Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІII. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola

Філології /українське відділення/Кафедра ___________________________________________________________________ Tanszék

“ЗАТВЕРДЖУЮ” / JÓVÁHAGYOMПроректор з навчальної роботи

Tanulmányi rektorhelyettes

________________________________“______”_______________20___

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИTANTÁRGYI PROGRAM

ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

_____________________________________________________________(назва навчальної дисципліни / a tantárgy neve)

напрям підготовки, спеціальність / szak, szakirány

________________________________________________________________________________ напряму 6.020203 – «Філологія»

________________________________________________________________________________

Спеціальності «Українська мова та література»

________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________(шифр і назва / a szak/szakirány kódja és neve)

спеціалізація/szakosodás_________________________________________________________(назва спеціалізації / szakosodás neve)

_________________ рік/év

зі вступу до літературознавстваРобоча програма ____________________________________________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року.

Tantárgyi program a ____________________________________________ c. tárgyból(назва навчальної дисципліни)

a _________________ szakos hallgatók számára. „___” ________, 20__ року.

Розробники / Kidolgozók: к.ф.н. Чонка Т.С.(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання / szerzők neve, beosztása, tudományos címe, fokozata)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії) ____________________A tantárgyi programot elfogadta a tanszékértekezlet (tantárgyi bizottság) _______________________

Протокол від / Jegyzőkönyv dátuma “____”________________20__ року № ___ száma.

Завідувач кафедри / Tanszékvezető

_______________________ (______________________) (підпис/aláírás) (прізвище та ініціали/család- és tónév)

Дата/Dátum: “_____”___________________ 20___.

__________, 20__ рік/év __________, 20__ рік/év

1. Опис навчальної дисципліни / A tantárgy leírása

Найменування показників

A jellemzők megnevezése

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівеньSzakirány, szak, képzettségi

szint

Характеристика навчальної дисципліни

A tárgy jellemzőiденна форма

навчанняnappali tagozat

заочна форма навчання

levelező tagozat

Кількість кредитівKreditértéke 3

Галузь знаньKépzési ág

0203 (шифр і назва / kód, név)

Нормативна(за вибором)

Normatív(választható)

Напрям підготовки Szakirány

6.020303. Філологія (шифр і назва / kód, név)

Модулів 2Modulok száma

Філологія. Українська мова і література. Мова і література (українська та англ.)Спеціальність(професійнеспрямування):Szak (szakosodás)

Рік підготовки / Képzési évek:

Змістових модулів 2Tartalmi modulok 1-й / -ik 1-й / -ik

Індивідуальне науково-дослідне завдання / Egyéni tudományos-kutatói feladat: складання словників та аналіз художніх творів (назва / megnevezve)

Семестр/Félév

Загальна кількість годин:Összóraszám: 120

1-й / -ik 1-й / -ikЛекції / Előadások

Тижневих годин для денної форми навчання:– 3 аудиторних: – 4 самостійної роботи студента.

A nappali tagozatos hallgató heti óraszáma:– kontaktóra:– önálló munka:

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаврKépzési szint:

16 год./óra 4 год./óraПрактичні, семінарські/ Gyakorlati, szemináriumi

30 год./óra 4 год./óraЛабораторні/Laboratóriumi

год./óra год./óraСамостійна робота/Önálló

munka 60 год./óra 98 год./óra

Індивідуальні завдання:Egyéni feladat:14 год /óra.

Вид контролю: Az ellenőrzés formája:

іспит

Примітка / Megjegyzés:Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:A kontaktórák és az önálló/egyéni feladatra szánt órák egymáshoz viszonyított aránya:

для денної форми навчання / a nappali tagozatosok számára – для заочної форми навчання / a levelező tagozatosok számára –

2. Мета та завдання навчальної дисципліни / A tárgy célja és feladatai

Програма вивчення навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» складена відповідно до

освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки

6.020303. Філологія (українська мова та література)*/6.020303. Філологія (українська, англійська мова та

література)*.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є:

- специфіка художньої літератури як словесний вид мистецтва та її місце в культурній парадигмі

сучасної людини;

- особливості змісту і форми літературного твору у складній комунікативній системі: «автор-текст-

читач»;

- основні закономірності розвитку художньої літератури в її національних, регіональних та

світових вимірах.

Міждисциплінарні зв’язки. Курс «Вступ до літературознавства» постійно взаємодіє з історією

української літератури, мистецтвознавством, фольклористикою, естетикою, психологією, соціологією,

етикою, історією, філософією.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Літературний твір і його складові елементи.

2. Літературний розвиток.

Мета / Cél та завдання / Feladatok навчальної дисципліни:

Мета курсу «Вступ до літературознавства» – ґрунтовно засвоїти першооснови та засади

літературознавства як філологічної науки, що синтезує досвід історії літератури, теорії літератури і літературної

критики, а також сприятиме систематизації відомостей з літературознавчої дисципліни, засвоєних у середній

школі, формуванню у майбутніх вчителів-словесників відповідних уявлень про специфіку художньої літератури

як різновиду мистецтва слова, закріпленню нових знань з теорії літератури, виробленню навичок наукового

аналізу художніх творів, осягненню основ закономірностей літературного процесу.

Завдання вивчення курсу – формування цілого ряду компетентностей:

- культурознавча компетентність як сукупність знань про матеріальну і духовну культуру, традиції,

звичаї, обряди рідного народу, сукупність умінь використовувати культурознавчі знання у

професійній діяльності;

- фольклорна, літературознавча компетентність як сукупність знань про українську літературу і

фольклор у їх історичному розвитку та на сучасному етапі, умінь здійснювати фольклорний,

літературознавчий аналіз, усвідомлювати закономірності літературного процесу, оцінювати художню

своєрідність творів, творчість письменника в цілому під кутом зору національної культури і

міжкультурної значущості;

- комунікативна компетентність як сукупність знань, умінь, здібностей, ініціатив особистості,

необхідних для здійснення комунікації в різних мовленнєвих сферах. Знання законів спілкування і

етикету, розуміння мотивів, цілей, засобів у взаємостосунках. Формування умінь виступу: вміння

розкрити суть проблеми, аргументувати власне бачення проблеми, підгримувати у слухачів інтерес і

увагу, керувати аудиторією тощо;

- психологічна компетентність як сукупність знань загальної, вікової, педагогічної психології,

лінгвопсихології, психічних процесів, пам'яті, мислення, уявлення, уміння визначати рівень розвитку

особистості;

- науково-дослідна компетентність: індивідуально-творче мислення, мотивація науково-дослідницької

діяльності. Науково-дослідна компетентність – сукупність умінь проводити пошукове, наукове,

експериментальне дослідження, працювати з першоджерелами, критичною літературою,

конструювати власну і колективну науково-дослідницьку діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен / A tárgy teljesítése révén a hallgatónak знати / tudnia kell :

• етапи і закономірності розвитку мистецтва;

• основні концепції літературознавчої науки;

• критерії класифікації літературознавчих дисциплін;

• визначення та принципи взаємодії основних літературознавчих термінів;

• принцип поділу на роди літератури, основні ознаки кожного роду літератури, найбільш поширені

ліричні, епічні та драматичні жанри, їх ознаки;

• найбільш поширені та уживані художні засоби;

• естетичні риси кожного літературного напряму, їх суспільно-історичні та філософсько-психологічні

засади, своєрідність; місце й час зародження і розвитку літературних напрямків, представників, що

дотримувалися творчих принципів цих напрямів у світовій та українській літературах;

• основні наукові напрямки і школи літературознавства ХІХ-ХХ ст., новітні напрями та течії в

літературознавстві.

вміти / képesnek kell lennie: • дібрати ілюстративний матеріал до кожного терміна;

• поцінувати художній текст як окреме естетичне ціле й з огляду на його місце в літературному процесі;

• визначити родову приналежність твору, його жанр, жанрову форму, прокоментувати засоби зображення

світу й людини в ньому;

• вести спостереження над способами і прийомами типізації та індивідуалізації характерів, майстерністю

композиції та сюжету, мовою художніх творів і особливостями віршування.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 3 кредити.

1. Програма навчальної дисципліни / A tárgy programja

Змістовий модуль 1. / 1. Tartalmi modulОснови літературознавства

Вступ. Предмет і завдання курсу "Вступ до літературознавства". Найголовніші види теоретико-літературознавчих праць: рецензія, стаття, літературно-критичний нарис, монографія. Словники літературознавчих термінів.

ТЕМА 1. Літературознавство як наука.Літературознавство як філологічна дисципліна, її специфіка та місце серед інших наук.

Визначення поняття “літературознавство”. Основні дисципліни літературознавства: теорія літератури, історія літератури, літературна критика, компаративістика. Допоміжні дисципліни літературознавства: бібліографія, історіографія, текстологія, палеографія (археографія), герменевтика, психологія творчості. Зв'язок літературознавства з іншими науками: релігієзнавством, філософією, історією, археологією, соціологією, психологією, етнографією, педагогікою, мовознавством. Зв'язок літератури з іншими видами мистецтва (живописом, музикою). Специфіка літератури.

Короткі відомості про зародження та історичний розвиток літературознавства. Наукові методи у літературознавстві: виникнення літературознавчих напрямків, шкіл, методів. Літературознавство ХІХ століття: міфологічна школа та культурно-історична, компаративістика, біографічний метод. Літературознавство ХХ століття: інтуїтивізм, фройдизм та психоаналіз, формальна школа і структуралізм, рецептивна естетика, феміністична критика, екзистенціалізм.

Формування і становлення шкіл в українському літературознавстві. Неокласична (Л.Білецький), історична школи, біографічний та психологічний напрями в історичній школі, філологічна (формальна) школа. Радянське (марксистське) літературознавство. Модерні методи в літературознавстві.

ТЕМА 2. Естетична природа художньої літератури.Класифікації видів мистецтва за різними ознаками. Розподіл мистецтв на просторові, часові та

синтетичні. Відмінність видів мистецтв за матеріалом, в якому виконані їх твори. Переваги і недоліки матеріалів різних видів мистецтв. Слово як найбільш гнучкий матеріал.

Література як вид мистецтва. Специфіка художньої літератури у порівнянні з іншими видами мистецтва. Література в широкому і вузькому розумінні терміна. Художня література як одна з форм суспільної свідомості. Предмет художньої літератури – увесь світ і окрема людина. Об’єкт зображення у літературі. Особливості античного, середньовічного, ренесансного, класицистичного, просвітительського, реалістичного, романтичного, модерністського й постмодерністського поетичних образів.

Критерії художності мистецтва слова – образність, образний лад, емоційна виразність. Функції літератури – естетична, гедоністична, комунікативна, а також перетворююча, пізнавальна, виховна та мовотворча.

ТЕМА 3. Психологія літературної творчості.Світовідчуття, знання, мислення. Художня творчість як специфічна, глибоко індивідуальна

діяльність. Здатність до символізації – особлива властивість людського мислення. Два основні типи вищої нервової діяльності – художній та мислительний. Емоційно-образний спосіб мислення письменника.

Талант, риси художнього таланту і фактори його розвитку. Біографія і творчість. Основні етапи народження твору: початковий етап – споглядання та спостереження письменника, самоспостереження, збирання матеріалу, виникнення задуму; наступний етап – реалізація творчого задуму – написання твору (роль уяви, фантазії, асоціативного мислення, натхнення як найпродуктивніший стан для роботи, значення інтуїції, здатність до перевтілення). Індивідуальний стиль письменника, складові чинники індивідуального стилю.

ТЕМА 4. Художній образ у літературі.Проблема класифікації образів. Поняття про рівні твору. Образна основа твору. Образність на

подієвому рівні. Образ як художнє узагальнення, його складові: поєднання абстрактного й конкретного, раціонального й емоційного, об’єктивного й суб’єктивного, вираження загального

через одиничне; пластичні й непластичні образи. Образи-персонажі: способи узагальнення та індивідуалізації. Структура образу: вчинки персонажа; портрет; мова; монологи (зокрема й внутрішні), участь у діалогах; ставлення до нього інших персонажів; висловлювання про нього. Поетичні образи: образи-картини природи (пейзажі), образи-речі (описи), образи-емоції, поетичні мікрообрази; а також класифікація, заснована на конкретно-чуттєвому сприйнятті дійсності: зорові й слухові образи; образи, що виникли від дотику; образи, створені на відчутті смаку; образи, побудовані на відчутті запаху. Інші способи утворення образного опису. Домисел і вимисел в образі. «Вічні» та традиційні образи. Стереотип. Специфіка образів автора і читача.

ТЕМА 5. Зміст і форма літературного твору.Зміст і форма як філософські поняття. Притягання і відштовхування. Загальний зміст мистецтва і

способи його оформлення. Зміст – це форма, а форма – це зміст. Проблема поділу твору на змістовні і формальні елементи. Змістовні елементи: тема, ідея, проблематика, пафос. Рід і жанр.

Фабула і сюжет. Аспекти розгляду сюжетної форми:  елементи сюжету (пролог, експозиція, зав'язка, розвиток дії (конфлікту – зовнішнього чи внутрішнього), кульмінація, розв'язка, епілог)); співвідношення сюжету і фабули, їх види: за відношенням зображеного у творі до дійсності – первинний і вторинний сюжети; за хронологією відтворення подій – хронологічно-лінійний сюжет і ретроспективна фабула; за ритмом проходження подій – повільний, динамічний, пригодницький, детективний сюжети; за зв'язком з реальністю – реалістичний, алегоричний, фантастичний; за способами вираження сутності героя – подієвий, психологічний. Поняття хронотопу.

Жанр і композиція. Композиційна форма, що включає:  сюжет, позасюжетні елементи (епіграф, авторські відступи – ліричні, філософські тощо, вставні епізоди, обрамлення, повтори), групування персонажів (за участю в конфлікті, за віком, поглядами та ін.), наявність (або відсутність) оповідача і його роль у структурі твору.

Конфлікт і колізія. Характер як вища форма типового образу в мистецтві; типи характерів; узагальнені і індивідуальні характери; соціально-історичні і загальнолюдські характери. Герої-персонажі як злиття змісту і форми. Змістовна обумовленість формальних елементів. Метод і стиль як зміст і форма літературного явища.

ТЕМА 6. Родовий і жанровий поділ літературних творів.Історичні передумови виникнення родів і жанрів. Синкретичність первісного мистецтва.

Значення критеріїв для класифікації. Рід і жанр. Різні тлумачення категорії «жанр». Критерій поділу літератури на три роди (за

Аристотелем). Критерії класицистів і романтиків. Поняття про епос, лірику і драму. Проблема розмежування епічних жанрів. Жанри епосу: роман, роман-епопея, повість, оповідання, новела, нарис, фольклорні епічні жанри (казка, переказ, легенда, дума і т. ін). Ліричні жанри в їх історичному розвитку. Проблема класифікації ліричних жанрів. Види лірики: за матеріалом освоєння – інтимна, пейзажна, громадська, філософська, релігійно-духовна, дидактична тощо; історично сформовані жанрові одиниці лірики – пісня, гімн, дифірамб, послання, ідилія, епіграма, ліричний портрет та ін. Драматичні жанри літератури: комедія, трагедія, драма тощо. Взаємозв’язок літературних родів, типів художнього сприйняття і різновидів художньої мови. Жанрова система. Міжродові жанри.

ТЕМА 7. Мова літературного твору.Художній текст, контекст, підтекст. Характерні ознаки тексту: завершеність, мінливість смислу,

відкритість для інтерпретації (співтворчість), зображений у творі світ поза текстом не існує. Мова розмовна, літературна, поетична. Мова як універсальна система, що моделює

дійсність, та її значення для літератури. Мова як образна форма мистецтва загалом і як власне словесно-мовленнєва форма літературно-художнього твору. Найважливіша функція мови – комунікативна. Мова розмовна та її діалектна основа. Літературна мова – унормована, прийнятна в офіційному спілкуванні. Поетична мова – мова власне художньої літератури. Мова художнього твору з точки зору лінгвіста й літературознавця. Лексичне багатство художньої мови (синоніми, антоніми, омоніми; архаїзми, історизми, неологізми; діалектизми, варваризми, макаронізми; просторіччя, вульгаризми, жаргонізми, професіоналізми, сленг).

Переносне значення слова (тропіка): метафора як головний троп, її функції, епітет і його різновиди, порівняння, інші різновиди тропів (метонімія, синекдоха, літота, гіпербола). Художня стилістика (риторика). Синтаксичні фігури (еліпсис, умовчування, інверсія, анафора, епіфора,

рефрен, градація, паралелізм, антитеза і т. ін.), риторичні фігури (звертання, вигуки, запитання, оклики). Звукова організація художньої мови (фоніка) – алітерація, асонанс, звуконаслідування.

ТЕМА 8. Основи віршування.Два опозиційні різновиди поетичного мовлення: вірш і проза. Походження й розвиток

віршування. Чотири основні вчення в складі віршознавства: метрика, ритміка, строфіка, фоніка.Системи віршування: метрична (антична) система, силабічна система, тонічна система, силабо-

тонічна система, народнопісенне віршування. Причини деканонізації класичного вірша. Гармонія і дисгармонія як домінанта класичного і

некласичного вірша. Формування некласичного вірша. Дольник як перехідна форма. Літературний тонічний вірш, його відмінність від народного тонічного віршування. Акцентний (чисто тонічний) вірш.

Верлібр. Проблема верлібру. Три концепції метричної сутності, генезису й типології верлібру. Три типи вільного вірша: прозовірш, верлібр “правильний”, “неправильний” верлібр.

Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового рядка. Види стоп (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест).

Римування. Поняття про риму. Чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна клаузули. Рими (точні й неточні, прості, складені, прикінцеві та внутрішні, багаті й бідні). Римування (паралельне, перехресне, кільцеве, подвійне, потрійне, моноримне).

Строфа, її види. Строфічний й астрофічний різновиди вірша. Фактори, котрі визначають строфічне членування. Двовірш. Тривірш (терцет). Терцина. Чотиривірш (катрен). П’ятивірш, семивірш, дев’ятивірш. Спенсерова строфа. Восьмивірш (октава, сициліана, тріолет). Одичний десятивірш. Сонет (італійський, французький, англійський; вінок сонетів).

Змістовий модуль 2. / 2. Tartalmi modul

ТЕМИ 9. Закономірності історичного розвитку літератури.Процес як філософське поняття. Боротьба і єдність протилежностей. Поняття «літературний

процес». Внутрішні фактори і закономірності його розвитку. Національні особливості. Зв'язок з усною народною творчістю.

Традиції і новаторство. Прогрес у літературі. Стадіальність у розвитку літератури. Теорія культурних хвиль. Типи літературних зв’язків: міжлітературні зв’язки (впливи й взаємовпливи, запозичення, контактні зв’язки) , внутрішні літературні зв’язки (наслідування, епігонство, цитація, стилізація, ремінісценція, парафраза, алюзія, варіація, пародіювання, травестування, репродукція та ін.)

ТЕМИ 10. Художні методи і стилі (літературний розвиток).Метод як сукупність найзагальніших принципів художнього мислення. Художній метод –

сукупність найбільш загальних принципів естетичного опанування дійсністю, яка настійливо повторюється у творчості тої чи іншої групи письменників, котра утворює напрям, течію та школу. Художній метод, тип творчості, художня система, стиль, творчий метод.

Стиль та його структура. “Стиль – це людина”. Стиль – індивідуальна неповторність творчого почерку; сукупність прийомів, яким віддається перевага; єдність індивідуальних і типових, спільних для багатьох індивідуальностей рис творчості. Стиль – цілісна система всіх елементів, з яких складаються літературна творчість, художній твір і літературний процес, котрий містить їх у собі. Рухливість категорії стилю. Необхідність розрізнення стилів творчості, стилі творів і тих чи інших етапів літературного процесу; стилі індивідуальні, групові; стилі певних шкіл, течій і напрямів; стилі мовні й мовленнєві; стилі естетичні та історичні; стилі, які несуть на собі відбиток тих чи інших родів, видів і жанрів; стилі віршовані та прозові; стилі традиційні та новаторські.

Взаємопроникнення категорій “стиль”, “метод” і “тип творчості”. Ядро цієї системи – найбільш загальне членування письменників за типом творчості, тобто за сукупністю естетичних принципів сприйняття і відтворення в літературі дійсності, а саме: характер сприйняття і ставлення до дійсності (символічний, романтичний, сентиментальний, аналітично-реалістичний), вироблення й застосування певної сукупності словесних прийомів у моделювання художнього світу; при цьому якась група прийомів є домінуючою.

Бароко. Класицизм. Сентименталізм. Романтизм. Реалізм. Модернізм і його художні методи (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм). Інші явища модернізму

(конструктивізм, «потік свідомості», примітивізм, театр абсурду, театр Б. Брехта, Леся Курбаса). Постмодернізм.

4. Структура навчальної дисципліни / A tárgy struktúrájaНазви

змістових модулів і

темA tartalmi modulok címe és témája

Кількість годин / Óraszámденна форма / nappali заочна форма / levelező

Усьогоösszesen

120

у тому числі/ebből Усього

Összesen

120

у тому числі/ebbőlл/ea

16

п/gy

30

лаб/lab

інд/egy

14

с.р./

ö.m.

60

л/ea

4

п/

gy

4

лаб/lab

інд/egyі с.р.

14/98

с.р./ö.m.

98

1 2 3 4 5 6 7 8 3 4 5 6 7Модуль 1 / 1. Modul

Змістовий модуль (Назва) 1. / 1. tartalmi modul (Címe)Літературний твір і його складові елементи.

Тема 1.1. téma

Літературознавство як наука.

1 1 4 8

Тема 2.2. téma

Естетична природа художньої літератури. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва

1 1 4 8

Тема 3.3. téma

Психологія літературної творчості.

1 1 4 8

Тема 4.4. téma

Художній образ у літературі.

1 2 6 2/10

Тема 5.5. téma

Зміст і форма літературного твору.

1 4 2 6 1 2/10

Тема 6.6. téma

Родовий і жанровий поділ літературних творів.

1 3 2 6 1 2/10

Тема 7.7. téma

Мова літературного твору.

1 4 2 6 1 1 2/10

Тема 8.8. téma

Основи віршування.

1 4 2 6 1 1 2/10

Разом за змістовим модулем 1Összesen az 1. tartalmi modulban

8 20 8 42 3 3 10/74

Змістовий модуль (Назва) 2. / 2. tartalmi modul (Címe)Літературний процес

Тема 9.9. téma

Закономірності історичного розвитку літератури. Літературний процес

2 4 2 8 10

Тема 10.10. téma

Літературні методи творчості

6 6 4 10 1 1 4/14

і стилі. Разом за змістовим модулем 2Összesen az 2. tartalmi modulban

8 10 6 18 1 1 4/24

Усього годин /

Összesen

16 30 14 4 4 14/98

5.Теми практичних занять / A gyakorlati órák témája № Назва теми / A téma címe Кількість

ГодинÓraszám

1. Специфіка художньої літератури. 22. Різновиди літературно-художніх образів.

Система образів художнього твору.2

3. Мова художнього твору. 24. Художньо-мовленнєва організація літературного твору

(тропи, стилістичні фігури, фоніка).2

5. Віршування. Теоретичні питання. 26. Основи віршування. 2

7-8. Композиція художнього твору. Сюжет і фабула. 49. Родовий і жанровий поділ літературних творів. 210. Особливості епічних творів. 2

11. Особливості драматичних творів. 212. Особливості ліричних творів. 213. Літературний розвиток. 214. Розвиток художніх методів і літературних напрямків 215. Аналіз художніх текстів 2

30

VІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1Специфіка художньої літератури

Теоретичні питання1. Література як вид мистецтва. 2. Естетична природа словесного мистецтва.3. Критерії художності літературного твору.4. Основні функції літератури.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.2. З'ясувати сутність і походження термінів (письмово), вміти їх застосовувати під час відповіді: образ,

катарсис, мімезиз, наслідування, символізація. 3. Прослідкувати зміни у зображенні головного об’єкта літератури – людини, людського життя

в історичному контексті.4. Опрацювати статті (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995):

– Антонич Б.-І. Національне мистецтво. Спроба ідеалістичної системи мистецтва (С. 40-44);– Маланюк Є. Думки про мистецтво мистецтва (С. 29-31);– І. Франко. Із секретів поетичної творчості. (С. 18-19, 19-25).

5. Проаналізувати образний лад художнього тексту (на вибір). 6. Розкрити роль образності у мові.7. Підготуватися до термінологічного диктанту

Орієнтовний перелік тем доповідей1. Сутність художнього узагальнення.2. Народність художньої літератури.3. Суспільне призначення літератури.

Рекомендована література1. Літературознавчий словник-довідник. - К., 2006.

2. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.3. Потебня А. А. Эстетика и поэтика. - М., 1976.4. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2003.5. Франко І. Із секретів поетичної творчості. - К., 1967.

Практичне заняття № 2Різновиди літературно-художніх образів.

Система образів художнього твору.

1. Поняття образу, характеру, дійової особи, персонажа, героя.2. Проблема класифікації образів. Художній образ як єдність типового та індивідуального, об’єктивного та суб’єктивного. Поняття про архетип.3. Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення, найповніше вираження авторського естетичного ідеалу. “Вічні” образи.4. Образи-персонажі: способи узагальнення та індивідуалізації.5. Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.6. Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. Образи-символи й образи-алегорії.

Завдання:1. Визначити специфіку художніх образів у творі М.Коцюбинського “Intermezzo”

Рекомендована література:1. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 38- 54.2. Галич О. та ін. Теорія літератури. – к., 2001. – С.142-160.3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.4. Введение в литературоведение / Под ред. Г.Поспелова и др. – М., 1988.5. Волинський П. Основи теорії літератури. – К., 1967. – С.89-108.6. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка та ін. – К., 1997.7. Костенко А. Діалектика художнього образу.-К., 1986.8. Гинзбург Л. О литературном герое. – Л., 1979.9. Левидов А. Автор – образ - читатель. – Л., 1983.

Практичне заняття № 3Мова художнього твору. Теоретичні питання

1. Поняття "художній текст".2. Мова розмовна, літературна, мова художньої літератури.3. Лексичне багатство художньої мови (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми,архаїзми, неологізми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми) (навести 3-4 приклади).4. Походження і природа мовних художніх засобів (тропіка).5. Порівняння.6. Епітети.7. Метафора як головний троп, її функції. 8. Метонімія та її види.9. Алегорія. Символ. Перифраз. Гіпербола.10. Смішне і засоби його відтворення. 11. Поетичний синтаксис. 12. Звукова організація художньої мови.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.2. Підібрати і виписати по 3-4 приклади з художніх творів до кожного пункту.3. Виписати у літературознавчий словник значення термінів, які розглядаються у теоретичному

блоку питань.4. Опрацювати статті (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995):

- Качуровський І. Фоніка. (С. 150-152).5. Визначити використані у поезії тропи, спробуйте обґрунтувати їхню доцільність, розкрити

естетичну функцію (письмово):

А на воді в чиїсь руціГадюки пнуться… Сон. До дна.Війнув, дихнув, сипнув пшона – І заскакали горобці!.. – Тікай! – шепнуло в береги. – Лягай… – хитнуло в смолки.Спустила хмарка на лугиМережані подолки. (П.Тичина)

Рекомендована література1. Бандура О. Мова художнього твору - К., 1964.2. Бацій І. С. Краса і сила слова, - К., 1983.3. Качуровський І.Фоніка.- К., 1994.4. Ласий В. М., Пулинець О. О. Словник літературознавчих термінів. - 1971

Практичне заняття № 4Художньо-мовленнєва організація літературного твору

(тропи, стилістичні фігури, фоніка)1. Поняття про тропи (епітет, метонімія, метафора, синекдоха, гіпербола, літота, перифраз, оксюморон, алегорія, символ, сарказм, іронія тощо.)2. Характеристика синтаксичних засобів увиразнення мовлення (стилістичні фігури): інверсія, асиндетон, полісиндетон, тавтологія, анафора, епіфора, риторичні запитання, звертання, оклики, анаколуф, еліпсис тощо.3. Звукова сфера художньої мови (фоніка): алітерація, асонанс, дисонанс, звукові повтори, милозвучність, ритм, рима.4. Засоби словотворчого увиразнення мовлення (неологізми, архаїзми, історизми, варваризми, діалектизми, жаргонізми тощо.)

ЗАВДАННЯ: 1.Знайти і пояснити роль і значення тропів у поезіях Лесі Українки"Contra spem spero", В.Стуса "За літописом Самовидця", "У цьому полі синьому, як льон", Ліни Костенко "Осінній день…".2.Підібрати поезії митців ІІ половини ХХ століття, де використовуються стилістичні фігури та поетична фоніка.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:1.Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.,2003.- С.218-316.2.Галич О. та ін. Теорія літератури. - К.,2001. – С.169-238.3.Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.4.Введение в литературоведение / Под ред. Г.Поспелова и др. – М.,1988. – С.294-3525.Волинський П. Основи теорії літератури. – К.,1967. – С.130-186.6.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром`яка та ін. – К.,1997.

Практичне заняття № 5Віршування. Теоретичні питання.

1. Походження і розвиток віршування.2. Метрична (антична) система віршування, її основні стопи.3. Народнопісенний вірш.4. Силабічне віршування.5. Силабо-тонічне віршування. 6. Римування.7. Строфа та її види.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.2. Дати визначення поняттям (за словниками): хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест,

анжамбеман, пірихій, спондей, цезура, клаузула, вільний вірш, білий вірш, верлібр( письмово).3. Опрацювати статті (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995):- Потебня О. Із записок з теорії словесності. (С. 127-132);- Ковалевський В. Рима. Ритмічні засоби українського вірша (С.141-144);

- Сидоренко Г. Від класичних нормативів до верлібру. (С.147-149);- Качуровський І. Метрика.(С.152-155).4. Підібрати і виписати по 2-3 приклади віршів, написаних різними розмірами (самостійно);

різних видів рими та римування; різних видів строф; білого вірша; вільного вірша, верлібру. У зошитах представити ритмічні схеми поезій.

5. Підготуватися до термінологічного диктанту.

Орієнтовні теми та питання доповідейВикористовуючи наукові видання, монографії, підготувати виступ на теми (У доповіді необхідно представити не лише наукову літературу з даного питання, але й основні видання художніх текстів – збірники, антології та ін. План виступу: витоки жанру, розвиток (основні етапи, приклади), розквіт, сучасний стан):

Сонет та його видиПоема як ліро-епічний жанрШевченківський віршМедитація як ліричний жанрЗахідноєвропейська й українська балада.

Рекомендована література1. Аристотель. Поетика. - К, 1967.2. Вступ до літературознавства: Хрестоматія. - К., 19953. Качуровський І. Метрика. - К., 1994.4. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.5. Качуровський І. Фоніка. – К., 1994. 6. Літературознавчий словник-довідник. - К., 2006.

Практичне заняття № 6Основи віршування.

1.Вірш і проза як різновиди художньої мови. Віршований рядок як головна ритмічна одиниця. Способи впорядкування мови: системи віршування.2.Метрична (антична) система. Розміри (гекзаметр, елегійний дистих).3.Силабічна система віршування. Тонічний вірш. Народнопісенна система віршування.4.Силабо-тонічна система.5.Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового рядка. Види стоп.6.Рими, їх види. Поняття про внутрішню риму. Способи римування. Білий вірш.7.Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.

ЛІТЕРАТУРА1.Введение в литературоведение / Г.Н.Поспелов, П.А.Николаев, И.Ф.Волков и др.- М.,1988.2.Волинський П. Основи теорії літератури. – К.,1967.3.Костенко Н. Українське віршування ХХ століття. – К.,1993.4.Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Тернопіль: Підручники і посібники,2002.5.Науменко Н. Вільний вірш у творчості Лесі Українки // Дивослово. – 2004. - №4. – С.6-8.6.Неділько В. Елементи теорії літератури. Конспект лекцій. – К.,1994.7.Сидоренко Г. Українське віршування від найдавніших часів до Шевченка. – К.,1972.8.Ситченко А. До проблеми шкільного аналізу ліричного твору // Дивослово. – 2004. - №6. – С.19-20.

Практичне заняття № 7-8Композиція художнього твору. Сюжет і фабула.

1. Проблема поділу твору на змістові та формальні елементи.2. Характеристика змістових елементів: теми, ідеї, проблематики, пафосу.3. Поняття про художній конфлікт, мотив4. Сюжет і фабула, їх розмежування та основні ознаки. Функції і типи сюжетів. Основні елементи сюжету.5. Позафабульні (позасюжетні) чинники композиції: ліричний відступ, авторський відступ, вставні епізоди, пейзаж, портрет, інтер’єр тощо. Поняття про художнє обрамлення.

Завдання:

1. Визначити основні елементи композиції новели В.Стефаника "Новина".2. Визначити основні елементи композиції роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть

воли, як ясла повні?».3. Визначити основні елементи композиції п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка».4. Визначити основні елементи композиції повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Рекомендована література:1.Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 146- 207.2.Галич О. та ін. Теорія літератури. – к., 2001. – С.124-169.3.Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002. – С.67-80.4.Введение в литературоведение / Под ред. Г.Поспелова и др. – М., 1988. – С.197-215.5.Нитченко Д. Елементи теорії літератури. – Полтава, 1993. – С.11-14.6.Волинський П. Основи теорії літератури. – К., 1967. – С.108-129.7.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка та ін.-К.,1997.

Практичне заняття № 9Родовий і жанровий поділ літературних творів

1.Поняття про рід і жанр у застосуванні до літературних творів. Історичний характер родів і жанрів.2.Проблема розмежування епічних жанрів. Поняття про жанрові різновиди.3. Жанрові різновиди лірики за тематикою.4.Драматичні твори в їх історичному розвитку.5.Види мішаної форми: балада, ліро-епічна поема, драматична поема тощо.

ЛІТЕРАТУРА:1.Введение в литературоведение / Г.Н.Поспелов, П.А.Николаев, И.Ф.Волков и др. – М.,1988.2.Волинський П. Основи теорії літератури. – К.,1967.3.Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.4.Неділько В. Елементи теорії літератури. Конспект лекцій. – К.,1994.5.Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.,2003.6.Галич О. Теорія літератури. Підручник. – К.,2001.

Практичне заняття № 10Тема. Особливості епічних творів

Теоретичні питання1. Сюжет та його різновиди2. Поняття про конфлікт.3. Система персонажів, засоби їх змалювання4. Компонування твору (композиція).5. Автор в епічному творі.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Зробити копії схем-таблиць літературних родів і жанрів. (Галич О., Назарець В., Васильєв Є.

Теорія літератури: Підручник. – К., 1001). 2. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.3. Виписати у літературознавчий словник значення термінів, які розглядаються у теоретичному

блоку питань.4. Опрацювати статті (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995):

– Бахтін М. Епос і роман. (С. 241-244);– Ортега-і-Гассет Х. Думки про роман. (С.235-241);– Гегель Г. Лекції з естетики. (С. 202-208).

5. Прочитати і проаналізувати новелу Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном", з’ясувати такі питання:

- З’ясувати фольклорну основу назви новели.- Пояснити присвяту.- Визначити фабули, пов’язані з образами оповідача-студента, Софії, Марфи, Михайла. (Переказ фабул викласти письмово у робочих зошитах).- Спробувати визначити головного героя твору, пояснити специфіку - У чому композиційні особливості новели "Три зозулі з поклоном"?

- Які проблеми порушено в новелі?- Визначити наскрізну деталь у творі та її значення.

6. Написати відгук на новелу Г.Тютюнника (на вибір).7. Підготуватися до термінологічного диктанту.

Рекомендована література1. Аристотель. Поетика. – К., 1967.2. Буало Н. Поэтическое искусство. – К., 1959.3. Волинський П. К. Основи літературознавства - К., 1967.4. Літературознавчий словник-довідник. — К., 2006.5. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.6. Хализев В. Драма как род литературы. – М., 1986.

Практичне заняття № 11Тема. Особливості драматичних творів.

Теоретичні питання1.Значення конфлікту у драматичному творі.2. Розвиток дії.3. Форми поведінки персонажів.4. Особливості мови персонажів.5. Художня умовність у драматичному творі.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.2. Виписати у літературознавчий словник значення термінів, які розглядаються у теоретичному

блоку питань.3. Опрацювати статті (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – К., 1995):

- Леся Українка. Європейська соціальна драма. (С. 221-223);- Вороний М. Театральне мистецтво і український театр. (С. 223-231);- Вороний М. Драма живих символів. (С. 231-235 ).

4. Прочитати і проаналізувати п'єсу М. Куліша "Мина Мазайло", з’ясувати такі питання:- Жанр твору (за визначенням М.Куліша, Л.Курбаса, літературознавців).- Чи є у творі позитивні герої?- Яке ідейне навантаження персонажів? Довести, що образи Мазала, Мини, тьоті Моті –

яскраві приклади літературних типів.- Визначити конфлікт твору.- Яку роль у творі відіграє дзеркало? Чи доцільною є гра майже всіх персонажів перед ним і

перед самими собою?- Охарактеризувати структуру ремарок. Яку роль вони виконують у творі?- Проаналізувати фінал.

Рекомендована література1. Волинський П. К. Основи літературознавства.. — К., 19672. Літературознавчий словник-довідник. - К., - 2006. 3. Аристотель. Поетика. – К., І 967.4. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.5. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2003.

Практичне заняття № 12Тема. Особливості ліричних творів.

Теоретичні питання1. Предмет і зміст лірики.2. Ліричний герой і автор. Форма вираження авторської свідомості в ліриці.3. Класифікація типів ліричних творів. Жанровий поділ лірики.4. Лірична медитація та її види.

5. Експресивність ліричної мови.

Завдання та рекомендації до самостійної роботи1. Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих

питань, підготуватися до обговорення питань в аудиторії.2. Підібрати для аналізу ліричні твори різних жанрів (за вибором).3. Зробити аналіз однієї поезії (письмово) за наведеною схемою: І. Короткі відомості про автора

(передовсім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору). ІІ. Історія написання і видання твору (у разі потреби). ІІІ. Жанр твору (пейзажна, громадянська, інтимна (родинна), релігійна лірика тощо. ІV. Провідний мотив твору. V. Композиція твору (в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті; виділяють такі композиційні етапи почуття: а) вихідний момент у розвитку почуття; б) розвиток почуття; в) кульмінація (можлива); г) резюме, або авторський висновок). VІ. Ключові образи твору (найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя – це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі). VІІ. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку). VІІІ. Версифікація твору (рими, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), її роль у розкритті провідного мотиву. ІХ. Підсумок.

4. Виписати у літературознавчий словник значення термінів, які розглядаються у теоретичному блоку питань.

5. Підготуватися до термінологічного диктанту.

Рекомендована література1. Волинський П. К. Основи літературознавства. - К., 1967.2. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів, 1971.3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.4. Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості. - К., 1967.5. Фролова К. П. Аналіз художнього твору. - К., 1975.

Практичне заняття № 13

Тема. Літературний розвиток.

Питання для опрацювання1. Поняття про літературний процес, його складові.2. Традиції і новаторства як рушійна сила літературного розвитку.3. Генезис мови художньої літератури, зміна жанрів, методів, стилів.4. Літературні напрямки і течії.5. Бароко, класицизм, сентименталізм як художні напрями.6. Романтизм і реалізм як художні методи і напрями. 7. Модернізм. Символізм. Акмеїзм. Футуризм. Імажинізм. Експресіонізм. Імпресіонізм. 8. Сюрреалізм. Екзистенціалізм. Соціальний реалізм.

Завдання для самостійної роботи та форми звітності

1. Записати у зошит приклади до літературних течій і напрямків, які розглядаються у теоретичному блоку питань.

2. Проаналізуйте на вибір один із рекомендованих творів, визначивши, елементи якої естетики в ньому представлені (співіснують):

3. Назвіть, де і коли літературний напрям зароджується і розвивається, представників, що дотримувалися творчих принципів цих напрямків у світовій та українській літературі.

4. Виписати у літературознавчий словник значення термінів: метод, стиль, течія, напрямок, бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, модернізм.

Рекомендована література1. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст.. – Львів, 1996. 2. Гундорова Т. Дискурсія модернізму в українській літературі. – К., 1997. 3.Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. – К., 1986

4. Калениченко Н.А. Українська література XIX ст..: Напрями, течії. К, 1997.5. Наливайко Д. С. Искусство: направлення, течения, стили. – К.. 1985. 6. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1996. 7. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1993.

Практичне заняття № 14Розвиток художніх методів і літературних напрямків

1. Поняття про художній метод, літературний метод, літературний напрям, літературну течію.2. Художній метод як категорія історична. Історично зумовлені зміни художніх методів і літературних напрямів.3. Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.4. Бароко. Характерні риси барокових творів.5. Класицизм як художній метод і літературний напрям. Риси класицизму в українській літературі.6. Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі.7. Романтизм як тип художнього світосприйняття. Український романтизм: хронологічні межі, національні риси, митці-романтики.8. Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму.9. Модернізм і його художні методи (символізм, імпресіонізм, футуризм, сюрреалізм). Інші явища модернізму (конструктивізм, «потік свідомості», примітивізм, театр абсурду).10. Постмодернізм. Проблеми постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс українського літературного постмодернізму

Література1. Введение в литературоведение / Г.Н. Поспелов, П.А. Николаев, И.Ф. Волков и др.- М.,1988.2. Волинський П. Основи теорії літератури.-К., 1967.3. Галич О. Теорія літератури. – К., 2001.4. Лімборський І. «Чутливе серце» і «незіпсована природа» як моделі художнього мислення. Сентименталізм і руссоїзм в українській літературі // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - № 7. - С. 12-20.5. Лексикон загального і порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001.6. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.7. Наєнко М. Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції. – К., 1997.8. Неділько В. Елементи теорії літератури. Конспект лекцій.- К., 1994.9. Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002.

10. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2004.

Практичне заняття № 15Аналіз художніх текстів

Зробити аналіз прозового, поетичного й драматичного творів (за вибором студентів) за поданими схемами.

Схема аналізу художнього поетичного твору:

1) Загальна характеристика історичної доби та суспільних умов, географічних особливостей та мовних норм епохи, в яку жили і творили митці досліджуваних творів.

2) Позатекстові фактори образу автора (світогляд, факти біографії, конкретні соціально-історичні умови творчості, суспільна ідеологія, індивідуально-психологічні особливості творчої особистості письменників, „модель читача”).

3) Текстові фактори образу автора (авторський стиль та безпосередньо „модель автора” зокрема у конкретному творі й у фоні усієї його творчості).

4) Загальна характеристика стилю, виду лірики, жанру, запропонованих для аналізу текстів.5) Первинне читання та сприйняття (усвідомлення) текстів.6) Словникова робота – лінгвістичний коментар лексем, що потребують пояснення.7) Назва твору (алегорична, символічна, метафорична, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні), та ін.).8) Тема поезії та провідні мотиви.9) Ідея. Композиція (якщо є). 10) Ліричний герой.

11) Образи, символи (якщо є) твору.12) Сюжетні лінії (якщо є).13) Настрій (мінор, мажор).14) Складання партитури.15) Засоби звукової архітектоніки: ритм, метр, віршовий розмір, засоби милозвучності, алітерація,

асонанс тощо.16) Аналіз тропів.17) Авторські розділові знаки. Авторські неологізми.18) Спільне та відмінне у досліджуваних творах.19) Вплив яких відомих авторів відчувається у даних творах.20) Відгуки критиків та інших діячів мистецтв.21) Всі можливі інтерпретації творів.

Схема аналізу художнього прозового та драматичного твору :

1) Загальна характеристика історичної доби та суспільних умов, географічних особливостей та мовних норм епохи, в яку жили і творили митці.

2) Позатекстові фактори образу автора.3) Текстові фактори образу автора.4) Загальна характеристика стилю, жанру запропонованого для аналізу текстів.5) Первинне читання та сприйняття (усвідомлення) текстів (якщо твори невеликі за обсягом. В

інших випадках – попереднє читання текстів учнями вдома).6) Словникова робота – лінгвістичний коментар лексем, що потребують пояснення.7) Назва твору (алегорична, символічна, метафорична, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні), та ін.).8) Тема. Ідея. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний).9) Проблематика твору. Правда та художній вимисел.10) Композиція (експозиція, зав'язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв'язка конфлікту).11) Аналіз художніх образів.12) Вихідна точка зображення подій.13) Тематичні поля та ключові слова.14) Семантика кольору.15) Мовні засоби на позначення образу автора, героя та читача у тексті.16) Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку; описи та ліричні відступи. Засоби звукової

архітектоніки: ритм, метр, засоби милозвучності, алітерація. Аналіз тропів. Авторські розділові знаки. Авторські неологізми.

17) Вплив яких відомих авторів відчувається в даному творі.18) Відгуки критиків та інших діячів мистецтв.19) Екранізації та сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення.20) Спільне та відмінне у досліджуваних творах.21) Всі можливі інтерпретації твору.

7. Самостійна робота / Önálló munka

№ Назва теми / A téma címe КількістьГодин

Óraszám1. Вступ до літературознавства – галузь літературознавчої науки 2

2. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва 23. Література – мистецтво слова. 24. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва 25. Літературно-художній образ. 66. Генологія. Родовий і жанровий поділ літературних творів. 47. Епос. 48. Лірика. 4

9. Драма. 410. Суміжні змістоформи. 411. Цілісність літературного твору 412. Змістові прояви художньої форми. 413. Формальні проявники змісту. 414. Художня мова. 415. Основи версифікації. 416. Строфіка. 217. Закономірності розвитку літератури. 4

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота № 1.Тема. Вступ до літературознавства – галузь літературознавчої науки

Питання для опрацювання

І. Літературознавство – провідна філологічна наука:а) літературознавство і лінгвістика;б)зв’язок літературознавства з іншими науками.

Галузі літературознавства:а) основні галузі літературознавства (історія літератури, теорія літератури, літературна

критика);б)допоміжні галузі літературознавства (текстологія, історіографія, бібліографія,

палеографія та ін.).

Самостійна робота № 2Тема. Література як форма суспільної свідомості

Предмет, мета, завдання курсу «Вступ до літературознавства» як навчальної дисципліни філологічного факультету. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни (історія літератури, теорія літератури, літературна критика; текстологія і порівняльне літературознавство; літературна та літературознавча бібліографія, літературознавча історіографія, евристика, палеографія, археографія, герменевтика, психологія творчості тощо). Методологія літературознавства. Взаємозв’язок літературознавства з іншими науками.Шляхи розвитку теоретико-літературної думки. Місце визначних давньогрецьких філософів Платона і Аристотеля у розв’язанні основних питань літератури. Боротьба за ясність і чистоту мови в поемі М. Буало “Поетичне мистецтво”. Матеріалістичне розуміння мистецтва французьким філософом Д. Дідро (праці “Краса”, “Про драматичну літературу”). Обґрунтування теорії реалізму у працях німецького просвітителя Ф.Лессінга. Літературознавча, критична і публіцистична спадщина І.Франка.Жанри історії літератури. Жанри теорії літератури. Жанри літературознавчої критики.

Самостійна робота № 3Тема. Література – мистецтво слова.

Види мистецтва, їх походження, класифікації. Література як вид мистецтва. Cпільне та відмінне у науковому і літературно-мистецькому пізнанні та зображенні. Функції літератури.

Завдання для самостійної роботи та форми звітностіЗ'ясувати сутність і походження понять: «освіта», «наука», «філологічна освіта», «філологія»,

«філологічна підготовка», «філолог», «теорія літератури», «літературознавство», «літературна критика», «бібліографія літературна», «текстологія», «історіографія» та інші терміни, що ви вже з ними зустрілись у процесі вивчення курсу «Вступ до літературознавства» (за тлумачним, літературознавчим, лінгвістичним словниками і довідниками).

Рекомендована література1. Бандура О. Теорія літератури. – К., 19692. Довідник з теорії літератури. – К., 2001.3. Лесин В. Літературознавчі терміни. — К.,1985.

4. Літературознавчий словник-довідник, — К.,1997.5. Нитченко Д. Елементи теорії літератури. — Полтава, 1993.6. Ткаченко А. Мистецтво слова. –К., 1998.

Самостійна робота № 4 Тема. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва

Питання для опрацювання1. Мистецтво як засіб відображення дійсності. Спільні й відмінні риси у зображенні дійсності мистецтвом і наукою.

а) образ і поняття;б) види образності.

2. Види мистецтв (часові, просторові, синтетичні), їх характеристика. Походження мистецтва і його різновидів:

а) особливості первісної творчості;б) розвиток мистецтв.

3. Види літературно-художньої творчості (фольклор, поезія, проза).

Завдання для самостійної роботи та форми звітності• Підготувати повідомлення (на 3-5 хв.) з таких тем: «Сутність художнього узагальнення», «Народність художньої літератури», «Суспільне призначення літератури».• Визначити основні терміни. З'ясувати їх сутність і походження, вміти їх застосовувати під час відповіді.• Вміти розкрити сутність загальномистецьких .законів (мімезис, катарсис).• Підготувати запитання до «Бліц-конкурсу» (за темою завдання). • Опрацювати науково-критичну літературу, укласти тези, зробити виписки до запропонованих питань.

– І. Франко «Із секретів поетичної творчості» // Вступ до літературознавства: Хрестоматія. - К., 1995. – С. 18-19, 19-25

– Бахтін М. Форми часу й хронотопу в романі // Вступ до літературознавства: Хрестоматія. - К., 1995. – С.78-82

Рекомендована література1. Довідник з теорії літератури. – К., 20012. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрест. У 3 кн. – К., 1996.3. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. — К.,1997.4. Літературознавчий словник-довідник, — К.,1997.5. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи. Напрями. Тенденції. – К., 1997.6. Нитченко Д. Елементи теорії літератури. — Полтава, 1993.7. Українська літературна енциклопедія в 3 т. — К., 1988-1995.

Самостійна робота № 5Літературно-художній образ.

Образотворчі, пізнавально-естетичні та моделюючі можливості слова як основного засобу літературної творчості.  Сутність художнього образу. Структура літературно-художнього образу. Види літературно-художніх образів. Співвідношення понять: літературний герой (і антигерой), тип, прототип, характер, персонаж, образ, дійова особа, ліричний герой, ліричний персонаж, “образ автора”, “власне автор”, письменник.

Самостійна робота № 6Генологія. Родовий і жанровий поділ літературних творів.

Сутність генології, її предмет і завдання. Витоки генології. Родовий поділ літератури. Аристотель, Платон, Гегель, сучасні дослідники про поділ літератури на роди. Критерії поділу літератури на роди. Нестійкість меж між літературними родами. Заперечення доцільності родового поділу літератури.Вид і жанр як змістовна форма розвитку літератури.

Самостійна робота № 7 Епос.Визначальні особливості епічних творів. Проблеми класифікації епосу. Видові та жанрові модифікації епосу.Походження та еволюція роману. Основні жанрові модифікації роману. Спільне та відмінне між романом, епопеєю та повістю.Новела в її історичному розвитку (від найдавніших часів до ХХ ст.). Характеристика основних жанрових модифікацій новели. Художньо-символічний зміст і екзистенційний сенс категорії трагічного (на матеріалі новелістики В.Стефаника, О.Кобилянської). 

Самостійна робота № 8 Лірика.Визначальні особливості ліричних творів. Параметри класифікації лірики. Видові та жанрові модифікації лірики.

Самостійна робота № 9 Драма.Визначальні особливості драматичних творів. Параметри класифікації драми. Видові та жанрові модифікації драми.

Самостійна робота № 10 Суміжні змістоформи.

Терміни до залікового кредиту ЗА ТЕМАМИ 1 – 10:Літературознавство; історія літератури, теорія літератури, літературна критика, текстологія, компаративістика; літературна та літературознавча бібліографія, літературознавча історіографія, евристика, палеографія, археографія, герменевтика, психологія творчості; мистецтво, література, типізація, образ, літературний герой (і антигерой), тип, прототип, характер, персонаж, образ, дійова особа, ліричний герой, ліричний персонаж, “образ автора”, “власне автор”, письменник; генологія, рід, вид, жанр, епос, лірика, драма.

Контрольні питання ЗА ТЕМАМИ 1 – 10: 1. Допоміжні літературознавчі дисципліни.2. Драма. Види, жанри (різновиди).3. Драматична поема як зразок суміжної  змістоформи, її  найважливіші ознаки.4. Еволюція роману. Його відмінність від епопеї та повісті.5. Епос. Види, жанри (різновиди).6. Жанр (різновид) як окреме, конкретне вираження виду.7. Життєва та художня правда. Вимисел і домисел в процесі типізації, їх значення і мистецька

необхідність. Приклади.8. Лірика. Параметри структурування.9. Література – мистецтво слова. Функції літератури.10. Літературно-мистецький образ, види художніх образів.11. Літературознавство як наука. Його об’єкт і завдання.12. Основні літературознавчі дисципліни.13. Параметри класифікації видів мистецтва. Предмет художньої літератури.14. Роди, види, жанри художньої літератури. Загальна характеристика.15. Художнє і наукове пізнання.

Поетика літературного творуТема 11. Цілісність літературного творуПоняття поетики. Його виникнення, застосування від давнини до сучасності. Макро-, мікро- та історична поетика. Формозмістова єдність літературного твору. Тема 12. Змістові прояви художньої форми.

 

Основні рівні художнього змісту. Традиційне розуміння чинників змісту (тема/тематика, проблема/проблематика, ідея тощо). Більш розширене тлумачення змісту (тенденція, пафос, родовий і жанровий зміст, фабула, конфлікт, характери, обставини тощо). Тема 13. Формальні проявники змісту.Естетична єдність усіх чинників форми твору (стиль). Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору. Зовнішня форма художнього твору.Тема 14. Художня мова.Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби словотворчого увиразнення мовлення. Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи). Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури). Звукова організація художньої мови (фоніка).Просторічна, наукова, розмовна, публіцистична, діалектна, соціолектна, літературна мова. Роль письменника в розвитку національної мови. Терміни до ТЕМ 11 - 14.Формозміст; тема (тематика), проблема (проблематика), ідея, тенденція, пафос, конфлікт, колізія; фабула, мотив, сюжет, композиція;  експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка; ліричний відступ, інтер’єр, портрет, пейзаж, вставний епізод; тропи. Контрольні питання до ТЕМ 11 - 14.

1. Гіпербола та літота, їх ідейно-стильові функції. Приклади.2. Екскурс в історію питання та сучасне тлумачення сюжету і фабули.3. Змістові чинники художньої форми.4. Іронія і сарказм. Приклади.5. Композиція художнього твору, її загальні закономірності, особливості композиції епічних, ліричних і

драматичних творів.6. Лексико-морфологічна виразність художньої мови.7. Метафора та її види. Приклади.8. Метонімія та її види. Приклади.9. Поняття ідеї художнього твору. Приклади.10. Поняття про позасюжетні елементи художнього твору. Їх функції. Приклади.11. Суміжні змістоформи літератури.12. Тематика літературного твору. Приклади.13. Формальні чинники художнього змісту.14. Формозмістова єдність літературного твору.15. Фігури поетичного синтаксису.

Віршування.

Самостійна робота № 15Основи версифікації.

Інтонаційне звучання художнього тексту. Ритм. Версифікаційні системи  (мелодійне віршування; квантитативна, квалітативна версифікація). Межисистемні форми віршування.Рима як одиниця фоніки, ритміки і строфіки, її різновиди. Способи римування.Проблеми вітчизняної версифікації. Українська силабіка та її особливості. Еволюція вітчизняного віршування. Сучасне версифікаційне розмаїття.

Самостійна робота № 16Строфіка.

 

Самостійна робота 17Закономірності розвитку літератури.

Загальні відомості про строфу.Найпростіші строфи. Канонізовані строфи.

Поняття про літературний процес. Виникнення й еволюція літературних напрямів, течій, угруповань, шкіл тощо. Проблеми періодизації літературного процесу. Взаємодія традицій і новацій у мистецтві. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу.

Тема. Літературний процес

Питання для опрацювання1. Сутність і значення літературного процесу.2. Художні взаємовпливи. Загальна характеристика.3. Види внутрішніх факторів розвитку літературного процесу.4. Міжнаціональна та внутрішньонаціональна художня взаємодія.

 Терміни до ТЕМ 15 - 17Версифікація, ритм, рима, стопа, строфа; літературний процес, стиль, літературний напрям, літературна течія, школа. Контрольні питання до ТЕМ 15 - 17

1. Верлібр. Приклади.2. Вірші та проза. Приклади.3. Літературна течія, школа.4. Літературний напрям і тип художньої творчості.5. Межисистемні форми віршування. Приклади.6. Поняття літературного напряму.7. Поняття літературного процесу.8. Поняття про строфу. Найпоширеніші види строф. Приклади.9. Рима, її роль у вірші. Класифікація рим.10. Світогляд митця і художня творчість.11. Силабо-тонічна система віршування. Стопа, її основні види у силабо-тонічному  віршуванні.

Приклади.12. Системи віршування. Антична і силабічна системи. Приклади.13. Складна строфіка: октава, терцини, рондель, сонет, строфа “Енеїди”.14. Стиль і стилетворчі фактори.15. Тонічна система віршування.

Завдання для самостійної роботи та форми звітності• Скласти логічні схеми:

- «Внутрішні фактори розвитку літературного процесу» - І варіант;- «Літературні школи» - ІІ варіант;- «Літературні течії» - ІІІ варіант;- «Літературні напрями» - IV варіант.

• Визначити ключові слова теми заняття. Розкрити їх сутність і походження.• Підготувати по 5 тестових завдань.

Рекомендована література1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. – Львів, 19962. Гундорова Т. Дискурсія модернізму в українській літературі. – К., 1997.3. Ігнатенко М. А. Генезис сучасного художнього мислення. – К; 1986.4. Калениченко Н. А. Українська література ХІХ ст.: Напрямки, течії. – К., 1977.5. Историко-литературный процесс. – Л., 1974.6. Наливайко Д. С. Направления, течения, стили. – К., 1991.7. Нитченко Д. Елементи теорії літератури. — Полтава, 1993.8. Павличко С. Теорія літератури: Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 2002

Завдання й методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу «Вступ до літературознавства»

Завдання № 1. Підготувати доповідь на тему «Категорія жанру в історії світової літератури» за таким планом (орієнтовно):

1. Визначення терміну «жанр літературний».2. Головні принципи, за якими відбувається розподіл літератури на жанри (естетична

тональність, приналежність певному літературному роду, тощо).3. Закономірності розвитку літературних жанрів в історичній перспективі. 4. Основні протиріччя і проблеми, пов’язані з жанровим розподілом літератури (розпад жанру в

модернізмі тощо). Література:  Аристотель. Об искусстве поэзии. - М., 1957.

1. Буало  Н. Поэтическое искусство. - М., 1957.2. Лихачев Д. С. Отношение литературных жанров между собой // Поэтика древнерусской

литературы. - М., 1979.3. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985.4. Чернец Л. Литературные жанры. - М., 1982.5. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001.6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К., 2001.7. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. – М., 1988. 8. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 2. Написати реферат на тему «Жанри доби Відродження» за таким орієнтовним планом:  Еволюція гуманістичної концепції в різні періоди доби Відродження.  

1. Лірика епохи Відродження (Ф. Петрарка). 2. Новела та її різновиди (Д. Боккаччо).3. Поема та її форми в національних літературах (М. Боярдо, Л. Аріосто, Т. Фоленго, Л.

Камоенс).4. Епічні жанри.

Література: 1. Андреев М. Л., Хлодовский Р. И. Итальянская литература зрелого и позднего Возрождения. - М., 1988. 2. Веселовский А. Н. Избранные статьи. - Л., 1939. 3. Пинский Л. Е. Реализм эпохи Возрождения. - М., 1961. 4. Литература эпохи Возрождения и проблемы всемирной литературы. - М., 1967. 5. Данте и всемирная литература. -  М., 1967. 6. Хлодовский Р. И. Франческо Петрарка. Поэзия гуманизма. - М., 1974. 7. Виппер Ю. Б. Поэзия Плеяды. - М., 1976. 8. Типология и периодизация эпохи Возрождения. - М., 1978. 9. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. - М., 1978. 10. Лосев А. В. Эстетика Возрождения. - М., 1978. 11. Николай Кузанский. Сочинения. - М., 1979 - 1980. – Т. 1 – 2.

Завдання № 3. Підготувати усну характеристику ренесансного реалізму як визначного літературного напряму епохи Відродження за таким орієнтовним планом:  

1. Естетичні принципи реалізму епохи Відродження (реалістичний спосіб мислення, гуманістична позиція, оптимістичність, використання казково-фантастичних елементів, гіперболізація тощо).

2. Реалістична проза доби Відродження (новели Д. Боккаччо, романи Ф. Рабле, Е. Роттердамського, Т. Мора, Сервантеса).  

3. Лірика (сонети Ф. Петрарки, В. Шекспіра).  4. Драма (трагедії, історичні хроніки, комедії В. Шекспіра).  

Література: 1. Ауэрбах Э. Мимесис. - М., 1976. 2. Андреев М. Л., Хлодовский Р. И. Итальянская литература зрелого и позднего Возрождения. - М., 1988. 3. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985.

4. Пинский Л. Е. Реализм эпохи Возрождения. - М., 1961. 5. Литература эпохи Возрождения и проблемы всемирной литературы. - М., 1967. 6. Данте и всемирная литература. - М., 1967. 7. Хлодовский Р. И. Франческо Петрарка. Поэзия гуманизма. - М., 1974. 8. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.

Завдання № 4. Підготувати усну характеристику жанрів середньовічної європейської літератури на прикладі видатних її художніх зразків. Орієнтовний план:  

Героїчний епос (французький, іспанський, німецький, південнослов’янський).   Церковна (клерикальна) література.   Куртуазна (лицарська) література: лірика і роман.

Література: 1. Гаспаров М. Л. Поэзия вагантов. - М., 1975.2. Ярхо Б. И. Песнь о Роланде. - М., 1934. 3. Хойслер А. Германский героический эпос и сказание о Нибелунгах. - М., 1960. 4. Смирнов А. А. Песнь о Сиде: Староиспанский героический эпос. - М.-Л., 1959. 5. Грифцов Б. Роман средневековый // Грифцов Б. Теория романа. - М., 1927. 6. Михайлов А. Д. Легенда о Тристане и Изольде. - М., 1976. 7. Михайлов А. Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. - М., 1976.

Завдання № 5. Підготувати доповідь на тему «Класицизм як художній стиль», спираючись на його зразки і досягнення у різних видах мистецтва. Орієнтовний план:  

1. Естетична теорія  класицизму:  поняття  про  ідеал  прекрасного.    2. Культ  розуму  в  мистецтві: живопис, архітектура, театр, література.  3. Строга  нормативність  усієї  естетичної  системи.    4. Принципи  раціоналістичної  упорядкованості  й  гармонії.  

Література: 1. Виппер Ю. Б. Формирование классицизма во французской поэзии начала XVII в. - М., 1967. 2. Обломиевский Д. Д. Французский классицизм. - М., 1969. 3. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. - М., 1980. 4. Наливайко Д. Класицизм // Всесвіт. - 1979. - № 1. 5. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985. 6. Андреев А. Место искусства в познании мира. - М., 1980. 7. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 8. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К., 2001. 9. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 10. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 6. Підготувати усну характеристику Античності як художньої доби за таким орієнтовним планом: 

1. Ідейна основа давньогрецької культури.  2. Культурна дієвість античної демократії. 3. Шляхи вдосконалення людини та історичні зміни уявлень еллінів про ідеальні людські якості. 4. Види давньогрецького мистецтва.  5. Провідні жанри античної літератури (гомерівський епос і епічні жанри, ліричні і драматичні

жанри, історичні твори). Література: 1. Античная культура: Словарь-справочник. - М., 1995. 2. Брунов Н. И. Парфенон и Эрехтейон. - М., 1986. 3. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции. - М., 1988. 4. Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. - М., 1996. – Кн. 1.

5. Древние цивилизации. - М., 1989. 6. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта. - М., 1983. 7. Кун М. Легенди та міфи Стародавньої Греції. - К., 1992. 8. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990. 9. Аристотель и античная литература. - М., 1978. 10. Античные мыслители об искусстве. - М., 1938. 11. Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., 1984. 12. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 13. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К., 2001. 14. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 15. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002. Завдання № 7. Підготувати реферат на тему «Поняття про літературний напрям. Зміна літературних напрямів в історії розвитку світової літератури» за таким орієнтовним планом:  

1. Літературний напрям і літературний метод.  2. Літературний напрям і літературна школа, угруповання.  3. Літературний напрям як міжнародне явище і як національно-історична модель. 4. Боротьба та зміна літературних напрямків як уособлення закономірностей літературного

процесу.   Література: 1. Жирмунский В. М. Сравнительное литературоведение. Восток и Запад. - Л., 1979. 2. Гачев Г. Ускоренное развитие литературы. - М., 1964. 3. Поспелов Г. Н. Проблемы исторического развития литературы. - М., 1972. 4. Волков И. Ф. Творческие методы и художественные системы. - М., 1978. 5. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. - М., 1981. 6. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. – Л.,1978. 7. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 8. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001. 9. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 10. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 8. Підготувати доповідь на тему «Історична динаміка літературних стилів» за таким орієнтовним планом:  

1. Розуміння стиля в античній естетиці та поетиці.  2. Стиль та літературний метод: риси відмінності.  3. Стиль в широкому та вузькому значенні.  4. Поняття індивідуального стиля та історичного стиля епохи, напрямку. 5. Історична зміна літературних стилів.

Література: 1. Античные теории языка и стиля.- М.-Л., 1936. 2. Гегель Г. Манера, стиль и оригинальность // Эстетика. - М., 1968. – Т. 1. 3. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств. - М.-Л., 1930. 4. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. - М., 1961. 5. Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963. 6. Тимофеев Л. И. Современная литература. Метод, стиль, поэтика. - М., 1964. 7. Соколов А. Н. Теория стиля. - М., 1968. 8. Поспелов Г. Н. Проблемы литературного стиля. - М., 1970. 9. Храпченко М. Б. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. - М., 1970. 10. Чичерин А. В. Очерки по истории русского литературного стиля. - М., 1977. 11. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. - Мюнхен, 1993. 12. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985. 13. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968. 14. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 15. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.

16. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 17. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 9. Підготувати усну порівняльну характеристику на тему «Бароко і класицизм як художні стилі». Визначити і порівняти вказані стилі за наступними ознаками:  вплив на мистецтво;  філософські засади;  концепція світу і людини;  проблема ідеалу, ставлення до релігії, Античності, Ренесансу; естетичні засади, нормативна естетика;  специфіка жанрової системи;  особливості композиційної будови.   Література:1.  Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. - М., 1963. 2. Виппер Ю. Поэзия барокко и классицизма // Европейская поэзия XVII века. - М., 1977. 3. Наливайко Д. Класицизм // Всесвіт. - 1979. - № 1. 4. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985. 5. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968. 6. Томашевский Б. Стилистика. - Л., 1983. 7. Ренессанс. Барокко. Классицизм. - М., 1966. 8. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К., 2001. 10. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988.11. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 10. Підготувати усну доповідь на тему «Сентименталізм, просвітницький реалізм як провідні художні стилі епохи Просвітництва».Визначити і порівняти вказані стилі за наступними ознаками:  вплив на мистецтво;  філософські засади;  концепція світу і людини;  проблема ідеалу;  естетичні засади, нормативна естетика; ставлення до новаторства;  баланс між зовнішнім та внутрішнім;  специфіка та засоби зображення людини;  специфіка жанрової системи;  особливості композиційної будови;  провідні стилістичні засоби та прийоми.  

Література: 1. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили - К., 1985. 2. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968. 3. Томашевский Б. Стилистика. - Л., 1983. 4. Проблемы Просвещения в мировой литературе. - М., 1970. 5. Тронская М. Л. Немецкий сентиментально-юмористический роман эпохи Просвещения. - Л., 1965. 6. Елистратова А. А. Английский роман эпохи Просвещения. - М., 1966. 7. Сучков Б. Исторические судьбы реализма. - М., 1973. 8. Николаев П. А. Реализм как творческий метод. Историко-теоретические очерки. - М., 1975. 9. Ауэрбах Э. Мимесис. - М., 1976. 10. Андреев Ю. А. Движение реализма. - Л., 1978. 11. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 12. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001. 13. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 14. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

Завдання № 11. Підготувати доповідь з теми «Романтизм і реалізм як найвідоміші художні напрями літератури і мистецтва». Визначити і порівняти вказані напрями за наступними ознаками: вплив на мистецтво;  філософські засади;  концепція світу і людини;  проблема ідеалу;  естетичні засади, нормативна естетика;  ставлення до новаторства;  баланс між зовнішнім та внутрішнім; специфіка та засоби зображення людини;  специфіка жанрової системи;  особливості композиційної будови;  розмаїття тематики;  провідні стилістичні засоби та прийоми.  

Література: 1. Сучков Б. Исторические судьбы реализма - М., 1973. 2. Николаев П. А. Реализм как творческий метод. Историко-теоретические очерки. - М., 1975. 3. Ауэрбах Э. Мимесис. - М., 1976. 4. Андреев Ю. А. Движение реализма. - Л., 1978. 5. Ванслов В. В. Эстетика романтизма. - М., 1966. 6. Манн Ю. В. Поэтика русского романтизма. - М., 1976. 7. Реизов Б. Г. Французский исторический роман в эпоху романтизма. - Л., 1958. 8. Реизов Б. Г. Между классицизмом и романтизмом. - Л., 1962. 9. Дьяконова Н. Я. Лондонские романтики и проблема английского романтизма. - Л., 1970. 10.

Европейский романтизм. - М., 1973. 11. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 12. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001. 13. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 14. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002. Завдання № 12. Підготувати письмову літературознавчу довідку на тему «Поняття про художній метод» за таким орієнтовним планом:

1. Категорія метода в естетиці та літературознавстві.  2. Метод і стиль.  3. Історія розвитку поняття творчий метод.  4. Типологія методів.

Література: 1. Борев Ю. Метод в системе эстетики // Вопросы литературы. - 1961. - № 2. 2. Храпченко М. Мировоззрение и творчество // Проблемы теории литературы. - М., 1958. 3. Творческий метод: Сб. статей. - М., 1960. 4. Тимофеев Л. И. Современная литература. Метод, стиль, поэтика. - М., 1964. 5. Тимофеев Л. И. Основы теории литературы. - М., 1966. 6. Волков И. Ф. Творческие методы и художественные системы. - М., 1978. 7. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 8. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001. 9. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 10. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002. Завдання № 13. Написати реферат на тему «Натуралізм як художній стиль» за таким орієнтовним планом:  історія виникнення;  вплив на мистецтво;  філософські засади;  концепція світу і людини;  проблема ідеалу;  естетичні засади, нормативна естетика;  баланс між зовнішнім та внутрішнім;  специфіка та засоби зображення людини;  специфіка жанрової системи;  особливості композиційної будови;  розмаїття тематики;  провідні стилістичні засоби та прийоми.   Література: 1. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985. 2. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968. 3. Томашевский Б. Стилистика. - Л., 1983. 4. История французской литературы. - М.-Л., 1959. – Т. 3. 5. История немецкой литературы. - М., 1968. – Т. 4. 6. Русская литература конца XIX – начала XX в. Девяностые годы. - М., 1969. 7. Тимофеев Л. И. Основы теории литературы. - М., 1966. 8. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. Николюкина А. - М., 2001. 9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001. 10. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. - М., 1988. 11. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.

8.Kérdéssor (vizsgára vagy beszámolóra) / Перелік питань на екзамен

1. Предмет і завдання курсу "Вступ до літературознавства". Найголовніші види теоретико-літературознавчих праць: рецензія, стаття, літературно-критичний нарис, монографія. Словники літературознавчих термінів.

2. Літературознавство як наука.3. Літературознавство ХІХ століття: міфологічна школа та культурно-історична, компаративістика,

біографічний метод.4. Літературознавство ХХ століття: інтуїтивізм, фройдизм та психоаналіз, формальна школа та

структуралізм, екзистенціоналізм.5. Поняття про художню літературу. Відмінність художньої літератури від науки. Художня література та інші

види мистецтва. Критерії художності мистецтва слова. Функції літератури. 6. Психологія літературної творчості.7. Проблема класифікації образів. Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення. Національна специфіка образу-

типу і його загальнолюдська сутність.8. Традиційні (вічні) сюжети та образи в літературі. Джерела традиційних сюжетів, образів.9. Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту

твору.10. Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. 11. Художній домисел та вимисел. Проблема співвідношення історичної правди та художнього домислу

(вимислу) в біографічних та історичних творах.12. Єдність змісту і форми художнього твору. Філософське осмислення категорій змісту і форми у

літературознавчому аспекті. Елементи змісту і форми. Змістові елементи: тема, ідея, проблематика, пафос. Змістово-формальний елемент - сюжет.

13. Аналіз твору в єдності змісту та форми. Поняття інтерпретації твору.14. Поняття про тему та ідею. Ідейно-тематична основа твору, її складність. Основна і допоміжні теми. Мотив у

ліричних творах.15. Композиція як змістовна форма організації життєвого матеріалу, зв’язку і розташування складових частин

літературного твору.16. Багатоплановість композиції великих (епічних і драматичних) творів. 17. Своєрідність композиції ліричних творів.18. Поняття про сюжет – основну частину композиції, втілення художнього конфлікту. Поняття про сюжетний

вимисел. Сюжет і фабула.19. Основні елементи сюжету та основа їх виділення. Різні способи розташування елементів сюжету в залежності

від ідейно-тематичного спрямування твору.20. Позасюжетні елементи літературного твору, їх місце і функції. 21. Поняття хронотопу як літературознавчої категорії.22. Класифікація мовних образів. Поєднання комунікативної й естетичної функції мови художнього

твору. 23. Мова автора і мова персонажів художнього твору. Багатство зображально-виражальних мовних

засобів. 24. Функції і значення тропів у художньому творі (епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха). 25. Роль тропів у художньому творі (гіпербола, літота, алегорія, іронія, перифраз, асоціонім). 26. Засоби образності й виразності поетичного синтаксису. Основні види поетичних фігур: інверсія,

паралелізм, анафора, епіфора, антитеза, градація. 27. Експресивна роль риторичних фігур у художньому творі. 28. Поняття про евфемізми, їх використання в художніх творах. Мова художнього твору як елемент

стильової манери автора. 29. Вірш і проза як різновиди художньої мови. Віршований рядок як головна ритмічна одиниця. Способи

впорядкування мови: системи віршування. 30. Особливості метричної (античної) системи віршування. Основні розміри метричної системи

(гекзаметр, елегійний дистих).31. Народнопісенна система віршування, її основні риси. Характерні народнопісенні розміри.32. Народнопісенний і літературний тонічний вірш. Тонічні вірші у творчій спадщині Т.Шевченка,

І.Франка та ін. Верлібр.33. Нерівноскладові і рівноскладові (силабічні) вірші, їх характерні риси. Розвиток силабічного

віршування на Україні у ХVІІ- ХІVІІ ст. 34. Силабо-тонічна система віршування. Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового

рядка. Види стоп (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест). 35. Засоби експресивної, ритміко-мелодійної виразності віршових рядків: розмір, кількість складів у

рядку, цезура, перенесення, характер клаузул.36. Рими, їх види. Поняття про внутрішню риму. Способи римування. Білий вірш. 37. Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.38. Поняття про вид, рід, жанр у застосуванні до літературних творів. Загальна характеристика родів

літератури.39. Жанр як змістова форма. Виникнення родів і жанрів в історико-літературному процесі. 40. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, його жанрові різновиди. Повість, оповідання, новела,

нарис, байка. 41. Види ліричних творів: пісня, ода, послання, елегія, медитація, епіграма. Жанрові різновиди лірики за

тематикою. Ліричний герой, його художнє виявлення в ліричних творах. 42. Драматичні твори в їх історичному розвитку. Трагедія і комедія, їх різновиди. Драма (шкільна драма,

інтермедія, вертеп, комічна опера, водевіль). 43. Специфіка творів мішаної групи (балада, ліро-епічна поема, драматична поема, співомовка).44. Поняття про літературний процес і закономірності його розвитку. Проблема національної

своєрідності історико-літературного процесу. 45. Література і фольклор. Літературна спадкоємність. Традиції і новаторство в літературі.

Спадкоємність у літературі. Історична зумовленість літературних впливів.

46. Поняття про художній метод, літературний напрям, літературну течію. Різне трактування проблеми художнього методу.

47. Художній метод і світогляд митця. Художній метод як категорія історична. Історично зумовлені зміни художніх методів і літературних напрямів.

48. Індивідуальний стиль письменника.49. Своєрідність художнього зображення дійсності в античній літературі і в епоху середньовіччя.50. Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.51. Поняття про бароко. Характерні риси барокових художніх творів.52. Класицизм як художній метод і літературний напрям. 53. Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі. 54. Романтизм як літературний напрям (риси, жанри, представники). Український романтизм.55. Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму. 56. Література модернізму як заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму.57. Модернізм як естетичне явище. Течії модернізму (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм,

сюрреалізм). Модернізм в українській літературі.58. Постмодернізм. Проблема постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс українського

літературного постмодернізму.59. Екзистенціалізм його характерні риси. Екзистенціалізм в українській літературі.60. Літературна епоха – одиниця історико-літературної періодизації. Внутрішні фактори розвитку

літературного процесу (запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, ремінісценція тощо).

Завдання до ІСПИТУ:1. Укласти літературознавчий словник.

9. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Підготовка рефератів на запропоновані теми. Реферат – письмова робота, в якій стисло викладено дослідження певного питання

(проблеми) на основі вивчення й переробки теоретичного матеріалу (через аналіз, узагальнення, систематизацію інформації).

Структура реферату: титульний лист, зміст, вступ, основна частина, висновок, список використаної літератури.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 10 друкованих або 20 рукописних сторінок, список літератури щонайменше 5 джерел. Всі наведені в тексті цитати мають бути підтвердженні посиланнями на джерело.

На занятті виголошуються основні тези опрацьованого.

Теми для рефератів1. Художній образ – первісне узагальнення світу.2. Словесний образ – головна ланка в художньому пізнанні світу.3. Проблема класифікації образів.4. Образна основа жанру.5. Образи-персонажі: спроби узагальнення та індивідуалізації.6. Образи на рівні мови. Образи-тропи.7. Метафора як головний троп, її функції.8. Порівняння й епітети в романтичній і модерністській поезії.9. Епітет і його різновиди (постійні епітети, поетизми).10. Різновиди тропів. 11. Зміст і форма як філософські поняття.12. Загальний зміст мистецтва і способи його оформлення.13. Проблема поділу твору на змістовні і формальні елементи.14. Змістовні елементи: тема, ідея, проблематика, пафос.15. Рід і жанр.16. Жанр і композиція.17. Сюжет і фабула.18. Конфлікт і колізія.19. Герої-персонажі як злиття змісту і форми.20. Змістовна обумовленість формальних елементів.21. Метод і стиль як зміст і форма літературного явища.22. Вірш і проза як різновиди художньої мови. Віршовий рядок як головна ритмічна

одиниця.23. Ритми у житті та мистецтві.24. Способи впорядкування мови: системи віршування.25. Українське силабо-тонічне віршування.26. Причини деканонізації класичного вірша. Гармонія і дисгармонія як домінанта

класичного і некласичного вірша.27. Літературний тонічний вірш, його відмінність від народного тонічного віршування.28. Акцентний вірш. Своєрідність акцентного вірша П. Тичини.29. Верлібр. Образність поезії ХХ ст. і верлібр.30. Критерії поділу літератури на роди (від Аристотеля до сучасності).31. Епос, лірика, драма в історії фольклору і літератури.32. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, роман-епопея, новела.33. Ліричні жанри в їх історичному розвитку.34. Драматичні жанри в їх історичному розвитку.35. Епічні жанри в їх історичному розвитку.36. Ліро-епос та інші міжвидові й суміжні утворення.37. Взаємозв’язок літературних родів, типів художнього сприйняття і різновидів

художньої мови.

33

38. Літературний процес (процес як філософське поняття; боротьба і єдність протилежностей; традиції і новаторство).

39. Історичний розвиток художніх методів і стилів.40. Аналіз поетичних творів модернізму в аспекті методів і стилів.41. Основні ідеї літературознавчих напрямів ХХ століття, їх вплив на сприйняття й

тлумачення твору.

Можливе коректування теми реферату викладачем спільно з виконавцем із урахуванням пізнавальних можливостей та інтересів останнього, доступності певної літератури.

За час вивчення курсу студент може підготувати і захистити не більше двох рефератів. Кожну із запропонованих тем можуть вибрати не більше трьох виконавців.

10. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТЗІ ВСТУПУ ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯНА 2015 –2016 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1. Народнопісенна система віршування, її основні риси. Характерні народнопісенні розміри.2. Народнопісенний і літературний тонічний вірш. Тонічні вірші у творчій спадщині

Т.Шевченка, І.Франка та ін. Верлібр.3. Нерівноскладові і рівноскладові (силабічні) вірші, їх характерні риси. Розвиток силабічного

віршування на Україні у ХVІІ- ХІVІІ ст. 4. Силабо-тонічна система віршування. Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю

віршового рядка. Види стоп (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест). 5. Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.6. Поняття про вид, рід, жанр у застосуванні до літературних творів. Загальна характеристика

родів літератури.7. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, його жанрові різновиди. Повість,

оповідання, новела, нарис, байка. 8. Види ліричних творів: пісня, ода, послання, елегія, медитація, епіграма. Жанрові різновиди

лірики за тематикою. Ліричний герой, його художнє виявлення в ліричних творах. 9. Драматичні твори в їх історичному розвитку. Трагедія і комедія, їх різновиди. Драма

(шкільна драма, інтермедія, вертеп, комічна опера, водевіль). 10. Специфіка творів мішаної групи (балада, ліро-епічна поема, драматична поема, співомовка).11. Поняття про літературний процес і закономірності його розвитку. Проблема національної

своєрідності історико-літературного процесу. 12. Література і фольклор. Літературна спадкоємність. Традиції і новаторство в літературі.

Історична зумовленість літературних впливів.13. Поняття про художній метод, літературний напрям, літературну течію. Різне трактування

проблеми художнього методу. 14. Своєрідність художнього зображення дійсності в античній літературі і в епоху середньовіччя.15. Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.16. Поняття про бароко. Характерні риси барокових художніх творів.17. Класицизм як художній метод і літературний напрям. 18. Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі. 19. Поняття про романтизм. Характерні риси романтичних творів. Український романтизм:

хронологічні межі, національні риси, митці-романтики.

34

20. Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму. 21. Модернізм і його художні методи (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм,

сюрреалізм). Модернізм в українській літературі.22. Постмодернізм. Проблема постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс

українського літературного постмодернізму.23. Екзистенціалізм його характерні риси. Екзистенціалізм в українській літературі.24. Літературна епоха – одиниця історико-літературної періодизації. Внутрішні фактори розвитку

літературного процесу (запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, ремінісценція тощо).

25. Літературознавство ХІХ століття: міфологічна школа та культурно-історична.26. Літературознавство ХІХ століття: компаративістика, біографічний метод.27. Літературознавство ХХ століття: інтуїтивізм, фройдизм та психоаналіз.28. Літературознавство ХХ століття: формальна школа та структуралізм.

11. ОЦІНЮВАННЯ Шкала оцінювання: національна та ECTSA nemzetközi és nemzeti osztályozás skálája

Сума балів за всі види навчальної

діяльностіAz összpontszám

az összes tanulmányi teljesítmény

alapján

Оцінка ECTS

Osztályzat az ECTS szerint

Оцінка за національною шкалоюOsztályzat a nemzeti skála alapján

для екзамену, курсового проекту (роботи), практикиvizsga, évfolyammunka, gyakorlat

для залікуbeszámoló

90-100 А відмінно / jeles

зарахованоmegfelelt

82-89 В добре / jó74-81 С64-73 D задовільно / elégséges60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з можливістю повторного складання

elégtelen a pótvizsga lehetőségével

не зараховано з можливістю

повторного складанняnem felelt meg, a

pótbeszámoló lehetőségével

0-34 F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням

дисципліниelégtelen, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével

не зараховано з обов’язковим

повторним вивченням дисципліни

nem felelt meg, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével

35

Розподіл балів

Змістовий модульМодульний контроль

Разом Підсумковий контроль

Кількість балів за види робіт

Лекції Практичні Самостійна робота

100

З них:

25

Активність на лекційному занятті

9

Робота на практичному занятті

16

Виконання самостійної роботи

26

Індивідуальна робота

Виконання науково-дослідницького завдання. Участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, олімпіадах і конкурсах.

24

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою: 1. Робота на лекційному занятті – 1 бал (9 х 1 б.)2. Виступи на семінарах – 16 балів (8 х 2 бали)3. Укладання словника термінів – 10 балів.4. Самостійна робота (самостійне опрацювання тем, конспектування наукової

літератури та виконання певних завдань) – 15 бали5. Модульна контрольна робота – 25 балів.6. Індивідуальна робота – 25 балів (для студентів, що успішно навчаються)

При цьому, якщо студент не набрав 40 балів, він не допускається до складання заліку.

Критерії оцінювання Оцінювання під час лекційного заняття Під час лекційних занять проводяться усне або письмове експрес-опитування. Питання

такого опитування не передбачають розгорнутого висловлювання, але демонструють, що студент орієнтується у питаннях теми (змістового модуля). Таким чином студент може бути оцінений 1 балом за лекційне заняття, якщо демонструє обізнаність з основними теоретичними положеннями, що розглядалися під час лекції, а також старанно й охайно укладає конспект лекції, ставить запитання, уточнює основні положення за пропонованим матеріалом.

Оцінювання під час практичного заняття Під час роботи на практичному занятті враховується якість самостійної підготовки,

обізнаність студента з творами, вміння прокоментувати їх художні особливості, а також уміння зв’язано, логічно, аргументовано розкривати основні питання, що виносяться на практичне заняття. В оцінювання враховується як усні відповіді, виступи, доповіді студентів, так і письмові види роботи, що визначає викладач для кожного конкретного заняття.

4 бали. Студент вільно володіє навчальним теоретичним матеріалом, бере активну участь у обговоренні питань, виступає з доповіддю або повідомленням, що відповідають основним положенням сучасного літературознавства, доречно використовує приклади самостійно опрацьованих творів, творчо підходить до виконання практичних завдань.

36

3 бали. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом, бере активну участь у обговоренні питань, але у його відповіді недостатньо повно розкривалися основні положення сучасного літературознавства, студент не завжди вміє робити самостійні висновки, узагальнення, а також доречно використовувати приклади самостійно опрацьованих творів.

2 бали. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом на репродуктивному рівні або лише частиною навчального матеріалу, не бере активної участі у обговоренні питань, але його письмова робота виконана у повному обсязі, без істотних зауважень.

1 бал. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом поверхово, фрагментарно, не може робити висновки, не бере участіь у обговоренні питань, його письмова робота виконана не у повному обсязі, із зауваженнями.

Оцінювання самостійної роботи У рекомендаціях до практичних занять і до тем, що виносяться на самостійне

опрацювання, подається перелік завдань, що має виконати студент із кожної теми. Самостійна робота студента тісно пов’язана з його підготовкою до практичних занять, під час яких студент демонструє рівень засвоєння матеріалу. Перевірка якості самостійно вивченого матеріалу відбувається також під час модульного контролю.

Передбачені наступні види самостійної роботи: конспектування начальних матеріалів, анотування статей, укладання словників-термінів, складання опорних конспектів, складання плану відповіді, доповіді; укладання тез до відповіді або доповіді; створення схем, таблиць тощо; ведення записів-анотацій прочитаного; добір цитат тощо. За підготовлені матеріали обсягом більше 3 сторінок рукописного тексту з одної теми оцінюються 1 балом.

Оцінювання модульної контрольної роботи У завданнях модульних робіт відбиті всі основні змістові складові курсу, що дає

можливість перевірити знання основних понять, обсяг опрацьованих текстів, уміння аналізувати словесно-поетичний текст. Модульна робота проводиться за індивідуальними варіантами в аудиторії. Час, що відводиться на її виконання – 1 акад. година.

Оцінювання модульних робіт здійснюється за 25-бальною системою:

Оцінювання індивідуальної роботи Результатом виконання індивідуальної роботи є письмовий звіт та захист роботи перед

аудиторією. Максимальна оцінка за підготовку і захист реферату – 12 балів.При оцінюванні реферату враховується:

- правильне і повне розкриття теми дослідження, її актуальність – 3 бали;- правильне цитування теоретичних джерел, рівень узагальнення та аналізу наукових

праць – 3 бали;- грамотність, логічність, загальний стиль письмового викладу – 2 бали;- уміння формулювати висновки – 2 бали;- вміння усно викласти короткий зміст, вибравши основну суть питання; дотримання

логіки викладу (вступ, основна частина, висновки) – 2 бали.

Оцінювання на підсумковому контроліНа підсумковому контролі проводиться співбесіда за питаннями курсу.Студенту пропонуються 3 питання (можливий вибір питань самим студентом із певного

переліку питань). Кожна відповідь оцінюється за такими критеріями:8-9 балів – студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх

у нестандартних ситуаціях. Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх під час відповіді, добре володіє спеціальною термінологією, уміє ілюструвати відповідь прикладами.

6-7 балів – студент правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок. Знання студента є достатньо повними, вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами літературного процесу, робити висновки. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями

37

5 балів – студент знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його. Студент розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять курсу. Студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його не завжди правильна, і недостатньо осмислена. 3а допомогою викладача студент здатний аналізувати, порівнювати, робити висновки.

4 бали – студент фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3 бали – студент може розрізняти об'єкт вивчення, відтворити деякі елементи матеріалу.

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Опорні конспекти; методичні рекомендації до підсумкового контролю та виконання індивідуальних завдань; перелік основних термінів та понять з дисципліни; питання для самоконтролю за темами; фонд електронних документів та друковані посібники (кафедральні видання).

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна в електронному варіанті

1. Моклиця М. Основи літературознавства: Посібник для студентів філол. факультетів. – Тернопіль, 2002.

Додаткова 1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред.. М. Зубрицької. –

Львів, 20022. Аристотель. Поетика. – К., 1967.3. Волинський П. К. Основи теорії літератури. – К., 1967.4. Вступ до літературознавства: Хрестоматія // Упоряд. Бернадська Н. – К., 1995.5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.6. Историко-литературный процесс. – Л., 1974.7. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрест. У 3 кн. – К.,

1996.8. Калениченко Н. А. Українська література ХІХ ст.: Напрямки, течії. – К., 1977.9. Костенко Н. Українське віршування ХХ ст. – К., 1993.10. Література. Теорія. Методологія. – К., 2006.11. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи. Напрями. Тенденції. – К., 1997.12. Наливайко Д. С. Направления, течения, стили. – К., 1991.13. Нитченко Д. Елементи теорії літератури. — Полтава, 1993.14. Павличко С. Теорія літератури: Дискурс модернізму в українській літературі. – К.,

2002.15. Поспелов Г. Н. Литературный процесс. – М., 1981.16. Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.17. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Твори: У 50 т. – К., 1981. – Т. 31.18. Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982. 19. Черноиваненко Е. М. Литературный процесс в историко-культурном контексте.

Одесса, 1997.20. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1993.21. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. Хрест. Кн.. 3. – К.,

1994.Додаткова

в електронному вигляді1. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов

филологических факультетов./ Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. - М.: РГГУ, 1999.

38

- 286 с.

Монографії, підручники, посібники1. Абрамович Г. Введение в литературоведение. – М., 1979.2. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 4-7 класах. –К.,1981.3. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 9-11 класах. –К.,1989.4. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет // М. Бахтин. – М.: Худож. литература, 1975. – 502 с.5. Буало Н. Мистецтво поетичне. – К., 1967.6. Введение в литературоведение. Литературное произведение: основные понятия и термины. – М., 1999.7. Введение в литературоведение: Хрестоматия / Под. ред. Николаева П. – М., 1988.8. Гете И., Шиллер В. Об эпической и драматической поэзии // Гете И. Об искусстве. – М., 1975.9. Есин А. Принципы и приемы анализа литературного произведения. Учебное пособие. – М., 1998.10. Жирмунський В. Теория литературы. Поэтика. Стилістика. –Л., 1977.11. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.12. Качуровський І. Фоніка. – К., 1994.13. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. Деякі принципи аналізу художньої мови. – К., 1965.14. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. – М., 1980.15. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.16. Макаров А. Світло українського Барокко. – К., 1994.17. Моклиця М. Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика. – Луцьк, 1998.18. Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Ч. 1. Українська література. – Луцьк, 1999.19. Парандовський Я. Алхімія слова Цікаве літературознавство. – К., 1991.20. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение: Учебник для филол. спец. ун-тов / Под ред. Поспєлова Г. – 3-е изд., испр. и доп. – М., 1988.21. Потебня О. Думка й мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. / Під ред.. М. Зубрицької. – Львів, 1996.22. Потебня О. Естетика и поетика слова. – К., 1985.23. Сидоренко Г. Як читати і розуміти художній твір. – К., 1988.24. Скирда Л. Сучасна українська поема. – К., 1991.25. Тимофеев Л. Слово в стихе. – М., 1982.26. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976.27. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. - М., 1999. 28. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: В 4 кн. –К., 1994.29. Фролова К. Цікаве літературознавство. – К., 1991.30. Фролова К. Субстанції незримої вогонь… (Про поетику художнього твору). – К., 1983.31. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999.32. Юриняк А. Літературні жанри малої форми. – К., 1996.

Словники, енциклопедії1. Довідник з теорії літератури. – К., 2001.2. Енциклопедія постмодернізму. – К.: Основа, 2003.3. Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. –М., 1971.4. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. –К., 1997.5. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.6. Лесин В. Літературознавчі терміни. –К., 1985.7. Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. –К., 1965.

39

8. Літературознавча енциклопедія / За ред.. Ю.Коваліва: У 2 т. – К., 2007.9. Литературная энциклопедия терминов и понятий./ Под ред. Николюкина А. -М., 2001. 10. Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. Кожевникова В.,

Николаева П. – М., 1987. 11. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром’як Р., Ковалів Ю. – К., 1997.12. Словарь литературоведческих терминов / Редакторы-составители Тимофеев Л., Турав

С. –М., 1974.13. Українська літературна енциклопедія в 3 т. — К., 1988-1995.

Наукові праці з окремих питань курсу.1. Аксаков К., Аксаков И. Литературная критика. - М., 1981.2. Андреев А. Место искусства в познании мира. – М., 1980.3. Античные риторики. – М., 1978.4. Аристотель и античная литература. – М., 1978.5. Арнаудов М. Психология литературного творчества. – М., 1980.6. Асеев Н. Родословная поэзии. – М., 1990.7. Академические школы литературоведения. – М., 1975.8. Античные мыслители об искусстве. – М., 1938.9. Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., 1984.10. Андреев Л. Сюрреализм. – М., 1972.11. Андреев Л. Импрессионизм. – М., 1980.12. Белецкий А. Избранные труды по теории литературы. – М.,1964.13. Бахтин М. Литературно-критические статьи – М., 1986.14. Білецький Ф. Жанри прозаїчних творів // Українська мова і література в школі. 1965.

№9.15. Брехт Б. Про мистецтво театру: Збірка. – К., 1977.16. Буало. Поэтическое искусство. – М., 1957.17. Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963.18. Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. – Львів, 1994.19. Веселовский А. Историческая поэтика. – М., 1980.20. Винокур Г. О языке художественной литературы. – М., 1991.21. Гейзінга Й. Homo Ludens. – К.: Основи, 1994.22. Гете И. Об искусстве. – М., 1975.23. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. – К., 1993.24. Довгалевский М. Поэтика (Сад Поэтический ). – К., 1973.25. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. – Мюнхен,

1993.26. Денисова Т. Роман і романісти США ХХ століття. – К., 1990.27. Дьяконова Н. Английский романтизм: Проблемы эстетики. - М., 1978.28. Забужко Оксана. Хроніки від Фортінбраса: Вибрана есеїстка. – К., 2006.29. Зубрицька М. Homo Legens: Читання як соціокультурний феномен. Львів, 2004.30. Зверев А. Модернизм в литературе США. – М., 1979.31. Камю А. Творчество и свобода: Сборник. –М., 1990.32. Крижанівський С. Художні відкриття і літературний процес. – К.,1979.33. Кузьмин А. Повесть как жанр литературы. – М., 1984.34. Лесик В. Композиція художнього твору. – К., 1972.35. Лесик В. Про вивчення ідейно-тематичного змісту літературних творів // Українська

мова і література в школі. 1976. №12.36. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.37. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. – М., 1980.38. Лихачев Д. Избранные работы: В 3 т. – Л., 1987.39. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М., 1987.

40

40. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. –К., 1983.

41. Ортега-і-Гассет Х. Думки про роман // Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – К., 1994.42. Потебня А. Теоретическая поэтика. – М., 1990.43. Поспелов Г. Лирика. – М., 1976.44. Ревякин А. Проблемы изучения и преподавания литературы. –М., 1972.45. Сакулин П. Филология и культурология. – М., 1990.46. Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років. –К., 1993.47. Сидоренко Г. Як читати і розуміти художній твір. –К., 1988.48. Степанов Ю. Язык. Литература. Поэтика. – М., 1988.49. Томашевский Б. Стилистика. – Л., 1983.50. Тынянов Ю. Литературный факт. – М., 1993.51. Хализев В. Драма как род литературы (поэтика, генезис, функционирование). – М.,

1986.52. Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982.53. Яценко М. Романтизм як художній напрям в українській літературі // Українська

мова і література в школі. – 1989. – № 2.

14. Інформаційні ресурси / Informatikai eszközökhttp: // ukrlib.com.ua http: // ukrlit.kma.mk.uahttp: // www . lib . org . ua http: // lib.meta.uahttp: //www.ukrlib.km.ruhttp: // www. ukrcenler.comhttp: // www . lib / ua - ru . net http: // www . nbuv . gov . ua http: //www.intemet.net/libhttp://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/Tamar

41

16. Mintateszt / Зразок тестуТестові завдання для поточного контролю з курсу «Вступ до літературознавства»:Оберіть один правильний варіант відповіді 1. Сюжетно-композиційні елементи твору – це…  А  тема, ідея, проблема, обрамлення;  Б фабула, композиція, авторські роздуми;  В  конфлікт, вставні епізоди, епітети, порівняння;    Г  експозиція, зав’язка, кульмінація, розвиток дії, розв’язка. 2. Ідея художнього твору – це… А  уявлення автора про вигляд людини, речі, предметів, про суть явища; Б  загальна думка літературного твору, що відбиває ставлення автора до зображуваної дійсності; В  факти і явища життя, зображувані письменником; Г  центральна подія твору. 3. Складна структура, масштабне охоплення життєвих явищ, значна кількість персонажів, зображення переломних для життя народу чи країни подій притаманні... А новелі;                 Б  повісті;    В  оповіданню;        Г  роману-епопеї.   4. Цитата (влучений вислів, афоризм, уривок із пісні), яка наведена перед текстом літературного твору або окремого його розділу, називається… А  прологом;           Б епітафією;    В  епіграфом;            Г  епілогом. 5. Визначте літературні роди. А  епос, лірика, драма;           Б  епос, роман, повість; В  драма, комедія, фарс;         Г  трагедія, водевіль, містерія. 6. Розв'язка – це…  А  заключний момент в сюжетному розвитку художнього     твору;  Б  вид комічного;  В  передісторія;  Г  художній засіб. 7. Який з названих поетичних жанрів є одним із провідних у сентименталістській поезії? А  ода;     Б  елегія;      В  балада; Г  байка.       8. Ліричний монолог - це...  А  промова дійової особи, звернена до себе;  Б розмова двох героїв;  В бесіда трьох персонажів;  Г вигадане ім`я. 9. Драматична поема - це...  А віршований твір з драматичним сюжетом;  Б незначний за розміром прозовий твір з напруженим сюжетом;  В невеликий ліричний вірш;  Г вірш, у якому розповідається про якусь подію виняткового    характеру. 10. У перекладі з італійської «комедія дель арте» означає… А  «комедія ситуацій»; Б  «професійна комедія»; В  «комедія одного актора»;   Г «комедійний фарс». 11. У якому пункті названо характерні ознаки барокової літератури?  А пишна метафоричність, підкреслена схильність до контрасту й     антитези; Б відображення античної ідеї патріотизму в простих і зрозумілих      образах; В  розвиток жанрів героїчного епосу, куртуазної поезії та     куртуазного роману, релігійної драми; Г принцип правдоподібності, простоти й зрозумілості. 12. Які з наведених тем класицистичні норми не рекомендували розглядати у трагедії? А  античність;              Б  героїчне минуле; В  біблійні теми;           Г  сучасне життя. 13. Строфа-тривірш, що римується як АБА, називається… А  «канцона»;             Б  «катрен»; В «терцина»;             Г  «бейт». 14. Гіпербола - це...  А невеликий твір з сумною кінцівкою;  Б фантастичний твір з незвичайною кінцівкою;  В троп, що полягає в надмірному перебільшені характерних     ознак;  Г хорова пісня в середньовічній європейській поезії. 15. Течія, назва якої походить від латинського слова «існування», - це…             

42

А  сюрреалізм;             Б реалізм;             В  екзистенціалізм;             Г  футуризм. 16. Топосом («загальне місце») називають… А образ, який є характерним для цілої культури певного періоду або певної нації;   Б  образ, який повторюється у декількох творах одного чи багатьох авторів і виявляє творчі уподобання письменника або цілого художнього напрямку; В  образ, який, убираючи в себе суттєві особливості конкретно-історичного, соціально-характерного, виходить у той же час за рамки своєї епохи і набуває загальнолюдські риси, розкриваючи усталені властивості людської натури; Г  образ, який розкриває закономірності суспільно-історичного життя, відбиває звичаї певної добі і певного середовища.  

Оберіть два правильні варіанти відповідей 1. «Високими» жанрами класицисти вважали…  А  казку;  Б оду;  В трагедію;  Г поему. 2. «Низькими» жанрами у класицизмі вважалися…  А комедія;  Б поема;  В трагедія;  Г байка. 3. Сонет ... А  - це двовірш; Б  має 14 рядків; В  може складатись із двох катренів і двох терцетів; Г  має будь-яку кількість рядків. 4. Іронія - це...  А троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до         зображуваного;  Б насмішка, виражена у формі похвали;  В  смислове значення змісту;  Г  гостра критика, осміювання негативного.  

Оберіть три правильні варіанти відповідей Назви ознаки балади.  А драматично напружений сюжет;  Б фантастичний елемент;  В прозовий твір.  Г колоритний пейзаж.   Установіть відповідність Установіть відповідність між терміном та його змістом. 1 різке протиставлення думок, образів, якостей тощо 2 художнє означення, яке передбачає образне змалювання певної ознаки предмета 3 побудова художнього твору              4 прозовий твір значного обсягу         А  композиція Б  антитеза В  епітет Г  роман Д  новела  Е  пролог  Впишіть у пропущене місце правильну відповідь 1. Троп, що присутній у цитаті «на нашій – не своїй землі», це - __________. 2. Прийом, що припускає свідоме (або мимовільне) відтворення автором образів чи мотивів з творів інших письменників, називається _____________.

Тестові завдання для підсумкового контролю з курсу «Вступ до літературознавства»:  Оберіть один правильний варіант відповіді 1. Один із родів художньої літератури – це… А  епос;    Б  балада;    В  комедія;    Г  роман.  2. Які жанри належать до епічних? А  оповідання, роман, повість; Б  драма, есе, лірика, вірш; В  комедія, трагедія, роман у віршах; Г  драма, ода, елегія, гімн.   3. Драматичний твір з дуже гострим конфліктом, у якому незвичайний герой потрапляє в безвихідь, вступає в боротьбу й переважно гине, - це… А  драма; Б трагедія; В  комедія; Г  новела.

43

4. «Типовий герой у типових обставинах» діє в художніх творах… А  класицизму;             Б  реалізму;   В  романтизму;              Г  символізму; 5. Як називається віршований твір значного обсягу, в якому зовнішній світ зображено крізь призму вражень, переживань, почуттів героя? А  сонет;   Б  епіграма;   В  ліро-епічна поема; Г  повість. 6. Композиція – це… А  епізод літературного твору; Б  організація окремих елементів, частин і образів художнього твору; В  основне питання, яке порушено в літературному творі; Г  зіткнення, протистояння персонажів. 7. Визначте жанри лірики. А  повість, роман, трагедія; Б  порівняння, епітет, антитеза; В  драма, поема, послання; Г  ода, гімн, елегія. 8. Ліричний герой - це… А  образ особи, що виникає в уяві читача на основі виражених у вірші почуттів, переживань, роздумів; Б  народний співець у стародавній Греції, який прославляв подвиги великих героїв, виконуючи свої пісні на лірі; В  особа, яка має суттєві заслуги й найбільший авторитет у написанні ліричних віршів; Г  дружинний співець у середньовічних скандинавів. 9. Поетичний розмір - це...  А  чергування наголошених та ненаголошених складів;  Б  стиль в літературі;  В  один з літературних родів;  Г  персонаж. 10. Поема - це...  А невеликій вірш з драматичним сюжетом;  Б значний за розмірами поетичний твір з сюжетом;  В прозовий твір значної форми;  Г прозовий твір з комічним сюжетом. 11. Визначте одну ознаку роману: А  зображення приватного життя людини у його взаємозв’язках з розвитком суспільства; Б невеликий за обсягом твір художньо-публіцистичного характеру на злободенну тему, розкриту в гумористичному ключі; В епістолярно-публіцистичний вірш, написаний у формі звернення до якоїсь особи; Г  жанр давньогрецького театру, який посідав проміжне місце між комедією та трагедією. 12. Драма – це… А один з родів літератури, що зображує дійсність через дію та  висловлювання персонажів; п’єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру; Б  драматургічний жанр, змістом якого є комічне викриття  бридкого; В  жанр, який передбачає зображення життя людей далекого минулого; Г частина літературного твору, яка відокремлена від основної розповіді й розміщена після основних подій. 13. Який літературно-мистецький напрям ХVII ст. виявив нове, порівняно з Відродженням, розуміння людини та її земного шляху? А модернізм; Б  постмодернізм; В  бароко; Г  символізм. 14. Для якого з наведених жанрів існували класицистичні правила «трьох єдностей»? А роман; Б  поема; В  байка; Г  трагедія. 15. Різновид тропу, коли конкретний предмет або явище варто розуміти як загальне поняття, - це… А  алегорія; Б  метафора; В  уособлення; Г  оксюморон. 16. Співзвуччя наприкінці віршованих рядків називається… А  «рима»; Б  «клаузула»; В  «строфа»; Г  «терцина».   17. Образи, які розкривають закономірності суспільно-історичного життя, відбивають звичаї певної добі й певного середовища, - це… А  образи-топоси; Б  характерні  образи;   В  образи-архетипи; Г  образи-мотиви. 18. Наука про систему засобів вираження у літературних творах – це… А  поетика; Б  літературна критика; В  текстологія; Г  бібліографія.  

Впишіть у пропущене місце правильну відповідь 1. Термін, яким у літературі позначають прикінцеві співзвуччя віршованих рядків називається _____________.

44

2. Вірш без рими і розміру, котрий від прози відрізняється тільки поділом на віршові відрізки, називається _______________________

45

46