Міністерство освіти і науки України

Закарпатський угорський інститут імені Ф. Ракоці ІІ

МАТЕРІАЛИ

ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

в 8 класі

для шкіл з угорською мовою навчання

Маргітич Катерина Євгенівна

кандидат педагогічних наук

вчитель-методист

Берегово. 2014

Посібник уклала:

МАРГІТИЧ К.Є., кандидат педагогічних наук, вчитель-методист

Науковий консультант:

СЮСЬКО М.І., доктор філологічних наук, академік, професор ЗУІ імені

Ф. Ракоці ІІ

Підготовка та видавництво посібника зроблено за підтримкою Благодійного фонду „ГЕНІУС” та Закарпатського угорського педагогічного товариства

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Викладання української мови як державної у школах з угорською мовою

навчання повинно дати школярам елементарну лінгвістичну освіту, забезпечити

оволодіння найнеобхіднішими нормами літературної мови, формувати мовленнєві

вміння і навички, потрібні для використання на практиці.

Програма з української мови для 8-го класу передбачає активізацію знань,

умінь і навичок учнів, набутих ними в попередніх класах, і вивчення розділу

«Синтаксис і пунктуація» (просте речення).

Вивчення цього розділу сприятиме засвоєнню у 9-му класі наступного

розділу – «Синтаксис складного речення».

Враховуючи рівень мовленнєвої підготовленості учнів шкіл з угорською

мовою викладання, глибше вивчення таких тем, як: «Основні групи односкладних

речень», «Речення з відокремленими членами», передбачається у 10-му і 11-му

класах. (Найголовніші відомості з цих тем подаються у даній програмі).

Розробка кожної теми курсу 8-го класу має таку структуру:

І частина – теоретичні відомості для усвідомлення;

ІІ частина – матеріал для практичних видів діяльності.

Важливим аспектом вивчення мови має бути практичне спрямування.

Опорою для якісного засвоєння переважної більшості програмового

матеріалу повинні служити знання з рідної мови.

Відбір і форми подачі дидактичного матеріалу (ІІ частина) пропонуються у

вигляді вправ і включають як зв’язні тексти, так і розрізнені речення, які

супроводжуються декількома мовно-граматичними завданнями. Ці завдання

дозволяють добре закріпити вивчений матеріал, сформувати відповідні вміння й

навички, повторити раніше вивчене з фонетики, лексики, будови слова,

морфології та збагачувати й розвивати мовлення учнів.

Не варто обходити увагою ті вправи, у яких частково викладено теоретичні

відомості, а також ті, які вимагають роботи зі словниками.

4

Виховні можливості курсу забезпечуються головним чином дібраним

дидактичним матеріалом. Це здебільшого тексти про рідний край, про державу

Україну, в якій живемо, про природу, морально-етичні якості людини.

У процесі викладання української мови у школах з угорською мовою

навчання можна користуватися нині діючими підручниками для шкіл з

українською мовою навчання:

1. Рідна мова, 7-й клас, автори – Г.Р. Передрій та інші;

2. Рідна мова, 8-й клас, автори – Г.Р. Передрій та інші;

3. Українська мова, 8-й–9-й класи, автори – М.Т. Чемирисов та інші;

4. Українська мова, 7-й–8-й класи, автори – П.С. Дудик,

А.П. Медушевський.

5

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 6–7-х КЛАСАХ (10 год.)

Фонетика. Звуки і букви. Алфавіт. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді

і м’які, дзвінкі і глухі.

Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне

значення слів. Синоніми та антоніми.

Будова слова. Основа слова і закінчення. Корінь, суфікс, префікс.

Самостійні частини мови. Іменник. Прикметник. Числівник. Займенник.

Дієслово. Дієприкметник і дієприслівник як особливі форми дієслова.

Прислівник.

Службові частини мови. Прийменник. Сполучник. Частка.

Вигук як частина мови.

Вправи на закріплення матеріалу,

рекомендованого для повторення

Вправа 1.

1. Спишіть висловлювання про мову. Одне з них вивчіть напам’ять.

Мова – коштовний скарб народу.

І. Франко

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її,

розвиваймо її.

М. Рильський

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова.

П. Мирний

Мова – це доля нашого народу.

О. Гончар

Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки

людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом

можна створити красу душі, а можна й спотворити її.

В. Сухомлинський

6

Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає у

доісторичні часи

Г. Нудьга

Скільки я знаю мов, стільки раз я людина.

Народна мудрість

2. Назвіть голосні і приголосні у словах першого висловлювання.

3. З другого висловлювання випишіть слова, в яких є м’які приголосні.

4. Підкресліть ці приголосні.

Вправа 2. Запишіть в алфавітному порядку прізвища закарпатських

письменників:

Керекеш Юрій, Вовчок Василь, Чендей Іван, Балла Ласло, Салої Барбара,

Кохан Василь, Жупанин Степан, Керита Христина, Басараб Василь, Кривін

Фелікс, Вароді Василь, Скунць Петро, Поп Василь, Густі Василь, Кешеля Дмитро,

Мейгеш Юрій, Кудрявська Людмила, Фюзеші Магда, Мідянка Петро.

Вправа 3. Знайдіть у тлумачному словнику лексичне значення слів:

лексика –

комплекс –

смисл –

конкретний –

свідомість –

функція –

поняття –

суть –

Вправа 4.

1. Прослухайте текст.

Слово – це звук або комплекс звуків, який має певний смисл і служить для

назви предметів, явищ, ознак, дій. Слово – основна одиниця мови, в якій

міститься лексичне і граматичне значення. Лексичне значення слова – це

7

відображення у слові того чи іншого явища дійсності, конкретний зміст, який

слово викликає у нашій свідомості.

Головна функція слова у мові – номінативна (від лат. nomen – ім’я) або

називна. Слово може називати не тільки повний конкретний предмет, який ми

бачимо, чуємо, відчуваємо, але й поняття. Поняття – відображення в нашій

свідомості загальних і суттєвих ознак явищ дійсності. Ці ознаки допомагають

відрізнити одне явище від іншого. Але не кожне слово виражає поняття. Не

називають понять прийменники, сполучники, частки, вигуки, займенники, власні

імена.

(З журналу)

2. Дайте відповіді на запитання.

а) Що таке слово?

б) Як ви розумієте термін лексичне значення слова?

в) Яка основна функція слова?

Вправа 5.

1. Пригадайте, чим відрізняються багатозначні слова від однозначних.

Прочитайте і спишіть речення.

а) Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Народна творчість).

б) Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра).

в) Прапороносці, в голову колони! (О. Гончар).

г) Язик до Києва доведе (Народна творчість).

д) Вам завдання: добудьте язика (М. Трублаїні).

2. Порівняйте значення виділених слів. Чи можна їх назвати

багатозначними і чому?

3. Визначте основу і закінчення у словах голова, голову.

Вправа 6.

1. Прочитайте. Скажіть, які з поданих слів належать до однозначних, а

які – до багатозначних.

Калина, лінія, голуб, Карпати, мова, сміється, поле, вушко, голка, будинок.

8

2. Складіть словосполучення з одним із багатозначних слів.

Вправа 7.

1. Випишіть в одну колонку слова однозначні, а в іншу – багатозначні.

Горобець, рукав, світлий, земля, пшениця, йти, весело, трактор, м’який,

префікс, алфавіт, день, перо, сонце, летіти.

Вправа 8. Складіть два речення, вживаючи однозначні і багатозначні слова.

Вправа 9. Від слова летіти утворіть нові слова за допомогою префіксів ви-,

за-, з-, від-, пере-, при-, до-.

Вправа 10. Спишіть. Доведіть, що у словосполученнях правої колонки вжиті

слова у переносному значенні.

Золотий перстень Золоті руки

Солодкий чай Солодке життя

Залізний стілець Залізна воля

Ідуть дівчата Ідуть дощі

Шуміли діти Шуміло море

Вправа 11. До слів вода, рука, море доберіть і запишіть спільнокореневі.

Вправа 12. Спишіть речення, вкажіть слова з переносним значенням.

а) Вітер по траві ступає (П. Тичина).

б) А сонце вже сідало (М. Коцюбинський).

в) Через село біжить річка.

г) По діброві вітер виє, гуляє по полю (Т. Шевченко).

д) Сміється сонце з небозводу, кудись хмарки на конях мчать (П. Тичина)

Вправа 13. Виразно прочитайте уривок із вірша. З якою метою автор вживає

слова у переносному значенні? Якою перед нами постає природа?

9

Тихо в Карпатах. Осіння пора.

Сонце сміється і сяє.

Тихо. Ні вітру, ні звуку не чути,

Сонні ялиці дрімають…

М. Струмок

Вправа 14. Складіть речення із словами вітер, річка, ліс, небо, де про них би

говорилось, як про живі істоти.

Вправа 15. Виконайте морфемний розбір слова перелісок.

Вправа 16. Прочитайте і запишіть прислів’я. Доведіть, що підкреслені

слова – синоніми.

а) Праця робить людину розумною.

б) Пташку пізнають у польоті, а людину – в роботі.

в) Посій труд, а вродить слава.

г) Не дивись на людину, а на її діло.

д) Без хазяїна і хата – сирота.

е) Не дім господаря красить, а господар – дім.

Вправа 17. Доберіть і запишіть слова за такими схемами:

Вправа 18. Прочитайте. Виберіть потрібне слово з поданих у дужках

синонімів і запишіть із ними речення.

а) (Спить, дрімає, куняє) земля під глибоким снігом.

б) Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається).

в) Верби (сумують, журяться) над водою.

г) Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію

рідного краю.

10

Вправа 19. До слів земля і сніг доберіть і запишіть спільнокореневі.

Вправа 20. Прочитайте. Випишіть із вірша синоніми до слова говорити.

Виступайченко Панас

Завжди виступає.

А для чого? В котрий раз?

Сам того не знає.

Захлинається, кричить

І веде до того,

Як в порожнє перелить

Воду із пустого.

Г. Бойко.

Вправа 21. У кожному із поданих прислів’ їв є слова з протилежним

значенням – антоніми. Знайдіть їх, прислів’я запишіть.

а) З великої хмари малий дощ.

б) На чорній землі білий хліб родить.

в) Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

г) Добре говорить, але зле робить.

д) Правда та кривда як вогонь та вода (Народна творчість).

Вправа 22. Розберіть за будовою слово земний.

Вправа 23. Підберіть до поданих слів антоніми.

зло –

зимовий –

увійти –

високо –

правда –

чистий –

старість –

11

реальний –

починати –

від’ їхати –

Вправа 24. Знайдіть антоніми і запишіть їх парами.

Зразок: повільно – швидко

Повільно, кінець, над, сумувати, швидко, за, чорний, мир, початок, далекий,

холодний, під, вверх, відпочивати, проти, радіти, здоров’я,білий, близький, вниз,

гарячий, багато, хвороба, працювати, мало, війна.

Вправа 25. Поділіть на склади слова повільно, холодний, відпочивати.

Вправа 26. Виразно прочитайте вірш відомого угорського поета Ш. Петефі.

Яка основна думка вірша? Зверніть увагу на те, що в цій поезії вжито майже

всі частини мови (як самостійні, так і службові, і навіть вигук).

На батьківщині

У цьому краї народився я,

Це полонина радісна моя,

Це місто, де з’явився світ мені,

Мого дитинства сповили пісні,

Одну я згадую. Тремтять кущі.

Гудуть на вітах золоті хрущі.

Дитиною пішов я звідси в світ

І ось прийшов дорослий… двадцять літ,

Вже двадцять літ від того дня пройшло!

Чимало горя й радощів було…

Тягар життя – турботи та плачі.

Гудуть на вітах золоті хрущі.

12

О, де ви, друзі молодих забав?

Хоч би одного з вас я тут застав!

Зійшлися б ми, як у дитячий вік,

Забув би я, що літній чоловік,

Що двадцять п’ять вже років на плечі.

Гудуть на вітах золоті хрущі.

Вечірній дзвін бринить. Упала тінь.

Уже стомились і їздець, і кінь.

Додому йду, – там мати при вікні

Своїх пісень співатиме мені.

Я слухаю – півсон – печаль, дощі…

Гудуть на вітах золоті хрущі.

Вправа 27. Спишіть уривок із вірша Ш. Петефі. Розкажіть про свої враження

від прочитаного. Назвіть прикметники. З’ясуйте їх роль.

В кінці вересня

Осінні квіти ще цвітуть серед долин,

Це ясен під вікном шумить зелений,

Та ген од снігових од білих верховин

Холодний світ зими пливе до мене.

Ще в моїм серці сяє день ясний,

Та темний чуб вже сивина укрила,

Неначе буйний ряст зеленої весни

Зимова паморозь нараз прибила.

Вправа 28.

1. Вивчіть напам’ять уривок із вірша Ш. Петефі.

Патріотична пісня

Я серцем і душею твій,

Мій рідний краю!

13

Лише тобі належу я,

Тебе кохаю!

Моя душа – величний храм.

Та коли треба,

Віддам і душу я свою

Заради тебе.

О тепла кров з грудей моїх,

На землю бризни

Заради вічного життя

Й добра вітчизни!

Ні, я нікому не скажу

І не одкрию,

Що лиш з тобою я з’єднав

Свою надію.

2. Який із віршів Ш. Петефі вам найбільше подобається і чому?

3. Чи помітили ви, що у вірші дуже часто зустрічаються займенники? З

якою метою вжито їх?

Вправа 29.

1. Спишіть, замінюючи цифри, що в дужках, словами.

Найвища точка Карпат – вершина Говерла (2058 м). Високими є також гори:

Піп Іван (2026 м), Близниця (1883 м), Сивуля (1863 м), Попадя (1772 м) та

вершина Пікуй (1405 м).

2. Кількісними чи порядковими є записані вами числівники?

Вправа 30.

1. Спишіть, ставлячи у відповідному відмінку слова, що в дужках.

14

Ми одержали (квартира) у (багатоповерховий будинок). Будемо жити на

(четвертий поверх). На (перший поверх) будинку є кулінарія, у дворі – дитячий

садок. Недалеко й школа.

Наша квартира складається з (три кімнати), (невеликий коридор) і (світла

кухня) . Найбільша кімната – вітальня. Дві (кімната) навпроти вітальні невеликі,

але затишні.

2. Визначіть службові частини мови.

Вправа 31.

1. Прочитайте. Випишіть прислівники. Поставте до них питання і

визначте, які саме ознаки дії вони означають (місце, час, спосіб дії).

Сонце прокинулось пізно і повисло над лісом. Поглянуло згори довкола, та

так ласкаво, що ліс враз зазолотився, засяяв. Тепер навіть столітні дуби приміряли

осінній одяг. Дружно зашуміли, загомоніли, замахали вітами, застогнали, ніби

навперебій кликали літо із синьої далини.

2. Усно опишіть осінній день на основі власних спостережень.

Вправа 32. Спишіть речення. Знайдіть у них і підкресліть дієприкметникові і

дієприслівникові звороти. Назвіть службові частини мови у поданих

реченнях.

а) Біля входу до парку, порослого високою травою, царювала тиша.

(І. Нечуй-Левицький).

б) Потічок, висохлий за літо, звивався вужем серед пожовклих трав.

в) Дерева прокидалися, струшуючи з себе холодну росу.

г) Хтось пройшов лісом, на розбираючи шляху.

д) Сорока застрекотіла і, розпустивши хвіст, полетіла геть.

Розвиток зв’язного мовлення

Твір-опис процесу праці за власним спостереженням (2 год.)

15

Контрольна робота (2 год.)

Вправа 1. Творче списування. (Списуючи текст, слова, що в дужках, поставте

в потрібному відмінку).

УЖГОРОД

Ужгород – це адміністративний, економічний і культурний центр

(Закарпатська область). Розташований біля південно-західного схилу Східних

(Карпати), на (річка) Уж. Населення – понад 115 тисяч чоловік. Найбільшу

(частина) складають українці та угорці. Проживають тут також румуни, словаки,

росіяни, німці та представники інших (національності).

У місті є обласний краєзнавчий музей та картинна галерея, музей під

відкритим небом, музей заслуженого художника України Манайла. Є також

Закарпатський обласний український музично-драматичний театр, обласна

філармонія, Закарпатський народний хор, Ужгородський державний університет,

Центр гунґарології, багато (школи), (кінотеатри), (готелі), залізничний вокзал,

аеропорт та багато (заводи) і (фабрики).

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

І

Теоретичні відомості з мови для усвідомлення1

ПОНЯТТЯ ПРО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЮ (2 год.)

Синтаксисом називається розділ науки про мову, в якому вивчаються

словосполучення й речення.

Пунктуація – правила про вживання розділових знаків.

1 У подальшому розділи вказуються без заголовків.

16

ІІ

Матеріал для практичних видів діяльності2

Вправа 1.

1. Виразно прочитайте лінгвістичну казку. Зверніть увагу на те, що назви

дійових осіб у казці написані з великої букви.

ЩАСЛИВА ЗУСТРІЧ

Було це дуже давно. За бажанням цариці Граматики став Синтаксис

володарем словосполучень і речень. Він був розумним правителем. У реченнях

кожне слово послушно ставало на своє місце. Та чомусь ходив Синтаксис

засмучений, зажурений. Відчував, що в нього не все є для щастя. Хотілося йому,

щоб думки виражались з почуттями. Прагнув, щоб кожне речення мало

відповідну інтонацію. На жаль, у його царстві не було Розділових Знаків. Тому

при розмові втрачалися паузи, які були потрібні. Ні питальних, ні окличних

речень не могло бути. Навіть межі речень іноді важко визначались.

Одного разу задуманий Синтаксис гуляв по місту. Не спам’ятався, як

опинився в дрімучому лісі. Тут він побачив таку картину. Красива молода

дівчина, що нагадувала царівну, бо мала на голові корону із загадкових знаків,

була в оточенні дивних істот. Спочатку Синтаксис подумав, що то Цифри. Та

коли підійшов ближче, побачив, що помилився. Знаки підстрибували,

жестикулювали, а дівчина-царівна у відповідь тільки кивала головою. Її великі

красиві очі були дуже сумні.

Синтаксис наблизився до царівни і запитав здивований: «Хто ви такі?».

Дівчина усміхнулась замість відповіді. «Я цар Синтаксис, а ви хто такі?» – ще

голосніше запитав Синтаксис. Він здивувався, бо тепер його речення прозвучало з

питальною інтонацією, виражало здивування.

«Нарешті! – відказала царівна. – Я Пунктуація. Мене зачарував на три роки

злий чаклун Мовчун. Якщо за цей час до мене не заговорить розумний Синтаксис,

я і мої слуги назавжди залишимося німі».

«Як це прекрасно, що ми зустрілись! – вигукнув Синтаксис. – Нарешті я

знайшов те, чого мені бракувало. Тепер я знаю, що таке почуття! Я щасливий, що

2 Див. виноску 1.

17

зустрів Тебе! Віднині Ти і Розділові Знаки будуть жити у нашому царстві. Маю

надію, що речення подружать з ними. А я просто не уявляю собі майбутнього без

Тебе, дорога Пунктуаціє!»

2. Про що розповідається в казці?

3. Які герої вам запам’ятались?

4. Чому подружили Синтаксис і Пунктуація?

Вправа 2. Запам’ятайте і перекладіть рідною мовою такі слова:

граматика –

синтаксис –

розділові знаки –

пунктуація –

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ (10 год.)

І

Основною синтаксичною одиницею є речення. Речення складається із

словосполучень, зрідка – з окремих слів.

Наприклад:

На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. Ніч

(П. Тичина).

Для довідок:

майдан – площа;

пил – порох; найдрібніші тверді частинки в повітрі;

річ – мова; людські голоси, говоріння, промова; мовлення.

Світає. Край неба палає

(Т. Шевченко).

18

х

х

х

Молодь. Жарти. Співи всюди. Я той вечір не забуду

(В. Сосюра).

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Словосполучення – це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох

повнозначних слів.

Наприклад:

яка?

рідна мова

про кого?

турбуються про учнів

як?

розповідають цікаво

як? (в якій мірі?)

дуже швидко

скільки?

п’ятнадцять років

Словосполучення складається з головного і залежного слова (слів). Головним є

те слово, від якого ставиться питання, а залежним те, яке відповідає на це

питання. Між ними – підрядний зв’язок.

Наприклад:

який?

осінній ранок

яка?

ніжна пісня

як?

говоримо правильно

Знаком х позначається головне слово у словосполученні.

Це прості словосполучення, бо складаються з двох повнозначних слів

19

х

х

х

про кого?

пам’ять про героїв війни

яка?

дівчина з синіми очима

яке?

умите теплим дощем небо

Примітка.

Не утворюють словосполучень:

а) сполучення підмета і присудка:

Ліс дрімав у передранішній (передранковій) тиші;

б) однорідні члени речення:

Солодко сплять звірі, птахи, комахи;

в) сполучення відокремлених членів речення:

Непорушно стоять дерева, вкриті краплинами роси;

г) фразеологізми:

бити байдики (нічого не робити);

пасти задніх (відставати від інших);

вовком дивитися (сердитися, дивитися вороже);

тримати язик за зубами (нічого не говорити, мовчати);

держати камінь за пазухою (приховувати злобу на когось, мати намір

шкодити комусь);

обминати десятою дорогою (уникати зустрічі з ким-небудь);

не знімати зірок з неба (не відзначатись великим розумом);

з’ їсти не один пуд солі (добре вивчити і знати людину);

з корабля на бал (різка і несподівана зміна обставин);

д) нерозкладні (нероздільні) словосполучення:

третє лютого

ми всі

більш подібний

будемо сподіватись

ринкова економіка

Це складені словосполучення, бо складаються з трьох і більше повнозначних слів

20

ІІ

Вправа 1. Запам’ятайте терміни і перекладіть рідною мовою:

Словосполучення –

головне слово –

залежне слово –

прості словосполучення –

складні словосполучення –

Вправа 2.

1. Визначте головне і залежне слово у словосполученнях:

Хороші результати; не знати правил; турбуватись про сестру; цікаві книжки;

подумати над завданням; збігти з гори; на нашій землі; під білою березою.

2. Зробіть фонетичний розбір підкреслених слів. До яких частин мови

належать слова збігти, книжки.

Вправа 3.

1. Утворіть словосполучення, додавши до поданих залежних слів головні.

Ґрунт, траса, кращий, уважний, шість, сьомий, прочитати, встати.

Зразок.

Ґрунт – удобрили ґрунт.

Траса – проклали трасу.

2. Доберіть синоніми до підкреслених слів.

3. Розберіть за будовою слово нашого.

Вправа 4. Утворіть словосполучення, дописуючи необхідні слова. Позначте

головні слова у словосполученнях знаком �. Складіть речення з одним із

утворених словосполучень.

Боротися (за що?) …

Приїхати (куди?) …

Люблять (що?) …

Вчаться (як?) …

21

х

х

х

Мова (яка?) …

Любов (до чого?) …

Розповідають (про кого?) …

Підійдуть (до чого?) …

Говорять (як?) …

Вправа 5. Напишіть шість словосполучень дієслів з прислівниками, які

відповідали б на питання як? де? коли? Доберіть антоніми до слів ранок,

високо, легкий.

Зразок.

як?

пишуть грамотно

де?

працюють в саду

коли?

встали вранці

Вправа 6. Додайте до кожного поданого простого словосполучення по одному

або декілька слів, перетворивши його на складно.

Берег річки, твір письменника, перемога команди, розмовляли по телефону,

виступали на зборах, бажаємо успіху, зібрали врожай, ідемо швидко.

Зразок.

Берег річки – берег гірської річки.

Твір письменника – твір відомого угорського письменника.

Вправа 7. З поданих слів утворіть словосполучення, визначте головні та

залежні слова. У якому словосполученні вжито слово у переносному

значенні?

Золотий (осінь); перший (ластівка); на високій (береза); знати (історія);

знайомство з (учні); кінець (день).

22

Вправа 8.

1. Прочитайте текст. Визначте його основу думку. Випишіть із тексту по

два словосполучення, які складаються.

Про калину український народ створив багато легенд, переказів, пісень. У

калині він втілив образ вродливої дівчини-українки.

Червона калина асоціюється також з отчим краєм, Батьківщиною. Коли козак

вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм, давала на дорогу хліб з

калиною. Дівчина-наречена прикріплювала до коня гілочку калини.

Для довідок:

вродлива – красива,

втілив – виразив у чомусь,

наречена – майбутня дружина (жінка).

2. Випишіть із тексту по два словосполучення, які складаються:

– з прикметника та іменника;

– з двох іменників;

– з дієслова та іменника.

Запитання і завдання для повторення

1. Що таке словосполучення?

2. Яке слово у словосполученні називається головним, а яке – залежним?

3. Наведіть приклад простих і складних словосполучень.

23

х

х

х

х

ПІДРЯДНИЙ ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

І

Розрізняють три основні способи підрядного зв’язку слів у словосполученні:

узгодження, керування і прилягання.

Узгодженням називається такий спосіб зв’язку між словами, коли залежне слово

вживається в тому самому роді, числі, відмінку, що й головне слово.

Наприклад:

яка?

правильна відповідь

жін. р жін. р

одн. одн.

Н. Н.

у котрому?

у п’ятому класі

чол. р чол. р

одн. одн.

М. М.

якого?

прочитаного оповідання

серед. р. серед. р.

одн. одн.

Р. Р.

чию?

нашу школу

жін. р. жін. р.

одн. одн.

З. З.

Залежні слова узгоджуються з

головними в роді, числі й відмінку

Залежні слова узгоджуються з

головними в роді, числі й відмінку

24

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

Керуванням називається такий спосіб зв’язку між словами, коли залежне слово

(без прийменника чи з прийменником) ставиться при головному слові у повному

відмінку.

Наприклад:

що?

писати твір

кому?

казати учневі

про кого?

турбуватися про батьків

з ким?

радитися з учителем

від чого?

задоволений від успіху

де?

вирощений у теплиці

Приляганням називається такий спосіб зв’язку між словами, коли залежне слово,

будучи незмінним, зв’язується з головним лише за змістом.

Наприклад:

як?

ішов пішки (прислівник)

коли?

давно прочитаний (прислівник)

як?

пишемо грамотно (прислівник)

як?

розмовляють ідучи (дієприслівник)

що робити?

готовий працювати (неозначена форма дієслова)

що робити?

навчилися читати (неозначена форма дієслова)

Кожне залежне слово стоїть у

тому відмінку, якого вимагає

головне слово

Прилягають до головного слова

прислівники,

дієприслівники,

неозначена форма дієслова

25

х

х

х

ІІ

Вправа 9.

1. Прочитайте вірш. Знайдіть словосполучення, у яких слова з’єднані

зв’язком узгодження.

Рідна земле

Рідна земле ти моя,

Я ж бо донечка твоя.

Сині гори, сині ріки

Полюбила я навіки.

За дзвінкий пташиний слів

Вдячна, земле, я тобі.

Височіть, Карпати-гори,

Не змалійте ніколи!

І в краях далеких буду –

Вас не зраджу, не забуду.

О. Чепендюк

2. Зробіть фонетичний розбір слова дзвінкий. Зверніть увагу на його

вимову.

Вправа 10. Прочитайте словосполучення. Визначте способи підрядного

зв’язку.

Зразок.

чий?

наш край – узгодження

чол. р. чол. р.

одн. одн.

Н. Н.

як?

вірно любити – прилягання

що?

вивчати мову – керування

26

Наш край; вірно любити; чесно трудитись; вивчити мову; шанувати старших;

рідне слово; у новій школі; зустрічатися з друзями; збудувати лікарню; широкими

дорогами; говорити жестикулюючи; бігти підстрибуючи.

Вправа 11. Допишіть закінчення у виділених залежних словах. З’ясуйте

підрядний зв’язок – узгодження чи керування – між головним і залежними

словами у підкреслених словосполученнях. Коротко передайте зміст тексту.

Над Дніпром, на правім його бéрезі, лежить місто Київ. Звідси взяла свій

початок наша держава.

Київ – найстаріше й найкраще українськ… місто. Побудоване воно

українцями ще перед тим, як вони прийняли християнську вір… Про Київ і

українську державу згадають у своїх книжк… древні греки, бо грецькі купці

заїздили за товаром аж до Києва…

Як же це було давно.

Отже, більше ніж тисячу років тому стояв уже Київ.

З того часу маємо гарн… перекази про те, як постав Київ, про перших князів

України.

(За А. Лотоцьким)

Вправа 12. Спишіть, з’єднуючи зв’язком керування іменники, поставленні в

дужках. Визначте усно відмінок цих іменників.

Співати (пісня); доглядати (дитина); повідомити (батьки); бажати (успіх);

любити (праця); наближатися до (фініш); йти до (бібліотека); заступник

(директор); твір (письменник).

Зразок.

Співати (пісня) – співати пісню.

Вправа 13.

1. Прочитайте текст. Виділені словосполучення розберіть за такою схемою.

27

Словосполучення Головне слово Питання від

головного слова Залежне слово

Яким способом

зв’язані слова

осінні дощики дощики які? осінні узгодження

йдуть безперестанку йдуть як? безперестанку прилягання

крутить листям крутить чим? листям керування

Дрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози. Вони йдуть

безперестанку. Земля вже не просихає скоро. Вітер дме постійно, далеко

розносить стигле насіння дерев і трав.

Листя на деревах починає зрідка жовтіти ще наприкінці серпні. У вересні

ви помічаєте, як на все ще зеленій березі з’являються жовті листочки. Першою

розвинулася береза. Вона ж першою починає жовтіти. З кожним днем все більше

й більше стає жовтого листя. Незабаром і осика стане червоною. Осінній вітер

зриває й це останнє вбрання. Він крутить у повітрі легким листям, устеляє землю.

(За В. Сухомлинським)

2. Доберіть заголовок до тексту.

3. Зіставте опис осені за В. Сухомлинським із власним спостереженнями.

Запитання і завдання для повторення

1. Яким зв’язком з’єднується у словосполученні залежне слово з головним?

2. Який тип зв’язку називається узгодженням? Наведіть прикладами.

3. Який тип зв’язку називається керуванням.

4. Який тип зв’язку називається приляганням?

5. Придумайте самі або доберіть із текстів по п’ять словосполучень на

кожний тип зв’язку (узгодження, керування, прилягання).

6. Доберіть правильність визначення типів зв’язків у словосполученнях.

Високі гори – узгодження.

Казкові ліси – узгодження.

Піднялись високо – прилягання.

28

Зустрічають привітно – прилягання.

Вчать берегти – прилягання.

Бережуть природу – керування.

Допомагають лісникам – керування.

7. Прочитайте вірші. Подумайте, чи можна назвати словосполученнями

виділені пари слів?

Небеса прозорі,

Мов глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З яворів листки…

Д. Павличко

Осінь

Опало листя,

Пожовтіли квіти,

Приходить тихо

Осінь золота.

Верба в зажурі

Похилила віти –

Їй літечка змарнілого

Шкода.

РЕЧЕННЯ (8 год.)

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ

І

За метою висловлювання та інтонацією речення бувають розповідні,

питальні і спонукальні.

29

Речення, у якому про щось розповідається або повідомляється, називається

розповідним. У кінці розповідного речення ставиться крапка.

Наприклад:

Вечір був теплий. Світили зірки. Місяць їм лагідно усміхався.

Речення, у якому про щось запитується, називається питальним. У кінці

питального речення ставиться знак питання (?).

Наприклад:

Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? (П. Тичина).

Ви знаєте, як сплять старі гаї? (П. Тичина).

Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко).

Речення, у якому висловлюється спонукання до дії, називається

спонукальним. У кінці спонукального речення може стояти крапка або знак

оклику. Знак оклику ставиться тоді, коли в реченні висловлюється сильне

почуття.

Наприклад:

Відчиніть, будь ласка, вікно. Провітріть класне приміщення. Підготуйтесь до

наступного уроку.

Любіть свою Вітчизну, діти!

Шануйте кожну людину!

Бережіть природу!

Коли розповідні, питальні й спонукальні речення виражають емоції (радість, сум,

здивування, захоплення та ін.) і вимовляються з окличною інтонацією, тоді вони

стають окличними. У кінці таких речень ставиться знак оклику.

Наприклад:

Люблю вас, Карпати милі. (Розповідне).

Люблю вас, Карпати милі! (Розповідне, окличне).

Де є кращі гори? (Питальне).

Де є кращі гори?! (Питальне, окличне).

30

Лунай, пісне, про Карпати. (Спонукальне).

Лунай, пісне, про Карпати! (Спонукальне, окличне).

ІІ

Вправа 1.

1. Прослухайте виразне читання уривків із віршів. За допомогою інтонації

визначте види речень.

Душе моя,

Чого ти сумуєш?

Душе моя убогая,

Чого марне плачеш?

Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш,

Хіба ти не чуєш людського плачу?

Т. Шевченко

Вмійте любити природу

В полі, у лісі, над яром –

квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

шлях і стежиночку в гаї,

Все то окрасою буде

нашого рідного краю.

П. Сиченко

Осінній день

Сонечко тепле

За хмарку тікає,

Дощик холодний

На землю спадає.

Н. Йовдій

31

Річка

– Річко, зупинися лиш,

Розкажи, куди біжиш?

– Я біжу до небокраю,

Там, де сонце сходить,

Там, де місяць жовторотий

До зорі приходить..

О. Курой

Осінь

… Припали квіти до землі,

Туман наліг кругом,

Ще день, ще два – і всі поля

Заснуть глибоким сном.

С. Воробкевич

Сю ніч зорі чомусь колючі

… Сю ніч квітка питала квітку:

– Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

А сьогодні вже восени!

Л. Костенко

2. Потренуйтесь у вимові слів:

хіба

шлях

хмарка

холодний

сходить

приходить

32

Вправа 2.

1. Спишіть. У кінці речення поставте потрібний розділовий знак. Визначте

вид речення за метою висловлювання.

Корінь життя. Де ж він росте ( ). Де цвіте і коли ( ) і чому ( ). Що давав корінь

щасливцям, що знаходили, що вживали його ( ). Для чого дарували його батьки

своїм дочкам при шлюбі ( ). Чому поранені чи хворі повзли за ним чи ждали його

з тайги, як чуда ( ).

(О. Довженко.)

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю

окропіте ( ) (Т. Шевченко). Герої, до праці ставайте, виходьте на орні поля ( )

(Л. Дмитерко). Люби свій труд, люби свою Вітчизну, й вона тобі віддячить за

любов. Люби її серцем, і душею, і будеш ти з Вітчизною своєю, як і вона,

безсмертний у віках ( ) (В. Сосюра).

2. Визначте рід, число і відмінок підкреслених іменників.

Вправа 3.

1. Подані розповідні речення переробіть так, щоб вони були питальними,

потім – спонукальними.

Ми вивчаємо історію рідного краю. Наш клас відвідав краєзнавчий музей.

Учні з цікавістю слухали розповідь екскурсовода.

2. Потренуйтесь у вимові слова слухали.

3. Підкресліть у тексті дієслова.

Графічний диктант

Умовні позначки:

Розповідне неокличне речення: – Р.

Розповідне окличне речення – Р!

Питальне неокличне речення – П?

Питальне окличне – П?!

Спонукальне неокличне – С.

33

Спонукальне окличне – С!

1. Яка ж ти гарна й пишна, земле наша!

2. Посадимо, друзі, біля школи сад!

3. Ти знаєш, як пахне материнка?

4. А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї мови й пісні не

цурайтесь! (О. Грицай).

5. Пам’ятайте свій родовід!

6. Чи готовий ти відповідати за свої вчинки?

7. Як це прекрасно, що ми зустрілись.

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ

ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

І

У реченні може бути прямий і зворотний порядок слів.

Наприклад:

які ? на що?

Тихі зорі глянули на землю.

(У цьому реченні прямий порядок слів. Підмет знаходиться перед присудком.

Узгоджене (залежне) слово тихі стоїть перед головним словом зорі. Залежне

слово на землю стоїть після головного глянули).

На землю глянули тихі зорі.

Зорі глянули на землю.

Глянули на землю зорі тихі.

34

(А в цих реченнях є порушення прямого порядку слів з метою виділення тих чи

інших його членів. Це інверсія).

Прямий порядок слів частіше використовується у творах наукового та

ділового стилів, а зворотний (непрямий) або інверсований – у художньому та

розмовному стилях.

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте. Вкажіть у реченнях прямий і зворотний порядок слів.

Наш клас виграв у змаганнях. У змаганнях виграв наш клас. Виграв у

змаганнях наш клас. Виграв у змаганнях клас наш.

Ми любимо і спорт, і працю, і навчання.

І спорт, і працю, і навчання ми любимо.

Любимо ми і спорт, і працю, і навчання.

2. Підкресліть займенники. Усно визначте число і відмінок їх.

3. Доберіть антоніми до слів :

виграв –

любимо –

Вправа 2.

1. Прочитайте, виправте помилку у порядку слів. Запишіть речення.

1.) Сильні і працьовиті країні нашій люди потрібні. 2.) Відвідати хворого

товариша зібрався цілий клас. 3.) Збудовано новий Будинок культури у нашому

місті (селі). 4.) Загін школярів уже давно ми створили по охороні природи.

2. Знайдіть у першому і другому реченнях слова, будова яких відповідала б

схемі

3. Підкреслені слова поділіть на склади.

35

І

Найбільш важливе в повідомленні слово може виділятися в реченні не

тільки порядком слів, а й посиленням голосу – логічним наголосом.

1. Золтан прочитав оповідання (а не Іштван).

2. Золтан прочитав оповідання (а не вивчив напам’ять).

3. Золтан прочитав оповідання (а не повість).

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте кожне речення кілька разів так, щоб логічний наголос

падав на різні слова.

Через парк пролягала алея. Вона вела до солдатського пам’ятника. На

постаменті застиг солдат. У суворій задумі схилена голова. У правій руці

затиснутий автомат (За І. Ципою).

2. У словосполученні пролягала через парк визначити головне і залежне

слово і встановити вид зв’язку (узгодження, керування, прилягання).

3. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні.

Вправа 2.

1. Прочитайте і скажіть, які слова треба виділити логічним наголосом у

реченнях. Поясніть свої міркування.

Люби

Люби, мій брате, край свій рідний,

Широкий, пишний, гарний край,

Бо він любові тої гідний,

Бо в нім лиш знайдеш щастя май…

Люби і слово те рідненьке,

Що ненька вчила тя колись…

Воно таке звучне, миленьке –

Люби його і ним гордись !

36

Люби велику всю родину –

Народ убогий рідний свій –

В останню життьову годину,

Чи в добрій долі, чи лихій.

Люби всім серцем і душею!

В любові свою знайдеш.

Придбаєш другим щастя нею…

В любові сам тоді спочинеш…

І. Грабович

2. Яка основна думка вірша?

3. Доберіть синонім до слова ненька.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

І

Прості речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладні – це речення з двома головними членами.

Наприклад:

Надходив вечір. (У реченні є і підмет, і присудок).

Односкладні – це речення з одним головним членом.

Наприклад:

Вечоріло. (У реченні є тільки 1 головний член).

Речення, в якому немає другорядних членів, називається непоширеним.

Наприклад:

Шуміли берізки.

37

Речення, в якому, крім головних, є другорядні члени, називається

поширеним.

Наприклад:

Про щось тихо говорили берізки.

Підмет і присудок – це головні члени двоскладного речення. Вони становлять

граматичну основу. Інші члени речення називаються другорядними.

ІІ

Вправа 1.

1. Почитайте подані тексти. Поміркуйте, який з них відзначається більшою

виразністю, глибшим смислом.

Настав пекучий полудень. Полудень.

Яскраво світило сонце. Яскраве сонце.

Перед нами відкрилась лісова поляна. Лісова поляна.

Навколо височіли трави. Високі трави.

Чарували красою лісові квіти. Чарівна краса квітів.

2. Схарактеризуйте будову речення обох текстів.

3. Знайдіть прикметник. Подумайте, яка їх роль у текстах.

Вправа 2.

1. Випишіть непоширені речення. Подумайте, котрі з них односкладні, а

котрі – двоскладні.

Стежка кличе у ліс. Ліс мені подобається. Прислухаюсь до всього. Милуюсь.

Думаю. Йду далі. Знову спиняюсь. Дивлюся, як у пожовклій траві заховався гриб.

Хочу зірвати його. Біля нього бачу ще кілька маленьких грибочків. Кошик скоро

наповнюється грибами. Поспішаю. Дощить. Іду додому. За лісом синіє річка.

Насуваються хмари. Стихає вітер. Вечір.

2. Доберіть заголовок до тесту.

3. Зверніть увагу на написання підкреслених слів. Потренуйтесь у їх

вимові.

38

Вправа 3.

1. Поширте речення.

Надійшла осінь. Пожовкла трава. Листя почало сохнути. Подув вітерець.

Хмари розійшлись. Ми повернулись.

Прийшла весна. Потепліло. Прилетіли птахи. З’явились листочки. Зацвіли

квіти.

2. Знайдіть у тексті дієслова і за допомогою запитань визначте їх вид.

3. Зверніть увагу на написання слова з’явились.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (12 год.)

(ПІДМЕТ І ПРИСУДОК)

Підметом називається головний член речення, що означає предмет, про

який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?

Наприклад:

хто? Наша сім’я – велика.

хто?

Я вчуся у восьмому класі.

що?

Ця книжка дуже цікава.

Підмет може бути виражений іншими частинами мови, вжитими у значенні

іменника.

Наприклад:

Тільки хоробрі перемагають.

У розвідку пішло четверо.

Наше завтра буде краще, ніж сьогодні.

Десь далеко чути «кру».

Підмет найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку

39

У ролі підмета можуть вживатися також :

– неозначена форма дієслова (Трактором орати – вдосталь хліба мати);

– цілісні словосполучення (Боротьба за мир – найсвятіша наша справа);

– фразеологічний зворот (Водити за ніс – погана звичка) та ін.

Для довідки:

Водити за ніс – обдурювати, обіцяти і довго не виконувати.

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. У кожному підкресліть підмет. Скажіть, чим він виражений.

Ужгород – стародавнє місто. Він приємно вражає зеленими вулицями,

садами, парками, пам’ятками архітектури, музеями.

У місті проживає понад 115 тисяч жителів. Це представники більше

32 національностей. Видавництво «Карпати» випускає літературу різними

мовами. Кордони міста розсунули нові житлові квартали, корпуси промислових

підприємств і культурних закладів.

2. Доведіть, що кожне речення тексту поширене.

3. Розберіть за частинами мови перше речення.

Вправа 2.

1. Спишіть. На місці крапок поставте потрібні підмети. У кінці кожного

речення в дужках зазначено, чим має бути виражений підмет.

1.) З півночі повіяв різкий … (іменник). Сірі холодні … затягли прозоре небо

(іменник). 2.) Шуміли радісно в дворі малі й … (прикметник). 3.) … нашої школи

працюють у технічних гуртках (числівник та іменник). 4.) Вулицею нешвидко

проходили … , ведучи спокійну розмову (числівник).

Для довідки: двоє, одинадцять учнів, дорослі, вітер, хмари.

2. У поданих реченнях назвіть службові частини мови.

3. Розберіть за будовою слово холодні.

40

Вправа 3. Складіть або випишіть 8 речень, у яких би підметами виступали:

– іменник;

– займенник;

– прикметник;

– числівник;

– числівник та іменник;

– нероздільне (цілісне) словосполучення;

– неозначена форма дієслова;

– фразеологічний зворот.

Вправа 4. Складіть речення, у яких підметами були б:

а) сполучення слів батько з сином…;

б) фразеологічний зворот тримати язик за зубами;

в) вигук «ку-ку»…;

г) неозначена форма дієслова працювати…

ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК

СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК

І

Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться

про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться?

який він є ? хто він є? або що він є?

Наприклад:

що робить?

Іде дощ.

дієслово дійсного способу.

41

було яке?

Небо було захмарене.

дієсл. дійсного способу дієприкметник

що зробіть?

Гляньте на шкільний сад!

дієсл. наказового способу.

що зробили б? Обкопали б учні дерева в саду, якби не падав дощ.

дієсл. умовного способу.

що є?

Жовтень – осінній місяць.

пропущ.дієсл.-зв’язка, іменник

ІІ

Вправа 1.

1. Запишіть речення. Визначте головні члени речення та з’ясуйте спосіб їх

вираження.

1.) Ми здійснили, наш Тарасе, твої заповіти. 2.) Вже навіки Україна розігнала

тучі. 3.) Сонце правди осяває і Дніпро, і кручі. 4.) Об’єднались по-братерськи

звільнені народи.

(З творів М. Терещенка)

2. Визначте вид речень за метою висловлювання.

3. Поясніть правопис підкреслених слів.

Вправа 2.

1. Спишіть. Виділіть підмет і присудок, з’ясуйте, чим вони виражені.

1. Нехай зеленіє жито, наче гай (І. Франко).

2. Учні прийшли в сад і почали працювати.

3. Допомогли б ви, діти, дорослим зібрати врожай.

Для довідки:

У третьому реченні слово діти (звертання) членом речення не виступає.

42

2. Дайте характеристику словосполучення прийшли в сад (визначіть

головне і залежне слово, встановіть вид зв’язку).

3. Покажіть перенос слів:

зеленіє –

прийшли –

Вправа 3.

1. Виразно прочитайте вірш. Яку картину уявляєте під впливом

прочитаного?

Осінь

Там, де було просо,

Вже лежить рілля,

Ходить осінь боса

По сумних полях.

Дмитро Чуб

Осінь

Привітно сонечко це сяє

І як улітку гріє,

А літо вже від нас тікає, –

Холодний вітер віє.

Сади, гаї ще зеленіють,

Краси не покидають,

На липі тільки лист жовтіє,

А інший опадає.

Павло Чубинський

2. Визначте, якими частинами мови виражені головні члени (підмет і

присудок).

3. Вивчіть напам’ять один із віршів.

43

І

Простежте за поданою нижче схемою.

Зверніть увагу на те, що:

– присудки бувають прості і складні;

– прості присудки складаються з одного слова, а складні – з двох або

більше;

– складені присудки, в свою чергу, діляться на дієслівні та іменні.

Простий дієслівний присудок – це присудок, виражений дієсловом дійсного,

умовного, наказового способу.

Наприклад:

Співали чистими дзвінкими голосами діти (О. Довженко). (дієсл. дійсн. способу)

Згадаймо пісню про шкільні роки! (дієсл. наказ. способу)

Поплила б я на схід сонця (Леся Українка). (дієсл. умовн. способу)

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте і спишіть, підкреслюючи підмет і присудок.

1.) Я і Андрій ходимо в спортсекцію. 2.) Спортмайданчик ми обладнали

влітку. 3.) Після занять усі втомлені, але радісні. 4.) Дев’ять ділиться на три.

2. Зробіть звуко-буквений розбір підкреслених слів.

3. Зверніть увагу на написання слова дев’ять.

ПРИСУДОК

простий дієслівний

складений

дієслівний

іменний

44

Вправа 2.

1. Прочитайте, поставте питання до підкреслених присудків.

1.) Наша школа збудована в минулому році. 2.) Цілий місяць нас готували до

олімпіади. 3.) Поему Ш. Руставелі не читав ніхто з нас. 4.) Свої парти

ремонтували всім класом. 5.) Цей кінофільм демонструють уперше. 6.) Школа

оточена молодим садом. 7.) Мені виповнилося чотирнадцять років.

2. Назвіть словосполучення у першому реченні, визначте тип зв’язку між

головними і залежними словами.

3. Доведіть, що слово кінофільм складне.

Вправа 3.

1. Складіть речення, в яких присудками були б: купалися, тренуються,

виграли, перемогли, побачив, раділи, підняли, відпочивали, повернулись.

2. Якою частиною мови виражені присудки?

3. Доберіть антоніми до дієслів:

виграли –

раділи –

підняли –

Вправа 4.

1. Спишіть. Підкресліть підмет і присудки.

Сонце заходить,

Гори чорніють,

Пташечка тихне,

Поле німіє…

Т. Шевченко

2. Розберіть кожне слово як частину мови.

3. Покажіть способи переносу слів:

заходить –

чорніють –

німіє –

45

І

Складений дієслівний присудок – це присудок, що складається з неозначеної

форми дієслова і допоміжного дієслова.

Наприклад:

Хотіла б я піснею стати (Леся Українка). допом. дієсл. неознач. форма умовн. способу дієслова

Через хвилину Клара почне грати на скрипці. допом. дієсл. неознач. форма умовн. способу дієслова

У ролі допоміжних дієслів можуть виступати сполучення прикметників із

дієсловом-зв’язкою бути.

повинен

здатний

змушений і дієслово-зв’язка бути

ладен

радий

готовий

Наприклад:

Раді були познайомитись із вами. прикм. дієсл.- неозн. форма зв’язка дієслова

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. З’ясуйте усно, чим виражені підкреслені підмети і присудки.

1.) За рідний край віддать готові вони свою гарячу кров (В. Сосюра).

2.) Великий, довгий шлях зуміли ми пройти (С. Голованівський). 3.) Я

прикметники

46

зобов’язаний допомогти старому (М. Стельмах). 4.) Рад би ще він раз побачить

отаку зиму (П. Тичина). 5.) Станція здавалась майже безлюдною (О. Гуреїв).

2. Розберіть за будовою слово безлюдний.

3. Зверніть увагу на написання слова гарячий.

Вправа 2. Спишіть. Зверніть увагу на число, в якому вживаються присудки

при підметах.

1. Іштван із Морікою виконали улюблену пісню.

Н. О. мн. Іштван із Морікою виконали

2. Багато учнів займається комп’ютерною технікою.

одн.

Багато учнів займається

Багато учнів займаються комп’ютерною технікою.

мн.

Багато учнів займаються

3. Група туристів з Угорщини відвідала наше місто (село).

одн.

Група туристів відвідала

якщо підмет виражений іменником

у Н., з іменником в О., з прийменником З.,

то

присудок ставиться у множині

якщо підмет виражений

сполучення іменника зі словами багато, мало, чимало, кілька та ін.

то

присудок може бути в однині і зрідка в

множині

якщо підмет виражений

сполученням іменника більшість, решта, ряд, пара,

група, гурт, зграя з іменником у Р. множини

то

присудок ставиться в однині

47

4. Сім хлопчиків із нашого класу перемогли у загальношкільних змаганнях.

мн. Сім хлопчиків перемогли

одн. перемогло

5. Понад дві тисячі вулиць налічується у місті.

одн. Понад дві тисячі налічується

Вправа 3.

1. Випишіть спочатку прості дієслівні присудки, а потім складені.

1.) Вантажна машина зупинилась проти дверей шкільної майстерні. Учні

старших класів почали її розвантажувати. 2.) Гуртківці вже зробили розбірну

модель трактора. Вони готові розпочати модель крокуючого екскаватора. Цей

екскаватор буде рухатися, як справжній. 3.) Охоче почала відвідувати гурток і

Моріка. Іштван і Золтан теж хочуть записатися в гурток моделістів. Гурток надалі

буде працювати тричі в місяць.

2. Випишіть кілька дієслів із префіксами. Визначте вид дієслів.

3. Провідміняйте за відмінками слово учні.

Вправа 4.

1. Із двох форм присудка доберіть потрібну і запишіть.

1.) Шістнадцять кіс (дзвенить, дзвенять), (гуде, гудуть), густі жита (кладе,

кладуть) (П. Воронько). 2.) На кручі (залишилось, залишились) ще трохи людей

(С. Скляренко). 3.) Кожен із учителів (узялися, узявся) керувати тим чи іншим

гуртком (Ю. Збанацький). 4.) Багато рук завжди (перемагає, перемагають)

(Народна творчість).

при підметі, вираженому кількісним числівником та

іменником,

або

присудок може стояти як в однині, так і в множині

якщо підмет вказує на приблизну

кількість,

то присудок вживається частіше в однині

48

2. Якою частиною мови є слово шістнадцять? Зверніть увагу на його

написання.

3. Потренуйте вимовляти слова:

дзвенить джерело

дзеркало бджола

дзвін джміль

кукурудза ходжу

Знак означає злиту (нероздільну) вимову.

Вправа 5.

1. Складіть і запишіть речення, використовуючи подані словосполучення

як складені дієслівні присудки.

хоче поїхати

вирішила відпочити

почала розучувати

стали слухати

необхідно дотримуватися

треба оберігати

2. Визначіть, якими частинами мови виражені головні члени у складених

вами реченнях.

СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК

Складеним іменним присудком називається присудок, утворений із дієслова-

зв’язки та іменної частини (іменника, прикметника, числівника,

займенника, дієприкметника).

Наприклад:

дієсл.- зв’язка іменник До вступу в інститут Микола був слюсарем.

49

дієсл.- зв’язка прикметник прикметник

Льотчики були молоді й веселі.

дієсл.- зв’язка числівник

Команда семикласників була другою у змаганні.

дієсл.- займенник зв’язка

Такий у нього був характер.

дієсл.- зв’язка дієприкметник

Завдання було виконане.

Примітка.

Дієслово-зв’язку бути треба відрізняти від дієслова-присудка бути, що має

значення знаходитися, перебувати.

Наприклад:

дієсл.- зв’язка

Вони були першими в навчанні.

дієсл.- присудок

Вони були в кіно.

У теперішньому часі дієслово-зв’язка бути не вживається. Її функції виконує

дієслово-зв’язка є

Наприклад:

Ауріка та Іляна є ученицями восьмого класу.

Дієслово-зв’язка є часто пропускається.

Наприклад:

Ауріка та Іляна – учениці восьмого класу.

50

Крім дієслова бути, в ролі зв’язок можуть уживатися інші дієслова:

стати

ставати

здаватися

робитися

вважатися

іти

ходити

бігти

сидіти

стояти

лежати

Наприклад:

дієсл.-зв’язка Янош повернувся додому стурбований.

дієсл.-зв’язка

Еріка стала відмінницею.

дієсл.-зв’язка

Цей клас здається світлішим.

ІІ

Вправа 1.

1. Запишіть речення. Визначте, якою частиною мови виражена іменна

частина складених присудків.

1.) Діти – наша гордість. 2.) Чоловік був сумним. 3.) Зустріч була

хвилюючою. 4.) У черзі хлопець був першим. 5.) Тепер олівець – мій. 5.) Катя

була весела.

Зразок.

іменник

Діти – наша гордість.

2. Доведіть, що слова сумний-веселий – антоніми.

3. Поділіть на склади слово гордість.

означають рух, перебування в певному стані

51

Вправа 2.

1. Прочитайте. Знайдіть підмети і присудки, поясніть, якими частинами

мови вони виражені.

1.) Якою красивою є людина в праці! (В. Вільний). 2.) Будівля була

реставрована. 3.) Микола був у списку п’ятдесятим. 4.) Слова з протилежним

значенням називаються антонімами.

2. Провідміняйте за родами і відмінками прикметник близький.

3. Доберіть антонім до цього прикметника.

Вправа 3.

1. Спишіть речення у дві колонки: в ліву колонку з простим дієслівним

присудком, у праву – з іменним складеним.

1.) Але думки Шевченка були далеко (З. Тулуб). 2.) Голос Маланки став

теплішим (М. Коцюбинський). 3.) Наш пасажирський поїзд зупинявся на кожній

станції. 4.) Білий дим здавався невеличкою хмаринкою. 5.) Після дощу поле стало

зеленим. 6.) Біля лісу річка стає ширшою. 7.) Восени дні стають коротшими.

2. Визначте час, особу і дієвідміну дієслова стають.

3. Визначте корінь у слові головний.

Вправа 4.

1. Відповідаючи на запитання, складіть речення з іменними складеними

присудками.

1.) Коли ти став школярем? 2.) Чи був ти юним слідопитом? 3.) Якою була

ваша подорож по місцях бойової слави? 4.) Як почнуться твої наступні канікули?

5.) Чи будеш ти брати участь у новій подорожі юних слідопитів?

Зразок.

Коли ти став школярем? – Я став школярем вісім років тому.

2. У якому відмінку, роді і числі вжито іменник школярем?

52

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

І

В іменному складеному присудку зв’язка часто пропускається. Пропущена

зв’язка у вимові позначається відповідною паузою. На письмі, замість

пропущено зв’язки, ставиться тире. Тире ставиться в таких випадках:

1. Якщо іменною частиною складеного присудка є іменник або числівник у

називному відмінку.

Наприклад:

пропущ. зв’язка є

Тіберій Іванович – строгий і добрий учитель. ім. у Н.

пропущ. зв’язка є

Кілограм – тисяча грамів.

2. Перед словами це, то, ось, коли вони стоять перед присудком.

Наприклад:

Музика – це джерело радості. стоїть перед присудком

Поезія – це праця зрима... (М. Рильський). стоїть перед присудком

3. Якщо один або обидва головні члени виражені неозначеною формою

дієслова.

Наприклад:

Завдання молоді – вчитися. неон. форма дієсл.

Жити – Вітчизні служити (Народна творчість). неон. форма дієсл.

53

4. Тире звичайно не ставиться, коли підмет виражений особовим займенником

або іменна частина присудка виражена прикметником.

Наприклад:

Він учень. особов. займ.

Місто (село) наше невелике. прикм.

5. Коли на займенник-підмет падає логічний наголос і на місці пропущеної

зв’язки робиться пауза, ставимо тире.

Наприклад:

Ми – надія батьків.

Він – великий майстер.

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте речення вголос, дотримуючись відповідної інтонації.

Зверніть увагу на пунктуацію речень з пропущеною (нульовою) зв’язкою.

1.) Книги – морська глибина (І. Франко). 2.) Життя без книги – хата без вікна

(Д. Павличко). 3.) У того багато друзів, у кого великий друг – книга. 4.) Дім без

книги – день без сонця. 5.) Книги читати – усе знати. 6.) Хороша книга – свято

(Народна творчість).

2. Доберіть антонім до слова великий. Складіть з ним речення.

Вправа 2.

1. Знайдіть у кожному реченні підмет і присудок. Поясніть, чому в деяких

випадках перед присудком поставлено тире, а в інших його немає.

1.) Київ – одне з найстародавніших і найкрасивіших міст. 2.) Людина по своїй

природі – мислитель (Л. Первомайський). 3.) Море спокійне. 4.) Вода солона.

5.) Парк розкішний. 6.) Два по три – шість. 7.) Чесна праця – наше багатство.

2. Визначте рід іменників:

54

Київ (чол. рід),

людина (

природа (

море (

парк (

праця (

багатство (

3. Скажіть, скільки звуків і букв у словах: Київ, людина.

Вправа 2.

1. Прочитайте вірш. У виділених реченнях назвіть підмети і присудки.

Поясніть причини вживання тире між підметом і присудком.

Мати

Мати – досвітня пташина.

Лиш засіріє – уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко, хоч і земне, –

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

Іван Гнатюк

2. Вживаючи ласкаві слова, складіть розповідь про свою маму.

3. Вивчіть вірш напам’ять.

Вправа 3.

1. Спишіть. Поставте, де треба, тире.

1.) Вивчення рідної мови це велика і благородна справа. 2.) Усі наші блага і

радощі життя створюються працею. 3.) Без праці не можна жити. 4.) Навчання це

55

твоя перша праця. 5.) Мир для всіх народів щастя (П. Тичина). 6.) Розум скарб

людини (Народна творчість). 7.) Я тут не гість я свій.

2. Визначте рід, число і відмінок прикметників рідної, велика (див. перше

речення).

Повторення вивченого про головні члени речення

1. Назвіть головні члени речення.

2. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею про головні члени речення.

Підмет Присудок

що означає

предмет, про який

говориться в реченні

дію предмета або що говориться про предмет

види за будовою

простий складений

складений дієслівний

складений іменний

на які питання відповідає

хто? що? що робить? що робить?

який предмет? хто він

такий? що він таке?

чим виражається

будь-якою частиною мови, але найчастіше іменником, займенником

дієсловом

допоміжне дієслово

+ неозначена форма дієслова

дієслово-зв’язка

+ іменна частина

(іменник, прикметник, займенник)

Примітка.

Бувають такі речення, в яких є тільки один член речення: або підмет, або

присудок.

Наприклад:

Смерековий ліс. Тишина. Вечоріє. Повіяло холодом і вологою.

56

Урок розвитку зв’язного мовлення (2 год.)

Усний переказ тексту

ЗАКАРПАТТЯ

Закарпаття – це прекрасний мальовничий край. Він багатий лісами, річками,

корисними копалинами, стародавніми пам’ятками, музеями. Це край санаторіїв та

будинків відпочинку з великою кількістю мінеральних джерел.

Закарпаття розміщено в самому центрі Європи. Його територія 12,8 тисяч

кв. км. Населення становить більше мільйона чоловік. Це українці, угорці,

росіяни, румуни, словаки, роми, євреї та ін.

Закарпатська область – наймолодша область України. Вона межує з чотирма

країнами: Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною.

Закарпаття – переважно гірська область. Три чверті території вкриті горами.

Окрасою Карпат є Синевирське озеро.

Найбільша ріка Закарпаття – Тиса, довжиною 1410 км.

Закарпаття – край туризму. Туристи нашої та зарубіжних країн любуються

красою нашого краю, знайомляться зі старовинними пам’ятками культури –

Ужгородським, Невицьким, Середнянським, Мукачівським, Виноградівським,

Королівським та Хустським замками, пам’ятними місцями, пов’язаними з

історією краю.

Контрольний диктант з граматичними завданнями (2 год.)

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (12 год.)

Другорядні члени речення пояснюють головні або інші другорядні члени.

Наприклад:

Учора Янош розповідав про цікаву екскурсію.

57

що робив?

Янош розповідав коли? про що?

учора про екскурсію яку?

цікаву

Другорядні члени речення поділяються на:

означення

додатки умовні позначення

обставини

ОЗНАЧЕННЯ

І

Означенням називається другорядний член речення, який показує ознаку

предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?

Наприклад:

Рідна школа відкриває перед нами цікавий світ.

Школа (яка?) рідна, (слово рідна – означення, пояснює головний член

речення).

Світ (який?) цікавий, (слово цікавий – означення, пояснює другорядний

член).

Директор школи вручив грамоти п’ятьом учням.

Учням (скільком?) п’ятьом, (слово п’ятьом – означення, пояснює

другорядний член).

Ми любимо свій край.

Край (чий?) свій, (слово свій – означення, пояснює другорядний член).

Класна кімната, прибрана учнями, сяяла чистотою, (прибрана учнями –

означення, пояснює головний член).

58

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте. Зверніть увагу на підкреслені слова й питання, на які вони

відповідають.

Зима

яка?

Прийшла зима біловолоса…

яким?

Наче білим полотном,

яким?

Блискучим снігом одяглася

Село і поле за селом.

якою?

Над полем синьою дугою

яке?

Широке небо простяглось…

якою?

І, мов сльозою золотою,

яке?

Блискуче сонце налилось.

Не так і дивиться, як літом,

Не так і високо стоїть,

яким?

І не таким блискучим світом

який?

Його вінок ясний горить.

Замовкла річка під горою:

На зиму стала подрочить,

якою?

Укрилась ковдрою скляною.

І верболіз не шелестить…

59

2. Якими членами речення є підкреслені слова? Яка їх роль у тексті?

Вправа 2.

1. Спишіть. Виділіть означення. Визначте, якими частинами мови вони

виражені.

Йдучи до лісу, подумай, хто ти – друг чи ворог природи. Квіти і дерева,

мурашки і лісові птахи, дрібні тварини беззахисні перед тобою. Пам’ятай, що

природа і так постраждала від байдужих рук її «любителів». Зникло багато

чудових квітів. Велику кількість тварин і птахів занесено до червоної книги. Ліси

навколо великих міст стали схожими на смітники.

Стань у ряди захисників живого!

(З газети)

2. Доберіть заголовок до тексту

3. Визначіть вид останнього речення тексту за метою висловлювання і

поясніть пунктограму (розділовий знак).

Вправа 3.

1. Спишіть, доповнюючи речення другорядними членами (означеннями),

які б відповідали на запитання в дужках. Підкресліть означення хвилястою

лінією.

ВОСЕНИ

Була (яка?) … осінь. (Яке?) … повітря було прозоре. Стояло (яке?) … сонце.

У парку сяяло (яке?) … листя лип та беріз. (Яке?) … листя опадало з дерев. У

садах шелестіли цілі купи (якого?) … листя.

2. Провідміняйте за відмінками словосполучення опале листя.

Вправа 4.

1. Відгадайте загадку.

Кругла куля непроста,

голуба, велика:

без будинків там міста,

60

без води там ріки;

без людей і без землі

і шляхи, і гори,

і моря, і взагалі

всі земні простори.

2. Назвіть у тексті означення і ті члени речення, які вони пояснюють.

3. Доберіть означення до слів: шляхи, гори, моря, ріки.

ПРИКЛАДКА

І

Прикладкою називається означення, яке виражається іменником, дає

предметові другу назву і відповідає на питання який?

Наприклад:

який?

Закарпаття – край-казка, дивний куток України.

означення, виражене іменником

який?

Свалявщина – відомий район-курорт.

означення, виражене іменником

якому?

Мої батьки працюють на заводі «Ужгородприлад».

означення, виражене іменником

Прикладка буває непоширена (виражена одним словом) і поширена

(виражена словосполученням).

61

Наприклад:

яка?

Едельвейс – квітка – символ Карпатського регіону.

означення, виражене одним словом

яка?

Усіх чарувала своєю красою квітка – едельвейс.

означення, виражене одним словом

Картину «Свята родина» написав наш закарпатський художник Йосип

Йосипович Бокшай. (У цьому реченні підкреслені означення – поширені

прикладки).

Якщо прикладка і пояснюване слово є загальними назвами, то між ними

ставиться дефіс.

Наприклад:

які?

Інженери – дослідники прибули до Хуста. пояснюване слово прикладка є є загальною загальною

назвою назвою

Якщо прикладкою є власна назва, що стоїть перед пояснюваним словом, то

вона пишеться через дефіс.

Наприклад:

Тиса – ріка оспівана в піснях. прикладка - пояснюване власна назва слово

Якщо прикладкою є власна назва, що стоїть після пояснювального слова, то

вона пишеться окремо.

Наприклад:

Ріка Тиса оспівана в піснях. пояснюване прикладка - слово власна назва

62

Прикладки – власні назви газет, журналів, книг, підприємств і т.п. пишемо з

великої букви і беремо в лапки.

Наприклад:

Газета «Срібна земля» видається українською та угорською мовами.

Для гостей нашого обласного центру завжди відчинені двері

комфортабельних готелів «Закарпаття», «Дружба», «Інтурист» та ін.

ІІ

Вправа 1.

1. Прочитайте і спишіть. Зверніть увагу на підкреслені означення, які є

прикладками.

1.) Місто Київ стоїть на обох берегах Дніпра. 2.) Гори Карпати вкриті

густими кучерявими лісами. 3.) Іменем поета Шандора Петефі названа одна з

вулиць нашого міста. 4.) У газеті «Новини Закарпаття» ми прочитали про умови

вступу до Ужгородського університету. 5.) Учні з великим інтересом дивилися

кінофільм «Тіні забутих предків».

2. Поясніть вживання пунктограм (лапок).

3. Визначте відмінок іменника іменем.

Вправа 2.

1. Прочитайте. Знайдіть прикладки. Поясніть, які з них є загальними, а які

власними назвами.

1.) Красень Київ зустрів усіх гостинно, ласкаво й привітно. 2.) Теплохід

«Павло Тичина» повільно входив у ворота шлюзу. 3.) Освітлений вогнями,

підходить пароплав «Тарас Шевченко». 4.) З лісу виступили стовбури велетнів-

дубів. 5.) Поїзд Москва–Будапешт м’яко рушив.

2. Поясніть пунктограми (лапки і дефіс).

3. Зверніть увагу на написання слова м’яко. Доберіть до нього антонім.

63

Вправа 3.

1. Спишіть. Знайдіть прикладки. Поставте, де треба, розділові знаки.

1.) Ой піду я лісом бором, та стану я під явором (Народна творчість).

2.) Марина любить казки про лисичку сестричку і про зайця бідолаху. 3.) Скажи

мені, де шлях доріженька (Народна творчість). 4.) Пора нам у путь дорогу

(Народна творчість). 5.) Висока могила курган здіймається серед хлібів

(О. Гончар). 6.) І заплакала лілея сльозою росою (Т. Шевченко).

2. Зверніть увагу на поетичну мову в реченнях.

3. Розберіть за будовою слово росою.

Вправа 4.

1. Складіть речення з поданими нижче словосполученнями і запишіть.

письменник Іван Чендей

поет Шандор Петефі

поет Міхаїл Емінеску

композитор Степан Мартон

художник Йосип Бокшай

співак Іван Попович

2. Підкресліть прикладки.

ДОДАТОК

І

Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і

відповідає на питання непрямих відмінків (всіх, крім називного).

Р. кого? чого?

Д. кому? чому?

З. кого? що?

О. ким? чим?

64

М. (на) кому? (на) чому?

Наприклад:

кому? чого?

Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі.

з ким? кого? що?

З нами часто в поле вчителька ходила й учила нас любить свій рідний край.

Додатками бувають іменники, займенники та інші частини мови, вжиті у значенні

іменника.

Наприклад:

що? кого?

Я люблю Батьківщину, народ. додаток, додаток, вираж. іменник вираж. іменник

кого? з чим?

Учора нас вітали зі святом. додаток, додаток, виражений вираж. іменником

займенником з прийменником

що?

Шандор згадував минуле?

додаток виражений, прикметником

кого?

Семеро одного не ждуть. додаток, виражений

числівником

у що? що?

У відповідь спортсмени крикнули «ура». додаток, додаток, вираж. іменником виражений

з прийменником вигуком

65

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. Зверніть увагу додатки. Поставте до них запитання.

Який шлях пройшов хліб до твого столу? Трудівники села відібрали краще

зерно і посіяли його. Затримали сніг на полях. Удобрювали землю мінеральними

добривами. До жнив готували могутні і розумні машини.

У жнива комбайни зберуть і обмолотять хліб. Грузовики відвезуть зерно на

елеватори. А з елеваторів зерно завозять у млин. Там з нього роблять борошно.

Борошно потрапить на хлібний завод. Спритні машини замісять тісто. З тіста

спечуть запашні золоті хлібини, булочки. Їжте на здоров’я! Бережіть хліб!

(за О. Кравець)

2. Визначте, якими частинами мови виражені додатки.

3. Поясніть пунктограми у двох останніх реченнях.

Вправа 2.

1. Спишіть. Підкресліть додатки.

Я був розбуджений пташиним співом. Солов’ їні пісні навіювали на мене

теплі спомини. Згадав батьківську хату і вишневий сад. Уявив гніздо лелек на

дереві. Перед очима – бистра течія ріки. Задушевна пісня сусідських дівчат знову

звучала десь близько.

Хочеться побувати у ріднім селі. Вже кілька років я не бачив материнської

усмішки.

(З журналу)

2. Доберіть заголовок до тексту.

3. Коротко розкажіть про красу вашого рідного села (міста).

Вправа 3.

1. Доповніть речення додатками.

Той, хто змалку любить труд,

Батьківщину милу, –

Дасть тому трудящий …

66

Богатирську...

Той полине у політ,

В далі неозорі,

У іще незнаний… –

На далекі…

В. Бичко

Для довідок: світ, силу, зорі, люд.

2. Знайдіть у тексті займенники.

3. Зробіть фонетичний розбір слова трудящий.

Вправа 4. Складіть речення за однією з поданих схем.

, , .

, , .

, і .

ОБСТАВИНА

І

Обставиною називається другорядний член речення, який указує на місце,

час, спосіб, мету, причину дії і відповідає на питання де? коли? для чого?

чому? та ін.

Наприклад:

де?

Ми живемо на Закарпатті.

обставина місця, виражена іменн. з прийм.

67

коли?

Узимку наш край також чарівний.

обставина часу, виражена прислівником

як? де?

Тихо стоять дерева у зимовому лісі

обставина способу дії, виражена прислівником

чому?

Від захоплення зимовим пейзажем туристи зупинились.

обставина причини, виражена іменником з приймен.

для чого? з якою метою?

Для відпочинку туристи вибрали полянку.

обставина мети, виражена іменником з приймен.

За значенням обставини поділяються на такі види:

Основні види

обставин

Питання, на які

відповідають обставини Приклади

місця де? куди? звідки? Багато мінеральних джерел є у Карпатах (де?)

часу коли? як довго?

з якого часу? до якого

часу?

Вранці (коли?) ми уже були в зимовому лісі.

способу дії як? яким способом? Швидко (як?) минув зимовий день.

причини чому? через що? від чого?

з якої причини?

Через хворобу (через що?) Даніїл не брав

участі у турпоході.

мети для чого? навіщо?

з якою метою?

На допомогу (з якою метою?) лісовим

мешканцям вирушить загін школярів.

68

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. Зверніть увагу на підкреслені обставини.

1.) Надвечір знявся великий вітер. 2.) Вліво від лісу блищав сріблом ставок.

3.) Вузенька стежка здіймалася вгору. 4.) Хлопець відвів коня набік. 5.) Здалеку

долетів гуркіт поїзда.

2. На які питання відповідають виділені обставини? Якими частинами

мови виражені?

3. Доберіть антоніми до слів:

вліво –

вгору –

здалеку –

Вправа 2.

1. Спишіть. Підкресліть обставини: визначте їх вид (за допомогою таблиці

«Основні види обставин»).

ГАЛКИ

Узимку галок можна побачити на вулицях міст. Біля житла людини вони

знаходять їжу. Галки живуть завжди парами. У березні вони мостять гнізда.

Самка несе в гніздо 4–6 яєць.

2. Назвіть у тексті числівники. Провідміняйте їх за відмінками.

Вправа 3.

1. Прочитайте і спишіть. Визначте у тексті обставини та їх вид.

ХЛІБ

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у

борошні (муці) й нарешті ми його бачимо на столі. Хліб – наш годувальник.

Споконвіку називали хліб святим. Слово це у нас у щирій пошані й тепер. Ще

з давніх-давен люди складали на честь хліба радісні пісні.

69

Діди й бабусі, батьки й матері, співайте цих пісень дітям. Малюйте колоски

на полотні, кладіть їх в узори. Прославляйте хліб та людей, які вирощують його!

(За М. Польовим)

2. Відшукайте в тексті окличні та спонукальні речення.

3. Розкажіть про ваше ставлення до хліба.

Вправа 4.

1. Відгадайте загадку.

Здавна я служу людині,

Я у маминій машині,

На сосні чи на ялині,

А у когось ще й на спині.

2. Спишіть текст. Підкресліть обставини. Усно визначіть, до яких слів

вони відносяться.

Вправа 5.

1. Складіть та запишіть речення, яке за будовою відповідало б поданій

схемі.

.

2. Зобразіть схематично подане речення.

Лагідне сонечко ховалось за лісом.

Повторення вивченого про другорядні члени речення

1. Які члени речення називаються другорядними?

2. Розкажіть за таблицею про додаток, означення, обставину.

70

Що означає

Додаток Означення Обставина

предмет ознаку предмета

місце, час, причину,

мету, спосіб дії,

ступінь дії

На які питання

відповідає

кого? чого?

кому? чому?

кого? що?

ким? чим?

на кому? на чому?

який? чий? котрий?

де? куди? звідки? коли?

з якого часу? до якого

часу? з якою метою?

чому? з якої причини?

як? яким чином?

Чим буває

виражений

іменником,

займенником, та ін.

частинами мови

прикметником,

займенником та ін.

частинами мови

іменником

(з прийменником),

прислівником та ін.

частинами мови

3. Знайдіть у реченнях прикладки. Поясніть пунктограми.

1.) Батьківщино-мати, ти така, як день! (В. Сосюра). 2.) Привіт вам, браття-

земляки (В. Бичко). 3.) Пишалися робітники своїм красенем-заводом. 4.) У поемі

«Гайдамаки» Шевченко правдиво висвітлив події минулого. 5.) До Одеси ми їхали

теплоходом «Іван Франко». 6.) Мій брат передплатив газету «Молодь

Закарпаття». 7.) Над річкою сад-виноград повився. 8.) Промчала буря-негода над

лісом. 9.) Над Дніпром-рікою тумани знялись.

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (10 год.)

І

Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те

ж питання і відносяться до одного й того ж члена речення.

Наприклад:

Праворуч, ліворуч, попереду забіліли берези.

71

забіліли

де? де? де? праворуч ліворуч попереду

У лісі знову встановилися тиша й спокій.

встановилися

що? що?

тиша й спокій

Однорідними можуть бути підмети, присудки, додатки, означення,

обставини.

Наприклад:

Санаторії, будинки відпочинку, турбази змінюють здоров’я людей.

У наших здравницях лікується і відпочиває багато людей.

Закарпаття чарує своїми горами, лісами, річками, садами, виноградниками.

Закарпатці – сміливі, чесні, розумні, веселі, гостинні люди.

І справа, і зліва височіли Карпати.

Однорідні члени вимовляються з перелічувальною чи протиставною

інтонацією.

Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський).

(У цьому реченні однорідні члени вимовляються з перелічувальною

інтонацією, однаковим тоном).

Однорідні члени речення з’єднуються один з одним:

1. Сполучниками.

Наприклад:

Ластівки і шпаки, солов’ ї та журавлі відлетіли в теплі краї.

2. Інтонацією.

Наприклад:

Ластівки, шпаки, солов’ ї, журавлі відлетіли в теплі краї.

3. Інтонацією та сполучниками.

72

Наприклад:

Ластівки, шпаки, солов’ ї та журавлі відлетіли в теплі краї.

Однорідні члени речення можуть мати при собі пояснювальні слова.

Наприклад:

яка? який?

Наше село прикрашають двоповерхова школа, просторий універмаг, який? новий стадіон.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

І

1. Якщо однорідні члени речення не з’єднані сполучниками, між ними

ставиться кома.

Наприклад:

У шкільному саду ростуть яблуні, груші, сливи, персики, абрикоси, вишні.

2. Якщо однорідні члени речення мають при собі пояснювальні слова, то

такі однорідні члени відділяються комою з усією групою слів.

Наприклад:

де? де? де? куди?

По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу

(Т. Шевченко).

3. Між однорідними членами речення перед сполучниками а, але, та (у

значенні але), зате, проте, однак завжди ставиться кома.

Наприклад:

Світить місяць, але не гріє (Народна творчість).

73

4. Перед сполучниками

і, й, та (в значенні і), та й, також, або, чи,

або-або, чи-чи, хоч-хоч, то-то

кома ставиться лише тоді, коли вони повторюються й стоять між

однорідними членами.

Наприклад:

Спить озеро, і ліс, і очерет (Леся Українка).

Чи то садок видніє, чи то город, чи поле (Панас Мирний).

Сонечко то вигляне, то заховається за хмару.

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть, підкресліть головні та другорядні члени речення. Визначте

однорідні члени.

Небо було синє і далеке. Гілля бузку і вишень звисало просто до кімнати.

Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву. Горобці метушилися й цвірінькали

на деревах. Здалека лунав церковний дзвін.

Ю. Смолич

2. Випишіть прислівники.

3. Зверніть увагу на написання слів синє, гілля, цвірінькали.

Вправа 2.

1. Виразно прочитайте вірш.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються-сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною світ вітають

Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,

Щось шепнули їй, сказали

74

І розтанули знов у млі…

І щоб глянути на диво,

Виглядають полохливо

Перші проліски з землі.

Олександр Олесь

2. Доведіть, що підкреслені слова – це однорідні присудки. Визначте, якою

частиною мови вони виражені.

3. Вивчіть вірш напам’ять.

Вправа 3.

1. Спишіть прислів’я та приказки, підкресліть однорідні члени.

1. Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь добренько.

2. Дружба та братство дорожче за багатство.

3. Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

4. Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

5. Зимою сонце світить, та не гріє.

6. Заєць спить, та очей не жмурить.

2. У першому прислів’ ї знайдіть слова, в яких кількість звуків відповідає

кількості букв.

3. Як ви розумієте зміст третього прислів’я?

Вправа 4.

1. Допишіть у кожному реченні однорідні члени, підкресліть їх

відповідними лініями.

1. У лісі ростуть дуби, …

2. Рясно цвітуть вишні, …

3. З теплих країв прилетіли граки, …

4. На клумбі зацвіли гвоздики, …

5. На столі лежали книги, …

6. Весною ріка розливається, …

7. Літнє сонце піднімається, …

75

8. Дерева на вітру шумлять, …

9. На швейній фабриці шиють пальта, …

10. Ми працювали охоче, …

11. Весняне небо чисте, …

12. У лісах, … зазеленіли трави.

2. Випишіть кілька слів з префіксами.

3. Доберіть антоніми до слів: теплих, піднімається.

Вправа 5.

1. Спишіть. Поясніть розділові знаки.

Ми живемо у великому будинку. Будинок має дев’ять поверхів. На першому

поверсі нашого будинку є продовольчий магазин. Тут продають хліб, молоко,

м’ясо, ковбаси, цукор, макарони.

На розі вулиці стоїть кіоск. Тут продаються газети, журнали, книжки, марки.

Є ще на нашій вулиці квітковий магазин. Тут продають гвоздики, троянди

айстри, гербери, флокси. У вазонах – фікус, пальма, герань, лимон. Поряд із

квітковим магазином знаходиться аптека. Там продають ліки. А далі на нашій

вулиці стоїть великий сірий будинок. Це – пошта.

Посередині вулиці їздять машини, автобуси.

По тротуарах ходять люди.

2. Доберіть заголовок до тексту.

3. Розкажіть про свою вулицю. Уживайте в розповіді однорідні члени.

Вправа 6.

1. Спишіть. Де потрібно, поставте коми.

1.) Залізна руда і кам’яне вугілля нафта і газ золото і алмази – це дарунок

природи. 2.) Пшениця кукурудза ячмінь жито добре ростуть на наших полях.

3.) Легенький вітерець перебігає з нивки на нивку освіжає кожну рослинку.

4.) Квіти пахли ніжно і приємно.

2. Розберіть за частинами мови друге речення.

3. Потренуйтесь у вимові слів кукурудза, легенький, пахли.

76

Вправа 7.

1. Простежте за пунктуацією в реченнях, у яких є пари однорідних членів.

Люблю я рідний край вдень і вночі, вранці і ввечері.

вдень і вночі вранці і ввечері

перша пара однорідних членів, друга пара однорідних членів, з’єднаних сполучником і з’єднаних сполучником і

Нас вітали роси і трави, птиці й зорі.

роси і трави птахи й зорі

перша пара однорідних членів, друга пара однорідних членів, з’єднаних сполучником і з’єднаних сполучником й

Троянди і гвоздики, лілії та флокси, гладіолуси та жоржини прикрашають

шкільне подвір’я.

троянди і гвоздики лілії та флокси

перша пара однорідних членів, друга пара однорідних членів, з’єднаних сполучником і з’єднаних сполучником та

гладіолуси та жоржини

третя пара однорідних членів, з’єднаних сполучником та

2. Запам’ятайте, що кожна пара однорідних членів відокремлюється

(відділяється) комою.

3. Визначте префікси у прислівниках вдень, вночі, вранці, ввечері.

Вправа 8.

1. Спишіть речення.

1.) Гостей вийшли зустрічати як молодь, так і літні люди. 2.) Не тільки учні

брали участь у змаганнях, а й учителі. 3.) Школярі зацікавились не стільки

змістом читаного твору, скільки майстерністю читця-артиста. 4.) Будь ввічливим

не тільки з дорослим, але й із дітьми.

77

2. Зверніть увагу на те, що у поданих реченнях однорідні члени з’єднані

подвійними сполучниками

як – так і

не тільки – а й

не тільки – скільки

не тільки – але й

3. Запам’ятайте! Якщо однорідні члени речення з’єднані подвійними

сполучниками, то кома ставиться перед другим сполучником.

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ

Узагальнюючими називаються слова, що об’єднують в одну групу всі

перелічувані предмети, ознаки, дії тощо.

Наприклад:

Ми побували всюди: у Рахові, у Тячеві, у Виноградові, у Берегові, у

Мукачеві, в Ужгороді.

І у Рахові, і у Тячеві, і у Хусті, і у Виноградові, і у Берегові, і у Мукачеві, і у

Ужгороді – всюди побували ми.

(Слово всюди – узагальнююче. Воно об’єднує перелічувані обставини і само

виступає обставиною).

Узагальнюючі слова є тими самими членами речення, що й однорідні члени.

78

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ СЛОВАХ

І

Узагальнюючі слова можуть стояти перед однорідними членами або після

них.

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то перед

першим однорідним членом ставиться двокрапка.

Наприклад:

узагальн. слово

Тут було прекрасне все: і природа, і люди, і пісні.

Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед

узагальнюючим словом ставиться тире.

Наприклад:

узагальн. слово

І природа, і люди, і пісні – все тут було прекрасне.

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, а після них

речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка,

а після них – тире.

Наприклад:

узагальн. слово

Тут усе: і природа, і люди, і пісні – було прекрасне.

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. У кожному реченні знайдіть узагальнюючі слова до

підкреслених однорідних членів.

1.) У наших лісах ростуть дерева: ялина, бук, сосна, дуб, граб, липа, клен,

береза. 2.) Форель, короп, карась, окунь, сом – така риба водиться в наших річках.

3.) Орати, сіяти, будувати, робити складні операції на серце – все уміють людські

79

руки. 4.) Ні вдень, ні вночі – ніколи не перестає працювати цей важливий завод.

5.) Тягнеться до сонця все: і квіти, і трави, і гори голубі.

2. Якими частинами мови виражені узагальнюючі слова?

3. Визначіть, скільки букв і скільки звуків у слові тягнеться.

Вправа 2.

1. Прочитайте. Знайдіть у реченнях однорідні члени і узагальнюючі слова.

Поясніть уживання розділових знаків.

1.) Він записував усе: і пісні, і казки, і прислів’я, і вірші. 2.) Здоров’я, краса і

веселість – все цвіло в тім домі (І. Франко). 3.) В лісі не було нічого: ані грибів,

ані ягід, ані черешень (І. Франко). 4.) Всюди: і на вулицях, і навколо стадіону, і по

обидві сторони дороги – росли молоді дерева. 5.) І на тім рушникові оживе все

знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

2. Визначте відмінок іменника з прийменником на рушникові.

Потренуйтесь правильно вимовляти його.

Вправа 3.

1. Спишіть, ставлячи пропущені розділові знаки.

1.) Блакитне море небо і чарівні зелені берези затоки все залите сяйвом

південного сонця (О. Довженко). 2.) Чарівний світ пливе переді мною сині води

білі піски хати на високих берегах (О. Довженко). 3.) Кожен кущик горбок долина

кожна стежечка все це було йому знайоме (М. Коцюбинський). 4.) Карпати багаті

на корисні копалини на нафту буре вугілля кам’яну і калійну солі марганець.

5.) Скрізь на полях у лісі в горах біля річки панувала тиша.

2. Запам’ятайте написання слів вугілля, кам’яна.

3. Визначіть рід підкреслених слів.

Вправа 4.

1. Перебудуйте речення за поданим зразком і запишіть.

Зразок:

Заснуло все: і земля, і вода, і повітря.

80

І земля, і вода, і повітря – все заснуло.

Усе: і земля, і вода, і повітря – заснуло.

1.) Папери були скрізь: і на столі, і на полицях (М. Коцюбинський). 2.) Лози,

кручі, ліс – усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко). 3.) Луки, гори, пишні сади –

все зелене… (О. Гончар).

2. Провідміняйте іменники земля, вода.

3. Назвіть кілька слів з префіксом за-.

Вправа 5.

1. Переробіть речення так, щоб у них були узагальнюючі слова.

1. У нашому лісі ростуть і берези, і дуби, і вільхи, і клени, і сосни.

2. Ми назбирали боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.

3. На подвір’ ї красувались калина, бузок, горобина.

4. У букеті айстри, чорнобривці, флокси.

5. Назар зловив щуку, п’ять карасів, сім коропів.

Слова для довідок: риби, квіти, дерева, гриби, кущі.

2. Провідміняйте за відмінками числівники п’ять, сім.

3. Запам’ятайте написання слів подвір’я, п’ять.

Запитання і завдання для повторення

1. Які члени речення називаються однорідними?

2. Наведіть приклади речень з однорідними членами.

3. Поясніть вживання розділових знаків у тексті з однорідними членами та

узагальнюючими словами.

Природа дає людині життя, прикрашає його і щедро обдаровує. Немає

людини, яка не любила б поля, ліси, гори, ріки, море. Гриби, ягоди, лікарські

рослини – все це дарує природа людині…

81

Один зруйнований мурашник позбавляє охорони від шкідників чверть

гектара лісу. Не зрізаний, а витягнутий повністю гриб, зірвані з гілками ягоди,

розсічена кора дерев – усе це шкода, завдана природі і людині. Природа не

повинна мати ворогів серед людей.

Розвиток зв’язного мовлення (1 год.)

Вправа 1. Напишіть замітку до стінгазети, вживаючи речення з однорідними

членами. Теми (на вибір):

Заняття гуртка.

Спортивні змагання.

Екскурсія на виробництво.

У гостях в угорських ровесників.

Контрольна робота (2 год.)

Диктант з граматичними завданнями

ЗВЕРТАННЯ (5 год.)

І

Звертанням називається слово чи група слів, що називають того, до кого

звернена мова.

Наприклад:

Любіть свою Вітчизну, діти (М. Рильський).

Будь славен, день багатого врожаю (А. Малишко).

(У першому реченні звертання виражене одним словом, у другому – групою

слів).

Звертання членами речення не бувають.

82

Звертання може стояти на початку, в середині і в кінці речення.

Якщо звертання стоїть на початку речення, то воно відокремлюється комою

або знаком оклику.

Наприклад:

Учителько! Навчайте нас життя… (М. Сингаївський).

Рідний краю! Живи і цвіти.

Чілло, переклади текст рідною мовою.

Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після

нього той знак, який потрібний за змістом речення – крапка, знак питання чи

знак оклику.

Наприклад:

Що з тобою, Андрію?

Цвіти, розцвітай, Україно! (І. Нехода).

Будьте привітними до батьків, діти!

Якщо звертання стоїть у середині речення, то воно відокремлюється комами з

обох боків.

Наприклад:

Сійся, зерно, і рости!

Що, братику, посіяв, те й пожнеш (Л. Глібов).

Перед звертаннями часто бувають вигуки о, ой, які комою від звертання не

відокремлюються.

Наприклад:

О юність, ти наша надія (В. Сосюра).

О мій народе, Прометея ти маєш душу молоду (В. Сосюра).

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий (Т. Шевченко).

83

ІІ

Вправа 1.

1. Спишіть. Доведіть, що підкреслені у реченнях слова – це звертання.

1.) Я з вами, рідні, з вами. 2.) Твій ранок, земле, все ясніший. 3.) Радійте,

дочки і сини! Верстати, гомоніть. 4.) Вам, любі друзі молоді, хай завжди буде світ

широкий. 5.) Юний друже, будуть всі гордитися тобою, якщо чесно будеш ти

трудитися.

(З творів М. Рильського)

2. Потренуйтесь у виразному читанні речень із звертаннями.

3. Якою частиною мови є слово хай?

Вправа 2.

1. Прочитайте і спишіть. Назвіть, до кого звертаються.

1.) Скажи мені, мій братику, королесий цвіте! 2.) Плач же, серце, плачте, очі,

поки не заснули… 3.) Діду, серце, голубчику, заграй яку-небудь. 4.) Місяченьку!

Наш голубоньку! Ходи до нас вечеряти. 5.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину.

(З творів Т. Шевченка)

2. Прочитайте повторно і скажіть, які слова у реченнях треба виділити

логічним наголосом.

3. Визначте суфікси у словах місяченьку, голубоньку.

Вправа 3.

1. Спишіть. Знайдіть звертання.

1. Ти прекрасна, вечірняя зоре! Урочисто і лагідно ти сяєш.

2. Гей ви, грізні, чорні хмари! Я на вас збираю чари.

3. Мамо, іде вже зима, снігом травицю вкриває.

84

4. Скажи мені, фантазіє дивна, як помогти в безмірнім людськім горі?

(Леся Українка).

2. Зверніть увагу на те, що в поданих реченнях звертання виражені

іменниками у кличному відмінку.

3. Потренуйтесь у вимові слів хмари, горе.

Вправа 4.

1. Прослухавши кожне речення, випишіть звертання.

1.) Яке це щастя, друже мій, горіти, а не тліть (В. Сосюра). 2.) Мужай,

прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов! (М. Рильський). 3.) І я твій

син, Вітчизно співомовна, зростав під небом чистим і змужнів (М. Сингаївський).

Пісне, моя ти сердечна дружино,…

К тобі любов у життя я приніс.

І. Франко

2. Зробіть фонетичний розбір слова моя.

3. Доберіть антоніми до слів

щастя –

друг –

чистий –

Вправа 5.

1. Спишіть. Підкресліть звертання.

Добре єси, мій кобзарю,

Добре, батьку, робиш,

Що співати, розмовляти

На могилу ходиш!

Ходи собі, мій голубе,

Поки не заснуло

Твоє серце, та виспівуй

85

Щоб люде3 не чули.

А щоб тебе не цурались,

Потурай їм брате!

Скачи, враже, як пан каже:

На те він багатий.

Т. Шевченко

2. Поясніть пунктограми при звертаннях.

3. Провідміняйте за відмінками прикметник багатий.

Вправа 6.

1. Спишіть речення, знайдіть звертання, поставте потрібні розділові знаки.

1.) Я любити тебе не покину Батьківщино безсмертна моя! (В. Сосюра).

2.) Без мови рідної юначе й народу нашого нема (В. Сосюра). 3.) Слово моя ти

єдиная зброє ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). 4.) Виростай калино!

Ми в одвіті і за рідну пісню і за все (В. Герасимчук). 5.) Ой чому ж ти не літаєш

орле сизокрилий (С. Руданський). 6.) Бандуристе орле сизий добре тобі брате

(Т. Шевченко). 7.) О земле рідна б’ю тобі чолом (А. Малишко). 8.) О дівчино куди

лежить твій шлях? 9.) О слово що без тебе я? (Д. Павличко).

2. Назвіть поширені і непоширені звертання.

3. Доберіть синонім до слова Батьківщина.

Вправа 7. Які форми звертання ви вживаєте при спілкуванні з батьками,

друзями, учителями, знайомими.

Вправа 8. Напишіть коротенько листа, вживаючи звертання.

3 У творах Шевченка зустрічається така форма.

86

ВСТАВНІ СЛОВА І ВСТАВНІ РЕЧЕННЯ (5 год.)

І

Вставними називаються слова, які виражають ставлення того, хто говорить,

до висловленої ним думки.

Наприклад:

Наступна спортивна олімпіада, безперечно, відбудеться в Києві. (Вставне

слово виражає впевненість).

Наступна спортивна олімпіада, здається, відбудеться в Києві. (Вставне

слово виражає невпевненість).

Наступна спортивна олімпіада, по-моєму, відбудеться в Києві. (Вставне

слово вказує, кому належить думка, або на джерело мовлення).

Наступна спортивна олімпіада, на жаль, відбудеться не в Києві. (Вставне

слово виражає незадоволення).

Найуживаніші вставні слова і сполучення слів

Що виражають Приклади

упевненість

невпевненість

звичайно, дійсно, безумовно, без сумніву,

очевидно, напевно, здається, мабуть…

почуття радості, жалю,

здивування та ін.

на щастя, на радість, на жаль, на превеликий жаль, на сором,

як на біду, як навмисне, чого доброго, дивна річ та ін.

джерело повідомлення по-моєму, по-твоєму, кажуть, за словами…, на думку…, як

відомо, з погляду… та ін.

порядок викладу думок по-перше, по-друге, по-третє, нарешті, отже, таким чином,

значить та ін.

ввічливість вибачте, будь ласка, дозвольте, прошу вас…

привернення уваги зверніть увагу, уявіть собі, зрозумійте…

87

Вставні слова, як і звертання, членами речення не бувають. Наявність

вставних слів у реченні робить його зміст ширшим, емоційнішим, цікавішим.

Вставними бувають не тільки окремі слова, а й словосполучення та цілі

речення.

Наприклад:

Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися в 776 році до

нашої ери.

У південних областях нашої країни, як повідомляють газети, почалася

весняна сівба.

Вставні слова у вимові виділяються невеликими паузами і особливо

інтонацією, вони вимовляються швидше й нижчим тоном, ніж слова того

речення, в яке вони введені. Вставні речення вимовляються подібно до вставних

слів, але паузи перед початком вставного речення і після нього роблять довші.

На письмі вставні слова, словосполучення і речення найчастіше

відокремлюються комами.

Наприклад:

Може, ми колись з вами ще зустрінемось.

У цьому змаганні, за прогнозом тренера, переможе команда нашої школи.

Як ви знаєте, у нашому місті будують новий спортивний комплекс.

Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення, уточнення,

зауваження, виділяються дужками або рідше – тире.

Наприклад:

У всьому світі (не секрет) зростає наш авторитет (С. Олійник).

А оце – зверніть увагу – найновіше обладнання для фізичного кабінету.

Там батько плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

88

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…

Т. Шевченко

Вправа 1.

1. Виразно прочитайте речення зі вставними словами. Яких відтінків

набирає кожна висловлена думка? Чому?

Сади вже відцвіли.

Сади, може, вже відцвіли.

Сади, звичайно, вже відцвіли.

Сади, напевно, вже відцвіли.

Сади, по-моєму, вже відцвіли.

Сади, кажуть, уже відцвіли.

Сади, знаєте, вже відцвіли.

2. Чи виділені слова виступають членами речення?

3. Зробіть фонетичний розбір слова кажуть.

Вправа 2.

1. Спишіть. Підкресліть вставні слова, словосполучення і вставні речення.

1.) Може, його хист, його талант саме в цій великій святій книжковій справі?

(О. Іваненко). 2.) Брат підійшов пізніше, але, здається, встиг на поїзд. 3.) Кажуть,

сніг на полі – хліб в коморі. 4.) Задача, на мою думку, розв’язана правильно.

5.) Автобус, нагадую ще раз, відправляється о восьмій годині ранку.

2. Четверте речення розберіть за членами.

3. Визначте відмінок числівника з прийменником о восьмій.

Вправа 3.

1. Спишіть, знайдіть вставні слова і поставте розділові знаки.

1.) На щастя вогонь погасили швидко (Я. Баш). 2.) І ось нарешті вершина.

3.) Вода здавалось застигла нерухомо (С. Журахович). 4.) Відступати нам по-

89

перше пізно а по-друге немає підстав (В. Собко). 5.) Літо мабуть буде

засушливим.

2. Розберіть за частинами мови перше речення.

3. Визначте префікс у слові погасили.

Вправа 4.

1. Перепишіть речення, ставлячи на місці крапок вставні слова або вставні

речення, і виділіть їх потрібними розділовими знаками.

1.) Весна в цьому році … буде рання і тепла. 2.) У нашому селі … почнуть

будувати триповерхову середню школу. 3.) Гора була дуже крута, але … не довга.

4.) Ботанічний сад … – чарівний куточок нашого прекрасного міста.

5.) Професійно-технічні училища … безплатно навчають, харчують, одягають

учнів, надають їм гуртожитки.

Для довідок: як писали в районній газеті; мабуть; безперечно; як запевнили з

Міністерства освіти України; на щастя; напевно.

2. Провідміняйте іменник школа.

3. Зверніть увагу на написання слів триповерхова, професійно-технічні.

Вправа 5.

1. Прочитайте речення і спишіть.

Ви, бачу, з дороги втомилися.

Тепер, сподіваюсь, ви зрозуміли моє

пояснення.

Здається, ввечері похолодніє.

Може, це цікавий фільм.

Біля самого лісу бачу людей.

Я сподіваюсь, що брат приїде сьогодні.

Звідси гора здається невисокою.

Він може виконати цю вправу сам.

2. Зверніть увагу на те, що виділені слова у реченнях лівої колонки є

вставними, а однозвучні їм слова у реченнях правої колонки виступають

членами речення.

3. Визначте рід іменників: ліс, дорога, пояснення.

90

Запитання і завдання для повторення

1. Що називається звертанням?

2. Якими розділовими знаками виділяються звертання?

3. Спишіть, вставляючи потрібні розділові знаки.

1.) Жив живеш і будеш жити мій народе (М. Рильський). 2.) Герої праці честь

вам і хвала (М. Тарновський). 3.) Привіт тобі й любов учитель рідний мій

(В. Сосюра). 4.) Який ти світе теплий і широкий (А. Малишко). 5.) Оставайтеся

здорові мої високі тополі… (Т. Шевченко).

4. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями, і запишіть,

ставлячи розділові знаки.

Зразок.

Нехай красується наша неозора земля.

Красуйся, наша неозора земле!

1.) Юнаки і дівчата прагнуть учитись і працювати творчо. 2.) Школярі

повинні упорядкувати спортивний майданчик. 3.) Школярі починають роботу.

5. Що виражають вставні слова?

6. Розкажіть про найуживаніші вставні слова і сполучення слів.

7. З якою інтонацією вимовляються вставні слова, словосполучення і

речення? Якими розділовими знаками вони виділяються на письмі?

8. Спишіть, ставлячи розділові знаки.

1.) Тихе море здається спить. 2.) Уже скоро мабуть почнеться мітинг

(В. Собко). 3.) Три сестри Моріки старшій із них було одинадцять років сиділи за

столом. 4.) Кажуть мудрість приходить з роками. 5.) Нас на превелике диво

зустріли привітно. 6.) До речі я з вами згоден в усьому. 7.) Карпати як усі

стверджують дуже мальовничі.

91

Розвиток зв’язного мовлення (2 год.)

Творча робота

Вправа 1. Опишіть якийсь трудовий процес (робота в саду, на полі, у

шкільній майстерні та ін.), вживаючи вставні слова:

перш за все

по-перше

по-друге

по-третє

наприклад

звичайно

безперечно

на нашу думку

нарешті

отже

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (5 год.)

І

Відокремленими називаються другорядні члени, які вносять у речення

додаткові відтінки значень (підсилюють, виділяють або уточнюють якусь

частину висловлюваного).

Рясно зацвів молодий сад, посаджений школярами.

(Відокремлений другорядний член посаджений школярами конкретизує

значення слова сад).

де саме?

На півдні, а саме в Криму, відпочиває багато людей.

(Відокремлений другорядний член а саме в Криму уточнює значення слова

на півдні).

92

Відокремлені другорядні члени виділяються в усному мовленні інтонацією і

паузами, а на письмі відповідними розділовими знаками (комами, рідше –

тире).

Наприклад:

Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий

(М. Вінграновський).

Там, за горами, давно вже день і сяє сонце… (М. Коцюбинський).

Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний).

Встає над землею людина – господар своєї землі (М. Бажан).

Відокремленими можуть бути означення (також прикладки), обставини і

додатки.

Наприклад:

В небі, чистім і прозорім, сонце сяє.

(У цьому реченні чистім і прозорім – відокремлені означення, виражені

прикметниками).

Поле, зоряне весною, має святковий вид.

(Зоряне весною – відокремлене означення, виражене дієприкметниковим

зворотом).

Розплющивши очі, хлопчик побачив над собою чисте небо.

(Розплющивши очі – відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим

зворотом).

Внизу, за скелями, глухо шуміло море (О. Донченко).

(За скелями – відокремлена уточнююча обставина, виражена іменником з

прийменником).

На світі все знайдеш, крім рідної матері (Народна творчість).

(Крім рідної матері – відокремлений додаток, виражений словосполученням

іменника і прикметника з прийменником крім).

93

Вправа 1.

1. Виразно прочитайте подані речення з відокремленими членами, усно

визначте, якими другорядними членами вони виступають.

1.) Приїхавши до Києва, учні в першу чергу відвідали музей Т. Шевченка.

2.) Ми гортали сторінки книжки, пожовклі від часу. 3.) А там, за лісом, виднілися

поля і сади. 4.) Подекуди блищали озера, чисті й ясні. 5.) Вже було видно гори,

вкриті лісом. 6.) Ягід навколо, особливо дикої малини, було дуже багато. 7.) Усі,

крім Маріци, уже вивчили вірш.

2. Друге речення розберіть за частинами мови.

3. Поділіть на склади слова приїхавши, відвідали.

Вправа 2.

1. Визначте в поданих реченнях відокремлені члени. Зверніть увагу на

розділові знаки при них.

1.) Великі запаси водної енергії мають і західні області України, особливо

Прикарпаття і Закарпаття. 2.) Стежачи за вудочками, хлопці вели тиху розмову.

3.) Усяка пташечка, радіючи, співала. 4.) Коло самого дому, під вікнами, росли

троянди. 5.) Там проходила дорога, стоптана копитами коней. 6.) Біля берега, під

вербами, вода була дуже глибока. 7.) Із-за лісу, з-за туману, місяць випливав.

8.) Максим Рильський – знавець багатьох мов – збагатив українську культуру

майстерними перекладами.

2. Запам’ятайте написання підкреслених у 7 реченні прийменників.

3. Доберіть антоніми до слів великі, тиха, глибока.

Вправа 3.

1. Спишіть речення і підкресліть відокремлені члени.

1.) У глибоких долинах, зелених від винограду, були цегляні будинки.

2.) Перескакуючи з каменя на камінь, ми зійшли вниз. 3.) Вони швидко

оглянулись, почувши за собою шелест. 4.) Тут, серед лісової тиші, зазвучала

пісня. 5.) Трави, змиті дощем, яскраво зеленіли. 6.) Холодний вітер, різкий і

поривчастий, проймав наскрізь. 7.) О сьомій годині вечора ми, втомлені й голодні,

94

повернулися додому. 8.) Мама, занепокоєна нашою довгою відсутністю,

полегшено зітхнула.

2. Від яких слів і які питання треба ставити до відокремлених другорядних

членів речення?

3. Потренуйтеся у вимові слів: хліб, холодний, зітхнула.

Вправа 4.

1. Спишіть речення. Замість крапок вставте пропущені відокремлені

означення, виділяючи їх відповідними розділовими знаками.

1.) Небо … тихо гасло (І. Нечуй-Левицький). 2.) Теплом дихала … земля

(Ю. Збанацький). 3.) Степ … дихав пахощами росяних трав. 4.) Нова хата …

привітно виглядала з-за груш (Панас Мирний). 5.) Віз м’яко котився … дорогою

(М. Стельмах).

Для вставок: оповитий тишею; осяяне сонцем; ще не в’ їждженою; біла, чепурна;

настояна на травах та квітах.

2. Потренуйтесь у виразному читанні речень із відокремленими

означеннями.

3. Визначте, скільки звуків і букв у словах пахощами, м’яко.

Вправа 5.

1. Спишіть і визначте члени речення. Поставте потрібні розділові знаки.

1.) Сергієві незважаючи на веселий вечір стало сумно. 2.) Незважаючи на

тверде дно перейти річку було трудно. 3.) Ріка всупереч нашим сподіванням

виявилась неглибокою. 4.) Наперекір усім напастям дуб стоїть незламно.

2. Запам’ятайте написання прийменників незважаючи, всупереч, наперекір,

які в поданих реченнях уживаються при відокремлених обставинах.

3. Визначте рід іменників: дуб, дно, ріка.

95

Вправа 6.

1. Спишіть і підкресліть відокремлені додатки. Поясніть розділові знаки.

1.) Крім батьків, на зборах були присутні також шефи. 2.) Гасити лісову

пожежу вийшли всі, окрім малих дітей. 3.) Ця порада стосується всіх видів

мистецтва, зокрема народної творчості. 4.) У морях, на відміну від озер, вода

завжди солона. 5.) Уся школа, за винятком першокласників, вийшла на допомогу

хліборобам. 6.) Екскурсанти рушили у подорож літаком, замість поїзда.

2. Запам’ятайте, що можуть відокремлюватися додатки, які вживаються зі

словами:

крім (окрім, опріч)

за винятком

не рухаючи

зокрема

особливо

наприклад

на відміну від

замість

включаючи та ін.

3. Розберіть за членами шосте речення.

Запитання і завдання для повторення

1. Яку роль у реченні відіграють відокремлені члени?

2. Як вони виділяються в усному і писемному мовленні?

3. Випишіть із художніх творів декілька речень із відокремленими

другорядними членами.

4. Складіть речення з поданими нижче відокремленими другорядними

членами:

96

мріючи про майбутнє

прочитавши книжку

припорошений першим снігом

веселі й щасливі

сповнені глибокою мудрістю

незважаючи на дощ

крім п’ятикласника Іштвана

Розвиток зв’язного мовлення (2 год.)

Письмовий переказ

РОМАШКОВА ПОЛЯНА

Я бував тут майже щодня. Приїжджав найчастіше увечері, після роботи, сідав

на ялиновий пень і дивився. Просто дивився на біле диво, що розкинулося біля

моїх ніг. У цей час забувалися всякі неприємності. Життя давалось чистим і

прозорим, як лісовий струмок, що дзюрчав за моєю спиною.

Правда, деколи мені було трохи дивно, що невелика поляна, всипана

золотисто-білими великими ромашками, залишається цілою і незнищеною тут,

недалеко від міста. Але проходив день за днем, а квіти продовжували жити своїм

життям. Над ними ласкаво гули джмелі, і, неначе відповідаючи їм, ромашки

задумливо махали голівками.

Потім я не був на поляні кілька днів. Але нарешті вибрав вечір і на

велосипеді поїхав до своїх ромашок. Ось уже знайомий поворот. Але що це?

Лісову забуту дорогу розрізали колеса автомашини. Я пішов швидше. Ось і

ромашкова поляна. Її не можна було впізнати. Посередині поляни пролягла

автомобільна колія. Навпроти ялинового пня чорніло погасле вогнище. Поряд

валялися порожні консервні банки, побиті пляшки, обривки газет. Від

колишнього ромашкового дива майже нічого не залишилось. Я пройшовся

поляною, на яку ще недавно не смів ступити. Посидів на улюбленому пні. Проте

колишнього почуття спокою уже не було. Навпаки, в душі з’явились біль і образа.

97

Як зміг, я прибрав усе це розкидане сміття. Банки, скло, папір відніс у ліс,

викинув у яму. Однак образа не залишала мене. Дуже хотілося мені, щоб той, хто

знищив таку красу, усвідомив, що він образив землю, нашу годувальницю.

Пам’ятаймо, що доля землі, фауни і флори залежить від кожного з нас!

(З журналу «Юний натураліст»)

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (6 год.)

1. Словосполучення.

2. Речення.

3. Головні члени речення.

4. Другорядні члени речення.

Підсумковий контрольний диктант (2 год.)

Мені запам’ятався день, коли я вперше пішов до школи. У цей день я раптом

зрозумів, що, виявляється, можна побачити красиве в звичайному, відкрити

прекрасне там, де проходив десятки, сотні разів.

Але я ще не знав, як зберегти красу і як передати її людям.

Малювати я навчився рано, ще до школи. Чи завдавали мої малюнки радості

людям, цього не знав, правду кажучи, не думав про це. Просто мені подобалось

малювати.

Колір говорить людям іноді більше від будь-яких слів. Він увійшов у моє

життя й відкрив для мене в світі нову красу. Так би, мабуть, і став я художником,

якби мене не захопили інші кольори – кольори вічно прекрасного неба. І я пішов у

льотчики, щоб бути ближче до них.

Не так важливо, ким ти станеш, юний друже! Важливо, щоб ти завжди був

людиною! (О. Леонов, льотчик-космонавт).

98

ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ

СМУГАСТА ПАЛИЦЯ

Як правило, він походжав по подвір’ю, засунувши руки в кишені. Руки були

стиснуті в кулаки, і штани настовбурчувались, ніби в кишенях лежало по каменю.

Йому все так проходило. Розбиті шибки, зірвані уроки, бійки. До його матері

завжди приходили вчителі й міліціонери. Вона мовчки вислуховувала. Потім

говорила, що він відбився від рук, і починала тихо плакати.

Коли в школі погрожували йому виключенням, він, не моргнувши й оком,

відповідав: «Нема такого закону, щоб людину виганяли на вулицю. Всеобуч!

Обов’язкове навчання!». «У колонію беруть злочинців, а я не злочинець», –

пояснював він у міліції.

Одного чудового дня він з’явився в дворі з палицею. Палиця була смугастою,

схожою на міліцейський жезл, на шлагбаум, на шкіру зебри. І це приводило

Мишка в захоплення. Він оперіщив хлопчика, який заґавився, і той залився

слізьми.

По дорозі йому зустрілась жінка з дівчиною. Не слід було зупинятися й

вступати в розмову. Тоді все було б гаразд. Жінка спитала: «У тебе дома хто-

небудь осліп?». Він відповів: «Причому тут осліп? Ніхто й не думав осліпнути.

Мені подобається – я й ходжу».

– З такими палицями тільки сліпі ходять. Сліпий палицею дорогу нащупує, а

смуги на палиці для того, щоб всі знали: йде сліпий.

Жінка пішла. Він задумався. І думки перенесли його... на людне перехрестя.

Людина стояла на розі й дивилася в небо. На очах у неї були темні окуляри. А в

руці вона тримала смугасту палицю. Мишко опинився поруч. Палиця манила,

кликала, притягувала, дратувала. Він схопив палицю й помчав вулицею. На бігу

оглянувся й побачив, що людина, як раніше, нерухомо стояла на розі.

Тепер він зрозумів, що вирвав палицю з рук сліпого. Палиця зіпсувала йому

настрій. Він вирішив негайно позбавитися від неї. Замахнувся й закинув її за

паркан.

99

А якщо сліпий усе ще стоїть на кінці тротуару, піднісши незрячі очі до неба, і

не може кроку ступити без своєї смугастої палиці? Мишко поліз за палицею через

паркан. Він умовляв себе не ходити до сліпого. Остаточно посварився сам з

собою. Але йшов.

На перехресті сліпого вже не було. Що робити далі? Може, перехожі

приймають його самого за сліпого, раз він тримає в руках смугасту палицю?

Мимо проходили дві жінки. Одна сказала другій:

– Знаєш, тут на перехресті людину задавили.

– На смерть?

– Не знаю.

Може, це був сліпий... Він підбіг до жінок і спитав: «Він був сліпий?». Жінка

здвигнула плечима: «Не знаю».

Треба знайти сліпого. Якщо він живий, то, напевно, блукає по місту,

безпомічно виставивши вперед руки. Мишко метався по вулицях, заглядав в

обличчя перехожих. Він шукав підняте підборіддя, капелюх, зсунутий на

потилицю, темні окуляри...

Безжалісний буравчик свердлив його свідомість, примушував думати про

людину, для якої на землі завжди ніч і не допомагають ні зірки, ні ліхтарі... А

Мишко бачить усе. І будинки, які відбиваються, як в річці, в мокрому асфальті. І

метелика, який помилково залетів у місто. І листя, і хмари, і пташок. І сонце б’є

йому в очі. Але яка людині від цього радість, коли через неї може загинути інша

людина.

(О. Маштабей)

Запитання до аудіювання

1. До якого стилю належить даний текст?

а) наукового;

б) художнього;

в) публіцистичного.

100

2. Яке покарання, як правило, терпів хлопець за свої витівки?

а) його сварили;

б) йому все так проходило;

в) його мучила совість. 3. Що відповідала мати на скарги?

а) що хлопець втратив контроль над собою;

б) став геть неслухняним;

в) що він геть відбився від рук. 4. Одного дня хлопець з’явився у дворі з:

а) палицею;

б) з указкою;

в) з прутиком. 5. Хлопчика звали:

а) Сашком;

б) Мишком;

в) Миколкою. 6. Як пояснив герой, чому ходить з палицею?

а) «Подобається – я й ходжу»;

б) «Мене заставили, тому й ходжу»;

в) «Я змушений це робити». 7. Як пояснила жінка призначення смуг на палицях?

а) вказують, що палиця належить літній людині;

б) для того щоб усі знали: іде сліпий;

в) вони надають палиці естетичного вигляду. 8. Яку групу слів за значенням вжито в даному реченні: «Палиця манила,

кликала, притягувала, дратувала»?

а) синоніми;

б) антоніми;

в) омоніми.

101

9. Хлопець згадав людину, яка дивилися:

а) в небо;

б) вдалеч;

в) під ноги. 10. Чому він захотів позбутися палиці?

а) була зайвою;

б) здалась негарною;

в) зрозумів, що вирвав її з рук сліпого. 11. Куди хлопець подів палицю?

а) віддав хлопцям;

б) закинув за паркан;

в) загубив на вулиці. 12. Як автор образно назвав совість?

а) жорстоким цвяшком;

б) безжалісним буравчиком;

в) гострими кігтями.

102

УЧИТЕЛЬКА

Цей день видався Вірі Іванівні особливо тяжким. Боліла голова, нило серце, і

хотілося лиш одного: лягти і мовчки лежати, заплющивши очі. А тим часом треба

було ще йти на останній урок. Коли пролунав дзвоник, на превелику силу

підвелася з-за столу, взяла журнал і подалася з учительської.

До класу зайшла вже звичайною розміреною ходою. Швидким, пильним

поглядом окинула учнів. Усі на місцях, крім двох: Віктор Старченко в кутку вікна

притис коліном до підлоги Веселовського, а той пручався й кричав:

– Пусти, он вчителька йде!

І доки він буде, оцей лобуряка, псувати їй нерви? З початку року не було дня,

щоб він не викинув якогось коника. І до того ж абсолютно не хоче вчитись!

Скільки вмовляла, переконувала… Тижня не минуло, як дав обіцянку

виправитись. І от знову…

Сяк-так одбувши урок, Віра Іванівна, похмура й незадоволена, повернулась

до вчительської, сунула в шафу щойно зібрані в учнів зошити й опустилась на

канапу.

– Віро Іванівно, ходім додому! – гукнули вже з порога колеги.

– Дякую, нам сьогодні не по дорозі. Я ще зайду до батьків одного учня.

Надворі було зоряно. Десь зовсім близько, з невидного за будівлями

залізничного насипу, пролунав гудок тепловоза. Віра Іванівна глибоко зітхнула і

обережно рушила вперед по підмерзлих калюжах.

Та раптом в очах потемніло…

Хлопець збентежено стояв поруч із кухлем у руках. Нарешті зміркував щось і

захапався:

– Я зараз… Я покличу маму… Вона тут, у сусідів. Вікторові слова не зразу

дійшли до свідомості Віри Іванівни. Якийсь час вона непорушно сиділа з

відкинутою назад головою, потім розплющила очі і вмостилася зручніше на

м’якому сидінні. Таблетка подіяла, і Вірі Іванівні потроху ставало краще. Коли

Віктор із матір’ю вбігли до кімнати, то побачили вчительку вже у звичайній

невимушеній позі людини, що заглянула на хвилинку до знайомих.

103

– Добридень, – першою озвалась Віра Іванівна до захеканої господині. –

Пробачте, що налякала вас. І не турбуйтесь, будь ласка. Мені вже краще.

– Та ви б хоч прилягли, – заклопоталася Вікторова мати.

– Ось я вам подушечку дам… – і вона кинулась до широкого нікельованого

ліжка, огрядна, повнотіла, але жвава й метка, ніби дівчинка.

– Ні, ні, не треба, – спинила її Віра Іванівна. – Нічого не треба. Уже все

пройшло. Я просто перевтомилась.

– Та як же й не перевтомитись, – підхопила господиня, сідаючи біля

вчительки на канапі. – Вам би оце вже дома бути, коло сім’ ї, а ви аж до нас

примандрували… Мабуть, мій знов якусь штуку встругнув? – вона кивнула на

сина, що був зостався коло дверей, але там уже й місце було холодне.

Віра Іванівна й собі позирнула на двері, потім на похмурніле лице господині

і… не сказала нічого. Гіркі слова про її сина самі собою застрягли на кінчику

язика. Дивна річ! Вони вже здалися зайвими, непотрібними, вони просто втратили

всяке значення після того… так, власне, після того, як Віра Іванівна побачила

коло себе Віктора з емальованим кухлем у руках.

– Біда мені з цим шибеником, – вела тим часом господиня далі, – і в кого він

такий удався? Дома хлопець як хлопець – матір він розуміє. А от у школі. І Марія

Семенівна на нього жалілась.

– А я не жалітися прийшла, – заперечила Віра Іванівна. – Просто хочу

познайомитись з вами, поговорити.

– Правда? – одразу повеселішала Вікторова мати. – Ну, слава богу! А як же

там його успіхи?

– Бачите, – обережно почала Віра Іванівна. – Йому треба серйозно

попрацювати у цьому році. Він надто відстав від інших учнів. Я знаю, що Віктор

здібніший за декого з тих, хто вчиться краще а нього.

Віра Іванівна заходилася пояснювати, як можна і треба подолати відставання.

Вона чудово знала, що хлопець у кухні прислухається до розмови, і зверталася,

власне, до нього, їй чомусь вірилось, що тепер він по-новому сприймає її слова.

Кивнувши на прощання господині з сином, що провели її до порога, Віра

Іванівна спустилася сходами і вийшла на вулицю. І тут раптом усвідомила те, що

104

вразило її в тому погляді Віктора. Вперше сьогодні хлопець побачив у ній не

просто вчительку, що раз у раз робить зауваження, ставить двійки, а людину,

живу людину, котра може занедужати, ба навіть вмерти…

(За І. Христенко)

Завдання до аудіювання

1. До якого стилю належить даний текст?

а) публіцистичного;

б) художнього;

в) розмовного;

г) наукового. 2. Чому день видався Вірі Іванівні тяжким?

а) була несприятлива погода;

б) був напружений робочий день;

в) вона нездужала;

г) думки про сім’ю відволікали від роботи. 3. Що зіпсувало настрій учительки?

а) гамір учнів;

б) верещання Веселовського;

в) непідготовлений клас до уроку;

г) вчинок Віктора Старченка. 4. Повернувшись до вчительської, Віра Іванівна сунула в шафу:

а) класний журнал;

б) конспекти і підручники;

в) щойно зібрані зошити;

г) власний портфель. 5. Яка ідея раптово спала на думку вчителя?

а) відвідати батьків Віктора Старченка;

105

б) догнати своїх колег;

в) порадитись з психологом щодо поведінки учня;

г) залучити до виховання хлопця директора. 6. Віра Іванівна зайшла до батьків Віктора:

а) познайомитися з ними;

б) пожалитися на хлопця;

в) насварити учня;

г) похвалити Віктора. 7. Що вразило її в погляді Віктора?

а) ворожість;

б) неприязність;

в) людяність;

г) страх. 8. Як зреагував учень на стан Віри Іванівни?

а) подав води;

б) зачинив двері перед носом;

в) звернувся за допомогою сусідів;

г) розгублено й безпорадно кліпав очима. 9. Як мати Віктора поставилась до вчительки?

а) неприязно;

б) запропонувала прилягти;

в) не стала розмовляти;

г) з невірою. 10. Чому вчителька не стала жалітись і дорікати матері за вчинок сина?

а) було обмаль часу;

б) вирішила глибше познайомитись із відносинами в сім’ ї;

в) почувала себе недобре;

г) відкрила для себе іншого, досі не знаного Віктора.

106

11. Мати назвала Віктора:

а) шибеником;

б) розумником;

в) недотепою;

г) ледарем. 12. Чому Віра Іванівна так наполегливо пояснювала, як можна подолати

відставання?

а) щоб мати контролювала сина;

б) щоб Віктор звернувся за допомогою до «сильних» учнів;

в) щоб Віктор повірив у себе і по-новому сприйняв її слова;

г) щоб заповнити час розмовою.

107

ЛЕГЕНДА ПРО МАТЕРІВ

Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали

землю, випасали худобу, рибалили.

Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і

влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя.

Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно

страшний і сердитий володар морської стихії.

– Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл

в мій бік.

Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три

стріли.

–Я вас поховаю у морській безодні, – заревів Нептун.

Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це

зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали

такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері,

що віддали свої сили дітям, стали слабкими. Ти бачив коли-небудь слабких,

немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили

своїм дітям.

Розлючений Нептун вигукнув:

– Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки. Жінки

знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя.

Вони, як і їхній батько, були некрасиві.

– Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської

трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого

батька.

Жінки погодились.

Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона

пожертвувала своєю красою заради дітей.

Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно

розгнівався і перетворив їх у чайок.

108

Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але

жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться не надивляться.

Тому що вони носять красу їхніх матерів. От, нарешті, юнаки, ставши сильними,

вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.

Голосно зареготав Нептун:

– Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Забули, бо у морі немає

доріг.

Тоді матері вигукнули:

– Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше

світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів. Тільки-но матері

сказали це, як у небі яскраво-яскраво засіяли зірки…

Ось яка сила материнської любові! Пам’ятайте цю легенду! В ній сказано так

багато!

Завдання до тексту

1. Події, зображені у творі, відбувалися:

а) на узбережжі Чорного моря;

б) на берегах Дніпра;

в) на Поділлі. 2. Чим займалися люди?

а) торгували;

б) працювали на фабриках і заводах;

в) орали землю, випасали худобу, рибалили. 3. Ігри, що їх влаштували люди по завершенні польових робіт,

закінчувалися:

а) пусканням стріл щастя;

б) молитвою;

в) ворожінням.

109

4. Ім’я царя, що виходив дивитися на ігри.

а) Зевс;

б) Нептун;

в) Меркурій. 5. Нептун у тексті – це…

а) цар морів і океанів;

б) добрий помічник людей;

в) людина. 6. Звити жили для синів обіцяли:

а) Нептун з дочками;

б) дочки морського царя;

в) матері. 7. Юнаки розгнівили царя тим, що:

а) сміялися з нього;

б) пустили стріли в бік моря;

в) виявили непокору. 8. Матері допомогли своїм синам тим, що:

а) пішли разом з ними боротися проти злого царя;

б) покликали на допомогу людей;

в) віддали всю свою силу синам. 9. Свою красу жінки-матері віддали:

а) своїм синам;

б) своїм дочкам;

в) дочкам морського царя. 10. Чайки плачуть над морем, бо:

а) кличуть людей;

б) просяться додому;

в) прощаються з берегом.

110

НАСТУСЯ ГОРОШИНКА

У нашій школі, в першому класі, вчиться дівчинка Настуся. Прізвище її –

Горошинка. А хлопці називають її – Квасолинка. Вони ж частенько якусь

дурницю вигадують. Але Настуся ніколи не ображається, їй байдуже – Горошинка

чи Квасолинка...

Настуся взагалі ні на кого не ображається, бо вона лагідна і тиха дівчинка. А

найбільше в світі любить Настуся книжки.

Ото прийде в школу, сяде за парту і щось читає в книжці, яку їй дасть

учителька. А Микита Сороконіг, що ззаду неї сидить, враз – сіп за кіску, аж

запищить Настуся. Але що ж вона йому може зробити? Микита – найсильніший

хлопець у класі, а Настуся найменша. Тоді Настуся навіть на уроках стала сидіти

в хустці, щоб Микита за коси не сіпав.

Взагалі Микита любить знущатися з Настусі і завжди глузує, що вона собак

боїться. Бо він раз випадково бачив, як на Настусю напав рябий собака

колгоспника Сидора Кухаря, найзліший собака на все село.

Як кинувся цей страшний собака на Настусю, так вона з переляку навіть

торбинку з книжками кинула, а собака ухопив ту торбинку і поволік у двір. Хоча,

звичайно, читати собаки не вміють, але в торбинці лежав хліб із салом на

сніданок... Настуся плаче, Микита стоїть і здалеку регоче на всю вулицю, а рябий

собака гарчить і рве торбу.

Може, Настуся і не так гірко плакала б, та їй було дуже досадно, що Микита

регоче і все розповість у класі.

Якийсь добрий дядько відібрав у собаки торбинку з книжками і повернув

Настусі, втішив дівчинку, і вона пішла в школу.

Але попереду вже побіг Микита Сороконіг, і коли Настуся зайшла в клас, її

зустріли глузливим сміхом, вигуками. Микита бігав за нею і кричав:

– Боягузка, плакса! Тонкосльоза Квасолиха, заплакана Горошинка...

Та Настуся не дуже гнівалась, бо що ж зробиш, коли вона таки боїться собак,

а рябого собаки Сидора Кухаря просто жахається.

111

І випаде ж отаке, що, коли Настуся йде в школу, їй треба обов’язково

проходити повз двір Сидора Кухаря. А рябий собака лежить біля порога і, тільки

забачить, що біжить Настуся Горошинка, зразу кидається за нею.

Коли йти в школу повз хату Сидора Кухаря – це зовсім близько. А якщо

обходити хату Сидора Кухаря – тоді дуже далеко. Треба обходити аж третьою

вулицею, і можна спізнитись.

Після нещасливої пригоди з торбинкою Микита Сороконіг кілька днів не

давав Настусі спокою. Він глузував, бігав за нею і дратував, підбігав несподівано

ззаду й гавкав, а Настуся страшенно лякалась. Микита, звичайно, реготав на всю

школу і всім показував пальцем на Настусю. Он вона, плакса, боягузка

Квасолина!

А потім минуло кілька днів. Настуся із своєю подругою Парасею бігла в

школу. І щоб не запізнитись, дівчатка знову ж таки пішли найближчою дорогою

повз хату Сидора Кухаря.

Ідуть собі нерозлучні подруги, розмовляють стиха. Та тільки вони вийшли до

цієї хати, аж гульк – попереду недалечко поспішає Микита Сороконіг і розмахує

своєю торбою з книжками. Він теж у школу мчить. Микита ні на кого не звертає

уваги, він навіть не дивиться нікуди вбік і не озирається. Прямує собі вперед...

Уже Микита проминав хату Сидора Кухаря... Аж ось через перелаз як

стрибне рябий собака і просто на нього кинувся. Микита почав одбиватись

торбою, але собака не боїться, вишкірив гострі білі зуби та й кидається на хлопця.

Настуся так перелякалась, що насилу встояла – ноги зовсім не хочуть її слухати,

тремтять. А Парася забігла в чужий двір і звідти визирає, дивиться, що воно буде.

Бо це ж цікаво – собака вирвав у Микити торбу, кинув на землю і знову

налетів на хлопця. У бідного Микити не було нічого в руках, а собака стрибає

навколо нього. Тоді Микита як заплаче, як закричить, як зареве на всю вулицю:

– Ой, рятуйте, люди добрі! Ой-ой-ой! – плаче Микита так жалісливо, що

Настуся Горошинка не витримала і як вітер помчала рятувати товариша. Де та й

сила взялась!

Налетіла Настуся на собаку та як бахнула рябого по голові книжками, потім у

бік ногою, потім знову книжками, потім ногою межи очі. Перелякався собака і

112

навтіки у двір, за хату. Тоді Настуся підняла торбинку з книжками, що одбила у

собаки, і подала Микиті, втішаючи його, як дитину малу. Ще й присоромила:

– На, та не плач. Великий, а собаки злякався. Герой!

Микита мовчки взяв торбу і побрів у школу. Лише один раз озирнувся,

неначе не вірив, що то Настуся Горошинка його оборонила від злого собаки.

У класі Настуся нікому жодного слова не сказала, як ревів на всю вулицю

Микита. І Парасі наказала мовчати. Зате Настуся тепер скільки завгодно ходить

повз двір Сидора Кухаря і нічого не боїться. А Микита вже ніколи не глузує з неї,

не дратує і не сіпає за коси, хоч Настуся в класі й сидить зараз без хустки.

(За Олександром Копиленком)

Запитання для аудіювання

1. Як звали найменшу дівчинку в класі?

а) Настуся Горошинка;

б) Настуся Квасолинка;

в) Парася. 2. Кого найдужче боялася Настуся?

а) Микиту;

б) собак;

в) Сидора Кухаря. 3. Чому Настуся не скидала в класі хустки?

а) бо хустка їй дуже подобалася;

б) дівчинці було холодно;

в) бо Микита смикав Настусю за коси. 4. Хто напав на Микиту, коли той ішов до школи?

а) Настуся Горошинка;

б) Сидір Кухар;

в) собака.

113

5. Як Настуся допомогла Микиті?

а) покликала на допомогу;

б) прогнала собаку;

в) Настуся Микиті не допомагала. 6. Які риси характеру притаманні Настусі Горошинці?

а) боягузливість і впертість;

б) щедрість і вихованість;

в) доброта і сміливість.

114

БУЗОК І БУЗИНА

Жив старий-престарий чоловік. Жив самотньо. Мав тільки одного-єдиного

сусіда – бузька, на стрісі своєї хати. Бузько жив зі своєю бузьчихою. Вони

виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати.

Одного разу молодий бузько не розрахував своїх, ще слабеньких сил, упав у

глибоку прірву, зламав собі ніжку і крило пошкодив. Бачив те нещастя старий

чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виходжував його,

в коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс надвір і відпустив до пташиної родини,

яка вітала його радісним клекотом.

Восени полинули бузьки в далекій вирій. Минула зима. А коли з-за гір

повіяли теплі весняні вітри, повернули знов до хати старого. Той, якого врятував

він від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожен із них приніс у дзьобі по зернині.

Поклали ті зернини на долоню старому і зрозумів він, що не прості зернини, а

чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що

принесла бузьчиха, – над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих

зернин небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами:

бузьків кущ – фіолетовими кетягами, а бузьчихин – білими, схожими на

парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав цей удячний чоловік бузьків кущ – бузьком,

а бузьчихи – бузиною.

Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від

багатьох хвороб.

Запитання до аудіювання

1. З ким жив старий-престарий чоловік?

а) з сім’єю;

б) самотньо;

в) з онукою.

115

2. Хто поселився на стрісі хати діда?

а) бузько з бузьчихою;

б) ластівка;

в) довгонога чапля. 3. Куди впав молодий бузько?

а) у річку;

б) у прірву;

в) у вогонь. 4. Як учинив дідусь?

а) залишив помирати бузька у прірві;

б) підібрав птаха і вилікував його;

в) виніс птаха із прірви і залишив на лузі. 5. Чи відбулася зустріч молодого бузька з дідусем навесні?

а) бузько прилетів на дідусеве подвір’я;

б) бузько оселився на лузі поблизу села;

в) оселився на сусідовій хаті. 6. Що принесла молода пара у дзьобах дідусеві?

а) по зернині;

б) дві гілочки;

в) дивну квітку. 7. Де посадив дідусь ті зернини?

а) біля хати під кручею;

б) на городі;

в) біля річки. 8. Що виросло з тих зерен?

а) кущі з фіолетовими та білими квітами;

б) високі дерева;

в) високі чагарники.

116

117

СИНТАКСИС

Тестові завдання

1. У поданих реченнях підкреслити головні члени речення.

г) Дерево тут відкривало перед людиною свою душу, то лагідно-м’яку, то

суворо-неприступну, то співучо-милу;

д) Ще вовка не вбили, а вже шкуру продають. 2. З головного і залежного слів складаються:

а) словосполучення;

б) речення;

в) словосполучення і речення. 3. Визначити, котре словосполучення є поширеним:

а) чарівні звуки пісні;

б) будують школу;

в) у гарної дівчини. 4. Доповнити подані речення означеннями.

а) Займався на сході ранок.

б) У синій безодні неба танули зірочки. 5. Підкреслити словосполучення, визначити головне слово.

Рідна мова, батько і мати, добрий день, попід небесами, сказав влучно,

будуть виступати, у лісі.

6. Скласти і записати з поданих слів словосполучення.

а) джерело, вода –

б) гарно, заспівати –

в) повний, відро –

г) вечір, сонце –

118

7. Визначити вид речення за метою висловлювання.

Свято весни починалось досить рано – тільки-но починав танути сніг,

відправлялося богослужіння і приносився в жертву козел.

а) розповідне;

б) спонукальне;

в) питальне.

8. Скласти поширене речення з словосполученням лист каштана.

9. Визначити, які другорядні члени речення є у поданому реченні.

За лісом-пралісом золота діжа сходить.

а) означення і обставина;

б) додаток і обставина;

в) означення і додаток. 10. Визначити, які другорядні члени речення є у поданому реченні.

Діти раділи, сміялися, а олень поважно хитав своїми пишними рогами.

а) обставина та означення;

б) означення та додаток;

в) додаток та обставина;

г) обставина, означення, додаток. 11. Скласти і записати 3 спонукальні речення.

12. Підкреслити другорядні члени речення.

Козак дивиться просто в обличчя татарам: вони летіли до могили,

вимахували шаблями, несамовито кричали, ревіли в ярості.

119

13. Скласти і записати 2 питальні речення.

14. У поданих реченнях дописати пропущені розділові знаки.

а) Культура мови це духовне обличчя людини.

б) Мова має бути не тільки правильною а й лексично багатою

синтаксично різноманітною.

15. Виконати синтаксичний розбір речення.

Дрібні хвилі зливались докупи і підкрадались до берега.

16. Підкреслити словосполучення та визначити головне і залежне слово.

в) І надія, і віра, й любов;

г) у класі;

д) гарно в полі;

е) чудовий вечір; 17. Синтаксис – це:

а) поєднання двох або більше повнозначних слів, що виражають єдину

назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою;

б) розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень, їх

значення і роль у мовленні;

в) розділ мовознавства, що вивчає частини мови. 18. Синтаксис – це розділ науки про мову, який вивчає:

а) словосполучення і речення;

б) звуки людської мови, їх творення і вимову;

в) частини мови.

120

19. Словосполучення – це:

а) поєднання двох або більше повнозначних слів, що виражають єдину

назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою;

б) інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що

виражає закінчену думку;

в) члени речення, які відповідають на те саме питання і виконують тотожні

синтаксичні функції в реченні.

20. Предметом синтаксису є:

а) слово;

б) словосполучення;

в) речення;

г) словосполучення і речення. 21. Визначити типи підрядного зв’язку у словосполученні.

а) прості і складні;

б) узгодження, керування і прилягання;

в) означальні. 22. Вказати види речень за метою висловлювання.

Мужай, прекрасна наша мово!

Твори Т. Г. Шевченка – безсмертні.

23. Підкреслити присудок, визначити його тип.

а) Максим почав вести у щоденнику систематичні записи.

б) У степу поволі темніє. 24. Визначити непоширені речення.

в) Сонце заховалось за хмари.

г) Прокинувся ліс.

д) Все навкруги ожило.

е) Теплий вечір.

121

25. Визначити граматичну основу речень.

а) Дерева не виробляють води, вони висмоктують її з глибин землі своїм

корінням.

б) Солі дерева забирають собі, а от воду випаровують через листя. 26. Скласти і записати речення, яке за будовою відповідало б даній схемі.

а)

б) ,

27. Визначити речення з однорідними членами.

а) По-моєму – це добра людина.

б) Якось восени сидів я на березі невеликого озера.

в) І поля, і сади, і ліси – все покрилось снігом.

г) Низько пливли хмари, чіплялися за верхівки дерев. 28. Визначити види речень за метою висловлювання.

а) Ти був у Карпатах?

б) Оберігайте природу рідного краю! 29. Підкреслити граматичну основу речень.

а) Білі тумани пливуть по землі.

б) Весна багата на квіти.

в) Учень повинен допомагати батькам. 30. Виконати синтаксичний розбір речення.

На небі почали з’являтись білі хмаринки.

31. Скласти і записати речення, які відповідали б даним схемам.

а)

122

б)

32. Вказати, в якому рядку всі словосполучення є складними.

а) блакитний колір; щирий друг; змістовний відпочинок;

б) щира розмова з другом; турбуватися про хвору матір; холодний зимовий

день.

33. Визначити, в якому рядку головним словом у словосполученні виступає

прислівник.

а) вірний друг; посадити дерево; швидко бігти; дуже голосно;

б) ранкова зоря; гарна погода; голосно говорити; хороший твір. 34. Визначити, в якому рядку головним словом у словосполученні виступає

дієслово.

а) писати чисто; гарний день; високе дерево; бігти швидко;

б) зелений листок; дуже високо; сонячний день; радісна зустріч. 35. Визначити, в якому рядку слова з’єднані зв’язком керування.

а) високі трави; дощові хмари; швидка хода;

б) засіяти поле; читає вірш; виховати дитину. 36. Визначити, в якому рядку слова з’єднані зв’язком прилягання.

а) дощовий день; приємна зустріч;

б) швидко говорити; дуже приємно. 37. Визначити, в якому рядку слова з’єднані зв’язком узгодження.

а) кришталева ваза; материнська слава; незалежна Україна;

б) пальто беж; любити дітей; ідуть співаючи. 38. Визначити, якій схемі відповідає подане речення.

Олесь зірвався на ноги і не пішов, а побіг далі.

а) , .

б) , .

123

в) , .

39. Визначити тип речення за будовою.

Лебеді повертаються завжди у рідні краї.

а) односкладне;

б) двоскладне. 40. Визначити тип речення за будовою.

Надворі смеркало і сутеніло.

а) односкладне;

б) двоскладне. 41. Словосполучення...

а) виражає закінчену думку;

б) вказує на предмет, дію, ознаку;

в) це смислове й граматичне поєднання двох повнозначних слів. 42. Визначити тип присудка у реченні.

Видалась дуже холодна зима.

а) простий;

б) складений дієслівний;

в) складений іменний. 43. Типи речень за метою висловлювання є...

а) розповідні, питальні, спонукальні;

б) розповідні, питальні, окличні;

в) розповідні, окличні, неокличні. 44. У поданих реченнях дописати пропущені розділові знаки.

Усна народна творчість цінний набуток кожного народу. В ній

знайшли втілення найзаповітніші мрії помисли сподівання багатьох

поколінь.

124

45. З головного і залежного слова складаються...

а) словосполучення;

б) прості речення;

в) складні речення. 46. Граматична основа речення – це:

а) підмет і додаток;

б) підмет і присудок;

в) присудок і означення;

г) обставини й означення. 47. Речення Ой чого ти, земле, молодіти стала? за метою висловлювання:

а) питальне;

б) розповідне, окличне;

в) спонукальне;

г) розповідне, неокличне. 48. Речення – це:

а) інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що

виражає закінчену думку;

б) галузь мовознавства, що вивчає звукову будову мови;

в) розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів. 49. Визначити, в якому рядку тип зв’язку між словами – узгодження:

а) буду читати;

б) весна й осінь;

в) струнка берізка. 50. Визначити, в якому варіанті подано речення:

а) червона стрічка;

б) буду виконувати вправу;

в) було вже пізно. 51. Розділ науки про мову, що вивчає словосполучення і речення – це:

а) морфологія;

125

б) синтаксис;

в) стилістика. 52. Розділ науки про мову, що вивчає звуки людського мовлення і букви –

це:

а) синтаксис;

б) орфографія;

в) фонетика. 53. Визначити, в якому рядку подано правильний синтаксичний розбір

речення.

Обнімає землю небо голубе.

а) просте, розповідне, односкладне, непоширене, неповне;

б) складне, поширене, спонукальне, повне, двоскладне;

в) просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне. 54. Члени речення поділяються на:

а) головні й другорядні;

б) підмети і присудки;

в) означення й обставини. 55. Присудки бувають:

а) простий, складений дієслівний;

б) складений дієслівний, складений іменний;

в) простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний. 56. Скласти речення за схемами:

а) .

.

б) , .

.

57. Двоскладним називається речення:

а) граматична основа якого складається з одного головного члена речення;

126

б) граматична основа якого складається з двох головних членів;

в) у якому пропущений один головний член. 58. За будовою речення є:

а) поширені й непоширені;

б) сполучникові й безсполучникові;

в) прості й складні;

г) повні й неповні. 59. Визначити, в якому рядку подано правильний синтаксичний розбір

речення.

Хіба є хто на Землі крилатіший за людину?:

а) складне, односкладне, розповідне, поширене, неповне;

б) просте, питальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;

в) просте, розповідне, непоширене, неповне. 60. Головний член речення, що означає предмет та відповідає на питання

хто? що? – це:

а) додаток;

б) присудок;

в) підмет;

г) означення. 61. Другорядні члени речення – це:

а) додаток, означення, прикладка;

б) додаток, означення, обставина;

в) додаток, обставина, порівняльний зворот. 62. Додаток – це:

а) другорядний член речення, що виражає ознаку предмета і відповідає на

питання який? чий? скільки?

б) другорядний член речення, що вказує на предмет і відповідає на питання

непрямих відмінків;

127

в) головний член речення, що вказує на предмет і відповідає на питання

хто? що?

63. Визначити тип присудка у реченні.

В небі хмарка, наче білий лебідь, пропливає в далекі краї.

а) простий дієслівний;

б) складений дієслівний;

в) складений іменний. 64. Синтаксична одиниця добре серце – це:

а) речення;

б) слово;

в) словосполучення. 65. Присудок – це:

а) головний член речення, що означає дію, стан, ознаку предмета і

відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? хто він є? що

він є?

б) другорядний член речення, який має загальне значення ознаки, відповідає

на питання який? чий? котрий? скільки?

в) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто?

що?

66. Односкладними називаються речення:

а) з двома головними членами;

б) з будь-яким одним головним членом речення;

в) без головних членів речення;

г) з другорядними членами речення. 67. Односкладні та двоскладні речення відрізняються:

а) кількістю головних членів;

б) кількістю другорядних членів;

в) кількістю головних і другорядних членів.

128

68. Визначити, яке з варіантів речення є односкладним.

а) Ми любимо свою Україну.

б) За двома зайцями не ганяйся. 69. Які речення називаються називними?

а) з головним членом – присудком;

б) з головним членом – підметом;

в) з двома головними членами – підметом і присудком. 70. Односкладні та двоскладні речення відрізняються:

а) кількістю головних членів;

б) кількістю другорядних членів речення;

в) кількістю граматичних основ. 71. Речення: Ніч. Місячна доріжка. Спокійне море.

а) називні;

б) узагальнено особові;

в) безособові. 72. Однорідні члени речення – це:

а) члени речення, пов’язані підрядним зв’язком;

б) слова, синтаксично не зв’язані з членами речення;

в) члени речення, що відповідають на одне і те ж саме питання, відносяться

до одного й того самого слова в реченні.

73. Звертання – це:

а) слова, близькі за значенням;

б) слова або словосполучення, що називають особу чи предмет, до якого

звертається мовець;

в) слова із загальним значенням по відношенню до однорідних членів

речення.

74. Однорідними можуть бути:

а) головні члени речення;

129

б) підмети і додатки;

в) всі члени речення. 75. Скласти і записати речення, в яких подані словосполучення будуть

звертаннями.

а) друг Іван

б) пані Ольга

в) люба матуся 76. Пряма мова супроводжується:

а) вставними словами;

б) словами автора;

в) відокремленими членами речення. 77. Речення «Послухай, – каже Клим, – ти справді вже глузуєш!» відповідає

схемі:

а) «П,» – а.

б) «П, – а, – п!»

в) А: «П!» 78. Розмова двох або більше осіб – це:

а) пряма мова;

б) звертання;

в) діалог. 79. Побудувати і записати 3 речення за схемою А: «П».

80. Пряма мова – це:

а) розмова двох або більше осіб;

б) чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

в) слова, синтаксично не зв’язані з членами речення.

130

81. Визначити, якій схемі відповідає подане речення.

«Не проводжайте мене,» – попросила Ліля рідних.

а) А: «П».

б) «П, – а, – п».

в) «П,» – а. 82. Скласти речення за даними схемами:

А:

«П?»

«П,» – а

83. Схема «П, – а, – п!» відповідає реченню:

а) «Яка ти розкішна, земле,» – думала Маланка.

б) «Життя в неволі нічого не варте, – відказав Максим, – краще смерть!»

в) Хлопчик запитав: «Куди зникає сонце вночі?». 84. Непрямою мовою називається:

а) чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням лише

основного змісту;

б) чуже мовлення, вжите для підтвердження думки;

в) розмова кількох осіб. 85. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається:

а) прямою мовою;

б) діалогом;

в) непрямою мовою. 86. Речення, в якому, крім головних, є другорядні члени :

а) поширене;

б) непоширене. 87. Доповнити речення трьома однорідними членами.

Там вони збирали ягоди, .

131

Додому всі поверталися бадьорі, .

88. Вказати, в котрому рядку подано складносурядне речення з

протиставним сполучником.

а) Прийде весна, і всюди криша скресне.

б) Що менше слів, то висловлюватись легше.

в) Я пролила багато сліз, зате тепер навчилась шанувати мир родинного

житла.

г) Діамант малий – краси багато. 89. Складносурядними називаються речення, в яких прості речення:

а) рівноправні за змістом і граматично, з’єднані сурядними сполучниками;

б) з’єднані сполучниками підрядності;

в) з’єднані без сполучників. 90. Сполучники, за допомогою яких з’єднуються прості речення у

складносурядному, діляться на:

а) прості й складні;

б) умовні, причини, часові;

в) єднальні, розділові, протиставні. 91. Вставними словами називаються:

а) слова, які виражають ставлення того, хто говорить, до висловленої ним

думки;

б) слова, що означають, до кого звернена наша мова;

в) слова, які вказують на ознаку предмета. 92. Складносурядні речення відрізняються від складнопідрядних:

а) кількістю граматичних основ;

б) будовою простих речень;

в) способом зв’язку між частинами складних речень. 93. Речення складне, якщо в ньому:

а) дві і більше граматичних основ;

132

б) дві граматичні основи;

в) головні і другорядні члени. 94. У безсполучникових складних реченнях частини поєднані:

а) сполучниками;

б) сполучними словами та інтонацією;

в) лише інтонацією. 95. Речення: Зрубав дерево – посади два:

а) просте з однорідними членами речення;

б) безсполучникове складне;

в) складносурядне. 96. Складне речення, частини якого з’єднані сурядним і підрядним

сполучниковим і безсполучниковим зв’язком, називається:

а) сполучниковим складнопідрядним;

б) сполучниковим складносурядним;

в) складним з різними видами зв’язку. 97. Вставні слова є:

а) головними членами речення;

б) другорядними членами речення;

в) не є членами речення. 98. У котрому реченні граматична основа визначена правильно?

а) Вони починають переоцінювати суперника, самозаспокоюватись.

б) Неподалік стояли лелеки, дивились на Іванка.

в) Краса лиця – це половина приданого. 99. Доповнити речення, добираючи з дужок потрібні слова або сполучення

слів.

а) Ми поселились у трьох (кімнатах; в одній кімнаті).

б) Нагорі (росте ліс; над нами цілу ніч гримали

двері).

133

100. Котре із поданих речень є складносурядним?

а) Щасливо співати і жити у ріднім краю.

б) Ми всі за мир і серцем, і душею, і наша пісня радісно живе.

в) Ніч темніє, ясніють зорі.

134

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

дієслово – ige

початкова форма дієслова – alapalak

перехідне дієслово – tárgyas ige

неперехідне дієслово – tárgyatlan ige

спосіб – igemód

дійсний – kijelentő

умовний – feltételes

наказовий – felszólító

вид – igealak

доконаний – befejezett igealak

недоконаний – befejezetlen igealak

особа – személy

час – idő

теперішній – jelen idő

минулий – múlt idő

майбутній – jövő idő

рід – nem

чоловічій – hímnem

жіночій – nőnem

середній – semleges nem

дієвідміна – igeragozási rendszer

дієвідмінювання – igeragozás

особові форми дієслова – személyragos ige

безособове дієслово – személytelen ige

дієприкметник – melléknévi igenév

дієприкметниковий зворот – melléknévi igeneves szerkezet

дієприслівник – határozói igenév

дієприслівниковий зворот – határozói igeneves szerkezet

прислівник – határozószó

135

сполучник – kötőszó

частка – módosítószó

словосполучення – szószerkezet

узгодження – egyeztetés (tárgyas, határozó)

керування – vonzat

прилягання – jelöletlen szerkezet

просте речення – egyszerű mondat

розповідне – kijelentő mondat

питальне – kérdő mondat

спонукальне – felszólító mondat

поширене – tagolt mondat

непоширене – hiányos mondat

двоскладне – tőmondat

односкладне – hiányos tőmondat

означено-особове – határozott alanyú mondat

неозначено-особове – határozatlan alanyú mondat

узагальнено-особове – általános alanyú mondat

інфінітивне – főnévi igenévi alanyú mondat

безособове – alanytalan mondat

називне – nominális mondat v. névszómondat

повне речення – teljes mondat

неповне речення – hiányos mondat

член речення – mondatrész

головні – főmondatrész

другорядні – bővítmény

підмет – alany

присудок – állítmány

простий – igei v. névszói állítmány

складений – összetett állítmány

іменний складений – névszói összetett állítmány

дієслівний складений – igei összetett állítmány

136

додаток – tárgy

прямий – egyenes tárgy

непрямий – függő tárgy v. vonzat

означення – jelző

узгоджене – egyeztetett

неузгоджене – nem egyeztetett

прикладка – értelmező

обставини – határozók

однорідні члени речення – halmozott mondatrészek

уточнюючий член речення – értelmező mondatrészek

відокремлений член речення – a mondat kiemelt bővítményei

звертання – megszólítás

складне речення – összetett mondat

складносурядне – mellérendelő összetett mondat

складнопідрядне – alárendelő összetett mondat

головне – főmondat

підрядне – mellékmondat, alárendelt mondat

з’ясувальне – magyarázó mellékmondat

означальне – jelzői mellékmondat

обставинне – határozói mellékmondat

місця – helyhatározói mellékmondat

часу – időhatározói mellékmondat

способу дії – módhatározói mellékmondat

мети – célhatározói mellékmondat

причини – okhatározói mellékmondat

допустовості – megengedő mellékmondat

порівняльні – hasonlító mellékmondat

умовне – feltételes mellékmondat

наслідкові – okozati mellékmondat

речення з кількома підрядними – többszörösen összetett mondat

послідовної підрядності – összetett mondat tagmondatsorrendje

137

сполучниковий зв’язок – kötőszós kapcsolat

безсполучниковий зв’язок – kötőszó nélküli kapcsolat

речення з однотипними частинами – azonos típusú alá- és mellérendelő mondat

речення з різнотипними частинами – különböző típusú alá- és mellérendelő

mondat

речення з різними типами зв’язку – kapcsolatos mondat

чужим мовленням – az idézet (idéző és idézett beszéd)

пряма мова – közvetlen (egyenesen idézett) beszéd

непряма мова – közvetett (függő) beszéd

діалог – párbeszéd

цитата – idézet

розділові знаки – írásjelek, központozás

граматичний розбір – nyelvtani elemzés

138

СЛОВНИК СИНТАКСИЧНИХ ТЕРМІНІВ

абзац – bekezdés

безособове дієслово – személytelen ige

безособове речення – személytelen mondat

безприйменниковий – elöljáró nélküli mondat

відокремлені додатки – kiemelt tárgyak

відокремлені другорядні члени речення – kiemelt bővítmények

відокремлені обставини – kiemelt határozók

відокремлені означення – kiemelt jelzők

відокремлені прикладки – kiemelt értelmezők

вітальні слова речення – üdvözlő mondatszók

вставне слово (словосполучення, речення) – közbevetett szó (szószerkezet, mondat)

головне слово у словосполученні – a szószerkezet alaptagja

головна частина (складнопідрядного речення) – alaptag az alárendelő összetett

mondatban

двокрапка – kettőspont

двоскладне речення – tőmondat

діалог – párbeszéd, dialógus

дієприкметниковий зворот – melléknévi igeneves szerkezet

дієприслівниковий зворот – határozói igeneves szerkezet

дієслівний складений присудок – összetett igei állítmány

додаток – tárgy

другорядний член речення – bővítmény

дужки – zárójel

емоційно-оцінні слова-речення – érzelem kifejező mondatszók

єднальний сполучник – kapcsolatos kötőszó

займенниково-означальне підрядне речення – névmás-jelzői alárendelő mondat

заперечне присудкове слово – tagadó igével kifejezett állítmány

заперечне речення – tagadó mondat, tiltó mondat

заперечне слово-речення – tagadó mondatszó

139

засоби вираження (підмета, присудка, означення, додатка, обставини тощо) – az

alany, állítmány, jelző, tárgy, határozó stb. kifejező eszközei

зворотний порядок – fordított szórend

звертання – megszólítás

знак оклику – felkiáltó jel

знак питання – kérdőjel

з’ясувальна підрядна частина – magyarázó alárendelt rész

імення частина присудка – az állítmány névszói része

іменний складений присудок – névszói-igei összetett állítmány

керування – vonzat

кома – vessző

крапка – pont

крапка з комою – pontosvessző

лапки – idézőjel

надфразна єдність (складне синтаксичне ціле) – szuperfrázis v. összetett

mondattani egész

називне речення – nominális mondat v. névszómondat

неоднорідна супідрядність – vegyes típusú alárendelés v. többszörös alá- és

mellérendelés

неоднорідні означення – különnemű jelzők

неозначено-особове речення – személytelen mondat

неокличне речення – nem felkiáltó mondat

неповне речення – hiányos mondat

непоширене речення – hiányos mondat

непряма мова – függő beszéd

непрямий додаток – függő tárgy

неузгоджене означення – nem egyeztetett jelző

об’єктивний – tárgyas

обставина – határozó

обставина допусту – megengedő határozó

обставина мети – célhatározó

140

обставина міри і ступеня – mérték- és fokozathatározó

обставина місця – helyhatározó

обставина причини – okhatározó

обставина способу дії – módhatározó

обставина умови – feltételes határozó

обставина часу – időhatározó

обставинний – határozói

одиничний сполучник – egyes kötőszó

однорідна супідрядність – egynemű alárendelés

однорідні означення – egynemű jelzők

однорідні члени речення – egynemű v. halmozott mondatrészek

односкладне речення – egytagú mondat

означальна підрядна частина речення – az összetett mondat jelzői mellékmondata

означальний – jelzői

означення – jelző

оклична інтонація – felkiáltó hanglejtés

окличне речення – felkiáltó v. óhajtó mondat

опис – leírás

парний сполучник – páros kötőszó

перелічувальна інтонація – felsoroló hanglejtés

період – körmondat

питальне речення – kérdő mondat

підмет – alany

підрядна частина (складного речення) – az összetett mondat alárendelt tagja

(mellékmondat)

підрядне обставинне речення – határozói mellékmondat

підрядне речення – mellékmondat

підрядний зв’язок – alárendelés, alárendelő viszony

підрядність змішаного типу – vegyes nemű alárendelés

повне речення – teljes mondat

повторювальний сполучник – ismétlődő kötőszó

141

порівняльне підрядне речення – hasonlító mellékmondat

порівняльний зворот – hasonlító szerkezet

послідовна підрядність – fokozatos v. láncolatos alárendelés

поширена прикладка – bővített v. szerkezetes értelmező

поширене означення – bővített v. szerkezetes jelző

поширене речення – tagolt mondat

прийменниковий – elöljárói

прикладка – értelmező

прилягання – kapcsolódás, csatlakozás

присудок – állítmány

просте речення – egyszerű mondat

простий дієслівний присудок – egyszerű igei állítmány

простий підмет – puszta alany

протиставний сполучник – ellentétes kötőszó

пряма мова – közvetlen (egyenesen idézett) beszéd

прямий додаток – egyenes tárgy

прямий порядок слів – egyenes szórend

пунктуація – írásjel használat, központozás

речення – mondat

репліка – közbeszólás

риторичне питальне речення – szónoki v. retorikai kérdés

розділовий сполучник – választó kötőszó

розділові знаки – írásjelek

розповідне речення – kijelentő mondat

розповідь – elbeszélés

розмірковування – meditáció, tűnődés

синтаксис – mondattan

складений підмет – szerkezetes alany

складений присудок – szerkezetes állítmány

складне безсполучникове речення – kötőszó nélküli összetett mondat

складне речення – összetett mondat

142

складне речення з сурядним і підрядним зв’язком – mellérendelő és alárendelő

összetett mondat

складне синтаксичне ціле (надфразна єдність) – szuperfrázis v. összetett

mondattani egész

складнопідрядне речення – alárendelő összetett mondat

складнопідрядне речення допусту – megengedő mellékmondat

складнопідрядне речення з’ясувальне – magyarázó mellékmondat

складнопідрядне речення місця – helyhatározói mellékmondat

складнопідрядне речення наслідкове – okozati utótagú összetett mondat

складнопідрядне речення означальне – jelzői mellékmondat

складнопідрядне речення порівняльне – hasonlító mellékmondat

складнопідрядне речення причини – okhatározói mellékmondat

складнопідрядне речення способу дії – módhatározói mellékmondat

складнопідрядне речення умови – feltételes mellékmondat

складнопідрядне речення часу – időhatározói mellékmondat

складносурядне речення – mellérendelő összetett mondat

слова автора (при прямій мові) – idéző mondat

слово-речення – szómondat

словопорядок – szórend

словосполучення – szószerkezet

сполучне слово – kötőszó értékű szó

сполучник – kötőszó

спонукальне речення – buzdító (felszólító, felkiáltó, óhajtó) mondat

стверджувальне речення – állító mondat

стверджувальне слово – állító szó

стверджувальне слово-речення – mondat értékű állító módosítószó

супідрядність – kölcsönös mellérendelés

сурядний зв’язок – mellérendelő viszony

текст – szöveg

типи простих речень – az egyszerű mondat típusai v. fajtái

тире – gondolatjel

143

узагальнено-особове односкладне речення – általános alanyú egytagú mondat

узагальнююче слово – általánosító szó

узгоджене означення – egyeztetett jelző

узгодження – egyeztetés

ускладнене просте речення – egyszerű bővített mondat

цитата – idézet

член речення – mondatrész

144

ЗМІСТ

Пояснювальна записка 3 Повторення вивченого матеріалу 5 Синтаксис та пунктуація 15 Словосполучення і речення Словосполучення 18 Підрядний зв’язок слів у словосполученні 23 Речення 28 Порядок слів у реченні. Логічний наголос 33 Просте речення 36 Головні члени речення 38 Простий дієслівний присудок. Складений дієслівний присудок 40 Складений іменний присудок 48 Тире між підметом і присудком 52 Другорядні члени речення 56 Означення 57 Прикладка 60 Додаток 63 Обставина 66 Речення з однорідними членами 70 Розділові знаки при однорідних членах речення 72 Узагальнюючі слова при однорідних членах речення 77 Розділові знаки при узагальнюючих словах 78 Звертання 81 Вставні слова і вставні речення 86 Відокремлені члени речення 91 Тексти для аудіювання 98 Тести 117 Словник основних термінів 134 Словник синтаксичних термінів 138