компетенція педагога. Самоменеджмент – комплекс управлінських компетенцій, необхідний для особистісно професійного зростання педагога: самоорганізація, самопрезентація, мобільність, управління часом, планування

КЗН-01, КЗН-04, КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-15, КІ-10

Основні:22, 24, 33

Додаткові:9, 10, 11, 18НЕ 4.2. (Лекція 1 год.). Проектно-впроваджувальна

діяльність як модель самоменеджменту інновацій. Науково-методичний проект учителя як технологія самоменеджменту інновацій

КЗН-01, КЗН-04, КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-15, КІ-10

НЕ 4.3. (Самостійна робота 1 год.). Концепція спрямованої самоорганізації професійної діяльності педагога

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14, КСО-15, КІ-08, КІ-09, КІ-10

Основні:18, 20, 22, 24

Додаткові:26

НЕ 4.4. (Практична робота 1 год.). Різні типи та види професійного портфоліо вчителя, зокрема технологічне

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14,

31

КСО-15, КІ-08, КІ-09, КІ-10

НЕ 4.5. (Практична робота 1 год.). Технологія векторного самоаналізу готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності як управлінський інструментарій самоменеджменту інновацій

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14, КСО-15, КІ-08, КІ-09, КІ-10

Рекомендовані джерела1. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі :

[монографія] / Костянтин Олексійович Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.

2. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : [монографія] / Костянтин Олексійович Баханов. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – 384 с.

3. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.

4. Буркова Л. Класифікація педагогічних інновацій як елемент механізму керування інноваційним процесом в освіті / Людмила Буркова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. – № 1. – С. 30–37.

5. Буркова Л. Парадигмальний підхід до класифікації сучасних дидактичних теорій / Людмила Буркова // Рідна школа. – 2006. – № 10. – С. 8–11.

6. Буркова Л. Ще раз про педагогічні технології / Людмила Буркова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001. – № 2. – С. 54–59.

7. Гришина Т. Технологічний потенціал учителя в аспекті реформування освіти / Тетяна Гришина // Рідна школа. – 2001. – № 8. – С. 13–16.

8. Гришина Т. В. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи : [наук.-метод. посіб.] / Тетяна Василівна Гришина. – Х.: Основа, 2003. – 96 с. – (Серія «Бібліотека журн. «Управління школою»; Вип. 4).

9. Гузеев В. В. Планирование результатов образования и образовательная технология / В. В. Гузеев. – М.: Народное образование, 2000. – 240 с. – (Серия «Системные основания образовательной технологии»).

10. Даниленко Л. Менеджмент інновацій в освіті / Лідія Даниленко. – К.: Шк. світ, 2007. – 120 с. – (Б-ка «Шк. світу»).

11. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. посіб.] / Ілона Миколаївна Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

12. Єрмаков І. Г. Компетентнісний потенціал проектної діяльності / І. Г. Єрмаков // Проектна діяльність у школі [упоряд. : М. Голубенко]. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 5–18. – (Б-ка «Шк. світу»).

13. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / І. Г. Єрмаков // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати : практико зорієнт. зб. / [Шевцова С. М., Єрмаков І. Г., Федоренко О. А. та ін.]; наук. кер. і ред. І. Г. Єрмаков. – К. : Департамент, 2003. – С. 15–29.

14. Єрмаков І. Г. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12–річної середньої школи: практ.-орієнт. посіб. / І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков. – К.: 2005. – 108 с.

15. Иванова Е. О. Компетентностный подход в соотношении со знаниево-ориентированным и культурологическим [Електронний ресурс] / Е. О. Иванова // Режим доступу: http: // www.eidos.ru/journal/2007/0930-23.htm

16. Кремень В. Особистісно розвивальне навчання як науковий пріоритет / Василь Кремень // Рідна школа. – 1998. – № 11. – С. 53–57.

17. Мариновська О. Зміст та структура готовності вчителів до проектно-

32

впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Обрії. – 2006. – № 2. – С. 10–17.

18. Мариновська О. Методика векторного аналізу професійного потенціалу як системного показника готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Освіта і управління. – 2006. – Т. 9, число 3–4. – С. 152–160.

19. Мариновська О. Сутнісні ознаки готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Обрії. – 2006. – № 1. – С. 5–11.

20. Мариновська О. Теорія і практика формування готовності вчителів суспільно-гуманітарного циклу до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська, Наталія Уманців // Обрії. – 2007. – № 2. – С. 6–12.

21. Мариновська О. Технологічний підхід в освіті: сутність, специфіка, орієнтири реалізації / Оксана Мариновська // Джерела. – 2005. – № 1–2. – С. 7–15.

22. Мариновська О. Школа векторного проект-дизайну : [наук.-метод. посіб.] / Оксана Яківна Мариновська. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. – 140 с.

23. Мариновська О. Я. Готовність учителя до професійної діяльності як об’єкт психолого-педагогічних досліджень / Оксана Яківна Мариновська // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: зб. наук. пр. / ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій та ін. – К.: НПУ, 2006. – Розд. 1. – С. 27–33. – (Серія 16. «Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики»; вип. 5).

24. Мариновська О. Я. Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності: теорія і практика: [монографія] / Оксана Яківна Мариновська. – Івано-Франківськ: Симфонія-форте. – Полтава: Довкілля, 2009. – 500 с.

25. Настільна книга педагога: [посіб. для тих, хто хоче бути вчит.-майстром / упоряд.: В. М. Андрєєва, В. В. Григораш]. – Х: Основа, 2006. – 352 с.

26. Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-Франківської області: [наук.-метод. зб. / упоряд.: З. Болюк, Р. Зуб’як, О. Мариновська та ін. / за заг. ред. Болюк З., Мариновської О., Зуб’яка Р.]. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2007. – 218 с.

27. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / [О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.]; за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А. С. К., 2001. – 256 с.

28. Остапчук О. Методологія інноваційних процесів – крок до розуміння сутності / Олена Остапчук // Рідна школа. – 2004. – № 11. – С. 3–6.

29. Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці / В. Ф. Паламарчук // Педагогічні інновації у сучасній школі: [наук.-метод. зб. / ред. кол.: І. Г. Єрмаков, В. Ф. Паламарчук, Д. І. Румянцева та ін.]. – К.: Освіта, 1994. – С. 5–9.

30. Педагогические технологии: [учеб. пособ. для студ. пед. спец. / под общ. ред. В. С. Кукушина]. – М.: МарТ, Ростов н/Д: МарТ, 2004. – 336 с. – (Серия «Педагогическое образование»).

31. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / [Бондар С. П., Момот Л. Л., Липова Л. А., Головко М. І.]; за заг. ред. С. П. Бондар. – Рівне: Теніс, 2003. – 200 с.

32. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій : навч. посіб. / [О. М. Пєхота, В. Д. Будак, А. М. Старева та ін.]; за ред. І. А. Зязюна, О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 240 с.

33. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: [навч. посіб.] / Іван Павлович Підласий. – К. : Україна, 1998. – 343 с.

34. Підласий І. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя / Іван Підласий, Світлана Трипольська // Рідна школа. – 1998. – № 1. – С. 3–8.

35. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології: [інтеракт. підруч. для пед.

33

ринкової системи освіти] / Іван Павлович Підласий. – К.: Слово, 2004. – 616 с.36. Подмазін С. І. Технологія особистісно орієнтованого уроку / С. І. Подмазін //

Сучасні шкільні технології: [упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц]. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – Ч. 1. – С. 64–65. – (Б-ка «Шк. світу»).

37. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад / Книга методиста: [довід.-метод. вид. / упоряд.: Г. Ливиненко, О. Вернидуб]. – Х.: Торсінг плюс, 2006. – С. 630–637.

38. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності / Книга методиста: [довід.-метод. вид. / упоряд.: Г. Ливиненко, О. Вернидуб]. – Х.: Торсінг плюс, 2006. – С. 618–630.

39. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред. О. І. Пометун. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

40. Регіональне положення про науково-методичну роботу з педагогічними та керівними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти / Р. Зуб’як, Л. Скальська, О. Мариновська, Л. Келембет, О. Нижник, В. Мельник, Л. Татаринова, Л. Онуфрійчук, Л. Абрамович, Л. Тодорів, К. Одуд // Джерела. – 2007. – № 3–4. – С. 150–158.

41. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: [учеб. пособ.] / Герман Константинович Селевко. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

42. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Герман Константинович Селевко. – М.: НИИ образовательных технологий, 2006. – (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»). - Т. 1. – 2006. – 816 с.

43. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Герман Константинович Селевко. – М.: НИИ образовательных технологий, 2006. – (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»). - Т. 2. – 2006. – 816 с.

44. Ситченко А. І методика, і технологія… / Анатолій Ситченко // Освітній дайджест: акцент-панорама. – 2003. – № 2. – С. 76–77. [1-44]

Змістовий модуль 6. Педагогічна практика


Тема 1. Урок історії та суспільствознавчих дисциплін в контексті компетентнісно орієнтованого навчання (моделювання)

НЕ 1.1. (Самостійна робота 1 год.). Мета і завдання компетентнісно орієнтованого навчання. Класифікація методів і прийомів компетентнісно орієнтованого навчання. Продуктивні методи навчання

КЗП-01, КЗП-03, КСП-02, КСП-06 Основні:

2, 3, 4, 6


НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Особливості уроку суспільствознавчих дисциплін в умовах компетентнісно орієнтовного навчання. Дидактичні вимоги щодо проектування уроку суспільствознавчих дисциплін в контексті компетентнісно орієнтовного навчання

КЗП-01, КЗП-03, КСП-02, КСП-06

Тема 2. Передовий педагогічний досвідпедагогів України та Івано-Франківщини

НЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Передовий педагогічний досвід. Адреси носіїв досвіду учителів суспільствознавчих дисциплін. Портфоліо носіїв досвіду. Шляхи реалізації досвіду. Інформація про педагогічний досвід лауреатів обласного та

КІ-04, КІ-05, КЗП-01, КСП-12, КСП-14, КСП-16

Основні:2, 3, 4, 6


34

республіканського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»

НЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Передовий педагогічний досвід учителів-суспільствознавців України. Передовий педагогічний досвід учителів-суспільствознавців Івано-Франківщини


Тема 3. Кабінет історії та суспільствознавчих дисциплін: творча лабораторія учителя.

НЕ 3.1. (Практичне заняття 2 год.). Положення про навчальні кабінети ЗНЗ (Наказ МОН України від 20 липня 2004 р. №601). Вимоги до кабінету історії та суспільствознавчих дисциплін. Інтер’єр кабінету. Кабінет історії та суспільствознавчих дисциплін як творча лабораторія вчителя

КЗП-01, КЗП-03, КЗП-07, КЗП-09, КЗП-10, КЗП-12, КСП-02, КСП-04, КСП-05, КСП-22, КСП-27

Основні:2, 3, 4, 6


Тема 4. Персонал-технологія учителя історії та суспільствознавчих дисциплін (педагогічна практика в навчальному закладі)

НЕ 4.1. (Практичне заняття 2 год.). Ознайомлення з кабінетом історії та суспільствознавчих дисциплін, системою роботи учителя

КЗП-01, КЗП-03, КСП-02, КСП-06

Основні:2, 3, 4, 6


НЕ 4.2. (Практичне заняття 2 год.). Особливості сучасного уроку та позакласного заходу з історії і суспільствознавчих дисциплін (спостереження)


НЕ 4.3. (Практичне заняття 2 год.). Аналіз й обговорення уроку та позакласного заходу з історії і суспільствознавчих дисциплін

КЗП-01, КЗП-03, КЗП-07, КЗП-09, КЗП-10, КЗП-12, КСП-02, КСП-04, КСП-05, КСП-22, КСП-27

Рекомендовані джерела1. Сиротенко Г. Технологія особистісно орієнтованого уроку / В кн.: Шляхи

оновлення освіти: науково-методичний аспект: Інформаційно-методичний збірник. – Х.: Основа, 2003. – С. 49–51.

2. Шарко В. Урок у технології особистісно орієнтованого навчання / В кн.: Сучасний урок фізики: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К., 2005. – С. 51–58.

3. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003.

4. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К.: Ґенеза. – 328с.

35

5. Баханов К. О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого учителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

6. Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викладання історії. Посібник учителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

7. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

8. Баханов К. О. Традиції та інновації навчання історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. [1-8]

Варіативна частинаЗмістовий модуль В7. Ефективна педагогічна взаємодія


Тема 1. Сприймання педагогічних ситуацій

Н.Е. 1.1. (Лекція 1, год.; практичне заняття 1 год.). Сприйняття педагогічних ситуацій на ефективність їх вирішення

КЗН-09, КЗП-07, КСО-06, КСО-10, КСО-12 Основні:

2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10

Додаткові:1, 12, 20, 21, 27, 34

Н.Е. 1.2. (Лекція 1, год.; практичне заняття 1 год.). Ідентифікація і вимірювання ситуативних характеристик

КЗП-04, КЗП-07, КЗП-08

Н.Е. 1.3. (Лекція 1, год.; практичне заняття 1 год.). Емоційна саморегуляція в сприйнятті психолого-педагогічної ситуації

КСО-06, КСО-11, КІ-03

Н.Е. 1.4. (Лекція 1, год.; практичне заняття 1 год.). Критерії ефективності педагогічної взаємодії

КЗП-13, КСО-13, КІ-5

Тема 2. Добір моделей розв’язання задач міжособистісної педагогічної взаємодіїН.Е. 2.1. (Лекція 1, год.). Загальні поведінкові моделі розв’язання задач педагогічної взаємодії

КСО-02, КСО-11, КІ-03 Основні:

2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10

Додаткові:1, 12, 20, 21, 27, 34

Н.Е. 2.2. (Практичне заняття 1 год.). Побудова алгоритму дій в конфліктній ситуації КСО-12, КІ-03

Н.Е. 2.3. (Практичне заняття 1 год.). Побудова алгоритму дій в ситуаціях заохочення і покарання КСО-12, КІ-03

Н.Е. 2.4. (Практичне заняття 1 год.). Менеджмент колективних справ КСО-2, КЗП-14

Тема 3. Реалізація моделей розв’язання задач міжособистісної педагогічної взаємодії

Н.Е. 3.1. (Практичне заняття 1 год.). Конфліктні ситуації в діяльності вчителя

КСО-02, КСО-12, І-03, КЗП-04, КЗП-12

Основні:2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10

Додаткові:1, 12, 20, 21, 27, 34

Н.Е. 3.2. (Практичне заняття 1 год.). Педагогічні ситуації, пов’язані зі стимулом та покаранням, педагогічним оцінюванням

КСО-12, І-03, КЗП-04, КЗП-12

Н.Е. 3.3. (Практичне заняття 1 год.). Ситуації, пов’язані з адаптацією вчителя до учнівського колективу, педагогічного колективу

КСО-12, І-03, КЗП-04, КЗП-12

Рекомендовані джерела1. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества. – К.,

1991.2. Андреева Г. М. Психология социального познания. – М. – 2000. – 288с.3. Ануфриева Н. М. Социальная психология: Курс лекций. – К.: МАУП, 1995. – 86с.4. Афонькова В. М. К вопросу о конфликтах в процессе общения в коллективе //

Общение как педагогическая проблема. – М., 1974.

36

5. Бауман З. Мыслить социологически. – М. – 1996. – 255с.6. Бех І. Д. Закономірності сучасного виховного процесу // Дошкільне виховання. –

2004. – №2. – С.3-5.7. Бронштейн М. Эффективное общение для чайников: Пер. с англ.. – М.:

Издательский дом «Вільямс», 2006. – 336с.8. Василишина Т. В. Теоретико-методологічні проблеми педагогічного спілкування //

Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 1999. – Т.1. – Ч.1. – С.54-57.

9. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навч. Посібник – К.: Либідь, 2005. – 400с10. Гольштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування / Пер. з англ.. В. Хомика. – К.:

Либідь, 2003. – 520с.11. Грехнев В. С. Социально-психологический фактор в системе общественных

отношений: – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 84с.12. Джонсон, Дєвид. Соціальна психологія: Тренінг міжособистісного спілкування. –

К.: КМ Академія, 2003. – 285с.13. Діалогічна взаємодія в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Кн.

для вчителя / За ред. Г. О. Балла, В. О. Киричука, Р. М. Шамонашвілі. – К.,1997.14. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. – К.: Вид. дім «КМ

Academia», 1997. – 191с.15. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. – К.: Вища школа, 1993.16. Коваль А. П. Ділове спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 280с.17. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.:

Рад.школа, 1989.18. Корнєв М. Н. Соціальна психологія. – К.: Б. в., 1995. – 303с.19. Мікелі, Дена. Як досягти успіху у спілкуванні. – К., 2000. – 96с.20. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. – К.:

МАУП, 2004. – 192с.21. Миллс Ч. Социологическое воображение. – М. – 1998. – 264с.22. Нартова – Бочавер С. Психология личности и межличностных отношений. – М.:

Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 416с.23. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: У двох книгах: Підручник для

студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2004. – Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – 2004. – 573с.

24. Пашко Л. Ділове спілкування як необхідний та неминучий процес пізнання особистості співрозмовників // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 3. – С.433-440.

25. Петров Н. Н. Аутогенная тренировка. – М.: Наука, 1990.– 34с26. Роговик, Л. Саморегуляція у професійній діяльності вчителя [Текст] / Л. Роговик //

Початкова школа: Науково-методичний журнал. – 2004. – №12. – С.51-54.27. Розов В. І. Адаптивні антистресові психотехнології: Навч. посібн. – К.: Кондор,

2005. – 278 с.28. Рудницькі О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. посібник. – Тернопіль:

Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360с.29. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища

школа., 2004. – 335с.30. Сорока Ю. Г. Повседневное и социологическое восприятия социальной реальности

как проблема социологического образования // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Соціологія управління». Серія «Спеціальна та галузева соціологія». Т.: Вип. 2(47). Д.: 2005. – с.112-117.

31. Сорока Ю. Г. Трансформация структур восприятия социального мира // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание / Под

37

ред. О. Д. Куценко, С. С. Бабенко. – Х. – 2004. – С.308-327.32. Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: Центр

навчальної літератури, 2005. – 335с.33. Циба В. Т. Системна соціальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Центр

навчальної літератури, 2006. – 327с.34. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира. – М. – 2003.35. Шевчук С. Культура усного ділового спілкування // Секретарь-референт. – 2004. –

№ 9. – С.40-42.36. http://referaty.com.ua/ukr/details/2906/1/ – Поняття і види ефективності37. http://www.readbookz.com/book/214/8112.html – Ємельяненко Л. М. Конфліктологія.38. http://uk.wikipedia.org/wiki/ – Вікіпедія: Поведінка в конфліктних ситуаціях. [1-38]

Змістовий модуль В8. Передовий педагогічний досвід: його місце в інноваційній діяльності


Тема 1. Сутність ППД та його місце в освітній інноваційній діяльностіНЕ 1.1. (Лекція 2 год.). Аналіз поняття «досвід» у педагогіці («педагогічна практика», «педагогічний досвід», «передовий педагогічний досвід»). Види досвіду (зовнішні, внутрішні ознаки). Класифікація досвідів за інноваційним потенціалом. Технологія виявлення, вивчення та узагальнення ППД. Передовий педагогічний досвід як джерело інноваційної діяльності.

КЗН-01, КЗН-04, КСП-28 Основні:

6, 10, 11, 12

Додаткові:1, 3, 4, 7, 11, 13-25

НЕ 1.2. (Практичне заняття 2 год.). Визначення у наявному досвіді новизни і педагогічної ідеї. Порівняльний аналіз досвідів за інноваційним потенціалом. Укладання анотацій на узагальнений матеріал з обласної картотеки ППД. Побудова алгоритму узагальнення власного педагогічного досвіду.

КСО-13, КЗН-09, КЗП-08, КСО-05

Рекомендовані джерела1. Дейкун Д. І., Дроб’язко П. І. Організація праці інспектора – методиста шкіл. – К.:

Рад. шк., 1990. – 176с.2. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука управління

загальноосвітнім навчальним закладом. – Харків. – 2003.3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.:

Академвидав, 2004. – 352с.4. Досвід управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів //

Вертикаль. – 2005. – № 1. – С. 51-57.5. Красовицький М. Ю., Бєсєда Т. О., Сердюк А. В. Від педагогічної науки до

практики / Під редакцією М. Ю. Красовицького. – К.: Рад. шк., 1991. – 191с.6. Кульчак М. Технологія вивчення та узагальнення педагогічного досвіду // Обрії. –

Івано-Франківськ, 1997. - № 1.7. Набока Л. Невичерпні можливості впровадження педагогічних ідей у практику //

Дайджест. – 2003. – №3.8. Організаційно-педагогічні основи методичної роботи: Навчальний посібник /

В. Г. Пуцов, С. В. Крисюк, А. І. Воловченко та ін. – К.: УІПКККО, 1995. – 180с.9. Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-

Франківської області: Інформаційний довідник // Упорядники: З. Болюк, Р. Зуб’як, О. Мариновська, О. Барабаш, Л. Скальська, Г. Слободян, Л. Келембет. – Івано-

38

http://uk.wikipedia.org/wiki/

http://www.readbookz.com/book/214/8112.html

http://referaty.com.ua/ukr/details/2906/1/

Франківськ: ОІППО, 2007. – 218с.10. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика. Під ред. А. Момот. – К., 1990. –

141с.11. Рекомендації про порядок вивчення, узагальнення і поширення передового

педагогічного досвіду. Додаток до рішення Колегій МО від 23 листопада 1987 року. Кн.. «Основні документи про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами». – К. 1998.

12. Руснак Т. Методика вивчення та узагальнення педагогічного досвіду // Школа: Інформаційно-методичний журнал. – 2006. – № 11. – С.8-19.

13. Руссол В. Внутрішкільна методична робота як одна з основних форм післядипломної освіти педагогічних працівників // Обрії. – Івано-Франківськ, 1995. – №1.

14. Слободян Г. Методичні рекомендації керівникам освітніх закладів і працівникам РМК з виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду // Освітянське слово. – 2000. – 18 серпня.

15. Слободян Г. Запозичуємо досвід // Освітянське слово. – 2000. – № 39. – С. 2.16. Слободян Г. Інноваційний пошук в освітньому просторі Івано-Франківщини //

Обрії. – 2001. – № 1.17. Слободян Г. Інноваційний простір Івано-Франківщини // Джерела. – 2001. – № 3-4.18. Слободян Г. Інформаційний анотований каталог ППД Івано-Франківщини. – Івано-

Франківськ: ОІППО, 2001. – Ч. 1. – 55 с.19. Слободян Г. Передовий педагогічний досвід // Освітянське слово. – 2002. – № 15. –

С. 3.20. Слободян Г. Інформаційний анотований каталог ППД Івано-Франківщини. – Івано-

Франківськ: ОІППО, 2003. – Ч. 2. – 72 с.21. Слободян Г. Інформаційний анотований каталог передового педагогічного досвіду

Івано-Франківщини. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2006. – Ч. ІІІ. – 40 с.22. Слободян Г. Інформаційний анотований каталог передового педагогічного досвіду

Івано-Франківщини. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2006. – Ч. ІV. – 62 с.23. Файн Т. «Как выявить полезный для многих учителей педагогический опыт,

который есть в каждой школе ? // Директор школы. – 2007. – № 3. – С.37 – 41.24. Фіцула М. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.:

Академвидав, 2007. – 560с.25. Фридман Л. М. Передовой педагогический опыт глазами психолога. – М.:

Просвещение, 1987. – 232с. [1-25]

Змістовий модуль В9. Метод проектів: використання в сучасній освітній практиці


Тема 1. Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності.НЕ 1.1. (Семінарське заняття 1 год.). Актуальність проблеми формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності. Аналіз публікацій і досліджень, у яких започатковано розв’язання даної проблеми, зокрема І. Дичківської, А. Ліненко, К. Макагон, Л. Нечаєвої, О. Остапчук, О. Пєхоти, І. Підласого, В. Сластьоніна та інших. Готовність до професійної діяльності як об’єкт психолого-педагогічних досліджень


Основні:1, 7, 11, 12, 13, 14

Додаткові:2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 15

НЕ 1.2. (Лекція 1 год.). Зміст, структура понять «проектно-впроваджувальна діяльність», «готовність учителів до інноваційної діяльності»,

КЗН-06, КЗН-08, КЗН-09, КСО-05,

39

«готовність учителів до проектно-впроваджувальної діяльності». Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя. Загальна характеристика компонентів готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності: мотиваційно-орієнтаційний, змістовий, операційно-технологічний, рефлексивно-прогностичний та інтеграційний.

КСО-10, КСО-14, КСО-15

Тема 2. Метод проектів у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплінНЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Метод проектів у загальноосвітніх навчальних закладах та позашкільних закладах освіти. Види проектів, що використовуються у навчально-виховній діяльності учителія історії та суспільствознавчих дисциплін

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14, КСО-15, КІ-08, КІ-09 Основні:

1, 7, 11, 12, 13, 14

Додаткові:2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 15

НЕ 2.2. (Самостійна робота 6 год.). Навчальні проекти на уроках історії та інших суспільствознавчих дисциплін. Алгоритм розробки, виконання і захисту навчального проекту.

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14, КСО-15, КІ-08, КІ-09

НЕ 2.3. (Самостійна робота 6 год.). Соціальні проекти в системі позакласної та позашкільної роботи учителя суспільствознавчих дисциплін. Алгоритм розробки, виконання і захисту соціального проекту.

КЗН-08, КЗН-09, КСО-10, КСО-14, КСО-15, КІ-08, КІ-09

Рекомендовані джерела1. Баханов К. Проектне навчання історії / Костянтин Олексійович Баханов //

Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія]. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – С. 203–213.

2. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія] / Костянтин Олексійович Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.

3. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія] / Костянтин Олексійович Баханов. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – 384 с.

4. Вербицький В. Проектна форма навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах та позашкільних закладах освіти еколого-натуралістичного напряму. Проблеми та шляхи їх вирішення (На допомогу вчителям біології, хімії, географії, керівникам гуртків екологічного спрямування, методистам позашкільних закладів) / Володимир Вербицький // Рідна школа. – 2007. – № 3. – С. 35–37.

5. Гузеев В. В. «Метод проектов» как технология четвёртого поколения / В. В. Гузеев // Гузеев В. В. Планирование результатов образования и образовательная технология. – М.: Народное образование, 2001. – С. 194–207.

6. Громадянська освіта: Книга для вчителя / Арцишевський Р. А., Бакка Т. В., Гейко І. М. та ін. – Л.: Видавництво ТЕКА, 2002.

7. «Громадянин – 2003» // Науково-методичний часопис з історії та громадянської освіти «Доба». – 2003. – №1.

8. Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів. НВФ «Українські технології», 2003.

9. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: [наук.-метод. посіб.] / Забродська Л. М., Онопрієнко О. В., Цимбалару А. Д.,

40

Хоружа Л. Л.; за ред. А. Д. Цимбалару, О. В. Онопрієнко. – Х.: Основа, 2007. – С. 120. – (Б-ка журн. «Управл. школою»; вип. 6).

10. Кукушин В. С. Метод проектов / В. С. Кукушин // Педагогическое технологи: [учеб. пособ. для студ. пед. спец.; под общ. ред. В. С. Кукушина]. – М.: МарТ, Ростов н/Д.: МарТ, 2004. – С. 244–257.

11. Мариновська О. Метод проектів в історико-педагогічній ретроспективі та особливості його використання в сучасній освітній практиці / Оксана Малиновська // Джерела. – 2006. – № 1–2. – С. 51–70.

12. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: практико зорієнт. зб. / [Шевцова С. М., Єрмаков І. Г., Федоренко О. А. та ін.]; наук. кер. і ред. І. Г. Єрмаков. – К.: Департамент, 2003. – 500 с.

13. Проектна діяльність в школі / [упоряд.: М. Голубенко]. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

14. Романовська М. Б. Метод проектів у виховному процесі: [метод. посіб.] / М. Б. Романовська. – Х.: Ранок, 2007. – 160 с.

15. Технология современного проектного обучения / Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Герман Константинович Селевко. – М.: НИИ образовательных технологий, 2006. – (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»). – Т. 1. – 2006. – С. 228–238. [1-15]

ІІІ. Фахово-функціональний модульІнваріантна складова

Змістовий модуль 7. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти: освітня галузь «Суспільствознавство»


Тема 1. Концептуально-методологічні засади формування змістушкільної суспільствознавчої освіти

НЕ 1.1. (Лекція 2 год.). Концептуально-методологічні засади шкільної суспільствознавчої освіти. Мета та завдання освітньої галузі «Суспільствознавство». Загальні змістові лінії освітньої галузі. Характерні особливості змісту історичного, етичного, правового, філософського і громадянознавчоого компонентів

КЗП-01, КЗП-03, КЗП-03, КСП-01, КСП-02, КСП-03, КСП-06

Основні:2

Додаткові:1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12

Тема 2. Стандартизація шкільної суспільствознавчої освіти

НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Функції освітніх стандартів. Права і обов’язки усіх суб’єктів у реалізації стандартів. Структура освітніх стандартів галузі «Суспільствознавство»


Основні:2

Додаткові:1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12

НЕ 2.2. (Практичне заняття 1 год.). Освітні стандарти та формування суспільствознавчої компетентності. Критерії суспільствознавчих компетенцій в стандарті основної школи. Критерії суспільствознавчих компетенцій в стандарті. старшої школи

КСП-01

Основні:2

Додаткові:1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12

НЕ 2.3 (Самостійна робота 2 год.). Умови забезпечення виконання стандарту освітньої галузі «Суспільствознавство». Стандарт та профілізація.Змістове наповнення стандарту шкільної

КСП-02, КСП-03

Основні:2

Додаткові:

41

суспільствознавчої освіти 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12

НЕ 2.4 (Самостійна робота 2 год.). Особливості створення підручників і навчальних посібників із суспільствознавчих дисциплін в умовах функціонування освітніх стандартів

КСП-07

Основні:2

Додаткові:1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12

Рекомендовані джерела1. Рекомендація Rec (2001) 15 про викладання історії в ХХІ столітті в Європі

(ухвалена Комітетом міністрів 31 жовтня 2001 року на 771 засіданні заступників міністрів). – Видання Ради Європи, 2001.

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Постанова Кабінету Міністрів України № 24 від 14 .01.2004.

3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

4. Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для 12-річної школи (нова редакція), підготовлені робочою групою та погоджені комісією з історії Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 20 лютого 2009 року) / Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.06.2009р. №491.

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти / Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

6. Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів навчальних закладів з українською мовою навчання / Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист від 21.05.08 р. № 1/11-1969.

7. Етика. 5-6 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / затверджено Міністерством освіти і науки України / Лист №1/11-611 від 23.12. 2004 р.

8. Воронов І., Удод О. Основи політології. 10–11 класи (Навчальна програма для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів) // Історія в школах України. – 2007. – №4.

9. Програма «Основи філософії» // Історія в школах України. – 2004. – № 610. Програма інтегрованого курсу «Людини і суспільство» для 10-11 класів суспільно-

гуманітарного профілю // Історія в школах України. – 2003. – № 511. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і суспільство. 11

клас. – К.: Шкільний світ, 200112. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і світ. 11 клас. – К.:

Шкільний світ, 2001. [1-12]

Змістовий модуль 8. Сучасний стан суспільствознавчих наук

Сучасний стан розвитку історіїТема 1. Українська національна історична наука: здобутки і виклики

НЕ 1.1. (Лекція 2 год.). Здобутки і напрацювання вітчизняної історичної науки в період незалежності. Сучасна українська історіософія у світовому контексті. Концептуально-методологічні пошуки української історичної науки в умовах сьогодення

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:82-96

Додаткові:1-96

Сучасні інтерпретації українського історичного процесу

Навчальні елементи Компетенції Рекомендованіджерела

42

Тема 2. Проблематика історії національно-визвольних змагань українського народуНЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Визвольна війна 1648-1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького в оцінці сучасних істориків. Особливості козацької стратегії і тактики в ході визвольної війни. Герої визвольної війни. Б.Хмельницький

КЗН-01,КСП-01,КСО-01,КЗН-03,

Основні:1, 2, 7, 6, 8

Додаткові:3, 5, 4, 9, 10

НЕ 2.2. (Самостійна робота 1 год.). Українська революція 1917-1921 рр. Періодизація Української революції 1917-1920 рр. Передумови, причини і наслідки розгортання Української революції: нові бачення. Борці за визволення України: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра. Постать Павла Скоропадського з позицій сьогодення

КСО-02,КСП-01

НЕ 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Роль ОУН і УПА в історії національно-визвольного руху. ОУН і УПА в боротьбі проти гітлерівського і сталінського тоталітарних режимів. Степан Бандера –прапор української нації

КСП-01,КСО-01,КЗН-03,КЗН-01

Тема 3. Формування модерної української нації: теорія та суспільні викликиНЕ 3.1. (Семінарське заняття 1 год.). Поняття «українська нація», «українська народність», «український етнос». Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст. Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України. «Українське питання» - проблема панівних націй. «Український проект»

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07



НЕ 3.2. (Семінарське заняття 1 год.). Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять - найсуттєвіший чинник формування національної свідомості. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Російська панславістська, польська федеративна і українська слов’янофільська теорії

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 3.3. (Семінарське заняття 1 год.). Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Н.Е. 3.4. (Самостійна робота 1 год.). Україна в умовах глобалізації. Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво. Розвиток засобів масової комунікації та інформації. Інтеграція України у світовий інформаційний простір. Україна в європейському і світовому гуманітарному й освітньому просторі. Участь України у міжнародних програмах обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та гуманітарної взаємодії

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Сучасні інтерпретації всесвітнього історичного процесуТема 1. Історія європейського християнства в контексті сучасних бачень

НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Зародження християнства. КЗН-01-09, Основні:

43

Релігійна ситуація у країнах Близького Сходу на рубежі нашої ери. Палестина в очікуванні приходу Месії. Проповідь Ісуса Христа. Апостольський період історії церкви. Взаємозв’язки раннього християнства з юдаїзмом, елліністичною філософією. Філон Олександрійський. Св. Ап. Павло. Переслідування християн у II-IV ст. Причини перемоги християнства. Константин. Перший церковний собор

КСО-01-13,КІ-01-07

97, 98


НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Християнізація Європи. Зародження та поширення монашества. Східні Отці Церкви. Церковні собори IV-VIII ст. Розвиток Христології. Християнізація франків, Британії, Ірландії, Германії та Саксонії. «Новації» з історії раннього християнства у світлі даних антикознавства

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 1.3. (Лекція 1 год.). Терористичний період боротьби з віровченням Ісуса Христа. Використання наслідків науково-технічного прогресу в боротьбі з християнством. Спроби «очищення» та «модернізації» Євангелій у світлі даних біблеїстики та антикознавства

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 1.4. (Семінарське заняття 1 год.). Вплив розвитку природознавства у Європі з кінця XVII ст. на кризу традиційного релігійного світосприйняття світу. Деїзм. Дарвінізм. Науково-технічний прогрес ХІХ – поч. ХХІ ст. та релігія. Християнство та мораль ХХ - початку ХХІ ст. Нові параметри взаємозв’язку релігії та прогресу в сучасних умовах

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 2. Морально-людський вимір світових воєнНЕ 2.1. (Самостійна робота 2 год.). Морально-етичний та демографічний вимір війни як соціально-політичного явища в історії людства. Найголовніші війни середньовіччя в аспекті морально-етичних наслідків для населення Європи. Перша та Друга світові війни. Їхні результати й наслідки у людсьому і моральному вимірах

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:97, 98


Рекомендовані джерела1. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – К. – 1992.2. Треф’як Я. Нові підходи до вивчення історії українського козацтва. – Івано-

Франківськ. – 1992.3. Нагаєвський І. Історія української держави XX ст. – К. – 1994.4. Мірчук П. Українська повстанська армія 1942-1952. – Львів. – 1991.5. Бойко О. Історія України. Навчальний посібник для вузів. – К. – 2007.6. Мітягін В. Історія України. – К. – 2007.7. Смалій В., Стеганков Українська національна революція XVII ст. – К. – 1999.8. Рубльов В. Українські визвольні змагання 1917–1921 рр. – К. – 1999.9. Бурнашов Г. Лицар українського руху. – Івано-Франківськ. – 2006.10. Бабій В. Герої і зрадники. – Івано-Франківськ. – 2002.11. 100 великих українців. – К. – 2007.12. Степан Бандера – прапор української нації. – Івано-Франківськ. – 2008.13. Андрущенко В. Л., Федосов В. М. Запорозька Січ як український феномен. – К.,

44

1995.14. Багалій Д. Нарис історії України. - К., 1994.15. Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. - Львів, 1992.16. Баран В. Україна 1950-1960 рр.: еволюція тоталітарної системи. - К., 1996.17. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов'ян. - К., 1991.18. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. Кн. 1-2. К., 1994.19. Бойко О. Україна 1991-1995: тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з

новітньої історії). - К., 1996.20. Бойко О. Історія України у XX столітті (20-90-ті роки). - Ніжин, 1994.21. Бойко О. Історія України (запитання і відповіді). - К., 1997.22. Борисенко В. Курс української історії. - К., 1997.23. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. - К., 1995.24. Братко-Кутинський О. Феномен України. - К., 1996.25. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок XX ст.). Львів, 1996.26. Верстюк В. Махновщина. - К., 1992.27. Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до

сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995.28. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. - К., 1996.29. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К., 1994.30. Голод 1921-1923 років в Україні. 36. докум. і матеріалів. - К., 1993.31. Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. - К., Нью-Йорк; 1996.32. Горський В. С. Історія української-філософії. Навчальний посібник. - К., 1996.33. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського

державотворення. - К., 1995.34. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ

століття. - К., 1996.35. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 т. 12 кн. - К., 1991.36. Грушевський М. Очерк истории украинского народа. - К., 1991.37. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.-К.,

1993.38. Давня історія України. Кн. 1-2. - К., 1994, 1995.39. Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм на Україні (20-30-ті роки). -

К., Едмонтон, 1991.40. Дорошенко Д. Нарис історії України. - Т. 1-2. - К., 1991.41. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1993.42. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. - К., 1994.43. Єфименко О. Історія України та її народу. - К., 1992.44. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. - Львів, 1996.45. Історія України. - Львів, 1996.46. Історія України. Курс лекцій у двох книгах. - К., 1992.47. Історія України. Навчальний посібник. - К., 1997.48. Історія України в особах IX-XVIII ст. - К., 1993.49. Історія України в особах XIX-XX ст. - К., 1995.50. Історія українського війська. Т. 1-2. - Львів, 1992, 1996.51. Історія української культури. - К., 1994.52. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 - 80-х років. - К

1995.53. Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація гетьманщини

(1760-1830). - К., 1996.54. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. - К., 1993.55. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів,

1993.

45

56. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. - К., 1996.57. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.58. Крип’якевич І. Історія України. - Львів, 1992.59. Культура українського народу. Навчальний посібник. - К., 1994.60. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). - К., 1996.61. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т. 1-2. - К., 1994.62. Литвин В. Політична арена України: дійові особи та виконавці. - К., 1994.63. Литвин В. М. Украина: политика, политики, власть. - К., 1997.64. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. - К., 1996.65. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. - К., 1995.66. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. Ч. 1-2. - Львів, 1994.67. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. - К., 1995.68. Рибалка І. Історія України. Ч. 1-2. - Харків, 1995, 1997.69. Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції.

20-50-ті роки XX ст. - К., 1994.70. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. - К., 1993.71. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. - К., 1995.72. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея. К., 1997.73. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.74. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. - К., 1996.75. Толочко П. Київська Русь. - К., 1996.76. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до

становлення індустріального суспільства. - К., 1994.77. Українська державність у XX столітті. - К., 1996.78. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т. 1-2. - К., 1996, 1997.79. Ульяновський В;; Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки

в Україні: У 3-х кн. - К., 1994.80. Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. - К., 1993.81. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і

Центральна Україна). - К., 1994.82. Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії / Україна крізь

віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1998.83. Крижицький С. Л., Зубар В. М., Русяєва А. С. Античні держави Північного

Причорномор’я / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1998.84. Баран В. Д. Давні слов’яни / Україна крізь віки.. – К.: Вид. дім «Альтернативи»,

1998.85. Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім

«Альтернативи», 1998.86. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім

«Альтернативи», 1998.87. Русина О. В. Україна під татарами і Литвою / Україна крізь віки.. – К.: Вид. дім

«Альтернативи», 1999.88. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція ХVІІ ст. /

Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.89. Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім

«Альтернативи», 1999.90. Сарбей В. Г. Національне відродження України / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім

«Альтернативи», 1999.91. Рубльов О. С., Реєнт О. П. Українські національні змагання 1917-1921 рр. /

Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.92. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921-1939) / Україна крізь віки. –

К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.

46

93. Коваль М. В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.

94. Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в умовах системної кризи (1946-1990) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.

95. Литвин В. М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.

96. Трощинський В. П., Шевченко А. А. Україна в світі / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999.

97. Дейвіс Норман. Європа: Історія / Переклад з англ. Таращук П., Коваленко О. – К.: Вид. Соломії Павличко “Основа”, 2001.

98. Павленко О. В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник. Вид 2-ге, стереотип. / Відп. ред. та автор вст. слова С. Кримський. – К.: Либідь, - 2000.

99. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открьггое общество в опасности. – Москва: ИНФРА-М, 1999. – Вип. 26. – 262 с.

100. Глобальное сообщество: новая система координат (подходы к проблеме). – Санкт-Петербург.: Алетейя, 2000.

101. Льовкіна О. Проблема відчуження у світлі сучасних глобалізаційних трансформацій: соціокультурний та політико-економічний аспект // Освіта і управління. – 2004. – № 3-4. – С.81 – 86.

102. Томпсон Е. Народна Європа? Соціальні аспекти європейської інтеграції // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика: Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів. − Луганськ: Альма матер-Знання, 2002.

103. Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф // Освіта і управління. – 2004. – № 2. – С.

104. Магеря Олег. Морально-гуманістичний аспект сучасних глобальних проблем // Освіта і управління. – 2004. – № 2.

105. Головатий Микола. Обережно – глобалізація // Освіта і управління. – 2004. – № 2.106. Павленко Ю. Цивілізаційні аспекти глобалізації // Освіта і управління. – 2004. –

№2. – С.9-11.107. Глобалізація і безпека розвитку. – К.: Вид-во КНЕУ, 2001.108. Кастельс М. Информационная епоха. – М., 2000.109. Удовик С. Л. Глобализация. Семиотические подходы. – К.–М., 2002. – 480с.110. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. -

М., 2001.111. Білорус О. Г., Лук’янченко Д. Г. Глобалізація і безпека розвитку. - К., 2001. 112. Гаташ В. Н. Свет и тени глобализации // Зеркало недели. - 2003. - № 23. 113. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура / Пер. с англ. - М.,

2004.114. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. - М., 2001.115. Друга світова війна: людський вимір / Матеріали обласної науково-практичної

конференції. - Івано-Франківськ, 2005116. о. Ю.А.Катрій ЧСВВ. Пізнай свій обряд. – Нью-Йорк – Рим, 1982.117. о. Ю.Катрій ЧСВВ. Наша християнська традиція. – Нью-Йорк – Рим, 1988.118. о. І. Хома. Нарис історії Вселенської Церкви. – Рим, 1990.119. M.D. Knowles, D. Obolensky. Historia Kościoła. t.2. London-New Jork. 1972.

(Warszawa. 1988).120. Daniėlou, H. I. Marrou. Historia Kościoła. T.1. London-Paris. 1963. (Warszawa. 1984).

[1-120]Сучасний стан розвитку правознавства


47

Тема 1. Основи теорії держави і праваНЕ 1.1. (Самостійна робота 1 год.). Предмет і методи правового регулювання. Правові інститути. Система права. Правова система. Публічне право. Приватне право

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:1, 2, 3, 16, 17

Додаткові:4, 5, 6, 7, 8, 9, 11

НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Україна – як суб’єкт міжнародно-правових відносин. Співвідношення законодавства України та міжнародного права

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 2. Основи конституційного права УкраїниНЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Поняття і загальна характеристика конституційного права та конституційно-правових відносин. Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:1, 2, 3, 16, 17

Додаткові:4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15

НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Особливості та процедура внесення змін до Конституції України. Конституційна (політична) реформа в Україні: реалії, перспективи, суперечності

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 3. Основи галузевого права УкраїниНЕ 3.1. (Самостійна робота 1 год.). Поняття і загальна характеристика окремих галузей права України

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07 Основні:

1, 2, 3, 16, 17

Додаткові:4, 5, 6, 7, 8, 9, 11

НЕ 3.2. (Практичне заняття 4 год.). Сучасні новели галузевого законодавства України (робота з нормативно-правовими документами)

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 3.3. (Семінарське заняття 1 год.). Правоосвіта в умовах загальноосвітнього навчального закладу: теорія і практика

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Рекомендовані джерела1. Указ Президента України від 18 жовтня 2001 року №992/2001 «Про Національну

програму правової освіти населення».2. Конституція України.3. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004

року.4. Кузьмінець О., Калиновський В., Дігтяр П. – Історія держави і права України.

Навчальний посібник. – К: Видавництво «Україна», 2000.5. Історія держави і права України. Навчальний посібник / за ред. А. С. Чайковського.

– К.: «Юрінком-Інтер», 2001.6. Історія держави і права України. Академічний курс в 2-х томах / за ред. В. Я. Тація,

А. Й. Рогожина. – К.: «Інюре», 2000.7. Історія держави і права України. Академічний курс в 2-х томах / за ред. В. Я. Тація,

А. Й. Рогожина, В. Д. Гончарна. – К.: «Інюре», 2003.8. Музиченко П. П. Історія держави і права України. – К.: «Знання», 2001.9. Хрестоматія з історії держави і права України у 2-х томах / за ред. В. Д.

Гончаренка. – К., 2000.10. Конституція України (окремі питання) // Державно-правова реформа в Україні:

Матеріали науково практичної конференції. – К., 1997.11. Конституційне право України / Під ред. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка,

1999.12. Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. – К.: Інститут

законодавства Верховної Ради України, 1997.

48

http://zakon.nau.ua/doc/?code=992/2001

13. Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. – 2000. – №10. – С.45-50.

14. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн. – К., 1997.15. Шаповал В. М. Конституція як форма (джерело) конституційного права України

(питання теорії) // Право України. – 1999. – №6. – С.5-10.16. Газета «Голос України».17. Газета «Урядовий кур’єр». [1-17]

Сучасний стан розвитку етики


Тема 1. Етика у контексті світоглядного осмисленняН.Е. 1.1. (Лекція 1 год.). Етика як наука. Світська та релігійна етика. Система цінностей. Етос і мораль. Загальнолюдське в моралі. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Політика і етика

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:1, 2, 3, 4

Додаткові:5, 6, 7, 8, 9

Н.Е. 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Основні категорії етики та їх філософське осмислення. Добро і зло як визначальні етичні категорії. Совість. Справедливість. Благо (суспільне, особистісне)

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Н.Е. 1.3. (Семінарське заняття 1 год.). Формування етичної культури учнівської молоді в умовах загальноосвітнього навчального закладу

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 2. Етика педагогічної взаємодіїН.Е. 1.1. (Самостійна робота 2 год.; семінарське заняття 1 год.). Поняття професійної етики. Складові професійної етики. Роль етики у професійній діяльності. Педагогічна етика. Правила етикету в педагогічному та учнівському колективах

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:1, 2, 3, 4

Додаткові:5, 6, 7, 8, 9

Рекомендовані джерела1. Етика. Ф. І. Мовчун, Л. В. Хорунжа, В. В. Єфіменко. – К.: Навч. книга, 2005.2. Про вивчення нового навчального курсу «Етика» в 5 класі зашальноосвтніх

навчальних закладів України в 2005/06 н. р. // Історія в школах України. – 2005 – №1. – С.9-18.

3. Етика. Методичний посібник (5 клас): нормативні документи та рекомендації до викладання. – Тернопіль, 2005.

4. Этика (конспект лекций в схемах). – М.: Приор-издат, 2004. – 160с.5. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – 3-є вид. – К.:Либідь, 2001. –

384с.6. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т. К. Чмут, Г. Л. Чайка, М. П.

Лукашевич, І. Б. Осечинська. – К.: Мауп, 1999. – 208с.7. Апресян Р. Г. Добро и польза // Этическая мысль: Науч.-публ. чтения. – М., 1991. –

С.14-37.8. Етичні норми і цінності: проблема обґрунтування. – К., 1997. – 144с.9. Емельянов В. В., Никитин П. С. Философская культура молодого специалиста. –

М., 1987. [1-9]Сучасний стан розвитку філософії


Тема 1. Філософія як форма духовного осягнення світу

49

НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Сучасні уявлення про філософію. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07 Основні:

2, 3, 24, 25

Додаткові:3, 5, 7, 8, 9

НЕ 1.2. (Семінарське заняття 1 год.). Філософія в системі культури. Основні функції філософії. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдське і національно-особливе у філософії.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 2. Історія української філософіїНЕ 2.1. (Самостійна робота 1 год.). Давньослов’янська міфологія - колиска філософської думки України-Русі. Філософська думка Київської Русі. Філософські ідеї в духовній культурі України XII-XIII ст.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:2, 3, 24, 25

Додаткові:11, 12, 13, 14

НЕ 2.2. (Самостійна робота 1 год.). Гуманізм епохи Відродження в Україні. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах. Філософія в Києво-Могилянській академії

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Український романтизм. Українська академічна філософія. Філософія української революційної демократії

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

НЕ 2.4. (Самостійна робота 1 год.). Світоглядно-філософська ситуація в радянській і пострадянській Україні. Філософська думка української діаспори

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 3. Філософія і проблеми національного відродження УкраїниНЕ 3.1. (Семінарське заняття 2 год.). Українська національна ментальність та її відображення у філософській думці України. Особливості української філософії та менталітету. Зародження та основні етапи формування українського національної ідеї. Ціннісний аспект української національної ідеї. Національна ідея в творчості Т. Шевченка, І. Франка та інших українських письменників. Концепція національної ідеї в історіософії В. Липинського та в політології Д. Донцова. Філософія історії М. Грушевського та перспективи українства. Національне відродження України і завдання філософії. Філософські та ментальні проблеми вступу України до НАТО та ЄС.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:2, 3, 24, 25

Додаткові:16, 17, 18-30

Н.Е. 3.2. (Практичне заняття 1 год.). Формування філософського світогляду учнівської молоді в умовах загальноосвітнього навчального закладу

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Рекомендовані джерела1. Возняк С. М. Загальнолюдське і національно-особливе у філософії // Вісник

Прикарпатського ун-ту. Філософські і психологічні науки. – Вип. ІV, 2003.2. Карась А. Ф. Філософія: предмет та історія. Текст лекцій. – Львів, 1994.3. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів, 1996.4. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен–Львів, 1995. 5. Скринник М.., Скринник З. Предмет і проблематика філософії. – Львів. 2001.

50

6. Філософія та її місце в сучасній культурі //Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №4.

7. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992. – Розд. 1.8. Шинкарук В. І. Предмет та завдання історії філософії як науки. – К. 1957.9. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І. В. Бичко та

ін. – К.: Либідь, 1994.10. Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. М. Ф. Тарасенко,

М. Ю. Русин, І. В. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993.11. Багряний І. Національна ідея і «націоналізм» // Сучасність. – 1992. – №5.12. Борисенко В. Зародження української національної ідеї // Київська старина. – 1996.

– №2-3.13. Бочковський В. Вступ до націології. – К., 1998.14. Будз В. П. Соціально-філософські погляди М. Грушевського: футурологічний

аспект. – Івано-Франківськ, 2003.15. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та

віруваннях. – К., 1992.16. Винниченко В. Відродження нації. – К., 1990.17. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.18. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.19. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.20. Донцов Д. Націоналізм // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.21. Дзюба І. Пророче слово: студії про філософські погляди Т. Шевченка // Київ. –

1986. – №3.22. Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу // Вибране. –

К., 1990.23. Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський

період. – К., 1992.24. Історія філософії України: Підручник. – К., 1994. – С.319-353.25. Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993. – С.434-464.26. Касьянов Г. Теорії нації і націоналізму. – К., 1999.27. Космос древньої України: міфологія, філософія, етногенез. – К., 1992.28. Костомаров М. Закон Божий // Книга буття українського народу. – К., 1991.29. Костомаров М. Дві руські народності / Історія філософії України. Хрестоматія. –

К., 1993.30. Липинський В. Листи до братів-хліборобів.31. Націоналізм. Антологія. – К., 2000.32. Солдатенко В., Сиволоб Ю. Витоки і передвісники української ідеї // Віче. – 1993.

– №11.33. Франко І. Одвертий лист до галицької української молодежі // Зібр. тв.: У 50-ти т. –

Т.45. – К., 1985.34. Філософська думка України: імена та ідеї. – Івано-Франківськ, 2003.35. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.36. Юрій М. Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997.37. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен, 1993.38. Ярмусь С. Духовність українського народу. – Вінніпег, 1983. [1-38]

Сучасний стан розвитку громадянської освіти


Тема 1. Теорія і практика громадянської освіти: світовий та національний досвідН.Е. 1.1. (Лекція 1 год.). Концептуальні основи громадянської освіти. Моделі громадянської освіти і особливості їх реалізації в Україні. Формування

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:3, 4, 11, 12

51

громадянських компетенцій як мета і завдання громадянської освіти.

Додаткові:1, 2, 5, 6, 7-10

Н.Е. 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Упровадження громадянської освіти у навчальний процес. Навчально-методичне забезпечення громадянської освіти.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 2. Сутність демократії та її поширення у сучасному світіН.Е. 2.1. (Лекція 1 год.). Поняття демократії. Витоки, сутність і передумови демократії. Особливості сучасної демократії. Різновиди демократі

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:3, 4, 11, 12

Додаткові:1, 2, 5, 6, 7-10

Н.Е. 2.2. (Практичне заняття 1 год.). Основні цінності сучасної демократії. Громадянство і громадянськість. Компетентність і відповідальність. Конституція і конституціоналізм. Права і свободи людини і громадянина. Незалежні засоби масової інформації. Громадська думка. Людська гідність. Приватність особистого життя. Громадянська солідарність і соціальний порядок. Паски, загрози і межі демократії.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Н.Е. 2.3. (Самостійна робота 1 год.). Українські традиції демократії. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Тема 3. Громадянське суспільствоН.Е. 3.1. (Лекція 1 год.). Громадянське суспільство як умова свободи і демократії. Сутність і соціальна роль громадянського суспільства. Українська суспільна думка про роль громад і громадянського життя. Ознаки та функції громадянського суспільства. Громадянське суспільство і групи інтересів. Громадянська відповідальність та готовність до захисту власних інтересів

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Основні:3, 4, 11, 12

Додаткові:1, 2, 5, 6, 7-10

Н.Е. 3.2. (Самостійна робота 1 год.). Розвиток громадянського суспільства в сучасній Україні. Взаємини держави і громадянського суспільства. Роль територіальних громад та місцевого самоврядування в консолідації громадянського суспільства та захисті інтересів суспільних груп, громадянські рухи та процеси. Громадські організації та їх функції. Політичні партії та вибори.

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Н.Е. 3.3. (Практичне заняття 1 год.). Формування громадянськості учнівської молоді в умовах загальноосвітнього навчального закладу

КЗН-01-09, КСО-01-13,КІ-01-07

Рекомендовані джерела1. Громадянин-Держава-Громадянське виховання: Антологія / Упорядник М. П.

Рагозін і О. В. Сухомлинська. Донецьк: Донбас, 2001. – 262с.2. Д’юї Джон. Демократія і освіта. – Львів: Літопис, 2003. – 294с.3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української

державності // Інформаційний збірник МОН України. – 2000. - №22. –С.7-21.4. Концепція громадянської освіти в Україні. Громадянська освіта: Книга для

вчителя / Арцишевський Р. А. та ін. – Львів: Видавництво ТЕКА, 2002. – С.8-16.

52

5. Пометун О., Ремех Т., Ламах Е. Кроки до демократії: Уроки громадянської освіти / За ред. О. І. Пометун. – К.: АПН, 2001. – 128с.

6. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація в світлі Європейського досвіду // Шлях освіти. – 1999. - №4.

7. Рябов Є. Громадянська освіта і її роль у демократизації українського суспільства // Директор школи. – 1999. - №45.

8. Сухомлинська О. Ідеї громаднськості і школа України // Шлях освіти. – 1999. - №4.9. Сухомлинський В. Народження громадянина. К.: Радянська школа, 1970. – 208с.10. Галахер К. Демократичні цінності у навчанні і вихованні // Шлях освіти. – 1995. -

№3.11. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт.

колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій. – К.: Вид-во «Ай Бі», 2002. – 684с.

12. Порадник молодого громадянина / А. Коваленко, М. Антонович, Р. Войтюк, Н. Кравченко, Г. Шевчук. – Київ, 2003. – 88с. [1-12]

Змістовий модуль 10. Сучасна методика вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін

Загальні питання методики навчання історії та суспільствознавчих дисциплін


Тема 1. Нормативно правове та навчально-методичне вивченняісторії та суспільствознавчих дисциплін в загальноосвітніх навчальних закладах

НЕ 1.1. (Лекція 1 год.). Рекомендації Ради Європи щодо вивчення історії у ХХІ столітті в Європі. Типові навчальні плани Міністерства освіти і науки. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з історії, правознавства, етики, предметів філософського спрямування, громадянської освіти

КСО-10,КСО-11,КСО-12,КЗП-09,КСП-01,КСП-06,КСП-24,КСП-26

Основні:1, 2


НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Основні та додаткові навчальні засоби: підручники та навчальні посібники, дидактичні комплекти і наочність, методичні матеріали, загальнодержавні та обласні фахові видання


НЕ 1.3. (Практичне заняття 1 год.). Цілі і завдання навчання суспільствознавчих дисциплін, зміст суспільствознавчої освіти в українських нормативно-правових документах. Реалізація змісту суспільствознавчої освіти в навчальних програмах та засобах навчання. (Робота з нормативно-правовими документами, програмами та підручниками)


НЕ 1.4. (Практичне заняття 1 год.). Нормативно-правові документи, що регламентують окремі аспекти вивчення суспільствознавчих дисциплін. Документи, що обумовлюють: критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, порядок ведення

КСО-10,КСО-11,КСО-12,КЗП-09,КСП-01,

53

записів у класному журналі, організацію профільного навчання, процедуру ЗНО з історії України. (Робота з нормативно-правовими документами)

КСП-06,КСП-24,КСП-26

Рекомендовані джерела1. Нормативно-правові акти Ради Європи, Верховної Ради України, Кабінету

Міністрів України, Укази Президента України (відповідно до змін).2. Накази, листи, рекомендації Міністерства освіти і науки України, управління

освіти і науки облдержадміністрації (відповідно до змін).3. Рекомендація Rec (2001) 15 про викладання історії в ХХІ столітті в Європі

(ухвалена Комітетом міністрів 31 жовтня 2001 року на 771 засіданні заступників міністрів). – Видання Ради Європи, 2001.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Постанова Кабінету Міністрів України № 24 від 14 .01.2004.

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

6. Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для 12-річної школи (нова редакція), підготовлені робочою групою та погоджені комісією з історії Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 20 лютого 2009 року) / Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.06.2009р. №491.

7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти / Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

8. Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів навчальних закладів з українською мовою навчання / Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист від 21.05.08 р. № 1/11-1969.

9. Етика. 5-6 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / затверджено Міністерством освіти і науки України / Лист №1/11-611 від 23.12. 2004 р.

10. Воронов І., Удод О. Основи політології. 10–11 класи (Навчальна програма для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів) // Історія в школах України. – 2007. – №4.

11. Програма «Основи філософії» // Історія в школах України. – 2004. – № 612. Програма інтегрованого курсу «Людини і суспільство» для 10-11 класів суспільно-

гуманітарного профілю // Історія в школах України. – 2003. – № 513. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і суспільство. 11

клас. – К.: Шкільний світ, 200114. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і світ. 11 клас. – К.:

Шкільний світ, 2001. [1-14]


Тема 2. Урок як основна форма навчання історії та суспільствознавчих дисциплінНЕ 2.1. (Лекція 2 год.). Сучасні підходи до класифікації уроків історії та суспільствознавчих дисциплін. Характеристики основних типів уроків

КСП-01-31Основні:1-6


НЕ 2.2. (Семінарське заняття 1 год.). Методичні аспекти підготовки та проведення різних типів уроків історії й суспільствознавчих дисциплін.

КСП-01-31

НЕ 2.3. (Семінарське заняття 1 год.). Методичні аспекти підготовки й проведення окремих елементів структури різнотипних уроків історії та

КСП-01-31

54

суспільствознавчих дисциплін.НЕ 2.4. (Практичне заняття 2 год.). Особливості підготовки учителя до уроку. Підготовка та реалізація організаційного, дидактичного, виховного, психологічного, санітарно-гігієнічного компонентів уроку суспільствознавчих дисциплін

КСП-01-31

Рекомендовані джерела1. Сиротенко Г. Технологія особистісно орієнтованого уроку / В кн.: Шляхи

оновлення освіти: науково-методичний аспект: Інформаційно-методичний збірник. – Х.: Основа, 2003. – С. 49–51.

2. Шарко В. Урок у технології особистісно орієнтованого навчання / В кн.: Сучасний урок фізики: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К., 2005. – С. 51–58.


4. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К.: Ґенеза. – 328с.

5. Баханов К. О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого учителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

6. Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викладання історії. Посібник учителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

7. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

8. Баханов К. О. Традиції та інновації навчання історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.

9. Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів. НВФ “Українські технології”, 2003.

10. Права людини: Метод. рекомендації для вчителів загальноосвіт. шкіл, гімназій та ліцеїв / Під ред. Л. Грузінової, Л. Заболоцької, І. Усенка, Г. Цвікальської. – Укр. Правн. Фундація: Вид-во Право, 1996.

11. Ладиченко Т., Бакка Т., Желіба О. Суспільствознавство: Методичний посібник для вчителів . – Київ: «Аконіт», 2005.

12. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. / За ред О. Пометун. – Харків: “Основа”, 2003.

13. Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів. НВФ “Українські технології”, 2003.

14. Права людини: Метод. рекомендації для вчителів загальноосвіт. шкіл, гімназій та ліцеїв / Під ред. Л. Грузінової, Л. Заболоцької, І. Усенка, Г. Цвікальської. – Укр. Правн. Фундація: Вид-во Право, 1996.

15. Подмазін С. Технологія особистісно орієнтованого уроку // У кн.: Сучасні шкільні технології / Упор. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – Ч. 1 – С. 64–69.

16. Пилипенко В., Коваленко О. Впровадження технології особистісно орієнтованого уроку / В кн.: Особистісно орієнтовані технології в школі. – Х.: Основа, 2007. – С. 31–36. [1-16]


Тема 3. Реалізація компетентнісно орієнтованого підходуу процесі вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін

НЕ 3.1. (Самостійна робота 2 год.). Ключові поняття КСП-24-26 Основні:

55

та смисл компетентнісного навчання Компетентнісно орієнтована модернізація сучасної освіти. Компетентність як інтегративна динамічна структурно-рівнева якість особистості. Реалізація компетентнісного підходу у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін. Класифікація компетенції суспільствознавчої освіти.

1-11


НЕ 3.2. (Семінарське заняття 2 год.). Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів із суспільствознавчих дисциплін. 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії, правознавства, етики, філософських дисциплін. Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у контексті компетентнісно орієнтованого підходу

КСП-24-26

НЕ 3.3. (Лекція 2 год.). Поняття та категорії педагогічної діагностики у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін. Становлення системи зовнішнього стандартизованого оцінювання в Україні. Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень випускників з історії України: досвід і перспективи. Процедура організації та проведення ЗНО з історії України

КСП-24-26

НЕ 3.4. (Практичне заняття 2 год.). Програмові вимоги ЗНО з історії України. Види тестових завдань. Технології підготовки, розробки та виконання тестових завдань з історії України. Методика організації і проведення тестового контролю навчальних досягнень учнів на уроках суспільствознавчих дисциплін

КСП-24-26

НЕ 3.1. (Лекція 1 год.). Моніторинг та механізми управління якістю загальної суспільствознавчої освіти КСП-24-26

Рекомендовані джерела1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – К.: Постанова

Кабінету Міністрів України № 24 від 14.01.2004р.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої

освіти.3. Мокрогуз О. Оцінювання в контексті перевірки навчальних досягнень учнів з

історії // Історія в школах України. – 2003. - № 4. – С. 41-46.4. Пастушенко Р. Теорія рівнів навченості як основа оцінювання навчальних

досягнень учнів з історії // Історія України. – 2003. - № 5. – 6-11.5. Пастушенко Р. Зовнішнє оцінювання з історії // Історія України. – 2007. – № 10–11.6. Островський В. В. Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: шляхи

оптимізації // Обрії. – 2004. – № 1. – С. 99-105.7. Островський В. В. Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: теорія і

практика (На прикладі теми «Україна під час Другої світової війни») // Історія в школах України. – 2004. – № 9-10. – С. 13-21.

8. Островський В. В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 408с.

9. Пометун О. І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа – 2005. – № 1. – С. 65–69.

56

10. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів. – К.: Презентація на нараді Центру тестових технологій 19.10.2004. – 10 с.

11. Компетентнісна освіта: від теорії до практики. – К.: Плеяда, 2005. – 120 с.12. Життєва компетентність особистості: науково-методичний посібник / за ред.

Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – К.: Богдана, 2003. – 2003. – 520 с.13. Овчарук О. Л. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія

реформування освіти в Україні // Рекомендації з освітньої політики. – К.: «К.І.С.», 2003 р. – С. 13–43.

14. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Розвивати життєву компетентність // Шкільний світ – 2005. – № 37.

15. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Харків. «Основа» – 2006 р. . – С. 3–8.

16. Родигіна І. В. Формування основних груп компетентностей учнів: можливості продуктивного навчання // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 2–3. – С. 180–184.

17. Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошуки відповідей на виклики ХХІ століття // Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції, 16–17 травня 2007 року. – Донецьк 2007. – 528 с.

18. Маслікова І. В. Моніторингова система освітнього менеджменту. – Харків. «Основа», 2005. – С. 96–97. [1-18]

Спеціальні питання методики навчання історії та суспільствознавчих дисциплін


Тема 1. Методика роботи з історичними текстамиНЕ 1.1. (Практичне заняття 2 год.). Історичні тексти та їх види. Методи сприйняття текстів (види читання). Методи перевірки рівня сприйняття текстів. Методи перевірки рівня засвоєння текстів. Використання історичних текстів у процесі науково-дослідницької роботи

КСП-01-31

Основні:16


Тема 2. Методика роботи з історичними джерелами на уроках історіїНЕ 2.1. (Практичне заняття 2 год.). Поняття та види історичних джерел. Особливості опрацювання речових історичних джерел. Особливості опрацювання писемних історичних джерел. Особливості опрацювання візуальних історичних джерел

КСП-01-31

Основні:1-7


Тема 3. Методика проведення дискусійна уроках історії та суспільствознавчих дисциплін

НЕ 3.1. (Практичне заняття 2 год.). Дискусії та їх види. Роль дискусій у формуванні громадянськості на уроках історії, правознавства та філософських дисциплін. Методика проведення дискусій. Визначення переліку тем що можуть вивчатися на уроках суспільствознавчих дисциплін з використанням дискусій

КСП-01-31



Тема 4. Організація позакласної та позашкільної роботиу процесі вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін

НЕ 4.1. (Самостійна робота 1 год.). Основні форми позакласної та позашкільної роботи. Методики організації і проведення позакласних заходів з предметів суспільствознавчої галузі. Організація і

КЗН-6,КСО-10,КСО-11,КІ-03,

Основні:17, 18, 19, 20

Додаткові:

57

проведення навчальної практики з історії та суспільствознавчих дисциплін. Рекомендації щодо проведення навчальних екскурсій із предметів суспільствознавчої галузі

КСП-10,КІ-04;КСП-11

11-16, 21-27НЕ 4.2. (Самостійна робота 1 год.). Система краєзнавчої роботи в школі та за її межами. Вивчення історії родини, школи, населеного пункту, життєписів відомих постатей краю. Розробка та створення проектів за краєзнавчою тематикою

КЗН-6,КСО-10,КСО-11,КІ-03,КСП-10,КІ-04;КСП-11

Тема 5. Вивчення суспільствознавчих дисципліну контексті профілізації загальної середньої освіти

НЕ 5.1. (Самостійна робота 1 год.). Організація, форми та зміст профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Профільне навчання як шлях до вибору професії. Концептуально-методологічні засади профілізації. Моделі профілізації старшої школи. Особливості до профільної та профільної підготовки

КСП-01-31



НЕ 5.2. (Самостійна робота 1 год.). Нормативно-правова база організації профільного навчання. Типові навчальні плани Міністерства освіти і науки для вивчення суспільствознавчих дисциплін в умовах профілізації. Профільні програми із суспільствознавчих дисциплін для загальноосвітніх навчальних закладів. Профільні спецкурси та елективні курси

КСП-01-31

НЕ 5.3. (Практичне заняття 1 год.). Навчально-методичне забезпечення вивчення суспільствознавчих дисциплін в умовах профілізації: аналіз основних та додаткових засобів навчання

КСП-01-31

НЕ 5.4. (Семінарське заняття 1 год.). Методики вивчення суспільствознавчих дисциплін в умовах профілізації

КСП-01-31

Тема 6. Особливості роботи із обдарованими дітьмиу процесі реалізації змісту шкільної історичної та правової освіти

НЕ 6.1. (Лекція 1 год.). Визначення пізнавальних і професійних інтересів особистості. Зміст понять «задатки», «здібності», «обдарованість». Обдарована дитина як психологічний феномен. Методики визначення обдарованості.

КЗН-2,КСО-10,КІ-03,КСП-10,КІ-05,КСП-12

Основні:28, 29, 30


НЕ 6.2. (Практичне заняття 3 год.). Особливості роботи з обдарованими дітьми. Методики підготовки школярів до участі в інтелектуальних змаганнях з історії та правознавства. Дослідницька робота учнів у Малій академії наук (секції суспільствознавчих дисциплін)

КЗН-2,КСО-10,КІ-03,КСП-10,КІ-05,КСП-12

Тема 7. Використання сучасних інформаційних технологіїна уроках суспільствознавчих дисциплін та у позакласній роботі з предметів

58

НЕ 7.1. (Практичне заняття 2 год.). Педагогічні програмні засоби та їх використання на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін

КІ-06, 07



НЕ 7.2. (Практичне заняття 2 год., самостійна робота 8 год.). Створення учнівських та вчительських мультимедійних презентацій за допомогою Microsoft Power Point. Створення учнівської публікації за допомогою Microsoft Publisher. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft Word та Microsoft Excel

КЗН-2,КСО-10,КІ-03,КСП-10,КІ-05,КСП-12,КІ-06, 07

НЕ 7.3. (Практичне заняття 2 год., самостійна робота 2 год.). Використання Інтернет-ресурсів на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін

КІ-06, 07

Рекомендовані джерела1. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібник

для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Ґенеза, 2004.

2. Комаров Ю. Реклама як двигун... історичної освіти (використання рекламних матеріалів як історико-дидактичного джерела) // Історія в школах України. – 2005. – №7.


4. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. Львів: Світ, 1993.5. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.:

Генеза, 2005.6. Страдлінг Р. Викладання історії Європи ХХ століття.7. Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія

України: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992.8. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі:

Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.9. Баханов К. О. Традиції та інновації навчання історії в школі: Дидактичний

словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.10. Громадянська освіта: Книга для вчителя / Арцишевський Р. А., Бакка Т. В., Гейко І.

М. та ін. – Л.: Видавництво ТЕКА, 2002.11. «Громадянин – 2003» // Науково-методичний часопис з історії та громадянської

освіти «Доба». – 2003. - № 1.12. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб. Авт.

уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002.13. Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх

загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів. НВФ «Українські технології», 2003.

14. Кучеренко Т. А., Смирнова М. Є., Малютіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі. // Відкритий урок. – 2003. – № 7–8. – С. 32–53.

15. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.

16. Власов В., Євтушенко Р., Островський В. Методика викладання курсу «Вступ до історії України. 5 клас»: Посібник для вчителя (методичні рекомендації, календарне планування, розробки уроків). – К.: Літера ЛТД, 2006. – 192с.

17. Омельченко Ю. Шкільні музеї. – К., 1981.

59

18. Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України // Мандрівник. – 2004.– № 8.– С.41-45.

19. Римаренко В. Шкільна екскурсія // Радянська школа. – 1988. – № 12.– С. 49-52.20. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. – Івано-

Франківськ, 2002.21. Баханов К. О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник

молодого учителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.22. Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викладання історії. Посібник учителя. – Х.:

Вид. група «Основа», 2006.23. Ладиченко Т., Бакка Т., Желіба О. Суспільствознавство: Методичний посібник для

вчителів . – Київ: «Аконіт», 2005.24. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. / За ред

О. Пометун. – Харків: «Основа», 2003.25. Права людини: Метод. рекомендації для вчителів загальноосвіт. шкіл, гімназій та

ліцеїв / Під ред. Л. Грузінової, Л. Заболоцької, І. Усенка, Г. Цвікальської. – Укр. Правн. Фундація: Вид-во Право, 1996.

26. Подмазін С. Технологія особистісно орієнтованого уроку // У кн.: Сучасні шкільні технології / Упор. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – Ч. 1 – С. 64–69.

27. Пилипенко В., Коваленко О. Впровадження технології особистісно орієнтованого уроку / В кн.: Особистісно орієнтовані технології в школі. – Х.: Основа, 2007. – С. 31–36.

28. Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня.- К.: Поліграфкнига, 1996.

29. Марінушкін О. Є., Шубіна Г. В. Організація роботи з обдарованими дітьми в закладах освіти // Х.: «Основа» ПП «Тріада», 2008.

30. Островський В. В. Основні напрями роботи з підготовки школярів до олімпіади з історії / Готуємось до історичної олімпіади: У 2 ч. – К.: Шкільний світ, 2006. – С. 67-85.

31. Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Видавнича група BHV. – 2006. 240 с.

32. Морзе Н. В., Дементієвська Н. П. Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV. – 2004. 360 с.

33. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 255 с. – Бібліогр. в кінці розд.

34. Левченко О. М. та ін. Основи інтернету / О. М. Левченко, І. О. Завадський, Н. С. Прокопенко: [Навч. посіб.]. – К.: Вид. група BHV. – 2008. – 320 с.: іл.

35. Глинський Я. М., Ряжська В. А. Інтернет. Сервіси, HTML і web-дизайн. Навч. посібн. 2-е доп. вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. – 192 с.

36. Данилова, Ольга. Мультимедіа власноруч: текст, графіка, аудіо, анімація, відео / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако, – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 120 с., [4] арк. – (Б-ка «Шкіл. світу»).

37. Федько В. В. Глобальна мережа інтернет / В. В. Федько, В. І. Плоткін. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 96 с. – (Комп’ютер для кожного).

38. Коцюбинский А. О., Грошев С. В. Современный самоучитель работы в сети Интернет. Быстрый старт.: Практ. пособ.- М.:Издательство ТРИУМФ, 2000.

39. Організація служби підтримки в школі. – К.: Видавнича група BHV, 2004. – 224 с.40. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група BHV, 2004. – 240 с.41. Іванов О. Діагностика та обслуговування комп’ютера в школі. – К.: Ред.

загальнопед. газ., 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).42. www.ostriv.in.ua

60

http://www.ostriv.in.ua/

43. Нормативно-правові акти Ради Європи, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Укази Президента України (відповідно до змін).

44. Накази, листи, рекомендації Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації (відповідно до змін). [1-44]

Варіативна частинаЗмістовий модуль В10. Інноваційні системи, технології та методи навчання історії та суспільствознавчих дисциплін (колективний спецкурс)


Тема 1. Реалізація системно-технологічного підходу в навчально-виховному процесіНЕ 1.1. (Самостійна робота 1 год.). Актуальність системно-технологічного підходу в умовах модернізації освітньої галузі. Аналіз публікацій і досліджень з даної проблеми. Сутність понять «система», «технологія», «методика», «метод»

КСП-01-31 Основні:1-17


НЕ 1.2. (Самостійна робота 1 год.). Класифікація систем, технологій і методів навчання суспільствознавчих дисциплін. Формування персонал-технології

КСП-01-31

Тема 2. Інноваційні системи, технології та моделі навчанняісторії та суспільствознавчих дисциплін

НЕ 2.1. (Лекція 1 год.). Загальна характеристика традиційних та інноваційних систем, технологій, методів навчання суспільствознавчих дисциплін (мета навчання, організація процесу навчання, недоліки традиційного навчання та проблеми інноваційного навчання)

КСП-01-31

Основні:1-17


НЕ 2.2. (Самостійна робота 1 год.). Поняття технології. Використання особистісно орієнтованих технологій у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін. Організація технологічного процесу. Індивідуальність учителя та освітні технології. Персонал-технологія

КСП-01-31

НЕ 2.3. (Лекція 1 год.). Моделі навчання суспільствознавчих дисциплін: модель навчання у грі, модель навчання у дискусії, сугестопедична модель навчання

КСП-01-31

НЕ 2.4. (Самостійна робота 1 год.). Сучасні методи навчання суспільствознавчих дисциплін: метод проектів, проблемно-пошуковий метод

КСП-01-31

Тема 3. Технологія розвитку критичного мисленняу процесі вивчення шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін

НЕ 3.1. (Лекція 2 год.). Перехід від традиційного до інноваційного навчання. Критичне мислення – як складний процес пізнання. Технологія критичного мислення. Запровадження методів критичного мислення для вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін

КСП-01-31



НЕ 3.2. (Практичне заняття 2 год.). Особливості застосування методів критичного мислення на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.

КСП-01-31

61

Опис алгоритму організації та проведення методів, орієнтовні приклади їх використанняНЕ 3.3. (Практичне заняття 2 год.). Застосування педагогічної технології розвитку критичного мислення на прикладі уроку історії та суспільствознавчих дисциплін

КСП-01-31

Тема 4. Активні та інтерактивні методи (технології)на уроках суспільствознавчих дисциплін

НЕ 4.1. (Лекція 2 год.). Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу. Перехід від традиційного до інноваційного навчання. Способи активізації пізнавальної діяльності школярів. Активні й інтерактивні методи та їх застосування. Принципи впорядкування активних та інтерактивних методів

КСП-01-31



НЕ 4.2. (Практичне заняття 2 год.). Особливості використання активних та інтерактивних методів на уроках суспільствознавчих дисциплін. Узагальнена характеристика груп методів. Алгоритм організації окремих методів кожної групи й рекомендації щодо їх застосування учнями та вчителями

КСП-01-31

НЕ 4.3. (Практичне заняття 2 год.). Створення орієнтовного переліку навчальних тем, що можуть вивчатися з використанням активних та інтерактивних методів

КСП-01-31

Рекомендовані джерела1. Беспалько В. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. –

192 с.2. Буркова Л. Ще раз про педагогічні технології // Директор школи, ліцею, гімназії. –

2001. – № 2. – С. 54–59.3. Бондар С., Момот Л., Липова Л., Головко М. Перспективні педагогічні технології:

Навч. посіб. / За ред. С. Бондар. – Рівне: Тетіс, 2003. – 200 с.4. Гришина Т. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи. – Х.: Основа, 2003. –

96 с.5. Гузєєв В. Планирование результатов образования и образовательная технология. –

М.: Народное образование, 2000. – 240 с.6. Ісаєва О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури // Всесвітня

література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 9. – С. 3–8.7. Кучерук О. Сучасні технології навчання мови як методична проблема // Українська

мова і література в школі. – 2006. – № 6. – С. 17–21.8. Мариновська О. Технологічний підхід в освіті: сутність, специфіка, орієнтири

реалізації // Джерела. – 2005. – № 1–2. – С. 7–15.9. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О. Пєхоти. – К.: А.С.К.,

2001. – 256 с.10. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості – до нових технологій

навчання // Рідна школа. – 1998. – № 2. – С. 52–62.11. Ситченко А. І методика, і технологія… // Освітній дайджест: акцент-панорама. –

2003. – № 2. – С. 76–77.12. Селевко Г. Современные образовательные технологии: Учеб. Пособ. – М.:

Народное образование, 1998. – 256 с.13. Баханов К. Традиційні та інноваційні системи ,технології та моделі навчання:

Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

62

14. Пехота О., Кіктенко А., Любарська О. та інші Освітні технології: Монографія. – Київ: А.С.К, 2002

15. Баханов К. Інтегрована (комплексна) система навчання історії / В кн.: Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – С. 213–223.

16. Ладиченко Т., Бакка Т., Желіба О. Суспільствознавство: Методичний посібник для вчителів . – Київ: «Аконіт», 2005.

17. Варзацька Л. Міжпредметна інтеграція в системі особистісно зорієнтованої мовної освіти // Українська мова і література в школі. – 2006. – № 7. – С. 6–9.

18. Бойко Т. П. Розвиток критичного мислення школярів на уроках української мови. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – № 6. – С. 34–35.


20. Кучеренко Т. А., Смирнова М. Є., Малютіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі. // Відкритий урок. – 2003. – № 7–8. – С. 32–53.

21. Мариновська О. Я., Барабаш О. Д. Педагогічна технологія критичного мислення (Проект „Читання та письмо для розвитку критичного мислення”). // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 63–66.

22. Мариновська О. Моделювання уроків зарубіжної літератури: методичні пошуки і знахідки. // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 71–77.

23. Могила Н. Система інноваційних методів як засіб реалізації диференційованого навчання. // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 5. – С. 13–17.

24. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005.

25. Погребенник В. Інтерактивні педтехнології для вивчення української літератури. // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 66–71.

26. Баханов К. О. Традиції та інновації навчання історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.

27. Громадянська освіта: Книга для вчителя / Арцишевський Р. А., Бакка Т. В., Гейко І. М. та ін. – Л.: Видавництво ТЕКА, 2002.

28. «Громадянин – 2003» // Науково-методичний часопис з історії та громадянської освіти «Доба». – 2003. - № 1.

29. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб. Авт. уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002.

30. Курилів Валентина. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003. [1-30]

Змістовий модуль В11. Методика краєзнавчої роботи у національній школі (авторський спецкурс)


Тема 1. Теоретичні основи краєзнавства.НЕ 1.1. (Лекція 2 год.). Теоретичні основи сучасного краєзнавства. Концептуально-методологічні засади історичного краєзнавства. Принципи історичного краєзнавства: ідейно-патріотична спрямованість; науковість; комплексність і систематичність; планованість і наступність; диференційованість. Структура і форми історичного краєзнавства

КЗН - 01КЗН - 03КСО - 01КСО - 02КСП - 01КСП - 02

Основні:1


Тема 2. Розвиток історичного краєзнавства в Україні.

63

НЕ 2.1. (Лекція 2 год.). Періодизація та історіографія українського історичного краєзнавства. Основні етапи становлення українського історичного краєзнавства. Відомі краєзнавці України та їх роль у вивченні історії рідного краю.


Основні:1


НЕ 2.2. (Самостійна робота 2 год.). Періодизація та історіографія прикарпатського історичного краєзнавства. Основні етапи становлення історичного краєзнавства на Прикарпатті. Відомі краєзнавці Івано-Франківщини та їх роль у вивченні історії рідного краю


Тема 3. Історія нашого краю: основні етапи становлення.НЕ 3.1. (Семінарське заняття 4 год.). Основні етапи історії Прикарпаття. З давніх-давен. Невід’мна частина Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Відгомін княжих часів – початок польського володарювання. Під короною Речі Посполитої. На шляху до національного відродження. Напередодні «великого зриву». Звитяжні дні Західно-Української Народної Республіки. Доба міжвоєння. Людський вимір Другої світової війни. В обіймах тоталітаризму. У незалежній державі.


Основні:1


Тема 4. Методика краєзнавчої роботина уроках історії та позакласна краєзнавчо-пошукова робота

НЕ 4.1. (Лекція 2 год.). Системний підхід до краєзнавчої роботи з учнями, педагогічними кадрами, батьками. Напрями і методи планування та проведення краєзнавчої роботи в школі, позашкільних установах


Основні:1


НЕ 4.2. (Практичне заняття 2 год.). Методика краєзнавчої роботи на уроках історії


НЕ 4.3. (Практичне заняття 2 год.). Методика позакласної та позашкільної краєзнавчої роботи. Вичення історії родини, школи, населеного пункту, життєписів відомих постатей краю. Роробка та створення проектів за краєзнавчою тематикою. Створення та роботи історико-краєзнавчих кімнат, музеїв


НЕ 4.4. (Лекція 2 год.). Критерії оцінювання та результативності краєзнавчої роботи


Рекомендовані джерела

64

1. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи а національній школі. – Івано-Франківськ. – 2002.

2. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К. – 2005.3. Гаврилів Б. Розвиток історичного краєзнавства на Прикарпатті. // Краєзнавець

Прикарпаття. – 2005. – №5. – С.8-9. 4. Прус І. Краєзнавча робота в школі. – К. – 1984.5. Тронько К. Новий етап розвитку українського краєзнавства // Краєзнавець

Прикарпаття. – 2005. – №5. – С.5-8.6. Загребельна С. Історичне краєзнавство в школі. – Калуш. – 2006.7. Треф’як Я., Арсенич П., Бабій В. Історико-краєзнавчий довідник Прикарпаття. –

Івано-Франківськ. – 2008.8. Островський В. Історія Прикарпаття. Посібник для загальноосвітніх навчальних

закладів. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008. – 352с.9. Прикарпаття – наш край. Методичні рекомендації для учителів. – Івано-

Франківськ, 1989.10. Прикарпаття спадщина віків. Пам’ятки природи, історії, культури, етнографії /

Автор ідеї та головний редактор Микола Кугутяк. – Львів: «Манускрипт-Львів», 2006. [1-10]

ІV. Діагностико-аналітичний модульСистема контролю знань

Виконання програми оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Модульно-рейтингова система передбачає форми поточного оцінювання: відвідування навчальних занять; самостійних завдань; тестів та контрольних робіт, виконаних під час практичних занять; виступів на семінарських заняттях тощо. Дана система передбачає підсумовування і облік накопичуваних балів за виконання поточних і результати виконання контрольно-тестових (перевірочних) завдань кожного навчального модуля відповідно: виконання навчального плану (відвідування занять: «зараховано-не зараховано»); соціально-гуманітарний модуль – недиференційований залік («зараховано-не зараховано»); загально-професійний модуль – диференційований залік (усна, письмова, комбінована форми) – 30 балів; функціонально-фаховий модуль – диференційований залік (усна, письмова, комбінована форми) – 45 балів; діагностико-аналітичний модуль (захист проектів – 10 балів, участь у конференції – 5 балів, захист курсових робіт – 10 балів). Максимальна кількість становить 100 балів. Прохідний бал для видання посвідчення про проходження курсів підвищення кваліфікації – 51 бал.

Залік проводиться для контролю компетенцій здобутих після опанування змісту соціально-гуманітарного, загально-професійного та фахово-функціонального модулів. Поточний контроль здійснюється під час навчальних занять або в рамках самостійної роботи в письмовій, усній чи комбінованій формах. У деяких випадках, зокрема поточного контролю, слухачам пропонуються тестові завдання, що виконуються у письмовому або електронному вигляді. Шкала оцінювання у кожному конкретному випадку відсотково-оціночна. Пропонуються наступні приклади відсотково-оціночного підходу

Відсоток виконаних

завдань,об’єму

різних видів робіт

К-сть балів, оцінка

(максимум 5 балів)









до25% до 1,25 до 2,5 до 3,75 до 7,5 до 11,2525 - 50% 1,25 - 2,5 2,5 - 5,0 3,75 - 7,5 7,5 - 15 11,25 - 22,550 - 75% 2,5 - 3,75 5,0 - 7,5 7,5 - 11,25 15 - 22,5 22,5 - 33,75

75 - 100% 3,75 - 5,0 7,5 - 10 11,25 - 15 22,5 - 15 33,75 - 45Одержані результати діагностування фіксуються у журналі обліку роботи курсів

65

підвищення кваліфікації, посвідченні про проходження курсів підвищення кваліфікації та у заліковій книжці слухача.

Оцінка зашкалоюECTS

Оцінка за бальною шкалою

Значення оцінок

А 90-100

«Відмінно» - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пропусків, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом сформовані, всі передбачені програмою навчальні завдання виконані, якість їх виконання оцінена числом балів, дуже близьким до максимального або максимальним

Зара

хова

но

В 80-89

«Дуже добре» - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пропусків, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом в основному сформовані, всі передбачені програмою навчальні завдання виконані, якість виконання більшості з них оцінена числом балів, близьким до максимального

С 70-79

«Добре» - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пропусків, деякі практичні навички роботи з засвоєним матеріалом сформовані недостатньо, всі передбачені програмою навчальні завдання виконані, якість виконання добра, жодне з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками

D 60-69

«Задовільно» - теоретичний зміст курсу освоєний частково, але пропуски не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачені програмою навчальні завдання виконано, деякі з виконаних завдань, можливо, містять помилки

Е 50-59

«Посередньо» - теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, багато передбачених програмою навчальних завдань не виконані, або якість виконання деяких з них оцінена числом балів, близьким до мінімального

FX 30-49 «Умовно незадовільно» - теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачені програмою навчальних завдань не виконано, або якість їх виконання оцінена числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань.

Не

зара

хова

но

66

F 0-29

«Безумовно незадовільно» - теоретичний зміст курсу не засвоєний, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до якого-небудь значущого підвищення якості виконання навчальних завдань

67

Documents

Міністерство освіти і науки України · Web viewКомп’ютерні віруси, що поширюються через Інтернет та захист