- 1 -

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

напряму 6.030401 «Правознавство»

(Шифр за ОПП________)

Київ,

2015 рік

- 2 -

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Інститут кримінально-виконавчої

служби

РОЗРОБНИК: Тимошенко Юрій Петрович – доцент кафедри

кримінально-правових дисциплін к.ю.н., доцент,

полковник внутрішньої служби

Програма нормативної навчальної дисципліни затверджена на засіданні кафедри

кримінально-правових дисциплін, протокол № 1 від 14.09.2015 р.

Завідувач кафедри _________________ Стеблинська О.С.

Схвалено методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби

Протокол № __ від «___» __________ 20__ року

Голова_______________________ Стеценко С.Г. (підпис)

- 3 -

ВСТУП Програма вивчення навчальної дисципліни «Кримінальний процес» складена

відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня

«Бакалавр» спеціальності «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є кримінальне процесуальне

законодавство, практика його застосування, кримінально-процесуальна діяльність і

процесуальні правовідносини, кримінально-процесуальна діяльність органів досудового

розслідування, прокуратури і суду, теорія і історія кримінального процесу.

Міждисциплінарні зв’язки: «Кримінальний процес» знаходиться у тісному зв’язку з

іншими юридичними дисциплінами, перш за все, з теорією держави і права, яка забезпечує

його категоріальним апаратом, з конституційним, кримінальним, адміністративним і

цивільним правом, оскільки в діяльності органів досудового розслідування і суду досить

часто виникають питання, що пов’язані з відшкодуванням завданої кримінальним

правопорушенням шкоди, кваліфікацією суспільно небезпечних діянь, забезпеченням

конституційних прав і свобод людини, адміністративною відповідальністю, судовими та

правоохоронними органами України, криміналістикою, кримінологією тощо. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Предмет і основні поняття навчальної дисципліни. Засади кримінального процесу.

2. Суб’єкти кримінального процесу та доказове право.

3. Процесуальні строки і витрати. Заходи забезпечення кримінального провадження.

4. Загальні положення досудового розслідування та провадження слідчих

(розшукових) дій.

5. Повідомлення про підозру. Зупинення і закінчення досудового розслідування

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

6. Судове провадження. Міжнародне співробітництво під час кримінального

провадження. Особливі порядки кримінального провадження.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Кримінальний процес” є оволодіння

курсантами та слухачами глибокими теоретичними знаннями щодо діяльності органів

досудового розслідування, прокуратури та суду з розкриття та розслідування кримінальних

правопорушень (злочинів та кримінальних проступків), їх судового розгляду, виконання

судових рішень, а також формування практичних навичок правильного застосування

кримінального процесуального закону при проведенні процесуальних дій, прийнятті та

оформленні процесуальних рішень.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Кримінальний процес” є засвоєння

курсантами та слухачами загальних положень кримінально-процесуального права,

організації діяльності органів розслідування, прокуратури та суду з розслідування, судового

розгляду та вирішення кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків),

діяльності органів судової влади щодо перевірки вироків, постанов та ухвал суду.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти та слухачі повинні:

Знати:

- теорію кримінального процесу;

- кримінальне процесуальне законодавство та практику його застосування органами

розслідування, прокуратури та судом;

- фактори, що визначають та впливають на діяльність органів розслідування;

- засоби кримінально-процесуального регулювання діяльності органів розслідування,

прокуратури та суду;

- теорію прийняття процесуальних рішень, їх структуру, системні якості і

функціональне призначення в діяльності слідчого з розслідування кримінальних

правопорушень.

Вміти:

- 4 -

- застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу проблемних питань, що

виникають під час кримінального провадження;

- поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення проблемних

ситуацій, пов’язаних із вдосконаленням кримінального судочинства;

- самостійно поглиблювати свої знання, правильно визначати обґрунтовувати і

відстоювати свою правову позицію;

- використовувати навички творчого мислення та самовдосконалення свого

професійного рівня;

- ефективно використовувати положення кримінального процесуального закону в своїй

професійній діяльності;

- складати процесуальні акти у кримінальному провадженні;

- застосовувати прийоми з виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації;

- самостійно вивчати закони України, інші нормативно-правові акти, що регламентують

діяльність державних органів та посадових осіб з розслідування, судового розгляду та

вирішення матеріалів кримінального провадження.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 270 годин/ 7,5 кредитів ECTS.

- 5 -

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1 . ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Поняття, суть і завдання кримінального процесу. Кримінальне процесуальне право і

його місце в системі інших галузей права. Історичні форми кримінального процесу.

Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-правознавців.

Поняття стадії кримінального процесу. Система стадій кримінального процесу, їх загальна

характеристика, завдання та особливості. Кримінально-процесуальні функції, їх види і

значення. Поняття, структура і особливості кримінально-процесуальних правовідносин.

Кримінально-процесуальна форма. Особливості кримінально-процесуальної форми.

Уніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми удосконалення

кримінально-процесуальної форми. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх

характеристика. Кримінально-процесуальні акти, їх види і значення. Фіксування

кримінального провадження.

ТЕМА 2. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН Кримінальне процесуальне право – самостійна галузь права. Джерела кримінального

процесуального права України. Поняття кримінального процесуального закону та його

значення. Структура Кримінального процесуального кодексу України. Поняття, структура і

види кримінальних процесуальних норм. Чинність кримінального процесуального закону у

просторі, часі і щодо осіб. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень

Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної

прокуратури України для кримінального судочинства. Умови застосування кримінального

процесуального закону за аналогією.

ТЕМА 3. ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Поняття та значення засад кримінального провадження. Класифікація засад

кримінального провадження. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх

реалізації. Суть та значення окремих засад кримінального процесу: верховенство права;

законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права

на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи;

таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності;

презумпція невинуватості; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких

родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне

і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя;

змагальність; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права

на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність;

гласність і відкритість судового розгляду; розумність строків; мова, якою здійснюється

кримінальне судочинство.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ТЕМА 4. СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному

судочинстві. Сторони та інші учасники кримінального провадження. Класифікація суб’єктів

у теорії кримінального процесу. Суд, суддя в кримінальному процесі. Функції та

повноваження суду (судді). Слідчий суддя в досудовому провадженні. Прокурор у

кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних стадіях кримінального

процесу. Органи досудового розслідування та їх компетенція. Керівник органу досудового

розслідування. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в

- 6 -

кримінальному процесі. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого. Підозрюваний

та обвинувачений, їх права та обов’язки. Потерпілий як учасник кримінального процесу.

Захисник і його процесуальне становище. Залучення захисника до кримінального

провадження. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язки.

Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому процесуальному

становищі. Свідок, його права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.

Процесуальне становище перекладача в кримінальному провадженні. Цивільний позивач та

відповідач, їх представники. Секретар судового засідання та судовий розпорядник.

Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні. Відводи,

самовідводи і порядок їх вирішення. Державний захист працівників суду і правоохоронних

органів. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

ТЕМА 5. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Поняття, сутність і значення кримінально-процесуального доказування. Доказове

право. Елементи кримінально-процесуального доказування. Предмет, межі і суб’єкти

доказування у кримінальному провадженні. Обов’язок доказування у кримінальному

процесі. Особливості доказування в окремих стадіях кримінального провадження. Поняття

доказів, та їх класифікація. Поняття джерел доказів та їх види. Способи збирання доказів та

їх процесуальних джерел. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел. Належність, достовірність

і допустимість доказів. Умови визнання доказів недопустимими. Достатність доказів для

прийняття рішення у кримінальній справі. Моральні засади доказування. Показання свідків і

потерпілих. Показання осіб. Показання з чужих слів. Речові докази, строки і порядок їх

зберігання. Документи, як джерела доказів. Вирішення питання про речові докази і

документи. Висновок експерта і його доказове значення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ТЕМА 6. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ І ВИТРАТИ Процесуальні строки і їх правова природа. Поняття, значення, види і правила

обчислення процесуальних строків. Обов’язковість додержання процесуальних строків.

Порушення процесуальних строків і їх наслідки. Порядок подовження, зупинення і

відновлення процесуальних строків. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення.

Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат. Зменшення розміру процесуальних

витрат. Звільнення від оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат. Витрати,

що покладаються на державу. Рішення щодо процесуальних витрат.

ТЕМА 7 . ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО

ПРОВАДЖЕННЯ Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види. Правила

застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Виклик слідчим,

прокурором, судовий виклик і привід. Порядок здійснення виклику. Повістка про виклик.

Привід та порядок його виконання. Накладення грошового стягнення. Порядок вирішення

питання про накладення грошового стягнення. Тимчасове обмеження у користуванні

спеціальним правом. Порядок та строки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним

правом. Відсторонення від посади: порядок застосування та строки. Тимчасовий доступ до

речей і документів. Речі і документи, до яких заборонено доступ. Виконання ухвали суду про

тимчасовий доступ до речей і документів. Тимчасове вилучення майна: підстави та

процесуальний порядок проведення. Арешт майна. Підстави для арешту майна. Клопотання

про арешт майна та його розгляд. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних

заходів. Місце запобіжних заходів серед інших заходів процесуального примусу. Види

запобіжних заходів. Обставини, що враховуюються при обранні запобіжного заходу.

Клопотання про застосування запобіжного заходу. Особисте зобов’язання. Особиста порука.

Домашній арешт. Застава, визначення її розміру та порядок внесення. Підстави і процедура

- 7 -

звернення застави у доход держави. Застосування електронних засобів контролю. Тримання

під варту як запобіжний захід. Підстави та процесуальний порядок тримання особи під

вартою. Строки тримання під вартою і порядок їх продовження. Затримання з метою

приводу. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Строки затримання.

Застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх. Підстави і процесуальний порядок

скасування чи зміни запобіжного заходу.

ТЕМА 8. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ Поняття, значення і завдання стадії досудового розслідування. Етапи досудового

розслідування. Дізнання і досудове слідство, як форми досудового розслідування. Єдиний

реєстр досудових розслідувань. Особливості розслідування кримінальних проступків.

Поняття і значення загальних положень досудового розслідування. Підслідність та її види.

Початок та місце провадження досудового розслідування. Строки дізнання і досудового

слідства, порядок їх продовження. Розгляд клопотань під час досудового розслідування.

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Об’єднання і виділення

досудового розслідування. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його

завершення. Взаємодія слідчого і оперативних підрозділів. Доручення слідчого.

Використання науково-технічних засобів при проведенні досудового розслідування.

Розслідування кримінальних правопорушень слідчою групою. Складання кримінально-

процесуальних документів під час досудового розслідування. Здійснення прокурорського

нагляду, відомчого і судового контролю за законністю в діяльності органів розслідування.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

ТЕМА 9. ПРОВАДЖЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій. Класифікація слідчих

(розшукових) дій. Загальні процесуальні вимоги до проведення та оформлення слідчих

(розшукових) дій. Допит та його процесуальне оформлення. Особливості виклику і допиту

малолітньої або неповнолітньої особи. Пред’явлення для впізнання та його види.

Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання. Особливості впізнання особи при

забезпеченні безпеки учасників кримінального судочинства. Проведення допиту та

пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції. Обшук та його види. Підстави і

процесуальний порядок проведення обшуку. Особливості проведення окремих видів обшуку.

Процесуальний порядок оформлення результатів обшуку. Огляд і його види. Процесуальний

порядок проведення окремих видів огляду. Особливості проведення огляду трупа.

Ексгумація трупа, підстави і процесуальний порядок її проведення. Слідчий експеримент.

Освідування і його види. Порядок проведення і оформлення окремих видів освідування.

Експертиза та підстави її проведення. Отримання зразків для проведення експертизи.

Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття, підстави проведення. Види негласних слідчих

(розшукових) дій. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших

цілях. Загальні положення про втручання у приватне спілкування.

ТЕМА 10. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ Поняття, підстави та значення повідомлення про підозру. Випадки повідомлення про

підозру. Етапи повідомлення про підозру. Складання повідомлення про підозру. Зміст

письмового повідомлення про підозру. Порядок повідомлення про підозру. Права

підозрюваного та їх роз’яснення. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна

повідомлення про підозру. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб.

- 8 -

ТЕМА 11. ЗУПИНЕННЯ І ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО

РОЗСЛІДУВАННЯ Поняття, підстави і умови та процесуальний порядок зупинення досудового

розслідування. Розшук підозрюваного. Підстави і процесуальний порядок відновлення

досудового розслідування. Загальні положення закінчення досудового розслідування. Форми

закінчення досудового розслідування. Закриття кримінального провадження: підстави та

процесуальний порядок. Підстави та процесуальний порядок звільнення особи від

кримінальної відповідальності. Клопотання прокурора про звільнення особи від

кримінальної відповідальності. Відкриття матеріалів кримінального провадження іншій

стороні. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Обвинувальний акт та

його значення. Структура та зміст обвинувального акту. Додатки до обвинувального акту.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та його

зміст. Вручення копій обвинувального акта, клопотання про застосування примусових

заходів медичного чи виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Систематизація і технічне оформлення матеріалів кримінального провадження.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5

ТЕМА 12. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС

ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ Поняття та значення інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час

досудового розслідування. Право на оскарження. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або

прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Строк подання

скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова у

відкритті провадження. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність

слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Порядок розгляду скарг на

рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність

слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Оскарження ухвал слідчого судді

під час досудового розслідування. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час

досудового розслідування. Порядок оскарження ухвал слідчого судді. Оскарження слідчим

рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть

оскаржуватися слідчим. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора. Види рішень за

результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора.

ТЕМА 13. ПІДСУДНІСТЬ ТА ПІДГОТОВЧЕ СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ Поняття і значення підсудності у кримінальному процесі. Види підсудності. Підстави

та порядок передачі справ з одного суду до іншого. Автоматизована система документообігу

суду. Поняття, сутність і завдання підготовчого судового провадження. Порядок і строки

підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового провадження. Питання,

які з’ясовуються суддею при підготовчому судовому провадженні. Рішення, які приймаються

за результатами підготовчого судового провадження. Закриття кримінального провадження.

Підстави і процесуальний порядок повернення обвинувального акту, клопотань про

застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру прокурору або за

підсудністю. Призначення судового розгляду. Дії судді, пов’язані з підготовкою до судового

розгляду. Закінчення підготовчого судового провадження. Ознайомлення з матеріалами

кримінального провадження.

ТЕМА 14 . СУДОВИЙ РОЗГЛЯД Сутність і значення стадії судового розгляду. Загальні положення судового розгляду

кримінальної справи. Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду.

- 9 -

Незмінність складу суду і рівність прав сторін у судовому розгляді. Учасники судового

розгляду та наслідки їх неявки до суду. Підстави і порядок відкладення судового засідання,

зупинення судового провадження. Розпорядок судового засідання. Заходи, які

застосовуються до його порушників. Застосування заходів забезпечення кримінального

провадження, проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду. Проведення

процесуальних дій у режимі відео конференції. Межі судового розгляду. Етапи судового

розгляду, їх зміст. Суть, структура і завдання підготовчої частини судового засідання.

Поняття і завдання судового слідства. Порядок дослідження доказів в судовому засідання.

Спрощений порядок судового слідства. Порядок судових дебатів. Промови і репліки сторін.

Останнє слово обвинуваченого. Процесуальний порядок постановлення судового рішення.

Види судових рішень. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення.

Поняття і значення вироку. Види вироків та їх зміст. Питання, що вирішуються судом при

постановленні вироку. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні. Ухвалення судового

рішення і окрема думка судді. Проголошення судового рішення. Роз'яснення судового

рішення. Вручення копії судового рішення. Журнал судового засідання. Технічна фіксація

перебігу судового засідання. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції.

Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків. Провадження в суді

присяжних.

ТЕМА 15. ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ Види перегляду судових рішень у кримінальному процесі. Правова природа, сутність і

завдання перевірки судових рішень в апеляційному порядку. Право на апеляційне

оскарження. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Суди, які

розглядають справи в апеляційному порядку, їх повноваження. Порядок і строки

апеляційного оскарження. Апеляція, її форма та зміст. Прийняття апеляційної скарги судом

апеляційної інстанції. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова

відкриття провадження. Підготовка до апеляційного розгляду. Межі перегляду судом

апеляційної інстанції. Процесуальний порядок апеляційного провадження. Повноваження

суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги. Підстави для

скасування або зміни судового рішення. Рішення суду апеляційної інстанції. Вирок (ухвала

про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру) суду апеляційної

інстанції. Суть і завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження.

Рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Порядок і строки касаційного

оскарження. Касаційна скарга та її зміст. Відкриття касаційного провадження. Підготовка

касаційного розгляду. Межі перегляду судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок

касаційного розгляду. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду

касаційної скарги. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної

інстанції. Судові рішення суду касаційної інстанції. Підстави для перегляду судових рішень

Верховним Судом України. Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним

Судом України. Строк подання заяви про перегляд судового рішення. Вимоги до заяви про

перегляд судового рішення Верховним Судом України. Подання заяви про перегляд

судового рішення. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і

кримінальних справ справи до провадження. Порядок розгляду справи Верховним Судом

України. Види судових рішень Верховного Суду України та їх обов’язковість. Підстави для

здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Характеристика

нововиявлених обставин. Особи, які мають право порушити питання про перегляд судового

рішення за нововиявленими обставинами. Органи перегляду судових рішень, що набрали

законної сили, та межі їх повноважень. Строки перегляду судових рішень за нововиявленими

обставинами. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Порядок перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Види судових рішень

за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

- 10 -

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6

ТЕМА 16. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ Поняття, значення та завдання стадії виконання судових рішень. Набрання судовим

рішенням законної сили. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням.

Обов`язковість рішень суду. Порядок та строки звернення судового рішення до виконання.

Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні. Органи і служби, які

виконують вирок і забезпечують виконання кримінальних покарань. Відстрочка виконання

вироку. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Процесуальний порядок

розгляду та вирішення питань, які виникають під час виконання вироку. Підстави для

звільнення від відбування кримінального покарання. Умовно-дострокове звільнення від

покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким. Застосування до засуджених

примусового лікування та його припинення. Тимчасове залишення засудженого у слідчому

ізоляторі. Умови утримання осіб, засуджених до позбавлення волі. Розгляд судом

клопотання про зняття судимості. Нагляд за дотриманням законів під час виконання судових

рішень.

ТЕМА 17. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС

КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Загальні засади міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.

Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального

провадження. Обсяг та види міжнародного співробітництва під час кримінального

провадження. Центральні органи України що забезпечують міжнародне співробітництво у

кримінальному провадженні. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних

дій. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу. Виконання запиту в іноземній

державі. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову

допомогу. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на

території України. Виклик особи, яка перебуває за межами України. Допит за запитом

компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної

конференції. Розшук, арешт і конфіскація майна. Створення і діяльність спільних слідчих

груп. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція). Порядок

підготовки документів та направлення запитів про видачу особи (екстрадицію). Межі

кримінальної відповідальності виданої особи. Центральні органи України щодо видачі особи

(екстрадиції). Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за

межами України. Екстрадиційний арешт. Проведення екстрадиційної перевірки. Відмова у

видачі особи (екстрадиції). Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію) та їх

оскарження. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав.

Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави. Порядок і умови

передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави. Наслідки

передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави. Визнання та

виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб. Підстави і порядок

виконання вироків судів іноземних держав. Виконання вироку суду іноземної держави.

Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із

законодавством України. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування

покарання. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ.

ТЕМА 18. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Види особливих проваджень у кримінальному процесі. Кримінальне провадження на

підставі угод. Види угод, їх ініціювання та умови укладання. Зміст угоди про примирення.

Зміст угоди про визнання винуватості. Загальний порядок судового провадження на підставі

угоди. Вирок на підставі угоди. Наслідки невиконання угоди. Кримінального провадження у

формі приватного обвинувачення. Початок кримінального провадження у формі приватного

обвинувачення. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі

- 11 -

приватного обвинувачення. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб. Особи,

щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. Особливості

притягнення до кримінальної відповідальності окремої категорії осіб, їх затримання і

обрання запобіжного заходу. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх. Обставини, що

підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Порядок

кримінального провадження щодо неповнолітніх. Особливості проведення процесуальних

дій та застосування заходів примусу щодо неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.

Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного

характеру. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не

досягли віку кримінальної відповідальності. Особливості досудового розслідування у

кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів

медичного характеру. Особливості досудового та судового кримінального провадження

щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних

осіб. Проведення психіатричної експертизи. Обставини що підлягають встановленню у

кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

Особливості кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну

таємницю. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження. Кримінальне

провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на

повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором

або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в

Україні. Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень,

вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України.

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

3. Рекомендована література

Базова 1. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами

та допов. станом на 1 трав. 2015р. : (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2015. – 328 с. –

(Кодекси України)

2. Кримінальний процес: підручник ∕ За заг. ред. В.В.Коваленка, Л.Д.Удалової,

Д.П.Письменного. – К. : «Центр учбової літератури», 2013.−544с.

3. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним

кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В., Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та

ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

4. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним

кодексом України (Особлива частина) / Хабло О.Ю.,

Степанов О.С., Климчук М.П. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 200 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар /

За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.:

Юстініан, 2012. – 1224 с.

Нормативно-правові акти:

1. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини.

Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

2. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966

року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.

36-62.

3. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних

- 12 -

свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для

юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

4. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості

Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.: чинне

законодавство зі змінами та допов. станом на 11 березня 2011 р.: Офіц. текст. – К.:

ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 248 с.

6. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар /

За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – 6-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрисконсульт,

Юстініан, 2010. – 896 с.

7. Кримінальний кодекс України: Чинне зак-во зі змінами та допов. на 18 січня

2011 року / Україна. Закони. – К. : Алерта; ЦУЛ, 2011. – 174 с.

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах /

упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2011. − 456 с.

9. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012

року // Урядовий кур’єр. – 05.09.2012. – № 159.

10. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02 червня 2011 року //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577.

11. Про амністію: Закон України від 12.12.2008 р. // Відомості Верховної Ради

України. – 2009. – № 15. – Ст. 189

12. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України

від 7 березня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №32. – Ст. 225.

13. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Проект закону України від 05 липня

2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 62. – Ст. 2509.

14. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон

України від 23 грудня 1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня.

15. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному

судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня.

16. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1996. № 47. – Ст.256.

17. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради

України. – 1991. – №4.

18. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. //

Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.

19. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон

України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – Ст. 35.

20. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю:

Закон України від 30 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 6 серпня.

21. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1993. – № 35. Ст. 360.

22. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 р. // Вісник

прокуратури України. – 1999. – №1. – С. 103-126.

23. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

24. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.

25. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року

//Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст.529.

26. Про концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради

України від 28 квітня 1992 р. // Голос України. – 1992. – 12 серпня.

27. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом

Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. –

№ 27. – Ст. 838.

- 13 -

28. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р.//

Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

29. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи

іноземних держав в Україні. Затв. Указом Президента України від 10 червня 1993 р. //

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

30. Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово

обмежують права людини, та використання добутої інформації: Затверджено постановою

Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169 // [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

31. Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими

органами та підрозділами внутрішніх справ у попереджені, виявлені та розслідуванні

кримінальних правопорушень: Наказ МВС України

ід 23 серпня 2012 р. № 700.

32. Інструкція з організації діяльності органів досудового розслідування МВС

України: Наказ МВС України від 23 серпня 2012 р. № 658.

33. Положення про порядок застосування електронних засобів контролю: Наказ

МВС України від 09 серпня 2012 р. № 696.

34. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань: Наказ Генеральної

прокуратури України від 17 серпня 2012 р. № 69.

Допоміжна Монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей, тези

доповідей на конференціях, круглих столах:

1. Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 книгах / За заг. ред. С.Я.

Фурси. − К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. − Кн. 1. – 315 с.

2. Басиста І.В. Прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового

розслідування: Монографія. – Івано-Франківськ: «Тіповіт», 2011. – 500 с.

3. Бахин В.П., Карпов Н.С. Материалы к изучению практики борьбы с

преступностью. – К., 2007. – 489 с.

4. Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого

та їх правові гарантії. – К.: НАВСУ, “Охорона праці”, 2001. – 232 с.

5. Березняк В.С., Тертишник В.М. Екстрадиція як інститут кримінально-

процесуального права України: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр.

Справ; «Ліра ЛТД», 2010. – 188 с.

6. Верхогляд-Герасименко О.В. Забезпечення майнових прав особи при

застосуванні заходів кримінально-процесуального примусу: Монографія. – Харків.: Вид-во

«Юрайт», 2012. – 216 с.

7. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному

процесі. − К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. – 272 с.

8. Гультай М.М. Виявлення і виправлення слідчих та судових помилок у

кримінальному процесі України: стадії досудового розслідування, попереднього розгляду

справи суддею, судового розгляду та апеляційного провадження: Монографія. – Х.:

“Кроссроуд”, 2008.

9. Джига М.В., Баулін О.В., Лук`янець С.І., Стахівський С.М. Провадження

дізнання в Україні. – К., 1999. – 156 с.

10. Дізнання в органах внутрішніх справ: Навч.-метод. посібник / Ю.І. Азаров,

О.В. Бугаков, Н.І. Щегель. – К.: КНУВС, 2007.

11. Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України:

Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 208 с.

12. Запотоцький А.П., Савицький Д.О. Документи як процесуальні джерела доказів

у кримінальному судочинстві: Монографія. – К.: БМК, 2011. – 220 с.

13. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. коментар. – 4-те вид. –

К.: КНТ, 2009. – 600 с.

- 14 -

14. Зеленський С.М., Назаренко С.П., Письменний Д.П. Провадження у справах

дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності: Навчальний посібник. – К.: КНТ,

2012. – 160 с.

15. Зеленецкий В.С., Кузьминова В.Ю. Технология восстановления

(реконструкции) утраченных уголовных дел. – Харьков: Восточно-региональный центр

гуманитарно-образовательных инициатив, 2002. – 236 с.

16. Зразки основних кримінально-процесуальних документів досудового

провадження: Практ. посібник / В.В. Рожнова, Ю.І. Азаров, В.Г. Фатхутдінов; За заг. ред.

В.Г. Фатхутдінова. – 2-ге вид., допов. та перероб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с.

17. Зразки кримінально-процесуальних документів: досудове провадження / За

ред. Ю.М. Грошевого. – Х.: Вапнярчук, 2010. – 568 с.

18. Зразки процесуальних документів по кримінальних справах: Навчальний

посібник / Кол. авторів: С.О. Бандурка, Р.В. Єдин, С.О. Сичов, С.В. Слінько. – Х.: Золота

миля, 2011. – 316 с.

19. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального

права: Монографія. – Харків: Право, 2008. – 296 с.

20. Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності:

Монографія. − К.: КНУВС, 2007. – 522 с.

21. Карпенко М.О. Особливості провадження в справах про злочини

неповнолітніх: Монографія. – Х.: Видавництво «ФІНН», 2009. – 240 с.

22. Кримінальний процес: Підручник / за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. – Х:

Право, 2010. – 608 с.

23. Кримінально-процесуальне право: Навч. посібник / Ю.І. Азаров, С.О. Заїка,

В.Г. Фатхутдінов. – К., 2008. – 295 с.

24. Кримінальний процес України: тестові завдання: Навч. посібник / В.Т. Нор,

В.П. Бойко, Н.Р. Бобечко, М.В. Гузела та ін. – К.: Правова єдність, 2010. – 373 с.

25. Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в

суді першої інстанції: Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. – 200 с.

26. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч.

посібник. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.

27. Кучинська О.П. Кримінально-процесуальні документи: досудове та судове

провадження: Навч.-практ. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 408 с.

28. Лобойко М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. –

К.: Істина, 2005. – 405 с.

29. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Курс лекций. Учеб. пособие. –

Х.: Одиссей, 2007. – 457 с.

30. Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування здійснюване слідчим: Монографія.

– Дніпропетровськ: «Ліра ЛТД», 2011. – 164 с.

31. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція: Монографія. – Д.:

Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 188 с.

32. Ляш А.О. Кримінальний процес (Особлива частина): Навчальний посібник для

дистанційного навчання. – К.: Університет “Україна”, 2006. – 470 с.

33. Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник /

2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.

34. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті

європейських стандартів: Теорія, історія і практика: Монографія. − К.: Концерн “Видавничий

Дім “Ін Юре”, 2004. – 544 с.

35. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 2000. –

320 с.

36. Мірошніков І.Ю Судове слідство в апеляційній інстанції: Монографія. –Харків:

Право, 2007. – 192 с.

37. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США:

Навч. посібник. 2-е вид. – К.: ЦУЛ, 2010. – 352 с.

- 15 -

38. Молдован А.В., Мельник С.М. Кримінальний процес України: Навч. посіб. –

К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

39. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Підручник. –

К.: Юридична думка, 2008. – 548 с.

40. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному

процесі України: Монографія. – Х.: “Золота миля”, 2009. – 400 с.

41. Пашинін О.І. Актуальні проблеми досудового провадження у кримінальному

процесі України: Мнографія. – Х.: Кроссроуд, 2009. – 164 с.

42. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової

діяльності у кримінальному процесі: Монографія. − Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.

43. Письменний Д.П., Омельченко О.Є. Процесуальна діяльність слідчого щодо

запобігання злочинів: Навч. посібник. – К., 2005. – 158 с.

44. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-

оперативною групою: правові та організаційні засади: монографія. – Дніпропетровськ, 2006.

– 204 с.

45. Поповченко О.І., Савицький Д.О., Карпов Н.С., Баулін О.В Спрощене досудове

провадження в Україні: історія, сучасність, перспективи, досвід. – К.: Семенко Сергій, 2004.

– 213 с.

46. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України:

правові, теоретичні та прикладні проблеми: Монографія. – Острог: Видавництво

Національного університету «Острозька академія», 2009. – 634 с.

47. Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час

досудового провадження: Матеріали круглого столу (Дніпропетровськ, 22 листопада 2011

р.). – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр.. справ, 2012. – 224 с.

48. Рожнова В.В., Азаров Ю.І., Заїка С.О. Кримінальний процес України у

питаннях і відповідях: посібник / В.В. Рожнова, Ю.І. Азаров, С.О. Заїка. – К.: ПАЛИВОДА

А.В., 2009. – 260 с.

49. Савицький Д.О., Костовська О.М. Доказування у справах про злочини

приватного обвинувачення: Монографія. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2012. – 199 с.

50. Сізінцова Ю.Ю. Докази у кримінальному процесі: теоретичний аспект та

практичне значення в процесі правозастосування: навч. посібник. – К.: Дакор, 2010. – 128с.

51. Смоков С.М., Горелкіна К.Г. Гарантії застосування заходів процесуального

примусу у кримінальному судочинстві. – Одеса: Астропринт, 2012. – 152 с.

52. Слінько С.В. Теорія і практика реформування досудового розслідування:

Монографія. – Х.: РВФ «Арсіс ЛТД», 2011. – 270 с.

53. Становлення системи негласного розслідування у кримінально-

процесуальному законодавстві України: Матеріали круглого столу (Київ, 7 жовтня 2011 р.). –

К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011. – 168 с.

54. Статіва І.І. Початковий етап досудового провадження в сучасному

кримінальному процесі: український і західний контексти: Монографія. – Дніпроп. держ. ун-

т внутр. справ, 2012. – 248 с.

55. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України:

Монографія. – Х.: Право, 2010. – 216 с.

56. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: Підручник. − К.: Вид. Паливода

А.В., 2007. – 158 с.

57. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України в питаннях і відповідях: навч.

посібник. – 2-ге вид. – К.: КНТ, 2010. – 160 с.

58. Удалова Л.Д., Рожнова В.В., Шпотаківська О.В. Практикум з кримінального

процесу: навч. посібник. – К.: КНТ, 2010. – 360 с.

59. Удалова Л.Д., Хабло О.Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу:

Монографія. – К.: Дакор, 2010. – 176 с.

60. Удалова Л.Д., Доросінська Г.М. Порушення та розслідування кримінальної

справи щодо депутата місцевої ради: Монографія. – К.: КНТ, 2011. – 144 с.

- 16 -

61. Удалова Л.Д., Гаюр І.Й. Накладення арешту на вклади, цінності та інше майно

обвинуваченого: Навчальний посібник. – К: КНТ, 2012. – 168 с.

62. Удалова Л.Д., Паризький І.В. Застосування компромісів при вирішенні

конфліктів під час досудового розслідування: Навчальний посібник. – К: Видавничий дім

«Скіф», 2012. – 184 с.

63. Удалова Л.Д., Корсун В.Я. Суд як суб’єкт кримінально-процесуального

доказування: Монографія. – К: Видавничий дім «Скіф», 2012. – 168 с.

64. Узагальнення Верховного Суду України судової практики в кримінальних

справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010.

– 180 с.

65. Хавронюк М.І. Конституція України. Коментар основних положень щодо

захисту прав і свобод людини та громадянина. – К.: Літера, 2008. –384 с.

66. Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій:

Монографія. – Дніпропетровськ, 2005. – 216 с.

67. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального

кримінального судочинства: Монографія. – К.: Прецедент, 2011. – 303 с.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік, екзамен.

5. Засоби діагностики успішності навчання

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ:

1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.

2. Кримінальне процесуальне право і його місце в системі інших галузей права.

3. Історичні форми кримінального процесу.

4. Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-

правознавців.

5. Поняття стадії кримінального процесу.

6. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та

особливості.

7. Кримінально-процесуальні функції, їх види і значення.

8. Поняття, структура і особливості кримінально-процесуальних правовідносин.

9. Кримінально-процесуальна форма.

10. Уніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми

удосконалення кримінально-процесуальної форми.

11. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика.

12. Кримінально-процесуальні акти, їх види і значення.

13. Джерела кримінального процесуального права України.

14. Поняття кримінального процесуального закону та його значення.

15. Структура Кримінального процесуального кодексу України.

16. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм.

17. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.

18. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Верховного

Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної прокуратури України для

кримінального судочинства.

19. Умови застосування кримінального процесуального закону за аналогією.

20. Поняття та значення засад кримінального провадження.

21. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізації.

22. Рівність перед законом і судом.

23. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

- 17 -

24. Недоторканність житла чи іншого володіння особи.

25. Таємниця спілкування, невтручання у приватне життя.

26. Презумпція невинуватості.

27. Забезпечення права на захист.

28. Змагальність сторін.

29. Диспозитивність як засада кримінального провадження.

30. Гласність і відкритість судового розгляду.

31. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному

судочинстві.

32. Сторони та інші учасники кримінального провадження.

33. Класифікація суб’єктів у теорії кримінального процесу.

34. Суд, суддя в кримінальному процесі.

35. Функції та повноваження суду (судді).

36. Слідчий суддя в досудовому провадженні.

37. Прокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних

стадіях кримінального процесу.

38. Органи досудового розслідування та їх компетенція.

39. Керівник органу досудового розслідування.

40. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в

кримінальному процесі.

41. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого.

42. Підозрюваний та обвинувачений, їх права та обов’язки.

43. Потерпілий як учасник кримінального процесу.

44. Захисник і його процесуальне становище.

45. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язки.

46. Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому

процесуальному становищі.

47. Свідок, його права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.

48. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні.

49. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

50. Поняття, сутність і значення кримінально-процесуального доказування.

51. Елементи кримінально-процесуального доказування.

52. Предмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному провадженні.

53. Обов’язок доказування у кримінальному процесі.

54. Особливості доказування в окремих стадіях кримінального провадження.

55. Поняття доказів, та їх класифікація.

56. Поняття джерел доказів та їх види.

57. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел.

58. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел.

59. Належність, достовірність і допустимість доказів.

60. Умови визнання доказів недопустимими.

61. Достатність доказів для прийняття рішення у кримінальній справі.

62. Моральні засади доказування.

63. Показання свідків і потерпілих.

64. Речові докази, строки і порядок їх зберігання.

65. Документи, як джерела доказів.

66. Висновок експерта і його доказове значення.

67. Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

68. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні.

69. Переваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального

провадження.

70. Підстави і порядок пред’явлення цивільного позову.

71. Особливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позов.

- 18 -

72. Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним

правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна.

73. Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків.

74. Порядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строків.

75. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення.

76. Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат.

77. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види.

78. Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

79. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

80. Порядок вирішення питання про накладення грошового стягнення.

81. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, порядок та строки

тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

82. Відсторонення від посади: порядок застосування та строки.

83. Тимчасовий доступ до речей і документів.

84. Тимчасове вилучення майна: підстави та процесуальний порядок проведення.

85. Арешт майна. Підстави для арешту майна. Клопотання про арешт майна та його

розгляд.

86. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів.

87. Особисте зобов’язання.

88. Особиста порука.

89. Домашній арешт.

90. Застава, визначення її розміру та порядок внесення.

91. Застосування електронних засобів контролю.

92. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та процесуальний порядок

тримання особи під вартою.

93. Строки тримання під вартою і порядок їх продовження.

94. Затримання з метою приводу.

95. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Строки затримання.

96. Застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх.

97. Підстави і процесуальний порядок скасування чи зміни запобіжного заходу.

98. Поняття, значення і завдання стадії досудового розслідування.

99. Етапи досудового розслідування.

100. Дізнання і досудове слідство, як форми досудового розслідування.

101. Особливості розслідування кримінальних проступків.

102. Поняття і значення загальних положень досудового розслідування.

103. Підслідність та її види.

104. Початок та місце провадження досудового розслідування.

105. Строки дізнання і досудового слідства, порядок їх продовження.

106. Розгляд клопотань під час досудового розслідування.

107. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

108. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.

109. Взаємодія слідчого і оперативних підрозділів.

110. Використання науково-технічних засобів при проведенні досудового

розслідування.

111. Здійснення прокурорського нагляду, відомчого і судового контролю за

законністю в діяльності органів розслідування.

112. Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій.

113. Класифікація слідчих (розшукових) дій.

114. Загальні процесуальні вимоги до проведення та оформлення слідчих

(розшукових) дій.

115. Допит та його процесуальне оформлення.

116. Пред’явлення для впізнання та його види.

117. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.

- 19 -

118. Обшук та його види. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку.

119. Огляд і його види. Процесуальний порядок проведення окремих видів огляду.

120. Ексгумація трупа, підстави і процесуальний порядок її проведення.

121. Слідчий експеримент.

122. Освідування і його види. Порядок проведення і оформлення окремих видів

освідування.

123. Експертиза та підстави її проведення.

124. Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття, підстави проведення.

125. Види негласних слідчих (розшукових) дій. Фіксація ходу і результатів негласних

слідчих (розшукових) дій.

126. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в

інших цілях.

127. Поняття, підстави та значення повідомлення про підозру.

128. Випадки повідомлення про підозру.

129. Складання повідомлення про підозру.

130. Порядок повідомлення про підозру.

131. Вручення письмового повідомлення про підозру.

132. Зміна повідомлення про підозру.

133. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб.

134. Поняття, підстави і умови та процесуальний порядок зупинення досудового

розслідування.

135. Форми закінчення досудового розслідування.

136. Закриття кримінального провадження: підстави та процесуальний порядок.

137. Підстави та процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної

відповідальності.

138. Обвинувальний акт та його значення. Структура та зміст обвинувального акту.

139. Додатки до обвинувального акту.

140. Клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного

характеру та його зміст.

141. Поняття та значення інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час

досудового розслідування.

142. Право на оскарження.

143. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора

під час досудового розслідування.

144. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

145. Поняття і значення підсудності у кримінальному процесі.

146. Види підсудності. Підстави та порядок передачі справ з одного суду до іншого.

147. Поняття, сутність, завдання та строки підготовчого судового провадження.

148. Сутність і значення стадії судового розгляду.

149. Загальні положення судового розгляду.

150. Межі судового розгляду.

151. Етапи судового розгляду, їх зміст.

152. Поняття і значення вироку. Види вироків та їх зміст.

153. Види перегляду судових рішень у кримінальному процесі.

154. Правова природа, сутність і завдання перевірки судових рішень в апеляційному

порядку.

155. Право на апеляційне оскарження. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в

апеляційному порядку.

156. Порядок і строки апеляційного оскарження.

157. Суть і завдання касаційного провадження.

158. Право на касаційне оскарження. Рішення, які можуть бути оскаржені в

касаційному порядку.

159. Порядок і строки касаційного оскарження.

- 20 -

160. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

161. Порядок розгляду справи Верховним Судом України.

162. Види судових рішень Верховного Суду України та їх обов’язковість.

163. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими

обставинами.

164. Строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

165. Види судових рішень за наслідками кримінального провадження за

нововиявленими обставинами.

166. Поняття, значення та завдання стадії виконання судових рішень.

167. Порядок та строки звернення судового рішення до виконання.

168. Загальні засади міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.

169. Обсяг та види міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

170. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на

території України.

171. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).

172. Екстрадиційний арешт.

173. Види особливих проваджень у кримінальному процесі.

174. Кримінальне провадження на підставі угод.

175. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.

176. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.

177. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.

178. Особливості досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо

застосування примусових заходів виховного характеру.

179. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного

характеру.

180. Особливості кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять

державну таємницю.

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ: 1. Як співвідносяться поняття “кримінальний процес”, “кримінальне судочинство” та

“кримінальне провадження”?

А. ці поняття рівнозначні

Б. поняття “кримінальний процес” ширше за змістом

В. поняття “кримінальне судочинство” ширше за змістом

Г. поняття “кримінальне провадження” ширше за змістом

2. Кримінальний процес – це:

А. одна з форм досудового розслідування

Б. діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та суду

В. протокольна форма досудової підготовки матеріалів

Г. діяльність судових і правоохоронних органів

3. Яке з наведених положень є одним із завдань кримінального провадження?

А. зміцнення законності та правопорядку

Б. викриття осіб, які вчинили злочини

В. боротьба зі злочинністю

Г. захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень

4. Стадією кримінального процесу є:

А. досудове розслідування

Б. дізнання

В. судове слідство

Г. досудове слідство

- 21 -

5. Як співвідносяться поняття “досудове розслідування” і “досудове слідство”?

А. ці поняття рівнозначні

Б. поняття “досудове розслідування” ширше за змістом

В. поняття “досудове слідство” ширше за змістом

Г. ці поняття не можуть бути співвіднесені, оскільки стосуються різних етапів

кримінально-процесуальної діяльності

6. Яке з наведених положень є однією з основних функцій кримінального процесу?

А. профілактика кримінальних правопорушень

Б. захист підозрюваного, обвинуваченого

В. забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином

Г. боротьба зі злочинністю

7. Змістом якої функції кримінального процесу є прийняття рішення по суті

кримінального провадження?

А. обвинувачення

Б. захисту

В. правосуддя

Г. судового контролю

8. З якого моменту виникають кримінально-процесуальні правовідносини?

А. вчинення кримінального правопорушення

Б. виявлення ознак кримінального правопорушення компетентнимидержавними

органами, або надходження до них заяв і повідомлень про кримінальні

правопорушення

В. внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Г. ухвалення судом обвинувального вироку

9. Як правильно визначити поняття “кримінально-процесуальна форма”?

А. вимоги закону щодо складання кримінально-процесуальних документів

Б. вимога дотримання норм Конституції України при здійсненні кримінального

провадження

В. встановлені законом правила провадження слідчих і судових дій

Г. визначений законом порядок кримінального провадження загалом, виконання

окремих процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень

10. Що означає уніфікація кримінально-процесуальної форми?

А. відповідність кримінально-процесуальної діяльності вимогам закону

Б. необхідність здійснення кримінального провадження у кожному випадку виявлення

ознак кримінального правопорушення

В. урегульованість порядку кримінального провадження в нормах кримінального

процесуального закону

Г. єдність порядку здійснення кримінально-процесуальної діяльності для усіх

кримінальних проваджень

11. У яких випадках застосовується особлива (диференційована) кримінально-

процесуальна форма?

А. при провадженні досудового розслідування кримінальних проступків у формі

дізнання

Б. при здійсненні кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

В. при здійсненні кримінального провадження про тяжкі й особливо тяжкі злочини

Г. при здійсненні міжнародного співробітництва під час кримінального провадження

- 22 -

12. Як правильно визначити поняття кримінально-процесуальних гарантій?

А. передбачені кримінальним процесуальним законом засоби забезпечення ефективного

здійснення кримінального провадження, виконання його завдань

Б. передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України заходи, що

застосовуються до суб’єктів кримінального провадження, що не виконують свої

процесуальні обов’язки

В. встановлені кримінальним процесуальним законом засоби забезпечення

відшкодування шкоди, завданої злочином

Г. встановлені кримінальним процесуальним законом обов’язки державних органів і

посадових осіб по здійсненню кримінального провадження

13. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі:

А. ухвали

Б. протоколу

В. постанови

Г. вироку

14. Хід і результати проведення слідчої (розшукової) дії фіксуються у:

А. акті

Б. протоколі

В. постанові

Г. ухвалі

15. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі:

А. вироку

Б. обвинувального акту

В. постанови

Г. ухвали

16. Яке з визначених понять кримінального процесуального закону є правильним:

А. це сукупність кримінально-процесуальних правовідносин та кримінальної

процесуальної діяльності

Б. це система норм, що регламентують діяльність суб'єктів кримінального процесу

В. це встановлена державою норма поведінки суб'єктів та учасників кримінального

судочинства

Г. це сукупність процесуальних норм, що регулюють кримінально-процесуальну

діяльність і спрямовані на забезпечення виконання завдань кримінального

судочинства

17. Що регламентує кримінальний процесуальний закон:

А. порядок досудового та судого розслідування

Б. діяльність правоохоронних органів щодо притягнення особи до кримінальної

вдіповідальності

В. порядок, правила, процедуру притягнення до кримінальної відповідальності, форми

державної діяльності по розслідуванню кримінальних правопорушень і здійсненню

правосуддя

Г. Діяльність оргагнів досудового розслідування щодо реалізації завдань кримінального

процесу

18. Чи являються рішення Європейського суду з прав людини джерелом кримінального

процесуального права:

А. так

Б. ні, неявляються

- 23 -

В. рішення Європейського суду з прав людини можуть бути тільки джерелом

кримінальної процесуальної норми, покладеної судовим органом країни в основу

рішення в кримінальному провадженні

Г. так, але з обов'язковим дотриманням процедури передбаченої вітчизняним

законодавством

19. Чи належать до джерел кримінального процесуального права України рішення

Верховного Суду України:

А. так, будь-яке рішення Верховного Суду України як найвищої гілки судової влади, є

джерелом вітчизняного права, в тому числі і кримінального процесуального права

Б. до джерел кримінального процесуального права відносяться лише постанови Пленуму

Верховного суду України

В. до джерел кримінального процесуального права є не тільки постанови Пленуму

Верховного Суду України, а і його рішення про застосування законодавства за

наслідками узагальнення судової практики

Г. рішення Верховного Суду ні в якому разі не може виступати джерелом кримінального

процесуального права – воно може лише тлумачити порядок застосування нижчими

судами норм чинного кримінального процесуального законодавства

20. Чи може застосовуватися на території України кримінально-процесуальне

законодавство іноземних держав:

А. ні, лише КПК України

Б. так, якщо процесуальні дії виконуються представниками правоохоронних органів

іноземних держав

В. так, якщо на це є згода Президента України або Уряду країни

Г. так, під час виконання на території України за проханням компетентного органу

іноземної держави окремих процесуальних дій, якщо це передбачено міжнародним

договором, ратифікованим Верховною Радою України, а за відсутності такого

договору – за умови, що вказане прохання компетентного органу іноземної держави

не суперечить законодавству України

21. З якого моменту визначається чинність положень кримінального процесуального

кодексу щодо допустимості доказів:

А. з моменту їх отримання

Б. з моменту їх використання

В. з моменту визнання відповідним рішення фактичних даних як доказів

Г. з моменту винесення відповідної постанови (ухвали) про допустимість доказів

22. Щодо якої категорії осіб визначені особливості кримінального провадження:

А. народні депутати України

Б. Президент України та народні депутати України

В. члени Уряду України

Г. працівники правоохоронних органів

23. Чи закріплено у кримінально-процесуальному законі поняття засад кримінального

процесу?

А. ні, не закріплено, це поняття сформульовано наукою кримінального процесу

Б. так, закріплено у Конституції України

В. так, закріплено у КПК України

Г. вірні відповіді «2» і «3»

24. Яке з перерахованих положень є засадою кримінального процесу?

А. забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином

- 24 -

Б. вільна оцінка доказів

В. обов’язковість розгляду та вирішення клопотань учасників процесу

Г. розумність строків

25. Яка з перерахованих засад кримінального процесу не належить до числа

загальноправових засад?

А. рівність громадян перед законом і судом

Б. законності

В. верховенство права

Г. безпосередності дослідження показань, речей і документів

26. Яка з перерахованих засад кримінального процесу належить до числа галузевих

принципів?

А. мова, якою здійснюється судочинство

Б. гласність судового розгляду

В. законність

Г. публічність

27. Яке правило діє для державних органів і їх посадових осіб відповідно до засади

законності?

А. дозволено усе на розсуд цих органів і посадових осіб

Б. дозволено тільки те, що передбачено законом

В. дозволено усе, крім того, що заборонено законом

Г. вірні відповіді «1» і «3»

28. Кримінальне провадження в Україні здійснюється:

А. українською мовою, але може провадитися мовою більшості населення певної

місцевості

Б. українською мовою, але може провадитися мовою, якою володіє обвинувачений

(підсудний) та більшість учасників процесу

В. лише українською та російською мовою

Г. державною мовою

29. Як регулює засада презумпції невинуватості обов’язок доказування у

кримінальному судочинстві?

А. особа не зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину

Б. особа зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину

В. особа не зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, але вона

зобов’язана довести наявність обставин, які виключають її кримінальну

відповідальність або обставин, що пом’якшують її покарання

Г. вірні відповіді «1» і «3»

30. Як співвідносяться поняття “право на захист” і “право мати захисника”?

А. ці поняття є однаковими за змістом

Б. ці поняття не пов’язані між собою

В. поняття “право на захист” є більш широким за змістом

Г. поняття “право мати захисника” є більш широким за змістом

31. У чому проявляється принцип публічності?

А. у публічному розгляді в суді кримінальних справ

Б. в обов’язку слідчого і прокуратура в межах своєї компетенції розпочати розслідування

в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення

або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального

- 25 -

правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення

події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, встановити обставини

вчинення злочину і осіб, які його вчинили незалежно від волевиявлення інших осіб

В. в обов’язку органів досудового розслідування, прокуратури і суду неухильно і точно

виконувати вимоги законів України, що виражають волю народу

Г. кримінальне провадження у судовому засіданні здійснюється відкрито

32. У чому полягає засада безпосередності дослідження показань, речей і документів?

А. у всебічному, повному та об’єктивному дослідженні обставин кримінального

провадження

Б. у забезпеченні правильного вирішення справи

В. в оцінці доказів за внутрішнім переконанням особи, яка провадить дізнання, слідчого,

прокурора, судді

Г. суд досліджує докази безпосередньо та отримує показання учасників кримінального

провадження усно

33. Хто вправі прийняти рішення про взяття особи під варту?

А. слідчий

Б. слідчий з санкції прокурора

В. суддя

Г. слідчий суддя

34. Який суд діє як суд касаційної інстанції?

А. Конституційний Суд України

Б. Верховний Суд України

В. В. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Г. Верховний Суд АР Крим

35. Яка основна форма участі прокурора в процесі на стадії судового розгляду?

А. пред’явлення і підтримання цивільного позову в інтересах держави або окремих

громадян

Б. нагляд за дотриманням законів учасниками судового розгляду

В. підтримання державного обвинувачення

Г. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,

а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з

обмеженням особистої свободи громадян

36. У якому з перерахованих відомств є слідчий підрозділ?

А. митні органи

Б. органи безпеки

В. органи прикордонної служби

Г. органи Державної пенітенціарної служби

37. Які з перерахованих органів чи осіб вправі провадити досудове розслідування крім

слідчого?

А. Міністр внутрішніх справ України

Б. прокурор

В. тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України

Г. Голова Державної прикордонної служби України

38. Для проведення яких процесуальних дій слідчому слід отримати рішення слідчого

судді?

А. допит свідка

- 26 -

Б. ексгумація трупа

В. огляд житла чи іншого володіння особи

Г. освідування особи

39. Хто набуває статус потерпілого у справах про злочини, внаслідок яких сталася

смерть потерпілого?

А. у такому випадку статус потерпілого не надається жодній з осіб

Б. його близькі родичі чи члени сім’ї, коло яких визначено законом

В. у такому випадку його близькі родичі визнаються представниками потерпілого

Г. особа, яка має право бути захисником у кримінальному проваджені

40. Чи підлягає потерпілий відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань?

А. так, підлягає кримінальній відповідальності

Б. так, підлягає адміністративній відповідальності

В. так, накладається грошове стягнення у розмірі до 20 розмірів мінімальної заробітної

плати

Г. ні, не підлягає

41. З якого моменту особа набуває статус підозрюваного?

А. з моменту винесення постанови про обрання відносно неї запобіжного заходу

Б. з моменту роз’яснення їй у чому її підозрюють

В. з моменту повідомлення про підозру або затримання за підозрою у вчиненні

кримінального правопорушення

Г. з моменту винесення постанови про визнання особи підозрюваним

42. Чи підлягає підозрюваний відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань?

А. так, підлягає кримінальній відповідальності

Б. так, підлягає адміністративній відповідальності

В. так, накладається грошове стягнення у розмірі до 10 розмірів мінімальної заробітної

плати

Г. ні, не підлягає

43. З якого моменту особа набуває статус обвинуваченого?

А. з моменту взяття її під варту

Б. з моменту винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого

В. особа, щодо якої переданий до суду обвинувальний акт

Г. з моменту пред’явлення обвинувачення

44. З якого моменту особа набуває статус цивільного позивача?

А. з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суд

Б. з моменту надання особою достатньої кількості доказів по заявленому нею цивільному

позову

В. з моменту винесення постанови про визнання її цивільним позивачем

Г. з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення

45. Хто може бути притягнутий як цивільний відповідач у кримінальному проваджені?

А. підозрюваний

Б. обвинувачений

В. батьки обвинуваченого, який не досяг 15-річного віку

Г. фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність

46. Хто із названих осіб може бути захисником у кримінальному проваджені?

А. близькі родичі підозрюваного за його згодою

- 27 -

Б. фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги

В. адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України

Г. обвинувачений, якщо він захищається самостійно

47. Чи підлягає свідок відповідальності за відмову від давання показань та за дачу

завідомо неправдивих показань?

А. так, підлягає кримінальній відповідальності

Б. так, підлягає адміністративній відповідальності

В. так, накладається грошове стягнення у розмірі до 20 розмірів мінімальної заробітної

плати

Г. ні, не підлягає

48. Експерт при проведенні експертизи має право:

А. знайомитися з матеріалами кримінального провадження

Б. збирати додаткові матеріали, необхідні для дачі висновку

В. доручати проведення частини експертного дослідження іншим більш кваліфікованим

експертам

Г. призначати ревізії та перевірки під час кримінального провадження

49. Згідно ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає:

А. у збиранні та оцінці доказів з метою встановленні будь-яких обставин по

кримінальному провадженню

Б. у збиранні та перевірці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для

кримінального провадження

В. у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають

значення для кримінального провадження

Г. у збиранні та оцінці доказів, що мають значення для всебічного, повного та

неупередженого встановлення обставин по кримінальному провадженню

50. У відповідності з ч.1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється:

А. слідчим, прокурором, слідчим суддею, керівником органу досудового розслідування

Б. слідчим, прокурором

В. сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому

Кримінальним процесуальним кодексом

Г. слідчим, прокурором та потерпілим

51. Згідно ч.2 ст. 92 КПК України обов’язок доказування належності та допустимості

доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують

обвинуваченого покладатєься на:

А. сторону обвинувачення та сторону захисту

Б. сторону, що їх подає

В. слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого

Г. слідчого, прокурора, слідчого суддю

52. Процесуальними джерелами доказів є:

А. показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання

обвинуваченого, речові докази, висновок експерта, інші документи

Б. показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання

обвинуваченого, протоколи слідчих і судових дій, речові докази, висновок експерта,

інші документи

В. показання, речові докази, документи, висновки експертів

Г. показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання

обвинуваченого, речові докази, документи, висновки експертів

- 28 -

53. Відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим якщо:

А. він отриманий уповноваженою особою

Б. він отриманий без грубих порушень чинного законодавства

В. він отриманий з додержанням загальних вимог КПК України

Г. він отриманий в порядку, встановленому КПК України

54. Суд вирішує питання про допустимість доказів:

А. під час судового розгляду

Б. під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення

В. під час підготовчого судового засідання

Г. не пізніше п’яти днів з дня надходження справи до суду

55. Види заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням у кримінальному

судочинстві:

А. моральна і майнова

Б. майнова та фізична

В. моральна, фізична та майнова

Г. моральна, матеріальна,фізична та майнова

56. Яким чином вирішується цивільний позов у кримінальному провадженні:

А. задовольняється повністю або частково

Б. задовольняється повністю або частково чи відмовляється в ньому або залишається без

розгляду

В. задовольняється повністю

Г. задовольняється чи залишається без розгляду

57. Якими нормативно-правовими актами регламентується інститут цивільного позову

в кримінальному судочинстві:

А. Кримінальним процесуальним кодексом України

Б. Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексом України

В. Кримінальним процесуальним кодексом України та Цивільним процесуальним

кодексом України

Г. виключно Цивільним процесуальним кодексом України

58. Шкода, завдана незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю яких органів

підлягає відшкодуванню в кримінальному судочинстві:

А. органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,

прокуратури або суду

Б. будь-якого правоохоронного органу

В. будь-якого правоохоронного та судового органу

Г. органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури або суду

59. Шкода, завдана незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідного

органу відшкодовується за рахунок:

А. Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому законом

Б. Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому Кримінальним

процесуальним кодексом України

В. Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому відповідними

інструкціями Міністерства фінансів України

Г. відповідних посадових осіб зазначених органів, рішеннями, діями чи бездіяльністю

яких завдано шкоду

- 29 -

60. Процесуальні строки – це:

А. встановлені судом або суддею проміжки часу, у межах яких учасники кримінального

провадження зобов`язані приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії

Б. встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального

провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення

В. це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом

проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають

право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії

Г. це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального

провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти

процесуальні дії

61. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження

мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше:

А. 3 місяців

Б. 9 місяців

В. 12 місяців

Г. граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України

62. Право встановлення процесуальних строків для забезпечення виконання сторонами

кримінального провадження вимог розумного строку належить:

А. слідчому судді, суду, прокурору

Б. слідчому, слідчому судді, суду, прокурору

В. слідчому судді, суду

Г. слідчому судді, прокурору

63. Строки, встановлені КПК України обчислюються:

А. хвилинами, годинами, днями, місяцями

Б. годинами, днями, місяцями, роками

В. днями, місяцями, роками

Г. годинами, днями, місяцями

64. Коли закінчується строк, якщо відповідну дію належить вчинити в суді або органах

досудового розслідування?

А. у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах

Б. у встановлений час закінчення наступного робочого дня в цих установах

В. у встановлений час закінчення попереднього робочого дня в цих установах

Г. у встановлений цими установами час і день

65. Чи припиняє виконання рішення подача клопотання про поновлення пропущеного

строку?

А. ні, не припиняє

Б. так, припиняє

В. припиняє виконання рішення, оскарженого з порушенням строку

Г. так, припиняє за постановою прокурора або ухвалою слідчого судді

66. Коли закінчується строк, який обчислюється днями або місяцями, якщо його

закінчення припадає на неробочий день?

у цей же день, оскільки посадова особа повинна провести необхідні дії або прийняти

рішення і у неробочий день

останнім днем строку є наступний робочий день

останнім днем строку є попередній робочий день

неробочі дні не включаються до перебігу строку

- 30 -

67. Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням:

слідчого

прокурора

потерпілого

заінтересованої особи

68. До процесуальних витрат не належать:

витрати на правову допомогу

витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового

провадження

витрати, пов`язані із забезпеченням процесуальної діяльності слідчого, прокурора, слідчого

судді і суду

витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей

69. Зменшити розмір процесуальних витрат або звільнити від їх сплати має право:

слідчий

прокурор

слідчий суддя

суд

70. За загальним правилом витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника несуть:

А. заінтересовані особи

Б. підозрюваний, обвинувачений

В. близькі родичі та інші члени сім`ї

Г. держава

71. Витрати, пов`язані із прибуттям підозрюваного, обвинуваченого до місця досудового

розслідування або судового провадження несуть:

А. держава

Б. суд, за рахунок коштів, які виділяються цій установі з Державного бюджету України

В. вони несуть самостійно

Г. сторона обвинувачення

72. За загальним правилом витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів,

перекладачів та експертів, несе:

А. сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про їх виклик

Б. сторона обвинувачення

В. сторона захисту

Г. суд

73. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням

речей і документів, встановлюється:

А. Президентом України

Б. Верховною Радою України

В. Кабінетом Міністрів України

Г. МВС України

74. Який із перерахованих заходів належить до заходів забезпечення кримінального

провадження, передбачених КПК України?

А. допит свідка, потерпілого

Б. нерозголошення відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих

(розшукових) дій

- 31 -

В. тимчасове вилучення майна

Г. обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього

75. Хто приймає рішення про застосування заходів забезпечення кримінального

провадження?

А. слідчий

Б. слідчий суддя, суд, за винятком випадків, передбачених КПК

В. прокурор, слідчий суддя

Г. слідчий з санкції прокурора

76. Який із заходів не належить до запобіжних заходів, передбачених КПК України?

А. відсторонення від посади;

Б. затримання особи;

В. застава;

Г. домашній арешт.

77. До кого із суб’єктів кримінального провадження можуть бути застосовані запобіжні

заходи?

А. до підозрюваного, обвинуваченого

Б. до потерпілого

В. до свідка

Г. до всіх суб’єктів кримінального провадження

78. Яке з положень є підставою для обрання запобіжного заходу?

А. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, та

наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може перешкоджати

кримінальному провадженню

Б. наявність достатніх доказів, що вказують на особливу небезпечність вчиненого

підозрюваним, обвинуваченим злочину

В. наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може перешкоджати

кримінальному провадженню

Г. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим злочину

79. При вчиненні якого кримінального правопорушення можна обирати домашній

арешт як запобіжний захід?

А. при вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі

Б. при вчиненні кримінального проступку

В. при вчиненні будь-якого кримінального правопорушення

Г. при вчиненні злочину

80. В який строк має бути розглянуте клопотання про застосування або зміну

запобіжного заходу після затримання підозрюваного, обвинуваченого?

А. 24 години

Б. 3 доби

В. до 72 годин

Г. до 60 годин

81. Повідомлення про підозру означає:

А. настання кримінальної відповідальності

Б. остаточний висновок слідчого, прокурора про вчинення цією особою конкретного

кримінального правопорушення

В. слідчий, прокурор дає першопочатковий висновок, про наявність і суть кримінального

правопорушення, скоєного конкретною особою

- 32 -

Г. інкримінування особі вчинення конкретного кримінального правопорушення

82. З якого моменту особа набуває статуту підозрюваного:

А. винесення постанови про визнання особи підозрюваним

Б. пред’явлення обвинувачення

В. допиту особи як підозрюваного

Г. коли особу повідомлено про підозру, або коли особа затримана за підозрою у вчиненні

кримінального правопорушення

83. Якщо у кримінальному провадженні є двоє підозрюваних, то скільки повідомлень

про підозру повинен скласти слідчий або прокурор:

А. одну

Б. дві

В. в залежності від кількості епізодів їх злочинної діяльності

Г. незалежно від кількості епізодів їх злочинної діяльності – одну

84. Протягом якого строку особі має бути вручено повідомлення про підозру:

А. не пізніше 2 днів з моменту складання повідомлення про підозру

Б. не пізніше 2 місяців з моменту складання повідомлення про підозру

В. в день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб

передбачений КПК для вручення повідомлень

Г. не пізніше 10 днів з моменту складання повідомлення про підозру

85. Привід підозрюваного здійснюється за:

А. усним розпорядженням слідчого про привід

Б. дорученням слідчого про привід

В. мотивованою постановою слідчого про привід

Г. ухвалою слідчого судді

86. Хто уповноважений складати повідомлення про підозру:

А. прокурор, або слідчий за погодженням з прокурором

Б. тільки слідчий

В. тільки прокурор

Г. слідчий суддя

87. Протягом якого строку треба допитати підозрюваного після вручення йому

повідомлення про підозру:

А. негайно

Б. не пізніше двох днів

В. не пізніше десяти днів

Г. конкретних строків в законі не визначено

88. Якщо під час досудового розслідування треба змінити повідомлення про підозру, то

слідчий або прокурор:

А. закриває кримінальне провадження щодо певної частини повідомлення про підозру,

про що оголошує підозрюваному

Б. складає та вручає підозрюваному нове повідомлення про підозру

В. складає нове повідомлення про підозру

Г. виносить постанову про зміну підозри, про що оголошує підозрюваному

89. Підставою для зупинення досудового розслідування є:

- 33 -

А. не встановлення особи, яка вчинила злочин

Б. тяжка хвороба обвинуваченого

В. місцезнаходження підозрюваного невідоме

Г. наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного

співробітництва

90. Необхідною умовою для зупинення досудового розслідування є:

А. повідомлення особі про підозру

Б. пред`явлення особі обвинувачення

В. закінчення строку досудового розслідування

Г. обрання особі запобіжного заходу

91. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою:

А. ухвалою суду за погодженням з прокурором

Б. постановою слідчого судді за погодженням з прокурором

В. постановою слідчого

Г. постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором

92. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не

допускається, крім тих, які спрямовані на:

А. відновлення досудового розслідування

Б. одужання підозрюваного

В. встановлення місцезнаходження підозрюваного

Г. виявлення і фіксацію слідів злочину

93. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою:

А. слідчого, прокурора

Б. слідчого судді, суду

В. слідчого за погодженням з прокурором

Г. слідчого судді

94. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особи про підозру

здійснити одну з таких дій:

А. закінчити кримінальне провадження

Б. звернутися до суду з постановою про звільнення особи від кримінальної

відповідальності

В. звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових

заходів медичного або виховного характеру

Г. обрати особі запобіжний захід

95. Кримінальне провадження закривається судом:

А. якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення

Б. якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення

В. у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності

Г. якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і

вичерпані можливості їх отримати

96. Кримінальне провадження закривається судом:

А. якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення

Б. якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення

В. у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності

- 34 -

Г. якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і

вичерпані можливості їх отримати

97. Обвинувальний акт підписується:

А. слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав

його самостійно

Б. слідчим, прокурором та обвинуваченим

В. слідчим, прокурором та потерпілим

Г. слідчим, прокурором та слідчим суддею

98. На ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має право:

А. свідок

Б. потерпілий

В. експерт

Г. заявник

99. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів

відповідно до ст. 290 КПК України, суд:

А. не має права допустити відомості, що містяться в них як докази

Б. має права допустити відомості, що містяться в них як докази на підставі клопотання

потерпілого

В. має право допустити відомості, що містяться в них як докази на підставі клопотання

обвинуваченого

Г. має право допустити відомості, що містяться в них як докази на підставі клопотання

будь-якої сторони кримінального провадження

100. Які документи додаються до обвинувального акта:

А. протоколи слідчих (розшукових) дій

Б. протоколи негласних слідчих (розшукових) дій

В. цивільний позов

Г. постанови слідчого судді

101. Які вимоги пред`являються до клопотання про застосування примусових заходів

виховного характеру?

А. клопотання повинно відповідати вимогам, що пред`являються до обвинувального акту

Б. клопотання повинно відповідати вимогам, що пред`являються до обвинувального акту,

а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується

застосовувати

В. клопотання повинно містити копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує

доводи клопотання

Г. клопотання повинно містити перелік закладів виховного характеру

102. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального

правопорушення здійснюється:

А. слідчим

Б. прокурором

В. слідчим суддею

Г. судом

103. Які відомості не є обов`язковими для обвинувального акту:

А. прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора

- 35 -

Б. обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання

В. розмір витрат на правову допомогу

Г. дату та місце його складення та затвердження

104. Надання суду інших документів до початку судового розгляду, окрім

обвинувального акту та додатків до нього:

А. забороняється

Б. дозволяється

В. дозволяється протягом 5 діб

Г. дозволяється протягом 10 діб

105. Протягом якого часу сторони кримінального провадження, потерпілий можуть

ознайомитись з матеріалами, до яких їм надано доступ, у зв`язку із завершенням

досудового розслідування?

А. протягом 10 днів, а у виняткових випадках, пов’язаних з великим обсягом матеріалів,

цей час може бути продовжений прокурором до 20 днів

Б. у будь-якому разі не більше одного місяця

В. такий строк законом не встановлений

Г. протягом 2 місяців

106. Хто зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами у випадку

зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ?

А. слідчий

Б. слідчий за погодженням з прокурором

В. прокурор

Г. слідчий суддя

107. Одночасно із переданням обвинувального акта, клопотання про застосування

примусових заходів виховного чи медичного характеру до суду прокурор зобов'язаний

під розписку надати копію відповідного документа та реєстру матеріалів досудового

розслідування:

А. підозрюваному та його захиснику, законному представнику та захиснику особи,

стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного

характеру

Б. потерпілому та його законному представнику

В. цивільному позивачу та цивільному відповідачу

Г. суду

108. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається

застосування запобіжних заходів у вигляді:

А. домашнього арешту, застави або тримання під вартою

Б. особистої поруки, домашнього арешту тримання під вартою

В. тримання під вартою

Г. домашнього арешту та тримання під вартою

109. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати

всі слідчі (розшукові) дії, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України,

окрім:

А. негласних оперативно-розшукових дій

Б. негласних слідчих (розшукових) дій

В. обшуку та слідчого експерименту

Г. слідчих дій без участі понятих

- 36 -

110. Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржене:

А. підозрюваним та його захисником

Б. заявником, потерпілим, його представником чи законним представником

В. стороною захисту

Г. потерпілим та цивільним позивачем

111. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в

письмовій формі не пізніше:

А. п’яти днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи

бездіяльності

Б. трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи

бездіяльності

В. семи днів з моменту отримання копії рішення, яке оскаржується

Г. десяти днів з моменту вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності

112. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в:

А. апеляційному порядку

Б. касаційному порядку

В. у порядку перегляду судових рішень Вищім спеціалізованим судом з розгляду

цивільних та кримінальних справ

Г. в десятиденний строк головою суду якому підпорядкований слідчий суддя

113. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті

до:

А. відповідальності, встановленої законом

Б. кримінальної та дисциплінарної відповідальності

В. цивільно-правової та адміністративної відповідальності

Г. виключно дисциплінарної відповідальності

114. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування

здійснюється за обов'язкової участі:

А. особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора,

рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується

Б. сторони захисту та потерпілого

В. особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника

Г. слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується

115. Досудове розслідування розпочинається з моменту:

А. внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Б. подання заяви про злочин

В. виникнення кримінальних процесуальних правовідносин

Г. порушення кримінальної справи

116. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі:

А. дізнання

Б. досудового слідства

В. приватного обвинувачення

Г. досудового слідства або дізнання за рішенням прокурора

117. Спори про підслідність вирішує:

А. керівник органу прокуратури вищого рівня

Б. керівник органу досудового розслідування вищого рівня

- 37 -

В. слідчий суддя

Г. слідчий суддя за клопотанням прокурора

118. Загальний строк досудового розслідування у формі дізнання не може

перевищувати:

А. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального

проступку

Б. одного місяця із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального

проступку

В. двох місяців з поменту отримання заяви про вчинений проступок

Г. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або

середньої тяжкості

119. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного

представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор

зобов'язані розглянути в строк не більше:

А. трьох днів з моменту подання

Б. п’яти днів з моменту подання

В. семи днів з моменту подання

Г. десяти днів з моменту подання

120. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його

здійснює, має право робити:

А. фотокопії процесуальних документів

Б. виключно необхідні виписки

В. необхідні виписки та копії

Г. зауваження до таких матеріалів

121. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу:

А. керівника органу досудового розслідування

Б. слідчого або прокурора

В. виключно прокурора

Г. слідчого судді

122. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими:

А. викриття особи, яка вчинила кримінальне правопорушення

Б. на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному

кримінальному провадженні

В. на отримання (збирання) доказів у конкретному кримінальному провадженні

Г. на оцінку доказів у конкретному кримінальному провадженні

123. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є:

А. наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети

Б. достатність данних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення осудною

особою

В. внутрішнє переконання слідчого або прокурора

Г. наявність дозволу слідчого судді

124. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб

(понятих) для:

А. огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту,

освідування особи

- 38 -

Б. пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного

з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, обшуку або огляду житла чи

іншого володіння особи, обшуку особи

В. допиту, слідчого експерименту, пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання,

огляду трупа

Г. пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного

з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи

125. За загальним правилом допит повнолітньої особи не може продовжуватися без

перерви понад:

А. три години

Б. дві години

В. однієї години

Г. чотирьох годин

126. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа,

яка проводить допит, зобов'язана:

А. поставити заплановані запитання та завершити допит

Б. його зупинити одразу після отримання такої заяви

В. встановити причини такої відмови

Г. викликати захисника підозрюваного

127. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності:

А. законного представника та прокурора

Б. педагога або психолога, а за необхідності – лікаря

В. батьків, опікунів або піклувальників, а за необхідності - лікаря

Г. законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря

128. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви

понад:

А. тридцять хвилин

Б. одну годину

В. дві години

Г. три години

129. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені:

А. виключно спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами

Б. спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та

інші спеціалісти

В. представники сторони захисту та потерпілий

Г. поняті

130. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до

житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних:

А. затриманням підозрюваного

Б. оглядом місця події

В. із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які

підозрюються у вчиненні злочину

Г. безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину

131. Обшук проводиться на підставі:

А. ухвали слідчого судді

Б. постанови прокурора

В. постанови слідчого

- 39 -

Г. клопотання слідчого або прокурора за ухвалою суду

132. Клопотання про обшук розглядається у суді за участю слідчого або прокурора:

А. в день його надходження

Б. у строк не більше двох діб

В. у двадцяти чотирьох годинний термін

Г. негайно, але не пізніше трьох годин з моменту його надходження

133. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана:

А. органами дізнання

Б. оперативними підрозділами

В. слідчим чи прокурором

Г. слідчим, який здійснює досудове слідство

134. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої

(розшукової) дії мають право:

А. заявляти відвід слідчому

Б. заявляти клопотання, що підлягають занесенню до протоколу огляду

В. робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду

Г. оскаржити дії слідчого до прокурара

135. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі:

А. виключно судово-медичного експерта

Б. судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-

медичного експерта

В. лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Г. слідчого та понятих

136. Ексгумація трупа здійснюється за:

А. постановою прокурора

Б. ухвалою слідчого судді

В. постановою слідчого

Г. постановою слідчого, яка затверджується прокурором

137. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється:

А. ухвала слідчого судді

Б. постанова прокурора

В. постанова слідчого

Г. акт освідування

138. Експертиза проводиться експертом:

А. за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді

чи суду

Б. постановою слідчого

В. ухвалою слідчого судді

Г. постановою слідчого або прокурора

139. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення

експертизи щодо:

А. встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень

Б. морального стану підозрюваного або потерпілого

В. визначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Г. проведення судово-психіатричної експертизи

- 40 -

140. У разі відмови слідчого в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення

експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з

клопотанням про залучення експерта до:

А. прокурора

Б. слідчого судді

В. керівника слідчого підрозділу

Г. до суду у порядку апеляційного провадження

141. Негласні слідчі (розшукові) дії – це:

А. різновид оперативно-розшукових заходів визначених у кримінальному процесуальному

законі

Б. різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не

підлягають розголошенню

В. різновид процесуальних дій слідчого або прокурора, відомості про факт та методи

проведення яких не підлягають розголошенню

Г. у Кримінальному процесуальному кодексі України визначення таких дій відсутнє

142. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на

проведення негласної слідчої (розшукової) дії:

А. протягом шести годин з моменту його отримання

Б. негайно

В. у продовж доби

Г. у продовж двох годин з моменту його отримання

143. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої

(розшукової) дії не може перевищувати:

А. два місяці

Б. одного місяця

В. двох тижнів

Г. строків досудового розслідування

144. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх

проведення:

А. можуть бути допитані як свідки

Б. не можуть бути допитані як свідки

В. є понятими

Г. мають право на забезпечення безпеки органами досудового розслідування за ухвалою

слідчого судді

145. Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з

підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим:

А. проводиться за ухвалою слідчого судді

Б. заборонене, за винятком випадків встановлених законом

В. заборонене

Г. дозволене виключно за рішенням голови апеляційного суду

146. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом:

А. двох місяців

Б. розумного строку

В. одного місяця

Г. строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

- 41 -

147. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє:

А. постанову про призначення судового розгляду

Б. ухвалу про призначення судового розгляду

В. ухвалу про завершення підготовчого провадження

Г. обвинувальний вирок

148. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у

формі:

А. вироку

Б. ухвали

В. постанови

Г. окремої ухвали

149. Апеляційну скаргу мають право подати:

А. підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник

Б. сторона обвинувачення

В. заявник або його законний представник чи представник - у частині, що стосується

інтересів заявника

Г. свідок, експерт або поняті у частині своїх інтересів у кримінальному провадженні

150. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах:

А. доказів досліджених судом першої інстанції

Б. апеляційної скарги

В. апеляційного подання прокурора

Г. клопотання сторони захисту або потерпілого

- 42 -

Розробник програми: доцент кафедри кримінально-правових

дисциплін к.ю.н., доцент, підполковник внутрішньої

служби Ю.П.Тимошенко

Примітки:

1. Програма нормативної навчальної дисципліни визначає місце і значення

навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь. Програма нормативної

навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти. Програма

вибіркової навчальної дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.

2. Програма навчальної дисципліни розробляється на основі освітньо-професійної

програми.

3. Форма призначена для складання робочої програми навчальної дисципліни.