Моніторинг та сценарний

аналіз виникнення і розвитку

НС

Виконала:

студентка 511 групи

економічного факультету

Яловега Ольга

План лекції

1. Цивільний захист його мета і завдання. Кодекс

цивільного захисту.

2. Організаційна структура ЄДС ЦЗ і режим її

функціонування.

3. Сили та заходи ЦЗ.

4. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити

надзвичайні ситуації

5. Ідентифікація та паспортизація об’єктів

господарювання щодо визначення потенційної

небезпеки.

1. Цивільний захист його мета і завдання. Кодекс

цивільного захисту.

гарантування державою громадянам конституційного

права на захист життя, здоров'я та їх майна, а

юридичним особам - права на безпечне функціонування;

добровільності при залученні людей до

здійснення заходів у сферіцивільного захисту,

пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;

комплексного підходу до

вирішення завданьцивільного захисту;

територіальності та функціональності

єдиної системицивільного захисту;

мінімізаціїзаподіяння шкоди

довкіллю;

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних

ситуацій;

здійснення нагляду і контролю у сфері

цивільного захисту;

розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання

надзвичайним ситуаціям;

організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання

невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та

організація життєзабезпечення постраждалого населення;

забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання

надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

2. Організаційна структура ЄДС ЦЗ і режим її

функціонування.

Єдина державна система цивільного захисту

1. Забезпечення реалізації державної політики у

сфері цивільного захисту здійснюється єдиною

державною системою цивільного захисту, яка

складається з функціональних і територіальних

підсистем та їх ланок.

2. Положення про єдину державну систему цивільного

захисту, типові положення про функціональну

і територіальну підсистеми затверджуються

Кабінетом Міністрів України.

Основні завдання єдиної державної системи

цивільного захисту:

забезпечення реалізації

заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

навчання

населеннящодо поведінки

та дій у разі виникнення

надзвичайної ситуації;

захист населення у

разі виникнення

надзвичайних ситуацій;

здійснення заходів щодо соціального

захисту постражда-

лого населення;

повсякденного функціонування

підвищеної готовності;

надзвичайної ситуації;

надзвичайного стану.

3. Сили та заходи ЦЗ.

Сили і засоби цивільного захисту — це особовий склад органів та підрозділів

цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-

рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби

пожежогасіння, засоби, призначені для ліквідації наслідків аварій, катастроф,

стихійних лих та засоби індивідуального захисту.

До сил цивільного захисту належать:

— оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

— спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-

рятувальні формування та їх підрозділи;

— аварійно-відновлювальні формування;

— спеціальні служби центральних та інших органів

виконавчої влади, на які покладено завдання

цивільного захисту;

— формування особливого періоду;

— авіаційні та піротехнічні підрозділи;

— технічні служби та їх підрозділи;

— підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

До регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать:

— аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

— спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;

— сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

— сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту;

— сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності

та підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів

цивільного захисту;

— добровільні рятувальні формування.

4. Моніторинг небезпек, що можуть

спричинити надзвичайні ситуації

Моніторингом надзвичайних ситуацій

називається система спостережень,

оцінок, прогнозування стану і змін на

потенційно небезпечному виробничому

або природному об’єкті.

Види моніторингу

Динамічний

Порівняльний

Проблемний

БазовийІнформаційний

Комплексний

Конкурентний

Моніторинг як багатоцільова

інформаційна система включає:

біоекологічний моніторинг

геосистемний

моніторинг

біосферний моніторинг

моніторинг геологічного середовища

Основні складові загальнодержавного

моніторингу НС:

сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів

прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру

екологічний моніторинг

моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів

соціально-гігієнічний моніторинг і санітарно-епідемічний нагляд

5. Ідентифікація та паспортизація

об’єктів господарювання щодо

визначення потенційної небезпеки.

Методику ідентифікації потенційно

небезпечних об'єктів розроблено

відповідно до Законів України

«Про правові засади цивільного

захисту»

«Про об'єкти підвищеної небезпеки»

Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів

Процедура ідентифікації здійснюється за

такими етапами:

вибір кодів НС

аналіз показників ознак НС

виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки

визначення державних реєстрів

оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки

визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпек

Паспортизація потенційно небезпечного

об’єкта - процедура підготовки і

надання паспорта потенційно

небезпечного об’єкта.

Паспорт ПНО – документ певної форми,

який містить структуровані дані про

окремий ПНО.