Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Терещенківська

Віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці» для користувачів середнього шкільного віку

Випуск 4

Загальні відомості про район: один із центральних районів столиці, названий на честь великого Кобзаря.Дата утворення: 1937 рік.Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва).Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським, Святошинським, Подільським районами м. Києва.Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на 01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва).

Шевченківський район

Герб Шевченківського району

м. Києва

Прапор Шевченківського району

м. КиєваКарта Шевченківського

районум. Києва

Небагато збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць нагадують нам про давнину.

Вулиця Терещенківська Шевченківський район

Місцевість: Старий Київ.Пролягає від вулиці Богдана

Хмельницького до вулиці Льва Толстого, перетинає бульвар Тараса Шевченка.

Старий Київ (Старе місто, також в історичних джерелах – Верхнє місто) – історична місцевість у центрі Києва. Орієнтовні межі – Андріївська церква, Володимирська гірка, майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Головні площі й вулиці – Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів Вал. Включає у себе літописні місто Ярослава, місто Володимира. Центральна зона пролягає від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до площі Перемоги.

Протяжність: 630 мКолишні назви:•Олексіївська (1861-1900);•Терещенківська (1900-1919);•Герцена (лютий 1919);•Чудновського (1919-1941);•Терещенківська (під час нацистської

окупації міста 1941-1943);•Чудновського (1944-1955);•Рєпіна (1955-1992).

Вулиця Терещенківська

Особливості вулиці: довжина – два квартали. Весь парний бік другого кварталу займає парк ім. Тараса Шевченка.

https://www.youtube.com/watch?v=-KJRSzH1D2Y

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0





Вулиця Терещенківська – невеличка старовинна вулиця у самому центрі столиці, яка своєю назвою нагадує про родину найбагатших українських підприємців, відомих меценатів. Вона прокладена під час будівництва Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, відповідно до генерального плану м. Києва 1837 року, розробленого архітектором В. І. Беретті.

Спочатку з’явилися вулиці Кадетська (нині – вул. Богдана Хмельницького) та Бульварна (нині – бульвар Тараса Шевченка), а вже між ними у 1861 році проклали невеличку вуличку, названу Олексіївською. У середині 1870-х років її продовжили від Бібіковського бульвару (нині – бульвар Тараса Шевченка) до вул. Шулявської (нині – вул. Льва Толстого).



Із лівого боку вулиця мала 13 домоволодінь, із правого – два. Представникам родини Терещенків належало 8 особняків. Нині у більшості колишніх будинків Терещенків діють музеї.

У 1899 році, коли відзначали подвійний ювілей Николи Артемійовича Терещенка – 80-річчя від дня народження та 50-річчя державної служби, на честь заслуг перед Києвом вулиця Олексіївська, де були його домоволодіння, була названа Терещенківською.

На вулиці майже повністю збереглася забудова кінця XIX – початку XX століть. Через значну кількість музеїв на такій невеликій вулиці іноді щодо неї вживається вислів «вулиця музеїв».

№13 №25/10

Вулиця Терещенківська на карті міста Шевченківський район

Родина ТерещенківПершим Терещенком, відомості про якого дійшли до нас, був козак із Чернігова –

Яків Терещенко. Його син Артемій оселився в колишній гетьманській столиці Глухові й розпочав дрібну торгівлю. Він мав неабиякий хист до цієї справи, а тому ще з молодості до нього приліпилося прізвисько Карбованець. Розбагатів Артемій Терещенко на поставках провіанту для російської армії під час Кримської війни 1853-1856 років.

Заробивши солідний капітал, Артемій Терещенко почав вкладати його у власне цукрове виробництво – він ризикнув новим тоді в Україні промисловим цукроварінням і не помилився: особистий його прибуток зріс у десятки разів. За кілька років Терещенки вже володіли більш як десятьма цукровими заводами. Згодом у Парижі цукор Терещенка здобув нагороду за якість. Разом із батьком науку цукрового бізнесу освоювали і троє його синів: Никола, Федір та Семен.

Терещенки стали мільйонерами, великими цукрозаводчиками, постачали на експорт хліб, цукор, масло та інші товари. Вони скуповували і орендували поміщицькі маєтки та цукрові заводи. Після реформи 1861 року Артемій Якович передав свою справу синам Николі та Федору з однією умовою: 80 відсотків річного прибутку вони мали витрачати на допомогу нужденним, на розвиток освіти, мистецтва та інші доброчинні справи.

Брати Терещенки були надзвичайно дружними та згуртованими. Саме це зміцнювало родинну справу, сприяло її тривалості. Родина радо сприйняла реформи Олександра II, спрямовані на розвиток капіталістичних відносин. На родовому гербі було викарбувано девіз «Прагнення до громадських справ». Саме й це стало програмою життя Терещенків. Як у комерційній, так і в благодійницькій та освітній діяльності.

Добру пам’ять магнати лишили по собі скрізь – а найперше у своєму рідному Глухові та Києві, до якого переїхали у 1870-х рр.

Артемій Терещенко(1794-1877)

Герброду Терещенків

Федір АртемійовичТерещенко(1832-1894)

Никола (Микола, Нікола) АртемійовичТерещенко(1819-1903)

У 1870-х роках Терещенки переселяються до м. Києва. Оселяються вони на вулиці неподалік університету, яка ще за життя дітей Артемія отримала назву Терещенківська. І не дивно, бо майже всі будинки тут належали великій родині промисловців. У 1875 році Никола Артемійович придбав будинок на розі Бібіковського бульвару (нині – бульвар Т. Шевченка) та Олексіївської вулиці, який належав міському голові П. Демидову князю Сан-Донато. Нині в цьому будинку розміщується Національний музей Тараса Григоровича Шевченка. Після невеликої перебудови двоповерховий палац прийняв нового господаря. На відтинку Терещенківської, між бульваром Шевченка і вул. Л. Толстого, знаходяться ще кілька будинків Терещенків. В одному з них розміщується ректорат Київського медичного університету (бульвар Т. Шевченка, № 13). Найвідомішими є будинки Федора Артемійовича Терещенка (Терещенківська, № 9) й Варвари Миколаївни Терещенко та Богдана Івановича Ханенка (Терещенківська, № 15), де нині розміщено дві з трьох найвизначніших київський культурних скарбниць – Національний музей російського мистецтва та Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Никола Терещенко змусив оточення рахуватися зі своїм простим походженням і називати себе не Ніколаєм, а ближчим до українського імені – Николою. Родинний бізнес продовжили спадкоємці – Олександр, Іван і Федір. Вони стали меценатами, подвижниками української нації. На кошти «Товариства братів Терещенків» упродовж 1870-1914 рр. в Україні та Росії було споруджено чимало шкіл, церков, лікарень. У Києві це – Володимирський собор, лікарня для чорноробів (тепер «Охмадит»), музей Товариства старожитностей і мистецтв (тепер Національний художній музей України). Приватні колекції братів Терещенків і подружжя Ханенків становили основу експозиції музеїв Західного та Східного мистецтва, Музею російського мистецтва.

Жодна родина не зробила для розбудови Києва стільки, як брати Терещенки.

Никола та Пелагея Терещенки

Пам'ятні монети України.Родина Терещенків. 2008 р.

Родина Терещенків

Родина Терещенків

Цікаві факти про родину Терещенків

У глухівчан є прикмета, якщо потерти носика леву на кованих сходах будинку Терещенків, то можна привернути успіх та багатство.

Меценати Терещенки вклали у будівництво м. Глухова 1,5 млн карбованців. Практично всі установи, побудовані коштом цукрозаводчиків у XIX столітті, працюють і сьогодні.

Яхта «Іоланда», яка належала сім'ї Терещенків у 1920-ті роки, була найдовшою (127 м) приватною яхтою у світі.

м. ГлухівXIX ст.

Правнук Івана Миколайовича, Мішель, народився 1954 року в Парижі. Шосте коліно українського роду підприємців та меценатів. У 1981-1990 роках жив у США.

З 2003 року живе в Україні. Заснував благодійну організацію «Фундація спадщини Терещенків», завданням якої є підтримка поточної діяльності в будівлях, побудованих Терещенками в м. Києві та м. Глухові понад 100 років тому. З 2015 року – міський голова м. Глухова.

Цікаві факти про родину ТерещенківНикола Терещенко у 1851 році був вибраний старшим

бургомістром м. Глухова і посідав цю посаду впродовж 9 років, а потім упродовж 14 років займав пост міського голови.

Іван Миколайович Терещенко (1854-1903) – меценат і колекціонер живопису. Головний спонсор Київської рисувальної школи М. Мурашка, яка виховала цілу плеяду талановитих українських художників. Меценат вклав у школу за 25 років 150 тисяч карбованців. Замовляв картини в українських художників: М. Пимоненка, О. Мурашка, С. Костенка, М. Кузнецова та інших. Завдяки Івану Терещенку Національний музей російського мистецтва має роботи відомих митців: І. Шишкіна, В. Полєнова, М. Клодта, Я. Маковського, І. Рєпіна, В. Сєрова. На жаль, не вся колекція потрапила до київських музеїв живопису. За різними даними, майже 5000 картин перевезено до Петербурга, де син І. Терещенка, Михайло Іванович, провадив банківську діяльність.

Син Федора Артемійовича Терещенка – Федір Федорович – був не тільки підприємцем, а й авіаконструктором. Закінчив екстерном 1-у Київську гімназію та навчався в Київському політехнічному інституті (1907-1912 рр). У 1909 році заснував авіамайстерню в с. Червоному Бердичівського повіту Київської губернії (нині – смт Андрушівського р-ну Житомирської обл.). Тоді ж у молодого авіатора з'явився і перший літальний апарат власної конструкції. Федір Терещенко розглядав цей аероплан як перший крок до розробки досконалої конструкції. З часом йому вдалося зробити декілька відкриттів і вдосконалень світового значення у галузі літакобудування.

Федір ФедоровичТерещенко(1888-1950)

Федір Федорович Терещенко


Федір Федорович разом із помічниками конструював легкі літальні апарати. Так, його п'ята модель мала вагу лише 330 кг, довжину 7,1 м, розмах крил 10 м і була здатна піднімати вантаж 150 кг на висоту до 2000 м. Цей аероплан став одним із головних експонатів повітроплавального відділу Всеросійської торгово-промислової і сільськогосподарської виставки, що відбулася 1913 р. у Києві.

Аероплан «Терещенко-7»

1916 р.

Дізнайся більше: Володимир Григор’єв і Федір Терещенко. Різні долі, спільний шлях

Починаючи з цього часу, Ф. Терещенко будував літаки на замовлення військового міністерства. Майстерня в с. Червоному виготовляла виробляла аероплани не лише власної конструкції, а й системи «Фарман», «Моран-Сольньє» та ін. Причому конструктор не просто копіював зарубіжні моделі, а й удосконалював їх. У його останній конструкції аероплану – «Терещенко-7», виготовленій 1916 р. у майстернях Київського політехнічного інституту, вдалося втілити найпередовіші досягнення тогочасного літакобудування.

Федір Федорович Терещенко


http://kpi.ua/1105-7












•№ 2 (1914–1927) – приміщення колишньої Ольгинської жіночої гімназії. Нині – Інститут ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного.

•№ 4 (1850-ті) – колишня Ольгинська гімназія.

•№ 9 (1882) – особняк Федора Терещенка, нині Національний музей російського мистецтва.

•№ 13 (1913).

•№ 15 (1887) – особняк родини Ханенків.

•№ 17 (1878) – особняк родини Ханенків.

•№ 19 (кінець XIX ст.)




№ 4

Вулиця ТерещенківськаВулиця Терещенківська – одна з найбагатших за історико-культурним значенням

комплексних пам’яток Києва.Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам'ятки архітектури

№ 2

№ 9 № 13

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F





http://www.botany.kiev.ua/











https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Київ. Бібіковський бульвар. Університет Св. Володимира,

1870-ті рр.

Шевченківський районhttp://www.lvivcenter.org/

До кінця 1830-х років місцевість являла собою малозаселену територію з одно-, двоповерховими будівлями. Зведення в 1837-1843 рр. університету Св. Володимира, однієї з найзначніших споруд того часу, визначило містобудівну систему навколишніх кварталів, а також якісно новий рівень забудови. Під час будівництва навчального закладу навколо нього був сформований новий район та сплановано низку вулиць. Але й після відкриття університету велика площа перед ним була не упорядкована. На плані Києва 1861 р. вул. Олексіївська існувала лише на відрізку між сучасними вул. Богдана Хмельницького і бул. Тараса Шевченка.


Шевченківський районВулиця Терещенківська

Особняк Николи Терещенка


Особняк Ф. А. Терещенка.

Початок XX ст.

Вулиця Терещенківська, 9


Особняк Ф. А. Терещенка.




Особняк Ф. А. Терещенка



1993 р.


Шевченківський районВулиця Терещенківська, 9


Будинки № 15 та № 17.



Будинок Б. Ханенка


1920-ті рр.



Будинки № 13 та № 15,

1930-ті рр. Терещенківська, 13. Восьмиповерховий прибутковий будинок Ханенків,

зведений у 1911-1914 роках за проектом П. С. Андреєва, був найбільшим житловим будинком тогочасного Києва. Зведений для потреб майбутнього музею Б. та В. Ханенків, колекція якого на той час розміщувалася в особняку (Терещенківська, 15).



Фотоальбом «Киев».Видавництво «Мистецтво»,

1975 р.




1940-ві рр.


вул. Терещенківська, 2





Видавництво «Наукова думка» та Інститут математики НАН України.










Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН УкраїниОльгинська жіноча гімназія (Ольгинська

Міністерська жіноча гімназія, Державна жіноча гімназія святої Ольги) – середній загальноосвітній заклад, заснований у 1870 році. До 1892 року гімназія розміщувалася в орендованих будинках, а з 1892 р. – у колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії, що був споруджений за проектом академіка архітектури О. В. Беретті в класицистичному стилі.

Під час Першої світової війни у цьому приміщенні містився лазарет. Зараз тут розташований Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (вул. Терещенківська, 2).

Для розширення гімназії у 1910-ті роки розпочалося будівництво нового великого корпусу за проектом архітектора П. Альошина. Проте хаос післяреволюційного часу і громадянська війна перешкодили завершенню будівництва. Недобудоване приміщення гімназії простояло до кінця 1920-х років. Пізніше будівлю добудували й вона увійшла в коплекс споруд Всеукраїнської академії наук.

Вулиця Терещенківська, 2, 4


З 1944 по 1967 рр. у Києві за адресою вул. Рєпіна (нині – Терещенківська), 5, кв. 3 мешкав український поет Павло Тичина.

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, заснований у Києві 1979-го року і відкритий для відвідувачів 27 січня 1980-го. В квартирі збережені прижиттєві інтер'єри, 21-тисячна бібліотека поета, його малюнки, музичні інструменти, картини художників-сучасників.

Вулиця Терещенківська, 5, кв.1-3

Музей-квартира Павла Тичини

https://www.youtube.com/watch?v=28YFPljAoRg

http://www.tychyna.com/






Музей-квартира Павла Тичини

Вулиця Терещенківська, 5, кв.1-3



Шевченківський район Вулиця Терещенківська, 5, кв. 5Музей-квартира Миколи Бажана

*Гутне скло – вироби, виготовлені зі скла безпосередньо біля скловарної печі майстром вручну, у гарячому стані з використанням відповідної техніки. Кожен виріб, створений у гуті ручною працею майстра, індивідуальний і неповторний.

Київський літературно-меморіальний музей-квартира Миколи Бажана, філіал Національного музею літератури України, відкрито у жовтні 2004 року. Тут експонуються особисті речі та документи Миколи Бажана.

Серед найцінніших музейних експонатів – бібліотека, яка налічує понад 8 тисяч книг, першовидання творів поета, його рукописи, унікальні фото, твори малярства і декоративно-прикладного мистецтва тощо. В експозиції музею знаходиться унікальна колекція гутного скла*, кераміки, фаянсу та майоліки. У зібранні образотворчого мистецтва – картини відомих українських майстрів, російських художників, гравюри XVIII та XX ст., середньоазіатські мініатюри XVIII-XIX ст.

Фонд музею М. Бажана налічує майже 12 тисяч одиниць.

http://museumlit.org.ua/?page_id=11



Шевченківський районВулиця Терещенківська, 5, кв. 5

Музей-квартира Миколи Бажана








Особняк збудований у стилі ренесанс, оформлений чудовими горельєфними композиціями. Для проектування будівлі запросили відомого київського архітектора В. М. Ніколаєва. Будинок до 1878 року вже було зведено, а 1880-го його власниця, М. Чаплинська, продала ділянку землі з особняком та іншими будівлями в подвір'ї колегійному радникові Ф. А. Терещенкові. У 1881 році Федір Артемійович звернувся до академіка архітектури А. Л. Гуна і замовив ескізний проект перебудови придбаної будівлі, оформлення її внутрішньої оздоби. Будівельні роботи велися впродовж 1882-1884 рр.

У 1922 році в особняку відкрилася Київська картинна галерея, яка з 1936 року стала називатися Київським музеєм російського мистецтва (Київський Національний музей російського мистецтва).

Вулиця Терещенківська, 9Національний музей російського мистецтва

Дізнайся більше: ТЕРЕЩЕНКІВСЬКА, 9 (колишня Олексіївська, 9)

Проект перебудови будівлі.Архітектор: А. Л. Гун

http://www.kmrm.com.ua/ukr





http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_066.html







Київський національний музей російського мистецтва володіє найбільшою колекцією російського мистецтва в Україні. Основу його фонду складають художні зібрання київських промисловців та меценатів Терещенків. Насамперед, це твори живопису, графіки, скульптури російських художників другої половини ХIХ століття.

Первинна експозиція становила майже 200 творів. Нині музейні фонди нараховують понад 12 000 експонатів, від ікон XIII ст. до картин та скульптур XIX-XX ст.

Вулиця Терещенківська, 9Національний музей російського мистецтва






Шевченківський район Вулиця Терещенківська, 9Національний музей російського мистецтва

Джерело:http://www.kmrm.com.ua/

Шедеври музею

Ікона «Борис і Гліб».Перша половина XIII ст.

М. О. Врубель«Дівчинка на тлі перського

килима», 1886 р.

І. І. Шишкин«На півночі дикій...», 1891 р.

В. М. Васнецов«Три царівни підземного

царства», 1884 р.







Національний музей мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків

Особняк Богдана та Варвари Ханенків був зведений у 1887-1888 рр. у дусі італійських ренесансних палаццо. Автором проекту вважають архітектора Роберта-Фрідріха Мельцера.

У 1890-х роках Богдан та Варвара Ханенки облаштували власний особняк під потреби зберігання та презентації колекції, що згодом започаткувала музейну експозицію. Ханенки заповідали місту своє унікальне зібрання творів мистецтва разом із будинком. У 1919 році на основі їхньої приватної колекції, яка була унікальним явищем для тогочасного Києва, засновано музей.

У 1987-1998 рр. в особняку Ханенків було здійснено ґрунтовну реставрацію. Попри численні зміни та руйнації, яких будівля зазнала більш ніж за 100 років свого існування, реставраторам вдалося відновити декор фасаду за старими кресленнями та максимально наблизити оздоблення залів до їхнього первісного вигляду.

У 2006 році до музею додалась і будівля на вулиці Терещенківській, 17 – колишня оселя сестри Варвари Никонівни.

Вулиця Терещенківська, 15-17

Богдан і Варвара Ханенки

http://khanenkomuseum.kiev.ua/









Шевченківський район Вулиця Терещенківська, 15-17Національний музей мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків

Цікаві факти

Шевченківський районНаціональний музей Тараса Шевченка

Музей розташований у центрі Києва на розі бульвару Тараса Шевченка, № 12 та вулиці Терещенківської, в будинку, що є пам’яткою архітектури першої половини ХІХ століття. У 1875 році будинок купив цукропромисловець і меценат Никола Артемійович Терещенко. На його замовлення двоповерхову з вулиці і триповерхову з двору споруду було перебудовано за проектом архітекторів Петра Федорова та Ромуальда Тустановського. Будівля перетворилася на розкішний палац у стилі Ренесансу. Пізніше художник Вільгельм Котарбінський прикрасив живописними розписами стіни та стелі будинку. Тут був родинний осередок, де вся велика дружня сім’я збиралася на святкування Нового року та днів народжень. У найкращих залах Н. А. Терещенко розмістив свою художню колекцію.

З 1948 року в будинку розмістився Національний музей Тараса Шевченка – провідний заклад України та світу із шевченкознавства, в якому зберігається переважна більшість малярської спадщини Т. Г. Шевченка, що входить у золотий фонд української культури. Колекція музею формувалася протягом 150 років та нині налічує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належать 34 тисячі.


У 1880 році у будинку № 17 по вул. Терещенківскій був встановлений перший у місті телефонний зв’язок із першого поверху на другий за ініціативою мешканця Олександра Парфеновича Бородіна – головного інженера служби тяги Південно-Західної залізниці. Телефонний апарат демонструвався членам технічного товариства під час засідання, що відбулося на квартирі О. Бородіна. № 17

http://museumshevchenko.org.ua/element.php?id=90



http://museumshevchenko.org.ua/page.php?id=13



Перевір свої знання(міні-вікторина)

1. Яка вулиця своєю назвою нагадує про родину найбагатших українських підприємців, відомих меценатів. Назвіть їхнє прізвище.

2. Які назви мала вулиця Терещенківська за історію свого існування?

3. У якому році вулиця Терещенківська остаточно отримала сучасну назву?

4. Як ще кияни називають вулицю Терещенківську?

5. Які музеї розташовані на вулиці Терещенківській?

6. Яка довжина вулиці?

7. Які українські поети мешкали на вулиці Терещенківській у будинку № 5?

8. Де у Києві було встановлено перший у місті телефон?

9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?

Перевір свої знання(міні-вікторина)

1. Яка вулиця своєю назвою нагадує про родину найбагатших українських підприємців, відомих меценатів. Назвіть їхнє прізвище. (Династія Терещенків)

2. Які назви мала вулиця Терещенківська за історію свого існування? (Олексіївська, Терещенківська, Герцена, Чудновського, Рєпіна).

3. У якому році вулиця Терещенківська остаточно отримала сучасну назву? (З 1992 року)

4. Як ще кияни називають вулицю Терещенківську? (Вулиця музеїв)

5. Які музеї розташовані на вулиці Терещенківській? (Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київський музей російського мистецтва, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини, Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана, на розі бульвару Тараса Шевченка, № 12 та вулиці Терещенківської – Національний музей Тараса Шевченка)

6. Яка довжина вулиці? (630 м)7. Які українські поети мешкали на вулиці Терещенківській у

будинку № 5? (Павло Тичина, Микола Бажан)8. Де у Києві було встановлено перший у місті телефон? (Вул.

Терещенківська, 17)9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району

м. Києва?

№ 17

Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. - Київ : [б. в.], [2013?]. – 130 c. : фотоіл.

Друг О. Вулиця Терещенківська / О. Друг // Вулицями старого Києва / О. Друг. – Львів, 2013. – С. 444-449.

Гирич І. Київський путівник : «Латинський квартал» – українська вулиця : вулиці Б. Хмельницького – Терещенківська – сквер Т. Шевченка – Національний університет – Л. Толстого – Паньківська – Саксаганського / І. Гирич // Київ. – 2012. – № 5. – С. 161-178.

Дізнайся більше:

Терещенківська вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. – Київ, 2006. – С. 160-165.

Кудрявцев Л. Терещенківська вулиця / Л. Кудрявцев // Град над Борисфеном / Л. Кудрявцев. – Київ, 2007. – С. 192-201.

Читай в мережі Інтернет:

Друг О. М. Терещенківська, 9 (кол. Олексіївська, 9) [Електронний ресурс] : [особняки Києва] / О. М. Друг, Д. В. Малаков // Архитектор Павел Алешин : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_066.html. – Назва з екрана.

Друг О. М. Терещенківська, 15 [Електронний ресурс] : [особняки Києва] / О. М. Друг, Д. В. Малаков // Архитектор Павел Алешин : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_067.html. – Назва з екрана.

Терещенківська вулиця [Електронний ресурс] : [історія; установи; пам'ятки архітектури] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Терещенківська_вулиця. – Назва з екрана.

Паспорт Шевченківського району [Електронний ресурс] : [історична довідка, загальні відомості] // Шевченківський район міста Києва : офіційний сайт районної державної адміністрації : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:http://shev.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=4070&Itemid=255. – Назва з екрана.

Родина Терещенків [Електронний ресурс] // Українська конфедерація журналістів : Інтернет-проект Енциклопедія «who-is-who.ua» : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://who-is-who.ua/main/bookmaket/ukrinvest2007/11/122.html. – Назва з екрана.

Ілюстрації з сайтів:

Укладачі: С. В. Кисельова, Л. Г. КунахРедактор В. В. Зеленська

http://starkiev.com/http://spec-kor.com.ua/http://samumray.in.ua/http://www.oculus.ru/http://www.lvivcenter.org/http://carabaas.livejournal.com/http://ukrmap.biz/http://www.alyoshin.ru/http://www.pslava.info/

№13 №25/10

Education

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Терещенківська