Громадянська освіта

Розділ 4.Демократичне суспільство та його цінності

Лекція 1ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемні питання

1. Які асоціації у вас викликає слово «самоврядування»?

2. Назвіть органи самоврядування, які діють у нашому навчальному закладі?

Учитель. Слово самоврядування легко зрозуміти, адже воно походить від слів «урядувати, керувати самому». Самоврядування існувало ще до виникнення держави.

Теорію місцевого самоврядування започаткувало магдебурзьке право, і це було відтворено у ст. 3 Європейської Хартії місцевого самоврядування, яка зафіксувала факт самостійності громади щодо держави.

Цивілізована, демократична держава неможлива без дієвого місцевого самоврядування. Спробуємо довести це, спираючись на статті закону про місцеве самоврядування.

Робота з текстом Конституції України (Розділ ІІ)

1. Що таке самоврядування?

2. Які органи виконують функції місцевого самоврядування?

3. Що є територіальною основою місцевого самоврядування?

4. У чому виражена правова, організаційна, матеріальна та фінансова автономія місцевого самоврядування?

5. на основі яких принципів діють органи місцевого самоврядування?

Робота в групах

1-ша група. на основі Конституції України та матеріалів про поняття та принципи місцевого самоврядування в Україні» з’ясувати:

1. Як громадяни України реалізують право на самоврядування?

2. Які обмеження існують щодо цього права?

3. Чим визначається право на самоврядування та які його гарантії?

4. Як захищають це право?

5. Які гарантії держави?

6. Чим регулюється це право?

7. Дайте визначення поняття «місцеве самоврядування».

2-га група. У вигляді схеми-таблиці зобразити систему місцевого самоврядування в Україні та її компетенції.

Під час підготовки учні використовують слова-підказки: територіальна громада; сільська, селищна, міська ради; сільський, селищний, міський голови; виконавчі органи сільської, селищної, міської рад; районна, обласна ради; органи самоорганізації населення.

3-тя група. Опрацювати законопроект про територіальний устрій України, дати відповіді на запитання.

1. Які зміни і пропозиції з його удосконалення можна запропонувати?

2. Яка ваша думка щодо законопроекту?

Міні-лекція з елементами бесіди

1. Принципи місцевого самоврядування в Україні:

• народовладдя;

• законність;

• гласність;

• колегіальність;

• поєднання місцевих і державних інтересів;

• виборність;

• правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

• підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

• державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування;

• судовий захист прав місцевого самоврядування.

2. Система місцевого самоврядування:

• територіальна громада;

• сільська, селищна, міська рада;

• сільський, селищний, міський голова;

• староста;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальні громади сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення.

Формування поняття

Територіальна громада — це сукупність громадян України, які спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус. Місцеве самоврядування, згідно з Конституцією України, здійснюється територіальною громадою, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Учитель. В Україні вперше в офіційних документах термін «територіальний колектив» використано в Конституційному договорі між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України», укладеного 8 червня 1995 р. У ст. 47 договору визначено, що місцеве самоврядування — «це гарантоване державою право територіальних колективів громадян та обраних ними органів місцевого самоврядування самостійно мають вирішувати всі питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Там же зазначалося, що «первинними суб’єктами місцевого самоврядування є територіальні колективи громадян, які проживають у селах (сільрадах), селищах, містах».

Учитель розповідає про основні ознаки територіального колективу, використовуючи таблицю.

Територіальна Спільне проживання осіб, які входять до громади на певній території

Інтегративна Територіальна громада виникає на основі об’єднання всіх жителів, які мешкають на певній території незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно мешкають на певній території. Можливе введення до територіальної громади біженців і переміщених осіб

Інтелектуальна

В основі формування територіальної громади лежать спільні інтереси жителів, які мають специфічний характер системних індивідуально- територіальних зв’язків

Майнова Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності. Їй належить рухоме і нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності відповідних територіальних громад

Фіскальна Члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів (ст. 67 Конституції України; ст. 4, 6, 15 ЗУ «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р.)

Практичний інтерес становить визначення ролі територіальної громади в реалізації так званих муніципальних прав особистості. Такі права виникають лише в суб’єкта, який є членом територіального колективу, і реалізуються лише у сфері місцевого самоврядування.

Муніципальні права особистості ґрунтуються на «тріаді інтересів», які виникають у сфері місцевого самоврядування:

• інтереси території;

• інтереси територіальної громади;

• інтереси конкретної особи.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об’єднуватись в асоціації та інші форми

добровільних об’єднань, які підлягають реєстрації в органах Міністерства юстиції України. Органи місцевого самоврядування та їхні асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування. Однак асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можна передавати повноваження органів місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Безпосередньо територіальні громади можуть здійснювати самоврядування, тобто вирішувати питання місцевого значення у формі місцевого референдуму, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив, громадських слухань.

ГРОМАДЯНСЬКА УЧАСТЬ У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

Очікувані результати діяльності учнів:

• Знання і розуміння: знає зміст основних понять уроку; розуміє та пояснює форми соціальної активності громадян: демонстрації, мітинги, пікети, марші та походи; має уявлення про способи визначення та вирішення проблем місцевої громади за участю громадян.

• Вміння і навички: розвиває вміння самостійно працювати з нормативно-правовими документами; аналізує ефективність впливу громадянської участі на процеси демократизації суспільства; набуває вміння працювати в групах.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення мети та цілей уроку.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Виступ учнів

1. Учні зачитують есе «Компетенція міського голови».

2. Групи, які отримали випереджальне завдання, виступають з презентаціями за темами:

• Зародження самоврядування в період Київської Русі.

• Магдебурзьке право, його зміст і значення.

• Місцеве самоврядування в XVIII-XIX ст. Земства як політико-правовий інститут.

• Місцеве самоврядування в конституційно-правових актах початку XX ст.

• Радянська система та принципи організації місцевої влади.

• Сучасне місцеве самоврядування в Україні.

Метод «Займи позицію»

1. Що таке громадські організації та рухи і навіщо вони потрібні?

2. Яка різниця, на вашу думку, існує між громадськими організаціями та громадськими рухами?

3. Чи є добровільними ці об’єднання?

IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. В Україні існує понад 3821 громадських організацій та рухів різних спрямувань. Класифікувати їх надзвичайно складно, оскільки існує значна кількість ознак, за якими можна це зробити.

Метод «Ажурна пилка»

· Проаналізуйте Закони України «Про об’єднання громадян» (ст. 13-15, 17-18) та «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (ст. 3-5, 7, 9) і встановіть, якими особливостями відрізняються створення, організація, легалізація та діяльність молодіжних і дитячих громадських організацій.

Бесіда

1. Роль громадянина в демократизації суспільства.

2. Роль різних форм активності громадян у функціонуванні демократичного суспільства.

Учитель. Традиційно в політології під поняттям демократичного суспільства розуміють суспільство рівних можливостей. Однією з основних ознак демократії є участь громадян в управлінні країною. Це

основна функція громадянина в демократичному суспільстві. Участь у керуванні країною не тільки право, але й обов’язок.

Метод «Відкритий мікрофон»

1. У яких формах існує обов’язок громадянина в демократичному суспільстві? (У висуванні своєї кандидатури на виборах, у голосуванні, поінформованості про політичне життя країни, обговоренні проблем, що хвилюють суспільство, відвідуванні зборів і мітингів, роботі в недержавних добровільних організаціях, сплаті податків і навіть у вираженні протесту.)

2. Як можна заохотити громадян до активної участі, особливо, якщо таких традицій не було, або якщо вони втрачені?

Учитель. Типи організацій та рухів розрізняють за такими критеріями:

• особливостями структури та організації (формальні і неформальні);

• правовим статусом (легальні і нелегальні);

• поставленими цілями (соціально-ціннісні та асоціальні);

• територією діяльності (міжнародні, всеукраїнські, місцеві);

• соціально-класовою ознакою (робітничі, фермерські);

• ставленням до чинної системи (реформістські, революційні, консервативні);

• характером мети (ліберальні, клерикальні);

• інтересами (економічні, професійні, релігійні, суспільно-політичні).

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Залучення громадськості до вироблення та впровадження політики сприяє посиленню ролі громадян в демократичних перетвореннях держав. Участь громадськості збільшує прозорість процесу прийняття рішень, а також підвищує відповідальність посадових осіб перед своїми виборцями, сприяє підвищенню ефективності діяльності органів влади.

Розвитку громадянської активності сприяє поширення інформації про приклади успішної взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування з громадськістю. Така інформація має розміщуватись в офіційних виданнях, обнародуватись через ЗМІ та електронні

мережі. Потрібно розвивати мережу недержавних громадських організацій, стимулювати їх до взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування шляхом розробки програм консультування на етапах вироблення політики, її оцінювання.

На рівень громадянської активності впливає політична культура, партнерська взаємодія держави і громадянського суспільства. Перспективи подальших наукових досліджень: подальшого розгляду потребують питання аналізу розвитку громадської активності в умовах демократичного транзиту в Україні.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал теми.

Лекція 2 ШКОЛА - ПРОСТІР ДЕМОКРАТІЇ

IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Що потрібно людині, щоб активно залучитись до суспільного життя?

2. Із якого віку розпочинається процес соціалізації людини?

3. Як відбувається цей процес?

4. Хто впливає на соціалізацію людини?

Учитель. Сфери соціалізації:

1) сім’я;

2) школа;

3) ровесники;

4) ЗМІ;

5) міжособистісні стосунки, що виникають у процесі життя і діяльності;

6) політична система;

7) національні і релігійні традиції.

Завдання

1. Наведіть приклади соціалізації в різних сферах.

2. Яка(і) зі сфер, на вашу думку, найбільше впливає на особистість. Відповіть обґрунтуйте.

Робота з документом

· Опрацювати ст. 53 Конституції України і визначити, які елементи містить право на освіту.

Бесіда

1. Чи можна уявити життя людини без школи?

2. Чи є необхідною школа особисто для тебе?

3. Чого ти особисто очікуєш від школи?

4. Чим би ти займався, якби не було потреби навчатися в школі?

5. Чи може навчання вдома за допомогою комп’ютера замінити школу? Чому?

Робота з таблицею

· Слухаючи розповідь учителя, складіть таблицю з аргументами «за» і «проти» тези щодо демократичного характеру освіти.

Орієнтований вигляд таблиці

Аргументи «за» Аргументи «проти»

1. Освіта побудована на спільному інтересі і спілкуванні з іншими людьми

у процесі розв’язання проблем (у школі — навчальних).

2. Вона реалізує головну мету демократії — зробити людину самостійною

і вільною.

Навчання і демократію об’єднує дві важливі цінності: пошуки істини й

1. Прикриваючись ім’ям демократичного суспільства, ми вимагаємо обов’язкового відвідування шкіл.

Чи не застосовуємо ми примус і силу, щоб зробити інших щасливими і розумними?

2. Учителі інколи не дають учням повної влади, адже у школі існує керівництво дорослих.

3. Школярі не хочуть вчитися так, як того хочуть вчителі.

обговорення.

3. Освітні проблеми продовжують багатоманітність думок і вимагають компромісу між різними групами: учнями, вчителями, батьками.

4. Навчання вимагає не підкорення, а діалогу з учнем.

5. Під час навчання кожен робить свій внесок у загальну освіту учнівського колективу. Спільне та індивідуальне навчання взаємозалежні.

6. У школі учень уперше в житті має за щось відповідати. Соціальна відповідальність — одна з характеристик демократії

4. У школі не всі рівні, навіть серед учнів.

5. Свобода дітям не потрібна. Бути вільним — це значить зустріти багато ускладнень і небезпек, а учнів треба від цього захистити. Так їм буде краще. Обмеження породжують прагнення свободи. Тому в найавторитарніших навчальних закладах учні зростають активними демократами

Бесіда

1. Якою має бути співпраця учасників навчально-виховного процесу?

2. Створення сприятливого клімату в школі та на уроці. Хто відповідальний?

3. Як можна змінити відносини між учнем і вчителем?

4. Що допомагає учням та вчителям ставати партнерами, а не суперниками? Чому вони повинні бути партнерами?

5. Які функції виконує система освіти і як вона впливає на процес соціалізації?

6. Як учасники навчально-виховного процесу можуть забезпечити його ефективність?

Формування поняття

Учнівське самоврядування — це спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до систематичної участі в навчально-виховному процесі. Це самостійна діяльність учнів, здійснена

відповідно до мети та завдань, що стоять перед учнівськими колективами, під керівництвом відповідального педагога.

Метод «Мозковий штурм»

· Створити «Модель учнівського самоврядування».

Висновок. Модель учнівського самоврядування сприяє виробленню в учнів певних якостей:

• відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;

• принциповість — уміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку своїм вчинкам та вчинкам оточення;

• самостійність;

• готовність, залежно від конкретних умов, знаходити правильне рішення, долати труднощі;

• творче ставлення до дійсності;

• вміння виявити ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.

Саме тому учнівський колектив сильний і організований, з чіткою системою самоврядування й відповідальності перед суспільством за своє навчання та свої вчинки.

Метод «Займи позицію»

1. Чи є демократичним учнівське самоврядування?

2. Які умови здійснення реального самоврядування ви можете назвати?

3. Як ви гадаєте, які питання в навчальному закладі можуть вирішувати учні самостійно?

Інформаційне повідомлення

Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність учнівського самоврядування:

• Конституція України (від 28.06.1996 № 254к/96вр);

• Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р.;

• Декларація прав дитини;

• Європейська хартія місцевого самоврядування;

• Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті;

• Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

• Закон України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001 №2402-ІІІ);

• Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (від 01.12.1998 № 281-XIV);

• Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій» (від 06.10.99 р. № 1284/99);

Метод «Акваріум»

1. День самоврядування в школі. Яким він має бути?

2. Створити план його проведення.

Висновок. День самоврядування в школі — це свято для вчителів та учнів. Але будь-яке святкування повинно бути добре підготовлено. Тільки тоді все залишаться задоволені заходом, а школярі та педагоги пізнають одне одного з нового боку. І, можливо, у вашому навчальному закладі з’явиться нова добра традиція на честь свята віддавати кермо влади в руки юних лідерів, які, в свою чергу, зможуть виявити свої кращі якості і замислитися про вибір для себе педагогічної стежки в майбутньому.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації кожного; вони набувають управлінських умінь, навчаються жити в демократичному суспільстві. Сучасному випускникові потрібний не абсолютний багаж знань, а вміння їх здобувати, аналізувати та застосовувати в конкретній ситуації, тому учнівське самоврядування є засобом формування особистості.

Діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.

Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал у додаткових інформаційних джерелах.

2. Підготувати твір-роздум від імені вчителя «Із якими учнями я хотів би працювати?».

3. Написати 5-7 тез, відповідаючи на запитання: «В якій школі я хотів би навчатися?».

ДИТЯЧІ Й МОЛОДІЖНІ ГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ.

Формування понять

Дитячі громадські організації — об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Молодіжні громадські організації (в Україні) — об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якої є здійснення і захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів.

Робота в творчих групах

· Опрацювати норми Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» — 01.12.1998 р. зі змінами і доповненнями (редакція від 01.01.2016 р.)

1-ша група. Принципи утворення та діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій.

2-гагрупа. Права молодіжних та дитячих громадських організацій.

3-тя група. Участь молодіжних та дитячих громадських організацій у підготовці та прийнятті рішень з питань державної політики щодо дітей та молоді.

4-та група. Відповідальність молодіжних та дитячих громадських організацій за порушення законодавства.

Метод «Два кола»

· За якими критеріями можна визначити типологію громадських об’єднань?

Орієнтовна відповідь

Типологія громадських об'єднань

1. За завданнями — політичні, професійні, наукові, творчі та інші організації.

2. За типом членства — індивідуальне членство (партія, профспілка), колективне членство (асоціації міст і підприємств), змішане членство (наукове товариство) без членства (суспільні рухи) та ін.

3. За суспільною роллю виділяють масові організації, орієнтовані на справи усього суспільства і такі, що дбають переважно про потреби та інтереси своїх членів.

4. За галузями діяльності.

Або:

1. Згідно з цілями, завданнями і змістом діяльності.

2. За ідеологічною ознакою організації.

3. За ступенем самостійності, відкритості, демократичності.

4. За характером взаємозв’язку з державними і громадськими структурами.

Учитель. Основне завдання сучасних громадських дитячих і молодіжних об’єднань полягає у формуванні образу і виявленні сутності процесу діяльності членів молодіжного (дитячого) об’єднаннях колективу однодумців, як відповідно організованої соціально-педагогічної системи, підсистемам якої властиві відносна

самостійність, специфічність та ефективність різних видів впливу на процес соціалізації і соціального виховання цієї категорії дітей і молоді.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Евристична бесіда

1. Сучасні дитячі і молодіжні організації ще перебувають на стадії становлення і самовизначення, під впливом різноманітних соціальних, педагогічних і психологічних факторів. Назвіть ці фактори.

2. У чому, на вашу думку, полягає основне завдання функціонування сучасних дитячих і молодіжних об’єднань?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал у додаткових інформаційних джерелах.

2. написати твір-роздум про одну з дитячих організацій, які існують у нашому місті («Пласт», «Сокільський доріст», «Курінь», «Джура»).

3. Підготуватися до ділової гри «Вибори до органів місцевого самоврядування».

Лекція 3 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ «ВИБОРИ ДО ОРГАНІВ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»

ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учитель. Депутати місцевих рад є представниками територіальної громади. Статус депутатів місцевих рад визначено Конституцією України та законами України, зокрема Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а порядок виборів регламентується Законом «Про місцеві вибори».

Робота з правовими документами

· У групах опрацювати правові документи й виконати завдання.

1-ша група. Правовий статус депутатів місцевих рад та хто може бути депутатом (ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» (витяг), ст. 9, 10 ЗУ «Про місцеві вибори»).

2-га група. З’ясувати види місцевих виборів та їх строки (ст. 14, 15 ЗУ «Про місцеві вибори»).

3-тя група. За якою виборчою системою відбуваються вибори (ст. 2 ЗУ «Про місцеві вибори»).

4-та група. Принципи здійснення місцевих виборів (ст. 3-5 ЗУ «Про місцеві вибори»).

5-та група. Етапи виборчого процесу (ст. 11, 12 ЗУ «Про місцеві вибори»).

6-та група. Як відбуваються вибори (ст. 6-8 ЗУ «Про місцеві вибори»).

Групи презентують результати роботи класу на окремих аркушах у вигляді опорних конспектів з коментарем.

Обговорення

Пам'ятка аналізу нормативно-правового акта

1. Визначте назву нормативно-правового акта, з якого зроблено цей витяг.

2. До якої галузі права належить цей витяг?

3. Про що йдеться в тексті?

4. Розділіть текст на смислові частини, визначте критерії для виконання завдання.

5. Установіть предмет регулювання, суб’єктів, юридичний зміст тощо.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання

1. Працюючи в групах, визначте спільні та відмінні ознаки місцевих виборів (МВ) і загальнодержавних виборів (ЗДВ).

Орієнтовна відповідь

Спільні

1) Право голосу і на МВ, і на ЗДВ мають громадяни України, які досягли на день виборів 18 років.

2) І МВ, і ЗДВ можуть проводитися як за пропорційною, так і за мажоритарною системами.

3) І при МВ, і при ЗДВ можуть утворюватися одномандатні і багатомандатні округи.

4) І МВ, і ЗДВ можуть бути черговими і позачерговими, хоч МВ можуть бути також і повторними, і проміжними.

Відмінні

1) на місцевих виборах обираються депутати місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, а на ЗДВ обирають президента і парламент.

2) Різними є строки для призначення МВ і ЗДВ.

3) ЗДВ можуть бути черговими, позачерговими, а МВ також повторними і проміжними.

4) За МВ участь у них беруть лише ті громадяни, які належать до тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці, а за ЗДВ участь беруть всі громадяни держави.

5) Різними є підстави для позачергових МВ і ЗДВ.

6) Різними є момент початку передвиборчої агітації на МВ і на ЗДВ.

7) У ЗДВ, на відміну від МВ, беруть участь громадяни України, які на час проведення голосування перебувають закордоном.

2. Розташуйте у правильній послідовності етапи виборчого процесу в місцевих виборах:

А Утворення виборчих дільниць. (4)

Б Утворення територіальних виборчих округів. (3)

В Складання списків виборців. (2)

Г Формування виборчих комісій. (1)

3. Опрацювавши витяги із Закону України «Про місцеві вибори», дайте оцінку чинних правил підбиття підсумків виборів депутатів до органів місцевого самоврядування.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Рефлексія

· Проаналізуйте заняття й оцініть свою роботу на уроці.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Утворивши 5 груп, підготувати:

• повідомлення за темами:

1) Останні місцеві вибори в нашому місті та результати цих виборів.

2) Діяльність органів місцевого самоврядування нашого регіону.

• презентації:

1) Демократія в житті українського суспільства.

2) Самоврядування.

3) Громадські організації в демократичному суспільстві.

УРОК ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ

Термінологічна розминка

· Дайте визначення поняттям: демократія, плюралізм, референдум, податок, дитяча організація, самоврядування.

Цифрова розминка

· Поясніть значення цифр: 18, 25, 2, 72, 1-4, 5-9.

Завдання

· Україну називають останнім на пострадянському просторі островом демократії, площа якого постійно зменшується. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?

Виступ груп з презентаціями

1. Демократія в житті українського суспільства.

2. Самоврядування.

3. Громадські організації в демократичному суспільстві.

IV. ЕТАП ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Рольова гра «Створення молодіжної організації»

Учитель пояснює учням задачі й цілі гри, нагадує ролі учасників, нагадує, що під час установчих зборів необхідно прийняти рішення про створення організації, затвердження її статуту, обрати керівні органи (раду, бюро, президію, голову організації тощо), доручити певним особам легалізувати організацію.

Рекомендації з підготовки до рольової гри

Порядок денний

1. Відкриття зборів.

2. Створення молодіжної громадської організації.

3. Затвердження Статуту організації.

4. Обрання керівних органів організації.

5. Закриття зборів.

Пам'ятка учасника зборів

Ви маєте право:

• брати слово для аргументованих виступів;

• вносити конкретні пропозиції, відстоювати їх;

• брати участь в обговоренні та голосуванні під час прийняття певних рішень.

Пам'ятка голови зборів

1. Визначити кількість учасників і відкрити збори.

2. Оголосити порядок денний та провести голосування за його затвердження.

3. надавати слово доповідачам і учасникам зборів.

4. Формулювати пропозиції, що надійшли; проводити голосування за їх затвердження.

5. Проводити голосування, оголошувати його результати.

6. Підбити підсумки зборів, оголосити остаточне рішення.

Пам'ятка для складання Статуту організації

У статуті організації відповідно до вимог закону України «Про молодіжні та дитячі організації» обов’язково необхідно передбачити такі положення.

1. Назва об’єднання громадян (відмінна від чинних), його статус (сільське, районне, міське тощо) та юридичну адресу.

2. Мета та завдання.

3. Умови і порядок членства об’єднання.

4. Права та обов’язки членів об’єднання.

5. Порядок утворення і діяльності статутних органів об’єднання та їх повноваження.

6. Джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна об’єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань.

7. Порядок внесення змін і доповнень до Статуту об’єднання.

8. Порядок припинення діяльності об’єднання і розв’язання майнових питань, пов’язаних з його ліквідацією.

У Статуті можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об’єднання громадян.

Статут об’єднання громадян не повинен суперечити чинному законодавству України.

V. підсумок УРОКУ

Рефлексія

Кожен учень промовляє початок речення, обов’язковий для всіх: «Найбільш потрібне, що я почерпнув з уроку, це ...», і завершує власною думкою.

Лекція 4 КРИТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ПРОТИДІЯ

МАНІПУЛЯЦІЯМ МАС-МЕДІА

Очікувані результати діяльності учнів:

● Знання і розуміння: знає зміст понять: джерела інформації, факт,

судження; характеризує функції медіа в демократичній державі та

наводить приклади їхнього впливу на прийняття рішень; здатний

пояснити базові стандарти подання інформації в медіа; характеризує

особливості дотримання авторського права. y

● Уміння і навички: знає, яким чином перевірити достовірність джерел

інформації; надає підтвердження переваг, недоліків і обмежень джерел

інформації; описує відмінність між фактом і судженням; володіє

базовими технологіями критичного аналізу медіатекстів.

● Установки і цінності: усвідомлює критичний підхід до медіатекстів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання

● Працюючи за алгоритмом: «Прочитати заголовок — обговорити»,

відповісти на запитання.

1. Яким чином можна перевірити правдивість заголовків?

2. Як ви думаєте, чи фейкові вони?

3. Чому ви зробили такий висновок?

Приклади заголовків

1. Білорусь відмовляється від своєї грошової одиниці й переходить на

російський рубль. (Це фейк, який можна перевірити на білоруських сайтах.)

2. Облрада Закарпаття проголосувала за приєднання цієї області до

Угорщини. (Фейк, який можна перевірити на сайті облради.)

3. Експерт: «Наступного тижня Україна оголосить себе країною-банкрутом».

(Не фейк, але думка експерта ще нічого не означає без фактів.)

4. У мережі з’явилося відео російських військ, які підтяглися до кордону з

Україною. (Не фейк, це можна перевірити за допомогою спеціальних

способів, про які ми розповімо пізніше.)

5. Дмитро Ярош заявив, що стане наступним Президентом України. (Фейк,

який можна побачити на сторінках Яроша в соцмережах.)

6. У Києві перекрито рух транспорту по вулиці Хрещатик. (Не фейк, тому

що так трапляється на вихідні й свята; це можна перевірити за допомогою

вебкамер, які є на Хрещатику, або на сайті Київради, або на сервісі

«Яндекс.Пробки».)

7. Співак Елтон Джон виступить з концертом у Донецьку. (Фейк, який можна

перевірити на сайті співака.)

8. Британські ЗМІ одержали ексклюзивне фото організатора теракту в

Бангкоку. (Не фейк; далі ми розповімо, як можна перевіряти фотографії.)

9. Мобільні оператори підвищили плату за дзвінки в межах країни вдвічі.

(Фейк, який можна перевірити на сайтах мобільних операторів.)

10. Стипендії одержуватимуть лише малозабезпечені студенти. (Не фейк; це

можна перевірити на сайті Міносвіти.)

11. Колишній президент Чехії Вацлав Клаус: Крим ніколи не був частиною

України. (Не фейк; це фраза з його інтерв’ю, яку можна знайти в

інтернеті.)

12. Вулицю Фрунзе в Києві перейменували на Кирилівську. (Не фейк, цю

інформацію можна дістати на сайті Київради.)

13. Учнів українських шкіл зобов’язали знищувати снігурів, тому що вони

прилітають в Україну взимку з Росії. (Фейк, звичайна вигадка.)

14. З наступного місяця доступ до Фейсбуку коштуватиме $3 на місяць.

(Фейк, який надрукував сайт гумористичних новин; це можна перевірити на

самому сайті «Фейсбуку», де написано, що сервіс повністю безплатний і так

буде завжди.)

15. Цього року пенсії в Криму підвищили вдвічі. (Не фейк, але це було торік;

тобто це маніпуляція, що створює помилкове враження, начебто їх цього

року знову підвищили.)

16. Російська соцмережа «ВКонтакте» вилучила профілі всіх українських

користувачів, щоб вони не могли писати там нічого антиросійського. (Фейк,

який може перевірити кожен, хто має сторінку «ВКонтакте».)

17. Барабанника російської групи «Корозія металу» силою змусили піти

служити в армію. (Фейк; це його жарт; насправді він перебуває в Москві, що

можна побачити на його сторінках у соцмережах.)

18. Молдавські вина визнані найкращими у світі. (Не фейк, але маніпуляція,

тому що лише про одне вино на одному з конкурсів.)

19. Оприлюднені фотодокази чергового теракту бойовиків «Ісламської

держави» у Туреччині. (Не фейк; пізніше ми розповімо, як перевіряти фото.)

Викладач. Тому сьогодні поговоримо про критичне сприйняття

інформації.

IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Викладач. Медіа суттєво впливають на життя окремих особистостей та

суспільства загалом, бо здатні формувати культурні, суспільні, політичні,

споживчі й інші вподобання людей. Саме тому діяльності засобів масової

інформації притаманна соціальна відповідальність. Мас-медіа часто

називають четвертою владою в суспільстві, якій передують законодавча,

виконавча та судова.

1. Факт (від лат. factum — зроблене) означає, як відомо, дійсність, подію, те,

що реально відбулося. Журналіст має у своєму матеріалі об’єднати правду і

реальність шляхом відображення фактів. Фактами можуть бути числа, дати,

імена, події — усе, що можна помацати, виміряти, перерахувати,

підтвердити. Факти надають різні джерела — науково-дослідні та

соціологічні інститути, органи влади, установи статистики, архіви, пошукові

інтернет-системи тощо. Джерелом інформації можуть стати звичайні люди,

наприклад, свідки події тощо. Головне, що відрізняє факт від оцінки, —

об’єктивність. Оцінка завжди висловлює чиюсь суб’єктивну позицію,

емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, ні до чого не

закликає. Мінімальна перевірка факту здійснюється журналістом за

запитаннями: «Хто? Що? Коли? Де?». Лише після забезпечення цього

фактологічного рівня достовірності інформації журналіст наважується на

перехід до другого рівня «Як?» і «Чому?» — рівня тлумачення, досягаючи

максимально можливої несуперечливості.

2. Перевірка джерел інформації. Джерело вважається тим більш надійним,

чим більш нейтральним (неупередженим) є його ставлення до теми чи події,

про яку йдеться в новині. Якщо джерело подає специфічні інтереси або є

причетним до події, тоді його нейтральність обмежується або взагалі

піддається сумніву.

3. Порівняння джерел інформації. Важливо перевіряти потрібну

інформацію за допомогою кількох джерел, адже неправдива, неповна

інформація призводить до хибних висновків та рішень, а помилкові рішення

— до катастрофічних наслідків. Чим більша кількість джерел, тим вище

гарантування, що інформація достовірна. Незалежні дослідники повинні

дійти однакових висновків, тож чим більше однакових відомостей отримано

з різних джерел, тим вони достовірніші.

4. Перевірка репутації джерела інформації. Джерело завжди несе

відповідальність перед своєю аудиторією за надані факти, за їхню точність,

достовірність і повноту відомостей, на яких вони ґрунтуються,

збалансованість різних точок зору. Ця відповідальність не лише репутаційна,

а й матеріальна. За надання сумнівних даних редакція може втратити читачів,

зазнати фінансових збитків та навіть відповідати перед правоохоронними

органами. Солідні медіа шанують свою репутацію і ніколи не стануть

ризикувати, публікуючи тенденційну чи зумисно перекручену інформацію.

Якщо до інформації немає цілковитої довіри, достатньо перевірити її в

кількох інших незалежних джерелах.

5. Відомості про автора джерела інформації. Якщо інформація сумнівна,

потрібно перевірити, хто є автором. Якщо автор не зазначений, слід

поставитись до тексту максимально скептично. Якщо автор залишає

електронну пошту для зв’язку або можливість коментування, рівень довіри

до тексту зростає. Варто поґуґлити його ім’я, аби побачити, що про нього

пишуть інші. Якщо автор посилається на якісь публікації як джерела

наведених ним фактів, важливо, наскільки авторитетними є автори цих пуб

лікацій. Чи інші сайти посилаються на цю сторінку? Якщо так, то хто?

Оцінка джерел

1. Звертати увагу на те, якісне це видання чи невідомий блог.

2. Критично аналізуючи джерела, треба спочатку пропустити крізь «сито»

автора інформації та джерело, звідки вона походить.

3. Чи це інформація з поважного видання, компетентного у відповідній сфері,

а чи від сусідського сина?

4. Ви прочитали це в блозі невідомої людини чи це текст із якісного

часопису, підготовлений фахово?

5. Чи не на сайті приватної компанії ви читаєте цей текст? Якщо так, то які

інтереси переслідує ця компанія?

Первинні та вторинні джерела

Викладач. Людина критичного мислення також бере до уваги, чи

надходить інформація з первинних або вторинних джерел.

Формування поняття

Первинні джерела — це оригінальні опубліковані джерела, наприклад

медичні дослідження з проблеми ожиріння. Вторинне джерело інтерпретує,

переказує інформацію, тому можливі неточності. До інформації з вторинних

джерел треба ставитись обережно.

Викладач. Довіра до тексту вища, коли в ньому є посилання на джерело, ім’я

автора, назву матеріалу та рік опублікування.

Запитання

● Як ви розумієте вислів Фрідріха Ніцше «Фактів не існує — є тільки

інтерпретація»?

Викладач. Основним для критичного аналізу медіатекстів є вміння

знаходити різницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують

перевірки, визначати надійність джерела, допустимі та недопустимі

твердження, різницю між головною та другорядною інформацією,

заангажованість суджень, недоведені аргументи, логічну несумісність тощо.

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте фотографію 1 і дайте відповідь на запитання.

1) Чи довіряєте ви фотографії і чому?

2) Як можна підтвердити чи спростувати ваші висловлювання?

2. Розгляньте фотографію 2 і дайте відповідь на запитання.

1) Про що свідчить ця фотографія і як вона пов’язана з попереднім фото?

2) Чи вплинуло це фото на вашу думку?

1 2

Викладач. Таким чином, щоб проаналізувати джерело, нам потрібно

знати критерії перевіряння достовірності інформації.

1. Чи відомий автор чи джерело інформації?

2. Чи ви довіряєте джерелу, автору?

3. Що говорять інші джерела, автори?

Формування поняття

Критичне мислення, або критичний аналіз, — це набір усвідомлених дій і

навичок, завдяки яким ми можемо оцінювати достовірність чи ступінь

маніпулятивності інформації.

Правила критичного мислення

Викладач. Людина критичного мислення повинна уникати:

● стереотипів та упереджень;

● нетерпіння, непослідовності;

● запитань і неперевіреної інформації;

● небажання зважати на чиїсь помилки.

Які навички може розвинути людина критичного мислення?

● Слухати й спостерігати;

● критично сприймати інформацію;

● заглиблюватися в суть проблеми та її першопричини, а не лише

наслідки;

● усвідомлено відрізняти факти від припущень та точок зору;

● здатність аналізувати достовірність та узгодженість аргументів, а

також інформацію, на яких вони ґрунтуються;

● ретельно добирати слова, щоб не спотворити аргументацію;

● висувати компактні, добре обґрунтовані аргументи;

● виявляти маніпуляцію та пропаганду;

● усвідомлювати, що існує чимало точок зору щодо одного й того

самого.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника та додаткові інформаційні

джерела.

Урок 42. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ «АНАЛІЗ МЕДІАТЕКСТУ»

Очікувані результати діяльності учнів:

● Знання і розуміння: має знати основні критерії, за якими можна робити

власні висновки, має знати зміст понять і термінів теми уроку.

● Уміння і навички: вміти виражати свої думки, порівнювати власну

думку з думкою інших учнів; обґрунтовувати свою думку під час

дискусії.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Викладач. Будь-які медіаповідомлення конструюють з певною метою,

транслюють певні цінності й точку зору і, відповідно, впливають на цінності,

судження, поведінку й демократичний процес. Ю. Лотман казав: «Медіатекст

здатен «видавати різним читачам різну інформацію — кожному в міру його

розуміння… саме ту, якої він потребує і до сприйняття якої підготовлений».

Завдання

● Проаналізувати зразки медіатекстів і відповісти на запитання.

1. Що можна дізнатись з цієї медіапродукції?

2. Чи важливим для вас цей медіатект?

3. Що вам подобається, а що ні в цьому медіатексті?

Алгоритм аналізу медіаповідомлення

1. Хто створив повідомлення?

2. Які техніки використані для того, щоб привернути мою увагу?

3. Які цінності, стиль життя та точки зору репрезентовані чи випущені

повідомленням? 4. Чому це повідомлення було надіслано?

5. Як інші люди можуть зрозуміти це повідомлення, на відміну від мене?

Структура аналізу медіатекстів

1. Комунікативний (етап осмислення).

2. Інтерпретація медіатексту, його декодування.

3. Сприйняття і самостійна оцінка медіаінформації.

Учитель надає учням план для аналізу медіатексту.

План аналізу

1. Категорія

1) До якого жанру належить цей медіатекст?

2) Назвіть його характерні особливості.

3) Поділіть відомі вам медіатексти, що вивчали за видами. Назвіть приклади

відомих вам жанрів кінопродукції, друкованої продукції преси тощо.

2. Агентство

1) Хто автор даного медіатексту?

2) Яку позицію захищає або доносить агентство?

3) Хто, на вашу думку, є замовником цього медіатексту?

4) Наведіть приклади агентств. Чим вони відрізняються?

3. Технології

1) Які технології використані?

2) Чи мають ефект ці технології?

3) Запишіть технології, які б ви використали для створення власних новин.

4. Мова

1) Які форми медійної мови використані?

2) Які візуальні символи, знаки використані в медіатексті?

3) Чому саме так зображено предмети і головні герої?

4) Які стереотипи мови використані в медіатексті?

5) Які елементи мови медіа ви б використали, щоби описати Україну

іноземцю?

6) Проаналізуйте мову зображення, наприклад, головного героя у фільмі

«Гарі Поттер» (або будь-якого іншого фільму) за власними критеріями.

5. Аудиторія

1) На яку аудиторію розрахований цей медіатекст?

2) Чи містить медіатекст маніпуляцію аудиторією?

3) Що спонукає аудиторію віддати перевагу саме цьому медіатексту?

4) Які відчуття породив у вас цей медіатекст?

5) Визначте аудиторію реклами, газети, кінофільму? (Можна використати

матеріали попередніх уроках.) Що підтверджує вашу думку?

6. Репрезентація

1) Які соціальні групи або проблеми описані в цьому медіатексті?

2) Які політичні, ідеологічні, філософські, соціальні тенденції відображені в

цьому медіатексті?

3) Кому симпатизують автори цього медіатексту?

4) Чи містить цей медіатекст приховані підтексти, неправдиву інформацію?

5) Назвіть ключові епізоди цього медіатексту.

6) Визначте 3–4 тези, що мають вплинути на репрезентацію навколишнього

середовища.

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учні презентують та обговорюють аналіз медіатекстів.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати добірку ідей щодо створення шкільного медіапроекту.